4
Наша енергія— наше майбутнє №13 (1211) Четвер, 31 березня 2016 року Щотижнева газета www.rnpp.rv.ua Тема номера Більше новин дізнавайтесь на сайті ДП „НАЕК „Енергоатом” www.energoatom.kiev.ua на сайті ВП "Рівненська АЕС" www.rnpp.rv.ua та https://www.facebook.com/rnpp.rv.ua Дефектоскопісти навчались за європейською програмою У ЦРТР ЕРП пройшла цехова спартакіада На РАЕС працюють творчі й талановиті люди Офіційно щодо робочого проекту «Технічне переоснащення. Забезпечення аварійного електропостачання в умовах тривалого повного знеструмлення енергоблоку № 3 Рівненської АЕС» Заява про екологічні наслідки діяльності 1. Дані про плановану ді- яльність, мету і шляхи її здій- снення. У рамках вимог «Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України (КзПБ) необхідно реалізу- вати захід № 15103 «Забезпечення аварійного електропостачання в умовах тривалого повного зне- струмлення енергоблоку № 3 Рів- ненської АЕС». Забезпечення аварійного елек- тропостачання в умовах тривалого повного знеструмлення енергобло- ку № 3 Рівненської АЕС вирішуєть- ся шляхом використання мобільної дизель-генераторної станції (МДГС). Експлуатація мобільної дизель-ге- нераторної станції (МДГС) відбуваєть- ся тільки в умовах запроектної аварії. 2. Суттєві фактори, що впли- вають чи можуть впливати на стан навколишнього природ- ного середовища з урахуван- ням можливості виникнення надзвичайних екологічних си- туацій. Після реалізації планованої ді- яльності суттєві фактори, що впли- вають чи можуть впливати на стан навколишнього природного сере- довища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних еколо- гічних ситуацій, відсутні. 3. Кількісні і якісні показни- ки оцінки рівнів екологічного ризику й безпеки для життєді- яльності населення експлуата- ції енергоблоку, а також заходи, що гарантують здійснення екс- плуатації відповідно до еколо- гічних стандартів і нормативів. Додаткових потреб у земельних, сировинних, енергетичних і водних ресурсах для реалізації планованої діяльності не потрібно. Для забез- печення безпеки нормативного стану навколишнього середовища й екологічної безпеки передбачене дотримання норм витрати спожи- ваних середовищ (електричної й теплової енергії, питної води, буді- вельних матеріалів та ін.), що забез- печить ресурсозбереження в період будівництва. 4. Перелік залишкових впли- вів. Робочим проектом «Забезпечен- ня аварійного електропостачання в умовах тривалого повного зне- струмлення енергоблоку № 3 Рів- ненської АЕС» не передбачається викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє середови- ще. Додаткового впливу на навко- лишнє середовище стосовно існую- чого стану, не відбудеться. Експлуатація мобільної дизель- генераторної станції (МДГС) відбу- вається тільки в умовах запроек- тної аварії. При будівництві впливи на по- вітряне середовище обмежені май- данчиком будівництва. У результаті БР відбувається утворення відходів у кількості ~ 97,903 т. 5. Вжиті заходи щодо інфор- мування громадськості про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення. З метою інформування громад- ськості щодо запланованої діяль- ності передбачено такі заходи: • підготовка та опублікування За- яви про наміри; • підтримка в актуальному стані інформації щодо даного робочого проекту на веб-сайті ВП РАЕС (http:// www.rnpp.rv.ua). 6. Зобов'язання замовника щодо здійснення проектних рішень відповідно до норм і правил охорони навколишньо- го середовища і вимог еколо- гічної безпеки на всіх етапах будівництва та експлуатації об'єкта планованої діяльності. Генеральний проектувальник ПАТ КІЕП буде здійснювати нагляд за відповідністю реконструкції прийнятим проектним рішенням. Експлуатуюча організація ВП РАЕС забезпечить: • безпечну експлуатацію відпо- відно до діючих в Україні норматив- них документів, інструкцій з експлу- атації, технологічних регламентів; • відповідну структуру керуван- ня, кваліфікацію обслуговуючого персоналу; • постійний контроль у процесі експлуатації за всією діяльністю по забезпеченню екологічних вимог. ЗАМОВНИК: генеральний директор ВП РАЕС П. Я. ПАВлИшИН ГЕНПРОЕКТУВАлЬНИК: голова правління ПАТ КІЕП Ю. В. МАлАхОВ Продовження на 2-й стор. – Сьогодні у світі велика ува- га приділяється накопиченню, збереженню, систематизації і управлінню знаннями. Особливо цей напрямок важливий у ядер- ній енергетиці, оскільки безпо- середньо пов’язаний із безпекою. Розкажіть, будь ласка, коли і з якою метою була розроблена програма МАГАТЕ з управління знаннями та їх збереження? В яких країнах світу вона інте- грована? Які важливі проекти реалізовуються у її рамках? – У сфері використання ядер- них технологій плата за помил- ки (в результаті некомпетентнос- ті чи втрати інформації) надто велика – як внаслідок високої вартості об’єкта, так і через мож- ливі наслідки для населення і навколишнього середовища. Причому мова йде не лише про найбільші аварії, скажімо, масштабу чорнобильської чи Фукусіми. Велику небезпеку становлять можливі помилки у виборі конструкції та режиму експлуатації ядерних установок. Звідси й випливає необхідність створення дієвої системи управ- ління ядерними знаннями для забезпечення ядерної та радіа- ційної безпеки. На проблему управління зна- ннями в ядерній галузі МАГАТЕ звернуло пильну увагу в 2001 році, коли стало очевидним, що світова атомна енергетика у близькому майбутньому може зіткнутися з проблемою старін- ня персоналу і, як наслідок, з можливою втратою ключових знань і компетенцій. Беручи до уваги глобальність проблеми, МАГАТЕ розробило та ввело в дію програму з управління та збереження ядерних знань. У її рамках реалізовані проекти з удосконалення управління зна- ннями в ядерній галузі США, Франції, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Канади. Головний освітній проект – Міжнародний ядерний універси- тет. Він був ініційований чотирма міжнародними організаціями: МАГАТЕ, Всесвітньою ядерною асоціацією (WNA), агентством з ядерної енергії Організації еко- номічного співробітництва і роз- витку (OECD/NEA) та Всесвітньою асоціацією організацій, які екс- плуатують атомні електростанції (WANO). Міжнародний ядерний університет був створений не лише для передачі знань моло- дим спеціалістам, але і для вста- новлення міцних зв’язків з ядер- никами всього світу. Олександр Остаповець: «Знання – наш золотий фонд і мають послужити доброю підмогою для наступних поколінь атомників» Знання – важливий ресурс і золотий фонд підприємства. Особливо це актуально у ядерній галузі. Про збереження знань на РАЕС, їх передачу для наступних поколінь атомників – про це у розмові із заступником генерального директора станції з персоналу О. А. ОСтАПОвцЕм. На фото Руслана С лоБоДЕНюКА: навчання оперативного персоналу РЦ-2 на ПМТ-1000 проводить начальник тренажера НТЦ Володимир МЕ льНиК

Наша енергія наше майбутн · 2016-03-31 · Наша енергія наше майбутн №13 (1211) Четвер, 31 березня 2016 року Щотижнева

  • Upload
    others

  • View
    3

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Наша енергія— наше майбутнє

№13 (1211) Четвер, 31 березня 2016 року Щотижнева газетаwww.rnpp.rv.ua

Тема номера

Більше новин дізнавайтесь на сайті ДП „НАЕК „Енергоатом”

www.energoatom.kiev.uaна сайті ВП "Рівненська АЕС"

www.rnpp.rv.uaта https://www.facebook.com/rnpp.rv.ua

Дефектоскопісти навчались за європейською програмою

У ЦРТР ЕРП пройшла цехова спартакіада

На РАЕС працюють творчі й талановиті люди

Офіційно

щодо робочого проекту «Технічне переоснащення. Забезпечення аварійного електропостачання в умовах тривалого повного знеструмлення енергоблоку № 3 Рівненської АЕС»

Заява про екологічні наслідки діяльності

1. Дані про плановану ді-яльність, мету і шляхи її здій-снення.

У рамках вимог «Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України (КзПБ) необхідно реалізу-вати захід № 15103 «Забезпечення аварійного електропостачання в умовах тривалого повного зне-струмлення енергоблоку № 3 Рів-ненської АЕС».

Забезпечення аварійного елек-тропостачання в умовах тривалого повного знеструмлення енергобло-ку № 3 Рівненської АЕС вирішуєть-ся шляхом використання мобільної дизель-генераторної станції (МДГС).

Експлуатація мобільної дизель-ге-нераторної станції (МДГС) відбуваєть-ся тільки в умовах запроектної аварії.

2. Суттєві фактори, що впли-вають чи можуть впливати на стан навколишнього природ-

ного середовища з урахуван-ням можливості виникнення надзвичайних екологічних си-туацій.

Після реалізації планованої ді-яльності суттєві фактори, що впли-вають чи можуть впливати на стан навколишнього природного сере-довища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних еколо-гічних ситуацій, відсутні.

3. Кількісні і якісні показни-ки оцінки рівнів екологічного ризику й безпеки для життєді-яльності населення експлуата-ції енергоблоку, а також заходи, що гарантують здійснення екс-плуатації відповідно до еколо-гічних стандартів і нормативів.

Додаткових потреб у земельних, сировинних, енергетичних і водних ресурсах для реалізації планованої діяльності не потрібно. Для забез-печення безпеки нормативного

стану навколишнього середовища й екологічної безпеки передбачене дотримання норм витрати спожи-ваних середовищ (електричної й теплової енергії, питної води, буді-вельних матеріалів та ін.), що забез-печить ресурсозбереження в період будівництва.

4. Перелік залишкових впли-вів.

Робочим проектом «Забезпечен-ня аварійного електропостачання в умовах тривалого повного зне-струмлення енергоблоку № 3 Рів-ненської АЕС» не передбачається викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє середови-ще. Додаткового впливу на навко-лишнє середовище стосовно існую-чого стану, не відбудеться.

Експлуатація мобільної дизель-генераторної станції (МДГС) відбу-вається тільки в умовах запроек-тної аварії.

При будівництві впливи на по-вітряне середовище обмежені май-данчиком будівництва. У результаті БР відбувається утворення відходів у кількості ~ 97,903 т.

5. Вжиті заходи щодо інфор-мування громадськості про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення.

З метою інформування громад-ськості щодо запланованої діяль-ності передбачено такі заходи:

• підготовка та опублікування За-яви про наміри;

• підтримка в актуальному стані інформації щодо даного робочого проекту на веб-сайті ВП РАЕС (http://www.rnpp.rv.ua).

6. Зобов'язання замовника щодо здійснення проектних рішень відповідно до норм і правил охорони навколишньо-го середовища і вимог еколо-гічної безпеки на всіх етапах

будівництва та експлуатації об'єкта планованої діяльності.

Генеральний проектувальник ПАТ КІЕП буде здійснювати нагляд за відповідністю реконструкції прийнятим проектним рішенням.

Експлуатуюча організація ВП РАЕС забезпечить:

• безпечну експлуатацію відпо-відно до діючих в Україні норматив-них документів, інструкцій з експлу-атації, технологічних регламентів;

• відповідну структуру керуван-ня, кваліфікацію обслуговуючого персоналу;

• постійний контроль у процесі експлуатації за всією діяльністю по забезпеченню екологічних вимог.

ЗАМОВНИК: генеральний директор ВП РАЕС

П. Я. ПАВлИшИНГЕНПРОЕКТУВАлЬНИК:

голова правління ПАТ КІЕП Ю. В. МАлАхОВ

Продовження на 2-й стор.

– Сьогодні у світі велика ува-га приділяється накопиченню, збереженню, систематизації і управлінню знаннями. Особливо цей напрямок важливий у ядер-ній енергетиці, оскільки безпо-середньо пов’язаний із безпекою. Розкажіть, будь ласка, коли і з якою метою була розроблена програма МАГАТЕ з управління знаннями та їх збереження? В яких країнах світу вона інте-грована? Які важливі проекти реалізовуються у її рамках?

– У сфері використання ядер-них технологій плата за помил-ки (в результаті некомпетентнос-ті чи втрати інформації) надто

велика – як внаслідок високої вартості об’єкта, так і через мож-ливі наслідки для населення і навколишнього середовища. Причому мова йде не лише про найбільші аварії, скажімо, масштабу чорнобильської чи Фукусіми. Велику небезпеку становлять можливі помилки у виборі конструкції та режиму експлуатації ядерних установок. Звідси й випливає необхідність створення дієвої системи управ-ління ядерними знаннями для забезпечення ядерної та радіа-ційної безпеки.

На проблему управління зна-ннями в ядерній галузі МАГАТЕ

звернуло пильну увагу в 2001 році, коли стало очевидним, що світова атомна енергетика у близькому майбутньому може зіткнутися з проблемою старін-ня персоналу і, як наслідок, з можливою втратою ключових знань і компетенцій. Беручи до уваги глобальність проблеми, МАГАТЕ розробило та ввело в дію програму з управління та збереження ядерних знань. У її рамках реалізовані проекти з удосконалення управління зна-ннями в ядерній галузі США, Франції, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Канади.

Головний освітній проект –

Міжнародний ядерний універси-тет. Він був ініційований чотирма міжнародними організаціями: МАГАТЕ, Всесвітньою ядерною асоціацією (WNA), агентством з ядерної енергії Організації еко-номічного співробітництва і роз-витку (OECD/NEA) та Всесвітньою асоціацією організацій, які екс-плуатують атомні електростанції (WANO). Міжнародний ядерний університет був створений не лише для передачі знань моло-дим спеціалістам, але і для вста-новлення міцних зв’язків з ядер-никами всього світу.

Олександр Остаповець: «Знання – наш золотий фонд і мають послужити доброю підмогою для

наступних поколінь атомників»

Знання – важливий ресурс і золотий фонд підприємства. Особливо це актуально у ядерній галузі. Про збереження знань на РАЕС, їх передачу для наступних поколінь атомників – про це у розмові із заступником генерального директора станції з персоналу О. А. ОСтАПОвцЕм.

На фото Руслана СлоБоДЕНюКА: навчання оперативного персоналу РЦ-2 на ПМТ-1000 проводить начальник тренажера НТЦ Володимир МЕльНиК

Олександр Остаповець: «Знання – наш золотий фонд і мають послужити доброю підмогою для

наступних поколінь атомників»

31 березня 2016 р.№13 (1211) 2

Закінчення.Початок на 1-й стор.

За даними АСКРО

На блоках РАЕС

– Олександре Анатолійови-чу, розкажіть коли розпочався процес впровадження страте-гії управління знаннями в ДП «НАЕК «Енергоатом»?

– Управління ядерними зна-ннями – процес довготривалий у перспективі. Основні стратегіч-ні цілі, які стоять перед галуззю (розвиток елементів ядерного па-ливного циклу, пуск нових енер-гоблоків, продовження ресурсу ді-

ючих енергоблоків та виведення їх з експлуатації), вимагають вже сьогодні серйозно вирішувати комплекс завдань зі збереження найкращого досвіду, накопичено-го в системі ядерних знань та осві-ти. Керівництво ДП «НАЕК «Енер-гоатом» розуміє як його цінність і необхідність передачі наступно-му поколінню молодих спеціаліс-тів, так і важливість своєчасного визначення ризиків, пов’язаних із плинністю кадрів та втратою критичних знань.

Цілеспрямоване створення системи управління знаннями в ДП «НАЕК «Енергоатом» розпо-чалось у 2007 році. Реалізовуючи проект міжнародної технічної до-помоги МАГАТЕ «Удосконалення системи знань в ядерній галузі України», спеціалісти Компанії і відокремлених підрозділів прове-ли велику й ефективну роботу. У співробітництві з цією міжнарод-ною організацією в НАЕК впро-ваджено корпоративний портал знань і розроблено стандарт підприємства «Управління ква-ліфікацією персоналу. Система управління знаннями ДП «НАЕК «Енергоатом» СОУ НАЕК 008:2013.

– Чи використовувалась під-тримка МАГАТЕ, зарубіжного досвіду, щоб прискорити впро-вадження проекту управління знаннями на майданчику нашої станції?

– Так. Для передачі технологій управління знаннями в 2010 році на Рівненській АЕС працювала експертна місія МАГАТЕ. Була проведена оцінка ризиків втрати знань персоналу передпенсійно-го віку в 21 структурному підроз-ділі станції (14 оперативних та 7 ремонтних). Визначено носіїв критичних знань та перспектив-них молодих працівників, які можуть бути «приймачами» цих

знань. На основі Wiki-технології в локальній комп’ютерній мере-жі ВП «Рівненська АЕС» створено пошукову «Базу знань», до якої вносяться статті з питань ядерно-го законодавства, правил та норм в атомній енергетиці, з охорони праці, пожежної безпеки, загаль-нотехнічних дисциплін, в тому числі матеріали з культури безпе-ки. На сьогоднішній день до «Бази знань» внесено понад 12000 ста-

тей. Створено електронну бібліо-теку технічної літератури (книги, довідники, словники, посібни-ки), яка розміщена на веб-порталі НТЦ. Проведено навчання для керівників та спеціалістів за те-матикою «Управління ядерними знаннями». Місія управління зна-ннями МАГАТЕ стала поштовхом для автоматизації процесу управ-ління документацією на РАЕС.

– На який виробничий під-розділ РАЕС покладено роботу з управління знаннями?

– Система управління знання-ми базується на трьох основних компонентах: на людях і органі-заційній структурі для того, щоб стимулювати та здійснювати пе-редачу й використання знань; на процесах і методах, які задіюють-ся, щоб знайти, створити, зберег-ти і передати знання; на техноло-гіях, які допомагають зберегти та зробити доступними знання, а та-кож забезпечують спільну роботу персоналу.

Завдяки спрощенню управлін-ської моделі на нашій станції сут-тєво поліпшилась керованість на-прямком діяльності «Управління персоналом» та сконцентрувалась в одній управлінській вертикалі. Сьогодні НТЦ, відділ роботи з пер-соналом та відділ кадрів розро-бляють «Положення про систему управління знаннями та оцінку ризику втрати критичних знань працівників ВП «Рівненська АЕС». У документі будуть систематизо-вані всі попередні напрацюван-ня у цій сфері, описані функції та задачі всіх учасників процесу, а також методи і засоби системи управління знаннями.

– Які методи та новітні тех-нології для забезпечення функ-ціонування системи управління знаннями застосовуються на станції?

– Нещодавно на РАЕС прово-дилось анкетування керівників структурних підрозділів і праців-ників, які в найближчі три роки планують вийти на заслужений відпочинок. Метою цієї роботи було виявити й попередити втра-ту критичних знань. Наступним кроком є розробка заходів і ме-тодів для передачі й збереження знань. Критичні знання є осно-вою для розробки виробничої та ремонтної документації (регла-ментів, інструкцій з експлуатації, положень, технологічних карт, методик тощо).

Наразі для забезпечення функ-ціонування системи управління знаннями на підприємстві засто-совуються такі методи:

– інвентаризація явних знань (експертний аналіз документів, ідентифікація знань, представле-них у документах, рубрикація і каталогізація документів тощо);

– вилучення неявних знань (інтерв’ю з носіями неявних знань, документування неявних знань, наставництво та адаптація нових працівників, виробничо-технічне навчання, спостережен-ня за роботами, семінари, тренін-ги, виробничі наради, створення робочих груп);

– управління явними зна-ннями (забезпечення і контроль доступу до документів та відо-

мостей, методи підтримки тема-тичного пошуку, електронний до-кументообіг);

– формалізація регламенто-ваних технологічних і управлін-ських процедур (використання технологічних карт, програмуван-ня динамічних моделей);

– управління процесом підтри-мання та підвищення кваліфіка-ції персоналу.

– Наші фахівці мають бага-тий особистий досвід, набутий у процесі підготовки енергобло-ків до продовження термінів їх експлуатації та у сфері культу-ри безпеки. Як ці надбання збе-рігаються, систематизуються, оновлюються і передаються на-ступникам?

– Усі надбання в галузі управ-ління знаннями інтегруються в

систему управління ВП «Рівнен-ська АЕС» для забезпечення реалі-зації таких завдань:

• передача знань від покоління до покоління працівників ядерної галузі, забезпечення стійких ядер-них компетенцій, зменшення ризику втрати критичних знань у разі ротації і виходу на пенсію персоналу, плинності кадрів;

• підвищення експлуатацій-них і економічних показників, за-вдяки ефективному управлінню ресурсами знань;

• забезпечення безпечної екс-плуатації та технічного обслугову-вання ядерних установок шляхом використання досвіду експлуатації;

• оптимізація трудових ре-сурсів при будівництві нових енергоблоків, підтримання довго-тривалої експлуатації та зняття з експлуатації АЕС;

• вдосконалення управлін-ських рішень, впровадження інноваційних підходів у нових ядерних проектах;

• вдосконалення роботи з пер-соналом в цілому, зменшення кількості помилок і забезпечення якості робіт;

• налагодження зв’язків між Компанією та навчальними за-кладами, які готують фахівців для ядерної галузі;

• формування корпоративної культури.

– На Вашу думку, доступ до бази ядерних знань підвищить інтерес до ядерної галузі у моло-дого покоління?

– Це питання є досить актуаль-ним, оскільки будь-які знання повинні зберігатись і накопичу-ватись. Це багаж, який з урахуван-ням нинішнього розвитку інфор-маційних технологій, може дуже легко бути формалізованим і по-служити доброю підмогою для наступних поколінь атомників. Мова йде не лише про фундамен-тальні знання, а й про ті, яких ми набули в період активного розви-тку галузі. Це наш золотий фонд, втілення реального досвіду, який неможливо відшукати в жодному підручнику.

Підготувала лідія шМИРКО

Атомна енергетика –ефективна

Порівняно з традиційними викопними видами палива, наприклад, вугіллям, атомна енергетика генерує у мільйони разів більше енергії, повідомляє Friendly Nuclear UA. На-приклад, з 1 кг вугілля звичайна 60-ватна лампочка зможе горіти 4 дні. З тієї ж кількості урану вона б горіла цілих 685 років!

Атомна енергетика також дозволяє уникну-ти мільярдів тонн викидів вуглекислого газу. Якщо порівняти з виробництвом електро-енергії вугільними ТЕС, атомні електростанції запобігають викидам 40 млн. тонн СО2 на рік. Це те ж саме, що прибрати з доріг Великобри-танії половину автомобілів.

Також існує оцінка впливу на здоров’я. Не-щодавнє дослідження стверджує, що замість використання вугілля і газу з допомогою атом-ної енергетики було збережено 1,8 млн. люд-ських життів.

За даними Європейського ядерного това-риства Foratom, атомна промисловість Єв-ропи забезпечує 780 тисяч робочих місць. В тому числі, 240 тисяч – це безпосередні пра-цівники енергогенеруючих компаній, решта – працівники фірм-виробників обладнання та послуг для атомної сфери.

Загалом у Європі близько 27% електро-енергії генерується атомними станціями.

В Україні в ядерному секторі працює близько 35 тисяч осіб, а загалом понад сто ти-сяч робочих місць створено завдяки функціо-нуванню атомної енергетики. Частка ядерної генерації в загальному виробництві електро-енергії в Україні – понад 50%.

Франція є найбільшою у Європі та другою ядерною країною у світі після Сполучених Штатів Америки. Сьогодні там діють 58 атом-них енергоблоків, один – на етапі споруджен-ня, ще 12 зняті з експлуатації.

Найстаріша атомна електростанція Франції – АЕС Фессенхайм, розташована в одноймен-ному окрузі, що в провінції Ельзас неподалік німецького та швейцарського кордонів. До складу цієї АЕС входить два енергоблоки з реакторами типу ВВЕР потужністю 920 МВт кожен. Обидва були введені в експлуатацію у 1977 році.

Найбільшими атомними станціями у Фран-ції є шестиблочна АЕС Гравелін загальною потужністю 5460 МВт та чотириблочна АЕС Палюель сумарною потужністю 5320 мегават.

Цікаво знати

Навчання на тренажері зварника проводить досвідчений інструктор НТЦ відділу підготовки ремонтного персоналу Микола МАцюК

Машиністи-обхідники турбінного обладнання: (зліва направо) Максим ПЕтРоВСьКий та Андрій САД обговорюють технологічні схеми з начальником зміни турбінного цеху Романом КлиМоВиМ

Ремонт на блоці №2 триватиме 55 календарних дібППР-2016Середній ремонт енергоблоку №2

тривалістю 55 календарних діб запла-новано розпочати на початку квітня 2016 р.

На основному обладнанні запла-новано виконати наступні роботи: середній ремонт реакторної уста-новки, капітальний ремонт турбіни №4 та поточний турбіни №3. Буде здійснено капітальний ремонт із заміною статора генератора №4. На генераторі №3 виконають середній ремонт.

Капітально відремонтують пароге-

нератори №1 і №2. На парогенерато-рах №3-6 – буде здійснено поточний ремонт. Заплановано здійснити і ре-монт головних циркуляційних насо-сів, зокрема, капітальний – ГЦН-1 та ГЦН-2.

Під час ППР виконуватимуться такі основні роботи з реконструкції та модернізації: модернізація систе-ми контролю і управління, системи нормальної експлуатації щита загаль-ноблочного управління реакторного відділення.

Власна інформація

За даними системи АСКРО Рівненської АЕС на проммайданчику та в зоні спостереження РАЕС за період з 22/03/2016 по 28/03/2016 року радіаційні показники становили:

– активність газо-аерозольного викиду енер-гоблоків Рівненської АЕС склала: ІРГ – 0.127%, ДЖН – 0.056%, йод – 0.001%, від відповідних лімі-тів викиду;

– активність скиду в річку Стир становить: по Сs-137 - 0.029%, по Co-60 - 0.023% від відповід-них лімітів скиду;

– потужність дози в населених пунктах зони спостереження становила 0.06 – 0.08 мкЗв/год і не перевищувала значень природного фону.

Станом на 8 годину 30 березня в роботі пере-бувають три енергоблоки Рівненської АЕС на номінальному рівні потужності із сумарним на-вантаженням 1850 МВт. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.

Енергоблок №3 Рівненської АЕС (ВВЕР-1000) з 27 березня перебуває у поточному ремонті з усу-нення нещільності в системі охолодження стато-ра генератора турбогенератора ТГ-5.

За минулу добу енергоблоками РАЕС виробле-но 44,3 млн. кВт год електроенергії, з початку місяця – 1 млрд. 839,3 млн. кВт год та з початку року – 5 млрд. 177,0 млн. кВт год електроенергії.

Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було.

Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався й перебуває у межах чи норм.

Прес-центр УІтаЗГ РАЕС

С М И К О В С Ь К А людмила Олексан-дрівна народила-ся 28 вересня 1977 року у селі Гаєвичі Овруцького району Житомирської облас-ті. У 2000-му році за-кінчила Український фінансово-економіч-ний інститут. У 2002 році – Київський на-ціональний універси-

тет імені Тараса Шевченка, де здобула повну вищу освіту за спеціальністю «правознав-ство», та кваліфікацію – спеціаліст з права.

Свій трудовий шлях за фахом Людмила Олександрівна Смиковська розпочала із січ-ня 1997 року секретарем судового засідання Овруцького районного суду у місті Овруч Житомирської області. З червня 2001 р. по лютий 2011 р. працювала у юридичному від-ділі ВП «Рівненська АЕС» юрисконсультом, юрисконсультом ІІ-ї категорії, юрисконсуль-том І-ї категорії. З березня 2011-го по жов-тень 2015-го обіймала посаду судді Овруць-кого районного суду (Житомирська область). З жовтня 2015-го – суддя Володимирецького районного суду.

З 30 березня 2016 року наказом прези-дента ДП «НАЕК «Енергоатом» №219-К від 24 березня 2016 призначена начальником юри-дичного відділу – помічником генерального директора з правової роботи Рівненської АЕС

– 29 квітня 1986 року з Києва до Західно-Українського монтаж-ного управління ВАТ «ПТЕМ», де на той час я працював дозиме-тристом, надійшло повідомлення з проханням відправити на ЧАЕС автомобільний кран разом зі спе-ціалістом. Саме тоді від нашої організації на ліквідацію виїхала перша машина.

У ніч з 8-го на 9-те травня мон-тажним управлінням було прове-дено оперативну нараду за участю всіх начальників цехів та відділів. Стояло завдання підготувати 70 монтажників для відрядження у Чорнобиль. До 10-ої години ранку всі були зібрані. Ми організували транспорт, інструмент, необхідне обладнання, провели інструктажі. Люди були налаштовані на цю по-їздку, хоча масштабів аварії ніхто з них не усвідомлював. За кілька годин надійшло ще одне повідо-млення, де йшлося про те, що на ліквідацію потрібно лише 40 спе-ціалістів. Були відібрані кращі. Першими поїхали монтажники, зварювальники, дозиметристи.

Досі пам’ятаю цих хлопців, на жаль, багатьох з них сьогодні вже не з нами.

Вперше на Чорнобильську АЕС я потрапив через рік після трагедії у жовтні 1987 року. Готували енер-гоблок №3 до пуску. Як дивно не звучало б, але під час того, як лікві-датори працювали над усуненням наслідків аварії на блоці №4, ми вели серйозну роботу, аби пустити енергоблок №3 в експлуатацію, який фактично знаходився через стінку від зруйнованого. Пізніше, у 1995 році я повернувся в Чорно-биль для проведення робіт, спря-мованих на продовження експлу-атації енергоблоку №3. Тоді було зроблено чимало, як в частині ре-монту, так і в модернізації. Проте, подальші події відбулись за іншим сценарієм. Згідно з рішенням Кабі-нету Міністрів України енергоблок №3 Чорнобильської АЕС був зупи-нений 15 грудня 2000 року, а стан-цію закрили.

Найважчими, особисто для мене, виявились 2004-2006 роки. Нашій організації доручили укрі-

плення західної сторони зруйно-ваного блоку, яка на той час була зашита тонким листом металу. За-вдання це було не з простих через складність монтажних робіт та їх обсяг. Неприємностей завдавав високий рівень випромінювання, при якому доводилось виконува-ти роботи на висоті 63 метрів – пе-реносили навантаження з хреб-тових балок «саркофагу» на нові опорні конструкції й монтували демпферні опори в західну стіну аварійного блоку.

Поряд знаходився склад, де зберігались бури, якими робили свердловини в зоні пошкоджено-го реактора для взяття проб. Коли почали демонтувати ті сховища, то радіаційний фон там був над-звичайно високим.

Підготовка персоналу до ви-конання будівельних робіт на Чорнобильській АЕС була досить серйозна. Крім медичного огляду у Національному науковому цен-трі радіаційної медицини НАМН України, який включав у себе 25 спеціальних обстежень, майбут-ні робітники отримували допуск до виконання робіт, оформляли пропуск, а вже після цього у місті Славутич проходили 10-денний курс навчання з безпечних мето-дів роботи.

Щочетверга на ЧАЕС проводив-ся штаб, де обговорювали процес виконання робіт, їх терміни та приймали важливі рішення.

Наприкінці 2006 року ми за-кінчили зводити укріплюючі кон-струкції, й розпочався процес

будівництва безпечного конфай-менту. Це багатофункціональний комплекс, мета якого, перетво-рити об’єкт «Укриття» (по іншому «саркофаг» 4-го блоку ЧАЕС) на екологічно безпечну систему. Це довготривалий проект і, на мою думку, минуть ще десятки років до повного його завершення.

Навіть через 30 років після ава-рії процес ліквідації досі триває. Спеціалісти усього світу продо-вжують працювати над удоско-наленням культури безпеки у сфері атомної енергетики та запро-ваджувати нові технології експлу-атації атомних станцій. Важливо усвідомлювати нам всім, що без-посередню відповідальність за без-пеку несемо ми – працівники АЕС.

До друку підготувала Тетяна АРСЕНТЬєВА

331 березня 2016 р.№13 (1211)

Нові призначенняНеперегорнута сторінка ЧорнобиляПам’ятаємо

третій десяток літ минає з дня ядерної катастрофи, яка прогриміла в Україні, але лишила свій слід на карті всього світу. За ці роки спільно з іншими країнами й міжнародними організаціями проведена велика робота в сфері модернізації систем захисту та обладнання атомних станцій. Старший інспектор групи нагляду за технічною безпекою вП РАЕС Степан Петрович Бутмерчук про-тягом 20-ти років був учасником ліквідації Чорнобильської аварії. У рамках проекту «Пам’ятаємо» Степан Петрович поділився спогадами того періоду життя на сторінках газети «Енергія».

Крайній зліва Степан БуТМеРчуК разом з новоприбулими монтажниками на фоні блоку №4 чАеС (2006 рік)

Із сесії міської ради

Конкурс наукових доповідей

Увага

З метою стимулювання ініціативи, творчо-го самовдосконалення, формування фахівців нового типу, розкриття науково-технічного потенціалу та підвищення загального рівня знань молодих працівників ВП РАЕС, а також пошук нових шляхів оптимізації виробничо-го процесу, «НАЕК «Енергоатом» оголошує кон-курс наукових доповідей.

Учасниками конкурсу можуть бути молоді працівники ВП РАЕС віком до 35 років, які підготували доповідь за виробничим, соціаль-ним чи профспілковим напрямком.

Для участі у конкурсі необхідно подати заявку встановленого зразка та анотацію на-укової доповіді (до 300 слів) в інформаційний центр «Полісся» або через мережу GroupWise на адресу Омелянця Сергія Петровича.

До учасників конкурсу ставляться вимоги:– знання матеріалу, викладеного в науко-

вій доповіді;– вміння усно викласти суть наукової до-

повіді, її результати та висновки;– вміння дати відповідь на додаткові за-

питання;– вміння використовувати мультимедійне

обладнання.Роботи на конкурс приймаються до 22 трав-

ня 2016 року, підведення підсумків відбудеть-ся 2 червня цього року.

Переможці І-го етапу будуть нагороджені одноразовою грошовою винагородою і пред-ставлятимуть ВП РАЕС на конкурсі наукових доповідей Компанії.

Важливо Спеціалісти СКМ переймають європейський досвід

Інженери-дефектоскопісти СКМ Рівнен-ської АЕС впродовж лютого та березня про-йшли спеціальне навчання в рамках програ-ми міжнародного співробітництва ДП «НАЕК «Енергоатом» та Шведського органу радіацій-ної безпеки (SSM). Практичною реалізацією проекту SSM під назвою «Надання технічної допомоги з атестації автоматизованих систем

експлуатаційного контролю АЕС» було прове-дення навчання за 120-годинною програмою теоретичних основ технології контролю, а також практичних приймань збору та аналізу даних на спеціальному стенді-імітаторі кор-пусу реактора, який розміщений в реактор-ному відділенні енергоблоку №2.

Велику увагу в навчальній програмі при-ділили стресостійкості людини, оскільки в реальних умовах здійснення роботи на ви-конавця діє високе емоційне навантаження.

Підготовка за цією програмою дозволить якісніше використовувати обладнання та отримувати набагато більше даних, що сто-суються ультразвукового контролю зварних з’єднань, основного металу та радіусних пе-реходів патрубків реактора.

На сьогодні спеціалісти РАЕС єдині в Україні, хто отримав знання та навики з подібної роботи. Вже на початку квітня дефектоскопісти СКМ будуть проходити атестацію в головному Атестаційному ор-гані Міністерства енергетики та вугільної промисловості України для отримання сер-тифікатів на право збору й аналізу даних. Це дасть змогу працювати за новими техно-логіями, які дозволять вимірювати реальні розміри експлуатаційних нещільностей, дефектів металу корпусів реакторів та віді-йти від консервативних методів при оцінці їх стану. Зроблено ще один крок до підви-щення надійної та безпечної експлуатації енергоблоків Рівненської АЕС.

Тетяна АРСЕНТЬєВА

Розроблений і зареєстрований 14 березня поточного року проект рішення ради з цього питання на-віть не був включений до порядку денного.

Однак обговорення все ж відбу-лося. Чітку позицію щодо надання згоди про передачу вищезазначено-го об’єкту у комунальну власність від імені робочої групи, яка вивча-ла ситуацію навколо КСБ, висловив голова групи Дмитро Ющук. За його словами, робоча група була ство-рена на третій сесії Кузнецовської міської ради сьомого скликання. На

той час до міської влади, народних обранців з проханням залишити КСБ у місті звернулися діти й бать-ки, які відвідують спортивну базу.

Робочою групою було проведено п’ять засідань, з яких одне виїзне для зустрічі з генеральним дирек-тором РАЕС Павлом Павлишиним, його профільними заступниками, головою профспілки. З’ясувалось, що не отримавши відповіді на звер-нення ВП РАЕС від 28 січня 2015 року до секретаря міської ради про можливість безоплатної передачі кінно-спортивної бази у комуналь-

ну власність, атомна станція змуше-на була розпочати процес передачі коней до тернопільського відділен-ня ДП «Конярство України». Хоча на час зустрічі погодження відбулось на рівні декількох міністерств, гене-ральний директор Рівненської АЕС запевнив міських депутатів, що у випадку прийняття Кузнецовською міською радою позитивного рішен-ня, він зробить все можливе, щоб пе-редати КСБ у комунальну власність.

Та, схоже, поки подальшою до-лею коней так і опікуватиметься РАЕС. Очікуваної одностайності та й особливого бажання найшвидше ви-рішити це важливе питання на сесії не спостерігалось. Частина депутатів відстоювала можливість прийняття спортивної бази у власність міської ради. Інші нарікали на відсутність супроводжувальних документів з боку РАЕС, які б містили перелік ма-теріальних цінностей, кошториси фінансових витрат. Міський голова ставив риторичне запитання, де він знайде кошти на утримання коней.

Про власне дослідження проблеми депутатам розповіла відвідувачка КСБ Наталія Слобода, яка по телефо-ну спілкувалась з директором терно-пільської філії «Конярства України».

Зрештою депутати, які, здава-лось, нікуди не поспішали, визнали, що питання потребує доопрацюван-ня, і проголосували за депутатське звернення Олександра Стояновсько-го щодо надання Рівненською АЕС у п’ятиденний термін вичерпної інформації з вказаних фінансових документів по КСБ. До слова, кошто-рис з утримання КСБ вже був озвуче-ний на зустрічі депутатів з генераль-ним директором.

Переливанням з пустого в по-рожнє – інакше не назвеш розгляд на сесії передачі РСК у комунальну власність. Не володіючи інформаці-єю про реальний стан справ, депу-тати знову ж таки створили робочу групу для детального вивчення пи-тання.

Тривалим було і обговорення за-слуханого на сесії звіту Романа Са-

ушкіна про фінансово-господарську діяльність Кузнецовського міського комунального підприємства. Оби-дві пропозиції: «визнати роботу КМПК незадовільною» і «взяти звіт директора КМКП до уваги», не на-брали достатньої кількості голосів. Відтак звітувати перед депутатами пану Саушкіну доведеться ще раз.

До речі, на сесії Кузнецовської міської ради депутати всі свої рі-шення приймали виключно по-іменним голосуванням, вперше ви-користавши для цього електронну систему голосування. Впродовж цілої години присутні у залі з поди-вом спостерігали, як не шкодуючи ні сил, а головне часу, депутати вчи-лися голосувати у новому форматі, а потім ще півгодини затверджува-ли порядок денний.

Друге пленарне засідання п’ятої сесії Кузнецовської міської ради заплановане на 1 квітня. Одним із його питань буде перейменування нашого міста.

Олена ЗУБЕНКО

Легше говорити, ніж робитиДивовижна «оперативність» розгляду проблемних питань на сесіях Кузнецовської міськради налаштовує на думку про незацікавленість або свідоме затягування депутатами вирішення найактуальніших з них. У цьому вкотре переконалась, побувавши на першому пленарному засіданні п’ятої сесії Кузнецовської міської ради сьомого скликання, яке відбулося 25 березня 2016 року, де народні обранці так і не дійшли згоди стосовно прийняття кінно-спортивної бази вП РАЕС у комунальну власність.

ЗАСНОВНИКИ:адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП НАЕК “Енергоатом“

E-mail: [email protected] Редактор Лідія ШМИРКО, тел: 64-1-36Відповідальний секретар Іванна КОВБ, тел: 64-1-27 Комп’ютерна верстка Валентини МАТВІЙЧУК, тел: 64-3-98Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Газета заснована у січні 1989 року.Свідоцтво про реєстрацію періодичного видання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк – видавництво “Медіа” , м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69 Тираж 2000 примірників.

[email protected]Використання наших публікацій – тільки за погодженням з редакцією.Наша енергія— наше майбутнє

На зустріч Олексій прийшов з донькою. Три-річна Аня активна і непосидюча, постійно ви-магає уваги. Тож на довгі розмови у молодого тата часу немає. Олексій одразу ж, по-діловому переходить до справи: «Запитуй». Починаю з банального: коли і як почав фотографувати?

– Перший фотоапарат з’явився у мене в 2004-му, – розповідає мій співрозмовник. –Оліппуса подарував батько, бо ж звідки в сту-дента Севастопольського університету гроші на таку техніку. Це був, звичайно, не професій-ний, але доволі солідний апарат.

На перших порах Олексій буквально не роз-лучався з камерою. Робив сотні кадрів. Спочатку в режимі «автомат», потім став вивчати й інші можливості і відкривати для себе нові ракурси. Згодом бездзеркальний Олімпус змінився на дзеркальний, а кадри стали більш вивіреними.

– Якісне фото – це п’ятдесят відсотків фор-ма, п’ятдесят – зміст, – упевнений О.Валигін. – Це в ідеалі. Жертвувати одним заради іншого – марна справа, це робота, позбавлена сенсу.

Сам Олексій не надає переваги жодному з жанрів, любить репортажну зйомку, коли ловиш кадр зненацька. Фотографує і людей, і природу, словом – світ навколо себе. Каже, що найважче робити постановочні портрети. Улюблена модель, звісно ж, донька.

– Аня досить фотогенічна, але її потрібно впіймати, – зізнається тато-фотограф.

До речі, виставка «Енергія життя», яка діє в інформаційному центрі «Полісся», присвячена саме дітям – маленьким кузнецовцям. Є там і світлини, які брали участь у конкурсі Атом-профспілки.

Спеціально для конкурсу Олексій не фото-графував, а вибрав знімки, які робив раніше. Наприклад, «Говерла. Незабутня подорож», яка здобула приз глядацьких симпатій у номінації «Моя зелена планета», була зроблена під час мандрівки Карпатами 2011 року. А фото-пере-

можець у номінації «Моя сім’я – мій світ» під назвою «А ми були на селі» найсвіжіше – воно зняте минулого літа, а його герої – друзі Олек-сія та його дружини Іри.

Комерціалізувати своє хобі Олексій не по-спішає. Знімає радше заради власного задово-лення. За гроші фотографував лише раз – по-просила подруга.

– Звичайно, добре, коли улюблене заняття приносить прибуток, але для мене фотозйом-ка – це хобі, а робота є робота, – зізнається

Олексій Валигін. А от у різноманітних конкурсах наш герой

участь брав неодноразово. У 2013-му, напри-клад, переміг у конкурсі «Молодість. Атом. Краса», організованому УІтаЗГ РАЕС – за при-зові придбав собі новенький об’єктив. Гроші, виграні у фотоконкурсі Організації молоді Атомпрофспілки, також вкладе в улюблене хобі, власний розвиток і вдосконалення.

Іванна КОВБФото Олексія ВАлИГІНА

4 31 березня 2016 р.№13 (1211)

•••

Вітаємо!

Спорт Цехова спартакіада визначила найкращих

Протипожежні вимоги до приміщеньСлужба 101Протягом лютого відділ цивіль-

ного захисту і особовий склад чер-гових караулів ДПРЗ-2 проводили операцію «Вибухопожежонебез-печні приміщення».

Перевірці підлягали усі будівлі, приміщення та споруди, які нале-жать до Рівненської АЕС. Переві-рялися протипожежні вимоги до вибухопожежонебезпечних при-міщень.

Згідно з нормативними вимо-гами, до вибухонебезпечних на-лежать приміщення категорії «А», «Б». До кожного вибухопожежоне-безпечного приміщення встанов-люються відповідні протипожеж-ні вимоги, які подано нижче:

• на АЕС мають розроблятися інструкції про заходи пожежної

безпеки для всіх вибухопожежо-небезпечних приміщень. Вони мають вивчатися при проведенні протипожежних інструктажів, проходженні пожежотехнічних мінімумів, а також у системі ви-робничого навчання;

• у вибухопожежонебезпечних приміщеннях з постійними робо-чими місцями слід вести журнал закриття приміщень, мати ін-струкцію з пожежної безпеки для персоналу. Перед закриттям при-міщення необхідно провести його огляд і зробити запис у журналі про результати огляду;

• вибухопожежонебезпечні приміщення в багатоповерхо-вих будівлях мають розташову-ватися біля зовнішніх стін верх-

ніх поверхів;• протипожежні двері у вибухо-

пожежонебезпечних приміщен-нях повинні мати справне ущіль-нення, бути постійно закритими і мати пристрій для самозачинення;

• застосування електричних опалювальних приладів у при-міщеннях категорій з вибухопо-жежонебезпеки «А», «Б» і «В» не допускається. При застосуванні за умов виробництва в пожежоне-безпечних зонах будь-якого класу електронагрівальних приладів їх робочі частини, що нагріваються, мають бути захищені від дотику з горючими матеріалами, а самі прилади встановлені на поверхні з негорючого матеріалу;

• не допускається прокладання

електричних проводів і кабелів транзитом через складські при-міщення категорій «А», «Б», «В», а також пожежонебезпечні та вибу-хопожежонебезпечні зони, що не відповідає вимогам ПУЕ;

• у приміщеннях складів кате-горії «А», «Б», «В» з вибухопожежо-небезпеки, у коморах і місцях, від-ведених для складування горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів із стиснутими і зрідженими га-зами, опалювальні прилади слід захищати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше 0,1 м від прила-дів опалювання.

Віталій КУДРЯ,фахівець ВЦЗ ДПРЗ-2

Творча особистість Найцікавіші кадри, як правило, впіймані зненацька

У березні в ЦРТР ЕРП за підтримки профко-му успішно пройшла цехова спартакіада. У зма-ганнях взяли участь п’ять команд з дільниць палива та перевантаження, транспортно-тех-нологічного устаткування й лабораторії систе-ми контролю та управління верхнього блоку.

Спартакіада розпочалася з настільного те-

нісу, далі йшла кульова стрільба, завершаль-ними були ігри з футзалу. Протягом змагань фортуна неодноразово переходила на бік то однієї команди, то іншої. Чемпіонат виявив-ся напруженим та дуже цікавим. Команди у запеклих двобоях наполегливо боролися за першість. Переможцями у загальному заліку

спартакіади стали спортсмени дільниці пали-ва та перевантаження команда ПтаП-1, другу сходинку здобула команда ТТУ, третє місце – команда ПтаП-2.

Спортивні змагання не тільки сприяють ви-хованню у працівників таких важливих рис ха-рактеру, як наполегливість, воля до перемоги, сміливість, колективізм, дружба, але й мають вирішальне значення в організаційному зміц-ненні та пожвавленні всієї діяльності дільниць цеху та сприяють залученню працівників до систематичних занять спортом.

Про масовість у спортивних заходах постій-но турбується спорткомітет, який очолює голова цехкому ЦРТР Сергій Клепацький. Разом із чле-нами спортивної комісії Романом Микитівом, Олександром Намуйликом, Максимом Лагутою складаються річні календарні плани спортив-них змагань з того чи іншого виду спорту, плану-ються змагання. Нині спортсмени цеху активно готуються до традиційного турніру ЕРП з міні-футболу на кубок пам’яті пам’яті О.Б.Єфімова, беруть активну участь у спартакіаді ВП РАЕС.

Олександр РОСОВСЬКИЙФото Андрія КЕДИЧА

вирішити проблемуНещодавно за ініціативи депутатської

комісії з питань депутатської діяльності, за-конності і правопорядку та громадської ор-ганізації «Кузнецовська муніципальна вар-та» відбулась зустріч за круглим столом , де основною темою обговорення стала: «Нарко-манія – загроза безпеці міста». Основна мета цього заходу – обговорення та напрацюван-ня дієвих шляхів щодо протидії поширен-ню наркоманії. Учасники ознайомились з основними статистичними даними ситуації щодо розповсюдження наркотиків у місті. Також було вказано на необхідність удоско-налення методів роботи з цього напрямку.

Враховуючи надану статистику, необхід-ність проведення подібних зустрічей зростає.

Молодь – майбутнє нашої країни, тому учасники зустрічі закликають батьків бути уважними до своїх дітей, приділяти повно-цінну увагу їхньому особистому життю.

Віта ЯЙЧЕНЯ Кузнецовський відділ поліції Головного

управління Національної поліції в Рівненській області

У місті

Усі найкращі квіти, які є на землі, найлас-кавіші слова, які придумало людство, щоб зве-личити жінку, ми даруємо у день народження нашій ніжній матусі й чарівній дружині

марині валентинівні КУЗмИцЬКІЙ,

інженеру СЗЯ. Дорога наша! Нехай всі твої нинішні й при-

йдешні роки будуть тільки світлими, сонячни-ми, з солодкими приємними миттєвостями, зігрітими теплом наших люблячих сердець.

Чоловік та донька

Щиро вітаємо з ювілеєм

володимира Івановича КОвтУНА,

заступника начальника служби відомчого нагляду та пожежної безпеки.

Свою трудову діяльність Володимир Івано-вич розпочав на Рівненській АЕС у 2002 році на посаді старшого інспектора по котлонагля-ду і газового господарства відділу інспекції СВНтаПБ.

Він з тих, хто несе в життя світло – і в пере-носному й буквальному значенні. Завжди ви-могливий – і в першу чергу до себе. Завдяки відданості справі, наполегливості, здатності бачити попереду перспективи й знаходити в собі сили їх досягати, він зарекомендував себе мудрим керівником. Поряд з ним за-вжди цікаво, тому що це людина, яка ніколи не стоїть на одному місці, а постійно само-вдосконалюється. Вміння розуміти праців-ників, зауважувати в кожному достоїнства, підтримувати словом і справою говорять про велике серце і душу В. І. Ковтуна.

Весь наш дружний колектив хоче побажа-ти Вам, шановний ювіляре, багато бадьорос-ті, сили, здоров’я, терпіння, надії, любові, тепла, удачі, радості, статку, енергії душі, нат-хнення, посмішок, успіху, доброти, вірності! А ще крутих підйомів, яскравого життя, сили духу, вогню. Бажання і сп’яніння від щастя!

З днем народження!З повагою, колектив СВНтаПБ

Афіша Палацу культури1 квітня о 18 годині у Великій залі Пала-

цу культури відбудеться шоу програма до Дня сміху – "Посміхаймося, друзі".

Ціна квитка – 14 гривень. (Каса ПК).

З 5 по 21 квітня – циклова театралізована програма для дітей – «Ось такий він, Букварик!».

(На замовлення. Деталі за тел. 2-46-46).Ціна квитка – 10 грн. (Каса ПК).

У газеті «Енергія» ми часто розповідаємо історії про цікавих і неординарних особистостей. На щастя, таких серед наших колег-атомників немало. Один з них Олексій валигін – працівник електричного цеху і талановитий фотограф. торік Олексій став тріумфатором конкурсу світлин Організації молоді Атомпрофспілки, де зайняв призові місця у трьох номінаціях, а ще у двох здобув призи глядацьких симпатій. Кілька місяців тому його персональна виставка відкри-лася в інформаційному центрі атомної станції, тому вирішили зустрітися саме там.