- освітня: розглянути фізичні й хімічні властивості заліза,

сполук Феруму (ІІ) та Феруму (ІІІ), порівняти властивості сполук

Феруму(ІІ) і Феруму (ІІІ), закріпити знання про залежність

властивостей сполук Феруму від ступеня окиснення атомів,

сформувати вміння учнів становити рівняння реакцій, які

характеризують основні хімічні властивості заліза й сполук Феруму.

- виховна: сформувати науковий світогляд учнів при

вивченні фізичних та хімічних властивостей заліза та його сполук, їх

застосування; сприяти екологічному вихованню.

- розвиваюча:

1) розвивати спостережливість учнів на уроці хімії;

2) розвивати пізнавальний інтерес учнів до предмету;

3) розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на

прикладі хімічних властивостей заліза та його сполук;

4) розвивати в учнів вміння порівнювати, узагальнювати, робити

висновки;

5) розвивати такі мисленні операції : вміння порівнювати,

узагальнювати, робити висновки. розвивати самостійність учнів під

час виконання завдань.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та вмінь.

Методи: загальні (ПІ), конкретні ( бесіда, розповідь).

Обладнання: періодична система хімічних елементів, таблиця

розчинності, ряд активності металів.

І. Актуалізація опорних знань:

1. Назвіть хімічні елементи головної підгрупи?

2. Назвіть хімічні властивості Алюмінію та його сполук.

3.Які ви знаєте елементи,що входять до побічних підгруп?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Ми вже з вами розглянули властивості Алюмінію та його сполук, а

сьогодні розглянемо властивості заліза та його сполук.

Отже, записуємо тему уроку: «Ферум як представник металічних

елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму

(ІІ) і Феруму (ІІІ)»

Учні повинні:

- знати: фізичні й хімічні властивості Феруму та його сполук.

- вміти: складати рівняння хімічних реакцій на прикладі

хімічних властивостей Феруму та його сполук.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Положення в Періодичній системі.Учні характеризують положення

Феруму у Періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Будова атома Феруму.

Учні обговорюють будову атома Феруму. 2

Ферум – d-елемент VІІІБ групи (або побічної підгрупи VІІІ групи)

періодичної системи.

Будова атома: Електронна конфігурація атома Феруму: 1s22s22p62s23p63d64s2

Розміщення електронів зовнішнього і передостаннього енергетичних

рівнів за енергетичними комірками:

В атомі Феруму вісім валентних електонів (3d64s2), тому він виявляє

змінні ступені окиснення.

Найхарактерніші ступені окиснення +2 і +3

Фізичні властивості заліза: Чисте залізо – сріблясто-білий блискучий метал, пластичний,

відносно м’який, легко кується, прокатується, зварюється. Густина

заліза = 7,87 г/см3 температура плавлення tпл=1535oС.

Має здатність намагнічуватися.

Хімічні властивості заліза та його сполук.

Взаємодія з неметалами:

1) З киснем:

3Fe+2O2=Fe3O4

2) З іншими неметалами при підвищенні температури:

2Fe+2Cl2=2FeCl3

Fe+S=FeS

3)Взаємодія з водою після зняття оксидної плівки:

У розжареному стані (понад 700ОС) взаємодіє з водою (водяною

парою):

3Fe+4H2O=Fe3O4+4H2

На вологому повітрі та у воді, яка містить кисень, залізо зазнає

корозії, воно іржавіє, вкриваючись жовто-бурою плівкою, яка

переважно складається із ферум(ІІІ) гідроксиду, але плівка не

захищає метал від подальшої корозії:

4) Взаємодіє з хлоридною і розбавленою сульфатною кислотами:

Fe+2HCl2+H2

Fe+H2SO4=FeSO4+H2

Концентрована (безводна) сульфатна кислота пасивує залізо, що дає

змогу зберігати і перевозити її у залізних цистернах. Концентрована

нітратна кислота також пасивує залізо.

Залізо відновлює менш активні метали з розчинів їхніх солей:

Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu

Оксиди і гідроксиди Феруму обох ступенів окиснення мають

амфотерні властивості. У сполук Феруму(ІІ) вони дуже слабко

виражені, тому ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІ) гідроксид виявляють

переважно основні властивості:

FeO + 2HCl = FeCl2 + H2O

Fe(OH)2 + H2SO4 = FeSO4 + H2O

Ферум(ІІ) оксид з лугами не взаємодіє.

Ферум(ІІ) гідроксид, якщо він свіжодобутий і під час кип’ятіння

реагує з концентрованим розчином лугу:

Fe(OH)2 + 2NaOH = Na2[Fe(OH)4] +H2

Натрій тетрагідроксиферат(ІІ)

4

Ферум(ІІ) гідроксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини

солей Феруму(ІІ):

Гідроксиди Феруму(ІІ) і (ІІІ) під час нагрівання розкладаються:

2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O

Fe(OH)2 = FeO + H2O

Подвійний (змішаний) оксид.

Під час взаємодії з кислотами утворює суміш двох солей –

Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ):

Fe3O4 + 8HCl = 2FeCl3 + FeCl2 + 4H2O

Fe3O4 + 4H2SO4 = Fe2(SO4)3 + FeSO4 + 4H2O

Під час взаємодії з нітратною кислотою утворюється лише одна сіль

– ферум(ІІІ) нітрат внаслідок окиснення сполук Феруму(ІІ) до

сполук Феруму(ІІІ):

Поширення в природі:

Основні природні сполуки Феруму:

Застосування:

Масова частка Феруму в земній корі становить 5 %. Він займає

четверте місце по розповсюдженості в природі. Найважливішими

залізними рудами є: магнетит Fе3О4, гематит Fe2О3, лімоніт —

Fe2O3 • nH2O, сидерит FеСО3, пірит FеS2.

Ферум є біологічно важливим елементом. Він міститься в організмах

усіх тварин і в рослинах. Ферум входить до складу цитоплазми

рослин, бере участь у процесі фотосинтезу. В організмі дорослої

людини міститься десь 4 г Феруму. Він накопичується здебільшого в

печінці, кістковому мозку, селезінці. Але основна

5

частина Феруму входить до складу гемоглобіну – червоного

пігменту крові, який виконує функцію переносу кисню від легень до

тканин, а в зворотному напрямку — вуглекислого газу. Нестача

Феруму призводить до небезпечної хвороби — недокрів’я. Тому

обов’язково треба вживати харчові продукти, багаті на Ферум:

петрушку, печінку, телятину, гречку, курагу тощо.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Напишіть рівняння хімічних реакцій, щоб здійснити ланцюжок

перетворень:

1)

2)

V. Домашнє завдання:

Чит. §31-32 .