Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

РОЛЬ ВІРУСІВ

• Віруси поширені у природі повсюдно. Вони уражають усі групи живих організмів. • Репродукція вірусів у природі підтримується різними організмами: бактеріями, грибами,

найпростішими, рослинами, тваринами. Наприклад, комахи часто страждають від вірусів, які накопичуються в їхніх клітинах у вигляді великих кристалів. Рослини нерідко уражаються дрібними і просто побудованими РНК-вмісними вірусами. Ці віруси навіть не мають спеціальних механізмів для проникнення у клітину. Вони переносяться комахами (які живляться клітинним соком), круглими червами і контактним способом, заражаючи рослину внаслідок її механічного ушкодження.

• Віруси є збудниками багатьох небезпечних хвороб тварин і людини. Вони передаються під час безпосереднього фізичного контакту, повітряно-краплинним шляхом та іншими способами. Віруси можуть поширюватися організмами-переносниками (вірус сказу переносять собаки й кажани, вірус грипу передається від людини до людини тощо)

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

РОЛЬ ВІРУСІВ У ПРИРОДІ

Описано приблизно 500 вірусів, які уражають теплокровних хребетних, і понад 300 вірусів, що уражають вищі рослини.

Деякі види ракових пухлин у тварин і людини мають вірусну природу (онко-віруси).

Віруси рослин не інфікують людину, тварин і бактерії, віруси бактерій – відповідно рослини і тварини, віруси людини і тварин – рослини і бактерії.

ЦІКАВОЗНАТИ

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

РОЛЬ ВІРУСІВ У ПРИРОДІ

•вірусні інфекції дихальних шляхів, органів травлення, нервової системи, шкіри тощо.

Організми одного виду (напр., людина) можуть уражатися вірусами багатьох видів, які паразитують

у тканинах різних тканин та органів:

•гепатит В, ВІЛ (людина);

•ящур, чума собак (тварина).

Деякі вірусні інфекції характерні тільки для людини або лише певних видів тварин, рослин, грибів чи

бактерій:

•вірус сказу, кліщового енцефаліту, жовтої пропасниці.

Відомі віруси з широким колом хазяїв (спільні для людини та різних видів свійських або диких

тварин):

Пристосування вірусів до паразитизму проявляються в різноманітності способів ефективного зараження хазяїв.

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

• Учені вважають, що віруси відіграють певну роль і в еволюції прокаріот, оскільки можуть передавати спадкову інформацію від одних особин цих організмів до інших, як у межах одного виду, так і між різними, вбудовуючись у спадковий матеріал клітини-хазяїна.

ЯК ЛЮДИНА ВИКОРИСТОВУЄ ВІРУСИ

За їхньою допомогою певний ген, виділений з іншого організму або синтезований штучно, можна переносити в клітини бактерій. Так забезпечується синтез речовин, необхідних людині (наприклад, гормону інсуліну для лікування цукрового діабету, захисних білків-інтерферонів).

Наприклад, проблему масового розмноження кролів в Австралії, що загрожувало виснаженню пасовищ, вдалося розв’язати за допомогою вірусу, який ефективно знизив чисельність цих тварин.

! Застосовуючи вірус проти шкідливого виду, треба попередньо переконатися, чи не вражатиме він й інші організми.

У біологічному методі боротьби зі шкідливими видами (личинками кровосисних комарів, шовкопряда-недопарки тощо).

В генетичній інженерії

РОЛЬ ВІРУСІВ У ПРИРОДІ ПОЛЯГАЄ У РЕГУЛЯЦІЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ СВОЇХ ХАЗЯЇВ

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ВІРУСІВДЛЯ ЛЮДИНИ

ПОВІТРЯНО-КРАПЕЛЬНИМ

ШЛЯХОМ

Грип, ГРВІ, віспа, кір

З ЇЖЕЮ ТА

ВОДОЮ

Гепатит А

ЧЕРЕЗ ПОКРИВИ

ТІЛА

Сказ, віспа,

папілома, герпес

ЧЕРЕЗ КРОВ

СНІД, гепатит В

ЗА УЧАСТЮ ПЕРЕНОС-

НИКІВ

Жовта пропасниця, лихоманка

Західного Нилу (кровосисний

комар); енцефаліт

(кліщ)

ПРИ СТАТЕВИХ КОНТАКТАХ

Імунодефіцит людини, гепатит С, герпес

Проявлення вірусу герпесуна губахлюдини

ВІРУСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

Рослина тютюну, уражена вірусом тютюнової мозаїки

Ящур великої рогатої худоби, рожисте

запалення у свіней, чума птахів, міксоматоз кролів, сказ собак,

лисиць, котів…

ТВАРИНИ

Вірус жовтої мозаїки турнепсу, тютюнової мозаїки, карликової

кущистості, бронзовості томатів

РОСЛИНИ

Смертельні наслідки для тварин,

економічні збитки для людини, інфікування людини (пташиний

грип, сказ…).

З’являються жовті цяточки на листках,

зморшкуватість, карликовість листків;

затримання росту рослин, загибель

рослин, зменшення врожаю.

Схема будови вірусу тютюнової мозаїки

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

• Не завжди потрапляння вірусу до організму призводить до розвитку хвороби. Це залежить від чутливості хазяїна, стану його імунної системи, концентрації вірусних частинок та їхньої патогенності (здатності спричиняти патологічний процес).

• Сприятливі умови для поширення вірусів призводять до спалахів епідемій інфекційних захворювань (від грец. епідемія – поширена в народі хвороба).

• Науку, яка досліджує причини виникнення і поширення інфекційних хвороб та застосовує отримані знання для боротьби з ними, називають епідіміологією.

ГОЛОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Епідемічний процес виникає і підтримується тільки за умови спільних дій таких первинних чинників

наявності джерела збудника

здійснення механізму передачі

збудника

високого ступеня сприйнятливості популяції

хазяїв до інфекції

Данило Кирилович Заболотний

український вчений, який зробив значний внесок у розвиток епідеміології

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

НАЙСТРАШНІША ЕПІДЕМІЯ

Палата для хворих на грип під час епідемії “іспанки” 1918-1919 р.,

м. Вашингтон

Іспанські солдати з форту Райлі

• В переліку значних катастрофічних подій, які спіткали людство за всю його історію, одне з чисельних місць посідає епідемія вірусу грипу 1918 р. – “іспанка”.

• Пандемія почалася в останні місяці Першої світової війни і швидко затьмарила це найбільше кровопролиття за масштабом жертв. За 18 місяців від вірусу H1N1 (такого ж типу, що і свинячий і пташиний грип) померло за різними оцінками від 50 до 100 млн. чоловік.

• Було заражено близько 400 млн. людей, більше,

ніж 20 % населення планети. • Грип за перші 25 тижнів убив 25 млн людей. СНІДу було

потрібно 25 років, щоб убити 25 млн людей. • Епідемії H1N1 повторювалися в Азії в 1957 і 1968 роках• Цікаво знати: у лютому 1998 року Інститут

Молекулярної Патології Армії США (AFIP) отримав зразок вірусу H1N1 1918 року з трупа корінної мешканки Аляски, похованої у вічній мерзлоті 80 років тому. Цей зразок дозволив вченим в жовтні 2002 року відтворити генну структуру вірусу 1918 року. Вірус іспанки виявився слабкішим від сучасного H5N1.

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

• Вірус грипу – складний. Його генетична інформація закодована у вісьмох одноланцюгових молекулах РНК.

• Приєднавшись за допомогою рецепторних молекул до клітин епітелію, вірусна РНК проникає через цитоплазму до ядра клітини.

• У клітині відбувається самозбирання вірусних частинок, яке супроводжується руйнуванням клітинних структур і виходом віріонів у міжклітинний простір.

• Коли таких клітин в епітеліальній тканині виявиться багато, спостерігають симптомиінфекції.

• Накопичення решток зруйнованих клітин в організмі викликає кашель, підвищення температури.

Мал. 1. Схематична будова вірусу грипу: NA та НА - різні поверхневі білки

Мал. 2. Життєвий цикл вірусу грипу:1. приєднання вірусу до чутливої клітини; 2. утворення пухирця з вірусом; 3. злиття мембран і потрапляння РНК вірусу в цитоплазму; 4. проникнення РНКвірусу до ядра клітини; 5. транскрипція і реплікація вірусної РНК; 6. синтез вірусних структурних білків та збирання віріонів; 7. «вихід» віріонів з клітини.

ГРИП

АПЧХИ-

АПЧХИ Віруси

Слизові оболонки

Епідемія

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

• Грип – це гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів); входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій.

• Захворюваність грипом переважає восени та взимку. (Чому?)

• Чому майже щороку люди хворіють на грип? Адже імунна система повинна була б забезпечити несприйнятливість організму до цього вірусу.

ГРИП

щоразу, коли починається епідемія, ми маємо справу зновим вірусом, генетична інформація якого змінилася (відбулася мутація).Саме тому наша імунна система не може його знешкодити.

відп

овід

ьОстанні пандемії грипу

Назва пандемії Дата Смертей Підтип грипу

Азійський грип 1889–90 1 млн. H2N2 (імовірно)

Іспанський грип 1918–20 50 млн. H1N1

Азійський грип 1957–58 1.5 до 2 млн. H2N2

Гонконзький грип

1968–69 1 млн. H3N2

Свинячий грип 2009 понад 18 209 новий H1N1

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

• Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) призводить до розвитку смертельно небезпечного захворювання – синдрому набутого імунодефіциту, тобто СНІДу.

• ВІЛ вражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.

• ВІЛ був відкритий 1983 року вченими Пастерівського інституту (Париж) JIюком Монтанье та Франсуазою Барре-Синуссі, за що вони 2008 року отримали Нобелівську премію в галузі медицини.

Франсуаза Барре Синуссі та Люк Монтанье. Фото з сайту Нобелівського комітету (nobelprize.org)

ВІРУС ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИФ

АКТИ

За даними ВООЗ, понад 44 млн людей на планеті живуть з ВІЛ. За 32 р. існування епідемії СНІДу від нього померло 20 млн людей. Наша країна залишається єдиною в Європі, де епідемія СНІДу прогресує. За офіційними даними 2010 року в Україні налічувалося 182 тисячі ВІЛ-інфікованих, а за даними ВООЗ – в двічі більше.

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

СПОСОБИ ЗАРАЖЕННЯ

При кровообміні з інфікованим (ін'єкційне вживання наркотиків, манікюр, педикюр, використання нестерільного інструментарію для татуювання та пірсингу; використання чужих інструментів для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові, переливанні інфікованої крові тощо).

Від матері до дитини під час вагітності, пологів, вигодовування грудним молоком.

Під час незахищених статевих контактів із ВІЛ-інфікованими.

ВІЛ не передається

Повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання тощо), рукостискання, поцілунок.

З їжею та водою, через спільне користування посудом, туалетом, ванною, білизною, речами.

Через укуси кровосисних комах та кліщів.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СНІДУ

Памя’тайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу – це ВИ сами!

• З моменту проникнення вірусу в чутливу клітину починається прихований період ВІЛ-інфекції – вірусоносійство (може тривати 7-10 років і більше).

• У цей час інфікована людина почувається цілком здоровою. Рано чи пізно починається саме захворювання – СНІД, що триває зазвичай 1-3 роки та завжди закінчується смертю.

• До цього часу не зареєстровано жодного випадку одужання ВІЛ-інфікованої людини. Це пов’язано з тим, що ВІЛ вбудовує свою генетичну інформацію у вигляді дволанцюго- вої ДНК у хромосому клітини, яка (а відповідно й організм) довічно стає носієм вірусу. Оскільки вірус вражає клітини імунної системи, зокрема Т-лімфоцити та макрофаги, у разі розвитку СНІДу інфіковані клітини масово гинуть. Імунна система перестає знешкоджувати збудників різних хвороб. Тому хворий гине не від вірусу імунодефіциту, а внаслідок інших інфекцій, збудників яких в нормі наша імунна система активно пригнічує (наприклад, молочниці, яку спричиняє паразитичний грибок).

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СНІДУ

Половина нових випадків інфікування ВІЛ у світі припадає на вікову групу 15-24 роки. Протягом останніх років понад 6 000 молодих людей щодня заражуються ВІЛ.

ФАК

ТИ

ВІЛ за останні 25 років значно поширився серед населення різних країн, серед яких і Україна, а СНІД набув характеру пандемії

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

• За цей час людство навчилось ефективно протистояти епідемії завдяки впровадженню лікувальних препаратів і профілактиці розповсюдження вірусу. Широка поінформованість суспільства та інтенсивні профілактичні засоби дали змогу деяким країнам знизити рівень передачі ВІЛ-інфекції. Але загалом у світі кількість інфікованих людей щорічно зростає.

1.Спеціальне виховання дітей і лекції для дорослих в питаннях захисту і запобігання.

2. Уникати випадкових статевих контактів, використовувати презерватив.

3. Перевірка донорської крові.

4. Основна умова – ваша поведінка.Здоровий спосіб життя – ТАК!

5. Дотримання засобів безпеки привикористанні любого інструментарію (у медичних установах і в побутіпри різних маніпуляціях; повна відмова від вживання ін’єкційних та інш. наркотичних речовин)

ПРОФІЛАКТИКА ЗАРАЖЕННЯ ВІЛ

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

ЧИННИКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ПОШИРЕННЯ ІНФЕКЦІЙ І СПАДКОВИХ ЗМІН ВІРУСІВ

широкомасштабні транспортні перевезення людей, їхніх продуктів харчування тощо

забруднення повітря, нищення лісів, міграції диких тварин унаслідок руйнування середовищ їхнього мешкання

неконтрольований ріст великих міст

Підсумовуючи проблему поширення вірусів та епідеміології вірусних захворювань, слід відзначити провідну роль людини в появі нових і збільшенні патогенності давно відомих вірусних інфекцій.

розширення ареалів (інтродукція) свійських тварин і культурних рослин, тривале вирощування на певній території одних і тих самих культур

порушення правил переливання крові, правил санітарії та гігієни, випадкові статеві контакти, вживання наркотиків

•Поширення вірусів як внутрішньоклітинних паразитів у біосфері визначене ареалами чутливих до них організмів. Певні види вірусів завжди мають певнe коло видів хазяїв.•Пристосування вірусів до внутрішньоклітинного паразитизму проявляються в різноманітності способів ефективного зараження хазяїв. •Переносниками віріонів часто слугують різні членистоногі. Зараження можливе також при недотриманні санітарних норм під час переливання крові або хірургічних операцій (гепатит В, ВІЛ). Для деяких вірусів встановлена можливість передачі при статевих контактах (герпес, ВІЛ, гепатит С).•Віруси здатні до спадкових змін шляхом мутацій або обміну ділянками РНК між різними видами. Ця їхня властивість сприяє виникненню нових вірусних частинок та інфекційних захворювань, наприклад ВІЛ, який спричинює смертельну хворобу – СНІД.

Лебідь Ю. О., Рибальська ЗОШ

ВИСНОВКИ