Видання даної брошури стало можливим зафінансової підтримки Європейського Спів�товариства, а також завдяки співпраці на�шої організації з проектом ìМережа грома�дянської дії в Україніî (UCAN), що впровад�жується Інститутом сталих спільнот, США,та за підтримки народу Сполучених ШтатівАмерики, отриманої через Агентство Спо�лучених Штатів з міжнародного розвитку(USAID).

Думки, висловлені в брошурі, належать ви�конавцям проекту і не можуть ні за якихобставин вважатись такими, що відобража�ють точку зору Європейської Комісії, по�гляди USAID, UCAN, або Інституту сталихспільнот.

Підписано до друку 03.10.2006 р.Формат 60 х 84 1/16

Гарнітура «Опус». Папір офсетний.Умовн. друк. арк. 1,16

Наклад 1000 прим. Зам. 22/09/06.

Віддруковано в типографії ПП «Фірма Гранмна»м. Київ, Повітрофлотський проспект 94А

Тел./факс: (044) 246$29$72

З точки зору криміналь�но�процесуального пра�ва, злочин визначаєтьсяяк суспільно�небезпечнедіяння, відповідальністьза яке передбачена Кри�мінальним Кодексом. Відповідно до поняття злочину булосформульовано завдання кримінального процесу, середяких також було виділено ´відшкодування матеріальнихзбитків та іншої шкоди, завданої злочиномª. Однак, рі�вень виконання судових рішень з відшкодування завданоїзлочином шкоди залишається низьким. Чому так?

Серед усього іншого, відповідь на це питання також вартошукати у тому способі, у який держава реагує на злочин.

Загалом, процес кримінального правосуддя можна розгля�дати як активну діяльність уповноважених державою орга�нів щодо виявлення фактів кримінальної ситуації, які свід�чать про вину правопорушника. Зібрані та доведені фактистають основою обвинувального висновку, на них такожбазується класифікація скоєного злочину. Завдання адвока�тів, покликаних захищати своїх клієнтів, полягає в тому,щоб виявити недоліки у логіці побудови кримінальної спра�ви та помíякшити суворість вироку. Тому у центрі уваги та�кого процесу є правопорушники, тоді як потреби потерпі�лих ігноруються. Це приз�водить до ситуації, колижертва злочину потерпаєвдруге ñ на цей раз від не�досконалості традиційноїсистеми правосуддя.

Таким чином, через здій�снення правосуддя, щоспрямоване на покарання,особи, що скоїли злочин,ізолюються від суспільс�тва, а потреби потерпілихфактично ігноруються.

3

Злочин та можливостіусунення його

наслідків

 í³÷ ç 4-ãî íà 5-òå ëèïíÿ 200* ðîêóãðîìàäÿíèíà Ê., ÿêèé ïåðåáóâàâ â ñòà-í³ àëêîãîëüíîãî ñï'ÿí³ííÿ, áóëî çíàéäå-íî ãðóïîþ ï³äë³òê³â á³ëÿ âëàñíî¿ êâàð-òèðè. Âîíè çíàéøëè â íüîãî êëþ÷³ òàçàâåëè äî ïîìåøêàííÿ. Òîãî æ âå÷îðàîäíà ç ä³â÷àò, ùî áóëà ñåðåä ï³äë³òê³â,Êñåí³ÿ (15-òè ðîê³â), çóñòð³ëà â äâîð³ñâîþ çíàéîìó Îëüãó (20-òè ðîê³â) òàçàïðîïîíóâàëà ïîâåðíóòèñü äî íåçàì-êíåíî¿ êâàðòèðè ³, ñêîðèñòàâøèñüñòàíîì ãîñïîäàðÿ, âçÿòè òàì ÿê³ñüðå÷³. Îëüãà ïîãîäèëàñü.

Саме через зорієнтованість офіційного правосуддя зде�більшого на покарання, зíявилась потреба у пошуку іншихпідходів до злочину ñ таких, які б давали змогу задоволь�няти потреби потерпілих та більш ефективно боротися зізлочинністю. Згодом такий підхід було названо відновнимправосуддям і було започатковано програми, що допома�гали б самим учасникам кримінальної ситуації та громадіздійснювати контроль над злочинністю та процесом від�шкодування завданої злочином шкоди.

На відміну від традицій�них підходів до вирішен�ня кримінальних кон�фліктів, відновне право�суддя спрямоване, в пер�

шу чергу, на відновлення справедливості та виправленняшкоди, спричиненої злочином.

Відновне правосуддя базується на принципах, які зазви�чай залишаються поза увагою кримінального провад�ження. Згідно них, злочин потрібно розглядати, в першучергу, як конфлікт між індивідами ñ тобто як ситуацію,

внаслідок якої стражда�ють і потерпілі, і саміправопорушники, і ото�чення обох сторін. В тра�диційному карному пра�восудді злочин ñ це пору�шення закону, певнихправових норм, а отже,злочин скоєно протидержави, а не конкретноїлюдини, якій було спри�чинено шкоду.

На відміну від судовоїсистеми, де суд приймає

4

Відновне правосуддя

ijâ÷àòà âèíåñëè ç êâàðòèðè êîìï’þ-òåð, â³äåîìàãí³òîôîí, ãðîø³, à òàêîæäåÿê³ ³íø³ ðå÷³ (âèêîðèñòàíó êîñìå-òèêó, ñòàð³é ôåí òà ôîòîàïàðàò,ñïèðòí³ íàïî¿), ÿê³ ïîò³ì, ðàçîì çêëþ÷åì â³ä êâàðòèðè, âèêèíóëè ïî äî-ðîç³. ³äåîòåõí³êó òà êîìï'þòåð ïðà-âîïîðóøíèö³ â³äâåçëè äî çíàéîìîãîÎëüãè, ïîÿñíþþ÷è íàÿâí³ñòü öèõ ðå÷åéòèì, ùî Êñåí³ÿ âèð³øèëà ï³òè ç äîìó.

ϳä ÷àñ ñë³äñòâà ïðàâîïîðóøíèöÿì áó-ëî ïðåä'ÿâëåíî îáâèíóâà÷åííÿ çà ñò. 185÷. 3 (êðàä³æêà ç ïðîíèêíåííÿì) ÊÊ Óê-ðà¿íè, à ïîòåïë³ëîþ áóëî âèçíàíî âëàñ-íèöþ êâàðòèðè, Âàëåíòèíó ²âàí³âíó.

остаточне рішення щодовизначення розміру зав�даних збитків, програмивідновного правосуддянадають потерпілим осо�бам можливість самимвизначати наскільки сер�йозно було порушено їхніінтереси. Таким чином, впроцесі розвíязання кри�мінальних конфліктів на�дається максимальна під�тримка потерпілим та забезпечується задоволення їхніхпотреб.

У традиційній системі правосуддя, практично з самогопочатку порушення кримінальної справи, сторони кон�флікту зазнають таврування. Найбільше від цього страж�дає правопорушник, який спершу є ìпідозрюванимî, по�тім ìпідсуднимî, і ,в решті решт, стає ìзлочинцем, якомуне має місця серед нормальних людейî. Таке ставленнядо людини, що спричинила шкоду, не дає їй можливостівиправити ситуацію. Правопорушники, замість того, щобвзяти на себе відповідальність, самі почувають себе жер�твами обставин та змушені активно захищатись. Програ�ми відновного правосуддя базуються на вірі в те, що лю�ди можуть змінювати свою поведінку на краще, здатні ус�відомлювати свої дії та мають право бути включеними усуспільство за умови безпосередньої участі у відшкоду�ванні збитків, спричинених злочином.

В традиційній карній системі домінує держава, що сприяєпасивній ролі сторін кримінального конфлікту. Водночас,процес правосуддя повинен сприяти активному залучен�ню до нього потерпілих, правопорушників та їх оточення.Тільки за цієї умови стає можливим примирення сторін,відновлення справедливості та виправлення шкоди, спри�чиненої злочином.

5

 íàñë³äîê â÷èíåíîãî çëî÷èíó ïîòåðï³-ë³é áóëî çàâäàíî íå ëèøå çíà÷íèõ ìà-òåð³àëüíèõ çáèòê³â - âîíà âòðàòèëàïî÷óòòÿ áåçïåêè ó âëàñíîìó ïîìåø-êàíí³, â³ä÷óâàëà ñèëüíå åìîö³éíå íàï-ðóæåííÿ òà íàìàãàëàñü íå âèõîäèòèçàéâèé ðàç íà âóëèöþ, îñê³ëüêè áîÿëàñüçóñòð³òè òàì ïðàâîïîðóøíèöü, ÿê³ â ¿¿ïðèñóòíîñò³ äåìîíñòðóâàëè çâåðõíºñòàâëåííÿ, çàâäàþ÷è äîäàòêîâî¿ åìî-ö³éíî¿ òðàâìè.

Навіть такі нерівнозначніза своїми наслідками зло�чини як зґвалтування такрадіжка, викликають употерпілих схожі почуттята переживання. Емоційні

травми можуть бути настільки сильними, що справляти�муть негативний вплив на життя потерпілих протягомтривалого часу.

Загалом, можна виділити такі потреби жертв злочину:

1. Фізична та емоційна безпека. Потерпілі прагнуть впев�неності в тому, що загрозу переслідування усунуто і си�туація, в яку вони потрапили, більше не повториться.Навіть коли правопорушника засуджують до позбав�лення волі, страх зазнати помсти не зникає, а навпакипідсилюється та переслідує людину протягом тривалогочасу. Це стає причиною тривожності, безпідставних пі�дозр, недовіри до оточуючих.

2. Відшкодування збитків, компенсація втрат. В багатьохвипадках потреба потерпілих полягає не в тому, щоб за�судити правопорушника, а в тому, щоб було компенсова�но завдану шкоду: відремонтовано машину, повернутомобільний телефон, викрадені документи та гроші, ком�пенсовано витрати на лікування тощо. Тоді, коли повніс�тю відшкодувати збитки неможливо, навіть символічнакомпенсація є важливою, оскільки вона означає вста�новлення порушеної справедливості.

3. Отримати відповідь на запитання, що турбують. Осо�би, що постраждали від злочину, часто переживаютькризу сприйняття світу, свого оточення та самих себе.Їх уявлення про справедливість та логічність подій руй�нуються. Так само страждає самооцінка та впевненістьв собі. Потерпілі хочуть отримати відповіді на запитан�ня ìЧому це трапилось зі мною?î, ìЧи можу я довірятилюдям?î, ìЩо це за світ, в якому ми живемо?î

6

Потреби сторінкримінальногоконфлікту

4. Розповісти, про те, що трапилось, висловити свої по#чуття, дати вихід емоціям та агресії, бути почутими.Часто потерпілі, що потребують підтримки, не можуть їїзнайти в своєму оточенні. Їхні рідні та знайомі прагнутьзабути те, що трапилось, бояться спричинити додатковістраждання, ігнорують теми, повíязані з обговореннямпереживань потерпілих. Так само практично неможли�во бути почутим під час розгляду справи в суді, де ува�га акцентується на фактах.

За даними досліджень, правопорушники також мають специ�фічні потреби, повíязані переважно з відновленням позитив�ної самооцінки та зруйнованих стосунків. Так, багато з нихвисловлюють потребу в тому, щоб запевнити жертву, що лишевони несуть відповідальність за те, що трапилось. Вони такожчасто відчувають розкаяння та усвідомлюють, що для потерпі�лих важливо почути це. Правопорушники відчувають гострупотребу бути прощенними, вони прагнуть, щоб потерпілі таоточення сприймали їх ìяк людейî, а не як злочинців.

Серед програм, які втілю�ють в собі підходи віднов�ного правосуддя, най�більш поширеною є меді�ація потерпілих та право�порушників, або програ�ми примирення.

Процедура примирення в кримінальних справах визнача�ється як структурована безпосередня зустріч сторін кон�флікту, під час якої, за до�помогою нейтральної тре�тьої сторони (медіатора),потерпілий та правопо�рушник мають можливістьприймати активну участьу вирішенні проблем,спричинених злочином.

7

Програма примиренняпотерпілих таправопорушників

 íàñë³äîê ïðîâåäåíèõ ïîïåðåäí³õ çóñ-òð³÷åé îäíà ç ïðàâîïîðóøíèöü, Îëüãà,ïîãîäèëàñü íà ìåä³àö³þ.

Ïîòåðï³ëà òàêîæ ïîãîäèëàñü íàó÷àñòü ó ïðîãðàì³, ñïîä³âàþ÷èñü òà-êèì ÷èíîì õî÷ ÿêîñü âïëèíóòè íà ïðî-öåñ óñóíåííÿ çàâäàíî¿ øêîäè.

Медіація потерпілих та правопорушників базується на та#ких принципах:

визнання важливості почуттів та потреб потерпілого,що проявляється в можливості для жертви розповістипро свої потреби та переживання, бути почутим, зус#тріти розуміння та підтримку;

прийняття правопорушником відповідальності заспричинену злочином шкоду, що передбачає визнан#ня провини та готовність до відшкодування нанесе#них збитків; цей принцип визначає основу взаємодіїправопорушника та потерпілого під час процедурипримирення;

самовизначення сторін ñ надання сторонам повнова#жень щодо пошуку та прийняття взаємоприйнятногодля них рішення; лише учасники кримінального кон#флікту є компетентними у вирішенні проблеми;

нейтральність медіатора ñ ведучий програм примирен#ня, повинен працювати однаково і для жертви і дляправопорушника, в той самий час він не може бутинейтральним до самого правопорушення, визнаючи йо#го несправедливість;

конфіденційність ñ всі учасники процедури беруть насебе зобовíязання не поширювати будь�яку інформа#цію, що стала їм відома без згоди другої сторони; меді#атор також не може повідомляти представникам систе#ми кримінального правосуддя про те, що саме відбува#лось під час медіації; єдиний документ, який може бутивикористано під час розгляду кримінальної справи в су#ді ñ угода про примирення сторін;

добровільність ñ процес примирення може відбуватисьлише за умови добровільної згоди сторін на участь уньому; як потерпілий так і правопорушник можуть від#мовитись від даної процедури на будь�якому її етапі.

8

Механізм, за яким здій�снюється примирення вкримінальних справах,складається з кількох фаз,кожна з яких спрямованана досягнення своїх спе�цифічних завдань.

I. Відбір справ. Мета цієї фази полягає в тому, щоб отри#мати від органів судочинства та досудового слідства ін#формацію про кримінальні конфлікти, які підходятьдля процедури примирення. Координатор програмивідбирає справи за таким критеріями:

наявність потерпілої сторони;визнання правопорушником своєї провини;ступінь тяжкості наслідків вчиненого правопору�шення.

Проте, найважливішим критерієм є бажання сторін кримі�нального конфлікту брати участь у процедурі примирення.Як показує досвід, для неповнолітніх правопорушниківучасть у процедурі примирення є найбільш ефективною.

II. Підготовка до процедури примирення. Після направлен#ня справ на медіацію, ведучий процедури примирення(медіатор) проводить окремі попередні зустрічі з потерпі#лою стороною. Метою їх проведення є збір інформаціїпро ситуацію, що трапилась, розíяснення сторонам сут#ності процедури, її переваг та ризиків, виявлення очіку#вань сторін від процедури; на цьому етапі важливим такожє визначення ступеня готовності правопорушника взятина себе відповідальність за свої дії та брати безпосереднюучасть у процесі відшкодування нанесених збитків.

III. Зустріч з усунення завданої шкоди. Під час зустрічіпримирення, на якій безпосередньо проводиться медіа�ція між потерпілим та правопорушником, сторони залу�чаються до прямого діалогу. Ця фаза включає в себекілька етапів:

9

Етапи програмипримирення

потерпілих таправопорушників

1. Підготовчий, метоюякого є підготовка примі�щення для проведеннязустрічі, планування то�го, як розмістити учасни�ків, прийняття медіато�ром рішення щодо мож�ливих стратегій прове�дення зустрічі.

2. Вступне слово веду#чого, включно з інформу�ванням про цілі та задачізустрічі та про роль веду�чого в процедурі прими�

рення. Медіатор також узгоджує зі сторонами правилавзаємодії, що базуються на основних принципах прог�рам примирення та на повазі сторін один до одного.

3. Розповідь сторонами свого бачення ситуації. Медіа�тор пропонує учасникам зустрічі по черзі висловитисвої переживання стосовно ситуації, що сталась.Сторони також можуть висловити свої почуття сто�совно події, розповісти як злочин вплинув на їхнєжиття та оточення, поставити іншій стороні запитан�ня, що хвилюють, та отримати на них відповіді.

4. Обговорення спричинених збитків та варіантів їхкомпенсації, що включає в себе розгляд та оцінкузапропонованих сторонами варіантів усунення зав�

даної злочином шкоди.Медіатор допомагає сто�ронам оцінити можли�вість реалізації запропо�нованих варіантів вирі�шення проблеми і обратиті з них, що задовольнилиб інтереси обох сторінконфлікту.

10

ϳä ÷àñ ìåä³àö³¿ Âàëåíòèíà ²âàí³âíàìàëà çìîãó âèñëîâèòèñü òà ðîçïîâ³ñòèïðî òå, ÿê çëî÷èí âïëèíóâ íà ¿¿ æèò-òÿ: ïðî òå â³ä÷óòòÿ áåçïîðàäíîñò³òà íàõàáíîãî âòðó÷àííÿ â ¿¿ æèòòÿ,ÿêå âîíà ïåðåæèëà, ïîáà÷èâøè áåçëàä óñâîºìó, äî òîãî òàêîìó çàòèøíîìó,ïîìåøêàíí³; ïðî â³ä÷àé, ùî îõîïèâ ¿¿,êîëè âèÿâèëîñü, ùî áóëè âèêðàäåí³ ðå÷³¿¿ ñèíà, íà ÿê³ â³í ñàì çàðîáèâ; ïðî òå,ùî íàâ³òü òåïåð, êîëè íà äâåðÿõ êâàð-òèðè ç'ÿâèëèñü äîäàòêîâ³ çàìêè, âîíàíå ìîæå ïîçáóòèñü ñòðàõó, ùî ïîä³áíåìîæå ïîâòîðèòèñü çíîâ.

Çàâäÿêè ðîçïîâ³ä³ ïîòåðï³ëî¿ Îëüãàç³òêíóëàñÿ â³÷-íà-â³÷ ç íàñë³äêàìèñâ ïîâåä³íêè. Âîíà ìàëà çìîãó ïîï-ðîñèòè âèáà÷åííÿ òà ïîÿñíèëà, ùî íåçðîáèëà öüîãî ðàí³øå, áî ñèëüíî ïåðå-æèâàëà òà áîÿëàñü. Êð³ì òîãî, âîíàçàçíà÷èëà, ùî ãîòîâà çðîáèòè âñå, ùîâ³ä íå¿ çàëåæèòü, äëÿ òîãî, ùîá óñóíó-òè øêîäó, çàâäàíó ¿¿ ïîâåä³íêîþ.

5. Підписання угодипро примирення.Якщо сторони дій�шли згоди щодо спо�собу вирішення да�ної ситуації, медіа�тор допомагаєскласти угоду, згідноякої як потерпілий,так і правопоруш�ник, беруть на себезобовíязання щодоусунення шкоди,завданої злочином.

Домовленості сторін, які фіксуються в угоді, визначають�ся спільно потерпілим та правопорушником. Як свідчитьдосвід, угода про примирення може складатись з такихрозділів:

про відшкодування матеріальних та моральних збит�ків потерпілому; про дотримання особливих вимог щодо поведінкичи режиму правопорушника: проходження курсу лі�кування, консультацій чи терапії (якщо потрібно),регулярне відвідування навчального закладу, пошукроботи тощо;про можливі дії потерпілого щодо підтримки право�порушника в процесі відшкодування шкоди та ресо�ціалізації.

Як правило, після підпи�сання угоди медіаторичерез деякий час контак�тують з потерпілим длятого, щоб надати під�тримку, переконатися чисторона задоволена ре�зультатами процедури і

11

Çàâäÿêè â³äêðèòîìó îáãîâîðåííþ òîãî,ùî òðàïèëîñü, Âàëåíòèíà ²âàí³âíà ïî-äîëàëà ïî÷óòòÿ ñòðàõó, íåâïåâíåíîñ-ò³ òà ãí³âó. Îëüãà, â ñâîþ ÷åðãó, íà-ðåøò³ çìîãëà ãëÿíóòè ó â³÷³ ëþäèí³,ÿê³é çàâäàëà øêîäè, òà îòðèìàòè âè-áà÷åííÿ çà ñâî¿ ä³¿.

̳æ ïîòåðï³ëîþ òà ïðàâîïîðóøíèöåþáóëî óêëàäåíî óãîäó ïðî óñóíåííÿ ñïðè-÷èíåíî¿ øêîäè. Òåïåð ïðè çóñòð³÷³ íàâóëèö³ âîíè íå áóäóòü â³ä÷óâàòè êî-ëèøíþ íàïðóãó òà âîðîæ³ñòü.

Êîëè ó÷àñíèêè êðèì³íàëüíî¿ ñèòóàö³¿ìàþòü çìîãó âèñëîâèòè ñâî¿ ïåðåæè-âàííÿ òà åìîö³¿, çóñòð³÷àþòü ï³ä-òðèìêó òà ðîçóì³ííÿ, âîíè ïî÷èíà-þòü ïî-³íøîìó ñïðèéìàòè îäèí îäíî-ãî òà ñèòóàö³þ, ùî òðàïèëàñü. Ïî-òåðï³ë³ ìàþòü çìîãó ïîçáóòèñü íåíà-âèñò³ òà â³ä÷óòòÿ áåçïîðàäíîñò³,âèçíà÷èòè ñâî¿ ïîòðåáè òà âïëèíóòèíà ïðîöåñ óñóíåííÿ çàâäàíî¿ øêîäè.

чи виконуються домовленості, досяг�нуті на медіації. З такою ж метоюпроводяться зустрічі з правопоруш�ником. У деяких програмах прими�рення, у випадках, коли правопоруш�ником є неповнолітній, цю функціювиконує соціальний працівник.

Надалі угода про примирення за зго�дою сторін може передаватись до інс�

танції, де розглядається справа, та долучатись до її матері�алів.

На сьогодні переваги медіації потерпілих та правопоруш�ників широко визнані та документально підтверджені. Так,досвід впровадження програм примирення в Канаді, Ве�ликобританії, США, Південній Африці, Австралії та Євро�пі свідчить1, що:

близько 2/3 справ, в яких застосовувалась програмапримирення, завершувались примиренням сторінконфлікту; 90% завершувались досягненням угоди про відшко�дування збитків; більш ніж 95% угод було дотримано протягом першо�го року після проведення медіації; 85% як потерпілих, так і правопорушників, були за�доволені розвíязанням їхнього конфлікту та вважалидосягнуті домовленості справедливими.

Участь у медіації потерпілих та правопорушників має своїпереваги для сторін конфлікту в порівнянні з традиційнимиметодами вирішення кримінальних ситуацій.

12

1 Марті Е. Прайс. Цивільний компроміс шляхом примирення. Інструментвідновного правосуддя. The Oregon Defence Attorney, жовтень/листопад,1992. За матеріалами МОО Центр ´Судово�правова реформаª http://sprc.narod.ru/library/m_prace2.htm

Для потерпілих це мож#ливість:

б е з п о с е р е д н ь овпливати на вирі�шення проблеми та на процес усунення шкоди;дійсно отримати відшкодування завданих збитків вморальній та матеріальній формі;отримати відповіді на запитання, що турбують, вис�ловити свою думку, прояснити ситуацію, що скла�лась;зняти емоційне напруження, бути почутим, набутивідчуття вирішеності ситуації.

Можливості примирення для правопорушників:відновити самоповагу, набути відчуття впевненості, ре�алізувати потребу вибачитись та виправити ситуацію;уникнути виключення з суспільства, позбутися тав�ра злочинця;вплинути на процес вирішення ситуації;усвідомити причини скоєного та здійснити крокищодо їх усунення в майбутньому.

Незважаючи на те, що програми примирення успішно ді�ють в Канаді, США, Австралії, Новій Зеландії, в багатьохкраїнах Європи, а також в Польщі, Чехії та Росії, в Украї�ні ця практика тільки роз�вивається. Тому виникаєбагато запитань стосовновпровадження програмпримирення.

Чи є програми примирення заміною судовому розгляду?

Програми примирення не можуть бути заміною судовомурозгляду чи традиційній системі правосуддя. Водночас,медіація потерпілого та правопорушника є підходом, щоорієнтований на задоволення потреб сторін, і слугує до�повненням до традиційної системи.

13

Переваги процедурипримирення

Про що найчастішезапитують

Хто такий медіатор (ведучий програм примирення)?

Медіатор ñ відкрита, комунікабельна особа, що пройшлапрограму навчання медіації та поділяє такі цінності,повíязані з розумінням сутності людини, природи конфлік�ту та шляхів відновлення внутрішньої рівноваги:

віра в те, що більшість людей прагнуть жити в ат�мосфері порозуміння та згоди;віра в прагнення більшості людей змінюватись накраще завдяки набутому життєвому досвіду;віра в здатність більшості людей знаходити джереловнутрішньої сили для подолання ворожості, для осо�бистого зростання та надання допомоги іншим лю�дям у скрутних життєвих обставинах;віра у важливість присутності посередника та йоговзаємодії з залученими у конфлікт сторонами для по�легшення ефективного розвíязання конфлікту;віра у цілющу функцію посередництва, яка здій�снюється шляхом діалогу та взаємодопомоги лю�дей.

У своїй професійній діяльності медіатор також керуєтьсяетичним кодексом, в якому визначено основні принципипроведення програм примирення та посередництва уконфліктних ситуаціях.

Які юридичні наслідки може мати примирення?

Угода про примирення потерпілого та правопорушника мо�же бути підставою для винесення судом рішення по справі.

Згідно чинного законодавства, суд може використати ре�зультати примирення для звільнення підсудного від кримі�нальної відповідальності на підставі п. 1, 2, 3, 4 ст. 7�1Кримінально�процесуального Кодексу України (КПК) (зак�риття кримінальної справи у звíязку з дійовим каяттям, зпримиренням підсудного з потерпілим, із застосуваннямдо неповнолітнього примусових заходів виховного харак�теру, з передачею особи на поруки колективу підприємс�тва, установи чи організації).

14

Суддя також може використати результати примиреннядля закриття справи на підставі п.1 ст. 27 КПК, у випадкупримирення потерпілого і підсудного в справах приватно�го обвинувачення.

Крім того, суддя може врахувати примирення сторін якобставину, що помíякшує покарання під час винесеннявироку (п.2 ч.1 та ч.2 ст. 66 КК).

З 2003 р. Український Центр Порозуміння спільно зпартнерами здійснює діяльність з впровадження відновно�го правосуддя до правової системи України з метою інсти�туціоналізації відновнихпідходів у правовій систе�мі. Діяльність здійснюєть�ся за підтримки Європей�ської Комісії, ПроектуìМережа громадянськоїдії в Україніî (UCAN), Посольства Великобританії в Украї�ні, Швейцарського бюро співробітництва та Міжнародно�го Фонду ìВідродженняî.

Успішне впровадження програм відновного правосуддя єспільним досягненням Верховного Суду України, Мініс�терства юстиції України, Міністерства сімíї, молоді таспорту, Міністерства внутрішніх справ, Академії суддівУкраїни, Генеральної та Київської Прокуратур, Держав�ного департаменту України з питань виконання пока�рань, багатьох інших державних інституцій та громад�ських організацій.

Зокрема діяльність здійснюється щодо:опрацювання спільно з представниками правовоїсистеми механізмів та законодавчого регулюваннязастосування процедур примирення в українськомукримінальному правосудді;відбору та підготовки фахівців на роль посередників(медіаторів) у програмах примирення;практичне впровадження програм примирення міжпотерпілими та правопорушниками.

15

Відновне правосуддя в Україні

На сьогодні відновне правосуддя активно розвивається уКиєві та Київській області, містах Івано�Франківську, Лу�ганську, Львові, Одесі, Сумах, Харкові, Чернівцях таАР Крим.

Якщо вас зацікавила інформація про програмивідновного правосуддя, звертайтесь:

16

Більше інформації про програми відновногоправосуддя можна знайти в Інтернеті на сторінці

www.commonground.org.ua