НОВИЙ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ 7 …lib.iitta.gov.ua/8735/1/Власов про новий...для 7 класу), маємо ознайомити

21

Т еорія та методика

навчання

Будьмо Будьмо

знайомі!знайомі!

Віталій Власов

НОВИЙ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДЛЯ 7 КЛАСУ: НОВЕ ПРОЧИТАННЯ

ТРАДИЦІЙНОГО ЗМІСТУ

Нещодавно довелося відповідати на лист учителів Дніпро петровщини з пропози-ціями, які стосувалися проблем українського підручникотворення. Міркування про вдо сконалення навчальної книжки кореспондували із загально мето-

дичними вимогами, а саме:

- сучасний підручник має бути самодостатнім – таким, що містить досить багато інформації, запобігає багатогодинній пошуковій роботі в Інтернеті;

- таким, що до снаги й ледачкуватому учневі, й тому, хто прагне отримати найви-щий бал;

- дохідливим і зрозумілим, написаним інформативно й водночас просто;

- проблемним, тобто таким, який спонукає до роздумів;

- цікавим і захопливим;

- таким, що пропонує вчителеві структуру уроку і дає змогу використовувати як традиційні методики, так і но вітні,

- таким, що відповідає найсучаснішим досягненням полі графії, тобто яскравим та

привабливим.

Варто зауважити, що нове покоління підручників для 7 класу має з’явитися у світ в умовах, коли відбір навчального видання відбувається за іншим принци-пом й відповідно до демократичних норм – спочатку всі підручники прохо-дять етап експертизи, а згодом кожна школа має обрати собі книжку, за якою наступного навчального року навчати-муться семикласники. Не вдаючися в де-талі розподілу та фінансування відібра-них учителями підручників (адже відомо, що держбюджетом не передбачено виді-лення коштів на нові навчальні книжки для 7 класу), маємо ознайомити вчителів з новим підручником з історії для 7 кла-су, підготовленим у київському видав-ництві «Генеза»1.

Новий підручник з історії України для 7 класу В. Власова за структурою, стилем викладу, композицією навчального текс-ту здебільшого продовжує започаткова-ну лінійку навчальних книжок для 5 та 6 класів. Утім є, звичайно, й відмінності.

1 На сайті видавництва «Генеза» можна ознайомитися з четвертим розділом підручника «Галицько-Волинська держа-ва»: www.geneza.ua

Власов Віталій Сергійович –

кандидат педагогічних наук, стар-

ший науковий співробітник відді-

лу суспільствознавчої освіти Інс-

титуту педагогіки НАПН України.

Головний редактор журналу «Іс-

торія і суспільствознавство в шко-

лах України: теорія та методика

навчання».

ПІДРУЧНИКИ ІСТОРІЇ. 7 КЛАС

ІСТОРІЯ І СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО В ШКОЛАХ УКРАЇНИ: теорія та методика навчання, 2015/3


навчання

22


Такою відмінністю вважаємо, зокрема, систему роботи з історичними джерелами. Як відомо, сучасна методика визначає вмін ня працювати з історичним документом як фундамен таль не вміння учня, що має формуватися впро-довж навчання засобами кількох шкільних курсів. Оскіль-ки в 7 класі загально освітніх навчальних закладах учні по-чинають опановувати систематичний курс історії, то саме тут закладаються основи формування спеціальних істо-ричних умінь. Тож, власне, тут маємо розпочати ґрунтов-не, систематичне навчання учнів роботи з писемними іс-торичними джерелами. Тому вже перші пара графи під-ручника навчають методики покрокового аналізу історичного документа.

Перший параграф, присвячений вивченню нового ма-теріалу («Східнослов’янські племена – предки українців – напередодні утворення держави»), знайомить з першим кроком формування вміння працювати з писемним дже-релом, який передбачає застосування вже сформованого загальнодидактичного вміння визначати основне в тексті: «Про що йдеться в тексті і що саме довідалися?». Згодом спрямовуємо учнів на визначення особи автора докумен-та, часу, місця й обставини його створення.

Далі учні мають нагоду ознайомитися з наступними кроками у формуванні вміння працювати з історичним джерелом, які передбачають ознайомлення з процедурою пошуку інформації, що міститься в тексті джерела. Остан-ній етап формування вмінь працювати з історичним дже-релом стосується ціннісних настанов автора документа, виявлення упередженості в тексті тощо.

Варто наголосити, що під час практичних занять учням пропонуємо вдосконалювати вміння працювати з неве-личким фрагментом історичного джерела.

СТРУКТУРА ПІДРУЧНИКА

На початку підручника подано зміст та розповідь про те, як працювати з новою навчальною книжкою. Увагу уч-нів варто привернути до піктограм – малюнків-символів, що мають на меті допомагати їм опрацьовувати матеріал підручника.

Спеціальні піктограми вказують на запитання та за-вдання до пунктів, які запропоновано опрацьовувати у па-рах, групах або в загальному колі. Cимволами позначені завдання, спрямовані на сприйняття та осмислення учня-ми основного тексту підручника. Наприкінці кожного па-раграфа запропоновано рубрики «Оцініть себе» та «Вра-ження від уроку», які позначено відповідними піктограма-ми. Для самостійних контрольних завдань до практичних занять – свій малюнок.

Зверніть увагу на нову піктограму – . Нею позна-чено рубрику, якої не було в підручниках для 5–6 кла-сів, – «Історична розминка», з якої починається кожен параграф підручника «Історія України. 7 клас». За автор-ським задумом, кожен урок запропоновано розпочинати з дидактичної гри. Цей методичний прийом, на наш пог-ляд, допоможе мобілізувати увагу та пізнавальну актив-ність учнів під час вивчення нового навчального матеріа-

лу, актуалізувати опорні знання, на які спиратимемося для кращого засвоєння нових історичних фактів та й просто – зацікавити, адже визначальною властивістю су-часних підлітків є така: робити лише те, що цікаво.

Як і належить, підручник поділено на розділи (відповід-но до програми їх п’ять). Кожен розділ має свій колір ко-лонтитула й відповідний символ-піктограму. Так, перший розділ «Виникнення та становлення Київської Русі» має піктограму – печатка (двозуб) Святослава, другий «Київ-ська Русь наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.» – різ-новид тризуба – родового знака Рюриковичів, третій «Київська Русь у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.» – зображення архангела Михаїла, четвертий «Галицько-Волинська держава» – прорис печатки князя-короля Юрія І Львовича, – п’ятий «Україн ські землі у складі Великого князів ства Литовського…» – герб ВКЛ «Погоня» з Литовського Статуту. Оскільки усі зображен-ня є автентичними, учителеві варто звернути на них ува-гу. Можливо, наприкінці опрацювання кожної з тем по-вертатися до витлумачення символічного значення кож-ного.

Інший спосіб опрацювання – пропонувати у групах проектні завдання на період вивчення теми (пошук ціка-вої інформації, розгадка історичних таємниць, альтерна-тивні версії історичних подій тощо).

Структурна одиниця підручника – параграф – є єди-ним інформаційно-пізнавальним блоком, що складається з текстів (основного, додаткового (фрагментів історичних джерел), пояснювального (словничка історичних термінів, текстівок до ілюстрацій)), ілюстрацій, запитань і завдань. Усі структурні компоненти пов’язані з основним текстом.

ІСТОРІЯ І СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО В ШКОЛАХ УКРАЇНИ: теорія та методика навчання, 2015/3 23

70

2

ñò.

.

-

-

. ò ñò ò ñ ñ ñò ñ ñ -

-

ñò .-

ñ ñ

-

71

2

ñò.

--

- --

-

-

ò ñò --

-

--

-

--

. ñ ñ ñò ñ ñ

10

---

-

---

--

--

72

2

ñò.

--

ò-

-

-

-

-

-

-ñ-

--

-

-ò -

-

-

-

-

73

2

ñò.

. òò ñò ò ñ

10 -

-- -

--

--

--

ñò1130 -

-

--

--

2

2

--


74

2

ñò.

--

ñ,

-

-

. ñ ñ ñò ò ò

-

-

-

-

75

2

ñò.

-

-

70

150 -

.-

2 2 -2

2-

2

.

-

-

2

43

76

2

ñò.

-

-

10 11 --

-

-11

-12 13-

-

77

2

ñò.

34011

11 -

--

-

1.-

2.

-.

3..

4.

5.

-



навчання ПІДРУЧНИКИ ІСТОРІЇ. 7 КЛАС

ЯК ВИКОРИСТАТИ ПІДРУЧНИК НА ПОЧАТКУ УРОКУ

У назви параграфів, окрім інформаційних назв, що від-повідають програмі, винесені художньо-образні вислови, здебільшого з історичних та літературних пам’яток «Жит-тя за звичаями і законами предків своїх…»: «Східно-слов’янські племена – предки українців – напередодні утворення держави»; «Багато воєн він чинив...»: «Князь Святослав та його походи за історичними джерелами»; «З мудрістю в розумі та серці»: «Київська держава за правління Ярослава Мудрого». «Кожен хай держить от-чину свою…»: Київська Русь за наступників Ярослава; «Ба-тиїв погром: «Сповнена була земля руська ворогами…»: Монгольська навала на українські землі; «На перетині цивілізацій»: Повсякденне життя та взаємовідносини на-селення України в 14 – початку 16 ст. Цей прийом дає змогу сконцентрувати увагу учнів на основній проблемі (яку можна обговорити під час рефлексії наприкінці уро-ку), створити в них додаткову мотивацію навчання. Не варто забувати й про те, що подібні вислови – часто ци-товані, такі, за якими впізнають епоху чи автора, в основі яких лежать досить популярні метафори, – самі по собі є елементами картини світу, тобто фактами культури. У лін-гвістиці такі вислови називають прецендентними фено-менами; тезариус таких одиниць – результат освіти та розвитку особистості.

Розпочинає параграфи, як уже було зазначено, рубри-ка «Історична розминка», у якій викладено умову дидак-тичної гри, доречної на уроці. Як відомо, сучасна методи-ка навчання історії витлумачує дидактичні ігри як найе-фективнішу форму модернізації навчального процесу. Адже засобами гри значно активніше відбувається збуд-ження пізнавального інтересу, саме тому гра здатна оп-тимізувати мотиваційну сферу пізнавальної діяльності, без чого, як засвідчує стан сучасної шкільної освіти, нав-чання втрачає продуктивність і зводиться в багатьох ви-падках нанівець.

Запропоновані ігри апробовані автором протягом бага-торічного викладання історії в школі, вони легкі в застосу-ванні й не заберуть багато часу. Варто зазначити, що на-ведені ігри є універсальними, їх можна використовувати на різних етапах уроку, зокрема й на завершальному, – під час контролю навчальних досягнень та підведення під-сумків, а не тільки на підготовчому під час активізації пізнавальної діяльності учнів.

Аби вчителі мали змогу розширити власний методич-ний арсенал, наводимо повний перелік дидактичних ігор з нового підручника наприкінці статті в ДОДАТКУ.

Своєрідним прологом до вивчення нового матеріла па-раграфа слугують ілюстрації з зображенням сучасних

пам’ятників або мистецьких пам’яток відповідного періо-ду. До цих ілюстрацій подано запитання й завдання, з ро-боти над якими доцільно розпочати сприймання та осмис-лення нового матеріалу. Власне, разом з ілюстрацією зга-дані запитання та завдання складають окрему рубрику, отже, є окремим структурним компонентом параграфа. Завдання цієї рубрики мають на меті актуалізувати та

вмотивувати навчальну діяльність учнів на етапі вивчення нового матеріалу, формування умінь.

Приміром, параграф «Київська держава за часів князя Володимира Великого» починається ілюстрацією Володи-мирського собору в Києві та відомою фрескою В. Васне-цова «Хрещення Русі» й завданнями до них:

Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, навіщо в 19 ст. збуду-вали храм у стилі, у якому будували церкви в Київській Русі? Висловте припущення, який факт з низ ки подій запроваджен-ня християнства як державної релігії став основою сюжету поданого твору В. Васнецова? Де розташовано князя, хто його оточує? Поміркуйте, які слова міг промовляти князь у цей мо-мент?

2

.. .

1 2 1 2 . -1 . . -

. .

На початку параграфа «Розвиток освіти. Архітектура та образотворче мистецтво українських земель 14–15 ст.» учням запропоновано роздивитися унікальний храм на Хмельниччині – Покровську церкву в с. Сутків-цях й поміркувати в загальному колі: Що вказує на обо-ронний характер споруди? Чому на Поділлі наприкінці 15 ст. було збудо вано таку церкву? Про які ознаки того-часного життя в Україні це свідчить?

ЯК У ПІДРУЧНИКУ СТРУКТУРОВАНО

ОСНОВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

У пунктах параграфа викладено основний навчальний матеріал – їх по чотири в кожному параграфі. Загалом пункти вичерпують той зміст, вивчення якого передбаче-но на уроці.

Пунктам як структурному компонентові параграфа відповідає символ-піктограма разом із заголовком-запи-танням, що передує основному навчальному тексту. Нап-риклад, параграф «Київська Русь за наступників Яросла-

ва» має чотири пункти: 1. Що передбачав новий принцип столонаслідування, запрова джений Ярославом Мудрим? 2. Як Ярославичі здійснювали свою владу? 3. Як відбувала-



навчання

26


ся боротьба за київський стіл між Ярославичами в остан-ній чверті 11 ст.? 4. Про що радилися князі на з’їзді в Лю-бечі 1097 р.?

Сприйманню та осмисленню, а також засвоєнню ново-го навчального матеріалу сприятимуть запитання та за-вдання, що супроводжують кожен пункт, проте вони спрямовані не на відтворення інформації, а на формуван-ня предметних умінь/компетентностей, а також на ор-ганізацію рефлексивної діяльності, активну комунікацію та співпрацю учнів у навчанні.

Наприклад: перший пункт «Що визначало життя Київського князівства в другій половині 12 – першій по-ловині 13 ст.?» параграфа «Політичне та мистецьке жит-тя Київського, Чернігівського, Переяславського князівств доби роздробленості» має такі завдання:

- Роздивіться реконструкцію (ілюстрація «Київ у 12–13 ст. Реконструкція-діорама»). - Які частини Києва зоб-ражено? Які деталі свідчать, що Київ був найзаселенішим містом Київської Русі, релігійним та торговельним цент-ром? - Що мав на увазі літописець, коли в середині 12 ст. писав: «І хто ж бо не полюбить Київське княжіння»?

- Поміркуйте в групах, чому, попри послаблення цен-тральної влади, уособлюваної за попередніх часів великим князем київським, Київ і надалі відігравав роль загально-державного центру? Чому, незважаючи на роздроб-леність руських земель, влада київського митрополита ли-шалася для них єдиною?

Окрім того, пункту передує робота з формування про-сторових уявлень та картографічних умінь.

- Роздивіться карту на стор. 97. - Які з удільних князівств Київської Русі, розташованих на теренах Украї-ни в другій половині 12 – першій половині 13 ст., були найзахіднішими, які – найсхіднішими? - Які із цих князівств безпосередньо межували з половецькими сте-пами? - З якими з удільних князівств сусідило Київське князівство? Яку територію воно охоплювало? - На якому боці Дніпра розташовувалися Переяславське та Чер-нігівське князівства? Басейни яких річок охоплювали землі цих князівств?

Треба зазначити, що підручник містить 6 сторінкових кольорових карт (на кожен розділ по карті (у першому – дві)). Майже кожен параграф пропонує завдання на фор-мування просторових уявлень та картографічних умінь з покликанням на відповідну карту.

Сприйняттю та осмисленню основного матеріалу, викладеного в пунктах, сприятиме також робота з ілюст-ративним матеріалом – сучасними картинами-реконс-трукціями, візуальними джерелами чи фрагментами пи-семних джерел – літописними свідченнями й уривками з творів очевидців подій.

Окремо варто зупинитися на ілюстраціях – пам’ятках архітектури та образотворчого мистецтва. Оскільки існує затверджений МОН України перелік пам’яток архітекту-ри та образотворчого мистецтва, обов’язкових для роз-пізнавання учнями (додаток до навчальної програми з іс-

торії України для основної школи), то підручник містить 100% пам’яток із зазначеного переліку з відповідною їхнь-ою характеристикою.

Ось як, зокрема, розповідається про образотворче мистецтво Галицько-Волинської держави.

---

-

- -

4. ßêèìè ïàì’ÿòêàìè îáðàçîòâîð÷îãî ìèñòåöòâà óñëàâèëàñÿ äîáà Ãàëèö êî-Âîëè ñ êî äåð àâè

î î î î î î êî î î ê ó êî îêî î ó êî î ó Ðó ê ó î ê

ê ê ê î î óêî î ó êî ó ê êî î î ê î î -î î ê ê î ê î óî î îê ê î î î

î î î Ðó î2000 ó êó ó î î êî î î êî î12 êî ó î î î ó êó î ê êî î îî î ó î ó î 40- îê 13 ê

Ðî î 17 î ê Õîëìñ êà êî à îãîðîäèöêî î î ê î î ê ó î î êî î îî êî î êî ê ê êî êî -

î î êî êî êî ê î êî êî êó ó

êî- î êî î ê Äîðîãîáóç êà êî à îãîðîäèö î-î 13 î î êî ó

î î ê ó î î ó êî êî î ó ê -êî î ó î ó î î-î ê ó î ó êî ê î 1 5

î î êî î î î ó êî êîî î àðõàíãå-

ë â Ìèõà ëà òà Ãàâðè ëà à êî à î òàò à à î à î àò î ó î à î ó êà - î -

à òîê î ò êî î êî à à ê à à àòó òî î î î 14 ò î ò î êî î ò êî î

î êóà à à êà à êî- î êî î ê êî î î à -

ò à 13 ò ïåðåìè ë ñ êîãî àðõ ðå ñ êîãî ñëó åáíèêà òàÎð àíñ êîãî âàíãåë ÿ.

1. .2. . - 2 .

.. . -

. 122 122 .

2 31




ЯК ЗА ДОПОМОГОЮ ПІДРУЧНИКА ЗАВЕРШИТИ УРОК

У параграфах подано постійні додаткові рубрики: ко-жен параграф підручника завершують завдання рубрики «Перевірте себе» та «Враження від уроку».

Запитання та завдання рубрики «Перевірте себе» від-повідають навчальним цілям уроку й мають компетентні-стний складник: перше завдання здебільшого перевіряє хронологічні знання та уміння, друге – картографічні, ос-таннє – проблемне завдання: доведіть, спростуйте, по рів-няйте тощо.

У рубриці «Враження від уроку» запропоновано запи-тання, які передбачають висловлення дітей про враження від прочитаного та почутого на уроці. Завдання апелюють до досвіду дитини й мають узагальнювальний характер. Наведемо приклади таких завдань.

До уроку: «Утворення Київської Русі»: Чи погоджуєте-ся ви з твердженням, що походи перших руських князів на Царгород були зумовлені потребою вибороти визнан-ня Русі в християнському світі, показати Візантії, мовлячи словами сучасника, «силу своєї руки», щоб «славним іме-нем вкритись»? Чим, на вашу думку, були спричинені ці походи на Візантію?

До уроку «Політичне та мистецьке життя Київського,

Чернігівського, Переяславського князівств доби розд-

робленості»: Поміркуйте, чому слово «роздробленість», позначене яскравою негативною оцінкою, успадкованою від давніх книжників, певною мірою суперечить фактам тогочасного життя, які засвідчують розквіт міст, злет культури, що виявилося в літописанні, пожвавленні цер-ковного будівництва (лише в Києві тоді збудовано 19 ка-м’яних споруд), піднесенні ремесла й торгівлі. Чи могли тогочасні володарі «вберегти» Київську Русь від роздроб-леності? Чи потрібно було це робити?

До уроку: «Галицько-Волинська держава за Данила

Романовича та його нащадків»: Яку роль відігравала Га-лицько-Волинська держава в європейській політиці? Чи були підстави в літописців та європейських хроністів на-зивати її Руським королівством?

До уроку «Розвиток освіти, літописання, архітектури

та малярства в Галицько-Волинській державі»: Помір-куйте над метафоричною назвою параграфа. Чи вважаєте її доречною? Запропонуйте свій варіант. Поміркуйте над спільними рисами в освіті, літописанні, архітектурі, обра-зотворчому мистецтві Галицько-Волинської держави та Київської Русі часів розквіту. Що спільного, чим відрізня-ються?

До уроку «Українські землі у складі Великого князівс-

тва Литовського та Польського королівства»: Поміркуй-те, чи має слушність думка дослідників, які визначали часи після занепаду Галицько-Волинської держави як «темні віки» в історії України – період цілковитого зане-паду, втрати державницьких традицій. Свої міркування аргументуйте історичними фактами.

Кожний розділ завершується великою рубрикою «Пе-

ревірте, чого навчилися з теми». Завдання цієї рубрики призначені для уроків узагальнення, їх можна використа-

ти й для проведення уроків тематичного оцінювання. За-вдання згруповано за елементами історичної підготовки учнів: - Дати та події. - Причини, сутність, наслідки

подій. - Поняття та терміни. - Історична карта. - Істо-

рична особистість. - Історичне джерело.

Вкотре варто наголосити, що зовсім не обов’язково ви-конувати всі завдання в параграфі. Кожен учитель знає, що, викладаючи на паралелі й вивчаючи ту саму тему, ніко-ли й ніхто не зможе провести однаковий урок в різних класах. Діти в різних класах мають неоднаковий рівень підготовки та темп засвоєння навчального матеріалу, кла-си відрізняються й за мікрогруповою структурою, нефор-мальними відносинами тощо. Вчитель відповідно до рівня свого класу, темпу уроку, пізнавальних уподобань учнів ви будовує оптимальну систему завдань і запитань. Саме вчитель визначає методичні прийоми, за допомогою яких те чи інше завдання найдоцільніше виконувати на уроці.

У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ПАРАГРАФІВ,

ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Зверніть увагу, що практичні заняття, – це повноцін-ний урок, а не просто розтягнена в часі самостійна робота учнів з фрагментами історичних джерел. За типологією уроків (за основною дидактичною метою) це – урок фор-

мування та вдосконалення предметних умінь. Тож па-раграфи підручника мають бути забезпечені повним «ар-сеналом» організації повторення та закріплення раніше засвоєних знань із застосуванням вже сформованих умінь, а також формування й удосконалення нових.

На відміну від підручника історії для 6 класу, де параг-рафи до практичних занять розроблено за двома моделя-ми: одна – передбачає опрацювання навчального (ав-торського) тексту та інших джерел інформації; а друга – пропонує опрацьовувати тільки історичні документи, у новому підручнику для 7 класу параграфи до практичних занять містять лише писемні та візуальні історичні джере-ла та завдання до них.

Параграфи до практичних занять за писемними та ві-зуальними історичними джерелами мають більше можли-востей для вдосконалення предметних умінь, оскільки ос-новний навчальний матеріал про діяльність історичних діячів або про інші події та явища вже частково опрацьо-вані на попередньому уроці. Так, наприклад, практичному заняттю №1, присвяченому походам князя Святослава за історичними джерелами, передує інформація про те, коли Святослав прийшов до влади, яку релігію сповідував, як розгорталися його походи, зокрема, на Хозарський кага-нат та Балкани. На практичному занятті ми зосереджуємо увагу на формуванні та вдосконаленні вміння використо-вувати писемні документи для отримання історичної ін-формації, а також на вдосконаленні вміння узагальнюва-ти вивчене, розставляти акценти, обміркувати, висловлю-вати власне ставлення до історичного діяча. Йдеться, зокрема, про те, що учням запропоновано після ознайом-лення з фрагментами історичних джерел та їх обговорен-ня (за наведеними запитаннями та завданнями) зробити


висновки про позитивні та негативні риси характеру кня-зя. Окрім того, учням запропоновано обрати один з урив-ків та проаналізувати його відповідно до відомих їм пра-вил роботи з історичним документом.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ2

Після ознайомлювального читання пункту (у парагра-фах їх запропоновано по два-три) важливо, щоб учні об-міркували навчальний текст, що й передбачено в підруч-нику: учні усно (у парах чи групах) обмірковують відповіді на запропоновані перед/після пункту запитання.

Такими запитаннями та завданнями до першого пункту практичного заняття №1«Що відомо з історичних дже-

рел про зовнішність та характер князя Святослава?» є

- Про які риси вдачі руського князя свідчить поданий фрагмент з літопису? - Роздивіться літописні малюнки та порівняйте їх зі свідченням літописця. Як на малюнку втілено події, про які йдеться в тексті? Де малюнках зоб-ражено Святослава? - Порівняйте реконструкцію порт-рета та словесний опис зовнішності князя Святослава. - Про які риси характеру Святослава довідуємося із дже-рел? Як автори джерел ставляться до Святослава? Чому саме так? У чому цінність джерел?

2 Звертаємо увагу, що в наступних номерах журналу плануємо

розробити детальні конспекти уроків – практичних занять (з усіма їх

етапами) з акцентом на вивченні нового матеріалу та орієнтовними

відповідями учнів на завдання рубрики «Працюймо самостійно».

38

1ÂÈ

ÍÈ

ÊÍ

ÅÍ

Íß

ÒÀ

ÑÒÀ

ÍÎ

ÂË

ÅÍ

Íß

Ê

ÈÂÑÜÊ

Î Ð

ÓÑ

§ 6.ÀÃÀÒÎ ÂÎ Í

Â Í ÈÍÈÂ...»

64 26 6 .6 1 .

-

.

1. î â äîìî ç ñòîðè÷íèõ ä åðåë ïðî çîâí í ñò õàðàêòåð êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà

--

. -

î ê î à î î îà ó à à î î àò î î òàî î î à î î ó î ó î óó òà ó àò à ò êó àò àî à à à î à î à î ó î êà à ò ó

ó î à î òó à î ó î ó à à ó

-

à ó î î êî êî à ó à àòî î î à î î î-

êà à à à à à à îòî êó à à êî óà î ó à î î î ó à ó ê à ò àò à

à à ò ê à î ê à ó î î à àê î î îó î à î î êà ó î ó à à ò

39

1

ÂÈ

ÍÈ

ÊÍ

ÅÍ

Íß

ÒÀ

ÑÒÀ

ÍÎ

ÂË

ÅÍ

Íß

Ê

ÈÂÑÜÊ

Î Ð

ÓÑ

. -

àòî î à î îî î î î à êî à î à ó à ó î î êî îà î ó ê î êó à î òî àêó î à î à î êîà ó òàê à ò ó îê óê ó ò î à àê ò î à î ê î î

î î î î î ó ò ó à î î à î î ó à î î à àò ê î î î îêó î à î î î î î à à î àò ò î ó

ê à à îê òà î ò ò ó ê à-à î ó ê î î ó ó ò à î î î îòà êàê à à î à à ó î î ó òà î

à î ó ó ê òîò

2

1.

-.

2. -.

. .

1

. 1.-

2. ðî ÿê ïîäðîáèö ïîõîä â êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà äîâ äó ìîñÿ ç ë òî-ïèñíèõ ä åðåë

À. êà à òî à àò î î à î îò î ó ò à à ó à î òî à

î òà ó î à î ò ê à î îê î-îòî î î î à î êî Ðó

óò î ê

1

ÂÈ

ÍÈ

ÊÍ

ÅÍ

Íß

ÒÀ

ÑÒÀ

ÍÎ

ÂË

ÅÍ

Íß

Ê

ÈÂÑÜÊ

Î Ð

ÓÑ

Á. ó òî à à ê î ó îò Ðó êîî à ó òî ó î î ò à î î -òî à à êó ò à î î î ò òàòà ó îò î î î î î Ðó êî à î ê ò òóòî ò î î ó à à ê î î î òî î îà î ò î à òà î ê êî à ó ê îî î î à òî à î ó à ò î êà à îî î à ò î òà à î î î î

Â. Ðó òî à à ó à à î à ò î î òî àî à ò î î î ó à ê òóòó î î à ó à ó ê

Ã. î à ê î òî à à î î ê ó îóêà à î à î î à à î

àò ò î ò ò î ê î òî î î à òî òàê à óò òî à îò îàò î òà à òà î ò î î ó òî àêî à êî ó î î ó î à ó à

àò î ò î ó ò î òà î î

. 2.1. -

2.3.

. 3. -

-

-

40




Наступним кроком у формуванні та вдосконаленні

вмінь є індивідуальне виконання учнями завдань у рубри-ці «Працюймо самостійно» й презентація результатів своєї самостійної роботи класові: учні добирають слова з тексту джерела, які підтверджують достовірність худож-ньої реконструкції.

Варто зауважити, що індивідуальне виконання завдань у рубриці «Працюймо самостійно» може бути запропоно-ване й після опрацювання всього навчального матеріалу параграфа, тим більше, що в багатьох випадках індивіду-альне виконання завдань в рубриці «Працюймо самостій-

но» має сенс лише після опрацювання всіх пунктів.Опрацювавши другий (останній) пункт «Про які под-

робиці походів князя Святослава довідуємося з літопис-

них джерел?», пропонуємо учням індивідуально виконати такі завдання:

1. Визначте, про які епізоди походів Святослава йдеть-ся, розташуйте уривки в хронологічній послідовності й стисло сформулюйте, про що йдеться в кожному з них.

2. Намалюйте лінію часу й розставте події в хронологіч-ній послідовності.

3. Оберіть один з уривків та проаналізуйте його відпо-відно до відомих вам правил роботи з історичними джере-лами.

4. Зробіть висновок, про які позитивні та негативні риси характеру Святослава свідчать уривки з джерел (прокоментуйте не менше 3 рис).

Після повідомлення-презентації учнями результатів ін-дивідуальної роботи переходимо до завершального етапу уроку: контролю навчальних досягнень, широкого уза-гальнення, що передбачає висловлення міркувань про ос-новні ідеї уроку, виконання завдань рубрики «Враження від уроку».

Рубрика «Враження від уроку» учням пропонує зав-дання: «Чому діяльність великого київського князя Свято-слава історики оцінюють по-різному – одні схвалюють, інші засуджують? Як ставитися до постаті Святослава ви?»

Остання рубрика параграфа пропонує поставити учням собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи від-повідні бали. За бажанням й можливостями оцінити мож-на і результати індивідуальної самостійної роботи учнів на уроці, які зафіксовано письмово. При цьому реалізує-мо цей важливий елемент навчального процесу творчо: оцінюємо або окремі, найцікавіші творчо-пошукові зав-дання, або всі завдання рубрики «Працюймо самостійно».

Треба застерегти: структура підручника аж ніяк не покликана ускладнювати процес навчання. У цій струк-турі втілено лише один з можливих варіантів викладу й опрацювання навчального матеріалу. Учитель має стави-тися до нього творчо.

Насамкінець зазначимо, що оприлюднений на сайті МОН України макет підручника В. Власова «Історія Украї-ни. 7 клас» не остаточний, робота над рукописом тривати-ме до 1 червня. Тож якщо хтось із вас, шановні вчителі, помітив у рукописі недоречності й має бажання та час вказати на ці недоліки автору, буду дуже вдячний. Заува-ження та побажання відправляйте на електронну пошту: [email protected]

ДОДАТОК

Дидактичні ігри в підручнику «Історія України. 7 клас» Віталія Власова

Утворення Київської Русі

«Речення до речення». Складіть розповідь за темою «Східнослов’янські племена (предки українців) напередодні утво-рення держави», додаючи один за одним по реченню. Виграє той, чиє речення завершить розповідь.

Київська Русь за перших Рюриковичів

«Постав запитання». Між рядами визначте, хто першим стави-тиме запитання з теми попереднього уроку. Через кожні 3 запи-тання ролі тих, хто запитував і хто відповідав, змінюємо.

Київська держава за часів князя Володимира Великого

«Упізнай героя». Оберіть гравця, який вгадуватиме героя (він має на той час, поки ви обиратимете історичного діяча, вийти з класу). Відгадуючи, гравець може ставити тільки такі запитання, які передбачають відповідь «так», «ні», «по части» (кількість запи-тань можна обмежити до 3–5 й стежити, щоб пауза між ними тривала не довше ніж кілька секунд).

Київська держава за правління Ярослава Мудрого

«Аукціон». Для проведення гри хтось має заздалегідь скласти перелік історичних фактів, пов’язаних із князюванням Володи-мира Великого, а також інших, що стосуються його попередни-ків. Під час «аукціонних торгів» ведучий оголошує факти впере-міш, а клас, оплесками, обирає ті, що стосуються Володимира.

Писемність, освіта, архітектура та монументальний

живопис Київської Русі доби розквіту

«Разок намиста». Гру проводимо за матеріалом попереднього уроку. Перший гравець називає ім’я когось з історичних діячів (приміром, Ярослав Мудрий). Наступний повторює назване попе-реднім і додає якесь своє слово, словосполучення за темою (нап-риклад, Ярослав Мудрий, Софія Київська). Третій повторює твер-дження попередників, додаючи своє (Ярослав Мудрий, Софія Київська, Золоті ворота...). Той, хто довго мовчить або поми-ляється, вибуває з гри. Переможе гравець, який, додавши остан-нє слово, послідовно відтворить увесь разок намистин-слів.

Суспільне та господарське життя

за доби розквіту Київської Русі

«Музей». Із заздалегідь підготовлених репродукцій пам’яток архі тектури, монументального мистецтва та книжкової мініатю-ри Київської Русі кінця 10 – першої половини 11 ст. сформуйте музейну колекцію. Позмагайтеся команда ми в умінні розповіда-ти про видатні пам’ятки. Виграє та команда, розповіді якої найдо-кладніші й найточніші.

Християнська релігія й церква

в житті давньоруського суспільства

«Упізнай мене!». По черзі, говорячи від імені історичного дія-ча, але не називаючи його, розповідайте про його вчинки або мір-кування. Наприклад, «Я був ініціатором укладення першого збір-ника законів “Руська правда”...» або «Про мене сучасники казали: “Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою поли-шив...”». Представники іншої команди мають визначити, про кого йдеться. Після цього поміняйтеся ролями. Виграє та команда, яка точніше характеризувала постаті і яка безпомилково їх угадува-ла.



навчання

30


Київська Русь за наступників Ярослава

«Історик-архівіст». Уявіть, що вам трапилися пошкоджені дав-ні рукописи, де вціліли тільки окремі слова. Висловте припущен-ня, про що йшлося в тексті. 1) Володимир Великий, Херсонес, ві-зантійська принцеса Анна; 2) Анна Ярославівна, Євангеліє, Фран-ція; 3) Янка Всеволодівна, жінки, Андріївський монастир; 4) Антоній, монастир, Ярослав Мудрий; 5) абетка, Софійський со-бор; 6) Мстислав Володимирович, Чернігів, Спасо-Преображен-ський собор.

Київська Русь за Володимира Мономаха та його сина

«Правда – неправда». Для проведення гри підготуйте по два запитання, які стосуються матеріалу попереднього уроку й почи-наються словами «Чи правда, що...» (одне із запитань передбачає позитивну відповідь «Правда», а інше – заперечну «Неправда»).

Політичне та мистецьке життя Київського, Чернігівсько-

го, Переяславського князівств доби роздробленості

«Золота рибка». Позмагайтеся командами, хто найкраще знає дати відомих подій, про які дізналися на попередніх уроках. Для цього заздалегідь підготуйте «золоті рибини», у кожну з яких упишіть дату, прикріпіть «рибини» до дошки. Якщо гравець-ри-балка помиляється з відповіддю, «рибину» відпускають назад у «річку». Перемагає та команда, яка матиме найкращий «улов».

Галицьке та Волинське князівства в другій половині 12 ст.

«Три князівства». Домовтеся, який ряд уособлюватиме яке князівство – Київське, Чернігівське чи Переяславське. Команди отримують однакові аркуші з переліком слів чи словосполучень, що стосуються історії всіх князівств доби роздробленості (підго-туйте заздалегідь). Завдання кожного ряду: вибрати те, що сто-сується їхнього князівства. Виграє та команда, яка найшвидше й правильно впорається із завданням.

Твори давньоруської літератури як історичні джерела

«Я знаю 5...». Учні називають по 5 слів, які стосуються опрацьо-ваного на попередніх уроках матеріалу: - Я знаю 5 князівств доби роздробленості на теренах України...; - Я знаю 5 князів доби роздробленості...; - Я знаю 5 архітектурних пам’яток...; - Я знаю 5 міст Київського князівства...; - Я знаю 5 дат або подій з історії Київського князівства тощо. Виграють ті, хто запропонує останній варіант «п’ятірок».

Галицько-Волинська держава:

від створення до монгольської навали

«Асоціації». Для проведення гри об’єднайтеся у дві команди. Визначте же ребкуванням, хто першим складатиме асоціативний кущ. Друга команда, яка ко ментуватиме асоціації першого раун-ду, пропонує поняття, що стосується поперед нього матеріалу, на-приклад, Галицьке князівство. Почувши завдання, запишіть 3–5 слів чи словосполучень, які одразу спадають на думку. Представ-ники іншої команди коментують дібрані асоціації, оцінюючи вдалі в 1 бал. Після цього коман ди міняються ролями. Виграє та з команд, чиї асоціації будуть оцінені більшою кількістю балів.

Монгольська навала на українські землі

«Віднови послідовність». Для проведення гри кожна команда має заздале гідь підготувати набір карток з переплутаними подія-ми в ланцюжках, пов’язаних з історією Київської Русі в 12 ст. Об-міняйтеся картками з іншими командами, пере конайтеся, що в кожної команди однакова кількість завдань. Виграє той, хто швид-ше відновить послідовність у ланцюжках.

Зовнішня політика князя Данила Романовича

Гра, подібна до гри «Разок намиста»: доберіть слова, які можна використати в розповіді про монгольську навалу на наші землі в

20–40-х роках 13 ст. Переможцеві, чий перелік найширший, зап-ропонуйте скласти згадану розповідь.

Галицько-Волинська держава за Данила Романовича

та його нащадків

«Швидкі питання – влучні відповіді». Учні одного ряду став-лять питання іншим з теми «Галицько-Волинська держава за Ро-мана Мстиславовича та його синів» – ланцюжком від першої парти. Якщо відповіді немає або вона неправильна, то відповідає учень, який сидить поряд. Те саме стосується й тих, хто запитує: якщо учасник не може поставити запитання, то вибуває з гри, а це право отримує інший представник команди (ряду).

Розвиток освіти, літописання, архітектури та малярства

в Галицько-Волинській державі

«Відгадай ім’я». Ведучий «задумує» героя. Ставлячи запитання, які передбачають відповідь словами «так», «ні», «почасти», нама-гайтеся якнайшвидше відгадати ім’я історичного діяча. Кількість питань можна обмежити до 3–5. Стежте, щоб пауза між питан-нями тривала кілька секунд.

Українські землі у складі Великого князівства Литов-

ського та Польського королівства

«Логічні ланцюжки». У групах (командах) погортайте сторінки попереднього розділу, пригадайте факти, нові поняття, імена іс-торичних діячів, пам’ятки, про які довідалися. Доберіть не менше 3 слів чи словосполучень та «об’єднайте» їх у «ланцюжок» за од-нією спільною ознакою. Запропонуйте іншій групі визначити, на підставі чого так об’єднано слова. Виграє та команда, яка за 3 хв. складе найбільше ланцюжків і дасть найбільше правильних від-повідей.

Крим та українське Причорномор’я. Українські землі

у складі Угорщини, Молдови та Московії

«Ваша черга розповідати». Оберіть тему, наприклад «Ук-раїнські землі під владою Великого князівства Литовського» чи «Кревська унія та українські землі наприкінці 14 – початку 16 ст.». Представники команд по черзі виголошують по одному ре-ченню, доповнюючи розповідь. Кожен учень має право на одну відповідь. Виграє та команда, чиє речення завершить розповідь.

Суспільне та господарське життя

Вікторина: пригадайте протягом 2 хвилин факти або терміни, що стосуються, наприклад, історії Кримського ханства (можна обрати будь-яку іншу тему), запишіть їх. Перемагає той, чий пе-релік виявиться найдовшим.

Розвиток освіти, архітектура та образотворче мистецтво

українських земель 14 – 15 ст.

«Мистецтвознавці». Пригадайте пам’ятки мистецтва часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Оберіть для гри одну пам’ятку архітектури, одну фреску, одну мозаїку. Упродовж 2 – 3 хв. командою доберіть якомога більше влучних характерис-тик до кожної. Виграє та команда, чий перелік найповніший і найточніший.

Повсякденне життя та взаємовідносини населення

України в 14 – на початку 16 ст.

«Аукціон». Гра присвячена видатним діячам історії України другої половини 14 – 15 ст. Учні називають по черзі імена істо-ричних діячів доби, даючи при цьому коротку характеристику кожному: ким був, коли жив, чим уславився. Виграє той, хто, на-звавши історичну постать, не почує іншої пропозиції від своїх од-нокласників. Ті учні, які під час аукціону повторювалися або на-зивали імена діячів інших періодів чи вигаданих персонажів, виб-увають з гри.

Documents

НОВИЙ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ 7 …lib.iitta.gov.ua/8735/1/Власов про новий...для 7 класу), маємо ознайомити