Переваги і недоліки інституту присяжних за новим КПК

Переваги і недоліки інституту присяжних за новим КПК

Доповідач:Володимир Яремко

Круглий стіл на тему: «Новели Кримінального процесуального кодексу України»м. Чернівці, 2012

Колонтитул презентации2

Інститут присяжних сьогодні


3

Конституція України

«Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних» (ст. 124)


4

Закон України «Про судоустрій та статус суддів»

«Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.» (ч. 2 ст. 1)

«Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.» (ч.3 ст. 5)

«Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.» (ч.1 ст.15)

«Судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці, народні засідателі та присяжні мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.» (ч. 1 ст. 50)

Глава 3. Народні засідателі та присяжні (ст. ст. 57-63)

Народні засідателі та присяжні

«Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді.» (ст. 57 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»)

«Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.» (ст. 63 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»)

«Мертва» норма?

В чому різниця?


5

КПК (в редакції до 12.06.2011)

«Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.»(ч. 3 ст. 17)

Законом України № 3388-VI від 19.05.2011 ліквідовано інститут народних засідателів.


6


Інститут присяжних в інших країнах


Інститут присяжних за новим КПК


9

Присяжний = суддя

«суддя – голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя; присяжний»(п. 22 ст. 3 Проекту КПК)


10

Склад суду

«Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.»(ч. 3 ст. 31 Проекту КПК)


11

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

«При здійсненні судового провадження судом присяжних, питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.»(ч. 3 п. 3 ст. 331 Проекту КПК)


12

Провадження у суді присяжних (§ 2 Глави 30 Проекту КПК)

Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється у відповідності із загальними правилами цього Кодексу, з особливостями, встановленими цим параграфом.

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно.


13

Виклик присяжних

У кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.


14

Відбір присяжних у суді

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених у законі підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть задавати присяжним відповідні запитання.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також питання про самовідводи і відводи присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів.


15

Запасні присяжні

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних за тими ж правилами за якими обираються присяжні.

Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних виносить ухвалу.


16

Порядок наради і голосування в суді присяжних

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Право викласти письмово окрему думку.


Переваги і недоліки інституту присяжних


18

Недоліки

• Непрофесійність присяжних

• Проблема відповідальності присяжних

• Значні витрати на залучення присяжних

• Неготовність суспільства, низький рівень правової культури


19

Переваги

• Доступ народу до правосуддя

• Неупередженість

• Об’єктивність

• Відповідальне ставлення

• Підвищення рівня професіоналізму адвокатів і прокурорів


Висновок


21

Висновок

• Те, що пропонується в Проекті КПК насправді не є інститутом присяжних, а інститутом народних засідателів

• Інститут присяжних має свої переваги та недоліки

• За умови запровадження цього інституту в належній формі – він є корисним і позитивним для України

• Основний мінус введення цього інституту в Україні – значні витрати

Documents

Переваги і недоліки інституту присяжних за новим КПК