Історія держави і права України › _ld › 0 › 43________2013.pdf · 4 ВСТУП Історія держави і права України як навчальна

1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

Лідія Тиміш

Історія держави і права України

Методичні матеріали до семінарських занять

Дрогобич 2013

2

УДК 34 (477) (09) ББК 67.2(4укр) р Т 41

Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

(протокол № 4 від 28. 03. 2013 р.)

Рецензенти: Гриневич Тарас Богданович, кандидат історичних наук, доцент кафедри

гуманітарної підготовки Національного університету «Львівська політехніка»; Тарнавська Анна-Наталія Олександрівна, кандидат юридичних наук,

старший викладач кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка;

Відповідальний за випуск:

Комарницький Ярослав Михайлович, кандидат історичних наук, завідувач кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Т 41

Тиміш Л.І. Історія держави і права України : методичні матеріали до семінарських занять: [для студентів ОКР «Бакалавр» напряму підготовки 6.020302 «Історія» спеціалізація: «Правознавство»] / Лідія Тиміш. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2013. – 46 с.

Посібник укладено відповідно до програми навчальної дисципліни

«Історія держави і права України» для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом підготовки 6.020302 «Історія» спеціалізація: «Правознавство», затвердженої вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №11 від 19.11.2009 р.). Містить плани семінарських занять, методичні вказівки до них, перелік необхідної та додаткової літератури, практичні й аналітичні завдання.

Призначений для студентів історичного факультету.

УДК 34(09)(477) ББК 67 р

3

ЗМІСТ Вступ .......................................................................................................... 4

Тема 1. Держава та право Київської Русі ................................................. 6

Тема 2. Державний механізм Галицько-Волинського князівства......... 10

Тема 3. Політичне й правове становище українських земель у складі

Великого князівства Литовського і Речі Посполитої....................................... 14

Тема 4. Органи влади та право Запорізької Січі. Козацько-гетьманська

держава (серед. ХVII – кін. XVIII ст.)............................................................... 18

Тема 5. Політико-правове становище України у складі Російської та

Австро-Угорської імперій........................................................................ 22

Тема 6. Суспільно-політичний лад і право у період відродження

Української державності (1917 – 1920 рр.) ...................................................... 27

Тема 7. Виникнення і діяльність Західно-Української Народної

Республіки (1918 – 1923 рр.) ............................................................................. 32

Тема 8. Україна у складі СРСР ............................................................... 35

Тема 9. Відродження і розбудова незалежної Української держави .... 40

4

ВСТУП

Історія держави і права України як навчальна дисципліна є важливою для підготовки фахівців з історії, правознавства, юриспруденції і є актуальною саме зараз, у часи розбудови Української правової держави та громадянського суспільства.

Історія держави і права України досліджує причини виникнення і розвиток різних історичних типів і форм держави та права, державних установ і найвищих інститутів права протягом усієї історії українського народу, а також закономірності заміни одних історичних типів держави та права іншими, виходячи з конкретних умов, соціально-політичних, економічних і духовних чинників, властивих українській дійсності.

Історія держави і права України є однією з правових дисциплін, які вивчають на першому курсі денної і заочної форми навчання історичного факультету спеціальності «Історія» спеціалізація «Правознавство».

Цей курс – це своєрідний вступ до спеціальних юридичних дисциплін. Їхнє ґрунтовне вивчення, у тому числі глибокий аналіз важливих законодавчих актів, потрібне не лише для підвищення якості історико-правової підготовки студентів та їхньої загальної правової культури, а й для всебічного глибокого розуміння галузей чинного права. А право, як відомо, зумовлене економічним станом суспільства, його соціально-політичною структурою, зазнає впливу історичних традицій, панівної ідеології, культури та інших факторів.

Згідно з навчальним планом, крім лекційного курсу з історії держави і права України, проводяться групові семінарські заняття, мета яких – виробити у студентів уміння самостійно вивчати питання історії держави та права, аналізувати законодавчі акти, формулювати й обґрунтовувати історико-теоретичні висновки й узагальнення. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу. Готуючись до семінару, студент вчиться обґрунтовувати й формулювати свої думки, набуває навиків публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, наукову позицію та вчиться їх відстоювати, зміцнює впевненість у знаннях, переконаннях і свідомості.

Пропонований посібник складений з огляду на вдосконалення форм і методів навчання студентів. Методичні вказівки до семінарських занять укладено відповідно до програми навчальної дисципліни «Історія держави

5

і права України» для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом підготовки 6.020302 «Історія» спеціалізація: «Правознавство», затвердженої вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Для підготовки до семінару студентові пропонується тема, план семінару, методичні рекомендації, аналітичні й практичні завдання, а також література з урахуванням нових оцінок історичних подій та осіб. Особливу увагу треба звернути на закони й інші нормативні акти, передусім пам’ятки права, які дають цінні відомості про суспільний і державно-правовий лад, що існував у різні періоди історії держави і права України.

Водночас, враховуючи специфіку навчання у вищій школі, конкретні сторінки рекомендованих джерел не вказані. Готуючись до семінарського заняття, студент повинен самостійно знайти потрібні розділи та параграфи. Водночас з рекомендованою літературою можна використати інші доступні джерела. Висвітлюючи державно-правові питання, бажано на підставі здобутих у середній школі знань давати також загальну стислу характеристику відповідного періоду історії України.

Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, не відхиляючись від обговорюваної теми. При цьому можна користуватися своїм конспектом, але не зачитувати його замість свого усного виступу. Спірні та дискусійні питання розв’язуються під керівництвом викладача в процесі детального обговорення. У кінці семінару викладач коротко формулює основні положення обговорюваної теми, оцінює виступи учасників семінару і робить узагальнювальний висновок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи відповідні доповнення та уточнення.

6

ТЕМА 1.

Держава та право Київської Русі

Мета заняття: розкрити процес та особливості етапів формування державності у східних слов’ян, охарактеризувати державний апарат і судову систему Київської Русі, проаналізувати правове становище давньоруського населення, розкрити зміст основних джерела права.

План 1. Формування державності у східних слов’ян. 2. Державний апарат Київської Русі: центральні органи влади та

місцеві органи управління. 3. Судова система та джерела права Київської Русі. 4. Правове становище давньоруського населення за «Руською

Правдою».

Методичні рекомендації Відповідаючи на перше питання, спершу охарактеризуйте основні

передумови становлення держави та назвіть її ознаки. Потрібно поетапно прослідкувати становлення східнослов’янської державності (перші племінні об’єднання, Антська держава, об’єднання племінних східнослов’янських княжінь) на теренах України. Коротко опишіть теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська або пантюркистська та інші). Поясніть походження топоніму «Русь» та зверніть увагу на те, які існують історіографічні гіпотези щодо цього питання. Охарактеризуйте етапи розвитку Давньоруської держави. Перший етап охоплює кінець IX і Х ст. Тоді Київська Русь була ранньофеодальною державою, у межах якої відбувалося становлення феодального суспільного ладу. Наприкінці Х – першій половині XI ст. Київська Русь вступила у період свого розквіту. У другій половині XI ст. спостерігається тенденція до феодальної роздробленості.

У другому питанні проаналізуйте державний механізм Київської Русі. Охарактеризуйте систему політичної влади, органи центрального і місцевого управління, міжнародні зв’язки, а також соціальну структуру Давньоруської держави (так звану, вертикаль влади: князя, боярів, військову дружину, вільних селян, холопів та ін.). У цьому питанні зверніть увагу на те, що в адміністративному плані Київська Русь не була унітарною державою і

7

складалася із відносно самостійних земель та волостей, які були слабо пов’я-зані між собою в економічному відношенні. Волості об’єднувалися в землі, в яких головними були міста. Князі правили волостями і землями на правах родинної власності. За формою правління Київська Русь склалася як ранньофеодальна монархія. На чолі держави стояв Великий князь. Великі князі зосереджували законодавчу й виконавчу владу, мали судові функції. Розкрийте значення верві, яка об’єднувала людей територіальними зв’язками.

У третьому питанні необхідно розібратися в системі судів у Київській Русі, з’ясувати особливості процесуальних звичаїв і норм, користуючись текстом «Руської правди» і рекомендованою літературою. Зазначимо, що серед судових органів Київської Русі найдавнішим судом був общинний суд (ізвод). Судом першої інстанції в публічних судах був суд громадський, до складу якого входили вервний староста і визначні громадяни (добрії люди). У містах першою інстанцією був суд князя або княжого тиуна. Розкрийте особливості церковних судів. Зверніть увагу на удосконалення судової системи Київської держави (заміна принципу «око за око» системою грошових стягнень), опишіть як відбувався судовий процес на Русі (звинувачення та захист, значення свідків у судовій справі, пом’якшувальні обставини).

У цьому ж питанні з’ясуйте роль усного звичаєвого права, русько-візантійських договорів, актів судової діяльності князів, римського та канонічного права у формуванні правової системи Київської Русі. Дайте загальну характеристику першому збірнику кодифікованого права «Руська Правда».

Розкриваючи четверте питання про правове становище давньоруського населення, користуйтеся статтями «Руської Правди». Спочатку проаналізуйте цивільні права усіх категорій населення Київської Русі: право власності, спадкове і зобов’язальне право. Слід зазначити, що у джерелі право власності і право володіння розрізнялися. Окремої уваги заслуговують такі форми земельної власності у давньоруську добу, як князівський домен, боярська і монастирська вотчини, земля громади тощо.

Успадковувати власність можна було за заповітом і за законом. Знайдіть норми «Руської правди», у яких говориться про те, чи могла жінка успадковувати майно. Розкрийте зміст так званого «опікунського права».

Дайте відповідь про особливості шлюбно-сімейного права у слов’ян. Охарактеризуйте кримінальне право: поняття і види злочинів, мета і система

8

покарань. З’ясуйте вплив і значення «Руської Правди» для подальшого розвитку руського права.

Рекомендована література

Основна: 1. Іванов В.М. Історія держави і права України : навчальний посібник /

В.М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с. 2. Чайковський А.С. Історія держави і права України : підручник /

А.С. Чайковський, В.І. Бартименко та ін.; за ред. А.С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

3. Кульчицький В.С. Історія держави і права України : підруч. для студ. ВНЗ. / В.С.Кульчицький, Б.Й.Тищик. – К. : Ін Юре, 2008. – 622 с.

4. Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. – 6-те вид., перероб. і доп. / П.П.Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 471с.

5. Руська Правда [Текст] : посібник із законодавства Київської Русі / упоряд., пер.з давньоруськ. О.Д. Брайченко. – Кіровоград : [б.в.], 1995. – 43 с. – (Пам'ятки історії держави і права України)

6. Трофанчук Г.І. Історія держави і права України : навч. посіб. / Г.І. Трофанчук. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 384 с.

7. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посібник / МОН України; упорядник А.С. Чайковський, О.Л. Копиленко та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 656 с.

8. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посібник для студентів юридичних спец. вузів / Укладачі В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький; за ред. В.Д. Гончаренка. – К. : Ін Юре, 2003. – 800 с.

Додаткова:

1. Антологія української юридичної думки. В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Том 2: Історія держави і права України: Руська Правда / [І. Б. Усенко, Т. І. Бондарук, І. В. Музика, І. К. Омельченко]; відп. редактор І. Б. Усенко. – К : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – 592 с.

2. Бачарніков Д. М. Грушевський про історію створення та кримінальне право «Руської Правди» / Д. Бачарніков // Право України. – 1996. – № 11. – С. 55 – 60.

9

3. Грушевський М. Початки Руської держави. Від Олега до Святослава. Закінченнє будови Руської держави: Часи Володимира Вел. // Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1. До початку ХІ віка / М. Грушевський. – К., Наукова думка, 1991. – С. 366 – 538.

4. Кудін С. Поняття «поток» і пограбування у кримінальному праві України ХІ – першої пол. ХVII ст.: історико-правовий аналіз / С. Кудін // Право України. – 2003. – № 6. – С. 132 – 135.

5. Кушинська А. Елементи звичаєвого права в «Руській Правді» / А. Кушинська // Історія України. – 1999. – №38. – С. 5 – 6.

6. Ричка В.М. Шлюб і подружнє життя у Київській Русі / В. Ричка // Український історичний журнал. – 1992. – № 1. – С. 11 – 18.

7. Толочко О. П. Київська Русь / О.П. Толочко, П.П. Толочко. – К. : Альтернативи, 1998. – 352 с. (Україна крізь віки. – Т. 4).

8. Усенко І. «Руська Правда» / Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник – довідник / [О.М. Мироненко, Ю.І. Римаренко. І.Б. Усенко, В.А. Чехович]. – К., Либідь, 1997. – С. 406 – 408.

Аналітичні та практичні завдання

1. Назвіть і поясніть причини появи держави Київська Русь. 2. Охарактеризуйте основні теорії появи Давньоруської держави і

поясніть своє ставлення до них. 3. Які особливості розвитку феодалізму Київської Русі? Які спільні та

відмінні риси з тогочасними державами Європи? 4. Яке місце у давньоруській державній структурі займало общинне

самоуправління? 5. Складіть схему взаємозв’язків владних інститутів у Київській Русі.

Поясніть їхню суть і компетенцію. 6. Зобразіть схематично систему судоустрою Київської держави. 7. Зробіть таблицю відмінностей десятинної (родоплемінної) системи

управління у Київській Русі від двірсько-вотчинної. 8. Зобразіть схематично суспільний устрій давньоруської держави. 9. Складіть таблицю основних джерел Київської Русі за принципом:

правовий звичай: … , нормативний договір (у т.ч. й міжнародний): …, нормативно-правовий акт, релігійно-правове джерело, правовий прецедент.

10

ТЕМА 2.

Державний механізм Галицько-Волинського князівства

Мета заняття: пояснити причини утворення Галицько-Волинської

держави та її політико-правовий зв’язок з Київською Руссю, охарактеризувати особливості державного ладу та соціальної структури Галицько-Волинського князівства, розкрити зміст судової системи й правових джерел.

План 1. Утворення Галицько-Волинського князівства. 2. Державний лад Галицько-Волинського князівства. 3. Соціальна структура: правове становище населення Галицько-

Волинської держави. 4. Право та судочинство.

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання семінару, насамперед потрібно з’ясувати причини та наслідки роздроблення Давньоруської держави (розвиток феодального землеволодіння, сепаратні прагнення удільних князів, недосконала система територіального управління, етнічна неоднорідність населення, занепад торговельної артерії Русі та інші).

Дайте відповідь на питання правонаступності державності Київської Русі. Обґрунтуйте тезу про те, що після занепаду Києва саме на захід України переміщується центр економічного та політичного життя південно-західної гілки східних словян. Необхідно звернути увагу на факти, що сприяли історичному піднесенню Галицько-Волинської землі, а шляхом аналізу державницької діяльності окремих галицьких і волинських князів висвітлити процес політичної консолідації, що завершився утворенням Галицько-Волинського князівства.

Відповідь на друге питання передбачає знання як загальних рис державно-правового укладу руських князівств у період феодальної роздробленості, так і специфічних особливостей власне Галицько-Волинської держави. Проаналізуйте ознаки державності Галицько-Волинського князівства: територіально-адміністративний устрій, механізм

11

та апарат влади, фінансова система, та ін. Детально охарактеризуйте структуру і функції владних органів держави. Носієм верховної влади був князь, проте в окремі періоди князь потрапляв у політичну залежність від бояр. Від їхньої волі часто залежала доля князівського престолу. Могутність боярства відобразилась і на ролі Боярської ради (думи). Дайте відповідь на питання компетенції віча у Галицько-Волинському князівстві. Яка роль князівських снемів?

Назвіть напрями міжнародної діяльності Галицько-Волинської держави, а також його місце і роль у європейській політиці.

У третьому питанні слід назвати усі верстви населення Галицько-Волинської держави та проаналізувати його правове становище. Усе населення князівства, як і в Київській Русі, умовно можна поділити на три групи: вільні люди, напіввільні і невільники. Розкриваючи особливості соціальної структури Галицько-Волинського князівства, потрібно акцентувати, що починаючи з XI ст. тут відзначалася своїми впливами боярська верства, яка була вельми заможна і визначала політичне життя князівства. Бояри займали всі провідні посади в державі, мали власні військові формування (дружини). Галицьке боярство перебувало під впливом Польщі й Угорщини, переймаючись своєрідним шляхетсько-аристократичним духом. Галицько-Волинська Русь мала тісні зв’язки з європейськими державами. Ця особливість у розвитку Галицько-Волинської держави спричинила бурхливе зростання міст і забезпечила важливу роль міського населення у політичному житті держави.

У четвертому питанні потрібно наголосити, що джерелами права тут були звичаї, «Руська Правда», князівське законодавство, Магдебурзьке право, церковне право. Охарактеризуйте відомі джерела права Галицько-Волинської держави, зокрема такі юридичні пам’ятки, як «Грамота Івана Ростиславовича Берладника» (1134 року), «Рукописання (або заповіт) князя Володимира Васильовича» (1287 року), «Уставна грамота князя Мстислава Романовича» (1289 року). Акцентуйте на тому, що окремі відомості про правову систему князівства збереглися у літописах. Це – міжнародні договори, законодавча діяльність князів, норми кримінального права. Особливістю правової системи князівства було і те, що наприкінці ХІІІ – на початку ХІV ст. на західно-українських землях запроваджується Магдебурзьке право. Питання передбачає також розкриття суттєвих рис судочинства Галицько-Волинського князівства. Суд не був відокремлений

12

від адміністрації. Судові функції виконували: князь, Боярська рада, воєводи, волостителі, церква. Право суду над залежними селянами здобувають великі землевласники.


Основна: 1. Галицько-Волинський літопис. / упор. Р. Федорів. – Л. : Червона

калина, 1994. – 255 с. 2. Іванов В.М. Історія держави і права України : навчальний

посібник / В.М. Іванов. – К. Атіка, 2007. – 728 с. 3. Історія держави і права України : підручник / А.С. Чайковський,

В.І. Бартименко та ін.; за ред. А.С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

4. Кульчицький В.С. Історія держави і права України : підруч. для студ. ВНЗ. / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К. : Ін Юре, 2008. – 622 с.

5. Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. – 6-те вид., перероб. і доп. / П.П. Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 471 с.


7. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посібник / МОН України; упорядник А.С. Чайковський, О.Л. Копиленко та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 656 с.

8. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посібник для студентів юридичних спец. вузів / укладачі В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький; за ред. В.Д. Гончаренка. – К. : Ін Юре, 2003. – 800 с.

Додаткова:

1. Галицько-Волинська держава: історія, постаті, культура : бібліогр. покажч. / ОУНБ ім. І. Франка; [уклад. В. Дволітка, вступ. ст. І. Драбчука, відп. за вип. Л. Бабій]. – Івано-Франківськ, 2009. – 64 с.

2. Грушевський М. Галицько-Володимирська держава (ХІІІ – ХІV вв.) // Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3. До року 1340 / М. Грушевський. – К., Наукова думка, 1993. – С. 1 – 142.

3. Ісаєвич Я.Д. Галицько-Волинська держава / Я.Д. Ісаєвич – Л., 1999. – 36 с.

13

4. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь / М.Ф. Котляр. – К. : Альтернативи, 1998. – 335 с.

5. Котляр, М.Ф. Данило Галицький : [Текст]: біогр. нарис: / М.Ф. Котляр. – К. : Альтернативи, 2002. – 328 с. – (Особистість і доба).

6. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство / І.П. Крип’якевич. – Київ: Наукова думка, 1984. – 176 с.

7. Музиченько П. Галицько-Волинське князівство – продовження традиції русько-української державності (перша половина ХІІІ-друга половина ХІV ст.) // Музиченко П. Історія держави і права України : навч посіб. – 5-е вид. випр. і доп. / П. Музиченко. – К., 2006. – С. 50 – 67.

8. Толочко О. П. Київська Русь / О.П. Толочко, П.П. Толочко. – Київ: Альтернативи, 1998. – 352 с. – (Україна крізь віки. – Т. 4).

9. Усенко І. Галицько-Волинська держава // Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник-довідник / [О.М. Мироненко, Ю.І.Римаренко. І.Б. Усенко, В.А.Чехович].. – К., Либідь, 1997. – С. 87 – 89.


1. Проаналізуйте міжнародну політику князя Данила Галицького. 2. Які б ви навели доводи державного спадкоємства та

правонаступництва Галицько-Волинського князівства з Київською Руссю? 3. Які спільні та відмінні риси Галицько-Волинського князівства з

державним та суспільним устроєм Київської Русі та тогочасними державами Європи?

4. Розкрийте особливості запровадження Магдебурзького права у західноукраїнських містах.

5. Складіть схему органів влади й управління Галицько-Волинського князівства. Поясніть їхню суть і компетенцію.

6. Складіть таблицю основних державних ознак Галицько-Волинського князівства.

7. Складіть схему, як змінювалися кордони держави у часи владарювання галицько-волинських князів.

8. Зобразіть схематично вектори міжнародних відносин Галицько-Волинського князівства.

14

ТЕМА 3.

Політичне й правове становище українських земель у складі Великого князівства

Литовського та Речі Посполитої

Мета заняття: розкрити процес формування та особливості будови державного апарату Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої, проаналізувати соціальну структуру вказаних держав і правовий статус українців у них, охарактеризувати правові джерела Литовсько-польської доби та їхнє застосування в Україні.

План

1. Формування і структура державного апарату Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.

2. Суспільний устрій Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Правовий статус населення України.

3. Правові джерела Литовсько-польської доби, їхнє застосування в Україні. Судочинство.

Методичні рекомендації

У межах першого питання насамперед прослідкуйте процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського та Королівства Польського, порівняйте державно-правовий статус України у складі вказаних держав. Потрібно акцентувати, що спочатку у Великому князівстві Литовському українські землі зберігали важливі елементи державності: територію, органи управління, військо, фінанси, судову систему тощо. Проте в останній чверті ХIV ст. відбулися події, які суттєво вплинули на розвиток Литовсько-Руської держави. У складі Королівства Польського опинилися землі Галицько-Волинського князівства. Політика Польщі щодо управління цією територією відрізнялася від Литви. Покажіть цю різницю.

Охарактеризуйте державний устрій і розкрийте питання еволюції інститутів влади Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Покажіть етапи зближення Литви й Польщі. Назвіть

15

передумови, причини та наслідки укладення Люблінської унії 1569 р. для українських земель. Які зміни у територіально-адміністративному устрої, у системі державного управління (центрального і місцевого) сталися внаслідок підписання Люблінської унії?

У другому питанні спершу потрібно розкрити соціальну драбину Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Детально проаналізувати соціальне та правове становище українського населення. Слід підкреслити, що панівними верствами у Литовсько-Руській державі були: князі литовські, удільні українські князі, які мали родові земельні маєтки. Нижче магнатів стояла шляхта, а бояри стояли нижче шляхти. Серед селянства були ті самі верстви, що й за княжої доби: вільні, напіввільні, невільні. Іншими були соціальні відносини в українських землях у складі Польщі, які розвивалися у напрямі створення замкнених суспільних верств-станів. Станова організація, якої фактично не було в Київській Русі, проникає в Україну із заходу, через Польщу. Вона була важливим критерієм правового та соціального становища людини. У межах питання покажіть процес закріпачення українського селянства.

Потрібно акцентувати, що у середині XVI ст. соціальна структура зазнала суттєвих змін. Відбулася загальна реконструкція суспільної моделі попередньої доби. Це супроводжувалося рішучим поворотом України обличчям до Заходу у сфері духовної культури, особливо освіти, порушенням конфесійної рівноваги (наступ католицизму, поява уніатства).

Висвітлюючи третє питання, необхідно зазначити, що у Великому князівстві Литовському головним джерелом права тривалий час була «Руська Правда». Крім того, існувало великокнязівське законодавство (привілеї), міжнародні договори, постанови сеймів, Литовські Статути, а також Магдебурзьке право. Розкрийте зміст і джерела пам’ятки права Литовсько-руської доби – «Судебник Казимира IV» 1468 р. Проаналізуйте три редакції Литовського статуту (1529, 1566 і 1588 рр.). Які юридичні наслідки для селян мав «Устав на волоки», виданий 1557 р.? З’ясуйте зміст і юридичну силу земських статутів. Слід висвітлити особливості дії Магдебурзького права на українських землях, зокрема на обмеження, що стосувалися українського населення, і з’ясувати правовий статус території так званих «юридиків».

16

Характеризуючи суд і процес Великого князівства Литовського, слід зауважити, що до кінця XIV ст. суди і процесуальне право розвивалися подібно до суду та процесу Київської Русі. Охарактеризуйте судову систему кінця ХІV – першої половини ХVІІ ст. та вкажіть її особливості. Розкрийте зміст і значення копного суду – установи звичаєвого права України.

Рекомендована література Основна:

1. Іванов В.М. Історія держави і права України : навчальний посібник / В.М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с.

2. Чайковський А.С. Історія держави і права України : підручник / А.С. Чайковський, В.І. Бартименко та ін.; за ред. А.С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.


4. Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. – 6-те вид., перероб. і доп. / П.П. Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 471с.




Додаткова:

1. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською Правдою та Литовським Статутом / С.Кудін // Право України. – 2000. – № 11. – С. 141 – 145.

2. Сокольська О. В. Рецепція польського права та судово-адміністративних установ Польщі на українських землях у XV – XVI століттях / О.В. Сокольська // Острозька академія. Наукові записки. Серія «Право». Вип. 2. Ч. 1. – Острог, 2001. – С. 84 – 85.

17

3. Тищик Б. Історія держави і права Середньовічної Польщі (Х ст. – 1795 р.) : навчальний посібник / Б.Тищик. – Л. : Малий видавничий центр юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 129 с.

4. Привілеї національних громад міста Львова (XIV – XVIII ст.) / упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. – Л. : Львівський національний універсистет ім. І. Франка; Львівське відділення Інсититуту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. – 2-е виправлене видання (електронний варіант). 576 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.archeos.lviv.ua/upload/publication_15.pdf

5. Єфремова Н.В. Суд і судочинство на українських землях у XIV – XVI ст. / Н.Єфремова, /за заг. ред. П. Музиченка. – Одеса : Астро-принт, 2000. – 180 с.

6. Ковальова С.Г. Судебник великого князя Казимира Ягайловича 1468 року [Текст] / Ковальова С.Г. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 112 с.

7. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. /Н. Яковенко. – К. : «Наукова думка», 1993. – 416 с.


1. Вплив українських державно-правових традицій на політико-правовий характер Великого князівства Литовського.

2. Назвіть характерні риси організації управління у містах з Магдебурзьким правом.

3. Складіть таблицю головних правових актів, що діяли в українських землях Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.

4. Складіть таблицю, порівнюючи правове становище українського населення у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського.

5. Зобразіть схематично органи влади й управління Речі Посполитої.

6. У таблиці розкрийте обставини укладання і зміст польсько-литовських уній.

7. Зобразіть схематично судову систему Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої.

18

ТЕМА 4.

Органи влади та право Запорізької Січі. Козацько-гетьманська держава (серед. ХVII – кін. XVIII ст.)

Мета заняття: проаналізувати систему органів влади й управління

Запорізької Січі, розкрити особливості козацького права та судочинства, охарактеризувати апарат Української козацько-гетьманської держави Б. Хмельницького, висвітлити процес поступового обмеження та ліквідацію російським царизмом автономного устрою України.

План

1. Органи влади й управління Запорізької Січі. 2. Право та судочинство у Запорізькій Січі. 3. Апарат Української козацько-гетьманської держави

Б. Хмельницького. 4. Поступове обмеження та ліквідація царизмом автономного

устрою України. Ліквідація Запорізької Січі.

Методичні рекомендації У першому питанні насамперед охарактеризуйте проблеми

виникнення та еволюції українського козацтва. Важливо запам’ятати, що одним з найбільших джерел формування українського козацтва було місцеве подніпровське населення, що продовжувало жити на території Південної України та Середнього Подніпров’я. Воно зосереджувалось у так званих «острогах», було особисто вільним, незакріпаченим і могло переходити з одного місця на інше. Незаперечним фактом є те, що вільнодумний козацький дух виріс на ґрунті української громади, демократичного осередку, який існував водночас із ситемою державного управління.

У межах питання з’ясуйте роль козацтва у формуванні правової і державницької свідомості українського народу. Охарактеризуйте органи влади та управління Запорізької Січі. Покажіть їхню еволюцію. Слід акцентувати, що Запорізька Січ за весь час свого існування зберігала

19

автономний устрій. За формою правління її можна віднести до типу демократичної республіки.

Розкриваючи друге питання про особливості правової системи й судочинства у Запорізькій Січі, слід звернути увагу на роль неписаного або звичаєвого права, яке дістало назву – «козацьке право», а також на універсали гетьманів і полковників, вплив права іноземних держав та інше. Пояснити особливості цивільного, процесуального, кримінального права. Який мала вплив Церква на державне та правове життя запорізьких козаків?

Судоустрій на Січі складався з суду: паланкового, курінного, військового (генерального) судді, кошового отамана, козацької ради. Судова система базувалася на принципах демократичності, безпосередності, змагальності, колегіальності. За звичаєвим козацьким правом виділялися злочини проти життя, проти здоров’я, військові, майнові. Серед покарань поширеними були смертна кара, приковування злодіїв до ганебного стовпа, побиття киями, конфіскація майна, переламування руки чи ноги, обмеження певних прав, наприклад, заборона обіймати виборні посади.

Відповідаючи на третє питання, потрібно розкрити розвиток Української козацької-гетьманської держави, яку очолював Богдан Хмельницький. Охарактеризуйте її основні такі ознаки, як територіально-адміністративний устрій, суверенна влада, фінансова система, право й судочинство та ін. Треба зазначити, що традиції Запорозької Січі та реєстрового козацтва у процесі створення українських органів влади не були механічно перенесені на новий ґрунт. Гетьман поступово відмовився від скликання загальновійськових рад. Ускладнилася судова система, що використовувала не тільки норми звичаєвого козацького права, але й акти Речі Посполитої, Магдебурзьке право.

Коротко проаналізуйте етапи визвольної війни та еволюцію державницьких поглядів Богдана Хмельницького, пошук ним союзників.

Особливої уваги заслуговує міжнародна політика гетьмана. Уже на початку національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького козацько-гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання. Багато європейських країн розглядали Україну як суверенну, незалежну.

У межах четвертого питання насамперед розкрийте правовий статус України за українсько-московською угодою 1654 р. Потрібно з’ясувати історичні обставини, які спричинили укладання вказаного

20

договору, позиції і ставлення до нього різних верств українського суспільства. Які є погляди істориків на цю проблему?

У цьому питанні акцентуйте, що Україна у складі Московської держави отримала особливий юридичний статус, який з деякими змінами зберігався приблизно 150 років. Проте на противагу періоду 1648 – 1654 рр., коли еволюція державності йшла висхідною лінією, у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. національна держава існувала, проте її розвиток мав скоріше регресивний характер. Саме тоді розпочалося поступове обмеження, а потім і ліквідація автономії України.

Проаналізуйте статті, які все більше обмежували автономію України, а саме: Переяславські Ю. Хмельницького, Московські І. Брюховецького, Глухівські Д. Многогрішного, Коломацькі І. Мазепи. Простежте кінцевий етап процесу ліквідації автономії України: утворення Малоросійської колегії за указом Петра І, Маніфест Катерини ІІ від 3 серпня 1775 р. про ліквідацію Запорізької Січі. Поясніть, у чому проявляється загроза для царату існування козацької держави.


Основна: 1. Іванов В.М. Історія держави і права України : навчальний

посібник / В.М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с. 2. Чайковський А. С. Історія держави і права України : підручник /

А.С. Чайковський, В.І. Бартименко та ін.; за ред. А.С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.


4. Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. – 6-те вид., перероб. і доп. / П.П.Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 471 с.

5. Трофанчук Г.І. Історія держави і права України: навч. посіб. / Г.І. Трофанчук. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 384 с.

6. Універсали Богдана Хмельницького. 1648 – 1657 / упорядники: Іван Крип’якевич, Іван Бутич. – К. : Альтернативи, 1998. – 383 с. (Інститут історії України НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України).

21



Додаткова:

1. Брехуненко В. Українська держава доби Богдана Хмельницького / В. Брехуненко. – К. , 2009. – 64 с.

2. Голобуцький В. Запорозьке козацтво / В. Голобуцький. – К. : Вища шк., 1994. – 539 с.

3. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.: кордони, населення, право / О. Гуржій. – К. : Основи, 1996. – 222 с.

4. Переяславська Рада 1654 року (Історіографія та дослідження) / Ред. кол. П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. – К. : Смолоскип, 2003. – ХХ + 890 с.

5. Яковенко М. Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. / Н. Яковенко. – К. : «Наукова думка», 1993. – 416 с.

6. Наслідки Переяславської Ради 1654 року : збірник статей / ред. Ігор Гирич. – К. : Смолоскип, 2004. – 605с.

7. Чухліб Т.В. Переяславська угода 1654 р. у контексті міжнародного утвердження ранньомодерної Української держави: причини, укладення, наслідки / Т. Чухліб // Український історичний журнал. – 2003. – № 1. – С. 68 – 81.

8. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / В.А. Дядиченко. — К. : Вид-во АН УРСР, 1959. – 529 с.

9. Смолій В. А. Правобережна Україна у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.: Проблема державотворення / АН України. Інститут історії України; Інститут української археографії / В. Смолій, В. Степанков. – К. : Інститут історії України, 1993. – 71 с.

22

Аналітичні та практичні завдання 1. Охарактеризуйте міжнародну політику Б. Хмельницького. Чому

він звернувся до московського уряду? 2. Розкрийте зміст і дайте правову оцінку українсько-московському

договору 1654 р. 3. Дайте відповідь на питання, чому правовий документ «Пакти й

Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» (1710 р.) вважається першою українською Конституцією? Покажіть гарантії прав особи за цим документом.

4. Складіть таблицю пам’яток права Гетьманщини, зазначте їхню структуру та зміст.

5. Складіть таблицю, у якій розкрийте головні ідеї Конституції Пилипа Орлика.

6. Зобразіть схематично організацію управління у Запорізькій Січі. 7. Складіть схему судового устрою Запорозької Січі. 8. Зобразіть схематично органи влади й управління в Українській

козацько-гетьманській державі Богдана Хмельницького.

ТЕМА 5.

Політико-правове становище України у складі Російської та Австро-Угорської імперій

Мета заняття: охарактеризувати організацію управління

українськими землями з кінця ХVIII ст. до середини ХІХ ст., проаналізувати державний устрій українських земель у складі Австро-Угорщини та Росії у другій половині ХІХ ст., розкрити зміст реформ австрійського та російського панування в Україні.

План

1. Організація управління Галичиною, Буковиною та Закарпаттям до середини ХІХ ст.

2. Державний устрій українських земель у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст.

23

3. Зміст реформ другої половини ХІХ ст. в Росії та особливості їхньої проведення в Україні.

4. Судова реформа 1864 р.

Методичні рекомендації Висвітлюючи цю тему, у першому питанні розкрийте передумови

загарбання західноукраїнських земель. Акцентуйте, що політика Австрійської монархії та Угорщини на західноукраїнських землях мала колоніальний характер і була спрямована на те, щоб зробити ці землі сировинним придатком до промисловості. Зазначимо, що австрійський уряд, загарбавши Галичину, штучно об’єднав українські та польські землі в один адміністративний так званий Коронний край з центром у Львові, установивши офіційні назви Східної і Західної Галичини.

До 1848 року за формою правління Австрія була абсолютною монархією. Монарх зосереджував усю законодавчу, виконавчу та судову владу. Крім того, він вважався єдиним джерелом права і видавав найвищі постанови, патенти, а також були мандати, едикти, резолюції. При монарху діяла особиста канцелярія. Придворна канцелярія – дорадчий орган при імператорі (до 1848 р.). У 1774 – 1776 і 1797 – 1802 рр. існувала також канцелярія для Галичини. Розкрийте її функції.

У межах питання зосередьте увагу на висвітленні органів управління Галичиною Буковиною і Закарпаттям до середини ХІХ ст., зокрема, губернатора, окружного старости, мандаторів та ін. Компетенція Галицького станового сейму (1775 р.)

У другому питанні, розглядаючи державний устрій українських земель у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст, потрібно наголосити, що після революції 1848 – 1849 рр. відбулися зміни в системі управління. Важливим є з’ясування причин об’єднання Австрії і Угорщини в одну дуалістичну державу. Розкрийте порядок формування органів влади та управління за австрійською Конституцією 1867 р. і угорською Конституцією 1848 р. Охарактеризуйте організацію і діяльність органів урядової адміністрації в Галичині і Буковині, а також органи самоврядування і судову систему. Поясніть, чим відрізнялося правління намісника у Галичині, президента на Буковині від колишнього губернського правління. Хто підпорядковувався намісникам на місцевому рівні?

24

У 1861 р. австрійський імператор створив Галицький і Буковинський крайові сейми. Поясніть їхню компетенцію. Водночас з органами державної адміністрації у другій половині ХІХ ст. виникли й органи місцевого самоврядування. Вищою інстанцією самоврядування стала повітова рада. Які питання розв’язувалися на раді? У межах питання проаналізуйте австрійську правову систему, зокрема дії цивільного, цивільно-процесуального та кримінального кодексів на західноукраїнських землях.

Третє питання слід розпочати з висвітлення передумов реформ російського царату у середині ХІХ ст. Слід підкреслити, що у першій половині ХІХ ст. у підросійській території України панували феодально-кріпосницькі відносини. У середині ХІХ ст. кризова економічна та політична ситуація спонукала царський уряд піти на скасування кріпацтва і проведення низки реформ – селянської, земської, міської, судової, фінансової, військової, поліцейської, шкільної та інших. Зверніть увагу на юридичні документи, які закріплювали вказані реформи. Щодо проведення селянської реформи, то підкреслимо, що 50 % українських селян у першій половині ХІХ ст. були кріпаками, якими володіли поміщики. У 1861 році, згідно з селянською реформою, вони ставали особисто вільними, дієздатними особами. Але право власності на землю залишалося за поміщиками. Селяни отримували лише садибу і польовий наділ, за які вони мали внести викуп. До переходу на викуп селяни залишалися тимчасово зобов’язаними і виконували повинності – оброк або панщину – на користь поміщика. Потрібно розповісти про систему земських органів самоврядування (губернські та повітові земські збори, губернські та повітові земські управи) та порядок їхнього формування.

У четвертому питанні необхідно з’ясувати характерні риси судової системи та процесу напередодні реформи. Зокрема, показати, що протягом ХІХ – початку ХХ ст. судова система в Україні зазнала суттєвих змін. У першій третині ХІХ ст. ще існували певні особливості цієї системи у реґіонах. Загалом на території України діяла загальноросійська судова система, основою якої були станові суди: земські суди (для дворян і вільних селян), магістрати (для міського населення, яке користувалося магдебурзьким правом) і ратуші (для міст, що не користувалися правом на самоврядування), а також повітові підкоморські суди. Судова система першої половини ХІХ ст. мала певні суперечності: суд повністю залежав

25

від адміністрації, яка втручалась у його справи; він мав становий характер; панувало хабарництво, тяганина, сваволя; слідство здійснювала поліція.

Недоліки судової системи призвели до потреби її реформування: 20 листопада 1864 р. цар видав 4 судові статути, за якими і здійснювалася судова реформа: про заснування судових установлень; статут кримінального судочинства; статут цивільного судочинства; статут про покарання, що накладалися мировими суддями. Потрібно висвітлити процес підготовки і принципи, за якими проводилась реформа, систему нормативних актів (судових статутів), які її оформили, розповісти про структуру мирової та загальної юстиції, нові демократичні принципи судочинства.



2. Кульчицький В.С., Історія держави і права України : підруч. для студ. ВНЗ. / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К. : Ін Юре, 2008. – 622 с.

3. Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. – 6-те вид., перероб. і доп. / П.П. Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 471с.

4. Трофанчук Г.І. Історія держави і права України: навч. посіб. / Г.І. Трофанчук. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 384 с.



7. Чайковський А.С. Історія держави і права України : підручник / А.С. Чайковський, В.І. Бартименко та ін.; за ред. А.С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

Додаткова:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. / Я. Грицак. – К. : Ґенеза, 2000. – 360 с.

26

2. Коваленко Л. Висвітлення українського питання в Державних думах Російської імперії на сторінках преси / Л. Коваленко // Право України – 2003. – № 9. – С. 128 – 132.

3. Кульчицький B.C. Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини / B.C. Кульчицький, І.Й. Бойко, О.І. Мікула, І.Ю. Настасяк. – Л. : Тріада плюс, 2002. – 82 с.

4. Кульчицький В. С. Система судових органів Галичини у складі Австро-Угорщини / В.С. Кульчицький, І.Й. Бойко // Право України, 2001. – № 11. – С. 16 – 19.

5. Никифорак М.В. Державний лад і право на Буковині в 1774 – 1918 pp. / М.В. Никифорак – Чернівці : Рута, 2000. – 384 с.

6. Тищик Б.Й. Історія держави і права Австрії і Австро-Угорщини (X ст. – 1918 pp.) / Б.Й. Тищик. – Л., 2003. – 80 с.

7. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной. Украине / П.Ф. Щербина. – Л. : Выща школа, 1974. – 190 с.

8. Петрів Р. Австрійські, австро-угорські і галицькі конституції (кінець ХVIII–ХІХ ст.) / Р. Петрів. – Івано-Франківськ : НВ, 2005. – 84 с.

9. Сухий О.М. Галичина. Між Сходом і Заходом: нариси історії XIX – початку XX ст. / О.М. Сухий. – [2-ге вид., доп.]. – Л. : ЛНУ імені І. Франка; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1999. – 226 с.

10. Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861 – 1901 (нарис з історії українського парламентаризму). / І. Чорновол. – Л. : Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2002. – 288 с.

Аналітичні й практичні завдання

1. Поясніть еволюцію правового становища українських земель у складі Австрійської імперії.

2. Розкрийте діяльність Галицького крайового сейму та діяльність у ньому української фракції.

3. Складіть схему органів селянського управління і суду за реформою в Росії1861 року.

4. У таблиці розкрийте зміст реформ в імперії Габсбургів і в царській Росії в ІІ пол. ХІХ ст.

27

5. Складіть схему судоустрою в Україні австрійської та російської юрисдикцій І пол. ХІХ та ІІ пол. ХІХ ст. Які відбулися зміни у судочинстві після проведення судової реформи 1864 р.?

6. Виокремте й охарактеризуйте головні нормативні акти, що з’явилися в Україні внаслідок проведення кодифікації в ХІХ ст.

7. Порівняйте систему управління в українських землях у складі Австрійської та Російської імперій в І пол. ХІХ ст. та відповідно у ІІ пол. ХІХ ст.

ТЕМА 6.

Суспільно-політичний лад і право у період відродження Української державності (1917 – 1920 рр.)

Мета заняття: проаналізувати діяльність Української Народної

Республіки доби Центральної Ради, роботу її органів влади, законодавство і судову систему, охарактеризувати Українську державу гетьмана П. Скоропадського, розкрити процес розбудови державних органів і законодавство часів Директорії УНР.

План

1. Утворення і діяльність Української Народної Республіки (березень 1917 – квітень 1918 рр.): центральні та місцеві органи влади й управління.

2. Законодавча діяльність і судова ситема доби Центральної Ради. 3. Українська держава за гетьмана П. Скоропадського (квітень –

листопад 1918 р.). 4. Склад, політико-правова платформа Директорії УНР.

Методичні рекомендації Розпочинаючи відповідати на перше питання, передовсім

проаналізуйте соціально-економічну та політичну ситуацію в Росії напередодні революції 1917 року. В умовах революційного вибуху 1917 р. під тиском Думи 2 березня цар Микола II зрікся престолу. Так у Росії припинила своє існування династія Романових і впала монархія. 3-го

28

березня було сформовано Тимчасовий уряд на чолі з князем Львовим. Ці події активізували громадсько-політичне життя в Україні, відбувалося зростання українських політичних партій і угруповань. Простежте і спробуйте пояснити готовність української нації до самовизначення та утворення власної держави. Зауважте, що подолати розпорошеність національних сил взялася Центральна Рада — широкопредставницький громадський орган, який складався з представників українських партій, наукових, освітніх, кооперативних, студентських та інших організацій. Щоб зрозуміти діяльність Української Центральної Ради в політичній, економічній, правовій сферах життя, слід зважити на те, що провідна роль у Центральній Раді належала соціалістичним партіям — українським соціал-демократам та українським есерам. Тож із створенням Центральної Ради в Україні виник ще один орган влади, який узяв курс на демократизацію громадського життя, національне визволення, розв’язання соціальних конфліктів.

Детально охарактеризуйте на державотворчу діяльность, розбудову центральних і місцевих органів влади. Поясніть вибір стратегії побудови державності керманичів УНР.

У другому питанні визначте основні напрями законодавчої діяльності УНР, юридичне оформлення створених органів влади та управління, розв’язання земельного питання, соціального забезпечення, трудове та освітнє законодавство тощо. Охарактеризуйте Універсали Центральної Ради та їхнє історичне значення для України. Покажіть хід підготовки, прийняття та зміст Конституції УНР. Питання організації судочинства. Слід згадати, що 13 – 14 червня 1918 року за ініціативи Центральної Ради в Києві відбувся з’їзд українських юристів, на якому було прийнято рішення про необхідність творення і застосування українського права згідно даних науки, життя і правосвідомості? У цьому контексті пропонувалося судочинство вести мовою того народу, серед якого суд відбувається. Судові та нотаріальні посади повинні були обіймати лише ті особи, які володіють українською мовою і знають місцеві умови. З цією метою з’їзд створив комісію для складання словника української правової термінології і комісію для видання всіх чинних нормативних актів українською мовою. З’їзд прийняв також рішення зробити українську судову систему незалежною від російської та створити Вищий крайовий суд як найвищу незалежну судову інстанцію. На місцях

29

пропонувалося запровадити інститут судових комісарів для проведення судової реформи.

У третьому питанні розкрийте причини перевороту та зміни, що сталися у державному житті України з приходом до влади П. Скоропадського (29 квітня 1918 р.). Проаналізуйте систему органів державної влади управління, суду, а також структуру адміністрації Пана Гетьмана, його військове будівництво. Охарактеризуйте зміст та значення Грамоти до всього українського народу та Закону «Про тимчасовий державний устрій України» від 29 квітня 1918 року. Зверніть увагу на «Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами ясновельможного пана гетьмана всієї України» від 1 серпня 1918 року, «Закон про громадянство Української держави» від 2 липня 1918 року та інші закони. Слід підкреслити, що земельне питання мало велике значення для України. У яких нормативних актах Гетьмана розв'язувалося це питання? У жовтні 1918 року було засновано Вищу Земельну Комісію, яку очолив сам П. Скоропадський. Проект земельної реформи було затверджено на початку листопада 1918 року. Простежте культурне будівництво та розвиток вітчизняної освіти та науки у цей період. Дайте відповідь на питання про складність внутрішнього та міжнародного становища гетьманської України.

Четверте питання доцільно розпочати з причин падіння уряду П. Скоропадського, характеристики міжнародної ситуації та розстановки політичних сил. Відтворіть процес приходу до влади Директорії (таємне засідання Українського Національного союзу 14.11.1918 р.). Розкрийте діяльність Трудового конгресу, який відбувся 23 – 28 січня у Києві.

Проаналізуйте законодавчу діяльність Директорії. Її заходи щодо відновлення демократичних свобод, розв’язання земельного питання установлення 8-годинного робочого дня, тощо. Уваги потребують Закони «Про скасування права приватної власності», «Про форму влади в Україні», «Декларація Української Народної Республіки» та ін.

У чому суть непорозумінь між В. Винниченком і С. Петлюрою? Необхідно звернути увагу на те, що Директорія, як і Центральна Рада, припустилася тих самих помилок. Головним завданням у цих тяжких умовах вона вважала тільки побудову Української держави, відкладаючи розв’язання наболілих соціальних проблем до скликання Всеукраїнських

30

Установчих зборів. Цим скористалася більшовицька пропаганда. У багатьох селах і містах повстали робітники та селяни, сподіваючись, що радянська влада дасть їм більше, ніж Директорія.

Які обставини призвели до становища УНР між «молотом і ковадлом»?



посібник / В.М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с. 2. Конституційні акти України 1917 – 1920 рр.: Невідомі

конституції України / [Прилюк Ю. Д., Жмир В. Ф. та ін.]. – К. : Філософська і соціологічна думка,1992. – 272 с.

3. Копиленко О. Л. Держава і право України. 1917 – 1920. / О.Л. Копиленко, М.Л. Копиленко. – К. : Либідь 1997. – 208 с.

4. Кульчицький В.С. Історія держави і права України : підруч. для студ. ВНЗ. / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К. : Ін Юре, 2008. – 622с.

5. Музиченко П.П. Історія держави і права України: навч. посіб. – 6-те вид., перероб. і доп. / П.П. Музиченко. – К. : Знання, 2007. – 471 с.


7. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах / упор. В. Ф. Верстюк та ін. – К. : Наук. думка, 1996 – 1997. – Т.1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. – 589 с.; Т.2: 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – 423 с.


9. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посібник для студентів юридичних спец. вузів / укладачі В.Д.Гончаренко, О.Д. Святоцький; за ред. В.Д. Гончаренка. – К. : Ін Юре, 2003. – 800 с.

Додаткова:

1. Гай-Нижник П. Створення власної адміністрації Гетьмана Павла Скоропадського у 1918 р./ П. Гай-Нижник // Київська старовина. – № 1. – 2000. – С. 80.

31

2. Грищенко А. Прем’єр-міністри України часів Директорії (кін. 1918 – 1920 рр.) / А. Грищенко // Київська старовина. – № 6. – 2001. – С. 154.

3. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст./ Т.Г. Гунчак – К.: Либідь, 1993. – 288 с.

4. Кондратюк В.О. Українська революція. Здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917 – 1920) / В.О. Кондратюк, С.Б. Буравченкова. – К. : Стилос, 1998. – 280 с.

5. Мироненко О.М. Світоч української державності. Політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради / О.М. Мироненко. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1995. – 328 с.

6. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. – К. : Український письменник, 1993. – 413 с.

7. Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник-довідник / [О.М. Мироненко, Ю.І.Римаренко. І.Б. Усенко, В.А.Чехович] / pа ред. О.М. Мироненка. – К. : Либідь, 1997. – 560 с.


1. Розкрийте зміст концепцій Центральної Ради про побудову незалежної держави. Які обставини впливали на домінування тієї чи іншої концепції?

2. Які підходи визначились у діяльності Центральної Ради і Директорії щодо побудови УНР?

3. Проаналізуйте взаємовідносини України з більшовицьким урядом Росії.

4. Охарактеризуйте державний устрій і права особи за Конституцією УНР.

5. Дайте характеристику міжнародній політиці Гетьмана П. Скоропадського.

6. Обґрунтуйте відповідь про форму правління, обрану Гетьманом. 7. Дайте відповідь: чи можна вважати УНР часів Директорії

спадкоємицею УНР доби Центральної Ради? 8. Розкрийте вплив радянсько-польської війни на українську

державність. 9. Проаналізуйте причини поразки української національної

державності 1917 – 1920 рр.

32

ТЕМА 7.

Виникнення і діяльність Західно-Української

Народної Республіки (1918 – 1923 рр.)

Мета заняття: охарактеризувати процес виникнення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), пояснити організацію і структуру державного апарату, діяльність центральних і місцевих органів влади та управління, проаналізувати законодавство ЗУНР, дати історично-правову оцінку Акту Злуки 22 січня 1919 року, розкрити зовнішню політику ЗУНР.

План 1. Виникнення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Організація і структура державного апарату, центральні та місцеві органи влади й управління.

2. Законодавство ЗУНР. Акт Злуки 22 січня 1919 року: юридичне оформлення та історичне значення.

3. Зовнішня політика ЗУНР.

Методичні рекомендації Перше питання передбачає розкриття причин розпаду Австро-

Угорщини. Під впливом революційних подій Австро-Угорський імператор Карл I видав 18 жовтня 1918 року маніфест, у якому погоджувався перетворити країну на федеративну державу. Таким способом «коронні землі» одержали змогу створити свої представницькі органи — Національні ради. Розкрийте державно-будівничий процес на Західній Україні (зміст відозв Української Національної Ради, формування владних структур). Яке законодавче закріплення мали державотворчі кроки керівництва ЗУНР? Проаналізуйте систему центральних і місцевих органів влади й управління, порядок формування судових органів і здійснення правосуддя в ЗУНР. Визначте чинники, які впливали на необхідність формування Української Галицької Армії для боротьби за незалежність.

33

У другому питанні проаналізуйте законодавчу діяльність керівництва ЗУНР. Їхні заходи щодо відновлення демократичних свобод, розв'язання земельного питання, трудове, освітнє законодавство тощо. 13 листопада Українська Національна Рада прийняла «Тимчасовий Основний закон», визначивши таким способом конституційні засади новоствореної держави. Розкрийте зміст вказаного нормативно-правового акту. Уваги потребують Закони «Про адміністрацію Західноукраїнської Народної Республіки»» (16.11.1918 року), «Про скликання Сейму ЗУНР», «Про громадянство та правовий статус чужинців» (8.04. 1919 року) та ін.

Розкрийте історичне та правове значення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Потрібно наголосити на тому, що Акт Злуки від 22 січня 1919 року став символом споконвічних прагнень українського народу до возз’єднання. Свідченням того стали січневі події 1939 року у Карпатській Україні – перше офіційне святкування свята Соборності, а також січневі події 1990 року, коли живим ланцюгом з’єдналися Київ і Львів, Схід і Захід України.

У третьому питанні розкрийте зовнішньополітичну діяльність ЗУНР, яка мала два основні напрями: 1) відносини з Наддніпрянською Українською Народною Республікою: 2) визнання ЗУНР іншими державами, передусім Антантою. Однією з головних цілей ЗУНР було досягти державного об'єднання, по-перше, як втілення в життя віковічного прагнення українського народу до державної єдності, а по-друге, як засіб об'єднати сили в боротьбі проти експансії Польщі на українські землі. Вагомим завданням для ЗУНР було домогтися визнання на міжнародній арені. Було встановлено дипломатичні відносини з Австрією, Німеччиною, Чехословаччиною, Угорщиною, Югославією, Італією, Ватиканом, США, Канадою, Бразилією. Однак реальне завдання полягало у визнанні ЗУНР на Паризькій мирній конференції, що мала вирішальний вплив на формування кордонів Європи після Першої світової війни і на якій домінували, передусім, інтереси Великобританії та Франції.

Назвіть дипломатичні кроки уряду ЗУНР, переговори з керівництвом США, Франції та ін. щодо їхнього визнання молодої Ураїнської держави. Чому країни Антанти не визнали ЗУНР і вона опинилась у міжнародній ізоляції?

34


1. Іванов В.М. Історія держави і права України: навчальний посібник / В.М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с.

2. Конституційні акти України 1917 – 1920 рр. : Невідомі конституції України / [Прилюк Ю. Д., Жмир В. Ф. та ін.]. – К. : Філософська і соціологічна думка, 1992. – 272 с.

3. Копиленко О.Л. Держава і право України. 1917 – 1920. / О.Л. Копиленко, М.Л. Копиленко. – К. : Либідь 1997. – 208 с.




7. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах / упор. В. Ф. Верстюк та ін. – К. : Наук. думка, 1996 – 1997. – Т.1: 4 березня – 9 грудня 1917 р. – 589 с.; Т. 2 : 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – 423 с.

8. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посібник / МОН України; упорядник А.С. Чайковський, О.Л. Копиленко та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 656 с.


Додаткова:

1. Кондратюк В.О. Українська революція. Здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917 – 1920) / В.О. Кондратюк, С.Б. Буравченкова. – К. : Стилос, 1998. – 280 с.

2. Корбута С. Західно-Українська Народна Республіка: нетиповий приклад українського державотворення під час української революції 1917–1921 рр. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – №18. – 2009. – С.51-61 [Електронний ресурс], Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc

35

3. Литвин М. Р. Історія ЗУНР / М.Р. Литвин, К.Є. Науменко. – Л. : ОЛІР, 1995. – 368 с.

4. Макарчук С. Українська Республіка галичан. Нариси про ЗУНР / С. Макарчук. – Л. : Світ 1997. – 192 с.

5. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. – К. : Український письменник, 1993. – 413 с.

6. Українське державотворення: невитребуваний потенціал : словник-довідник / [О.М. Мироненко, Ю.І. Римаренко. І.Б. Усенко, В.А. Чехович] / за ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.


1. Розкрийте політико-правовий зміст проголошення ЗУНР. 2. Які підходи визначились у діяльності УНРади щодо побудови

ЗУНР? 3. Проаналізуйте взаємовідносини ЗУНР з країнами Антанти. 4. Охарактеризуйте конституційне законодавтво ЗУНР. 5. Поясніть причини поразки ЗУНР. 6. Проаналізуйте земельне законодавство часів Центральної Ради,

Гетьманату та Директорії та ЗУНР. Складіть таблицю. 7. Зробіть конспект законодавчих актів (за галузями права)

Центральної Ради, Гетьманства, Директорії УНР, ЗУНР. 8. Зобразіть схематично системи органів влади й управління

Центральної Ради, Гетьманства, Директорії УНР, ЗУНР.

ТЕМА 8.

Україна у складі СРСР

Мета заняття: охарактеризувати радянське державне будівництво та правову систему України у 20 – 30-ті рр. ХХ ст., розкрити правові основи входження Західної України до складу УРСР, проаналізувати державний механізм УРСР у 1945 – 1990 рр., висвітлити законодавство й конституційне оформлення суспільного життя в УРСР після Другої світової війни до часу розпаду СРСР.

36

План 1. Державний устрій і правова система УСРР (20 – 30-ті рр.

ХХ ст.) 2. Правові основи входження Західної України до складу УРСР.

Процеси радянізації. 3. Характеристика державного механізму УРСР (1945 – 1990 рр.). 4. Правові акти й конституційне оформлення суспільного життя в

УРСР (1945 – 1990 рр.)

Методичні рекомендації Розглядаючи перше питання семінару, потрібно проаналізувати

фактичні та юридичні основи радянського будівництва в Україні. Українська державність в УРСР мала суто формальний характер. Більшовики, прикриваючись гаслами про владу трудящих, взяли під контроль розбудову центральних і місцевих державних органів в Україні. У липні 1918 року в Москві було створено Комуністичну партію (більшовиків) України КП(б)У як складову Російської Комуністичної партії більшовиків РКП(б). Це давало РКП(б) можливість активніше втручатися в українські справи. Фактично формування вищих органів влади й управління в радянській Україні цілком залежало від Комуністичної партії Росії, центр якої був у Москві.

У межах питання особливої уваги заслуговує проблема формування основ радянського права, розвиток його галузей та створення правових кодексів. Юридичною основою радянського будівництва у республіці були Конституції УСРР/ УРСР 1919, 1929 і 1937 років. Проаналізуйте кожну з них, акцентуючи на позитивних і негативних аспектах. Охарактеризуйте питання закріплення у радянському законодавстві деформації політичної та державної системи, бюрократизації системи управління державою та процес інтеграції партійного та державного апарату, обмеження суверенних прав союзних республік.

Розкриваючи тему другого питання, насамперед проаналізуйте й порівняйте соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Слід сказати, що державотворчі зусилля українців Закарпаття у складі Чехословаччини увінчалися проголошеням незалежної Карпатської України. Дайте історично-правову оцінку пакту Молотова-Ріббентропа 1939 р., таємний протокол якого

37

визначив долю українських земель. 17 вересня уряд СРСР дав наказ Червоній Армії вступити на територію Західної України і Західної Білорусії, а 22 вересня 1939 року радянські війська ввійшли до Львова. Це приєднання українське населення спочатку зустріло з великим ентузіазмом, із сподіванням на визволення від польського гніту. Але дуже швидко більшовицька влада примусила це ставлення змінити.

Прослідкуйте історію створення радянських органів влади після приходу Червоної армії у Західну Україну. Охарактеризуйте та проаналізуйте державно-правові акти, видані Народними Зборами, а також законодавство УРСР про радянське будівництво на Західній Україні.

У третьому питанні необхідно охарактеризувати діяльність органів влади УРСР у період від закінчення Другої Світової Війни до часу розвалу СРСР. Зверніть увагу, що після війни і до кінця 80-их років принципових змін у статусі УРСР не відбулося. У цей час ще більше зміцнилася тоталітарно-командна система управління всіма сферами суспільного життя. Свого апогею сягнула культоманія. У всіх ланках політичної системи — Радах, профспілкових, громадських організаціях — панував формалізм. Народовладдя було фікцією.

Найвищим органом влади республіки була Верховна Рада УРСР. У вказаний період зросла роль Ради Міністрів УРСР (до березня 1946 р. – Раднарком УРСР) як органу центрального управління, а міністерств – як органів галузевого управління. Ради, як і раніше, залишалися сліпими виконавцями волі партійних органів.

Дайте відповідь на питання, який принцип був застосований у побудову системи керівництва республікою? Як було сформовано так звану вертикаль влади, тобто зв’язок центральних і місцевих органів влади?

У рамках питання потрібно підкреслити, що критичне становище, у якому опинився СРСР у середині 80-их років, диктувало необхідність радикальних перетворень, що одержали назву «Перебудова». Розпочатий процес похитнув державний фундамент Радянського Союзу і призвів до його розпаду.

У четвертому питанні потрібно навести аргументи про функціонування СРСР як тоталітарної держави, яке знайшло своє відображення у правових актах й, зокрема, конституціях цього періоду.

38

Особливу увагу слід приділити характеристиці Конституції УРСР 1978 року. Більшість її статей мала декларативний характер, вони ніколи не були закріплені відповідними законами (наприклад, гарантовані права і свободи). Стаття 6 установлювала політичну монополію в державі єдиної комуністичної партії. Республіка проголошувалася суверенною, а основною ознакою цього суверенітету називалося право зносин з іншими державами. Гарантією суверенітету нібито була норма на право вільного виходу з СРСР, хоча закону і механізму виходу не існувало.

Покажіть зв’язок загальносоюзного й українського радянського законодавства, зокрема прийнятих протягом 1945 – 1990 рр. кодексів. Так, 18 липня 1963 р. Верховна Рада УРСР прийняла новий Цивільний кодекс. З 1 квітня 1961 р. вступив у дію новий Кримінальний кодекс УРСР. 7 грудня 1984 р. Верховна Рада ухвалила Адміністративний кодекс. Загалом за період 60 – 80-их рр. українські кодифікаторами були ще ухвалені: Кримінально-процесуальний кодекс, Цивільно-процесуальний кодекс, Кодекс законів про шлюб та сім’ю, Земельний кодекс УРСР, Виправно-трудовий, Кодекс законів про працю, Водний, Житловий, Кодекс про адміністративні правопорушення. Розкрийте негативні й позитивні аспекти формування національної правової бази у вказаний період. Треба брати до уваги, що деякі з них зі змінами та доповненнями, чинні і тепер.



посібник / В.М. Іванов. – К. : Атіка, 2007. – 728 с. 2. Конституційні акти України 1917 – 1920 рр.: Невідомі

конституції України / [Прилюк Ю. Д., Жмир В. Ф. та ін.]. – К. : Філософська і соціологічна думка, 1992. – 272 с.

3. Кульчицький В.С. Історія держави і права України: підруч. для студ. ВНЗ. / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К. : Ін Юре, 2008. – 622с.



39



Додаткова:

1. Алексєєв Ю. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985 – 1991 рр.) / Ю. Алєксєєв, С. Кульчицький, А. Слюсаренко. – К.: «ЕксОб», 2000. – 136 с.

2. Баран В. Україна в умовах системної кризи (1946 – 1980 рр.) / В. Баран, В. Даниленко. – К. : Альтернативи, 1999. – Т.13. – 303 с. – (Україна крізь віки).

3. Баран В.К. Україна після Сталіна: нарис історії. 1953 – 1985 рр. / В.К. Баран. – Л. : МП «Свобода», 1992. – 134 с .

4. Історія української Конституції / упорядники: А. Слюсаренко, М. Томенко. – К. : Право, 1997. – 464 с.

5. Коваль В. Радянсько-німецький пакт 1939 р. / В. Коваль // Минуле України: відновлені сторінки. – К., 1991. – С. 221 – 264.

6. Кульчицький В.С. Входження Галичини, Північної Буковини та Закарпаття до складу України (1939 – 1945 рр.) / В.С. Кульчицький, М.І. Настюк, Б.Й. Тищик, М.І. Глубіш. – Дрогобич : Добре серце, 1995. – 68 с.

7. Кульчицький С. Возз’єднання Західної України з УРСР: проблема легітимності / С.Кульчицький // Київська старовина. – № 6. – 1999. – С. 80.

8. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 – 1928 рр.) / С. Кульчицький. – К. : Основи, 1996. – 396 с.

9. Кучер В. Західна Україна: боротьба за соборність українських земель (1923 – 1939 рр.) / В. Кучер, В. Павленко // Київська старовина. – № 1. – 1999. – С. 77.

10. Кульчицький С. В. Уряди України ХХ ст. Науково-документальне видання / С.В. Кульчицький. – К. : Наук. думка, 2001. – 608 с.

40

Аналітичні й практичні завдання 1. На підставі вивчення Конституцій УРСР/УРСР проаналізуйте

правовий статус України у складі СРСР, зміст прав і обов’язків її громадян, їхні виборчі права, практичне втілення принципу розподілу влад, національно-державний і адміністративний устрій УРСР, функції найвищих і місцевих органів державної влади, роль судової системи та органів прокуратури.

2. Розкрийте головні принципи побудови радянської державності в Україні. Проаналізуйте роль УСРР у створенні Союзу РСР.

3. Покажіть процес кодифікації українського радянського законодавства у 20 – 30-ті рр. ХХ ст. Занесіть дані до таблиці.

4. Розкрийте зміст кодифікації українського радянського законодавства у 60 – 80-ті рр. ХХ ст. Складіть таблицю.

5. Обґрунтуйте вторинний характер українського законодавства стосовно російського.

6. Розкрийте зміст основних політико-адміністративних реформ в Україні у 50 – 60-их роках.

7. Проаналізуйте зміни в діяльності радянського апарату управління та правоохоронних органів у воєнних умовах.

8. Назвіть і розкрийте головні особливості розвитку українського суспільства в період перебудови.

ТЕМА 9.

Відродження і розбудова незалежної Української держави

Мета заняття: проаналізувати державно-правові акти національних

сил у міжвоєнний період і у часи Другої світової війни; розкрити боротьбу за незалежність та громадянські права в Україні у другій половині ХХ ст., дати правову оцінку історичниим подіям в Україні 1990 – 1991 рр., проаналізувати конституційний процес в Україні та зміст Конституції 1996 р., показати напрями розвитку Української державності та права на сучасному етапі.

41

План 1. Державно-правові акти національних сил у міжвоєнний період і у

часи Другої світової війни. 2. Боротьба за незалежність та громадянські права в Україні у

другій пол. ХХ ст. 3. Правова оцінка історичних подій в Україні 1990 – 1991 рр.

Прийняття Конституції України, її основні положення та історично-правове значення.

4. Вектори розвитку Української державності та права на сучасному етапі.

Методичні рекомендації У першому питанні слід охарактеризувати політичне становище

України у міжвоєнні часи. Зрозуміло, що національно-державницькі ідеї могли вільніше розвиватися на Західній Україні, і знайшли свій вияв у партійному русі, громадських організаціях, спілках молоді, численних творах передової інтелігенції. Проаналізуйте їхні погляди на державу і національне право. Потрібно акцентувати та тому, що 15 березня 1939 року було проголошено Карпатську Україну незалежною державою.

У цьому питанні розкажіть про діяльність Організації Українських Націоналістів (ОУН), зокрема, проголошення 30 червня 1941 р. відновлення Української держави у Львові. Потрібно розкрити роботу Третього великого збору ОУН (вересень 1943 р.), на якому було сформулювано мету збройної боротьби УПА: побудова Української Самостійної Соборної Держави без панів, поміщиків, капіталістів, більшовицьких комісарів та партійних паразитів. Висвітлити створення (15 червня 1944 р.) і діяльність Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

Відповідь на друге питання слід побудувати зі свідчень і документів дисидентів, так званої опозиції комуністичному режиму в Україні. Охарактеризуйте кожен з етапів вказаного руху протистояння, починаючи з перших повоєнних років і закінчуючи кінцем 80-их рр. ХХ ст. Потрібно наголосити, що серед опозиційних сил у 1960 – 80-их pp. в Україні були: український національно-визвольний рух (національно орієнтоване дисидентство), рухи національних меншин, рух за свободу совісті (релігійне дисидентство), рух за соціально-економічні права. Характерною рисою українського національно-визвольного руху була боротьба за національні інтереси українського народу, яка поєднувала в собі

42

найрізноманітніші форми громадського протесту: від інтелектуального опору, що виражався у написанні й поширенні через «самвидав» оригінальних публіцистичних, прозових, поетичних творів, у яких рішуче викривалися серйозні деформації радянського суспільства. У межах питання проаналізуйте внесок української діаспори на утвердження державницьких прагнень і національного права.

Відповідаючи на третє питання, необхідно проаналізувати причини, які призвели до розпаду СРСР. Розкрийте правовий зміст укладення угоди про створення Співдружності Незалежних Держав. Дайте правову оцінку історичним подіям, які супроводжували створення Української Незалежної Суверенної Держави. Проаналізуйте важливі законодавчі акти: Декларацію про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) та Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.). У межах питання розкрийте процес підготовки прийняття Конституції України та обговорення її проектів. Основну увагу варто надати характеристиці положень чинної Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 р. Дайте аналіз Закону України про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 р., який започаткував конституційну реформу 2004 – 2006 р. Розкрийте її суть.

У п’ятому питанні окресліть основні напрями розвитку Української державності та права, беручи до уваги внутрішнє життя країни та зовнішні орієнтири. Розвиток національної правової системи.

Необхідно підкреслити, що у незалежній Україні відбулись зрушення в оцінці прав і свобод людини, у їхньому конституційно-правовому регулюванні. Забезпечена ідеологічна та політична свобода, вільна діяльність політичних партій. Піддана глибокій трансформації національна система законодавства. Особливих змін зазнало конституційне, цивільне, адміністративне, кримінальне, земельне законодавство. Прийнята більшість кодексів.

Дайте відповідь на питання, у чому полягають труднощі розвитку демократії, побудови правової держави і громадянського суспільства у нашій країні?


1. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Голос України. – 1991. – 24 серпня.

43

2. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31.

3. Конституція України. Закон України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-ІV від 8.12.2004 р. – Х. : Фоліо, 2005. – 48 с.

4. Універсал Української Головної визвольної Ради. Плятформа УГВР // Вивід прав України / М. Грушевський, І. Франко, М. Костомаров та ін. – Л. : МП «Слово», 1991. – С. 119 – 125.


6. Кульчицький В.С. Історія держави і права України : підруч. для студ. ВНЗ. / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К. : Ін Юре, 2008. – 622с.


8. Трофанчук Г.І. Історія держави і права України: навч. посіб. / Г.І. Трофанчук. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 384 с.

9. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посіб. / МОН України; упорядник А.С. Чайковський, О.Л. Копиленко та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 656 с.

Додаткова: 1. Алексєєв Ю. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий

процес 1985 – 1991 рр.) / Ю. Алєксєєв, С. Кульчицький, А. Слюсаренко. – К. : «ЕксОб», 2000. – 136 с.

2. Борець Ю. У вирі боротьби : спогади учасника повстанської боротьби (1941 – 1948) / Юрій Борець; Авт. пеpедм. В. Кук. – К. : Наук. думка, 1993. – 301с.

3. Гончаренко В.Д. Тернистий шлях до незалежності / В.Д. Гончаренко // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2 (17).

4. Гунчак Т. Україна. Перша половина ХХ столiття. Нариси полiтичної iсторiї / Т. Гунчак. – К. : Либiдь, 1993. – 286 с.

5. Історія Української Конституції / упорядники: А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко. – К. : Право, 1997. – 464 с.

6. Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960 – 80-х років / Г. Касьянов. – К. : Либідь., 1995. – 224 с.

44

7. Касьянов Г. Україна 1991 – 2007: нариси новітньої історії / Г. Касьянов. – К. : Наш час, 2008. – 432 с.

8. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / В. Косик. – Париж – Нью – Йорк – Львів, 1993. – 660 с.

9. Курносов Ю.О. Інакомислення в Україні (60-ті – перша половина 80-х рр. ХХ ст.) / Ю. Курносов. – К. : Ін-т історії України НАН України, 1994. – 221 с.

10. Яневський Д. Хроніка «помаранчевої» революції / Д. Яневський. – Х. : Фоліо, 2005. – 320 с.

Аналітичні й практичні завдання 1. Проаналізуйте передумови прийняття та зміст Декларації про

державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Розкрийте значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.

2. Проаналізуйте основоположні нормативно-правові акти становлення незалежності України і занесіть дані у таблицю.

3. Охарактеризуйте конституційний процес в Україні у 1990-ті роки.

4. Поясніть причини «помаранчевої» революції, її зміст та значення для державно-правового розвитку України.

5. Розкрийте головну спрямованість національно-визвольної боротьби в УРСР в роки війни та повоєнний час.

6. Виокремте головні етапи боротьби за громадянські права в Україні у другій половині ХХ ст. Складіть таблицю.

7. Назвіть головні фактори активізації національно-визвольного руху в Україні (кінець 80 – початок 90-их рр.).

8. Покажіть процес кодифікації українського законодавства у добу незалежності. Занесіть дані до таблиці.

Навчальне видання

45

Лідія Тиміш

Історія держави і права України

Методичні матеріали до семінарських занять

Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного

університету імені Івана Франка

Головний редактор Ірина Невмержицька

Редактор

Іванна Біблий

Технічний редактор Роман Дмитришин

Коректор

Мар’яна Костецька

Здано до набору 17. 05. 2013 р. Підписано до друку 06. 06. 2013 р. Формат 60х90/16. Папір офсетний. Гарнітура. Times. Наклад 300 прим.

Ум. друк. арк. 2,87. Зам. № 58 Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного

університету імені Івана Франка (Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і

розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 2155 від 12. 04. 2005 р.) 82100 Дрогобич, вул. І.Франка, 24, к.43,

тел. 2 – 23 – 78.

Documents

Історія держави і права України › _ld › 0 › 43________2013.pdf · 4 ВСТУП Історія держави і права України як навчальна