1

Тарас Коковський

Я ВДЯЧНИЙ, ГОСПОДИ, ТОБІ…

ПОЕЗІЯ, ПЕРЕКЛАДИВидання 2-ге, доповнене

2015МОЛИТВА

2

За кожен день, за кожну мить,Прожиту в щасті чи журбі,За дар прощати і любитьЯ вдячний, Господи, Тобі.За мир, що заступає гнів,За небеса ці голубі, За друзів і за ворогівЯ вдячний, Господи, Тобі.Хоч я блукав, немов сліпець,Мене Ти кликав з року в рік,Обмив гріхи і дав вінець,Щоб я Твоїм вже був повік.Я розповісти хочу всім,Як Ти мене урятував,Як запросив до Себе в дім,Щоб я довіку гостював.Усіх Твоїх благословеньНе зможу я перелічить,Котрі даєш Ти кожен день,Даруєш щедро кожну мить.О, як збагнути ту любов,З якої Ти пішов на хрест,Пролив за нас святую кров,Щоб ми вознеслись до небес!До Тебе, Спасе мій, молюсьЩоденно в радості й журбі,За все, що маю, поклонюсьОдному, Господи, Тобі.2009

ПЕРЕСПІВ 22-ГО ПСАЛМА

3

Господь – мій Пастир, з Ним повік не знатиму біди.Провадить Він овець Своїх до трав і до води.Він душу оживля мою аж до самих основ,Дарує милість і любов щоденно знов і знов.В долину смерті зійду я, й не побоюся зла, –Зі мною Ти, рука Твоя не раз мене спасла!Мене на учту запросив, відвівши ворогів,Своїм ісопом рясно вмив і дав скарби дарів.Твої лиш милість й доброта підтримують мене,В Твоєму Домі благодать і щастя неземне.2008

ОСІНЬ...

4

У парку клени, наче ліхтарі!Калина зодягнулася в багряне,Вже паморозь сріблить все на зорі,І стеляться над річкою тумани.Малює осінь чарівний пейзаж,І цю красу не втиснеш в жодну раму...Сподобалось? Дарую – він вже ваш,Мені дістався перед тим так само.Пройдімось галереями садів! –Відчинено від жовтня по листопад,Ходім на двір, і нам забракне слів,Залишмо вдома повсякденний клопіт!Бо ця краса недовго так трива,Що завше не встигаєш надивитись,Ще місяць – і закінчаться дива,А потім клени в парку будуть снитись…2008

СПОВІДЬ МЕГАПОЛІСУ

5

Мегаполісу натовп поспішнийНостальгію ятрить за селом...Многоликий і премногогрішний –Стільки всього тут переплелось!Місто-велетню, ти в свої сітіНе силкуйся спіймати мене –Я довіку приписаний в світі,Де повітря духмяно-хмільне.Де травневі сади в молочаї,В небі жайвір над полем співа,Де в бузково-жасминовім раїЗабуваєш думки і слова...Я до тебе навідатись можуНу хіба що на день або два,Довше ні...Я за це перепрошу:“Мушу їхати... Вибач... Бувай!”2008

СЛОВО ПРО ПІСНЮ

6

Так пісня нині обміліла,Хоч як її не прикрашай...Лишилось в неї тільки тіло,Пропали серце і душа.Шедеври стали «неформатні»,Що пережили всі часи,І ні про що вже блеять ладніЦі «негритянські» голоси.Одне втішає – батько з сином,І далі, – що б там не було,«Рушник» співають й «Черемшину»Коли зберуться за столом.2008

ЗБОРІВ

7

Думки, чуття, і завжди поручПолиця книг, яким чимало літ.Вертаю в снах в старий, зелений Зборів,Біленьку хату бачу у селі... Весняний день, бабуся-липаЗгадає, як ще юною була,І як колись на диво ніжним цвітомВона красунею цвіла…Такі ж поля, зелені, неозорі,І серед них у сивині століть –Зелений, вічно юний Зборів,І осокорів синя верховіть.1972

СІМНАДЦЯТА ВЕСНА…

8

Моя сімнадцята веснаСтояла вчора на порозі,А вже сьогодні – я в дорозі,І серце зігріва вона.Шкільні минулися роки,Щасливих днів було немало.Моє дитинство в них зосталось,Спливло, мов течія ріки.Тоді ще, в Зборові, малимДо школи бігав на світанку,А небокрай палав серпанком,Туман стелився, наче дим.Згубилось в швидкоплинні літДо болю рідне все і близьке,За обрій сонце низько-низькоЗайшло, ледь-ледь лишивши слід...................................................Ще будуть весни, тільки час,Найкращий час не повернути,Його ніколи не забути, –Він в серці кожного із нас.І973

ІМІТАТОРИ

9

Ми на кожному місці акториТої сцени, що зветься життям.День і ніч – то лиш ряд перетворень,Перевтілень одного буття.Знов на вікнах опущені штори,Сотий раз копіюється гра,Імітуються радість і горе,Буря оплесків й штучне “ура”.1982

ВЖЕ ДОСИТЬ

10

Я вже не можу більше прикидатись,Демонструвати захват від буття,Від лозунгів надмірних і оваційПеретворились в попіл почуття.Наче немає іншої дороги,І заглушив бур’ян усі стежки?…Лиш крок убік – і вже перестороги,Лиш слово правди – й в тундру на роки.1983

РІДНА ШКОЛА

11

Іду своєї школи коридором,Колись таким широким, а тепер…Спіймав себе на думці – як же скороМи виросли! Хтось спився, хтось помер…І вже чужими стали рідні стіни,І відійшли у вічність вчителі…Тепер вже ми самі є “ковалі”,І кожен з нас в своїм нещасті винен.Хтось утвердився з-поміж нас в житті, –Один поважним став, а інший скромним,Літа минули, – світлі, золоті,І знову перед нами – невідоме.А юнь все та ж – грайлива та хмільнаВід щастя, що попереду чекає.Розчарувань ще спробує вона,А ми до них лиш в споминах вертаєм.1993

* * *

12

Ми стільки жили в тенетах Страху,Де ледве Правди зернина визріє...А може “гласність” – то просто захід,Щоб знову виявить “інакомисліє”?1989

“СВЯТКОВЕ”

13

Вулиці в гаслах і чергах,Шкіриться в очі плакат,Зболені залишки нервів, Завтра – усі на парад!1984

***

14

Потрібен час, щоб оцінити втратуЛюдей, котрих любив ти стільки літ…І за життя не встиг їм це сказати,Яке минуло, наче первоцвіт... Думки долають про добро і щирість,Що дарувать вагаємось, на жаль,І журавлі, які летять у вирій,Бентежать знов забуту вже печаль. Одні відходять, іншим треба жити,Так було завжди на оцій землі,Запали в душу спомини і квіти,І ця прощальна пісня журавлів.1995-2008

ОСІНЬ…

Тихше!15

Чуєте? – Осінь!Мовчки йду по алеї,Крик опалого листя десь озвався у серці.Журавлі в листопаді...Як в сповільненім кадрі –Так повільно спадають на землю листочки.Ні, я зовсім не плачу,Де ви бачите сльози, –То останній дарунокШвидкоплинного літа.Тихше!Чуєте? – Осінь!Я навік закохавсяВ шепіт ніжних берізок.1975

УКРАЇНІ

Ще розтануть сніги і прокинеться літо,

16

І піснями ударять в серця солов’ї,І зорітимуть знову в саду нашім квіти,Що їх ніжно так пестили руки твої.Не зів’янути їм, незабутнім, довіку,Поки родять у серці наснаги жита,Поки радість дається і біль чоловіку,Поки совість пречиста і пам’ять свята.І тоді з забуття, запізніло, нам зновуПодаровані будуть довіра і дар співчуття,В зачерствілій душі озоветься промовлене Слово,І в маленьких долонях нестиме надію Дитя.Бо зима відступає і крига скресає на ріках,Поки родять у серці наснаги жита,Поки радість дається і біль чоловіку,Поки совість пречиста і пам’ять свята.1985-2009

* * *

17

Моя душа – невиплакана скрипка,Торкнися струн – і, радосте, прощай!І знов печаль безслівна і незниклаСтискає серце дужче, ніж відчай.1985

НЕ ЗАЛИШАЙ…

Як місця не знаходжу від печалі,

18

І кожен спогад – все, що в мене є,- Мені лиш ніжність чарівних конвалій До розпачу вдаватись не дає.Згадаю знову в самоті вокзальній Отой твій погляд, – щирий та ясний, І найдорожчий дотик губ прощальний, Що білим птахом розбиває сни.Скажи – чому любились і стрічались,І говорили ті палкі слова,Два серця нині жалем повінчались,І небокрай твій потяг вже сховав.О ні, не будь, не будь така жорстока,Не забувай щасливі юні дні,Бодай ще раз, красуне синьоока,Свій ніжний погляд подаруй мені. Зимова ніч щось лагідно шепоче, Сліди розлук ховає знову сніг, І навіть вітер заважать не хоче Сніжинкам тихо падати до ніг.І квітне жаль трояндами сумними, І знову в серці смуток через край... Серед людей з байдужими очима Не залишай мене, не залишай.1978

РОМАНОВІ КУПЧИНСЬКОМУ

Хіба не диво ці пісні,

19

Написані поміж боями,Як кров лилася ручаямиВ одній за одною війні.Хіба не диво та любов,Що серце кожне наповняла,Стрільця і цісаря рівняла,Вмирала й воскресала знов.2002

ПІСНЯ ДЛЯ ДРУЗІВ

Щасливий той, хто друзів вірних має…

20

В житті і смуток замикає круг,Коли в надію віру ти втрачаєш,Тобі на поміч прийде вірний друг.Умій цінить за різним – найдорожче,І суть простих, невишуканих слів,Бо в цілім світі, знаю я – ніхто щеБез друзів залишитись не хотів.Я дорогих дарунків не чекаю,Бо слова щире – найцінніший дар.А є слова, що наче окриляють,Й злетіти хочеться аж до найвищих хмар.Правдивим будь і в кожному діянніТи найсвятішим запали свій дух,Нехай завжди – у щасті і ваганніЗ тобою поруч буде вірний друг.1977

СИРОТІЮТЬ ХАТИ…

Сиротіють батьківські хати...

21

Та ще довго у снах мама й татоБудуть нас до воріт проводжати,І назустріч подвір’ям іти…2006

* * *

Ні часу плин, ані дощі

22

Не зітруть спомини ніколи –Завжди щось коїться в душі,Коли проходжу біля школи…2002

БАТЬКОВІ

Мені ніколи не забути

23

Той жаль в очах твоїх і біль,І відчай в серці, як отрута, –Несила помогти тобіІ щось змінити – годі, годіОстаннім потиском руки……………………………….Цвітуть черешні на городі,Сідають бджоли на квітки.1996

ТАК СЯЮТЬ ЗОРІ НА СВІТАННІ

Так сяють зорі на світанні

24

В оці жовтневі тихі дні!Нам осені пора прощальнаОтвіт дарує – «так» чи «ні». Чи те збулось, чого жадалось,Чи марно страчена весна?Які чуття в душі зостались,Як келих випито до дна… Ні, не здолати безнадії,Наснаги сповнені серця,Якщо вони плекають мріїІ палко люблять до кінця...1988

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ РАНО ПОМЕРЛИХ ДРУЗІВІгора Т. та Юрія З.

Здається часом – винен, що живу,25

А вас немає – Ігоре та Юро…Я бачу вас не снах, а наяву,Розбивши забуття товстезні мури.Я чую сміх ваш щирий та дзвінкий,І в котрий раз дивлюся вам у вічі,А ваші недоспівані роки і весниВже ніхто не перелічить…Але і з Лети пам'ять проросте,Щоб стати птахом, променем, травою,І знову забрунькує й зацвітеДрево життя у вас над головою,І світлий шлях ваш вкриє первоцвіт…Ви ждете не печалі напускної,А радості, що наповняє світ,Одвічно розтривожений весною.1982

КОРІННЯ РОДУ

Моя бабуня (Царство їй)Була поетом –

26

До пісні, часом, “на ходу”Додасть куплета.А голос мала чарівний –Співала в храмі.Господь від неї щось вділивМені і мамі.Воно незримо проростаГодинно й денно...У вчених відповідь проста:“Спадковість, гени”……………………………….Я, власне, тут не про талант,Не про природу, –Як дивно в нас переплелосьКоріння роду.2007

ВТРАТА ІЛЮЗІЙ

Вони вже вкотре кажуть нам: “Живем на зламі”.

27

Програми й автори програм - Одні й ті ж самі.Їм вже вдалося задобритьПеро та ліру,Лишився зовсім “дріб’язок” –Розп’яти віру...2001

Арсену МонастирськомуНА СПОМИН ПРО ДРУГА

Перша осінь без тебе і літо…

28

Простяглися у вічність роки…Розлетілись у світ, наче діти,Надруковані другом книжки. Розділились на «до» і на «після» –Кожен день, кожна мить, кожен біль,І лунатиме синова пісня,Як присвята любові тобі. Тихим щемом бринітиме нота,Що в останнім акорді згаса,Даруватимуть спомини фото,Наче яблука – батьківський сад… Вже залишили гнізда лелеки,Як судилось і нам залишать…Нині тут десь твоя недалекоПоміж нами витає душа… Перша осінь без тебе і літо…Простяглися у вічність роки…Розлетілись у світ наче дітиНадруковані другом книжки.2006

СТАЛІНІСТИ

Витягли “вождя” із нафталіну,Обдивились на усі боки,Втішились – “Живий ще! Не загинув,

29

Нині треба сильної руки!З нею негаразди всі поборем,Виб’ємо дурне із голови,Щоб ОУН-УПА з Голодомором,Вже ніколи не згадали ви!”……………………………..Дяка Богу, що подібні мріїНе здійсняться, – нині інший час.Та Москві і далі сниться КиївІ ще буде снитися не раз.2009

ПРОСТОТА (ДІАЛОГ)

- Він пише надто спрощено і дивно, Воно не варте навіть і гроша...- Можливо це здається примітивним, –

30

Так відчувають серце і душа.

- Ну де, скажіть, тут милозвучність рими,Політ фантазій, витонченість слів?- Я, звісно, завше переймаюсь ними,Та більше тим, що висловить хотів.

- Якісь і стиль, і форма тут туманні,Банальні порівняння й почуття…- Окрім да Вінчі також ПіросманіНапевно має право на життя?……………………………………..Крізь хаос “еґо”, шкіл та філософійНезримо і одвічно проростаТа, до котрої підійти б хоч трохи –Господніх слів велика простота…2009

ПРО ДОВКІЛЛЯ, І НЕ ТІЛЬКИ

В знайомих якось німець гостював,І, надивившись, як живуть в нас люди, В кількох словах усе підсумував:

31

“У вас ще довго тут ладу не буде…”

Яким важким не було би життя, Чого б не бракувало нам щоднини, Перетворить довкілля на сміття? –Це, вибачте, залежить від людини.

Це наші – “рідні”, не з чужих країв, Свої – знайомі, приятелі, друзіЖбурляють всюди хто що не доїв –У парках, скверах або в лісосмузі.

Тут винен не лише менталітет, –А ще й – батьки, держава, виховання,Той дядько, що займає кабінет,Й не виправдав людського сподівання.

Тут винні всі – великі і малі,Це наша совість й повсякденний клопіт,Щоб в Україні – в місті і селіБуло не гірше, ніж “у них, в Європі”.

Бо нашим обіцянкам і словамНіхто у світі більше не повірить, Якщо в держави хоч і гідний крам, Але брудні і хата і подвір’я. 2009ПРО ЛЮБОВ

Скрізь пишуть і говорять про любов,Чуттєвість, пристрасть – мало не щоднини,Та про одне дещицю ти б знайшов –

32

Кохання чоловіка до дружини,Чи про дружин кохання до своїхЧоловіків – довіку Богом даних, –Хороших, ніжних, добрих, дорогих,Найкращих в світі, вірних і коханих.Хтось зауважить: “Жінка, чоловік –Це так банально і не романтично!”...Тоді стають навіщо на рушник,І присягаються кохати вічно?2009

ДРУЖИНІ НАДІЇ

За вірність нині келих підіймаю,За щиру ніжність наймиліших рук,За те, що ти до нинішнього маю

33

Так берегла кохання від розлук.За те, про що ніхто не знає в світіКрім нас обох, щасливих назавжди,За ті листи, що так чуттям зігріті,Котрі мене боронять від біди.За те, що ти так можеш зрозуміти, Жіночість, біль віддати до кінця,За цю весну й зігріті серцем квіти,Що так тобі, кохана, до лиця.Ну що я сам, розчулений до краю,Життя без тебе, – доля не моя.Ну що я сам без твого “Обіймаю”,Без слів оцих в листах: “Завжди твоя...”Кохана, від розлуки до розлукиЖиву тобою, рідна, уві сні Цілую наймиліші очі, губи, руки,Навіки подаровані мені.1979

НЕЧУТНО ПОПІД ВІКНА ХОДИТЬ ВЕЧІР

Нечутно попід вікна ходить вечір, Поміж сестер засяяла зоря... Я ніжно обійму тебе за плечі,

34

Коли останні промені згорять.Радітиму, як діти, й щохвилини Дивитимуся в карі озерця, Впаде роси вечірньої краплина У хмелем переповнені серця.А потім, на прощання, коло хати Я поцілую дорогі уста Й подумаю: “Невже ще хтось кохати Тебе у світі зможе щиро так?”1978

Я СЛУХАВ ПЕРЕДАЧУ ПРО ГЛУХИХ...

Я слухав передачу про глухих, –Ті почуття і жаль забути важко…“Яка в вас мрія?” – запитали в них,

35

Хтось відповів: “Почути пісню пташки…”

Бринять у серці досі ті слова,А зовсім поруч не глухі і зрячіПоводяться, як часто це бува,Так, начебто, не чують і не бачать…

Як мало ми цінуєм Божий дар – Ходити, чути, бачити, любити,Розгледіти щось дивне поміж хмар,Дощу і сонцю тішитись, як діти.

Дещицю, як задуматись на мить,У цьому світі треба чоловіку…Даруй нам, Боже, віру не згубитьІ ще – людьми лишатися довіку. 2009

КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЛЮБОВ

Ми вчимося любити – через біль, через жаль, через муки, Відцвітають літа і збирає врожай сивина,

36

Але тільки тоді, коли з’являться перші онуки,Пізнаємо любов і якою є справді вона…2011

ОНКО-НЕЛОГІЧНЕ

З.М.Шпиталь… Діагноз… Невблаганний часСпливає в позамежжя по краплині…

37

Непевне “завтра” вже чекає нас,І ще живе минулим певне “нині”…2011

ДРУЗЯМ

Мені з вами так легко і простоРозмовляти – аж вистигне чай,

38

І свіча, що заплакана воском,Вже засне, як бува зазвичай…2011

Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть... (Матвія 6:19,20)

39

ІРОНІЧНО-САМОКРИТИЧНЕ

Щоденний вірш – не самоціль, Потрібно мати що сказати,Бо час мине і знищить мільДумки куценькі й плагіати…2011

ПЕРЕКЛАДИ

40

Зі скарбниці світової пісенної християнської поезії1

ТУДИ, ДЕ ПАСТУХИ, ВКЛОНИТИСЯ ПРИЙШЛИ(Where Shepherds Lately Knelt)

1 Партитури пісень та виконання можна знайти на моїй сторінці - http://taras2008.ucoz.ua/publ/6-1-0-10

41

Jaroslav Vajda, 1919 - 2008Переклад з англійської Тараса Коковського, 2009р.

Туди, де пастухи, вклонитися прийшли,Забрів якось і я в сум’ятті почуттів,І тут знайшов я втіху та спокій,І тут знайшов я втіху та спокій.

На сіні, в ясельцях – предивнеє ДитяЛежало в пеленах – як ангел об’явив,Воно моє змінило все життя,Воно моє змінило все життя.

Все сталось, як пророк Ісая нам звістив,Цю радість передать мені забракне слів! –Князь миру став Спасителем моїм,Князь миру став Спасителем моїм.

Як можу я забуть Його святу любов –Небес безцінний дар і кров’ю змитий гріх, –Що Він пролив за мене і за всіх.Що Він пролив за мене і за всіх.

ПРЕСВЯТИЙ НАШ БОЖЕ(Holy, holy, holy)

42

Walter EhretПереклад з англійської 2004

Пресвятий наш Боже, Ти єси одинВ Трійці неподільній – Дух, Отець і Син.Лиш Тобі належитьСлава і поклін,Творче Всемогутній –Ти єси один.

Пресвятому БогуПісню вознесім,Що в Христі спасінняДарував усім.Милостивий Боже –Дух, Отець і Син,В Трійці неподільнійТи єси один.

ВІН ВОСКРЕС!(Christ is risen! Raise your voices)

43

Frank von Christierson, 1900 -1996Переклад з англійської Т.Коковського, 2007

Він воскрес! Христа і СпасаКожен нарід прославля,Він воскрес! Співає разом Пісню слави вся земля.

Смерть і гріх здолав Син Божий, Він воскрес! «Славім Царя,Що над смертю Переможець!» –Лине пісня за моря.

Він для нас життя небесне У раю приготував,Дав нам певність, що воскресне,Хто життя Йому віддав.

Жаль і смуток хай щезає,Безнадія – не для нас!Нині вся земля співає:«Він – наш Спас!»

ЗМІЦНИ У ВІРІ, БОЖЕ, НАС(Lord, keep us steadfast)Martin Luther 1483-1546

44

Англ.версія - Tr.Catherine Winkworth, 1829 -1878Переклад з англійської Тараса Коковського, 2007

Зміцни у вірі, Боже, нас,Нехай зближається кінецьТих, хто спасіння повсякчас Бажає звести нанівець.

Ісусе Христе, тільки Ти Дорога, правда і життя!Святую Церкву захисти,Щоб ми повік славили Тя!

Правдивий мир усім подай,Наповни втіхою серця,Хай величає кожен крайХриста, і Духа, і Отця.

ЩО ЗА ДИВНЕ ДИТЯ(Lovely child, holy child)David N. Johnson

45

Переклад з англійської Т.Коковського, 2005

Що за дивне Дитя,В Нім свята чистота,Немовлятко і Цар,Всього світу Володар,Алілуя, Алілуя.

Дивне світло облич,Осява темну ніч,Розбиває пітьму,Заспіваймо всі Йому,Алілуя, Алілуя.

Немовлятку святімНу ж бо дари несім,Прославляють Христа,Кожен нарід і вуста,Алілуя, Алілуя.

Нині радість у нас, -Народився нам Спас,Немовлятко і Цар,Всього світу Володар,Алілуя, Алілуя.

НЕ БІЙСЯ, ДУШЕ(Be still my soul)Catharina von Schlegel, 1697-?

46

Jane Borthwick, 1813 - 1897Переклад з англійської Т.Коковського,2008 Не бійся, душе, – твій Господь завждиЗ тобою поруч в радості й журбі, До Нього линь, до Нього лиш іди –Він допоможе нести хрест тобі. Не бійся, душе, Друг найкращий твійТебе провадить там, де мир й спокій.

Не бійся, ні, – минуле й майбуттяВ Його руці, бо Він керує всім,У Ньому певність, втіха і життя,Твоя надія – тільки в Нім однім. Не бійся, душе, – я скажу чому:Вітри і хвилі коряться Йому.

Не бійся, душе, у найважчі дні,Коли найближчі зрадять в день біди, -Лиш пам’ятай – Господь не зрадить, ні,Ти свій тягар на Нього поклади. За всі гріхи твої Він заплатив,За тебе на Голгофі кров пролив.

Не бійся, душе, – недалекий час,Коли з Христом навіки ми будемНа небесах, де Він чекає нас,Де сліз не буде і земних проблем.Не бійся, душе, злу прийде кінець,Хто вірним був – отримає вінець!ЯК ПИЛЬНУВАЛИ ПАСТУХИ (колядка)Г.В.Фінк (1783 – 1846)Переклад з англійської Т.Коковського, 2008

47

Як пильнували пастухи овець в нічній пітьмі,Господній ангел їм з’явивсь у сяйві неземнім.“Не бійтесь!” – зляканих втішав, і так промовив їм: “Звіщу велику радість вам, що станеться усім:

В Давида місті щойно ось, - який преславний день! –Прийшов у світ Господь Христос, – Володар всіх племен.Підіть, погляньте, ось вам знак – не в шатах золотих,Дитя, сповите в пеленах, у ясельцях лежить”.

Силенна сила в небесах з’явилась ангелів,І над землею забринів хвали і слави спів:“Всі славте Бога!” – раз у раз лунає звідтіля, Хай миром й спокоєм уся наповниться земля!

МАЛЕ МІСТЕЧКО ВІФЛЕЄМ (колядка)Л.Х.Реднер, 1868,Ф.Брукс, 1868Переклад з англійської.Коковського, 2008

48

Мале містечко ВіфлеємВже сон заколисав,Коли новий з’явився деньВ темряві із темряв.Зайнявся раптом сяйвом незвичним небозвід,Родився Той, Кого весь люд чекав багато літ.

В долину сліз зійшов Христос,Щоб смерть перемогти,І Добру Звістку в царство злаІз неба принести.Хвалу несіте, зорі! Співа Тому, Хто єВ небесному просторі, – усе єство моє.

В найтихшу ніч, що тільки є,Свій мир небесний СамСпаситель в яслах подаєВсім струдженим серцям. Невидимо й нечутно, крізь гомін бур і гроз,До всіх, хто тільки жде Його, – прийде Ісус Христос!

Будь з нами, Христе, повсякчас,Твоя безцінна кров Змиває гріх і кожен разДарує нам любов! Хор ангелів небесних співа про Бога сил:«Прийди, пануй завжди між нас, – Ісус Еммануїл!»

Я НА ТЕБЕ ПОКЛАДАЮСЬ (I am trusting you, Lord Jesus)Henry W. Baker (1821 - 1877)

49

Переклад з англійської Т.Коковського, 2008Я на Тебе покладаюсь –В радості й журбіЗа спасіння дар вклоняюсь Лиш Тобі.

Лиш у Тобі, Христе-Спасе,Прощення провин. На хресті здобув життя намБожий Син!

Він безцінною СвоєюКров’ю нас обмивІ прийняв увесь на СебеБожий гнів.

О, Ісусе! Ти провадишКрізь життя мене,І даєш нам хліб насущнийДень за днем.

Не змаліє Твоя сила,Господи, повік!Так у Слові ПресвятомуТи прорік.Нас Ісус Христос за рукуВ небеса веде, Дім на камені ніколиНе впаде.ЛИШЕ ТОБІПереклад з російської Т.Коковського, 2008

50

Лише Тобі – мій дім і яБажаєм, Господи, служити.Благослови, щоб ми моглиВ правдивім послухові жити.Допоможи нам повсякчасВ Твоїх очах добро робити,Щоб пам’ятали ми щораз,Як одне одного любити.Щоб пильнували ми той храм,Що завдяки Твоїм словамБуло закладено у нас,В котрому Ти, і Дух, і Спас.======================Під Твою ласку віддаю,Я, Боже, всю свою сім’ю –Дай, щоби завжди були миТвоїми вірними дітьми.

АГНЕЦЬ БОЖИЙ(Lamb of God, pure and holy)Agnus Dei — частина Служби Божої

51

західного обряду.N.Decius – 1485-1546Переклад з англійської Тараса Коковського, 1998

Божий Син, чистий й святий,Пішов на хрест у муках.Агнець, що був розп’ятий,Чий послух – нам наука.Він всі гріхи поніс за нас,Від відчаю всіх нас спас.Помилуй же нас, о Ісусе!

Божий Син, чистий й святий,Пішов на хрест у муках.Агнець, що був розп’ятий,Чий послух – нам наука.Він всі гріхи поніс за нас,Від відчаю всіх нас спас.Помилуй же нас, о Ісусе!

Божий Син, чистий й святий,Пішов на хрест у муках.Агнець, що був розп’ятий,Чий послух – нам наука.Він всі гріхи поніс за нас,Від відчаю всіх нас спас.Свій мир нам зішли, о Ісусе!

ХВАЛІМ УСІ ТВОРЦЯ!Мартін Рінхард (1586 –1649)Переклад з англійської Тараса Коковського, 2007

52

Хвалім усі Творця і серцем, і вустами!Він творить чудеса і в нас, і перед нами.З початку наших днів, тепер і повсякчас,Зі щедрої руки Він все дає для нас.Хвалім усі Христа – Спасителя Живого,За нас перед Отцем Заступника Благого!Він смертю смерть здолав і викупив усіх,Над нами відтепер не має сили гріх!

ОБРАЗ ТВІЙ НА МОЇМ СЕРЦІ (On my heart imprint your image)Tomas H.Kingo (1634-1705)

53

переклад з англійської Т.Коковського, 1997

Образ Твій на моїм серці,Любий Христе, як печать.Ні вітрам його не стерти,Ні багатству не здолать.Пам'ятатиму весь час –Цей Христос, що вмер за нас, –Грішні, втрачені створіння,Став нам славою й спасінням!

Я благаю: “О, Ісусе,Втіху дай в тяжкій борні,Поможи під час спокуси,Будь зі мною по всі дні,Щоб надія і любовОбновлялись знов і зновЧерез смерть ТвоюЙ безцінні – муки, більІ воскресіння!”.

СВОГО ДУХА НИНІ, ОТЧЕ (Hear us now, our God and Father)Text: Harry N.Huxhold, b.1922

54

Переклад з англійської Т.Коковського, 1998

Свого Духа нині, Отче:Ми благаємо – зішлиТвоїм дітям, що навікиПрисягнуть Тобі прийшли.Поєднай серця в молитві,Що не матиме кінця…Хай приймуть благословенняЗ рук Небесного Отця.Дай їм радість і надію,І у смутку не лишай.Кожен день – у щасті й горі,Завжди з ними пробувай.Довгих літ життя земногоДай їм, Боже, перейти,Аж допоки не покличешЇх в Свої оселі Ти.

БОЛЮ СПОВНЕНИЙ І СМУТКУ(Stricken,smitten and afflicted)Text: Thomas Kelly, 1769 – 1855

55

Переклад з англійської: Тараса Коковського, 1997

Болю сповнений і смутку,Він вмирає на хресті, -Це Ісус, котрого людиВсі покинули, то Він, –Той Пророк, так довго жданий,Син Давидів, Бог і Спас!Слово вірне і правдиве –Ось який є доказ в нас!

Чи Його ти чуєш стогін?Бачив горе, над оце?Друзі всі Його зреклися,Й вороги плюють в лице.Всі повстали проти Нього,Й ні один не захистив…Та найбільшим був ударомТой, що Правий Суд вчинив!

І коли ми легковажим,І не каємось в гріхах –Грішна верх бере природа,Й відступа правдивий страх.Ось за всі гріхи заплата,Ось Хто наш несе тягар, –Божий Син, що воплотився,Світу Спас і Володар!

Він для нас – тверда основа,Наш притулок вік у вік,Скеля нашого спасіння,

56

Бог й водночас – Чоловік!Агнець Божий, що за грішнихВ жертву Сам Себе віддав.Завжди буде переможцем,Хто Христовим вірним став!

У СТАЄНЦІ СВІТУ СПАС (колядка) (See in yonder manger low)Edward Caswall 1814-78

57

John Goss 1800-80Переклад з англійської Т.Коковського, 2008

У стаєнці світу СпасНародився днесь для нас,Вік за віком йшов і ось -Богом звіщене збулось –Вифлеємська славна ніч,Сяйво сяє із облич.Спас родивсь – радіймо в Нім,Хай співа Єрусалим!

Ось лежить у ясельцях,Той, чий трон на небесах.Херувим і серафим –Всі вклонились перед Ним.Віфлеємська славна ніч,Сяйво сяє із облич.Спас родивсь – радіймо в Нім,Хай співа Єрусалим!

“Свят, свят, свят!” - славить усе,Сходу цар дари несе,Божий Син прийшов у світ,Щоб сповнився заповіт.Віфлеємська славна ніч,Сяйво сяє із облич.Спас родивсь – радіймо в Нім,Хай співа Єрусалим!Нас навчи, Святе Дитя,Так провадити життя,Щоби нині й повсякчас

58

Бог завжди радів за нас.Віфлеємська славна ніч,Сяйво сяє із облич.Спас родивсь – радіймо в Нім,Хай співа Єрусалим!

СПИТЬ ДИТЯТКО У ЯСКИНІ(Польська колядка-W żłobie leży)Переклад з польської Т.Коковського, 2008

59

Спить Дитятко у яскині,Коляди настав вже час,Заспіваймо разом нині,Бо Христос родивсь для нас!З пастушками прибігаймо,Рожденного прославляймо,Він є наш Господь і Спас.Хоч овечки мирно спали,Пастушки їх стерегли,Раптом світло засіяло - Налякалися були.Та як Добру Вість почули - Про усі страхи забулиЙ в Віфлеєм святий пішли.

ДИВНЕ ДИТЯ! (італійська колядка)Gesu Bambino (Infant Jesus)Переклад з англійської Т.Коковського, 2007

60

Якось в морозну, зимню ніч,Небес предивний дар, –Розцвіла квітка чарівна –Любові й світла Цар.Дитя вродилось, що ЙомуЗраділа вся земля.Ангели, зорі й пастирі –Славили Короля.Прийдімо, поклонімось - 3 разиВін наш Спас!

Ось знов приходить ніч свята,Палають так серця,Що повернула до життяЧарівна квітка ця.Любові й світла дивний ЦарЗ раю зійшов до нас,Щоб разом з Ним на небесахМи були повсякчас.Прийдімо, поклонімось - 3 разиВін наш Спас!

ХРИЩЕННЯ(See this wonder in the making)Laroslav J.Vajda, b.1919

61

Переклад з англійської Тараса Коковського, 2003

Диво дивне нам зсилаєСам Господь, і промовляє:“Не лякайсь, мале дитятко,Пастир дбає про ягнятко”.

Відчинились брами неба,І Отець лицем на тебеВже засяяв: “Ти нетлінніВспадкував дари безцінні!”

Більш, ніж рідні батько й мати,Буде Бог про тебе дбати.Під Твою опіку, Отче,Ми дитя віддати хочем.

Щоб воно – земне насіння,Новим сталося творінням,Вмите купіллю святою –Божим Словом та водою.

ВТІШНА НОВИНА!(Amazing Grace)

62

John Newton (1725-1807)Переклад з англійської Тараса Коковського, 2009Яку Ти втішну новину Мені, мій Боже, дав, Щоб я, пропащий і сліпий,Віднині зрячим став.

Ти серце зболене зігрівІ всі жахіття змів.Мені до віку не забутьТу мить, як я прозрів!

Крізь бурі, пастки і штормиНам довелось пройти –До дому рідного вкінціНас допровадиш Ти.

Лише добро і благодатьВід Господа мені,Моя надія тільки в НімДовіку, по всі дні.

Забракне десять тисяч літ,Щоб славить раз у разОтця, і Духа, і Христа,Що нас від смерті спас.

Яку Ти втішну новину Мені, мій Боже, дав, Щоб я, пропащий і сліпий,Віднині зрячим став.

63

ПЕРЕД ТОБОЮ НА КОЛІНАХ...(Пред Теб, о, Боже...)Переклад з болгарської Тараса Коковського, 2009

64

Перед Тобою на колінах, стою, о Боже, зі слізьми, Благаю – будь же милостивий і щире каяття прийми.Почути радість дай та втіху і Свого не ховай лиця, Щоб я біліший став від снігу і, вдячний, прославляв Отця.

Згрішив я – ніде правди діти, вчинив лукавство, заздрість, гнів,І не дотримав заповіти, покірним бути не зумів. Подай же, Боже, серце чисте і духа віднови в мені. Вщаслив Своїм благоволінням тепер, завжди і по всі дні.

З поезій Юліуша Словацького (1809-1849)

Переклад з польської Тараса Коковського

65

Juliusz Słowacki (1809-1849)CHWAL PANA, DUSZO MOJAChwal Pana, duszo moja,Z głębokości twych zdrojaWychwalaj świętość Jego.Chwal! chwal NieśmiertelnegoZa duch twój - za twe blaski,Za wszystkie Jego łaski.On cię usprawiedliwił,Tylekroć ubezpieczył,Nakarmił i uleczył.

МОЯ ДУШЕ, ХВАЛИ БОГА,Моя душе, хвали Бога,Без Творця – ні до порога.Прославляй Його, Святого,Хвали Вічного, Живого,Що пильнує наші душіІ дає нам хліб насущний.Він щодня нам чинить диво,Завжди судить справедливо.Нам на рани ллє оливу…2009

Juliusz Słowacki (1809-1849)BO MIĘ MATKA MOJA MIŁABo mię matka moja miła

66

Na słowika urodziła,A ja wziąwszy taki głos,Ze słowika jestem kos…A to wszystko są nonsensa,Te moje wierszyki nowe,Gdzie się język mój wałęsaI bawi zęby trzonowe…

БО МЕНЕ МАТУСЯ МИЛАБо мене матуся милаСоловейком уродила.Але випав такий льос –З соловейка стався дрозд.Це язик в усьому винен –Він що хоче виробляє,(то й виходить плутанина)Й кутні зуби забавляє…2009

Juliusz Słowacki (1809-1849)BARANKI MOJEBaranki moje,

67

Zaświtał czas,Nad piękne zdrojePowiodę was.Puszczę was, owieczki,Na piękne kwiateczkiI będę pasł.Baranki z ducha,Ja pasterz wasz;Pan Bóg mię słucha,Ozłocił twarz…Bogiem promienny,Odprawiam bezsennyAnielską straż.

МОЇ ЯГНЯТАМої ягнята! –Настав вже час,До вод джерельнихПроваджу вас.Пущу вас, ягнята,На луги квітчатіІ пастиму вас.Ягнята з духа –Я – пастир ваш.Бог мене слухаНа небесах.Буде вам сторожаАнгельська, БожаВ усіх часах.НОВА РАДІСТЬ СТАЛА!Різдвяний сценарій для Недільних шкілАвтор: Анна Сушинська.

68

Переклад з польської, редагування, доповненняТараса Коковського, 2003

І. Частина.

Звучить Різдвяна мелодія.На сцену виходять ведучий і діти.

Ведучий:Усе притихло, зірка ранняЗійшла на небі, час настав,Весь світ втомився у чеканніСвого Спасителя – Христа.

Діти (разом):Прийди, Господи Ісусе!Зійди до нас з неба і дай нам розраду.

Ведучий:Ходіть, дітки, пошукаємУ яслах Дитятка,Цілу землю перейдемо,І таки Його знайдемо.

Всі сходять зі сцени.

ІІ. ЧастинаДобра ЗвісткаНа сцені з'являються Марія і Ангел Гавриїл

69

Ангел:Радій, благодатная, Господь із тобою! Благословенна ти між жінками!

Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і дасиш Йому ймення Ісус.Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Марія:Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно зі словом твоїм!

Марія і Ангел сходять зі сцени

III.Частина

На сцені з'являються діти:

Ведучий:Кожна людина на щось чекає,Але серед усіх чекань одне -Найважливіше -

Всі разом: Чекання на Бога!

70

1-а дитина:Радісне чекання – втіха для життя,Бо воно дарує сенс і майбуття,Всі чекали люди і настав той час -Післаний із неба нам Господь і Спас!

2-а дитина:В цей зимовий, тихий вечір,Сплять засніжені оселі,Й особливими чуттямиЛюдські сповнені серця.Це предивний Святий вечір -На котрий ми всі чекали, -І дорослі, і малеча, -Святий вечір довгожданий.

На сцену виносять ялинку і прикрашають, готують стіл для Святвечора:

3-я дитина біля ялинки:Хай ялинка нагадає той день і годину,Як зібралась на Святвечір побожна родина.Щоб любов запанувала й людей примирила,Щоби радість залишилась й згода загостила.

4-а дитина – біля столу, кладучи сіно під обрус:Трошки сіна на Святвечір під білим обрусомНагадає нам ті ясла, де лежав Ісусик.

5-а дитина – показуючи рукою на обрус:Приготуймо також місцеДля тої людини,

71

Що самотня у цей вечір -Бо нема родини.

Всі діти виходять на сцену. Тут з'являється жебрачка:

1-а дитина:Поділімось з нею хлібом,Як і предки наші,Бо ось мир йде цілим світом,Жаль і кривду гасить.

2-дитина:Поділімось добротоюІ усміхом щирим,Привітаймо своїх ближніхЛюбов'ю і миром.

3-я дитина:Там де хліб навпіл ламають -Немає незгоди,Ближній ближнього там любитьі не робить шкоди.

Всі співають колядку “Тиха ніч”

Ведучий:Святвечір – це:Поділитись хлібом з ближнім, простити провину,Вміти гнів свій вгамувати на іншу людину.І усім добро робити, як нас Бог навчає,Що Сам милість виявляє і щедро прощає.

72

IV. Частина. Різдво:

Виконується колядка “Бог ся рождає”, “Нова радість стала” або інша

Ведучий:Рождається Бог багатим,Що берла тримають й трони,І бідним, усім нужденним,Що з терену в них корони.

Рождається тим, хто збивсяЗі шляху і йти не може,І тим, хто так палко вірить, -Усім ця Дитина Божа.

Далекі і ті, хто близько, -Всі люди по цілім світіВід заходу і до сходуЛюбов'ю Його зігріті.

Виконується Різдвяна колядка

Марія:Спи, Дитятко, спи, любове,Ти приніс дари чудові.

Хтось з дітей:Спи, Ісусе, спи, оченька зімкни,Будем Тебе колисати, пісеньками присипляти,Спи, Ісусе, спи маленький,Спи, серденько, спи.

73

Виконується колядка

Віншування:

Ведучий:Просим Тебе Боже, зглянься на Свій люд,Благослови працю і щоденний труд,Вчини так, щоб людиБули добрі, щедрі, щирі,Щоб не було зла і воєн,і всі жили в мирі.

Щоби бджоли мед давалиі нива родилаЩоби Бога прославлялаУкраїна мила.

ПРИТЧА ПРО СІЯЧАЄвангеліє Матвія 13:1-9, 18-23

(сценарій для дітей Недільної школи на чотири дії)Переклад, редагування і доповнення Т.Коковського.Переспів вірша О.М.Жемчужнікова (1821-1908)

74

1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря. 2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом. 3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. 4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували. 5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була; 6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли. 7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив. 8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро. 9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! …18 Послухайте ж притчу про сіяча. 19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою. 20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його; 21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується. 22 А між терен посіяне, це той, хто слухає

75

слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. 23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

Дія 1-шаВедучий:Сіяч у полі якось зерна сіяв,Зірвався вітер й зерна ті розвіяв.Одні із них упали при дорозіІ прорости ніяк були не в змозі, –Їх птаства гурт, що поруч пролітав,За мить склював, бо голод докучав.

1-й персонаж:Я нині таке почула! Один чоловік розповів мені про Бога. Виявляється, що Біблія – це Слово Боже! Треба обов’язково її якось прочитати. Здається, вона десь була в мене вдома – зараз пошукаю. Ось вона, знайшла! Так, прочитаємо спершу заголовок. Що це за Книга Хронік? Нічого не збагну. Спробую ще раз – Книга Приповісток Соломонових. Приповістки Соломона? Що воно таке? Ні, це не для мене – це надто важко зрозуміти.

Лукавий:Так з тими буває, хто слухає Слово,Та серцем прийняти його не готовий,Я миттю у них Боже Слово краду –На втіху собі, але їм на біду.

Дія 2-гаВедучий:

76

Були ще зерна, що на камінь впали Та сили дати плід вони не мали,І їм, без ґрунту, сонячне промінняСпалило хутко ще слабке коріння.

2-й персонаж:(Радісно вигукує!) Я такий щасливий – Бог любить мене! Я буду служити Своєму Творцеві! Яке ж чудове все Твоє твориво! Я хочу молитися і славити мого Господа! Дякую, Тобі, мій Боже, за цей чудовий світ, який Ти створив, за Твою любов до мене!

Лукавий:Що це за витівки? Що це ти робиш?

2-й персонаж:Я оце…

Лукавий:Ти що, молишся?

2-й персонаж:Я? Молюся? Та, ні, тобі причулося? Як ти міг так про мене подумати?

Лукавий:Я таки чув, як ти звертався до Бога і казав: «Боже! Господи!».

2-й персонаж:Та я…

77

Лукавий:Ти що, віруючий?

2-й персонаж:Здається так, тобто ні… Тобі ж добре відомо, що Бога немає. Ну, гаразд, мені вже час йти.

Лукавий:Оце так віруючі! Налякай їх бодай трохи і вони вмить зречуться Бога! (Виходить).

Дія 3-тяВедучий:Третє зерно поміж тернину впало,І дати раду з терном сил не мало – Той терен швидко зерня заглушив,Щойно дістав вологу він від злив.

3-й персонаж:Ура! «Динамо» - чемпіон! «Динамо» - чемпіон! Раптом вмить замовкає, наче щось пригадав.Нині ж понеділок! А я кожного понеділка читаю Біблію… Що робити? Так хочеться подивитись футбол. Так - так. Ні, треба мати силу волі. Зараз я дістану Біблію і почну читати. Так, що я читав минулого разу?

Думає і чухає потилицю.А що, коли я трішки подивлюся телевізор? Нічого ж не станеться, правда? Та ні, не можна, треба читати Біблію… Придумав! Підкину монетку! Якщо випаде «копійка» - буду дивитись телевізор, а якщо «герб» – читатиму Біблію.

78

Підкидає монету догори і дивиться. О, «копійка»! Ура! Буду дивитись футбол! «Динамо» – чемпіон!», «Динамо» - чемпіон!»

Ведучий:Тож буде без плоду зернина ота –Її змарнувала мирська суєта.

Дія 4-таВедучий: Зерно, що на добрую землю упало,Врожаю рясного пори ся діждало,І зернами колос налився на диво –Посаджене – більше в сто раз зародило!

4-й персонаж:О, як би я стати дорослим хотів,Й принести Ісусові добрих плодів! Додому запрошу я друзів своїх, Щоб їм розповісти про те, як за гріхІ їхній, і всіх на цім світі людейСпаситель помер, і веде до небесЩоб кожен колись, як Син Божий – воскрес!Друзі, ходіть мерщій до мене! Я маю вам розповісти щось дуже важливе!

Ведучий:Як вдосталь було у зерна водиІ ґрунт поживний, то воно плодиПриносить добрі, тож так само й в насПравдива віра зроджує весь час:Добро, терпіння, стриманість, любов,

79

Дарує щедро радість знов і знов,І милосердя й лагідність ХристаВ дитині Божій рясно пророста.

Сіяч:Сіяч у полі якось зерна сіяв,Зірвався вітер й зерна ті розвіяв.Який же, друже мій, твоє зерноПринесло плід, і як зійшло воно?

Ведучий:Дорогі брати і сестри, користь цієї притчі для нас –

це можливість поглянути на самих себе, якими ми були і якими нас зробив Господь. Якщо ми уважно поглянемо на себе, то переконаємось, що час від часу ми подібні до всіх, про кого говорить Ісус у притчі. За свою природою ми подібні до затверділого ґрунту, нездатними приймати Євангеліє, відданими на ласку диявола. Інколи ми подібні до кам’янистого ґрунту, помилково вважаючи, що не потребуємо глибокого коріння для того, щоб витримати все, що випаде нам у житті. Ми також підпадаємо під вплив турбот і багатства цього світу. Але Бог продовжує працювати в наших серцях. Він садить там зерна Свого Слова і піклується про його ріст і плоди. Він дає нам нагоду мати добрі плоди нашої віри. Посаджені у наших серцях зерна Свого Слова Він поливає водою Хрищення і піклується, щоб воно мало належні умови для росту і поживу. Він захищає його від шкідників. Тож нехай Боже Слово зароджує у вас рясно, у 100 разів більше від посадженого. Саме це і є силою Божою, що діє у вашому житті.

80

Збагнувши до кінця зміст цієї притчі, подякуймо Богові за те, що Він привів нас до пізнання правди і дав нам благословенну нагоду зростати у вірі і побожності завдяки силі Христового Євангелія. Пам’ятаймо, що владою свого Слова Бог керує серцями віруючих. За допомогою Євангелія Він кличе людей до Свого Царства. Силою Євангелія Він створює в людських серцях спасенну віру в Ісуса Христа. Цією ж силою Він зміцняє і вберігає віру, спонукаючи людей приносити плоди віри, скеровує їх до дотримання Божих заповідей і виявлення ними правдивої любові до Бога і до ближнього.

МОЛИТВА:Всемогутній Боже, дякуємо Тобі за те, що Ти

зрощуєш у нас насіння Твого Слова. Приявністю Твого Святого Духа допоможи нам отримати це насіння з радістю, щоб ми могли завжди приносити добрі плоди нашої віри, надії і любові; Ми просимо про це через Твого Сина, а нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, який живе і царює з Тобою, Отче, і зі Святим Духом, – один Бог нині і повіки вічні. Амінь.

ПРО АВТОРА КНИГИТарас Коковський (1956р.н.) – священик,

літератор, перекладач, фотограф, музикант, автор і виконавець пісень, священик. Мешкає у Тернополі. Твори в різні роки друкувались на сторінках місцевих

81

та республіканських видань, інші виносяться на суд читача вперше. Автор намагається зобразити навколишній та внутрішній світ, історичні події, природу через призму почуттів і переживань людини, небайдужої до рідного краю та його майбутнього. Значна частина поезій і перекладів присвячені духовному утвердженню людини через віру в Бога, звеличенню Христа Спасителя та милостиве викуплення грішника завдяки Божій ласці.

При оформленні книги використано світлини автора.

СТОРІНКИ АВТОРА В ІНТЕРНЕТІ:Проза, поезія, переклади, пісні:http://ulcwest.wordpress.com/Світлини: http://taraskokovskysphotopage.blogspot.com/Проза в авторському виконанні: http://lucaster.podfm.ru/proza/Поезія в авторському виконанні: http://lucaster.podfm.ru/poetrytk/Пісні в авторському виконанні:http://lucaster.podfm.ru/musictk/Блог: http://taraskokovskyj.blogspot.com/Проповіді Божого Слова:http://ulcwest-sermons.blogspot.com/

82