«Блукав, мов тінь, «Блукав, мов тінь, поет забутий»поет забутий»

Тодось ОсьмачкаТодось Осьмачка

(1895-1962)(1895-1962)

Перші роки життяПерші роки життя У церковній книзі села У церковній книзі села

Кунцівка, що на Київщині, Кунцівка, що на Київщині, записано: «16 травня 1895 року записано: «16 травня 1895 року з'явився на світ Божий другий з'явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій». У син Осьмачків Феодосій». У побуті хлопчика називали побуті хлопчика називали Тодосем.Тодосем.

Батько Степан Юхимович Батько Степан Юхимович служив конюхом у панській служив конюхом у панській економії, мати Івга Лук'янівна економії, мати Івга Лук'янівна виховувала сімох дітей.виховувала сімох дітей.

Коли Тодосеві минуло дев'ять Коли Тодосеві минуло дев'ять років, його послали до першого років, його послали до першого класу парафіяльної школи. класу парафіяльної школи. Хлопчик ріс розумним, але йому Хлопчик ріс розумним, але йому спочатку було важко вчитися спочатку було важко вчитися російською мовою. До того ж він російською мовою. До того ж він не цурався домашньої роботи: не цурався домашньої роботи: треба було допомагати матері, треба було допомагати матері, адже після Тодосевого адже після Тодосевого народження вона оглухла, і народження вона оглухла, і минуло багато часу, поки трохи минуло багато часу, поки трохи повернувся слух. повернувся слух.

Дитинство Дитинство і молодістьі молодість Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 року в селі Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 року в селі

Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові - Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже синові - Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював у народних самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Під час світової війни за свою поему "Думи школах. Під час світової війни за свою поему "Думи солдата" був відданий під військово-політичний суд. Але солдата" був відданий під військово-політичний суд. Але революція внесла свої корективи. З 1920 року він революція внесла свої корективи. З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. Навчається в Київському Інституті народної освіти (так Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався університет). тоді звався університет). В студентські роки почалася В студентські роки почалася його участь уйого участь у літературному житті.літературному житті. Спершу він був Спершу він був членом Асоціації Письменників членом Асоціації Письменників (АСПИС),(АСПИС), яку очолював яку очолював Микола Зеров, а потім "Ланки" Микола Зеров, а потім "Ланки" (МАРС),(МАРС), до якої входили до якої входили Г.Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Г.Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В.Підмогильний.Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, В.Підмогильний.

Гей, степе мій, Підпер ти Гей, степе мій, Підпер ти ріками моря, Щоб не ріками моря, Щоб не

схитнулися вони На ниви схитнулися вони На ниви хлібороба…хлібороба…

Перша збіркаПерша збірка поезій Т.Осьмачки поезій Т.Осьмачки "Круча""Круча" з'явилася друком 1922 року, з'явилася друком 1922 року, засвідчивши "може, одну з засвідчивши "може, одну з найнадійніших сил", писав С.Єфремов у найнадійніших сил", писав С.Єфремов у "Історії українського письменства". Її "Історії українського письменства". Її відзначала глибина образності, відзначала глибина образності, блискуча народна мова та епічний блискуча народна мова та епічний стиль дум. 1925 року виходить стиль дум. 1925 року виходить друга друга книжкакнижка поезій - поезій - "Скитські вогні","Скитські вогні", яку яку можна було б назвати гімном можна було б назвати гімном українському степові .українському степові .

Голод як особиста Голод як особиста драмадрама

1920-ті роки - це страшний голод на Україні, це 1920-ті роки - це страшний голод на Україні, це селянські повстання й жорстоке придушення селянські повстання й жорстоке придушення масових протестів. До студента Київського масових протестів. До студента Київського інституту народної освіти прилітають із рідного інституту народної освіти прилітають із рідного села Куцівки, що на Черкащині, сумні звістки. У села Куцівки, що на Черкащині, сумні звістки. У вірші "Труни в гаях" ця трагедія українського вірші "Труни в гаях" ця трагедія українського села набуває вираження в образах двох трун, села набуває вираження в образах двох трун, оплакуваних народними сльозами: оплакуваних народними сльозами:

Як у тій труні, що лягла під рів, Як у тій труні, що лягла під рів, битая в мороз, скупана в крові - битая в мороз, скупана в крові - радість молода - квіти степові. радість молода - квіти степові. у другій труні - мати всіх людей. у другій труні - мати всіх людей.

Осьмачка і ТичинаОсьмачка і Тичина Разом із побратимами з "Ланки" Тодось Осьмачка поділяє біль Разом із побратимами з "Ланки" Тодось Осьмачка поділяє біль

і тривогу за долю українського села. Любить і поважає Павла і тривогу за долю українського села. Любить і поважає Павла Тичину, щоправда не раз дорікаючи йому за незрозумілі Тичину, щоправда не раз дорікаючи йому за незрозумілі компроміси. Радить "взяти у торбину запасу та ходити по компроміси. Радить "взяти у торбину запасу та ходити по селах, а потім уже комінтерн воспівати. А то добре, сидівши в селах, а потім уже комінтерн воспівати. А то добре, сидівши в Києві, обклавшись книжками, бути революціонером". На Києві, обклавшись книжками, бути революціонером". На останній закид Тичина образився. Можливо й через те, що останній закид Тичина образився. Можливо й через те, що Тодось Осьмачка дорікав йому за помітне "позичання" в нього Тодось Осьмачка дорікав йому за помітне "позичання" в нього образів. 1922 року Тичина записав: "Осьмачку не люблю. Хай образів. 1922 року Тичина записав: "Осьмачку не люблю. Хай собі він буде геній, а не я - не в тім річ". собі він буде геній, а не я - не в тім річ".

Протистояння геніївПротистояння геніїв

Цькування радянською Цькування радянською владоювладою

Останньою книгою Осьмачки, яка була надрукована в підрадянській Останньою книгою Осьмачки, яка була надрукована в підрадянській Україні, була збірка «Клекіт» (Київ, 1929).Україні, була збірка «Клекіт» (Київ, 1929).

На барикадах радісно, відважно На барикадах радісно, відважно За подих вільності вмирають... За подих вільності вмирають... Вона побачила світ у розпал підготовки процесу над українською Вона побачила світ у розпал підготовки процесу над українською

інтелігенцією — Спілкою Визволення України, коли ідеологічний прес інтелігенцією — Спілкою Визволення України, коли ідеологічний прес затискав індивідуальну свободу творчості, до абсурду були розпалені затискав індивідуальну свободу творчості, до абсурду були розпалені літературні суперечки. літературні суперечки.

У 1930-х хвиля доносів у вигляді літературно-критичних статей У 1930-х хвиля доносів у вигляді літературно-критичних статей затаврувала й самого Осьмачку: затаврувала й самого Осьмачку: «ворог народу», «бандит».«ворог народу», «бандит». Він Він розумів, що на нього чекає трагічна доля його друзів. Рятуючись від розумів, що на нього чекає трагічна доля його друзів. Рятуючись від репресій, Осьмачка пробирається на Поділля, маючи намір нелегально репресій, Осьмачка пробирається на Поділля, маючи намір нелегально перейти через польський кордон. Його заарештовують і відправляють перейти через польський кордон. Його заарештовують і відправляють під конвоєм аж у Свердловськ, але дорогою Тодось Степанович втікає і під конвоєм аж у Свердловськ, але дорогою Тодось Степанович втікає і знову прямує на Поділля з тим самим наміром. Цього разу його знову прямує на Поділля з тим самим наміром. Цього разу його відправляють в тюрму за звинуваченням у шпигунстві.відправляють в тюрму за звинуваченням у шпигунстві.

Очікуючи цілком ймовірну кулю в потилицю, Осьмачка приймає Очікуючи цілком ймовірну кулю в потилицю, Осьмачка приймає останнє рішення — боротися далі, але «не засобом сили, а засобом останнє рішення — боротися далі, але «не засобом сили, а засобом слабості», і симулює божевілля. слабості», і симулює божевілля. Його переводять у психіатричну Його переводять у психіатричну лікарню в Києві.лікарню в Києві. Усю моторошність тієї ситуації пізніше він змалював у Усю моторошність тієї ситуації пізніше він змалював у повісті повісті «Ротонда душогубців» (1956).«Ротонда душогубців» (1956).

Початок еміграціїПочаток еміграції Наприкінці 1942 р. Тодось Осьмачка приблукаєє до Львова , Наприкінці 1942 р. Тодось Осьмачка приблукаєє до Львова ,

з'явиться в літературно-мистецькому клубі в хутряній куртці та з'явиться в літературно-мистецькому клубі в хутряній куртці та в шапці з навушниками, легендарний і відчужений навіть від в шапці з навушниками, легендарний і відчужений навіть від знайомих йому Аркадія Любченка та Йосипа Гірняка, які знайомих йому Аркадія Любченка та Йосипа Гірняка, які незабаром також поселяться у Львові. Там Осьмачка вперше незабаром також поселяться у Львові. Там Осьмачка вперше читатиме уривки з поеми «Поет». . У 1947р. поема на 23 пісні читатиме уривки з поеми «Поет». . У 1947р. поема на 23 пісні вийде в світ . Цей складний філософський твір можна вважати вийде в світ . Цей складний філософський твір можна вважати вершиною творчого злету Тодося Осьмачки. Завершував він вершиною творчого злету Тодося Осьмачки. Завершував він «Поета» в Німеччині, перебуваючи в таборах для переміщених «Поета» в Німеччині, перебуваючи в таборах для переміщених осіб, активно співпрацюючи в організації письменників-осіб, активно співпрацюючи в організації письменників-емігрантів МУР. емігрантів МУР.

Сучасний ЛьвівСучасний Львів

Життя в еміграціїЖиття в еміграції Доля поета-емігранта була важкою, але він не полишав писати. Доля поета-емігранта була важкою, але він не полишав писати.

Згодом Осьмачка переїздить у Америку, щоб мати шматок хліба, Згодом Осьмачка переїздить у Америку, щоб мати шматок хліба, працює на залізничному вокзалі, на палітурній фабриці і працює на залізничному вокзалі, на палітурній фабриці і продовжує писати:продовжує писати:

І де б уже не полоскав я п'ятиІ де б уже не полоскав я п'яти і ніс у мандри торбу та жалі,і ніс у мандри торбу та жалі, та знаю добре, знаю, мов проклятий, та знаю добре, знаю, мов проклятий, що скрізь немає волі на землі!що скрізь немає волі на землі! Творчість Тодося Осьмачки була такою ж непростою, як і його Творчість Тодося Осьмачки була такою ж непростою, як і його

життя. Часто і в Європі, і в Америці, і в Канаді, куди переїхав життя. Часто і в Європі, і в Америці, і в Канаді, куди переїхав поет, він відчував неприязнь, а то й ворожість поетів і критиків. поет, він відчував неприязнь, а то й ворожість поетів і критиків. На початку 1957 року в Осьмачки знову почалася фаза депресії. На початку 1957 року в Осьмачки знову почалася фаза депресії. Ставали частішими галюцинації, почав вірити, що в його Ставали частішими галюцинації, почав вірити, що в його квартирі вмонтовані апарати для підслуховування, які читають квартирі вмонтовані апарати для підслуховування, які читають думки, якісь машини б'ють струмом і не дають спати. Стало думки, якісь машини б'ють струмом і не дають спати. Стало зрозумілим, що поетова давня хвороба не була симуляцією. Він зрозумілим, що поетова давня хвороба не була симуляцією. Він прагнув заховатися від «переслідувань», тікав з лікарні, прагнув заховатися від «переслідувань», тікав з лікарні, переїздив з місця на місце, міняв квартири. Про свої подорожі переїздив з місця на місце, міняв квартири. Про свої подорожі Осьмачка не сповіщав нікому. Осьмачка не сповіщав нікому.

Поетичні збіркиПоетичні збірки

До четвертої збірки поезій «Сучасникам» (1943) До четвертої збірки поезій «Сучасникам» (1943) увійшли поезії довоєнної пори, а також досконала за увійшли поезії довоєнної пори, а також досконала за мистецькою формою «Дума про Зінька мистецькою формою «Дума про Зінька Самгородського», яку український поет, Самгородського», яку український поет, літературознавець і перекладач Ігор Костецький літературознавець і перекладач Ігор Костецький поставив у ряд найістотніших явищ світової літератури. поставив у ряд найістотніших явищ світової літератури.

У 1953р. виходить п'ята збірка «Китиці часу» — У 1953р. виходить п'ята збірка «Китиці часу» — вірші 1943—1948 pp., реалії емігрантської дійсності, вірші 1943—1948 pp., реалії емігрантської дійсності, елегійні, наявні спогляданням вимріяних ще в дитинстві елегійні, наявні спогляданням вимріяних ще в дитинстві Карпат, ностальгічні, звернені до України. Карпат, ностальгічні, звернені до України. Однією з Однією з провідних тем у творчості поета в еміграції є тема залишеної провідних тем у творчості поета в еміграції є тема залишеної Батьківщини:Батьківщини:

Моя Україно, недоле моя,Моя Україно, недоле моя, була ж ти мені дорогою, була ж ти мені дорогою, а нині тебе вже лишаюся я. а нині тебе вже лишаюся я. ох, що ж ти зробила зі мною! ох, що ж ти зробила зі мною!

Стильові течіїСтильові течії

На творчість Феодосія На творчість Феодосія Степановича Осьмачки значно Степановича Осьмачки значно вплинув вплинув символізмсимволізм і і експресіонізмекспресіонізм. . У пізніх поетичних збірках помітно У пізніх поетичних збірках помітно вплив вплив неоромантизмнеоромантизм. У своїх . У своїх творах Феодосій Степанович творах Феодосій Степанович Осьмачка особливу увагу приділяв Осьмачка особливу увагу приділяв українським народним традиціям, українським народним традиціям, етнографії.етнографії.

Останні роки життяОстанні роки життя

6 липня 1961 у 6 липня 1961 у Мюнхені Тодося Мюнхені Тодося Осьмачку розбив Осьмачку розбив параліч. Друзі параліч. Друзі перевезли поета на перевезли поета на лікування до Нью-лікування до Нью-Йорка. Йорка. 7 вересня 7 вересня 1962 він помер1962 він помер у у Нью-ЙоркуНью-Йорку.. Похований на Похований на українському українському православному православному цвинтарі у Саут-Баунд-цвинтарі у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Бруку, штат Нью-Джерсі →Джерсі →

Творчий доробокТворчий доробок ПоезіяПоезіяКруча, 1922 р.Круча, 1922 р.Скитські вогні, 1925 р.Скитські вогні, 1925 р.Клекіт, 1929 р.Клекіт, 1929 р.СучасникамСучасникамПоет, 1947, 1954 рр..Поет, 1947, 1954 рр..Китиці часу, 1953 р.Китиці часу, 1953 р.Із-Під світу, 1954 р.Із-Під світу, 1954 р. ПовістіПовістіСтарший боярин, 1946 р.Старший боярин, 1946 р.План до двору, 1951 р.План до двору, 1951 р.Ротонда душогубців, 1956 р.Ротонда душогубців, 1956 р. ПубліцистикаПубліцистикаПсихічна розрядкаПсихічна розрядка

Вірш Вірш «Україна»«Україна»

шляхи мої неміряні шляхи мої неміряні гори мої неважені,гори мої неважені,звірі мої не наджені,звірі мої не наджені,води мої не ношені, води мої не ношені, риба у їх не ціджена,риба у їх не ціджена,птахи мої не злякані,птахи мої не злякані,діти мої не лічені,діти мої не лічені,щастя моє не щастя моє не

злежане...злежане...Оце така я в тебе Оце така я в тебе матінка,матінка,в руці Господнійв руці ГосподнійУкраїна синєнебая Україна синєнебая

Вшанування митцяВшанування митця У 2010 році Смілянський У 2010 році Смілянський

міськрайонний благодійний міськрайонний благодійний фонд «Тодось Осьмачка» з фонд «Тодось Осьмачка» з нагоди 115-ї річниці від дня нагоди 115-ї річниці від дня народження поета Тодося народження поета Тодося Осьмачки започаткував Осьмачки започаткував перший в Україні перший в Україні фестиваль його пам’яті фестиваль його пам’яті «Осьмачка-Фест»«Осьмачка-Фест». . Тепер Тепер щороку зщороку з цієї нагоди в с. цієї нагоди в с. Куцівка, що на Куцівка, що на Черкащині,Черкащині,збиратимуться збиратимуться письменники, поети, письменники, поети, художники, вчителі, художники, вчителі, бібліотекарі та інші бібліотекарі та інші шанувальники його шанувальники його таланту. таланту.

Вшанування митцяВшанування митця До 115-ої річниці від До 115-ої річниці від

дня народження поета дня народження поета видавництво видавництво «Блискавиця» видало «Блискавиця» видало художньо-художньо-публіцистичну збірку публіцистичну збірку «Чи я побачу й ще «Чи я побачу й ще Вкраїну» до якої Вкраїну» до якої ввійшли дослідження ввійшли дослідження історика Степана історика Степана Пінчука та добірка Пінчука та добірка віршів віршів

Т. Осьмачки.Т. Осьмачки.