БІБЛІОТЕЧНИЙ ВІСНИК

Науково-теоретичнийта практичний журнал

BIBLIOTECHNY VISNYK

Scientific theoreticalapplied journal

№ 1 2006

ЗасновникиНаціональна академія наук України

Національна бібліотека УкраїниІмені В. І. Вернадського

FoundersNational Academy of Sciences of Ukraine

V. Vernadsky National Library of Ukraine

Головний редактор

Олексій ОНИЩЕНКО, академік НАН УкраїниEditor-in-Chief

Oleksij ONYSHCHENKO, academician of NAS of Ukraine

Редакційна колегія

Л. Дубровіна (заступник го ювного редактора)В. ІІопроцька (заступник головного редактора)

Н, Маслакова (відповідальний секретар)Г. Боряк

А. БровкінЛ. КостенкоВ. ОмельчукМ. РоманюкП. Тронько

А. ЧемшрьовО. Додонов

О. ЛишвиненкоВ. Широков

В. РубанБ. Ігнатенко

X. Ласкижевсьа (Польща)С. Філіпі-Мартутинович (Сербія)

/. Славмскі (Австрія)К. Брюс (Німеччина)

Б. Зафіровскі (Республіка Македонія)//. Біглоу (Велика Британія)

Editorial board

L. Dubrovina (Deputy of Editor-in-Chief)V. Poprotska (Deputy of Editor in-Chief)

N. Maslakova (Responsible for publication)H. BoriakA. BrovkinL. Kostenko

V. Omel'chukM. Romanyuk

P. Tron'koA. Chekmaryov

O. DodonovO. Lytvynenko

V. ShyrokovV. Ruban

B. IhnatenkoH. Laskarzev<<ka (Poland)

S. Philipy-Martutynovych (Serbia)/. Slawinski (Austna)C. Bruce (Germany)

B. Zafirovbki (Republic of Macedonia)L. Biglow (Great Bntane)

Заснований у 1993 році.Свідоцтво про державну реєстрацію

KB № 189 від 09.11.1993 р.Виходить 6 разів на рік.

Адреса редакції:НБУВ, пр-т 40-рІччя Жовтня, 3, КиІв-39, 03039, Україна

Тел. (044) 254-43-50E-mail: b_visnyk@csl.freenet.kiev.ua

www.nbuv.gov.ua

Передплатний Індекс 74049

Редакційна колегія журналуне завжди поділяє думку авторів.

© Національна бібліотека України Імені В І Вернадського, 2006

Founded in 1993.The State Registration Certificate:

KB No. 189 of 09.11.1993Frequency of publication is bi-monthly

Editorial office address:VNLU, 3, Prospekt 40-nchja Zhovtnja, Kyiv-39, 03039, Ukraine

Tel/ (044)254-43-50E-mail' b_visnyk@csl.freenet.kiev.ua

www.nbuv.gov.ua

Subscription Index 74049

The opinions expressed herein are solely the views of theauthors and do not necessarily reflect those of the editorial

board.

З м і с т

ДОКУМЕНТИ! КОМУНІКАЦІЇТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Ядрова Г. Нові напрями у формуванні єдиного інфор-маційного середовища для бібліотекарів України З

Самохіни Н. Моделювання використання розподіленихінформаційних ресурсів бібліотек 5

ПИТАННЯ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВААшаренкова Н. Історія та еволюція поняття «публічна

бібліотека» 9Шемаїва Г. П р о е к т н и й менеджмент у г а л у з і

інформаційно-бібліотечної діяльності /5

БІБЛІОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКВергунов В. Історія і сьогодення національної сільсько-

і осподарської бібліографії 19Антоненко І., Баркова О. Бібліографічний опис

електронних ресурсів: методичні матеріали дляпристатейної бібліографії 25

З ІСТОРІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇТА АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ

Кунанець Н. Ісюрія створення та розвитку науковихбібліотек вищих шкіл Львова у кінці XVIII- на почат-ку XX сі. 28

Кривенко М. Історія книгозбірні «Студіону»: мовоюдокументів і спогадів 34

Купчинський О. Наукова реконструкція середньовічно-го архіву: основні методичні засади (на прикладіархіву Галицько-Волинського князівства X I I I -поч. XIV ст.) 39

РЕЦЕНЗІЇНепомнящий А. Нове науково-довідкове видання з

етнічної історії Півдня України 42Чачко А. Дослідження українського читачезнавства

триває... 43

ХРОНІКА НАУКОВИХ ПОДІЙВидавнича справа Національної а к а д е м і ї наук

України 45Міжнародний форум книги, науки і культури 46Книгознавча конференція в древньому Острозі 48

ВІТАЄМОЯрослав Дмитрович Ісасвич (до 70-річчя від дня наро-

дження) 49

SUMMARY 52

Content

DOCUMENTARY COMMUNICATIONSAND INFORMATIONAL TECHNOLOGY

Yadrova G. New Trends in the Formation of the CommonInformational Emironmental foi the Librarians ofUkraine 3

Samohina N Usage Modeling of Divided Libraries Infor-mational Resources 5

LIBRARY SCIENCE ISSUESAsliarenkova N, The history and evolution of the «public

library» conception 9Shemaeva G. Project Management in the Field of Infor-

mational-Librarian Activity 75

BIBLIOGRAPHIC ACTIVITY OF LIBRARIESVergunov V. History and Nowadays of the National

Agricultural Bibliography 19Antonenko I., Barkova O. Bibliographic description of

electronic resources: Methodical materials for endnotebibliography 25

FROM THE HISTORY OF LIBRARIANSHIPAND ARCHIVE SCIENCE IN UKRAINE

Kunanets' N. The History of Organization and Developmentof Scientific Libraries of Higher Schools in L'viv atthe End of XVIII Beginning of the XX centuries 28

Kryvenko M. Studion library history through documents andmemories 34

Kupchyns'ky O, Scientific Reconstruction of Middle AgesArchive: Mam Methodic Principles (on the Example ofGalyts 'ko-Volyns'ke Principality A r c h i v e of XI11Beginning of the XIV century) 39

REVIEWSNepomnyaschiyA. Valuable Scientific-Research Publication

from the Ethnic History of the South of Ukraine 42Chachko A. Research of Ukrainian Reading Science is

Going on... 43

FACTS OF SCIENTIFIC LIFEPublishing of the National Academy of Sciences of

Ukraine 45International Forum of Book, Science and Culture 46Book Knowledge Conference in the Ancient Ostrog 48

CONGRATULATIONSYaroslav Dmytrovych Isayevych (to the 70th anniversary of

the birth date) 49

SUMMARY 52

ISSN 1029- 7200 Бібліотечний вісник 2006 № 1

ДОКУМЕНТИ/ КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

УДК 02:004+027(477):004

Галина ЯДРОВА,

директор Центру інформаційних технологій Міжвузівського центру «Крим» (Сімферополь)

Нові напрями у формуванні

єдиного інформаційного середовиша

для бібліотекарів України

У статті розглядаються приклади інноваційної діяльності інформаційних центрів у створенні та розвитку інформаційногосередовища для фахівців бібліотек, наводяться різні форми цієї діяльності й конкретні приклади реалізації наукових розробок,що охоплюють напрям упровадження комп'ютерних технологій у практику роботи установ кульгури і освіти.

К л ю ч о в і с л о в а : інформаційні структури, бібліотечні випуски, система інформування, професійні заходи, науковедослідження, електронні видання,

«Інформаційно-комп 'ютерні технологіїє ідеальним інструментом для -здійсненняобміну досвідом і полегшення співпраці» '

У спішна діяльність низки наукових і навчаль-

них бібліотек Криму з інтенсивного розвит-

ку свого електронного потенціалу на досвіді

доводить, що сьогодні в Україні з'явилися й активнорозвиваються нові інформаційні структури2, інфор-

маційно-пошукові системи і бази даних, які забез-

печують зберігання, розповсюдження й представ-

лення інформації відповідно до вимог студентів

певної категорії користувачів (у даному випадку

вчених, викладачів вищих навчальних закладів).

Ініціативна діяльність цих організацій з розповсю-

дження нових інформаційно-пошукових систем і

баз даних дозволяє активно і без додаткових фінан-

сових витрат співпрацювати з установами різного

статусу і відомчої приналежності. При цьому обмін

досвідом у галузі створення й використання елек-

тронних інформаційних ресурсів супроводжуєть-

ся дуже важливими для професійного спілкування

й самоосвіти принципами доступності, новизни й

науковості інформації, що одержується.

У реалізації цих принципів допомагають про-

фесійні періодичні видання, серед яких велике

значення мають періодичні наукові видання. Наприклад,

спеціалізовані бібліотечні випуски наукового жур-

налу «Культура народів Причорномор'я» [5]3, який

' Всемирный саммит по информационному обществу /Сост.: Е. И. Кузьмин, В. Р. Фирсов.-СПб.: Изд-воРНБ,2004.

2 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ellib/Crimea/Jadrova/avtorl/knp60tl 5l-53.pdf(перевірено 10. 10.2005р.).

3 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/index.html (перевірено 25. 09. 2005 р.).

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник. 2006. JVs 1.

на даний момент мас й повну електронну версію

свого видання 4. Такі еталони повного паралель-

ного друкарського та електронного виходу науко-

вого журналу (в обох випадках першоджерела [3])

поки не мають аналогів ні в Криму, ні в Україні.

Тому інформація про досвід створення спеціа-

лізованих бібліотечних видань є особливо важли-

вою для фахівців бібліотек, оскільки дозволяє по-

слідовно вивчити розвиток та впровадження авто-

матизованих технологій на конкретному регіональ-

ному прикладі створення кінцевого електронного

продукту. А з урахуванням того, що повні версії

випусків виставлено на загальнодоступному сайті

Національної бібліотеки України імені В. І. Вер-

надського (перший випуск № 40 5 - червень 2003 p.,

другий випуск № 48, т. 2 6 - червень 2004 p., третій

випуск № 60, т. 1, т. 2 7 - травень 2005 p., четвер-

тий № 70 8 - вересень 2005 р.) й передано в повно-

му обсязі на жорстких носіях науковим і навчаль-

ним бібліотекам кримського регіону для викорис-

4 /Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ellib/Crimea/Jadrova/avtorl/242-244.pdf (перевірено 25. 09. 2005 p.).

5 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/40 (перевірено 25. 09. 2005 p.).

6 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/48_2 (перевірено 25. 09. 2005 p.).

7 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/60_1 (перевірено 25. 09. 2005 p.).

8 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/70 (перевірено 10. 10. 2005 p.).

Документи! комунікації та інформаційні технології

тання в локальних мережах , можна стверджува-ти, що в Україні склалася нова система інформу-вання фахівців бібліотечної галузі. Вона дуже ефек-тивна в економічному плані і стала можливоютільки завдяки широкому використовуванню ком-п'ютерних технологій на всіх етапах професійноїспівпраці.

Це підтверджується ще одним прикладом, асаме: проведенням за ініціативою Центру інформа-ційних технологій МЦ «Крим» '° у рамках X Між-народної науково-практичної конференції «Акту-альні питання розвитку інноваційної діяльності»(АРК, Алушта, вересень 2005 р.) секції «Інформа-ц і й н е забезпечення інноваційних процесів» ".Особливості даного спеціального бібліотечногозаходу полягають не тільки в тому, що секція булапроведена вперше і супроводжувалася декількомаспонсорськими акціями '2, але й у тому, що її про-ведення було організоване особливим чином, щодозволило максимально наочно продемонструва-ти досягнення бібліотек і інформаційних центріву галузі застосування комп'ютерних технологій і всфері технічного супроводу професійних заходівміжнародного рівня.

У першій частині це було досягнуто за допомо-гою спеціально збудованої логічної схеми прове-дення секції. Вона полягала в тому, що всі повідом-лення й доповіді було зведено в загальну системупредставлення інформації про створення електрон-ної бібліотеки від першого кроку - вивчення сер-вісних потреб різних бібліотек - до останнього -готового запиту, виконаного з урахуванням вимогкористувача з одноразового отримання повнотек-стового електронного документа [2J.

У другій частині ефективна демонстрація досяг-нень була здійснена за допомогою активного залу-

9 Вільний доступ в інтернет поки не є загальною нор-мою в практиці роботи багатьох бібліотек, а інодівідсутній зовсім.

10 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ellib/Crimea/index.html (перевірено 10. 10. 2005 p.).

11 Керівники секції: Т. І. Березная - директор ЧП«Фірма «Матрикс Прес», завідувачка бібліотеки Укра'ш-сько-американського гуманітарного інституту «Віскон-синський міжнаГ. В. Ядрова - Ілогій Міжвузівського центру «Крим».

12 Організація повної безкоштовної участі заявленихпредставників регіональних навчальних, наукових і ака-демічних бібліотек, роздача блоку електронних і дру-карських інформаційних і повнотекстових документів,передача в дар повної версії програми для автоматизаціїбібліотеки і багато іншого.

чення до проведення секції фахівців провіднихкомп'ютерних фірм І3, які не тільки забезпечилиповний технічний супровід усіх доповідей найсу-часнішою технікою, але й провели консультації тапрактичні заняття з її використання задля навчан-ня й просування інформаційно-комп'ютерних тех-нологій як у бібліотеках, так і на крупних професій-них заходах (конференціях, форумах, тренінгах іт. д.). З деякими зразками сучасної комп'ютерноїтехніки учасники секції ознайомилися вперше,особливе враження справили продемонстрованіможливості smard-дошки.

Програмна стратегія і організаційна тактикапроведеного заходу дозволили в найкоротші термі-ни втілити в життя інформаційний проект, - чет-вертий спеціалізований бібліотечний випуск науко-вого журналу «Культура народів Причорномор'я»,який вже реалізований і є звітом про науково-прак-тичне дослідження в галузі створення електроннихдокументів.

Представлене дослідження «Електронна версіяжурналу «Культура народів Причорномор'я» м ме-тодика, технологія, історія створення» (авторС. В. Дудченко) |5 присвячене маловивченим. аленадзвичайно актуальним проблемам створенняелектронних наукових видань, що продовжують-ся, і періодичних. Крім того, комплексний харак-тер роботи відображає глибоку теоретичну спра-цьованість теми на рівні використання сучаснихметодів дослідження і вміння об'єднувати резуль-тати наукового аналізу з повсякденною практикою,що підтверджується опублікованим у тому ж но-мері журналу відгуком доктора історичних наук,професора Таврійського національного універси-тету імені В. І. Вернадського Ю. А. Катуніна.

У цілому робота С. В. Дудченка складається зівступу, трьох розділів, висновків і бібліографічно-го покажчика основної літератури, вивченої з темидослідження. У вступі, крім історіографії питан-ня, подано огляд сучасного стану проблеми, пока-зана його актуальність. У першому розділі авторпростежує тенденції розвитку й створення елект-ронних документів, справедливо пов'язуючи мож-ливі зміни з упровадженням комплексної автома-„„„„„„;•.• до установ культури й утворення.

Ібливу наукову і практичну цінність мають

13 Сімферопольська філія компанії «Лідер-Крим» іКримське регіональне представництво фірми «Sven».

14 Уперше спеціалізований бібліотечний випуск ви-ходить двічі на рік.

15 Див. URL: http://www.nbuv.gov.ua/ellib/Crimea/Dudchenko/aboutme.html (перевірено ЗО. 09. 2005 p.).

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1.

Моделювання використання розподілених інформаційних ресурсів бібліотек

матеріали розділу «Методика й технологія створен-

ня електронної версії журналу». Це, по суті, ядро

дослідження, в якому на основі ретельного науко-

вого обгрунтування і скрупульозного відображен-

ня процесів виробництва показано, що всі етапи

формування електронних видань добре розроблені,

мають свою методику і технологію створення, а

також приклади практичного втілення. Звертає на

себе увагу наведений факт створення за дуже ко-

роткий проміжок часу повної електронної колекції

журналу, а саме те, що електронні документи ко-

лекції відповідають прийнятим в Україні норма-

тивно-правовим вимогам до ВАКівських електрон-

них видань. Те, що таке актуальне і складне науко-

ве завдання поставлене й реалізоване з великим

практичним результатом, свідчить про великі до-

сягнення автора в галузі розробки й створення елек-

тронних документів.

Таким чином, наведені приклади демонструють,

що сьогодні інформування бібліотекарів України

про творчі інноваційні досягнення колег, які спри-

яють ефективному динамічному розвитку бібліо-

тек (традиційних і електронних) на сучасному етапі

створення інформаційного суспільства, продов-

жується і активно розвивається. Це також свідчить

про те. Ідо в Україні формуються нові напрями єди-

ного інформаційного середовища для фахівців усієї

бібліотечної галузі, які в цілому дозволяють вирі-

шувати такі соціальні й професійні завдання:

•:• брати активну участь у створенні інформа-

ційного суспільства;

•:• інтенсивно розвивати нові форми співпраці

й кооперації;

•:• своєчасно проводити наукові дослідження ак-

туальних проблем розвитку бібліотечної галузі;

•:• спільно використовувати унікальні наукові

об'єкти для створення корпоративних об'єд-нань;

•:• ефективно організовувати обмін електронни-

ми продуктами професійної наукової й інфор-

маційної діяльності.

Література1. Березнем Т. И. Новые услуги в сферах подписки

периодики и книготорговли, направленные на повыше-ние эффективности информационно-библиотечного сер-виса (из опыта фирмы «Матрикс Пресс») / Т. И. Берез-ная // Актуальные вопросы развития инновационной де-ятельности: Материалы десятой междунар. науч.-практ.конф., Алушта, 5-9 сент. 2005 г. -Симферополь, 2005. -С. 40-43.

2. Дудченко С В. Электронная книга — новый типэлектронного документа справочно-поискового харак-тера / С . В. Дудченко // Актуальные вопросы развитияинновационной деятельности: Материалы десятой меж-дунар. науч.-практ. конф., Алушта, 5-9 сент. 2005 г. -Симферополь, 2005. - С. 56-65.

3. Дудченко С. В. Электронный документ как пол-нотекстовый, справочный и библиографический перво-источник , С. В. Дудченко // Культура народов Причер-номорья. -Симферополь: Межвузовский центр «Крым».-2004. -№ 50, Т. З.-С. 59-64. - Библиогр. в конце ст.:4 назв.

4. Ядрова Г. В. Продвижение национальных элект-ронных ресурсов Украины в целях развития информа-ционного потенциала Крыма / Г. В. Ядрова // Актуаль-ные вопросы развития инновационной деятельности:Материалы десятой междунар. науч.-практ. конф., Алуш-та, 5 9 сент. 2005 г. - Симферополь, 2005. - С. 49 -5^.

5. Ядрова Г. В. Этапы формирования электроннойколлекции научного журнала / Г. В. Ядрова // Библио-течное дело - 2005: деятельность библиотек и развитиеинформационной культуры общества: Материалы деся-той междунар. науч. конф., Москва, 20-22 аир. 2005 г. -М. 2005.-С. 242-244.

Документи! комунікації та інформаційні технології

При нинішніх тенденціях розвитку інформа-ційних технологій, комп'ютерної техніки таавтоматизованого управління інформацій-

ними процесами можна очікувати переходу самедо адаптивних методів інформування користувачіві комплексних технологій інформаційного забезпе-чення робіт, які застосовуються в системах науко-во-технічної інформації, що базуються на викори-станні інформаційних моделей. При розробці цихмоделей реалізуються принципи, по-перше, синтезуповідомлень за комунікаційними ознаками, по-дру-ге, програмно-цільового управління при проведеннівизначеної науково-інформаційної політики в уста-нові, що обслуговується.

Вирішенню проблем удосконалення керуванняпроцесами використання інформаційних ресурсівприсвячені праці таких відомих науковців, якБ. С. Єлепов [1], М. С. Карташов [2], Л. Й. Костен-ко, А. О. Чекмарьов [3] та ін. У даній статті акцен-тується увага на питаннях моделювання системуправління використанням документного просто-ру, формування показників ефективності діяльностібібліотек.

Відповідність змісту інформації потребам кори-стувачів, її повнота, своєчасність, форма поданняє критеріями корисності інформаційного забезпе-чення, успішності науково-інформаційнсї діяль-ності бібліотеки. Занити вказують на побажаннякористувачів одержувати інформацію і документипевної тематики і виду, визначають попит на інфор-маційні ресурси. Попит може мати спонтаннийхарактер або формуватися під впливом науково-інформаційної політики, яка проводиться в інфор-маційній системі. У тому та іншому випадку по-трібно задовольняти вимоги абонентів, що викли-кає необхідність ) проведенні спеціальних заходівщодо адаптації систем інформаційного забезпечен-ня до очікуваних у плановому періоді інтересівкористувачів. Тому основною метою статті є висвіт-лення актуальних проблем вивчення інформацій-них потреб і формування попиту на інформаційніресурси бібліотеки, побудови систем керуваннявикористанням документного забезпечення.

Виділяють два основних підходи до вирішенняцих проблем [1; 3]. Перший із них, програмний,полягає в тому, що робота з організації інформа-ційних фондів, довідкового апарату, пошуку, роз-поділення і передачі інформаційних ресурсівбібліотеки будується на основі тематико-організа-ційної установки, зумовленої відомостями проінформаційні потреби користувачів. Дослідженняінформаційних потреб при такому підході стає пріо-

ритетним напрямом науково-інформаційної діяль-ності.

Хоча програмний підхід в інформаційному за-безпеченні на перший погляд здається логічно без-доганним, при його застосуванні в конкретних си-туаціях виникають серйозні труднощі. Вони пояс-нюються особливостями інформаційних потреб, якіє соціально-психологічним феноменом і важкопіддаються вимірюванню та вивченню. Традицій-на техніка аналізу інформаційних потреб, яка вклю-чає відомі соціологічні методи дослідження, такі,наприклад, як анкетування та інтерв'ювання чи-тачів, не дає можливості завчасно повною міроюпредставити картину очікуваного дефіциту інфор-мації, яка динамічно змінюється, у користувачів.Реакцією деяких фахівців на труднощі в оцінціінформаційних потреб стала відмова від їх вивчен-ня взагалі. У цьому випадку спрямованість інфор-маційного забезпечення визначається лише запи-тами абонентів. Цей другий підхід називається реф-лексивним.

Точка зору тих фахівців, які мають сумнів у до-цільності використання програмних принципіворганізації інформаційного забезпечення, вичерп-но представлена Р. Дерром. Інформаційна потре-ба, як наголошує Р. Дерр, - стан, коли абонентупотрібна інформація для досягнення деяких цілей.Досліджувати такі цілі інформаційний робітник неможе, тому що не має ні відомостей про них, ніправа вирішувати пов'язані з ними завдання. Ко-ристувачі ж, зі свого боку зазвичай формулюютьвласні потреби приблизно, неточно, а нерідко йнеправильно. Тому застосовувати оцінку ступенязадоволення інформаційних потреб як мірило ефек-тивності інформаційної системи безглуздо. Щобузгодити інтереси користувачів і можливості інфор-маційної служби, запити повинні формулюватисяними спільно. У перспективі треба очікувати тако-го рівня розвитку інформаційної техніки, коли ко-жен користувач на свій запит зможе швидко одер-жати будь-яку інформацію, де б вона не зберігала-ся. Це означає, що рефлексивний підхід в інфор-маційному забезпеченні в майбутньому стане домі-нуючим.

Процеси використання розподілених інформа-ційних ресурсів бібліотек потребують особливихпідходів до управління ними. Висока концентра-ція документальних джерел в інформаційних цен-трах, великих науково-технічних бібліотеках, по-ява і розвиток нових інформаційних технологій, якібазуються на функціонуванні автоматизованихінформаційних систем, а також мереж інтегрова-

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник. 2006 № 1

Моделювання використання розподілених інформаційних ресурсів бібліотек

них і локальних баз даних, залучення в широкийобіг нових методів автоматизованої обробки інфор-мації тощо продукують умови для введення прин-ципів управління, які створені на основі систем-ного аналізу, прогнозування і програмного плану-вання.

Формування систем управління масовим спожи-ванням розподілених інформаційних ресурсівбібліотек включає кілька стадій. Перша стадія, якавизначає, по суті, всі наступні, складається з вибо-ру показників оцінки діяльності книгозбірень. По-казники оцінки повинні забезпечувати, по-перше,всебічне охоплення процесів масового споживан-ня інформації, по-друге, можливість вимірюваннястатистичного аналізу характеристик процесу, по-третє, системний принцип і використання контурівзворотного зв'язку для корегування всього проце-су або його елементів [1; 2]. Остання вимога відоб-ражає один із головних принципів побудови сис-тем управління процесами, що розглядаються.Потрібно, щоб усі показники були взаємопов'язані,прагнення змінити один зразу ж відображалося нар і в н і другого, при цьому в сукупності всі показни-ки були б направлені на інтенсифікацію процесувикористання інформаційних ресурсів бібліогек іпокращання якості управління ними.

Другою стадією побудови системи управліннявикористанням розподілених інформаційних ре-сурсів бібліотек є розробка і реалізація методів ста-тистичного аналізу вибраних показників. На третійстадії формуються моделі, що дає книгозбірні ефек-тивний інструмент аналізу і прогнозування дина-міки показників, які характеризують досліджува-ний процес. Четверта і п'ята стадії розробки сис-теми управління масовим інформаційним викори-с т а н н я м пов'язані з вибором методів стимулюван-ня інтенсифікації процесу, який розглядається, ідалі автоматизацією збирання і обробки даних уцій системі.

Оскільки будь-яка система управління органіч-но пов"язана зі своїм об'єктом, її необхідно дослі-джувати орієнтуючись на конкретний процес ма-сового використання інформації. Як такий процесдоцільно вибрати організацію використання най-більш масового виду інформаційних ресурсів -бібліотечно-бібліографічних, які залишаютьсяодним із найважливіших засобів передачі і розпо-всюдження наукових знань. Щоб використання цихресурсів істотною мірою розширилося, зросло іприскорилося, потрібно застосовувати нові підхо-ди до організації управління бібліотечно-бібліо-графічними ресурсами (ББР).

Задачу інтенсифікації використання ББР доціль-но сформулювати як задачу вдосконалення діяль-ності книгозбірень. Для оцінки якості роботибібліотеки в існуючій практиці застосовується тра-диційна бібліотечна статистика. Успішність інфор-маційно-бібліотечної діяльності визначаєтьсярівнем і приростами основних показників бібліо-течного сервісу, наприклад, таких, як число читачів,кількість відвідувань, книговидача, ступінь вико-ристання книжкового фонду тощо. На жаль, сис-тема цих показників мас в основному лише обліко-вий характер і недостатньо придатна для цілей управ-ління, тому що переважно відображає стан роботибібліотеки, хоча спроби пристосувати окремі по-казники до управлінських завдань шляхом уведен-ня нормативних рівнів є досить частими. Якщо длясистеми взаємопов'язаних показників, що базують-ся на даних бібліотечної статистики, знайти підхо-ди, які дозволяють виявляти тенденції в їхній ди-наміці і вести імітаційні розрахунки прогнознихзначень найважливіших характеристик використан-ня ББР, можна визначити ті напрями, в яких управ-ляючий вплив з боку керівництва бібліотеки ви-явиться найефективнішим. Це й буде система ке-рування корпоративним використанням ББР, якавідповідає вищевикладеним вимогам.

Вибір показників оцінки діяльності інформа-ційних і бібліотечних систем визначається низкоюфакторів. Це і прагнення адміністраторів підпоряд-кувати кожний оціночний показник загальному зав-данню інтенсифікації інформаційного та бібліотеч-ного обслуговування; бажання сформувати комп-лекс взаємозалежних показників інформаційноговикористання, коли за допомогою управляючихвпливів не можна покращувати окремі характери-стики цього процесу, залишаючи інші без уваги, аможливе тільки комплексне цілеспрямоване підви-щення їх усіх без винятку; вимога створити гнуч-ку структуру показників, яка дозволяє пристосо-вувати їх до особливостей бібліотеки; необхідністьмати можливість аналізувати мінливість у динаміці;можливість передбачити зв'язки кожного основно-го показника з рядом додаткових, які розкриваютьшляхи впливу на підвищення їхнього рівня. У ре-зультаті аналізу різних шляхів проектування показ-ників, які задовольняють вказаним вимогам, бувзапропонований роторний принцип формуваннявідносних показників ефективності діяльностібібліотек [ 1J.

Розглянемо сутність роторного принципу наприкладі показників діяльності великої регіональ-ної бібліотеки. За основну початкову характерис-

ISSN W29-7200 Бібліотечний вісник. 2006 № І.

Документи! комунікації та інформаційні технології

тику ефективності бібліотеки зручно взяти показ-

ник продуктивності (PN), який визначається книго-

видачею надушу населення, яке мешкає в регіоні:

р -v mP»~N' W

де V- загальна кількість джерел, які видані бібліо-

текою читачам за рік; N - чисельність населення

(число вчених і спеціалістів).

Якщо ввести в чисельник і знаменник цієї фор-

мули показники бібліотечної статистики, можна

продуктивність бібліотеки виразити у вигляді до-

бутку ряду відносних характеристик. У цьому -

сутність роторного принципу. Наприклад, якщо

помножити і поділити праву частину у формулі ( І )

на число читачів бібліотеки (В) і на обсяг фондів

першоджерел (F), що в ній є. то одержимо за-

лежність продуктивності бібліотеки від таких по-

казників, як читацька активність населення (Zti),

масштаб фонду джерел бібліотеки, тобто число

одиниць зберігання на одного читача (Z )̂ і обіг

фонду (Z,,):

р = —VBENBF

вN

ЕВ

VF

Показник (Zfl) зручно виражати кількістю чи-

тачів на 1000 чоловік населення, у цьому випадку

роторна формула набуде вигляду:

Ці формули, хоча вони й одержані з метою по-

казу сутності роторного принципу, мають універ-

сальний характер. Вони наочно демонструють, що

інтенсифікація використання ББР може бути до-

сягнута за рахунок залучення до бібліотеки більшо-

го числа читачів, збільшення масштабу книжково-

го фонду і його обігу. Цей висновок здається оче-

видним, однак використання реальної бібліотечної

статистики при розрахунках рівнів кожного множ-

ника Zf (j = В, F, V) дозволяє визначити його очіку-

вані темпи і границі росту, що в свою чергу дає

змогу намітити найефективніші шляхи збільшен-

ня продуктивності конкретної регіональної бібліо-

теки, централізованої інформаційної або бібліотеч-

ної системи. Крім того, на базі бібліотечної стати-

стики можуть бути встановлені регресивні залеж-

ності рівня множника Z від інших показників діяль-

ності бібліотеки, що ще більше розширює множи-

ну підходів до інтенсифікації ББР. Також, за допо-

могою роторного принципу можна одержати ви-

раз продуктивності, адаптований до особливостей

керованого інформаційного органу і наявної ста-

тистики.

Отже, з вищевикладеного слід зробити такі ви-

сновки:

1. Задачу зниження витрат на інформаційні про-

цеси, яку можна досягнути за рахунок застосуван-

ня відповідних організаційних рішень, унаслідок

використання даних про параметри та законо-

мірності документального інформаційного потоку,

імовірно розв'язати за допомогою засобів моделю-

вання.

2. Високий рівень використання інформаційно-

го простору приводить до необхідності визначен-

ня особливих принципів керування ним, які ство-

рені на базі системного аналізу, планування та про-

гнозування.

3. Застосування інформаційних технологій по-

требує також розв'язання проблем організації й

управління праці бібліотечних фахівців.

Література

1. Елепов Б. С., Чистяков В. М. Управление проце-сами использования информационных ресурсов. - Но-восибирск: Наука, 1989. - 237 с.

2. Костенко Л. Й, Чекмарьов А. О. Бібліотеки таінформаційні ресурси в сучасному світі науки, культу-ри, освіти та бізнесу: підсумки 11-ї міжнародної конфе-ренції «Крим-2004» // Бібліотечний вісник. - 2004. -№ 4.-С. 39-45.

3. Чекмарев А. А. Корпоративные проекты Нацио-нальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадско-го /'/ Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: но-вые технологии и новые формы сотрудничества: Тр.конф. / 10-я гобил. междунар. конф. «Крым-2003». - М.:ГПНТБ России, 2003. - Т. 2. - С. 671--673.

ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник 2006 № /.

ПИТАННЯ БІКЛЮП:КОЗНЛвСГВ4

УДК 027

Наталія АШАРЕНКОВА,

доцент, професор кафедри теорії, історії та практики культури Державної академії керівних кадрів культуриі мистецтв Міністерства культури і туризму України, канд. пед. наук

Історія та еволюція поняття «публічна бібліотека»

Аналізуються сучасні погляди на поняття «публічна бібліотека», розкриваються підходило його визначення у різні періодивітчизняної історії бібліотечної справи, узагальнюються істотні ознаки поняття, простежуються зміни у тлумаченні терміна,обґрунтовується зміст категорії «загальнодоступність», пропонусться визначення поняття «публічна бібліотека».

К л ю ч о в і с л о в а публічна бібліотека, історія поняття, термін, визначення, зміст поняття, істотні ознаки.

Б ільше десяти років минуло з часу, коли пуб-

лічна бібліотека здобула визнання на держав-

ному рівні, а сам термін офіційно введено вширокий обіг Законом України «Про бібліотеки і

бібліотечну справу» (1995). У ньому зазначалося,

що публічні бібліотеки для дорослих, юнацтва,

дітей є складовою бібліотечної системи країни.

Однак у пострадянському бібліотекознавстві й

досі відсутні категоріальна чіткість й однозначність

у розумінні поняття «публічна бібліотека». Якщо

сутність терміна «бібліотека», модифікація його

смислового значення в процесі поступу суспільстваздобули наукове обгрунтування, то прикметник

«публічна» створив інформаційне поле для дис-кусій. Предметом обговорення стали зміст понят-

тя «публічна бібліотека», походження й си-нонімічність (або смислова відмінність) термінів

«масова» і «публічна» бібліотека, належність тих

чи інших бібліотек до категорії публічних, а пуб-

лічної - до типу/виду бібліотеки (масової бібліо-

теки) та деякі ін.Дехто з російських бібліотекознавців узагалі

заперечує цей термін, вважаючи його розмитим, а

саме явище - несформованим. Одним із прикладів

існування такого погляду може бути відсутність в

енциклопедії «Книга» (1998) статті, присвяченої

публічній бібліотеці, і водночас наявність статті

«Бібліотека масова». Доречно згадати, що саме її

автору М. Я. Дворкіній належить думка, висловле-

на у 1992 p.: «Поняття «масова бібліотека» себе

дискредитувало, і ми вимушені думати про іншу

назву» '.Впродовж 1990-х років у спеціальній літературі

були зроблені спроби з'ясувати сутність поняття

1 Цит. за: Терешин В. И массовая, и публичная // Биб-лиотека. - 1995. - № 7. - С. 11.

ISSN 1029-7200 ЬІблютечнІІй вісник 2006 Ne 1

«публічна бібліотека». Розбіжність поглядів на йогозміст (істотні ознаки) і обсяг (бібліотеки, на які воно

поширюється) вплинули на несподівані й доволісуперечливі висновки, зроблені російськими вче-

ними на початку нового століття.

Так, М. І. Акіліна і С. Г. Матліна вважають, що

«визначення не варто прив'язувати до будь-якого

типу бібліотек, а до публічних відносити лише ті з

них, в яких превалює соціалізуюча функція»2. Та-

кий підхід дозволяє пояснити віднесення до цієї

категорії бібліотек лікарень, місць позбавлення

волі, військових частин, санаторіїв, дитячих, юнаць-

ких книгозбірень, які обслуговують окремі групи

населення за місцем проживання або тривалогоперебування. Тому зроблено висновок, що публіч-

на бібліотека є не типом бібліотеки, а метафорою.Не заглиблюючись в обгрунтованість висловле-

ної точки зору стосовно не належності її до типу

бібліотеки і соціалізуючої функції як переважної,

зосередимо увагу на позиції авторів стосовно ме-

тафоричності цього поняття.

«Метафора (від Ірец. - переміщення) - зворот

мови, для якого характерне вживання образного

виразу чи слова в переносному значенні для ви-

значення якогось предмета або явища, схожого з

ним окремими рисами...»3. Сучасна філософія вва-

жає метафору засобом пізнання світу, а метафо-

ричність - рисою мисленнєвої діяльності людини,

що проявляється в різних сферах4.

2 Актина М. И., Матлина С. Г. Публичные библио-теки: тенденции обновления // Библиотековедение. -2001.-№ 2.-С. 14.

3 Словник іншомовних слів / Уклад. Л. О. Пустовітта ін. - К.: Довіра, 2000. - С. 634.

4 Себар Т. В. Роль метафоры в процессе познания //Філософія і література: Матеріали XI Харківських міжна-

Питання бібліотекознавства

Підкреслимо, що звернення до метафори маєдавні традиції у бібліотекознавстві. У пошукахфілософського смислу бібліотеки відомі д і я ч ібібліотечної справи Х1Х-ХХ ст. говорили про неїяк про образ світу, міст, що з'єднує минуле з май-бутнім, скарбницю знань, модель, лабіринт куль-тури. Як вважає сьогодні філософ М. Ю. Опенков,«бібліотека символізує не тільки лабіринт культу-ри, а й навігацію в цьому лабіринті» \

Образ бібліотеки використовувався і для визна-чення ключових метафор культури: «космос як біб-ліотека, в я к і й кожна книга розповідає про всі інші ,або містить книгу, в я к і й описані всі і н ш і книш;бібліотека як магічний кабінет, в яком) зачаклованікращі ду ті людства, які чекають слова, щоб вийтиі н і м о ї и > > ' .

Засоби словесної образності, притаманні сти-лю сучасної науки, знайшли втілення у позначеннінових явищ у б і б л і о і е ч н і й сфері — «віртуальна біб-ліотека)/, « б і б л і о і е к а - інформаційний посеред-ник», «бібліотекарі - навігатори знань» І а ін., щос гало певним кроком у їх науковому осмисленні.У наведених п р и к л а д а х метафора в и к о н у в а л афункції, що випливали із завдань, поставленихперед собою суб'єктом мовлення.

Пропозиція щодо використання ноняг ія публі-чної бібліотеки в якості метафори для поясненнянеоднозначного погляду на його з м і с т і обсяг не є.на нашу думку, продуктивною з нау кової точки зору.Умовність терміна вносить розпливчастість у ро-зуміння суттєвих ознак публічної бібліотеки. Крімцього, надання поняттю метафоричності вступаєу протиріччя з вітчизняною (дожовтневий період)і всесвітньою історією бібліоісчпої справи. В нійпублічні бібліотеки посіли помітне місце як окре-мий тип і самостійний вид бібліотек, з притаман-ними їм спільними рисами і соціальними функція-ми. Саме ідеї і досвід минулого, осмислені з по-зиції розвитку України в нових історичних умовах,було покладено в основу поступового перетворен-ня публічної бібліотеки в демократичний інститутсуспільства.

У той же час вживання даного терміна в пере-носному значенні стосовно інших об"єктів і явищє цілком виправданим, оскільки надає образностівисловленій думці за рахунок характерних для ньо-

го ознак. Наприклад, говорячи про інтернет як пуб-лічну бібліотеку, ми підкреслюємо його в і д к р и т і с і ь ,доступність інформації для всіх бажаючих.

Дослідники термінології відзначають, що занссформованості наукового поняті я застосовуютьобразні засоби у стилі мовлення 7. Тому висновок,зроблений російськими вченими, є певним свідчен-ням існуючої невизначеності поняття «публічнабібліотека», а відтак і розуміння сутності самогоявища.

Філософія розглядає поняття як думку, що«відображає в узагальненій формі предмети та яви-ща дійсності, зв'язки між ними через фіксацію за-гальних та с п е ц и ф і ч н и х ознак» 8. За висловомВ. С. Біблєра, поняття «не «цеглинка» думки, а її«будівля», її тотальність» }.

Наукове опрацювання поняття сприяє розв'язан-ню проблеми однозначності термінів та ч і г к о с і і упонятійному апараті будь-якої галуз і знань і томує важливим питанням Іеорії. Не менш важливе воноі для бібліотечної практики. Ч і т к о визначене і на-уково обгрунтоване поняття може стати ключем довтілення нових ідей, спрямованості дій, пошукуінноваційних рішень у р ізних сферах практичноїдіяльності.

Мета статті полягає в тому, щоб дослідившигенезис поняття «публічна бібліотека», сформулю-вати його дефініцію, обгрунтувавши істотні озна-ки. У постановці мети ми спиралися на тезу, щобудь-яке поняття невіддільне від конкретного часу,а «сутність предмета в її діалекі ико-матеріалістич-ному розумінні — це і є та межа, до якої дійшлоп і з н а н н я предмета наданому ступені» |и. Розвитокзнання про предмет (у нашому випадку-публічнубібліотеку) дозволяє глибше проникати в його суть,відкривати нові якості й властивості, що неминучевідображатиметься на змісті поняття.

Як відомо, дефініція є коротким визначеннямпоняття, що відображає істотні ознаки предмета чиявища. Ще в давні часи засновник теорії поняттяАристотель сформулював правила визначення, як іне втратили своєї актуальності. Наведемо деякі зних: дефініція повинна достатньо повно розкри-

родних Сковородинівських читань -X.: Прометей-Прес.2004.-С. 96.

^ Опенков М Ю Лабиринт н его карта: Библиотекакак модель культуры ' Библиотечное Д'БЛО. 2005. -№02 [26]. -С. 25.

" Гам же.

\ЦядюраГ Образність у термінології фізики елемен-Іарних частинок //Українська термінологія і сучасність:Зо. наук. пр.-К.:КНЕУ, 2001. -Вип. IV.-С. 167.

8 Философский энциклопедический словарь. - М.,1983. -С. 513.

''БнблерВ С Мышление как творчество. -М., 1975.-С. 160.

10 Войшвшіло Ь К Понятие как форма мышления:логико-гносеологический анализ. - М.: Изд-во МГУ,1989.-С. 120.

10 ISSN 1029-7200 Бібліотечний вісник. 2006 Лі'

Історія та еволюція поняття «публічна бібліотека»

вати суть того, що визначається, бути чіткою, зро-

зумілою; визначення має належати лише тому

об'єкту, який визначається (тобто не бути надто ши-роким) і бути істинним для усякого одиничного

предмета, який охоплюється цим поняттям (тобтоне бути надто вузьким); визначати будь-що потрібно

через більш відоме - найближчий рід та видову

відмінність.Оскільки в мові поняття позначається терміном,

цілком логічним є звернення до етимології й се-

мантики слів, що утворюють його.

Слово «публічний (а)» походить від слова «пуб-

ліка», лат. publicus (народний) - народ, люди. В

«Етимологічному словнику російської мови»

вміщено відомості про вживання його у 1704 р.

Ф. Прокоповичем і Петром І ". Це можна поясни-

ти тим, що у першій чверті XVIII сг. у Російській

імперії зростає увага до науки, освіти, друку, відбу-

вається її зближення з передовими країнами Єв-

ропи.

Тлумачний словник В. Даля, який вперше ви-

йшов з друку в 1863-1866 pp., дав таке роз"яснен-

ня слову «публічний»: «Всенародный, оглашенный,

явный, известный. Для публики, общества устро-енный, народный, общенародный, всенародный,

вселюдный» І2. Як бачимо, в його розкритті вико-

ристано мовні інтерпретації, зумовлені походжен-

ням слова. 1 хоча таке члумачення збереглося й на-

далі, послідовність (а значить і пріоритетність)

смислових акцентів змінилася.

Якщо в «Словнику української мови» (1977)

воно подавалося у двох значеннях: «1. Який відбу-вається в присутності публіки, людей; прилюдний.

2. Призначений для широкого відвідування, кори-

стування; громадський» п, то «Словник іншомов-

них слів» (1985) виводить на перше місце такі ха-

рактеристики: «відкритий, гласний; суспільний» '4.

Новітні довідкові видання перевагу у розкритті

змісту слова надали характеристикам відкритості,

гласності. Подібної точки зору дотримувалися йукладачі універсального англомовного словника

Вебстера (1996). У цьому виданні термін «public»

11 ФасмерМ. Этимологический словарь русского язы-ка: В 4 т. / Пер. с нем. - М: Прогресс, 1987. - Т. 3. -С. 399.

12 Даль В. Толковый словарь живого великорусскогоязыка: В 3 т. - 2-е изд., испр. - СПб.; М., 1882. - Т. 3. -С. 535.

13 Словник української мови / Ін-т мовознавстваім. О. О. Потебні АН УРСР. - К.: Наук, думка, 1977. -Т. 8. -С. 383.

14 Словник іншомовних слів. - 2-е вид. - К.: Головнаредакція УРЕ, 1985. - С. 696.

тлумачиться як відкритий, явний, видимий; суспіль-ний |5.

Ці зміни можна пояснити тим, що на слово див-

ляться ие лише як на лексичну одиницю. Його вва-

жають «ідеальною формою висловлення й прояву

суті, що рухається, плином будь-якого реальногопроцесу в будь-якому напрямі і у будь-якій сфері

дійсності» 16. Для суспільства, яке стверджує себе

як демократичне, надзвичайно важливим смислом

слова «публічний (а)» є відкритість, гласність, про-зорість.

Отже проведене вивчення дозволяє говорити про

таке тлумачення терміна: відкритий, гласний, ви-

димий; призначений для широкого відвідування,користування; суспільний, громадський.

Слово «бібліотека» походить від грецького

«bibliotheke» - книгосховище. Аналіз його ево-

люції, здійснений бібліотекознавцем Ю. М. Сто-

ляровим, показав, що в різні періоди історії воновживалося у різному значенні п.

У сучасних галузевих і суміжногалузевич лек-сикографічних джерелах усталеним є погляд на

термін «бібліотека» як заклад, що організовує збір,

зберігання, суспільне користування творами дру-

ку та іншими документами, приміщення, в якомувін знаходиться, приватне зібрання документів,

назву серій книг. У «Словнику книгознавчих

термінів» (2003) додано ще одне його значення -«організована сукупність машинних програм» і 8.

Це підтверджує думку, що з часом збагачуєтьсязміст поняття. В нашому дослідженні, згідно ст. 1

Закону України «Про внесення змін до Закону Ук-

раїни «Про бібліотеку і бібліотечну справу» (2000),ми розглядаємо бібліотеку як інформаційний, куль-

турний, освітній заклад.

Як свідчать історичні джерела, словосполучен-

ня «публічна бібліотека» з'явилося в Росії в першій

чверті XVI11 ст. У цей період 1 Іетру 1 подаються на

розгляд проекти організації науки та освіти в дер-

жаві. Серед них були представлені два проекти

Ф. Салтикова (1712, 1714), де вперше пропонува-лося відкрити публічні бібліотеки в усіх губерніях

Росії, а також книгозбірні у новостворених навчаль-

них закладах - академіях-гімназіях.

15 Webster's new universal unabridged Dictionary. - NewYork: Barnes and Noble books, 1996. - P. 1562.

16 Владлен В К. Развитие: Новый опыт натурфило-софии: Эссе. - К.: Логос, 2005. - С. 182.

17 Столяров Ю. Н. У нашей науки есть особые функ-ции // Библиотека. - 1998. - № 10. - С. 40-41.

18 Словник книгознавчих термінів / В. Я. Буран,В. М. Медведева, Г. 1. Ковальчук, М. I. Сенченко. - К.:Тов. «Видавництво Аратта», 2003. - С. 25.

ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1. 11

Питання бібліотекознавства

У звіті Петру 1 про відрядження до країн Захід-

ної Європи, підготовленим у 1722 р. німецьким

ученим І.-Д. Шумахером, було написано: «... к биб-

лиотекам принадлежит, и оныя суть или публич-

ныя или приватныя...» '9. Закріпленню слова «пуб-

лічна» у суспільній свідомості сприяло введення

його в назву Імператорської бібліотеки, заснованої

в Санкт-Петербурзі декретом Катерини II (1795) і

відкритої для відвідування з 1814 p., утворення

впродовж XIX ст. мережі публічних бібліотек у

губернських і повітових містах Російської імперії,

поява в російській енциклопедичній літературі ста-

тей, присвячених публічним бібліотекам країн За-

хідної Європи та США, тощо.

Визначення поняття публічної бібліотеки в ро-

сійських довідкових виданнях з'явилося у др>гій

половині XIX ст. і подавалося як похідне від родо-

вого поня Ітя «бібліотека». Так, у «Большой Энцик-

лопедии» (1896) зазначалося: «Библіотека (греч.).

MfecTo храненія, а затт>мъ и значительныя собранія

книгъ... Различаются Б., находящіяся во владьніи

часгныхъ лицъ (частныя библіотеки) и предназна-

чениыя для общаю пользованія (публичный биб-

ліо'Іеки)» :о. Деякі уточнення стосовно впорядку-

вання книжкових зібрань га їхнього призначення

були зроблені в Енциклопедичному словник} братів

Гранат: «Въ настоящее время Б. называется раз-

міщенное въ определенномь порядки собраніе

книгъ, назначенныхъ для общественнаго или част-

наго пользованія» 2 1 .

В основ) наведених вище визначень було покла-

дено єдину ознаку- призначення бібліотеки. І хоча

вона відповідала семантиці слова «публічний», її

смислове значення було надто узагальненим. Це

поняття могло поширюватися на будь-яку бібліо-

теку, засновану для загального/суспільного корис-

тування. Тому виникла необхідність конкретизувати

його зміст, звернувшись до окремих подій, пов'я-

заних із втіленням ідеї публічності бібліотеки на

теренах Російської імперії.

| С 'Цитза: Столяров Ю И. Опыт классифицированиябиблиотек по лоїическим и системным основаним ''Столяров Ю. Н. Библиотековедение. Избранное. 1960-2000 годы/РГБ.-М.: Пашков дом, 2001. - С. 195.

:" Большая ЗнциклоІІедія. Словарь общедоступныхсведений по всем отраслям знаний: В 20 І. - СПб.: Биб-ліографический Институть (Мейеръ) въ ЛейпцигЪ иBtent Книгоиздательского Т-ва Просвещеніе, 1896. -Т. 3. С. 196.

21 Энциклопедический словарь русского библиогра-фического института Гранат. - 13-е стереотип, изд. - М.:Редакция русского библиографического института Гра-нат.-[ Б. г.].-Т. 5.-С. 552.

Первісне Імператорська Публічна бібліотека

призначалася «для употребления вс%хъ и каждаго».

З 1843 p. цей задум втілився у життя - її двері що-

денно були відкриті для відвідувачів. На думку су-

часників, за ступенем доступності вона займала

одне з перших місць в Європі - до занять у чи-

тальній залі допускалися всі бажаючі і без додат-

кових формальностей22. Певні обмеження були вве-

дені у 1907 p.: вхідний квиток видавався за наяв-

ності паспорта, не дозволялося відвідувати кни-

гозбірню особам віком до 18 років, учням середніх

і початкових навчальних закладів, а також тим, хто

ніде не вчився.

Не можна не сказати про те, що доцільність ство-

рення мережі публічних бібліотек у губернських і

повітових містах Росії обґрунтовувалася необхід-

ністю долучити місцеве населення до книги й жур-

налу, створенням умов для просвітницької діяль-

ності, проведення зустрічей, обговорення питань,

пов'язаних із розвитком освіти, промисловості,

вивченням рідного краю. На відкритті Вятської

публічної бібліотеки (1838) О. Герцен висловив

д\мку, яка в концентрованій формі увібрала в себе

її суть: «11}блічна бібліотека - це відкритий стіл

ідей, за який запрошено кожного, за яким кожен

знайде ту їмо; яку шукає...» 23. У той же час розу-

м і н н я т е р м і н а «публічна» в російському су-

спільстві, генетичне пов'язаного зі словами «пуб-

ліка», «народ», мало свою специфіку.

У дореволюційній Росії у довідкових виданнях

поширеним було таке роз'яснення слова «публіка»:

«Публика (лат. publicus) собственно народъ, хотя

теперь и придается это слово боліє образованно-

му или зажиточному классу» 24. А слово «народ»

тлумачилося не тільки як люд, що народився на

певній території, безліч людей, натовп, а й у більш

вузькому - «чернь, простолюдье, низшія податныя

сословія» 25. До них відносили селян, міщан, робіт-

22 Дерунов К. Н. Типичные черты в эволюции рус-ских центральных государственных книгохранилищ: ОІ-дельный оттиск из журнала «Библиографические изве-стия», 1925, № 1—4 /7 Рус. библиогр. об-во при Москов-ском ун-те. - М., 1926. - С. 20.

23 Цит. за: ХавкинаЛ Б. Руководство для небольшихъбибліотек. Съ рисунками, образцами бланковъ и алфа-витнымъ указателемъ. - М.: Типогр. Т-ва И. Д. Сытина,1 9 1 1 . - С. 9.

24 Настольный словарь для справокъ по всъмъ отрас-лямъ знанія: В III т. - СПб.: Изд-во Ф Толля, 1864. -Т. III. - С. 235; Русский энциклопедический словарь. -СПб., 1876. -Т. IV.-С. 636.

25 Даль В. Толковый словарь живого великорусскогоязыка: В Зт.-2-е изд.-СПб.; М., 1882. -Т. 2.- С. 461.

12 ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1

Історія та еволюція поняття «публічна бібліотека»

ників та Інші прошарки населення, які мали низь-

кий соціальний статус, початковий рівень освіти,

або не мали її взагалі. Саме для них було утворено

окрему мережу народних бібліотек із власними

функціями, особливим складом книжкового фон-

ду, методами бібліотечної роботи тощо. З перших

років радянської влади поняття «народ» було пе-

ренесене на суспільство в цілому.Отже, суспільне призначення, як визначальну

ознаку поняття публічної бібліотеки, можна пояс-

нити через доступність бібліотеки для всіх бажа-

ючих, різноманітність бібліотечного фонду, зоріє-

нтованість на освіту, організацію спілкування, про-

світницьку роботу серед місцевого населення. Од-нак реалії тогочасного життя, досліджені в працях

українських учених 26, не дозволили їй повною

мірою виявити свою сутність.У лексикографічних джерелах радянського пе-

ріоду в зміст терміна були внесені роз'яснення у

розгорнутій формі. Приміром, в енциклопедіях було

подано такі визначення: «Публічні бібліотеки -

загальнодоступні бібліотеки, призначені для обслу-

говування широких верств населення... Вони ма-

ють універсальний склад книг, знаходяться на дер-

жавном) бюджеті... обслуговують культурні потре-

би суспільства»2 7; «Сучасна публічна (масова) біб-

ліотека. Ідо склалася в умовах Радянської держа-

ви, мас такі ознаки: універсальний фонд, орієнта-

ція на різні читацькі групи, активна пропаганда

літератури, керівництво читанням ... з метою ко-

муністичного виховання і підвищення культурно-

освітнього рівня народу» 28. Галузеві й суміжнога-лузеві видання, по суті, наслідували ці тлумачення

у різному обсязі, що свідчило про усталеність по-

гляду радянського суспільства й бібліотечної

спільноти на саме явище й поняття, яким воно по-

значалося.

Певні зміни у його визначенні сталися у пост-

радянський період.

У державному стандарті України «Інформація

26 Волинець А А. Становлення та розвиток мережіпублічних бібліотек України (XIX - поч. XX ст.): Авто-реф. дис.... канд. іст. наук. - К., 1998. - 17 с.; Ашаренко-ва Н. Г. Становления та розвиток публічних бібліотек вУкраїні та США (XIX - поч. XX ст.) // Україна XX ст.:кульг/pa, ідеологія, політика: 36. ст. ' Ін-т історії Украї-ни ПАН України. - К., 2002. - Вип. 6. - С. 61-74; Боро-діна Г Г. Мережа бібліотек півдня України: Формуван-ня та тенденції розвитку: Автореф. дис.... канд. іст. наук.-К., 2003.- 20с.

27 БСЭ. - 2-е вид. - М., 1955. - Т. 35. - С. 279.28 УРЕ. -- 2-е вид. - К.: Гол. ред. УРЕ, 1983. - Т. 9. -

С. 190.

та документація. Базові поняття. Терміни та ви-

значення» публічна бібліотека розглядалася як «за-

гальнодоступна універсальна бібліотека, що обслу-говує широкі кола користувачів» 29. Нові характе-

ристики з'явилися у термінологічному словнику

«Библиотечное дело», в якому подавалося подвійне

значення терміна: «1. Загальнодоступна бібліотека,

що надає право користування кожному громадяни-ну і безкоштовно здійснює основні види бібліотеч-

ного обслуговування. 2. Бібліотека, що обслуговує

всі верстви населення і задовольняє їхні загально-

освітні, професійні та культурні потреби» 30.

У Модельному бібліотечному кодексі, прийня-

тому Міжпарламентською асамблеєю держав-учас-

ників СНД (1998), це поняття було представлено у

такому тлумаченні: «Публічна бібліотека є універ-

сальною загальнодоступною бібліотекою, яка без-

оплатно задовольняє основні бібліотечні потреби

громадян, і орієнтується переважно на потреби

жителів території місцевого самоврядування (се-

лища, району, міста)» 31. Тобто, порівняно з попе-

редніми, у дефініцію було введено додаткову ха-

рактеристику - орієнтованість на потреби місце-

вої спільноти. Вона визнавалася важливою і у но-

вому Міжнародному стандарті з бібліотечної ста-тистики (2003). У ньому зазначалося, що публічна

бібліотека, як загальнодоступна, обслуговує гро-

мадський загал певної адміністративно-територі-

альної одиниці 3 2.

Отже, у наведених визначеннях є спільні й

відмінні риси. Для зручності аналізу згрупуємо їх

у певній послідовності. Публічна бібліотека: 1) за-

гальнодоступна (обслуговує усі верстви населен-

ня); 2) універсальна; 3) безоплатно здійснює ос-

новні види бібліотечного обслуговування (задо-

вольняє основні бібліотечні потреби); 4) задоволь-

няє загальноосвітні, професійні, культурні потре-

би; 5) обслуговує широкі кола користувачів (усі

верстви населення, громадян); 6) орієнтується пе-

реважно на потреби жителів території місцевого

самоврядування (громадський загал певної адмі-

ністративно-територіальної одиниці).

29 ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Ба-зові поняття. Терміни та визначення. Введ. з 01.01.95. -К.: Держстандарт, 1994. -С. 20.

30 Библиотечное дело. Терминологический словарь 'РГБ. - 3-е изд. перераб и доп. - М., 1997. - С. 98.

31 Информационный бюллетень Российской библио-течной ассоциации. - 1999. - № 4. - С. 143.

32 Поточний архів відділу наукового аналізу та роз-витку бібліотечної справи НПБ України. - Міжнарод-ний стандарт. Інформація та документація - Міжнарод-на бібліотечна статистика. ISO 2789. - 2003. - С. 3.

fSSN 1029-7200. Бібліотечний вісник 2006 Ж» 13

Питання бібліотекознавства

Спільною рисою, яка прослідковується як смис-лова константа усіх дефініцій, є загальнодо-ступність. Це дозволяє вважати її істотною озна-кою поняття «публічна бібліотека». Однак, зміст їїпотребує уточнення.

Слово «загальнодоступний» означає доступнийдля всіх за ціною, за можливостями користування;доступний, нетаємний, відкритий, той, що дає будь-кому в ільний доступ ". Семантика слова показує,що, по-перше, використання його не потребує до-даткових роз'яснень (приміром широкі кола кори-стувачів, усі верстви населення), а по-друге - до-ступність для всіх не є тотожною доступності длякористувачів, тобто тих, хто вже звертається допослуг книгозбірні.

Упродовж тривалої історії вітчизняної публіч-ної бібліотеки задекларована загальнодоступністьпоступово перетворювалася на аморфну категорію- присутню де-юре і відсутню де-факто. Для того,щоб надати їй реальності у визначення вносилипояснення.

Загальнодоступність на даному історичномуетапі потрібно розуміти, на нашу думку, як забез-печення рівних можливостей (створення надійнихумов, реальне виконання) у користуванні публіч-ною бібліотекою кожній людині незалежно від їївіку, національності, віросповідання, соціальногостатусу, рівня освіти, економічного, фізичного ста-ну. Саме на р і в н и й доступ всіх людей до послугпублічної бібліотеки зроблено акцент у докумен-тах міжнародного рівня, якими керується сьогоднісвітове бібліотечне співтовариство 3\

Рівність можливостей стверджує в суспільнійпрактиці демократичне право кожного на отриман-ня бібліотечних послуг у традиційних і нових ви-дах, формах, увагу до його потреб, інтересів, очі-кувань, повагу до індивідуальності.

Для того, щоб це стало дійсністю, сфера діяль-ності публічної бібліотеки повинна обмежуватисятериторіальне. 1 це не є обов'язковим елементом увизначенні поняття, як і ознака універсальності її

фонду. Це - необхідні умови для створення рівнихможливостей в отриманні бібліотечних послуглюдьми, які мешкають у певній місцевості. Крімцього, це є її обов'язком, оскільки вона утримуєтьсяза рахунок регіонального чи місцевого бюджетів,а всі інші джерела фінансування є додатковим доосновного. Мабуть тому на цю особливість зроб-лено наголос у «Керівництві 1ФЛА/ЮНЕСКО»(2001): «Публічна бібліотека - це служба, що зна-ходиться у конкретній місцевості, задовольняє по-треби конкретної місцевої громади і діє в умовахжиття такої громади» 35.

Таким чином, дослідження історії поняття «пуб-лічна бібліотека», узагальнення та аналіз його істот-них ознак, осмислення динаміки їх змін дозволя-ють запропонувати такс визначення: «Публічна біб-ліотека - бібліотека, що забезпечує рівні можли-вості доступу до інформації, знань, культурнихцінностей усім верствам населення».

У ході опрацювання поняття ми спиралися наодин із основних законів логіки - всяка істиннадумка 'повинна бути обґрунтованою. Тому вдефініції поняття були враховані такі моменти: тер-міноодиниця «публічний» відповідає його сучас-ному смисловому значенню; визначення здійсне-но Через НаЙблИЖЧИЙ рід (бібліотеку) І ВИДОВ}'відмінність об'єкта (загальнодоступність); сутністьпублічної бібліотеки вказує на її призначення всуспільстві (забезпечення рівних можливостей до-ступу до інформації, знань, культурних цінностей);розвиток знання про предмет збагачує зміст поняття(відкритість для всіх верств населення без будь-яких обмежень).

Отже, еволюція поняття публічної бібліотекизумовлена послідовними визначеннями її як за-кладу для загального/суспільного користування, за-гальнодоступної бібліотеки, такої, що забезпечуєрівні можливості доступу до інформації, знань,культурних цінностей усім верствам населення.

" Ожегов С. И. Словарь русского языка. - 3-е изд. -М.: Сов. энциклопедия, 1964. - С. 427; Даль В. И. Тол-ковый словарь живого великорусского языка. - М.: Го-сиздат иностранных и нац. словарей, 1956. - Т. 1. -С. 480.

3 4 Див.: Информационно-библиотечная сфера: меж-дународные акты и рекомендации: Сб. справочно-нор-мативных и рекомендательных материалов. - М.: Либе-рия, 2001.-С. 38, 56.

" Руководство ИФЛА/ЮНЕСКО по развитию служ-бы публичных библиотек / МФБА. - СПб.: Изд-во РЫБ,2001. - С. 12.

14 fSSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник. 2006. № І

УДК 021.8(477)

Ганна ШЕМАЄВА,

доцент Харківської державної академії культури,віце-президент Асоціації сучасних інформаційно-бібліотечних технологій, канд. іст. наук

Проектний менеджмент

у галузі інформаційно-бібліотечної діяльності

Висвітлюється досвід проектної діяльності бібліотек м. Харкова з 1994 р. за підтримки Асоціації сучасних інформаційно-бібліотєчних технологій, визначаються напрями реалізації проектної діяльності в інформаційно-бібліотечній сфері за інформа-ційно-технологічним, організаційно-функціональним, соціально-калровим. економіко-правовим, методичио-науковим та інтег-раційним спрямуванням.

К л ю ч о в і с л о в а: бібліотечна справа, інформаційні технології, проект, інтернет-рссурси, бібліотека.

С ьоІ одення діяльності бібліотек відзначаєть-

ся посиленням тенденцій пошуку та освоен-

ия нових напрямів роботи, одним із пріо-

ритетів якої с впровадження сучасних інформа-ційно-бібліотечних технологій, котрі сприяють

принципово новому рівню одержання та узагаль-

нення знань. Упровадження сучасних інформацій-

них технологій у бібліотеках різних систем та

відомств висуває на перший план обґрунтованість

та правильність приймання рішень. Тому особли-

вого значення в інформаційно-бібліогечній діяль-

ності набуває проектний менеджмент, тобто підго-

товка (планування), організація, мотивація та управ-

ління проектами.

У багатьох публікаціях проектна діяльність ха-

рактеризується як засіб реорганізації та модерні-

зації бібліотечної роботи, як пошук можливостей

взаємодії з партнерами, владними структурами,

громадськістю. Проблемам проектного менеджмен-

ту у бібліотечній діяльності присвячені праці

Н. В. Жадько, Є. Ю. Качанової, В. К. Клюева,

В. К. Скнарь і І. О. Шевченко та інших. Як зазна-

чає Н. В. Жадько, проект - це поєднання послідов-

них, цілеспрямованих дій з метою досягнення ре-

зультатів в умовах обмеження часу і коштів [3]. Ав-

тори [3; 4] відзначають, що проектна робота вклю-

чає чотири етапи: розробка концепції проекту; пла-

нування проекту та оформлення проектної доку-

ментації; управління, контроль та регулювання

робіт за проектом; завершення, аналіз ефективності

та оформлення звітної документації. Проте досвід

свідчить, що проектна робота в інформаційно-

бібліотечній сфері, як правило, включає не чоти-

ри, а більше етапів. Перш за все важливим етапом

є підготовка персоналу бібліотеки до участі в реа-

лізації проекту, тобто забезпечення позитивного

відношення бібліотечних працівників до нововве-

день, створення творчої атмосфери для успішного

виконання завдань проекту. Не менш важливим с

етап розповсюдження результатів проекту та його

подальший розвиток.

Проектну діяльність як передумову інновацій-

ного розвитку бібліотек розглядають фахівці Дер-

жавної академії керівних кадрів культури та мис-

тецтв [6]. Ними було започатковано вивчення біб-

ліотекарями України вимог до проектних програм,

їх структури, змісту тощо.

Досвід використання проектного менеджменту

свідчить, що успіх реалізації проектів значною

мірою зумовлений організацією управління. Управ-

ління проектом - це комплекс дій та заходів, по-

в'язаних із перевіркою рівня реалізації проектної

діяльності, тобто оцінки рівня виконання завдань

проекту, виявлення відхилень, збоїв, недоліків та

причин їх виникнення з метою подолання склад-

них організаційних проблем. Не менш важливим

при цьому є ефективне функціонування інформа-

ційно-управлінської системи контролю - формалі-

зованої системи підготовки інформації, необхідної

для прийняття управлінських рішень щодо реалі-

зації проекту. В сучасних умовах така система має

ґрунтуватися на використанні сучасної комп'ютер-

ної техніки, технологій, що сприяє: оцінюванню

інформаційної бази проекту; аналізу виконаних

завдань! Іроекту; встановленню ефективного взаєм-

ного обміну інформацією між партнерами.

Особлива роль у проектному менеджменті на-

лежить комунікативним навичкам, обміну інфор-

мацією між виконавцями та менеджерами проек-

ту, тобто організація комунікацій. Забезпечення

злагодженої роботи всіх учасників підготовки та

реалізації проектної діяльності, необхідних кон-

тактів із зовнішнім середовищем вимагає своєчас-

ного передавання, одержання та аналізу інформації.

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1 15

Питання бібліотекознавства

Том}1 в умовах упровадження проектної діяльності інайпоширенішими засобами комунікацій стають:електронна пошта, телеконференції, Mailing List.Зазначені засоби сприяють як пошуку потенційнихпартнерів, спонсорів, так і обміну інформацією.

Активне застосування проектного менеджмен-ту в інформаційно-бібліотечній діяльності розпо-чалося в середині 90-х років XX століття. Україн-ськими бібліотеками різних-систем та відомствреалізовано та реалізується значна кількість про-ектів різного спрямування. В основному проектнадіяльність бібліотек спрямована на комп'ютериза-цію та автоматизацію бібліотечних процесів, орга-нізацію доступу до ресурсів інтернету, створенняпорталів.

Значний вклад у розвиток проектної діяльностібібліотек Харківщини здійснює Асоціація сучас-них інформаційно-бібліотечних технологій(АСІБТ), яка була заснована як громадська органі-зація у ] 992 р. з ініціативи Харківського бібліотеч-ного товариства та провідних фахівців у галузібібліотечної справи і інформаційних технологій.

Харківськими бібліотеками протягом 1994-2004 pp.реалізовано близько ЗО проектів різного спряму-вання. Більшість із них виконано за участю чи присприянні АСІБТ:

1994-1996 pp. - ряд проектів, направлених на про-ведення стажування фахівців-членів АСІБТ у про-відних інформаційно-бібліотечних центрах Європита США та організацію циклу міжнародних семінаріву Харкові (при фінансовій підтримці Міжнароднихфондів «Відродження», Євразія, IREX):

1995 р. - проект створення Учбово-методично-го центру АСІБТ на базі ХДАК та ряд проектів,спрямованих на впровадження автоматизованоїінформаційно-бібліотечної системи у науковійбібліотеці Харківського національного університе-ту (ХНУ) ім. В. Каразіна, в Інституті експеримен-І альної і клінічної ветеринарної медицини (ІЕКВМ)та інших закладах (гранти фонду «Відродження»);

1996-1997 pp. - проект створення Центру на-уково-гуманітарної інформації Харківського гума-нітарного інституту «Народна українська академія»та організація Наукового інформаційно-бібліотеч-ного центру ІЕКВМ на базі наукової бібліотеки здоступом до інтернету (фінансова підтримка фон-ду «Відродження»);

1998-1999 pp. -започатковано реалізацію про-ектів щодо створення зведених каталогів: електрон-ного каталогу на засадах інформаційно-бібліотеч-ної системи «Лібер-медіа» (бібліотеками ХНУім. В. Каразіна, Української інженерно-педагогічноїакадемії, Національного фармацевтичного універ-

16

ситету) та зведеного електронного каталогу періо-дичних видань під керівництвом Харківської дер-жавної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка табібліотеки Харківського національного універси-тету радіоелектроніки;

2000 р. - проект організації інтернет-зали уХарківській обласній державній науковій бібліо-теці (за фінансової підтримки Посольства США);

2001 -2004 pp. - Спільний європейський проектТемпус/Тасіс «Реформи ветеринарної освіти у Хар-кові, Україна» на базі Харківської державної зоо-ветеринарної академії (ХДЗВА). Реалізація проек-ту була спрямована на:

І адаптацію робочих програм до європейськогорівня та моделювання нових навчальних про-грам;І орі анізацію практичної підготовки студентівз урахуванням отриманих знань у провідних уні-верситетах Європи;І організацію доступу до ініернет-ресурсів;І упровадженню дистанційних і мультимедій-них форм і методів навчання;І перепідготовку викладацького складу;І створення науково-методичного Інформацій-но-бібліотечного центру, який об'єднав бібліо-теку, відділ сучасних інформаційно-бібліогеч-них технологій, редакційно-видавничий відділ•та патентну службу.Такому об'єднанню передувала робота, прове-

дена спільно з колегами з Німеччини щодо органі-заційно-технологічного аналізу роботи підрозділівбібліотеки і інформаційних відділів; вивченняінформаційних потреб студентів, науковців, про-фесорсько-викладацького складу; дослідження зов-нішнього середовища (можливостей та ризиків);аналіз автоматизованих інформаційно-бібліотечнихсистем, які використовуються у бібліотеках м. Хар-кова.

У результаті д о с л і д ж е н н я були в и я в л е н іпротиріччя та недоліки в діяльності бібліотеки тавідділів, уточнені структурні підрозділи бібліоте-ки і відділів як інформаційно-комунікативної сис-теми; визначені основні шляхи подальшої взаємодіїбібліотек аграрного профілю Харкова з зарубіжни-ми бібліотеками та перспективи створення корпо-ративної системи бібліотек галузі. Основною ме-тою інформаційно-бібліотечного центру ХДЗВА єсприяння підготовці фахівців нової формації, здат-ної одержувати та використовувати знання в умо-вах інформатизації суспільства.

Значним досягненням реалізації проектів с ав-томатизація бібліотечно-бібліографічних процесів,підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу

ISSN 1029- 7200 Бібліотечний вісник. 2006. № 1

Проектний менеджмент у галузі інформаційно-бібліотечної діяльності

шляхом організації та участі у семінарах та стажу-ваннях, визначення концептуальних засад та зав-дань щодо створення корпоративної систем и інфор-маційних ресурсів, які були розглянуті на міжна-родній конференції керівних кадрів бібліотек аг-рарних вищих навчальних закладів I-IV рівнів ак-редитації 4-6 червня 2003 р. У результаті роботиконференції були запропоновані основні рекомен-дації та етапи створення корпоративної системи:

I етап - 2003-2004 pp.: обговорення та затвер-дження «Положення про консорціум бібліотек аг-раних ВНЗ»; розробка та підписання угод та домов-леностей щодо розподілу функцій; упровадженнякорпоративної обробки періодичних та відомчихвидань.

II егап - 2005 p.: упровадження корпоративноїкаталогізації нових надходжень; ретроконверсіякаталогів; формування аграрного депозитарію елек-тронних документів.

III етап - 2006-2008 pp.: формування комплек-су тематичних та предметних баз даних з рефера-тивною, фактографічною та оглядово-аналітичноюінформацією; електронна доставка документів;взаємодія бібліотек України з європейськими ко-легами па базі списку розсилки VETLIB_L га шля-хом участі у міжнародних конференціях.

У 2005 р. з ініціативи президента АСШ'Г В. О. Іль-І анасвої стартував проект «Корпоративна мережам і с ь к и х масових бібліотек м. Харкова 2005—2006 pp.» за сприянням та при фінансовій підтримціХарківського міського управління культури. Про-ект є логічним продовженням робіт щодо впрова-дження сучасних бібліотечно-інформаційних тех-нологій у публічних бібліотеках м. Харкова, запо-чаткованих у 2004 р. в рамках програми модерні-зації публічних бібліотек Дзержинського районум. Харкова. В основу концепції Програми булипокладені рекомендаційні документи ГФЛА таЮНЕСКО для публічних бібліотек, досвід украї-нських та зарубіжних бібліотек, а також науково-практичні розробки факультету бібліотекознавствата інформатики ХДАК і АСІБ'Г. Основна мета Кор-поративної бібліотечної мережі (КБМ) - забезпе-чення повноти, оперативності та номенклатурипослуг бібліотечно-інформаційного обслуговуван-ня мешканців м. Харкова, а також їїадміністратив-но-керівних органів, організацій через надання їмоб'єднаних інформаційних ресурсів корпоративноїмережі публічних бібліотек. До складу Корпора-тивної бібліотечної мережі входять десять цент-ральних міських бібліотек. Основними завдання-ми корпорації є: формування корпоративного зве-деного електронного каталогу книг та спільногоISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1

електронного каталогу періодичних видань, кор-поративного аналітичного електронного каталогустатей на основі єдиного комунікативного форма-ту і протоколу Z 39.50 для обміну бібліографічноїінформації між учасниками мережі та із зовнішні-ми партнерами; організація на основі використан-ня корпоративних електронних ресурсів системиелектронної доставки документів; формуванняцифрових колекцій на базі сучасних принципів ітехнологій та забезпечення доступу до них.

У рамках реалізації проекту кожна з бібліотек-учасниць одержить комп'ютерне обладнання, до-ступ до інтернет-технологій та інформаційно-бібліо-течну систему АБСОТЕК (фірма Лібер-медіа) дляавтоматизації бібліотечно-бібліографічних про-цесів. Такому вибору передував глибокий аналізтаких програм: 1RBIS, ALEPH, УФД/Бібліотека,Liber-Media, авторських розробок харківськихфахівців. Порівняльна характеристика щодо інфор-маційного, лінгвістичного, програмного і техніч-ного забезпечення детально розглядалася разом ізчленами АСІБ'Г як з бібліотекознавчої точки зору,так і з інформаційно-технологічної. Наявність у си-стемі можливості обміну бібліографічною інформа-цією вбудованого протоколу Z39.50, веб-інтерфей-су робить АБСОТЕК бездоганним інструментом длявтілення у життя ідеології міжбібліотечного корпо-ративного поповнення та пошуку інформації.

В умовах проектної діяльності особливої акту-альності набуває підготовка та перепідготовкабібліотечних фахівців, здатних здійснювати управ-ління проектами. Тому керівникам бібліогечно-інформаційних закладів та бібліотечним фахівцямукрай важливо мати навички та знання процесу уп-равління проектами, процедури системного аналі-зу, методів планування, мотивування і контролю-вання, правильної оцінки факторів, які відіграютьнайважливішу роль у конкретній ситуації, засто-сування прийомів проектного менеджменту.

Проблемами підвищення кваліфікації праців-ників бібліотек переймаються у ХДАК, де розроб-лений спецкурс «Основи проектування бібліотеч-но-інформаційних систем та організацій». Метакурсу - формування знань та навичок бібліотечно-го фахівця щодо планування, організації, мотиваціїта впровадження проектної діяльності у бібліоте-ках як основа управління і організації змін у бібліо-теках. Вирішується питання організації перепідго-товки бібліотечних фахівців міста Асоціацією су-часних інформаційно-бібліотечних технологійспільно з Державною академією керівних кадрівкультури та мистецтв.

Розглянутий досвід проектної діяльності бібліо-

17

Питання бібліотекознавства

тек Харківського регіону свідчить, що інноваційні

зміни, які виступають результатом застосування

проектного менеджменту, відбуваються в усіх на-

прямах бібліотечно-інформаційної роботи. І Іроек-

ти, які сьогодні реалізуються у бібліотеках, різні

як за масштабами, за змістом, так і спрямуванням.

Основними напрямами є такі:

1. Інформаційно-технологічний:

— створення власних електронних продуктів:

електронні каталоги, бази та банки даних, елек-

тронні рубрикатори, тезауруси, електронні

бібліотеки тощо;

- надання сучасних послуг: доступ до елект-

ронних каталогів і баз даних, ресурсів інтерне-

ту, електронна доставка документів:

- розробка пошукових стратегій;

- комплексне вивчення та прогнозування рин-

ку інформаційних продуктів і послуг;

- захист інформації при збереженні ефекіив-

нос'І і доступу тощо.

2. Організаційно-функціональний:

- створення нових структурних підрозділів у

бібліотеках (відділів, секторів, служб);

- оновлення традиційних функцій структурних

підрозділів бібліотек;

- застосування сучасних засобів та методів

комунікацій бібліотеки (канали та засоби рек-

лами, publicity, p u b l i c relation, методи фандрей-

зингу);

- трансформація бібліотек в інформаційно-

бібліотечні центри.

3. Соціально-кадровий:

- упровадження нових форм управління пер-

соналом (формування команд, створення умов

кар'єрного росгу, профілактика конфліктів тощо);

- організація підвищення кваліфікації співро-

бітників бібліотек;

- розширення професійних комунікацій (орга-

нізація конференцій, семінарів, зборів, телекон-

ференцій, Mailing List, професійних свят тощо).

4. Економіко-иравовий:- формування економічної політики бібліогеки;

— впровадження правових а с п е к т і в захисту

виробників та розповсюджувачів інформаційних

продуктів ч а послуг;

- участь у розробці принципів бібліотечного

законодавства;

- впровадження нових інформаційних стан-

дартів і правил;

- впровадження сучасних засобів та методів

захисту інформації тощо.

5. Методично-науковий:

- виділення пріоритетних напрямів діяльності

бібліотек;

- організація науково-дослідної роботи, спря-

мованої на комплексне використанння форм і

методів дослідницької праці;

- проведення самостійних аналітичних, науко-

во-дослідних розробок;

- організація інноваційних відношень та кому-

нікацій.

6. Інтеграційний:

- створення консорціумів, корпоративних

бібліотечних об'єднань;

- участь у реалізації спільних європейських та

інших міжнародних проектів;

- організація порталів;

- створення професійних товариств, асоціацій;

- упровадження форм і методів міжнародного

співробітництва.

Таким чином, можна стверджувати, що проект-

на діяльність в інформаційпо-бібліо'І енній сфері

потребує системної й узгодженої програмної прак-

тики та об'єднаних зусиль практиків і науковців.

Оволодіння принципами, функціями, технологія-

ми проектного менеджменту с однією з умов при-

скорення перетворень у бібліотеках, їхнього роз-

витку та інтеграції у світовий інформаційний

простір.

Література1. БеркутоваЛ С Публичная библиотека: иннова-

ционные изменения // Информ. Бюллетень РБА. - 2003.-№25.-С. 62-64.

2. Цригаи.10 В Г Основы управления библиотекойвысшего учебного заведения / В. Г. Дритайло, Е. В. Ба-шун, В. Н. Волынец. - К.: Полшехника, 2001. -390 с.

3. Жадъко Н. В Проектное развитие библиотек. -М.: Елена, 2000. - 96 с.

4. Качанова Е. Ю. Инновации в библиотеках. - СПб..Профессия, 2003. -318с.

5. Кчюев В. К, Суворова В М. Благотворительнаяресурсная поддержка библиотеки: Науч.-практ. пособие.

М., 2003.- 80с.6. Скнарь В., Шевченко І Проектна діяльність як

передумова інноваційного розвитку V Вісн. Кн. палати.-2003,-№4.- С. 24.

7. ШемаеваА. В. Информационное обеспечение ре-формирования аграрного образования // Девятая меж-дунар. науч. конф. «Библиотечное дело-2004: Всеобщаядоступность и н ф о р м а ц и и » : М а т е р и а л ы . - М.:МГУКИ, 2004.-С. 65.

8. Шемасва Г В., Гончаров С. В, Приходько Т. НДо проблеми створення корпоративної регіональноїмережі II Інформаційні ресурси та їх використання вагропромисловому виробництві: 36. наук, праць Ін-т>аграрної економіки. - К., 2000.-№ 2. -С. 177-180.

18 ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник 2006 № 1

•' /:<-,/і-!//J, «У/л--У/' /

УДК 016:63:088:002.5/.6(091)

Віктор ВЕРГУНОВ,

директор Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук,д-р с.-І. наук, професор

Історія і сьогодення

національної сільськогосподарської бібліографії

У сіагп висвнлсно проблеми створення нацюна Іьної сільськоїосіюдарської бібліографії як форми відображення баїаго-вікової пам'ян народу засобу обміну й збагачення досягнень йою к>лы>ри. науки. Інформаційною забезпечення аграрноїгалузі У к р а ї н и

К ГІ ю н о в і е І о в а бібтюі рафія, n a m o i i a j i b H a , спьськоіосподарська. ДІІСГЬ УААІІ. наукова дітераі\ра, вчені-аірарп

Г"Глобальні зміни в п о л і т и ц і та економіці на-

шої держави, які відбулися після розпад}

СРСР, спричинили безліч проблем, у гому

числі й проблему створення нової національної

інформаційно-бібліографічної сисіеми на основі

сучасних ІехнолоІ ій. Провідне місце у формуванні

ц і с ї системи повинна ?айняги національна бібліо-

І рафія, зокрема і галу зева.

1 Іодальший розвиток сільської о І осподарства й

аі рарної науки, а Іакож європейський вибір нашої

держави, що декларує нова влада, ставляїь на по-

рядок денний питання якнайшвидшого створення

сучасної заі альнодоступної сисіеми інформацій-

Ію-бібліографічного забезпечення для надання ви-

черпної, оперативної й об"скіивної галузевої інфор-

мації фахівцям, виробничникам і фермерам.

Національна сільськогосподарська бібліографія

(НСБ), яка передбачає ретроспективний і поточний

облік національних документів країни та інформу-

вання про них, є, безперечно, провідником у гло-

бальному п о т о ц і інформації й відіграє особливу

роль в організації виробничих процесів і наукових

досліджень, дає змогу у виїляді бібліографічних

записів і анотацій зберігати інтелектуальне надбан-

ня країни.

Академік Володимир Іванович Вериадський у

своїй праці «Мысли о современном значении ис-

тории знаний» (1926) відзначав: «Научная мысль

сама по себе не су щесі вует, она создается челове-

ческой живой личностью, есть её проявление. В

мире реально существуют только личности, созда-

ющие и высказывающие научную мысль, прояв-

ляющие научное творчество - духовную энергию.

Ими созданные невесомые ценности - научная

мысль и научное открытие в дальнейшем меняют

ход процессов биосферы, окружающей нас приро-

tSSN 1029- 7200 Бібліотечний aicinik 2006 № I

ды» '. На його думку, наукові знання І техніка, с І во-

рені людинок), перетворились у «планетарне яви-

ще не тільки в тому р о з у м і н н і , що їх р е з у л ь т а т и

стають надбанням усього людства, але також і в

І ому, що вони нарівні з природничими силами ви-

іначакл ь подальшу долю нашої планети». Тому Іак

важливо зафіксувати результати наукової д іяль-

н о с т і , висвітлені у друкованих джерелах.

Інший видатний український вчений, академік

П. Л. Тутковеький, сучасник В. 1. Вернадського,так

писав про значення бібліоі рафії: «Среди ценнос-

Іей. создаваемых человеческим гением, одно из

первых мест (если не первое по досюинсгву) дол-

жно быть отведено книіе или печатному слову во-

обще, в которых запечатлевается и увековсчиваеі-

ся драгоценнейшее достояние человечества -

мысль, знание, ... совершенно естественно поло-

му возникновение библио! рафии, науки о книгах,

имеющей своей задачей в е с т и т о ч н ы й инвентарь

сокровищам мысли, потребённым в книгах, в ли-

тературе вообще» 2.

А к т у а л ь н і с т ь питання удосконалення системи

національної сільськогосподарської бібліографії

підтверджується історичним досвідом її розвитку

протягом XX століття. Особливо слід зверну ї й ува-

І у на 20-30-ті роки минулого століття, коли орга-

нізація науково-допоміжної бібліографії визнача-

лася особливое І ями становлення української аграр-

ної науки в умовах спроби національного відро-

дження. Незважаючи на неймовірно складні еко-

номічні умови і розруху, зумовлені, насамперед,

першою світовою та громадянською війнами, на-

' Вернадский В И Избранные труды по истории на-у к и . - М.: Наука. 1981. -С. 233

Киевское слово. - 1893.-№ 19.-С 1.

19

Бібліографічна діяльність бібліотек

укова рооота в нашій країні, як не дивно, не при-пинялася, проводилася багатогранна діяльність іздослідження актуальних питань науки й техніки,створювалася мережа галузевих науково-досліднихустанов і вищих навчальних закладів. З розвиткомнауки виникла потреба налагодити бібліографічнуінформацію. Необхідно зазначити, що в науковихустановах бібліографічна робота велася поряд іздослідницькою. У багатьох із них були створенібібліографічні бюро, кабінети, відповідні комісії змстою збирання відомостей про галузеву літера-туру та її широку популяризацію. Поряд із науко-вими закладами науково-бібліографічну діяльністьздійснювали й наукові бібліотеки-як універсальні,так і галузеві.

Проблемі бібліографування галузевої літерату-ри багато уваги приділяв Сільської осиодарськийпачковий комітет України Наркомату земельнихсправ УСРР (ОПІКУ НКЗС УСРР), який діяв із1919 по 1927 pp. і фактично виконував функції дер-жавної о координаційного центру в аграрній науці.До його складу входило Бібліографічно-бібліотеч-не бюро, к е р і в н и к якого був членом ПрезидіїСГНКУ. Бюро систематично інформувало про новусільськогосподарську літературу, вміщуючи крити-ко-бібліографічні матеріали на сторінках журналів«Вісник сільської осіюдарської науки», «ВісникНаркомату земельних справ». «Український агро-ном». «Земельпик» тощо. Видатні вчені того часувважали обов'язковим елементом своєї науковоїдіяльності популяризацію сільськогосподарськоїлітератури. До таких найвідоміших популяриза-торів по праву належить і А. Г. Терничснко. Про-тягом 1919-1923 pp. учений організував і редагу-вав часописи «Трудове господарство», «Село», «Аг-роном», в яких публікувалися списки й рефератинової сільськогосподарської літератури.

Бібліографічно-бібліотечне бюро, очолюваневідомим книгознавцем і бібліографом Костем Дуб-няком, отримуючи обов'язковий примірник виданьіз питань сільського господарства й суміжних дис-циплін, розпочало роботу щодо створення націо-нальної (краєзнавчої за термінологією тих років)галузевої бібліографії, а саме облік літератури,журнальних і газетних статей, які видаються натериторії України або на території, заселеній ук-раїнцями (Західна Україна, Кубань, Амурськийкрай та ін.), публікацій, котрі стосуються сільськогогосподарства України, незалежно від місця видан-ня й мови. Такий «краєзнавчий принцип», засто-сований 80 років тому, цілком відповідає і сучас-ним науково-методичним підходам щодо визначен-

ня національної бібліографії3. На згаданих науко-во-методичних засадах було підготовлено й вида-но систематичний покажчик у формі щорічника«Матеріали сільсько-господарської бібліографії Ук-раїни. 1925 рік» 4, який започаткував національнугалузеву бібліографію. Це унікальне видання, якдля свого часу, так і з погляду сьогодення, є взірцемвисокопрофесійноїта сумлінної науково-бібліогра-фічної праці й має непересічне значення для об'єк-тивного відтворення історії розвитку аграрної на-уки України 20-х років минулого століття.

У «Передмові» до нього К. Дубняк зазначив, щосільське господарство є і буде ще не одне десяти-ліття основною базою народного господарстваУкраїни. «Тому не дивно, що в царині сільськогос-подарській спостерігається особливо жвавий темпрозвитку науки, наукової творчості, наукових до-сягнень, а як наслідок того, і велика видавничапродукція сільськогосподарської літератури, якперіодичної так і неперіодичної... Жоден науковийробітник фізично не в силі ознайомитися з по-трібною йому науковою літературою, що виходитьбез в ідповідної допомоги з боку спеціальнихбібліографічних наукових установ. Само життявисуває на чільне місце бібліографічну працю ібібліографію, як науку, що с ключ до всякого знан-ня» 5.

У покажчику «Матеріали сільсько-господарсь-кої бібліографій України. 1925 р.» вміщено описи7122 назв видань (книги, журнали) та статей з жур-налів і газет, я к і вийшли друком у 1925 р. Систе-матизація матеріалів виконана згідно з науковоюміжнародною Децимальною Бібліографічною си-стемою й деталізована у великій кількості рубрикі підрубрик, я к і розкривають широкий спектрсільськогосподарської науки та виробництва тогоперіоду. Щоб полегшити користування систематич-ним покажчиком, додається «абетковий» покажчикавторів (близько 3 тис. прізвищ) і «предметовий»покажчик, а також перелік скорочених назв газет іжурналів (119 назв), які зустрічаються у бібліогра-фічних описах.

' О.мельчук В. Національна бібліографія України: тен-денції розвитку, проблеми розробки Ч Бібліотечнийвісник.- 1995.- №5. - С. 1-13.

4 Матеріали сільсько-господарської бібліографії Ук-раїни. 1925 рік. Т. 1, вип. 1 /УСРР. Сільсько-Господарсь-кий Науковий Комітет України. Загальна Секція; Упо-рядкував К. Дубняк. - X., 1927. - 227 с.

s Матеріали сільсько-господарської бібліографії Ук-раїни. 1925 рік. Т. 1, вип. 1 /УСРР. Сільсько-Господарсь-кий Науковий Комітет України. Загальна Секція; Упо-рядкував К. Дубняк. - X., 1927. - С. III.

20 ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1

Історія і сьогодення національної сільськогосподарської бібліографії

Щорічник подає відомості про опублікованіпраці широкого кола видатних українських учених-аграріїв, таких як В. Аверін, А. Бауман, Г. Висоць-кий, С. Веселовський. О. Гельмер, К. Гедройц,С. Вотчал, А. Дояренко, В. Колкунов, М. Кулешов,Б. Лебедипський, С. К у л ж и н с ь к и й , Г. Махов,A. Носів, Б. Рожественський, В. Сазанов, А. Са-пегін, С. Москвичов, Є. Опоків, О. Соколовський,B. Симиренко, А. Терниченко, П. Тутковський,В. Рум'янцев, 1. Фомічов, В. Юр'ев, О. Янатата ін.Багато з них згодом були репресовані, й лише на-прикінці XX століття їхні імена почали знову по-вертатися із забугтя.

Трагічно склалася доля укладача покажчикаКостя Дубняка (1890 p. - ?), географа, економістаі бібліографа; Голови Бібліографічно-бібліотечно-го БюроСГККУ (1919-1927), керівника фундамен-тальної бібліотеки Харківського інституту сільсько-го господарства та лісівництва (з 1924 p.), профе-сора Інституту народної освіти і Українського на-уково-дослідного інституїу географії та картографії(м. Харків. 1927-1934 pp.). У 1934 р. з ліквідацієюІнституту був репресований разом і і його дирек-тором 6. Не судилося здійснитись і планам Бібліо-графічно-бібліотечного бюро СТИКУ видати по-вну бібліографію сільськогосподарської літерату-ри за 1917-1924 pp.. щорічники за 1926-1927 pp.,хоча бібліографічні картотеки цих матеріалів буливже підготовлені. З ліквідацією СТИКУ в 1927 р.картотеки втрачені, а переважну більшість співро-бітників СГНКУ у 30-ті роки минулого століттябули репресовані, як націоналіст и і вороги народуПро велику самовіддану роботу цієї організації врозбудові національної аграрної науки і бібліог-рафії}- той надзвичайно складний переломний пе-ріод в історії України заборонялося згадувати про-тягом кількох десятиліть.

Це вплинуло неіативно й на подальше станов-лення національної сільськогосподарської бібліо-графії, яка п ісля першого випуску щ о р і ч н и к асільськогосподарської літератури за 1925 р. в Ук-раїні так і пе відродилася.

Характерним прикладом сподівання на розви-ток сільськогосподарської науки і саме українсь-кої є, на нашу думку, покажчик «Матеріали длясільсько-господарської бібліографії України», під-готовлений особисто академіком ВУАІ1 П. А. Тут-

ковським і виданий у 1924 p., який містить 853 на-зви книг і статей з усіх галузей сільського госпо-дарства, опублікованих з кінця XIX століття і до1 9 1 7 р . 7

Розглядаючи історичні етапи розвитку науковоїсільськогосподарської бібліографії, доцільно зупи-нитися на її витоках, бо там є багато повчальногой для сьогодення, насамперед те. що справі бібліо-графування, а отже пропаганді сільськогосподарсь-кої літератури і знань вже у пореформенній Росіїприділяли державну увагу й надавали підтримку.Міністерство землеробства і державних маєтнос-тей з 1884 р, здійснювало видання «Указатель книг,журнальных и газетных статей по сельскому хо-зяйству за ... год» (1884-1917), де широко (кількісной тематично) була відображена вітчизняна сільсько-господарська література 8.

Випуск щорічників здійснювався за активноїучасті їхнього основного укладача — ОлександраДмитровича Педашенка - агронома-статистика,бібліографа сільськогосподарської літератури, уче-ного спеціаліста Критико-бібліографічного бюроСільськогосподарського ученого комітету Міністер-ства землеробства і державних масгностей. Йогодіяльність щодо складання цих щорічників високооцінена як сучасниками, так і наступними поколін-нями. Бібліографічна праця О. Д. Педашенка три-вала понад ЗО років (з 1889 по 1925 pp.). Усього вінвидав 23 томи щорічних покажчиків сільськогос-подарської літератури з 1889 по 1917 pp., підготу-вав картотеки за наступні роки, включно по 1925 p . y

Ці видання є золотим фондом національноїсільськогосподарської бібліографії як Росії, так іУкраїни. Щорічники О. Д. Педашенка - це єдиненайповніше джерело науково-бібліографічної ін-формації про розвиток аграрної науки і сільсько-господарського виробництва України того періоду.

Не випадково перший том «Матеріалів сільсько-господарської бібліографії України. 1925 рік» булоприсвячено пам'яті О. Д. Педашенка. У 2005 р.виповнилося 80 років із дня смерті вченого, і мивіддаємо велику повагу й шану цьому невтомномуентузіасту, основоположнику сільськогосподарсь-

6 Дубняк Кость [Біогр. довідка] <'/ Енциклопедія Ук-раїнознавства. Словникова частина / Голов, ред. В. Ку-бійович; Наук, т-во ім. Т. Г. Шевченка. - Репринтновідтворення вид. 1955-1984 pp. - К.: Глобус, 1994. --Т. 2.-С. 60.

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник 2006. № I

7 Тутковський П. А. Матеріали для сільсько-госпо-дарської бібліографії України. Вин. 1 /Всеукр. акад. наук.-К., 1924.-48с.

5 Довгопола О. П. З історії сільськогосподарськоїбібліографії в Україні // Бібліотечний вісник. 1993. -№ 1 2.-С. 23-27.

'' Довгопола О. II. Бібліографія сільськогосподарсь-кої літератури: Учбовий посіб. - X.: Ред.-вид. від. Кн.палати УРСР, 1972,- 160с.

21

Бібліографічна діяльність бібліотек

кої бібліографії в колишній Росії, а разом з тим і вУкраїні. Вплив О. Д. Педашенка на розвиток галу-зевої бібліографії був незаперечний, і в різні рокиробилися спроби продовжити видання щорічниківі налагодити систематичний поточний облік видань.

З 1948 р. ЦНСГБ ВАСГН1Л здійснювала випускпокажчиків «Сельскохозяйственная литератураСССР», які видавалися протягом 52 років (до1991 р.) і стали важливою складовою розвиткуаграрної науки всього колишнього Радянського Сою-зу, у т. ч. і в Україні. Адже найповніше в них відоб-ражено публікації українських учених до 1990 р. З1991 р. ЦНСГБ РЛСГН як орган національної по-точної галузевої бібліографії Росії продовжує ви-давати систематичний покажчик «Сельскохозяй-ственная литерату рай (у друкованій та електроннійформі).

З утворенням незалежних суверенних держав іорганів управління аграрною наукою існуючу вколишньому Радянському Союзі єдину системусільськогосподарської бібліографічної інформаціїбуло зруйновано, аза 15 попередніх років в Україніще не створено власної цілісної системи в повно-му обсязі. За цей час утворилися великі прогалинив реєстраційній державній бібліографії сільсько-господарської літератури, і ще й досі становищене стабілізувалося.

Роль національної бібліографії в забезпеченнізагальної доступності публікацій надзвичайно важ-лива і з особливою гостротою постає в сучаснихумовах. Технологічний розрив м і ж багатими йбідними країнами виявляться також і в тому, щобагаті країни дедалі ефективніше фіксуюіь інфор-мацію й переходять від друкованих форм до авто-матизованих. І Ірикро, що саме тепер, коли є реальніможливості розвитку української науки й культу-ри, питання створення національної бібліографіїта й загалом системи бібліографічних джерел, не-обхідних для поглибленого всебічного досліджен-ня різноманітних наукових проблем, і досі зали-шається не вирішеним.

Відмічаючи 80-річчя першої національноїсільськогосподарської бібліографії і вже увійшов-ши у XXI століття самостійною державою з вели-ким аграрним потенціалом, ми повинні вирішитипитання про розгортання великомасштабної робо-ти щодо створення національної сільськогоспо-дарської бібліографії, враховуючи здобутки нашихпопередників і сучасний досвід країн як близько-го, чак і далекого зарубіжжя. Адже без повноцін-ної наукової бібліографії жодна галузь науки і ви-робництва не може успішно розвиватися.

Якою ж бібліографічною інформацією забезпе-чена вітчизняна аграрна галузь останні 15 років?Наведемо кілька переконливих прикладів. Так, заданими статистичного збірника Книжкової палати«Друк України», за 1991-1996 pp. було видано393 при-мірники сільськогосподарськоїлітератури, що, зви-чайно, становить далеко не повний облік усіх видівдокументів, особливо малотиражної наукової літе-ратури. З 1996 р. Книжкова палата України засну-вала серію видань «Національна бібліографія Ук-раїни», серед яких «Літопис книг» (12 вип. на рік)і «Літопис журнальних статей» (24 вип. на рік).

Детальний аналіз цих літописів стосовно відоб-раження літератури сільськогосподарської темати-ки показав, що значна частина видань аграрногонапряму не охоплена національним бібліографіч-ним обліком. Наприклад, у «Літописі книг» за 2004 р.(№ 1-12) зареєстровано 442 видання, а в «Літописіжурнальних статей» (№ 1-24) - 1734 статті.

Публікації (література)сільськогосподарської тематики,відображені в окремих розділах,

«Літописів» Книжкової палати України за 2004 р.

Тематичні розділи «Літопис книг»(кількістьвидань)

'«ЛІТОПИС

журнальнихстатей»

(кількість статей)33. Економіка.ЕКОНОМІЧНІ науки

57. Біологічні науки

58. Ботаніка

59. Зоологія

53

17

13

304

79

107

29

1776/9. Хвороби Зсвійських тварин.Ветеринарія63. Сільське 294 1013господарство. Лісовегосподарство.Мисливство. Рибнегосподарство9. Географія. 58 25Краєзнавство.Біографій Історія

Для порівняння наведемо дані про публікації,подані у щорічних звітах УААН. У 2004 р. науко-вими установами УААН видано 206 найменуваньдрукованої продукції, опубліковано 5,5 тис. статейу наукових виданнях. З окремих напрямів і галу-зей сільського господарства публікації набагатоперевищують за кількістю зареєстровані Книжко-вою палатою України. Наприклад, Науково-мето-

22 ISSN 1029-7200 Бібліотечний вісник 2006. № 1

Історія і сьогодення національної сільськогосподарської бібліографії

дичний центр УАЛН «Землеробство» опублікував182 статті у журналах, збірниках 'Іа інших науко-вих виданнях; Інститут овочівництва і баштанниц-тва - 93 статті; Інститут садівництва - 184 статті;НМІД «Ветеринарна медицина» -- 430 статей. З про-блем історії аграрної науки та сільського господар-ства лише науковцями ДНСГБ УААН у 2004 р.опубліковано 78 статей 10. З питань аграрної наукий виробництва величезну кількість публікацій ство-рюють також учені 22 аграрних вищих навчальнихзакладів, наукові установи НАІ1 України та іншіс у м і ж н і за галузями наукові установи й навчальнізаклади.

Національна реєстрація друкованої продукції (якпоказано на прикладі аграрної галузі) не відобра-жає реального стану розвитку науки і сільськогос-подарського виробництва, що викликає гостру три-вогу. Вважаємо, що тільки силами Книжкової па-лати України цю проблему не вирішити. Необхід-но І е р м і н о в о відродити галузеву національнубібліографію, створивши для цього національнііиформаційно-бібліографічні Центри.

В аграрній галузі таким національним центроммас стати Державна наукова сільськогосподарськабібліоіека УААН, яка забезпечував йме повномас-штабний поточний облік публікацій НДУ мережіУААН та аграрних ВИЗ. ДНСГБ УААН мас дляцього певну базу, отримуючи з 2002 р. обов'язко-вий примірник усіх видань галузі (який, до речі,теж не надходить у повному обсязі, як і до Книж-кової палати України, але на р івні галузі с більшеможливостей оперативно виливаї и на цей процес).Бібліотека видає «Бюлетень ДНСГБ УААН», дечастково відображаються нові надходження. Нажаль, обмежені фінансові можливості й матеріаль-ІІо-Іехнічна база ДНСГБ УААН не дають змогивидавати покажчики поточної національної бібліо-графії, хоча деякою мірою це компенсує виданняреферативного журналу «Агропромисловий комп-лекс України» (з 1999 p.).

Нопри фінансові й технічні труднощі діяльністьДНСГБ УААН у галузі національної бібліографіїрозгорнулася в останні п'ять років (2001-2005 pp.)найбільш продуктивно. Видано ряд цінних науко-во-бібліографічних посібників, здійснюється вико-нання заі альнодержавної програми «Документаль-на пам'я гь України», одним із елементів якої є ство-рення Українського бібліографічного репертуару

"' Звіт про діяльність Української академії аграрнихнаук за 2004 р ік / УААН; Уиоряд.: М. К. Царенко,В. О. Круїь, В. С. Гончаров. - К.: Аграр. наука, 2005. -3 1 8 с .

1SS\ 1029-7200 ЬІблютечний вісник. 2006 № І.

книжкових видань України з усіх галузей знань завесь період існування.

ДНСГБ УААН, як одна з найстаріших книго-збірень, має найповніше з ібрання документівсільськогосподарської тематики. З 2002 р. Бібліо-тека видає каталоги-покажчики «Українськасільськогосподарська книга (з фондів ДНСГБУААН)» (укладачі: В. А. Вергунов, Л. О. Зінченко,Л. Ф. Забудська). Вийшло друком 6 випусків, дояких включено літературу як українською, так і ро-сійською мовами, видану з 1868 по 1935 pp. Таківидання сприятимуть вивченню розвитку сільсько-го господарства України в історичному аспекті, аг-рарної науки, допоможуть у формуванні джерело-знавчої основи наукових досліджень, ширше роз-криють фонди ДНСГБ УААН.

До посібників національної сільськогосподарсь-кої бібліографії належать науково-допоміжні реі-роспективні б ібліографічні покажчики ДНСГБУААН: «Періодичні видання з агрономії в Україні.1918-1940 pp. Журнали, «Бюлетені», «Вісті», «На-укові записки», «Збірники наукових праць», «Гру-ди» (укладачі: В. А. Вергунов, О. II. Анікіна) і «Пе-ріодичні та продовжувані видання з агрономії наПолтавщині (XIX—XX століття)» (2002). Складо-вою частиною національної бібліографії є започат-ковані ДНСГБ УААН серії біобібліографічних на-уково-допоміжних посібників. У біобібліогра-фічній серії «Академіки Української академії аг-рарних наук» (засн. 1998 р.) видано 24 персональ-них покажчики; у серії «Біобібліографія вчених-аграріїв України» (засн. 1998 р.) вийшло 14 покаж-чиків, присвячених визначним ученим України якминулого, так і сучасності. У 2001 р. ДНСГБ УЛАНзапочаткувала історико-бібліографічну серію «Аг-рарна наука України в особах, документах, бібліо-графії». Видання цієї серії висвітлюють історію ста-новлення й розвитку аграрної науки в окремих га-лузях і регіонах України, відтворення забутих абомаловідомих ЇЇ сторінок, життя й діяльність ви-значних творців вітчизняної аграрної науки XIX-XX століття. Вийшло друком 9 випусків, з яких2 монографії та 7 науково-бібліографічні збірни-ки, присвячені таким видатним ученим, як П. В. Буд-рін. О. А. Яната, Б. Г Іваницький, Д. Ф. Лихвар.М. І. Вавілов. Монографічні й біобібліографічні ви-дання цієї серії ввели в науковий обіг раніше недо-ступні та маловідомі літературні документи, архівніматеріали.

Центр іс торії аграрної науки ДНСГБ УААН с тво-рив Національну комп'ютерну базу даних із історіїстановлення й розвитку науково-дослідних установУААН і вищих навчальних закладів 1-IV рівнів ак-

23

Бібліографічна діяльність бібліотек

редитації Міністерства аграрної політики України,в якій відображені також основні фундаментальнінаукові публікації цих установ за весь період їхньо-го розвитку. Незважаючи на відсутність фінансу-вання спеціальних досліджень, ДНСГБ УААН пра-цює і над створенням національної ретроспектив-ної сільськогосподарської бібліографії. Складенібібліографічні картотеки книг і статей, опубліко-ваних у 1989-1995 pp. Ллє за браком коштів і су-часного комп'ютерного обладнання подальше опра-цювання цих матеріалів стало неможливим.

Не можна відкладати вирішення питання ство-рення національної, у тому числі й сільськогоспо-дарської бібліографії, як складової національноїінформаційної системи України. Це має бути кон-кретна поетапна робота національних профільнихнауково-бібліографічних центрів різних систем івідомств. Доцільним було б створення єдиногопозавідомчого науково-методичного центру націо-нальної бібліографії України (можливо при Асоці-ації бібліотек України), який на основі колективновироблених методичних і практичних рішень узго-джуватиме І а спрямовуватиме д і я л ь н і с т ь усіхорганізацій-учасників.

Ми маємо сьогодні результати діяльності окре-мих бібліотечно-бібліографічних центрів Українизі створення українського бібліографічного репер-туару, але. на жаль, єдиної програми створення на-ціональної бібліографії України поки що не існує(або не прийнято на державному рівні).

Про необхідність її створення вказували, зок-рема, учасники наукової конференції «Національ-на бібліографія України: стан і тенденції розвит-ку», яка відбулась у Києві ще у квітні 1994 р. Наконференції розглядався комплекс проблем розвит-ку національної бібліографії, у т. ч. і галузевої, їїісторії й теорії. У рішенні конференції відмічало-ся, що для входження України в європейську і світо-ву інформаційно-бібліографічну систему необхід-но, в першу чергу, розв'язати ряд проблем ство-рення національної бібліографії, а саме: забезпе-чення функціонування повного й оперативногобібліоі рафічного обліку вітчизняного документно-го потоку; створення відповідно до світових стан-дартів бібліографічних, фактографічних, довідко-вих і авторитетних баз даних Книжковою палатою

України, великими науковими бібліотеками і галу-зевими інформаційно-бібліографічними центрами;вирішення питання щодо діяльності центру націо-нальної бібліографії з утворенням при ньому ко-ординаційної ради з розроблення і впровадженняконцепції національної бібліографії України ".Назріла гостра необхідність проаналізувати стансправ у галузі розбудови національної бібліографіїна межі тисячоліть і розглянути перспективи її роз-витку на Всеукраїнській науковій конференції най-ближчим часом.

НСБ має бути важливою складовою державноїпрограми інформатизації України й аграрної галузізокрема. Як свідчить світова й вітчизняна практи-ка, без постійного і достатнього державного фінан-сування реалізувати повноцінну програму створен-ня національного бібліографічного репертуарупрактично неможливо. Необхідно прийняти на дер-жавному рівні Положення про Національну бібліо-графію України - національний інформаційний ре-сурс із урахуванням міжнародних вимог і стандартівяк засіб, що дасть змогу забезпечити культурне йінтелектуальне надбання нації та зробити його до-ступним сучасним і майбутнім користувачам.

Поряд з цим необхідно розробити (спільнимизусиллями Мінагрополітики України та УААН)відомчу Науково-технічну програму «Національнасільськогосподарська бібліографія», в якій перед-бачити надання ДНСГБ УААН статусу національ-ного галузевого інформаційно-бібліографічногоцентру, який би координував наукові дослідженняз відповідних питань і здійснював би спільно зЦентрами наукового забезпечення АПВ областей ібібліотеками науково-дослідних установ УААН тавищих навчальних закладів Мінагрополітики Ук-раїни створення системи національної бібліогра-фічної інформації.

" Бабич В. С., Загуменна В. В. Національна бібліо-графія як основа національної системи інформаційно-бібліографічних ресурсів України // Бібліографознавство:теорія і практика: 36. наук. пр. - К.: НПБ України, 1997.- С. 10-16; Патока В. Діяльність НПБУ в галузі націо-нальної бібліографії за період 1991-2000 pp. //Вісн. Кн.палати.- К.. 2001.-№ 5.-С. 3-4.

24 ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник 2006. № 1

УДК 025.321.3

Ірина АНТОНЕНКО,

заввідділу НБУВ, канд. і с і . наук

Ольга БАРКОВА,

наук, співробітник НБУВ

Бібліографічний опис електронних ресурсів:

методичні матеріали для пристатейної бібліографії

Подано заниіьн\ схему біблшірафічною опис) елекіронних рес\реш І вимоїн до специфічних дія електронних рес\рсівоб.іаеіей та е.ІІсмснтів бібчюграфічиого опис) Методичні маї еріали можуть 6}ти використані для складання прикнижкових гапристагейних списків літератури в наукових тблікаціях.

К л ю ч о в І с л о в а. бібліографічний опис, електронні ресурси.

Ібліографічні описи для усіх категорій елек-

І ронних ресурсів складаються за загальною! схемою згідно з ГОСТом 7.82-2001 «Библио-

графическая запись. Библиографическое описание

электронных ресурсов. Общие требования и пра-

вила составления».

ЗАГАЛЬНА СХЕМА БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ

Основна назва [Загальне позначення матеріалу [• Відо-мості, що відносяться до наши ' Відомості про відпові-дальність. - Відомості про видання. Позначення І тілга розмір} ресурсу. Місце видання: Назва видавнпц-Іва, ім"я видавця, розповсюджувача тощо, дата видання(Місце виготовлення' Ім'я виробника, дата виготовлен-ня). -Специфічне позначення маїеріал} І а к ількіс іьфізичних одиниць. — (Основна назва серії або підссрії:ВідомосІІ, шо відносяіься до н а ш и серії або підсерії 'Відомості про відповідальність, що відносяться до серіїабо підссрі ї . ISSN; н у м е р а ц і я \ с е р е д и н і серії абопідсерії). - Примітки.

На схемі жирнихі шрифтом позначені специфічні

елементи бібліографічного опису електронних ре-

сурсів. Ці відомості можуть буї и наведені мовою

та графікою, як вони подані у ресурсі. Якщо не-

можливо застосувати це правило, припускається

застосовувати мову га графіку, якими подається

публікація, або у транслітерації чи транскрипції.

Спільними специфічними елементами для усіх

категорій електронних ресурсів с загальне позна-

чення матеріалу та позначення типу та розміру

ресурсу.

1 . Загальне позначення матеріалу наводить-

ся в Області назви та відомостей про відпові-

дальність після основної назви \ квадратних дуж-

ках, без скорочень.

Наприклад:

[Електронний ресурс]

[Электронный ресурс]

[Electronic resource].

У разі складання аналітичного опису на скла-

дову частину електронною ресурсу відомості про

загальне позначення матеріалу наводяться після

основної назви усього ресурсу.

2. Позначений типу та розміру ресурсу

Основні характеристики електронного ресурсу

вміщують визначення типу ресурсу та відомості

про Його розл-Іір. Один електронний рес\рс одно-

часно може відноситися до декількох різних типів.

Типами електронного ресурс} с: електронні

дані, електронні програми або комбінація цих І ипів

(комбіновані ресурси). Оскільки слово «електрон-

ний» наводиться у Загальному позначенні матері-

алу, під час наведення І ипу рес> рсу воно може бути

вилучене.

Позначення типу ресурсу наводиться в описі

відповідно до загальної характеристики його вміст}'

та виду з деталізацією за певними каїегоріями.

Основні типи електронних даних:

• числові дані;

• текстові дані;

• зображення;

• звукові дані;

• мультимедіа (комбінація декількох типів да-

них в одному електронному ресурсі, тобто будь-

які сполучення тексту, звуку, графіки, відео та

анімації, також організація гіперпосилань).

Електронні програми поділяються на такі:

Q системні;

а прикладні;

а сервісні.

Комбіновані ресурси позначаються виразом:

» дані та програми

(в одному електронному ресурсі можуть сполу-

чатися різні типи електронних даних та програм,

ISSN 1029-7200 Бібліотечний вісник. 2006 № 1 25

Бібліографічна діяльність бібліотек

наприклад, в Інтерактивних мультимедійних ре-

сурсах).

Відомості про тип ресурсу наводяться у скоро-ченій формі (слово «електронний» може бути ви-

лучене), мовою та графікою, обраними для елемен-

ту «Загальне позначення матеріалу», наприклад:

. - Електрон, дан.

. - Электрон, граф. дан.

. - Пошук, прогр.

. - Приклад, прогр.

. - Електрон, граф. дан. і прогр.

. - Электрон, дан. и прогр.

. - Electronic data and progr.

Відомості про розмір ресурсу наводяться у круг-

лих дужках так, як вони подані у джерелі (напри-

клад на етикетці диска, на титульному екрані тощо),

з додаванням за необхідності більш детальних ха-

рактеристик. Для даних може бути наведена

кількість записів та/або байтів; для програм -

кількість операторів ra/або байтів. Якщо наводить-

ся к і л ь к і с т ь файлів, то інші відомості зазначають

через двокрапку; уточнювальним даним у середині

цих відомостей передує кома.

Наприклад:

. - Електрон, дан. і прогр. (33 файли)

. - Дан. (З файли) і прогр. (2 файли)

. - Электрон, дан. (2 файла: 70 тыс. записей)

. - Электрон, прогр. (2 файла: 18 650 байтов)

. - Electronic text data (2 files: 1.6 Mbytes)

. - Electronic data (2 f i les: 2 540 records each) and

progr. (3 fi les: 7260, 3490. 5076 bytes)

. - System progr. (3 files: ca. 35 000 bytes each)

.-Text data (12 files).

3. Специфічне позначення матеріалу та кіль-кість фізичних одиниць. Ця область бібліо-

графічного опису використовується лише для .70-

кальних електронних ресурсів, тобто ресурсів на

таких фізичних носіях, як компакт-диск, дискета,

касета, картридж тощо, і призначена для наведен-

ня відомостей саме про фізичний носій ресурсу

Наприклад:

Жорсткий магнітний диск

- Гнучкий магнітний диск (дискета)- Електронний оптичний диск

- Компакт-диск з постійною пам"яттк> (CD-

ROM)

- Компакт-диск одноразового запису (CD-

WORM)

- Цифровий універсальний диск (DVD).

Допускається використання абревіатурного по-

значення конкретного виду носія. Кількість фізич-

них одиниць наводиться арабськими цифрами пе-

ред специфічним позначенням носія.

26

Наприклад:

.- 1 електрон, диск

. - 2 electronic tape cassettes

.-2 DVD

.-3 CD-ROM.

4. Примітки.Для віддаленого ресурсу наводиться примітка

про режим доступу із зазначенням протоколу до-

ступу (FTP, Dial-up, HTTP) та унікальної адреси

ресурсу URL (Uniform Resource Locator), а також

дати доступу до нього. У процесі оформлення при-мітки використовуються такі вирази:

. - Режим доступу

. - Режим доступа

. - Mode of access

. - Wa> of access.Наведення дати доступу обов'язкове у випадку

коли точна дата створення ресурсу невідома. На-

приклад:

. - Дата доступу: 10.12.2004

. - Last access: May 2003.Для усіх видів електронних ресурсів наводить-

ся примітка про джерело назви. Наприклад:

. - Назва з титул, екрана

. - Назва з контейнера

. - Заглавие с этикетки видеодиска

. - Загл. с домаш. стр. интернета

. - Title from the screen.Окремі примітки розділяються крап кою та тире.

Приклади описів електронних ресурсівВіддалені ресурси:1. УкрМАРК: Національний формат представлення

бібліографічних даних [Електронний ресурс]: (Проект)/ Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Нац. парла-мент, б-ка України, Наук, б-ка ім. М. Максимовича Київ,нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - Електрон, ліан.(13 файлів). - 2002-2003. - Режим доступу: http:/7www.nbuv.gov.ua/library'ukrmarc.html. Назва з домаш-ньої сторінки інтернету

2. Swanson E. Editing ISBD(CR): approach, scope,definitions [Electronic resource] // 68th IFLA Council andGeneral Conference, August 18-24, 2002: Proceedings. -Mode of access: WWW. URL: http://www.ifla.org/IV/ifla68/papers/148-162e.pdf. - Last access: 2003. - Title from thescreen.

3. Прокопенко Л. С. Бібліографічна секція Міжна-родної федерації бібліотечних асощ'ааш'гаужждгв'/ягосередок дослідження національної бібліографії (1965-2002 pp.) [Електронний ресурс]: Автореф. дис. ... канд.іст. наук: 07.00.08 / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв.- Електрон, дан. (1 файл). - К., 2004. - 1 8 с , - Режимдоступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04plsdnb.zip. -Назва з екрана.

4. Про електронну торгівлю: Закон України [Елект-

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник 2006 № 1

Бібліографічний опис електронних ресурсів

ронний ресурс]: Проект від 17.02.2003 № 3114 // Зако-нопроекти / Упр. комп'ютериз. систем Апарату Верхов-ної Ради України. - 2003. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/proza.htm. - Дата доступу: груд. 2004.

Назва з екрана.

Локальні ресурси:5. Библиотеки и информационные ресурсы в совре-

менном мире науки, культуры, образования и бизнеса[Электронный ресурс]: Материалы междунар. конф.«Крым-2004», г. Судак, 5- 13 июня 2004 г. / 11-я между-нар. конф. «Библиотеки и ассоциации в меняющемсямире: новые технологии и новые формы сотрудниче-ства», ГПНТБ России, Ассоциация ЭБНИТ. - Электрон,дан. -- М.: ГПНТБ России, 2004. - 1 электрон, опт. диск(CD-ROM). - Загл. с этикетки диска.

6. Технологии информационного общества и куль-тура [Электронный ресурс]: Международные конферен-ции и проекты '' Центр ПИК. - Электрон, дан. - М., 2004.

1 CD-ROM. - Загл. с этикетки диска.7. Нежурбеда Г. Г. Роль национальных библиотек в

сохранении Internet-ресурсов // Программа ЮНЕСКО:«Информация для всех»: Всеобщий доступ к информа-ции [Электронный ресурс]: Материалы междунар. конф.,г. Санкт-1 Іетербург, 23-25 июня 2004 г. - Электрон, дан.--СПб., 2004. - 1 CD-ROM. - Загл. с этикетки диска.

8. Торлин И. Г. Виртуальное обслуживание в детс-ких библиотеках Украины // Библиотеки и информаци-онные ресурсы в современном мире науки, культуры,образования и бизнеса [Электронный ресурс]: Материа-лы 12-ой Междунар. конф. «Крым-2005». - Электрон, дан.

М.. 2005. - 1 электрон, опт. диск (CD-ROM). - Загл. с

этикетки диска.

Рекомендована література1. Антоненко I. П. Електронні ресурси як об'єкт ка-

талогізації: історія питання, термінологія, форматне за-безпечення / 1 . П. Антоненко, О. В. Баркова // Бібліотеч-ний вісник. - 2004. - № 2. - С. 11-22.

2. Анто/Іенко І. П. Термінологічні аспекти каталогі-зації електронних ресурсів / 1 . П. Антоненко, О. В. Бар-кова // Бібл. форум України. - 2004. - № 3 (5).С. 17-24.

З.Ьахтурина Т. А. Термины, связанные с типологиейэлектронных ресурсов // Науч. и техн. б-ки. - 2001. -№ 5.-С. 60-66.

4. Библиографическое описание электронных ресур-сов [Электронный ресурс]: Метод, рекомендации. - Элек-трон, дан. - М.: РГБ, 2001. - Режим доступа:http://www.rsl.ru/pub/erdes.htm. - Загл. с экрана.

5. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание доку-мента. Общие требования и правила составления. - М.:Изд-во стандартов, 1984. — 77 с.

6. ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Биб-лиографическое описание электронных ресурсов. Общиетребования и правила составления: Межгосударствен-ный стандарт. - Минск: Межгосударственный советпо стандартизации, метрологии и сертификации.2001.-23 с.

7. ГОСТ 7.83-2001. Электронные издания: Основныевиды и выходные сведения: Межгосударственный стан-дарт. - Минск: Межгосударственный совет по стандар-тизации, метрологии и сертификации, 2002. - 1 3 с .

8. ISBD(ER): International Standard Bibl iographicDescription for Electronic Resources: Rev. for the ISBD(CF).

- Frankfurt at Main, 1996. - 109 p.

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ «РУМ'ЯНЦЕВСЬКІ ЧИТАННЯ-2006»

ї ї ІЗ кві І ня 2006 р. Російською державною бібліотекою будепроведена Міжнародна конференція «Бібліотеки, музеї, архі-ви у формуванні інтелектуального й інформаційного просто-ру» з метою обговорення проблем, пов'язаних з формуван-ням інтелектуального й інформаційного простору. Основнийпостулат, покладений в основу конференції, - переконаність утому, що інформація і знання повинні сприяти соціальному,культурному, інтелектуальному, економічному розвитку су-спільства. Бібліотеки, музеї, архіви, я к і зберігають друковануі рукописну культури} спадщину, повинні об'єднати зусиллядля т ого, щоб розширити діапазон доступу до інформації, спри-яти формуванню інноваційної культури. Акцент буде зробле-но на конкретних проблемах фондів, просвітницької, освіт-ньої діяльності соціокультурних інститутів.

Організатори:Російська державна бібліотека. Федеральне агентство з

культури І кінематографії, Центр з проблем інформатизаціїсфери культури (Центр ПІК) Роскультури, Центр бібліотеч-них інновацій РДБ. Бібліотечна Асамблея Євразії.

Питання для обговорення:1. Інноваційні підходи до формування фондів.2. Менеджмент фондів.

3. Просвітницька міс ія бібліотек, музеїв, архівів в умо-вах становлення інформаційного суспільства.

4. Освітня роль бібліотек, музеїв, архівів.5. Науково-дослідна д і я л ь н і с т ь бібліотек, музеїв, архівів

як фактор формування інноваційної культури.6. Бібліотеки, музеї, архіви- навігатори знань. Знання як

суспільне надбання.7. Бібліотечна й інформаційна логістика.Конференція проходитиме у формі пленарного засідання.

засідань секцій, «круглих столів». У рамках конференції відбу-деться Пленум Міжрегіонального комітету з каталогізації запідсумками розробки «Російських правил каталогізації» Пла-нується також проведення великомасштабної виставки доку-ментів із фондів бібліотек, музеїв, архівів.

На конференцію запрошуються фахівці бібліотек, музеїв,архівів, науково-дослідних інститутів, засобів масової інфор-мації, комерційних структур.

Реєстраційний внесок для російських учасників конфе-ренції - 500 рублів. Гарантується допомога в оформленні віздля іноземних учасників та забезпечення місць у готелях

Додаткову і н ф о р м а ц і ю можна одержати на сайті :http://www.rsl.ru/

ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1 27

' • > ' і / <>,/ . П У ХІНІНІ

УДК 027.021(477.83-2)«18-19»

Наталія КУБАНЕЦЬ,

мол наук співробітник відділу біблютекознавсіва ЛНБ їм. В. Сіефаника НАН України

Історія створення і розвитку

наукових бібліотек вищих шкіл Львова

у кіниі XVIII — на початку XX cm.

У сі аги розглядам Іься становлення І а основні в іхи розвиїк) наукових б і б л ю ї с к вищих навчальних закладні м Львова кінцяXVI11 - поч XX с і Проана'ІІзовано Інформаційне забезпечення бібліотеками навчального процес) та наукових дослідженьпрофссорсько-никладацького склад} в \мовах ЛвсІро-УгОрського правління га б\рж\азної Польщі

К ' І ю 4 о в І с л о в а бібліотека, наукова бібліотека, бібліотека вищого навчальною заклад}. Ісюрія бібліотечної справиУ к р а ї н и , формування фондів, Інформаційне забезпечення

урхливий розвиток науки і осв іти в Гвропі

спричинив потребу створення у н і в е р с и т е т і в

на теренах АвсІро-Уюрщини. Наука, осві-

ч е н і с і ь І д р у к стали розглядатися як м о ї у г н і фак-

тори розвитку суспільства І а держави. Львов) як

с і одичному м і с і у відводилася роль цешру науки

І а освпи.

П о с т у п а л ь н и й розвиюк вищих ш к і л у м і с і і

спричинив до створення при них спеціальних на-

укових бібліотек. Державна політика щодо мови

викладання у львівських вищих школах регламен-

тувала л і н і в і с т и ч н и й аспект формування їхніхфондів. К р і м ІоІ о, особливості профілів навчання

цих вищих навчальних закладів вимаїали забезпе-

чення комплектування фондів відповідної темати-

ки За український університет велася жорстока

боротьба.

У Західній Європі розвиюк бібліотек був на-

слідком реформ, а на історично українських зем-

лях, як вважав Д. Балика. досягався «боротьбою

за незалежність, сполученою із національним пи-

танням» ' . Н а книюзбірні Галичини покладалося

відповідальне завдання сприяти не лише вивчен-

ню, а й захисту від спотворень, примноженню і

збереженню для насту пних поколінь головних здо-

бутків національної к у л ь т у р и . Наукова гро-

мадськість Галичини в цей період була зацікавле-

на у розвитку наукових бібліотек, що спонукало до

перетворення самих книгозбірень в інституції

інформаційного забезпечення наукових пошуків.

Наукове значення досліджуваної проблеми по-л я г а є у розкритті особливостей становлення та

розвитку наукових бібліотек вищих шкіл у захід-

ному регіоні України, визначенні їх внеску у роз-

виток наукової думки у кін. XIX - на поч. XX ст

Усебічне їх вивчення збаїатить джерелознавчу

базу українського бібліоіекознавства відомостями

про складні процеси розюртання д і я л ь н о с і і та

формування фондів наукових бібліотек вищих шкіл

Галичини. Таке дослідження дасть змогу просіе-

жити, як за у м о в перебування українських земель

під владою Австро-Угорщини, а зюдом і Польщі,з м і н ю в а л и с я н а к о п и ч у в а л ь н і можливості цих

бібліотек, якісний склад фондів, розвивалися взає-

мозв'язки цих осередків науки та культури.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на ос-

нові аналізу значної кількості матеріалів І а доку-

ментів зробиш порівняльний аналіз діяльності

бібліотек різних вищих навчальних закладів, ви-

значити критерії їхнього типолої ічного поділу та

дослідити їхню місію.Очевидно, Іцоупродовжсіановлення бібліоіек,

трансформувалася місія цих бібліотек, що пов"я-

зано з погребами навчального закладу, при якому

вони діяли.Польські фахівці подавали розвідки про окремі

к н и г о з б і р н і . H a y к о в ц і - у к р а ї н ц і , досліджуючи

діяльність бібліотек означеного періоду, називали

їх «осередками вагомої праці» 2. Сучасний бібліо-

текознавець М. Володій зазначає, що при дослі-

дженні історії бібліотечної справи варто врахову-

Бспика Д Бібліотека в минулому: кульїурно-істо-ричний нарис Укр наук Ін-т книгознавства - [К.].Держ. видав України, 1925 - С. 103.

- Свенціцькт 1 Библіотеки и музеи г Львова // Жи-вая сі арина. - 1907.-С. 1 1 13.

28 ISSN 1029- 7200 Бібліотечний вісник 2006 № І

Історія створення і розвитку наукових бібліотек вищих шкіл Львова

вати особливості конкретної епохи, у як ій фор-

мується той чи інший тип бібліотек -. Діяльність

окремих книгозбірень вивчалася Р. Боровиком.

М. Божко, М. Гордій, Л. Пиндою, Г. Яремою4. Про-

те увага зосереджувалася на сучасному етапі ро-

боти бібліотек. Поряд з тим, праці, які містили по-

рівняльний аналіз еволюційного розвитку бібліо-

тек вищих навчальних закладів Галичини, відсутні.

Бібліотеки, створені при вищих навчальних за-

кладах, формували фонди наукових видань і сприя-

ли інформаційному забезпеченню навчального про-

цесу га наукових розвідок професорсько-викла-

дацького складу.

Поряд з головною бібліотекою у кожному на-

вчальному закладі діяла мережа невеличких кафед-

ральних бібліотек, які існували майже при кожній

кафедрі.

У 1761 р. відразу ж після реорганізації Академії

єзуїтів ^ в університет, при новоствореному навчаль-

ному закладі засновується книгозбірня, основу

фондів якої склала бібліотека Академії єзуїтів б.

Книгозбірня спершу не могла задовольнити погре-

би навчального закладу, отримане від єзуїтів зібран-

ня не задовольняло «людей нового напряму», яких

направили з «освічених країн» до Львова. Релігій-

на цензура не пропускала до бібліотеки книг, «яких

бчло найбільше потрібно» ". Не вистачало перш за

все «німецької літератури нової епохи» ь, без якої

мовознавство не могло викладатися, а також підруч-

ників, котрі використовувалися і перевидавалися

j австрійських школах. Подоланню цих труднощів

активно сприяв цісар. Після інавгурації ч універ-

3 Во'іодин М Всемирная исюрия библиотек. СПб.:Профессия, 2001. С. 12.

4 Боровик Р Науково-технічній бібліотеці Державногоуніверситету «Львівська політехніка» -150 років II Ву-зівська бібліотека: Історія. Теорія. Досвід роботи. -Львів, 1994. - Вип. 3. - С. 90-96; Ярема Г З історії НТБЛьвівського політехнічною інституту // Вузівська біб-ліотека: Історія. Теорія. Досвід роботи. - Львів, 1993.-Вип. 2. - С. 88-96; Ьолско М., Гордій М. КнигозбірніЛьвівського університету 385 //Бібліотечний вісник. -1994. № 2. - С. 23-26; Пинда Л 3 історії бібліотеки //Дубляни: історія аграрних студій у спогадах 1946 1996.-Львів, 1996.-С. 182-188.

5 Баронський Б. Предтеча університету Франца І уЛ ь в о в і / / Записки НТШ. Львів, 1918. - Т. 125. С. 5.

6 Reifenkugel K B i b l i o t e k a Uniwersytetcka weLwowe '" Pzewodnik naukowy і literacki. -1873. - S. 183

7 Finke/ L., Starzynski S. H i s t o r i a U n i w e r s i t e t uLwowskiego. - Lwow, 1894. - S. 117.

4bid. -S. 117.9 Wojciechowski К Podzial і zakres dziejow Polskich.

Odczyt w Sali Inauguracyjnej Wszechnicy Lwowskiej przy

ISSN 1029-7200 Бібліотечний вісник 2006. Me 1

ситету завдяки підтримці австрійського уряду '°

було отримано з Терезіанської Академії у Відні

приватне зібрання придворного лікаря цісаря Ка-

роля-М. Гареллі (1670-1739) ", яке стал о основою

фонду світського розділу бібліотеки І 2 і в 1785 р.

становило 11 000 томів 13. Завдяки цьому надхо-

дженню Б. Барвінський !4 вважав бібліотеку уні-

верситету правонаступницею Академії. Після пе-

ревезення за наказом цісаря всіх бібліотек і монас-

тирів Галичини у Львів, книгозбірня поповнилася

їхніми книжковими зібраннями. Бібліотека універ-

ситету стала однією з перших наукових бібліотек

міста і відразу ж отримала фінансову урядову під-

тримку - щорічне асигнування спершу 200 зл., а зго-

дом 400 флоринів на поповнення фондів та 1000 фло-

ринів на діяльність установи |3. Керівником бібліо-

теки призначили Генріка Бретшнайдера |(\ який

здобував досвід бібліотечної роботи працюючи

бібліотекарем університетської бібліотеки у Буда-

пешті. У другій половині 1787 р. після розміщен-

ня та впорядкування фондів у костелі на вулиці

Краківській, поряд з університетом, бібліотека роз-

почала обслуговування читачів '7. У цей період біб-

ліотека відігравала роль допоміжної ланки навчаль-

ного процесу.

Другою, після університетської, книгозбірнею,

яка виникла при вищій школі, була на> ково-техніч-

otwarciu roku szkolnego 1884/85 ,'/ Pzewodnik naukowy іliteracki. - 1884.-S. 961.

10 Dndik V. Archiwen im Konigreiche Gal i/ ien undLodomerien. 1m Aufrage des Hohen StaatsministeriumsWien, 1867. S. 111.

1 1 Творець збірки Піус Микол ай Гареллі був придвор-ним лікарем цісаря, а одночасно префектом Національ-ної бібліотеки Австро-Угощини у Відні. Після смертісина колекціонера-Я на бібліотека перейшла у власністьуряду. Певний час перебувала у розпорядженні Терезі-янської Академії, а згодом перевезена до Львова.

12 Божко М, Гордій М Книгозбірні Львівського уні-верситету - 385 // Бібліотечний вісник. - 1994. - № 2. -С. 23.

13 Jedrzejowska A. Bibljotekauniwersytetu imienia JanaKazimierza/YPublicznebibljoteki Iwowskie: zarys dziejow •'Pod redakcja L. Bernacriego. - Lwow, 1926. - S. 29.

^Барвінський Б Предтеча університету ім. Франца Іу Львові 'І Записки НТШ. - Львів, 1918. - Т. 125. - С. 20

15 Finkel L., Starzynski S. Histor ia Uniwers i te tuLwowskiego. - Lwow, 1894. - S. 42.

'" Barwmski В Biblioteka Uniwersytecka // Tydzien, -Lwow, 1905. Cz. 21.

llJcdr:e/owska A. Bibljoteka uniwersytetu imienia JanaKazimierza Ч Pubbliczne bibljoteki Iwowskie: zarys dziejow /Pod redakcja L. Bernacriego. - Lwow, 1926. - S. 30.

29

З історії бібліотечної та архівної справи в Україні

на бібліотека Львівської політехніки. У 1844 р.

після заснування Технічної академії, правонаступ-ницею якої згодом стала Львівська політехніка |8,

було створено книгозбірню, фонд якої нарахову-

вав 2 тис. томів 1Q і складався в основному з видань

природничої та технічних галузей.

І Іодії 1848 p., пожежі2 0 у будинках книгозбірень

університету та Львівської політехніки спричини-

ли руйнування і майже повне знищення їхніх

фондів. Залишки бібліотечного фонду університе-

ту були перевезені до палацу намісника, а у наступ-

ному році їх розташували у костелі домініканців.

Для відновлення бібліотеки урядом було виділено

надзвичайний кредит у розмірі 3000 злотих на 5 ро-ків . Відновлення фонду бібліотеки Політехнічної

академії відбувалося надзвичайно повільно, у 1871 p.,майже за тридцять років існування бібліотеки, у її

фондах було лише 3608 томів. Оскільки, на потре-

би бібліотеки виділялася невелика частка з загаль-

ного бюджет}' Академії та незначні суми, як і над-

ходили від студентів як оплата за користування

книжками. Високі ціни на книги не давали змоги

закуповувати достатню кількість примірників. По-

чинаючи з 1877 р. бібліотека отримувала постійні

незначні дотації для комплектування фондів, і до

1894р. фонд бібліотек збільшився до 14 000 томів,

а бібліотека налагодила щоденне обслуговування

читачів упродовж декількох годин. Поряд з цим

розпочалося інтенсивне поповнення фондів бібліо-

теки університету, необхідних не лише для спри-яння навчальному процесу, як було у перші роки її

створення, а й для наукової праці студеніів га ви-

кладачів навчального закладу. Фонд бібліотеки по-

повнила низка колишніх приватних бібліотек, я к і

надійшли у різний час. Цікаве зібрання вченого-

природознавця Станіслава Дунін-Борковського,

який займався мінералогією та був ярим бібліофі-

лом. Збірка містила також документи з літерату-

рознавства, особливо давньої літератури, історії та

бібліографії. Значно вплинув на зростання фондів

подарунок каноніка Михайла Форманьоша, що

налічував понад 10 000 томів. Статистичні відо-

мості свідчать, що фонд зріс до 70 000 прим. Про-

порційно до кількісного збільшення, зріс і якісний

його склад.

У другій половині 1852 р. разом з університе-

18 Боровик Р. Науково-технічній бібліотеці Держав-ного університету «Львівська політехніка» -150 років /,Вузівська бібліотека: Історія. Теорія. Досвід роботи.Львів, 1994.-Вил. 3. -С. 90-96.

19 Там само.20 /. К. Середмістя у Львові // Жи гтя і знання. - Львів,

1931. Р. I V . - Ч . 8(44). -С.227.

том переселяється до нового приміщення його біб-

ліотека. Для неї було виділено 2 зали (читальні зали

для професорів та для широкого загалу) і 12 кімнат.

У другій половині 1853 р. бібліотека була відчине-

на для читачів. Упродовж наступних 33 років фон-

ди бібліотеки дбайливо впорядковувалася та опра-

цьовувалися.

З 1874 р. розпочинається інтенсивний розвитокбібліотек вищих шкіл. Вони стають усе вагоміши-

ми ланками у здобутті освіти, збільшується кіль-

кість годин, упродовж яких здійснюється обслуго-вування читачів. Австрійська влада створювала

сприятливі умови для розвитку вищих шкіл та їхніхбібліотек. Проте, якщо керівництво бібліотекою

університету покладалося на директора, що лише

за сумісництвом займався викладацькою діяльні-

стю, то книгозбірню Львівської політехніки очо-

лював і далі на громадських засадах обранець Ко-

легії професорів. Звичайно такий стан речей дещо

гальмував розвиток книгозбірень, оскільки керівни-

ки не приділяли належної уваги їхній діяльності.

Після спорудження у 1877 р. будинку для Техніч-

ної академії на схилах Святоюрської гори та пере-

йменування її на Політехнічну школу дещо покра-щилися умови роботи книгозбірні, яку розмісти-

ли у декількох кімнатах. Читальна зала була оздоб-

лена різьбленою дерев'яною стелею з імітованою

інкрустацією. Для бібліотеки були виготовлені

спеціально розроблені б ібліотечні шафи, виконані

в стилі фламандського ренесансу. Бібліотека пере-ходить на щоденне семиюдинне обслуговування

читачів.

У цьому ж році віденська влада погодилася на

виділення коштів для будівництва нового будинку

для бібліотеки університету. Було створено комі-

тет будівництва, до якого увійшли представники

університету га бібліотеки. Для бібліотеки було

збудовано будинок, на першому поверсі якого роз-містилася читальна зала па 140 читацьких місць,

із прекрасним освітленням. Залу було прикрашено

алегоричними емблемами 4 відділів університету

та фресками Юліана Макаровича. Відповідно до

прогресивних розробок того часу читальна зала

з'єднувалася з книгосховищем, яке займало ціле

крило будинку. Книгосховища розташувалися на

п'яти поверхах. Будинок обігрівався центральним

опаленням.

Виникають нові вищі навчальні заклади, а при

них бібліотеки. Так. перехід у 1856 р. 2І дублянсь-

21 Токарський Ю. Дублянн: історія аграрних студій1856-1949 /' Львівський державний аграрний універси-тет,-Львів: Інститут українознавства НАН. 1996. - 81 с.

ЗО ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1.

Історія створення \ розвитку наукових бібліотек вищих шкіл Львова

ких науково-навчальних закладів у власність Га-личини дав можливість створити один з кращих вЄвропі наукових аграрних центрів, що готувавфахівців, рівень знань яких відповідав вимогам тогочасу, та проводив наукові дослідження, що тема-тично і методично не поступалися світовій агро-номічній науці. Рільнича академія в Дублянах зумі-ла залучити до навчального та наукового процесівнайкращі науково-педагогічні кадри Лвсгро-Угор-Іцини та сусідніх держав, привабити до навчаннядобре вишколену молодь. Для забезпечення ефек-тивної діяльності навчального закладу було ство-рено науков> бібліотеку. Бібліотека трактуваласяяк одна з найважливіших ланок у системі підго-товки фахівця і комплектувалася за принципом по-міркованої доцільності. Спершу це був невеликийкнижковий фонд, який розміщувався в кабінеті ди-ректора рільничої школи в Дублянах.

На час надання вищій рільничій школі статусуакадемії (1901р.) фонд б ібліотеки н а л і ч у в а в3567 назв книг (5908 прим.) і зростав впевнено тапоступально '.

Роки Загальна к-сгь фонду Надійшлоназв томів періодичної

науковоїлітератури

1888 2519 4552 431895 3567 5098 621906 4945 7297 761914 6664 10908 81

Порівняльний аналіз відносних показників скла-ду фонду бібліотеки за 1888, 1895, 1906 і 1914 pp.показує, що фахова література становила в серед-ньому 50 %, природнича - 25 %, суспільна - 10 %,інша - 15 %. Щодо мови видань, то найбільшийвідсоток припадав на книги німецькою - 60 %, даліпольською - 25 %, незначний відсоток становиликниги французькою, англійською, італійською, ла-тинською, чеською мовами. Мовний поділ періо-дичних видань майже збігається з відносними по-казниками книжкових фондів. У документах, якістосуються цієї доби, натрапляємо на зауваження,що фонд бібліотеки недостатньо містив фаховулітературу і тулився в погано пристосованих, тіснихприміщеннях.

Бібліотека володіла зібранням періодичних ви-дань (234 назви), які видавалися в Польщі, Німеч-чині, Франції, США, Англії, Італії, та колекцієюстародруків XV1I1 ст. і книг XIX ст. (близько 10 тис.прим.), серед яких фундаментальні видання з при-

родничих, технічних, сільськогосподарських наук,а також низка довідкових та енциклопедичних.Рільнича академія була одним з перших вищих на-вчальних закладів, що сприяв створенню, окрімголовної книгозбірні, розгалуженої мережі малень-ких бібліотек при кафедрах, кабінетах та лабора-торіях. Бібліотека, яка діяла при фізичному кабі-неті, нараховувала близько 400 т. і одержувала май-же всі відомі на той час європейські фізичні журна-ли. Бібліотека лабораторії загальної хімії розміщу-валася у кімнаті керівника і нараховувала 300томів.Підручна бібліотека ботанічного музею нарахову-вала 114 томів, регулярно отримувала газети тажурнали спеціальної ботанічної тематики. Прилабораторії загальної хімії, зоологічно-зоотомічно-му музеї і лабораторії також діяли бібліотеки. Ка-федра рільництва та рослинництва мала підручнубібліотеку, яка в 1896 р. нараховувала 80, а в 1914р.- 520 томів, одержувала спеціальну наукову періо-дику майже з усіх країн Сиропи. Зоотехнічні ка-федра, лабораторія і музей мали кафедральну біб-ліотеку, що нараховувала близько 500 томів, середяких - каталоги та фотографії свійських тварин.

З початку XX ст. відбулося вдосконалення ро-боти бібліотеки університету, розпочато зміну си-стеми розставляння книг у її книгосховищах відпо-відно до нових засад бібліотекознавства. Бібліотеч-не новаторство полягало в розміщенні книг за шиф-рами, з попереднім розподілом фонду на 10 га-лузевих розділів 2 3. Реорганізація фонду тривала задетально розробленим планом з червня 1902 р. аждо літа 1904 р. Восени того ж року перенесенофонди до нового будинку. Перевезення здійснюва-лося у зачинених коробках по коліях, прокладенихчерез ботанічний сад. Зашифрований по новомуфонд обсягом 85 000 назв у 120 000 томах, розста-вили дуже легко. У травні 1905 р. відбулося урочи-сте відкриття бібліотеки.

Після переходу Галичини під протекторат Поль-щі зусилля властей були спрямовані на витісненняукраїнської мови з усіх сфер життя, що було ви-явом продуманої та послідовної політики, спрямо-ваної на максимальне обмеження, а в майбутньо-му і повну ліквідацію громадського і культурногожиття нашого народу. Проголошення польськоюконституцією демократичних свобод виявилосяфікцією. Галицький автономний сейм було скасо-вано, оскільки конституція Польщі української ав-тономії не передбачала. Польський уряд прагнув

"Там само.-С. 158.

21 Biblioteka Uniwersytetcka we Lwowe w latach 1899-1910.-Lw6w, 1912.-430s.

ISSN 1029-7200 Бібліотечний вісник 2006. Ns 1 31

З історії бібліотечної та архівної справи в Україні

до насильної асиміляції українців. Дискриміна-

ційна політика щодо населення українських земель

особливо яскраво проявлялася в галузі бібліотеч-

ної політики. Включення Галичини до складу

Польщі призвело до значного розшарування уста-

нов щодо стану фінансового забезпечення та пере-

слідування діяльності бібліотек українських інсти-туцій.

Інформаційну підтримку навчального процесу

в Українському таємному університету, який діяв

\ 1919-1924 pp., у зв'язку неможливістю заснуван-

ня власної бібліотеки, надавали книгозбірні украї-

нських студентських товариств «Медична грома-

да», що об"єднувало майбутніх медиків. «Основа»,яке створили слухачі Політехнічної школи, та «Ака-

д е м і ч н а І ромада», спілка студен І ів Львівського\ ніверсигету. Кожна із книгозбірень формувала

релевапгні фонди: «Медичноїгромади» -з питань

медицини т а суміжних галузей, «Основи» - техні-

ки та архітектури, «Академічної громади» - з усіх

предметів, які викладалися в університеті.

Відбувається об'єднання навчальних закладів.У 1919 р. дублянську Рільничу академію підпоряд-

ковують політехнічній школі у Львові в рамках

рільничого відділення, бібліотека академії перетво-

рилася на кафедральну.

Згодом потреба у підготовці кваліфікованих

спеціалісті сприяла реорганізації роботи цих кни-

гозбірень, активно поповнювалися їхні фонди.

Ожила бібліотека університету, але її діяльність

довоєнних масштабів не досягла. Кількість відвіду-

вань зменшилося вп'ятеро. Дотації влади було ско-

рочено на третину. Фонди поповнювалися лише

найважливішими виданнями. Бібліотека розширила

видовий склад фондів і комплектувалася афішами,

плакатами, розпорядженнями влади, лист івками

всіх політичних с п р я м у в а н ь . До ф о р м у в а н н я

фондів бібліотеки долучилася громадськість. Так,

у 1917р. своє зібрання книжок, яке нараховувало

990 томів та містило видання з історії, подарував

бібліотеці університету Третерув. 740 примірниківцінних видань передав бібліотеці Йосип Куропат-

ницький з Ліпінек, куратор Закладу ім. Оссолінських

Генрік Любомирський передав понад 6000 прим,

дублетів. Серед них близько 5000 позицій стано-

вила польська художня література. Серед книго-

любів, як і сприяли поповненню фондів бібліоте-

ки, варто відзначити Кальварієго з Берліна, який

надіслав велику кількість дисертацій. До бібліоте-

ки передали всі акти начальника народного комі-

тету, загальна к ількість яких досягла 1000 прим.

Кількісно вирізняються дари Адама Чарторійсько-

го, що нараховували 25 000 прим., та професора

32

Жозефа Каленбаха, який подарував бібліотеку по-

кійного брата Вітольда Казімєжа з Великобританії

(25 000 томів). За тематичним аспектом у збірцібули видання з питань масонства, теології, сходо-

знавства, історії та літературознавства Франції,

Іспанії тощо. Поряд з тим, постійно допомагав у

поповненні фондів професорський склад універ-

ситету. З дарунків бібліотеці у 1924 р. варто відзна-

чити передачу книгозбірень покійних професора

університету Людвіка Клоссє (630 прим, з археоло-

гії, мовознавства, мистецтвознавства, правознав-

ства, палеонтологі і), Леона Деспот-Зеновіча (23 00 прим.

з питань геральдики, слав'янознавства, французь-

кої літератури) та львівського лікаря Джозефа

Вєгла. До фондів бібліотеки Політехнічної академії

надходила значно менша кількість дар>нкі в, голов-

ним чином, від професорів навчального закладу,

заможних городян та наукових установ міста.

Через воєнні події бібліотека університету втрати-ла контакти з європейською наукою, за книго-

обміном перестали надходити до бібліотеки праці

провідних наукових центрів Європи. У післявоєн-

ний період бібліотека поступово налагодж>вала

обмінні зв'язки і розпочала отримувати велик\

кількість видань з Америки, з Центральної та Захід-

ної Європи 2<|. Партнерами бібліотеки було 340 ін-

с т и і у ц і й за кордоном. Лише у 1924 р. до бібліоте-

ки університету надійшло 10 104 прим., які за га-

лузями знань розподілялися таким чином :Si з

геології- 267 прим., філософії- 177 прим., педа-гогіки - 280 прим., естетики - 782, математики -

544, І еографії - 466, природничих наук - 447. ме-

дицини -442, правознавства- 1013, історії- 818,

мовознавства - 1871, славістики - 760, до відділу

зібрань та бібліографії- 1416, варії- 784, програ-

ми - 57, решта - з питань мистецтва та мистецтво-

знавства. Не такий інтенсивний книгообмін здій-

снювала бібліоіека Політехнічної академії, я к і й

вдалося встановити контакти з деякими закордон-

ними технічними видавництвами.

Полегшувало комплектування фонду бібліотек

одержання обов'язкового примірника видань. До

книюзбірні університету надходили всі видання,

які виходили друком на землях «Королівства Галіції

і Лядомерії», фактично Галичини. У 1918-1939 pp.

до неї надходив обов'язковий примірник видань із

так званих східних земель Польщі. З 1919 р. біб-

-" Львівська наукова бібліотека, відділ рукоп., ф. 132«Б-каунів.», спр. 197. арк. 6-23.

25 Bibljoteka // Kroruka uniwersztetu jana Kazimierzawe Lwowie za roc szkolny 1924/25 Stanowia.ca sprawo-zdanie rektora І dzekanow / Zestawil rektor w roku szolnym1924/25 prof. W. Sieradzki. - Lwow, 1925. - S. 134.

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник 2006 № 1

Історія створення і розвитку наукових бібліотек вищих шкіл Львова

ліотека отримувала обов'язковий примірник з усіх

видавництв Галичини, а з 1921 р. - всієї Польщі. У1923 р. як обов'язковий примірник до бібліотеки

університету надійшло 163 видання, у 1924 р. -

2755 видань. Згідно з розпорядженням Міністер-

ства від 4. 07. 1927 р. обов'язковий безкоштовний

примірник надходив до бібліотеки з 18. 10. 1927р.

із Львівського, Станіславівського, Тернопільсько-

го, Волинського воєводств та найцінніші видання

з цілої Польщі. Бібліотека Політехнічної академіїотримувала обов'язковий примірник видань видав-

ництв, які входили до Міжнародної федерації тех-

нічної та професійної преси.

У 1921 р. після чергового перейменування Полі-

технічної школи - вже на Львівську політехнічну,

утворення нових кафедр, збільшується кількість

студентів, а відповідно зростає і кількість читачів

бібліотеки цього закладу. Зростання технічного та

наукового потенціалу Політехніки вимагало від

бібліотеки постійної модернізації своєї роботи.

Постало питання про збільшення її площі та

штату. Професор цього навчального закладу, видат-

ний учений, доктор Казимир Бартель став ініціа-

тором будівництва нового приміщення для бібліо-

теки 26. У 1929-1934 pp. за проектом Теодора Об-

мінського будувався новий корпус на вул. Нікоро-

вича (нині - вул. Професорська), в якому вдалося

поєднати раціоналізм форм з елементами класич-

ної архітектури. Класичний характер композиції

фасаду підкреслював напис на фронтоні латинсь-

кою мовою: «Ніс mortui v ivunt, et muti loguuntur»

(Тут мертві живуть, німі говорять), що символізує

спадкоємність поколінь.

Будинок відповідав вимогам бібліотечного будів-

ництва 'Іого часу і завдяки своїй оригінальності

постійно привертав увагу не тільки бібліотечних

працівників і читачів, а й — архітекторів. До основ-

ного будинку бібліотеки прилягало 6-поверхове

книгосховище з бетону, металу та скла, розрахова-

не на 500 тис. томів. Усі поверхи поєднувалисяметалевими сходами оригінальної конструкцій. Для

гарантування протипожежної безпеки книгосхови-

ще з'єднувалося подвійними дверима з основним

будинком бібліотеки. Одні з них металеві, що да-

вало змогу, в разі необхідності, герметично ізолю-

вати книгосховище.У 1934 р. бібліотека Львівської політехніки роз-

почала роботу у новому приміщенні. Вона стала

найбільшою технічною бібліотекою буржуазної

Польщі, у її фондах вже було близько 78 000 томів

наукових видань в основному німецькою,польською та французькими мовами. У 1937 р. її

фонд становив 86 239 примірників. До 1939 р. біб-

ліотека зібрала у своїх фондах 90 000 прим. Під

час II світової війни до її фондів увійшли кни-

гозбірні бібліотек Польського товариства політех-

нічного, Товариства братньої допомоги студентів

Львівської політехніки, студентських наукових

гуртків усіх кафедр, що в цілому склало 24 000 прим.Після 1945 р. частину книг польською та німець-

кою мовами передано до Краківської політехніки.

Поряд з головною бібліотекою цього навчаль-

ного закладу діяла мережа невеличких кафедраль-

них бібліотек, що існували майже при кожній ка-

федрі. Всього відомо про існування близько 70 та-

ких бібліотек, фонди яких становили від 87 (ка-

федри залізничного транспорт)') до 1600 прим, (ка-

федра землеробства і рослинництва). Найбільшою

серед них була бібліотека реорганізована з кни-

гозбірні аграрної академії. У 1930 р. її фонд вже

нараховував 10 123 прим., у тому числі понад

29 назв часописів.

Засновується бібліотека вищої школи торгівель-

ної(вул. Боурларда, 5), і для сприяння навчально-

му процесу формує галузевий фонд з питань еко-номіки.

У 1932 р. створюється Бібліотека Богословсь-

кої Академії. Організатор Академії, ректор о. Й. Слі-

пий у своїй промові, виголошеній під час інавгу-

рації 1934/35 академічного року наголосив: «Бібліо-

тека, заснована датком преосвященства Митропо-

лита, числить коло 1.000 томів» г. Спочатку обо-

в'язки бібліотекарів виконували студенти, лише час

від часу запрошувалися фахові бібліотекарі. Ьібліо-

текарі-студенти, які не мали фахової підготовки,

не могли налагодити послідовної та ефективної робо-

ти книгозбірні. Після запрошення у 1932/1933 на-

вчальному році постійного бібліотекаря було ство-

рено наукову читальну залу (наукову робітню) тавстановлено книгообмінні зв 'язки з великими

бібліотеками міста: НТШ, Національного Музею,

«Студіону», Народного Дому, Оссолінеуму, Універ-

ситету, Баворовськихта інших.

У 1938 р. була заснована бібліотека Вищого

інституту релігійної культури, фонди якої форму-валися виданнями релігійної тематики.

26 Birkenmajer A. Budowa nowego gmachu bibliotekiPolitechniki Lwowskiej // Przegla^d Biblioteczny. - 1929. -R. 111. - S. 226-237.

27 Колянковсъкий М. Про долю бібліотеки Богословсь-кої Академії // Світильник істини: Джерела до історіїУкраїнської католицької богословської академії у Львові:1928-1944. З нагоди її 50-літнього ювілею. - Торонто-Чікаго, 1983.- С, 524.

ISSN 1029-7200. Ьюліотечний вісник. 2006 № І 33

I I • I

Таким чином, в означений історичний період уЛьвові розгорнула активну діяльність низка кни-гозбірень вищих навчальних закладів, їхнядіяльність була поступальною. Найвагоміше місцеу бібліотечній інфраструктурі міста означеногоісторичного періоду займала бібліотека універси-тету, оскільки владою їй надавалася значна фінан-сова підтримка. Іншим книгозбірням доводилосякомплектувати фонди в рамках асигнувань, виді-лених навчальними закладами, при яких вони дія-ли. Значно складнішою була ситуація з інформа-ційним забезпеченням навчального процесу бібліо-теками, створеними українською громадськістюміста. Але і цим книгозбірням вдалося сформува-ти достатньо цінні фонди та налагодити обслуго-вування ними викладачів і студентів. Хоч таємно-му університет) через перебування на нелегально-му становищі не вдалося створити власної книго-збірні, але його керівництво налагодило інформа-ційне забезпечення через залучення фондів бібліо-тек студентських об'єднань.

Порівняльний аналіз історичного розвитку на-укових бібліотек вищих навчальних закладів, я к ідіяли v Львові у XIX - на поч. XX ст., свідчить, щодо виникнення та розгортання діяльності низкибібліотек цього типу спонукали:

• особливості соціально-економічного розвит-кл Галичини;

• динамічний розвиток науки та зростанняінформаційних потреб професорсько-викла-дацького складу.Книгозбірні державних вищих навчальних за-

кладів були розраховані на польського читача, за-безпечували науковою літературою навчальнийпроцес та дослідницьку діяльність професорсько-викладацького складу. Бібліотеки, створені україн-ською громадськістю також не обмежували своюдіяльність інформаційним забезпеченням навчання.

Тенденції діяльності наукових бібліотек вищихнавчальних закладів означеного історичного періо-ду мали спільні риси:

* напрям формування фондів цих книгозбіреньвизначався потребами установ, при яких вонидіяли;•:• місія кожної з цих бібліотек полягала у фор-муванні релевантних фондів та забезпеченніінформаційних потреб навчального процесу танаукових розвідок викладачів;•:• особливості комплектування полягали у пе-реважанні дарунків та налагодженні обміннихзв 'язків;•:• прискіпливий добір на посади бібліотечнихпрацівників високоосвічених осіб та висунен-ня до претендентів високих кваліфікаційнихвимог (цей досвід варто запозичити сучаснимнауковим бібліотекам).

УДК 027:021(477)

Маргарита КРИВЕНКО,

паук, співробітник відділу історичних колекційЛьвівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України

Історія книгозбірні «Студіону»:

мовою документів і спогадів

У етапі на оснош архівних джерел та епоїцдів висвітлена малодосліджена на сьогодні Історія наукової книгозбірні «Ст\-дюпу» (1909-1940). заснована мшрополитом Андреем ПІетицьким у Львові. Наведені відомості про книжкові та рукописніколекції, які еформ\ вали > ні кальний за змісшм фонд бібліотеки не лише релігійного, а й загальнокультурного змісту: «Ucramica».«Rossica». ісюрія Сходу історія церкви (внантиністика) тощо Основний акцент зосереджено на факті ліквідації бібліотеки яксамостійної установи, пов'язаних із ним переміщеннях \ продовж 1940-1947 pp. та втратах, яких вона при цьому зазнала.Виявлено і вказано теперішні місця зберігання окремих фрагментів колишньої книгозбірні «Студіону», основна частина якоїувійшла цо склад) і розпорошилася між структурними підроіділами створеної у 1940 р. Львівської філії бібліотеки АН УРСР(нині - Львівська наукова бібліотека їм. В Стефаника НАН України).

К л ю ч о в і с л о в а- книгозбірня «Студіону» у Львові, митрополит Андрей Шеіницький, Климентій Шепгицький.друковані та рукописні колекції, бібліотечні втрати, фонд

З поміж багатогранної діяльності галицького лікарень, навчальних закладів, музеїв, монастирів,митрополита Андрея Шептицького (1865- До того ж, для цього с нагода: 29 липня 2005 р.1944) варто виокремити і в черговий раз минуло 140 років від дня народження Андрея LHeii-

сказати про його щедре меценатство та духовну гицького.о п і к у як фундатора і покровителя численних Серед заснованих і опікуваних ним установ, на

34 !SSN W29- 7200. Бібліотечний вісник. 2006. N° 1.

Історія книгозбірні «Студіону»: мовою документів і спогадів

які він спрямовував чимало своїх сил І коштів, -

бібліотека «Студіону» (1909-1940) - одна з най-

кращих українських наукових книгозбірень, яка

спеціалізувалася на візантійсько-християнській

тематиці, і історія якої тісно пов'язана з культур-

ними ін іц іа іивами митрополита.На початку XX ст. у Львові під назвою «Студі-

он» успішно функціонували монастир, товариство,

науковий інститут, бібліотека, архів, музей, друкар-

ня - установи чернечого Студитського Уставу,

відновленого митрополитом і першим його архі-мандритом — справжні осередки наукового, духов-

ного та кульгурно-просвітницького жигтя. Вида-

вався також і календар «Сгудіон».У 1909 р. неподалік від кафедральною собору

св. Юра у Львові на вул. Петра Скарги, 2а (1942-

1944 рр, - Шпітальшграссе, з 1944 р. - вул. Пиро-

гова, з 1992 р. - Озаркевича) знаходилося при-

міщення дяківської бурси, яку Андрей Шептиць-

кий заснував свого часу для підготовки псалом-

щиків сільських церков, згодом віддав його у роз-

порядження СІудитів під монастир та Науковий

Інститут з метою заохочення до дослідницької і

творчої діяльності східного католицького духовен-

с і в а та чернецтва. Впродовж свого ісігування ця

обитель декілька разів змінювала свою назву: в

1 9 1 1 р. - «Монастир і інститут Студитсысий у Льво-

ві», з 1913 р. — «Інститут св. Иосафаіа», з 1918 р. —

«Студіон: Монастир і Інститут виховавчий братів

студитів», з 1932 р.-«Монастирсв. Йосафата«Сгу-діон» ' .

Андрей Шептицький подбав про забезпечення

цього центру монахів-студитів і прекрасною біб-ліотекою, яка мала оригінальний екслібрис, де на

фоні дерев'яного зрізу вміщено \ центрі портрет

святого Йоана Хрестителя та напис по колу старо-

слов'янською мовою: «Книгозбірня «Студіону»

св. Йоана Хрестителя у Львові» і овальний бібліо-

течний штамп: «Книгозбірня «Студіону» у Львові».

Гам були зібрані переважно російські твори та іно-

земні книги про християнський Схід і Східну Цер-

кву. Була придбана надзвичайно цінна бібліотека

о. Аврелія 1 Іальміері. На 1926 р. книгозбірня «Сту-

діону» мала «найбільшу поза межами Росії збіркуросійських передвоєнних періодичних, богословсь-

ких, церковних та наукових видань» 2: налічувала

вже близько 10 000 томів.

Бібліотека «Студіону» перебувала під управою

ігумена СІудитів, ієромонаха Климентія Шептиць-

кого (1864-1950), однодумця Владики, його спо-движника, тілесного і духовного брата, який у

1937 р. склав правила користування цією книго-

зб ірнею. «До моменту заснування монастиря

оо. Студитів 40-річний... граф Казимир Шептиць-

кий був юристом, який мав широку популярність,членом Віденського парламенту. Андрей переконав

брата відмовитися від своєї світської професії, за-

кінчити духовну семінарію, стати священиком й

очолити студитський орден. Казимир, що одержав

ім 'я Климентій, став керувати всіма студитськими

монастирями...» 3.

У 1928 р. у Львові було створено релігійне то-

вариство «Студіон». яке знаходилося під впливом

греко-католицького монастиря ченців Студитсько-

го Уставу, «і основою якого стала широко знана

збірка кириличних друків з Національного музею

у Львові» 4, яка пройшла довгий і цікавий шлях.

Зокрема, ще у далекому 1858 p., 12 вересня,

митрополит Михайло Левицький, відомий захід-ноукраїнський релігійний та культурно-освітній

діяч, заповів зібрану ним одну з перших колекцій

давніх українських рукописів та стародруків, як\

зберігав у своїй Унівській резиденції, «на засну-

вання бібліотеки митрополітального дому» \ Ця

збірка заклала основу Церковного, або Митропо-

личого музею (1905-1909), подарованого у 1909 р.

митрополитом Андреем Шептицьким українсько-

му народу. Від нього починає свою діяльність Ук-

раїнський національний музей у Львові (1909-1939).

У 1936 р. поруч з будинком Товариства «Студі-

он» на вул. П. Скарги, 2а розпочалося зведення но-

вої будівлі (вул. П. Скарги, 26), з'єднаної перехо-

дом зі старим приміщенням, яка «призначалася для

великої бібліотеки та Архіву Унії»6, і куди у 1937 р.перенесена книгозбірня «Студіону» з метою ство-

рення бібліотеки греко-католицького духовенства.

' Мицько І Святоуспенська Лавра в Уневі (кінецьXIII ст. кінець XX ст.), - Львів: Свічадо, 1998. - С. 90.

; ІПептщький Климентій. Митрополит Андрей і об-новлення східної чернечої традиції'/ Богословія. -1926.-Т. IV, кн. \-Л.- С. 154.

3 Кохане Д. Щоденник Львівського гетто: Перехову-вання в резиденції Митрополита ІДептицького // ї. -2003. -№29.

4 Бібліотеки Киева в період нацистської окупації(1941-1943): Дослідження. Анотований покажчик. ГГ>6-лікації документів ' Уклад.: Л. А. Дубровіна, Н. І. Мало-лстова. -К., 2004. - С. 16.

5 Мицько І. Святоуспенська Лавра в Уневі (кінецьXIII ст. - кінець XX ст.). Львів: Свічадо. 1998. -С. 64-65.

6 Вуйцик В, Іконописна школа при монастирі сту-дитськото уставу у Львові, її організація і діяльність //Лавра.- 1998.-№ 1. -С. 55.

ISS,\ 1029- 7200 Бібліотечний віспин 2006 № 1 35

! історії бібліотечної та архівної справи в Україні

Серед приватних осіб, дари яких поповнили

фонд «Студіону» у 1938 р. художньою літературою,журналами, підручниками, були: теолог, працівник

Митрополичого архіву Григор Дворянин, «не-

з р і в н я н н и й архівар» професор Іван Шендрик

(1879-?), полковник Варфоломій Євтимович, док-

тор Богдан Барвінський, історик, доктор Роман

Зубик. Тоді ж до цієї наукової установи влилися ішематизми з митрополичої бібліотеки.

«В часі панування Польщі на західних землях

України, - згадує колишній праці вник ЛНБ ім. В. Сте-

фаника О. Д. Кізлик, - митрополит закупив бібліо-

теку німецького філолога, візантолога, професора

з Мюнхена Карела Крумбахера (1856-1909) і по-дарував її «Студіону» 7 .

18 листопада 1938 р. новий будинок Львівсько-

го «Студіону» оглянули професор Іван Шендрик,

який з 1929 р. обіймав посаду директора Архіву

давніх актів при резиденції митрополита, а в 1935-

1939 pp. очолював бібліотеку «Студіону»8 (повніші

дані про роботу в цей період знаходимо в автобіо-

графічних матеріалах) 9; археолог, доктор Олек-

" Спогади, записані зі слів О. Д. Кізлика 20 лютого2005 р.

8 Гуцаленко Т. Шендрик Іван Захарович Iі Українськаж у р н а л і с т и к а в іменах. - Львів, 2003. - Вип. 10.С. 488.

'' «....Начиная с 1925 г. по 1932-33 гг. исполнял ра-боты по библиографии, являясь с 1926 І. членом биб-лиографической комиссии Научного товариществаим. Шевченко в г Львове.

Заказы получал через товарищество из Киевской ака-демии и из Харьковской книжной палаты.

В 1928 г. получил должность архивариуса в львов-ском научном институте «Студион», где также исполнялобязанности комплектатора-библиотекаря. На этой ра-боте был до конца 1939 г. и в связи с начавшейся реор-ганизацией «Студиона» перешел на службу в товарище-ство им. Шевченко на должность библиотекаря.

Работая в этом товариществе библиотекарем, я од-новременно (с конца 1939 г.) являлся библиотекаремЛьвовского университета.

На этих должностях был до ареста [22 дек. 1939 г. -М К]...».

«.. .Вопрос: Заведывание архивом Вы получили лич-но от Шептицкого?

Ответ: Да, Шептицкий по моей просьбе лично на-значил меня директором архива... Шептицкий был орга-низатором и основателем бибилиотеки и архива инсти-тута «Студион», в котором я работал как архивариус идиректор архива. Он же - Шептицкий - и библиотеку иархив содержал на свой счет...». (Із протоколу допитуІ. Шендрика від 19 березня 1940 р., м. Львів // Держав-ний архів Львівської області (ДАЛО), ф. Р-3258, on. 1,спр. 11-14262, арк. 11-12, 19-20.)

36

сандр Цинкаловський та о. Й. Петерс (монах-сту-

дит Йоганес Петерс працював до німецької оку-

пації бібліотекарем «Студіону») '°. Ймовірно, що

саме після обстеження, здійсненого на предмет

придатності цього приміщення для перенесення до

нього митрополичого архіву, який налічував при-

близно 10 000 фасцикулів, архів влився у бібліоте-

ку і утворив з нею одне ціле. У грудні 1939 р. він,

як і всі збірки бібліотечних та архівних установ

Львова, був опечатаний державною владою, що

засвідчує протокол комісії від 3 серпня 1940 р. пропередачу колишньої книгозбірні «Студіону»

Львівській бібліотеці Академії наук УРСР ".

Тим же протоколом підтверджено, що наукова

бібліотека «Студіону», в якій зібрана «Ucramica»,

«Rossica», історія Сходу, історія церкви (візанти-

Ігістика), літургійні книги, не мала інвентарних

книг. Картковий каталог, фрагмент якого (№ 97-

1167) зберігається у фонді товариства «Студіон» у

Центральному державному історичному архіві

України у Львові, теж не охоплював усіх зібрань

цієї бібліотеки. На більшості його карток стоїть

штамп «Книгозбірня «Студіону» у Львові»: є пев-

на кількість карток зі штампом «Бібліотека греко-

католицької Митрополичої капітули», яка свого

часу також стала складовою книгозбірні «Студіо-

ну». Окрім того, в «Студіоні» зберігалися депози-

ти: а) митрополита Андрея Шептицького (з печат-

ками, екслібрисами й автографами)-2-3 тис. томів

(ймовірно, ті, які протягом 1939 р. відбирав Бог-

дан Барвінський за вказівкою митрополита для бібліо-

теки «Студіону») |2; б) К. Гриневичевої - 5000 томів;

в) Миколи Лади - окрема скриня, близько 3000 то-

мів теологічного змісту; г) П. Хомина - близько

1500 томів теологічного змісту: д) А. Червінського -близько 200 томів правничого змісту; е) архів гос-

подарчий дібр Перегінська (столові добра) 13. До

речі, останній з них зберігається сьогодні в ЦДІАЛ.

Підтвердженням передачі Андреем Шептицьким

близько 3 тис. книжок до книгозбірні «Студіону»

10 Голіят Р., Курт С. I. Левіа про митрополита Анд-рея // Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький:36. популяр.-наук. доп. і ст. та іншого архів, матеріалу,скомплектований з нагоди відзначень 45-ої і 50-ої річ-ниць смерти Митрополита Андрея Шептицького. - Філа-дельфія, [1996].-С. 259.

11 Центральний державний Історичний архів Украї-ни у м. Львові (ЦДІАЛ), ф. 577, оп. 1, спр. 10, арк. 1.

12 Дзьобай О. Бібліотека митрополита Андрея Шеп-тицького у Львові II Записки ЛНБ. - Львів, 2002. -Вип. 9-Ю.-С. 142.

15 Національний заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві(ZniO), відділ рукописів, № 17059 / II, арк. 30-36.

ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 1

Історія книгозбірні «Студіону»: мовою документів і спогадів

можуть слугувати співсташіення свідчень упоряд-

ника його бібліотеки Б. Барвінського та рабина

доктора Давида Кахане (Кагане), який під час війни

переховувався в приміщенні книгозбірні митропо-

лита. Так, Б. Барвінський зазначав, що у 1939 р.

вона містила 4 тис. одиниць зберігання 14, а рабинДавид Кахане стверджував, що у травні 1943 р. вона

налічувала понад 1000 томів 15.

На кінець 1939 p., тобто перед ліквідацією «Сту-

діону» як самостійної установи, її книжковий фонд

становив від 60 до 70 тисяч одиниць, і була це «ве-личава модерна бібліотека-архів ОО. Студитів при

в\лиці Петра Скарги... під управою ігумена Кли-

ментія» '", «добірна бібліотека, де вчені мали змо-гу с іуд іюваїи проблеми нашої Церкви та й зага-

лом нашої минувшини» 17.

Як відомо, згідно з Постановою РНК УРСР від

2 січня 1940 р. була створена Львівська філія бібліо-

теки АН УРСР, до якої вже 10 лютого документаль-

но приєднали книгозбірню «Студіону». Проте, вона

не відразу була перевезена до будівлі нового фондо-

утворювача, у зв 'язку з чим і опинилася під за-грозою знищення (очікувалося, що її приміщення

буде передано академічній установі, оскільки «при-

міщення колишнього «Студіону» з усіх, що їх по-

сідає Бібліотека, найкраще надається для перехову-

вання рідких збірок книжок чи рукописів...» 1S).

Щоб врятувати бібліотеку від виселення на вули-

цю через передачу її приміщення на вул. Петра

Скарги, 26 під медичний заклад, отець Климентій

Шептицький звертається до професора Кирила

Студинського як депутата Верховної Ради УРСР з

листом, датованим 1 5 березня 1940 р.. в якому про-

сить допомоги і втручання у вирішення цього пи-

тання 19.2 серпня 1940 р. був виданий наказ № 58 по філії

Бібліотеки АН УРСР у Львові 2 и. яким передбача-

лося бібліотеку колишнього «Студіону» тимчасо-

во законсервувати, а з жовтня того ж року розпоча-

лося перевезення її фондів до новоствореної ака-

демічної книгозбірні, якеу 1941 р. перервала війна.

"Дзьобай О. Бібліотека митрополита ... . — С. 142.15 Кахане Д. Щоденник Львівського геп о: Перехо-

вування в резиденції Митрополита Шептицького І І. -2003.-№29.

"' Пелех В. Мій святий працедавець // Альманах УНС.1989. --С. 100, 102.

'" Ленцик В. Слуга Божий Кир Андрей і українськакультура Iі Слуга Божий Митрополит Андрей Шетиць-кий... . - С. 143.

15 Архів ЛНБ, ф. 587, оп. 1,спр. 3.10 ЦДІАЛ, ф. 362, оп. 1, спр. 432, арк. 15.20 Архів ЛНБ, оп. 1, спр: 2, арк. 91.

Загалом було перевезено і перенесено 3000 томів

у різні приміщення ЛНБ, і перед початком німець-

ко-радянської війни цей фонд залишався здебіль-

шого ще не систематизованим. Процес цей відбу-

вався хаотично, фрагментарно, тобто з «висмику-

ванням» того чи іншого видання для конкретноговідділу, без належного контролю, що дає підстави

для припущення про можливі втрати частини фон-

ду вже на першому етапі переміщення. Такий ви-

сновок підтверджується і звітом роботи відділу ру-

кописів за 1940 р., в якому, зокрема, зазначено, що«...із збірки бібліотеки «Студіону» залишилась

лише мала частина...» 21.

У серпні 1941 р. Галичина була включена п'ятим

дистриктом до складу' Генерал-губернаторства - ад-

міністративно-територіальної одиниці. У Львові як

центрі дистрикту створено Державну бібліотеку,

щоб зосередити в ній книжкові фонди і архівні

матеріали найбільших і найважливіших науковихкнигозбірень. Згідно з опрацьованими вітчизня-

ними архівними джерелами вона складалася з трьох

відділів: першого-бібліотеки Львівського універ-

ситету; другого-бібліотек Оссолінеум і Баворовсь-

ких та третього - бібліотек НТШ і товариства «На-

родний Дім» 22. Польські ж дослідники, посилаю-

чись на зібрані ними документи, зазначають, що

до складу Львівської державної бібліотеки входи-

ло спочатку два відділи, а з березня 1943 р. - чоти-

ри. До першого з них зараховані бібліотеки на-

вчальних закладів: університету, ветеринарної

медицини га політехніки. Другий відділ охоплю-

вав бібліотеки спеціальні, куди, окрім «Студіону»,

віднесені Оссолінеум з бібліотекою Баворовських,

НТШ. «Народний Дім» та Сврейська бібліотека 2\

З поділом Державної бібліотеки на чотири відділи- книгозбірня «Студіону» не увійшла до жодного

з них. Серед опрацьованих на даний час матері-

алів не виявлено документів, які б засвідч^'вали ре-

організацію самої книгозбірні «Студіону» в пері-

од німецької окупації.

Інформація, яку вміщують документи, віднай-

дені в архівах Києва, зокрема Президії НАНУ та

НБУВ, відтворює події, які відбувалися вже після

війни впродовж 1945 р. і були пов'язані зі спроба-

ми директора Бібліотеки АН УРСР Ю. О. Межен-

:І Відділ рукописів ЛНБ (ВР ЛНБ), ф. 9, оп. 1,спр. 3896/8, арк. 20.

22 ДАЛО, ф. Р-49, on. 1.?3 Biblioteki naukowe w Generalnym Gubernatorstwie

w latach 1939-1945: Wybor dokumentow zrodlowych /Wybor і opracowanie A. M^zynski przy wspdlpracyH. Laskarzewskiej. - Warszawa, 2003. - S. 234.

ISSN 1029-7200 Бібліотечний вісник. 2006 Л° / 37

З історії бібліотечної та архівної справи в Україні

ка вивезти всі фонди «Студіону», як «цінної ко-лекції», до столиці в очолювану ним установу. Післявідвідин Львова у жовтні 1945 р. з метою вивченняситуації навколо книгозбірні «Студіону» Ю. Ме-женко неодноразово звертався у різні інстанції,зокрема до Президії АН УРСР, Бюро відділу су-спільних наук АН УРСР, а також до заступника го-лови РНК УРСР М. П. Бажана з проханнями вида-ти розпорядження «про передачу всієї бібліотекиСтудитів, яка знаходиться у Львові і відома під на-звою «Студіон», разом з усім технічним устатку-ванням (стелажі, полиці та інша бібліотечна мебля)до Бібліотеки АН УРСР»24, асигнувати 150 000 крб. наїї перевезення до Києва, «оскільки бібліотека цяще не передана до Академії наук УРСР, а перебу-ває під охороною ІІКДБ» 25, допомогти отриматидля потреб бібліотеки (зокрема, для перевезеннякнигозбірні зі Львова) додатковий автотранспортгь.

Майже одночасно виношувалися плани і булинамагання прискорити передачу фондів «Студіону»і до Львівської наукової бібліотеки. «У 1946 роціпісля Львівського собору з ліквідації уніатськоїЦеркви, - згадує колишній завідувач відділубібліографії Львівської філії бібліотеки АН УРСРЯ. Р. Дашкевич, - я побував на розмові у право-славного митрополита Макарія Оксіюка в Митро-поличих палатах у справі передачі до ЛНБ бібліо-теки Шептицького і «Студіону». Макарій, який бувколишнім працівником Київської бібліотеки й куль-турною людиною, відповів позитивно. Після цьо-го почалося перевезення бібліотеки «Студіону» звул. 11. Скарги, 26 до ЛНБ (у відділ концентрації).У бібліотеці «Студіону» були дуже добрі дерев'яністелажі у людський зріст, виготовлені спеціальнодля цього приміщення» 2?.

Отже, с підстави вважати, що саме відсутністьнеобхідного автотранспорту врятувала бібліотеку«Студіону» від вивезення її до Києва. Якби вонабула перевезена і зберігалася цілісно, як передба-чалося, «тимчасово в приміщенні БАН УРСР наПодолі, а пізніше в новому будинку бібліотеки» 28,то це, можливо, врятувало б її від розпорошення фон-дів між відділами львівської академічної книго-збірні та втрати своєї первісної структури. Цепідтверджується документами архіву ЛНБ, які,власне, дозволяють реконструювати картину «роз-

24 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 657, арк. 136.25 Архів Президії НАН України, ф. Р-251, on. 1.

спр. 199, арк. 77.26 Архів НБУВ, оп. 1,спр. 657, арк. 138.Г Спогади, записані зі слів Я. Р. Дашкевича 12 січня

2005 р.28 Архів НБУВ, оп. 1, спр. 657, арк. 136.

38

чинення» «Студіону» в межах нового фондоутво-рювача.

Перші згадки, віднайдені в архіві ЛНБ про по-повнення її діючих фондів «Студ іоном», зустрічає-мо в документах, датованих 1946 р. Вже у першо-му кварталі розпочалися не передбачені планоморганізаційні заходи щодо переміщення бібліоте-ки «Студіону». Як свідчить звіт по Філіалу бібліоте-ки Академії наук УРСР у Львові, впродовж 1946 р.«перевезено до будинків при вулиці Стефаника, 2 іЛисенка, 14 цінну бібліотеку «Студіону», яка місти-лася при вул. (б[увша] Петра Скарги), 4. Щоб цезробити, силами працівників бібліотеки знято зполиць, зложено в штабелі, а пізніше навантаженона машини і вивантажено з них біля 100 000 кни-жок та більшу кількість рукописів» 29.

Після перевезення розпочалося сортування скон-центрованих фондів з подальшим розподілом міжвідділами згідно з їхньою специфікою. Зокрема, увідділ стародруків на вул. Лисенка, 14 було пере-дано 709 кириличних стародруків з колишніхбібліотек греко-католицької духовної семінарії та«Студіону», кабінетом музичної літератури «при-йнято і тимчасово впорядковано більшу кількістьмузикалій, які прибули з б[увшої] Бібліотеки «Сту-діону» і ін.» 30.

З метою створення зручності для читачів прикорисгуванні у 1947 р. тривала робота з концент-рування однорідних фондів, які надійшли від по-передніх фондоутворювачів, в окремих приміщен-нях бібліотеки. Як засвідчують документи архівуЛНБ, основна частина «Студіону» була зосередженав будинку на вул. Лисенка, 14, де знаходився відділстародруків та створений у травні 1946 р. Музейкниги, які наприкінці 1949 р. були реорганізованіу відділ рідкісної книги.

Оскільки наступні за хронологією після 1947 р.архівні документи не містять інформації про пере-міщення бібліотеки «Студіону» в межах структур-них підрозділів академічної книгозбірні згідно зїхньою специфікою комплектування, можна зроби-ти висновок, що більша і основна її частина роз-порошена по фондах ЛНБ, а давня осіла у відділірідкісної книги. Сьогодні також відомо, що, окрімвідділів рукописів, музичної літератури (нині -відділ мистецтва), бібліографічного, рідкісної кни-ги, друки зі штампами «Книгозбірня «Студіону» уЛьвові» знаходяться й у відділі україніки, кудипотрапили вони на початку 90-х років XX ст. післярозкриття спецфонду ЛНБ.

29 Архів ЛНБ, оп. 1, спр. 90, арк. 37--38.30 Там само, арк. 31.

ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006 № 1

Наукова реконструкція середньовічного архіву: основні методичні засади

Є підстави вважати, що під час наведеного вищеетап}' переміщення, як і значно пізніше, мали місцевтрати фонду книгозбірні «Студіону». Зокрема, присортуванні та опрацюванні його незаінвентаризо-ваної і нсоггублікованої частини у відділі концент-рації (з часом обмінно-резервному), можливо, чи-мало книжок було здано на макулатуру, знищенояк клерикальну літературу або просто викрадено іосіло в приватних колекціях не лише в Україні, а йпоза її межами.

Отже, ліквідація самостійної киш озбірні «Сту-діону» не обмежувалася лише документальнопідтвердженими переміщеннями і втратами її фон-ду (неможливо визначити, скільки книжок булопросто викинуто «визволителями» через в і к н абібліотеки на вул. Пирогова в 1944 p.). Сумна доля«Студіону» стала ще одним наслідком нищівноїполітики радянської влади щодо найбільших кни-І оюірень (як і всього іншого, що не відповідало їїідеології), які функціонували назахідно}країнськихземлях до 1939 р.

Більше того, відлуння цього процесу мало місцеі в подальшому: в 1975 р. на підставі листів Пре-зидії АН УРСР та ДАУ УРСР 15 кілограмів роз-сипу документальних матеріалів архівно-історич-ного характеру з відділу рукописів ЛНБ і м . В. Стс-фаника було передано до ЦД1АЛ. Ці матеріали булиупорядковані і об'єднані у фонд під назвою «Това-риство «Сгудіон», м. Львів» -*', куди увійшли доку-мент й, котрі стосуються бібліотеки «Студіону» (ка-талоги книг, опис інвентаря, протоколи комісії таінші свідчення про передачу «Студіону» у Львовібібліотеці Львівської філії АН УРСР тощо), зокре-

ма ті, на які ми вже посилалися. Відомо також, щочастина «Студіону», ідентифікована за його штам-пами, знаходиться і в бібліотеці ЦДІАЛ. Проте, їїшлях до Архіву, як і чимало інших питань щодостворення та ліквідації цієї унікальної за складомсвого фонду («крім теологічної літератури, в бібліо-теці була література по візантології, історії Сходу,Росії, України, іноземна «россіка», а також забо-ронені царською цензурою женевські, лондонські,берлінські видання» 32), та сучасною за станомбібліотечного устаткування книгозбірні «Студіо-ну», потребує подальших досліджень. Хоча цілкомймовірно, що ці друки потрапили до Архіву в тойсамий час і подібним шляхом, як і фрагментибібліотеки «Студіону», які знаходяться сьогодні вМузеї мистецтва давньої української книгиЛьвівської галереї мистецтв. Туди вони були пере-дані в 70-80-х роках минулого століття на прохан-ня дирекції Галереї з дублетного фонду ЛНБ, прощо свідчать акти передачі п .

Сьогодні можемо також стверджувати, що не-значна частина фонду книгозбірні «Студіону» збе-рігається і в Національному музеї у Львові.

Таким чином, встановлення теперішніх місцьзберігання фрагментів «Студіону» дасть мож-ливість реконструювати каталог «уфондованоїМитрополитом бібліотеки «Студіон», у якій булибезцінні унікати і збірки...»3 4, дослідити кількіснийі якісний склад фонду цієї унікальної наукової уста-нови.

" ЦДІАЛ, ф. 577, оп.

32 ВР ЛНБ, ф. 9, оп. 1, спр. 302, арк. 18." Архів ЛНБ, оп. 1, спр. 2007, арк. 25, 29-42.34 Амман О. А. М. - ієромонах Марко. Ченці Сту-

дитського Устава. Ндмонтон, Альберта, 1955. - С. 21.- (Бібліотека католицької акції; Ч. 19).

УДК 930.253(477)

Олег КУПЧИНСЬКИИ,

Голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові

Наукова реконструкція середньовічного архіву:

основні методичні засади

(на прикладі архіву Галииько-Волинського князівства

ХНІ - поч. XIV cm.)

Представлено результати дослідження і найповнішою видання Іскстів актів і документів Галицько-Волинського князів-сіва, передусім, оригінальні га копійні автентичні акти та документи, реконсіруйовані акти з літописів і літописців, сумнівніщодо достовірності документи, а також документи тогочасних І пізніших століть, у яких згадуються відомі й невідомі досідокументи князівства Опрацьовано 225 актів І документів Іа згадок про них з різних бібліотечних, архівних та музейнихзібрань України. Документальні матеріали різні за змістом і дипломатичною формою видавалися багатьма особами та інститу-ціями у різних місцевостях князівства. Вони розкривають умови формування Галицько-Волинського князівства, його соціаль-

1SSN 1029- 7200 Бібліотечний вісник 2006. № 1

З історії бібліотечної та архівної справи в Україні

но-економічні відносини і політичний лад, контакти з іншими землями і державами, внесок у боротьбу з кочівниками, слугуютьматеріалом для вивчення правових відносин, мови, побуту, культури давньоукраїнських дипломатичних служб. Виняткове зна-чення мають ті документальні пам'ятки, які відображають внутрішнє життя країни, розвиток торговельних відносин з іншимиземлями, князівські міжусобиці, тривалу боротьбу князів із боярством.

К І ю ч о в і с л о в а : Галиаько-Волинське князівство, аи, документ, право.

Особливості методологічних засад процесу

реконструкції архіву середньовічної Украї-

ни складаються з того, що він можливийлише за умови максимального виявлення усіх видів,

типів і жанрів писемних пам'яток, оригіналів, фаль-

сифікатів, списків, згадок про документи тощо, які

зберігаються у різних бібліотеках, архівах, музе-

ях, а також усебічного їх наукового аналізу і пуб-

лікації.

Необхідність системного дослідження актової і

документальної спадщини України викликана тим,

що дослідження та публікація актів і документів

XIII - першої половини XIV ст. дотепер перебуває

на початковому етапі, на відміну від літописів та

інших наративних пам'яток, на дослідження кот-

рих покладено чимало сил визначних істориків,

літераторів, мовознавців.

Вивчення, наприклад, статутних грамот порівня-

но з дослідженням літописних кодексів, на думку

Я. Щапова, відстає «більш як на сто років» '. Те,

чого досягла наука про літописи 60-х років XIX ст.,

приблизно відповідає стану вивчення статутних

грамот у 70-х роках XX ст. На жаль, сказане сто-

сується також інших видів документів і актового

матеріалу. Загалом актуальність реконструкції се-редньовічних архівів має декілька аспектів. Нині

володіємо, власне, залишками документальної

спадщини, а це, з одної о боку, потребує докладно-

го пошуку й обліку, аж до найдрібніших згадок чи

натяків про акти та документи, і реконструкції зга-

даного складу тогочасного дипломатарію, з друго-

го - відхилення усіляких домислів і спекуляцій

щодо функціонування галицько-волинського доку-

мента як такого (передусім князівського) та спросту-

вання цих декларацій, зокрема, що стосується за-

хідного культуртрегерства і взагалі діяльності кня-

зівських канцелярій та актової писемної культури.

Основними і засадничими питаннями с пробле-

ма творення документа, його правова підстава, атакож проблеми, пов'язані з його поширенням на

різних територіях. І Гротягом двох останніх століть

тривають дискусії щодо збереження і незбережен-

ня галицько-волинських документів раннього се-

редньовіччя та їх автентичності.

Галицько-волинський документальний матері-

1 Щапов Я. Н. Княжеские уставы и церковь в Древ-ней Руси XI-XIV вв. - М, 1972. - С. 6.

ал окремо не вивчався, залишаючись у вітчизня-ному джерелознавстві поза власним комплексним

дослідженням. Його аналізу потребує також загаль-

нослов'янська наука, передусім напередодні ство-

рення за століття єдиного слов'янського диплома-

тарію.Процес реконструкції архіву передбачає якнай-

повніше подати інформацію про стан збереження

актової і документальної спадщини Галицько-Во-

линського князівства, провести науковий аналіз

актової і документальної спадщини - історичний,

дипломатичний, частково мовний, підготувати пуб-

лікацію пам'яток. Ці складні завдання опирають-

ся на необхідність проведення таких процедур, як:

о обстеження відомих, а водночас маловідомих

й досі невідомих актів та документів (цс одна-

ковою мірою стосується як окремо взятих актівта документів, так і їх реконструкції з літописів

та інших пам'яток);

а нового прочитання текстів актів і документів

de visu на основі прямого ознайомлення з ори-

гіналами чи пізнішими списками-копіями;

О виявлення варіантів актів і документів, а та-

кож нових, досі не знаних, списків текстів;

о остаточного з'ясування будови актів, перед-усім різновидів формулярів, структури клаузул

(це стосується і реконструйованих документаль-

них пам'яток, у зв'язку з чим багато раніше вне-

сених у контекст наративних джерел актів і до-

кументів уперше трактуються як такі);

а залучення відомих й не відомих сьогодні не-

автентичних актів та документів (фальсифі-

катів), їх списків, писаних пізніше від імені ре-

альних експонентів;

о аналіз документів різних державних, церков-

них і церковно-корпоративних інституцій, а та-

кож приватних осіб, які згадують і цитують акти

та документи Галицько-Волинського князівства;

о публікацію усіх відомих сьогодні актів та до-кументів, які створювалися на території Галиць-

ко-Волинського князівства, із супроводженням

загальними вступними увагами в межах відпо-

відних розділів, а також критичним коментарем

до кожного публікованого акта чи документа.

Вступні уваги впроваджують читача у зміст актів

та документів, що увійшли до розділу, висвітлю-

ють статистику вміщених документальних матері-алів, їх списки, додаткові джерела та літературу, а

40 ISSN 1029-7200. Бібліотечний віспин. 2006. № 1.

Наукова реконструкція середньовічного архіву: основні методичні засади

головне - розкривають труднощі, з якими зіткну в-ся дослідник в оцінці актів і документів.

Коментар до акта га документа містить такі еле-менти його зовнішньої і внутрішньої критики: 1. За-головок. 2. Диплома І ичну належність. 3. Встанов-лення оригінальності та достовірності. 4. Короткуісторію появи, походження. 5. Загальний вигляд,письмо (вибірково), спосіб засвідчення. 6. Струк-туру (архітектоніку) акта та документа і короткухарактеристику клаузул. 7. Дату (обгрунтуваннядати). 8. Відомості про те, хто і коли вивчав доку-мент, оцінку в наукових дослідженнях його змістуй автентичності. 9. Списки акта та документа. Даліподано текст самої о акта чи документа. Під влас-не текстом акта та документа винесено легенду:а) посилання на місце зберігання рукопису тексту(оригіналу) та списків і б) посилання на видання(якщо такі існують), у яких опубліковано текст актачи документа. Якщо публікацій було кілька, поси-лання подаються у хронологічній послідовності.

Мають бути опубліковані всі відомі сьогодніакти та документи, які стосуються Галицько-Во-линського князівства - оригінальні та реконстр>-йовані з літописів і літописців, а також з богослуж-бової літератури, зібрані та проаналізовані з >ра-хуванням найновіших на>кових досягнень нсавтен-тичні документальні пам'яіки, а також згадки проакти га документи у тогочасних і пізніших доку-ментальних матеріалах ХШ-ХІХ ст.

Ці методичні засади було реалізовано під часпідготовки книжки, присвяченої реконструкції ар-хіву Галицько-Волинського князівства XIII - пер-шої половини XIV ст. 2 Там уперше вміщено най-повнішу на сьогодні добірку актів і документів, ви-явлених в архівах і бібліотеках України, Польщі,Росії, Ватикану і Литви та реконструйованих із літо-писів (225 текстів), які становлять повний корпусдокументальних джерел Галицько-Волинськогокнязівства XIII - першої половини XIV ст. До неїувійшло багато ніколи не використовуваних з на-уковою метою актів і документів.

Зібрані, опубліковані та проаналізовані докумен-Іи охоплюють період від переддня створення кня-зівства (1195) до розгортання боротьби за спадщи-ну Романовичів (40-ві роки XIV ст.) і вміщують14 автентичних актів та документів, які зберегли-ся в оригіналах і списках оригіналів (Розділ І);69 актів і документів, реконструйованих із літо-писів, літописців і богослужбової літератури

: Кутипський О. Акти і документи Галицько-Во-линського князівства XIII - першої половини XIV ст. -Львів, 2004.

(Розділ II); 26 неавтентичних актів і документів,що виявлені у пізніших списках із датами XIII -першої половини XIV ст. їх умовно можна поділи-ти на: а) сумнівні щодо своєї достовірності; б) такі,що за нинішнім станом науки вважаються підроб-ками, але їх остаточна оцінка потребує подальшихдосліджень і в) беззастережні фальсифікати (Роз-діл III); 116 згадок актів і документів XIII ст. іпізніших сторіч (до першої половини XIX ст.).Більшість цих текстів ніколи не використовували-ся у наукових дослідженнях.

Вони мали юридичну силу і використовувалисяу правовій практиці Речі Посполитої до кінця їїіснування. Чимало з них підтверджені пізнішимиправителями.

Опубліковані акти та документи Галицько-Во-линського князівства багаті змістом і дипломатич-ною формою видавались особами та інституціямив різних місцевостях, ілюструють соціально-еко-номічні відносини, політичний лад, права, побут ікультуру різних верств населення, різноманітніаспекти внутрішнього життя країни (розподілпраці, розвиток торговельних відносин з іншимиземлями і країнами, міжкнязівські взаємини, обо-ронні заходи), процес об'єднання Волинської і Га-лицької земель в одну державну цілісність і роль уцьому Володимира та Галича зі своїми князівськи-ми дворами, діяльністю боярства, міських громадта духовенства.

Корпус документів Галицько-Волинської держа-ви свідчить про високий рівень князівських кан-ц е л я р і й , про функціонування у Галицько-Во-линській державі вже з кінця XII - початку XIII ст.писемних актів, рівень яких не поступався євро-пейському. На це вказують видове різноманіттядокументів і їхня структура, зокрема, будова фор-мулярів і клаузул. Розвиток дипломатичної формиі використання латинської мови князівськими кан-целяріями та місцевою адміністрацією насамереддля контактів із західними країнами свідчать провисокий розвиток державного управління Галиць-ко-Волинського князівства в загальноєвропейсько-му руслі.

Запропонована методика досліджень дозволяєїх продовження у напрямку реконструкції відповід-них текстів із польських, угорських та німецькихлатиномовних хронік, актів і документів, а такожзгадок, які підтверджують існування подібнихактів.

Оприлюднення корпусу актів Галицько-Во-линського князівства і його дослідження істотнозаповнює прогалину в українському та європейсь-кому джерелознавстві епохи Середньовіччя.

ISSN 1029-7200 Ью.потечний вісник 2006 41

РЕЦЕНЗІЇ

Андрій НЕПОМНЯЩИЙ,

професор кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплінТаврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, д-р іст. наук

Нове науково-довідкове видання

з етнічної історії Півдня України

(Причерноморские немцы в жизни и деятельности г. Одессы и региона. 1803-2003; Библиографический указа-тель /Сост. В. Самодурова, А. Айсфельд, Н. Шевчук; Научи, ред. и вступ, ст. А. Айсфельд, Н. Шевчук. - Одесса:Астропринт, 2003. - 312 с.)

В Україні сьогодні зростає суспільний інтерес до

історії як українського народу, так і числен-

них етносів, які мешкають на її території. У загаль-

ному руслі розвитку поліетнічної культури народу

України важливо поповнювати знання з історії й

етнографії усіх, у тому числі й нечисленних на-

родів, відновлювати їхню етнічну історію, етапи

заселення крос горів України. Німецька колоніза-

ція Півдня України носила, насамперед, земле-

робський характер, її історія знає як труднощі, так

й економічні та культурні досягнення. До 200-річчя

заснування німецьких поселень в Одесі Науковою

бібліотекою Одеського національного університе-

ту ім. І. І. Мечиікова присвячене видання фунда-

ментального бібліографічного довідника «Причер-

номорские немцы в жизни и деятельности г. Одес-

сы и региона». Це друге видання книги. Перше ви-

йшло в 1999 р. й охоплювало період 1803-1917 pp.

Дивно, що укладачі не повідомили у вихідних да-

них про існування попереднього видання, яке вклю-

чало великий корпус літератури та докладну стат-

тю одеського вченого, кандидата історичних наук

М. А. Шевчука з історії колонізації.

Відразу слід наголосити на тому, що зміст

бібліографічної інформації в рецензованому довід-

нику набагато ширший заявлених у назві геогра-

фічних меж. Численні дослідники історії півден-

ного регіону нашої країни одержали не тільки по-

кажчик з історії, господарства, культури німців

Одеси й регіону, а фундаментальний довідник щодо

німецької колонізації всього Півдня України. Слід

відзначити, що книга містить значну кількість ма-

теріалів щодо кримських німців, історія й етно-

графія яких активно розробляється останніми ро-

ками.

Поява цього бібліографічного покажчика, який,

безумовно, стане незамінним помічником у вели-

кому потоці публікацій із проблеми, є дуже акту-

альною і вчасною. Науковими редакторами видан-

ня с відомі фахівці з історії колонізації Півдня Ук-

раїни - кандидат історичних наук, доцент Інститу-

ту соціальних наук Одеського національного уні-

верситету ім. І. І. Мечнікова М. А. Шевчук і за-

ступник директора Інституту культури й історії

німців у Північно-Східній Європі доктор А. Айс-

фельд (Геттінген, Німеччина). Ім належить автор-

ство двох окремих статей, присвячених історії за-

селення німцями півдня країни. Відзначимо, що ці

статті ґрунтуються на значній кількості статистич-

них даних та інших матеріалах, які стали бібліо-

графічною рідкістю (перш за все - періодичної

преси революційних років). Вони мають велике на-

укове значення й заслуговують якнайпильнішої ува-

ги фахівців.

В основу структури бібліографічного покажчи-

ка покладено хронологічний принцип. У першій

частині репрезентована література щодо німців

одеського регіону в 1803-1917 pp., у 2 і 3 частинах

відповідно - радянський та сучасний періоди. Ок-

ремо виділені персоналі!', список основних бібліо-

графічних джерел, допоміжні покажчики. У межах

кожного розділу бібліографічні описи розташовані

за абеткою (змішаний російсько-український ал-

фавіт, потім -література іноземними мовами). Ви-

нятком є розділ «Документи», де у хронологічно-

му порядку наведено бібліографічні описи законів,

указів, постанов та інших нормативних документів,

які регулювали життя й діяльність німецьких ко-

лоністів Півдня України.

У покажчику вперше вводиться в науковий обіг

матеріал із місцевих газет і журналів, які видава-

лися для німецького населення Північного Причор-

номор'я в 1917-1919 pp. Ці видання збереглися у

бібліотеках Німеччини.

Відзначаючи важливу роль рецензованого по-

кажчика для подальшої розробки історії та етно-

42 ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник 2006 № 1

Рецензії

графії окремих етнічних груп населення України,зауважимо, що при його підготовці слід було б ви-користати ґрунтовний бібліографічний покажчик«История и этнография народов Крыма: Библио-І рафия и архивы (конец X V I I I - начало XX века)»(2001), а також матеріали нової книжкової науко-во-довідкової серії «Біобібліографія кримознав-ства». У цих матеріалах міститься багато відомос-тей не І і л ь к и про кримський регіон, а й взагаліщодо Північного Причорномор'я.

І Іауково-довідкове видання, підготовлене одесь-ким науковцями у співпраці з німецькими колега-ми, допоможе дослідникам орієнтуватися в особ-ливостях життя причорноморських німців, вияви-ти закономірності й тенденції їхньої адаптації доумов Російської імперії, радянського суспільства,незалежної української держави. Книга стане унагоді всім фахівцям, як і займаються проблемамиісторії колонізації України.

Ада ЧАЧКО,

професор кафедри гуманітарних дисциплін КНУКіМ, д-р пед. наук

Дослідження українського читачезнавства триває...

(Новальська Т. В. Український читач у бібліотекознавчих дослідженнях (кінець X I X - початок XXI ст.): Моно-І рафія. К.: КНУКіМ, 2005.-252с.)

•• ітчизпяне бібліотекознавство збагатилося но-'вим науковим виданням - у видавничому

відділ і Київського національного університетукультури і мистецтв опубліковано монографію про-фесора кафедри бібліотекознавства та інформа-ційних ресурсів означеною ВИЗ Т. В. Новальсь-кої, присвячену вивченню українського читача убібліотекознавчих дослідженнях кінця XIX - по-чаїку X X I століі 'ь.

А к т у а л ь н і с т ь теми монографі ї не в и к л и к а єсумнівів, адже одним із головних засобів розвиткуособи, її інтелекту, культури, світогляду, здобуїтя іпоглиблення загальноосвітніх і професійних знань,фахової компетентності сьогодні є читання як фе-номен соціального розвитку та визначальний фак-тор активної життєвої позиції особистості.

Видання являє собою самостійне дослідження,в якому зроблено першу спробу узагальнити досвідвивчення читачів бібліотек України в різні історичніперіоди, показано вплив політичних, економічних,соціокультурних факторів, які в тій чи іншій мірівпливали па читацьку активність, смаки та уподо-бання українського читача, виявлено роль бібліо-теки як соціального інституту в організації дослі-джень читачів та читання.

У монографії максимально використана вітчиз-няна та зарубіжна джерельна база, запропонованабагатоаспектна історіографія даної проблеми. І Ціка-вим с досвід проведення авторкою дослідженнячитання бібліотечних працівників, у процесі якогобуло проанкетовано 445 респондентів - фахівцівобслуговуючих підрозділів національних, облас-них, міських, районних та сільських бібліотек. Зав-

дяки цьому опитуванню перед нами виникла по-стать бібліотекаря як читача на початку XXI ст.,чия діяльність значною мірою впливає на політи-к\ ч и г а н н я в країні.

Не менш важливим джерелом дослідженняТ. В. Новальської стали анкети читачів (980 анкет)Інститут)' рукопису Національної бібліотеки Украї-ни імені В. І. Вернадеького, які працювали з фон-дами з 1985 по 2002 pp.. що дозволило виявитисклад читачів, їхні соціально-демографічні особ-ливості, мету звернення до документів, тематичнуспрямованість та галузі знань, які найактивнішедосліджувалися на межі двох тисячоліть.

Структура монографії добре продумана та ло-гічна. Чітко простежується періодизація у вивченнічитачів, яку розпочато з кінця XIX ст., саме з тихчасів коли були здійснені перші спроби досліджен-ня читачів і читання освітянами, проаналізованоцей процес протягом XX ст.. зроблено наголос самена бібліотекознавчих дослідженнях, водночас за-лучено і розвідки літературознавців, книгознавців,соціологів, завершується розгляд сучасного станубібліотекознавчих досліджень, залучено власні на-працювання щодо вивчення українського читача.

Завдяки всебічному Трунтовному вивченню ук-раїнського читача в різні історичні періоди, автормонографії розкривала становлення та розвитоккомплексної галузі наукового знання, що інтегруєвивчення читачів і читання - читачезнавство.

Позитивним є те, що Т. В. Новальська, післяузагальнення поглядів бібліотекознавців, книго-знавців, літературознавців на цю наукову дисцип-ліну, представила власне розуміння щодо бібліо-

ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник 2006. № І. 43

Рецензії

Передплачені онлайнові науково-інформаиійні ресурси

^ 2005 р Національною біблюїекою України Імені В І Вер-надсьмло б> чо передплачено через фірм> EBSCO InformationSer\ ices GmbH (європейське відді Іення американської фірмиbBSCO information Services) онлайнові науково-іиформаційніресурси, серед яких, наприклад, повноїексюві ЬД зарубіжнихна>кови\ е л е к т р о н н и х ж у р н а л і в видавництва E l s e v i e rA g r i c u l t u r a l and Biological Sciences, Arts and Humanit ies ,Biochemistry, Genetics arid Molecular Biology, Business,Management and Accounting, Chemical Engineering, Cnemistry,Computer Science, Decision Sciences, Earth and PlanetarvSciences, Economics, Econometr ics and Einance, Energ},Engineering Environmental Science, hnmunolog) andMicrobiolog), Materials Science. Mathematics, Medicine andD e n t i s t r y , N e u r o s c i e n c e , N u i s m g and Heal th Profess ions,Pharmacology Toxicology and Pharmaceutical Science, Physicsand Astronomy: Psychology, Vetennaiy Science and VetennaryMedicine, найбільша загальнонаукова реферативна БД (28 млнзаписів) Scopus тощо Доступ до вище зазначених онлайно-вих науково-інформацшних ресурсів надасться користувачаму локальній комп'юіершй мережі ННУВ (http//192 16822/onlme-2006')

З метою організації корисіування базами даних зарубіж-них наукових електронних журналів НБУВ спільно з Інфор-маційно-бібліотечною радою НАН України за участю пред-с і а в н и к і в видавництва Elsevier, фірми EBSCO InformationServices GmbH Іа Інстиг>І> електронної Інженерії (Велико-британія, Лондон) для працівників науково-дослідних уста-нов НАН У к р а ї н и та НЬУВ проведено п ' я т ь семшарів-треншпв, два з яких організовано на базі бібліотеки Інститу-ту електрозварювання їм Є О Патона НАН України та Інформа-ційного центр> Інституту фізики напівпровідників їм В Є Лаш-карьова НАН України. Участь у цих заходах взяли понад2UO осіб - науковців І біблютечно-інформащйних фахівців на-уково-дослідних установ НАН України з різних регіонів та ко-рисіувачів І працівників НБУВ

Жі* Машинальна СІ6ліоте*д v^prftHH Імені Ь і Вернадского

Передплачені онлайновінауково-інформаційиі ресурси

Інформаційні прод>ктн LKevier

І'гфірнм

Інформаційні продукт на плліформіІ BS( Ohost

44 ISSN 1029-7200 Бібліотечний вісник 2006 № 1

Рецензії

темного читачезнавства як складової частини

бібліотекознавства, вперше обґрунтувала теоре-тичні основи даної наукової дисципліни. Такий

підхід є новаторським і дозволяє сучасним науко-

вцям ще раз переглянути особист і погляди на біб-

ліотечне читачезнавство як наукову дисципліну.

Автор не обмежується хронологічними рамка-

ми свого дослідження, а визначає перспективу роз-

витку бібліотечного читачезнавства, окреслює нові

його напрями га складові: історію українського

читача та історію читання, психологію читача та

психологію читання, соціологію читання в Укра'їні

та інше.Результати багаторічних досліджень, викладені

у рецензованій монографії, допоможуть збагатитинавчальний процес та удосконалити фахову підго-

товку спеціалістів у вищих навчальних закладах

культури. Дане видання дасть новий творчий

імпульс пошукам науковців бібліотечної справи вУкраїні та країнах СНД, викличе гарячу зацікав-

леність серед бібліотечно-бібліографічного загалукраїни.

ХРОНІКА

Видавнича справа Національної академії наук України

26 жовтня 2005 р. відбулось засідання ПрезидіїНаціональної академії наук України, присвяченепроблемам видавничої справи Національної ака-демії наук України.

З основною доповіддю виступив голова Науко-во-видавничої ради НАН України академік НАНУкраїни Я. С. Яцків. Він підкреслив, що науково-видавнича діяльність Академії наук віддзеркалюєусі здобутки та проблеми української науки, зок-рема академічної. За останнє десятиріччя обсягинаукового книговидання зросли більш ніж на 70 %.Безпосередньо кількість монографій збільшиласьна 85 %. Протягом 2004 року установами Націо-нальної академії наук України видано понад 800 на-укових книг, із них майже 550 монографій та близь-ко 290 збірників наукових праць.

Наголосивши на зменшенні ролі видавництва«Наукова думка» НАН України у виданні моно-графій упродовж останніх років, Я. С. Яцків по-відомив, що для збільшення частки наукової літе-ратури у продукції «Наукової думки» та з метоюпублікації результатів фундаментальних дослі-джень і найважливіших наукових досягнень уче-них НАН України з другого півріччя 2001 року роз-почато реалізацію проекту «Наукова книга». Ста-ном на 1 жовтня 2005 року за цим проектом поба-чили світ 72 наукові монографії.

Видавництво «Наукова думка» вийшло також ізнадзвичайно актуальною ініціативою, яку підтри-мує Науково-видавнича рада НАН України, а самезапочаткувашія видання великого українсько-ро-сійсько-англійського словника наукової терміно-логії.

Друге видавництво Національної академії наукУкраїни - Видавничий дім «Академперіодика».Створений у 2000 році шляхом реорганізації Спе-ціалізованої друкарні наукових журналів, у своїйструктурі він має редакційно-видавничі та полі-графічні підрозділи. Основним завданням редак-ційно-видавничих підрозділів є видання журналівНАН України, у тому числі загальноакадемічних:«Вісник НАН України», «Доповіді НАН України»і «Наука та інновації». Було відзначено, що планидіяльності Видавничого дому у 2005 році перед-бачають випуск 198 номерів журналів. Це вдвічібільше, ніж було п'ять років тому. Поліграфічнийпідрозділ «Академперіодики» тиражує не тількижурнали, але й книги. У минулому році з ініціати-ви Науково-видавничої ради НАН України тут буловідновлено випуск науково-популярних видань.

ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006 Л* 1.

Однак подальший розвиток Видавничого дому«Академперіодика» гальмується нестачею вироб-ничих приміщень та недостатнім парком полігра-фічної техніки.

Значну роль у публікації результатів науковихдосліджень відіграють періодичні видання. Сьо-годні науковці НАН України публікують загаломпонад 20 тис. статей щорічно. За останні десятьроків кількість опублікованих статей зросла більшніж у півтора рази. У 2004 р. було опублікованопонад 17 тис. статей у вітчизняних виданнях тамайже 4,5 тис. - у зарубіжних.

Національна академія наук України видає 82 на-укові журнали. 26 з них перекладаються англійсь-кою мовою, 17 перевидаються за рубежем, редакції9 журналів власними силами перекладають та ви-дають їх англійською. У 2004 р. 17 журналів НАНУкраїни входили до «філадельфійського списку»Інституту наукової інформації США (ISI) для ви-значення імпакт-фактору.

Для вирішення проблем розповсюдження на-укових журналів та розширення читацької аудиторіїпонад 60 % журналів НАН України використову-ють можливості інтернету. Інтерактивне інформа-ційне середовище дає майже безмежні можливостіотримати необхідну інформацію, витрачаючимінімум часу та зусиль. Представлення в інтернетіелектронних версій наукових журналів дозволяєзначно розширити читацьку аудиторію при знач-ному зменшенні витрат на друкування паперовихверсій. Створення загальноакадемічного портал>наукової періодики на базі Національної бібліоте-ки України імені В. І. Вернадського - це реальнаможливість забезпечення інтеграції українськоїнауки у світовий науковий процес.

Вагомим джерелом державного фінансуваннявидавничої діяльності НАН України є державнезамовлення. Проте друкована продукція, видана зарахунок державного замовлення, підлягає, згідноз діючим законодавством, виключно безкоштовно-му розповсюдженню серед бюджетних установ. Цепризводить до того, що пересічний читач, студент,науковець позбавлені можливості придбати у книж-ковому магазині потрібні їм словники, довідники,іншу наукову літературу, оскільки через брак обіго-вих коштів видавництва не мають можливості до-друковувати додаткові тиражі цих видань, що уне-можливлює створення в Україні ринку науковоїлітератури.

З метою посилення ролі існуючих книгарень

45

Міжнародний форум книги, науки і культури

іначенпя видання наукової літератури у розвиткуфундаментальної га прикладної науки, забезпе-ченні науково-технічного прогресу у народномугосподарстві, у вирішенні соціально-культурнихзавдань розвитку людства складно переоцінити.Розвиток сучасних технологій неможливий без на-уки, котра у свою чергу не може існувати без опе-ративної і повної інформації та врахування науко-вих досягнень інших країн. Міжнародне науковеспівтовариство прагне того, щоб інформація прорезультати наукових досліджень, які проводятьсяу різних країнах світу, була доступна всім ученимсвіту. Інформаційне забезпечення науково-дослід-ної діяльності безпосередньо впливає на акту-альність та рівень наукових досліджень, значною

мірою залежить від того, які ресурси пропонує біб-ліот ека вченим. У цьому контексті особливого зна-чення набув комплекс питань, озвучених у рамкахміжнародної наукової конференції «Роль книгови-дання у розвитку міжнародних наукових і культур-них контактів» (Москва, 21-23 вересня 2005 p.),проведеної під егідою Міжнародної асоціації ака-демій наук (МААН), Російської академії наук (РАН)та Національної академії наук України (ПАНУ). Вроботі конференції взяли участь близько 170 вче-них, керівників і співробітників бібліотеки, видав-ництв, книготорговельних організацій, інформа-ційних центрів із 11 країн СНД і далекого зарубіж-жя. Серед доповідачів конференції були чотириакадеміки РАН, два академіки НАН України, один

46 ISSN 1029-7200 бібліотечний вісниь. 2006 Л* 1

Хроніка наукових подій

НАН України у поширенні наукової, довідковоїлітератури та словників, залучення до системикншорозповсюдження видань наукових установНАН України, удосконалення засобів донесення на-укової книги до широкого читацького загалу ака-демік НАН України Я. С. Яцків виступив з ініціа-тивою розширення академічної мережі книго-розиовсюдження та створення книготорговельно-го об'єднання «Академкнига».

В обговоренні доповіді голови Науково-видав-ничої ради НАН України взяли участь Б. Р. Кияк(директор Державного фонду фундаментальнихдосліджень), О. В. Афонін (президент Українськоїасоціації видавців та книгорозповсюджувачів, членКолегії Державного комітету телебачення і радіо-мовлення України), JI. Ф, Куртенок (директор Ви-давничого дому «Акаде.мперіодика»), І. Р. Алексс-енко (директор видавницт ва «Наукова думка»), ака-демік НАН України В. М. Локтев (академік-секре-тар Відділення фізики і астрономії НАН України),академік ПАН України В. А. СЧІолій (директорІнституту історії України НАН України), академікНАН України М. Г. Жулинський (директор Інсти-тут} літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).

Із заключним словом виступив президент НАНУкраїни академік НАН України Б. Є. ІІатон, якийвідзначив, що, попри економічні проблеми мину-лих років, постійний дефіцит бюджетного фінан-сування, Національна академія наук України зали-шається провідним центром із випуск} науковоїлігераіури в країні. Протягом останніх десяти ро-ків ми спостерігаємо стале збільшення науковоїдрукованої продукції як книжкової, так і журналь-ної. За цей період започатковано 20 нових акаде-

мічних журналів. Готуються до друку і вже поба-чили світ надзвичайно важливі для наукового такультурного розвитку нашої країни видання. В Ака-демії наук створюється власна поліграфічна база.

Разом із тим збільшення обсягів випуску дру-кованої продукції загострило певні проблеми. По-перше, це проблема книгорозповсюдження. Необ-хідно також забезпечити в межах Національноїакадемії наук України повний видавничий цикл,тобто створення сучасної поліграфічної бази, надчим зараз працює Видавничий дім «Академперіо-дика», та зміцнення кооперації академічних видав-ництв. Сьогодні частка видавництва «Наукової дум-ки» у виданні наукових монографій неприпустимонизька. Це видавництво, на жаль, втратило позиціїодного з найпотужніших в світі центрів науковогокниговидання. Але інтелектуальний потенціал цієїакадемічної установи збережений, і цезобов'яз}євидавництво в сучасних умовах сформувати відпо-відну видавничу політику та посісти чільне місцеу науковому книговиданні.

Президент Академії наук зауважив, що сьогоднідля наукової спільноти нашої країни дуже гостропостала проблема української наукової терміно-логії, і наголосив на необхідності всебічної під-тримки запропонованому проекту видання велико-го українсько-російсько-аш лійського словника на-укової термінології. Він також схвально поставив-ся до пропозиції створення на базі НБУВ загально-академічного портал} наукової періодики.

Олена ВАКАРЕНКО,вчений секретар

НаукоаО'ПидавничоІ ради НАН України

Хроніка наукових подій

академік НАН Білорусі, один член-кореспондентРАН, 22 доктори і 46 кандидатів наук (усього 85 до-повідей).

Зусилля співорганізаторів заходів конференції- Ради директорів наукових бібліотек та інформа-ційних центрів академій наук- членів МААН, На-укового центру досліджень історії книжкової куль-тури при науково-виробничому об'єднанні «Изда-тельство «Наука» (РАН), Національної бібліотекиУкраїни імені В. І. Вернадського були спрямованіна вироблення спільної стратегії подальшого роз-витку наукової та культурної взаємодії між країна-ми Співдружності незалежних держав, Європи таАзії, налагодження ефективного обміну суспільнета науково значущою інформацією задля сталогорозвитку своїх країн, збагачення культур тощо.Конференція проходила за підтримки Виконавчо-го комітету Співдружності незалежних держав іФедерального агентства у справах друку і масовихкомунікацій Російської федерації, фінансовоїпідтримки Російського гуманітарного науковогофонду (проект № 05-03-14096г), що дало мож-ливість забезпечити представницький форум.Відомі науковці, керівники академічних науковихбібліотек, представники різноманітних науковихфондів та товариств, книговидавничих і книгороз-повсюджувальних організацій з Росії, України,Білорусі, ФРН, США, Болгарії, Азербайджану,Киргизтану, Казахстану, Молдови. Таджикистануобговорили ряд важливих законодавчих і норма-тивних ініціатив, проблемних питань, вирішенняяких сприятиме розвитку книгообміну між країна-ми та інтенсифікації наукової співпраці.

Конференція працювала в режимі пленарного ісекційних засідань. Пленарне засідання відбулося21 вересня у конференц-залі ПГІІІ «Типография«Наука». Пленарне засідання конференції вели ака-демік НАН України, віце-президент НАН України1. Ф. Курас (вис гупив із доповіддю про роль науко-вої книги в системі єдиного економічного, науко-во-інформаційного та культурного простору) тапрофесор В. І. Васильєв, генеральний директорНПО «Издательство «Наука» РАН, директор На-укового центру досліджень історії книжної куль-тури (представив співдоповідь з віце-президентомРАН академіком М. А. Плате, у якій були висвіт-лені питання сучасного стану видавничої та книго-розповсюджувальної діяльності Російської академіїнаук та її внеску у розвиток міжнародних науко-вих та культурних контактів).

22 вересня працювали секції «Формуванняфондів наукових бібліотек і проблеми міжнарод-ного книгообміну», «Розвиток традиційного на-укового книговидання у країнах СНД», «Створен-ня, розповсюдження та бібліографічний опис елек-тронних наукових ресурсів». 23 вересня відбулосявиїзне засідання учасників конференції у м. Суз-

даль «Проблеми взаємодії видавців та розповсю-джувачів наукової літератури з науковим співтова-риством».

Доробок українських дослідників у сфері бібліо-течно-бібліографічного та науково-інформаційно-го забезпечення розвитку вітчизняної і світовоїнауки було представлено у виступах В. М. Горово-го «Сучасна бібліотека і проблема інтенсифікаціїнаукових досліджень», П. І. Рогової «Забезпечен-ня інформаційних потреб учених і практиків педа-гогічної галузі документними ресурсами Держав-ної науково-педагогічної бібліотеки України іме-ні В. О. Сухомлинського», О. В. Воскобойнікової-Гузєвої «Видання наукової літератури в Україні:проблеми і перспективи».

В обговоренні проблем формування фондів на-укових бібліотек та міжнародного документообмі-ну, розвитку традиційного та електронного книго-видання, розповсюдження наукових інформаційнихресурсів на всіх видах носіїв інформації взялиучасть члени Ради директорів наукових бібліотекакадемій наук - членів МААН: В. П. Леонов (БАН),Б. С. Слєпов (ДПНТБ СО РАН), Н. Ю. Березкіна(ЦНБ ім. Я. Коласа НАН Беларусі), М. Є. Кальо-нов (БЕН РАН), Ш. Д. Ібраімова (ЦНБ НАН Кир-гизстану), О. В. Коротенко (ЦНБ АН Молдови),А. А. Аслітдінова (ЦНБ АН Таджикистану) та інші.

Міжнародним оргкомітетом завчасно було підго-товлено та видано збірник матеріалів конференції(Роль книгоиздания в развитии международныхнаучных и культурных контактов: Материалы меж-дунар. конф. (Москва, 21--23 сентября 2005 г.). -М.: Наука, 2005. - 334 с.), у НБУВ було подготов-лено електронну версію видання та відповіднийкомпакт-диск. В електронному вигляді матеріаликонференції представлено на сайті НБУВ(www.nbuv.gov. ua/Intranet/Lib_Info/confer/).

У резолюції міжнародної наукової конференціїбуло зазначено, що для вирішення комплексу про-блем обміну інформаційними ресурсами у рамкахСНД вважається необхідним сформувати в рамкахМААН Раду директорів академічних видавничих,поліграфічних та книгорозповсюджувальнихпідприємств і організацій, представників редко-легій періодичних і серійних друкованих виданьакадемій наук (скорочено - Рада з книговидання(РКВ)); заснувати та видавати друкований органРКВ «Вестник книгоиздателей МААН»; звернутиувагу Ради МААН, академій наук та організацій,що входять до складу МААН, на нагальну потребуу формуванні єдиної БД про всі періодичні та не-періодичні наукові та інформаційні видання, щовийшли друком в академіях наук - членах МААН;розгорнути у країнах СНД роботи зі створенняспільного електронного порталу на основі згада-ної бази даних; створити електронні версії науко-

fSSN 1029-7200 Бібліотечний вісник 2006 Ns 1 47

Хроніка наукових подій

вих журналів, що видаються академіями наук -членами МААН, забезпечити доступ до них у ме-режевому режимі; розробити правові, фінансові ітехнічні засади доступу до такого роду інформації.

Учасники форуму звернулися до Ради МААНіз проханням ініціювати перед відповіднимиміждержавними органами і структурами СНД роз-ыяд питань формування у масштабах СНД єдиноїсистеми наукового і міжбібліотечного книгообмі-ну, введення пільгових умов для здійснення кни-гообміну науковими виданнями у рамках Співдруж-ності; сприяти регулярному проведенню науковихфорумів з проблем книговидання, розповсюджен-ня наукової книги, формування фондів науковихбібліотек, науково-інформаційної діяльності тощо.

До культурної програми, завдяки зусилляморганізаторів та фінансової підтримки Російсько-го гуманітарного наукового фонду та НПО «Изда-тельство «Наука», ввійшли екскурсії до історико-культурних заповідників у м. Володимир та Суз-даль. Слід відзначити високий професійний рівеньорганізації всіх наукових та додаткових заходів, щозабезпечувався робочою групою міжнародної на-укової конференції (фахівці Наукового центру до-сліджень історії книжної культури) і щиро подяку-вати нашим російським колегам за гостинність ідоброзичливість.

Олена ВОСКОБОЙНІКОВА-ГУЗЄВАсіп наук співробітник НБУВ,

в и директора Інституту бібліотекознавства НБУВ,кани. Іст наук

ВІТАЄМО

ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ ІСАЄВИЧ

(до 70-річчя від дня народження)

Виповнюється 70 років від дня народження видатноговітчизняного вченого, украшознавця. Історика культу-ри І, насамперед, Історика українського книговидання,академіка Національної академії наук України, дирек-тора Інституту українознавства їм І П Крип'якевичаНАН України Я Д Ісаєвича

Ярослав Дмитрович Ісаєвич належить до числа тихнауковців, чиї праці знає широке коло спеціалістів Ізрізних Іалузей Іуманігарної науки На них завжди з не-терпінням очікують колеги, їх вивчають молоді дослід-ники, ними на рівні першоджерел користуються Істори-ки книги - там завжди в коректній формі подано абсо-Іютно достовірний матеріал, який ґрунтується не на

вигадках а на архівних доку мені ах, на самих давніхкнижках

Перша його публікація з'явилася Іде в і 955 р , у сту-дентські роки Я Д Ісаєвича У рік закінчення Львгвсько-Іо університету (1957) вийшло друком 6 його сіатей, щосамо по собі викликає подив

Серед його публікацій перших років привертаютьувагу рецензії, з якими виступав молодий дослідник До-слідження з Історії робітничого класу Галичини (рец накн С Яцкевич Становище робітничого класу Галичи-ни в період капіталізму (1848-1900) - К , 1959 // Ра-дянське слово (Дроюбич) 1959, ЗО травня), Прикрі не-доречності в корисній книзі (рец на кн О ПелеховаТовариство «Юний Історик», Київ, 1957) // УЇЖ, 1959,№ 2), Корисний посібник для архівістів та Іс гориків (рецна кн Я Дашкевич Словник польських скороченьК , 1959 / Науково-шформаційний бюлетень Архівноюуправління УРСР, 1960, № 2) Рецензії - це далеко не-простий жанр наукової творчосп, що передбачає нетільки ознайомпення з рецензованою працею, а й вияв-лення як найбільш позитивних моментів видання, так Ійою недоліків У цьому плані необхідно відзначити ви-сокий рівень рецензії Ісаєвича на каталоги стародруків,яка була опублікована в журналі «Вітчизна» № 3 за 1960рік Описи стародруків (рец на Першодруки (шк> на-були) Наукової бібліотеки Львівського університету/Упор Ф П Максименко Львів, 1958, Славянские кни-ги кирилловской печати XV-XVIII вв Описание книг,хранящихся в Государственной публичной библиотекеУ ССР/Сое г С О Петров, Я Д Бирюк, Т П Золотар -К , 1958) При загальній позитивній оцінці названих ка-талогів, 24-рІчний автор рецензії висловив такі глибокізауваження та пропозиції відносно другого каталогу, щовони не втратили свого значення певною мірою І до сьо-годні Зокрема, щодо обов'язкової уніфікації описів, не-обхідності вказівок на передмови стародруків, їх змістРецензент виявив ґрунтовне знання методичних засадС І Маслова щодо опису кириличних стародруків, відпо-відних публікацій І Я Франка Найголовнішим недо-ліком каталогу він визначив недопустиму модернізаціюорфоірафп в назві оригіналів, а також відсутність вка-зівок на мову стародруків, підкреслюючи, що «слов'янсь-кої взагалі» мови не Існує Він поставив питання щодо

необхідності запровадження єдиної загальнообов'язко-вої системи транскрипції староукраїнських текстів, на-голосив на потребі створення та публікації подібнихкаталогів Іншими установами, що збери ають кириличністародруки, а також зведеного каталогу стародруків,виданих на території України, з вказівками на місце збе-рігання наявних примірників При цьому молодий вче-ний визначив хронологічні межі українських стародруків-до появи першої друкованої книжки народною україн-ською мовою («Енеіди» І П Котляревського 1798 р ) якнового етапу книгодрукування У цій рецензії Я Ісає-вич запропонував також відновити спеціальне періодич-не видання, на сторінках якого висвітлювалися б питан-ня книгознавства, Історії книги, друкарсіва І бібліотек(адже після закриття в 1931 р «Біблюлопчних вістей»Україна, т а й весь Радянський Союз, не мали подібноговидання, І це явно стримувало наукові дослідження в кни-гознавчій галузі) На щастя, наразі в Україні є кілька кни-гознавчих періодичних видань І наукових збірників, щопродовжуються

Сьогодні, через 45 років після цієї рецензії, можемоконстатуваїи, що основні завдання, які тоді сформулю-вав молодий науковець, виконані, що ще раз підтверджуєйого правоту 1 ак, більшість установ, у яких зберігаютьсякириличні стародруки, підготували та випустили друко-вані каталоги своїх колекцій Сам Я Д Ісаєвич, разом зЯ П Запаском, створили омріяний українськими Істо-риками книги І книгознавцями «Каталог стародруків, ви-даних на Україні» (у трьох книгах, Львів 1981-1984)Це, по с>ті, репертуар українських друків XVI-XVII1 ст,у якому, крім загальних відомостей щодо видання, вка-зані найбільші книгосховища, де зберігаються Існуючіна сьогодні примірники Зараз просто неможливо уяви-ти собі роботу зі стародруками без цього вагомогобібліографічного І наукового джерела Тут подано опи-си стародруків, виданих на території України не тількикириличним шрифтом будь-якою мовою, але й латинсь-ким (зокрема, польською та латинською мовами) І граж-данським шрифтами (з 1764 р ) Таким чином, обліко-вано всі видання, окрім книг єврейською мовою, що та-кож видавалися на території України Колосальна пра-ця, яка не перестає дивувати своєю масштабністю1

Ярослав Дмитрович є автором двох десятків книг Іброшур - серйозних наукових видань, які, проте, напи-сані так цікаво, що їх цілком можуть опановувати І не-спеціалісти Серед них кілька праць присвячено велет-ню епохи Відродження в Україні - Івану Федорову «Пер-шодрукар Іван Федоров на Україні» (1964), «Першо-друкар Іван Федоров І виникнення друкарства на Україні»(1975, вид друге, перероблене І доповнене, 1983),«Місцями Івана Федорова на Україні» (1982, співавториМ Видашенко, О Мацюк), «Видання Івана Федорова»(1983, співавтор Я Запаско), «Літературна спадщинаІвана Федорова» (1989) Усі ці книги мають беззапереч-ну наукову цінність, оскільки грунтуються лише на до-кументальних фактах, на детальному дослідженні при-

1029 7200 Бібліотечний вісниь. 2006 49

Вітаємо

мірників усіх видань І Федорова І містять переконли-вий новий матеріал щодо його діяіьності Спадкоємцямпершодрукаря присвячена монографія Я Д Ісаєвича«Преемники первопечатника» (М , 1981)

Особливо хочеться привернути увагу до монографіїЯ Д Ісаєвича «Літературна спадщина Івана Федорова»,в якій вперше зібрано разом увесь літературний спадокпершодрукаря - передмови й післямови до його виданьЯк наголошує авюр монографії, передмови та післямо-ви стародруків мали самостійне літературне значення,стали однією з перехідних ланок від середньовічної досучасної системи жанрів Абсолютно справедливо вче-ний ствердж>е, що літературний доробок Івана Федо-рова вивчений б) в незрівнянно менше, ніж Інші аспек-ти його діяльності Тепер кожен бажаючий може озна-йомитися не тільки з репродукціями сторінок Із некано-нічними текстами в богослужбових книгах, виданих пер-шодрукарем а І з перекладами їх, літературних творівсередини XVI ст сучасною українською мовою Більшетого до перекладів з десяти видань І Федорова в книзіпредставлені наукові нариси Я Д Ісаєвича, які подаюіьширокий Історичний І культурологічний контексі епо-хи, розгляд текстологічних, літературознавчих питаньЯрослав Дмитрович Ілибоко аналізує всю відому літе-ратуру щодо кожного з видань 1 Федорова, зазначаємовні особливості та відмінності текстів різних виданьпершодрукаря, наприклад, тексти молитов > московсь-кому Часовнику І заблудівському Часослові, аналізуєправопис московського та львівського Апостолів тощоНариси про десять видань І Федорова як пам'яток літе-ратурного жиггя доби складають, власне, другий, основ-ний розділ монографії У першому ж розділі - проІ Федорова як видавця І літературного діяча - представ-лено огляд Історії східнослов'янських літератур, йдеть-ся про перші кириличні друкарні, про видавничу та лі ге-ратурну діяльність першодрукаря, а також про Історіювивчення його літературної спадщини Ще один розділкиши розкриває маргінальні записи на примірникахвидань І Федорова Цей матеріал представлений у ви-гляді наукового каталогу збережених примірників друківпершодрукаря Зведення Інформації про наявні при-мірники федорівських видань заслуїовус, безперечно,високої схвальної оцінки, хоча мусимо зауважити, щона сьоюдні в науковий обіг введено нову Інформацію Іпро Інші примірники (див , зокрема, фундаментальнийкаталог О О Гусєвої «Издания кирилловского шрифтавторой половины XVI века Сводный каталог В 2 кн »(М , 2003 - 648 с , М , 2003 -708 с)) Проте книгаЯ Д Ісаєвича, абсолютно новаторська за змістом, невтратила І, впевнені, не втратить свого наукового зна-чення та джерелознавчої цінності

Ще одному визначному нашому співвітчизнику -Юрію Дрогобичу - присвятив Ярослав Дмитрович триокремі видання Юрій Котермак з Дрогобича «Прогно-стична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дро-гобича з Русі, доктора мистецтв І медицини Болонсько-го університету» Репродукція першої друкованої книжкиукраїнського автора (Львів 1968), Юрій Дрогобич /Життя славетних Серія біографічних творів, вип 16(Київ, 1972), Юрій Дроюбич До 500-рІччя виходу пер-шої друкованої книги вітчизняною автора бібліографіч-ний покажчик (Львів, 1983) Це не повтори щоразу вкожному новому дослідженні Я Д Ісаєвич намагається

привернути увагу читачів до особи І наукової творчостімаловідомого вітчизняного вченого XV ст, чиї роботибули на одному рівні з аналогічними працями західно-європейських науковців того часу

Широкий розголос серед наукової громадськостімали також монографії Я Д Ісаєвича «Братства та їхроль в розвитку української культури XVI-XVII1 ст»(1966), «Джерела з Історії української культури добифеодалізму XVI-XVIII ст »(1972), «Україна давня І новаНарод, релігія, культура» (Львів, 1996), про що свідчатьрецензії на них, які були опубліковані не тільки в україн-ських виданнях, але й у зарубіжних

У галузі Історичного краєзнавства, що є безперечноактуальним, відомі брошури Я Д Ісаєвича «Володимир-Волинський» (1983, перероблене І доповнене 1988), «Га-лицько-Волинська держава» (1999)

З великою зацікавленістю Історики української кни-ги І культури загалом очікували на вихід друком моно-графії Я Д Ісаєвича «Українське книговидання Вито-ки Розвиток Проблеми» (Львів, 2002, 520 с ) Незважа-ючи нате, що серед книгознавчих студій Історико-книжштрадиційно переважають, ми до осіаннього часу не малив Україні комплексною узагальнювального досліджен-ня в цій царині Пропозиції щодо написання такої пращ,яка увібрала б кращі досягнення попередників, І на су-часному рівні, з урахуванням віднайдених у другій по-ловині XX ст документів І фактів, подавала б розглядІсторії вітчизняної книги, лунали постійно на різногороду книгознавчих конференціях, форумах, при спілку-ванні спеціалістів І можемо тільки радіти, що здійсни-ти цей задум вдалося саме Ярославу Дмитровичу, чиїглибокі знання в цій ІалузІ, загальна висока ерудиціяІсторика, вміння виважено трактувати спірні факти (безперекручень І зайвого ентузіазму з претензією на сенса-ційне патріотичне першовідкриття, що Інколи властиведеяким нашим Історикам книги) добре відомі широкимколам спеціалістів І є авторитетними Найскладніші, недо кінця з ясовані питання Історії книгодрукування вінзавжди викладає коректно, з посиланням на джерела,тактовно висловлюючи власні припущення чи гіпотезиЦе яскравий зразок класичного Історичною досліджен-ня, власної наукової школи, на здобутках якої маютьможливість сьогодні навчатися нові покоління вітчиз-няних книгознавців Зокрема, представлено джерела таІсторіографія, нарис з Історії рукописної книжності,початок українського книговидання, харак І еристикаукраїнських друкарень кінця XVI-XVI1 ст, друкарствов Україні в першій половині XVII ст, І не лише кири-личним шрифтом, а й латинським - польською та ла-тинською мовою, видавничі осередки І друкарні другоїполовини XVII-XVIII ст, тематика книжок, організаціякниговидання та поліграфи, а також книгорозповсю-дження, характеристика українського книговиданняXIX XX ст, авторська післямова, бібліографія, покаж-чики Це не тільки Історія книговидання, а, по суті, Істо-рія вітчизняної книжкової справи, яку автор подає на тлічи порівняно з загальноєвропейською або російськоюкнижковою справою

Серед Інших питань, на яких, за нашим переконан-ням, потрібно наголосити окремо, маємо зазначитипідхід автора монографії до розв'язання питань, що єукраїнською книгою, українською друкарнею І українсь-ким книговиданням Доречно згадати, що фактичну

50 ISSN 1029 7200 Бібліотечний вісник 2006

Вітаємо

відповідь на це питання було представлено авторами«Каталогу стародруків, виданих на Україні» Я П За-паском та Я Д Ісаєвичем ще у 80-х роках Тут зведенодані про всі видання, що вийшли в українських земляхза цей перші, незалежно від того, якою мовою чи якимшрифтом вони друковані Це І є українські друкарні, аїхні друки репрезенгуюіь український бібліографічнийрепертуар, незалежно від мови книжок Всі вони виданідля потреб місцевою населення І, отже, є апріорі україн-ськими Каталог досить повно представляв вітчизнянекниговидання Виключення тоді становили друкиєврейською мовою, а Іакож видання замойської друкарні(Замостя) ЦІ прогалини в реєстрації українського кни-говидання тепер заповнені Ярославом Дмитровичем умонографії

Безумовно, каталог та монографія - це різні жанринаукової літератури, І вони не заміняють одна одну, алише доповнюють Зведений каталог вітчизняних ста-родруків яким Україна по прав} пишається, це так бимовити, безпристрасне джерело з Історії ві ічизняноюдрукарства, яким постійно користуються фахівці з Ісюрпкниги Проте час Іде потроху з'являється нова Інфор-мація, віднаходяться поодинокі друки чи їх варіант, не-зареєстровані в бібліографи Це природно Навпаки,дивує що за 20 років, які минули від виходу «Каталогустародруків, виданих на Україні», виявлено лише оди-ниці не описаних у ньому стародруків Так чи Інакше,сьогодні в часи бурхливого розвитку нових засобів ма-сової комунікації, оперативного обмиту ечектронноюІнформацією, слід готувати нове, доповнене, електрон-не видання бібліографічного репертуару у крашських ста-родруків І саме Ярослав Дмитрович Ісаєвич пропонуєспеціалістам активно взятися до цієї величезної відпо-відальної роботи Думається, що це цілком реаіьне зав-дання адже не ноірібно починати з нуія чи все пере-робляти Репертуар)крашських стародруків ІснуІ, ство-рений у вечикій мірі наполегливістю та ерудицією всьо-го двох, як це не дивно, осіб з урахуванням безумовнонапрацювань цілої плеяди біблюграфів-попередниківФондоутримувачі стародруків повинні сповіс іиги ворганізаційний компеї з підготовки новою видання ре-пер Іуару вітчизняних стародруків спіли чи назви своєїустанови, а також кількість ІСНУЮЧИХ у них примірниківІого чи Іншого видання, виявіені відмінності примірникавід основного опису У разі, якщо виявлено \краінськівидання, Інформації про які немає в каїалозі Запаска-Ісаєвича укладаєіься І передається орі анізаторам по-вний опис, бажано з фотографіями Іитульною аркушачи Інших характерних сторінок, Іравюр Такий компеїяк відомо, в 20-х роках був утворений у Києві при Ака-демії наук України, І до йою складу входили спеціалі-сти з багатьох установ Сьогодні, думається, такий комі-тет може бути створений під загальним керівництвомЯрослава Дмитровича Ісаєвича при Інституті україно-знавства НАНУ, який він очолює

Погоджуємося з Ярославом Дмитровичем Ісаєвичем,який пише «За останні роки з'явилися нові досліджен-ня про окремі друкарні, а також про книі овидавцш, кни-гарів, Іраверів Деякі з них, упроваджуючи в оби новіфакти, засвідчуюіь необізнаність їхніх авторів Із новіт-німи течіями джерелознавства та культурологи Проте є

всі підстави найближчим часом сподіватися на Істотнепідвищення рівня студій з Історії книги» (с 40) Це буде,переконані, найкращим подарунком ученому не тількидо його теперішнього ювілею, а й на ДОБІ І ще роки йогопчідної творчої діяльності

Не маємо можливості зупинитися на окремих стат-тях, написаних ювіляром упродовж п'ятдесятирічноїнаукової діяльності, адже, за нашими приблизними підра-хунками, їх більше 600 А ще ж яка активна робота зредагування, упорядкування колективних науковихпраць1 Взят и хоча б фундамент альне академічне видан-ня «Історія української культури» в 5 томах, де академікЯ Д Ісаєвич був головним редактором 2-го гом>, авто-ром передмови, післямови І 22 розділів

Визначальна його роль у науковій діяльності Інсти-І у ту українознавства їм І П Крип'якевичаНАН Украї-ни, яким він керує з жовтня 1989 р (а працює в ньомувзагалі з 1958 р ) У цьому ж Інституті він очолює відділІсторії середніх віків Безумовно, його наукові Інтересизначно ширші тих пиіань, на яких ми зупинилися Докола йою сьогоднішніх наукових зацікавлень входя І ьтакож Історія Центрально-Східної Європи, Історія Ук-раїни, зокрема- Ісіорико-полпичної думки в Україні, атакож Історіографія та джерелознавство

Вражає працездатність академіка Ісаєвича, яка ви-кликає щиру повагу У 1993-1998 рр Ярослав Дмитро-вич Ісасвич одночасно працював академіком-секретаремВідділення Історії, філософи та права Національної ака-демії наук України У різні роки він був заступникомюлови Наукового товариства Імені Шевченка, членомміжнародної редколегії «Гарвардської бібліотеки давньо-го українського письменства», головою Львівської об-ІасноІ оріанізацп Товариства охорони пам'яюк Історії

та культури, брав участь у заснуванні Федерації шсти-гупв Ценірально-Східної Європи, а також в установчійконференції Міжнародної асоціації україністів (МАУ) в1989 р На Другому міжнародному конгресі україністіву 1993 р був обраний президентом МАУ, І надалі постій-но бере найактивнішу участь у підготовці наступнихконгресів, попри всі організаційні труднощі в їх прове-денні Учасник Міжнародних конгресів Історичних наукза його поданням Україна стала членом Міжнародногокомітету Істориків На сьогодні Я Д Ісаєвич головаУкраїнською національного комітету Істориків Неодно-разово був головою І членом орі комітетів багатьох різнихміжнародних І національних наукових форумівЯ Д Ісаєвич обраний почесним доктором Гродненсь-кого універсиїету їм Янки Купали, закордонним чле-ном Польської академії наук та ш Це далеко неповнийперелік йою основних обов'язків

Тож зичимо вельмишановному ювілярові ще довгихроків плідної пращ, міцного здоров'я, здійснення всіхнаукових І творчих задумів І сподівань Хочемо завіри-ти, що бібліотечна спільнота України завжди готова до-помагати Вам, дорогий Ярославе Дмитровичу, у пошу-ках та наданні потрібної Інформації

Галина КОВАЛЬЧУКзавідувачка відділу НБУВ д-р Іст наук

ISSN 1029 7200 Бібліотечний вісник 2006 51

SUMMARY

Samohina N. Usage Modeling of Divided Libraries Informational ResourcesThe basic approaches to the solution of organization information security problems and forming of management use distributing

information library resources systems are considered in this article. The factors of choice of the appraisal functioning library systemsindices are determine. The rotor principle of a relative indices forming of the effectiveness library activities are adduced.

Asharenkova N. The history and evolution of the «public library» conceptionIn the article the author stresses the e x i s t i n g vagueness m understanding of the «public library» conception, pays attention to

differences in opinions about its essential signs. On the scientific basis, the author makes etymological and semantic analysis of term-words, researches the genesis of the «public library» conception and differences in its determination while the post-soviet period.

This research shows that the library accessibility is the sense constant in the interpretation of this conception. Clarification of thiscategory content allows the author to make a conclusion that in democratic society conditions this category becomes filled with theconcrete sense •- providing all sections of the population with equal possibility of access to information, knowledge and culture values.Development of the knowledge about library as a socio-cultural institution allows to deeply understand its essence, to discover its newcapacities, which will inevitably reflect on the content of this conception.

Antonenko L, Barkova О Bibliographic description of electronic resources: Methodical materials for endnote bibliographyIt is provided a general scheme for bibliographic description of electronic resources and specific requirements of bibliographic

description for special fields and elements of electronic resources. Methodical materials could be used as a guide for scientific booksand articles endnote l ist of reference literature composing.

Kunanets' N. The History of Organization and Development of Scientific Libraries of Higher Schools in L'viv at the End ofXVIII Beginning of the XX centuries

The intensive development of science and education in Europe had caused the need for creation of universities at the territory ofAustria-Hungary. The University special scientific libraries formed their collections of scientific editions and supported educationalprocess and research studies of the professors and teachers. In 1761 just following the reorganization of the Jesuit Academy into theUniversity its new book collection had been organized based on the former Jesuit Academy library. In 1844 the new technical library ofthe Technical Academy (now the L'viv Politechmcal University) was organized. These book collections were considerably damaged bynumerous fires. In 1874 their intensive development started, they had become important links in education process, extend their workinghours, and built new houses. In 1856 the Agricultural Academy and its scientific library was organized as part of the professionaleducation

The World War 1 and the Ukrainian Revolution had stopped the book collections' activities, their development in the next years wasvery slow.

The Ukrainian Underground University which functioned m L'viv in 1919-1924 had no possibility to organize its own library, solibraries of the Ukrainian student societies were used instead. The need to prepare qualified specialists contributed to the activization ofthe libraries and their book collections development.

Later the l ibrary of the Higher Trade School was organized which started to form the book collection in Economics. In 1932 thelibrary of the Theological Academy with active support of bishop Yosyp Slipyi was organized, and in 1938 - the library of the HigherInstitute of Religious Culture with their collections of religious books.

Thus, a number of academic libraries started their activities during the mentioned period by forming their valuable book collectionsand organizing relevant readers' service.

Kryvenko M. Studion library history through documents and memoriesThis article shows a scantily explored history of scientific library «Studion» (1909-1940). which was founded by metropolitan

Andrey Szeptyckiy in Lviv. It had concentrated rich books and manuscripts funds ш more than 60 000 units not only in religious but all-cultural content and became one of the best Ukrainian scientific libraries. Besides Studion library possessed of valuable and interestingdepository fund.

Its history closely connected with such names as Klymentiy Sheptyckiy who created the rules of this library in 1937, prof.1. Shendryk who was Studion director in 1935-1939, dr. B. Barvinskiy, G. Dvormnyn, V. Yevtymovych, R. Zubyk, who presented theircollections to Studion in 1938.

With coming of Soviet power the liquidation of this unique institution began and the main parts of its funds joined the ranks ofStefanyk Lviv Scientific Library Based on archives documents and memories this research gives readers possibility to observe stages offunds transference in 1940-1947 and state Studion library looses.

It is known that fragments of Studion library are preserved now also in the National museum in Lviv, in the Museum of Book of LvivArt Gallery, in the library of Lviv State Historical Archives. There are supposition that some parts of Studion library were moved toRome and Saint Petersburg.

Ascertainment of present location of Studion library fragments gives us possibility to do the reconstruction of its catalogue andresearch quantitative and qual i tat ive structure of i ts funds.

52 ISSN 1029- 7200. Бібліотечний вісник. 2006. M 1.