«Тополя»Т.Г.Шевченко

Є різні ліки від кохання, але немає жодних надійних.

Ф. Ларошфуко

Т.Г.Шевченко. Тополя. [1839 – 1840. С.-Петербург]. Кольоровий папір, італійський олівець.

Ліворуч угорі позначено чорним чорнилом: № 12; унизу штамп: РМ. Під рисунком написи олівцем: ліворуч – Баллада «Тополя» посвящена Шевченко П.С. Петровской; праворуч – «Тополя». Рисунокъ Шевченко по семейному преданію. Обидва написи зроблено рукою Любові Миколаївни Оглобліної, доньки Лаврових – Парасковії Степанівни, уродженої Петровської (1835 – 1902), та Миколи Андрійовича (1820 – 1875), співучня й товариша Шевченка по Академії мистецтв. На звороті олівцем рукою невідомого позначено: 1839. Рисунок не є ілюстрацією, але близький до балади за настроєм і народно-пісенним образом самотньої тополі.

КАРТИНА «ТОПОЛЯ»

Зображення на рисунку перегукується із змістом таких рядків поетичного твору: Рости, рости, тополенько! Все вгору та вгору, Рости гнучка та висока, До самої хмари...

Два однойменні твори — поетичний і графічний — є яскравим прикладом єдності образного мислення Шевченка — поета і художника. Рисунок "Тополя" стверджує думки художників — сучасників Шевченка про те, що, навчаючись в Академії мистецтв, він уже тоді славився "особливим почерком для кожного дерева".

Поет і художник для кожного дерева….

У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя» У «Кобзарі» 1840 р. перед текстом балади вміщено аркуш із присвятою: П.С. Петровской. За спогадами Л.М. Оглобліної, Шевченко присвятив П.С. Петровській одну з найкращих своїх поем – «Тополю» і намалював їй до альбому струнку тополю .

І. Франко в розвідці «Тополя Т. Шевченка» зазначив, що в цій баладі поет «злучив у одно два осібні мотиви казочні: про те, як дівчина при помочі чарів викликує неприсутнього милого, і про те, як дівчина перемінюється в тополю»

Історія написання

Мотив викликання милого чарами Шевченко міг, зокрема, запозичити з народної пісні «При березі, при морі…», відомої йому зі збірки «Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем» Мотив перетворення дівчини в тополю генетично йде від поширеної в багатьох варіантах пісні «Оженила мати неволею сина…», в якій зла свекруха обертає нелюбу невістку в тополю. Цю пісню поет згадував у «Перебенді», де кобзар співає «про тополю, лиху долю». Напевно, Шевченкові був відомий народний переказ про дівчину, яка, чекаючи повернення милого, перетворилася в тополю (переказ пов’язаний з обрядом «вести тополю»).

Із джерел народних…

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.

Сюжет «Тополі» побудований на прийомі метаморфози, тобто перевтілення.

Стануть собі, обіймуться - Співа соловейко; Послухають, розійдуться, Обоє раденькі..

Дівчина зустрічається з козаченьком. Для дівчини це перші почуття, перший досвід у коханні. Тому вона віддає коханому усе серце, усю довіру, для неї її милий - ідеал. Дівчина ще не знає, що кохання буває гірким, що бувають зради та розчарування.

Минув і рік, минув другий - Козака немає; Сохне вона як квіточка... Для дівчини життя без милого стає тягарем. Проте вона ладна чекати на нього все життя.

За цих обставин ворожка дає зілля, яке може допомогти в нелегкій справі. Якщо козак живий, то він неодмінно повернеться, якщо ні - то краше не знати, що буде. Закохана має останній шанс побачити свого милого і зважується прийняти зілля.

Та мати хоче віддати доньку за заможного літнього чоловіка. І тоді дівчина зважується на ризик. Вона йде до ворожки, розповідає про свою недолю, плаче, говорить, що накладе на себе руки.

Зілля дива наробило — Тополею стала. Не вернулася додому, Не діждала пари; Тонка-тонка та висока — До самої хмари.

Відповідь можна знайти в зовнішній схожості дівчини з цим деревом: висока, тоненька, струнка. Тополя саме цим відрізняється серед інших дерев. Так само ці характеристики вважаються ознаками дівочої краси.

Чому саме тополя?

В чому ж причини трагічної долі головної героїні ?

Перша - це тогочасні традиції: дівчина має любити у своєму житті лише одного чоловіка; батьки можуть втручатися у життя дітей, вибираючи за них наречену чи нареченого.

Друга причина - це кохання. Наскільки воно справжнє, ми не можемо напевно сказати, адже це вигадана героїня.

Ця тополя, як символ любові, стоятиме біля дороги вічно і нагадуватиме людям про романтичну і трагічну історію про те, якою має бути справжня любов.