l Ігор Барановський

В останню неділю жовтня в Україні традиційно святку­

ють День автомобіліста. Цього дня привітання приймають і ті, хто не уявляє свого життя без керма, і ті, хто стежить, аби транспортні засоби виїжджали на дорогу справними. Словом, усі, хто так чи інакше має стосунок до автомобі­лів. Водіїв традиційно вітатимуть представники влади різного рангу, од­нак вони, як завше, не го­воритимуть про наболіле. Мовчатимуть, бо нічого сказати, вони навіть не намагаються вирішувати проблеми. Проте перевіз­ники не мовчатимуть. Вони вимагатимуть від теперішніх можновлад­ців розв’язання найна­

гальніших питань, бо їх із кожним роком стає дедалі більше. А за ни­нішньої влади вони до­сягли апогею.

Я добре обізнаний із проб лемами перевізників, адже очолюю компанію «Міжнародні вантажні перевезення «Пласкоп». Умови, які створила дер­жава для українських пе­ревізників, — нестерпні, й миритися з цим просто несила. Це стосується не лише мого підприємства.

l 18 Авто

www. gazeta.lviv.ua

«Львівську газету» розповсюджують на бортах таких авіакомпаній:

Львівські авіаЛініїL V I V A I R L I N E S

twitter.com/lvivskagazeta facebook.com/lvivskagazetaf

12 екологія

Уроки Дідилова й Ожидова: як перевозять небезпечні вантажі?

19 спорт

Екс-«зірка» НХЛ першої величини Андрій Ніколишин не забуває Стрийщину

Розмова з олексієм Жуковіним, директором з експЛуатацІйних питань стадІону дп «дирекцІя з БудІвництва оБ’єктІв до євро-2012 у м. ЛьвІв»

вітання

Стадіон має заробляти на себе

Побачити та випробу­вати новий стадіон львів’яни зможуть вже

цієї суботи. Разом із тим свято відкриття – це лише один ве­чір із життя нової арени. Чим житиме львівський стадіон, який обійшовся державі май­же у два мільярди гривень, як зароблятиме та хто на ньому гратиме – про це й інше в розмові з директором з екс­плуатаційних питань.

27 жовтня 2011 року 43 (640) Читай своє! Рекомендована ціна — 1.50 грн.

l04 львівщинА l06 львівщинА

Від імені Львівської обласної організації роботодавців транспорту щиро вітаю багатотисячний колектив

автомобілістів Львівщини із професійним святом – Днем автомобіліста і дорожника.Своєю щоденною, нелегкою і самовідданою працею і в будні, святкові і

вихідні дні автомобілісти Львівщини заслужили повагу у своїх пасажирів, жителів і гостей міста Львова й інших, навіть найвіддаленіших, населених пунктів області. Працівники автотранспортних підприємств, приватні підприємці сфери автоперевезень пасажирів, обслуговуючий персонал автовокзалів і автостанцій докладають багато зусиль для того, щоб поліпшити автотранспортне і автостанційне обслуговування пасажирів, щоб кожна їхня поїздка була комфортною і безпечною.

Бажаю Вам, шановні автомобілісти Львівщини, багато сил і енергії для впровадження в життя всіх Ваших планів і задумів, щоб на Вашому шляху ніколи не виникали перешкоди, а робота на благо наших пасажирів приносила задоволення і успіхи! Щастя і благополуччя зичу Вашим родинам!

Зеленого світла Вам і на трудових, і на життєвих дорогах!

Із Днем автомобіліста і дорожника!

Із повагою почесний президент Львівської обласної організації роботодавців транспорту,

заслужений працівник транспорту, к. т. н. Ігор Дума

Зі святом, автомобілісти!цей день був би радісним, якби держава розв’язала хоча б частину проблем перевізників

У листопаді купуй і читай «Львівську газету»

на 20 сторінках!Увесь тиждень в одному виданні.

Більше кольору, більше життя.

«Львівська газета»

Читай своє!

Післязавтра має відбутись офіційне відкриття стадіону. Однак іще вчора вранці львівську арену не здали в експлуатацію

Шоу під... каркасом

Особливо депресивна каста

l Гліб Ваколюк

Після двох феєрич-них сезонів львівські «Карпати» потрапи-

ли до когорти аутсайдерів. Вигнали з команди маса-жиста, медика та тренера з фізпідготовки, а згодом і наставника. У кулуарах жваво обговорюють при-чини провалу. Кажуть, що до цього призвів людський чинник.

І справді, не можуть ви-конавці впродовж кількох місяців розучитися грати у футбол. Ще минулого сезону на «Карпати» було любо глянути. А що коїться тепер? Регрес практично в усіх гравців львівської команди. Федецький, Го-лодюк, Худоб’як іще не-щодавно були лідерами «зелено-білих». А нині вони — власна бліда тінь.

Зважаючи на це, дуже правдоподібною здається версія про те, що в «Карпа-тах» проблеми з атмосфе-рою. У колектив прийшли новобранці, чимало легіо-нерів. Подейкують, у них висока, за «карпатівськи-ми» мірками, зарплата. Більша, ніж у вчорашніх лідерів. Ось останні й об-разилися. Протестуючи проти такої фінансової несправедливості, дехто з «карпатівців» почав демон-струвати значно гіршу гру.

У футболістів своя ло-гіка, відмінна від тієї, якої дотримуються пересічні громадяни. Футболістові платять за якісну роботу. А якщо в нього регрес, ніхто не викладе за нього кру-гленьку суму та не пропо-нуватиме високу зарплат-ню. Невже самі гравці цього не розуміють? Одна річ, якби за ними стояли в черзі «Шахтар», «Динамо» або «Челсі» з багатомільйон-ним контрактом у руках, а керівництво «Карпат» усім відмовляло. Та ні ж, якби гранди були зацікавлені в комусь із «карпатівців», упевнений, клуб не чинив би особливих перешкод. Головне, щоб сума відступ-них була адекватною. Але цього не розуміють футбо-лісти, які навіть не усвідом-люють, що, понижуючи вимоги до себе, роблять гірше передусім собі.

Узагалі футболісти видаються дуже депре-

сивною кастою. Робота в них така. Змалечку вони потрапляють у стадо. Їх «кучкують», гуртом ве-зуть на базу чи в аеропорт, гуртом — на тренування чи на гру, автобусом роз-возять по домівках, які їм раніше підшукали пра-цівники клубу. У клубах усе роблять для того, щоб гравець не переймався проблемами, а тільки тре-нувався та виступав. Але така опіка відіграє злий жарт із виконавцями. Вони психологічно не готові до труднощів. Після поразки вразлива душа футболіста може оговтуватися понад тиждень. А якщо трапить-ся і друга поспіль невдача, то однією з її причин буде психологічна травма тиж-невої давності. Суддя «не-правильно» свиснув — од-разу є пояснення невдалих дій команди. Хтось у пресі критикує гравця — знову маємо привід для депресії футболіста. «Травмувати» виконавця може навіть за-пізнення літака на годину (полтавська «Ворскла» — виняток із цього правила. Підопічні Миколи Павлова виявилися не такими тен-дітними).

Футболіст переходить в іншу команду. І поло-вину сезону чуємо про адаптацію, пошук вза-єморозуміння з партне-рами. Уявіть, якби ви зна-йшли нову роботу та пів-року розповідали шефу, що вам потрібен час на адаптацію... Стовідсот-ково, вас ніхто не зрозу-мів би. А у футболістів, багатотисячна зарплата яких змушує називати їх професіоналами, ця відмовка діє. Вигнали тре-нера — знову чуємо про психологічні проблеми команди, потребу загоїти часом глибокі душевні рани. Смішно...

Отже, обережніше з улюбленими футболіста-ми. Всупереч логіці життя, вони потребують особли-вого ставлення.

Думки вголос

02 актуально 27 жовтня 2011 року 43 (640)

«Я — проти!» такого президента — сказала львівська молодь

lЮлія Кулеба

У вівторок у Львові біля пам’ятника Тарасові Шевченку та на площі

перед Львівським націо-нальним університетом ім. Івана Франка молодь ви-словила протест президенту Вікторові Януковичу, прові-вши флеш-моб.

«Щодня ми, громадяни України, витрачаємо 1840000 гривень на утримання такого самого громадянина Віктора Федоровича Януковича. Вод-ночас витрати на одного сту-дента-бюджетника — 20 гри-вень, школяра — 10 гривень, на харчування у дитсадках — 8 гривень на день. Отож ми вийшли на площі запитати президента: чи є в нього со-вість?» — розповів коорди-натор флеш-мобу у Львові, голова молодіжного крила ЛОО ПП «Фронт змін» Юрій Баланюк.

Учасники акції провели порівняння між ресурсами,

які держава витрачає на утримання глави держави та на потреби молоді, вико-риставши коробки різного розміру. Великі символізу-вали затрати на утримання гаранта, менші — кошти, які виділяють із державного бюджету на потреби моло-дих людей. «А найменшою серед усіх була порожня коробка з надписом «Со-вість», — розповів учасник флеш-мобу «Я – проти!»

Андрій Олійник. — Ми за-кликали людей пошукати разом совість Віктора Фе-доровича, та, навіть узявши лупу, нічого не знайшли».

Біля Львівського наці-онального університету імені Івана Франка молодь поставила сценку — їде «маршрутка» зі студентами, вони зупиняються перед кортежем В. Януковича та всі проблеми кладуть у «Бюджет», — у такий спосіб

показавши, як поглинають витрати президента соці-альне забезпечення молоді. Потім усі спільно заспівали «Пісеньку голодного сту-дента».

Такі флеш-моби відбувати-муться щосуботи в районних центрах Львівської області до завершення всеукраїнської акції «Україна проти Януко-вича». Наступний флеш-моб відбудеться в Жовкві. Про це розповів співорганізатор акції, голова ГО «Молодь за зміни» Роман Брезіцький.

Загалом учасниками флеш-мобу стали понад 50 студентів практично всіх львівських вищих навчаль-них закладів. Після акції чимало людей, які спостері-гали за дійством, висловило своє ставлення до нинішньої влади, поставивши підпис на листівці «Я ПРОТИ Яну-ковича!» Від початку акції на Львівщині на вівторок, 25 жовтня, було зібрано 36288 підписів проти Віктора Януковича.

l Олександр Сирцов

Галицькому суді Львова історик Ігор Чорновол по-зивається проти лауреатів Шевченківської премії Ро-мана Горака та Миколи Гнатіва. На думку науковця, у шостому томі їх біографії Івана Франка «У поті чола» ними використано 32 еле-менти з його монографії «Польсько-українська уго-да 1890-1894 рр.».

На перше судове за-сідання відповідачі не з’явилися. На останньому на вимогу Ігоря Чорновола та його адвоката Роксоля-ни Костур із юридичної фірми «Кватро-консал-тинг» до справи долучено три експертні висновки — директора Українського наукового інституту Гар-вардського університету Майкла Флаєра, професора Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Тетяни Кос-меди та декана історич-

ного факультету цього ж вишу, професора Леоніда Тимошенка, які порівняли уривки обох праць.

Професор М. Флаєр у своєму висновку зазна-чив, що таку роботу мала б розглядати комісія з наукової етики, оскільки в роботі Романа Горака та Миколи Гнатіва є уривки, ідентичні твору І. Чор-новола. А Т. Космеда та Л. Тимошенко дійшли висновку, що йдеться про стовідсоткове відтворен-ня тексту, з незнач ними стилістичними правками без жодного посилання на оригінал. Понад те, про-фесор Тимошенко при-гадав, що вісім років тому, рецензуючи третій том біографії Івана Франка, він знайшов іще один ви-падок плагіату: «Цей том фактично є переказом виданої 1908 року праці Здіслава Культиса Historia gimnazium drogobyckiego, а один її фрагмент дослів-но відтворено в перекладі

з польської на українську», — зазначив експерт.

Натомість адвокат Рома-на Горака та Миколи Гнатіва ґрунтувала захист довірите-лів на тезі, що монографію Ігоря Чорновола написано на цитатах із різноманітних джерел, відтак вона не є оригінальним твором і не може бути об’єктом автор-ського права. Захисниця також стверджує: навіть якщо у книгах є збіги, то вони становлять незначну частку багатотомника. З цієї причини вона вважає, що вимога грошової компен-сації в сумі, еквівалентній розміру Шевченківської премії та обласної премії імені Михайла Возняка в розмірі 265800 гривень, не є адекватною.

Окрім того, І. Чорновол оцінив в одну гривню зав-дані йому моральні збитки. Під час попереднього засі-дання суддя запропонував сторонам укласти мирову угоду. Історик тоді заявив, що готовий піти на неї та

не висувати до опонентів матеріальних претензій за умови публічного виба-чення. Адвокат відповідачів категорично відмовилася від цієї пропозиції, самих науковців на тому засідан-ні не було. Як з’ясувалося згодом, вона забула повідо-мити клієнтів про цей факт. І хоча Микола Гнатів під час останнього слухання сказав, що не проти піти на мирову угоду, Ігор Чор-новол відповів: тепер таке вже неможливе.

Судове засідання про -дов житься 10 листопада.

«Історичний» процес Шевченківських лауреатів

оскаржують у плагіаті

У

Упродовж кількох годин 25 жовтня мешканці села Жирівка Пустомитівського району перекривали трасу Київ — Чоп. Їх обурило те, що цьогоріч не розпочали ремонт дороги, яка з’єднує село з міжнародною трасою. Перевізник на маршруті Львів — Жирівка несумлінно ви-конує свої обов’язки, тож мешканці, які працюють в обласному центрі, мусять виходити на міжнародну трасу, до попутних «маршруток». Іще 10 жовтня ініціатори заходу попередили владу про плани перекрити міжнародну трасу, однак чиновники приїхали на переговори лише тоді, коли погрозу втілили в життя.

А про бічні дороги «забули»

03львівщина27 жовтня 2011 року 43 (640)

реклама

lМирослава Іваник

а розі вулиць Краківська та Вірменська львівські архео-логи знайшли скарб початку ХХ століття — 95 монет часів Австро-Угорської імперії. Зна-хідку виявили під час роз-чищення підвалів будинку за адресою: вул. Краківська, 12 або Вірменська, 10.

— Монети знайшли в шарі ХІХ століття. Вони були за-мотані у тканину. Знайдений скарб датують періодом з 1892 до 1912 року. Серед знай-деного дев’ять срібних монет номіналом одна крона, три бронзові, решта — нікелеві. Скарб цікавий тим, що його заховали напередодні Першої світової війни. Можливо, це свідчить про те, що люди від-чували неспокійні настрої та

ховали заощадження, — розпо-вів Назар Войтович, науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інсти-туту археології НАН України, керівник розкопок.

Цікавими й атракційними є і відкриті фундаменти на-ріжної кам’яниці. За словами Олега Осаульчука, директора НДЦ «Рятівна археологічна служба», вони збереглися до-волі добре. «Зокрема, в дуже доброму стані мощення підло-ги, яке датують XVIIІ століттям. Тепер слово за проектантами готелю. Оскільки рештки ма-ють значну наукову цінність і є візуально привабливими, ми рекомендуватимемо інвесто-рові законсервувати їх й екс-понувати в підвальному при-міщенні готелю», — зазначив О. Осаульчук.

Дослідження на ділянці, що на розі вулиць Краківська та Вірменська, де має постати готель, археологи проводять уже третій рік (ділянку дослі-джували 2007-го та 2010 року). «Наразі ми відкрили західний бік чотирьох будинків на вули-ці Краківській, 6, 8, 10 і 12. Перші згадки про них датовано ще 1536 роком, однак за часів австрійської влади споруди зазнали чимало перебудов, особливо — підвали та при-міщення першого поверху», — розповів Н. Войтович.

Скарб із вулиці Краківської

Н

Фото: прес-служба НДЦ «Рятівна археологічна служба» (2)

Прощавайте, Грибовичі?

lМирослава Іваник lМар’яна Вербовська

Міськрада на крок ближче піді-йшла до закрит-

тя Грибовицького сміт-тєзвалища. 17 жовтня в ратуші назвали імена компаній, які зголосили-ся взяти участь у тендері на виготовлення проект-ної документації щодо рекультивації полігону в Грибовичах. Загалом проект рекультивації хотіли розробити шість фірм. Три з них інозем-ні, інші — українські. Серед претендентів — «Інститут гірхімпром», «Львівкомундорпроект», «Компанія «ВЕЕМ-Буд-сервіс», «Центроенвай-ронментал і Партнери», «Галіо», «Ера-Укранья».

— До тендера до-пущено три фірми, оскільки решта не над-дала всієї необхідної інформації про себе. За 20 робочих днів після оголошення пропози-цій компаній склада-тимемо протокол про визнання переможцем однієї з них. За цей час чиновники також пе-ревірять їхній досвід

роботи. Далі потрібно підписати договір із переможцем, — розпо-вів «Газеті» Володимир Будзан, заступник ди-ректора департаменту житлового господар-ства ЛМР.

Нагадаємо, 6 верес-ня під час спільної сесії депутати Львівської міської та обласної рад ухвалили рішення про екологічну ситуацію на сміттєзвалищі, яким передбачено до 31 груд-ня цього року визна-чити нову земельну ділянку для вивезен-ня непотребу з міста. А згідно з поетапним планом, міськрада пла-нує закрити полігон до 2018-го. У наступному номері «Газета» доклад-ніше розповість про терміни закриття сміт-тєзвалища та тендери на розробку проекту його рекультивації.

У с. Новосілки Буського району планують урочисто відкрити пам’ятник отцю Маркіянові Шашкевичу та музей у приміщенні старої школи, де він навчав грамоти сільських дітей. Наразі тут триває облаштування території, роботи з наповнення музею експонатами. Вже вста-новлено постамент, на якому височітиме пам’ятник о. Маркіянові. Урочистості з нагоди 200-річного ювілею М. Шашкевича розпочнуться літургією в церкві св. Миколая, інформує ЗІК. Надалі освятять пам’ятник, відкриють музей, відслужать панахиду на місці першопоховання одного з «Руської трійці».

Ушанують одного з «Руської трійці»

04 львівщина 27 жовтня 2011 року 43 (640)

Інформація про введення з 01.11.2011 р. нових (граничних) роздрібних тарифів на електроенергіюПри поступовому пере-ході до формування єди-них роздрібних тарифів для споживачів на тери-торії України та згідно з «Умовами та Правилами здійснення підпри-ємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом», ТзОВ «Енергія — Новий Розділ» інфор-мує споживачів (окрім населення і населених пунктів) про введення з 01.11.2011 р. роздрібних тарифів на електричну енергію для кожного з класів споживачів на листопад 2011 р. Згідно з постановою Національ-ної комісії регулювання електроенергетики Укра-їни (НКРЕ) від 21.10.2011 р. №2025, тарифи для всіх груп споживачів (окрім міського електричного транспорту, населення і населених пунктів) із на-пругою живлення:І клас (35 кВ і вище): 66,47 коп. за 1 кВт*год. (без урахування ПДВ). ІІ клас (менше 35 кВ):87,48 коп. за 1 кВт*год. (без урахування ПДВ).

ПРИМІТКИ:1. Розрахунки зі спо-живачами І та ІІ класу за електроенергію, яка відпускається на потреби опалення та гарячого водопостачання, здійсню-ються за двозонними та-рифами, диференційова-ними за періодами часу. Ставка тарифу визнача-ється шляхом множення встановленого ринкового

тарифу для споживачів на відповідний тарифний коефіцієнт:нічний період — 0,4; денний період — 1,5 (Постанова НКРЕ від 20.12.2001 р. №1241 (зі змінами). 2. Для споживачів, які розраховуються за тарифами, диферен-ційованими за періо-дами часу, відповідно до Постанови НКРЕ від 20.12.2001 р. №1241 (зі змінами), ставка тари-фу на електроенергію визначається шляхом множення (граничного) роздрібного (одно-ставкового) тарифу для споживачів відповідного класу тарифної групи на тарифний коефіцієнт для кожного періоду: нічний період — 0,35; на-півпіковий період — 1,02; піковий період — 1,68.3. Розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, згідно з постановою НКРЕ від 22.10.2004 р. №1030 (зі змінами), здійснюються за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із засто-суванням коефіцієнта 0,25 у ме жах зон доби.

місяць межі зон, годинилистопад з 17.00 до 06.00

В інші години доби застосовується єдиний роздрібний тариф відповідного класу напруги.

РОЗДРІБНІ ТАРИФИ, РОЗРАХОВАНІ НА ПІДСТАВІ ТАКИХ ДАНИХ

Прогнозована гуртова ринкова ціна на електроенергію на листопад 2011 року, грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

620,32Постанова НКРЕ від 21.10.2011 р.

№2023

Ціна на відпущену електроенергію власної ТЕЦ, грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

1435,0Постанова НКРЕ від 29.09.2011 р.

№1754

Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії І клас напруги (35-110 кВ), %

2,13Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р.

№329

Економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії ІІ клас напруги (0,4-10 кВ), %

11,42Постанова НКРЕ від 10.03.2011 р.

№329

Тариф на передачу електричної енергії (І клас напруги 35-110 кВ) грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

21,90Постанова НКРЕ від 20.10.2011 р.

№1985

Тариф на передачу електричної енергії (ІІ клас напруги 0,4-10 кВ) грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

190,59Постанова НКРЕ від 20.10.2011 р.

№1985

Тариф на постачання електричної енергії для споживачів 1 групи (промислові та прирівняні до них, непромислові споживачі), грн. за 1 МВт*год. (без ПДВ)

7,75Постанова НКРЕ від 20.10.2011 р.

№1985

Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новий Розділ»

lМирослава Іваник

ротистояння міського голо­ви і депутатів перейшло в публічну сферу. Якщо досі обидві сторони намагалися стримуватись у висловлю­ваннях і демонструвати бажання конструк­тивної співпраці, за останній тиждень усе перевернулося догори дриґом. Замість слів про віру в мудрість депутат­ського корпусу міський голова відкрито звину­вачує більшість (читай депутатів від ВО «Свобода») у намаганні підірвати ста­більність у місті.

Почалось усе три тижні тому, коли міські обранці затвердили ухвалу про роз­пуск виконавчого комітету та скасували чинні тарифи на утримання будинків і прибудинкових територій. Формальною причиною розпуску виконкому стало нескасування двостав­кового тарифу; а відміна тарифів — те, що ЛКП не надають задекларованих послуг. Міський голова скористався правом і ве­тував обидва невигідні для нього документи.

Три тижні мер неод­норазово апелював че­рез пресу до депутатів із проханням не робити кроків, що, на його думку, невигідні місту, наполяга­ючи: за умови скасування чинної тарифної сітки місто залишиться без та­рифів узагалі. Депутати ж натомість упевнено висловлювали готовність долати мерське вето.

Минулого четверга вони таки реалізували свої погрози. Наразі все завер­шилося протестом про­курора, призупиненням дії ухвали та черговими заявами депутатів про го­товність відхилити протест прокурора.

Останнє сесійне засі­дання від початку було схоже на міряння силами — хто кого? Міський голова планував затвердити всі 82 питання, передбачені порядком денним. Однак депутати за п’ять годин дебатів унесли до розгляду

лише дев’ять. При цьому вимагали від А. Садового ухвали про нову структуру ЛМР, якої той не підготу­вав. Про незадоволення теперішнім складом ви­конкому свободівці ви­словлювалися ледь не від початку урядування.

— Ми переконані, що треба зменшувати бюро­кратичний апарат. У місь­кій раді працює 1325 осіб. До прикладу: управління «Адміністрація міського голови» налічує 44 праців­ники. Це люди, які обслуго­вують винятково міського голову. 2006 року їх було одинадцять. Є низка під­розділів, які дублюють один одного. Вважаємо, що в раді є надлишкова ланка для ухвалення рі­шення — департаменти, — заявив у коментарі «Газеті» Руслан Кошулинський, голова фракції «Свобода» в міській раді.

Водночас експерти заз­начають, що питання змі­ни структури стосується розподілу сфер упливу.

— Зміна структури — це тактичний привід, аби поторгуватися про при­значення своїх людей на ту чи іншу посаду. І нічого більше. Наскільки мені ві­домо, були проекти струк­тури, за якими управління комунального майна й управління контролю та аудиту відводять під сек­ретаря ради, — сказав у коментарі «Газеті» Воло­димир Квурт, секретар Львівської міської ради V скликання.

Окрім цього, не забу­ваймо про вибори 2012 ро­ ку. А що може бути вдячні­

шою темою, ніж зниження тарифів на житлово­кому­нальні послуги.

Нагадаємо, це вже не перший випадок, коли «Свобода» намагається показати меру, хто в хаті господар. У перші тижні після торішніх виборів новообрані свободівці неодноразово висловлю­валися про готовність від­правити Андрія Садового у відставку. Щоправда, далі гучних заяв справа не пішла. Можливо, тому що зрозуміли — потрібні законні підстави. А ниніш­ній очільник міста, який у кріслі мера вже другий термін, не поспішає їх давати, як і залишати свій кабінет у ратуші. Тож на­разі все обмежувалося дрібними чварами. Од­нак після останньої сесії Андрій Іванович вирішив більше не ховати сміття по кутках, а винести всі непорозуміння на публіку.

«Депутатська більшість і сили, які за нею стоять, за­пустили свідомий і небез­печний процес руйнації в місті. Події останніх міся­ців викликають тривогу, а саме: коли депутатська більшість у міській раді піддала цькуванню одну з найшанованіших інститу­цій у Львові — Український Католицький Університет, коли чинять тиск із вимо­гою віддати партіям та ін­шим сумнівним структу­рам ті чи інші ключові по­сади в управлінні міською господаркою», — йдеться у зверненні Андрія Садо­вого до львів’ян. Риторика змінилася, протистояння триває…

Коли торг доречнийПротистояння міського голови та депутатів: спроба зробити місто кращим чи боротьба за сфери впливу?

ПДля «ГАЗеТИ»

Ігор Танчин, політолог

Протистояння було запрограмоване від моменту виборів, коли «Свобода» здобула абсолютну більшість у міській раді, що дозволило їй стати пріоритет-ною стороною під час ухвалення важ-ливих рішень. Така абсолютна більшість передбачала не лише те, що думку свободівців урахову-ватимуть, а й мала спонукати обранців до активніших дій і поведінки. Відповід-но, виборці розуміли б, що ця політична сила готова брати на себе відповідаль-ність і вирішувати нагальні питання.

Думаю, сторони знай- дуть спільну мову. Адже «Свободі» нині не вигідно брати на себе відповідаль-ність. Настає дуже складний сезон для міського господар-ства. Є дуже багато невирішених питань, зокрема ціна газу. І входити в цей сезон, перебравши на себе відповідальність, доволі необачно. Не думаю, що свобо-дівці підуть на такий крок.

оголошення

У рамках осіннього Львівського тижня моди вкотре реалізовуватимуть благодійний проект «Я не один…». Цьогоріч утілити його в життя організаторам допоможе відома українська дизайнерка Роксолана Богуцька. Кошти, зібрані від реалізації квитків на показ модельєра, витратять на унікальні операції чотирьох важкохворих діток із вродженими та набутими вадами шлунково-кишкового тракту та сечовивідної системи. Для цього до Львова запросять провідних хірургів із Польщі та Голландії.

Модниці допоможуть хворим дітям

05львівщина27 жовтня 2011 року 43 (640)

Церковні громади храмів Пророка Іллі та Різдва Пресвятої Богородиці, що на вулиці Кривчицька дорога, цими днями довідалися дві новини. Перша — міська влада виділила півмільйона гривень на ремонт покрівлі обох церков. Цих коштів має вистачити на те, щоб покрити мідною бля-хою два куполи та частково покриття сакральних споруд. Роботи виконує ПП «Ренесанс», яке також займається реконструкцією Вірменського собору, зауважень до роботи його фахівців немає. Однак не встигли парафіяни церкви Різдва Пресвятої Богородиці натішитись, як у ніч проти 23 жовтня невідомі зловмисники, скориставшись будівельним риштуванням, зняли частину бляхи, орієнтовно на суму 5-6 тисяч гривень.

Із даху церкви вкрали нову бляху

l Олександр Сирцов

алі підприємці — влас-ники численних кіосків, знову опинилися у скрут-ній ситуації: міська влада вкотре вирішила «навести лад» у цій галузі. Тривогу посадовців викликає не лише жахливий зовнішній вигляд багатьох яток, які аж ніяк не прикрашають місто з європейськими традиціями, а й той факт, що через мережі МАФів торгують алкогольними та тютюновими вироба-ми, подекуди збуваючи ці товари неповнолітнім.

Неабияк непокоїть і те, що в МАФах продають хот-доги, гамбургери та схо-жу продукцію, яка погано впливає на здоров’я людей, котрі регулярно харчують-ся фаст-фудом, передусім учнів і студентів. Окрім того, любителі «швидкої їжі» неабияк засмічують обгортками вулиці, пе-ретворюючи зелені зони на величезні смітники та додаючи клопотів кому-нальним службам.

Ну, і ще одна проблема — значна частина осіб пра-цює в кіосках неофіційно, а отже, місто та держа-ва недоотримує податки, необхідні для розвитку соціальної сфери.

Власне, пристрасті нав-коло МАФів виникають періодично — міська вла-да щоразу обіцяє навести лад у цій сфері. Теперіш-ня проблема пов’язана ще й із тим, що напри-кінці грудня в більш ніж 900 МАФів завершується термін оренди земельної ділянки — йдеться про пер-спективу непродовження підприємцям цих угод.

І якщо раніше мова була винятково про ад-міністративні засоби впливу, то цього разу, щоб урегулювати ситуацію з МАФами, влада спробува-ла створити наукову базу.

В Національному універ-ситеті «Львівська політех-ніка» відбувся «круглий стіл», учасниками якого стали всі, кого турбує ця актуальна проблема, — фа-хові архітектори, педагоги, священики. У підсумку було ухвалено резолю-цію, яка зобов’язує міську раду до чотирьох кроків: запровадити мораторій на встановлення МАФів у середмісті, зменшити кількість діючих, переду-сім поблизу навчальних закладів і їх гуртожитків, установити обмеження для продовження діяль-ності кіосків з огляду на асортимент їх товару (за-боронити торгувати алко-гольними та тютюновими виробами поблизу освітніх закладів) і розробити єдині вимоги до вигляду МАФів й асортименту товарів, які можна там реалізовувати.

Утім головний архітек-тор міста Юрій Криворуч-ко запевнив «Газету», що міська влада не має нічого проти функціонування МАФів, хоча їх власники повинні дотримуватися певних вимог. Усього в місті майже 1700 кіосків, у по-над 920 із них наприкінці грудня спливає термін оренди земельної ділянки. Основною умовою продов-ження дозволу на торгівлю є оновлення кіосків, які втратили естетичний ви-гляд, — підприємці по винні замовити новий проект і за власні кошти замінити ятку.

Оскільки в цій галузі нині панує хаос, то міська влада хоче взяти її під свій контроль. І розпочали цю роботу з вулиці Чернівець-кої — тут підприємцям запропонували об’єднати п’ять МАФів в одній будівлі, поділеній на п’ять секцій.

Ю. Криворучко каже, що цей бізнес є доволі успішним, адже в місті чимало підприємців, які мають мережі по 30-40 кі-

осків, — за обігом це дорів-нює супермаркету. Щодо торгівлі алкогольними та тютюновими виробами він зауважив: це питання не в його компетенції, мовляв, за цим мають пильнувати інші підрозділи мерії.

Тим часом голова гро-мадської організації «Я — львів’янин» Андрій Анто-нищак зазначає, що проб-лема не стільки в головно-му архітекторові міста, який, у принципі, готовий до співпраці з власника-ми МАФів і добре розуміє їхні проблеми, скільки в позиції міського голови. Андрій Садовий ближче до виборів говорив про підтримку малого бізнесу, натомість тепер вішає на них усіх собак. Насправді протягом двох років міська влада так і не спромоглася розробити положення про типовий вигляд кіосків — у міському бюджеті ніхто не передбачив коштів, аби за-мовити архітекторам про-екти. Тож підприємцям до-водиться самим замовляти проекти. І брати для цього позику в банку — 15-20 тисяч доларів під заставу власного житла. Відтак через дії влади підприємці можуть залишитися не лише без бізнесу, а й даху над головою.

«Площа МАФу — близь-ко 30 квадратних метрів. А, щоб мати змогу тор-гувати алкоголем, треба, щоби площа була понад 30 «квадратів». Міська рада заборонила продавати алкогольні та тютюнові вироби після 22-ї години, оскільки спиваються діти. А що ті діти роблять на вулиці після 22.00?» — за-питує А. Антонищак. На його переконання, бороть-ба з МАФами потрібна Андрієві Садовому для того, щоб відволікти ува-гу городян від реальних проблем міста, зокрема в освітній галузі, в царині комунальних тарифів.

Окремий клопіт — пра-цевлаштування людей у МАФах і сплата податків. За кожного працівника під-приємець повинен щомі-сячно сплачувати 550 гри-вень, які йдуть у міський бюджет. Загалом у кіосках працює близько 10000 осіб — це орієнтовно 5,5 млн. грн. податку на зарплату щомісяця. Пан Антонищак визнає, що частину пра-цівників не влаштовано офіційно, однак поступово їхня кількість зменшується — підприємці розуміють, що їм не потрібні зайві проблеми.

Зменшення кількості МАФів може мати ще один вельми неприємний на-слідок — це буде потужний удар по львівському вироб-нику. Річ у тім, що понад 70% асортименту кіосків стано-вить продукція львівських і галицьких виробників, про яких так турбується міська влада. Це означатиме, що фірмам, які обслуговують МАФи, доведеться скороти-ти значну частину персона-лу — водіїв, дистриб’юторів. Урешті це позначиться і на самих виробниках. «Пере-кинути» цей товар у супер-маркети непросто — кожен продуцент платить супер-маркетам за право бути присутнім у їх мережі, за кращі полиці. Понад те, в Центрі та на Сході України львівським виробникам доводиться зменшувати ціни, адже їх там не надто добре знають покупці, бо є місцеві виробники.

І ще один момент, який турбує найбільше. Справа чиновника — стежити за порядком у місті, за до-триманням приписів. Од-нак до його компетенції не належить питання, де саме мають отоварюва-тися городяни, — чи то в МАФах, чи в продуктових магазинах, чи супер- і гі-пермаркетах. Напевне, за це голосують гривнями самі львів’яни.

МАФи поза законом

М

ЗАБОРОНЕН

Ооголошення

До уваги керівників підприємств, установ та організацій!

Товариство з обмеженою відповідальністю науко-во-виробниче підприєм-ство «Енергія — Новояво-рівськ» повідомляє:

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 №745 «Про перехід до єдиних тарифів

на електричну енергію, що відпускається спожи-вачам» і постановою НКРЕ від 22.02.2008 №307 роз-дрібні тарифи на електро-енергію для споживачів (окрім населення) з ураху-ванням граничних рівнів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України в листопаді стано-витимуть:

Роздрібні тарифи для споживачів електричної енергії, з урахуванням ПДВ, які набувають чинності з 1 листопада 2011 року.

Спожи-вачі

I клас на-

пруги

крім того, ПДВ

ра-зом

з ПДВ

II клас на-

пруги

крім того, ПДВ

разом із ПДВ

Усі спожи-вачі, крім населен-ня, коп. за кВт/

год.

66,47 13,29 79,76 87,48 17,50 104,98

Для тарифів, диференційованих за періодами часу, встановлюються такі тарифні коефіцієнти (Постанова НКРЕ №1262 від 04.11.2009 р.):

Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу:нічний період (з 23.00 до 06.00) 0,35напівпіковий період (з 06.00 до 08.00; з 10.00 до 17.00; з 21.00 до 23.00) 1,02піковий період (з 08.00. до 10.00; з 17.00 до 21.00) 1,68

Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу:нічний період ( з 23.00 до 07.00) 0,4денний період (з 07.00 до 23.00) 1,5

Роздрібні тарифи, розраховані на підставі таких даних (без урахування ПДВ):

Прогнозована гуртова ринкова ціна на розра-хунковий період, грн. за 1 МВтг

620,32Постанова НКРЕ від

21.10.2011 р. №2023

Граничний рівень еко-номічних коефіцієнтів нормативних техноло-гічних витрат електро-енергії в електричних мережах

2,46Постанова НКРЕ від

13.10.2011 р. №1943

Граничний рівень еко-номічних коефіцієнтів нормативних техноло-гічних витрат електро-енергії в електричних мережах (II клас напру-ги 0,4-10 кВ), %

10,81 Постано-ва НКРЕ

від 13.10.2011 р. №1943

Тариф на передачу електричної енергії (I клас напруги, 35-110 кВ) грн./МВтг

19,76Постанова НКРЕ від

20.10.2011 р. №1984

Тариф на передачу електричної енергії (II клас напруги, 0,4-10 кВ) грн./МВт

137,16Постанова НКРЕ від

20.10.2011 р. №1984

Тариф на постачання електричної енергії для споживачів І групи грн./МВт

9,84Постанова НКРЕ від

20.10.2011 р. №1984

Директор Олексюк О.О.

06 львівщина 27 жовтня 2011 року 43 (640)

lМирослава Іваник

ідсутність частини даху, сидінь, табло та незавершені внутрішні роботи — таким є стан нового стадіону за кілька днів до відкриття. Як повідомили «Газету» в прес-службі Дирекції з будів-ництва об’єктів до Євро-2012 у місті Львові, у вівторок, 25 жовтня загальна готов-ність львівської арени стано-вила 87% (!). У середу ж її ще навіть не здали в експлуата-цію. Це означає, що за будь-який непередбачуваний випадок (не дай, Боже) ніхто не відповідатиме.

— Ми мали б прийня-ти стадіон в експлуатацію за зверненням замовника. Однак такого звернення

поки що не було, — сказав у коментарі «Газеті» Василь Миськів, перший заступ-ник начальника інспекції Держархбудконтролю у Львівській області.

Згідно із законодавством, на об’єкті, який не здано в експлуатацію, не можуть відбуватися жодні заходи. Щоправда, В. Миськів не відкидає, що, коли звернен-ня буде, то до суботи вони таки встигнуть прийняти в експлуатацію першу чергу будівництва, чого мало б вистачити для церемонії відкриття. Як видно на фо-тографіях, кілька секторів залишається без стільців і даху. Тож не дивно, що протягом тижня Львовом поширювалися чутки, що частину квитків нібито зня-

ли з продажу саме через неготовність секторів. За інформацією «Газети», до останнього моменту при-тримували перепустки в секторі під табло, адже не знали, чи встигнуть його завершити. На ранок середи нібито було ухвалено рішен-ня таки продавати їх.

«Газеті» не вдалось отри-мати офіційного підтвер-дження цієї інформації. Валерія Грицута, менеджер зі зв’язків із громадськістю ДП «Західінфрапроект» (яке займається будівництвом стадіону), сказала, що не може це коментувати, адже її відомство не займаєть-ся квитками, та порадила звернутися до Києва. Вод-ночас вона запевнила, що до дня відкриття стільці

встановлять на всіх сек-торах. Додзвонитися до Національного агентства з питань підготовки до Євро-2012, аби там роз’яснили си-туацію з квитками, «Газеті», на жаль, не вдалося.

Ситуація з поспішним відкриттям львівської аре-ни нагадує стару приказку: «Партія сказала треба…» Оскільки з Києва надійшла вказівка, а віце-прем’єр-міністр Борис Колесніков неодноразово публічно за-являв, що стадіон відкриють вчасно та помпезно, відсту-пати нікуди.

Хто ж стане гостями це-ремонії відкриття? У вільний продаж надійшло лише три тисячі квитків і їхня ціна становила 350-400 гривень. За повідомленням інфор-

маційного центру «Украї-на-2012», близько 500 місць відвели для представників медіа. Спонсори врочистого відкриття отримали шість тисяч запрошень, іще стіль-ки ж перепусток надійшло в регіони. Запрошення також роздали волонтерам, сту-дентам, учням і будівникам спортивного майданчика.

На тих, кому таки вдасть-ся потрапити на стадіон, за словами організаторів, чекає справжнє шоу, яке розпо-чнеться о 19.30 і триватиме годину і 45 хвилин. Учасни-ки дійства відтворять істо-ричні події міста. Крім цього, виступатимуть артисти з французького цирку, кілька львівських виконавців, а також співачки Руслана й Анастейша. Саме виступу

американської гості буде приділено чи не найбільше уваги. Загалом він тривати-ме щонайменше 45 хвилин — як футбольний тайм. Як зазначає у «Твіттері» поп-«зірка», вона вже певний час активно готується до приїз-ду в Україну. «Набираємося сили для роботи в Україні. Сподіваюся, вам сподобаєть-ся шоу», — написала вико-навиця в соціальній мережі, додавши до запису фото з однієї з репетицій. Готується до виступу і Руслана. Під час церемонії відкриття відбудеться прем’єра її нової пісні «Давай грай!», яку співачка присвятила майбутньому чемпіонату Європи 2012 року.

Скільки коштуватиме ор-ганізаторам дійство за учас-тю української та американ-ської «зірки», тримають у таємниці. Відомо лише, що свято відбуватиметься ні-бито за спонсорські кошти. При цьому, як уже писала «Газета», сума чималенька. Адже гонорар співачки тако-го рівня, як Анастейша, ста-новить приблизно 200-300 тисяч доларів. Скромніше, але теж чимало просить за виступ Руслана. А ще треба врахувати вартість костюмів для волонтерів, світлового шоу, феєрверків тощо. То хто ж зі спонсорів погодив-ся викласти таку суму та чому так уперто приховує своє ім’я?

l Закінчення. Поч. — с.1

— Пане Олексію, кому на-лежатиме спортивний май-данчик після будівництва?

— Він належатиме державі. Буде створено концерн «На-ціональні арени України», до якого входитимуть НСК «Олімпійський», Палац спорту та львівський стадіон.

— Скільки осіб працюва-тиме на новому стадіоні?

— Якщо порахувати всі структури, зокрема охорон-ців, прибиральників тощо, то плануємо працевлаштувати на постійній основі приблизно 60-70 осіб. На масштабні захо-ди додатково залучатимемо людей. Це буде тимчасовий персонал. Залежно від рівня за-ходу, це буде 300-700 стюардів. Це люди, які фактично будуть обличчям арени, адже обслу-говуватимуть глядачів, вони повинні знати основи проти-пожежної безпеки, а також уміти надати першу допомогу.

— У скільки обходити-меться утримання арени щорічно?

— Наразі є лише попередні цифри, які коригуватимемо у процесі експлуатації. Точ-ної суми сказати не можу, оскільки це комерційна ін-формація.

— Ідеться про десятки мільйонів?

— Так. — Чиї це будуть гроші?— Плануємо вивести ста-

діон на беззбитковий рівень приблизно 2013 року. Якщо зробимо все, що запланува-ли, арена зможе себе утри-мувати.

— Як плануєте заробля-ти гроші?

— Передусім ідеться про проведення футбольних мат-чів. Сподіваюся, нам удасться домовитися про ігри на стаді-оні з ФК «Карпати». Це приб-лизно 15 поєдинків на рік у межах чемпіонату України. Є ще кубкові та товариські зу-стрічі. Тобто можемо говорити

приблизно про 22 протистоян-ня на рік.

Окрім футболу, маємо дуже розвинений конфе-ренц-сервіс — це шість залів, які обладнано найсучасні-шою технікою (проектори, мультимедійні системи, сис-теми перекладу тощо) для проведення конференцій будь-якого рівня з кількістю учасників до 400 осіб. Також обладнуємо великий бенкет-ний зал місткістю близько 500 осіб. Під час футбольних матчів він обслуговуватиме бізнес-місця, в інший час можемо його здавати в орен-ду під весілля, конференції тощо.

Євроарена також містить 14 скай-боксів (ложі пред-ставницького класу з влас-ними бізнес-місцями в чаші стадіону в корпоративному міні-секторі, — «Газета»), які плануємо здавати в оренду. Скай-бокс — це новий сервіс для українських спортив-них майданчиків. Людина,

паралельно переглядаючи футбольне протистояння, отримує змогу користуватися послугами дуже високого рівня: харчування, парковка, конференц-сервіс, організа-ція бенкетів. Один такий зал може вмістити до 12 осіб. Скай-боксом можна буде користуватися 365 днів на рік, зокрема, крім перегляду матчів, концертів тощо, про-водити там ділові зустрічі. Потенційними орендарями боксів є львівські бізнесме-ни. Передбачаємо, що від оренди кожного скай-боксу отримуватимемо приблиз-но 400 тисяч гривень на рік. Також плануємо проводити концерти й інші масштабні заходи. Оскільки наш ста-діон — найбільша арена в Західній Україні, то, думаю, матимемо велику аудиторію. Таких подій може бути не більш ніж дві-три на рік, адже проведення концертів — це дуже велике навантаження на поле.

— Чи здаватимете май-данчик під приватні вечірки і скільки це коштуватиме?

— У нас є такі можли-вості, адже маємо великий ресторан. Вартість залежа-тиме від події. Найдешевше — 300-400 гривень за особу. Максимальну ціну назвати неможливо, адже все за-лежатиме від побажань клієнтів.

— Чи маєте намір змен-шити кількість місць після проведення фінальної час-тини Євро-2012?

— Ні. Загалом стадіон матиме 34915 місць. На час матчів фінальної частини Євро-2012 — 32767.

— Чи вже відомо, які об’єк-ти зведуть довкола арени?

— Не треба забувати про олімпійський проект. Цей район може стати одним зі спортивних центрів Західної України.

— Чи плануєте підводити транспорт до нового спортив-ного майданчика?

— Нині будують дороги. Зі стадіоном буде хороше спо-лучення — це одна з вимог УЄФА. У дні проведення мат-чів, мабуть, буде забезпечено окремі маршрути спеціально до арени. Думаю, перевізники самі будуть у цьому зацікав-лені. Також біля майданчи-ка буде велика парковка на 4,5 тисячі місць.

— У Львові доволі активно обговорюють, як називати-меться новий стадіон. Чи можете привідкрити завісу?

— Уже найближчим часом плануємо почати процес продажу прав на назву нової спортивної арени. Це буде перший досвід в Україні. Фактично ми вже розпочали процес, але завершити його зможемо після євротурніру. Така практика поширена в Європі. Зазвичай контракти підписують на десять або двадцять років, це коштує від одного до 20 мільйонів на рік. У Львові реальним покупцем назви стадіону можуть бути великі європейські бренди, представлені в Україні. За-цікавлення вже є.

Розмовляла Мирослава Іваник

Стадіон має заробляти на себе

Шоу під... каркасом В

dailylviv.com.

Державне підприємство «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львів» звернулося до голови Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка з проханням залучити студентів до тестових заходів на стадіоні. Про це йдеться в листі дирекції до губернатора, інфор-мує «Вголос». У посланні зазначено, що такі заходи передбачено задля належної підготовки до відкриття спортивної арени 29 жовтня. М. Цимбалюка просять забезпечити присутність студентів через ректорів «вишів». Зокрема, для тестування 28 жовтня о 14.00 виконувати роль глядачів мали б 7 тис. спудеїв. У листі зазначено, що безпеку учасників тестових заходів гарантовано.

Львівські студенти тестуватимуть євростадіон

07економіка27 жовтня 2011 року 43 (640)

l Ольга Галицька

а даними НБУ, якщо в пер-шому кварталі цього року на міжнародні платіжні системи припадало 37% приватних грошових пере-казів, то в другому вже 39,9% унаслідок зниження частки переказів через банківські рахунки з 49,6% до 46,9%. При цьому частка грошових надходжень «неформальни-ми шляхами» залишилася на рівні 13,2%. Це свідчить, що, хоча між легальним і нелегальним способом по-трапляння коштів в Україну багато хто досі вибирає другий, цивілізований шлях поступово підкорює ринок в «автобусних систем пере-

казу», пропонуючи низькі тарифи та гарантуючи без-пеку. Втім представники систем грошових переказів подейкують, що нелегальні «перевізники» грошей уже готуються підвищити тари-фи на свої послуги з 1% до 3% обсягу посилки.

Найбільші суми пере-казів у першому півріччі надійшли з Росії (30,7%), США (10,6%), Німеччини (7,1%), Кіпру, Греції й Італії — по 5,8%.

Дві третини переказів (понад 900 млн. дол. США) було виплачено в американ-ській валюті, хоча майже 460 млн. дол. надійшли з території РФ. Основними постачальниками євро в Україну традиційно є Італія,

Іспанія та Португалія, з яких у першому півріччі було переказано 126 млн. євро, тобто понад 70% усіх над-ходжень в євровалюті.

Цікаво, що при цьому понад 80% коштів із Росії переказують через систе-ми грошових переказів (до речі, із 22 зареєстрованих у НБУ іноземних платіжних систем грошових переказів 11 мають російське корін-ня), тоді як із Німеччини та США гроші здебільшого надходять традиційним банківським шляхом — з одного рахунку на інший. Зрештою, це і є два легальні способи переказати гроші з-за кордону.

Найпростішим нада-лі залишається викорис-

тання міжнародних сис-тем грошових переказів (МСГП), серед яких без-умовним лідером є Western Union (близько 45% ринку переказів в Україну). У пер-шу п’ятірку також входять американська MoneyGram і російські «Юністрим», MIGOM та Contact. Їх основ-на перевага в тому, що для переказування коштів не потрібно відкривати по-точний рахунок у банку, оформлення займає до 30 хвилин, а гроші доступні в системі майже миттєво. Утім такі перекази мають обмеження за максималь-ною сумою. «В Україну з-за кордону можна пере-казати суму, яка не пере-вищує 50 тисяч гривень в

еквіваленті на користь од-ного отримувача протягом одного операційного дня.

Якщо сума більша, від-правникові доведеться від-кривати поточний рахунок, за наявності якого, до речі, доволі зручно користу-ватися переказами через систему SWIFT (відправка коштів із поточного рахун-ку за кордоном на поточ-ний рахунок в Україні). Як свідчить практика, такий переказ коштує значно дешевше, ніж через МСГП, хоча в цьому випадку до-ведеться двічі сплатити комісію — за надсилання та за отримання — і чекати на свої гроші протягом трьох-п’яти днів. Скоротити час можна, якщо звернутися

до банку, в якому в україн-ської установи-отримувача відкрито кореспондент-ський рахунок. У такому разі проходження переказу можна оптимізувати до кількох годин. Найчастіше коррахунки українських банків відкриті в Deutsche Bank, Commerzbank, HSBC Bank, Citibank, OTP Bank, JPmorgan Chase Bank.

Уникнути комісії за отри-мання коштів можна, якщо переказати гроші з поточно-го рахунка на депозитний до запитання, відкритий у тому самому банку. Такий рахунок дозволяє вільно користуватися коштами, після кризи його мають у своєму асортименті майже всі банки.

l Ольга Галицька

На тлі прогнозів Світово-го банку про те, що до кінця 2012 року обсяг

грошових переказів зросте до 500 мільярдів доларів, компа-нії все більше уваги приділя-ють надійності своїх послуг.

Грошові перекази — це швидкий і надійний спосіб надіслати гроші членам сім’ї чи знайомим, які перебувають в іншій державі, проте, як і під час здійснення будь-якої іншої фінансової операції, споживачі повинні пам’ятати про обережність.

За словами директора з маркетингу MoneyGram у країнах СНД, Ізраїлі та Східній Європі Андрія Афанасьєва,

надсилаючи гроші за допомо-гою системи грошових пере-казів, потрібно пам’ятати три прості правила:

l НІКОли не переказуйте гроші незнайомцям. Ви повинні бути особисто знайомі з людиною, якій надсилаєте кошти.

l НІКОли не показуй-те та не передавайте інформацію щодо ва-шого переказу нікому, крім безпосереднього отримувача.

l Не ВІРТе в легкий спо-сіб заробітку грошей: одразу ж позбавляйтеся будь-яких пропозицій швидко заробити, особ-ливо якщо такі пропо-зиції включають необ-

хідність надсилання грошового переказу.

Оператори грошових пе-реказів, як правило, роз-робляють і використовують власні системи із запобіган-ня шахрайствам. Компанія MoneyGram наприклад, то-рік запровадила спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє визначити по-тенційні ризики здійснення переказу на момент прове-дення операції.

За словами пана Афа-насьєва, найпоширеніші види шахрайства, яких варто остерігатися в нашому регі-оні, такі:

«Унікальна пропозиція». У цьому випадку вам про-

понують узяти участь у при-

вабливій лотереї, придбати цінні речі за низькою ціною або отримати безпроцент-ний кредит. У такій ситуації в жодному разі не потрібно надсилати гроші, оскільки форма, яку заповнюють під час грошового переказу, не є документом, що підтвер-джує оплату чого-небудь.

Пропозиція сплатити по-купку товарів чи послуг за до-помогою грошового переказу.

Інтернет-магазин або хтось з авторів онлайн-оголошення заявляє про терміновий про-даж якихось товарів чи по-слуг. Якщо як спосіб оплати використовували грошовий переказ, у разі невідповідності товару чи його неналежної якості у вас не буде змоги по-вернути гроші.

Повідомлення від незна-йомця з проханням пере-казати гроші для когось із членів вашої родини.

У цьому випадку до вас звертається незнайомець, який відрекомендовується працівником правоохорон-них органів або медично-го закладу, та стверджує, що представляє інтереси вашого родича, котрому нібито терміново потрібні гроші. Обов’язково перевір-те інформацію, зателефо-нувавши напряму вашому родичу або в установу, яку назвав незнайомець.

Пропозиція перевірити платоспроможність.

Ви отримуєте пропозицію перевірити власну плато-спроможність і надати ко-

мусь неповну інформацію щодо трансакції, при цьому заморозивши ваші кошти в системі грошових переказів. Необхідно пам’ятати, що системи грошових переказів не надають таких послуг. Окрім того, грошові перекази здійснюють упродовж лише 10 хвилин, отже, немає необ-хідності надсилати кошти заздалегідь.

Поважні системи грошо-вих переказів ніколи не теле-фонують своїм клієнтам, не надсилають повідомлення про грошові перекази та не пропонують передати комусь інформацію щодо грошово-го переказу. Отже, якщо ви отримали таке повідомлення, необхідно розуміти, що це спроба шахрайства.

Гроші в дорозі За підсумками першого півріччя 2011 року в Україну надійшло 1,266 млрд. дол. США приватних грошових

переказів через міжнародні платіжні системи, що становило 4,6% ВВП країни

З

Скільки коштує переказати кошти в Україну

«Юністрим» 2,5%Western Union 2,4%MoneyGram 1,6%Contact 2%Анелік 3%

«Юністрим» 2%Western Union 2,1-4,7%MoneyGram 0,6-2,6%Contact 3%Анелік 3%

«Юністрим» 4%Western Union 3-4%MoneyGram 19,8-20%Contact 1-3%Анелік 3%

Western Union 2,4%MoneyGram 0,6-2,2%Contact 3%Анелік 3%

Western Union 4,4%MoneyGram 3,5-6,2%Contact 3%

* % суми переказу (в розрахунок узято суму, еквівалентну 500 і 5000 євро)

Росія

Португалія Італія

Великобританія

США

Три правила безпечних грошових переказів

Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв очолив міжвідомчу комісію з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Про це повідомляє департамент інформації та комунікацій із громадськістю секретаріату КМУ. Діяльність комісії поновлено згідно з рішенням Кабміну від 24 жовтня 2011 року. «Головне завдання, яке ставлять перед комісією, — викорінити рейдерське свавілля та дати критичну оцінку чиновникам, які не чинять перепон цьому явищу або й потурають незаконним діям», — повідомляють у Кабінеті Міністрів.

Головний антирейдер

08 політика 27 жовтня 2011 року 43 (640)

Прем’єр-міністр України Микола Азаров у вівторок провів маленький лікнеп із зовнішньої політики серед студентів Дніпропетровського на-ціонального університету ім. О. Гончара. Рецепт від прем’єра звучить так: «Думати по-західному, але дивитися на Схід». За його словами, «думати по-західному» означає впроваджувати «гарну, якісну освіту, логічність і жорсткість мислення», а «Дивитися на Схід» — «освоюва-ти ринки на Сході». «Маю на увазі відкриті ринки, про які домовилися тиждень тому, підписавши Угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Ми маємо відновити ті ринки, які в нас були раніше», — сказав прем’єр.

Дволикий янус від Азарова

l Ірина Гамрищак

инулий тиждень для укра­їнської зовнішньої політики видався дуже бурхливим. І доволі несподіваним. Уна­слідок маніпуляцій на зов­нішньому фронті вже й не зрозуміло, в якому напрям­ку рухається наша країна і чи взагалі рухається хоч кудись.

Для початку — корот­кий хронологічний виклад подій. Минулий тиждень розпочався з продовжен­ня ультимативних заяв із боку очільників Євросо­юзу, які гостро розкрити­кували засудження Юлії Тимошенко та пригрозили припиненням переговорів з Україною. Після цього український президент ви­ступив із заявою про те, що асоціація може й поче­

кати, а екс­прем’єра ніхто не випускатиме на вимогу ЄС. Європа скасувала візит В. Януковича до Брюсселя. І того самого дня Микола Азаров несподівано підпи­сав Угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Ри­торика очільників ЄС дещо змінюється, вони запевня­ють, що візит українського гаранта не «скасовано», а «відкладено» і що шлях у Єв­ропу Україні ніхто не закри­вав. Паралельно у Брюсселі радо вітають віце­прем’єра Андрія Клюєва і за два дні повністю завершують пе­реговори про зону вільної торгівлі з ЄС.

Ці події провокують без­ліч запитань. Чи підписання угоди з СНД було сплано­ваною акцією і чи свідчить воно про обрання проросій­ського курсу? А, може, це — емоційна реакція на ульти­матум Заходу? Чи означає зміна риторики ЄС і Угода про зону вільної торгівлі, що очільники Євросоюзу готові пробачити Україні полі­тичні нестиковки? Чи мо­жуть співіснувати дві зони вільної торгівлі, чи наша країна уклала два несумісні договори? І головне — куди тепер рухається Україна, і чи маємо ми шанси про­довжити задекларовану євроінтеграцію? Розібрати­ся в цих хитросплетіннях «Газеті» допомагали експер­ти­міжнародники: співди­ректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова Михайло Пашков, профе­сор Київського національ­

ного університету Григорій Перепелиця та перший за­ступник парламентського комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл.

→Західний вектор ніхто не скасував«Україна має чіткий, за­

кріплений законом про засади зовнішньої та внут­рішньої політики, вектор — інтеграція в європейський простір. З іншого боку, для нас дуже важливо, навіть необхідно зміцнювати сто­сунки на Сході. Тому ці дві події можна визначити як дуже важливі та в перспек­тиві взаємодоповнюваль­ні», — вважає М. Пашков. За його словами, угоду з СНД Україна планувала підписати давно. Але досі незрозуміло, наскільки ко­рисною буде ця домовле­ність, оскільки в ній перед­бачено низку винятків, які для України мають велике значення, — цукор, метал та енергоносії. Однак екс­перт уникає прив’язки до політичних мотивів і ана­лізує ситуацію винятково в контексті економіки.

Натомість Григорій Пе­репелиця вбачає в несподі­ваній економічній співпраці зі східним сусідом лише політику. Причому відверто проросійську. «Договір з СНД є класичною торго­вельною угодою, яка не передбачає ніяких інтегра­ційних намірів. Але так її бачать в Україні, а от Росія розглядає її як передумову для приєднання до Митно­

го союзу. Не випадково там близько 90 винятків — нам прозоро натякнули, що знижки на газ і скасування цих винятків можливі тіль­ки за умови вступу в МС», — вважає експерт.

А от Тарас Чорновіл за­певняє, що жодних намі­рів об’єднуватися з Росією українська влада не має, а підписання угоди з СНД — це доволі грубий шантаж, який мав би змусити Євро­пу активніше рухатися нам назустріч. «Будьмо відвер­тими — українська влада свідомо не йде в Росію, вони не самогубці й дуже добре розуміють наслідки Мит­ного союзу. Адже криза, яку нині переживає Біло­русь, — це прямий наслідок інтеграції з РФ. Тому в мене складається враження, що вони трошки загралися. Наша влада хоче бути в Європейському Союзі, але жити так, як живемо те­пер. Тобто — подвійні стан­дарти, керовані суди, для себе все, що завгодно, для ворогів — закон… Але так не буває. А вони вирішили, що так може статися. І, на превеликий жаль, після того, як ЄС погодив не най­гірший варіант ЗВТ, вони не зрозуміли уроків і досі думають, що цей хоро­ший варіант їм забезпечив шантаж: мовляв, ми по­шантажуємо Євросоюз тим, що припиняємо з ним переговори та йдемо до Росії. Не врахували того, що шантажувати Європу небезпечно, бо вона може махнути рукою. Так само

небезпечно гратися при цьому в піддавки з Росією, бо там нагулюють апетит — дві­три поступки в той бік і вони можуть куснути», — стверджує нардеп.

→Добрими намірами...Попри велике бажання

влади рухатися в західно­му напрямку, не факт, що Захід нам це дозволить, стверджують експерти. І погодження угоди про ЗВТ зовсім не означає, що ЄС нам пробачив. «Очільники Євросоюзу чітко зазна­чили: ми повинні завер­шити технічну складову переговорного процесу. Те, що відбулося минулого тижня, власне, й було тех­нічною складовою, яку ми закрили, й уже тепер вихо­димо на проблему ратифі­кації угоди про асоціацію включно з угодою про ЗВТ. Й от саме цей етап буде найскладнішим і проб­лематичним для України», — вважає М. Пашков.

Проблеми пов’язують передусім із політичною ситуацією в нашій країні. Річ у тім, що ЄС створив для України абсолютно унікальні умови, зв’язавши воєдино Угоду про зону вільної торгівлі й угоду про асоціацію. Це означає, що економічні та політичні питання йдуть єдиним блоком. А політичних ви­мог — чимало.

«Україна потрапила в дуже складну ситуацію і, як на мене, виходу з неї

немає, — каже Г. Перепе­лиця. — Адже очевидно, що українська влада не зможе виконати вимог ЄС: річ не лише у звільненні Ю. Тимошенко, а в тому, щоби влада повернулася до демократичних цінностей. А намірів утрачати моно­полію на політичну владу в країні наразі немає. Звісно, Європа також зацікавлена в Україні, але не може по­ступитися власними прин­ципами, бо тоді постає пи­тання — а які цінності там сповідують?»

→«Тимошенко» дорівнює «євроінтеграція»?При цьому чинник Ти­

мошенко — один із ключо­вих. Щоправда, на думку Т. Чорновола, європейці самі вже цьому не раді. «Між нами кажучи, нині багато європейських по­літиків не надто задоволені тим, що Тимошенко стала мало не прапором процесу. Ставлення до неї в Європі ніколи не було однозначно позитивним. Насправді Єв­росоюз хотів донести кілька меседжів: у вас немає судо­чинства, у вас — свавілля силових структур, небез­печна концентрація влади в одних руках і невміння цією владою розпорядити­ся. А справа екс­прем’єрки стала індикатором, тому що кожна претензія мусить мати якусь персоніфікацію для загалу. Юрій Луценко на це не дуже підходив, а от Юлія Тимошенко гарно спрацювала. І сьогодні сам Євросоюз став заручником ситуації, тому що йому доводиться захищати не дуже чесного політика вже з огляду на своїх виборців», — вважає політик.

Українській владі все ж доведеться якось вирішу­вати цю проблему. Декри­міналізації статей, за якими засудили Юлію Володими­рівну, вочевидь, не буде. Та й на підході інші справи, які ГПУ плодить ледь не що­дня. Влада свідомо заганяє себе в ізоляцію? На думку Т. Чорновола, саме нові кримінальні статті проти «Леді Ю» є тим планом, який дозволить і Тимошенко лік­відувати, і євроінтеграцію зберегти.

«До гри з Юлією Тимо­шенко нині долучилися трошки мудріші люди. Ця гра — на межі фолу. Коли кримінальних справ проти екс­прем’єра назбирається з півтора десятка, Віктор Янукович урешті­решт звернеться до ЄС: «Ви досі наполягаєте, що ця люди­на чесна? То я її звільняю, вона може їздити до вас у

гості, але не матиме жодних інших прав, зокрема ви­борчих». Також вони могли б відшукати якісь брудні оборудки Ю. Тимошенко, які хоч якось торкалися За­ходу, і домогтися того, щоби хтось на Заході подав на неї в суд, як це зуміла організу­вати Росія в Німеччині щодо Ходорковского. Якби наша влада зробила щось подібне — а мені здається, щось таке планують, — то в певний момент може виникну­ти компроміс: мовляв, ми продовжуємо працювати в руслі вимог Венеціанської комісії, знову враховуємо ваші пропозиції, звільняємо Юлію Тимошенко, але у виборах вона більше участі не братиме і ви забуваєте її ім’я», — каже Т. Чорновіл.

Однак на заваді цього, безумовно, «вишуканого» плану можуть стати три нюанси. Перший — уже згадувана залежність Єв­ропи від свого виборця, який пильно стежить за долею Юлії Володимирівни. Другий — роль Росії, яка не втратить нагоди мак­симально скористатися охолодженням стосунків між Україною та ЄС. І третій — час. Річ у тім, що Україні надзвичайно важливо за­вершити всі переговори щодо асоціації до кінця грудня цього року, оскільки потім у Євросоюзі відбува­тимуться вибори, а відтак — зміна політичних еліт. І наразі не відомо, як швидко вдасться (якщо вдасться) відновити перемовини.

Але вже нині можна ска­зати однозначно, що чіткої позитивної відповіді Укра­їна до кінця цього року не отримає. Максимум, на що можемо розраховувати, — парафування угоди про асоціацію. Що означатиме лише те, що сторони пого­дили текст договору й біль­ше не вноситимуть попра­вок. Але навіть парафуван­ня під питанням — чимало людей у ЄС вважає, що це є надто великою честю для України. «Між цими дво­ма групами осіб тривають переговори. І якщо вони все ж домовляться парафува­ти, то виникне третя проб­лема — Віктор Янукович, якому хтось сказав: те, що відбувається в Україні, дає йому право вимагати від ЄС чітку перспективу май­бутнього членства. Ми не в тій ситуації, коли можемо щось вимагати, тим паче шантажувати. Вибираємо євроінтеграцію, хочемо при цьому зберегти нинішні умови нашого життя, для цього шантажуємо Євро­союз, граємося з Росією і можемо догратися», — під­сумовує депутат.

Векторна головоломкаКиїв грає у складну зовнішньополітичну гру і має всі шанси догратися

М

09суспільство27 жовтня 2011 року 43 (640)

Цьогоріч ціни на овочі, порівняно з минулою осінню, суттєво відрізняються на користь споживачів. Завдяки гарному врожаю зимові за-паси для городян коштуватимуть дешевше. На ринку «Шувар» картоплю продають по 1 грн. 10 коп. за кілограм (торік її вартість сягала чотирьох гривень), капусту — по 80 коп., цибулю — по 1 грн. 10 коп. — 1 грн. 30 коп. Буряк і моркву можна придбати по 1 грн. 30 коп. Ті, хто робив запаси на зиму у вересні, платили за овочі трохи дорожче. В листопаді городина може ще подешевшати, бо виробники розуміють: покупців приходить усе менше, а товар назад додому не повезеш.

Запаси на зиму

lОлександра Баландюх

зятися за написання цього матеріалу змусив дзвінок до редакції. Нам зателе-фонувала 72-річна Марія Василівна з Яворівщи-ни. Жінка розповіла, що проб леми із зубами в неї виникли ще в молоді роки, але тоді не могла приді-лити собі увагу. «Треба було вчити дітей, а який у селі заробіток? — сказала співрозмовниця. — Ті не-великі гроші, які заробля-ли, витрачала на дітей. Коли вийшла на пенсію, також було не до цього. Пенсія невелика, а треба заплатити за світло, газ, отож на недешеві зубні протези грошей завжди бракувало».

За словами жінки, не-щодавно односельці спіл-кувалися з депутатами обласної ради. Обранці сказали, що пенсіонери мають пільги і їм можуть зробити протези безкош-товно. Донька намови-ла матір таки поїхати до

Львова. Та коли прибули в стоматологічний центр, що на вул. Пекарській, їм сказали: таких пільг поки що не надають, бо немає грошей. «То є ті пільги чи немає? Куди поділися ті гроші? — запитує пані Марія. — Депутати правду казали, чи, може, дурять нарід?»

Стоматологічна клі-ніка на вул. Пекарській завжди надавала послуги пільговим категоріям гро-мадян області. Але тепер вона підпорядковується не Головному управлінню охорони здоров’я ЛОДА, а Львівському національ-ному медичному універ-ситету, тож, можливо, в її роботі щось змінилося. «Газета» зателефонува-ла до стоматологічного центру. Працівники по-відомили, що жодних змін у роботі закладу не відбулося. Він є правонас-тупником попереднього, тому й надалі обслуговує мешканців Личаківського району Львова й області. А пільговим категоріям

громадян спеціалісти поки що не можуть про-водити безкоштовне зу-бопротезування, бо їм не переказали кошти, передбачені на ці цілі, з обласного бюджету.

Ми ознайомилися з деякими документами. Дійсно, сесія обласної ради від 29 березня 2011 року виділила на надання висо-коспеціалізованої стома-тологічної допомоги меш-канцям області 300 тис. грн. А своїм рішенням від 24 травня 2011 року уточ-нила: «Витрати, пов’язані з наданням високоспеці-алізованої стоматологіч-ної допомоги пільговим категоріям населення об-ласті, відшкодувати сто-матологічному центру Львівського національного медуніверситету».

Від травня до жовтня минуло немало часу. То чому досі гроші, виділені на потреби пільговиків, так і не надійшли? А голов-не — чи надійдуть вони взагалі, адже до закінчен-ня року залишилося не так багато? Чи зможуть пільговики скористатися безкоштовними послу-гами, чи їхні пільги зали-шаться лише на папері?

У чому причини такого зволікання? Нам поясни-ли, що між виділенням грошей і їх переказуван-ням є великий проміжок часу. Кошти виділяють чи то з державного, чи то з об-ласного бюджетів, як пра-вило, у першому кварталі, а переказують їх у кращо-му разі наприкінці другого — на початку третього, а в гіршому — у четвертому

кварталі, нерідко за тиж-день до нового року. Інши-ми словами, тоді, коли ті гроші є. І це стосується не лише зубопротезування, а й інших цілей: закупівлі ліків, спецхарчування для важкохворих, придбання апаратури тощо.

У нашому випадку до цієї причини додалася ще одна — відсутність чіткого механізму переказу кош-тів з обласного бюджету в державний, бо гроші пільговикам виділила об-ласть, а стоматологічний центр фінансує держава. Утім докладніше поясни-ти причини зволікання з наданням безкоштовних стоматологічних послуг пільговикам і запропо-нувати вихід із ситуації «Газета» попросила відпо-відальних осіб.

Ціну на газ підвищать навесні

l Ірина Юрківська

Вартість газу для населен-ня підвищать після завер-шення опалювального се-

зону, прогнозує експерт з енер-гетичних питань Олександр Нарбут. Причини: занижені тарифи та заборгованість, яку бюджет уже не здатен покри-вати. Не вплинуть на рішення влади і парламентські вибори, які наближаються. Збільшення вартості блакитного палива — одна з головних вимог Міжна-родного валютного фонду для продовження співпраці. У НКРЕ можуть лише відтермінувати процес до весни, коли завер-шиться опалювальний сезон.

«Зміни ймовірні ще цьо-горіч. Або бюджет на на-ступний рік, який тріщить, змусить зробити це навесні. І зміни будуть на рівні від 30% до 50%. Тобто це на вартість теплової енергії», — поперед-жає телеканал UBR незалеж-ний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут.

Із 1 листопада подорожчає «брехунець»

l Ірина Юрківська

Компанія «Укртелеком» має намір підвищити з 1 листопада абонентську

плату за дротове радіо, так званий «брехунець», на 20%, повідомляє оператор.

Для бюджетних організа-цій і фізичних осіб абонплата за користування радіоточ-кою становитиме 7,2 грн./міс., для інших організацій — 10,8 грн./міс.

«Укртелеком» пояснив по-дорожчання тим, що дротове радіомовлення є для компа-нії збитковим, і механізму компенсації збитків у дер-жаві немає.

«Через це компанія зму-шена переглядати тарифи, щоби хоч частково набли-зити їх до собівартості та зберегти можливість для мільйонів абонентів «Укрте-лекому» і надалі користува-тися пос лугами дротового радіомовлення», — зазначено в повідомленні.

За даними «Укртелеко-му», послугою такого радіо нині користуються 2,5 млн. абонентів. 2010 року збитки оператора за надання такої послуги становили понад 70 млн. грн.

для «Газети»

Богдан Чечотка, голова комісії з охорони здоров’я, материнства і соціального захисту Львівської обласної ради

Обласна рада проголосу-вала за виділення 300 тис. грн. саме на протезування для пільгових катего-рій населення. Ці кошти спершу не хотіли виділяти з обласного бюджету, але депутати, зокрема наша комісія, все-таки наполягла на цьому. Але чому гроші дотепер не переказали? Мене також турбувало це питання, бо скарги надхо-дили і до нас. Й отримали відповідь: в обласного фінансового управління виникло застереження. Спочатку з Міністерства економіки отримали роз’яснення, що пільгове забезпечення громадян відбувається за меха-нізмом відшкодування послуги: спершу надано послуги, потім їх оплачу-

ють. І не потрібно про-цедури тендера. А тепер надійшло роз’яснення, що такий механізм хибний. І тому обласне фінансове управління зупинилося з переказуванням коштів. Воно, як нас повідомили, скерувало відповідні листи у вищі інстанції з про-ханням роз’яснити, як це зробити правильно. Тож чекає на відповідь.

Сергій Федоренко, начальник Головного управління охорони здоров’я ЛОДА

Раджу пенсіонерці особис-то звернутися в Голов-не управління охорони здоров’я. Думаю, ми знай-демо спосіб, як вирішити її проблему. Щодо питання із затримкою переказу коштів, то в цьому нашої провини немає. Перш ніж їх переказувати, слід пройти всі процедури, які передбачено законом. Є вимоги законодавства — і

ми мусимо чітко їх дотри-муватися. Розумію, що вже жовтень, але звер-ніть увагу, коли ці гроші виділили. Сесія обласної ради виділила кошти на надання високоспеціалі-зованої стоматологічної допомоги пільговикам, але не передбачила механіз-му їх переказу. Проблема в тому, що маємо різні ступені бюджетування. Об-ласна рада виділила гроші з обласного бюджету, а стоматологічний центр фінансують із державно-го. А чинний бюджетний кодекс України, на жаль, чітко не визначає механіз-му таких переказів. Тому ми звернулися до установ державного казначейства, Міністерства економіки України з відповідними листами, в яких проси-мо роз’яснити механізм переказу коштів облас-ного бюджету на рахунок спеціалізованого стомато-логічного центру медуні-верситету, бо не хочу, щоб

мені хтось дорікнув, що я розбазарив гроші. Все має відбутися з чітким дотри-манням законодавства. До речі, ще не маємо акта ви-конаних робіт, на яку суму стоматологічний центр медуніверситету надав послуг пільговим катего-ріям громадян Львівщини. Отже, тільки-но надійде роз’яснення з вищих ін-станцій, гроші перекажуть. Гадаю, впродовж листопа-да це питання вирішать.

Володимир Шибінський, головний лікар стоматологічного центру

Стоматологічний центр на-давав послуги пільговикам, але лише тим, хто гостро її потребував. Проте масово-го пільгового протезування не було через відсутність фінансування. Рішення обласної ради про зубопро-тезування було ухвалено в березні, але поправку,

що ці 300 тис. грн. мають виділити саме стоматоло-гічному центру Львівського національного медунівер-ситету, — у травні. Затримка з переказом коштів ви-никла через приналежність до різних бюджетів. Наш стоматологічний центр фінансують із державно-го бюджету, а гроші для надання послуг пільгови-кам виділено з обласного, тоді як механізму переказу грошей не було. Втім, на щастя, справа вже зруши-лася з місця. З Міністерства економіки надійшов лист, що це — прерогатива каз-начейства. Вже маємо лист із роз’ясненням. На сьогодні в черзі на пільгове зубо-протезування стоїть майже 1000 осіб. Вони телефо-нують, цікавляться, коли надаватимуть ці послуги. Думаю, вже наступного тижня зможемо їх утішити та почнемо проводити зубопротезування пільго-вим категоріям громадян області.

Пільги на протезахЦьогоріч із львівського обласного бюджету на зубопротезування для пільговиків виділили 300 тис. грн. У черзі стоїть майже тисяча громадян, але їм досі не вдалося скористатися цією послугою

У drmalkina.ru

Теплові електростанції на території України викидають в атмосферу 76% окисів сірки, 53% окисів азоту та 26% твердих частинок відносно до загальних викидів стаціонарних установок

Мільйон кіловат виробленої напруги АЕС нагріває навколишнє природне середовище не менш ніж двома мільйонами кіловат

теплової потужності, яку в нашій країні не використовують

Один атомний блок споживає 30 мільйонів кв. м води на рік,

яку неможливо відновити

Викиди енергетики інтенсивно забруднюють атмосферну вологу й опади через розчин у них окислів сірки й азоту; поверхню, ґрунти, рослинність — через випадання

на них пилу, забрудненого дощу та снігу; поверхню вод — через осідання на водні об’єкти шкідливих речовин і змиву їх у річки та водойми дощовими струмками

Наслідок такого забруднення земної поверхні — закислення сільськогосподарських земель і накопичення в ґрунтах важких металів із вугільного попелу, що пригнічує

розвиток лісових біоценозів, знижує врожайність сільськогосподарських культур і забруднює небезпечними для людини сполуками продукти харчування

12 № 222 (81)10 11ТЕМА № 222 (81)27 жовтня 2011 року 43 (640) 27 жовтня 2011 року 43 (640) ТЕМА

реклама

Курс на самознищення

Ірина Гамрищак

мін енергетичних орієнтирів Україні не оминути. Наша країна є найменш ощадливою в Європі, оскільки має най-більшу частку енергії в кож-ному доларі національного продукту та найбільший об-сяг споживання природного газу на одну особу. Ціни на енергоносії, неконкуренто-спроможність національного продукту на світових ринках, а також шкода навколишньо-му середовищу, яку завдають традиційні енергоджерела, — це ті чинники, які змушують нас уже нині шукати інших джерел енергії. На думку екс-пертів, суттєво допомогти могла б відновлювальна енер-гетика — енергія сонця, вітру, води та біомаси.

Цим шляхом уже кілька років упевнено крокує весь цивілізований світ — торік альтернативна енергетика стала одним із напрямів, що

розвиваються найстрімкіше. Ринок вітрових електростан-цій щороку зростає на 30%, сонячних установок — на 50%, понад 50 мільйонів будинків уже отримують гарячу воду й тепло від Сонця. Причому цей розвиток абсолютно не спонтанний, а відбувається за цілковитої підтримки на рівні держав. Якнайдалі пішов Європейський Союз, який ухвалив документи, згідно з якими до 2020 року не менш ніж 20% усієї електроенергії, яку споживають у країнах ЄС, мають виробляти з ви-користанням відновлюваних джерел енергії. На сьогодні її частка не перевищує 7%, але водночас в окремих державах є вже значно вищою. Лідери — Німеччина, Данія, Швеція та Фінляндія. А от Україна на-разі пасе задніх — нині частка відновлювальної енергетики становить менш ніж 1%. І це при тому, що, як запевняють експерти, наша держава має технічний і природний потен-

ціал, щоби щорічно завдяки відновлювальним джерелам забезпечувати свій енергетич-ний сектор на 40% усіх потреб.

→Земля, дана Богом«Бог не обділив нашу кра-

їну, — говорить головний інженер Інституту віднов-лювальної енергетики НАН України Юрій Фаворський. — За сонячним потенціалом вона значно випереджає єв-ропейського лідера — Німеч-чину, оскільки наші північні території є аналогічними до її Півдня, тобто Баварія, Мюнхен і Київ розташовані на одній широті. За вітропо-тенціалом ми також маємо дуже великі перспективи, насамперед на узбережжі двох морів. Аналогічно із за-пасом біомаси: Україна — це аграрна країна, тож із цим також немає проблем. Як і з гідропотенціалом — у нас ба-гато малих річок. Узагалі наш інститут розробив Атлас від-

новлювальних джерел енергії для всієї України з поділом за областями. Ідея цього атласу полягає в тому, що ми беремо на рівні області споживан-ня енергії в різних секторах (промисловість, комунальна сфера, сільське господарство), за видами енергії (вугілля, нафта, газ) і потім показуємо, скільки можемо надати цій території природних джерел енергії. Відтак у процентному співвідношенні визначаємо частку заміщення за допо-могою відновлювальних дже-рел. У деяких розвинутих об-ластях цей показник не дуже високий — приблизно 10-20%, але є й такі (переважно ті, які в промисловому розвитку не мають високого потенціалу), які можна забезпечити енер-гією на 100%. У середньому по Україні цей показник до-ходить до 40%».

В умовах політичного та фінансового тиску Росії, що його поглиблює економіч-ний та екологічний пресинг

Європи, така цифра є доволі привабливою. І, до речі, її вже навіть зафіксували на офіційному папері — цьогоріч Україна ухвалила так звану Енергетичну стратегію, згідно з якою частка чистої енерге-тики до 2030 року має зрости з нинішнього 1% до 30%. До того ж, «Енергія природи» — це другий за значимістю національний проект із де-сяти, які курує персонально В. Янукович.

Окрім декларацій і планів, маємо також конкретні кро-ки в цьому напрямку. Вже два роки в Україні діє закон про зелений тариф, який назива-ють найкращим у світі. Цей нормативний документ пе-редбачає, що розмір зеленого тарифу становить 11,3 євро-цента/кВт-год.; термін його дії — 20 років; держава пообіцяла зобов’язати обленерго під-ключати ВЕС до електричних мереж. Охочі вкласти гроші в нашу енергетику отримають суттєві пільги: звільнення від

ввізного ПДВ і митних зборів, а також від податку на при-буток під час виготовлення обладнання на українських підприємствах. Ці умови є надзвичайно привабливи-ми насамперед для інозем-них інвесторів, і, за словами Ю. Фаворського, цікавість до українського ринку віднов-лювальної енергетики серед європейців стрімко зростає. Однак не настільки, щоб нині можна було з певністю сказа-ти, що амбітні плани вдасться реалізувати.

«Україна прописала в енергетичній програмі сут-тєве збільшення частки від-новлювальної енергетики. Якщо ми хочемо стати част-кою євроспільноти, то також маємо грати за її правилами. А вони чіткі — до 20 року 20% завдяки сонцю, вітру, воді та біомасі. Проте все ж не можу нині запевнити, що нам удасться досягнути цих показників. Річ у тім, що в тій самій енергетичній стратегії

значно більше уваги приді-лено атомній енергетиці. А атомне лобі в Україні доволі потужне. Є також питання до наших зовнішніх зобов’язань — з огляду на останні події на зовнішньополітичній арені, можна зробити висновок, що ми передумали йти на Захід. А в планах Росії, яка має велику газову та нафтову складову, навряд є місце для діаметрально протилежної енергетичної політики», — за-значає експерт.

→Фінансовий аспектНенадійність нашої країни

як партнера вже давно стала притчею во язицех. Інвестори відмовляються йти в Україну, постійно скаржачись на не-прозорість тутешнього ринку. Зрештою, хто готовий вклада-ти серйозні гроші в доволі ри-зикований сегмент, не маючи гарантій, що зобов’язання виконуватимуть? Тим паче, на тлі розмов про альтерна-

тиву наша держава щороку збільшує обсяги споживання газу та вкладає суттєві суми в розвиток ядерної енергетики та вугільної промисловості.

Іще один стримуючий чинник — висока ціна ви-добутої енергії через дороге обладнання (фотоелементи, вітрові турбіни) та доволі тривалий термін окупності (фотоелементів — близько п’яти років, вітроагрегатів — близько двох-трьох років, залежно від природних умов у місці розташування устат-кування).

«Добування енергії за до-помогою відновлювальних джерел — справді недешеве задоволення, саме тому в усьому світі держава макси-мально стимулює цей ринок через податкову систему, різні пільги тощо. Однак питання собівартості енергії теж доволі відносне. Адже ніхто під час розрахунку вартості атомної енергії не враховував її небезпеку та

кошти, необхідні для захо-ронення відходів. Якщо ж говорити про ТЕЦ, то за умо-ви євроінтеграції ми повинні дотримуватися вимог із філь-трації вихлопних газів, а об-ладнання для фільтрів доволі дороге. В такому разі вартість електроенергії, отриманої на ТЕЦ, суттєво зросте. Водно-час у світовій практиці вже є випадки, коли за великих промислових розмірів ціна однієї кіловат-години на дея-ких вітростанціях є нижчою, ніж найнижча вартість однієї кіловат-години, отриманої на гідроелектростанції. Тоб-то собівартість виробництва електроенергії на відновлю-вальних джерелах у доволі недалекому майбутньому може зрівнюватися з тради-ційними енергоносіями. А якщо врахувати, що кількість традиційних енергоносіїв обмежена і є схильність до зростання ціни, то можна сказати, що вартість вирів-няється буквально за 5-10

років», — стверджує пан Фа-ворський. І додає, що будів-ництво фотостанції потуж-ністю приблизно 1 мегават коштуватиме від 2 млн. євро. Така станція може обслуго-вувати невеличке містечко з кількома десятками тисяч жителів.

До речі, ще на початку 1990 років нобелівський лау-реат Жорес Алферов сказав: якби на розвиток альтер-нативної енергетики у світі витратили б принаймні 15% тих коштів, що вклали в атомну, то АЕС нині взагалі були б не потрібними. То, може, саме час надолужити згаяне?

І Європа є в цьому взір-цем. Цьогоріч навесні кожен п’ятий німець висловив на-мір установити на своєму будинку сонячну батарею. І хоча коштує вона в се-редньому близько 12 тисяч євро й окупиться лише че-рез кілька років, щороку в Німеччині з’являється пів-мільйона квадратних метрів «електричних» дахів. У США замахнулися на ще більший результат: мільйон буді-вель, які самі забезпечують себе енергією. І в підсумку в країні вдалося заощадити 1400 мегават, тобто не ви-користати п’ять мільйонів тонн нафти.

Сонячна альтернативаЗ

11 областей можуть повністю покрити побутові потреби свого населення завдяки енергії сонця: Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Закарпатська та весь Південь

Шість областей можуть повністю покрити побутові потреби свого населення за допомогою вітроенергетики: Запорізька, Миколаївська, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Закарпатська

У Львові тепло-

постачання одного з басейнів здійснюється

за рахунок використання енергії сонячних колекторів,

діє 4 школи, які самі частково або й повністю забезпечують

себе електроенергією. Такі проекти є й в інших україн-

ських містах, зокрема у Луцьку та Кам’янці-

Подільському

На даху одного з

залів Ватикану було побудовано сонячну бата-

рею, при цьому творці системи були змушені врахувати

складну конфігурацію стародав-ньої будівлі. Експеримент удався, Святий престол офіційно визнав його позитивний результат, па-

нелями оснастили ще одну споруду, у розробці ще

два проекти

7 червня за

маршрутом Париж — Амстердам стартував

перший у світі потяг на со-нячних батареях — він осна-щений 16 тисячами сонячних батарей загальною площею 50 тисяч квадратних метрів.

Розташовані вони не на дахах вагонів, а на землі,

навколо залізничних шляхів

Кіно-режисер

Джеймс Кемерон має намір зняти продовження

«Аватара», використовуючи тільки електрику сонячного походження. На відповідне устаткування знімального корпусу він уже витратив

5 млн. дол. США

Toyota почала мон-таж системи

з батарей загаль-ною площею 30,6 тисячі «квадратів»

Renault - під 450

тисяч квадрат-них метрів батарей відвели майданчик

розміром у 63 футбольних

поля

За оцінками вчених НАНУ, вже до 2030 року побудовані вітроелектростанції (ВЕС) зможуть забезпечити країну близько 25% усієї споживаної електроенергії. При цьому вдасться досягти таких показників:

→ економія газу — 417 млрд. куб. м на суму 125 млрд. дол.; → зниження втрат електроенергії на 4 млрд. кВт-год.; → скорочення на $ 1 млрд. витрат на екологію; → створення 50 тис. нових робочих місць.

Сумарний економічний ефект фахівці оцінюють у 136 млрд. дол., тоді як загальний обсяг інвестицій у будівництво становитиме ВЕС 23,4 млрд. дол.

7% усієї енергії Німеччини,

яку споживають, виробляють

із використанням відновлюваних джерел енергії

20%електроенергії

Фінляндії виробляють гідроелектростанції

50%електроенергії

Швеції виробляють гідроелектростанції

98млн. тонн

умовного палива щорічно може отримувати Україна завдяки альтернативним

джерелам. Це 40% потреб країни.

100млн. грн.щодня Україна витрачає

на енергоносії

20%усієї енергії Данії

виробляють вітрові генератори

Теплові електростанції на території України викидають в атмосферу 76% окисів сірки, 53% окисів азоту та 26% твердих частинок відносно до загальних викидів стаціонарних установок

Мільйон кіловат виробленої напруги АЕС нагріває навколишнє природне середовище не менш ніж двома мільйонами кіловат

теплової потужності, яку в нашій країні не використовують

Один атомний блок споживає 30 мільйонів кв. м води на рік,

яку неможливо відновити

Викиди енергетики інтенсивно забруднюють атмосферну вологу й опади через розчин у них окислів сірки й азоту; поверхню, ґрунти, рослинність — через випадання

на них пилу, забрудненого дощу та снігу; поверхню вод — через осідання на водні об’єкти шкідливих речовин і змиву їх у річки та водойми дощовими струмками

Наслідок такого забруднення земної поверхні — закислення сільськогосподарських земель і накопичення в ґрунтах важких металів із вугільного попелу, що пригнічує

розвиток лісових біоценозів, знижує врожайність сільськогосподарських культур і забруднює небезпечними для людини сполуками продукти харчування

12 № 222 (81)10 11ТЕМА № 222 (81)27 жовтня 2011 року 43 (640) 27 жовтня 2011 року 43 (640) ТЕМА

реклама

Курс на самознищення

Ірина Гамрищак

мін енергетичних орієнтирів Україні не оминути. Наша країна є найменш ощадливою в Європі, оскільки має най-більшу частку енергії в кож-ному доларі національного продукту та найбільший об-сяг споживання природного газу на одну особу. Ціни на енергоносії, неконкуренто-спроможність національного продукту на світових ринках, а також шкода навколишньо-му середовищу, яку завдають традиційні енергоджерела, — це ті чинники, які змушують нас уже нині шукати інших джерел енергії. На думку екс-пертів, суттєво допомогти могла б відновлювальна енер-гетика — енергія сонця, вітру, води та біомаси.

Цим шляхом уже кілька років упевнено крокує весь цивілізований світ — торік альтернативна енергетика стала одним із напрямів, що

розвиваються найстрімкіше. Ринок вітрових електростан-цій щороку зростає на 30%, сонячних установок — на 50%, понад 50 мільйонів будинків уже отримують гарячу воду й тепло від Сонця. Причому цей розвиток абсолютно не спонтанний, а відбувається за цілковитої підтримки на рівні держав. Якнайдалі пішов Європейський Союз, який ухвалив документи, згідно з якими до 2020 року не менш ніж 20% усієї електроенергії, яку споживають у країнах ЄС, мають виробляти з ви-користанням відновлюваних джерел енергії. На сьогодні її частка не перевищує 7%, але водночас в окремих державах є вже значно вищою. Лідери — Німеччина, Данія, Швеція та Фінляндія. А от Україна на-разі пасе задніх — нині частка відновлювальної енергетики становить менш ніж 1%. І це при тому, що, як запевняють експерти, наша держава має технічний і природний потен-

ціал, щоби щорічно завдяки відновлювальним джерелам забезпечувати свій енергетич-ний сектор на 40% усіх потреб.

→Земля, дана Богом«Бог не обділив нашу кра-

їну, — говорить головний інженер Інституту віднов-лювальної енергетики НАН України Юрій Фаворський. — За сонячним потенціалом вона значно випереджає єв-ропейського лідера — Німеч-чину, оскільки наші північні території є аналогічними до її Півдня, тобто Баварія, Мюнхен і Київ розташовані на одній широті. За вітропо-тенціалом ми також маємо дуже великі перспективи, насамперед на узбережжі двох морів. Аналогічно із за-пасом біомаси: Україна — це аграрна країна, тож із цим також немає проблем. Як і з гідропотенціалом — у нас ба-гато малих річок. Узагалі наш інститут розробив Атлас від-

новлювальних джерел енергії для всієї України з поділом за областями. Ідея цього атласу полягає в тому, що ми беремо на рівні області споживан-ня енергії в різних секторах (промисловість, комунальна сфера, сільське господарство), за видами енергії (вугілля, нафта, газ) і потім показуємо, скільки можемо надати цій території природних джерел енергії. Відтак у процентному співвідношенні визначаємо частку заміщення за допо-могою відновлювальних дже-рел. У деяких розвинутих об-ластях цей показник не дуже високий — приблизно 10-20%, але є й такі (переважно ті, які в промисловому розвитку не мають високого потенціалу), які можна забезпечити енер-гією на 100%. У середньому по Україні цей показник до-ходить до 40%».

В умовах політичного та фінансового тиску Росії, що його поглиблює економіч-ний та екологічний пресинг

Європи, така цифра є доволі привабливою. І, до речі, її вже навіть зафіксували на офіційному папері — цьогоріч Україна ухвалила так звану Енергетичну стратегію, згідно з якою частка чистої енерге-тики до 2030 року має зрости з нинішнього 1% до 30%. До того ж, «Енергія природи» — це другий за значимістю національний проект із де-сяти, які курує персонально В. Янукович.

Окрім декларацій і планів, маємо також конкретні кро-ки в цьому напрямку. Вже два роки в Україні діє закон про зелений тариф, який назива-ють найкращим у світі. Цей нормативний документ пе-редбачає, що розмір зеленого тарифу становить 11,3 євро-цента/кВт-год.; термін його дії — 20 років; держава пообіцяла зобов’язати обленерго під-ключати ВЕС до електричних мереж. Охочі вкласти гроші в нашу енергетику отримають суттєві пільги: звільнення від

ввізного ПДВ і митних зборів, а також від податку на при-буток під час виготовлення обладнання на українських підприємствах. Ці умови є надзвичайно привабливи-ми насамперед для інозем-них інвесторів, і, за словами Ю. Фаворського, цікавість до українського ринку віднов-лювальної енергетики серед європейців стрімко зростає. Однак не настільки, щоб нині можна було з певністю сказа-ти, що амбітні плани вдасться реалізувати.

«Україна прописала в енергетичній програмі сут-тєве збільшення частки від-новлювальної енергетики. Якщо ми хочемо стати част-кою євроспільноти, то також маємо грати за її правилами. А вони чіткі — до 20 року 20% завдяки сонцю, вітру, воді та біомасі. Проте все ж не можу нині запевнити, що нам удасться досягнути цих показників. Річ у тім, що в тій самій енергетичній стратегії

значно більше уваги приді-лено атомній енергетиці. А атомне лобі в Україні доволі потужне. Є також питання до наших зовнішніх зобов’язань — з огляду на останні події на зовнішньополітичній арені, можна зробити висновок, що ми передумали йти на Захід. А в планах Росії, яка має велику газову та нафтову складову, навряд є місце для діаметрально протилежної енергетичної політики», — за-значає експерт.

→Фінансовий аспектНенадійність нашої країни

як партнера вже давно стала притчею во язицех. Інвестори відмовляються йти в Україну, постійно скаржачись на не-прозорість тутешнього ринку. Зрештою, хто готовий вклада-ти серйозні гроші в доволі ри-зикований сегмент, не маючи гарантій, що зобов’язання виконуватимуть? Тим паче, на тлі розмов про альтерна-

тиву наша держава щороку збільшує обсяги споживання газу та вкладає суттєві суми в розвиток ядерної енергетики та вугільної промисловості.

Іще один стримуючий чинник — висока ціна ви-добутої енергії через дороге обладнання (фотоелементи, вітрові турбіни) та доволі тривалий термін окупності (фотоелементів — близько п’яти років, вітроагрегатів — близько двох-трьох років, залежно від природних умов у місці розташування устат-кування).

«Добування енергії за до-помогою відновлювальних джерел — справді недешеве задоволення, саме тому в усьому світі держава макси-мально стимулює цей ринок через податкову систему, різні пільги тощо. Однак питання собівартості енергії теж доволі відносне. Адже ніхто під час розрахунку вартості атомної енергії не враховував її небезпеку та

кошти, необхідні для захо-ронення відходів. Якщо ж говорити про ТЕЦ, то за умо-ви євроінтеграції ми повинні дотримуватися вимог із філь-трації вихлопних газів, а об-ладнання для фільтрів доволі дороге. В такому разі вартість електроенергії, отриманої на ТЕЦ, суттєво зросте. Водно-час у світовій практиці вже є випадки, коли за великих промислових розмірів ціна однієї кіловат-години на дея-ких вітростанціях є нижчою, ніж найнижча вартість однієї кіловат-години, отриманої на гідроелектростанції. Тоб-то собівартість виробництва електроенергії на відновлю-вальних джерелах у доволі недалекому майбутньому може зрівнюватися з тради-ційними енергоносіями. А якщо врахувати, що кількість традиційних енергоносіїв обмежена і є схильність до зростання ціни, то можна сказати, що вартість вирів-няється буквально за 5-10

років», — стверджує пан Фа-ворський. І додає, що будів-ництво фотостанції потуж-ністю приблизно 1 мегават коштуватиме від 2 млн. євро. Така станція може обслуго-вувати невеличке містечко з кількома десятками тисяч жителів.

До речі, ще на початку 1990 років нобелівський лау-реат Жорес Алферов сказав: якби на розвиток альтер-нативної енергетики у світі витратили б принаймні 15% тих коштів, що вклали в атомну, то АЕС нині взагалі були б не потрібними. То, може, саме час надолужити згаяне?

І Європа є в цьому взір-цем. Цьогоріч навесні кожен п’ятий німець висловив на-мір установити на своєму будинку сонячну батарею. І хоча коштує вона в се-редньому близько 12 тисяч євро й окупиться лише че-рез кілька років, щороку в Німеччині з’являється пів-мільйона квадратних метрів «електричних» дахів. У США замахнулися на ще більший результат: мільйон буді-вель, які самі забезпечують себе енергією. І в підсумку в країні вдалося заощадити 1400 мегават, тобто не ви-користати п’ять мільйонів тонн нафти.

Сонячна альтернативаЗ

11 областей можуть повністю покрити побутові потреби свого населення завдяки енергії сонця: Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Закарпатська та весь Південь

Шість областей можуть повністю покрити побутові потреби свого населення за допомогою вітроенергетики: Запорізька, Миколаївська, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Закарпатська

У Львові тепло-

постачання одного з басейнів здійснюється

за рахунок використання енергії сонячних колекторів,

діє 4 школи, які самі частково або й повністю забезпечують

себе електроенергією. Такі проекти є й в інших україн-

ських містах, зокрема у Луцьку та Кам’янці-

Подільському

На даху одного з

залів Ватикану було побудовано сонячну бата-

рею, при цьому творці системи були змушені врахувати

складну конфігурацію стародав-ньої будівлі. Експеримент удався, Святий престол офіційно визнав його позитивний результат, па-

нелями оснастили ще одну споруду, у розробці ще

два проекти

7 червня за

маршрутом Париж — Амстердам стартував

перший у світі потяг на со-нячних батареях — він осна-щений 16 тисячами сонячних батарей загальною площею 50 тисяч квадратних метрів.

Розташовані вони не на дахах вагонів, а на землі,

навколо залізничних шляхів

Кіно-режисер

Джеймс Кемерон має намір зняти продовження

«Аватара», використовуючи тільки електрику сонячного походження. На відповідне устаткування знімального корпусу він уже витратив

5 млн. дол. США

Toyota почала мон-таж системи

з батарей загаль-ною площею 30,6 тисячі «квадратів»

Renault - під 450

тисяч квадрат-них метрів батарей відвели майданчик

розміром у 63 футбольних

поля

За оцінками вчених НАНУ, вже до 2030 року побудовані вітроелектростанції (ВЕС) зможуть забезпечити країну близько 25% усієї споживаної електроенергії. При цьому вдасться досягти таких показників:

→ економія газу — 417 млрд. куб. м на суму 125 млрд. дол.; → зниження втрат електроенергії на 4 млрд. кВт-год.; → скорочення на $ 1 млрд. витрат на екологію; → створення 50 тис. нових робочих місць.

Сумарний економічний ефект фахівці оцінюють у 136 млрд. дол., тоді як загальний обсяг інвестицій у будівництво становитиме ВЕС 23,4 млрд. дол.

7% усієї енергії Німеччини,

яку споживають, виробляють

із використанням відновлюваних джерел енергії

20%електроенергії

Фінляндії виробляють гідроелектростанції

50%електроенергії

Швеції виробляють гідроелектростанції

98млн. тонн

умовного палива щорічно може отримувати Україна завдяки альтернативним

джерелам. Це 40% потреб країни.

100млн. грн.щодня Україна витрачає

на енергоносії

20%усієї енергії Данії

виробляють вітрові генератори

lМар’яна Вербовська

истема оповіщення  про надзвичайні ситуації в області давно потребує реформ. Попри низку не-безпечних аварій, які спіт-кали Львівщину за останні чотири роки — від Ожи-дова 2007-го до Дідилова 2011 ро ку, де два тижні тому перекинувся вантаж із не-безпечною речовиною, — система інформування на-селення досі залишає бажа-ти кращого. Позаяк область розташована на кордоні з Польщею, то до небез-печного вантажу слід ста-витися значно пильніше, адже найчастіше відходи підприємств чи непридатні пестициди з усієї країни вивозять на переробку або утилізацію саме через тери-торію Львівщини.

→ Аварії без висновківПісля аварії в Ожидо-

ві 2007 року віце-прем’єр-міністр Олександр Кузь-мук розпачав: «Що може зробити голова селищної ради, який відповідає за два-три села? В нього на-віть машини немає, щоби швидко повідомити своїх односельчан». Відтак чи-новники запланували роз-робити систему оповіщен-ня населення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. Щоправда, такої системи немає досі...

— На жаль, усе нове по-требує значних коштів. Наразі ми налагодили ро-боту шляхом перехвату радіостанції та каналу в разі необхідності. Маємо угоду із двома медіа. За можливість використання системи оповіщення пла-тимо дуже великі гроші. Згідно з угодою, оплата відбувається щомісяця, — розтлумачив «Газеті» стан інформування Олексій Ти-таренко, начальник Голов-ного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль-ської катастрофи ЛОДА.

На запитання «Газети» про точну суму, О. Тита-ренко відповів: ідеться про сотні тисяч гривень на рік. Реально систему ще не доводилося застосовувати.

Відтак і її результативність спрогнозувати складно. За словами головного еменес-ника області, пріоритетне завдання нині — не стільки забезпечити післяаварійні заходи, скільки вивезти всі небезпечні хімічні речови-ни з міст. До кінця цього року з території Львівщини вивезуть усі небезпечні речовини, більшість із яких попрямує в Польщу. Тож нині маємо ситуацію, коли їх активно вивозять, нато-мість про безпеку цих пе-ревезень подумають трохи згодом...

→ Ризиковані будніЩомісяця ДАІ області

видає близько 300 дозволів на перевезення небезпеч-них вантажів. За слова-ми Олександра Козлова, старшого інспектора ДАІ УМВС України у Львівській області, вимоги до авто формують залежно від типу речовини та класу небезпеки.

— Штрафи виписуємо згідно зі ст. 132 Кодексу про адміністративні пра-вопорушення України «Самовільне використан-ня транспортних засобів, машин чи механізмів або зберігання транспортних засобів у невстановлених місцях». Орієнтовно сума стягнення становить від 510-ти до 680 гривень, — роз-повідає «Газеті» О. Козлов.

Сам дозвіл видають або за місцем реєстрації, або за місцем проїзду автомобіля. Ті, хто здійснює контроль

на дорозі, ті й перевіряють, чи належно облаштовано автомобіль і чи є відповід-ні документи. Небезпечні вантажі, які проїжджають автошляхами нашої краї-ни, перед початком пере-везення необхідно зара-хувати до  одного з  класів небезпеки. Для вибухових речовин додатково визна-чають групу сумісності. Особливо ретельно став-ляться до найнебезпечні-ших речовин — на кожну  упаковку,  що містить ван-тажі 1-го класу небезпеки (вибухові речовини), до-датково наносять  назву речовини.  Це наймену-вання слід наносити  укра-їнською  мовою,  а  в разі  міжнародних  перевезень  дублювати англійською,  французькою або німець-кою мовами. Аварійну тару додатково марку-ють словом «аварійна».  Дізнатися точну цифру небезпечних перевезень колією «Газеті» не вдалося, у прес-службі Львівської залізниці не озвучують їх кількості, посилаючись на конфіденційність ін-формації. А у відповіді на офіційний запит «Газети» аргументують «перевезен-ня здійснюється відповідно до заявлених планів пере-везень».

→ Правила не для всіхЗа останні кілька років

Львівщиною перевозили старі пестициди, гекса-хлорбензол із Калуша та

мононітрохлорбензол із Горлівки на Донеччині. За словами Дмитра Скрильні-кова, голови ГО «Бюро еко-логічних розслідувань» в області часто приховують, який вантаж перевозять, а в ідеалі кожну небез-печну речовину мають не тільки маркувати, а супро-воджувати перевезення, причому з обмеженням швидкості. 

— Нещодавно був ви-падок, коли вантаж галь-мували через відсутність необхідних дозволів та оснащення. Чехія відмо-вилася прийняти на ути-лізацію 111 контейнерів із небезпечним українським металом, — розповідає «Га-зеті» Д. Скрильніков.

Більш ніж місяць тому контейнери з токсичним вантажем, який зберігали на складах підприємства «Захід» в Академмістечку, почали завантажувати в спецмашини для переве-зення на переробку в Че-хію. Але в останній момент угода між Міністерством екології України та чесь-кими колегами зірвалася. Журналісти в Чехії отри-мали інформацію завчасно. Екологи здійняли галас, після чого чеська влада дала зрозуміти, що більше не має потреби в україн-ському берилії. Це один із небагатьох випадків, коли вантаж було позначено, значно більше  вантажі-вок і вагонів щодня проїж-джають областю з низкою ризиків, які не завжди на-лежно контролюють.

12 екологія 27 жовтня 2011 року 43 (640)

Ляшко хоче посадити Азарова в тюрмуМабуть, прем’єр-

міністр України Микола Азаров

прагне, щоб його засудили за тими самими звинува-ченнями, за які ниніш-ня влада ув’язнила Юлію Тимошенко.

Про це заявив у Луган-ську лідер Радикальної партії, народний депутат Олег Ляшко. «Цьогоріч 18 жовтня М. Азаров по-їхав у Санкт-Петербург і ні з того ні з сього раптом погодився підписати від імені України Договір про зону вільної торгівлі з країнами — членами СНД, — дивується по-ведінці очільника уряду О. Ляшко. — А українське суспільство не те що не чуло жодних цифр про параметри створення цієї зони вільної торгівлі, а й не бачило ні проек-ту цього документа, ні оцінок щодо можливих утрат і надбань для укра-їнської економіки від такої ініціативи».

Олег Ляшко нагадав, що в такий спосіб у на-шій історії підписували лише сумнозвісні газо-ві угоди, негативні на-слідки яких доводиться долати не лише нам, а й Європі, яка споживає російський газ, що його транспортують україн-ською територією.

«Пан Азаров робить це тоді, коли на фініш-ну пряму вийшов про-цес підписання Угоди про асоціацію з Євро-пейським Союзом, яка передбачає створення зони вільної торгівлі, — зауважив опозиційний депутат. — Мабуть, має намір настрахати Євро-пу традиційною україн-ською багатовекторніс-тю. Скажу щодо цього лише одне: налякати не вдасться, а от посвари-тися з усіма — і з Росією, і з ЄС — цілком реально».

Уже кілька років пос-піль на різних рівнях — парламентському, урядовому, експертному та медійному — триває активна дискусія сто-совно створення зони вільної торгівлі з Євросо-юзом. Радикальна партія Олега Ляшка здійснила свій вклад у завершення цього процесу, започат-кувавши проект із під-рахунку можливих утрат

і надбань від створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. І тут — усе більш-менш прозоро та зрозуміло. Чого не скажеш про зону вільної торгівлі з СНД.

О. Ляшко заявив, що виступає не проти роз-ширення торговельно-економічної співпраці з країнами СНД, які є нашими партнерами за багатьма напрямами. Радикальна партія кате-горично проти діяльності уряду України, який у таємничий, закритий для суспільства спосіб нав’язує нам незрозумілі проекти.

Тому вимагає від прем’єр-міністра Ми-коли Азарова прийти у Верховну Раду та допо-вісти, що ж він підписав у Санкт-Петербурзі, як це корелюється з процесом створення зони вільної торгівлі з ЄС, а також на яких підставах це від-булося.

Прес-служба Радикальної партії

Олега Ляшка

Секретний рейсЩомісяця дорогами Львівщини перевозять сотні небезпечних вантажів. Більшість із них не має ані належних документів, ані оснащення

У Яремчі Івано-Франківської області відбулося засідання Басейнової ради Дністра за участю представників семи придні-стровських областей України та делегації Республіки Молдова. Про це повідомляє ForUm із посиланням на прес-службу Міністерства екології та природних ресурсів України. Мета зібрання — забезпечити поліпшення водного середовища в басейні Дністра, а саме: зменшення наслідків від паводків і запобігання погіршенню якісного стану поверхневих водних об’єктів і аварійних забруднень.

Дністер має свою Раду

С

Так у Дідилові трагічно завершився рейс вантажівки, що перевозила мононітрохлорбензол. Фото: zik.ua

13культура27 жовтня 2011 року 43 (640)

l Ярина Коваль

оли донецькі та луганські художники збиралися на пленер до Львова, то найменше хвилювалися через те, що цей захід — 13-й. До слова, це впер-ше на всеукраїнський пленер «Золота підкова» (який зініціював і доте-пер регулярно проводить залюблений у мистецтво підприємець і меценат Ростислав Васьо) приїхав такий великий творчий десант із цих міст. І вже не вперше в ньому беруть участь не лише львівські митці, а й із Івано-Фран-ківська, Києва та Харкова.

Відтак практично три тижні художники пліч-о-пліч малювали Львів, замки в Олеську, Золочеві, Підгірцях, Свіржі, Луць-ку, Почаївську лавру, ви-окремлювали в краєвидах те, що їм самим лягало на душу. Свого часу поклав-ши за мету живописне змальовування історичних ландшафтів Галичини, Рос-тислав Васьо від початків вирішив продумувати кож-не дійство так, щоб учас-ники пленеру мали змогу змальовувати пам’ятки, розташовані на відстані 400 кілометрів одна від одної. І так буває, що за один пле-

нер митці долають понад 2000 кілометрів.

«Мене вражає навіть не це, — ділився думками з «Газетою» донеччанин Володимир Радковський, — а та атмосфера, яка тут панує, — відкрита, щира, особлива, без матюків і ам-біцій. Я був колись у Львові місяць на практиці — іще 1979 року. І тепер — удруге. І знову позитивно шо-кований — архітектурою міста, вашими замками, людьми. На Сході традиції пленеризму не такі сильні, як тут і в Криму: є Міжна-

родний рєпінський пленер у Чугуєво на Харківщині, щось намагаються робити в столиці, може, ще десь. Але на загал — тиша. А такі пленери вкрай потрібні, бо кожен із нас отримує змогу побачити себе в кон-тексті інших, чогось нав-чається, подекуди щось переймає, інтерпретуючи по-своєму. Тобто кожна така зустріч взаємозба-гачує та на практиці роз-ширює горизонти».

«Пленерний рух у Єв-ропі затих уже давно, — розповідав попереднього

разу постійний учасник «Золотої підкови» Ігор Га-пон. — Та й сам живопис у європейському зарубіжжі, на жаль, утрачає самоцін-ність, перетворюючись на щось другорядне, такий собі придаток до дизайну. А в нас, на щастя, завдя-ки таким заходам явище пленеру продовжує жити й інтригувати не лише віт-чизняних, а й зарубіжних митців. Адже кожен хоче спробувати власні сили. У чому особливість? Ми впродовж тижня чи двох живемо в одному будинку,

багато спілкуємося, разом малюємо ті самі об’єкти, потім разом виставляємо свої роботи. І відразу ба-чимо, в чому кожен із нас особ ливий, хто де сильні-ший, а хто слабший, свої недоліки і свої набутки. Це, може, трохи страшно, та й подекуди дуже непросто (скажімо, взимку нам до-велося малювати за тем-ператури -25оС, слава Богу, не було вітру), але дуже по-трібно вдосконалюватися, не застигати».

Фахівці стверджують: ті погляди на мистецтво, які

існували у ХХ столітті, нині вже неактуальні. Тобто й суспільство як таке, і самі художники як окремі осо-бистості почали прагнути не стільки голих експери-ментів із формою, скільки своєрідного повернення до реалізму (від якого до-недавна категорично від-межовувалися). Однак по-вернення не буквального, а з використанням здобутків усіх часів і народів. А це дає підстави мистецтвознав-цям говорити не просто про пленеризм, а про новий пленеризм, коли на перший план виходить не об’єкт змальовування, а душа творця, його самовияв — те нове, що, радше за все, і роз-виватиме мистецтво.

Не заглиблюватиме-мося в причини, чому так складається. Хоча не вик-лючено, що через скаже-ний темп буднів, а також через те, що часто-густо творчі експерименти, по-при завуальовування їх хитромудрими вербальни-ми характеристиками, не мали у своїй основі ні мети, ні ідеї… Так чи інакше, але пейзажі, що їх талановиті художники завжди збага-чують власним внутрішнім станом, уже не викликають серед відвідувачів виставок тієї поблажливої зверхнос-ті, як це було, для прикладу, ще років зо п’ять тому. А тому й ініціативи пленерів спричинюють такий роз-голос і глибоку повагу.

До слова, експозицію з творчих результатів 13-ї «Золотої підкови» пока-жуть на старий Новий рік в Українському домі в Києві. Нині вирішують питання про те, щоб представити цю виставку також у Хар-кові та Донецьку.

l Ярина Коваль

Старий манускрипт, що його ще в 30-х роках ХХ століття придбав в одній

з антикварних крамничок у Відні Львівський університет, нині є головною темою ІХ Міжнародного фестивалю давньої музики у Львові.

Створена у Кракові напри-кінці ХVI — на початку XVII ст. «Львівська лютнева табулату-ра», що є однією з найбільших і найцікавіших збірок такого типу у світі, 17-29 жовтня триматиме в полоні слухачів у концертних залах і міських

храмах. Ідеться про збірку, яка задокументувала появу в Європі нового стилю ви-конання на лютні та згодом зникла з поля зору музикан-тів через утрату загального інтересу до цього музичного інструмента.

Як акцентують органі-затори фестивалю, вже в повоєнний час «Львівська лютнева табулатура» стала музичною легендою та на-стільною книгою для всіх тих, хто відроджував ренесансове інструментальне виконав-ство, зокрема гру на лютні. А «піратські» копії збірки, незважаючи на обмеження

та заборони, мандрували музичними шляхами світу — від Москви до Парижа, від Базеля до Новосибірська.

Тепер цю музику у ви-конанні віртуозів не лише з України, а й Польщі, Швеції, Швейцарії, Австрії, Ізраїлю та США (зокрема ансамб-лів Laude Novella і Starck Compagna, лютністів Анни Ковальської, Антона Бірулі, Олега Тімофєєва та Степана Тихоненка, клавесиністів Крістофера Стембріджа, Світ-лани Шабалтіної та Ольги Шадріної) матимемо нагоду чути і ми. Зрештою, як і музи-ку з інших збірок тієї епохи.

А поза тим фестивальна програма передбачила ви-ставку дитячого малюнка «Барви музики бароко», яку відкриють у кав’ярні «Штука», експозицію нот-них рукописів і стародруків із фондів відділу старо-друків Наукової бібліоте-ки ЛНУ ім. Івана Франка, презентації CD «Музика габсбурзького Львова», що його створили за «живими» записами минулорічного фестивалю, та докумен-тального фільму про давню музику України «Мрії про минуле» (реж. О. Тімофєєв, США), який минулого міся-ця здобув премію «За най-кращий повнометражний документальний фільм» Вашингтонського кінофес-тивалю.

Музична ода манускриптові

Без кордонів

К

«Знову позитивно шокований — ар-хітектурою міста, вашими замками, людьми. На Сході традиції пленеризму не такі сильні, як тут і в Криму

Минулої суботи у фіналі міжнародного конкурсу «Нові голоси» в Німеччині перемогла 28-річна українка Ольга Безсмертна, яка і раніше здобува-ла перемоги в багатьох міжнародних конкурсах, зокрема в європейському співочому змаганні «Дебют» 2008 року. Виступ нашої землячки, яка є артисткою Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка, був настільки переконливим, що міжнародне журі під орудою директора Віденської опери Домініка Меєра одностайно визнало її перевагу. Варте уваги, що на участь у конкурсі подали заявки 1400 вокалістів із різних країн світу, але головного призу — 15 тисяч євро — удостоїли саме українку. Зазначимо, наступного року «Нові голоси» святкуватимуть 25-річчя.

Новий голос з України

Фото: Ярина Коваль

14 культура 27 жовтня 2011 року 43 (640)

В Україні заснували нову літературну премію «Великий їжак» (у розмірі 1000 євро), якою нагороджуватимуть найкращі книги із сучасної україн-ської дитячої літератури. Як акцентують засновники — ГО «Літературна премія «Великий їжак» і ГО «Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва», — насамперед вони прагнуть піднести статус українського письменника, який пише для дітей. Окрім того, засновники премії споді-ваються на медійний резонанс «списку фіналістів». Це потрібно, «щоб підвищити суспільну значущість сучасної української літератури для дітей і водночас сприяти комерційному успіху книжок, які утверджують традиційну для української літератури гуманістичну систему цінностей».

«Великий їжак» буде дитячим

Розмова з Орестом Голубцем, доктором мистецтвознавства

1917 році француз Мар-сель Дюшан на виставці нью-йоркського Товариства незалежних художників виставив як твір мистецтва звичайний пісуар і назвав його «Фонтан», водночас влучно акцентувавши, що будь-який предмет може стати твором мистецтва, залежно від бажання та підпису автора, контексту простору, де цей предмет експонують. Який стосунок має вчинок Дюшана (чий «Фонтан» згодом назвуть найвизначнішим твором мистецтва ХХ століття за найбільшу кількість інтер-претацій) до нинішньої скандальної виставки ав-торства Станіслава Сілан-

тьєва у Львівському палаці мистецтв? Схоже, жодно-го. Але обидві події дуже й дуже стимулюють до роз-думів про табу в мисте-цтві. Оскільки С. Сілантьєв — це художник, який тільки торує собі творчий шлях (навчається на 4-му курсі Львівської національної академії мистецтв), «Газета» вирішила запросити до роз-мови викладача академії, доктора мистецтвознавства Ореста Голубця. Тим паче, О. Голубець є засновником і керівником інформацій-но-мистецького центру «365» — структури, яка саме займається пошуком та-лановитої творчої молоді та підтримкою її перших самостійних творчих кроків.

— Пане Оресте, напевно, у Львові тільки стовідсотко­вий відлюдник не чув про скандал, який розгорівся довкола виставки Стані­слава Сілантьєва. Такого величезного піару (попри всі нюанси) художникові­початківцю годі й бажати. Як ви оцінюєте те, що від­булося?

— І сама виставка, і її по-дальше публічне обговорен-ня мають дві діаметрально протилежні сторони, не пов’язані між собою. Одна — це власне виставка та постать художника (якщо автора можна назвати ху-дожником у традиційному розумінні), інша — політичні інсинуації та боротьба, що тривають довкола Львів-

ського палацу мистецтв. Коли говоримо про експози-цію, то в цьому контексті ви-никає запитання: а яку мету вона переслідувала? Якщо показати стан суспільства, того, що сьогодні відбува-ється в голові пересічного українця, то, мабуть, варто було б це задекларувати в текстовій частині. Оскільки мистецька цінність експо-нованих робіт є дуже від-носною, то ще на вході в зал

треба було вивісити текст, який пояснив би глядачеві, навіщо це роблять. Адже йдеться не про приватну галерею, де за виставлені твори відповідає винятково галерист і художник, а про інституцію, яку починали будувати з ініціативи та за кошти Спілки художників і завершували за кошти з обласного бюджету. А коли мова про боротьбу довкола Палацу мистецтв, щоб пере-творити його на комунальне підприємство і, за деякими припущеннями, довести до банкрутства та в пер-спективі розпродати, то це тематично є приводом уже іншої розмови.

— Якщо відсторонитися від постаті художника та його проекту, про що свід­чить таке велике збурення спільноти?

— Про те, що наше мис-тецьке середовище розді-лене на два нерівноцінно висвітлених і зрозумілих прошарки. З одного боку, мистецтво, яке спирається на традиційні форми і яке бачимо на більшості ви-ставок, з іншого — дуже контроверсійна і переважно незрозуміла не тільки пере-січному українцеві, а й біль-шості художників творчість. Інакше кажучи, реальний стан справ нічого спільного з постійним декларуванням причетності до постмодер-нізму не має. Якщо поди-витися на кількість митців, які займаються епатажним

мистецтвом у Києві та Льво-ві, то це неспівмірні речі. Львів’яни здебільшого не практикують епатажної творчості, та й часто-густо взагалі не вважають її за мистецтво.

— Питання, що вважати мистецтвом, а що ні, ви­никає постійно. Оскільки не існує ніяких матеріальних критеріїв, за якими можна оцінювати, то відповідь дуже відносна. Але чи вза­галі реально її знайти? Та й хто має виносити вер­дикти?

— Світове мистецтво дру-гої половини ХХ століття (а точніше — від початку 70-х років) супроводжує теза, яка стосується постмодернізму: все може бути мистецтвом і кожен може бути худож-ником. А основна проблема нашого мистецького серед-овища саме в тому, що до пост модернізму ми фак-тично непричетні. Чому? Та через те, що пост модернізм виник як закономірний наслідок фази модернізму. А ми цю фазу пропустили. Тобто через те, що вирос-тали в замкненому тота-літарному суспільстві, не можемо похвалитися, що зародження постмодер-нізму відбулося на наших теренах у природний спосіб. Філософію постмодернізму, характерну гротеском, со-ціальною заангажованістю, проявами естетики, яка час-то межує з антиестетикою, ми абсолютно не звикли

сприймати. І попри зовнішні декларування своєї при-четності до неї, насправді в душі її заперечуємо. І наразі немає на то ради. У сучас-них мистецьких закладах актуальне мистецтво не ви-вчають і не можуть вивчати в тому обсязі, що потрібно. Та й викладачів, які могли б навчати цього мистецтва, немає. Але тут ніхто не ви-нен — просто так розви-вається наша історія. Тому, незважаючи на всі закиди, що схильні накладати ті чи інші табу, продовжуємо оцінювати рівень митців з огляду на їхнє володіння професійними навичками, на глибину висловлених ними ідей і вміння ці ідеї розкрити.

— Але й суттю авангарду у ХХ столітті є поширення табу на практику самого мистецтва.

— Це правда. Авангард не тільки заперечував класичні форми мистецтва, а й прого-лосив теорію музеєборства. Тобто принципово запере-чував музеї як установи, де мистецькі цінності мають не тільки зберігатися, а й отримувати визначення — цінності це чи ні. Тобто його представники часто свідомо робили твори, які не нада-ються до тривалого музей-ного збереження. Інша річ, що з того нічого не вийшло. Шедеврами авангарду, без яких сьогодні немислима історія мистецтва, наповне-ні всі музеї світу.

— Як вважаєте, що є табу в сучасному українському мистецтві? І що лежить у його основі — сучасний на­ступ українофобських сил, дедалі гостріше відчуття національної беззахисності в рідній державі, непевність у завтрашньому дні, страх перед незрозумілим чи щось інше?

— Якщо міряти мірка-ми світового мистецтва, то законних методів, щоби накладати будь-які табу, не-має. Сучасна західна теорія та критика взагалі вважає, що поняття кращого та гір-шого мистецтва — доволі відносні. Звичайно, Україна адаптує такий підхід із вели-ким скрипом, бо він вимагає інших пояснень, критичних оцінок тощо. Крім того, в нас на це все накладається ще й чимало незалежних, на перший погляд, чинни-ків — недостатня в межах кордонів самоідентифікація, пострадянська русифікація та подекуди американізація, базована на третьосорт-них зразках американської культури. Тому, з огляду на всі ці ситуації, дуже боляче сприймаємо будь-які зазі-хання на національні сим-воли. Відтак той, хто на це

відважується, передусім має здавати собі справу, які хвилі може здійняти, та мати доб-ре продуману концепцію, для чого він це робить.

— Навіть коли відповідь на запитання «для чого?» готова, чим мав би володі­ти художник, беручись за інтерпретацію історичних постатей, які для України символізують її дух і душу?

— Мабуть, вирішальним тут є, хто це робить і наскіль-ки ті чи інші кроки кваліфі-ковані. Під час публічного обговорення виставки, з якої ми почали нашу розмову, художник сказав дуже при-крі, але симптоматичні речі. Мовляв, він представляє молоде покоління, для якого творчість Т. Г. Шевченка — чужа, як, до речі, і творчість С. Пушкіна, П. Чайковского й інших. Однак, коли хочеш сказати про щось загально-усталене, то маєш мати не тільки велику внутрішню силу, а й знання. І маєш чес-но собі відповісти, чи робиш це для того, щоб викликати збурення, епатувати або ж сказати правду про те, що, можливо, від широкого за-галу приховане. Скажімо, що наше посттоталітарне суспільство в багатьох ви-падках керується штампа-ми, які витворено за радян-ської влади. Але використо-вує їх з іншим знаком…

— Тобто має спровокува­ти це суспільство на порух думки. Однак не на порож­ньому місці виникла теза, що провокація має право на існування там, де народ до цього готовий. Бо якщо, для прикладу, художник у рамках свого перформан­су почне різати свиней чи показувати голих жінок у країнах шаріату, то йому за це просто відріжуть голову. Інакше кажучи, кожна про­вокація має враховувати контекст країни, регіону, де вона відбувається. Як вважаєте, попри всі нюанси, львів’яни готові до художніх провокацій? Тим паче, якщо зважити, що у Львові регу­лярно проводять Тиждень актуального мистецтва…

— Якщо чесно, то ні. На жаль… Акції ТАМу — на-справді добрі, але чомусь не мають того резонансу, який мав би бути. Принаймні, часто-густо маючи кулуар-ний характер, дуже мало змінюють свідомість людей, які хочуть зрозуміти, що таке сучасне мистецтво. Тобто по-дій, які розрухували б наше трохи затхле культурно-мис-тецьке середовище, Львову справді дуже й дуже бракує. Але й невмілі та поверхові провокації з національними символами — зайві.

Розмовляла Ярина Коваль

Табу в мистецтві

У

ДО Теми

10 жовтня у Львів-ському палаці мис-тецтв відкрили пер-сональну виставку Agricultura студента Львівської націо-нальної академії мистецтв Станіслава Сілантьєва. Однак уже через шість днів під зовнішнім тиском експозицію було знято. При-чина — керівництво Львівської обласної організації Спілки художників України, частково львів-ські художники та мистецтвознавці, а також чиновники та депутати категорич-но не сприйняли, в який спосіб худож-ник трактує на-ціональні символи України. 17 жовтня відбулося публічне обговорення ви-ставки, яке стало найбурхливішим за останні кілька років.

Фото: Ярина Коваль

15афіша27 жовтня 2011 року 43 (640)

79008, Львів, вул. Гуцульська, 7Тел./факс: 294 95 45; office@gazeta.lviv.ua

Директор і головний редактор Ігор Гулик (294-95-50)

Комерційний директор: Олександра Гнатик (294-95-41; факс: 294-95-50); e-mail: oleksandra.gnatik@mail.ru

Відділ реклами: Оксана Кристиняк (reklama.lvivgazeta@gmail.com) 294-95-41

Бухгалтерія: Відділ збуту:

Світлана Степанова (бухгалтер, 294-95-49)294-95-47

Редакція:

Ірина Гамрищак (заступник головного редактора, 294-95-43)Гліб Ваколюк («Спорт», 294-95-43)Олександр Сирцов («Львівські новини», 294-95-43)Ярина Коваль («Культура», 294-95-43)Олександра Баландюх («Соціальні проблеми», 294-95-43)Мар’яна ВербовськаНаталя Цапик, Андрій Кононов

(«Екологія», «Освіта», 294-95-43)(відділ дизайну, 294-95-42)

Олена Мишкало, Юлія Тімошина, (літературне редагування, 294-95-42)

Передплата на 2011 рік:Індекс 96201

1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс.6,42 18,66 35,67 70,14

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: Кольороподіл видавництва «А-прінт». Віддруковано у видавництві «А-прінт» на офсетній машині Solna D30 (Швеція). м. Тернопіль. тел.: (0352) 52 27 37, e-mail: office@a-print.com.ua). Тираж: 53 тис. Номер замовлення: 2465; «Телегазета»: 2466Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали. © Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»

Театри → Театр опери та балету ім. С. Кру-шельницької

Просп. Свободи, 28; тел.: 272-86-72; 242-11-63

28, п’ятниця«Ромео і Джульєтта» (балет на 2 дії), 18.00

29, субота«Набукко» (опера на 3 дії), 18.00

30, неділя«Наталка Полтавка» (опера на 3 дії), 18.00

→ Театр ім. М. Заньковецької

Вул. Лесі Українки, 1; тел.: 272-05-83; 272-07-62

Велика сцена

27, четвер«Неаполь — місто попелюшок»(Н. Ковалик), 18.00

28, п’ятниця«Підступність і ко-хання» (Ф. Шиллер), 18.00

29, субота«Блакитна троянда» (Леся Українка), 18.00

30, неділя«Блакитна троянда» (Леся Українка), 18.00

Камерна сцена

27, четвер«Венера в хутрі» (Л. фон Захер- Мазох), 19.00

→ Театр ім. Леся Курбаса

Вул. Л. Курбаса, 3; тел.: 72-49-14

28, п’ятниця«Наркіс» (Катавасія), 19.00

29, субота«Хвала Еросу»(філософська комедія), 19.00

30, неділя«Марко проклятий, або Східна легенда», 19.00

→ Перший український театр для дітей і юнацтва

Вул. Гнатюка, 11; тел.: 272-68-55, 272-68-41

27, четвер«Оскар», 16.00

28, п’ятниця«Гобіт, або Подорож за імлисті гори», 14.00

29, субота«Дюймовочка+», 14.00

30, неділя«Чарівник Смарагдо-вого міста», 15.00

→ Львівський театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»

Вул. Фредра, 6; тел.: 261-31-25

29, субота«Лікар Айболить», 12.00; 14.00

30, неділя«Лікар Айболить», 12.00; 14.00

Виставки → Галерея «Зелена канапа»

Вул. Вірменська, 7

25.10-13.11Виставка Наталії Бартків «Гаряча пора»

→ Галерея «Леміш»

Вул. Ставова, 7-в

13.10-11.11Виставка живопису Петра Сипняка

→ Кав’ярня «Штука»

Вул. Котлярська, 8

14.10-31.10Виставка живопису «Барви барокової музики»

→ Галерея мистецтв «Primus»

Вул. Лесі Українки, 16/5

4.10-2.11Виставка Владислава Шере-шевського «Діти»

→ Культурно- мистецький центр«Дзиґа»

Вул. Вірменська, 35

17.10-29.10Фестиваль давньої музики

→ Художньо- меморіальний музей ім. Івана Труша

Вул. Івана Труша, 28

До 31.10Виставка «Іван Труш. Портрети»

Кінотеатри → Кінопалац

Вул. Театральна, 22; тел.: 297-50-50

27.10-2.11Синій зал«Кіт у чоботях» (3D), 11.00; 13.00; 15.00; 17.00; 19.00; 21.00

Червоний зал«Паранормальне явище-3», 12.00; 17.40«Час», 10.00; 13.40; 15.40; 19.20; 21.20

Арт-зал«Закохані невротики», 13.10; 21.30«За вовчими законами», 11.00; 15.00; 19.20«Джейн Ейр», 17.10

→ Кінопалац «Копернік»

Вул. Коперника, 9; тел.: 240-37-69 (каса); 297-51-77

27.10-2.11«Кіт у чоботях» (3D), 11.20; 13.20; 15.20; 17.20; 19.20; 21.20

→ Кінопалац ім. О. Довженка

Просп. Червоної Калини, 81; тел.: 227-39-49; 227-39-39

27.10-2.11Синій зал «Паранормальне явище-3», 11.10; 14.30; 18.00; 21.20«Я не знаю, як вона це робить», 12.50; 16.20; 19.40

Червоний зал «Кіт у чоботях» (3D), 11.00; 13.00; 15.00; 17.00; 19.00; 21.00

Відповіді на сканворд, опублікований у «Львівській газеті» №42 (639) від 20 жовтня 2011 р.

По горизонталі: 1. Самба. 3. Бібоп. 5. Палас. 7. По-лігон. 10. Прерія. 11. Пірога. 14. Графік. 15. «Комбат». 18. «Боржомі». 19. Нанка. 20. Ланка. 21. Стадо.

По вертикалі: 2. Маркіз. 3. Біскуп. 4. Простір. 5. Пломбір. 6. Субота. 8. Пелікан. 9. Кордоба. 12. Віскоза. 13. Богомол. 14. Гарсон. 16. Текіла. 17. Джонка.

Гороскоп 31 жовтня – 6 листопадаОвен

Не проґавте шансу на початку цього періоду. Із середи-ни тижня для вас настає сприятли-вий час у сiмейних стосунках. У вихiднi уникайте конфлiктiв.

Телець

На початку цієї семиденки ви опинитеся в центрі уваги, що пiдвищить ваш авторитет. Середи-на тижня буде напруженою. Вихiднi можуть початися зi сварки, але закiнчаться мирно.

Близнюки

Початок тижня — перiод сiмейного клопоту, всi по-требуватимуть вашої пiдтримки. У колективi ймо-вірна конфлiктна ситуацiя. У вихiднi зустрiчайтеся з друзями.

Рак

Тиждень буде ак-тивним. Імовiрно, вам удасться придiлити увагу родичам, власно-му автомобілю, а також зробити необхiднi при-дбання.

Лев

Тиждень багатий і на доходи, i на витрати та солiднi покупки. У сiм’ї може назріти конфлiкт через гроші. Середина тижня — сприят-ливий перiод для залагодження справ.

Дiва

Iнiцiатива буде вельми доречною. Фiнанси на дуже високому рiвнi. Багато що ви змо-жете встигнути у вихiднi. Можливо, про себе нагада-ють родичi.

Терези

Імовiрно, вас очікує нездужання або певна плута-нина. Із середини тижня почнеться активний робочий перiод. У вікенд варто виїхати на природу.

Скорпiон

Тиждень при-пускає новi можливостi, отри-мання свіжої ко-рисної iнформацiї. Ймовірні зустрiчi з друзями та фiнансовi вит-рати. У вихiднi отримаєте заряд бадьоростi.

Стрiлець

Новi плани мо-жуть визначитися у важливий перiод для кар’єри. Попри це, ймовірне за-гострення взаємин із керiвництвом.

Козерiг

Від початку тижня — важ-ливий робочий перiод. Виник-нуть справи, якi працюватимуть на ваше майбут-нє. Матерiальне становище значно змiцниться.

Водолiй

Складний i на-пружений тиж-день. Обставини можуть змусити вас чимось поступитися. Використовуйте будь-якi шанси, щоби розширити обрiї.

Риби

У першiй половинi тиж-ня вас очікує конфлiктна ситуацiя на роботi. Також, можливо, до-ведеться на-працьовувати якостi характеру, яких вам бракує. Вихiднi днi прине-суть позитив.

Кадр із фільму «Закохані невротики». Фото: kinopoisk.ru

16 лЮДИНА 27 жовтня 2011 року 43 (640)

У Німеччині помер історик, публіцист, почесний професор Національного Університету Києво-Могилянська Академія, Прикарпат-ського та Донецького національних університетів і Варшавського університету Богдан Осадчук. Як журналіст працював у німець-ких виданнях «Українські вісті», Die Neue Zeitung (1950-1955), Der Tadesspiegel, був головним редактором емігрантського журналу незалежних українських інтелектуалів «Віднови», співпрацював із «Культурою» Єжи Гедройца. Б. Осадчука нагородили орденом Ярослава Мудрого та найвищою урядовою нагородою Польщі Орденом Білого Орла.

Без Богдана Осадчука

Ісусе, сило моя,Прикра дорога цего життя,Але до неба веде вона,Де ти, Ісусе, всіх веселиш,За терпіння щедро платиш.Бо на цім світі щастя нема — Тільки терпіння і боротьба.

Якою безмірною може бути ціна людських сліз, що по-зрадницьки

накочуються на очі старень-кої Катерини Дмитрівни Феник із Пустомитів уже від першої згадки про ті страшні роки, які сповна довелося пережити цим новітнім му-ченикам.

—Я просила їх: підпишу все, що завгодно, тільки не мучте більше — розстріляйте! — ті жахливі спогади досі від-дають болем. І розростають-ся, як ракові клітини, в жаску й абсурдну кіновигадку, в яку людська свідомість відмовля-ється вірити…

— А як привели уже після тортур у камеру, то впізнала мене одна товаришка, Пазя Меленишин. Говорила до мене, але я не відзивалася, не чула її. Я взагалі того не пам’ятаю, вона вже потім мені розказувала. І як у листі до своєї матері писала, що такій, якою бачила Катрусю в тюрмі на Лонцького, їй уже не жити. І як просила цьо-цю Тарнавську опікуватися мною, коли її переводили в іншу камеру. А та мене го-лубила, поїла і молитися на-ново вчила. Бо від того болю в голові все перекрутилося: забула вже, як і хрестити-ся. Я тої жінки з вигляду не пам’ятаю — тільки прізвище і залишилося.

Катерина Дмитрівна роз-повідає… Думки переска-кують із події на подію. А їх

стільки, що вистачить не на одне людське життя. І вже не вкладаються більше у звичну лінійність часу. Пані Катерина згадує, як зааре-штовували батька, а вони із сестрою, ще діти, голосили за ним під прицілами авто-матів… Як в один момент роз-лучили сім’ю. Як опинилася на засланні її мати і старша

сестра Оленка. Про каторгу та нелюдські умови життя в Сибіру, в Іркутській області, куди зла доля закинула Ка-терину, тоді ще дрібненьку сімнадцятирічну дівчину… Як на чужині зустріла свого судженого Романа Феника. Як потім разом поверталися на ту нужденну ріднизну, що, спаплюжена катівськими чоботами і диким терором, так холодно зустрічала виг-нанців.

— Та мені щастило на добрих людей — вони допо-могли вистояти.

— То за що ж вас заареш-тували? — прикро від того, що тривожу старечі думи, змушую повертатись у те лихоліття…

— Тоді й причини особ-ливої не треба було. У селі постановили, щоб я працю-вала секретарем у нашій сільраді. А пораненим на-шим повстанцям, щоб пе-

реправити їх у лікарню, по-трібно було мати хоч якийсь документ на посвідчення особи. Мама мені порадили, щоб я, як не буде голови, в цілому зошиті проставила печатки та передала нашим. Я допомагала поранених переправляти до госпіталю. Збирала харчі в селі для на-ших хлопців…

— І не страшно було?— Та як не страшно?! А

що поробиш. Такі вже були часи…

То героїка вчинку, мо-рального обов’язку. Скром-ні подвижниці. Скільки їх, безіменних, які в скрутну хвилину брали на свої тен-дітні плечі весь тягар не-рівної боротьби — за себе і за Україну. Вони жорсто-ко поплатилися за свій мовчазний подвиг. І нині нагородою для них стало вперте невизнання. А їх за-лишається все менше. Тих, справжніх. Поважний вік і назбирані впродовж нелег-кого життя болячки щораз нахабніше даються взнаки.

— Мені так хотілося б, щоб наша молодь знала про ті всі терпіння, через які довелося пройти нам, щоб то не за-бувалося, — міркує Катерина Феник, перебираючи не-втомними руками червоні квасолинки із сухих стручків. — Щоби в Україні все було добре. А як то буде — один Господь знає.

І пані Катерині залишаєть-ся лише повстанська молит-ва, якої колись у тюремній камері заново вчила напів-притомну юнку милосердна тітка Тарнавська. І слова поволі злітали із запечених кров’ю губ до далекого неба. Ті молитви колись уберегли від смерті молоду синьооку Катрусю. Й Україну.

Армія під Покровом Божої Матері

Катерина Феник

Історія двох жінок як образок до минувшини народу

Львів’янка Марія Ма-куц уже пішла в за-світи. Залишився хіба

що цей її спогад……То була дивна осінь 1945

ро ку — на сонце щедра, зо-лота… А вдвічі красивіша в лемківських горах, одомаш-нених, рідних. Сімнадця-тирічна Марічка Бардун, як і завжди, попри домашні клопоти, вибігла на хвильку по гриби до лісу, що правіч-ною завісою огортав її рідне село — Ратнавицю. «Я завжди була така весела і співуча, як пташка, — згадує через понад півстоліття Марія Володими-рівна про свої молоді, нехай і трагічні роки. Кепський скульптор — вік — усе ж не зумів затерти благородні риси обличчя гордої укра-їнки. — Хоч і небезпечно було, та співала. Аж тут десь узявся польський вояк. У мене серце обімліло, ноги зі страху підкосилися: що ж то зараз буде… А такий ладний — просто диво, й усмішка так світиться, що й нині пам’ятаю! Хлопець той запитує: «Дзень добри! А сконд панєнка?» Я і відпо-відаю по-польськи, але так різко, бо дуже горда була: «Я єстем з Ратновіце, но ні єстем полька, тилько українка, і проше до мене по-польськи не ґадати». І тієї самої миті мене оточили в кільце хлоп-ці-партизани, плескають у долоні та говорять: «Оце наша дівчина!» А вже ввечері були в нашій хаті. Так я стала зв’язковою сотника Хріна. Його штаб розташувався в домі сільського господаря Миколи Котика, чи Вовка, як його кликали в селі …»

«Виконувала різні завдан-ня, передавала інформацію. Все було так законспіровано, що часто взагалі не знала, що

й кому передаю. Пригадую, як одного разу ходила по ліки до Сянока. А там женуть наших людей, як худобу. Ста-ренького дідуся ланцюгом за шию до воза прив’язано, а з іншого краю воза — певно, його онука, така гарна дів-чинка з пшеничними косами. Ведуть їх, мов не знати яких страшних бандитів, а то ж

прості селяни! Ідуть, а я на-зирці, щоби потім нашим розповісти. Я ж тоді взагалі нічого не боялася, завзята дуже була!»

«Боронили нас наші хлоп-ці, як могли. Від поляків, які нищили наші села. Від ви-селення. Та не вберегли. Бо такою, мабуть, воля Божа була…»

«Сусідню Завадку, неве-личке таке село, на 33 хати, не-люди двічі вирізали. З усього села живими тільки п’ятеро людей зосталося. З-поміж них — хлопчик один. Він схо-вався під мертвою сестрою, от його нападники не помітили, коли сім’ю вирізали. Як він із тим усім потім жив?! »

«Із нашого села пішли в повстанську армію вісім хлопців — усі загинули, ніхто не повернувся. Йшли добро-вільно, знали, що на певну загибель… Котик Стефан Андрійович, Білас Стефан

Андрійович, Білас Стефан Антонович, Білас Антон Ми-колайович, Теник Андрій Петрович, Крамар Стефан Андрійович, Когут Михайло Іванович… — пані Марія згор-тає в руках старий зжовклий папірець з іменами героїв. Се-ред них — ім’я її найпершого, найбільшого кохання. Вона досі зберігає його фотокартку, поряд із чоловіковою. Справді вродливий! — Білас Стефан Андрійович — мій нарече-ний. Принциповий, чесний, гордий був. Тепер таких уже немає, він — один. А яка між нами свята любов була, чиста, світла. Він — мій сусід, зроста-ли поруч. Споріднені душі».

— Та як ви його віддали в руки війни та смерті?!

— Не я віддала — час, недо-ля наша. Тоді він по-іншому не зміг би. Всі йшли — і хлоп-ці, й дівчата. Навіть діти. Пам’ятаю, був на Закерзонні хлопчик Микола. 12 років йому було, а вже — зв’язковий. Цінну інформацію приносив, бо до дитини ніхто дуже не приглядався. Та хтось його видав, і малого розстріляли».

«Ой, як я тужила за сво-їм Стефаном! Скільки-то протекло моїх сліз. Удома нікому не показувала, як мені тяжко. Бігла в поле, хо-валась і плакала. То чув мене тільки вітерець і пташка в небі. Вже навіть як заміжня була і дітей мала, все одно відчувала його присутність. І часточка серця завжди йому належала.

…Скільки їх, тих невідомих героїв, спочило під білими березовими хрестами. Осла-вич, Глинька, Явір, Лис, Хмара, Смерека, Заяць… Чи вберегла доля хоч когось із них. Чи хтось залишився живим зі сотні славного сотника Хріна? Душа досі квилить за ними».

Марія Макуц. Фото: архів автора (2)

Бо була-м горда! Повстанська молитваНа марші Чота сотні «Бурлаки». Фото: lifez-portal.satel.com.ua (2)

l Богдана Палинська

Ц е історія, над якою письменни-ця Марія Матіос, геніальна адво-катка людських учинків, б’ється

не один рік. Неоднозначна. Кривава. Абсурдна. Героїчна. Болісна. Наша.

Вони, переважно селянські діти, інтелігенти в першому-дру-гому коліні, кидали все та йшли в ліс, бо по-іншому не могли. Вони прийняли хрещення боєм, болем, зрадою, поламаним життям чи смертю. Вони — воїни УПА.

У роковини створення леген-дарної Армії «Газета» пропонує озирнутись у те моторошно-не-далеке минуле — разом із не-хитрими спогадами двох жінок, над долями яких позбиткувалося лукаве двадцяте століття…

17здоров’я27 жовтня 2011 року 43 (640)

Щоденне вживання яблук дасть змогу змінити життя та здоров’я на краще, стверджують спеціалісти. Особливо ці фрукти корисні тим, хто працює в постійному стресі. Дослідники запевняють, що яблука знижують ризик виникнення інсульту. І сприяє цьому висока концентрація в плодах кверцетину. Дослідження засвідчили, що ця речовина знімає важкі запалення, які призводять до затвердіння артерій. За підра-хунками експертів, ризик інсульту знижується приблизно на 10% за кожні 25 г яблук, які людина з’їдає щодня. Яблуко важить у середньо-му 100-150 г, отже, один плід знижує ризик виникнення інсульту на 35-45%. Отож смачного!

Починаємо ранок з яблука

l Олександра Баландюх

хоч медики заспокоюють: цьогоріч епідемії грипу не буде, бо циркулюватимуть ті штами грипу, що були торік, а отже, в багатьох уже є імунітет до них, це аж ніяк не означає, що ми не хворітимемо. Хво-рітимемо однозначно, а точніше вже почали. Варто було лише трохи похолодати — і чимало людей скосили ГРВІ. Вже є й поодинокі випадки захворювання на грип, а зима ще попереду.

Уникнути зустрічі з ві-русами й інфекціями не-можливо, бо вони неви-димі. Ніколи достеменно не можна сказати, скільки вірусів чи інфекцій кон-тактує з нами — одна чи десять. Але до зустрічі з ними можна і треба готу-вати свій організм. І тоді, коли він зіштовхнеться з вірусами чи інфекціями, імунна система впорається з ними, просто знищивши. Але готуватися слід грамот-но, крок за кроком. Як? По пораду «Газета» звернулася до лікаря, дієтолога, керів-ника медичного центру «Здоров-є!» Бориса Скачка та педіатра Євгена Кома-ровського.

→ Зимове меню— Підготовку організму

слід розпочати з перегляду меню, — каже Борис Скачко. — Усі застудні захворювання пов’язані з тим, що відбува-ється в кишківнику, бо кров із нього потрапляє до легень. І якщо він переповнений токсинами, то починаються запальні й інші патологічні процеси. Привівши в поря-док кишківник, ми автома-тично зміцнюємо імунітет у дихальній системі.

Отже, передусім потріб-но почистити кишківник. За словами лікаря, цей орган не потребує спеці-ального очищення. Про-сто треба стежити за тим, що кладемо до рота. Ми прагнемо й надалі вжи-вати овочі та фрукти, але сира клітковина не сприяє всотуванню токсинів із кишківника. Хорошим сор-бентом, який вбирає токси-ни в кишківнику, є терміч-но оброблена клітковина. Тому в нашому меню нині повинні переважати варені, запечені, тушковані овочі та фрукти: вінегрети, борщі, овочеві супи, запечений гарбуз, яблука, картопля тощо. Овочі треба варити

на маленькому вогні (опус-кати в кип’ячу воду), туш-кувати, готувати на пару, запікати, але не смажити. Звісно, під час термічної обробки частина вітамінів руйнується. Їх запаси по-повнюватимемо в інший спосіб. А восени нам конче треба наситити організм клітковиною, яка очистить кишківник, й імунітет від цього тільки зміцніє.

Саме тепер треба мак-симально наповнити ор-ганізм вітаміном А, бо він стимулює вироблення імуноглобуліну А, який знищує бактерії та віруси, що потрапляють на сли-зові оболонки. Коли його бракує, вірус чи інфекція не знищуються, починають розвиватися й виникає ві-русно-інфекційне захворю-вання. Тому нині необхідно вживати вдосталь моркви, гарбуз (але обов’язково зі сметаною чи маслом), до салатів додавати обліпихо-ву, шипшинову олії, бо вони багаті на вітамін А.

→ Імунна система — не гумоваУ наш час постійного

поспіху та катастрофічного браку часу не кожен може

приділити собі трохи часу, тож значна частина людей зміцнює імунітет імуности-муляторами, імуномоду-ляторами, адаптогенами. Легше вранці та ввечері випити кілька крапель яко-гось настою, ніж стояти біля плити та готувати від-повідні страви.

— Аж ніяк не схвалюю такого підходу, — наголо-шує Борис Глібович. — Адже імунна система — не гумова. Вона не терпить диктату, тож їй не можна «вказува-ти», що робити та коли, вона чітко знає свої завдання. Тим, хто часто вдається до імуностимуляторів, раджу спершу зрозуміти їх дію. Коли людина вживає жень-

шень, ехінацею чи інший імуностимулятор, імунна система отримує сигнал, що десь в організмі сталася поломка, яку потрібно лік-відувати. Імунітет справді підвищується. Але імунну систему вдасться обманути раз, двічі, тричі, а на четвер-тий вона вже не відреагує. До того ж, на імуностимулято-ри реагуватиме не більш ніж три-чотири тижні, а період простудних захворювань триває щонайменше півро-ку. А тримати імунну систе-му в постійному напруженні неправильно. Через місяць, щонайдовше півтора, вона ослабне, і тоді організм легко підхопить будь-який вірус чи інфекцію.

Якщо хтось таки планує вдатися до імуностиму-ляторів, то лікар радить починати з маленьких доз — п’ять крапель двічі на день, а ще краще раз на день упродовж тижня. Нас-тупного тижня збільшити їх кількість до 10 крапель. І так поступово довести до 30-40 крапель щотижня. Адаптогени, імуностиму-лятори треба вживати ро-зумно. Є такий негласний закон: малі дози стимулю-ють, середні — тонізують, великі — пригнічують, а дуже великі — убивають. Якщо починати вживати їх по 20-30 крапель тричі на день, то можна досягти зворотного ефекту.

І хоч холодної пори року пити не дуже-то й хочеть-ся, лікар Скачко радить уживати достатньо рідини, але не просто воду, а узва-ри, компоти, свіжовичав-лені соки, морси, киселі. Рідина очищує організм, виводить токсини і готує систему до того, що в разі захворювання пити до-ведеться більше. Бо якщо людина п’є мало, а під час захворювання — багато, організм не підготовле-ний і йому буде складно впоратися. Ускладнення

органів дихання під час застудних захворювань ви-никають тому, що через не-достатню кількість рідини кров швидко стає в’язкою, пересихає слиз і розвива-ється пневмонія. Людина, яка п’є мало рідини, ще до захворювання перебуває в стані хронічного водного голоду. І коли піднімається температура, організм не має, чим охолоджуватися.

→ Головний ворог імунітету — сухе повітряНерідко зростання кіль-

кості вірусних захворю-вань фіксують із початком опалювального сезону.

Педіатр Євген Комаров-ський пояснює, чому це відбувається. Будь-яка система опалення сушить повітря. Вірусні частин-ки годинами зберігають свою активність у сухому теплому та нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі про-холодному, вологому та рухомому. Тож Євген Оле-гович радить стежити, щоб повітря у квартирі, а також у дитячих садках, школах було не сухим, а вологим. Оптимальні параметри повітря у приміщенні: тем-пература — близько 20°С, вологість — 50-70%. Тому варто часто провітрюва-ти помешкання (краще зробити протяг), мити під-логу, вмикати зволожувачі повіт ря. Якщо не дуже тепло, то краще тепліше вдягнутися, але не вмика-ти додаткових обігрівачів.

У верхніх дихальних шляхах постійно утворю-ється слиз, який забезпе-чує функціонування так званого місцевого імуніте-ту — захисту слизових обо-лонок. Якщо слиз і слизові оболонки пересихають — робота місцевого імунітету порушується. Відповідно, віруси легко долають за-

хисний бар’єр ослаблено-го місцевого імунітету, і людина захворіє під час контакту з вірусом зі зна-чно більшою ймовірністю.

Педіатр радить не забу-вати про зволоження сли-зових, особливо тоді, коли виходите з дому (із сухого приміщення) та йдете туди, де багато людей. Розчин для закапування носа можна приготувати самотужки:

1 ч. л. кухонної солі на 1 л кип’яченої води. Залива-єте в будь-який флакон-«пшикалку» (наприклад, із-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пши-каєте в ніс (що сухіше та більше навколо людей — то частіше, принаймні що 10 хвилин). В аптеках можна купити готові соляні розчи-ни: салін, аквамаріс, хумер, марімер, носоль тощо.

У період зростання за-хворюваності на ГРВІ особ-ливу увагу слід звернути на руки, адже саме вони розносять віруси. Їх треба часто мити, зокрема коли приходите з вулиці (шко-ли, роботи, громадського транспорту). Зі собою вар-то носити дезінфекційні гігієнічні серветки, якими протирати руки.

Холодної пори року чи-мало батьків, особливо ті, в кого є маленькі діти, воліє не виходити з квартири, щоб не підхопити вірусів. Педіатр Є. Комаровський переконує, що гуляти мож-на будь-скільки. Підхопити вірус під час прогулянки нереально. Але в пік ГРВІ варто уникати велелюдних місць, навіть відмовитися від походу в супермаркет без потреби.

Віруси грипу VS людина: хто кого?

І

До теми

Холодної пори року дуже попу-лярним є відвар шипшини. Дієтолог Б. Скачко ствер-джує, що він дій-сно багатий на ві-таміни С, А і Е, але за однієї умови: якщо його приго-тувати правильно. Більшість звикла готувати відвар у термосі: ягоди за-ливають окропом і настоюють упро-довж ночі. Але лі-кар наголошує, що в такому відварі зовсім немає віта-міну С — за ніч він геть руйнується. Правильний спо-сіб приготування відвару шипшини: ягоди подрібни-ти, залити водою, поставити на маленький вогонь на 10-20 хвилин, відтак процідити через кілька шарів марлі, щоб позбу-тися ворсинок, і пити. Такий відвар можна давати і дітям, але через соломинку, бо кис-лі напої вимивають кальцій із зубів.

Уникнути зустрічі з вірусами грипу неможливо, але цілком реально підготувати організм до боротьби з ними

18 Авто 27 жовтня 2011 року 43 (640)

У Брюсселі офіційно завершилися переговори між Україною та Європейським Союзом про створення зони вільної торгівлі, в рамках яких удалося досягти кількох домовленостей, зокрема узгодити мита на імпорт автомобілів. Тепер українські постачальники зможуть безмитно ввозити 45 тис. автівок з Євросоюзу: захисні заходи застосовуватимуть, лише якщо цей обсяг буде перевищено. Згідно зі статистикою про-дажів нових легкових авто, за даними Auto-Consulting, 2010 року в Україну було продано 38 тис. машин із країн ЄС. Наразі не відомо принцип квотування і те, в який спосіб визначатимуть автомобілі, що потраплять під цю процедуру.

45 тисяч імпортних авто ввозитимуть без мита

про автора

Ігор Барановський, депутат Львівської обласної ради, директор компанії «Міжнародні транспортні перевезення «Пласкоп»

l Роман Бойко

има — найскладніший пері-од експлуатації автомобіля. Саме в цю холодну пору року «вилазять» назовні всі слабкі місця машини, від кузова до різноманітних систем двигуна, тому пра-вильна підготовка допо-може уникнути багатьох неприємностей і пережити зиму спокійно.

Поради «Газети» допо-можуть автомобілістам пе-режити зиму з комфортом.

Для початку необхідно придбати зимову гуму. Зро-бити це треба, навіть якщо теплий сезон ви провели на всесезонній, а не на літній. Узимку всесезонна гума може вас підвести, оскільки не дає змоги різко зупини-тися на снігу, а на слизькій дорозі взагалі ризикуєте втратити контроль над ав-тівкою.

Перед настанням най-холоднішої пори року варто замінити салонний фільтр. Так ви уникнете запотівання скла. Якщо вам не хочеться витрачати гроші на новий фільтр, то можна спробу-вати відновити старий. Для цього слід просто замочити старий фільтр у розчине-ному водою пральному по-

рошку та промити його. Не забувайте, фільтр витримає тільки дві такі процедури, згодом його таки доведеться замінити.

Необхідно замінити гальмівні колодки. Зробіть це, навіть якщо вони не втра-тили «товарного вигляду». Не забувайте і про гальмівну рідину, яку потрібно замі-нювати раз на два роки. На цьому не варто економити, адже йдеться про безпеку.

Захистіть кузов. Про-фесіонали рекомендують не нехтувати регулярним від-відуванням мийки. Щедре використання шляховика-ми різних реагентів дуже негативно позначається на всіх автомобільних деталях, особливо згубними вони є для кузова. Сучасні воскова, полімерна, тефлонова й інші технології захисту кузова служать для заповнення мікротріщин. Проникаючи в мікротріщини, вони запобі-гають потраплянню реаген-

тів на відкритий метал, змен-шуючи ризик появи іржі. Існує також комплексний захист підкапотного про-стору, який включає захист від корозії будь-яких металів і сплавів, захист алюмінієвих трубок кондиціонера, воло-говідштовхувальні власти-вості, захист електричних контактів від окислення. Крім зовнішнього захисту, раз на два-три роки необхід-но обробляти спеціальними засобами днище. Аргумент багатьох власників, мовляв, їхній кузов оцинкований, його захищено заводською обробкою, — справедливий, але тільки тоді, якщо ви плануєте експлуатувати но-вий автомобіль лише перші чотири-шість років. Якщо ж купуєте стару машину з оцинкованим кузовом, фа-хівці рекомендують одразу провести антикорозійну обробку.

Ситуація, коли замерзає дверний замок, є типовою

для зими. Автомобілі без центральних замків із пуль-том керування – велика рідкість. Якщо раптом розря-дився акумулятор, а маши-ну потрібно відкрити, можна скористатися спеціальною розморожувальною ріди-ною. Декілька крапель такої рідини за одну-дві хвилини не тільки «відігріють» замок, а й звільнять із крижаного полону двірники, що при-мерзли до скла. Крім цього, розморожувальні рідини для дверних замків містять речовину, яка змащує і запо-бігає появі іржі на них. Голов-не — не забувати балончик у салоні автомобіля.

Мастила. У сервісній книжці має бути чітко про-писано, яке мастило ре-комендовано для тієї чи іншої марки авто, і з якою періодичністю його тре-ба змінювати. Сезонна за-міна актуальна, якщо до настання холодів ви вико-ристовували літнє мастило.

Найстабільнішу в’язкість має синтетичне мастило. Застосування «синтетики» сприятливо позначиться не лише на стабільності пуску двигуна, а й на паливній економності, а також на збільшенні ресурсу двигуна. Але якщо двигун вашого автомобіля не розрахований на експлуатацію на такому мастилі (дивись інструкцію), не варто експериментувати. Гума сальників та інших деталей може бути не роз-рахована на взаємодію з хімічними компонентами синтетичного мастила, від-так ці деталі швидко вийдуть із ладу. До того ж, у разі пере-ходу на інший тип мастила рекомендують промивання двигуна.

Також варто перевіри-ти стан акумулятора. Пам’ятайте, що в сильний мороз хімічна реакція, що відбувається всередині ба-тареї, уповільнюється, і вона може припинити заряджен-

ня від генератора. Тому за-мініть акумулятор, якщо йому більш ніж два чи три роки. Якщо ж акумулятор відносно новий (рік-два), достатньо очистити та змас-тити клеми.

Не забудьте залити низькотемпературну рі-дину в склоомивач. Для того, щоб розчин опинився в усіх патрубках, необхідно кілька разів промити скло. Бажано, щоб ця рідина не була виготовлена на метиловому спирті. Щітки склоочисника теж бувають зимовими. Вони краще справляються зі своєю ро-ботою завдяки складу гуми й конструкції самої щітки. Виробники дотримуються думки, що щітки необхід-но змінювати двічі на рік. Своєчасна заміна щіток склоочисників допоможе продовжити життя вашо-му склу, а від цього безпо-середньо залежить безпека всіх учасників дорожнього руху.

→Стане в нагоді взимку:

l щітка для снігу, скребок;

l розморожувач замків і скла;

l комплект запасних лампочок;

l буксирний трос; l «прикурювач» від

зовнішнього джерела живлення;

l ланцюги протиков-зання.

Підготовка автомобіля до зимиКорисні поради, які допоможуть уникнути проблем в «екстремальну» пору

З

l Закінчення. Поч. — с. 1

Перевізники Львова, Тернополя й Іва-н о - Ф р а н к і в с ь к а

об’єднали свої зусилля і створили Раду перевізників Західного регіо ну. Щомісяця збираємося, обговорює-мо наболіле та скеровуємо відповідні листи у вищі ін-станції. Але реакції жодної, нинішня влада нічого не ро-бить для того, щоб полегши-ти роботу людей, які днями, а іноді й тижнями сидять за кермом. Уряд залишається глухим і байдужим до на-ших проблем. Яких саме?

Передусім необхідно доко-рінно змінити ставлення до перевізників на українських митницях, зокрема на мит-ницях області. Працівники нашої компанії виїжджають у різні країни Європи, але приниження, нехтування елементарними правами людини зазнають лише на українському кордоні. Якщо в Німеччині, Бельгії, Фран-ції й інших європейських країнах на розмитнення вантажів вони витрачають близько півгодини й мають нормальні умови для від-починку, то вітчизняне за-конодавство передбачило на цю процедуру 48 годин. І

це при тому, що ні стоянок, ані відповідних умов для відпочинку немає. А за-галом у чергах на кордоні водії можуть простоювати тиждень і більше. Увесь цей час кімнатою відпочинку для них є кабіна автомобіля.

На Львівській регіональ-ній митниці, зокрема на митних постах і переходах, теперішня влада під керів-ництвом голови Державної митної служби України звільнила працівників — ви-хідців Галичини, натомість прийняла на роботу ви-хідців зі Східного регіону держави. Якщо раніше черг на кордоні практично не

було, то тепер вони роз-тягнулися на кілометри, бо нові кадри абсолютно необізнані в митній справі. Їхнє незнан ня особливостей роботи позначається і на перевізниках, і на інших лю-дях, робота яких залежить від вчасно доставленого товару: через митницю про-пускають значно менше машин, відтак ніколи до-стеменно не знаєш, коли на фірму чи підприємство надійде нове обладнання, сировина тощо. Чинов-ники заявляють: жоден галичанин на митниці не працюватиме. Скажіть, це державницький підхід?

Обмеження дозволів для перевізників на виїзд за кордон, проблеми на кор-доні під час розмитнення товару, створення бюрокра-тичних перешкод під час оформлення вантажу, вели-ка кількість різноманітних податків — це неповний перелік проблем, з якими зі-штовхуються перевізники. Вони правомірно ставлять питання: в який час і в якій країні ми живемо? Україна вже 20 років є незалежною державою, а змін на краще не видно. До того ж, такої нестерпної ситуації, яку створила нинішня влада, ще не було.

Усе це, звісно, затьмарює радість свята, яке наближа-ється. Але, думаю, ми таки дочекаємося повноцінного свята автомобілістів, бо не для того виборювали неза-лежність, щоби жити та пра-цювати в жалюгідних умовах. Отож зичу колегам, друзям, автомобілістам Львівщини та всієї України здоров’я, тер-піння й віри в те, що завтра буде краще. А вашим сім’ям — благополуччя, радості та Божого благословення.

Для автомобілістів зима є справжнім випробуванням. Фото: mygazeta.com

Зі святом, автомобілісти!

l Фотофакт

Бій львів’янина Кос-тянтина Ровенсько-го (17-0-1, 4 Ко) й

Ігоря Фаніяна (10-3-2, 6 Ко) із Броварів, який відбувся у Черкасах, за-вершився технічною ні-

чиєю. У третьому раунді боксери зіткнулися го-ловами, внаслідок чого біля правого ока Ровен-ського з’явилося глибоке розсічення. У наступ-ній трихвилинці Фаніян знову вдарив суперника головою, тому кровотеча посилилася.

19спорт27 жовтня 2011 року 43 (640)

Наприкінці минулого тижня львівські «Карпати» заявили Форварда Сергія Кузнєцова на участь у розіграші Прем’єр-ліги та розіграші Кубка України. Втім це ще не означає, що футболіст уладнав із керівництвом клубу всі розбіжності. Нагадаємо, Кузнєцов стверджує, що «зелено-білі» заборгу-вали йому зарплатню за більш ніж п’ять місяців, до того ж зобов’язані оплатити його лікування в Німеччині. Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ визнав вимоги форварда неправомірними й зобов’язав повернутися в «Карпати». Натомість С. Кузнєцов продовжує наполягати на своєму, тому подав скаргу в Апеляційний комітет. Жодних кроків для залагодження конфліктної ситуації керівництво ФК «Карпати» не здійснювало.

Суперечки Кузнєцова з Димінським тривають

l Гліб Ваколюк

розіграші Професійної хо-кейної ліги України окрес-лився фаворит. Здобувши 12 перемог у 12-ти матчах, турнірну таблицю очо-лює столичний «Сокіл».

Найближчий пересліду-вач киян ― ХК «Донбас» – відстав на десять очок. У «Соколі» зібралося чи-мало відомих хокеїстів. А нещодавно колектив Олександра Годинюка під-силила «суперзірка» ― Ан-дрій Ніколишин. Минулого тижня в Новояворівську прославлений хокеїст у складі нової команди зіграв із львівськими «Левами». Після двобою А. Ніколи-шин розповів журналістові «Газети» про свою сім’ю, яка, як виявилося, із Львів-щини.

Батьки Андрія зі Стрий-ського району. У сталін-ські часи їх репресували у Воркуту. Там батько май-бутнього хокеїста працю-вав на шахті. Упродовж 25 років він не мав права покидати російське місто. А брат рідного діда Андрія після Першої світової ві-йни емігрував до Канади. «Після революції рідний брат мого діда служив у польській армії, — розповів А. Ніколишин. — Звідти він

якимсь дивом потрапив у канадську армію. Під час війни його літак двічі збивали. З усього екіпажу вижив лише він. Опісля служби в армії брат діда ― Фред — оселився в канад-ському місті Едмонтон. Там живе багато моїх родичів. 1978-го Фред уперше при-летів у Радянський Союз. Після його від’їзду зв’язок обірвався. Коли ж я приїхав до Америки, то насамперед узявся вивчати телефонну книгу. Знайшов дев’ять осіб із прізвищем Ніколишин. Зателефонував усім — ви-явилося, що вони родичі. І Фреда також знайшов, зустрічався з ним».

13 років тому Андрій Ніколишин поховав батька в його рідному селі в Стрий-ському районі. Хокеїст ре-гулярно навідується на малу батьківщину батьків, навіть у день протистояння з «Левами» знайшов час для поїздки на Стрийщину. «Жодних проб лем немає, наставник «Сокола» з ро-зумінням поставився до

моєї поїздки на могилу батька, — зауважив Андрій. — Коли був маленьким, у селі батька бував щоліта. Та й дорослим регулярно туди навідувався».

«Андрій Ніколишин — майстер із великої букви. Я не переживав, що поїздка у день гри на могилу батька може позначитися на його емоційному стані. Він – професіонал, тому жодних проблем немає, — каже головний тренер «Сокола» Олександр Годинюк. — Із будь-якою командою Ан-дрій грає на 100%. Деякі ігри даються легше, деякі складніше, але завжди зна-ходить на льоду потрібного партнера, віддає передачі. У колективі необхідно мати такого ветерана, який є прикладом для молоді й під час тренувань, і під час ігор, і за межами хокейного майданчика. Він – справ-жній позитивний лідер, який знає, що і як треба робити».

38-річний Андрій Ні-колишин десять сезонів

відіграв у найсильнішій хокейній лізі світу ― НХЛ. Він провів 628 матчів, за-кинув 93 шайби та зробив 187 передач. У складі збір-ної Росії хокеїст виступав на двох Олімпіадах, п’яти чемпіонатах світу та Кубку світу. Ставав бронзовим призером Ігор і чемпіоном світу.

Льодова арена в Ново-яворівську розрахована на кілька сотень уболі-вальників. Проте місця небагато. Сам майданчик теж невеликий. Попри це, А. Ніколишин не був роз-чарований умовами про-ведення поєдинку ПХЛ проти «Левів». «Ви не ба-чили деяких російських арен. У Новояворівську льодовий майданчик не є з гірших, на яких дово-дилося грати», — розповів «Газеті» хокеїст.

Провівши у складі «Со-кола» декілька ігор, Андрій Ніколишин переконав-ся, що вітчизняний хокей прогресує. «Через декілька років ваша збірна знову може заявити про себе на світовому рівні, — вважає хокеїст. — Шкода, що збірну України тривалий час тяг-нули лише ветерани, але незабаром з’явиться гідна зміна. Усі можливості для цього маєте».

Андрій Ніколишин іще не знає, скільки часу гра-тиме за київський «Сокіл». Однак, за словами хокеїс-та, із керівництвом клубу має домовленість: якщо надійде цікава пропозиція від команди з Континен-тальної хокейної ліги, то він покине киян.

Російська «зірка» з галицьким корінням

Ровенський зіпсував свій рекордс. Фото: boxnews.com

Розмова з Мироном Маркевичем, головним тренером харківського «Металіста»

Завдяки перемозі харків-ського «Металіста» над донецьким «Шахтарем»

у 14-му турі Прем’єр-ліги команда Мирона Маркевича піднялася в турнірній таблиці на друге місце. А київське «Динамо» стало одноосібним лідером.

Турнірне становище «Ме-таліста» змусило фахівців знову розпочати розмови про появу реальної третьої сили в нашому чемпіонаті.

У розмові з журналістом «Газети» Мирон Маркевич

оцінив гру своєї команди з «Шахтарем».

— У «Металісті» працюю сьомий рік. За цей час уперше вдалося перемогти «Шахтар», — розповідає Мирон Богданович. — Були нічиї, ми програвали на останніх хвилинах. Нарешті тепер здолали «гірників». Хоча, зазначу, протистояння не було простим, особливо наприкінці гри, коли вилучили Папу. Двічі нас рятувала поперечина. Але ми могли й утретє вразити ворота донеччан. Двобій був хорошим. «Гірники» полю-бляють атакувати. Зрештою, і «Металіст» не відсиджується в захисті. Що ще потрібно гляда-чам, аби отримати задоволення від футболу?

— За два дні до поєдинку з «гірниками» ваша команда

провела не просту гру на виїзді зі шведським «Мальме». Як удалося відновити своїх грав-ців за такий нетривалий час?

— Жодних секретів щодо відновлення не маємо. Усе залежить від футболістів та їхньої психології. Якщо гра-вець налаштується на те, що буде складно, так і буде. Якщо не думатиме про це, то не відчуватиме проблем. Уже не літо, спеки немає. Тому футболісти краще переносять навантаження.

— У матчі з «Мальме» червону картку заробив Кріс-тальдо, у грі з «Шахтарем» — Папа. Що з дисципліною у вашій команді?

— Футболістам, як і будь-якій людині, притаманні емо-ції. А під час важливих двобоїв

їх дуже багато. Буває, що не стримуються, дозволяють собі зайве. Регулярно спілку-юся з ними про неприпусти-мість грубих порушень, вони це розуміють. Але в запалі боротьби повторюють свої помилки.

— Мироне Богдановичу, «Металіст» у попередні се-зони також претендував на роль «третьої сили» в чем-піонаті, але в підсумку фіні-шував третім. Нині ваша ко-манда дозріла до конкуренції з «Шахтарем» і «Динамо» впродовж усього сезону?

— Дуже хотілося б у це вірити, але точної відпові-ді не дасть ніхто. У нас мо-лодий колектив, у гравців іще все попереду. Для того, щоб показувати стабільні результати, потрібен час. Упевнений: порівняно з по-переднім сезоном «Металіст» став сильнішим, наші футбо-лісти прогресують.

Розмовляв Роман Бойко

Порівняно з попереднім сезоном «Металіст» став сильнішим

Андрій Ніколишин. Фото: hctraktor.org

У

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго»

07.11.2011 року Личаків-ський РЕМ-4 Львівських міських електромереж проводитиме капітальний ремонт трансформатор-ної підстанції №850. У зв’язку з цим 07.11.2011 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово припинено електропостачання спожи-вачів у Винниках по вул. Івана Франка, Підлісна, Стрілецька, Керницька, Со-борна, Крива, Піддібровна.

08.11.2011 року Франків-ський РЕМ-1 Львівських міських електромереж проводитиме капіталь-ний ремонт трансформа-торної підстанції №29. У зв’язку з цим 08.11.2011 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово припинено електропостачання спо-живачів у Львові по вул. Чупринки, 29-53, Левин-ського, Захарієвича.

09.11.2011 року Галицький РЕМ-2 Львівських міських електромереж проводи-тиме капітальний ремонт трансформаторної підстан-

ції №1140. У зв’язку з цим 09.11.2011 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово при-пинено електропостачання споживачів у Львові по вул. Сихівська 12-26, ТЦ «Іскра».

10.11.2011 року Шевчен-ківський РЕМ-3 Львівських міських електромереж проводитиме капітальний ремонт трансформаторної підстанції №1617. У зв’язку з цим 10.11.2011 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово припинено електропоста-чання споживачів у Львові по вул. Шевченка, 120.

11.11.2011 року Личаків-ський РЕМ-4 Львівських міських електромереж проводитиме капіталь-ний ремонт трансформа-торної підстанції №962. У зв’язку з цим 11.11.2011 року з 08.00 до 17.00 буде тимчасово припи-нено електропостачання споживачів у Винниках по вул. Папаніна, Злагоди, Стуса, Шевченка, Про-світи, Ринок, меблевого цеху, Садова, На Куті.

Просимо пробачення за тимчасові незручності.

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго»

24.10.2011 в електромере-жах Товариства вимика-лися: • 1 повітряна лінія 10кВ у Бродівському РЕМ, було знеструмлено 6 транс-форматорних підстанцій — 2 населені пункти з 04.40 до 05.42 на час ремонтних робіт. Причина: пошко-дження повітряної лінії.

• 1 повітряна лінія 10кВ у Радехівському РЕМ, було знеструмлено 9 транс-форматорних підстанцій — 3 населених пункти по-вністю і 1 частково з 11.10 до 12.46 на час ремонтних робіт. Причина: пошко-дження повітряної лінії.

25.10.2011 в електромережах Товариства вимикалися: • 1 абонентська кабельна лінія 10кВ у Шевченків-ському РЕМ, було зне-струмлено 7 трансформа-

торних підстанцій у Львові — вул. Б. Хмельницького з 04.50 до 07.25 на час пере-ключення на резервне живлення. Причина: по-шкодження абонентської кабельної лінії.

• 1 кабельна лінія 6кВ у Галицькому РЕМ, було знеструмлено 2 трансфор-маторні підстанції у Львові — Львівська міська рада з 19.00 до 19.28 (заживлено частково), до 19.48 (по-вністю) на час ремонтних робіт. Причина: пошко-дження кабельної лінії.

• 1 повітряна лінія 10кВ у Пустомитівському РЕМ, було знеструмлено 20 трансформаторних під-станцій — 3 населених пункти частково з 20.48 до 21.18 на час ремонтних робіт. Причина: пошко-дження повіт ряної лінії.

Просимо пробачення за тимчасові незручності.

оголошення

1220 cпорт 27 жовтня 2011 року 43 (640)

реклама

партнери

Французький боксер Жан-Марк Мормек, який проведе бій проти чемпіона світу за версіями WBA/WBO/IBF/IBO в суперважкій вазі Володими-ра Кличка, вважає, що в нього є шанс на успіх у майбутньому поєдинку. «Я розіб’ю йому обличчя. Попередні суперники Кличка не знали, як діяти проти нього. Володимир програв три протистояння, йому щоразу не вдавалося тримати дистанцію», — зазначив суперник українського боксера. Натомість Кличко-молодший із повагою відгукується про француза: «Мормек серйозно налаштований на двобій, знає, про що го-ворить. Порівняв би його з Майком Тайсоном: француз ніколи не відступає, як це робив Девід Хей». Нагадаємо, поєдинок Кличко — Мормек відбудеться 10 грудня 2011 року в Німеччині.

Мормек пообіцяв побити Кличка

Олександр Волков. Фото: fbu.net.ua

l Роман Бойко

рофесійна діяльність спортсменів нетривала. А тому, досягнувши вершини й отримавши за це при-стойні гонорари, атлети відразу ж шукають змогу розпочати власну справу та в такий спосіб забезпечити собі й дітям безбідне життя. «Газета» поцікавилася у відомих спортсменів їхніми додатковими заробітками.

Колишній чемпіон світу з професіонального боксу Сергій Дзінзірук тривалий час жив у Німеччині. Саме в цій країні він запозичив ідею для власного бізнесу. Сергій відкрив паб у рід-них Броварах. «Дуже лю-блю смажене м’ясо. Ось і вирішив створити кафе в німецькому стилі, — роз-повів «Газеті» екс-чемпіон світу. — Шеф-кухар шість років стажувався в Німеч-чині, тож знає усі нюанси тамтешньої кулінарії. В асортименті нашого закла-ду — всілякі стейки зі сви-

нини, курятини, телятини, риби. Можна покуштувати асорті із сосисок — мислив-ських, фермерських, франк-фуртських — із гарніром із тушкованої капусти та

смаженої картоп лі. І, звісно, в нас широкий вибір пива».

Із часом Сергій Дзінзірук планує розширити підпри-ємницьку діяльність. Пара-лельно боксер займається будівельним бізнесом. У цій галузі велика конкуренція. Ось і відомий у минуло-му футболіст київського «Динамо» та національної збірної України Віктор Лео-ненко займається ним. «У нас із дружиною сімейний будівельний бізнес. Зводи-мо в Києві й області котеджі, приватні будинки, які самі

проектуємо. Загалом ро-боти вистачає», — зізнався «Газеті» екс-футболіст.

А президент Федерації баскетболу України, знаме-нитий колись баскетболіст Олександр Волков започат-кував доволі оригінальний бізнес. Свого часу він грав у найсильніший баскетболь-ній лізі світу ― НБА. Життя в Штатах надихнуло його 2001 року разом із товари-шем Олександром Крило-вим створити компанію з виробництва матрьошок зі спортивною та не лише

символікою. Того часу в США був бум на статуетки спортсменів із головами, які хитаються. А популяр-ність матрьошок поступово зменшилася. Тому парт-нери вирішили запропо-нувати ринку щось нове. Зупинилися на матрьошках зі символікою. Купили лі-цензії баскетбольної (NBA), хокейної (NHL) і бейсболь-ної (MLB) ліг, а також бренда «Елвіс Преслі». Пізніше до них із замовленням зверну-лися менеджери Мадонни. Матрьошки із зображенням співачки продавали в Аме-риці по 100 доларів, а партію зі 100000 штук реалізува-ли за чотири дні. «Спершу було складно. Спробували налагодити виробництво в Україні — не вдалося, — згадує пан Волков. — Наші виробники не могли забез-печити потрібної якості, підводили щодо термінів, а собівартість українських матрьошок була дуже ви-сокою. Довелося їхати в Китай. Там справа рушила, хоча на розробку технології знадобилося два роки». Тепер матрьошки компанії О. Волкова продають, наприклад, в офіційно-му магазині НБА, ціна ― 25 до ларів. Основні ж за-мовлення ― від клубів, які використовують цю про-дукцію для промоції. Ска-жімо, вболівальник купує квиток на матч улюбленої команди і разом із ним отримує сувенір. А замов-лення бувають найрізно-манітніші: «зірки» команди, еволюція її ігрової форми, історичні особи клубу. Після того, як Олександр Волков став народним депутатом, у нього залишилося значно менше часу на бізнес. Зде-більшого ним займається його партнер.

А ось чотириразовій о лімпійській чемпіонці з

плавання Яні Клочковій налагодити бізнес не вда-лося. Хоча спроби були... «Ще коли виступала, нам запропонували стати співвласниками ливар-но-механічного заводу на Рівненщині, — розповідає Яна. — Ідея була хороша, мені спочатку подобалося. Навіть їздила на підпри-ємство, дивилася, як там ідуть справи. Щоправда, мало що розумію в цьому процесі. Але згодом стало зрозуміло, що людям прос-

то потрібне було моє ім’я... Ми продали свою частину акцій і вийшли з цього біз-несу. На щастя, практично нічого не втратили. Потім нам запропонували стати співвласниками санаторію в Криму. Однак повтори-лася та сама ситуація, що й із заводом». Тепер Яна всі заощадження зберігає в банку та найближчим часом не планує вкладати кошти в жодні бізнесові проекти. «Краще займатися доброчинністю. Тут, думаю, все чесніше, ніж у бізнесі».

Найкомфортніше почу-ваються суперзірки спорту. Для отримання додаткових прибутків їм не потрібно вкладати власні гроші. До-статньо підписати реклам-ний контракт із якимось брендом. У такий спосіб можна гарантовано отри-мувати солідний куш і при цьому нічим не ризикува-ти. Але так заробляють оди-ниці — спортсмени калібру Андрія Шевченка чи братів Кличків.

Додаткові заробітки «зірок» спортуКар’єра коротка, а їсти хочеться завжди...

П

Сергій Дзінзірук. Фото: sportanalytic.com«Чотириразовій олімпійській чемпіонці з плавання Яні Клочковій налагодити бізнес не вдалося

«Президент Федерації баскетболу України, знаме-нитий колись баскетболіст Олександр Волков запо-чаткував доволі оригінальний бізнес

Яна Клочкова. Фото: sport.oboz.ua