Народні прикраси українців

СережкиНа Полтавщині вдягали так звані

п'явочки (у вигляді

кільця), уточки (кільце з

зображенням

качки), метелики, ягідки (з

тонкого обідка з великим

червоним камінцем —

вічком), маківки — у вигляді

квітки з голубим або червоним

камінцем посередині. До сережок

часом кріпились привіски —

бовти, теліпони.

Згарди

Архаїчна гуцульська шийнаприкраса культовогопризначення. Мали вигляднанизаних на ремінець,шнурок чи дротик в один, двачи три ряди мідних литиххрестиків, між якими чіплялимідні трубочки або спіральки,згорнуті чи скручені з латуніабо міді.

Герданн

( ник, нка, рда, чка, лянка, ванка, силенка, нка,нка, нка, чко, лочка, пчики,

нка) — шийна бісерна прикраса увигляді вузької стрічки, виготовленої зрізнокольорових намистин, нанизанихна нитяну, чи волосяну основу, щоутворюють строкатий геометричний, ачасом рослинний орнамент.

Дукати

Дукач (личман) — прикраса у вигляді

великої медалеподібної монети з металевим

бантом, прикрашеним камінцями. Займав

центральне композиційне місце у всьому

комплексі нагрудних прикрас.

Чепрага

Намисто

Кораловому намисту народ приписував особливілікувальні властивості. У траур та на піст замістьчервоного одягали скляне — молочне або прозоре.Після 30 років жінка частіше відмовлялася відносіння намиста, в деяких випадках носили й до40 років (Як якій добре жити, то й довше носитьнамисто). Жінки похилого віку якщо й носилинамисто, то у незначній кількості й темногокольору. На свята, ідучи до церкви або "намузики", всі груди завішували різнокольоровим.Добре коралове намисто було в заможніших; біднікупляли намисто з різнокольорового скла.

Головні прикраси