УПРАВЛІННЯ О ХО РОНОЮ ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

№ K H W І Я ІНЕ РОЗГУБИТИ Б НАДБАНОГО

Видно, зовсім не випадково місцем лютневого тематично­го семінару-наради «Сьо­

годні і завтра в роботі районних та міських відділів з питань охорони праці» держадміністрація Київської області обрала саме Броварський район... У цьому приміському щодо Києва і переважно аграрному рай­оні на 118 970 га земель живе і трудиться 80 277 чоловік, що ста­новить чотири відсотки від усього населення області. Є шість великих промислових підприємств, серед яких перед ведуть компанія «Кока- Кола Беверіджиз Україна ЛТД», ко­тра забезпечує 95% з усіх надход­жень до бюджету району, та ВАТ «Комбінат «Тепличний».

Приріст промислової продукції за 1999 р., порівняно з роком 1998, становив 69,5%. Це надзви­чайно хороший показник, і, за сло­вами заступника голови райради Г. Шуриги, ним район завдячує го­ловним чином заводові з вироб­ництва безалкогольних напоїв ком­панії «Кока-Кола Беверіджиз Ук­раїна ЛТД».

Службу з питань охорони праці райдержадміністрації очо­лює досвідчений спеціаліст з 25-річним стажем роботи В. Да- ценко. Якщо вдатися до сухої мо­ви статистики, то вона засвідчує: порівняно з 1998 р. торік рівень травматизму зі смертельними наслідками в Броварському ра­йоні знизився з чотирьох нещас­них випадків до одного. І це зако­номірно. Бо стан охорони праці 4 рази розглядався на засіданнях ради з питань безпечної життє­діяльності населення. За результа­тами засідання запропоновано чотирьох керівників притягти до дисциплінарної відповідальності, а

на 9 посадових осіб накладено адміністративні стягнення.

Проведено 12 заходів під на­звою «День спеціаліста з охорони праці», останній - 17 грудня 1999 р., в якому взяли участь 37 керівників служб охорони праці підприємств різних форм власності, пожежно- сторожової охорони та командири добровільних пожежних дружин колективних сільськогосподарських підприємств, а також державні інс­пектори з охорони праці, пожеж­ного нагляду.

Службою з питань охорони праці за 1999 р. проведено 68 пе­ревірок виконання підприємствами, установами й організаціями вимог нормативних актів про охорону праці, видано обов'язкові для вико­нання приписи. У березні спеціа­лісти інспекцій Держнаглядохорон- праці спільно з районними служба­ми провели комплексне обстежен­ня зернопереробних підприємств.

Пройшли навчання й атестацію з питань охорони праці керівники кооперативів, акціонерних това­риств, малих підприємств - всього 88 чоловік. Виїзна комісія провела позачергову перевірку знання За­кону «Про охорону праці» та інших нормативних актів на місцях з ме­тою надання практичної методич-

С. Сайченко (зліва) з працівникомкомпанії.

ної допомоги керівникам і спеціа­лістам (охоплено 37 підприємств).

За 1999 р. в районі проведено 6 семінарів для керівників підпри­ємств та спеціалістів служб охоро­ни праці й окремо - семінар для сільських і селищних голів, надано практичну допомогу в перегляді діючих інструкцій з охорони праці, розробці заходів щодо запобігання виробничому й невиробничому травматизмові.

При районній службі з питань охорони праці діє методичний ка­бінет, укомплектований норматив­ною літературою. По консультацію і допомогу протягом минулого ро­ку звернулось 85 чоловік.

Отже, обласний семінар у Бро­варському районі - це аж ніяк не випадково. Він розпочався з того, що його учасники відвідали завод з виробництва безалкогольних на­поїв компанії «Кока-Кола Беве­ріджиз Україна ЛТД», який був ут­ворений у 1998 р. На будівництво свого заводу компанія витратила 100 млн. доларів. Взагалі ж інвес­тиції компанії в економіку України становили 270 млн. доларів, за що в 1997 р. «Кока-Кола Беверіджиз Україна ЛТД» присуджено почесне звання «Інвестор року». Інвестиції - це, як відомо, робочі місця. Зараз в Україні на підприємствах компанії працює 850 чоловік, з них лише троє - іноземці.У цеху з виготовлення мінеральної води «бонаква».

2* ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2000 | 1

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

Інна Хоміна, спеціаліст з охоро­ни праці з майже трирічним стажем роботи в компанії, зазначила, що кожне робоче місце у «Кока-Кола Беверіджиз» створює десять додат­кових по Україні - для працівників тих підприємств, які постачають компанії сировину та матеріали і надають різні послуги.

Хоча завод з виготовлення ко­ка-коли дуже молодий, але устиг випустити понад 63 млн. пляшок напоїв (окрім власне кока-коли, ще фанту, спрайт і мінеральну воду «бонаква»). Пишаються на цьому підприємстві й тим, що воно отри­мало престижну премію британсь­кого журналу «Харчові технології» та право називатися «Міжнарод­ним заводом року». Територія під­приємства - 24,5 га, виробничі процеси настільки автоматизовані, що всьому лад дають 100 чоловік. Є дільниці з підвищеним рівнем не­безпеки - це передовсім міні-завод з виготовлення вуглекислого газу (С 02), котельня, аміачний холодиль­ний цех, компресорна, лабора­торія, електрощитова тощо.

Коли учасники семінару-наради оглядали завод з виготовлення С 0 2 і котельню, в. о. начальника тери­торіального управління Держнагляд- охоронпраці по Київській області та місту Києву С. Сайченко поціка­вився документами, які б засвідчу­вали проходження інструктажу та допуск до роботи,- вони були у кожного на робочому місці.

І. Хоміна розповіла, що охороні праці компанія «Кока-Кола Бе­веріджиз Україна ЛТД» приділяє значну увагу. Тут розроблені і діють положення про охорону праці, ме­дичний огляд, відшкодування ма­теріальної шкоди. Цього року з ог­ляду на те, що по всій Україні «Ко­

ка-Кола Беверіджиз» має 12 філій, вирішено потерпілих внаслідок не­щасного випадку направляти на го­ловне підприємство, розташоване в Броварському районі Київської області.

Протягом 1999 р. в системі ком­панії зазнало травм 12 осіб - це головним чином переломи пальців рук і кісток ніг, вивихи. Смертель­них випадків не було. Як повідоми­ла І. Хоміна, робітники, переважно молоді хлопці, скільки їх не контро­люй, зістрибують то з бортової вантажівки, то з якоїсь цехової ус­тановки. Всі потерпілі отримували матеріальну допомогу залежно від кількості днів непрацездатності, далі - 100% оплати за листком не­працездатності, а водії автомашин і автонавантажувачів (як застрахо­вані) - ще й страхові відшкодуван­ня. Зараз розробляється програма, за якою усі працівники «Кока-Кола Беверіджиз Україна ЛТД» будуть охоплені страхуванням від нещас­ного випадку. Крім того, компанія оплачує всі чеки за медикаменти та відшкодовує витрати на хірургічну операцію, якщо така мала місце. В середньому минулого року по­терпілі отримали по 2 тис. грн.

Як з'ясувалося, на підприєм­ствах компанії укладання колектив­ної угоди не практикується, але взаємні зобов'язання щодо охоро­ни праці між працівником та ком­панією детально викладені в Кон­тракті, який підписується при наймі на роботу. Наскільки це ефектив­но, судіть самі: у 1998 р. на заводі з виробництва безалкогольних на­поїв компанії «Кока-Кола Беве­ріджиз Україна ЛТД» трапилося сім нещасних випадків, а у 1999 р. - всього три.

Ознайомились також учасники

обласного семінару і з іншим пере­довим підприємством Броварського району - ВАТ «Комбінат «Теплич­ний». Деякі його зелені цехи збудо­вано й обладнано за голландським проектом, почасти тут задіяне ізраїльське устаткування. Режими обігріву скляних приміщень та кра­пельного зрошування рослин авто­матизовані й регулюються комп'ю­тером. Успішно застосовується пристрій фітомоніторингу, який сте­жить за «здоров'ям» рослин і фіксує найменші його зміни. Зрозуміло, що високі технології - це не тільки відповідні врожаї (40 кг огірків з 1 м2, а перцю й баклажанів - 21,1 кг, що є рекордом, бо в світі домагалися не більше 17 кг), але й високий рівень охорони праці. У1999 р. на «Комбінаті «Тепличний» не було жодної скільки-небудь серйозної травми. Про все це роз­повів голова правління ВАТ «Комбі­нат «Тепличний» В. Чернишенко, показуючи свої гектарні і п'ятигек- тарні зелені цехи.

Семінар-нарада продовжив свою роботу в залі адмінбудинку «Комбінату «Тепличний». Засідання вів начальник відділу з питань охо­рони праці управління праці та зайнятості населення облдержадмі­ністрації М. Постолюк.

Про те, як у районах Київської області на практиці виконується За­кон «Про охорону праці», доповівС. Сайченко. Він нагадав, що за минулий рік на Київщині сталося 40 нещасних випадків зі смертельними наслідками, - це на 14 менше, ніж за 1998 р. Тобто майже півтора десятка людських життів вдалося зберегти.

На жаль, за показниками суто виробничого травматизму «відзна­чились» Бориспільський та Богу- славський райони - по чотири ви­падки, Кагарлицький, Сквирський, Білоцерківський - по три. Якщо взя­ти до уваги, що у Білоцерківському районі позаторік було 5 нещасних випадків, а минулого - 3, то начеб­то спостерігається зменшення, про­те сталося 6 нещасних випадків не­виробничого характеру, пов'язаних переважно з використанням га^у у побуті.

Промовець зазначив, що в аг­ропромисловому комплексі Київщи­ни показник смертельного травма­тизму ось уже другий рік зберіга­ється на рівні 26 випадків, а те, що

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НО Ю ПРАЦІ

В. Чернишенко.

за ним іде невиробничий травма­тизм і травматизм, пов'язаний з не­правильним використанням газу у побуті, повинно насторожувати. Нерідко нещасні випадки мали гру­повий характер, причому гинули навіть діти, як це було у Фастів­ському районі.

С. Сайченко схвально відгук­нувся щодо започаткованої 1998 р. практики проведення спільних ком­плексних перевірок підприємств інспекторами Держнаглядохорон- праці, санітарного й пожежного нагляду з неодмінним запрошенням представників профспілок, райдерж- адміністрації. Такі перевірки були у Фастівському, Васильківському, Бі­лоцерківському районах.

Не оминув увагою С. Сайченко і правових документів, покликаних покращити як умови, так і безпеку праці,- Закону «Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випад­ку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також тих законодавчих актів, які цього року мають бути затверджені Вер­ховною Радою України.

Насамкінець С. Сайченко за­кликав учасників семінару-наради, зокрема інспекторів з питань охо­рони праці, не опускати рук у час адміністративної реформи. Дарма, що Держнаглядохоронпраці скасо­вано, проте ніхто не піддавав ані найменшому сумніву потрібність тієї роботи, що він виконував. Принцип пріоритетності життя і здоров'я людини над результатами виробничої діяльності - залишить­ся. Закон «Про охорону праці» не втратив чинності. І дотеперішні служби з охорони праці - вони й надалі будуть. Звичайно, матимуть інше підпорядкування, з'являться ще якісь додаткові функції. А поки ця конкретика вималюється, потріб­

но зберігати витримку і працювати як працювали, наголосив С. Сай­ченко.

Як показали репліки з залу, в окремих райдержадміністраціях од­нобоко й до вульгарності спроще­но сприйняли звістку про, так би мовити, ліквідацію Держнаглядохо­ронпраці як окремої державної структури. Подекуди інспектори з охорони праці зазнали виселення з кабінету, втратили комп'ютери й оргтехніку, позбулися телефонного зв'язку. Щось подібне сталося у Білій Церкві, в Макарівському і Сквирському районах та ще деінде.

Про завдання служб з питань охорони праці у зв'язку зі створен­ням районних управлінь праці та соціального захисту населення йшлося у виступі А. Горбаченка, начальника управління праці та зайнятості населення облдержад­міністрації. Зокрема, він повідомив, що формально, згідно з рішенням уряду, в більшості районів Київської області вже створено управління праці та соціального захисту насе­лення райдержадміністрацій, у кож­ному з них призначено начальника й заступників, один із яких, до речі, відповідатиме за весь блок питань праці, в тому числі й охорони праці, будучи одночасно начальни­ком відповідного відділу. Одне сло­во, організаційно процес пішов, проте перспективи ще не вималю­валися чітко, оскільки Кабінет Міністрів проект Типового поло­ження про управління праці та соціального захисту населення на районному і міськрайонному рівнях ще не затвердив. Орієнтовну структуру - теж. У цій ситуації хиб­но займати очікувальну позицію. Треба усе зробити, щоб на пере- будовчому марші не розгубити те краще, що досі було надбано, підкреслив А. Горбаченко.

З новими розробками спецодя­гу, який випускатиметься у 2000 р. на базовому Білоцерківському уч­бово-виробничому підприємстві УТОГ, ознайомила присутніх Люд­мила Тюхта, директор підприєм­ства.

Підсумки семінару-наради під­бив М. Постолюк.

М. М ІРОШ НИЧЕНКО,наш спецкорФото автора

ІНФОРМАЦІЯ

КОНГРЕС У ЖЕНЕВІКожні три роки у Женеві проходить конгрес

Міжнародною товариства інспекції праці. Його учасники заслуховують звіт виконавчо­го комітету товариства, обирають нових членів його керівних органів.

У 1999 р. такий конгрес відбувся 14-16 червня. Провідна його тема - «Інспекція праці у третьому тисячолітті в умовах мінли­вого світу праці. Проблеми на регіональному, державному та міжнародному рівні, що сто­ять перед інспекторами праці».

Як відзначалося на цьому конгресі, поліпшення стану безпеки та гігієни праці має істотне значення як для забезпечення відповідних соціальних умов, так і для ство­рення та підтримки продуктивного госпо­дарського середовища.

Багато фірм не використовують техно­логічну та соціальну інфраструктуру для охо­рони своїх працівників від різних про­фесійних захворювань і небезпек. Тому не­обхідним є перехід з реактивного на превен­тивний метод охорони праці. Це означає, що ефективні структури інспекції праці та актив­ний підхід інспектора відіграватимуть ключо­ву роль у поліпшенні умов праці.

ВИСТАВКА І КОНФЕРЕНЦІЯ У МІНСЬКУ

У Мінську з 19 по 21 квітня 2000 р відбу­деться спеціалізована виставка з безпеки

та охорони праці ••БІ0П-2000-. Про пре­стижність і авторитет виставки свідчить той факт, що організовується вона уже вчетвер­те, серед її учасників - країни СНД,

Різноманітною є тематика виставки. Це промислова безпека, охорона здоров’я в про­цесі праці, засоби індивідуального захисту, технічні засоби забезпечення безпеки вироб­ництва, охорони і гігієни праці, контрольно- вимірювальні прилади, системи моніторингу та оцінки умов праці, навколишнього середо­вища. засоби і методи медичної профілактики та запобігання професійним захворюванням, програмне забезпечення відповідних систем управління безпекою виробничих процесів і запобігання виникненню аварійних ситуацій, засоби пожежогасіння та інше.

Паралельно з виставкою ->БЮП-2000- проходитиме 5-а Міжнародна конференція «Промислова безпека».

Наші кореспонденги

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2000 1 3

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

«Існую ча сист ем а безпеки ви черп ала с еб е ,-

ст вер д ж у є Г. Є горочк ін .- С права не в н ест ачі

к ош т ів, як і виділяю т ься на ст ворен н я ком ф орт них

умов на р обочи х м ісцях, а п ерш за все в т ом у

ст авлен н і до проблем и безпеки, яке у нас здавн а

склалося і, сх ож е, закост еніло. Н аш е

сусп ільст во в п ерш у чер гу м ає пот ребу у вихован н і

т а н авчанн і безп ечн ого ж и т т я і робот и!».

Можна було б відмахнутися від таких безапеляційних заяв. Але Геннадій Мико­

лайович не випадкова в охороні праці людина, а зацікавлений і ви­сококласний спеціаліст. Він - ко­лишній директор нині закритої до­нецької шахти «Правда», яка по­трапила під реструктуризацію, а тепер - консультант Вугільного консалтингового центру «ТасІБ», що займається разом зі спеціалістами з Великобританії впровадженням передових методів охорони праці на шахтах Донбасу.

Стан техніки безпеки, як і рівень виробничого травматизму, на ву­гільних шахтах України давно став проблемою, яка викликає стурбо­ваність керівників вугільних підпри­ємств: щорічно на шахтах гинуть сотні й травмуються тисячі гірників, багато з яких назавжди залиша­ються інвалідами.

Проблема ця не сходить зі сторінок газет і журналів, і жодна виробнича нарада в галузі не об­ходиться без її обговорення. Бага­то хто шукає способів її вирішення. Намагаються боротися шляхом підвищення вимог правил безпеки, посилення контролю і збільшення кількості контролерів, суворими по­караннями, але проблема від цьо­го не стає меншою і не втрачає своєї актуальності. Швидше навпа­ки: чим більший тиск, тим сильнішій опір, ніяких помітних зрушень не відбувається. І це тоді, коли на бо­ротьбу з даною проблемою кинуто великі сили, представлені відомчи­ми інститутами, органами нагляду за охороною праці, прокуратури, відділами техніки безпеки холдинго­вих компаній та шахт, а тепер ще

й уповноваженими представниками міністерств. Ціла армія спеціалістів! На жаль, перелом у цій боротьбі поки що не настав.

Напрошується висновок: основ­на причина такого становища по­лягає в недосконалості чинної сис­теми організації безпеки праці. Як­що на шахтах продовжують гинути люди, і кількість загиблих з року в рік не зменшується, то необхідно набратися мужності й визнати, що існуюча система організації безпе­ки праці, принаймні на вугільних підприємствах, не виправдала себе і її необхідно змінювати.

Сучасна система організації без­пеки праці грунтується на примусі з боку її владних структур. Вона праг­не нав'язувати нові й нові правила і вимагає їх неухильного виконання. Сьогодні розроблено величезну кількість інструкцій, які в більшості своїй не працюють, виконуючи роль ширми для захисту від критики зако- нотворців і контролерів усіх мастей, і не захищають шахтарів від травм та аварій. Цілком очевидно, що ви­робничий травматизм давно вже не залежить від якості нормативних до­кументів, інструкцій і паспортів - у цьому напрямі ми давно досягли до­сконалості. Зрозуміло, що він себе вже вичерпав. Необхідно шукати нові шляхи вирішення дуже серйоз­ної проблеми - поліпшення стану охорони праці.

Багато хто вважає, що змінити щось за нинішнього безгрошів'я практично неможливо. І це, мабуть, найсерйозніша помилка. Можна згадати часи (10-15 років тому),

коли для вирішення питань охоро­ни праці та техніки безпеки виділя­лися значні кошти, але докорінно­го поліпшення у цьому напрямі до­битися не вдавалося й тоді. Можна навести приклади і з сьогоднішньо­го життя. Шахти «Краснолимансь- ка» та імені О. Ф. Засядька - кращі в галузі. Вони не відчувають таких гострих проблем з фінансуванням, як багато інших підприємств, але саме на цих благополучних шахтах сталися останнім часом найст­рашніші трагедії.

Тобто відсутність грошей - да­леко не основна причина наших

бід. Якщо уважно проаналізувати причини нещасних випадків на шахтах, неважко помітити, що, як і 15 років тому, переважна більшість їх сьогодні відбувається не через дефіцит матеріалів чи запасних ча­стин, а через неправильні дії самих виконавців робіт: вчасно не обі­брали покрівлю, не поставили сто­як чи просто безшабашно ризику­вали, розраховуючи на «а може пронесе», але не пронесло...

На жаль, такі порушення стали нормою повсякденного життя гірни­ків і не викликають у них ні стурбо­ваності, ні осуду. Мабуть, це ре­зультат загальної культури нашої поведінки, причому не тільки в шахті. Чомусь усі байдуже ставлять­ся до багатьох небезпечних речей, які оточують людину в повсякден­ному житті. Мовчки спостерігають за пішоходами, які перебігають до­рогу на червоне світло світлофора, величезними бурульками над тро­туарами та багато чим іншим, з

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2000

УПРАВЛІННЯ О ХО РОНО Ю ПРАЦІ

НОТА ТКИ ЖУРНАЛІСТАчим нормальна людина, яка думає про свою безпеку, ні в якому разі миритися не повинна. Так воно й є у цивілізованих країнах, де подібні порушення вважаються абсолютно неприйнятними і ніхто з ними не збирається миритися. Ми ж самі зневажливо ставимося до своєї особистої безпеки. Ми хронічно ризикові люди. Якщо людина ризи­кує по дорозі на роботу, вона пе­рестає помічати небезпеку й на роботі, не задумується про можливі наслідки порушень правил.

Цілком очевидно - не можна розглядати вугільну промисловість

ізольовано від суспільства. Пробле­ма виробничого травматизму є не Кїеніи актуальною і в інших галузях народного господарства, що зай­вий раз переконує в тому, що все суспільство потребує виховання і навчання. І саме з цього треба по­чинати.

З якого ж боку підходити до вирішення цієї проблеми? Добре відомо, що людина добивається найкращих результатів у тому разі, якщо вона сама цього хоче. Спро­бувати переконати її в тому, щоб вона цього захотіла, а не примушу­вати, чинячи тиск,- ось ключ до успіху. Як правило, переконувати людей завжди легше, ніж примушу­вати, і результат виявляється ближ­чим до бажаного.

Ви ніколи не задумувалися, чо­му такою ефективною є реклама? Чи не тому, що нас всього лише в чомусь переконали, і ми починаємо діяти, причому добровільно і з ен­тузіазмом. Проглянувши телевізій­

ний рекламний ролик, який триває всього лише кілька секунд, тисячі людей прагнуть придбати якусь річ, про необхідність якої для себе во­ни раніше й не підозрювали.

Таким чином, якщо ми хочемо змінити ставлення людей до своєї особистої безпеки, нам необхідно переконати їх у цьому, не примушу­ючи. Напевне, зробити це простіше, ніж створювати якусь нову систему примусу. Шахтарі не хочуть травму­ватися, тим більше гинути в шахті, тому цілком логічно припустити, що

«продати» їм техніку безпеки буде значно лег­ше, ніж, напри­клад, пральний порошок чи пепсі- колу. Треба тільки подумати, як це краще зробити. У нас багато гра­мотних і небайду­жих людей, які підкажуть правиль­ний шлях. Треба тільки почати, і з'явиться чимало варіантів можли­вих рішень.

Кампанію пе­реконання необ­хідно починати на

загальнодержавному рівні із залу­ченням засобів масової інформації, роль яких у цій дуже серйозній справі важко переоцінити. Потрібна загальнодержавна програма. Ос­новною її метою повинно стати підвищення свідомо'сті і відповідаль­ності усіх членів суспільства за свою особисту безпеку та безпеку оточу­ючих.'Зрозуміло, у вугільних регіонах така робота повинна бути зорієнто­вана на шахти. І починати її не­обхідно із сім'ї. Саме тут треба вчи­ти осмисленню можливих наслідків нещасних випадків, спричинених безвідповідальним ставленням до техніки безпеки.

Паралельно необхідно змінити й підхід до вирішення цієї пробле­ми безпосередньо на шахтах. Го­ловне - переконати людей у тому, що не можна миритися з «небез­печністю». Лозунг «Безпека праці перш за все» повинен бути осно­вою роботи кожного керівника на ділі, а не на словах.

Сьогодні цілком очевидно, що не можна сидіти склавши руки, і не­має смислу йти далі колишнім шля­хом. Проблема безпеки праці сама собою не вирішиться. І якщо керів­ники нашої галузі не зможуть зна­йти виходу з цієї ситуації, варто звернутися за порадою до всіх, ко­му небайдужа доля шахтарів. Роз­горнута полеміка з цієї застарілої проблеми в засобах масової ін­формації могла б підказати шляхи її вирішення і стати поштовхом для виходу з тупика. Тим більше, що си­стема безпеки праці, яка грун­тується на зацікавленості усіх чле­нів трудового колективу, давно ви­пробувана в розвинених країнах світу і дала вражаючі результати. Наприклад, у вугільній промисло­вості Великобританії в 1998 р. бу­ли смертельно травмовані всього 4 особи. При цьому середній рівень загального травматизму для типо­вої англійської шахти становить 4-6 випадків на рік. Вражає, чи не правда? Настав час перестати ви­находити велосипед - люди давно вже його винайшли й успішно ним користуються.

У Донецьку за сприяння Євро­пейського Союзу створено Вугіль­ний консалтинговий центр «ТасІБ». У ньому поруч з українськими спеціалістами-гірниками працюють і зарубіжні, які мають великий досвід роботи у вугільній промис­ловості розвинених країн світу. Цей центр міг би стати координатором усіх зусиль, спрямованих на ство­рення принципово нової системи організації робіт з техніки безпеки стосовно до умов України, але, зрозуміло, якщо ця ідея буде під­тримана керівниками галузі.

До речі, на думку зарубіжних спеціалістів центру, високий рі­вень виробничого травматизму та відсутність прогресивної системи управління безпекою праці - це одна з основних причин, яка відлякує зарубіжних інвесторів від наших вугільних підприємств, оскільки жоден інвестор не буде вкладати гроші в небезпечні ви­робництва.

Г. Щ УРО В,наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2000 15

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

Д У М К А С П Е Ц ІА Л ІС Т А _________________________________________

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ:ПРОБЛЕМИ ДНЯ І ПЕРСПЕКТИВИ

Заходам и Л ьвівської облдерж адм ін іст рац ії

щ одо реал ізац ії Основних напрям ів соціальної

політ ики на 1997-2000 роки, схвален и х Указом

П резидент а України від 18 ж овт н я 1997 р.

№ 1166/97 , передбачен о здійснення обласної

програм и поліпш ення ст ану безпеки, гігієни прац і т а виробничого

середовищ а.

А наліз показує, що результа­том виконання такої програ­ми протягом 1997 р. є те, що

з 128 передбачених заходів 86 ре­алізовано повністю або частково, освоєно 3094,9 тис. грн., у тому числі на заходи щодо оздоровлен­ня умов праці, забезпечення пра­цівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту (313) - 2404 тис. грн., на фінансування міських та районних програм з питань охорони праці - 286 тис. грн., на забезпечення служб охорони праці органів вико­навчої влади, бюджетних установ нормативними актами про охорону праці - 147 тис. грн. тощо.

У ході виконання програми за рахунок коштів обласного фонду охорони праці створено постійно діючу виставку спецодягу, спецвзут- тя_ та інших 313, на її базі прово­дяться наради-семінари з питань забезпечення працюючих 313 за участю працівників служб охорони праці органів місцевої влади, під­приємств, організацій, працівників теруправління та інспекцій Держна- глядохоронпраці.

У 1997 р. у Львівській області вивільнено 375 жінок із шкідливих і небезпечних робіт, заборонених спеціальним Переліком, зокрема на підприємствах з виробництва меблів - 99, машинобудування - 63, залізничного транспорту - 204, хімічних виробництв - 9. На підпри­ємствах відповідних галузей складе­

но поіменні списки жінок з конкрет­но визначеними термінами вивіль­нення їх з таких робіт. У 1998 р. з небезпечних і шкідливих робіт вивільнено 69 жінок, у 1999 р. - 44. Станом на 01.01.2000 р. в об­ласті залишилось вивільнити 161 жінку (монтери колії) на залізнично­му транспорті, 7 9 - у виробництві меблів та 12 - на підприємствах Держнафтогазпрому.

У 1999 р. проведено аналіз можливостей реалізації цієї програ­ми на період 1998-2000 рр. Із 138 пріоритетними визначено 65 за­ходів програми, які станом на 01.01.2000 р. виконано повністю або частково. Виконання решти заходів у зв'язку з відсутністю кош­тів здійснюватиметься виходячи з наявних можливостей та при посту­повому вирішенні питань фінансу­вання. Це стосується в основному проведення науково-дослідних ро­біт, де фактично призупинено ре­алізацію 25 тем.

Існування фондів охорони праці дало змогу в період фінансової скрути 1995-1997 рр. накопичува­ти кошти для розв'язання найбільш важливих проблем охорони праці в області. Після введення в дію За­кону «Про внесення змін до Зако­ну України «Про систему оподатку­вання» фонди охорони праці стали формуватися виключно з прибутку підприємств на добровільних заса­дах. їх поповнення забезпечується в основному за рахунок штрафних санкцій за нещасні випадки і про­фесійні захворювання та штрафів, що накладаються органами дер­жавного нагляду за порушення ви­мог чинного законодавства про охорону праці. Через відсутність бюджетного фінансування реаліза­цію матеріально-технічних заходів в

області в основному припинено. В 1998 р. на заходи обласної про­грами використано лише 51 тис. грн., в 1999 р. - 52,3 тис. грн. То­му фінансування комплексних за­ходів підприємств важливо відобра­жати в колективних договорах між власником і профспілковим коміте­том з визначенням коштів на охо­рону праці.

Незадовільним є стан охорони праці в малих, орендних і приват­них підприємствах, які у своїй біль­шості використовують спрацьоване устаткування та застарілі техно­логії. Проведені перевірки свідчать, що переважна більшість власників цих підприємств не знає своїх обо­в'язків і відповідальності за безді­яльність у питаннях охорони праці. Отримання дозволу на початок ро­боти сприяє ліквідації зазначених недоліків. Але його мають лише 1032 (або 4,8%) кооперативів, то­вариств з обмеженою відповідаль­ністю і приватних підприємств об­ласті.

Інспекторський склад теруправ­ління Держнаглядохоронпраці по Львівській області, працівники служб охорони праці органів місце­вої влади зосередили увагу госпо­дарських керівників на виконанні заходів щодо підвищення виконав­ської дисципліни працівників та по­садових осіб, посиленні відомчого контролю за станом охорони праці на виробництві та контролю за найбільш небезпечними виробниц­твами, розробці та реалізації поса­дових інструкцій, системи управлін­ня охороною праці, проведенні атестації робочих місць за умова­ми праці, забезпеченні працюючих 313. Теруправління надає постійну методичну та практичну допомогу закладам освіти області у навчанні

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2000