У курсі “Об’єктно-орієнтоване програмування” заплановані наступні роботи:

лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) – до 4 балів; лабораторна робота №2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до 6 балів; лабораторна робота №3 (використання бітових операцій) – до 6 балів; лабораторна робота №4 (робота з структурованими типами мов С та С++ – масиви) – до 8 балів; лабораторна робота №5 (робота із структурами, файлами, потоками) – до 8 балів; лабораторна робота №6 (вивчення властивостей класів) – до 8 балів; лабораторна робота №7 (побудова і створення об’єктно-орієнтованого проекту) – до 10 балів;

Всього в сумі до 50 балів.

У кожному змістовному модуль враховуються також наступні складові:

• контрольна робота (на семестр 2 контрольні роботи – в кінці 1-го та 2-го модулів) – по 5 балів кожна;

• за затверджений звіт – кількість балів входить у «вартість» лабораторної роботи.

• Студенти, які не виконали план лабораторних робіт, мають оцінку 0 балів за відповідний змістовний модуль.

• Студентам, які достроково виконали план лабораторних робіт першого змістовного модуля, відповідна надлишкова кількість балів зараховується до другого змістовного модуля і так далі.

Терміни проведення модульних контролів:1 модульний контроль – до 1 квітня 2011 року;2 модульний контроль – до 30 квітня 2011 року;3 модульний контроль – до 1 червня 2011 року.

Література (основний список)

Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си.

Страуструп Б. Язык программирования С++.

Липпман Стенли Б., Лажойе Ж. Язык программирования С++.

Єфіменко С.В., Сугакова О.В. Програмування: мови С і С++. Методична розробка до лабораторних робіт. (бібліотека)

Із історії мов С та С++Автором мови С є Деніс Рітчі, який, працюючи в фірмі Bell Labs, в 1972 році розробив нову мову програмування та перший компілятор з неї. Вона стала результатом еволюційного розвитку мов B та BCPL, які використовувались для реалізацій операційних систем та мовних процесорів, завдяки своїм можливостям забезпечення ефективного інтерфейсу з апаратними засобами. Нова мова одержала назву в алфавітному порядку – С. Її основна відміна та безперечна перевага перед своїми попередницями – введення типів даних. В 1978 році була видана книжка Б. Кернігана та Д. Рітчі з повним описом мови, а в 1983 році був затверджений ANSI-стандарт мови С. Нові концепції теорії програмування, зокрема принципи об’єктно-орієнтованого програмування, вимагали створення об’єктно-орієнтованої мови програмування, яка була б спадкоємицею мови С. Такою мовою стала мова С++, розроблена Б. Страуструпом. Її перевага – сумісність з мовою С знизу. Тобто всі програми, написані мовою С, можуть виконуватись під управлінням компілятора С++. ANSI-стандарт мови С++ був прийнятим в 1998 році.(Для порівняння – початок розробок мови C# датується 1998 роком.)

ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ (тобто мовні одиниці) МОВИ С діляться на:

ключові (зарезервовані) слова;операції; ідентифікатори;обмежувачі (тобто розділові знаки, такі як: ( ) { } [ ] : ; , );

константи.Відокремлюються один від одного коментарями, пробілами або деякими спеціальними символами, які належать до групи так званих "пробільних літер", наприклад, знаки табуляції чи початку нового рядка.

КОНСТАНТИ (ЛІТЕРАЛИ) МОВ С та С++

бувають 4-х типів:

цілі; дійсні; символьні; текстові (рядкові або стрінгові);

Цілі константи задаються в десятковій, вісімковій або шістнадцятковій системах числення.

Десяткові константи складаються із десяткових цифр від 0 до 9: -1, 100, 1024.

Вісімкові константи складаються із вісімкових цифр від 0 до 7, причому перша цифра є нулем: 010, 0177.

Шістнадцяткові константи починаються з цифри 0, за яким має йти символ Х або х, а потім одна або більше шістнадцяткових цифр (тобто цифри від 0 до 9 і латинські літери від A до F або від a до f), наприклад: 0XFF, 0X10; 0x12b.

Дійсні константи мають десяткову крапку або експоненційну частину, або те й інше, наприклад: 1.125, 1е–10, –1.5е+05.

Символьна (інколи літерна) константа – це один символ у одинарних лапках, наприклад 'A' або '1'. Крім того, до символьних констант відносяться і так звані esc-послідовності, які зображуються двома символами, перший з яких знак \ (слеш), наприклад '\n', або '\\' – слеш; '\'' – одинарні лапки; '\"' – подвійні лапки. У вигляді escпослідовностей можуть зображуватись і безпосередньо коди символів: '\013' – це те саме, що '\v' – символ вертикальної табуляції. Особливу роль відіграє символ з нульовим кодом – '\0' (так звана null-літера)

Текстова константа – це нуль або більше символів у подвійних лапках, наприклад "Text", "" або "0123456789". «Секрет» текстової константи полягає у тому, що компілятор завершує її null-літерою – для позначення її закінчення. Таким чином, "0" '0' та 0 – це абсолютно різні сутності, які до того ж для свого збереження вимагають різних об'ємів пам'яті (перша – текстова константа, займає 2 байти пам'яті, друга – символьна константа, займає 1 байт пам'яті, третя – просто ціла константа, яка вимагає стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)

ОСНОВНІ СТАНДАРТНІ ТИПИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ (ANSI)

Синтаксис визначення змінної:<тип> <список змінних>; або <тип> < змінна> = < початкове значення>;

Тип Об’єм (в байтах)

Діапазон значень

int (цілий) 2 –32767 .. 32768 unsigned (цілий без знака) 2 0 .. 65535 short (короткий цілий) 2 –32767 .. 32768long (довгий цілий) 4 -231 .. 231 -1

float (дійсний) 4 3,4е-38 .. 3,4е+38

double (довгий дійсний) 8 1,7е-308 .. 1,7е+308

char (символьний) 1 –127..128

unsigned char (без знака) 1 0..255

ОПЕРАЦІЇ С/C++

Операції мов С та С++ діляться на : арифметичні операції; операції відношення; логічні операції; побітові операції; операції присвоєння; операції інкременту та декременту; умовна операція.

ПРІОРИТЕТ ОПЕРАЦІЙ

Операції Порядок виконання

! ~ ++ -- + – * & (унарні) Праворуч

* / % (арифметичні операції типу множення) Ліворуч

+ – (арифметичні операції типу додавання) Ліворуч

<< >> (операції зсувів) Ліворуч

< <= > >= (операції відношення) Ліворуч

== != (операції відношення) Ліворуч

& (побітове множення) Ліворуч

^ (побітове виключне АБО) Ліворуч

| (побітове додавання) Ліворуч

&& (логічне множення) Ліворуч

|| (логічне додавання) Ліворуч

?:; (умовний вираз) Праворуч

= += -= *= /= %= &= ^= |= <<= >>= Праворуч