Звіт за результатами I Національного Форуму «Бізнес і ...csr-ua.info/csr-ukraine/wp-content/uploads/2014/04/ForumReport_Final.pdf · Звіт

ЗВІТ

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

I НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ

«БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ»

КИЇВ 2014

Звіт за результатами I Національного Форуму «Бізнес і

університети» 2013

2

Цей звіт презентує основні теми та висновки презентацій, доповідей та дискусій

І Національного Форуму «Бізнес і університети», який був організований Центром «Розвиток

КСВ» у м. Києві 27 листопада 2013 року.

Укладачі звіту: Янковська О., Саприкіна М.

Висловлюємо подяку партнерам І Національного Форуму «Бізнес і університети»:

Бізнес-партнерам

Організаційному партнеру PR-партнеру

Медіа-партнерам

Генеральному медіа-партнеру Ексклюзивному телевізійному партнеру

Діловому медіа-партнеру Інформаційно-правовому партнеру

Експертному медіа-партнеру Інформаційним партнерам

Учасникам Робочої групи Гармашу А. (МОН) Свириденко О. (Майкрософт Україна)

Шкарпітко В. (Мінекономрозвитку) Калашніковій С. (НАПН)

Гриневич Л. (Комітет ВРУ) Широковій Т.(EBA)

Немирі Г. (Комітет ВРУ) Беловій К. (Метінвест)

Теленковій Н. (EY) Талановій Ж. (Темпус-офіс)

Гнилицькій Н. (СКМ) Бугрову В. (КНУ імені Т. Шевченка)

Ушаковій Н. (УАРМБО) Гутовській О. (УСПП)

Гороховій Л. (УАРМБО) Ковалю О. (НТУУ «КПІ»)

Гуменній О. (НаУКМА) Олексюку О. (КНЕУ ім. В. Гетьмана)

Гриб В. (ДТЕК) Васюку К. (EBA)



3

ЗМІСТ

Стор.

Резюме 4

1. Про І Національний Форум «Бізнес і університети» 5

2. Програма І Національного Форуму «Бізнес і університети» 6

3. Результати панельних дискусій та круглих столів 9

3.1.Чи можливе ефективне партнерство між бізнесом та університетами? 9

3.2.Підготовка фахівців: як збалансувати очікування бізнесу та

університетів

12

3.3.Чи навчають університети підприємництву? 15

3.4.STEM-освіта та інновації в Україні 17

3.5.Працевлаштування випускників у малих містах: партнерство бізнесу

та університетів

20

3.6.Онлайн-освіта: чи виживуть вищі навчальні заклади? 22

4. Секторальні сесії 25

4.1.Фінансова освіта 25

4.2.Аграрна освіта 26

4.3.ІТ-освіта 28

5. Рекомендації І Національного Форуму «Бізнес і університети» 31

Плани на 2014 рік 32

Додатки 33



4

РЕЗЮМЕ

Партнерство бізнесу та університетів сьогодні є критично важливим для розвитку

вітчизняної вищої освіти. В Україні зростає молодіжне безробіття, і, водночас, 20%

роботодавців понад 2 місяці не можуть підібрати кваліфікований персонал. Баланс між

якістю вищої освіти та реальними вимогами ринку праці наразі відсутній. Саме тому Центр

«Розвиток КСВ», відповідно до своєї стратегії реалізації освітніх програм, створив

платформу щорічного Національного Форуму «Бізнес і університети» з метою поєднати

інтереси бізнесу та університетів, а також створити нові ефективні партнерства.

Місія Форуму - підвищити якість освіти в цілому. Планується, що в рамках щорічного

Форуму відбуватиметься налагодження контактів та обговорення кращих практик

ефективного партнерства бізнесу та університетів.

Завданнями Форуму є: збільшити кількість партнерств між ВНЗ та компаніями; сприяти

обміну передовим світовим та вітчизняним досвідом співробітництва роботодавців та вищих

навчальних закладів; переорієнтувати університети на формування у студентів компетенцій,

які відповідають запитам ринку праці.

У рамках І Національного Форуму відбулося 4 панельні дискусії, 2 круглі столи та 3

секторальні сесії, на яких виступили 40 спікерів (4 з них – іноземні). У ході обговорення

піднімалися проблеми: налагодження ефективного партнерства між бізнесом та

університетами, шляхи збалансування очікувань роботодавців та вищих навчальних закладів

щодо підготовки фахівців, STEM-освіти для інноваційного розвитку України. Також

розглядались питання: чи навчають університети підприємництву, як повернути випускників

до малих міст, чи виживуть університети в епоху онлайн-освіти.

На секторальних сесіях форуму були розглянуті найважливіші аспекти партнерства між

вищими навчальними закладами та бізнесом у банківському, аграрному та ІТ-секторах. На

сесії з аграрної освіти обговорювались проблеми недостатньої тривалості практики та

застарілих знань у викладачів. Учасники сесії з фінансової освіти прийшли до висновку, що

необхідно максимально ефективно поєднувати теоретичну базу з практичним досвідом, який

можуть дати компанії. Не менш цікавою була сесія з ІТ-освіти, у рамках якої представники

ІТ-бізнесу висловили розуміння того, що вищі навчальні заклади не встигають слідкувати за

оновленнями ІТ-сфери, тому компанії створюють ІТ-академії та корпоративні університети.

За результатами дискусій учасники І Національного Форуму «Бізнес і університети»

прийшли до таких основних висновків:

Державі необхідно розглядати університети як центри майбутнього економічного

розвитку. Тому вищі навчальні заклади повинні отримати більшу автономію у своїй

діяльності, у тому числі фінансову. Необхідно створити сприятливі умови та

інфраструктуру для розвитку інноваційної діяльності в університетах.

Вищим навчальним закладам слід переходити до бізнес-моделі функціонування,

позиціонувати себе як сервісну установу, споживачами послуг якої є не лише

студенти, а й роботодавці.

Компанії повинні чітко формулювати замовлення вищим навчальним закладам

замовлення на структуру та кваліфікаційний рівень фахівців. Безпосередньо впливати

на якість підготовки, шляхом залучення до розробки базових освітніх документів

(стандартів, нормативних програм, навчальних планів тощо).



5

1. ПРО І НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ «БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ»

Ідея проведення І Національного Форуму «Бізнес і університети» виникла у ході дискусії

учасників круглого столу «Освіта 2020: бізнес і університети» (20 травня 2013 р.),

організованого Центром «Розвиток КСВ» у рамках стратегічної ініціативи «Підприємство

2020: роль бізнесу в суспільстві».

З метою підготовки до Форуму була створена робоча група, що складалася з

представників бізнесу, університетів, громадських організацій та органів державної

влади. До складу робочої групи ввійшли представники таких компаній як СКМ, ДТЕК,

Метінвест, Майкрософт, Київстар, EY; університетів – Національної академії педагогічних

наук, НаУКМА, КНУ імені Тараса Шевченка, НТУ КПІ, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана; органів

державної влади – департаменту вищої освіти МОН, департаменту державної регуляторної

політики та підприємництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Комітетів ВРУ з

питань освіти і науки та з питань європейської інтеграції; громадських організації –

Української асоціації розвитку менеджмент та бізнес-освіти, Європейської бізнес-асоціації,

Національного Темпус-офісу в Україні, Українського союзу промисловців та підприємців.

До І Національного Форуму «Бізнес і університети» Центром «Розвиток КСВ» було

підготовлено декілька додаткових заходів:

1) першу доповідь про стан партнерства бізнесу та університетів в Україні (розділ

«Партнерство бізнесу та вищих навчальних закладів: законодавчий аспект» в дослідженні

було підготовлено в рамках проекту USAID «Доступ до правосуддя та правової обізнаності

«Правова країна»). Проведене дослідження дало змогу визначити найпоширеніші форми

співпраці ВНЗ та компаній в Україні, основні бар’єри для налагодження партнерства та

першочергові заходи для державних органів щодо створення сприятливих умов для розвитку

партнерств між бізнесом та університетами. Більш детально основні результати дослідження

представлено у Додатку А.

2) конкурс есе серед учнів випускних класів м. Києва. Учасники робочої групи Форуму

неодноразово відзначали, що підготовку фахівців потрібно розпочинати зі шкільної лави.

Адже сучасні школярі дуже часто обирають майбутню професію за її «модністю» або

«престижністю». Такий вибір, в подальшому, впливає як на якість навчання, так і на

можливості працевлаштування. До участі були запрошені школярі, які у своєму творі

повинні були написати, ким вони хочуть працювати та як вищий навчальний заклад їм може

допомогти у отриманні бажаної роботи. Переможницею конкурсу стала учениця 11-А класу

спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №112

ім. Т. Шевченка Фурзікова Олександра (есе переможниці у додатку Б).

3) інтерактивну карту партнерств компаній та вищих навчальних закладів в Україні.

За допомогою карти можна отримати інформацію про партнерські проекти ВНЗ та компаній

України, а також пріоритетні напрями співпраці. Інтерактивну карту можна переглянути за

посиланням - http://csr-ukraine.org/map

І Національний Форум «Бізнес і університети» відбувся 27 листопада 2013 року у м. Києві.

Партнерами Форуму виступили компанії – СКМ, Майкрософт Україна, OTP Bank,

Миронівський хлібопродукт, Samsung Electronics Україна. Проведення дослідження

підтримали ПУМБ та Український професійний банк.

І Національний Форум «Бізнес і університети» сконцентрував увагу на можливостях

ефективного партнерства, розвитку практичних навичок студентів, працевлаштуванні у

малих містах та онлайн-освіті. Учасниками І Національного Форуму стали понад 200

представників вищих навчальних закладів з усієї України (ректори, проректори, завідувачі

кафедр, викладачі, спеціалісти відділів працевлаштування студентів), компаній різних



6

галузей, громадських організації, органів влади. 44 % учасників Форуму представляли

регіони України, а саме такі міста як Дніпропетровськ, Донецьк, Кіровоград, Харків, Умань,

Львів, Одеса, Житомир, Черкаси, Сімферополь, Луганськ, Кременчук, Запоріжжя, Луцьк,

Суми, Маріуполь, Чернігів, Ужгород, Рівне, Полтава, Ніжин, Вінниця, Миколаїв, Біла

Церква, Херсон. У рамках І Національного Форуму «Бізнес і університети» було проведено 4

панельні дискусії, 2 круглі столи та 3 секторальні сесії, на яких виступили 40 спікерів (4 з

них – іноземні). Також було вперше презентовано результати дослідження «Якісна вища

освіта: роль партнерств» та інтерактивну карту партнерств бізнесу та університетів.

За результатами учасники високо оцінили організацію і проведення Форуму - 8,7 бала з 10

можливих. Найцікавішими, за оцінкою учасників, стали п’ять сесій:

Чи можливе ефективне партнерство між бізнесом та університетами?

Підготовка фахівців: як збалансувати очікування бізнесу та університетів?

Чи навчають університети підприємництву?

ІТ-освіта: партнерство бізнесу та університетів (секторальна);

STEM-освіта та інновації в Україні.

Форум планується проводити щорічно.

2. ПРОГРАМА І НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ «БІЗНЕС І

УНІВЕРСИТЕТИ»

9.00-9.30 - Реєстрація

9.30-10.00 - Офіційне відкриття Форуму. Презентація результатів дослідження «Якісна

вища освіта: роль партнерств». Марина Саприкіна, керівник Центру «Розвиток КСВ»

10.00-11.00 - Панельна дискусія: Чи можливе ефективне партнерство між бізнесом та

університетами? Модератор – Олександр Саврук, декан Києво-Могилянської Бізнес Школи

Стефані Фейхі, EY, керуючий партнер з освітніх проектів регіону Океанія, Австралія

(онлайн)

Мартін Даул, директор Британської Ради в Україні

Володимир Луговий, перший віце-президент Національної Академії педагогічних наук

11.00-11.10 - Презентація інтерактивної карти партнерств. Ольга Янковська, координатор

освітніх програм Центру «Розвиток КСВ»

11.10-11.40 - Кава-брейк

11.40-13.00 - Сесія 1. Панельна дискусія: Підготовка фахівців: як збалансувати

очікування бізнесу та університетів. Модератор – Ігор Гут, керуючий партнер DYB

Ukraine

Наталя Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій компанії СКМ

Олександр Чейлях, проректор з науково-педагогічної роботи Приазовського

державного технічного університету

Олександр Распопов, проректор з навчальної роботи та міжнародних відносин

Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. ак.

В.Лазаряна

Сергій Шара, заступник начальника Головного управління кадрової та соціальної

політики Укрзалізниці

Андрій Ризванюк, директор FILM UA GROUP

Ольга Равлюк-Голіцина, декан Інституту екранних мистецтв КНУТКТ імені І. К.

Карпенка-Карого



7

Сесія 2. Круглий стіл: Чи навчають університети підприємництву? Модератор –

Наталя Березовська, керуючий партнер Detonate Ventures

Дмитро Мурашко, керівник напряму муніципального розвитку дирекції зі зв’язків з

громадськістю та регіонального розвитку ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ»

Евелін Бучацький, керуючий партнер стартап-інкубатора EastLabs

Віктор Кривенко, керівник Національного проекту «ТЕХНОПОЛІС»

Ірина Золотарьова, професор, Харківський національний економічний університет

імені Семена Кузнеця

13.00-13.30 - Кава-брейк

13.30-15.00 - Сесія 1. Панельна дискусія: STEM-освіта (science, technology, engineering,

mathematics) та інновації в Україні. Модератор – Ігор Лисицький, голова ВГО «Рада з

конкурентоспроможності індустрії ІКТ України»

Євгенія Салюк, директор з персоналу Холдингу ПОРТІНВЕСТ

Михайло Згуровський, ректор НТУУ «КПІ»

Петро Савчук, професор, Луцький національний технічний університет

Любава Павлова, спеціаліст з роботи з персоналом Центру науково-дослідницьких

розробок компанії Samsung Electronics Україна

Людмила Притула, менеджер проекту Samsung Developers` Academy

Сесія 2. Круглий стіл: Працевлаштування випускників у малих містах: партнерство

бізнесу та університетів. Модератор – Жанна Таланова, Національний Темпус-офіс в

Україні

Ганна Адом, директор з персоналу ТОВ «Гірські машини»

Наталія Петричка, провідний фахівець з розвитку та навчання персоналу компанії

«Миронівський хлібопродукт»

15.00-15.20 - Кава-брейк

15.20-16.20 - Секторальна сесія 1. Фінансова освіта: партнерство бізнесу та

університетів. Модератор – Михайло Колісник, старший консультант KSE

Ольга Осеніна, керівник відділу підбору, адаптації персоналу та підтримки

регіональної мережі OTP Bank

Катерина Сумарєва, керівник відділу навчання та розвитку персоналу OTP Bank

Ірина Кравченко, проректор УБС НБУ

Секторальна сесія 2. Аграрна освіта: партнерство бізнесу та університетів. Модератор –

Тарас Висоцький, директор УКАБ Сервіс

Анастасія Соботюк, керівник відділу по роботі з інвесторами та ЗМІ компанії

«МХП»



Сергій Кадигроб, директор Департаменту науково-освітнього забезпечення АПВ та

сільських територій

Наталія Бобяк, заступник директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта»

Богдан Єгоров, ректор ОНАХТ

Секторальна сесія 3. ІТ-освіта: партнерство бізнесу та університетів. Модератор –

Марина Саприкіна, керівник Центру «Розвиток КСВ»

Михайло Шмєльов, директор з технологічної політики «Microsoft Україна»



8

Галина Даців, директор корпоративного університету компанії SoftServe

Степан Веселовський, виконавчий директор Львівського кластера ІТБП

Василь Матяшовський, академічний менеджер програми MS in Technology

Management Львівської бізнес-школи

16.30-17.40 - Панельна дискусія: Онлайн освіта: чи виживуть вищі навчальні заклади?

Модератор – Катерина Скібська, генеральний директор DOPOMOGA UKRAINE

Дафна Коллер, співзасновниця COURSERA (відеозвернення)

Сотіріс Макрігіанніс, засновник Eliademy, Фінляндія (онлайн)

Андрій Длігач, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, генеральний директор Advanter Group

Станіслав Куценко, співзасновник проекту «Академія навичок»

Оксана Кулаковська, директор департаменту освітніх програм Фонду Віктора Пінчука

17.40-18.00 - Підведення підсумків. Плани на 2014 рік. Офіційне закриття Форуму

Марина Саприкіна, керівник Центру «Розвиток КСВ»

Ольга Янковська, координатор освітніх програм Центру «Розвиток КСВ»



9

3. РЕЗУЛЬТАТИ ПАНЕЛЬНИХ ДИСКУСІЙ ТА КРУГЛИХ СТОЛІВ

3.1. Панельна дискусія «Чи можливе ефективне партнерство між бізнесом

та університетами?»

Модератор – Олександр Саврук, декан Києво-Могилянської Бізнес Школи

Спікери:

Стефані Фейхі, EY, керуючий партнер з освітніх проектів регіону Океанія,

Австралія (онлайн)

Мартін Даул, директор Британської Ради в Україні

Володимир Луговий, перший віце-президент Національної Академії педагогічних наук

СТЕФАНІ ФЕЙХІ, EY, керуючий партнер

з освітніх проектів регіону Океанія,

Австралія, у своєму виступі закцентувала

увагу на двох аспектах партнерства бізнесу

та університетів: навчальній діяльності та

науково-дослідницькій роботі. Проблему

працевлаштування випускників спікер

пов’язує з неправильним підходом вищих

навчальних закладів до навчання. Адже

академічна школа вважає, що її завдання

давати освіту студентам, а не готувати їх до

роботи. На думку професора Фейхі, це

твердження застаріло. Доказом цього спікер вважає результати одного з досліджень, яке

проводилось серед викладачів університетів та роботодавців. Респондентів попросили

оцінити за 10-тибальною шкалою, наскільки випускники володіють такими навичками як

креативне мислення, робота в команді і т.п. Виявилось, що оцінки представників

академічного середовища набагато вищі від оцінок представників бізнесу. Що ще раз

свідчить про те, що вони живуть у «паралельних всесвітах». Професор Фейхі наголосила,

що університети мають змінити модель за допомогою якої вони пропонують свої

освітні послуги. Оскільки очікування самих студентів також суттєво змінились, адже вони

інвестують значні кошти та свій час в отримання вищої освіти. Університети мають

переорієнтуватись на надання практичних навичок та активне залучення бізнесу для їх

передачі.

Щодо сфери досліджень, то професор Фейхі зазначила, що, в переважній більшості, науковці

здійснюють свої дослідження ізольовано від бізнесу і пропонують уже готовий результат,

сподіваючись зацікавити ним бізнес. Крім того, виникає багато запитань щодо

інтелектуальної власності та розрахунків. На думку спікера, бізнес має бути залучений до

процесу дослідження. Чим на більш ранніх стадіях він буде залучений, тим більш

ефективним буде процес дослідження.

МАРТІН ДАУЛ, директор Британської Ради в Україні, зазначив, що Велика Британія має

більш ніж 20-річний досвід у модернізації відносин між університетами та сферою бізнесу.

Традиційно визначається, що держава повністю відповідає за фінансування університетів, а

приватний сектор лише отримує випускників в якості нових працівників та користується

результатами досліджень, які проводяться у відповідності до індивідуальних інтересів

вчених.



10

Але, починаючи з 1990-х, у Великій Британії

розвиваються тісніші та більш інтегровані

відносини між університетами, місцевою

владою та місцевим приватним сектором. На

думку спікера, така тісна співпраця повинна

ґрунтуватися на таких ключових

положеннях:

1) університет як драйвер економічного

розвитку регіону:

• Роль університету як економічного

новатора та центру для майбутнього

економічного розвитку міста/регіону, в якому він розташований;

• Визнання того, що університети також належать до сфери бізнесу, та повинні

диверсифікувати свою базу фінансування у ситуації кризи фінансування державного

сектору;

• Чітка пріоритетність для університетів на основі економічних потреб та планів майбутнього

розвитку міста/регіону; прагнення до досконалості в обраних ділянках знань.

2) університет як інноваційний центр:

• Тісне залучення приватних компаній до фінансування та розвитку наукових проектів,

інноваційних технологічних центрів, наукових інкубаторів, тощо;

• Спільні підприємства для здійснення практичних досліджень, які розпочинаються із

крихітної ідеї, та закінчуються спільними правами на інтелектуальну власність отриманого

продукту;

• Дослідження або створення можливостей для моделювання всередині університету для

місцевих компаній, а саме для підприємств малого та середнього бізнесу.

3) університет зорієнтований на запити роботодавців:

• Розроблені на замовлення університетські навчальні програми, у яких бізнесові кола разом

з університетами формують зміст навчальних курсів;

• Тісна співпраця для визначення майбутніх потреб роботодавців щодо нових працівників-

випускників університету; стажування для випускників, професійна підготовка, розвиток

особистих якостей;

• Розвиток навиків професорсько-викладацького складу; підтримка професорсько-

викладацького складу та студентів у підприємницькій діяльності, у тому числі надання

досвіду роботи у місцевих компаніях.

ВОЛОДИМИР ЛУГОВИЙ, перший віце-

президент Національної Академії

педагогічних наук України, зазначив, що

партнерство бізнесу та університетів дуже

актуальна проблема, яку можна розглядати у

різних вимірах. Однак у своєму виступі він

зупинився на національній модальності

зазначеної проблеми. В першу чергу, на

думку спікера, слід звернути увагу на

невідповідність структури вищих

навчальних закладів потребам економіки.



11

Ця невідповідність проявляється у певній деформації: галузевій – перевиробництво

економістів, менеджерів, юристів, а також рівневій – підготовка фахівців більш високої

кваліфікації, ніж потрібно роботодавцю. Ці деформації зумовлені поганою

поінформованістю суспільства, неефективною профорієнтацією. І тут бізнес також повинен

докладати зусилля для правильної орієнтації населення. Адже ВНЗ постачають на ринок

праці 60% робочої сили. Також, академік Луговий В.І., закцентував увагу на тому, що бізнес

має визначитись з кваліфікаційною потребою у кадрах. Оскільки декілька пілотних

проектів показали, що бізнес не потребує такої великої кількості висококваліфікованих

кадрів, яку зараз готують університети. Населення прагне отримати рівень магістра, а

компанії можуть забезпечити роботою лише на рівні молодшого спеціаліста. Підсумовуючи,

спікер зазначив, що бізнес, у більшості випадків, ситуативний – він виходить з потреб,

актуальних для нього у даний конкретний час. Бізнес готовий вкладати гроші в те, що

приносить швидкий результат, а не у довгострокові проекти, такі як підготовка

кваліфікованих кадрів.

Коментарі/запитання в ході дискусії

У ході дискусії піднімались питання розриву між академічним та бізнес світом, готовності

ВНЗ до співпраці з бізнесом у сфері досліджень, форматів розвитку партнерств.

Мельник С.В., директор Інституту соціально-трудових відносин Міністерства соціальної

політики: Наукові дослідження у ВНЗ ще лише 6% від загальної суми фінансування наукової

діяльності. Тому наразі складно говорити про розвиток науки в університетах. В Україні

актуальними є зараз питання визначення освітньо-кваліфікаційних рівнів, перевиробництва

спеціальностей. Наразі 1286 спеціальностей. Щодо рівня залучення бізнесу, то з 1650 нових

професій за 17 років зініційовано роботодавцями було менше сотні. З 93 характеристик до

них лише 2 розроблені за участі або на замовлення роботодавців.

Мартін Даул, директор Британської Ради в Україні: Україні необхідне локальне лідерство.

Слід звернути увагу на депресивні регіони та створити там всі можливі умови для розвитку

нових технологій, ІТ-індустрії, та інтегрувати університети у цей процес. Потрібно

сформулювати бачення, як зробити університети драйвером розвитку економіки.

Університети мають перейти до бізнес-моделі функціонування та стати високоефективним

бізнесом.

Висновки та рекомендації за результатами сесії

необхідно перейти до сприйняття роботодавців як кінцевих споживачів освітніх послуг;

університети повинні змінити свою модель функціонування та стати

високоефективним бізнесом;

необхідно привести структуру навчальних закладів у відповідність до потреб

економіки;

бізнес має визначитись з кваліфікаційною потребою у кадрах в довгостроковій

перспективі;

потрібно розвивати механізми інвестування бізнесу у науково-дослідницьку діяльність

університетів.



12

3.2. Панельна дискусія «Підготовка фахівців: як збалансувати очікування

бізнесу та університетів»

Модератор – Ігор Гут, керуючий партнер DYB Ukraine

Спікери:

• Наталя Ємченко, директор зі зв’язків з громадськістю та комунікацій компанії СКМ

• Олександр Чейлях, проректор з науково-педагогічної роботи Приазовського державного

технічного університету

• Олександр Распопов, проректор з навчальної роботи та міжнародних відносин

Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. ак.

В.Лазаряна

• Сергій Шара, заступник начальника Головного управління кадрової та соціальної

політики Укрзалізниці

• Андрій Ризванюк, директор FILM UA GROUP

• Ольга Равлюк-Голіцина, декан Інституту екранних мистецтв КНУТКТ імені І. К.

Карпенка-Карого

НАТАЛЯ ЄМЧЕНКО, директор зі зв’язків

з громадськістю та комунікацій компанії

СКМ, в першу чергу, зупинилась на

основних засадах, виходячи з яких

розробляються освітні проекти та програми

компанії:

1) реалізація короткострокових проектів, які

можуть дати швидкий результат, але,

водночас, вони можуть бути розширені та

мультипліковані;

2) неможливість робити щось без бажання

усіх сторін, тому, в першу чергу, компанія працює там, де є підтримка з боку ВНЗ та

студентів;

3) не завжди це великі інвестиції фінансові, а більше затрати часу та праці.

Спікер зазначила, що компанії вважають, що професійні знання мають здобуватися у вищих

навчальних закладах, а вже набуття управлінських компетенцій - у корпоративних

університетах. Наталія Ємченко, визначила, що може і повинен робити бізнес, щоб

отримувати з системи освіти якісних фахівців. По-перше, він повинен давати чітке

замовлення на навички. По-друге, брати участь у формуванні навчальних планів та

програм. По-третє, мотивувати студентів, проводячи лекції, майстер-класи тощо.

Щодо першого напряму, то компанія СКМ вийшла на великий проект, який називається

«Паспорт професій». Цей проект демонструє теоретичну та практичну моделі, як можете

працювати система структурованого зворотного зв’язку бізнесу до системи освіти. Компанія

підписала Меморандум з Міністерством освіти і науки України, потім разом з партнерами

було підготовлено паспорти професій. У цих паспортах розкрито, що повинні знати та вміти

випускники за конкретними спеціальностями. Компанія СКМ розробила методологію і

готова передати дорожню карти тим, хто хоче пройти цей шлях у своїх галузях. Понад

100 представників університетів пройшли навчання з підготовки робочих програм на основі

розроблених стандартів. Компанія СКМ разом з п’ятьма ВНЗ налагодили систему



13

моніторингу, в рамках якого всі зможуть відслідковувати цей процес, дізнаватись про ті

проблеми, які виникають, та як вони можуть

бути вирішені.

ОЛЕКСАНДР ЧЕЙЛЯХ, проректор з

науково-педагогічної роботи

Приазовського державного технічного

університету зазначив, що Приазовський

державний технічний університет виступив

партнером компанії СКМ у реалізації

проекту «Паспорт професій». Студенти

університету отримали паспорти професій

майстра конвекторного виробництва

металургійного підприємства та інженера

конвекторного виробництва. В результаті

відбувся перехід від системи отримання лише знань до компетентнісного підходу, коли

студенти здобувають знання, вміння та навички. Викладачі отримали можливість пройти

оплачуване стажування безпосередньо на виробництві. Студенти отримують соціально-

правову підготовку згідно вимог, які висуваються до сучасного інженера та керівника.

Професор Чейлях О.П. також розкрив сутність діючої в університеті моделі підготовки

фахівців «школа-ВНЗ-комбінат». До ВНЗ вступають випускники спеціалізованих класів

Азовсталь у школах і університет цільовим способом готує спеціалістів відповідно до вимог

ключових роботодавців – металургійних підприємств. Такі студенти вивчають додаткові

дисципліни, проходять виробничу практику на робочих місцях у комбінатах, а на випускних

курсах – оплачуване стажування. Співпраця університету та компанії може також сприяти

місцевому економічному розвитку. Так за результатами співробітництва з компанією

«Портінвест» та портом м. Маріуполя було вирішено готувати дипломні проекти та

студентські науково-дослідницькі роботи, орієнтовані на розвиток українських

морських портів.

ОЛЕКСАНДР РАСПОПОВ, проректор з навчальної

роботи та міжнародних відносин Дніпропетровського

національного університету залізничного транспорту ім. ак. В.

Лазаряна поділився досвідом двох проектів співпраці

університету та бізнесу, які отримали підтримку на

міжнародному рівні. Передумовами появи саме цих

проектів є два ключові чинники. По-перше, залізничний

транспорт стає глобальним. Це пов’язано з

інтероперабельністю, вантажними та пасажирськими

перевезеннями на великі відстані, розвитком

високошвидкісних ліній. По-друге, формується єдине

освітнє середовище країн Європи, СНД та Балтії. Це

пов’язано з поширенням європейських норм серед країн-

партнерів, можливістю набору персоналу, підготовленого у

спеціалізованих університетах для специфіки залізничних

доріг, розвитком освіти у сфері інтероперабельності,

інтелектуальних транспортних систем, мультимодального

транспорту, логістики. Перший проект, пов’язаний з

відкриттям магістратури за фахом - інтероперабельність, безпека, сертифікація у галузі

міжнародного залізничного транспорту в Україні та Центральній Азії. У рамках проекту 46

викладачів та спеціалістів залізничних доріг пройшли стажування у Франції, Латвії та

Польщі, 350 кандидатів прийняли участь у конкурсі для навчання в Україні, 114 випускників



14

отримали національний та міжнародний дипломи магістра. Спеціалісти-практики розробляли

третину модулів магістерської програми та 15% дисциплін викладали спеціалісти

Укрзалізниці. Другий проект – відкриття магістратури за фахом – інфраструктура та

експлуатація високошвидкісного залізничного транспорту в Росії та Україні. За цією

програмою вже підготовлено 100 магістрів, створені студії

дистанційного навчання.

СЕРГІЙ ШАРА, заступник начальника Головного

управління кадрової та соціальної політики

Укрзалізниці, одного з найбільших державних

підприємств, яке має понад 300 тис. працівників та

близько 40 підприємств, наголосив, що Укрзалізниця має

тривалий досвід співпраці зі спеціалізованими ВНЗ.

Щороку Укрзалізниця приймає на роботу близько 1500-

2000 випускників ВНЗ. Але, водночас, він зазначив, що

існує ряд проблем у такій взаємодії. По-перше, це

збалансування обсягів підготовки фахівців. По-друге,

отримання максимально підготовленого спеціаліста.

На підприємствах Укрзалізниці щороку проходять

практику 6000 студентів. Але найбільшою проблемою

залишається адаптація випускника на виробництві.

Вона з кожним роком затягується, у тому числі і тому, що постійно скорочується обсяг

програми практичної підготовки в стандарті освіти. Сергій Шара зазначив, що компанія

складає п’ятирічні плани потреби в кадрах, тому починає професійний підбір персоналу,

починаючи вже з третього курсу на конкретні посади. Ця практика дозволяє забезпечити

максимальне скорочення терміну адаптації випускників.

АНДРІЙ РИЗВАНЮК, директор FILM UA GROUP наголосив,

що компанія - невелика, і пов’язана з професіями, за якими

складно підготувати собі кадри, оскільки все залежить від творчого

таланту. Також специфікою підбору кадрів є і те, що, у зв’язку з

кризою вітчизняного кінематографу, відбувся розрив між старою

та новою школою, а пошук талановитих кадрів завжди був

проблемою. Але на початку 10-х років студенти самі почали

звертатись до компанії за допомогою, практикою, тому компанія

вирішила систематизувати свою роботу зі студентами. FILM UA

GROUP звернулась до КНУТКТ імені І.К. Карпенка-Карого з

пропозицією співпраці. Сьогодні щороку фахівці компанії

переглядають курсові роботи студентів, призначають стипендії для

найталановитіших та продюсують їх

роботи.

ОЛЬГА РАВЛЮК-ГОЛІЦИНА, декан Інституту екранних

мистецтв КНУТКТ імені І. К. Карпенка-Карого, закцентувала

увагу на специфіці співпраці університетів культури з бізнесом.

Вона полягає в тому, що такі спеціальності не цікаві бізнесу. І

партнерство полягає, як правило, лише у спонсорській допомозі

в проведенні різноманітних фестивалів. Але завдяки

партнерству з комерційними кіностудіями, такими як FILM UA

GROUP, студенти отримують можливість отримати практичні

навички, реалізувати власний творчий потенціал. Прикладом

ефективної співпраці в своїй галузі спікер назвала партнерство

Інституту екранних мистецтв з телевізійним каналом 1+1, який



15

ініціював створення спеціального курсу для підготовки спеціалістів для телеканалу. Для

студентів курсу була розроблена окрема програма, яка відповідала вимогам телеканалу-

роботодавця.


У ході дискусії обговорювались відмінності між професійно-кваліфікаційними

характеристиками та «паспортом професій». Наталя Ємченко, директор зі зв’язків з

громадськістю та комунікацій компанії СКМ: Паспорт професії студент отримує на 1 курсі і

тепер він чітко усвідомлює, чому він має навчитись, що він повинен вміти робити, для того

щоб отримати роботу за спеціальністю.


• професійні знання мають здобуватися у вищих навчальних закладах, а вже набуття

управлінських компетенцій має відбуватися у корпоративних університетах;

• бізнес повинен давати чітке замовлення на навички та активно долучатися до

розробки освітніх та професійних стандартів. Цього можна досягти шляхом створення

галузевих рад роботодавців при МОН як дорадчого органу;

• студенти та викладачі повинні мати можливість для отримання практичних навичок

безпосередньо на виробництві, а тривалість практики повинна визначитись необхідним

періодом для їх формування на якісному рівні;

• структура спеціальностей та зміст навчальних програм мають бути гнучкими та

швидко адаптуватись до змін на ринку праці;

• програми навчання у ВНЗ повинні бути орієнтовані на досягнення ключової цілі бізнесу

– скорочення часу та витрат на адаптацію молодих фахівців.

3.3. Круглий стіл «Чи навчають університети підприємництву?»

Модератор – Наталя Березовська, керуючий партнер Detonate Ventures

Спікери:

• Дмитро Мурашко, керівник напряму муніципального розвитку дирекції зі зв’язків з

громадськістю та регіонального розвитку ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ»

• Евелін Бучацький, керуючий партнер стартап-інкубатора EastLabs

• Віктор Кривенко, керівник Національного проекту «ТЕХНОПОЛІС »

• Ірина Золотарьова, професор Харківського національного економічного університету

імені Семена Кузнеця

ІРИНА ЗОЛОТАРЬОВА, професор Харківського національного

економічного університету імені Семена Кузнеця, поділилася

досвідом навчання дисципліни «Підприємництво» студентів ІТ-

спеціальностей. Цікаво, що ініціатива включення цієї дисципліни

до навчального плану була висловлена французьким

університетом-партнером. Розвиток підприємницьких навичок

ІТ-спеціалістів відбувається у декількох напрямах: проведення

конкурсу серед випускників університету, які створили

власний бізнес; організація майстер-класів від представників

бізнесу; участь у студентських конкурсах, наприклад Microsoft

Imagine Cup; розвиток презентаційних навичок студентів;

створення міжуніверситетської мережі стартап-центрів. Серед

основних запланованих заходів у рамках створеної мережі

стартап-центрів: star-up days (історії успіху, майстер-класи, ділові

ігри, фестивалі ідей), зимова школа star-up для школярів, школа підприємців «Перший



16

капітал», конкурс «Золотий компас», бізнес-зустрічі, бізнес-екскурсії, бізнес-квести, бізнес-

ігри, ділові ігри «Залізний підприємець». Професор наголосила, що усі проекти зорієнтовані

на створення екосистеми. Університет прагне створити партнерську мережу, яка дійсно

зможе кваліфіковано проводити навчання. Крім того, університет працює не лише зі

студентами, а й зі школярами. Для забезпечення сталості проектів університет почав

співпрацювати з державними органами, створивши Координаційну раду з представників

місцевої влади.

ЕВЕЛІН БУЧАЦЬКИЙ, керуючий партнер стартап-інкубатора EastLabs, звернула увагу

на те, що хоча ВНЗ і реалізують проекти, спрямовані на стимулювання підприємницької

ініціативи студентів, однак результати поки невтішні. Зокрема, вона зазначила, що стартап-

інкубатор EastLabs у 2013 році готовий був профінансувати 20 проектів, але знайшли лише

три. Україна не забезпечує достатньої кількості проектів для функціонування

інвестиційного фонду.

Для створення бізнесу достатньо двох людей, один з яких

технічний спеціаліст, а інший – підприємець. Вони можуть

звернутися до інкубатора або фонду. Все дуже просто, але

проектів наразі немає. На думку спікера, це пов’язано з

двома основними причинами: мало інформації,

підприємництво не є пріоритетом для вищих навчальних

закладів; а також – це страх (існують культурні відмінності

у сприйнятті підприємців, яким не вдалося побудувати

успішний бізнес. В США такі підприємці вважаються

досвідченими, а в Україні - невдахами). Спікер навела три

ключові позиції на яких має розвиватися партнерство:

1. Університет має стати «хабом».

2. Інвестиційні фонди готові співпрацювати з ВНЗ.

3. Підприємництво – це мультифункціональність та

активність.

ДМИТРО МУРАШКО, керівник напряму

муніципального розвитку дирекції зі зв’язків з

громадськістю та регіонального розвитку

ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», поділився досвідом

реалізації проекту «Територія підприємництва» спільно з

міжнародною студентською організацією Enactus. Метою

проекту стало створення додаткових умов для підвищення

рівня життя людей у різних регіонах України. Основні

завдання полягали у залученні молоді до підприємницької

діяльності, підвищенні рівня фінансової грамотності

населення та привернення увагу суспільства до соціальних

та екологічних проблем. Алгоритм реалізації проекту

передбачав конкурс та відбір кращих ідей, їх фінансову

підтримку, вибір наставників з числа співробітників

компанії, визначення та нагородження переможців.

Модель передбачала формування студентської команди, яка

мала наставника від ВНЗ, від компанії «Метінвест»,



17

менеджера від організації Enactus. Студенти залучали до бізнесу різні соціально незахищені

верстви населення. На фінальній сесії підприємницькі проекти студентів оцінював топ-

менеджмент компанії.

ВІКТОР КРИВЕНКО, керівник Національного проекту

«ТЕХНОПОЛІС», розповів про Національний проект

«Технополіс», у рамках якого передбачено створити 5

інноваційних технологічних парків у містах – Київ, Харків,

Дніпропетровськ, Львів та Донецьк. У Києві розпочав роботу

проект Bionic Hill. Його серце це проект – Bionic University.

Основною метою BIONIC University є створення інноваційної

системи, яка забезпечує підготовку кваліфікованих фахівців для

компаній-флагманів IT-індустрії та інших високотехнологічних

галузей України. Він уже фізично розгорнутий у Києво-

Могилянській Академії. Понад 2800 студентів подали свої

заявки з 15 провідних технічних навчальних закладів. Розвиваються три напрями освіти:

технічні навички, «м’які» навички, підприємництво. Останній реалізується за підтримки

компанії Cisco. Однак, як зазначив спікер, в Україні дефіцит підприємців, оскільки ми -

країна аутсорсингу, експортер кадрів. Країні необхідне створення інноваційної

інфраструктури та активна позиція представників університетів як провідників інновацій.


У ході дискусії обговорювались питання необхідності введення дисципліни «Основи

підприємницької діяльності» як обов’язкової для студентів різних спеціальностей, а також

важливість практичної складової цього курсу.


• навчання підприємництву повинно бути передбачено у навчальних планах для усіх

спеціальностей, оскільки навіть якщо людина не стане підприємцем, вона повинна розуміти

як працює бізнес;

• особливу увагу необхідно приділити розробці практичної складової цього курсу:

передбачити запрошення практиків, проведення студентських конкурсів тощо. Для цього

доцільно створити мережу партнерів ВНЗ з числа підприємців, які могли б активно

долучатися до навчального процесу;

• університети мають поширювати інформацію про можливості залучення

інвестиційних ресурсів у підприємницькі проекти студентів і виступати провідниками

інновацій.

3.4. Панельна дискусія «STEM-освіта та інновації в Україні»

Модератор – Ігор Лисицький, голова ВГО «Рада з конкурентоспроможності індустрії ІКТ

України»

Спікери:

• Євгенія Салюк, директор з персоналу Холдингу ПОРТІНВЕСТ

• Михайло Згуровський, ректор НТУУ «КПІ»

• Петро Савчук, професор Луцького національного технічного університету

• Любава Павлова, спеціаліст з роботи з персоналом Центру науково-дослідницьких

розробок компанії Samsung Electronics Україна

• Людмила Притула, менеджер проекту Samsung Developers` Academy



18

МИХАЙЛО ЗГУРОВСЬКИЙ, ректор

НТУУ «КПІ», зазначив, що дискусія

навколо інноваційного розвитку

національної економіки ведеться в Україні

вже понад 10 років. При цьому, головними

інституціями інноваційного процесу в

Україні розглядаються наукові установи,

високотехнологічний бізнес та органи

державного управління. Університети ж як

серйозні учасники та партнери не

сприймаються. Такий підхід сформувався

ще за радянських часів і за інерцією

перенесений у сьогодення. З цього приводу цікавою є точка зору професора Стенфордського

університету Генрі Іцковіца, автора відомої інноваційної моделі потрійної спіралі. Його

підхід ґрунтується на тому, що в сучасному суспільстві ядром інноваційної діяльності

виступає університет. Оскільки університет – це місце, через яке проходять тисячі та десятки

тисяч студентів з новими ідеями, а ці ідеї, за сприятливих умов, можуть бути успішно

комерціалізовані та виведені на ринок. У такій моделі саме університет стає головним

центром докладання державних зусиль та ресурсів для розвитку інновацій. Спікер визначив

цілий ряд стримуючих факторів на шляху швидкого розвитку інноваційного середовища.

1) диспропорція між наукою та освітою, з одного боку, та економікою держави, з

іншого, що впливає на зниження якості підготовки людського капіталу, а це, в свою чергу,

безпосередньо знижує конкурентоспроможність країни в світі;

2) для України слабкою ланкою залишається захист інтелектуальної власності. Чинне

законодавство виключає з інноваційного циклу саму державу, наукові інститути та

університети. Оскільки авторами патентів є, переважно, самі вчені-винахідники, які

самотужки не в змозі організувати виведення своїх продуктів на ринок;

3) в Україні немає досвіду написання патентів патентними повіреними, які будучи

юристами вміють захистити головне ядро винаходу;

4) між патентом та впровадженням товару чи послуги в Україні існує величезний розрив. Це

пов’язано з тим, що наукові установи та університети вимагають від вчених лише

підготовки та реєстрації патентів, а не кількості проданих ліцензій, заснованих

стартап-компаній, чи обсягів зароблених коштів за рахунок комерціалізації винаходів;

5) відсутній механізм заохочення і стимулювання інноваційної діяльності;

6) в Україні недостатньо інвестиційних ресурсів для інновацій.

ПЕТРО САВЧУК, професор Луцького національного технічного університету, детально

розкрив регіональні проблеми розвитку інноваційної сфери:

- несформоване дієве інноваційне середовище (інноваційні центри, технопарки, тощо);

- низька поінформованість про досягнення науковців, їх потенційні можливості;

- відсутність інформації про існуючі науково-технологічні проблеми на виробництві;

- неефективність взаємодії в ланці наука-інвестор-бізнес;

- недостатність фінансування;

- недосконала нормативно-правова база.

Спікер навів приклади успішних регіональних проектів, зокрема, мікропроекту «Створення

українсько-польської віртуальної біржі інноваційних проектів та пропозицій» в рамках



19

проекту «Зміцнення транскордонної співпраці в сфері надання бізнес-послуг та полегшення

доступу до них підприємців».

У рамках мікропроекту проведено робочі зустрічі у

чотирьох інноваційних структурах Польщі, проаналізовано

рівень сучасних технологій на провідних підприємствах

Подлясся та вироблено спільні позиції по просуванню

інноваційних технологій в регіонах, створено та наповнено

первинною інформацією віртуальну біржу інноваційних

проектів та пропозицій (сайт - www.inno.lutsk.ua). На

розвиток технічної освіти в Україні спрямовані міжнародні

проекти, які фінансуються у рамках програми TEMPUS,

зокрема «Модернізація вищої технічної освіти в Грузії,

Україні та Узбекистані відповідно до технологічних

викликів» (жовтень 2012- жовтень 2015 року). Результатами

проекту мають стати аналіз сучасних європейських

концепцій вищої інженерної вищої освіти; порівняльний

аналіз навчальних програм і планів у ВНЗ країн ЄС та країн-

партнерів; концепція реформи вищої інженерної освіти та

план дій на задля сталого діалогу між університетами та

промисловістю; міждисциплінарні модулі та відповідні

навчальні матеріали будуть втілені у 5-ти магістерських та 3-х аспірантських (PhD)

програмах навчання за 7-ма інженерними напрямами, міжфакультетські конструкторські

технологічно-проектні лабораторії та спільні методичні комісії, що будуть засновані у 10-ти

університетах з країн-партнерів.

ЄВГЕНІЯ САЛЮК, директор з персоналу Холдингу

ПОРТІНВЕСТ, представила проект компанії «Фарватер

успіху» для розвитку талановитих студентів технічних

спеціальностей і майбутніх інженерів портової галузі:

конструкторів, технологів, проектувальників, механіків та

інших. Вона зазначила, що галузь відчуває дефіцит

кваліфікованих інженерів, тому компанії зацікавлені у приході

нових кваліфікованих спеціалістів, які могли б управляти

виробництвом. У 2012 році було розпочато реалізацію

довгострокового проекту, основною ідеєю якого є надання

можливості студентам технічних спеціальностей ще під час

навчання познайомитися з галуззю, реальними виробничими

процесами, навчитися працювати в команді, будувати

відносини в колективі, розвивати свій потенціал, беручи участь

у реальних проектах. Ідея даного проекту не є новою і

ґрунтується на досвіді вітчизняних та зарубіжних компаній. В

її основі система взаємовідносин між роботодавцем та вищим

навчальним закладом – це відбір перспективних студентів, надання їм можливості отримати

практичний досвід під час навчання, і, як підсумок, – перевага при працевлаштуванні. Коли

створювався цей проект, компанія намагалася поєднати такі принципи як практична

спрямованість, проблемно-орієнтоване навчання, проектний підхід та розвиток

міжособистісних компетенцій.



20

ЛЮБАВА ПАВЛОВА, спеціаліст з роботи з

персоналом Центру науково-дослідницьких

розробок компанії Samsung Electronics

Україна та ЛЮДМИЛА ПРИТУЛА,

менеджер проекту Samsung Developers`

Academy, розповіли присутнім про

стратегію співпраці компанії з українськими

вищими навчальними закладами.Для

компанії Samsung Electronics Україна освіта

та наука є одним з пріоритетів соціальних

ініціатив компанії. Основними формами

співпраці з вищими навчальними

закладами є створення наукових лабораторій на базі провідних ВНЗ України,

реалізація спільних проектів, стажування студентів та навчання студентів у ІТ

тренінговому центрі. Для студентів технічних спеціальностей розпочато реалізацію проекту

Samsung Developers` Academy, що передбачає проведення онлайн-конкурсу з програмування

та комп’ютерного моделювання і конкурсну роботу фіналістів у науково-дослідницькому

центрі компанії. Для переможців передбачене оплачуване стажування, а також придбання

сучасного обладнання для ВНЗ. Основними прагненнями та очікуваними результатами

компанія вбачає оновлення технічної бази навчальних закладів, заохочення молоді до

освоєння технічних спеціальностей, розвиток R&D в Україні та підвищення якості технічної

освіти до світового рівня.


У ході дискусії обговорювались питання нестачі кваліфікованих педагогічних кадрів у галузі

технічних наук, що не дає можливості розвиватися співпраці з бізнесом.

Висновки та рекомендації за результатами сесії:

• університети мають стати осередками наукової та інноваційної діяльності, оскільки

мають великий потенціал студентів, які можуть продукувати нові ідеї;

• повільний розвиток науки та інновацій в університетах пов'язаний з цілою низкою

проблем щодо захисту інтелектуальної власності, недостатності інвестиційних ресурсів

та неефективністю взаємодії у ланцюгу «науковець-інвестор-бізнес»;

• бізнес відчуває дефіцит кваліфікованих інженерів, тому готовий долучатися до

створення умов для підготовки фахівців технічних спеціальностей шляхом створення

наукових лабораторій, можливостей для якісного проходження практики, проведення

студентських конкурсів тощо;

• необхідно розробити концепцію реформи вищої інженерної освіти та план дій задля

сталого діалогу між університетами та промисловістю.

3.5. Круглий стіл «Працевлаштування випускників у малих містах:

партнерство бізнесу та університетів»

Модератор – Жанна Таланова, Національний Темпус-офіс в Україні

Спікери:

Ганна Адом, директор з персоналу ТОВ «Гірські машини»





21

ГАННА АДОМ, директор з персоналу ТОВ «Гірські

машини», зазначила, що питання залучення випускників

ВНЗ до компанії зумовлено декількома причинами: середній

вік працівників на підприємствах компанії складає 47 років;

модернізація обладнання та оновлення технологій вимагає

залучення працівників з вищою освітою. Тому компанія

розпочала декілька програм співпраці з ВНЗ.

Перша програма - «школа-ВНЗ-компанія». Стало

зрозуміло, що якщо не розпочати працювати зі студентами,

то, по-перше, вони можуть не прийти на підприємства,

оскільки виробничі професії наразі не престижні. Крім того,

їх не приваблює робота у малих містах. Саме тому,

зазначила спікер, необхідно приділяти увагу школярам,

проводити для них екскурсії, лекції, соціальні проекти.

Друга програма, пов’язана з організацією практик

студентів на підприємствах. Компанія бере участь у

розробці програми практик, розглядає можливість

отримання виробничих професій. Також компанія активно долучається до процесу

написання дипломних робіт. Навіть надає можливості для проведення дослідів,

експериментів на виробничій базі підприємств. Спікер закцентувала увагу також на тому, що

молоді люди не хочуть залишатися працювати у малому місті через відсутність перспектив.

Тому необхідно створити можливості для

кар’єрного зростання молодих спеціалістів.

НАТАЛІЯ ПЕТРИЧКА, провідний

фахівець з розвитку та навчання

персоналу компанії «Миронівський

хлібопродукт», зазначила, що компанія

«Миронівський хлібопродукт» намагається

створити усі умови для комфортної роботи

працівників у малих містах. На час

проходження практики, студенти-

практиканти отримують житло, триразове

харчування та компенсацію за проїзд. Також

молоді спеціалісти отримають соціальні

гарантії, гідну заробітну плату та комфортне житло. У містах своєї присутності компанія

активно інвестує кошти у будівництво доріг, житлових будинків, забезпечення місцевого

населення питною водою та розвитком закладів культурного і спортивного виховання дітей.

Коментарі/запитання в ході дискусії: обговорювались питання створення умов для

молодих спеціалістів у малих містах, необхідності розвитку інфраструктури, у тому числі, і

для бізнесу.

Висновки та рекомендації за результатами сесії:

• для того, щоб привабити кваліфікованих молодих спеціалістів у малі міста компанії

повинні закцентувати увагу на їх кар’єрних можливостях, доносити до студентів

інформацію про ті умови, які створені на підприємстві для розвитку персоналу;

• необхідно створювати та розвивати як соціальну інфраструктуру у малих містах,

яка б приваблювала молодь, так і бізнес-інфраструктуру, для того щоб компанії приходили

у малі міста.



22

3.5. Панельна дискусія «Онлайн-освіта: чи виживуть вищі навчальні

заклади?»

Модератор – Катерина Скібська, генеральний директор DOPOMOGA UKRAINE

Спікери:

• Дафна Коллер, співзасновниця COURSERA (відеозвернення)

• Сотіріс Макрігіанніс, засновник Eliademy, Фінляндія (онлайн)

• Андрій Длігач, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, генеральний директор Advanter Group

• Станіслав Куценко, співзасновник проекту «Академія навичок»

• Оксана Кулаковська, директор департаменту освітніх програм Фонду Віктора Пінчука

ДАФНА КОЛЛЕР, співзасновниця COURSERA,

повідомила, що у 2011 році в освіті розпочалась

революція. Початок її було покладено у

Стенфордському університеті, коли три курси були

викладені в Інтернеті для загального безкоштовного

доступу. Це був перший прецедент надання можливості

доступу до освітніх послуг, які можуть бути спожиті у

будь-який час та будь-якому місці. У 2012 році виникла

COURSERA. Саме вона зробила навчання від

найкращих професорів доступним будь-кому. Сьогодні

онлайн навчається понад мільйон студентів, які

представляють практично усі країни світу. COURSERA

співпрацює з найкращими університетами світу.

Розпочиналось все з курсів у сфері ІТ, але наразі

доступні курси з найрізноманітніших дисциплін –

гуманітарних, економічних, технічних тощо. Курс розпочинається з певної дати, слухачі

отримують доступ до навчальних матеріалів та виконують домашні завдання, по закінченню

курсу вони отримують сертифікат. Багато студентів формують реальні групи, збираються та

навчаються разом. Щодо структури слухачів за географічною ознакою, то 35% з Північної

Америки, 28,2% з Європи та 21,4% з Азії.

СОТІРІС МАКРІГІАННІС, засновник Eliademy, Фінляндія, розповів про сервіс Eliademy,

який було створено у лютому 2012 року компанією CBTec. Його заснували співробітники

команди Nokia MeeGo, коли дуже добре зрозуміли закон Мура. Останній висловив

припущення, що кількість транзисторів на кристалі мікросхеми буде подвоюватися кожні 24

місяці.

У 2025 році Ваш мобільний телефон

матиме таку ж потужність обробки

інформації як і Ваш мозок. А у 2050

році - як сукупна потужність мозків

усіх людей разом. Діти зможуть

придбати ляльку Барбі, яка буде у 8

мільярдів разів розумніша за них.

Саме тому створено Eliademy –

платформу для викладачів та

студентів, яка дозволить створювати

онлайн-курси та управляти знаннями.

Вона доступна абсолютно

безкоштовно широкому колу користувачів: викладачам університетів та коледжів,

професійним репетиторам та тренерам. Завдяки простому та зручному інтерфейсу можна



23

створювати та змінювати освітні курси, форуми та завдання, ділиться додатковими

документами та вбудовувати матеріал з Інтернет-джерел. Eliademy дозволяє навчати

студентів у самих різних місцях світу.

АНДРІЙ ДЛІГАЧ, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, закцентував

увагу на досвіді Київського національного університету імені

Тараса Шевченка, що вперше в Україні запустив проект масових

онлайн-курсів «Університет онлайн». Розпочали навчання 8000

студентів, і 3000 студентів його завершили, що свідчить про

значний інтерес до онлайн-освіти.

Але роботодавець, як зазначив спікер, не готовий брати на роботу

працівника лише з онлайн-дипломом. Онлайн-освіта може бути

лише доповненням, використовуватись для перекваліфікації.

Потрібно шукати оптимальні шляхи поєднання та синхронізації

офф-лайн та онлайн-освіти.

СТАНІСЛАВ КУЦЕНКО,

співзасновник проекту «Академія

навичок», розповів, про проект «Академія навичок» - першу в

Україні онлайн-платформу з освіти та побудови кар’єри, яка

допомагає розвивати «м’які» навички. За результатами

проведеного соціологічного дослідження «Самоосвіта молоді»,

було визначено такі основні тренди:

1) масова комп’ютеризація, інтернетизація. 78% опитаних

шукають в Інтернеті інформацію для навчання;

2) доступність освіти (поява масових онлайн-курсів);

3) спілкування, розвиток соціальних мереж;

4) різноплановий освітній контент;

5) необхідність розвитку м’яких навичок;

6) гейміфікація;

7) орієнтація на кар’єрний ріст;

8) поєднання навчання та розваг.

Враховуючи ці тренди було створено проект «Академія навичок». Місія проекту – побудова

сильного суспільства, що базується на знаннях, а ціль у розвитку інтелектуального

потенціалу та створенні «соціального ліфту». Даний проект – унікальне поєднання онлайн-

освіти та працевлаштування. Його учасники можуть прослухати курси з самопрезентації,

тайм-менеджменту, фінансової грамотності, ефективних продажів тощо. За результатами

навчання складається рейтинг активності слухачів, який можуть використовувати

роботодавці.

ОКСАНА КУЛАКОВСЬКА, директор департаменту освітніх

програм Фонду Віктора Пінчука, зауважила, що освіта – це

найпотужніший інструмент виховати нове покоління. Тому Фонд

почав реалізовувати соціальні проекти саме в цьому напрямі.

Зокрема, проекти спрямовані на забезпечення доступу до онлайн-

навчання для все більшої кількості людей, наприклад, це переклад

курсів на українську мову. Наразі система освіти отримала

унікальний інструмент поширення знань та більш ефективного

використання людського ресурсу, а саме носіїв знань. Слід

зазначити, що онлайн-курс, як правило, закінчують лише 7-11%



24

студентів, які розпочали. Тому досвід КНУ імені Тараса Шевченка унікальний, оскільки його

закінчило приблизно 30% слухачів. Наразі онлайн-освіта це дійсно засіб підвищення

продуктивності та ефективності освіти.

Коментарі/запитання в ході дискусії: обговорювались питання можливостей інтеграції

онлайн-освіти з традиційними методами навчання.


• за допомогою онлайн-освіти університети та компанії можуть підвищити

ефективність використання людського ресурсу, носіїв унікальних знань;

• онлайн-освіта має стати допоміжною у відношенні до традиційної моделі

здобуття знань та сприяти підвищенню її якості, оптимізації навчального процесу,

створенню нових можливостей для студентів;

• завдяки онлайн-освіті якісна освіта стає доступною для різних верств населення,

що сприяє отриманню необхідних знань для успішного працевлаштування.



25

4. СЕКТОРАЛЬНІ СЕСІЇ

4.1. ФІНАНСОВА ОСВІТА

Модератор – Михайло Колісник, старший консультант KSE

Спікери:

• Ольга Осеніна, керівник відділу підбору, адаптації персоналу та підтримки регіональної

мережі OTP Bank

• Катерина Сумарєва, керівник відділу навчання та розвитку персоналу OTP Bank

• Ірина Кравченко, проректор УБС НБУ

ОЛЬГА ОСЕНІНА, керівник відділу підбору, адаптації персоналу

та підтримки регіональної мережі OTP Bank, наголосила, що

організація практики студентів у банківських установах – це нагальне

питання. Навіщо потрібна практика? Звичайно, для студентів - це

перша можливість застосувати свої знання при вирішенні конкретних

завдань. Вони хочуть побачити, як працює бізнес. Це також

знайомство з корпоративною культурою компанії. Це побудова

професійного кола знайомств. Роботодавець же чекає на професійного

фахівця, гарну особистість, які швидко адаптується, вміє працювати в

команді. Зазвичай ВНЗ відслідковують як швидко їх випускники

знаходять роботу. Системна робота з організації практики дозволяє

сформувати резерв кадрів для закриття стартових вакансій.

КАТЕРИНА СУМАРЄВА, керівник відділу навчання та розвитку

персоналу OTP Bank, підсумувала, що банківські працівники

цінуються на ринку праці, оскільки банки вкладають кошти у навчання своїх співробітників.

Багато уваги приділяється адаптації як практикантів, так і молодих спеціалістів. Слід також

враховувати наслідки зміни поколінь і розуміти, що працюємо з поколінням У, яке більшість

свого часу проводить в інтернеті, і соціальні мережі найбільш комфортне для нього

середовище спілкування. Тому слід створювати корпоративні портали, на яких новачок може

знайти всю необхідну інформацію. А також реалізовувати можливості для електронного

навчання.

ІРИНА КРАВЧЕНКО, проректор УБС

НБУ, зазначила, що співпраця університетів

з банківськими установами не зводиться

лише до надання місць практики. Необхідно

проводити захисти дипломних робіт

безпосередньо на місцях практики. Також

слід активно залучати банківські установи

до розробки навчальних планів та швидко

реагувати на запити роботодавців. Спікер

навела приклад створення у УБС НБУ

магістерської програми «Антикризовий

менеджмент». Крім того, необхідно

проводити дослідження на замовлення НБУ та комерційних банків.

Коментарі/запитання в ході дискусії: обговорювались різні форми організації практичної

підготовки студентів фінансових спеціальностей.




26

• практична підготовка є невід’ємною складовою підготовки фахівців у галузі

фінансів. Це може бути запрошення спеціалістів, організація захисту дипломних робіт та

повноцінної практики у фінансово-кредитній установі;

• представники фінансового сектору повинні активно долучатися до розробки

освітніх та професійних стандартів, навчальних програм для фахових спеціальностей, для

того щоб максимально адаптувати їх до вимог галузевого ринку праці;

• ВНЗ повинні адаптувати структуру спеціальностей, навчальні плани та робочі

програми відповідно до тих змін які відбуваються на фінансовому ринку.

4.2. АГРАРНА ОСВІТА

Модератор – Тарас Висоцький, директор УКАБ Сервіс

Спікери:

• Анастасія Соботюк, керівник відділу по роботі з інвесторами та ЗМІ компанії «МХП»

• Наталія Петричка, провідний фахівець з розвитку та навчання персоналу компанії


• Сергій Кадигроб, директор Департаменту науково-освітнього забезпечення АПВ та

сільських територій

• Наталія Бобяк, заступник директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта»

• Богдан Єгоров, ректор ОНАХТ

АНАСТАСІЯ СОБОТЮК, керівник відділу

по роботі з інвесторами та ЗМІ компанії

«МХП», розповіла, як компанія «МХП»

систематизувала свою роботу з ВНЗ та зі

студентами у рамках програми «Почни

кар’єру з МХП». Представники компанії

відвідали аграрні ВНЗ, зустрічались зі

студентами випускних курсів і отримали зріз

ситуації, що склалася. Спікер виділила дві

ключові проблеми:

1) навчальні плани не відповідають

реаліям життя. Птахівництво в Україні

одна з галузей, що динамічно розвивається. Але цю спеціалізацію студенти профільних ВНЗ

проходять на третьому курсі. І на кінець навчання вони з птахівництва нічого не пам’ятають.

Тому найбільші виробники курятини в країні або працюють зі спеціалістами старої школи,

або отримують молодих та починають навчати їх заново.

2) у нинішнього покоління студентів відсутня мотивація до досягнення справжніх

результатів. У них немає мети потрапити на роботу у найбільший холдинг, всі їх бажання

достатньо приземлені. Так з аудиторії у 150 осіб анкети заповнюють лише 10-15, а на

наступний етап програми – екскурсії на підприємство, потрапляють ще менше студентів,

оскільки ще проводиться відбір за анкетами.


«Миронівський хлібопродукт» додала, що необхідно збільшувати тривалість практики

студентів. Оскільки два тижні недостатньо для того, щоб ознайомитися з усіма процесами, а

тим більше здобути певні практичні навички. Крім того, актуальною є не тільки практична

підготовка студентів, але й викладачів. Оскільки найчастіше викладач не має практичного



27

досвіду, не знає як працює певне обладнання тощо, що відповідно впливає на якість

підготовки фахівців.

СЕРГІЙ КАДИГРОБ, директор Департаменту науково-

освітнього забезпечення АПВ та сільських територій,

зазначив, що Міністерству аграрної політики та

продовольства підпорядковується 18 ВНЗ 3-4 рівнів

акредитації, 24 ВНЗ 1-2 рівнів акредитації, 34 установи

післядипломної освіти та 33 установи з підготовки

робітничих кадрів. Контингент студентів складає 184,1 тис.

осіб, 51% з яких навчаються за державним замовленням. 71%

студентів - це сільська молодь. Навчання проводиться за 63

спеціальностями. Серед спеціальностей переважають

профільні – 53%, на які зараз поступово формується

стабільний попит на ринку праці. На другому місці

економічні спеціальності, які досить популярні серед

студентів, однак в подальшому вони мають проблеми з працевлаштуванням.

Спікер наголосив ще на такій проблемі, як різний рівень якості середньої освіти у

сільській місцевості та у містах. Великий відсоток сільської молоді не має можливості

вступити до ВНЗ, хоча вони можуть бути достатньо вмотивовані та готові повернутися у

село.

Наголосив на важливості практичної підготовки фахівців. Міністерством аграрної

політики та продовольства створено 20 навчально-практичних центрів по всій Україні.

Однак стан їх матеріально-технічної бази доволі низький. Тут корисним може бути досвід,

наприклад, Німеччини, де підприємства, на зимовий період надають свою техніку від

провідних виробників для навчальних цілей або створюються навчальні полігони під дахом.

БОГДАН ЄГОРОВ, ректор ОНАХТ, зосередив увагу на створеній у ОНАХТ моделі

навчання, яка передбачає:

- активну довузівську підготовку;

- наскрізну міждисциплінарну підготовку;

- удосконалення практичної підготовки спеціалістів та студентів;

- орієнтацію на поліфункціональний характер інженерної діяльності та активне

працевлаштування.

У Академії запроваджено модель науково-практичної

підготовки фахівців, яка включає в себе: захист дипломних

робіт на промислових підприємствах, удосконалення

дипломного проектування та перехід від індивідуальної

практики - до базових сучасних підприємств. Також

сформовано нову філософію підготовки інженерних та

наукових кадрів:

1. Формування особистості та сучасного світогляду.

2. Формування базових знань для засвоєння принципів

інженерної освіти і діяльності.

3. Формування інженерного мислення, знань і навичок.

4. Формування альтернативно-інноваційного мислення.

Відповідно ця модель адаптована для різних освітньо-



28

кваліфікаційних рівнів – бакалавр, спеціаліст, магістр. Спікер зупинився, на одному з

ключових проектів співпраці з бізнесом для ОНАХТ – це спільний проект з ПАТ

«Миронівський хлібопродукт» щодо підвищення рівня практичної підготовки викладачів та

студентів. Щорічно це сума інвестицій у розмірі 1-2 млн. грн. А також на проекті співпраці з

компанією «Нібулон», яка допомогла створити 4 надсучасні лабораторії загальною вартістю

понад 3,5 млн. грн. Спікер наголосив на необхідності приділення уваги практичній

підготовці викладачів, зокрема впровадити обов’язкове стажування на виробництві.

Результатом роботи Академії стало досягнення цілі, поставленої бізнесом, - скорочення

терміну адаптації фахівців з 5-7 років до 2,5 років.

НАТАЛІЯ БОБЯК, заступник директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта», зазначила, що в

Україні немає напряму підготовки «Птахівництво». Миронівський хлібопродукт виступав з

ініціативою ввести цей напрям, але він так і не був введений і може бути лише

спеціалізацією для освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Наразі ДУ «НМЦ

«Агроосвіта» пропонує створити галузеву раду та розробити професійні стандарти. Два

місяці тому, зазначила спікер, стартував новий проект «Агростарт.org», метою якого є

сприяння працевлаштуванню за аграрними спеціальностями. До цього проекту вже залучено

понад 25 роботодавців.

Коментарі/запитання в ході дискусії: обговорювались питання, що стосуються

непривабливості роботи у сільській місцевості для молоді.


• структура напрямів підготовки та спеціальностей повинна відповідати тенденціям

та прогнозам розвитку аграрного сектору;

• необхідно розвивати співпрацю з бізнесом у напрямі практичної підготовки як

студентів так і викладачів;

• партнерства бізнесу та аграрних університетів повинні бути спрямовані на

створення умов для організації навчання на сучасному обладнанні (створення лабораторій,

надання техніки ВНЗ у зимовий період тощо);

• необхідно формувати нову філософію та підходи до навчання, які базуються на

активній довузівській підготовці, наскрізній міждисциплінарній підготовці, розширенні

практичної підготовки та активному працевлаштуванні;

• у галузі назріла потреба у створенні професійних стандартів за активної участі

представників бізнесу.

4.3. ІТ-ОСВІТА

Модератор – Марина Саприкіна, керівник Центру «Розвиток КСВ»

Спікери:

• Михайло Шмєльов, директор з технологічної політики «Microsoft Україна»

• Галина Даців, директор корпоративного університету компанії SoftServe

• Степан Веселовський, виконавчий директор Львівського кластера ІТБП

• Василь Матяшовський, академічний менеджер програми MS in Technology Management

Львівської бізнес-школи



29

МИХАЙЛО ШМЄЛЬОВ, директор з технологічної політики «Microsoft Україна», у

своєму виступі зробив загальний огляд глобальних тенденцій

у партнерстві бізнесу та університетів у сфері ІТ-освіти. Він

наголосив, що ІТ перестало стосуватися виключно технічної

освіти. Тобто ІТ - це зараз для всіх. На сьогоднішній день ІТ-

навички – обов’язкові навички для будь-якої роботи та сфери

бізнесу. Однак дуже великий розрив між тим, що входить

до навчальної програми, і тим, що вимагає на

сьогоднішній день бізнес.

Крім того, українські ІТ-спеціалісти займаються переважно

аутсорсингом, тобто не створюють новий інтелектуальний

продукт. Це як постачання дешевої робочої сили. Маючи

дуже високий базовий фах, витрачаємо його на те, щоб

робити продукти на замовлення, де правовласник буде

знаходитися за кордоном, де задача сформульована так, що

тільки сідайте і кодуйте і більше нічого складного, і

видавайте нам готовий продукт. Тобто ми не розробляємо

технологію, ми кодуємо, ось в чому проблема. Але є альтернатива, зазначає спікер, потрібно

переробляти програму навчання. Як приклад, спікер наводить програму Майкрософт - ІТ

Академія. Тобто це додаткове навчання, яке дає можливість опанувати саме прикладні

аспекти інформаційних технологій. Тобто підготувати людину до виходу з університету на

ринок праці. Тому бізнес повинен йти в університети, є варіативна частина навчального

плану, слід правильно використовувати цю варіативну частину.

ГАЛИНА ДАЦІВ, директор корпоративного

університету компанії SoftServe, зазначила, що

ІТ-галузь дуже перспективна, і в неї великий

потенціал в Україні. На сьогодні в ІТ галузі

працює 50 тис. працівників, і якщо взяти, що

мінімальний річний приріст очікується приблизно

15%, то дуже легко порахувати, що через сім років

нам буде потрібно 135 тис. працівників. Для ІТ

головна цінність – це люди. Головне питання - де

ми беремо ІТ спеціалістів зараз? Але є і ще більше

питання: де їх брати на майбутнє? Насправді є

декілька шляхів: так деякі компанії застосовують хедхантинг (переманюють із компанії в

компанію, пропонуючи більшу заробітну плату). Зрозуміло, що це не призводить до

вирішення проблеми як такої, а лише до невиправданого підвищення заробітної плати в ІТ

сфері загалом. Коли компанія SoftServe зрозуміла, що потрібно виховувати спеціалістів для

себе самим, було створено власний корпоративний університет. Він сфокусований на

навчанні, наприклад, бізнес-аналітиків, яких зараз ніде не готують, це зовсім нова

компетенція не тільки для українського, а й для глобального IT.

Спікер виділила такі слабкі сторони випускників ІТ-спеціальностей:

1) недостатня технічна підготовка студентів;

2) недостатній рівень англійської мови;

3) відсутність розуміння процесу програмного забезпечення;

4) відсутність навиків командної роботи.



30

СТЕПАН ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, виконавчий

директор Львівського кластера ІТБП, поділився

досвідом комплексного підходу до вирішення

проблем ІТ-галузі, у тому числі у галузі освіти,

завдяки формуванню Львівського кластеру

інформаційних технологій та бізнес-послуг. Його

створення виходить з візії розвитку міста, оскільки

саме ІТ-сфера була визнана однією з пріоритетних.

Ініціаторами виступили декілька компаній, які

стали операторами кластеру. Були визначені

основні проблеми компаній. Одна з них була –

нестача та невисока якість фахівців. Ще одна візія розвитку міста – це найкомфортніше місце

для роботи працівників ІТ-індустрії. Місто в цьому допомагає, зокрема розпочато проект з

будівництва житла для ІТ-спеціалістів. Існують різні системи лояльності, тобто місто

гостинно приймає фахівців з інших міст. Також необхідно працювати зі школами, тому що

промоцію потрібно робити на етапі вибору майбутньої професії.

ВАСИЛЬ МАТЯШОВСЬКИЙ, академічний менеджер програми

MS in Technology Management Львівської бізнес-школи, розповів

про програму MS in Technology Management (магістерська програма з

управління технологіями) Львівської бізнес-школи. Він зазначив, що

рівень програми дуже високий, оскільки активно залучаються

викладачі з провідних університетів світу. Наразі на курсі - лише один

український викладач, який читає загальний курс. Викладачі мають

практичний досвід або власний бізнес. Програма базується на

отриманні soft-skills, оволодінні управлінням технологіями та бізнес і

менеджмент-підготовці.

Коментарі/запитання в ході дискусії: обговорювались питання, що стосуються

сертифікації студентів.


• необхідно розширювати та удосконалювати викладання прикладних аспектів ІТ;

• потрібно створити умови для переходу від аутсорсингової моделі до продукування

інноваційного ІТ-продукту;

• університети при підготовці ІТ-спеціалістів можуть забезпечити отримання

прикладних знань, співпрацюючи з корпоративними університетами;

• при підготовці ІТ-спеціалістів у ВНЗ потрібно також особливу увагу звертати на

вивчення іноземної мови та розвитку soft skills;

• компанії можуть використовувати кластерний підхід, тобто об’єднуватись заради

вирішення спільних ключових проблем, зокрема, щодо підготовки кваліфікованих фахівців;

• навчання ІТ-спеціалістів повинно ґрунтуватися на активному залученні практиків та

врахуванні глобальних трендів у галузі.



31

5. РЕКОМЕНДАЦІЇ І НАЦІОНАЛЬНОГО ФОРУМУ«БІЗНЕС І

УНІВЕРСИТЕТИ»

Рекомендації для Міністерства освіти і науки України, інших міністерств та відомств,

місцевих органів влади:

При розробці національних/регіональних/локальних стратегій розвитку відводити

університетам роль економічного новатора та центру майбутнього економічного розвитку;

Внести зміни до нормативно-правових актів, що дозволять університетам перейти до

бізнес-моделі функціонування, зокрема, надання максимальної автономії у прийнятті

управлінських рішень щодо залучення та розподілу коштів;

Створити сприятливі умови для інвестування приватним сектором коштів у освітню та

науково-дослідницьку діяльність;

Забезпечити умови для розвитку інноваційної інфраструктури;

Створити механізм залучення представників бізнесу до розробки освітньо-

кваліфікаційних та освітньо-професійних характеристик, навчальних програм;

Створити Робочу групу з представників бізнесу при Міністерстві освіти і науки України;

Привести у відповідність структуру навчальних закладів прогнозним потребам

економіки;

Збільшити обсяг практичної підготовки студентів;

Ввести курс з основ підприємницької діяльності для студентів усіх спеціальностей;

Розвивати соціальну та бізнес-інфраструктуру малих міст.

Рекомендації для вищих навчальних закладів:

ВНЗ повинні переорієнтуватися на надання практичних навичок та активне залучення

бізнесу для їх передачі;

Необхідно залучати бізнес на ранніх стадіях проведення досліджень;

Переходити до бізнес-моделі розвитку як сервісної установи;

Передбачити необхідною умовою розвитку викладача проходження стажувань на

підприємствах відповідної галузі;

Аналіз та врахування тенденцій розвитку галузі у навчальних програмах;

Програми навчання у ВНЗ необхідно орієнтувати на досягнення позитивних показників

для бізнесу, зокрема, скорочення часу на адаптацію молодих фахівців;

Університети повинні виступати провідниками у реалізації студентами бізнес-ідей;

Використовувати можливості онлайн-освіти для удосконалення та підвищення

ефективності навчального процесу.

Рекомендації для компаній:

Створити механізми на рівні галузі для формування запиту на спеціалістів певного рівня

кваліфікації;

Посилення профорієнтації роботи серед школярів;

Активно долучатися до ініціатив з розробки базових освітніх документів;

Створювати умови для стажування студентів та викладачів, підготовки дипломних

проектів;

При партнерстві з університетами ставити перед ними чіткі бізнес-задачі;

Створювати можливості для кар’єрного зростання молодих спеціалістів у малих містах;

Використовувати кластерний підхід для комплексного вирішення проблем підготовки

фахівців.



32

ПЛАНИ ЦЕНТРУ «РОЗВИТОК КСВ» НА 2014 РІК

У структурі Центру «Розвиток КСВ» створена Лабораторія «Бізнес і Університети». Вона

покликана стати осередком створення, розвитку та підтримки партнерства між бізнесом та

університетами.

Завдання Лабораторії «Бізнес і Університети»:

- проведення просвітницьких заходів та підготовка аналітичних публікацій;

- здійснення експертизи та оцінки партнерських проектів;

- надання фахових консультацій.

Учасниками Лабораторії можуть стати компанії, ВНЗ, НУО, а також передбачено

індивідуальне членство.

Основні напрями роботи Лабораторії «Бізнес і університети» на 2014 рік:

- проект з профорієнтації школярів «Розкрий свій талант» (STEM-освіта);

- міжнародний студентський конкурс «SMART CITY»;

- створення Клубу менторів;

- програма «Викладач нового покоління»;

- проведення аналітичних досліджень;

- ІІ Національний Форум «Бізнес і університети» (жовтень, 2014 р.);

- серія заходів для учасників Лабораторії EduCamp (зустрічі з експертами у галузі

партнерства бізнесу та університетів).

Для отримання детальнішої інформації пишіть на електронну

адресу: [email protected] (контактна особа – Янковська Ольга,

координатор освітніх програм Центру «Розвиток КСВ»).



33

Додаток А. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕНІ У

ЩОРІЧНИЙ ДОПОВІДІ «ЯКІСНА ВИЩА ОСВІТА: РОЛЬ ПАРТНЕРСТВ»:

• Пріоритетними напрямами партнерства компаній і ВНЗ у світі є: дослідження і

розробки; розробка та оцінка курсів/програм; мобільність студентів як працівників; захист

інтелектуальної власності.

• В Україні основними напрямами партнерства бізнесу з ВНЗ є підготовка фахівців,

що відповідають запитам компанії. ВНЗ намагаються розвивати партнерство з бізнесом у

напрямі як підготовки фахівців, так і дослідної роботи.

• Найпоширенішими формами співпраці є стажування та практика студентів;

лекції для студентів; студентські проекти, конкурси, надання ВНЗ новітнього

устаткування і технологій у форматі навчальних центрів, лабораторій тощо. Компанії

практично не впливають на розробку навчальних програм і професійних стандартів.

• Співпраця компаній і ВНЗ в Україні набуває стратегічного характеру. Ректорат

ВНЗ і топ-менеджмент компаній прагнуть до партнерства, більше половини з них мають

стратегії, політики або інші документи, які регламентують співпрацю. Більше половини

компаній зазначили, що мають окрему статтю бюджету для розвитку партнерства, а

половина ВНЗ створили мережу випускників, яка активно допомагає вищим навчальним

закладам.

• У налагодженні партнерства щодо працевлаштування випускників активнішими

є університети. За даними опитування, 2/3 налагоджених партнерств відділами

працевлаштування ініціювали працівники відділу та університету, 1/3 – представники

бізнесу.

• Представники бізнесу та вищої школи по-різному визначають основні перепони в

партнерстві. Так, на думку, представників вищої школи, основними бар’єрами є недостатня

поінформованість бізнесу про можливості співпраці з ВНЗ та орієнтованість бізнесу лише на

швидке отримання прибутку. А на думку компаній – нерозуміння вищими закладами реалій

бізнес-світу та бюрократичність ВНЗ.

• Найефективнішою моделлю взаємодії компанії з ВНЗ буде модель партнерства,

яка включає в себе такі елементи: має стратегічний характер; має вплив на загальний

рівень підготовки спеціалістів; чітко визначені довгострокові цілі та результати партнерства;

використовується комплекс форм співробітництва, які мають між собою логічний

взаємозв’язок.

Для створення сприятливих умов розвитку партнерства ВНЗ і компаній потрібно

вдосконалити законодавство країни в частині:

надання більшої автономності ВНЗ в управлінні та фінансуванні (можливості

створення ендавмент-фонду), спрощенні процедури отримання благодійної допомоги вищим

навчальним закладом, визначенні власної стратегії у сфері науково-дослідної роботи;

збільшення розміру внесків компаній до ендавментів або фондів досліджень

університетів (не менше ніж 10% прибутку);

передбачення у вирішенні питань виділення бюджетних місць для навчання та

фінансуванні ВНЗ врахування індикаторів партнерства (передусім результатів спільних

наукових досліджень і мобільності студентів);

спрощення процедури внесення змін до навчальних програм і планів ВНЗ,

передбачення можливості участі компаній у цьому процесі;

передбачення можливості створення й діяльності інноваційних підприємств

шляхом об’єднання зусиль і ресурсів компаній та ВНЗ для реалізації проектів і програм у

сфері досліджень та розвитку;

• урегулювання питань захисту інвестицій і прав інтелектуальної власності при

розвитку партнерства;



34

• забезпечення публічного доступу до фінансових звітів університетів;

• надання пільг компаніям (у т. ч. і фінансових), які підтримують вищі навчальні

заклади (у т. ч. пріоритет у працевлаштуванні надають найкращим випускникам ВНЗ).

Для розвитку партнерства потрібно також пожвавити процес комунікації бізнес-структур і

вищих навчальних закладів, створивши різноманітні платформи (форуми, зустрічі тощо) та

поширити найкращі приклади партнерства компаній і ВНЗ, зокрема й закордонного.

В свою чергу, компаніям і ВНЗ для подальшого розвитку партнерства необхідно:

• призначити окрему особу, яка буде нести відповідальність за контакти з бізнесом

(для університетів) та університетами (для компаній);

• розробити та прийняти документи, які чітко визначають політику в сфері партнерства

(ці документи повинні бути публічними і доступними для широкої громадськості);

• питання партнерства повинні бути внесені до стратегій розвитку компаній і ВНЗ;

• активізувати проведення спільних заходів з питань налагодження та удосконалення

партнерства;

• при розробці стратегій та стратегічних планів партнерства доцільно не обмежуватися

співробітництвом двох сторін «компанія-ВНЗ», особливо у дослідницькій та інноваційній

діяльності. Практика свідчить про результативність партнерства, які залучають декілька ВНЗ

та компаній.



35

ДОДАТОК Б. ТВІР ПЕРЕМОЖНИЦІ КОНКУРСУ ЕСЕ УЧЕНИЦІ 11-А КЛАСУ

СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ

ІНОЗЕМНИХ МОВ №112 ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА

ФУРЗІКОВОЇ ОЛЕКСАНДРИ

У наші дні молодь має бути орієнтована на виконання

загальнодержавних справ, але має вирішувати і свої

завдання, отже, бути у постійному пошуку, створювати

свою сім’ю, бо міцна сім’я – міцна держава, творити свою

долю, дбати про рівень культури та про громадянський

статус. Саме так писав у своїх роботах М. Грушевський ще

на початку 20-го століття і цей вислів залишається

актуальним і для нас у 21-му.

Мені видаються смішними «Соціологічні дослідження

Державного інституту проблем сім’ї та молоді, які

показують, що 63% української молоді з оптимізмом

дивляться у своє майбутнє». «У молодих людей не зникає

довіра до держави». Я ж вважаю навпаки.

Звісно, вони орієнтуються на кар’єру, сім’ю… Земні речі,

загальноприйняті. А чи чули ви колись, що чим більше

працюєте, тим менше у вас часу заробляти гроші? Чи

задумувались, на кого ви працюєте? Чи хотіли чогось більшого, ніж життя за стандартами?

Закінчив школу, вступив до вищого навчального закладу, отримав роботу, створив сім’ю.

Знайома схема, правда?

І, що найцікавіше, коли я запитую однолітків про їх життєві плани, вони відповідають саме

так.

Згадується вислів Воланда із роману Булгакова «Майстер і Маргарита» - «Вибачаюсь, для

того, щоб керувати, потрібно все-таки мати точний план на деякий, хоч більш-менш

пристойний термін. Дозвольте ж вас запитати, як може керувати людина, якщо вона не лише

позбавлена можливості скласти будь-який план на сміхотворно короткий термін, ну, років,

скажімо, тисячу, але не може поручитися навіть за свій власний завтрашній день?».

Тепер про себе.... Я реалістка. Де б я хотіла працювати?.. У мене свої потреби. Чи правильно

це, чи неправильно – розсудить час... Намагаюся не давати оцінок. Живу собі…

У житті не хочу бути комусь зобов’язаною і виправдовуватись теж не хочу. Толерантно

ставлюсь до думок інших. Пишу правду. Не боюся.

Ні для кого не є секретом, як займають посади, вступають у ВУЗи з не -найвищим рівнем

знань і т.п. Тому я можу радіти, що всього досягаю власною працею.

Змалечку захоплююся кінним спортом. Довго мріяла мати власного скакуна. Досягла

бажаного, коли почала діяти, а не мріяти. Я вже працюю тренером, сама заробляю кошти на

утримання свого вихованця. Встигаю, бо чітко планую, що важливо, а що можна пропустити.

Відмінниця у школі. Це не хизування, це – приклад.

Загалом, за один рік я на сьогодні отримала бажаних результатів. Усього в житті можна

досягти, якщо не просто мріяти, а докладати зусиль.

Зараз прагну лише більшої самостійності. Із чудовим колективом переїхати на власну

конюшню, з кіньми вищого рівня. Постає питання грошей???



36

Багато вони відіграють у сучасному суспільстві. Головне у сприйнятті – від нього все

залежить. Насправді ж гроші – лише інструмент. Ніколи сенсом життя не ставте гроші...

Нам з дитячих років закладають поняття і принципи, завдяки яким системи лише керують

суспільством. А коли люди самостійно починають аналізувати – контролювати їх стає

складніше. Недарма співають: «разом нас багато, нас не подолати».

Я не бажаю покидати свою Батьківщину, хоча я й не ідеаліст. Просто не орієнтуюся на те:

«як там». Я створю це тут. З друзями, з командою, з колективом. Якщо кожен буде

виїжджати за кордон або просто працювати за шаблоном, який розвиток можна очікувати?

Якщо не ми, то хто?

Для мене професія – це лише спосіб себе забезпечити. Оскільки пишу все життя, і мені це не

складно – думала вступати у ВНЗ із журналістським напрямом. Проте, якось спілкувалась із

братами-письменниками Капрановими і після розмови з ними переконалася, що

літературною творчістю на життя грошей не заробиш. Тому журналістика…

З іншого боку, так як планую мати власну справу, мушу мати і відповідні знання.

Вступатиму на економічний факультет.

Сподіваюсь у вузі отримати фундаментальні знання з організації підприємства та вміння

керувати ним. Упевнена, що зустріну там таких же розумних наставників, які були у школі.

Хочу мати таку професію, щоб був час писати, бути щасливою, займатися улюбленими

справами, які б приносили прибуток. А так і має бути.



37

Додаток В. УМОВИ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДО ІНТЕРАКТИВНОЇ КАРТИ

ПАРТНЕРСТВ

Для включення інформації про ВНЗ або компанію до інтерактивної карти надішліть на

електронну адресу [email protected] такі дані:

- для компаній

1. Назва компанії

2. Освітні проекти (перелічіть ключові освітні проекти компанії, вкажіть посилання на них

на сайті компанії)

3. Сума інвестицій у вищу освіту за рік. (тис. грн.)

4. ВНЗ-партнери (перелічіть ВНЗ, з якими співпрацює Ваша компанія).

5. Перспективні напрями співпраці з ВНЗ (визначити)

- для ВНЗ

1. Назва ВНЗ

2. Партнерські проекти з бізнесом (перелічіть ключові спільні проекти, вкажіть посилання на

них на сайті ВНЗ)

3. Сума інвестицій від бізнесу за рік. (тис. грн.)

4. Компанії-партнери (перелічіть компанії, з якими співпрацює ВНЗ).

5. Перспективні напрями співпраці з бізнесом (визначити)

Для отримання детальнішої інформації пишіть на електронну адресу: [email protected]

(контактна особа – Янковська Ольга, координатор освітніх програм Центру «Розвиток

КСВ»).

Documents

Звіт за результатами I Національного Форуму «Бізнес і ...csr-ua.info/csr-ukraine/wp-content/uploads/2014/04/ForumReport_Final.pdf · Звіт