2

Пояснювальна записка

Програму складено відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-

професійної програми і Галузевого стандарту вищої освіти підготовки фахівців напряму 6.120201 «Фармація», затвердженого МОНМС України 20.12.2012 р. № 1452 для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.

Метою вступного випробування є комплексна перевірка засвоєння вступниками базових теоретичних знань з дисциплін фармацевтична хімія; фармакогнозія; фармацевтична технологія; організація та економіка фармації; фармакологія. Фахове письмове вступне випробування розраховане на дві астрономічні години.

Вибір дисциплін відповідає вимогам атестаційного контролю теоретичних знань, зазначених типовими програмами з відповідних дисциплін, для випускників Житомирського базового фармацевтичного коледжу ім. Протасевича за спеціальністю 6.110201 „Фармація” при проведення комплексного кваліфікаційного іспиту.

Зміст програмного матеріалу

ФАРМАЦЕВТИЧНА ХІМІЯ

1.Загальна фармацевтична хімія. Лікарські засоби – похідні елементів VІІ та VІ груп періодичної системи.

1.1. Предмет і зміст фармацевтичної хімії. Основні завдання та напрями розвитку фармацевтичної хімії. Термінологія дисципліни. Значення фармацевтичної хімії для синтезу і аналізу лікарських засобів. Інтеграція фармацевтичної хімії з іншими науками. Хімічна класифікація лікарських засобів. Джерела та способи добування. Поняття про належну виробничу практику (GMP). Основні шляхи пошуку нових лікарських засобів. Вивчення взаємозв’язку “хімічна будова – фармакологічна дія” як передумова цілеспрямованого синтезу лікарських засобів. Організація державного контролю за якістю лікарських засобів. Державна фармакопея України – основний документ, що нормує якість лікарських засобів. Контроль якості лікарських засобів в умовах аптеки. Види внутрішньоаптечного контролю. 1.2. Фармацевтичний аналіз. Специфічні особливості фармацевтичного аналізу. Фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні методи дослідження лікарських засобів. Валідація аналітичних методик та випробувань. Основні показники якості субстанції: опис, розчинність, ідентифікація, випробування на граничний вміст домішок, кількісне визначення. Особливості аналізу субстанції (лікарського препарату) та лікарської форми. Хімічний контроль лікарських засобів, виготовлених в аптеці. Якісний і кількісний експрес-аналіз. Техніка виконання. Обробка результатів аналізу. Оцінка якості виготовлення ліків. 1.3. Лікарські засоби сполук галогенів з Гідрогеном. Солі кислоти хлоридної. Методи аналізу, застосування. Солі кислоти хлоридної: натрію хлорид, калію хлорид. 1.4. Лікарські засоби бромідів, йодидів та йоду. Натрію та калію броміди. Натрію та калію йодиди. Йод. Фізико-хімічні властивості. Спільні та окремі методи аналізу. Застосування. 1.5. Лікарські засоби сполук Оксигену та Сульфуру. Сполуки Оксигену з Гідрогеном. Фармакопейні препарати води. Добування, властивості, випробування на чистоту. Лікарські засоби гідроген пероксиду. Сполуки Сульфуру. Натрію тіосульфат.

2. Лікарські засоби – похідні елементів V- І груп періодичної системи. 2.1. Лікарські засоби сполук Нітрогену. Лікарські засоби Карбону та його сполук. Розчин аміаку. Амонію хлорид. Натрію нітрит. Фізико-хімічні властивості, методи аналізу, умови зберігання, застосування. Вугілля активоване, значення його як адсорбенту. Випробування на

3

чистоту та адсорбційну здатність. Натрію гідрокарбонат. Порівняльна характеристика гідрокарбонатів і карбонатів. Фактори, що впливають на стабільність водних розчинів гідрокарбонату. 2.2. Лікарські засоби сполук Бору. Кислота борна. Натрію тетраборат. Фізичні та хімічні властивості. Методи аналізу. Використання реакцій комплексоутворення під час кількісного аналізу лікарських засобів. 2.3. Лікарські засоби сполук Магнію та Кальцію. Сполуки Магнію. Магнію оксид. Магнію сульфат гептагідрат. Сполуки Кальцію. Кальцію хлорид гексагідрат. Методи аналізу. Кількісне визначення методом комплексонометрії. Застосування в медиціні. Фізіологічний антагонізм іонів Кальцію і Магнію. 2.4. Лікарські засоби сполук Цинку та Меркурію. Цинку оксид. Цинку сульфат гептагідрат. Сполуки Меркурію, меркурію дихлорид. Методи аналізу. Вимоги до зберігання та медичне застосування. 2.5. Лікарські засоби сполук Купруму та Аргентуму. Купрум сульфат пентагідрат. Аргентум нітрат. Колоїдні препарати Аргентуму.

3. Лікарські засоби - похідні сполук аліфатичного ряду та ароматичних кислот. 3.1. Загальна характеристика лікарських засобів органічної природи. Класифікація лікарських засобів органічної природи. Особливості аналізу. Значення фізичних та фізико-хімічних методів аналізу для дослідження лікарських засобів органічної природи. Хімічні методи аналізу. Елементний аналіз та аналіз за функціональними групами. Взаємозв’язок “хімічна будова – фармакологічна дія”. 3.2. Лікарські засоби – похідні спиртів і альдегідів аліфатичного ряду. Загальна характеристика спиртів аліфатичного ряду. Етанол. Гліцерин. Маніт. Методи аналізу, використання в медицині. Загальна характеристика альдегідів аліфатичного ряду. Формальдегіду розчин. Причини нестійкості, особливості зберігання. Гексаметилентетрамін. Взаємозв’язок хімічних властивостей та біологічної дії. 3.3. Лікарські засоби – похідні карбонових та амінокислот аліфатичного ряду. Загальна характеристика карбонових кислот аліфатичного ряду. Застосування у медицині. Натрію цитрат і натрію гідроцитрат. Методи аналізу. Використання йонобмінної хроматографії для аналізу солей карбонових кислот. Загальна характеристика амінокислот аліфатичного ряду. Кислота глутамінова.. Методи аналізу. Біологічне значення амінокислот. 3.4. Лікарські засоби – похідні ароматичних кислот. Загальна характеристика ароматичних та фенолокислот. Кислота бензойна. Натрію бензоат. Кислота саліцилова. Натрію саліцилат. Естери кислоти саліцилової. Кислота ацетилсаліцилова. Порівняльна оцінка фармакологічних властивостей лікарських засобів залежно від їх будови.

4. Лікарські засоби - похідні ароматичних амінів, ароматичних амінокислот, сполук гетероциклічного ряду.

4.1. Лікарські засоби – похідні ароматичних амінів. Загальна характеристика ароматичних амінів. Лікарські засоби, похідні n – аміно-фенолу. Створення лікарських засобів на основі вивчення їх метаболізму. Парацетамол. Похідні діетиламіноацетаніліду: лідокаїну гідрохлорид, тримекаїну гідрохлорид. 4.2. Лікарські засоби – похідні аміду кислоти сульфанілової. Сульфаніламідні лікарські засоби. Загальна характеристика. Будова. Фізико-хімічні властивості. Методи аналізу. Окремі представники сульфаніламідних лікарських засобів: сульфаніламід, сульфацетамід-натрій, фталілсульфатіазол. 4.3. Лікарські засоби – похідні ароматичних амінокислот. Синтезу естерів n-амінобензойної кислоти. Бензокаїн. Прокаїну гідрохлорид. Тетракаїну гідрохлорид. Спільні та окремі методи аналізу. Умови стабільності ін’єкційних розчинів прокаїну гідрохлориду. 4.4. Лікарські засоби – похідні сполук гетероциклічного ряду. Загальна характеристика лікарських засобів гетероциклічної структури. Класифікація. Номенклатура. Похідні піразолу:

4

феназон, метамізолу натрієва сіль, фенілбутазон Похідні піролу, пірацетам. Похідні фурану: нітрофурал, фуросемід. Похідні піридину: ізоніазид, фтивазид.

5. Біологічно активні сполуки природного походження та їх синтетичні аналоги. Аналіз лікарських сумішей.

5.1. Загальна характеристика алкалоїдів. Алкалоїди – похідні тропану та імідазолу. Класифікація алкалоїдів за хімічною будовою. Методи виділення з рослинної сировини. Ідентифікація алкалоїдів за допомогою загальних, групових та спеціальних реактивів. Методи кількісного визначення алкалоїдів-основ та алкалоїдів-солей. Алкалоїди – похідні тропану. Атропіну сульфат. Алкалоїди – похідні імідазолу. Пілокарпіну гідрохлорид. 5.2. Алкалоїди – похідні бензилізохіноліну та фенатренізохіноліну. Похідні бензилізохіноліну: папаверину гідро хлорид, дротаверину гідрохлорид (НО-ШПА). Методи аналізу, застосування в медицині. Похідні фенантренізохіноліну: морфін, кодеїн та їх солі; етилморфіну гідрохлорид. Соціальне значення досліджень з пошуку анальгетиків типу морфіну. 5.3. Алкалоїди – похідні пурину. Загальна характеристика похідних пурину. Кофеїн. Теобромін. Теофілін. Структура, спільні та окремі методи аналізу, фармакологічна дія. Солі лікарських засобів – похідних пурину: кофеїн-бензоат натрію, теофілін-етилендіамін. 5.4. Лікарські засоби групи гліцидів. Загальна характеристика гліцидів. Класифікація. Моносахариди. Глюкоза. Фармакопейні субстанції глюкози. Константи оптичної активності як показники якості. Ідентифікація. Методи кількісного визначення у лікарських формах. Кальцію глюконат для ін’єкцій. Добування. Методи аналізу. Застосування в медицині.

6. Лікарські засоби групи вітамінів. Лікарські засоби групи антибіотиків. 6.1. Вітаміни аліфатичного ряду. Загальна характеристика вітамінів. Хімічна класифікація. Вітаміни аліфатичного ряду, кислота аскорбінова. Відновні та кислотні властивості кислоти аскорбінової. Причини нестійкості. Реакції ідентифікації. Методи кількісного визначення. 6.2. Вітаміни гетероциклічного ряду. Похідні піридину. Кислота нікотинова та її амід. Піридоксину гідрохлорид. Похідні піримідин-тіазолу: тіаміну хлорид, тіаміну бромід. Похідні бензоптеридину, рибофлавін. Коферментні форми вітамінів. 6.3. Лікарські засоби групи антибіотиків. Загальна характеристика антибіотиків. Хімічна класифікація. Антибіотики гетероциклічної структури. Пеніциліни. Бензилпеніциліну натрієва і калієва солі. Цефалоспорини. Антибіотики ароматичного ряду. Хлорамфенікол. Антибіотики – аміноглікозиди. Стрептоміцину сульфат. Гентаміцину сульфат. Канаміцину моносульфат. 6.4.Аналіз лікарських сумішей в умовах аптеки. Особливості аналізу багатокомпонентних лікарських форм. Методологічні підходи до аналізу лікарських сумішей. Ідентифікація інгредієнтів неорганічної природи. Ідентифікація інгредієнтів органічної природи. Ідентифікація кількох інгредієнтів в одній пробі. Методи кількісного визначення інгредієнтів. Обробка результатів аналізу, і оцінка якості виготовлених ліків.

ФАРМАКОГНОЗІЯ 1. Загальна частина. ЛР і ЛРС, що містить речовини первинного біосинтезу. Заготівля

ЛРС. Фармакогностичний аналіз. 1.1. Основні поняття та терміни фармакогнозії. Визначення фармакогнозії як науки. Основні поняття, терміни: лікарська рослина (ЛР), лікарська рослинна сировина (ЛРС), лікарська сировина тваринного походження, біологічно активні речовини (БАР), діючі речовини, супутні речовини, лікарські засоби, лікарська форма, стандартизація ЛРС, діагностичні ознаки ЛРС, ідентичність, доброякісність. Науково-практичний зв’язок фармакогнозії з іншими фармацевтичними дисциплінами. Історія розвитку фармакогнозії. Аналітично-нормативна документація (АНД): фармакопейна стаття (ФС), тимчасова фармакопейна стаття (ТФС), Державна фармакопея України (ДФУ), Державні статті України (ДСтУ), технічні умови України (ТУУ), галузеві стандарти України (ГСтУ). 1.2. Заготівля ЛРС. Джерела постачання ЛРС: дикорослі рослини України, культивовані ЛР, імпортні ЛРС, біотехнологія ЛР. Заготівельні організації України. Основи раціонального

5

природокористування. Нормативно-правові акти України щодо використання та охорони рослинного світу: Конституція України, закони України, «Червона книга України». Загальні правила збирання ЛРС. Значення фази розвитку ЛР у заготівлі ЛРС. Календар збирання ЛРС. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів згідно з вимогами АНД: бруньок, кори, трави, листків, квіток, пуп’янків, плодів, насіння, підземних органів. Заходи щодо застереження під час роботи з отруйними ЛР та правила збирання ЛРС. Первинне оброблення зібраної сировини перед сушінням. Сушіння ЛРС. Способи сушіння ЛРС. Температурний режим сушіння. Стандартизація висушеної сировини (сортування, досушування, зволоження, подрібнення, брикетування, гранулювання). Пакування, маркування, транспортування ЛРС. Вимоги до тари, види тари, способи пакування ЛРС. Маркування тари з ЛРС. Транспортування упакованої сировини. Особливості зберігання ЛРС в аптеках та на складах. Шкідники ЛРС. Методика визначення ступеня ураження ЛРС шкідниками згідно АНД. 1.3. Види аналізів ЛРС. Завдання аналізу ЛРС (ідентичність, доброякісність, чистота). Види аналізів: макроскопічний, мікроскопічний, люмінісцентний, мікрохімічний, гістохімічний, фітохімічний, хроматографічний, біологічний. Послідовність і техніка проведення матроско-пічного аналізу (зовнішні ознаки, розміри, колір, запах, смак). Методика проведення мікроскопічного і гістохімічного аналізу різних морфологічних груп ЛРС. Комплексний товарознавчий аналіз, етапи його проведення (приймання ЛРС, відбір середньої проби, аналіз середньої проби, радіологічний контроль, визначення залишкових кількостей пестицидів). 2. Полісахариди. Загальна характеристика гомополісахаридів і гетерополісахаридів. Ехінацея пурпурова, цикорій дикий, алтея лікарська, льон звичайний, підбіл звичайний, подорожник великий, ламінарія цукриста. 3. Вітаміни. Загальна характеристика вітамінів. Шипшина корична і собача, суниця лісова, смородина чорна, нагідки лікарські, горобина звичайна, обліпиха крушиноподібна, кропива дводомна, кукурудза звичайна, грицики звичайні, калина звичайна. 4. ЛР, що містять жирні олії, ферменти, фітогормони. Загальна характеристика жирних олій. Маслина європейська, мигдаль звичайний, персик звичайний, абрикос звичайний, рицина звичайна, соняшник однорічний, льон звичайний, шоколадне дерево. Загальна характеристика ферментів і фітогормонів. Чорнушка даманська, кавун, динне дерево (папая). 5. Глікозиди. Кардіоглікозиди. Загальна характеристика глікозидів. Загальна характеристика кардіоглікозидів. Строфант Комбе, горицвіт весняний, конвалія травнева, морозник червонуватий, наперстянка пурпурова, наперстянка великоквіткова, наперстянка шерстиста. 6. Сапоніни. Загальна характеристика. Діоскорея ніппонська, якірці сланкі, ортосифон тичинковий, солодка гола, синюха блакитна, аралія манджурська, заманиха, женьшень, заманиха висока, астрагал шерстистоквітковий. 7. Фенологлікозиди. Загальна характеристика фенологлікозидів. Мучниця звичайна, брусниця звичайна, родіола рожева. 8. Кумарини і хромони. Загальна характеристика кумаринів і хромонів. Буркун лікарський, гіркокаштан звичайний, смоковниця звичайна, пастернак посівний, кріп запашний, амі зубна. 9. Похідні антрацену. Загальна характеристика похідних антрацену. Крушина ламка, жостір проносний, ревень тангутський, сенна гостролиста, алое деревовидне, звіробій звичайний. 10. Лігнани. Ксантони. Загальна характеристика. Елеутерокок колючий, лимонник китайсь-кий,розторопша плямиста. Загальна характеристика ксантонів. Звіробій плямистий, золототи-сячник звичайний, солодушка альпійська. 11. Флавоноїди. Загальна характеристика. Чай китайський, волошка синя, горобина чорна, фіалка триколірна і польова. ЛРС, що містить флавоноїди. Гінкго дволопатеве, хвощ польовий, череда трироздільна, вовчуг польовий, цмін пісковий, акація біла, ерва шерстиста. 12. Лікарська рослинна сировина, що містить флавоноїди. Пижмо звичайне, сухоцвіт багновий, глід криваво-червоний і колючий, кропива собача п’ятилопатева, софора японська. 13. Лікарська рослинна сировина, що містить флавоноїди. Гірчак перцевий, гірчак почечуйний, спориш, липа серце листа,бузина чорна, золотушник звичайний.

6

14. Дубильні речовини. Загальна характеристика дубильних речовин. Дуб звичайний і скельний, гірчак зміїний, перстач прямостоячий, родовик лікарський. Бадан товстолистий, чорниця звичайна, черемха звичайна, вільха сіра і чорна, скумпія звичайна, сумах дубильний. 15. Ізопреноїди. Ефірні олії. Загальна характеристика ізопреноїдів. Загальна характеристика ефірних олій. Коріандр посівний, меліса лікарська, сосна звичайна. 16. М’ята перцева,шавлія лікарська. М’ята перцева, шавлія лікарська, евкаліпт прутоподіб-ний і кулястий, валеріана лікарська, ялівець звичайний , хміль звичайний, береза пухнаста і бородавчаста. 17. Аїр тростиновий,тополя чорна. Аїр тростиновий, оман високий, ромашка лікарська та зелена, полин гіркий, деревій звичайний, арніка гірська,тополя чорна. 18. Багно звичайне,аніс звичайний. Багно звичайне, аніс звичайний, фенхель звичайний, чебрець плазкий, материнка звичайна, кмин звичайний, любисток лікарський . 19. Іридоїди. Загальна характеристика іридоідів. Бобівник трилистий, золототисячник малий, кульбаба лікарська. 20. Загальна характеристика алкалоїдів. Беладона звичайна, блекота чорна. Дурман звичайний, скополія карніолійська, термопсис ланцетний, софора товсто плідна. Чистотіл звичайний, мачок жовтий, мак снодійний, барбарис звичайний. 21. ЛРС, що містить алкалоїди. Барвінок малий, катарантус рожевий, спориння, ефедра хвощова, перець червоний, глечики жовті. раувольфія зміїнна. 22. ЛР і ЛРС ,що містить різні групи БАР. Левзея сафлоровидна, чага (гриб березовий), каланхое перисте, очиток великий. Живокіст лікарський, часник городній, цибуля городня , парило звичайне. 23. ЛРС, що містить різні групи БАР. Квасоля звичайна, гірчиця сарепська, малина звичайна, омела біла, лопух звичайний. 24. Біологічно активні харчові добавки. Основні напрямки розробки БАД в Україні.Лікарські рослини, які використовуються у виробництві біологічно активних харчових добавок. 25. Збори з ЛРС. Основні правила складання лікарських зборів. Аналіз зборів з ЛРС. 26. ЛС тваринного походження. Продукти життєдіяльності медоносної бджоли. Отрута змій. П’явка медична. Бодяга. Риб’ячий жир. Жовч медична.

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

І . Загальна частина 1.1. Основні терміни і поняття в технології ліків. Біофармація. Фармація як розділ медицини. Визначення технології ліків як наукової та навчальної дисципліни та її зв’язок з іншими дисциплінами.Класифікація ліків за агрегатним станом, шляхами введення та способом застосування, за дозуванням та ступенем дисперсності, способом виробництва. Біофармація. Фармацевтичні чинники. Аптечне та промислове виробництво ліків, взаємозв’язок між ними, сучасний стан та перспективи розвитку. 1.2. Державне нормування виробництва лікарських препаратів. Основні напрями нормування виробництва ліків. Випробування. Державна фармакопея України (ДФУ, 2001), загальні статті та монографії. Накази МОЗ України, інформаційна та довідкова література. Нормування складу прописів лікарських препаратів. Рецепт, структура рецепта, правила оформлення його. Отруйні, сильнодіючі, наркотичні лікарські препарати. Поняття про дози.

1.3. Дозування в технології ліків. Дозування за масою. Види терезів, їх будова. Метрологічні властивості терезів. Гирі і важки. Державна метрологічна система мір і ваги. Правила зважування на рецептурних та ручних терезах. Дозування за об’ємом. Вимірювальні прилади: бюреткова система, мірний посуд. Правила відмірювання. Дозування рідин краплямиДогляд за приладами для відважування і відмірювання. Засоби малої механізації для приготування та фасування твердих і рідких лікарських препаратів.

7

2. Технологія ліків аптечного та заводського виробництва 2.1. Порошки для зовнішнього та орального застосування. Порошки, їх характеристика. Класифікація та способи прописування порошків. Перевірка доз отруйних або сильнодіючих лікарських засобів. Загальна технологія приготування порошків. Особливості приготування порошків: недозованих; дозованих з лікарськими препаратами: виписаними в рівній кількості; виписаними в різній кількості; з різними фізико-хімічними властивостями; рідинами. Приготування порошків із сильнодіючими, отруйними, наркотичними лікарськими препаратами. Дозування. Зберігання порошків у паперових та медичних капсулах. Випробування. Маркування. 2.2. Збори. Таблетки. Драже. Гранули. Капсули. Класифікація. Способи прописування. Загальні правила приготування дозованих і недозованих зборів. Способи введення лікарських препаратів. Зберігання. Таблетки. Драже. Мікродраже. Гранули. Визначення. Класифікація. Одержання. Вимоги ДФУ. Зберігання. Лікарські засоби для орального застосування подовженої, повторної та підтримуючої дії.

2.3. Ліки з рідким дисперсійним середовищем. Розчини. Класифікація за: медичним застосуванням; типом дисперсної системи; складом; природою розчинника. Розчинники, які застосовуються для приготування рідких ліків: вода очищена, її одержання, умови та терміни зберігання, випробування; неводні розчинники (спирт етиловий, гліцерин, олії, димексид тощо). Вимоги до них. Характеристика. Загальна характеристика справжніх розчинів. Поняття про розчинність. Чинники, що впливають на розчинність. Позначення концентрації розчинів та їх прописування. Перевірка доз спискових речовин у мікстурах. Загальні стадії приготування справжніх розчинів.Водні розчини. Масооб’ємний спосіб приготування. Особливі випадки. Концентровані розчини для бюреткової системи та їх використання.

Стандартні рідини: кислота хлористоводнева, перекис водню, рідина Бурова, розчин формальдегіду, розчин аміаку, кислота оцтова, розчин калію ацетату. Розведення їх в умовах аптек.

Неводні розчини: гліцеринові, олійні, водно-димексидові. Особливості їх приготування. Неводні розчини заводського виробництва.

Спиртові розчини. Розведення спирту етилового. Особливості приготування, зберігання, маркування. Техніка безпеки рід час роботи з ним.

Розчини високомолекулярних сполук. Визначення, характеристика. Приготування розчинів обмежено та необмежено набухаючих сполук: желатину, крохмалю, пепсину, метилцелюлози, екстрактів.

Колоїдні розчини. Визначення. Властивості. Приготування розчинів захищених колоїдів: коларголу, протарголу, іхтіолу. Ароматні води, їх одержання.

Краплі. Класифікація та перевірка доз спискових лікарських препаратів у краплях. Особливості приготування. Краплі заводського виробництва. 2.4. Суспензії. Визначення. Характеристика. Умови утворення. Способи приготування суспензій. Приготування суспензій дисперсійним методом з гідрофільних та гідрофобних лікарських засобів. Стабілізація суспензій. Приготування суспензій конденсаційним методом: хімічною взаємодією та заміною розчинника. 2.5. Емульсії. Визначення. Характеристика. Типи емульсій. Емульгатори. Технологія масляних емульсій. Насінневі емульсії, їх одержання. Введення лікарських препаратів в емульсії. Зберігання. Випробування. Маркування. 2.6. Настої, відвари, слизи. Визначення. Характеристика. Теоретичні основи процесу екстрагування з лікарської рослинної сировини. Апаратура, що використовується в технології водних витяжок. Чинники, що впливають на якість водних витяжок. Загальна технологія водних витяжок. Особливі випадки приготування водних витяжок. Зберігання. Випробування. Маркування.

8

2.7. Фітопрепарати промислового виробництва: настоянки, екстракти. Максимально очищені препарати. Соки свіжих рослин. Фітопрепарати промислового виробництва. Визначення. Класифікація. Одержання. Стандартизація. Зберігання. Випробування. Маркування.

2.8. Екстракти-концентрати заводського виробництва. Поняття. Отримання. Стандартизація. Застосування. Технологія водних витяжок з використанням екстрактів-концентратів в умовах аптек.

2.9. М’які ліки для місцевого застосування. Лініменти. Мазі. Пасти. Визначення. Характеристика. Класифікація. Загальні правила приготування лініментів: гомогенних; гетерогенних; комбінованих. Зберігання. Випробування. Маркування. Мазі, їх визначення. Характеристика. Класифікація. Допоміжні засоби для мазей. Вимоги до них. Класифікація. Біофармацевтичні аспекти мазей. Загальна технологія мазей. Приготування гомогенних, гетерогенних, комбінованих мазей. Лікувально-косметичні мазі. Пасти. Класифікація. Особливості приготування. Зберігання. Випробування. Маркування. Лініменти, мазі, пасти заводського виробництва.

2.10. Ліки для ректального та вагінального застосування Лікарські препарати для ректального та вагінального застосування. Визначення.

Прописування. Допоміжні препарати, вимоги до них. Розрахунки кількості основи залежно від методу приготування та форми. Технологія лікарських препаратів ректального і вагінального застосування методами викачування, лиття, пресування. Правила введення лікарських препаратів до супозиторних основ. Зберігання. Випробування. Маркування. Ректальні та вагінальні лікарські препарати заводського виробництва. Пластирі. Гірчичники. 2.11. Ліки, що знаходяться під тиском. Піни медичні. Поняття про аерозолі. Виробництво. Зберігання. Піни медичні. 2.12. Ветеринарні ліки. Визначення. Характеристика. Номенклатура. Особливості приготування і дозування. Зберігання. Застосування. 2.13. Ліки для парентерального застосування. Ін’єкційні розчини. Лікарські препарати для парентерального застосування. Класифікація за ДФУ, 2001. Асептика. Забезпечення асептичних умов згідно з нормативно-технічною документацією (НТД). Стерилізація. Методи стерилізації. Апаратура, правила роботи з нею. Розчинники. Вода для ін’єкцій. Вимоги НТД. Одержання. Апаратура. Зберігання. Випробування. Неводні розчинники. Характеристика. Вимоги НТД до лікарських засобів, тари та допоміжних матеріалів. Ін’єкційні розчини. Характеристика. Біофармацевтичні аспекти. Вимоги НТД. Загальна технологія ін’єкційних розчинів в умовах аптек. Стабілізація ін’єкційних розчинів. Ізотонічність. Розрахунки ізотонічних концентрацій за допомогою ізотонічного еквівалента за натрію хлоридом, іншими методами. Особливості приготування розчинів для ін’єкцій з термолабільних лікарських препаратів. Зберігання. Випробування. Маркування. Терміни придатності. Ліки для ін’єкцій заводського виробництва. Подовження фармакологічної дії ін’єкційних ліків. 2.14. Інфузійні ліки. Інфузійні лікарські препарати. Класифікація. Розчини для внутрішньовенних інфузійних вливань. Вимоги до них. Ліки для ін’єкцій заводського виробництва. Подовження фармакологічної дії ін’єкційних ліків. 2.15. Очні ліки. Біофармацевтичні аспекти очних ліків.Очні краплі, розчини, вимоги НТД до них. Особливості технології приготування очних крапель в умовах аптеки. Зберігання. Випробування. Маркування. Очні мазі. Допоміжні препарати для очних мазей, вимоги до них. Технологія очних мазей. Зберігання. Випробування. Маркування. Термін придатності. Очні ліки заводського виробництва. Пролонгування дії очних ліків. 2.16. Ліки для новонароджених та дітей віком до 1 року. Вимоги та особливості приготування ліків для новонароджених та дітей віком до 1 року згідно з НТД. Зберігання. Випробування. Маркування.

9

2.17. Ліки з антибіотиками. Антибіотики, особливості дії, виписування їх у рецептах. Номенклатура ліків з антибіотиками. Вимоги до них. Особливості технології згідно з фізико-хімічними властивостями антибіотиків. Зберігання. Маркування. 2.18. Фармацевтичні несумісності. Визначення поняття. Утруднені випадки в екстемпоральній рецептурі, шляхи їх подолання. Поняття про фармакологічні несумісності. Класифікація несумісностей ( фізико-хімічні, хімічні ). Дії аптечного працівника щодо приймання рецепта та відпуску ліків, що містять несумісні поєднання лікарських препаратів.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ФАРМАЦІЇ

1. Організація постачання лікарських засобів.

1.1. Основні принципи організації діяльності аптек. Система лікарського забезпечення населення. Міністерство охорони здоров’я України, його структура, функції. Основи законо-давства України про охорону здоров’я. Закони України “Про лікарські засоби” та “Про забезпе-чення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, інші законодавчі акти, що регла-нттують діяльність у галузі лікарського забезпечення населення. Номенклатура фармацевтичних закладів і підприємств, що забезпечують надання медикаментозної допомоги населенню, в тому числі амбулаторним та стаціонарним хворим. Основні принципи організації лікарської допомоги населенню України. Принципи належної фармацевтичної практики. Організація роботи аптечних закладів. Ліцензування та акредитація аптечного закладу, патентування. Штатний розпис аптеки. Матеріальна відповідальність аптечних працівників, її юридична основа та документальне оформлення. Аптека як заклад охорони здоров’я та як підприємство, її завдання та функції. Аптечні заклади різних видів та форм власності. Організаційна структура, обладнання, оснащення аптек, паспорт аптеки. Оснащення торгового залу аптеки. Куточок покупця. Управління аптекою. Вимоги інструкції щодо санітарно-протиепідемічного режиму аптек. Організація охорони праці.

2. Організація постачання аптечних закладів лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

2.1.Характеристика суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову реалізацію ліків. Основні напрямки розвитку системи постачання аптек в умовах формування фармацевтичного ринку України. Джерела надходження товарно-матеріальних цінностей до аптек. Організаційна структура суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову реалізацію лікарських засобів. Аптечний склад (база). Організаційні вимоги до діяльності аптечних складів (баз). Основні функції відділів аптечних складів (баз). Організація роботи приймального відділу. Порядок приймання наркотичних та психотропних лікарських засобів, прекурсорів списку № 1 на аптечних складах (базах). Методика вхідного контролю на аптечному складі (базі). Організація роботи оперативних відділів. Порядок зберігання товарно-матеріальних цінностей на складі. Особливості зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1 на аптечному складі (базі). Організація відпуску та доставки товарно-матеріальних цінностей зі складу (бази).

3. Організація роботи аптеки з товарними запасами. 3.1. Аптека як заклад охорони здоров'я та як підприємство. Аптека як заклад охорони здоров'я та як підприємство, її завдання, функції. Аптечні заклади різних видів та форм власності. Ліцензування діяльності аптечних закладів. Торговий патент. Організаційна структура, обладнання, оснащення аптек. Управління аптекою. Номенклатура штатних посад аптеки. Матеріальна відповідальність в аптеці. Вимоги санітарно-протиепідемічного режиму до прибирання приміщень аптеки та до особистої гігієни працівників аптеки. Техніка безпеки та охорона праці 3.2. Організація роботи аптеки з товарними запасами. Відділ запасів, його завдання, функції, приміщення та обладнання відділу, номенклатура працівників відділу, їх функціональні обов'язки. Критерії вибору постачальника. Визначення поточної потреби,

10

організація замовлення та одержання товарно-матеріальних цінностей. Проведення вхідного контролю якості лікарських засобів, які надходять до аптеки. Робота комісії в аптеці по формуванню роздрібних цін на готові лікарські засоби. Порядок зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення в аптеці. Особливості зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1. Організація лабораторно-фасувальних робіт та їх документальне оформлення. Утилізація та знищення неякісних лікарських засобів.

4. Порядок лікарського забезпечення амбулаторних та стаціонарних хворих. 4.1. Організація безрецептурного відпуску лікарських засобів з аптек та їх структурних підрозділів. Відділ безрецептурного відпуску, завдання, функції. Сутність концепції відповідального самолікування і її реалізація в сучасних умовах. Обов'язковий мінімальний асортимент лікарських засобів в аптеці. Принципи фармацевтичної опіки. Роль фахівця при відпуску лікарських засобів без рецептів. Інформаційно-рекламне забезпечення реалізації безрецептурних препаратів. Аптечні пункти, аптечні кіоски, їх завдання, функції. 4.2. Порядок лікарського забезпечення амбулаторних хворих. Рецептурно-виробничий відділ. Організація роботи по прийому рецептів та відпуску за ними ліків. Рецептурно-виробничий відділ, його завдання, функції. Номенклатура працівників рецептурно-виробничого відділу, їх функціональні обов'язки. Загальні вимоги до виписування рецептів. Організація роботи стосовно приймання рецептів. Основні помилки лікарів при виписуванні рецептів. Загальні вимоги до виписування рецептів. Загальні правила таксування рецептів на індивідуально виписані ліки. Методи реєстрації рецептів, облік неправильно виписаних рецептів. Основні нормативно-правові акти України у сфері обігу наркотичних, психотропних, отруйних речовин, прекурсорів. Організація виписування та відпуску ліків на безоплатних та пільгових засадах. Організація предметно-кількісного обліку лікарських засобів в аптеці. 4.3.Організація виготовлення ліків в умовах аптеки. Загальні вимоги до приготування ліків в аптечних умовах. Оснащення асистентської кімнати. Організація робочого місця фармацевта з виготовлення лікарських форм. Особливості роботи з отруйними, наркотичними та психотропними речовинами, прекурсорами списку № 1. Оформлення до відпуску лікарських форм, виготовлених в аптеці. Комплекс заходів щодо забезпечення належної якості лікарських засобів індивідуального виготовлення, його складові. Порядок і терміни зберігання лікарських засобів, виготовлених в аптеці. 4.4. Організація роботи спеціалізованих аптек. Види спеціалізації аптек. Характеристика аптек, що здійснюють лікарське забезпечення лікувально-профілактичних закладів. Обов'язки фармацевта лікувально-профілактичного закладу і клінічного провізора. Організація виписування вимог-замовлень. Організація зберігання лікарських засобів у відділеннях та кабінетах лікувально-профілактичних закладів. Таксування вимог-замовлень та їх облік. Організація виготовлення лікарських засобів в лікарняних та міжлікарняних аптеках. Формування замовлень за вимогами лікувально-профілактичних закладів. Відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення зі спеціалізованих аптек.

5.Облік в аптечних закладах. 5.1. Облік руху товарно-матеріальних цінностей в аптечних закладах. Значення вивчення ринкової економіки у підготовці фахівців фармацевтичної галузі. Основні поняття фармакоекономіки, її структура. Поняття про облік. Значення законодавчого і нормативного регулювання в системі обліку і звітності підприємств. Основи обліку у фармації. Мета, значення обліку, його завдання. Вимоги до обліку. Форми обліку. Вимірники, що застосовуються в обліку. Господарські засоби аптеки, їх класифікація. Структура господарських засобів аптеки. Джерела утворення господарських засобів. Класифікація основних засобів. Облік руху основних засобів. Первісна, фактична, залишкова, ліквідаційна вартість основних засобів. Первинні документи з обліку основних засобів. Амортизація основних засобів. Порядок нарахування амортизації основних засобів. Порядок списання основних засобів.

11

5.2.Облік надходження товару до аптеки. Поняття про рух товару в аптеці. Операції з надходження та вибуття товару. Джерела надходження товарно-матеріальних цінностей в аптеку. Організація доставки товарно-матеріальних цінностей в аптеку. Супровідні документи. Первинний облік товарів, що надійшли в аптеку: в загальній сумі, за групами товару, за термінами придатності і предметно-кількісно. Особливості одержання наркотичних, психотропних лікарських засобів, та тих отруйних і сильнодіючих, що підлягають предметно-кількісному обліку. Визначення роздрібних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення. 5.3. Облік внутрішньоаптечних операцій, які збільшують товарний залишок. Особливості ціноутворення на ліки індивідуального виготовлення. Методика розрахунку тарифів за виготовлення ліків. Облік тарифів і води очищеної при реалізації лікарських форм індивідуального виготовлення. Дооцінка з лабораторних і фасувальних робіт. Облік лікарської рослинної сировини. 5.3. Облік готівкової та безготівкової реалізації товару. Товарообіг аптечного підприємства, його значення як економічного показника, характеристика і зміст. Види реалізації товару, її структура та облік, документальне оформлення. Поняття про готівкову та безготівкову реалізацію лікарських засобів. Облік амбулаторної рецептури. Облік безрецептурного відпуску товару. Облік реалізації товару відокремленими структурними підрозділами аптеки. Облік відпуску товару лікувально-профілактичним закладам та іншим організаціям, установам. Облік безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за амбулаторними рецептами. 5.4. Облік інших видів витрат товару. Організація надання першої медичної допомоги населенню. Облік витрат товару на першу медичну допомогу, на господарські потреби, на проведення лабораторного аналізу лікарських засобів. Порядок відбору зразків лікарських засобів на аналіз. Облік товарних витрат (бій, брак, псування, переоцінка, уцінка по лабораторно-фасувальних роботах) та їх документальне оформлення. 5.5 Облік руху тари та допоміжних матеріалів. Поняття про інші активи, їх класифікація. Тара, її види, облік. Група допоміжних матеріалів, їх призначення, порядок обліку. Облік руху палива, пального, будівельних матеріалів. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів. 6.Облік руху коштів та розрахункових операцій. Завдання та значення обліку коштів та розрахункових операцій. Прибуткові та видаткові операції. Документальне оформлення касових операцій. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Порядок ведення касової книги. Організація контролю за дотриманням касової дисципліни. Облік розрахунків з підзвітними особами. 6.1. Облік операцій з грошовими коштами через банківські установи. Порядок здачі виторгу в банк, оформлення документації. Розрахунок ліміту залишку грошей в касі. Організація контролю за дотриманням касової дисципліни. Форми та види розрахунків із споживачами та постачальниками. Штрафні санкції за порушення фінансової дисципліни.

7. Визначення результатів торгово-фінансової діяльності аптеки. 7.1. Облік праці і заробітної плати працівників аптечних закладів. Заробітна плата в умовах ринкової економіки. Форми оплати праці, їх характеристика. Критерії при встановленні посадових окладів та тарифних ставок аптечних працівників. 7.2. Облік праці і заробітної плати. Порядок нарахування різних видів оплат: зарплати основної, відпускних, за тимчасову непрацездатність, за роботу в святкові дні, нічний час, понаднормову працю. Фонд заробітної плати. Обов'язкові нарахування на заробітну плату. Утримання із заробітної плати.

8. Інвентаризація. 8.1. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів в аптеці. Основні завдання і строки проведення інвентаризації. Види інвентаризації. Інвентаризаційна комісія, її права і обов'язки. Загальний порядок проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей аптечних підприємств. Інвентаризація товарів, тари, лікарських засобів, які

12

підлягають предметно-кількісному обліку, малоцінних та швидкозношуваних предметів, грошових коштів. 8.2. Визначення та оформлення результатів інвентаризації. Оформлення інвентаризаційних описів, зведеного інвентаризаційного опису по аптеці, акта результатів інвентаризації. Природна втрата, порядок та норми її списання.

9. Звітність аптек та їх структурних підрозділів. Суть і значення звітності. Види звітності. Основні розділи звіту про торгово-фінансову діяльність аптек. Визначення залишків товару та інших матеріальних цінностей, грошових коштів за даними звіту. Звітність структурних підрозділів аптек.

10. Основи планування господарсько-фінансової діяльності аптечних підприємств. 10.1. Основні показники господарсько-фінансової діяльності аптек. Товарообіг аптек: поняття, види, значення. Методика планування товарообігу, товарообігу за групами. Види рецептури аптек та її планування. 10.2. Методика планування товарних запасів, торгових накладень, показників праці та заробітної плати. Товарні запаси, їх класифікація, планування. Торгові накладення, джерела їх утворення, планування. 10.3. Витрати аптеки. Поняття, характеристика витрат аптечного підприємства. Класифікація витрат. Фактори, які визначають розмір та рівень витрат. Шляхи зменшення витрат аптеки. Планування витрат. 10.4. Визначення результатів торгово-фінансової діяльності аптеки. Поняття про прибуток аптеки. Рентабельність аптек, її визначення. Фактори, що впливають на рентабельність аптек.

ФАРМАКОЛОГІЯ 1. Загальна фармакологія. Лікарські засоби, що впливають на нервову систему. Лікарські засоби, що впливають на функції органів дихання. Лікарські засоби, що впливають на систему крові та міометрій. 1. 1. Загальна фармакологія з рецептурою. Комбінована дія лікарських засобів. Вступ. Визначення фармакології як науки, її місце в системі медичної освіти. Основні розділи фармакології: фармакодинаміка, фармакокінетика, фармакогенетика, хронофармакологія, токсикологія. Шляхи пошуку нових лікарських засобів. Загальна фармакологія. Рецептура. Всмоктування, розподіл, метаболізм та виведення ліків з організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарських засобів. Особливості дії лікарських засобів при повторному введенні. Комбінована дія лікарських засобів. Синергізм. Антагонізм. Несумісність ліків. Негативна дія ліків на організм (токсична, тератогенна, ембріотоксична тощо). Розрахунки терапевтичних та вищих доз лікарських засобів для дітей та людей похилого віку. Класифікація лікарських засобів. 1.2. Лікарські засоби, що впливають на аферентну іннервацію. Лікарські засоби, що впливають на еферентну іннервацію. Холіноміметичні, антихолінестеразні, холіноблокую-чі засоби. Спеціальна фармакологія. Лікарські засоби, що впливають на нервову систему. Засоби, що впливають на аферентну іннервацію. Місцевоанестезуючі засоби (новокаїн, анестезин, лідокаїн, тримекаїн, дикаїн, ультракаїн, бупівакаїн). Порівняльна характеристика дії препаратів при різних видах анестезії. В’яжучі засоби (танін, вісмуту нітрат основний, кора дуба, шавлія лікарська). Фармакодинаміка. Застосування. Подразнювальні засоби (розчин аміаку, ментол, гірчичники, перцевий пластир, олія терпентинова). Застосування. Фармакодинаміка. Обволікаючі та адсорбуючі засоби (альмагель, маалокс, фосфалюгель, вугілля активоване, карболонг, ентеросгель). Лікарські засоби, що впливають на еферентну іннервацію. Класифікація лікарських засобів, які впливають на еферентну іннервацію. Холіноміметичні засоби, їх класифікація. М-холіноміметичні засоби (пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин). Фармакодинаміка. Застосування. Допомога при отруєнні мускарином. Н-холіноміметичні засоби (лобеліну гідрохлорид, цитітон). Особливості дії, застосування. Токсична дія нікотину. Антихолінестеразні засоби (прозерин, галантаміну гідробромід, фізостигміну саліцилат, армін). Механізм дії, фармакотерапія. Токсичність ФОС. Допомога

13

(дипіроксим, ізонітрозин, алоксим). Холіноблокуючі засоби. М-холіноблокуючі засоби (атропіну сульфат, препарати беладонни, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, метацин). Застосування. Гостре отруєння атропіном. Допомога. Н-холіноблокуючі засоби. Гангліоблокатори (бензогексоній, пентамін, пірилен, димеколін, гігроній). Фармакодинаміка, застосування. Ускладнення та їх профілактика. Міорелаксанти (тубокурарину хлорид, дитилін, ардуан, меліктин). Фармакодинаміка, застосування.

1.3. Лікарські засоби, що діють у ділянці закінчень адренергічних нервів. Лікарські засоби, що діють у ділянці закінчень адренергічних нервів. Поняття про адренорецептори, їх класифікація. Адреноміметичні засоби. α-адреноміметичні (норадреналін гідротартрат, мезатон, нафтизин, санорин, назол, візин). β-адреноміметичні (ізадрин, сальбутамол, беротек, спіропент). α,β-адреноміметичні (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид). Фармакодинаміка. Застосування. Антиадренергічні засоби: α-адреноблокуючі (фентоламін, тропафен, празозин, піроксан, серміон); β-адреноблокуючі (анаприлін, тразикор, атенолол, віскен, ацебуталол). Симпатолітичні засоби (октадин, резерпін). Фармакодинаміка. Застосування.

2. Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему. 2.1. Лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему. Протисудомні засоби. Лікарські засоби, які впливають на центральну нервову систему. Лікарські засоби, які невибірково пригнічують центральну нервову систему. Засоби для наркозу. Визначення наркозу. Види наркозу. Принципи дії наркозу. Засоби для інгаляційного наркозу (етер для наркозу, фторотан, закис азоту, енфлуран, ізофлуран). Дія. Ускладнення під час і після наркозу, їх профілактика. Засоби для неінгаляційного наркозу (тіопентал-натрій, гексенал, пропанідид, натрію оксибутират, кетамін). Премедикація. Порівняльна характеристика. Спирт етиловий. Дія місцева та резорбтивна. Гостре і хронічне отруєння. Застосування в медичній та фармацевтичній практиці. Снодійні засоби. Сон, його значення. Причини безсоння. Класифікація снодійних: барбітурати (фенобарбітал); похідні бензодіазепіну (нітразепам); різних груп (зопіклон, золпідем, донорміл). Порівняльна характеристика, гостре отруєння. Допомога. Протисудомні засоби. Протиепілептичні (фенобарбітал, карбамазепін, етосуксимід, натрію вальпроат, клоназепам). Поняття про епілепсію. Основні принципи лікування. Фармакодинаміка. Протипаркінсонічні. Поняття про хворобу Паркінсона. Класифікація препаратів за механізмом дії: засоби, що активізують функцію дофамінергічної системи (лево-допа, мідантан, юмекс, наком, мадопар); засоби, що пригнічують функцію холінергічної системи (циклодол, тропацин, норакін). Дія. Застосування. 2.2. Наркотичні і ненаркотичні анальгетики. Анальгетики. Поняття про біль. Види болю. Класифікація. Наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, етилморфіну гідрохлорид, проме-дол, фентаніл). Механізм дії. Вплив на центральну нервову систему, функцію шлунка. Фармакотерапія. Гостре отруєння, допомога. Поняття про нейролептанальгезію. Ненаркотичні анальгетики. Поняття про запалення. Механізм протизапальної, жарознижувальної та анальгезуючої дії. Класифікація: похідні піразолону та індолоцтової кислоти (анальгін, бутадіон, індометацин, клофезон); саліцилати (ацетилсаліцилова кислота); похідні пара-амінофенолу (парацетамол); похідні алканових кислот (ібупрофен, диклофенак натрію, напроксен); різних груп (кислота мефенамова, піроксикам, мелоксикам). Дія. Застосування. 2.3. Психотропні засоби пригнічувальної дії. Лікарські засоби, що збуджують центральну нервову систему. Психотропні засоби. Психотропні засоби пригнічувальної дії. Седативні засоби (броміди, препарати валеріани, персен, санасон, трава собачої кропиви, ново-пасит). Вплив на центральну нервову систему. Фармакотерапія. Транквілізатори. Загальна характеристика. Класифікація: похідні бензодіазепіну (діазепам, хлозепід, оксазепам, мезапам, феназепам); похідні дифенілметану та пропандіолу (амізил, мепротан); різних груп (оксолідин, триоксазин, мебікар, атаракс). Дія. Застосування. Нейролептики. Загальна характеристика. Антипсихотична дія. Ускладнення, їх профілактика. Класифікація: похідні фенотіазіну

14

(аміназин, тіоридазин); похідні бутирофенону (дроперидол, галоперидол, трифлуперидол); похідні індолу (карбодин); похідні інших груп (семап, еглоніл). Дія. Застосування. Лікарські засоби, що збуджують центральну нервову систему. Антидепресанти. Загальна характеристика групи. Класифікація: трициклічні (амітриптилін, меліпрамін, сінекван); інгібітори МАО (ніаламід, піразидол); інші (флуоксетин). Фармакодинаміка. Застосування. Психостимулятори (сиднокарб, кофеїн бензоат натрію, фенамін, меридил). Особливості дії. Застосування. Аналептики (камфора, кордіамін, бемегрид, етимізол, кофеїн бензоат натрію, цититон, лобелін, сульфокамфокаїн). Пряма та рефлекторна дія на дихальний та судиноруховий центри. Застосування. Ноотропні засоби (пірацетам, аміналон, енцефабол, серміон). Характеристика дії. Застосування. Адаптогени.

3. Лікарські засоби, що впливають на функції органів дихання. 3.1. Протикашльові засоби. Відхаркувальні засоби. Засоби для лікування бронхіальної астми. Засоби для лікування набряку легень. Характеристика протикашльових препаратів. Класифікація: наркотичні протикашльові (кодеїн, етилморфіну гідрохлорид); ненаркотичні протикашльові (глауцин, тусупрекс, синекод, лібексин, тусин). Фармакодинаміка. Застосування. Класифікація відхаркувальних препаратів: секретомоторні препарати; муколітики. Фармакодинаміка. Застосування. Основні відомості про бронхіальну астму. Класифікація препаратів: бронхолітики (адреноміметики, М-холінолітики, спазмолітики міотропної дії); протиалергічні засоби (кромолін-натрію, кетотифен); глюкокортикостероїди (преднізолон, беклометазон). Порівняльна характеристика. Фармакодинаміка препаратів. Застосування. Засоби, що призначаються при набряку легень (маніт, сечовина для ін’єкцій, бензогексоній, фуросемід, кисень, спирт етиловий). Механізм дії. Фармакодинаміка. Застосування.

4.Лікарські засоби, що впливають на систему крові та міометрій.

4.1.Засоби, що впливають на кровотворення та згортання крові. Засоби, що впливають на міометрій. Засоби, що впливають на кровотворення. Види анемії. Стимулятори еритропоезу: препарати заліза та кобальту (ферковен, жектофер, фероградумет, фероплекс, ферумлек, коамід); вітаміни (ціанокобламін, кислота фолієва). Стимулятори лейкопоезу (натрію нуклеїнат, лейкоген, пентоксил, метилурацил). Засоби, що впливають на згортання крові. Коагулянти та гемостатики (фібриноген, кальцію хлорид, вікасол, діцинон, тромбін, губка гемостатична, розчин желатину, адроксон, трава водяного перцю, листя кропиви). Дія. Застосування. Антикоагулянти прямої дії (гепарин, фраксипарин, клексан, кліварин, гірудин); непрямої (неодикумарин, фенілін, синкумар). Дія. Застосування. Фібринолітичні засоби (фібринолізин, стрептоліаза, альтеплаза, стрептодеказа). Дія. Застосування. Інгібітори фібринолізу (кислота амінокапронова, трансамча). Дія. Застосування. Засоби, що впливають на міометрій. Класифікація: засоби, що посилюють ритмічні скорочення міометрію (окситоцин, пітуїтрин, простагландини); засоби, що підвищують тонус міометрію і виявляють кровоспинну дію після пологів (препарати маткових ріжків, котарніну хлорид); засоби, що знижують тонус і скорочувальну активність міометрію (партусистен, сальбутамол).

5. Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Лікарські засоби, що впливають на функції органів травлення.

5.1. Сечогінні засоби. Лікарські засоби, що впливають на функцію нирок. Сечогінні засоби. Загальна характеристика. Класифікація: салуретики (дихлотіазид, циклометіазид, фуросемід, буметамід, етакринова кислота); антагоністи альдостерону (альдактон); осмотичні діуретини (маніт, счовина); інгібітори карбоангідрази (діакарб); комбіновані (канефрон); калійзберігаючі (спіронолактон, триампур, амілорид). Засоби, що підвищують виведення сечової кислоти та конкрементів (уродан, етамід, алопуринол, екстракт марени барвникової, цистенал, оліметин). Механізм дії. Застосування при подагрі. 5.2. Серцеві глікозиди. Протиаритмічні засоби. Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні засоби. Серцеві глікозиди. Загальна характеристика.

15

Фармакодинаміка. Класифікація: препарати наперстянки (дигітоксин, дигоксин, целанід); препарати горицвіту (трава горицвіту, адонізид); препарати строфанту (строфантин К); препарати конвалії (корглікон). Особливості дії. Застосування. Гостре отруєння. Допомога. Неглікозидні кардіотонічні засоби (амринон, мілринон, добутамін). Дія. Застосування. Протиаритмічні засоби. Види і причини аритмії. Класифікація. Засоби для корекції тахіаритмії: мембраностабілізуючі (хінідину сульфат, новокаїнамід, етмозин, аймалін, лідокаїн); β-адреноблокуючі (анаприлін, атенолол, тразикор); блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, ділтіазем, ніфедипін); засоби, що відновлюють іонну рівновагу (калію хлорид, аспаркам); інгібітори реполяризації (аміодарон); серцеві глікозиди. Порівняльна характеристика. Механізм дії. Засоби для корекції брадиаритмії. М-холіноблокатори (атропіну сульфат); адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ізадрин). Дія. Застосування. 5.3. Гіпохолестеринемічні засоби. Засоби, що впливають на мозковий кровообіг. Гіпохолестеринемічні засоби. Основні відомості про атеросклероз. Загальна характеристика групи. Класифікація: засоби, що впливають на обмін ліпідів (ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, фенофібрат, ліпанор, лінетол); антиоксиданти (токоферолу ацетат, рутин, метіонін, ліпоєва кислота); ангіопротектори (пармідин). Засоби, що впливають на мозковий кровообіг. Класифікація: блокатори кальцієвих каналів (німотоп, флунаризин, цинаризин); дигідрованні похідні алкалоїдів маткових ріжок (дигідроерготамін, дигідроерго-токсин, серміон); препарати гінкго білоба, алкалоїди барвінку (танакан, кавінтон); комбіновані препарати (інстенон); різних груп (церебролізин, актовегін, трентал, компламін, ноотропіл). Особливості дії. Застосування. 5.4. Антиангінальні засоби. Засоби, що застосовуються при інфаркті міокарда. Антиангінальні засоби. Загальна характеристика. Класифікація. Засоби для лікування стенокардії. Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні: нітрити і нітрати (нітрогліцерин, сустак, нітронг, ериніт, нітрогранулонг); блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, амлодипін, верапаміл); β-адреноблокатори (анаприлін, тразікор, атенолол, талінолол). Засоби, що збіль-шують надходження кисню до міокарда: коронаророзширюючі (карбокромен, курантил); спазмолітики міотропної дії (папаверину гідрохлорид, но-шпа). Засоби, що поліпшують мета-болізм міокарду (предуктал, рибоксин). Дія. Застосування. Засоби, що застосовуються при інфаркті міокарда. Групи препаратів: наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, промедол); протиаритмічні (лідокаїн); антикоагулянти (гепарин, фраксипарин); фібринолітичні засоби (стрептокіназа); антиоксиданти (дибунол); антиагреганти (кислота ацетилсаліцилова, тиклід). 5.5. Антигіпертензивні засоби. Антигіпертензивні засоби. Класифікація. Лікарські засоби, що знижують активність симпатичної нервової системи: центральної дії (клофелін, естулік, метил-дофа); периферичної дії (резерпін, анаприлін, сектраль, атенолол, празозин, корнам). Судинорозширюючі засоби (папаверину гідрохлорид, но-шпа, дибазол, апресин, магнію сульфат). Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністи ангіотензинових рецепторів (капотен, едніт, престаріум, діован); блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, норваск, верапаміл, кетансерин); сечогінні (дихлотіазид); комбіновані (адельфан, крістепін). Фармакодинаміка. Застосування.

6. Лікарські засоби, що впливають на функції органів травлення. 6.1. Лікарські засоби, що впливають на апетит. Засоби, що регулюють секреторну функцію шлунка. Засоби, що впливають на апетит: - підсилюють апетит (гіркоти – настоянка полину, деревію, золототисячнику); знижують апетит (анорексигенні препарати) (фепранон, дезопімон, мазиндол). Механізм дії. Фармакодинаміка. Застосування. Засоби, що регулюють секреторну функцію шлунка. Засоби, що призначаються при гіпосекреції залоз шлунка (пепсин, кислота хлороводнева, ацидин-пепсин, абомін). Засоби, що застосовуються при гіперсекреції залоз шлунка та при виразковій хворобі шлунка: М-холіноблокатори (атропіну сульфат, га-строцепін, препарати красавки); місцевоанестезуючі; обволікаючі; в’яжучі (де-нол, гастро-норм, вентер); антацидні (магнію оксид, натрію гідрокарбонат, алюмінію гідроксид, маалокс); блокатори Н2-гістамінових рецепторів (циметидин, ранітидин, фамотидин); інші

16

противиразкові (мізопростол, плантаглюцид, вікаїр); антигелікобактерні (метронідазол, хелікоцин, пілобакт). Дія. Застосування. 6.2. Засоби, що впливають на функцію підшлункової залози. Гепатотропні засоби. Засоби, що призначаються при панкреатиті. Засоби, що призначаються при хронічному панкреатиті (панкреатин, панзинорм, фестал, мезим-форте, дигестал). Засоби, що призначаються при гострому панкреатиті (контрикал, пантрипін). Гепатотропні засоби. Жовчогінні засоби. Класифікація: холеретичні (холосас, алохол, холензим, оксафенамід); холекінетичні, холеспазмолітичні (атропіну сульфат, но-шпа, магнію сульфат); холелітолітичні (хенодиоксихолева кислота). Гепатопротекторні засоби (силібінін, есенціалє, гепабене). Дія. Застосування. 6.3. Блювотні засоби. Протиблювотні засоби. Проносні засоби. Антидіарейні засоби. Блювотні засоби: центральної дії (апоморфіну гідрохлорид); рефлекторної дії (блювотний корінь). Фармакодинаміка. Застосування. Протиблювотні засоби (етаперазин, метоклопрамід, табл. „Аерон”). Фармакодинаміка. Застосування.Проносні засоби:сольові (натрію та магнію сульфат); засоби, що збуджують перистальтику тонкого кишечника (олія рицинова); засоби, що збуджують перистальтику товстого кишечника (корінь ревеню, листя сени, кора крушини, фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, регулакс); засоби, що розм’якшують калові маси (олія вазелінова); засоби, що збільшують об’єм вмісту кишечника (морська капуста); комбіновані (агіолакс, ізаман). Фармакодинаміка. Застосування. Протипроносні засоби (лопераміду гідрохлорид, смекта). Фармакодинаміка. Застосування. 7. Гормональні препарати. Хіміотерапевтичні засоби. Протиалергічні засоби. Антиокси-

данти та радіопротектори. Ускладнення фармакотерапії. 7.1. Гормональні препарати гіпофізу. Гормональні препарати щитоподібної залози. Гормональні препарати прищитоподібних залоз. Джерела отримання. Синтетичні замінники та антагоністи. Класифікація. Гормональні препарати гіпофізу: передньої частки (гонадотропін хоріонічний, кортикотропін); задньої частки (окситоцин, пітуітрин, адіурекрин). Механізм дії. Застосування. Препарати гормонів прищитоподібних залоз (паратиреоїдин, дигідротахістерол). Дія. Застосування. Гормональні препарати щитоподібної залози. Тиреоїдні препарати (тиреоідин, левотироксин – натрій, трийодтироніну гідрохлорид). Антитиреоїдні препарати (препарати йоду, мерказоліл). Фармакодинаміка. Застосування. 7.2. Препарати гормонів підшлункової залози. Пероральні гіпоглікемічні засоби. Препарати гормонів кіркової речовини надниркових залоз. Препарати статевих гормонів та їх синтетичні замінники. Анаболічні стероїди. Вітамінні препарати. Поняття про цукровий діабет. Інсуліни людські та тваринного походження (інсулін для ін’єкцій, Б-інсулін, суспензія-інсулін-ультраленте). Пероральні гіпоглікемічні засоби: похідні сульфанілсечовини (манініл, глюренорм); бігуаніди (метформін); інші (глюкобай). Вплив на вуглеводний обмін. Застосування. Побічні ефекти інсулінотерапії. Глюкокортикоїди (ГКС) та їх синтетичні похідні (преднізолон, триамцинолон, дексаметазон). ГКС для інгаляцій (пульмікорт, беклометазон, інгакорт). ГКС для зовнішнього застосування (будезонід, фторокорт, гідрокортизон, синафлан). ГКС комбіновані (ауробін, дермозолон, мікозолон, сіналар-Н). Мінералокортикоїди (дезоксикортикостерону ацетат). Дія. Застосування. Ускладнення гормонотерапії. Препарати гормонів жіночих статевих залоз. Естрогени: стероїдні (естрол, естрадіол, мікрофолін); нестероїдні (синестрол, диместрол). Гестагени (прогестерон, туринал, норколут, прегнін). Дія. Застосування. Гормональні протизаплідні засоби (контрацептиви) (овідон, антеовін, три-регол, марвелон, діане-35). Механізм дії. Особливості застосування. Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогенів) та їх синтетичні аналоги (тестостерону пропіонат, тестенат). Дія. Застосування. Анаболічні стероїди (феноболіл, метандростенолон, ретаболіл). Механізм дії. Застосування. Вітамінні препарати. Класифікація. Дія. Застосування.

8. Протимікробні та протипаразитарні засоби. 8.1. Дезінфікуючі та антисептичні засоби. Класифікація протимікробних та антисептичних засобів. Фармакологічна характеристика галоїдів, окисників, кислот та лугів, солей важких

17

металів, фенолів, барвників, нітрофуранів, альдегідів та спиртів, детергентів, дьогтів та смол, антибактеріальних препаратів рослинного походження. 8.2. Антибіотики (група пеніциліну, цефалоспорини, макроліди і азаліди, тетрацикліни, аміноглікозиди, поліміксини, рифампіцини, хлорамфеніколи, лінкозаміди). Класифікація антибіотиків за хімічною структурою та механізмом дії. Види та спектр антимікробної дії антибіотиків. Бета-лактамні антибіотики: пеніциліни, цефалоспорини. Класифікація, фармакологічні особливості, показники до застосування макролідів і азалідів, тетрациклінів. Фармакологічна характеристика глікозидів. Умови раціонального застосування. Фармакологічна характеристика хлорамфеніколів. Умови їх раціонального застосування. Фармакологічна характеристика, особливості антимікробного спектру препаратів групи аміноглікозидів. Можливі ускладнення та їх запобігання. Антибіотики різних груп лінкозаміди, рифампіцини, поліміксини). Фармакологічна характеристика, можливі ускладнення та заходи їх запобігання.

8.3. Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури. Сульфаніламідні засоби. Протитуберкульозні засоби. Протисифілітичні засоби. Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури. Фармакологічна характеристика фторхінолонів та похідних настири-дину. Умови їх раціонального використання. Похідні 8-оксихіноліну, їх фармакологічна характеристика. Фармакологічна характеристика похідних нітрофурану, спектр їх антимік-робної дії. Класифікація та фармакологічна характеристика сульфаніламідів у залежності від особливостей всмоктування з травного тракту у кров, від ниркової екскреції та тривалості дії. Спектр дії та режим дозування сульфаніламідів. Класифікація та фармакологічна характе-ристика протитуберкульозних засобів. Порівняльна характеристика препаратів. Основні ускладнення при застосуванні протитуберкульозних засобів та заходи їх профілактики. Фармакологічна характеристика протисифілітичних засобів.

8.4. Противірусні, протимікозні, протипротозойні, протигельмінтні засоби. Фармакологічна характеристика противірусних засобів. Класифікація та фармакологічна характеристика засобів для хіміотерапії протозойних інфекцій. Протималярійні засоби. Протиамебні засоби. Засоби для лікування лямбліозу, лейшманіозу, токсоплазмозу, трихомонозу. Фармакологічна характеристика протигрибкових засобів: антибіотиків, похідних імідазолу, ундецилової кислоти та інших груп. Класифікація та фармакологічна характеристика протигельмінтних засобів. Основні принципи застосування, можливі ускладнення та заходи їх запобігання.

9. Протиалергічні засоби. Антиоксиданти та радіопротектори. Поняття про алергічні реакції. Роль гістаміну в алергічних реакціях. Антигістамінні препарати – блокатори Н1-гістаміно рецепторів, механізм дії, показання до застосування. Фармакологічна характеристика антиоксидантів та антирадикальних засобів, які використовуються для профілактики та лікування променевої хвороби. Умови їх раціонального застосування.

10. Ускладнення фармакотерапії. Заходи допомоги при гострих отруєннях лікарськими засобами. Основні принципи допомоги при гострих отруєннях лікарськими засобами.

Ускладнення фармакотерапії, причини, профілактика ускладнень. Основні принципи допомоги при гострих отруєннях лікарськими засобами. Антидоти. Класифікація, механізм дії, показання до застосування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Основна

18

1. Фармацевтична хімія. Навч. посіб. / За заг. ред. П.О. Безуглого. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 552 с., 2008 – 552 с. 2. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. – К.:ВСВ “Медицина”, 2010. – 352 с.Державна Фармакопея України/ Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків.: PIPEГ, 2001. – 556 с. – Доповнення 1. – 2004. – 520 с. – Доповнення 2. – 2008. – 620с. 3. Прокопенко Т.С., Проценко Р.О. Фармацевтична хімія. – Х.: Вид-во НФАУ, 2002. – 142 с. 4. Фармацевтичний аналіз: Навч. посіб. / П.О. Безуглий, В.О. Грузько, С.Г. Леонова та ін.; За заг. ред. П.О. Безуглого. – Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2001. – 240 с. 5. Фармакогнозія: підручник/ І.А. Бобкова, Л.В. Варлахова, М.М.Маньковська.- 2-е вид., перероб. та доп.-К.: Медицина, 2010.- 512 с. 6. Державна Фармакопея України / ДП «Науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Х.: PIPER, 2001: Доповнення 3-е. – 2009. 7. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: Навч. посібник / За ред. І.М. Перцева. – Вид. 2-е – Вінниця: Нова книга, 2007. 8. Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. – Вінниця: Нова книга, 2007. 9. Дмитрієвський Д.І., Богуславська Л.І., Хохлова Л.М. та ін. Технологія лікарських препаратів промислового виробництва. Навч. Посібник. Вид. 2-е. / За ред. Д.І. Дмитрієвського. – Вінниця: Нова книга, 2008. 10. Марчук О.С., Андрощук Н.Б. Технологія ліків: навч. посібник. – К.: Медицина, 2008. 11. Громовик Б.П. Організація роботи аптек – Вінниця: Нова книга, 2007. 12. В.П.Горкуша, В.В.Кобрин, Л.А.Дмитренко, Н.П.Завадська, Н.М.Косяченко «Практикум з організації та економіки фармації. Київ. Медицина», 2008р. 13. Немченко А.С., Котвіцька А.А., Панфілова Г.Л. «Організація фармацевтичного забезпечення населення» Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Х., Авіста – ВЛТ, 2007р. 14. Немченко А.С. «Основи економіки та системи обліку у фармації» Харків, НФаУ, «Золоті сторінки», 2005р. 15. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях: Довідник. – Х.: НФаУ, 2009. – 112с. 16. Чекман І. С. Фармакологія: Підручник /І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, В.А. Туманова та ін. За ред. І.С. Чекмана – К.: Вища школа, 2001. – 598 с.: іл. 17. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник – довідник. – Х.: Видавничий центр “ХАІ” – 2007. – 480 с. 18. Державна Фармакопея України/ Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: PIPER, 2001. – 556 с. 19. Державна Фармакопея України/ Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: PIPER, 2001. – Доповнення 1. 2004. – 520с. 20. Державна Фармакопея України/ Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Доповнення 2. – Харків: Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”, 2008. – 620с. 21. І.В. Нековаль Фармакологія: Підручник/ І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. – К: Медицина, 2007. – 504с. 22. Дроговоз С.М. Фармакологія – cito!(фармакологічна логіка): Підручник/ За редакцією С.М. Дроговоз, – Харків: “СІМ”,2009. – 232с. 23. Компедиум – лекарственные препараты/ Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. – К.: Морион, 2008. – 2270с. 24. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – 15-е изд., перераб., испр. и доп. – М.: ООО “Издательство Новая Волна”, 2005. – 1200с.: ил.

Додаткова

19

1. Фармацевтическая химия. Учеб. пособие / Под ред. А.П. Арзамасцева – 2-е изд., испр. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2005. – 640 с. 2. Фармацевтический анализ лекарственных средств. В.А.Шаповалова, В.А. Заболотный и др. – ИМП “Рубикон”, 1995. – 400 с. 3. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загорня, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. – К.: Морион, 1999. – 896 с. 4. Машковский М.Д. Лекарственые спедства. – 15-е изд., перераб. и доп. – М.: ООО “Издательство Новая Волна”, 2005. – 1200 с. 5. ГФ ХІ.-М.: Медицина,1987. 6. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії. -Х.:, Прапор, вид. НФАУ, 2000. 7. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М.Гродзинського. – К.: Головна редакція енциклопедії України. 8. Історія фармації України /Р.В.Богатирьова, Ю.В.Спіженко, В.П.Черних та ін.) Х., Прапор, 1999р. 9. Законодавчі акти, що регламентують діяльність у галузі лікарського забезпечення населення. Голова фахової атестаційної комісії з фармації, доцент К.В.Динник