МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ ...lib.detut.edu.ua/files/irszt/tta/944.pdf · Зразок вимог до процедури попередньої експертизи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИДержавний економіко-технологічний університет транспорту України

Козубцов І.М. Мараховський Л.Ф.

ПІДГОТОВКА АСПІРАНТІВметодичні рекомендації щодо самостійної підготовки аспірантів за

спеціальністю 05.13.05 „Комп’ютерні системи та компоненти”

Київ 2014

УДК 001.817

Підготовка аспірантів: методичні рекомендації щодо самостійноїпідготовки аспірантів за спеціальністю 05.13.05 – „Комп’ютерні системи такомпоненти”. / Козубцов І.М., Мараховський Л.Ф. – К.: ДЕТУТ, 2014. – 165 с.

Методичні рекомендації підготовлено з метою формування методологічноїкомпетентності у майбутніх науковців під час самостійної підготовки.

Здобувачі поза навчання в аспірантурі знайдуть необхідні нестандартнірекомендації щодо вибору майбутніх теми дисертаційного дослідження,написання рукопису дисертації.

Призначено для студентів спеціалістів, магістрантів а також аспірантів,здобувачів, наукових керівників-початківців різних спеціальностей та всіх, хтозаймається науковою роботою і хоче підвищити культуру своєї науковоїтворчості.

Методичні рекомендації розглянуті та затвердженні на засіданні кафедри«Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології транспорту» (протокол№ 10 від 03.04. 2014р.) та на засіданні методичної комісії факультету«Інфраструктура та рухомий склад залізниць» (протокол № від 2014р.)

Призначені для аспірантів спеціальності 05.13.05 – „Комп’ютерні системи та компоненти”.

Укладачі: Козубцов І.М., к.т.н., доцент Мараховський Л.Ф., д.т.н., професор.

Рецензенти: Стасюк О.І, д.т.н., проф. Єрохін В.Ф. д.т.н., проф.Гавриленко В.В., д.ф.-м.н, проф.

2

ЗМІСТ

ВСТУПНЕ СЛОВО 6ВСТУП 7РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ 9

Що таке дисертація?........................................................................................9Хто такий вчений?............................................................................................9Нормативно-правове поле діяльності аспіранта.........................................10Вчена ступінь..................................................................................................12Навіщо потрібна вчена ступінь?...................................................................12Кар’єрний ріст успішного аспіранта............................................................13Що таке аспірантура?....................................................................................13Місце аспірантури в системі освіти України...............................................16Часові показники в написанні дисертації....................................................16Галузі наук за якими присуджують вчені ступені.......................................17Наукові спеціальності України.....................................................................18Динамічна наукова картина світу знань молодого вченого........................22Що таке наукова школа?................................................................................25Хто такий науковий керівник. Типологія.....................................................27Пошук і вибір наукового керівника..............................................................30Чим відрізняються кандидатська від докторської дисертації?..................33

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАУКОВУ ТВОРЧІСТЬ 35Психологія наукової творчості......................................................................35Робочий день науковця..................................................................................35Особистий архів (бібліотека) здобувача.......................................................37Практичні поради по відновленню втрачених файлів та даних................38Причини фіаско..............................................................................................44

РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНА КОМПОЗИЦІЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ 45Атрибути дисертаційної роботи...................................................................45Як правильно обрати і сформулювати тему дисертації?............................46Структурна композиція дисертаційної роботи............................................46Вимоги до вступу і його композицію...........................................................47Перелік базових наукових положень, що виноситься на захист...............53Композиція побудови основної частини дисертації...................................54Системно-проблемне структурування дисертації.......................................54Теоретико-прикладний підхід до побудови дисертації..............................55Програмна структура дисертації..................................................................55Теоретико-методологічна побудова дисертації...........................................56Заключна частина дисертації........................................................................56Рекомендації до рубрикації структури дисертації......................................59

РОЗДІЛ 4. ЛОГІКО-СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ НАД ДИСЕРТАЦІЄЮ 60

3

Алгоритм пошуку задачі (проблеми) майбутнього дисертаційного дослідження.............................................................................................................60

Алгоритм роботи над дисертацією...............................................................64РОЗДІЛ 5. СХЕМА АВТОРЕФЕРАТУ ДИСЕРТАЦІЇ 66

Структура та зміст автореферату..................................................................66РОЗДІЛ 6. АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

69Види наукової публікація, поняття, функції................................................69Тези наукової доповіді (повідомлення)........................................................73Техніка написання тексту..............................................................................74Вимоги до мінімальної кількість та обсяг публікацій здобувача за темою

дисертації.................................................................................................................76РОЗДІЛ 7. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИЙ АЛГОРИТМ НАУКОВОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ АСПІРАНТА 77

Структурно-логічний алгоритм наукової життєдіяльності аспіранта.......77Індивідуальний план роботи здобувача.......................................................82Звіт про наукову діяльність здобувача.........................................................83

РОЗДІЛ 8. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З ПІДГОТОВКИ ДО ДОПОВІДІ НА КОНФЕРЕНЦІЯХ 84

Тренінг з подолання страху публічної мови................................................84Тренінг з підготовки до виступу...................................................................85Тренінг з формування структури..................................................................85Тренінг з оформлення слайдів......................................................................85Тренінг з підготовки приміщення для виступу...........................................86Тренінг із залучення і утримання уваги.......................................................86Тренінг з пози і жестикуляції........................................................................87Тренінг з відповідей на питання аудиторії...................................................87Тренінг роботи з мікрофоном.......................................................................87

РОЗДІЛ 9. РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧІ ПОРАДИ 89Редакційно-видавнича система одиниць......................................................89Правило оформлення літературних джерел................................................90Роль ясності, зрозумілості точності в теорії розвитку філософії

науки........................................................................................................................96ДОДАТКИ 101

1. Індивідуальний план роботи здобувача.................................................1012. Форма звітності аспірната про роботу...................................................1063. Наукова стаття. Мета. Структура наукової статті..................................110

Структура наукової статті.........................................................................110Орієнтовні типові вимоги оформлення наукової статті.........................112

4. Оформлення автореферату дисертації...................................................1135. Структура, зміст та оформлення дисертації..........................................1186. Перелік документів, які подає до спеціалізованої вченої ради здобувач

наукового ступеня кандидата наук......................................................................1237. Перелік документів атестаційної справи здобувача наукового ступеня

4

кандидата наук, яка подається до МОН України...............................................1258. Зразок оформлення заяви аспіранта.......................................................1279. Зразок вимог до процедури попередньої експертизи дисертації на

кафедрі університету............................................................................................12710. Зразок оформлення витягу з протоколу засідання кафедри Додаток 3

................................................................................................................................13211. Зразок оформлення витягу з протоколу засідання ради про

призначення експертної комісії. Додаток 5........................................................13412. Пам’ятка для членів експертної комісії спеціалізованої вченої ради13513. Зразок висновок експертної комісії......................................................13614. Витяг з протоколу засідання ради про прийом до захисту Додаток 8

................................................................................................................................13915. Зразок оформлення листа повідомлення про публікацію захисту

дисертації...............................................................................................................14116. Зразок оформлення бюлетеня таємного голосування.........................14217. Зразок оформлення реєстраційна картка.............................................14218. Зразок оформлення протоколу засідання лічильної комісії...............14319. Вимоги до змісту та структури висновку ради про дисертацію........14420. Порядок роботи ради.............................................................................14721. Зразок супровідного листа в УкрІНТЕІ................................................14922. Зразок оформлення списку наукових праць (Форма 26)....................15022. Зразок Акту про реалізацію результатів наукових досліджень.........15123. Зразок Акту експертизи.........................................................................15224. Пам'ятка офіційному опонентові..........................................................15326. Зразок-приклади оформлення бібліографічного опису......................155

ВИСНОВКИ 162ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА 163

5

ВСТУПНЕ СЛОВО

Починаючи працювати з черговим аспірантом або здобувачем, науковийкерівник всякий раз вимушений розповідати про одні і ті ж речі, давати одні і тіж поради. Постійно виникає питання: «Чи не можна досвід науковогокерівництва дисертантами узагальнити, створити системну методологію?» –нарешті оформився в ідею, описати його. Тоді він може стати в нагоді багатьомпочатківцям тим, хто працює над дисертаційними дослідженнями. Читачі цихметодичних рекомендацій самотужки зможуть сформувати методологічнукомпетентність в галузі підготовки й написання дисертаційної роботи заспеціальністю 05.13.05 - „Комп’ютерні системи та компоненти”.

Методичні рекомендації у посібнику адресований перш за все тимаспірантам, які приступили до навчання одразу після закінчення вищогонавчального закладу. Також ці рекомендації націлені оказати методичнудопомогу молодим вченим. Ймовірно, найбільшої користі з даної монографіїмають аспіранти гуманітарних і природничих спеціальностей.

Наша мета – протягнути руку допомоги тому «тонкому, але славетномупрошарку» нашого населення, яке гордо йменується аспірантами. Наведенийтут текст буде мало корисним недобросовісним дисертантам, для яких не маєзначення якість їх роботи, а важливо лише отримання диплома кандидата наук.

В навчально-методичному посібнику використовувались провідні ідеї [1, 2]які практично націлені на формування та розвиток методологічноїкомпетентності у аспірантів. Розглянуті основні етапи навчання в очнійаспірантурі і їх особливості, описується процедура підготовки дисертації.

Методичні рекомендації призначено для студентів спеціалістів,магістрантів і аспірантів за спеціальністю 05.13.05 - „Комп’ютерні системи такомпоненти”.

Друзі! Беріть шанс в свої руки і пишіть дисертацію власноручно!Дисертація – це дуже просто і цікаво поринути в світ невідомого!

6

ВСТУП

«Все книги делятся на три категории,первая – те, которые следует читать,вторая – те, которые следует читать и перечитывать,и третья – те, которые не следует читать вовсе»

Оскар Уайльд

Започаткування розвитку методологічної компетентності у осіб з вищоюосвітою доцільно організувати наприкінці навчання в магістратурі.

Факультативний курс самостійної підготовки аспірантів заспеціальністю 05.13.05 - „Комп’ютерні системи та компоненти” стане внагоді і особам, що планують стати здобувачами наукового ступеня.

Спроектуємо орієнтовну факультативну мотиваційну програмусамостійної підготовки аспірантів за спеціальністю 05.13.05 - „Комп’ютернісистеми та компоненти”.

Предметом факультативного самостійного вивчення є оволодінняметодологічними основами наукових досліджень, яких сприяєвідшліфовуванню майстерності взаємодії з оточуючим колективом педагогів,студентів, аспірант розвиває інформаційно-комунікативну компетентність.

Вивчення факультативного курсу передбачає широку інтеграцію іосмислення міждисциплінарних зв’язків, які сприятимуть розвитку творчості уаспірантів.

Діяльність аспірантів має ґрунтуватися на філософському фундаменті,естетиці і етиці, психології, педагогіці, історії та інших науках.

Метою викладання факультативного курсу є цілісно-мотиваційне,когнітивне виховання людини, формування аспірантів до майбутньої творчоїдіяльності та розвитку методологічної культури; творчі відносини до дійсності;розвиток здібностей до самовдосконалення; осмислення значення аспірантуридля виховання і навчання всесторонньо розвиненої і конкурентоздатної особимайбутнього вченого.

Завдання вивчення факультативного курсу: зорієнтувати вектор майбутнього професійного зростання за

спеціальністю 05.13.05 - „Комп’ютерні системи та компоненти”; осмислення основних наукових дефініцій; знання структурних елементів педагогічної майстерності і їх зміст; накопичення знань за технологією організації наукової взаємодії; оволодіння способами стимулювання, самомотивування, активної

пізнавальної діяльності студентів-спеціалістів, магістрантів в процесівивчення факультативного курсу, позааудиторний час;

вдосконалення професійної майстерності педагога; виховання почуття відповідальності і необхідності в накопиченні і

7

здобуванні нових знань для потреб суспільства; організація навчально-виховної діяльності студентів-спеціалістів,

магістрантів; формування методологічної компетентності у студентів-спеціалістів,

магістрантів націленого в подальшому на розвиток особистої культури. Вивчення факультативного курсу студентами-спеціалістами, магістрантами

призначене для глибокого осмислення методологічних основ з майбутньоїтворчої діяльності.

Для вивчення факультативного курсу необхідна система наочних засобів,що полегшує процес оволодіння мотиваційним матеріалом, найважливішоюхарактеристикою, якою є її внутрішня логічна впорядкованість. Доречнозастосовувати слайди, презентації, які представляють в найбільш прийнятномудля сприйняття і запам'ятовування вигляді матеріал.

В результаті вивчення факультативного курсу студентів-спеціалістів,магістрантів має мотивоване уявлення: про організацію навчально-виховногопроцесу в аспірантурі; уявлення про структуру і зміст дисертаційної роботи;структуру наукової картини світу знань аспіранта; про наочність і привільнийхід вибору теми, визначенні об’єкту і предмету дисертаційного дослідження іоформленні результатів.

8

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Що таке дисертація?

Дисертація (лат. dissertatio – дослідження, міркування) – науковакваліфікаційна праця, що пройшла попередню експертизу і подана до захистуна здобуття наукового ступеня в спеціалізованій ученій раді.

Дисертація – це вид наукової роботи, виконаної у вигляді рукописноїпраці, положення якої здобувачу на наукову ступінь потребують відстояти в ходіпублічної усної дискусії, що проходитиме в стінах університету.

Довідково. Перша докторська степінь на основі публічного захистудисертації відбулась в 1130 році в університеті Болоньї.

Дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковоюпрацею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленогорукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертаціяповинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні абоекспериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватисяєдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку (п. 9 Порядкуприсудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань[3]).

Дисертація як вид наукової роботи – це: кваліфікаційна наукова праця; праця, що містить нове вирішення актуальної наукової проблеми; наукові результати дослідження є суттєвими для роз витку певної галузі

науки; праця, яка дає підстави присудити її автору науковий ступінь; в ній особливо важливі ті пункти, які входять до кваліфікаційних вимог.

Розрізняють два види дисертаційних досліджень: дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук; дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Хто такий вчений?

Вчений – це той, „кого вчили, виучили”, а вченість є „стан, якість вченогочоловіка, основність знань науки, повне їх вивчення”.

Сучасне тлумачення:Вчений – людина, що здійснює творчі пошуки,

відкриває нові знання і наукові істини, володіє вченоюступеню, захистив дисертацію.

Значення в нормативно-правових актах України ЗаконуУкраїни „Про наукову і науково-технічну діяльність” [4].

9

Науковий працівник – вчений, який за основним місцем роботи тавідповідно до трудового договору (контракту) професійно займається:

науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня

або вченого звання, підтверджену результатами атестації; Науково-педагогічний працівник – вчений, який за основним місцем

роботи займається професійно:педагогічною та науковоюабо науково-технічною діяльністюу вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV

рівнів акредитації.

Нормативно-правове поле діяльності аспіранта

Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікаціїорганізовується на підставі:

Закону України „Про освіту” [5];Закону України „Про вищу освіту” [6];Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” [Error:

Reference source not found];Постанова Кабінету Міністрів України „Положення про підготовку

науково-педагогічних і наукових кадрів” [7];Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №309

„Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого званнястаршого наукового співробітника” [Error: Reference source not found];

Наказ МОНмолодьспорт України від 17.10.2012 № 1112 „Проопублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора ікандидата наук” [8];

Про затвердження Переліку наукових спеціальностей МОНмолодьспортУкраїни; Наказ від 14.09.2011 №1057 [9].

10

Основні якості, що відповідають статусу науковцю

Творчі і ділові якості Основні характеристики

1. Професійні знання

Наявність знань, що відповідають вимогам,зумовленим специфікою обраної діяльності.Обов’язкові елементи: високий рівень базовоїосвіти, уміння користуватися комп’ютером, знаннярідної та іноземної мови

2. Допитливість

Високий рівень внутрішнього прагнення допізнання істини, увага до непізнаного інезрозумілого, високий інтерес до нових знань,зокрема до наукової літератури як джерела знань

3. СпостережливістьЗдатність до цілеспрямованого сприйняттяоб’єктивних властивостей досліджуваних явищ,предметів, процесів

4 ІніціативністьЗдатність до самостійних рішень, внутрішнєспонукання до нових форм діяльності (не чекаючивказівок наукового керівника)

5 Почуття новогоУвага до нового, нетерпимість до догматизму,винахідництво, активна підтримка нового, творчийхарактер діяльності

6.Зацікавленість у

справі

Наявність внутрішніх причин (мотивів, ідей), щоспонукають науковця до дослідження: ставленнянауковця до праці, як до чогось важливого длянього, привабливого

7Пунктуальність,

ретельністьСвоєчасне і якісне виконання плану робот,доручень наукового керівника

8Відповідальність і

надійність

Здатність брати на себе обов’язки відповідати запевну ділянку роботи, справу, за свої або чужі,вчинки, слова

9Організаторські

здібності

Здатність до упорядкування, узгодження,вдосконалення, як своєї діяльності, так і діяльностіінших людей з метою досягнення поставленої метиабо виконання завдання. Уміння організовувати тасвою роботу, власну бібліотеку, архів, базу даних,картотеку та ін

10 КомунікабельністьУміння налагоджувати зв’язки з різними за віком,характером та посадою людьми

11 ДоброзичливістьЛюдяність, повага до інших людей, прагнення завсіх обставин нести їм добро

12 Кар’єризм Прагнення, стати відомим, мати популярність,можливість просування по службі

13 Зовнішній вигляд Гармонійне поєднання привабливості й

11

елегантного стилю в одязіВчена ступінь

Кандидат наук Доктор наукПрисуджується спеціалізованою

вченою радою за результатамиприлюдного захисту дисертаціїздобувачем, що має вищупрофесійну освіту.

Диплом кандидата наук можнаотримати тільки після контрольноїперевірки в ДАК Українипредставленого атестаційної справи.

Присуджує президія ДАКУкраїни на основі клопотанняспеціалізованої вченої радиприйнятого за результатамиприлюдного захисту дисертаціїздобувачем, що має вченийступінь кандидата наук.

5-25 років

Тільки приблизно кожендесятий з кандидатів наук

Діяльність пов’язана із отриманням вченого ступеня через захистдисертації складається з двох фаз:

1. Індивідуальна діяльність дисертанта, підсумком якої стає підготовкадисертаційної роботи.

2. Прилюдна діяльність, в процесі якої дисертант доказує колу осіб,задіяних до розгляду роботи, що його дітище достойне присудженню вченогоступеня.

Навіщо потрібна вчена ступінь?

Людські потрібності Необхідність у вченій степені

1. Потреба в самореалізації,самоутвердженні

Отримання вченого звання – вища ступіньсамореалізації

2. Потреба в повазі зі сторониінших і в самоповазі

Історично вчених почитають

3. Потреба в спілкуванні,товаристві, коханні

Конференції, семінари. Дівчата більшелюблять вчених

4. Потреба в безпеці і допомозі Вчених менше убивають бандити і злочинніугрупування. Молодь не призивають до лавЗбройних Сил України. Про стан здоров’явидатних вчених турбуються

12

5. Фізіологічні потреби Після захисту збільшуються прибутки ідоступ до матеріальним благам

Кар’єрний ріст успішного аспіранта

Майбутній кар’єрний ріст може йти по трьом гілкам: науковій, педагогічнійта адміністративній.

НАУКОВААспірант Кандидат наук Доктор наук Академік

Магістр АсистентСтарший викладач

Доцент Професор

Завідуючий кафедрою Декан Проректор Ректор

ПЕДАГОГІЧНА

АДМІНІСТРАТИВНА

Член-кореспондент

Викладач

Що таке аспірантура?

«Аспірантура» – (від латів. «aspiro» – прагну, прагну наблизитися) – вУкраїні форма підготовки науковців при вищих навчальних закладах (ВНЗ) інауково-дослідних установах (НДУ).

Надходження в аспірантуру – справа суто добровільна. Змусити займатисянаукою або проявляти творчі зусилля неможливо. Творчість – це процес,непіддатливий регламентації, його неможливо обмежити, заборонити або ж,навпаки, змусити творити.

Аспірантура – це самостійна форма здобування освіти, мета якої –навчитися займатися науковою роботою, оволодіти науковими методами,написати і захистити кваліфікаційну роботу – кандидатську дисертацію. Длякогось три роки в аспірантурі стануть кращими роками і надовго визначать весьжиттєвий шлях. А для іншого – аспірантура перетвориться на кошмар, яким вінлякатиме маленьких дітей.

Аспірантура – це, звичайно, не флотська служба на підводному човні,звідки втекти не вдасться. Проте – це все-таки три роки вашого молодого життя.Не більше, але і не менше. Тому ще до ухвалення рішення про вступ доаспірантури, необхідно визначитися з «надзадачею», яку мету ви собі ставите наці найближчі три роки: «займатися наукою, і таки захистити дисертацію» або«проваляти дурня». Не слід тішити себе ілюзіями, що існує якась альтернатива

13

цим двом варіантам.Зрозуміло, що причин, з яких люди потрапляють в аспірантуру, достатньо

багато: перекантуватися три роки – ніби як при справі; «Маша поступила – а ячим гірше її»; задовольнити власні амбіції і пихатість; виділитися на роботісеред своїх колег; отримати вчений ступінь як рядок в анкеті, наприклад длякоректування іміджу; подобається науково-дослідна і викладацька робота.

Часто, любов до науки, як мотив, дійсно виявляється на одному з останніхмісць.

Причин вступу відразу ж після закінчення ВНЗ, до аспірантури теж не таквже і багато, їх всього лише дві:

1. Бажання «відкосити» від служби в Збройних Силах України;2. Наявність серйозного наукового заділу, створеного за роки навчання у

ВНЗ, починаючи з молодших курсів.Перша причина, як мовиться, без коментарів. Хоча, із зменшенням терміну

служби в армії велика частина швидше «погодяться фарбувати траву в зеленийколір» замість трьох років в аспірантурі.

Друга причина поширена значно менше, і має на увазі наявністьфактичного наукового керівника дисертації, конкретний напрям досліджень, атакож публікацію результатів роботи у наукових журналах і виступи наконференціях.

При цьому вельми важко зрозуміти логіку того, хто поступає в бюджетнуаспірантуру, але своє подальше життя і роботу з наукою пов’язувати незбирається.

Найскладніше доведеться тим, хто бачить в аспірантурі заставу свогомайбутнього матеріального процвітання. Не сперечаюся, воно може все-такинаступити, не дивлячись ні на що. Але навіщо йти до матеріальногоблагополуччя таким тернистим шляхом? Відкривайте краще свій бізнес і робітьгроші там.

У СРСР захист кандидатської дисертації згідно фольклору називався «Тригодини ганьби і тридцять років щасливого життя». Захист кандидатськимзабезпечував автоматичну надбавку до зарплати 50 рублів, тобто частозбільшувала її в півтора рази. Більш того, цей ступінь дозволяв перейти на вищупосаду – старшого наукового співробітника (с.н.с.) з окладом 300 рублів вмісяць, що було дуже і дуже добре. Докторська дисертація додавала до цих 300рублям ще 100 рублів, і с.н.с. із ступенем доктора наук починав кататися як сирв маслі – зрозуміло, по радянських поняттях, і як сир радянської якості.

В ринкових умовах всі ці матеріальні блага зникли. Тому якщо ви серйозно не відноситеся до навчання в аспірантурі і

морально не готові «... всього себе віддати науці, без задніх думок, і в нагородуотримати важкий хрест тверезого знання», як говорив Олександр Герцен, то васчекає фіаско [10].

Що таке аспірантура? Це звичайний навчальний процес, з написаннядисертації у вільний час. А дисертація є науково-кваліфікаційною роботою, якапідтверджує, що здобувач став самостійно спеціалістом вищої кваліфікації.

14

Це нова якість закріплюється публічним захистом роботи в спеціалізованійдисертаційній раді, створеній згідно рішення ДАК України.

Для наочності продемонструємо наступний рисунок, який радимо вам,здобувачеві, роздрукувати, вкласти в охайну рамочку і повісити на стіні, щобчас від часу на нього дивитися. Ви так прикрасите і інтер’єр майбутньогоробочого місця і одночасно будете згадувати про власну мотивацію.

Серйозні аргументи на користь наукової роботи, навчання в аспірантурі ізахисту дисертації для сучасної молоді сформулювати майже неможливо.Оскільки потреба в науковій творчості або спочатку закладена в людині нагенетичному рівні, або її немає.

Тому приведемо менш серйозні аргументи на користь навчання в очнійаспірантурі:

три роки можна не думати про роботу, одночасно пригнічуючи себедумкою про розмір стипендії;

вільний графік роботи (з 15:00 до 16:00 перших 2,5 року, і з 5 ранку доопівночі останні півроку);

ваші батьки будуть щасливі, що їх дитина влилася в дружну і згуртованусім’ю вчених;

на рідній кафедрі вам виділять частину столу, дадуть комп’ютер, і визможете грати на ньому в карти на дурня;

люди далекі від науки думатимуть, що ви розумніші за них;

15

Аспірантура – це нібито проект під назвоюОтримання наукових результатів і написання дисертації за 3-4 роки

при наявності певних можливостях

після захисту дисертації вас називатимуть «кандидатом наук» і вавтобіографії можна буде вписувати чарівні букви «к.т.н.», «к.ф.-м.н»,«к.м.н.», «к.е.н.», «к.і.н.» і так далі.

Місце аспірантури в системі освіти України

Виділимо із загальної структури системи освіти в Україні аспірантуру(ад’юнктуру) та докторантуру, для наочності.

Часові показники в написанні дисертації

Інформаційно-об’ємне навантаження написання дисертації ось таке: середній об’єм дисертації – 150 сторінок; термін навчання в очній аспірантурі – 3 роки (1095 днів)!; одна сторінка – трішки більше тижня.

На робочій стіні має майоріти ще один транспарант з нагадувальнимнаписом

Він буде підбадьорювати Вас при спілкуванні з …. рідними через Skapyабо [email protected]. Проте не забувайте про дисертацію.

16

„Ні дня без рядку”!

Галузі наук за якими присуджують вчені ступені

Накопичені знання у вигляді філософії з часом виникла необхідністьзгрупувати за якимись ознаками. Тому Аристотель першим запропонувавфілософію роздробити на: логіку, природничі та гуманітарні дисципліни. Внаслідок тривалого часу утворилась звична для нас класифікація наук (у виглядіПереліку наукових спеціальностей [Error: Reference source not found]).

Процес розкладу філософії на наукові напрямки навів нас на думку проалегоричний аналог принципу дії фізичної призми. Ця призма розкладаєскладне монохромне світло (філософію) на спектри (аспекти, науковінапрямки). Прототип і наочність пояснення цього процесу представлено нарисунку [11].

Монохромне світло

(Філософія)700 nm

600 nm

500 nm

400 nm

01.00.00. - Фізико-математичні науки02.00.00. - Хімічні науки03.00.00. - Біологічні науки04.00.00. - Геологічні науки05.00.00. - Технічні науки

13.00.00. - Педагогічні науки

23.00.00. - Політичні науки

27.00.00. - Соціальні комунікації

… ……….

… ……….

… ……….

В Україні на законодавчому рівні визначено і охороняються державою 27наукових галузей.

Розглянемо, як саме обрати наукову галузь та спеціальність [12]. Вихіднимиданими для пошуку є Перелік наукових спеціальностей [Error: Reference sourcenot found]. Представимо кожну наукову галузь у вигляді секторів кола.

17

=Пам’ятай!=Що півроку звіт!

Обирати вам потрібно ту наукову галузь, яка найбільш притаманна для вас.Як правило наукова галузь відповідає напрямку отриманої вищої освітиздобувачем. Якщо ж здобувач вирішить все ж таки обрати іншу відмінну галузьзнань, то в подальшому виникнуть ряд складнощів, які можна подолати. Такимє складання додаткового кандидатського екзамену за обраним напрямком.

Наукові спеціальності України

Як обрати наукову спеціальність? Це дуже просто, якщо розумієш про що йде мова. Отже, як обирати

наукову галузь науки ми вже розглянули в попередньому підрозділі, а на черзінаукова спеціальність.

Вихідними даними є обрана раніше вами галузь науки. Задачаформулюється наступним чином. Вам необхідно обрати конкретнуспеціальність в контексті обраної раніше вами галузі науки. При цьомунеобхідно керуватися затвердженою номенклатурою спеціальностей [Error:Reference source not found]. Розглянемо вибір на прикладі, технічних наук . Длявибору потрібно під рукою мати Перелік наукових спеціальностей [Error:Reference source not found], який утворює знову ж коло, яке ми будемо з вамиділити на сектори. Кількість частин секторів дорівнює числу науковимспеціальностям 05.13.00 – „Інформатика, обчислювальна техніка таавтоматизація”. Їх зараз становить 9 спеціальностей. Алгоритм описано в статті[13].

18

Спробуйте самостійно зробити для іншої галузі науки. Попрактикуйтесь! Лише методологічно вірно скерована практика

сприятиме формуванню у свідомості стійкої методологічної основи вашоїкомпетентності.

Ну, що – це виявилось, дуже складно? Тож користуйтесь методом поділукола на рівні частинки (сектори).

Паспорт наукової спеціальності

Паспорт наукової спеціальності є останньою свідомою нижньоюієрархічною ланкою, тобто є межею стикання знання зі незнанням. Нажалькласифікації ознак ще нижчого заглиблення немає. Є лише структураієрархічної побудови. Наочно її продемонструємо на наступному рисунку.

19

05.00.00Технічні науки

27.00.00 Соціальні комунікації

01.00.00Фізико-

математичні науки

......

Галузь науки

Група спеціальностей

05.01.00 ...05.02.00 05.13.00 ... 05.27.00

спеціальність

05.13.01 ... 05.13.05 05.13.06 ... 05.13.23

Наукові напрями

НН №1 НН №2 НН №3 ... НН №9

Наукові течії

НТ №1 НТ №2 НТ №3 ... НТ №N

На рисунку з’являється нове поняття динамічної наукової картини світузнань – це філософське поняття ми розглянемо в наступному підрозділі.Паспорт наукової спеціальності розкриває нам напрямі майбутніх досліджень вмежах наукової спеціальності, даної наукової галузі.

Для спеціальності 05.13.00 – „Інформатика, обчислювальна техніка таавтоматизація” паспортом визначено 8 наукових напрямків. Перелічимо їх,наочно представимо на наступному рисунку.

1) Теоретичні основи створення і вдосконалення високоефективнихтехнічних і програмних компонентів комп'ютерних систем та мереж загальногота спеціального призначення, розподілених систем та їх компонентів відповіднодо різних ієрархічних рівнів їх організації та умов експлуатації.

2) Методи й засоби забезпечення ефективності, надійності, контролю,діагностики, визначення параметрів, відлагодження, випробування, а такожпроектування високоефективних, надійних, придатних для контролю тадіагностики комп'ютерних систем та мереж, їх пристроїв та компонентів.

20

Динамічна наукова картина світу знань

Перелік наукових спеціальностейГалузь науки

Перелік наукових спеціальностей Галузі Педагогічні науки

13.00.00

Науковий напрям

НЕ ЗНАННЯ

Наукова школа 11



Течія №1

Рис. 220

Наукова школа n1



Течія № N

Рис. 220

...Нові знання

Шифр 13.00.03

Шифр 13.00.04

Шифр 13.00.01

Шифр 13.00.02

Шифр 13.00.07

Шифр 13.00.08Шифр 13.00.05

Шифр 13.00.06

Шифр 13.00.10

Шифр 13.00.09

Фізико-математичні науки 01.00.00

Педагогічні науки13.00.00

Технічні науки 05.00.00

Філософські науки 09.00.00

...

3) Теоретичні основи, методи і технології системного та прикладногопрограмування, створення операційних систем для комп'ютерних систем тамереж загального та спеціального призначення, паралельних комп'ютернихсистем і мереж, технічних та програмних засобів взаємодії людини зкомп'ютерними системами та мережами, мережних технологій обробкиінформації.

4) Дослідження та розробки нових високоефективних архітектурикомп'ютерних систем і мереж загального і спеціального призначення,топологічної організації розподілених систем та комунікаційних технологій вних.

5) Теоретичні засади, методологічні, алгоритмічні і програмно-апаратнізасоби опрацювання інформації, представленої формалізованими знаннями таприродомовними об'єктами.

6) Теоретичні основи, методи і апаратно-програмні засоби комп'ютерноїкриптографії, розподілу доступу та захисту інформації в комп'ютернихсистемах та мережах.

7) Розробка та дослідження методів та технологій автоматизованогопроектування технічних та програмних засобів комп'ютерних систем і мереж,

21

мов опису, моделей та структурно-алгоритмічної організації систем та мереждля різних ієрархічних рівнів їх подання, створення інтелектуалізованих системаналізу і синтезу апаратних та програмних засобів комп'ютерних таінформаційно-вимірювальних систем, комп'ютерних мереж та їх компонентів.

8) Теоретичні основи аналізу, синтезу, інтелектуалізації, підвищенняефективності, оптимізації та застосування інформаційно-вимірювальнихсистем, орієнтованих на різні предметні області, а також комп'ютеризованихсистем діагностування та контролю параметрів процесів і середовищ, системдля вимірювання параметрів випадкових процесів та полів, системідентифікації сигналів, систем автоматичного контролю технологічних процесівтощо.

В довгих назвах приховані наукові течії. Таким чином, головною задачеюнаукового керівника націлити здобувача на відшукування тієї самої загадковоїнаукової течії, – Гольфстріму, яка понесе на Титаніку в зачарований світневідомого, непізнаного, власне нового. Легше всього це зробити в стінахнаукової школи.

Але ж колись наукових шкіл не було? – ви можете запитати? Як складно,напевно, це було зробити? На цьому класифікаційний пошук здобувача незавершується, потрібно відшукати власну тернисту стежину. На її пошуки будевиділено окремий розділ дійсної монографії з добірним детальним текстово-ілюстрованим матеріалом для наочності.

Нами встановлено алегоричну аналогію наукового пізнання аспіранта зхвильовою теорією Гюйгенса. Це надало можливість створити теоріюхвилевого розвитку наукового-педагогічного пізнання аспіранта. Наукові ідеїподібні до поширення світла. Кожна хвиля ідей, знань має свій фронт, якийстикається з межею незнань. Площа знань з кожним наступним коливанням

22

фронту сприяє збільшенню площі знань, а також за арифметичною прогресієюзбільшення площі незнань.

Недаремно Сократ промовив: – «Я знаю тільки те, що нічого не знаю». Вінпояснював, що люди зазвичай вважають, ніби вони щось знають, а виявляється,що вони нічого не знають. Таким чином, виникає довічний парадокс: чимбільше вчений пізнає світ, тим більше стає площа стикання з незнанням.Філософський вислів можна пояснити математично поняттям фракталу Коха.Чим більше ми збільшуємо фігуру – тим більше стає площа її, яка прямує вбезмежність. За формулою суми n перших членів геометричної прогресії маємо:

n2

11Sn . Якщо (n → ∞), то ( 0

2

1 n ), а вираз 1

2

11

n . Отже, 12

11Sn

n ,

якщо n→∞. Таким чином, сумою нескінченної спадної геометричної прогресії єнезнання, до якого наближається сума n перших членів цієї прогресії, якщо nнескінченно збільшується.

Динамічна наукова картина світу знань молодого вченого

Що ж таке динамічна наукова картина світу знань вченого? Це логічно-структурна схема достовірного визнання науковим суспільством знань,отриманих людиною. Це нібито ієрархічна наукова піраміда.

Це нове філософське поняття введене одним із авторами на основі спробиз’ясувати, як утворюються, зберігаються накопичені нові знання. Цим пошукамприділено багато уваги від Аристотеля до В.І. Вернадського. Змінювався час,змінювався погляд, в слід за ним – і тип наукової картини світу. Релігійнузмінила фізична, тощо. Сучасна наукова картина світу є кібернетичною, щореалізована посеред електронної обчислювальної техніки та Інтернет-технології. Ієрархічна структура динамічна наукова картина світу знань(ДНКСЗ) вченого представлена на рисунку. Структура концептуальної єдностінаукової картини світу знань, сформованої аспірантом, ад’юнктом, здобувачемпредставлена на наступному рисунку [14].

Формалізована структура наукових праць має як позитивні, так і негативнізначення.

На шляху від вербальної ідеї до матеріалізованої форми розташованіпризматичні фільтри [15, 16]. На них покладається важлива місія:

наукова (відсіювання псевдонаукових думок);захист відомостей та інтересів передового лідерства держави з галузі наук:

військових, державного управління, тощо, згідно затвердженого Зводувідомостей, що становлять державну таємницю [17]. Згідно його всі нові ідеї тавідомості відносяться до державної таємниці. Тому автор уповноваженийзастережити всіх аспірантів та вчених на тому, що ніяка важливість татерміновість заходів, що проводяться, не мають стати перепоною до невиконання або порушення чинного законодавства щодо охорони державноїтаємниці! Крім того, факт опублікування у відкритих джерелах таємноїінформації не дає права на зняття або пониження ступеня секретності та або

23

подальшої її поширення.

Загальна наукова картина світу

1 Рівень

2 Рівень

3 Рівень

4 Рівень

5 Рівень

Фрактальна динамічна наукова картина світу знань

(глобальний рівень)


(державний рівень)(МОНМС Україна)


(рівень наукових установ та вищих НЗ)


(рівень аспірантури, ад'юнктури, докторантури при наукових установах та вищих НЗ ІІІ-ІV ст.ак.)


(рівень загальноосвітіх шкіл ВНЗ І-ІІ ст.ак.)

Інформаційний канал

НУ ВНЗ

Ас Ад Д

Інформаційний канал

Вербальний рівень

Фізичний рівень

Пам'ять



Пам'ять



Пам'ять

RUS UA BLRКраїна X

...



Пам'ять

АсАдД



Пам'ять

24

Фрагмент фракталу наукової картини світу знань

Текст статті Напрям №1Напрям №2Напрям №3

Ключові слова

Наукова стаття №1

Література

Текст статті
















Розділ ІРозділ ІІРозділ ІІІ...Розділ N


Дисертація

Вступ

Література1.2.3....N

Анотація

25

Динамічна наукова картина світу знань

Текст наукової статті


Наукова стаття

Анотація


Текст науково-дослідної

роботи


Науково-дослідна робота

Анотація


Текст монографії


Монографія

Анотація


Основна частинаРозділ ІРозділ ІІ...Розділ N


Автореферат дисертації

ВступЗв’язок теми роботи із науковими програмами, планами, темамиОб’єкт дослідженняПредмет дослідженняНаукова новизна отриманих результатівТеоретичне значення дослідженняПрактичне значення одержаних результатівОсобистий внесок дисертантаАпробація і впровадження результатів дослідженняПублікаціїСтруктура та обсяг дисертації

Список посилання1. 5.2. 6.3. ...4. N.

Анотація

Основна частинаРозділ ІРозділ ІІ...Розділ N


Дисертація

Вступ

Список посилання1. 5.2. 6.3. ...4. N.

Анотація

Текст Наукової доповіді


Доповідь

Анотація


1

2

3

4

Застосування призматичних фільтрів дає повне уявлення про формуванняДНКСЗ істинними науковими знаннями з урахуванням відомостей, щостановлять державну таємницю, починаючи від моменту генерації наукової ідеїлюдиною до перетворення її до прийнятного вигляду.

На шляху інформаційного каналу знань є такий невід’ємний елементредакційно-видавничого процесу як рецензія. Вона є призматичним смуговимфільтром, що здійснює фільтрацію думок. Рецензія відіграє ключову роль вопублікуванні нової наукової думки, ідеї, гіпотези, теорії; є успішнепроходження здобувачем редакційно-видавничого процесу. Згідно теоріїформування нових знань в ДНКСЗ – це є складний перехід нової ідеї звербального рівня автора на фізичний. Ці елементи є обов’язковими в нашійментальній системі мислення при формуванні нових наукових знань на всіхфрактальних порядках. Весь процес представимо наочно у наступному вигляді.

26

На ньому видно очевидне місце та роль згаданих призматичних фільтрів нашляху науково-педагогічного інформаційного каналу динамічної науковоїкартини світу знань.

Що таке наукова школа?

Невід’ємним неформальним науковим напрямом на чолі її лідера(керівника, консультанта) при детальному вивченні наукових праць по історіїнауки в Росії можна виділити наукову школу (НШ). Утворення наукових шкіл –гарна російська традиція, яка явилась внаслідок особливостей культурно-історичного розвитку Росії. В.І. Вернадський охарактеризував їх так: «В Россииначало научной работе было положено правительством Петра, исходившего изглубокого понимания государственной пользы. Но эта работа быстро нашласебе почву в общественном сознании и не прерывалась в те долгие десятилетия,когда иссякла государственная поддержка научного творчества. Она создаваласьпри этом интеллигенцией страны, создавалась их личным усилием, по личнойинициативе или путем образуемых ими организаций…» [18].

Наукова школа, (англ. scientific school, нім. wissenschaftliche Schule f,Richtung f) – форма організації колективної наукової праці працівників підкерівництвом лідера школи, як правило, відомого вченого. Характеризуєтьсяєдиною дослідною програмою, спільністю наукових поглядів і стилю науковоїдіяльності в конкретній галузі. Лідер є автором програмної концепції – основидля вирішення наукових задач.

Наукова школа – неформальний творчий колектив дослідників різних

27

поколінь, об’єднаних загальною програмою та стилем дослідницької роботи, якідіють під керівництвом визнаного лідера [19]. Це об’єднання однодумців, щорозробляє життєво важливі для суспільства проблеми під керівництвомвідомого в певній галузі дослідника, має значні теоретичні і практичнірезультати своєї діяльності, визнані у наукових колах і сфері виробництва.

Таким чином, аспірант, докторант повинен на самому початку свогонаукового шляху «примкнуть» до наукової школи, визначити та затвердити темудисертаційного дослідження, вести власні дослідження у повній взаємодії звченими [20]. Аспірант, докторант своїми дослідженнями залишить свій вклад надіяльність наукової школи і одночасно буде використовувати науковийпотенціал наукової школи для само формування як спеціаліста в проблематицінаукової школи [21].

У діяльності наукової школи реалізуються такі основні функції: отриманнянаукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань(комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення).

Науковій школі властива сукупність ознак, які дають змогу ідентифікуватитаке творче об’єднання дослідників. Головною ознакою НШ є ефективнезасвоєння і дослідження її членами актуальних проблем з висунутих керівникомнаукових напрямів. Мінімальний цикл, що дає підстави фіксувати існуванняшколи, становлять три покоління дослідників: засновник школи – йогопослідовник – учні послідовника. Ключовою фігурою НШ є її лідер, ім’ям якогоназвано школу. Це – видатний, авторитетний вчений, котрий розробляєфундаментальні та загальні питання науки, продукує ідеї, нові напрямидосліджень, здатний об’єднати навколо себе колектив однодумців.

Серед інших ознак НШ прийнято виділяти такі:багаторічна наукова продуктивність, що характеризується як кількісними

(кількість публікацій, посилань), так і якісними показниками (лідер і члени НШє авторами фундаментальних наукових праць, членами редколегій провіднихпрофесійних журналів і збірників);

широта проблемно-тематичного, географічного, хронологічного діапазонівфункціонування НШ;

збереження традицій і цінностей НШ на всіх етапах її становлення тарозвитку, забезпечення спадкоємності в напрямах наукових досліджень, стилюнаукової роботи;

розвиток атмосфери творчості, новаторства, відкритості для науковихдискусій як у професійній пресі, так і в спілкуванні;

об’єднання в НШ певного кола талановитих учених, постійне її поновленняобдарованими вихованцями – послідовниками лідера, здатними до самостійногопошуку;

постійні комунікаційні зв’язки (горизонтальні і вертикальні) між учителемта учнями, рядовими членами школи;

активна педагогічна діяльність (кількість здобувачів, аспірантів,докторантів, підручників, навчальних посібників, розробка нових курсів);

офіційне визнання державою (науковою спільнотою) важливості наукових

28

досліджень НШ (число академіків, докторів, кандидатів наук, професорів,доцентів, заслужених діячів і працівників).

Хто такий науковий керівник. Типологія

Науковий керівник не потрібний для того, щоб закінчити роботу – вінпотрібний для того, щоб її почати!»

Кандидатська дисертація – це кваліфікаційна робота, яка свідчить про те,що аспірант оволодів науковими методами в процесі свого навчання. Ключовафігура (природно після самого аспіранта) для процесу підготовки і захистукандидатської дисертації – це науковий керівник. Важливо із самого початкурозуміти, як керівник може допомогти, а з якими питаннями до ньогозвертатися безглуздо.

Як правило, недолік або відсутність професійного керівництва є основноюпричиною розтягання підготовки дисертації на невизначений термін, абоповного фіаско аспіранта. Тому роль наукового керівника важко переоцінити,оскільки постановка наукової роботи зазвичай відноситься до області такзваних слабо структурованих проблем. Головне, що повинен сформулюватинауковий керівник (на підставі власних знань стану питання і досвіду науковоїроботи) – це тему і мету дисертаційного дослідження. Тобто, саме він визначає,куди і навіщо йти здобувачеві. При цьому аспірантові необхідно отримати віднього під запис назву теми і формулювання мети дисертації. Під запис, не дляз’ясування подальших відносин хто розумний, а хто дурень – то і так буде ясно,а тому що запис тексту зобов’язує до чіткіших формулювань. За наявностіякихось сумнівів в рівні постановки дослідження, тему і мету (обов’язковоразом) можна показати комусь з авторитетних вчених (не обов’язково в цій жеобласті) або голові спеціалізованої вченої ради, в якій передбачається захистдисертації.

Зазвичай, керівником стає доктор наук (причому тих же наук, вченийступінь на здобуття яких збирається отримати аспірант). Але у винятковихвипадках (яких немало), їм може бути і кандидат наук.

Наукових керівників може бути і два, особливо якщо дисертаціязахищається по двох спеціальностях. Крім наукового керівника, у аспірантаможе бути і науковий консультант. Зазвичай, їм стає кандидат наук, який засвоїм статусом не може бути науковим керівником, але надавав значнудопомогу в підготовці дисертації.

Наукові керівники затверджуються Вченою радою ВНЗ на самому початкунавчання в аспірантурі разом з темою дисертації [Error: Reference source notfound].

Є дві думки про всесвітньо-історичну роль наукового керівника.Думка 1. Науковий керівник – це людина, яка:пропонує тему дослідження;визначає загальний напрям роботи і формулює мету роботи;пропонує початкові змістовні ідеї для роботи і визначає завдання

29

дослідження;рекомендує необхідну літературу;підказує, як справитися з різними завданнями;концептуально формулює висновки;підбадьорює і хвалить за досягнуті успіхи.Думка 2. Після того, як тема і мета дисертації сформульовані, керівник вже

не потрібний. Надалі він виступає в ролі людини з ножицями або червонимфломастером. Він не винен нічого пропонувати або, тим більше, дописувати.Основне (і майже єдина) завдання наукового керівника – викреслювати івідбраковувати зайве.

Як завжди, істина лежить десь посередині.Звичайно, будь-якому аспірантові хотілося б, щоб його керівник давав йому

досить конкретні рекомендації по проведенню дослідницької роботи іотриманню нових знань на всіх етапах підготовки дисертації, аж до її захисту.Такий тип наукового керівника найбільш зручний для аспіранта. Він у всьомудопомагає своєму підопічному: перевіряє дані його експерименту, допомагає їхінтерпретувати, знаходить для нього можливості публікуватися, править статті,радить, як сформулювати мету, завдання, гіпотезу дослідження і так даліАспірантові, що має такого наукового керівника, живеться легше, але при цьомувід нього вимагається і менше творчості. В результаті такий аспірант нажальможе так і не придбати методологічних навиків самостійних занять науковоюроботою [22].

Проте формально жоден з перерахованих вище пунктів не входить уфункції наукового керівника. Їх виконання залежить від особових особливостейкерівника, його досвіду і знань. Якщо керівник дійсно професійний науковець,то йому не складе великих труднощів всім цим займатися, і багато дійсно цероблять. Але, в принципі, він повинен лише направляти аспіранта і допомагатийому зорієнтуватися, а не робити роботу за нього. Тому сподіватися на те, щокерівник буде всі три роки водити аспіранта за ручку, дуже наївно.

Безглуздо постійно питати керівника, що читати, що робити і як писати.Будь-яке спілкування аспіранта з науковим керівником повинне будуватися наоснові пропозиції йому вже якогось готового матеріалу або ще неготового, алещодо цілісного фрагмента тексту, якихось продуманих варіантів вирішенняпроблеми, і тому подібне Тільки в цьому випадку ефективність взаємодії зкерівником буде достатньо високою. Аспірантам з таким науковим керівникомдуже важко, особливо на початковому етапі навчання, але надалі, якщо такомуаспірантові все ж таки вдасться написати і захистити дисертацію, він являтимесобою тип сформованого науковця. Він легко зможе узятися за продовженнятеми (наприклад, для докторської) або за іншу тему досліджень, за науковекерівництво власними аспірантами і так далі. По досвіду науковій діяльностівін значно перевершуватиме аспіранта, який три роки жив як у Христа запазухою.

Разом з тим, функція «термінатора» – це не єдина роль керівника.Фактично, у відповідального наукового керівника є достовірно творчі

30

функції, які ніяк не відносяться до тексту дисертації (або учбовій роботі) –функції «ангела-хранителя».

Справжній керівник повинен допомогти аспірантові увійти допрофесійного співтовариства – познайомити його з потрібними людьми,пов’язати з фахівцями в області, що цікавить, видати необхідні рекомендації, якіполегшать «вихід в світ». В процесі підготовки до захисту такий керівникдопомагає в зборі відгуків на автореферат дисертації, підборі і запрошенніопонентів, підказує, як поводитися, щоб не порушити формальних процедур інеформальних конвенцій, «прикриває» при виникненні нештатних ситуацій.

І, нарешті, логічним завершенням є виступ керівника на захисті дисертації.Автор був присутній на декількох захистах кандидатських дисертацій, колитільки завдяки полум’яній мові керівника вдавалося схилити членівспеціалізованої вченої Ради до благополучного результату.

Отже, подібно до будь-якого аспіранта, кожен науковий керівник – єдинийу своєму роді, і немає два схожих на всьому білому світі. З точки зору аспіранта,всіх керівників можна умовно розбити на наступних три основні класи.

Перша категорія – це відносно молоді вчені, що порівняно недавнозахистили кандидатські дисертації. Займають рядові посади науковихспівробітників, викладачів або старших викладачів. Ймовірно працюють наддокторською дисертацією. Такий науковий керівник з радістю гармонійнопрацює з аспірантом. Постійно спонукає його безпосередньо брати участь у всіхнаукових пошуках, справах, пов’язаних з дисертаційною роботою, і всілякодопомагає аспірантові. Проте у молодого наукового керівника ще мало досвіду,що спонукає до надмірного пошуку разом з аспірантом нових підходів,відпрацьовувати різні варіанти побудови дослідження. Із-за цього загальний часроботи над дисертацією дещо подовжується. Найбільш цікавими,оригінальними, за змістом дисертації виходять у здобувачів найчастіше підкерівництвом такими науковими керівниками.

Друга категорія наукових керівників – це зрілі вчені, доктори наук іпрофесора. Посідають керівні посади, обтяжені багатьма науково-суспільнимиобов’язками. У такого наукового керівника багатий життєвий досвідкерівництва аспірантами і здобувачами. Він здатен направити аспіранта„прямою дорогою”, чітко спланувавши дослідження. Авторитет такогокерівника в значній мірі полегшує здобувачу процес попереднього захистудисертації.

Внаслідок неминучої трудової зайнятості наукового керівника зустрічіаспіранта з ним не часті. Тому аспіранту належить працювати значною міроюсамостійно, приносити керівникові вже готові розділи дисертації. Неминуче іпереробляти їх по зауваженнях теж знадобиться самостійно.

Третя категорія наукових керівників будь-якого віку та рангів вчених. Зміркувань престижу беруться за керівництво аспірантами і здобувачами, алефактично ними не керують. Дисертант в цьому випадку відданий самому собі:„виб’ється” добре, не „виб’ється” – так і буде.

Причини можуть бути різні: небажання працювати з аспірантом, адже

31

дійсне керівництво роботою аспіранта – це чимале навантаження; невміння, щомає двояку природу. З одного боку, не всякий вчений, у тому числі і в областіпедагогіки, має покликання до педагогічної діяльності – а наукове керівництвоаспірантами – це, звичайно ж, педагогічна діяльність.

Як бачимо найбільш гармонійним є перша категорія, однак із-за бракудосвіду успіхи на написання та захист у їх здобувачів малоймовірний.

Отже поліпшити стан ефективності підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації неможливо без системних змін.

Пошук і вибір наукового керівника

«Це батьків не вибирають, а наукового керівника вибрати все-такиможна і потрібно»

З попереднього розділу виходить очевидний висновок – без хорошогонаукового керівника захиститися, в принципі, можна, але надзвичайно важко.Дуже багато при підготовці і захисті дисертації чисто адміністративних питань,які складно (іноді неможливо) вирішити аспірантові, але які «однією лівою»вирішуються професором, поважаною людиною.

Отже, першим кроком під час вступу до аспірантури повинен бути все-такипошук кандидатур на роль наукового керівника, що стоїть, і тільки потім всеостаннє.

Якщо в студентах, думка про наукову роботу не відвідувала головупотенційного аспіранта, то навряд чи він придивлявся до можливих «жертв» напрофілюючих кафедрах або факультетах (відділах) ВНЗ (НДІ). Тому припошуку «з нуля» слід звернутися до якого-небудь наукового авторитетуінституту спочатку за порадою. Нормальна людина не зможе не відреагувати. Інеобов’язково, щоб людина, у якої питають раду, детально розбиралася в темімайбутніх досліджень. Головне, щоб він був хорошою людиною і авторитетнимвченим. Якщо він особисто допомогти не зможе, то хоч би направить до кого-небудь потрібнішого [23].

Припустимо, що список кандидатів (іноді з однієї людини) складений. І развже науковий керівник, приймаючи до себе аспіранта, прагне дізнатися пронього (їй) хоч би мінімум інформації, то не буде великим гріхом і аспірантовінавести деякі довідки про товариша професорові.

Чим більше буде зібрано апріорної інформації про потенційного керівника,тим легше буде в бою. Інакше, потім – у фіналі п’єси «На дні», тобто, натретьому році аспірантури, не треба буде сплескувати руками і з тремтінням вголосі голосити «Ай-яй-яй! А у нього, виявляється, ніхто не захищався останнідесять років».

Інформація подібного роду не є секретною. Але і просто так вона ніде неваляється. Навряд чи вона лежить в одному місці в спеціально заготовленій дляаспіранта аптечці. Щоб роздобути ці відомості, доведеться побігати іпоговорити із знаючими людьми. Ну, так, аспіранта ноги годують. Цеодружуватися (вийти заміж) справа нікчемна. А ось знайти тямущого наукового

32

керівника – це задачка по складніше буде.У бібліотеці варто пошукати статті і монографії тих, хто включений в

список на керівництво. Переглядайте і читайте. Таким чином, складетьсяуявлення про те, яким напрямом наукової діяльності займаються ці люди. Плюс,буде отриманий хороший досвід роботи в бібліотеці по заданій темі і по тихнапрямах, якими займаються вищезазначені товариші учені. Це дуже допоможенадалі – при розмовах, на конференціях і тому подібне

Відмітимо, що щороку у ВНЗ (НДІ) підводяться підсумки науково-дослідної діяльності (НДД) підрозділів. Можна знайти дані про показники НДДкожної кафедри (відділу), а, саме – про кількість опублікованихспівробітниками монографій, збірок наукових праць, статей в українській ізарубіжній періодиці, кількості поданих заявок і отриманих патентів на об’єктипромислової власності, зареєстрованих програмах для ЕОМ і так далі і томуподібне. Збіглий перегляд статистики іноді приводить до забавних результатів.Може трапитися, що на кафедрі, керованою потенційною жертвою, за рікопубліковано 5 статей, з них три – в збірці тез доповідей нікому не відомоїконференції районного масштабу. А поряд – інша кафедра, співробітниками якоїопубліковано 30 статей тільки в буржуйських журналах, з них 20 – в журналах звисоким імпакт-фактором. До кого підемо?

Ось зразковий опитний лист, заповнивши який, можна з легким серцемухвалювати історичне рішення «Те be or not to be? That is the question».

Яких адміністративних висот досяг передбачуваний керівник?Якщо науковий керівник займає високий адміністративний пост і купу

посад, та в придачу ще три-п’ять, а то і більш, аспірантів і докторантів, тосподіватися на те, що він пестуватиме і леліятиме саме вас – буде величезноюпомилкою. Будьте щасливі, якщо він, хоч би раз на квартал поцікавиться, чимже це ви там займаєтеся. Тоді як скромний кандидат наук, доцент, щенеобтяжений ні завідуванням кафедрою, ні іншими над перенавантаженням,може «штовхати» вас кожного тижня за невиконання плану підготовкиаспіранта, і благополучно доведе аспіранта до захисту. Чи проводить Вашпередбачуваний керівник наукові дослідження? Чи є він керівником науково-дослідних робіт (НДР), що ведуться у ВНЗ (НДІ)? Якщо «ні», то, власне, чим визбираєтеся займатися в аспірантурі, окрім складання іспитів, навчально-педагогічної практики і отримання стипендії? Якщо «так», то вірогідність того,що керівник підкине вам перспективне і ще не вирішене до кінця завдання,вельми велика. Крім того, наявність НДР на кафедрі зменшує необхідність дляаспіранта підробляти на життя десь на стороні.

Скільки аспірантів і докторантів числиться за ним на даний момент?Якщо десять чоловік (або, не дай Бог, ще більше), у яких саме він є

безпосереднім керівником, то шанси отримати повноцінну наукову турботу іувагу знижуються на порядок.

Коли останній раз під його керівництвом захищалися аспіранти іздобувачі?

Можна спробувати дізнатися статистику захист у конкретного керівника у

33

відділі аспірантури. Відсоток «виходу придатної продукції» за останні п’ятьроків, менший 20%, повинен відразу ж насторожити. А якщо останні захиступід його керівництвом відбулися на зорі XXI століття або, взагалі в минуломустолітті, то зрозуміло, що «ловити» новоспеченому аспірантові в даномувипадку практично нічого. Виключень не буває.

Які відгуки про нього, як про наукового керівника, у ВНЗ (НДІ)? Особливокорисною буде думка про нього його колишніх аспірантів.

Чи отримував він гранти наукових фондів на проведення науковихдосліджень? Чи є реальні (а не фіктивні – на папері) контакти із зарубіжнимидослідницькими організаціями і університетами? Позитивна відповідь на ціпитання підтверджує високу наукову активність керівника. Ставимо йому«плюс». Коли вийшла в світ його остання монографія? Рік тому? Або в 1978році? Вихід хоч би одній своїй монографії за останні п’ять років, безумовно,йде професорові в залік. Як на кафедрі йдуть справи з винахідництвом?Наявність одного-двох і більш за співробітників, що активно патентують своїрозробки, – це знову ж таки великий плюс кафедрі. Значить, там працюютьлюди, які, якщо що, допоможуть написати і проштовхнути заявку на винахідабо корисну модель.

Чи проводяться на відповідній кафедрі науково-технічні семінари? І не разв рік, на похоронах аспірантури, а регулярно. Наявність наукового семінару, щорегулярно проводиться, на кафедрі – є свідоцтво того, що наукове життя «ще невмерла» остаточно. Що зовсім непогано для аспіранта, як юного дослідника.Який він людина сама по собі, передбачуваний керівник? Чи простий якправда? Чи досвідчений чолов’яга? Річ у тому, що поняття «Психологічнійсумісності» актуальне не тільки для космонавтів. Причини переважного числаконфліктів між аспірантом і науковим керівником пояснюються російськоюприказкою «найшла коса на камінь». Багато що про керівника може розказатите, як він «розлучається» зі своїми аспірантами. На думку автора, відсутність укерівника відчуття гумору або іронічного відношення до навколишнього світу,включаючи себе повинні насторожити. Є професори, які цілком серйознозапевняють в тому, що вони «зірки» як мінімум європейської величини, немаючи жодної, підкреслюю, жодної публікації в авторитетному іноземномужурналі. А з іншого боку, в тому ж самому ВНЗ спокійно, без пилу в очі,можуть працювати професори, що щорічно публікують результати своїхдосліджень в цілому ряду журналів зі світовою популярністю і високим імпакт-фактором.

34

Чим відрізняються кандидатська від докторської дисертації?

Чим відрізняються кандидатська і докторська дисертації? Якщо з васвийшов розвідник в армії, то ми розкриємо вам розвідпризнаки.

До вашого погляду надаємо два ідентичні рисунки. Однак вониприховують незначні відмінності. Спробуйте власні зусилля і знайдіть двівідмінності. Справді пошук відмінностей схожий з дитинства на гру „знайдивідмінності”.

Кандидатська дисертація повинна містити РІШЕННЯ ЗАДАЧ(І), щомає(ють) істотне значення для відповідної галузі знань, або викладені науково-обґрунтовані технічні, економічні або технологічні РОЗРОБКИ, маютьістотні значення для економіки або забезпечення обороноздатності держави.

Кандидатська дисертація має містити результати проведених авторомдосліджень та отримані автором нові науково обґрунтовані результати, які усукупності розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значеннядля певної галузі науки [Error: Reference source not found п. 11].

В докторській дисертації повинна бути ВИРІШЕНА КРУПНА НАУКОВАПРОБЛЕМА, що має важливе соціально-культурне або господарське значення,або викладені науково-обґрунтовані технічні, економічні і технологічніРІШЕННЯ, впровадження яких носить значний вклад в розвиток економікидержави і підвищення обороноздатності.

Докторська дисертація має містити не захищені раніше науковіположення та отримані автором нові науково обґрунтовані результати у

35

певній галузі науки, які у сукупності розв’язують важливу наукову або науково-прикладну проблему [Error: Reference source not found п. 10].

Її характеризують такі основні класифікаційні ознаки:• розв’язання значної наукової або науково-прикладної проблеми, яка має

важливе народногосподарське та соціально-культурне значення;• розробка теоретичних положень, сукупність яких можна кваліфікувати як

нове вагоме досягнення в розвитку перспективного напряму у відповіднійгалузі наук;

• усі наукові результати дисертації є новими, не захищеними раніше;• дуже висока цінність результатів дисертації;• тема входить до державної чи галузевої програми до сліджень;• результати дисертаційного дослідження можуть бути використані на

міжнародному, міжгалузевому чи галузевому рівнях;• результати та висновки докторської дисертації мають бути такими, що

зможуть стати в майбутньому темами окремих кандидатських дисертацій.

36

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАУКОВУ ТВОРЧІСТЬ

Психологія наукової творчості

Розумова і фізична праця — два взаємопов’язані аспекти людськоїдіяльності. Розумова діяльність – найскладніший, важкий вид діяльності. Вонапотребує активізації уваги, процесів мислення та інших психологічних функцій,супроводжується вираженою нервово-психологічною та емоційною напругою,підвищеною чуттєвістю.

Розумова діяльність виявляється в певному нейрофізичному стані людини:посилюється кровопостачання і підвищується біоелектрична активність мозку,енергетичний обмін нервових клітин, збільшується нервово-психологічнанапруга на інформацію, яку сприймає і переробляє людина в процесі науковоїдіяльності.

Нервово-психологічне навантаження викликає посилення серцево-судинноїдіяльності і дихання, прискорення втрати енергії. Тому праця викладача,вченого прирівнюється до фізичної праці. Розумова праця втомлює людинучерез 3-4 години,а фізична – через 8 годин.

Особливість розумової праці полягає в тому, що втома накопичуєтьсяпоступово, а перевтомлення настає раптово. Тому рекомендується чергуватирозумову і фізичну працю.

Робочий день науковця

Робочий день науковця важко передбачити або прогнозувати. Одним ізголовних правил є:

• поступове входження в роботу;• ритмічність праці;• планування роботи.Елементи імпульсивності та імпровізації характерні для наукової

діяльності. Однак успіх забезпечує систематична, заздалегідь спланованаробота. Планування може бути на день або тиждень, місяць, квартал, рік.Плануючи роботу на день, слід зважати на те, що перш ніж розпочати роботу,необхідно обдумати майбутній день, виділивши найважливіші й терміновісправи. Для правильної орієнтації спільної роботи таке плануванняздійснюється разом з науковим керівником.

Неодмінним атрибутом кожного науковця є робочий блокнот – щоденник,в якому справи розподіляють за датами. Можна також мати записну книжку,календар типу Lotus Organizer, установлений на планшеті. Lotus Organizerназивають особистою інформаційною системою, призначеною для ефективноїорганізації робочого часу чи наукової праці. До її складу, крім календаря,входять телефонний довідник, адресна книга, блокнот та ін. Оперуючи однієючастиною електронного органайзера, наприклад щотижневиком, можна

37

одночасно переглядати й інші частини – план на місяць, телефонний довідник.При плануванні роботи науковець повинен знати, що найсприятливіший

час для виконання творчих або складних завдань – з 10-ї годин ранку й до 12-їгодини. Після цього настає деякий спад активності, а у другій половині дняпрацездатність найвища від 14-ї до 17-ї години, після чого невпинно падає.

Слід пам’ятати про втомлюваність очей. При великому обсязі робіт злітературними джерелами або на комп’ютері очі швидко втомлюються. В ційситуації краще змінити заняття або трішки відпочити: пройтись по коридору,випити кави, поговорити по телефону. Ідеально чергувати кожні 45 хвилинроботи з 15-хвилинною перервою, при цьому тривалість щоденної роботи накомп’ютері не повинна перевищувати 4 години.

Доцільно знати, що система роботи декілька годин підряд, а потім такий жевідпочинок – шкідлива звичка. Має бути певний ритм у чергуванні роботи івідпочинку. Слід зважати на біоритми людини. Навіть звичайний робочийтиждень має свій цикл. Понеділок є днем входження в робочий ритм, у цей день(якщо є така можливість) не варто починати важливі справи. Томунайважливіші або найважчі в роботі справи, написання дисертації або статтіпочинають з середини тижня. Вівторок і середа є найпродуктивнішими днямитижня і до п’ятниці накопичується втома, тому в суботу і неділю кращевідпочити.

У багатьох країнах світу науковці використовують спеціальні плоскіпапки-гармошки, сторінки яких розписані за днями місяця. Крізь отвори вправому куті папки видно вкладені туди документи, записки-нагадування,доручення наукового керівника, які необхідно виконати у певний термін. Якщотакої можливості немає, то матеріали дисертації зберігають у звичайних папках,на кожній з яких зазначають номер, назву розділу, підрозділу дисертації абостатті, термін їх написання.

У процесі повсякденної роботи дослідник повинен занотовувати вщоденнику чи спеціальному блокноті всі питання, які його зацікавили. Увільний час їх з’ясовують з керівником або фахівцем. Почергово визначаєтьсяперелік необхідних документів (законодавчих, директивних, статистичних таін.) і їх місцезнаходження. Ця робота дозволяє науковцю мати у своємурозпорядженні точну, випереджувальну інформацію.

Неефективно братися за написання всіх розділів роботи одночасно, однакдоцільно постійно накопичувати документи (опубліковані й неопубліковані) зусіх розділів дослідження, поповнювати їх новою інформацією.

Науковцю слід зважати на свої індивідуальні особливості, віднайти власніприйоми "входження" в роботу. Як правило, найбільші труднощі виникають уперші хвилини та години роботи. Універсальних засобів втягування до роботинемає, кожен повинен відшукати їх для себе. Вважається доцільним першідесять хвилин витратити на повторне читання раніше підготовленого матеріалуі його коригування. Як правило, після такої роботи з’являється бажанняпопрацювати над новим матеріалом. Також індивідуально треба вибиратигодини роботи, що забезпечить найбільшу творчу продуктивність.

38

Залежно від характеру науковця слід індивідуально вирішувати питаннящодо допустимої тривалості роботи і чергування її з відпочинком. Науковапраця потребує дотримання режиму, інакше вона стає малопродуктивною іможе призвести до втрати віри у свої сили, погіршення стану здоров’я.

Особистий архів (бібліотека) здобувача.

З часом у дослідника накопичуються різноманітні за формою та змістомдокументи: рукописи, ксерокопії, картотеки, конспекти, вирізки, фотографії,касети, диски, які в сукупності утворюють особистий архів. Крім того,науковець має певну кількість книг, періодичних видань, інших видівопублікованих документів, що складають його особисту бібліотеку.

Ведення власного архіву є обов’язковим для науковця. Обсягінформаційних документів, використовуваних особисто, як правило, великий.Ці матеріали треба відповідним чином організувати, оскільки без цьогоутруднюється пошук необхідної інформації, знижується ефективність праці.

Починати упорядкування особистого архіву слід якнайраніше, коликількість матеріалів невелика. Обліку мають підлягати всі документи:опубліковані й неопубліковані.

Розрізнені документи систематизують за темами, формою, характеромвикористання, терміном зберігання в окремих папках. Папка має певну назву іпорядковий номер, які зазначають і на каталожній картці. Документи, якінеможливо підшити, зберігають у підписаних коробках, конвертах, поможливості окремо (за видами, темами). Конспекти також доцільно зберігати впапках з написами на корінці. Заведені на них картки заносяться у відповіднірозділи картотеки. Касети, диски, слайди та інші документи подібної формизберігаються в спеціальних коробках. Кожний документ і коробку надписують.Окремо зберігають документи, робота з якими проведена, а також поточнідокументи.

При формуванні папок використовують вітчизняні швидкозшивачі,розраховані в середньому на 100 аркушів або імпортні, які розраховані на 400-600 аркушів. Останні призначені для багаторазового використання, тому всінеобхідні відомості про документи коротко фіксують на змінному аркуші-вкладиші, котрий поміщають у спеціальну "кишеню" на корінці обкладинки.Такі "кишені" можуть мати різні розміри: від невеликого осередку у верхнійчастині корінця до повного формату корінця папки.

В особистій бібліотеці слід виділити на окремій полиці свої власні праці.Розстановка книг і брошур здійснюється таким чином: універсальніенциклопедії, енциклопедичні словники, спеціальні енциклопедії, словники,довідники. Основний масив книг розставляють за галузями, темами, а в їхмежах – за алфавітом авторів та назв. За необхідності застосовують картонніроздільники або закладки різного кольору. На цю частину фонду особистоїбібліотеки доцільно вести абеткову або систематичну картотеку (каталог).

Робота з періодичними та продовжуваними виданнями має свою специфіку.

39

Доведено, що для фахівця являє інтерес лише невелика частина річногокомплекту журналу (до 20-30%). Тому доцільно розрізнено зберігати поточнівидання та журнали минулих років. Необхідні для роботи журнали слідзберігати окремо за роками видання. Потрібні для роботи статті можнакопіювати і робити підшивки з окремих напрямів дослідження.

Практичні поради по відновленню втрачених файлів та даних

Особливу увагу слід приділити архівації вашої наукової праці наелектронному носієві. Flesh-накопичувач і вінчестера мають погану особливістьв самий невідповідний момент часу виходити з ладу,а ще згідно із закономМєрфі на них і гарантія експлуатації може закінчилася. Щоб уникнути такогоконфузу ми переконливо рекомендуємо багато разів створювати архів на різнихносіях: вінчестерах, Flesh-накопичувачах, CD, CD-R, CD-RW, дисках. Невдалоабо некоректно витягнута флеш-накопичувач, може створити образ чистогоабсолютного простору. Бувають і гірші випадки, коли випадково провівформатування Flesh-накопичувач. Не потрібно панікувати! Кінець світу ненаступив.

Підключаємо флешку до USB порт комп'ютера і при спробі її відкритиотримуємо таке повідомлення: «Диск в пристрої не відформатовано. Здійснитийого форматування?»

Чи є шанси витягнути хоч які не будь дані?

Дивимося властивості флеш і бачимо, що розмір диска рівний 0, а файловасистема з FAT32 перетворилася на RAW.

40

В допомогу прийдуть безкоштовні програмні продукти вільного доступу.

Наприклад, R-Studio. Програма дозволяє відновлювати файли таких файловихсистем: FAT12, FAT16, FAT32, NTFS, NTFS5. Програма відносно не складна вексплуатації. Завдяки недосконалості додатку форматування є реальноюможливістю відновлювати, здавалося б, загублені назавжди ваші праці. Длявідновлення запускаємо програму R-Studio і знаходимо в списку знайденихдисків нашу USB Flash. Якщо програма не знайшла USB Flash, означаєпошкодження файлової системи досить значні. Може бути несправнийконтроллер або пошкоджена мікросхема пам'яті. В цьому випадку кращезвернутися до фахівців з відновлення інформації. У нашому випадку програмазнайшла наш USB Flash накопичувач.

Виділяємо USB Flash і правою кнопкою миші викликаємо контекстне меню

41

і вибираємо Scan. У меню сканування указуємо тип файлової системи в якійвідформатувала USB Flash.

Start – звідки почнемо сканування, зазвичай 0. Size - обчисленийпрограмою об'єм наший флеш. Решту параметрів можна виставити як наскриншоті. Після настройки натискаємо на Scan.

42

Запустити режим сканування файлової системи.

Процес сканування підходить до завершення.

43

Все, сканування завершене, натискаємо OK.

Відкриється список знайдених програмою в процесі сканування файловихсистем: Recognized1, Recognized2, Recognized3 і так далі. У нашому випадкувибираємо Recognized2 з файловою системою FAT32, оскільки флешформатували саме в ній. Викликаємо контекстне меню і вибираємо Open DriveFiles.

44

У вкладці Recognized2, що з'явилася в списку тек $ROOT00001 і так далі

можна проглянути знайдені файли і директорії.

Перед потрібними нам файлами або теками ставимо галочок і натискаємокнопку Recover Marked.

45

Тут потрібно вибрати місце (Output Folder) куди програма скопіюєвідновлені файли. Настройки можна залишити такі ж як на скриншоте. Якщо вихочете спробувати відновити інформацію в пошкоджених секторах пам'ятіфлеш, зніміть галочку Skip files with bad sectors. Після настройки натискаємоOK.

46

У вказану директорію скопіюються вибрані файли. Частина даних можебути не читана або відновлена частково. Тоді пробуємо просканувати флеш зіншими налаштуваннями програми. Таким чином, ми розкрили деякі таємниціпо відновленню загублених даних.

Причини фіаско

По занадто оптимістичних оцінках тільки 20% аспірантів доводять справудо захисту. Аспірант може успішно виконати всі вимоги Положення проатестацію і не захиститися в строк. Так що ж, об’єктивно заважає цьомуславному прошарку населення гідно завершити навчання в аспірантурі ізахиститися в строк?

Причина 1. Відсутність повноцінної наукової думки. Майже ніхто заспірантів не обговорює такі питання, як майбутня тема, трактування, напрямдосліджень до вступу в аспірантуру з фахівцями галузі. А навики науковіроботи отримують (або не отримують) вже з самого вступу до ВНЗ (приосмисленому навчанні і далекоглядному погляді на життя). Тому рішення «Яхочу займатися наукою» не повинно прийматися в другому семестрі останньогокурсу.

Причина 2. Більшість поступають в аспірантуру без наміру захиститисяабо, як мінімум, без думок про захист, які чи то виникнуть потім, чи то немає.Дана категорія товаришів щиро вважає, що в аспірантурі вони спокійно зможутьпровести 2-2,5 року, нічого не роблячи. Причому формального приводувідрахувати їх не буде, оскільки дисертацію раніше терміну все одно ніхто незажадає, а систематичного навчання, як такого в аспірантурі немає.

Причина 3. Відсутність професійного керівництва з боку науковогокерівника.

Причина 4. Хтось після вступу в аспірантуру йде з головою в роботу абоінший вид діяльності, де вимальовувалися привабливіші перспективи, ніжгризти граніт науки.

Причина 5. Одруження (або заміжжя), а, тим більше, поява дітей, – такожчасто ставлять «жирний хрест» на навчанні в аспірантурі.

Причина 6. Лінь-матінка і неорганізованість.Причина 7 і далі. Раптові проблеми із здоров’ям, конфлікт з керівником,

невдалий результат попереднього захисту, і ще тисяча і одна причина.Можна, звичайно, на старості років заспокоювати себе фразою «Талановиті

не захищаються не тому, що не можуть, а тому, що не хочуть», але це справи неміняє. Практична ситуація: П’ятеро чоловік вчилися в аспірантурі, але так і незахистили свої дисертації в строк. Один просто кинув аспірантуру на другомуроці навчання; інший був відрахований, оскільки фактично припинив роботунад дисертацією; два інших «зарубали» на попередньому захисті. Правда, одинз них через декілька років захистився, інші до цих пір, і вже навряд чи. Іостанній аспірант з цієї п’ятірки закинув науку після того, як його позбавили

47

місця в гуртожитку.Сумно... То ж вперед!

48

РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНА КОМПОЗИЦІЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ВАК України розробила основні вимоги щодо дисертацій та авторефератівдисертацій, яких повинні дотримуватися всі здобувачі наукових ступенів. Цівимоги успадковані ДАК України.

Оскільки дисертація є кваліфікаційною працею, її оцінюють не лише затеоретичною науковою цінністю, актуальністю теми і практичним значеннямотриманих результатів, а й за рівнем виконання тих вимог, які ставить ВАКУкраїни до змісту, структури дисертації та її оформлення.

Атрибути дисертаційної роботи

Тема дисертаційної роботи.Актуальність теми.Наукова новизна теми.Практичне значення обраної теми.

Актуальність теми – відображає її важливість, парадоксальний характер,відповідність задачам науки і практики, рішенням в теперішній час.

Наукова новизна теми – становить як в її відмінності від тем ранішевиконаних досліджень, так і в оригінальності основної ідеї, закладеної в темузабезпечуючи поглиблену або оновлення склавши в науці уявлень.

Практичне значення обраної теми характеризує її притьналежніс доприкладних задач, що зустрічаються в науці, житті, суспільстві, господарстві.

49

Правильно обрана тема дисертації – це наполовину

забезпечений успіх її виконання!

Як правильно обрати і сформулювати тему дисертації?

Не бажано в темі дисертації використовувати слова:вдосконалення;дослідження;проблеми.Проблеми давно відомі, а ось як їх вирішувати?Будь-яка наукова робота є дослідженням, а у вас не просто робота, а

дисертація. Удосконалюємо ми вже десятки років, необхідно не вдосконалювати, а

знаходити принципово нові рішення.

Структурна композиція дисертаційної роботи

Загальна структурна композиція дисертаційної роботи має наступну:1. Титульний аркуш.2. Зміст.3. Перелік умовних позначень (за необхідності).4. Вступ.5. Основна частина, яка містить структурні змістовні розділи основної

частини дисертації, в кінці кожного розділу висновки.В кандидатській – від трьох до п’яти розділів.В докторській – від п’яти до восьми розділів.6. Загальні висновки та рекомендації.7. Бібліографічний перелік літератури за темою

дисертації.8. Додатки.Про титульний аркуш. Верхня частина титульного аркуша дисертації

містить найменування наукової організації або вищого навчального закладу, девиконана дисертація, далі вказують прізвище, ім'я, по батькові автора (вназивному відмінку); індекс УДК. У середній частині наводять назву дисертації;шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, на який претендує з

50

Аспірантський гумор

Аспірант представив на затвердження тему дисертації:

„Як носити воду решетом”

Вчена рада затвердила тему в наступній редакції:

„Транспортування з’єднання водню і кисню в пористих

ємкостях стільникової структури”.

добувач, ближче до правого краю титульного аркуша вказують науковийступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника абонаукового консультанта; місто і рік її написання (без слів "рік").

На титульному аркуші дисертації обов'язково зазначається "На правахрукопису" та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності).

Про зміст. Зміст подають на початку дисертації після титульного аркуша.Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів,підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновківдо розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків та ін.

Заголовки змісту мають точно повторювати заголовки в тексті.Скорочувати або давати їх за іншою редакцією, послідовністю іпідпорядкованістю порівняно із заголовками в тексті не можна.

Перелік умовних позначень (за необхідності). Перелік умовнихпозначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається за необхідністю.

Якщо в дисертації використана специфічна термінологія, маловідоміскорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік можна подати увигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткоюнаводять скорочення, справа – їх детальне тлумачення.

Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначеннятощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх тлумаченнянаводять у тексті при першому згадуванні.

Вимоги до вступу і його композицію

Загальна структурна композиція вступу складається з таких розвідувальнихструктурно визначених елементів:

актуальність дослідження; зв’язок теми з науковими завданнями; мета дослідження; об’єкт дослідження; предмет дослідження; задачі дослідження; методологічна і теоретична основа дослідження; інформаційна база дослідження; наукова новизна дослідження; теоретичне значення дослідження; практичне значення дослідження; апробація результатів дослідження; перелік базових наукових положень, що виноситься на захист; опис структури дисертаційної роботи;

Розглянемо квінтесенцію змісту кожного структурного елементу пункту.

51

Актуальність дослідження – це складова вступу до дисертації таавтореферату, невід'ємний елемент пояснювальної записки до вибору ізатвердження теми дослідження.

Актуальність дослідження містить положення і доводи, що свідчать накористь наукової і прикладної значимості рішення проблеми піддослідної вдисертації. Необхідно переконливо представити, що до проведеннядисертаційного дослідження в даній галузі науки існувала пустота, якунеобхідно було заповнити в інтересах науки і практики.

За об’ємом актуальність повинно бути небагатослівною. Достатньо вмежах однієї сторінки коротко викласти такі моменти:

сутність проблеми дослідження; соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має

важливе народногосподарське та соціально-куль турне значення в умовахУкраїни;

суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі наукичи виробництва; теорії і практики;

значення для створення нових напрямів певної галузі науки; вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним

змінам у науці чи виробництві; доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відомими

розв'язаннями проблеми (наукового завдання).Важливою складовою актуальності є формулювання проблемної ситуації,

виклад її сутності. В кандидатській дисертації, як правило, вирішується лишеодна наукова проблема. Проблема дослідження характеризує проблемнуситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідженняв реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більшефективного функціонування.

Зв’язок теми з науковими завданнями. Короткий зміст зв’язку темидисертації з плановим дослідженням:

тема входить до державної програми чи програми міжнароднихдосліджень;

тема входить до галузевої програми, планів НАН України, галузевихміністерств, планів міжгалузевих об'єднань чи до тематичного плануустанови;

тема, пов'язана з планами організації, де виконана робота; ініціативна робота.

При наявності такого зв'язку наводять назву конкретної програми, її шифр,державний реєстраційний номер теми дослідження, а також рівеньвпровадження результатів дисертаційного дослідження в цій галузі.

Мета дослідження – це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, надосягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися зназвою дисертації і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, наяких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням

52

яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Небажано вживати такіформулювання мети дисертаційного дослідження, як: "обґрунтування ідослідження наукових основ, принципів створення нових технологій..." або"дослідження методів і засобів підвищення ефективності за рахуноквдосконалення..." та ін., без конкретизації наукових передумов, на якихбазується досягнення поставленого завдання.

Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв'язок.Поставленої мети обов'язково треба досягти. І неодмінно перевірити чи чітковизначене досягнення мети у висновках.

Мета дослідження містить формулювання головної мети, яка вбачається врішенні основної проблеми дисертації, забезпечуючи внесенням значноговкладу в теорію і практику.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемнуситуацію і обране для вивчення. У разі, коли цю частину об'єктивної реальностіобирають темою дослідження, вона стає предметом дослідження. Предмет – цете, що міститься в межах об'єкта.

Об’єкт дослідження: представляє галузь наукових пошуків, в межах якої виявлено і існує

проблема дослідження; це система закономірностей, зв’язків, відношень, видів діяльності, в

рамках якої зароджується проблема.Предмет дослідження – це теоретичне відтворення об'єктивної дійсності,

тих суттєвих зв'язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню вданій дисертації, є головними, визначальними для конкретного дослідження.

Предмет дослідження: більш вузький і конкретний; завдяки його формулювання із загальної системи, виділяється частина

системи або процес, який є безпосереднім предметом дослідження.Власне на предметі дослідження орієнтується дисертаційна робота,

внаслідок чого безпосереднім чином відображається в темі дисертації.Тема, об'єкт і предмет, мета і завдання дослідження перебувають у

нерозривному зв'язку, у своїй сукупності вони зумовлюють зміст положень, щовиносяться здобувачем на захист, висновків і рекомендацій дисертації. Тутможна простежити таку закономірність.

Задачі дослідження. У відповідності до основної мети необхідно виділитицільові завдання:

в кандидатській дисертації три-чотири; в докторській дисертації п’ять-дев’ять.

Їх необхідно вирішити для досягнення головної мети дослідження. Кожна зкрупних цільових задач здібна формувати окремий розділ дисертації.

Важливою складовою вступу є методи дослідження, які вказують нашляхи досягнення мети та розв'язання поставлених у роботі завдань, свідчатьпро достовірність і вірогідність отриманих наукових результатів. Коротко

53

характеризують методологічну і теоретичну базу дослідження, подають переліквикористаних методів. Перерахування методів здійснюють у тісному зв'язку зізмістом дисертації, зазнаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Методологічна і теоретична основадослідження.

1. Зазвичай носить стандартний формалізованийхарактер і зводиться до затвердження, яку основустановили наукові праці вітчизняних і закордоннихавторів (15-20 ПІБ) в області тієї галузі і напрямку науки, з якої відноситьсятема дисертації.

Обов’язково рекомендуємо згадати кількох членів з дисертаційної і«несмертної ради», ймовірних опонентів, свого наукового керівника та тихвідомих вчених до яких вам доведеться звертатися за відгуками.

2. Доречно виокремити окремою строчкою використані в дисертації методидослідження (системного аналізу, статистичні методи, метод експертної оцінки,ретроспективний аналіз, синтез, тощо).

Інформаційна база дослідження. Зазначається, що в числі інформаційнихджерел дисертації використані:

1. Наукові джерела у вигляді даних і відомостей з книг, журнальних статей,наукових доповідей і звітів, матеріалів наукових конференцій, семінарів;

2. Статистичні джерела;3. Офіційних документів у вигляді законодавчих нормативно-правових та

інших актів;4. Результати власних розрахунків і проведених експериментів.Наукова новизна дослідження. Вона є ключовою роллю. До неї необхідно

віднестися з підвищеною пильністю!Питання новизни є одним із дискусійних і складних як при захисті

дисертації, так і при опублікуванні статті. Тому кожний здобувач повинен умітивизначити новизну свого наукового результату, особистий внесок у збагаченнязнань. Виділяють три рівні наукової новизни результатів дисертації.

1. Перетворення відомих даних, докорінна їх зміна;2. Розширення, доповнення відомих даних;3. Уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих

результатів на новий клас об'єктів, систем.Перший рівень характеризується принципово новими в даній галузі

знаннями, які не доповнюють відомі положення, а являють собою науковевідкриття. На цьому рівні розрізняють два варіанти новизни: дискусійно-гіпотетичну і загальновизнану. У першому випадку нові результати щенедостатньо доведено. Цього слід уникати. У другому – висновки науковообґрунтовані, достатньо конкретні.

На другому рівні передбачається, що новий результат розширює абодоповнює відомі теоретичні чи практичні положення, вносить у них новіелементи, доповнює знання в даній галузі без зміни їх суті.

На третьому рівні новий результат конкретизує, уточнює відомі

54

положення, що мають допоміжне значення. На цьому рівні відомий метод,прийом може бути конкретизовано і поширено на новий клас об'єктів, систем,явищ.

Кандидатська дисертація повинна відповідати першому або другому рівню,інакше виникатимуть сумніви щодо її наукової новизни.

Наукова новизна одержаних результатів є обов'язковим елементом вступута основним критерієм оцінки дисертаційної роботи. В ній подають суть новихнаукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Тутнеобхідно виявити відмінність одержаних результатів від відомих раніше,описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшогорозвитку). Всі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівняновизни створюють теоретичну основу вирішеної в дисертації науковоїпроблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується науковий ступінь.

Наукова новизна стосовно самої дисертації – це ознака, наявність якої даєавтору право на використання поняття "вперше" при характеристиці отриманихним результатів і проведеного дослідження в цілому.

Поняття "вперше" означає в науці, що подібних результатів не було до їхпублікації. Вперше може здійснюватись дослідження на оригінальні теми, якіраніше не досліджувалися в тій чи іншій галузі наукового знання.

Для багатьох дисциплін наукова новизна виявляється в теоретичнихположеннях, які вперше сформульовані і змістовно обґрунтовані; методичнихрекомендаціях, які впроваджено в практику і які суттєво впливають надосягнення нових соціально-економічних результатів. Новими можуть бутилише ті положення дисертаційного дослідження, які сприяють подальшомурозвитку науки в цілому або окремих її напрямів.

Наукова новизна історичних досліджень полягає у введенні до науковогообігу нових наукових джерел, які не використовувалися раніше, у визначенніґенези розвитку тієї чи іншої науки.

Наведемо деякі вирази, які можна використати при формулюванні науковоїновизни: "вперше здійснено комплексне...", "вперше формалізовано...","створено концепцію, що забезпечує...", "розроблено нову систему...","досліджено специфічні зв'язки...", "визначено ефективність...".Використовуючи їх, слід конкретизувати власне наукову новизну особистогодослідження, давати відповідні пояснення.

До числа «розвідпризнаків» новизни відноситься:1. Постановка нової наукової проблеми.2. Введення нової наукової категорії і поняття, що

розвивають уявлення про дану галузь знань.3. Розкриття нових закономірностей протікання

природних і суспільних процесів.4. Застосування нових методів,

інструментарію, апарату дослідження, тощо.5. Розробка і наукове обґрунтування

запропонованих про оновлення об’єктів, процесів і технологій,

55

використаних в економіці і управлінні.6. Розвиток наукового уявлення про навколишній світ, природу,

суспільство.Нове є добре забуте старе, так звучить в аспірантському гуморі. Проте в

дійсності в будь-якому старому присутні зародки нового, тільки потрібно їхвідшукати і проростити. Ми звернемо увагу на це ще при розгляді підпункту„Прогноз подальших напрямків досліджень”.

Задача дисертанта становить в тому, щоб знайти вихідну границю міжзнанням і незнанням по предмет дослідження.

Все що вдалось дисертанту в часті просування цієї границі, і єзасвідченням новизни роботи.

Теоретичне значення дослідження. У дисертації, що має теоретичнезначення, треба подати відомості про наукове використання результатівдосліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дисертації, що маєприкладне значення – відомості про практичне застосування одержанихрезультатів або рекомендації щодо їх використання. Зазначаючи практичнуцінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеняготовності до їх використання.

Даючи оцінку практичної значущості вибраної теми, слід знати, що цязначущість залежить від характеру конкретного наукового дослідження.

Якщо дисертація має методологічний характер, то її практична значущістьможе полягати в публікації основних результатів дослідження на сторінкахмонографій, підручників, наукових статей; у наявності авторських свідоцтв,актів про впровадження результатів дисертації на практиці; в апробаціїрезультатів дослідження на науково-практичних конференціях і симпозіумах; увикористанні наукових розробок у навчальному процесі закладів освіти; участів розробці державних і регіональних програм розвитку тієї чи іншої галузі;використанні результатів дисертації для підготовки нових нормативних іметодичних документів.

Практичне значення дослідження. Практичне значення одержанихрезультатів, один із основних критеріїв оцінюваннядисертації, як кваліфікаційної роботи. Опонент оцінюєнауковий результат здобувача щодо значущості його працідля науки і практики та зазначає можливі конкретні шляхивикористання результатів дослідження. Тому практичнезначення висновків дисертації має бути чіткосформульоване здобувачем. Якщо окремі результатидисертації вже впроваджено, необхідно підтвердити цедокументально. Перспективи впровадження теж вказуютьіз зазначенням масштабів і місця використання.

Прийнято перелічити в яких областях прикладної діяльності, яким органамі організаціями, в якій формі використовуються і можуть бути використанірезультати виконаного дослідження і рекомендації отримані в роботі.

Розрізняють декілька рівнів використання результатів дисертації, яка має

56

прикладне значення: на міжнародному рівні (продано ліцензії); на міжгалузевому рівні; у масштабах галузі; у межах установи (підприємства).Практичне значення дисертації може втілюватися в таких формах:а) включення матеріалів дослідження в державні стандарти України

(ДСТУ), інструктивно-методичні матеріали відповідних міністерств і відомств,підтверджені відповідними документами;

б) рішення міністерства (відомства) про значущість результатівдослідження для науки, техніки, культури, про шляхи практичноговикористання виконаної роботи, про подальший розвиток досліджень за данимнапрямом;

в) рішення методичного центру про завершеність дослідження і подальшепрактичне використання його результатів;

г) акт навчального закладу про впровадження висновків і результатівдисертації в навчальний процес (навчальний план, програма, методичнарозробка, підручник, навчальний посібник);

д) практичне використання результатів дослідження, як мінімум в однійустанові (організації, закладі, на підприємстві), підтверджене відповіднимдокументом (актом) із зазначенням досягнутого соціокультурного чи іншогоефекту і шляхів подальшого практичного використання (термін впровадження,очікуваний ефект).

Важливо зазначити соціальний, економічний і (або) науково-технічнийефект, отриманий на основі впровадження результатів дисертації.

Впровадження оформляється актом, який підписується керівникомустанови, де використані матеріали дисертації, із зазначенням конкретнихрезультатів дисертаційної роботи та отриманого ефекту. Обов'язково вказуєтьсядата. Копії актів, засвідчені вченим секретарем спецради, подаються в додаткахдо дисертації.

Апробація результатів дослідження. Наводяться відомості пропрактичну перевірку основних положень і результатів, а також областяхнаукової, прикладної, навчальної діяльності, в яких результати дослідженнязнайшли використання.

В цьому ж підрозділі зазначається, де і коли доповідалися результатидослідження (конгреси, конференції, семінари, наради, тощо) і булиопубліковані.

Публікації. Обов'язково подають відомості про публікації здобувача.Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірникахнаукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвахопубліковані результати дисертації. Слід підкреслити кількість статей,опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

При написанні цієї частини вступу підкреслюють чи всі результати абовисновки дисертації опубліковано або захищено. Про це може свідчити

57

відповідність назви конференції (з'їзду, симпозіуму, семінару) темі дисертаціїабо окремим її розділам. Пріоритет автора підтверджує дата проведенняконференції, рік видання статті, дата читання лекцій за темою дослідження абообговорення дисертації на засіданні кафедри (відділу) та ін.

Перелік базових наукових положень, що виноситься на захист

Захищається не дисертація, а НАУКОВІ ПОЛОЖЕННЯ, висунутідисертантом до обговорення на дисертаційній раді.

Формалізовано встановлено, що:кандидатська дисертація містить – 2-4 наукових положень;докторська дисертація – 5-9 наукових положень.Увага! Основні наукові положення повинні бути опубліковані в провідних

фахових наукових журналах і виданнях.Наукові положення:становлять суть, основу будь-якої дисертації;повинні відображати те нове, що виконано, обґрунтовано, і реалізовано в

дисертаційній роботі;крім результатів конкретних рішень у вигляді наукових положень можуть

бути: оригінальні методики наукових досліджень, нові погляди на раніше відоміпостулати, математичні викладки, тощо.

Опис структури дисертаційної роботи. У кінці вступу бажано розкритиструктуру дисертації, подати перелік її структурних елементів, обґрунтуватипослідовність їх викладу, вказати обсяг дисертації, обсяг тексту, спискувикористаних джерел, додатків.

Приблизний обсяг вступу – 12 сторінок тексту. Він пишеться, як правило,після того, як дисертаційне дослідження завершено.

Композиція побудови основної частини дисертації

Основна частина дисертації – це головний її підрозділ, який розкриваєосновний зміст дослідження. Тут викладається принципово новий матеріал:опис відкритих фактів, явищ, закономірностей, а також узагальнення вжевідомих даних з інших наукових позицій або аспектів. Матеріал має міститидискусійні питання, пов'язані з переглядом усталених поглядів та уявлень,оригінальні погляди автора на вирішення проблеми.

Перш ніж приступити до написання основної частини дисертації,необхідно виділити облік роботи у вигляді її логіко-структурної композиції,тобто побудови її по розділам і підрозділам.

Композиційні схеми побудови дисертації:1. Системно-проблемне структурування.2. Теоретико-прикладний підхід.3. Програмна структура.4. Теоретико-методологічна побудова.

58

Системно-проблемне структурування дисертації

Розділ 1. Критичний аналіз стану проблеми.1.1. Розгорнута постановка проблеми з урахуванням її вихідного стану.1.2. Точки зору інших авторів на проблему і шляхи її рішення. Аналіз

попередніх робіт.1.3. Обґрунтування і використання методів дослідження.1.4. Генеральний замисел рішення проблеми – теоретичне і методичне

обґрунтування.Розділ 2. Запропоновані способи рішення проблеми.2.1. Розкладання проблеми на складові її проблеми.2.2. Способи і шляхи рішення проблеми.2.3. З’єднання результатів рішення проблеми і передбачуване на цій основі

рішення всієї проблеми.Розділ 3. Перевірка і підтвердження результатів дослідження.3.1. Перевірка запропонованого способу рішення проблеми на основі

власних розрахунків, дослідів, експериментів, даних.3.2. Порівняння отриманих результатів з іншими даними за наявності, для

підтвердження достовірності, прогресивності, перспективності отриманих вдисертації результатів.

3.4. Перспектива, яку відкривають науці і практиці підсумкидисертаційного дослідження.

Теоретико-прикладний підхід до побудови дисертації

Дисертація розподіляється на частини за принципом:

Вклад дисертанта може бути:1. Прокладання мосту між теорією і практикою.2. Підвищення якості і ефективності прикладної діяльності на основі

творчого додатку теоретичних положень.

Програмна структура дисертації

59

Застосовується в роботах, які містять наукове обґрунтуванняпроекту, програми, орієнтованих на рішення прикладноїпроблеми.Робота будується по принципу:1. Наукове обґрунтування мети проекту.2. Пошук шляхів і способів його реалізації.3. Забезпечення раціонального використання ресурсів.4. Досягнення високої ефективності.

Теоретико-методологічна побудова дисертації

Робота будується за таким принципом:1. Теорія.2. Методологія.3. Методика.4. Технологія.В основі лежить поступовий спуск від самих загальних теоретичних

концепцій до конкретних методик і технологій рішення прикладних задач,покладених в основу дисертації.

Дослідження орієнтовано на створення освоєння методів і технологій. Висновки. Кожний розділ завершується висновками, які містять стислий

виклад кожного наукового результату: суть наукового результату, його новизну йдостовірність, практичне значення, джерело, в якому здобувач опублікуваврезультат (тобто вказується номер публікації в списку літератури),обґрунтування пріоритету результату. Посилання на власні публікації укоротких висновках до розділів дисертації слід роботи у такій формі: "Основнірезультати розділу опубліковані у працях [...]".

Висновки до розділів не повинні мати реферативного характеру або бутиподані у формі викладу того, що зроблено.

Увесь матеріал для висновків має бути у розділі. Приблизний обсягвисновків до розділів – 1,5-2 сторінки тексту. Доцільно висновкипронумерувати.

Заключна частина дисертації

Квінтесенцією всієї роботи є висновки. Висновки до дисертації в ціломумістять головні наукові результати, отримані здобувачем особисто, показуютьйого пріоритет у розв'язанні наукової проблеми. Висновки – це положення, щовиносяться автором для прилюдного захисту. Вони мають форму синтезунакопиченої в основній частині наукової інформації, тобто послідовний,логічний, чіткий виклад головних отриманих результатів і їх співвідношення ззагальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими

60

у вступі.У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати,

формулюють суть розв'язаної наукової проблеми (завдання), її значення длянауки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо науковогота практичного використання здобутих результатів.

Висновки в кінці роботи не повинні підмінюватися механічнимпідсумовуванням висновків, що наводилися в кінці розділів, а мають містити тенове, суттєве, що становить підсумкові результати дослідження, які частоподаються у вигляді певної кількості пронумерованих абзаців. їх послідовністьвизначається логікою побудови дисертаційного дослідження.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далірозкривають методи вирішення поставленої в дисертації наукової проблеми(завдання).

Висновки містять узагальнену підсумкову оцінку здійсненої роботи. Прицьому важливо зазначити, в чому полягає її основний зміст, які важливі науковірезультати отримані, які нові наукові завдання виникають у зв'язку зпроведеним дослідженням. Важливо вказати на новизну, теоретичну іпрактичну цінність дослідження, які результати теоретичної таекспериментальної частини дисертації й де було впроваджено. Інколи виникаєнеобхідність зазначити шляхи продовження дослідження, конкретні завдання,які майбутнім дослідникам доведеться вирішувати в першу чергу.

Таким чином, висновки до дисертації є не звичайним переліком отриманихрезультатів проведеного дослідження, а їх підсумковим синтезом, тобтоформулюванням того нового, що внесено автором у вивчення і вирішенняпроблеми. Вони повинні містити конкретні результати, що розкривають ступіньдослідження головної наукової ідеї роботи, авторські інтерпретації науковоїновизни та ефективності результатів, міркування автора щодо їх корисності,використання в науці й техніці.

У висновках необхідно наголосити на тому, що мету дослідженнядосягнуто, а всі поставлені завдання вирішено. Висновки мають бути новими,оригінальними для даної галузі. Приблизний обсяг висновків 4-5 сторіноктексту. їх бажано пронумерувати.

Додатки не є обов'язковим елементом дисертації і не входять до основноголіміту обсягу, який визначено ВАК для кандидатської (докторської) дисертації.Однак додатки підвищують рівень довіри до результатів дисертації, свідчатьпро їхню достовірність.

Додатки обов'язково роблять тоді, коли теоретичний або емпіричнийматеріал надто великий. Основну його частину подають у додатках, а"вижимки" з нього – в основному тексті дисертації. При цьому даєтьсявідповідне посилання.

Якщо є необхідність, до додатків включають допоміжний матеріал,необхідний для повноти сприйняття дисертації:

• зразки анкет, опитних листів, тестів;• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

61

• таблиці допоміжних цифрових даних;• протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного

ефекту;• інструкції і методики, опис алгоритмів та програм ви рішення задач на

ЕОМ, які розроблені в процесі виконання дисертаційної роботи;• ілюстрації допоміжного характеру.За формою це можуть бути текст, таблиця, схема, графік, карта, веб-сайт та

ін.У додаток до дисертації слід вносити копії протоколів та актів

впровадження результатів дисертаційного дослідження. Кожний примірниктакої копії повинен бути засвідчений підписом ученого секретаря спецради іпечаткою установи, де функціонує рада. До актів про впровадженнякомплексних робіт з багатьма співвиконавцями обов'язково слід додатипідписану керівником установи, де виконувалась дисертація, та засвідченупечаткою довідку про особистий внесок автора у ці роботи.

Список використаних джерел становить одну із суттєвих частиндисертації і відбиває самостійну творчу роботу дисертанта.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадуванняджерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Це один із можливих способіврозміщення джерел, який рекомендовано ВАК України для вживання. Крім того,саме такий порядок встановлено Державним стандартом України ДСТУ 3008—95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правилаоформлення". Однак це не виключає інші способи, зокрема, абетковий – заалфавітом прізвищ авторів або назв творів, він найзручніший для користування.

Кількість використаних джерел ВАК не лімітує. Це залежить від теми ізавдань дисертації.

При складанні списку використаних джерел слід зважати на певні правила.До списку входять:

• офіційні документи, які публікуються від імені державних абогромадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальністьдосліджуваної теми;

• основні праці провідних спеціалістів у даній галузі;• праці авторів, що відбивають усі точки зору на вирішення проблеми;• публікації автора дисертації з теми дослідження, що підтверджують його

особистий внесок у розробку;• основні праці наукового керівника, опонентів, співробітників провідної

установи, які засвідчують їх наукову компетентність у даній проблемі.Не слід включати до списку ті роботи, на які немає посилань у тексті

дисертації і які фактично не були використані, а також енциклопедичнісловники, науково-популярні книги, газети. У разі необхідності використаннятаких видань за текстом можна навести їх у підстрочних посиланнях.

Недостатня кількість джерел може свідчити про верхоглядство автора,поверховість дисертації; надмірність джерел свідчить про її компілятивнийхарактер. Оптимальне число джерел можна визначити через зіставлення з

62

обсягом дисертації. Вважається, що на одну сторінку тексту дисертації має бутиодне джерело. Тобто кількість джерел має відповідати обсягу дисертації ±25 %.

Кожне літературне джерело списку має знайти відображення в рукописідисертації. Якщо автор робить посилання на будь-які запозичені факти абоцитує роботи інших авторів, то він обов'язково повинен дати посилання на те,звідки взято наведені матеріали. Це дасть змогу опонентам відокремитирезультат здобувача від запозиченого.

Використання чужих ідей, думок, концепцій, фактів без відповіднихпосилань на першоджерела називають плагіатом. Якщо автора дисертаціїзвинуватять у плагіаті, то робота знімається із захисту в спецраді без праваповторного захисту.

Рекомендації до рубрикації структури дисертації

Поділ дисертаційної роботи на окремі логічно підпорядковані частини,тобто рубрикація тексту, має здійснюватися за певними правилами.

Найпростішою рубрикою є абзац – відступ вправо на початковому рядкукожної частини тексту. В ньому об'єднуються кілька речень, що являють собоюлогічно побудовану смислову єдність. Абзаци роблять для виділення думки інадання їй довершеного характеру. Тому правильне розбиття тексту дисертаціїна абзаци суттєво полегшує її читання та сприйняття.

Особливу увагу слід приділяти початку абзацу. Перше речення абзацу нібипередає його тему, несе навантаження заголовка до решти речень, не втрачаючипри цьому зв'язку з попереднім текстом. Кількість речень в абзаці може бутирізною і змінюватися залежно від складності думки, що передається.

При розбитті розділів основного тексту на підрозділи також дотримуютьсяпевних правил.

1. Правило розмірності (пропорційності). Сутність його полягає втому, щоб перерахувати всі основні складові поняття, що ділиться. Обсягчастин поділу має в сумі дорівнювати обсягу поняття, що ділиться. Це означає,що розділ за своїм змістом повинен точно відповідати сумарному смисловомузмісту наявних у ньому підрозділів. Недотримання цього правила можепризвести до структурних помилок: мало мірності чи надмірності обсягупідрозділів дисертації.

2. Правило не пересіченості. Протягом усього процесу діленняобраний здобувачем критерій поділу має залишати ся одним і тим же і незмінюватися іншим. Це означає, що в основу поділу розділу на підрозділи слідпокласти одну ознаку. Недотримання цього правила може призвести до неповноти або дублювання матеріалу.

3. Правило взаємовиключення. За змістом члени ділення маютьвиключати один одного, а не співвідноситися між собою, як частина і ціле. Цеозначає, що підрозділи розкривають відповідний аспект загальної проблеми, не

63

перебуваючи в ієрархічній залежності один від одного.4. Правило неперервності. Сутність його полягає в тому, що члени

ділення мають бути найближчими до поняття, що ділиться. У процесі діленнятреба переходити до найближчих видів, не перестрибуючи через них. Припорушенні цього правила порушується логічна послідовність підрозділівдисертації.

Заголовки також мають точно відображати зміст викладеного в розділах іпідрозділах тексту, не скорочуючи або розширюючи обсяг закладеної в нихсмислової інформації. Слід уникати як надто коротких, так і широкихформулювань заголовків.

64

РОЗДІЛ 4. ЛОГІКО-СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ

РОБОТИ НАД ДИСЕРТАЦІЄЮ

Алгоритм пошуку задачі (проблеми) майбутнього дисертаційного дослідження

Алгоритм підходу складається з 4 кроків.Крок 1. Запис множини можливих проблем досліджень.Крок 2. Вибудовування логічну ієрархію проблем (дерево проблем).Крок 3. Вибір стратегічних проблем, які реально можливо вирішити при

наявності можливостей (засобів, обладнання, апробації, тощо).Крок 4. Обрані стратегічні проблеми перефразуються як мета, задачі,

заходи і дії.Розкриємо детальніше зміст кожного кроку.Крок 1. Після проведення літературного огляду і вивчення предмета

дослідження, необхідно виписати на папір всі проблеми. Ці проблеми наперший погляд не матимуть ніякої логічного зв’язку між собою.

Для врахування по максимум всіх проблем, необхідно оцінити центральнупроблему з наступних позицій:

65

Крок 2. Логічно вибудуйте залежність записаних проблем одну від одної запринципом від причини до наслідку (вибудування дерева проблем).

66

Крок 3. З отриманого дерева проблем обираємо стратегічні проблеми, якіреально вирішити за 3-4 роки при наявності можливостей (наявністьнеобхідних засобів і обладнання, можливості апробації, тощо).

В результаті ми отримуємо дерево обраних стратегічних проблем, які і слідвирішити в рамках дисертаційної роботи.

І так критерії обирання проблем:1. Можливість їх вирішити за 3-4 роки;2. Наявність експериментального обладнання;3. Можливість апробації;4. Наявність необхідної програмних продуктів;5. Достатність своєї кваліфікації;6. Можливість отримання консультації спеціалістів;7. Можливість виїзду в командировку.

Крок 4. Обрані стратегічні проблеми перефразуємо (трансформуємо) якмета, задачі, заходи, і дії. Формулюємо тему дисертації.

67

68

Алгоритм роботи над дисертацією

Виводячи за рамки наукову і творчу компоненти дисертації, алгоритмрутинної роботи зводиться до наступних основних пунктів:

Крок 1 – визначитися з темою і назвою дисертації;Крок 2 – скласти зразковий план дисертації;Крок 3 – скласти список літератури і необхідних джерел інформації

(підручники, монографії, статті з періодичних журналів і ін.) по вибраній темі;Крок 4 – зробити копії, прочитати, вивчити всю необхідну інформацію;Крок 5 – класифікувати накопичений матеріал і розподілити його по

розділах і параграфах; Крок 6 – на основі власних ідей і виводів скомпілювати чорновий варіант

69

дисертації;Крок 7 – розробити програму комп’ютерної моделі досліджень і провести

моделювання;Крок 8 – розробити програму експерименту, провести експериментальні

вимірювання, провести статистичну обробку результатів;Крок 9 – набрати текст, підготувати малюнки і додатки;Крок 10 – відкоригувати робочий варіант дисертації;Крок 11 – віддати дисертацію для ознайомлення науковому керівникові

(можна зробити всі розділи разом, можна збирати і віддавати на екзекуцію поокремих розділах);

Крок 12 – вийти на попередній захист.

70

***

Основна помилка багатьох дисертантів – це інженерний підхід донаписання дисертації. У явному чи неявному вигляді він формулюється такимчином: «є технічне завдання, треба написати програму, вирішальну цезавдання» (рідше -«спроектувати мережу» або ще рідше – «спаяти «залозку»відповідно до технічного завдання»). Тобто, основним результатом своєї роботидисертант вважає конкретний продукт - програму, мережу або якийсь пристрій.Написавши програму на новомодній мові програмування і додавши до неїнеобхідний об’єм словесної «води», дисертант, упевнений в своїй правоті, гордодемонструє свою працю таким, що оточує. Півбіди, якщо до такої постановкимети дослідження претендент погано-бідно додумався сам, а катастрофа, якщотакий підхід пропонує науковий керівник. Цілком можливо, що аспірантнаписав таку дисертацію, щиро не розуміє, чому до нього так «докопуються»,вимагаючи якусь незрозумілу наукову новизну, модель і експериментальні дані,і примушують переробити майже всю роботу заново.

Помилка дисертанта банальна до неподобства: просто він до ладу не знаєзначення слова «дисертація», а науковий керівник його вчасно не навчив розуму.У перекладі з латинського «dissertatio» означає «дослідження». Результатомдосліджень повинне стати нове наукове знання. Якщо в дисертації нове науковезнання відсутнє, то по рівню – це дипломна або курсова робота, не більш того.Дисертант повинен отримати і обґрунтувати не нову програму, мережу абопристрій, а нове наукове знання про них. Програми, мережі або пристрої - цедля дисертанта об’єкт досліджень, але ніяк не кінцева мета і результат. Вониможуть виступати в ролі допоміжного інструменту в процесі дослідження, але ів цьому випадку вони – лише засоби для проведення досліджень. Дисертантповинен вибрати конкретний об’єкт дослідження і отримати якесь нове науковезнання про нього. І те, що він намагається дізнатися про досліджуваний об’єкт іназивається предметом дослідження.

71

РОЗДІЛ 5. СХЕМА АВТОРЕФЕРАТУ ДИСЕРТАЦІЇ

Автореферат дисертації – візитна картка дисертанта.

Кожна дисертація супроводжується окремим авторефератом.Автореферат дисертації – це стислий виклад автором змісту, головних ідей,структури та основних висновків дисертації.

Призначення автореферату – широке ознайомлення наукових працівників зметодикою дослідження, фактичними результатами і основними висновкамидисертації. Написання автореферату, як заключного етапу виконаннядисертаційної роботи перед поданням її до захисту є помилковим. Мирекомендуємо його вам писати одночасно з написанням самої дисертації. Випомітите, що автореферат вам служитиме робочою концепцією.

В авторефераті повинно бути:1. Викладені основні ідеї і висновки дисертації.2. Показано вклад автора в проведених дослідженнях.3. Показана ступінь новизни і практичної значимості результатів

дослідження.

1. Коло осіб читаючих автореферат в ДЕСЯТКИ раз ширше читачів самоїдисертації!

2. Ці люди будуть судити і давати відгук на дисертацію тільки на основіавтореферату.

3. Саме важливе чуть-чуть не пропустили! Пишіть автореферат не востанню ніч. Нами експериментально встановлено, що автореферат слід писатипо мірі написання дисертації. Це служитиме одночасно концепцією дисертації ізгодиться, як план-проспект при щорічних звітуваннях. Квінтесенція! О, якечудове слово!

Об’єм автореферату. Кандидатська дисертація супроводжуютьсяокремим авторефератом обсягом відповідно 0,7-0,9 авторського аркуша Х 24отримуємо відповідно 16,8 – 21,6 сторінок. Детальніше дивись [Error: Referencesource not found, п. 13].

Структура та зміст автореферату

У відповідності з негласними правилами автореферат маєформалізовану структуру з чотирьох частин:

загальної характеристики роботи;72

ВАЖЛИВО!ПАМ’ЯТАЙ!

основного змісту роботи; висновків; списку опублікованих автором праць за

темою дисертації.Загальна характеристика роботи включає такі підпункти:

актуальність дослідження; зв’язок теми з науковими завданнями; мета дослідження; об’єкт дослідження; предмет дослідження; задачі дослідження; методологічна і теоретична основа дослідження; інформаційна база дослідження; наукова новизна дослідження; теоретичне значення дослідження; практичне значення дослідження; апробація результатів дослідження; перелік базових наукових положень, що виноситься на захист; опис структури дисертаційної роботи.

Текст автореферату починається з розділу Загальна характеристикароботи, який має відповідати за змістом аналогічній частині вступу додисертації. При написанні основного змісту роботи підходять творчо при цьомуобирають один з наступних підходів, а саме:

Підхід 1. В авторефераті основний зміст дисертації, строго слідуєпослідовності викладки матеріалів в самій роботі. Перечислюється саме те, щоміститься в окремих розділах і наводять роз’яснювальні коментарії, щозасвідчують, що предмет кожного розділу підпадає загальному задуму, метірішення єдиної проблеми.

Підхід 2. На початку лаконічно перелічуються, що було зроблено вкожному розділі. Далі наводять розкриття наукових положень, що виносять назахист, не залежно від того, де і як розміщений ці матеріали в дисертації.

Анотація. На останній сторінці автореферату мають бути розміщеніанотації українською, англійською та російською мовами. На вибір здобувачаанотація англійською або російською мовою має бути розгорнутою, обсягом до2 сторінок машинописного тексту (до п'яти тисяч друкованих знаків) і міститиінформацію про зміст та результати дисертаційної роботи. Дві інші анотаціїобсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту (до 1200 друкованих знаків)мають бути ідентичного змісту і містити стислу інформацію про дисертацію.

Анотації складають за формою, яка містить такі дані:• прізвище та ініціали здобувача;• назва дисертації;• вид дисертації (рукопис, монографія) і науковий ступінь;

73

• спеціальність (шифр і назва);• установа, де відбудеться захист;• місто, рік;• основні ідеї, результати та висновки дисертації.Виклад матеріалу в анотації має бути стислим і точним. Слід

використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів,стандартизовану термінологію, уникати складних граматичних зворотів,маловідомих термінів і символів. Після кожної анотації наводять ключові слова– слова або стійке словосполучення із тексту анотації, яке несе смисловенавантаження. Сукупність ключових слів має відображати основний змістнаукової праці. Оптимальна кількість ключових слів – від 3 до 10. Їх подають уназивному відмінку, друкують у рядок через кому.

74

РОЗДІЛ 6.АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Кожний аспірант повинен прагнути до введення в науковий обігрезультатів своїх досліджень.

Оприлюднити результати свого дослідження – це зробити даний матеріалнадбанням людства, які використовують інформацію у своїй науковій абопрактичній діяльності. Кінцевим результатом будь-якого дослідження є широкевикористання його положень у певній галузі науки чи практики.

Результати наукової діяльності оформляють не лише у вигляді курсової абодипломної роботи, кандидатської або докторської дисертації чи авторефератудисертації. Вони узагальнюються також у рефератах, тезах доповідей, статтях,монографіях, методичних і практичних матеріалах, підручниках, навчальнихпосібниках та ін. [Error: Reference source not found].

Для майбутнього вченого важливо оволодіти технікою написання науковихстатей, монографій, тез доповідей і підготовки доповідей на конференції так,щоб вони відповідали вимогам жанру публікації, та були сприйняті читачами іслухачами. Все це залежить від вимоги до логіки побудови доповіді чи статті, їїформи, стилю і мови. Зупинимося детальніше на методиці підготовки деяких ізних.

Види наукової публікація, поняття, функції

ДСТУ 3017-95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" визначаєвидання як документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання,виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, міститьінформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державнихстандартів, інших нормативних документів щодо видавничого оформлення іполіграфічного виконання [24].

Науковим вважається видання результатів теоретичних і (або)експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями допублікації пам’яток культури, історичних документів та літературних текстів.Воно призначене для фахівців і для наукової роботи.

Серед наукових видань розрізняють дві групи: 1) науково-дослідні; 2) джерелознавчі.До науково-дослідних видань належать: монографія; автореферат

дисертації (наукове видання у вигляді брошури авторського рефератупроведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня);препринт (наукове видання з матеріалами попереднього характеру, якіпублікуються до виходу у світ видання, в якому вони мають бути вміщені); тезидоповідей, а також матеріали наукової конференції (неперіодичний збірникпідсумків конференції, доповідей, рекомендацій та рішень); збірник науковихпраць (збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах,

75

навчальних закладах та наукових товариствах).До джерелознавчих видань належать документальні наукові видання, які

містять пам’ятки культури та історичні документи, що пройшли текстологічнеопрацювання, мають коментарі, вступні статті, допоміжні покажчики та іншіелементи науково-довідкового апарату видання.

Публікація (лат. publicatio – оголошую всенародно, оприлюднюю): 1) доведення до загального відома за допомогою преси, радіомовлення або

телебачення; 2) вміщення в різних виданнях (газетах, журналах, книгах) роботи (робіт); 3) текст, надрукований у будь-якому виданні.Публікації виконують кілька функцій:

оприлюднюють результати наукової роботи; сприяють встановленню пріоритету автора (дата підписання

публікації до друку – це дата пріоритету науковця; в історіографічнійчастині дисертації та автореферату обов’язково вказують, коливперше звернувся до розробки наукової проблеми);

свідчать про особистий внесок дослідника в розробку науковоїпроблеми (особливе значення мають індивідуальні публікації, роботиу співавторстві потребують додаткових роз’яснень; в текстідисертації та автореферату здобувач по винен подавати посилання навласні публікації, включити їх до списку використаних джерел);

слугують підтвердженню достовірності основних результатів івисновків дисертації, новизни і наукового рівня її (оскільки післявиходу у світ публікація стає об’єктом вивчення й оцінки широкоюнауковою громадськістю);

підтверджують факт апробації та впровадження результатів івисновків дисертації;

відбивають основний зміст дисертації (про це вказується у вступі додисертації та автореферату, а також через включення публікаційздобувача до списку опублікованих праць за темою дисертації);

новизна і високий рівень наукових праць, в яких опублікованорезультати дисертації, є одним із головних критеріїв оцінкидисертаційного дослідження;

фіксують завершення певного стану дослідження або роботи вцілому;

забезпечують первинною науковою інформацією суспільство,сповіщають наукове співтовариство про появу нового науковогознання:

передають індивідуальний результат у загальне на дбання та ін.Монографія – це наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або

поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному абодекільком авторам. Монографія фіксує науковий пріоритет, забезпечуєпервинною науковою інформацією суспільство, слугує висвітленню основного

76

змісту і результатів дисертаційного дослідження.Розвідпризнаки основних елементів композиційної структури монографії:

титульний аркуш, анотація, перелік умовних скорочень (за необхідності), вступабо передмова, основна частина, висновки або післямова, література, допоміжніпокажчики, додатки, зміст.

Науковий журнал – журнал, що містить статті та матеріали дослідженьтеоретичного або прикладного характеру, призначений переважно фахівцямпевної галузі науки. За цільовим призначенням наукові журнали поділяють на:науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні.

Розвідпризнаки провідних наукових фахових журналів України:їх перелік затверджує ДАК України;наявність у складі редакційної колегії не менше п’яти докторів наук з

відповідної галузі науки, серед яких обов’язково мають бути штатні працівникинаукової установи, організації чи вищого навчального закладу, що видає журнал(періодичні видання);

журнали підписуються до друку виключно за рекомендацією вченої радинаукової установи (організації чи вищого навчального закладу), що його видає,про що зазначається у вихідних даних;

тираж не менше ніж 100 примірників;повне дотримання вимог до редакційного оформлення періодичного

видання згідно з державними стандартами України;наявність журналу (періодичного видання) у фондах бібліотек України,

перелік яких затверджено ВАК України.Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Вона містить

виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлюєконкретне окреме питання за темою дисертації, фіксує науковий пріоритетавтора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно довимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у виглядіпам’ятки авторам.

Оптимальний обсяг наукової статті – 6-12 сторінок (0,5-0,7 друк. арк.).Статті, повинні містити матеріал, не опублікований раніше. Відповідно до

вимог ВАК України [25] необхідно дотримуватися таких елементів написаннястатей:

постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливиминауковими чи практичними завданнями;

аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започаткованорозв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділенняневирішених раніше частин загальної проблеми, котримприсвячується означена стаття;

формулювання цілей статті (постановка завдань); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням

отриманих наукових результатів;

77

висновки і перспективи подальших розвідок. У постановці наукової проблеми розкривають її актуальність, зв’язок з

найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення длярозвитку певної галузі науки або практичної діяльності (1 абзац або 5-10рядків).

Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які спираєтьсяавтор, сучасні погляди на проблему, труднощі при розробці даного питання,виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвяченастаття (0,5-2 сторінки машинописного тексту через два інтервали).

Формулювання мети статті (постановка завдання) – висловлюється головнаідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень пропроблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага навведення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій,закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених.Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основнихпублікацій з теми (1 абзац, або 5-10 рядків).

Виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. В нійвисвітлюються основні положення і результати наукового дослідження,особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв’язки,тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичногоматеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основнихвисновків тощо (5-6 сторінок).

Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміствисновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільназначущість, що коротко накреслюють ся перспективи подальших розвідок зтеми (1/3 сторінки).

Розвідпризнаки формалізованої структури наукової статті: у правому верхньому куті розміщуються прізвище та ініціали автора;

ініціали як правило ставлять перед прізвищем; за необхідностівказуються відомості, що доповнюють дані про автора;

назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога меншеслів, краще – до п’яти);

виділено формалізовані елементи статті: постановка проблеми,аналіз актуальних досліджень, мета статті, виклад основногоматеріалу, висновки.

Рекомендації:1. слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;2. недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати

розповідні речення;3. не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. при переліках тих

чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починатиз нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;

4. у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку,на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-

78

третє; на першому етапі, на другому етапі та ін.;5. цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити

основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, якийуперше її висловив;

6. усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основнийобсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердженнядостовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводитивисловлювання інших вчених, оскільки це свідчить, що ідеядослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

7. стаття має завершуватися конкретними висновками ірекомендаціями.

Рукопис статті підписується автором(ами) і подається до редакції у двохпримірниках. У разі необхідності до неї додається дискета.

Особливо цінними є статті, опубліковані у фахових наукових виданнях,затверджених ВАК України. Обов’язковою вимогою до наукових публікаційздобувача є відображення в них основних наукових результатів дисертації, атакож наявність в одному випуску (номері) журналу (або іншого друкованоговидання) не більше однієї статті здобувача за темою дисертації.

Статті, опубліковані до появи відповідних Переліків ВАК України,вважаються лише такими, що додатково відображають наукові результати.

Вимоги щодо оформлення: обсяг статті, включно зі списком цитованоїлітератури (як правило не більше 12 джерел), повинен становити 10–12сторінок формату А4. Кегль –14; поля: верхнє, нижнє та ліве – 2 см, праве – 1см. Шрифт тексту – Times New Roman, кегль – 14, абзацний відступ – 1,25,міжрядковий інтервал – 1,5; не виставляти примусові переноси. В ціломурекомендуємо уважно ознайомитися з вимогами до оформлення конкретноговидання. Вони зазвичай мають власні відмінності, отож перш ніж відправлятистаттю перевірте уважно ще вимоги щодо оформлення.

Тези наукової доповіді (повідомлення)

Формами висвітлення підсумків наукової роботи є також тези, доповіді,матеріали конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо. Вони єсвідченням апробації дисертаційної роботи і належать до опублікованих праць,які додатково відображають наукові результати дисертації. Слід враховувати, щоапробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах,симпозіумах, семінарах, у школах тощо є обов’язковою.

Тези (гр. thesis – положення, твердження) – це коротко, точно, послідовносформульовані основні ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення,статті або іншої наукової праці.

Тези доповіді – це опубліковані до початку наукової конференції (з’їзду,симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основнихаспектів наукової доповіді. Вони фіксують науковий пріоритет автора, містятьматеріали, не викладені в інших публікаціях.

79

Рекомендований обсяг тез наукової доповіді – 2-3 сторінки машинописноготексту через 1,5-2 інтервали. Можливий виклад однієї тези.

Схематично структура тез наукової доповіді має такий вигляд: теза —обґрунтування – доказ — аргумент — результат — перспективи.

При підготовці тез наукової доповіді слід дотримуватися таких правил: у правому верхньому куті розміщують прізвище автора та його

ініціали; при необхідності вказують інші дані, які доповнюютьвідомості про автора (студент, аспірант, викладач, місце роботи абонавчання);

назва тез доповіді коротко відображає головну ідею, думку,положення (2-5 слів);

виклад суті доповіді здійснюється за такою послідовністю тез:актуальність проблеми; стан розробки проблеми (перелічуютьсявчені, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявністьпроблемної ситуації; необхідність у її вивченні, вдосконаленні зогляду на сучасний стан її розробки, втілення; основна ідея,положення, висновки дослідження, якими методами це досягається;основні результати дослідження, їх значення для розвитку теорії та(або) практики.

Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко.Допускається опускати цифровий, фактичний матеріал.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна тезамістить самостійну думку, що висловлюється в одному або кількох реченнях.Виклад суті ідеї чи положення здійснюється без наведення конкретнихприкладів.

Техніка написання тексту

У процесі написання наукової праці умовно виділяють такі етапи: формулювання задуму і складання попереднього плану; відбір і підготовка матеріалів; групування матеріалів; опрацювання рукопису.

Формулювання задуму здійснюється на першому етапі. Необхідно чітковизначити:

мету даної роботи; на яке коло читачів вона розрахована; які матеріали в ній подавати; яка повнота і ґрунтовність викладу передбачається; теоретичне чи

практичне спрямування; які ілюстративні матеріали необхідні для розкриття її змісту; назва праці, яку потім можна коригувати.

Бажано скласти попередній план роботи або план-проспект. План-проспект

80

відбиває задум праці і відтворює структуру майбутньої публікації.Відбір і підготовка матеріалів пов’язані з ретельним добором вихідного

матеріалу: скорочення до бажаного обсягу, доповнення необхідною інформацією, об’єднання розрізнених даних, уточнення таблиць, схем, графіків.

Підготовка матеріалів може здійснюватися з будь-якою послідовністю,окремими частинами, без ретельного стилістичного відпрацювання. Головне –підготувати матеріали в повному обсязі для наступних етапів роботи надрукописом.

Групування матеріалу – вибирається варіант його послідовногорозміщення згідно з планом роботи.

Процес вже немислимий без персонального комп’ютеру. Набраний утекстовому редакторі ваш витвір потрібно необхідним чином структурувати.З’являється можливість побачити кожну з частин роботи і всю в цілому;простежити розвиток основних положень; домогтися правильної послідовностівикладу; визначити, які частини роботи потребують доповнення абоскорочення. При цьому всі матеріали поступово розміщують у належномупорядку, відповідно до задуму.

Якщо ж комп’ютера немає під рукою, то рекомендується кожний розділ(підрозділ) писати на окремих аркушах, щоб потім їх можна було розрізати ірозмістити в певній послідовності.

Наступний етап роботи над рукописом – перевірка правильності йогооформлення. Це стосується рубрикації посилань на літературні джерела,цитування, написання чисел, знаків, фізичних і математичних величин, формул,побудови таблиць, підготовки ілюстративного матеріалу, створеннябібліографічного опису, бібліографічних покажчиків та ін. До правилоформлення друкованих видань висуваються специфічні вимоги, тому слідкеруватися державними стандартами, довідниками, підручниками, вимогамивидавництв і редакцій.

Заключний етап – це літературна правка. її складність залежить відмовностильової культури автора, від того, як здійснювалася попередняпідготовка рукопису. Одночасно з літературною правкою автор вирішує, якрозмістити текст і які потрібні в ньому виділення. Слід зважати на те, щонаписану від руки роботу важко редагувати.

Важливо пам’ятати!

1. Публікація не більше однієї статті здобувача за темою дисертації водному випуску (номері) журналу (або іншого друкованого видання).

2. Не зараховуються праці, в яких немає повного опису науковихрезультатів, що засвідчує їх достовірність, або в яких повторюються результати,опубліковані раніше в інших наукових працях, що входять до списку основних.

81

3. Враховувати те, що дисертація до захисту приймається тільки післявиходу друком відповідних публікацій, а отже, готувати їх треба не в останніймомент, а заздалегідь, в міру готовності наукових результатів, отриманих привирішенні завдань дисертаційного дослідження.

4. Будь-які матеріали будь-яких конференцій видані у будь-який періодналежать до опублікованих праць, які лише додатково відображають науковірезультати дисертації, тобто засвідчують апробацію результатів дисертації абопідтверджують їх впровадження, висвітлюють певні процеси їх отримання.

5. Більшість публікацій здобувача має бути без співавторів. До статей безспівавторів прирівнюються розділи монографій, підручників, навчальнихпосібників, написані здобувачем особисто.

6. За обсягом розрізняють два види наукових неперіодичних видань: книга(книжкове видання обсягом понад 48 сторінок); брошура (книжкове виданняобсягом від 4 до 48 сторінок).

7. Слід систематично вести облік власного бібліографічного спискупублікацій за схемою: назва праці; характер роботи; вихідні дані; обсяг вобліково-видавничих аркушах; співавтори. Необхідно мати оригінали або копіївласних публікацій. Про це слід завчасно подбати особливо здобувачамнаукового ступеня, оскільки оригінали, відбитки або копії усіх перелічених вавторефераті праць мають бути подані до спецради.

Вимоги до мінімальної кількість та обсяг публікацій здобувача затемою дисертації

Аспіранте пам’ятай! Вимоги до публікацій за темою дисертаціїпостійно змінюються, отож аспіранте озброюйся пильністю.

Повне опублікування основних наукових результатів дисертаційних робіт,які подаються на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук єоднією з вирішальних передумов атестації наукових кадрів. Тому особливезначення публікації мають для здобувачів наукового ступеня.

Кількість та якість публікацій з теми дослідження є критерієм оцінкицінності роботи.

Вважається, що дисертація виконана на належному рівні, якщо з кожного їїрозділу і підрозділу можна підготувати статтю, а за її загальними результатами– монографію.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук приймаються дозахисту спеціалізованими вченими радами лише за умови повноти та якостіопублікування основних наукових результатів і висновків дисертації. Доосновних результатів кожної дисертації, як правило, відносять ті з них, якізгадані у розділах "Наукова новизна" та "Висновки" автореферату.

Встановлено для аспірантів, що основні наукові результати дисертаціївідображають особистий внесок автора в їх досягнення і обов’язково маютьбути опубліковані автором у формі надрукованих монографій, підручників,посібників (для дисертацій з педагогічних наук), брошур чи статей у наукових

82

фахових виданнях України або інших країн, перелік яких затверджує ВАК.Виконання цієї вимоги перевіряється спецрадою, опонентами, експертами ВАКна різних стадіях атестації. Зокрема, офіційний опонент на основі вивченнядисертації та праць здобувача, опублікованих за темою дисертації, у відгукувисвітлює такі обов’язкові питання, як актуальність обраної теми, ступіньобґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованиху дисертації, їх достовірність і новизну, повноту їх викладу в опублікованихпрацях (див. п. 12 [Error: Reference source not found]).

Основний зміст дисертації може висвітлюватись, як у фахових виданнях,які вважаються основними при захисті дисертації, так і в будь-яких науковихдрукованих виданнях, які розглядаються як додаткові.

83

РОЗДІЛ 7. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИЙ АЛГОРИТМ НАУКОВОЇ

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ АСПІРАНТА

Структурно-логічний алгоритм наукової життєдіяльності аспіранта

В процесі роботи над своєю дисертацією впродовж трьох років аспірантповинен буде:

самостійно визначити, що цікавить його (актуальне) науковийнапрям;

обрати тему дослідження; вивчити літературу за темою дослідження; організувати і провести експеримент, отримати і обробити

результати; порівняти отримані результати вже наявними в даній області

досліджень, зробити виводи.Про це та інше розглянемо в алгоритмі [Error: Reference source not found],

який дещо підкорегуємо з урахуванням нашої національної особливості.Незважаючи на його складність і об’ємність етапів, скажу відразу його осилитилегко.

Отже, відрадити вас не вдалося. Ну, що ж, тоді нарікайте на себе.Були колись вічні студенти, а є вічні аспіранти, які пишуть дисертацію по

20 років. Зараз, правда, це зустрічається рідко, а раніше було досить поширено.От так ось писав чоловік, писав, по 15 років, по 20, ну і до 50 років захищавкандидатську дисертацію. Або не захищався. Ось щоб не перетворитися натакого «вічного аспіранта», краще захищатися своєчасно, бажано в строк. А дляцього всього потрібно лише виконати 67 пунктів стратегічного (магічного)алгоритму і вас не постигне фіаско.

В алгоритмі прийнято наступні умовні скорочення А – аспірант; З – здобувач; НК – науковий керівник (консультант); К –

кандидат; ЗК – завідувач кафедрою; ЗЛ(В) – завідувач науковою лабораторієюабо відділом; В(Л) – відділ, лабораторія; СВР – спеціалізована вчена рада позахисту дисертаційних робіт; ВССРД – вчений секретар спеціалізованої вченоїради по захисту дисертаційних робіт; ГСВР – голова спеціалізованої вченоїради по захисту дисертаційних робіт; ЧСВР – члени спеціалізованої вченої радипо захисту дисертаційних робіт; ТС – технічний секретар.

№п/п

Зміст роботи, операцій, процедур Виконавці,учасники

Термінвиконання

1 Прийняття рішення про підготовкудисертаційної роботи

З; НК

2. Вибір галузі науки і спеціальності за якоювбачається виконати дисертацію

З; кандидат уНК

84

3. Проведення переговорів з потенційниминауковими керівниками про керівництво

З; кандидатиу НК

4. Вибір організації в якій буде виконуватисядисертаційна робота.


5. Прийняття рішення про вступ доаспірантури, докторантури. Прикріпленнядо наукової організації в якості здобувачавченого ступеня.


6. Підготовка вступного реферату, спискуопублікованих праць

К до вступу васпірантуру

7. Здача вступних екзаменів в аспірантуру К до вступу васпірантуру

Згіднорозкладу

8. Затвердження наукового керівника(консультанта)

А; НК

9. Вибір теми дисертаційної роботи А; НК 2 місяці10. Розробка детальної структури композиції

дисертаційної роботиА; НК 3 місяці

11. Затвердження теми дисертаційної роботи,уточнення наукової спеціальності

Вчена радаВНЗ, А; НК

3 місяця

12. Складання і ведення індивідуальногоплану

А; НК 1 місяць

13. Періодичне піврічне та річнепроходження атестації

Аспірантура,А; НК;керівництвоВНЗ

2 рази на рік

14. Здача кандидатського екзамену зфілософії

А; комісія Згіднорозкладу

15. Здача кандидатського екзамену зіноземної мови

А; комісія Згіднорозкладу

16. Робота над літературою за темоюдисертаційної роботи

А

17. Збір і обробка наукової, статистичноїінформації за темою дисертаційної роботи

А

18. Підготовка і публікація наукових статей внаукових фахових виданнях

А; НК Протягом 3років

19. Виступ на наукових конференціях,семінарах з доповідям, повідомленнями.Друк доповідей і тезисів.

А;НК Згідноінформаційних листів

20. Підготовка матеріалів окремих розділівдисертації

А; НК

21. Експериментальна робота А;НКкафедра,лабораторія

85

22. Проведення розрахунків, обробка і аналізїх результатів

А; НК

23. Науково-дослідна діяльність, участь вНДР, пов’язаних з темою дисертації

А; НКкафедра,лабораторія

24. Навчально-педагогічна діяльність А; НК;кафедра

100 годин

25. Компоновка підготовки матеріалівдисертації, зведення їх в розділидисертації

А;НК

26. Представлення розділів дисертаційноїроботи на розгляд науковому керівнику

А; НК Згідноіндивідуальногоплану

27. Складання списку літератури і внесенняпосилань на них в тексті дисертації

А 2 місяці

28. Уточнення спеціальності за якоюпредставляється робота до захисту

А; НК; СЕВР

29. Написання вступу до дисертаційноїроботи

А; НК 6 місяців

30. Підготовка заключної частини дисертації,висновків і рекомендацій

А; НК 6 місяців

31. Оформлення додатків до дисертації А 1 місяць32. Здача кандидатського екзамену за

спеціальністюА; комісія Згідно

розкладу33. Оформлення рукопису дисертаційної

роботи в ціломуА 1 місяць

34. Уважне перечитування на предметобговорення, зв’язності викладеногоматеріалу, виправлення помилок,повторень, описок

А; (коректор)

35. Друк монографії по матеріаламдокторської дисертації в науковомувиданні. Завершення публікації робіт, щовідображають основні положення

А

36. Підготовка рукопису авторефератудисертації

А 2 -3 тижня

37. Надання дисертації та автореферату наперегляд науковому керівнику(консультанту)

А

38. Досягнення переговорів з кафедрою,відділом, лабораторії, організацією девиконувалась дисертація, або до якоїприкріплявся здобувач, про проведенняпопередньої експертизи (перед захист)

А; НК; КФ;В(Л)

наприкінці 3-го рокунавчання

86

дисертації. Призначення трьохрецензентів.

39. Надання рукописів роботи (іавтореферату) на розгляд рецензентів

А

40. Проведення обговорення дисертаційноїроботи на засіданні наукового підрозділу(кафедри, відділу, лабораторії,організацією де виконувалась дисертація,або до якої прикріплявся здобувач.



41. Оформлення протоколу засіданнянаукового підрозділу з питанняпроведення попередньої експертизи(перед захист) дисертації.



42. Доробка дисертації згідно рекомендаціям,висловлених в ході попередньоїекспертизи (перед захист) дисертації.

А 2 тижня

43. Оформлення висновку по дисертації наоснові попередньої експертизи (передзахист) дисертації у вигляді витягу зпротоколу засідання наукового підрозділу,затвердження керівником науковоїорганізації

Керівникнауковогопідрозділу,керівникнауковоїорганізації.

2 дні

44. Доробка рукопису авторефератудисертації згідно доповненнями і змінамивнесених в дисертацію

А 2 тижня

45. Підготовка документів необхідних дляпопереднього розгляду дисертації вспеціалізованій вченій раді

А 2 тижня

46. Вибір спеціалізованій вченій рад в якійпередбачається проведення захистудисертації

А; НК;ВССВР

47. Надання формалізованих документів вспеціалізовану вчену раду

А; ВССВР 7 – 10 днів

48. Призначення комісії з числа членівспеціалізованої вченої ради – спеціалістівза профілем дисертації (3 члена) дляознайомлення з роботою і складаннявисновку про її відповідністьспеціальності

ГСВР;ВССВР;ЧСВР

49. Підготовка висновку про відповідністьдисертації спеціальності

Членикомісії,ВССВР; НК

50. Проведення засідання спеціалізованоївченої ради по прийняттю роботи до

СВР, ГССВР,ВССВР

87

захисту, затвердження офіційнихопонентів, установлення дати захисту,визначення переліку розсилкиавторефератів

51. Складання повного (основного ідодаткового) списків розсилкиавтореферату

ВССВР;НК;А

52. Закінчення оформлення і тиражуванняавтореферату дисертаційної роботи,підписаного вченим секретаремспеціалізованої вченої ради, з вказівкоюдати захисту

А; ВССВР;

53. Завершення оформлення дисертаційноїроботи в перепльоті, завізування налицьовій сторінці здобувачем

А

54. Передача не пізніше ніж за місяць дозахисту одного екземпляру дисертації таавтореферату в бібліотеку організації приякій створено спеціалізовану вчену раду

ВССВР; А;бібліотека.

55. Розсилка авторефератів по обов’язковомусписку (з фіксацією дати розсилкипоштовим штемпелем) і по додатковомусписку не пізніше, ніж за один місяць дозахисту

ВССВР;ТС; А

56. Розсилка або доставка дисертаційноїроботи і автореферату офіційнимопонентам

ВССВР;ТС; А

Згідно планурозсилки алене пізніше 1місяця до датизахисту

57. Отримання довідок про впровадження(практичним використанням) основнихрезультатів дисертаційної роботи

А;організації

58. Підготовка (в двох екземплярах), доставкав спеціалізовану вчену раду і наознайомлення здобувача з відгукамиофіційних опонентів (за 10 днів до датизахисту)

ОфО,ВССВР; А

за 10 днів додати захисту

59. Оформлення відзиву наукового керівникапро роботу здобувача

НК

60. Підготовка (в двох екземплярах) ідоставка в спеціалізовану вчену радуписьмових відгуків на авторефератдисертаційної роботи

Авторивідзивів; А;ВССВР

Термінвиконання додня захисту

61. Підготовка в письмовій формі А; НК;88

повідомлення з викладкою основнихположень дисертаційної роботи длявиступу на засіданні спеціалізованоївченої ради. Об’єм рукопису становитьдля кандидатської 7-8 сторінок , щостановить 18-20 хв

ВССВР

62. Підготовка ілюстрацій до виступу назасіданні спеціалізованої вченої ради увигляді схем, плакатів, таблиць, графіків,формул.

А

63. Підготовка в письмовій формі відповідейна критичні зауваження, що містяться увідгуках на дисертацію офіційнихопонентів, а також у відзивах наавтореферат дисертації (для наступного їхзачитування на засіданні спеціалізованоївченої ради та включення в стенограму)

А; НК;ВССВР

64. Підготовка проекту рішенняспеціалізованої вченої ради

Комісія СВР,ГСВР;ВССВР; НК

65. Забезпечення право чинності (кворуму)засідання спеціалізованої вченої ради(явка не менше двох третин складу)присутність опонентів (за винятком небільше одного)

ВССВР; А;НК

66. Підготовка і відпрацювання дій в процесізахисту дисертації

А; НК

67. Підготовка до святкування успішногозахисту

А; НК

Запевняємо, що стратегічний алгоритм перевірено особисто на практиці -функціонує бездоганно. Якщо ви його засвоїте, усвідомите то життя васпірантурі дійсно буде процвітати „битимете ключем”. На нашу думкубільшість аспірантів закінчують фіаско тому, що всій час вони не опинилися впотрібному місці з потрібним стратегічним алгоритмом. Автор теж вступившидо аспірантури в свій час не мав його. Тому перший рік навчання було мов би вказці. А ось на початку другого року мало був не повернувся в місцяпопередньої кропіткої праці у військово-полові при умові з ненормованимграфіком з 5.30 до 23.30. Згодом, щось подібне до цього знайшов [Error:Reference source not found] і життя продовжилось, але вже по якісно новомушляху. Тож хай і вам щастить!

Індивідуальний план роботи здобувача

89

З чого починається наукова життєдіяльність аспіранта – це з складанняіндивідуального плану роботи. В додатку №1 наведено розвідпризнаки йогозображення та оформлення. Це перший звітній документ у житті аспірантів, тождо його наповнення рекомендується підійти з творчою відповідальністю. Дографи „Найменування роботи” рекомендуємо вносити лише основні наукові танавчально-виховні заходи, які передбачені [Error: Reference source not found]:

відвідування планових навчальних занять з філософії, іноземної мовита предметів за спеціальністю;

складання кандидатських екзаменів; складання заліків визначених навчальними планами; написання наукових статей; написання наукових доповідей; участь в наукових заходах (семінарах, конференціях, симпозіумах,

тощо); відвідування бібліотек.

До графи „Обсяг та короткий зміст роботи” розкривається короткий їхзміст намагаючись у загальній формі, оскільки детальний зміст буде відомийпісля відбуття зазначеної події.

До графи „Строк виконання, форма звітності” вносяться орієнтовні дативиконання заходів. Точними датами є дата складання кандидатських екзаменівта заліків, оскільки вони чітко визначені навчальним планом. Решту заходів,можливо це і не вірно подавати в трактуванні типу: протягом року, протягомпівроку, протягом місяця, щомісяця, щонеділі, тощо. Навіщо це так потрібно.Такі заходи, як написання статей та їх друк неможливо з точністю до днявизначитися з датою друку із-за того, що неможливо спрогнозувати діяльностівидавництв. По виконанню зазначених заходів має бути відмітка аспіранта танаукового керівника. І що ви поставите, або підпише науковий керівник, якщотермін сплинув, а захід не виконано. Індивідуальний план роботи здобувачаможе бути зненацька перевірений проректором з наукової роботи, деканом,завідувачем кафедри. Не виконання запланованих заходів є підставою переглядуатестації та виключення з аспірантури.

Звіт про наукову діяльність здобувача

Кожні півроку аспірант зобов’язаний звітувати на кафедрі (лабораторії) прорезультати його наукової діяльності. До цього заходу слід ретельно готуватися.Для цього потрібно:

написати доповідь на 5-10 хвилин (4 сторінки формату А4); підготувати презентацію в Microsoft PowerPoint (наочність тільки

позитивно сприятиме доповіді); потурбуватися про наявність вільної аудиторії, комп’ютера чи

ноутбука, проектора та екрану, дошки з різнокольоровою крейдою.Завчасно роздобуте встановлений зразок-шаблон протоколу засідання

90

кафедри та витяг з протоколу засідання кафедри для оперативного йогонаповнення.

До початку звітування потурбуйтесь про написання науковим керівникомвідгуку про наукову діяльність та успішність аспіранта.

Період звітування припадає на кінець семестрів.

91

РОЗДІЛ 8. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З ПІДГОТОВКИ ДО ДОПОВІДІ НА

КОНФЕРЕНЦІЯХ

З власного досвіду та з побажань відомо, що магістри,аспіранти та що говорити й власне молоді педагоги-початківці мають побоювання аудиторії. Зазначають, що неволодіють ораторським мистецтвом. Ораторське мистецтво– це дуже просто! Так вважає і автор добірки [Error:Reference source not found], що на наш погляд маютьвисокий методологічний рівень. Отож ми наводимо їх вперекладі на українській мові зі незначним корегуваннямдля найоптимальнішого сприймання.

Оволодіння ораторським мистецтвом необхідноаспірантам з погляду того, щоб не «барахкатися» івпевнено тонути у власному болоті.

Конференція це те що вам потрібно. Це той захід, деви знайдете однодумців, критику і головне рекомендації та побажання і все це„на шару”. Однак для того, щоб не осоромитися вам потрібно освоїти нескладні рекомендації і не соромившись тренуватися.

Наведемо і ще крайні довід в необхідності освоєння ораторськогомистецтва. В тому випадку, якщо вам поталановило написати дисертацію (а йнавіть і якщо ви її купили) вам все одно знадобиться пройти формалізованупроцедуру прилюдного захисту. А тут просяк! Трансформатор, лібералізація…

Тренінг з подолання страху публічної мови

1. Якщо є можливість, виступайте на своїй території.2. Якщо немає можливості, заздалегідь відвідайте місце виступу, звикніть

до нього.3. Тримаєте в руках або в кишені тези виступу на картках, навіть якщо

вони не знадобляться, це зробить вас впевненішими.4. Знайдіть спосіб отримати максимум інформації про склад аудиторії.5. Посадіть в зал хороших знайомих або познайомтеся з ким-небудь з

учасників перед вашим виступом.6. Репетируйте мінімум тричі.7. Приходите в аудиторію раніше тих, перед ким виступатимете.8. Перед виступом активно посувайтеся.9. Стежите за диханням, воно повинне бути глибоким, ритмічним і

спокійним.10. Ніколи не використовуйте алкоголь і заспокійливі препарати.

92

Тренінг з підготовки до виступу

1. Із самого початку настройтеся на успіх.2. Почніть готуватися відразу, не відкладаючи на останній момент.3. Визначитеся з метою виступу, а саме яких дій аудиторії ви чекаєте в

результаті.4. Визначитеся з аргументами переконання вашої аудиторії.5. Складіть план виступу згідно радам, які ви прочитаєте в наступному

розділі.6. Ніколи не пишіть тексту виступу повністю це тільки ускладнить

завдання.7. Репетируйте ваш виступ, просто заглядаючи в план, з кожною

репетицією все частіше відриваючи погляд від паперу і все довше затримуючийого на уявній аудиторії.

8. Кожен пункт плану напишіть на невеликому прямокутнику з щільногокольорового паперу. Ви можете тримати ці прямокутники в руці під час виступу,звіряючись у разі потреби.

9. Проведіть репетицію у присутності доброзичливої публіки: друзів абородичів.

10. Перед виступом обов’язково відверніться, відпочиньте.

Тренінг з формування структури

1. Приділите увагу початку виступу – воно задасть відповідний тон.2. Приділите увагу фіналу виступу – воно закріпить досягнуте.3. У вступі обов’язково скажіть, скільки триватиме виступ і про що піде

мова.4. Ніколи на початку мови не говорите, що не готувалися. Не говорите

також про своє хвилювання.5. Пам’ятаєте, що початок і фінал звертаються до відчуттів, а не до розуму.6. Основна частина виступу повинна бути не більше трьох чвертей

загального часу. Останнє – вступ і висновок.7. Відповідати на питання слід в кінці основної частини перед

завершальною.8. Завчите першу і останню фрази вашого виступу напам’ять.9. Формуючи структуру, готуйте виступ тривалістю на 20% менше

відведеного вам часу.10. Не вносите істотних змін до структури безпосередньо перед виступом.

Тренінг з оформлення слайдів

1. Використовуйте не більше 3 кольорів на одному слайді.2. Використовуйте не більше 3 шрифтів на одному слайді.

93

3. Оформляйте всі слайди в єдиному стилі.4. У одному слайді повинне бути не більше 40 слів.5. Всю інформацію, яку можна відобразити образами або символами,

відобразите образами або символами.6. Не використовуйте шрифтів із зарубками, вони погано сприймаються.7. Не перенавантажуйте виступ слайдами, людина здатна сприйняти за 20

хвилин лише 7 унікальних слайдів.8. Не дублюйте на слайді того, про що ви говорите. Слайд тільки ілюструє

ваші слова або закріплює ключові моменти.9. Якщо ви виступаєте із слайдами від імені компанії, поклопочіться про те,

щоб стиль ваших слайдів був близький по стилю іншим презентаціям.10. Покажіть слайди своїм знайомим і запитайте, що в них погано видно

або незрозуміло.

Тренінг з підготовки приміщення для виступу

1. Розсадіть учасників так, щоб всі бачили вас і ви бачили кожного.2. Не повинно бути щоб сиділи боком або спиною до виступаючого.3. Якщо передбачається президія, то вона повинна бути на одній лінії з

оратором або трохи попереду.4. Якщо стільців в залі більше числа учасників, поклопочіться, щоб слухачі

розміщувалися щільно в перших рядах.5. Приберіть з приміщення всі і все, що не пов’язане з вашим виступом.6. Розставте устаткування так, щоб екран і фліп-чарт були ліворуч від вас.7. Розставте меблі так, щоб ви могли вільно переміщатися по сцені, не

ризикуючи що-небудь зачепити.8. Оратор зі свого місця повинен бачити вхідні двері9. Розставте стільці і розсадіть людей так, щоб той, що запізнився

найменшим чином потурбував тих, що прийшли вчасно.10. Підберіть освітлення, щоб зображення на екрані було чітким.

Тренінг із залучення і утримання уваги

1. Постійно підтримуйте зоровий контакт з слухачами, що сидять в залі.2. Час від часу ставте учасникам питання, що навіть не вимагають

відповіді.3. Просите допомоги у тих, що сидять в залі.4. Робіть паузи в мові.5. Міняйте темп мови і гучність звуку.6. Переміщайтеся, жестикулюйте.7. Час від часу пропонуйте аудиторії яка-небудь дію.8. При тривалому виступі не рідше одного разу в 20 хвилин міняйте

характер діяльності аудиторії: говоріть, відповідайте на питання, показуйтеслайди, пускайте що-небудь по рядах.

94

9. Час від часу звертайтеся особисто до кого-небудь з тих, що сидять в залі.10. Своєчасно робіть перерви і провітрюйте приміщення.

Тренінг з пози і жестикуляції

1. Не схрещуйте ноги, не ставте їх разом. Положення тіла повинне бутистійким – поставте ноги на ширину плечей.

2. Стежите, щоб коліна були завжди випрямлені, коли ви стоїте.3. Змістите центр тяжіння трохи вперед.4. Спина повинна бути прямій.5. Стежите, щоб плечі були розслаблені.6. Жестикулюючи, тримаєте руки вище за лінію поясу.7. Уникайте дрібних, не функціональних рухів руками.8. Не стійте на місці, рухайтеся по сцені.9. Допускається тримати одну руку в кишені брюк. Але тільки одну і лише

в кишені брюк.10. Не ховайте долоні рук. Частіше демонструйте їх в жестикуляції. Це

формує довіру.

Тренінг з відповідей на питання аудиторії

1. Відповідаючи на питання, відповідайте всім, а не тільки що задав.2. Управляйте надходженням питань самі, указуючи, кому ви даєте слово.3. Відповідь на питання не повинна зупинити лекцією. Відповідайте

стисло.4. Слухайте питання до кінця, навіть якщо ви заздалегідь знаєте, що

відповідати. Корисно, вислухавши питання, небагато подумати.5. Без сорому уточнюйте, що мав на увазі той, що питає, якщо вам

незрозуміло.6. Не починайте відповідь на питання із слів «немає» або «ви не маєте

рації».7. Якщо ви припускаєте, що вам ставитимуть важкі питання, самі

запропонуєте, щоб питання були гострими.8. Якщо питання закінчилися або ви не отримали жодного питання на

самому початку для приманки відповідайте на те питання, яке вам найчастішезадають.

9. При підготовці до виступу припустите, які питання можуть бути вамзадані і підготуйте відповіді на них.

10. Відповіді на питання аудиторії в публічному виступі – не іспит. Якщови не готові відповідати – скажіть про це прямо. Щирість цінується аудиторієювище за компетентність.

Тренінг роботи з мікрофоном

95

1. Тримаєте мікрофон, як тримають столовий ніж, – кінчиками всіхпальців, не обхвачуючи всією долонею і не відкопилюючи мізинець.

2. Утримуйте мікрофон від губ на одній відстані і під одним кутомпротягом всього виступу.

3. Тримаєте мікрофон в правій руці. Якщо ви лівша – в лівій.4. Якщо мікрофон закріплений на штативі, перед виступом підженете

висоту під своє зростання. Це краще, ніж стояти в безглуздій позі.5. Постукуйте по мікрофону, щоб перевірити, чи працює він. Досить

привітати аудиторію і ви відразу зрозумієте, чи чутно вас.6. Якщо ви зняли мікрофон з штатива, понесіть штатив на край сцени.7. Якщо мікрофон встановлений на столі або трибуні, не нахиляйтеся до

нього.8. Обов’язково потренуйтеся говорити у включений мікрофон до вступу.9. Не наближайтеся з мікрофоном до динаміків, вони почнуть заводитися і

свистіти.10. Пам’ятаєте, що у радіомікрофону ресурс батарей невеликий і вони

можуть сісти через декілька годинників. Майте свіжі про запас.10 різних порад1. Стежите за темпом мови. Прагніть говорити повільніше.2. Не підходите дуже близько до тих, що сидять в залі і тим більше не

торкайтеся до них.3. Якщо в аудиторії чутні розмови, зробіть паузу. Коли всі затихнуть –

продовжуйте говорити.4. Стежите за диханням. Не набирайте дуже багато повітря, а нову

невелику порцію не беріть до того, як кінчиться попередня.5. Під час виступу чітко тримаєтеся логіки оповідання. Постійні

відвернення від теми заважають збереженню уваги і можуть дратуватиаудиторію.

6. Якщо помилилися, не виправдовуйтеся і не вдавайте, що нічого невідбулося. Вибачтеся без самоприниження і продовжуйте.

7. Підтримуйте діалог з аудиторією.8. Жартуєте тільки в тому випадку, якщо у вас це добре виходить.Але навіть в цьому випадку жарт не сподобається аудиторії, що

знаходиться в поганому настрої.9. Говорить «І в останнє висновок...» тільки один раз.10. Закінчіть виступ трохи раніше, ніж планувалося.

Головна порада!

Постійно практикуйте, використовуйте кожнуможливість виступити публічно. Пам’ятаєте, що з

96

кожним виступом страх стає все менше, а якість виступів все вища

97

РОЗДІЛ 9.РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧІ ПОРАДИ

Певні труднощі у авторів виникають при визначенні обсягу праць, щозумовлено недостатнім знанням основних одиниць обчислення науковоїінформації, поширюваних засобами друку [Error: Reference source not found].

Редакційно-видавнича система одиниць

До основних з них належать: авторський аркуш, друкований аркуш,обліково-видавничий аркуш.

Авторський аркуш – одиниця обліку друкованого твору, що береться дляобрахунку праці авторів, перекладачів, редакторів тощо. Дорівнює він 40 000друкованих знаків прозового тексту (букв, цифр, розділових знаків тощо,враховуючи також проміжки між словами та неповні кінцеві рядки за повні), 22-23 сторінкам машинописного українського тексту, 700 рядкам віршованоготексту або 3 000 см2 ілюстрованого чи рекламного матеріалу. В авторськихаркушах визначається обсяг рукопису у видавничому договорі.

Обсяг оригіналу в авторських аркушах можна приблизно визначити,розділивши загальну кількість сторінок прозового тексту на 23 (середнє числостандартних машинописних сторінок), загальну кількість авторських оригіналівілюстрацій – на 25-40 залежно від площини їх.

Якщо оригінал підготовлений не на звичайній друкарській машинці і рядоквміщує більше число знаків, підраховують середню кількість рядків на сторінці(при коливаннях у кількості рядків вибирають 10 сторінок з різних місцьоригіналу і загальне число рядків у них ділять на 10), потім середню кількістьзнаків у рядку (для цього суму знаків у 10 рядках ділять на 10) і, перемножившиотримані числа, визначають число знаків на сторінці. Потім загальну кількістьсторінок помножують на число знаків на сторінці і результат ділять на 40 000.При наборі на комп’ютері підрахунок числа знаків здійснюється автоматично.

Обліково-видавничий аркуш – це одиниця обліку друкованого твору, щодорівнює, як і авторський аркуш, 40 000 друкованих знаків прозового тексту,700 рядкам віршованого тексту, або 3000 см2 ілюстрованого чи рекламноготексту.

Обсяг видання в обліково-видавничих аркушах відрізняється від обсягувидання в авторських аркушах тим, що в розрахунок входять ті частинивидання, які не є результатом авторської праці (колонцифри, зміст, що повністюповторюють заголовки всередині видання, видавнича анотація, вихіднівідомості на обкладинці, оправі, суперобкладинці, корінці, титульному аркуші,випускні дані, порядкові номери сторінок, редакційна передмова, повторюванізаголовки таблиць, рисунків та ін.). В одному й тому ж друкованому аркушіможе вміститися матеріал більшого чи меншого обсягу залежно від місткостішпальти набору.

98

Правило оформлення літературних джерел

Бібліографічний опис надає можливість отримати уявлення про авторадокументу, зміст документу та його читацьке призначення, місце видання, обсягвидання тощо.

Бібліографічний опис документів, виконують тією мовою, якою складенийдокумент. При складанні бібліографічного опису застосовують норми сучасноїорфографії.

Бібліографічний опис складається з елементів, які об’єднані у зонибібліографічного опису у відповідності з їх функціональним призначенням [26].

Зона бібліографічного опису – велика структурна одиницябібліографічного опису, яка містить один чи декілька функціонально і (або)змістовно однорідних елементів опису. До складу бібліографічного описувходять такі зони:

зона назви та відомостей про відповідальність; зона видання; зона специфічних відомостей; зона вихідних даних; зона фізичної характеристики; зона серії; зона приміток; зона стандартного номера (або його альтернативи) та умов. Зони бібліографічного опису складаються з елементів.

Елемент бібліографічного опису – мінімальна структурна одиницябібліографічного опису, яка містить одну чи кілька певних бібліографічнихвідомостей. Елементи поділяються на обов’язкові та факультативні.

Обов’язкові елементи бібліографічного опису – елементи, що місятьвідомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якомуописі.

Факультативні елементи бібліографічного опису – елементи, що містятьдодаткову інформацію про документ – про зміст, читацьке призначення, продовідковий чи ілюстративний матеріал тощо. Факультативні елементи подаютьбільш широку характеристику документа у цілому.

Пунктуація у бібліографічному описі виконує дві функції – звичайнихграматичних розділових знаків і знаків передписаної пунктуації, тобто знаків,що мають визначальний характер для зон та елементів бібліографічного опису.Передписана пунктуація (умовні розділові знаки) сприяють розпізнаваннюокремих елементів в описі на різних мовах у вихідних формах традиційної тамашиночитаної каталогізації – записах, що подані на друкованих картках, убібліографічних покажчиках, списках, на екрані монітора комп’ютера тощо.

Для виокремлення елементів та зон у бібліографічному описі застосовуютьтакі знаки передписаної пунктуації:

. — крапка і тире

99

. крапка, кома: двокрапка; крапка з комою... три крапки/ навскісна риска// дві навскісні риски( ) круглі дужки[ ] квадратні дужки+ знак плюс= знак дорівнюєНаприкінці бібліографічного опису ставлять крапку, а на початку кожної

зони бібліографічного опису (крім першої) — умовний розділовий знак міжзонами опису — «крапку і тире» (. — ) з пробілами з обох боків тире . Якщоперший елемент відсутній, то знак «крапку і тире» ставлять перед наступнимелементом, умовний розділовий знак якого у такому випадку не зазначається.Виключення складають знаки «круглі дужки» та «квадратні дужки», якізберігаються після знаку зони.

Кожен елемент опису наводять разом з притаманним йому умовнимрозділовим знаком. Якщо елемент в описі повторюється, то повторюють такожйого умовний розділовий знак.

Для більш чіткого поділу зон та елементів бібліографічного опису, а такождля розрізнення передписаної та граматичної пунктуації застосовують пробіли водин друкований знак до та після передписаного знака. Виключення складаютьлише знаки «крапка» і «кома» — пробіл залишають тільки після них.

Круглі та квадратні дужки розглядають як єдиний знак, попередній пробілзнаходиться перед першою (відкриваючою) скобкою, а наступний пробіл —після другої (закриваючої) скобки.

Формалізований зразок опису Заголовок опису. Основна назва [Загальне позначення матеріалу]:

відомості, що стосуються назви / перші відомості про відповідальність;наступні відомості про відповідальність. — Відомості про видання / першівідомості про відповідальність, що стосуються видання, додаткові відомостіпро видання / перші відомості про відповідальність, що стосуються додатковихвідомостей про видання. — Специфічні відомості про документ. — Першемісце видання: ім’я видавця чи розповсюджувача, дата видання,розповсюдження. — Специфічне позначення матеріалу та його обсяг. —(Основа назва серії чи під серії / перші відомості про відповідальність, щостосуються серії чи підсерії, міжнародний стандартний номер серіальноговидання (ISSN), що присвоєний даній серії чи підсерії; номер випуску серії чипідсерії). — Примітки. — Стандартний номер (чи його альтернатива).

Заголовок опису – це елемент бібліографічного запису, який містить ім’яособи (заголовок індивідуального автора), або назву організації (заголовокколективного автора), чи позначення виду документа (заголовок форми), або

100

уніфікований заголовок, а також інші відомості, що розташовані передбібліографічним описом та використовуються для упорядкуваннябібліографічних записів.

Основна назва документа – це слово, фраза, буква чи група слів, фраз табукв, які називають конкретний документ чи документи, що входять до йогоскладу. Основну назву наводять у тому вигляді як вона подана у передписаномуджерелі інформації, у тій само послідовності і з тими ж само знаками. Вонаможе складатися з одного чи кількох речень, містити цифри, знаки йабревіатури, особові імена тощо, наприклад: Національна парламентськабібліотека України.

Загальне позначення матеріалу, яке визначає клас матеріалу до якогоналежить об’єкт опису. Нижче подаємо їх перелік українською мовою (звідповідними еквівалентами англійською мовою):

відеозапис (videorecording); звукозапис (saundrecording); образотворчий матеріал (graphic); карти (cartographic material); комплект (kit); кінофільм (motion picture); мікроформа (microform); мультимедіа (multimedia); предмет (object); рукопис (manuscript); текст (text); електронний ресурс (electronic resource).

З означеного вище переліку обирають один термін, з наданням перевагифізичній формі, у якій поданий документ. Загальне позначення матеріалунаводять одразу після основної назви із заголовної букви у квадратних дужках,наприклад:

Основи наукових досліджень [Текст]Каталог [Електронний ресурс]Відомостями, що стосуються назви, місять інформацію, яка розкриває і

пояснює основну назву, в тому числі й іншу назву, відомості щодо виду, жанру,призначення документа, зазначення про те, що документ є перекладом з іншоїмови тощо. Їх наводять у формі та послідовності, що дана у документі, чи узалежності від виокремлення їх поліграфічними засобами. Перед відомостями,що стосуються назви, ставлять знак двокрапку, який може повторюватись разомз даними, що уточнюють основну назву, наприклад:

English [Текст] : курс англ. мови для аспірантівУкраїна [Карти] : Київ — Чернігів: карти турист. МаршрутівІнформаційні технології [Текст] : тез. доп. наук. конф., (Київ, 12 берез. 2013

р.)

101

Відомості про відповідальність включають інформацію про осіб та (або)організації, які брали участь у створенні інтелектуального або іншого змістудокумента, що є об’єктом опису. Імена авторів – це відомості про осіб, щостворили даний твір або брали участь у його створенні, а також організації, відімені яких публікується документ. Відомості про відповідальність записують утій формі, у якій вони наведені у документі. Вони можуть складатися з іменіособи (осіб), назви організації разом зі словами, що уточнюють категорію їхучасті у створенні документа, що є об’єктом опису, наприклад:

/ Леонід Мараховський, Ігор Козубцов;/ Мараховський Леонід Федорович;/ Л.Ф. Мараховський, І.М. Козубцов/ упоряд., авт. вступ. ст. Л.Ф. Мараховський/ Уільям Стайрон; пер. з англ. В. Голишева; вступ Г. Злобіна Першим відомостям про відповідальність передує знак навскісна риска;

наступні групи відомостей відокремлюють одну від одної крапкою з комою.Однорідні відомості у середині групи виокремлюють комами. Порядокнаведення відомостей визначається їх поліграфічним оформленням чипослідовністю у документі, незалежно від ступеня відповідальності, наприклад:

/ упорядники: Л.Ф. Мараховський, І.М. Козубцов [та ін.]; за ред.А.Є. Конверського; Державного економіко-технологічного ун-т транспорту

Відомості про видання записують у тому вигляді, як вони наведені удокументі. Порядковий номер, що зазначений у цифровій чи словесній формі,записують арабськими цифрами, з додаванням закінчення, що відповідаєграматичним правилам відповідної мови, наприклад:

. — 6-е вид.

. — Вид. 5-е

. — 5th ed.

. — Репринтне відтворення вид. 1834 р. / за ред. проф. З.В. СлюсаренкаЗона специфічних відомостей застосовується при описі об’єктів, що є

особливим типом публікації чи розміщених на специфічних носіях. До нихвідносяться картографічні, нотні документи, серійні та інші ресурси, щопродовжуються, окремі види нормативних і технічних документів, електронніресурси, а також мікро форми, якщо на низ розташовані всі вище зазначені видидокументів, за винятком електронних ресурсів.

Зона вихідних даних містить відомості про місце і час публікації,поширення чи виготовлення об’єкта бібліографічного опису, а також відомостіпро його видавця, розповсюджувача, виготовлювача.

Назву місця видання, розповсюдження наводять у формі та відмінку, щозазначені у джерелі інформації, наприклад:

. — Минск

. — К.

. — СПб.

. — V PrazeУ випадку зазначення кількох місць видання, наводять назву, яка виділена

102

поліграфічним способом чи зазначена першою у документі. Опущені відомості позначають скороченням [та ін.], [и др.] або його

еквівалентом латинською мовою [etc.], які подаються у квадратних дужках,наприклад:

СПб. [и др.]Москва. [и др.]Х. [та ін.]London [etc.]Можуть бути наведені назви другого та наступних місць видання, які

відокремлюються одне від одного крапкою з комою, наприклад:М.; Киев; ПарижК.; Х.Якщо місце видання в об’єкті опису не зазначено, його слід встановити за

місцем знаходження видавця. За відсутністю відомостей про місце виданняможе бути наведена назва країни чи скорочення [б. м.].

Ім’я (назва) видавця, розповсюджувача тощо наводиться після відомостейпро місце видання, до якого воно відноситься, і відокремлюється двокрапкою.Відомості наводять у тому вигляді як вони зазначені у документі, зберігаючислова чи фрази, що зазначають функції (окрім видавничої), які виконуютьсяособою чи організацією. Відомості щодо форми власності видавця,розповсюджувача тощо.

У випадку, якщо видавцем є фізична особа, в описі наводять її прізвище таініціали у формі і відмінку, що зазначені у документі. Назву видавничогофіліалу наводять після імені (назви) видавця і відокремлюють комою,наприклад:

. — М. : Наука, С.-Петерб. отд-ние

. — М. : Фонд им. И.Д. Сытина [и др.]За відсутністю у документі імені (назви) видавця наводять у дужках

скорочення українською [б. в.], російською [б. и.] латиною [s. n.], наприклад:. — Ужгород : [б. в.]. — Paris : [s. n.]. — [Б. м. : б. в.]Як дату видання наводять рік публікації документа, що є об’єктом

бібліографічного опису. Рік зазначають арабськими цифрами, йому передує знаккома, наприклад: , 2007

У випадках, коли дата видання невідома та її не вдалося встановити, на їїмісці наводять дату авторського права (копірайт), дату виготовлення(друкування) тощо, наприклад:

, сор. 1999, друк. 2002, ценз. 1907Зона фізичної характеристики містить позначення фізичної форми, у якій

поданий об’єкт бібліографічного опису, у поєднанні із зазначенням обсягу, і, занеобхідністю, розміру документа, його ілюстрацій та супровідного матеріалу,

103

який є частиною об’єкту бібліографічного опису.У відомостях про обсяг документа вказують загальну кількість сторінок

(аркушів) документа, включаючи окремі аркуші ілюстрацій, карти, додатки.Відомості про пагінацію наводять тими цифрами (римськими чи

арабськими), які використовуються в описі; аркуші або сторінки, що неперелічені, переліковують і записують арабськими цифрами в квадратних дужканаприкінці пагінації, наприклад:

. — 174, [2] c., [6] арк. іл.

. — 252 с., 8 с. ил.

. — XII, 283, 15 c.

. — С. 12–34Зона серії містить відомості про багаточастинний документ (документ, що

складається більше, ніж з однієї частини), окремим випуском якого є об’єктбібліографічного опису. Зона містить елементи зони назви та відомостей провідповідальність, які стосуються серії, до якої входить об’єкт опису, а такожМіжнародний стандартний номер серійного видання (ISSN) і номер, під якимоб’єкт позначений у даній серії.

Основна назва серії подається за правилами наведення основної назви і єобов’язковим елементом опису. Також можуть бути наведені відомості, щостосуються назви, наприклад:

. — (Б-ка зарубіж. класики)Міжнародний стандартний номер серійного видання (ISSN), що

присвоєний даній серії чи під серії, наводять у випадку, якщо він зазначений удокументі. Номер наводять у стандартній формі після абревіатури ISSN, за якоюслідує пробіл, і зазначають дві групи з чотирьох цифр, що розділені дефісом.Номеру передує знак кома, наприклад:

, ISSN 0201-5678Зона приміток містить додаткові відомості, які відносяться до окремих зон

опису або до документа в цілому, що не були зазначені. Примітки можуть бути різними за характером і включати, наприклад,

відомості щодо паралельної назви, про розбіжності у імені автора, тощо. Упримітках часто подають повне чи часткове розкриття змісту книги. Це роблятьу тих випадках, коли необхідно передати зміст збірки, або виокремити певнийтвір.

. — Авт. зазначений на обкл.

. — Бібліогр.: с. 58–59 (38 назв.). — Імен. покажч.: с. 60–64

. — Вид. на кошти авт.

. — Покажч. авт.: с. 153–158. — Предм. покажч.: с. 159–170Бібліографічний опис електронних ресурсів Об’єктом для складання бібліографічного опису є електронні інформаційні

ресурси, що керуються комп’ютером, у тому числі ті, які потребуютьвикористання периферійного пристрою, що підключений до комп’ютера.Електронні ресурси являють собою електронні данні (інформацію у виглядічисел, букв, символів чи їх комбінацій), електронні програми (набори

104

операторів чи програм, що забезпечують виконання певних задач, включаючиобробку даних) чи поєднання цих видів в одному ресурсі. У залежності відрежиму доступу електронні ресурси поділяються на ресурси локальногодоступу (з інформацією, зафіксованою на окремому фізичному носієві, якийповинен бути вміщений користувачем у комп’ютері) чи віддаленого доступу (зінформацією на вінчестері або інших пристроях пам’яті чи розміщених вінформаційних мережах, наприклад в Інтернеті). Документом, що регламентуєбібліографічний опис електронних ресурсів, є міждержавний стандарт ГОСТ7.82-2001 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис електронних ресурсів.Загальні вимоги та правила складання».

Нижче подаємо схему бібліографічного опису електронного ресурсу.Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва:

Відомості, що відносяться до назви / Відомості про відповідальність. —Відомості про видання = Паралельні відомості про видання / Відомості провідповідальність, що відносять до видання, додаткові відомості провідповідальність. — Позначення виду ресурсу (обсяг ресурсу). — Місцевидання: Ім’я видавця, дата видання (Місце виготовлення: ім’я виготовлювача,дата виготовлення). — Специфічне позначення матеріалу й кількість фізичниходиниць: інші фізичні характеристики; розмір + відомості про супровіднийматеріал. — (Основна назва серії чи підсерії = Паралельна назва серії чи підсерії: відомості, що відносяться до назви серії чи підсерії / Відомості провідповідальність, що відносяться до серії чи підсерії, ISSN ; нумерація усередині серії чи підсерії). — Примітки. — Стандартний номер + Ключованазва : умови доступності.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, якийнаводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять вавторефераті [27].

Бібліографічний опис документів здійснюється за :1. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис.

Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)». – К.:Держстандарт України, 2007.

Слова і словосполучення скорочуються відповідно до:1. ДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному

описі. Загальні вимоги і правила». – К.: Держстандарт України, 1998.2. ГОСТ 7.12.93» Библиографическая запись. Сокращения слов на русском

языке. Общие требования и правила».

Роль ясності, зрозумілості точності в теорії розвитку філософії науки

Вчені усвідомлюють необхідність в передачі отриманих ними нових знаньнаступним поколінням, без чого розширене відтворення знання в принципінеможливе. З цієї точки зору адекватну модель вченого відображає високамораль та етика його поведінки. Звичайно, дослідник – це не просто пристрій, апристрій, здібний до вдосконалення. Але генеральна ідея полягає в тому, що

105

сам механізм науки як системи, що саморозвивається, вимагає від її творців,учених, передавати отримані ними знання іншим людям, тому що тількинаступні покоління, якщо вони будуть правильно навчені і виховані, зможутьзнайти відповіді що постійно виникають в науці все нові і нові питання. Чимглибше проникає вона в ці загадки і шаради, тим ясніше стає, що об’ємнезвіданого більше і завжди (або, в усякому разі, дуже довго) буде більше того,що нам відоме.

Тому, в науковій організації діяльності доцільно розглянути фрагменткниги [28]. Як відомо, «сьогодення» вчені не витрачають свій дорогоцінний часна читання до науково-популярної книг, літератури, тому вони і проглянулидекілька станиць передмови, написаних рукою Ейнштейна. З їх боку це навітьне помилка, а не пробачна дурість, яку жоден справжній (на цей раз без лапок)вчений не може собі дозволити, тобто не читати науково-популярну літературу,не критикувати її, коли вона того заслуговує, а головне – не отримувати з неїкористь для своєї роботи.

Однак, Альберт Ейнштейн розумів, що освічувати простих людей внауковому відношенні, тримати їх в курсі тих зусиль, що робляться науковимспівтовариством, є борг вченого перед суспільством, в якому і завдяки якому вінживе і вдається до чистих радощів збагнення Істини. Він зазначив: «Никакнельзя мириться с тем, чтобы каждое новое достижение в науке было известнолишь нескольким ученым в этой конкретной области, даже если им удастсявполне оценить его, развить и применить в своей работе. Сузить круг людей,которым доступно знание, до небольшой группой посвященных – значитумертвить философский дух народа, а отсюда прямой путь к духовной нищете».

Але в той же час сам процес викладу результатів свого дослідження вдоступній неспеціалістові формі дає вченому рідкісну можливість побачитисвої власні повсякденні наукові заняття і турботи як би з боку, або кращесказати, з висоти, вперше розглянути місце своєї роботи в загальній картинісвітової науки і накопичених людьми на даному етапі розвитку знань. Не одногоразу траплялося, що намагаючись пояснити свою роботу кому то іншому,вчений несподівано для себе розумів, мабуть, по-справжньому лише вперше,дійсний сенс своїх досліджень, раніше прихований від нього низкою щоденнихрутинних справ і турбот.

Альберт Ейнштейн, про важливість популяризації науки були процитованіминулого разу, передував їм декількома фразами: «Всякий, кто хоть раз пыталсяпредставить какое-либо научное положение в популярной форме, знает, какиеогромные трудности стоят на этом пути. Можно преуспеть в доходчивости, уйдяот рассказа о сущности проблемы и ограничившись лишь смутными намекамина не, и таким образом обмануть читателя, внушив ему иллюзию пониманиясути дела. Можно, наоборот, квалифицированно и точно изложить проблему, нотак, что неподготовленный читатель скоро потеряет мысль автора и лишитсявозможности следовать за ней дальше. Если исключить из сегодняшней научно-популярной литературы эти две категории, то останется на удивление мало. Нозато эти немногие работы поистине неоценимы».

106

I х A = C = Const, або, I = C/A.де: I – зрозумілість, ясність викладу наукового положення для непідготовленогочитача (від англійського Intelligibility); A – точність даного викладу з наукової точки зору (від англійського Accuracy);C – деяка довільна постійна величина.

Переходячи від зорових образів – графіків – до слів: щоб добитися більшоїзрозумілості, неминуче доводиться жертвувати точністю, і навпаки.

Величина C може мати саме довільне значення від нуля до безкінечності.Розглянемо приклад з метою спрощення обчислень і більшої наочності вибранорівною 16.

A = 1, тоді I = 16 A = 2, тоді I = 8 A = 4, тоді I = 4 A = 8, тоді I = 2 A = 16, тоді I = 1 . . . . . . . . . . . . . . . . A = n, тоді I = 16/n Це вірно для будь-яких С, про що свідчить наступний малюнок, де C = 4, 8,

…64 З графіків видно, що із зростанням величини постійної С можна отримати

більшу зрозумілість при тій же точності або ж більшу точність при тій жезрозумілості.

107

Слід прагнути до максимального значення постійною С в данихгіперболічних залежностях.

Гіпотеза гіперболи стверджує, що Точність, помножена на Зрозумілість, єC, величина постійна.

Позначимо Точність в «экзектонах» (від англійського exact, exactness),Зрозумілість – в «андерстонах» (від understand, understanding).

Тоді С = AI = [exacton] [underston] = [gifton]. Назва одиниці вимірювання коефіцієнта С, «гифтон», походить від

англійського gift – «дар», «талант». Таким чином, міра обдарованості вченого,один гифтон, рівний твору одного экзетона на один андерстон.

Розглядаючи графіки, легко укласти, що слід дотримуватися верхньоюкривою, де С рівне 64, а не 4. Дійсно, нехай Точність А дорівнює 8. Тоді наверхній кривій Зрозумілість теж досягає значення 8, тоді як на нижній вонарівна всього лише 1/2, що в 16 разів менше. До цієї мети ведуть багато шляхів.Але у будь-якому випадку добитися успіху можна лише уміло використовуючивсі п’ять відчуттів, даних вам Природою, все чотири ведучих колеса нашої уяви,всі три вимірювання простору, що оточує нас, і обидві половини нашого мозку,кожна з яких сприймає і відображає світ по-своєму, щоб отримати одинрезультат – бути зрозумілим іншими людьми.

До цих пір ми вважали, що і Точність, і Зрозумілість – величини завждипозитивні, тобто A>0 і I>0. З математичної точки зору це нічим не виправданедопущення, і тому розглянемо ситуації, коли або Точність, або Зрозумілість, абообидві ці величини негативні.

Тепер перед нами постають всі чотири квадранти функції I = C/A і, такимчином, все, що ми розглядали до цих пір, це квадрант I, окремий випадок, що єлише. Проаналізуємо квадранти II, III і IV, а потім повернемося до квадранта I.

На квадранті II Точність негативна, тобто A менше 0, а Зрозумілістьпозитивна, тобто I більше 0. Це означає, що текст ясний і зрозумілий, але віннеточний або невірний з погляду науки. Так буває або при вульгаризації науки,коли автор сам не розуміє того наукового матеріалу, про який він пише, або жпри популяризації квазінауки, коли ідеї передані вірно, але самі вони невитримують наукової критики.

В квадранті III Точність, і Зрозумілість негативні, тобто і A і I менше 0. Цеобласть антінауки.

В квадранті IV справжня наука. Вчені намагаються про Точність в своїхнаукових публікаціях, тому А завжди позитивна величина а Зрозумілістьвеличина негативна.

У тій його чверті, що відноситься до популяризації науки, в найбільшблизькому нам першому квадранті, як ми встановили раніше, чим більшезначення постійної С, тим велика Зрозумілість може бути досягнута при тій жеТочності, і навпаки, при тій же Точності стає доступною велика Зрозумілість.Коефіцієнт С – це коефіцієнт професіоналізму, міра таланту і уміння науковогожурналіста. Тому можна сказати, що в першому квадранті, для наснайважливішому, діє принцип: «Чим більше талант, тим більше користь».

108

Мається на увазі, зрозуміло, користь для суспільства в цілому. Другий квадрант дає нам іншу формулу: «Чим більше талант, тим менше

шкода». Природно, ніякої користі для суспільства не може бути, коли Точністьвикладу негативна, але талановитий науковий журналіст може мінімізувати тівтрати, що понесе по його провині публіка.

Третій квадрант – гірший зі всіх можливих. Тут здібності автора зіграютьпроти людей, що читають його твір по своїй волі або з примусу. По щастю,лженаука дуже рідко вабить до себе геніїв пера.

Четвертий квадрант: «Чим більше талант, тим більше шкода». Ситуаціяописувана останнім, четвертим квадрантом, підкоряється правилу: «Чим більшеталант, тим менше користь». Людина, що направляє всі свої зусилля на те, щобрезультати наукової роботи сталі доступні лише обмеженому кругу дослідниківтільки даної області, тільки елітарному клубу вузьких фахівців, зводить до

109

мінімуму користь, яку ця робота могла б принести суспільству.

110

ДОДАТКИ

1. Індивідуальний план роботи здобувача

Титульний лист

111

Міністерство освіти і науки УкраїниДержавний економіко-технологічний університет транстпорту України

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЗДОБУВАЧА НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КТН

Прізвище, імя та по батькові ______________________________________________________________________________________________________________________________________Кафедра (відділ) ___________________________________________________________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮпроректор з наукової роботи__________________________________

(підпис, ініціали, прізвище)

«___» _____ 20_ р.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЗДОБУВАЧА НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КТН

1. Прізвище, ім’я та по батькові ___________________________________________________________________________________________________

2. Спеціальність _______________________________________________________________________________________________________________

(найменування і шифр наукової спеціальності)

3. Тема дисертаційної роботи __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

затверджена на Вченій раді університету ___________________________«___» _______________ 20___ р. протокол № _______________________

4. Строк виконання з «___» ________20___ р. по «___» ________20___ р.

Науковий керівник ______________________________________________(науковий ступінь, вчене звання, прізвище,

_______________________________________________________________ім’я та по батькові, № наказу та дата призначення)

Розглянуто на засіданні кафедри (лабораторії)«___» ________20___ р.

Протокол № ______________

112

Робочий план 1(2,3) року підготовки

Найменуванняроботи

Обсяг та короткийзміст роботи

Строк виконання,форма звітності

Відмітка провиконання

1 2 3 4відвідуванняплановихнавчальних занятьз філософії,іноземної мови тапредметів заспеціальністю

навчальна робота згідно розкладу

складаннякандидатськогоекзамену зфілософії

підготовка доскладаннякандидатськогоекзамену зфілософії

5 травня 2014

складаннякандидатськогоекзамену зіноземної мови

підготовка доскладаннякандидатськогоекзамену зіноземної мови

15 травня 2014

складаннякандидатськогоекзамену зспеціальності

підготовка доскладаннякандидатськогоекзамену зспеціальності

складання заліківвизначенихнавчальнимипланами

Самостійнапідготовка доскладання заліківвизначенихнавчальнимипланами

згідно розкладу

написаннянаукових статей

збір аналітичногоматеріалу танаписанняоглядової науковоїстатті за темоюдисертаційногодослідження

протягом півроку

написаннянауковихдоповідей

збір аналітичногоматеріалу танаписання

протягом півроку

113

наукової доповідіза темоюдисертаційногодослідження

участь в науковихзаходах(семінарах,конференціях,симпозіумах,тощо)

написаннянауковихдоповідей

зазначається датапроведеннянаукового заходу

відвідуваннябібліотек

Ознайомлення тавивчення науковоїлітератури

протягом року(або зазначаєтьсящо по певним дляви знаходитесь вбібліотеці,понеділок,п’ятниця)

Завідувач кафедри (лабораторії)_____________________________

Науковий керівник

(найменування кафедри/лабораторії)____________________________ ____________________________(підпис, ініціали, прізвище) (підпис, ініціали, прізвище)«___» ________20___ р. «___» ________20___ р.

Здобувач (аспірант)

____________________________(підпис, ініціали, призвіще)«___» ________20___ р.

114

ЗАТВЕРДЖУЮпроректор з наукової роботи__________________________________

(підпис, ініціали, прізвище)

«___» _____ 20_ р.

ВІДГУК

про роботу здобувача _____________________________________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

по кафедрі _______________________________________________________________________________________________________________________

(найменування кафедри/лабораторії)

За перший (наступні) рік підготовки

Науковий керівник

____________________________(підпис, ініціали, прізвище)«___» ________20___ р.

Відгук розглянуто на засіданні кафедриПротокол №__ від «___» _______20__ р.

Завідувач кафедри (лабораторії)_____________________________(найменування кафедри/лабораторії)____________________________(підпис, ініціали, прізвище)«___» ________20___ р.

115

2. Форма звітності аспірата про роботу

116

117

118

119

3. Наукова стаття. Мета. Структура наукової статті

Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Вона міститьвиклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлюєконкретне окреме питання за темою дисертації, фіксує науковий пріоритетавтора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно довимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у виглядіпам’ятки авторам.

Оптимальний обсяг наукової статті – 6-12 сторінок (0,5-0,7 друк. арк.).Статті, повинні містити матеріал, не опублікований раніше.

Структура наукової статті

Формалізовану структуру визначено у вимогах ВАК України [Error:Reference source not found]. Для наочності відобразимо структурні елементистатті на рисунку. Структурними елементами наукової статті є:

постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливиминауковими чи практичними завданнями;

аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започаткованорозв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділенняневирішених раніше частин загальної проблеми, котримприсвячується означена стаття;

формулювання цілей статті (постановка завдань); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням

отриманих наукових результатів; висновки і перспективи подальших розвідок.

У постановці наукової проблеми розкривають її актуальність, зв’язок знайважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення длярозвитку певної галузі науки або практичної діяльності (1 абзац або 5-10рядків).

Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які спираєтьсяавтор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання,виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвяченастаття (0,5-2 сторінки машинописного тексту через два інтервали).

Формулювання мети статті (постановка завдання) – висловлюється головнаідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень пропроблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага навведення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій,закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених.Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основнихпублікацій з теми (1 абзац, або 5-10 рядків).

Виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. В ній

120

висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження,особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв’язки,тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичногоматеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основнихвисновків тощо (5-6 сторінок).

121

2...3 см

2 с

м

1...2 см

2 см

наукові регалії, Прізвище (ініціали) І.Б. (Назва навчального закладу)

УДК ХХ.ХХ:ХХ+ХХ.ХХХ.Х

НАЗВА НАУКОВОЇ СТАТТІ АСПІРАНТА

Анотація (українською, російською або англійською мовами)Ключові слова: наукова стаття, стаття, наука, стаття наукова...

1...1,25 см

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Текст. Текст.Текст.Текст.Текст.Текст.

Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Текст. Текст.Текст.Текст.Текст.Текст.

Формулювання цілей статті (постановка завдань). Текст. Текст.Текст.Текст.Текст.Текст.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Текст. Текст.Текст.Текст.Текст.Текст.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Текст. Текст.Текст.Текст.Текст.Текст.

Література1. Про опублікування результатів дисертацій на здобуття

наукових ступенів доктора і кандидата наук МОНмолодьспорт України; Наказ, Вимоги від 17.10.2012 № 1112 // Офіційний вісник України від 19.11.2012 — 2012 р., № 86, стор. 250, стаття 3515, код акту 64222/2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1851-12.

2. Козубцов І.М. Роль структурних компонентів автореферату на дисертацію PhD у формуванні квінтесенції знань в динамічній науковій картині світу знань / І.М. Козубцов // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. – Вип.54. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2013. – С. 155 – 164.

Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміствисновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільназначущість; коротко накреслюють ся перспективи подальших розвідок з теми

122

(1/3 сторінки).Рекомендації:

слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті; недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні

речення; не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. при переліках тих чи

інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати знового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;

у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, напочатку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; напершому етапі, на другому етапі та ін.;

цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначитиосновну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який упершеїї висловив;

усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основнийобсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердженнядостовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводитивисловлювання інших вчених, оскільки це свідчить, що ідея дослідникане нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями.Рукопис статті підписується автором(ами) і подається до редакції у двох

примірниках. У разі необхідності до неї додається дискета.Особливо цінними є статті, опубліковані у фахових наукових виданнях,

затверджених ВАК України. Обов’язковою вимогою до наукових публікаційздобувача є відображення в них основних наукових результатів дисертації, атакож наявність в одному випуску (номері) журналу (або іншого друкованоговидання) не більше однієї статті здобувача за темою дисертації.

Орієнтовні типові вимоги оформлення наукової статті

Вимоги щодо оформлення: обсяг статті, включно зі списком цитованої літератури (як правило не

більше 12 джерел), повинен становити 10–12 сторінок формат сторінки А4. Кегль –14; поля: верхнє, нижнє та ліве – 2 см, праве – 1 см. Шрифт тексту – Times New Roman, кегль – 14.Абзацний відступ – 1,25, міжрядковий інтервал – 1,5.Зазвичай не виставляти примусові переноси. В цілому рекомендуємо уважно ознайомитися з вимогами до оформлення

конкретного видання. Вони зазвичай мають власні відмінності, отож перш ніжвідправляти статтю перевірте уважно ще вимоги щодо оформлення.

4. Оформлення автореферату дисертації

123

(розроблено на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки ітехніки. Структура і правила оформлення» [29])

Загальні вимоги до автореферату

Призначення автореферату – ознайомлення наукових працівників зосновними ідеями та висновками дисертації, внеском здобувача у розробку тавирішення наукової проблеми (завдання), з результатами досліджень таструктурою дисертаційного дослідження. Автореферат має ґрунтовнорозкривати зміст дисертації, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, атакож інформації, якої немає в дисертації.

Структура автореферату

Структурно автореферат складається із: загальної характеристики роботи; основного змісту роботи; висновків, списку опублікованих праць за темою дисертації; анотацій.

Загальна характеристика роботи повинна містити елементи вступудисертації, а також інформацію щодо структури дисертації (наявність вступу,певної кількості розділів, додатків), повного обсягу дисертації в сторінках, атакож обсягу, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їхкількості), список використаних джерел (із зазначенням кількостінайменувань)).

Основний зміст автореферату повинен містити стисло викладений змістдисертації за розділами.

Основний зміст повинен відображати: огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень; виклад загальної методики й основних методів досліджень; експериментальну частину і методику досліджень; відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні

дослідження; аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку науковоїдумки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботипопередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишилисьневирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень,наводять методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки, розробляютьзагальну методику проведення дисертацій. В теоретичних роботах розкривають

124

методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних –принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибоквимірювання.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результативласних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить урозроблення проблеми. Здобувач повинен давати оцінку повноти вирішенняпоставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів(характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатамивітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень,негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальшихдосліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначенійавтором.

Висновки повинні збігатись із загальними висновками дисертації. Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи. Вони

починаються з формулювання наукової проблеми, за вирішення якої дисертантпретендує на присудження наукового ступеня.

Сформульоване наукове завдання або проблема вельми тісно пов’язується зназвою дисертації, метою роботи й основними науковими положеннями, щозахищаються в дисертації. Це ніби наукова “формула”, згусток отриманоїнаукової новизни. Зазвичай формулювання починається так: “У дисертаціїнаведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, щовиявляються в...”. Далі треба вказати, якою саме є наукова проблема, як вонавирішена і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вонапризначена.

Після формулювання вирішеної наукової проблеми у висновкахвикладають головні наукові та практичні результати роботи. Вони тіснопов’язані з науковими і прикладними положеннями, викладеними в загальнійхарактеристиці роботи.

Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко іконкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизнузробленого. Але тут не можна доходити до рівня анотації. Наукові висновкиподають звичайно ширше, ніж формулювання наукових положень, якізахищають.

Прикладні (практичні) висновки повинні містити принцип або основувикористання того чи іншого результату.

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати,одержані в дисертації, які повинні містити формулювання розв’язаної науковоїпроблеми, її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки тарекомендації щодо наукового та практичного використання здобутихрезультатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Даліу висновках розкривають методи вирішення поставленої в дисертації науковоїпроблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках

125

здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викластирекомендації щодо їх використання).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Список опублікованих праць за темою дисертації подається відповідно довимог державного стандарту з обов’язковим наведенням прізвищ усіхспівавторів. Праці розташовуються у такому порядку:

наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результатидисертації;

опубліковані праці апробаційного характеру; опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати

дисертації.

Анотації

Анотація українською, російською й англійською мовами повинна міститиінформацію про зміст та результати дисертаційної роботи. Викладенняматеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовуватисинтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів. Необхідновикористовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термініві символів.

При підготовці анотації вказуються: прізвище та ініціали здобувача; назвадисертації; вид дисертації (на правах рукопису, монографія) і науковий ступінь,на який претендує здобувач; спеціальність (шифр і назва); найменуванняустанови, де відбудеться захист; місто, рік; зміст анотації.

Наприклад: Мазніченко Ю.А. Роль комп’ютерних системи та компонентів у

формуванні політики національної безпеки України. – На правахрукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічнихнаук за спеціальністю 05.13.05 – „Комп’ютерні системи такомпоненти”. – Державний економіко-технологічний університеттранспорту України, Київ, 2013.

Зміст анотації. Наприкінці кожної анотації наводяться ключові словавідповідною мовою. Сукупність ключових слів повинна відображати позаконтекстом основний зміст наукової праці. Кількість ключових слів становитьвід п’яти до п’ятнадцяти. Ключові слова подають у називному відмінку,друкують в рядок, через кому.

На вибір здобувача анотація англійською чи російською мовою повиннабути розгорнутою інформацією, обсягом 2 сторінки машинописного тексту (до

126

п’яти тисяч друкованих знаків), про зміст і результати дисертаційної роботи, адві інші – обсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту (до 1200 друкованихзнаків) – ідентичного змісту інформація про основні ідеї та висновкидисертації).

Правила оформлення автореферату дисертації

Автореферат оформляється відповідно до державних стандартів України. Структурні частини автореферату не нумеруються, їх назви друкують

великими літерами. Сторінки автореферату нумеруються, починаючи з першої сторінки, де

міститься загальна характеристика роботи. Номери сторінок проставляютьсяарабськими цифрами у центрі верхнього поля.

На сторінці 3 обкладинки автореферату повинні бути вказані вихіднівідомості відповідно до державних стандартів з бібліотечної та видавничоїсправи.

Автореферат дисертації видається друкарським способом у виглядіброшури тиражем не менше 100 примірників.

Текст друкується на обох сторінках аркуша формату А 5 (148х210 мм).

№п/п Параметр Вимоги Примітка1. обсяг За обсягом автореферат не може бути

меншим 1,3 авторського аркуша, а такожперевищувати 1,9 авторського аркуша

докторськадисертація

не менше ніж 0,7 авторського аркуша та неперевищувати 0,9 авторського аркуша

кандидатськадисертація

До обсягу автореферату не входятьобкладинка автореферату, списокопублікованих автором праць, анотації.

2. обсяг Обсяг 1,3–1,9 авторського аркушавідповідає 34–36 сторінкам формату А4.


Обсяг 0,7–0,9 авторського аркушавідповідає 18–20 сторінкам формату А4.


3. інтервал Одинарний міжрядковий інтервал.4. шрифт Автореферат друкується з використанням

шрифтів текстового редактора Wordрозміру 14 пт. Times New Roman

5. береги Верхнє, ліве і нижнє – 20 мм, праве –10 мм.

127

Державний економіко-технологічний університет транспорту Назва установи, організації, де виконувалась дисертація

На правах рукопису

ПРІЗВИЩЕ, ІМ'Я, ПО-БАТЬКОВІ

ГрифПрим. №___УДК ХХХХХХХ

індекс

ОРИГІНАЛЬНА НАЗВА ДИСЕРТАЦІЇ АСПІРАНТА

05.13.05 „Комп’ютерні системи та компоненти”Шифр та назва спеціальності

(відповідно до Переліку наукових спеціальностей)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Київ - 2025

(Особистий підпис автора)

Примітка. Автор повинен поставити особистий підпис на обкладинці автореферату.

128

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Державному економіко-технологічному університеті транспорту

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Мараховський Леонід Федорович,

Державний економіко-технологічний університет транспорту, професор кафедри

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Романюк Ігор Миколайович Державний економіко-технологічний університет транспорту, професор кафедри

кандидат технічних наук, професор Козубцов Ігор Миколайович, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться „_____” ___________ 20__ р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради СРД К. Державного економіко-технологічного університету транспорту, Україна, м. Київ, вул.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного економіко-технологічного університету транспорту, Україна, м. Київ, вул.

Автореферат розісланий „____” _________ 20___ р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради (підпис) (ініціали прізвище)

5. Структура, зміст та оформлення дисертації

Загальні положення. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора, кандидата наук готується у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах рукопису у твердому переплетенні. Якщо захищається дисертація у вигляді опублікованої монографії, то ця монографія повинна відповідати вимогам до дисертації.

Назва дисертації повинна бути лаконічною, без скорочень, відповідатиобраній науковій спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання),вказувати мету і предмет дослідження та його завершеність.

У дисертації необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і129

результати досліджень, уникати бездоказових тверджень і тавтології. При написанні дисертації здобувач повинен обов’язково робити посилання

на публікації інших авторів.

Структура дисертації. Вимоги до структурних елементів

Структура дисертації повинна мати такі структурні елементи: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); основну частину: вступ, розділи, висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).

Кожний структурний елемент починається з нової сторінки.

Титульний аркуш. Титульний аркуш дисертації оформлюється завстановленою формою.

130

Державний економіко-технологічний університет транспорту Назва установи, організації, де виконувалась дисертація

На правах рукопису

ПРІЗВИЩЕ, ІМ'Я, ПО-БАТЬКОВІ

ГрифПрим. №___УДК ХХХХХХХ

індекс

ОРИГІНАЛЬНА НАЗВА ДИСЕРТАЦІЇ АСПІРАНТА

05.13.05 „Комп’ютерні системи та компоненти”Шифр та назва спеціальності

(відповідно до Переліку наукових спеціальностей)

Київ - 2025

(Особистий підпис автора)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Науковий керівникМараховський Леонід Федоровичдоктор технічних наук, професор

Примітка. Автор повинен поставити особистий підпис на обкладинці дисертації .

Зміст. Зміст повинен містити назви структурних елементів, заголовки (заїх наявності) із зазначенням нумерації та номери їх початкових сторінок.

Перелік умовних позначень. Перелік умовних позначень, символів,одиниць, скорочень і термінів подається (за необхідності) у вигляді окремогосписку.

Терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше, які повторюютьсяне більше двох разів, до переліку не вносяться, а розшифровка таких, щовнесені до переліку, наводиться у тексті при їх першому згадуванні.

Основна частина. У вступі подається загальна характеристика дисертаціїв такій послідовності:

актуальність теми; зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;

131

мета і задачі дослідження; методи дослідження; наукова новизна одержаних результатів; практичне значення одержаних результатів; особистий внесок здобувача; апробація результатів дисертації; публікації.

Актуальність теми. Актуальність теми та доцільність даногодослідження для розвитку технічної галузі науки 05.13.05 – „Комп’ютернісистеми та компоненти” обґрунтовують шляхом критичного аналізу тапорівняння з вже відомими розв’язаннями проблеми. Висвітлення актуальностіповинно бути небагатослівним, визначати сутність наукової проблеми(завдання).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вказується,в рамках якої науково-дослідної роботи виконується дисертаційне дослідженняіз зазначенням номеру державної реєстрації науково-дослідної роботи.

Мета і задачі дослідження. Формулюється мета роботи і задачі, якінеобхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулюватимету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засібдосягнення мети, а не на саму мету. Мета повинна бути сформульована такимчином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемнуситуацію й обране для дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу

співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та йогочастина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увагадисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему (назву) дисертаційноїроботи.

Методи дослідження. Перераховують використані наукові методи тазмістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методівдослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів івисновків.

Наукова новизна одержаних результатів. Викладаються аргументовано,коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючивідмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизниодержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальшийрозвиток).

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості провикористання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання.Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно податиінформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабіввикористання.

132

Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати іззазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, формреалізації та реквізитів відповідних документів.

Особистий внесок здобувача. Зазначається конкретний особистий внесокздобувача в опубліковані зі співавторами наукові праці, в яких наведені ідеї тарезультати розробок, що використанні в дисертації із зазначенням найменуваньорганізацій, в яких вони проводилися.

Апробація результатів дисертації. Зазначається, на яких науковихконференціях, конгресах, симпозіумах, школах оприлюднено результатидосліджень, викладені у дисертації.

Публікації. Вказується кількість наукових праць, в яких опублікованіосновні наукові результати дисертації, а також кількість праць, які додаткововідображають наукові результати дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Перераховують усі структурні елементидисертаційної роботи з обов’язковим зазначенням повного (усього) обсягудисертації та обсягу основного тексту (загального обсягу дисертації). Вказуютьзагальну кількість додатків, рисунків, таблиць, кількість найменувань у спискувикористаних джерел.

Розділи дисертації. Розділи дисертації, як правило, включають у себепідрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою),пункти (нумерація – з трьох чисел), підпункти (нумерація – з чотирьох чисел).

У кінці кожного підрозділу формулюються висновки зі стислимвикладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

У першому розділі здобувач окреслює основні етапи наукової думки зарозв’язуваною проблемою (завданням). Стисло, критично висвітлюючи роботипопередників, здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки засвоєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників,здобувач повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і, отже,визначити своє місце у розв’язанні проблеми (завдання). Загальний обсягогляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частинидисертації

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень,викладається загальна методика проведення дисертаційного дослідження,наводяться методи вирішення задач та їх порівняльні оцінки. Описуютьсяосновні тенденції, закономірності, методи розрахунків, гіпотези, щорозглядаються, принципи дії і характеристики використаних програм та/абоапаратних засобів, лабораторних та/або інструментальних методів і методик,оцінки похибок вимірювань та ін.

У наступних розділах описується хід дослідження, умови та основні етапиекспериментів, з вичерпною повнотою викладаються результати власнихдосліджень здобувача, як вони одержані, та в чому полягає їх новизна. Здобувачповинен дати

Додатки можуть бути надані у вигляді окремої частини (том, книга). Обсягдодатків не повинен перевищувати обсягу дисертації)

133

Основні технічні вимоги оформлення дисертації

№п/п

Параметр Вимоги Примітка

1. обсяг

Обсяг основного тексту дисертації наздобуття наукового ступеня доктора наук маєстановити 11–13 авторських аркушів (длясуспільних і гуманітарних наук – 15–17авторських аркушів).


Обсяг основного тексту дисертації наздобуття наукового ступеня кандидата наукмає становити 4,5–7 авторських аркушів (длясуспільних і гуманітарних наук – 6,5–9авторських аркушів).До загального обсягу дисертації, визначеногоПорядком присудження наукових ступенів іприсвоєння вченого звання старшогонаукового співробітника, не входять додатки,список використаних джерел, таблиці таілюстрації, які повністю займають площусторінки.


2. обсяг

Обсяг 11–13 авторських аркушів відповідає264–312 сторінкам, обсяг 15–17 авторськихаркушів – 360–408 сторінкам формату А4.


Обсяг 4,5–7 авторських аркушів відповідає108–168 сторінкам, обсяг 6,5–9 авторськихаркушів – 156–216 сторінкам формату А4.


3. інтервал

Дисертацію друкують машинописнимспособом або за допомогою принтера наодному боці аркуша білого паперу форматуА4 (210х297 мм) через два міжрядковихінтервали. Для оформлення дисертаційвикористовуються звичайні (не портативні)друкарські машини при друкуванні через 2інтервали (що відповідають міжрядковомуінтервалу 1,5 см) на папері формату А4 абокомп’ютери з використанням шрифтівтекстового редактора Word з полуторнимміжрядковим інтервалом.

4. шрифт Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Придрукуванні на портативному комп’ютерівикористовується шрифт Times New Romanтекстового редактора Word розміром (кеглем)

134

14 пт.

5. береги

Текст дисертації необхідно друкувати,залишаючи поля таких розмірів: ліве – неменше 20-25 мм, праве – не менше 10 мм,верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше20 мм.

6.кількістьрядків насторінці

До тридцяти рядків на сторінці.

6. Перелік документів, які подає до спеціалізованої вченої радиздобувач наукового ступеня кандидата наук

1. Заява на ім'я голови спеціалізованої вченої ради про прийняттядисертації до розгляду, в якій необхідно зазначити, чи вперше захищається цядисертація.

2. Ксерокопія першої сторінки паспорта здобувача (2 примірники). 3. Особова картка (форма П-2ДС), затверджена наказом Міністерства

статистики України від 26.12.95 №343 (z0484-95), зареєстрованим уМіністерстві юстиції України 28.12.95 за №484/1020, з відомостями станом начас подання документів до спеціалізованої вченої ради, засвідчена підписомкерівника кадрової служби та печаткою за основним місцем роботи, зфотокарткою, на якій проставлена печатка цієї установи (2 примірники).

4. Копія диплома магістра (спеціаліста) (2 примірники). У разі якщодокумент про вищу освіту виданий навчальним закладом іноземної держави, тододатково надаються переклад документа українською мовою, засвідченийнотаріально, та копія довідки про визнання іноземного документа про освіту,виданої МОН (2 примірники).

Копія свідоцтва про зміну імені (2 примірники) (у разі зміни здобувачемімені).

5. Посвідчення про складання кандидатських іспитів за формою,визначеною Положенням про підготовку науково-педагогічних і науковихкадрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99№309 (309-99-п).

6. Витяг з наказу про зарахування до аспірантури, засвідчений вустановленому порядку, у випадку якщо здобувач наукового ступеня кандидатанаук навчався в аспірантурі.

7. Висновок про наукову і практичну цінність дисертації, виданийорганізацією, де виконувалася дисертація або до якої був прикріпленийздобувач (2 примірники).

Висновок оформлюється як витяг з протоколу засідання кафедри(міжкафедрального семінару), лабораторії, відділу, підписується завідувачемкафедри (керівником семінару), лабораторії, відділу, як правило, доктором наук,затверджується керівником наукової установи, вищого навчального закладу і

135

скріплюється печаткою. У висновку поряд з іншими аспектами характеристикидисертації та особистості здобувача має бути зазначено, ким і коли булазатверджена тема дисертації, визначено конкретний персональний внесокздобувача до всіх наукових праць, опублікованих із співавторами. Висновокповинен містити відомості щодо проведення біоетичної експертизидисертаційних досліджень (для здобувачів наукових ступенів з медичних,біологічних та ветеринарних наук).

Висновок чинний протягом одного року з дня його затвердження домоменту подання дисертації до розгляду у спеціалізовану вчену раду.

8. Відгук наукового керівника з оцінкою здобувача та його роботи у процесіпідготовки дисертації, засвідчений печаткою за основним місцем роботинаукового керівника (наукового консультанта).

Оригінали документів, копії яких подаються до спеціалізованої вченої радивідповідно до цього переліку, пред'являються у спеціалізовану вчену раду іпісля прийняття заяви повертаються здобувачу.

До документів додаються: дисертація, оформлена згідно зі встановленими вимогами, у кількості

примірників, переплетених і підписаних автором, необхідних дляпередавання на зберігання до Національної бібліотеки України ім.В.І. Вернадського НАН України, до бібліотеки наукової установи, вищогонавчального закладу, де утворено спеціалізовану вчену раду, та длявідправки опонентам;

автореферат дисертації, оформлений згідно зі встановленими вимогами тапідписаний автором на обкладинці (2 примірники);

монографії, авторські свідоцтва (копії), статті (копії), друковані тези,доповіді та інші матеріали наукових конференцій, конгресів, симпозіумів,семінарів, шкіл (копії), перераховані в авторефераті. У випадку поданнякопій наукових праць на них повинні бути зазначені точні і повні вихіднідані відповідних видань. Копії наукових праць подають на паперовомуносії і засвідчують підписом вченого секретаря;

чотири поштові картки з марками із зазначенням місця проживанняздобувача (2 картки) та місцезнаходження наукової установи чи вищогонавчального закладу, в якому діє спеціалізована вчена рада (2 картки).

На зворотному боці поштових карток у верхньому кутку вказуютьсяпрізвище, ім'я, по батькові здобувача, галузь науки та науковий ступінь, на якийвін претендує;

компакт-диск типу CD-R або CD-RW, на якому міститься файл з текстомавтореферату. Ім'я файла - aref.doc (2 примірники);

компакт-диск, на якому міститься файл з текстом дисертації. Ім'я файла -dis.doc (2 примірники).

При оформленні документів іноземця його повне ім'я та прізвищенаводяться в тому порядку, в якому вони записані в паспортному документі.

7. Перелік документів атестаційної справи здобувача наукового136

ступеня кандидата наук, яка подається до МОН України

1. Супровідний лист на бланку наукової установи чи вищого навчальногозакладу за встановленою формою.

2. Ксерокопія першої сторінки паспорта здобувача, засвідчена підписомвченого секретаря спеціалізованої вченої ради.

3. Рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження науковогоступеня за встановленою формою.

4. Особова картка (форма П-2ДС), затверджена наказом Міністерствастатистики України від 26.12.95 №343 (z0484-95), зареєстрованим вМіністерстві юстиції України 28.12.95 за №484/1020, з відомостями станом начас подання документів до спеціалізованої вченої ради, засвідчена підписомкерівника кадрової служби та печаткою за основним місцем роботи, зфотокарткою, на якій проставлена печатка цієї установи.

5. Копія диплома магістра (спеціаліста), засвідчена підписом вченогосекретаря спеціалізованої вченої ради та печаткою наукової установи чи вищогонавчального закладу.

Копія свідоцтва про зміну імені, засвідчена підписом вченого секретаряспеціалізованої вченої ради та печаткою наукової установи чи вищогонавчального закладу (у разі зміни здобувачем імені).

У разі якщо документ про вищу освіту виданий навчальним закладоміноземної держави, то додатково надаються переклад документа українськоюмовою, засвідчений нотаріально, та копія довідки про визнання іноземногодокумента про освіту, виданої МОН.

6. Посвідчення про складання кандидатських іспитів за формою,визначеною Положенням про підготовку науково-педагогічних і науковихкадрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99№309 (309-99-п).

7. Витяг з наказу про зарахування до аспірантури, засвідчений вустановленому порядку, у випадку якщо здобувач наукового ступеня кандидатанаук навчався в аспірантурі.

8. Висновок про наукову і практичну цінність дисертації, виданийорганізацією, де виконувалася дисертація або до якої був прикріпленийздобувач.

9. Висновок комісії спеціалізованої вченої ради про дисертацію зарезультатами попереднього розгляду, підписаний всіма членами комісії.

10. Відгуки офіційних опонентів, засвідчені печатками установ, в якихвони працюють, із зазначенням дати їх надходження до ради.

11. Відомості про офіційних опонентів за встановленою формою.12. Реєстраційна картка присутності членів спеціалізованої вченої ради за

встановленою формою.13. Стенограма (розшифрована фонограма) засідання спеціалізованої

вченої ради, підписана головуючим на засіданні спеціалізованої вченої ради івченим секретарем спеціалізованої вченої ради та засвідчена печаткою наукової

137

установи чи вищого навчального закладу, де функціонує рада.14. Опис документів атестаційної справи за встановленою формою.Атестаційну справу брошурують у швидкозшивач з картону без зав'язок, на

внутрішньому боці обкладинки якого наклеюють конверт, до якого вкладають: автореферат дисертації (5 примірників), підписаний на обкладинці

автором; облікову картку дисертації (2 примірники, один з яких повинен бути з

відміткою УкрІНТЕІ); реєстраційно-облікову картку (2 примірники) за встановленою формою; чотири поштові картки з марками із зазначенням місця проживання

здобувача (2 картки) та місцезнаходження наукової установи чи вищогонавчального закладу, в якій діє спеціалізована вчена рада (2 картки). Назворотному боці поштових карток вказують прізвище, ім'я, по батьковіздобувача, галузь науки та науковий ступінь, на який він претендує;

два не підписані поштові конверти формату 230х160 мм з марками; компакт-диски типу CD-R або CD-RW з файлами, що містять: рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження наукового ступеня.

Ім'я файла – file.xls; текст автореферату. Ім'я файла – aref.doc; текст дисертації. Ім'я файла – dis.doc; реєстраційно-облікова картка. Ім'я файла - append9.doc; зауваження, які містяться у відгуках опонентів та інших відгуках на

дисертацію та автореферат, а також зауваження, які висловлювалисьчленами спеціалізованої вченої ради та фахівцями під час захисту. Ім'яфайла – notes.doc.Документи атестаційної справи повинні розміщуватися послідовно

відповідно до цього переліку.Обкладинка атестаційної справи здобувача наукового ступеня

оформляється за встановленою формою.До атестаційної справи додають перший примірник дисертації,

переплетений і підписаний автором та засвідчений вченим секретаремспеціалізованої вченої ради щодо його ідентичності за змістом з іншимипримірниками дисертації, що були подані до ради.

При оформленні документів іноземця його повне ім'я та прізвищенаводяться в тому порядку, в якому вони записані в паспортному документі.

8. Зразок оформлення заяви аспіранта

Проректору з наукової роботи Кандидат технічних наук, доцент, Почесний працівник транспорту України,Почесний залізничникДанилевський В.І.

138

АспірантаТерентьєва Олександра Миколайовича

ЗАЯВА

Прошу прийняти до захисту на спеціалізованій вченій раді К 26.820.04дисертаційну роботу на тему: “Моделі і методи побудови та аналізубайєсівських мереж для інтелектуального аналізу даних” за спеціальністю05.13.05 – “Комп'ютерні системи та компоненти” на здобуття наукового ступенякандидата технічних наук.

Робота виконана на кафедрі „Автоматизація та комп'ютерно-інтегрованітехнології транспорту” Державного економіко-технологічного університетутранспорту України під керівництвом доктора технічних наук, професоракафедри „Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології транспорту”Бідюка Петра Івановича.

До захисту робота подається вперше.__________________Терентьєв О.М

(підпис)

Примітки: 1. Заява пишеться від руки особисто здобувачем. 2. Заява візується вченим секретарем спеціалізованої вченої ради, головою (заступником голови) ради, завідувачем відділу докторантури і аспірантури та разом з іншими документами подається на підпис проректору з наукової роботи. Після цього документи реєструються у відділі докторантури і аспірантури і

9. Зразок вимог до процедури попередньої експертизи дисертації накафедрі університету

Усі дисертації, які виконані співробітниками, аспірантами та здобувачамиДержавного економіко-технологічного університету транспорту України заспеціальністю 05.13.05 – “Комп'ютерні системи та компоненти” тапредставляються до розгляду у спеціалізовану вчену раду К 26.820.04, повинніпройти попередню експертизу на кафедрі „Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології транспорту”.

Якщо тема дисертації відповідає науковому напряму двох кафедр, абопрофілюючою є не та кафедра, на якій працює здобувач, тоді воназаслуховується на міжкафедральному семінарі.

Для представлення дисертації на кафедрі (міжкафедральному семінарі)завідувач профілюючої кафедри призначає 2–3 рецензентів з числаспівробітників кафедри (кафедр) – фахівців із наукового напряму поданоїроботи. Призначення кафедральних рецензентів не потребує документальногозасвідчення. У разі потреби до рецензування дисертаційної роботи можуть

139

залучатися спеціалісти інших кафедр та наукових установ. Кожний ізрецензентів після ознайомлення з роботою готує письмовий відгук, в якомукоротко аналізує зміст дисертації та дає аргументовані відповіді на такіпитання:

актуальність теми дослідження та її зв'язок з планами роботи кафедри,університету;

особистий внесок автора в отриманні наукових результатів, представленихв роботі;

ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків та рекомендацій; ступінь новизни результатів дисертаційного дослідження; висновок про повноту опублікування основних положень дисертації; наукове та практичне значення отриманих результатів та рекомендації

щодо їх використання; оцінка структури дисертації, мови та стилю викладення; відповідність дисертації спеціальності, за якою вона представляється до

захисту; відповідність дисертації вимогам п. 9, 11, 13 та п. 14 “Порядку

присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшогонаукового співробітника” [Error: Reference source not found]. У відгуку рецензент наводить також критичні зауваження до дисертації та

в обов'язковому порядку декларує свою думку стосовно того, рекомендувати чине рекомендувати подану роботу для подання до розгляду у спеціалізованувчену раду.

Письмові відгуки рецензентів мають бути представлені на кафедру за тридні до засідання, на якому буде слухатись доповідь здобувача, та наданіздобувачеві для ознайомлення. За тиждень до засідання, на якому будерозглядатися дисертаційна робота, має бути оголошення про час та місце йогопроведення.

Завідувач кафедри доручає одному з рецензентів на основі відгуківпідготувати проект висновку кафедри про дисертаційну роботу.

Якщо робота заслуховується на міжкафедральному семінарі, тоголовуючим на такому засіданні повинен бути завідувач кафедри, яка єпрофільною для цієї дисертації.

Якщо керівником дисертаційної роботи є завідувач кафедри, тоголовуючим на засіданні повинен бути один з членів кафедри або запрошенийфахівець, як правило, доктор наук.

На одному засіданні кафедри може проводитись обговорення однієїдокторської або не більше, як двох кандидатських дисертацій.

Засідання кафедри (міжкафедральний семінар), присвячене попереднійекспертизі дисертації, вважається правомірним, якщо на ньому присутні неменше двох третин наукових та науково-педагогічних працівників кафедри(кафедр), у тому числі не менше 5 фахівців з цієї спеціальності з науковимиступенями (разом із запрошеними). До наукових працівників кафедр належать:

140

науковий співробітник (головний, провідний, старший, молодший); інженер(технолог, конструктор), спеціалісти (провідний, старший всіх категорій), заумови, що вони займаються науковою та науково-технічною діяльністю накафедрі.

На засіданні кафедри (міжкафедральному семінарі) заслуховуютьсядоповідь здобувача та його відповіді на питання від учасників обговорення. Зхарактеристикою наукової зрілості здобувача виступає його науковий керівник.Після цього надається слово рецензентам. Здобувач повинен відповісти на усібез винятку зауваження рецензентів.

Брати участь у дискусії мають право усі присутні на засіданніспівробітники кафедри (кафедр) та запрошені на засідання фахівці з іншихкафедр або установ. Під час обговорення дисертаційної роботи присутністьздобувача є обов'язковою і особливу увагу необхідно приділити особистомувнеску автора дисертації в отриманні наукових та практичних результатів.

Підсумковий результат попередньої експертизи дисертації підводиться підчас обговорення пунктів проекту висновку кафедри (міжкафедральногосемінару).

Висновок кафедри (міжкафедрального семінару) про дисертацію повиненрозкривати суть таких питань:

ступінь актуальності теми дисертації на момент захисту та на фонізагальної оцінки стану проблеми у вітчизняній та зарубіжній науці;

зв'язок теми дисертації з напрямами науково-дослідних робіт кафедри абоуніверситету (необхідно вказати наукові напрями, державні науково-технічні програми, теми госпдоговірних та держбюджетних робіт іззазначенням їх реєстраційного номера, в яких використані результатироботи);

особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів(характеристика особистого внеску має бути максимально конкретизованата відображати роль здобувача в розробці нових наукових ідей, постановцізадачі, обґрунтуванні методики її розв'язання, обробці статистичногоматеріалу, в проведенні експериментальних досліджень та інтерпретаціїотриманих результатів);

достовірність й обґрунтованість отриманих результатів та запропонованихавтором рішень, висновків, рекомендацій (підтверджується теоретичноюрозробкою (обґрунтуванням) базових положень, результатами апробації,збіжністю результатів моделювання (розрахунку) із експериментальнимирезультатами, їх зв’язком з існуючими результатами, отриманими іззастосуванням класичних методів (алгоритмів), збіжністю з результатамиінших авторів, одержаних іншими методами, великою кількістювикористаного статистичного матеріалу; якщо наукова обґрунтованістьпідлягає сумніву, то необхідно перерахувати причини, що викликаютьзгадані сумніви, або акцентувати увагу на дискусійних питаннях;

ступінь новизни усіх основних результатів дисертаційної роботи порівняно

141

з відомими дослідженнями аналогічного характеру (вперше одержано,удосконалене, набуло подальшого розвитку);

перелік основних друкованих праць, в яких викладені результатидисертаційного дослідження (формується за ступенем важливостіопублікованих робіт, де переважно зазначаються фахові видання запереліком ДАК України); тут же необхідно конкретизувати у виглядікороткого опису особистий внесок автора у колективно опублікованихпрацях; дати висновок про повноту викладення основних положень тарезультатів роботи;

апробація основних результатів дослідження на конференціях,симпозіумах, семінарах тощо (навести їх перелік);

наукове значення виконаного дослідження із зазначенням можливихнаукових галузей та розділів програм навчальних курсів, де можуть бутизастосовані отримані результати;

практична цінність результатів дослідження із зазначенням конкретногопідприємства або галузі народного господарства, де вони можуть бутизастосовані (для докторських дисертацій обов'язковою є наявністьрекомендацій про включення результатів роботи у навчальні курси звідповідних дисциплін за навчальним планом);

оцінка структури дисертації, її мови та стилю викладення; відповідність дисертації спеціальності, за якою вона представлена до

захисту. Дисертація рекомендується для подання до розгляду у спеціалізовану вчену

раду, якщо в ході обговорення до неї не було зауважень, або зауваження неторкалися суті роботи та стосувалися тільки композиційних, стилістичних таінших суто технічних моментів, або зауваження були аргументовано відведеніавтором в процесі дискусії.

У загальному випадку кафедра (міжкафедральний семінар) може: 1. Рекомендувати дисертацію для подання до розгляду у спеціалізовану

вчену раду. 2. Рекомендувати дисертацію для подання до розгляду у спеціалізовану

вчену раду з врахуванням композиційних, редакційно-стилістичних, технічнихта граматичних поправок. (У цьому випадку автор вносить необхіднівиправлення в текст дисертації й інформує в робочому порядку про церецензентів та завідувача кафедри).

3. Не рекомендувати дисертацію для подання до розгляду у спеціалізованувчену раду у зв'язку з необхідністю внесення змін принципового характеру. (Уцьому випадку автору надається певний термін для усунення відміченихнедоліків, після чого дисертація повторно розглядається на засіданні кафедри.Якщо, на думку рецензентів та співробітників кафедри (кафедр), здобувачуспішно виконав поставлене перед ним завдання, то кафедра приймає рішенняпро рекомендацію роботи для подання до розгляду у спеціалізовану вчену раду.Відповідно оформляється протокол засідання кафедри.

142

4. Не рекомендувати дисертацію для подання до розгляду у спеціалізованувчену раду. (У цьому випадку у протоколі аргументовано висвітлюютьсяпричини, які унеможливлюють позитивно оцінити представлену роботу).

Негативний висновок кафедри не є перешкодою для подання роботи успеціалізовану вчену раду, якщо здобувач особисто не знімає дисертацію зрозгляду.

Висновок кафедри приймається відкритим голосуванням простоюбільшістю голосів усіх присутніх на засіданні наукових та науково-педагогічнихпрацівників кафедри (кафедр).

Засідання кафедри оформляється протоколом, в якому зазначаються: прізвища та ініціали усіх присутніх із зазначенням наукового ступеня,

вченого звання та посади (для запрошених – назву кафедри або установи,звідки був запрошений фахівець);

кількість присутніх наукових та науково-педагогічних працівників; кількість спеціалістів за профілем дисертації, що розглядається; порядок денний (обговорення дисертаційної роботи); дані про здобувача (належність до аспірантури або докторантури,

прізвище, ім'я, по батькові здобувача, тема дисертації, ступінь, на якийпретендує здобувач, шифр та назва спеціальності);

дані про наукового керівника (наукового консультанта); ким та коли затверджена тема дисертації (обов'язково); список рецензентів від кафедри (кафедр); коротка інформація про доповідь здобувача; питання присутніх та відповіді здобувача на них; виступ наукового керівника (консультанта); виступи рецензентів; відповіді здобувача на зауваження рецензентів; виступи присутніх; інформація про проект висновку та хід його обговорення; висновок кафедри про дисертацію; підсумок відкритого голосування по проекту висновку.

Для спеціалізованої вченої ради висновок кафедри оформляється у виглядівитягу з протоколу засідання кафедри, який затверджується проректором знаукової роботи.

Проректор з наукової роботи та спеціалізована вчена рада має правовимагати для додаткового контролю представлення протоколу засіданнякафедри та відгуків рецензентів. У разі відсутності протоколу засідання чинеправильного його оформлення проректор з наукової роботи має право незатвердити висновок.

Відповідальність за своєчасне та правильне оформлення протоколу тавитягу з нього покладається на головуючого засідання кафедри. Витяг зпротоколу оформляється у трьох примірниках та подається на затвердження не

143

пізніше ніж за місяць від дня проведення засідання кафедри. Термін чинності висновку – 1 рік з дня його затвердження до моменту

подання дисертації до розгляду у раду.

10. Зразок оформлення витягу з протоколу засідання кафедриДодаток 3

ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з наукової роботи Державного економіко-технологічногоуніверситету транспорту Українипроф._________________Піх З.Г. «____»___________201_ р. (Гербовапечатка)

В И Т Я Г

засідання кафедри “Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технологіїтранспорту” із протоколу №

(або міжкафедрального семінару кафедр … та …)Державного економіко-технологічного університету транспорту України

«___»__________201_р1. Присутні: … членів кафедри, а саме: (перерахувати із зазначенням

прізвища, ім’я, по батькові, посади, наукового ступеня, вченого звання). На засідання запрошені: (перерахувати із зазначенням місця основної

роботи, посади, наукового ступеня, вченого звання). З присутніх – … доктори наук та … кандидатів наук – спеціалісти за

профілем представленої дисертації.

2. СЛУХАЛИ: 2.1. Доповідь докторанта (аспіранта, здобувача, асистента, доцента …)

кафедри (вказати назву кафедри, прізвище, ім’я, по батькові здобувача) заматеріалами дисертаційної роботи на тему: “............”, представленої на здобуттянаукового ступеня кандидата … (вказати галузь) наук за спеціальністю(вказати шифр та назву наукової спеціальності).

Науковий керівник … (вказати науковий ступінь, вчене звання, прізвищета ініціали керівника).

Тема дисертації затверджена «___»_____201__р. на засіданні вченої радиДержавного економіко-технологічного університету транспорту України назасіданні вченої ради Інституту ……– для дисертацій на здобуття науковогоступеня к. т. н.), протокол № та уточнена (за необхідності)«___»__________201__р. на засіданні вченої ради Державного економіко-технологічного університету транспорту України – для дисертацій на здобуттянаукового ступеня к. т. н.), протокол № .

144

2.2. Питання та відповіді по доповіді. По доповіді було задано …(вказати кількість) питань, на які доповідач дав

правильні та ґрунтовні відповіді. Питання були задані: ……(вказати посаду,науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які задавалипитання).

2.3. Виступи присутніх. З позитивною (негативною) оцінкою дисертаційної роботи … (вказати

прізвище та ініціали здобувача) виступили рецензенти: ……(вказати посаду, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по

батькові рецензентів, а також навести їх зауваження до дисертаційної роботи), та присутні на засіданні кафедри … (вказати посаду, науковий ступінь,

вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові виступаючих та зазначитизауваження, які прозвучали у виступах).

З характеристикою наукової зрілості здобувача виступив науковий керівник… (вказати науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали керівника),який відзначив ……(подати коротку характеристику наукової зрілостіздобувача).

3. Заслухавши та обговоривши доповідь ……(вказати прізвище, ім’я, побатькові здобувача), прийняли такі висновки щодо дисертаційної роботи натему:”................................ ”:

За результатами попередньої експертизи представленої дисертації накафедрі (міжкафедральному семінарі) ……(вказати назву кафедри (кафедр))встановлено:

(НАВОДИТЬСЯ ПОВНИЙ ТЕКСТ ВИСНОВКУ ВІДПОВІДНО ДОПРОТОКОЛУ).

У ході обговорення дисертаційної роботи до неї не було висунуто жоднихзауважень, що торкаються самої суті роботи (якщо були зауваження, щоторкалися суті роботи, то необхідно перерахувати їх).

З урахуванням сказаного вище КАФЕДРА УХВАЛИЛА: 1. Дисертаційна робота (вказати прізвище, ім’я, по батькові здобувача) на

тему “...............................” є закінченою науковою працею, у якій вирішено ……(конкретизувати наукове завдання), що має важливе значення для....... (вказатигалузь науки).

(Кандидатська дисертація повинна містити результати проведенихавтором досліджень та отримані автором нові, науково обґрунтованірезультати, які у сукупності виконують конкретне наукове завдання, що маєістотне значення для певної галузі народного господарства).

2. У … (зазначити кількість) наукових публікаціях автора повністювисвітлені матеріали дисертації (вказати прізвище та ініціали здобувача). З них… (зазначити кількість) публікацій у фахових виданнях за переліком ДАКУкраїни.

3. Дисертація …… (вказати прізвище та ініціали здобувача) на тему“......................” відповідає спеціальності ... (вказати шифр та назву

145

спеціальності).... та пп. … (11, 13, 14) “Порядку присудження наукових ступеніві присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника”.

4. З урахуванням наукової зрілості та професійних якостей ……(вказатипрізвище та ініціали здобувача) дисертаційна робота “...(назва дисертації)....”рекомендується для подання до розгляду у спеціалізовану вчену раду.

За затвердження висновку проголосували: за – …… (вказати кількість прописом) проти – …… утримався – ……

Голова засідання, зав. кафедри “...............”, д. т. н., професор підпис (прізвище, ініціали) Вчений секретар, к. т. н., доцент підпис (прізвище, ініціали) «___»_________201_р.

11. Зразок оформлення витягу з протоколу засідання ради пропризначення експертної комісії. Додаток 5

Витяг з протоколу №засідання спеціалізованої вченої ради К 26.820.04 від «__»________ 2010 р.

Присутні: ___членів ради. Слухали: Про призначення експертної комісії для попереднього розгляду

дисертаційної роботи аспіранта Державного економіко-технологічногоуніверситету транспорту України Петренка Романа Петровича на тему:“_______________ ”, представлену на здобуття наукового ступеня кандидататехнічних наук за спеціальністю 05.13.05 – “ Комп'ютерні системи такомпоненти”

З оглядом представлених здобувачем матеріалів виступив вчений секретарради.

З пропозиціями щодо кандидатур членів експертної комісії виступиличлени ради проф. _____________, проф. ___________, проф._________ .

Ухвалили: Призначити експертну комісію для попереднього розглядудисертаційної роботи аспіранта Державного економіко-технологічногоуніверситету транспорту України Петренка Романа Петровича натему:”__________________ “, представлену на здобуття наукового ступенякандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – “ Комп'ютерні системи такомпоненти”, у такому складі:

1. Д. т. н., професор ____________ 2. Д. т. н., професор _______________ 3. Д. т. н., професор _______________ За цю ухвалу проголосували ____ членів ради. Голова спеціалізованої вченої ради, д.т.н., проф. Стасюк О.І.Вчений секретар ради, д.т. н., проф. Луцик Я.Т.

146

Примітка. Якщо засідання ради проводиться тільки для призначення експертної комісії, то оформляється протокол, на початку якого слід вказати прізвища та шифри спеціальності у раді усіх членів ради, які були присутні на засіданні.

12. Пам’ятка для членів експертної комісії спеціалізованої вченої ради

Під час проведення експертизи дисертаційної роботи необхідно встановититаке:

1. Наявність необхідної кількості публікацій у фахових виданнях. 2. Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях

здобувача. 3. Відповідність теми дисертаційної роботи змісту проведеного

дослідження. 4. Відповідність дисертації (зокрема розділів “Наукова новизна” та

“Практичне значення”) паспорта спеціальності, за якою дисертація подається дозахисту.

5. Використання ускладненої термінології псевдонаукового характеру уназві дисертації.

6. Використання української наукової фахової термінології у дисертаційнійроботі й авторефераті. Наявність стилістичних й орфографічних помилок.

7. Стислість, логічність й аргументованість викладання змісту тарезультатів досліджень, уникнення загальних слів, бездоказових тверджень,тавтології.

8. Нечіткість сформульованої наукової новизни у праці танеобґрунтованість нових механізмів проведення досліджень.

9. Наявність особистого внеску автора у роботи, які використані вдисертації, але виконані у співавторстві. У висновку подається повний перелікнаукових публікацій здобувача у фахових виданнях із зазначенням конкретногоособистого внеску автора в публікаціях зі співавторами.

10. Наявність у тексті дисертації посилань на власні друковані праціздобувача, що наведені в авторефераті дисертації.

11. Наявність у тексті дисертації розділу “Практичні рекомендації”, а вавторефераті у зазначеному розділі – конкретності.

12. Дотримання методики проведення наукових досліджень у конкретнійгалузі науки.

13. Наявність апробації матеріалів дисертації на наукових конференціях,конгресах, симпозіумах, семінарах, школах.

14. Конкретність та наукове підтвердження висновків дисертації. 15. Наявність додатків в дисертації, до яких долучені документи, які

засвідчують впровадження наукових результатів у виробництво, соціальнусферу, навчальний процес тощо.

16. Дотримання нормативів щодо обсягу дисертації і автореферату.

147

17. Дотримання правил оформлення дисертації і автореферату. 18. Допускається приймати до захисту докторські дисертації не раніше ніж

через два місяці, а кандидатську – не раніше ніж через місяць з дня розсиланнявиготовлювачами обов'язкових примірників видань, в яких опубліковано праціздобувача, що відображають основні результати дисертації.

Разом із зазначеною вище оцінкою ступеня готовності докторськихдисертацій до захисту слід встановити:

наявність наукових праць, в яких містяться матеріали кандидатськоїдисертації;

положення та результати наукових досліджень, запозичені з кандидатськоїдисертаційної роботи;

використання в праці застарілих результатів, які отримав автор, у періодпідготовки ним кандидатської дисертації;

наявність нових науково обґрунтованих результатів. У висновку експертної комісії спеціалізованої вченої ради щодо

дисертаційної роботи, поданої на здобуття наукового ступеня доктора(кандидата) наук, повинні бути висвітлені такі питання:

актуальність теми та її зв'язок з планами наукових досліджень установи, девиконувалась дисертація;

науковий рівень дисертації; відповідність дисертаційної роботи профілю ради; кількість і обсяг публікацій; повнота опублікованих матеріалів дисертації; значення результатів для теорії та практики; пропозиції щодо призначення офіційних опонентів; якою мірою наукові положення та результати, що виносились на захист

кандидатської дисертації, використовувались під час написаннядокторської дисертації.

13. Зразок висновок експертної комісії

ВИСНОВОК

експертної комісії спеціалізованої ради К 26.820.04 у Державногоекономіко-технологічного університету транспорту України про дисертаційнуроботу РОМАНЮКА Івана Петровича на тему:“........................................................... ” представлену на здобуття науковогоступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 – “ Комп'ютернісистеми та компоненти”.

1. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням і присвяченавирішенню актуальної проблеми розвитку нового напряму – .......................... ,що ставить на надійну основу розв’язання важливої науково-технічної задачі

148

створення нових ......................, які б забезпечили ................ . У таких засобахособливо .....................

2. В дисертаційній роботі виконані такі завдання: проаналізовані шляхи побудови ............. на основі ....................... та

сформульована .............................................; виконаний якісний та кількісний аналіз взаємозв'язків між чинниками

впливу та зміною вихідних параметрів .................................; - ……… - ……… 3. Наукова новизна. Основні наукові результати, висунуті на захист,

полягають у тому, що: 1) розвинуто системні аспекти проектування термометрів, що дало змогу

запропонувати процедуру розробки термометрів від формування вимог до нихдо оцінки їх метрологічних параметрів;

2) досліджено питання побудови оптимальних структур та алгоритмів зоцінкою похибки та вибором елементної бази, які відповідають конкретнимкритеріям якості;

3) ............................... 4) ............................... 4. Обґрунтованість та вірогідність наукових результатів забезпечується

коректністю виконаних експериментів та розрахунків та підтверджуєтьсямалими значеннями розбіжностей між результатами теоретичного аналізу таекспериментальних досліджень.

5. Значення результатів роботи для науки та практики. Наукова цінність роботи полягає у розробці питань теорії та практики

створення шумових термометрів з прогнозованими метрологічнимихарактеристиками для контактного вимірювання температури у складнихумовах.

Практична цінність роботи полягає у тому, що за результатами теоретичнихта експериментальних досліджень створено кілька модифікацій термометрівдля вимірювання середніх та високих температур, розроблені термометридля ............................., експериментальний зразок приладудля ....................................

Також створений прилад для вимірювання ......................................... На основі отриманих теоретичних та експериментальних результатів

створено базу для подальшого розвитку шумової термометрії та розробки новихмодифікацій шумових термометрів.

Наукові положення та висновки дисертації успішно використовувались тавикористовуються під час виконання НДР та ДКР з розробки та виготовленнятермоперетворювачів в АТ НВО “Термоприлад” (м. Львів), НВО“Електротермометрія” (м. Луцьк), Національному університеті “Львівськаполітехніка”.

Наукові положення та висновки дисертації лягли в основу лекційних курсів…………………, які читаються у Державному економіко-технологічному

149

університеті транспорту України.6. Публікації результатів роботи, їх обговорення. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані у 35 друкованих

працях. І. Романюк є автором навчального посібника “......................................”,співавтором книги “........................ ” та довідника “............................. ”. Аналізвнеску автора в публікації з питань, висвітлених в дисертації, показав, щовнесок І. Романюка є вирішальним. Зокрема, в монографії “……………”автором детально представлено розв’язання задачі …………, в статтях:

[1]. Романюк И.П. Моделирование НЕ-факторов – основаинтеллектуализации компьютерных технологий / И.П. Романюк, В. С. Быков //Системні дослідження та інформаційні технології. – 2007. – № 2. – С. 58–61 –висвітлено математичний апарат, який дає змогу ……………

[2]. Романюк И.П. Ситуационное управление многоканальной системой спеременной структурой обслуживания неоднородного потока / И.П. Романюк,А.З. Мели-ков // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2007. – №6. – С. 79–83 – розв’язана задача ……….

[3]. ……… [4]. ……… 7. Зміст дисертації відповідає спеціальності 05.13.05 – “ Комп'ютерні

системи та компоненти”, за якою вона представлена до захисту. УХВАЛИЛИ: 1. Вважати, що дисертаційна робота І. Романюка є закінченою науковою

працею та відповідає паспорту спеціальності 05.13.05 – “ Комп'ютерні системита компоненти”. Дисертація присвячена вирішенню актуальної проблеми –розробці теорії та практики створення шумових термометрів для вимірюваннясередніх та високих температур.

2. Вважати, що дисертаційна робота І. Романюка відповідає вимогам ДАКУкраїни, які ставляться до робіт на здобуття наукового ступеня кандидататехнічних наук, зокрема, пп. 11, 14 положення про “Порядок присудженнянаукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого науковогоспівробітника”, та рекомендувати її до захисту на спеціалізованій вченій раді К26.820.04 за спеціальністю 05.13.05 – “ Комп'ютерні системи та компоненти”.

3. Рекомендувати затвердити офіційними опонентами з дисертаційноїроботи І. Романюка:

д. т. н., професора (місце роботи, посада, місто) д. т. н., професора (місце роботи, посада, місто) д. т. н., с. н. с. (місце роботи, посада, місто)

Члени експертної комісії: д. т. н, професор _________________/……………/ д. т. н, професор ________________/……………/ д. т. н, професор ________________/……………/

150

Підписи проф.……, проф.……, проф.…… ЗАСВІДЧУЮ: Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 35.052.08 Я. ЛУЦИК (Гербова печатка)

151

14. Витяг з протоколу засідання ради про прийом до захисту Додаток 8

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ №

засідання спеціалізованої вченої ради К 26.820.04 від «__»______ 2013 р. Присутні: ____ членів ради. Слухали: Про прийом до захисту дисертаційної роботи аспіранта

Державного економіко-технологічного університету транспорту УкраїниМаслова Романа Петровича на тему:“…………”, представлену на здобуттянаукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 –“Комп'ютерні системи та компоненти”.

З оглядом документів особової справи претендента, інформацією продисертацію виступив вчений секретар ради.

Доповідь щодо відповідності дисертації профілю спеціалізованої ради, провисновки експертної комісії та про додатковий список розсилки авторефератузробив член ради, член експертної комісії проф.________________

На повідомлення про дисертацію претендента, кандидатури офіційнихопонентів у членів ради запитань не було (якщо були запитання,застереження, заперечення, то внести дискусію у протокол).

Ухвалили: Прийняти до захисту дисертаційну роботу аспірантаДержавного економіко-технологічного університету транспорту УкраїниМаслова Романа Петровича на тему: “…………… ”, представлену на здобуттянаукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05 –“Комп'ютерні системи та компоненти”, як таку, що відповідає профілюспеціалізованої ради.

Вважати, що основні твердження та результати дисертаційногодослідження достатньо повно відтворені у …… надрукованих працях та ……авторських свідоцтвах на винаходи.

Затвердити офіційними опонентами: доктора технічних наук, професора ________ (місце роботи, посада, місто);кандидата технічних наук, професора ________ (місце роботи, посада,

місто). Дозволити публікацію автореферату та його розсилку у встановленому

порядку згідно із затвердженим списком організацій та осіб після поданняздобувачем вченому секретареві ради примірника публікації (ксерокопії)повідомлення про захист дисертації.

Призначити попередню дату захисту дисертації Маслова Р.П. на ……місяць 2014 р.

За таку ухвалу проголосували …… членів ради. Голова спеціалізованої вченої ради д. т. н., проф. Стасюк О.І. Вчений секретар ради, д. т. н., проф. Луцик Я.Т.

152

Примітка. Якщо засідання ради проводиться тільки для призначення експертної комісії, то оформляється протокол, на початку якого слід вказати прізвища та шифри спеціальності у раді всіх членів ради, які були присутні на засіданні.

14. Відомості про опонентів

ВІДОМОСТІ ПРО ОФІЦІЙНИХ ОПОНЕНТІВ,про офіційних опонентів на захисті дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наукТерентьєв Олександр Миколайович

за спеціальністю 05.13.05 — Комп'ютерні системи та компоненти

№п/п

Прізвище,ім’я, по-батькові

Рікна-

родження

Місце основноїроботи (установа,

її відомчапідпорядкованість,

посада)

Науковийступінь,

шифр, назваспеціальності

, за якоюзахищена

дисертація,рік

присудження

Вчене звання(за

спеціальністю, кафедрою),

рікприсвоєння

Монографії,статті (2-3назви) за

спеціальністюзахищеної

дисертації (заостанні 5

років)

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради К 26.820.04д.т.н., проф. О.І. СТАСЮКВчений секретар ДЕТУТк.т.н., доц. О.В. ШЕВЧЕНКО

«____» _____________2013 р.

153

Форма 24

15. Зразок оформлення листа повідомлення про публікацію захистудисертації

УКРАЇНАМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТТРАНСПОРТУ

03049, м. Київ-49, вул. М. Лукашевича, 19; тел. +38(044) 591-51-18

__________№_______________на № ______________________

Департамент атестації кадрів

Повідомлення про захист дисертації на здобуттянаукового ступеня кандидата технічних наук

Прізвище, ім’я, по-батькові дисертанта – Терентьєв Олександр МиколайовичПосада дисертанта і повна назва установи, де він працює – аспірант Державногоекономіко-технологічного університету транспортуНазва дисертації – “Моделі і методи побудови та аналізу байєсівських мереж дляінтелектуального аналізу даних”Шифр та назва спеціальності – 05.13.05 – Комп'ютерні системи та компоненти.Шифр спеціалізованої вченої ради – К 26.820.04.Назва установи, її підпорядкованість, адреса і телефон – Державний економіко-технологічний університет транспорту (03049, м. Київ-49, вул. М. Лукашевича, 19;тел. +38(044) 591-51-18)Науковий керівник – Бідюк Петро Іванович, д.т.н., професор кафедри математичнихметодів системного аналізу науково-навчального комплексу “Інститут прикладногосистемного аналізу” (Національний технічний університет України “Київськийполітехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України).Офіційний опонент – Гриша Сергій Миколайович, д.т.н., професор кафедриавтоматизованих систем обробки інформації та управління факультету інформатикита обчислювальної техніки (Національний технічний університет України“Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України).Офіційний опонент – Баклан Ігор Всеволодович, к.т.н., доцент, завідуючийкафедрою інтелектуальних систем Національної академії управління.

Голова спеціалізованої вченої ради К 26.820.04

О.І. СТАСЮК

Вчений секретар О.В. ШЕВЧЕНКО

16. Зразок оформлення бюлетеня таємного голосування

Додаток 24 (зразок)

БЮЛЕТЕНЬ ТАЄМНОГО ГОЛОСУВАННЯСпеціалізована вчена рада К 26.820.04

Державного економіко-технологічного університету транспортуМіністерство освіти і науки України

18 травня 2013 р. протокол № 9

Прізвище, ім’я, по батькові

Заслуговує наукового ступеня

Результати голосування

Терентьєв Олександр Миколайович

Кандидат технічнихнаук

ЗГОДЕННЕ ЗГОДЕН

155

Примітка. Під час голосування у графі “Результати голосування” викреслити непотрібне.

17. Зразок оформлення реєстраційна карткаФорма 10

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА

присутності членів спеціалізованої вченої ради К 26.820.04 при Державному економіко-технологічному університету транспорту

18 травня 2013 р. протокол №

Розглядається дисертація Терентьєва Олександра Миколайовича «Моделі іметоди побудови та аналізу байєсівських мереж для інтелектуального аналізуданих», подана на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук заспеціальністю 05.13.05 – «Інформаційні технології».

№п.п

Прізвище, ім’я, по батькові Науковий ступінь,шифр спеціальності у

раді

Присутність назасіданні (підпис)

Одержаннябюлетеня(підпис)

1. Стасюк Олександр Іонович д.т.н., 05.13.05

2. Тимченко Леонід Іванович д.т.н., 05.13.05

3. Шевченко Ольга Вікторівна, к.т.н., 05.13.05

4. Білан Степан Миколайович, к.т.н., 05.13.05

5. Віноградов Микола Анатолійович

д.т.н., 05.13.05

6. Герцій Олександр Анатолійович

к.т.н., 05.13.05

7. Гладков Владлен Андрійович к.т.н., 05.13.05

8. Засядько Аліна Анатоліївна д.т.н., 05.13.05

9. Зіатдінов Юрій Кашаровіч д.т.н., 05.13.05

10. Корченко Олександр Григорович

д.т.н., 05.13.05

11. Мараховський Леонід Федорович

д.т.н., 05.13.05

12. Опанасенко Володимир Миколайович

д.т.н., 05.13.05

13. Чепілко Микола Михайлович д.ф-м.н., 05.13.21

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. ШЕВЧЕНКО

156

18. Зразок оформлення протоколу засідання лічильної комісії

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ ЛІЧИЛЬНОЇ КОМІСІЇ,ОБРАНОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЮ ВЧЕНОЮ РАДОЮ К 26.820.04

Державного економіко-технологічного університету транспорту Міністерства освіти і науки України

18 травня 2008 р.

Склад обраної комісії:(прізвище, ініціали)____________________________________________(прізвище, ініціали)____________________________________________(прізвище, ініціали)____________________________________________

Комісія обрана для підрахунку голосів при таємному голосуванні щодоприсудження Терентьєву Олександру Миколайовичу наукового ступенякандидата технічних наук.

Склад спеціалізованої вченої ради, затверджений у кількості _______ осіб.До складу спеціалізованої вченої ради додатково залучено _______ осіб з

правом вирішального голосу.Були присутні на засіданні _______ членів спеціалізованої вченої ради,

зокрема _______ докторів наук за профілем розглянутої дисертації.

Роздано бюлетенів – ___. Залишилось не розданих бюлетенів – ___.

Виявлено в урні бюлетенів – _________.

Результати голосування про присудження наукового ступеня кандидататехнічних наук Терентьєву Олександру Миколайовичу подано голосів:

„За” _____________„Проти" _____________Недійсних бюлетенів____________

Члени лічильної комісії_____________ _______________________________ _______________________________ __________________

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.002.03 О.В. ШЕВЧЕНКО

157

Примітки: 1. Протоколи у 2-х примірниках заповнюються від руки членом лічильної комісії. 2. На усіх невикористаних бюлетенях, які залишилися у лічильної комісії, ставиться підпис голови лічильної комісії. 3. Після голосування ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ бюлетені складаються у конверт разом із підписаним членами лічильної комісії примірником протоколу. Конверт заклеюється до оголошення результатів голосування та підписується по лінії склеювання членами лічильної комісії.

19. Вимоги до змісту та структури висновку ради про дисертацію

Висновок спеціалізованої ради про дисертаційну роботу – ценайважливіший документ атестаційної справи, який містить підсумкову оцінкурадою дисертаційного дослідження. У висновку мають бути викладенінайістотніші наукові результати, які одержав дисертант особисто, оцінка їхньоїдостовірності та новизни, значення для теорії та практики та рекомендації щодоїх використання. У висновку вказується, яким вимогам положення про“Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого званнястаршого наукового співробітника” відповідає дисертація (п. 12, 13, 14).

Висновок ради має бути лаконічним та конкретним. Не рекомендується бездостатньої аргументації застосовувати визначення “вперше”,“фундаментально”, “системно”, “комплексно” тощо.

Проект висновку ради готується експертною комісією, яка призначаєтьсяна стадії попередньої експертизи дисертації. Обсяг висновку не повиненперевищувати 1,5 стор. машинописного тексту для кандидатської або 3 стор. –для докторської дисертації у разі друкування через 1,5 інтервал.

Проект висновку вручається вченим секретарем ради усім членам ради, якіприсутні на засіданні, а також офіційним опонентам та здобувачу.

Структура висновкуУ висновку доцільно виділити п'ять розділів, а саме: – найістотніші наукові результати, отримані особисто здобувачем, та їх

наукова новизна; – значення результатів для теорії; – значення результатів для практики; – достовірність результатів; – рекомендації щодо використання результатів дисертації. – рекомендації щодо використання результатів дисертації. На початку висновку може бути наведена думка ради стосовно

актуальності теми роботи та її зв'язку з планами наукових дослідженьНаціонального університету “Львівська політехніка”.

Зміст розділів висновку:1. Найістотніші наукові результати, отримані особисто здобувачем, та їх

158

наукова новизна. Ключовими словами для цього розділу висновку є такі, як “суттєві”,

“наукові” та “новизна”. Саме їх доцільно застосовувати під час формулюваннярезультатів дисертаційного дослідження. Особливу увагу необхідно приділитивзаємозв'язку результатів, які зазначаються, із завданнями дослідження, темоюта метою дисертації. Кількість сформульованих у висновку результатів неповинна бути надмірною.

Нижче наведені приклади формулювань початків виразів, що визначаютьрезультати дослідження:

– розроблена (запропонована) процедура, схема (модель розрахунку,комплекс моделей) ........................;

– розроблена система оцінок ..........; – вдосконалена методика визначення ....; – запропонований формалізований опис (модель) ......; – виконане теоретичне (методичне) обґрунтування ..........; – запропонована класифікація .................; – отримані аналітичні залежності .......; – розроблена методика (спосіб) врахування факторів ...........; – подане методичне (кількісне, теоретичне) обґрунтування масштабів

застосування ......; – показано (доведено) необхідність додаткового врахування впливу

складових .......; – запропонований метод визначення ..........; – розроблена імітаційна модель ................. Під час формулювання отриманого наукового результату необхідно

відзначити його новизну, відмітивши при цьому, за рахунок чого отриманоновий результат або що його відрізняє від результатів аналогічних досліджень.Наприклад, новизна може бути досягнута за рахунок:

– застосування сучасніших матеріалів......; – деталізації...........; – додаткового врахування............; – розгляду у сукупності ...............; – виділення нового об'єкта...........; – нової постановки задачі; – застосування нового методу дослідження; – застосування спеціального технічного обладнання. 2. Значення результатів для теорії. Цей розділ має відповісти на запитання: “Що нового вніс дисертант в

існуючий стан теорії щодо питань, які розглядалися, і що отримає у свій багаждослідник, який продовжить дослідження у цьому науковому напрямі, абофахівці у суміжних галузях науки ?” Найбільше значення згаданий розділ маєдля формулювання висновку про докторську дисертацію. Прикладиформулювань початків виразів:

– виконане теоретичне узагальнення............; – розроблений новий теоретичний напрям .........;

159

– теоретично доведена необхідність .....; – проілюстрована необхідність ...........; – показані напрями подальших досліджень у галузі ...............; – розширене уявлення про .......................; – сформульовані принципи оцінки ..........................; – розроблені окремі теоретичні елементи ................; – подане обґрунтування ................. 3. Значення результатів для практики. Цей розділ має відповісти на запитання: “У чому полягає практичне

значення результатів та що зміниться у практичній діяльності установи (галузінародного господарства, організації) після впровадження результатівдисертаційного дослідження?” Для окремих практичних результатів, якщо єможливість, доцільно зазначити їх кількісну характеристику. Прикладиформулювань початків виразів:

– скорочується час на ......; – зменшуються витрати на .......; – підвищується продуктивність ............; – знижується енергоспоживання (матеріаломісткість)................; – отримана можливість дати кількісну оцінку (обґрунтування).................; – отримана можливість деталізації розрахунку.........; – підвищується достовірність ...........; – підвищується точність оцінки (вимірювання) ...........; – покращуються умови праці..................; – зменшується негативний вплив на оточуюче середовище .......; – покращується якість ............ За наявності документів про впровадження доцільно зазначити масштаб впровадження. 3. Достовірність результатів. Обґрунтованість та достовірність результатів та висновків, які отримані у

дисертації, можуть бути підтверджені: – теоретичною розробкою (обґрунтуванням) базових положень .............; – результатами апробації; – збіжністю результатів моделювання (розрахунку) та фактичними

результатами...............; – логічною ув'язкою результатів виконаного дослідження та існуючих результатів у цій галузі; – застосуванням класичних методів (алгоритмів) для розрахунку

(обробки).......; – збіжністю результатів з результатами інших авторів, які отримані іншими

методами; – великою кількістю використаного статистичного матеріалу. 4. Рекомендації щодо використання результатів дисертації. У цьому розділі доцільно зазначити назву програми (міжнародної,

галузевої тощо), відповідно до якої виконувалося дисертаційне дослідження, тасформулювати рекомендації щодо подальшого застосування та розвитку

160

результатів дисертації. При цьому доцільно зазначити установу (організацію,міністерство).

Перелік організацій не повинен містити підпорядковані організації. Для докторських дисертацій обов'язковою є наявність рекомендацій щодо

застосування результатів дослідження у навчальних курсах вищих навчальнихзакладів із зазначенням назв дисциплін згідно з навчальним планом.

Примітка. Проект висновку роздається членам вченої ради іопонентам ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ЗАСІДАННЯ спеціалізованої вченоїради.

20. Порядок роботи ради

Порядок денний Захист дисертаційної роботи Романюка Івана Петровича на тему: “ _____ ”

на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.11.04– прилади та методи вимірювання теплових величин.

Науковий консультант – д. т. н., проф., академік НАН України_____________ (П. І. Б. подати повністю)

Офіційні опоненти: (П. І. Б. подати повністю) д. т. н., проф. (П. І. Б. подати повністю) д. т. н., проф. д. т. н., с. н. с. (П. І. Б. подати повністю) 1. Голова – за наявності кворуму відкриває засідання. Примітка. Якщо голова (заступник голови) ради є науковим керівником

(консультантом) здобувача, то на початку засідання проводиться процедураобрання головуючого на засіданні ради (члена ради – штатного працівникаНаціонального університету ”Львівська політехніка”).

2. Вчений секретар – офіційна довідка про дисертанта. 3. Доповідь претендента, відповіді на запитання членів ради. 4. Виступ наукового керівника (консультанта), проф. (П. І. Б. подати

повністю). 5. Слово вченому секретарю для оголошення відгуків. Примітка. За наявності великої кількості відгуків на автореферат вчений

секретар за згодою членів ради робить огляд відгуків з обов’язковимзазначенням критичних зауважень.

6. Слово претенденту для відповідей на зауваження. 7. Виступ офіційного опонента, проф. (П. І. Б. подати повністю). 8. Відповіді претендента на зауваження. 9. Виступ офіційного опонента, проф. (П. І. Б. подати повністю). 10. Відповіді претендента на зауваження. 11. Виступ офіційного опонента, д. т. н. (П. І. Б. подати повністю). Примітка. У разі відсутності з поважної причини одного з опонентів, який

161

представив позитивний відгук про дисертацію, останній повністювиголошується вченим секретарем ради, а також має виступити додатковийофіційний опонент, призначений заздалегідь (не пізніше, як за три дні дозахисту) керівництвом ради.

12. Відповіді претендента на зауваження. 13. Дискусія про роботу. Примітка. Свою думку про дисертацію мають висловити усі присутні на

засіданні члени ради за спеціальністю, за якою представлена дисертація. 14. Прикінцеве слово претендента. 15. Пропозиції до складу лічильної комісії (не менше, як три особи):

________________________________________________________________(Процедура голосування) 16. Слово голові лічильної комісії для оголошення результатів голосування.17. Затвердження протоколу лічильної комісії. 18. Обговорення проекту висновку спеціалізованої ради. Примітка. У разі негативного результату голосування висновок не

приймається. 19. Затвердження висновку спеціалізованої ради. 20. Виголошення головуючим на засіданні резолютивної частини рішення

ради щодо присудження здобувачу наукового ступеня з відповідної галузі наукта за відповідною спеціальністю.

21. Привітання здобувача.

21. Зразок супровідного листа в УкрІНТЕІ

Супровідний лист в УкрІНТЕІ (на бланку університету + 1 копія)

Директору Українського інституту науково-технічної та економічної інформації 03680, МСП, м. Київ вул. Антоновича, 180

Скеровуємо Вам на реєстрацію дисертаційну роботу Маслова ІгоряПетровича, який захистив 20 вересня 2010 року (протокол № 3-2) кандидатськудисертацію на тему “Розробка інформаційної моделі та оптимізація цифровихперетворювачів систем керування енергоспоживанням на її основі” заспеціальністю 05.13.05 – комп’ютерні системи та компоненти у спеціалізованійвченій раді Д 35.052.08 у Національному університеті “Львівська політехніка”(м. Львів).

Електронні версії дисертації та автореферату повністю відповідаютьдрукованим.

162

Дві облікові картки дисертації з відміткою Вашого інституту просимоповернути на ім’я вченого секретаря ради за адресою: 79013, м. Львів-13, вул.С. Бандери, 12, Національний університет “Львівська політехніка”, відділдокторантури і аспірантури.

Додатки: 1. CD-R з електронними варіантами дисертації, автореферату і облікової картки дисертації – 1 шт. 2. Облікова картка дисертації – 5 прим. 3. Автореферат – 1 прим.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 35.052.08 д. т. н., проф. Луцик Я.Т.

Примітка. Документи у додатках до дисертації, засвідчені печатками,мають бути відскановані та обов’язково додані до електронної версії дисертації НА CD-R.

22. Зразок оформлення списку наукових праць (Форма 26)

СПИСОК наукових праць Козубцова Ігоря Миколайовича

№п/п

Назва Видавництво, журнал(назва, номер, рік) чиномер авторськогосвідоцтва

кількістьдрукованихсторінок

Прізвищеспівавторів

1 2 3 4 51. Fundamentals of building

the interdisciplinaryprism and filters inscientific andpedagogical aspects

«Ғылым және білім»Жәңгір хан атындағыБатыс Қазақстанаграрлық-техникалықуниверситетініңғылыми-практикалықжурналы. Ғылым жәнебілім. 2012. №4 (29) –С. 145 – 151. – ISSN2305-9397.

6 Fedorova K.

2 Роль структурнихкомпонентівавтореферату надисертацію PhD уформуванніквінтесенції знань вдинамічній науковійкартині світу знань

Гуманітарний вісникЗапорізької державноїінженерної академії:збірник науковх праць /Гол. ред. В.Г.Воронкова. – Вип.54. –Запоріжжя: Вид-воЗДІА, 2013. – С. 155 –164.

9

3 Научно-педагогический Інформаційна безпека. МараховскийЛ.Ф.

163

компетентностныймониторинг подготовкиспециалистов в областиинформационнойбезопасности

Науковий журнал.Східноукраїнськийнаціональнийуніверситет ім.Володимира Даля,2012. – №2(8). – С. 91 –98.

Хлапонин Ю.И.

Здобувач __________________/______________________________/ (підпис) (прізвище, ініціали)

Керівник (проректор, вчений секретар) _________/________________________/

(підпис) (прізвище, ініціали)

Примітки: 1. До списку наукових праць вносяться усі без винятку праці, опубліковані здобувачем за темою дисертаційної роботи. 2. Список наукових праць засвідчується керівником (проректором, вченим секретарем) установи, в якій працює або навчається здобувач, та скріплюється печаткою.

22. Зразок Акту про реалізацію результатів наукових досліджень

ЗАТВЕРДЖУЮНачальник Військового інститутутелекомунікацій та інформатизаціїНаціонального технічного університету України“Київський політехнічний інститут”генерал-майор

А.І. МІНОЧКІН

АКТПро реалізацію результатів наукових досліджень

Козубцова Ігоря Миколайовича, аспіранта Військового інститутутелекомунікацій та інформатизації Національного технічного

університету України “Київський політехнічний інститут”

Комісія у складі:голови комісії – начальника Наукового центру зв’язку та інформатизації

кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника полковникаКОЛАЧОВА С.П.; членів комісії – начальника науково-дослідного відділупідполковника МУСІЄНКА В.А. та начальника науково-дослідного відділупідполковника ЛЯШЕНКА В.Г. у період з 4.04.2013 по 15.04.2013 вивчиламатеріали, які представлені в звіті про науково-дослідну роботу (НДР)«Тенденції та перспективи інноваційного розвитку системи вищої освіти» шифр«Перспектива-ВО».

Комісія встановила, що наукові положення, розроблені особисто

164

підполковником Козубцовим І.М., а саме компетентністна модель підготовкиаспірантів вищих військових навчальних закладів. Модель містить розробленіпроекти освітньо-кваліфікаційної характеристики розвитку аспірантів,освітньо-професійної програми розвитку аспірантів та засобів діагностуванняякості розвитку аспірантів

Результати наукових досліджень доцільно використовувати при підготовці івикладанні курсів лекцій. Представлений матеріал використані співробітникаминауково-дослідної лабораторії (міждисциплінарних досліджень) Науковогоцентру зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій таінформатизації Національного технічного університету України „КПІ” припідготовці і написанні науково-дослідної роботи шифр «Перспектива-ВО».

Висновок: результати досліджень Козубцова І.М. реалізовані у науково-дослідній роботі «Перспектива-ВО».

Голова комісії: к.т.н., СНСполковник С.П. КОЛАЧОВ

Члени комісії: підполковник В.А.МУСІЄНКО

підполковник В.Г. ЛЯШЕНКО

23. Зразок Акту експертизи

Прим №_____ЗАТВЕРДЖУЮДиректор інституту

А.І. МІНОЧКІН ,,__” __________ 2013 року

АКТ ЕКСПЕРТИЗИЕкспертна комісія Державного економіко-технологічного університетутранспорту, яка призначена наказом директора інституту №____ від «____»________ 20__ року, у складі: голови комісії – Мазулевського О.Є., членівкомісії: Паламарчук С.А., Бохна Т.Р., Хусаінова П.В., секретаря комісії –Фесенка О.Д. розглянула наукову статтю «Натурний науково-педагогічнийексперимент з міжнародної системи атестації науково-педагогічних кадріввищої кваліфікації» вх. №_________ від __________, автор: Козубцов І.М.

Зробила висновок:в матеріалах статті вх. №_________ від ______________ не міститься

інформація, що становить державну таємницю, згідно ,,Зводу відомостей, щостановлять державну таємницю України”, затверджений наказом ГоловиСлужби безпеки України від 12.08.2005 року № 440;

в матеріалах статті вх. №_________ від ______________ не міститьсяслужбова інформація, що є власністю держави, згідно Переліку службовоїінформації Збройних Сил України, затверджений наказом начальникаГенерального штабу Збройних Сил України від 20.09.2011 року № 180;

165

для опублікування матеріалу не слід одержувати дозволу Міністерстваоборони України, інших міністерств та відомств;

______________________________ вх. №_________ від ______________,стаття яку розглянула комісія, може бути допущена до відкритого

опублікування.

Голова комісії: О.Є.Мазулевський

Члени комісії: Т.Р.Бохно

П.В. Хусаінов

С.А.Паламарчук

,,___” __________ 2013 рокуЗареєстрований за № ___________ ,,____ ” _____________ 2013 рокуСекретар експертної комісії: О.Д. ФЕСЕНКО

На звороті сторінці внизу обов’язково друкується табличка із зазначеннямкількості примірників актів та кому адресовані примірники.

Виконано в 2-х примірниках:1 примірник – до справи експертної комісії ДЕТУТ.1 примірник –до редакційно-видавничого відділу Збірника наукових

праць “Військова освіта” Національного університету оборони України

24. Пам'ятка офіційному опонентові

Спеціалізовані вчені ради призначають для участі вприлюдному захисті дисертації офіційних опонентів із числакомпетентних учених у даній галузі науки, здатних здійснитивичерпну й об'єктивну експертизу дослідження на ґрунтівисокої принциповості та вимогливості. Виконання дорученняспеціалізованої вченої ради — обов'язок кожного вченого.

Відгук офіційного опонента на дисертацію, його виступ назасіданні спеціалізованої вченої ради є необхідним елементомтворчих дебатів на захисті дисертації, гарантом точного йповного виконання встановлених вимог до дисертації. Відретельності експертизи, аргументованості й повноти висновків

166

опонента великою мірою залежить оцінка дисертаціїспеціалізованою вченою радою, об'єктивність рішення щодоприсудження наукового ступеня. Критичний підхід додисертаційного дослідження — головний критерій високогопрофесіоналізму наукового опонента й доконечна умоваконструктивної дискусії під час захисту.

Офіційний опонент на підставі вивчення дисертації тапраць здобувача, опублікованих за темою дисертації, висвітлюєв поданому до спеціалізованої вченої ради відгуку такіобов'язкові питання, як актуальність обраної теми, ступіньобґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій,сформульованих у дисертації, їх достовірність і новизну,повноту їх викладу в опублікованих працях. У відгукуподаються зауваження щодо змісту дисертації та висновокщодо її відповідності встановленим вимогам.

Визначаючи актуальність теми, доцільно вказати на їїзв'язок із державними чи галузевими науковими програмами,пріоритетними напрямками розвитку науки й техніки,визначеними Верховною Радою України тощо.

Оцінка обґрунтованості наукових положень дисертації, їхдостовірності й новизни повинна бути об'єктивною та відбиватияк позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема опонентмає наголосити на ключових проблемах, звернути увагу нависновки й твердження, що викликають сумніви й можутьслугувати підґрунтям дискусії під час захисту дисертації.Опонент оцінює висновки здобувача щодо значущості йогопраці для науки и практики та вказує можливі конкретні шляхивикористання результатів дослідження. У відгуку опоненттакож повинен оцінити зміст дисертації, її завершеність уцілому й викласти зауваження щодо її оформлення.

Повнота викладу основних результатів дисертації внаукових фахових виданнях повинна висвітлюватисьопонентом із урахуванням встановлених вимог. Крім того,опонент повинен у своєму відгуку підкреслити ідентичністьзмісту автореферату й основних положень дисертації.

Якщо опонент встановив брак новизни або недостатнюобґрунтованість висновків дисертації, її низьку наукову йпрактичну цінність, виявив помилки або порушення вимог щодооформлення дисертації (запозичення чужих праць безпосилань, невідповідність змісту дисертації спеціальності, заякою вона подана до захисту, і т. ін.), у відгуку мають бутивказані конкретні причини, через які здобувачеві не може бутиприсуджено науковий ступінь.

Якщо думка опонента щодо наукової якості докторської

167

дисертації позитивна, він повинен достатньо повно йаргументовано сформулювати, які конкретно отримані новінауково обґрунтовані результати в певній галузі науки, що всукупності вирішують важливу наукову проблему; або якіотримані нові науково обґрунтовані розробки в певній галузінауки, що забезпечують розв'язання значної прикладноїпроблеми; або які отримані нові науково обґрунтованітеоретичні і (чи) експериментальні результати, що в сукупностіє значним досягненням для розвитку конкретного напрямкупевної галузі науки.

Опоненту слід пам'ятати, що результати науковихдосліджень, за якими здобувач захистив кандидатськудисертацію, не можуть виноситися на захист докторськоїдисертації.

У позитивному висновку щодо кандидатської дисертаціїопонент повинен вказати, що вона є завершеною працею, вякій отримані нові науково обґрунтовані результати, що всукупності вирішують конкретну наукову задачу суттєвогозначення для певної галузі науки; або в якій отримані новінауково обґрунтовані теоретичні і (чи) експериментальнірезультати, що в сукупності є суттєвими для розвиткуконкретного напрямку певної галузі науки.

Офіційний опонент відповідає за об'єктивність і високуякість підготовленого ним відгуку. За порушення даних вимогВАК України позбавляє офіційного опонента права подальшоїучасті в атестації наукових кадрів.

У відгуку не можна ухилятися від аргументованої оцінкинаукового рівня дисертації по суті, тому короткий формальнийвисновок про те, що дисертація відповідає встановленимвимогам, є неприйнятним. Відгук не повинен матиневизначений характер, як це буває, коли використовуютьформулювання u1087 подібні до «значний науковий інтерес»,«суттєвий внесок», «крок до вирішення проблеми» і т. ін.

Можливі випадки, коли за наявності в дисертації таких рис,як актуальність теми, певні новизна й практична значущість,опонент не вважає її науковий рівень таким, що відповідаєвстановленим критеріям, тобто не рекомендує присуджуватиздобувачеві відповідний науковий ступінь. У цьому разі увідгуку необхідно відзначити ті результати дисертації, якінезалежно від рішення щодо присудження наукового ступенядоцільно використати в науці та практиці.

Офіційний опонент має право вимагати необхідні додатковіматеріали від здобувача чи керівника установи, девиконувалась дисертація або де працює здобувач, а також від

168

наукового керівника (консультанта).Якщо оцінка дисертації позитивна, відгук опонента

подається до спеціалізованої вченої ради у двох примірниках,якщо негативна — у трьох примірниках. Відгуки повинні бутиособисто підписані опонентом і засвідчені печаткою установи,де працює опонент.

Термін подання відгуку до спеціалізованої вченої ради —один місяць з дня одержання опонентом дисертації таавтореферату.

Копії письмових відгуків офіційних опонентів видаютьздобувачеві не пізніше як за десять днів до захисту дисертації.

Під час виступу на захисті дисертації опонент викладаєповністю зміст свого відгуку.

Спеціалізована вчена рада повинна повернути офіційномуопоненту відгук для доопрацювання, якщо він не відповідаєвказаним вимогам, або замінити офіційного опонента [30].

26. Зразок-приклади оформлення бібліографічного опису

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, якийнаводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять вавторефераті

Книги Однотомний документОдин автор1. Коренівський Д.Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в

неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д.Г. – К.: Ін-тматематики, 2006. – 111 с. – (Математика та її застосування) (Праці / Ін-тматематики НАН України ; т. 59).

Два автори2. Ромовська З.В. Сімейне законодавство України / З. В. Ромовська, Ю. В.

Черняк. — К. : Прецедент, 2006. — 93 с. — (Юридична бібліотека. Бібліотекаадвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отриманняСвідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ; вип. 11).

3. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційнихматеріалів : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І.Баштанник. — Львів : Растр-7, 2007. — 375 с.

Три автори1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование : как предотвратить

завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л.,Магидсон Д., Эддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск :Баланс Бизнес Букс, 2007. — XLIII, 265 с.

Чотири автори

169

1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва/ [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К. :НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціалістаАПК. Економічні нормативи).

2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу : [підруч.для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач,М. М. Сердюк. — К. : Вища освіта, 2006. — 478, [1] с. — (ПТО: Професійно-технічна освіта).

П’ять і більше авторів1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина

И. М. и др.] ; под ред. Г. С. Никифорова. — [3-е изд.]. — Х. : Гуманитар. центр,2007. — 510 с.

1. Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод. посіб. дляпрацівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко,Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. —(Серія "Формування здорового способу життя молоді" : у 14 кн. ; кн. 13).

Без автора1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В.

Клос]. — К. : Грані-Т, 2007. — 119 с. — (Грані світу).2. Воскресіння мертвих : українська барокова драма : антологія /

[упорядкув., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. — К. : Грамота, 2007. — 638, [1] с.3. Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб. наук. пр. /

наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. — Чернівці : Рута, 2007. — 310 с.Багатотомний документ1. Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М.

Яременко та ін.]. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007 — . —(Джерела з історії науки в Україні). Ч. 2 :Додатки. — 2007. — 573, [1] c.

2. Межгосударственные стандарты : каталог : в 6 т./ [сост. Ковалева И. В.,Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. — Львов : НТЦ "Леонорм-Стандарт" , 2005— . — (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 1. — 2005. — 277 с.

3. Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни... : (Дочь врага народа) :трилогия / А. Дарова. — Одесса : Астропринт, 2006 — . — (Сочинения : в 8 кн.;кн. 4). Ч. 1 : Старый двор (Та Одесса). — 2006. — 369, [1] с.

4. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть : в 6 т. / Н.П.Кучерявенко. — Х.: Право, 2002 — . — Т. 4: Косвенные налоги. — 2007. — 534с.

5. Реабілітовані історією. Миколаївська область : [у 7 т.]. — Житомир :Полісся, 2006 — . — (Науково-документальна серія книг "Реабілітованіісторією" : у 27 т. / голов. редкол. : Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл.рекол. : Синявська І. М. (голова) та ін.]. — 2006. — 721, [2] с.

6. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч.1 / В.Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. — К. : НТУУ "КПІ", 2006. —125 с.

Матеріали конференцій, з’їздів1. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування

170

агропромислового комплексу : матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"], (Харків, 11—13 жовт. 2000р.) / М-во аграр. політики, Харків. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х. :Харків. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с.

2. Кібернетика в сучасних економічних процесах : зб. текстів виступів нареспублік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики,обліку та аудиту. — К. : ІСОА, 2002. — 147 с.

3. Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій :праці конф., 6—9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. ред. В. Т. Трощенко. — К.: НАНУкраїни, Ін-т пробл. міцності, 2000. — С. 559—956, ХІІІ, [2] с. — (Ресурс 2000).

4. Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій : зб. наук.пр. / наук. ред. В. І. Моссаковський. — Дніпропетровськ : Навч. кн., 1999. —215 с.

5. Ризикологія в економіці та підприємництві : зб. наук. праць заматеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27—28 берез. 2001 р. / М-во освіти інауки України, Держ податк. адмін. України [та ін.]. — К. : КНЕУ : Акад. ДПСУкраїни, 2001. — 452 с.

Препринти1. Шиляев Б. А. Расчеты параметров радиационного повреждения

материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ/ANL USA с подкритическойсборкой, управляемой ускорителем электронов / Шиляев Б. А., Воеводин В. Н.— Х. : ННЦ ХФТИ, 2006. — 19 с.— (Препринт / НАН Украины, Нац. науч.центр "Харьков. физ.-техн. ин-т" ; ХФТИ 2006-4).

2. Панасюк М. І. Про точність визначення активності твердихрадіоактивних відходів гамма-методами / Панасюк М. І., Скорбун А. Д.,Сплошной Б. М. — Чорнобиль : Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006.— 7, [1] с. — (Препринт / НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС ; 06-1).

Словники1. Географія : словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. — Х. : Халімон,

2006. — 175, [1] с.2. Тимошенко З. І. Болонський процес в дії : слов.-довід. основ. термінів і

понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І.Тимошенко. — К. : Європ. ун-т, 2007. — 57 с.

3. Українсько-німецький тематичний словник : [близько 15 000 термінів /уклад. Н. Яцко та ін.]. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

4. Європейський Союз : словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. —2-ге вид. — К. : К.І.С., 2006. — 138 с.

Атласи1. Україна : екол.-геогр. атлас : присвяч. всесвіт. дню науки в ім’я миру та

розв. згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук. редкол. : С. С.Куруленко та ін.] ; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України [та ін.]. —К. : Варта, 2006. — 217, [1] с.

2. Анатомія пам’яті : атлас схем і рисунків провідних шляхів і структурнервової системи, що беруть участь у процесах пам’яті : посіб. для студ. талікарів/ О. Л. Дроздов, Л. А. Дзяк, В. О. Козлов, В. Д. Маковецький. — 2-ге

171

вид., розшир. та доповн. — Дніпропетровськ : Пороги, 2005. — 218 с.3. Куерда Х. Атлас ботаніки / Хосе Куерда ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. —

Х. : Ранок, 2005. — 96 с.Законодавчі та нормативні документи1. Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005

р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — 207 с.— (Бібліотека офіційних видань).

2. Медична статистика : зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В. М.Заболотько. — К. : МНІАЦ мед. статистики : Медінформ, 2006. — 459 с. —(Нормативні директивні правові документи).

3. Експлуатація, порядок і терміни перевірки запобіжних пристроївпосудин, апаратів і трубопроводів теплових електростанцій : СОУ-Н ЕЕ39.501:2007. — Офіц. вид. — К. : ГРІФРЕ : М-во палива та енергетики України,2007. — VІ, 74 с. — (Нормативний документ Мінпаливенерго України.Інструкція).

4. Україна. Верховна Рада. Кабінет Міністрів.Державний бюджет Українина 1997 рік : (уточнений) / Кабінет Міністрів України. – К. : [б.в.], 1996. - 10 с.

Стандарти1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та

огляд (ISO 7000:2004, IDT) : ДСТУ ISO 7000:2004. — [Чинний від 2006—01—01] . — К. : Держспоживстандарт України, 2006. — ІV, 231 с. — (Національнийстандарт України).

2. Якість води. Словник термінів : ДСТУ ISO 6107-1:2004 — ДСТУ ISO6107-9:2004. — [Чинний від 2005—04—01]. — К. : ДержспоживстандартУкраїни, 2006. — 181 с. — (Національні стандарти України).

3. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторногоелектричного устатковання. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторнихцентрифуг (EN 61010-2-020:1994, IDT) : ДСТУ EN 61010-2-020:2005. —[Чинний від 2007—01—01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — IV,18 с. — (Національний стандарт України).

Каталоги1. Межгосударственные стандарты : каталог : в 6 т./ [сост. Ковалева И. В.,

Павлюкова В. А. ; ред. Иванов В. Л.]. — Львов : НТЦ "Леонорм-стандарт, 2006— . — (Серия "Нормативная база предприятия"). — ISBN 966-7961-77-Х. Т. 5.— 2007. — 264 с. Т. 6. — 2007. — 277 с.

2. Пам’ятки історії та мистецтва Львівської області : каталог-довідник /[авт.-упоряд. М. Зобків та ін.]. — Львів : Новий час, 2003. — 160 с.

3. Університетська книга : осінь, 2003 : [каталог]. — [Суми : Унів. кн.,2003?]. — 11 с.

4. Горницкая И. П. Каталог растений для работ по фитодизайну / ГорницкаяИ. П., Ткачук Л. П. — Донецк : Лебедь, 2005. — 228 с., [4] л. ил.

Бібліографічні покажчики1. Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських

дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державногоуніверситету фізичної культури у 2006 / О. Куц, О. Вацеба. — Львів : Укр.

172

технології, 2007. — 74 с.2. Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права,

опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997—2005 роки /[уклад. Кирись Б. О., Потлань О. С.]. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ,2006. — 11 с. — (Серія: Бібліографічні довідники ; вип. 2).

Дисертації1. Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси : дис. … доктора

фіз.-мат. Наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. – К., 2005. – 276 с.Автореферати дисертацій1. Новосад І. Я. Технологічне забезпеченя виготовлення секцій робочих

органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеняканд. техн. наук : спец. 05.02.08 "Технологія машинобудування" / І. Я. Новосад.— Тернопіль, 2007. — 20, [1] с.

2. Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування макроекономічнихпоказників в системі підтримки прийняття рішень управління державнимифінансами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец.05.13.06 "Автоматиз. системи упр. та прогрес. інформ. технології" / Нгуен ШіДанг. — К., 2007. — 20 с.

Авторські свідоцтва1. А. с. 1007970 СССР, МКИ3 В 25 J15/00. Устройство для захвата

неориентованніх деталей типа валов / В.С. Ваулин, В.Г. Кемайкин (СССР). — №3360585/25-08 ; заявл. 23. 11. 81 ; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12.

Патенти1. Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК Н 04 В 1/38, Н 04 J 13/00.

Приемопередающее устройство / Чугаева В.И. ; заявитель патентообладательВоронеж. Науч.-исслед. Ин-т связи. - № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл.20.08.02, Бюл. № 23 (II ч.)

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання1. Ярошенко Т. О. Електронна інформація для бібліотек України / Т. О.

Ярошенко, О. В. Васильєв, О. І. Сегін // Библиотеки и ассоциации вменяющемся мире : новые технологии и новые формы сотрудничества :матеріали 10-ї ювіл. міжнар. конф., м. Судак, Автономна Республіка Крим,Україна, 7–15 черв. 2003 р. — М., 2003. — Т. 3. — С. 1118—1124.

2. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосуваннясистемного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л.Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15—18, 35—38.

3. Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовахдемократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечнийвісник. — 2006. — № 6. — С. 14—17.

4. Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов — основаинтеллектуализации компьютерных технологий / Ю. Р. Валькман, В. С. Быков,А. Ю. Рыхальский // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2007.— № 1. — С. 39—61.

5. Бруй О. Каталогізація електронних ресурсів : досвід Наукової бібліотеки

173

Національного університету "Києво-Могилянська академія" / О. Бруй //Бібліотечний форум України. – 2005. – № 3. – С. 24–28.

6. Ярошенко Т. О. Електронний журнал у дзеркалі публікацій упрофесійній пресі / Тетяна Ярошенко // Вісник Книжкової палати. – 2006. – №5. – С. 29–32.

7. Регіональні особливості смертності населення України /Л.А. Чепелевська, Р.О. Моісеєнко, Г.І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальноїгігієни та організації охорони здоров'я України. — 2007. — №1. — С. 25—29.

8. Валова І. Нові принципи угоди Базель ІІ / І. Валова ; пер. з англ.Н.М. Середи // Банки та банківські системи. — 2007. — Т. 2, № 2. — С. 13—20.

9. Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство ХІХ ст.Від Куліша до Винниченка : (нариси з новітнього укр. письменства) : статті /Микола Зеров. — Дрогобич, 2007. — С. 245—291.

10. Третьяк В. В. Возможности использования баз знаний дляпроектирования технологии взрывной штамповки / В. В. Третьяк, С. А.Стадник, Н. В. Калайтан // Современное состояние использования импульсныхисточников энергии в промышленности : междунар. науч.-техн. конф, 3—5 окт.2007 г. : тезисы докл. — Х., 2007. — С. 33.

11. Чорний Д. Міське самоврядування : тягарі проблем, принади цивілізації/ Д. М. Чорний // По лівий бік Дніпра : проблеми модернізації міст України :(кінець ХІХ—початок ХХ ст.) / Д. М. Чорний. — Х., 2007. — Розд. 3. — С. 137—202.

Електронні ресурси1. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний

ресурс] : навч. посіб. для студ. мед. вузів III—IV рівнів акредитації / Б. Р.Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. — 80 Min / 700 MB. — Одеса,2003. — (Бібліотека студента-медика) — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) ; 12см. — Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MSWord 97-2000. — Назва з контейнера.

2. Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю тавіком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електроннийресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистикиУкраїни ; ред. О. Г. Осауленко. — К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2004. — 1електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. — (Всеукр. перепис населення,2001). — Систем. вимоги: Pentium-266 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows98/2000/NT/XP. — Назва з титул. екрана.

3. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі : електронніресурси в науці, культурі та освіті [Електронний ресурс] : (підсумки 10-їМіжнар. конф. "Крим-2003") / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібліотечний вісник. — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступудо журн. :http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

4. CrossRef [Electronic Resource]. – Mode of access : URL: www.crossref.org./Title from the screen.

5. Інформаційно-аналітична довідка про стан книговидання такнигорозповсюдження в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу

174

URL : http://www.kniga.gov.ua/index.php?7901200200000000010. – Назва зекрана.

6. Статистичні дані про друковані засоби масової інформації в Україні[Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL :comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article. – Назва з екрана.

175

ВИСНОВКИ

Спростований факультативний курс самостійної підготовки аспірантів заспеціальністю 05.13.05 - „Комп’ютерні системи та компоненти” стане внагоді і особам, що планують стати здобувачами наукового ступеня.

Наша мета сприяти оволодінню методологічними основами науковихдосліджень. Це потребує чималих особистих зусиль здобувача. Тому важливоперш ніж рушити в даному напрямку ми рекомендуємо сформувати власнуцілісно-мотиваційну мету.

Методичний посібник сприяє: зорієнтувати вектор майбутньої професійного зростання за спеціальністю

05.13.05 - „Комп’ютерні системи та компоненти”;осмислення основних наукових дефініцій;знання структурних елементів педагогічної майстерності і їх зміст; накопичення знань за технологією організації наукової взаємодії; оволодіння способами стимулювання самомотивування, активної

пізнавальної діяльності студентів-спеціалістів, магістрантів в процесі вивченняфакультативного курсу, позааудиторний час;

вдосконалення професійної майстерності педагога; виховання почуття відповідальності і необхідності в накопиченні і

здобуванні нових знань для потреб суспільства;організація навчально-виховної діяльності студентів-спеціалістів,

магістрантів; формування методологічної компетентності у студентів-спеціалістів,

магістрантів націленого в подальшому на розвиток особистої культури.

176

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

Корняков М.В. Как написать кандидатскую диссертацию или «Курс молодогобойца». Пособие / М.В. Корняков, Д.Е. Махно. – Иркутск: Изд-во ИрГТУ, 2007.– 86с.

Гандапас Р. 101 совет оратору / Радислав Гандапас. – М.: Дальпина БизнесБукс, 2009. – 56 с. – ISBN 978-5-9614-1015-0.

Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєннявченого звання старшого наукового [...] Кабінет Міністрів України; Постанова,Порядок, Перелік від 24.07.2013 № 567

Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність” Постанова ВР№1978-XII (1978-12) від 13.12.1991 р.

Закон України "Про освіту" Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, №34,ст.451.

Закон України "Про вищу освіту" №2984-III, із змінами від 12 березня2009.

Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів.Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. – №309.

Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенівдоктора і кандидата наук МОНмолодьспорт України; Наказ, Вимоги від17.10.2012 № 1112 // Офіційний вісник України від 19.11.2012 – 2012 р., № 86,стор. 250, стаття 3515, код акту 64222/2012 [Електронний ресурс] – Режимдоступу URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1851-12.

Про затвердження Переліку наукових спеціальностей МОНмолодьспортУкраїни; Наказ, Перелік від 14.09.2011 №1057 // Офіційний вісник України від17.10.2011 р., №78, стор. 215, стаття 2893, код акту 58517/2011. [Електроннийресурс] – Режим доступу URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/z1133-11.

Карнышев В.И. Аспирантура: а оно вам надо? Метод. пособие /В.И. Карнышев – Томск: Изд-во «В-Спектр», 2007. – 204 с. – ISBN 5-91191-062-4978.

Козубцов І.М. Ідея побудови науково-педагогічної міждисциплінарноїпризми / І.М. Козубцов // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.:Педагогіка і психологія. – Зб. Статей: – Ялта: РВВ «Кримський гуманітарнийуніверситет», 2012. – Вип. 36. – Ч.2. – С. 269 – 273.

Козубцов І.М. Початок фрактального міждисциплінарного науково-педагогічного пізнання майбутнього вченого / І.М. Козубцов,Л.Ф. Мараховський, В.В. Куцаєв // Вісник Чернігівського національнийпедагогічний університет імені Т.Г.Шевченка [текст]. Т.2. Вип. 104 /Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка; гол.ред. Носко М.О. – Чернігів, 2012. – с. 3 – 5. (серія: Педагогічні науки).http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Vchdpu/ped/2012_104_2/Marahov.pdf.

Козубцов І.М. Представлення наукового пізнання в фракталі науковоїсистеми України / І.М. Козубцов, Л.Ф. Мараховський // Гуманітарний вісникЗапорізької державної інженерної академії : збірник наукових праць / Гол. ред.В.Г. Воронкова. – Вип.53. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2013. – С. 60 – 69. – ISSN

177

2072-1692. – [Електронний ресурс] – Режим доступу URL:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpgvzdia/2013_53/pdf/visnik_53_60.pdf.

Козубцов І.М. Роль структурних компонентів автореферату на дисертаціюPhD у формуванні квінтесенції знань в динамічній науковій картині світузнань / І.М. Козубцов // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерноїакадемії: збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. – Вип.54. –Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2013. – С. 155 – 164.

Kozubtsov I. Fundamentals of building the interdisciplinary prism and filters inscientific and pedagogical aspects / I. Kozubtsov, K. Fedorova // «Ғылым жәнебілім» Жәңгір хан атындағы Батыс Қазақстан аграрлық-техникалықуниверситетінің ғылыми-практикалық журналы. Ғылым және білім. 2012. – №4(29) – С. 145 – 151. – ISSN 2305-9397.

Козубцов І.М. Фрагмент інформаційного каналу фрактальної динамічноїнаукової картини світу знань : науково-методичний журнал «Нова педагогічнадумка» / І.М. Козубцов, Л.Ф. Мараховський // Науково-теоретичний ігромадсько-політичний альманах Грані. Дніпропетровськ. Дніпропетровськийнаціональний університет ім. Олеся Гончара, 2013. – №4 (96). – С. 46 – 50. –ISNN 2077-1800.

Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницюСлужба безпеки України; Наказ, Звід від 12.08.2005 № 440 Офіційний вісникУкраїни від 13.04.2001 — 2001 р., № 13, стор. 274, стаття 580, код акту18244/2001 [Електронний ресурс] Верховна Рада України — ЗаконодавствоУкраїни – Режим доступу URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0264-01/print1329929797848945.

Вернадский В.И. Труды по истории науки в России / В.И. Вернадский. М.,1988. – С. 65.

Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності :підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – 6-те вид., переробл. і доповн. – К.:Знання, 2008. – 310 с. – ISBN 978-966-346-463-3.

Козубцов І.М. Наукова школа – основа сучасної міждисциплінарноїаспірантури / І.М. Козубцов, Л.Ф. Мараховський // Вісник Глухівськогонаціонального педагогічного університету імені Олександра Довженка : зб.наук. праць. Вип. 20 / Глухівський НПУ ім. О.Довженка; редкол: О. І. Курок(відп. ред.) [та ін.]. – Глухів: ГНПУ ім. О.Довженка, 2012. – С.54 – 61. – (Серія:Педагогічні науки; вип. 20). – ISBN 966-7763-85-4.

Криворученко В.К. Научные школы – эффективный путь проведениядиссертационного исследования [Электронный ресурс]. Информационныйгуманитарный портал «Знание. Понимание. Умение». – Режим доступа URL:http://www.zpu-journal.ru/asp/scientific_schools/2007/Krivoruchenko/

«Что за зверь научный руководитель?». [Электронный ресурс]. Сайт«Аспирантура. Портал для аспиранта» Материалы форума «Аспирантура» –Режим доступа URL: http://www.aspirantura.spb.ru/rukvo/nauch_ruk.html.

Материалы форума «Аспирантура» [Электронный ресурс] Сайт«Аспирантура. Портал для аспиранта» – Режим доступа URL:http://www.aspirantura.spb.ru/

178

ДСТУ 3017-95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" Постанова ВАК України № 7-06 від 15 січня 2003 р. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для

студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів / за ред. А.Є. Конверського. – К.:Центр учбової літератури, 2010. – 352 с. ISBN 978-611-01-0082-3.

Бюлетень ВАК України, 2008. – №3. – С. 9 – 13. Левитин К.Е. Изреченная мысль (Размышления вслух всеми встречах):

Учебное пособие по дисциплине «Актуальные проблемы современной науки ижурналистика» / К.Е. Левитин. – М.: ИМПЭим. А.С. Грибоедова, 2009. – 70 с.

ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки і техніки. Структура іправила оформлення»

Довідник офіційного опонента. Збірник нормативних документів таінформаційних матеріалів з питань експертизи дисертаційних досліджень/Упорядник Ю.І.Цеков; за редакцією Р.В.Бойка – 2-е вид., випр. і доповн. – К.:Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», видавництво«Толока», 2008. —64 с.

179

Навчально-методичне видання

ПІДГОТОВКА АСПІРАНТІВметодичні рекомендації щодо самостійної підготовки аспірантів за

спеціальністю 05.13.05 „Комп’ютерні системи та компоненти”

Відповідальний за випуск – Мараховський Л.Ф.

Редактор ____________________________

Підписано до друку 2014. Формат Папір – офсетний. Друк – наризографі. Замовлення №______. Тираж ______ прим.

Надруковано у видавництві Державного економіко-Технологічного університету транспорту

03049, м.Київ – 049, вул. М.Лукашевича, 19

180

Укладачі: Козубцов І.М. Мараховський Л.Ф.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24"25

26

27

28

29

30

Documents

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ ...lib.detut.edu.ua/files/irszt/tta/944.pdf · Зразок вимог до процедури попередньої експертизи