КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО"

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року 1

КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО"


Довідка-характеристика

Кабінет-музей “Народознавство” створений 1 вересня 1991 року

Основною метою створення стало завдання відтворити українську культуру, українську пісню, українське слово та духовність українського народу


Уніфікований паспорт кабінету-музею “Народознавство”

1. Назва кабінету-музею – “Народознавство”“Народознавство”

2. Профіль музею – фольклорно-фольклорно-етнографічний, філологічний, етнографічний, філологічний, історичнийісторичний

3. Форма власності – колективнаколективна4. Засновник – ПТУ № 25 ПТУ № 25

м.Монастирищем.Монастирище5. Підпорядкування Міністерству Міністерству

освіти і науки Україниосвіти і науки України6. Заклад, що здійснює методичне

керівництво - ПТУ № 25 ПТУ № 25 м.Монастирищем.Монастирище

7.7. Музей не є юридичною особою.Музей не є юридичною особою.8.8. Заробітна плата керівнику музею Заробітна плата керівнику музею

не виплачуєтьсяне виплачується9.9. Адреса – вул. Леніна, 129, Адреса – вул. Леніна, 129,

м.Монастирище, Черкаської м.Монастирище, Черкаської областіобласті

10.10. Рік заснування – 1991Рік заснування – 1991


Уніфікований паспорт кабінету-музею “Народознавство”11. Структури підрозділів в музеї немає11. Структури підрозділів в музеї немає

12. Завідуюча кабінетом-музеєм – 12. Завідуюча кабінетом-музеєм – Мельник Ольга Мельник Ольга ІванівнаІванівна

13. Освіта – вища. Всього працівників – один.13. Освіта – вища. Всього працівників – один.14. Приміщення музею знаходиться в навчальному 14. Приміщення музею знаходиться в навчальному

корпусі ПТУ № 25корпусі ПТУ № 2515. Технічний стан будівлі, в якій перебуває музей – 15. Технічний стан будівлі, в якій перебуває музей –

добрийдобрий16. Загальна експозиційна площа – 60 кв. метрів16. Загальна експозиційна площа – 60 кв. метрів17. Навчальний корпус училища знаходиться під 17. Навчальний корпус училища знаходиться під

загальною охороноюзагальною охороною18. Музей не оснащений технічними та 18. Музей не оснащений технічними та

автоматизованими засобамиавтоматизованими засобами19. Фонд музею становить:19. Фонд музею становить:

Загальна кількість одиниць збереженаЗагальна кількість одиниць збережена Кількість музейних предметів освітнього Кількість музейних предметів освітнього

фондуфонду Музейних предметів, що входять до Музейних предметів, що входять до

Державного реєстру національно Державного реєстру національно культурного надбання, експозицій немаєкультурного надбання, експозицій немає

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року

Назва експонатівІнтер’єр української хати – 1екс.Інтер’єр подвір’я – 1 екс.Макети домашньої птиці, тварин – 5 екс.Український жіночий костюм – 1 екс.Український чоловічий костюм – 4 екс.Асортимент українських рушників для різних

обрядів – 4 екс.Демонстраційні стенди: “Куточок допитливих” – 1

екс., “Основні дати в українській літературі” – 1 експ, “Літературна газета” - 1, “Сьогодні на уроці” - 1.

Українські старовинні предмети: глечики - 6, вази - 3, ікона - 1, предмети побуту - 10

5


Вступ У світлий і благовісний час національного відродження

одним із найважливіших завдань ПТНЗ є повернення учням із небуття духовних надбань мудрих предків, відновлення добрих традицій, свят, прилучення справами, розумом і серцем до самобутньої матеріальної і духовної культури рідного народу.

Народознавство – це цілісна система фундаментальних знань про конкретний народ, особливості його побуту і трудової діяльності, національний характер, світогляд, психологію, історико-культурний досвід, отчий край, свій родовід.

Українці, виробили в складних умовах етнічного розчленування і багатовікового поневолення раціональну організацію середовища, життєдіяльності і забезпечення духовних запитів людини, витворили особливу систему звичаїв, вірувань, світорозуміння, моральних, правових, етнічних і естетичних форм, які складалися упродовж історичного розвитку людської спільності на шляхах до формування української нації і національної культури.


Впродовж багатьох століть український народ намагалися позбавити історичної пам'яті.

Внаслідок цього українська культура неоднаковою мірою збереглася в селах і містах.

Курс українознавства і є спробою допомогти громадянину України усвідомити, свідомити,

хто ми є, ким були і ким маємо статихто ми є, ким були і ким маємо стати


Кабінет-музей “Народознавство” Уроки

мистецтвознавства, народознавства й історії

Уроки української літератури, музики, образотворчого мистецтва

Факультативний курс “Український фольклор та етнографія”

Екскурсії Народні свята,

обряди, ритуали, ярмарки, конкурси


Інтер’єр подвір’я Основним типом селянської садиби, який

був характерним майже для всієї України була садиба з незамкненим, відкритим подвір’ям, на якому господарські споруди розміщувалися вільно, без певного порядку.

Поряд з такою схемою в окремих районах побутували локальні варіанти однорядної і дворядної, Г-подібної, а також замкненої забудови відкритого двору.

Двір мав форму букви П – у заможних селян

При всіх типах забудови подвір’я хату намагалися розмістити у його глибині


Українська хата Хата у давнину вважалася

моделлю космічного устрою, символом Батьківщини.

Незважаючи на зовнішню бідність, хата була світлою і затишною.

Господині прикрашали її гаптованими рушниками.

Хата сповнювалася ароматами хмелю, м'яти, рути.

Особлива роль в інтер'єрі належала варистій печі.

Прикрашали хату різьблені сволоки, подекуди розмальовані стіни та стеля.


Вікно Важливою деталлю хати,

її окрасою, священним елементом було вікно.

Наші пращури уявляли його як отвір, через який можуть потрапити до оселі злі сили. Заборонялося плювати, виливати помиї через вікно, впускати кішку, тому що там, нібито, стояли душі покійних предків, ангели.

Не рекомендували відкривати на ніч вікна (бо зайде нечисть), дивитися дитині у шибку після заходу сонця (погано спатиме) тощо.


Рушники Рушник – декоративна

тканина з вишиваним або тканим орнаментом, що традиційно використовувалася для оздоблення житла.

В українських народних обрядах – символ злагоди, краси, оберіг, предмет національної обрядовості.

Рушник був обличчям оселі


ІконаІкона Ікона – живописне,

мозаїчне або рельєфне зображення Бога або святого; образ.

Українські ікони – це можливість отримати захист від істоти, яка здатна чути, бачити, відчувати біль, літати в повітрі.

Не було жодної української хати, в якій не було ікон.


Лелека Птах-тотем у давніх

слов'ян, символ батьківщини, сімейного благополуччя.

Якщо на хаті звив гніздо лелека, вважали, що в родині буде лад.

Не випадково лелеки вважалися священними, бережливо охоронялись.

Згідно з повір’ям, якщо хтось поруйнує їхнє гніздо, зазнає страшного лиха – згорить хата.

В Україні, крім назви “лелека” поширені ще гайстер, бусел, чорногуз


Коза Коза – тварина-

тотем у давніх слов'ян, персонаж українського фольклору.

Вона є персонажем багатьох міфів народів світу, українських казок, легенд, пісень


Традиційний побут української оселі


Українське національне вбрання Основні елементи

чоловічого вбрання – сорочка, шаровари, свита, кожух, жупан, пояс.

Жінки носили сорочку, запаску, плахту, керсетку, свиту або юпку, кожух.

Кількість вишитих тканин у хаті свідчила про достатки родини, а орнаменти на одязі могли розповісти не лише про майстерність вишивальниці, а й про її вік


Висновок Кабінет-музей – ефективний спосіб знайомства

учнів з національними особливостями українського народу, що дійшли з давніх часів до наших днів.

Особливий інтерес складає для тих, кого цікавить духовне надбання українського народу, важливою складовою частиною якого є традиційно-побутова культура.

Кабінет-музей – це можливість для збирання, накопичення матеріалів та інформації з краєзнавства, популяризації української мови – одного з головних чинників незалежності нашої держави, національних традицій, звичаїв та обрядів, що сприяє відродженню національної самосвідомості українського народу.

Documents

КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО"