Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра обліку і аудиту

Реферат на тему

ПРИЗНАЧЕННЯ І ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ

ЕКСПЕРТИЗИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ

Виконала: студентка АУ-000

Іваненко Іван Іванович

Перевірила: ст. викладач

Преподов Я.Я.

2013

2

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В

ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ 5

1.1. Обставини призначення судово-бухгалтерської експертизи 5

1.2. Клопотання про призначення експертизи 6

РОЗДІЛ 2. ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В

ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ 9

2.1. Коло питань при проведенні судово-бухгалтерської експертизі 9

2.2. Складання висновку щодо судово-бухгалтерської експертизи

11

ВИСНОВКИ 14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16

3

ВСТУП

Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних

знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про

обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Діяльність

експерта полягає у з'ясуванні обставин кримінальної (цивільної) справи на

основі спеціальних знань і має дослідницький характер.

Разом з тим, експертна діяльність має процесуальний характер, який

обумовлений тим, що проведення експертизи має встановлену законом

процесуальну форму. Вона проводиться за суворого дотримання

процесуального кодексу, який визначає порядок її здійснення. У зв'язку з

тим, що більшість порушень фінансово-економічного законодавства

знаходить своє відображення в бухгалтерському обліку, дослідження

господарських злочинів та розгляд господарських спорів у суді вимагає

спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку. Тому великий клас

економічних експертиз, об'єктом яких є бухгалтерські документи і регістри,

традиційно відносяться до судово-бухгалтерських експертиз.

Отже, одним з видів експертизи, визначених в Інструкції про

призначення та проведення судової експертизи, затвердженої наказом

Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. №53/5, є судово-бухгалтерська

експертиза. Судово-бухгалтерська експертиза – це процесуальна форма

дослідження первинних бухгалтерських документів, облікових регістрів і

фінансової звітності підприємств з метою вирішення широкого кола

економічних питань, що виникають під час розслідування господарських

злочинів в суді та в господарському суді.

Необхідність проведення судово-бухгалтерської експертизи виникає в

процесі розслідування і судового розгляду кримінальних справ про

привласнення майна, посадових злочинів та з цивільних справ, коли

необхідно мати аналіз даних про фінансово-господарські операції,

відображені у бухгалтерському обліку. Призначення судово-бухгалтерської

4

експертизи є важливою слідчою дією. Від чіткого і правильного її

проведення значною мірою залежить якість і строки розслідування

кримінальної або цивільної справи. Судово-бухгалтерська експертиза

призначається, коли перед слідчим або судом після проведення ними ряду

слідчих дій (судового розслідування) виникли конкретні питання, вирішення

яких можливе лише спеціалістом, або у справі є достатня кількість матеріалу,

необхідного для дослідження експертом-бухгалтером. Питання про

призначення судово-бухгалтерської експертизи вирішується в кожному

окремому випадку залежно від обставин справи.

5

РОЗДІЛ 1

ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ

1.1. Обставини призначення судово-бухгалтерської експертизи

Судово-бухгалтерська експертиза призначається, коли:

висновки ревізії суперечать матеріалам справи і для усунення протиріч

необхідно мати висновок експерта – бухгалтера;

ревізор не брав до уваги надані відповідальними особами документи,

наприклад, акти про недостачу товарів, – за мотивами їх неналежного

оформлення, несвоєчасного подання тощо;

є обґрунтоване клопотання звинуваченого про призначення судово-

бухгалтерської експертизи;

виникли протиріччя між висновками первинної, повторної або

додаткової ревізії;

методи, що застосовувалися ревізором для визначення розміру

матеріальної шкоди, викликають сумніви;

така необхідність випливає з висновку експерта іншої спеціальності;

з інших обставин, відповідно до чинного законодавства.

Отже, в процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи

аналізуються виявлені факти привласнення майна, безгосподарності,

причини збитків, втрат, їх вплив на виробничу і фінансово-господарську

діяльність підприємств або пов'язаних сторін та визначаються межі

матеріальної відповідальності за завдану матеріальну шкоду та її розмір.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду

України "Про деякі питання призначення судових експертиз" від 27.11.2006

р. № 01-8/2651 про призначення судової експертизи виноситься ухвала, у

якій крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 ГПКУ, зазначаються, зокрема:

6

обставини справи, які мають значення для проведення судової

експертизи;

підстави призначення судової експертизи, зокрема додаткової або

повторної;

організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи;

– перелік питань, що потребують роз’яснення;

мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу;

місце знаходження предметів і документів, які мають бути досліджені;

обов’язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного

висновку сторонам згідно з ч. 1 ст. 42 ГПКУ.

Інструкція про проведення судових експертиз визначає такі групи

експертиз: криміналістична, ґрунтознавча, біологічна, екологічна із

дослідження пестицидів, інженерно-технічна, економічна, товарознавча,

автотоварознавча, оціночна, експертиза охорони прав на об’єкти

інтелектуальної власності, психологічна та мистецтвознавча.

На практиці у господарському процесі в Україні найчастіше

призначають такі судові експертизи, як: експертиза документів про

фінансово-кредитні операції та економічну діяльність суб’єктів

господарювання, об’єктів інтелектуальної власності (промислові зразки,

винаходи, корисні моделі, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування

тощо), якості товарів та виконаних робіт (товарознавча, автотоварознавча,

будівельно-технічна експертиза тощо).

Відповідно до приписів ГПКУ експертиза може бути призначена за

ініціативою суду або за клопотанням однієї зі сторін у справі.

1.2. Клопотання про призначення експертизи

При складанні клопотання про призначення тієї чи іншої експертизи слід

звернути особливу увагу на обґрунтування необхідності проведення

7

експертизи, оскільки на практиці суд часто відмовляє і задоволенні

клопотання про призначення експертизи у зв’язку з її недоцільністю.

В обґрунтуванні необхідності проведення експертизи має бути

зазначено, які обставини або факти може підтвердити експертиза. Також

трапляються випадки, коли експертиза може підтвердити наявність чи

відсутність складу цивільного правопорушення, наприклад: вина

правопорушника, наявність шкідливого результату або причинний зв’язок

між діями відповідача та шкідливим результатом.

Згідно із ч. 2 ст. 41 ГПКУ питання, що мають бути поставлені перед

судовим експертом, остаточно встановлюються господарським судом.

Учасники господарського процесу у конкретній справі мають право

запропонувати господарському суду питання, що їх слід роз’яснити під час

проведення експертизи. Суд має повне право відхилити ці питання,

мотивувавши свої дії.

Правильне формулювання питань, які виносяться на вирішення

експертизи, важливе при поданні клопотання про призначення експертизи.

Як зазначав давньогрецький філософ Платон, "можливо відповісти на будь-

яке питання, якщо воно поставлене вірно".

Враховуючи практичний досвід, можна стверджувати, що саме

поставлені питання багато в чому визначають кінцевий висновок експерта.

Перед складанням питань, що будуть поставлені експерту, необхідно

визначити предмет і характер експертизи. При цьому слід враховувати, що

питання, які ставляться експерту, мають:

відповідати предмету й характеру експертизи;

стосуватися обставин, що мають значення для вирішення справи;

враховувати можливості проведення експертизи.

Науково-методична рекомендація з питань підготовки та призначення

судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом

Міністерства юстиції України № 53/5, встановлює завдання, які вирішує

8

експертиза, та орієнтовний перелік питань, що зазвичай ставляться експерту

при призначенні судової експертизи.

Наприклад, основним завданням експертизи об’єктів інтелектуальної

власності є визначення властивостей об’єктів інтелектуальної власності, до

яких належать об'єкти промислової власності, об’єкти авторського права і

суміжних прав.

9

РОЗДІЛ 2

ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ

2.1. Коло питань при проведенні судово-бухгалтерської експертизі

Відповідно до ст. 310 КПК України судово бухгалтерська експертиза

може бути призначена в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд

має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були

розглянуті на судовому засіданні.

Вирішення питання про виклик експерта до суду здійснюється в процесі

підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є

обов’язковим, а здійснюється лише за необхідності, а саме:

якщо висновок експерта є особливо важливим як доказ у розслідуваній

справі;

на судовому засіданні необхідно провести додаткову судово

бухгалтерську експертизу;

висновок експерта, зроблений на стадії попереднього (досудового)

розслідування, має недоліки, що викликають сумніви в його

правильності;

з даної справи для встановлення одних і тих самих фактів уже були

проведені дві експертизи, висновки яких суперечать один одному;

між експертами, що проводили комісійну експертизу, виникли

суперечності, і кожен з них склав свій висновок;

зацікавлені учасники процесу не згодні з висновками експертизи та

порушили клопотання про виклик експерта до суду;

висновок складений на даних, отриманих зі свідчень обвинувачуваного,

потерпілого чи свідка, а є підстави вважати, що вони можуть бути

змінені на судовому засіданні.

10

Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства,

може бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судовому

засіданні, якщо суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах

експертизи без допомоги самого експерта.

Якщо на досудовому розслідуванні висновок експертизи складений

кількома експертами одностайно, то до суду може бути викликаний лише

один експерт.

У підготовчій частині судового засідання суд опитує учасників судового

розгляду, чи мають вони клопотання про доповнення доказів, тобто чи є

необхідність викликати до суду нових експертів, окрім тих, що вже

викликані. Мотивами клопотання про виклик нового експерта бухгалтера

можуть бути сумніви щодо достатньої кваліфікації експертів, що брали

участь у попередньому (досудовому) розслідуванні, або їх упередженість.

Суд вислуховує думку учасників процесу з даного клопотання, задовольняє

його або виносить мотивоване рішення про відмову в задоволенні.

Суд, перевіривши особу нового експерта, роз’яснює експертові його

права та обов’язки, які є такими самими, як і експерта на попередньому

розслідуванні.

Готуючись до участі в судовому засіданні, новий експерт повинен

ознайомитися з висновком, складеним на попередньому слідстві. З дозволу

судді експерт також має можливість ознайомитися з попереднім

обвинувачуваним висновком і з додатково зібраними матеріалами, яких не

було на момент подання висновку під час попереднього розслідування.

Під час судового розгляду експерт повинен уважно досліджувати все,

що стосується предмета експертизи, і виявляти необхідну активність у

реалізації своїх прав, передбачених чинним законодавством, — постановкою

питань підсудним, свідкам, іншим особам.

Бажано, щоб запитання експерта були логічно послідовними, точними,

короткими та зрозумілими і особам, яким вони ставляться, і суду, і всім

іншим учасникам процесу.

11

Запитання не мають виходити за межі предмета експертизи і кола

обставин справи. Бажано, щоб експерт бухгалтер у судовому слідстві сам

записував показання осіб, допитуваних судом. При цьому інформацію, що

експерт одержує в процесі судового слідства з показань підсудних, свідків і

інших осіб та фіксує у своїх записах, він повинен звіряти з протоколом

судового засідання. І якщо під час ознайомлення з протоколом експерт

бухгалтер виявить розбіжності, він має заявити клопотання перед судом про

доповнення чи виправлення протоколу, тому що у своєму висновку експерт

вправі посилатися тільки на ту інформацію, яка перевірена в судовому

розгляді й зафіксована в протоколі засідання.

2.2. Складання висновку щодо судово-бухгалтерської експертизи

Після дослідження всіх обставин справи, що мають значення для

обґрунтування висновків, експерт бухгалтер може готуватися до складання

висновку.

Експертний висновок – це письмове викладення експертом відомостей

про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на

підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного

дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на завданні,

сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи.

Стаття 42 ГПКУ встановлює, що висновок судового експерта має

містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті них

висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом

питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, а його

копії надсилаються сторонам.

Також відповідно до Інструкції про проведення судових експертиз

висновок експерта оформлюється на бланку експертної установи і

підписується експертом, який проводив дослідження. Підписи у заключній

частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній

12

сторінці тексту заключних висновків. На кожне з поставлених питань має

бути дана відповідь по суті або вказано, з яких причин це неможливо. У разі

недотримання цих вимог сторона може клопотати про відхилення судом

висновку судового експерта.

На час, необхідний експерту для ознайомлення зі справою і протоколом

судового слідства, а також для наради з бухгалтерами експертами, що раніше

вже давали висновок у даній справі, суд оголошує перерву.

Суд, прокурор, захисник, звинувачуваний, потерпілий і їхні

представники вправі ставити питання експерту бухгалтеру в письмовому

вигляді. Поставлені питання мають бути оголошені, і за ними має бути

заслухана думка учасників судового розгляду, а також висновок

прокуратури. Суд повинен розглянути ці питання, відхилити ті з них, які не

належать до справи чи не входять до компетенції експерта бухгалтера. На

основі такого розгляду суд виносить ухвалу про призначення експертизи, про

яку ми з’ясовували вище у першому розділі. В ній, крім питань, що винесено

на розгляд експерта, вказується, які питання були відхилені і які мотиви

цього відхилення. Ухвала про призначення експертизи має виноситися судом

тільки в нарадчій кімнаті й оформлюватись окремим документом, копія якого

надається експерту. Не допускається винесення ухвали про призначення

експертизи в залі засідання або постановку запитань експерту в усній формі.

Судово-бухгалтерську експертизу експерт проводить, як правило, у

приміщенні суду. Суддя вправі бути присутнім під час проведення

експертизи. Таким самим правом користуються й інші учасники процесу в

разі подання ними відповідних клопотань. Суд також може дати дозвіл для

виконання своїх обов’язків експертом і за межами приміщення суду, якщо

для складання висновку не потрібні матеріали справи.

Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає

письмовий висновок або повідомлення про неможливість дати висновок. Цей

висновок оголошується експертом у суді й разом з ухвалою суду про

призначення експертизи долучається до справи. Після оголошення експертом

13

бухгалтером висновку йому можуть бути поставлені запитання в усній формі

для роз’яснення певних положень висновку. Усні відповіді експерта

бухгалтера заносяться до протоколу судового засідання.

14

ВИСНОВКИ

Таким чином, здійснюючи судово бухгалтерську експертизу, суд

вирішує такий ряд поставленних питань :

з’ясовує обставини, що мають значення для висновку;

пропонує учасникам судового розгляду письмово подати запитання, які

вони можуть поставити перед експертом, та заслуховує думки учасників

судового розгляду з приводу поданих запитань;

у нарадчій кімнаті остаточно обмірковує ці запитання і виносить ухвалу

про призначення експертизи;

оголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення

експертизи та вручає її експертові, якого викликано до залу суду в

порядку, передбаченому чинним законодавством;

після проведення експертом досліджень, складання і оголошення

висновку експерта приєднує його до справи;

допитує експерта з метою роз’яснення і доповнення висновку.

Слід зазначити, що норми ГПК України, які регламентують порядок

організації призначення та проведення судової експертизи, не містять

вказівки на можливість оскарження ухвали про призначення судової

експертизи. У роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 11

листопада 1998 р. питання про можливість оскарження ухвали не

коментується. Однак судова практика йде шляхом відмови в прийнятті

апеляційних скарг на ухвалу суду про призначення експертизи (див.,

наприклад, постанову ВГСУ у справі № 34/388 від 28 березня 2006 р.;

постанову ВГСУ у справі № 8/845 від 15 листопада 2005 р.).

Вирішення питання про прийняття чи відмову в прийнятті апеляційної

скарги на рішення (ухвалу) господарського суду належить до компетенції

вищих судових інстанцій (апеляційного суду чи Вищого господарського суду

України). У зв’язку з цим не можемо погодитися із практикою, коли суд

15

першої інстанції не направляє скаргу до апеляційного господарського суду і

продовжує судовий розгляд, начебто скарга взагалі не надходила. 

Враховуючи викладене, можна стверджувати, що судова експертиза

відіграє важливу роль у господарському процесі, а саме у процесі

доказування обставин особами, які беруть участь у справі, з метою

обґрунтування своїх вимог і заперечень. Ініціюючи призначення судової

експертизи, особливу увагу слід приділяти обґрунтуванню необхідності

проведення відповідної судової експертизи, а також питанням, що будуть

поставлені експерту (експертам). Також слід пам’ятати, що висновок

експерта не є остаточним та обов’язковим, а досліджується судом поряд з

іншими доказами у справі.

16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акімов В. В., Бандурка О. М., Беляева Л. О., Лукін В. О. Судово-

бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання

грошових коштів: Методич. посібник. – X.: Вид-во. Ун-ту внутр. справ,

2000. – 80 с.

2. Бандурка А.М. та ін. Основи судової бухгалтерії: Підручник. – Харків:

Вид-во Національного університету внутрішніх справ, 2001. – 336 с.

3. Глібко В.М., Бущан О.П. Судова бухгалтерія: Підручник. – К.: Юрінком

Інтер, 2004. – 224 с.

4. Информационно-аналитический центр ЛІГА, 1991-2013 [Электронный

ресурс]. – Режим доступа: http://liga.net.

5. Информационное агентство ЛIГА Бiзнес Iнформ, 2007-2013

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://biz.liga.net.

6. Камлик M.L. Судова бухгалтерія. Підручник.-К.: Атіка, 2007. – 552 с.

7. Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза : Навч. –метод.

посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К.: КНЕУ, 2004. – 268 с.

8. Отенко В1., Понікаров В.Д., Сєрікова Т.М Судова бухгалтерія для

менеджерів підприємств: Навчальний посібник. – X.: ВД "ШЖЕК", 2005.

– 560 с.

9. Судебная бухгалтерия. Общая часть: Учебное пособие Л.И.Бочкова,

О.Э.Новак, С.В.Савинов. – М.: Издательско-торговая корпорация

"Дашков и К"; Саратов: ООО "Бизнес Волга", 2008. – 320 с.

10. Судебная бухгалтерия: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся

по специальностям (021100) "Юриспруденция", (060500) "Бухгалтерский

учет, анализ и аудит" [Толкаченко A.A. и др.]; под ред. A.A. Толкаченко,

В.А.Бородина. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. –

224 с.