УДК fre/FRE_28.pdf · Лісовська В. П., Іващенко Л. В. Практичне застосування моде-лей управління запасами для

УДК 330.34

Висвітлено теоретичні та методологічні проблеми формування ринкової економіки,розкриваються соціальні, політичні, інституціональні та економічні умови іфактори її становлення в Україні. Значну увагу приділено питанням розвиткуринкових структур.Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.

This collection of articles covers theoretical and methodological problems of marketeconomy formation. Social, political, institutional and economic conditions and factors ofmarket economy formation in Ukraine are examined in the book. Much attention is paidto the development of market structures.For scientists, professors, post graduates and students of higher educational institutions.

Редакційна колегіяО. О. Бєляєв, д-р екон. наук (відп. ред.); В. М. Данюк, канд. екон. наук (заст. відп.ред.); В. П. Дишкант (відп. секр.); В. Г. Андрійчук, д-р екон. наук; А. С. Бебело,канд. екон. наук; Ю. К. Зайцев, д-р екон. наук; В. І. Кириленко, д-р екон. наук;Л. М. Кіндрацька, д-р екон. наук; Д. Г. Лук’яненко, д-р екон. наук; Т. В. Майорова,канд. екон. наук; І. Й. Малий, д-р екон. наук; Ю. М. Пахомов, д-р екон. наук;О. О. Терещенко, д-р екон. наук; О. А. Швиданенко, д-р екон. наук

Адреса редакції: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1,Державний вищий навчальний заклад«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»Тел.: 371-61-74

Засновник та видавецьДержавний вищий навчальний заклад«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про державну реєстрацію КВ № 11578-450 Р від 28.07.06

Збірник внесено до переліку фахових видань України, у яких можутьпублікуватися результати дисертаційних робіт з економіки(постанова президії ВАК від 06.10.2010 р. №3-05/6)

Рекомендовано до друку Вченою радою КНЕУПротокол № 10 від 21.06.2012

Редактор І. СавлукХудожник обкладинки Т. ЗябліцеваКоректор А. ФіялкаВерстка Я. Ткаченко

Підп. до друку 05.09.12. Формат 60×84/16. Папір офсет. № 1.Гарнітура Тип Таймс. Друк офсет. Ум. друк. арк. 30,21.Обл.-вид. арк. 34,39 Наклад 100 пр. Зам. № 12-4557.

Державний вищий навчальний заклад«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1

Тел./факс: (044) 537-61-41; тел. (044) 537-61-44E-mail: [email protected] © КНЕУ, 2012

3

ЗМІСТ

І Економічна теорія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Лопух К. В. Циклічність розвитку економіки в теоріях сучасногомонетаризму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Москаленко О. М. Інноваційна економіка як субстанціональнаформа існування моделі випереджаючого економічного розвитку . . . 16

Марущак В. М. Роль і місце державного сектору економіки українах світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Устинова Н. О. Соціальна відповідальність підприємництва:еволюція визначень і форми прояву . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

Соболєва В. М. Забезпечення соціальної спрямованості дії меха-нізму мотивації трудової діяльності в умовах ринкової трансфор-мації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Кушнір А. І. Особливості та мотиви створення холдинговихкомпаній в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Ніколаєв Є. Б. Засади концепції людської безпеки . . . . . . . . . . . . . 63Марчишинець О. В. Торговельно-посередницька діяльність коо-

перативних організацій у галузі сільського господарства на рубежіХІХ—ХХ ст. в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

ІІ Економіка, управління і маркетинг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

Тищенко О. В. Єдиний інформаційний простір у системі держа-вного управління України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

Никифоров А. Є. Експертна оцінка впливу ринку і держави наформування та використання інтелектуального потенціалу в еконо-міці України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

Дем’янчук Д. О. Національні заощадження в системі національ-них рахунків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102

Гусєва І. Ю. Формування портфелю ринкового інтелектуальногокапіталу підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

Шалаєва Т. П. Сучасні напрями реалізації державних пріорите-тів в інноваційній сфері . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

4

Іванченко Н. О. Формалізація потенціалів системи управлінняекономічною безпекою підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

Процюк І. В. Перспективи розширення використання синергети-чного підходу в антикризовому управління підприємствами . . . . . . 134

Федько Я. В. Діяльність підприємств металургійної промисло-вості як об’єкт статистичного дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144

Силантьєв С. О. Ігрові методи сценарного прогнозування на ос-нові реальних опціонів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155

Осокіна А. В., Савенков В. А. Еволюція розвитку логістичнихсистем підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169

Вдовенко Ю. В. Статистичний аналіз інноваційної діяльностіпідприємств харчової промисловості регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182

Архипова Т. В. Особливості маркетингового процесу на підпри-ємстві, що надає рекламні послуги. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192

Баша І. М., Киричишин І. І. Маркетинговий аудит: проблеми іперспективи розвитку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201

Куклін О. В. Концептуальні засади вдосконалення економічногомеханізму функціонування вищої освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211

Ольшанська О. В. Сучасні проблеми районоформування вУкраїні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 220

Сакір-Молочко Н. В. Види регіонального економічного співро-бітництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229

Гордієнко В. В. Регіональна компонента формування інвести-ційної привабливості українських автотранспортних підприємств усекторі вантажних перевезень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 237

Шмігельська Є. А. Науково-методичні засади оцінювання при-родно-ресурсного потенціалу регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248

Богославець О. Г. Роль міських туристичних центрів у соціаль-но-економічному розвитку регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255

ІІІ. Міжнародна економіка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 264

Діброва О. Ю. Методичні аспекти формування дієвої системиглобального проектного менеджменту міжнародних компаній . . . . 264

Рябець Н. М. Портфель стратегічних альянсів як перспективнаформа міжнародного співробітництва в сучасних умовах . . . . . . . . 272

Чубукова О. Ю. Аналіз механізму ціноутворення на світовомуринку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281

Панчук Л. В. Методи ідентифікації неспроможності ТНК . . . . . . 289Тіпанов В. В. Вплив глобальних трансформацій на розвиток сві-

тової економіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 297

5

IV Фінанси та кредит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 304

Алексеєнко М. Д. Питання договірного регулювання споживчогокредитування населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 304

Онікієнко С. В. Базельські угоди: протиріччя регулювання . . . . . 312Диба В. М., Данилюк Є. Ю. Визначення ефективності банківсь-

кої діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 322Амбарчян М. С. Використання методів порівняльної комплекс-

ної оцінки для визначення рівня інвестиційної привабливостібанку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 330

Просяник Н. В. Удосконалення системи управління видаткамина охорону здоров’я в місті Києва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 342

Смагін В. Л. Приватизація як основний фактор формування фо-ндового сегменту фінансового ринку в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . 352

Висоцький І. А. Система управління ризиками державного фі-нансового контролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 360

Кондратюк С. Я. Аутсорсинг як спосіб боротьби з неефективні-стю в бюджетних закладах держави мережевого типу. . . . . . . . . . . . 367

Піскунова О. В., Білик Т. О. Вплив податкової реформи в Україніна зміну рівня податкового навантаження малих підприємств . . . . . 375

Труш Г.В. Особливості формування депозитної політики комер-ційних банків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 386

Охрименко І. Б. Вплив споживчого кредиту на основні макро-економічні показники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 393

Стрільчук Л. В. Проблеми та перспективи розвитку споживчогокредитування в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 403

V Облік, аналіз та аудит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 412

Івахненко В. М., Кириченко К. Г. Загальна оцінка фінансовогостану підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 412

Рядська В. В. Гносеологічний аналіз категорії якості аудиторсь-ких послуг. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 422

Іванова Л. Б. Бухгалтерська документація як доказ в антикризо-вому управлінні суб’єкта реального сектору економіки у процедуріпровадження справи про банкрутство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 433

Озеран А. В. Дослідження еволюції бухгалтерської (фінансової)звітності на теренах сучасної України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 443

Калабухова С. В. Форми аналітичного забезпечення прийняттяуправлінських рішень в підприємницькій діяльності. . . . . . . . . . . . . 452

VI Економіко-математичні методи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 462

Примостка А. О. Архітектура інформаційно-аналітичних сис-тем: еволюція та типологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 462

6

Жлуктенко В. І., Тарасова Л. Г., Савіна С. С. Дослідження сис-тем масового обслуговування з поетапним обслуговуванням вимог.Стохастичні моделі в динаміці та в стаціонарному режимах . . . . . . . 472

Лісовська В. П., Іващенко Л. В. Практичне застосування моде-лей управління запасами для забезпечення точок обслуговуваннякомерційного банку готівкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 479

Великоіваненко Г. І., Товкач А. В. Багатокритеріальні оптиміза-ційні моделі формування інвестиційного портфеля комерційногобанку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 486

Блудова Т. В., Пастернак Є. Л. Знаходження розміру резервусировини від встановленого коефіцієнта ризику для меблевого під-приємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 494

Шевченко Г. В. Моделювання оптимального розміщенняреклами підприємства з максимальним охопленням цільової ауди-торії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 501

Формування ринкової економіки. 2012. № 28

7

I. Економічна теорія

УДК 338.23:336.74К. В. Лопух, аспірантка,

ДВНЗ «Київський національний економічнийуніверситет імені Вадима Гетьмана»

ЦИКЛІЧНІСТЬ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИВ ТЕОРІЯХ СУЧАСНОГО МОНЕТАРИЗМУ

АНОТАЦІЯ. У статті висвітлено еволюцію монетарної теорії циклівта її важливість для функціонування сучасної ринкової економіки.Розкрито роль грошей як основного чинника, що здійснює безпо-середній вплив на циклічність господарства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: гроші, монетарна теорія циклів, посткейнсіанс-тво, сучасний монетаризм, фінансовий та реальний сектори еко-номіки, фінансовий акселератор.

АННОТАЦИЯ. В статье рассматривается эволюция монетарнойтеории циклов и ее значение для функционирования современ-ной рыночной экономики. Раскрывается роль денег как основногофактора, который оказывает непосредственное влияние на цик-личность рыночного хозяйства.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: деньги, монетарная теория циклов, посткей-нсианство, современный монетаризм, финансовый и реальныйсектора экономики, финансовый акселератор.

ANNOTATION. In this article explains the evolution of monetary theoryof cycles and its importance in the functioning of modern marketeconomy. It is shown the significance of money as the main factorinfluencing the cyclicality of the economy.

KEYWORDS: money, monetary theory of cycles, post-Keynesianeconomics, modern monetary theory, financial and real sectors of theeconomy, financial accelerator.

Постановка проблеми. Однією із закономірностей ринковоїекономіки є циклічність економічних процесів і кризи, що пері-одично виникають. Хвилеподібність економічного розвитку ви-кликає низку запитань, зокрема щодо причин їхнього виникнен-ня, наслідків тощо. Починаючи з ХІХ ст. проблема циклічностібільшою або меншою мірою піднімалася майже всіма видатними

© К. В. Лопух, 2012


8

економістами. І хоча підходи у поясненні причин виникненнякриз відрізнялися методологією дослідження, визначенням фак-торів, що спричиняли та поширювали кризові явища, всі вонисходилися на тому, що грошовий фактор має визначальний впливна функціонування економічної системи і безпосередньо спричи-няє кризу. За словами Г.Хаберлера: «Навряд чи існує хоча б однепояснення економічного циклу, де б грошовий фактор не відігра-вав визначальної ролі» [10, с. 6].

Аналіз джерел і публікацій. Вирішальна роль грошового фа-ктора у циклічному розвитку господарства, зокрема вплив нанього коливань попиту на гроші та кредит, а також особливостівзаємозв’язку фінансового та реального секторів на різних етапахфункціонування економічної системи яскраво відображена у нау-кових дослідженнях видатних зарубіжних учених-економістів: К.Маркса, М. Трахтенберга, М. Роттбарда, Р. Хоутрі, Ф. фон Хайє-ка, Г. Хаберлера, М. Фрідмена, А. Шварц, Д. Ромер, К. Ромер, Х.Мінські, А. Бернса, Ф. Кейгана, Р. Лукаса, Е. Прескотта, Ф. Кюд-ланда, Р. Берроу, Б. Бернанке, М. Гертлера, І. Розмаінського, М.Столбова, а також вітчизняних: П. Юхименка, В. Гейця, П. Єще-нка, В. Кузьменка та ін.

Проте аналіз наукових досліджень свідчить, що немає єдиногопідходу до пояснення ролі грошового чинника у спричиненнікризових явищ у сучасній економіці, що й зумовлює актуальністьданої роботи.

Виклад основного матеріалу. За дослідженням К. Маркса,М. Туган-Барановського, М. Трахтенберга, М. Роттбарда, в осно-ві кожної із криз, що відбувалися впродовж майже двохсот років,лежали так звані грошові кризи, які супроводжувалися різкимиколиваннями на ринку позичкових капіталів (кредиту). Саме ви-значальну роль грошей і кредиту у виникненні та розповсюджен-ні кризи поставив у центр свого дослідження Р. Хоутрі, впершедавши монетарне пояснення економічного циклу. Вчений зазна-чає, що «депресія виникає внаслідок послаблення попиту на гро-ші для купівлі товарів, а пожвавлення — підвищення цього попи-ту» [5, с. 120].

Визначальним для подальшого розвитку монетарних теорійділового циклу стало твердження Р. Хоутрі про те, що кредит іфінансові посередники (банки) відіграють вирішальну роль у ци-клічному розвитку економіки. Крім того, він зробив висновок, щогрошові потоки, які формуються попитом на товари, неможливо


9

стабілізувати, оскільки «грошовій і кредитній економіці прита-манна нестійкість» [10, с. 30].

У теорії ділових циклів Ф. фон Хайєка також робиться акцентна монетарних факторах коливань економічної кон’юнктури, прицьому увагу привертає роль банківської системи в поширеннікредиту. У своїй теорії Ф. фон Хайєк, на відміну від Р. Хоутрі,аналізує економічний цикл з позицій взаємопов’язаності грошо-вого та реального секторів, розглядаючи кредит, відсоткову став-ку, заощадження та інвестиції. Кризові явища в економіці з’явля-ються внаслідок кредитної експансії банківською системою, на-правленої на розширення виробничої структури економіки, непов’язаної з добровільними заощадженнями. Для того, щоб кре-дитувати економіку за відсутності реальних заощаджень, банків-ська система штучно знижує відсоткову ставку та полегшує іншіекономічні та договірні умови для клієнтів [9, с. 264]. Унаслідокзниження вартості кредиту стимулюється економічна активністьсуб’єктів господарювання: стають привабливими інвестиційніпроекти, дорожчають капітальні блага, відбувається розширеннявиробництва, а також, що є особливо важливим, наступає періодпосиленого оптимізму та впевненості у майбутньому. Але зчасом кредитна експансія, не забезпечена добровільними збере-женнями, перестає зростати, економічна активність підприємствзнижується внаслідок згортання інвестиційних проектів, знижу-ється вартість активів усієї банківської системи, що призводитьдо «стиснення» кредиту, і економіка переходить у спадну фазуциклу.

За словами російського дослідника М. Столбова, ранні моне-тарні теорії циклу Р. Хоутрі та Ф. фон Хайєка були єдиними у ро-зумінні того, що кредитна сфера має безпосередній вплив на ко-ливання реального випуску [5, с. 122].

У 1960-тих роках багато економістів і політичних діячів буливпевнені, що економічні кризи залишилися в минулому. Внаслі-док проведення економічної політики на основі кейнсіанськихрецептів у провідних країнах відбувалося швидке економічнезростання. У 50—60-ті роки економічне зростання було не тількибільш швидким у порівнянні з попередніми періодами, але й ма-ло значну стабільність. Але, за словами Х. Мінські, «стабільністьу світі з циклічним минулим і капіталістичними фінансовимиустановами є тільки моментом динамічного розвитку капіталіс-тичного господарства» [3, с. 98].


10

Економічні кризи 1970-х років актуалізували проблему циклі-чності, і саме монетарна теорія ділових циклів, розроблена у 20-хроках ХХ ст., привернула до себе увагу дослідників. Ключові на-укові здобутки щодо коливань економічної кон’юнктури з ураху-ванням визначальної ролі грошового фактора були представленіМ. Фрідменом та А. Шварц. У своїх працях «Монетарна історіяСполучених Штатів за 1867—1960 роки» (1963) і «Гроші і діловіцикли» (1975) вони пов’язали проблему циклічності з грошовоюмасою в обігу, коли зміна номінальної кількості грошей відобра-жала реальні ефекти, тобто настання рецесії. Таким чином, булорозроблено і обґрунтовано на основі реальних даних теорію мо-нетарного циклу. Дослідження авторів показало, що протягом 75років у періоди циклічних підйомів поворотні точки в динаміцігрошей випереджають аналогічні точки зміни кон’юнктури у се-редньому на 16—18 місяців, а у стадії спаду — на 12 місяців. Аотже, зміни грошової маси були провісниками поворотних моме-нтів економічного циклу. Крім того, вчені зробили припущення,що існує самогенеруючий циклічний механізм [12, с. 71], в основіякого лежить порушення швидкості зміни грошової маси, котрі, всвою чергу, зумовлюються суттєвими змінами у грошово-кредитних відносинах (переважне використання безготівковихрозрахунків, поява електронних грошей та нових фінансових ак-тивів, зокрема різного роду деривативів, високоризикованих фі-нансових інструментів тощо).

Пізніше, на основі монетарної теорії циклів М. Фрідмена та А.Шварц Р. Лукасом, Е. Прескоттом, Ф. Кюдландом, Р. Берроу у1970—1980-х роках була розроблена теорія реального діловогоциклу (ТРДЦ). Прихильники ТРДЦ запропонували розглядатицикл як винятково реальний феномен, абстрагувавшись від гро-шового обігу, функціонування банків і фінансового ринку. Завдя-ки такому набору факторів дослідникам вдалося пояснити особ-ливості бізнес-циклів спочатку у США, а потім і в масштабахокремих країн.

Найвпливовішою концепцією у системі сучасних монетарнихтеорій ділового циклу є концепція фінансового акселератора,розробниками якої вважаються Б. Бернанке, М. Гертлер і С. Гілк-ріст, які почали над нею працювати у 1980—1990-х рр. Проблемиструктури фінансування інвестицій, фінансової стійкості позича-льників і кредиторів, інституціональні аспекти їхньої взаємодіїстали ядром концепції фінансового акселератора [5, с. 126]. У


11

своїй теорії автори стверджують, що вирішальну роль у поши-ренні циклічних коливань відіграють фінансові посередники —банки та банківська система в цілому.

Концепція фінансового акселератора ґрунтується на мікро-економічному аналізі функціонування фірм, зокрема досліджу-ються переваги та недоліки зовнішніх і внутрішніх джерел фі-нансування економічної діяльності. Через агентські витрати таасиметричну інформацію при наданні кредитів фінансові посере-дники піддаються моральному ризику, що впливає на вартістьзовнішнього фінансування в бік її підвищення. Виникає так звана«премія зовнішнього фінансування». Премія являє собою різни-цю між вартістю зовнішніх джерел фінансування та альтернатив-ною вартістю внутрішніх ресурсів. Премія завжди є додатною, аїї абсолютна величина знаходиться у зворотній залежності відфінансового стану позичальника. На величину премії зовнішньо-го фінансування впливає чисте багатство підприємства, що являєсобою різницю між його активами (ліквідні (грошові кошти, ко-роткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість,запаси і т.д.) та реальні (нерухомість, акції тощо)) та зо-бов’язаннями. Якщо чисте багатство позичальника зменшується,то, по-перше, зменшуються обсяги внутрішнього фінансуваннята підвищується необхідність зовнішнього фінансування, а, по-друге, зростає премія зовнішнього фінансування, що призводитьдо подорожчання кредитів. Як наслідок, у підприємців зникаєможливість брати кредити та фінансувати свою діяльність. Отже,чим вищим є рівень чистого багатства позичальника, тим меншупремію за використання зовнішнього фінансування він будесплачувати. Зв’язок між величиною премії та фінансовим станомпідприємства створює канал, здатний створювати короткостроко-ві шоки, і тим самим призводити до циклічних коливань [7, c. 7].

Таким чином, «фінансовий акселератор» показує механізмрозповсюдження циклічних коливань, породжений недосконаліс-тю фінансового ринку (агентські витрати, асиметрична інформа-ція, присутність морального ризику учасників при укладанні до-говорів позики тощо), що впливає на зміну обсягів кредитування.Скорочення (розширення) доступу до кредитних ресурсів знач-ною мірою впливає на реальну економіку.

Так, модель фінансового акселератора можна застосувати допояснення поширення негативних ефектів глобальної економіч-ної кризи 2008—2010 років. Шок, який відбувся на іпотечному


12

кредитному ринку США, відразу спричинив падіння індексівпровідних компаній на фондових біржах, а потім став причиноюрізкого спаду показників реального сектору економіки США.Взаємозв’язок фінансових ринків окремих країн внаслідок розви-тку фінансової глобалізації став причиною розповсюдження кри-зових явищ у світовому масштабі.

Незважаючи на свою практичну значущість та актуальність,концепція фінансового акселератора має суттєвий недолік, якийполягає у тому, що вона показує поширення циклічних коливаньна різні країни та у різних сегментах економіки. Аналіз причинциклічного розвитку господарства у даній моделі відсутній.

Одним з цікавих підходів до аналізу причин існування еконо-мічного циклу є погляди представників монетарного посткейнсі-анства, зокрема Х. Мінські. Його теорія фінансової нестабільнос-ті (крихкості) має ідеї, які, по-перше, є схожими із зазначенимитеоріями монетарного ділового циклу, а по-друге, можуть допов-нити та розширити їх. За словами Х. Мінські, гіпотеза фінансовоїнестабільності є «теорією про те, як капіталістична економіка ен-догенно породжує фінансову структуру, що піддається фінансо-вим кризам» [2, с. 35]. У теорії ендогенного походження грошейу посткейнсіанців розглядається те, як формуються фінанси, не-обхідні для здійснення інвестицій. На них впливають інвестицій-ний попит і здатність фінансової системи задовольняти його [4,с. 43].

Економічна динаміка значною мірою залежить від джерел фі-нансування суб’єктами економічної діяльності інвестиційнихпроектів. Х. Мінські стверджує, що внутрішні джерела грошовихкоштів є більш надійними, ніж зовнішні. Це твердження Х. Мін-ські схоже з поглядами Ф. фон Хайєка, який говорив про добро-вільні заощадження як джерело інвестицій, та розробниками мо-делі фінансового акселератора, які, дослідивши проблему виборуфірмами між внутрішнім та зовнішнім фінансуванням, дійшливисновку, що «чим більше фірма або галузь залежить від зовніш-нього фінансування, тим більше вона підпадає під дію фінансо-вого акселератора» [7, с. 11], тобто залучені кошти для фірм єзначно дорожчими, ніж внутрішні. Внаслідок підвищення дохо-дів, зменшення ризиків та оптимізму поступово підприємства, зметою розширення виробництва, переходять до зовнішніх дже-рел фінансування діяльності, переважно шляхом залучення кре-дитних ресурсів. Банківська система при цьому, у випадку неста-


13

чі резервів для надання кредитів, може задовольнити попит фірмна гроші шляхом створення фінансових інновацій [2, с. 35]. Самезавдяки швидкому розвитку фінансових інновацій створюютьсяумови для «дешевих» кредитів, що призводить до високого рівнязаборгованості та зростання ризиків неповернення позиченихкоштів.

Відомо, що криза 2008—2010 рр. розпочалася у системі висо-коліквідних іпотечних кредитів. Протягом кількох років (з 2002по 2007 рр.) обсяги надання цих кредитів у США безперервнозростали, а вимоги до позичальників знижувалися [11], що булозумовлено сприятливими ринковими умовами та ліберальним ре-гулюванням.

Банківська система, в свою чергу, щоб забезпечити стійкийінвестиційний попит, почала активно випускати різні модифіко-вані види похідних цінних паперів (ABS, CDO), базисним акти-вом яких були низькоякісні іпотечні кредити. Банками булиспрощені умови кредитування, а грошові кошти видавалися по-зичальникам з поганою кредитною історією або непідтвердже-ними доходами. Як наслідок, з одного боку, швидкими темпамизростав сектор низькоякісних кредитів, якими фінансувалася гос-подарська діяльність підприємств та створювалася ілюзія надій-ного розвитку економіки, та, з іншого боку, підвищувалася забо-ргованість підприємств перед фінансовими установами, а часткаборгів у структурі активів стала переважати. В цілому, постійненарощування заборгованості фірмами, мінімальні ставки креди-тування та фінансові інновації у банківській сфері, а також дер-жавне дерегулювання економіки призвели, за висловом Х. Мін-ські, до крихкості фінансової системи.

Х. Мінські зауважує, що крихкість фінансової системи обумо-влена перевищенням зобов’язань підприємств над їхніми актива-ми, коли боржник, нездатний виплатити борг та проценти поньому, змушений брати нові кредити, інколи за вищими ставка-ми. Крім того, відбувається неефективний перерозподіл і розмі-щення капіталу, коли він потрапляє до більш ризикових абоменш успішних галузей.

Таким чином, гіпотеза фінансової нестабільності пояснює ци-клічність сучасного фінансово-кредитного господарства загалом,а також може бути застосована для пояснення причин виникнен-ня глобальної фінансової-економічної кризи 2008—2010 років,оскільки економічні відносини на сучасному етапі їхнього розви-


14

тку мають значною мірою борговий характер. За висловом М.І.Столбова, «економіка є, свого роду, ланцюжком кредиторів тадебіторів» [7, с. 25], а на думку І.В. Розмаінського існуюча фі-нансова структура характеризується більшою мірою «ринковоювзаємодією між позичальниками та позикодавцями» [3, с. 97].

Отже, варто відзначити, що на основі визначального впливумонетарної складової на сучасні економічні процеси, відбува-ється зближення наукових поглядів представників різних тео-рій економічного циклу, зокрема теорій ділового циклу у рам-ках сучасного монетаризму та монетарного посткейнсіанства.Особливо чітко простежується спільність думок щодо мікро-економічних передумов циклічних коливань Х. Мінські тапредставників концепції фінансового акселератора Б. Бернан-ке, М. Гертлера, С. Гілкріста та австрійської школи економіч-ного циклу (Ф. фон Хайєк). Погляди представників цих трьохрізних теорій, де грошовий фактор є визначальним, сходятьсяу тому, що періодичність кризових явищ в економіці зумовле-на власне внутрішньою нестійкістю самої системи господарю-вання, що проявляється, в першу чергу, в нестабільності попи-ту на гроші, а також у нездатності позичальників до погашеннясвоїх боргів за кредитами.

Концепція фінансової нестабільності (крихкості) Х. Мінські таконцепція фінансового акселератора Б. Бернанке, М. Гертлера,С. Гілкріста викликають особливу зацікавленість і можуть бутивзаємодоповненими: концепція Х. Мінські чітко описує причиниколивань економічної кон’юнктури, в свою чергу концепціяБ. Бернанке, М. Гертлера, С. Гілкріста показує, як ці коливанняпередаються на інші сектори економіки. Звичайно, висунуте тве-рдження потребує наукового дослідження та обґрунтування, алесама ідея синтезу цих двох концепцій може розширити науковийінструментарій дослідження економічних циклів.

Висновки з проведеного дослідження. У контексті руйнів-них наслідків глобальної фінансово-економічної кризи 2008—2010 рр. розгляд монетарних теорій ділових циклів заслуговує напильну увагу. Фінансовий сектор економіки є потужним провідни-ком кризових явищ, оскільки тісно взаємопов’язаний з реальнимсектором через грошово-кредитний і фондовий ринки. Бурхливийрозвиток світової економіки останнього десятиліття «штучно»підтримувався борговим фінансуванням господарської діяльностіта великими обсягами спекуляцій на фондових біржах з цінними


15

паперами. Це призвело до послаблення стійкості та підвищення чу-тливості світової системи господарства до зовнішніх і внутрішніхшоків, розбалансування у розвитку фінансового та реального секто-рів. Тому, аналіз ролі грошового чинника в економіці, а також до-слідження впливу фінансового ринку на ділову активність економі-чних суб’єктів мають важливе значення для розуміння особливос-тей циклічності господарства в сучасних умовах.

Література

1. Астраханцева М. Кредитный кризис: основные причины и анти-кризисные меры. — Електронний ресурс: http://www.rcb.ru/ol/2010-01/16489\

2. Розмаинский И. В. Вклад Х. Ф. Мински в экономическую теорыюи основные причины кризисов в позднеиндустриальной денежной эко-номике / И. В. Розмаинский // Экономический вестник Ростовского го-суарственного университета. — 2009. — Т. 7. — № 1. — С. 31—42.

3. Розмаинский И. В. Эндогенность денег, финансовая хрупкость итекущий экономический —– Вып. 38-2. — С. 96—101.

4. Скоробогатов А. С. Теория эндогенной денежной массы: спросна деньги, финансовые инновации и деловой цикл / А. С. Скоробогатов// Экономический вестник Ростовского государственного университе-та.. — 2009. — Т. 7. — № 1. — С. 43—50.

5. Столбов М. Эволюция монетарных теорий деловых циклов /М. Столбов // Вопросы экономики. — 2009. — № 7. — С. 119—131.

6. Столбов М. И. Финансовый акселератор и его роль в деловыхциклах. М. И. Столбов // Экономические науки. — 2008. — № 8. —С. 117—120.

7. Столбов М. И. Финансы и экономическая нестабильность. Рольфинансовых посредников и рынков в трансмиссии колебаний деловойактивности (научный доклад). — М.: Институт экономики РАН, 2010.— 50 с.

8. Трахтенберг М. Мировые экономические кризисы. Денежныекризисы (1821—1938). — Госуд. фин. изд-во, 1939. — 894 с.

9. Уэрта де Сото Хесус. Деньги, банковский кредит и экономичес-кие циклы / Хесус Уэрта де Сото; пер. с англ. под ред. А. В. Куряева. —Челябинск: Социум, 2008. — 663 с.

10. Хаберлер Г. Процветание и депрессия: Теоретический анализциклических колебаний. — М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1960. — 459 с.

11. Чорнобай О. Світова фінансова криза: сутність, причини вини-кнення та її вплив на економіку України. — Електронний ресурс:www.nbuv.gov.ua


16

12. Schwartz Anna J. Money in Historical Perspective, University ofChicago Press, 1987 // Money and Business Cycles : Milton Friedman, AnnaJ. Schwartz (p. 24—77).

Статтю подано до редакції 15.03.12 р.

УДК 330.101:338.22 (477)

О.М. Москаленко, канд. екон. наук, докторантДВНЗ «КЕНУ імені Вадима Гетьмана»,

кафедра політичної економіїобліково-економічних факультетів

ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА ЯК СУБСТАНЦІОНАЛЬНА ФОРМАІСНУВАННЯ МОДЕЛІ ВИПЕРЕДЖАЮЧОГО ЕКОНОМІЧНОГО

РОЗВИТКУ

У статті розглядається модель випереджаючого економічного розви-тку, доводиться доцільність її впровадження на етапі виходу світовоїекономіки із кризи. Інноваційна економіка розглядається як субстан-ціональна форма існування моделі випереджаючого економічногорозвитку. Доведено, що випереджаючий економічний розвиток єумовою переходу країни на новий технологічний спосіб виробництва,а також є новою моделлю економічного зростання.

Ключові слова: економічний розвиток, випереджаючий економіч-ний розвиток, технологічний уклад, новий спосіб виробництва, ін-новаційна економіка, субстанціональна форма, високотехнологічнітовари.

В статье рассматривается модель опережающего экономическогоразвития, доказывается целесообразность ее внедрения на этапевыхода мировой экономики из кризиса. Инновационная экономикарассматривается как субстанциональная форма существованиямодели опережающего экономического развития. Доказывается,что опережающее экономическое развитие является условиемперехода страны на новый технологический способ производства,а также является новой моделью экономического роста.

Ключевые слова: экономическое развитие, опережающее эконо-мическое развитие, технологический уклад, новый способ произ-водства, инновационная экономика, субстанциональная форма,высокотехнологические товары.

© О. М. Москаленко, 2012


17

The article reviews the model of forestalling economic development.The impotence of improvement of the forestalling economicdevelopment is proved. The innovative economy is observed as asubstitution form of existence of the model of forestalling economicdevelopment. The author proves that the forestalling economicdevelopment is a condition of transition of the state to the newtechnological mode of production, and the forestalling economicdevelopment can be observed as a new model of economic growth.

Key words: economic development, forestalling economicdevelopment, new technological mode of production, technologicalorder, innovative economy, substitution form, high-tech goods.

Постановка проблеми. Рівень розвитку економіки України, зпозиції теорії технологічних укладів, можна охарактеризувати яктаку, що функціонує в умовах 3—4 типів технологічного укладу,із часткою менше 5 %, що припадає на 5—6 технологічні уклади.У той час, коли розвинені країни світу інтенсивно формують усвоїх економіках економічні передумови та шукають інвестицій-ні можливості переходу національних економік на 5—7 техноло-гічні уклади з їх основною часткою і провідною роллю в еконо-мічному розвитку країн, цей «результат» для нашої держави єабсолютно незадовільним. Більш того, така економічна ситуаціятягне країну в стагнаційну прірву і відводить їй другорядну рольв світовій економіці, яку можна описати стандартними країнови-ми позиціями світової периферії, а саме: сировинний придаток,ринок збуту продукції західних країн, країна третього світу,менш розвинена економіка, «залежна» економіка тощо. Тобто, непотрібно доводити і обґрунтовувати заявлену нами позицію щодопесимістичного сценарію економічного розвитку нашої країни насередньострокову перспективу. Оскільки це є цілком очевидним.Але ми говоримо про негативну перспективу в умовах збережен-ня існуючих тенденцій нейтрального ставлення державної владидо науково-технічного та інноваційного розвитку України. Вихідіз цієї ситуації є, але це непростий варіант. А власне варіант по-зитивного ставлення української держави до свого майбутньогорозвитку економіки, що виражається в активній позиції та актив-ному пошуку нової моделі економічного розвитку та зростання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизнянихучених проблеми економічного розвитку, ролі держави в еконо-мічному розвитку, її значення та функції у виборі моделі еконо-мічного зростання досліджують Гальчинський А., Геєць В., Же-


18

люк Т., Зайцев Ю., Клочко В., Савчук В., Федулова Л., ШнипкоО. та багато ін. Серед іноземних дослідників перспективи майбу-тнього світової економіки через призму економічних моделейрозвитку та типів прийдешніх суспільств у свій час досліджувалиі продовжують вивчати Д. Белл, А. Бузгалін, А. Колганов, Дж.Гелбрейт, С. Глазьєв, Дж. Майер, Дж. Малган, П. Сорокін, Дж.Сакс, Дж. Стігліц і багато ін.

Виділення частини раніше невирішеної проблеми. Отже,заявлена нами наукова проблема щодо перспектив економічногорозвитку України, (а в теоретичному аспекті будь-якої країни зпосттрансформаційною економікою), лежить в площині пошукунової моделі економічного зростання. Дана проблема стає най-більш актуальною в умовах сучасної фінансово-економічної кри-зи, її субстанціональних причинах, негативних наслідках, щорозподілилися нерівномірно в глобальній економіці серед країн зрізним рівнем економічного розвитку, і позитивним результатом,що виявляється в усвідомлені як на рівні урядів країн, так і на рі-вні їх суспільств, вагомого значення економічної доцільності пе-регляду існуючих моделей економічного розвитку країн. Томувиявлення субстанціональних форм існування такої моделі, її ат-рибутів, структурних складових, ресурсів і факторів, на наш по-гляд, є важливою частиною раніше невирішеної проблеми теоріївипереджаючого економічного розвитку.

Цілі статті. Виходячи із поставленої вище наукової проблеми,цілями статті є: 1) виявлення субстанціональної форми існуваннямоделі нового економічного зростання, яка відповідатиме існую-чим тенденціям світової економіки в науково-технічній сфері, а йвідповідно і основних секторах економік провідних країн, 2) на-дання пропозиції щодо типу такої моделі, її концепції, типу еко-номічної політики, суспільно-економічних, науково-технологіч-ної бази та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Під субстанціо-нальною формою ми розуміємо форму прояву та певний соціаль-но-економічний зміст інституцій деякої моделі економічногорозвитку, що визначає певний стан суб’єктів економічних відно-син у середині такої моделі.

Говорячи вище про майбутнє нашої держави, ми констатува-ли, що економіка України, за найоптимістичнішої перспективи,якщо буде слідувати еволюційним шляхом, тобто поступово ру-хаючись по висхідній лінії з 3—4 технологічного укладу на 5—6


19

технологічний уклад, досягне своєї мети не скоро. Зазначимо, щонемає кваліфікованої експертної оцінки щодо того, скільки роківзнадобиться Україні, щоб сформувати в себе економіку новоготипу, з провідною роллю галузей 5—6 технологічного укладу, вумовах збереження існуючих тенденцій.

Звідси, постають правомірні питання: так які ж перспективичекають на українську економіку? який же вихід із ситуації «тех-нологічної паузи» в Україні? яка роль держави в економічномурозвитку? які варіанти (сценарії) розвитку пропонує для України(а в теоретичному аспекті для країни з посттрансформаційноюекономікою) сучасна державна влада і економічна наука, до якоїне завжди прислухається державна влада?

Відповідь, як то не дивно, відчувають на інтуїтивному рівні ідержавна влада, і суспільство, і господарюючі суб’єкти. Однаквідповідь є непростою. А вона і не може бути простою, зважаючина складність проблеми економічного і позаекономічного харак-теру, яку потрібно вирішити. Останнім часом політики на най-вищому рівні заговорили про необхідність «прориву». До того ж,на державному рівні ставиться і таке завдання науковцям. «Про-рив» в економіці, означає прорив уперед не тільки в економічно-му напрямку, а насамперед, в тих основах економіки, які форму-ють декілька вихідних інституціональних базисів (інституцій):освіта (людський капітал), наука, високотехнологічне виробниц-тво, інвестиції, суспільні цінності. Рівень розвитку зазначених ін-ституцій, їх якісний склад і визначають можливості здійсненняпрориву в економіці.

Такий прорив, на наше переконання, можливий лише в умовахвипереджаючого економічного розвитку, який є моделлю еконо-мічного розвитку, концепцією та явищем. Під економічною мо-деллю в Економічній енциклопедії (2000 р.) розуміється спроще-на уява про дійсність, абстракція узагальнення окремих явищ тапроцесів економічної системи загалом [6, с. 424]. Чому саме ви-переджаючий економічний розвиток? Так, випереджати, випере-дити означає переганяти, перегнати, встигати у чомусь раніше,швидше іншого [5, с. 678]. Тобто, випереджаючий економічнийрозвиток можна розглядати як створення передумов у розвиткушвидше за інші країни в конкуренції і виробництві. Випереджа-ючий економічний розвиток може забезпечити вирішення поста-вленої вище проблеми, тобто формування нової якості розвитку.Даний тип розвитку передбачає постановку стратегічних цілей,


20

принципово відмінних від тих, що реалізуються сьогодні в роз-винених країнах світу, та перехід до суперництва з існуючимисистемами дещо за іншими принципами та критеріями прогресу.В основі моделі випереджаючого економічного розвитку полягаєорієнтація на якісні зміни економічної, політичної і соціальноїсистеми, що склалася. Серед стратегічних цілей, і вихідним еле-ментом та невід’ємною передумовою є пріоритетний розвитоклюдського капіталу, в зміст якого відомі зарубіжні вчені [2,с. 298—299] вкладають людські якості творчого характеру, ін-декс розвитку людини на рівні скандинавських країн та здоров’ялюдини, що є умовою забезпечення повного використання неютворчого, інтелектуального потенціалу. Однак, зазначеними яко-стями розвиток людського капіталу не обмежується, оскільки вінє принципово важливим елементом, інституціональним ресурсомреалізації моделі випереджаючого економічного розвитку. Нанаше переконання, формування принципово нових технологій іструктури економіки, орієнтованих на розвиток людських якос-тей, є можливим реалізувати тільки через інноваційний розвитоккраїни. Інновації стають системою нових цінностей в економіці,політиці, суспільстві загалом, що виражається у прагненні пози-тивних змін у задоволенні існуючих потреб і очікуванні переве-ршення цих потреб на перспективу.

Підводячи попередній підсумок, констатуємо, що субстанціо-нальною формою існування моделі випереджаючого економічно-го розвитку є інноваційна економіка. Саме в умовах інноваційноїекономіки, орієнтованої на розвиток високотехнологічних галу-зей, можна забезпечити перехід країни на нову довгостроковухвилю економічного зростання, технологічну основу якої скла-дуть 5—6 і 7 технологічні уклади.

Інноваційна економіка в своїй основі має базовий фактор ви-робництва — знання. Звідси, власне інноваційна економіка можеприймати свої властиві форми, які теж досить удало прижилися векономічному моделюванні в напрямку інновацій в західнихкраїнах. Серед таких форм інноваційної економіки можна виді-лити інформаційну економіку, «нову» економіку та економікузнань. Соціально-економічне та інституціональне наповнення за-значених форм інноваційної економіки зводиться до того, що в їхоснові лежить НТП, який реалізується в повній мірі тільки в умо-вах глобалізації, яка посилює міжнародний науково-технологічний обмін, відкриває доступ менш розвиненим країнам


21

до нових технологій, при цьому дещо вирівнюючи рівень техно-логічного розвитку між країнами світу.

Одночасно, форми існування інноваційної економіки такожвключають в себе інновації організаційного та інституціонально-го характеру в усіх галузях економіки. Значна кількість науковціврозуміє появу інноваційної економіки та її форм як новий етапсоціально-економічного розвитку людської цивілізації, в межахякої виникли і отримали подальший розвиток науково-технічні,економічні, політичні та соціальні інститути, які формують базисдля нового типу економічного зростання на новій якісній основі:більш рівного доступу країн та окремо взятого індивіда до благ іресурсів світового господарства.

Характерними ознаками інноваційної економіки та її форм єінтенсивний характер впровадження інновацій технологічного,організаційного й управлінського характеру та вплив цих іннова-цій на підвищення продуктивності праці на мікрорівні та макро-економічної ефективності виробництва на рівні країни на новійякісній основі.

Тобто, інноваційна економіка безумовно ґрунтується на су-часних знаннях, наукових досягненнях, ресурсною основою якихстають переважно інвестиції, в умовах підвищення ефективностівикористання природно-сировинних ресурсів. Щодо зміни осно-вних макроекономічних агрегатів, зазначимо, що в умовах існу-вання інноваційної економіки приріст реального ВВП країни за-безпечується, переважаючою часткою, за рахунок виробництва тареалізації наукомісткої високотехнологічної продукції і послуг.

Модель випереджаючого економічного розвитку може бутиреалізована і через «економіку знань», яка по суті є інтегрованоюосновою інноваційної економіки, оскільки провести розмежуван-ня між ними доволі проблематично, як на наш погляд. Характер-ні ознаки «економіки знань» як інтегрованої складової іннова-ційної економіки зводяться до наступних: домінування вскладових ВВП високотехнологічних галузей та інтелектуальнихпослуг, формування переважної частки національного доходу зарахунок інноваційної або технологічної ренти, високий рівенькапіталізації компаній, основна вартість яких формується завдякинематеріальним активам, тобто інтелектуальному капіталу. Ос-нову моделі випереджаючого економічного розвитку в економіцізнань складуть: знання як ресурс і фактор виробництва, якіснаосвіта, а також спроможність держави забезпечити належне фун-


22

кціонування цих інституцій щодо уречевлення інтелектуальногокапіталу в результатах високотехнологічного виробництва.

Одним із основних лідерів в економічному розвитку на базіінноваційної економіки залишаються Сполучені Штати Америки.Навіть в умовах економічної кризи 2008—2009 рр. основу урядо-вої політики виходу із кризи склало стимулювання розвитку ін-новацій і збільшення експорту для забезпечення впевненого еко-номічного зростання на етапі виходу із кризи. Отже, пильна увагадержави приділяється підвищенню інвестиційної привабливості,експорту та інноваціям. За переконанням чиновників вищого ра-нгу, саме інвестиції в інноваційний сектор і повинні закласти ос-нову зростання економіки [3].

Що ж забезпечує інтенсивне поширення інновацій у країні?Безперечно, це є багатоваріантною відповіддю. Однак, сформує-мо вихідні інституціональні умови, що забезпечують інтенсифі-кацію і масове поширення інновацій у країні, а саме: усвідомленацілеспрямована економічна політика держави, націлена на інно-ваційний розвиток; формування усесторонньої державної під-тримки ведення інноваційного бізнесу (дозвільна система, подат-кова політика, регуляторна політика); достатні інвестиції врозвиток людського капіталу, розмір яких визначає світова прак-тика, наприклад, через індекс людського розвитку, рівень якостіосвіти, якість і тривалість життя населення на рівні світових ста-ндартів; звернення у бік розвитку конкретної особистості, вихо-вування інноваційного індивіда, формування персоніфікованогоінноваційного мислення через систему освітньо-суспільного ви-ховання; формування інституту довіри суспільства, бізнес-структур та індивідуальних підприємців до держави як регулято-ра, контролера та координатора інноваційної діяльності. Виходя-чи із зазначеного, це дозволяє сформувати наступний висновок,що інноваційна економіка на базі моделі випереджаючого еконо-мічного розвитку стає принципово новою субстанціональноюформою конкурентної економіки в світовій економіці, робить се-редовище існування людини комфортнішим і сприятливішим дляпроживання.

Зробимо акцент на взаємообумовленості та пов’язаності інно-ваційної економіки і випереджаючого економічного розвитку якумови забезпечення реалізації даної моделі. Випереджаючийекономічний розвиток має у своїй основі принцип випереджаю-чого стратегічного планування неперервного вдосконалення роз-


23

витку виробництва в частині його модернізації, реконструкціїдіючого і придбання нового обладнання, розробки і впроваджен-ня нових технологічних процесів, нових високоякісних конкуре-нтноздатних видів продукції, що користується попитом на рин-ках збуту, виходячи із існуючих і очікуваних потреб споживачів,з метою забезпечення здатності усіх видів виробництв виконува-ти ці вимоги і мати можливість перевищувати їх. Саме можли-вість забезпечувати потреби споживачів на випередження, тобтостворювати нові потреби, і є однією із визначальних рис іннова-ційної економіки як форми моделі випереджаючого економічногорозвитку.

На наше переконання, випереджаючий економічний розвитокзабезпечить перехід світової економіки на умови стійкого розви-тку, чому сприятиме становлення інноваційної економіки. Щодомоделі суспільства, яка може бути застосована до опису іннова-ційної економіки як субстанціональної форми існування моделівипереджаючого економічного розвитку, то її основною характе-ристикою буде зростаюча інтелектуалізація суспільства. Безумо-вно, природа інноваційної економіки як системи пов’язана з та-кими формами розвитку суспільства, як постіндустріальне,інформаційне, постекономічне суспільство, «економіка знань»,інноваційне суспільство. На думку провідних вчених, суспільствоспоживання або суспільство загального благополуччя замінитьсяна інтелектуальне суспільство або інноваційне суспільство. Сфе-ра виробництва поступово буде перебудовуватися із переважан-ням технологій екологічно чистого та безвідходного виробницт-ва. Зазнає змін і структура споживання з переважаючою часткоюі провідним значенням інформаційно-комунікаційних, освітніхпослуг і послуг охорони здоров’я. Науково-технічний прогрес вінформаційних технологіях, системах обробки і переробки інфо-рмації, системах телекомунікації, фінансових технологіях ство-рить умови для подальшої глобалізації економіки, формуванняєдиного світового ринку товарів, капіталу, праці [4, с. 98].

На думку дослідників сталого розвитку [10, с. 13], інтеграціянаціонального господарства в інноваційну економіку призведе дозначного покращення соціально-економічних умов. З’являтьсядодаткові можливості задоволення потреб людини, що дасть �

Documents

УДК fre/FRE_28.pdf · Лісовська В. П., Іващенко Л. В. Практичне застосування моде-лей управління запасами для