Основи виробничої санітарії, виробничого травматизму та

гігієни праці

Виконала студентка групи УІД-6.5МзСхідноєвропейського національного

університету імені Лесі УкраїнкиВоскресенська Наталія Петрівна

ТЕМА: Виробничі

травми

Категорія 1 – робота в офісі (приклад)

Категорія 2 – листоноша (приклад)

Категорія 3 – вантажник (приклад)

Більшість нещасних випадків і аварій виникають не через необережність, а у

зв’язку з недосконалістю системи контролю, відповідальність за яку несе

роботодавець.

Травматизм на виробництві не випадково почали прирівнювати до національного лиха. Він не тільки завдає багато горя і страждань конкретним людям, їх рідним та

близьким, а й безпосередньо впливає на економіку країни, бо особисті трагедії виливаються в чималі

суспільні втрати

Нещасний випадок у Кореї. Працівника затягнуло в конвеєр. У результаті – смерть на робочому місці.

Мікротравма – пошкодження, що виникає в результатівпливу невеликих за інтенсивністю зусиль і призводить до порушення функції і мікроструктури тканин. 

Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов'язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці, так званих шкідливих виробничих чинників.

До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно. Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм робітників сільського господарства є:

•хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;•вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;•перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні і ті самі нервово-м'язові групи;•біологічні чинники (мікроорганізми) - збудники заразних хвороб, що передаються від тварини людині.

Приклад: професійні захворювання у працівників будівельної сфери

За 9 місяців 2016 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхуваннявід нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зареєстровано 3 378 (з них 255 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві, на яких складено акти за формою Н-1.

За 9 місяців 2016 року у порівнянні з відповідним періодом 2015 року кількість страхових нещасних випадків збільшилась на 1,5 % (з 3329 до 3378), кількість смертельно травмованих осіб зменшилась на 1,5 % (з 259 до 255).

Найбільше зростання кількості нещасних випадків на виробництві відбулося у Дніпропетровській області – на 74 випадків, або на 15,7%, у Київській області – на 25 випадків, або на 21,2%, у Кіровоградській області – на 18 випадків, або на 42,9%, у Волинській області – на 15 випадків, або на 11,5 відсотка.

Значно збільшилась кількість страхових нещасних випадків зі смертельним наслідком у: Волинській області - на 12 випадків, або у 3,4 рази (із 5 до 17), м. Києві - на 8 випадків, або на 80% (з 10 до 18), Львівській та Рівненській областях - на 7 випадків, або у 53,8% (з 13 до 20), у 3,3 рази (з 3 до 10) відповідно та Черкаській області – на 5 випадків, або у 2,7 разів (з 3 до 8).

Значне зниження страхових нещасних випадків відмічається у: Закарпатській області – 23,3% (з 30 до 23), Івано-Франківській області – на 23,0% (з 61 до 47), Чернігівській області – на 22,7% (з 97 до 75).

Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Дніпропетровській області (16,1%), Донецькій області (14,4%) та м. Києві (8,1%). Кількість травмованих осіб у цих областях складає 38,6% від загальної кількості травмованих по Україні.

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 65,1% (2199) нещасних випадків. Через психофізіологічні причини сталося 22,9% (775) нещасних випадків, а через технічні причини – 12% (404) нещасних випадків.

Найпоширенішими організаційними причинами стали:

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 35,9% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (1212 травмованих осіб);- невиконання посадових обов'язків – 9% (305 травмованих осіб);- порушення правил безпеки руху (польотів) – 5,4% (184 травмовані особи);-порушення технологічного процесу – 3,1% (105 травмованих осіб).

Найпоширенішими психофізіологічними причинами стали:

- особиста необережність потерпілого – 13,8% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (467 травмованих осіб);- травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб – 5,5% (185 травмованих осіб);-інші причини – 3,1% (106 травмованих осіб).

Найпоширенішими технічними причинами стали:

- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, інженерних комунікацій, території – 4,1% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (137 травмованих осіб);- інші технічні причини – 1,9% (63 травмовані особи);- конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва - 1,3% (54 травмованих осіб);- незадовільний технічний стан засобів виробництва – 1,3% (44 травмовані особи);- недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки – 0,9% (29 травмованих осіб).

Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасним

випадкам на підприємстві.

Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого

травматизму є статистичний і монографічний.

Однак сьогодні все більше уваги приділяють економічному та ергономічному методам.

Дякую за увагу!