Регіональний туристично-інформаційний центр (РТІЦ)м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 67/2

0342 502474, e-mail: rtic.if.ua@gmail.com, www.rtic.if.ua, www.facebook.com/tourism.if.uaТуристично-інвестиційний центр

м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 4А0342 54 15 10, 094 923 75 10, e-mail: ctinfo.if@gmail.com

Асоціація «Туристично-інформаційний центр «Бойківщина»м. Долина, вул. Грушевського, 11

03477 2-52-30, e-mail: boykivschyna@meta.ua Косівський інформаційний туристичний Візит-центр «Гуцулія»

м. Косів, вул. Незалежності, 5503478 24586, 24587, 098 5897601, e-mail: krta@kosiv.if.ua, www.kosiv.org

Туристично-інформаційний центр «Верховина»с-ще Верховина, вул. Рибчука,7

03432 21941, 096 372 44 00, 067 882 28 00, e-mail: skala2002@ukr.net, www.verhovyna.info

Надвірнянський туристично-інформаційний центрм. Надвірна, майдан Шевченка, 5

03475 22157, 096 861 84 38, e-mail: ntic@i.ua, http://www.tur.nadvirna.info/Екотуристичний візит-центр

Карпатського національного природного паркум. Яремче, вул. Стуса, 6а

03434 21155, 22259, 067 907 64 32, http://cnnp.if.ua/ekoturystychnyi-tsentrТуристично-інформаційний центр села Татарів

с. Татарів, вул. Незалежності, 600 03434 35254,097 771 50 22, e-mail: anastasiya@tatariv.info, www.tatariv.info

Туристично-інформаційний центр «Рожнятівщина»с-ще Рожнятів, вул. Січових Стрільців, 12

050 776 82 39, e-mail: shaykonat@gmail.com, http://rozhniativ.if.ua/ticТуристично-інформаційний центр м. Коломиї

м. Коломия, вул. Театральна, 32 067 340 06 99, 066 724 72 03,

e-mail: Kolomyia_Tour@i.ua, https://www.facebook.com/kolomyia1241/

КарпатиВелокраїнаФестиваліМузейне колоКарпатськийтрамвайДністровськийканьйон

Кінний туризм Культурно-пізнавальний туризм

Фестивальний туризм

паломницьКий і релігійний туризм

еКологічний туризм

Природа Українських Карпат та береги річок сприятливі для верхової їзди. У більшості гірських районів Ви можете досхочу поїздити верхи. А в

деяких місцевостях до Ваших послуг – спеціальна гуцульська порода коней – «Гуцулик», добрий, спокійний та привітний, низькорослий, міцної конституції, він вважається однією з найкращих гірських порід. Відзначається своєю витривалістю і здатністю нести значний вантаж гірськими плаями. Гуцульську верхову породу можна віднести до старовинних, оскільки перші згадки про неї датуються 1603 р. В історії наведені факти закупівлі коней у гуцулів для австрійського війська. Кращих кобил на розплід закуповували Угорщина та князівство Люксембург. Місцеві жителі високо цінують гірського коня, оспівуючи його в піснях і легендах.

За невисоку плату можна орендувати коней для верхової прогулянки практично в кожному селі регіону, а також в найбільших туристичних центрах. Прогулянка верхи у національному вбранні подарує незабутнє враження, і навіть вершник-початківець, прогарцювавши одного разу, повірить у свої сили.

Одним із визначальних факторів, що впливають на рішення гостей приїхати на Прикарпаття, є самобутня культура та багата історична спадщина. Адже на території області розташовано понад 3,5 тис. пам’яток. Привертають увагу оздоблені різьбою православні дерев’яні гуцульські церкви в Коломиї, дерев’яна церква Різдва Христового у Ворохті (1615 р.), Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Криворівні на Верховинщині, пам’ятки ЮНЕСКО – Церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Нижній Вербіж Коломийського району, церква Зішестя Святого Духа в Рогатині, історичний комплекс Крилос у княжому Галичі.

Івано-Франківщина має багату музейну спадщину www.museum.if.ua.

На Прикарпатті тисячолітні надбання народу закарбовані у традиціях та звичаях. Усі народні звичаї, святкування сповнені щирістю, душевністю і зворушливістю спілкування. Адже саме це спокон віків було найбільшою цінністю для людей, що і донині часто живуть на відстані десятків кілометрів одне від одного у горах та передгір’ї.

Серед найцінніших і найпопулярніших пам’яток Івано-Франківщини церква Св. Пантелеймона під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев’яні гуцульські і бойківські храми. Осередками паломництва є також Монастир Успіння Матері Божої в Погоні Тисменицького району, Василіянський монастир Преображення Господнього у Гошеві Долинського району. Щороку у червні Гошів приймає міжнародний фестиваль карильйонного і дзвонового мистецтва «Дзвони Ясної гори єднають усіх».

До мережі природно-заповідного фонду області віднесено 474 території та об’єкти загальною площею 218,8 тис. га, що складає 15,7 % від загальної площі регіону. Для туристів розроблені цікаві і пізнавальні маршрути у Карпатському (http://cnnp.if.ua), Галицькому (http://www.halychpark.if.ua), Верховинському (http://nppver.at.ua) національних природних парках, НПП «Гуцульщина» (http://nnph.if.ua). Популярним об’єктом сімейного відпочинку є на Прикарпатті Центр реабілітації та ре-інтродукції диких тварин у м. Галичі.

Екстремалам пропонуємо відвідати Скелі Довбуша – скельно-печерний комплекс поблизу села Бубнища (Болехівська міськрада) на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку, Сокільскі скелі на Косівщині, Писаний камінь на Верховинщині.

Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Писанка», квітень, м. Коломия, http://kolomyya.org Етнографічний фестиваль «Галицька брама», квітень, м. Галич, http://www.davniyhalych.com.ua Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів», травень, м. Івано-Франківськ, www.mvk.if.ua Міжнародний мистецький фестиваль країн Карпатського регіону «Карпатський простір»,

травень, м. Івано-Франківськ, www.if.gov.ua Гуцульське народне дійство «Полонинське літо», червень, урочище Запідок, с. Верхній Ясенів, Верховинський район, http://ww2.gov.if.ua/verhovynskaФестиваль автентичного одягу і традицій «Лудинє», липень, м. Косів, http://ludyne.if.uaТуристично-краєзнавчий фестиваль «Сальви лицарській звитязі», серпень, м. Галич, http://www.davniyhalych.com.uaСвято бойківського меду і ремесел, серпень, м. Долина, http://ww2.gov.if.ua/dolynskaМіжнародний гуцульський фестиваль, вересень, м. Коломия (у 2017 р.), http://kolomyya.org Фестиваль «Довбушфест», серпень, м. Івано-Франківськ, www.mvk.if.uaВиставка-ярмарок робіт народних майстрів «Прикарпатський вернісаж», вересень, м. Івано-Франківськ, www.mvk.if.uaФестиваль аматорського мистецтва «Покутські джерела», вересень, м. Городенка, http://gorrayrada.if.uaФестиваль «Покутське Яблуко», вересень, м. Снятин, http://snyatynrada.gov.uaФестиваль-конкурс «Мальований дзбаник», вересень, м. Косів, http://kosivrda.gov.uaВернісаж гуцульських ліжників «Барвограй», вересень, с. Яворів Косівського району, http://yavoriv.if.ua

літо на івано-ФранКівщині водний туризмпішохідний туризм

велосипедний туризм

Кожна пора року в гірському краї має власні переваги, але влітку карпатська природа відкриває свої таємниці. Ззовні сувора і скромна, з червня по серпень вона буяє соковитою зеленню дерев та розкішшю трав. А не надто рясні, але чудові гірські квіти підкреслюють шарм цих країв – суворих, але таких, що вміють причепуритися.

Якщо ви любите подорожувати широкими долинами, де течуть повноводі ріки, а гірські полонини вкриті лісами, Ви не розчаруєтесь, якщо приїдете відпочити у Карпати на Івано-Франківщину.

Гірські стежки манять піднятись в гори, до куполоподібних вершин й широких гребенів найвищих хребтів, що вкриті заростями соснового та ялівцевого криволісся, полонинами, альпійськими луками. Тут розташована найвища вершина Українських Карпат г. Говерла.

Цікавою і захоплюючою пригодою може стати рафтинг гірською річкою (Прутом, Чорним Черемошом) або сплав Дністром у Дністровському каньйоні.

Карпати багаті своїми цілющими мінеральними джерелами (Шешори, Новий Мізунь, Буркут).

Невичерпно багате народне мистецтво приваблює у цей край. Кожна місцина постане перед вами у розмаїтті фарб своїх візерунків: майже у всіх помешканнях зустрічаємо ткані килими, вишиті скатертини і шерстяні ковдри, так звані ліжники. А у с. Криворівня, яке В. Гнатюк свого часу назвав «українськими Афінами», збереглась стара форма гуцульських дворів – ґражда (велике обійстя з прибудовами, оточене високою огорожею).

Зрештою, для тих, хто шукає первісну автентику – мандрувати Карпатами можна і самостійно обравши маршрут, йдучи від села до села, знайомлячись з людьми, спостерігаючи їх життя на лоні природи, милуючись краєвидами і… пізнаючи один одного. А високі гори Вам у цьому тільки сприятимуть.

Тож беріть цю красу у серце і мандруйте рідною землею!

На Івано-Франківщині є п’ять річок, довжина яких в межах області становить понад 100 км. Це: Дністер – 200 км; Черемош – 167 км (разом з притокою Чорний Черемош); Прут – 150 км; Лімниця – 122 км і Свіча – 107 км.

Ріка Черемош протікає територією Верховинського, Косівського і Снятинського районів по кордону з Чернівецькою областю і, впадаючи в Прут, несе свої води в Дунай. Утворюється Черемош внаслідок злиття двох річок – Білий (51 км) і Чорний Черемош (87 км). Останній користується найбільшою популярністю у водних туристів і протікає тільки по території Верховинського району.

Найкращим періодом для сплаву є кінець квітня – початок травня. У цей час можливий сплав на різноманітних засобах – катамаранах, рафтах, плотах. При невисокому рівні води можливо використовувати тільки катамарани-двійки, байдарки і каяки. Слід також враховувати, що на рік в Карпатах може бути до кілька повеней, під час яких вода піднімається на 1-2 метри. Деколи рівень води може різко піднятися навіть від локальної грозової зливи.

Сплав річкою Дністер є однією із найцікавіших подорожей в Україні. Унікальності цьому маршруту надають, насамперед, мальовничі ландшафти і їх неповторність: круті скелясті або заліснені береги висотою до 200 м, унікальні травертинові скелі та інші геологічні відслонення, печери і гроти, водоспади, мальовничі острови, пам’ятки природи, історії, архітектури, етнографії. І все це – дика і недоторкана природа, що дає чудову можливість зануритись у світ тиші і спокою. Маршрут подорожі проходить у відносній віддаленості від «цивілізації», а, отже, зумовлює повну релаксацію. Доречно згадати, що традиція туристичних сплавів тут сягає ще 20-х років минулого століття.

Теплий клімат у каньйоні вирізняє цю місцевість з-поміж інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів майже не буває, а навесні зелень розцвітає на 2-3 тижні швидше. Довжина самого каньйону – приблизно 250 км. Історичних пам’яток на берегах Дністра значно більше, ніж на багатьох європейських річках. Замки, монастирі, церкви, костьоли, скелі, гроти і печери сторіччями спостерігають за зеленуватою дністровською водою.

За останні роки маршрут по Дністровському каньйону набуває все більшої популярності серед туристів.

Для любителів багатоденних мандрівок з наплічником в області існує велика мережа знакованих маршрутів у Горганах. Найкращим стартовим майданчиком є с. Осмолода.

Не знижується популярність маршрутів також і Чорногірським хребтом, під час проходження яким Ви зможете не тільки побувати на всіх двотисячниках наших Карпат, а й відвідати такі високогірні озера Несамовите, Марічейка. Зійшовши з Чорногори у Верховину чи Криворівню, можна ознайомитися з автентикою цього краю, сучасними народними промислами та звичаями.

Велосипедний туризм має свої переваги порівняно з іншими видами туризму. Особливо в Карпатах велосипед є дуже зручним засобом пересування. Він дає мандрівнику можливість із досить значною швидкістю долати великі відстані, познайомитися під час короткої подорожі з регіоном, відвідати цікаві об’єкти, розташовані один від одного на значній відстані. Велосипедні подорожі є захоплюючим видом активного відпочинку, який дарує багато чого несподіваного, а інколи – досі небаченого, оригінального.

У рамках проекту «ВелоКраїна» проведено розробку, опис та облаштування 32 велосипедних маршрутів (радіальні, кільцеві) у гірських районах області (Яремчанський, Верховинський, Коломийський, Надвірнянський). Довжина від 7 до 45 км. Рівні – початковий, середній, профі.

Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»

«Далекі гори одкривали один за одним свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі в синьому морі. Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дна, щоб кинути на землю та залляти світ. Вже синіми хмарами підпирали крайнебо верхи, оповились блакиттю близькі Синиці, Дземброня і Біла Кобила, курився Ігрець, колола небо гострим шпилем Говерла, і Чорногора важким своїм тілом давила землю».

1

2

54

3

6 7

11

41

12

13

14

1516 17

18

35

21

22 39

24

25

40

2638

27 2829 37

303133

3234

23

36

20

19

8910

НайпопулярНіші туристичНі Місця Краю

церква Зішестя святого Духа (XVI ст., м. Рогатин, внесена в список ЮНЕСКО)Костел кармелітів (1624 р., с-ще Більшівці)Музей етнографії Національного заповідника “Давній Галич” (с. Крилос)церква святого пантелеймона (ХІІ ст., с. Шевченкове)центр реабілітації та ре-інтродукції диких тварин Галицького національного природного паркуприродний комплекс “скелі Довбуша” (с. Поляниця)Гошівський монастир (с. Гошів)Музей степана Бандери (с. Старий Угринів)Музей мистецтв прикарпаття (м. Івано-Франківськ)івано-Франківський краєзнавчий музейВузькоколійка “Карпатський трамвай” (с-ще Вигода)ангелівська домна (1810 р., біля с. Ясень)“Кедрові палати” (урочище Підлюте біля с. Осмолода)Геологічна пам’ятка природи “старуня” (грязевий вулкан, с. Старуня)Манявський скит (1606 р.) (біля с. Манява)Манявський водоспад (с. Манява)пнівський замок (XVI ст., с. Пнів)руїни чернелицького замку (XVI ст., с-ще Чернелиця)Дністровський каньйон

Музей «писанка» та Музей народного мистецтва Гуцульщини і покуття ім. й. Кобринського (м. Коломия)Благовіщенська церква (XVI ст., м. Коломия)Ботанічний заказник “Княждвірський” (с. Княждвір)Музей Василя стефаника (с. Русів)Музей а.шептицького (с. Дора)Водоспад “пробій” на річці прут (м. Яремче)церква різдва Богородиці (XVII ст., с-ще Ворохта)Гірськолижний комплекс “Буковель” (с. Поляниця)“сріблясті” водоспади (с. Шешори)церква успіння пресвятої Богородиці (1623 р., с. Пістинь)пам’ятка природи “писаний камінь” (с. Буковець)Музеї і.Франка та М.Грушевського (с. Криворівня)

споруда астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі піп іван (2028 м)чорногірський хребет та гора Говерла (2061м)озера Несамовите і Марічейкаостринський тризуб (с. Остриня)Костел Непорочного Зачаття пречистої Діви Марії (м. Городенка)туристично-мистецький комплекс “Маєток святого Миколая” (с. Пістинь)Залізничний кам’яний арковий міст (с-ще Ворохта)церква різдва пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербіж, внесена в список ЮНЕСКО)парк-музей «Карпати в мініатюрі» (м. Яремче)центр спадщини Вигодської вузькоколійки (с-ще Вигода)

1

23

45

6789

1011121314

1516

20

17

21

18

22

24

32

27

34

30

19

23

25

28

35

31

37

38

26

33

29

36

39

4041