Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Закарпатської облдержадміністрації

Міжгірський професійний ліцей

СЦЕНАРІЙ ВЕЧОРА НА ТЕМУ:

«Я – кухар, офіціант»

Підготувала : Медулич О.М.,

класний керівник

2013 рік

Музично – літературна композиція «Я – кухар, офіціант» в рамках навчально –

педагогічного проекту « Робітнича професія: креатив та формула успіху»

Мета: престиж обраних професій; сприяти підготовці конкурентноспроможних,

висококваліфікованих робітників, які прагнуть до подальшого професійного зростання;

виховувати любов до праці , показати роль та значення профтехосвіти на сучасному ринку

праці.

На протязі всього вечора йде показ слайдів про Міжгірський професійний ліцей.

Дівчина.

Нас під сузір’ям рідної калини

Весела, щира пісня зігріва,

Ми віра і надія України,

Її надійна зміна трудова.

Хлопець.

У селищі нашім де живе історія,

Ми вписуємо в небі і себе,

Ми сьогодення Батьківщини творим

Під мирним сяйвом голубих небес!

Дівчина.

Професія – це гордість,

Професія – це гідність,

Професія – щастя людського основа

Їх десять дає нам ліцей наш рідний,

І кожна – потрібна, сучасна, чудова!

Хлопець.

Ліцею наш – наша рідна домівко.

Як любо навчатись у стінах твоїх.

Ти наша надія і наша опора,

З якою крокуємо ми по житті.

Дівчина.

Ліцею наш – ти книга відкрита

І знань джерело ти нас навчила,

Як працю любити і примножувать славні діла.

Ведучий.

Ми зібрались сьогодні з Вами тут, щоб розповісти Вам про професію потрібну всім. Немає

такого місця на Землі, де люди не користувалися б послугами кулінарів. Професій на землі, що

зірок на небі, але ми вибрали одну з кращих – професію КУХАРЯ - звичайну, скромну і

непомітну.

Ведуча.

Вибір життєвий – це кожного справа.

Тож пам’ятайте , друзі мої !

Праця людини – то її слава,

Праця людини – окраса її.

Не зганьбіть своє чесне імя.

Правда в житті єдина :

Не забудьте , що вище нема

Від простого ймення – Людина.

Ведучий.

Професія кухар – найдревніша на землі. Кухар – це знавець кулінарії, яка поринає своїм

корінням в далеке минуле – туди, де горів вогонь жертовного вогнища, навколо якого збиралися

древні люди. Від покоління й до покоління передавали люди досвід приготування їжі.

Майстерний кухар володіє таємницею поєднання смаків, використовує широку гаму запахів

та ароматів, точно і вправно оздоблює смачні вироби. Можливо тому праця кухаря і привертає

таку велику кількість бажаючих її опанувати. Недарма в народі кажуть : гарний кухар вартий

лікаря.

Ведуча. Професія кухаря цікава та змістовна, праця кропітка і важка, потребує багато

зусиль та творчої фантазії. Бути кухарем - нелегке творче ремесло. Він має бути по суті своїй

художником, який створює неперевершені кулінарні шедеври. Ніщо так не поєднує людей,

як смачна їжа та гарно накритий стіл. Із хорошого рецепту, наче з пісні, слова не викинеш.

Ведучий. Багато років присвятили професії кухаря, випустили не одну зміну кваліфікованих

робітників , професіонали своєї справи майстри виробничого навчання Медулич Ігор

Миколайович, Горват Тетяна Валеріївна, Фурдь Софія Юріївна. Найбільше щастя для них,

коли випускники продовжують їхню справу. Які, закінчивши наш заклад, стали майстрами

своєї справи — професійними кухарями.

Запрошуємо до слова шеф – кухаря кафе «Смерекова хата» ,випускника 2007 року Гавея

Михайла (майстер виробничого навчання Медулич І.М.).

Виступ випускника.

Ведуча.

(1 слайд) Ліцей має сучасну матеріально-технічну базу: кабінет технології приготування їжі,

обладнання підприємств громадського харчування, майстерні кухарської справи, де під

керівництвом досвідчених майстрів проходить виробниче навчання учнів І - ІІІ курсів.

(2 слайд) Традиційними стали конкурси професійної майстерності, де можна побачити

справжні шедеври кулінарного мистецтва.

Ведуча. Віночок закарпатських коломийок виконують учні-кухарі. Дві пари учнів виконують

танець «Коломийка».

А в Міжгірському ліцеї, кухаря готують, гея

І сьогодні на цій сцені повари звітують.

Готувати кухарочок, придумав директор , гея

Дай му Боже здоровлічка, тай добрих гадочок

А в майстерні у ліцеї кухарської справи, гея

Молодії кухарочки варять смачні страви

Ой як файно коломийку дівчата танцюють, гея

Та ще файно всякі страви дівчата готують

Ой як тоту коломийку зачую, зачую, гея

Фасульочку висьорбаю, в горшку потанцюю.

Ой їв би я капустицю й фасолю дрібненьку, гея

Любив би я дівчиноньку, кухарку миленьку

А Медулич , файний майстер, ще й добре фіглює ,гея

На Міжгірських полонинах бограчі готує

В двадцять першій файні хлопці добрі кухарики, гея

Многі знають у Міжгірї їхні вареники

Ой та тота кухарочка, здоровля би мала, гея

Красно їсти наварила , ще й до столу дала

Научи ня , кухарочко, голубці варити, гея

Та буду тя усе життя на руках носити

Ой буду тя кухарочко твердинько любити, гея

Як ми будеш кожний вечір токану варити

Ой чія то кухарочка, що в білій сорочці , гея

Сама голубці поїла, а каже, що хлопці

Ведуча.

Мов чарівник у білім ковпаку,

У бездоганно чистім фартушку,

Чаклує кухар над своїми казанками –

І ось шедевр готовий перед нами.

Чекають Вас борщі і юшки,

Духмяні з часником пампушки,

Галушки і вареники в сметані,

Солона рибка, раки непогані.

Свиняча голова до хріну

І локшина на переміну.

А ще з підливою індик

Із маком медовий шулик,

Сластьони, коржики, стовпці,

Пухкі з кав’яром буханці,

Всі ласощі, які б Ви їли

І пиріжки пшеничні білі.

Різноманітнії салати

У нас могли б Ви замовляти,

А на закуску ще куліш і каша,

Словом, вся українська кухня наша.

Ведучий. А зараз до конкурсу запрошуються кухарі першого та другого курсів. Приготувати та

оформити різні види салатів. (Три команди. В кожній троє учасників. В кінці вечора

приготованими салатами пригощають присутніх.).

Ведучий.

Рід великий, край багатий,

Лине пісня з краю.

Будем долю віншувати,

Щоб родила доля.

Щоб дала нам щастя зроду,

І живлющу воду.

Нема роду переводу

І не буде зроду.

Ведуча. Дівчата виконують пісню «Одна калина»

Сумно сумно аж за край

Не дивись на мене

Грай музико грай

Зимно зимно на душі

Забирай що хочеш

Тільки залиши...

Приспів:-2р.

Одну калину за вікном

Одну родину за столом

Одну стежину щоб додому йшла сама

Одну любов на все життя

Одну журбу – до забуття

І Україну бо в нас іншої нема

Сумно сумно аж за край

Так чого ж ти плачеш?

Грай музико грай!

Крапля горя не зальє

Наливай козаче бо у нас ще є...

Приспів.-2р.

Сумно – так і не засну

Краще буду думать

Про свою весну

Та й піду за небокрай

Вперше як востаннє

Грай музико грай...

Приспів-3р.

Про ту калину за вікном

Одну родину за столом

Одну стежину щоб до дому йшла сама.

Одну любов на все життя

Одну журбу – до забуття

І Україну бо в нас іншої нема

Ведуча.

Якось мені сказала мати :

«Доню моя, ким хочеш стати?»

Відповіла я одним лиш словом

Я кухарем стати готова.

Бо куховарство – це мистецтво,

Творіння рук твоїх й думок.

Меню, мов партитура музи,

Мов перелив бажань в струмок.

Із під ножа виходить чудо,

Із овочів оздоба страв.

Я стану справжнім кулінаром,

Симфонією моїх всіх справ.

Учениця читає вірш «Майбутній кухар».

Майбутній кухар-добрий він по суті

Людина зла не стане до плити

І чисті в нього помисли і руки

Натхненно він прямує до мети.

Він мрійник – а тепер їх дуже мало

Він кулінар творець. Він фантазер.

Художник він, бо це мистецька справа

З далеких тих часів і до тепер.

Він музикант – на кухні як по нотам

Все закипає,піниться,шкварчить.

Ні він не геній, він звичайній кухар.

Так просто ця професія звучить.

Науку він поєднує з шаманством

Весь день ворожить десь коло плити,

Під дзвін тарілок, як під звуки маршу,

Велить він страву до гостей нести.

Він все сказав, Він не чекає дяки

Він творить для людей і від душі

Працює не лише за для подяки,

І всі його творіння як вірші.

Я знаю, що древніші з книг на світі

Це товсті звитки кулінарних книг

Нехай твердять про вічність літописці

А я б найперше в вічності зберіг

Чарівну прозу про мистецтво їжі

Про таємниці кулінарних всіх доріг.

Учень виконує гумореску «Хазяїн».

Кум Микола пожалівся

Кумові Павлові:

- Я, відколи одружився,

Не господар в домі.

Хочуть мною керувати

І теща i жінка…

Той кручуся, так сказати,

Як в колесі білка.

- А ти, хоч раз свій характер

Прояви, Миколо,

Як допечуть, добре бахни

Кулаком по столу.

Хай відчують твою силу

Й норов молодецький,

Добре слово, добра рада,

Нічого сказати.

Воно стукнути i треба,

Але й страшнувато…

А раз добре підвипивши,

Рішив доказати.

Що він таки не хтось там,

Господар у хаті.

Зайшов в кухню, супить брови,

Не встиг за стіл сісти:

- А чого це ви, корови,

Не даєте їсти?

Жінка була десь надворі,

Нагримав на тещу:

- Що, ви, ходите, мов сонні,

Коло тої печі?!

Та нічого не сказала,

Лиш очі скосила.

- Яка, тебе, – запитала, -

Чортяка вкусила?

Насипала борщу й каші,

Дала хліба й ложку:

- А чого борщ не солоний,

Гарячий, ще й кислий? —

Розмахнувся та по столу

Кулаком як трісне,

- Оце так ви шануєте

Господаря двору?

Мов собаку годуєте? —

Та знов — Геп! — по столу.

На столі все підскочило,

Униз полетіло.

Тут вже тещу аж скорчило,

За живе заділо.

Ах ти ж, кізяк, морожений!

Мордяка невмита!

А ти за стіл платив гроші,

Щоб по ньому бити?

А в самої кулацюга,

Як у Гулiвера,

Переконлива й фігура —

Десь більше центнера.

- Так, говориш не солоне?

Так, говориш — кисле? —

Та по шиї долонею

З розмаху як лисне!

Не втримався, по пiдлозi

Під стіл покотився…

А тут якраз на порозі

Кум Павло з’явився.

-А чого це ти забрався

Під стола, Миколо?

Щось раніше я не бачив

Там тебе ніколи.

Чи згубив щось, та шукаєш,

Чи може щось сталось?

- То не твого ума діло! -

Теща обізвалась.

- Як багато будеш знати,

Старий станеш, хлопче,

Він – хазяїн у цій хаті

І ляга, де схоче.

Ведучий. А зараз до конкурсу запрошуються кухарі першого та другого курсів. Конкурс

«Вареники». ( Хто спритніше і вправніше наліпить вареники з картоплею та бринзою. В кінці

вечора приготованими варениками пригощають присутніх. Три команди. В кожній троє

учасників.).

Ведуча. Учні виконують пісню « А мій милий вареників хоче»

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Та й дров же немає, голуб мій сизенький!

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,

Та й сили ж немає, голуб мій миленький!

Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

Із кумой, милая, із кумой, милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Ведуча. Поки конкурсанти виконують завдання ми послухаємо гумореску «Справна господиня»

Замісила тісто

Добула сметани.

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

Запашнеє тісто

Сиром напихаю.

Сама пішла до сусіди

Поради питаю.

Ой сусідонько моя,

Дай же мені раду.

Бо з варениками я

навіки пропаду

Поки я в сусідки

Поради питалась

А собака влізла в хату

Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл

Всю сметану з’їла,

А вареники мої

Під стіл полетіли

А я ті варенички

Під столом збирала.

А на мене з борошном

Виварка упала.

Борошно на голові

Виварка на шиї

А варенички мої

Летять у помиї

А я тії варенички

В помиях збирала.

Зачепилась за баняк

Серед хати впала

А я тії варенички

На совок змітаю

Висипала на тарілку

Милого чекаю

Ой, Не сердься на мене,

Я ж твоя Маруся,

Бо я така господиня

Як моя матуся

А я тії варенички

Знов ліпить взялася.

Бо я така господиня

У свій рід вдалася

Скрізь на славній Україні

Варенички варять нині.

Вареники непогані

Вареники у сметані.

Учень виконує гумореску«Ерудити».

Якось вчитель запитав

Учнiв на уроцi:

- Хто Бастилiю узяв

І в якому роцi?

Тi сидять немов води

В рот понабирали.

От скажи, наприклад, ти, -

Звернувся до Слави.

Той з-за столу хутко встав,

Покопався в носi:

- Я Бастилiї не брав,

Хай пiдтвердять хлопцi.

Пiдняв потiм Василя,

Встав очі потупив:

- А я знаю звiдкiля,

Хто її поцупив?

Запитав уже й Юрка

Але й той не знає.

Ззаду пiднята рука -

- А ну скажи, Ваню.

Встав Iван iз-за стола

І промовив стиха:

- Її, мабуть, узяла

Наша повариха,

Вона з кухні все бере,

І про це всi знають,

А як десь, щось пропаде,

Так iз нас питають.

Ведуча: декілька анекдотів із життя кухаря:

Учень.

Що написав клієнт в книзі скарг? – запитує офіціант у шеф-кухаря.

- Нічого не написав. Він вклеїв у неї шніцель.

Учениця.

Офіціант! Я не буду їсти цю ! Покличте кухаря!

- Бесполезно, сер, він також не буде!

Учень.

На занятті з кулінарії:

- Запам’ятайте , у хорошого кухаря нічого не пропадає. Якщо, до прикладу , після бенкету

залишилась недоїдена тушена морква, то із неї можна спекти непоганий пудінг. Запитання є?

- А що робити, якщо залишиться недоїдений пудінг із недоїденої моркви?

Учні виконують пісню.

Ведуча. Гумореска «Варивода» Павла Глазового.

Увійшов поважний дядько до їдальні зранку.

Пильним оком подивився на офіціантку.

— Скиньте, — каже, — цей передник в білому крохмалі,

А надіньте фартушину, всю в олії й салі.

Розпустіть своє волосся, хай звиса до носа.

Не дивіться так привітно, а спідлоба й скоса.

Принесіть мені тарілку бовтаного супу,

Перепалену котлету і картоплі купу.

Молода офіціантка знизує плечима.

— Ви хильнули чи, можливо, інша є причина?

— О, причина, — мовив дядько, — багатьом відома.

Почувати себе хочу в їдальні, як дома

Ведуча.

Тож вибирайте, любі друзі!

Доріг на світі є багато.

Ведучий.

Але яку б ти не обрав,

Хотів би я тобі сказати,

Щоб все життя ти пам’ятав :

«Іди в країну знань охоче,

Працюй, твори і пізнавай

Тобі душа твоя захоче

Розкрить для тебе справжній рай.

Іди вперед і підкоряй вершину

Нехай почнеться мрій політ

В щасливу, світлую годину!»

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

https://proftekhosvita.org.ua/static/files/rob_profes_c.pdf

http://dialog.elitno.net/wp-content/uploads/2012/01/Сценарій-Дня-професійності.pdf

http://anekdotu.org.ua/tag/kuhar