Створення системи надання безоплатної правової допомоги у громадах

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯБЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

У ГРОМАДАХ

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

Створення системи надання безоплатної правової допомоги у громадах.Інформаційно-практичний посібник

Авторський колектив:

Денис Гречко, Благодійний фонд «Горєніє»Ірина Карпович, начальник відділу з організаційних питань Дворічанської районної радиЛюдмила Ковтун, Центр правової інформації та консультацій для захисту прав населення Дворічанського районуОлена Матвійчук, Волинська обласна громадська організація «Центр правової допомоги»Андрій Місяць, Хмельницька обласна громадська організація «Подільська правова ліга»Ольга Настіна, Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність»Галина Турбаба, голова Дворічанської районної радиЗоряна Христина, громадська організація «Асоціація правозахисників України»Іван Шульга, Скадовський центр правової інформації та консультацій

Упорядники: Юлія Щербініна, Василь Романюк, Програма розвитку ООН в УкраїніРоман Романов, Ольга Гальченко, Програма «Верховенство права» «Міжнародного фонду Відродження»

Редагування:Мирослав Лаврінок, Вадим Красник, Координаційний центр з надання правової допомоги

Міжнародний фонд Відродження. Місія Міжнародного фонду «Відродження» — сприяти розвитку відкритого суспільства та утвердження демократії в Україні шляхом посилення спроможності громадянського суспільства вчасно та гнучко реагувати на суспільні зміни, формувати соціальні запити та здійснювати діяльність у відповідності до принципів відкритого суспільства. Свою діяльність Міжнародний фонд «Відродження» здійснює через надання експертної, організаційно та фінансової допомоги у вигляді грантів неурядовим організаціям. Ми прагнемо розвивати в Україні суспільство, яке живе за принципами верховенства права, де існує повага до думки меншості та панує різноманіття ідей, влада обирається демократичним шляхом та підзвітна своїм громадянам.

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) налагоджує партнерство на всіх суспільних рівнях, сприяючи розвитку країн, підвищуючи їх здатність протистояти кризам, і підтримує економічне зростання задля поліпшення життя кожної людини. ПРООН працює в 177 країнах і пропонує глобальне бачення з урахуванням специфіки місцевого розвитку для розширення прав і можливостей людини і підвищення життєздатності держав.

В Україні три головні сфери діяльності ПРООН в галузі розвитку - демократичне управління та місцевий розвиток; подолання бідності, досягнення процвітання та Цілей розвитку тисячоліття; енергетика та охорона навколишнього середовища. В кожній з цих тематичних сфер ПРООН намагається врівноважити роботу з інструментарієм державної політики, адвокацією, розбудовою спроможностей партнерів і пілотуванням нових ініціатив. ПРООН працює в Україні з 1993 року.

Координаційний центр із надання правової допомоги – державна установа у сфері управління Міністерства юстиції України, утворена Урядом України з метою формування ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості. Координаційний центр забезпечує організацію надання безоплатної вторинної правової допомоги через свої територіальні відділення – центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що утворені у всіх регіонах України. Починаючи з 1 січня 2013 року, Координаційний центр забезпечує цілодобове надання на всій території України захисту за рахунок коштів держави особам, затриманим у кримінальному чи адміністративному порядку, особам, до яких застосовано адміністративний арешт чи тримання під вартою як запобіжний захід, а також особам, у кримінальних провадженнях стосовно яких захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням чи проведення окремої процесуальної дії. Даний посібник пройшов редакцію Координаційного центру та рекомендується для ознайомлення органам місцевого самоврядування.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН, Міністерства закордонних справ Данії та Міжнародного фонду «Відродження».

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У ГРОМАДАХ

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

Київ -2013

ПЕРЕДМОВАСистему надання правової допомоги можна назвати ефективною, якщо

вона відповідає низці ознак, зокрема є доступною в територіальному вимірі. Найважливішою така доступність є для людей, рівень доходів або соціаль-но-економічний статус яких не дозволяють користуватися юридичною допо-могою з приватних джерел. У той самий час, первинна правова допомога у формі поширення правової інформації та правових консультацій, за умови їхньої ефективності та системності, може суттєво посилити стан правової за-хищеності населення.

Програма «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» у співпраці із Правовою ініціативою відкритого суспільства та Програмою роз-витку ООН в Україні підтримують розбудову первинної правової допомоги у територіальних громадах шляхом підсилення мережі Центрів правової ін-формації та консультацій. Центри мають уніфіковані стандарти роботи, ви-кладені в посібнику «Правова допомога у громаді».

З метою забезпечення доступу до первинної правової допомоги, місцеві територіальні громади мають можливість створювати комунальні установи або на конкурсних засадах залучати юридичних чи фізичних осіб приватного права. Таким чином, кожна громада, залежно від своїх потреб і можливостей, може обирати найприйнятнішу для себе модальність роботи.

Дане видання орієнтоване на широке коло осіб, зацікавлених у створенні дієвої та доступної системи надання правової допомоги у своїх громадах. До підготовки видання були залучені представники органів місцевого самовря-дування, практикуючі юристи Центрів правової інформації та консультацій та експерти Координаційного центру з надання правової допомоги при Мініс-терстві юстиції України.

Місцеві громади, зацікавлені у своєму розвитку, мають усвідомити важли-вість своєчасної, професійної і територіально-доступної правової допомоги. Ми щиро сподіваємось, що дане видання стане дієвим інструментом для чле-нів територіальних громад та представників органів місцевого самовряду-вання в забезпеченні належної та доступної правової допомоги тим, хто її найбільше потребує.

ЗМІСТРОЗДІЛ 1. КОМУНАЛЬНІ УСТАНОВИ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ....................................................................................................................................... 6

1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УСТАНОВИ ЯК СУБ’ЄКТА НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ................................................................................................................... 71.2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ .............................................................................................................. 91.3. ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ УСТАНОВИ В УСІХ ІНСТАНЦІЯХ ..................................................................... 111.4. ШТАТНИЙ РОЗПИС УСТАНОВИ ТА КОШТОРИС – ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ .................................................................................................................................... 18

РОЗДІЛ 2. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА ................................................ 23

2.1. ОГЛЯД ПОРЯДКУ ТА КРИТЕРІЇВ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА: ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕВНОЇ МОДЕЛІ, ПЕРЕЛІК СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ НАДАВАТИ ТАКУ ДОПОМОГУ .............................................................................................................................. 232.2. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ............................................................................... 282.3. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ УГОДИ (ПРОЕКТ ТИПОВОЇ УГОДИ), МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ УМОВ УГОДИ ............................................................................................................... 33

РОЗДІЛ 3. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА ..................................... 35

3.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА ДЛЯ НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. ПЕРЕВАГИ ТАКОЇ МОДЕЛІ, ЗОКРЕМА ДЛЯ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ...... 353.2. УКЛАДЕННЯ ТИПОВОГО ДОГОВОРУ З ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА. ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА НА РІЗНИХ ПРАВОВИХ ПІДСТАВАХ (ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА УГОДА, ЗАЛУЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, АДВОКАТІВ) ....................................................................................................................................... 373.3. РЕКОМЕНДОВАНІ МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦЯ ТА ФОРМА РОБОТИ ........................... 393.4. ФІНАНСОВА ЧАСТИНА (ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ) ................................................................ 41

РОЗДІЛ 4. НАЛАГОДЖЕННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У ГРОМАДІ ............................................................. 45

4.1. ФОРМИ РОБОТИ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПЕРВИННУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ . 454.2. ДОКУМЕНТООБІГ: ОБЛІК ТА РЕЄСТРАЦІЯ КЛІЄНТІВ .................................................................. 494.3. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДИ ПРО СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ .............................................................. 534.4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ...................................................................................................................................... 62ДОДАТКИ ................................................................................................................................... 69

Р о з д і л 1 | К о м у н а л ь н і у с т а н о в и з н а д а н н я п е р в и н н о ї п р а в о в о ї д о п о м о г и

5

Правове регулювання діяльності уста-нови з надання безоплатної первинної правової допомоги регулюється такими нормативно-правовими актами:

• Конституція України;• Цивільний кодекс України;• Господарський кодекс України;• Кодекс законів про працю Украї-

ни;• Закон України «Про місцеве само-

врядування в Україні»;• Закон України «Про безоплатну

правову допомогу»;• Закон України «Про оплату праці»;• Постанова Кабінету Міністрів

України від 04.10.1995 року № 786 «Про методику розрахунку орендної плати за державне май-но та пропорції її розподілу»;

• Постанова Кабінету Міністрів від 30.08.2002 року № 1298 «Про оп-лату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці пра-цівників установ, закладів, органі-

зацій окремих галузей бюджетної сфери»;

• Наказ Міністерства юстиції Укра-їни № 483/5, яким було затвер-джено «Типове положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги».

У червні 2011 року Верховна Рада Укра-їни прийняла Закон України «Про безо-платну правову допомогу». Згідно зі ст. 12 цього Закону органи місцевого само-врядування з урахуванням потреб тери-торіальної громади можуть утворювати спеціалізовані установи з надання безо-платної первинної правової допомоги.

Ці установи є неприбутковими організа-ціями, користуються правами юридич-ної особи, мають власні бланки, печатку зі своїм найменуванням, фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших незаборонених законодавством джерел.

Повноваження та порядок діяльності спеціалізованих установ з надання бе-

РОЗДІЛ 1.КОМУНАЛЬНІ УСТАНОВИ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ

ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УСТАНОВИ ЯК СУБ’ЄКТА НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Р о з д і л 1 | К о м у н а л ь н і у с т а н о в и з н а д а н н я п е р в и н н о ї п р а в о в о ї д о п о м о г иР о з д і л 1 | К о м у н а л ь н і у с т а н о в и з н а д а н н я п е р в и н н о ї п р а в о в о ї д о п о м о г и

6

зоплатної первинної правової допомо-ги встановлюються Положенням про установу з надання безоплатної пер-винної правової допомоги, яке затвер-джується на основі Типового положен-ня про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги.

28 березня 2012 року Міністерство юс-тиції України видало наказ № 483/5, яким затвердило Типове положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги. Це по-ложення чітко роз’яснює правовий статус цієї установи, основні завдання, порядок призначення та повноваження керівника установи, вимоги до її пра-цівників, порядок формування майна тощо.

ЗАВДАННЯ УСТАНОВИ

Згідно з нормами цього положення ос-новним завданням установи є забезпе-чення доступу до інформування особи про її права і свободи, порядок їх реалі-зації та відновлення у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самовряду-вання, їхніх посадових і службових осіб.

У МЕЖАХ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ УСТАНОВА ВИКОНУЄ ТАКІ ФУНКЦІЇ:

• розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги;

• надає правову інформацію;• надає консультації та роз’яснення

з правових питань;• складає заяви, скарги та інші до-

кументи правового характеру (крім документів процесуального

характеру);• надає допомогу в забезпеченні

доступу особи до вторинної пра-вової допомоги та медіації;

• інформує територіальну громаду про можливість отримання безо-платної первинної та вторинної правової допомоги шляхом роз-міщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів міс-цевого самоврядування та/або в засобах масової інформації шля-хом розповсюдження інформа-ційних матеріалів;

• узагальнює інформацію про нада-ну безоплатну первинну правову допомогу, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулися по таку допомогу, та щокварталь-но до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звітує орга-ну, що утворив установу.

КЕРІВНИК ТА ПРАЦІВНИКИ УСТАНОВИ

Установу очолює керівник, який призна-чається на посаду та звільняється з неї за рішенням органу, що її утворив. Ке-рівником установи може бути громадя-нин України, який має вищу юридичну освіту і досвід роботи на керівних поса-дах не менше ніж два роки, досвід робо-ти у галузі права є перевагою.

ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА:

• організовує роботу установи, несе персональну відповідаль-ність за виконання покладених на неї завдань, звітує перед органом, що її утворив;

• видає у межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого


7

характеру, контролює їх виконан-ня;

• призначає на посади та звільняє з них працівників установи, роз-поділяє обов’язки між ними, за-тверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення праців-ників установи та застосування до них дисциплінарних стягнень;

• вносить на розгляд органу, що утворив установу, пропозиції щодо структури, штатного розпи-су та кошторису установи;

• здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної пер-винної правової допомоги, та за-безпечує проведення особистого прийому висококваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному обсязі надати роз’яснення положень законо-давства та консультації з питань реалізації прав і свобод люди-ни, громадянина та виконання обов’язків;

• за погодженням з органом, що утворив установу, залучає до ве-дення особистого прийому поса-дових осіб місцевого самовряду-вання;

• забезпечує доступність, своєчас-ність і якість безоплатної первин-ної правової допомоги, що нада-ється установою;

• забезпечує регулярне вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, які звертаються по надання безоплатної первинної право-вої допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає ор-гану, що утворив установу, не рід-ше ніж раз на півроку;

• забезпечує цільове використання коштів та майна установи, органі-зовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання звітності в установле-ному порядку;

• здійснює інші повноваження від-повідно до законодавства.

Працівниками установи, до повнова-жень яких безпосередньо належить на-дання безоплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професій-ні вимоги до інших працівників устано-ви визначаються її керівником.

ДЖЕРЕЛАМИ ФОРМУВАННЯ МАЙНА УСТАНОВИ Є:

• майно, передане засновником;• майно, придбане за рахунок влас-

них коштів або інших, незаборо-нених законодавством джерел;

• майно, передане юридичними та фізичними особами.

Установа фінансується за рахунок ко-штів місцевих бюджетів та інших, неза-боронених законодавством джерел.

Установі забороняється встановлюва-ти плату за надання будь-якого з видів правових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких перед-бачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина.

Запропонована типовим положенням модель функціонування установи з на-дання безоплатної правової допомоги (БПД) має низку переваг, серед яких варто виокремити:


8

• незалежність від благодійних вне-сків та донорських коштів, оскіль-ки такі установи фінансуються з місцевого бюджету;

• постійність у роботі. Ці установи діють з моменту заснування і до моменту ліквідації. Рішення про ліквідацію такої установи прийма-ються органами місцевого само-врядування (ОМС), тобто устано-ва має постійний характер при наданні допомоги, на противагу тій формі безоплатної правової допомоги (БПД), де органами міс-цевого самоврядування (ОМС) залучають суб’єкти приватного права для надання безоплатної правової допомоги (БПД) через конкурс;

• надання безоплатної правової допомоги (БПД) через устано-ву дозволяє моніторити реальні проблеми громади, виносячи їх на обговорення та вирішення на-пряму в органами місцевого са-моврядування (ОМС);

• у процесі роботи такої установи формується додатковий шлях ви-рішення проблем громади – ме-діація (досудове врегулювання спорів);

• ефективна діяльність цієї устано-ви – перший крок на шляху фор-мування громадянського суспіль-ства;

• робота установи з надання безо-платної правової допомоги (БПД) суттєво зменшить кількість скарг і звернень до органів місцевого самоврядування;

• установа як частина механізму місцевого самоврядування дає можливість реально

та оперативно вирішувати проблеми громади, що є реалізацією принципів місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

• установа може бути суб’єктом звернення до органів місцевого самоврядування для вирішення проблем за умови внесення змін у регламент відповідної ради;

• установа створюється на неви-значений термін;

• наявність виділеного для таких цілей приміщення та обладнання;

• попередньо підібрані та переві-рені на кваліфікацію кадри, нав-чений персонал;

• більша зацікавленість і вмотиво-ваність у роботі працівників, які працюють на умовах трудового договору, адже це – постійне міс-це роботи;

• можливість оскарження дій/без-діяльності працівників установи чи установи до вищого органу;

• адміністративний порядок про-цедури звітності;

• можливість контролю з боку гро-мадськості;

• рішення про виділення коштів приймається в адміністративному порядку і не може бути оскарже-ним у суді. Це пришвидшує робо-ту з надання безоплатної право-вої допомоги, не перешкоджаючи її вчасному початку;

• мотивація для інших бюджетних установ працювати більш ефек-тивно, адже можливе виникнення загрози втрати стабільного бю-джетного фінансування.


9

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ:

• порядок прийняття рішення про призначення керівника або від-повідальної особи;

• затвердження Положення «Про комунальну установу»;

• розробка положення про фінан-сування установи;

• підготовка проектів відповідних рішень щодо створення кому-нальної установи з надання пер-винної правової допомоги в гро-маді;

• розміщення установи (виділення приміщення, встановлення міні-мальних вимог).

Відповідно до підпункту 391 пункту першого частини першої Закону Укра-їни «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенція сільських, селищних, міських рад нале-жить створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первин-ної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ.Від-повідно до пунктів 1-2 частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повнова-жень виконавчих органів сільських се-лищних та міських рад у сфері надання безоплатної первинної правової допо-моги належить утворення в установле-ному порядку установ з надання безо-платної первинної правової допомоги з урахуванням потреб територіальної

громади та підготовка і внесення на роз-гляд ради пропозицій щодо утворення установ з надання безоплатної первин-ної правової допомоги, вирішення пи-тань про чисельність працівників таких установ, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного за-безпечення їх діяльності, надання для їх функціонування необхідних приміщень.

Аналіз вищеозначених норм свідчить про те що виконавчі комітети сільських селищних , міських рад приймають рі-щення щодо необхідності створення установ з надання безоплатної перви-ної правової допомоги та вносять про-позиції на пленарне засідання відповід-ної ради питання щодо створення кому-нальної установи

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ

ПЕРШИМ ЕТАПОМ для утворення такої установи є формування робочої групи, яка безпосередньо готуватиме всі не-обхідні документи на розгляд ради. Цей етап починає діяти завдяки ініціативі про створення комунальної установи, яку можуть подати депутати, громадські організації, фізичні особи.

ДРУГИЙ ЕТАП – підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо утво-рення установ з надання безоплатної первинної правової допомоги.

1.2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ


10

ФУНКЦІЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ:

• формує проект рішення місцевої ради щодо створення комуналь-ної установи;

• формує проект положення кому-нальної установи;

• формує проект кошторису, штат-ного розпису комунальної уста-нови;

• формує пропозиції щодо канди-датури на посаду директора ко-мунальної установи;

• пропозиція зі створення кому-нальної установи, а також проек-ти документів, які були підготов-лені робочою групою, проходять затвердження органами місце-вого самоврядування в порядку, встановленому регламентом від-повідної ради.

ТРЕТІЙ ЕТАП – затвердження та підпи-сання рішення про створення кому-

нальної установи.

ТЕКСТ РІШЕННЯ ПОВИНЕН МІСТИТИ ТАКІ НОРМИ:

• норми законодавства, якими ке-рується рада при прийнятті рі-шення;

• пункт рішення про створення комунальної установи із зазначенням повної назви цієї установи;

• пункт рішення про затвердження положення про комунальну уста-нову;

• пункт рішення про затвердження бюджету комунальної установи;

• пункт рішення про призначення керівника комунальної установи;

• пункт рішення щодо закріплення за комунальною установою майна та приміщення на праві оператив-ного управління.


11

Наступний крок після прийняття рішен-ня про створення комунальної устано-ви – її державна реєстрація. Оскільки установа як суб’єкт правовідносин є юридичною особою публічного пра-ва, процедура реєстрації в цілому не відрізняється від процедури реєстра-ції юридичної особи будь-якої форми

власності. Проте цей механізм має певні особливості, зумовлені тим, що устано-ва функціонуватиме за бюджетні кошти.

Схематично процес реєстрації кому-нальної установи з надання безоплат-ної правової допомоги виглядає таким чином:

Документивідповідають

вимогам закону

Доопрацювання пакету документів

Подання пакету документівдержавному реєстратору

Внесення державнимреєстратором відомостей до Реєстру

Внесення державним реєстраторомвідомостей до Реєстру та передача даних

про реєстрацію органам статистики,податкової та ПФУ

Отримання в державного реєстраторавиписки про реєстрацію юридичної особи

Постановка на облік у податковійінспекції як неприбуткової установи Виготовлення печатки

Відкриття рахунку в органахДержавної казначейської служби

ТАКНІ

1.3. ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ УСТАНОВИ В УСІХ НЕОБХІДНИХ/ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ІНСТАНЦІЯХ


12

Отже, починати державну реєстрацію комунальної установи з надання безо-платної первинної правової допомоги варто з візиту до державного реєстра-тора. Власне стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не забороняє надіслати пакет документів поштою з описом вкладення чи навіть в електронній формі. Проте з точки зору економії часу радимо особисто відвідати державного реєстратора. Так Ви зможете налагодити контакт із ним та в разі, коли в документах є певні по-милки, державний реєстратор вкаже на них. Ви також зекономите час на пере-силці документів, яка може зайняти від декількох днів до декількох тижнів.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРАТОРУ:

• заповнена реєстраційна картка на проведення державної реє-страції юридичної особи (бланки є в Інтернеті, мають бути в дер-жавного реєстратора);

• оригінал рішення ради про ство-рення комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги. (Якщо подає-те копію, вона повинна бути нота-ріально посвідчена);

• два примірники затвердженого радою Положення про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги установчих документів (оригінали);

• оригінал квитанції з відміткою банку про сплату реєстрацій-ного внеску. Розмір збору – 170 грн. (десять неоподаткову-ваних мінімумів доходів грома-дян). Інформацію про рахунки

для сплати можна дізнатися у ре-єстратора або в найближчому від-діленні банку, який, як правило, співпрацює з реєстратором;

• документ, що підтверджує повно-важення особи, яка подає доку-менти.

Далі державний реєстратор має пере-вірити поданий пакет документів, та у випадку наявності підстав, передба-чених п. 11 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», залиши-ти ці документи без розгляду. Про зали-шення документів без розгляду Вас по-винні повідомити не пізніше наступного робочого дня після подання документів на реєстрацію.

Якщо ж підстави для відмови у реєстра-ції відсутні, державний реєстратор про-тягом трьох робочих днів має внести відповідні відомості до Єдиного дер-жавного реєстру підприємств та орга-нізацій України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У той же день державний реєстратор передає відповідним органам статисти-ки, Державній податковій службі Украї-ни, Пенсійному фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. На практиці ці відомості передаються автоматично при заповненні держреє-стратором картки, але податкова служ-ба та пенсійний фонд чомусь «бачать» ці дані лише через декілька днів.

Після отримання державним реєстра-тором від органів статистики, Держав-ної податкової служби України, Пенсій-


13

ного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи державний реєстратор видасть або надішле Вам один примірник оригіналу установчих документів з відміткою про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписку з Єдиного державного реє-стру. Відповідно до чинного законодав-ства саме виписка з Єдиного державно-го реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є основним докумен-том, що підтверджує реєстрацію юри-дичної особи. Виписка друкується на бланку суворої звітності, має захист від підробки, що підтверджує її більшу до-стовірність.

ПОСТАНОВКА НА ОБЛІК У ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ

ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК НЕПРИБУТКОВОЇ

Відповідно до пункту 3.9. Порядку об-ліку платників податків і зборів, затвер-дженого наказом Державної податкової адміністрації № 979 від 22.12.2010, з мо-менту взяття на облік платник податків вважається таким, що перебуває на за-гальній системі оподаткування, якщо він не обрав інший спосіб оподаткуван-ня згідно із законодавством.

Відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організа-цій, затвердженого наказом Держав-ної податкової адміністрації № 37 від 24.01.2011 , в Україні діють такі види не-прибуткових установ та організацій:

Код неприбутковості Опис неприбуткової установи та організації

0001 органи державної влади України

0002установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів

0003 органи місцевого самоврядування

0004установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів

0005 благодійні фонди (організації), створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності

0006

громадські організації, створені з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, громадські організації інвалідів, спілки громадських організацій інвалідів та їхні місцеві осередки, створені згідно з відповідним законом

0007 творчі спілки0008 політичні партії


14

Р о з д і л 1 | К о м у н а л ь н і у с т а н о в и з н а д а н н я п е р в и н н о ї п р а в о в о ї д о п о м о г и

Як видно з таблиці, комунальна установа з надання безоплатної правової допомо-ги підпадає під опис неприбуткової уста-нови з кодом неприбутковості 0004.

Відповідно до пункту 157.2 статті 157 Податкового кодексу України від опо-даткування звільняються доходи не-прибуткових організацій, визначених у підпункті «а» пункту 157.1 цієї статті (ор-гани державної влади України, органи місцевого самоврядування, Національ-на академія наук України та створені ними установи або організації, що утри-муються за рахунок коштів відповідних бюджетів), отримані у вигляді:

• коштів або майна, що надходять безоплатно або як безповоротна фінансова допомога чи добро-вільні пожертвування;

• пасивних доходів;• коштів або майна, що надходять

до таких неприбуткових організа-цій як компенсація вартості отри-маних державних послуг, зокрема доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготов-лення та реалізації товарів, ви-конання робіт, надання послуг, зокрема від надання платних по-слуг, пов’язаних з їхньою основ-ною статутною діяльністю;

• дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бю-джетів, державних цільових фон-дів або в межах технічної чи бла-годійної (зокрема гуманітарної) допомоги, крім дотацій на регу-лювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їхнім отримувачам згідно із законодав-ством, з метою зниження рівня таких цін.

0009 пенсійні фонди0010 кредитні спілки

0011інші, ніж визначені в підпункті «б» пункту 157.1 статті 157 розділу III Кодексу, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів

0012

спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників (членів, учасників), які утримуються лише за рахунок внесків таких засновників (членів, учасників) та не провадять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів

0013 релігійні організації

0014

науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідники, музеї, музеї-заповідники

0015 житлово-будівельні кооперативи та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків

0016професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання, утворені в порядку, визначеному законом


15

При цьому режим оподаткування не-прибуткових організацій застосовуєть-ся лише для юридичних осіб, внесених до Реєстр неприбуткових установ та організацій. Тобто такий податковий режим не виникає автоматично, тому на етапі реєстрації комунальної установи потрібно подбати про внесення устано-ви до Реєстру неприбуткових організа-цій.

Включення комунальної установи до Реєстру проводиться органом держав-ної податкової служби за її місцезнахо-дженням. Для внесення до Реєстру по-трібно подати до органу державної по-даткової служби за її місцезнаходжен-ням такі документи:

• реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до По-ложення про Реєстр неприбут-кових установ та організацій, за-твердженого наказом Державної податкової адміністрації № 37 від 01.04.2011;

• копії затвердженого Положення про установу.

Підтвердженням неприбуткового ста-тусу комунальної установи є Рішення про включення до Реєстру непри-буткових установ та організацій. Це рішення Вам повинні надіслати, але швидше буде самому відвідати подат-кову і забрати цей документ. Крім реє-страції установи в податковій інспекції, здійснюється і реєстрація юридичної особи як платника внесків до Пенсій-ного фонду України та інших фондів за-гальнообов’язкового соціального стра-хування, а також реєстрація в органах статистики.

Відповідно до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійно-го фонду України платників єдиного внеску на загальнообов’язкове дер-жавне соціальне страхування, затвер-дженого постановою Пенсійного фонду України № 21-6 від 27.09.10, взяття на об-лік здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, наданих державним реєстратором згід-но із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше наступ-ного робочого дня з дня отримання за-значених відомостей органами Пенсій-ного фонду України. Проте звернутися до відповідних територіальних органів соціальних фондів та статистики все ж потрібно для отримання довідок про взяття на облік установи як платника соціального внеску та довідки з Єдино-го державного реєстру підприємств та організацій України.

Ще одна важлива процедура, яку по-трібно пройти на етапі реєстрації кому-нальної установи, – це виготовлення печатки. Саме печаткою завіряються підписи керівника організації. Без неї неможливо буде відкрити рахунок, ви-давати розпорядчі документи тощо. Процедура виготовлення печатки ос-таннім часом значно спростилася. Нині для цього непотрібно отримувати доз-віл у дозвільній системі МВС. Для виго-товлення печатки необхідно звернути-ся до майстерні, яка надає такі послуги.

Для уникнення зловживань кожна граверна майстерня вимагає надання певного переліку документів, які під-тверджують, що виготовляється перша


16

печатка чи печатка замість зіпсованої (втраченої). Нині цей перелік законо-давчо неврегульований.

ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕЧАТКИ МАЙСТЕРНЯ ВИМАГАЄ ТАКІ ДОКУМЕНТИ:

• заява;• копія виписки з реєстру;• копія довідки з управління статис-

тики;• довідка з Державної податкової

інспекції – Ф4 –ОПП;• доручення (якщо печатку замов-

ляє довірена особа);• паспорт (копія паспорта) керівни-

ка, довіреної особи;• копія положення про установу;• зразки печаток.

Завершальним етапом на стадії держав-ної реєстрації комунальної установи з надання безоплатної первинної пра-вової допомоги є відкриття рахунків в органах Державної казначейської служби України. Після проходження цього етапу установа зможе повноцін-но функціонувати – платити працівни-кам зарплату, оплачувати комунальні послуги та здійснювати інші видатки.

Цей етап реєстрації складається з двох частин. Насамперед варто потурбувати-ся про внесення установи до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних ко-штів та одержувачів бюджетних коштів. Для цього потрібно протягом 14 днів із дня реєстрації юридичної особи подати до територіального органу Державної казначейської служби України в елек-тронному вигляді та на паперовому но-сії інформації два примірники реєстра-ційної картки з підписом керівника уста-

нови, завіреним печаткою. Форма реє-страційної картки міститься в додатку 1 до наказу Міністерства фінансів України № 1691 від 22.12.11 «Про затвердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів».

РАЗОМ З РЕЄСТРАЦІЙНОЮ КАРТКОЮ НАДАЮТЬСЯ:

• довідка про включення до Єди-ного державного реєстру під-приємств та організацій України (довідка з органу статистики) або копія цієї довідки, засвідчена ор-ганом, що її видав;

• копія зареєстрованого (затвер-дженого) положення про уста-нову, засвідчена органом, який здійснив реєстрацію, або у нота-ріальному порядку; при цьому нотаріального чи іншого засвід-чення це положення не потребує.

Після перевірки поданих Вами доку-ментів територіальний орган Держав-ної казначейської служби України внесе комунальну установу до Єдиного реє-стру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та на підтвердження цього видасть відповід-ну довідку. Далі можна безпосередньо розпочинати відкриття рахунку. Поря-док відкриття і закриття рахунків у на-ціональній валюті в органах Державної казначейської служби України регулю-ється наказом Міністерства фінансів України № 758 від 13.08.12.

Відповідно до п. 3.1. вказаного Порядку розпорядники бюджетних коштів, які не мають відкритих рахунків в органі Казначейства, для відкриття бюджетних


17

рахунків подають такі документи:

• заяву про відкриття рахунків за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвер-дженої в установленому порядку картки зі зразками підписів та від-битка печатки надано право пер-шого та другого підписів;

• виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізич-них осіб-підприємців. На жаль, у наказі не конкретизовано, оригі-нал чи копію виписки слід пода-вати до казначейства. Радимо Вам взяти для візиту до казначейства оригінал виписки, а також завіре-ну власною печаткою копію;

• копію про взяття установи на об-лік в органі Державної податкової служби. Майте на увазі, що копію може засвідчити або сама подат-кова, або нотаріус;

• картку зі зразками підписів, від-битку печатки і перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірни-ках;

• копію повідомлення про взяття установи на облік у відповідному органі Пенсійного фонду України як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

• копію довідки про включення розпорядника бюджетних коштів до Єдиного реєстру розпорядни-ків бюджетних коштів та одержу-вачів бюджетних коштів.

На підставі отриманих документів казначейство відкриває рахунок ко-

мунальній установі, про що впродовж трьох днів має повідомити відповідний орган податкової інспекції. До отриман-ня від Державної податкової інспекції повідомлення про взяття рахунка на облік операції здійснюються лише на зарахування коштів на рахунок. Упро-довж трьох днів з дня отримання від по-даткової інформації про взяття на облік рахунка Вам повинні видати повідом-лення про його відкриття.

Загалом це все, що необхідно для ре-єстрації комунальної установи у всіх органах. Але Ви повинні розуміти, що в кожному регіоні може бути різна прак-тика застосування одного і того ж зако-нодавства. Радимо Вам перед кожним візитом до того чи іншого реєстрацій-ного органу чи перед тим, як почати збирати документи, консультуватися з відповідними фахівцями на місці. Зви-чайно, правила однакові для всіх і в усіх регіонах. І за допомогою прокуратури чи суду Ви можете змусити чиновників виконувати їх у чіткій відповідності до вимог закону. Проте якщо наша головна мета – якнайшвидше розпочати роботу установи, то необхідно завжди шукати розумний компроміс. Хай Вам щастить у цій нелегкій справі!


18

Кожна комунальна бюджетна установа складає індивідуальний кошторис, пла-ни асигнувань, штатний розпис та інші обов’язкові документи за затвер-дженою формою.

Кошторис доходів і видатків бюджет-ної установи є основним плановим документом, який підтверджує повно-важення щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бю-джетних призначень. Суми видатків у кошторисі відображаються за повною економічною класифікацією видатків та повинні бути обґрунтовані відповід-ними детальними розрахунками. Пла-нуючи видатки по загальному фонду, беруть до уваги основні показники та контингенти (чисельність працівників), матеріально-технічну базу, обсяги об-слуговування населення тощо, які дово-дяться головним розпорядником.

Невід’ємним додатком до кошторису є штатний розпис, який затверджується для обґрунтування фонду оплати пра-ці. Штатний розпис – це документ, який містить інформацію про перелік штат-них працівників комунальної бюджет-ної установи, їхні посадові оклади, до-плати, надбавки та їхній запланований фонд оплати праці на місяць та на рік. Розраховуються чисельність штатних працівників відповідно до нормативів, фонд оплати праці, відрахування на соціальні заходи, а також матеріальні,

капітальні видатки та інші, що необхід-ні для виконання поставлених завдань. При цьому використовують інструкції та вказівки Державної казначейської служби України, Міністерсва фінансів України, головного розпорядника щодо розрахунків кожного виду видатків.

При складанні кошторису установою здійснюються детальні розрахунки, що обґрунтовують кожну статтю видатків. Розрахунки обов’язково надаються го-ловному розпоряднику для перевірки та узгодження запланованих видатків.

Для розрахунку потреби в різних видах видатків використовують матеріальні та грошові норми.

Матеріальні норми – це норми, що відображають витрати матеріальних цінностей у розрахунку на одиницю виміру.

Грошові норми витрат – це матеріаль-ні норми витрат, переведені в грошове вираження, якщо виходити з діючих цін і тарифів.

Норми витрат поділяють на обов’язкові та розрахункові.

Обов’язкові – це норми витрат, що встановлюються нормативними доку-ментами, їх використання є обов’яз-ковим для комунальних бюджетних установ. До цієї групи витрат належать такі: ставки заробітної плати, витрати на відрядження, витрати на енергоносії та комунальні послуги тощо.

1.4. ШТАТНИЙ РОЗПИС УСТАНОВИ ТА КОШТОРИС – ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ


19

Розрахункові – це середні витрати на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

ПРИ ФОРМУВАННІ КОШТОРИСУ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ:

• видатки на оплату праці з визна-ченням суми нарахувань на заро-бітну плату до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України за встановленими фонда-ми соціального страхування став-ками нарахувань;

• видатки на допустимі надбавки та доплати до заробітної плати (крім премій, які можливо отримувати в межах фонду економії заробітної плати, та інших доходів, незабо-ронених законодавством);

• видатки на меблі, оргтехніку та інші необоротні активи;

• видатки на комунальні послуги;• видатки на послуги (крім кому-

нальних послуг);• видатки на відрядження;• інші необхідні видатки для діяль-

ності відповідної установи;• відповідність кошторису згідно з

прийнятим бюджетом.

ПРИ ЗАТВЕРДЖЕННІ ШТАТНОГО РОЗПИСУ НЕОБХІДНО ВРАХУВАТИ ТАКІ ПОСАДИ:

• керівник установи;• заступник керівника установи (за

необхідності);• юристи;• бухгалтер;• секретар (діловод).

Якщо, на думку засновника, у місцевому бюджеті не вистачає коштів на введен-ня в штатний розпис додаткових посад,

то засновник має право встановлювати надбавки та доплати за виконання таких робіт працівником, який посідає іншу посаду, в розмірі 50% від посадового окладу або преміювати за складність і напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування тощо.

Розміри посадових окладів установлю-ються згідно з Додатком 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298.

ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОЇ

УСТАНОВИ

Порядок планування, розгляду та за-твердження кошторису установи регу-люється такими нормативними актами, як Бюджетний кодекс, «Порядок казна-чейського обслуговування державного бюджету за витратами» (наказ Мініс-терства фінансів України № 1407 від 24.12.2012 р.), «Порядок складання, роз-гляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (Постанова Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002р.).

Головні розпорядники на цій підставі доводять установам граничні обсяги видатків або надання кредитів з бюдже-ту, терміни подання проектів та вказів-ки щодо їх складання.

Проекти індивідуальних кошторисів вивчають головні розпорядники з точ-ки зору їх законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності розподілу ви-датків за економічною класифікацією або класифікацією кредитування з бю-джету, додержання діючих ставок (по-

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0130-13#n15




20

садових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства, та складають проекти зведених кошторисів.

Лімітна довідка – це документ, у яко-му вказані затверджені бюджетні при-значення (встановлені бюджетні асиг-нування) та їх помісячний розподіл. Їх форма затверджується Міністерством фінансів України. Головні розпоряд-ники направляють показники лімітної довідки нижчим розпорядникам, на основі яких бюджетні установи приво-дять у відповідність з її даними проекти кошторисів та складають проекти:

• планів асигнувань загального фонду бюджету;

• планів надання кредитів із загаль-ного фонду;

• планів спеціального фонду;• планів використання бюджетних

коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів);

• помісячних планів використання бюджетних коштів.

Відповідно до Порядку № 228 коштори-си, плани асигнувань загального фон-ду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани викори-стання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одер-жувачів), помісячні плани використан-ня бюджетних коштів і штатні розписи підписуються керівником установи та керівником фінансового відділу або головним бухгалтером та затверджу-ються керівником вищої установи. Ці документи подаються на затвердження у двох примірниках, один з яких повер-

тається установі, а інший залишається вищій організації.

Плани використання бюджетних ко-штів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням із розпо-рядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

Зміни до кошторису по загальному фонду вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету. При внесенні змін до кошторису після його затвердження складаються довідки встановленої Міністерством фінансів України форми, які затверджуються тим керівником вищої установи, який за-тверджував кошторис. Зміни до розпи-су спецфонду за власними надходжен-нями не вносяться.

Обслуговування місцевого бюджету за видатками передбачає контроль за відкритими асигнуваннями за всіма бюджетними установами.

Для цього головні розпорядники бю-джетних коштів до початку бюджетного року визначають мережу розпорядни-ків коштів нижчого рівня та одержува-чів бюджетних коштів за територіями (обласний рівень), чітко визначившись зі статусом кожної установи. До мережі відповідних розпорядників бюджетних коштів можуть належати установи чи їх відокремлені підрозділи, які розташо-вані на різних адміністративних терито-ріях, включені до реєстраційної справи суб’єкта господарювання та занесені до Єдиного державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб-підприємців. Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядни-ки подають Державному казначейству


21

України на паперових та електронних носіях мережу установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бю-джету за встановленою формою.

Головні розпорядники подають свою інформацію про мережу розпорядників нижчого рівня до управлінь держказна-чейства. А нижчі розпорядники пода-ють в управління держказначейства інформацію про мережу в територіаль-ному розрізі. Управління звіряють дані про мережу розпорядників, отримані від Державного казначейства України та від відповідних розпорядників, які безпосередньо обслуговуються в орга-нах держказначейства.

Для відкриття асигнувань бюджетні установи надають в управління держ-казначейства затверджені кошториси та плани асигнувань, дані яких звіря-ються з даними держказначейства за мережею та бюджетними призначення-ми, що вказані в розписі відповідного бюджету.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи – це помісячний роз-поділ видатків, затверджених у кошто-рисі для загального фонду, за скороче-ною формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зо-бов’язань протягом календарного року.

План асигнувань є невід’ємною части-ною кошторису доходів та видатків на поточний рік і затверджується разом із кошторисом.

Отже, комунальна бюджетна установа на підставі отриманої від вищої орга-нізації лімітної довідки, в якій встанов-лено бюджетні асигнування на відпо-

відний календарний рік, уточнює про-ект кошторису, складає проект плану асигнувань, штатний розпис і подає ці документи до вищої організації у вста-новлені терміни. При цьому дані про ви-трати, наведені комунальною бюджет-ною установою в проектах кошторису і плані асигнувань, повинні відповідати встановленим для установи лімітам бю-джетних асигнувань.

Штатний розпис (розклад) – це доку-мент, що визначає структуру установи, кількість штатних одиниць в установі в цілому. У штатному розписі вказуються посадові оклади, встановлені для штат-ного персоналу (відповідно до фаху, стажу, спеціальності тощо за єдиною та-рифною сіткою), надбавки, доплати, мі-сячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на відповідний календарний рік у межах цієї установи.

Затверджені кошторис, плани асигну-вань і штатний розпис комунальної бюджетної установи скріплюються гер-бовою печаткою і підписом керівника організації, уповноваженого затвер-джувати такі документи, із зазначенням дати затвердження.

Доходи та видатки установи за раху-нок бюджетних коштів передбачаються відповідно до законодавства, а також нормативних документів, що визна-чають порядок формування окремих статей витрат кошторису. Кожна стаття обов’язково обґрунтовується відповід-ними розрахунками.

23

Р о з д і л 2 | Н а д а н н я п е р в и н н о ї п р а в о в о ї д о п о м о г иш л я х о м з а л у ч е н н я ю р и д и ч н и х о с і б п р и в а т н о г о п р а в а

Нині важливою проблемою територі-альних громад є відсутність постійного доступу членів громад до якісної безо-платної первинної правової допомоги.

Системними є проблеми відсутності ко-штів у місцевих бюджетах, необхідного кадрового потенціалу, подекуди полі-тичної волі. Однак представники ОМС повинні усвідомлювати, що відсутність у громаді можливості постійного до-ступу до правової інформації та безко-штовної правової допомоги поглиблює прірву між чиновниками та громадяна-ми, породжуючи недовіру до влади.

Створення системи безоплатної право-вої допомоги слугує і жителям громади, і представникам влади, адже для грома-дян це реальна можливість отримати якісну безоплатну правову допомогу, захистити порушені чи оспорювані пра-ва, свободи та інтереси, реалізуючи га-рантоване Конституцією України право

на доступ до правосуддя. Для органів державної влади та місцевого самовря-дування це можливість розвантаження роботи їхніх працівників, адже грома-дяни обізнані щодо того, до яких кон-кретних органів потрібно звертатися по допомогу, і службовець позбавлений необхідності відмовляти громадянину, оскільки звернення адресовано орга-ну, який не має компетенції вирішувати порушене питання. Завдяки функціону-ванню системи БПД у громаді особа ві-дразу направляється у «компетентний» орган, позбавляючи чиновників необ-хідності витрачати зайвий час на при-йом відвідувачів, адже клієнт у відно-синах із владою є обізнаним і поінфор-мованим щодо її функцій та компетен-ції. Також сама територіальна громада має зиски від функціонування системи БПД. Це послаблює соціальну напругу в громадах і підвищує авторитет міс-цевої влади. Важливо, що функціону-вання системи БПД слугує вирішенню проблеми правового нігілізму, сприяє

РОЗДІЛ 2.НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ

ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА

2.1. ОГЛЯД ПОРЯДКУ ТА КРИТЕРІЇВ ЗАЛУЧЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПРИВАТНОГО ПРАВА: ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕВНОЇ МОДЕЛІ, ПЕРЕЛІК

СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ МОЖУТЬ НАДАВАТИ ТАКУ ДОПОМОГУ

24


підвищенню правової культури грома-дян, позитивно впливає на формування правосвідомості людей, посилює пра-вові можливості населення, є спробою подолання бідності, а також підвищує довіру виборців до обраних представ-ників влади.

У переважній частині міст України в місцевих бюджетах передбачено певні кошти на субсидування окремих гро-мадських організацій. Проте більшість осіб у громаді не знають, чому саме ці, а не інші «недержавні оргаізації (НДО)» отримали бюджетне фінансування, чи ефективно витрачалися кошти, які по-зитивні зміни отримала від цього гро-мада. Перспективним вбачається фі-нансування напрямів, пріоритетних для громади у відкритому, прозорому, а не закритому і ручному режимі. Безпереч-но, одним із таких напрямів є доступ жителів громади до якісної безоплатної правової допомоги.

Так, місцеві НДО можуть отримувати кошти на виконання певних проектів не лише з місцевого бюджету, а й від між-народних донорів, благодійних фондів, бізнесу тощо. Однак отримати ефек-тивний результат від залучення до ви-конання місцевих програм НДО можна лише у випадку, коли такий процес буде відкритий і контрольований з боку гро-мадськості та зрозумілий для керівни-цтва і контролюючих органів. Відповідь на питання, чому саме цій, а не іншій ор-ганізації надано фінансування, має бути однозначною. Тому щоб фінансування було більш ефективним і прозорим, необхідно забезпечити відкрите прове-дення конкурсного відбору для такого фінансування.

Наголосимо, що конкурс є найбільш ефективним механізмом співпраці між ОМС та громадою.

Головною метою конкурсу є залучення широкого кола громадськості до вирі-шення певних соціально-економічних проблем місцевої конкретної територі-альної громади.

ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ДОЗВОЛЯЄ:

• ефективно вирішити соціально-е-кономічні питання, важливі для громади;

• залучати громадськість до вирі-шення місцевих проблем та під-вищувати рівень громадської ак-тивності;

• налагодити ефективну співпрацю між ОМС та НДО;

• збирати та реалізовувати цікаві пропозиції конкурсантів;

• більш ефективно використовува-ти наявні ресурси;

• сприяти покращенню ставлення місцевої територіальної громади до діяльності ОМС;

• залучати додаткові зовнішні дже-рела до співфінансування НДО у галузі надання безоплатної пра-вової допомоги.

Проведення конкурсів соціальних про-ектів дозволяє внести прогресивні змі-ни у сферу надання соціальних послуг і здійснення соціального захисту насе-лення.

Відзначимо, що альтернативою ство-ренню комунальної установи є надання безоплатної первинної правової до-помоги шляхом залучення юридичних осіб приватного права на умовах місце-

25


вого конкурсу.

ПЕРЕВАГИ КОНКУРСУ ПЕРЕД СТВОРЕННЯМ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ:

• вибір кращих надавачів правової допомоги у громаді;

• мотивація команди показати кра-щий результат, що збільшує шан-си на перемогу в наступному кон-курсі;

• можливість працювати ефектив-ніше за інших надавачів тотожних послуг у громаді;

• можливість проходження залуче-ними працівниками тематичних тренінгів, навчальних заходів;

• мобільність, оперативність, само-стійність у прийнятті рішень;

• можливість залучати кошти з аль-тернативних джерел;

• мотивація щодо впровадження нових технологій;

• неможливість органу влади впли-вати на НДО – переможця конкур-су;

• у випадку неефективного викори-стання коштів конкурсантом вони можуть бути повернені до бюдже-ту чи відшкодовані.

НЕДОЛІКИ КОНКУРСУ:

• послуги надаються тимчасово, у визначений термін;

• рішення про виділення коштів за результатом проведення кон-курсу може бути оскаржене в суді будь-яким конкурсантом, що може тимчасово чи дуже довгий час блокувати початок роботи з надання безоплатної правової до-помоги переможцю конкурсу;

• відсутність можливості моніто-рингу діяльності з боку громад-ськості;

• складність в оскарженні дій/без-діяльності надавачів послуг до вищого органу, суду.

Позитивним є те, що запровадження механізму конкурсів принципово змі-нює підхід до формування місцевих соціальних програм. Наприклад, якщо традиційні програми розробляють-ся відповідними структурами ОМС, то впровадження конкурсів дозволяє спо-чатку винести існуючі проблеми на роз-суд громадськості, яка пропонує власні способи їх вирішення. Найкращі про-позиції будуть покладені в основу кон-курсної програми. Насамперед це доз-воляє заощадити час працівників ОМС на розробку самих програм, а також отримати нові та цікаві ідеї як конкурсні пропозиції.

Важливо відзначити, що конкурси про-водяться на засадах відкритості, прозо-рості, гласності, рівності прав конкур-сантів, змагальності, чітко визначеного конкурсного механізму та фіксованого визначення переможців.

Конкурси спрямовані на вирішення со-ціально-економічних проблем, вони не повинні носити політичний характер. До участі у конкурсі не допускаються організації, проекти яких мають полі-тичне забарвлення, просувають полі-тичні ідеї партій, окремих політичних осіб. Механізм проведення конкурсів є найбільш прийнятним як для ОМС, так і для НДО, адже ніщо не загрожує непри-бутковому статусу організації. Для ОМС є певні зиски теж, адже за невеликі для

26


бюджету витрати ОМС отримують якіс-ного і реального партнера для покра-щення чи вирішення певного питання у громаді.

На виконання вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Міністерством юстиції України прийня-тий наказ № 891/5 від 15.06.2012 р. «Про затвердження Порядку та критеріїв за-лучення органами місцевого самовря-дування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первин-ної правової допомоги», зареєстрова-ний у Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 987/21299. Наказом затверджено норми щодо організації та підготовки до проведення конкурсу, оголошення конкурсу, подання конкур-сних пропозицій, порядок проведення конкурсу, критерії оцінювання конкур-сних пропозицій, визначення перемож-ця конкурсу, укладення з переможцем конкурсу договору, порядок оскаржен-ня результатів конкурсу, а також крите-рії оцінювання конкурсної пропозиції та вимірювання результатів оцінювання конкурсної пропозиції.

ЕТАПИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНКУРСУ

ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС

Перед затвердженням Положення про конкурс необхідно провести певні під-готовчі дії та вирішити низку органі-заційних питань: окреслити конкретні пріоритети та напрями, за якими буде оголошуватися конкурс, обговорити принципи і механізми його проведення, визначити цілі та очікування. Обов’яз-ковим є визначення чітких розмірів бю-

джетного фінансування та розпорядни-ків бюджетних коштів.

Передусім необхідно затвердити попе-редньо обговорений та підготовлений Порядок проведення конкурсу на те-риторії відповідної територіальної гро-мади.

ПОРЯДОК ПОВИНЕН МІСТИТИ ТАКІ НОРМИ:

• вичерпний перелік умов для про-ведення конкурсу;

• конкретні етапи та терміни підго-товки до проведення конкурсу;

• порядок оголошення конкурсу;• порядок подання конкурсних

пропозицій;• вимоги до конкурсних пропози-

цій;• процедуру проведення конкурсу;• критерії оцінювання конкурсних

пропозицій;• принципи і послідовність визна-

чення переможця конкурсу;• порядок укладення з перемож-

цем конкурсу договору;• процедуру оскарження результа-

тів конкурсу;• вимоги періодичності звітності, її

форми та наповнення;• процедуру звітності.

ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

Підготовка до проведення конкурсу пе-редбачає підготовку конкурсної доку-ментації, створення конкурсної комісії (робочої групи) для організації, прове-дення конкурсу та визначення пере-можця. Бажаною є попередня підготов-ка проекту угоди для переможця.

27


ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

Проведення конкурсу передбачає ого-лошення про проведення конкурсу, по-дання конкурсних пропозицій конкур-сантами, прийняття рішення за резуль-татами конкурсу.

ВИКОНАННЯ УГОДИ ЗА КОНКУРСОМ

Виконання угоди за конкурсом перед-бачає для переможця безпосередню реалізацію прийнятої конкурсної про-позиції. Для ОМС – проведення поточ-ного контролю, моніторингу діяльності переможця, безпосереднього контро-лю за дотриманням положень конкурс-ної угоди.

Наголошуємо на тому, що всі етапи про-ведення конкурсу мають бути макси-мально відкритими та прозорими.

СТАТУС ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ДОПУ-ЩЕНІ ДО УЧАСТІ У КОНКУРСІ

Відповідно до наказу Міністерства юс-тиції України № 891/5 від 15.06.2012 р. «Про затвердження Порядку та критері-їв залучення органами місцевого само-врядування юридичних осіб приватно-го права до надання безоплатної пер-винної правової допомоги» учасником конкурсу визнається юридична особа приватного права, яка подала заявку про участь у конкурсі. У п. 1.4. Порядку вказано, що участь у конкурсі можуть брати юридичні особи приватного пра-ва, які відповідно до свого статуту ма-ють право надавати правову допомогу.

Відповідно до норм ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, за-лежно від порядку їх створення, поді-

ляються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Визначено, що юридичні особи приватного права створюються на під-ставі установчих документів, за ініці-ативою приватних осіб на договірних засадах з метою участі у різноманітних цивільно-правових відносинах.

Вказуючи на організаційно-правові форми, закон визначає, що юридичні особи можуть діяти у формі установ, товариств, інших формах, встановле-них законом. Установою є організація, створена однією або кількома засно-вниками, шляхом об’єднання майна для досягнення мети, визначеної засновни-ками, за рахунок цього майна. Товари-ством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників). Товариства поділяються на підприємницькі (діяль-ність має на меті отримання прибутку) та непідприємницькі (не мають на меті одержання прибутку). Відзначимо, що всі перераховані утворення є юридич-ними особами приватного права та від-повідно до законодавства мають право брати участь у проведенні оголошено-го конкурсу за умови наявності у статуті задекларованого права надавати пра-вову допомогу. Тобто, статут юридич-ної особи обов’язково повинен містити положення про те, що видом діяльності юридичної особи є надання правової допомоги.

Варто вказати, що кваліфікаційні вимо-ги до учасників конкурсу за нормами Порядку не містять вимог до певної ор-ганізаційно-правової форми учасника, тому на наше переконання, будь-яка юридична особа приватного права має право брати участь у конкурсі за умови

28


наявності у статуті відповідного виду статутної діяльності. Однак потребує уточнення, чи саме таке формулюван-ня як «надання правової допомоги» має містити статут, чи можливе інше фор-мулювання здійснюваного юридичною особою виду діяльності.

Якщо звернутись до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), назви видів економічної діяльності та пояс-нення до них вказують, що клас 69.10 «Діяльність у сфері права» включає: юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових ор-ганах, як особисто членами колегії ад-вокатів, так і під їхнім керівництвом, консультаційні послуги та представни-цтво в цивільних справах, консультацій-

ні послуги та представництво в кримі-нальних справах, консультаційні послу-ги та представництво в трудових супе-речках, загальні консультації, підготов-ку та складання різних юридичних до-кументів, діяльність державних та при-ватних нотаріусів, судових виконавців, третейських суддів, експертів і арбітрів. Вважаємо, що юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, у статуті якої визначено здійснюваний вид діяльності як діяльності у сфері пра-ва, допускається до участі у конкурсі. Також формулювання «надання право-вої допомоги» підпадає від КВЕД класу 69.10.

2.2. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

Залучення юридичних осіб приватно-го права до надання безоплатної пер-винної правової допомоги на території відповідної адміністративно-територі-альної одиниці здійснюється органом місцевого самоврядування за резуль-татами конкурсу проектів (програм) на-дання безоплатної первинної правової допомоги на підставі укладеного дого-вору з переможцем конкурсу.

Застосування механізму конкурсу пе-редбачає проходження певних орга-нізаційних етапів, серед яких є затвер-дження ОМС Положення про конкурс та безпосереднє його проведення. Проведенню конкурсу передує низ-ка підготовчих дій: створення робочої групи/конкурсної комісії для реалізації рішення про проведення конкурсу, під-готовка конкурсної документації, ого-

лошення конкурсу, цільове надсилання запрошення до участі у конкурсі.

СТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ ГРУПИ

Передусім важливо визначити конкрет-ні етапи проведення конкурсу, його обов’язкові елементи, а також конкрет-ні завдання робочої групи та термінів їх виконання. Відзначимо, що підготовка до проведення конкурсу має відбува-тись у рамках затвердженого ОМС По-ложення про конкурс.

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ МОЖЛИВІ МОДЕЛІ

ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

ПЕРША МОДЕЛЬ: робоча група може бути створена у формі конкурсної комісії з усіма її повноваженнями. У

29


такому випадку на конкурсну комісію буде покладено більш широке коло завдань: проведення організаційних дій для підготовки до проведення конкурсу, оголошення про конкурс, розгляд конкурсних пропозицій, прийняття рішення за результатами проведеного конкурсу.

ДРУГА МОДЕЛЬ: окремо утворюють робочу групу для організації проведення конкурсу та конкурсну комісію як окремого учасника процесу проведення конкурсу для розгляду конкурсних пропозицій, прийняття рішення за результатами конкурсу. У такому випадку повноваження робочої групи та конкурсної комісії різняться. Варто вказати, що всі рішення, проведені заходи і дії робочої групи (конкурсної комісії) оформлюються протоколами.

Робоча група формується розпорядчим актом ОМС одночасно з прийняттям рі-шення про проведення конкурсу. Орга-нізатором конкурсу є орган місцевого самоврядування відповідної територі-альної громади, тому саме він призна-чає членів робочої групи для організації проведення конкурсу з числа працівни-ків ОМС та визначає її чисельність. До робочої групи можуть входити депута-ти відповідної ради, члени профільних комісій ради, виконавчого комітету. Визначаючи персональний склад ро-бочої групи, варто окреслити завдання робочої групи та терміни їх виконання. До завдань робочої групи можна відне-сти такі: розробка і підготовка пакету конкурсної документації, організація оголошення конкурсу, цільове надси-лання запрошення до участі у конкурсі, подання пропозицій про формування

конкурсної комісії тощо.

ПІДГОТОВКА КОНКУРСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Конкурсна документація – це комплект документів, який надсилається або на-дається організатором конкурсу його учасникам для підготовки конкурсних пропозицій.

Для проведення конкурсу робоча група розробляє і готує конкурсну докумен-тацію, яка повинна містити інформацію про:

• організатора конкурсу (наймену-вання, місцезнаходження органі-затора конкурсу);

• назву, зміст проекту (програми);• перелік послуг безоплатної пер-

винної правової допомоги, на-дання яких охоплюватиметься проектом (програмою), а також їх обсяг, територію та строки на-дання, кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу, вимоги до розташуван-ня точок доступу до послуг безо-платної первинної правової допо-моги та режиму їх роботи;

• вимоги щодо якості надання пра-вових послуг;

• кваліфікаційні вимоги до учасни-ків конкурсу, а саме щодо наяв-ності: штатних працівників та/або експертів відповідної кваліфікації, які можуть надавати первинну правову допомогу; досвіду надан-ня послуг у сфері правової допо-моги; матеріально-технічної бази; фінансової спроможності (річно-го обороту);

• вимоги до змісту, оформлення

30


конкурсних пропозицій;• порядок та строк подання заявки

про участь у конкурсі;• порядок та строк подання кон-

курсних пропозицій;• прізвище, ім’я, по батькові особи

(осіб), які здійснюватимуть зв’язок з учасниками конкурсу, їхні номе-ри телефонів та адреси електро-нної пошти;

• можливість проведення організа-тором конкурсу зборів його учас-ників з метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної докумен-тації та внесення змін до неї;

• місце, дату і час розгляду конкур-сних пропозицій;

• критерії та методику оцінки кон-курсних пропозицій;

• очікувану вартість проекту та/або загальний бюджет, доступний для його реалізації.

Конкурсна документація повинна міс-тити перелік обов’язкових документів (додатків), які подаються учасниками конкурсу для підтвердження їх статусу та відповідності встановленим кваліфі-каційним вимогам, зокрема:

• оригінал витягу з Єдиного дер-жавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

• оригінал довідки про відсутність учасника конкурсу в Єдиному ре-єстрі підприємст, щодо яких пору-шено провадження у справі про банкрутство, зі строком видачі не більше місячної давнини від-носно дати розкриття конкурсних пропозицій;

• копія статуту (положення) юри-дичної особи, завірена в установ-

леному порядку.

Конкурсна документація повинна міс-тити вимоги до підготованої учасником конкурсу конкурсної пропозиції.

Відзначимо, що конкурсна пропозиція – це комплект документів, який готують учасники конкурсу згідно з установле-ними вимогами, що подається організа-торові конкурсу.

До пакету конкурсної пропозиції мо-жуть входити:

• заявка на участь у конкурсі;• проект – зміст конкурсної пропо-

зиції;• відомості про попередні успішно

реалізовані проекти;• інші відомості.

ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ

Після підготовки пакету конкурсної до-кументації наступним етапом є оголо-шення про конкурс.

Оголошення про проведення конкур-су оприлюднюється у місцевих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті організатора конкурсу не пі-зніше ніж за тридцять календарних днів до дати його проведення. До поширен-ня інформації про оголошений конкурс можна задіяти місцеве телебачення та радіоканали.

ОГОЛОШЕННЯ ПРО КОНКУРС ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВИННО МІСТИТИ ТАКІ ДАНІ:

• найменування та місцезнахо-дження організатора конкурсу;

31


• назва проекту;• перелік послуг безоплатної пер-

винної правової допомоги, надан-ня яких охоплюватиметься проек-том, їх обсяг, територія та строки надання, кількість суб’єктів права на безоплатну первинну правову допомогу, вимоги до розташуван-ня точок доступу до послуг безо-платної первинної правової допо-моги та режиму їх роботи;

• порядок та строк подання заявки про участь у конкурсі;

• порядок та строк подання кон-курсних пропозицій;

• прізвище, ім’я, по батькові особи (осіб), які здійснюватимуть зв’язок з учасниками конкурсу, їхні номе-ри телефонів та адреси електро-нної пошти;

• можливість проведення організа-тором конкурсу зборів його учас-ників з метою надання роз’яснень щодо змісту конкурсної докумен-тації та внесення змін до неї;

• місце, дата і час розгляду конкур-сних пропозицій.

В оголошенні необхідно зазначати умо-ви та порядок звернення претендентів до ОМС для отримання конкурсної до-кументації. В такому випадку протягом трьох робочих днів з дня отримання від учасника конкурсу заявки про участь у конкурсі конкурсна документація надсилається поштою або надається особисто учаснику конкурсу. Також не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник конкурсу може письмово звернутися за роз’ясненням щодо змісту конкурсної документації до організатора конкурсу, який зобов’яза-

ний протягом трьох робочих днів надіс-лати учаснику письмову відповідь.

Організатор конкурсу не пізніше ніж за чотирнадцять календарних днів до за-кінчення строку подання конкурсних пропозицій може внести зміни до кон-курсної документації, про що необхід-но письмово повідомити всіх учасників конкурсу, яким надіслана конкурсна документація протягом трьох робочих днів. У разі несвоєчасного внесення змін до конкурсної документації або на-дання роз’яснень її змісту організатор конкурсу повинен продовжити строк подання конкурсних пропозицій не менше ніж на сім календарних днів. Хід таких дій необхідно оформлювати про-токолом. Відзначимо, що при проведен-ні організатором конкурсу зборів його учасників з метою роз’яснення змісту конкурсної документації також ведеть-ся протокол, копія якого надсилається протягом трьох робочих днів усім учас-никам.

Оголошення конкурсу може супрово-джуватися цільовим надісланням за-прошення до участі у конкурсі потенцій-ним учасникам. Запрошення до участі у конкурсі проектних пропозицій може містити: дані про організатора конкур-су, про проект (назва, перелік проек-тних завдань, кваліфікаційні вимоги до конкурсантів тощо), порядок та строки подання заявки про участь у конкур-сі та конкурсних пропозицій, контак-ти осіб, відповідальних за організацію проведення конкурсу, місце, дату і час розгляду конкурсних пропозицій та іншу інформацію. Цільове запрошення адресується надавачам правової допо-моги у громаді, які можуть підпадати під

32


кваліфікаційні вимоги до конкурсантів: адвокатським об’єднанням, адвокат-ським конторам, юридичним фірмам, громадським об’єднанням, діяльність яких пов’язана з наданням правової допомоги, іншим суб’єктам приватного права, відомим у громаді.

КОНКУРСНА КОМІСІЯ (КОМІТЕТ)

Для проведення конкурсу (його підго-товки) рішенням ОМС створюється кон-курсна комісія (конкурсний комітет). До складу комісії можуть входити пред-ставники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовряду-вання, підприємств, установ, організа-цій, представники громадськості й інші особи. Позитивним буде включення до складу комісії засновників місцевих ЗМІ, телеканалів, радіоканалів, що свідчити-ме про відкритість і прозорість прове-дення конкурсу. Діяльність конкурсної комісії завершується на етапі прийняття рішення за результатами розгляду кон-курсних пропозицій та укладення з пе-реможцем конкурсу угоди.

Склад конкурсної комісії формують го-лова, секретар та члени конкурсної ко-місії, чисельність і персональний склад якої визнається рішенням ОМС.

Конкурсна пропозиція направляється до конкурсної комісії разом з докумен-тами, що передбачені конкурсною до-кументацією. Документація може бути подана уповноваженою особою учас-ника конкурсу в запечатаному конвер-ті особисто або надсилається поштою організатору конкурсу в порядку та у строк, що визначені в оголошенні про проведення конкурсу. На конверті за-значаються найменування та місцезна-

ходження організатора та учасника конкурсу, а також назва проекту (про-грами), для реалізації якого (якої) пода-ється пропозиція.

Конкурсні пропозиції, що надійшли піс-ля закінчення строку їх подання, не роз-криваються і повертаються учасникам конкурсу. На запит учасника конкурсу організатор підтверджує надходження його конкурсної пропозиції із зазначен-ням реєстраційного номера, дати і часу.

Конкурсні пропозиції реєструються се-кретарем конкурсної комісії в журналі обліку конкурсних пропозицій.

Організатор конкурсу до закінчення строку подання конкурсних пропозицій може прийняти рішення щодо його про-довження. Про таке рішення, а також про зміну місця, дати і часу розкриття конвертів організатор конкурсу пови-нен повідомити протягом трьох робо-чих днів усіх учасників конкурсу, яким надіслана конкурсна документація.

Учасники конкурсу можуть відкликати свою конкурсну пропозицію або внести до неї зміни чи додати необхідні доку-менти до закінчення строку подання конкурсної пропозиції.

Рішення про прийняття конкурсної про-позиції чи відмова конкурсанта від уча-сті у конкурсі вносяться до протоколу.

33


Відповідно до п. 5.9 Порядку та критері-їв залучення органами місцевого само-врядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первин-ної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 891/5 від 15.06.12 з учасником, який переміг у конкурсі, протягом 10 кален-дарних днів укладається договір про надання на постійній або тимчасовій основі первинної правової допомоги на території відповідної адміністра-тивно-територіальної одиниці.

Цей договір є базовим документом, який визначатиме всі правовідносини між органом місцевого самоврядуван-ня та відповідною організацією, що за-йматиметься наданням первинної пра-вової допомоги в громаді. До складання договору слід підходити з особливою ретельністю; обов’язково потрібно вка-зати його строк конкретні обов’язки надавача правової допомоги, місце та порядок надання правової допомоги тощо.

ОПТИМАЛЬНО, ЩОБ ДОГОВІР МІСТИВ НАСТУПНІ РОЗДІЛИ (ДОДАТОК):

• ВСТУПНА ЧАСТИНА. У цій частині міститься інформація про сторо-ни договору та правові засади їх-ньої діяльності.

• ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ. Тут на-водиться інформація про базові терміни, які використовуються в договорі. Наприклад, поняття «первинна правова допомога», «громадська приймальня», «ке-

рівник проекту» тощо.• ЗМІСТ І СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ. Ви-

значається загальна діяльність за договором та строки її прова-дження.

• ФІНАНСУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАН-НЯ КОШТІВ. У цьому розділі слід прописати суму коштів, яка буде надана юридичній особі при-ватного права для провадження діяльності, передбаченої дого-вором, застереження щодо ви-ключно цільового використання отриманих коштів та необхідності погодження з органом місцевого самоврядування змін у бюджеті тощо.

• ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. Тут доціль-но описати загальний порядок надання правової допомоги, гра-фік роботи приймальні, кількість приймалень, вимоги щодо роз-ташування приймальні, кількості юристів тощо.

• ПОРЯДОК ЗВІТУВАННЯ. Тут потріб-но визначити періодичність і зміс-товий складник звітів надавача первинної правової допомоги ор-гану місцевого самоврядування.

• ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТА ПОРЯДОК ДОСТРОКОВОГО РОЗІ-РВАННЯ ДОГОВОРУ. Цей розділ містить застереження про вза-ємну відповідальність сторін у разі невиконання умов договору. Це невиконання з боку надавача правової допомоги може вира-жатися в порушенні фінансової

2.3. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ТА ВИКОНАННЯ УГОДИ(ПРОЕКТ ТИПОВОЇ УГОДИ), МОНІТОРИНГ ВИКОНАННЯ УМОВ УГОДИ

34


дисципліни або ж у порушенні пе-редбаченого договором порядку надання допомоги. А з боку орга-ну місцевого самоврядування – у несвоєчасному чи неповному фі-нансуванні надавача.

• ЗАЯВИ ТА ГАРАНТІЇ. У цій частині декларуються зобов’язання орга-ну місцевого самоврядування та надавача безоплатної первинної правової допомоги.

• ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

• РЕКВІЗИТИ СТОРІН.

Моніторинг виконання умов угоди – це надзвичайно важливий аспект. Саме завдяки моніторингу можна забезпечи-ти високу якість надання безоплатної первинної правової допомоги. Певні механізми моніторингу мають бути за-кладені у договорі про надання первин-ної безоплатної правової допомоги на території відповідної адміністратив-но-територіальної одиниці.

35

Р о з д і л 3 | Н а д а н н я п е р в и н н о ї п р а в о в о ї д о п о м о г и ш л я х о м з а л у ч е н н я а д в о к а т і в , і н ш и х ф а х і в ц і в у г а л у з і п р а в а

Закон України «Про безоплатну право-ву допомогу» надає право органам міс-цевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади засто-совувати різні шляхи надання первин-ної правової допомоги, а саме:

• створення спеціалізованих уста-нов (комунальних установ);

• залучення юридичних осіб при-ватного права;

• залучення до надання безоплат-ної первинної правової допомоги адвокатів або інших фахівців у від-повідній галузі права.

Для надання безоплатної правової до-помоги в сільській місцевості доцільно розглянути такий шлях, як залучення адвокатів, інших фахівців у галузі права з відповідною освітою на дого-вірній основі.

Рівень доступу людей, які проживають у

віддалених населених пунктах сільської місцевості, до соціальної та правової допомоги є суттєво обмеженим. Сіль-ські жителі, на відміну від жителів міст і селищ, мають доступ до набагато мен-шої кількості ресурсів, з яких можуть от-римати потрібну правову інформацію, консультацію чи роз’яснення. Саме об-меження можливості селян в отриман-ні первинної правової допомоги часто призводить до порушення їхніх прав, неможливості їх реалізації чи захисту.

НЕДОСТАТНЯ ОБІЗНАНІСТЬ СЕЛЯН З ПРАВОВИХ ПИТАНЬ ЗУМОВЛЕНА ТАКИМИ ФАКТОРАМИ:

• віддаленість сіл від міст, район-них та обласних центрів, недо-статня забезпеченість регуляр-ним транспортним сполученням;

• відсутність постійного заробітку;• висока вартість правових послуг;• недостатня кількість правової

РОЗДІЛ 3.НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ

ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ

ПРАВА

3.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА ДЛЯ НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ

ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. ПЕРЕВАГИ ТАКОЇ МОДЕЛІ, ЗОКРЕМА ДЛЯ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

36


літератури у бібліотеках, висока ціна на періодичні видання та спе-ціалізовану правову літературу;

• обмежений доступ до Інтернету;• відсутність фахівців-юристів у

сільській місцевості, які працю-ють на постійній основі.

Посилення правових можливостей мешканців територіальних громад у сільських районах, вплив на розвиток громади та захист суспільних інтересів не можуть здійснюватися відокремлено від органів місцевого самоврядуван-ня та органів виконавчої влади на місцях. Органи місцевого самовряду-вання у невеликих селах, селищах, ра-йонах у сільській місцевості докладають зусилля для надання правової інформа-ції мешканцям громади за допомогою виїзних прийомів за участю фахівців із районних центрів; звернень громадян, які регулюються Законом України «Про звернення громадян»; звернень до при-ймалень депутатів різних рівнів тощо. Але цього недостатньо. Не кожна сіль-ська рада може дозволити мати ставку юриста в штаті у зв’язку з браком коштів у бюджеті ради (не кожна сільська рада в штатному розписі має посаду юриста). Відсутність професійних кадрів є болю-чою проблемою для невеличких сіль-ських громад. Схожими є проблеми і для невеликих сільських районів (які дуже часто є дотаційними). Утворення в таких місцях спеціалізованої устано-ви для надання правової допомоги є непосильним тягарем для органів міс-цевого самоврядування, а залучення юридичних осіб є неможливим через відсутність кадрів.

Тому доцільно розглянути такий шлях,

як залучення адвокатів, інших фахів-ців у галузі права з відповідною осві-тою на договірній основі для надання правової допомоги. Для цього необхід-но укласти договір з фізичною особою на конкурсній основі, встановивши ви-пробувальний термін, скласти графік роботи, включити виїзні прийоми, а та-кож запропонувати навчання спеціаліс-тів органів місцевого самоврядування на місцях тощо. Спеціалістів запросити як тих, хто проживає на території певно-го села, селища, району, так із сусідньо-го району, міста чи населеного пункту, що може скласти конкуренцію та допо-могти вибрати кращого спеціаліста.

Які переваги такої моделі? Непотріб-но створювати комунальний заклад з надання правової допомоги зі своєю структурою, наданням приміщення, рі-шенням організаційних, кадрових та інших питань. Важливим є фінансовий складник, який при залученні фізичних осіб зменшується в декілька разів, що суттєво для бюджетів як районних, так і сільських рад.

37


При укладенні типового договору з за-лучення адвокатів, інших фахівців у галузі права спочатку варто розібра-тися з формами залучення таких осіб. Оскільки не всі сільські, селищні та й деякі міські ради мають у своєму штаті юристів, то цілком логічно, що для на-дання первинної правової допомоги для населення варто залучати адвока-тів, інших фахівців у галузі права на підставі цивільно-правових договорів.

Зверніть увагу, що такі особи не прирів-нюються до державних службовців, тоб-то не складають присяги і не мають усіх привілеїв і обмежень, які можуть мати державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування.

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР МАЄ ПЕВНІ ОСОБЛИВОСТІ:

• відносини регулюються цивіль-ним законодавством;

• договір обов’язково оформляєть-ся у письмовому вигляді. Важли-во те, що наказ про прийняття на роботу не оформляється, і запис у трудову книжку не вноситься;

• предметом договору є кінцевий результат роботи – виконана ро-бота. Якщо у штатному розписі міської ради є посада спеціаліста юридичного відділу (юрискон-сульта), то необхідно в договорі передбачати певний вид роботи, послуги, що не входить до по-

садових обов’язків державного службовця (юрисконсульта).

При укладенні цивільно-правового до-говору сторони самостійно зазначають його умови. Істотними умовами є пред-мет, ціна та термін договору (для бю-джетних установ – 1 бюджетний рік).

Сторони у договорі іменуються таким чином: замовник – виконавець/підряд-ник.

Виконавець самостійно розподіляє свій час для виконання роботи.

Робота виконується завдяки викорис-танню канцприладдя підрядника (якщо інше не передбачено договором).

Зверніть увагу на те, що за цивіль-но-правовим договором робота (при-йом громадян для надання первинної правової допомоги) може здійснюва-тися не обов’язково в приміщенні сіль-ської ради. Це досить зручно у випадку відсутності відповідного оснащеного приміщення (наявність комп’ютера, Ін-тернету, принтера тощо) в самій раді. У випадку залучення фізичної особи до виїзних прийомів в окремому додатку до договору варто зазначити графік ви-їзних прийомів, а в самому договорі пе-редбачити, за чиї кошти компенсувати-муться витрати на проїзд (зазвичай такі витрати оплачує підрядник).

3.2. УКЛАДЕННЯ ТИПОВОГО ДОГОВОРУ З ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА. ЗАЛУЧЕННЯ АДВОКАТІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ПРАВА НА РІЗНИХ ПРАВОВИХ ПІДСТАВАХ (ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА

УГОДА, ЗАЛУЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, АДВОКАТІВ)

38


За цивільно-правовими договорами трудові гарантії не поширюються на виконавців, тобто особа, яка надає пер-винну правову допомогу населенню на підставі цивільно-правового договору, не має права на оплачувану відпустку, оплату періоду непрацездатності, соці-альної відпустки тощо.

Виконавець несе договірну відповідаль-ність. Тобто в договорі за невиконання або неналежне виконання обов’язків сторонами можуть бути передбачені такі заходи:

• штрафні санкції;• дострокове розірвання договору;• відшкодування заподіяних

збитків.

Ризики, пов’язані з виконанням роботи, несе виконавець.

Виконавцю виплачується винагорода за виконану роботу, розмір якої не прив’язаний до мінімальної заробітної плати та визначається сторонами са-мостійно. Умови виплати вказуються в договорі. Як правило, виплата здійсню-ється після оформлення акта здачі-при-ймання роботи. Наголосимо, що підста-вою для перерахунку грошей фізичній особі є підписаний акт здачі-прийман-ня роботи. В акті зазначається, які саме роботи виконала певна особа, надаючи первинну правову допомогу для насе-лення.

Щодо оподаткування, то тут потрібно бути досить уважним, оскільки відпо-відні обов’язкові платежі сплачує юри-дична особа при виплаті винагороди фі-зичній особі (податок з фізичних осіб – 15% та пенсійний збір – 2,6%). Крім того, юридичні особи, які використовують

працю фізичних осіб (договір цивіль-но-правового характеру (ЦПХ)) сплачу-ють 34,7% від суми власних коштів.

При оформленні цивільно-правового договору з фізичною особою Ви по-винні зробити копії сторінок паспорта й ідентифікаційного коду, а також не забути взяти згоду на обробку персо-нальних даних. Практично всі ті ж самі вимоги й особливості має договір під-ряду, що укладається з підприємцем на виконання певних видів послуг (надан-ня первинної правової допомоги).

Цей різновид договору є прийнятним в умовах надання безоплатної правової допомоги, оскільки має певні особли-вості в оподаткуванні та сприяє отри-манню більшого доходу підприємця, ніж у попередньому варіанті залучення фізичних осіб.

Однією з таких особливостей є поря-док перерахунку обов’язкових по-датків та зборів. Після надання послуг підприємцем та підписання акту при-ймання-передачі робіт за договором підряду йому виплачується винагорода. З неї він самостійно перераховує кошти до пенсійного фонду (400 грн щомісяч-но за результатами кварталу) та податок у розмірі 5% від суми як платник єдино-го податку третьої групи. Таким чином, юридична особа (сільська рада) взагалі не турбується за обов’язкові платежі.

Варто наголосити, що надавати пер-винну правову допомогу населенню згідно з договором підряду може лише підприємець, у якого в переліку КВЕДів (класифікатор економічних видів діяль-ності) є відповідний КВЕД – діяльність у сфері права. Зазвичай такі особи за-

39


Залучити юриста до надання безоп-латної первинної правової допомоги в сільській місцевості – справа нелегка. Основна причина: відсутність кваліфі-кованих фахівців-юристів у селі. Тому найчастіше до роботи запрошуються фахівці із сусідніх районів та обласно-го центру. Щоб надавати безоплатну правову допомогу сільським мешкан-цям, фахівець повинен мати закінчену юридичну освіту, знання і навички у ви-рішенні правових питань на практиці, стаж практичної роботи не менше ніж 1 рік.

Насамперед юрист повинен мати ба-жання працювати у сфері надання пра-

вової допомоги малозабезпеченим гро-мадянам, володіти українською мовою та мати навички у роботі з комп’ютером.

Щоб працювати у сільській місцевості, юристу необхідно вміти пристосувати-ся до нелегких умов діяльності. При на-данні безоплатної правової допомоги він працюватиме з різними категоріями людей – молоддю, пенсіонерами, інва-лідами тощо. На прийом можуть прихо-дити особи, зацікавлені у вирішенні со-ціальних конфліктів, учасниками яких є кілька людей. Юрист повинен бути гото-вим до вирішення проблем, пов’язаних із сімейними конфліктами.

реєстровані в податкових органах як такі, що є платниками єдиного податку третьої групи.

При укладенні договору підряду Вам необхідно взяти у підприємця копію виписки про державну реєстрацію фі-зичної особи-підприємця та копію сві-доцтва про сплату єдиного податку, а також не забудьте взяти згоду на оброб-ку персональних даних і реквізити для перерахування коштів (за необхідності).

Варто зазначити, що адвокати можуть бути зареєстровані як підприємці, а мо-жуть надавати послуги як самозайняті особи. У чому полягає різниця? В опо-даткуванні таких видів послуг. У випад-ку, коли адвокат зареєстрований як під-приємець, він може укладати договори підряду, про які йшлося вище.

Відповідно до Закону України «Про ад-

вокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності відно-сяться такі: надання правової інформа-ції, консультацій і роз’яснень з правових питань; правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів дер-жавної влади, органів місцевого само-врядування, держави; складання заяв, скарг, процесуальних та інших докумен-тів правового характеру, що пов’язані з поняттям первинної правової допомо-ги, зазначеним у Законі України «Про безоплатну правову допомогу».

При здійсненні своєї діяльності адво-кати укладають Договір про надання правової допомоги. Таким чином, у ви-падку залучення сільською (селищною, міською) радою адвоката для надання первинної правової допомоги відповід-на рада повинна укласти Договір про надання правової допомоги.

3.3. РЕКОМЕНДОВАНІ МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦЯТА ФОРМА РОБОТИ

40


ГРАФІК РОБОТИ

Складений графік роботи юриста варто розмістити в адміністративному будин-ку, де знаходяться відповідні рада та державна адміністрація. При складанні графіка враховуються умови, на яких залучено юриста до надання безоплат-ної правової допомоги.

Графік прийому та адресу бажано вка-зати у всіх можливих засобах масової інформації та на доступних рекламних носіях, де повідомляється про надання первинної правової допомоги: розмі-стити на білбордах, надрукувати у міс-цевій газеті, оголосити по місцевому ра-діо. Ці відомості повинні також містити-ся в інформаційно-довідкових куточках відділу праці, територіального центру соціального обслуговування, пенсійно-го фонду.

ПРИКЛАД ГРАФІКУ

Упродовж 2012-2013 рр. у Дворічан-ському районі Харківської області пер-винна правова допомога надавалася за таким графіком: один раз на тиждень щопонеділка з 9.00 до 17.00, оскільки лише на таких умовах можна залучити професійного правника з сусіднього Куп’янського району. В інші дні юрист опрацьовував звернення громадян, от-римуючи їх від працівників Дворічан-ського центру через Інтернет і по теле-фону. Двічі або тричі на місяць здійсню-валися виїзні прийоми в селах району.

ВИЇЗНІ ПРИЙОМИ

У невеликих сільськогосподарських районах, віддалених від обласного цен-тру, дуже важливо здійснювати виїзні

прийоми. На них приходять люди, які за станом здоров’я, за віком не можуть приїхати до районного центру. Виїзні прийоми юристів здійснюються в при-міщеннях сільських рад, закладів куль-тури, бібліотек тощо.

Наразі найбільш перспективними на-прямами можна вважати проведення виїзних групових консультацій, лекцій у селах на певні конкретно визначені теми (наприклад, порядок оформлення спадщини).

ПРИКЛАД ВИЇЗНИХ ПРИЙОМІВ

У Дворічанському районі практикують-ся зустрічі, виїзди представників від-ділів райдержадміністрації у трудових колективах, громадах району. Юристу, який надає первинну правову допомо-гу, доречно також долучитися до цієї кампанії. Дворічанський центр тісно співпрацював у цьому напрямі з орга-нами місцевого самоврядування. Сис-тематично, двічі-тричі на місяць здійс-нювалися виїзди в сільські громади району. Графік виїздів погоджувався з головою районної ради. Під час виїздів здійснювалися індивідуальні прийоми та колективні консультації.

НАВЧАННЯ

До надання первинної правової допо-моги в сільських громадах залучають-ся правові консультанти (помічники). Одне з основних завдань юриста, який надає первинну правову допомогу, – здійснювати навчання таких людей. У сільській місцевості це люди, які не є юристами за освітою, однак завдяки відповідному навчанню мають базові правові знання та доступ до отриман-

41


Ефективність системи надання безо-платної правової допомоги залежить від створеної моделі управління, від-повідальності влади за роботу систе-ми, захищеності та гарантованості її фі-нансування. Фінансування безоплатної правової допомоги має здійснюватись у достатньому обсязі за рахунок коштів державного бюджету. Додатковими джерелами можуть бути кошти місце-вих бюджетів, інші види фінансування, незаборонені чинним законодавством. Отже, безоплатна правова допомога є безкоштовною для тих, хто по неї звер-тається, але це не означає, що надання

таких послуг не вимагає жодних затрат і зусиль.

У багатьох країнах світу правова допо-мога фінансується за рахунок держав-ного бюджету. У Литві уряд виділяє кош-ти муніципалітетам, які організовують надання правової допомоги. У Росії згід-но з новим законом надання первин-ної юридичної допомоги фінансується переважно з регіональних бюджетів. Але стовідсоткового фінансування пра-вової допомоги державою, з огляду на обмеженість бюджетних коштів, немож-ливо досягти. У Грузії, Молдові надання

ня інформації від професійних юристів. Такі люди можуть поширювати правові знання у колективах чи середовищі, а у вільний від роботи час на волонтер-ських засадах надавати допомогу своїм односельцям у доступі до первинної правової допомоги. Представниками правових консультантів у селі можуть бути вчителі історії та правознавства селищної та сільських шкіл, секретарі селищної та сільських рад, працівники районних бібліотек і клубів.

Основна форма навчання – це семі-нари. Учасники навчального процесу повинні отримати ключові теоретичні знання, а також практичні навички. Не слід вважати це навчання панацеєю, яка здатна зробити зі слухачів семіна-рів юристів. За такий короткий час не-можливо охопити всі питання, пов’язані з вивченням вітчизняного законодав-ства. Проте люди, які беруть участь у

семінарах, отримують ті ази знань та умінь, за допомогою яких вони надалі самостійно зможуть здійснювати пошук потрібних норм, правильно їх розуміти, пояснюючи іншим порядок їх застосу-вання в конкретних життєвих ситуаціях.

ПРИКЛАД СЕМІНАРІВ

Центром правової інформації та кон-сультацій для захисту прав населення Дворічанського району було прове-дено 2 семінари – для 20 працівників сільських рад (голів, секретарів, земле-впорядників) та 40 працівників мережі закладів культури (по 1 особі від 20 сіль-ських клубів, будинків культури та 20 сільських бібліотек). Учасники семінарів отримали відповідну підготовку, завдя-ки якій можуть допомагати сільському населенню району у вирішенні право-вих та інших актуальних питань.

3.4. ФІНАНСОВА ЧАСТИНА (ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ)

42


первинної правової допомоги фінансу-ється за рахунок коштів міжнародних донорів, у Нідерландах, Угорщині – за рахунок благодійних внесків, у Нідер-ландах, Росії – ще й за кошти грантів, які надаються органам місцевого самовря-дування.

Система надання первинної правової допомоги залежить від багатьох місце-вих умов. Велику роль відіграють кон-кретні умови у кожній країні, регіоні, місцевості, зокрема фінансові можли-вості, правова культура, традиції, віко-вий, національний і соціальний склад населення, кількість працюючих юрис-тів, статистика справ тощо.

Не слід недооцінювати важливість на-дання простих юридичних консуль-тацій. Первинна правова допомога – гарантія доступу до правосуддя, по-кращення правових можливостей не-захищених, малозабезпечених верств населення. Завчасна і результативна допомога у вирішенні проблеми запо-бігає її переростанню у судовий спір чи ускладнення. Тобто, можемо зекономи-ти кошти.

Розглянемо джерела фінансування на-дання первинної правової допомоги шляхом залучення фізичних (приват-них) осіб, що, на нашу думку, найдоціль-ніше у невеликих адміністративно-те-риторіальних одиницях.

У Дворічанському районі ця робота розпочалася завдяки Фонду сільських громад Дворічанщини, який отримав допомогу від міжнародних донорів і залучав юриста для надання правової допомоги громадянам. Наступний крок – підтримка цієї справи органами місце-

вого самоврядування.

Бюджетним кодексом та законами про бюджет не передбачаються безпосе-редні видатки на організацію надання первинної правової допомоги у гро-мадах. Слід скористатися можливістю здійснення видатків на спільні цільові, галузеві програми.

У статті 92 Бюджетного кодексу України зазначено, що місцеві ради можуть пе-редавати кошти на здійснення видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів на виконан-ня спільних цільових програм. За стат-тею 101 умови надання таких субвенцій визначаються відповідним договором сторін.

Отже, необхідно затвердити районну цільову програму, яка готується від-повідно до основних принципів розро-блення цільових програм, зазначених у Законі України «Про державні цільо-ві програми». Ініціатором розроблен-ня програми може бути структурний підрозділ районної державної адміні-страції, територіальний підрозділ цен-трального органу виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. Під-ставою для її розроблення є існування проблеми на рівні району та наявність можливості ресурсного забезпечення виконання заходів програми. Стосовно надання первинної правової допомо-ги, очевидно, що проблема існує, вона спільна для сільських громад району, тому сільські бюджети можуть не виді-лити кошти для її реалізації.

43


ЕТАПИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ:

• підготовка проекту програми;• експертиза, погодження та за-

твердження програми;• затвердження бюджетних при-

значень на виконання заходів програми;

• організація виконання програми та підготовки звітів про результа-ти її виконання.

ПРОЕКТ ПРОГРАМИ ПОВИНЕН МАТИ ТАКІ РОЗДІЛИ:

• паспорт програми;• визначення проблеми, на розв’я-

зання якої спрямована програма;• визначення мети програми;• обґрунтування шляхів і засобів

розв’язання проблеми;• обсяги та джерела фінансування;• строки та етапи виконання;• заходи з виконання програми;• очікувані результати;• координація та контроль за хо-

дом виконання програми.

Проект програми надається для підго-товки висновків профільним постійним комісіям районної ради, фінансовому управлінню районної державної адмі-ністрації. Після отримання позитивних висновків проект подається на розгляд районної ради. Після затвердження програми районною радою головний розпорядник коштів (визначений рі-шенням ради) надає бюджетні запити щодо її фінансування. Фінансове управ-ління районної державної адміністрації аналізує подані бюджетні запити, надає пропозиції до проекту бюджету.

Фінансування програми здійснюєть-ся за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням районної ради про районний бюджет на відповідний рік згідно з розписом бюджету.

Виконання програми здійснюється шля-хом реалізації її заходів виконавцями, зазначеними у програмі. Безпосередній контроль за виконанням заходів здійс-нює відповідальний виконавець, а за ці-льовим та ефективним використанням коштів – головний розпорядник коштів. Районна рада інформується про хід ви-конання програми у терміни, визначені рішенням ради.

Такою програмою у нашому випадку пе-редбачається робота фізичної (приват-ної) особи з надання юридичних послуг членам територіальної громади району з укладенням договору, затвердженням графіку роботи, обсягів правової допо-моги, штатного розпису тощо.

Після затвердження програми у разі не-достатності коштів районного бюджету можуть бути укладені договори з міс-цевими радами щодо передачі коштів у вигляді субвенції на її реалізацію (після відповідного рішення місцевої ради).

Зважаючи на обмежені можливості міс-цевих бюджетів, слід докладати зусиль і для одержання фінансової підтримки від міжнародних донорів. Адже розро-блено рекомендації програмі розвитку ООН та іншим суб’єктам сфери розвитку щодо надання фінансовій системі пер-винної правової допомоги, яка буде створена в Україні, принаймні на ранніх стадіях її розвитку: для безпосередньо-го фінансування надання послуг, на роз-

44


будову спроможності новостворених надавачів, розроблення механізмів управління наданням первинної право-вої допомоги, на координацію дій заці-кавлених сторін.

45

Р о з д і л 4 | Н а л а г о д ж е н н я п о т о ч н о ї р о б о т и з н а д а н н я б е з о п л а т н о ї п е р в и н н о ї п р а в о в о ї д о п о м о г и в г р о м а д і

РОЗДІЛ 4.НАЛАГОДЖЕННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ З

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В ГРОМАДІ

Функціонування установи з надання бе-зоплатної правової допомоги мешкан-цям територіальної громади є дієвим механізмом забезпечення конституцій-ного права кожного громадянина на правову допомогу.

Одним з головних напрямів діяльності установи, що залучено до надання пер-винної правової допомоги в громаді, є організація прийому громадян. При-йом громадян повинен бути ретельно організований. Потрібно визначити міс-це ведення прийому, яке має бути лег-кодоступним, зокрема і для громадян, які мають обмежені можливості. Доціль-но використовувати приміщення, які розташовані на перших поверхах буді-вель у центрі населеного пункту, мають окремі входи та оснащені спеціальними пандусами.

Для ведення особистого прийому юриста необхідно визначити дні та го-дини, в які відвідувачі зможуть отрима-ти безоплатну правову допомогу. Ре-

комендуємо декілька днів на тиждень залишити на внутрішню роботу – опра-цювання отриманої документації, підго-товку розгорнутих письмових консуль-тацій тощо. Якщо в організації працює декілька юристів, треба узгодити гра-фік чергування та ведення особистого прийому відвідувачів. Рекомендовано вести попередній запис відвідувачів по телефону.

Особистий прийом громадян склада-ється з первинного прийому (якщо можна надати допомогу відвідувачу під час першої зустрічі) та наступних зустрі-чей (за умови опрацювання документів відвідувача, пошуку відповідної законо-давчої бази, отримання додаткових до-кументів тощо).

ПЕРВИННИЙ ПРИЙОМ ЮРИСТОМ ГРО-МАДЯН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДЕКІЛЬКОХ ЕТАПІВ:

• ознайомлення відвідувача з пра-вилами надання безоплатної пра-вової допомоги в установі;

• отримання згоди на використання персональних даних відвідувача;

• реєстрація звернення відвідува-ча, заповнення відповідних анкет

4.1. ФОРМИ РОБОТИ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПЕРВИННУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

46


та заведення особової справи (у разі потреби);

• надання безоплатної правової до-помоги;

• у разі необхідності наступної зу-стрічі та опрацювання документів – виготовлення копій відповідних документів відвідувача;

• у разі завершення справи – запо-внення форми зворотного зв’язку.

Враховуючи це, рекомендована участь в особистому прийомі двох осіб – юриста, який безпосередньо займаєть-ся наданням правової допомоги, та ме-неджера, який відповідає за оформлен-ня документів та реєстраційні дії щодо звернення.

РОБОТА ЮРИСТА З ВІДВІДУВАЧЕМ

При спілкуванні юриста з відвідувачем у бесіді варто виокремити декілька фаз.

ПЕРША ФАЗА: відвідувач говорить – юрист слухає.

Під час цієї фази юрист уважно вислухо-вує відвідувача, намагаючись зрозумі-ти суть проблеми клієнта. Здебільшого відвідувачі без особливих зусиль вклю-чаються в процес бесіди і починають розповідати про себе і власну ситуа-цію. Практика показує, що більшість із них розпочинають із загальної розпо-віді про свою проблему, не надаючи значення деталям, говорять про все та переходять від теми до теми. Важливо, щоб юрист спрямовував хід бесіди на надання необхідних відомостей, що до-поможуть виокремити справжню мету (реальну проблему, запит на консульта-цію) звернення відвідувача.

ДРУГА ФАЗА: юрист ставить запитання та разом з відвідувачем формують запит на правову допомогу.

У ході розповіді відвідувача з приводу тих чи інших його висловлювань юрист формує уявлення про проблему. Після розповіді юрист може поставити уточ-нювальні запитання, які конкретизують проблему клієнта. Однак слід пам’ятати, що клієнт не завжди здатний адекват-но оцінити свої головні потреби щодо правової допомоги. Він частіше налаш-тований на негайне одержання разової допомоги. Завдання юриста – визначи-ти реальні корені проблем відвідувача та запропонувати перспективні шляхи їх вирішення. Обговоривши з відвідува-чем його проблему та проаналізувавши шляхи її вирішення, юрист і клієнт спіль-но формують запит на правову допомо-гу.

ТРЕТЯ ФАЗА: надання правової допомо-ги відповідно до сформованого запиту.

Враховуючи отриману інформацію та очікування клієнта, юрист самостійно визначає свої наступні дії:

• якщо справа не потребує пошуку та вивчення законодавчої бази, а також тривалого часу на підготов-ку відповідних документів – надати правову допомогу в повному обсязі під час первинного звернення;

• якщо справа потребує тривалої роботи із законодавчою базою, чи робота, пов’язана з підготовкою документів, потребує часу – надати правову консультацію з актуально-го питання та призначити клієнту наступну зустріч, попередньо узго-

47


дивши дату і час.

У разі призначення наступної зустрічі рекомендовано виготовити копії від-повідних документів клієнта, які по-трібні для подальшого опрацювання. З власного досвіду радимо виготовляти сканкопії документів у форматі PDF, що суттєво полегшує опрацювання та архі-вування справ клієнтів.

Після завершення справи клієнта всі матеріали, підготовлені в рамках цієї справи, заповнені анкети, отримані рі-шення по справі та інші документи, що мають до неї відношення, передаються до архіву установи.

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЧЕРЕЗ ЛИСТУВАННЯ З

КЛІЄНТОМ

У діяльності установи можливе отри-мання письмових запитів на надання правової допомоги від громадян, які не мають можливості особисто звернутися по правову допомогу у зв’язку з відда-леністю місця проживання чи фізични-ми обмеженнями, пов’язаними зі ста-ном здоров’я.

У цьому випадку рекомендуємо підготу-вати розгорнуту письмову правову кон-сультацію стосовно питання звернення та надіслати у відповідь. Якщо для під-готовки письмової консультації необ-хідно вивчення документів заявника, рекомендуємо у листі-відповіді надати загальну консультацію щодо отримано-го питання та попросити копії необхід-них документів. При цьому у конверт необхідно вкласти бланк «Згоди на ви-користання персональних даних» для заповнення заявником та повернення

до установи.

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ КОНСУЛЬТУ-

ВАННЯ ПО ТЕЛЕФОНУ

Буде дуже добре, якщо установа з на-дання безоплатної правової допомоги зможе впроваджувати діяльність щодо надання загальних правових консульта-цій по телефону, організувавши в робо-чі години діяльність гарячої телефонної лінії. Мешканці територіальної громади зможуть звернутись до установи з тер-мінових питань (наприклад, щодо по-вноважень інспектора ДАІ при зупинці автомобіля чи порядку оформлення розписки при позичанні грошей). Однак варто пам’ятати, що консультування по телефону має свої особливості, зокрема юрист не бачить документів клієнта та орієнтується лише на його розповідь. Тому консультування по телефону має носити більш загальний характер. Ре-комендуємо юристу установи робити акцент на поясненні норм чинного за-конодавства, що регулюють питання, відносно якого надійшло звернення, та пропонувати узагальнені схеми вирі-шення тих чи інших проблем.

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ

ГРУПОВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ

У процесі діяльності з надання безо-платної правової допомоги доцільно проводити групові консультації з визна-чених питань або для представників ок-ремих соціальних груп.

Зокрема, можна об’єднати відвідувачів,

48


які потребують роз’яснення з однако-вих питань, та провести групову кон-сультацію, надавши загальну інформа-цію та відповівши на окремі питання в режимі діалогу. Можна навіть підготува-ти уніфіковані правові документи з ви-значеного питання (заяви, скарги, кло-потання тощо) та розповсюдити їх під час проведення групової консультації.

Також можна об’єднати відвідувачів, які представляють одну соціальну групу та надати їм розгорнуту консультацію з питань законодавчих норм, які мають відношення до їх питання. Наприклад, жінкам, які мають неповнолітніх дітей та отримують допомогу від чоловіків, можна надати розгорнуту консультацію щодо права на отримання аліментів, по-рядку збільшення/зменшення розміру аліментів, порядку участі в додаткових витратах на дитину, відповідальності щодо несплати аліментів, порядку на-рахування пені на заборгованість по ви-платі аліментів тощо. У режимі групової консультації представники соціальної групи отримають інформацію про всі правові аспекти їхньої ситуації.

Також групові консультації доцільно проводити на виїзді, наприклад, у сіль-ських громадах, де більша частина від-відувачів має подібні питання. Це доз-воляє економити час при проведенні консультування та надавати відповіді на питання значно більшої кількості осіб, ніж під час індивідуального консульту-вання.

НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ

МОБІЛЬНИХ ВИЇЗДІВ

Діяльність установи з надання безо-

платної правової допомоги може по-ширюватися на сільські територіальні громади в межах окремої територіаль-ної одиниці. Для організації роботи в сільських громадах чи у віддалених ра-йонах міста, мешканці яких не можуть вільно відвідувати установу, варто пе-редбачити можливість здійснення мо-більних виїздів для надання безоплат-ної правової допомоги безпосередньо на місці. Для здійснення мобільних виїз-дів потрібно скласти відповідний графік та узгодити його з головами відповід-них сільських рад.

У разі виїзду для надання безоплат-ної правової допомоги у певні райони міста варто зв’язатися з керівниками квартальних комітетів, головами об’єд-наннь співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та представниками неформальних ініціативних груп для поширення інформації про здійснення мобільного виїзду та можливості отри-мання безоплатної правової допомоги. Організувати прийом громадян можна в приміщеннях, які знаходяться в ко-мунальній власності, або в офісах квар-тальних комітетів, у місцях проведення зборів членів ОСББ.

Зауважимо, що під час проведення мо-більних виїздів доцільно проводити групові консультації, надаючи актуаль-ну правову інформацію якомога біль-шому колу осіб, а вже після проведення групової консультації відповідати на ін-дивідуальні запитання.

Загалом належна діяльність з організації прийому громадян разом із заходами, що підвищують спроможність установи щодо ширшого охоплення громад

49


системою правового захисту, є важливим кроком до запровадження європейських стандартів доступу осіб до правосуддя, виконання міжнародних зобов’язань у сфері надання правової допомоги кожному громадянину України.

Належна організація діловодства – це невід’ємний елемент діяльності у сфері надання безоплатної правової допомоги, що є документальним відображенням кількісних і якісних показників роботи. Обов’язковою є наявність певного переліку документів, які використовуються для документування управлінської діяльності. Це, зокрема, журнали вхідної та вихідної документації, документація з обліку кадрів тощо.

ПІД ЧАС БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ РОБОТИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТАКІ ДОКУМЕНТИ:

• журнал реєстрації клієнтів;• вхідна анкета;• тека з матеріалами справи;• реєстр документації в папці; • реєстри справ клієнтів, переда-

них до архіву; • візитна картка;• договір про надання юридичної

допомоги та журнал реєстрації таких договорів (за необхідності).

Окремої уваги потребують формуван-ня справи клієнтів, фіксація передачі справ клієнтів до архіву, організація їх

зберігання в архіві.

Від моменту звернення клієнта до мо-менту вирішення конкретної справи може минути чимало часу.

Важливо протягом усього періоду від-слідковувати хід справи. Це можна до-сягти шляхом підтримки тісного контак-ту з клієнтом, обміну даними, акумулю-ванням та обробкою інформації.

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ КЛІЄНТІВ

Кожне звернення до юриста реєстру-ється в журналі реєстрації клієнтів.

Журнал може мати електронну форму та містити знеособлену інформацію, за якою клієнт не може бути ідентифікова-ний. У разі, якщо клієнта цікавить лише отримання правової інформації, витя-гів із законодавства, інформація довід-кового характеру, роз’яснення норм діючого законодавства чи потрібна нескладна юридична консультація (на-приклад, коли від клієнта не вимагаєть-ся надання копій певних документів), достатньо фіксувати в журналі вихідні дані про клієнта та про справу, за яки-ми можна вести загальну статистику та інформаційний моніторинг. У таких ви-падках можна не оформлювати вхідну анкету у справі та не заводити справу клієнта.

БАЗОВА ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НЕОБХІДНО

4.2. ДОКУМЕНТООБІГ: ОБЛІК ТА РЕЄСТРАЦІЯ КЛІЄНТІВ

50


ВКАЗУВАТИ В ЖУРНАЛІ:

• дата звернення;• демографічні дані: територіальна

приналежність особи, стать, вік;• соціальний статус: особа працює

чи не працює, пенсіонер, студент, державний службовець, військо-вослужбовець тощо;

• категорія справи, з якою зверну-лась особа: соціальне забезпе-чення, трудове, сімейне, земель-не, житлове право тощо;

• зміст наданої допомоги: консуль-тація, надання витягів із законо-давства, оформлення документів тощо;

• результат розгляду справи.

Фіксація в журналі повної інформації про клієнта із зазначенням прізвища, імені, по батькові, адреси, контактних даних, розгорнутої інформації про справу доцільна при наданні вторин-ної правової допомоги, складенні заяв, скарг, документів процесуального ха-рактеру. Повна інформація необхідна також у випадках, коли потрібен кон-троль за результатом надання правової допомоги, виконанням оформлених документів. У випадках, коли вирішення справи клієнта може бути тривалим, є необхідність звернення із запитами до органів влади. Повна інформація про клієнта і формування справи важливі для ведення базового моніторингу та обробки персональних даних.

ВХІДНА АНКЕТА КЛІЄНТА

При безпосередньому зверненні осо-би по допомогу оформлюється вхідна анкета (див. Додаток №12). Клієнт само-стійно заповнює вхідну анкету та підпи-

сує її або за згодою клієнта її заповнює працівник шляхом інтерв’ювання клі-єнта. Оформлення анкети означає при-своєння клієнту статусу та можливість використовувати персональні дані клі-єнта, формувати його справу, отриму-вати копії необхідних документів для справи. Власну згоду на отримання від клієнта даних для справи, копій доку-ментів, які залучаються до справи, на запит на надання безоплатної правової допомоги та згоду на обробку і зберіган-ня персональних даних клієнт засвідчує особистим підписом у відповідній графі анкети.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ АНКЕТИ:

• номер справи;• дата звернення;• ПІБ клієнта;• ПІБ юриста, який веде справу;• стисле викладення справи;• перелік отриманих документів від

клієнта;• соціально-демографічні дані про

клієнта;• контакти: номери телефонів,

адреса (за необхідності);• фіксація ходу справи, її результати;• зворотній зв’язок.

Якщо допомога надається в день звер-нення, про це робиться відповідна по-значка в анкеті. В іншому випадку при-значається дата і час наступної зустрічі та дається клієнтові візитна картка. В окремих справах в анкеті бажано фіксу-вати часовий вимір справи – призначе-ні дати наступних зустрічей, документи, які є у провадженні, копії отриманих від клієнта документів та підготованих документів. За результатом кожного

51


такого звернення потрібно мати інфор-мацію про результат справи, її фактичне вирішення чи, навпаки, розуміти, чому справа не отримала позитивного вирі-шення для того, щоб вчасно та повною мірою реагувати і здійснювати всі мож-ливі та необхідні дії на користь клієнта.

У відповідній графі анкети важливо за-свідчити підписом клієнта його запит (прохання) на надання юридичної до-помоги, дозвіл збору, збереження та використання персональних даних у повному обсязі, згоду поширювати ін-формацію по справі між партнерськи-ми організаціями, передачу інформації ЗМІ, органам влади та іншим учасникам з метою більш ефективного захисту по-рушеного права чи доведення змісту справи до громадськості.

СПРАВА КЛІЄНТА (ТЕКА З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ)

При наданні вторинної правової допо-моги, складанні запитів, скарг, клопо-тань, звернень та інших документів у складних і тривалих справах, при на-данні правових консультацій, які потре-бують отримання від клієнта копій до-кументів, у разі необхідності контролю провадження справи клієнта, отриман-ня інформації про результат надання правової допомоги, фіксації зворотного зв’язку з клієнтом є необхідність фор-мувати справу клієнта і заводити теку з матеріалами його справи. Така тека формується під час першого прийому, ведеться та зберігається у процесі на-дання юридичної допомоги та при за-критті справи передається до архіву.

Тека містить реєстр документації (див. Додаток №13), у якому обліковуються

всі формуючі справу копії отриманих від клієнта документів, оформлених документів, на яких вказується дата їх залучення до справи. У теці обов’язко-во зберігається вхідна анкета, на основі якої ведеться робота з клієнтом. Забо-роняється отримувати від клієнта та до-лучати до справи оригінали документів. Обов’язковим є залучення до справи копій оформлених юристом письмових документів, а також тих документів, які клієнт може отримати як результат у ході справи. Наприклад, якщо оформ-лювалася позовна заява – як зворотній зв’язок по справі необхідно просити клієнтів надавати копії отриманих рі-шень по справі.

АРХІВ

Після завершення роботи у справі та її закриття вона передається для збері-гання в архів. Рекомендований термін – 7-10 років із моменту останньої дії у справі.

Для зберігання справ в архіві признача-ється відповідальна особа. При переда-чі справ у архів створюється опис справ – архівний довідник, призначений для обліку та розкриття змісту одиниць збе-рігання, одиниць обліку, закріплення їх систематизації у межах архівного фон-ду.

Опис справ складається окремо на справи постійного зберігання та трива-лого зберігання (понад 10 років) і спра-ви з кадрових питань. На справи тимча-сового зберігання (до 10 років) описи не складаються, однак у разі ліквідації чи реорганізації установи такі описи складають обов’язково.

52


Окремо можна формувати архів пу-блікацій у ЗМІ про установу/проект. Це окрема тека, у якій зібрано всі пері-одичні згадування у ЗМІ про надання правової допомоги, відгуки про роботу, подяки клієнтів, газетні та інші публіка-ції тощо.

Для зручності всі архіви можуть мати електронну форму.

ВІЗИТНА КАРТКА

У всіх випадках, коли характер юридич-ної допомоги вимагає повторного при-йому (уточнюються дані, вимагаються додаткові документи, оформлюються заяви, скарги тощо) клієнту надається візитна картка (див. Додаток №14). У ній можуть бути вказані: точка доступу до послуг безоплатної первинної правової допомоги, її адреса, режим роботи, дата звернення, контактні номери телефонів відповідальних осіб, номер справи, дата і час призначення наступних зустрічей. Візитна картка інформує клієнта про наступні зустрічі, фіксує хід справи, орі-єнтує клієнта в питаннях провадження його справи.

КНИГА ВІДГУКІВ

Клієнт завжди повинен мати можли-вість залишити письмовий відгук про надану йому правову допомогу, тому обов’язково всіх клієнтів необхідно ін-формувати про наявність книги відгуків і пропонувати залишити свій запис.

Книгу відгуків бажано розмістити у до-ступному для відвідувачів місці. В ній клієнт може залишити свій запис, від-гук, розгорнутий коментар, вказати, в чому полягає надана йому допомога, як

це вплинуло на вирішення його справи, надати зауваження, звернутись до ке-рівництва установи, де йому надавали допомогу.

У випадку наявності скарг на роботу персоналу, установи чи наявності про-позицій, зауважень клієнтові необхідно роз’яснити процедуру подання скарги чи пропозиції на ім’я керівника, вказати адресу чи спосіб подання звернення.

Як форму подяки можна запропонувати клієнтам опублікувати у місцевих ЗМІ газетну статтю з описом отриманої до-помоги. Також сам працівник, який вів справу клієнта, може попросити клієнта дати його письмову згоду на публікацію чи поширення у ЗМІ інформації про іс-торію успіху в конкретній справі, резо-нансний чи цікавий для широкого зага-лу випадок.

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

У випадках представництва інтересів клієнтів в органах влади, судових орга-нах, на вимогу клієнта при присвоєнні відвідувачу статусу клієнта може бути укладено договір про надання юридич-ної допомоги (див. Додаток №15). При укладенні таких договорів вимагається ведення журналу реєстрації договорів (див. Додаток №8), де можна вказувати: номер договору, ПІБ відвідувача, номер справи, дату укладення договору, ре-зультат виконання договору, ПІБ юриста.

4.3. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДИ ПРО СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ

53


В основі порозуміння і партнерства у громаді лежить інформування. З одно-го боку, широкий і вільний доступ до інформації, що забезпечує прозорість і підзвітність витрачання коштів місце-вого бюджету, з іншого боку, це сприяє розвитку громадського моніторингу як постійно діючої системи збору та аналі-зу інформації про результати діяльності ОМС. Чим відкритіша інформація про діяльність органів влади чи організа-ції, тим більша довіра громади та мен-ша ймовірність зловживань і корупції з боку чиновників.

Законодавство зобов’язує органи дер-жавної влади та ОМС інформувати гро-мадян про свою діяльність. Так, норми Закону України «Про інформацію» га-рантують кожному в державі безпере-шкодний доступ до відкритої інформа-ції.

Право на інформацію забезпечується створенням механізму реалізації пра-ва на інформацію, можливостей для вільного доступу до інформаційних ре-сурсів та баз даних, а також обов’язком суб’єктів владних повноважень інфор-мувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і при-йняті рішення, наприклад, через інфор-маційні служби – спеціально створені підрозділи.

Закон України «Про порядок висвітлен-ня діяльності органів державної влади

та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» визначає порядок всебічного та об’єк-тивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової ін-формації.

Для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служ-би мають велику кількість інструментів для висвітлення своєї діяльності у ЗМІ. Законодавством про державну регуля-торну політику одним із принципів ре-гуляторної політики визначено відкри-тість, прозорість та врахування думки громадськості. Цей принцип необхідно взяти на озброєння для створення мож-ливостей побудови конструктивного діалогу між владою та громадськістю, адже нині державна політика щодо за-лучення третього сектору до партнер-ських відносин не є системною.

СЕРЕД ІНСТРУМЕНТІВ ЕФЕКТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ МОЖНА ВИ-ДІЛИТИ:

• прес-конференції, брифінги, прес-брифінги;

• конференції, дискусії, «круглі сто-ли» з актуальних проблем соці-альної сфери;

• виставки творчості та конкурси клієнтів і фахівців, дні «відкритих дверей»;

• письмова комунікація (прес-релі-зи, брошури, буклети, листівки);

це вплинуло на вирішення його справи, надати зауваження, звернутись до ке-рівництва установи, де йому надавали допомогу.

У випадку наявності скарг на роботу персоналу, установи чи наявності про-позицій, зауважень клієнтові необхідно роз’яснити процедуру подання скарги чи пропозиції на ім’я керівника, вказати адресу чи спосіб подання звернення.

Як форму подяки можна запропонувати клієнтам опублікувати у місцевих ЗМІ газетну статтю з описом отриманої до-помоги. Також сам працівник, який вів справу клієнта, може попросити клієнта дати його письмову згоду на публікацію чи поширення у ЗМІ інформації про іс-торію успіху в конкретній справі, резо-нансний чи цікавий для широкого зага-лу випадок.

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

У випадках представництва інтересів клієнтів в органах влади, судових орга-нах, на вимогу клієнта при присвоєнні відвідувачу статусу клієнта може бути укладено договір про надання юридич-ної допомоги (див. Додаток №15). При укладенні таких договорів вимагається ведення журналу реєстрації договорів (див. Додаток №8), де можна вказувати: номер договору, ПІБ відвідувача, номер справи, дату укладення договору, ре-зультат виконання договору, ПІБ юриста.

4.3. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДИ ПРО СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ

54


• усна комунікація (семінари, осо-бисті зустрічі);

• електронна (відео, Інтернет, теле-фон);

• комунікація через ЗМІ (теле- та радіопрограми, інформаційні та рекламні ролики);

• соціологічні дослідження, моні-торинги, результати яких широко розповсюджують;

• навчальні тренінги для журналіс-тів з певної тематики;

• «прес-кава» (зустрічі з журналіс-тами у неформальній обстановці);

• ЗМІ (радіо, телебачення, преса) забезпечують формування та пе-редачу інформації великим за чисельністю й розосередженим у просторі аудиторіям;

• форми інформування про власну діяльність у громаді;

• публікації в місцевих ЗМІ.

У формуванні дієвих та взаємовигід-них стосунків з громадськістю важлива роль належить ЗМІ, які допомагають до-нести інформацію до широкої аудиторії. Для здійснення ефективної інформацій-ної роботи потрібно побудувати хороші стосунки з місцевими популярними за-собами масової інформації.

Співпраця з журналістами має базува-тися на упередженні ініціативи в спілку-ванні та формуванні партнерських сто-сунків. Для цього варто запрошувати журналістів на свої заходи, налагодити з ними особисті контакти, допомагати знаходити потрібну їм інформацію.

СПІВПРАЦЯ ЗІ ЗМІ – необхідний склад-ник роботи більшості організацій. По-стійний зв’язок влади з громадськістю

потребує інформування мешканців про наміри, події, що відбуваються, та наступні дії. У цьому випадку чи не найважливішу роль відіграють засоби масової інформації. Інформація про ді-яльність установи може поширюватися через місцеві та регіональні друковані видання, телевізійні передачі та раді-опрограми.

Опублікування інформації в доступній формі допомагає людям зрозуміти, чим живе організація, якою є її позиція, які проблеми вирішує, які плани та програ-ми пропонує.

Публікація може бути розрахована на відповідну категорію людей або на всіх мешканців населеного пункту, містити інформацію про план або події, які від-булися, тому має бути відповідно під-готовлена. У разі подання спеціальної та складної інформації іноді потрібні коментарі для кращого розуміння пу-блікації.

Найчастіше для публікацій використо-вують місцеві газети, але якщо матеріал значного обсягу, тоді спеціальні бюле-тені або брошури.

Поточну інформацію подають у вигляді прес-релізів, поширюваних серед усіх ЗМІ. Таку інформацію готують фахівці зі спеціальною підготовкою, оскільки прес-релізи мають відповідний формат і вимоги щодо їх оформлення.

Опублікування інформації часто супро-воджує процес залучення громадськос-ті до процесу планування або виконан-ня окремих завдань. У цьому випадку публікація має містити інформацію про планові заходи та конкретні пропози-

55


ції щодо зворотного зв’язку. В одному випадку це може бути анкета, в іншому – конкретна пропозиція та запрошен-ня до дій. Важливо, щоб публікація не була одноразовим матеріалом, а перед-бачала подальше інформування щодо результатів, отриманих після публікації з метою мотивації людей. Час для підго-товки публікації та її поширення зале-жить від того, який її характер, хто готує матеріали й макети, де друкується, яким способом поширюється.

Публікації в ЗМІ поліпшують переду-мови для налагодження діалогу з меш-канцями та сприяють зростанню рівня їх причетності до вирішення місцевих справ. Публікації дають змогу в зручний спосіб, у домашніх умовах засвоїти ін-формацію, обговорити її з членами сім’ї та підготувати матеріал для зворотного зв’язку або реагування. Це один із най-дієвіших комунікативних засобів, який сприяє дедалі більшій відкритості вла-ди.

ДРУКОВАНА ІНФОРМАЦІЯ

Друковану інформацію можна легко поширювати, й, належно розроблена та написана, вона може забезпечити просту форму і привабливу передачу інформації.

Друковані матеріали можуть спонукати громадськість до зворотного зв’язку. Це один з найпростіших і найприйнятні-ших способів оприлюднення й надання інформації. Передбачені такі формати: листівки з фактами, флаєри, бюлете-ні, брошури, тематичні матеріали, зві-ти, огляди, плакати. Вони можуть бути присвячені єдиній цілі або виробляти-ся серіями для поширення. Друковані

матеріали можна поширювати вручну, розміщувати в публічних місцях, щоб охочі могли їх узяти самі; вкладати в га-зети або журнали, безпосередньо роз-повсюджувати поштою або додавати до поштових відправлень.

ПІДГОТОВКА БУКЛЕТІВ І БРОШУР

Буклет – це друковане видання на од-ному друкарському аркуші, що може бути складений будь-яким способом (у два згини та більше). Це може бути буклет-візитка організації, буклет-путів-ник, буклет-календар тощо.

БРОШУРА – друковане видання невели-кого обсягу (5–48 сторінок).

Друковані презентаційні та інформацій-ні матеріали – буклети, брошури, листів-ки, плакати, вісники – дають змогу кон-тролювати процес створення позитив-ного іміджу організації, установи. Виго-товлення такої продукції вимагає пла-нування та підготовки цікаво написано-го повідомлення, вибору привабливого дизайну. Слід обов’язково враховувати: хто буде потенційними читачами, який фокус інформація повинна мати, якого обсягу та форми має набути тощо.

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

Одним із кращих способів найшвидше і з найменшими комунікаційними пе-решкодами донести необхідну інфор-мацію є прес-конференція. Прес-кон-ференцію потрібно збирати лише тоді, коли інформація є цікавою, справді вартою уваги і потрібною для громадян міста, області чи країни. Приводом до прес-конференції має бути якась важли-ва подія, новина. До того ж інформацій-

56


ний привід має бути таким, що справді потребує формату «запитання-відпо-відь». Інакше достатньо обмежитися но-винним прес-релізом.

Прес-конференція – це офіційна тема-тична зустріч із журналістами. На основі отриманої інформації вони формують різнопланові повідомлення, репортажі, статті тощо.

Прес-конференцію організовують тоді, коли відбудеться тематична чи знакова подія, що потребує додаткових роз’яс-нень у громаді, також коли така подія насичена інформацією, небайдужою широкому загалу.

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ ВАРТО ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ НАСТАНОВ:

• висвітлювати одну чи дві (в жод-ному разі не більше) головні теми (події, новини), інакше інформа-цiйний привід «розпорошиться»;

• дотримуватися принципу – один доповідач з однією темою;

• навпроти кожного доповідача виставляється окрема табличка з прізвищем, ім’ям, по батькові, на-писаними великими літерами (не ініціали, а повністю). Назви посад зазначаються в прес-релізі;

• спробуйте заздалегідь передба-чити «незручні» чи «неприємні» запитання: вiдповiдi на них підго-туйте завчасно i проведіть «репе-тицію» (не забуваючи про належ-ний вираз обличчя);

• обов’язково зробіть диктофон-ний запис усієї прес-конференції (копію звукозапису ви надасте тим журналістам, які не можуть

прийти на прес-конференцію, але хочуть підготувати публікацію). Потреба в аудiозаписі може ви-никнути й тоді, коли, наприклад, якесь видання неправильно про-цитує когось із доповiдачiв.

До прес-конференції можна підготувати прес-пакет.

ДО ПРЕС-ПАКЕТУ ВХОДЯТЬ:

• прес-реліз;• коротка інформація про організа-

цію та її діяльність;• інформація про доповідачів;• за наявності – тексти доповідей,

звіт про дослідження чи проект документу, що обговорюється тощо.

Альтернативою прес-конференції є брифінги. БРИФІНГИ – короткі регуляр-ні зустрічі з журналістами, під час яких вони отримують інформацію про остан-ні події.

ПРЕС-РЕЛІЗ

Прес-реліз використовується, коли ви-никає нагальна необхідність інформу-вання населення через ЗМІ щодо певної події. Він розсилається регіональним виданням, особисто місцевим журна-лістам, інформагенціям, Інтернет-пор-талам, що мають новинні блоки. Це так званий новинний прес-реліз, який не потребує додаткового пояснення.

Прес-релізи також розповсюджують-ся на медіа-заходах, наприклад, на прес-конференціях. У такому разі є не-обхідність повідомити про певну по-дію, що відбулась. Крім того, прес-реліз

57


може бути інструментом медіа-супро-воду різних акцій (круглих столів, ву-личних заходів тощо).

Прес-реліз за змістом дещо схожий за схемою подачі до прес-анонсу, однак в останньому про подію розповідають у майбутньому часі, у прес-релізі – в мину-лому. Тоді, коли мова йде про прес-кон-ференцію, що має відбутись, у релізі, отриманому журналістом, усе вже має бути описано як подія, що відбулася. Сенс цього в тому, щоб пропоновану інформацію можна було використати журналістами без змін та доповнень.

Прес-реліз має бути написаний ціка-вою, гарною мовою, без граматичних помилок. Щоб уникнути непорозумінь, увесь текст прес-релізу повинен бути перевірений відповідальними особами для того, щоб не містити зайвої, неодно-значної, непотрібної інформації.

Обсяг прес-релізу: одна, півтори, макси-мум – дві сторінки. Якщо до прес-конфе-ренції зібрано багато інформації, і вона не вміщається до прес-релізу, її варто готувати окремо і давати назву «Інфор-мація для преси» разом із прес-релізом чи іншими матеріалами (фотографіями, графіками, схемами).

КРУГЛИЙ СТІЛ

Круглий стіл – форма публічного обго-ворення чи висвітлення певних питань, коли учасники висловлюються у визна-ченому порядку; нарада, обговорення проблем з рівними правами учасників.

Круглі столи проводять з метою попе-реднього обговорення проблеми та визначення напрямів її розв’язання. У

більшості випадків такі заходи консуль-тативні й передбачають напрацювання відповідної позиції після обговорення її учасниками. Круглий стіл – це засідання, на якому учасники можуть погоджувати свої бачення щодо проблеми й варіан-тів її розв’язання. Іноді просто потрібно поінформувати учасників щодо проекту й уникнути непорозуміння через опосе-редковане передання інформації. Таке засідання пропонує механізм для за-лучення невеликої групи учасників на початковому етапі процесу прийняття рішення або окремого проекту.

Засідання круглих столів проводять у пристосованих приміщеннях, де мож-на встановити тісний контакт з учасни-ками. Учасникам надають інформацію щодо проблеми і запрошують їх до дис-кусії. На засідання запрошують конкрет-них учасників проекту або експертів, думка яких може бути важливою для прийняття рішення. Ведучий має фіксу-вати пропозиції та вести засідання в ме-жах обговорюваного питання. Учасники повинні бачити один одного, що забез-печує зоровий контакт.

Організатори можуть пропонувати обговорити питання або вже готовий проект рішення. Спочатку потрібно ви-значити проблему, подати позицію екс-пертів і запросити до дискусії. Обгово-рення йде від простішого до складного, пропозиції можуть тут же уточнювати та обговорювати інші учасники.

Час, потрібний на підготування кругло-го столу, становить від двох до чотирьох тижнів залежно від складності пробле-ми та чисельності учасників, запроше-них до дискусії. Повідомити учасників

58


потрібно не пізніше ніж за тиждень до проведення заходу й надіслати їм мате-ріали, запропоновані до обговорення. Такий комунікативний захід зазвичай проводять в один день, він може трива-ти кілька годин. Витрати на проведення заходу охоплюють вартість оренди та підготування приміщення, матеріалів, розсилку повідомлень, опрацювання матеріалів та складання звіту. На таких заходах узгоджують або уточнюють по-зиції щодо окремих проблем. Можна розглянути також порядок реалізації проекту та ролі в ньому учасників.

ТЕЛЕВІЗІЙНІ ТА РАДІОПЕРЕДАЧІ

Оперативне спілкування з громадсь-кістю найкраще здійснювати за допо-могою телевізійних і радіопередач. У цьому випадку є змога встановити пря-мий зв’язок у момент ведення передачі. Найефективніші планові тематичні пе-редачі, які мають установлений зазда-легідь час в ефірі. В прямому ефірі мо-жуть відбуватися інтерв’ю з учасниками, дискусії або оцінювання відповідної си-туації. Стосовно таких передач важливо знати та сформувати цільову аудиторію, оскільки до ефіру є вільний доступ, од-нак зацікавленість різних груп щодо те-матики неоднакова.

Спілкування в ефірі потребує підготу-вання сценарію та специфічного тех-нічного обладнання, що визначає вар-тість таких передач. У дуже стислий час потрібно максимально лаконічно, але зрозуміло сформулювати питання та відповідь, подати інформацію. Частіше теле- чи радіоефір використовують для подання повідомлень або реклами того чи іншого заходу, події. Їх готують пла-

ново й записують на носіях. Часто вико-ристовують обговорення в ефірі окре-мих питань за участю ведучого, який на-самперед виконує функцію модерато-ра. У таких передачах використовують записані попередньо сюжети, прямий зв’язок з вулицею чи майданом, визна-чення окремої проблеми.

У процесі проведення передач важливо забезпечити можливість зателефонува-ти в студію з метою проведення діалогу учасників. У випадках, коли передача планова й здійснюється протягом три-валого періоду регулярно, чисельність учасників зростає, що дає змогу охопи-ти зворотним зв’язком багатьох меш-канців. Це важливо, коли йдеться про стратегію розвитку або цільову програ-му чи проект. Тут є можливість крок за кроком обговорити всі складники озна-ченої проблеми та отримати їх оцінку від аудиторії.

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ

День відкритих дверей є механізмом неформального спілкування. Такі захо-ди організовують для ознайомлення з безпосереднім процесом роботи уста-нови, що збільшує довіру до установи і сприяє об’єктивнішому обговоренню порушеної проблеми. Заходи досить гнучкі, що дає змогу обрати день і час відвідування, можливість отримати ма-теріали та обговорити їх удома, повтор-но відвідати установу.

Метою проведення дня відкритих две-рей є забезпечення можливості для по-ширення інформації стосовно процесу просування роботи за певним проек-том, надання представникам громад-ськості можливості поспілкуватися з

59


персоналом установи. Наслідок таких заходів – краще ознайомлення громад-ськості з процесом внутрішньої роботи установи, посилення обізнаності за прі-оритетними проектами.

Дні відкритих дверей проводяться з пи-тань, які стосуються всієї громади або окремого району. Час відвідування має бути зручним для працівників та від-відувачів протягом робочого дня і поза його межами. Такі заходи дають змогу залучити до обговорення питання бага-тьох попередньо мотивованих мешкан-ців. Щодо проведення днів відкритих дверей потрібно розмістити інформа-цію в ЗМІ та вивісити оголошення, де вказати час, місце проведення заходів, інформацію про те, як краще дістатися до потрібного місця. Дні відкритих две-рей потребують підготовки працівни-ків, які можуть самі провести заходи, та консультантів, якщо таких залучають до роботи.

Усі поставлені запитання мають бути за-фіксовані. Якщо на запитання не можуть відповісти одразу, потрібно записати адресу людини, яка поставила запитан-ня, підготувати й надіслати відповідь у максимально стислий термін. Добре, коли інформацію про тему обговорення буде анонсовано до проведення заходу, що дає змогу ознайомитися й підготува-ти запитання. Як правило, після заходу надходять пропозиції, які треба опра-цювати та обговорити з персоналом.

Дні відкритих дверей уможливлюють безпосереднє спілкування працівників та відвідувачів, ознайомлення з вироб-ничим чи управлінським процесом, від-крите обговорення проблеми відразу на місці проведення заходів. Проте такі

заходи потребують затрат часу праців-ників, вносять певний дискомфорт для працівників, не забезпечують високої репрезентативності учасників.

Дні відкритих дверей – це досить не-формальні заходи, які дають людям змогу отримати інформацію в зручний для них спосіб. Вони дають можливість обговорити питання та відстежити їх подальший розвиток або дістати зво-ротний зв’язок. Як правило, дні відкри-тих дверей передбачають демонстрації та презентацію матеріалів, доповнені роздрукованими роздатковими матері-алами.

ВИЇЗНІ ЗВІТИ ПРЕДСТАВНИКІВ ВЛАДИ

Виїзні звіти можуть проводити органи влади за результатами роботи у відпо-відному періоді або щодо виконання окремого заходу чи заходів, програми чи плану. Такі звіти проводять у примі-щеннях, найближче розташованих до місця проживання громадян. Такі зві-ти створюють неофіційну атмосферу й можливість узяти участь в обговоренні багатьом мешканцям. Такі заходи підви-щують активність мешканців і сприяють налагодженню діалогу з громадськістю.

Заходи такого типу можна використо-вувати для розроблення стратегій та цільових програм і проектів. У такому разі готують презентаційні матеріали, з якими можна ознайомитись у визна-чених місцях. Мешканцям дають змогу побачити перспективу та прогнозовані майбутні результати в доступному для них місці та зручний час. Такі матеріали формують у вигляді пересувної експо-зиції, організованої в обраних районах

60


чи кварталах населеного пункту.

Іноді виїзди до мешканців здійснюють з метою активізувати все чи частину на-селення стосовно означеної проблеми. Визначивши, що певна проблема тур-бує значні верстви населення, потрібно отримати інформацію й від пасивних груп. Це може бути за налагодження взаємодії міста з громадами приміських територій чи активізації якоїсь верстви населення щодо спільних проблем. Ді-алог сприяє залученню населення до розв’язання місцевих проблем та зрос-танню довіри до влади.

ІНФОРМАЦІЙНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ

Метою створення інформаційної гаря-чої лінії є надавати телефоном точну й послідовну інформацію тим, хто бажає або має знати про стан справ у певних проектах. Це забезпечує вчасне, легке й ефективне отримання інформації; за-побігає появі опозиції внаслідок браку інформації. У телефонному режимі про-понується прослухати телефоном запис оновленої інформації. Також є змога зв’язатися з членами групи впрова-дження, які можуть надати відповіді або додаткову інформацію й допомогу.

НАВЧАЛЬНІ СЕМІНАРИ ТА ТРЕНІНГИ

Такі заходи є способом обміну інформа-цією, повідомлень про нову техніку, тех-нології, інноваційні підходи до розв’я-зання означених проблем.

Семінари та тренінги не можна викори-стати для розрізненої аудиторії, тому й чисельність і категорію учасників ви-значають за відповідними критеріями відбору. Найкраще семінари та тренінги

проводити в зручних і спеціально об-ладнаних для навчання місцях.

На заходи такого типу розсилають пер-сональні запрошення та дають повідом-лення в ЗМІ за два-чотири тижні до дня проведення. Запропонована тема му-сить мати чітко сформульовану назву, мету заходу та прогнозовані результати. На семінарах часто використовують ро-боту в малих групах, що підвищує ефек-тивність заходів та сприяє повнішому розкриттю можливостей учасників.

РІЧНИЙ ЗВІТ

Для забезпечення прозорості діяль-ності необхідно обов’язково готувати річний звіт для висвітлення його змісту в ЗМІ, адже це передусім презентація успіхів та досягнень. Він є показником надійності, дієвості та спроможності.

Річний звіт – це документ, який надає можливість продемонструвати хід ви-конання певної роботи у певний період, успіхи установи чи організації.

Річний звіт є свідченням громадського розвитку, він підтверджує дієвість ор-ганізації, її фінансову спроможність та дозволяє розповісти широкому загалу про отримані результати.

Розробка річного звіту може бути довго-тривалою, ресурси будуть витрачені не-марно, якщо він буде добре написаний, оформлений та надаватиме достовірну інформацію. Річний звіт є довгостроко-вим документом, який може стати візит-ною карткою організації та слугуватиме загальною маркетинговою брошурою неприбутковості.

61


Річний звіт розкриває різноманітні теми: від ілюстрацій реалізації програм та фінансових оглядів за минулий рік до реальних життєвих історій. Всю ін-формацію необхідно оформляти таким чином, щоб вона була викладена зрозу-міло, чітко та достовірно. Принциповим є правильний підбір слів та візуальних ефектів. Таблиці та виділені фрагменти допомагають не тільки стисло презен-тувати інформацію, але й привернути візуальну увагу до сторінки. Можна ви-користовувати фото, які б доповнювали текст.

Під час підготовки звіту варто прискі-пливо перевіряти викладені факти, цифри, фінансову інформацію. Перелік досягнень, виконаних проектних чи конкурсних завдань, програм та послуг повинен бути суттєвим і вичерпним.

ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ

Дедалі ефективнішим засобом поширення інформації стає МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ. Упровадження новітніх і н ф о р м а ц і й н о - к о м у н і к а ц і й н и х технологій в усі сфери суспільного життя, в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування стає одним із визначальних напрямів державної політики, спрямованим на поліпшення життєвого рівня населення. Створення власного веб-сайту, веб-сторінки дозволить маловитратно та швидко розміщувати потрібну інформацію. Відмінність веб-сайтів від інших джерел подання інформації полягає в тому, що це динамічна система інформування, яка містить і стару, і найоперативнішу інформацію, включно з поточними планами. Це дозволяє

користувачам активно звертатися до «авторів» інформації та шукати її на споріднених веб-сайтах.

Використання такої форми доведення інформації до широкого загалу зазви-чай формується у вигляді інтернет-сто-рінки, на якій є відповідні статичні ін-формаційні розділи з пошуковими ін-струментами.

Поточна інформація може видаватися у вигляді електронного бюлетеня, а ста-тична – зберігатися в архівних файлах. Це недорогий і простий механізм у ви-користанні способів поширення інфор-мації й отриманні відгуків від членів громади, які мають доступ до Інтернету.

Електронні засоби застосовують також для проведення опитувань та моніто-рингу окремих проблем, оскільки таке залучення громадськості найзручніше для окремої людини, в якої є комп’ютер, під’єднаний до Інтернету. Через мережу можна проводити опитування та обго-ворення проектів, складати списки охо-чих і показувати результати проведеної роботи.

Інформація на інтернет-сторінці потре-бує відповідної підготовки та сумісного з програмним забезпеченням формату. Вона може бути пізнавального, інфор-маційного, консультативного, навчаль-ного характеру й стосуватися різних сфер суспільного життя.

Час на розроблення електронного ін-формаційного бюлетеня може займати від двох до восьми тижнів і залежить від кількості та якості розміщуваної інфор-мації та кваліфікації розробника. Кіль-кість відвідувань на сайті залежить від

62


часу та інформованості про сторінку, з одного боку, та її привабливості – з ін-шого. Щодо привабливості у справах громад найбільше значення має кінце-вий результат і відчуття особистої при-четності учасника. Електронні засоби дають змогу розміщувати великі обсяги статичної й динамічної інформації та за-безпечують її доступність, але потребу-ють спеціального оснащення. Однак та-кий спосіб донесення інформації ніколи не замінить особистого спілкування з людиною.

Функції, які виконує оціночна діяльність у процесі роботи установи з надання безоплатної правової допомоги, дуже різноманітні. Контролюючи процес ро-боти установи, ми можемо відзначити її важливі складники.

ОЦІНКА ВИДІЛЯЄ УСПІХИ. При роботі установи з надання безоплатної право-вої допомоги важливими є визначення напряму, в якому реалізована діяль-ність проходить більш успішно. Ана-лізуючи ті або інші успішні практики, знаходячи ключові елементи, що стали причиною успіху, можна зрозуміти, в який бік рухатися далі, на розвитку яких елементів загальної дії згодом зробити акцент. Також дуже важливими є відсте-ження й фіксація позитивних моментів у реалізації проекту, оскільки вони спри-яють зростанню мотивації співробітни-ків установи.

ОЦІНКА ВІДЗНАЧАЄ СЛАБКІ МІСЦЯ ВПРОВАДЖЕННЯ діяльності установи з надання безоплатної правової допо-

моги. Досвід, що здобувається в процесі діяльності, важливий. Здебільшого ви-значення факторів, напряму діяльності, що демонструють негативний ефект, дозволяє зробити відповідні висновки й наступного разу враховувати цей мо-

мент у своїй роботі.

ОЦІНКА ВКАЗУЄ НА НАПРЯМИ ДІ-ЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ ЗМІНИ. Своєчасне реагування на негативні по-дії в діяльності установи з надання бе-зоплатної правової допомоги, їх зміна, корекція напрямів руху або застосо-вуваних у процесі діяльності методів, сприяють виправленню дефектів, які з’явилися впродовж роботи установи.

ОЦІНКА ДОЗВОЛЯЄ ВИЗНАЧИТИ СТРАТЕГІЮ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТ-КУ. Перебуваючи в процесі діяльності, керівник установи так чи інакше планує подальшу стратегічну діяльність, визна-чає пріоритетні напрями та замислю-ється над перспективами тих чи інших стратегій.

Крім безпосередньо управлінських дій, здійснюваних у ході виконання проек-ту, необхідне застосування й методів контролю над тим, що відбувається. Як основні можна назвати такі дії: моніто-

4.4. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА, ЯКИЙ НАДАЄ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

63


ринг (спостереження) та оцінка рівня якості й ефективності діяльності уста-нови з надання безоплатної правової допомоги.

В ідеальному варіанті оцінювання – без-перервний процес, який починається разом із зародженням ідеї про створен-ня установи, супроводжує діяльність протягом усього часу існування й за-кінчується або разом із завершенням самої програми, або через певний час після її закінчення.

Одним з методів внутрішнього оціноч-ного супроводу діяльності установи є МОНІТОРИНГ. У процесі діяльності моніторинг необхідний для спостере-ження за тим, що відбувається в уста-нові, для відстеження ефективності її діяльності та впливу в громаді. Цей ін-струмент використовується для того, щоб розуміти, наскільки заплановані дії відповідають попереднім очікуванням, розрахункам та обраним підходам.

МОНІТОРИНГ МОЖНА УМОВНО ПОДІ-ЛИТИ НА ОКРЕМІ НАПРЯМИ:

МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТІВ дозволяє відстежувати ефективність роботи уста-нови з надання безоплатної правової допомоги. При цьому моніторинг зли-вається з оцінкою для визначення того, чи досягає програма надання безоплат-ної правової допомоги намічених ре-зультатів (проміжні результати, кінцеві результати, вплив), і чи не тягне вона за собою будь-яких ненавмисних наслід-ків (позитивних або негативних).

МОНІТОРИНГ ПРОЦЕСУ дозволяє відстежувати використання ресурсів установи, а також прогрес у здійсненні діяльності та забезпеченні проміжних результатів. У ході такого моніторингу

вивчається те, яким чином забезпечу-ється діяльність, тобто яка її ефектив-ність з точки зору часових та ресурсних витрат.

МОНІТОРИНГ ДОТРИМАННЯ СТАН-ДАРТІВ забезпечує відповідність діяль-ності суб’єкта, який надає безоплатну правову допомогу, правилам надання фінансів і очікуваних результатів; ви-могам, встановленим договорами і контрактами; законам і нормативним вимогам, які прийняті місцевими ор-ганами влади; а також професійним та етичним стандартам.

МОНІТОРИНГ СТАВЛЕННЯ ОТРИМУ-ВАЧІВ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДО-ПОМОГИ допомагає відслідковувати сприйняття діяльності з надання безо-платної первинної правової допомоги з боку тих, хто її отримує. До цього на-пряму варто віднести задоволеність чи незадоволеність відвідувачів безоплат-ною правовою допомогою, зокрема такі аспекти, як професіоналізм консультан-тів, доступ до ресурсів і загальна відчут-ність змін.

НАЙІСТОТНІШИМИ СКЛАДНИКАМИ МОНІТОРИНГУ МОЖНА НАЗВАТИ:

• перелік характеристик, що під-лягають спостереженню. Попе-редній аналіз, зокрема аналіз ри-зиків, ресурсів і потреб, дозволяє встановити найважливіші харак-теристики, що здійснюють істот-ний вплив на хід упровадження діяльності установи з надання бе-зоплатної правової допомоги;

• індикатори та показники, на під-ставі яких варто судити про стан тих або інших аспектів, стадій ді-яльності установи в цілому та спо-

64


стережувану динаміку;

• частоту і місця проведення ви-мірів. Від цього параметра (так само, як і від правильності вибору індикатора), багато в чому зале-жить чутливість моніторингу до подій, що відбуваються в установі з надання безоплатної правової допомоги.

Зручним засобом для такого спосте-реження є заздалегідь розроблені або передбачені індикатори відповідності. Індикатори для установи поділяються на кількісні та якісні.

ОСНОВНІ КІЛЬКІСНІ ІНДИКАТОРИ

КІЛЬКІСТЬ ЗВЕРНЕНЬ.

Один з головних індикаторів, який доз-воляє відстежувати приймання устано-ви з надання безоплатної правової до-помоги конкретною громадою. Дані для індикатора можна отримати з журналу реєстрації звернень громадян до уста-нови та з журналу реєстрації звернень на виїзді. Коректне використання інди-катора можливе за умови врахування показників індикатора «динаміка звер-нень». При його застосуванні важливо розподіляти кількісні показники з пер-винної та вторинної правової допомоги.

РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПОСЛУГАМИ (НА ОСНОВІ КІЛЬКІСНОЇ ОБРОБКИ АНКЕТ).Це оцінка рівня якості діяльності уста-нови з надання безоплатної правової допомоги та рівня задоволеності від-відувачів послугами установи завдяки формі зворотного зв’язку. Після прийо-му спеціалістом установи кожен відвіду-вач повинен заповнити спеціальну оці-ночну анкету, розділи якої визначають

рівень внутрішньої задоволеності спіл-куванням зі спеціалістом. Бажано, щоб анкети були анонімними, а відвідувачі залишали їх у спеціальних скриньках. Це дозволить підвищити рівень відкри-тості відвідувачів. Наприкінці визна-ченого періоду координатор установи відкриває скриньку та підраховує кіль-кісні показники анкет. Отримані дані дозволять підвищувати рівень якості діяльності установи та корегувати від-носини з відвідувачами.

КІЛЬКІСТЬ ПІДГОТОВЛЕНИХ ДОКУМЕНТІВ.

Індикатор напряму пов’язаний з індика-тором «кількість звернень». Шляхом по-рівняння кількості звернень та кількості підготовлених документів з урахуван-ням тематики питань, з якими зверта-лися відвідувачі, а також даних індика-тора «рівень задоволеності послугами» визначається якість надання послуг установи. Відвідувачі звертаються по допомогу щодо вирішення конкретного правового питання та чекають надання практичної допомоги. Якщо кількість підготовлених документів буде значно нижчою, ніж кількість відвідувачів (і це буде відображено у рівні задоволеності послугами), то можна говорити про не-достатньо ефективну роботу установи.

КІЛЬКІСТЬ ВИСТУПІВ У ЗМІ (ІНДИКАТОР РІВНЯ ЗОВНІШНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ).Одним із напрямів установи з надання безоплатної правової допомоги має бути правопросвітницька діяльність. Кількість виступів у ЗМІ свідчить про активність спеціалістів установи щодо правопросвітницької діяльності. До по-няття «виступи в ЗМІ» можна віднести статті, публікації, коментарі з правових

65


питань, відгуки на події та інші інформа-ційні повідомлення, які підготовлено та поширено в рамках роботи установи з надання безоплатної правової допомо-ги. Індикатор добре працює при порів-нянні кількості виступів з аналогічними періодами діяльності установи в мину-лому.

КІЛЬКІСТЬ ВИСТУПІВ ТА УЧАСТЬ У ПУБЛІЧНИХ ЗАХОДАХ СПІВРОБІТНИКІВ УСТАНОВИ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ.Участь представників установи в пу-блічних заходах є невід’ємною части-ною успішної діяльності. Індикатор до-бре працює при порівнянні кількості виступів з аналогічними періодами ді-яльності установи в минулому.

ДИНАМІКА ЗВЕРНЕНЬ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ ЗВЕРНЕНЬ ІЗ МОМЕНТУ СТВОРЕННЯ). Цей індикатор тісно пов’язаний з ін-дикатором «кількість звернень». Для його використання необхідно порівня-ти кількість відвідувачів за визначений період з кількістю відвідувачів за ана-логічний період у минулому. Індикатор дозволяє визначити рівень поширення інформації про діяльність установи у певній територіальній громаді та залу-чення нових клієнтів до послуг устано-ви.

КІЛЬКІСТЬ ПОШИРЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ТИРАЖ ГАЗЕТИ, ІНФОРМАЦІЙНИХ БУКЛЕТІВ, СТАТЕЙ ТОЩО).Індикатор дає уявлення про зовнішню правопросвітницьку діяльність устано-ви з надання безоплатної правової до-помоги. Працівники установи повинні обліковувати приблизну кількість от-римувачів інформації про установу та

отримувачів інформаційних продуктів, виготовлених у рамках роботи уста-нови. Індикатор добре працює при по-рівнянні з даними минулих періодів та дозволяє відслідковувати рівень актив-ності установи в поширенні інформації та рівень зовнішньої комунікації в гро-маді.

КІЛЬКІСТЬ ОПРИЛЮДНЕНИХ ІСТОРІЙ УСПІХУ (ДРУКОВАНІ ЗМІ, МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ).Установа з надання безоплатної право-вої допомоги повинна постійно працю-вати над поширенням успішних прикла-дів своєї діяльності. Оприлюднення в друкованих та електронних ЗМІ історій успіху є чудовою практикою у поширен-ні позитивної інформації про установу, у формуванні іміджу успішної організа-ції та підвищенні довіри громадян. Пра-цівники установи повинні обліковувати кількість поширених успішних історій та тираж засобів масової інформації. Ін-дикатор добре працює при порівнянні з даними минулих періодів та визначає рівень активності персоналу установи у формуванні позитивного іміджу та під-вищення довіри мешканців громади.

КІЛЬКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАДІЯНИХ У НАДАННІ ДОПОМОГИ (ОЦІНКА РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ).Одним з індикаторів ефективності ро-боти установи з надання безоплатної правової допомоги є кількість персо-налу, задіяного в роботі установи. Для правильного застосування індикатора необхідно вирахувати середньомісяч-не навантаження на одного працівника, який працює з відвідувачами. Застосо-вуючи індикатор, необхідно розподіля-ти дані щодо навантаження на первин-ну та вторинну правову допомогу. Інди-

66


катор дозволяє провести порівняльну оцінку роботи установи за різні періоди та визначити оптимальну кількість пра-цівників установи.

ОСНОВНІ ЯКІСНІ ІНДИКАТОРИ

ЧАСОВА ДОСТУПНІСТЬ.Як індикатор якості діяльності установи з надання безоплатної правової допо-моги можна визначити часову доступ-ність безоплатної правової допомоги. В інших розділах посібника вказано мі-німальні необхідні вимоги щодо досту-пу громадян до допомоги спеціалістів установи. Рівень відповідності цим ви-могам у розрізі часу доступу громадян до правової допомоги є індикатором якості.

НАЯВНІСТЬ ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ДЛЯ СПІВРОБІТНИКІВ ТА ВІДВІДУВАЧІВ. Кожна установа з надання безоплатної правової допомоги повинна мати ма-теріали довідково-інформаційного ха-рактеру (довідкові видання, методичні посібники, збірники законів та кодек-си (бажано коментовані) тощо). Рівень забезпеченості установи матеріалами довідково-інформаційного характеру та фізична доступність їх використання відвідувачами установи є якісним по-казником ефективності.

ФІЗИЧНА ДОСТУПНІСТЬ, ЗРУЧНІСТЬ РОЗТАШУВАННЯ.Місцерозташування установи має вели-ке значення для ефективності її роботи. Найбільш зручним для відвідувачів є розміщення установи з надання безоп-латної правової допомоги в центрі мі-

ста, на першому поверсі будинку (бажа-но обладнаного пандусом) біля зупинок громадського транспорту. Рівень фізич-ної доступності є вагомим показником, який впливає на ефективність роботи установи з надання безоплатної право-вої допомоги.

НАЯВНІСТЬ РОЗДАТКОВОГО МАТЕРІАЛУ.Кожна установа з надання безоплатної правової допомоги повинна мати в наявності роздатковий матеріал, який можуть отримати відвідувачі. Наприклад, буклети, брошури, флаєри, листівки тощо. Рівень забезпеченості роздатковим матеріалом є вагомим показником якості роботи установи.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАДІЯНИХ У НАДАННІ ДОПОМОГИ. В установах із надання безоплатної пра-вової допомоги обов’язково повинні працювати професійні юристи. Оскіль-ки відвідувачі звертаються з різними питаннями, то для успішної діяльності установи необхідно, щоб юристи мали відповідні знання та досвід роботи в різних галузях права – цивільного, адмі-ністративного тощо. Рівень кваліфікації спеціалістів, наявність досвіду роботи є одними з найважливіших показників, які визначають якість роботи установи з надання безоплатної правової допо-моги.

ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ГРОМАДИ ПРО НАЯВНІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ УСТАНОВИ.Оскільки для успішної діяльності уста-нови необхідне поширення інформації про її послуги для мешканців громади, то одним з індикаторів якості виступає рівень поінформованості громадян про діяльність установи. Поширення ін-формації про діяльність установи може

67


здійснюватися по-різному. Оцінка рівня поінформованості можлива з одночас-ним використанням кількісних індика-торів («кількість звернень», «динаміка звернень») та вивченням анкет рівня задоволеності послуг, у яких зазнача-ється, звідки відвідувач отримав інфор-мацію про установу.

НЕВІДКЛАДНІСТЬ НАДАННЯ ДОПОМОГИ.Одним із вагомих факторів ефективнос-ті діяльності установи є невідкладність надання безоплатної правової допомо-ги. Досить часто трапляються випадки, коли надання допомоги має невідклад-ний характер – призначено дату судо-вого засідання, закінчується термін по-дання апеляційної чи касаційної скарги, необхідно терміново зробити запит чи подати заяву тощо. Існування системи невідкладності надання правової до-помоги є чудовим індикатором ефек-тивності роботи установи. Відстежити рівень ефективності у цьому напрямі можна завдяки журналу реєстрації гро-мадян та анкетам оцінки задоволеності відвідувачів.

ОПИТУВАННЯ СЕРЕД ПРАЦІВНИКІВ ВИКОНКОМУ МІСЬКИХ РАД ТА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ (РОЗРОБИТИ ОПИТУВАЛЬНИК) – ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВИ ВІД ОМС І ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ (СТОРОННІХ СУБ’ЄКТІВ).Одним з інструментів визначення яко-сті надання послуг установи з надання безоплатної правової допомоги є опи-тування працівників ОМС та інших дер-жавних установ. Оскільки значна части-на клієнтів звертається саме з соціаль-них питань та з питань, які стосуються компетенції місцевих органів влади, то

співпраця з їхніми працівниками є не-обхідною умовою успішної діяльності установи. Рівень оцінки якості діяльно-сті установи з боку сторонніх суб’єктів є важливим елементом у визначенні ефективності роботи установи з надан-ня безоплатної правової допомоги.

ОПИТУВАННЯ ВІДВІДУВАЧІВ УСТАНОВИ ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ. Для відстеження якості роботи устано-ви та рівня задоволеності клієнтів реко-мендовано використовувати повторне опитування (особисте або телефонне) відвідувачів через 6–12 місяців після отримання правової допомоги. Рівень задоволеності клієнта після тривалого періоду є важливим індикатором ефек-тивності роботи установи з надання безоплатної правової допомоги та мар-кером позитивного/негативного іміджу установи в громаді.

Процес роботи установи з надання бе-зоплатної правової допомоги є тим по-лем, на якому конче необхідне застосу-вання моніторингу, оскільки тут відбу-ваються безперервні або періодичні дії, спостерігаючи за якими можна зібрати потрібний обсяг інформації для наступ-ного аналізу, висновків та відповідного корегування напрямів та стандартів ді-яльності.

Окремою темою виступає зовнішній моніторинг ефективності діяльності установи з надання безоплатної пра-вової допомоги. Оскільки ця діяльність потребує значних фінансових ресурсів, то доцільність проведення зовнішньо-го моніторингу напряму залежить від

68


наявності фінансування в установи з надання безоплатної правової допомо-ги або від зацікавленості структури, яка фінансує таку діяльність.Зовнішній моніторинг та оцінка ефек-тивності зазвичай містять такі напрями діяльності, як аудит результативності, проведення інспектувань, глибинні ін-терв’ю тощо.

ДОДАТКИ

71

Д О Д А Т К И

УКРАЇНА

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

СКАДОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ

РІШЕННЯ ХХІV ПОЗАЧЕРГОВОЇ СЕСІЇ

від 26 грудня 2012року № 423

Про створення комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинноїправової допомоги Скадовської міської радиСкадовського району Херсонської області»

Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве само-врядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», наказу Мін’юсту України від 28 березня 2012 року за № 483/5, зареєстрованого в Міністерстві юсти-ції України 29 березня 2012 року за №474/20787 з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Скадовську Скадовського району Херсон-ської області, враховуючи нагальні потреби соціально незахищених верств населення міста, міська рада.

ВИРІШИЛА:

1. Створити комунальну установу «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області».

2. Затвердити положення про комунальну установу «Центр з надання безоплатної пер-винної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» (Додаток № 1) .

3. Затвердити бюджет комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» в розмірі 124169,00.грн. ( сто двадцять чотири тисячі сто шістдесят дев’ять грн. 00 копійок ), міську програму щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Скадовську Херсонської та штатний розпис на три посади. ( Додаток № 2, 3 ).

3.1. Преміювання працівників Центру здійснюється в межах економії фонду заробітної плати та коштів отриманих з інших джерел не заборонених законодавством України.

4. Призначити директором комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» Уповноваженого з прав людини міської ради, депутата

Додаток №1

72


Скадовської міської ради Шульгу Івана Васильовича. Приступити до виконання обов’язків директора з 01.02.2013 року.

5. Доручити секретарю міської ради Бутенко О.І. здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання пункту 1 цього рішення відповідно до чинного законодавства.

6. Внести зміни та затвердити нову редакцію Положення про Уповноваженого з прав людини Скадовської міської ради ( Додаток № 4 ).

7. Міському голові закріпити за комунальною установою « Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» на праві оперативного управління майно та приміщення каб. №4 в адміністра-тивній будівлі Скадовської міської ради, що розташована за адресою: 75700, Херсонська обл.., Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Гагаріна 63, необхідне для здійснення ним діяльності, передбаченої положенням.

8. Фінансово-господарському відділу міської ради забезпечити фінансування установи за рахунок коштів бюджету м. Скадовська.

9. Виконкому міської ради, в термін до 15.01.2013 раку, підготувати звернення до Скадов-ської районної ради про виділення субвенції міському бюджету на утримання комунальної установи «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області» для надання безоплатної первинної пра-вової допомоги жителям Скадовського району.

9. Контроль за виконанням рішення міської ради покласти на секретаря міської ради Бутенко О.І., постійну комісію з питань депутатської діяльності та етики (мандатна), дотриманню Статуту територіальної громади міста Скадовська, регламенту роботи ради, законності та розгляду звернень громадян, виконуючу обов’язки начальника фінансово-господарському відділу виконкому міської ради Сокольченко Ю. М.

Міський голова

О.В.Гавриш

73

Д О Д А Т К И П

ЛА

Н А

СИГН

УВА

НЬ

(за

виня

тком

над

ання

кре

диті

в з

бюдж

ету)

ЗА

ГАЛ

ЬНО

ГО Ф

ОН

ДУ

БЮД

ЖЕТ

УН

А 2

013

РІК

3844

7367

КУ

«Ска

довс

ький

Цен

тр

прав

ової

доп

омог

и»(к

од з

а ЄД

РПО

У та

най

мен

уван

ня б

юдж

етно

ї уст

анов

и)м

. Ска

довс

ьк Х

ерсо

нськ

ої о

бл.

(най

мен

уван

ня м

іста

, рай

ону,

обл

асті

)

Вид

бюдж

ету

МІС

ЦЕВ

ИЙ

код

та н

азва

від

омчо

ї кла

сиф

ікац

ії ви

датк

ів т

а кр

едит

уван

ня

01 А

пара

т м

ісце

вої р

ади

код

та н

азва

про

грам

ної к

ласи

фік

ації

вида

тків

та

кред

итув

ання

дер

жав

ного

бю

джет

у

(код

та

назв

а ти

мча

сово

ї кла

сиф

ікац

ії ви

датк

ів т

а кр

едит

уван

ня м

ісце

вих

бюдж

етів

250

404

Інш

і вид

атки

)

(грн

)

Най

мен

уван

ня

КЕКВ

січе

ньлю

тий

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

ньсе

рпен

ьВе

ресе

ньж

овте

ньли

стоп

адгр

уден

ьра

зом

на

рік

12

34

56

78

910

1112

1314

15

Опл

ата

прац

і21

1064

08,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

064

50,0

077

358,

00Н

арах

уван

ня н

а оп

лату

пра

ці21

2023

30,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

023

41,0

028

081,

00

Мед

икам

енти

та

пере

в’яз

увал

ьні

мат

еріа

ли22

20

0,

00

Про

дукт

и ха

рчув

ання

2230

0,00

Опл

ата

ком

унал

ьних

пос

луг

та е

нерг

онос

іїв22

7083

0,00

830,

0063

0,00

370,

0017

0,00

170,

0017

0,00

170,

0017

0,00

830,

0083

0,00

830,

0060

00,0

0

Дос

лідж

ення

і ро

зроб

ки, о

крем

і за

ходи

роз

витк

у по

реа

ліза

ції

держ

авни

х (р

егіо

наль

них)

пр

огра

м

2281

0,00

Окр

емі з

аход

и по

реа

ліза

ції

держ

авни

х (р

егіо

наль

них)

пр

огра

м, н

е ві

днес

ені д

о за

ході

в ро

звит

ку

2282

0,00

Соці

альн

е за

безп

ечен

ня27

00

0,

00

Інш

і вид

атки

5000

*13

20,0

018

10,0

081

0,00

810,

0081

0,00

1310

,00

1810

,00

810,

0081

0,00

810,

0081

0,00

810,

0012

730,

00

УСЬО

ГО

1088

8,00

1143

1,00

1023

1,00

9971

,00

9771

,00

1027

1,00

1077

1,00

9771

,00

9771

,00

1043

1,00

1043

1,00

1043

1,00

1241

69,0

0

Кері

вник

(під

пис)

(ініц

іали

і пр

ізви

ще)

Голо

вний

бух

галт

ер

(п

ідпи

с)

(ін

іціа

ли і

пріз

вищ

е)

(чис

ло, м

ісяц

ь,рі

к)М

П**

Додаток №2

74


БЮДЖЕТ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ

Перелік заходів програми

КЕКВКФК

Розпорядник коштів (виконавець

програми)

Строк виконання

заходу

Джерела фінансування

Орієнтовний обсяг фінансування (тис.

грн.)

250404

КУ «Скадовський Центр правової

допомоги»

1-4 квартали 2013 року

Кошти місцевого бюджету –

загального фонду

124,169

Оплата праці 2110 77,358

Нарахування на заробітну плату 2120 28,081

Предмети, матеріали та інш. 2210 4,930

Оплата послуг (крім комунальних) 2240 4,8

Видатки на відрядження 2250 3,0

Оплата комунальних

послуг та енергоносіїв

2270 6,0

Всього: 124,169

Додаток №3

75


КОШТОРИС на 2013 рік447367 КУ «Скадовський Центр правової допомоги»(код за ЄДРПОУ та найменування бюджетної установи)

м. Скадовськ Херсонської обл.(найменування міста, району, області)

Вид бюджету МІСЦЕВИЙкод та назва відомчої класифікації видатків та кредитування 01 Апарат місцевої радикод та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету(код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 250404 Інші видатки)

(грн.)

Найменування Код

Усього на рік

РАЗОМЗагальний фонд Спеціальний

фонд

1 2 3 4 5

НАДХОДЖЕННЯ - усього х 124 169,00 - 124 169,00Надходження коштів із загального фонду бюджету х 124 169,00 Х 124 169,00

Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у т.ч. х - - -

- Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством

25010000 Х - -

Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю

25010100 Х - -

Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності

25010200 Х - -

Плата за оренду майна бюджетних установ 25010300 Х - -

Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)

25010400 Х - -

(розписати за підгрупами) Х - -- Інші джерела власних надходжень бюджетних установ 25020000 Х - -

Благодійні внески, гранти та дарунки 25020100 Х - -

Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів

25020200 Х - -

Кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право

25020300 Х -

(розписати за підгрупами) Х - -

інші надходження, у т.ч. Х - -інші доходи (розписати за кодами класифікації доходів бюджету) Х - -

Додаток №4

76


фінансування (розписати за кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання)

Х - -

повернення кредитів до бюджету (розписати за кодами програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, класифікації кредитування бюджету)

Х * *

ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ - усього х 124 169,00 - 124 169,00

Поточні видатки 2000 124 169,00 - 124 169,00

Оплата праці і нарахування на заробітну плату 2100 105 439,00 - 105 439,00

Оплата праці 2110 77 358,00 - 77 358,00

Заробітна плата 2111 77 358,00 - 77 358,00Грошове забезпечення військовослужбовців 2112 - - -

Нарахування на оплату праці 2120 28 081,00 - 28 081,00

Використання товарів і послуг 2200 18 730,00 - 18 730,00Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 2210 4 930,00 - 4 930,00

Медикаменти та перев’язувальні матеріали 2220 - - -

Продукти харчування 2230 - - -

Оплата послуг (крім комунальних) 2240 4 800,00 - 4 800,00

Видатки на відрядження 2250 3 000,00 - 3 000,00Видатки та заходи спеціального призначення 2260 - - -

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 2270 6 000,00 - 6 000,00

Оплата теплопостачання 2271 - - -Оплата водопостачання та водовідведення 2272 360,00 - 360,00

Оплата електроенергії 2273 1 680,00 - 1 680,00

Оплата природного газу 2274 3 960,00 - 3 960,00

Оплата інших енергоносіїв 2275 - -

Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм

2280 - - -

Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм

2281 - - -

Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку

2282 - - -

Обслуговування боргових зобов’язань 2400 - - -

Обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань 2410 - - -

Обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань 2420 - - -

Поточні трансферти 2600 - - -

77


Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

2610 - - -

Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів 2620 - - -

Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям

2630 - - -

Соціальне забезпечення 2700 - - -

Виплата пенсій і допомоги 2710 - - -

Стипендії 2720 - - -

Інші виплати населенню 2730 - - -

Інші поточні видатки 2800 - -

Капітальні видатки 3000 - - -

Придбання основного капіталу 3100 - - -Придбання обладнання і предметів довгострокового користування 3110 - - -

Капітальне будівництво (придбання) 3120 - - -Капітальне будівництво (придбання) житла 3121 - - -

Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів 3122 - - -

Капітальний ремонт 3130 - - -

Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень) 3131 - - -

Капітальний ремонт інших об’єктів 3132 - - -

Реконструкція та реставрація 3140 - - -Реконструкція житлового фонду (приміщень) 3141 - - -

Реконструкція та реставрація інших об’єктів 3142 - - -

Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури 3143 - - -

Створення державних запасів і резервів 3150 - - -

Придбання землі та нематеріальних активів 3160 - - -

Капітальні трансферти 3200 - - -Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

3210 - - -

Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів 3220 - - -

Капітальні трансферти населенню 3240 - - -

Надання внутрішніх кредитів 4110 - -Надання кредитів органам державного управління інших рівнів 4111 - - -

Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям 4112 - - -

Надання інших внутрішніх кредитів 4113 - - -

Надання зовнішніх кредитів 4210 - - -

78


Нерозподілені видатки 9000 - - -* Сума проставляється за кодом відповідно до класифікації кредитування бюджету та не враховується у рядку «НАДХОДЖЕННЯ - усього».

Керівник І.В.Шульга(підпис) (ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер І.А.Овсепян(підпис) (ініціали і прізвище)

22 лютого 2013 року

(число, місяць, рік)

79


№2229-VI від 24.07.2012р.

Про створення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» (зі змінами)

Рішення Одеської міської ради

№2229-VI від 24.07.2012р.

Внесено зміни рішенням Одеської міської ради №3612-VI від 18.06.2013 Внесено зміни рішенням Одеської міської ради №2506-VI від 21.12.2012

Про створення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі»

Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі, враховуючи нагальні потреби соціально незахищених верств населення міста, Одеська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Створити комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі».

2. Затвердити положення комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» (додається) .

3. Доручити виконавчому комітету Одеської міської ради: 3.1. Здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання пункту 1 цього рішення відповідно до чинного законодавства. 3.2. Закріпити за комунальною установою «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» на праві оперативного управління майно, необхідне для здійснення ним діяльності, передбаченої положенням. 3.3. Привести власні нормативно-правові акти у відповідність до цього рішення.

4. Департаменту фінансів Одеської міської ради забезпечити фінансування установи за рахунок коштів бюджету м. Одеси.

5. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради виділити придатні офісні приміщення, необхідні для функціонування установи в кожному районі м. Одеси.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики.

Міський голова О.Костусєв

Додаток №5

80


Додаток

до рішення Одеської міської ради

від 24.07.2012р. №2229-VI

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМУНАЛЬНУ УСТАНОВУ

«СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ

ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ» (далі – Установа), утворюється за рішенням Одеської міської ради з урахуванням потреб територіальної громади м. Одеси для надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». 1.2. Повна назва: КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ» 1.3. Скорочена назва: КУ «ПРАВОВА ДОПОМОГА». 1.4. Засновником Установи є Одеська міська рада (далі - Засновник). 1.5. Місцезнаходження Установи: ________________ 1.6. Установа є бюджетною неприбутковою організацією, юридичною особою публічного права. 1.7. Установа є юридичною особою та згідно з законодавством набуває статусу юридичної особи від дати її державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, та відділенні Казначейства, печатку зі своїм найменуванням, штамп, бланки. 1.8. Установа у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про безоплатну правову допомогу», іншими нормативно-правовими актами законодавства України, рішеннями Одеської міської ради її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови цим Положенням, яке розроблено на основі Типового положення «Про установу з надання безоплатної первинної правової допомоги», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 483/5 від 28.03.2012.

2. МЕТА СТВОРЕННЯ І ЗАВДАННЯ УСТАНОВИ

2.1. Основним завданням установи є забезпечення доступу до інформування особи про її права і свободи, порядок їх реалізації та відновлення у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. 2.2. Діяльність Установи ґрунтується на принципах: - верховенства права; - законності; - доступності безоплатної правової допомоги;

Додаток №6

81


- забезпечення якості безоплатної правової допомоги. 2.3. Установа відповідно до покладених на неї завдань: розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги; надає правову інформацію; надає консультації і роз’яснення з правових питань; складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім документів процесуального характеру); надає допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації; інформує територіальну громаду про можливість отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або в засобах масової інформації шляхом розповсюдження інформаційних матеріалів; узагальнює інформацію про надану безоплатну первинну правову допомогу, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, та щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звітує перед Одеською міською радою. 2.4. Установа під час виконання покладених на неї завдань: - взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також фізичними особами; - сприяє громадським організаціям, іншим об’єднанням громадян у реалізації надання безоплатної правової допомоги; - сприяє волонтерській діяльності у сфері надання безоплатної правової допомоги; - веде облік проведеної роботи з надання безоплатної правової допомоги та готує статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що належать до її компетенції. 2.5. Установа має право: - вносити виконавчим органам ради пропозиції щодо вдосконалення роботи з надання безоплатної правової допомоги; - подавати пропозиції до проекту бюджету міста Одеси з питань, що належать до її компетенції; - залучати спеціалістів підприємств, установ та організацій за погодженням з їх керівниками для розгляду питань, що належать до її компетенції; - одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до її компетенції.

3. УПРАВЛІННЯ УСТАНОВОЮ

3.1. Управління Установою здійснюється її Засновником. 3.2. До виключної компетенції Засновника належить: 3.2.1. Затвердження Положення про Установу, внесення до нього змін, доповнень. 3.2.2. Прийняття рішень про припинення діяльності Установи. 3.3. Установа у своїй діяльності взаємодіє з юридичним департаментом Одеської міської ради (далі – Департамент). 3.4. Безпосереднє керівництво Установою здійснює директор, який

82


призначається та звільняється з посади Одеською міською радою. Керівником установи може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту та досвід роботи на керівних посадах не менше ніж два роки, досвід роботи в галузі права є перевагою. 3.5. Директор Установи: організовує її роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань, звітує перед Одеською міською радою; видає у межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання; призначає на посади та звільняє з посад працівників установи, розподіляє обов’язки між ними, затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення працівників установи та застосування до них дисциплінарних стягнень; вносить на розгляд Одеської міської ради, пропозиції щодо структури, штатного розпису та кошторису установи; здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, та забезпечує проведення особистого прийому висококваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному обсязі надати роз’яснення положень законодавства та консультації з питань реалізації прав і свобод людини і громадянина та виконання обов’язків; за погодженням з Одеською міською радою, залучає до ведення особистого прийому посадових осіб місцевого самоврядування; забезпечує доступність, своєчасність та якість безоплатної первинної правової допомоги, що надається установою; забезпечує регулярне вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, що звертаються по надання безоплатної первинної правової допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає Одеській міській раді, не рідше ніж раз на півроку; забезпечує цільове використання коштів та майна установи, організовує ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання та подання звітності в установленому порядку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. 3.6. Працівниками установи, до повноважень яких належить безпосередньо надання безоплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професійні вимоги до інших працівників установи визначаються її керівником.

4. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4.1. Установа є неприбутковою установою. Фінансування Установи здійснюється з місцевого бюджету. 4.2. Джерелами формування майна установи є: майно, передане Засновником; майно, придбане за рахунок власних коштів або інших, не заборонених законодавством джерел; майно, передане юридичними та фізичними особами 4.3. Установа фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших, не заборонених законодавством джерел.

83


4.4. Майно, передане Установі Засновником, закріплюється за нею на праві оперативного управління. 4.5. Установі забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів правових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам бланків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина.

5. ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ УСТАНОВИ

5.1. Припинення Установи здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. 5.2. Реорганізація Установи здійснюється за рішенням Засновника. 5.3. Ліквідація Установи здійснюється за рішенням Засновника, суду, або господарського суду у випадках, передбачених законодавством. 5.4. Ліквідація Установи здійснюється призначеною Засновником ліквідаційною комісією, а у випадках ліквідації Установи за рішенням суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. 5.5. Ліквідація Установи вважається завершеною, а Установа припиняє свою діяльність з моменту виключення її з Єдиного державного реєстру. 5.6. При припиненні Установи працівникам, що звільнюються, гарантується дотримання їхніх прав і інтересів відповідно до трудового законодавства України. Секретар ради О. Б. Бриндак

84


№ 2507-VI від 21.12.2012р.

Про призначення директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі»

та затвердження Умов оплати праці працівників установи /внесено зміни та доповнення/

Внесено зміни та доповнення рішенням Одеської міськради

№3353-VI від 16.04.2013р.

Рішення Одеської міської ради

№ 2507-VI від 21.12.2012р.

Про призначення директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та затвердження Умов оплати праціпрацівників установи.

Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Закону України «Про оплату праці», підпункту 3.4 Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», з метою вирішення питань щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі, враховуючи загальні потреби соціально незахищених верств населення міста, Одеська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Призначити директором комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» Петрову Тетяну Іванівну.

2. Затвердити Умови оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету (додаються).

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики; з планування, бюджету та фінансів.

Міський голова О. Костусєв

Додаток №7

85


Додатокдо рішення

Одеської міської ради№ 2507-VI від 21.12.2012р.

УМОВИ

оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної

правової допомоги у м. Одесі»

1. Розміри посадових окладів працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» установлюється згідно зі схемою коефіцієнтів співвідношень місячних посадових окладів працівників до мінімальної заробітної плати, наведеної в додатку до цих Умов.

У випадках зміни мінімальної заробітної плати нарахування оплати праці проводиться без внесення змін до цих Умов та рішення Одеської міської ради про їх затвердження.

2. Посадовий оклад заступнику директора установлювати на 5 відсотків нижче ніж посадовий оклад директора.

3. Директору установи, в межах затвердженого фонду заробітної плати, надається право:

3.1. Установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат та надбавок до них.

3.2. Надавати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, що не перевищують середньомісячної заробітної плати працівника.

3.3. Затверджувати порядок та розміри преміювання працівників відповідно до їх особового внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Порядок і умови преміювання установлюються положенням про преміювання, затвердженим директором установи.

3.4. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни, застосовувати до працівників заходи дисциплінарного стягнення, передбачені чинним законодавством.

4. Працівникам можуть установлюватися надбавки у розмірі до 50 відсотків місячного посадового окладу:

- за високі досягнення у праці;

- за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);

- за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення

Додаток №8

86


трудової дисципліни, зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.

5. Працівникам установлюються доплати у розмірі до 50 відсотків місячного посадового окладу:

за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення посад. Зазначені види доплат не встановлюються директору установи та його заступнику.

6. Конкретні розміри підвищень, доплат, надбавок, встановлені працівникам, та розміри преміювання, оголошуються наказом.

7. Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу, виходячи з посадового окладу з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

8. Ці умови застосовуються з 01 січня 2013року.

Секретар ради О.Б.Бриндак

87


Додаток

до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання

безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі»

СХЕМА

коефіцієнтів співвідношення місячних посадових окладівпрацівників комунальної установи

«Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі»

до мінімальної заробітної плати

№п/п Найменування посади Коефіцієнт співвідношення


1 Директор 1,40

2 Заступник директора 1,33

3 Начальник відділу 1,16

4 Головний спеціаліст - юрист 1,14

5 Провідний спеціаліст - юрист 1,12

6 Головний бухгалтер 1,11

7 Адміністратор 1

8 Прибиральниця 1

Додаток №9

88


Рішення

Одеської міської ради№3353-VI від 16.04.2013р.

Про внесення змін та доповнень до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа

з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», затверджених рішенням Одеської міської ради

№ 2507-VI від 21.12.2012 року тазатвердження штатної чисельності комунальної установи

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Закону України «Про оплату праці», Постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами та доповненнями), підпункту 3.1 Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», з метою приведення посад працівників установи у відповідність до Класифікатору професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року №327, належної організації роботи установи щодо надання безоплатної первинної правової допомоги у місті Одесі та ефективного використання бюджетних коштів, Одеська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести зміни та доповнення до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 2507-VI від 21.12.2012 року (додається).

2. Затвердити штатну чисельність працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» у кількості 16 одиниць.

3. Виконавчим органам Одеської міської ради привести власні розпорядчі документи у відповідність з цим рішенням.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики; з планування, бюджету та фінансів.

Міський голова О. Костусєв

Додаток №10

89


Додаток


від 16.04.2013р. №3353-VI

ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ

ДО УМОВ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ

КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ

БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ»,

ЗАТВЕРДЖЕНИХ РІШЕННЯМ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ВІД 21.12.2012 РОКУ № 2507-VІ

Додаток до Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» викласти у наступній редакції:

«СХЕМА

коефіцієнтів співвідношення місячних посадових окладів працівників комунальної установи

«Спеціалізована установа з наданнябезоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі»


№п/п Найменування посади Коефіцієнт співвідношення до мінімальної

заробітної плати

1 Директор 2,8

2 Заступник директора 2,66

3 Начальник юридичного відділу 2,32

4 Головний юрисконсульт 2,28

5 Юрисконсульт 2,24

6 Головний бухгалтер 2,22

7 Адміністратор 2

8 Прибиральниця 1

Ці зміни є невід’ємною частиною Умов оплати праці працівників комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та набувають чинності з дня прийняття рішення.

Секретар ради О.Бриндак


90


РішенняОдеської міської ради

№3612-VI від 18.06.2013Про внесення доповнень до Положення

про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної

правової допомоги у м. Одесі»

Відповідно до пункту 39-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з метою врегулювання питання щодо порядку надання директору установи відпусток та відряджень, Одеська міська рада В И Р І Ш И Л А: 1. Внести доповнення до Положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 2229-VI від 24.07.2012р. (додаються). 2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з законності, правопорядку та реалізації державної регуляторної політики. Міський голова О. Костусєв


http://www.odessa.ua/ru/acts/council/42819/

91


Додаток


№3612-VI від 18.06.2013

ДОПОВНЕННЯ ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМУНАЛЬНУ УСТАНОВУ «СПЕЦІАЛІЗОВАНА УСТАНОВА З НАДАННЯ

БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРВИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У М. ОДЕСІ»

1. Підпункт 3.4 пункту 3 Положення доповнити абзацом 2 наступного змісту: «Директор установи відбуває у відрядження та у відпустку на підставі розпорядження міського голови, за погодженням з уповноваженим виконавчим органом Одеської міської ради». 2. Абзац 2 підпункту 3.4 пункту 3 Положення відповідно вважати абзацом 3 цього підпункту. Ці зміни є невід’ємною частиною положення про комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі». Секретар ради О. Бриндак


92


Додаток

до рішення Скадовської міської ради № 423

від 26 12.2012р. ПОЛОЖЕННЯ

про комунальну установу «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської

міської ради Скадовського району Херсонської області»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Комунальна установа «Центр з надання безоплатної первинної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської об-ласті »

(далі – Центр), утворюється за рішенням Скадовської міської ради з урахуванням потреб територіальної громади міста Скадовська для надання безоплатної пер-винної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

1.2. Повна назва: Комунальна установа «Центр з надання безоплатної первин-ної правової допомоги Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області »

1.3. Скорочена назва: КУ « Скадовський Центр правової допомоги ».

1.4. Засновником комунальної установи є Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області (далі - Засновник).

1.5. Місцезнаходження КУ « Скадовський Центр правової допомоги »: 75700, Укра-їна, Херсонська область, Скадовський район, місто Скадовськ, вулиця Гагаріна,63, офіс 4..

1.6. Центр є бюджетною неприбутковою організацією, юридичною особою публіч-ного права.

1.7. Центр є юридичною особою та згідно з законодавством набуває статусу юри-дичної особи від дати її державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахун-ковий та інші рахунки в установах банків, та відділенні Казначейства, печатку зі своїм найменуванням, штамп, бланки.

1.8. Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про безоплатну пра-вову допомогу», іншими нормативно-правовими актами законодавства України, рішеннями Скадовської міської ради, цим Положенням, яке розроблено на ос-нові Типового положення «Про установу з надання безоплатної первинної право-вої допомоги», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 483/5 від 28.03.2012.

2. МЕТА СТВОРЕННЯ І ЗАВДАННЯ ЦЕНТРУ

2.1. Основним завданням Центру є забезпечення доступу до інформування меш-канців міста Скадовська про їх права і свободи, порядок їх реалізації та відновлен-


93


ня у разі їх порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і служ-бових осіб.

2.2. Діяльність Установи ґрунтується на принципах:

- верховенства права;

- законності;

- доступності безоплатної правової допомоги;

- забезпечення якості безоплатної правової допомоги.

2.3. Центр відповідно до покладених на нього завдань:

- розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової до-помоги;

- надає правову інформацію;

- надає консультації і роз’яснення з правових питань;

- складає заяви, скарги та інші документи правового характеру (крім докумен-тів процесуального характеру);

- надає допомогу в забезпеченні досту-пу особи до вторинної правової допомоги та медіації; - інформує територіальну громаду про можливість отримання безоплатної пер-винної та вторинної правової допомоги шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті, веб-сайтах органів місцевого самоврядування та/або в за-собах масової інформації шля-хом розповсюдження інформаційних матеріалів;

- узагальнює інформацію про надану безоплатну первинну правову допомогу, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, та щоквартально до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подає інформацію Скадовській міській раді.

2.4. Центр під час виконання покладених на неї завдань:

- взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органа-ми місце-вого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також фізичними особами;

- сприяє громадським організаціям, іншим об’єднанням громадян у реалізації надання безоплатної правової допомоги;

- сприяє волонтерській діяльності у сфері надання безоплатної правової допо-моги;

- веде облік проведеної роботи з надання безоплатної правової допомоги та готує ста-тистичні та інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що належать до її компетенції.

2.5. Центр має право:

- вносити виконавчим органам ради пропозиції щодо вдосконалення роботи з надання безоплатної правової допомоги;

94


- подавати пропозиції до проекту бюджету міста Скадов-ська, програм соціально-економічнлого розвитку міста, цільо-вих програм, з питань, що належать до його компе-тенції; - залучати спеціалістів підприємств, установ та організацій за погодженням з їх кері-вниками для розгляду питань, що належать до їх компетенції;

- одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що нале-жать до його компетенції.

3. УПРАВЛІННЯ ЦЕНТРОМ

3.1. Управління Центром здійснюється її Засновником. 3.2. До виключної компетенції Засновника належить:

3.2.1. Затвердження Положення про Центр, внесення до нього змін, доповнень. 3.2.2. Прийняття рішень про припинення діяльності Центру

3.3. Центр у своїй діяльності взаємодіє з юристами-спеціалістами виконкому Ска-довської міської ради.

3.4. Безпосереднє керівництво Центром здійснює директор – Уповноважений з прав людини міської ради, який призначається та звільняється з посади міською радою відповідно до Положення про Уповноваженого з прав людини Скадов-ської міської ради.

3.5. Директор - Уповноважений з прав людини:

- організовує його роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, звітує перед Скадовською міською радою;

- видає у межах своєї компетенції акти організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання;

- призначає на посади та звільняє з посад працівників Центру, роз-поділяє обов’язки між ними, затверджує правила внутрішньо-го трудового розпорядку, приймає рішення щодо заохочення пра-цівників Центру та застосування до них дисциплінарних стягнень; - вносить на розгляд Скадовської міської ради, пропозиції щодо структури, штат-ного розпису та кошторису Центру;

- здійснює особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги, та забезпечує проведення особистого прийому висо-кокваліфікованими працівниками, які можуть вчасно, якісно та у повному об-сязі надати роз’яснення положень законодавства та консультації з питань реалізації прав, свобод людини і громадянина та виконання обов’язків; - за погодженням з Скадовською міською радою, залучає до ведення особистого прийому посадових осіб місцевого самоврядування;

- забезпечує доступність, своєчасність та якість безоплатної первинної правової допомоги, що надається Центром;

- забезпечує регулярне вивчення потреб, рівня задоволеності осіб, що зверта-ються по надання безоплатної первинної правової допомоги, та готує відповідну звітну інформацію, яку подає Скадовській міській раді, не рідше ніж раз на рік;

95


- забезпечує цільове використання коштів та майна устано-ви, організовує ведення бухгалтерського та статистично-го обліку, складання та подання звітності в установленому порядку; - здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

3.6. Працівниками Центру, до повноважень яких належить безпосередньо надан-ня без-оплатної первинної правової допомоги, можуть бути громадяни, які мають вищу юридичну освіту. Професійні вимоги до інших працівників установи визнача-ються її керівником.

4. ФІНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРІЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4.1. Центр є неприбутковою установою. Фінансування Центру здійснюється з бю-джету Скадовської міської ради та інших джерел, не заборонених законодав-ством.

4.2. Джерелами формування майна Центру є:

• майно, передане Засновником;

• майно, придбане за рахунок власних коштів або інших, не заборонених зако-нодавством джерел;

• майно, передане юридичними та фізичними особами

4.3. Майно, передане Центру Засновником, закріплюється за ним на праві опера-тивного управління.

4.5. Центру забороняється встановлювати плату за надання будь-якого з видів пра-вових послуг безоплатної первинної правової допомоги та за видачу особам блан-ків заяв, звернень, запитів, довідок, інших документів, подання яких передбачено законодавством для реалізації прав і свобод громадянина.

5. ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ

5.1. Припинення Центру здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

5.2. Реорганізація Центру здійснюється за рішенням Засновника.

5.3. Ліквідація Центру здійснюється за рішенням Засновника, суду, або господар-ського суду у випадках, передбачених законодавством.

5.4. Ліквідація Центру здійснюється призначеною Засновником ліквідаційною ко-місією, а у випадках ліквідації Центру за рішенням суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

5.5. Ліквідація Центру вважається завершеною, а Центр припиняє свою діяльність з моменту виключення його з Єдиного державного реєстру.

5.6. При припиненні Центру працівникам, що звільнюються, гарантується дотри-мання їхніх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.

Секретар міської ради О. І. Бутенко

96


АНКЕТА КЛІЄНТА

Номер справи /номер реєстрації ДатаПІБ. відвідувачаПІБ консультанта Стисле викладення зверненняПодані документи

Дані про особу

Опис справиВласним підписом на даному документі я засвідчую запит на надання мені у моїй справі правової допомоги, підтверджую свій дозвіл на збір, збереження, обробку та використання й поширення моєї персональної інформації згідно мого звернен-ня у повному обсязі. Дана згода стосується поширення інформації з приводу цієї справи партнерським організаціям, засобам масової інформації, органам влади та іншим особам з метою більш ефективного захисту моїх прав за моїм зверненням.Особистий підпис _______________ ПІБ ____________________________________________

житель міста

житель села

інше (уточніть, що саме)

чоловік

жінка

працює

не працює

до 18 років

18 – 29 років

30 – 44 років

45 -59 років

60 і більше

Рід занять

тимчасово безробітний

пенсіонер

студент

державний службовець

підприємець, самозайнятий (в т.ч. на підсобному господарстві)

військовий

працівник бюджетної/комунальної установи

працівник комерційної сфери

Соціальний статус

інваліди

діти війни

одинокі матері

багатодітні сім’ї

учасники війни

учасники бойових дій

паліативні пацієнти

інші

Контакти:

адреса:________________________________________________________________________

Додаткова інформація, яку бажає повідомити про себе відвідувач ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


97


Хід справи

• Категорія:

соціальне забезпечення

спадкове

сімейне

медичне право

виконання судових рішень

трудове

адміністративне

земельне

договірне

житлове

інші цивільні

господарське

кримінальне

інші

• Чи належить справа до напрямку:

порушення трудових прав

право на доступ до правосуддя

права власності

започаткування власної справи

не належить до жодного.

• Надана допомога:

консультація

витяги із законодавства

заяви /скарги до органів державної влади

заяви /скарги до органів м.с.

заяви /скарги до підприємств, установ, організацій

допомога у складанні документів договорів

• заява /позовні заяви до

судів загальної юрисдикції та спеціальних судів

до Європейського суду

• апеляційні скарги до

судів загальної юрисдикції та спеціальних судів

• касаційні скарги до

до судів загальної. юрисдикції до спеціальних судів

Зворотній зв’язок (заповнює клієнт в день закриття справи за даним зверненням)

Звідки ви дізналися про роботу установи з надання безоплатної правової допомоги?

_______________________________________________________________________

Чи задоволені ви якістю наданих вам послуг?_______________________________________

Чи є у вас побажання до роботи, які саме?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата _____ ____________________ 20____ р. Підпис ______________

98


РЕЄСТР СПРАВИ

№ _________ (співпадає з номером вхідної анкети клієнта)

Консультант __________________________________

Дата відкриття

справи

Опис документів у справі Кількість документів у

справі

Дата закриття справи

Дата передача справи до архіву «___ » ________________ 20 ____ р.

ВІЗИТНА КАРТКА

пункту доступу до безоплатної правової допомоги

Місце знаходження пункту:

_______________________________________________________________________

Контактні телефони: _____________________________________________________

Дата звернення _________________________________________________________

Номер справи: _________________________________________________________

ПІБ юриста _____________________________________________________________

Дата і час призначення консультації

1-ша зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв.

2-га зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв.

3-тя зустріч “____”______________20__р. ____год. _____ хв.


99


Договір №_______щодо надання юридичної допомоги

«___»____________20___ р. м. ____________________

Замовник: громадянин _________________________________, який проживає за адресою __________________________________________з одного боку та

Виконавець: _________________________________________________ (назва юри-дичної особи), що діє на підставі _______________, в особі _________________________________ (керівник юридичної особи) з іншого боку (разом за текстом Сторони) уклали цей договір (далі за текстом Договір) про наступне.

1. Предмет договору

1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання надавати юридич-ну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

2.1. Зміст юридичної допомоги полягає у наданні безкоштовних юридичних кон-сультацій, підготовка процесуальних документів, представництво інтересів Замов-ника у судових органах (за необхідності вказати інше).

2. Обов’язки Замовника

2.1. Ознайомитися з правилами надання безоплатної правової допомоги Виконав-цем.

2.2. Оформити вхідну анкету клієнта, де вказати справу у які передбачається вико-нання цього Договору.

2.3. Надавати правдиву інформацію про себе та про обставини справи.

2.4. Своєчасно забезпечувати Виконавця всіма документами необхідними для ви-конання даних доручень Замовником.

2.5. Повідомити про результати вирішення справи.

3. Обов’язки Виконавця

3.1. Ознайомити Замовника з надання безоплатної правової допомоги Виконав-цем.

3.2. Оформити вхідну анкету клієнта, де вказати справу у які передбачається вико-нання цього Договору.

3.3. Надати якісну юридичну допомогу у терміни та у обсязі, обумовленими Дого-вором.

3.4. Надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що цікавлять За-мовника в обсязі передбаченому Договором.

3.5. Не розголошувати інформацію отриману від Замовника.

4. Інші умови

4.1. Обсяг послуг за Договором може уточнюватись письмовим дорученням За-мовника, погодженим з Виконавцем.


100


4.2. Юридична допомога не надається:

• у випадку відмови Замовника підписати анкету по справі;.• не надання Замовником всіх необхідних для вирішення справи документів та

інформації по справі;• не з’явлення протягом місяця у призначені для зустрічі дні та неповідомлення

про перенесення зустрічі;• у разі надання завідомо неправдивих відомостей по справі;• у випадку відмови від надання правової допомоги.

4.2. У випадку незадоволенням якістю надання допомоги, виникнення спірних си-туацій Замовник може звернутися до керівного Виконавця.

4.4. Всі суперечки за Договором вирішуються у передбаченому законодавством порядку.

5. Заключні Положення

5.1. Договір укладений на строк виконання Виконавцем обов’язку надання юри-дичної допомоги на умовах даного Договору.

5.1.1. Строк дії договору до «____»_______________ 20____р. (заповнюється за не-обхідності).

5.2. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

5.3. Договір шляхом вільного волевиявлення може бути розірваний достроково.

5.4. Договір укладений в двох примірниках по одному для кожної Сторони.

6. Адреси, реквізити і підписи сторін

Замовник: Виконавець:ПІБ__________________________

___________________________

___________________________

адреса ___________________________

___________________________

___________________________

підпис ___________________________

___________________________

___________________________

___________________________

назва юридичної особи____________

адреса_____________________

___________________________

підпис ___________________________

101


ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ

УКЛАДЕНИХ ДОГОВОРІВ З КЛІЄНТАМИ

№ справи

№ Договору

ПІПюриста, який веде справу

ПІПклієнта

Дата закриття справи


102

Д О Д А Т К И Ф

орм

а «О

крем

і спр

ави»

Міс

яць

Рік

ПІБ

юри

ста

Стра

тегіч

ні с

прав

и

(зах

ист

пра

ва в

ласн

ост

і, за

хист

тру

дови

х сп

рав,

пі

дпри

ємни

цтво

, дос

туп

до

прав

осуд

дя, з

верн

ення

до

Єв

ропе

йськ

ого

суду

)

Коле

ктив

ні с

прав

и

(спр

ави

за з

верн

ення

ми

коле

ктив

ів г

ром

адян

, гр

омад

ськи

й об

’єдн

ань,

в

інт

ерес

ах г

ром

ади)

Резо

нанс

ні с

прав

и

(спр

ави,

які

по

тре

бую

ть

особ

ливо

ї ува

ги,

втру

чанн

я гр

омад

сько

сті,

висв

ітле

ння

в ЗМ

І )Но

мер

спр

ави

Стич

ний

опис

спр

ави

Зміс

т над

аної

доп

омог

и

Звор

отні

й зв

’язо

к з

кліє

нтом

Резу

льта

т спр

ави/

Істо

рії у

спіх

уВи

світл

ення

у З

МІ /

ін

форм

ацій

ний

прив

ід

Заув

ажен

ня, т

рудн

ощі щ

о ви

ника

ють

у с

прав

і


103


БІЛОЦЕРКІВСЬКА МІСЬКА РАДАКИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

від ______________ 2013 року № _________

м. Біла Церква

Проект

Про деякі питання безоплатноїпервинної правової допомоги в м. Біла Церква Київської області

Розглянувши подання комісії у справах забезпечення законності, правопорядку, оборони від … № …., відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», відповідно до ст. 38-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року № 891/5, міська рада вирішила:

1. Затвердити склад конкурсної комісії із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква згідно із додатком.

2. Конкурсній комісії із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква провести конкурс у відповідності до чинного законодавства України.

3. Відділу інформаційних ресурсів та зв’язків з громадськістю надати дане рішення для оприлюднення у засоби масової інформації.

4. Контроль за виконання цього рішення покласти на комісію із залучення міською радою юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква.

Міський голова В.П.Савчук


104


до рішення міської ради

від _________ 2013 р.

№___________

СКЛАД

конкурсної комісії

із залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква

Антонюк Микола Анатолійович

- голова комісії, заступник міського голови;

Геращенко Альона Петрівна

- секретар комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради

Члени комісії:

Борзак Володимир Михайлович

- депутат міської ради (за згодою);

Гой Андрій Якович - начальник Білоцерківського міського управління юстиції ( за згодою);

Дем’янчук Віктор Іванович

-начальник відділу звернень громадян виконавчого комітету міської ради;

Копаниця Валентина Григорівна

- начальник відділу-головний бухгалтер бухгалтерії виконавчого комітету міської ради;

Мельніченко Галина Борисівна

- начальник управління соціального захисту населення міської ради.

Секретар міської ради О.Б.Олійник


105


Білоцерківська міська громадська організація “Правова єдність”

09100, м. Біла Церква р\р 26001153523вул. Леваневського, 55МФО 380805код ЄДРПОУ 35216903“Райффайзен Банк Аваль”

№ 69Від 14 жовтня 2013 р.

Міському голові Савчуку В.П.

Шановний Василю Петровичу!

Вже 6 років Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність» надає безкоштовні юридичні консультації жителям нашого міста через Центр правової інформації та консультацій, який діє за Вашого сприяння як міського голови м. Біла Церква та фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». За цей час від Центру отримали правовому допомогу понад 21000 людей, переважно пенсіонери, безробітні, інваліди, батьки багатодітних сімей, люди похилого віку, одинокі матері та інші категорії малозабезпечених громадян.

Закон України «Про безоплатну правову допомогу» запровадження системи безоплатної правової допомоги покладає на органи місцевого самоврядування та передбачає надання безкоштовної правової допомоги за кошти місцевих бюджетів зокрема через проведення відкритого конкурсу.

Сьогодні працівники Центру продовжують надавати жителям міста безкоштовні юридичні консультації та допомогу у складанні документів правого характеру. З метою створення в місті сталої та постійно діючої системи доступу громадян до безкоштовної правової допомоги просимо розглянути можливість проведення відкритого конкурсу відповідно до Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 червня 2012 року № 891/5. Також відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а саме ст. 38-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» просимо розглянути можливість закладення коштів у місцевому бюджеті для проведення вказаного конкурсу між юридичними особами приватного права – недержавними організаціями-надавачами безкоштовних правових послуг.

Голова БМГО “Правова єдність” С.І. Бурлака

Керівник Центру правової інформації та консультацій О.І. Настіна


106


до рішення міської ради

від _________ 2013 р.

№___________

СКЛАД

конкурсної комісії

із залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безплатної правової допомоги в м. Біла Церква

Антонюк Микола Анатолійович - голова комісії, заступник міського голови;

Геращенко Альона Петрівна

- секретар комісії, головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету міської ради

Члени комісії:

Борзак Володимир Михайлович

- депутат міської ради (за згодою);

Гой Андрій Якович - начальник Білоцерківського міського управління юстиції ( за згодою);

Дем’янчук Віктор Іванович

-начальник відділу звернень громадян виконавчого комітету міської ради;

Копаниця Валентина Григорівна

- начальник відділу-головний бухгалтер бухгалтерії виконавчого комітету міської ради;

Мельніченко Галина Борисівна

- начальник управління соціального захисту населення міської ради.

Секретар міської ради О.Б.Олійник


Для нотаток:

У наш турбулентний час як ніколи важливо не лише бути обізнаним про свої права, але і вміти їх застосувати, або принаймні, знати хто де і коли може надати якісну правову допомогу. Особливо важливо це для людей, доходи яких не дозволяють оплатити юриста чи адвоката. Але, як відомо, соціальний статус людини ніяк не може бути перепоною на шляху реалізації свого права на захист.

Дане видання орієнтоване на представників органів місцевого самовряду-вання, зацікавлених у створенні системи правової допомоги в їхніх громадах, і дає вичерпне пояснення щодо наявних правових механізмів створення й підтримки таких сервісів. Інформаційно-практичний посібник презентує аналіз ризиків і переваг кожної з наявних у законодавстві моделей. До підготовки цієї книги були залучені органи місцевого самоврядування, які вже втілили чи мають намір втілити одну з запропонованих моделей, практикуючі юристи Центрів правової інформації та консультацій та експерти Координаційного Центру з надання правової допомоги при Міністерстві Юстиції України.

Documents

Створення системи надання безоплатної правової допомоги у громадах