Посібник щодо проведення публічних консультацій

Посібникщодо проведення

публічних консультацій

Проект “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів таінституціоналізація урядових консультацій з громадськістю

у процесі формування державної політики в Україні”

Цей документ підготовано в рамках проекту “Позиція громадськості щодо

урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з

громадськістю у процесі формування державної політики в Україні”, що став

результатом спільної ініціативи Секретаріату Кабінету Міністрів України,

Міністерства економіки та з питань європейської інтеґрації України й

Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), і здійснено в

межах проекту “Радники з державної політики на підтримку реформ в

Україні” (PAR) Канадського бюро міжнародної освіти (CBIE) за фінансової

підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку (CIDA).

Ідея проекту та ідеологічне керівництво Віри Нанівської.

Цей документ підготувала група консультантів у складі: Наталія Гнидюк,

Вікторія Горшкова, Наталія Дніпренко, Тетяна Маркіна, Андрій Шпичко.

Канадські радники проекту, які передавали свій досвід щодо аналізу політики

та організації процесу консультацій з громадськістю: Пол Браун,

Богдан Кравченко, Лариса Лозовчук.

Керівники реґіональних організацій – партнерів проекту, які організовували

процес консультацій у своїх реґіонах: Віталій Зелюк, Сергій Кнуренко,

Юсуф Куркчі, Олег Левченко.

Редагування та переклад текстів здійснювали: Олексій Блінов,

Олександра Болячевська, Лідія Волянська, Надія Цісик.

У підготовці документа, організації процесу консультацій і здійсненні

координації проекту брали участь: Євгенія Ахтирко, Андрій Бега, Тетяна Бега,

Андрій Блінов, Ільдар Газізуллін, Дар’я Глущенко, Володимир Гнат,

Наталія Гнидюк, Вікторія Гуменюк, Людмила Котусенко,

Наталія Мартиненко, Віра Нанівська, Володимир Нікітін, Оксана Ремига,

Єгор Соболєв, Остап Стасюк, Олександр Татаревський, Ігор Шевляков,

Євген Шульга, Ольга Шумило.

Надруковано в Україні, друкарня “Київська типографія”.

© 2004 Міжнародний центр перспективних досліджень

Зміст Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Визначення поняття та основні методи проведення консультацій . . . . . . . . . . . . . .Чому використовують публічні консультації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Головні принципи залучення громадян до вироблення державної політики . . . . . .Передумови побудови діалогу уряд – громадянське суспільство . . . . . . . . . . . . . . . . . .Які є види консультацій? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Методи та форми консультування й активного залучення громадян . . . . . . . . . . . .Критерії вибору та методи проведення консультацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Процес організації та проведення консультацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Підготовка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Розроблення процесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Впровадження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Аналіз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Зворотний зв’язок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Оцінка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Принципи та стандарти консультацій у країнах ЄС . . . . . . . . . . . . . . . . .Основні принципи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Мінімальні стандарти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Методи, визначення та практичне застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Характерні риси типових методів консультування з громадськістю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Розподіл функцій щодо організації процесу консультацій на прикладі Міністерства юстиції Канади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Формат звіту органу влади про результати проведених консультацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Формат оцінки консультацій організаторами(органом державної влади) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Формат оцінки консультацій зацікавленими сторонами . . . . . . . . . . . .

Додаток . Глосарій основних понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Інформаційна довідка про проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Додаток . Перелік матеріалів, використаних під час підготовки документа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Важливий елемент демократичного вря8дування – відкритість роботи уряду таможливість громадян брати участь у про8цесі вироблення політики в період міжвиборами. Із переходом від тоталітарноїдо демократичної системи державногоуправління перед урядом постала не8обхідність розвивати вміння вироблятита втілювати рішення за умови наявностів суспільстві альтернативних поглядів надержавну політику. Створення вмінь іпроцедур в уряді для залучення громадяні врахування різних поглядів та інтере8сів – головне завдання, що має бутивирішено для посилення демократії таполіпшення якості урядової політики вУкраїні.

Проект “Позиція громадськості щодо уря8дових пріоритетів та інституціоналізаціяурядових консультацій з громадськістю упроцесі формування державної політикив Україні”, у рамках якого розроблено цейдокумент, мав на меті допомогти урядуполіпшити якість взаємодії з громадянамив процесі вироблення політики. У пе8ребігу реалізації проекту здійснено пілот8не для України застосування процедурпублічної політики, а саме: проведеносерію консультацій із зацікавленими сто8ронами з пріоритетних питань державноїполітики за правилами та процедурами,які використовують уряди розвинених де8мократичних країн. У межах проекту роз8глянуто такі пріоритети державної полі8тики: детінізація особистих доходів гро8мадян, поліпшення бізнес8середовища, ре8формування системи пільг. У результатіпроекту проаналізовано політику в кож8ній із цих сфер з різними можливимиваріантами дій, отримано позицію всіх за8

цікавлених сторін щодо проблем, їхніхпричин і можливих варіантів дій, підгото8вано рекомендації щодо подальших дійуряду з поліпшення ситуації в цій сфері.

У результаті проекту розроблено доку8мент, що аналізує міжнародний і вітчизня8ний досвід проведення консультацій з гро8мадськістю та надає рекомендації щодоспособів поліпшення цього процесу. Екс8перти проекту підготували також ін8струкцію, що має допомогти державнимслужбовцям в організації ефективногопроцесу консультацій і, як наслідок, підви8щити якість урядових рішень.

Проект здійснено за консультаційноїпідтримки канадських радників, які ма8ють великий практичний досвід аналізуполітики та організації процесу консуль8тацій урядом Канади: Пола Брауна (про8фесор, Школа державного управління,Університет Делхаузі, Галіфакс, Канада),Богдана Кравченка (заступник ректораНаціональної академії державного уп8равління при Президенті України), Ла8риси Лозовчук (заступник Державногосекретаря уряду провінції Саскачеван,Канада).

Головна відмінність цього проекту відінших проектів технічної допомоги – усіпродукти розробляли українські експер8ти, а міжнародні радники лише надаваликонсультації та передавали свої вміння.Такий підхід, на нашу думку, максимальноефективний з передачі досвіду та ство8рення в Україні власної спроможності доаналізу державної політики й організаціїпроцесу консультацій, що було метоюпроекту.

посібник щодо проведення публічних консультацій

Передмова

Мета цього посібника – надання практич8них порад державним службовцям щодозміцнення партнерських відносин міжорганами влади та громадянами, а такожорганізації процесу консультацій іззацікавленими сторонами у процесі ухва8лення урядових рішень.

Документ ґрунтується на вивченні досвідузалучення громадян урядами Канади, Но8вої Зеландії, країн – членів Європейсько8го Союзу та інституціями ЄС. Він такожвраховує практичний досвід Міжнародно8го центру перспективних досліджень зорганізації консультацій, проведенихЦентром у січні–жовтні року в рам8ках реалізації проекту.

Посібник містить визначення поняттяконсультацій, принципи проведення кон8сультацій і рекомендації щодо організаціїпроцесу консультацій із зацікавленимисторонами. Цей документ знайомить з ви8дами консультацій, що їх застосовують ор8гани державної влади під час роботи з гро8мадянами, а також на практичних прикла8дах показує сферу застосування методів іформ публічних консультацій, орга8нізацію їх проведення, сильні та слабкісторони кожного з наведених методів.Окрім того, у посібнику приділено особ8ливу увагу процесу аналізу, оцінки пропо8зицій і рекомендацій, отриманих у рамкахпроведених публічних заходів, механіз8мам звітування органів влади передзацікавленими сторонами щодо резуль8татів/наслідків проведених консультацій.

Посібник складається з трьох частин:

• Частина І дає відповідь на запитання:Що таке публічні консультації? Чо=му їх використовують?

Основне завдання розділу – ознайомитидержавних службовців з основними вида8ми консультацій, які органи державноївлади можуть використовувати в роботі іззацікавленими сторонами. Оскількипублічні консультації є ключовим елемен8том вироблення узгодженої та публічноприйнятної урядової політики, цейрозділ вказує на переваги, які можуть от8римати органи влади від залучення грома8дян до процесу формування державнихрішень.

• Частина ІІ описує Процес організаціїта проведення консультацій.

Цей розділ висвітлює поетапний процесорганізації консультацій з коментаря8ми/підказками для осіб, відповідальнихза організацію та проведення консуль8тацій, як краще організовувати процес об8говорення та досягти визначених цілей.

• Частина ІІІ дає поради щодо Прак=тичного застосування (та вибору)методів публічних консультацій.

У розділі стисло подано визначення, ос8новні завдання, переваги та хиби, при8клад застосування в міжнародній прак8тиці методів консультацій, які найчастішевикористовують органи державної влади.Наведено також практичний інструмен8тарій для оцінки результатів проведенихконсультацій.


Вступ

Термін “консультування” означає звер=нення до когось за порадою або думкоюз певного питання. Консультування єбезпосереднім обміном ідей, припу=щень і порад між людьми.

“Консультування з людьми – це не нове по8няття. Вкрай мало рішень ухвалюють безтієї чи іншої форми консультацій. Новимтут є зростання популярності та частотиконсультаційної діяльності, зокрема тих їївидів, що передбачають велику кількістьучасників” (Патерсон). З людьми консуль8туються дедалі частіше, з більшої кіль8кості питань і в різноманітніший спосіб,ніж колись. Засобами таких механізмів, яктелефонне опитування, громадські слу8хання, симпозіуми, опитування, теле8фонні гарячі лінії, ток8шоу, а віднедавнаще й за допомогою інформаційних техно8логій, громадян запрошують до участі впроцесі ухвалення рішень, що на нихвпливають.

Публічні консультації – це процес кому=нікацій між органами державної владита громадянами (зацікавленими сторона=ми), за допомогою якого обидві сторонистають поінформованими про різні пер=спективи та пропозиції урядової політи=ки і які надають можливість громадянамвпливати на зміст рішень, що їх ухвалю=ють органи державної влади.

Цей процес також можна розглядати якпостійний діалог між різними зацікавле8ними сторонами, спрямований на отри8мання всієї необхідної інформації, оцінкунаявних варіантів політики й наслідківвпровадження кожного з них, забезпе8чення об’єктивної зваженої перспективидля кожної зацікавленої сторони. Кон8сультування – ключовий елемент процесувироблення політики, коли учасники мо8жуть відкрито впливати на рішення однеодного, але консультування не є замінни8ком процесу ухвалення рішень.


Визначення поняття та основніметоди проведення консультацій

Під “зацікавленими сторонами” або групами інтересів треба розуміти людей, установи або ор8ганізації, стан яких (соціальний, фінансовий тощо) може змінитися внаслідок ухвалення певногорішення або реалізації проекту. Їхній досвід і позицію необхідно враховувати під час розроблен8ня та впровадження політичних рішень і планування й виконанні певних заходів або проектів усфері публічної політики.

Консультування – це низка взаємодій міжурядом і зацікавленими сторонами. Вонопростягається від вислуховування грома�

дян до діяльності щодо спільно узгодженихрішень. Між ними розміщуються діалог,

дискусія та аналіз

ВислуховуванняДіалог

Дискусія

Спільно погодженірішення

Аналіз

Рисунок . Стадії та хід проведення консультацій

Можна подивитися на процес консульту8вання з погляду потреб, які він може задо8вольнити. Хоча уряд і громадськість ма8ють різні інтереси й потреби, однак мета,переслідувана в рамках проведення кон8сультацій, залишається спільною: кращідержавні програми й послуги завдякикваліфікованому та впливовому залучен8ню громадян до процесу вироблення уря8дових рішень. Обов’язок держави поля8гає в знаходженні можливості інформува8ти, підвищувати рівень обізнаності гро8мадян і ефективно залучати їх до процесудержавного управління, гарантуватирівне представництво всіх інтересів упроцесі ухвалення рішення, зберігаючибаланс між різними соціальними ціннос8тями та потребами.

Консультації є засобом уряду для:

• збирання інформації, потрібної длявироблення публічної політики;

• збільшення залучення громадян дорозгляду питань, які безпосередньоабо опосередковано їх стосуються;

• залучення різноманітних позаурядо8вих груп (зацікавлених сторін) до про8

цесу формування та впровадженнядержавної політики;

• вимірювання впливу (зокрема рівнязадоволення) урядових рішень назацікавлені сторони;

• отримання внесків/пропозицій додискусійних і складних рішень, якізачіпатимуть економічні, соціальні чиполітичні інтереси окремих громадянчи груп людей більше, ніж інших;

• досягнення підтримки громадян дляпропонованого рішення;

• поліпшення якості процесу вироблен8ня політики;

• визначення пріоритетів, потреб і за8стережень зацікавлених сторін;

• підвищення рівня обізнаності грома8дян про державні справи;

• сприяння обміну думок, поглядів таінформації.

Консультації є інструментом громадяндля:

• поліпшення якості публічної політики;

• участі в демократичному управліннідержавою;

• розуміння та підтримки урядовихрішень, здійснення публічного кон8тролю за їх реалізацією.


“Викликом для кожного уряду є віднайтиспосіб, за допомогою якого громадяни пе�ребуватимуть у центрі процесу форму�вання та ухвалення рішень”

“Ефективні консультації поєднують дваелементи: спрямовують процес ухваленнярішень і відкриті для поглядів та інфор�мації зацікавлених сторін. Консультаціїзрідка досягають консенсусу, але допома�гають апробувати запропоновані варіан�ти політики”

“Публічні консультації – це стратегія,опрацьована для залучення широкоїгромадськості та побудови суспільноїдовіри до політики уряду”

Перехід країни до демократичної систе8ми правління, коли громадянам гаранту8ють участь у державному управлінні черезвибори та участь у політичних партіях,створює політичну конкуренцію в сус8пільстві. За наявності багатьох конкурую8чих інтересів перемога жодної політич8ної сили на виборах не гарантує належноїпідтримки в суспільстві. Будь8яка дія уря8ду має вплив на різні інтереси, викликає іпідтримку, і опір, приносить вигоду од8ним і втрати іншим. Водночас в інтересахуряду – забезпечення якнайширшої під8тримки його дій серед усіх зацікавленихсторін, знаходження балансу інтересівміж усіма учасниками такого діалогу. На8приклад, рішення щодо підвищеннярозміру податку на імпорт автомобілівмає негативний вплив на імпортерів і спо8живачів з огляду на підвищення ціни і по8зитивні наслідки для вітчизняних вироб8ників завдяки зменшенню конкуренціїімпортованої продукції.

Існування політичної конкуренції та їїекономічні наслідки також призводять догострої зацікавленості різних груп інте8ресів мати вплив на формування держав8ної політики й здійснювати оцінку та кон8троль за її реалізацією. Процес публічнихконсультація як ключовий інструмент ви8роблення політики, з одного боку, даєможливість уряду пояснювати свої дії тазаручатися підтримкою різних груп інте8ресів, а з іншого – дає легітимну мож8ливість громадськості брати активнуучасть у вирішенні державних справ.

У реальних продуктах механізмів кон8сультації зацікавлені і представники ор8ганів влади (передусім політики), і грома8дянського суспільства, оскільки:

• Консультації дають змогу уряду кра=ще розуміти потреби й інтересирізноманітних груп населення тавизначати пріоритети урядової полі=

тики, що ґрунтуються на комплекс=ному аналізі очікувань громадян таінших зацікавлених груп. Такіпріоритети дадуть змогу краще сплану8вати діяльність уряду та забезпечатьпідтримку цієї діяльності громадяна8ми. Процес державного управління,який враховує інтереси різних зацікав8лених груп, зазвичай успішніший іприносить реальні політичні дивіден8ди (зацікавленість реальними потре8бами та чутливість до населення пря8мо пропорційна довірі до політиків таорганів державної влади).

• Консультації підвищують прозо=рість державного управління, вонистають своєрідним освітнім проце=сом, який дає змогу органам держав=ної влади роз’яснити громадянамсвою позицію й політику, яку вонипровадять. Досягаючи кращого ро8зуміння населенням своїх дій, урядулегше виконувати та дотримуватисяприйнятих норм і правил, і тим самимзабезпечувати собі підтримку на на8ступних виборах.

• Консультації призводять до поліп=шення якості політики через розши=


Чому використовують публічні консультації?

Мета консультацій:

Досягти рішень і результатів, яківраховують знання, цінності та прававсіх зацікавлених сторін

Засади:

• Спільний процес• Повага• Прихильність• Вчасність• Партнерські стосунки• Взаємозв’язок• Реактивність• Відповідальність

рення варіантів публічної політики(оскільки зацікавлені сторони й групиінтересів можуть представити новіальтернативи, не враховані органамивлади).

• Консультації дають змогу підвищи=ти рівень відповідальності грома=дян за пропоновані рішення (оскіль8ки в процесі публічних консультаційгромадяни стають співвласникамицих рішень).

• Консультації дають змогу урядупідвищити якість державних послугчерез краще розуміння потреб гро=мадян.

• Консультації дають змогу громадя=нам і представникам громадянсько=го суспільства бути почутими в про=цесі вирішення державних справ ор=ганами влади й мати реальний меха=нізм контролю за їхньою діяль=ністю.

. Зобов’язання. Лідерство і серйознізобов’язання щодо інформування,консультування та активної участі гро8мадян у процесі вироблення політикинеобхідні на всіх рівнях – від політи8ків, управлінців до державних служ8бовців.

. Захист прав громадян. Права грома8дян мати доступ до інформації, надава8ти зворотний зв’язок, отримуватиконсультації та брати активну участь увиробленні політики мають бутизакріплені у законодавстві або доку8ментах політики. Обов’язок уряду за8довольняти потреби громадян щодовиконання їхніх прав також має бутичітко обґрунтовано. Незалежні нагля8дові інституції за реалізацією цьогоправа – невід’ємна частина виконанняправ громадян.

. Чіткість. Цілі та обмеження щодоінформування, консультування та ак8тивної участі громадян у процесі ви8роблення державної політики має бу8ти чітко визначено із самого початку.Відповідні ролі та обов’язки громадян

(щодо надання інформації) та уряду(щодо ухвалення рішень, за які вінвідповідальний) має бути сформульо8вано чітко й зрозуміло для всіх.

. Достатній час. Публічні консультаціїта активну участь громадян потрібнопланувати передусім під час процесувироблення політики, щоб стимулю8вати появу якомога більшої кількостіальтернативних рішень політики таполіпшити спроможність їх успішно8го впровадження. Щоб консультаціїта участь громадян були якомогаефективнішими, для цього необхідновиділити достатній час. Треба пам’я8тати, що інформування потрібне навсіх стадіях циклу вироблення полі8тики.

. Об’єктивність. Інформація, яку уряднадає у процесі вироблення політики,повинна бути об’єктивною, повною йдоступною. Усі громадяни повинні ма8ти рівні можливості, що забезпечуютьїхні права мати доступ до інформаціїта участі у процесі вироблення по8літики.


Головні принципи залучення громадян до вироблення державної політики

Наведені принципи опрацьовано країнами – членами Організації економічного співро8бітництва та розвитку. “Engaging citizens in policy8making: information, consultation and public par8ticipation”. PUMA Policy Brief No. , . У ДОДАТКУ наведено також принципи та стандартипроведення консультацій у країнах Європейського Союзу.

. Відповідні ресурси. Потрібні відпо8відні фінансові, людські й технічні ре8сурси, щоб забезпечити ефективністьінформування громадськості, консуль8тування та участі громадян у процесівироблення політики. Державні служ8бовці повинні мати відповідні навикий підготовку, а також достатню ор8ганізаційну культуру, що підтримувати8ме їхню діяльність.

. Координація. Ініціативи щодо інфор8мування, отримання зворотного зв’яз8ку від громадян і консультування требакоординувати через уряд, щоб удоско8налювати управління інформацією, за8безпечувати послідовність урядовоїполітики, запобігти дублюванню тамінімізувати ризик “втоми від консуль8тацій” серед громадян та організаційгромадянського суспільства. Коорди8нація зусиль жодним чином не повин8на зменшувати спроможність урядо8вих установ оволодівати інноваціямита сприяти розвитку їхньої гнучкості.

. Підзвітність. Уряди мають зобо8в’язання перед громадянами звітуватипро використання того внеску (інфор8мації, коментарів, зауважень, відпові8

дей), отриманих від громадян у рам8ках публічних консультацій та участігромадськості в процесі виробленняполітики. Для дотримання принципупідзвітності уряду вирішальними є за8ходи, спрямовані на забезпеченнявідкритості та прозорості процесу ви8роблення політики, доступності длязовнішнього вивчення, спостережен8ня, моніторингу та контролю.

. Оцінювання. Уряди потребують ме8ханізмів, інформації та спроможностіоцінювати діяльність щодо наданняінформації, проведення консультаційі залучення громадян, щоб пристосува8тися до нових вимог і змінити умовидля вироблення політики.

. Активна участь громадян. Уряди от8римають вигоду в разі, якщо громадя8ни активні, а громадянське суспіль8ство – динамічне, і можуть вдатися довідповідних дій, щоб забезпечити до8ступ до інформації й активну участьгромадян, підвищити рівень свідо8мості, а також громадянської освіти йумінь, так само як і підтримати розбу8дову спроможності організацій грома8дянського суспільства.

Для забезпечення дієвості комунікаційміж владою та зацікавленими сторонаминеобхідні три елементи:

• інституційна спроможність органівдержавної влади (експерти з публіч8ної політики, здатні виробляти полі8тику у сфері державного управління);

• розвинене громадянське суспільствоу формі недержавних організацій, груплобіювання інтересів, а також незалеж8них аналітичних центрів, які генеру8

ють та аналізують інформацію і вплива8ють на розробників урядової політикий тих, хто безпосередньо ухвалюєрішення;

• існування ефективних неформаль=них і формальних механізмів кон=сультування.

Для побудови партнерських стосунківміж громадянами/зацікавленими сторо8нами та органами державної влади ос8танні повинні бути певними, що:


Передумови побудови діалогу уряд – громадянськесуспільство

• інформація, яку вони надають, повна,об’єктивна, надійна, достовірна, зро8зуміла та доступна;

• процес консультування має чіткосформульовану мету і правила, які ви8значають механізми відповідальностіуряду щодо використання заува8жень/пропозицій громадськості;

• процес активної участі передбачає до8статньо часу й створює можливостідля сприйняття нових ідей і пропо8зицій від громадян, а також механізмидля їхньої інтеґрації в урядовий про8цес вироблення політики.

Хоча існує широкий спектр різно8манітних зв’язків між державними органа8ми й громадянами в контексті опрацюван8ня та реалізації публічної політики, вОЕСР зазвичай розрізняють і відповідновикористовують таку термінологію:

• Інформація: односторонні зв’язки, урамках яких державні органи вироб8ляють і надають громадянам інфор8мацію, якою останні можуть користу8ватися, що включає і “пасивний” до8ступ до інформації на вимогу грома8дян, і “активні” способи розповсюд8ження державними органами інфор8мації серед громадян.

• Консультація: двосторонні відноси8ни, в яких відбувається зворотнийзв’язок між громадянами та державни8ми органами, що передбачає попе8реднє визначення державними орга8нами питання, щодо якого громадя8нам запропоновано висловити своюдумку (це потребує надання інфор8мації як необхідної передумови). Урядотримує внесок/пропозиції від грома8дян пасивним і незапитаним способомабо в активний спосіб, запрошуючигромадян надати відповіді на певні пи8тання/виклики, чітко сформульованіорганами державної влади.

• Активна участь: стосунки, що базу8ються на “партнерстві” між державни8ми органами та громадянами, в якихгромадян залучено до процесу опра8цювання політики, пропонуючи аль8тернативи дій/варіанти політики. Ценайбільш сучасний спосіб зміцненнястосунків уряд – громадськість, якийпередбачає, що уряд у таких стосункахвизнає та підтримує власну незалежнуроль громадянського суспільства. Гро8мадяни беруть участь у визначенніпрограми діяльності уряду та діалогу зорганами державної влади. Вони са8мостійно можуть опрацьовувати тапропонувати варіанти урядової полі8тики. До певної міри уряд у такийспосіб перестає бути єдиним контро8люючим органом за змістом і канала8ми комунікації, дозволяючи тим са8мим розвиток партнерських стосунківз інститутами громадянського суспіль8ства. Хоча активне залучення й озна8чає можливість здійснювати вплив напроцес ухвалення рішень, повнова8ження щодо їх ухвалення перебуваютьу руках уряду. Жоден з видів консуль8тацій з громадськістю (чи то інформу8вання, чи то консультування і навітьактивна участь) не зменшує прав таобов’язків уряду у сфері ухваленнядержавних рішень.


Які є види консультацій?

“Engaging citizens in policy8making: information, consultation and public participation”. PUMA poli8cy Brief No. , . OECD.

Ці способи взаємодії взаємопов’язані.Консультування є ніби програмою8мі8німум для забезпечення ефективного де8мократичного управління за участю гро8мадян, яке спирається на налагоджену си8стему інформування. Історично система

зв’язків з громадськістю розвивалася відпростого інформування через організа8цію консультування до забезпечення ши8рокої активної участі громадськості вполітичному, економічному та соціально8му житті.

Термін “метод” використовують для ха8рактеристики будь8якого способу, якийдержавний орган застосовує задля інфор8мування, консультування та сприяння ак8тивному залученню громадян до процесупланування та ухвалення урядових рі8шень. Класифікацію загальновідомих ме8тодів залучення громадян можна провес8ти на основі ролей, які вони відіграють

на кожному етапі вироблення публічноїполітики: індивідуальні чи групові мето8ди консультацій; методи, спрямовані наотримання зворотного зв’язку або безпо8середньо на залучення громадян до про8цесу ухвалення рішень. Стисле визначен8ня кожного методу та приклад застосу8вання на основі міжнародної практикинаведено в ДОДАТКУ .


Методи та форми консультування й активногозалучення громадян

Таблиця . Приклади індивідуальних і групових методівконсультування

Індивідуальні

Особисте спілкування:• Опитування• Анкетування• Інтерв’ю• Експертні оцінки• Індивідуальні консультації

(або зустрічі для отриманняпоради)

• Відкриті години• Письмові консультації

Групові

• Консультативні/дорадчі групи чи комітети

• Громадські ради• Публічні слухання• Опитування• Конференції

(зокрема інтернет8конференції)• Фокус8групи• Семінари• Дослідження• Узгоджувальні конференції• Громадське журі• Тристоронні комісії та спільні

робочі групи• Громадські форуми

Вибір того чи іншого методу (або їхкомбінації), так само як і їхня відповіднапослідовність на різних стадіях процесуухвалення рішення, залежить від низкичинників, які містять:

• цілі, які заплановано досягти за допо8могою публічних консультацій;

• сферу дії та тип рішення щодо урядо8вої політики;

• роль органів державної влади увідповідній сфері державного уп8равління;

• роль різних зацікавлених груп у фор8муванні та реалізації державної по8літики.

Цілі проведення публічних консультацій:

• інформувати громадянське суспіль8ство про можливість участі громадян упроцесі ухвалення державних рішень;

• підвищувати рівень знань громадянщодо зобов’язань органів влади тависвітлювати переваги й хиби альтер8нативних варіантів вирішення про8блем (варіантів політики);

• залучати громадян до процесу плану8вання для визначення цілей держав8

них програм, планів розвитку на май8бутні періоди;

• підтримувати зв’язок з громадськістюдля оцінювання впливу заходів, якіпроводять органи державної влади, нарівень життя громади;

• інформувати громадян про досягнен8ня в діяльності органів державної вла8ди, а також майбутні заходи;

• безпосередньо залучати громадян допроцесу ухвалення рішень через участьу дорадчих комітетах, постійних комі8сіях тощо.

Наведена нижче таблиця висвітлює спів8відношення методів залучення громадян іцілей, що мають бути досягнуті за допо8могою участі громадськості.

У ДОДАТКУ наведено основні завданняметодів публічних консультацій, які орга8ни державної влади застосовують під часвироблення державної політики, їхніхсильних і слабких аспектів. Орган дер8жавної влади, на основі запропонованихвище критеріїв відбору того чи іншогометоду, у своїй роботі може використову8вати методи консультування залежно відцілей проведення консультацій, важли8вості рішення та його впливу на різнізацікавлені сторони.


Критерії вибору та методи проведенняконсультацій


Таблиця . Співвідношення меодів консультування та цілейзалучення громадськості

Цілі Інформу8вати

Підви8щуватирівеньзнань

Консуль8тувати

Плану8вати

Врахову8ватидумку

громадян

Взаємо8діяти з

громадя8нами

Метод

Фокус8групи

Письмові консультації

Дослідження

Опитування громадської думки

Анкетування

Інтерв’ю

Конференція, семінар

Інтернет8конференції

Індивідуальні консультації

Публічні слухання

Відкриті години

Громадські ради

Дорадчі комітети

Узгоджувальні конференції

Громадське журі

“Відкриті” робочі групи

Громадські форуми

Оцінка зацікавленими сторонами

Традиційні тристоронні комісії та спільні робочі групи

Органи державної влади розглядаютьконсультації як інтерактивний процес,що сприяє участі громадськості в про8цесі ухвалення рішень. Публічні консуль8тації проводять з найважливіших питаньдержавної політики. Які саме питаннявиносять на обговорення громадськос8ті – це зазвичай політичне рішення уря8ду. Консультації передбачають комплекс8ний розгляд різних поглядів усіх зацікав8лених сторін і відсутність заздалегідьчітко визначеного результату; вони за8охочують участь у формулюванні бачен8ня (пріоритетних напрямів розвитку),визначенні державної політики, вирі8шенні проблемних питань, а також роз8робленні та реалізації державних про8грам.

Основа консультацій з громадськістю –ґрунтовне, попереднє планування про=цесу. Успіх консультацій залежить відчітко визначених цілей, очікувань таефективності організації консультацій,зокрема від роботи за результатами про8ведених заходів, як8от оцінка пропо8зицій/рекомендацій і зворотний зв’язокіз зацікавленими сторонами. Доцільнопідготувати інструкцію (методичні реко8мендації) для виконавців (державнихслужбовців), яка подасть схему та проце8дури проведення консультацій. Важливотакож:

• сформулювати чіткий графік;

• створити можливості для налагоджен8ня горизонтальних зв’язків усерединіоргану влади (відповідну міжвідомчусхему координації між структурнимипідрозділами, що відповідають зазв’язки з громадськістю, і профільни8ми підрозділами, які готують відповід8ні проекти урядових рішень);

• передбачити способи обміну та вико8ристання інформації, отриманої підчас консультацій;

• розробити механізм звітності для гарантування того, що коментарі підчас консультування використано, а громадськість “почуто” органамивлади.

Потреба в проведенні консультацій івибір методів (типів) консультацій з гро8мадськістю може залежати від кожногоокремого органу влади та питання (про8блеми), що виноситься на публічне обго8ворення. Уряд і його органи – організа8тори консультацій і відповідальні за про8цес визначення груп, на яких найбільшематимуть вплив проекти його рішень.

Обираючи зацікавлені сторони, щовізьмуть участь у консультаціях, потрібнонамагатися віднайти продуктивний і по8зитивний баланс між досвідом і тра8дицією, різноманітністю поглядів таінноваціями/підходами до вирішеньпроблем. Рівень і ступінь участі зацікав8лених сторін повинен бути пропор8ційним значенню консультацій для фор8мулювання державної політики або дер8жавних програм.

Важливий елемент проведення консуль8тацій – оцінка їхніх результатів для ро8зуміння того, чи досягнуто цілей консуль8тації, опрацювання результатів і вдоско8налення методів/форм консультацій, якіцей орган використовуватиме в майбут8ньому. Частиною консультаційного про8цесу повинні стати методи структурова8ного збору відгуків представників мі8ністерства, залучених до проведення кон8сультацій, учасників заходів (представ8ників зацікавлених сторін) про ефек8


Процес організації тапроведення консультацій

тивність запропонованого органом владиметоду проведення публічних консуль8тацій.

Планування, організація та проведенняефективних консультацій потребуютьпостійного вдосконалення та вивченнянайкращих підходів. Необхідний еле8мент поліпшення процесу консультацій –підвищення на постійній основі квалі8фікації працівників, відповідальних за їхорганізацію та проведення, та навчаннясучасним методам (новим технологіям) усфері комунікацій.

Контрольний список вимог дляуспішності консультацій з громадськістю:• мета та завдання добре зрозумілі;

• добрий опис процесу та часових рамок;

• читабельна та комплексна інформа8ція, яка подається на розгляд гро8мадськості;

• чітке пояснення того, яким чином використовуватимуть отриману ін8формацію (як буде враховано під часдоопрацювання консультаційного до8кумента та проекту урядового рі8шення);

• гнучкість під час планування консуль8тацій, що дає змогу вносити зміни увідповідь на ситуацію, що виникла,або нові потреби;

• зобов’язання головного керівництвапідтримувати процес консультуван8ня;

• готовність підтримувати комунікаціюта керувати процесом спілкування іззацікавленими сторонами;

• чітко розподілені ролі, відповідаль8ність і повноваження членів групи,яка відповідає за організацію та про8ведення консультацій;

• добре навчені працівники, що маютьдостатні комунікаційні навики.



Визначити сферу консультацій і цілі

Призначити робочу (організаційну) групу

Визначити перелік зацікавлених сторін і спосіб їх поінформування

Обговорити план/графік проведення консультацій

Запланувати оцінку та схему моніторингу/звітності

Обрати метод проведення консультацій

Опрацювати план проведення консультацій

Підготувати консультаційні документи (“зелені книги”)

Виконати план проведення консультацій

Пояснити процес проведення консультуваннязацікавленим сторонам

Оцінити результати консультацій

Підготувати звіт за результатами консультацій

Проаналізувати дані та описати результатиконсультацій

Визначити формат кінцевого документа/продукту тавнести зміни (у разі необхідності) до проектупропонованого рішення

Довести до відома зацікавлених сторін результатиконсультацій

Оцінити зміст і процес консультацій

Оцінити ефективність обраного методу консультаційі репрезентативність залучених до консультаціїпредставників (можливе внесення змін до реєструзацікавлених сторін)

Підготовка

Впровадження

Аналіз

Оцінка

Розробленняпроцесу

Зворотнийзв’язок

Схема . Основні кроки організації консультаційного процесу

Визначити сферу консультацій і ціліПеред тим, як проводити консультації згромадськістю, необхідно виконати ор8ганізаційну роботу. Вона передбачає роз8роблення схеми (плану або навіть ко8мунікаційної стратегії) та формування ко8манди (робочої групи), відповідальної запублічні консультації. Чіткі та прості цілі,завдання, які ставлять перед проведеннямконсультації, а також очікування від неїнадзвичайно важливі. Треба чітко усвідо8млювати, з якою метою проводяться кон8сультації і яких результатів сподіватисявнаслідок залучення громадян. Для ор8ганізації процесу консультацій необхідно:

• визначити цілі, метод і процедуру їхпроведення;

• визначити очікувані результати від їхпроведення.

Потрібно пам’ятати, що існує великий об8сяг інформації з питань (проблем), що ви8носяться на публічні консультації, які тре8ба оцінити – формально (за допомогоюдослідження, опитування тощо) або не8формально (“мозковий штурм”, нефор8мальні контакти) – перед їх проведенням.Щоб ефективно управляти процесом кон8сультацій і забезпечувати їхній успіх, не8обхідно чітко формулювати очікуваннявсіх учасників цього процесу.

Сформувати робочу (організаційну) групу з проведення консультаційДля ефективного управління процесомконсультацій важливо визначити:

• очікувані результати роботи кожногоучасника організаційної групи;

• необхідні людські й фінансові ресурсидля організації та проведення консуль8тацій;

• час, необхідний для досягнення цілей,поставлених у рамках консультаційно8го процесу;

• терміни виконання та дати основнихзаходів (це особливо важливо, якщойдеться про застосування кількох ме8тодів консультування водночас).

Потрібно вирішити, хто (який структур8ний підрозділ) має ключове для процесузначення та здійснюватиме управлінняпроцесом організації проведення кон8сультацій і як організувати процес ухва8лення рішень, тобто розробити міжвідом8чий механізм координації всередині ор8гану або горизонтальний у разі, якщо цепитання стосується кількох органів вла8ди і вони спільно є ініціаторами пуб8лічних консультацій (розподіл функ8ціональних повноважень у процесі ор8ганізації та проведення консультацій роз8глянемо на прикладі Канади, наведений уДОДАТКУ ).

Необхідно визначити, кого (перелікзацікавлених сторін) і коли інформувати(часові терміни та спосіб поінформуван8ня залежно від обраного методу консуль8тацій). Робоча група або секторнийпідрозділ, відповідальний за підготовкурішення (проекту урядової пропозиції),повинні забезпечити поінформуваннявсіх зацікавлених про час проведенняконсультацій (у разі публічних слухань –дату та місце, у разі, наприклад, письмо8вих консультацій – період часу, упродовжякого можна направляти свої коментаріта зауваження до відповідного органу) тазміст заходів. Потрібно також надати по8передню інформацію щодо суті питання(у формі консультаційних документів) іпояснити, для чого потрібна консуль8


Підготовка

тація (та які цілі планується досягти у рам8ках проведення консультацій).

Ключовим елементом для успішної коор8динації буде визначення контактної особидля внутрішніх і зовнішніх комунікацій, атакож виконання таких вимог:

• визначення, які навики та вміння не8обхідні для працівників, які відповіда8тимуть за організацію та проведенняконсультацій, і хто може їх надати;

• поінформування всіх працівників ор8гану влади, відповідальних за комуні8кацію, щодо плану (схеми) проведен8ня публічних консультацій і чітке роз8поділення функцій та обов’язків міжними;

• визначення каналу поінформуваннякерівництва органу.

Визначення зацікавленихсторін

Під час формування списку зацікавленихсторін належить визначити значення таскладність проблеми, щоб зрозуміти,яким чином можна забезпечити відобра8ження різноманітних наявних інтересівпід час обговорення. Потрібно визначи8ти критерії, за якими буде відібрановідповідні зацікавлені сторони. Викорис8товуючи критерії, можна сформуватисписок зацікавлених сторін (у разі, якщоорган державної влади з огляду на покла8дені на нього функціональні обов’язкипроводить консультації з громадськістюна постійній основі, доцільно створитиперелік/базу даних зацікавлених сторінза кожним напрямом діяльності цього ор8гану), з якими треба проконсультуватися.

Визначення зацікавлених сторін потре8бує:

• проведення аналізу та визначенняролі громадськості, зацікавлених сто8

рін, потенційних учасників і політич8них сил, що ухвалюють рішення;

• проведення аналізу зацікавлених сто8рін та окреслення критеріїв відборудля того, щоб охопити такі елементи:

– сектори: державний, приватний,неприбутковий, зацікавлені особи;

– легітимність/законність:

· кількість, порівняльний розмірорганізації;

· кількісне співвідношення сферінтересів, які вони представляють;

· їхні повноваження, надані вибор8цями для того, щоб вони могли дія8ти від їхнього імені;

· внутрішня злагодженість/єдність;

· їхні продукти/результати діяль8ності на цей момент;

– наявні ресурси:

· знання сутності політики таполітичного процесу;

· фінансування;

· матеріальна власність;


Рисунок . Аналіз зацікавленихсторін

Державний сектор

Приватний сектор

Неприбутковіорганізації

Зацікавленіособи

· люди (на контрактній і добро8вільній основі);

· лідерство та досвід;

· статус (щодо влади та інших парт8нерів);

· інформаційна спроможність іспроможності проводити дослід8ження;

– спроможність до вироблення полі8тики:

· знання та здатність зрозуміло йчітко викладати інформацію;

· спроможність синтезувати рішен8ня та впливати на них;

· стратегічна спроможність (ви8значення цілей і розвиток засобівдля досягнення цих цілей);

· спроможність мобілізуватися таформувати коаліції;

– репутація/довіра:

· організація;

· люди;

· продукти;

· процеси та методи, що застосову8ються;

– характеристика членів:

· демографічний профіль;

· психографічний профіль;

– організаційна структура:

· структура організації;

· управління;

· особи, які мають вплив на ор8ганізацію;

· взаємозв’язки;

· розміщення:

· географія – місцеві, реґіональні,національні, міжнародні;

– фінансове становище:

· доходи – рівень, джерела;

· розподіл витрат;

· фінансова стабільність;

· рівень автономії у визначенні на8прямів використання фінансовихресурсів;


місцеві

міжнародні

реґіональні

національні

Рисунок . Аналіз зацікавленихсторін за географічним чинником

загальний інтерес

можливий інтерес

оп

осередкований вплив

безпосе8 редній вплив

Рисунок . Аналіз зацікавленихсторін за впливами та інтересами

– процес ухвалення рішень:

· повноваження;

· розуміння потенційними учасни8ками процесу ухвалення рішень і,таким чином, спроможність забез8печувати їхні повноваження та за8вдання у визначенні процесу ухва8лення рішень та основних правилцього процесу;

– взаємозв’язки:

· внутрішні та зовнішні;

· організаційні;

· особисті;

· потенційні конфліктні ситуації;

· зобов’язання;

– перешкоди до участі:

· вартість/витрати;

· конфлікт інтересів;

· політична програма;

· наявність/час;

– основні питання/інтереси:

· у короткостроковій перспективі;

· у довгостроковій перспективі;

– ступінь очікуваного впливу:

· вплив і зацікавленість, участь вухваленні рішення;

· підпадають під безпосередній/опосередкований вплив;

· можливий/загальний інтерес.

Під час проведення аналізу зацікавле8них сторін буде корисним визначитиспільні інтереси, які поділяють зацікав8лені сторони (див. РИСУНОК ) передтим, як розпочинати процес консуль8тацій, і оцінити ті ситуації, де можутьз’являтися конфліктні позиції. Це дастьзмогу організаторам консультацій побу8дувати консенсус щодо простих питань,які виносяться на обговорення, та ефек8тив8ніше спланувати публічні консуль8тації. Визначення спільних інтересівможна здійснити через організаціюзустрічі із зацікавленими сторонами абона основі аналізу попередніх консуль8тацій, анкетування чи з використаннямінших підходів.


Групи тиску

Політичнігрупи

Зацікавленісторони

Органи влади

Рисунок . Спільні інтереси зацікавлених сторін

Наведені нижче таблиці ( та ) можутьдопомогти робочій групі розробитипрофілі зацікавлених сторін і відібратизацікавлені сторони та/або групи інте8ресів, які розглядаються як потенційніучасники процесу публічних консуль8тацій. Для цього використовують спеці8альний формуляр, так звану сітку відборузацікавлених сторін (див. ТАБЛИЦЮ ).Вона дає змогу особі, відповідальній запроведення консультацій, перелічитизацікавлені сторони за категоріями (під8

падають під вплив, зацікавлені, маютьвплив, урядові, політичні), а потім оці8нити кожну зацікавлену сторону згідно зкомплексом зважених доречних кри8теріїв. Наприклад, критерій легітим8ності може містити розгляд кількостізацікавлених сторін, представлених гру8пою, відсоток напрямів політики, пред8ставлених групою, її повноваження,спроможність брати на себе зобов’язан8ня від імені групи та продукти на цей мо8мент.


Кіл

ькіс

ть

Від

сото

к

Пов

нова

жен

ня

Пос

лідо

вніс

ть/

єдні

сть

Про

дукт

и

Знан

ня

Фін

ансу

ванн

я

Мат

еріа

льна

вла

сніс

ть

Лю

ди

Лід

ерст

во

Ста

тус

Від

пові

даль

ніст

ь

Вик

ладе

ння

Поє

днан

ня

Стр

атег

ія

Моб

іліз

ація

Коа

ліці

я

Дем

огра

фіч

ні

Пси

хогр

афіч

ні

Ваг

а

Підпадають .____під вплив .____

.____

Зацікавлені .____.____.____

Групи тиску .____.____.____

Урядові .____.____.____

Політичні .____.____.____

Хто

Легітимність Ресурси Політика Харак8ка

Таблиця . Сітка відбору зацікавлених сторін

Сітка спроможності зацікавлених сторіндо коаліції може виявитися корисною длятого, щоб зрозуміти інтереси різних за8цікавлених сторін, їхню відносну важ8ливість і вірогідність створення коаліційдля досягнення консенсусу/порозумінняупродовж процесу проведення консуль8тацій.

Аналізування і відбір зацікавлених сторінчасто є питанням збалансованості ідеаль8ної репрезентативності зацікавленихсторін і реалій бюджету, часових обме8жень та обмежень, пов’язаних з людськимчинником.

Визначити графікВраховуючи зростання кількості консуль8тацій і зацікавлених сторін, які беруть уних участь, ключове значення мають ко8ординація та співпраця між органами вла8ди й представниками громадянськогосуспільства. Особи, відповідальні за кон8

сультації, повинні працювати разом зіншими структурними підрозділами вцентральному апараті (і територіальнихвідділах у разі необхідності) органу та не8державними організаціями.

Запланувати механізмоцінки/моніторингу результатівХоча безпосередньо під час консультаціїпроводиться моніторинг і корегування(наприклад, зменшення часу, відведеногодля засідань, або зміна рішення щодо за8прошення додаткових зацікавлених сто8рін), весь консультаційний процес не8обхідно оцінювати на його завершально8му етапі.

Визначення параметрів оцінки на почат8ку консультаційного процесу дає змогукраще оцінити інформацію, отриману на8прикінці консультацій.


Таблиця . Сітка відбору зацікавлених сторін щодо створеннякоаліції

Питання/варіант

Зацікавлені сторони

A

B

C

D

F

G


В8С8Н

В – висока, С – середня, Н – низька

Обрати метод проведення консультаційІснують різноманітні методи проведенняпублічних консультацій (характеристикута детальний опис яких наведено вище,див. ТАБЛИЦЮ ). Вибір повинен ґрунтува8тися на визначенні найкращого методудля успішного досягнення цілей консуль8тації, визначених органом влади. Під часвизначення методу впливатимуть такі чин8ники, як людські й фінансові ресурси, на8явність часу та складність питання (про8блеми). Від вибору методу консультацій за8лежатиме план їх проведення (регламент).

Плануючи консультації, потрібно розгля8нути різноманітні підходи або комбінаціюметодів для забезпечення досягнення ок8реслених цілей. Публічні консультації, наяких розглядатимуть комплексні/складніабо суперечливі питання (проблеми), мо8жуть потребувати поєднання більш як од8ного методу. Наприклад, спочатку можнапровести фокус8групи, щоб уточнити пи8тання перед проведенням серії круглихстолів і публічних слухань.

Незалежно від якості планування або кон8сультаційного процесу консультації по8винні бути добре організовані, з до8статнім обсягом фінансування, реалістич8ним графіком і навченими людьми. Інак8ше вони можуть не виправдати очікуваньабо взагалі виявитися невдалими. Важли8вим буде:

• забезпечення достатнього часу для по8годження схеми проведення консуль8тацій (методу, часового графіка та ін.),визначення переліку зацікавленихсторін, підтвердження їхньої участі, по8ширення консультаційних документів;

• перевірка матеріально8технічної бази(доступ, технологічне забезпечення,повідомлення, розташування тощо);

• визначення головуючих на засіданнях(або відповідальних) і фасилітаторів,підготовка їх до організації публічнихконсультацій.

Процес підготовки консультаційних документів

Під консультаційними документами ро8зуміють документи, які органи державноївлади опрацьовують для вирішення пев8них важливих соціально8економічних про8блем/питань і виносять на публічне обго8ворення для отримання реакції інститутівгромадянського суспільства та зацікавле8них сторін, на які вони можуть здійснюва8ти вплив. Консультаційні документи су8проводжують процес проведення публіч8них консультацій, хоча формат самих до8кументів може відрізнятися залежно відобраного методу консультування.

Відмінність консультаційного документавід проекту нормативного акта – консуль8таційний документ містить опис проблемчи можливостей, що існують, пропозиції йоцінку можливих способів дій або рішень,тим часом як проект нормативного актамістить лише готове рішення.

Практика закордонних країн підтвердилаефективність використання таких інстру8ментів, як “білі книги” та “зелені книги”,які становлять консультаційні документидля методів, що передбачають консульту8вання й активне залучення громадян допроцесу формування та вироблення дер8жавної політики. Давши визначення цимдвом інструментам (“білим” і “зеленимкнигам”), можна буде докладніше обґрун8тувати спосіб їх застосування у прове8денні консультацій.

Якщо уряд хоче отримати реакцію парла8менту, зацікавлених сторін і громад8ськості на різні варіанти пропонованої


Розроблення процесу

державної політики, публікується “зеленакнига”. Завдання “зеленої книги” – допо8могти урядові привернути увагу громадяндо проблем або можливостей, що виника8ють, а також з’ясувати ставлення грома8дян до можливих способів вирішення про8блеми або використання наявних можли8востей. Результатом проведення консуль8тацій і врахування пропозицій/рекомен8дацій, сформульованих громадянами, мо8же стати “біла книга”.

“Біла книга” – це докладна заява прополітику, яка представляє позицію уряду.Публікація “білої книги” зазвичай супро8воджує виступ відповідного міністра впарламенті. Завдання “білої книги” – до8помогти керівництву поінформуватигромадськість про політику, що запрова8джується як відгук на нові потреби таможливості, і дізнатися про реакцію сус8пільства.

Фактично консультаційні документи, як8от “зелені” та “білі книги”, після їх обгово8рення з громадськістю набирають формипроекту нормативних (законодавчих, ре8гуляторних) актів або програмних доку8ментів уряду з конкретними заходами,спрямованими на вирішення проблем.Для оцінки проектів урядових документівдо моменту їх представлення на засіданняуряду можна застосувати експертні кон8сультації (як8от експертна оцінка зацікав8лених сторін і тристоронні комісії абоспільні робочі групи), які на фаховомурівні проаналізують законотворчу прак8тику, застосовану органом влади під часпідготовки відповідного проекту.

Структури “зеленої книги” та“білої книги”

“Зелена книга” містить такі компоненти:

. Опис проблеми/нових можливостей:

• Яка проблема потребує вирішен8ня?

• Які нові можливості відкрилися?

• Якою мірою вирішення проблемиабо використання можливості потребує втручання держави?

. Визначення мети проведення консуль8тацій (чого уряд хоче досягти за допо8могою політики, у вирішенні яких пи8тань уряд потребує підтримки гро8мадськості).

. Докладний опис проблеми:

• Наскільки масштабні явища чипроблеми?

• Які зміни відбулися останнімчасом?

• В якому соціальному та еконо8мічному контексті розгля8дається проблема?

. Визначення можливих ускладнень, як8що проблему не буде вирішено:

• Як це позначиться на суспільно8му житті?

• Якими будуть масштаби цього явища?

• Що перешкоджає подоланню проблеми?

. Ключові питання для обговорення.Поставте питання щодо:

• Важливості проблеми та її поход8ження.

• Можливих способів вирішенняпроблеми.

• Можливостей реалізації пропо8нованих заходів.

. Сучасний стан справ у проблемнійсфері та оцінка чинної політики:


Виконати план проведенняпублічних консультаційВпровадження означає реалізацію плануконсультації за допомогою організаційно8го планування і матеріально8технічногозабезпечення:

• Учасникам потрібно достатньо часу,щоб прочитати та проаналізувати кон8

сультаційні документи. Документи по8винні бути поширені заздалегідь усімзацікавленим сторонам, запрошенимдо участі в консультаціях. Консуль8таційні документи повинні бути пред8ставлені в зручному для учасниківформаті – електронному або паперо8вому залежно від технічних можливос8тей зацікавлених сторін.

• Сучасна державна політика у сфе8рі, що викликає занепокоєння.

• Які існують ініціативи щодо вирі8шення проблеми в інших реґіо8нах/країнах?

. Можливі варіанти та/або принциповіпозиції щодо подальших дій:

• На підставі яких критеріїв можнаоцінити варіанти політики?

• Які варіанти вже вироблено?

• На кого і яким чином вплине пропонований варіант?

“Біла книга” містить такі компоненти:

. Визначення проблеми/нових можли8востей, які потребують зміни політики:

• Які симптоми проблем у суспіль8ному житті?

• Які проблеми зумовлюють ці сим8птоми?

• Якими будуть наслідки і для кого, якщо проблема не вирішувати8меться?

• Які існують зацікавлені сторонищодо вирішення визначених проблем?

. Визначення цілей державної політи8ки, пропоновані в цьому документі.

. Докладний опис пропонованої ініціа8тиви (стратегії, програми):

• Що треба змінити?

• Які критерії оцінки варіантів?

• Які варіанти вирішення пробле8ми можливі?

• У чому переваги та хиби кожногоіз запропонованих варіантів?

• Яку політику пропонує уряд?

. Опис змісту та етапів впровадження:

• Які перешкоди можуть виник8нути в процесі реалізації та як їх подолати?

• Які очікуються наслідки впровад8ження?

• Які дії та заходи потрібно перед8бачити?

• Які ресурси потрібні для впровад8ження політики?

. Яких часових рамок потребує вико8нання конкретних етапів плану (стра8тегії, програми)?


Впровадження

Проаналізувати дані й описа�ти результатиЗа результатами консультацій із зацікав8леними сторонами готують уточненуоцінку варіантів політики за схемою, на8веденою вище. Крім того, ця оцінка післяконсультацій також має містити:

• глибший аналіз вигод і витрат, впливпропонованих варіантів політики набізнес, громадські організації, окре8мих громадян, економіку в цілому, вра8хування економічних і соціальнихефектів;

• необхідні заходи для впровадженняполітики для кожного з варіантів, іможливі ризики, пов’язані із впровад8женням;

• чіткіше бачення, як здійснювати8меться моніторинг та оцінюванняполітики;

• аналіз результатів консультацій,підсумкові відповіді, отримані відрізних груп інтересів, пояснення, як ічому змінилися припущення, оцінканаслідків і рекомендації в результатіконсультацій;

• Учасники (у разі необхідності) по8винні мати змогу до (та під час ) прове8дення публічних консультацій зверну8тися до організаторів заходу для пояс8нення/уточнення змісту консуль8таційних документів.

Пояснити процес проведеннязапланованих консультацій

На початку консультації необхідно дляпрозорості пояснити весь її процес. По8трібно торкнутися таких питань:

• Яка мета консультації та всього проце8су; чому саме цих зацікавлених сторінобрано для участі і коментування кон8сультаційних документів.

• Як відбуватимуться консультації (ор8ганізаційний регламент).

• Яким чином збиратимуть комен8тарі/пропозиції учасників консуль8тацій та яким чином організатори ви8користають отримані в результаті за8ходу дані.

• Яким буде продукт консультації та якйого буде використано.

• Окреслити спосіб інформуваннязацікавлених сторін про остаточнийдокумент, який після обговорення тавнесення відповідних змін буде пред8ставлено органом державної влади якузгоджений і такий, що враховуєпублічні інтереси проекту урядовоїполітики в певній сфері.

За умови правильно спланованого про8цесу консультації відбуватимуться відпо8відно до узгодженого регламенту, хочапотрібно бути готовим до певних коре8гувань у разі необхідності (наприклад,вибрати інший метод роботи/інакшеорганізувати роботу в групах з учасника8ми, якщо їхня кількість або представ8ництво відрізнятиметься від запланова8ного, або обрати нового фасилітаторадля групи, якщо в межах робочої групине вдається стримувати конфліктуючісторони).

Можливі зміни залежать від обраногопроцесу. Наприклад, якщо одноденнезасідання не відбувається належним чи8ном, потрібно бути готовим оголоситиперерву, оцінити ситуацію й ухвалитирішення щодо заходів для поліпшеннята досягнення цілей консультацій.


Аналіз

Отримати, проаналізуватита відповістиЩоб отримати зворотний зв’язок, не за8бувайте залишити достатньо часу на по8ширення документів серед зацікавленихсторін та ознайомлення з ними. Потріб8но чітко сформулювати очікування – чогосаме очікують організатори: докладнихкоментарів до консультаційних доку8ментів, підготованих учасниками, комен8тарів щодо ключових питань, їхньої згодиз варіантами політики, зазначеними вконсультаційному документі. Для забезпе8чення ефективного зворотного зв’язку

потрібно:

• визначити методи зворотного зв’язку:письмові коментарі, телефонні інтер8в’ю, засідання за результатами;

• переконатися, що інформацію та за8пити щодо отримання відгуків на кон8сультаційні документи зацікавлені сто8рони отримали;

• підготувати остаточний звіт і переда8ти його всім зацікавленим сторонам;

• довести отримані внаслідок консуль8тацій результати до ширшого загалу задопомогою комунікаційних техно8логій, які використовує відповіднийорган влади. Чітко визначити переліктих, хто повинен ознайомитися зізвітом про проведені консультації(окрім зацікавлених сторін, безпосе8редньо до нього залучених).

• визначення, який з варіантів і чомунайкращий.

Після завершення консультації необхіднозібрати всі дані й узагальнити їх у форміключових тверджень зацікавлених сторінщодо питань, винесених на обговорення,і викладення у вигляді попередньоговаріанта звіту.

Формат звіту потрібно обрати такий, щобвін щонайкраще відобразив пропози8ції/рекомендації учасників обговорення,наприклад, із застосуванням табличноїформи, в які буде зібрано ключові тверд8ження з питань, винесених на обговорен8ня (подібні твердження, сформульованіпредставниками різних зацікавлених сто8рін, необхідно узагальнити).

До звіту може входити така інформація:

• опис мети та процесу консультацій,що відбулися;

• узагальнені відповіді на питання, щовиносилися на консультації, аналізвідповідей за різними групами інте8ресів;

• які рішення ухвалено за результатамиконсультацій;

• перелік організацій, які брали участь уконсультаціях.

Кінцевий звіт повинен бути розісланийусім зацікавленим сторонам, які бралиучасть у обговоренні. Формати дляоцінки консультацій організаторами про8цесу та зацікавленими сторінами наве8дено в ДОДАТКУ .


Зворотний зв’язок

У цьому підрозділі ми говоримо про зворотний зв’язок між органами державної влади тазацікавленими сторонами на всіх етапах консультування.

Оцінити зміст і процес кон�сультаційОстанній етап проведення консульта8цій – оцінка самого процесу: наскількидосягнуто цілей, сформульованих передпочатком консультацій, і чи вибір мето8ду проведення консультацій сприяв мак8симальному досягненню поставленихцілей. Існують різноманітні методи дляоцінки консультацій, такі як фокус8гру8пи, дослідження й оцінка безпосередньочленами команди, які відповідали за ор8ганізацію та проведення консультацій(прикладом може слугувати анкета, за8пропонована в ДОДАТКУ ).

Оцінювання потрібно планувати від само8го початку консультацій. Для цього не8обхідно визначити критерії успіху або не8вдач та яким чином їх вимірювати. На8приклад, критерії можна поділити за та8кими групами:

) Цілі консультацій

Усі цілі мають бути специфічними,вимірюваними, узгодженими, реалістич8ними, обмеженими в часі. Цілі можнавимірювати за такими критеріями:

• чітко сформульовані;

• прив’язані до ширшого процесу робо8ти організації (наприклад, міністерст8ва);

• пояснені та зрозумілі організаторам ізалученим до процесу планування кон8сультацій.

) Залучення до процесу консультацій

На початку консультацій потрібно вста8новити цілі щодо рівня залучення пред8

ставників різних зацікавлених сторін. Уподальшій роботі корисною буде інфор8мація, які із застосованих методів малинайкращу результативність (у розрізізацікавлених сторін). Успішність залучен8ня можна вимірювати за такими кри8теріями:

• отримано погляди/реакцію/комен8тарі від тих груп, які було запланова8но;

• залучено маргіналізовані групи абогрупи, мало представлені;

• люди, які брали участь у консуль8таціях, отримали зворотний зв’язок;

• люди, які брали участь у консуль8таціях, вважають, що в рамках кон8сультацій отримали позитивні резуль8тати.

) Методи консультацій

Визначення методів – основний етап уплануванні консультацій і залежить відтого, з ким проводяться консультації (з якими зацікавленими сторонами), якаінформація від них необхідна, скільки єресурсів, часу та досвіду. Методи можнаоцінювати за такими критеріями:

• чи відповідали обрані методи окресле8ним цілям;

• які методи спрацювали найкраще ічому;

• у рамках консультацій отримано не8обхідну:

– кількісну та якісну інформацію;

– достатню кількість відповідей.


Оцінка

) Часові рамки

Для оцінювання того, чи витримано часовірамки, можна використати такі критерії:

• графік консультацій був чітким і йогодотримано, якщо ні – чому?

• було відведено достатньо часу длявідповідей.

) Поширеність інформації

Необхідно оцінити ефективність ма8теріалів, поширюваних під час консуль8тацій. Чи оголошення про громадські об8говорення дали змогу зібрати правильнуаудиторію? Чи використання інтернетубуло ефективним? Чи інформація дійшладо “потрібних” людей? Для оцінки можнавикористати такі критерії:

• інформація була:

– доступною;

– відповідала суті проведених кон8сультацій;

– викладена зрозумілою та доступ8ною мовою;

– наявною іншими мовами або вінших форматах, якщо необхідно.

) Витрати

Необхідно показати, що консультації бу8ли варті ресурсів, витрачених на них. Де8шевші методи дали б менш якісну інфор8мацію. Для оцінювання можна викорис8товувати такі критерії:

• бюджет був адекватним і повністю по8кривав заплановані заходи;

• були непередбачені витрати – які саме.

) Ефект консультацій

Чи відбулися зміни в результаті консуль8тацій, якщо так, то якого характеру:

• отримано коментарі, які можна вико8ристати;

• коментарі було насправді викорис8тано;

• консультації призвели до реальноїзміни в урядовій політиці;

• консультації змінили відносини між їїучасниками.


Участь“Якість […] політики залежить від забезпе�чення участі зацікавлених сторін у повномуциклі вироблення політики – від концепції довпровадження”

Цей принцип означає, що, по8перше,участь зацікавлених сторін необхідно за8безпечувати впродовж усього циклу ви8роблення політики – від визначенняпроблеми до впровадження, і, по8друге,консультації повинні проводитися з яко8


У “Білій книзі щодо європейського вряду8вання”, опублікованій ЄвропейськоюКомісією року, визначено основнінапрями поліпшення роботи європей8ських інституцій. Серед них – поліпшен8ня процесу залучення громадськості дороботи інституцій. У своїй роботі ЄК спи8рається на принципи демократичного уп8равління (good governance), викладені уцьому документі. Ці принципи стосують8ся органів виконавчої влади всіх рівнів –наднаціональних, національних, реґіо8нальних і місцевих, їх необхідно дотриму8ватися в усіх аспектах роботи, зокремапід час проведення консультацій із заці8кавленими сторонами:

• участь;

• відкритість;

• підзвітність;

• ефективність;

• узгодженість.

Щоб консультації були успішними, важ8ливим є знання та виконання цих прин8

ципів обома сторонами, залученими доконсультацій: урядом і зацікавленими сто8ронами.

Для забезпечення відповідного рівня кон8сультацій ЄК розробила також мінімальністандарти, дотримання яких органамидержавної влади, що проводять консуль8тації, повинно забезпечити ефективністьпроцесу:

• чіткий зміст інформації;

• методи розповсюдження інформаціїадекватні цільовій аудиторії;

• адекватні часові рамки;

• зворотний зв’язок;

• надання можливості всім зацікавле8ним сторонам висловити свої по8зиції.

Нижче наведено докладні положення ос8новних принципів і мінімальних стан8дартів, використовуваних ЄК для кон8сультацій.

Додаток

“European Governance. A White Paper”, Commission of the European Communities. Brussels,COM() .

“Consultation document: Towards a reinforced culture of consultation and dialogue – Proposal forgeneral principles and minimum standards for consultation of interested parties by the Commission”,Commission of the European Communities. Brussels, COM() .

Принципи та стандарти консультацій у країнах ЄС

Основні принципи

мога ширшим колом зацікавленихсторін.

Відкритість і підзвітність“Державні інституції мають працювативідкрито […] для встановлення та зміцненнядовіри до уряду”

“Кожна інституція має надавати роз’яснен�ня та нести відповідальність за політику, якувона провадить”

Відповідно до європейських принципівдемократичного управління, процес ви8роблення політики має бути прозоримдля суспільства, тобто зрозумілим длязацікавлених сторін і таким, що корис8тується довірою. Ця вимога безпосеред8ньо стосується і процесу консультацій,оскільки він є інструментом взаємодії іззацікавленими сторонами у процесі ви8роблення політики. У цьому принципівстановлюються вимоги щодо чіткості тавідкритості таких елементів консультацій:

• які питання опрацьовують;

• які механізми використовують дляконсультацій;

• хто бере участь у консультаціях і чому;

• позиції яких сторін мали вплив наухвалене рішення.

Водночас цей принцип потребує відкри8тості від організацій, залучених до кон8сультацій. Зацікавлені сторони, які хо8чуть надавати коментарі та пропозиції доурядової політики, повинні зазначитипро себе таку інформацію:

• чиї інтереси вони представляють;

• наскільки репрезентативними вони є;

• наскільки ефективно/точно вонипредставляють ці інтереси.

Ефективність

“Політика має бути ефективна і вчасна, та�ка, що забезпечує потреби”

Цей принцип встановлює вимоги щодочасу залучення зацікавлених сторін доконсультацій. А саме зацікавлені сторонимають бути залучені на етапі, коли вониможуть мати вплив на формулювання ос8новних цілей, методів виконання, кри8теріїв оцінки ефективності політики.Крім того, цей принцип наголошує на то8му, що учасники консультацій мають ро8зуміти позиції один одного, умови, вяких функціонує орган виконавчої влади,що проводить консультації, та, відпо8відно, розуміти ступінь впливу, який во8ни можуть мати на рішення. Наголо8шується також, що метод проведенняконсультацій повинен бути пропор8ційний впливові винесеного на консуль8тації питання.

Узгодженість“Політика та дії мають узгоджуватися […]”

Цей принцип потребує забезпеченняпрозорості та постійного вдосконаленняпроцесу консультацій за допомогою вико8ристання таких елементів:

• механізми зворотного зв’язку, що оз8начає поширення результатів консуль8тацій усім учасникам;

• оцінка процесу і організаторами, і ти8ми, кого було залучено до консуль8тацій;

• перегляд процесу проведення консуль8тацій за результатами оцінки.

Забезпечення дотримання цього принци8пу дає змогу отримати комплекснийаналіз процесу консультацій: що працює,що не працює, як це може бути зміненоабо продовжено.



Чіткий зміст консультацій

Цей стандарт потребує, щоб усі ма8теріали, поширювані під час консуль8тацій, були чіткими й лаконічними,містили всю необхідну інформацію длянадання коментарів. А саме інформаціядля широкого загалу та консультаційні до8кументи мають містити:

• стислий опис змісту, обсягів і завдан8ня консультації, включаючи опис ок8ремих питань, відкритих для обгово8рення, і питань, важливих для уряду;

• докладну інформацію щодо будь8якихзаходів – слухань, зустрічей і конфе8ренцій, – які проводилися в рамкахконсультації;

• роз’яснення того, як уряд працювати8ме з пропозиціями та коментарямизацікавлених сторін, як надавати8меться зворотний зв’язок та якимибудуть подальші кроки у виробленніполітики;

• довідка про те, де можна знайти доку8менти, які не додаються, але стосу8ються консультації.

ПублікаціїЦей стандарт потребує забезпечення на8лежного розповсюдження інформації що8до консультацій, а саме використання та8ких засобів розповсюдження інформації,що відповідають потребам усіх зацікавле8них сторін, яких залучають до консуль8тацій. Зокрема рекомендується викорис8товувати різні засоби (інтернет, прес8релізи, пряма поштова розсилка) та різні

формати документів (електронні, папе8рові копії). Окремо наголошується на за8безпеченні інформацією груп інтересів зіспеціальними потребами, наприклад,спеціальний формат документів можнавикористовувати для осіб з фізичними ва8дами або переклад іншими мовами дляпредставників національних меншин.

Спеціально для випадку ЄвропейськоїКомісії наголошується на необхідностірозміщення інформації про консультаціїна єдиному інформаційного порталі вінтернеті “Твій голос в Європі”, де вміще8но інформацію про всі консультаціїКомісії, що відбуваються, а також ті, щовже відбулися.

Часові рамки для участіЦей стандарт потребує надання достат8нього часу зацікавленим сторонам длявідповідей на запрошення до участі в кон8сультаціях і підготовку письмових комен8тарів. Наприклад, у практиці європей8ських інституцій для письмових комен8тарів надають не менше шести тижнів, азапрошення на участь у зустрічах відправ8ляють не пізніше, ніж за днів до прове8дення заходу. Термін, відведений для кон8сультацій, має бути збалансовано такимчином, щоб надати достатньо часу за8цікавленим сторонам для коментарів і за8довольнити часові вимоги щодо вироб8лення політики. У невідкладних питан8нях або якщо зацікавлені сторони вже ма8ли нагоду висловити свої позиції, періодможе бути зменшено. Водночас у певнихвипадках період для консультацій можебути більшим, ніж шість тижнів, напри8клад, коли питання складне або поглядищодо нього контроверсійні.

Мінімальні стандарти

Your voice in Europe, http://europa.eu.int/yourvoice/index_en.htm.

Підтвердження та зворотний зв’язокЦей стандарт вимагає від органів владипідтверджувати отримання коментаріввід зацікавлених сторін і публікувати ре8зультати консультацій. Підтвердженняможе бути надіслано індивідуально аборозміщено на веб8сайті. Пропозиції та ко8ментарі необхідно докладно проаналізу8вати для визначення, наскільки та якимчином їх можна включити до розроблю8ваного урядом документа. Отримані ко8ментарі мають бути оприлюднені наінтернет8сайті, де розміщується інфор8мація про консультації.

Особливі умови для фокуснихконсультацій

Цей стандарт встановлює вимоги до залу8чення конкретних груп інтересів до про8цесу консультацій. Від уряду вимагаютьнеупередженого ставлення до всіх сторіні він має забезпечувати участь у консуль8таціях таких категорій зацікавленихсторін:

• ті, на кого впливає політика;

• ті, кого буде залучено до реалізаціїполітики;

• організації, що висловили зацікавлен8ня у цій політиці.

Тут також наводяться додаткові чинники,які беруть до уваги під час визначення ко8ла зацікавлених сторін:

• ширший вплив цієї політики на іншісфери політики, наприклад, на інтере8си охорони навколишнього середови8ща;

• потреба в спеціальному досвіді, екс8пертизі або технічних знаннях за не8обхідності;

• потреба в залученні “неорганізова8них” інтересів, якщо це необхідно;

• досвід участі зацікавлених сторін у по8передніх консультаціях;

• потреба у збалансованому підборі, деце можливо, між представниками:

— великих і малих організацій;

— соціальних та економічних гравців;

— широкого кола виборців і специфічних груп інтересів (наприклад, жінки, літні люди, безробітні, етнічні меншини).

Мірою можливості центральний уряд по8винен залучати до консультацій ор8ганізації, що діють на національномурівні. Для проведення фокусних консуль8тацій доцільно розробити чіткі і прозорікритерії, яким зацікавлені сторони ма8ють відповідати для участі в таких кон8сультаціях.

Консультаційним органам, створенимпри органах державної влади, доцільноперевірити, чи їхній склад адекватновідображає наявні інтереси у сферіполітики, яку вони представляють. Якщоні, тоді уряд має зробити кроки, щоб за8безпечити адекватну участь у консуль8таціях усіх груп інтересів (через викорис8тання інших форм консультацій).

Приклад критеріїв для участі у консуль8таціях на рівні Європейської Комісії:

“Для того, щоб організацію було визнанояк європейську, вона повинна:

• бути постійно представленою на рівніспівтовариств;

• надавати прямий доступ до продуктівдіяльності своїх експертів і братиучасть у консультаціях;



• її інтереси мають збігатися з інтереса8ми європейського суспільства;

• мати орган, визнаний на рівні країн8членів, як представник окремих інте8ресів;

• мати членські організації майже в усіхкраїнах8членах;

• бути підзвітною своїм членам;

• мати повноваження діяти на євро8пейському рівні;

• бути незалежною та виборною;

• працювати прозоро, особливо у фі8нансових питаннях і тих, що стосують8ся ухвалення рішень”.

Методи Визначення Приклад

Отримування зворотного зв’язку від громадян

Фокус8групи Структурований процес збору Управління ресоціалізаціїінформації, коли спеціально (Social Exclusion Unit) Великоївідібрані учасники забезпечують Британії використовує фокус8зворотний зв’язок щодо групи для інформування про своїконкретних політичних проекти щодо неповнолітніхрішень, проектів, питань втікачів

Письмові Процес надання порад або Письмові консультації – типовийконсультації рекомендацій у письмовій формі інструмент вироблення

на чітко задану тему/питання. державної політики у ВеликійПисьмові консультації Британії, де громадянам даютьрозглядають як підготовчий змогу надавати письмовіетап до моменту ухвалення коментарі щодо варіантіврішення для залучення політики та пріоритетів,якомога більшого кола людей і визначених у документі,громадських організацій. винесеному на консультацію.Письмові консультації зазвичай (У Великій Британії процессупроводжують іншими методами проведення письмовихконсультування, як8от конференції консультацій здійснюють на або візити до зацікавлених основі Кодексу практики просторін проведення письмових

консультацій, схваленого офісомКабінету)

Дослідження Процес збору інформації та Уряд Канади двічі на рік думок. Може включати різні проводить дослідження щодометоди збирання відповідей, такі надання державних послуг таяк запитальники, комп’ютерне отримує близько голосування чи телефонні запитальниківопитування електронною поштою.

Результати дослідженьвикористовують для визначенняурядових пріоритетів у сферіполіпшення послуг.Міністерство освіти та навиків Великої Британії проводилоопитування щодо стратегічногодокумента уряду “Завтрашнємайбутнє. Будуючи стратегіюрозвитку для дітей і молоді”.Цей консультаційний документмістив наприкінці запитальник,в якому передбачалися відкритіта закриті питання дообговорення


Таблиця . Методи, визначення та практичне застосування

Додаток Методи, визначення та практичне застосування



Опитування Процес, коли навчені інтерв’юери Данія проводить опитування щодогромадської задають окресленій вибірці рівня довіри громадян додумки населення певний набір публічного сектору. З отриманих

попередньо перевірених питань. відповідей уряд Данії маєЦей метод використовують для можливість зробити висновкизбору фактичної інформації щодо щодо найбільш критичних сферставлення громадян, зазвичай урядової політики та заходів,щодо якості та обсягів спрямованих на підвищенняфінансування послуг, що довіри до уряду, та політики,надаються органом державної яку він здійснюєвлади

Анкетування Процес заповнення спеціальної форми (запитальника) певною вибіркою населення (репрезентативною або випадковою) для визначення громадської думки з певного питання (низки взаємопов’язаних питань)

Інтерв’ю Процес отримання реакції абопоглядів і думок в усній формі (за безпосереднього контакту чи телефоном) спеціально підготовленими фахівцями (інтерв’юерами, журналістами, соціологами) на певну проблемуабо подію, що існувала

“Гаряча лінія” Процес надання пропозицій чи отримання зауважень/коментарів телефоном щодо певної проблеми/питання. Зазвичай “гарячі лінії” проводять з першими особами (міністрами, керівниками органів), що уможливлює безпосередній контакт з особами, відповідальними за формування та реалізацію урядової політики

Консультації з громадськістю на тимчасовій (ad hoc) основі

Консультативні Вибрані учасники беруть участь в Створення консультативнихгрупи обговоренні для ухвалення рішень органів характерно для

з визначеної теми. Уряд може Фінляндії; їхнє основне завдання –запросити окремих громадян, оцінювання урядової політикияк8от експертів чи представників або державних програмінститутів громадянського суспільства, стати членами консультативних органів



Конференція, Конференція – великі засідання Уряд Ірландії проводив низку семінар тривалістю один чи кілька днів, семінарів і конференцій на

присвячені одному ключовому території всієї країни під час питанню або темі, поділеній на винесення на широкий загал вужчі питання. Семінари – форма своєї Білої книги про сільськийгрупової роботи за активної участі розвиток. Уряд Кореї організовувавзапрошених, мета якої – обмін низку семінарів, присвяченихінформацією щодо певної теми проведенню реформи державного

управління

Інтернет8 Процес інтерактивного конференції обговорення в мережі інтернету

певного питання/проблеми.Інтернет8конференції можутьпроводитись із залученнямширокого загалу або передбачатизалучення визначеного колазацікавлених сторін

Індивідуальні Процес висловлення думки абоконсультації поглядів вузькими спеціалістами/

консультантами з питань, які єпредметом інтересу органу влади

Публічні Комунікативний захід за участі Агентство з питань стандартизаціїслухання зацікавлених представників продовольчих товарів Великої

широкого загалу громадськості та Британії, наприклад, провело зацікавлених сторін, що низку публічних слухань, передбачає обговорення, розгляд присвячених обговореннюпевного рішення, проекту подання (пропозицій з політики)програмного документа до Комісії з сільського(концепції, програми, плану тощо) господарства та продовольства

Консультації з громадськістю на постійній основі

Відкриті Цей інструмент дає змогу години громадянам на регулярній основі

зустрічатися та розмовлятиз розробниками урядової політики

Громадські Групи громадян, яких обирають на У Великій Британії People’s ради (citizens’ основі репрезентативної вибірки. Panel складається з громадян,panels) Уряд на постійній основі проводить вибраних на випадковій основі,

консультації з громадськими які представляють населення радами через телефонні чи країни за віковою, статевоюпоштові дослідження, інтерв’ю та реґіональною ознакамичи семінари для отриманнязворотного зв’язку щодорізноманітних урядових ініціатив



Дорадчі Комітети, які складаються з Наприклад, у Польщі національнийкомітети представників громадськості, дорадчий комітет надає поради

призначених органами державної уряду щодо державної політикивлади для забезпечення широкого та всіх питань, що стосуються представництва різноманітних недієздатних осіб. Данія створилагруп та організації форуму для комітет з представниками консультацій на постійній основі зацікавлених сторін, кожний

з яких покриває специфічнусферу політики ЄвропейськогоСоюзу

Активна участь громадян у визначенні форми публічної політики

Узгоджувальні Невеликі засідання (за складом Цей інструмент широко конференції подібні до фокус8групи), основне застосовують у країнах, таких як

завдання яких – узгодження Данія та Норвегія, які проводять певного рішення проблеми або узгоджувальні конференції з певного варіанта політики. багатьох аспектів нових технологій, Організовують узгоджувальні як, наприклад, генетично конференції зацікавлені органи модифікована їжа. Інший приклад –влади на основі випадково вибору проведення за ініціативи та кандидатів для вирішення того сприяння Центру економічного та чи іншого питання навколишнього розвитку Великої

Британії національноїузгоджувальної конференції щодо радіоактивних відходів

Громадське Цей інструмент дуже подібний до Наприклад, у Франції громадське журі узгоджувальної конференції, журі бере участь в аналізуванні та

однак відрізняється кількома оцінюванні системи охорони ознаками. Процес запитань здоров’явідбувається як у залі суду, тобтовідкрито для широкого загалу.Сам процес запитувань та обговорення набагато коротшийу часі, а висновки не обов’язковоповинні містити консенсус. Процедура відкрита для всіх охочих (і не фахівців з цьогопитання також)

“Відкриті” Цей інструмент використовує таку Наприклад, уряд Фландрії (Бельгія)робочі групи саму схему, що й тристоронні створив спільні робочі групи із

комісії та спільні робочі групи. залученням представників На противагу цим інструментам асоціацій, які представляють або відкриті робочі групи працюють допомагають незахищеним публічно (відкрито) і мають змогу верствам населення, для залучати до обговорення широкий опрацювання політики у сфері загал подолання бідності та ресоціалізації



Громадські Широке обговорення групами У Норвегії Молодіжний форум форуми інтересів і представниками за демократію збирає молодь

громадянського суспільства віком від до років, більшість певної сфери політики чи питання. з яких – представники молодіжних Громадський форум є певною організацій. Форум визначає рамкою для спільного обговорення бар’єри, що стоять на перешкоді й опрацювання варіантів політики залучення молоді до політики, та забезпечення активного пропонують нові інструменти й залучення широкого загалу. заходи. Міністр сім’ї та молоді Результат роботи – безпосередній отримує безпосередньо пропозиції, внесок до формування урядової опрацьовані форумомполітики. Громадські форуми стають щоденною діяльністю, яку організовують організації громадянського суспільства

Активна участь експертів у визначенні форм публічної політики

Оцінка Цей інструмент дає змогу здійснити Уряд Італії, наприклад, отримує зацікавленими оцінку урядових політик оцінку своєї діяльності від сторонами представниками зацікавлених асоціацій споживачів і

сторін та інституцій громадянського використовує її результати суспільства. Уряд надає доступ до для зміцнення стосунків з даних/інформації, необхідних для інституціями громадянського проведення аналізу, і бере на себе суспільствазобов’язання опублікувати результати оцінки. Результати зазвичай містять аналіз наявної політики та рекомендації абопропозиції щодо змін

Традиційні Ці інструменти дають змогу тристоронні залучити вибрану групу експертів, комісії та представників НДО, до спільних спільні робочі груп з представниками урядових групи структур. Такі групи опрацьовують

конкретні пропозиції щодо урядової політики. Вони працюютьсамостійно, з певним ступенем закритості до моменту досягненняпорозуміння між членами групи.Результатом їхньої роботи можутьбути схвалення пропонованоїполітики або опрацюванняальтернативного проекту закону,а також він може передбачатиспільну реалізацію пропозиції,наприклад, за допомогоюпублічно8приватного партнерства

Тристоронні комісії уряду, бізнесута профспілок є традиційнимінструментом вироблення політикидля Австрії, Німеччини. У Польщі,наприклад, існує спільна комісіяуряду та місцевого самоврядування,основне завдання якої –опрацювання проектів політичнихрішень уряду, найважливіших длясамоврядування, і реформапублічної адміністрації (жодноїініціативи у сфері самоврядуванняуряд не може схвалити безформальної згоди на це комісії)

Ці інструменти можна розглядати окремо, оскільки їх використання має наслідком опрацюванняконкретних пропозицій/варіантів політики або навіть співпрацю з органами державної влади в про8цесі ухвалення рішень та їх впровадженні.


Методи Процес/основні завдання Переваги/хиби

Фокус8групи Зазвичай фокус8група охоплює від Фокус8група дає змогу здійснити восьми до десяти осіб, робота яких глибинний аналіз і визначити здійснюється за допомогою спектр поглядів щодо конкретного професійного фасилітатора. Фокус8 питання. Засідання фокус8групи –група збирається для обговорення ефективний і корисний певного чітко визначеного питання, інструмент для проведення зустріч триває одну–дві години. Під попереднього дослідження перед час підготовки засідання фокус8групи консультаціями або оцінки якості можуть поширювати документи для альтернатив/варіантів політики, обговорення, але це не є сформульованих внаслідок обов’язковим елементом, оскільки проведених консультацій з основне завдання таких зібрань – громадськістю та зацікавленими глибинний аналіз заданих сторонами.фасилітатором запитань Фокус8група порівняно

недорогий метод, який дає змогушвидко отримати відповіді напроблемні питання. Учасники не готують відповідей заздалегідь вдома, тому можна почути навіть те, про що ви самі не планували запитати. Основною хибою результатівроботи фокус8групи є те, що отримані відповіді не репрезентативні та не представляють поглядів усього населення, а також досить часто не піддаються узагальненню (у зв’язку з обмеженою кількістю відповідей)

Письмові Після опрацювання проекту урядової Інструмент, який дає змогу зібратиконсультації політики його виносять на рекомендації/погляди щодо

обговорення громадськості та складних політичних питань від зацікавлених сторін. зацікавлених сторін і Консультаційний документ зазвичай громадян. супроводжують пояснювальною Письмові консультації дають змогу запискою (стислою за формою), в брати участь у зворотному зв’язку з якій чітко визначають проблему, яку урядом та органами державної він повинен вирішити. влади всім без винятку

громадянам, які мають доступ до

Фасилітатор керує комунікаційним процесом для вироблення та ухвалення спільного рішення,допомагає учасникам чіткіше ідентифікувати проблемні питання та схвалювати рішення за допо8могою координації конструктивної спільної діяльності.

Таблиця . Характерні риси типових методів консультування з громадськістю

Додаток Характерні риси типових методів консультування з громадськістю



Консультаційний документ мусить мережі інтернет (зазвичай виконувати кілька вимог: коментарі та пропозиції

• повинен містити пояснення надсилають електронною того, на яких людей і поштою). Дешевий інструмент зацікавлених груп спрямовано залучення громадян консультацію (і у фінансовому вимірі, і в

• консультаційні документи часовому), ефективність повинні бути доступні застосування якого залежить від громадянам (за допомогою якості (простоти, чіткого новітніх технологій) формулювання проблем) в електронному та друкованому пояснювальних документів, які варіантах і представлені всім супроводжують проект певного зацікавленим сторонам, на яких рішення (концепцію проекту безпосередньо впливатиме закону чи державної програми)схвалення проекту

• чітко окреслювати період часу, відведений на консультації.

Після завершення терміну письмовихконсультацій відповідні структурні підрозділи (які відповідали за опрацювання самого консультаційного документа) опрацьовують та аналізують усі отримані відповіді. За їхніми результатами готують звіт для громадськості про врахування коментарів і пропозицій, що надійшли, і вносять зміни до проекту урядового рішення

Опитування Опитування громадської думки може Регулярне проведення опитування громадської проводитись із залученням усіх населення (кожні два/три роки) думки верств населення або окремих груп з використанням тих самих питань

споживачів державних послуг. (запитальника) дає змогу органу Результати опитування влади відстежити будь8які зміни у використовують для визначення громадській думці та оцінити громадських пріоритетів у ефективність уже проведених державних послугах, для оцінки заходів з погляду громадськості.рівня задоволення якістю наявних Розроблення процесу опитування послуг тощо. громадської думки звичайно Працівники органу державної влади потребує допомоги можуть надати допомогу, консалтингової компанії (центру підготувавши питання, але звичайно соціологічних досліджень), що має соціологічна компанія розробляє досвід збору та опрацювання такої запитальник, проводить опитування інформації.та оцінює результати. Опитування Такий інструментможуть проводитися телефоном, (з використанням усіх технологій) через особисті зустрічі та поштою. дорого коштує. Отримання

Вимоги до підготовки консультаційних документів будуть характерні не лише для письмовихконсультацій, а й у всіх форм залучення громадян, які розглядаються в цьому розділі аналітичногодокумента.



Що безпосередніший зв’язок з результатів може потребувати громадськістю (отримання відповіді багато часу. Рівень участі громадян на питання під час зустрічі порівняно в опитуванні великою мірою з поштою), то він дорожчий, але залежить від зацікавленості у його використання призводить до розгляді того чи іншого питанняотримання кращих результатів

Анкетування Проведення анкетування серед Анкетування порівнянно з вибраної групи населення іншими індивідуальними методамиздійснюють на основі спеціально (як8от інтерв’ю) дає змогу опрацьованої форми – запитальника. отримати більше критичних Анкетування, спрямоване на зауважень і пропозицій (особливо отримання зворотного зв’язку від якщо проводиться безособове громадян щодо певної ініціативи консультування), це менш дорогийуряду чи рівня задоволення його метод, оскільки може послугами, орган державної влади застосовуватись із використанням може проводити безпосередньо технічних засобів, як8от інтернет (наприклад, за допомогою або телефон для швидшого розміщення низки питань на отримання результатівурядовому сайті або сайті органу влади) або замовляти.Анкетування може бути безособовим процесом, для підготовки запитальника можуть застосовувати івідкриті, і закриті питання залежно від проблеми, яку виносять на розгляд

Інтерв’ю Метод індивідуального спілкування з Проведення інтерв’ю може визначеними респондентами на слугувати корисним інструментом задану тематику. Зазвичай за для кращого розуміння (уточнення)допомогою інтерв’ю проводять проблеми або питання. Під час експертну оцінку певного пошуку відповіді на складні конкретного питання, як8от урядова питання інтерв’ю за допомогою політика або державна програма. персонального контакту з Інтерв’ю передбачає наявність респондентами дає змогу згладити питань, у межах яких проводитимуть гострі аспекти питання та дискусію. проаналізувати проблему. ДляЯк і інші методи індивідуального проведення якісного інтерв’ю консультування, має за мету потрібні кваліфіковані інтерв’юеривизначення критичних зауважень, та правильно розроблена схема ставлення до певної проблеми або інтерв’ю (наприклад, від питання вузьких спеціалістів простішого до складнішого

питання, від загального до “чутливого” тощо). Інтерв’юер повинен вміти змістити акценти в дискусії, якщо обговорюване питання має надзвичайно велике значення для респондента абобезпосереднього його стосується. Він водночас повинен бути і журналістом, і психологом



Конференція, Процеси планування та проведення Конференції та семінари семінар конференцій і семінарів досить становлять форум для презентації

схожі між собою: певних програмних документів, • окреслення проблеми/питань, представлення поточних проблем і

що потребують вирішення та пошук варіантів їх вирішення на матимуть суспільний резонанс основі пропозицій учасників

• визначення дати, місця та (у рамках обговорення, що є їхнім регламенту (програми) невід’ємним складником). конференції/семінару Конференції дають змогу

• визначення основних забезпечити найширше доповідачів і головуючих на представництво учасників і секціях (у разі роботи в групах) найбільш відкритий форум для

• визначення учасників заходу обговорення.та їх інформування (включно з Проведення конференцій і розсиланням основних семінарів потребує неабиякого роздаткових матеріалів у разі, попереднього дослідження (для якщо до моменту обговорення чіткого визначення проблеми учасники повинні сформувати обговорення) та організаційної свою позицію до проблеми – роботи для підготовки матеріалів, в основному це стосується правильного відбору зацікавлених семінару) сторін тощо. Такі заходи мають

• встановлення механізму оцінки досить обмежені результати (і в результатів конференції. основному спрямовані на

Єдина різниця – тривалість інформування про певну проблему, обговорення, а відтак кількість аніж на вироблення спільного проблем/питань, винесених для рішення (варіантів). Дорогий дискусії. метод залучення громадян і у Якщо на конференції учасників фінансовому, і в людському вимірізалучено до обговорення комплексної проблеми (яку оцінюють з погляду правових, інституційних та організаційних аспектів), то на семінарі тему дискусії сформульовано досить вузько

Інтернет8 Оголошення про проведення Основна перевага інтернет8конференція інтернет8конференції розміщують конференції – можливість

на урядових сайтах (у разі залучення вчисленних громадянпроведення такого заходу органами (фахівців) для обговореннядержавної влади) або на визначених проблем/питань безгромадських сайтах, які “відриву” від робочого місцякористуються найбільшою (персонального комп’ютера).популярністю серед недержавних Єдиною відмінністю від звичайноїорганізацій. Якщо винесене на конференції є її інтерактивнийобговорення питання потребує характер. Такий захід здійснюютьзалучення вузьких фахівців або за допомогою технічних засобів навіть певних професійних інтернету і він дає змогу не лишеорганізацій/асоціацій, організатор висловлювати свої позиції, конференції, окрім розміщення коментарі, критичні зауваженнязагального повідомлення, розсилає щодо певної проблематики/теми запрошення до визначеного конференції, а й коментувати переліку учасників. Зазвичай на пропозиції/рекомендації інших



таких заходах обговорюють учасників інтернет8обговорення. суспільно важливі питання, які Фактично інтернет8конференція зачіпають або мають вплив на всі дає змогу не лише оцінити певну верстви населення проблему/питання, а й

проаналізувати різні підходи/тенденції до її вирішення з погляду переваг і хиб

Індивідуальні Такий вид консультацій може Такі зустрічі спрямовані на консультації відбуватися у формі індивідуальних вирішення вузького фахового (оцінка заці8 зустрічей з експертами питання, дають змогу заглибитися в кавленими (зацікавленими сторонами), обговорення, отримати сторонами) фахівцями в цій предметній сфері безпосередній відгук щодо питання

або у формі замовлень про та коментарі, критичні зауваження, експертизу певного питання. Для а також з’ясувати окремі факти, зацікавлених сторін аналіз думкистановить думку/оцінку зацікавлених сторін, а не особисту (індивідуальну) оцінку експертів/консультантів.Зазвичай на такі зустрічі виносять досить вузькі питання/варіанти рішень для отримання реакції/критичних зауважень фахівців. Зустрічі проводять у неформальній обстановці, зазвичай у приміщенні зацікавленої сторони, що дає змогу створити сприятливе невимушене середовище для дискусії, а також свідчить про реальну зацікавленість органу влади у коментарях

Відкриті Цей інструмент дає змогу Сприяють скасуванню межі між години перебувати в безпосередньому вищими посадовими особами й

контакті з керівництвом органу громадянами та ставлять їх на час державної влади (міністром, дискусії на платформу керівником органу) для донесення партнерських стосунків. Такий думки громадян щодо державної безпосередній контакт дає змогу політики, яку здійснюють вищі “мудрому” політику зрозуміти посадові особи. Зазвичай раз на настрої в суспільстві й оцінити тиждень відводять спеціальні рівень їхнього задоволення години для приймання урядовою політикою, яку він керівництвом органу. Графік здійснює, а громадянину –проведення таких зустрічей задоволення бути почутимрозміщують на офіційних (завваженим)сайтах інституцій, інформаційнихбордах у приміщеннях інституційтощо. Громадяни можуть звертатися з особистими зверненнями або виступати представниками інтересів певної організації



Публічні Публічні слухання дають змогу Офіційні публічні слухання слухання забезпечити краще інформування збирають багато людей і дають

громадян і зацікавлених сторін, а змогу громадянам безпосередньо також дізнатися про думку якомога висловити свій погляд, а також більшої кількості громадян про можливість отримати пряму урядову політику. Організація відповідь на свої запитання і слухань може бути вимогою зауваження, з’ясувати факти і законодавства чи одним з думки. Публічні слухання – це положень, що регулює діяльність своєрідний форум для громадських відповідного органу (наприклад, лідерів, що висвітлює їхні позиції організаційний регламент). щодо окремих питань і допомагає Керівництво та координацію зменшити соціальну напругу й процесом підготовки публічних розлад. Публічні слухання – це слухань покладають на суб’єкта недорогий засіб дізнатися про ініціативи (орган державної влади, громадську думку щодо окремого наприклад) або на особу чи групу питання.осіб, визначених цим органом. Для Публічні слухання мають певніорганізації публічних слухань обмеження. Їх не можна зазвичай створюють групу, яка використовувати для обговорення відповідає (окрім організаційних складних питань і надання питань) за: деталізованої інформації. Слухання

• розроблення сценарію не дають можливості заглибитися в проведення слухань і регламенту обговорення питань і надавати

• визначення персонального коментарі з різних поглядів складу запрошених осіб необмежено, оскільки дискусія

• визначення основних перейде в рамки діалогу між доповідачів окремими особами, що

• здійснення модерації під час переслідують власні інтереси. роботи в групах та Публічні слухання не придатні для узагальнення пропозицій/ досягнення консенсусу чи рекомендацій, отриманих під схвалення певних рішень, а лише час обговорень для поінформування громадян про

• підготовку звіту про проведення певні напрями або варіанти слухань і врахування результатів урядової політики.обговорення до консультаційного Проведення слухань потребує документа, який був предметом дотримання чіткого обговорення на публічних організаційного регламенту слуханнях (визначення місця, часу,

інформування про сам захід) для досягнення запланованих результатів

Громадські Громадські ради створюються Функціонування громадських рад ради нормативними актами відповідних дуже залежить від зацікавленості

органів державної влади та діють на органу влади у співпраці з ними, основі статутних документів. тобто ефективність цього органу Громадські ради зазвичай наділені прямо пропорційна суб’єктивному інформаційними й або навіть персональному консультаційними повноваженнями (зацікавленості перших осіб органу та виконують кілька основних влади) чиннику, а також фаховому завдань. Передусім це надання рівню членів громадської ради та незалежної аналітичної допомоги їхньому вмінню відстоювати, різним органам державної влади, а переконувати і навіть лобіювати



також експертних оцінок щодо свої інтереси. Статус рішень урядових документів або подій. громадських рад і загалом Громадські ради представляють зворотний зв’язок з органами інтереси тих категорій населення державної влади великою мірою або зацікавлених сторін, на які залежать від легітимності відносин спрямовано певні заходи або між цими двома партнерами. законодавчі акти. Практика закордонних країн Ступінь представлення цих засвідчує існування жорстких норм інтересів залежно від самої ради (та щодо врахування пропозицій і органу державної влади, за якого їх рішень рад у діяльності органів було створено) може коливатися від владипростого озвучення (висвітлення) їхньої думки і забезпечення зворотного зв’язку до жорсткого лобіювання власних інтересів

Дорадчі Дорадчий комітет/консультативна Дорадчі комітети/консультативні комітети, група складається з групи громадян і групи можуть бути особливо консульта8 представників зацікавлених сторін, корисними під час розроблення тивні групи які призначені надавати рішень на основі консенсусу з

консультації з певних питань. Склад комплексних питань, які комітету/групи безпосередньо передбачають розгляд багатьох залежатиме від цілей, на виконання проблем, що цікавлять громадян.яких його створено, тобто може Без визначення конкретних представляти громадянське завдань і результатів, які мають суспільство в цілому або бути досягнуті, і термінів робота функціонувати у вигляді вузько дорадчого комітету/профільної цільової групи. Вони консультаційної групи може не працюють на постійній основі або забезпечити позитивного створюються для вирішення кінцевого результату. Ефективність конкретного питання. дорадчого комітету/групи може Завдання комітету/групи мають залежати від рівного бути чітко визначені та доведені до представництва в ньому відома всіх зацікавлених сторін. різноманітних верств населення Способом ефективної координації (для уникнення домінування однієї роботи комітету є складання цих групи над іншою)завдань у письмовому вигляді із зазначенням термінів початку та завершення їх виконання (особливо, коли комітет/групу створюють на виконання певного завдання/проблеми)

Узгоджу8 Завданням узгоджувальних Після проведення узгоджувальних вальні конференцій/громадянського журі конференцій/журі можна конференції є вироблення спільного рішення отримати думку випадкових людей (громадське (колегіальним способом). з приводу урядового рішення. журі) Група з – осіб (вони зазвичай Проте під час таких консультацій

не є фахівцями з питання, над яким буде дуже важко дійти одного зосередяться), визначених на узгодженого рішення (скільки випадковій основі, збирається з людей, стільки й думок)метою задати запитання до експертів з питань політики.



Після проведення опитуваннявони обговорюють це питання між собою. Наприкінці зустрічі група представляє широкому загалу висновки, які вони схвалили, на основі консенсусу

Громадські Основне завдання форуму – Громадські форуми дають змогу форуми сформувати компетентне зрозуміти, як саме громадяни

громадське судження через вбачають ту чи іншу проблему, як розвиток і стимулювання певного вони її характеризують і типу дискусії. Таке обговорення, визначають пріоритети під час її яке проводить ведучий, виходить вирішення. Проводячи форум, за рамки традиційних дебатів, громадяни зазвичай не виносять намагаючись створити спільну якоїсь узгодженої думки, вони платформу у підході до вирішення більше спрямовують свої зусилля найважливіших проблем на вибір громадянської позиції суспільства. На громадський форум щодо проблеми через розуміння виносять консультаційний документ того, якця проблема впливає на (матеріали), що містять кілька (три– людей, аналіз усіх “за” та “проти” чотири) підходів до проблеми, для кожного з можливих варіантів винесеної на обговорення. Самі політикипідходи до проблеми визначають у результаті аналізу громадської думки або матеріалів соціологічного дослідження.Етапи проведення форуму:

• ведучий представляє програму форуму

• учасники форуму заповнюють першу анкету, що допомагає налаштуватися на тему дискусії

• учасникам роз’яснюють основніправила дискусії

• учасники діляться особистим досвідом, пов’язаним з обговорюваною на громадськомуфорумі темою

• сам процес обговорення: учасники аналізують підходи допроблеми

• учасники заповнюють другу анкету, яка дає ще одну можливість виразити власнудумку щодо питання, думку, яка може змінитися (а може і ні)у результаті проведеного обговорення



Традиційні Такі консультативні органи Тристоронні комісії/спільні робочі тристоронні створюють відповідними групи є найбільш комісії та нормативними документами інституціоналізованою формою спільні (розпорядженнями уряду або навіть співпраці уряду та інституцій робочі можуть передбачатися положеннями громадянського суспільства.групи законодавчих актів). Тристоронні У класичній формі без (“відкриті” комісії є формою суспільного формального погодження таких робочі діалогу, в рамках якого передусім органів уряд не має права групи) відбувається обмін інформацією та сфері. Така форма співпраці

презентація позицій різних сторін. потребує багато часу на проведення З інституціонального погляду всіх необхідних засідань (може суспільний діалог зводиться до потребувати організаційного та переговорів між уповноваженими матеріально8технічного суб’єктами, зазвичай у класичних забезпечення), а з іншого боку, дає тристоронніх комісіях – змогу ухвалювати узгоджені представники працедавців (уряд і рішення.самоврядування) та працівників і Перевагою “відкритих” робочих бізнесу. груп є їх публічний характер у Тристороння комісія складається з порівнянні з діяльністю рівної кількості представників уряду, тристоронніх комісій/спільних професійних спілок і бізнесу. робочих груп, який дає змогу Спільні робочі групи також повинні стежити за ходом розгляду певного містити таку кількість представників питання широкоіу колу органів влади та громадянського представників громадянського суспільства (як8от наукові та суспільствапрофесійні асоціації), щоб збалансувати інтереси різних зацікавлених сторін. Тристоронні комісії/спільні робочі групи працюють у форматі засідань, які скликають раз на місяця/квартал (у разі постійно діючих органів) або працюють за спеціально підготованим планом

Тристоронні комісії/спільні робочігрупи є найбільшінституціоналізованою формоюспівпраці уряду та інституційгромадянського суспільства. У класичній формі безформального погодження такихорганів уряд не має праваухвалювати рішення в певнійсфері. Така форма співпраціпотребує багато часу на проведеннявсіх необхідних засідань (можепотребувати організаційного таматеріально8технічногозабезпечення), а з іншого боку, даєзмогу ухвалювати узгодженірішення.Перевагою “відкритих” робочихгруп є їх публічний характерпорівнянно з діяльністютристоронніх комісій/спільнихробочих груп, який дає змогустежити за перебігом розглядупевного питання широкому колупредставників громадянськогосуспільства

Побудова культури участі громадськості вМіністерстві юстиції Канади є спільнимобов’язком, який виконують багато учас8ників. Міністерство юстиції та Генераль8ний прокурор Канади, часто із застосу8ванням консультацій з членами парламен8ту та сенаторами, очолює процес, надаю8чи загальний напрям політиці, сприяє табере участь у консультаційних заходах ірозгляді результатів консультацій передухваленням рішення. Як член Кабінету тачлен парламенту міністр юстиції та Гене8ральний прокурор Канади використову8ють результати процесу залучення гро8мадськості для ухвалення рішень щодо на8прямів політики та законодавства, що ма8ють вплив на сектор юстиції.

Заступник міністра відповідає за те, щобучасть громадськості була невід’ємноючастиною планування, оформлення таоцінювання державної політики, про8грам і послуг. Заступник звітує передміністром і головою Таємної ради заефективне впровадження таких процесіву міністерстві, які відображено у встанов8леному розподілі відповідальності тапідзвітності; виділення належних ре8сурсів; забезпечення навчання та про8фесійного розвитку та, з огляду на міжсек8торний характер питань державноїполітики, надання підтримки горизон8тальній взаємодії. Заступник міністра та8кож відповідає за забезпечення того, щобрезультати процесів консультацій з гро8мадськістю інтеґрувалися в процеси ухва8лення рішень і провадилося оцінюванняпроцесу консультацій.

Основний обов’язок керівників департа8ментів, управлінь і відділів – визначення,які саме питання потребують консуль8тацій з громадськістю. Вони такожвідповідають за планування, опрацюван8ня та оцінювання ініціатив з громадськоюучастю, а також за організацію співпраці уцій сфері в самому міністерстві та, за не8обхідності, з іншими органами влади.

Просуваючи консультативну культуру вміністерстві, керівники підрозділів по8винні забезпечити, щоб навики із залу8чення громадськості бралися до уваги підчас атестації співробітників та оціню8ванні якості їхньої роботи.

Крім того, до функціональних обов’язківпевних посадовців і підрозділів входятьспеціальні обов’язки з організації проце8су консультацій міністерства, а саме:

• Відділ консультацій Управління з між8відомчих і зовнішніх зв’язків відпо8відає за надання допомоги з ор8ганізації процесу участі громадськостів роботі міністерства через наданняпорад і допомоги у розробленніпланів і стратегій, консультацій та ма8теріально8технічної підтримки. Відділтакож відповідає за організацію на8вчання для працівників міністерствата за ведення бази даних щодо основ8них контактів і зацікавлених сторін усфері роботи міністерства.

• Голів реґіональних управлінь (у томучислі – реґіональних управлінь Дер8


Розподіл функцій щодо організації процесуконсультацій на прикладі Міністерства юстиціїКанади

Додаток

“Policy Statement And Guidelines For Public Participation”, Department Of Justice Canada,http://canada.justice.gc.ca/en/cons/pc_policy.html.

жавного центру попередження зло8чинів) залучають до впровадженняініціатив з участі громадськості вреґіонах, а в разі необхідності – до ор8ганізації співпраці з іншими органамивлади у своїх реґіонах.

• Відділ зв’язку відповідає за надання ко8мунікаційної підтримки заходів зучасті громадськості, що включає на8дання стратегічних порад з плануван8ня комунікацій, розроблення ма8теріалів з інформування громадськос8ті, сканування та аналіз зовнішньогосередовища.

• Відділ з оцінювання відповідає за про8ведення незалежного аналізу процесуроботи міністерства з громадськістю

та надання консультацій і допомогикерівникам щодо самооцінки своєї ро8боти, вимірювання успішності вико8нання роботи та звітування за резуль8татами щодо проведених заходів з гро8мадськістю. Підрозділ також відпо8відає за дотримання інструкцій Казна8чейства щодо оцінювання процесівгромадського залучення.

Інші підрозділи міністерства також можутьвиконувати окремі функції та обов’язки впроцесі консультацій. Крім того, на загаль8нодержавному рівні служба Таємної ради,Секретаріат Казначейства та Канадськийцентр розвитку управління мають спе8ціальне завдання щодо просування тапідтримки культури консультацій у феде8ральному уряді та на державній службі.


Частина : Загальні дані

Предмет обговорення: _________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата проведення консультацій: _________________________________________________

Кількість учасників обговорення: ______________________________________________________________________________________________________________________________

Місце проведення консультацій: _______________________________________________

Структурний підрозділ/особи, відповідальні за проведення консультацій: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Метод проведення консультацій: _______________________________________________________________________________________________________________________________

Спосіб поінформування зацікавлених сторін про предмет консультацій: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Частина : Аналіз відповідей

Представники зацікавлених сторін (повний перелік учасників консультацій навести удодатку)

Представники зацікавлених сторін:

• органи влади

• недержавні організації

• підприємці/бізнес8середовище

• інші

Соціальні групи:

• недієздатні особи

• пенсіонери

• етнічні меншини

• інші


Формат звіту органу влади про результатипроведених консультацій

Додаток

Спільні позиції учасників обговорення (подати у вигляді списку)________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розбіжності в позиціях учасників обговорення

Результати обговорення порушених під час консультацій питань

Порівняльна таблиця (заповнюється лише в частині, яку буде змінено внаслідок консультацій)


Наприклад, представники влади Представники решти зацікавлених сторін


Питання № , винесене на обговорення

Сторона Сторона Сторона Сторона Сторона

Пропозиціїсторони





Питання № , винесене на обговорення.......... .......... .......... .......... ..........

Проект консультаційного Проект документа Зацікавлена документа, винесеного із внесеними сторона, яка

на обговорення змінами запропонувалазазначені зміни

Дата: ___________________________________________________________________________Повне ім’я відповідальної особи: _________________________________________________Посада: ________________________________________________________________________Державна інституція: ____________________________________________________________


Частина : Загальні дані(заповнює особа, відповідальна за проведення консультацій)


Дата проведення консультацій: _________________________________________________

Кількість учасників обговорення: ______________________________________________

Місце проведення консультацій: _______________________________________________

Методи проведення консультацій:Кількість/дата


Семінари/круглі столи


Обговорення на веб8сторінці/за допомогою електронної пошти

Інші: ___________________________________________________________________________

Спосіб поінформування зацікавлених сторін про проведення та предметконсультацій:

Кількість

Розміщення в інтернеті на сайтах органів влади

Прес8релізи

Повідомлення в друкованих ЗМІ

Інтерв'ю на радіо

Повідомлення по телебаченню

Інші

Коментарі: _____________________________________________________________________

Часові рамки

Дата, коли було подано інформацію про проведення консультацій/поширеноконсультативний документ уперше ______________________________________________

Дата кінцевого терміну подання пропозицій для консультацій _____________________

Усього робочих днів на подання пропозицій _____________________________________

Формат оцінки консультацій організаторами(органом державної влади)

Додаток

Дата, коли представлено звіт для учасників обговорення _________________________

Час, витрачений на консультаціїЗагальна кількість днів (від моменту опрацювання кінцевого проекту документа допоширення звіту серед учасників обговорення).

Робочих днів: _________________________________________________________________

Частина : Аналіз відповідей(заповнює особа, яка опрацьовує отримані пропозиції)

Кількість отриманих пропозицій: ____________________________________________

Управління процесом консультацій (організація консультацій, запис, збереженняданих тощо) було:

Складне

Задовільне

Просте й швидке

Коментарі/рекомендації:

Звіти про проведені зустрічі

Кількість отриманих звітів: ____________________________________________________

Зустрічі було записано (та розшифровано):

Зрідка

Інколи

Здебільшого

Майже завжди

Коментарі/рекомендації: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Охоплення зацікавлених сторін

Так Ні Важковизначити

Представники зацікавлених сторін:

• Органи влади

• Недержавні організації

• Підприємці/бізнес8середовище

• Інші


Соціальні групи

• Недієздатні особи

• Пенсіонери

• Етнічні меншини

• Інші

Коментарі/рекомендації: ________________________________________________________

Консультаційний документ

На основі вашого аналізу:

• Як багато осіб, які коментували документ, є фахівцями з цього питання?

Небагато

Кілька

Більшість

Майже всі

• Документ, представлений на обговорення учасникам, за обсягом інформації був:

Занадто короткий/стислий

Достатнього обсягу

Занадто довгий/складний

Кількість/деталізація питань, які містяться в консультаційному документі:

Занадто мала

Достатня

Досить велика

Коментарі/пропозиції щодо постановки питань у документі: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповіді на письмові запитання (якщо обговорення відбувалося за допомогою мережіінтернет):

Зрідка

Інколи

Здебільшого

Майже завжди

Коментарі/рекомендації: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Процес опрацювання/порівняння пропозицій від зацікавлених сторін був:

Складним

Задовільним

Простим і швидким

Коментарі/рекомендації: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Коментарі/рекомендації до консультативного документа в цілому: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Пропозиції/коментарі щодо організації майбутніх консультацій? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Частина : Персональна оцінка членами робочої групи(заповнює особа, відповідальна за проведення консультацій, PR�спеціаліст та інші члени робочої групи, залучені до процесу проведення консультацій)


Консультаційний документ

На основі формальних і неформальних пропозицій, які ви отримали, оцініть:

• Як багато осіб, які коментували документ, є фахівцями з цього питання?

Небагато

Кілька

Більшість

Майже всі

• Документ, представлений на обговорення учасникам, за обсягом інформації був:




Загальна оцінка

Оцініть рівень проведеної консультації:

Взагалі ні Дуже добре

• Досягла визначених цілей

• Поліпшила ваше розуміння можливого впливу політики

• Підвищила рівень сприйняття проблеми серед зацікавлених сторін/осіб, на які впливатиме ця політика

• Визначила занепокоєння/інтереси зацікавлених сторін

• Забезпечила достатньо часу учасникам для підготовки пропозицій

• Визначила можливі варіанти рішень

• Визначила пріоритети

• Призвела до переоцінки робочою групою пропозицій політики або варіантів політики

• Чи був план проведення консультації з погляду складності питання та кількості осіб, на які може здійснювати вплив рішення, достатньо забезпеченим (бюджет, обраний метод, кількість залучених осіб до організації консультації)


Загальна оцінка:

Погано

Задовільно

Добре

Відмінно

Які елементи процесу консультацій (метод консультацій, спосіб поширенняінформації тощо) виявились ефективними? _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які кроки (удосконалення) ви запропонували б для майбутніх заходів? _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Подайте перелік трьох найсуттєвіших змін, які зробила робоча група до пропозиційабо варіантів політики (плану проведення консультацій) внаслідок отриманихпропозицій від зацікавлених сторін. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Заповнюють представники зацікавлених сторін, запрошених до участі в консультаціях


Чи вважаєте ви питання, винесене на обговорення/консультування, пріоритет=ним з погляду досягнення цілей урядової політики? (прокоментуйте свою відповідь)

Так

Ні

Коментарі ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи було, на вашу думку, забезпечено рівне представництво зацікавлених сторін вобговоренні цього питання?

Так

Ні

Важко відповісти

Коментарі/рекомендації ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Який, на ваш погляд, найефективніший метод проведення консультацій у розглядіцього питання?


Семінари/круглі столи


Обговорення на веб8сторінці/за допомогою електронної пошти

Інші (зазначте які)

Коментарі ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Формат оцінки консультацій зацікавленимисторонами

Додаток

Визначте спосіб поінформування зацікавлених сторін, який уможливив биефективне забезпечення процесу консультацій:

Розміщення в інтернеті на сайтах органів влади

Прес8релізи

Повідомлення в друкованих ЗМІ

Інтерв'ю на радіо

Повідомлення по телебаченню

Інші


Консультаційний документ з погляду викладеної в ньому інформації, на вашудумку, був:





Кількість питань/альтернативних варіантів вирішення порушеної проблеми, якімістяться в консультаційному документі:

Занадто мала

Достатня

Досить велика

Коментарі/пропозиції ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна оцінка

Оцініть рівень проведеної консультації:

Взагалі ні Дуже добре

• Досягла визначених цілей

• Визначили занепокоєння/інтереси зацікавлених сторін

• Поліпшила ваше розуміння пропонованого урядом варіанта вирішення проблеми та можливого впливу політики на ваші інтереси

• Визначили можливі варіанти рішень


• Чи був план проведення консультації з погляду складності питання та кількості осіб, на які може здійснювати вплив рішення, достатньо забезпеченим (бюджет, обраний метод, кількість залучених осіб до організації консультації)

Чи достатньо було часу для надання коментарів/пропозицій до пропонованогодокумента?

Недостатньо

Достатньо


Як ви оцінюєте організацію процесу консультацій?

Погано

Задовільно

Добре

Коментарі/пропозиції ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Коментарі/рекомендації до організації процесу консультацій: _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата: ___________________________________________________________________________Повне ім’я відповідальної особи: __________________________________________________Посада: ________________________________________________________________________Організація: ____________________________________________________________________



Активна участь – стосунки, що базуютьсяна “партнерстві” між державними органа8ми та громадянами, у яких громадяни залу8чені до процесу опрацювання політики,пропонуючи альтернативи дій/варіантиполітики.

“Біла книга” – докладна заява про політи8ку, яка представляє позицію уряду. Завдан8ня “білої книги” – допомогти керівництвупоінформувати громадськість про політи8ку, що запроваджується як відгук на новіпотреби та можливості, а також дізнатисяпро реакцію суспільства.

Зацікавлені сторони або групи інте=ресів – люди, установи або організації,стан яких (соціальний, фінансовий тощо)може змінитися внаслідок ухвалення пев8ного рішення або реалізації проекту. Їхнійдосвід і позицію необхідно враховуватипід час розроблення та впровадженняполітичних рішень, планування і вико8нання певних робіт або проектів у сферіпублічної політики.

“Зелена книга” – урядовий документ, по8кликаний привернути увагу громадян донаявних проблем або можливостей, що ви8никають, а також з’ясувати ставлення гро8мадян до можливих способів вирішенняпроблеми або використання наявних мож8ливостей.

Інформація – односторонні зв’язки, урамках яких державні органи виробляютьі надають громадянам інформацію, якоюостанні можуть користуватися, що вклю8чає і “пасивний” доступ до інформації навимогу громадян, і “активні” способи роз8повсюдження державними органамиінформації серед громадян.

Консультаційні документи – документи,які опрацьовують органи державної вла8ди для вирішення певних важливихсоціально8економічних проблем/питаньі виносять на публічне обговорення дляотримання реакції інститутів грома8дянського суспільства та зацікавленихсторін, на які вони можуть здійснювативплив.

Консультація – двосторонні відносини, уяких відбувається зворотний зв’язок міжгромадянами та державними органами,що передбачає попереднє визначеннядержавними органами питання, щодо яко8го громадянам запропоновано висловитисвою думку (це потребує надання інфор8мації як необхідної передумови).

Консультування – це звернення до когосьза порадою або думкою з певного питан8ня. Консультування є безпосереднімобміном ідей, припущень і порад міжлюдьми.

Метод проведення консультування – ви8користовують для характеристики будь8якого способу, що застосовується держав8ним органом задля інформування, кон8сультування та сприяння активному залу8ченню громадян у процесі планування йухвалення урядових рішень.

Публічні консультації – це процес ко8мунікацій між органами державної владита громадянами (зацікавленими сторона8ми), за допомогою якого обидві сторонистають поінформованими про різні пер8спективи та пропозиції урядової політикита які надають можливість громадянамвпливати на зміст рішень, що їх ухвалю8ють органи державної влади.

Глосарій основних понять

Додаток

Проект “Позиція громадськості щодоурядових пріоритетів та інституціона8лізація урядових консультацій з гро8мадськістю у процесі формування держав8ної політики в Україні” ініційовано, роз8роблено та виконано Міжнародним цент8ром перспективних досліджень (МЦПД)за участі Секретаріату Кабінету Міністріві Міністерства економіки та з питаньєвропейської інтеґрації. Проект здійсне8но в межах проекту “Радники з державноїполітики на підтримку реформ в Україні”(PAR) Канадського бюро міжнародноїосвіти (CBIE) за фінансової підтримкиКанадського агентства міжнародногорозвитку (CIDA). Проект здійснено впро8довж місяців (грудень – листо8пад року).

Мета проекту – допомогти просуваннюреформ в Україні через інституціона8лізацію громадських консультацій уря8дом України в процесі формування дер8жавної політики, а також підвищитиспроможність громадянського суспільст8ва щодо формулювання “позиції гро8мадськості” з найактуальніших питаньреформ. Відповідно для першої частинимети проекту передбачено два компонен8ти: здійснення повного циклу консуль8тацій із зацікавленими сторонами щодотрьох пріоритетів державної політики тапідготовка аналітичних документів, щодопоможуть вдосконалити консультації впрактиці роботи уряду. Для досягненнядругої частини мети призначено компо8нент навчання. Усі три компоненти базу8валися на вивченні, використанні та пе8редачі досвіду країн розвиненої демо8кратії.

Свій великий практичний досвід у сферіаналізу політики та проведення консуль8тацій із зацікавленими сторонами переда8

вали радники з Канади, які працювали впроекті, зокрема:

• Пол Браун (М. Paul Brown), професор,Школа державного управління, Уні8верситет Делхаузі, Галіфакс, Канада;

• Богдан Кравченко (Bohdan AlexanderKrawchenko), заступник ректора Наці8ональної академії державного управ8ління при Президенті України, Київ;

• Лариса Лозовчук (Larissa YaroslavaLozowchuk), заступник Державного се8кретаря уряду провінції Саскачеван,Канада.

Для виконання проекту в МЦПД булосформовано робочу групу, яка здійснюва8ла загальну координацію проекту, а такожорганізацію й координацію заходів уКиєві. Партнерами МЦПД у здійсненніпроекту були неурядові організації в чо8тирьох реґіонах України, у кожній з якихбуло призначено реґіонального коорди8натора проекту:

• Подільський центр соціальних техно8логій (Вінниця), Олег Левченко;

• Центр соціальних досліджень (Полта8ва), Віталій Зелюк;

• Чернігівська агенція реґіональногорозвитку (Чернігів), Ніна Понома8ренко;

• Інститут соціальних досліджень(Сімферополь, АР Крим), Арсен Ос8манов.

Практичне запровадження механізмуконсультацій з громадськістю в рамкахпроекту здійснювали українські експерти


Інформаційна довідка про проект

Додаток


на прикладі дослідження позиції зацікав8лених сторін щодо важливих питань дер8жавної політики в Україні, а саме:

• реформування системи пільг;

• поліпшення бізнес8середовища;

• детінізація особистих доходів грома8дян.

Ці три пріоритети державної політикибуло визначено заздалегідь на основі кон8сультацій, які МЦПД провів з представ8никами центральних органів виконавчоївлади та незалежними аналітиками, а та8кож на основі рекомендацій експертівЦентру.

Процес консультацій у рамках проектурозроблено й здійснено згідно з рекомен8даціями канадських радників, що пред8ставляють процедури консультацій з гро8мадськістю, які широко використовуютьу країнах розвиненої демократії та ефек8тивність яких доведено практикою. Зок8рема використано такі технології публіч8ної політики:

• розроблення аналітичних документівдля обговорень щодо кожного зпріоритетів, у яких визначено пробле8ми, розглянуто варіанти дій і сформо8вано рекомендації;

• дві серії обговорень аналітичних доку8ментів із визначеним колом зовнішніхекспертів;

• дві серії громадських обговорень що8до кожного з пріоритетів за участіпредставників зацікавлених сторін;

• аналізування результатів громадськихобговорень і доопрацювання на їхнійоснові аналітичних доповідей.

Остаточні версії аналітичних доповідеймістять докладний й аргументований ви8клад проблем у відповідних сферах і реко8

мендації щодо подолання проблем, якіпідтримують основні зацікавлені сторониу суспільстві. Учасники проекту сподіва8ються, що ці документи стануть вагомимиінструментами для дебатів щодо держав8ної політики в Україні.

Другий компонент: окрім практичного за8провадження технологій публічної політи8ки, зокрема консультацій з пріоритетнихпитань державної політики, проект мав наметі допомогти уряду України в побудовімеханізму консультацій із зацікавленимисторонами щодо питань державної політи8ки як частини процесу ухвалення рішень.Для реалізації цього компоненту булосформовано урядову робочу групу проек8ту, до складу якої увійшли:

• Наталія Дніпренко, заступник началь8ника Управління зв’язків з громад8ськістю Секретаріату Кабінету Мініст8рів України;

• Тетяна Маркіна, заступник начальни8ка Управління взаємодії з гро8мадськістю та засобами масової інфор8мації Міністерства економіки та з пи8тань європейської інтеґрації України;

• Вікторія Горшкова, головний спеціа8ліст Управління взаємодії з громад8ськістю та засобами масової інфор8мації Міністерства економіки та з пи8тань європейської інтеґрації України;

• Андрій Шпичко, головний спеціалістУправління стратегії розвитку Мініс8терства економіки та з питань євро8пейської інтеґрації України.

Реалізація цього компоненту передбачалатакі завдання: підготовка спільно з пред8ставниками уряду та видання двох доку8ментів щодо консультацій із зацікавлени8ми сторонами, зокрема аналітичної запи8ски щодо публічних консультацій іпосібника з проведення публічних кон8сультацій; консультації уряду в процесіпідготовки й затвердження основних

нормативно8правових документів, що ре8гулюють питання участі громадян у про8цесі формування та здійснення держав8ної політики в Україні; практична участьпредставників уряду в громадських обго8вореннях у реґіонах.

У результаті було розроблено аналітичнідокументи “Вдосконалення консультаційіз зацікавленими сторонами в практиці ро8боти уряду України” та “Посібник щодопроведення публічних консультацій”.

Крім того, учасники проекту надали кон8сультації уряду під час підготовки такихдокументів:

• проекту постанови Кабінету МіністрівУкраїни “Про механізм участі грома8дян у процесі формування та ре8алізації державної політики централь8ними та місцевими органами виконав8чої влади”;

• проекту Указу Президента України“Про забезпечення умов для ширшоїучасті громадськості у формуванні тареалізації державної політики”;

• проекту Порядку проведення консуль8тацій з громадськістю з питань фор8мування та реалізації державноїполітики;

• проекту Положення про Громадськураду при Кабінеті Міністрів України;

• проекту Типового положення про Гро8мадську раду при органі виконавчоївлади.

Деякі із запропонованих коментарів, про8позицій і зауважень враховано та включе8но до нормативно8правових актів, які насьогодні вже набрали чинності.

Третій компонент проекту – навчальний.У його рамках канадські радники проектупровели два навчальні семінари на теми:“Проведення публічних консультацій”(Київ, МЦПД, ..) і “Вплив гро8мадських організацій на державну політи8ку” (Київ, МЦПД, ..). У цихсемінарах взяли участь представники не8урядових організацій Києва та інших містУкраїни, а також центральних органів ви8конавчої влади. Експерти МЦПД такожзробили презентацію про стандартиЄвропейського Союзу щодо публічнихконсультацій на навчальному семінарі,організованому Управлінням зв’язків згромадськістю Секретаріату КабінетуМіністрів України, у якому взяли участьпредставники підрозділів, відповідаль8них за зв’язки з громадськістю, з усіх цен8тральних органів виконавчої влади України.



. “Біла книга щодо європейського управління “Зміцнення демократії в Європей8ському Союзі”. Програма роботи”. Європейська Комісія, Брюссель, SEC()/. Неофіційний переклад.

. “Документ для консультацій: Зміцнення культури консультацій та діалогу – пропо8зиція щодо загальних принципів та мінімальних стандартів для консультацій, щопроводяться Європейською Комісією з зацікавленими сторонами”, ЄвропейськаКомісія, Брюссель, COM() . http://europa.eu.int/eur�lex/en/com/cnc//com_en.pdf. Неофіційний переклад.

. “Консультування в процесі прийняття рішень”, ПРООН. Київ, . – с.

. “Механізми участі громадськості у прийнятті економічних рішень”, Жан Рой. Ма8теріали підготовлено для Робочої групи “Майбутнє канадського сектору фінансо8вих послуг”, . http://finservtaskforce.fin.gc.ca/research/pdf/rr_e.pdf. Неофіційнийпереклад.

. “Принципи та система залучення громадськості”. Міністерство охорони здоров’яКанади. http://www.hc�sc.gc.ca/hpfb�dgpsa/ocapi�bpcp/framework_guides_doc_e.html. Неофіційний переклад.

. “Citizens as Partners. OECD Handbook On Information, Consultation And PublicParticipation In Policy8Making”, OECD, . http://www.oecd.org/findDocument/,,en_______,.html.

. “Code of Practice on Consultation”, UK Government Cabinet Office, .http://www.cabinetoffice.gov.uk/regulation/consultation/code.asp.

. “Consultation Guidelines for the Ministry of Health and District Health BoardsRelating to the Provision of Health and Disability Service”, Ministry of Health of NewZealand, . http://www.moh.govt.nz.

. “Engaging citizens in policy8making: information, consultation and public participa8tion”, PUMA Policy Brief No. , . http://www.oecd.org/dataoecd///.pdf.

. “European Governance. A White Paper”, Commission of the European Communities.Brussels, COM() . http://europa.eu.int/comm/governance/white_paper/index_en.htm.

Перелік матеріалів, використаних під часпідготовки документа

Додаток

. “Health Canada Policy Toolkit for Public Involvement in Decision Making”, HealthCanada, . http://publiservice.pco�bcp.gc.ca/comcon/docs/pdfs/Health_Canada_Policy_Toolkit.pdf.

. “How to consult your users. An Introductory Guide”, UK Government Cabinet Office, http://www.cabinetoffice.gov.uk/regulation/consultation�guidance/content/methods/howtoconsult/users.pdf.

. “Policy Statement and Guidelines for Public Participation”, Department of JusticeCanada. http://canada.justice.gc.ca/en/cons/pc_policy.html.

. “Public Consultation Guide. Changing the Relationship between Government andCanadians”, Peter Sterne, Sandra Zagon. Canadian Centre for ManagementDevelopment, . http://www.myschool�monecole.gc.ca/Research/publications/pdfs/mprace.pdf.

. “Public Opinion Research. Research Techniques: Guideposts to Value”,Communication Canada, .http://www.communication.gc.ca/services/por_rop/FinalPOR_Guide_e.pdf.

. “Viewfinder: A Policy Maker’s Guide To Public Involvement”, UK GovernmentCabinet Office, . http://www.policyhub.gov.uk/docs/Viewfinder.pdf.

. World Bank Participation Sourcebook. http://www.worldbank.org/participation/keydocuments.htm.


МIЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ПЕРСПЕКТИВНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ є незалежною дослідницькою

організацією, яка має на меті впроваджувати в Україні концепцію та процедури

публічної політики. Задля цього ми допомагаємо урядові та громадськості глибше

усвідомити потребу аналізу варіантів політичних рішень, поглиблюємо ознайомленість з

методиками їх вироблення й обговорення, а також інформуємо громадськість про

можливі наслідки прийняття чи неприйняття кожного з варіантів. Особливу увагу Центр

приділяє реформам, які втілює український уряд.

Голова

Богдан Гаврилишин

Члени ради

Джим Баун

Євген Бершеда

Інна Богословська

Мирон Василик

Душан Вуйович

Анатолій Гальчинський

Станіслав Довгий

Юрій Єхануров

Ярослав Кінах

Анатолій Максюта

Віталій Мельничук

Світлана Огаркова

Стюарт Паперін

Лев Парцхаладзе

Сергій Романюк

Алекс Сундаков

Джон Тедстром

Олександр Чалий

Ігор Шумило

Віктор Ющенко

НАГЛяДОВА РАДА

Documents

Посібник щодо проведення публічних консультацій