Закінчення на 2-й стор.

Павло Барнацький, заслужений юрист

України, голова Львівської

обласної організації ПЗВ

www.vybir- lviv.com

Скандал �

№ 2 (046) 21 - 28 квітня 2011 року

Шановні краяни!Великдень - особливе свято

у нашому житті! У цей день Воскрес із мерт-

вих Господь наш Ісус Христос ― джерело нашого життя і нашого спасіння! І через те радіє небо і земля, ангели і люди.

Від Бога кожній людині при-значено земний шлях, яким би він не був - гірким чи солодким. Тому Господь допомагає насам-перед тим, хто потребує Його підтримки.

Я зичу вам усім у це свя-то, щоб Воскреслий Хри-стос послав терпіння, велику радість, щоб ви змогли всупе-реч усім обставинам, в яких ми опиняємося, долати перешко-ди, і при цьому невпинно хва-лити Бога та радіти життю.

нехай ця радісна подія утверджує наші переконання про те, що гідні у Господа наго-роджуються перемогою, а чесне життя вінчається славою. Про-шу в Бога мудрості для єднання ваших сердець і помислів, ба-жань і праці.

Здоров’я, миру, поміркова-ності вам і вашим родинам у по-ступах на життєвих дорогах. не-хай Господня ласка зігріває вас і навчає щастя! нехай любов Господня з ясних високостей у вашу оселю зійде Світлим Го-стем!

Чому на землі так святково сьогодні?

Бо з неба зійшло Воскресіння Господнє!

І ангельські хори співають з небес:

«Сьогодні Великдень! Син Божий Воскрес!»

Христос Воскрес!

Хамство – як норма?У ЯВорІВСькІЙ рда не можУТь ЗУПиниТи дрІБноГо клерка ничкало, Яка доЗВолЯє СоБІ неценЗУрщиною ПолиВаТи наВІТь ШаноВаниХ У раЙонІ СВЯщеникІВЯк не прикро, але за роки незалежності підросла ціла плеяда чиновників, які вважають себе поза будь-якими рамками культури, совісті, порядності й вправі не тільки нехтувати, а й топтатися по тих, хто виборював незалежність.

Причім виборював тоді, коли ця плеяда на горщик не могла самостійно сісти або ж догідливо зазирала в рота комуністичній владі й готова була наввипередки бігти, аби виконувати будь-які накази. навіть проти свого ж народу.

Але тепер чимало з них дорвалися до владних кабінетів. І знову ж не для того, щоб жити народни-ми інтересами. А щоб цинічно і зневажливо знуща-ються над тими, хто життя поклав, наближаючи сьо-годення.

М’яко кажучи, зарвалися. Одна з таких осіб – заступник керівника апарату, начальник відділу організаційно-кадрової роботи Яворівської райдерж-адміністрації Н. Ничкало. Що й казати, солідна пані, крута, яка, вочевидь, вважає себе еталоном культу-ри чи керівної етики. А, може, про ці поняття ніколи й

не чула. І взагалі не усвідомлює, що це таке. І що не народ існує для влади, а влада для народу. І не тільки «для», а й від народу. Інакше, як розуміти, що вуль-гарщина є нормою в спілкуванні великої керівнички Ничкало.

Але одна річ, якби «крила» нецензурщиною себе з ранку до ночі. Ще можна тоді припустити, що людина, каючись, ставить себе при всіх на місце. Але ж йдеть-ся про те, що навколо неї – одні «дибіли» та «хворі».

«Оптимізувати» мізки не вдалосяПарТІЯ ЗаХиСникІВ ВІТчиЗни не доЗВолила ГолоВІ БориСлаВа В. ФІрманУ Та ЙоГо ПоПлІчникам «ПриХВаТиЗУВаТи» ПримІщеннЯ диТЯчиХ БІБлІоТекУ публікації «навіщо дітям додаткові знання?» («Вибір» №1 (45) від 17-24 березня 2011 р.) ми розповіли про те, якими питаннями насправді зацікавилася нова бориславська влада.

легко здогадатися, що не проблемами соціального захисту населення чи наведенням порядку на дорогах, або ж водопостачанням. Про передвиборчі обіцянки забуто, як тільки більшість слуг народу відчули м’якість депутатських крісел. Попереду п’ять років - куди поспішати. нових обранців, схоже, з перших днів їхньої каденції зацікавили більш земні справи – кому, що і скільки?

ПереоцІнили ВлаСниЙ IQ

Принаймні перші ж сесії Бориславської міськради проде-монстрували, що пріоритетними на порядку денному залишають-

ся «прихватизаційні» питання: вивільнення приміщень, які ще не «прихопили» попередники. Але в апетитах і нахабстві нинішні де-путати їх перевершили. Причім, не зупинило їх навіть те, що під прицілом їхньої ненажерливості

опинилися найбільш незахищені – діти. З неприхованим цинізмом у січні на сесії «батьки міста» про-голосили комплекс заходів, які бо-риславчани тут же влучно охре-стили «програмою оптимізації мізків».

Надто вже занепокоїлися кер-маничі на чолі з міським голо-вою В. Фірманом освітянським рівнем підростаючого покоління (ну, немає в Бориславі більш на-гальних проблем!). Не в тому плані, як його поліпшити. А в тому, як його… підкоригувати. Воче-видь, не один день Фірман ра-зом зі своїми поплічниками на калькуляторі підраховували «від-сотки» цього «коригування», бо дійшли приголомшливого вис-новку. Виявляється, в Бориславі діти занадто розумні: IQ – рівень

інтелекту – зашкалює. Начебто й добре – чудовий

привід тішитися. Можна перед Львовом і Києвом похизуватися, яких розумних спадкоємців Борис-лав вирощує. І хоч заслуг нинішніх керманичів у цьому немає, але під шумок і собі підмазатися під роз-дачу подяк можна.

Але лише завдяки комплімен-там, як кажуть, на лімузинах не роз’їжджають. Тож, Фірман «енд компані», сильно не перенапру-жуючи свій IQ, видали на гора епохальне рішення - «Програму оптимізації Бориславської міської централізованої бібліотечної си-стеми на 2011 рік». Простіше – програму зі скорочення у місті бібліотек. А те, що щорічно ак-

Закінчення на 2-й стор.

Щуку кинули у річкуекС-начальника, ПІдоЗрюВаноГо У роЗкраданнІ Й ТЯжкиХ ЗлочинаХ, ПоВернУли на ПоСадУ

колектив Сколівського війсь-кового лісгоспу в шоці від такого рішення. романа Свореня, якого кілька місяців тому звільнили за низку посадових правопо-рушень, раптом знову поверта-ють на посаду керівника.

Нонсенс! Адже зафіксовані в очолюваному ним підрозділі злодіяння не жартівливі - розкра-дання державних коштів в осо-бливо великих розмірах, зловжи-вання посадовим становищем, корупційні діяння, а також - вар-варська, незаконна вирубка Кар-патських лісів. Пересічний гро-мадянин при таких статтях вже давно перебував би під вартою, подалі від громадськості, аби не накоїв нових злочинів. А тут не тільки повна поблажливість з боку правоохоронних органів Львівщини й Військової прокура-тури Західного регіону, яким до-ручено розслідувати кримінальні справи, а й повернення на поса-ду.

Справді, розумом Україну не збагнути. Кричимо, що праг-немо до кращого, а на посади розставляємо негідників. А те, що

Закінчення на 3-й стор.

13 квітня відбулося засідання Орг-комітету з проведення Всеукраїнської акції протесту в зв’язку з ратифікацією т.з. харківських угод щодо продовжен-ня базування ЧФ в Україні.

У засіданні взяли участь Партія захисників Вітчизни, «Свобода», УНП, УРП «Собор», «Громадянська позиція», Європейська партія України, НРУ, «За Україну!», «Наша Україна», «Реформи і порядок», «Фронт змін» та Комітет за-хисту України.

на засіданні одностайно було прийнято рішення про проведення у києві мітингу-протесту 27 квітня о 17 год. біля пам’ятника Шевчен-ка. Запрошуються всі небайдужі до долі країни мешканці києва та інших регіонів України.

Усі на акцію протесту!

Закінчення на 4-й стор.

2

Закінчення. Поч. на 1 стор.

Хамство – як норма?Звичайно, окрім неї. Лише вона особлива і безгрішна. І не бачить різниці, кого «поливати» - малого чи літнього. Або ж навіть священи-ка. Забувши, вочевидь, що лише священику, через якого сходить благодать, дано право відпускати гріхи, а не їй – великій керівничці районного масштабу. І не їй на-дано право судити – хто на землі дибіл, а хто мудрий.

Але панянку так занесло, що своєю «відбірною» лексикою вона привселюдно дозволила «покрити» шанованого на Львів-щині отця П. Зеленюху. І що цій керівничці до того, що отець ще в далеких 1960-х, під час розгулу деспотії, коли більшість боялася навіть словесно згадати про Церк-ву, відстоював відродження УГКЦ. Чхати Ничкало й на те, що за 30 років цієї виснажливої боротьби священик зазнав терору і від вла-ди, і від кадебістів, що разом із владикою Дмитерком, покійними В. Чорноволом та І. Гелєм допо-магав Василю Стусу, коли той був у в’язниці, перевозити закодовані спеціальним шифром листи. Новоявленій керівничці плювати на те, що пан отець всередині 80-х, під час розквіту тоталітарного ре-жиму, возив, ризикуючи життям, підписи за легалізацію УГКЦ до Москви, що він у 1987 році за-знав тортур за три місяці голоду-вання і участь у першому молебні на Арбаті. Що їй, Ничкало, до тих, хто своїм життям прокладали до-рогу до нинішньої незалежності, коли вона особисто тепер у те-плому м’якому кріслі, вгодована, на державницькій зарплаті. Не зупинило її навіть те, що пан Зе-ленюха зустрічався із самим Па-пою Римським - Святішим Отцем Іоаном Павлом ІІ, клопочучи за

відродження УГКЦ, а в 2009 році його за легалізацію УГКЦ нагоро-дили орденом. Це треба шанова-ному священику дожити було до сивини, аби від дрібної чиновниці привселюдно почути принизливі і ганебні слова образи.

А сталося все в жовтні 2010 року під час виборчої компанії. Коли ця панянка, догідливо вико-нуючись чиєсь політичне замов-лення, вирішила дискредитувати шанованого в своєму окрузі кан-дидата в депутати до Яворівської райради. Ясна річ, її брехливі і принизливі слова не відвернули людей від пана отця. Натомість така відверто дискредитаційна поведінка з боку дрібного клерка викликала у виборців шквал обу-рення. Адже своєю нецензурщи-ною Ничкало кинула тінь не лише на себе, а й на всю районну владу. Бо й діяла від імені районної вла-ди чи прикриваючись нею.

Одне слово, люди сподівалися на реакцію з боку її керівництва. А от реагування чомусь не послі-дувало. Навіть після того, як отець став депутатом від Партії захисників Вітчизни і офіційно звернувся із вимогою притягну-ти до відповідальності Ничка-ло, яка дозволяє собі несумісні з її посадою речі. І тут районна влада раптом зайняла догідливу до чиновниці позицію. У людей навіть виникло питання – хто ж керує районом: чи часом не ця ха-мовита пані?

Наразі на офіційне звернен-ня отця Зеленюхи відреагувала лише постійна комісія з питань депутатської етики, регламенту та дотримання законності на чолі з головою Т. Бойко. Вона винес-ла рішення рекомендувати голові Яворівської райдержадміністрації розглянути питання звільнення Ничкало із займаної посади і ре-

комендувати органам державної влади не допускати її в подаль-шому до роботи в цих органах. Ничкало, звісно, тут же чкурнула на лікарняний – така нині практи-ка рятувати власну шкуру від від-повідальності. Але знову насто-рожила позиція її керівництва. Таке враження, що сам пан голова Яворівської РДА боїться «міцного» слівця якоїсь Ничкало, бо навіть після ухвали депутатської комісії боязко опускає очі при згадуванні про відповідальність цієї хамки.

Відтак, шанований пан отець звернувся з офіційним листом до голови Львівської ОДА Михайла Цимбалюка. Як прокоментував пан Михайло на запитання коре-спондента «Вибору», він вже дав доручення розібратися не тільки із інцидентом, що дискредитує орга-ни місцевої влади, а й керівницт-вом Яворівської РДА, яка вчасно не відреагувала на звернення свя-щеника. До речі, як з’ясувалося, М. Цимбалюк солідарний із позицією ПЗВ в неспроможності голови Яворівської РДА М. Довби наве-сти в районі лад, про що заявив на одній із останніх нарад.

- Це просто аморально, коли керівництво району прикриває своїх хамовитих клерків і не шанує поважних людей, - прокоментував голова Львівської облорганізації ПЗВ Павло Барнацький. - З іншого боку, тішить принципова позиція голови Львівської ОДА М. Цимба-люка. До речі, подібний випадок був у Харкові, де місцевий клерк дозволив собі нахамити ветера-нам війни, але там наступного дня йому показали на двері. Нашим районним чиновникам повчитися б такій шані до людей! Але ПЗВ не дозволить паплюжити шанованих людей, особливо, які жертвували собою в роки тоталітаризму задля вільного сьогодення.

тивними їхніми читачами є по-над 15000 мешканців, зокрема – 5000 дітей і 4000 підлітків, які чи-тають близько 280 тис. книжок, то хіба новоявлених «оптимізаторів» гребе? Цікаво, що коли на шостій сесії виголошували цей витвір IQ неперевершеності, то мову вели про приміщення, які очільники планували швиденько вивільнити від дитячих книжок і якнайскоріше «сплавити».

Голова велів Плювати на Закони

Плани у Фірмана по-справжньо-му масштабні – із 7 бібліотек у місті залишити лише 2. А щоб, вочевидь, до депутатів краще дійшло, Фірман на сесії особисто зачитав подання начальника відділу культури, дав-ши зрозуміти, що питання узгод-жено і «обговоренню» не підлягає. «Лиха доля» не оминула навіть центральну міську бібліотеку для дітей, яка функціонувала в місті з 1945 р. і досі жодній владі «не заважала». Навпаки до певно-го часу лише отримувала допо-могу, адже реальні господарі міста усвідомлювали важливість діяльності такого закладу. Але хіба це аргументи для нового го-лови та його поплічників? І хіба його хвилює думка 600 борислав-чан, які поставили свої підписи під

«Оптимізувати» мізки не вдалосяЗакінчення. Поч. на 1 стор. зверненням на захист бібліотеки?

Фірман не знайшов у своєму надто заклопотаному графіку навіть се-кунди, аби хоча б поверхово про-глянути цей «крик душі» 600 своїх виборців. Навіщо вони йому те-пер зі своїми думками і проблема-ми, коли на підході «аукціони» по вивільнених приміщеннях?

Чхати хотів Фірман і на питан-ня дитячої безпеки. Адже новітні «оптимізатори», формуючи про-граму скорочення бібліотек, навіть не спромоглися зазирнути в нор-мативну документацію, яка суво-ро забороняє звозити фонд ско-рочених бібліотек в приміщення, яке Фірман підшукав. Бо це – гру-бо суперечить будівельним і про-типожежним нормам! Виходить, сам голова санкціонує своїм роз-порядженням плювати на закони України в догоду своїм захцянкам. А не дай Боже, сталось би щось, і хто потім відповідав за трагедії? Ясна річ, не той, хто санкціонує, бо в нього імунітет посади, а ті ж самі – бібліотекарі.

Фірман, вочевидь, настільки був переконаний в неперевершеності свого власного IQ, що не припу-стив навіть думки, що можуть знай-тись люди, які вивідають, кому ж планується «віддати» вивільнені приміщення. А підкилимну бо-ротьбу за них повели кілька банків (воно ж зрозуміло, для Фірмана це питання є актуальнішим, аніж освітній рівень дітлахів), а також планувалось одне з них віддати

під… контору для новообраного депутата правлячої у місті партії. Не багато - не мало: чоловік тру-дився для мандата, щоби насам-перед позбавити дітей освітнього закладу і влаштувати там свій офіс. Як не дивно, більшість інших обранців сприяють йому в цьому. Що й казати, справді народні.

Переконавшись, що стука-ти до обраних від народу марно, оскільки після обрання вони про народ забули, бориславчани звер-нулися із заявою до представників Партії захисників Вітчизни. Із перевіркою фактів на місті опера-тивно побував голова Львівської обласної організації ПЗВ Павло Барнацький. Саме його звіт і ліг в основу депутатського звернен-ня голови ПЗВ, народного депу-тата України Юрія Кармазіна на ім’я Прем’єр-міністра, Генераль-ного прокурора та міністра освіти і культури, молоді та спорту щодо перевірки фактів грубого порушен-ня законів України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про куль-туру», Указу Президента України №6/2009 від 12 січня 2009 року та інших нормативно-правових актів з боку керівників Бориславської міськради.

ФантаЗії ФірманаВже 14 березня на позачерговій

сесії Бориславської міськради цей запит озвучив особисто Фірман. Усвідомивши, що він явно

переоцінив свій IQ, підготувавши «програму оптимізації дитячих мізків», голова спробував не-зграбно виправдатися, заявивши: «Ні про яке закриття бібліотек не йдеться, я закликаю всіх не фан-тазувати та не вводити в ома-ну поважних народних депутатів, та всю спільноту». Таке враже, що тут його особисте IQ дало пробоїну, відключивши пам’ять, хто насправді ініціював і особи-сто із сесійної трибуни озвучував плани закриття бібліотек, скоро-чення бібліотекарів і вивільнення приміщень. Мудрі люди, які були присутні при цьому малопристой-ному для голови міста меседжі, звели все до його віку, з яким IQ природньо починає підводити.

А наразі на ім’я голови ПЗВ Ю. Кармазіна та голови Львівської обласної організації ПЗВ П. Бар-нацького від вдячних заявників і працівників Бориславської міської централізованої бібліотечної си-стеми надійшов лист-подяка:

«Депутату Верховної Ради України Кармазіну Ю. А.

Шановний Юрію Анатолі-йовичу!

Колектив працівників міської централізованої бібліотечної системи м. Борислава та користувачі наших бібліотек щиро вдячні Вам за сприян-ня у вирішенні проблеми пе-ренесення дитячої бібліоте-ки в інші, непристосовані для бібліотечного обслуговуван-

Попереду - дерибан землілідер Партії захисників віт-

чизни юрій кармазін вважає, що наміри нинішньої влади в сфері земельних відносин нічим не відрізняються від «прихватизації» 90-х років.

- Тоді видавали приватизаційні майнові сертифікати й розікрали всі шахти та заводи, сьогодні хо-чуть розтягти землю, - заявив він.

- Чинна влада підготувала схе-му, по якій планує скупити всі землі сільськогосподарського призна-чення через емісію Національного банку, - додав голова Львівської облорганізації ПЗВ Павло Бар-нацький. - Вони хочуть створити сімейний банк, надрукувати гроші, за них скупити в населення зем-лю. Але не для оброблення, бо не вміють цього робити. Мета скупки - велика спекуляція. Вони плану-ють покрити нашою землею великі кредиторські заборгованості пе-ред міжнародними валютними банками й фондами. І ті без крово-пролиття і військових дій окупують

наші найкращі у світі землі. І через кілька років можемо опинитися в дикій ситуації, коли, скажімо, вий-демо із власної хати і, не ступив-ши навіть два кроки, наштовхне-мося на кремезних молодиків в уніформі, які скажуть: «Назад! Це - приватна власність міжнародного валютного фонду чи якогось іноземного магната!» І станеться найстрашніше - ми перетворимось у рабів на власній землі. От до чого підштовхує нинішня влада. Якщо в Україні й станеться найближчим часом революція, то вона буде аграрною чи земельною.

Вони працюють. На себе!Дрогобиччани – люди терпеливі. але й їх прориває. Скажімо, немає таких, щоб не дружили з математикою. Втім, за їхніми

підрахунками 100 днів перебування при владі нових очільників давно минули. Але чомусь вони досі не демонструють активності. Принаймні у питанні виконання подарованих місту 100 обіцянок за перші 100 днів.

Надворі вже весна. В активності з нею нашій новій владі явно не тя-гатися. Давно лелеки прилетіли і без будь-яких 100 обіцянок почали вити гнізда та планувати пташенят. Сонце повисушувало і висвітило усі до єдиної ями на дорогах, які нові керівники так клятвено обіцяли населенню в найближчі ж дні після свого приходу до кабінетів заас-фальтувати. Але ремонтні бригади, схоже, й досі не прокинулися від зимової сплячки. Бо немає чого – адже насамперед не прокинулась від виборчої ейфорії сама влада. Це як в анекдоті про єврея. Запитує Мой-ша у дідуся. Чому у нього на магазині постійно висить вивіска «Буду че-рез півгодини»? «А це тому, - відповідає посивілий Абрам, - щоб люди вірили, що я активно працюю!».

От і дрогобиччани помиляються. Влада насправді працює. Ак-тивно працює. У поті чола. На себе! І в цьому вона перед виборцями була щирою. І за 100 днів не тільки виконала, а й перевиконала власні соцзобов’язання.

ня приміщення. На даний час це питання зняте з порядку ден-ного.

Також ми щиро вдячні голові Львівської обласної організації Партії захисників Вітчизни Барнацькому П. С., голові Бо-риславської міської організації ПЗВ Когут С. П. та депутатам Бориславської міської ради від Партії захисників Вітчизни, оскільки завдяки їхньому осо-бистому втручанню та осо-бистими зусиллями було зібрано і надано необхідну Вам інформацію.

Переконані, що назва Вашої партії відповідає суті Вашої діяльності. Ви і Ваші однопартійці дійсно стоїте на захисті кожного громадянина і України загалом.

Переконані, що саме таких як Ви і Ваші однопартійці - Бар-нацький П. С., Когут С. П. та інші - повинно більше бути в за-конодавчих та виконавчих ор-ганах влади, оскільки Ви не на словах, а на ділі демонструєте захист інтересів виборців.

З вдячністю і повагою колек-тив працівників Бориславської міської централізованої бібліо-течної системи.

Вдячні користувачі Борис-лавських бібліотек».

Так хто фантазує і «оптимізує» дитячі IQ, пане Фірман?

Петро ПоДолЯк.

3

Закінчення. Поч. на 1 стор.

Щуку кинули у річкуСворень далекий від ангель-ської порядності, свідчить і пози-ція колективу, який виступив ка-тегорично проти повернення заплямованої особи. Більша ча-стина працівників, переконавшись у бездіяльності правоохоронців, звернулася із колективною зая-вою до голови Львівської обласної організації Партії захисників Віт-чизни Павла Барнацького.

Самі ж працівники інформують, що чехарда із керівними посада-ми у Сколівському військовому лісгоспі триває близько двох років. Через нерозпорядливість відділу кадрів МОУ на посаді директора перебувають то двоє директорів, то двоє в.о. Безперечно, що з по-явою нового керівництва почина-ються масові звільнення й утиски

неугодних працівників. Колек-тив живе і працює в атмосфері постійного страху та стресів, і не бачить виходу із ситуації, оскільки немає чіткої позиції з цього пи-тання керівництва Збройних Сил України.

А 28 січня 2011 року контору ЛПК захопили військові сили пра-вопорядку. Як з’ясувалось, для того, аби на посаду повернувся Сворень. Раніше на цій посаді він перебував із 15 серпня 2009 року по 20 вересня 2010 року. Саме за такий короткий період при ньому встигли наробити стільки, що по-тягнуло на кілька кримінальних статей.

Лише окремі факти. За його ке-рування в квадраті 25 самовільно вирубали 523 куб. м лісу, чим за-вдали державі збитків на суму 940 тис. грн. Ще на 580 тис. грн. завда-

но збитків самовільною вирубкою дерев у тому ж квадраті, але в іншому відділі. А в квадраті 14 працівники УБОЗ ГУМВС України у Львівській області припинили спробу викрадення лісопродукції на суму майже 1 млн. грн. По всіх цих фактах пору-шено кримінальні справи.

Окрім цього, Львівське обласне управління лісового та мисливсь-кого господарства у вересні 2010 року провело перевірку і встано-вило, що відводи лісосік прово-дились вкрай негативно. І все це робилося з метою подальшого ви-крадення необлікованої дереви-ни.

Свореня тоді звільнили за ст. 41 п.1 КЗпП України. Пізніше були виявлені й інші кричущі фак-ти. Скажімо, головний бухгалтер лісгоспу Оксана Ковальчук про-тягом 2008-2010 років проводи-ла посадку лісових культур сила-ми ФОП «Ковальчук О.Ф.». Тобто підприємства, яким сама ж і керує. ФОП уклало вісім угод із лісгоспом на суму 550 тис. грн. Хоча замов-лення ніхто і не збирався викону-вати, натомість підприємство го-

ловбуха отримало чималі гроші. Та й взагалі гроші капа-ли на рахунок фірми постійно, тоді як в лісгоспі всі стогна-ли від невиплати зарплат. Всі ці порушення Ковальчук здійснювала у змові зі Своре-нем, який підписував платіжні доручення на оплату неви-конаних робіт. А роботи, які лісова охорона виконувала безоплатно, головний бух-галтер разом із начальником лісгоспу оформляли на ФОП і отримували за них гроші.

Не дивно, що тепер весь трудовий колектив виступив проти повернення Свореня. І в перші ж дні свого перебу-вання на посаді цей новітній Остап Бендер повернув на керівні посади дискредито-ваних осіб, які свого часу були зі скандалами звільнені. Втомлений від безкінечних конфліктів на підприємстві колектив не перший рік про-

сить керівництво МОУ перевести їх під юрисдикцію ДП «Львівський військовий лісокомбінат». Нібито проста ситуація, в якій мають бути зацікавлені всі, однак чомусь міністерству вигідніше тримати на керінивних посадах казнокрадів і шахраїв.

Обурений колектив лісгоспу

провів пікетування Сколівської райадміністрації і райради, які підтримали всі ініціативи колекти-ву. На рівні Львівської ОДА ство-рено робочу групу з перевірки ви-щевказаних фактів. Тим часом, профком лісгоспу оголосив пред-страйковий стан. І колектив на-лаштований рішуче відстоювати питання до кінця.

На підставі перевірених П. Бар-нацьким матеріалів народний де-путат Юрій Кармазін підготував депутатський запит на ім’я Пре-м’єр-міністра М. Азарова, Генпро-курора В. Пшонки, міністра обо-рони М. Єжеля щодо перевірки фактів бездіяльності правоохорон-них органів Львівської області та Військової прокуратури Західного регіону при розслідуванні кримі-нальних справ, порушених стосов-но розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах керів-никами Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», злов-живання службовим становищем, перевищення службових повно-важень, інших корупційних діянь із боку начальника воєнлісгоспу Р. Свореня, варварської, незаконної вирубки карпатських лісів, вжит-тя заходів із відсторонення від займаної посади Р. Свореня, за-вершення розслідування цих кри-мінальних справ та припинення незаконної вирубки лісів.

- Понад сім років Партія захисників Вітчизни відстоювала збе-реження і нормальне функціонування Сколівського військового лісгоспу, - прокоментував П. Барнацький. - На жаль, казнокради і надалі у нас в ціні. Після першого призначення Р. Свореня на по-саду начальника лісгоспу два роки тому за моїми матеріалами так само Ю. Кармазін підготував депутатське звернення. Була ство-рена робоча група при Міністерстві оборони. Я довів зловжи-вання владою і розкрадання коштів за участю Р. Свореня, про що свідчать кілька кримінальних справ. Однак нове керівництво МОУ всупереч здоровому глузду знову повертає на посаду шах-рая. Якщо перед тим він завдав збитків державі на сотні тисяч гривень, то зараз, відчувши безкарність, уже на 3 млн. Судячи з усього, він дозрів для ще більшої посади, аби діяти з більшим роз-махом. Жарт сумний, але як збагнути, що екс-міністра внутрішніх справ утримують в камері за нібито завдані збитки в 500 тис. грн., яких я, як юрист, не бачу, а пересічний клерк надуває дер-жаву на 3 млн. грн. і залишається при посаді? Вочевидь, у пра-воохоронних органів справді вибірковий підхід до застосуван-ня законів України. Переконаний, що й це депутатське звернення виведе правоохоронців з літаргійного стану і нагадає їм про їхні прямі обов’язки. І якщо вони не збираються притягувати винних до кримінальної відповідальності, то тоді самі відповідатимуть перед законом по всій суворості.

Гроші розікрали, а міст «поховали»?Все більше наше населення переконується, що державні кошти для влади існують тільки для одного – власного збагачення. Одне із таких підтверджень – зруйнований у Бориславі під час повені 2008 р. міст через р. Тисмениця по вул. Вояків ОУН-УПА.

Достатньо згадати, як влада била себе в груди відразу після стихійного лиха, переконуючи населення в тім, що якнайшвид-ше відреставрують міст. Адже на Львівщині він виконує стратегічну функцію: мало того, що сполучає дві частини Борислава, та ще й з’єднує з курортним Трускавцем.

За радянських часів кожен міст в країні розцінювався особливим об’єктом і в разі затримання із його реконструкцією винні перебували б уже за гратами. А тут вже третій рік пішов, а з-під води стирчать лише зруйновані остови.

Влада намагається зберегти хорошу міну при дурній грі. Пояс-нюючи, зокрема, що транспортне сполучення здійснюється через інший міст на перехресті вулиць Д. Галицького, Т. Шевченка, В. Васюка та А. Міцкевича. Але замовчує, що

навантаження на нього після того зросло вдвічі. Та й проектуваль-ники не розраховували на таку тоннажність. Не дивно, що за ко-роткий час і цей міст перетворився в аварійний: дав осадку, з’явилися тріщини. А він також у регіоні виконує стратегічну функцію – з’єднує Львівщину із гірськими се-лами Дрогобицького, Турківського і Сколівського районів. У разі його руйнації в ізоляції опиняться чи-мало гірських сіл.

Що цікаво, на відновлення мо-сту відразу в 2008 р. з бюдже-ту було виділено понад 3 млн. грн. Це трохи менше полови-ни необхідної для реконструкції суми, та все ж. Однак пізніше тим-часова депутатська комісія по контролю за розподілом коштів на ліквідацію наслідків павод-ку, участь у якій брали й депута-

ти від Партії захисників Вітчизни, встановила, що виділені кошти використані не за призначенням, а частину просто розікрали.

Переконавшись, що місцева

влада махнула рукою на пробле-му, близько 350 бориславчан звер-нулася із заявою до представників Партії захисників Вітчизни. На підставі підготовлених Головою

Львівської облорганізації ПЗВ Павлом Барнацьким матеріалів народний депутат України Ю. Кармазін підготував депутатсь-ке звернення на ім’я Прем’єр-

міністра М. Азарова, міністра надзвичайних ситуацій В. Ба-логи, Генпрокурора В. Пшон-ки. У ньому він аргументовано доводить необхідність негай-но виділити кошти із резерв-ного фонду Держбюджету на 2011 рік на закінчення ремонт-них робіт, а Генпрокуратурі - встановити зловмисників і по-вернути розкрадені кошти. До речі, цю думку, перебуваючи на Львівщині, озвучив і Прези-дент В. Янукович.

Петро СИМОЧКО.P.S. На зустрічі із борис-

лавцями у 2010 р. Ю. Кармазін дав слово, що представляти-ме їхні інтереси в вищих ор-ганах державної влади, а П. Барнацький буде його пред-ставником в регіоні. От і те-пер він пообіцяв відшукати кошти на ремонті роботи.

До речі, найближчим часом у Бориславі заплановано осо-бистий прийом громадян Ю. Кармазіним і П. Барнацьким.

Наполеонівські наміри Сендака

На черговій сесії Дрогобиць-кої райради із новим «епохаль-ним» проектом виступив Ми-хайло Сендак.

Голова РДА проголосив, що в травні-червні у Дрогобицькому регіоні розпочнеться будівництво сміттєпереробного заводу. Здава-лось би, мешканцям Дрогобиччини можна тішитися: адже необхідність сміттєпереробного заводу в рай-оні назріла давно. Проте ця заява п. Сендака викликала у обізнаних людей чимало запитань. Зокре-ма, а чому проігнорована закон-на в Україні процедура тендерів? Чому до обговорення проектів не залучений кожен мешканець рай-ону, наче й не для людей робить-ся? Невже п. Сендаку не важли-ва думка мешканців району? І невже він переконаний, що люди настільки неосвічені, що не здатні виявити, чий проект – канадський, американський, китайський, фран-цузький чи вітчизняний – кращий? Чи дрогобиччани не вписуються в особисті схеми п. Сендака, який прагне продемонструвати, що саме він як представник Віктора Януковича на теренах Дрогобич-чини керує парадом?

Але помилочка! Як би не пижив-ся Сендак, але керувати парадом на демократичній Дрогобиччині такими методами не вдасть-ся. І як перший тривожний сиг-нал для нього – Дрогобич і Борис-лав проігнорували сендаківську коаліцію. А без їхнього сміття но-вому підприємству нелегко стати рентабельним.

Ясна річ, п. Сендак, досягши граничного віку, прагне за будь-яку ціну затвердитися як регіональний лідер. Навіть зраджуючи своїх політичних соратників. І висуваючи найабсурдніші епохальні плани. Це ж унікально, 20 років до нього ба-лакали про сміттєпереробний за-вод, а він прийшов, продався новій владі - і все вирішив. А заразом пе-ред Януковичем вислужився.

Втім, як стало відомо «Вибору», ренегатові це не допомогло. За «визначні успіхи» в регіоні та по-вний провал завдань Президен-та голова Львівської ОДА М. Цим-балюк запропонував п. Сендакові написати заяву про добровільне складення повноважень.

Спецназівець під час захоплення лісгоспу

4

CM

YK

Приходить делегація вчите-лів до Януковича. Секретар доповідає: «Вікторе Федорови-чу, до Вас вчителі».

Янукович: «А чого вони хо-чуть»?

Секретар: «Кажуть, грошей немає»...

Янукович: «Куди країна ко-титься? Ну добре, нехай захо-дять без грошей»…

* * *

Пішов якось Янукович до лісу і наштовхнувся на високий пар-кан. Йшов-йшов вздовж нього три дні й три ночі і прийшов до того ж місця. «Межигір’я», - здо-гадався Віктор Федорович.

* * * Помирає старий єврей. Слаб-

ким голосом запитує:- Моя дружина поруч?- Так, любий.

подробиці читайте на сайтах www.pzv.lviv.ua та www.vybir-lviv.com �

- А діти?- Так, татко.- Мої онуки тут?- Так, дідусю!- Тоді чому на кухні світло го-

рить?* * *

Стриже перукар Януковича і питає:

- А за що вас вперше посади-ли?

- Ти стрижи, не відволікайся.

- Вдруге за зґвалтування при-тягували?

- Тобі що, жити набридло?- Та ви не хвилюйтеся, я коли

вас питаю, у вас волосся дибки стає, і мені стригти легше.

* * * Пес покусав на вулиці перехо-

жого. Той глянув на порваний одяг і кричить господарю пса:

- Я вимагаю компенсації!

- Без базару, мужик. Я його потримаю, а ти - кусай!

* * * Раніше придворні блазні

бриніли бубенцями, а зараз - спецсигналами...

* * * Люблю людей, яким я подоба-

юсь. У них хороший смак!* * *

Завершивши приставання вибаченнями, можна образити будь-яку жінку.

* * * «Ми працюємо зараз в дуже

глибокому контакті, - сказав Яну-кович про зв’язки з Росією. - Це стало можливим завдяки пра-вильно обраній для України позиції».

* * * Років тридцять тому не вірив

у те, що багато американських школярів не можуть знайти свою країну на карті... Тепер вірю.

Із Табачником скоро і наші не зможуть!

* * * Мама питає в маленького

сина:- Хто з’їв усі цукерки?- Домовик! Голос із пічки:- Не бреши!

* * * Нацбанк України планує ви-

пуск ювілейної монети номіналом «одна мінімальна зарплата».

* * * Облом - це коли в черзі в аптеці

з тобою фліртує симпатична дівчина, а тут підходить твоя чер-га і треба купити памперси для дитини, прокладки для дружини і мазь від геморою для тещі!

Засновник: Львівська обласна органцізація Партії захисників ВітчизниВидавець: обласна організація ПЗВ

Шеф-редактор: П. С. Барнацький Виходить: двічі на місяць pzv_lviv_obl@ukr.net

Реєстраційне свідоцтво ЛВ № 892/145 від 19 листопада 2008 р., видане Держкомітетом телебачення і ра діомовлення УкраїниЦіна договірна

Надруковано на партійному ротопринтері, свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.

Лежма:1. Пройшов і Крим,

і ..., і мідні труби. 5. М’який, як ... . 6. Овоч, що не солодший за редьку. 10. Встром-ляти ... в колеса. 12. Створив Бог три ... : чорта, бабу і козла. 13. Який привіт, такий і ... . 15. Сиди до сивої коси, а за ледащо ... не йди! 17. Вертітися як ... . 18. Скрутити в бараня-чий ... . 20. Всіх одягає, а сама гола. 21. До-жився: ... одні, а соро-чок ще менше. 22. Хи-трий звір. 25. Фігаро тут, Фігаро ... . 26. Ка-зала Ганна, що ... мар-на. 27. «І блідий місяць на ту пору З-за хма-ри де-де визирав, Не-наче ... в синім морі То виринав, то потопав» (Т.Шевченко). 29. Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на ... . 30. Не чоловік, а ... бліх. 31. Здати об’єкт під .... 33. В своїй хаті своя правда, і сила і ... . 34. ... гуде, скрипка грає, Іван мовчить, та все знає.

Стійма: 1. Коли він на горі свисне, ви-

конуються всі бажання. 2. Хто держить ... , той винен так само, як і той, що кладе у нього. 3. Більшають ... - більшають і кло-поти. 4. Як залицявся, то золоті

грушки обіцяв, а як дістав біле ..., то вже всього відхотілось. 7. Диви-тися, як ... на нові ворота. 8. І на сонці є ... . 9. Пустити гроші на ... . 11. З дітьми хата базар, а без дітей - ... . 14. Впасти в ... (деградувати). 15. Юридичний аналог дишла. 16. Не на ... , а на смерть. 17. Котрий ... тягне, того ще й б’ють. 19. І сам

не ... , і комусь не дам. 23. ... літ - бабин вік. 24. На траву дивись ..., як обсохне роса, а на дівку в бу-день, як не прибрана і боса. 25. Як би ви вчились так як ... , то й мудрість була би своя. 28. Нікчема без палички. 30. Розгулявся, як ... на прив’язі. 32. ... дарма, як голови нема. 33. Мотай на ... .

Відповіді на кросворд, вміщений у №45: Лежма: 5. Подруга . 7. Осел. 9. Дуба. 10. Аби. 11. Сонцем. 13. Завтра. 14. На. 15. Ряст. 17. Рада. 18. Ти. 19.

Як. 21. Віск . 23. Гриб. 26. Ми. 28. Привик. 29. Батько. 30. Лоб. 31. Сани . 34. Геть. 35. Нещастя.Стійма: 1. Рот. 2. Греблі. 3. Яга. 4. Оскома. 6. Оборот. 8. Лицар. 9. Дівка. 12. Мис. 13. Зла. 16. Так. 17. Ріг. 20.

Курчат. 21. Вовни. 22. Сук. 24. Раб. 25. Батіг. 26. Микита. 27. Урожай. 32. Мед. 33. Хто.

Україна – найкращий приклад олігархії

Дипломатичний радник голо-ви Європарламенту Єжи Бузека Арнольдас Пранцкевічус зая-вив, що Україна є одним із най-кращих прикладів олігархії.

«У вас відбулося практично повне злиття політики і бізнесу, їх майже неможливо відділити одне від одного», - підкреслив він. При цьому радник зазначив, що «подібна ситуація була харак-терною й для попередніх урядів». «Звідси – висновок: українські олігархи мають значний вплив на політику або безпосередньо зай-маються нею, змішуючи політичні і бізнес-інтереси», наголосив А. Пранцкевічус

За його словами, в нормаль-ному демократичному суспільстві має існувати чіткий розділ між держслужбовцями, політичними лідерами і бізнесом. «Коли все знаходиться в одних руках, від-повідальність розмивається, звіт-ність перед суспільством практич-но зникає. Політичні партії часто керуються власними інтересами або інтересами олігарха чи ін-

тересами своїх лідерів», - пояс-нив він.

Тим часом, у Брюсселі пред-ставлена доповідь Інституту Гор-шеніна «Великий український бізнес і уряд України», в якій наго-лошувалося, що більшість членів українського уряду – мільйонери.

Так, із 16 членів нинішнього уряду п`ятеро – А. Клюєв, Б. Ко-лесніков, С. Тігіпко, Ю. Бойко і М. Присяжнюк – офіційні мільйонери. Ще двоє – В. Балога і М. Злочевсь-кий – хоча й не декларують свої мільйони, проте, де-факто також є мільйонерами.

Ще ряд міністрів реєструють свою власність на родичів. Так, М. Азаров і О. Лавринович зареєстрували власність на синів, а Д. Табачник – на рідного брата.

У доповіді підкреслюється, що за останній рік рівень статків ба-гатьох урядових мільйонерів значно зріс: статки першого віце-прем`єра А. Клюєва за 2010 рік зросли більш, ніж на півмільярда доларів, а статки віце-прем`єра С. Тігіпка – на 223,6 млн. доларів.

Цією харківською угодою, що передбачає продовження перебу-вання російського Чорноморсько-го флоту на українській військовій базі в Севастополі до 2042 р., підписаною 21 квітня 2010 р. в Харкові українським і російським президентами фактично було зра-джено національні інтереси. Про це першою в Україні відкрито за-явила Партія захисників Вітчизни. І не тільки заявила, а й через два дні, 23 квітня, ще до того, як поста-ло питання про ратифікацію цьо-го документу Верховною Радою, провела пікетування Адміністрації Президента. Керівництво ПЗВ тоді звернулося з відкритим листом до лідерів усіх провідних українських партій підтримати цю акцію проте-сту і не допустити узаконення при-низливого для країни документу. Однак, як це не прикро, партія тоді залишилися наодинці. Що було далі, українці бачили.

Причім, відразу після акції про-тесту голова ПЗВ Юрій Кармазін вручив голові АП С. Льовочкіну ви-моги пікетувальників до Президен-та України. У них Ю. Кармазін чітко окреслив, що підписані у Харкові угоди не відповідають вимогам ст. 17 ч. 7 Конституції України, в якій йдеться, що «на території України не допускається розта-шування іноземних військових баз». Принагідно зауважимо, що саме Ю. Кармазін у Конституційну ніч в 1996 р. наполіг на тому, щоб цей пункт було внесено в Основ-ний Закон, і він викладений у його редакції.

У своєму зверненні до Пре-зидента пікетувальники вима-гали припинити грубе порушен-ня та знущання над Конституцією України, оголосити підписану обо-ма президентами угоду щодо про-довження терміну перебуван-ня ЧФ РФ на території України нікчемною та такою, що не тягне для України жодних наслідків, при-пинити антиукраїнську та зрад-ницьку політику і т.д.

Усі на акцію протесту!Закінчення. Поч. на 1 стор. Однак відчувши, що в Україні

більшість політичних сил зайня-ли вичікувальну, а то й догідливу позицію, АП проігнорувала вимо-ги організованої ПЗВ акції проте-сту. А 27 квітня парламентська більшість за помахом руки з АП прийняла закон «Про ратифікацію Угоди між Україною та РФ з пи-тань перебування Чорноморсь-кого флоту Російської Федерації на території України». Перед го-лосуванням Ю. Кармазін чи не єдиний із депутатів прорвався до мікрофону і звернувся до народ-них обранців: «Скільки дозволя-тимемо топтатися по українській землі іноземним чоботам? Невже у вас, як представників від наро-ду, не муляє совість, що сьогодні ми своїм рішенням зраджуємо не тільки націю, а й пам’ять наших прадідів, які своєю кров’ю здобули незалежність».

Вже після зрадливого голо-сування опозиційні лідери стали кликати людей на вулиці, а дех-то із них відверто почав своїми популістськими діями грати на публіку.

- На жаль, - прокоментував го-лова ПЗВ Юрій Кармазін, - наша партія не вперше зустрічається з таким дистанціюванням з боку опозиційних сил під час прийняття в Україні переломних рішень. За кілька днів до ганебної ратифікації я так само буквально благав з трибуни Верховної Ради лідерів опозиційних партій об’єднати зу-силля, підтримати нашу акцію протесту і не допустити прийнят-тя в Україні принизливого для нації закону. Але був не почутий. Сподіваюся, що тепер, на роко-вину харківських угод, ми зможе-мо консолідуватися і показати, що такі наруги над державою та нацією більше в нас не пройдуть. Тож закликаю всіх небайдужих громадян України приєднатися до Всеукраїнської акції проте-сту і продемонструвати єдність у відстоюванні національних інтересів.