ІСТОРІЯ ЗАХІДНИХ І ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН ...okt.kmf.uz.ua/ttt/oktat-ttt/2013/ist_slov_nar_20_st_2.pdf · 2018-04-21 · 2 Робоча програма

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і

науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-3.03

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

ІСТОРІЯ ЗАХІДНИХ І ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН:

НОВІТНІЙ ЧАС (1918-2003 РР.)

ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки ___________бакалавра_____________

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму 6.020302 „Педагогіка і методика середньої освіти. Історія”

(шифр і назва напряму)

спеціальності__________ 6.020302 історія _____________

(шифр і назва спеціальності)

Шифр за ОПП: ПП10

Берегове, 2013 рік

2

Робоча програма Історія західних і південних слов’ян: новітній час (1918-2003 рр.)

для студентів за напрямом підготовки 6.020302 Історія, спеціальністю 6.020302

Історія.

Розробник: к.і.н, доктор філософії у галузі історії, в.о. доцент

Самборовскі-Нодь І.І.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри Історії та суспільних дисциплін.

Протокол від “29”серпня 2013 року №1

Завідувач кафедри _______________________ (Чотарі Ю.Ю.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“__” __________ 2013 року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом

підготовки: 6.020302 „Педагогіка і методика середньої освіти”, спеціальність:

”Історія”

Протокол від. “____”________________2013 року № ___

“_____”____________2013 року Голова ______________(______________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Самборовскі-Нодь І.І., 2013 рік

3

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “ Історія західних і

південних слов’ян: новітній час (1918-2003 рр.)” складена відповідно до освітньо-

професійної програми підготовки бакалавра напряму (спеціальності) “історія”.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія західних і південних

слов‟ян у новітній час, що охоплює період від 1918 до 2003 років. Причини й

наслідки першої та другої світових війн, та їх вплив на слов‟янських народів і

країн. Розвиток їхнього політичного, інституційного, економічного стану,

соціальної думки та суспільства у даний період. Значне місце у процесі вивчення

цієї дисципліни займає з'ясування причинно-наслідкових зв‟язків процесів та подій.

Міждисциплінарні зв’язки: Всесвітня історія: новітній час, Історія України:

новітній час, Історія угорського народу: новітній час.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Зарубіжні слов‟янські країни у період між світовими війнами та у другій

світовий війні (1918 – 1945 рр.)

2. Польща, Чехословаччина, Болгарія, Югославія за часів тоталітаризму та

демократичних революцій (1945-2003 рр.)

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія західних і південних

слов‟ян: новітній час (1918-2003 рр.)” є визначити особливості розвитку

зарубіжних слов„янських народів і держав в новітній час, їх місце в європейській та

світовій історії.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія західних і

південних слов‟ян: новітній час (1918-2003 рр.)” є вивчити політичний,

економічний і соціально-політичний розвиток кожного народу і держави, стан

культури і освіти, їх місце і роль в міжнародній політиці, вміння користуватися

картами, ознайомитися з найбільш значущими дослідженнями історії цих країн.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: хронологію та періодизацію Історія західних і південних слов‟ян:

новітній час (1918-2003 рр.); внутрішньої і зовнішньої політики кожної країни,

основні тенденції їх розвитку у їх історії, основну хронологію подій, спеціальну

термінологію; імена історичних осіб, які відіграли визначну роль в цей період в

історії слов‟янських народів та держав; розвитку політичних інституцій, економіку,

соціальної думки та суспільства у даний період; причини й наслідки першої та

другої світових війн, та їх вплив на слов‟янських народів і країн; характерні риси

розвитку кожної слов‟янської держави у даний період.

вміти: аналізувати історичні процеси з історії південних і західних слов‟ян;

користуватися з текстовими джерелами, спеціальною та додатковою літературою

та довідковими матеріалами з історії південних і західних слов‟ян; орієнтуватися у

4

проблемних питаннях історії південних і західних слов‟ян; давати наукову оцінку

новітнім подіям історії південних і західних слов‟ян; використовувати основні

терміни та поняття, логічно мислити і викладати матеріал, робити аргументовані

висновки, користуватися наочними засобами, вести діалог, полеміку.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 години/4 кредитів ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Модуль 1.

Тема 1. Створення нових держав

Тема 2. Польська республіка (1918 –1939 рр.)

Тема 3. Чехословацька республіка (1918 –1939 рр.)

Тема 4. Королівство сербів-хорватів-словенців (КСХС) – Югославське

королівство (1918-1941 рр.)

Тема 5. Болгарія в 1918 – 1941 рр.

Тема 6. Суспільство та економіка регіону між світовими війнами (1918–1939

рр.)

Тема 7. Зарубіжні слов‟янські країни у другій світовий війні (1939–1945 рр.)

Модуль 2.

Тема 8. Радянізація регіону (1944–53 рр.).

Тема 9. Чехословаччина у 1945–1990 роках

Тема 10. Польська народна республіка у 1945–1990 роках


Тема 12. Федеративна Югославія у 1945–1991 роках

Тема 13. Культурні та релігійні регіоні Середній-Європи напередодні змін

політичних режимів

Тема 14. Зміни політичних режимів та створення нових держав у регіоні

Тема 15. Зміни в освіті та у культурі після другої світової війни.

3. Рекомендована література

Базова

1. 20. századi egyetemes történet. I. kötet Európa. Szerk.: Németh István. Osiris Kiadó,

Bp., 2006.

2. 21. századi enciklopédia. Egyetemes történelem. Pannonica Kiadó, Bp., 2004.

3. BEREND T. Iván: Európa gazdasága a 20. században. História – MTA

Történettudományi Intézete, História könyvtár, monográfiák, Bp., 2010.

4. BEREND T. Iván: Válságos évtizedek. Közép- és Kelet-Európa a két világháború

között. Gondolat Kiadó, Bp., 1. kiadás - 1983, 2. kiadás -1987.

5. JUHÁSZ József: Volt egyszer egy Jugoszlávia. A délszláv állam története. Aula Kiadó,

Bp., 1999.

6. KOVÁC, Dusan: Szlovákia története. Kalligram, Pozsony, 2001.

5

7. Nemzeti és regionális identitás Közép-Európában. Szerk.: Ábrahám Barna és a t.

Pázmány Péter Katolikus Egyetem BTK, Piliscsaba, 2003.

8. NIEDERHAUSER Emil: Kelet-Európa története. História- MTA Történettudományi

Intézet, Bp., 2001.

9. PALOTÁS Emil: Kelet-Európa története a 20. század első felében. Osiris Kiadó, Bp.,

2003.

10. ROMSICS Ignác: Nemzet, nemzetiség és állam Kelet-közép- és Délkelet-Európában a

19. és 20. században. Napvilág Kiadó, Bp., 1998.

11. ORMOS Mária-MAJOROS István: Európa a nemzetközi küzdőtéren. Felemelkedés és

hanyatlás, 1814-1945. Osiris Kiadó, Bp., 1998

Допоміжна 12. 1968: Kelet-Európa és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás. L‟Harmattan

Kiadó – ELTE BTK Kelet-Európa Történeti Tanszék, Bp., 2009.

13. 20. századi egyetemes történet. I. kötet 1890-1945.; II. kötet 1945-1995. Korona

Kiadó, Bp., 1997.

14. A Balkán-háborúk és a nagyhatalmak. Rigómezőtől Koszovóig. Történeti és

politológiai előadások. Szerk.: Krausz Tamás. Napvilág Kiadó, Bp., 1999.

15. A Kisebbségkutatás nevű folyóirat különböző évfolyamai és számai.

16. A magyarság és a szlávok. Szerk.: Szekfű Gyula. Kisebbségkutatás könyvek. Lucidus,

Bp., 2000.

17. A szlovákkérdés a XX. században. Kalligram Könyvkiadó, Pozsony, 1996.

18. A. SAJTI Enikő: Mit tudunk a „még hidegedd napokról”? In: História. 2010/1-2.

19. A. SAJTI Enikő: Tito. Pannonica Kiadó, Bp., 2000.

20. Amit Jugoszláviáról tudni kell, 1919-1991. In: História, 1992/4.

21. ANDREW C. János: Haladás, hanyatlás, hegemónia Kelet-Közép-Európában. Helikon

Kiadó, Bp., 2003.

22. ANTAL Andrea: Az 1968. év (Csehszlovákiában). In: História. 1993/9-10.

23. Atlasz Világtörténelem. 3. kiadás. Atheneum Kiadó, Bp., 1999. (megfelelő részek)

24. BALOGH Sándor a magyar-csehszlovák lakosságcseréről. (közreadja: Földesi Margit).

In: História. 1996/7.

25. BEREND T. Iván: Közép-Kelet-Európa gazdasági fejlődése a 19-20. században.

Közgazdasági és Jogi Könyvkiadó, Bp., 1976.

26. BÍRÓ László: A Szerb-Horvát-Szlovén Királyság megalakulása. História. 1995/5-6.

27. BÍRÓ László: Bosznia és a bosnyákok Jugoszláviában, 1918-1991. In: História.

1995/1.

28. BÍRÓ László: Koszovó Jugoszláviában. In: História. 2007/2.

29. BÍRÓ László: Nemzeti kisebbségek a királyi Jugoszláviában. In: História. 2010/1-2.

30. BÍRÓ László: Nemzeti mozgalom Boszniában. História. 1995/1.

31. Boros Zsuzsanna: A csehszlovák konfliktus és az FKP. In: História. 1993/9-10.

32. BOTTONI, Stefano: „Majdnem Nyugat” a szomszédban. In: História. 2010/1-2.

33. COOK, Chris– STVENSON, John: Világtörténeti kézikönyv 1914-1993. Llongman –

Akadémiai Kiadó, Bp., 1995.

34. DEÁK István: Végzetes kompromisszum? A kollaboráció és az ellenállás problémái a

második világháború alatt. In: História. 1999/2.

35. DÖMÖTÖR Tibor: A németek kitelepítése (Csehszlovákiából). In: História. 2007/8.

6

36. Fejtő Ferenc: A népi demokráciák története. I-II. kötet. Magvető-Magyar Füzetek,

Bp.-Párizs, 1991.

37. FLEMING, Michel: Munkásarisztokrácia felkutatása? A „vesztfáliai incidens” és a

lengyel nemzetiségpolitika közvetlenül a háború után. In. Kisebbségkutatás, 2008/1.

38. FORRÓ Lajos: „Jelöletlen tömegsírok” (a szerbek mészárlása a Délvidéken, 1944-

1946-ban). In: História. 2010/8.

39. G. KOVÁCS László: Szlovákok „nemzeti emancipációja”. In: História. 1993/9-10.

40. G. VASS István: A csehszlovák revizionisták étvágya. Amiről egy térkép árulkodik.

In: Rubicon, 2007/1-2.

41. G. VASS István: Csalódott csehszlovákok. In: Rubicon, 2007/1-2.

42. GATZ Ferenc: Kollektív felelősség – kollektív öngyilkosság. In: História. 1997/2.

43. GJUZELEV, Vassil: Bolgárok és a magyar állam. História. 2001/5-6.

44. GLATZ Ferenc: Szlovákiáról. História. 1995/8.

45. HAJDÚ Zoltán: A Vajdaság 1910-1920 között. In: História. 2010/1-2.

46. HORNYÁK Árpád: A szerb megszállás Baranyában 1918-1921. In: História. 2010/9-

10.

47. HORNYÁK Árpád: Péccsel és Baranyával. Délszláv területi követelések, 1941-1947.

In: Rubicon, 2007/1-2.

48. IRMANOVÁ, Eva: Néhány pillantás az 1968-as Prágai Tavaszra. In: História. 1993/9-

10.

49. IVANISEVIC, Alojz: Jugoszlavizmus elméletben és gyakorlatban. In: História. 1994/3.

50. JANEK István: Egy elfelejtett háború. Magyar-szlovák „kis háború” 1939

márciusában. In: Rubicon, 2008/4.

51. JANEK István: Egy fasiszta bábállam Szlovákiában, 1938-1945. In: Rubicon, 2008/4.

52. JANEK István: Szlovák revíziós tervek, 1939-1945. In: Rubicon, 2007/1-2.

53. JUHÁSZ Gyula: A lengyel kérdés a második világháborúban. In: História. 1993/5-6.

54. JUHÁSZ József: 1968 Jugoszláviában és Csehszlovákiában. In: 1968: Kelet-Európa és

a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás. L‟Harmattan Kiadó – ELTE BTK

Kelet-Európa Történeti Tanszék, Bp., 2009.

55. JUHÁSZ József: A jugoszláv munkástanácsok. Egy illúzióval kevesebb, 1950-1988. In:

História. 2007/4.

56. JUHÁSZ József: A kisebbségek Tito föderációjában. In: História. 2010/1-2.

57. KAPLAN, Karel: Csehszlovákia igazi arca 1945-1948. Kalligram Kiadó, Pozsony,

1993.

58. Kegyelem életfogytig. Eszterházy János szenvedéstörténetének dokumentumai

Mycielskiné Eszterházy Mária feljegyzései alapján. Összeállította, szerkesztette és

jegyzetekkel ellátta: Molnár Imre. METEM, Bp., 2008.

59. KISS Gy. Csaba: Közép-Európa, nemzetek, kisebbségek. Esszék, tanulmányok,

cikkek. Pesti Szalon Könyvkiadó, Bp., 1993.

60. Kitelepítések, 1945-1946. Balogh Sándor a magyar-csehszlovák lakosságcseréről. In:

História. 1996/7.

61. Konfliktusok és kezelésük Közép-Európában. Technikák és hagyományok. Teleki

László Alapítvány, Bp., 2000.

62. Koszovó kronológiája. In: História. 2007/2.

63. KOVÁCS Itván: A „Szolidaritás” évtizede. 1980. augusztus – 1989. augusztus. In:

História. 1997/9-10.

7

64. Közép-európai olvasókönyv. Szerkesztette: Módos Péter. Osiris – Közép-európai

Kulturális Intézet, Bp., 2005.

65. Köztes-Európa: 1756-1997 (Kronológia). Összeállította Pándi Lajos. Teleki László

Alapítvány, Bp., 1999.

66. Köztes-Európa: 1756-1997 (Térképgyűjtemény). Összeállította Pándi Lajos. Osiris

Kiadó, Bp., 1997.

67. LONDÁK, Miroslav: Pohl‟ady slovenských ekonómov na hospodárske postavenie

Slovenska na plerome rokov 1967/1968 = Historický časopis, 54. r. 2006. 1. no. 89-

104. p. // ennek magyar ismertetését ld. A szlovák közgazdászok véleménye a

szlovák gazdasági helyzetről az 1967-68-as évek fordulóján. In. Kisebbségkutatás,

2006/2 .

68. Magyarország és a szovjet zóna, 1974-1984. In: História. 1997/9-10.


70. Magyarország és a szovjet zóna 1957-1961. In: História. 1995/9-10.

71. MARUZSA Zoltán: 1968 és hatása a keleti blokk országaira. In: 1968: Kelet-Európa és

a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás. L‟Harmattan Kiadó – ELTE BTK

Kelet-Európa Történeti Tanszék, Bp., 2009.

72. MASARYK, T. G.: A világforradalom 1914-1918. Európa Könyvkiadó, Bp., 1990.

73. MASARYK, T. G.: Demokrácia, nemzetiség. Gondolatok a kisebbségi kérdésről és az

antiszemitizmusról. Regio-Madách-Kalligram, Bp.- Pozsony, 1991.

74. MITROVICS Miklós: 1968 – a lengyel ellenzéki mozgalom fordulópontja. In: 1968:

Kelet-Európa és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás. L‟Harmattan Kiadó

– ELTE BTK Kelet-Európa Történeti Tanszék, Bp., 2009.

75. MOLNÁR Imre: Eszterházy János mártíromsága. In: Rubicon, 2008/4.

76. NIEDERHAUSER Emil: Nemzet és kisebbség. Válogatott tanulmányok.

Kisebbségkutatás könyvek. Lucidus Kiadó, Bp., 2001.

77. NYERS Rezső: Feljegyzések 1968-ból. In: História. 1993/9-10.

78. Országos gyász. Csehszlovákia 1968 augusztusában. Pozsony, 1990.

79. PALOTÁS Emil: Bulgária fájdalmas békéje. História. 1995/5-6.

80. PATAKY Iván: A Magyar Néphadsereg és az intervenció (1968, Csehszlovákia). In:


81. PATOCKA, Jan: Mi a cseh? Esszék és tanulmányok. Kalligram Könyvkiadó, Pozsony,

1996.

82. POLLÁNYI Imre: Legújabb kori egyetemes történelem (1917-1945). Tanárképző

főiskolai egységes jegyzet. Nemzeti Tankönyvkiadó, Bp., 2004.

83. POPÉLY Árpád: A (csehszlovák-magyar) lakosságcsere kronológiája. In: História.

2007/8.

84. POPÉLY Árpád: Magyar tiltakozó jegyzékek, 1945. In: História. 2007/8.

85. POPÉLY Gyula: 1938 – A komáromi magyar-szlovák tárgyalások. História. 1992/8.

86. RÁNKI GYÖRGY: Állam és társadalom, 1918-1939. Kelet-Közép-Európa államai. In:

História. 2010/8.

87. RITTER László: Titkos háború Magyarország és Jugoszlávia között. In: História.

2010/1-2.

88. Román kiugrás és szlovák felkelés 1944 őszén. História, 1994/8.

89. SANS, Anne-Laure: „Aussi humanement que possible”. Le CICR et les minorités

allemandes de Pologne et de Tchécoslovaquie (1945-1950) = Relations

8

internationales, 2005., 122. no., 63-85. p. // ennek magyar ismertetését ld.

„Amennyire humánusan csak lehet”: A Vöröskereszt és a lengyelországi,

csehszlovákiai német kisebbség (1945-1990). In. Kisebbségkutatás, 2006/1.

90. SIPOS Péter: Kádár János és az 1968. évi bevonulás (Csehszlovákia). In: História.

1992/8.

91. SOSKEVICS Dénes: Bleiburg, a horvát Katiny. In: História. 2010/8.

92. STARK Tamás: Benes Moszkvában, 1943. december. In: História. 2007/8.

93. SUTAJ, Stefan: Megszabadulás a kisebbségektől. Szlovák történész a csehszlovák-

magyar lakosságcseréről. In: História. 2007/8.

94. Sz. BÍRÓ Zoltán: A katinyi kivégzésekről. In: História. 2010/5.

95. Szabadság és nemzet. Liberalizmus és nacionalizmus Közép- és Kelet-Európában.

Gondolat, Bp., 1993.

96. Szabó Dezső: A Csemadok és a Prágai Tavasz. (Beszélgetések, cikkek, előadások,

dokumentumok). Kalligram, Pozsony, 2004.

97. SZARKA László – G. Kovács László: Felső-Magyarországtól Szlovákiáig, 1918-

1989. História. 1992/8.

98. SZARKA László: A csehszlovák államalapítás. História. 1995/5-6.

99. SZARKA László: A magyarok jogfosztásának szlovákiai különszabályozása. In:

História. 2007/8.

100. SZARKA László: Duna-táji dilemmák. Nemzeti kisebbségek – kisebbségi politika a

20. századi Kelet-Közép-Európában. Ister Kiadó, Bp., 1998.

101. SZARKA László: Felkelés a Tátra alján. Szlovákia, 1944. augusztus-október.

História. 1994/8.

102. SZOKOLAY Katalin: Az új lengyel állam. História. 1995/5-6.

103. Szöveggyűjtemény az egyetemes történelem tanulmányozásához (1789-1966). Bp.,

1995. Tanárképző főiskolai jegyzetek.

104. TRESTIK, Dusan: Csehek és magyarok. História. 2001/5-6.

105. TYEKVICSKA Árpád: Civitas Fortissima. A legbátrabb város. A csehek kiverése

Balassagyarmatról. In: Rubicon, 2008/4.

106. VADKERTY Katalin: Magyar sors Csehszlovákiában 1956-47. In: História. 1997/2.

107. VIDA István: A magyar pártvezetés és a (1968-as) csehszlovák válság. In: História.

1993/9-10.

108. ZEMNKO, Milan: Nemzeti és etnikai kisebbségek a két világháború közötti

szlovákiai városokban, különös tekintettel a zsidóságra. In. Kisebbségkutatás,

2002/4.

109. Газін, В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 –

2002 роки). – Київ, 2004.

110. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до

наших днів. – Львів, 2002.

111. История антикоммунистических революций конца ХХ века. Центральная и

Юго-Восточная Европа. – Москва, 2007.

112. История южных и западных словян. В 2 томах. – Москва, 1998.

113. Історія західних і південних слов‟ян. ХХ століття. – Харків, 1998.

114. Історія Центрально-Східної Європи. – Львів, 2001.

115. Новейшая история стран Європы и Америки. ХХ век. – в 2-х частях. –

Москва, 2003.

9

116. Політичні кризи та антитоталітарні рухи в країнах Східної Європи (50-80-ті

роки ХХ ст.). – Харків, 2000.

117. Романенко С.А. Югославия: кризис, распад, война. Образование независимых

государств. - Москва, 2000.

118. Чорній В. Історія Болгарії. – Львів, 2007.

119. ЯРОВИЙ В. І.: Історія південних та західних слов‟ян: Курс лекцій. К.: Либідь.

2001.

120. ЯРОВИЙ В. І.: Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн

ХХ століття. Підручних для вищих навчальних закладів. Київ: „Генеза”, 2005.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: іспит

5. Засоби діагностики успішності навчання: модульні контрольні роботи

10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Кафедри історії та суспільних дисциплін

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

________________________________

“______” ______________ 20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія слов’янських народів

напрям підготовки/спеціальність: 01 «Освіта» 014 «Середня освіта»

спеціалізація: «Історія»

Розробники програми:

к.і.н, доктор філософії у галузі історії, в.о. доцента Самборовскі-Нодь І.І.

Затверджено на засіданні кафедри історії та суспільних дисциплін

Протокол №1 від „31” серпня 2017 року

Завідувач кафедри ____________________ __________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

11

Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальної дисципліни

денна

форма

навчання

заочна

форма

навчання

Кількість кредитів – 6

Галузь знань

гуманітарні науки

Нормативна Напрям підготовки

6.020302

„Педагогіка і методика

середньої освіти”

Модулів – 6 Спеціальність

(професійне

спрямування):

Історія

Рік підготовки:

Змістових модулів – 6 4-й 4-й

Загальна кількість

годин - 180

Семестр

7-й та8-й 7-й та8-й

Лекції

Тижневих годин для

денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи

студента - 9

Освітньо-

кваліфікаційний рівень:

бакалавр

20 год. 8 год.

Практичні, семінарські

40 год. 0 год.

Лабораторні

0 год. 0 год.

Самостійна робота

120 год. 172 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю: і с п и т

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної

роботи становить:

для денної форми навчання – 1:3

для заочної форми навчання -

12


Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія західних і південних слов‟ян

у новітній час, що охоплює період від 1918 до 1993 року. Причини й наслідки

першої та другої світових війн, та їх вплив на слов‟янських народів і країн.

Розвиток їхнього політичного, інституційного, економічного стану, соціальної

думки та суспільства у даний період. Значне місце у процесі вивчення цієї

дисципліни займає з'ясування причинно-наслідкових зв‟язків процесів та подій.

Міждисциплінарні зв’язки: Всесвітня історія: новітній час, Історія України:

новітній час, Історія угорського народу: новітній час.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Зарубіжні слов‟янські країни у період між світовими війнами та у другій


2. Польща, Чехословаччина, Болгарія, Югославія за часів тоталітаризму та


1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія західних і південних

слов‟ян: новітній час (1918-2003 рр.)” є визначити особливості розвитку

зарубіжних слов„янських народів і держав у новітній час, їх місце в європейській та


1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія західних і

південних слов‟ян: новітній час (1918-2003 рр.)” є вивчити політичний,


культури та освіти, їх місце і роль в міжнародній політиці, вміння користуватися


1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: хронологію та періодизацію Історії західних і південних слов‟ян:

новітній час (1918-2003 рр.); внутрішньої і зовнішньої політики кожної країни,

основні тенденції їх розвитку, основну хронологію подій, спеціальну термінологію;

імена історичних осіб, які відіграли визначну роль в цей період в історії

слов‟янських народів та держав; розвиток політичних інституцій, економіку,


другої світових війн, їх вплив на слов‟янські народи і країни; характерні риси









13

2. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.

Зарубіжні слов’янські країни у період між світовими війнами та у другій


Тема 1. Створення нових держав.

Зміна геополітичної ситуації в Європі після Першої світової війни. Розпад

європейських імперій (Австро-Угорщини, Німеччини, Росії, Туреччини). Поява

нових незалежних держав. Питання кордонів. Боротьба між автократією і

демократією в зарубіжних слов‟янських державах. Мала Антанта, Балканська

Антанта. Аграрне питання та реформа, економічний стан регіону.


Проголошення Польської республіки. Вирішення питання про її кордони.

Польсько-російська війна. Становлення державності, прийняття конституції,

політична структура суспільства, політична боротьба в першій половині 20-х років

ХХ ст., національне питання. Створення єдиного народногосподарського

комплексу, розвиток економіки в 20-х роках. Польська республіка в системі

міжнародних відносин в 20-х роках. Державний переворот 1926 р., встановлення

“Санаційного режиму”, його характерні риси. Конфлікт опозиції з режимом.

Посилення авторитаризму в 30-х роках. Польща між Заходом і Сходом. Участь

Польщі у міжнародних конфліктах в Європі. Польсько-німецькі і польсько-

радянські відносини. Пакт Ріббентропа-Молотова і Польща. Напад Німеччини на

Польщу, окупація Радянським Союзом “східних кресів”. Втрата незалежності

Польщі.


Виникнення Чехословацької республіки. Встановлення кордонів, створення

єдиного народногосподарського комплексу. Вирішення національного питання

(статус словаків, німців, угорців, закарпатських русинів/українців). Конституція

1920 р. Становлення парламентської демократії, механізми її реалізації.

Економічний розвиток республіки у 20-30-х роках. Боротьба словаків і німців за

автономію. Становище угорської громади у республіці. Чехословаччина у системі

міжнародних відносин. Загострення міжнаціональних відносин наприкінці 30-х

років. Мюнхенська змова проти Чехословаччини. Окупація Німеччиною

Судетської області. Проголошення автономії Словаччини. Друга республіка в

Чехословаччині, причини її падіння. Створення Словацької республіки.

Встановлення протекторату Німеччини над Богемією і Моравією.



Створення Королівства сербів, хорватів і словенців. Труднощі при створенні

єдиного народногосподарського комплексу. Гострі міжнаціональні протиріччя.

КСХС у системі міжнародних відносин у 20-х роках ХХ ст. Державний переворот

14

1929 р. та його наслідки. Політичне та економічне становище королівства в 30-х

роках. Створення Хорватської бановини у складі Югославського королівства.

Ліквідація незалежності Югославії в результаті агресії Німеччини та Італії.


Участь Болгарії у Першій світовій війні та її наслідки для країни. Уряд БЗНС

та спроби проведення реформ. Державний переворот 1923 р. Загострення класового

протистояння в середині 20-х років. Політичне і економічне становище країни в 30-

х роках ХХ ст. Встановлення монархічної диктатури Бориса ІІІ. Втягування

Болгарії у Другу світову війну на боці блоку фашистських держав.

Тема 6. Суспільство та економіка регіону між світовими війнами (1918-1939

рр.)

Вплив розпаду європейських великотериторіальних імперій (Австро-

Угорщини, Німеччини, Росії, Туреччини) на розвиток економії. Економічний

націоналізм та його результати у регіоні. Економічна криза 1929-го року та його

наслідки для зарубіжних слов‟янських країн та для регіону. Соціальні зміни після

економічної кризи. Політичні реакції на кризу – праві перевороти.

Тема 7. Зарубіжні слов’янські країни у другій світовій війні (1939–1945 рр.)

Хід війни на даної території. Територіальні зміні та „новий європейський

порядок”. Створення Словацької республіки та її діяльність (1939-1945 рр.). Країни

окуповані та країни-прибічники. Особливості Руху Опору під час другої світової

війни: партизанський та визвольний рух даних територій.

Модульний контроль – письмова робота

Запитання до тестів:

1. Передумови створення незалежності Польської держави.

2. Політична боротьба в Польській республіці та економічне становище на

початку 20-х років.

1. Державний переворот 1926 р. у Польщі. Характеристика “санаційного

режиму”.

3. Польсько-радянські та польсько-німецькі відносини в 30-х роках ХХ ст.

4. Ліквідація незалежності Польщі в результаті нападу Німеччини та окупації

радянськими військами “східних кресів”.

5. Утворення Чехословацької республіки. Вплив ідей “чехословакізму” на

становище словаків, німців, угорців та русинів/українців Підкарпатської

Русі.

6. Конституція 1920 р. та становлення парламентської демократії у

Чехословаччині.

7. Формування єдиного господарського комплексу та розвиток економіки

ЧСР в 20-х роках ХХ ст.

8. Чехословаччина в системі міжнародних відносин у 20- 30-х роках ХХ ст.

9. Загострення міжнаціональних відносин у Чехословаччині у другій половині

30-х років ХХ ст.

15

10. Ліквідація незалежності Чехословацької республіки.

11. Створення Королівства сербів, хорватів і словенців та вплив

міжнаціональних протиріч на політичне життя країни в 20-х роках ХХ ст.

12. Участь КСХС у Малій та Балканських Антантах.

13. Державний переворот 1929 р. та його наслідки для Югославії.

14. Югославське Королівство в 1939 – 1941 рр.

15. Наслідки поразки Болгарії у Першій світовій війні.

16. Діяльність уряду БЗНС.

17. Державний переворот 1923 р. та його вплив на політичне та економічне

становище Болгарії в 20-30-х роках ХХ ст.

18. Установлення монархічної диктатури царя Бориса ІІІ та втягування Болгарії

у Другу світову війну.

19. Особливості авторитарного режиму Ю. Пілсудського в Польщі.

20. Становище національних меншин у Польській республіці в 20-30-х роках

ХХ ст.

21. Пакт Ріббентропа-Молотова і його вплив на долю Польщі.

22. Роль Т. Масарика у створенні Чехословацької республіки.

23. Словацьке питання у довоєнній Чехословаччині.

24. Особливості парламентської демократії у Чехословацькій республіці.

25. Мюнхенська угода та її вплив на подальшу долю Чехословаччини.

26. Яка політична сила виступала найбільш послідовно проти великодержавної

політики сербів в КСХС?

27. Хто здійснив державний переворот у 1929 р. у Югославії та його наслідки?

28. Як вплинуло на політичне життя Югославського королівства проголошення

автономії Хорватської бановини?

29. Хто такі “усташі” та їх вимоги?

30. О. Стамболійський, суть “станової теорії”, причини поразки уряду БЗНС.

31. “Червоний” і “білий” терор в Болгарії у другій половині 20-х років ХХ ст.

32. Болгаро-югославські відносини у міжвоєнний період.

33. Хто входив до малої Антанти та яку роль вона відігравала в міжнародних

відносинах?

34. Які країни взяли участь у ліквідації незалежності Югославського

королівства?

35. Чому Великобританія і Франція не виконали своїх обіцянок щодо гарантій

незалежності Чехословаччини і Польщі?

36. Участь СРСР у ліквідації незалежності Польщі.

37. Що це за блок Центроліва і яка його доля?

38. Особливості участі Болгарії у Другій світовій війні.

39. Коли існувала так звана Друга Чехословацька республіка, її особливості і

причини ліквідації?


Польща, Чехословаччина, Болгарія, Югославія за часів тоталітаризму та


16

Тема 8. Совєтизація регіону (1944-53 рр.).

Виникнення двополярного світу після Другої світової війни. “Холодна

війна”. Режим “народної” демократії в країнах Центрально-Східної Європи. Роль

Інформбюро комуністичних та робітничих партій у встановленні тоталітарних

режимів в цих країнах. Загальні риси лівототалітарних режимів. Створення Ради

економічної взаємодопомоги (РЕВ), спроби соціалістичної економічної інтеграції.

Варшавський договір та його роль у військово-політичній системі соціалістичних

країн. Особливості антитоталітарних рухів у країнах Центрально-Східної Європи.

Тема 9. Чехословаччина у 1945 – 1990 роках

Значення Словацького національного повстання 1944 р. у відродженні

спільної держави чехів і словаків. Роль Національного фронту чехів і словаків у

проведенні політичних та економічних реформ у перші післявоєнні роки.

Державний переворот у лютому 1948 р. Встановлення комуністичної диктатури.

Перехід до запровадження “радянської моделі соціалізму”. Політичні репресії

1948-1954 рр. Особливості соціалістичної індустріалізації і кооперування

сільського господарства. Конституція 1960 р. у ЧССР. Назрівання політичної і

економічної кризи у другій половині 60-х років ХХ ст. “Празька весна” 1968 р.,

причини поразки демократичних сил. А. Дубчек та його особа. Період так званої

“нормалізації” у Чехословаччині. Хартія 77. Назрівання нової політичної кризи у

80-х роках.

Тема 10. Польська народна республіка у 1945 – 1990 роках.

Відновлення незалежності Польщі, вирішення питання про її кордони.

Особливості режиму “народної” демократії у ПНР. Встановлення тоталітарного

режиму. Політичні репресії у 1947-1953 рр. Проведення соціалістичної

індустріалізації та її наслідки для країни. Невдачі у здійсненні кооперування

сільського господарства. Відносини католицької церкви і держави.

Антитоталітарний виступ у Познані в 1956 р. VІІІ пленум ЦК ПОРП. Обіцянки

реформ В. Гомулкою та їх реалізація. Суспільно-політичний рух у 1968 р. Анти

тоталітарне повстання в прибалтійських містах у грудні 1970 р. Епоха Е. Герека,

провал спроб проведення економічних реформ. Формування правозахисних

організацій. Політична і економічна криза на початку 80-х років. Створення

незалежних профспілок “Солідарності”. Введення військового стану та його

наслідки для ПНР. Невдалі спроби нормалізації політичного та економічного

становища у 80-х роках ХХ ст. Склика “круглого столу”.


Закінчення другої світової війни та державний переворот 9 вересня 1944 р.

Болгарія в період режиму “народної демократії”: дві крильця Болгарської

Компартії: московіти та ****. Встановлення тоталітарної системи та початок

соціалістичних перетворень. Запровадження “радянської моделі” соціалізму.

Живковізм: Болгарія у період 35-річного правління Т. Живкова.

Тема 12. Федеративна Югославія у 1945 – 1991 роках.

17

Національно-визвольна війна на теренах Югославії під час Другої світової

війни. Проголошення ФНРЮ. Встановлення комуністичної диктатури, перехід до

будівництва основ соціалізму. Конфлікт Тіто - Сталіна та його наслідки.

Визначення “югославського шляху” соціалізму. Конституції 1963 р. та 1974 р.,

спроби побудувати “країну самосправного соціалізму”. „Горватська весна”. СФРЮ

в системі міжнародних відносин. Політична і економічна криза 80-х років ХХ ст. у

СФРЮ. Перехід до багатопартійної системи. Перемога в республіках на виборах

1990 р. блоків національних партій. парад суверенізації республік. Проблема

сербської меншини в Хорватії, Боснії і Герцоговині. Спроби здійснення

великосербської політики урядом С. Мілошевича.

Тема 13. Культурні та релігійні регіони Центральної Європи напередодні змін

політичних режимів.

Питання культурного регіона в історіографії. Культурний та релігійний стан

Центральної Європи напередодні та після змін політичних режимів. Релігійний,

конфесійний та культурний ідентичність народів Центральної Європи, їх

ототожнення.

Тема 14. Зміни політичних режимів та створення нових держав у регіоні.

Початок перемін – М. Горбачов і „перестройка”. Демократичні революції

кінця 80- початку 90-х років ХХ ст. Розпад соціалістичної системи. Основні

тенденції переходу країн Центрально-Східної Європи до парламентської демократії

і ринкових відносин. “Оксамитова революція” 1989 р. у Чехословаччині. Демонтаж

тоталітарної системи у 1990 році, перехід до парламентської демократії та

ринкових економічних відносин. Мирне розлучення Чехії і Словаччини.

Проведення “круглого столу” у Польщі. Перші вільні парламентські вибори.

Демонтаж тоталітарної системи. “Шокова терапія” Бальцеровича. перехід до

парламентської демократії. Здійснення приватизації, перехід до ринкових відносин.

Початок громадянської війни в Хорватії. Роль ЮНА. Участь ООН у врегулюванні

збройного конфлікту. Розпад Югославії і наслідки для народів Балканського

півострова. Євроінтеграція країн Центрально-Східної Європи. Проголошення

незалежності Македонії, суверенітету Босни і Герцоговини (без згоди сербського

населення) Словенією і Хорватією. Декларації Ради Міністрів ЄС “Про

Югославію” та “Про критерії визнання нових держав у Східній Європі і РСР”.

Тема 15.Науковий устрій регіоні після другої світової війні. Наслідки наявності Радянської армії в окупованих країнах. Усунення церкви

з освіти та з шкіл, та примушення участи шкіл у політичному житті. Тоталітарний

контроль над науковим устрійом та його наслідки.

Питання до підсумкового семестрового контролю: 1. Загальні риси новостворених слов'янських держав.

2. Аграрне питання та реформа, економічний стан регіону.

3. Національний склад новостворених слов'янських держав.

4. Національний склад новоствореної Чехословаччини.

5. Національний склад новоствореної Польщі.

18

6. Національний склад Королівства сербів-хорватів-словенців (КСХС).

7. Роль Т. Масарика у створенні Чехословацької республіки.

8. Словацьке питання у довоєнній Чехословаччині.

9. Особливості парламентської демократії у Чехословацькій республіці.

10. Мюнхенська угода та її вплив на подальшу долю Чехословаччини.

11. Особливості авторитарного режиму Ю. Пілсудського в Польщі.

12. Становище національних меншин у Польській республіці в 20-30-х роках

ХХ ст.

13. Пакт Ріббентропа-Молотова і його вплив на долю Польщі.

14. Державний переворот 1923 р. та його вплив на політичне та економічне

становище Болгарії в 20- 30-х роках ХХ ст.

15. Установлення монархічної диктатури царя Бориса ІІІ та втягування Болгарії

у Другу світову війну. Чехословаччина в системі міжнародних відносин у

20- 30-х роках ХХ ст.

16. Загострення міжнаціональних відносин у Чехословаччині у другій половині

30-х років ХХ ст.

17. Ліквідація незалежності Чехословацької республіки.

18. Характерні риси лівототалітарних режимів в країнах Центрально-Східної

Європи.

19. Роль РЕВ у функціонуванні соціалістичної системи.

20. Місце Варшавського договору у взаємовідносинах СРСР і соціалістичних

країн Центрально-Східної Європи.

21. Основні закономірності демократичних революцій в країнах Центрально-

Східної Європи.

22. Відновлення незалежності Польщі після Другої світової війни.

23. Особливості режиму “народної демократії” в ПНР.

24. Встановлення тоталітарного режиму в Польщі та його наслідки.

25. Запровадження “радянської моделі соціалізму” в Польщі.

26. Невдачі у здійсненні кооперування сільського господарства в ПНР.

27. Спроби демократизації Польщі у другій половині 50-х років ХХ ст.

28. Антитоталітарне повстання в прибалтійських містах Польщі в грудні 1970 р.

29. Спроби проведення економічних реформ за часів правління Е. Герека.

30. Політична і економічна криза у Польщі на початку 80-х років ХХ ст.

31. Протистояння уряду і Незалежної Самосправної профспілки “Солідарність”

у Польщі.

32. Угоди, досягнуті за “Круглим столом” 1989 р. у Польщі та їх реалізація.

33. Демонтаж тоталітарної системи в Польщі.

34. Здіснення “шокової терапії” Бальцеровича та її значення для переходу

Польщі до ринкових економічних відносин.

35. Становлення парламентської демократії в Республіці Польща.

36. Особливості режиму “народної демократії” в Чехословаччині.

37. Державний переворот у лютому 1948 р. і встановлення тоталітарного

режиму в Чехословаччині.

38. Запровадження “радянської моделі соціалізму” в ЧСР та його наслідки.

39. “Празька весна” 1968 р.

40. Період так званої “нормалізації” у Чехословаччині.

19

41. Взаємовідносини чехів і словаків у післявоєнний період. Перетворення

ЧССР на федеральну державу.

42. Назрівання політичної кризи в Чехословаччині у 80-х роках ХХ ст.

43. “Оксамитова” революція в Чехословаччині.

44. Демонтаж тоталітарної системи в Чеській і Словацькій федеративній

республіці (ЧСФР).

45. Відновлення парламентської демократії в ЧСФР, початок переходу до

ринкових економічних відносин.

46. Мирне розлучення Чехії і Словаччини.

47. Болгарія в період режиму “народної демократії”.

48. Запровадження “радянської моделі” соціалізму в Болгарії.

49. НРБ за часів правління Т. Живкова.

50. Особливості переходу від тоталітарної системи до парламентської демократії

у Болгарії.

51. Економічний розвиток Болгарії у посттоталітарний період.

52. Встановлення комуністичної диктатури в ФНРЮ.

53. Конфлікт Тіто - Сталіна та його наслідки для Югославії.

54. Визначення “югославського шляху до соціалізму” та спроби побудови

“країни самосправного соціалізму”.

55. Політична та економічна криза 80-х років ХХ ст. у СФРЮ.

56. Розпад федеративної Югославії: причини та наслідки.

57. Громадянська війна в Хорватській республіці у 1991 – 1995 рр.

58. Громадянська війна в Боснії і Герцоговині у 1992 – 1995 рр.

59. Створення Конфедерації Босни і Герцоговини, роль військ КФОР.

60. Проголошення Союзної республіки Югославії.

61. Участь Сербії у громадянській війні в Хорватії і в Боснії та Герцоговині.

62. Авторитарний режим С. Мілошевича в СРЮ.

63. Операція “Союзницька сила” проти Сербії та її наслідки.

64. Падіння режиму С. Мілошевича та перехід до парламентської демократії у

Сербії.

65. Яка партія мала найбільш вплив серед населення Польщі у перші післявоєнні

роки та її доля?

66. Як було вирішено питання про кордони ПНР?

67. Особливості кооперування сільського господарства в Польщі та його

розвитку у 50-80-х роках ХХ ст.

68. Антитоталітарний виступ 1956 р. у Познані.

69. Виникнення “Солідарності” та її роль у антитоталітарному русі в Польщі.

70. Яке рішення було ухвалено за “Круглим столом” у Польщі?

71. У чому полягала “шокова терапія” Бальцеровича?

72. Хто такий Л. Валенса та його роль у демократизації Польщі?

73. Які причини поразки “Празької весни” 1968 р.?

74. Хартія 77 у Чехословаччині.

75. Причини “мирного розлучення” Чехії і Словаччини.

76. Яку роль відігравав Союз демократичних сил у переході Болгарії до

парламентської демократії?

77. Як було вирішено національне питання у ФНРЮ?

20

78. Які основні складові в системі “самоврядного соціалізму” в СФРЮ?

79. Яку роль відігравав Й.Б. Тіто в історії Югославської федерації?

80. Зовнішня політика СФРЮ.

81. Причини розпаду СФРЮ.

82. Що передбачали Дейтонські угоди?

83. Чому Греція не визнає Республіку Македонія?

84. Коли відбувся збройний конфлікт албанців у Республіці Македонія? Як його

було розв'язано?

85. Чому значна частина сербів підтримувала С. Мілошевича?

86. Причини загострення відносин албанців Косово з сербською владою у 80-90-

х роках ХХ ст.

87. Причини “мирного розлучення” Чорногорії і Сербії.

88. Хто сприяв проголошенню незалежності Косово і відношення до цього

Сербії?

89. Які основні народи проживають у Боснії і Герцоговині і як вирішено питання

про їх державно-правовий статус у сучасній державі?

90. Особливості режиму “народної демократії”, встановленого в країнах

Центрально-Східної Європи.

Максимальна оцінка за підсумковий семестровий контроль 50 – балів.

Критерії оцінки за письмову роботу підсумкового семестрового

контролю

50 балів – Повна відповідь на два запитання і тест, встановлення причинних

зв’язків, точність дат і прізвищ, обґрунтованість висновків, вільне володіння

категорійним апаратом, обізнаність з рекомендованою літературою.

40 балів – Вірна відповідь на два запитання і тест, обізнаність з

рекомендованою літературою, незначні упущення при згадуванні дат та прізвищ.

30 балів – вірна і достатньо повна відповідь на одне запитання і тест,

недостатнє використання матеріалів з рекомендованої літератури.

20 балів – Неповна відповідь на одне із запитань або тест, неточність дат і

прізвищ, недостатня послідовність викладу матеріалу, поверхові знання з

дисципліни.

0 балів – студент отримує в результаті відсутності

21

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усь

ого

у тому числі

усь

ого


л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Зарубіжні слов’янські країни у період між світовими

війнами та у другій світовий війні (1918–1945 рр.)

Тема 1. Створення

нових держав

1 1 - - 1 1 - 1

Тема 2. Польська

республіка (1918–

1939 рр.)

1 1 - - 1 1 - 1

Тема 3.

Чехословацька

республіка (1918–

1939 рр.)

4 - 4 - 4 2 - 2

Тема 4.

Королівство

сербів-хорватів-

словенців (КСХС)

– Югославське

королівство (1918-

1941 рр.)

2 2 - - 2 - - 2

Тема 5. Болгарія в

1918–1941 рр.

30 - - 30 30 - - 30

Тема 6.

Суспільство та

економіка регіону

між світовими

війнами (1918-1939

рр.)

4 - 4 - 4 - - 4

Тема 7. Зарубіжні

слов’янські країни

у другій світовій

війні (1939–1945

рр.)

6 - 6 - 6 - - 6

Разом за змістовим

модулем 1

48 4 14 30 48 4 - 44

Модуль 2

22

Змістовий модуль 2. Польща, Чехословаччина, Болгарія, Югославія за

часів тоталітаризму та демократичних революцій (1945-2003 рр.)

Тема 8.

Совєтизація

регіону (1944-53

рр.).

2 2 - - 2 2 - -

Тема 9.

Чехословаччина у

1945 – 1990 роках

6 - 6 - 6 2 - 4

Тема 10. Польська

народна

республіка у 1945–

1990 роках30

2 2 - - 2 - - 2

Тема 11. Болгарія

в 1944–1989 рр.

30 - - 30 30 - - 30

Тема 12.

Федеративна

Югославія у 1945–

1991 роках

2 2 - - 2 - - 2

Тема 13. Культурні

та релігійні

регіони

Центральної

Європи

напередодні змін

політичних

режимів.

18 - - 18 18 - - 18

Тема 14. Зміни

політичних

режимів та

створення нових

держав у регіоні

6 2 4 - 6 - - 6

Тема 15. Науковий

устрій регіоні

після другої

світової війні.

30 - - 30 30 - - 30

Разом за змістовим

модулем 2

96 8 10 78 96 4 - 92

Усього годин 144 12 24 108 144 8 - 136

5. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Чехословацька республіка (1918–1939 рр.) 4

2 Суспільство та економіка регіону між світовими війнами

(1918-1939 рр.)

4

23

3 Зарубіжні слов‟янські країни у другій світовий війні

(1939–1945 рр.)

6

4 Чехословаччина у 1945–1990 роках 6

5 Зміни політичних режимів та створення нових держав у

регіоні

4

Разом 24

6, 7. Практичні і лабораторні заняття – не передбачені навчальним планом

8. Самостійна робота

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Болгарія в 1918 – 1941 рр. 30

2 Болгарія в 1944 – 1989 рр. 30

3 Культурні та релігійні регіони Центральної Європи

напередодні змін політичних режимів.

18

4 Науковий устрій регіоні після другої світової війні. 30

Разом 108

9. Індивідуальні завдання

Написання реферату по тему, реферат наукової стати

10. Методи навчання

Проблемно-тематичний, аналізу і синтезу, порівняльний.

11. Методи контролю

Письмова робота, підготовка реферату, співбесіда, індивідуальна бесіда

24

12. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного складання

0-34 F


обов‟язковим повторним

вивченням дисципліни


обов‟язковим

повторним вивченням

дисципліни

13. Методичне забезпечення

Заочні засоби, відеофільми, методичні рекомендації,

мультимедійні засоби.

14. Рекомендована література

Базова

121. 20. századi egyetemes történet. I. kötet Európa. Szerk.: Németh István.

Osiris Kiadó, Bp., 2006.

122. 21. századi enciklopédia. Egyetemes történelem. Pannonica Kiadó, Bp.,

2004.



124. BEREND T. Iván: Válságos évtizedek. Közép- és Kelet-Európa a két

világháború között. Gondolat Kiadó, Bp., 1. kiadás - 1983, 2. kiadás -1987.

125. JUHÁSZ József: Volt egyszer egy Jugoszlávia. A délszláv állam története.

Aula Kiadó, Bp., 1999.


127. Nemzeti és regionális identitás Közép-Európában. Szerk.: Ábrahám Barna

és a t. Pázmány Péter Katolikus Egyetem BTK, Piliscsaba, 2003.

128. NIEDERHAUSER Emil: Kelet-Európa története. História- MTA

Történettudományi Intézet, Bp., 2001.

129. PALOTÁS Emil: Kelet-Európa története a 20. század első felében. Osiris

Kiadó, Bp., 2003.

130. ROMSICS Ignác: Nemzet, nemzetiség és állam Kelet-közép- és Délkelet-

Európában a 19. és 20. században. Napvilág Kiadó, Bp., 1998.

131. ORMOS Mária-MAJOROS István: Európa a nemzetközi küzdőtéren.

Felemelkedés és hanyatlás, 1814-1945. Osiris Kiadó, Bp., 1998

25

Допоміжна 132. 1968: Kelet-Európa és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás.

L‟Harmattan Kiadó – ELTE BTK Kelet-Európa Történeti Tanszék, Bp., 2009.

133. 20. századi egyetemes történet. I. kötet 1890-1945.; II. kötet 1945-1995.

Korona Kiadó, Bp., 1997.

134. A Balkán-háborúk és a nagyhatalmak. Rigómezőtől Koszovóig. Történeti

és politológiai előadások. Szerk.: Krausz Tamás. Napvilág Kiadó, Bp., 1999.


136. A magyarság és a szlávok. Szerk.: Szekfű Gyula. Kisebbségkutatás

könyvek. Lucidus, Bp., 2000.


138. A. SAJTI Enikő: Mit tudunk a „még hidegedd napokról”? In: História.

2010/1-2.



141. ANDREW C. János: Haladás, hanyatlás, hegemónia Kelet-Közép-Európában.

Helikon Kiadó, Bp., 2003.


143. Atlasz Világtörténelem. 3. kiadás. Atheneum Kiadó, Bp., 1999. (megfelelő

részek)

144. BALOGH Sándor a magyar-csehszlovák lakosságcseréről. (közreadja:

Földesi Margit). In: História. 1996/7.

145. BEREND T. Iván: Közép-Kelet-Európa gazdasági fejlődése a 19-20.

században. Közgazdasági és Jogi Könyvkiadó, Bp., 1976.

146. BÍRÓ László: A Szerb-Horvát-Szlovén Királyság megalakulása. História.

1995/5-6.

147. BÍRÓ László: Bosznia és a bosnyákok Jugoszláviában, 1918-1991. In:

História. 1995/1.


149. BÍRÓ László: Nemzeti kisebbségek a királyi Jugoszláviában. In: História.

2010/1-2.


151. Boros Zsuzsanna: A csehszlovák konfliktus és az FKP. In: História. 1993/9-

10.

152. BOTTONI, Stefano: „Majdnem Nyugat” a szomszédban. In: História.

2010/1-2.

153. COOK, Chris– STVENSON, John: Világtörténeti kézikönyv 1914-1993.

Llongman – Akadémiai Kiadó, Bp., 1995.

154. DEÁK István: Végzetes kompromisszum? A kollaboráció és az ellenállás

problémái a második világháború alatt. In: História. 1999/2.

155. DÖMÖTÖR Tibor: A németek kitelepítése (Csehszlovákiából). In: História.

2007/8.

156. Fejtő Ferenc: A népi demokráciák története. I-II. kötet. Magvető-Magyar

Füzetek, Bp.-Párizs, 1991.

26

157. FLEMING, Michel: Munkásarisztokrácia felkutatása? A „vesztfáliai

incidens” és a lengyel nemzetiségpolitika közvetlenül a háború után. In.

Kisebbségkutatás, 2008/1.

158. FORRÓ Lajos: „Jelöletlen tömegsírok” (a szerbek mészárlása a Délvidéken,

1944-1946-ban). In: História. 2010/8.

159. G. KOVÁCS László: Szlovákok „nemzeti emancipációja”. In: História.

1993/9-10.

160. G. VASS István: A csehszlovák revizionisták étvágya. Amiről egy térkép

árulkodik. In: Rubicon, 2007/1-2.


162. GATZ Ferenc: Kollektív felelősség – kollektív öngyilkosság. In: História.

1997/2.




166. HORNYÁK Árpád: A szerb megszállás Baranyában 1918-1921. In: História.

2010/9-10.

167. HORNYÁK Árpád: Péccsel és Baranyával. Délszláv területi követelések,

1941-1947. In: Rubicon, 2007/1-2.

168. IRMANOVÁ, Eva: Néhány pillantás az 1968-as Prágai Tavaszra. In: História.

1993/9-10.

169. IVANISEVIC, Alojz: Jugoszlavizmus elméletben és gyakorlatban. In:

História. 1994/3.



171. JANEK István: Egy fasiszta bábállam Szlovákiában, 1938-1945. In:

Rubicon, 2008/4.


173. JUHÁSZ Gyula: A lengyel kérdés a második világháborúban. In: História.

1993/5-6.

174. JUHÁSZ József: 1968 Jugoszláviában és Csehszlovákiában. In: 1968: Kelet-

Európa és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás. L‟Harmattan Kiadó –

ELTE BTK Kelet-Európa Történeti Tanszék, Bp., 2009.

175. JUHÁSZ József: A jugoszláv munkástanácsok. Egy illúzióval kevesebb,

1950-1988. In: História. 2007/4.


177. KAPLAN, Karel: Csehszlovákia igazi arca 1945-1948. Kalligram Kiadó,

Pozsony, 1993.

178. Kegyelem életfogytig. Eszterházy János szenvedéstörténetének

dokumentumai Mycielskiné Eszterházy Mária feljegyzései alapján. Összeállította,

szerkesztette és jegyzetekkel ellátta: Molnár Imre. METEM, Bp., 2008.

179. KISS Gy. Csaba: Közép-Európa, nemzetek, kisebbségek. Esszék,

tanulmányok, cikkek. Pesti Szalon Könyvkiadó, Bp., 1993.

180. Kitelepítések, 1945-1946. Balogh Sándor a magyar-csehszlovák

lakosságcseréről. In: História. 1996/7.

27

181. Konfliktusok és kezelésük Közép-Európában. Technikák és hagyományok.

Teleki László Alapítvány, Bp., 2000.


183. KOVÁCS Itván: A „Szolidaritás” évtizede. 1980. augusztus – 1989.

augusztus. In: História. 1997/9-10.

184. Közép-európai olvasókönyv. Szerkesztette: Módos Péter. Osiris – Közép-

európai Kulturális Intézet, Bp., 2005.

185. Köztes-Európa: 1756-1997 (Kronológia). Összeállította Pándi Lajos. Teleki


186. Köztes-Európa: 1756-1997 (Térképgyűjtemény). Összeállította Pándi Lajos.


187. LONDÁK, Miroslav: Pohl‟ady slovenských ekonómov na hospodárske

postavenie Slovenska na plerome rokov 1967/1968 = Historický časopis, 54. r.

2006. 1. no. 89-104. p. // ennek magyar ismertetését ld. A szlovák közgazdászok

véleménye a szlovák gazdasági helyzetről az 1967-68-as évek fordulóján. In.

Kisebbségkutatás, 2006/2 .




191. MARUZSA Zoltán: 1968 és hatása a keleti blokk országaira. In: 1968: Kelet-



192. MASARYK, T. G.: A világforradalom 1914-1918. Európa Könyvkiadó, Bp.,

1990.

193. MASARYK, T. G.: Demokrácia, nemzetiség. Gondolatok a kisebbségi

kérdésről és az antiszemitizmusról. Regio-Madách-Kalligram, Bp.- Pozsony, 1991.

194. MITROVICS Miklós: 1968 – a lengyel ellenzéki mozgalom fordulópontja. In:

1968: Kelet-Európa és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás.








200. PATAKY Iván: A Magyar Néphadsereg és az intervenció (1968,

Csehszlovákia). In: História. 1993/9-10.

201. PATOCKA, Jan: Mi a cseh? Esszék és tanulmányok. Kalligram Könyvkiadó,

Pozsony, 1996.

202. POLLÁNYI Imre: Legújabb kori egyetemes történelem (1917-1945).

Tanárképző főiskolai egységes jegyzet. Nemzeti Tankönyvkiadó, Bp., 2004.

203. POPÉLY Árpád: A (csehszlovák-magyar) lakosságcsere kronológiája. In:

História. 2007/8.


205. POPÉLY Gyula: 1938 – A komáromi magyar-szlovák tárgyalások. História.

1992/8.

28

206. RÁNKI GYÖRGY: Állam és társadalom, 1918-1939. Kelet-Közép-Európa

államai. In: História. 2010/8.

207. RITTER László: Titkos háború Magyarország és Jugoszlávia között. In:








210. SIPOS Péter: Kádár János és az 1968. évi bevonulás (Csehszlovákia). In:

História. 1992/8.



213. SUTAJ, Stefan: Megszabadulás a kisebbségektől. Szlovák történész a

csehszlovák-magyar lakosságcseréről. In: História. 2007/8.


215. Szabadság és nemzet. Liberalizmus és nacionalizmus Közép- és Kelet-

Európában. Gondolat, Bp., 1993.

216. Szabó Dezső: A Csemadok és a Prágai Tavasz. (Beszélgetések, cikkek,

előadások, dokumentumok). Kalligram, Pozsony, 2004.


1989. História. 1992/8.



História. 2007/8.

220. SZARKA László: Duna-táji dilemmák. Nemzeti kisebbségek – kisebbségi politika

a 20. századi Kelet-Közép-Európában. Ister Kiadó, Bp., 1998.


História. 1994/8.


223. Szöveggyűjtemény az egyetemes történelem tanulmányozásához (1789-1966).

Bp., 1995. Tanárképző főiskolai jegyzetek.




226. VADKERTY Katalin: Magyar sors Csehszlovákiában 1956-47. In: História.

1997/2.

227. VIDA István: A magyar pártvezetés és a (1968-as) csehszlovák válság. In:




2002/4.

229. Газін, В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945

– 2002 роки). – Київ, 2004.

29









Москва, 2003.

236. Політичні кризи та антитоталітарні рухи в країнах Східної Європи (50-

80-ті роки ХХ ст.). – Харків, 2000.

237. Пугач Є.П. Встановлення тоталітарних режимів в Центральній та

Південно- Центрально-Восточная Европа во второй половине ХХ века. –

Т.1-3. – Москва, 2000-2002.

238. Романенко С.А. Югославия: кризис, распад, война. Образование

независимых государств. - Москва, 2000.


240. ЯРОВИЙ В. І.: Історія південих та західних слов‟ян: Курс лекцій. К.: Либідь.

2001.

241. ЯРОВИЙ В. І.: Новітня історія центральноєвропейських та балканських

країн ХХ століття. Підручниу для вищих навчальних закладів. Київ:

„Генеза”, 2005.



Кафедра історії та суспільних дисциплін

Методичні вказівки до самостійних робіт

з дисципліни

ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ:

НОВІТНІЙ ЧАС (1918-2003 РР.) Спеціальність: 6.020302 Історія

(для денної та заочної форми навчання)

Затверджено:

30

Чотарі Ю.Ю. _______________________

Зав.каф.

29.08.2013 р.

Берегово – 2013

31

МЕТОДИКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«Історія слов’янських народів: новітній час (1918-2003 рр.)»

Методика самостійної роботи: загальні зауваження

Самостійна робота студентів (СРС) - органічна і невід'ємна частина навчального

процесу, значення якої полягає в тому, що вона:

- формує потребу і навички систематичного та обґрунтованого вивчення

документів;

- дозволяє напрацювати навички наукового пошуку;

- створює сприятливі умови для повного використання індивідуальних

особливостей людини у навчанні;

- найважливішою умовою формування світоглядних засад;

- сприяє набуттю таких якостей, як наполегливість та системність у виконанні

роботи.

Велике значення самостійної роботи у підготовці сучасних фахівців підтверджується

багатою практикою вищої школи. Сьогодні СРС приділяється особливе місце в

організацію навчання у вищій школі. Кількість обов'язкових аудиторних занять

скорочується, посилюється акцент на організації самостійної роботи, що розвиває

індивідуальні форми навчання і виховання. Уміння творчо мислити, орієнтуватися в

потоці наукової інформації, самостійно ставити й вирішувати принципово нові завдання –

вимога постіндустріального суспільства. Сьогодні процес навчання у вищому закладі

освіти все більше спирається на самостійну, близьку до дослідної роботу студента.

Без самостійної роботи важко набути поглиблених знань. Оволодіння навичками

самостійної роботи дає студенту змогу виконувати необхідну роботу якісно і в

мінімальний термін. Вища школа покликана навчити студентів працювати в повну міру їх

можливостей і здібностей, розвивати в них смак до творчого пошуку, виховувати в

майбутніх фахівців прагнення до постійного збагачення і поновлення набутих знань. У

підсумку СРС має сформувати у студентів знання і вміння, що дозволять їм самостійно

вирішувати професійні завдання і проблеми.

У поняття "самостійна робота" входить не тільки робота, яку студенти виконують

під час самопідготовки, але і самостійна діяльність у процесі навчання. Таким чином, СРС

складається як з аудиторної роботи на лекціях та семінарах, так і з поза аудиторних

занять.

У широкому значенні зміст самостійної роботи включає:

- слухання і конспектування лекцій;

- вивчення рекомендованої літератури, джерел та їх конспектування;

- підготовку рефератів;

- підготовку наукових доповідей та повідомлень на студентські науково-

практичні конференції;

- підготовку до заліку/іспиту.

Рекомендації з самоорганізації СР. Багато залежить від самого студента, від його

ставлення до навчання, до виконання своїх обов'язків. Щоб навчитися самостійно

засвоювати краєзнавчий матеріал, він повинен проявити силу волі, наполегливість і

цілеспрямованість, виховувати в собі тверду самодисципліну, виробляти й дотримуватися

розумного режиму навчання і відпочинку. Навчати їх у всьому поводитися самостійно -

мислити, обмірковувати, планувати свою роботу, тобто цінувати свій час й уміти

розподіляти його, бачити перспективу в роботі, передбачати можливі труднощі тощо.

32

Вимоги й рекомендації до написання реферату

Реферат - одна із форм самостійного опанування студентом певних знань. Для його

підготовки підбирається спеціальна література, робляться виписки, які згодом

компонують відповідно до поставлених завдань. Кінцевий результат написання реферату -

оприлюднення його результатів.

Структура реферату: титульний аркуш, зміст, вступ, 2-3 розділи, висновки, список

використаної літератури. Загальний обсяг реферату: до 15-20 сторінок, з них до 4 сторінок

- вступ, 15-17 сторінок - основний текст, 1 сторінка - висновки. Відлік сторінок починають

з титульного аркуша. Проте титульний аркуш і аркуш "зміст" не нумерують, а починають

із третьої сторінки - "ВСТУП" - у верхньому правому куті із цифри "3".

У вступі зазначають актуальність теми, особисте ставлення до обраної проблеми,

хронологічні й територіальні рамки дослідження. Потім дають аналіз використаної

літератури, вказуючи внесок кожного автора в розкриття проблеми. І нарешті -

визначають мету та завдання роботи.

Кожен розділ, як правило, розкриває суть одного із завдань, і завершується

загальним висновком.

У висновках до реферату підводять загальні підсумки роботи.

Обов'язковою умовою для написання реферату є текстові посилання на використану

літературу.

Список використаної літератури складають в міру появи посилань у тексті. При

цьому зазначають загальну кількість сторінок книги чи статті.

Зразок складання бібліографічного покажчика:

а) Книга із зазначенням автора:

Яровий В. І.: Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн ХХ

століття. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ: „Генеза”, 2005.

б) Книга без зазначення автора:

ДСТУ Документація, звіти у сфері науки і техніки. – К.: Держстандарт України,

1995.

в) Багатотомне видання:

Давня історія України: В 2 т. - К.: Либідь, 1995. – Т. 2. - 220 с.

г) стаття часопису:

Дубров Ю. Наука як система, що самоорганізується //Вісник НАНУ – 2000. - № 2.

Кількість використаної літератури має бути не менше 5 найменувань. При цьому, по

можливості, бажано використати найновіші видання.

Висока оцінка за виконання реферату залежить від дотримання усіх вищезазначених

вимог і успішного захисту. Виступ (до 10 хв.) має передати основні положення реферату.

При цьому особливо враховується вільне володіння матеріалом, вміння аргументовано

обстоювати свою думку й зацікавити аудиторію.

33

Перелік завдань для самостійної роботи для студентів

заочної форми навчання

1. Напад Німеччини на Польщу, окупація Радянським Союзом “східних кресів”.

Втрата незалежності Польщі.

2. Створення Словацької республіки. Встановлення протекторату Німеччини над

Богемією і Моравією.

3. Створення Королівства сербів, хорватів і словенців.

4. Гострі міжнаціональні протиріччя. КСХС у системі міжнародних відносин у

20-х роках ХХ ст.

5. Державний переворот 1929 р. та його наслідки.

6. Політичне та економічне становище королівства в 30-х роках.

7. Створення Хорватської бановини у складі Югославського королівства.

8. Ліквідація незалежності Югославії в результаті агресії Німеччини та Італії.

9. Участь Болгарії у Першій світовій війні та її наслідки для країни.

10. Уряд БЗНС та спроби проведення реформ.

11. Державний переворот 1923 р. Загострення класового протистояння в середині

20-х років.

12. Політичне і економічне становище країни в 30-х роках ХХ ст.

13. Встановлення монархічної диктатури Бориса ІІІ.

14. Втягування Болгарії у Другу світову війну на боці блоку фашистських держав.

15. Вплив розпаду європейських великотериторіальних імперій (Австро-

Угорщини, Німеччини, Росії, Туреччини) на розвиток економії.

16. Економічний націоналізм та його результати у регіоні.

17. Економічна криза 1929-го року та його наслідки для зарубіжних слов‟янських

країн та для регіону.

18. Соціальні зміни після економічної кризи.

19. Політичні реакції на кризу – праві перевороти.

20. Хід війни на даної території.

21. Територіальні зміні та „новий європейський порядок”.

22. Створення Словацької республіки та її діяльність (1939-1945 рр.).

23. Країни окуповані та країни-прибічники.

24. Особливості Руху Опору під час другої світової війни: партизанський та

визвольний рух даних територій.

25. Створення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), спроби соціалістичної

економічної інтеграції.

26. Варшавський договір та його роль у військово-політичній системі

соціалістичних країн.

27. Особливості антитоталітарних рухів у країнах Центрально-Східної Європи.

28. Відновлення незалежності Польщі, вирішення питання про її кордони.

29. Особливості режиму “народної” демократії у ПНР.

30. Встановлення тоталітарного режиму. Політичні репресії у 1947-1953 рр.

31. Антитоталітарний виступ у Познані в 1956 р. VІІІ пленум ЦК ПОРП.

32. Обіцянки реформ В. Гомулкою та їх реалізація. Суспільно-політичний рух у

1968 р.

33. Анти тоталітарне повстання в прибалтійських містах у грудні 1970 р.

34

34. Епоха Е. Герека, провал спроб проведення економічних реформ.

35. Створення незалежних профспілок “Солідарності”.

36. Введення військового стану та його наслідки для ПНР.

37. Невдалі спроби нормалізації політичного та економічного становища у 80-х

роках ХХ ст. Склика “круглого столу”.

38. Закінчення другої світової війни та державний переворот 9 вересня 1944 р.

39. Болгарія в період режиму «народної демократії».

40. Встановлення тоталітарної системи та початок соціалістичних перетворень.

41. Запровадження “радянської моделі” соціалізму.

42. Живковізм: Болгарія у період 35-річного правління Т. Живкова.

43. Національно-визвольна війна на теренах Югославії під час Другої світової

війни. Проголошення ФНРЮ.

44. Встановлення комуністичної диктатури, перехід до будівництва основ

соціалізму.

45. Конфлікт Тіто - Сталіна та його наслідки.

46. Визначення “югославського шляху” соціалізму.

47. Конституції 1963 р. та 1974 р., спроби побудувати “країну самосправного

соціалізму”.

48. „Горватська весна”.

49. СФРЮ в системі міжнародних відносин.

50. Політична і економічна криза 80-х років ХХ ст. у СФРЮ.

51. Перемога в республіках на виборах 1990 р. блоків національних партій. парад

суверенізації республік.

52. Проблема сербської меншини в Хорватії, Боснії і Герцоговині.

53. Спроби здійснення великосербської політики урядом С. Мілошевича.

54. Питання культурного регіону в історіографії.

55. Культурний та релігійний стан Центральної Європи напередодні та після змін


56. Релігійний, конфесійний та культурний ідентичність народів Центральної

Європи, їх ототожнення.

57. Початок перемін – М. Горбачов і „перестройка”.

58. “Оксамитова революція” 1989 р. у Чехословаччині.

59. Мирне розлучення Чехії і Словаччини.

60. Проведення “круглого столу” у Польщі. Перші вільні парламентські вибори.

61. “Шокова терапія” Бальцеровича. перехід до парламентської демократії.

62. Початок громадянської війни в Хорватії. Роль ЮНА. Участь ООН у

врегулюванні збройного конфлікту.

63. Розпад Югославії і наслідки для народів Балканського півострова.

64. Наслідки наявності Радянської армії в окупованих країнах.

65. Усунення церкви з освіти та з шкіл, та примушення участи шкіл у

політичному житті.

66. Тоталітарний контроль над науковим устрійом та його наслідки.

35

Перелік завдань для самостійної роботи для студентів

денної форми навчання

1. Напад Німеччини на Польщу, окупація Радянським Союзом “східних

кресів”. Втрата незалежності Польщі.

2. Чехословаччина у системі міжнародних відносин.

3. Мюнхенська змова проти Чехословаччини. Окупація Німеччиною

Судетської області.

4. Створення Словацької республіки. Встановлення протекторату

Німеччини над Богемією і Моравією.

5. Ліквідація незалежності Югославії в результаті агресії Німеччини та

Італії.

6. Участь Болгарії у Першій світовій війні та її наслідки для країни.

7. Уряд БЗНС та спроби проведення реформ.

8. Державний переворот 1923 р. Загострення класового протистояння в

середині 20-х років.

9. Політичне і економічне становище країни в 30-х роках ХХ ст.

10. Встановлення монархічної диктатури Бориса ІІІ.

11. Втягування Болгарії у Другу світову війну на боці блоку фашистських

держав.



13. Особливості антитоталітарних рухів у країнах Центрально-Східної

Європи.

14. Закінчення другої світової війни та державний переворот 9 вересня 1944

р.

15. Болгарія в період режиму «народної демократії».

16. Встановлення тоталітарної системи та початок соціалістичних

перетворень.

17. Запровадження “радянської моделі” соціалізму.

18. Живковізм: Болгарія у період 35-річного правління Т. Живкова.

19. СФРЮ в системі міжнародних відносин.

20. Проблема сербської меншини в Хорватії, Боснії і Герцоговині.

21. Спроби здійснення великосербської політики урядом С. Мілошевича.

22. Питання культурного регіону в історіографії.

23. Культурний та релігійний стан Центральної Європи напередодні та після

змін політичних режимів.

24. Релігійний, конфесійний та культурний ідентичність народів Центральної



26. Наслідки наявності Радянської армії в окупованих країнах.

27. Усунення церкви з освіти та з шкіл, та примушення участи шкіл у


28. Тоталітарний контроль над науковим устрійом та його наслідки.

36

Література 1. ESZENYI Miklós: A történettudományi szakirodalmi kutatás módszerei. Kalauz főiskolai és

egyetemi hallgatók, fiatal kutatók számára. Miskolc: Rónai Művelődési Központ, 1999.

2. GUNST Péter: A magyar történetírás története. – Debrecen: Csokonai, 1995. – 214 p.

3. KÁVÁSSY Sándor: Bevezetés a történettudományba. Kézirat. Nemzeti Tankönyvkiadó,

Budapest, 1998.

4. ORMOS Mária: A történelem és a történettudományok. Európai iskola sorozat. Nemzeti

Tankönyvkiadó, Budapest, 2003.

5. ПАЛЕХА Ю., ЛЕМІШ Н. Основи науково-дослідної роботи: Навч. посібник / Реком.

МОН/ - К.: Видавництво Ліра-К, 2012. - 336 с.

6. КОЛЕСНИКОВ О.В. Основи наукових досліджень. 2-ге вид., виправлене та доповнене.

Навч. посибник. /Реком. МОН/ – К.: Центр учбової літератури, 2011.- 114 с.

7. ШЕЙКО В.М. КУШНАРЕНКО Н.М. Організація та методика науково-дослідницької

діяльності: підручник. 7-ме вид., стер. – К.: Знання, 2011.- 310 c.

8. ЦЕХМІСТРОВА Г.С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник / Київ:

Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.

9. КОЛЕСНИК І.І. Українська історіографія (ХVІІІ – поч. ХХ століття). – К.: Генеза, 2000. –

256 с.

10. КАЛАКУРА Я.С. Українська історіографія Курс лекцій. – К.: Генеза, 2012. – 512 с.

11. BLOCH, Marc: A történész mestersége. Történelemelméleti írások. Osiris Kiadó, Bp., 1996.

12. BRAUN Róbert: holocaust, elbeszélés, történelem. Horror Mettaphysicae a Gond folyóirat és

az osiris Kiadó közös sorozata. Osiris Kiadó, Bp., 1995.

13. CARR, Edward H.: Mi a történelem? 2. kiad. Bp.: Osiris, 1995. –150 p.

14. CZAKÓ Kálmán: A történetírás fejlődése. Főiskolai jegyzet. Bp.: Tankönyvkiadó. – 270 p.

15. DÉKÁNY István: A történettudomány módszertana. Bp.: Magyar Tört. Társ., 1925. – 74 p.

16. ELEKES Lajos: A történelem felfogása korunk polgári tudományában. Bp.: Kossuth, 1975. –

341 p.

17. GLATZ Ferenc: Hóman Bálint pályája. In: História, 2003/1

18. GLATZ Ferenc: Kosáry Domokos temetésére. In: História, 2007/9-10

19. Glatz Ferenc: Történetírás – korszakváltásban. Tanulmányok. Bp.: Gondolat, 1990. – 354 p.

20. GLATZ Ferenc: Történetíró és politika. Szekfű, Steier, Thim és Miskolczy nemzetről és

államról. – Bp.: Akadémiai, 1980. – 267 p.

21. GYÁNI Gábor: A napló, mint társadalomtörténeti forrás. A közhivatalnok identitása. In:

Emlékezés, emlékezet és a történelem elbeszélése. Napvilág Kiadó, Bp., 2000. 145-160.p.

22. GYÁNI Gábor: Emlékezés és oral histori. In: Emlékezés, emlékezet és a történelem

elbeszélése. Napvilág Kiadó, Bp., 2000. 128-144.p.

23. GYÁNI Gábor: Posztmodern kánon. Európai iskola sorozat. Nemzeti Tankönyvkiadó,

Budapest, 2003.

24. KOSÁRY Domokos: Emlékeim Hóman Bálintról. In: História, 2003/1

25. KOVÁCS Endre: A mai polgári történetírás. – Bp.: Gondolat, 1962. – 207 p.

26. KRISTON Pál: A történetírás története. Főiskolai jegyzet. – Bp.: Tankönyvkiadó, 1990. – 248

p.

27. LEDERER Emma: Bevezetés a történettudományba. Egyetemi jegyzet. Bp.: Tankönyvkiadó. –

143 p.

28. LEDERER Emma: Magyarországi polgári történettudomány története (1945-ig). Egyetemi

jegyzet. – Bp.: Tankönyvkiadó. - 132 p.

29. MAKKAY János: Quomodo historia conscribenda sit, avagy hogyan kell történelmet írni? –

Bp.: Szerző, 1998. – 91 p.

37

30. PAMLÉNYI Ervin: A historiográfia tárgyáról és módszeréről. = Történelmi Szemle, 1974, 17.

évf., 4. sz., 552-557. p.

31. PIHURIK Judit: Naplók és memoárk a Don-kanyarból 1942-1943. Napvilág Kiadó, Bp., 2007.

32. R. VÁRKONYI Ágnes: A pozitivista történelemszemlélet. – Bp.: Gondolat, 1970. – 219 p.

33. ROMSICS Ignác: Bevezetés. A történetírás objektivitásának mítoszáról és a múlt

mitizálásának tarthatatlanságáról. In: Mítoszok, legendák, tévhitek a 20. századi magyar

történelemről. Szerk.: Romsics Ignác. Osiris Kiadó, Bp., 2002.

34. SZÁSZ Zoltán: Niederhauser Emil. In: História, 2001/4

35. Автоматизация информационного обеспечения научных исследований /АН УССР. Под

ред. А.А. Стогния. - К.: Наукова думка, 1990.

36. АНДРЕЕВ В.Д. Основы научных исследований: Учебное пособие. - М.:МКИ, 1990.

37. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления:

ГОСТ 7.1-84. - Введ. 01.01.86. - М: Изд-во стандартов, 1988. - 71 с.

38. БІЛУХА М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник для студентів економічних

спеціальностей вищих навчальних закладів. - К: Вища школа, 1997. - 271 с

39. БІЛУХА М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник. - К.: Вища школа, 1997.

40. БРИТАН В.Т. Організація вузівської науки. - К., 1992.

41. БУРЧИН М.Н., КУЗНЕЦОВ В.И. Введение в современную точную методологию науки:

Структуры систем знаний. - М.; АО «Аспект-Пресс», - 1994. - 120 с.

42. ВАЧЕВСЬКИЙ М. Основи наукової інформації. Для студентів вузів. - Дрогобич, 1995.

43. ВЕРНАДСЬКИЙ В.И. Научная мысль как планетное явление/Отв.ред.А.Л.Яншин. - М:

Наука, 1991.

44. ДОБРОХОТ М.Л. Сучасне і майбутнє української науки // Текст промови на III

Всесвітньому форумі українців 18-20 серпня 2001 p., м. Київ// Освіта і управління, -т. 4

№3-4-2001.-с 7-13.

45. ДСТУ Документація, звіти у сфері науки і техніки. - К.: Держстандарт України, 1995.

46. Дубров Ю. Наука як система, що самоорганізується //Вісник НАНУ - 2000. - № 2.

47. Економіка наукових досліджень і розробок. - К., 1999.

48. Закон України «Про вищу освіту» /Науково-практичний коментар під ред. Міністра

освіти і науки України Кременя В.Г. - К. - 2002. - 322 с/

49. Закон України «Про інформацію» // Голос України -1992.-23 лист.

50. Закон України. Про інноваційну діяльність.

51. Закон України. Про інформацію.

52. Закон України. Про науково-технічну інформацію.

53. Закон України. Про наукову та науково-технічну діяльність.

54. Закон України. Про освіту.

55. Закон України. Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної

діяльності.

56. Закон України. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки.

57. Збір і обробка матеріалів дослідження: Лекція / Під ред. Даниленко О.А. -Львів: ЛКА,

1997.

58. КОЗАКОВ В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое

обеспечение. - К.: Высшая школа, 1990.

59. Концепція науково-технічного та інноваційного розвитку України //Наука та

наукознавство. - 1999. - № 3.

60. КУЗИН Ф.А. Дипломная работа. - М.: Изд-во МПИ, 1990.

61. КУЗИН Ф.А. Магистерская диссертация: Практ. пособие. - М.:Ось-89, 1997.

62. КЫВЕРЯЛГ А.А. Методы исследований в профессиональной педагогике. Таллин:

Валчус, 1980. - 334 с.

38

63. ЛЕДНЕВ В.С. Содержание образования. Сущность, структура, перспективы. - М.:

Высшая школа, 1991.

64. МОЙСЕЮК Н.Є Педагогіка. Навч.пос. К.: 2001. - 608 с

65. МОРОЗ І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання,

оформлення і захисту. -К.; 1997. - 56 с

66. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб./ Держкомстат. - К., 2001.

67. ПОДЛАСЫЙ И.П. Педагогика. Учебник для студентов вузов. - М.: Владос. - 1999. - Кн.1.

- 576 с.

68. РОМАНЧИКОВ В.І. Основи наукових досліджень. Навч.пос. - К.: Ф. «ВШОЛ», 1997, -

242 с.

69. СИДОРЕНКО В.К. Підготовка магістрів з педагогічних спеціальностей: реальність та

проблеми / Освіта, № 31,29 травня.

70. СИДОРЕНКО В.К., ДМИТРЕНКО П.В. Основи наукових досліджень. - К.: 2000. - РНКЦ

«ДІНІТ», 2000. - 259 с

71. СОБКО В.П. Основы научных исследований. - К.: Техника, 1992.

72. ШЕЙКО В.М., Куншаренко Н.М. Організація та методика НДД: Підруч. для вищ. навч.

закладів. -X.: ХДАК, 1998.-288 с.

39



Кафедра історії та суспільних дисциплін

Методичні вказівки до практичних (семінарських) робіт

з дисципліни

Історія слов’янських народів:

новітній час (1918-2003 рр.)

Спеціальність: 6.020302 Історія (для денної форми навчання)

Затверджено:

Чотарі Ю.Ю. _______________________

Зав. каф.

29.08.2013 р.

2013 рік

40

Особливості самостійної підготовки до семінарських занять

Участь у семінарських заняттях має бути спрямована не просто на набуття певної суми

знань, а головним чином на вироблення уміння і навичок за допомогою отриманих знань

самостійно розбиратися у складних процесах суспільного розвитку. Одним з ефективних

засобів активізації студентів на семінарських заняттях є проблемне навчання, що сприяє

розвитку творчої думки і процесу пізнання.

Семінарські заняття в умовах проблемного навчання можуть набувати різних

організаційних форм - "круглий стіл", ділова гра, диспут, прес-конференція, конкурс на

краще знання першоджерел та ін. У їх основі – інтенсифікація навчального процесу через

змагальність, поглиблення якісної підготовки, підвищення відповідальності за ефективне

вирішення питань семінару, вироблення вміння відстоювати власні переконання, вести

творчі дискусії, набувати навичок організаторської роботи.

Семінар («семінар» латинською мовою означає «розсадник», а в буквальному

розумінні – поширення знань шляхом усних виступів і обговорень), на першому курсі

найбільш поширена форма – розгорнута бесіда, яка вимагає знання фактичного матеріалу,

уміння аргументовано викласти свої знання в усній формі.

При підготовці до семінарського заняття треба керуватися такими рекомендаціями:

- Докладно ознайомтеся з темою і планом семінарського заняття, кожним із

винесених на розгляд питань.

- Замовте у бібліотеці відповідні рекомендовані джерела й літературу, насамперед

обов'язкову.

- Прочитайте джерела й основну літературу до кожного з питань семінару,

намагаючись осмислити прочитане.

- Законспектуйте необхідний матеріал, випишіть цитати та бібліографічні дані, з

виткі брали їх.

- Складіть план і текст свого виступу на семінарському занятті з кожного питання.

Методичні рекомендації для семінарських занять з

Історія слов’янських народів: новітній час (1918-2003 рр.)

Семінарські заняття з Історії слов‟янських народів: новітній час (1918-2003 рр.) є

одним з головних видів самостійної роботи студентів з предмета й ставлять за мету

41

розширення й поглиблення знань студентів за загальним курсом, а також прищеплювання

студентам навичок роботи з історичними джерелами.

Основу семінарських занять становить критичний аналіз джерел, їх зіставлення й

визначення ступені вірогідності інформації, що міститься в них. Друге завдання – широка

робота з науковою літературою, ознайомлення з різними методологічними концепціями.

Семінарські заняття проводяться у різній формі. Найбільш проста з них застосовується

звичайно на перших заняттях – колективне опрацювання, обговорення тексту джерела. Ця

форма повинна постійно поєднуватися з обговоренням окремих питань по заздалегідь

заданому плану. Крім того, студентам пропонується підготовка навчально-наукових

доповідей. Перше заняття носить вступний характер. Студенти знайомляться з методикою

аналізу історичних джерел з Історії слов‟янських народів: новітній час (1918-2003 рр.), з

характеристикою основних видів джерел, із правилами підготовки й оформлення

наукових праць. Завдання студентських доповідей – розвиток навичок самостійної роботи

з літературою.

Крім обов‟язкових доповідей, включених у план оппонентських виступів, студентам

пропонується виявити ініціативу й запропонувати свої теми для доповідей. Виступити з

доповіддю або опонентським виступом зобов‟язаний кожний студент групи (протягом

навчального семестру). Після доповіді проводиться його обговорення. Кожна доповідь

повинен займати не більш 15 хвилин, опонентський виступ – не більш 10 хвилин.

У ході роботи до кінця навчального року студент повинен мати певну уяву також

про теорію та методику навчання історії в шкіл. У результаті, до закінчення навчання в

інституті студент повинен максимально наблизитися до рівня самостійної творчої

педагогічної роботи та знати хід, процес, фази шкільного поурочного плана та уроку.

У процесі занять студенти повинні робити записи основних висновків у вільній

формі по кожному із запропонованих питань та необхідні виписки з літератури у вільній

формі. Наявність конспекту є обов'язковою.

Перелік практичних (семінарських) завдань

Семінарське заняття №1-2

Тема: Чехословацька республіка (1918 –1939 рр.).

Мета вивчення: дати цілісну уяву про хід історичних дій у Чехословаччини в даній період.

План:

1. Виникнення Чехословацької республіки.

42

2. Встановлення кордонів, створення єдиного народногосподарського

комплексу.

3. Конституція 1920 р. Становлення парламентської демократії, механізми її

реалізації. Економічний розвиток республіки у 20-30-х роках.

4. Вирішення національного питання (статус словаків, німців, угорців,

закарпатських русинів/українців).

a. Боротьба словаків і німців за автономію.

b. Становище угорської громади у республіці.




7. Друга республіка в Чехословаччині, причини її падіння.

8. Створення Словацької республіки. Встановлення протекторату

Німеччини над Богемією і Моравією.

Література

BEREND T. Iván: Európa gazdasága a 20. században. História – MTA


BEREND T. Iván: Válságos évtizedek. Közép- és Kelet-Európa a két


KOVÁC, Dusan: Szlovákia története. Kalligram, Pozsony, 2001.

NIEDERHAUSER Emil: Kelet-Európa története. História- MTA


PALOTÁS Emil: Kelet-Európa története a 20. század első felében. Osiris Kiadó,

Bp., 2003.

ROMSICS Ignác: Nemzet, nemzetiség és állam Kelet-közép- és Délkelet-


ORMOS Mária-MAJOROS István: Európa a nemzetközi küzdőtéren.


A szlovákkérdés a XX. században. Kalligram Könyvkiadó, Pozsony, 1996.

BEREND T. Iván: Közép-Kelet-Európa gazdasági fejlődése a 19-20. században.

Közgazdasági és Jogi Könyvkiadó, Bp., 1976.

GLATZ Ferenc: Szlovákiáról. História. 1995/8.

G. VASS István: Csalódott csehszlovákok. In: Rubicon, 2007/1-2.

JANEK István: Egy elfelejtett háború. Magyar-szlovák „kis háború” 1939


JANEK István: Egy fasiszta bábállam Szlovákiában, 1938-1945. In: Rubicon,

2008/4.

JANEK István: Szlovák revíziós tervek, 1939-1945. In: Rubicon, 2007/1-2.

MASARYK, T. G.: A világforradalom 1914-1918. Európa Könyvkiadó, Bp.,

1990.

MASARYK, T. G.: Demokrácia, nemzetiség. Gondolatok a kisebbségi kérdésről

és az antiszemitizmusról. Regio-Madách-Kalligram, Bp.- Pozsony, 1991.

NIEDERHAUSER Emil: Nemzet és kisebbség. Válogatott tanulmányok.


43

POLLÁNYI Imre: Legújabb kori egyetemes történelem (1917-1945).


POPÉLY Gyula: 1938 – A komáromi magyar-szlovák tárgyalások. História.

1992/8.

RÁNKI GYÖRGY: Állam és társadalom, 1918-1939. Kelet-Közép-Európa


SZARKA László – G. Kovács László: Felső-Magyarországtól Szlovákiáig,

1918-1989. História. 1992/8.

SZARKA László: A csehszlovák államalapítás. História. 1995/5-6.

Szöveggyűjtemény az egyetemes történelem tanulmányozásához (1789-1966).


История южных и западных словян. В 2 томах. – Москва, 1998.

Історія західних і південних слов‟ян. ХХ століття. – Харків, 1998.

ЯРОВИЙ В. І.: Історія південних та західних слов‟ян: Курс лекцій. К.:

Либідь. 2001.

ЯРОВИЙ В. І.: Новітня історія центральноєвропейських та балканських

країн ХХ століття. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ:



Тема: Суспільство та економіка регіону між світовими війнами (1918-1939 рр.) Мета вивчення: дати цілісну уяву про стан суспільства та економіці регіону в даній період.

План:



2. Економічний націоналізм та його результати у регіоні.

3. Економічна криза 1929-го року та його наслідки для зарубіжних

слов‟янських країн та для регіону.

4. Соціальні зміни після економічної кризи.

5. Політичні реакції на кризу – праві перевороти.


BEREND T. Iván: Európa gazdasága a 20. században. História – MTA


BEREND T. Iván: Válságos évtizedek. Közép- és Kelet-Európa a két


NIEDERHAUSER Emil: Kelet-Európa története. História- MTA



Bp., 2003.

ROMSICS Ignác: Nemzet, nemzetiség és állam Kelet-közép- és Délkelet-


44

ORMOS Mária-MAJOROS István: Európa a nemzetközi küzdőtéren.


ANDREW C. János: Haladás, hanyatlás, hegemónia Kelet-Közép-Európában.

Helikon Kiadó, Bp., 2003. BEREND T. Iván: Közép-Kelet-Európa gazdasági

fejlődése a 19-20. században. Közgazdasági és Jogi Könyvkiadó, Bp., 1976.

KISS Gy. Csaba: Közép-Európa, nemzetek, kisebbségek. Esszék, tanulmányok,

cikkek. Pesti Szalon Könyvkiadó, Bp., 1993. Közép-európai olvasókönyv.

Szerkesztette: Módos Péter. Osiris – Közép-európai Kulturális Intézet, Bp.,

2005.

Köztes-Európa: 1756-1997 (Kronológia). Összeállította Pándi Lajos. Teleki


Köztes-Európa: 1756-1997 (Térképgyűjtemény). Összeállította Pándi Lajos.


RÁNKI GYÖRGY: Állam és társadalom, 1918-1939. Kelet-Közép-Európa

államai. In: História. 2010/8. Szöveggyűjtemény az egyetemes történelem

tanulmányozásához (1789-1966). Bp., 1995. Tanárképző főiskolai jegyzetek.

ЯРОВИЙ В. І.: Історія південних та західних слов‟ян: Курс лекцій. К.:

Либідь. 2001.

ЯРОВИЙ В. І.: Новітня історія центральноєвропейських та балканських




Тема: Зарубіжні слов’янські країни у другій світовій війні (1939–1945 рр.) Мета вивчення: дати цілісну уяву про хід війні та про її специфічність на території

слов’янських країн.

План:

1. Хід війни на даної території.

2. Територіальні зміні та „новий європейський порядок”.

3. Створення Словацької республіки та її діяльність (1939-1945 рр.).

4. Країни окуповані та країни-прибічники.

5. Особливості Руху Опору під час другої світової війни: партизанський та



NIEDERHAUSER Emil: Kelet-Európa története. História- MTA Történettudományi

Intézet, Bp., 2001.


Bp., 2003.

ROMSICS Ignác: Nemzet, nemzetiség és állam Kelet-közép- és Délkelet-Európában

a 19. és 20. században. Napvilág Kiadó, Bp., 1998.

45

ORMOS Mária-MAJOROS István: Európa a nemzetközi küzdőtéren. Felemelkedés

és hanyatlás, 1814-1945. Osiris Kiadó, Bp., 1998

20. századi egyetemes történet. I. kötet Európa. Szerk.: Németh István. Osiris

Kiadó, Bp., 2006.

DEÁK István: Végzetes kompromisszum? A kollaboráció és az ellenállás


JANEK István: Egy elfelejtett háború. Magyar-szlovák „kis háború” 1939

márciusában. In: Rubicon, 2008/4. JANEK István: Egy fasiszta bábállam

Szlovákiában, 1938-1945. In: Rubicon, 2008/4.

JANEK István: Szlovák revíziós tervek, 1939-1945. In: Rubicon, 2007/1-2.

JUHÁSZ Gyula: A lengyel kérdés a második világháborúban. In: História. 1993/5-

6.

SOSKEVICS Dénes: Bleiburg, a horvát Katiny. In: História. 2010/8.

STARK Tamás: Benes Moszkvában, 1943. december. In: História. 2007/8.

Sz. BÍRÓ Zoltán: A katinyi kivégzésekről. In: História. 2010/5.

ЯРОВИЙ В. І.: Історія південних та західних слов‟ян: Курс лекцій. К.: Либідь.

2001.

ЯРОВИЙ В. І.: Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн

ХХ століття. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ: „Генеза”,

2005.


Тема: Чехословаччина у 1945 – 1990 роках. Мета вивчення: дати цілісну уяву про текстові засоби та особливості їх використання.

План:

1. Значення Словацького національного повстання 1944 р. у відродженні

спільної держави чехів і словаків.

2. Державний переворот у лютому 1948 р. Встановлення комуністичної

диктатури.

3. Перехід до запровадження “радянської моделі соціалізму”. Політичні

репресії 1948-1954 рр.

4. Особливості соціалістичної індустріалізації і кооперування сільського

господарства. Конституція 1960 р. у ЧССР.

5. Назрівання політичної і економічної кризи у другій половині 60-х років

ХХ ст.

6. “Празька весна” 1968 р., причини поразки демократичних сил.

7. А. Дубчек та його особа.

8. Період так званої “нормалізації” у Чехословаччині.

9. Хартія 77.

10. Назрівання нової політичної кризи у 80-х роках.


KOVÁC, Dusan: Szlovákia története. Kalligram, Pozsony, 2001.

46

A szlovákkérdés a XX. században. Kalligram Könyvkiadó, Pozsony, 1996.

ANTAL Andrea: Az 1968. év (Csehszlovákiában). In: História. 1993/9-10.

BALOGH Sándor a magyar-csehszlovák lakosságcseréről. (közreadja: Földesi

Margit). In: História. 1996/7.

Boros Zsuzsanna: A csehszlovák konfliktus és az FKP. In: História. 1993/9-10.

DÖMÖTÖR Tibor: A németek kitelepítése (Csehszlovákiából). In: História. 2007/8.

Fejtő Ferenc: A népi demokráciák története. I-II. kötet. Magvető-Magyar Füzetek,

Bp.-Párizs, 1991.

IRMANOVÁ, Eva: Néhány pillantás az 1968-as Prágai Tavaszra. In: História.

1993/9-10.

Kegyelem életfogytig. Eszterházy János szenvedéstörténetének dokumentumai

Mycielskiné Eszterházy Mária feljegyzései alapján. Összeállította, szerkesztette és

jegyzetekkel ellátta: Molnár Imre. METEM, Bp., 2008.

Kitelepítések, 1945-1946. Balogh Sándor a magyar-csehszlovák lakosságcseréről.

In: História. 1996/7.

LONDÁK, Miroslav: Pohl‟ady slovenských ekonómov na hospodárske postavenie

Slovenska na plerome rokov 1967/1968 = Historický časopis, 54. r. 2006. 1. no.

89-104. p. // ennek magyar ismertetését ld. A szlovák közgazdászok véleménye a

szlovák gazdasági helyzetről az 1967-68-as évek fordulóján. In. Kisebbségkutatás,

2006/2 .

MARUZSA Zoltán: 1968 és hatása a keleti blokk országaira. In: 1968: Kelet-Európa

és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás. L‟Harmattan Kiadó – ELTE

BTK Kelet-Európa Történeti Tanszék, Bp., 2009.

MOLNÁR Imre: Eszterházy János mártíromsága. In: Rubicon, 2008/4.

NYERS Rezső: Feljegyzések 1968-ból. In: História. 1993/9-10.

Országos gyász. Csehszlovákia 1968 augusztusában. Pozsony, 1990.

PATAKY Iván: A Magyar Néphadsereg és az intervenció (1968, Csehszlovákia).

In: História. 1993/9-10.

POPÉLY Árpád: A (csehszlovák-magyar) lakosságcsere kronológiája. In: História.

2007/8.

SANS, Anne-Laure: „Aussi humanement que possible”. Le CICR et les minorités





SIPOS Péter: Kádár János és az 1968. évi bevonulás (Csehszlovákia). In: História.

1992/8.

Szabó Dezső: A Csemadok és a Prágai Tavasz. (Beszélgetések, cikkek, előadások,

dokumentumok). Kalligram, Pozsony, 2004.

SZARKA László – G. Kovács László: Felső-Magyarországtól Szlovákiáig, 1918-

1989. História. 1992/8.

SZARKA László: A magyarok jogfosztásának szlovákiai különszabályozása. In:

História. 2007/8.

VADKERTY Katalin: Magyar sors Csehszlovákiában 1956-47. In: História. 1997/2.

47

VIDA István: A magyar pártvezetés és a (1968-as) csehszlovák válság. In: História.

1993/9-10.

Газін, В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 –

2002 роки). – Київ, 2004.


Історія Центрально-Східної Європи. – Львів, 2001.


2001.



2005.

48


Тема: Зміни політичних режимів та створення нових держав у регіоні.

Мета вивчення: дати цілісну уяву про наочності та особливості їх використання.

План:

1. Початок громадянської війни в Хорватії.

2. Роль ЮНА. Участь ООН у врегулюванні збройного конфлікту.


4. Євроінтеграція країн Центрально-Східної Європи.

5. Проголошення незалежності Македонії, суверенітету Босни і

Герцоговини (без згоди сербського населення) Словенією і Хорватією.

6. Декларації Ради Міністрів ЄС “Про Югославію” та “Про критерії

визнання нових держав у Східній Європі і РСР”.


20. századi egyetemes történet. I. kötet Európa. Szerk.: Németh István. Osiris

Kiadó, Bp., 2006.

JUHÁSZ József: Volt egyszer egy Jugoszlávia. A délszláv állam története. Aula

Kiadó, Bp., 1999.

A Balkán-háborúk és a nagyhatalmak. Rigómezőtől Koszovóig. Történeti és

politológiai előadások. Szerk.: Krausz Tamás. Napvilág Kiadó, Bp., 1999.

BÍRÓ László: Bosznia és a bosnyákok Jugoszláviában, 1918-1991. In: História.

1995/1.

BÍRÓ László: Koszovó Jugoszláviában. In: História. 2007/2.

Газін, В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 –

2002 роки). – Київ, 2004.

История антикоммунистических революций конца ХХ века. Центральная и


Історія Центрально-Східної Європи. – Львів, 2001.


Романенко С.А. Югославия: кризис, распад, война. Образование



2001.



2005.

49

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Кафедра Історії та суспільних дисциплін

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З КУРСУ

Історія слов’янських народів:

новітній час (1918-2003 рр.)

для студентів заочної (дистанційної) форми навчання

по спеціальності 6.020302 «Історія»

Розробник:

К.і.н. Самборовскі-Нодь І.І.

Затверджена на засіданні кафедри Історії та суспільних дисциплін.

Протокол № 1 від 28 серпня 2013 р.

Завідувач кафедри

К.і.н.,Чотарі Ю.Ю.

Берегове - 2013

50


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія слов‟янських

народів: новітній час (1918-2003 рр.)” є визначити особливості розвитку

зарубіжних слов„янських народів і держав в новітній час, їх місце в європейській та


1.2 Основними завданнями вивчення дисципліни є вивчити політичний,


культури і освіти, їх місце і роль в міжнародній політиці, вміння користуватися


1.3 Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія західних і

південних слов‟ян у новітній час, що охоплює період від 1918 до 2003 років.

Причини й наслідки першої та другої світових війн, та їх вплив на слов‟янських

народів і країн. Розвиток їхнього політичного, інституційного, економічного стану,

соціальної думки та суспільства у даний період. Значне місце у процесі вивчення

цієї дисципліни займає з'ясування причинно-наслідкових зв‟язків процесів та подій.

1.4 Міждисциплінарні зв’язки: Всесвітня історія: новітній час, Історія

України: новітній час, Історія угорського народу: новітній час.

1.5 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: хронологію та періодизацію Історія слов‟янських народів: новітній

час (1918-2003 рр.); внутрішньої і зовнішньої політики кожної країни, основні

тенденції їх розвитку у їх історії, основну хронологію подій, спеціальну

термінологію; імена історичних осіб, які відіграли визначну роль в цей період в

історії слов‟янських народів та держав; розвитку політичних інституцій, економіку,


другої світових війн, та їх вплив на слов‟янських народів і країн; характерні риси









51

4. Програма навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових

модулів:

1. Зарубіжні слов‟янські країни у період між світовими війнами та у

другій світовий війні (1918 – 1945 рр.)

2. Польща, Чехословаччина, Болгарія, Югославія за часів тоталітаризму

та демократичних революцій (1945-2003 рр.)

5. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин в

заочної формі

навчання


усього л п інд с.р.

1 2 3 4 5 6


Зарубіжні слов’янські країни у період між світовими війнами

та у другій світовий війні (1918 – 1945 рр.)

Тема 1. Створення нових держав 1 1 - -

Тема 2. Польська республіка (1918 –1939 рр.) 1 1 - -

Тема 3. Чехословацька республіка (1918 –1939

рр.)

4 2 - 2

Тема 4. Королівство сербів-хорватів-словенців

(КСХС) – Югославське королівство (1918-1941

рр.)

2 - - 2

Тема 5. Болгарія в 1918 – 1941 рр. 30 - - 30

Тема 6. Суспільство та економіка регіону між

світовими війнами (1918-1939 рр.)

4 - - 4

Тема 7. Зарубіжні слов‟янські країни у другій

світовий війні (1939–1945 рр.)

6 - - 6

Разом за змістовим модулем 1 48 4 - 44




Тема 8. Совєтизація регіону (1944-53 рр.). 2 2 - -

Тема 9. Чехословаччина у 1945 – 1990 рр. 6 2 - 4

Тема 10. Польська народна республіка у 1945

– 1990 рр.

2 - - 2

Тема 11. Болгарія в 1944 – 1989 рр. 30 - - 30

Тема 12. Федеративна Югославія у 1945 –

1991 роках

2 - - 2

Тема 13. Культурні та релігійні регіоні 18 - - 18

52

Середній-Європи напередодні змін політичних

режимів

Тема 14. Зміни політичних режимів та

створення нових держав у регіоні

6 - - 6

Тема 15. Зміни в освіті та у культурі після

другої світової війни.

30 - - 30

Разом за змістовим модулем 2 96 4 - 92 Усього годин 144 8 - 136

4. ПОРЯДОК НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

- користуючись даним посібником, студент ознайомлюється із темою

контрольної роботи, визначається із змістом та обсягом кожного питання у

запропонованому плані;

- опрацьовує літературу, рекомендовані до теми;

- за необхідністю здійснює самостійний пошук відповідної літератури;

- складає конспект до кожного пункту плану контрольної роботи,

формулює висновки до питань;

- узгоджує складові частини контрольної роботи, формулює

узагальнюючий висновок;

- письмово виконує контрольну роботу (орієнтовний обсяг 8-10 аркушів

формату А4);

- виконана контрольна робота здається на кафедру історії та суспільних

дисциплін не пізніше, ніж за два тижні до початку сесії (адреса кафедри: м.

Берегово, пл. Кошута, 6.);

- подана на кафедру контрольна робота оцінюється “зараховано”, вона

виконана відповідно вимогам, і “не зараховано”, якщо не відповідає їм;

- термін перевірки контрольної роботи – два тижні.

53

5. Вимоги до контрольної роботи

1. Контрольна робота пишеться тільки з тієї теми, яка закріплена за

студентом.

2. Робота виконується згідно до запропонованого плану.

3. Кожне питання контрольної роботи висвітлюється окремо. Питання

повинні бути чітко відокремлені одне від одного. Працюючи над кожним

питанням, необхідно звернути увагу на його основні аспекти, не порушуючи

послідовності і логічності викладення матеріалу. Слід звернути увагу на

терміни, визначення, які зустрічаються в темі, навести їх пояснення. В кінці

кожного питання потрібно зробити висновок.

4. Крім висновків до кожного питання, студент повинен зробити

узагальнюючі висновки до всієї контрольної роботи.

Теми та план контрольних робіт

Тема 1. Створення нових держав.

a) Зміна геополітичної ситуації в Європі після Першої світової війни.

b) Розпад європейських імперій (Австро-Угорщини, Німеччини, Росії,

Туреччини).

c) Поява нових незалежних держав. Питання кордонів.

d) Боротьба між автократією і демократією в зарубіжних слов‟янських

державах.

e) Аграрне питання та реформа, економічний стан регіону.


a) Проголошення Польської республіки. Вирішення питання про її кордони.

b) Польсько-російська війна.

c) Становлення державності.

d) Польська республіка в системі міжнародних відносин в 20-х роках.

e) Державний переворот 1926 р., встановлення “Санаційного режиму”, його

характерні риси.

f) Посилення авторитаризму в 30-х роках.

g) Польща між Заходом і Сходом.

h) Напад Німеччини на Польщу, окупація Радянським Союзом “східних

кресів”. Втрата незалежності Польщі.


9. Виникнення Чехословацької республіки.

10. Встановлення кордонів, створення єдиного народногосподарського

комплексу.

11. Конституція 1920 р. Становлення парламентської демократії, механізми її

реалізації. Економічний розвиток республіки у 20-30-х роках.

54

12. Вирішення національного питання (статус словаків, німців, угорців,

закарпатських русинів/українців).

a. Боротьба словаків і німців за автономію.

b. Становище угорської громади у республіці.




15. Друга республіка в Чехословаччині, причини її падіння.

16. Створення Словацької республіки. Встановлення протекторату Німеччини

над Богемією і Моравією.



a) Створення Королівства сербів, хорватів і словенців.

b) Гострі міжнаціональні протиріччя. КСХС у системі міжнародних відносин у

20-х роках ХХ ст.

c) Державний переворот 1929 р. та його наслідки.

d) Політичне та економічне становище королівства в 30-х роках.

e) Створення Хорватської бановини у складі Югославського королівства.

f) Ліквідація незалежності Югославії в результаті агресії Німеччини та Італії.


a) Участь Болгарії у Першій світовій війні та її наслідки для країни.

b) Уряд БЗНС та спроби проведення реформ.

c) Державний переворот 1923 р. Загострення класового протистояння в

середині 20-х років.

d) Політичне і економічне становище країни в 30-х роках ХХ ст.

e) Встановлення монархічної диктатури Бориса ІІІ.

f) Втягування Болгарії у Другу світову війну на боці блоку фашистських

держав.

Тема 6. Суспільство та економіка регіону між світовими війнами (1918-1939

рр.)

a) Вплив розпаду європейських великотериторіальних імперій (Австро-


b) Економічний націоналізм та його результати у регіоні.

c) Економічна криза 1929-го року та його наслідки для зарубіжних

слов‟янських країн та для регіону.

d) Соціальні зміни після економічної кризи.

e) Політичні реакції на кризу – праві перевороти.

Тема 7. Зарубіжні слов’янські країни у другій світовій війні (1939–1945 рр.)

a) Хід війни на даної території.

b) Територіальні зміні та „новий європейський порядок”.

c) Створення Словацької республіки та її діяльність (1939-1945 рр.).

d) Країни окуповані та країни-прибічники.

55

e) Особливості Руху Опору під час другої світової війни: партизанський та





Тема 8. Совєтизація регіону (1944-53 рр.).

a) Виникнення двополярного світу після Другої світової війни. “Холодна

війна”.

b) Режим “народної” демократії в країнах Центрально-Східної Європи.

c) Роль Інформбюро комуністичних та робітничих партій у встановленні

тоталітарних режимів в цих країнах.

d) Загальні риси лівототалітарних режимів.

e) Створення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), спроби соціалістичної

економічної інтеграції.

f) Варшавський договір та його роль у військово-політичній системі

соціалістичних країн.

g) Особливості антитоталітарних рухів у країнах Центрально-Східної Європи.

Тема 9. Чехословаччина у 1945 – 1990 роках

a) Значення Словацького національного повстання 1944 р. у відродженні

спільної держави чехів і словаків.

b) Державний переворот у лютому 1948 р. Встановлення комуністичної

диктатури.

c) Перехід до запровадження “радянської моделі соціалізму”. Політичні

репресії 1948-1954 рр.

d) Особливості соціалістичної індустріалізації і кооперування сільського

господарства. Конституція 1960 р. у ЧССР.

e) Назрівання політичної і економічної кризи у другій половині 60-х років ХХ

ст.

f) “Празька весна” 1968 р., причини поразки демократичних сил.

g) А. Дубчек та його особа.

h) Період так званої “нормалізації” у Чехословаччині.

i) Хартія 77.

j) Назрівання нової політичної кризи у 80-х роках.

Тема 10. Польська народна республіка у 1945 – 1990 роках.

a) Відновлення незалежності Польщі, вирішення питання про її кордони.

b) Особливості режиму “народної” демократії у ПНР.

c) Встановлення тоталітарного режиму. Політичні репресії у 1947-1953 рр.

d) Антитоталітарний виступ у Познані в 1956 р. VІІІ пленум ЦК ПОРП.

e) Обіцянки реформ В. Гомулкою та їх реалізація. Суспільно-політичний рух у

1968 р.

f) Анти тоталітарне повстання в прибалтійських містах у грудні 1970 р.

56

g) Епоха Е. Герека, провал спроб проведення економічних реформ.

h) Створення незалежних профспілок “Солідарності”.

i) Введення військового стану та його наслідки для ПНР.

j) Невдалі спроби нормалізації політичного та економічного становища у 80-х

роках ХХ ст. Склика “круглого столу”.


a) Закінчення другої світової війни та державний переворот 9 вересня 1944 р.

b) Болгарія в період режиму «народної демократії».

c) Встановлення тоталітарної системи та початок соціалістичних перетворень.

d) Запровадження “радянської моделі” соціалізму.

e) Живковізм: Болгарія у період 35-річного правління Т. Живкова.

Тема 12. Федеративна Югославія у 1945 – 1991 роках.

a) Національно-визвольна війна на теренах Югославії під час Другої світової

війни. Проголошення ФНРЮ.

b) Встановлення комуністичної диктатури, перехід до будівництва основ

соціалізму.

c) Конфлікт Тіто - Сталіна та його наслідки.

d) Визначення “югославського шляху” соціалізму.

e) Конституції 1963 р. та 1974 р., спроби побудувати “країну самосправного

соціалізму”.

f) „Горватська весна”.

g) СФРЮ в системі міжнародних відносин.

h) Політична і економічна криза 80-х років ХХ ст. у СФРЮ.

i) Перемога в республіках на виборах 1990 р. блоків національних партій.

парад суверенізації республік.

j) Проблема сербської меншини в Хорватії, Боснії і Герцоговині.

k) Спроби здійснення великосербської політики урядом С. Мілошевича.

Тема 13. Культурні та релігійні регіони Центральної Європи напередодні змін


a) Питання культурного регіону в історіографії.

b) Культурний та релігійний стан Центральної Європи напередодні та після

змін політичних режимів.

c) Релігійний, конфесійний та культурний ідентичність народів Центральної


Тема 14. Зміни політичних режимів та створення нових держав у регіоні.

a) Початок перемін – М. Горбачов і „перестройка”.

b) “Оксамитова революція” 1989 р. у Чехословаччині.

c) Мирне розлучення Чехії і Словаччини.

d) Проведення “круглого столу” у Польщі. Перші вільні парламентські вибори.

e) “Шокова терапія” Бальцеровича. перехід до парламентської демократії.

f) Початок громадянської війни в Хорватії. Роль ЮНА. Участь ООН у

врегулюванні збройного конфлікту.

57

g) Розпад Югославії і наслідки для народів Балканського півострова.

Тема 15.Науковий устрій регіоні після другої світової війні. a) Наслідки наявності Радянської армії в окупованих країнах.

b) Усунення церкви з освіти та з шкіл, та примушення участи шкіл у


c) Тоталітарний контроль над науковим устрійом та його наслідки.

6. Методи навчання

Проблемно-тематичний, аналіз і синтез, порівняльний.

7. Методи контролю

Письмові модульні контрольні роботи, реферат, співбесіда,

індивідуальна бесіда

8. Шкала оцінювання:

національна та ECTS

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100 А відмінно

зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX


можливістю повторного

складання


можливістю

повторного складання

0-34 F


обов‟язковим повторним

вивченням дисципліни


обов‟язковим

повторним вивченням

дисципліни

9. ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З КУРСУ “ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

СТУДЕНТА (КИ) ГРУПИ

Кіш А.Г.

58

10. Рекомендована література:

242. 20. századi egyetemes történet. I. kötet Európa. Szerk.: Németh István.


243. 21. századi enciklopédia. Egyetemes történelem. Pannonica Kiadó, Bp.,

2004.



245. BEREND T. Iván: Válságos évtizedek. Közép- és Kelet-Európa a két


246. JUHÁSZ József: Volt egyszer egy Jugoszlávia. A délszláv állam története.

Aula Kiadó, Bp., 1999.


248. Nemzeti és regionális identitás Közép-Európában. Szerk.: Ábrahám Barna

és a t. Pázmány Péter Katolikus Egyetem BTK, Piliscsaba, 2003.

249. NIEDERHAUSER Emil: Kelet-Európa története. História- MTA


250. PALOTÁS Emil: Kelet-Európa története a 20. század első felében. Osiris

Kiadó, Bp., 2003.

251. ROMSICS Ignác: Nemzet, nemzetiség és állam Kelet-közép- és Délkelet-


252. ORMOS Mária-MAJOROS István: Európa a nemzetközi küzdőtéren.


253. 1968: Kelet-Európa és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás.


254. 20. századi egyetemes történet. I. kötet 1890-1945.; II. kötet 1945-1995.

Korona Kiadó, Bp., 1997.

255. A Balkán-háborúk és a nagyhatalmak. Rigómezőtől Koszovóig. Történeti

és politológiai előadások. Szerk.: Krausz Tamás. Napvilág Kiadó, Bp., 1999.


257. A magyarság és a szlávok. Szerk.: Szekfű Gyula. Kisebbségkutatás

könyvek. Lucidus, Bp., 2000.


259. A. SAJTI Enikő: Mit tudunk a „még hidegedd napokról”? In: História.

2010/1-2.



262. ANDREW C. János: Haladás, hanyatlás, hegemónia Kelet-Közép-Európában.

Helikon Kiadó, Bp., 2003.


264. Atlasz Világtörténelem. 3. kiadás. Atheneum Kiadó, Bp., 1999. (megfelelő

részek)

265. BALOGH Sándor a magyar-csehszlovák lakosságcseréről. (közreadja:

Földesi Margit). In: História. 1996/7.

266. BEREND T. Iván: Közép-Kelet-Európa gazdasági fejlődése a 19-20.

században. Közgazdasági és Jogi Könyvkiadó, Bp., 1976.

59

267. BÍRÓ László: A Szerb-Horvát-Szlovén Királyság megalakulása. História.

1995/5-6.

268. BÍRÓ László: Bosznia és a bosnyákok Jugoszláviában, 1918-1991. In:

História. 1995/1.


270. BÍRÓ László: Nemzeti kisebbségek a királyi Jugoszláviában. In: História.

2010/1-2.


272. BOTTONI, Stefano: „Majdnem Nyugat” a szomszédban. In: História.

2010/1-2.

273. COOK, Chris– STVENSON, John: Világtörténeti kézikönyv 1914-1993.

Llongman – Akadémiai Kiadó, Bp., 1995.

274. DEÁK István: Végzetes kompromisszum? A kollaboráció és az ellenállás


275. DÖMÖTÖR Tibor: A németek kitelepítése (Csehszlovákiából). In: História.

2007/8.

276. Fejtő Ferenc: A népi demokráciák története. I-II. kötet. Magvető-Magyar

Füzetek, Bp.-Párizs, 1991.

277. FLEMING, Michel: Munkásarisztokrácia felkutatása? A „vesztfáliai

incidens” és a lengyel nemzetiségpolitika közvetlenül a háború után. In.

Kisebbségkutatás, 2008/1.

278. FORRÓ Lajos: „Jelöletlen tömegsírok” (a szerbek mészárlása a Délvidéken,

1944-1946-ban). In: História. 2010/8.

279. G. KOVÁCS László: Szlovákok „nemzeti emancipációja”. In: História.

1993/9-10.

280. G. VASS István: A csehszlovák revizionisták étvágya. Amiről egy térkép

árulkodik. In: Rubicon, 2007/1-2.


282. GATZ Ferenc: Kollektív felelősség – kollektív öngyilkosság. In: História.

1997/2.




286. HORNYÁK Árpád: A szerb megszállás Baranyában 1918-1921. In: História.

2010/9-10.

287. HORNYÁK Árpád: Péccsel és Baranyával. Délszláv területi követelések,

1941-1947. In: Rubicon, 2007/1-2.

288. IRMANOVÁ, Eva: Néhány pillantás az 1968-as Prágai Tavaszra. In: História.

1993/9-10.

289. IVANISEVIC, Alojz: Jugoszlavizmus elméletben és gyakorlatban. In:

História. 1994/3.



291. JANEK István: Egy fasiszta bábállam Szlovákiában, 1938-1945. In:

Rubicon, 2008/4.


60

293. JUHÁSZ Gyula: A lengyel kérdés a második világháborúban. In: História.

1993/5-6.

294. JUHÁSZ József: 1968 Jugoszláviában és Csehszlovákiában. In: 1968: Kelet-



295. JUHÁSZ József: A jugoszláv munkástanácsok. Egy illúzióval kevesebb,

1950-1988. In: História. 2007/4.


297. KAPLAN, Karel: Csehszlovákia igazi arca 1945-1948. Kalligram Kiadó,

Pozsony, 1993.

298. Kegyelem életfogytig. Eszterházy János szenvedéstörténetének

dokumentumai Mycielskiné Eszterházy Mária feljegyzései alapján. Összeállította,

szerkesztette és jegyzetekkel ellátta: Molnár Imre. METEM, Bp., 2008.

299. KISS Gy. Csaba: Közép-Európa, nemzetek, kisebbségek. Esszék,

tanulmányok, cikkek. Pesti Szalon Könyvkiadó, Bp., 1993.

300. Kitelepítések, 1945-1946. Balogh Sándor a magyar-csehszlovák

lakosságcseréről. In: História. 1996/7.

301. Konfliktusok és kezelésük Közép-Európában. Technikák és hagyományok.

Teleki László Alapítvány, Bp., 2000.


303. KOVÁCS Iván: A „Szolidaritás” évtizede. 1980. augusztus – 1989.

augusztus. In: História. 1997/9-10.

304. Közép-európai olvasókönyv. Szerkesztette: Módos Péter. Osiris – Közép-

európai Kulturális Intézet, Bp., 2005.

305. Köztes-Európa: 1756-1997 (Kronológia). Összeállította Pándi Lajos. Teleki


306. Köztes-Európa: 1756-1997 (Térképgyűjtemény). Összeállította Pándi Lajos.


307. LONDÁK, Miroslav: Pohl‟ady slovenských ekonómov na hospodárske

postavenie Slovenska na plerome rokov 1967/1968 = Historický časopis, 54. r.

2006. 1. no. 89-104. p. // ennek magyar ismertetését ld. A szlovák közgazdászok

véleménye a szlovák gazdasági helyzetről az 1967-68-as évek fordulóján. In.

Kisebbségkutatás, 2006/2 .




311. MARUZSA Zoltán: 1968 és hatása a keleti blokk országaira. In: 1968: Kelet-



312. MASARYK, T. G.: A világforradalom 1914-1918. Európa Könyvkiadó, Bp.,

1990.

313. MASARYK, T. G.: Demokrácia, nemzetiség. Gondolatok a kisebbségi

kérdésről és az antiszemitizmusról. Regio-Madách-Kalligram, Bp.- Pozsony, 1991.

314. MITROVICS Miklós: 1968 – a lengyel ellenzéki mozgalom fordulópontja. In:

1968: Kelet-Európa és a világ. Szerk.: Bartha Eszter és Krausz Tamás.


61







320. PATAKY Iván: A Magyar Néphadsereg és az intervenció (1968,

Csehszlovákia). In: História. 1993/9-10.

321. PATOCKA, Jan: Mi a cseh? Esszék és tanulmányok. Kalligram Könyvkiadó,

Pozsony, 1996.

322. POLLÁNYI Imre: Legújabb kori egyetemes történelem (1917-1945).


323. POPÉLY Árpád: A (csehszlovák-magyar) lakosságcsere kronológiája. In:

História. 2007/8.


325. POPÉLY Gyula: 1938 – A komáromi magyar-szlovák tárgyalások. História.

1992/8.

326. RÁNKI GYÖRGY: Állam és társadalom, 1918-1939. Kelet-Közép-Európa


327. RITTER László: Titkos háború Magyarország és Jugoszlávia között. In:








330. SIPOS Péter: Kádár János és az 1968. évi bevonulás (Csehszlovákia). In:

História. 1992/8.



333. SUTAJ, Stefan: Megszabadulás a kisebbségektől. Szlovák történész a

csehszlovák-magyar lakosságcseréről. In: História. 2007/8.


335. Szabadság és nemzet. Liberalizmus és nacionalizmus Közép- és Kelet-

Európában. Gondolat, Bp., 1993.

336. Szabó Dezső: A Csemadok és a Prágai Tavasz. (Beszélgetések, cikkek,

előadások, dokumentumok). Kalligram, Pozsony, 2004.


1989. História. 1992/8.



História. 2007/8.

340. SZARKA László: Duna-táji dilemmák. Nemzeti kisebbségek – kisebbségi politika

a 20. századi Kelet-Közép-Európában. Ister Kiadó, Bp., 1998.

62


História. 1994/8.


343. Szöveggyűjtemény az egyetemes történelem tanulmányozásához (1789-1966).





346. VADKERTY Katalin: Magyar sors Csehszlovákiában 1956-47. In: História.

1997/2.

347. VIDA István: A magyar pártvezetés és a (1968-as) csehszlovák válság. In:




2002/4.

349. Газін, В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945

– 2002 роки). – Київ, 2004.









Москва, 2003.

356. Політичні кризи та антитоталітарні рухи в країнах Східної Європи (50-

80-ті роки ХХ ст.). – Харків, 2000.

357. Пугач Є.П. Встановлення тоталітарних режимів в Центральній та

Південно- Центрально-Восточная Европа во второй половине ХХ века. –

Т.1-3. – Москва, 2000-2002.

358. Романенко С.А. Югославия: кризис, распад, война. Образование



360. ЯРОВИЙ В. І.: Історія південних та західних слов‟ян: Курс лекцій. К.:

Либідь. 2001.

361. ЯРОВИЙ В. І.: Новітня історія центральноєвропейських та балканських



63

Documents

ІСТОРІЯ ЗАХІДНИХ І ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН ...okt.kmf.uz.ua/ttt/oktat-ttt/2013/ist_slov_nar_20_st_2.pdf · 2018-04-21 · 2 Робоча програма