ББК 74.262 - torsing.ua · Документи подано станом на 15 липня 2005 р. ... атестації з математики у 9 та 11(12) класах

Документи подано станом на 15 липня 2005 р.

Книга вчителя математики: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н. С. Прокопенко, Н. П. Щекань.— Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.— 272 с.

ISBN 966-670-608-3.

Видання містить чинні нормативно-правові акти вищих органів влади України, Міністерства освіти і науки України у сфері загальної середньої освіти, що регулюють впровадження державних стандартів освіти; мето-дичне забезпечення; оформлення документів про освіту; організацію нав-чально-виховного процесу; атестацію педагогічних працівників тощо.

Для вчителів математики, студентів педагогічних навчальних за-кладів, слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, нау-ково-педагогічних працівників, широкого загалу громадян, які цікав-ляться питаннями нормативно-правового регулювання середньої освіти в Україні.

ББК 74.262.21

© Прокопенко Н. С., Щекань Н. П., упорядкування, 2005

© ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005© Жубр М. С., дизайн обкладинки, 2005

ББК 74.262.21 К53

ISBN 966-670-608-3

К53

Упорядники:провідний спеціаліст департаменту загальної середньої

та дошкільної освіти МОНУ Н. М. Прокопенко;методист вищої категорії відділу природничо-математичної

та технологічної освіти НМЦ середньої освіти МОНУ Н. П. Щекань

3

Зміст

Частина І. Нормативно-правові документи ...........................7

Про невідкладні заходи щодо забезпеченняфункціонування та розвитку освіти в УкраїніУказПрезидента України від 5 липня 2005 року № 1013/2005 ......................................7

Державний стандарт базової і повної середньоїосвіти. Загальна частинаПостановаКабінету Міністрів Українивід 14 січня 2004 р. № 24 ................................................... 13

Освітня галузь «Математика» ............................................ 16

Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчанняПостановаКабінету Міністрів Українивід 16.11.2000 р. № 1717. Витяг ......................................... 22

Про затвердження Типових навчальних планівзагальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школиНаказМіністерства освіти і науки Українивід 23.02.2004 р. № 132 ..................................................... 24

Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школіРішенняКолегії Міністерства освіти і науки Українивід 25.09.2003 р. № 10/13. Витяг ........................................ 56

Концепція загальної середньої освіти 12-річної школиПостановаКолегії Міністерства освіти і науки Українита Президії АПН Українивід 22.11.2001 р. № 12/5–2. Витяг ...................................... 70

4

Частина ІI. Організація навчально-виховного процесу ......... 85

Методичні рекомендації щодо вивчення базовихпредметів у 2005/2006 навчальному роціЛистМіністерства освіти і науки Українивід 16.06.2005 р. № 1/9–326 ............................................... 85

Інструктивно-методичний лист про вивченняматематики у 2005–2006 навчальному році ......................... 89

Перелік програм, навчальної та навчально-методичноїлітератури на 2005–2006 навчальний рік .......................... 116

Про затвердження Правил використаннякомп’ютерних програм у навчальних закладахНаказМіністерства освіти і науки Українивід 02 грудня 2004 р. № 903 ............................................. 126

Методичні рекомендації щодо вивченняматематики у 5-му класі 12-річної школи .......................... 133

Анотація навчально-методичної літератури ....................... 150

Про затвердження Положення про навчальнікабінети загальноосвітніх навчальних закладівНаказМіністерства освіти і науки Українивід 20.07.2004 р. № 601 ................................................... 163

Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладахНаказМіністерства освіти і науки Українивід 20.02.2002 р. № 128 ................................................... 174

Про затвердження Положення про апробацію навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладівНаказ № 447 від 12.06.2001Зареєстровано в Міністерстві юстиції України25 червня 2001 р. № 543/5734 .......................................... 176

5

Частина ІII. Державна підсумкова атестація учнів ............. 181

Про затвердження Положення про державнупідсумкову атестацію учнів (вихованців)у системі загальної середньої освітиНаказ № 588 від 14.12.2000Зареєстровано в Міністерстві юстиції України19 грудня 2000 р. № 925/5146 .......................................... 181

Про проведення державної підсумковоїатестації з математики у 9 та 11(12) класахзагальноосвітніх навчальних закладіву 2003–2004 навчальному роціЛистМіністерства освіти і науки Українивід 13.02.2004 р. № 1/11–615 ........................................... 191

Частина ІV. Оцінювання навчальних досягнень учнів ........ 196

Про апробацію «Інструкції про організацію і проведення контролю в умовах семестровоїсистеми оцінювання навчальних досягненьучнів 5–11(12) класів загальноосвітніхнавчальних закладів»НаказМіністерства освіти і науки Українивід 25 червня 2004 р. № 540 ............................................. 196

Критерії оцінювання навчальних досягненьучнів з математики ........................................................ 206

Про затвердження Положення про Всеукраїнськіучнівські олімпіади з базових і спеціальнихдисциплін, турніри, конкурси-захистинауково-дослідницьких робіт та конкурсифахової майстерностіНаказ № 305 від 18.08.1998Зареєстровано в Міністерстві юстиції України24 вересня 1998 р. № 598/3038 ......................................... 209

6

Частина V. Атестація педагогічних працівників ................ 236

Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників УкраїниНаказ № 310 від 20.08.1993Зареєстровано в Міністерстві юстиції України2 грудня 1993 р. № 176.................................................... 236

Роз’ясненя щодо окремих питань організаціїпроведення атестації педагогічних працівниківЛистМіністерства освіти і науки Українивід 04.11.2002 р. № 1/9–482 ............................................. 253

Про всеукраїнський конкурс «Учитель року»УказПрезидента Українивід 29 червня 1995 року № 489/95 .................................... 254

Про затвердження Положення про всеукраїнськийконкурс «Учитель року»ПостановаКабінету Міністрів Українивід 11 серпня 1995 р. № 638 ............................................. 255

Частина VІ. Використання комп’ютерних програму навчальних закладах ................................................... 258

Про затвердження Правил використаннякомп’ютерних програм у навчальних закладахНаказМіністерства освіти і науки Українивід 02 грудня 2004 р. № 903 ............................................. 258

Про затвердження Положення про порядокорганізації та проведення апробації електроннихзасобів навчального призначення длязагальноосвітніх навчальних закладівНаказМіністерства освіти і науки Українивід 02.06.2004 р. № 433 ................................................... 266

7

Про невідкладні заходи щодо забезпеченняфункціонування та розвитку освіти в Україні

УКАЗПрезидента Українивід 4 липня 2005 року № 1013/2005

З метою дальшого розвитку освіти в Україні, її інтеграції в єв-ропейський освітній простір, а також створення умов для за-безпечення доступу громадян до якісної освіти, утвердження високого статусу педагогічних працівників у суспільстві поста-новляю:

І. Кабінету Міністрів України:1. Розробити до 1 жовтня 2005 року концепцію реформуван-

ня освіти в Україні, враховуючи перспективи інтеграції України до Європейського Союзу.

2. Підготувати та подати до 1 листопада 2005 року на затвер-дження програму роботи з обдарованою молоддю на 2006–2010 роки, спрямовану на створення в Україні сприятливих умов для пошуку, підтримки і стимулювання інтелектуально і творчо обдарованих дітей та молоді, самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві.

3. Забезпечити розроблення та затвердити:до 1 вересня 2005 року Державну програму інформатизації за-гальноосвітніх, позашкільних і вищих навчальних закладів на 2006–2007 роки, передбачивши, зокрема, заходи щодо за-вершення протягом 2006 року комп’ютеризації загальноос-вітніх шкіл, забезпечення їх телекомунікаційними засобами виходу до міжнародної інформаційної мережі Інтернет, за-лучення для цього необхідних коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів;до 1 січня 2006 року державну програму «Студентський гур-тожиток», спрямовану на поліпшення умов для навчання та проживання студентської молоді.

•

•

Ч а с т и н а IНОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

8

4. Опрацювати і забезпечити реалізацію заходів щодо:докорінного поліпшення виховної роботи з дітьми, учнівською та студентською молоддю на основі традицій і звичаїв українсь-кого народу, вивчення його історичної та культурної спадщини, формування у підростаючого покоління високої патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянських і консти-туційних обов’язків, поваги до державних символів України;зміцнення демократичних засад в освіті, у тому числі шля-хом розвитку учнівського і студентського самоврядування, залучення в установленому порядку дітей та молоді до участі у вирішенні питань місцевого значення;здійснення переходу протягом 2005–2006 років до прове-дення вступних випробувань до вищих навчальних закладів шляхом зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загаль-ної середньої освіти, передбачити відповідне фінансування цих заходів;удосконалення системи прогнозування та задоволення потреб суспільства в педагогічних і науково-педагогічних працівниках та запровадження, починаючи з 2005 року, практики укладан-ня тристоронніх угод «студент — вищий навчальний заклад — роботодавець» для осіб, які навчаються за державним замовлен-ням за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю;запровадження, починаючи з 2005 року, прийому за держав-ним замовленням на денну форму навчання до державних ви-щих навчальних закладів в обсягах не менше 50 відсотків від загального обсягу прийому громадян із забезпеченням від-повідного фінансування;створення умов для реалізації громадянами України, які тимча-сово або постійно проживають за кордоном, права на повну за-гальну середню освіту, зокрема шляхом використання техноло-гій дистанційного навчання;удосконалення наукового супроводження розвитку освіти, збільшення обсягів фінансування наукових досліджень у цій сфері, видання Академією педагогічних наук України нав-чальної, наукової та методичної літератури;створення національної системи моніторингу якості освіти на ос-нові критеріїв держав-членів Європейського Союзу та забезпе-чення участі загальноосвітніх навчальних закладів у міжна-родних обстеженнях якості освіти.5. Вжити в установленому порядку заходів щодо викоренення

хабарництва та інших негативних явищ у сфері освіти, активізу-вати дії, спрямовані на їх профілактику та запобігання.

•

•

•

•

•

•

•

•

9

6. Забезпечувати дотримання вищими педагогічними навчаль-ними закладами квот прийому на навчання сільської молоді.

7. Здійснити низку заходів, спрямованих на реалізацію в Україні положень Болонської декларації, зокрема розробити та затвердити нові переліки напрямів (спеціальностей), за яки-ми здійснюватиметься підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, державні стандарти вищої освіти, вирішити питання щодо вдосконалення мережі вищих навчальних закладів, їх під-порядкування та створення в установленому порядку укрупне-них регіональних університетів, утворити міжвідомчу комісію з підтримки Болонського процесу в Україні.

8. Вирішити до 1 січня 2006 року питання щодо налагодження виробництва та постачання загальноосвітнім, професійно-техніч-ним і вищим навчальним закладам сучасних технічних засобів нав-чання з природничо-математичних та технологічних дисциплін.

9. Удосконалити систему видання навчальної літератури, здій-снити заходи щодо підвищення її якості, забезпечення такою літературою навчальних закладів, ефективно використовувати виділені для цього бюджетні кошти, забезпечити підготовку та видання комплекту навчально-методичних посібників серії «Біб-ліотека вчителя» для педагогічних працівників, студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

10. Забезпечити поетапне підвищення розмірів оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників з метою приве-дення їх у 2006 році у відповідність із вимогами статті 57 Закону України «Про освіту».

11. Удосконалити умови оплати праці педагогічних працівни-ків, зокрема щодо встановлення підвищених посадових окладів за-лежно від кваліфікаційної категорії і педагогічного звання, збіль-шення розмірів доплат за окремі види педагогічної діяльності.

12. Забезпечити виплату доплат педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів у розмірах, визначених стат-тею 22 Закону України «Про позашкільну освіту».

13. Вирішити в установленому порядку питання щодо встанов-лення доплати протягом трьох років за першим місцем роботи пе-дагогічним працівникам загальноосвітніх та професійно-техніч-них навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості.

14. Переглянути посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників шкіл-інтернатів усіх типів і поза-шкільних навчальних закладів, методистів районних та міських методичних кабінетів, а також керівників дошкільних, загаль-ноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації

10

з метою залучення висококваліфікованих педагогічних праців-ників для роботи на цих посадах.

15. Збільшити розміри грошових премій переможцям всеук-раїнського конкурсу «Учитель року».

16. Опрацювати питання щодо проведення у 2007–2009 роках реформи оплати праці працівників освіти.

17. Передбачати щорічно під час розроблення проектів законів про Державний бюджет України бюджетні призначення на:

реалізацію в повному обсязі державних цільових прог-рам у сфері освіти, зокрема Державної програми «Вчитель», Програми «Шкільний автобус», Програми розвитку позашкіль-них навчальних закладів на 2002–2008 роки, визначивши кош-ти для цих потреб окремим рядком;видання достатньої кількості навчально-методичної літерату-ри, модернізацію матеріально-технічної бази загальноосвіт-ніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;роботу з обдарованою молоддю та розвиток діяльності Малої академії наук України;розвиток державних навчальних закладів в обсязі не менше 10 відсотків від загального обсягу асигнувань на освіту.18. Переглянути у тримісячний строк порядок визначення

нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечен-ня дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації.

19. Удосконалити порядок фінансування позашкільних нав-чальних закладів, внести в установленому порядку відповідні пропозиції.

20. Вирішити в установленому порядку питання щодо збіль-шення у 2006 та наступних роках бюджетних призначень для надан-ня цільових пільгових державних кредитів громадянам для здо-буття вищої освіти.

21. Опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2006 року розмірів стипендіального забезпечення студентів вищих навчаль-них закладів, передбачивши додаткове збільшення на 10 відсот-ків стипендій студентам, які навчаються за напрямами та спе-ціальностями педагогічного профілю.

22. Вивчити питання та внести в установленому поряд-ку пропозиції щодо надання, починаючи з 1 січня 2006 року, адресної грошової допомоги випускникам вищих навчаль-них закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальнос-тями педагогічного профілю та уклали не менше ніж на три роки угоду про роботу в загальноосвітніх і професійно-тех-

•

•

•

•

11

нічних навчальних закладах, визначених органами управ-ління освітою.

23. Вжити заходів щодо поліпшення умов проживання та за-провадження ефективного механізму забезпечення житлом педа-гогічних і науково-педагогічних працівників, насамперед у сіль-ській місцевості.

24. Внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо встановлення Державної премії України в галузі освіти та почесного звання «Народний вчитель України».

ІІ. Заснувати, починаючи з 2006 року, щорічні стипендії Прези-дента України для переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу-захи-сту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінету Міністрів України подати у двомісячний строк про-екти положень про порядок призначення зазначених стипендій та передбачати, починаючи з 2006 року, у проектах Державного бюджету України видатки на їх виплату.

ІІІ. Міністерству освіти і науки України, Раді міністрів Авто-номної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольсь-кій міським державним адміністраціям:

розробити критерії оцінювання якості навчального процесу та здійснювати на їх основі із залученням органів учнівсько-го та студентського самоврядування, батьків, громадськості моніторинг ефективності діяльності навчальних закладів та визначати їх рейтинг;визначити перелік населених пунктів, навчальні заклади яких необхідно в першочерговому порядку забезпечити педа-гогічними працівниками, та створювати умови для залучення до роботи в них випускників вищих навчальних закладів;забезпечити створення належних умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, їх соціальної адаптації;вжити заходів щодо розвитку мережі позашкільних навчаль-них закладів, у тому числі еколого-природничого, науково-тех-нічного, фізкультурно-оздоровчого напрямів, територіальних відділень Малої академії наук України, їх матеріально-техніч-ного забезпечення та фінансування;забезпечити ефективне використання інформаційних, зокре-ма мультимедійних та електронних засобів навчання, ство-рення мережі інформаційного забезпечення сфери освіти, за-провадження інтерактивних методів навчання;

•

•

•

•

•

12

запровадити, починаючи з 2006 року, психолого-педагогіч-не тестування для вступників до вищих навчальних закладів на напрями і спеціальності педагогічного профілю;вжити заходів щодо модернізації матеріально-технічної та нав-чально-методичної бази інститутів післядипломної педагогіч-ної освіти з метою підвищення ефективності їх діяльності;вирішити в установленому порядку питання щодо забезпечен-ня приміщеннями Українського центру оцінювання якості ос-віти та його регіональних підрозділів;забезпечити створення державної відеотеки педагогічного досві-ду, започаткувати видання Книги педагогічної слави України;проаналізувати об’єкти незавершеного будівництва держав-них навчальних закладів та за результатами такого аналізу вжити протягом 2006–2008 років заходів щодо завершення будівельних робіт на об’єктах, готовність яких складає понад 70 відсотків;вирішити в установленому порядку питання про заснування стипендій для переможців II етапу Всеукраїнського конкур-су-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

Президент УкраїниВіктор Ющенко

Державний стандарт базової і повної середньої освітиПОСТАНОВАКабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24

Відповідно до статті 31 Закону України «Про загальну серед-ню освіту» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (додається).

2. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук розробити до 1 червня 2004 р. навчальні плани та програми для учнів основної і старшої школи.

Прем’єр-міністр України В. Янукович

•

•

•

•

•

•

13

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України

від 14.01.2004 р. № 24

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти

Загальна частинаДержавний стандарт базової і повної середньої освіти (далі — Дер-

жавний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і випускни-ків основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.

Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, за-гальну характеристику інваріантної і варіативної складових зміс-ту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Держав-ного стандарту є обов’язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.

Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови: для всебічного розвитку особистості і визначається на заса-дах загальнолюдських та національних цінностей, науко-вості і систематичності знань, їх значущості для соціаль-ного становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи;для надання навчанню українознавчої спрямованості, що без-посередньо забезпечується вивченням української мови, ук-раїнської літератури, історії України, географії України, ук-раїнського мистецтва тощо;для індивідуалізації та диференціації навчання, його профіль-ності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтова-них педагогічних технологій, формування соціальної, комуні-кативної, комп’ютерної та інших видів компетентності учнів.Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим

навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загально-освітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інфор-мацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспек-тивність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи ос-вітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров’я і фізична куль-

•

•

•

14

тура, технології, що є органічним продовженням змісту відповід-них освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти.

Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в системі відповідних навчальних предметів та курсів, програми яких за-тверджує МОН.

Основна школа забезпечує базову загальну середню осві-ту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому сту-пені є єдиним для всіх учнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчан-ня залежно від пізнавальних здібностей, а також через факуль-тативні курси.

У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв’яз-ку з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюють-ся за трьома рівнями: обов’язкові результати навчання, визначені Дер жавним стандартом, профільний, зміст якого визначають про-грами, затверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними пред-метами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а та-кож здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визна-чилися щодо напряму спеціалізації.

Базовий навчальний планБазовий навчальний план основної і старшої школи охоплює

дві складові: інваріантну та варіативну. Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальни-

ми закладами, що надають загальну середню освіту, єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямо-вана на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти.

Під час складання типових навчальних планів для учнів спеці-алізованих шкіл, гімназій, ліцеїв і колегіумів дозволяється перероз-поділяти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Базового навчального плану.

Змістове наповнення освітніх галузей інваріантної складової визначається Державним стандартом.

Змістове наповнення варіативної складової формується нав-чальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу за-кладу, індивідуальних освітніх потреб учня.

В основній школі навчальні години варіативної складової ви-користовуються головним чином для загальноосвітньої підготов-ки учнів, індивідуальних занять та консультацій, факультатив-ного навчання.

15

Осв

ітн

і га

луз

і

За

гал

ьна

кіл

ькіс

ть г

оди

н

II с

туп

інь

(5–

9 к

ла

си)

III

ступ

інь

(10

–1

2 к

ла

си)

II+

III

ступ

ені

(5–

12

кл

аси

)

тиж

ден

ьр

ікві

дсот

ків

тиж

ден

ьр

ікві

дсот

ків

тиж

ден

ьр

ікві

дсо

тків

Інва

ріа

нтн

а с

кл

адо

ва

Мов

и і

літ

ерат

ур

и4

214

7027

196

65

1961

213

52

3,9

Су

спіл

ьств

озн

авст

во

12

42

07,

710

35

010

22

770

8,6

Ест

ети

чн

а к

ульт

ур

а8

28

05

,12

702

103

50

3,9

Мат

емат

ик

а 2

070

013

82

80

82

89

80

11

Пр

ир

одоз

нав

ство

2

691

016

,713

45

513

39

136

515

,3

Тех

нол

огії

8

28

05

,16

210

614

49

05

,5

Здо

ров

’я і

фіз

ич

на

кул

ьту

ра

17,5

612

,511

,49

315

92

6,5

927

,510

,4

Раз

ом

133

,5*

467

2,5

86

672

34

567

20

0,5

7017

,578

,6

Вар

іати

вна

ск

ла

дов

а

Дод

атк

ові

год

ин

и н

а ос

вітн

і га

лу

зі,

пр

едм

ети

за

ви

бор

ом,

пр

оф

ільн

е н

авч

ан

ня

, ф

ак

ульт

а-ти

ви,

інд

иві

ду

ал

ьні

зан

ятт

я т

а к

онсу

льт

ації

21,5

752

,514

33

115

53

35

4,5

190

7,5

21,4

Гр

ани

чн

о до

пу

сти

ме

нав

ча

льн

е н

аван

таж

ен-

ня

на

уч

ня

130

45

50

90

315

02

20

770

0

Раз

ом (з

ага

льн

е н

авч

ал

ьне

нав

анта

жен

ня)

155

54

25

100

100

35

00

100

25

58

92

510

0_

__

__

__

__

__

__

_*

Год

ин

и ф

ізи

чн

ої к

ульт

ури

осв

ітн

ьої г

алуз

і «З

дор

ов’я

і ф

ізи

чн

а к

ульт

ур

а» н

е вр

ахов

ую

ться

в г

ран

ич

но

доп

усти

мом

у н

аван

таж

енн

і уч

нів

.**

У з

ага

льн

оосв

ітн

іх н

авч

ал

ьни

х з

ак

ла

да

х з

на

вча

нн

ям

мов

ам

и н

ац

іон

ал

ьни

х м

енш

ин

, у

сп

еціа

ліз

ова

ни

х ш

кол

ах

, гі

мн

азія

х,

ліц

еях

, к

олег

іум

ах д

озво

ля

єтьс

я з

а р

аху

нок

заг

ал

ьног

о н

авч

ал

ьног

о н

аван

таж

енн

я з

біл

ьшу

вати

гр

ани

чн

о до

пу

сти

ме

нав

анта

жен

ня

у

чн

ів д

о м

еж,

що

не

пер

еви

щу

ють

сан

ітар

но-

гігі

єніч

ни

х н

орм

.

16

У старшій школі, у тому числі в сільських однокомплектних школах, де створюються різнопрофільні навчальні групи учнів, за рахунок варіативної складової здійснюється профільне навчання. Години цієї складової можуть використовуватися також для вив-чення предметів за вибором учнів, факультативних занять тощо.

На основі Базового навчального плану МОН розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У ти-пових навчальних планах визначається перелік навчальних пред-метів і курсів, відповідно до змісту освітніх галузей, кількість го-дин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові навчальні плани можуть відображати різні варіанти структурування, інтег-рації та розподілу навчального змісту за роками навчання в межах годин, визначених Базовим навчальним планом. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти з ураху-ванням особливостей організації навчально-виховного процесу.

Освітня галузь «Математика»

Загальна характеристика освітньої галузіЗначення математичної освіти для життєдіяльності особис-

тості в сучасному суспільстві обумовлюється тим, що:якість математичної підготовки молодого покоління — індика-тор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, мобільності особистості в освоєнні і впровадженні нових техноло-гій, розумінні принципів будови і правильного використання су-часної техніки, сприйманні наукових і технічних ідей. Тобто від якості математичної підготовки залежить науковий, технічний, технологічний, економічний і оборонний потенціал держави;математична освіта — важлива складова загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти виз-начається її роллю в інтелектуальному і соціальному розвитку особистості. Правильні уявлення про природу математики, сут-ність і походження математичних абстракцій, співвідношення реального і ідеального, про особливості відображення матема-тичних явищ і процесів реального світу, розуміння проблеми існування, безмежності і істинності в математиці сприяють формуванню наукової картини світу і сучасного світогляду;математика — один з опорних предметів середньої школи, який забезпечує успішне вивчення інших дисциплін, насам-перед предметів природничо-наукового циклу. Це пояснюється розширенням предмета сучасної математики — вона виступає

•

•

•

17

не лише як галузь знань, але і як потужний метод наукового пізнання в інших науках. Відбулася якісна зміна цього мето-ду — не від реальних експериментальних даних до їх матема-тичного вираження, а від математичних форм до їх реальних еквівалентів. Якщо раніше застосування математичного мето-ду в інших науках зводилося головним чином до статистичної обробки емпіричних даних, то нині йдеться про математичний аналіз структури основних об’єктів вивчення і про створення та дослідження відповідних математичних моделей тощо.

Цілі і завдання освітньої галузіЦілі і завдання вивчення математики в середніх загальноос-

вітніх навчальних закладах передбачають:оволодіння учнями системою математичних знань, нави-чок і умінь, необхідних у повсякденному житті та май-бутній трудовій діяльності, достатніх для успішного ово-лодіння іншими освітніми галузями знань і забезпеченнянеперервної освіти;формування в учнів уявлень про ідеї і методи математики, її роль у пізнанні дійсності, наукового світогляду;інтелектуальний розвиток учнів (логічного мислення і про-сторового уявлення і уяви, алгоритмічної, інформаційної і графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції);моральне, трудове, економічне, екологічне, естетичне, гро-мадянське виховання, формування позитивних властивостей особистості та рис характеру.Завданнями основної школи є:продовження розвитку уявлень про число, формування обчис-лювальних навичок та застосування їх до розв’язування задач;формування навичок і умінь тотожних перетворень виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей, їх систем та застосуван-ня їх до розв’язування задач;формування уявлення про функцію як математичну модель;вивчення геометричних фігур на площині, розвиток просто-рових уявлень і уяви;формування уявлень про геометричні величини та навичок і умінь їх вимірювання і обчислення;навчання математичної мови;формування уявлень про математичні поняття і методи як важливі засоби моделювання реальних процесів і явищ.Завданнями старшої школи є:розширення математичного апарату, засвоєного в основній школі;

•

•

•

•

•

•

••

•

••

•

18

розширення і систематизація загальних відомостей про функції, вивчення початків аналізу, розв’язування прикладних задач;розширення відомостей про ймовірність і елементи статистики;вивчення просторових фігур продовження розвитку просто-рових уявлень і уяви;розширення і поглиблення відомостей про геометричні величини;розширення і поглиблення уявлень про математику як еле-мент загальнолюдської культури, про застосування її в прак-тичній діяльності, різних галузях науки.

Принципи проектування змісту освітньої галузіОсвітня галузь проектується за такими принципами:науковість, що виражається у відповідності змісту галузі ос-новам математичної науки і високорозвинутим технологіям виробництва;доступність, що означає відповідність змісту і обсягу освітньої га-лузі віковим особливостям розвитку учнів, раціональне поєднан-ня логічної строгості і наочності, природодоцільність навчання;гуманізація навчально-виховного процесу та гуманітаризація змісту;диференційована реалізованість, коли зміст математики має забезпечувати на різних ступенях навчання рівневу і про-фільну диференціацію;варіативність змісту навчання, що реалізується різноманіт-ністю освітніх програм, розроблених на основі державного стандарту освітньої галузі, розширення і поглиблення змісту навчання та правом вчителя і навчального закладу на свободу вибору таких програм;діагностико-прогностична реалізованість, суть якої полягає в тому, що зміст математики має сприяти виявленню матема-тичних і загальноінтелектуальних здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання або вибір спеціальності;безперервність математичної освіти та її наступність між різ-ними ступенями навчання;концентризм — математична підготовка досягається концен-тричним розвитком таких змістових ліній:- числа;- вирази;- рівняння і нерівності;- функції;- початки диференціального та інтегрального числення;- елементи теорії множин, комбінаторика;

•

••

••

•

•

•

•

•

•

•

•

19

- початки теорії ймовірностей та елементи статистики;- геометричні фігури;- геометричні величини.

Основна школаЗміст освіти Результати навчання

Числа і дії над ними

Натуральні, цілі, раціональні, дій-сні числа.Звичайні дроби. Десяткові дроби. Дії над числами. Проценти. Процентні розрахунки. Пропорції.Розв’язування текстових задач.

•

•••

•

Мати уявлення про числові множини та співвідношення між ними.Знати правила виконання процентних розрахунків. Уміти виконувати дії над числами та простішими числовими виразами; розв’язувати текстові задачі.

•

•

•

Вирази

Степінь з натуральним і цілим показ-ником.Многочлен. Дії над многочленами.Алгебраїчний дріб. Дії над алгебраїч-ними дробами.Арифметичний квадратний корінь.Тотожні перетворення алгебраїчних виразів.

•

••

••

Мати уявлення про степінь з нату-ральним і цілим показником, одно-член, многочлен; алгебраїчний дріб; арифметичний квадратний корінь; тотожні перетворення виразів.Вміти виконувати тотожні перетво-рення виразів.

•

•

Рівняння і нерівності

Рівняння і нерівності з одним неві-домим: лінійні, першого степеня, квадратні. Рівняння з двома невідомими. Ліній-ні рівняння з двома невідомими.Системи двох лінійних рівнянь з дво-ма невідомими. Застосування рівнянь і їх систем до розв’язування задач.

•

•

•

•

Мати уявлення про рівняння і нерів-ність з одним та з двома невідомими, як математичну модель реальних відношень між величинами та ро-зуміти зміст вимоги «розв’язати рів-няння, нерівність, систему».Вміти розв’язувати лінійні, квад-ратні рівняння і нерівності і системи лінійних рівнянь з двома невідоми-ми; розв’язувати простіші текстові задачі за допомогою лінійних і квад-ратних рівнянь.

•

•

Функції

Функція. Лінійна, обернена пропор-ційність, квадратична функції.

• Мати уявлення про числову пряму, координатну площину, про функціо-нальні залежності між змінними.Знати основні способи задання фун-кції.Вміти будувати графіки і за їх допо-могою характеризувати властивості функцій.

•

•

•

Елементи теорії множин. Комбінаторика

Множини. Операції над множинами. Правило множення при розв’язуванні комбінаторних задач.

••

Мати уявлення про множину. Вміти виконувати операції над множина-ми; розв’язувати простіші комбіна-торні задачі.

•

20

Початки теорії ймовірностей та елементи статистики

Випадкова подія. Ймовірність подій.Способи подання даних. Частота. Середнє значення.

••

Мати уявлення про теорію ймовір-ностей і статистику як науку; випад-кову подію, ймовірність випадкової події, частоту, середнє значення.Знати способи збирання і подання даних з різних сфер діяльності.Вміти розв’язувати простіші задачі на обчислення ймовірностей; пода-вати дані заданими способами.

•

•

•

Геометричні фігури та їх властивості

Найпростіші геометричні фігури на площині. Трикутники, многокутники, коло і круг.Рівність і подібність геометричних фігур.Побудови циркулем і лінійкою.Геометричні перетворення. Коорди-нати і вектори. Основні фігури в просторі.

•

•

•

••

•

Мати уявлення про логічну будову геометрії.Знати означення геометричних фі-гур на площині і в просторі, рівності і подібності фігур; знати види геомет-ричних перетворень, методи, що за-стосовуються в геометрії.Вміти виконувати основні побудови циркулем і лінійкою; застосовувати одержані знання до розв’язування за-дач, зокрема практичного змісту.

•

•

•

Геометричні величини

Довжина відрізка, кола. Градусна міра кута. Площі і об’єми.Вимірювання і обчислення лінійних і кутових величин, площ і об’ємів.

•

•

Мати уявлення про довжину, площу і об’єм геометричних фігур.Знати формули довжин, площ і об’ємів основних геометричних фігур.Вміти знаходити довжини відрізків, градусні міри кутів, площі і об’єми геометричних фігур.

•

•

•

Старша школаЗміст освіти Результати навчання

Вирази

Узагальнення поняття степеня. Логарифм числа. Перетворення тригонометричних, ір-раціональних, показникових та лога-рифмічних виразів.

•••

Усвідомити поняття степіня з дро-бовим показником, логарифма чис-ла та знати їхні властивості.Вміти перетворювати тригонометрич-ні, ірраціональні, показникові та ло-гарифмічні вирази.

•

•

Рівняння і нерівності

Тригонометричні, ірраціональні, по-казникові, логарифмічні рівняння.Показникові і логарифмічні нерів-ності.

•

•

Усвідомити поняття тригонометрич-ного, ірраціонального, показниково-го, логарифмічного рівняння і нерів-ності та системи таких рівнянь.Вміти розв’язувати простіші рівняння і нерівності зазначених видів та не-складні системи, які зводяться до них.

•

•

21

Функції

Числова функція.Тригонометричні, степеневі, показ-никові, логарифмічні функції.

••

Мати уявлення про функцію як ма-тематичну модель залежностей між змінними будь-якої природи. Знати різні види функцій та їхні графіки.Вміти будувати графіки функцій, характеризувати за графіками їхні властивості.

•

•

•

Початки диференціального та інтегрального числення

Неперервність функції.Похідна і визначений інтеграл. Застосування похідної і визначеного інтеграла.

•••

Мати уявлення про неперервність функції.Знати означення похідної, визначе-ного інтеграла; формули похідних основних функцій.Вміти знаходити похідні, визначені інтеграли; застосовувати похідну та інтеграл до розв’язування задач прикладного змісту.

•

•

•

Елементи теорії множин. Комбінаторика

Сполуки без повторень: перестанов-ки, розміщення, комбінації.

• Мати поняття про перестановки, роз-міщення, комбінації.Знати формули для обчислення числа кожного виду сполук без повторень. Вміти обчислювати число пере-становок, розміщень, комбінацій і застосовувати набуті знання до розв’язування задач.

•

•

•

Початки теорії ймовірностей та елементи статистики

Випадкові події. Ймовірність ви-падкової події. Умовні ймовірності. Незалежні випадкові події. Схема незалежних випробувань і уявлен-ня про закон великих чисел.Способи представлення даних. Ста-тистичні таблиці. Ряди розподілу та наочне їх зображення. Мода і медіана. Середні значення та мето-ди їх аналізу.

•

•

Мати уявлення про класичну і ста-тистичну ймовірності; схему неза-лежних випробувань; способи пред-ставлення даних.Знати теореми додавання і множення.Вміти застосовувати набуті знання до розв’язування задач, в тому чис-лі прикладного змісту.

•

••

Геометричні фігури

Аксіоми стереометрії. Взаємне роз-міщення прямих і площин у просторі.Многогранники і тіла обертання, їх види та властивості. Побудови в просторі.Геометричні перетворення. Коорди-нати і вектори.

•

•

•

Знати означення геометричних фігур в просторі та їх властивості; взаємне розміщення прямих і площин; види геометричних перетворень; методи, що застосовуються в стереометрії.Вміти зображати геометричні фі-гури, розв’язувати простіші задачі, зокрема прикладного змісту.

•

•

22

Геометричні величини

Відстані. Міри кутів між прямими і площинами.Площі поверхонь і об’єми.

•

•

Мати уявлення про площу поверхні і об’єм тіла.Знати означення відстані від точки до площини, міри кутів між пря-мими і площинами; формули площ поверхонь, об’ємів многогранників і тіл обертання.Вміти знаходити відстані, міри кутів, розв’язувати простіші задачі на вимірювання і обчислення площ по-верхонь і об’ємів тіл.

•

•

•

Про перехід загальноосвітніх навчальнихзакладів на новий зміст, структуруі 12-річний термін навчання

ПОСТАНОВАКабінету Міністрів Українивід 16 листопада 2000 р. № 1717Витяг

На виконання статей 12, 15 і 31 Закону України «Про загальну середню освіту» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Здійснити перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання для уч-нів, які почнуть навчатися у першому класі 2001 року і в наступ-ні роки, у три етапи:

перший етап з 1 вересня 2001 р. — у загальноосвітніх нав-чальних закладах I ступеня;другий етап з 1 вересня 2005 р. — у загальноосвітніх навчаль-них закладах II ступеня;третій етап з 1 вересня 2007 р. — у гімназіях, ліцеях, колегіу-мах, спеціалізованих школах та з 1 вересня 2008 року в інших загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня (за винят-ком учнів, які вступили до першого класу чотирирічної по-чаткової школи у 1999 році).2. Затвердити Державний стандарт початкової загальної ос-

віти (додається).Дозволити Міністерству освіти і науки вносити до зазначе-

ного Державного стандарту зміни не принципового характеру. Установити, що до затвердження державних стандартів базової і повної середньої освіти діють навчальні плани та програми,

•

•

•

23

затверджені Міністерством освіти і науки, які прирівнюються до цих стандартів.

3. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук, Національній академії наук:

здійснити протягом 2000–2002 років заходи, спрямовані на оновлення змісту загальної середньої освіти, відповідно до нової структури середньої загальноосвітньої школи, розро-бити навчальні плани і програми для загальноосвітніх нав-чальних закладів різних типів;забезпечити оновлення змісту, перехід на нову структуру та обсяги підготовки педагогічних кадрів відповідно до потреб системи загальної середньої освіти;розробити до 2003 року Державні стандарти базової і повної загальної середньої освіти, спеціальної загальної середньої ос-віти дітей з особливими потребами;запровадити ефективну форму державної підсумкової атес-тації випускників загальноосвітніх навчальних закладів I, II і III ступенів;забезпечити конкурсний відбір підручників, навчальних посібників, іншої навчально-методичної літератури відповід-но до нового змісту навчання і потреб загальноосвітніх нав-чальних закладів;вжити заходів до розроблення і впровадження у навчальний процес нових засобів навчання і педагогічних технологій, ін-форматизації середньої освіти та комп’ютеризації загальноос-вітніх навчальних закладів;привести нормативно-правові акти в терміни, визначені пун-ктом 1 цієї постанови, у відповідність з новим змістом, струк-турою і 12-річним терміном навчання.4. Міністерству охорони здоров’я, Міністерству освіти і на-

уки внести до 1 вересня 2001 р. зміни і доповнення до Державних санітарних правил і норм «Устаткування, утримання загально-освітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу».

5. Міністерству фінансів, Міністерству економіки під час фор-мування Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України передбачати щоро-ку кошти на забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів підручниками, наочними посібниками, комп’ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням, іншими засобами нав-чання та навчальним обладнанням.

6. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київсь-кій та Севастопольській міським державним адміністраціям:

•

•

•

•

•

•

•

24

розробити за погодженням з Міністерством освіти і науки та затвердити до 1 січня 2001 р. регіональні плани переходу за-гальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структу-ру і 12-річний термін навчання;до 1 вересня 2001 р. оптимізувати мережу загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх потреб населення та соціально-демографічної ситуації в регіоні, розширювати можливості надання учням додаткових освітніх послуг;вжити заходів до гарантованого забезпечення підручниками і навчальними посібниками учнів загальноосвітніх навчаль-них закладів;здійснити підготовку і перепідготовку педагогічних пра-цівників для організації навчання в загальноосвітніх нав-чальних закладах за новим змістом і структурою загальної середньої освіти;забезпечити підвищення рівня матеріально-технічного забезпе-чення та інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, оснащення їх необхідним обладнанням і устаткуванням.Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1239 «Про затвер-дження Базового навчального плану загальноосвітніх нав-чальних закладів» (Офіційний вісник України, 1998 р., № 31, ст. 1187).

Перший віце-прем’єр-міністр УкраїниЮ. Єхануров

Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школиНАКАЗМіністерства освіти і науки Українивід 23.02.2004 р. № 132

На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноос-вітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» № 1717 від 16.11.2000 р. та «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої осві-ти» № 24 від 14.01.2004 р.

•

•

•

•

•

•

25

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Типові навчальні плани загальноосвітніх нав-

чальних закладів для основної та старшої школи (додатки 1–24). 2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти

(Полянський П. Б.), Інституту навчальної літератури (Удод О. А.) та Науково-методичному центру середньої освіти (Зава-левський Ю. И.) спільно з відповідними підрозділами Академії педагогічних наук України забезпечити своєчасну підготовку та видання комплексу навчальної літератури для основної та старшої школи.

3. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управ-лінням освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділам (управлінням) осві-ти районних державних адміністрацій і виконкомів міських рад, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити необхідні умови щодо поетапного переходу основної і старшої школи на новий зміст та структуру навчання.

4. Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних за-кладів опублікувати в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України, газеті «Освіта України», розмістити на сайті Міністерства .

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра Огнев’юка В. О.

МіністрВ. Г. Кремень

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказом МОН Українивід 23.02.2004 р. № 132

Типові навчальні плани для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи

Пояснювальна запискаТипові навчальні плани загальноосвітніх навчальних за-

кладів ІІ і ІІІ ступенів розроблені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвит-ку освіти, постанов Кабінету Міністрів України «Про перехід за-гальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру

26

і 12-річний термін навчання» від 16.11.2000 р. № 1717 та «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» від 14.01.2004 р. № 24. Вони враховують вимоги Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Концеп-ції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Типові навчальні плани основної і старшої школи передба-чають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для усіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від під-порядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на предмети та курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Відповідно до основних типів загальноосвітніх навчальних за-кладів передбачено окремі варіанти типових навчальних планів основної школи (додаток 1), старшої школи (додатки 6–17), для навчальних закладів з навчанням мовами національних мен-шин (додатки 4, 21), для навчальних закладів з українською мо-вою навчання з вивченням мов національних меншин (додатки 2, 19), для навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов (додатки 3, 20), спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів та класів з поглибленим вив-ченням окремих предметів (додаток 24), для однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів (додаток 18), для вечір ньої (змінної) загальноосвітньої школи (очна та заочна форми навчан-ня) (додатки 22–23).

Інваріантна складова типового навчального плану основної школи (додатки 1–4) забезпечує реалізацію змісту шкільної ос-віти на рівні Державного стандарту. Типовий навчальний план старшої школи (додатки 6–17) реалізує зміст освіти у залежності від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів (додаток 5):

рівні стандарту — навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика у художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі); академічному рівні — навчальні предмети не є профільни-ми, але є базовими чи наближеними до профільних (напри-клад, хімія у фізичному профілі); профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філологічному профілі).

•

•

•

27

Водночас, в окремих навчальних планах передбачено вивчен-ня предметів на рівні, що розширює зміст рівня стандарту, або академічного рівня. Наприклад, вивчення фізики у хіміко-тех-нологічному профілі або математики — в економічному.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів вста-новлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого наван-таження учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин, з вивченням двох іноземних мов, з навчанням мовами націо-нальних меншин, спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється за рахунок загального навантажен-ня збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм, встанов-лених Міністерством охорони здоров’я України.

Ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі є профільне навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З цією метою передбачені спеціальні навчальні плани (до-датки 7– 17), які дають змогу в залежності від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гумані-тарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, еконо-мічний, географічний, екологічний, правовий, історико-філо-логічний, інформаційно-технологічний тощо. При цьому не-доцільною є вузька спеціалізація змісту навчального процесу, оскільки основне завдання загальної середньої освіти — ши-рока загальноосвітня підготовка учнів.

Одним із перспективних шляхів запровадження профіль-ного навчання є створення різнопрофільних гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), навчально-виховних комплексів та об’єднань — шкільних округів.

За неможливості організації профільного навчання вико-ристовується варіант навчального плану, складеного відповід-но до академічного рівня змісту освіти (додаток 6). Цей варіант

28

навчального плану є універсальним. У ньому навчальний час рівномірно розподілений між базовими навчальними пред-метами. Тут основними напрямами диференціації навчання є незначне розширення вивчення окремих предметів, допов-нення інваріантної складової навчальних планів додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами; запровадження індивідуальної форми навчання.

В одно-двокомплектній старшій школі (додаток 18) доціль-ним є створення у класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається разом усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 %) — окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів).

З метою недопущення перевантаження учнів необхідно вра-ховувати їх навчання в навчальних закладах іншого типу (ху-дожніх, музичних, спортивних школах тощо). В окремих ви-падках у загальноосвітніх навчальних закладах дозволяється зараховувати учням результати їх навчання з відповідних предметів (музика, основи естетики, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через ре-алізацію інваріантної та варіативної частин навчального пла-ну, які обов’язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвіт-нім навчальним закладом у межах гранично допустимого нав-чального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечен-ня закладу. Крім профільних предметів інваріантної складової, можуть вивчатися: рідний край, довкілля, мови національних меншин, друга іноземна мова, хореографія, креслення, валеоло-гія, безпека життєдіяльності, громадянський вибір тощо.

Зазначений перелік таких предметів може доповнюватись з урахуванням профілю навчального закладу: логіка, ритори-ка, латина, медицина, педагогіка тощо.

За належного навчально-методичного та кадрового забез-печення у старших класах природничо-математичного, тех-нологічного напрямів та у навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин (додатки 7, 8, 9, 14) можуть вивчатися інтегровані курси «Література», «Історія». Водно-час, за таких же умов у старших класах суспільно-гуманітар-ного, філологічного та художньо-естетичного профілів нав-чання може вивчатися замість окремих предметів (астрономії,

29

біології, фізики, хімії) інтегрований курс «Природознавство» (додатки 11, 13, 16).

Заняття з курсу «Захист Вітчизни» можуть проводитись у кінці навчального року в рамках навчальної практики учнів, у т. ч. з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, вій-ськових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріо-тичних оздоровчих таборів тощо.

У Типових навчальних планах для 12-річної школи передба-чено вивчення нових навчальних предметів.

Так, в основній школі у 5–6 класах вивчатиметься етика — шкільний предмет про загальнолюдські моральні цінності, куль-турну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми.

Також у 5–6 класах значно розширено пропедевтичний інтег-рований курс «Природознавство», який передбачає формування в учнів пізнавального інтересу до предметів природничого цик-лу та створення уявлення про цілісність світу.

У 5–9 класах загальноосвітніх навчальних закладів буде за-проваджено вивчення курсу «Основи здоров’я» — предмету, що інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя.

У 5–12 класах вперше неперервно будуть вивчатися предме-ти, що реалізують освітню галузь «Естетична культура».

У 9 класі розпочнеться вивчення інформатики — навчаль-ного предмета, покликаного сформувати в учнів уявлення про основні інформаційні процеси в природі, суспільстві, техніці, функціонування засобів інформаційних та комунікативних технологій, основні компоненти програмного забезпечення; ви-робити в школярів уміння та навички користувача інформацій-них засобів. Вивчення інформатики продовжується у старшій школі. Водночас, у 7 та 8 класах за наявності комп’ютерної тех-ніки у межах освітньої галузі «Технологія» також може вивча-тися інформатика.

У старшій школі ряд предметів галузі «Суспільствознав-ство» об’єднуються в єдиний цикл «Громадянська освіта», який передбачає опанування школярами принципів демократії, фор-мування якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства. Так, в 10–11 класах вивчаються відповідно право-знавство та економіка, логічним продовженням яких у 12 класі є курс «Людина і світ».

У профілях суспільно-гуманітарного та художньо-естетич-ного напрямів передбачається вивчення філософії. Цей предмет покликаний познайомити школярів з найбільш загальними

30

законами розвитку природи та людського суспільства. У про-філях суспільно-гуманітарного напряму передбачено вивчення курсу психології, що вивчає процеси та закономірності психіч-ної діяльності людини.

У класах філологічного, суспільно-гуманітарного та естетич-ного напрямів навчання передбачено вивчення узагальнюючого курсу «Людина і природа». У профілях природничого спряму-вання запроваджено курс екології.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвіт-німи навчальними закладами на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління осві-тою. Експериментальні та індивідуальні варіанти навчальних планів погоджуються Міністерством освіти Автономної Респуб-ліки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і затверджу-ються Міністерством освіти і науки України.

У професійно-технічних навчальних закладах розподіл навчального часу з природничо-математичних та суспільно-гу-манітарних дисциплін здійснюється на рівні стандарту типо-вих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів (додаток № 5).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків вста-новлюються відповідно до Закону України «Про загальну сере-дню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих пред-метів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 р. № 128.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюд-жетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Затверджені навчальні плани запроваджуватимуться посту-пово, починаючи з 2005/2006 навчального року.

Заступник міністраВ. О. Огнев’юк

31

Додаток 1 до наказу МОН №132 від 23.02.2004 р.

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної)

Освітні галузі

Навчальні предметиКількість годин на тиждень у класах

5 6 7 8 9 5–9

Мови і літе-ратури

Українська мова 3,5 3 3 2 2 13,5

Українська література 2 2 2 2 2 10

Іноземна мова 3,5 3 3 2 2 13,5

Зарубіжна література 1 1 1 1 1 5

Суспільст-вознавство

Історія України 1 1 1 1,5 1,5 6

Всесвітня історія — 1 1 1 1 4

Етика 1 1 — — — 2

Естетична культура

Музичне мистецтво 1 1 1 1 — 4

Образотворче мистецтво 1 1 1 — — 3

Художня культура — — — — 1 1

Математика

Математика 4 4 — — — 8

Алгебра — — 2,5 2 2 6,5

Геометрія — — 1,5 2 2 5,5

Природо-знавство

Природознавство 1 1 — — — 2

Біологія — — 2 2 3 7

Географія — 2 2 1,5 1,5 7

Фізика — — 1 2 2 5

Хімія — — 1 2 2 5

ТехнологіїТрудове навчання 1 1 2 2 1 7

Інформатика — — — — 1 1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я 1 1 1 0,5 0,5 4

Фізична культура 2,5 2,5 2,5 3 3 13,5

Разом 23,5 25,5 28,5 27,5 28,5 133,5

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

3,5 3,5 2,5 6,5 5,5 21,5

Гранично допустиме навчальне наван-таження на учня

24 25 26 27 28 130

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27 29 31 34 34 155

Примітка: 1. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допус-

тимого навантаження на учнів.

32

Додаток 2 до наказу МОН №132 від 23.02.2004 р.Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних

закладів з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин (основна школа у структурі 12-річної)



5 6 7 8 9 5–9




Мова національної меншини

2 2 2 2 2 10


Література 1 1 1 1 1 5




Етика 1 1 — — — 2







Алгебра — — 2,5 2 2 6,5

Геометрія — — 1,5 2 2 5,5




Географія — 2 2 1,5 1,5 7

Фізика — — 1 2 2 5

Хімія — — 1 2 2 5






Разом 25,5 27,5 30,5 29,5 30,5 143,5


1,5 1,5 0,5 4,5 3,5 11,5


27 29 31 33 33 153


27 29 31 34 34 155

Примітки:1. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допус-

тимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням мови національних мен-

шин може вивчатися інтегрований курс «Література» або окремий курс «Зарубіж-на література».

3. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням мови національних мен-шин за рахунок загального навантаження на учнів збільшено гранично допусти-ме навантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

33


Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох

іноземних мов (основна школа у структурі 12-річної)



5 6 7 8 9 5–9




Друга іноземна мова 2 2 2 2 2 10


Література 1 1 1 1 1 5




Етика 1 1 — — — 2







Алгебра — — 2,5 2 2 6,5

Геометрія — — 1,5 2 2 5,5




Географія — 2 2 1,5 1,5 7

Фізика — — 1 2 2 5

Хімія — — 1 2 2 5






Разом 23,5 26 27 28 29 143,5


3,5 3 4 6 3 11,5


24 25 26 27 28 153


27 29 31 34 34 155

Примітки: 1. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допус-

тимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням двох іноземних мов може вив-

чатися інтегрований курс «Література» або окремий курс «Зарубіжна література».3. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням двох іноземних мов за

рахунок загального навантаження на учнів збільшено гранично допустиме на-вантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

34


Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин

(основна школа у структурі 12-річної)



5 6 7 8 9 5–9


Українська мова 3 3 2 2 2 12

Іноземна мова 3 3 2 2 2 12


3 2 2 2,5 2,5 12


Зарубіжна література та література національної меншини

1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 7,5

Суспільство -знавство



Етика 1 1 — — — 2







Алгебра — — 2,5 2 2 6,5

Геометрія — — 1,5 2 2 5,5




Географія — 2 2 1,5 1,5 7

Фізика — — 1 2 2 5

Хімія — — 1 2 2 5






Разом 26 28 29 30,5 31,5 145


1 1 2 3,5 2,5 10


27 29 31 33 33 153


27 29 31 34 34 155

Примітки:1. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допус-

тимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з навчанням мовами національних меншин за рахунок загального

навантаження учнів збільшено гранично допустиме навантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

35


Таблиця розподілу годин на навчальні предмети за рівнями змісту

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класахРівень

стандартуАкадемічний

рівеньПрофільний

рівень10 11 12 10 11 12 10 11 12

Українська мова 1 1 2 2 2 2 4 4 4Українська література 2 2 2 2 2 2 3 4 4

Іноземна мова 2 2 2 3 3 3 4 4 5

Друга іноземна мова — — — — — — 3 3 3Зарубіжна література 1 1 1 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 2

Історія України 1 1 2 1 1 2 3 3 4

Всесвітня історія 1 1 1 1 1 1 3 3 3

Громадянська освіта:правознавство 1 — — 1 — — 2 2 3

економіка — 1 — — 1 — 2 2 3людина і світ — — 1 — — 1 — — 2філософія — — — — — — 2 2 2

Художня культура 1 1 — 1 1 — 4 4 —Естетика — — — — — — — — 4Математика 3 3 2 — — —Алгебра — — — 2 2 2 4 4 4Геометрія — — — 2 2 2 3 3 3Астрономія — — 1 — — 1 — 1 1Біологія 1,5 2 — 1,5 2 1 4 4 4Географія 1,5 — — 1,5 1 — 4 4 4Психологія — — — — — — — — 1Фізика 2 2 — 3 2 3 5 5 5Хімія 1 1 — 1 2 1 4 4 4Людина і природа — — 1 — — — — — 1Екологія — — — — — — 2 2 2Технології 1 1 1 2 2 — 5 5 5Інформатика 1 1 1 1 1 2 4 4 4Креслення — — — — — 1 — 1 1

Фізична культура 2 2 2 2 2 2 5 5 6

Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 2 2 —

Разом 24,5 23,5 19 30 30 27,5

Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, факультативів

9,5 9,5 14 4 3 5,5

Гранично допустиме наванта-ження на учня 30 30 30 30 30 30 30 30 30

Всього (без урахування поділу класу на групи) 34 33 33 34 33 33

Примітки:1. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого

навантаження на учнів.2. В академічному рівні закладено окреме викладання курсів «Алгебра», «Геометрія».

36


Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання

(старша школа (безпрофільна) у структурі 12-річної)


10 11 12

Українська мова 2 2 2

Українська література 2 2 2

Іноземна мова 3 3 3

Зарубіжна література 1,5 1,5 1,5

Історія України 1 1 2

Всесвітня історія 1 1 1

Громадянська освіта:правознавство 1 — —

економіка — 1 —

людина і світ — — 1

Художня культура 1 1 —

Алгебра 2 2 2

Геометрія 2 2 2

Астрономія — — 1

Біологія 1,5 2 1

Географія 1,5 1 —

Фізика 3 2 3

Хімія 1 2 1

Людина і природа — — 1

Технології 2 2 —

Інформатика 1 1 2

Креслення — — 1

Фізична культура 2 2 2

Захист Вітчизни 1,5 1,5 —

Разом 30 30 27,5

Додатковий час на поглиблене вив-чення предметів, введення спец-курсів, факультативів

4 3 5,5

Гранично допустиме навантажен-ня на учня

30 30 30

Всього (без урахування поділу класу на групи)

34 33 33



37


Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання(старша школа у структурі 12-річної)

Природничо-математичний напрям


Кількість годин на тиждень у класах

Фізико-ма-тематичний

профіль

Математич-ний профіль

Фізичний профіль

10 11 12 10 11 12 10 11 12

Українська мова 1 1 2 1 1 2 1 1 2

Іноземна мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Література 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5



Громадянська освіта:правознавство 1 — — 1 — — 1 — —

економіка — 1 — — 1 — — 1 —

людина і світ — — 1 — — 1 — — 1

Художня культура 1 1 — 1 1 — 1 1 —

Алгебра 4 4 4 4 4 4 3 3 3

Геометрія 3 3 3 3 3 3 2 2 2

Астрономія — — 1 — — 1 — 1 1

Біологія 1,5 2 — 1,5 2 — 1,5 2 —

Географія 1,5 — — 1,5 — — 1,5 — —

Фізика 5 5 5 3 2 3 5 5 5

Хімія 1 1 — 1 1 — 1 2 1

Людина і природа — — 1 — — 1 — — 1

Технології 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Інформатика 1 1 2 1 1 2 1 1 2

Креслення — — 1 — — 1 — — 1


Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —

Разом 31 30 30,5 29 27 28,5 29 30 29,5


3 3 2,5 5 6 4,5 5 3 3,5

Гранично допустиме наванта-ження на учня

30 30 30 30 30 30 30 30 30

Всього (без урахування поділу класу на групи)

34 33 33 34 33 33 34 33 33

Примітка:1. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допус-


38


закладів з українською мовою навчання (старша школа у структурі 12-річної)




Екологіч-ний профіль

Біолого-хімічний профіль

Біолого-фізичний профіль

Біолого-гео-графічний

профіль

10 11 12 10 11 12 10 11 12 10 11 12

Українська мова 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 2

Іноземна мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Література 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5

Історія України 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 2

Всесвітня історія 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Громадянська освіта:правознавство 2 — — 1 — — 1 — — 1 — —

економіка — 1 1 — 1 — — 1 — — 1 —

людина і світ — — 1 — — 1 — — 1 — — 1

Художня культура 1 1 — 1 1 — 1 1 — 1 1 —

Математика 3 3 2 — — — — — — 3 3 2

Алгебра — — — 2 2 2 2 2 2 — — —

Геометрія — — — 2 2 2 2 2 2 — — —

Астрономія — — 1 — — 1 — — 1 — — 1

Біологія 2 3 3 4 4 4 4 4 4 4 4 4

Географія 1,5 1 — 1,5 — — 1,5 — — 4 4 4

Фізика 2 2 — 2 2 2 5 5 5 2 2 —

Хімія 1 2 1 4 4 4 1 2 1 1 2 1

Екологія 2 2 2 — — 1 — — 1 — — 1

Технології 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Інформатика 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Фізична культура 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —

Разом 27,5 28 25,5 30,5 29 30,5 30,5 30 30,5 29 30 27,5

Додатковий час на по глиблене вивчення пред метів, введення спецкурсів, факуль-тативів

6,5 5 7,5 3,5 4 2,5 3,5 3 2,5 5 3 5,5

Гранично допустиме на вантаження на учня 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30

Всього (без урахуван-ня поділу класу на групи)

34 33 33 34 33 33 34 33 33 34 33 33



39






Біотехно-логічний профіль

Хіміко-тех-нологічний

профіль

Фізико-хімічний профіль

Агрохіміч-ний профіль

10 11 12 10 11 12 10 11 12 10 11 12

Українська мова 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 2

Іноземна мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Література 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5

Історія України 1 1 2 1 1 2 1 1 2 1 1 2


Громадянська освіта:правознавство 1 — — 1 — — 1 — — 1 — —

економіка — 1 — — 1 — — 1 — — 1 —

людина і світ — — 1 — — 1 — — 1 — — 1

Художня культура 1 1 — 1 1 — 1 1 — 1 1 —

Алгебра 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Геометрія 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Астрономія — — 1 — — 1 — — 1 — — 1

Біологія 4 4 4 1,5 2 1 1,5 2 1 2 3 3

Географія 1,5 — — 1,5 — — 1,5 — — 1,5 1 —

Фізика 2 2 2 2 2 2 5 5 5 2 2 2

Хімія 1 2 1 4 4 4 4 4 4 4 4 4

Екологія — — 1 — — 1 — — 1 — — 1

Технології 2 2 1 2 2 1 1 1 1 1 1 1

Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Фізична культура 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —

Разом 28,5 28 27,5 29 28 27,5 31 30 30,5 28,5 29 29,5

Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, факуль-тативів

5,5 5 5,5 5 5 5,5 3 3 2,5 5,5 4 3,5

Гранично допустиме навантаження на учня 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30

Всього (без урахуван-ня поділу класу на групи)

34 33 33 34 33 33 34 33 33 34 33 33



40


закладів з українською мовою навчання (старша школа у структурі 12-річної)

Суспільно-гуманітарний напрям


Кількість годин на тиждень у класахІсторичний

профільПравовий профіль

Філософсь-кий профіль

Економіч-ний профіль

10 11 12 10 11 12 10 11 12 10 11 12Українська мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 2Українська література 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Іноземна мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Зарубіжна література 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1Історія України 3 3 4 2 2 2 2 2 2 1 1 2


Громадянська освіта:правознавство 2 — — 2 2 3 2 — — 2 2 3економіка — 1 — — 1 1 — 1 1 2 2 2людина і світ — — 2 — — 1 — — 2 — — 1філософія — — 2 — — 1 2 2 2 — — 1

Художня культура 1 1 — 1 1 — 1 1 — 1 1 —Естетика — — 1 — — 1 — — 1 — — —Математика 3 3 2 3 3 2 3 3 2 — — —Алгебра — — — — — — — — — 3 3 3Геометрія — — — — — — — — — 2 2 2Астрономія — — 1 — — 1 — — 1 — — 1Біологія 1,5 2 — 1,5 2 — 1,5 2 — 1,5 2 —Географія 1,5 — — 1,5 — — 1,5 — — 1,5 1 —Психологія — — 1 — — 1 — — 1 — — 1Фізика 2 2 — 2 2 — 2 2 — 2 2 —Хімія 1 1 — 1 1 — 1 1 — 1 1 —Екологія — — — — — — — — — — — 1Людина і природа — — 1 — — 1 — — 1 — — —Технології 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1Фізична культура 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —Разом 30,5 28,5 28 28,5 28,5 27 30,5 28,5 26 29,5 29,5 29Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, факуль-тативів

3,5 4,5 5 5,5 4,5 6 3,5 4,5 7 4,5 3,5 4


Всього (без урахування поділу класу на групи) 34 33 33 34 33 33 34 33 33 34 33 33



41



Суспільно-гуманітарний напрям


Кількість годин на тиждень у класахІсторичний

профільПравовий профіль

Філософсь-кий профіль

Економіч-ний профіль

10 11 12 10 11 12 10 11 12 10 11 12Українська мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2 1 1 2Українська література 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Іноземна мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Зарубіжна література 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1Історія України 3 3 4 2 2 2 2 2 2 1 1 2


Громадянська освіта:правознавство 2 — — 2 2 3 2 — — 2 2 3економіка — 1 — — 1 1 — 1 1 2 2 2людина і світ — — 2 — — 1 — — 2 — — 1філософія — — 2 — — 1 2 2 2 — — 1

Художня культура 1 1 — 1 1 — 1 1 — 1 1 —Естетика — — 1 — — 1 — — 1 — — —Математика 3 3 2 3 3 2 3 3 2 — — —Алгебра — — — — — — — — — 3 3 3Геометрія — — — — — — — — — 2 2 2Географія 1,5 — — 1,5 — — 1,5 — — 1,5 1 —Психологія — — 1 — — 1 — — 1 — — 1Екологія — — — — — — — — — — — 1Природознавство 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3Технології 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1Фізична культура 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —Разом 29 26,5 29 27 26,5 28 29 26,5 27 28 27,5 31Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, факуль-тативів

5 6,5 4 7 6,5 5 5 6,5 6 6 5,5 2


Всього (без урахування поділу класу на групи) 34 33 33 34 33 33 34 33 33 34 33 33


тимого навантаження на учнів.2. Типовий навчальний план для суспільно-гуманітарного напряму, у якому

передбачено викладання інтегрованого курсу «Природознавство», що об’єднує астрономію, біологію, фізику, хімію та курс «Людина і природа».

42


Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (старша школа у структурі 12-річної)

Філологічний напрям



Української філології профіль

Іноземної філології профіль

Історико-фі-лологічний

профіль

10 11 12 10 11 12 10 11 12


Українська література 3 4 4 2 2 2 2 2 2

Іноземна мова 2 2 3 4 4 5 4 4 5

Друга іноземна — — — 3 3 3 — — —

Зарубіжна література 2 2 2 1,5 1,5 2 1,5 1,5 2




економіка — 1 — — 1 — — 1 —

людина і світ — — 1 — — 1 — — 1

філософія — — — — — — — — 2


Естетика — — 1 — — 1 — — 1

Математика 3 3 2 3 3 2 3 3 2

Астрономія — — 1 — — 1 — — 1

Біологія 1,5 2 — 1,5 2 — 1,5 2 —

Географія 1,5 — — 1,5 — — 1,5 — —

Фізика 2 2 — 2 2 — 2 2 —

Хімія 1 1 — 1 1 — 1 1 —

Людина і природа — — 1 — — 1 — — 1

Технології 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 1 1


Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —

Разом 29,5 29,5 26 31 30 27 30 29 27


4,5 3,5 7 3 3 6 4 4 6


Всього (без урахування поділу класу на групи) 34 33 33 34 33 33 34 33 33



43



Філологічний напрям



Української філології профіль

Іноземної філології профіль

Історико-фі-лологічний

профіль

10 11 12 10 11 12 10 11 12


Українська література 3 4 4 2 2 2 2 2 2

Іноземна мова 2 2 3 4 4 5 4 4 5

Друга іноземна — — — 3 3 3 — — —

Зарубіжна література 2 2 2 1,5 1,5 2 1,5 1,5 2




економіка — 1 — — 1 — — 1 —

людина і світ — — 1 — — 1 — — 1

філософія — — — — — — — — 2


Естетика — — 1 — — 1 — — 1

Математика 3 3 2 3 3 2 3 3 2

Географія 1,5 — — 1,5 — — 1,5 — —

Природознавство 3 3 3 3 3 3 3 3 3

Технології 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 1 1


Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —

Разом 28 27,5 27 29,5 28 28 28,5 27 28


6 5,5 6 4,5 5 5 5,5 6 5


Всього (без урахування поділу класу на групи) 34 33 33 34 33 33 34 33 33


тимого навантаження на учнів.2. Типовий навчальний план для філологічного напряму, у якому передбачено

викладання інтегрованого курсу «Природознавство», що об’єднує астрономію, біологію, фізику, хімію та курс «Людина і природа».

44



Технологічний напрям



Технологічний профіль

Інформаційно-техно-логічний профіль

10 11 12 10 11 12

Українська мова 1 1 2 1 1 2

Іноземна мова 2 2 2 2 2 2

Література 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5

Історія України 1 1 2 1 1 2

Всесвітня історія 1 1 1 1 1 1

Громадянська освіта:правознавство 1 — — 1 — —

економіка — 1 1 — 1 —

людина і світ — — 1 — — 1

Художня культура 1 1 — 1 1 —

Алгебра 2 2 2 4 4 4

Геометрія 2 2 2 3 3 3

Астрономія — — 1 — — 1

Біологія 1,5 2 — 1,5 2 —

Географія 1,5 — — 1,5 — —

Фізика 2 2 2 2 2 —

Хімія 1 2 1 1 1 —

Людина і природа — — 1 — — 1

Технології 5 5 5 1 1 1

Інформатика 1 1 1 4 4 4

Креслення — 1 1 — — 1

Фізична культура 2 2 2 2 2 2

Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 1,5 1,5 —

Разом 29 30 29,5 31 30 27,5


5 3 3,5 3 3 5,5

Гранично допустиме навантажен-ня на учня 30 30 30 30 30 30

Всього (без урахування поділу класу на групи) 34 33 33 34 33 33



45



Художньо-естетичний напрям



Художньо-естетичний профіль

10 11 12




Зарубіжна література 1,5 1,5 2






філософія — — 2


Естетика — — 4

Математика 3 3 2


Біологія 1,5 2 —

Географія 1,5 — —

Фізика 2 2 —

Хімія 1 1 —


Технології 1 1 1




Разом 29 28 26


5 5 7

Гранично допустиме наванта-ження на учня 30 30 30

Всього (без урахування поділу класу на групи) 34 33 33

Примітка:1. Години фізичної культури освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» не

враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учнів.

46



Художньо-естетичний напрям



Художньо-естетичний профіль

10 11 12




Зарубіжна література 1,5 1,5 2






філософія — — 2


Естетика — — 4



Природознавство 3 3 3





Разом 27,5 26 27


6,5 7 6



Примітки: 1. Години фізичної культури освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» не

враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учнів.2. Типовий навчальний план для художньо-естетичного профілю, у якому пе-

редбачено викладання інтегрованого курсу «Природознавство», що об’єднує аст-рономію, біологію, фізику, хімію та курс «Людина і природа».

47



(старша школа (профільна) у структурі 12-річної)Спортивний напрям



Спортивний профіль

10 11 12




Зарубіжна література 1 1 1









Біологія 2 3 3


Фізика 2 2 —

Хімія 1 1 —





Захист Вітчизни 2 2 —

Разом 29,5 29 27


4,5 4 6



Примітка: 1. Години фізичної культури освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» не

враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учнів.

48

Дод

ат

ок 1

8 д

о н

ак

азу

МО

Н №

13

2 в

ід 2

3.0

2.2

00

4 р

.

Ти

пов

ий

на

вча

льн

ий

пл

ан

одн

оком

пл

ектн

их

за

гал

ьноо

світ

ніх

на

вча

льн

их

за

кл

аді

в з

укр

аїн

ськ

ою м

овою

на

вча

нн

я

(ст

арш

а ш

кол

а в

ст

рук

тур

і 12

-річ

ної

) С

усп

ільн

о-гу

ма

ніт

ар

ни

й т

а п

ри

род

ни

чо-

ма

тем

ати

чн

ий

на

пр

ям

и

На

вч

ал

ьні

пр

едм

ети

Кіл

ькіс

ть г

оди

н н

а т

иж

ден

ь у

кл

аса

х

10 к

ла

с11

кл

ас

12

кл

ас

усім

к

лас

ом

у гр

упах

дод

атк

ово

усім

к

лас

ом

у гр

упах

дод

атк

ово

усім

к

лас

ом

у гр

упах

дод

атк

ово

сусп

ільн

о-гу

ма

ні-

тар

ни

й

пр

ир

одн

.-м

атем

.

сусп

ільн

о-гу

ма

ні-

тар

ни

й

пр

ир

одн

.-м

атем

.

сусп

ільн

о-гу

ма

ні-

тар

ни

й

пр

ир

одн

.-м

атем

.

12

34

56

78

910

Ук

ра

їнсь

ка

мов

а 1

2—

11–

3—

21–

3—

Ук

ра

їнсь

ка

літ

ерат

ур

а2

0–

2—

20

–2

—2

0–

2—

Іноз

емн

а м

ова

21–

3—

21–

4—

21–

3

Зар

убі

жн

а л

ітер

ату

ра

11

—1

1—

11–

22

Істо

рія

Ук

ра

їни

, вс

есві

тня

іст

орія

22

–4

—2

2–

4—

32

–4

1

Гр

ома

дя

нсь

ка

осві

та:

пр

авоз

нав

ство

10

–1—

—0

–1—

—0

–1—

екон

омік

а—

0–1

—1

0–1

——

0–

2

лю

ди

на

і св

іт—

——

——

—1

0–1

—

філ

ософ

ія—

0–

2—

—0

–2

——

0–

2—

Худ

ожн

я к

ульт

ур

а1

——

1—

——

——

Ест

ети

ка

——

——

——

—1

—

Мат

емат

ик

а (а

лге

бра,

гео

мет

рія

)3

—1–

33

—2

–3

2—

3–

4

Аст

рон

омія

——

——

——

1—

0–1

49

12

34

56

78

910

Біо

лог

ія1,

5—

1–3

2—

1–3

—1—

3

Гео

граф

ія1,

5—

1–2

——

1–2

——

1—2

Лю

ди

на

і п

ри

род

а—

——

——

—1

——

Фіз

ик

а2

—1–

32

—2

–3

——

2—

4

Хім

ія1

—1–

21

—1–

2—

—0

—2

Інф

орм

ати

ка

1—

11

—1

1—

1

Тех

нол

огії

(сп

ецк

ур

си)

—1

1—

11

—1

1

Кр

есл

енн

я—

——

——

——

—1

Фіз

ич

на

кул

ьту

ра

2—

—2

——

2—

—

Зах

ист

Віт

чи

зни

1,5

——

1,5

——

——

—

Ра

зом

23

,52

2,5

18

Дод

атк

ови

й ч

ас д

ля

ви

кор

ист

ан

ня

в

пр

офіл

ьни

х г

ру

пах

6,5

6,5

7,5

7,5

12

12

Заг

ал

ьне

нав

анта

жен

ня

на

уч

ня

3

03

03

0

Фа

ку

льт

ати

ви

, ін

ди

від

уа

ль

ні

та

гру

пов

і за

ня

ття

і к

онсу

льт

ації

34

3

Всь

ого

33

34

33

Пр

им

ітк

и:

1. У

на

вча

льн

их

пл

ан

ах

од

нок

омп

лек

тни

х н

авч

ал

ьни

х з

ак

ла

дів

з н

авч

ан

ня

м м

ова

ми

на

ціо

на

льн

их

мен

ши

н п

ред

мет

и о

світ

ньо

ї га

лу

зі «

Мов

и і

літ

ерат

ур

и»

пл

ану

ють

ся з

а до

дат

ком

20

.2

. Т

ак с

амо

мож

е за

пр

ова

дж

ува

тись

пр

офіл

ьне

нав

чан

ня

за

інш

им

и н

апр

ям

ами

: ф

ілол

огіч

ни

м,

тех

нол

огіч

ни

м,

худ

ожн

ьо-е

стет

ич

-н

им

, сп

орти

вни

м.

3.

За

так

им

нав

ча

льн

им

пл

аном

мож

е зд

ійсн

юва

тись

пр

офіл

ьне

нав

чан

ня

так

ож у

дво

ком

пл

ектн

ій с

тар

шій

шк

олі.

50


Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням мови

національних меншин(старша школа в структурі 12-річної)

Освітні галузі Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах за

рівнем стандарту

10 11 12 10–12

Мови і літератури Українська мова 1 1 2 4

Іноземна мова 2 2 2 6


1 1 1 3

Українська література 2 2 2 6

Література 1 1 1 3

Суспільствознавство Історія України 1 1 2 4

Всесвітня історія 1 1 1 3

Громадянська освіта:правознавство 1 — — 1

людина і світ — 1 — 1

економіка — — 1 1

Естетична культура Художня культура 1 1 — 2

Математика Математика 3 3 2 8

Природознавство Астрономія — — 1 1

Біологія 1,5 2 — 3,5

Географія 1,5 — — 1,5

Фізика 2 2 — 4

Хімія 1 1 — 2

Людина і природа — — 1 1

Технології Інформатика 1 1 1 3

Технології 1 1 1 3

Здоров’я і фізична культура Фізична культура 2 2 2 6

Захист Вітчизни 1,5 1,5 — 3

Разом 25,5 24,5 20 70

Додатковий час на профільне і поглиблене вивчення навчальних предметів, спецкурси, факультативи 8,5 8,5 13 30

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 33 33 33 99

Всього (без урахування поділу класів на групи) 34 33 33 100Примітки: 1.Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допус-

тимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з вивченням мови національних меншин може вивчатися інтегрова-

ний курс «Література» або окремий курс «Зарубіжна література».3. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням мови національних мен-

шин за рахунок загального навантаження учнів збільшено гранично допустиме навантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

51



з вивченням двох іноземних мов(старша школа в структурі 12-річної)


Кількість годин натиждень у класах за

рівнем стандарту

10 11 12 10–12

Мови і літератури Українська мова 1 1 2 4


Друга іноземна мова 1 1 1 3














Хімія 1 1 — 2




Здоров’я і фізична культура Фізична культура 2 2 2 6


Разом 25,5 24,5 20 70



Всього (без урахування поділу класів на групи) 34 33 33 100


тимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з вивченням двох іноземних мов може вивчатися інтегрований курс

«Література», або окремий курс «Зарубіжна література».3. У ЗНЗ з українською мовою навчання та вивченням двох іноземних мов за

рахунок загального навантаження учнів збільшено гранично допустиме наван-таження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

52


Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин

(старша школа в структурі 12-річної)


Кількість годин на тиждень у класах за

рівнем стандарту:

10 11 12 10–12

Мови і літератури Українська мова 1 1 1,5 3,5




1 1 1,5 3,5













Хімія 1 1 — 2





Фізична культура 2 2 2 6


Разом 26,5 25,5 21 73



Всього (без урахування поділу класів на групи) 34 33 33 100


тимого навантаження на учнів.2. У ЗНЗ з навчанням мовами національних меншин можна викладати інтегрова-

ний курс «Література» або окремі курси «Зарубіжна література», «Література».3. У ЗНЗ з навчанням мовами національних меншин за рахунок загального

навантаження учнів збільшено гранично допустиме навантаження до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

53


Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи

Очна форма навчання



II ступінь III ступінь

6 7 8 9 10 11 12

Мови і літератури у школах з українською мовою навчання

Українська мова і літе-ратура

5 4 4 4 3 3 4

Зарубіжна література 1 1 1 1 1 1 1

Іноземна мова 2 2 2 1 2 2 2

Мови і літератури у школах з навчанням мовою нацменшин

Рідна мова і література 3 3 3 3 3 3 3


3 3 3 3 2 2 3

Іноземна мова 2 1 1 1 2 2 2

Інші предмети

Математика, інформа-тика

4 4 3,5 3,5 3 3 3

Історія України, всесвіт-ня історія

2 2 2 2 2 2 2

Громадянська освіта:правознавство — — — — 1 — —

економіка — — — — — 1 —

людина і світ — — — — — — 1

Географія 2 2 1 1 1 — —

Природознавство, біологія

1 1 1 1 1 2 1

Фізика, астрономія — 1 1,5 2 2 2 1

Хімія — 1 2 1,5 1 1 —

Мистецтво 1 1 1 — — — —

Художня культура — — — 1 1 1 —

Разом 18 19 19 19–20 18–19 18–19 15–16

Курси за вибором, фа-культативи, консультації

4 4 4 3–4 4–5 4–5 7–8

Всього 22 23 23 23 23 23 23

54


Типовий навчальний план вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи

Заочна форма навчання (групові консультації та заліки)



II ступінь III ступінь

6 7 8 9 10 11 12

Мови і літератури у школах з українською мовою навчання


3 2,5 2,5 3 3 3 3

Зарубіжна література 1 1 1 1 1 1 1

Іноземна мова 1 1,5 1 1 1 1 2

Мови і літератури у школах з навчанням мовою нацменшин

Рідна мова і література 2 1,5 1,5 2 2 2 2


2 2 2 2 2 2 2

Іноземна мова 1 1,5 1 1 1 1 2

Інші предмети

Математика, інформа-тика

3 3 3 3 2 2 3

Історія України, все-світня історія, право-знавство

2 1 1,5 2 3 2 2

Географія, економіка 1 1 1 1 1 1 —

Природознавство, біологія

1 1 1 1 1 1 1

Фізика, астрономія — 1 1 1 1 2 1

Хімія — 1 1 1 1 1 —

Мистецтво, художня культура

1 1 1 1 1 1 —

Разом 13 14 14 15 15 15 13

Факультативи — — — — 2 2 4

Всього 13 14 14 15 17 17 17

Кількість обов’язкових заліків

27 28 28 28 28 28 28

Примітки:1. Зазначена в графі «Разом» кількість академічних годин на тиждень відво-

диться для кожної групи учнів чисельністю не менше 9 заочників. При меншій кількості учнів, що навчаються за програмою певного класу, навчальний час встановлюється з розрахунку 1 академічної години на тиждень на кожного учня (на усі види робіт).

2. У групах з кількістю 16 і більше заочників відводиться додатково час для проведення індивідуальних консультацій з української та інших мов, історії, математики, фізики, хімії, біології та естетичних предметів (по 0,5 академічної години на тиждень на кожен з цих предметів).

55


Типовий навчальний план-схема спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням

окремих предметів


5 6 7 8 9 10 11 12

Навчальні предмети інваріант-ної складової (плануються за рівнем стандарту)

23,5 25,5 28,5 27,5 28,5 24 23 20

Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, профільне навчання, заняття за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття і консультації

3,5 3,5 2,5 6,5 5,5 10 10 13

Гранично допустиме навчальне навантаження на учня

24 25 26 27 28 30 30 30


27 29 31 34 34 34 33 33

Примітки: 1. До 15 % часу інваріантної складової може перерозподілятись між навчаль-

ними предметами. 2. Години фізичної культури не враховуються в гранично допустимому наван-

таженні учнів.3. У спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється за

рахунок загального навчального навантаження збільшувати гранично допусти-ме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

56

Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школі

РІШЕННЯКолегії Міністерства освіти і науки Українивід 25 .09.2003 р. № 10 / 13Витяг

На виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» Академією педагогічних наук України розроблено проект Концепції профільного навчан-ня в старшій школі. Документ був опублікований, обговорений педагогічною громадськістю і доопрацьований з урахуванням пропозицій та зауважень.

Заслухавши та обговоривши доповідну записку про проект Кон-цепції профільного навчання в старшій школі, колегія ухвалює:

1. З метою запровадження профільного навчання у старшій школі затвердити Концепцію профільного навчання.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної осві-ти (Полянський П. Б.) спільно з АПН України (Мадзігон В. М.) до 1.02.2004 року завершити розроблення типових навчальних планів, навчальних програм з профільного навчання інваріант-ної складової навчального плану.

3. Здійснювати моніторинг і узагальнювати результати пере-ходу до профільного навчання в 11-річній школі.

4. Центральному інституту післядипломної педагогічної ос-віти АПН України (Олійник В. В.) забезпечити організацію та проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах переходу до профільного навчання.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міністра Огнев’юка В. О.

Голова колегії, міністрВ. Г. Кремень

57

ЗАТВЕРДЖЕНОРішенням колегії Міносвіти і науки України

від 25.09.03 № 10/12–2

Концепція профільного навчання в старшій школі

ВступКонцепція профільного навчання в старшій загальноосвітній

школі розроблена на виконання Закону України «Про загальну серед-ню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання». Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної докт-рини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347 / 2002.

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивіду-альних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професій-ної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює мож-ливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та за-рубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього про-стору об’єктивно вимагає від української школи адекватної ре-акції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти.

Диференціація — одна з ключових проблем організації сучасної школи. Вона є об’єктом гострої полеміки серед педагогів у багатьох країнах світу. Різні і навіть протилежні погляди на ідею диферен-ційованого навчання певною мірою відображають дві діалектич-но протилежні тенденції у розвитку сучасної науки, виробництва і освіти. Одна з них — інтеграція, яка обумовлена об’єктивними процесами взаємозв’язку і взаємозалежності різних наукових дис-циплін, що потребує від кваліфікованого працівника широкої за-гальної культури й обізнаності у багатьох суміжних галузях.

58

У той же час існує й інша тенденція, що виключає можливість «універсалізму» в умовах величезного нарощування наукових і професійних знань. Важливою умовою досягнення успіху у будь-якій діяльності вважається спеціалізація працівника, хоча сам характер цієї спеціалізації зазнає суттєвих змін. Послі-довники цієї тенденції справедливо вважають, що спеціалізація не тільки сприяє розвитку виробничих сил, науки, культури, але й відповідає різноманітності задатків і здібностей людини, її ін-дивідуальним нахилам до того чи іншого виду діяльності.

Більшість педагогів світу є прихильниками саме цієї тен-денції, про що свідчить той факт, що диференціація навчання є одним із основних організаційних принципів середньої загаль-ноосвітньої школи зарубіжжя впродовж багатьох десятиліть. У Франції вона існує півтора століття, нагромаджений величез-ний досвід впровадження її у шкільну практику.

Початковий етап диференціації починається в старших кла-сах неповної середньої школи, де вона має попередній, орієнтов-ний характер. На старшому ступені середньої школи у більшості країн світу здійснюється профільна диференціація навчання. Учні навчаються у спеціалізованих секціях, відділеннях і серіях, які можна вважати аналогами профілів, вся багатоманітність яких зводиться до двох напрямів — академічного (загальноосвіт-нього) та практичного (технологічного, допрофесійного).

Кількість обов’язкових предметів (курсів) на старшому ступені середньої школи набагато менша, ніж в основній. Профільна ди-ференціація навчання здійснюється за рахунок поглибленого вив-чення навчальних дисциплін певного профілю. Учні академічних потоків керуються вимогами вищих навчальних закладів, нав-чальний план яких складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін, що не виключає вибір нових навчальних курсів.

Учні, які не орієнтуються на вступ до вищих навчальних за-кладів, обирають головним чином навчальні курси практичного циклу, що в багатьох випадках не обмежує можливості продов-ження навчання.

Організація профільного навчання призводить до певного перевантаження навчального плану школи. Так, у гімназіях Швеції існує 22 відділення (профілі). Спеціалізація навчан-ня здійснюється як за рахунок відмінностей у рівні підготовки з традиційних шкільних дисциплін, так і шляхом включення у навчальний план спеціальних профілюючих предметів, кіль-кість яких загалом сягає близько 80.

Незважаючи на велику кількість навчальних предметів і курсів, кількість основних напрямів профілізації незначна.

59

За наявності стаціонарних відділень і секцій заняття будуються у досить суворій відповідності до навчальних планів і програм профілю навчання і є обов’язковими для всіх учнів. Факультати-ви і предмети за вибором відіграють допоміжну роль, і їх питома вага у загальному балансі навчального часу відносно незначна.

Прикладом такої системи є трирічний французький загально-освітній і технологічний ліцей. У десятому класі діє загальний, обов’язковий для всіх учнів навчальний план, який складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін. Крім того, кожному учню пропонується 15 курсів для поглибленого вивчення, серед яких він повинен вибрати два.

Після закінчення десятого класу диференціація поглиблюється і набуває жорстких організаційних форм. Учні навчаються за дво-ма напрямами: загальним і технологічним. Школярі можуть ви-брати з десяти серій диплом бакалавра про середню освіту, який дає право вступу до відповідних факультетів університетів та ін-ших вищих навчальних закладів. У загальноосвітньому напрямі виділяються три серії: літературна, наукова і соціальні та еконо-мічні науки. Технологічний напрям передбачає сім серій: медико-соціальні науки, науки та технології індустрії, експериментальні науки та технології, науки та технології сфери обслуговування, го-тельного господарства, музики і танцю, прикладного мистецтва.

Стаціонарні відділення і секції з уніфікованими навчальни-ми планами і програмами існують у старших класах середніх шкіл Німеччини, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії, Аргентини і в інших країнах.

У деяких країнах профільна диференціація здійснюється за іншим принципом. Учням пропонується широкий спектр елек-тивних предметів, і фактично саме вони відіграють головну роль у здійсненні спеціалізованого навчання. Така система характер-на для старшої школи США, Англії, Шотландії. В американській школі навчання здійснюється за такими трьома основними на-прямами профілізації: академічний, загальний та виробничий. У зміст навчання входять як традиційні обов’язкові предмети, так і предмети за вибором, яких у школах США налічується кілька сот. В останні роки спостерігається тенденція до зменшен-ня навчального часу на їх вивчення.

У цілому, в старшій зарубіжній школі спостерігається стійка тенденція до скорочення кількості профілів і навчальних курсів за рахунок збільшення у навчальному плані обов’язкових пред-метів і курсів.

Концепцією профільного навчання у Росії визначено номен-клатуру основних напрямів профілізації (профілів у російсько-

60

му варіанті): природничо-математичний, соціально-економіч-ний, гуманітарний, технологічний, універсальний. При цьому приблизне співвідношення обсягів базових загальноосвітніх, профільних загальноосвітніх предметів і елективних курсів у російській школі визначається пропорцією 50: 30: 20.

У Концепції враховано досвід професійно зорієнтованого навчання в Україні, починаючи з класичних гімназій XIX — поч. XX ст. (мета — підготовка до вступу в університети), ре-альних училищ (мета — підготовка до вступу в технічні вузи), надання середньої освіти у структурі професійних шкіл: се-редніх (технічних, медичних, педагогічних, комерційних, мистецьких, духовних, сільськогосподарських), початкових (ремісничих і промислово-технічних, сільськогосподарських, педагогічних, духовних, торгово-промислових, медичних, мистецьких).

У 1918 р. Наркомос України прийняв «Положення про єдину трудову школу УСРР», згідно з яким у старших класах серед-ньої школи виокремлювались три напрями поглибленого вивчення предметів: гуманітарний, природничо-математичний і техніч-ний. Але ця схема не була реалізована.

У 1920 роках в Україні трудовий принцип стає головним у нав-чанні і професійній підготовці школярів. Була створена оригі-нальна система освіти, яка суттєво відрізнялась від російської і була спрямована на отримання певної професії. Підготовка до майбутньої трудової діяльності здійснювалась професійними школами різних типів, де навчались учні після закінчення семи-річної трудової школи. Найбільш поширеними були індустріаль-но-технічні, сільськогосподарські, соціально-економічні, медич-ні, мистецькі, ремісничо-промислові, будівельні, транспортні школи (термін навчання — три і чотири роки).

У другій половині 1930-х рр. система освіти уніфікується і профшколи реорганізуються у середні спеціальні навчальні заклади. Відкриваються профільні школи — фабрично-заводсь-кого учнівства (ФЗУ) та школи сільської молоді (ШСМ) для під-літків (термін навчання — 2–4 роки). Згодом, коли в 1940 році утворюється система державних трудових резервів, ФЗУ і ШСМ перейшли до її складу, але стали тупиковими напрямами.

За Законом «Про зміцнення зв’язку школи з життям та про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (1958) було передбачено створення спеціалізованих шкіл для обдаро-ваних дітей (фізико-математичних, художніх, музичних, з по-глибленим вивченням іноземних мов та ін.), система підготовки трудових резервів була перетворена на професійно-технічну.

61

У 1960–1980-х роках існували спеціалізовані загальноосвітні школи, класи з поглибленим вивченням окремих предметів та факультативи.

У той же період особлива увага приділялась діяльності нав-чально-виробничих комбінатів (НВК), які стали центрами тру-дового і професійного навчання. У 1985 році був розроблений і затверджений Тимчасовий перелік професій, за якими прово-диться підготовка учнів у міжшкільних НВК.

З 1987 року у школах для учнів 7–8 класів був уведений нав-чальний предмет «Основи виробництва. Вибір професії». Метою цього курсу була допомога учням у виборі профілю професійної підготовки.

Наприкінці 1980-х — початку 1990-х років в Україні з’являються нові типи освітніх закладів (гімназії, ліцеї, колежі), які зосереджують зусилля учнів на поглибленому вивченні окре-мих предметів, котрі потрібні їм для подальшого навчання у ви-щих навчальних закладах.

Освітою через профільне навчання у загальноосвітніх нав-чальних закладах у 2001–2002 навчальному році було охоплено 401286 учнів (6,3 % від загальної кількості учнів), у 2003 році — 430569 учнів (відповідно — 6,9 %). Зростання становить 0,6 %.

Найвищий показник вибору учнями профілю навчання в 2002–2003 навчальному році простежується на користь суспіль-но-гуманітарного, інформатики та обчислювальної техніки, фі-лологічного. Водночас знизилась кількість навчальних закладів з біолого-хімічним, екологічним, юридичним профілями навчан-ня. Поступово створюються сприятливі умови для поглибленого вивчення предметів в сільських школах.

Аналіз мотивів вибору учнями профілів навчання показав, що близько 40 % керувались при цьому схильністю до вивчен-ня конкретного циклу предметів. Решта віддавали перевагу пре-стижності школи, сильному кадровому потенціалу вчителів, на-поляганню батьків, бажанню бути разом із друзями тощо.

Осмислення продуктивних тенденцій вітчизняного і зарубіж-ного шляхів профілізації старшої школи свідчить про необхід-ність широкого врахування як суспільного контексту функціо-нування школи, так і індивідуальних потреб і здібностей учнів.

І. Сутність, мета і принципи організаціїпрофільного навчанняПрофільне навчання — вид диференційованого навчання,

який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібнос-тей учнів і створення умов для навчання старшокласників від-

62

повідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпе-чується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноос-вітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, не-перервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне нав-чання спрямоване на набуття старшокласниками навичок са-мостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяль-ності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до само-розвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнаваль-них і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхньо-го життєвого і професійного самовизначення, формування готов-ності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;формування соціальної, комунікативної, інформаційної, техніч-ної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загаль-ною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.Профільне навчання грунтується на таких принципах:фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інте-ресами, потребами, здібностями і нахилами);варіативності й альтернативності (освітніх програм, техноло-гій навчання і навчально-методичного забезпечення);наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

II. Структура профільного навчанняПрофіль навчання — це спосіб організації диференційованого

навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтова-не вивчення циклу споріднених предметів.

•

•

•

•

•

•

•

•

•

63

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх пот-реб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, ін-формаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої ін-фраструктури району; регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Профільне навчання у 10–12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-ма-тематичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяль-ності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та ви-робництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі. Їх орієнтовний перелік наведе-ний у додатку.

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту ос-віти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге — підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну скла-дову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої осві-ти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників ви-значаються державним загальноосвітнім стандартом.

Профільні загальноосвітні предмети — це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчан-ня. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосу-вання активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів. Поглиблене вивчення саме циклу предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не від-повідає реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій). Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтегра-ції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах

64

діяльності, в т. ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіатив-ної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах перед-бачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (на-приклад, математика у філологічному профілі; хімія та біоло-гія у профілі інформатики або їх інтегрований варіант у цих профілях);академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах — визна-чається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних (наприклад, загально-освітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається дер-

жавним загальноосвітнім стандартом.3. Рівень профільної підготовки — зміст навчальних предметів

поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (на-приклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформа-тика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, геогра-фія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загаль-ноосвітнього рівня.

Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільство-знавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-есте-тичного і спортивного напрямів — «Природознавство».

Курси за вибором — це навчальні курси, які входять до скла-ду профілю навчання. Їх основні функції: поглиблення і розши-рення змісту профільних предметів або забезпечення профіль-ної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкіль-ного та регіонального) компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов’язкові.

•

•

65

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчан-ня за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується гнучка система профіль-ного навчання, що дає змогу обрати старшокласнику індивіду-альну освітню програму.

III. Форми організації профільного навчанняФорми організації профільного навчання регламентують

діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі про-фільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взає-модії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації:

Внутрішньошкільні:профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх нав-чальних закладах;профільне навчання за індивідуальними навчальними плана-ми і програмами;динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).Зовнішні:міжшкільні профільні групи;профільна школа інтернатного типу;опорна старша школа;навчально-виховний комплекс (НВК);міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх нав-

чальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі сус-пільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями.

Профільне навчання за індивідуальними навчальними пла-нами і програмами здійснюється з метою задоволення індивіду-альних запитів обдарованих учнів.

Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціону-вати у паралельних класах старшої школи (за наявності не мен-ше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть ор-ганізовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профіль-

••

•

•

••••••

66

ної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.

Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-ви-ховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок коопера-ції ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Стар-шокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну під-готовку та їх дійову професійну орієнтацію.

Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну серед-ню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з чис-ла випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-ма-теріальної бази).

Опорна старша школа створюється переважно у сільських районах і виконує роль «ресурсного центру» в об’єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній матеріальний і кадровий потенціал, забезпечує ту частину про-фільної підготовки, яку не може реалізувати та чи інша школа.

Навчально-виховний комплекс (НВК) — це об’єднання освіт-ніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) — це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноос-вітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.

Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів функціонують переважно на Ш-му ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підго-товку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчаль-них закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній нав-чальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкрет-ний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають

67

змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.

Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, факультативи), дистанційні курси, екстернат.

IV. Допрофільна підготовкаЗдійснюється у 8–9 класах з метою професійної орієнтації учнів,

сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації — введення курсів за вибором, поглиб-лене вивчення окремих предметів на диференційованій основі,

Основна функція курсів за вибором — профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове вве-дення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблен-ня змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предме-та, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і під-ручниками, або за модульним принципом — програма загально-освітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблю-ють відповідні теми.

Допрофільна підготовка має здійснюватися також через фа-культативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації.

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагоджен-ня дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визна-чення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

V. Умови реалізації концепціїВирішальною умовою реалізації концепції є комплексне

розв’язання питань, пов’язаних з фінансовим, кадровим, нав-чально-методичним, нормативно-правовим і організаційним за-безпеченням профільної школи.

1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подаль-шої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. З цією метою необхідно:

у вищих навчальних закладах педагогічного профілю перед-бачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб

•

68

профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та ма-гістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магіс-терські програми з профільного навчання старшокласників; одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноос-вітньої школи;для забезпечення необхідного рівня професійної компетент-ності вчителів і керівників шкіл запровадити широкомасштаб-ну систему відповідної перепідготовки: підвищення кваліфі-кації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічне забезпе-чення; вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і спеціальні курси; керівних кадрів освіти, здатних забезпечити функціонування профільної школи.Створення нормативно-правової бази розвитку профільного

навчання, спрямованої та вирішення таких основних питань:розробка механізмів фінансування профільних шкіл з ура-хуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування;уточнення статутів загальноосвітніх навчальних закладів з метою забезпечення профільного навчання на внутрішньо-шкільному і зовнішньошкільному рівнях;розробка державного загальноосвітнього стандарту, що перед-бачає загальноосвітню підготовку, однакову для всіх шкіл — як основи для створення програмного забезпечення профіль-ного навчання;підготовка орієнтовних навчальних планів для профілів навчання.Навчально-методичне забезпечення профільної школи — важ-

лива умова реалізації концепції. Відповідно до державних за-гальноосвітніх стандартів необхідно розробити і апробувати про-грами для базових, профільних і спеціальних курсів, відповідні підручники, методики, засоби навчання.

Створення психологічного супроводження навчального процесу в 8–9,10–12 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комп-лексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готов-ності до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб’єкта вибору профілю навчання.

Науковий супровід навчання в старшій школі, який передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального харак-

•

•

•

•

•

69

теру: обґрунтування змісту в різних комбінаціях профільного вив-чення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування активних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, ви-робничої практики, розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуаль-них підходів до організації профільного навчання в різних умовах.

Фінансування профільного навчання здійснюється переваж-но за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.

Концепція запроваджується за умови врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, врахування ре-зультатів широкого експериментального випробування змісту і технологій профілізації старшої школи.

Концепцію уклали:Березовська Л. Д., Бібік Н. А., Бурда М. І., Денисенко Л. І.,

Єгоров Г. С., Іванюк Г. І., Калініш Л. М., Казенко В. І.,

Карткова О. К., Онищук Л. А., Трубачева С. Е.

Додаток 1

Структура профільного навчання

Основні напрями профілізації

Суспільно-гуманітарні

Природничо-математич-

ний

Технологіч-ний

Художньо-естетичний

Спортивний

Навчальні профіліфілоло-гічний,

історико-правовий, економіч-ний, юри-дичний та

інші

Навчальні профілі

фізико-ма-тематичний, хіміко-біо-логічний,

геогра-фічний,

медичний, екологічний

та інші


інформати-ка, виробни-чі технології, проектуван-

ня і конс-труювання,

менеджмент, побутове об-слуговуван-ня, агро-тех-нологічний

та інші


музичний, образотвор-чий, хоре-

ографічний, театраль-

ний, мистец-твознавчий

та інші


атлетика, гімнастика, плавання, спортивні

ігри, туризм та інші

70

Концепція загальної середньої освіти12-річної школи

ЗАТВЕРДЖЕНОПостановою Колегії МОН України

та Президією АПН Українивід 22.11.2001 № 12 / 5-2

Витяг

Концепція загальної середньої освіти12-річної школи

ВступОсвіта XXI століття — це освіта для людини. Її стрижень — роз-

виваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критич-но мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використо-вувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. XXI століття — це час переходу до високотехнологічного інформацій-ного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтегра-ція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держа-ви на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.

Входження України у світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти, відповідність з нормами світового співтовариства (не менше 12 років). Досі вона не відповідала цим нормам і становила 10 років для учнів, які вчаться у трирічній початковій школі (а таких 75 %), і 11 років — для решти дітей. Це не сприяє підвищенню рівня освіченості мо-лодого покоління, поглиблює розрив між дошкіллям і початко-вою школою, загальноосвітньою і вищою школою.

…Слід зважити і на те, що 12-річна школа — економічно доціль-

на й ефективна форма зайнятості молоді 17–18-річного віку, яка в умовах конкуренції на ринку праці далеко не завжди може знайти роботу.

71

Слабким місцем нашої школи є несформованість у частини її випускників належного рівня національної свідомості, достат-ньої життєвої компетентності, соціального розвитку, необхідної комп’ютерної грамотності, уміння опрацьовувати інформацію, володіння іноземними мовами. Недоліком загальноосвітньої під-готовки залишаються недостатні вміння учнів вільно викорис-товувати здобуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій. Зміст шкільної освіти переобтя-жений надмірним фактологічним матеріалом, містить відомості, які не мають суттєвої загальноосвітньої цінності, його склад і структура недостатньо враховують необхідність диференціа-ції навчання залежно від нахилів, здібностей, життєвих планів школярів. За останні роки значно зросло навчальне навантажен-ня учнів, зумовлене невідповідністю змісту освіти, навчальних технологій їхнім віковим психофізіологічним особливостям. Це гальмує різнобічний розвиток дітей, негативно впливає на стан їхнього здоров’я, мотивацію навчання.

Все це вимагає перегляду підходів до визначення мети і за-вдань шкільної освіти, формування її змісту, організації нав-чально-виховного процесу.

…

I. Мета, завдання і засади діяльності школиЗагальна середня освіта має забезпечити умови для морально-

го, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностя-ми, незамінними чинниками соціального прогресу.

Середня загальноосвітня школа є тим основним соціальним інститутом, що реалізує мету загальної середньої освіти, робить вирішальний внесок у формування інтелекту, самосвідомості на-ції, забезпечення її фізичного і духовного здоров’я.

Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якіс-но нової освіти всіх дітей шкільного віку. Це вимагає пріоритетної уваги до навчального змісту і методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитися, критично мисли-ти, користуватись комп’ютером, здатність до самопізнання і само-реалізації особистості у різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого і професійного вибору.

Основними Завданнями загальноосвітньої школи є:різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі ви-явлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієн-тацій, задоволення інтересів і потреб;

•

72

збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров’я вихованців; виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, жит-тєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснюва-ти самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різ-номанітних життєвих ситуаціях;формування у школярів бажання і уміння вчитися, вихован-ня потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здо-бутих знань;становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загально-наукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готов-ності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним став-ленням до навколишнього світу і самої себе.…

II. Структура 12-річної школи12-річна школа має три ступені: початкову, основну і старшу,

які можуть функціонувати разом або окремо. Середні загально-освітні навчальні заклади на договірних засадах можуть входити до складу різноманітних навчально-виховних комплексів, збері-гаючи статус юридичної особи.

Обов’язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання вимагають уточнення функцій і пріоритет-них завдань кожного ступеня школи і водночас забезпечення її цілісності.

…Основна школа (5–9 класи) дає базову загальну середню освіту,

що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшо-го одержання освіти і профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, достат-ньому для подальшого навчання. Важливого значення надається формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Завершуючи основну школу, учні на практичному

•

•

•

•

•

73

рівні мають добре володіти українською мовою, рідною мовою у школах національних меншин, однією іноземною мовою, вміти користуватися комп’ютером.

Зміна умов навчання (нові предмети і вчителі, нерідко зміна учнівського колективу і режиму навчання) збігаються із склад-ним підлітковим періодом переходу учнів від дитинства до до-рослості. Відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (молодші, старші підлітки, рання юність) у структурі основної школи слід враховувати специфічну роль 5–6 і 7–9 класів. У 5–6 класах переважає пропедевтичний характер вивчення більшості предметів. Тут мають ширше запроваджуватися інтегровані кур-си, інтенсивне вивчення іноземних мов.

У 7–9 класах пізнавальні інтереси учнів стають стійкішими, з’являються нові, досить сильні мотиви навчання, змінюються критерії самооцінки й оцінки навколишнього, досягаються якісні зміни у способах навчальної діяльності, зміцнюється воля і харак-тер, прагнення до неформального спілкування і лідерства. Саме тут поступово розгортається систематичне вивчення основ наук, підви-щується роль теоретичних знань у змісті освіти, забезпечується за-доволення різноманітних пізнавальних інтересів школярів.

Старша школа (10–12 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується форму-вання цілісної картини світу, оволодіння способами пізнаваль-ної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. Стар-ша школа функціонує переважно як профільна. Це створює знач-но кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняють-ся передусім якісним складом своїх здібностей. Тут доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке використання курсів за вибором (економіки, екології, психології, програмуван-ня, соціальних тренінгів, автосправи тощо), факультативів.

Незалежно від профілю навчання реалізується спільна, єдина для всіх шкіл частина навчального змісту, для чого від-водиться не менше 65 відсотків сумарного загальнорічного на-вантаження.

Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матераільної бази школи, соціокультурного і виробничого середовища, перспектив здобут-тя подальшої освіти випускниками школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випуск-ників школи до вступу у вищі навчальні заклади, але як прави-ло, не дає професії.

74

Залежно від умов роботи конкретної школи профільність нав-чання може бути реалізована як у межах всього навчального за-кладу, так і в окремих класах або групах учнів. Не виключається робота шкіл і класів без строго визначеного профілю навчання (т. зв. загальноосвітній профіль).

Збільшення віку учнів старшої школи, орієнтація на подаль-ший вибір професії сприяють розширенню життєвої і соціальної компетентності старшокласників, появі нових мотивів учіння, самоорганізації і самореалізації особистості.

Повна загальна середня освіта має бути доступною для всіх ді-тей незалежно від місця проживання і соціального статусу бать-ків. Між етапами шкільного навчання не повинно бути бар’єрів для переходу учнів від одного етапу до іншого.

III. Зміст загальної середньої освітиМодернізація змісту шкільної освіти грунтується на враху-

ванні позитивних надбань української школи і водночас перед-бачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями суспіль-ного розвитку.

Зміст освіти у 12-річній школі оновлюється цілісно з ураху-ванням таких пріоритетів:

створення передумов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання, переходу до осо-бистісно орієнтованих педагогічних технологій;виховання особистісних якостей громадянина — патріота України;формування життєвої, соціальної, комунікативної і комп’ютер-ної компетентностей учнів;посилення практично-діяльнісної і творчої складових у змісті всіх освітніх галузей;гуманізації та гуманітаризації змісту навчання;комплексної реалізації оздоровчої функції шкільної освіти;приведення обсягу і складності змісту у відповідність до віко-вих можливостей дітей, перспективами їх розвитку;забезпечення у старшій школі профільності навчання, гене-ралізації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, законів і теорій;перерозподілу навчального змісту між ступенями школи;забезпечення наступності навчального змісту і вимог щодо його засвоєння між дошкільною освітою і початковою шко-лою; початковою і основною школою; основною і старшою школою; загальноосвітньою підготовкою та вимогами про-фесійно-технічної і вищої освіти.

•

•

•

•

•••

•

••

75

Методологічною основою визначення змісту шкільної освіти є за-гальнолюдські і національні цінності, центрованість на актуальних і перспективних інтересах дитини. Зміст визначається на засадах його фундаменталізації, науковості і системності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, ідей полікультурності, взаємоповаги між нація-ми і народами, світського характеру школи. У доборі змісту вра-ховуються його доступність, науковість, наступність і перспектив-ність, практичне значення, можливості для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості, індивідуалізації, диференціації навчання. Зміст шкільної освіти детермінований українознавчим спрямуванням, що безпосередньо забезпечується вивченням таких загальноосвітніх предметів як українська мова, українська література, історія України, географія України, ук-раїнська художня культура тощо, а також шляхом висвітлення ук-раїнознавчого матеріалу у змісті інших навчальних предметів.

Зміст шкільної освіти має бути осучаснений таким чином, щоб випускники 12-річної школи могли швидко адаптуватися у само-стійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистому плані, так і в ін-тересах суспільства, держави. Принциповими підходами в онов-ленні змісту загальної середньої освіти є такі.

У сучасному світі знання стають все більш доступними для тих, хто хоче оволодіти ними, тому переосмислюється самоцінність знань. Натомість зростає роль умінь добувати, переробляти ін-формацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індиві-дуального розвитку і самовдосконалення людини. Це зумовлює зменшення питомої ваги готової інформації, зміну співвідношен-ня між структурними елементами змісту на користь засвоєння учнями способів пізнання, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компонента змісту. Поряд з традиційними джерелами здобуття знань широко використо-вуються глобальні і локальні інформаційні мережі з різноманіт-ними базами даних та профільованими експертними системами.

Прискорення процесів оновлення інформації, інтеграції і диференціації наукових знань загострює проблему збереження у шкільному змісті базового ядра — найбільш цінної і незамін-ної для освіченості і розвитку людини його складової. Вона є від-носно стабільною основою становлення світогляду, що базуєть-ся на науковій, художній, технічній картинах світу, а також на морально-етичних цінностях. Розвантаження і перерозподіл шкільного змісту не повинні зменшити системоутворювальну роль базових знань.

76

Зазначені підходи до реформування змісту шкільної освіти конкретизує Базовий навчальний план, який унормовує основні параметри організації навчально-виховного процесу: його три-валість, розподіл часу за роками навчання, освітніми галузями, інваріантною і варіативною складовими.

Інваріантна складова забезпечує єдність освітнього простору, визначаючи зміст загальнокультурної, загальнонаукової і техноло-гічної (трудової) підготовки всіх учнів, прилучення їх до загально-людських і національних цінностей. У 12-річній школі ця підготов-ка забезпечується через обов’язкові освітні галузі: мова і література, суспільствознавство (або громадянознавство), художня культура (або мистецтво), природознавство, математика, інформатика, тех-нології, основи здоров’я і фізична культура. Їх набір відповідає структурі діяльності людини, містить знання про людину, природу, суспільство, науку, виробництво і є змістовою основою для форму-вання в учнів цілісного уявлення про світ на рівні загальноосвітньої підготовки, достатньої для вибору професії і продовження освіти.

Варіативна складова охоплює регіональний і шкільний бло-ки. Вона створює передумови для відображення у змісті природ-них, соціокультурних особливостей регіону, а, головне, для ди-ференціації, індивідуалізації, а у старшій школі і профільності навчання, задоволення освітніх потреб груп і окремих учнів з урахуванням умов роботи конкретної школи.

Роль варіативного компонента у змісті шкільної освіти посту-пово зростає. У початковій школі на нього відводиться 8–10 % нав-чального часу, в основній — 15–20 %, у старшій — до 35 %. Якщо організація профільного навчання у старшій школі неможлива, години варіативного компонента пропорційно розподіляються між освітніми галузями інваріантної частини, використовують-ся для вивчення курсів за вибором.

…Зростання соціальної й особистісної значущості опанування

учнями комп’ютерної грамотності, без якої неможлива успіш-на адаптація в інформаційному суспільстві, вимагає докорінних змін в інформатизації загальної середньої освіти. До складу за-гальноосвітніх предметів уводиться інформатика. Комп’ютерне орієнтовані засоби навчання мають застосовуватися на всіх сту-пенях школи. Зокрема, у 1–6 класах комп’ютер може викорис-товуватись як засіб навчальної діяльності з метою оволодіння школярами первинними уміннями і навичками роботи з цим; у 7–9 класах забезпечується вивчення базового курсу «Основи інформатики», у 10–12 класах — поглиблене вивчення окремих розділів з інформатики з урахуванням профільності підготовки

77

та за вибором учнів. Запроваджуються центри ресурсного про-грамного забезпечення всіх навчальних предметів.

Комплексного підходу вимагає реалізація оздоровчої функції школи. Передусім слід зняти перевантаження дитячої пам’яті і статичне навантаження м’язів — розвантажити зміст на всіх ступенях школи від несуттєвої інформації, перенасичення чис-ленними фактами, термінами, датами, правилами тощо. Під-несення оздоровчої функції фізичної культури передбачає нор-мативне відпрацювання рухового режиму 12-річної школи, введення в усіх класах 3 уроків фізичного виховання, забезпе-чення диференційованого підходу до різних груп дітей, посилен-ня мотиваційного компоненту виховання здорового способу жит-тя. Ідеї культури фізичного і психічного здоров’я мають знайти відображення у змісті різних предметів на рівні практичного ут-вердження в свідомості учнів необхідності бережливого ставлен-ня до свого здоров’я і здоров’я інших як найвищої цінності. Ок-рім того, в усіх класах доцільним є введення інтегрованого курсу «Основи здоров’я», який включає, зокрема, валеологію і основи безпеки життєдіяльності.

Суттєвого перегляду вимагають зміст і функції шкільної ху-дожньо-естетичної освіти. Основна її мета вбачається в розвитку світоглядних уявлень учнів, їх естетичного ставлення до дійс-ності та особистісно ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, форму-ванні потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному са-мовдосконаленні. У процесі навчання учні мають прилучитися до образних мов різних видів мистецтв, розмаїття жанрів і стилів українського і зарубіжного мистецтва, пізнати своєрідність віт-чизняної художньої культури в контексті світових культуро-творчих процесів. У початковій та основній школі художньо-ес-тетична галузь може реалізуватися через традиційні навчальні предмети з музики та образотворчого мистецтва або через інтег-рований курс «Мистецтво». У старших класах доцільне впро-вадження інтегрованих курсів «Художня культура» та «Основи естетики», опанування яких має сприяти формуванню в учнів цілісного уявлення про художньо-естетичну картину світу.

Сучасний світ не тільки насичений інформацією, він надзви-чайно технологічний, тому школа має створити умови для достат-нього оволодіння дітьми життєво необхідними політехнічними знаннями, уміннями і навичками.

…Оновлення Базового навчального плану у зв’язку з перезатвер-

дженням державних стандартів не повинно збільшувати тиж-

78

неве і річне навчальне навантаження на учнів. Введення нових предметів до інваріантної частини типових навчальних планів можливе за рішенням Колегії Міністерства освіти і науки на під-ставі результатів завершеної експериментальної апробації нав-чальної програми і навчально-методичного комплексу для учнів і вчителів.

IV. Навчально-виховний процесМоделі навчально-виховного процесу у 12-річній школі бу-

дуються на основі багатокомпонентного, варіативного змісту ос-віти, вікових індивідуально особистісних норм розвитку учнів,застосування особистісно орієнтованих педагогічних систем, ви-бору перспективних освітніх технологій, комп’ютерної підтримки навчання, діагностичних і стимулюючих форм контролю і оці-нювання досягнень учнів у різних видах навчальної діяльності, турботи про фізичне і психічне здоров’я дітей.

…На всіх ступенях школи використовуються спеціальні мето-

дики вивчення та індивідуального розвитку дітей, які виявляють їхні здібності в інтелектуальній, мистецькій, спортивній, техно-логічній сферах.

Шкільне життя — лише частина цілісного процесу жит-тєдіяльності дитини. На кожному ступені школи слід сповна реалізувати такі фактори навчання і виховання, як навколишнє соціокультурне середовище, засоби масової інформації, сучасна техніка, створювати умови для повноцінної життєдіяльності ди-тини. Повнота, яскравість думок, почуттів, образів, які пережи-вають учні у навчально-виховному процесі, — необхідна умова розквіту їхньої індивідуальності.

Гуманістичні цінності освіти зумовлюють зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану. Сут-нісними ознаками цих змін є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей.

Особистісно орієнтована шкільна освіта вимагає всеохоплюю-чої психологізації навчально-виховного процесу, опори на надійну діагностичну основу. Сучасна школа має використовувати діагнос-тику не селективну, а стимулюючу, супроводжуючу, яка є підгрун-тям для прийняття і реалізації педагогічно доцільних рішень.

Особистісно орієнтоване навчання передбачає нову педагогіч-ну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємо-повага, творче співробітництво. Ця етика утверджує не рольове,

79

а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, ут-вердження людської гідності, довіра); зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спіл-кування, спонукання до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій; включає спеціально сконструйовані ситу-ації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, са-мопізнання. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості — творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.

Отже, найголовнішими ознаками особистісно орієнтовано-го навчання є багатоваріантність методик, уміння організувати навчання одночасно на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності і гідності дитячої особистості.

Диференціація та індивідуалізація навчання і виховання уч-нів стають основоположним принципом роботи середніх загаль-ноосвітніх навчальних закладів. У них створюється педагогічна система на засадах врахування освітніх потреб, можливостей і пізнавальних інтересів школярів, яка забезпечує як роботу з об-дарованими дітьми, так і запобігання неуспішності і відставан-ню учнів. Це досягається, зокрема, ефективним поєднанням ін-варіантної і варіативної складових Базового навчального плану у задоволенні запитів учнів і досягненні ними найкращих освітніх результатів. Це стає можливим завдяки варіативності робочих нав-чальних планів, за якими працюють середні навчальні заклади.

…В основній школі навчальні години варіативної складової

спрямовуються головним чином на загальноосвітню підготовку учнів, вивчення ними додаткових навчальних предметів за ви-бором учнів або відповідно до обраного напряму роботи серед-нього навчального закладу, факультативне навчання. На цьому ступені шкільної освіти створюються передумови поглибленого вивчення окремих предметів чи курсів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання.

У старшій школі варіативна складова забезпечує головним чи-ном поглиблене вивчення окремих предметів або освітньої галузі загалом за спеціальними програмами. Додаткові години можуть також спрямовуватися на факультативні заняття або трудову під-готовку з оволодіння окремими професіями, які визначатимуть подальший життєвий шлях випускника школи. Якщо профіль навчання старшої школи не визначено, то вона продовжує здій-снювати загальноосвітню підготовку учнів (власне, як специфіч-ний профіль навчання) і задовольняти потреби учнів в загальній середній освіті.

80

Для розвитку здібностей обдарованих учнів відповідно до їх-ніх нахилів і задатків діють також спеціалізовані навчальні за-клади — гімназії, ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи (шко-ли-інтернати) з поглибленим вивченням окремих предметів, навчально-виховні комплекси, які надають учням можливість спеціалізуватися в окремих галузях знань і опановувати їх зміст на більш високому рівні володіння предметом. Зокрема, поглиб-лене вивчення іноземної мови може розпочинатися як з 2-го кла-су, так і з будь-якого наступного класу початкової школи за умо-ви забезпечення необхідного рівня володіння іноземною мовою; поглиблене вивчення навчальних предметів з основ наук (мате-матика, фізика, хімія, біологія, історія, філологія тощо) може розпочинатися за спеціальними програмами як в основній, так і в старшій школі.

Таким чином, залежно від освітніх потреб кожного школяра, його пізнавальних можливостей та мотивів, здібностей і нахилів в ідеалі вибудовується особистісна «освітня траєкторія» одержан-ня повноцінної середньої освіти.

Школа повністю автономна у виборі форм організації навчаль-но-виховного процесу, методів і засобів реалізації змісту освіти. Збільшується питома вага індивідуалізованих форм роботи з уч-нем у поєднанні з груповими і колективними. Вчитель сам оби-рає форми і структуру навчальних занять, методи навчання, ке-руючись їх педагогічною доцільністю та іншими факторами, що зумовлюють результативність навчання і виховання школярів. Широкого використання в шкільному навчанні набувають нові інформаційні технології.

В основній і, особливо, в старшій школі, де обсяги засвою-ваних знань значні і вимагають від учнів посиленої навчальної роботи, для окремих навчальних предметів і курсів може запро-ваджуватися концентроване їх вивчення, коли опанування їх змістом відбувається протягом 1–3 навчальних років і не розтя-гується на всі роки навчання (невеликі за обсягом курси можуть вивчатися навіть півроку). Таким чином, навчальні плани бу-дуються з розрахунку 2–4-годинного тижневого навантаження на навчальний предмет, що дозволяє скоротити кількість дис-циплін, які вивчаються учнем одночасно.

Поточний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів здійснює вчитель на підставі загальних критеріїв і норм оці-нювання навчальної діяльності школярів. В основній і старшій школі обов’язковим стає тематичний контроль результатів нав-чання, на проведення якого навчальними програмами відводить-ся необхідний час. Навчальний заклад визначає форми, зміст

81

і способи проведення підсумкового контролю якості загальноос-вітньої підготовки школярів, на підставі якого оцінюються нав-чальні досягнення і розумовий розвиток кожного учня.

Принципово змінюється система оцінювання навчальних до-сягнень учнів на основі надійних діагностичних методик та бага-тобальної шкали оцінок, розвитку самооцінної діяльності.

Нагородження учнів золотою і срібною медалями набуває пе-редусім статусу визнання їхніх особливих успіхів у навчанні, а не є підставою для неодмінного одержання певних пільг.

З метою забезпечення державного контролю та моніторингу відповідності освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчи-ли загальноосвітній навчальний заклад I, II і III ступенів, вимо-гам Державного стандарту загальної середньої освіти, запрова-джується державна підсумкова атестація учнів, яка здійснюється незалежно від середнього загальноосвітнього навчального закла-ду. Її зміст, форми і порядок проведення визначає Міністерство освіти і науки України.

V. Середня загальноосвітня школа в системі безперервної освіти…Одержання повної загальної середньої освіти може здійснюва-

тися різними шляхами, насамперед в середніх загальноосвітніх і спеціалізованих школах, школах-інтернатах, гімназіях, ліце-ях, колегіумах та інших загальноосвітніх навчальних закладах, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації. Громадяни, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання, можуть отрима-ти середню освіту у вечірніх (змінних) школах, а також за індиві-дуальними навчальними планами з наступним складанням екза-менів екстерном. Повну загальну середню освіту можуть надавати також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I – II рівнів акредитації за умови дотримання ними вимог Державного стан-дарту загальної середньої освіти та норм типового навчального плану, розробленого і затвердженого Міністерством освіти і на-уки України спеціально для цих навчальних закладів.

VI. Управління загальноосвітньою школоюУправління загальноосвітньою школою є державно-громадсь-

ким. Загальне управління закладом здійснюють державні органи управління, а безпосередньо — директор та органи громадського самоврядування (загальні збори, опікунська рада, наглядова рада тощо). На посаду директора призначаються досвідчені авторитет-

82

ні фахівці-педагоги, які мають досвід управлінської діяльності або пройшли спеціальну управлінську підготовку. Управління школою стає гнучкішим, відкритішим, що відповідає вимогам часу, потребам громадян і суспільства.

…Акцент діяльності директора зміщується на удосконалення

особистої діяльності і створення умов для самоорганізації діяль-ності учнів, вчителів, працівників адміністрації. Таким чином, здійснюватиметься поступовий перехід від домінуючого опера-тивного до стратегічного цільового управління через узгодження власних функцій з функціями усіх суб’єктів навчально-виховно-го процесу.

Діяльність організаційних структур на всіх рівнях управлін-ня загальноосвітнім навчальним закладом набуває рефлексивно-го характеру завдяки впровадженню моніторингового супроводу управління, у здійсненні якого значна роль належить шкільним психологічним службам.

Конституційне право громадян України на середню освіту здійснюється через систему фінансування загальної середньої освіти з суспільних фондів споживання за рахунок бюджетних асигнувань. Школам надається право формувати також власні кошти за рахунок прибутків від господарської діяльності, на-дання платних послуг іншим організаціям та населенню, оренди шкільних приміщень та інвентарю, добровільних внесків дер-жавних і кооперативних підприємств та організацій, батьків та інших громадян, цільових внесків різних організацій та установ, банківського кредиту і вільно користуватися цими коштами. Школі має надаватися право визначати форми і системи оплати праці, матеріального стимулювання.

VII. Підготовка вчителя і його професійне вдосконаленняЗміни в змісті й структурі загальної середньої освіти мають

глибинний характер і потребують розв’язання проблем підготов-ки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей.

Під цим кутом зору роль учителя полягає не лише в тому, щоб забезпечити трансляцію знань, але й бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін.

Домінантною стає підготовка педагога, діяльність якого не об-межується викладанням власного предмета, фахівця, здатного до здійснення міждисциплінарних зв’язків, який усвідомлює

83

значущість професійних знань в контексті соціокультурного про-стору. Важливим є його вміння організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості, її підготовку до розв’язання завдань життєтворчості.

Реалізуючи гуманітарну природу своєї професії, вчитель як вихователь і організатор навчального процесу не обмежується оцінкою навченості учнів, а стимулює їхні особисті досягнення.

З огляду на нову ситуацію в освітньому просторі України педа-гог повинен уміти працювати в умовах вибору педагогічної пози-ції, технології, підручників, змісту, форм навчання тощо.

Отже, напрямок професійної переорієнтації вчителя — від просвітництва до здійснення життєтворчої та культуротворчої місії, від маніпулятивної, авторитарної педагогіки до педагогіки особистісно зорієнтованої, педагогіки співробітництва.

Оцінювання праці вчителя організовується так, щоб сприяти його розвитку і саморозвитку. Атестація педагога як форма ви-явлення рівня його кваліфікації має стати демократичнішою, спонукати до професійного вдосконалення.

Все це вимагає кардинальних змін у первинній і післядиплом-ній професійній освіті вчителя. Зокрема, реформа у вищій школі пов’язується з утвердженням фундаментальності педагогічної освіти, гармонізації в ній науково-предметних і світоглядно-ме-тодологічних, дидактичних, психологічних знань, що дозволить фахівцю повніше реалізувати гуманітарну, культуротворчу фун-кції, виробити професійні цінності, оволодіти сучасним інстру-ментарієм вивчення особистості дитини.

Акценти в підготовці вчителя мають бути також перенесені з вивчення стандартних, інваріантних станів на механізми оволодіння новим, прилучення до перспективних моделей пе-дагогічного досвіду і набуття власного в широкій і різноманіт-ній практиці.

Підготовка спеціаліста має бути гнучкішою й адекватною запитам практики. Зокрема, у зв’язку із запровадженням За-кону України «Про загальну середню освіту» виникає необхід-ність оновлення навчальних планів вищих навчальних закладів шляхом введення додаткових дисциплін, спецкурсів, які мають забезпечити готовність педагога до роботи в різних типах загаль-ноосвітніх навчальних закладів, профільних класах, з учнями шестирічного віку, з тими, хто має особливі здібності, до роботи класного керівника тощо.

В класичних університетах має бути збільшено обсяг годин на вивчення психолого-педагогічних дисциплін та педагогічної практики.

84

Доцільною є підготовка вчителів для сільської школи за кілько-ма спеціальностями. Має бути передбачена підготовка вчителів спеціально для роботи в малокомплектній школі.

Потребує відновлення й удосконалення практика працевла-штування випускників педагогічних навчальних закладів.

Післядипломна педагогічна освіта має стати більш персоніфі-кованою, надаючи кожному вчителю ширші можливості для онов-лення, удосконалення, поглиблення своєї професійної підготовки в прийнятний для нього спосіб, у тому числі на базі дистанційного навчання із застосуванням нових інформаційних технологій.

Замовником підвищення своєї професійної кваліфікації стає сам учитель, якому держава надає необхідні для цього можливості і сти-мули. Має бути удосконалена система цілеспрямованої підготовки викладацьких кадрів для вузів через магістратуру та аспірантуру.

Передбачається створення у регіонах системи стимулювання та підтримки новаторських пошуків учителів: педагогічні банки ідей, творчі спілки учителів-новаторів, благодійні фонди тощо.

Процес переходу до 12-річної школи є складним і тривалим. На цьому шляху уже в нинішній школі необхідно створювати пе-редумови, без яких якісна 12-річна освіта неможлива. Насампе-ред — це підвищення соціального статусу вчителя, приведення його заробітної плати у відповідність із суспільною вагою педаго-гічної праці; зміцнення матеріальної бази шкіл, переобладнання шкільних кабінетів, спортивних залів, оснащення комп’ютерами, налагодження випуску підручників, методичних посібників, пе-ретворення шкільних бібліотек в інформаційно-бібліографічні центри, розгортання різних форм дошкільного виховання. Необ-хідні суттєві зміни у фаховій підготовці майбутнього педагога, адекватні сучасним освітнім пріоритетам і завданням.

До шкільної освіти причетне по суті все населення країни. Це накладає особливу відповідальність за передбачувані зміни. Поступовість переходу, конкурсні засади створення варіантів базових планів, навчальних програм і підручників, попереднє дослідно-експериментальне навчання в окремих районах, широ-ке обговорення його результатів — обов’язкові умови успішного запровадження 12-річної загальної середньої освіти.

85

Методичні рекомендації щодо вивчення базових предметів у 2005/2006 навчальному році

ЛИСТМіністерства освіти і науки Українивід 16.06.05 № 1 / 9–326

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопо-льської міських державних адміністрацій Інститути післядип-ломної педагогічної освіти Загальноосвітні навчальні заклади, Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2005/2006 навчальному році.

Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх нав-чальних закладів.

Заступник МіністраВ. О. Огнев’юк

Методичні рекомендації щодо вивчення базових предметів у 2005/2006 навчальному році

Програма Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» у сфері освіти передбачає поліпшення її якості, створення умов для особистого розвитку та самореалізації кожного громадянина країни. Якість освіти визнана пріоритетним напрямом держав-ної політики в галузі освіти.

В організації навчального процесу в новому навчальному році слід звернути увагу на можливі основні шляхи поліпшення якості змісту освіти, а саме:

особистісну орієнтацію змісту освіти, яка передбачає розви-ток творчих здібностей учнів, індивідуалізацію їх навчання з урахуванням інтересів і нахилів;

•

Ч а с т и н а I IОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

86

гуманізацію та гуманітаризацію — відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення уні-версальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у жит-тєвих ситуаціях;пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту осві-ти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціо-нального поєднання продуктивної і репродуктивної навчаль-ної діяльності учнів;забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).Оцінювання навчальних досягнень школярів важливе з огля-

ду на те, що навчальна діяльність, врешті-решт, повинна не прос-то дати дитині суму знань та вмінь, але і сприяти формуванню життєвих навичок та відповідних компетентностей. Не зважаю-чи на те, що перехід на 12-бальну систему оцінювання відбувся в основному успішно, існують певні труднощі в оцінюванні умінь, навичок, досвіду поведінки учнів у життєвих ситуаціях, емоцій-но-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

У процесі оцінювання варто виокремити декілька етапів.Перший, підготовчий, коли вчитель відповідно до мети і за-

вдань уроку визначає завдання щодо встановлення рівня навчаль-них досягнень школярів. Обов’язковою процедурою на цьому етапі є визначення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Другий етап — етап вибору таких методів та прийомів оці-нювання знань, умінь, життєвих навичок учнів, які забезпечать можливість оцінити поступ у досягненнях учня.

На етапі оцінювання відбувається порівняння прийомів оці-нювання з метою і завданнями навчальної діяльності та обра-ними педагогічними стратегіями. Традиційно вважається, що цю роботу виконує лише вчитель, хоча за умови інтерактивного, особистісно зорієнтованого навчання учні беруть активну участь у самостійному оцінюванні власних досягнень. Таким чином до-сягається підвищення відповідальності учнів за власні успіхи. Цей етап оцінювання допомагає розібратися в помилках, сприяє

•

•

•

•

•

•

87

переорієнтації, зосередженню зусиль школярів на вивчення пев-ного матеріалу.

Завершується оцінювання етапом розмірковування, аналізом стану навчальних досягнень учнів, фіксуванням можливих не-доліків та прийняттям рішення щодо подальшої організації нав-чальної діяльності.

Щоб бути максимально ефективним, оцінювання повинно:мати планований і безперервний характер;бути спрямованим на реалізацію навчальної програми;передбачати не лише виміри, але й інтерпретацію й судження щодо рівня навчальних досягнень учнів;враховувати соціодемографічні, культурні, гендерні особли-вості учнів;бути справедливим і рівним, створюючи всім учням однакові сприятливі умови для виявлення рівня своїх навчальних досягнень;заохочувати учнів до активної участі в навчальному процесі й до самооцінювання, підтримувати бажання до навчання впро-довж усього життя;бути спрямованим на розвиток і вдосконалення учнів.У 2005 / 2006 навчальному році організація навчально-вихов-

ного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах буде здійс-нюватися відповідно до Типових навчальних планів:

для 5-х класів — за Типовими навчальними планами загаль-ноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердже-ними наказом МОН України від 23.02.2004 року № 132, зі змі-нами, відповідно до наказу МОН України від 09.03.2005 року № 145 (додаток 2);для 6–9-х класів — за Типовими навчальними планами загально-освітніх навчальних закладів на 2001/2002–2004/2005 навчаль-ні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (додаток 3);для старшої школи — за Типовими навчальними планами для профільного навчання, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;для гімназій, ліцеїв, колегіумів — за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002–2004/2005 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р № 342 (крім 5-х класів, для яких ро-бочі навчальні плани розробляються відповідно до наказу МОН України від 23.02.2004 року № 132, додаток 24);для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням інозем-них мов та предметів художньо-естетичного циклу: 1–5 кла-

•••

•

•

•

•

•

•

•

•

•

88

си — за Типовими планами спеціалізованих шкіл цих ти-пів, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 р. № 291; 6–11 класи — за Типовими планами спеціалізованих шкіл цих типів, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 р. № 516;для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл — за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002–2004/2005 навчальні роки, затвердженими на-казом МОН України від 25.04.2001 р. № 342, додатки 8, 9.Вивчення предметів буде здійснюватися за чинними програ-

мами відповідно до Переліку програм, підручників та навчаль-них посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних за-кладах у 2005/06 навчальному році, надрукованому в Інформа-ційному збірнику Міністерства освіти і науки України.

У новому навчальному році шкільна математична освіта спрямована на апробацію змісту допрофільного та профільного навчання. У класах філологічного, суспільно-гуманітарного, технологічного, спортивного, художньо-естетичного профілів вивчається інтегрований курс «Математика» за програмою «Ма-тематика. 10–11 класи (для класів гуманітарного напряму)» (К.: Навчальна книга, 2003).

Предмет «Математика» у зазначених класах можна ділити на два курси: «Алгебра та початки аналізу» і «Геометрія».

У такому випадку пропонується такий розрахунок годин:10 клас«Алгебра та початки аналізу» — 2 години на тиждень у І і ІІ семестрах;«Геометрія» — 1 година на тиждень у І і ІІ семестрах.11 клас«Алгебра та початки аналізу» — 1 година на тиждень у І се-местрі; 2 години на тиждень у ІІ семестрі; «Геометрія» — 2 години на тиждень у І семестрі; 1 година на тиждень у ІІ семестрі.

•

•

•

•

•

89

Інструктивно-методичний листпро вивчення математики у 2005–2006 навчальному році

Математична освіта є важливою складовою загальноосвіт-ньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти ви-значається її роллю в інтелектуальному, соціальному і мораль-ному розвитку особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду.

Математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, еко-номіки, креслення), тому без належної математичної підготов-ки неможлива повноцінна освіта сучасної людини.

Вирішальне значення для системи шкільної освіти має фор-муючий вплив предмету математики на особистість школярів. Йдеться, насамперед, про розвиток логічного мислення, просто-рових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості і рис харак-теру, емоційно-вольової сфери.

На сьогодні зміст навчального матеріалу має забезпечувати не екстенсивне, а інтенсивне навчання і самонавчання учнів, перенесення акцентів із перманентного збільшення обсягу ін-формації, призначеної для засвоєння учнями, на вироблення вмінь її використовувати для досягнення певних цілей, тобто на інтелектуальний розвиток учня.

Знати математику — це вміти її застосовувати. Цей підхід пере-дбачає не лише засвоєння готових знань, а й способів міркувань, що застосовуються в математиці, створення педагогічних ситуацій, що стимулюють самостійні відкриття учнями математичних фак-тів. З огляду на це навчальний матеріал повинен містити загальні схеми розв’язування задач, загальні підходи до моделювання при-кладних ситуацій, відомості про суть задачі, їх склад і структуру.

Шкільний курс математики у 2005–2006 навчальному році в 6– 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметь-ся за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для за-гальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для про-фільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика» видавництва «Навчальна книга», Київ, 2003 р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі».

90

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість те-матичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для загальноосвітніх класів, може бути таким:

6 клас

(4 год на тиждень у І семестрі — 64 год, 5 годна тиждень у ІІ семестрі — 95 год, всього 159 год)

№з/п

Назва темиКількість

годинКількість тема-

тичних оцінювань

I Подільність чисел 14–15 год 1 + вхідне

II Звичайні дроби 29–30 год 2

III Відношення і пропорції 20 год 1

IV Геометричні фігури 20 год 1–2

V Раціональні числа та дії над ними 60 год 3–4

VIПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

15 год 1

7 клас. Алгебра

(3 год на тиждень, у І семестрі — 48 год,у ІІ семестрі — 57 год, всього 105 год)

№з/п




I Рівняння 15–16 год 1 + вхідне

II Цілі вирази 32–33 год 2–3

IIIРозкладання многочленів на множ-ники

21 год 2

IVСистеми лінійних рівнянь з двома не-відомими

21 год 2

V Резерв навчального часу 15 год 1

7 клас. Геометрія


№з/п




IНайпростіші геометричні фігури та їх властивості

12 год 1

II Трикутники 20 год 2

III Геометричні побудови 14 год 1

IV Резерв навчального часу 8 год 1

91


(3 год на тиждень у І семестрі — 48 год, 2 годна тиждень у ІІ семестрі — 38, всього 86 год)

№з/п




I Раціональні вирази 30 год 2 + вхідне

II Квадратні корені. Дійсні числа 18 год 1–2

III Квадратні рівняння 20 год 2

IV Функції 12 год 1




№з/п




I Чотирикутники 24–26 год 2 + вхідне

II Теорема Піфагора 16 год 1

IIIДекартові координати, рухи і вектори на площині

20–22 год 2

IV Резерв навчального часу 8 год 1



№з/п




I Нерівності 18–19 год 2 + вхідне

II Квадратична функція 29–30 год 2–3

III Числові послідовності 16 год 1

IV Елементи прикладної математики 10 год 1

VПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

12 год 1

92



№з/п




I Перетворення подібності на площині 12–13 год 1 + вхідне

II Розв’язування трикутників 12 год 1

III Многокутники 12 год 1

IV Площі фігур 14 год 1

V Початкові відомості із стереометрії 11–12 год 1


8 год 1

10 клас. Алгебра та початки аналізу


№з/п




I Тригонометричні функції 16–17 год 1–2 + вхідне

IIТригонометричні рівняння і нерів-ності

15–16 год 1

III Степенева функція 10 год 1

IV Показникова і логарифмічна функції 20 год 2




№з/п




I Вступ до стереометрії 8 год вхідне

II Паралельність прямих і площин 17–18 год 1

IIIПерпендикулярність прямих і пло-щин

19–20 год 2

IV Координати і вектори у просторі 18 год 1–2


93



№з/п




I Границя і неперервність функції 4–6 год вхідне

II Похідна та її застосування 15–16 год 1–2

III Інтеграл та його застосування 11–12 год 1

IV Елементи комбінаторики 8 год

V Початки теорії імовірностей 12 год 1

VI Вступ до статистики 4 год

VIIПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

14 год 1



№з/п




I Многогранники 18-19 год 2+вхідне

II Тіла обертання 13-14 год 1

III Об’єми тіл 14 год 1

IV Площі поверхонь тіл обертання 10 год 1–2

V Комбінації геометричних тіл 6 год


8 год 1

До пропонованого розподілу годин на вивчення окремих тем програми можна вносити зміни з урахуванням рівнів ма-тематичної підготовки учнів, спрямування їх пізнавальних інтересів та здібностей. При цьому необхідно забезпечити міцне засвоєння всіма учнями базового змісту шкільної ма-тематичної освіти. Резерв навчального часу, а також години на повторення навчального матеріалу вчитель може викорис-товувати на повторення на початку навчального року за курс попереднього класу чи як додаткові години на окремі теми або для узагальнення й систематизації матеріалу і повторення в кінці навчального року.

Слід звернути увагу на те, що розділ «Зміст навчального ма-теріалу» програми з математики для загальноосвітніх навчаль-

94

них закладів задає мінімальний обсяг матеріалу, обов’язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Час-тина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не виноситься для тематич-ного контролю. Враховуючи можливості навчального закладу та бажання вчителя, можна розглянути ці теоретичні питання оглядово, без доведення або в процесі розв’язування відповід-них задач.

Відповідно до Типових навчальних планів для профільно-го навчання, затверджених Наказом Міністерства освіти і на-уки України «Про затвердження типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх нав-чальних закладах» від 20.05.2003 р. № 306, на вивчення ма-тематики у загальноосвітніх навчальних закладах відводиться така кількість годин:

Навчальні пред-мети

Кількість годин на тиждень за профілями навчання

Універсаль-ний

Філологіч-ний, сус-пільно-гу-манітарний, спортивний, худож-ньо-естетич-ний

Природни-чий


10 11 10 11 10 11 10 11

Математика 4 4 3 3 4 4 6+(2) 6+(2)

В тому числі ал-гебра та початки аналізу

2 2 2 2 2 2 4+(1) 4+(1)

геометрія 2 2 1 1 2 2 2+(1) 2+(1)

У класах фізико-математичного профілю на предмети ма-тематичного циклу передбачено додаткові години (позначені в дужках).

Кількість годин на вивчення математики може бути збіль-шена за рахунок варіативної частини навчального плану. Рі-шення про використання навчальних годин варіативної час-тини Типового навчального плану приймається керівниками навчальних закладів.

У класах філологічного, суспільно-гуманітарного, технологіч-ного, спортивного, художньо-естетичного профілів вивчається інтегрований курс «Математика» за програмою «Математика.10–11 класи (для класів гуманітарного напряму)» (автори М. І. Бурда, Ю. І. Мальований, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.).

95

Предмет «Математика» в зазначених класах можна ділити на два предмети: «Алгебра та початки аналізу» і «Геометрія».

У такому випадку пропонується такий розрахунок годин:

10 клас«Алгебра та початки аналізу» — 2 години на тиждень у І і ІІ семестрах;«Геометрія» — 1 година на тиждень у І і ІІ семестрах.

11 клас«Алгебра та початки аналізу» — 1 година на тиждень у І се-местрі; 2 години на тиждень у ІІ семестрі; «Геометрія» — 2 години на тиждень у І семестрі; 1 година на тиждень у ІІ семестрі.Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість те-

матичних оцінювань, передбачених навчальними програмами у класах філологічного, суспільно-гуманітарного, технологічного та спортивного профілів, може бути таким:


(2 год на тиждень. У І семестрі — 32 год,у ІІ семестрі — 38 год, всього 70 год)

№з/п




1 Тригонометричні функції 32 2–3

2Степенева, показникова та логариф-мічні функції

29 3

3Резерв навчального часу. Повторен-ня, систематизація знань

9 1



№з/п




1 Початки стереометрії 16 1

2 Розміщення площин у просторі 12 1


7 1

•

•

•

•

96


(1 год на тиждень у І семестрі — 16 год,2 год на тиждень у ІІ семестрі — 38 год, всього 54 год)

№з/п




1 Похідна та її застосування 16 2–3

2Інтеграл. Площа криволінійної трапеції

19 2

3 Додаткова частина 6


13 1


(2 год на тиждень у І семестрі — 32 год,1 год на тиждень у ІІ семестрі — 19 год, всього 51 год)

№з/п




1 Геометричні тіла 24 2

2 Площі поверхонь 8 1

3 Об’єми тіл 13 1–2


6 1

При вивченні двох навчальних предметів учням виставля-тимуться бали за навчальні досягнення окремо з кожного пред-мета. Якщо кількість годин на вивчення математики у класах названих профілів збільшено до 4 годин на тиждень, курс мате-матики може вивчатися за програмою для класів універсально-го профілю.

При вивченні математики за програмою інтегрованого кур-су дещо знижено рівень строгості обґрунтування математич-них тверджень у традиційному його розумінні. Значна частина з них вивчається без строгого доведення на основі використан-ня конкретних прикладів, наочних ілюстрацій, життєвого до-свіду учнів.

На наочно-інтуїтивній основі вводиться також переважна більшість аксіом, понять, формул. Акцент зміщено на форму-вання в учнів уявлень про сутність математичного знання, його логічну структуру, категорії й методи математики, усвідомлен-ня того, яке твердження підлягає доведенню, а яке не підлягає.

97

Це, однак, не означає, що в цих класах слід взагалі відмовитися від доведення тверджень. Цього допустити ніяк не можна, зва-жаючи на незаперечну педагогічну цінність доведень для усві-домлення методів математики, розвитку мислення школярів, формування їхньої логічної культури.

З метою забезпечення наступності навчання й уникнення без-вихідних ситуацій при зміні учнем обраного профілю навчання зміст програми узгоджено з базовим змістом середньої освіти з математики шляхом дотримання однакових змістовно-методич-них ліній та єдності у трактуванні математичних понять.

Курс математики для 10–11 класів природничого профілю вивчається за програмою для універсального профілю із розра-хунку 4 години на тиждень, або «Програмою з математики для 10–11-х профільних класів природничого напряму» (автори Я. С. Бродський, О. Л. Павлов, А. К. Сліпенко, О. М. Афанасьєва, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.) із розрахунку 5 годин на тиж-день (в тому числі алгебра та початки аналізу — 3 години, гео-метрія — 2 години на тиждень). Курс «Алгебра та початки аналізу» за вказаною програмою вивчається за навчальними посібника-ми «Алгебра та початки аналізу.10 клас», «Алгебра та початки аналізу.11 клас» (авт. О. М. Афанасьєва та інші, видавництва «Навчальна книга — Богдан», 2003, 2004 рр.).

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість те-матичних оцінювань з алгебри та початків аналізу, передбачених навчальною програмою для природничого напряму для вищеза-значених підручників, може бути таким:



№з/п




1 Вступ 2

2 Функції, їх властивості та графіки 30 2

3Елементи теорії ймовірностей і мате-матичної статистики

16 1

4 Похідна 18 2

5 Тригонометричні функції 30 2–3

6Резерв навчального часу. Повторення, систематизація знань

9 1

98



№з/п




1 Показникова і логарифмічна функції 24 2

2 Застосування похідної 24 2

3 Інтеграл та його застосування 22 2

4 Рівняння, нерівності, системи 20 2


15 1–2

Курс математики, який призначений для профілів природничо-го напрямку, забезпечуючи гармонійний розвиток образного і ло-гічного мислення, повинен особливу увагу приділити з’ясуванню ролі математики в сферах її застосувань. Насамперед це означає, що учні повинні опанувати простими навичками математичного моделювання. Досягти цього можна за рахунок зваженого компро-місу між строгістю і доступністю викладення матеріалу, а також його прикладною спрямованістю.

Вивчення геометрії у 10–11 класах природничого напряму пе-редбачається за традиційною схемою. Усі відмінності спрямовані на забезпечення прикладної спрямованості навчання, розвинення просторових уявлень. Цими обставинами визначається і розгляд видів геометричних тіл та їх властивостей. Встановлення спорідне-ності між циліндрами і призмами, конусами і пірамідами дозволяє, з одного боку, заощадити час, а з іншого — розширити види фігур, з якими учні знайомляться у курсі геометрії. Програма орієнтує вчи-теля на розгляд найважливіших засобів конструювання тіл, роз-гляд їх різноманітних властивостей, зокрема симетрії, перерізів.

В класах економічного профілю вивчення математики може відбуватися за «Програмою з математики для класів економіч-ного профілю» (авторів М. А. Вайнтрауба, О. С. Стрельченко, І. Г. Cтрельченко, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.) із розрахун-ку 6 годин на тиждень (в тому числі, алгебра та початки аналі-зу — 4 години, геометрія — 2 години на тиждень) або «Програ-мою з математики для 10–11-х профільних класів природничого напряму» («Навчальна книга», Київ, 2003 р.) із розрахунку 5 го-дин на тиждень (в тому числі, алгебра та початки аналізу — 3 го-дини, геометрія — 2 години на тиждень).

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість те-матичних оцінювань з алгебри та початків аналізу, передбаче-них навчальною програмою, може бути таким:

99



№з/п




1 Вступ 25 1–2

2Алгебраїчні рівняння та нерівності вищих степенів

30 2–3

3Тригонометричні та обернені триго-нометричні функції

30 2–3

4 Похідна та її застосування 30 2–3

5Елементи прикладної математики у задачах з економічним змістом

15 1


10 1



№з/п




1 Первісна та інтеграл 30 2–3

2Показникова, логарифмічна та степе-нева функції

30 2–3

3 Рівняння, нерівності, системи 35 3

4 Комбінаторика 10 1

5 Початки теорії ймовірностей 25 1


10 1–2

Геометрія в класах економічного профілю вивчається за тра-диційною схемою.

У класах фізико-математичного профілю навчання відбу-вається за модифікованими програмами для загальноосвітніх класів, класів природничого напряму із розрахунку 6 (або 7) го-дин на тиждень (в тому числі, алгебра та початки аналізу — 4 го-дини, геометрія — 2 (або 3) години на тиждень) або за програмою для 10–11 класів з поглибленим вивченням математики із розра-хунку 8 годин на тиждень (в тому числі, алгебра та початки аналі-зу — 5 годин, геометрія — 3 години на тиждень).

Поглиблене вивчення математики здійснюється як в основній (8–9 класи), так і в старшій школі (10–11 профільні класи) і має відповідати віковим можливостям і потребам школярів.

100

Програма для класів з поглибленим вивченням математики розрахована на чотири роки, проте враховано, що деякі учні по-чинають поглиблено вивчати математику з 10 класу. Тому в змісті програми для першого та другого етапів навчання є спільні пи-тання. З цієї самої причини при плануванні навчального проце-су доцільно передбачити повторення та систематизацію опорних знань та вмінь.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість те-матичних оцінювань, передбачених навчальними програмами у 8–11 класах з поглибленим вивченням математики, може бути таким:


(5 год на тиждень, у І семестрі — 80 год,у ІІ семестрі — 95, всього 175 год)

№з/п




1Множини. Елементи математичної логіки. Комбінаторика. Ймовірність

10–12 1

2 Раціональні вирази 30–35 2

3 Дійсні числа 15–20 1

4 Квадратні корені 25–25 2

5 Квадратні рівняння 30–35 2

6 Нерівності 25–30 2

7 Функції 15–20 1

8 Елементи прикладної математики 10–15 1


10 1



№з/п




1 Чотирикутники 30 2

2 Теорема Піфагора 22 2

3 Вектори 22 2

4 Метод координат 18 2


13 1

101



№з/п




1 Множини. Комбінаторика. Ймовірність. 12–15 1

2 Функції 30–35 3

3 Степені і корені 30–35 2

4 Рівняння і нерівності з двома змінними 20–25 2

5 Послідовності і прогресії 15–20 1

6 Початки тригонометрії 30–35 2



25 1


(3 год на тиждень, у І семестрі — 48 год, у ІІ семестрі — 57 год, всього 105 год)

№з/п




1 Переміщення фігур 20 2

2 Подібність фігур 21 2

3 Площі фігур 17 1

4 Розв’язування трикутників 15 1

5 Довжина кола і площа круга 22 2


10 1



№з/п




1 Вступ 20–25 2

2Алгебраїчні рівняння та нерівності ви-щих ступенів

30–35 2

3 Границя та неперервність 20–25 2

4Тригонометричні та обернені тригоно-метричні функції

35–40 3

5 Похідна та її застосування 40–45 3



15 1

102


(3 год на тиждень, у І семестрі — 48год,у ІІ семестрі — 57 год, всього 105 год)

№з/п




1 Вступ до стереометрії 9 1

2 Паралельність прямих і площин 24 2

3 Перпендикулярність прямих і площин 24 2

4 Координати і вектори в просторі 30 2


18 1



№з/п




1 Первісна і інтеграл 30–35 2

2Показникова, логарифмічна та степе-нева функції

45–50 3

3 Рівняння, нерівності, системи 40–45 3

4 Комбінаторика 15–20 1

5 Початки теорії ймовірності 25–30 2


15 1



№з/п




1 Многогранники 28 2

2 Тіла обертання 20 2

3 Об’єми тіл. Площа сфери 24 2


33 2

103

При розробленні тематичного планування у 8 класі з поглиб-леним вивченням математики можливо навчальні години роз-поділити так:

у І семестрі — алгебра — 6 годин на тиждень, геометрія — 2 го-дини на тиждень;у ІІ семестрі — алгебра — 4 години на тиждень, геометрія — 4 години на тиждень.Це дає можливість узгодити програму з алгебри і геометрії та

розширити коло задач з геометрії з застосуванням теореми Піфаго-ра, при розв’язанні яких використовуються квадратні рівняння.

Відповідний варіант тематичного планування подано в жур-налі «Математика в школі» № 4, 2002 р.

Якщо навчальним планом школи передбачена більша кіль-кість годин для вивчення математики у профільних класах та класах з поглибленим вивченням математики, то вчителям доз-воляється, за погодженням з відповідними районними (міськи-ми) методичними кабінетами, здійснювати модифікацію програм та тематичного планування відповідно до вибраного підручника, з урахуванням підготовленості класу, інтересів учнів тощо.

Курс геометрії у 10–11 класах можна вивчати за програмою «Геометрія. 10–11 класи» для загальноосвітніх навчальних за-кладів універсального та фізико-математичного профілів» (нау-ково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.) за навчальними посібниками «Геометрія. 10 клас. Дворівневий підручник для загальноосвітніх навчальних закладів», «Геомет-рія. 11 клас. Дворівневий підручник для загальноосвітніх нав-чальних закладів» (авт. В. О. Тадеєв, видавництво «Навчальна книга — Богдан», 2003, 2004 рр.). Програмою передбачено, що на вивчення геометрії в 10–11 класах відводиться:

для універсального профілю — 2 години на тиждень (всього 70 годин);для фізико-математичного профілю — 3 години на тиждень (всього 105 годин).Програма містить орієнтовне тематичне планування, а також

деталізований опис змісту кожної з основних тем курсу геометрії. Для кожної теми формулюється мета її вивчення та вимоги до за-гальноосвітньої підготовки учнів. Питання, що передбачені лише для класів фізико-математичного профілю, і не є обов’язковими для універсального профілю, взято в квадратні дужки (так само виділено і специфічні для фізико-математичного профілю цілі та вимоги до підготовки учнів).

Програмою пропонується таке орієнтовне планування курсу геометрії:

•

•

•

•

104

Клас № Назва теми

Кількість годин

Універ-сальний профіль


профіль

10

1Аксіоми стереометрії та найпростіші наслідки з них

22 33

2Кути і відстані у просторі та в много-гранниках

34 49

3 Об’єми многогранників 8 14

4Резерв навчального часу та повто-рення

6 9

Разом 70 105

11

1 Фігури обертання 22 36

2Векторно-координатний метод у сте-реометрії

26 42

3Основи проекційного моделювання простору на площині

8 12

4 Резерв навчального часу та повторення 14 15

Разом 70 105

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах на вивчення математики відводиться така кількість годин:

Предмети Кількість годин на тиждень

Вечірні класи Заочні класи

9 10 11 12 9 10 11 12

Алгебра 2 2 2 2 1 1 1 1

Геометрія 1 1 1 1 1 1 1 1

Вивчення математики у вечірніх (змінних) школах може від-буватися за програмою «Математика. 9–12 класи» для вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладів ІІ–ІІІ ступе-ня (науково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.).

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість те-матичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладів, видруковано у додатку № 1.

Для поступового впровадження профільного навчання доціль-но ширше використовувати варіативну складову навчального плану (курси за вибором, факультативи, гуртки). Факультативне навчання математики має на меті поглиблювати знання учнів, здобуті при вивченні основного курсу, а також розвивати їх логіч-не мислення, допитливість і кмітливість.

105

Для учнів 5–7 класів доцільним є запровадження різноманіт-них форм позакласної роботи з предмета: гуртки, турніри, кон-курси, олімпіади, вечори цікавої математики.

З учнями 8–9 класів необхідно проводити цілеспрямовану роботу з фахової підготовки учнів у системі позакласної роботи; більше уваги приділяти організації самостійної роботи учнів, що відповідає їхнім індивідуальним інтересам і схильностям.

Реалізація профільного навчання математики у 10–11 класах забезпечується також системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компоненту), які складаються з невеликих за зміс-том навчальних модулей, враховують різноманіття інтересів і можливостей учнів даного профілю, які поглиблюють та роз-ширюють основний курс математики у відповідності до профілю навчання, а також організацією самостійної творчої роботи уч-нів через систему індивідуальних завдань, спрямованих на роз-винення професійних схильностей учнів, їхнього інтересу до за-стосування математики.

Наведемо деякі приклади навчальних програм факультативів та курсів за вибором з математики.

Зміст факультативного курсу для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 7–9 класи» (автори М. І. Бурда, В. Г. Бевз, Н. С. Прокопенко, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.) органічно пов’язаний зі змістом основного навчального матеріалу шкільно-го курсу математики і водночас має самостійний характер. Вчи-тель може самостійно добирати додаткові теми залежно від їх ак-туальності, при цьому не змінюючи логіки усього курсу.

Зміст «Програми навчання у відкритому математичному коледжі» (для 6–11 класів) (автори О. М. Афанасьєва та інші, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.) поглиблює і розширює зміст шкільного курсу математики. Для кожного класу зазначені ос-новні і додаткові теми. Навчання орієнтовано на формування умінь розв’язувати складні і нестандартні задачі, засвоєння фун-даментальних ідей і методів математики.

Для учнів класів з поглибленим вивченням математики про-понуються курси «Прикладна математика» (автор О. Б. Рудик, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.), «Факультативний курс для учнів 9 класу» (автор Н. О. Сербіна, науково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.), завданнями яких є розвиток логічного мислення учнів та закріплення базових ма-тематичних понять на рівні практичного використання.

Факультативний курс «Методи геометричних побудов» (автор О. Бойко, науково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.) пропонується для учнів 8 класу з поглибленим

106

вивченням математики, хоча може бути використаним для про-ведення факультативних занять у 8–9 класах загальноосвітніх класів. Вивчення курсу розраховано на 35 годин. Розв’язування задач на побудову сприяє розумінню учнями геометрії, ґрун-товному засвоєнню програмового матеріалу, виробленню умінь практично застосовувати його, сприяє розвитку творчості, логіч-ного мислення та просторової уяви.

Для учнів 8–9 класів загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів пропонується програма факультативного курсу «Параметри» (автор Л. А. Петрова, науково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.). Програма кур-су побудована у відповідності до програми з алгебри для 8–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечує більш глибоке засвоєння курсу алгебри. Завданням з параметрами відводиться особлива роль, оскільки вони сприяють розвитку дослідницької діяльності учнів, вмінню встановлювати при-чинно-наслідкові зв’язки, формуванню наукового світогляду, підвищують інтерес до вивчення математики. Програма розра-хована на 70 годин.

Широке використання нерівностей у курсі математики ро-бить доцільним введення курсу за вибором «Доведення нерів-ностей у шкільному курсі математики» (автори Л. В. Заболотня, В. О. Швець, науково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.). Програму складено з окремих тем — модулів, з яких можна скласти окремі курси або для 9 класу (починаючи з друго-го семестру), або для 10 класу. Запропоновані програмою модулі доповнюють відповідні теми курсу математики. У повному обсязі даний курс рекомендується проводити в 11 класі протягом року із розрахунку 1 година на тиждень (всього 35 годин).

Метою курсу за вибором «Елементи математичної статисти-ки» (автор Т. І. Війчук, науково-методичний журнал «Матема-тика в школі», № 7, 2004 р.) для учнів 10 класів є розширення та узагальнення статистичних відомостей учнів, отриманих ними в основній школі, формування в них початкових навичок оброб-ки статистичних даних.

Сучасний розвиток науки і техніки потребує від випускника школи наявності певної стохастичної культури, уміння оброб-ляти і аналізувати інформацію, що представлена за допомогою статистичних таблиць або графіків, чи у вигляді числових ста-тистичних характеристик.

Курс за вибором розрахований для учнів різних профілів. Специфічними для кожного профілю є сюжети текстових вправ і теми практичних завдань.

107

Для 10 класів з поглибленим вивченням математики пропо-нується вивчення курсу за вибором «Комплексні числа та їх ви-користання» (автор О. В. Шаран, науково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.) із розрахунку 1 година на тиждень (всього 34 години). Курс за вибором продовжує та поглиблює тему «Поле комплексних чисел». Апарат комплекс-них чисел є аналітичним засобом для розв’язання різноманіт-них геометричних і фізичних задач. Застосування комплексних чисел дозволяє не тільки простіше і красивіше розв’язувати відомі задачі, але дає можливість виявляти нові факти і роби-ти узагальнення. Даний курс є біфункціональним, тобто його можна використовувати для індивідуальної чи групової роботи з учнями шкіл (переважно сільських), в яких немає можливості для профільного навчання.

Для учнів 10–11 класів фізико-математичного профілю про-понуються курси за вибором «Методи розв’язування рівнянь, не-рівностей, їх систем» (автор Н. П. Щекань, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.), «Функції та їх графіки», «Задачі з параметрами» (автор Л. В. Ліпчевський), «Методи розв’язування задач» (ав-тор Л. І. Лахтадир, науково-методичний журнал «Математика в школі», № 6, 2004 р.).

У курсі за вибором «Функції та їх графіки» розглядаються важливі властивості елементарних функцій, що ефективно за-стосовуються для розв’язування рівнянь і нерівностей, а також для побудови графіків функцій. Вивчення курсу розраховано на 68 годин.

Програми курсів за вибором «Методи розв’язування рівнянь, нерівностей, їх систем» та «Методи розв’язування задач» розра-ховані на 70 годин. Основне завдання курсів полягає в розши-ренні та поглибленні відомостей окремих тем курсу алгебри, за-вдання з яких пропонуються на вступних іспитах з математики. Метою програм цих курсів є ліквідування розбіжностей між рів-нем навчальних досягнень з математики, отриманих у загально-освітніх навчальних закладах та рівнем, необхідним для продов-ження навчання у вищих навчальних закладах.

Програма факультативного курсу «Економіка в задачах ма-тематики» (автори М. А. Вайнтрауб та інші, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.) доповнює програму для класів економічного про-філю. Вона структурована відповідно до тем, що входять до ос-новної програми, і насичена задачами зі сфери підприємництва, фінансів та економіки.

Факультативний курс «Логіка. 5–7 класи» (автор М. А. Вайн-трауб, «Навчальна книга», Київ, 2003 р.) дає можливість у до-

108

ступній формі глибше зрозуміти структурну та логічну схему шкільного курсу математики, сутність математичних понять, висловлень, розвинути нестандартне мислення.

Навчальні програми та програми факультативів, спецкурсів надруковані у збірнику «Навчальні програми з математики для профільного навчання. Програми факультативів, спец-курсів, гуртків» видавництва «Навчальна книга», Київ, 2003 р. та в науково-методичному журналі «Математика в школі», 2003–2004 рр.

Кожен навчальний заклад самостійно визначає перелік гуртків, факультативів, курсів за вибором залежно від профі-лю і мети навчання, а також враховуючи інтереси і побажання учнів.

Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації нав-чально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання.

Доцільною вбачається організація проблемно-пошукової (до-слідницької) діяльності учнів на позакласних і факультативних заняттях з математики. Дослідницька діяльність учнів отримує новий рівень розвитку при її супроводі програмною підтримкою, що надає можливість здійснення комп’ютерного моделювання геометричних об’єктів, їх комбінацій, проекцій, траєкторій пе-реміщення фігур, забезпечення графічного контролю, чисельних підрахунків, оцінювання лінійних, кутових, числових величин, маніпулювання віртуальними об’єктами, проведення з ними рег-ламентованих імпровізацій.

Навчаючі програми GRA № 1, GRA № — 2D, GRA № — 3D призначені для використання на уроках математики у стар-ших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова гра-фіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, зна-ходження площ фігур, обмежених графіками функцій, об’ємів тіл обертання тощо.

Пакет динамічної геометрії DG створено для комп’ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначений для вико-ристання вчителями математики і учнями 7–9 класів на уроках геометрії.

Пакет динамічної геометрії DG підтримує різні види навчаль-ної діяльності і має такі можливості:

організація комп’ютерних експериментів і досліджень, вису-вання і візуальна перевірка гіпотез як засіб підтримки конс-труктивного напрямку у навчанні;

•

109

моделювання геометричних побудов: створення побудов за допомогою комп’ютерних аналогів циркуля і лінійки, дослі-дження отриманих результатів, проведення вимірювань;миттєва зміна всіх залежних побудов при зміні деяких вихід-них параметрів;ілюстрування задач і теорем курсу планіметрії.Пакет може бути використаний для створення інтерактивних

навчальних посібників з гіперпосиланнями, підказками, дина-мічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів з коментарями; розробки довідників.

Програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII–ІX при-значений для використання на уроках алгебри у 7–9 класах, а також вчителям математики — при підготовці до проведення уроків, самостійних або контрольних робіт, учнями — при ви-конанні домашніх завдань. ПМК всебічно підтримує практичну діяльність учнів та вчителів, надаючи їм одночасно необхідну інформацію навчального та довідникового характеру.

Педагогічний програмний засіб «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів «ОЛІМП» дає можливість про-водити тестування учнів за питаннями, які створює сам викла-дач. Дає можливість полегшити та прискорити перевірку та оці-нювання результатів тестових завдань.

Вчителю, при виборі педагогічних програмних засобів, пере-вагу слід надавати тим навчаючим програмам, що спонукають учнів творчо підходити до розв’язування задач, мають певну дидактично обґрунтовану методику вивчення навчального ма-теріалу, слугують основою для творчого пошуку експеримен-тальних досліджень.

Посиленої уваги потребує оцінювання навчальних досягнень учнів. На сьогодні в навчальних закладах системи загальної се-редньої освіти обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове, а основним видом оці-нювання — тематичне. Тематичне оцінювання навчальних до-сягнень учнів є обов’язковим. Бал, отриманий учнем, має відоб-ражати реальні досягнення в опануванні ним конкретної теми.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підля-гають основні результати вивчення теми, що визначаються вчи-телем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у про-цесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кіль-

•

•

•

110

кістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо тематичне оці-нювання проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення те-матичного оцінювання; критеріями оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов’язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання.

Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах. Головною умовою при виборі вчителем форми тематичного оці-нювання є забезпечення ним неупередженого оцінювання.

Час, відведений на виконання тематичних робіт, може варіюва-тись від 15 до 90 хвилин у залежності від теми, класу, предмету.

Поточне, з виставленням балів до класного журналу, оціню-вання учнів з математики може проводитись безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домаш-ніх завдань, усних відповідей, письмових робіт, тощо. При цьо-му поточне оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну, але не каральну, функції.

При проведенні семінарських, лабораторних і практичних занять за лекційною формою навчання з профільних дисциплін у спеціалізованих школах (школах-інтернатах), гімназіях, лі-цеях, колегіумах для посилення індивідуальної роботи з учня-ми запроваджується поділ класів на групи, при кількості учнів у класі більше 27 (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року № 128). Поділ здійснюється за рішенням педа-гогічної ради закладу за умови, що граничнодопустиме наван-таження на учня не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальним планом для даного класу з урахуван-ням поділу.

За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2004 року № 1/9–252).

Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані у листі Міністерства освіти і науки Украї-ни «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5–11 класах» № 1/9–529 від 27.12.2000 р. (Інформаційний збірник Міністер-ства освіти і науки України № 2, 2001 р., журнал «Математика в школі», № 4, 2001 р.).

111

Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав’язування учням єдиної форми за-пису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати ско-рочений вигляд з використанням теоретико-множинної та ло-гічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв’язання задач свідчать про достатній рівень розвитку логіч-ного мислення.

Для виконання усіх видів письмових робіт доцільно мати таку кількість зошитів з математики:

5–6 класи — два зошити;7–9 класи — по одному зошиту з алгебри і геометрії;10–11 класи — по одному зошиту з алгебри та початків аналі-зу і геометрії.Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються

окремі зошити (для кожного предмету) чи аркуші, що зберіга-ються протягом навчального року в загальноосвітньому навчаль-ному закладі.

Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні ро-боти, рекомендується перевіряти:

у 5–6 класах — з математики — один раз на тиждень;у 7–9 класах з алгебри та геометрії — один раз на два тижні;у 10–11 класах з математики — один раз на місяць.Вчителі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою

виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самопе-ревірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль як рису особистості.

Вчитель також може перевіряти і оцінювати частину письмо-вої роботи (задачу, приклад, побудову графіка тощо).

Тематичні контрольні роботи перевіряються у всіх учнів з на-ступною корекційною роботою в тих самих зошитах.

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми. Прицьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.

Усі контрольні тематичні роботи вчитель обов’язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.

При формуванні підсумкової оцінки за семестр вчитель спи-рається на тематичні оцінки учня, враховуючи оцінки за поточні роботи та підсумкові оцінки за ведення зошита.

Підсумкове оцінювання здійснюється відповідно наприкінці семестру та наприкінці навчального року. Підсумковий бал за се-

•••

•••

112

местр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік — на основі семестрових балів.

Для стимулювання навчальної діяльності учнів вчитель може за підсумками роботи учня при вивченні окремої теми (за під-сумками семестру, року) автоматично оцінити відповідним ба-лом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення з теми (за семестр). При цьому наявність чи кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення тематичної (семестрової, річної оцінки).

Якщо учень все ж прагне підвищити бал за тему, то він має домовитися про час для цього зі вчителем. Зовсім не обов’язково, щоб це був залік, контрольна робота, тестове завдання. Вчитель і учні можуть це зробити в ході бесіди, факультативного заняття, на основі реферативної роботи тощо. Варіантів може бути безліч, але цілком логічно, що час і форму має визначати саме вчитель, а не учень, оскільки вчитель під час уроків доклав значних зу-силь, щоб учень (учениця) опанували матеріал.

Оцінювання здійснюється згідно з критеріями для підсум-кового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень учнів (журнал «Математика в школі», № 4, 2001 р.).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для за-гальноосвітніх і профільних класів. Неприпустимо завищувати вимоги до виставлення відповідних балів під час контролю ре-зультатів навчання в класах з поглибленим вивченням матема-тики, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів. Вимоги до учнів у класах гуманітарного спря-мування також визначені критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів.

Щодо питань проведення тематичного та підсумкового оціню-вання навчальних досягнень учнів, поділу класу на групи при проведенні семінарських та практичних занять, вимог до оці-нювання письмових робіт з математики тощо слід керуватися методичними рекомендаціями, видрукуваними у Інформаційно-му збірнику Міністерства освіти і науки України № 2, 2001 р., № № 13–14, 2002 р., № № 13–14, 2003 р., журналі «Математика в школі» № 4, 2002 р., № 6, 2003, 2004 рр.

113

Додаток № 1

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для вечірніх (змінних) загальноосвітніх

навчальних закладів



№з/п




I Нерівності 16 год 1

II Квадратична функція 28 год 2

III Числові послідовності 14 год 1

IVПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

12 год 1



№з/п




I Перетворення подібності на площині 8 год –

II Розв’язування трикутників 8 год 1

III Многокутники 6 год –

IV Площі фігур 8 год 1

VПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

5 год –



№з/п




I Тригонометричні функції 24 год 1

IIТригонометричні рівняння і нерів-ності

22 год 2

III Степенева функція 20 год 1


4 год

114


(1 год на тиждень, у І семестрі — 16 год, у ІІ семестрі — 19 год, всього 35 год)

№з/п




I Вступ до стереометрії 6 год –

II Паралельність прямих і площин 10 год 1

III Перпендикулярність прямих і площин 13 год 1


6 год



№з/п




І Показникова і логарифмічна функції 28 год 2

IІ Границя і неперервність функції 4 год

IIІ Похідна та її застосування 24 год 1


14 год 1



№з/п




І Координати і вектори у просторі 12 год 1

IІ Многогранники 10 год 1

IIІ Тіла обертання 10 год 1

ІVПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

3 год –

115



№з/п




ІПохідна та її застосування до побудо-ви графіків

8 год 1

IІ Інтеграл та його застосування 24 год 2

IIІ Елементи комбінаторики 10 год 1

IV Початки теорії ймовірностей 10 год –

V Вступ до статистики 6 год –

VІПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

12 год 1



№з/п




І Об’єми тіл 12 год 1

IІ Площі поверхонь тіл обертання 10 год 1

IIІ Комбінації геометричних тіл 8 год -

ІVПовторення і систематизація нав-чального матеріалу

5 год 1

116

Пер

елік

пр

огр

ам

, на

вча

льн

ої т

а н

авч

ал

ьно-

мет

оди

чн

оїл

ітер

ату

ри

на

20

05

–2

00

6 н

авч

ал

ьни

й р

ік

Мат

емат

ик

а

Пр

огр

ама

дл

я з

ага

льн

оосв

ітн

іх н

авч

ал

ьни

х з

акл

ад

ів.

Мат

емат

ик

а5

–12

Пер

ун

20

05

На

вча

льн

і п

рог

ра

ми

з м

атем

ати

ки

дл

я п

роф

ільн

ого

на

вча

нн

я.

Пр

огр

ам

и ф

а-к

ульт

ати

вів,

сп

ецк

ур

сів,

гу

ртк

ів5

–11

Нав

ча

льн

а к

ни

га2

00

3

Пр

огр

ами

дл

я с

еред

ніх

заг

ал

ьноо

світ

ніх

шк

іл.

Мат

емат

ик

а5

–11

Шк

ільн

ий

сві

т2

001

Пр

огр

ам

а «М

атем

ати

ка.

9–1

2 к

л.»

дл

я в

ечір

ніх

(зм

інн

их

) З

НЗ

II –

III

сту

пен

я

(авт

. Л

итв

ин

ова

С. Г

.)

9–1

2

Мат

емат

ик

а в

шк

олі

20

04

Пр

огр

ами

фак

ульт

ати

вів

та к

ур

сів

за в

ибо

ром

з м

атем

ати

ки

дл

я з

ага

льн

оосв

іт-

ніх

нав

ча

льн

их

зак

ла

дів

7–11

Нав

ча

льн

а к

ни

га2

00

2

Осн

овн

і п

ідр

уч

ни

ки

та

на

вча

льн

і п

осіб

ни

ки

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к)

Мер

зля

к А

. Г.,

Пол

онсь

ки

й В

. Б.,

Як

ір М

. С.

5Г

імн

азія

20

05

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к)

Бев

з Г.

П.,

Бев

з В

. Г.

5З

одіа

к-Е

КО

20

05

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к)

Кр

авч

ук

В. Р

.,Я

нч

енк

о Г.

М.

5П

ідр

уч

ни

ки

і п

осіб

ни

ки

20

05

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к)

Цей

тлін

О. І

.5

Яр

осл

ав2

00

5

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к)

за р

ед.

Ян

чен

ко

Г. М

.6

Під

ру

чн

ик

и і

пос

ібн

ик

и2

00

0,

20

01

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к)

Воз

ня

к Г

. М.,

Ли

тви

нен

ко

Г. М

.6

Осв

іта

20

01,

20

02

, 2

00

3

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к)

Бев

з Г.

П.

6В

ежа

20

02

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

за р

ед.

Ма

льо

ван

ого

Ю. І

.7

ББ

Н,

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

01,2

00

2,

20

03

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

за р

ед.

Ян

чен

ко

Г. М

.7

Під

ру

чн

ик

и і

пос

ібн

ик

и2

00

2

117

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

Бев

з Г.

П.

7О

світ

а2

00

2

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)П

огор

єлов

О. В

.7–

9Ш

кол

яр

20

01

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)П

огор

єлов

О. В

.10

–11

Шк

оля

р2

001

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

Бев

з Г.

П.

7–9

Осв

іта

20

00

,20

01

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)Б

евз

Г. П

.,

Бев

з В

. Г.,

Вл

ад

імір

ова

Н. Г

.7–

9В

ежа

20

01,

20

04

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

за р

ед.

Ма

льо

ван

ого

Ю. І

.8

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

01,

20

03

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

Кр

авч

ук

В. Р

,П

ідр

уч

на

М. В

.,Я

нч

енк

о Г.

М.

8П

ідр

уч

ни

ки

і п

осіб

ни

ки

20

02

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

за р

ед. М

ал

ьова

ног

о Ю

. І.

9Н

авч

ал

ьна

кн

ига

— Б

огд

ан2

001

, 2

00

3

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

Кр

авч

ук

В. Р

.,П

ідр

уч

на

М. В

.,Я

нч

енк

о Г.

М.

9П

ідр

уч

ни

ки

і п

осіб

ни

ки

20

03

Гео

мет

рія

(п

ідр

уч

ни

к д

ля

шк

іл з

пог

ли

блен

им

ви

в-ч

енн

ям

мат

емат

ик

и)

Бу

рд

а М

. І.,

Сав

чен

ко

Л. М

.8

–9

Осв

іта

20

01

Збі

рн

ик

зав

дан

ь д

ля

дер

жав

ної

під

сум

ков

ої а

тест

а-ц

ії з

ал

гебр

иза

ред

. С

лєп

кан

ь З

. І.

9Г

імн

азія

20

04

, 2

00

5

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (п

ідр

уч

ни

к)

Шк

іль

М. І

.,С

лєп

кан

ь З

. І.,

Ду

бин

чу

к О

. С.

10З

одіа

к —

Ек

о2

00

2

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (

під

ру

чн

ик

дл

я ш

кіл

з

пог

ли

блен

им

ви

вчен

ня

м м

атем

ати

ки

)

Шк

іль

М. І

.,К

олес

ни

к Т

. В.,

Хм

ара

Т. М

.10

Осв

іта

20

00

Гео

мет

рія

(п

ідр

уч

ни

к д

ля

шк

іл з

пог

ли

блен

им

ви

в-ч

енн

ям

мат

емат

ик

и)

Бев

з Г.

П.

10–1

1О

світ

а2

00

0

118

Мат

емат

ик

а (п

ідр

уч

ни

к д

ля

на

вча

льн

их

за

кл

ад

ів

осві

ти г

ум

аніт

арн

ого

пр

офіл

ю)

Бу

рд

а М

. І.,

Ду

бин

чу

к О

. С.,

Ма

льо

ван

ий

Ю. І

.10

–11

Осв

іта

20

01

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (п

ідр

уч

ни

к)

Шк

іль

М. І

.,С

лєп

кан

ь З

. І.,

Ду

бин

чу

к О

. С.

10–1

1З

одіа

к —

Ек

о2

00

2

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (п

ідр

уч

ни

к)

Шк

іль

М. І

.,С

лєп

кан

ь З

. І.,

Ду

бин

чу

к О

. С.

11З

одіа

к —

Ек

о2

00

2

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (

під

ру

чн

ик

дл

я ш

кіл

з

пог

ли

блен

им

ви

вчен

ня

м м

атем

ати

ки

)

Шк

іль

М. І

.,К

олес

ни

к Т

. В.,

Хм

ара

Т. М

.11

Осв

іта

199

9, 2

001

Збі

рн

ик

зав

дан

ь д

ля

дер

жав

ної

під

сум

ков

ої а

тест

а-ц

ії з

мат

емат

ик

и.

Ал

гебр

а та

поч

атк

и а

на

ліз

уза

ред

. С

лєп

кан

ь З

. І.

11Г

імн

азія

20

02

, 2

00

3,

20

05

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (п

ідр

уч

ни

к)

Аф

анас

ьєва

О. М

. та

ін

.10

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

03

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)Т

ад

еєв

В. О

.10

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

03

Гео

мет

рія

(п

ідр

уч

ни

к д

ля

шк

іл (

кл

асів

) те

хн

ічн

ого

пр

офіл

ю)

Аф

анас

ьєва

О. М

. та

ін

.10

–11

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

01,

20

03

Збі

рн

ик

зав

дан

ь д

ля

дер

жав

ної

під

сум

ков

ої а

тест

а-ц

ії з

мат

емат

ик

и.

Гео

мет

рія

за р

ед.

Сл

єпк

ань

З. І

.11

Гім

наз

ія2

00

2,

20

03

, 2

00

5

Дод

атк

ові

під

ру

чн

ик

и т

а н

авч

ал

ьні

пос

ібн

ик

и

Збі

рн

ик

тр

ену

вал

ьни

х в

пр

ав і

зав

дан

ь д

ля

тем

ати

ч-

ног

о оц

іню

ван

ня

Мер

зля

к А

. Г.,

Пол

онсь

ки

й В

. Б.,

Як

ір М

. С.

5Г

імн

азія

20

05

Роб

очи

й з

оши

тМ

ерзл

як

А. Г

.,П

олон

ськ

ий

В. Б

.,Я

кір

М. С

.5

Гім

наз

ія2

00

5

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

Цей

тлін

О. І

.5

Яр

осл

ав2

00

5

119

Мат

емат

ик

а. Н

авч

ал

ьно-

нао

чн

ий

пос

ібн

ик

(2

9 п

ла-

кат

ів)

Ков

ал

ь А

. О.

5Я

рос

лав

20

05

Збі

рн

ик

за

дач

з м

атем

ати

ки

Мер

зля

к А

. Г.

та і

н.

5–

6Г

імн

азія

20

00

Мат

емат

ик

а. З

бір

ни

к з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

і-н

юва

нн

я

Пр

окоп

енк

о Н

. С.,

Мер

зля

кА

. Г.,

Пол

онсь

ки

й В

. Б.,

Як

ір М

. С.

6,

7, 8

, 9,

10

, 11

Кім

о2

001

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

Цей

тлін

О. І

.7

Яр

осл

ав2

00

3

Кон

трол

ьні

роб

оти

з а

лге

бри

(4 в

аріа

нти

)Ц

ейтл

ін О

. І.

7Я

рос

лав

20

04

Гео

мет

рія

. З

ад

ачі

і вп

ра

ви н

а го

тови

х к

рес

лен

ня

х

(пос

ібн

ик

)Р

аби

нов

ич

Ю. М

.7–

9К

імо

20

00

Збі

рн

ик

за

дач

з а

лге

бри

Шу

нд

а Л

. М.

7–9

Тех

нік

а2

00

2

Пл

анім

етр

ія.

Ди

фер

енц

ійов

ані

завд

анн

я з

а го

тови

-м

и р

ису

нк

ами

дл

я 7

кл

асу

(нав

ча

льн

ий

пос

ібн

ик

)Т

арас

енк

ова

Н. А

.7

Ран

ок2

00

4

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

Бев

з Г.

П.

8О

світ

а2

00

4

Пл

анім

етр

ія.

Ди

фер

енц

ійов

ані

завд

анн

я з

а го

тови

-м

и р

ису

нк

ами

дл

я 8

кл

асу

(нав

ча

льн

ий

пос

ібн

ик

)Т

арас

енк

ова

Н. А

.8

Ран

ок2

00

4

Поч

атк

ові

відо

мос

ті с

тер

еом

етр

ії (п

осіб

ни

к)

Ков

ал

енк

о В

. П.

та і

н.

9К

імо

20

02

Гео

мет

рія

. Д

иф

ерен

цій

ні

завд

анн

я з

а го

тови

ми

ма-

лю

нк

ами

(пос

ібн

ик

)Т

арас

енк

ова

Н. А

.9

Тех

нік

а2

001

За

дач

і з

пар

амет

рам

и (н

авч

ал

ьни

й п

осіб

ни

к)

Реп

ета

В. К

. та

ін

.10

–11

Осв

іта

20

04

Збі

рн

ик

за

вд

ан

ь з

мат

емат

ик

и з

а к

ур

с 7–

9 к

лас

ів

зага

льн

оосв

ітн

іх ш

кіл

, л

іцеї

в, г

імн

азій

. Ч

асти

на

1.

Ал

гебр

а. Ч

асти

на

2.

Гео

мет

рія

Ли

тви

нен

ко

Г. М

.,Ф

едч

енк

о Л

. Я.,

Шве

ць

В. О

.7–

9Б

БН

20

00

Збі

рн

ик

за

вд

ан

ь з

мат

емат

ик

и з

а се

ред

ню

осв

іту.

А

лге

бра

і п

очат

ки

ан

ал

ізу.

Час

тин

а 1

. Г

еом

етр

ія.

Час

тин

а 2

Ли

тви

нен

ко

Г. М

.,Ф

едч

енк

о Л

. Я.,

Шве

ць

В. О

.10

–11

ББ

Н2

00

0

Хи

тром

уд

ри

й м

одул

ь (п

осіб

ни

к)

Ап

осто

лов

а Г.

В.

6–1

1П

оліг

раф

-сер

віс

20

01

120

Збі

рн

ик

за

дач

з г

еом

етр

іїП

ерел

юбс

ька

А. М

.,П

опов

а Л

. М.

7, 8

, 9

Ран

ок2

00

2

Тр

иго

ном

етр

ія (н

авч

ал

ьни

й п

осіб

ни

к)

Бар

він

ськ

ий

А. Ф

.,Д

удзя

ни

й І

. М.

10–1

1Л

ьвів

ськ

а п

оліт

ехн

іка

20

02

Тес

ти і

з ст

ерео

мет

рії

Бр

одсь

ки

й Я

. С.

10–1

1Н

авч

ал

ьна

кн

ига

20

04

Нес

тан

дар

тні

спос

оби

дов

еден

ня

нер

івн

осте

й (п

осіб

-н

ик

)Л

іпч

евсь

ки

й Л

. В.,

Ост

апч

ук

У. В

.7–

11К

ОІП

ОП

К2

00

4

Зм

аган

ня

юн

их

мат

емат

ик

ів У

кр

аїн

и.

20

03

рік

Лей

фу

ра

В. М

. та

ін

.7–

11

Осн

ова

20

04

За

лаш

тун

кам

и п

ідр

уч

ни

ка

з м

атем

ати

ки

. З

бір

ни

к

роз

вива

юч

их

за

дач

дл

я у

чн

ів 5

–7

кл

асів

Бас

аньк

о А

. М.,

Ром

анен

ко

А. О

.5

–7

Під

ру

чн

ик

и і

пос

ібн

ик

и2

00

4

Пер

ші

зуст

річ

і з

пар

амет

рам

иА

пос

тол

ова

Г. В

.7–

11Ф

акт

20

04

Збі

рн

ик

за

дач

з а

лге

бри

і п

очат

ків

ан

ал

ізу

Сл

епк

ань

З. І

.,Г

рох

ольс

ька

А. В

.10

–11

Під

ру

чн

ик

и і

пос

ібн

ик

и2

00

3

Збі

рн

ик

нав

ча

льн

их

вп

рав

з г

еом

етр

іїШ

вец

ь В

. О.,

Яц

енк

о С

. Є.,

Топ

оля

Л. В

.7,

8,

9Т

ехн

одр

ук

20

03

Мат

емат

ик

а. Т

ести

дл

я с

амос

тій

ної

роб

оти

та

кон

т-р

олю

зн

ань

Бр

одсь

ки

й Я

. С,

Пав

лов

А. К

.,

5–

6,

6–

7,

7–8

, 8

–9,

9

–10

, 10

–11

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

03

Мат

емат

ик

а. Т

ести

дл

я с

амос

тій

ної

роб

оти

та

кон

т-р

олю

зн

ань

Бр

одсь

ки

й Я

. С,

Пав

лов

А. К

.,А

фан

асьє

ва О

. М.,

Сл

іпен

ко

А. Л

.

11Н

авч

ал

ьна

кн

ига

— Б

огд

ан

20

03

Пов

тор

и м

атем

ати

ку

сам

Бр

одсь

ки

й Я

. С.

та і

н.

5–

6,

6–

7,

7–8

, 8

–9,

10

–11

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

03

Ди

дак

тич

ни

й м

атер

іал

з г

еом

етр

іїА

фан

асьє

ва О

. М.

та і

н.

10–1

1Н

авч

ал

ьна

кн

ига

— Б

огд

ан2

00

3

121

Вар

іан

ти з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

нав

-ч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

чн

івС

тад

ни

к Л

. Г.,

Мар

ков

а І.

С.

6,

7, 8

, 9,

10

, 11

Ран

ок2

00

3

Гот

уєм

ось

до о

лім

піа

ди

з м

атем

ати

ки

(пос

ібн

ик

)Ф

едак

І. В

.7–

11С

ПД

-ФО

20

03

Нав

ча

льн

о-н

аоч

ни

й п

осіб

ни

к «

Наб

ір п

лак

атів

. С

те-

рео

мет

рія

»С

ал

тан

овсь

ка

Н. І

.11

Тез

ис

20

03

Ел

емен

ти с

тер

еом

етр

ії в

осн

овн

ій ш

ко

лі.

За

дач

і за

гот

ови

ми

ри

сун

кам

иТ

арас

енк

ова

Н. А

.9

Ран

ок2

00

2

Вар

іан

ти з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

нав

-ч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів.

Мат

емат

ик

аС

тад

ни

к Л

. Г.,

Мар

ков

а І.

С.

6Р

анок

20

03

Вар

іан

ти з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

нав

-ч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів.

Ал

гебр

а. Г

еом

етр

іяС

тад

ни

к Л

. Г.,

Ол

ени

ч В

. М.

7Р

анок

20

03

Вар

іан

ти з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

нав

-ч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів.

Ал

гебр

а. Г

еом

етр

іяС

тад

ни

к Л

. Г.,

Тем

чен

ко

О. В

.8

Ран

ок2

00

3

Вар

іан

ти з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

нав

-ч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів.

Ал

гебр

а. Г

еом

етр

іяС

тад

ни

к Л

. Г.,

Міх

еєви

ч О

. Я.

9Р

анок

20

03

Вар

іан

ти з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

нав

-ч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів.

Ал

гебр

а. Г

еом

етр

іяС

тад

ни

к Л

. Г.,

Га

льп

ери

на

А. Р

.10

Ран

ок2

00

3

Вар

іан

ти з

авд

ань

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

нав

-ч

ал

ьни

х д

ося

гнен

ь у

чн

ів.

Ал

гебр

а. Г

еом

етр

іяС

тад

ни

к Л

. Г.,

Мар

ков

а І.

С.

11Р

анок

20

03

Пос

ібн

ик

дл

я р

івн

евог

о н

авч

ан

ня

з г

еом

етр

ії.

Час

-ти

на

І. Н

авч

ал

ьні

завд

анн

я.

Час

тин

а ІІ

. П

ерев

іроч

-н

і за

вдан

ня

Кап

інос

ов А

. М.

7П

ідр

уч

ни

ки

і п

осіб

ни

ки

20

04

Ал

гебр

а. С

ист

емат

ич

ни

й к

ур

с (п

осіб

ни

к)

Кап

інос

ов А

. М.

7П

ідр

уч

ни

ки

і п

осіб

ни

ки

20

04

Ал

гебр

а. З

бір

ни

к з

ад

ач і

вп

рав

(пос

ібн

ик

)К

апін

осов

А. М

.9

Під

ру

чн

ик

и і

пос

ібн

ик

и2

00

4

Різ

нор

івн

еві

завд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ни

х і

під

сум

ко

-ви

х к

онтр

ольн

их

роб

іт з

мат

емат

ик

и (п

осіб

ни

к)

Фед

чен

ко

Л. Я

.,Т

есл

енк

о В

. В.

6Н

Т П

ТУ

, Д

онец

ьк2

00

4

Різ

нор

івн

еві

завд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ни

х і

під

сум

ко

-ви

х к

онтр

ольн

их

роб

іт з

ал

гебр

и (п

осіб

ни

к)

Фед

чен

ко

Л. Я

.,Л

итв

ин

енк

о Г.

М.

7–9

НТ

ПТ

У,

Дон

ецьк

20

04

122

Різ

нор

івн

еві

завд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ни

х і

під

сум

ко

-ви

х к

онтр

ольн

их

роб

іт з

ал

гебр

и (п

осіб

ни

к)

Фед

чен

ко

Л. Я

.,Л

итв

ин

енк

о Г.

М.

9Н

Т П

ТУ

, Д

онец

ьк2

00

4

Різ

нор

івн

еві

завд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ни

х і

під

сум

ко

-ви

х к

онтр

ольн

их

роб

іт з

ал

гебр

и (п

осіб

ни

к)

Фед

чен

ко

Л. Я

.,Л

итв

ин

енк

о Г.

М.

10–1

1Н

Т П

ТУ

, Д

онец

ьк2

00

4

Різ

нор

івн

еві

завд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ни

х і

під

сум

ко

-ви

х к

онтр

ольн

их

роб

іт з

гео

мет

рії

(пос

ібн

ик

)Ф

едч

енк

о Л

. Я.,

Ли

тви

нен

ко

Г. М

.7–

9Н

Т П

ТУ

, Д

онец

ьк2

00

4

Різ

нор

івн

еві

завд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ни

х і

під

сум

ко

-ви

х к

онтр

ольн

их

роб

іт з

гео

мет

рії

(пос

ібн

ик

)Ф

едч

енк

о Л

. Я.,

Ли

тви

нен

ко

Г. М

.10

–11

НТ

ПТ

У,

Дон

ецьк

20

04

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)А

пос

тол

ова

Г. В

.7

Ген

еза

20

04

Ал

гебр

а (п

ідр

уч

ни

к)

Цей

тлін

О. І

.8

Яр

осл

ав2

00

4

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (п

ідр

уч

ни

к)

Нел

ін Є

. П.

10С

віт

ди

тин

ства

20

04

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у (п

ідр

уч

ни

к)

Аф

анас

ьєва

О. М

. та

ін

ші

11Н

авч

ал

ьна

кн

ига

— Б

огд

ан2

00

4

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)Т

ад

еєв

В. О

.11

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

04

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)Б

евз

Г. П

.,Б

евз

В. Г

.,В

ла

дім

іров

а Н

. Г.

10–1

1В

ежа

20

05

Гео

мет

рія

в о

пор

ни

х с

хем

ах і

ма

лю

нк

ахА

пос

тол

ова

Г. В

.7

Ген

еза

20

04

Ол

імп

іад

на

мат

емат

ик

а. Ф

ун

кц

іон

ал

ьні

рів

ня

нн

я,

мет

од м

атем

ати

чн

ої і

нд

ук

ції

Ясі

нсь

ки

й В

. А.

9–1

1О

снов

а2

00

4

Мат

емат

ич

ні

зад

ачі

з ф

іна

нсо

вим

зм

істо

м в

осн

ов-

ній

шк

олі

Меж

ейн

іков

а Л

. С.,

Шве

ць

В. О

.5

–9

Осн

ова

20

04

Тем

ати

чн

е оц

іню

ван

ня

з а

лге

бри

(4 в

аріа

нти

)Ц

ейтл

ін О

. І.

8Я

рос

лав

20

04

Роб

очи

й з

оши

т з

мат

емат

ик

иР

оєва

Т. Г

.,С

ин

ельн

ик

Л. Я

.6

Кр

аїн

а м

рій

20

03

Роб

очи

й з

оши

т з

ал

гебр

и т

а ге

омет

рії

Роє

ва Т

. Г.,

Кон

онен

ко

С. А

.7,

8,

9,К

ра

їна

мр

ій2

00

3

Мат

емат

ик

а в

табл

иц

ях

Роє

ва Т

. Г.,

Си

нел

ьни

к Л

. Я.

6,

5–

6К

ра

їна

мр

ій2

00

3

123

Ал

гебр

а в

табл

иц

ях

Кон

онен

ко

С. Я

.,Р

оєва

Т. Г

.,С

ин

ельн

ик

Л. Я

.7,

8,

9К

ра

їна

мр

ій2

00

3

Ал

гебр

а. П

рак

тик

ум

Роє

ва Т

. Г.

7–8

, 9

Кр

аїн

а м

рій

20

03

Гео

мет

рія

в т

абл

иц

ях

Роє

ва Т

. Г.,

Хр

олен

ко

Н. Ф

.

7, 8

, 9,

7–

9, 1

0,

11,

10–1

1К

ра

їна

мр

ій2

00

3

Ал

гебр

а і

поч

атк

и а

на

ліз

у в

таб

ли

ця

хР

оєва

Т. Г

.,Х

рол

енк

о Н

. Ф.

10,1

1,

10–1

1К

ра

їна

мр

ій2

00

3

Зош

ит

дл

я с

ам

ост

ійн

их

і к

онтр

ол

ьни

х р

обі

т. А

л-

гебр

аР

оєва

Т. Г

.7,

10

, 11

Кр

аїн

а м

рій

20

04

Зош

ит

дл

я с

ам

ост

ійн

их

і к

онтр

ол

ьни

х р

обі

т. А

л-

гебр

а

Роє

ва Т

. Г.,

К

онон

енк

о С

. А.,

Си

нел

ьни

к Л

. Я.

8,

9К

ра

їна

мр

ій2

00

4

Зош

ит

дл

я с

амос

тій

ни

х і

кон

трол

ьни

х р

обіт

. Г

еом

ет-

рія

Роє

ва Т

. Г.

7, 1

0,

11К

ра

їна

мр

ій2

00

4

Зош

ит

дл

я с

амос

тій

ни

х і

кон

трол

ьни

х р

обіт

. Г

еом

ет-

рія

Роє

ва Т

. Г.,

Кон

онен

ко

С. А

.,С

ин

ельн

ик

Л. Я

.8

, 9

Кр

аїн

а м

рій

20

04

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. М

атем

ати

ка

Кар

дан

Л. П

.6

Кр

аїн

а м

рій

20

05

Зав

дан

ня

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

. А

лге

бра

Мех

ед Д

. Б.

7К

ра

їна

мр

ій2

00

5

Зав

дан

ня

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

. Г

еом

етр

іяМ

ехед

Д. Б

.7

Кр

аїн

а м

рій

20

05

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. Г

еом

етр

іяМ

ехед

Д. Б

.7

Кр

аїн

а м

рій

20

05

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. А

лге

бра

Дан

ькев

ич

С. В

.8

Кр

аїн

а м

рій

20

05

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. Г

еом

етр

іяД

аньк

еви

ч С

. В.

8К

ра

їна

мр

ій2

00

5

Зав

дан

ня

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

. Г

еом

етр

іяД

аньк

еви

ч С

. В.

8К

ра

їна

мр

ій2

00

5

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. Г

еом

етр

іяМ

айк

о О

. В.

9К

ра

їна

мр

ій2

00

5

Зав

дан

ня

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ван

ня

. А

лге

бра

Май

ко

О. В

.9

Кр

аїн

а м

рій

20

05

124

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. А

лге

бра

Хр

олен

ко

Н. Ф

.,Л

еон

ова

С. Ю

.10

Кр

аїн

а м

рій

20

05

Гео

мет

рія

в о

пор

ни

х с

хем

ах

і м

ал

юн

ка

х.

Ро

боч

ий

зо

ши

тА

пос

тол

ова

Г. В

.7

Ген

еза

20

05

Гео

мет

рія

(під

ру

чн

ик

)А

пос

тол

ова

Г. В

.8

Ген

еза

20

05

Гео

мет

рія

в о

пор

ни

х с

хем

ах

і м

ал

юн

ка

х.

Ро

боч

ий

зо

ши

т.А

пос

тол

ова

Г. В

.8

Ген

еза

20

05

На

вч

ал

ьно

-мет

оди

чн

а л

ітер

атур

а

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

я (м

етод

ич

ни

й п

осіб

ни

к)

Мер

зля

кА

. Г.,

Пол

онсь

ки

й В

. Б.,

Як

ір М

. С.

5Г

імн

азія

20

05

Ур

оки

мат

емат

ик

и в

6 к

лас

і (м

етод

ич

ни

й п

осіб

ни

к)

Воз

ня

к Г

. М.

Ли

тви

нен

ко

Г. М

.,К

ал

ита

Г. М

.6

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

20

02

Пси

хол

ого

-пед

аго

гіч

ні

та м

етод

ич

ні

осн

ови

роз

ви-

вал

ьног

о н

авч

ан

ня

мат

емат

ик

и (

мет

оди

чн

ий

пос

іб-

ни

к д

ля

вч

ите

лів

)С

леп

кан

ь З

. І.

Нав

ча

льн

а к

ни

га —

Бог

дан

2

00

2

Евр

ист

ик

и в

гео

мет

рії

. Ф

акул

ьтат

ивн

ий

ку

рс

дл

я 7

к

лас

уГ

онч

аров

а І.

В.,

Ск

афа

О. І

.7

ТЕ

АН

20

03

Ак

туа

ліз

ація

евр

ист

ич

ни

х с

иту

ацій

на

ур

оках

гео

-м

етр

ії (з

а м

атер

іал

ами

осн

овн

ої ш

кол

и)

(пос

ібн

ик

)В

лас

енк

о К

. В.

Ск

афа

О. І

.7–

9

ТЕ

АН

20

04

Ал

гебр

а. Ф

ун

кц

ії. Д

ид

акти

чн

і мат

еріа

ли

дл

я р

івн

е-во

го н

авч

анн

я (н

авч

ал

ьно-

мет

оди

чн

ий

пос

ібн

ик

)К

апін

осов

А. М

.7–

9А

бетк

а,

20

01

Гео

мет

ри

чн

і вп

ра

ви д

ля

осн

овн

ої ш

кол

и (

на

вча

ль-

но-

мет

оди

чн

ий

пос

ібн

ик

)В

ашул

енк

о О

. П.

7–9

Кім

о2

00

3

Век

тор

и в

ел

емен

тар

ній

мат

емат

иц

і (н

авч

ал

ьно-

ме-

тод

ич

ни

й п

осіб

ни

к)

Лос

єва

Н. М

.,Г

орр

а Г.

В.,

Бр

уси

ло

З. А

.7–

11Т

ЕА

Н2

00

4

125

За

вда

нн

я д

ля

пот

очн

ого

оцін

юва

нн

я.

Мат

емат

ик

а.

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

яК

ард

ан Л

. П.

6К

ра

їна

мр

ій2

00

5

За

вд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ва

нн

я.

Ал

гебр

а.

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

я

Мех

ед Д

. Б.

7К

ра

їна

мр

ій2

00

5

За

вда

нн

я д

ля

тем

ати

чн

ого

оцін

юва

нн

я.

Гео

мет

рія

. К

ни

га д

ля

вч

ите

ля

Мех

ед Д

. Б.

7К

ра

їна

мр

ій2

00

5

За

вд

ан

ня

дл

я п

ото

чн

ого

оцін

юв

ан

ня

. Г

еом

етр

ія.

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

я

Мех

ед Д

. Б.

7К

ра

їна

мр

ій2

00

5

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. Ал

гебр

а. К

ни

-га

дл

я в

чи

тел

яД

аньк

еви

ч С

. В.

8

Кр

аїн

а м

рій

20

05

За

вд

ан

ня

дл

я п

ото

чн

ого

оцін

юв

ан

ня

. Г

еом

етр

ія.

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

я

Дан

ькев

ич

С. В

.8

Кр

аїн

а м

рій

20

05

За

вда

нн

я д

ля

тем

ати

чн

ого

оцін

юва

нн

я.

Гео

мет

рія

. К

ни

га д

ля

вч

ите

ля

Д

аньк

еви

ч С

. В.

8К

ра

їна

мр

ій2

00

5

За

вд

ан

ня

дл

я п

ото

чн

ого

оцін

юв

ан

ня

. Г

еом

етр

ія.

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

я

Май

ко

О. В

.9

Кр

аїн

а м

рій

20

05

За

вд

ан

ня

дл

я т

емат

ич

ног

о оц

іню

ва

нн

я.

Ал

гебр

а.

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

яМ

айк

о О

. В.

9К

ра

їна

мр

ій2

00

5

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. Ал

гебр

а. К

ни

-га

дл

я в

чи

тел

я

Хр

олен

ко

Н. Ф

.,Л

еон

ова

С. Ю

.10

Кр

аїн

а м

рій

20

05

Зав

дан

ня

дл

я п

оточ

ног

о оц

іню

ван

ня

. Ал

гебр

а. К

ни

-га

дл

я в

чи

тел

я

Роє

ва Т

. Г.

11К

ра

їна

мр

ій2

00

5

За

вд

ан

ня

дл

я п

ото

чн

ого

оцін

юв

ан

ня

. Г

еом

етр

ія.

Кн

ига

дл

я в

чи

тел

яав

т. Р

оєва

Т. Г

.11

Кр

аїн

а м

рій

20

05

Ур

оки

гео

мет

рії

(мет

оди

чн

ий

пос

ібн

ик

)В

озн

а М

арія

10В

ежа

20

05

126

Про затвердження Правилвикористання комп’ютернихпрограм у навчальних закладах

НАКАЗМіністерства освіти і науки Українивід 02 грудня 2004 р. № 903

З метою запровадження системи контролю за використанням комп’ютерних програм в навчальних закладах України, забез-печення виконання покладених на ці заклади освітянських за-вдань, забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища, дотримання навчальними закладами вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, а також на виконання завдань, передбачених Концепцією легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його вико-ристанням, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2002 № 247-р,

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Правила використання комп’ютерних програм

у навчальних закладах (далі — Правила), що додаються.2. Державному департаменту інтелектуальної власності (Па-

ладій М. В.) довести зазначені в пункті 1 Правила до відома керів-ників структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні закла-ди, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, навчальних за-кладів незалежно від форм власності.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Гуржія А. М.


127

ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Міністерства освіти і науки України

від 2 грудня 2004 року № 903

Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах

Ці Правила визначають процедуру використання комп’ютер-них програм і комп’ютерної техніки з попередньо встановленими комп’ютерними програмами навчальними закладами України з метою створення в цих закладах системи контролю за вико-ристанням комп’ютерних програм, забезпечення виконання покладених на навчальні заклади освітянських завдань, забезпе-чення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища, дотримання навчальними закладами вимог законо-давства у сфері інтелектуальної власності.

1. Загальні положення1.1. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:комп’ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, вираже-них у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які при-водять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах);ліцензія (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуаль-ної власності) — це письмове повноваження на використання комп’ютерної програми в певній обмеженій сфері, надане особою, яка має виключне право дозволяти використання комп’ютерної програми. Ліцензія на використання комп’ютерної програми може бути виключною, одиничною, невиключною, а також ін-шого виду, що не суперечить закону;ліцензійний договір — договір, у якому одна сторона (ліцен-зіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використан-ня комп’ютерної програми (ліцензію) на умовах, визначе-них за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог чинного законодавства;договір про створення за замовленням і використання комп’ютерної програми — договір, у якому одна сторона (програ-міст) зобов’язується створити комп’ютерну програму відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк;договір про передання виключних майнових прав інтелекту-альної власності на комп’ютерну програму — договір, у якому

•

•

•

•

•

128

одна сторона (особа, що має виключні майнові права) пере-дає другій стороні частково або в повному складі ці права від-повідно до закону та на визначених договором умовах;ліцензійна комп’ютерна програма — це комп’ютерна програ-ма, яка вводиться в обіг, розповсюджується і використовується в обсягах, формах і способами, прямо зазначеними в ліцензії;неліцензійна комп’ютерна програма — це комп’ютерна про-грама, яка використовується у будь-якій формі і будь-яким способом без відповідного письмового дозволу особи, якій належать майнові права інтелектуальної власності на цю програму;комп’ютерна програма вільного користування — це комп’ютерна програма, що розповсюджується на умовах лі-цензії, що надає користувачеві дозвіл на: використання про-грами з будь-якою метою; доступ до програмного коду; будь-які дослідження механізмів функціонування програми; використання механізмів (принципів) функціонування будь-яких довільних частин коду програми для створення інших програм та (або) адаптації до потреб користувача; відтворення програми і розповсюдження копій програми будь-яким спосо-бом та в будь-якій формі; зміни і вільне розповсюдження як оригінальної програми, так і зміненої, за тими самими умова-ми, під які підпадає і оригінальна програма;комп’ютерна програма навчального призначення — це комп’ютерна програма, яка є засобом навчання, що збері-гається на цифрових або аналогових носіях даних і відтво-рюється на електронному обладнанні;примірник комп’ютерної програми — це копія комп’ютерної програми, яка виконана в будь-якій матеріальній формі;контрольна марка — це спеціальний знак, що засвідчує до-тримання авторських і (або) суміжних прав і дає право на роз-повсюдження примірників комп’ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового вико-ристання, зовнішній бік якого має спеціальний голографіч-ний захист.1.2. Комп’ютерна програма є об’єктом авторського права

й охороняється як літературний твір у відповідності до чинно-го законодавства. З моменту створення комп’ютерної програ-ми її автору, належать особисті немайнові права. Майнові пра-ва на комп’ютерну програму належать її авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Будь-яка особа, яка бажає використовувати комп’ютерну про-граму, повинна отримати дозвіл на використання цієї програми.

•

•

•

•

•

•

129

1.3. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись на підставі одного з таких доку-ментів: ліцензії на використання об’єкта права інтелектуаль-ної власності; ліцензійного договору; договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; іншого договору щодо розпоря-джання майновими правами інтелектуальної власності. До-говір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуаль-ної власності має бути укладеним у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджан-ня майновими правами інтелектуальної власності такий до-говір є недійсним.

1.4. Використання твору без дозволу автора є порушенням авторського права. Порушення авторського права, у тому числі невизнання цього права чи посягання на нього тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Незабезпе-чення дотримання законодавства може бути підставою для при-тягнення керівника навчального закладу до відповідальності.

1.5. Особи, що працюють або вчаться в навчальному за-кладі, зобов’язані дотримуватися законодавства з питань правової охорони комп’ютерних програм та використовувати комп’ютерні програми в обсязі, формі, способом, визначеними в ліцензії або в ліцензійному договорі, або в іншому договорі щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

2. Відповідальні особи та їх обов’язки2.1. Відповідальним за дотримання вимог законодавства під

час використання комп’ютерних програм у навчальному закладі є керівник цього закладу.

Керівник навчального закладу може призначити вповноваже-ну ним особу (осіб), відповідальну за інформаційно-технічне за-безпечення навчального закладу.

Керівник навчального закладу або вповноважена ним особа за-безпечують дотримання положень цих Правил при використанні комп’ютерних програм і комп’ютерної техніки з попередньо вста-новленими комп’ютерними програмами.

2.2. При використанні комп’ютерних програм і комп’ютерної техніки з попередньо встановленими комп’ютерними програма-ми навчальні заклади зобов’язані:

дотримуватися вимог, що передбачені нормативними ак-тами МОН України, які регламентують склад, кількість

•

130

та основні технічні характеристики комп’ютерної техніки для облаштування і використання кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальних закладах;придбавати і використовувати в навчальному процесі комп’ютерні програми і комп’ютерну техніку з попередньо встановленими комп’ютерними програмами, що мають від-повідний гриф та / або Свідоцтво про визнання відповідності пе-дагогічним вимогам МОН України;придбавати і використовувати комп’ютерні програми нав-чального призначення, що мають відповідний гриф та/або Свідоцтво про визнання відповідності педагогічним вимогам МОН України.2.3. Керівник навчального закладу та/або вповноважена

ним особа:визначає потреби в придбанні нової комп’ютерної техніки і комп’ютерних програм;забезпечує ведення обліку комп’ютерної техніки і комп’ютер-них програм, що придбаваються та використовуються;організовує роботу із створення архівів примірників комп’ютерних програм і збереження супровідної докумен-тації до них, зокрема ліцензії або ліцензійного договору, або іншого договору щодо розпорядження майновими правами ін-телектуальної власності на ці комп’ютерні програми;забезпечує проведення інвентаризації комп’ютерних про-грам, що використовуються навчальним закладом;контролює встановлення комп’ютерних програм та їх вико-ристання користувачами комп’ютерної техніки, перевіряє наявність ліцензії або ліцензійного договору, або іншого дого-вору щодо розпорядження майновими правами інтелектуаль-ної власності на ці комп’ютерні програми;з метою запобігання неправомірному використанню комп’ютерних програм проводить легалізацію комп’ютерних програм, тобто забезпечує приведення використання наявних комп’ютерних програм у відповідність до вимог законодавства про авторське право шляхом заміни неліцензійних примірни-ків комп’ютерних програм на ліцензійні;організовує проведення щоквартальних перевірок правомір-ності використання комп’ютерних програм;організовує проведення інструктажу, навчання співробітни-ків навчального закладу правилам поводження з комп’ютер-ною технікою і комп’ютерними програмами та дотримання авторських прав на комп’ютерні програми.

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

131

3. Придбання комп’ютерних програм і комп’ютерної техніки з попередньо встановленими комп’ютерними програмами3.1. При придбанні комп’ютерних програм за рахунок держав-

них коштів, за рахунок коштів юридичних / фізичних осіб чи при отриманні комп’ютерних програм на безоплатній основі навчаль-ні заклади зобов’язані:

придбавати виключно ліцензійні примірники комп’ютерних програм або примірники програм вільного користування, які мають бути забезпечені документацією, що підтверджує пра-вомірність їх використання згідно з ліцензією або ліцензій-ним договором, або іншим договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності чи належність до комп’ютерних програм вільного використання;отримувати від постачальника документальне підтвердження правомірності використання комп’ютерних програм, зокрема ліцензію або ліцензійний договір, або інший договір щодо роз-порядження майновими правами інтелектуальної власності чи належності до комп’ютерних програм вільного використання. Примірники комп’ютерних програм, що реалізуються на дис-ках для лазерних систем зчитування (CD-дисках), обов’язково мають бути марковані контрольними марками;придбавати примірники комп’ютерних програм, що за свої-ми технічними характеристиками відповідають конфігура-ції комп’ютерної техніки, на якій вони будуть використову-ватися (у разі закупівлі комп’ютерних програм окремо від комп’ютерної техніки);за інших однакових об’єктивних технічних і якісних ха-рактеристик віддавати перевагу україномовним версіям комп’ютерних програм.3.2. При придбанні комп’ютерної техніки з попередньо вста-

новленими на жорсткі диски комп’ютерними програмами за ра-хунок державних коштів, за рахунок коштів юридичних / фізич-них осіб чи при отриманні комп’ютерної техніки з попередньо встановленими на жорсткі диски комп’ютерними програмами на безоплатній основі навчальні заклади зобов’язані дотриму-ватись вимог щодо правомірного використання комп’ютерних програм, зазначених у пункті 3.1 Правил.

4. Облік комп’ютерних програм4.1. Для здійснення контролю за наявністю, збереженням та

обігом комп’ютерних програм на кожен комп’ютер навчального закладу в тижневий строк після введення його в експлуатацію оформлюється картка обліку комп’ютерної техніки із зазначен-

•

•

•

•

132

ням установлених комп’ютерних програм, яка зберігається у за-кладі протягом усього строку експлуатації комп’ютера.

Картка обліку ведеться в електронній та/або паперовій фор-мах і повинна містити такі відомості:

інформацію про користувача (ів), за яким (и) закріплено комп’ютерну техніку;технічні параметри комп’ютерної техніки, що експлуатується;назву, вид, версію кожної встановленої програми, дату її при-дбання та встановлення, найменування виробника чи розпов-сюджувача примірників цієї програми, реквізити ліцензії або ліцензійного договору, або іншого договору щодо розпоряд-ження майновими правами інтелектуальної власності.4.2. Закріплення комп’ютерної техніки в навчальному за-

кладі за користувачем повинно бути документально оформлене. У разі зміни користувача, за яким закріплена комп’ютерна тех-ніка, до картки обліку вноситься відповідний запис.

4.3. Установлення комп’ютерних програм, їх переустановлен-ня чи видалення здійснюється лише за погодженням з керівни-ком навчального закладу або особою, яка відповідає за інформа-ційно-технічне забезпечення навчального закладу.

4.4. Бухгалтерський облік комп’ютерних програм здійснюєть-ся відповідно до положень Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердже-ної наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за № 459/4680, та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242, зареєстрованим у Мініс-терстві юстиції України 02.11.99 за № 750/4043.

5. Проведення інвентаризації комп’ютерних програм5.1. Навчальні заклади щорічно проводять планову інвента-

ризацію комп’ютерних програм, що використовуються, визнача-ють вимоги до комп’ютерних програм, які мають застосовуватись для задоволення потреб цих закладів, та визначають необхідну кількість комп’ютерних програм для задоволення таких потреб. При цьому комп’ютерні програми, які не підлягають легалізації через моральну застарілість, невідповідність вимогам державної системи сертифікації УкрСЕПРО для комп’ютерних програм, що використовуються у навчальному процесі, тощо повинні бути ви-ведені із експлуатації.

5.2. У процесі інвентаризації перевіряються: наявні в навчаль-ному закладі комп’ютерні програми; документація, що підтвер-

•

••

133

джує правомірність використання комп’ютерних програм, та інші питання, які можуть бути включені до програми інвентаризації.

5.3. Результати інвентаризації оформлюються актами інвен-таризації комп’ютерних програм і зберігаються у навчальному закладі протягом 3 років.

6. Контроль за використанням комп’ютерних програм6.1. Керівник навчального закладу та/або уповноважена ним

особа організовує проведення планових і позапланових (рапто-вих) перевірок використання комп’ютерних програм з метою ви-явлення випадків невідповідності їх використання положенням чинного законодавства і цих Правил та виявлення фактів вико-ристання неліцензійних примірників комп’ютерних програм.

При виявленні фактів використання неліцензійних примір-ників комп’ютерних програм з’ясовуються причини й умови, які привели до встановлення цих програм, та вживаються заходи щодо припинення використання неліцензійних комп’ютерних програм.

6.2. Перевірки дотримання навчальними закладами поло-жень цих Правил мають право здійснювати центральні і місцеві органи управління освітою, Державна інспекція навчальних закладів та Державний департамент інтелектуальної власності МОН України.

Заступник головиДержавного департаментуінтелектуальної власності

В. С. Дмитришин

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-му класі 12-річної школи

Навчання математики в 5-х класах загальноосвітніх нав-чальних закладів у 2005/2006 навчальному році буде здійсню-ватися за новими програмами, надрукованими у збірнику «Про-грами для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика.5–12 класи» видавництва «Перун», Київ, 2005р. та у науково-ме-тодичному журналі «Математика в школі».

134

Навчання математики в школі ґрунтується на низці концеп-туальних положень.

1. Зміст сучасної шкільної математичної освіти — це не просто знання, уміння і навички, а людська культура, що знаходить ві-дображення в освітній галузі «Математика».

2. Мета навчання математики — всебічний розвиток дитини.Основні завдання навчання математики:забезпечення свідомого оволодіння учнями системою матема-тичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішно-го опанування інших знань і здійснення неперервної освіти;інтелектуальний розвиток учнів (розвиток логічного і про-сторового мислення, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції тощо);формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і ме-тоди математики та її роль у пізнанні навколишнього світу;економічне, екологічне, естетичне, патріотичне виховання;розвиток позитивних рис особистості і загальнолюдських ду-ховних цінностей.Навчання учнів математики наприкінці навчального року

має забезпечити їм особисті досягнення, виражені у таких за-гальнопредметних компетенціях:

знання арифметичних дій та вміння використовувати їх на практиці;пропедевтичні знання алгебраїчного і геометричного матеріалу;володіння креслярськими інструментами для зображення геометричних фігур;здатність створювати математичні моделі реальних ситуацій і знаходити за їх допомогою розв’язання задачі.Навчання математики має сприяти також формуванню в уч-

нів таких ключових компетентностей, як: вміння вчитись, за-гальнокультурної, підприємницької, використання інформацій-но-комунікаційних технологій у навчанні та ін.

Готуючись до викладання математики в 5-му класі, вчителям слід ознайомитись з програмою і підручниками для початко-вої школи, щоб оцінити базові знання і навчальні можливості п’ятикласників. У додатку № 1 подано навчальні досягнення уч-нів 4-х класів, визначених програмою з математики.

Навчання математики в початковій школі створює значне підґрунтя для продовження учнями математичної освіти. Це вико-ристано у побудові програми з математики для 5-го класу і має за-стосовуватися в організації навчально-виховного процесу в школі.

•

•

•

••

•

•

•

•

135

Як у змісті курсу математики, так і в методах, прийомах та за-собах його реалізації потрібно дотримуватись принципу наступ-ності між початковою та основною школою. Доцільно зважити на те, що мислення школярів 5-го класу в основному наочно-об-разне з елементами логічного. А тому доцільно враховувати ме-тодику навчання математики у початковій школі.

У програмі з математики для 5-го класу узагальнюються, сис-тематизуються і поглиблюються знання, отримані учнями у по-чатковій школі. Так, у початковій школі учні вивчили тільки підмножину множини натуральних чисел (клас одиниць і клас тисяч), а в п’ятому класі подальшого розвитку набуває поняття числа, числова множина розширюється спочатку до множини натуральних чисел і нуля, а потім до множини додатних раціо-нальних чисел. При цьому враховується, що з поняттям про дріб школярі ознайомлюються у початковій школі. Теми «Коорди-натний промінь», «Порівняння натуральних чисел, звичайних і десяткових дробів» є підґрунтям для введення таких понять, як координатна пряма, від’ємне число у курсі математики 6-го кла-су. Вся тема «Звичайні дроби» є пропедевтикою для вивчення дій із звичайними дробами у 6-му класі.

Програма з математики для 5-го класу представлена в таблич-ній формі, що містить дві частини: зміст навчання і вимоги до за-гальноосвітньої підготовки учнів. У змісті навчання вказано той навчальний матеріал, що підлягає обов’язковому вивченню.

Зміст навчання математики структуровано за двома розділа-ми («Натуральні числа. Геометричні фігури і величини», «Дро-бові числа») і темами з визначенням кількості годин на їх вив-чення. Кожен з розділів включає арифметичний, алгебраїчний і геометричний матеріал. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учителю та авторам підручників надається право коригувати його залежно від прийнятої методичної кон-цепції та конкретних навчальних ситуацій. Наприкінці нав-чального року передбачено години для узагальнення й система-тизації вивченого.

Розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тема-тичних оцінювань буде подано у науково-методичному журналі «Математика в школі».

Майже весь арифметичний матеріал першого розділу добре відомий учням з початкової школи. Його розширення відбу-вається в основному за рахунок збільшення чисел, із якими ви-конуються дії. Головна мета вивчення арифметичного матеріа-лу в першому півріччі 5-го класу — це забезпечення наступності у вивченні математики в початковій і основній школі, а також

136

створення відповідних умов для учнів, які переходять на вищий рівень навчання.

У 5-му класі головну увагу слід зосередити на таких аспектах вивчення арифметичного матеріалу:

читання, записування та порівняння багатоцифрових чисел;властивості арифметичних дій та удосконалення на їх основі навичок усних і письмових обчислень.В умовах широкого використання обчислювальної техніки

можна зменшити обсяг громіздких обчислень, зокрема таких, що не мають практичного застосування. Водночас читання, запису-вання і порівняння чисел — це елементи загальної, а не лише ма-тематичної культури.

У процесі вивчення дій з числами важливим є формування обчислювальних умінь та навичок, але не менш важливим є ро-зуміння суті кожної арифметичної дії та моделювання за допомо-гою цих дій життєвих ситуацій. При виконанні арифметичних дій школярі здебільшого справляються з дією додавання, а всі інші дії, особливо дія ділення, викликають труднощі. Тому не-обхідно виконувати достатню кількість вправ на обчислення зна-чень виразів. Вправи на обчислення значень виразів як числових, так і буквених слід періодично повторювати.

Особливу увагу слід зосередити на розв’язуванні текстових за-дач у темі «Натуральні числа», за допомогою яких осмислюється відповідність між арифметичною дією і конкретною ситуацією. Більшість учнів «вгадують» дію, що потрібно виконувати, тому важливо при вивченні кожної дії розглядати основні ситуації, що моделюються цією дією.

Крім вивчення числових множин, значна частина курсу ма-тематики 5-го класу має пропедевтичний характер. Сказане сто-сується як алгебраїчного, так і геометричного матеріалу.

В основу вивчення геометричного матеріалу слід покласти на-очність та інтуїцію учнів, а також інтеграцію арифметичного та алгебраїчного матеріалу. Інтегруючими ланками тут виступають обчислювальні операції, рівняння та формули, що застосовують-ся в геометричному матеріалі. Ефективним засобом узагальнен-ня і систематизації, а також розвитку логічного і творчого мис-лення є використання текстових задач геометричного змісту.

Оскільки у 5-му класі вивчається не систематичний курс гео-метрії, то, мабуть, не варто строго дотримуватись якоїсь однієї конструкції, а в основу потрібно покласти наочність, приклади із довкілля, життєвий досвід учнів, виконання побудов.

Геометричні поняття доцільно вводити описово, конструктив-но. Наприклад, кутом можна називати фігуру, утворену двома

••

137

променями, що мають спільний початок, і кут, вирізаний із лис-тка паперу, а також кут трикутника, кут прямокутника, тобто потрібно пов’язувати це поняття з життєвим досвідом. Це ж мож-на сказати про два відрізки однакової довжини, що збігаються при накладанні.

Вивчення і означення трикутників і чотирикутників як окре-мих видів многокутників створює основу для пропедевтики еле-ментів дедукції, а також сприяє систематизації знань про геомет-ричні фігури. Многокутники, як і кути, розглядаються разом з внутрішньою областю, що дає можливість ділити кут на частини і визначати площу многокутника.

Особливу увагу варто звернути на геометричний матеріал, що має практичне застосування, а саме: на вимірювання гео-метричних величин і побудову геометричних фігур. При вив-ченні цього матеріалу потрібно формувати практичні уміння і навички, а саме: виміряти відрізок і побудувати відрізок даної довжини, виміряти кут із заданою градусною мірою, виміряти кути трикутника і побудувати трикутник за заданими сторона-ми і кутами (простіші випадки), зробити виміри і знайти площу прямокутника, квадрата, а також об’єм прямокутного парале-лепіпеда і куба.

Ознайомлення учнів з поняттям величини має бути інтуї-тивним, але при цьому не слід нехтувати науковими засадами. Словом «величина» можна називати тільки геометричні, фізичні, астрономічні та інші величини, не використовуючи застарілі сло-восполучення «величина числа», «величина дробу», «абсолют-на величина». Порівнюють, додають і віднімають не величини, а значення величин.

Алгебраїчний матеріал, що розглядається в 5-му класі, вже відомий з початкової школи. Учням знайомі поняття виразу, рівняння і нерівності. В 5-му класі цей матеріал повторюється в першому семестрі, щоб створити міцне підґрунтя для його ви-користання на множині дробових чисел.

Під час розв’язування рівнянь вчителю слід пам’ятати, що у 5-му класі вони призначені в основному для розв’язування арифметичних задач, що у переважній більшості зводяться до не-складних рівнянь. Тому рівняння доцільно розв’язувати з метою усвідомлення залежностей між компонентами арифметичних дій та формування обчислювальних умінь та навичок.

Вимагати від учнів заучування всіх правил розв’язування рівнянь на основі компонентів дій не обов’язково, оскільки в 6-му класі вони ознайомляться з універсальним способом розв’язування лінійних рівнянь, і вивчені раніше правила ста-

138

нуть непотрібними. Обов’язковим для всіх учнів є знаходження невідомого доданка і невідомого множника.

Особливе значення у 5-му класі мають текстові задачі. Вони посідають чільне місце у розвитку логічного мислення, інтуїції, кмітливості. Уміння розв’язувати текстові задачі знаходить ши-роке застосування у повсякденному житті. Для розв’язування за-дач потрібно: по-перше, вміти розв’язувати елементарні задачі; по-друге, вміти розв’язувати типові задачі; по-третє, володіти за-гальними методами та окремими евристиками розв’язування за-дач. Уміння розв’язувати текстові задачі формується з допомогою системи задач. Розв’язуючи цю систему, учні приходять до уза-гальнень, тобто вони відкривають метод розв’язування задач пев-ного типу, далі йдуть задачі на застосування методу, а потім — нестандартні задачі, в основному задачі на кмітливість, цікаві задачі та задачі підвищеної складності.

Розв’язувати текстові задачі в 5-му класі можна не лише за до-помогою рівнянь, а й арифметичними способами чи за допомогою діаграм, тобто учнів слід ознайомлювати з прикладами різних математичних моделей.

Основний метод розв’язання текстових задач у 5-му класі — арифметичний. Саме він сприяє усвідомленню залежності між величинами, розвитку логічного мислення учнів та готує їх до розв’язування задач алгебраїчним методом.

Система задач має забезпечувати диференційований підхід до навчання математики, зацікавлювати та заохочувати шко-лярів до роботи зі змістовною фабулою.

Навчальний матеріал другого семестру в основному є новим для учнів. З початкової школи їм відоме лише поняття звичай-ного дробу, а також способи розв’язування задач на знаходження частини числа і числа за його частиною. У 5-му класі розгляда-ються початкові відомості про звичайні дроби та правила вико-нання дій з дробами, що мають рівні знаменники. Систематично звичайні дроби будуть вивчатися в 6-му класі.

Зовсім новою для учнів є тема «Десяткові дроби». Не викорис-товуючи поняття звичайного дробу, можна доступно і коректно ввести поняття десяткового дробу.

Матеріал останньої чверті подається двома модулями: еле-менти прикладної математики і повторення та систематизація навчального матеріалу за рік. Вивчення питань, пов’язаних з елементами прикладної математики, передбачає не лише роз-криття змісту відповідних математичних понять (масштаб, се-реднє арифметичне, відсоток), а й виділення конкретних ситу-ацій, для опису яких ці поняття використовуються: визначення

139

відстані за картою чи планом, знаходження середньої врожай-ності чи середньомісячного прибутку, відсоткові розрахунки, пов’язані з фінансовими операціями, тощо.

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів (представлені у другій колонці програми) передбачають, що учень називає пев-ні поняття, розпізнає залежності, наводить приклади, інші понят-тя описує, формулює, дотримується правил, пояснює, аналізує та розв’язує перелічені завдання. Під час вивчення математики важ-ливими є вміння: дотримуватися правил, формулювати, пояснюва-ти, аналізувати, виконувати завдання, розв’язувати нескладні текс-тові задачі, в яких використовуються залежності між величинами.

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів орієнтують їх на результати навчання, що є об’єктом контролю й оцінювання.

Ключовими компонентами компетентності є: суть позиційної десяткової системи числення; зміст дій додавання, множення, ді-лення; алгоритми виконання арифметичних дій з натуральними числами, дріб як результат поділу цілого числа на кілька рівних частин, позиційна десяткова система числення як основа запису десяткових дробів та виконання дій з цими дробами, алгоритми виконання дій з десятковими дробами, методи розв’язування ос-новних задач на відсотки, пропедевтика комбінаторики за допо-могою задач, пов’язаних з життєвими ситуаціями; пропедевтика алгебри: вирази, рівняння; пропедевтика геометрії: геометричні фігури і величини.

Навчання математики в 5-х класах загальноосвітніх навчаль-них закладах буде здійснюватися за новими підручниками:

підручник «Математика. 5 клас» (автори А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір) видавництва «Гімназія»;підручник «Математика. 5 клас» (автори Г. П. Бевз і В. Г. Бевз) видавництва «Зодіак-ЕКО»;підручник «Математика. 5 клас» (автори В. Р. Кравчук, Г. М. Янченко) видавництва «Підручники і посібники»;підручник «Математика. 5 клас» (автор О. І. Цейтлін) видав-ництва «Ярослав».Підручник «Математика. 5 клас» (автори А. Г. Мерзляк,

В. Б. Полонський, М. С. Якір) складається з двох розділів, що від-повідають двом основним темам, які вивчаються у 5-му класі. Перший розділ «Натуральні числа і дії над ними» містить три параграфи, другий розділ «Дробові числа і дії з ними» — два. Па-раграфи розбито на пункти. Зміст кожного пункту присвячено певній темі навчальної програми.

Текст підручника написано доступною неформальною мо-вою, що дає змогу учневі в разі потреби самостійно опановува-

•

•

•

•

140

ти навчальний матеріал. Цьому сприяє наявність прикладів розв’язання типових задач; виділення жирним шрифтом слів, що означають математичні терміни; правил і найважливіших математичних тверджень.

Дидактичний матеріал до кожного пункту розподілено за рів-нями складності відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів. Для цього нумерація задач забезпечена спеціальними символами.

Численний і різноманітний дидактичний матеріал дає змогу вчителю організовувати роботу з групами учнів різного рівня. Як правило, сусідні вправи — це пари аналогічних задач. Таке розміщення матеріалу допоможе вчителю організувати закріп-лення методів розв’язування типових задач при виконанні до-машньої роботи.

Дидактичний матеріал підручника містить чимало задач ком-бінаторного характеру. Ці задачі дуже важливі для розвитку абс-трактно-логічного мислення. До комбінаторних належать задачі на підрахунок можливих варіантів значення шуканої величини і варіантів можливого взаємного розташування точок, прямих і відрізків на площині.

Велика увага приділяється також задачам, в яких фігурують конкретні статистичні дані, представлено реальні побутові ситу-ації, використовується інформація з українознавства.

Враховуючи вікові особливості учнів, у ряді задач використа-но персонажі з фольклору, казок, відомих мультфільмів. Деякі задачі позначено значком «*». Це задачі підвищеної складності. Вони не є обов’язковими для розв’язування. Їх можна викорис-товувати в роботі математичного гуртка. У розділі «Відповіді. Вказівки» є вказівки до розв’язування цих задач.

Після кожного пункту є окрема «Задача від Мудрої Сови». Це задачі логічного характеру, їх теж можна використовувати в ро-боті для підвищення інтересу до предмета, розвитку евристично-го мислення.

Цей підручник є частиною навчально-методичного комплек-ту, до якого ще входять: «Книга для вчителя», «Збірник трену-вальних вправ і завдань для тематичного оцінювання», «Робо-чий зошит» для учнів.

«Книга для вчителя» складається з чотирьох розділів.У першому розділі «Календарне планування» наведено тради-

ційну таблицю розподілу навчальних годин за темами, що вивча-ються, з урахуванням тематичного оцінювання.

Другий розділ «Методичні рекомендації» розбитий на п’ять па-раграфів. Цей розподіл відповідає кількості і змісту параграфів шкільного підручника. На початку кожного параграфа наводиться

141

таблиця. У першій і другій колонках вказано відповідно номер і наз-ва пункту підручника. У третій колонці вказано номери завдань з посібника «Збірник тренувальних вправ і завдань для тематичного оцінювання» з даного комплекту, які рекомендується використо-вувати при вивченні відповідної теми. У четвертій колонці вказано номери рекомендованих завдань з книги «Робочий зошит».

Параграфи поділено на пункти. Цей розподіл також відпові-дає змісту підручника. У пунктах залишено вільне місце для осо-бистих нотаток вчителя щодо змісту і ходу вивчення теми. Тому другий розділ «Методичні рекомендації» можна розглядати як робочий зошит вчителя.

Розв’язування усних вправ — важлива складова уроку мате-матики, особливо в молодших і середніх класах, а підбір подіб-них задач — процес трудомісткий. Тому наприкінці кожного пункту наведено список відповідних усних вправ.

Третій розділ складається з 10 робіт для тематичного оцінюван-ня знань учнів. Робота містить чотири варіанти. Такий матеріал до-поможе вчителю організувати ефективний і об’єктивний контроль.

У четвертому розділі наведено розв’язання «Задач від Мудрої Сови».

«Збірник тренувальних вправ і завдань для тематичного оці-нювання» складається з двох частин. Першу частину «Тренуваль-ні вправи» поділено на чотири однотипні варіанти. Для більш зручного користування в посібнику наведено таблицю тематич-ного розподілу тренувальних вправ у відповідності до змісту під-ручника. Цей матеріал можна використати для роботи в класі, вдома і під час складання самостійних перевірочних робіт. Друга частина посібника містить завдання для тематичного оцінюван-ня знань учнів (два варіанти).

«Робочий зошит» для учнів містить понад 400 завдань. Кожне завдання відповідає певному рівню навчальних досягнень учнів. Ці завдання об’єднано за темами у відповідності з пунктами під-ручника. Крім того, у посібнику наведено багато задач розвива-ючого характеру.

Авторський колектив Бевз Г. П. і Бевз В. Г. запропонував своє бачення курсу математики для 5-го класу в підручнику «Мате-матика» (вид-во «Зодіак-ЕКО»). Цей підручник створено для за-безпечення ефективної організації навчально-виховного процесу. Виклад теоретичного, задачного і довідкового матеріалу є осо-бистісно орієнтованим і спрямований на посилення творчо-діяль-нісного компоненту навчання.

Виклад теоретичного матеріалу в підручнику для 5-го класу зроблено лаконічним і доступним для читання. За умови пра-

142

вильного інформування учнів і батьків про особливості підруч-ника він стане справжнім помічником в організації навчально-виховного процесу.

Розглянемо докладніше будову підручника «Математика» ав-торів Г. П. Бевз, В. Г. Бевз, а також особливості форм і методів організації навчально-виховного процесу за його допомогою.

Кожний розділ підручника починається короткою мотива-цією його вивчення і попереднім схематичним оглядом його зміс-ту. Закінчується розділ підсумовуючим матеріалом — «Головне в розділі» і «Запитання для самоперевірки».

Параграфи підручника містять теоретичний матеріал, поді-лений на дві частини: обов’язковий і додатковий під заголовком «Хочеш знати ще більше?». Автори намагалися відокремити найважливіший матеріал від менш важливого і дати учням зро-зуміти, що найважливіше і що слід особливо добре запам’ятати. Обидві частини з ілюстраціями і піктограмами займають одну-дві сторінки. Невеликий обсяг теоретичного матеріалу, зручний шрифт, доступні приклади, унаочнені цікавими малюнками, створюють умови для формування у п’ятикласників умінь і ба-жання самостійно працювати з теоретичним матеріалом. Стиму-лом до читання тексту параграфа служать запитання в кінці тео-ретичної частини, що подаються під рубрикою «Перевір себе».

Задачний матеріал підручника великий за обсягом і зруч-ний у використанні. Задачі і вправи мають суцільну нумерацію (1–1857), а в кінці підручника до більшості задач подаються від-повіді. Задачі урізноманітнено за умовами (на обчислення, пере-творення, дослідження, конструювання), за фабулами (абстрак-тні, прикладні, історичні), за видами діяльності (усні, письмові, практичні), за рівнями складності, за поданням інформації (ре-буси, кросворди, таблиці, схеми).

Всі задачі і вправи підручника до кожного параграфа струк-туровано у п’ять груп. У кожній рубриці «Виконаємо разом» міститься 3–5 задач із розв’язаннями. Вони допоможуть учням правильно виконувати домашнє завдання, а батькам здійснити необхідні консультації.

До рубрики «Виконай усно» віднесено задачі, розв’язування яких не потребує ніяких записів. Проте серед них є завдання різних рів-нів — від найпростіших до творчих. Ці задачі стануть у нагоді вчи-телю для організації фронтального опитування на кожному уроці. З їх допомогою можна суттєво збільшити кількість розв’язаних на уроці задач, а також сформувати в учнів математичну мову.

Задачі для письмового розв’язування спрямовані на форму-вання нових знань і вмінь, а також на загальний розвиток учнів,

143

містяться під двома рубриками А і Б. Задачі групи А відповіда-ють початковому і середньому рівням навчальних досягнень уч-нів, а тому їх повинні вміти розв’язувати всі учні. Задачі групи Б відповідають достатньому і високому рівням навчальних досяг-нень. Особливо важкі для учнів задачі відмічено «*».

До кожного параграфа підібрано задачі на повторення, які спрямовані на виконання таких функцій:

повторення раніше вивченого матеріалу;актуалізація опорних знань для наступного уроку.У підручнику добре реалізована діагностична функція. Сьома

частина підручника відводиться на визначення рівня навчаль-них досягнень учнів та підготовку до тематичного оцінювання. На виділених розворотах пропонуються тексти дібраних само-стійних робіт, з диференційованими завданнями в 4-х варіан-тах (варіанти 1 і 2 дещо легші). Їх можна використовувати як навчальні чи як контролюючі. Вчитель може пропонувати ці роботи для колективного або індивідуального виконання вдома чи в класі.

Так само на окремих розворотах пропонуються добірки завдань під рубрикою «Готуємося до тематичного контролю». Завдання цієї рубрики подаються у двох формах: «Тестові завдання» і «Ти-пові задачі». Наявність цієї рубрики в підручнику зробить навчан-ня відкритим, допоможе батькам і учням визначити перспективи навчання і оцінити навчальні досягнення дитини з кожної теми.

«Тестові завдання» містять 10 вправ, до кожної з яких по-дається по 4 відповіді. Систематичне виконання тестових за-вдань готує учнів до тестування під час тематичних та підсум-кових атестацій та вступних іспитів. Виконання цих завдань спонукає звернутися при необхідності до теоретичного матеріа-лу чи рубрики «Виконаємо разом». За бажанням, учитель може підготувати аналогічні тестові завдання для кожного учня з ін-шими даними і провести на уроці індивідуальне тестування.

«Типові задачі» містять задачі різного рівня складності, ана-логічні до тих, які можуть бути в контрольній (чи іншій за фор-мою) роботі, що проводиться перед тематичним оцінюванням. Задачі 1–4 відповідають початковому і середньому рівням нав-чальних досягнень учнів, а задачі 5–8 і 9–10 відповідно достат-ньому і високому рівням навчальних досягнень учнів. Ці задачі можуть слугувати вчителю орієнтиром для складання контроль-них робіт, а учням — для підготовки до їх виконання.

Підручник «Математика. 5 клас» (автори В. Р. Кравчук, Г. М. Янченко) видавництва «Підручники і посібники» містить два розділи, кожний з яких поділено на три параграфи, параг-

••

144

рафи — на пункти. Кожний параграф містить заставку, в якій зазначено, які компетенції будуть сформовані під час вивчення цього параграфа. Деякі з цих компетенцій мають графічне зобра-ження. У кінці параграфа до них подано стислу відповідь.

Кожний пункт підручника побудований так:Теоретичний матеріал вивчається методом пояснення або ев-

ристичної бесіди.Головне — означення, правила, алгоритми — в підручнику

виділені кольором. Допомагає виділити головне, суттєве, на чому слід зосередитися, що запам’ятати, Розумна Сова.

Мудрий Знайка запропонує матеріал для здібних під рубри-кою «Для тих, хто хоче знати більше».

Теоретичні положення, викладені в пункті, осмислюються під час розв’язування усних вправ. Основні предметні компетенції формуються у процесі розв’язування завдань рівня А, усклад-нюються завдання у рівні Б, задачі із зірочками — для здібних до математики.

Задачі на кмітливість вміщені під рубрикою «Здогадайся». Ці задачі доцільно пропонувати у класі, щоб зняти втому, виклика-ти інтерес, якщо вони не вимагають значного часу, а інші пропо-нувати додому.

Умови для повторення найважливіших теоретичних положень, основних типів задач створює рубрика «Вправи для повторення», яку містить кожен пункт, а сповіщає про неї значок «Папуга».

Особливу роль відіграє рубрика «Прочитай». Задачі цієї рубри-ки не варто читати відразу після вивчення теоретичного матеріа-лу, а працювати варто так: учень прочитав завдання і не знає, як його розв’язати або як краще записати, тоді вчитель пропонує школярам звернутися до рубрики «Прочитай», де розв’язана ана-логічна вправа. У такий спосіб учні вчаться користуватися цією рубрикою як консультантом.

Акцент на найбільш ключових складових робиться ще раз у кінці параграфа, де вміщені запитання для повторення і за-вдання для самоперевірки.

Структурування змісту матеріалу буде детально реалізовано в посібнику Л. Олійник «Довідничок-помічничок з математики для 5 класу», у якому чітко виділені усі предметні компетенції, система вправ для їх досягнення та система завдань для встанов-лення їх сформованості. У кінці кожного параграфа будуть виді-лені важливі ключові складові у вигляді схем, таблиць, графів. Кожний параграф закінчується системою завдань для встанов-лення досягнутої учнями компетенції після вивчення і система-тизації матеріалу параграфа.

145

Форми роботи за підручником можуть бути фронтальною, груповою та індивідуальною. Групова та індивідуальна форми роботи дають можливість реалізувати принцип диференціації та індивідуалізації навчання. Реалізувати цей принцип дозволяє набір системи задач для різних типологічних груп учнів (завдан-ня рівня А, рівня Б, задачі з зірочкою, задачі підвищеної склад-ності). Розв’язавши типові задачі рівня А, частина учнів може переходити до розв’язування задач рівня Б, а інші розв’язують задачі рівня А, аналогічні до розв’язаних. Задачі із зірочками — для індивідуальної роботи.

Детально спланована організація діяльності школярів спри-ятиме формуванню наполегливості, уваги, пам’яті, здатності до подолання труднощів, працелюбства тощо.

Математика творилася віками, це продукт людського розуму. Людина відкрила чимало потрібного і цікавого. Бажання твори-ти, робити відкриття потрібно виховувати вже в ранньому дитя-чому віці, тому важливо розповідати школярам про історію роз-витку математики, про внесок у науку видатних учених, про них як про людей, що жили в певний історичний період. Цю виховну функцію виконує рубрика «Цікаві розповіді».

Для оцінювання якості математичної підготовки учнів, а саме: рівня володіння теоретичними знаннями та якості практичних умінь і навичок у підручнику в кінці кожного параграфа вміщені запитання та завдання для самоперевірки; завдання мають різ-норівневий характер.

Авторським колективом підготовлено дидактичні матеріали для тематичного контролю знань школярів.

Мета, завдання та предмет курсу математики 5 класу будуть детально описані в посібнику для вчителя «Книга для вчителя. Математика, 5» (автор Г. Янченко). У посібнику буде розкрита методика формування предметних компетенцій та ключових компетентностей.

Під час вивчення математики використовуватимуться пояс-нювально-ілюстративний метод, репродуктивний, проблемний виклад матеріалу, частково-пошуковий метод.

Підручник містить тільки фрагменти викладу теоретично-го матеріалу у формі евристичної бесіди, а детальний виклад окремих тем цим методом буде вміщений у книзі для вчите-ля. Книга для вчителя міститиме поради щодо навчання учнів розв’язувати задачі окремих типів та загальні вказівки, еврис-тики, схеми розв’язування основних текстових задач. У ній міститимуться вказівки до розв’язування складніших задач, розв’язки деяких з них.

146

У «Книзі для вчителя» будуть описані форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розглянуті конкрет-ні приклади реалізації їх під час вивчення конкретних тем.

Посібник міститиме опис деяких практичних занять та ди-дактичних ігор.

Підручник «Математика. 5 клас» (автор О. І. Цейтлін) скла-дається з п’яти розділів: «Повторення», «Натуральні числа та дії з ними. Геометричні фігури та величини», «Звичайні дроби», «Десяткові дроби», «Повторення»; відповідей до завдань та ал-фавітного покажчика.

Розділ «Повторення» забезпечує зв’язок засвоєння учнями курсу математики початкової школи зі сприйняттям і засвоєн-ням програми 5-го класу та допомагає їм активізувати отримані знання для подальшого вивчення предмета.

Кожна тема містить теоретичний матеріал із прикладами розв’язання задач, а також запитання для самоконтролю. При-клади, що наводяться, допомагають учням математично грамот-но оформлювати розв’язки. «Запитання для самоконтролю» міс-тять завдання, позначені зірочкою, які спрямовані на розвиток розумової активності учнів.

Особистісно орієнтованому підходу до вивчення курсу математи-ки у 5-му класі сприяє диференціація вправ і завдань за складністю: рівень А – початковий і середній, рівень Б – достатній, В – високий.

У підручнику застосовано систему умовних позначень, що до-помагає акцентувати увагу учнів на найважливіших моментах навчального матеріалу.

Підручник містить багато цікавих задач, що сприяють роз-витку в учнів пізнавальної активності, підвищують мотивацію навчальної діяльності.

Роботи для тематичного самоконтролю допоможуть учням са-мостійно підготуватися до тематичного оцінювання.

У розділі «Для тих, хто цікавиться математикою» пропо-нується додатковий теоретичний матеріал, завдання підвищеної складності, а також цікаві завдання для практичного виконан-ня, що спонукають учнів до творчого пошуку.

Тема «Розв’язування комбінаторних задач» містить багато за-вдань, пов’язаних з життям та спрямованих на розвиток логічно-го мислення учнів, а розділ «Для допитливих» пропонує цікаві головоломки.

У підручнику багато професійно виконаних ілюстрацій і фо-тографій, які полегшують сприйняття матеріалу. А подані в тек-сті геометричні ілюстрації корисні для кращого розуміння і за-своєння початкових відомостей з геометрії.

147

Пропонована структура підручника дає змогу підвищити мо-тивацію та інтерес учнів до вивчення математики, а також про-дуктивність їх самостійної роботи.

Підручник «Математика. 5 клас» є складовою навчально-ме-тодичного комплекту, до якого також входять: навчальний посіб-ник «Тематичне оцінювання з математики. 5 клас»; навчально-на-очний посібник «Математика. 5 клас» (комплект з 17 плакатів).

Якість і міцність засвоєння учнями навчального матеріалу за-лежить не тільки і не стільки від програми, скільки від індивіду-альних особливостей та здібностей учнів і організації навчально-виховного процесу. Особливістю організації навчально-виховного процесу є орієнтація на досягнення всіма учнями максимально можливого для них рівня математичної підготовки і створення умов для тих учнів, які мають здібності, інтерес до предмета, нав-чатися на більш високому рівні. У зв’язку з цим важлива роль має надаватися диференційованому навчанню й індивідуальній роботі з учнями. Особлива роль у навчанні математики належить системі задач, що добирається диференційовано для різних рів-нів навчальних досягнень учнів.

Важливою умовою організації ефективного навчально-ви-ховного процесу є вибір вчителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання нових інформа-ційних технологій у поєднанні з традиційними засобами.

Мультимедійні засоби навчання допоможуть учителю:активізувати навчальну роботу учнів, посилити їх роль як суб’єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідов-ність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допо-моги і т. ін.), посилити мотивацію навчання;урізноманітнити форми подання інформації та типи навчаль-них завдань;створити навчальні середовища, що забезпечать «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;забезпечити негайний зворотній зв’язок та широкі можли-вості діалогізації навчального процесу;розширити поле самостійності учня;використовувати ігрові прийоми навчання тощо.Важливо привчати учнів не просто захоплюватись можливос-

тями комп’ютера, його швидкою реакцією на ті чи інші запити, чи відповіді користувача, а й бачити навчальний зміст, розв’язувати певні пізнавальні завдання, аналізувати факти, явища та події, робити відповідні висновки.

У навчанні математики особливо важливим є оцінювання нав-чальних досягнень учнів. Тематичне оцінювання є обов’язковим.

•

•

•

•

••

148

Бал, отриманий учнем, має відображати реальні досягнення в за-своєнні ним конкретної теми.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підля-гають основні результати вивчення теми, що визначаються вчи-телем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у про-цесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кіль-кістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, якщо воно проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завдання-ми (задачами) тощо; строком і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.

Тематичне оцінювання може проводитися у різних формах. Головною умовою при виборі вчителем форми тематичного оці-нювання є забезпечення ним неупередженого оцінювання.

Оцінювання здійснюється згідно з критеріями для підсум-кового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень учнів (журнал «Математика в школі», № 4, 2001 р.).

Час, відведений на виконання тематичних робіт, може варію-ватись від 15 до 40 хвилин залежно від теми.

Поточне оцінювання учнів з математики з виставленням балів у класному журналі може проводитись безпосередньо під час нав-чальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо. При цьому поточне оціню-вання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочу-вальну, стимулюючу та діагностичну, але не каральну функції.

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, що зберігаються протягом навчаль-ного року в загальноосвітньому навчальному закладі. Тематичні контрольні роботи перевіряються у всіх учнів з наступною корек-ційною роботою в тих самих зошитах.

Усі контрольні тематичні роботи вчитель обов’язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.

Зошити, в яких виконуються навчальні класні й домашні ро-боти, перевіряються один раз на тиждень.

Вчителі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самопе-ревірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль як рису особистості.

149

Вчитель також може перевіряти і оцінювати частину письмо-вої роботи (задачу, приклад, геометричну побудову тощо).

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми. Прицьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.

При формуванні підсумкової оцінки за семестр вчитель спи-рається на тематичні оцінки учня, враховуючи оцінки за поточні роботи та підсумкові оцінки за ведення зошита.

Прокопенко Н. С., Бевз Г. П., Бевз В. Г.,

А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, О. І. Цейтлін,

М. С. Якір, Г. М. Янченко

Додаток № 1

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів 4-х класівУчні повинні знати:назви і послідовність натуральних чисел від 1 до 1 000 000, місце нуля в розширеному ряді, десятковий склад чисел;напам’ять таблиці додавання і множення одноцифрових чи-сел та відповідні випадки віднімання і ділення;порядок виконання дій у виразах;назви і позначення одиниць величин: довжини (км, м, дм, см, мм), маси (кг, г, т, ц), площі (м2, дм2, см2, га, ар), швидкості (км / год, м / с), часу (год, хв, с), об’єму (л), вартості (грн; к.);співвідношення між одиницями довжини, площі, маси, часу, грошовими одиницями;залежність між швидкістю, часом і відстанню; між ціною, кількістю і вартістю; між площею і довжинами сторін прямо-кутника; між компонентами і результатами дій;залежність результату дії від зміни компонентів.Учні повинні вміти:читати, записувати і порівнювати числа в межах мільйона;називати компоненти арифметичних дій і читати найпростіші числові вирази (сума, різниця, добуток, частка);виконувати усні і письмові обчислення в межах 100 на всі арифметичні дії;виконувати письмові обчислення: додавання і віднімання в ме-жах мільйона, множення і ділення на одно та двоцифрові числа;виконувати ділення з остачею;знаходити частину числа і число за його частиною;

•

•

••

•

•

•

••

•

•

••

150

знаходити значення числового виразу на 3-4 арифметичні дії;розв’язувати рівняння ускладненої структури з однією змінною;виконувати підбір значень змінної у нерівностях;розв’язувати прості текстові арифметичні задачі, пов’язані з відношенням більше (менше): задачі на збільшення (зменшен-ня) числа на кілька одиниць (в кілька разів), задачі на різнице-ве або кратне порівняння чисел та складені задачі на 3–4 дії;розв’язувати складені задачі, в яких використовується залеж-ність між величинами (швидкістю, часом і відстанню при рівно-мірному прямолінійному русі; ціною, кількістю і вартістю това-ру; площею прямокутника і довжинами суміжних сторін);розпізнавати і зображати (на папері в клітинку за допомогою циркуля і лінійки) геометричні фігури — точку, відрізок, про-мінь, пряму, ламану, кут, коло, круг, квадрат, прямокутник, трикутник;вимірювати довжину відрізка, довжину ламаної;креслити відрізок заданої довжини;обчислювати периметр многокутників; площу прямокутника і квадрата.

Анотація навчально-методичної літератури

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. — Київ: Навчальна книга, 2003.У збірнику вміщено програми з математики для загальноос-

вітніх навчальних закладів різного профілю, для спеціалізова-них шкіл, гімназій, ліцеїв з поглибленим вивченням математики, програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Кожна програма складається з пояснювальної записки, тематичного планування, змісту навчального матеріалу та результатів навчальної діяль-ності учнів. До окремих програм додається список навчальної, науково-популярної та методичної літератури.

Збірник завдань для державної підсумкової атестації. 9 клас (за ред. Слєпкань З. І.). — Харків: Гімназія, 2004.Збірник призначений для проведення підсумкової державної

атестації з алгебри в 9-х класах загальноосвітніх навчальних за-кладів. Складається з двох частин. Перша частина містить 150 варіантів по 12 завдань у кожному варіанті, сформульованих у тестовій формі. Друга частина збірника містить 150 варіантів

••••

•

•

•••

•

•

151

по 7 завдань у кожному варіанті, які розподілено за трьома рів-нями складності.

Кравчук В. Р., Підручна М. В., Янченко Г. М. Алгебра. Підручник для 9 класу (за редакцією З. І. Слєпкань). — Тернопіль: підручники і посібники, 2003.Підручник є логічним продовженням підручників з алгебри

для 7-го і 8-го класів цього ж авторського колективу. Частково бере на себе функції керівництва пізнавальною діяльністю уч-нів на уроці і вдома. Наведені зразки розв’язання типових вправ (опорні задачі), містить евристики, поради узагальнюючого ха-рактеру. Різнорівневі завдання створюють умови для диферен-ційного навчання та індивідуального підходу і тим реалізують особистісно-орієнтовану модель навчання. У підручнику ба-гато вправ практичного спрямування, завдань, які ілюструють міжпредметні зв’язки.

Бевз Г. П. Алгебра 8 клас. Підручник. — Київ: Освіта, 2004.Цей підручник — продовження підручника з алгебри для 7-го

класу цього автора. Він містить виклад теорії, задачі і вправи, за-вдання для самостійних робіт, контрольні запитання і завдання, історичні відомості тощо.

Алгебра та початки аналізу 10 клас: підручник О. М. Афанасьє-ва, Я. С. Бродський, О. Л. Павлов, А. К. Сліпненко. — Донецьк, ДонНУ.Підручник відповідає програмі з математики для 10-х профіль-

них класів прикладного напряму. Він орієнтований на технічний, природничий, економічний та інші профілі, які передбачають го-товність учнів до широкого і свідомого застосування математики у профільних предметах, до продовження навчання і до оволодін-ня професійною діяльністю. Цю орієнтацію забезпечує зміст курсу, характер викладення навчального матеріалу, добірка ілюстрацій і приклади застосувань, система вправ і контрольних запитань. Да-ний підручник можна використовувати у класах інших профілів.

Геометрія 10–11. Афанасьєва О. М., Бродський Я. С, Пав-лов О. Л. Підручник — К: Навчальна книга — Богдан, 2003.Підручник відповідає діючим програмам для профільних

класів ЗНЗ, ліцеїв, гімназій прикладного напряму (природни-чого, технічного та інших профілів). Таку орієнтацію забезпечує рівень викладання навчального матеріалу, характер ілюстрацій і застосувань, система вправ і контрольних запитань. Навчаль-ний матеріал спрямований на розвиток науково-теоретичного мислення учнів, має прикладний характер, чим забезпечують-ся необхідні зв’язки з життям. Вдало введена математична сим-воліка. Велика кількість задач практичного характеру.

•

•

•

•

152

Тадеєв В. О. Геометрія 10 клас. Підручник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Дворівневий підручник з геометрії дає можливість поряд з

основним програмовим матеріалом, обов’язковим для учнів за-гальноосвітніх класів поглиблювати основний зміст, що дає можливість використовувати його у профільних класах фізично-математичного напряму. У підручнику значна увага приділяєть-ся питанням історичного характеру.

Алгебра. 7 клас. Цейтлін О. І. Підручник. — Одеса: Ярослав, 2003.Підручник складається з чотирьох глав. У кожній з них міс-

титься теоретичний матеріал із прикладами розв’язування задач, а також питання для самоконтролю. Вправи і завдання диферен-ційовані за складністю. Є також задачі та вправи на повторення. У кожній главі міститься розділ «Для тих, хто цікавиться мате-матикою». У ньому можна знайти додаткові теоретичні відомості з даної теми і задачі підвищеної складності.

Готуємося до олімпіади з математики. Федак І. В. Посібник для ЗНЗ. — Чернівці, 2003.Розглядаються деякі найбільш поширені методи розв’язуван-

ня олімпіадних задач з математики. Зміст посібника побудова-но так, що загальні висновки і рекомендації встановлюються і формуються в процесі аналізу та розв’язування конкретних за-дач, взятих в основному з математичних олімпіад різних рівнів. В дужках вказано, для яких класів рекомендована та чи інша задача. До кожного пропонується по 15 вправ, до яких в кінці книги наведені вказівки щодо їх розв’язування.

Афанасьєва О. М., Бродський Я. С., Павлов О. Л, Сліпенко А. К. Дидактичні матеріали з геометрії. 10–11 клас. Навчальний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Навчальний посібник відповідає діючій програмі з геометрії

для 10–11 профільних класів прикладного напряму. Він містить вправи для самостійних та контрольних робіт, тематичного та підсумкового контролю, а також контрольні запитання та за-вдання до всіх тем курсу. Матеріали забезпечують диференці-йований підхід до навчання та контролю знань учнів. Посібник орієнтовано на підручник «Геометрія. 10–11 класи» цього ж ав-торського колективу, але його можна використовувати і при ро-боті з іншими підручниками.

Слєпкань З. І., Грохольська А. В., Волянська О. Є. Збірник за-дач з алгебри і початків аналізу. Навчальний посібник для уч-нів 10–11 класів ЗНЗ. — Підручники і посібники, 2003.

•

•

•

•

•

153

Збірник орієнтований на підручники «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (авт. Шкіль М. І., Слєпкань З. І., Дубинчук О. С.) та «Алгебра і початки аналізу. 11 клас» (авт. Шкіль М. І., Слєп-кань З. І., Дубинчук О. С.). Задачі і приклади складені до всіх розділів підручників і відповідних параграфів з урахуванням рівневої диференціації. Завдання посібника різноманітні як за формою, так і за змістом. Вони націлені на оптимальне поєд-нання практичного і теоретичного матеріалу, розвиток в учнів вмінь і навичок з розв’язання математичних завдань традицій-ного і нетрадиційного характеру. До збірника включено зразки контрольних робіт за основними темами програми.

Ліпчевський Л. В., Остапчук У. В. Розв’язування нерівностей. Нестандартні способи доведення нерівностей: Навчально-ме-тодичний посібник. — Біла Церква, КОІПОПК, 2004.У посібнику розглянуто різні види нерівностей та способи

їх розв’язання, розглядається багатоваріантний підхід до дове-дення нерівностей. Подані приклади досить повно ілюструють і розкривають ідею кожного методу. Для учнів та вчителів шкіл, гімназій, ліцеїв.

Басанько А. М., Романенко А. О. За лаштунками підручни-ка з математики. Збірник розвиваючих задач для учнів 5–7 класів. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2004.Збірник містить більше ніж 700 задач, які об’єднані у 13 роз-

ділів. Матеріал кожного розділу поданий за ступенем склад-ності, при цьому збірник містить значну кількість задач. Розта-шування задач здійснене за принципом спільної ідеї міркувань, причому кожній групі задач, об’єднаних спільною ідеєю, пе-редує розв’язана задача-приклад. До більшості задач наведені розв’язання або вказівки та відповіді. Збірником можуть ко-ристуватися вчителі для підготовки занять математичних гурт-ків, проведення математичних змагань на уроках.

«Робочий зошит з математики. 5 клас». (Авт. РоєваТ. Г., Синельник Л. Я.)«Робочий зошит з математики. 6 клас». (Авт. РоєваТ. Г., Синельник Л. Я.)«Робочий зошит з алгебри та геометрії. 7 клас». (Авт. РоєваТ. Г., Кононенко С. А.)«Робочий зошит з алгебри та геометрії. 8 клас». (Авт. РоєваТ. Г., Кононенко С. А.)«Робочий зошит з алгебри та геометрії. 9 клас». (Авт. РоєваТ. Г., Кононенко С. А.)Робочі зошити містять основний теоретичний та практичний

матеріал курсу математики 5–9 класів. Представлені розв’язання

•

•

•

•

•

•

•

154

типових задач. До кожної теми підібрані тренувальні вправи. Зо-шити можна використовувати на уроках як додатковий матеріал, а також для закріплення і повторення вивченого матеріалу.

Бродський Я. С., Павлов О. Л. Математика. Тести самостійної роботи та контролю знань. 5–6 класи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.Бродський Я. С., Павлов О. Л. Математика. Тести самостійної роботи та контролю знань. 6–7 класи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.Бродський Я. С., Павлов О. Л. Математика. Тести самостійної роботи та контролю знань. 7–8 класи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.Бродський Я. С., Павлов О. Л. Математика. Тести самостійної роботи та контролю знань. 8–9 класи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.Бродський Я. С., Павлов О. Л. Математика. Тести самостійної роботи та контролю знань. 9–10 класи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.Бродський Я. С., Павлов О. Л. Математика. Тести самостійної ро-боти та контролю знань. 10–11 класи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2002.Посібники містить завдання п’яти рівнів: базового, основного,

просунутого, підвищеного і поглибленого. Тести базового, основно-го і просунутого рівнів призначені для діагностики математичної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл. Тести підвищеного і по-глибленого рівнів можна застосовувати для більш глибокої дифе-ренціації рівня підготовки учнів. Вони можуть бути використані для підготовки до олімпіад, рейтингових та інших іспитів, що пе-редбачають високий рівень математичної підготовки.

Гончарова І. В., Скафа О. І. Евристики в геометрії: факультатив-ний курс: Книга для вчителя. — Х.: Вид. група «Основа», 2004.Основна мета даної книги — надати змогу вчителеві познайо-

мити учнів з деякими евристичними прийомами і сформувати основи навчально-пізнавальної евристичної діяльності. Факуль-тативний курс будується як навчально-методичний посібник для вчителя з організації керування такою діяльністю учнів ос-новної школи.

Бродський Я. С., Павлов А. Л., Сліпенко А. К. Тести по сте-реометрії. Посібник для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. — Донецьк, ДонНУ, 2004Посібник можна використовувати для діагностики рівня під-

готовки учнів з усіх тем курсу стереометрії, для організації са-мостійної роботи учнів з цього курсу. В посібнику представлено

•

•

•

•

•

•

•

•

155

тести двох видів в двох варіантах приблизно однакової склад-ності. Відповіді до завдань теста приводяться у вигляді додатка до посібника.

Стадник Л. Г. Математика. 5 клас. Заліковий зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Харків: Видавництво «Ранок», 2004.Стадник Л. Г., Маркова І. С. Математика. 6 клас. Заліковий зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Харків: Видавництво «Ранок», 2004.Стадник Л. Г., Роганін О. М. Алгебра. 7 клас. Заліковий зо-шит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Харків: Видавництво «Ранок», 2004.Стадник Л. Г., Роганін О. М. Геометрія. 7 клас. Заліковий зо-шит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Харків: Видавництво «Ранок», 2004.Стадник Л. Г., Роганін О. М. Алгебра. 8 клас. Заліковий зо-шит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Харків: Видавництво «Ранок», 2004.Стадник Л. Г., Роганін О. М. Геометрія. 8 клас. Заліковий зо-шит для тематичного оцінювання навчальних досягнень. — Харків: Видавництво «Ранок», 2004.Зошити призначені для тематичного оцінювання навчальних

досягнень учнів відповідно до чинної 12-бальної системи оціню-вання. Кожна робота складається з трьох варіантів однакової складності й містить завдання чотирьох рівнів. Зошит також може бути використаний для проведення самостійних робіт, додаткових оцінювань з метою підвищення оцінки за тему (семестр, рік).

Салтановська Н. І. Набір плакатів «Стереометрія. 11 клас» — Вінниця: Видавництво «Тезис», 2003.Зміст плакатів охоплює всі теми курсу стереометрії. Кожна

просторова фігура в різних її ракурсах зображена на окремому плакаті. Деякі з плакатів можна використовувати під час вив-чення елементів стереометрії у 5–6 класах.

Роєва Т. Г., Синельник Л. Я. Математика у таблицях. 5 клас. Навч. посібник. — Х.: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Синельник Л. Я. Математика у таблицях. 5 клас. Навч. посібник. — Х.: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Синельник Л. Я. Математика у таблицях. 5–6 кла-си. Навч. посібник. — Х.: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Кононенко С. Я., Синельник Л. Я. Алгебра в табли-цях. 7 клас. Навч. посібник. — Х.: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Кононенко С. Я., Синельник Л. Я. Алгебра в табли-цях. 8 клас. Навч. посібник. — Х.: Гімназія, Країна мрій, 2003.

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

156

Роєва Т. Г., Кононенко С. Я., Синельник Л. Я. Алгебра в табли-цях. 9 клас. Навч. посібник. — Х.: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Хроленко Н. Ф. Алгебра і початки аналізу в табли-цях. 10 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Хроленко Н. Ф. Алгебра і початки аналізу в табли-цях. 11 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Хроленко Н. Ф. Алгебра і початки аналізу в таб-лицях. 10–11 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Кононенко С. Я., Синельник Л. Я. Геометрія в табли-цях. 7 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Кононенко С. Я., Синельник Л. Я. Геометрія в табли-цях. 8 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Кононенко С. Я., Синельник Л. Я. Геометрія в табли-цях. 9 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Хроленко Н. Ф. Геометрія в таблицях. 10 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Хроленко Н. Ф. Геометрія в таблицях. 11 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Роєва Т. Г., Хроленко Н. Ф. Геометрія в таблицях. 10–11 клас. Навч. посібник. — Х: Гімназія, Країна мрій, 2003.Посібники містять основні теоретичні питання курсу матема-

тика 5–6 класи, 7–9 класи, 10–11 класи. Розглянуті розв’язання основних задач кожної теми. Підібрані тренувальні вправи, са-мостійні контрольні роботи по всім розділам, у відповідності до програми. Всі вправи і задачі розбиті на три рівні складності. До більшості задач надані відповіді.

Шевчук В. С. Алгебра. 7 клас. Методичний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Шевчук В. С. Алгебра. 8 клас. Методичний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Шевчук В. С. Алгебра. 9 клас. Методичний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Шевчук В. С. Геометрія. 7 клас. Методичний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Шевчук В. С. Геометрія. 7 клас. Методичний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Шевчук В. С. Геометрія. 7 клас. Методичний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.Посібник містить теоретичний матеріал, вправи, практичні

вправи, самостійні та перевірочні роботи для систематизації та контролю знань, умінь та навичок вивченого матеріалу кожної теми з курсу алгебри та геометрії.

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

157

Капіносов А. М. Посібник для рівневого навчання з геомет-рії. 7 клас. Частина І. Навчальні завдання. — Тернопіль: Підручники і посібники. 2004Посібник призначений для формування умінь при вивченні

курсу геометрії у 7 класі, що відповідають рівневим показникам. З кожної теми курсу він містить диференційовані за трьома ступе-нями складності завдання початкового, середнього, достатнього і високого рівнів. Він може використовуватися у фронтальному навчанні, для організації самостійної роботи і оцінювання нав-чальних досягнень учнів.

Капіносов А. М. Посібник для рівневого навчання з геомет-рії. 7 клас. Частина ІІ. Перевірочні завдання. — Тернопіль: Підручники і посібники. 2004Посібник призначений для організації самостійної роботи

на всіх етапах вивчення кожної теми курсу геометрії у 7 класі та оцінювання навчальних досягнень учнів (проміжного — на ета-пах вивчення теми, підсумкового — після завершення вивчення теми та атестаційного — з декількох тем). Для кожної теми посіб-ник містить роботи початкового рівня (2 варіанти), середнього і достатнього рівнів (4 варіанти) та високого рівня (2 варіанти), а також тематичні роботи (4 варіанти).

Капіносов А. М. Алгебра. 7 клас. Систематичний курс. — Тернопіль: Підручники і посібники. 2004Посібник призначений для вивчення систематичного курсу

алгебри у 7 класі. Він містить систематизований виклад теорії з усіх тем програмового курсу і навчальні матеріали для вивчення кожної теми: завдання для початкового вивчення теми, рівне-ві завдання для відтворення і застосування теорії, які можуть також бути використані для проведення самостійних робіт нав-чального характеру і перевірочних робіт, а також для контроль-них робіт при тематичному оцінюванні.

Капіносов А. М. Алгебра. 9 клас. Збірник задач і вправ. — Тернопіль: Підручники і посібники. 2004Збірник призначений для формування в учнів рівневих умінь

при вивченні систематичного курсу алгебри у 9 класі. З усіх ос-новних тем він містить задачі середнього, достатнього і високо-го рівнів, які диференційовані за видами, типами і ступенями складності. Посібник призначений для використання у фрон-тальному навчанні, для проведення самостійних робіт навчаль-ного і перевірочного характеру, тематичного контролю.

Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г. Геометрія: Підручник для 10–11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Вежа,2004.

•

•

•

•

•

158

Зміст підручника охоплює основні поняття стереометрії, взаємне розміщення прямих і площин, координати і вектори у просторі, многогранники, фігури обертання та об’єми і площі поверхонь тіл. Враховуючи курс геометрії у попередніх класах, автори дотримуються послідовності і наступності, обгрунтова-ності й науковості викладу теоретичних положень та доступності практичних завдань. Приклади доведень теорем розвивають про-сторову уяву і абстрактне логічне мислення. Історична довідка сприяє формуванню інтересу до геометричної науки взагалі та місці й значенню визначних діячів-сподвижників.

Вашуленко О. П. Геометричні вправи для 7–8 класів ЗНЗ. — К. КІМО, 2003.У посібнику розкрито психолого-методичні засади добору

вправ для засвоєння учнями базових знань з геометрії, уточнено обов’язкові результати вивчення геометрії з кожної теми у 7–8 класах, які представлені набором вправ. Ці вправи можна засто-совувати як засіб засвоєння змісту кожної теми та як вимірник результатів навчання.

Цейтлін О. І. Алгебра. 8 клас. Підручник. — Одеса: Ярослав, 2003.Даний підручник є продовженням підручника «Алгебра.

7 клас» того ж самого автора. Написаний на достатньо високо-му науково-методичному рівні. Програмовий матеріал подано доступно, послідовно, системно та цікаво. Способи подання ма-теріалу враховують вікові особливості сприйняття учнів та знан-ня, набуті у попередніх класах. Приклади та завдання складені з урахуванням міжпредметних зв’язків (з фізикою, хімією тощо).

Цейтлін О. І. Тематичне оцінювання з алгебри (4 варіанти). 8 клас. — Одеса: Ярослав, 2004.Навчальний посібник створено відповідно до діючої програ-

ми з алгебри та рекомендацій щодо тематичного оцінювання до-сягнень учнів з предмету. Посібник містить 10 робіт, які подано у чотирьох рівнозначних варіантах кожна. Кожен варіант тема-тичної роботи міститься на окремому аркуші. Система завдань посібника побудована за принципом зростаючої складності. Для зручності оцінювання роботи вчителем запропоновано та-кож орієнтовну шкалу для оцінювання на кожному аркуші.

Нелін Є. П. Алгебра і початки аналізу: Дворівневий підруч-ник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — Х.: Світ дитинства, 2004.Підручник спрямований на реалізацію основ з алгебри і по-

чатків аналізу для 10–11 класів, положень концепції профільного навчання в старшій школі та на організацію особистісно-орієнто-

•

•

•

•

159

ваного навчання математики. Підручник підготовлено відповідно до діючої програми з алгебри і початків аналізу для 10–11 класів з урахуванням програми з алгебри і початків аналізу для 10–12 класів. Видання адресовано учням 10 класів універсального, при-родничого і фізико-математичного профілів загальноосвітніх нав-чальних закладів.

Афанасьєва О. М., Бродський Я. С., Павлов О. Л., Сліпенко А. К. Алгебра і початки аналізу. 11 клас: Підручник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004.Підручник відповідає програмі для 10–11 профільних класів

природничо-математичного напряму, зорієнтований на профілі природничо-математичного напряму, що передбачають готов-ність учнів до широкого і свідомого використання знань з ма-тематики при вивченні профільних предметів, до продовження навчання і професійної діяльності. Цю орієнтацію забезпечує зміст курсу, характер викладу навчального матеріалу, добірка ілюстрацій і наведені приклади застосування, система вправ та контрольних запитань.

Тадеєв В. О. Геометрія. 11 клас. Підручник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004Дворівневий підручник з геометрії є продовженням підруч-

ника «Геометрія-10» того самого автора, відповідає державно-му стандарту і програмам з математики (розділ «Стереометрія») для загальноосвітніх навчальних закладів універсального, при-родничого та фізико-математичного профілів. У підручнику значна увага приділяється питанням історичного, світоглядного та методологічного характеру. У підручнику пропонується бага-то різних задач, диференційованих за рівнем складності.

Апостолова Г. В. Геометрія: Підручник для 7-го кл. загально-освітніх навчальних закладів. — К.: Генеза, 2004.Пропонований підручник відрізняється від чинних підручни-

ків практичною спрямованістю, залученням історичних фактів, наявністю додаткового навчального матеріалу, іншою методи-кою подання окремих тем і послідовністю їх вивчення. Страте-гічною лінією підручника є реалізація особистісно-диференці-йованого підходу в навчанні геометрії учнів з урахуванням їхніх вікових особливостей розвитку.

Апостолова Г. В. Геометрія: Підручник для 8-го кл. загально-освітніх навчальних закладів. — К.: Генеза, 2005.Підручник містить програмний матеріал 8-го класу загально-

освітніх навчальних закладів, дещо виходить за межі цієї про-грами за рахунок параграфів, не обов’язкових для вивчення. Пос-лідовність вивчення тем відрізняється від державної програми.

•

•

•

•

160

Він є логічним продовженням підручника з геометрії для 7-го класу цього ж автора. Методологічною основою підручника є його відповідність віковим особливостям учнів 8-го класу та осо-бисто-орієнтована модель навчання. Даний підручник відрізняє велика кількість задач, історичного матеріалу.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Математика: Підручник для 5-го класу. — Х.: Гімназія, 2005.Даний підручник посів перше місце на Всеукраїнському кон-

курсі підручників у 2004 році. Він створений відповідно до Де-ржавного стандарту і нової програми з математики для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Складається з двох роз-ділів, 5 параграфів та 36 пунктів. Матеріал викладено з ураху-ванням наступності щодо курсу математики початкових класів, пропедевтики щодо курсу математики 6 класу та систематичних курсів алгебри і геометрії, доступно та науково, цікаво.

Бевз Г. П., Бевз В. Г. Математика. Підручник для 5 класу. — К.: Зодіак-ЕКО, 2005.Даний підручник посів друге місце на Всеукраїнському кон-

курсі підручників у 2004 році. Він створений відповідно до Дер-жавного стандарту і нової програми з математики для 5 класу за-гальноосвітніх навчальних закладів з дотриманням важливіших дидактичних принципів: науковості, доступності, наступності, систематичності навчання. Методичний аппарат підручника сприяє забезпеченню ефективної організації навчально-вихов-ного процесу.

Янченко Галина, Кравчук Василь. Математика. Підручник для 5 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2005.Даний підручник посів третє місце на Всеукраїнському кон-

курсі підручників у 2004 році. Він створений відповідно до Дер-жавного стандарту і нової програми з математики для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Підручник особистісно- орієнтований і передбачає рівневу диференціацію навчання, має інтегрований характер. Значна роль у підручнику відводиться текстовим задачам, графікам, малюнкам, схемам, таблицям, за-ставкам, емблемам.

Цейтлін О. І. Математика. 5 клас. Підручник. — Одеса. Ярослав, 2005.Даний підручник посів третє місце на Всеукраїнському кон-

курсі підручників у 2004 році. Він створений відповідно до Дер-жавного стандарту і нової програми з математики для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Він складається з п’яти розділів. У кожному з розділів є теоретичний матеріал з прикла-дами розв’язання задач, а також запитання для самоконтролю,

•

•

•

•

161

сторінки «Для допитливих» і завдання для тематичного само-контролю. Усі вправи диференційовані за складністю. Підруч-ник ілюстрований, доповнений корисними відомостями з галу-зей географії та історії.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Рабінович Ю. М., Якір М. С. Збірник задач та завдань для тематичного оціню-вання з математики для 5 класу. — Х.: Гімназія, 2005.Збірник є складовою частиною навчально-методичного ком-

плексу до підручника «Математика. 5 клас» (автори Мерз-ляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.). Він містить тренувальні завдання, що відповідають представленим у підручниках темам. Їх можна використовувати для роботи в класі і вдома, а також під час самостійних робіт. Також у збірнику розміщено завдання для тематичного оцінювання знань учнів у двох варіантах.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Математика. 5 клас: Книга для вчителя. — Х.: Гімназія, 2005.Посібник складено відповідно до підручника «Математика.

5 клас» (автори Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.). Ви-дання містить таблицю календарного планування, де показано розподіл навчальних годин за темами, що вивчаються, з ураху-ванням тематичного оцінювання, завдання якого наведено в тре-тьому розділі посібника. Запропоновано методичні рекомендації до усної роботи на базі вправ, наведених у кінці кожного пункту.

Методичні рекомендації щодо письмової роботи розроблено відповідно до посібника «Збірник задач і завдань для тематич-ного оцінювання» і «Робочий зошит з математики для 5 кла-су» (автори Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Рабінович Ю. М., Якір М. С.).

Мажейнікова Л. С., Швець В. О. Математичні задачі з фінансо-вим змістом в основній школі — Х.: Вид. група «Основа», 2004.Запропонований посібник містить збірник математичних

задач з фінансовим змістом та методичні рекомендації щодо їх розв’зання.

Для вчителів математики та учнів, викладачів і студентів фі-зико-математичних факультетів, а також для тих, хто пише під-ручники з математики для основної школи.

Ясінський В. А. Олімпіадна математика: функціональні рівняння, метод математичної індукції. — Х.: Вид. група «Основа», 2005.Основна мета пропонованої книги — надати вчителям, учням

конкретну допомогу в розвитку вміння розв’язувати олімпіадні задачі з тем: «Функціональні рівняння», «Метод математичної індукції».

•

•

•

•

162

Посібник містить необхідні теоретичні відомості, зразки розв’язання олімпіадних задач, завдання для самостійного розв’язування.

Для вчителів математики і учнів, які готуються до участі в олімпіадах.

Апостолова Г. В. Геометрія в опорних конспектах і малюн-ках. Робочий зошит учня 7 класу загальноосвітніх навчаль-них закладів. — К.: Генеза, 2005.Робочий зошит є навчальним посібником до підручника

Г. В. Апостолової «Геометрія-7». Він складається з двох частин. Перша частина містить опорні конспекти з основних тем курсу геометрії 7-го класу. Друга — задачі в малюнках. Наприкінці посібника наведено два узагальнюючі опорні конспекти «Скарб-ничка теорем і опорних фактів».

Мета зошита — полегшити як первинне сприйняття учнями навчального матеріалу, так і його повторення, сприяти форму-ванню в учнів навичок розв’язувати та записувати розв’язання геометричних задач.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Математика. 5 клас. Робочий зошит. — Х.: Гімназія, 2005.Зошит є складовою частиною навчально-методичного комп-

лексу до підручника «Математика. 5 клас» (автори Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С.). Зошит містить понад 400 завдань відповідно до тем, що представлено в підручнику. Широкий діа-пазон складності завдань суттєво розширює методичні можли-вості вчителя.

Коваль А. О. Математика. 5–6 класи. Навчально-наочний посібник (комплект 29 плакатів). — Одеса: Ярослав, 2004.Навчально-наочний посібник допоможе проводити усі етапи

навчання: пропедевтичний, етап засвоєння термінології і сим-воліки, етап відпрацювання навичок, етап систематизації тощо. Ілюструє не тільки теоретичні питання, а й питання практично-го напрямку.

Возна М. С. Уроки з геометрії. 10 клас. Методичний посіб-ник. — Тернопіль: Астон, 2005.У посібнику послідовно реалізовано індивідуально-діяль-

нісний підхід до ролі учнів на уроці завдяки використанню ав-торського нестандартного обладнання трьох видів. Послідовно реалізується інскріптивний (напівусний) метод навчання геомет-рії, що значно інтенсифікує вивчення цього курсу. Посібник міс-тить конспекти нестандартних уроків, багато задач прикладного спрямування та матеріали, що проектують розгорнутий процес самонавчання.

•

•

•

•

163

Про затвердження Положення пронавчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладівНАКАЗМіністерства освіти і науки Українивід 20.07.2004 № 601

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», з метою підвищення рівня організації навчально-виховного про-цесу і оснащення навчального середовища загальноосвітніх нав-чальних закладів

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про навчальні кабінети загальноос-

вітніх навчальних закладів (додається).2. Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, на-

чальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Се-вастопольської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників місцевих органів управління освітою та керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх нав-чальних закладів опублікувати в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розмістити на сайті міністерства.



ЗАТВЕРДЖЕНОНаказом Міністерства освіти і науки України

20.07.2004 № 601

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

1. Загальні положенняПоложення про навчальні кабінети (далі — кабінети) розроб-

лено відповідно до Закону України «Про загальну середню осві-ту» та інших законодавчих актів України.

164

Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.

Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітар-но-гігієнічними правилами та нормами і є обов’язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі — за-клади) незалежно від типу та форми власності.

Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами нав-чання та шкільним обладнанням.

2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпеченні

оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базо-вої і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24.

2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є ство-рення передумов для:

організації індивідуального та диференційованого навчання;реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;організації роботи гуртків та факультативів;проведення засідань шкільних методичних об’єднань;індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд ка-

бінетів з метою визначення стану готовності їх до проведення занять.

2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та органі-зації навчально-виховного процесу мають відповідати вимо-гам, затвердженим постановою Головного державного сані-тарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008–01), та ДБН В.2.2–3–97 «Будинки та споруди нав-чальних закладів».

3. Типи навчальних кабінетів3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає:визначення предметної специфіки;

••

•

•••

•

165

розміщення кабінетів;оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до упорядкування та удосконалення органі-заційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних

кабінетів:кабінети з окремих предметів;комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів — класна кімната з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів.3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики,

біології, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої праці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до цих кабінетів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.

Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір’я школи.

3.4. Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчаль-них закладах з малою наповнюваністю класів можуть створювати-ся комбіновані кабінети для викладання споріднених предметів.

Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад, хімії та біології, фізики й астрономії, біології і природознавства, правознавства та історії, мови й літератури тощо.

3.5. Майстерні для проведення занять з технічних та обслуго-вуючих видів праці і комбіновані кабінети розміщують на пер-шому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних при-міщень і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір’я.

3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних навчальних дисциплін (за умови, що школа не обслуговується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).

3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові — не вище третього згідно з ДБН В.2.2–3–97 п.3.8.

3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, розміщення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5–9 класів, для 10–12 класів — на іншому (в іншому блоці або секції).

Класні кімнати для учнів I класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2–4 — не вище третього згідно з ДБН В.2.2– 3– 97 п.3.29.

••

••

166

3.9. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи інших причин.

4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється від-

повідно до типових переліків навчально-наочних посібників, тех-нічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.

4.2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) та майстернях має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008–01) і здійснюва-тися відповідно до вимог ДБН В.2.2–3–97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і стар-шої школи встановлюються шкільні меблі: парти, (одно-) двоміс-ні учнівські столи та стільці учнівські, в кабінетах хімії, фізики та біології — спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5, 6 ростовими групами).

Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору. Зріст учнів до 115 см (1-а група) — лінія оранжевого кольору, 115–130 см (2-а група) — фіолетового, 130–145 см (3-а група) — жовтого, 146–160 см (4-а група) — червоного, 161–175 см (5-а група) — зе-леного і більше 175 см (6-а група) — блакитного.

Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п. 8.2. ДСанПіН 5.5.2.008–01.

У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити на-явність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з антропо-мітричними даними школярів. У класних кімнатах повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка для виз-начення учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН 5.5.2.008–01).

4.3. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології та трудо-вого навчання монтуються на підвищенні, обладнуються де-монстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препара-торською частиною — висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (ящиками) для зберігання інстру-ментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що ви-користовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висотою 90 см) підводять електричний струм,

167

воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та терміч-них пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біоло-гії робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.

У кабінеті хімії необхідно обладнати демонстраційний стіл витяжною шафою (розміром 64х85х250 см) під кутом 45 град., додатковим місцевим освітленням, підведенням гаря-чої та холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПін 5.5.2.008–01.

4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електро-обладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв’язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикають-ся до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 100В.

У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток, з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним по-ряд з класною дошкою).

До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться постійний електричний струм (до 42В).

4.5. У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується клас-на (аудиторна) дошка різних видів: на одну, три або п’ять робо-чих площ у розгорнутому або складеному вигляді.

Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п’ять ро-бочих площ може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.

На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета може бути:

розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних карток зі словами, літерами, складами, реченнями, циф-рами та лічильним матеріалом тощо — для початкових класів;нанесено контурну карту України або півкуль — для кабіне-ту географії;нанесено графічну сітку для проведення уроків каліграфічно-го письма — для початкової школи;накреслено графічну сітку для побудови графіків — у кабіне-тах математики і фізики.Одна з робочих площ може мати магнітну основу з кріплен-

нями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

•

•

•

•

168

Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольо-ром для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінетах галузі тех-нологій і математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти.

4.6. Лабораторні приміщення відповідно до специфіки облад-нуються: витяжною шафою, секційними шафами для збережен-ня приладів та лабораторного посуду, металевими шафами або сейфами для збереження хімічних реактивів, рукомийником, столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять, однотумбовим столом для роботи вчите-ля та лаборанта, столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів, пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.

4.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщен-нях, розташовується окремо у залежності від розміру, виду і ма-теріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.

Посуд для збереження реактивів повинен мати етикетки з чіт-ким і яскравим написом їх назви. Усі шафи для зберігання хіміч-них реактивів повинні замикатися.

Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, легкі, горючі і органіч-ні речовини, кислоти).

На посуді з отруйними речовинами має бути етикетка з на-писом «Отрута», з горючими — етикетка з написом червоного кольору та знаком оклику — «Вогненебезпечно!».

4.8. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і познача-ються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги.

4.9. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвен-тарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнуро-вана, пронумерована та скріплена печаткою (додаток 1).

4.10. Матеріальні об’єкти (предмети) і матеріали, що витра-чаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд, міндобрива тощо) заносяться до матеріальної книги (додаток 2).

4.11. Облік та списання морально та фізично застарілого облад-нання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

4.12. Кабінети і майстерні мають бути забезпечені:аптечкою з набором медикаментів для надання першої медич-ної допомоги;первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій систе-ми освіти України.

•

•

169

4.13. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних при-міщень визначаються НАПБ В.01.050–98/920 Правил пожеж-ної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти Украї-ни і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 № 348/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (із змінами і допов-неннями).

5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів складаєть-

ся з навчальних програм, підручників, навчальних та методич-них посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмету, типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наоч-них посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

5.2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних прог-рам за розділами, темами і класами відповідно до класифікацій-них груп, у кабінеті (класній кімнаті), лабораторних приміщен-нях по секціях меблів спеціального призначення.

5.3. У кабінеті (класній кімнаті) створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, роз-поділених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

5.4. У кабінеті фізики, інформатики, хімії, майстернях тру-дового навчання, обслуговуючої праці має бути інструкція і жур-нали ввідного та періодичного інструктажу з техніки безпеки, пожежної безпеки.

5.5. Додатково кабінети можуть бути оснащені:підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;фаховими журналами;інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробка-ми відкритих уроків та виховних заходів;інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;краєзнавчими матеріалами;

•••

•

•

•

•

170

інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення саморобних засобів навчання.

6. Оформлення навчальних кабінетів6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний на-

пис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет фізики», «Кабінет хімії», «Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання» тощо.

Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути циф-рове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас початкової школи, наприклад «1-А клас».

6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчаль-но-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

6.3. До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабі-нету належать:

державна символіка;інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила ро-боти в кабінеті;портрети видатних учених, письменників, композиторів;таблиці сталих величин, основних формул;еволюція органічного світу та його класифікація;таблиця періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва, електрохімічний ряд напруг металів, розчинність солей, ос-нов і кислот;системи вимірювання фізичних одиниць;політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.6.4. У класних кімнатах початкової школи необхідно розміс-

тити:правила пожежної безпеки та дорожнього руху;класний куточок, де записано права і обов’язки школярів, правила поведінки учнів, органи самоврядування, відображе-но життя колективу класу.6.5. У секційних шафах кабінетів демонструються прилади,

колекції, муляжі тощо.6.6. До експозицій змінного характеру належать:виставка кращих робіт учнів;матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання те-матичного оцінювання, державної атестації;додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зокрема про життєвий і творчий шлях письменників, учених, висвітлення поточних подій у нашій країні та за її межами;матеріали краєзнавчого характеру;

•

••

••••

••

••

••

•

•

171

результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.Матеріали експозицій оновлюються при переході до вивчення

нової теми.6.7. Для розташування експозицій використовуються змінні

пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщу-ють на стінах.

6.8. Навчальні кабінети загальноосвітнього навчального за-кладу повинні бути забезпечені настінними термометрами або психрометрами.

7. Керівництво навчальним кабінетом7.1. Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає ди-

ректор з числа досвідчених учителів наказом по загальноосвіт-ньому навчальному закладу.

7.2. Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкуван-ня, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.

7.3. До обов’язків завідувача кабінетом належать:складання перспективного плану оснащення кабінету;забезпечення умов для проведення уроків;сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;систематизація та каталогізація матеріальних об’єктів;забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, порядку тощо;систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфікації.7.4. Розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) за-

відувача кабінетом (майстернею) загальноосвітніх навчальних закладів встановлюється згідно з наказом МОН України від 29.03.2001 № 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції Украї-ни 03.04.2001 за № 303/5494.

7.5. Перспективний план оснащення кабінету засобами нав-чання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором закладу, у разі необхідності (за-купівля і встановлення нового складного обладнання) — з місце-вим органом управління освітою, органами державної санітар-но-епідеміологічної служби та пожежної охорони.

••

•••

••

•

•

172

У відповідності до Положення про піклувальну раду загаль-ноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОН країни від 05.02.2001 № 45 і зареєстрованого в Міністерс-тві юстиції України 19.02.2001 за № 146/5337 і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і матеріаль-но-технічне оснащення навчальних кабінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою загальноосвітнього нав-чального закладу.

7.6. За згодою директора (заступника директора) закладу при-міщення кабінетів можуть використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

7.7. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наоч-них посібників, посуду, хімічних реактивів і матеріалів тощо.

7.8. До обов’язків лаборанта належать:систематичне вдосконалення своїх знань, практичних умінь і навичок із забезпечення викладання навчального предмету;забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти повітря і порядку розміщення засобів навчання і шкільного обладнання;сприяння справності навчального обладнання;збереження в належному порядку протипожежних засобів і засобів першої медичної допомоги;утримання навчального обладнання в робочому стані і забез-печення безпеки під час виконання учнями лабораторних і практичних робіт, фізичного практикуму;дотримання вимог правил пожежної безпеки;допомога вчителю в організації проведення демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт, позаурочної робо-ти з навчального предмету;щоденне наведення загального порядку в лабораторії, дотри-мання вимог з техніки безпеки під час закриття кранів для води, вимикання струму на розподільному щиті, освітлення, нагрівальних приладів, миття лабораторного посуду тощо.

Перший заст. директора Департаментузагальної середньої та дошкільної освіти

Я. П. Корнієнко

•

•

••

•

••

•

173

Додаток 1 до п. 4.9 розділу 4 Положення

ФОРМАінвентарної книги

№ з/п

Назва пред-мета

Інвентарний номер

Коли при-дбано

Кількість і вартість

Час і причи-на списання



Додаток 2

до п. 4.10 розділу 4 ПоложенняФОРМА

матеріальної книги

№з/п

Назва реактиву, матеріалу

Специфіка реак-тиву (чистота, концентрація)

Одиниці вимірювання

Наявність (за роками)



174

Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах

НаказМіністерства освіти та науки Українивід 20.02.2002 р. №128

При вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчаль-них закладах для посилення індивідуальної роботи з учнями за-проваджується поділ класів на групи.

Предмети, при вивченні яких класи підлягають поділу на групи

При кількості учнів у класі

1. При проведенні уроків з трудового навчання (крім загаль-ноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтерна-тів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклу-вання, санаторних та спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів)5–9-й класи

міська місцевість сільська місцевість

0–12-й класи

••

більше 27більше 25більше 27

2. При вивченні державної (незалежно від мови навчання) та інших мов (включаючи іноземну мову), які не є мовами на-вчання, а вивчаються як предмет більше 27

3. При вивченні мов національних меншин (наприклад, російської та кримсько-татарської, молдавської та угорської, російської та болгарської тощо)

дві групи з кіль-кістю не менше 8 учнів у кожній

4. При вивченні різних іноземних мов дві групи з кіль-кістю не менше 8 учнів у кожній

5. При проведенні семінарських, лабораторних і практичних занять за лекційною формою навчання з профільних дис-циплін у спеціалізованих школах (школах-інтернатах), гім-назіях, ліцеях, колегіумах* більше 27

6. При проведенні уроків з основ здоров’я та фізичної культури у 10–12-му класах (окремо для хлопців і дівчат)

більше 27, але не менше 8 уч-нів у групі

7. При проведенні практичних занять з інформатики з вико-ристанням комп’ютерів

клас ділиться на 2 групи, але не менше 8 уч-нів у групі

175

8. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу 1–12-й класи

клас ділиться на групи з 8–10 чол. у кожній ( н е б і л ь ш е 3 груп)

9. При поглибленому вивченні іноземної мови з 7-го класу 7–12-й класи більше 27

10. При проведенні уроків з трудового навчання у 5–12-му класах у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-ін-тернатах) у допоміжних школах (школах-інтернатах) — у 4–10 (11)-му класах) більше 7

11. При вивченні державної мови та інших мов, що вивчаються як предмет (включаючи іноземну мову), при проведенні уроків з трудового навчання і основ здоров’я та фізичної культури

у загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах)у загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей-сиріт і ді-тей, позбавлених батьківського піклування1–9-й класи10–12-й класи

••

20

2525

___________* Поділ здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу за умови, що гра-

нично допустиме навчальне навантаження на учня не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальним планом для даного класу з урахуван-ням поділу.

Заняття з лікувальної фізкультури в загальноосвітніх сана-торних школах (школах-інтернатах) проводяться за групами з кількістю учнів не менше 7 чоловік.

Заняття з лікувальної фізкультури в спеціальних загальноос-вітніх школах (школах-інтернатах) проводяться за групами та індивідуально. Наповнюваність груп 4–6 чоловік згідно з медич-ними показаннями учнів.

Наповнюваність груп та поділ їх на підгрупи при організації трудової підготовки учнів у міжшкільному навчально-виробни-чому комбінаті встановлюється в межах коштів, передбачених комбінату загальноосвітніми навчальними закладами на таку підготовку учнів.

Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих пред-метів розповсюджується і на вечірні (змінні) школи.

Начальник департаменту економіки тасоціального розвитку

П. М. Куліков

176

Про затвердження Положення про апробацію навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів

Наказ № 447 від 12.06.2001Зареєстровано в Міністерстві юстиції України25 червня 2001 р. № 543/5734

Відповідно до Закону України «Про освіту», Закону Украї-ни «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний тер-мін навчання» та з метою поліпшення якості навчально-мето-дичної літератури, її відповідності вимогам навчальних програм і Державного стандарту загальної середньої освіти в Україні, су-часним засадам навчання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про апробацію навчальної літерату-

ри для загальноосвітніх навчальних закладів (додається).2. Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевсь-

кий Ю. І.).2.1. Організувати проведення апробації навчальної літерату-

ри відповідно до затвердженого Положення.2.2. У двомісячний термін розробити типові угоди щодо про-

ведення апробації та орієнтовний кошторис витрат на її прове-дення згідно з чинним законодавством.


Міністр В. Г. Кремень

177

ЗатвердженоНаказом Міністерства освіти України

12 червня 2001 р. № 447

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України25 червня 2001 р.

за № 543/ 5734

Положення про апробацію навчальної літературидля загальноосвітніх навчальних закладів

Це Положення визначає зміст і порядок організаційної та науко-во-методичної роботи в системі загальної середньої освіти України, його відповідність психолого-педагогічним, дидактичним і мето-дичним вимогам. Воно грунтується на положеннях і нормах За-конів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про видавничу справу», «Про авторське право і суміжні права» (3792–12) та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Міністерства освіти і науки України щодо науково-методичного забезпечення системи загаль-ної середньої освіти України.

1. Загальні положення1.1. Апробація навчальної літератури в системі загальної серед-

ньої освіти — це процес перевірки якості навчальної літератури, який має на меті схвалення (відхилення) навчальних видань як таких, що відповідають (не відповідають) вимогам Державного стандарту за-гальної середньої освіти, основним принципам навчання в загально-освітніх навчальних закладах, віковим особливостям учнів.

1.2. Апробація здійснюється за наказом Міністерства освіти і науки України, який видається до початку навчального року і визначає:

перелік навчальної літератури, що підлягає апробації (назва ви-дання, його призначення, автори, видавництво, рік видання);термін апробації;відповідальних за проведення апробації та узагальнення її результатів;регіони, де відбуватиметься апробація;кількість об’єктів апробації (шкіл, класів, учнів).1.3. Апробації підлягають:експериментальні програми (у комплексі з навчально-мето-дичним забезпеченням, створеним для реалізації змісту цих програм);

•

••

••

•

178

пробні підручники і навчальні посібники, видані за діючими навчальними програмами;інші навчальні видання, яким передбачається надавати гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».1.4. Організаційні та науково-методичні заходи щодо апро-

бації здійснюють: Науково-методичний центр середньої освіти Міністерства освіти і науки України (далі-НМЦ середньої осві-ти), Міністерство освіти і науки України спільно з науковими підрозділами Академії педагогічних наук України (далі-АПН), обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти, ін-шими науково-педагогічними і методичними установами.

1.5. Навчальній літературі, яка за результатами апробації от-римала позитивну оцінку, рішенням колегії Міністерства освіти і науки України надається гриф «Затверджено Міністерством ос-віти і науки України».

1.6. Апробація здійснюється на договірних засадах згідно з чинним законодавством за кошти фізичних або юридичних осіб (видавництв, авторів, навчальних закладів, фондів, ін-ших установ і організацій), що ініціюють апробацію. Кошто-рис видатків на апробацію узгоджується між сторонами при укладанні угоди і є невід’ємною її складовою. Апробація нав-чальної літератури може фінансуватися з інших джерел за по-годженням сторін.

2. Організація апробації навчальної літератури2.1. Перелік навчальної літератури, що планується до апро-

бації, формується НМЦ середньої освіти на підставі клопотань видавництв, авторів, інших фізичних та юридичних осіб, які ініціюють апробацію. Перелік навчальної літератури, а також регіони, де відбуватиметься апробація, погоджуються з департа-ментом розвитку дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

2.2. Апробація навчальних видань здійснюється, як правило, протягом двох навчальних років. Обов’язковій апробації підля-гають пробні підручники, видані за кошти Державного бюджету України, яким надається статус усталених (стабільних) з надан-ням відповідного грифа.

2.3. До апробації навчальної літератури залучаються висо-кокваліфіковані вчителі (як правило, вчителі-методисти), які во-лодіють прийомами дослідницької роботи. Навчальні заклади, у яких має відбуватися апробація, погоджуються НМЦ середньої освіти з обласними управліннями освіти і науки. При цьому мо-жуть ураховуватися пропозиції тих, хто ініціює апробацію.

•

•

179

2.4. Кількість вибраних об’єктів, де проходитиме апробація, визначається НМЦ середньої освіти з урахуванням вимог репре-зентативності вибірки та вірогідності одержання результатів.

2.5. Організація апробації в регіонах здійснюється обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти або іншими ме-тодичними установами за наказом місцевих органів управління освіти. Ними контролюється хід апробації у визначених навчаль-них закладах регіону, узагальнюються матеріали і у визначені терміни подаються звіти про результати апробації до НМЦ серед-ньої освіти. Заходи щодо проведення апробації навчальної літера-тури вносяться до планів роботи відповідних обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти або методичних установ.

2.6. Після завершення апробації НМЦ середньої освіти на під-ставі одержаних звітів узагальнює одержані матеріали і передає їх на розгляд відповідним предметним комісіям Науково-мето-дичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Комісії вивчають подані матеріали і роблять висновок про до-цільність надання відповідного грифа Міністерства та рекомен-дації щодо подальшого використання видань, які апробувалися.

2.7. Результати апробації навчальної літератури розглядають-ся колегією Міністерства освіти і науки України, яка приймає рішення про доцільність подальшого використання зазначеної навчальної літератури в навчально-виховному процесі в загаль-ноосвітніх навчальних закладах і можливість надання грифа «Затверджено Міністерством освіти і науки України», або про не-обхідність її доопрацювання. У разі негативних результатів ап-робації міністерство приймає рішення про скасування наданого раніше грифа, виведення навчальної літератури з Переліку реко-мендованої літератури та вилучення її з навчального процесу.

2.8. НМЦ середньої освіти у місячний термін з дня прийняття рішення інформує тих, хто ініціював апробацію, про результати апробації та прийняте рішення.

2.9. Видавництво, автор чи інша установа, які ініціювали ап-робацію, у тримісячний термін повідомляють НМЦ середньої освіти про вжиті заходи щодо доопрацювання навчального ви-дання. За їх результатами колегією Міністерства освіти і науки України приймається відповідне рішення.

3. Науково-методичні засади проведення апробації навчальної літератури3.1. Апробація навчальної літератури передбачає:проведення експертизи навчального видання вчителями, методистами, науковцями, іншими респондентами, які ви-

•

180

значають науково-методичний рівень навчального видання, що апробується;вивчення думки учителів, учнів, їхніх батьків, інших респон-дентів щодо якості навчального видання;проведення щонайменше двох контрольних зрізів засвоєння учнями навчального матеріалу за матеріалами НМЦ серед-ньої освіти;оцінку видання згідно із санітарно-гігієнічними і психолого-педагогічними вимогами до навчальної книги.Залежно від специфічних особливостей навчальної літерату-

ри апробація може доповнюватися іншими формами і заходами, які визначаються для кожного навчального видання окремо.

3.2. Респондентами апробації навчальної літератури висту-пають:

учні, які навчаються за книгами, що апробуються, а також батьки цих учнів;вчителі, що проводять апробацію;методисти і науковці, які надають експертні висновки про навчальні видання, що апробуються.Їх вибір здійснюється відповідно до вимог соціологічних до-

сліджень.3.3. Апробація навчальної літератури здійснюється за мето-

дичними рекомендаціями і матеріалами, що розробляє НМЦ се-редньої освіти спільно з АПН та іншими науковими і методични-ми установами. До розробки цих матеріалів можуть залучатися автори навчальних видань, що апробуються.

3.4. Обласні інститути післядипломної педагогічної освіти або методичні установи, яким доручено проводити апробацію, до 1 жовтня поточного року надають НМЦ середньої освіти інфор-мацію про навчальні заклади і вчителів, які будуть здійснювати апробацію навчального видання, та відповідальну особу, що ор-ганізовує апробацію в регіоні. На підставі цієї інформації з ними укладаються угоди та обумовлюються строки і форми звітності.

3.5. Методичні рекомендації та матеріали для проведення на-уково-методичних заходів з апробації надсилаються в регіони, де вона проводиться згідно з наказом Міністерства, не пізніше 1 місяця до строку подання звіту.

Перший заступник начальника департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти

Міністерства освіти і науки УкраїниЯ. П. Корнієнко

•

•

•

•

••

181

Ч а с т и н а I І ІДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ УЧНІВ

Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освітиНаказ № 588 від 14.12.2000Зареєстровано в Міністерстві юстиції України19 грудня 2000 р. № 925/5146

Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну серед-ню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 964 «Про затвердження Положення про загальноос-вітній навчальний заклад»

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про державну підсумкову атестацію

учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (додається).2. Визнати такими, що втратили чинність, Положення про дер-

жавну атестацію (екстернат) для одержання документів про за-гальну середню освіту, затверджене наказом Міністерства освіти України від 27.03.97 № 87 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.04.97 за № 151/1955, та Інструкцію про екзамени, переведення та випуск учнів загальноосвітніх навчально-вихов-них закладів України, затверджену наказом Міністерства освіти України від 29.01.96 № 24 та зареєстровану в Міністерстві юсти-ції України 21.02.96 за № 87/1112.

3. Ввести в дію Положення про державну підсумкову атес-тацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти з 2000/2001 навчального року.

4. Науково-методичному центру середньої освіти Міністерства ос-віти і науки України (Ляшенко О. І.) протягом 2001–2003 років розро-бити положення про центри незалежного тестування, їх методичне забезпечення, функціонування та експериментальну апробацію.


Міністр В. Г. Кремень

182

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказом Міністерства освіти України

14.12.2000 № 588

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України19 грудня 2000 р.

за № 925/5146

Положення про державну підсумковуатестацію учнів (вихованців) у системізагальної середньої освіти

Загальні положенняДержавна підсумкова атестація учнів (вихованців) (далі —

атестація) — це форма контролю за відповідністю освітньо-го рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів I, II, III ступенів навчальним програмам. Атестація проводиться відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання».

Зміст, форми й терміни атестації щорічно визначаються Міністерством освіти і науки України.

Перелік предметів, з яких здійснюється атестація, та порядок звільнення від неї визначаються цим Положенням.

Учням, які закінчили загальноосвітній навчальний заклад певного ступеня, видається про це відповідний документ:

по закінченні початкової школи — табель успішності;по закінченні основної школи — свідоцтво про базову загаль-ну середню освіту (за бажанням учнів);по закінченні навчального закладу системи загальної серед-ньої освіти — атестат про повну загальну середню освіту.Особам, які закінчили основну школу з навчальними досяг-

неннями високого рівня (10, 11, 12 балів), видається свідоцтво про базову загальну середню освіту особливого зразка. Особам, нагородженим золотою або срібною медаллю, згідно з постано-вою Кабінету Міністрів України від 12.11.97 № 1260 видається документ про повну загальну середню освіту особливого зразка.

1. Проведення атестації1.1. Атестація проводиться в навчальних закладах системи

загальної середньої освіти з навчальних предметів інваріантної

••

•

183

частини Типових навчальних планів, затверджених Міністер-ством освіти і науки України.

1.2. Атестація випускників навчальних закладів системи за-гальної середньої освіти може за їх бажанням проводитися на базі вищих навчальних закладів (для випускників, які вступатимуть до вузів) за умови, що випускник має досягнення у навчанні на достатньому та високому рівні, та за згодою педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.

1.3. Завдання та збірники завдань для атестації розробляють-ся й затверджуються Міністерством освіти і науки України.

1.4. Результати атестації оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень уч-нів у системі загальної середньої освіти, затверджених Міністер-ством освіти і науки України.

1.5. Річні оцінки з предметів, з яких учень не проходить атес-тацію, є підсумковими.

1.6. Підсумкові оцінки з предметів, з яких учень проходить атестацію, виставляються на підставі атестаційних та річних оцінок з урахуванням оцінок за семестри.

1.7. Учні мають право на повторну атестацію з метою підви-щення оцінки.

Повторна атестація може проводитися у будь-який час, але не раніше ніж через 10 днів після закінчення атестації і не пізні-ше початку нового навчального року.

Конкретні строки повторної атестації встановлюють Мініс-терство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держав-них адміністрацій.

Матеріали й завдання для повторної атестації розробляє Міністерство освіти і науки України.

1.8. Учні (екстерни), які хворіли під час проведення атестації і видужали до її закінчення, зобов’язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право продовжити атестацію у по-точному навчальному році.

1.9. Атестація включається у структуру навчального року.

2. Державні атестаційні комісії2.1. Для проведення атестації, не пізніше ніж за два тиж-

ні до її початку, в навчальних закладах місцевим органом уп-равління освітою створюються державні атестаційні комісії (далі — комісії) у складі: голови (керівник навчального закладу або його заступник з навчально-виховної роботи, у виняткових випадках — учитель) та членів комісії: учитель, який викладає

184

предмет у даному класі, асистент — учитель цього ж циклу пред-метів — у загальноосвітніх навчальних закладах II ступеня (від-повідного класу гімназії, ліцею, коледжу);

голови (керівник навчального закладу або його заступник з нав-чально-виховної роботи, або представник відповідного органу управління освітою) та членів комісії: учителя, який викладає предмет у даному класі, та не менше двох інших членів комісії — у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня.2.2. При проведенні атестації у вищому навчальному закладі,

як це передбачено в пункті 2.1., ректор вищого навчального за-кладу, на базі якого проходить атестація, призначає голову ко-місії та затверджує її склад.

2.3. На голів комісій покладається відповідальність за об’єктивність проведення атестації та дотримання порядку її проведення.

2.4. Головою комісії не може бути керівник навчального за-кладу (його заступник), який викладає у даному класі предмет, з якого проводиться атестація.

2.5. За наявності паралельних класів (груп) у навчальному за-кладі може бути створено декілька комісій з предмета.

2.6. У випускних класах навчальних закладів системи загаль-ної середньої освіти комісії можуть створюватися спільно з ви-щими навчальними закладами.

2.7. За рішенням місцевого органу управління освітою до скла-ду комісії понад визначену в п. 2.1 норму можуть входити учителі інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, науковці, представники професорсько-викладацького складу ви-щих навчальних закладів.

2.8. Під час проведення атестації можуть бути присутніми лише особи, уповноважені органами управління освітою.

2.9. Втручання у проведення атестації та визначення її ре-зультатів з боку осіб, які не є членами комісії, не допускається. Зауваження та пропозиції щодо процедури проведення атестації можуть подаватися у письмовій формі до районної апеляційної комісії не пізніше наступного робочого дня після проведення атестації.

2.10. Результати атестації заносяться до протоколу встанов-леного зразка.

2.11. Звіти комісій про результати атестації та матеріали атестації зберігаються відповідно до вимог Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 № 240.

•

185

3. Атестація у початковій школі3.1. У початковій школі атестації підлягають результати нав-

чальної діяльності учнів третіх (четвертих) класів з державної мови (українська мова і читання) та математики. У навчальних закладах з мовами навчання національних меншин можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання.

3.2. Атестація результатів навчальної діяльності учнів з дер-жавної мови, якщо вони вивчали її лише у двох останніх класах початкової школи, здійснюється за бажанням учнів, їх батьків (осіб, які їх замінюють).

3.3. Оцінка за атестацію з цих предметів виставляється за ре-зультатами річного оцінювання, яке здійснюється на підставі оцінок за підсумкові письмові роботи з урахуванням семестрово-го оцінювання навчальних досягнень учнів.

3.4. У загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня про-ведення підсумкових письмових робіт відбувається за участі осіб, уповноважених відповідними органами управління осві-тою, та фахівців.

3.5. Педагогічна рада навчального закладу на підставі резуль-татів навчальної діяльності учня ухвалює рішення про переведен-ня його до основної школи або дає рекомендації щодо доцільності підвищення учнем рівня його результатів з окремих предметів та за згодою батьків або осіб, які їх заміняють, вирішує питання про залишення учня на повторний курс навчання.

4. Атестація в основній школі4.1. Атестація в основній школі проводиться з державної мови

(письмово), математики (письмово), географії, біології, а також іноземної мови чи іншого гуманітарного предмета за вибором навчального закладу (у навчальних закладах з мовами навчан-ня національних меншин атестація може проводитись з мови навчання) у формі, визначеній Міністерством освіти і науки Ук-раїни: усне опитування, комплексне завдання, письмова робота, поєднання усних та письмових робіт за збірниками завдань, за-твердженими Міністерством освіти і науки України.

4.2. Випускники основної школи, які в поточному навчаль-ному році не вивчали державну мову, замість атестації з цього предмета можуть проходити атестацію з мови навчання.

5. Атестація у старшій школі5.1. Атестація у старшій школі проводиться з державної мови

(письмово), історії України та трьох предметів (у тому числі в нав-

186

чальних закладах з мовами навчання національних меншин — з мови навчання) за вибором учнів.

5.2. Випускники, які в поточному навчальному році не ви-вчали державну мову, замість атестації з цього предмета можуть проходити атестацію з мови навчання.

5.3. У загальноосвітніх навчальних закладах з мовами на-вчання національних меншин, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, класах з поглибленим вивченням окремих предметів перелік предметів за вибором може бути доповнений на-вчальними предметами варіативної частини навчальних планів.

5.4. Атестація з кожного з предметів проводиться у формі, визначеній Міністерством освіти і науки України (усне опитуван-ня, комплексне завдання, письмова робота, поєднання усних та письмових робіт за збірниками завдань, затвердженими Мініс-терством освіти і науки України).

5.5. У навчальних закладах системи загальної середньої ос-віти, що працюють з вищими навчальними закладами у складі навчальних або навчально-науково-виробничих об’єднань або за угодами з ними, дозволяється поєднувати атестацію зі вступ-ними іспитами до вищого навчального закладу.

У такому разі за погодженням з Міністерством освіти і науки Ук-раїни завдання для атестації з профільних предметів можуть бути доповнені (з обов’язкових для атестації предметів) або замінені (з предметів, які учень сам обирає на атестацію) завданнями вищого навчального закладу та завчасно доведені до відома випускників.

5.6. Атестація випускника відбувається лише в конкретному вищому навчальному закладі, до якого він вступає, і лише з про-фільних для цього вузу предметів.

За терміном така атестація повинна відбуватися раніше атес-тації у навчальних закладах системи загальної середньої освіти.

5.7. Результати атестації у вищому навчальному закладі є од-ночасно результатами атестації за підсумками навчання випуск-ника в навчальному закладі системи загальної середньої освіти.

Результати повідомляються у письмовій формі директору нав-чального закладу, де навчається випускник. Вони виставляють-ся в атестат про повну загальну середню освіту й зараховуються як результати вступних іспитів до вищого навчального закладу.

5.8. Випускник навчального закладу системи загальної серед-ньої освіти подає заяву (анкету) на ім’я керівника навчального закладу, де він навчається, із зазначенням повної назви вищого навчального закладу, де він має намір проходити атестацію.

Заяву (анкету) такого ж змісту, а також витяг із рішення пе-дагогічної ради навчального закладу про згоду на проходження

187

атестації випускником у вищому навчальному закладі випуск-ник повинен подати до вищого навчального закладу.

5.9. Випускникові видається атестаційний лист за підписом голови комісії, завірений печаткою вищого навчального закла-ду, де випускник проходив атестацію.

5.10. Педагогічна рада навчального закладу, де навчається випускник, на підставі отриманого повідомлення про результа-ти атестації у вищому навчальному закладі приймає рішення про здобуття випускником повної загальної середньої освіти.

6. Атестація екстернів6.1. Екстернат у системі загальної середньої освіти є різнови-

дом індивідуальної форми навчання, що забезпечує гарантоване Конституцією України право громадян на здобуття повної за-гальної середньої освіти й організовується відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положен-ня про загальноосвітній навчальний заклад цього Положення.

6.2. Екстерн — особа, яка самостійно опановує навчальні про-грами і якій надається можливість проходження підсумкової та державної підсумкової атестації в навчальних закладах системи загальної середньої освіти.

6.3. Отримання базової загальної середньої освіти або повної за-гальної середньої освіти у формі екстернату не обмежується віком.

6.4. Відмова з боку керівників навчального закладу, а також місцевих органів управління освітою в атестації екстернів з ме-тою отримання базової загальної середньої освіти або повної за-гальної середньої освіти не допускається.

6.5. Громадяни України, які навчалися й отримали документ про відповідний рівень освіти за кордоном, з метою отримання документа державного зразка про базову або повну загальну се-редню освіту зобов’язані пройти атестацію екстерном.

За наявності міждержавної угоди про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту атестація екстерна не здій-снюється, крім випадків, коли на атестації наполягає екстерн.

6.6. Можливість пройти атестацію й отримати відповідний документ про освіту мають екстерни, які:

з будь-яких причин не мають змоги відвідувати навчальні за-няття в загальноосвітньому навчальному закладі;навчаються за індивідуальною формою;отримали документ про відповідний рівень загальної серед-ньої освіти за кордоном;прискорено опанували програмовий матеріал відповідного класу, ступеня навчання;

•

••

•

188

не завершили навчання в навчальному закладі системи за-гальної середньої освіти;є іноземцями та особами без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах.6.7. Зарахування повнолітніх громадян до навчального за-

кладу на екстернат здійснюється за їх особистою заявою, а не-повнолітніх громадян — за заявою батьків або осіб, які їх замі-нюють, погоджується з місцевим органом управління освітою і затверджується наказом керівника навчального закладу.

6.8. Приймання заяв від екстернів на проходження атестації починається з жовтня місяця поточного навчального року й за-кінчується, як правило, не пізніше ніж за три місяці до початку атестації.

6.9. Атестація проводиться в навчальному закладі системи загальної середньої освіти за місцем проживання екстернів або в навчальному закладі, визначеному відповідним органом управ-ління освітою.

6.10. До атестації за курс повної загальної середньої освіти допускаються екстерни, які мають свідоцтво про базову загальну середню освіту.

6.11. Адміністрація навчального закладу, у якому здійснюється атестація, зобов’язана ознайомити екстерна, батьків або осіб, які їх замінюють, з цим Положенням, порядком проведення атестації.

6.12. Перед атестацією проводиться підсумкова атестація з предметів інваріантної частини навчального плану. Проходжен-ня підсумкової атестації є передумовою для проходження екс-терном атестації.

6.13. Рішення про допуск екстерна до атестації приймається педагогічною радою навчального закладу, затверджується нака-зом директора.

6.14. Підсумкову атестацію та атестацію екстерн проходить в одному навчальному закладі.

Підставою для завершення атестації в іншому навчальному закладі є довідка з попереднього місця її проходження, що під-писується керівником навчального закладу, головою комісії і за-віряється печаткою навчального закладу.

6.15. У разі незгоди екстерна, батьків або осіб, які їх замі-нюють, з результатами підсумкової атестації чи атестації їм на-дається право оскаржити їх на загальних підставах.

6.16. Результати атестації екстерна фіксуються в окремому про-токолі, у правому верхньому кутку якого зазначено: «Екстернат».

6.17. За результатами атестації на підставі рішення педаго-гічної ради, яке оформлюється наказом керівника навчального

•

•

189

закладу, екстернам видаються свідоцтво про базову загальну се-редню освіту та атестат про повну загальну середню освіту.

6.18. Видача свідоцтва про базову загальну середню освіту, атестата про повну загальну середню освіту реєструється у книзі обліку цих документів. Запис про видачу свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту заноситься у книгу в графі «Рік вступу до даного закла-ду» — «екстерн».

6.19. Екстерни, які пройшли атестацію на атестат про повну загальну середню освіту, золотою медаллю «За високі досягнен-ня у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні» не нагороджуються.

7. Атестація за результатами річного оцінювання7.1. Атестація учнів загальноосвітніх санаторних шкіл-інтер-

натів для хворих дітей у період їх перебування у цих закладах, спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з на-слідками поліомієліту і церебральним паралічем, складними по-рушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, глухих і зі слабим слухом, сліпих і слабозорих, а також учнів вечірніх (змінних) спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для сліпих і слабозорих, глухих і зі слабим слухом здійснюється на основі річного оцінювання у випускному класі.

7.2. Учні, які за станом здоров’я звільняються від атестації, мають право атестуватися за результатами річного оцінювання у випускному класі.

Для проходження атестації в цьому випадку необхідно подати до комісії такі документи:

заява батьків учня або осіб, які їх замінюють;довідка лікарсько-контрольної комісії, завірена печаткою лі-кувальної установи.7.3. За рішеннями Міністерства освіти і науки України, Мініс-

терства охорони здоров’я України, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки, охорони здоров’я облас-них, Київської та Севастопольської міських державних адмініст-рацій учні, які проживають (проживали) у зонах безумовного чи гарантованого добровільного відселення у зв’язку з аварією на Чор-нобильській АЕС та зонах стихійного лиха, можуть бути атестовані за результатами річного оцінювання у випускному класі.

Підставою для звільнення від атестації є рішення педагогіч-ної ради, видається наказ керівника навчального закладу.

7.4. Учні випускних класів, які беруть участь у міжнарод-них олімпіадах, спортивних змаганнях, конкурсах, виставках,

••

190

що мають статус міжнародних і проходять у період атестації, атестуються за результатами річного оцінювання.

7.5. Учасники міжнародних олімпіад, спортивних змагань, конкурсів, призери III та учасники IV етапів Всеукраїнських уч-нівських олімпіад, III етапу конкурсів-захистів науково-дослід-ницьких робіт Малої академії наук звільняються від атестації з предметів, з яких вони стали призерами. До атестата про повну загальну середню освіту виставляється з цих предметів підсум-кова оцінка 12 балів.

7.6. Учасники весняних відбірково-тренувальних зборів з підготовки до олімпіад, змагань, конкурсів, які мають статус міжнародних, звільняються від атестації; підсумкові оцінки їм виставляються за результатами річного оцінювання.

8. Апеляційні комісії. Подання та розгляд апеляцій8.1. Для забезпечення об’єктивного проведення атестації від-

повідними органами управління освітою створюються апеляцій-ні комісії з кожного предмета.

8.2. Чисельність і склад апеляційних комісій затверджують-ся відповідними органами управління освітою органів місцевого самоврядування або виконавчої влади.

8.3. Результати атестації можуть бути оскаржені до апеляцій-ної комісії учнями, їх батьками або особами, які їх замінюють, протягом 10 днів після її проведення.

9. Контроль за дотриманням вимог проведення атестації9.1. Контроль за дотриманням вимог організації та проведення

атестації покладається на відповідні органи управління освітою.9.2. Наслідки проведення атестації щорічно до 15 липня уза-

гальнюються та аналізуються відповідними органами управлін-ня освітою.

9.3. Узагальнена інформація Міністерству освіти і науки України подається відповідними органами управління освітою до 1 серпня.

Начальник головногоуправління змісту освіти

П. Б. Полянський

191

Про проведення державної підсумкової атестації з математики у 9 та 11 (12) класах загальноосвітніх навчальних закладіву 2003–2004 навчальному році

ЛИСТМіністерства освіти і науки Українивід 13.02.2004 р. № 1/11–615

Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Інститути післядипломної педагогічної освіти Міністерство освіти і науки України повідомляє, що згід-но з «Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», затвердже-ним наказом Міністерства освіти і науки України 14.12.2000 р. № 588 та зареєстрованим у Мін’юсті України 19.12.2000 р. № 925/5146, листом Міністерства освіти і науки України «Про порядок закінчення навчального року та проведення держав-ної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів у 2003– 2004 навчальному році» від 29.01.2004 р. № 1/9–39 визначено порядок проведення атестації з математики:

у 9 класах — з алгебри (письмово) за посібником «Збірник за-вдань для державної підсумкової атестації з алгебри. 9 клас» за редакцією Слєпкань З. І. — Харків: «Гімназія», 2004 р.у 11 (12) класах — з алгебри та початків аналізу і з геометрії, окремо з кожного предмета, за одним із двох варіантів (за ви-бором навчального закладу):- усно за білетами, затвердженими Міністерством освіти і на-уки України;- письмово за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації з математики. Алгебра та початки аналізу. 11 клас» та «Збірником завдань для державної підсумкової атеста-ції з математики. Геометрія. 11 клас» за редакцією Слєп-кань З. І. — Харків: «Гімназія», 2002, 2003, 2004 рр.Державна підсумкова атестація з алгебри в 9 класах проводить-

ся протягом двох астрономічних годин за вказаним посібником.Посібник «Збірник завдань для державної підсумкової атес-

тації з алгебри. 9 клас» складається з двох частин.Перша частина містить 150 варіантів по 12 завдань у кож-

ному варіанті, сформульованих у тестовій формі. Усі завдання

•

•

192

першої частини є «закритими» завданнями з вибором відповіді. Для кожного із завдань запропоновано чотири варіанти від-повіді, з яких тільки один варіант відповіді правильний. Задачі першої частини відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів.

Друга частина посібника містить 150 варіантів по 7 завдань у кожному варіанті, які розподілено за трьома рівнями складності:

№ 1–3 — достатнього;№ 4–5 — високого;№ 6–7 — поглибленого.Учні загальноосвітніх класів виконують завдання за такою

схемою.Перша частина атестаційної роботи:дванадцять завдань у тестовій формі.Друга частина атестаційної роботи:одне завдання на вибір (1 або 2);текстова задача (3);одне завдання на вибір (4 або 5).Дванадцять завдань у тестовій формі (перша частина атеста-

ційної роботи) мають алгоритмічний характер. Їх розв’язання потребує від учня уміння розпізнавати основні математичні об’єкти та виконувати завдання за відомими алгоритмами в стан-дартних ситуаціях.

Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правиль-но, якщо в таблиці відповідей записана тільки одна буква, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен на-водити будь-які міркування, що пояснюють його вибір. Йому слід тільки заповнити перший і другий рядки таблиці в атестаційно-му бланку:

№ завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Правильна від-повідь

Позначка вчи-теля

Перший рядок таблиці — це номер задачі. У другому рядку учень записує букву обраної відповіді відповідної задачі. Напри-клад, стовпчик

7

Б

+

•

•••

193

означає, що учень у сьомій задачі обрав відповідь Б. У третьому рядку вчитель позначає правильність виконаного завдання: зна-ком «+», якщо завдання виконано правильно, і знаком «-», якщо відповідь неправильна, відсутня або виправлена.

Кількість балів, які учень отримує за виконання першої части-ни атестаційної роботи, обчислюється за формулою:

k = (№ + 1)/2,де k — бали;№ — кількість правильно розв’язаних задач;(№ + 1)/2 — ціла частина числа (№ + 1)/2.Тобто якщо учень правильно розв’язав одну або дві задачі з два-

надцяти запропонованих, він отримує 1 бал, три або чотири зада-чі — 2 бали, п’ять або шість задач — 3 бали, сім або вісім задач — 4 бали, дев’ять або десять задач — 5 балів, одинадцять або дванад-цять задач — 6 балів.

Отже, максимальна кількість балів, яку може отримати учень, розв’язавши завдання першої частини атестаційної робо-ти, дорівнює шести.

Достатньому рівню навчальних досягнень відповідають за-вдання 1–3 (їх позначено символом №). Розв’язання цих за-вдань супроводжується необхідним обґрунтуванням. Із двох завдань (1 і 2) учневі достатньо розв’язати одне на його вибір. Безумовно, учень може розв’язати кожне з них, але зараховано буде тільки одне, з яким він впорався краще. Завдання 3 (зада-ча на складання рівняння або системи рівнянь) є обов’язковим для виконання.

Правильне розв’язання кожного завдання цього блоку оці-нюється двома балами. Отже, максимальна кількість балів, яку учень може отримати за правильно виконані завдання цього бло-ку (1 і 3 або 2 і 3), дорівнює чотирьом.

Високому рівню навчальних досягнень учнів загальноосвітніх класів відповідають завдання 4 та 5 (їх позначено символом №). При розв’язуванні цих завдань учень має виявити варіативність мислення і вміння обирати раціональний шлях розв’язання. У цьому блоці учень обирає одне із завдань: 4 або 5. Його пра-вильне розв’язання оцінюється двома балами. Екзаменатор оці-нює тільки одне із запропонованих завдань.

Отже, максимальна кількість балів, яку може отримати учень, розв’язавши завдання другої частини атестаційної робо-ти, дорівнює шести.

Слід зауважити, що розв’язання учнем обох завдань (1 і 2 або 4 і 5) не може компенсувати помилок, які він зробив при вико-нанні інших завдань, і не дає додаткових балів.

194

При оцінюванні завдань 1–5 другої частини атестаційної ро-боти треба керуватись таким: якщо учень знайшов правильний шлях розв’язання, але зробив арифметичну (технічну) помилку, то це не повинно призвести до втрати більш ніж одного бала.

Учні класів з поглибленим вивченням математики викону-ють тільки завдання 1–7 другої частини атестаційної роботи за такою схемою:

усі завдання 1–3 достатнього рівня;усі завдання 4–5 високого рівня;одне завдання на вибір (6 або 7) із двох завдань поглиблено-го рівня.Кожне правильно розв’язане завдання оцінюється двома

балами.Отже, правильне розв’язання трьох завдань першого блоку,

двох завдань другого блоку, одного завдання третього блоку дає можливість учневі класу з поглибленим вивченням математики отримати максимальну оцінку 12 балів.

Слід зауважити, що розв’язання учнем обох завдань (6 і 7) не може компенсувати помилок, які він зробив при виконанні інших завдань, і не дає додаткових балів.

Варіанти завдань першої частини атестаційної роботи добира-ють загальноосвітні навчальні заклади, варіанти другої частини атестаційної роботи визначають Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за вказа-ним посібником.

При доборі завдань слід керуватися таким: кількість варіан-тів першої частини атестаційної роботи добирається загальноос-вітніми навчальними закладами за чисельністю учнів у класах. Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій визначають чотири варіанти другої частини атестаційної роботи.

З огляду на це кожен учень у класі має виконувати окремий варіант першої частини атестаційної роботи та один із чотирьох варіантів, запропонованих класу, другої частини атестаційної роботи.

Перед початком атестації учні почергово вибирають атеста-ційні бланки (як білети) для виконання першої частини атеста-ційної роботи. Номери варіантів завдань у тестовій формі зано-сяться до протоколу встановленого зразка.

На виконання завдань першої частини атестаційної роботи відводиться не більше як 40 хвилин. Відлік часу починається

•••

195

з моменту початку роботи учнів над завданнями. Після закін-чення часу, відведеного для виконання першої частини робо-ти, екзаменатор збирає атестаційні бланки із вказаними учнем відповідями. Учні ж продовжують виконувати другу частину атестаційної роботи на листках зі штампом відповідного за-гальноосвітнього навчального закладу. Атестаційні бланки ад-міністрація загальноосвітнього навчального закладу готує за-здалегідь (додаток № 1).

У 11 (12) класах пропонується дві форми проведення державної підсумкової атестації з математики окремо з кожного предмета — з алгебри та початків аналізу і з геометрії — усна та письмова.

Форму проведення державної підсумкової атестації обирає навчальний заклад з урахуванням побажань учнів.

Завдання для проведення письмової атестації з математики визначатимуться із «Збірника завдань для державної підсумко-вої атестації з математики. Алгебра та початки аналізу. 11 клас», «Збірника завдань для державної підсумкової атестації з матема-тики. Геометрія 11 клас» за редакцією Слєпкань З. І. — Харків: «Гімназія», 2002, 2003, 2004 рр.

Варіанти завдань із алгебри і початків аналізу та з геомет-рії визначають загальноосвітні навчальні заклади за вказаним посібником.

На виконання завдання з алгебри та початків аналізу відводить-ся 2 астрономічні години, з геометрії — 2,5 астрономічні години.

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсум-кової атестації з математики в 11 (12) класах загальноосвітніх навчальних закладів викладені у листі Міністерства освіти і на-уки України від 13.02.2002 р. № 1/9–65 (Інформаційний збір-ник МОН № 5–6 2002 р., науково-методичний журнал «Матема-тика в школі» № 2 за 2002 р., № 3 за 2004 р.).

Заступник міністра В. О. Огнев’юк

196

Ч а с т и н а I VОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

Про апробацію «Інструкції про організаціюі проведення контролю в умовах семестровоїсистеми оцінювання навчальних досягненьучнів 5–11 (12) класів загальноосвітніхнавчальних закладів»

НАКАЗМіністерства освіти і науки Українивід 25 червня 2004 р. № 540

З метою здійснення апробації «Інструкції про організацію і проведення контролю в умовах семестрової системи оцінюван-ня навчальних досягнень учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів»

НАКАЗУЮ:1. Начальникам управлінь освіти і науки Харківської, Чер-

каської, Полтавської обласних державниx адміністрацій здійс-нити апробацію зазначеної Інструкції та надіслати свої пропози-ції і зауваження департаменту загальної середньої та дошкільної освіти до 01.11.04 року (додається).

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (По-лянський П. Б.) спільно з Науково-методичним центром серед-ньої освіти (Завалевський Ю. І.) забезпечити організацію апро-бації зазначеної Інструкції та її доопрацювання до 01.12.04 р.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Заступник міністраВ. О. Огнев’юк

197

Додаток до наказуМіністерства освіти і науки України

від 25.06.04 № 540

Інструкція про організацію і проведення контролю в умовах семестрової системи оцінювання навчальних досягнень учнів5–11 (12)-х класів загальноосвітніхнавчальних закладів

1. Загальні положення1.1. Ця інструкція розроблена з метою реалізації постанови

Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх нав-чальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» від 16.11.00 № 1717; Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» від 14.06.00 № 964; Положення про держав-ну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і на-уки України від 14.12.00 № 588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.00 р. за № 925/5146; «Положення про зо-лоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні» від 13.12.00 № 584 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.12.00 р. за № 924/5145; Інструк-ції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів і форм власності, затвер-женої наказом Міністерства освіти і науки України від 05.02.01 № 44 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 08.02.01 р. за № 120/5311, і визначає порядок організації контролю за нав-чальними досягненнями учнів (вихованців) та оформлення клас-них журналів у загальноосвітніх навчальних закладах.

1.2. Нормативними документами та рекомендаціями Мініс-терства освіти і науки України запроваджено семестрову систему навчально-виховного процесу. У зв’язку з цим основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів встановлено тематичне оцінювання та державну підсумкову атестацію. Доцільність поточ-ного оцінювання, як інструмента оперативного керування навчаль-ним процесом, і навчальних екскурсій визначається вчителем.

198

Обов’язковому оцінюванню підлягають результати вивчення предметів інваріантної частини навчального плану; як правило, оцінюються спецкурси, курси за вибором, навчальна практика.

Не підлягають оцінюванню факультативи та індивідуальні заняття, проведення яких фіксуються в окремих (спеціальних) журналах.

1.3. Оцінювання відбувається на основі Критеріїв оцінюван-ня рівня навчальних досягнень учнів, затверджених спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педаго-гічних наук України від 04.09.00 № 428/48 «Про запроваджен-ня 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень у сис-темі загальної середньої освіти». Відповідальність за якість та об’єктивність оцінювання покладається на вчителя та керівника загальноосвітнього навчального закладу.

2. Тематичне оцінювання2.1. Загальні поняття

2.1.1. Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчаль-них досягнень учнів з певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з того чи іншого предмета.

2.1.2. Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фак-тичний рівень навчальних досягнень учнів при вивченні теми (її частини, сукупності тем).

2.1.3. Скоригований тематичний бал (СТБ) — бал, що вистав-ляється за результатами повторного тематичного оцінювання.

2.1.4. Типовими формами тематичного оцінювання за спосо-бом встановлення рівня навчальних досягнень учнів є:

усне (опитування, співбесіди тощо);письмове (тестування, диктант, контрольна, експерименталь-на, практична, лабораторна роботи, опис технологічного про-цесу, складання творчого проекту тощо);комп’ютерне тестування.Можливе також поєднання цих форм.2.1.5. Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі

(диктанти, контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачаєть-ся наявність зошитів (окремих аркушів), які зберігаються у нав-чальному закладі до кінця навчального року. Їх мінімальна кіль-кість визначається Міністерством освіти і науки України.

2.2. Технологія тематичного оцінювання

2.2.1. На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вив-

••

•

199

чення; загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінюван-ня, прикладами завдань; терміном і формою проведення тема-тичного оцінювання, запропонувати список навчальних посіб-ників. Форми і тривалість (не більше 2-х академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

2.2.2. Тематичне оцінювання має враховувати всі види на-вчальної діяльності учнів, передбачені навчальними програмами (практичні, контрольні, самостійні, лабораторні роботи, твори тощо), про які обов’язково інформує вчитель перед вивченням теми. Тематичний бал виставляється з їх урахуванням. Особли-вості виставлення тематичних балів регламентуються інструк-тивно-методичними листами з предметів.

2.2.3. При складанні завдань для тематичного оцінювання вчитель повинен орієнтуватися на рівень вимог навчальних про-грам, Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, у тому числі в старших класах — на рівень завдань державної підсум-кової атестації з предметів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з певного предмета є універсальними для всіх профілів навчання.

2.2.4. Тематичне оцінювання, як правило, проводиться у на-вчальний час.

2.2.5. Тематичний бал за згодою учня може бути виставлений автоматично на основі поточних балів та балів, отриманих ним за виконання всіх обов’язкових видів робіт з урахуванням його активної навчальної діяльності при вивченні теми. Тематичний бал, виставлений автоматично, корегуванню не підлягає.

2.2.6. Коригування тематичного балу відбувається, як прави-ло, не пізніше десяти днів після виставлення тематичного балу.

2.2.7. Мінімально-достатню кількість тематичних оцінювань з предметів протягом навчального року визначає Міністерство освіти і науки України.

2.2.8. Для раціональної організації тематичного оцінювання складається графік його проведення на І та ІІ семестри. Упро-довж тижня в учня може бути не більше трьох тематичних оці-нювань; протягом навчального дня, як правило, — не більше одного. Два тематичних оцінювання в день можуть бути запла-новані виключно для різних за видом навантаження предметів. Наприклад, контрольна робота з алгебри (переважне розумове навантаження) і спортивні змагання з фізичної культури (пере-важне фізичне навантаження).

200

2.2.9. З метою оптимального використання навчального часу контрольні роботи (діагностичні роботи, директорські кон-трольні роботи тощо) та інші форми моніторингу навчальних досягнень учнів, що організуються керівництвом навчально-го закладу або органами управління освітою, проводяться під час запланованого вчителем тематичного оцінювання. У таких випадках вчитель позбавляється необхідності проводити пов-торне тематичне оцінювання. Зміст зазначених робіт повинен містити навчальний матеріал з тем, які вже вивчено, і з яких проведено або планується найближчим часом проведення тема-тичного оцінювання.

2.2.10. Результати перевірки робочих зошитів враховують-ся при виставленні тематичного або семестрового балу (в залеж-ності від специфіки предмета) лише з математики, української мови та мов національних меншин. Вимоги до перевірки зошитів регламентуються Міністерством освіти і науки України.

2.3. Виставлення тематичних балів до класного журналу

2.3.1. Бали за обов’язкові поточні роботи виставляють-ся до журналу в клітинки, що відповідають датам проведення уроків. Якщо учень був відсутній на уроці, у цій клітинці ста-виться «н» і через риску в тій же клітинці виставляється бал піс-ля виконання цієї роботи.

Наприклад:04.09.

К. р.

Н/9

2.3.2. Бал за тематичне оцінювання виставляється до класно-го журналу в клітинку з написом ТБ (без дати).

2.3.3. Скоригований тематичний бал (СТБ) виставляється у наступну клітинку класного журналу (без дати).

2.3.4. Тематичне оцінювання з іноземної мови проводитися наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності з кожного виду окремо (аудіювання, говоріння, читання, письмо). У класному журналі робиться такий запис.

ТБ Ауд. *СТБТБ Чи-тання

СТБТБ Го-

ворінняСТБ

ТБ Письмо

СТБ

2.3.5. Скоригований тематичний бал не може бути нижчим за тематичний.

201

2.3.6. Скоригований тематичний бал виставляється лише уч-ням, які брали участь у повторному тематичному оцінюванні.

3. Семестрове оцінювання3.1. Загальні поняття

3.1.1. Семестрове оцінювання — форма контролю рівня нав-чальних досягнень учнів за результатами семестру.

3.1.2. Семестровий бал (СБ) — бал, що виставляється на ос-нові тематичних (скоригованих тематичних) балів.

3.1.3. Скоригований семестровий бал (ССБ) — бал, що вистав-ляється за результатами повторного семестрового оцінювання.

3.2. Технологія семестрового оцінювання

3.2.1. Семестровий бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ) або скоригованих тематичних балів (СТБ).

3.2.2. Семестрові роботи як окремі підсумкові роботи не про-водяться.

3.2.3. Семестровий бал має бути наближеним до середнього арифметичного від суми скоригованих тематичних балів. При цьому мають враховуватися динаміка (зміна) особистих нав-чальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту, ступінь узагальнення ма-теріалу тощо).

Наприклад:

Тематичні бали Семестровий бал

1 тема 2 тема 3 тема Варіанти виставлення балів

4 7 9

Якщо тема 3 найбільш важлива і базується на змісті попередніх, тоді можна поставити 8

Якщо тема 2 найбільш важлива, тоді можна поставити 7

Якщо тема 1 найбільш важлива, тоді можна поставити 6

12 12 10 Якщо більш важливою є тема 3, тоді можна ставити 11

10 12 12Якщо більш важливими є теми 2 або 3, тоді можна ста-вити 12

3.2.4. У загальноосвітніх навчальних закладах, в яких за-стосовується рейтингова система оцінювання, може бути запро-ваджено шкалу критеріїв для переведення рейтингових балів у тематичні.

3.2.5. Учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обстави-ни, участь у змаганнях та інше) не мали змоги коригувати тематич-ні бали, мають право коригувати семестровий. У таких випадках учні, батьки (особи, які їх замінюють) звертаються до директора з заявою на проведення повторного оцінювання, в якій пояснюють причину проведення повторного семестрового оцінювання.

202

3.2.6. Зміст матеріалу, що виноситься на повторне семестрове оцінювання, повинен охоплювати зміст тем, що вивчалися про-тягом семестру.

3.2.7. Повторне семестрове оцінювання проводиться протягом 10 днів після виставлення семестрового балу. За рішенням дирек-тора загальноосвітнього навчального закладу в деяких випадках термін повторного семестрового оцінювання може бути подовжено.

3.2.8. Скоригований семестровий бал виставляється лише тим учням, які його підвищували. Скоригований семестровий бал не може бути нижчим за семестровий.

3.2.9. Клітинки семестрового та семестрового скоригованого балу (у разі його застосування) мають бути заповнені: за підсум-ками І семестру — на початок ІІ семестру, за підсумками ІІ се-местру — до виставлення річних балів.

3.3. Виставлення семестрових балів до класного журналу

3.3.1. При виставленні семестрового балу у класному журналі робиться такий запис:

СБІ сем.

ССБІ сем.

П.І.Б. учня 10 11

П.І.Б. учня 11 -

П.І.Б. учня 9 9

3.3.2. Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у клітинку «СБ» виставляється н/а. Такий учень може бути до-пущений до повторного семестрового оцінювання.

3.3.3. Семестровий бал з української мови та мов національ-них меншин виставляється на основі результатів тематичного оцінювання навичок чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письма), а також перевірки зошитів. З таких різновидів діяльності, як аудіювання, читан-ня мовчки, письмовий переказ (твір) оцінювання здійснюється фронтально, його результати фіксуються в окремих клітинках з позначенням дати. Оцінювання діалогу, усного переказу, усно-го твору, читання вголос здійснюється індивідуально протягом семестру без передбачення для цієї перевірки окремих уроків.

Наприклад:

Зо-ши-ти

Дата Ауд.

Дата Чит.

мовчки

Чит. вго-лос

Діа-лог

Усний переказ

(твір)

Дата Контрольний

письмовий пере-каз (твір)

СБ ССБ

П.І.Б.

203

4. Річне оцінювання4.1. Загальні поняття

4.1.1. Річне оцінювання — форма контролю рівня навчальних досягнень учнів за результатами навчального року.

4.1.2. Річний бал (РБ) — бал, що виставляється на основі під-сумкових семестрових балів.

4.1.3. Скоригований річний бал (СРБ) — бал, що виставляєть-ся за результатами повторного річного оцінювання.

4.2. Технологія річного оцінювання

4.2.1. Річний бал виставляється на основі підсумкових семес-трових балів.

4.2.2. Річна робота, як окрема робота, не проводиться.4.2.3. Учні 5–8-х, 10-х класів мають право на підвищення річ-

ного балу з усіх предметів.4.2.4. Учні 9-х та 11 (12)-х класів можуть підвищувати річ-

ні бали з предметів, які не виносяться на державну підсумкову атестацію.

4.2.5. Для організації повторного річного оцінювання за за-явою учнів або їх батьків (осіб, які їх замінюють), поданої протя-гом п’яти днів після виставлення річного балу, наказом дирек-тора створюється комісія для її проведення. До її складу входять директор загальноосвітнього навчального закладу, заступник директора, голови шкільних методичних об’єднань, вчителі з предметів повторного оцінювання.

4.2.6. Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджують-ся директором (заступником директора) навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протя-гом навчального року.

4.2.7. За результатами повторного річного оцінювання оформ-люється протокол і виставляється скоригований річний бал (СРБ).

4.2.8. Скоригований річний бал виставляється лише учням, які брали участь у повторному річному оцінюванні.

4.2.9. Коригування результатів семестрового та (або) річного оцінювання не дає підстав для нагородження випускника золо-тою чи срібною медалями.

4.3. Виставлення річних балів до класного журналу

4.3.1. При виставленні річних балів без урахування навчаль-ної практики у класному журналі робляться такі записи:

СБІІ сем.

ССБІІ сем.

РБ СРБ ПБ

П.І.Б.

204

4.3.2. При виставленні річних балів з урахуванням навчаль-ної практики у класному журналі робляться такі записи:

СБ ІІ сем. ССБ ІІ

сем.РБ СРБ НБ ПБ

П.І.Б.

5. Державна підсумкова атестація5.1. Загальні поняття

5.1.1. Державна підсумкова атестація — форма контролю за відповідністю освітнього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів І, ІІ, ІІІ ступенів навчальним програмам.

5.1.2. Державна підсумкова атестація проводиться у 4-х, 9-х, 11 (12)-х класах відповідно до Положення про державну під-сумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної серед-ньої освіти.

5.1.3. Атестаційний бал (АБ) виставляється за результатами державної підсумкової атестації.

5.2. Технологія проведення атестації

5.2.1. Державна підсумкова атестація проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихован-ців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.12.00 № 588 та зареєст-рованого у Міністерстві юстиції України 19.12.00 р. за № 925/5146;

5.3. Виставлення атестаційних балів до класного журналу

5.3.1. У класному журналі з предметів, що виносяться на дер-жавну підсумкову атестацію, робиться такий запис:

РБ СРБ АБ ПБ

5.3.2. У клітинках «РБ», «СРБ», «АБ», «ПБ» дати на ставляться.5.3.3. Повторна атестація може проводитися у будь-якій

час, але не раніше ніж через 10 днів після закінчення атестації і не пізніше початку навчального року.

6. Підсумкове оцінювання6.1. Загальні поняття

6.1.1. Підсумковий бал (ПБ) — бал, що відповідає освітньому рівню (базова або повна загальна середня освіта) учнів чи рівню навчальних досягнень учнів за рік.

6.1.2. Бал за навчальну практику (НБ) — бал, що виставляєть-ся після проходження практики, виконання дослідних робіт у системі малої Академії, проведення експериментів тощо.

205

6.2. Технологія підсумкового оцінювання

6.2.1. Організація навчальної практики регламентується Міністерством освіти і науки України. Предмети, з яких вона проводиться, визначаються загальноосвітнім навчальним закла-дом на початку навчального року.

6.2.2. Всі заняття навчальної практики мають бути зафіксо-вані у класному журналі.

Заняття навчальної практики в 5–8-х класах фіксуються на ок-ремих сторінках класного журналу і можуть не оцінюватися.

У 10-х класах зміст навчальної практики має відповідати профілю навчання і тому записується на сторінках відповідного предмета та оцінюється за 12-бальною шкалою.

6.2.3. Бал за навчальну практику враховується один раз при виставленні підсумкового річного балу і підвищенню не підлягає.

6.2.4. Підсумковий бал (ПБ) у 5–8-х класах виставляється на підставі річного, (річного скоригованого) балу і балу за навчальну практику, якщо її передбачено робочим навчальним планом загаль-ноосвітнього навчального закладу і вона підлягала оцінюванню.

6.2.5. Підсумковий бал для учнів 10-х класів виставляється на підставі річного (річного скоригованого) балу, балу за нав-чальну практику, навчальних зборів з допризовної підготовки (санітарно-медичної підготовки).

6.2.6. Підсумковий бал (ПБ) з предметів, з яких учень про-ходив державну підсумкову атестацію (9-ті та 11 (12)-ті класи), виставляється на підставі річного та атестаційного балів з ураху-ванням балів за семестри. З інших предметів підсумковий бал є річним (річним скоригованим) балом.

6.3. Виставлення річних та підсумкових балів до класно-

го журналу

6.3.1. При виставленні підсумкових балів для учнів 5–8-х класів, якщо в них не проводилася (не оцінювалася) навчальна практика, у класному журналі робляться такі записи:

СБІІ сем.

ССБІІ сем.

РБ СРБ ПБ

П.І.Б.

6.3.2. При виставленні підсумкових балів для учнів 5–8-х та 10-х класів у класному журналі робляться такі записи (з ураху-ванням навчальної практики):

СБІІ сем.

ССБІІ сем.

РБ СРБ НБ ПБ

П.І.Б.

206

6.3.3. При виставленні підсумкових балів для учнів 9-х та 11 (12)-х класів у класному журналі робляться такі записи (з ураху-ванням державної підсумкової атестації):

СБ ІІ сем.ССБ ІІ

сем.РБ СРБ АБ ПБ

П.І.Б.

6.3.4. Якщо учні 9-х або 11 (12)-х класів підлягають повтор-ній державній атестації, атестаційний бал для цих учнів вистав-ляється після підсумкового і є остаточним.

___________* скориговані тематичні, семестрові, річні бали виставляються лише тим уч-

ням, які їх підвищували;** бали за навчальну практику обов’язково виставляються учням 10-х класів,

учням 5–8-х класів — за рішенням керівництва та (або) вчителя навчального закладу.

*** у клітинках для річних, семестрових, атестаційних, підсумкових та від-повідних скоригованих балів дати не ставляться.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики

Складовими навчальних досягнень учнів з курсу математи-ки є засвоєння ними інформації, власне теоретичного матеріа-лу й навчальна діяльність. Остання виражається в уміннях і навичках застосовувати набуті знання у практичній роботі для розв’язування задач і вправ та у повсякденному житті.

Засвоєння навчального матеріалу і навчальна діяльність уч-нів неоднорідні і мають різнорівневий характер:

І — початковий рівень: у результаті вивчення навчального матеріалу учень здатний:

назвати математичний об’єкт (вираз, формули, геометричну фі-гуру, символ), але тільки тоді, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонований йому безпосередньо;за допомогою вчителя виконувати елементарні завдання.ІІ — середній рівень: учень може повторити інформацію, опе-

рації, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ — достатній рівень: учень самостійно застосовує знан-ня у стандартних ситуаціях, вміє виконувати математичні опе-рації, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

•

•

207

IV — високий рівень: учень у межах вимог навчальної про-грами здатний самостійно орієнтуватися у нових для нього си-туаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше способи розв’язання.

Засвоєння навчального матеріалу і формування навчальної діяльності учнів підпорядковане принципу ієрархії рівнів, коли учень не може вийти на новий, якщо не оволодів навчальними елементами (діями) на попередньому рівні.

Оцінювання якості підготовки учнів з математики здійс-нюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знання-ми, який можна виявити у процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу при розв’язування задач і вправ.

Оцінювання здійснюється у системі тематичного контролю знань, коли бали виставляються за вивчення окремих тем, роз-ділів та під час державної підсумкової атестації.

Критерії для підсумкового (тематичного) оцінювання

навчальних досягнень учнів

Рівні навчаль-них досягнень

Ба-ли

Критерії навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень здатний розпізнати один із кількох запропонова-них математичних об’єктів (символів, виразів, геомет-ричних фігур тощо), вирізнивши його серед інших; про-читати й записати числа, переписати запропонований математичний вираз, формулу; зобразити найпростіші геометричні фігури (намалювати ескіз)

2Учень здатний виконати однокрокові дії з числами, най-простішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір

3Учень здатний співставити запропоновані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостя-ми; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній

4

Учень здатний відтворити означення математичних понять і формулювання тверджень, назвати елементи математич-них об’єктів; формулює деякі властивості математичних об’єктів, виконати за зразком завдання обов’язкового рівня

5

Учень здатний ілюструвати означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання мате-матичних дій прикладами із пояснень вчителя або з під-ручника; розв’язує завдання обов’язкового рівня за відо-мими алгоритмами з частковим поясненням

6

Учень здатний ілюструвати означення математичних по-нять, формулювань теорем і правил виконання матема-тичних дій власними прикладами; самостійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням; записує математичний вираз, формулу за словесним фор-мулюванням і навпаки

208

III. Достатній

7

Учень здатний може застосувати означення математич-них понять та їх властивостей для розв’язання завдань у знайомих ситуаціях; знає залежності між елементами математичних об’єктів; самостійно виправляє помилки, на які йому вказано; розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень

8

Учень володіє визначеним програмою навчальним ма-теріалом; розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням; частково аргументує математич-ні міркування й розв’язування завдань

9

Учень достатньо володіє визначеним програмою навчаль-ним матеріалом; самостійно виконує завдання у знайо-мих ситуаціях з достатнім поясненням, виправляє допу-щені помилки, аргументує обгрунтування математичних тверджень, розв’язує завдання з достатнім поясненням

IV. Високий

10

Знання, вміння і навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема: учень усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити пере-дбачені програмою математичні твердження з достатнім обгрунтуванням; розв’язує завдання з повним пояснен-ням і обгрунтуванням

11

Учень може правильно висловлювати відповідні матема-тичні міркування, переконливо аргументувати їх; може використовувати набуті знання і вміння у незнайомих для нього ситуаціях; знає передбачені програмою основ-ні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обгрунтуванням

12

Учень у повній мірі і на високому якісному рівні опанував програмовий матеріал, у межах вимог навчальної про-грами виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання

209

Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності

Наказ № 305 від 18.08.98Зареєстровано в Міністерстві юстиції України24 вересня 1998 р № 598/3038

Відповідно до Закону «Про освіту» та на виконання рішення ко-легії Міністерства освіти України від 29 липня 1998 року «Про стан і перспективи проведення учнівських олімпіад» і з метою створен-ня належних умов для виявлення та підтримки обдарованої мо-лоді, розвитку її інтересів, схильностей та природних обдарувань

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про Всеукраїнські учнівські олім-

піади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-за-хисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майс-терності (додається).

2. Структурним підрозділам Міністерства освіти України, Ін-ституту змісту і методів навчання спільно з Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити організацію і проведення учнівських олімпіад, тур-нірів і конкурсів відповідно до цього Положення.

3. Вважати таким, що втратило чинність, Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затверджене відповідно наказом Міністерства освіти України від 15.02.95 р. № 39, за-реєстроване в Мін’юсті 12.04.95 р. за № 101/637.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Савченко О. Я.

Міністр М. З. Згуровський

210

ЗатвердженоНаказом Міністерства освіти України

18.08.98 № 305

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України

24 вересня 1998 р.за № 598/3038

Положення про Всеукраїнські учнівськіолімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності

1. Загальні положення1.1. Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін

проводяться щороку серед учнів середніх і професійно-техніч-них закладів освіти з таких базових дисциплін: українська мова та література, історія, основи правознавства, іноземні мови (анг-лійська, німецька, французька, іспанська), математика, фізика, хімія, біологія, географія, основи інформатики і обчислювальної техніки, трудове навчання, основи економіки.

Всеукраїнські конкурси фахової майстерності, олімпіади зі спеціальних дисциплін проводяться щороку серед учнів випуск-них груп професійно-технічних закладів освіти.

Всеукраїнські конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук та наукових товариств учнів проводяться щороку за такими профілями:

філології та мистецтвознавства;фізико-математичний;обчислювальної техніки і програмування;хіміко-біологічний;історико-географічний;техніко-технологічний.Всеукраїнські турніри юних фізиків, астрономів, математи-

ків, хіміків, істориків проводяться щороку серед учнів середніх і професійно-технічних закладів освіти з відповідних дисциплін. З ініціативи організаційних комітетів та за наявності відповід-них фінансових можливостей проводиться турнір юних винахід-ників і раціоналізаторів (базова дисципліна — фізика).

При виникненні потреби та за наявності фінансових можли-востей за наказом Міністерства освіти України можуть прово-дитись олімпіади, турніри та конкурси (державного масштабу)

••••••

211

з інших базових і спеціальних дисциплін, а також спеціальні комплексні олімпіади для учнів початкової школи. Правила про-ведення таких олімпіад, конкурсів та турнірів затверджуються Міністерством освіти України.

Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, управ-ліннями освіти обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій можуть проводитись олімпіади з мови і літератури національних меншин, що проживають в Україні, та інші олімпіади, конкурси, турніри.

За бажанням учасник має право, на загальних засадах, бра-ти участь у змаганнях серед учнів старших (порівняно з класом (курсом) фактичного навчання) класів (курсів). Студенти вищих закладів освіти будь-якого рівня акредитації не мають права змагатись в учнівських олімпіадах, турнірах, конкурсах на будь-яких етапах.

1.2. Основними завданнями учнівських олімпіад з базових і спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, кон-курсів-захистів науково-дослідницьких робіт і турнірів є:

стимулювання творчого самовдосконалення дітей, учнівської молоді;виявлення та розвиток обдарованих учнів та надання їм до-помоги у виборі професії, залучення їх до навчання у вищих закладах освіти країни;формування творчого покоління молодих науковців та прак-тиків для різних галузей суспільного життя;підвищення інтересу до поглибленого вивчення базових, спе-ціальних та фахових дисциплін, прищеплення широким ко-лам учнівської молоді навичок дослідницької роботи;пропаганда досягнень науки, техніки та новітніх технологій, популяризація серед молоді робітничих професій;підведення підсумків роботи факультативів, гуртків, секцій, учнівських наукових товариств, активізація всіх форм поза-класної та позашкільної роботи з учнями;підвищення рівня викладання базових, спеціальних та фахо-вих дисциплін, фахової підготовки учнів;виявлення, поширення і впровадження в навчально-вихов-ний процес сучасних прийомів і методів навчання;залучення професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів вищих закладів освіти, працівників наукових за-кладів України до активної допомоги навчально-виховним закладам у справі поліпшення стану викладання дисциплін і підвищення рівня знань, умінь та навичок учнівської молоді;

•

•

•

•

•

•

•

•

•

212

формування команд для участі в міжнародних олімпіадах, конкурсах та турнірах.1.3. Керівником Всеукраїнських учнівських олімпіад, кон-

курсів і турнірів є Міністерство освіти України.1.4. Організатором та координатором Всеукраїнських уч-

нівських олімпіад і турнірів є Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України, на який покладається відповідаль-ність за організаційно-методичне забезпечення проведення від-повідних змагань.

1.5. Міністерство освіти України спільно (на рівних засадах) з Інститутом змісту і методів навчання Міністерства освіти Ук-раїни здійснюють контроль за дотриманням вимог даного Поло-ження при проведенні всіх етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів і турнірів.

1.6. Для організації та проведення олімпіад, конкурсів і тур-нірів створюються організаційні комітети, а для перевірки ви-конання завдань — журі. До проведення Всеукраїнських кон-курсів-захистів залучається Координаційна науково-методична рада Малої академії наук та представники наукових товариств учнів.

1.7. Для складання завдань олімпіад, конкурсів, турнірів орг-комітети створюють комісії, до яких входять фахівці відповідної галузі у складі не більше п’яти осіб. Члени комісії несуть персо-нальну відповідальність за науковий рівень змісту завдань та їх секретність до моменту оприлюднення. Надання підготовлених завдань будь-якій особі, яка не є членом комісії, категорично за-бороняється.

1.8. Для консультацій щодо розв’язання спірних питань в ро-боті журі (правильність перевірки та об’єктивність оцінювання робіт і визначення переможців олімпіад, конкурсів і турнірів) призначаються експерти-консультанти.

1.9. Переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад з ба-зових і спеціальних дисциплін, конкурсів-захистів науково-до-слідницьких робіт та конкурсів фахової майстерності визначають в особистій першості. Переможців Всеукраїнських турнірів ви-значають за результатами командної першості, а за умови, що всі змагання відповідного етапу турніру проходили в особистій пер-шості, — переможці турніру визначаються в особистій першості.

1.10. В олімпіадах, конкурсах і турнірах за згоди Міністерства освіти України у відповідності до чинного законодавства можуть брати участь учні середніх закладів освіти зарубіжних країн.

1.11. Всеукраїнські учнівські олімпіади всіх етапів, конкурси і турніри є очною формою змагань.

•

213

1.12. Учасники олімпіад, конкурсів, турнірів, за їх бажан-ням, отримують завдання і дають на них відповідь державною або іншою (національних меншин) мовою.

1.13. Вчителі середніх закладів освіти, викладачі та майстри виробничого навчання професійно-технічних закладів освіти, викладачі та наукові працівники вищих закладів освіти, науко-вих установ, працівники органів освіти, методичних та інших установ і організацій, які брали активну участь у підготовці уч-нів до змагань та проведенні цих заходів, можуть бути відзначені відомчими та іншими державними нагородами.

2. Проведення олімпіад, конкурсів і турнірів2.1. Олімпіади з базових дисциплін проводяться в чотири етапи:I етап — шкільні (училищні),II етап — районні (міські),III етап — обласні (в Автономній Республіці Крим — республі-канські, у містах Києві та Севастополі — міські),IV етап — на державному рівні.Проведення олімпіад I, II, III етапів, відповідно, з різних

предметів одночасно забороняється. На всіх етапах завдання го-туються окремо для кожного класу (курсу).

Конкурси фахової майстерності та олімпіади зі спеціальних дисциплін проводяться у три етапи: I етап — училищні (районні (міські) — не проводяться), II етап — обласні (в Автономній Рес-публіці Крим — республіканські, у Києві та Севастополі — місь-кі) та III етап — на державному рівні.

Конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт проводяться в три етапи: I етап — районні (міські), II етап — обласні (в Авто-номній Республіці Крим — республіканські, у Києві та Севасто-полі — міські) та III етап — на державному рівні.

Турніри проводяться в два етапи: I етап — між командами се-редніх та професійно-технічних закладів освіти та II етап — фі-нальний — на державному рівні. Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти обласних, Київської, Севас-топольської міських державних адміністрацій у відповідності до чинного Положення розробляють Положення про проведен-ня I, II, III етапів олімпіад з базових дисциплін, I, II етапів кон-курсів, олімпіад зі спеціальних дисциплін та I етапу турнірів.

2.2. I етап: шкільні (училищні) олімпіади — з базових та учи-лищні — зі спеціальних дисциплін, конкурси фахової майстер-ності, міжшкільний (міжучилищний) етап турнірів.

2.2.1. І етап олімпіад з базових дисциплін проводиться у жов-тні, конкурсів фахової майстерності та олімпіад зі спеціальних

•••

•

214

дисциплін — у березні, турнірів — у вересні-листопаді поточно-го року.

2.2.2. Персональний склад оргкомітетів та журі, експерти-консультанти І етапу олімпіад, конкурсів і турнірів, а також рішення відповідних оргкомітетів затверджуються наказами керівника закладу освіти.

2.2.3. Завдання для учасників олімпіад і конкурсів готують комісії, склад яких затверджується наказом керівника закладу освіти.

Турніри проводяться за завданнями оргкомітетів, які надси-лаються до середніх та професійно-технічних закладів освіти до 15 серпня поточного року.

2.2.4. Звіти про проведення олімпіад з базових дисциплін та заявки на участь команд у наступному етапі оргкомітети I етапу надсилають до районних (міських) оргкомітетів до 1 листопада поточного року.

Звіти про проведення олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурси фахової майстерності та заявки на участь команд в на-ступному етапі оргкомітети I етапу надсилають оргкомітетам обласних (в Автономній Республіці Крим — республіканським, в містах Києві та Севастополі — міським) олімпіад і конкурсів до 1 квітня наступного року.

Оргкомітети фінальних етапів турнірів розглядають заявки учасників і результати їх виступів у I етапі та надсилають учас-никам запрошення для участі у фінальному етапі турнірів.

2.3. II етап: районні (міські) олімпіади з базових дисциплін; І етап: районні (міські) конкурси-захисти науково-дослідниць-ких робіт.

2.3.1. II етап олімпіад з базових дисциплін та I етап конкурсів-захистів проводяться щороку у листопаді-грудні за завданнями обласних (в Автономній Республіці Крим — республіканського, у містах Києві та Севастополі — відповідно міжрегіонального та міського) інститутів удосконалення вчителів (післядипломної освіти), територіальних відділень Малої академії наук, розробле-ними спільно з журі. Кількість турів олімпіад, їхня тривалість та форми проведення визначаються Міністерством освіти Автоном-ної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій разом з оргкомітетами та журі відповідних олімпіад. Для складання за-вдань олімпіад створюються комісії, які затверджуються Мініс-терством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держав-них адміністрацій.

215

2.3.2. Персональний склад оргкомітетів і журі, в тому числі голови і його заступників, секретаря, експертів-консультантів олімпіад і конкурсів, а також рішення відповідних оргкомітетів затверджуються наказами відділу освіти районної (міської) дер-жавної адміністрації.

2.3.3. Звіти про проведення II етапу олімпіад з базових дис-циплін та заявки на участь в III етапі оргкомітети цих олім-піад надсилають відповідним обласним (в Автономній Респуб-ліці Крим — республіканському, в містах Києві та Севастополі — міським) оргкомітетам до 30 грудня поточного року, а про проведення I етапу конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт — до 10 січня наступного року.

2.4. III етап: обласні олімпіади з базових дисциплін; II етап: обласні олімпіади із спеціальних дисциплін, конкурси фахової майстерності, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт (в Автономній Республіці Крим — республіканські, у Києві та Севастополі — міські).

2.4.1. Персональний склад оргкомітетів і журі, в тому числі голови і його заступників, секретаря, експертів-консультантів III етапу олімпіад з базових дисциплін, II етапу олімпіад зі спе-ціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, а також рішення відповід-них оргкомітетів затверджуються наказами Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, управлінь освіти обласних, Київсь-кої та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2.4.2. III етап олімпіад з базових дисциплін, II етап конкурсів-захистів проводиться у січні-лютому, II етап олімпіад зі спеціаль-них дисциплін, конкурсів фахової майстерності — у квітні за гра-фіками, які встановлює щорічно Міністерство освіти України.

2.4.3. Умови проведення олімпіад із базових і спеціальних дисциплін і конкурсів фахової майстерності визначаються і затверджуються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської та Севастополь-ської міських державних адміністрацій. В умовах визначається кількісний склад, пропорційність представленості навчально-виховних закладів в олімпіадах і конкурсах, місце та інші питан-ня їх проведення з урахуванням місцевих можливостей. Кожна олімпіада проводиться в межах одного міста (містечка, селища).

2.4.4. Олімпіади з базових та спеціальних дисциплін, конкурси фахової майстерності та конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт проводяться за завданнями або рекомендаціями Міністерства освіти України та, у разі необхідності, за безпосередньої участі його представника, який стежить за дотриманням вимог даного Поло-

216

ження. Олімпіади з математики, фізики, хімії, інформатики і обчис-лювальної техніки проводяться не менше ніж у два тури. Кількість турів інших змагань, їх тривалість та форми проведення визначає Міністерство освіти України разом з оргкомітетами та журі відповід-них олімпіад. Якщо Міністерством освіти України надано тільки рекомендації щодо підготовки олімпіадних завдань, то для їх скла-дання створюються комісії, які затверджуються Міністерством ос-віти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2.4.5. Звіти про проведення III етапу Всеукраїнських учнівсь-ких олімпіад з базових дисциплін (додаток 1), заявки на участь команд у IV етапі олімпіад з базових дисциплін (додаток 2) орг-комітети надсилають до Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти України та оргкомітетам Всеукраїнських олімпіад (за місцем проведення) до 5 березня поточного року. За-явки на участь команд у III етапі конкурсів-захистів науково-до-слідницьких робіт — Управлінню гуманітарної освіти та вихо-вання Міністерства освіти України до 10 березня поточного року. Заявки на участь у III етапі олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності (додаток 3) оргкомітети надсила-ють до Головного управління професійно-технічної освіти Мініс-терства освіти України до 1 травня поточного року.

2.4.6. Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, уп-равління освіти обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій проводять відбірково-тренувальні збо-ри переможців III етапу олімпіад з базових дисциплін та II етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін і конкурсів — для формуван-ня, відповідно, складу команд на IV етап олімпіад з базових дис-циплін, III етап олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідниць-ких робіт, самостійно визначаючи кількісний склад учасників, тривалість та порядок проведення зборів. Персональний склад учасників зборів визначається за результатами, досягнутими (ба-лами, набраними) на відповідних змаганнях. Остаточний склад команд, що братимуть участь у наступному етапі змагань, фор-мується з урахуванням результатів проведення відбірково-тре-нувальних зборів.

2.5. IV етап — Державні олімпіади з базових дисциплін; III етап — Державні олімпіади зі спеціальних дисциплін, конкурси фахової майстерності, конкурси-захисти науково-дослідниць-ких робіт; фінальний етап турнірів.

2.5.1. Персональні склади оргкомітетів, журі та експерти-кон-сультанти олімпіад, конкурсів і турнірів, а також рішення від-

217

повідних оргкомітетів затверджуються наказами Міністерства ос-віти України.

2.5.2. Олімпіади з базових і спеціальних дисциплін і конкур-си фахової майстерності проводяться у два-три тури. Кількість турів (теоретичний, практичний, експериментальний), форми (письмові роботи, співбесіди тощо) та час їх проведення визна-чає Міністерство освіти України спільно з оргкомітетами та журі відповідних олімпіад і конкурсів.

2.5.3. Програма роботи кожної секції конкурсу-захисту нау-кових робіт передбачає три тури:

I — конкурс науково-дослідницьких робіт,II — захист науково-дослідницьких робіт,III — виконання контрольних завдань з базових дисциплін.2.5.4. Фінальні етапи турнірів включають проведення:відбіркового конкурсу, на якому у формі наукових диспутів обговорюються результати розв’язання завдань першого ета-пу турнірів, в яких безпосередню участь беруть учні, студен-ти, викладачі, вчені;чвертьфінальних та напівфінальних конкурсів;конкурсу капітанів;фіналу як заходу підбиття підсумків.Правила та умови проведення Всеукраїнських турнірів щоріч-

но затверджуються Міністерством освіти України.2.5.5. Заклад освіти, на базі якого проводиться олімпіада, кон-

курс або турнір, готує приміщення і територію, ділянки на під-приємствах, матеріально-технічну базу, технічну і технологічну документацію, створює безпечні умови для виконання олімпіад-них і конкурсних завдань, виділяє, за потреби, для членів журі і оргкомітету спецодяг і захисні засоби. Обладнання (механізми, машини, агрегати), інструменти, реактиви тощо для проведення олімпіад, турнірів, конкурсів повинні бути однотипними або од-накової продуктивності (потужності, вантажопідйомності, швид-кості і т. ін.) та, по можливості, новими і найбільш поширеними, попередньо випробуваними і відрегульованими.

2.5.6. Завдання для проведення олімпіад, конкурсів і турнірів готують комісії, персональний склад яких затверджує Мініс-терство освіти України. Олімпіадні завдання, як правило, скла-даються з авторських задач і вправ (тестів).

За умови, що з відповідної дисципліни (фаху) проводиться Міжнародна олімпіада, конкурс або турнір, програму, за якою готуються завдання останнього етапу відповідної олімпіади, конкурсу, турніру, може бути розширено з урахуванням програ-ми Міжнародних змагань.

•••

•

•••

218

Для забезпечення проведення експериментального туру олім-піад з фізики, хімії, біології за рішенням оргкомітетів відповід-них олімпіад команди-учасниці привозять до місця проведення олімпіад комплекти приладів та реактивів (з шкільного облад-нання, за технічними характеристиками безпечними та обумов-леними оргкомітетом), у кількості, яка уможливлює виконання завдань усіма членами команди.

2.5.7. Вимоги до написання і оформлення науково-дослідни-цьких робіт членів Малої академії наук і наукових товариств учнів додаються до Умов проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, які щорічно затверджу-ються Міністерством освіти України.

2.5.8. Конкурси фахової майстерності передбачають виконан-ня їхніми учасниками теоретичного і практичного завдань, зміст яких має відповідати вимогам навчальних програм і єдиного та-рифно-кваліфікаційного довідника професій і робіт, за розрядом, класом, категорією не нижче випускних, з яких здійснюється підготовка кваліфікованих робітників у професійних навчально-виховних закладах.

Теоретичні знання учасників конкурсів перевіряються шля-хом письмового опитування.

2.6. Практичні та експериментальні завдання для олімпіад, турнірів та конкурсів складаються так, щоб забезпечити рівні можливості виконання їх всіма учасниками і сприяти повному виявленню кожним із них досягнутого рівня знань, вмінь та фа-хової майстерності.

2.7. При виконанні завдань з математики не дозволяється користуватися довідковими таблицями, калькуляторами, ло-гарифмічною лінійкою та іншими обчислювальними засобами. На практичних турах олімпіад дозволяється користуватися лише обладнанням, програмним забезпеченням та друкованими матеріалами, що надаються оргкомітетом. Завдання олімпіади з основ інформатики та обчислювальної техніки виконуються на ЕОМ — сумісних комп’ютерах.

При виконанні письмових робіт, які підлягають зашифрову-ванню, забороняється використання будь-яких позначок, різних кольорів написання, копіювального чи міліметрового паперу тощо (якщо це не передбачено умовами виконання завдання), які сприяли б дешифруванню роботи. При виконанні практич-них завдань на конкурсах фахової майстерності можна користу-ватися власними інструментами і пристроями.

2.8. За результатами IV етапу олімпіад з базових дисциплін та III етапу конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт та

219

II (фінального) етапу турнірів визначаються кандидати для участі у відповідних Міжнародних олімпіадах, конкурсах і турнірах, якщо такі проводяться. Для підготовки команд школярів України до участі у Міжнародних олімпіадах, конкурсах і турнірах Інсти-тут змісту і методів навчання Міністерства освіти України прово-дить осінні настановчі, зимові навчально-тренувальні та весняні відбірково-тренувальні збори. До участі в осінніх та зимових збо-рах запрошуються учні з числа переможців відповідної олімпіади минулого навчального року. Для визначення остаточного складу команд проводяться весняні відбірково-тренувальні збори.

До складу учасників весняних відбірково-тренувальних зборів, незалежно від класу навчання, входять лише переможці IV ета-пу Всеукраїнських учнівських олімпіад поточного навчального року, які змагались серед учнів одинадцятих (випускних) класів (курсів). Кількісний склад учасників відбірково-тренувальних зборів, які є кандидатами на участь у відповідних Міжнародних змаганнях поточного року, не повинен перевищувати подвійної кількості учнів, що входять до складу команди України згідно з правилами відповідної Міжнародної олімпіади, конкурсу або турніру. Понад зазначену кількість до числа учасників відбірко-во-тренувальних зборів, які є кандидатами на участь у відповід-них Міжнародних змаганнях поточного року, включаються пере-можці відповідних Міжнародних змагань минулого року, якщо вони є учнями середніх закладів освіти.

2.9. Персональний склад членів та керівників команд шко-лярів України для участі в Міжнародних олімпіадах, конкур-сах та турнірах затверджується наказом Міністерства освіти України.

3. Учасники олімпіад, конкурсів і турнірів3.1. Учні мають право брати участь у кількох предметних

олімпіадах. До участі в II, III та IV етапах олімпіади допуска-ються тільки учні, які стали переможцями попереднього етапу відповідної олімпіади. Кількісний склад учасників наступного етапу олімпіади визначає оргкомітет наступного етапу, а пер-сональний склад — оргкомітет попереднього етапу відповідної олімпіади спільно з журі.

3.2. На всіх етапах олімпіад, конкурсів, турнірів учні мають право брати участь в змаганнях за клас (курс), не молодший ніж клас (курс) їх навчання в школі (училищі). Учасники змагань виступають у складі команд, сформованих відповідно до ад-міністративно-територіального підпорядкування закладів осві-ти, в яких навчаються учні.

220

3.3. У I етапі олімпіад з базових і спеціальних дисциплін бе-руть участь усі учні школи або училища, які бажають, у кон-курсах фахової майстерності — всі учні, які бажають і мають відповідний допуск до роботи з механізмами та обладнанням, у I етапі турнірів — команди учнів одного закладу освіти. Будь-які обмеження права участі школярів в I етапі олімпіад з базових дисциплін забороняються. Перелік дисциплін, з яких проводить-ся олімпіада, та класів (курсів), які беруть участь у змаганнях, визначається відповідним оргкомітетом закладу освіти.

3.4. У II етапі олімпіад з базових дисциплін беруть участь:3.4.1. Учні середніх закладів освіти, що стали переможцями

I етапу олімпіад відповідно:з математики 6–11 класів;з української мови і літератури, фізики та географії 7–11 класів;з історії, хімії, основ інформатики і обчислювальної техніки, іноземних мов, біології та трудового навчання 8–11 класів;з основ правознавства, основ економіки 9–11 класів.3.4.2. Учні відповідних курсів професійно-технічних закладів

освіти, що стали переможцями I етапу відповідних олімпіад.3.4.3. Учні Українського фізико-математичного ліцею Київсь-

кого університету імені Тараса Шевченка в олімпіадах, зазначе-них в пункті 3.4.1, крім олімпіад з математики, фізики, хімії, основ інформатики і обчислювальної техніки, які проходять в Московському районі м. Києва.

3.5. У III етапі олімпіад з базових дисциплін беруть участь:3.5.1. Учні середніх закладів освіти, що стали переможцями

II етапу олімпіад і включені до складу команди району (міста), відповідно:

з математики 7–11 класів;з української мови і літератури, фізики, географії, хімії, ос-нов інформатики і обчислювальної техніки, біології, історії 8–11 класів;з основ правознавства, іноземних мов, трудового навчання, основ економіки 9–11 класів.3.5.2. Учні відповідних курсів професійно-технічних закладів

освіти, що стали переможцями II етапу відповідних олімпіад і включені до складу команди району (міста).

3.5.3. Учні Українського фізико-математичного ліцею Київсь-кого університету імені Тараса Шевченка в м. Києві (або області за місцем постійного проживання учнів, якщо олімпіади прохо-дять під час канікул). Учні Українського фізико-математичного лі-цею Київського університету імені Тараса Шевченка беруть участь

••

•

•

••

•

221

в III етапі олімпіад з математики, фізики, хімії, основ інформати-ки і обчислювальної техніки в м. Києві у складі окремих команд. Роботи учасників (перевірені журі) передаються до ліцею для ви-значення кандидатів на участь в IV етапі відповідних олімпіад.

3.5.4. Формування команд, визначення кількісного складу учасників та умови проведення II і III етапів олімпіад і конкурсів з кожної дисципліни або профілю здійснюють, у суворій відповід-ності з цим Положенням, відділи освіти районних (міських) дер-жавних адміністрацій, управління освіти обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, в Автоном-ній Республіці Крим — Міністерство освіти.

3.6. У IV етапі олімпіад з базових дисциплін беруть участь обласні (від Автономної Республіки Крим — республіканська), Київська та Севастопольська міські команди, сформовані з учнів середніх закладів освіти та I–III курсів професійно-технічних за-кладів освіти, а також в олімпіадах з математики, фізики, хімії, основ інформатики і обчислювальної техніки — команди учнів Українського фізико-математичного ліцею Київського універси-тету імені Тараса Шевченка.

IV етап олімпіад з базових дисциплін проводиться для учнів відповідно:

з української мови і літератури, історії, математики, фізики, хімії, біології, географії 8–11 класів;з основ правознавства, іноземних мов, основ інформатики і обчислювальної техніки, основ економіки 9–11 класів;трудового навчання 9 та 11 класів.Кількісний склад кожної команди визначається відповідно

до її рейтингу. До складу команд включають учнів, які за станом здоров’я можуть бути допущені до участі у змаганнях та брали участь у попередньому III етапі олімпіад і стали переможцями.

3.7. У III етапі олімпіад зі спеціальних дисциплін і конкурсів фахової майстерності беруть участь переможці II етапу цих олім-піад і конкурсів із числа учнів випускних курсів професійно-тех-нічних закладів освіти.

3.8. Кількісний склад учасників III етапу олімпіад зі спеціаль-них дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-за-хистів науково-дослідницьких робіт і фінального етапу турнірів та їхнє представництво у командах від Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя визначаються від-повідними умовами їх проведення, які затверджуються Мініс-терством освіти України.

3.9. У IV етапі олімпіад з базових дисциплін можуть брати участь за погодженням з Міністерством освіти України перемож-

•

•

•

222

ці заочних телевізійних та інших олімпіад (державного масш-табу), конкурсів науково-методичних та фахових журналів, а також команди інших держав. Переможці зазначених олім-піад та конкурсів включаються понад рейтингову кількість, визначену згідно з пунктом 8.9 даного Положення, до складу команд областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або Українського фізико-математичного ліцею відповідно до місця знаходження закладу освіти, в якому вони навчаються.

3.10. Будь-які винятки щодо участі школярів у Всеукраїнсь-ких учнівських олімпіадах з базових і спеціальних дисциплін, турнірах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт та конкурсах фахової майстерності, не передбачені даним Поло-женням, є неприпустимими.

3.11. До місця проведення олімпіад, конкурсів і турнірів учні прибувають організовано у супроводі керівника команди, маю-чи при собі паспорт або свідоцтво про народження, учнівський квиток, медичну довідку про відсутність інфекційних хвороб та контакту з інфекційними хворими, посвідчення про допуск до роботи на відповідних машинах та обладнанні.

3.12. Керівник команди, як правило, призначається з числа вчителів, майстрів виробничого навчання, викладачів закладів освіти, які брали активну участь у підготовці учнів до олімпіад, конкурсів і турнірів, в їх проведенні і не є членами журі або орг-комітету відповідного етапу змагань.

3.13. Команду чисельністю не менше 6 чоловік супроводжує двоє дорослих, які є керівниками команди.

3.14. Керівники команди адміністративно відповідають за життя та здоров’я членів команди.

3.15. На олімпіади зі спеціальних дисциплін і конкурси фахо-вої майстерності прибувають представники професійно-техніч-них закладів освіти, кількість яких визначається із розрахун-ку — один майстер чи викладач від кожного закладу освіти, що скерував учня на олімпіаду або конкурс. Представник може бути призначений керівником відповідної команди.

3.16. Керівники команд, представники закладів освіти по-винні забезпечити своєчасне оформлення належних документів, прибуття учнів на олімпіаду, конкурс або турнір і повернення їх до закладів освіти, належну морально-психологічну підтримку і допомогу.

3.17. Керівники команд після прибуття на олімпіаду, конкурс або турнір подають до оргкомітету копії звіту та заявки на право участі команди у них, творчі роботи учнів для участі в огляді-

223

конкурсі, якщо такий передбачено програмою олімпіади або конкурсу. До заявки на олімпіаду з основ інформатики і обчис-лювальної техніки включаються відомості про комп’ютерну мову програмування для кожного учня.

3.18. За відсутності звіту та заявки, неправильного їх оформлен-ня або порушення строку їх подання, питання про участь команди в олімпіаді, конкурсі або турнірі вирішується оргкомітетом.

3.19. Категорично забороняється втручання батьків учасників та інших сторонніх осіб в перебіг змагань, проживання та харчу-вання разом з учасниками змагань, участь у перевірці робіт та розгляді апеляцій.

3.20. Учасники олімпіад, конкурсів і турнірів до початку змагань мають бути ознайомлені з порядком і умовами їх прове-дення, обладнанням, інструментами, матеріалами, характером і обсягом виконуваних робіт, видами і формами морального і ма-теріального заохочення тощо.

3.21. Учасники олімпіад, конкурсів і турнірів повинні суворо дотримуватись вимог їх проведення, норм і правил техніки без-пеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти береж-ливість у використанні обладнання, приладів, інструментів тощо. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від змагань та дискваліфіковані.

3.22. Учасники олімпіад, конкурсів і турнірів всіх етапів ма-ють право ознайомитись з відповідями (розв’язками) завдань, запропонованими журі, та з попередніми результатами (до під-биття остаточних підсумків) оцінки робіт учасників. У разі ви-никнення суперечливих питань учасники мають право після за-вершення всіх турів відповідного етапу змагань подавати до журі апеляції з приводу правильності та об’єктивності оцінки викона-них ними завдань і одержати відповідь в усній формі. Питання про допуск до розгляду суті апеляції членами журі вирішується спільно представником оргкомітету, відповідальним за дотри-мання вимог чинного Положення, та експертом-консультантом; дозволу одного з них достатньо для розгляду апеляції.

3.23. Порядок і особливості проведення конкурсів-захистів Малої академії наук та склад їх учасників визначається Умова-ми проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-до-слідницьких робіт, учнів-членів Малої академії наук України, які щорічно затверджуються Міністерством освіти України.

4. Нагородження учасників олімпіад, конкурсів і турнірів4.1. Переможцями відповідного етапу вважаються учні, наго-

роджені дипломами I, II та III ступенів.

224

4.2. Прізвища та імена переможців і учасників змагань запи-суються в дипломах у називному відмінку.

4.3. Переможці I і II етапів олімпіад, конкурсів і I етапу тур-нірів визначаються відповідними оргкомітетами на основі реко-мендацій журі.

4.4. Переможці III етапу олімпіад з базових дисциплін, II ета-пу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майс-терності та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт на-городжуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за відповідними спеціалізаціями у кількості, яка не перевищує 30 % числа учасників змагань відповідного кла-су (курсу) з орієнтовним розподілом кількості дипломів у спів-відношенні 1: 2: 3, але переможцем не може бути учасник, який за сумарним результатом виступів на всіх обов’язкових турах від-повідного етапу олімпіади набрав менше ніж третину від макси-мально можливої сумарної (за всіма обов’язковими турами) кіль-кості балів. Решті учасників вручаються дипломи учасника.

Результати проведення III етапу олімпіад з базових дис-циплін, II етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідниць-ких робіт затверджуються відповідними наказами Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, управлінь освіти обласних, у містах Києві та Севастополі — міських державних адміністра-цій. Кращі роботи учасників олімпіад і конкурсів можуть бути відзначені спеціальними дипломами або призами.

4.5. Окремо, згідно з зазначеними в пункті 4.4 вимогами, Головним управлінням освіти Київської міської державної ад-міністрації нагороджуються члени команд Українського фізи-ко-математичного ліцею Київського університету імені Тараса Шевченка, що стали переможцями III етапу олімпіад з математи-ки, фізики, хімії, основ інформатики і обчислювальної техніки в м. Києві. При визначенні кількості переможців III етапу зазна-чених олімпіад в м. Києві (згідно з пунктом 4.4) кількість пере-можців від Українського фізико-математичного ліцею Київсько-го університету імені Тараса Шевченка не враховується.

4.6. Переможці IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III ета-пу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової май-стерності та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і фінального етапу турнірів нагороджуються дипломами I, II, III ступенів окремо за класами (курсами) або за профілями у кіль-кості, що не перевищує 50 % загальної кількості учасників зма-гань відповідного класу (курсу), з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1: 2: 3, але переможцем не може бути учасник,

225

який за сумарним результатом виступів на всіх обов’язкових ту-рах відповідного етапу олімпіади набрав менше ніж третину від максимально можливої сумарної (за всіма обов’язковими тура-ми) кількості балів. Решта учасників нагороджується диплома-ми учасника.

Кількість переможців IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахо-вої майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і фінального етапу турнірів, нагороджених дипломами I ступеня, не повинна перевищувати однієї шостої, а нагородже-них дипломами II ступеня — однієї третини від кількості пере-можців відповідних змагань окремо за класами (курсами) або за профілями.

4.7. Дипломи переможців та учасників IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III етапу олімпіад зі спеціальних дис-циплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і фінального етапу турнірів під-писуються головами оргкомітетів та журі і завіряються, від-повідно до місця проведення змагань, гербовою печаткою Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, управлінь освіти обласних, в містах Києві та Севастополі міських дер-жавних адміністрацій. У разі втрати диплом не поновлюється і дублікат не видається.

4.8. Результати проведення IV етапу олімпіад з базових дис-циплін, III етапу олімпіад із спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідниць-ких робіт і фінального етапу турнірів затверджуються наказами Міністерства освіти України.

4.9. Зазначені в пункті 4.6 дипломи є основними документа-ми, що підтверджують перемогу (участь) у відповідних змаган-нях і дають право на пільги при вступі до вищих закладів осві-ти України, якщо це передбачено чинними Правилами вступу до вищих закладів освіти України.

4.10. Учасники весняних відбірково-тренувальних зборів з підготовки до Міжнародних олімпіад, конкурсів та турнірів звільняються від випускних (перевідних) екзаменів.

4.11. Учасники олімпіад, конкурсів і турнірів можуть бути нагороджені спеціальними призами відповідних оргкомітетів, журі, благодійних фондів, спонсорів тощо.

4.12. Багаторазові переможці олімпіад, конкурсів, турнірів можуть бути нагороджені спеціальними стипендіями установ та закладів, громадських благодійних та інших організацій і фондів.

226

5. Оргкомітети олімпіад, конкурсів, турнірів5.1. Оргкомітет створюється із числа керівників установ та

організацій, що проводять олімпіади, конкурси і турніри, пра-цівників методичних установ, представників місцевих органів державної влади, громадських організацій, товариств, благодій-них фондів тощо.

При проведенні конкурсів, пов’язаних з роботою на об’єктах, що підлягають нагляду спеціальних організацій і відомств, до складу оргкомітетів включаються представники цих органі-зацій і відомств.

5.2. Очолює оргкомітет голова, який має заступників і секре-таря. Голова оргкомітету здійснює розподіл доручень між його членами та керує роботою з організації проведення відповідної олімпіади, конкурсу або турніру.

5.3. При проведенні IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності і конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт та фінального етапу турнірів до складу оргкомітету входить пред-ставник Інституту змісту і методів навчання або Міністерства ос-віти України, на якого покладається відповідальність за коорди-нування та узгодження дій оргкомітету і відповідного журі під час підготовки та проведення заходів, а також — за дотриманням вимог чинного Положення.

5.4. IV етап олімпіад з базових дисциплін проводиться в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Се-вастополі за графіком, складеним на 5 років і затвердженим Колегією або наказом Міністерства освіти України. Голова-ми оргкомітетів призначаються, відповідно, Міністр освіти Автономної Республіки Крим, начальники управлінь освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

За погодженням з державними адміністраціями, головами оргкомітетів можуть призначатись заступники Голів цих дер-жавних адміністрацій, а начальники управлінь освіти — їх за-ступниками. Одним із заступників голови оргкомітету призна-чається директор відповідного інституту післядипломної освіти (підвищення кваліфікації вчителів).

5.5. Оргкомітети:5.5.1. Проводять організаційну роботу з підготовки і прове-

дення олімпіад, турнірів та конкурсів.5.5.2. Визначають і забезпечують порядок проведення олім-

піад, турнірів та конкурсів.

227

5.5.3. Розподіляють робочі місця між учасниками конкурсів фахової майстерності відповідно до результатів жеребкування.

5.5.4. Розробляють і затверджують Правила проведення тур-нірів і Умови проведення олімпіад зі спеціальних дисциплін та конкурсів фахової майстерності.

5.5.5. Створюють мандатну комісію, яка проводить реєстра-цію учасників олімпіад, конкурсів і турнірів, перевіряє відповід-ність складів команд до зазначеного в поданих заявках, наяв-ність і правильність оформлення документів, приймає рішення про допуск учнів до участі у конкурсі фахової майстерності, ви-значає жеребкуванням стартові номери його учасників.

5.5.6. Створюють робочі групи для проведення олімпіад зі спеціальних дисциплін і конкурсів фахової майстерності.

5.5.7. Готують документацію для проведення олімпіад, кон-курсів і турнірів (програми, посвідчення учасників, бланки про-токолів, звіти тощо).

5.5.8. Формують склад учасників олімпіад, конкурсів і тур-нірів із числа переможців попереднього етапу за результатами їх виступів на змаганнях або за результатами відбірково-трену-вальних зборів.

5.5.9. За поданням журі, суворо дотримуючись чинного По-ложення, приймають рішення щодо визначення переможців змагань та нагородження переможців і учасників олімпіад, конкурсів і турнірів, визначають персональний склад учасни-ків відбірково-тренувальних зборів та остаточний склад команд для участі у наступному етапі Всеукраїнських учнівських олім-піад, конкурсів і турнірів, готують документацію про результати виступу команд, їх представництво на наступний етап.

5.5.10. Складають звіти про проведення олімпіад, турнірів та конкурсів. Рішення за підсумками проведення олімпіад, кон-курсів, турнірів підписується головами оргкомітету, журі та секретарем і завіряється, відповідно до місця проведення зма-гань, печаткою органу управління освітою, на який покладено відповідальність за їх проведення.

В Рішенні обов’язково вказується:прізвище та ім’я (в називному відмінку) переможців і учасни-ків змагань, назва закладу освіти та клас (курс) навчання;прізвище, ім’я кандидатів до складу команди для участі в на-ступному етапі змагань (в тому числі — до збірної команди України на відповідні Міжнародні олімпіади, конкурси, тур-ніри, якщо такі проводяться);короткий аналіз та висновки щодо результатів та рівня прове-дення олімпіади, конкурсу, турніру.

•

•

•

228

5.5.11. При порушенні учасниками олімпіад, конкурсів і тур-нірів даного Положення позбавляють їх права участі в них.

5.5.12. Сприяють висвітленню результатів олімпіад, конкурсів і турнірів у засобах масової інформації та у періодичній пресі.

5.6. Секретар оргкомітету олімпіади, конкурсу або турніру за-безпечує ведення належної документації.

5.6.1. Документація фінальних етапів олімпіад, конкурсів, турнірів та роботи учасників зберігається протягом року в Інсти-туті змісту і методів навчання Міністерства освіти України.

6. Журі олімпіад, конкурсів, турнірів6.1. Журі формується з фахівців відповідного профілю

з числа наукових працівників академічних установ та вищих закладів освіти, викладачів, учителів, методистів тощо. Його очолює голова, який має одного або кількох заступників; реш-та — члени журі, доручення між якими розподіляє голова або його заступник.

6.1.1. Кількість членів журі не повинна перевищувати трети-ни від кількості школярів, які беруть участь у відповідній олім-піаді, конкурсі, турнірі.

6.1.2. До складу журі IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів та фіналь-них етапів турнірів не можуть входити особи, діти та інші родичі або учні яких беруть участь у відповідних змаганнях.

6.1.3. До складу журі IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів та фі-нальних етапів турнірів не може входити більше ніж 15 % від загального числа членів журі відповідних змагань, працівників однієї установи або закладу освіти.

6.2. Голова журі:6.2.1. Бере участь у формуванні складу журі.6.2.2. Несе відповідальність за об’єктивність перевірки та оці-

нювання робіт учасників олімпіади, конкурсу або турніру.6.2.3. Очолює комісію зі складання завдань для олімпіад,

конкурсів або турнірів.6.3. Журі олімпіад, конкурсів і турнірів:6.3.1. Перевіряє і оцінює рівень якості учнівських робіт.6.3.2. Після змагань проводить консультації для учасни-

ків олімпіад, турнірів, конкурсів і керівників команд щодо розв’язування запропонованих завдань, розглядає апеляції.

6.3.3. Аналізує рівень підготовки учасників олімпіад, тур-нірів та конкурсів, готує подання оргкомітету про нагородження переможців, складає відповідний звіт.

229

6.3.4. Рекомендує кандидатів до складу команд для участі у наступному етапі олімпіад, конкурсів і турнірів.

6.3.5. Рекомендує персональний склад учасників відбірково-тренувальних зборів команд України з підготовки до відповід-них Міжнародних олімпіад, конкурсів, турнірів.

7. Робочі групи олімпіад зі спеціальних дисциплін і конкурсів фахової майстерності7.1. Робочі групи створюються із числа інженерно-педагогіч-

них працівників професійно-технічних закладів освіти, праців-ників підприємств і організацій, на базі яких проводиться олім-піада або конкурс.

7.2. Кількість робочих груп та їхній склад визначаються за-лежно від конкретних умов проведення олімпіади або конкурсу. Очолює робочу групу керівник.

7.3. Керівником робочої групи призначається, як прави-ло, старший майстер професійно-технічного закладу освіти, в обов’язки якого входить організація проведення інструктажу учасників олімпіади або конкурсу з техніки безпеки з оформлен-ням відповідного протоколу.

7.4. Робочі групи:7.4.1. Забезпечують справність обладнання, машин, механіз-

мів, агрегатів, режим їх експлуатації, перевіряють наявність на робочих місцях учасників потрібних інструментів, приладів, матеріалів, що використовуються в процесі проведення олімпіа-ди або конкурсу.

7.4.2. Стежать за дотриманням учасниками конкурсів правил техніки безпеки.

7.4.3. Беруть участь, за потреби, в технологічному процесі, контролюють процес виконання учасниками олімпіад або кон-курсу робіт, готують необхідні матеріали на розгляд журі.

8. Порядок визначення кількісного складу команд8.1. Кількісний склад команд, що беруть участь у II, III ета-

пах олімпіад з базових і спеціальних дисциплін, турнірах та кон-курсах фахової майстерності, визначається відповідними оргко-мітетами.

8.2. Кількісний склад команд на IV етапі олімпіад з базових дисциплін визначається відповідно до рейтингу команд.

8.3. На IV етапі олімпіад з базових дисциплін команді-учас-ниці надається право включення до її складу, понад належну за рейтингом кількість, одного додаткового учасника за кожний диплом I ступеня, отриманий членом цієї команди на IV етапі відповідної олімпіади минулого року.

230

8.4. Дія пункту 8.3 не поширюється на команди, які мали пе-реможців, нагороджених дипломом першого ступеня в позами-нулому році, навіть якщо минулого року відповідні олімпіади не проводились.

8.5. Рейтинг команд на Всеукраїнських учнівських олім-піадах з базових дисциплін визначається за результатами їх виступів протягом двох останніх років.

8.6. За кожний диплом, отриманий членом команди, нарахо-вується така кількість балів:

Диплом I ступеня — 5 балів;Диплом II ступеня — 3 бали;Диплом III ступеня — 1 бал.8.7. Щорічний рейтинг команди R1 визначається як частка від

ділення загальної кількості балів (ЗКБ), набраних усіма перемож-цями, які є членами даної команди, до загальної кількості членів команди (№), які фактично брали участь у змаганнях, тобто:

R1 = ЗКБ/№У випадку включення відповідно до пункту 3.9 даного Поло-

ження, з дозволу Міністерства освіти України, додаткових членів до складу команди, їхні результати враховуються при обчислен-ні рейтингу команди, за винятком випадків, коли керівником відповідної команди до початку змагань було подано представ-нику Міністерства освіти України або Інституту змісту і методів навчання, відповідальному за дотримання вимог даного Поло-ження, письмову заяву з проханням про неврахування резуль-татів виступу членів команди, включених до її складу відповідно до пункту 3.9 чинного Положення.

8.8. Загальний рейтинг команди Rзаг. визначається як сума рейтингів за останні два роки, тобто:

Rзаг. = R2 + R1.За рейтингом складається список команд, починаючи з ко-

манди, яка має найвищий рейтинг.8.9. На наступний рік формування команд IV етапу олімпіад

з базових дисциплін, з урахуванням кількості класів, що беруть в них участь, здійснюється таким чином:

8.9.1. З української мови та літератури, історії, математики, фізики, хімії, біології, географії (беруть участь учні 8–11 класів), без урахування додаткових членів команди з числа переможців, які попереднього року одержали диплом I ступеня, команда, яка розташована на 1 місці у списку, формує свій склад у кількості не більше 11-ти осіб;

команди, які посіли відповідно:II – III місця — із 9-ти осіб;

231

IV – VI місця — із 8-ми осіб;VII – X місця — із 7-ми осіб;XI – XV місця — із 6-ти осіб.Решта команд формується у складі не більше 4-х учнів.8.9.2. З іноземних мов (англійська, німецька, французька,

іспанська), основ правознавства, основ інформатики і обчис-лювальної техніки, основ економіки (беруть участь учні 9–11 класів), без урахування додаткових членів команди за рахунок переможців, які попереднього року одержали диплом I ступеня, команда, яка розташована на 1 місці у списку, формує свій склад у кількості не більше 9-ти осіб;

команди, які посіли відповідно:II – III місця — із 7-ми осіб;IV – VI місця — із 6-ти осіб;VII – X місця — із 5-ти осіб;XI – XV місця — із 4-х осіб.Решта команд формуються у складі не більше 3-х учнів.8.9.3. З трудового навчання (беруть участь учні 9 та 11 класів),

без урахування додаткових членів команди з числа переможців, які попереднього року одержали диплом I ступеня, команда, яка розташована на 1 місці у списку, формує свій склад у кількості не більше 6-ти осіб;

команди, які посіли відповідно:II – IV місця — із 5-ти осіб;V – IX місця — із 4-х осіб;X – XV місця — із 3-х осіб.Решта команд формуються у складі не більше 2-х учнів.За однакового рейтингу команди у списку розташовуються

в алфавітному порядку, а кількісний склад цих команд ви-значається як округлене до цілого числа середнє арифметич-не між представництвом, що відповідає їх фактичному місцю у списку команд.

8.9.4. Якщо певна олімпіада не проводилась протягом двох останніх років, то склад всіх команд, що братимуть участь в цьогорічній, формується у кількості, що відповідає кількіс-ному складу команди, яка розташована на XI місці в рейтин-говому списку, складеному для відповідної олімпіади. Якщо олімпіада проводилась в один з двох попередніх років, то рейтинг команд визначається за результатами виступу учнівцього року.

8.9.5. До складу команд, що посіли I – VI місця (на олімпіаді з трудового навчання I – IV місця), обов’язково включається по 2 учні, а решти — по одному учню із класу (курсу).

232

9. Фінансування олімпіад, конкурсів і турнірів9.1. Проведення олімпіад, конкурсів і турнірів фінансується

за рахунок місцевих бюджетів органів державного управління освітою та Міністерства освіти України.

9.2. Витрати на проїзд (в обидва кінці), харчування в дорозі, відрядження супровідників, проведення навчально-тренуваль-них зборів кандидатів до складу команд на наступний етап олім-піад, конкурсів і турнірів несуть органи або заклади освіти, які направляють команду або окремих учасників на олімпіаду, конкурс або турнір, а на проживання, харчування, культурне обслуговування учасників олімпіад, конкурсів і турнірів, опла-ту роботи членів журі і оргкомітету, експертів-консультантів, заохочення учасників — органи освіти і заклади, на які покла-дається їх проведення.

9.3. Харчування учасників I – III етапів олімпіад з базових дис-циплін, I – II етапів олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності та конкурсів-захистів науково-дослідни-цьких робіт проводиться за нормами, передбаченими для вихо-ванців шкіл-інтернатів, IV етапу олімпіад з базових дисциплін, III етапу олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і фінальних етапів турнірів — за нормами для вихованців училищ фізичної культури.

9.4. За працівниками установ та закладів освіти, які залуча-ються до проведення олімпіад, конкурсів і турнірів, зберігаються норми відшкодування витрат на службові відрядження, що вста-новлюються Кабінетом Міністрів України.

9.5. До роботи зі складання завдань для олімпіад, конкурсів і турнірів всіх етапів та до участі в роботі оргкомітету і журі мо-жуть залучатися працівники різних закладів, установ та органі-зацій на договірних підставах з оплатою праці відповідно до чин-ного законодавства.

233

Дод

ат

ок 1

до

п. 2

.4.5

Пол

ожен

ня

про

Все

укра

їнсь

кі у

чнів

ськ

і ол

імп

іади

з ба

зови

х і

спец

іал

ьни

х д

исц

ип

лін

, кон

кур

си-з

ах

ист

и н

аук

ово-

досл

ідн

иц

ьки

хро

біт

та

кон

кур

си ф

ах

ової

ма

йст

ерн

ост

іЗ

віт

пр

о п

ров

еден

ня

III

ета

пу

Все

укр

аїн

ськ

их

уч

нів

ськ

их

ол

імп

іад

з ба

зови

х д

исц

ип

лін

у _

____

/ _

____

на

вча

льн

ому

роц

із

____

____

____

____

__ _

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

(наз

ва о

лім

піа

ди

)

(А

втон

омн

ої Р

есп

убл

іки

Кр

им

, об

лас

ті,

міс

та)

1.

Від

омос

ті п

ро

уч

асн

ик

ів о

лім

піа

д:

Кіл

ькіс

ть з

ак

ла

дів

осв

іти

, у

чн

і я

ки

х

бра

ли

уч

асть

в І

ета

пі

Кл

аси

Кіл

ькіс

ть у

час

ни

ків

ол

імп

іад

и з

а ет

ап

ам

иК

ільк

ість

пер

емож

ців

ІІ

І ет

ап

у з

а ст

уп

еня

ми

д

ип

лом

івІ

ІІІІ

І

Міських (селищ-них)

Сільсь-ких

Спе-ціалізо-ваних


Сільсь-ких



Сільсь-ких


ІІІ

ІІІ

Міс

ьки

х

(сел

ищ

ни

х)

Сіл

ьськ

их

Сп

еціа

ліз

о-ва

ни

х7 8 9 10 11

Раз

ом

2.

Кор

отк

о п

одаю

ться

від

омос

ті п

ро

орга

ніз

ацію

і п

ров

еден

ня

ол

імп

іад

, ви

кон

анн

я у

час

ни

кам

и з

авд

ань,

у

час

ть у

чи

тел

ів і

пр

аців

ни

ків

зак

лад

ів о

світ

и,

внос

ять

ся п

роп

ози

ції

щод

о п

оліп

шен

ня

роб

оти

ол

імп

іад

и.

Нач

альн

ик

уп

рав

лін

ня

осв

іти

Гол

ова

оргк

оміт

ету

ол

імп

іад

иГ

олов

а ж

ур

і ол

імп

іад

иМ

. П

. «

__

_»

__

__

__

__

__

__

__

рок

у__

____

____

_*

— З

акл

ад

и о

світ

и д

ля

роз

витк

у з

діб

нос

тей

обд

аров

ани

х і

та

лан

ови

тих

діт

ей.

234

Дод

ат

ок 2

до

п.2

.4.5

Пол

ожен

ня

про

Все

укра

їнсь

кі у

чнів

ськ

і ол

імп

іади

зба

зови

х і

спец

іал

ьни

х д

исц

ип

лін

, кон

кур

си-з

ах

ист

и н

аук

ово-

досл

ідн

иц

ьки

хро

біт

та

кон

кур

си ф

ах

ової

ма

йст

ерн

ост

і

За

явк

ан

а у

ча

сть

ком

ан

ди _

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

__(А

втон

омн

ої Р

есп

убл

іки

Кр

им

, об

лас

ті,

міс

та)

у IV

ета

пі

Все

укр

аїн

ськ

ої о

лім

піа

ди з

___

____

_ у

____

__ р

оці

За

ріш

енн

ям

ор

гком

ітет

у і

жу

рі

III

етап

у В

сеу

кр

аїн

ськ

ої о

лім

піа

ди

на

IV е

тап

Все

ук

раї

нсь

кої

ол

імп

іад

и

нап

рав

ля

ють

ся т

акі

уч

ні-

пер

емож

ці

III

етап

у о

лім

піа

ди

:

№П

різ

вищ

е, і

м’я

, п

о ба

тьк

ові

Дат

а н

а-р

одж

енн

я

(пр

опи

сом

)

Наз

ва н

ав-

ча

льн

ого

зак

ла

ду

Кл

асМ

ісц

е н

а ІІ

І ет

апі

Пр

ізви

ще,

ім

’я,

по

бать

ков

і п

рац

івн

ик

а,

як

ий

під

готу

вав

уч

ня

Дод

атк

ова

інф

орм

ація

(к

омп

’юте

рн

а м

ова)

нав

чан

ня

завд

анн

я

Кер

івн

ик

ом к

оман

ди

пр

изн

ачен

о __

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

(пр

ізви

ще,

ім

’я т

а п

о ба

тьк

ові;

пос

ад

а)

Нач

альн

ик

уп

рав

лін

ня

осв

іти

М. П

. Г

олов

а ор

гком

ітет

у о

лім

піа

ди

Гол

ова

жу

рі

олім

піа

ди

«_

__

» _

__

__

__

__

__

__

рок

у

235

Дод

ат

ок 2

до

п.2

.4.5

Пол

ожен

ня

про

Все

укра

їнсь

кі у

чнів

ськ

і ол

імп

іади

зба

зови

х і

спец

іал

ьни

х д

исц

ип

лін

, кон

кур

си-з

ах

ист

и н

аук

ово-

досл

ідн

иц

ьки

хро

біт

та

кон

кур

си ф

ах

ової

ма

йст

ерн

ост

і

За

явк

ан

а у

ча

сть

учн

ів п

роф

есій

но-

тех

ніч

ни

х з

ак

ла

дів

осві

ти_

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

_(А

втон

омн

ої Р

есп

убл

іка

Кр

им

, об

лас

ті,

міс

та)

у II

I ет

ап

і В

сеук

ра

їнсь

кої

ол

імп

іади

зі

спец

іал

ьної

дисц

ип

лін

и _

__

__

__

__

__

__

__

__

__

, кон

кур

су ф

ах

ової

ма

йст

ерн

ості

за п

роф

есіє

ю _

__

__

__

__

__

__

__

__

__

__

у _

__

__

роц

і.

За

ріш

енн

ям

ор

гком

ітет

у I

I ет

апу

ол

імп

іад

и з

__

__

__

__

__

, к

онк

ур

су ф

ахов

ої м

айст

ерн

ості

на

III

етап

В

сеу

кр

аїн

ськ

ої о

лім

піа

ди

, к

онк

ур

су н

апр

авл

яю

ться

:

№

з / п

Пр

ізви

ще,

ім

’я т

а п

о ба

тьк

ові

уч

ня

Чи

сло,

міс

яц

ь (п

роп

исо

м),

рік

н

арод

жен

ня

Наз

ва п

ро-

фес

ійн

о-те

х-н

ічн

ого

зак

ла-

ду

осв

іти

Ку

рс

нав

чан

ня

Міс

це,

зай

ня

те

на

II е

тап

і к

онк

ур

су

(ол

імп

іад

и)

Пр

ізви

ще,

ім

’я,

по

бать

ков

і м

айс-

тра

вир

обн

ич

ого

нав

чан

ня

, я

ки

й

під

готу

вав

уч

ня

Пр

ізви

ще,

ім

’я,

по

бать

ков

і м

айст

ра

вир

обн

ич

ого

нав

-ч

анн

я,

як

ий

су

пр

о-во

дж

ує

уч

ня

Нач

альн

ик

уп

рав

лін

ня

осв

іти

М. П

. Г

олов

а ор

гком

ітет

у о

лім

піа

ди

Гол

ова

жу

рі

олім

піа

ди

«_

__

» _

__

__

__

__

__

__

__

рок

у.

236

Ч а с т и н а VАТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХПРАЦІВНИКІВ

Про затвердження Типового положенняпро атестацію педагогічних працівниківУкраїниНаказ № 310 від 20.08.93Зареєстровано в Міністерстві юстиції України2 грудня 1993 р. № 176(із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвітивід 01.12.98 № 419)

Відповідно до Закону України «Про освіту» з метою активі-зації творчої діяльності, стимулювання неперервної фахової та загальної освіти педагогічних працівників, підвищення їх пер-сональної відповідальності за результати навчання і виховання дітей та молоді

НАКАЗУЮ:1. Затвердити і ввести в дію Типове положення про атестацію

педагогічних працівників України, доопрацьоване з урахуван-ням пропозицій, що надійшли в період дії Тимчасового положен-ня про атестацію педагогічних працівників навчально-виховних закладів і установ освіти України (додається). Текст Типового положення опублікувати в газеті «Освіта» та інформаційному збірнику Міністерства освіти України після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

2. Вважати Тимчасове положення про атестацію педагогіч-них працівників навчально-виховних закладів і установ освіти України, затверджене наказом Міносвіти України від 10 вересня 1992 року № 125 таким, що втратило чинність.

3. Міністру освіти Республіки Крим, начальникам управлінь освіти обласних, Київської, Севастопольської міських держав-них адміністрацій, директорам технікумів, училищ, коледжів, професійних навчально-виховних закладів забезпечити атеста-цію педагогічних кадрів у відповідності до вимог даного Типово-го положення.

237

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступ-ників міністра Погрібного А. Г., Гондюла В. П., Зайчука В. О., Мороза О. Г., Шепотька В. П.

МіністрП. М. Таланчук

Типове положення про атестацію педагогічних працівників України

(У тексті Положення слова «загальноосвітні навчально-вихов-ні заклади» замінено на «загальноосвітні навчальні заклади», «заклади освіти» — на «навчальні заклади»; «тарифний розряд» — «посадовий оклад (ставка заробітної плати)»; «педагогічні училища, технікуми» — «вищі навчальні заклади I – II рівня акредитації»; «керівник допризовної підготовки» — «викладач допризовної підготовки» згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

I. Загальні положення1.1. Атестація педагогічних працівників — це визначення їх

відповідності зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюється кваліфі-каційна категорія та відповідний посадовий оклад (ставка за-робітної плати) в межах схеми посадових окладів. (Пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № від 01.12.98)

1.2. Атестація педагогічних працівників проводиться відповід-но до Закону України «Про освіту» (стаття 54) з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фа-хової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідаль-ності за результати навчання і виховання, забезпечення соціально-го захисту компетентної педагогічної праці. (Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

1.3. Атестація базується на принципах демократизму, загаль-ності, всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності, безперервної освіти і самовдосконалення, мораль-ного і матеріального заохочення. Умовою атестації педагогічного працівника є наявність фахової освіти та володіння ним держав-ною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професійних обов’язків, згідно з Конституцією України (254к / 96-вр) (ст.10) таіз Законом «Про мови в Українській РСР» (Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

1.4. Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації педагогічної майстерності, результатів їхньої педаго-

238

гічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, «зрізів знань учнів», тестування; відвідування уроків, позакласних за-ходів; здійснення аналізу освітнього процесу в загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах з урахуван-ням думки батьків, учнів та вихованців. (Пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

1.5. Дане Типове положення діє на підставі Закону України «Про освіту» і визначає порядок атестації педагогічних праців-ників навчально-виховних закладів незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.

II. Педагогічні працівники, які підлягають атестації2.1. Атестації на відповідність посаді з установленням однієї

з кваліфікаційних категорій, а за умов, зазначених у пункті 5.5. розділу V Типового положення, із присвоєнням педагогічно-го звання, підлягають педагогічні працівники з вищою освітою: вчителі та викладачі всіх спеціальностей, вчителі-дефектологи, вихователі, вихователі-методисти, логопеди, завідуючі логопе-дичними пунктами, методисти, музичні, художні керівники, інструктори з фізичної культури, праці, слухових кабінетів, кон-цертмейстери, педагоги-організатори, соціальні педагоги, прак-тичні психологи дошкільних, загальноосвітніх, професійних, позашкільних навчально-виховних закладів, інтернатів при школах, шкіл-інтернатів різних типів, загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації, приймальників-розподільників для не-повнолітніх, виховно-трудових колоній, міжшкільних навчаль-но-виробничих комбінатів і майстерень трудового навчання та професійної орієнтації учнів, міжшкільних комп’ютерних цен-трів, вищих навчальних закладів I – II рівня акредитації, колед-жів, ліцеїв, навчальних закладів підвищення кваліфікації та пе-репідготовки кадрів (крім тих, які за оплатою праці прирівняні до вищих навчальних закладів), районних, міських методичних кабінетів (центрів)1, закладів охорони здоров’я, соціального забезпечення, культури, а також педагогічні працівники під-приємств та організацій, інших навчально-виховних закладів. (Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

2.2. Педагогічні працівники, які закінчили вищі навчальні заклади I – II рівня акредитації та інші навчальні заклади екві-валентного рівня або мають загальну середню освіту, зазначені у пункті 2.1. розділу II Типового положення та незалежно від ос-

________________1Далі — навчально-виховні заклади.

239

віти: майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, культорганізатори, аком-паніатори, екскурсоводи, інструктори з туризму, старші вожаті атестуються на відповідність посаді, яку займають, з визначен-ням посадового окладу (ставки заробітної плати).

Майстри виробничого навчання, старші вожаті, військові викладачі допризовної підготовки можуть атестуватись на при-своєння педагогічного звання.

2.3. Керівники навчально-виховних закладів, працівники ор-ганів управління освітою, які мають педагогічне навантаження, працюючі пенсіонери, в тому числі на умовах строкового догово-ру, педагоги, для яких навчально-виховні заклади не є основним місцем роботи, атестуються на загальних підставах.

2.4. Атестації не підлягають педагогічні працівники, які ма-ють стаж безпосередньої педагогічної роботи1 до 3 років; перебу-вають на довготривалому лікуванні. Педагогічні працівники, які мають необхідний стаж безпосередньої педагогічної роботи й рані-ше проходили атестацію та прийняті на роботу в поточному нав-чальному році, а також ті, хто навчається у вищому навчальному закладі, атестуються за їхнім бажанням. Для педагогічних пра-цівників, які прибули із зарубіжних країн, за наявності відповід-них державних міжнародних угод з Україною, в порядку винят-ку, з ініціативи адміністрації навчального закладу та на підставі рішення атестаційної комісії можуть бути підтверджені рішення атестаційних комісій за попереднім місцем роботи. (Пункт 2.4 в редакції Наказу Міносвіти № 419 від 01.12.98)

2.5. За педагогічними працівниками, які знаходяться у відпуст-ках по вагітності, пологах і догляду за дитиною (ст.179 КЗпП Ук-раїни) зберігається кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, чинність яких продовжується після виходу на роботу до наступної атестації на загальних підставах. Час перебування в даних відпуст-ках вилучається з міжатестаційного періоду. (Пункт 2.5 в редакції Наказу Міносвіти № 419 від 01.12.98)

2.6. Педагогічні працівники, які викладають два й більше предметів, атестуються з того предмета, з якого мають педа-гогічне навантаження за фахом освіти. Оплата у відповідності із встановленою внаслідок атестації категорією поширюється на все педагогічне навантаження до наступної атестації. (Роз-діл II доповнено пунктом 2.6 згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

________________1Безпосередньою педагогічною роботою є навчальна, викладацька, виховна, ме-

тодична діяльність на посадах, зазначених у пунктах 2.1, 2.2 розділу II Типового положення та на посадах керівних працівників навчально-виховних закладів.

240

III. Види атестації та її періодичність3.1. Атестація педагогічних працівників поділяється на чер-

гову та позачергову.3.2. Чергова атестація проводиться один раз у п’ять років згід-

но з графіком, складеним безпосередньо в навчально-виховному закладі.

Педагогічним працівникам, які пройшли чергову атестацію, визначається відповідність (відповідність за умови, невідповідність) посаді, яку займають, встановлюється або підтверджується (не під-тверджується) одна з кваліфікаційних категорій, визначається по-садовий оклад (ставка заробітної плати), а також може бути при-своєне, підтверджене (не підтверджене) педагогічне звання.

Не розглянуті атестаційною комісією (не підтверджені або не змінені) протягом 5-ти років з дня встановлення (присвоєння) кваліфікаційні категорії, посадові оклади (ставки заробітної пла-ти), педагогічні звання втрачають чинність. Якщо педагогічні працівники з поважних або незалежних від них причин не мо-жуть пройти чергову атестацію, то за погодженням з атестацій-ною комісією вищого рівня термін дії попереднього рішення атес-таційної комісії при навчальному закладі може бути подовженим на один рік. (Пункт 3.2 доповнено абзацом четвертим згідно з На-казом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

Педагогічним працівникам, які відмовились від чергової атестації, встановлюється кваліфікаційна категорія на ступінь нижча від тієї, яку вони мали за наслідками попередньої атес-тації (кваліфікаційна категорія «спеціаліст» у даному разі за-лишається без змін); працівникам, для яких не передбачені кваліфікаційні категорії, визначається оплата праці за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати); для працівни-ків з педагогічним званням припиняється чинність відповідно-го звання. Не допускається відмова від атестації педагогічних працівників, щодо яких постало питання про їх невідповідність займаній посаді.

3.3. Позачергова атестація проводиться не раніше як через рік з дня видання керівником навчального закладу, органом дер-жавного управління освітою відповідного наказу за підсумками атестації після попередньої атестації для осіб, які: (Абзац пер-ший пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносві-ти № 419 від 01.12.98)

виявили бажання підвищити раніше встановлену їм кваліфі-каційну категорію (для працівників, яким не передбачені кваліфікаційні категорії, — підвищити посадовий оклад (ставку заробітної плати);

•

241

порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання за умов, зазначених у пункті 5.5 розділу V Типового положення;знизили в міжатестаційний період рівень своєї професійної діяльності (за наявності аргументованого подання керівника або ради навчально-виховного закладу).Для осіб, які раніше не атестувались, позачергова атестація

допускається за умови роботи в даному навчально-виховному закладі не менше року. Ця вимога не поширюється на педаго-гічних працівників, які мають вчені звання або наукові ступені за наявності трирічного науково-педагогічного стажу.

За педагогічними працівниками загальноосвітніх, поза-шкільних, дошкільних навчальних закладів, які переходять на викладацьку роботу до вищих навчальних закладів I – II рів-ня акредитації або професійно-технічних навчальних закладів, зберігається присвоєна їм кваліфікаційна категорія, педагогіч-не звання до наступної атестації. Така ж умова поширюється й на викладачів вищих навчальних закладів I – II рівня акредита-ції, педагогічних працівників професійно-технічних навчаль-них закладів, які переходять працювати до загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних навчальних закладів. (Пункт 3.3 до-повнено абзацом згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

3.4. Атестація педагогічних працівників, у тому числі зазначе-них у пункті 2.2. розділу II Типового положення, передбачає по-переднє (не рідше одного разу на п’ять років) підвищення кваліфі-кації на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, організацій та установ, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищення кваліфікації. (Пункт 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

3.5. Педагогічні працівники з науковим ступенем, вченим званням, які підлягають черговій атестації та працюють у нав-чальних закладах, мають право на підтвердження чи присвоєн-ня кваліфікаційної категорії, педагогічного звання без прохо-дження курсового підвищення кваліфікації. (Розділ III доповнено пунктом 3.5 згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

IV. Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання4.1. За наслідками атестації встановлюються такі кваліфіка-

ційні категорії:«спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст I кате-горії», «спеціаліст вищої категорії»;присвоюються педагогічні звання: «старший учитель», «стар-ший викладач», «старший військовий керівник», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого

•

•

•

•

242

навчання II категорії», «вчитель-методист», «викладач-ме-тодист», «військовий керівник-методист», «вихователь-мето-дист», «старший вожатий-методист».

V. Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань5.1. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»

встановлюється педагогічним працівникам, які виявили висо-кий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало во-лодіють ефективними формами і методами організації навчаль-но-виховного процесу, забезпечують високу результативність, якість своєї праці. Стаж безпосередньої педагогічної роботи — не менше 8 років. Як виняток цей стаж може бути скороче-ний до 5 років. Для педагогічних працівників з вченими звання-ми та науковими ступенями враховується стаж їх безпосередньої педагогічної роботи у вищому навчальному закладі.

5.2. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст I категорії» вста-новлюється педагогічним працівникам, які виявили грунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні навчально-виховних завдань. Стаж безпосередньої педагогічної роботи — не менше 5 років.

5.3. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст II категорії» вста-новлюється педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень професіоналізму, використовують сучасні форми і мето-ди навчання та виховання, досягли вагомих результатів у педа-гогічній діяльності. Стаж безпосередньої педагогічної роботи — не менше 3 років.

5.4. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» підтверджується педагогічним працівникам, які професійно компетентні, забез-печують нормативні рівні і стандарти навчання та виховання.

5.5. Педагогічне звання «старший учитель» може присвоюва-тись педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну кате-горію «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст I категорії», а за наявності освіти в обсязі вищого навчального закладу I – II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рів-ня — стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 8 років та найвищий відповідний посадовий оклад (ставку заробітної плати).

Педагогічне звання «старший викладач» може присвоюватись педагогічним працівникам, яким встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», «спеціаліст I категорії».

Педагогічне звання «військовий керівник-методист» може присвоюватись педагогічним працівникам з вищою освітою;

243

педагогічні звання «старший військовий керівник», «вихова-тель-методист», «старший вожатий-методист» — педагогічним працівникам з вищою освітою і освітою в обсязі вищого навчаль-ного закладу I – II рівня акредитації та іншого навчального за-кладу еквівалентного рівня.

Педагогічне звання «майстер виробничого навчання I кате-горії» може присвоюватись майстрам виробничого навчання, яким встановлено найвищий посадовий оклад (ставку заробіт-ної плати), та які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 8 років і, як правило, вищу освіту; педагогічне звання «майстер виробничого навчання II категорії» — майстрам ви-робничого навчання, яким встановлено вищий посадовий оклад (ставку заробітної плати), та які мають стаж безпосередньої пе-дагогічної роботи не менше 5 років.

Зазначені педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам, які досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують прогресивний педагогічний до-свід, беруть активну участь у його поширенні, надають практич-ну допомогу у становленні молодих педагогів, постійно працю-ють над своїм фаховим самовдосконаленням.

5.6. Педагогічні звання «вчитель-методист», «викладач-ме-тодист» присвоюються педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», відпові-дають вимогам для присвоєння звань «старший учитель», «стар-ший викладач», а також запроваджують у навчально-виховний процес ефективні форми і методи роботи, узагальнюють передо-вий педагогічний досвід, беруть активну участь у розробленні шкільного компонента змісту освіти, діяльності професійних пе-дагогічних об’єднань, асоціацій, надають практичну допомогу педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в освоєнні досвіду провідних педагогів і мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методич-ними установами відповідного рівня. (Пункт 5.6 із змінами, вне-сеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

5.7. При визначенні посадового окладу (ставки заробітної пла-ти) має враховуватись професійна компетентність, стаж та якість педагогічної роботи.

5.8. При встановленні кожної із зазначених кваліфікаційних категорій або посадового окладу (ставки заробітної плати), при-своєнні педагогічних звань враховуються державні нагороди, рівень моральних якостей та загальної культури педагогічного працівника, володіння державною мовою відповідно до Закону «Про мови в Українській РСР».

244

5.9. Педагогічним працівникам, які не мають відповідної фа-хової освіти й прийняті на роботу в навчальні заклади до 1996 р. (набуття чинності Законом України «Про освіту» в редакції від 23 березня 1996 р.) та володіють достатнім практичним дос-відом роботи, якісно і в повному обсязі виконують свої посадові обов’язки, за умови проходження відповідного підвищення кваліфікації (для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з предмета викладання) за рішенням атестаційної комісії при Міністерстві освіти Автономної Республіки Крим, управліннях освіти обласних, Київської, Севастопольської міських держав-них адміністрацій, а також при відповідних центральних орга-нах управління навчальними закладами, як виняток, може прис-воюватись кваліфікаційна категорія: вища — за наявності стажу роботи на займаній посаді не менше 8 років; перша — 6 років; друга — 5 років.

З уведенням у дію нової редакції Закону України «Про освіту» даний пункт поширюється на працівників, запрошених у нав-чальні заклади для викладання курсів або предметів, з яких не готувалися або не готуються фахівці у вищих педагогічних навчальних закладах. (Розділ V доповнено пунктом 5.9 згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

5.10. Педагогічним працівникам, які припинили педагогічну діяльність у зв’язку зі скороченням штатів, ліквідацією навчаль-ного закладу, виходом на пенсію, переходом на роботу до органів управління освітою чи методичну роботу в системі освіти, у ви-падках відновлення ними роботи за фахом у навчальних закладах зберігається кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, набуте раніше, чинність яких продовжується не більше ніж на один рік з наступною атестацією на загальних підставах. (Розділ V доповне-но пунктом 5.10 згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

VI. Атестаційні комісії6.1. Атестація педагогічних працівників проводиться атеста-

ційними комісіями, що створюються при:навчально-виховних закладах, незалежно від відомчої підпо-рядкованості та форми власності;місцевих органах державного управління освітою, Міністерстві освіти Республіки Крим, міністерствах і відомствах України, що мають навчально-виховні заклади.1

Атестаційні комісії створюються щороку до 20 вересня і наді-ляються повноваженнями на весь навчальний рік.

•

•

________________1Далі — органи державного управління освітою.

245

Кількість і персональний склад атестаційної комісії при нав-чально-виховному закладі, органі державного управління осві-тою визначається і затверджується наказом їх керівника за пого-дженням з радою та комітетом профспілки навчально-виховного закладу, органу державного управління освітою.

Педагогічні працівники малокомплектних навчально-виховних закладів атестуються атестаційними комісіями при базових нав-чально-виховних закладах або районних, міських органах держав-ного управління освітою. Перелік цих установ визначається від-повідними місцевими органами державного управління освітою.

6.2. Атестаційна комісія створюється в складі: голови (керів-ника навчально-виховного закладу, органу управління освітою), його заступника, секретаря, членів комісії (заступника керівни-ка навчально-виховного закладу, представника органу управлін-ня освітою, методичної служби, члена профспілкового комітету навчального закладу або члена виборного профспілкового органу відповідного рівня в районній, міській або обласній атестаційних комісіях, фахових асоціацій, голів методичних об’єднань, най-більш кваліфікованих і авторитетних педагогів, членів органів громадського самоврядування в системі освіти). (Пункт 6.2 із змі-нами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)

VII. Повноваження атестаційної комісії7.1. Атестаційна комісія узагальнює результати вивчення

професійної діяльності, підвищення фахової компетентності та загальної культури, педагогічного працівника, який атестуєть-ся, забезпечує об’єктивність експертних оцінок, дотримання ос-новних принципів атестації педагогічних працівників.

7.2. Атестаційна комісія при навчально-виховному закладі:атестує і приймає рішення про відповідність (відповідність за умови, невідповідність) педагогічного працівника зай-маній посаді, встановлює, підтверджує (не підтверджує) одну із кваліфікаційних категорій: «спеціаліст», «спеціаліст II ка-тегорії», «спеціаліст I категорії», визначає відповідний поса-довий оклад (ставку заробітної плати);приймає рішення і порушує клопотання перед атестаційною комісією при районному (міському) органі державного управ-ління освітою, а для педагогічних працівників професійних навчально-виховних закладів, коледжів, технікумів, освіт-ніх установ підвищення кваліфікації та перепідготовки кад-рів — перед атестаційною комісією при відповідних вищих органах державного управління освітою, що мають зазначені навчально-виховні заклади, про встановлення, підтверджен-

•

•

246

ня (не підтвердження) педагогічним працівникам кваліфіка-ційної категорії «спеціаліст вищої категорії», присвоєння, підтвердження (не підтвердження) педагогічного звання, а також про відповідне моральне і матеріальне заохочення (нагородження грамотою, відзначення премією тощо).7.3. Атестаційна комісія при районному (міському) органі дер-

жавного управління освітою:атестує педагогічних працівників районного (міського) мето-дичного кабінету (центру); приймає рішення про їх відповід-ність (відповідність за умови, невідповідність) посаді, яку займають; встановлює, підтверджує (не підтверджує) їм одну з кваліфікаційних категорій: «спеціаліст», «спеціаліст II ка-тегорії», «спеціаліст I категорії». За поданням атестаційних комісій при навчально-виховних закладах атестує педаго-гічних працівників на кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та присвоює, підтверджує (не підтверджує) педагогічне звання;приймає рішення і порушує клопотання перед атестаційною комісією при відповідних вищих органах державного управ-ління освітою, що мають навчально-виховні заклади, про вста-новлення, підтвердження (не підтвердження) педагогічним працівникам районного (міського) методичного кабінету (цен-тру) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»;у двотижневий термін розглядає скарги педагогічних пра-цівників на рішення атестаційних комісій навчально-вихов-них закладів.Для компетентного здійснення своїх повноважень атестацій-

на комісія при районному (міському) органі державного управ-ління освітою може створювати експертні групи із числа фахів-ців тієї галузі освіти, педагогічні працівники якої атестуються.

7.4. Атестаційна комісія при Міністерстві освіти Республіки Крим, управліннях освіти обласних, Київської, Севастопольсь-кої міських держадміністрацій:

розглядає клопотання атестаційних комісій при районних (міських) органах державного управління освітою, професій-них навчально-виховних закладах, вищих навчальних за-кладах I – II рівня акредитації, коледжах, освітніх установах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів і приймає рішення про встановлення, підтвердження (не підтверджен-ня) педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спе-ціаліст вищої категорії» та відповідного педагогічного звання;узгоджує пропозиції атестаційних комісій при районних (місь-ких) органах державного управління освітою щодо подовження

•

•

•

•

•

247

терміну дії попередніх рішень атестаційних комісій загально-освітніх навчальних закладів; (Пункт 7.4 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Міносвіти № 419 від 01.12.98)приймає рішення і порушує клопотання перед Міністерством освіти, міністерствами і відомствами України про моральне заохочення атестованих педагогічних працівників;розглядає скарги педагогічних працівників на рішення атес-таційних комісій при районних (міських) органах держав-ного управління освітою, професійних навчально-виховних закладах, вищих навчальних закладах I – II рівня акредита-ції, коледжах, освітніх установах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.Для компетентного здійснення своїх повноважень дані

атестаційні комісії можуть створювати експертні групи з чис-ла фахівців тієї галузі освіти, педагогічні працівники якої атестуються.

Рішення цієї комісії є остаточним.Аналогічна компетенція атестаційних комісій міністерств,

відомств, що мають в своєму підпорядкуванні навчально-ви-ховні заклади, визначається відповідними міністерствами,відомствами.

VIII. Порядок проведення атестації8.1. До 20 вересня поточного року керівник навчально-ви-

ховного закладу знайомить педагогічний колектив з наказом про створення атестаційної комісії та атестацію педагогічних працівників у поточному навчальному році.

8.2. До 10 жовтня атестаційна комісія приймає:а) заяву від педагогічних працівників щодо проходження чер-

гової або позачергової атестації;б) заяву про відмову від чергової атестації;в заяві, крім основних даних, зазначаються результати по-

передньої атестації та кваліфікаційна категорія або педагогічне звання, на яке претендує педагогічний працівник;

в) подання керівника або ради навчально-виховного закладу про позачергову атестацію педагогічних працівників, рівень нав-чально-виховної або методичної роботи яких нижчий від вимог, що пред’являються до кваліфікаційної категорії, встановленої їм за результатами попередньої атестації.

8.3. До 20 жовтня поточного навчального року атестаційна ко-місія розглядає подані документи, затверджує графік проведення атестації і доводить його під розписку до відома осіб, які атесту-ються. Педагогічним працівникам, які підлягають черговій атес-

•

•

248

тації, але не претендують на підвищення кваліфікаційної кате-горії чи посадового окладу (ставки заробітної плати), присвоєння більш високого педагогічного звання, визначених за результата-ми попередньої атестації, і не мають претензій до своєї роботи з боку керівників навчально-виховного закладу, батьків, учнів, атестаційна комісія може підтвердити встановлену їм кваліфіка-ційну категорію або посадовий оклад (ставку заробітної плати), педагогічне звання, що оформляється протоколом.

8.4. До 20 березня поточного навчального року атестаційна комісія при навчально-виховному закладі завершує вивчення роботи педагогічних працівників і оформляє атестаційні листи у двох примірниках за формою, що додається. Результати підви-щення кваліфікації педагогічним працівникам враховуються на підставі поданого посвідченя.

8.5. Керівники установ та органів освіти повинні не пізні-ше як за 10 днів до засідання атестаційної комісії ознайоми-ти педагогічних працівників з їх атестаційними листами (під розписку).

8.6. До 20 квітня поточного навчального року атестаційна комісія розглядає атестаційні листи, заслуховує працівників, які атестуються. На підставі всебічного розгляду наслідків їх педагогічної роботи, рівня фахової підготовки і професійної компетентності, рейтингу серед працівників районного (місь-кого) методичного об’єднання (асоціації), оцінки працівникам педагогічного колективу навчально-виховного закладу, думки батьків, учнів приймає одне з рішень: «відповідає посаді, яку займає», «відповідає посаді, яку займає, за умови виконання певних рекомендацій», «не відповідає посаді, яку займає», встановлює (підтверджує, не підтверджує) відповідну кваліфі-каційну категорію, присвоює (підтверджує, не підтверджує) педагогічне звання; встановлює (підтверджує, не підтверджує) посадовий оклад (ставку заробітної плати) працівникам, зазна-ченим у пункті 2.2 розділу II Типового положення, вносить про-позиції до заохочення педагогічних працівників.

8.7. З усіх питань, пов’язаних з атестацією, атестаційна ко-місія приймає рішення таємним голосуванням, порядок якого визначається самою комісією. Воно вважається дійсним, якщо в засіданні комісії брало участь не менше 2/3 її членів. Результа-ти голосування визначаються простою більшістю голосів при-сутніх членів атестаційної комісії. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» приймається рішення на користь пра-цівника, який атестується. Якщо при голосуванні не підтвер-джена кваліфікаційна категорія або посадовий оклад (ставка за-

249

робітної плати), на який претендував педагогічний працівник, йому встановлюється кваліфікаційна категорія або посадовий оклад (ставка заробітної плати) до фактичного рівня професій-ної діяльності, визначеного атестаційною комісією. Працівник, який є членом атестаційної комісії, атестується на загальних підставах.

8.8. У випадку неявки педагогічного працівника, який атес-тується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’ясування причин неявки може провести атеста-цію у його відсутності.

8.9. Результати атестації (рішення, рекомендації) повідомля-ються атестованому працівникові на даному засіданні, оформля-ються протоколом за підписом голови та секретаря атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа.

Атестаційний лист, заява або подання адміністрації про поза-чергову атестацію, копія кваліфікаційного посвідчення про підви-щення кваліфікації зберігається в особовій справі педагогічного працівника.

Другий примірник атестаційного листа не пізніше тижневого строку вручається (під розписку) атестованому працівникові.

IX. Реалізація рішень атестаційної комісії9.1. За результатами атестації керівник навчально-виховно-

го закладу, органу державного управління освітою видає наказ, який у тижневий строк доводиться до відома атестованого, колек-тиву та подається в бухгалтерію для нарахування педагогічному працівникові заробітної плати згідно із встановленим посадовим окладом (ставкою заробітної плати) з дня прийняття рішення атестаційної комісії. При зміні місця роботи педагогічному пра-цівникові атестаційний лист є підставою для тарифікації його за новим місцем роботи.

9.2. У разі незгоди з рішенням атестаційної комісії при нав-чально-виховному закладі педагогічний працівник має право у двотижневий строк з дня вручення йому атестаційного листа звернутись із скаргою до атестаційної комісії вищого рівня (від-повідно до компетенції, визначеної у розділі VII Типового поло-ження). Подана скарга розглядається в двотижневий строк від дня її надходження.

Рішення атестаційної комісії вищого рівня є підставою для ска-сування попереднього і видачі нового наказу про встановлення (підтвердження, не підтвердження) працівникові відповідної кваліфікаційної категорії, посадового окладу (ставки заробітної плати) чи присвоєння (підтвердження, не підтвердження) педаго-

250

гічного звання з дня прийняття рішення атестаційною комісією навчально-виховного закладу (органу державного управління ос-вітою), дії якої оскаржувались.

9.3. Питання, пов’язані зі звільненням або переведенням на іншу роботу педагогічного працівника за результатами атес-тації, вирішуються керівником відповідного навчально-вихов-ного закладу в двомісячний строк з дня прийняття рішення атестаційної комісії. В разі оскарження рішення атестаційної комісії розірвання трудового договору може бути здійснене лише після його розгляду атестаційною комісією вищого рівня, рі-шення якої є остаточним. Строк розгляду скарги не враховуєть-ся у визначений двомісячний термін реалізації рішення. Після закінчення зазначеного строку звільнення педагогічного пра-цівника за результатами атестації не допускається.

9.4. У випадку звільнення педагогічного працівника за ре-зультатами атестації у його трудову книжку вноситься запис з посиланням на пункт 2 статті 40 Кодексу Законів про працю Ук-раїни. Трудові спори з питань звільнення з роботи педагогічних працівників за підсумками атестації розглядаються відповідно до чинного законодавства.

Положення розроблене авторськимколективом у складі:

Болтівець С. І., Ковганич В. В.,

Красноголовець О. М., Луговий В. І.,

Міненко А. М., Нікітенко О. І.,

Пушенко О. Г., Северчук Л. М.

Додаток до Типового Положенняпро атестацію педагогічних працівників України

АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТ

1. Прізвище, ім’я, по батькові ___________________________2. Рік народження ____________________________________3. Освіта ____________________________________________3. Спеціальність за дипломом ___________________________4. Стаж безпосередньої педагогічної роботи _________________5. Місце роботи _______________________________________6. Посада ___________________________________________

251

7. Державні нагороди, звання _____________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Форма та результати підвищення кваліфікації протягом ос-танніх 5 років за посвідченням ______________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Результати попередньої атестації ________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Характеристика якості виконання посадових обов’язків, результативності навчально-виховної роботи, загальної і про-фесійної культури адміністрацією установи ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Керівник установи ________________ ___________________(підпис ) (прізвище, ініціали)

11. Оцінка професійної діяльності, загальної культури, мо-ральних якостей: _______________________________________

а) педагогічною радою ___________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова педагогічної ради ____________ __________________(підпис ) (прізвище, ініціали)

б) батьками, учнями _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова ради установи ______________ ___________________(підпис ) (прізвище, ініціали)

в) методичним об’єднанням (асоціацією) _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Голова методичногооб’єднання (асоціації) ______________ ___________________

(підпис ) (прізвище, ініціали)

252

I. Рішення атестаційної комісії

_____________________________________________________(найменування установи, органу освіти)

Атестаційна комісія вирішила:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Головаатестаційної комісії ______________ _____________________


Секретаратестаційної комісії ______________ _____________________


II. Рішення атестаційної комісії (яка встановлює категорію «спеціаліст вищої категорії»

_____________________________________________________(найменування установи, органу освіти)

Атестаційна комісія вирішила ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Головаатестаційної комісії ______________ _____________________


Секретаратестаційної комісії ______________ _____________________


М.П. дата

253

Роз’яснення щодо окремих питаньорганізації проведення атестації педагогічних працівників

ЛИСТМіністерства освіти і науки Українивід 04.11.2002 р. № 1/9–482

Міністру освіти Автономної Республіки Крим,начальникам управлінь освіти і науки обласних,Київської та Севастопольської міськихдержавних адміністрацій

На запити з місць щодо окремих питань організації проведен-ня атестації педагогічних працівників Міністерство освіти і на-уки України роз’яснює.

Атестація педагогічних працівників України проводиться відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства ос-віти України від 20.08.1993 № 310, зареєстрованого в Мініс-терстві юстиції України 02.12.93р. за № 176 із змінами і допов-неннями, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 01.12.98р. № 419 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.12.98 за № 792/3232.

При проведенні атестації необхідно неухильно дотримуватися вимог зазначеного Положення та керуватися кваліфікаційними характеристиками педагогічних працівників, для яких встанов-лені кваліфікаційні категорії.

Звертаємо увагу на те, що вивчення досвіду роботи педагогіч-них працівників, його узагальнення та оформлення відповідних узагальнюючих документів проводиться членами атестаційних комісій і працівниками методичних кабінетів відділів освіти районних державних адміністрацій та виконкомів міських рад. Оформлення узагальнюючих документів педагогічними праців-никами, які проходять атестацію, не передбачено Типовим поло-женням про атестацію педагогічних працівників України.

Наголошуємо, що відповідно до розділу 5 вищезазначеного Положення, тільки педагогічні працівники, які претендують на звання вчителя-методиста, повинні мати власні методичні

254

розробки, що пройшли апробацію та схвалені науково-методич-ними установами відповідного рівня. Обсяг, зміст, тематика ме-тодичних розробок визначається безпосередньо автором.

Державний секретарВ. С. Журавський

Про всеукраїнський конкурс «Учитель року»

УКАЗПрезидента Українивід 29 червня 1995 року № 489/95

З метою стимулювання активної участі вчителів у становлен-ні і розвитку національної системи освіти, популяризації кра-щих педагогічних здобутків і професійної майстерності

ПОСТАНОВЛЯЮ:1. Підтримати ініціативу Міністерства освіти України, Ака-

демії педагогічних наук України, Творчої спілки вчителів Украї-ни, Педагогічного товариства України і заснувати щорічний все-український конкурс «Учитель року».

2. Кабінету Міністрів України затвердити у місячний строк Положення про щорічний всеукраїнський конкурс «Учитель року», передбачивши, зокрема, що переможцям конкурсу при-своюється звання «Заслужений учитель України».

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 29 червня 1995 року№ 489/95

255

Про затвердження Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року»

ПОСТАНОВАКабінету Міністрів Українивід 11 серпня 1995 р. № 638

На виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 р. № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року» Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:1. Затвердити Положення про всеукраїнський конкурс «Учи-

тель року», що додається.2. Міністерству фінансів, Уряду Автономної Республіки Крим,

обласним, Київській і Севастопольській міським державним ад-міністраціям передбачати у відповідних бюджетах кошти на про-ведення щорічного всеукраїнського конкурсу «Учитель року».

3. Установити, що перший всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться у 1995/96 навчальному році.

Прем’єр-міністр УкраїниЄ. Марчук

Перший заступник МіністраКабінету Міністрів України

М. Селівон

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України

11 серпня 1995 р. № 638

Положення про всеукраїнськийконкурс «Учитель року»

1. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» є одним із заходів реалізації Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття») і проводиться з метою виявлення і підтримання творчої праці вчителів, підвищення їх професійної майстерності, популяризації педагогічних здобутків.

256

Завданнями конкурсу є:піднесення ролі вчителя у суспільстві і підвищення престиж-ності цієї професії;привернення уваги громадськості, органів влади до проблем освіти;сприяння творчим педагогічним пошукам, удосконаленню фахової майстерності вчителя;поширення передового педагогічного досвіду;забезпечення незалежної експертної оцінки педагогічної діяльності.2. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводить Мін-

освіти разом з Академією педагогічних наук, Творчою спілкою вчителів, Педагогічним товариством.

Міносвіти за поданням зазначених організацій затверджує щороку до 1 жовтня склад центрального оргкомітету конкурсу та фахові журі.

3. Центральний оргкомітет конкурсу визначає фахи (не біль-ше ніж п’ять), з яких проводиться конкурс у поточному нав-чальному році, встановлює критерії відбору поданих на конкурс матеріалів, умови та порядок проведення заключної частини конкурсу і не пізніше як за місяць до початку першого туру за-безпечує їх доведення до відома педагогічної громадськості.

4. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться що-року в три тури:

перший — районний (міський) грудень

другий — Автономної Республіки Крим, обласний, Київський та Севастопольський міський

січень-лютий

третій — всеукраїнський квітень

5. Для проведення першого і другого туру утворюються на міс-цях оргкомітети конкурсу і журі з кожного фаху.

Склад районного (міського) оргкомітету конкурсу і журі за-тверджується районним (міським) відділом (управлінням) ос-віти за поданням районного (міського) методичного кабінету та фахових асоціацій учителів (за їх наявності).

Склад оргкомітету і журі конкурсу в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві і Севастополі затверджується відповід-ним органом управління освітою за поданням науково-методич-ної установи та фахових асоціацій (за їх наявності).

6. Всеукраїнський конкурс «Учитель року» проводиться на добровільних засадах. У ньому можуть брати участь учителі– громадяни України незалежно від одержаної освіти, набутого фаху, педагогічного стажу, віку.

•

•

•

••

257

7. Для участі в конкурсі претендент подає районному (місько-му) оргкомітету такі матеріали:

заяву про бажання брати участь у конкурсі «Учитель року»;опис власного досвіду, що розкриває оригінальність педаго-гічних ідей, методів, технологій; аналіз результатів праці.За бажанням учитель може подати оргкомітету й інші ма-

теріали (в тому числі відгуки наукових установ, фахових асоціа-цій), що глибше розкривають його творчі здобутки.

8. До участі в кожному наступному турі допускаються пере-можці попереднього туру з кожного фаху, на яких оргкомітет подає матеріали, перелічені в пункті 7 цього Положення.

Якщо перший чи другий тур в окремих регіонах не прово-дився, бажаючі взяти участь у третьому турі можуть надіслати до центрального оргкомітету матеріали, зазначені у пункті 7 цього Положення.

9. Центральний оргкомітет конкурсу приймає заяви з необ-хідними матеріалами з 1 березня до 15 квітня включно.

За результатами розгляду матеріалів претендентам надсила-ються запрошення для подальшої участі в конкурсі або обґрун-тована відмова.

Третій тур всеукраїнського конкурсу проводиться в останній тиждень квітня.

10. З кожного фаху центральний оргкомітет конкурсу визна-чає одного переможця.

Згідно із висновками фахових журі центральний оргкомітет конкурсу приймає рішення про присудження переможцям звання «Учитель року». Відповідно до рішення центрального оргкоміте-ту Міносвіти в установленому порядку подає документи для при-своєння переможцям конкурсу звання «Заслужений учитель Ук-раїни», разом з Академією педагогічних наук, Творчою спілкою вчителів, Педагогічним товариством нагороджує їх дипломами та грошовими преміями в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян кожна. За пропозиціями фахових журі цент-ральний оргкомітет може визначати в межах встановленого кош-торису інші форми та види заохочення учасників конкурсу.

11. Фінансові витрати на підготовку і проведення першого і другого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» прова-дяться за рахунок місцевих бюджетів, на організацію третього туру і забезпечення нагородження його переможців– за рахунок асигнувань Державного бюджету.

••

258

Ч а с т и н а V ІВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХПРОГРАМ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Про затвердження Правилвикористання комп’ютерних програм у навчальних закладахНАКАЗМіністерства освіти і науки Українивід 02 грудня 2004 р. № 903

З метою запровадження системи контролю за використанням комп’ютерних програм в навчальних закладах України, забез-печення виконання покладених на ці заклади освітянських зав-дань, забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища, дотримання навчальними закладами вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, а також на виконання завдань, передбачених Концепцією легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його вико-ристанням, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2002 № 247-р,

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Правила використання комп’ютерних програм

у навчальних закладах (далі– Правила), що додаються.2. Державному департаменту інтелектуальної власності (Па-

ладій М. В.) довести зазначені в пункті 1 Правила до відома керів-ників структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні закла-ди, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, навчальних за-кладів незалежно від форм власності.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника міністра Гуржія А. М.


259

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказом МОН України

від 2 грудня 2004 року № 903

Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах

Ці Правила визначають процедуру використання комп’ютерних програм і комп’ютерної техніки з попередньо вста-новленими комп’ютерними програмами навчальними заклада-ми України з метою створення в цих закладах системи контролю за використанням комп’ютерних програм, забезпечення вико-нання покладених на навчальні заклади освітянських завдань, забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і куль-турного середовища, дотримання навчальними закладами вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.

1. Загальні положення1.1. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:комп’ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, вираже-них у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які при-водять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах);ліцензія (ліцензія на використання об’єкта права інтелек-туальної власності) — це письмове повноваження на вико-ристання комп’ютерної програми в певній обмеженій сфері, надане особою, яка має виключне право дозволяти вико-ристання комп’ютерної програми. Ліцензія на використання комп’ютерної програми може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону;ліцензійний договір — договір, у якому одна сторона (ліцен-зіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використан-ня комп’ютерної програми (ліцензію) на умовах, визначе-них за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог чинного законодавства;договір про створення за замовленням і використання комп’ютерної програми — договір, у якому одна сторона (програ-міст) зобов’язується створити комп’ютерну програму відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк;договір про передання виключних майнових прав інтелекту-альної власності на комп’ютерну програму — договір, у якому

•

•

•

•

•

260

одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або в повному складі ці права відповід-но до закону та на визначених договором умовах;ліцензійна комп’ютерна програма — це комп’ютерна про-грама, яка вводиться в обіг, розповсюджується і використо-вується в обсягах, формах і способами, прямо зазначеними в ліцензії;неліцензійна комп’ютерна програма — це комп’ютерна програ-ма, яка використовується у будь-якій формі і будь-яким спосо-бом без відповідного письмового дозволу особи, якій належать майнові права інтелектуальної власності на цю програму;комп’ютерна програма вільного користування — це комп’ютерна програма, що розповсюджується на умовах лі-цензії, що надає користувачеві дозвіл на: використання про-грами з будь-якою метою; доступ до програмного коду; будь-які дослідження механізмів функціонування програми; використання механізмів (принципів) функціонування будь-яких довільних частин коду програми для створення інших програм та (або) адаптації до потреб користувача; відтворення програми і розповсюдження копій програми будь-яким спосо-бом та в будь-якій формі; зміни і вільне розповсюдження як оригінальної програми, так і зміненої, за тими самими умова-ми, під які підпадає і оригінальна програма;комп’ютерна програма навчального призначення — це комп’ютерна програма, яка є засобом навчання, що збері-гається на цифрових або аналогових носіях даних і відтво-рюється на електронному обладнанні;примірник комп’ютерної програми — це копія комп’ютерної програми, яка виконана в будь-якій матеріальній формі;контрольна марка — це спеціальний знак, що засвідчує до-тримання авторських і (або) суміжних прав і дає право на роз-повсюдження примірників комп’ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового вико-ристання, зовнішній бік якого має спеціальний голографіч-ний захист.1.2. Комп’ютерна програма є об’єктом авторського права

й охороняється як літературний твір у відповідності до чинно-го законодавства. З моменту створення комп’ютерної програ-ми її автору належать особисті немайнові права. Майнові пра-ва на комп’ютерну програму належать її авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Будь-яка особа, яка бажає використовувати комп’ютерну про-граму, повинна отримати дозвіл на використання цієї програми.

•

•

•

•

•

•

261

1.3. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись на підставі одного з таких доку-ментів: ліцензії на використання об’єкта права інтелектуаль-ної власності; ліцензійного договору; договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; іншого договору щодо розпоря-дження майновими правами інтелектуальної власності. До-говір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуаль-ної власності має бути укладеним у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджен-ня майновими правами інтелектуальної власності такий до-говір є недійсним.

1.4. Використання твору без дозволу автора є порушенням авторського права. Порушення авторського права, у тому чис-лі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за со-бою відповідальність згідно з чинним законодавством. Неза-безпечення дотримання законодавства може бути підставою для притягнення керівника навчального закладу до відпові-дальності.

1.5. Особи, що працюють або вчаться в навчальному закладі, зобов’язані дотримуватися законодавства з питань правової охо-рони комп’ютерних програм та використовувати комп’ютерні програми в обсязі, формі, способом, визначеними в ліцензії або в ліцензійному договорі, або в іншому договорі щодо розпоря-дження майновими правами інтелектуальної власності.

2. Відповідальні особи та їх обов’язки2.1. Відповідальним за дотримання вимог законодавства під

час використання комп’ютерних програм у навчальному закладі є керівник цього закладу.

Керівник навчального закладу може призначити вповнова-жену ним особу (осіб), відповідальну за інформаційно-технічне забезпечення навчального закладу.

Керівник навчального закладу або вповноважена ним особа за-безпечують дотримання положень цих Правил при використан-ні комп’ютерних програм і комп’ютерної техніки з попередньо встановленими комп’ютерними програмами.

2.2. При використанні комп’ютерних програм і комп’ютерної техніки з попередньо встановленими комп’ютерними програма-ми навчальні заклади зобов’язані:

дотримуватися вимог, що передбачені нормативними ак-тами МОН України, які регламентують склад, кількість

•

262

та основні технічні характеристики комп’ютерної техніки для облаштування і використання кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальних закладах;придбавати і використовувати в навчальному процесі комп’ютерні програми і комп’ютерну техніку з попередньо встановленими комп’ютерними програмами, що мають від-повідний гриф та/або Свідоцтво про визнання відповідності педагогічним вимогам МОН України;придбавати і використовувати комп’ютерні програми нав-чального призначення, що мають відповідний гриф та/або Свідоцтво про визнання відповідності педагогічним вимогам МОН України.2.3. Керівник навчального закладу та/або вповноважена

ним особа:визначає потреби в придбанні нової комп’ютерної техніки і комп’ютерних програм;забезпечує ведення обліку комп’ютерної техніки і комп’ютер-них програм, що придбаваються та використовуються;організовує роботу із створення архівів примірників комп’ютерних програм і збереження супровідної докумен-тації до них, зокрема ліцензії або ліцензійного договору, або іншого договору щодо розпорядження майновими правами ін-телектуальної власності на ці комп’ютерні програми;забезпечує проведення інвентаризації комп’ютерних прог-рам, що використовуються навчальним закладом;контролює встановлення комп’ютерних програм та їх вико-ристання користувачами комп’ютерної техніки, перевіряє наявність ліцензії або ліцензійного договору, або іншого дого-вору щодо розпорядження майновими правами інтелектуаль-ної власності на ці комп’ютерні програми;з метою запобігання неправомірному використанню комп’ютерних програм проводить легалізацію комп’ютерних програм, тобто забезпечує приведення використання наявних комп’ютерних програм у відповідність до вимог законодав-ства про авторське право шляхом заміни неліцензійних при-мірників комп’ютерних програм на ліцензійні;організовує проведення щоквартальних перевірок правомір-ності використання комп’ютерних програм;організовує проведення інструктажу, навчання співробітників навчального закладу правилам поводження з комп’ютерною технікою і комп’ютерними програмами та дотримання ав-торських прав на комп’ютерні програми.

•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

263

3. Придбання комп’ютерних програм і комп’ютерної техніки з попередньо встановленими комп’ютерними програмами3.1. При придбанні комп’ютерних програм за рахунок дер-

жавних коштів, за рахунок коштів юридичних/фізичних осіб чи при отриманні комп’ютерних програм на безоплатній основі навчальні заклади зобов’язані:

придбавати виключно ліцензійні примірники комп’ютер-них програм або примірники програм вільного користуван-ня, які мають бути забезпечені документацією, що підтвер-джує правомірність їх використання згідно з ліцензією або ліцензійним договором, або іншим договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної влас-ності чи належність до комп’ютерних програм вільного використання;отримувати від постачальника документальне підтверджен-ня правомірності використання комп’ютерних програм, зок-рема ліцензію або ліцензійний договір, або інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності чи належності до комп’ютерних програм вільного використання. Примірники комп’ютерних програм, що ре-алізуються на дисках для лазерних систем зчитування (CD-дисках), обов’язково мають бути марковані контрольними марками;придбавати примірники комп’ютерних програм, що за свої-ми технічними характеристиками відповідають конфігура-ції комп’ютерної техніки, на якій вони будуть використову-ватися (у разі закупівлі комп’ютерних програм окремо від комп’ютерної техніки);за інших однакових об’єктивних технічних і якісних ха-рактеристик віддавати перевагу україномовним версіям комп’ютерних програм.3.2. При придбанні комп’ютерної техніки з попередньо вста-

новленими на жорсткі диски комп’ютерними програмами за ра-хунок державних коштів, за рахунок коштів юридичних/фізич-них осіб чи при отриманні комп’ютерної техніки з попередньо встановленими на жорсткі диски комп’ютерними програмами на безоплатній основі навчальні заклади зобов’язані дотриму-ватись вимог щодо правомірного використання комп’ютерних програм, зазначених у пункті 3.1 Правил.

4. Облік комп’ютерних програм4.1. Для здійснення контролю за наявністю, збереженням

та обігом комп’ютерних програм на кожен комп’ютер нав-

•

•

•

•

264

чального закладу в тижневий строк після введення його в ек-сплуатацію оформлюється картка обліку комп’ютерної техні-ки із зазначенням установлених комп’ютерних програм, яка зберігається у закладі протягом усього строку експлуатації комп’ютера.

Картка обліку ведеться в електронній та/або паперовій фор-мах і повинна містити такі відомості:

інформацію про користувача(ів), за яким(и) закріплено комп’ютерну техніку;технічні параметри комп’ютерної техніки, що експлуатується;назву, вид, версію кожної встановленої програми, дату її придбання та встановлення, найменування виробника чи розповсюджувача примірників цієї програми, реквізи-ти ліцензії або ліцензійного договору, або іншого договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.4.2. Закріплення комп’ютерної техніки в навчальному за-

кладі за користувачем повинно бути документально оформлене. У разі зміни користувача, за яким закріплена комп’ютерна тех-ніка, до картки обліку вноситься відповідний запис.

4.3. Установлення комп’ютерних програм, їх переустанов-лення чи видалення здійснюється лише за погодженням з керів-ником навчального закладу або особою, яка відповідає за інфор-маційно-технічне забезпечення навчального закладу.

4.4. Бухгалтерський облік комп’ютерних програм здійс-нюється відповідно до положень Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції Украї-ни 31.07.2000 за № 459/4680, та Положення (стандарту) бух-галтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджено-го наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 750/4043.

5. Проведення інвентаризації комп’ютерних програм5.1. Навчальні заклади щорічно проводять планову інвен-

таризацію комп’ютерних програм, що використовуються, ви-значають вимоги до комп’ютерних програм, які мають застосо-вуватись для задоволення потреб цих закладів, та визначають необхідну кількість комп’ютерних програм для задоволення таких потреб. При цьому комп’ютерні програми, які не під-лягають легалізації через моральну застарілість, невідповід-

•

••

265

ність вимогам державної системи сертифікації УкрСЕПРО для комп’ютерних програм, що використовуються у навчально-му процесі, тощо повинні бути виведені із експлуатації.

5.2. У процесі інвентаризації перевіряються: наявні в навчаль-ному закладі комп’ютерні програми; документація, що підтвер-джує правомірність використання комп’ютерних програм, та інші питання, які можуть бути включені до програми інвента-ризації.

5.3. Результати інвентаризації оформлюються актами ін-вентаризації комп’ютерних програм і зберігаються у навчаль-ному закладі протягом 3 років.

6. Контроль за використанням комп’ютерних програм6.1. Керівник навчального закладу та/або уповноважена

ним особа організовує проведення планових і позапланових (раптових) перевірок використання комп’ютерних програм з метою виявлення випадків невідповідності їх використан-ня положенням чинного законодавства і цих Правил та ви-явлення фактів використання неліцензійних примірників комп’ютерних програм.

При виявленні фактів використання неліцензійних при-мірників комп’ютерних програм з’ясовуються причини й умови, які привели до встановлення цих програм, та вжива-ються заходи щодо припинення використання неліцензійних комп’ютерних програм.

6.2. Перевірки дотримання навчальними закладами поло-жень цих Правил мають право здійснювати центральні і місцеві органи управління освітою, Державна інспекція навчальних закладів та Державний департамент інтелектуальної власності МОН України.

Заступник головиДержавного департаментуінтелектуальної власності

В. С. Дмитришин

266

Про затвердження Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів

НАКАЗМіністерства освіти і науки Українивід 02.06.2004 р. № 433

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1999 № 348 «Про затвердження комплексного плану за-ходів щодо розвитку загальної середньої освіти в 1999–2012 ро-ках» та з метою впровадження в практику загальноосвітніх навчальних закладів України сучасних інформаційно-комуніка-ційних технологій і забезпечення їх високоякісними педагогіч-ними програмними засобами

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Положення про порядок організації та прове-

дення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів (додається).

2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальни-кам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севасто-польської міських державних адміністрацій довести Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчаль-них закладів до відома керівників навчальних закладів.

3. Даний наказ та Положення про порядок організації та про-ведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів опублікувати в «Ін-формаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розмістити на сайті міністерства.



267

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказом Міністерства освіти і науки України

02.06.2004 р. № 433

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України

21.06.2004 р.за № 757/9356

Положення про порядок організаціїта проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів

1 Загальні положення1.1 Це Положення розроблено відповідно до Законів України

«Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про інновацій-ну діяльність», Положення про порядок здійснення інновацій-ної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 № 522, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за № 946/5167.

1.2 Положення визначає основні організаційні засади та по-рядок проведення апробації електронних засобів навчального призначення в загальноосвітніх навчальних закладах.

1.3 Апробація — перевірка електронних засобів навчаль-ного призначення (програмне забезпечення навчального при-значення: імітаційні, моделюючі, контролюючі комп’ютерні програми; бази даних та бази знань; електронні підручники та посібники; електронні словники, публікації у комп’ютерній мережі тощо) щодо їх педагогічної доцільності, за результа-тами якої виноситься рішення з упровадження зазначених за-собів у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчаль-них закладів.

Електронні засоби навчального призначення — засоби на-вчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні.

1.4 Апробації підлягають електронні засоби, призначені длятиражування на електронних носіях або публікації у комп’ютер-ній мережі, потребу в яких мають навчальні заклади.

1.5 Апробація здійснюється на базі навчальних закладів, які затверджуються наказом Міністерства освіти і науки України.

268

2 Основна мета апробації2.1 Основною метою проведення апробації є визначення

педагогічної доцільності та ефективності використання елек-тронних засобів навчального призначення для подальшого впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

2.2 Апробація передбачає:визначення науково-методичного рівня електронних засобів навчального призначення, що апробується;здійснення контрольних зрізів під час проведення апроба-ції на предмет засвоєння учнями навчального матеріалу на заняттях з використанням електронних засобів навчально-го призначення;оцінювання електронних засобів навчального призначення щодо відповідності їх психолого-педагогічним та ергономіч-ним вимогам до засобів навчання нового покоління;підбиття підсумків апробації електронних засобів навчально-го призначення за висновками експертної комісії Міністерства освіти і науки України щодо доцільності їх упровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

3 Організація проведення апробації3.1 Організаційні та науково-методичні заходи щодо органі-

зації проведення апробації в загальноосвітніх навчальних закла-дах здійснює Науково-методичний центр організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти і науки Украї-ни спільно з науковими працівниками Інституту педагогіки, Інс-титуту засобів навчання та Інституту психології АПН України.

3.2 Апробація здійснюється за наявності документів, що підтверджують право власності на програмний засіб у цілому, і використаних для його створення матеріалів та інструмен-тальних засобів.

3.3 Обов’язковій апробації підлягають електронні засоби, що розроблені та виготовлені за кошти державного бюджету, замов-ником яких є Міністерство освіти і науки України.

3.4 Апробація здійснюється протягом навчального року.3.5 Кількість загальноосвітніх навчальних закладів для про-

ведення апробації визначається Науково-методичним центром організації розробки та виробництва засобів навчання з ура-хуванням вимог репрезентативності і вірогідності одержаних результатів та за погодженням з Міністерством освіти і науки України.

•

•

•

•

269

3.6 Організація проведення апробації в регіонах здійснюється інститутами післядипломної освіти педагогічних працівників та іншими методичними установами за наказом місцевих органів управління освітою. Ними контролюється хід апробації у ви-значених навчальних закладах регіону і подаються звіти про ре-зультати апробації до Міністерства освіти і науки України.

Заходи щодо проведення апробації вносяться до планів робо-ти відповідних інститутів післядипломної педагогічної освіти або методичних установ.

3.7 Інститути післядипломної педагогічної освіти або мето-дичні установи, яким доручено проводити апробацію, подають до Науково-методичного центру організації розробки та вироб-ництва засобів навчання інформацію про навчальні заклади та педагогічних працівників, які здійснюватимуть апробацію, та відповідальну особу, на яку покладено організацію апробації в регіоні.

3.8 Загальноосвітні навчальні заклади, де проводитиметься апробація, повинні мати відповідну матеріальну базу і кадрове забезпечення. Перелік загальноосвітніх навчальних закладів формується та погоджується з Міністерством освіти і науки України за поданням обласного управліннями освіти і науки України.

3.9 Вимоги до загальноосвітніх навчальних закладів, де про-водитиметься апробація:

наявність комп’ютерного класу, обладнаного сучасною муль-тимедійною комп’ютерною технікою з мультимедійним комплексом (комп’ютер і телевізор, комп’ютер, проектор та екран);наявність технічної бази для забезпечення використання на комп’ютерах операційних систем Windows 98, 2000, XP;на комп’ютерах має бути встановлено ліцензійне програмне забезпечення;комп’ютери повинні мати доступ до мережі Інтернет (бажано з виділеною лінією);високий рівень викладання навчальних дисциплін (покаж-чики участі учнів загальноосвітнього навчального закладу у Всеукраїнських учнівських предметних олімпіадах ІІ, ІІІ та ІV етапів);наявність у загальноосвітньому навчальному закладі поса-ди інженера або лаборанта з обслуговування комп’ютерної техніки.3.10 Респондентами апробації електронних засобів є учні,

вчителі, методисти та науковці.

•

•

•

•

•

•

270

3.11 Кваліфікаційні вимоги до вчителя, який виявив бажан-ня брати участь в апробації:

високий рівень фахової майстерності (не нижче I кваліфіка-ційної категорії);уміння працювати з комп’ютерною технікою;досвід використання електронних засобів навчального при-значення у навчально-виховному процесі.3.12 Узагальнення результатів апробації здійснюється екс-

пертною комісією, склад якої затверджується наказом Мініс-терства освіти і науки України.

До складу експертної комісії Міністерства освіти і науки України входять наукові працівники інститутів АПН Украї-ни, практичні працівники загальноосвітніх навчальних за-кладів та методисти обласних інститутів післядипломної пе-дагогічної освіти.

4. Етапи проведення апробації4.1 Апробація проводиться за наказом Міністерства освіти і

науки України, який визначає:перелік електронних засобів навчального призначення, що підлягають апробації;термін проведення апробації;відповідальних за проведення апробації на місцях за подан-ням (заявкою) обласних (міських) управлінь освіти і науки;склад експертної групи для узагальнення результатів апробації;регіони, навчальні заклади, установи та організації, підвідом-чі МОН України, де проводитиметься апробація.4.2 Апробація здійснюється за такими етапами:організація проведення апробації (наказ про проведення апробації);робота вчителів із супроводжувальною документацією до електронного засобу навчального призначення та прове-дення підготовчої роботи щодо організації апробації конкрет-ного засобу;проведення апробації на базі загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України;узагальнення отриманих результатів апробації членами екс-пертної комісії;розгляд узагальнених результатів апробації, підготовлених спільно з АПН України, на колегії Міністерства освіти і науки України.

•

••

•

••

•

•

•

•

•

•

•

271

5. Підбиття підсумків апробації5.1 Підбиття підсумків результатів, отриманих у ході апроба-

ції, проводиться експертною комісією Міністерства освіти і на-уки України протягом двох місяців після завершення апробації.

5.2 Експертна комісія здійснює аналіз матеріалів (анкет, результатів зрізів знань учнів), надісланих з інститутів після-дипломної педагогічної освіти за результатами апробації елект-ронних засобів навчального призначення в загальноосвітніх нав-чальних закладах.

5.3 За підсумками результатів апробації експертна комісія подає обґрунтовані висновки для розгляду на колегії Міністер-ства освіти і науки України.

5.4 Електронним засобам навчального призначення, що за результатами апробації отримали позитивну оцінку, надаєть-ся Міністерством освіти і науки України гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та приймається рішення щодо подальшого їх використання у загальноосвітніх навчаль-них закладах.

Директор департаментузагальної середньої та дошкільної освіти

П. Б. Полянський

Documents

ББК 74.262 - torsing.ua · Документи подано станом на 15 липня 2005 р. ... атестації з математики у 9 та 11(12) класах