Embed Size (px)
Citation preview
Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського
Методичні рекомендації бібліотечним працівникам щодо організації та проведення
соціологічних досліджень у дитячій бібліотеці
Суми 2012
2
3
Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського
Соціологія: теорія, методи,
маркетинг
Методичні рекомендації бібліотечним працівникам щодо організації та проведення
соціологічних досліджень у дитячій бібліотеці
Суми 2012
4
ББК 60.5 С69 Соціологія: теорія, методи, маркетинг : методичні
рекомендації бібліотечним працівникам щодо організації та проведення соціологічних досліджень у дитячій бібліотеці / ОКЗ «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського» ; уклад. Н. Б. Нагорна, І. М. Оберлянд. – Суми, 2012. -? с.
Методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги бібліотечним працівникам, які здійснюють соціологічні дослідження. Наведено приклади анкет, розроблених НБУ для дітей та обласними дитячими бібліотеками України. Склали Нагорна Н. Б. Оберлянд І. М. Відповідальна за випуск Тогобіцька Л. М. Комп’ютерний набір Нагорна Н. Б. Оберлянд І. М. Тираж 30 прим.
5
Кожна дитяча бібліотека України знаходиться в постійному пошуку шляхів якісних перетворень своєї діяльності, намагаючись таким чином не тільки адаптуватися до нових економічних, політичних, соціокультурних умов, але й сформувати інноваційні стратегії свого розвитку.
Але оптимізувати діяльність бібліотек, максимально наблизивши її до сучасних умов, можливо тільки на підставі вивчення сучасного стану роботи бібліотечних закладів. Саме на це й спрямовані соціологічні бібліотекознавчі дослідження та інформаційні моніторинги, які в останній час знаходять розповсюдження в бібліотечній практиці. Вони не тільки сприяють переосмисленню стереотипів у діяльності бібліотечного закладу, підвищенню ефективності його роботи та орієнтуванню на реальні потреби, а й допомагають забезпечити зворотній зв’язок із користувачем.
Соціологічні дослідження – це система логічно послідовних методологічних та організаційно-технічних процедур, пов’язаних між собою єдиною метою – одержати достовірні дані про явища або процеси для їх наступного використання. На основі зібраної інформації приймаються управлінські рішення, виробляються конкретні рекомендації щодо переорієнтації домінуючих функцій бібліотеки, розвитку інформаційних ресурсів та послуг для створення позитивного іміджу в суспільстві.
Одним з основних мотивів проведення соціологічного дослідження є необхідність мати найбільш широку, актуальну і змістовну інформацію про ті чи інші аспекти функціонування бібліотеки, оцінки і побажання, які слід враховувати в організації, управлінні і плануванні діяльності бібліотечного закладу. Рішення про соціологічне дослідження має бути обґрунтованим з погляду його практичної чи наукової доцільності. Тематика соціологічних досліджень може бути різноплановою, різножанровою, залежно від того, яку інформацію хочуть отримати бібліотеки. Наприклад: формування читацьких інтересів – «Який я читач?»,
«Мистецтво бути читачем», «Моє коло читання», «Чому я люблю читати?», «Дитина та книга», «Улюблена книга моєї
6
родини», «Книга в моєму житті», «Чи має вплив прочитана книжка на людину»;
знання української та світової літератури – «Скарбниця улюблених українських книг трьох поколінь українських дітей», «Сучасна українська книга. Яка вона?», «Я читаю українську книгу! А ти?», «Лідирує класика», «Читацькі переваги у зарубіжній літературі», «Кого з українських письменників ви вважаєте королем (королевою) літератури»;
вивчення читацьких запитів – «Читацькі потреби користувачів-дітей і стан їх задоволення в дитячих бібліотеках України», «Як і що читають наші діти?», «Книга читацьких рекордів», «Скажи, що ти читаєш?..», «Книга у процесі формування читацької культури», «Що читає бібліотекар?»;
використання ресурсів Інтернету – «Що цікаве в мережі», «Комп’ютер у бібліотеці – це розвага чи необхідність?», «Бібліотека + Інтернет», «Інтернет – інформаційний помічник чи джерело агресії?», «Комп’ютер чи книга?» тощо;
сімейне читання – «Бібліотека і сім’я», «Наша сім’я в дружбі з книгою», «Дружимо з книгою всією сім’єю», «Книги у моїй сім’ї» та ін.;
інформаційні ресурси бібліотек – «Читацькі уподобання родини та її інформаційні потреби». Мета і завдання дослідження Вирішення тієї чи іншої проблеми бібліотечної роботи
завжди спрямоване на досягнення конкретної мети, яка визначається відповіддю на питання «Для чого проводиться дослідження?».
Мета соціологічного дослідження – це очікуваний кінцевий результат, що обумовлює загальну спрямованість дослідження. В її формуванні вказується, які результати забезпечить вирішення досліджуваної проблеми. Це можуть бути рекомендації, певні управлінські рішення.
Наприклад, метою дослідження «Читання дітей Сумщини як ресурс розвитку культури регіону» стало вивчення реального
7
стану читання дітей Сумщини, місця читання в духовному житті цієї категорії мешканців області; вивчення специфіки інтересів дітей до літератури з різних галузей знань та художніх творів; обґрунтування місця бібліотеки в системі джерел інформації; впливу читання дітей на розвиток культури регіону.
Завдання соціологічного дослідження – формулювання питань, на які слід дати відповідь для реалізації мети дослідження.
Завдання вищезгаданого дослідження – виявити мотиви звернень користувачів-дітей до бібліотеки; з’ясувати, яке місце в житті дитини займає читання, чи потрібне взагалі читання для сучасних дітей, літературою з яких питань вони цікавиться; порівняти результати соціологічних досліджень подібної тематики, проведених у 70-х та 90-х роках ХХ ст., зі станом читання дітей сьогодні; визначити, як впливає читання дітей на розвиток культури Сумщини; одержати дані, що сприятимуть розробці стратегічних планів розвитку і вдосконалення бібліотек регіону.
Тема дослідження обирається на основі проблемної ситуації. Під час обговорення теми оцінюється її актуальність, практична значущість. Тема включається в план бібліотеки. Формулювання теми має бути чітким, лаконічним, конкретним і відображати об’єкт і предмет того аспекту бібліотечної справи, що вивчається. Після затвердження теми необхідно визначити, який вид соціологічного дослідження буде найбільш оптимальним для її вивчення.
Об’єкт соціологічного дослідження – це явище або процес, на які спрямоване соціологічне дослідження (це може бути установа, колектив, реальний бібліотечний процес чи явище, що вивчаються окремо або в складі певних груп осіб – бібліотекарів, читачів). Чітке виділення об’єкта сприяє правильному визначенню предмета дослідження.
Об’єкт дослідження «Читання дітей Сумщини як ресурс розвитку культури регіону» визначений в самій його назві (читання дітей регіону).
8
Предметом соціологічного дослідження є сторони об’єкта, які підлягають вивченню. Предмет дослідження завжди визначається конкретним формулюванням відповіді на питання: «Що вивчається?».
Предметом вивчення дослідження «Читання дітей Сумщини як ресурс розвитку культури регіону» стали: психологія дітей (від 10 до 15 років); соціологія дітей; особливості вікової категорії від 10 до 15 років; читання дітей; популяризація літератури, яка користується попитом у дітей; діти та культура; характеристика регіону.
Методом вивчення даної теми стало: анкетування дітей віком від 10 до 15 років; аналіз читацьких формулярів, облікової та звітної документації.
Соціологічне дослідження складається з ряду послідовних етапів, а саме: нормативно-постановчого; практичного; аналітико-діагностичного; підсумково-діагностичного. На першому етапі визначаються основні параметри
дослідження: мета і завдання, об’єкт, вимоги до інструментарію, категорії опитуваних осіб, варіанти місця проведення опитувань, кількість респондентів, терміни проведення тощо.
На цьому ж етапі здійснюється підготовка нормативно-постановчих документів, а саме наказу про проведення дослідження, осіб, які будуть ним займатися, та календарні графіки проведення.
Передбачається також створення робочого проекту, вибір методів і форм проведення дослідження, планування проведення опитувань, підбір технології обробки результатів і можливих форм їх аналізу, вибір варіантів подання результатів користувачам, уточнення необхідного ресурсного забезпечення.
Остаточний варіант завдання соціологічного дослідження фіксується у формі затвердженого плану, програми.
На другому етапі реалізується практична частина дослідження. Спочатку здійснюється вибір і послідовність
9
застосування тих чи інших методів, які залежать від індивідуальних особливостей обстежуваного об’єкта. Далі визначаються особи, функціональними обов’язками яких є збирання і обробка інформації. На цій стадії визначається кадровий склад із числа керівників і фахівців, здатних здійснити організаційно-методичні заходи.
Збирання інформації може відбуватися за допомогою спостереження, інтерв’ю, анкетування, експерименту, тестування тощо.
Третім етапом дослідження є аналітико-діагностичний. Цей етап передбачає кількісну і якісну обробку отриманих результатів. Відповідно до ступеня автоматизації установи визначається і спосіб обробки результатів – у ручному або автоматизованому режимі.
Завершальним у циклі дослідження є підсумково-діагностичний етап. Його завданням є одержання інформації про результати впровадження, організації та проведення соціологічного дослідження, ступеня його ефективності. При цьому особа, що здійснює дослідження, повинна виконати такі дії: оцінити стан об’єкта дослідження за допомогою різноманітних діагностичних прийомів; порівняти отримані результати з первісними; надати висновок щодо відповідності обраних цілей і завдань; визначити ефективність проведеної роботи на підставі логічного аналізу.
На останньому, аналітичному етапі необхідно сформулювати висновок, підготувати заключний документ, в якому розробити рекомендації до впровадження.
У бібліотечних дослідженнях застосовуються кілька основних методів одержання інформації:
анкетне опитування; інтерв’ю; соціологічне спостереження; експеримент; аналіз бібліотечної документації (книжкових та
читацьких формулярів, облікової та звітної документації, читацьких запитів на літературу);
метод експертних оцінок;
10
математико-статистичний метод. Кожний з названих методів має свої особливості на етапах
підготовки та проведення дослідження, обробки та узагальнення одержаної інформації. Розглянемо більш докладно деякі методи одержання і обробки інформації.
Опитування Опитування – метод здобуття первинної соціологічної
інформації шляхом усного або письмового звертання з питаннями до сукупності людей, що вивчаються, і одержання відповідей з проблеми дослідження. Це один із найбільш поширених і специфічних методів, який дає можливість охопити велику кількість людей і є надійним засобом збору первинних даних. За його допомогою отримують майже 90% усіх соціологічних даних.
Його поширення обумовлене специфікою бібліотечної роботи, пов’язаної з постійним спілкуванням з читачами. Розрізняють два основних види опитування: письмовий – анкетування та збір письмових пропозицій і усний – бесіда та інтерв’ю. Вид опитування обирається залежно від характеру необхідних досліднику даних.
Під час анкетування потік інформації односторонній, в інтерв’ю відбувається двостороннє спілкування.
Спільність між ними в тому, що в обох методах використовується набір питань з досліджуваної проблеми.
Щоб отримати достовірні дані під час опитування, необхідно знати основні вимоги до складання анкети (опитувального листа) та її заповнення. Будь-яка анкета повинна мати:
назву; звернення (шановний читач, шановний колега); інструкцію щодо заповнення (де також варто зазначати
цілі та завдання опитування, мотивувати читача до заповнення анкети та акцентувати його увагу на важливості змістовних і щирих відповідей).
В окремих випадках слід гарантувати анонімність, також за необхідності слід зазначити, коли, куди і кому треба здати анкету.
11
Кожне запитання анкети повинне «працювати» на виконання окремого завдання або перевірку конкретної гіпотези.
Коли складено перелік майбутніх питань анкети, потрібно визначити порядок їх розташування. Місце кожного питання в анкеті залежить від його змісту, будови, складності, виконуваних функцій. Перші запитання мають бути легкими. Далі розташовують основні питання, контрольні.
Існують дві основні форми питань – відкрита і закрита. Відкрита форма питання найчастіше застосовується тоді,
коли вивчається нова проблема, щоб дати респондентам максимальну свободу у відповідях. Результати обробки цих відповідей використовують для побудови закритих питань у подальших дослідженнях за аналогічною тематикою. Також відкриту форму питань використовують у тих ситуаціях, коли важливо перевірити рівень сформованості громадської думки з даної проблеми.
Приклади: «Назви прізвища письменників, особливо близьких тобі» – відкрите питання; «Як ти вважаєш, літературу, яка входить до шкільної програми: а) потрібно читати обов’язково; б) достатньо лекцій вчителя; в) можна читати вибірково» – закрите питання.
На практиці частіше використовують закриті питання, тому що вони легко піддаються опрацюванню. Крім того, на такі питання респондент відповідає охочіше і швидше. Але не можна завжди використовувати лише закриті питання. Вони мають ряд недоліків, а саме: перелік готових відповідей може нав’язувати респондентові думку дослідника; не завжди можна скласти повний перелік можливих відповідей або він може бути надмірно великим.
За змістовним навантаженням розрізняють основні і неосновні (додаткові) питання. Саме основні питання повинні розкривати тему дослідження. Але додаткові питання не менш цікаві, вони надають дані про респондента, допомагають отримати уявлення про коло інтересів читача (якщо вивчається читач бібліотеки).
12
Додаткові питання стоять на початку і в кінці анкети. Це відповідає одному з головних правил побудови опитувального листа: на початку ставити легкі для респондента питання, які допомагають встановити з ним психологічний контакт. Тому ці питання можуть бути неосновними і навіть взагалі не мати значення для дослідника. Відповідаючи на них, читач повинен поступово увійти в проблематику дослідження. Завершувати анкету також потрібно легкими питаннями, які знімають психологічне навантаження. Наприкінці анкети доцільно розміщувати питання соціально-демографічного плану. Обов’язково з’ясовуються вік, стать, освіта респондентів.
Анкета повинна бути естетично оформлена і максимально пристосована для обробки (див. додаток № 1).
У бібліотеках, що працюють з дітьми, доцільно проводити анкетування, спрямовані на визначення рівня бібліотечно-бібліографічних навичок користувачів молодшого віку, вивчення розвитку читацької самостійності серед користувачів – учнів 5-6 класів, з’ясування ставлення до прочитаної книги, вивчення читацьких інтересів батьків та їх дітей, вивчення попиту на періодичні видання та інші. Можна запропонувати такі теми: «Чи ти вундеркінд?», «Чи вмієш ти читати художню літературу?», «Яку останню книгу ви прочитали разом із дитиною?», «Літературний портрет читача», «Краща книга року», «Феномен людини, що читає», «Журнал – лідер 2012 року», «Мої читацькі захоплення», «Краща читацька родина», «Діти... читають!!!», «Моя сімейна бібліотека», «А я люблю читати журнали і газети…» тощо.
Ефективність анкетування значною мірою залежить від уміння дослідників налагодити контакт із респондентами. Під час самої процедури опитування важливо досягнути повного контакту з респондентом, бути коректним, уважним, тактовним. Слід пояснити респонденту, чому звернулись саме до нього. Роздаючи анкети, варто звернути увагу на те, щоб кожен респондент її переглянув, з’ясував усі незрозумілі йому моменти, а вже потім починав заповнення. Не варто звертатися з проханням про анкетування чи інтерв’ю до людей, які в цей
13
момент перебувають у поганому настрої. Не можна дозволити втягнути себе в дискусії з опитуваним, особливо стосовно проблем, що з’ясовуються анкетою. Отримавши заповнену анкету, опитувач повинен її побіжно переглянути і обов’язково подякувати за роботу тому, хто її заповнював.
Під час оформлення анкети слід звернути також особливу увагу на такі моменти:
Не запитуйте, якщо вас не цікавить відповідь. Завжди керуйтеся загальною метою вашого дослідження. Уникайте сторонніх питань, бо вони роблять анкету менш привабливою для респондентів.
Ставте лише такі запитання, на які можна конкретно і чесно відповісти. Не змушуйте респондента давати неточну інформацію. Зокрема це стосується відкритих запитань.
Уникайте питань, які можуть видатися респондентові важкими.
Цікавтеся лише тією інформацією, яку не можуть надати інші джерела, адже чимало дослідницьких і статистичних даних публікуються.
Віддавайте перевагу конкретним, а не загальним питанням. Уникайте подвійних питань на кшталт: «Вам би сподобалося, якби було більше книжок і був тривалішим термін користування ними?». Це різні речі, їх треба розглядати окремо. Якщо їх поставити в одному питанні, це створить труднощі в аналізі.
Запитання анкети мають бути коректними, простими і зрозумілими. Уникайте запитань-«подарунків» такого типу: «Вам би сподобалося, якби бібліотека працювала в неділю?». Навряд чи респондент відповість «ні», навіть якщо не збирається користуватися таким видом послуг. Краще запропонувати набір варіантів, наприклад: «Бібліотека планує працювати і у вихідні дні. Якщо це станеться, якому розкладу ви надали б перевагу? (наводяться варіанти режиму роботи бібліотеки та варіанти надання послуг, які обмірковує бібліотека)».
14
Звертайте увагу на те, що респондент може відчувати наявність підтексту в запитанні. Наприклад, дослідження, яке стосується послуг, що не дуже широко використовуються в бібліотеці, але є дуже цінними для тих, хто все ж таки ними користується, може бути сприйняте користувачами як ознака того, що ці послуги будуть скасовані. Інтерв’ю Проведення інтерв’ю потребує належного вміння.
Інтерв’юер повинен добре вміти розговорити людей. Він повинен говорити якнайменше і слухати якнайбільше. Важливо зафіксувати, які питання найбільше хвилюють респондента.
Якщо бібліотека не може собі дозволити найняти інтерв’юера, тоді інтерв’ю проводитиме персонал бібліотеки. Тут є ризик, що це буде тиснути на респондентів або впливати на те, що вони говоритимуть.
Існують три різновиди інтерв’ю: 1) сплановане – проводиться за заздалегідь підготовленим
списком питань, від якого не відхиляються. Тут дії інтерв’юера чітко визначені та обмежені рамками інструкції інтерв’юера;
2) напівсплановане інтерв’ю, або бесіда – інтерв’юер працює, орієнтуючись на заздалегідь підготовлений список проблем. Він може вести вільну бесіду, невимушено ставити додаткові, уточнюючі або підготовчі питання. Таким способом можна отримати найбільш глибокий матеріал, але тут необхідні високий професіоналізм, кваліфікація і досвід інтерв’юера;
3) несплановане інтерв’ю: у цьому випадку визначається лише загальна тема інтерв’ю, і інтерв’ю є неформальним.
Розрізняють також види інтерв’ю за кількістю опитуваних: індивідуальне – один інтерв’юер і один респондент (це
найбільш поширена форма); групове – один інтерв’юер і невелика група людей
(наприклад, робітнича бригада, шкільний клас, група студентів); колегіальне – бесіда кількох дослідників з одним
опитуваним.
15
В останні роки поширюється використання методу фокус-груп. Це детально спланована бесіда, у процесі якої дослідник намагається викликати дискусію в групі. Дана процедура багато в чому нагадує читацькі конференції. Фокусні групи застосовуються в різноманітних ситуаціях. У бізнесі та промисловості їх часто використовують для того, щоб випробувати ідеї щодо нової продукції. У вищій освіті та бібліотечній справі – щоб випробувати нові ідеї, нові форми обслуговування.
Загальна ідея метода фокус-груп заснована, перш за все, на передбаченні того, що за допомогою поглибленого інтерв’ю у спеціально підібраної групи (фокус-групи) можна «зняти зріз» масової свідомості і потім використати його для виміру характеристик бібліотечних процесів, що цікавлять дослідника.
Фокусні групи складаються з 8-12 чоловік, серед яких є модератор – людина, що зосереджує обговорення на відповідних темах.
Фокусні групи мають кілька переваг перед іншими формами дослідження, а саме: учасники своїми словами формулюють свій спосіб
сприйняття; модератори ставлять питання, щоб отримати більш чіткі
коментарі; робота фокусної групи займає менше часу, ніж письмове
дослідження; фокусні групи пропонують несподівані погляди і дають
повну інформацію; у фокусних групах люди менш скуті, ніж при
індивідуальному інтерв’ю; фокусні групи дають ідеї, які можна використати при
розробленні анкети. Використання в практиці роботи методу фокус-груп свідчить
про успішний розвиток зв’язків бібліотеки з громадськістю, що є актуальним в умовах сьогодення.
16
Спостереження Серед методів збирання інформації провідне місце належить
спостереженню. Спостереження в бібліотекознавстві – це планомірне, фіксоване та систематичне сприйняття об’єктів бібліотечної дійсності для отримання достовірних знань про об’єкти, у нашому випадку – читачів.
Використання цього методу допомагає отримати об’єктивне уявлення про дії бібліотекарів, читачів. Спостерігаючи, наприклад, за діями читачів, бібліотечний працівник має можливість знайомитися з тим, як вони працюють у читальних залах, поводять себе під час вибору книги або коли беруть участь у масових заходах. Цінними можуть бути також спостереження за тим, як та чи інша обставина в бібліотеці впливає на поведінку читача.
Існують декілька видів спостереження. За способом отримання фактів про бібліотечні об’єкти слід відрізняти безпосереднє та посереднє спостереження.
Безпосереднє спостереження – це реєстрація фактів, побачених під час прямого знайомства з бібліотечними об’єктами. Воно дає можливість спостерігати за читачем в ті можливі моменти, коли він найбільш чітко виявляє своє читацьке обличчя, зокрема під час:
бесіди з бібліотекарем; запису в бібліотеку, вибору книги у фонді відкритого
доступу; отримання та повернення літератури; звернення до каталогів, книжкових виставок; звернення за довідкою або консультацією до бібліографа; роботи в читальному залі; висловлення пропозицій та зауважень щодо роботи
бібліотеки тощо. При посередньому спостереженні об’єкти вивчаються через
інших осіб, що їх знають. Воно може суттєво доповнити дані, отримані шляхом безпосереднього спостереження або опитування. Наприклад, цінні відомості про читача можна отримати під час бесід з його друзями, товаришами,
17
співробітниками, батьками, вчителями та іншими. Але суттєвим недоліком цього виду спостереження є суб’єктивність висловлюваних думок.
Перш ніж проводити спостереження, необхідно скласти його конкретний план, у якому слід зазначити предмет дослідження, об’єкт спостереження та вибрану методику. Об’єктами спостереження в бібліотеці можуть бути: поведінка читачів у бібліотеці, дії окремих читачів або
читацьких груп у певних умовах бібліотечного середовища; ставлення читачів до різних заходів з популяризації книги; вплив літератури на читача; діяльність бібліотекаря під час роботи з читачами і при
виконанні внутрішньої роботи. Застосування методу спостереження для вивчення різних
бібліотечних об’єктів дозволяє зібрати великий інформаційний матеріал, який може бути використаний для визначення тенденцій розвитку бібліотечних процесів та вдосконалення методів бібліотечної роботи.
Експеримент Експеримент – самостійний різновид аналітичного
дослідження. Його проведення потребує створення експериментальної ситуації шляхом зміни звичних умов функціонування. Це досить своєрідний і найбільш трудомісткий метод серед тих, що застосовується в соціологічних бібліотекознавчих дослідженнях. Однак слід нагадати, що сьогодні практика бібліотечної роботи спрямована на формування бібліотек нового типу, впровадження нових ефективних форм обслуговування читачів, організацію масових заходів. Тому сьогодні застосування цього методу є важливим і необхідним.
Розрізняють 2 види експериментів: паралельні й послідовні. Перший полягає в порівнянні стану двох груп
(експериментальної і контрольної), другий – у порівнянні результатів в одній експериментальній групі за принципом «до» і «після» (тобто до проведення експериментальної роботи і після неї). Як експериментальні і контрольні групи можна
18
використовувати бібліотеки в цілому, відділи бібліотек, працівників окремих відділів, користувачів.
Обов’язковим моментом проведення експерименту є вимірювання основних дослідних параметрів.
Так, під час спостереження за користувачами бібліотеки виникло питання про впровадження в практику обслуговування сімейного формуляра. З’ясувати доцільність та ефективність цієї форми роботи можливо тільки за допомогою експерименту (у даному випадку послідовного). Для цього здійснюються заміри читання обраних сімей (шляхом аналізу читацьких формулярів, спостережень, бесід). Наступний етап – безпосереднє впровадження сімейного формуляра, термін дії якого від 2 місяців до 1 року.
Після закінчення експерименту проводяться заміри отриманої інформації за тією ж схемою і порівнюються результати. Це дозволяє зробити висновки про доцільність впровадження досліджуваної форми в практику роботи.
Одержані в ході соціологічного дослідження дані є важливим джерелом кількісної та якісної інформації. Зроблені на її основі висновки та відповідні рекомендації, їх реалізація дозволить поліпшити ступінь задоволення інформаційних потреб і запитів користувачів, підвищити імідж бібліотеки, а також розробити на їх основі рекомендації щодо вдосконалення роботи як окремого структурного підрозділу, так і бібліотеки в цілому.
Тож сподіваємося, що наші методичні рекомендації допоможуть вам, шановні колеги, організувати роботу з проведення соціологічних досліджень на належному рівні.
19
Додаток № 1 Шановні колеги, наводимо вам приклади анкет, які
розроблені Національною бібліотекою України для дітей, Житомирською обласною бібліотекою для юнацтва та Сумською обласною дитячою бібліотекою ім. М. Островського.
Юний друже!
Національна бібліотека України для дітей проводить дослідження «Бібліотека, книга, комп’ютер, читання: орієнтації підлітків». Візьми участь в опитуванні, і твоя думка дозволить врахувати твої потреби і запити. 1. Читачем якої бібліотеки ти є?
а) дитячої, б) шкільної, в) сільської, г) домашньої.
2. Сьогодні в бібліотеці тобі частіше за все потрібно: а) знайти конкретний документ, б) ознайомитися з літературою за шкільною програмою, в) ознайомитися з новою літературою, г) скористатись послугами Інтернету, д) інше (твій варіант) _________________________________.
3. З якого віку ти користуєшся комп’ютером, Інтернетом? Як часто ти його використовуєш? _____________________________. 4. Чи є в тебе вдома Інтернет?
а) так, б) ні.
5. Яка мета використання комп’ютера та Інтернету? а) пошук різноманітної інформації, б) допомога у навчанні, в) «скачувати» реферати, г) «скачувати» музику, кіно, д) «скачувати» текст для читання, е) веб-сайт бібліотеки,
20
є) електронна пошта, ж) спілкування.
6. Що цікавого ти відкрив в Інтернеті для себе? _______________ 7. Які книги в електронній версії ти вже читав? _______________ 8. Які книжки ти хотів би читати в електронному вигляді?
а) художні, б) науково-популярні, в) довідкові, г) навчальні.
9. Чи маєш ти електронну бібліотеку? а) так, б) ні.
10. Якщо ти не користуєшся комп’ютером, Інтернетом, то чому? а) немає потреби, б) звик(ла) працювати з традиційними друкованими
джерелами, в) брак навичок роботи з базами даних, г) брак вільного доступу до комп’ютера, д) інше (що саме) ____________________________________.
11. Як ти вважаєш, чи замінить комп’ютер книгу або електронна книга – друковану?
а) так, б) ні.
12. Назви кілька улюблених українських блогів ______________. 13. Читаючи блог, ти залишаєш коментарі?
а) так, б) ні.
14. Якою, на твою думку, має бути бібліотека майбутнього? ________________________________________________________ 15. Твій вік (скільки повних років) _________________________. 16. В якому класі ти навчаєшся? ____________________________ 17. Ти:
а) хлопчик, б) дівчинка.
18. Де ти проживаєш (місто, селище міського типу, село)? ________________________________________________________
21
Анкета читача
Любий друже! Ти маєш можливість взяти участь у моніторингу «Моє хобі — читання», який проводить Національна бібліотека України для дітей. Звертаємося до тебе з проханням відповісти на представлені в анкеті запитання.
1. В якому класі ти навчаєшся? (напиши)___________________ 2. Стать: хлопчик, дівчинка (підкресли). 3. У вільний час із найбільшим задоволенням ти (познач місце в
міру значущості для тебе 1.2.3.4. і т.д.: 1) дивишся телевізор _; 6) бавишся на вулиці _; 2) слухаєш музику _; 7) граєш на гральних автоматах 3) читаєш книгу, журнал _; 4) граєшся в комп’ютерні ігри _; 8) «виснеш» в Інтернеті _; 5) спілкуєшся з друзями _; 9) інше (напиши)__________.
4. Частіше всього ти відвідуєш бібліотеку, щоб (познач варіанти): 1) підготуватись до уроків; 5) переглянути газети, журнали; 2) написати реферат; 6) погратись за комп’ютером; 3) відвідати масовий захід; 7) взагалі не відвідую; 4) взяти книгу «для душі»; 8) інше (напиши)_______________.
5. Ти читаєш: 1) з примусу батьків; 3) за власним бажанням; 2) за завданням учителя; 4) взагалі не читаю.
6. Частіше за все ти читаєш (познач варіанти): 1) вдома за столом; 5) слухаючи музику; 2) біля телевізора; 6) у читальному залі бібліотеки; 3) у транспорті; 7) на уроках; 4) у ліжку; 8) інше (допиши)______________.
7. Напиши, яку нову книжку ти прочитав нещодавно: ____________________________________________
8. Прочитавши книгу, ти можеш визначити ідею твору, головних героїв, сюжет, які історичні події покладено в основу твору? 1) так; 2) не впевнений, що можу; 3) ні.
9. У колі друзів ти обговорюєш частіше всього (познач варіанти):
а) фільми; д) технічні новини; б) комп’ютерні ігри; е) журнальні статті;
22
в) прочитані книги; ж) інше (напиши)_________. г) музичні новини;
10. У тебе є улюблені книжки? 1) так, 2) ні. 3. Якщо «так», то які? (напиши назви 1–2 книг)__________ __________________________________________________
11. Які книги ти не зміг отримати в бібліотеці? (напиши назви)___________________________________________________________________________________________________
12. Яке твоє улюблене заняття (напиши)________________ 13. Назва бібліотеки (заповнює бібліотекар)_____________
Дякуємо Вам за участь!
Анкета «Користувачеві на допомогу: навчальні посібники та довідкові видання відділу естетичного виховання»
Шановний друже!
Просимо тебе взяти участь в опитуванні, що проводиться з метою поліпшення обслуговування користувачів у відділі естетичного виховання. Твоя думка дозволить внести потрібні зміни в роботу відділу.
Більшість запропонованих питань містять варіанти відповідей: познач ті з них, які відповідають твоїй думці. Якщо жоден з них тебе не влаштовує, напиши, будь ласка, власний варіант.
1. Як давно ти користуєшся послугами відділу естетичного виховання? менше 1 року; від 1 до 3 років; від 3 до 10 років; більше 10 років.
2. Що спонукає тебе звертатись до нашого відділу? навчання; самоосвіта; отримання інформації про нову літературу;
23
особистий інтерес до певної книги, журналу, теми, автора, твору;
бажання відчувати себе освіченою людиною; дозвілля.
3. Чим приваблює тебе наш відділ? якісним складом фонду та його повнотою; можливістю одержання різноманітних довідок; наявністю навчальних посібників та довідкових видань; оперативним обслуговуванням; зручним режимом роботи; знаходженням неподалік від місця проживання або
навчання; уважним ставленням до читачів.
4. З яких джерел ти отримуєш необхідну інформацію? з довідників та навчальних посібників; з каталогів та картотек; шляхом перегляду книг на виставках нових надходжень; за порадою бібліотекаря; з преси, радіо та телепередач; за порадою викладачів, знайомих, друзів; з інших джерел (вкажи яких)______________________.
5. Чи достатньо, на твій погляд, у нашому відділі довідників та навчальних посібників? більш ніж достатньо, є великий вибір; достатньо; попит задовольняється не завжди; недостатньо довідників та посібників за такими
темами:____________________________________________. 6. За якими видами мистецтва ти найчастіше запитуєш довідкову та навчальну літературу? образотворче мистецтво; декоративно-прикладне мистецтво; музичне мистецтво; театр, опера, танці; кіно, мультфільми; цирк;
24
інше (що саме)___________________________________. 7. Чи задовольняє тебе обслуговування в нашому відділі?
так ні 8. Якщо «ні», то чому: відсутність необхідних довідників та навчальних
посібників; низька оперативність обслуговування; відсутність книг на місці (видані іншим читачам); інше (що саме) ___________________________________.
9. За якими темами ти найчастіше отримуєш відмову? _____________________________________________________ 10. Чи користуєшся ти послугами інших бібліотек міста?
так ні 11. Якщо «так», то якими: _________________________________ 12. Оціни роботу відділу порівняно з іншими бібліотеками, якими ти користуєшся: наявність довідників та навчальних посібників: а) краще; б) гірше; в) на тому ж рівні; оперативність надходжень нових довідників та посібників: а) краще; б) гірше; в) на тому ж рівні; час, який ти витрачаєш на пошук та отримання інформації: а) краще; б) гірше; в) на тому ж рівні; можливості пошуку інформації: а) краще; б) гірше; в) на тому ж рівні; масова популяризація літератури (перегляди, виставки
тощо): а) краще; б) гірше; в) на тому ж рівні.
13. Чи будеш ти і надалі користуватися послугами нашого відділу:
1) так; 2) ні; 3) лише деякий час; 4) не знаю. 14. Вкажи, будь ласка, деякі дані про себе:
Стать: чол. жін. Вік: ______________
Дякуємо тобі за участь!
25
Шановні користувачі!
Просимо Вас взяти участь в експрес-опитуванні «Кращі журнали 2011 року», яке буде проводитись у нашій бібліотеці в лютому місяці 2012 року.
Ваші відповіді та побажання допоможуть нам визначити рейтинг найпопулярніших журналів серед молоді, зробити узагальнення та керуватись ними в задоволенні потреб користувачів, поліпшенні комплектування виданнями, які мають підвищений читацький попит.
З переліком наявних у бібліотеці журналів Ви можете ознайомитись на інформаційних стендах абонементу, читального залу, відділу естетичного виховання та на сайті бібліотеки.
1. Як часто Ви читаєте журнали? кожного дня; 1-2 рази на тиждень; 1-2 рази на місяць; взагалі не читаю; Ваш варіант.
2. Яке місце посідають журнали у Вашому житті? чільне; другорядне; повністю замінив Інтернет.
3. Назвіть журнали, які Ви використовуєте найчастіше: в навчанні __________________________________________; для самоосвіти ______________________________________; для власного задоволення _____________________________; популярні серед однолітків ___________________________.
4. Які українські журнали, на Вашу думку, є найкращими?____________________________________________. 5. Чи задовольняє Вас наявний в бібліотеці перелік журналів? так; ні; не зовсім.
6. Які ще журнали Ви хотіли б бачити в нашій бібліотеці?
26
________________________________________________________ Вкажіть, будь ласка, деякі дані про себе (необхідне підкресліть): Стать: Ч Ж Ваш вік: 10-14, 15-17. Місце навчання:_________________________________________ Дата заповнення__________________________
Дякуємо за відповіді!
27
Список використаної літератури
1. Антоненко, Т.І. Спостереження. Вивчаємо читацькі смаки : [докладне тлумачення видів спостереження] / Т.І. Антоненко // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 5. – С. 32-34. 2. Васильев, И.Г. Социологические исследования в библиотеках : практическое пособие / И.Г. Васильев, М.Е.Илле, Д.К. Равинский. – СПб. : Профессия, 2003. – 176 с. – Библиотечный практикум. 3. Верзан, І.В. Тестування як засіб моніторингу: методична скарбничка / І.В. Верзан // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 7. – С. 65-68. 4. Діяльність соціологічних служб в обласних бібліотеках для дітей : бюлетень соціологічної служби : вип. 18 / уклад. О.В. Безручко. – К. : Нац. б-ка України для дітей, 2010. – 12 с. – М/м № 3820. 5. Когут, В.Я. Моніторинг читацького інтересу учнів 4-11 класів / В.Я. Когут // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 4. – С. 95-98. 6. Моніторинг дитячого читання в бібліотеках України для дітей : метод. поради / уклад. О.Б. Петренко. – К. : Нац. б-ка України для дітей, 2007. – 16 с. – М/м №3583. 7. Петренко, О.Б. Соціологічні дослідження бібліотек України для дітей як підґрунтя підготовки Державної цільової програми підтримки та розвитку читання / О.Б. Петренко // Бібліотечна планета. – 2010. – № 3. – С. 19-22. – Бібліогр.: с. 22.
28
