2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

1. Стан атмосферного повітря…………………………………………………...5

2. Стан водних ресурсів міста

Полтава………………………………………....8

3. Стан утворення та розміщення відходів……………………………………10

4. Зелені насадження……………………………………………………………

12

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…16

3

ВСТУП

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного

жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести

проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним,

необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні

й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тис. років тому

вавілонський цар Хаммурапі, а пізніше – китайські й монгольські імператори

та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали

накази про охорону лісів, трав'яного покриву степів, водних джерел.

Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої

природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видала ряд наказів

і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання

лісів, браконьєрства, хижацького винищення звірів та риби.

Кінець XX ст. знаменується розвитком глобальної екологічної кризи,

коли завдяки зростанню народонаселення та його активній виробничій

діяльності в умовах надзвичайно низької екологічної свідомості практично

вичерпані природні ресурси та можливості біосфери самовідновлюватися й

самоочищатися.

Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим

зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його

відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі

загострюються.

Для організації ефективного природокористування на будь-яких

територіях чи одиницях адміністративного поділу важливим є сукупність

природних умов, котрі можуть мати як сприятливий вплив, так і негативні

прояви.

Екологічні проблеми міста Полтави є характерними для будь-якої

урбанізованої ділянки простору, де розвивається промисловість та постійно

зростає кількість одиниць автотранспорту. Такими проблемами є

4

забруднення повітря, водних екосистем, ґрунтів, особливо біля автошляхів.

Останнім часом спостерігається не характерне для Полтави підвищення

температури повітря, що негативно позначається на оточуючому природному

середовищі [5, c.16].

Екологія Полтави – одна з суперечливих і гострих тем. Рейтинги різних

українських та міжнародних організацій дають екологічній ситуації в місті

неоднозначні оцінки.

Основними характеристиками екологічного стану є стан атмосферного

повітря, водних ресурсів, поводженням з відходами, стан зеленого

господарства.

У 2001 році в м. Полтава була створена громадська Екологічна Рада

Полтавщини. Зараз ця організація об’єднує зусилля всіх недержавних

організацій області екологічної спрямованості. Основними завданнями

діяльності Екологічної ради є: проведення незалежного моніторингу

екологічної і соціально-демографічної ситуації в регіоні, громадської

експертизи проектних і програмних рішень в області, а також розробка про-

грамних документів; проведення інформаційно-просвітницької діяльності.

Але основною функцією Екологічної ради було і залишається створення

ефективних професійних взаємозв’язків між органами виконавчої влади на

місцях, бізнес-структурами, вченими, громадськістю і молоддю.

Екологічною Радою Полтавщини у 2002–2003 роках був створений

регіональний інформаційно-моніторинговий центр (ІМЦ). Основна мета ІМЦ

полягає у створенні можливостей для оперативного і професійного

реагування на вирішення проблем і завдань екологічної значимості.

5

1. Стан атмосферного повітря

У структурі важливих екологічних проблем питання забруднення

атмосферного повітря є одними з пріоритетних. Якість атмосферного повітря

значною мірою залежить від викидів забруднюючих речовин двома

джерелами забруднення – стаціонарними (підприємства) і пересувними

(транспорт), кількість викидів в атмосферне повітря.

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в Полтаві вдвічі

нижчий за середній в Україні. Лабораторією Полтавського центру з

гідрометеорології Держгідромету забезпечується проведення систематичних

спостережень за забрудненням атмосферного повітря за стандартною

програмою щоденно (4 рази на добу) окрім неділі і святкових днів на 4-х

стаціонарних постах.

За звітний рік у складі державної мережі моніторингу за станом

забруднення атмосфери змін не відбулося.

Торік відібрано 22323 проб повітря, що складає 103% виконання

річного плану, в т.ч. по основним загальнопоширеним забруднюючим

речовинам 13263. Визначення специфічних речовин, які характерні для

джерел викидів міста, становлять 41%.

Аналіз вимірювань показав, що із загальної кількості проб виявлено

130 випадків (0,6%) з перевищенням ГДК (гранично допустима

концентрація), що на 0,2% менше попереднього року.

Як свідчать підрахунки, із 10 визначаємих інгредієнтів вміст пилу та

формальдегіду в 1,3 рази перевищує нормативні показники.

Лабораторними дослідженнями встановлено, що загальне фонове

забруднення міського повітря в значній мірі обумовлено наявністю в повітрі

5-ти пріоритетних токсичних домішок, а саме: пилу, формальдегіду, діоксиду

азоту, оксиду вуглецю, оксиду азоту [2, c.90].

Загалом середньорічні концентрації в кратності ГДК становили: по

діоксиду азоту – 0,8 ГДК, оксиду вуглецю – 0,7 ГДК, фтористому водню – 0,4

6

ГДК, оксиду азоту – 0,3 ГДК, аміаку – 0,25 ГДК, хлористого водню, діоксиду

сірки – 0,1 ГДК, сульфатів - 0,01мг/м куб.

Вміст в повітрі важких металів, зокрема: кадмію, заліза, марганцю,

міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку за даними лабораторії моніторингу

важких металів Центральної геофізичної обсерваторії (м.Київ) нижче

гранично допустимих рівнів.

Протягом 2010 року зафіксовані максимальні концентрації: пилу – 2,2

ГДК, оксиду вуглецю – 2 ГДК, формальдегіду – 1,7 ГДК, діоксиду азоту –

1,25 ГДК (Супрунівський промвузол).

Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК у

цілому по місту становила: по пилу – 3%, оксиду вуглецю – 2, %,

формальдегіду – 0,5 %, діоксиду азоту – 0,1%.

Упродовж минулого року в Полтаві не відмічалось випадків високого і

екстремально високого рівня забруднення атмосфери (5 ГДК і вище).

У річному ході середньомісячних концентрацій підвищений вміст в

атмосферному повітрі оксиду вуглецю, оксидів азоту, аміаку, хлористого

водню, відмічався у серпні, що зумовлено високим температурним фоном

(максимум сягав +39,4 С), недостатнім числом днів з опадами (3 дні),а також

повторюваністю швидкості вітру 0-1 м/сек. (30 %).

Зростання концентрацій пилу та формальдегіду зафіксовано у червні,

коли переважав застій повітря та спекотна погода.

Як і в попередні роки продовжує простежуватися закономірність

сезонних змін середньомісячних концентрацій. Саме в холодний період

зростає забрудненість діоксидом сірки та розчинними сульфатами, що

пов’язано з більшим викидом продуктів згорання палива [2, c.112].

Зіставлення даних спостережень в контрольованих точках свідчить, що

більш забрудненими являються Супрунівський промвузол і райони, які

прилягають до пл. Зигіна, Алмазного заводу, а також вулиць з інтенсивним

рухом автотранспорту, зокрема: Зіньківська, М.Бірюзова, Пушкіна,

Шевченка, Жовтнева, Фрунзе, Кагамлика, Алмазна.

7

Втім, дані спостережень свідчать, що загальний рівень забруднення

атмосферного повітря в Полтаві вдвічі нижчий за середній рівень в Україні.

Так, комплексний індекс забруднення атмосфери в Полтаві дорівнює 4,65.

Протягом 2010 року переважав вітер північно-східного напрямку, що в

деякій мірі посприяло підвищеному вмісту забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі.

Підсумовуючи результати спостережень середньорічних концентрацій

в динаміці за останні 5 років слід зазначити, що намітилась в основному

тенденція стабілізації вмісту в повітрі визначаємих інгредієнтів, дещо зросла

забрудненість формальдегідом.

Протягом року кислотно-лужна рівновага (рН) атмосферних опадів

знаходилась в межах 5,7–6,3, що не перевищує відповідні граничні значення.

Критеріям чистих нормальних опадів відповідають значення (5,6 до 7,0).

Стан забруднення атмосферного повітря в місті Полтаві у вересні

2013 року: за даними систематичних спостережень лабораторії Полтавського

центру з гідрометеорології із відібраних 1992 проб повітря по 10-ти

контрольованим інгредієнтам виявлено 0,15 відсотка з перевищенням ГДК

(гранично допустима концентрація).

Зокрема, повторюваність випадків перевищення максимально разової

ГДК в цілому по місту складала лише по оксиду вуглецю – 1,4 %.

З-поміж усіх контрольованих інгредієнтів середньомісячні

концентрації токсичних речовин в атмосферному повітрі не перевищували

середньодобові нормативні показники по жодній шкідливій домішці [9, c.16].

Результати спостережень в 4-х контрольованих точках свідчать, що

середньомісячні концентрації (в кратності ГДК) забруднюючих речовин

становили: діоксиду азоту – 0,75 ГДК, пилу, оксиду вуглецю та

формальдегіду – 0,7 ГДК, оксиду азоту, фтористого водню – 0,3 ГДК, аміак –

0,25 ГДК, хлористий водень та діоксид сірки – 0,1 ГДК, розчинних сульфатів

– 0,01 мг/м.

8

При хімічному аналізі виявлено, що максимальні концентрації

перевищували максимально разову ГДК по оксиду вуглецю – в 1,4 рази.

Загалом вміст важких металів у міському повітрі, зокрема кадмію,

заліза, міді, нікелю, свинцю, хрому та цинку, нижче допустимих величин.

Ступінь забруднення атмосферного повітря бенз(а)піреном нижче

граничних вимог.

У порівнянні з серпнем поточного року середньомісячні концентрації

знизилися по всім інгредієнтам, що зумовлено інтенсивними опадами

протягом вересня (випало більше 2-хмісячних норм), дещо зросли по

діоксиду сірки та розчинним сульфатам.

Отримані середньомісячні концентрації не перевищували середньо

річні показники.

Реакція кислотності (рН) атмосферних опадів коливалась від 5,9 до 6,5.

Зафіксовані величини відповідають чистим нормальним опадам.

2. Стан водних ресурсів міста Полтава

У місті Полтава питна вода подається з систем централізованого

водопостачання.

Річка Ворскла протікає по території Полтавської області (206км) від

кордону з Сумською областю і впадає в Дніпродзержинське водосховище,

має 8 створів спостережень.

В р. Ворскла здійснюються скиди недостатньо очищених вод з очисних

споруд Котелевської дільниці КП «Полтававодоканал» та нормативно чистих

з Супрунівських очисних споруд КП «Полтававодоканал» м. Полтави.

Очисні споруди Котелевської дільниці КП «Полтававодоканал»

здійснюють негативний вплив на стан річки Ворскла по амонію сольовому та

фосфатах. Супрунівські очисні споруди КП «Полтававодоканал» м. Полтави -

по фосфатах.

9

В районі залізничного мосту, вище м. Полтави в порівнянні з 2008

роком в воді р. Ворскла зменшилась кількість органічних забруднювачів,

амонію сольового, заліза та фосфатів.

В заплаву річки Ворскла здійснюється скид з очисних споруд ЖКК

с.Терешки, в порівнянні з 2008 роком в воді зменшилась кількість хлоридів,

сульфатів, фосфатів, зріс вміст органічних забруднювачів.

В гирлі річки показники якості води – в межах ГДК для водойм

рибогосподарського призначення, крім фосфатів та заліза.

Якість води річки Ворскла на території області не погіршується,

залишаючись на рівні 2008 року. Кисневий режим річки - в нормі, заморних

явищ протягом року не спостерігалось.

Річка Коломак є лівою притокою р. Ворскли, в яку вона впадає в межах

м. Полтави. Вона протікає від кордону з Харківською областю по території

двох районів Полтавської області. Довжина річки на території області

становить 60 км, має 6 створів спостережень.

Скиди стічних вод м.Полтави із Затуринських очисних споруд КП

«Полтававодоканал» та ВАТ «Тепловозоремонтний завод» не здійснюють

негативного впливу на якість води у річці, крім незначного по фосфатах.

В цілому показники якості води річки Коломак на території області не

перевищують ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім БСКп,

заліза, фосфатів і залишаються на рівні минулого 2008року. Кисневий режим

– задовільний, заморних явищ не відбувалось [4, c.22].

3. Стан утворення та розміщення відходів

Було б неправдою говорити, що проблема сміття нова. До найбільш

гострих проблем міста Полтава відноситься проблема видалення і переробки

твердих побутових і промислових відходів, що в значній мірі визначає

10

санітарно-епідеміологічне благополуччя міста. Повсюдно росте розуміння

того , що людство руйнує навколишнє середовище і підриває майбутнє

нового покоління.

Проблема утилізації відходів є для Полтави актуальною. Водночас

ситуація з їх утилізацією залишається на колишньому рівні. У зв'язку з тим,

що склад вітчизняних відходів усе більше наближається до західного

(одноразовий посуд, алюмінієві банки для напоїв, пластикова упаковка),

кількість їх має сталу тенденцію до щорічного збільшення.

Щорічно виробляються тонни сміття, яке можна багаторазово

використовувати як коштовний ресурс. Переробка відходів з використанням

сучасних екологічно чистих технологій, зокрема утилізації сміття – дуже

ефективний спосіб рішення проблеми, але для цього необхідно змінити

звичне поводження людей, оскільки господарське сміття необхідно

сортувати, збираючи окремо харчові відходи, метал, папір і скло ( так, як

проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їхнього

розкладання. Папір руйнується через 2–10 років, консервовані банки майже

за 100 років, поліетиленові матеріали – за 200 років, пластмаса – за 500 років,

а скло для повного розкладу вимагає 1000 років). Головними складовими

відходів є важкі метали і стійкі хімічні сполуки. Крім того, тепер стало важче

виявляти і контролювати головні джерела забруднення [6, c.32].

Типовий склад міських відходів такий: папір та картон – 41%, сміття –

17,9%, гума, шкіра та деревина – 8,1%, харчові відходи – 7,5%, метали –

8,7%, скло – 8,2% та ін. – 1,6%. Тривалий час не вирішуються питання

утилізації і вторинного використання полімерних відходів, що не

розкладаються в ґрунті. Дрібні полімерні відходи знижують здатність ґрунту

щодо його самоочищення їхнє згоряння призводить до викиду в атмосферу

токсичних продуктів.

Іншою проблемою є існуючий неорганізований скид рідких побутових

відходів у систему каналізації, що значно погіршує її роботу і якість

11

очищення стічних вод на станціях біологічного очищення, що у свою чергу

не може не відобразитися на якості морської води.

Звільнення від відходів ведеться в трьох напрямках: 1) складування або

захоронення таким чином, щоб вони не впливали негативно на навколишнє

середовище; 2) знищення відходів шляхом їхнього спалювання; 3) очистка

від шкідливих речовин, що становить найбільш складний процес, який

здійснюється такими способами: а) механічна очистка методом відстою в

спеціальних відстійниках рідких стоків, фільтрування; б) хімічна очистка,

при якій шкідливі компоненти відходів перетворюються в осадок; в) фізико-

хімічна очистка, головним чином, методом електролізу; г) біологічна очистка

за допомогою бактерій або інших живих організмів, здатних розкладати

шкідливі речовини в процесі життєдіяльності.

По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити наскільки

суспільство цивілізоване. Чим вище щабель розвитку, тим гостріше постає

проблема утилізації все різноманітніших відходів. Водночас суворішають і

вимоги до тих, хто дозволяє собі смітити у громадських місцях. У нас же

застаріла "сміттєва" проблема, особливо проблема утилізації відходів

промисловості, ніяк не зрушить з мертвої точки. Підприємства не зацікавлені

за свої кошти створювати спеціалізовані цехи й ділянки по переробці й

утилізації промислових відходів. Неутилізоване сміття завдає шкоди екології,

сміттєзвалища, де гниють сотні тонн непотребу, отруюють повітря, грунт,

підземні води й перетворюються у серйозну небезпеку для людини і довкілля

[10, c.46].

4. Зелені насадження

Мешканці сучасних міст дуже часто відносяться до зелених насаджень

як до чогось саме собою зрозумілого.

12

Озеленення прибудинкових ділянок – не чиясь забаганка, а

необхідність, що доведена біологами, фахівцями з гігієни та містобудування.

З теми надзвичайної важливості зелених насаджень для екології міст

написано тисячі наукових робіт, десятки тисяч рефератів у школах і ВНЗах

всіх країн світу.

Коротко роль зелених насаджень можна звести до наступних аспектів:

-вплив на тепловий режим;

-сприяння руху повітряних мас;

-нейтралізація забруднень атмосферного повітря;

-оздоровлення повітря (завдяки впливу фітонцидів);

-іонізація повітря;

-нейтралізація шумового впливу.

Враховуючи значне навантаження на екологію міста Полтава створене

підприємствами та транспортом гостро постає проблема збереження та

розвитку в місті Полтава зелених насаджень. В екологічному аспекті зеленим

насадженням загального користування належить провідне місце як таким, що

безпосередньо впливають на стан навколишнього середовища і слугують

місцем масового відпочинку мешканців. Зелені насадження покращують

склад повітря і ступінь його забрудненості, знижують вплив шумового

фактора. Встановлено, що дерево середнього розміру за 24 години відновлює

стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох чоловік [3, c.187].

З одного боку, місто має невпинно розвиватися, прикрашатися новими

спорудами, з іншого – цим самим не створювати дискомфорт для мешканців,

не завдавати шкоди екології. Так, непоодинокою є сумна картина, коли біля

новобудов висаджують замість знесених не дорослі дерева, а якісь цурпалки.

Про шкідливість амброзії та методи її знищення

Полинолиста амброзія – це однорічний карантинний бур’ян заввишки

20 - 180 (250) см, з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт до 4

метрів, зневоднюючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина

забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія

13

поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу

і заглушує культурні посіви.

Стебло у рослини прямостояче, розгалужене, листя з вузькими

частками, верхні – перистороздільні, нижні – двоперистороздільні, квіти

одностатеві. Вся рослина сіруватого кольору від густого щетинистого

опушення. Кошики з тичинковими квітками яйцевидні або напівкулясті,

зібрані у колоскові суцвіття. Маточкові кошики одноцвіткові, розміщені по 1

- 3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть.

Росте в посівах різних культурних рослин. А також по шляхах, біля

будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних

порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений грунтовий та рослинний

покрив (новобудови, довгобудови), у долинах річок. Захоплює погано

оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони.

Діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю

недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіші умови для

інтенсивного її розмноження [7, c.64].

Цей бур’ян загрожує здоров’ю людей. Проти нього немає ні шкідників,

ні хвороб. Амброзія має величезну насіннєву продуктивність, дуже живуча і

розповсюджується з величезною швидкістю, витісняючи іншу рослинність.

Щоб найефективніше боротися з амброзією полинолистою,

насамперед, необхідно знати про неї таке: це однорічник, який

розмножується тільки насінням; вегетуюча (яка ще не квітує) рослина для

людини безпечна, на відміну від квітуючої. У вегетуючої рослини коріння

слабше, отже, її легше вирвати. В жодному разі не слід допускати квітування

амброзії. Доцільно виривати її з корінням. Скошування не допоможе, бо коли

залишаться хоча б перші (найнижчі) листки, пагони розвинуться й

обов'язково заквітують. Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок

викликає у людей алергію (підвищення температури, напади нежиті,

сльозотечу, коньюктивіт, виснажливий головний біль, погіршується зір,

можливий набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом. У

14

цей період від пилку рослини страждають астматики, у яких загострюються

приступи бронхіальної астми.

Якщо декілька років тому було помітно поодинокі рослини амброзії, то

зараз вона займає всуціль чималі території. Досвід боротьби з амброзією

показує: де вчасно та ретельно вирвані рослини з корінням, то в майбутньому

з'являються поодинокі рослини, які легко знищити.

В поточному році в міському бюджеті передбачені кошти для реалізації

заходів Програми з ліквідації амброзії полинолистої на території м. Полтава

на 2012-2016 р.р., але цих коштів не достатньо для виконання запланованих

робіт в повному обсязі.

15

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши проблеми природоохоронної сфери та враховуючи

вплив екології на якість життя кожної людини потрібно визнати, що

екологічний аспект повинен бути пріоритетним при вирішенні питань

розвитку міста. Не можна вважати лише матеріальні блага показником

благополуччя в забрудненому оточуючому середовищі, досягнути

економічного зростання з виснаженими природними ресурсами, застарілими

та енергоємними технологіями виробництва, не можна бути здоровим

споживаючи забруднену воду та дихаючи смоком. Тому, лише збалансоване

поєднання економічних, екологічних та соціальних факторів розвитку

допоможе досягти європейського рівня якості життя для українців. Тільки за

умови дбайливого ставлення кожного з нас до довкілля в поєднанні з

державною підтримкою можливо покращити екологічну ситуацію в місті та

забезпечити гідне навколишнє середовище для майбутнього покоління.

Знос на сьогодні водогінних та каналізаційних мереж у Полтаві складає

70–80%. Ми на грані екологічної катастрофи.

При новій забудові слабо враховані зони зелених насаджень. Питання

транспортної розв’язки належним чином не вирішується, що також сприяє

забрудненню навколишнього середовища [8, c.25].

З метою поліпшення екологічної ситуації в місті Полтава і покращення

стану здоров'я населення необхідно вирішити такі питання:

створення полігону для захоронення промислових відходів;

впровадження на підприємствах міста безвідходних технологій;

забезпечення централізації водопостачання та каналізацією районів

індивідуальної забудови;

впровадження системи очищення зливних стоків з території міста;

розвантаження від автотранспорту центральної частини міста;

оснащення автомобілів нейтралізаторами вихлопних газів;

розчищення та відновлення малих річок міста;

реалізація питної води з артезіанських свердловин.

16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Байрак О. М., Проскурня М. І., Стецюк Н. О., Слюсар М. В. та ін. Еталони

природи Полтавщини. Розповіді про заповідні території. Науково-

популярне видання. – Полтава, Верстка, 2003. – 212 с.

2. Екологічна оцінка, встановлення і використання екологічних нормативів

якості поверхневих вод Полтавської області. Звіт про науково-дослідну

роботу УНДІВЕП під керівництвом А.В.Яцика, К., 2004. – 300 с.

3. Екологія Полтавщини. Аналіз виконання програми охорони довкілля,

раціонального використання природних ресурсів та забезпечення

екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів

Полтавської області на період до 2010 року. «Екологічна бібліотека

Полтавщини». Випуск 3 за ред. Ю.С.Голіка, О.Е.Ілляш. – Полтава,

Полтавський літератор, 2006. – 305 с.

4. Методика вимірювання людського розвитку регіонів України. – К.,

Державний комітет статистики України, Рада по вивченню продуктивних

сил НАН України, 2001. – 32 с.

5. Національна доповідь України «Про гармонізацію життєдіяльності

суспільства у навколишьному природному середовищі». Спеціальне

видання до 5-ої Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього

середовища «Довкілля для Європи», К., 2003.

6. Приймак А.В. Екологічна ситуація в Україні і її моніторинг. – К., 1990. –

44 с.

7. Програма охорони довкілля, раціонального використання природних

ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням

регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. –

Полтава, 2001. – 220 с.

17

8. Руденко В.П. Совокупный ресурсный и природно-ресурсный потенциал

Украинской ССР: методика и опыт оценки. Вест. Моск. ун-та. Сер.

5.Геогр. – 1991. – №2. – С. 36–43.

9. Україна. Медико-демографічні проблеми. Карта М 1:3000000. – К., 2002.

10. Ю.С.Голік, О.Е.Ілляш, М.В.Асаул, А.А.Мосейчук, О.В.Горішна,

Т.М.Бригада. Екологія і здоров'я (Інформаційно-аналітичні матеріали).

Випуск 1. – Полтава, Полтавський літератор, 2004. – 166 с.