Т.В. ШИПЕЛІК ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІikvsu.kvs.gov.ua/sites/default/files/imce/nmk_z_fiziologiyi_vnd.pdf · Тема3.1. Аналітично-синтетична

1

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки

Т.В. ШИПЕЛІК

ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Навчально-методичний комплекс

2

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки

Т.В. ШИПЕЛІК

ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Навчально-методичний комплекс

КИЇВ – 2014

3

УДК

ББС

С

Рекомендовано до друку методичною радою

Інституту кримінально-виконавчої служби (протокол №___ від _______

2014 р)

Шипелік Т. В. Фізіологія вищої нервової діяльності: Навчально-

методичний комплекс. – К: Інститут кримінально-виконавчої служби,

2014. - 59 с.

Рецензенти:

Фрейман Г.О., кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

та педагогіки Навчально-наукового інституту права та психології

Національної академії внутрішніх справ.

Відомості про автора:

Шипелік Т.В., викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології

Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор філософії в області

психології.

С Т.В. Шипелік, 2014

С Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

4

ЗМІСТ

1. Вступ...........................................................................................................5

2. Тематичний план .....................................................................................6

3. Програма курсу..........................................................................................8

4. Плани семінарських і практичних занять.............................................12

5. Ситуативні (практичні) завдання............................................................21

6. Тестові завдання......................................................................................32

7. Перелік питань для іспиту......................................................................53

8. Список рекомендованої літератури........................................................57

5

ВСТУП

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни «Фізіологія вищої нервової

діяльності» є вивчення фізіологічних характеристик вищої нервової

діяльності для розуміння еволюції форм поведінки людини, що забезпечує

якісно новий рівень її взаємодії з навколишнім середовищем.

Завдання:

1) сформувати у курсантів уявлення о важливих закономірностях

вищої нервової діяльності;

2) вивчення ролі нейроендокринних і центральних регуляції при

здійсненні поведінки на базі основних біологічних мотивацій;

3) вивчення вищих психічних функцій мозку, нейронних механізмів

переробки інформації в сенсорних системах.

В результаті вивчення даної навчальної дисципліни курсанти повинні

знати:

основні властивості нервової тканини, механізми біоелектричних

явищ та їх роль в кодуванні біологічної інформації;

регулюючі системи організму та їх взаємодію;

співвідношення структури і функції, баланс гальмівних і збудливих

процесів;

ключові характеристики основних поведінкових реакцій;

основні морфо-функціональні особливості організації різних відділів

сенсорних систем;

форми проявів ВНД у людини, класифікацію і характеристику типів

ВНД;

латералізацію функцій, динамічну локалізацію функцій в корі та її

значення в формуванні і функціонуванні вищих психічних функцій

людини;

особливості найважливіших концепцій провідних вітчизняних і

зарубіжних фізіологів і наукових шкіл у галузі фізіології вищої

нервової діяльності;

нейрофізіологічні механізми психічних процесів;

нейрофізіологічні механізми відновлення та компенсації втрачених

функцій.

уміти:

аналізувати та інтерпретувати наукову літературу з фізіології вищої

нервової діяльності;

використовувати знання вищої нервової діяльності та сенсорних

систем в питаннях психології;

визначати основні типи ВНД;

визначати домінантну півкулю мозку людини;

6

оцінювати різні види пам'яті, мислення;

визначати нормальну роботу аналізаторів;

володіти знаннями спрямованими на підвищення фізіологічних

ресурсів й адаптаційних можливостей людини;

визначати аналітико-синтетичну діяльність кори;

виявляти порушення і відхилення у розвитку ВНД, патологію ВНД.

Дисципліна ―Фізіологія вищої нервової діяльності‖ вивчається з

другого семестру першого курсу є базовою і відноситься до професійно

орієнтованих дисциплін.

Фізіологія вищої нервової діяльності тісно пов’язана з окремими

темами таких навчальних дисциплін, як анатомія центральної нервової

системи, патопсихологія, загальна, вікова та клінічна психологія,

психологія особистості, психодіагностика, нейропсихологія.

Структура навчального курсу включає в себе лекції, семінари,

практичні заняття та самостійну роботу студентів. Курс складається з 144

годин: 72 аудиторних: 36 лекційних години, 18 практичних та 18

семінарських занять, 36 годин відводиться на самостійну роботу курсантів.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так

і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань,

підготовка реферативних доповідей, самостійного вивчення першоджерел),

а також підсумкового контролю. Форма контролю – іспит.

2. Тематичний план навчальної дисципліни Назви змістових модулів і тем Кількість годин

денна форма заочна форма

усього у тому числі Усього

У тому числі

л с п Інд. С.р. л с п інд С.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Змістовний модуль №1. Теоретичні та методологічні основи фізіології вищої нервової діяльності

як науки.

Тема 1.1. Фізіологія ВНД

як частина біологічних наук. 2 2 2 2 2

Тема 1.2. Інтегративна

діяльність мозку 12 4 2 __ 2 2

Тема 1.3. Функціональна

діяльність мозку. 16 2 4 2 4 4

Разом за змістовим

модулем 1. 36 8 8 4 8 8

Змістовний модуль № 2. Рефлекторна організація діяльності мозку.

Тема2.1. Основні поняття і

принципи діяльності 10 2 2 2 4 2

7

центральної

нервової системи.

Тема2.2. Рефлекторна

теорія. 12 2 2 2 2 4

Тема2.3.

Умовно-рефлекторна

діяльність

14 2 2 2 4 4


модулем 2. 36 6 6 6 10 10

Змістовний модуль № 3. Аналітико-синтетична діяльність мозку.

Тема3.1. Аналітично-

синтетична діяльність

мозку. Функціональна

асиметрія півкуль.

10 4 2 __ 2 2

Тема3.2. Поняття

про сигнальні системи.

Фізіологія емоцій та

пам’яті.

8 4 __ 2 2 2

Тема3.3.

Поведінка як адаптація

і научіння.

10 4 2 __ 2 2


модулем 3. 28 12 4 2 6 6

Змістовний модуль № 4. Особливості ВНД людини.

Тема4.1.

Поведінка як адаптація і

научіння.

12 2 ___

2 2

4

Тема 4.2.

Мова, її види і

функції

14 4

2 2

4

Тема4.3.

Функціональні

стани у структурі

поведінки.

16 4

4 2

4


модулем 4.

42 10

6 6

12

екзамен 2

Усього годин 144 36 18 18 30 36

8

ІНДЗ

Усього годин 144 36 18 18 30 36

3. Навчальна програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Теоретичні та методологічні основи фізіології

вищої нервової діяльності як науки.

Тема 1.1. Фізіологія ВНД як частина біологічних наук.

Історія розвитку вчення про ВНД від поглядів древніх до сучасності

(Р. Декарт, Й. Прохазка, І.М. Сєченов, І.П. Павлов, П.К.Анохін). Принципи

рефлекторної теорії.

Предмет і завдання, основні поняття і принципи ВНД. Фізіологія вищої

нервової діяльності як складова частина нейронауки. Зв'язок фізіології ВНД

з іншими науками.

Роль І.П.Павлова у виникненні та розвитку фізіології вищої нервової

діяльності. Провідні вітчизняні та зарубіжні вчені-фізіологи, наукові школи,

що працюють в галузі фізіології вищої нервової діяльності.

Тема 1.2. Інтегративна діяльність мозку.

Концепція рефлексу як базова концепція інтегративної діяльності

мозку: механічна Р. Декарта, біологічна (Прохазка), анатомічна,

психофізіологічна концепція И.М.Сєченова, умовно-рефлекторна І.П.

Павлова. Нейробіологічні принципи ВНД: детермінізм, структурність,

єдність аналізу і синтезу, рефлекторность, зворотній зв'язок, системність

(стереотипи), інтегративність, системогенез (гетерохроність).

Тема 1.3. Функціональна діяльність мозку.

Сучасні уявлення про динамічну локалізацію функцій і мінімізації

структур, які беруть у них участь. Основні блоки функціонування: сенсорні

системи, модулюючі системи, блок програмування, запуску і контролю

поведінкових актів. Аналізатор як багаторівнева ієрархічна система. Кора -

вищий рівень організації детекторів. Первинні проекційні зони кори,

вторинні і третинні ( асоціативні ) зони. Командні (гностичні) нейрони.

Модулюючі системи: РФ і лімбична система. Висхідні та спадні впливи.

9

Джерела активації РФ. Концептуальна модель організації рефлекторного

акту (по Е.Н. Соколову, 1986).

Змістовний модуль 2. Рефлекторна організація діяльності мозку.

Тема 2.1. Основні поняття і принципи діяльності центральної

нервової системи. Методи дослідження фізіології вищої нервової

діяльності.

Принципи організації діяльності центральної нервової системи.

Класифікація нейронів; жорсткі і гнучкі зв'язки в центральній нервовій

системі; іерархічні, локальні і дівергентні мережі з одним входом;

нейронний ансамбль, нервовий центр, функціональна система. Природа

нервового імпульсу. Механізм трансформації роздратування в збудження.

Рецепторний і генераторний потенціал.

Методи дослідження фізіології вищої нервової діяльності:

поліграфічна реєстрація реакцій, реєстрація активності нейронів,

електричне подразнень мозку, екстерпація і функціональне вимикання

ділянок мозку, клінічний метод, метод моделювання.

Тема 2.2. Рефлекторна основа поведінки.

Класифікація вроджених форм поведінки: таксиси, безумовні

рефлекси, інстинктивні форми поведінки. Властивості безумовних

рефлексів і їх класифікація (по І.П. Павлову, Ю. Конорскому, П.В.

Сімонову). Циркадні ритми. Орієнтовний рефлекс, його зв'язок з

адаптаційним і оборонним рефлексами. Вибірковість згасання орієнтовного

рефлексу, його біологічна роль. Етології про інстинкти і ін- дивидуальні

досвіді. Інстинкт: потреба (ендогенне збудження ) - релізер - комплекс

стереотипу - « завершальний акт». Концепція драйву. Антідрайв.

Локалізація безумовних рефлексів в ЦНС. Ієрархія вроджених реакцій, їх

нейрональні механізми.

Тема 2.3. Умовно-рефлекторна діяльність.

Умовні рефлекси (УР): їх особливості, значення і класифікація. Умови

утворення УР. Структура і механізм утворення умовного рефлексу

(тимчасового зв'язку): за Павловим, за Асратяном, за Анохіним.

Взаємовідносини збудження і гальмування в корі при становленні УР.

10

Сучасна класифікація видів гальмування: зовнішнє (безумовне) і внутрішнє

(умовне), їх класифікації та біологічна роль.

Змістовний модуль 3. Аналітико-синтетична діяльність мозку.

Вища нервова діяльність людини.

Тема 3.1. Аналітично-синтетична діяльність мозку. Функціональна

асиметрія півкуль.

Аналітично-синтетична діяльність мозку. Системність у роботі кори

великих півкуль. Вчення І. П. Павлова про динамічний стереотипі. Принцип

перемикання умовно-рефлекторної діяльності.

Детектування і впізнання образів. Нейрони-детектори. Модуляторні

нейрони. Корковий кінець аналізатора. Колончата організація кори.

Проекційні області кори. Загальні положення сучасних концепцій про

механізми формування відчуттів і сприйняття.

Функціональна асиметрія півкуль. Фізіологія розщепленого мозку.

Хімічна симетрія і асиметрія мозку. Латералізація мозку і психічне здоров'я.

Тема 3.2. Поняття про сигнальні системи. Фізіологія емоцій та

пам’яті.

Поняття про першу і другу сигнальну систему, їх взаємодії. Специфічні

типи вищої нервової діяльності людини, їх значення.

Функції емоцій. Теорії емоцій. Нейробіологія емоцій. Семантичний

емоціональний простір. Експресія емоцій в міміці, голосі, жестах.

Емоційний стрес. Емоційний інтелект.

Класифікації пам’яті: сучасні аспекти. Біологічна пам’ять. Генетична

пам’ять. Імунологічна пам’ять. Нейробіологична (нервова) пам’ять.

Індивідуальність нейробіологічної пам’яті, аспекти її класифікація залежно

від обраних принципів: види пам’яті, типи пам’яті, форми памяті, процеси

пам’яті, сторони пам’яті. Синоптичні механізми пам’яті. Молекулярні

основи пам’яті.

Тема 3.3. Поведінка як адаптація і научіння.

Оцінка розумового розвитку. Рівні становлення розумових здібностей.

Критичні періоди розвитку. Чутливі періоди навчання. Форми

індивідуального навчання. Неасоціативні, облігатні, стимул-залежні: прості

11

(габітуаціі, сенситизація) і складні (імпринтинг, латентне навчання,

імітація) форми. Асоціативне, факультативне, ефект-залежне навчання:

класичне(пасивне), оперантне (інструментальне), одномоментне

(аверсивне). Когнітивне навчання: психонервови образи, елементарна

розумова діяльність (інсайт , інтуїція), ймовірне прогнозування.

Змістовний модуль 4. Фізіологія сенсорних систем. Функціональні

стани у структурі поведінки.

Тема 4.1. Загальні принципи будови і функціонування

аналізаторів.

Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Фізіологія рецепторів.

Організація рецептивних полів як один з механізмів обробки сенсорної

інформації. Зоровий та слуховий аналізатор, анатомічна будова і функція

органів зору. Анатомічна будова і функції органів смаку і нюху. Больовий

аналізатор. Нейрофізіологічна основа болю. Руховий аналізатор.

Тема 4.2. Мова, її види і функції.

Слово як сигнал сигналів. Властивості УР другої сигнальної системи.

Речовий аналізатор. Латералізація мови. Центри мови. Модель мовлення

Верніке – Гешвінд. Функції мови. Зовнішня і внутрішня мова. Властивості

мови. Акустична, кинестетическая і зорова форми словесного подразника.

Фізіологія мовного апарату. Розвиток мови в онтогенезі. Мозок і свідомість.

Проблема свідомого і несвідомого (підсвідомого). Надсвідомість.

Тема 4.3. Функціональні стани у структурі поведінки.

Функціональні стани і модулюючі системи мозку. Нейрофізіологічні

механізми функціональних станів. Фізіологічні індикатори функціональних

станів. Сон і його значення. Види сну. Теорії сну. Центри сну і неспання.

Нейрофізіологічні механізми різних фаз сну. Гіпотези про

фізіологічному значенні парадоксального сну. Фізіологічні уявлення про

сновидіння. Стрес. Значення, механізми.

12

4. Плани семінарських і практичних занять

Тема 1.1. “ Основні поняття фізіології ВНД ”

Питання, які розглядаються на семінарському занятті:

1. «Фізіологія ВНД» - наука про закони функціонування головного

мозку.

2. Методи фізіології вищої нервової діяльності.

3. Рефлекторна теорія І. П. Павлова.

4. Принцип сигнальності в організації адаптивної поведінки.

5. Умовно-рефлекторна діяльність як механізм вищого аналізу та

синтезу.

6. Принципи детермінізму, структурності, аналізу та синтезу.

Література до теми: [2, 3, 4, 8, 12, 13].

Реферативні повідомлення на теми:

1). Фізіологія ВНД і психологія.

2). Вчення І.М. Сєченова про рефлекси головного мозку.

3). Життя і творчість І.П. Павлова.

Завдання для самостійної роботи:

1). Вчення Р. Декарта про рефлекс.

2). Перспективи розвитку фізіології вищої нервової діяльності.

3). Анатомічна та біологічна концепції рефлексу.

4). Рівні дослідження діяльності головного мозку: молекулярний, клітинний,

цілісний, популяційний.

5). Вчення Павлова про аналізатори (сенсорних системах).

13

Тема 1.2. “ Інтегративна діяльність мозку. Фізіологія нервової

клітини і синапсу.”

Питання, які розглядаються на семінарському занятті

1. Інтегруюча роль центральної нервової системи.

2. Рівні інтеграції в організмі.

3. Структура мембран нервових клітин. Характеристика іонних

каналів мембрани, канали вхідного струму, селективність іонних

каналів.

4. Природа нервового імпульсу.

5. Нервово-м'язовий синапс; електричні та хімічні синапси,

особливості їх структури та функціонування.

6. Медіаторні речовини, походження і хімічна природа

нейромедіаторів. Синаптична передача.

Література до теми: [ 2, 4, 5, 6, 7, 12, 13].


1). Електрична збудливість нервового волокна; механізм проведення

нервових імпульсів.

2). Генерація потенціалів дії під впливом ВПСП.

3). Пейсмекерний потенціал і авторитмічна активність, його роль в

організації поведінки і функцій організму.


1). Швидкість проведення нервових імпульсів по різних типах нервових

волокон.

2). Механізми гальмування: постсинаптичне і пресинаптичне.

3).Види гальмування нейронної активності: центральне, поворотне,

латеральне.

4). Окремі медіаторні системи, їх локалізація в структурах мозку.

14

5). Функції медіаторних систем в регуляції поведінкових реакцій.

6). Іонотропний і метаботропний механізми постсинаптичної мембрани.

Тема 1.3/1. “ Аналізатори мозку ”


1. Поняття аналізатора з позиції вчення І. П. Павлова.

2. Поняття сенсорної системи.

3. Роль сенсорних систем у сприйнятті, передачі, обробці інформації,

пізнанні навколишнього світу, механізмах інтегративної діяльності

мозку.

4. Функціональні властивості та особливості рецепторів. Класифікація

рецепторів.

5. Функціональні властивості і особливості організації

провідникового, коркового відділів сенсорної системи.

6. Кодування інформації в різних відділах сенсорних систем.

Література до теми: [ 2, 4, 6, 9, 12, 13].


1). Корковий кінець аналізатора. Шари кори. Колончата організація кори.

2). Ієрархічний принцип побудови аналізаторів.

3). Проекційні області кори.


1. Проаналізуйте переробку інформації на різних рівнях аналізатора (на

прикладі зорового аналізатора).

2. Виникнення і розвиток органів почуттів у процесі еволюції.

3. Проаналізуйте поняття сенсорна система і аналізатор.

4. Загальні принципи роботи сенсорних систем.

5. Закон специфічності сенсорних енергій.

15

6. Процес адаптації і сенсібілізації до дії подразника.

7. Фізіологія сприйняття.

Тема 1.3/2. “Аналізатори ”


1. Зоровий аналізатор. Психофізіологія зору.

2. Слуховий аналізатор. Психофізіологічні характеристики слуху.

3. Будова і функції вестибулярного аналізатора.

4. Пропріоцептивна сенсорна система.

5. Больова рецепція. Компоненти больової чутливості. Функції болю.

6. Антіноцицептивна система, її рівні.

Література до теми: [ 2, 4, 6, 9, 11, 12].


1). Вісцеральний аналізатор. Рецептори внутрішніх органів. Їх локалізація і

роль у підтримці гомеостазу.

2). Хеморецепція і її фізіологічне значення. Смаковий аналізатор.

3). Нюховий аналізатор. Нейронні механізми кодування запахів.


1. Соматосенсорна система. Рецепторні утворення шкіри.

2). Терморецепція. Периферичні і центральні терморецептори.

3). Центри терморегуляції в гіпоталамусі і корі.

4). Теорії болю: теорія специфічних шляхів, теорія патерну (або образу),

гіпотеза "механізму воріт".

5). Зіничний рефлекс, його значення.

16

6). Загальні положення сучасних концепцій про механізми формування

відчуттів і сприйняття.

7). Поняття про біноуральний слух.

Тема 2.1. “ Модулюючи системи мозку.‖

Питання, які розглядаються семінарському занятті:

1. Стовбурово-таламо-кортикальна система.

2. Базальна холінергічна система переднього мозку.

3. Каудо-таламо-кортикальна система.

4. Модулюючі нейрони.

5. Класифікація нейронів: жорсткі і гнучкі зв'язки в центральній

нервовій системі.

6. Нервовий центр. Нейронний ансамбль.

Практична частина заняття:

Задача № 1. Одна з фірм вибрала голубів в якості контролерів за випуском

якості металевих кульок на рухомому конвеєрі. Чому були обрані

саме голуби і в чому полягало їх навчання?

Задача № 1. Якщо кішці і собаці кілька разів протягувати палець, то у

собак "ісчезновення інтересу "(обнюхування) наступить швидше. У кого з

цих тварин сильніше виражені спадні коркові впливи?

Література до теми: [2, 3, 4, 5, 9, 11, 12, 13].


1. Методи дослідження фізіології вищої нервової діяльності.

2. Структура поведінкового акту.

3. Функціональні системи - одиниці інтегративної діяльності організму.

17

4. Принципи роботи функціональної системи.

Тема 2.2. “ Основні поняття і принципи діяльності центральної

нервової системи .”


1. Рефлекторний принцип.

2. Теорія функціональних систем П. К. Анохіна: гомеостатичні,

нейродинамічні психофізіологічні системи.

3. Модель функціональної системи: блок аферентного синтезу і блок

прийняття рішення.

4. Блок акцептора результатів дії та блок еферентного синтезу.

5. Блок формування дії та блок оцінки досягнутого результату.

6. Теорія функціональних систем в психології.

18


1). Основні поняття в теорії функціональних систем.

2). Роль теорії функціональних систем П.К. Анохіна в розвитку сучасної

нейропсихології.

3). Сістемогенез, як загальна закономірність еволюційного процесу.



1). Рефлекторний принцип регуляції функцій.

2). О.О. Ухтомський: про функціонально-пластичні системи організації.

3). Біомеханіка рухів по М.О. Бернштейну.

4). М.О.Бернштейн: принцип рефлекторного кільця.

Тема 2.3. “ Механізми утворення умовного рефлексу ”


1. Клітинні механізми утворення умовного рефлексу.

2. Види умовних рефлексів.

3. Основні правила вироблення умовних рефлексів.

4. Умови формування умовного рефлексу.

5. Зовнішнє гальмування.

6. Позамежне гальмування.


Задача: У естафетних змаганнях (у бігу або плаванні) спортсмен

починає проходити свій етап тільки після того як учасник попереднього

етапу передає паличку або торкається рукою стінки басейну. Іноді плавець,

що стоїть на стартовій тумбочці, здійснює фальшстарт або стрибає у воду

19

до того, як його товариш успівав торкнутися стінки. Який вид умовного

гальмування ослаблений у такого плавця?


1). Фізіологія сну.

2). Гіпноз.

3). Фізіологічна сутність сновидінь.

Література до теми: [1, 2, 5, 8, 9, 11, 12].


1). Методи дослідження сну.

2). Фізіологічне значення сну.

3). Біологічне значення сну.

4). Теорія і природа сну.

5). Основні правила здорового сну.

6). Нейроанатомія сну.

Тема 3.1. “ Потреби, як детермінанти поведінки ”


1. Біологічні мотивації як внутрішні детермінанти поведінки.

2. Класифікація потреб.

3. Фізіологічні потреби.

4. Мотивація як домінанта.

5. Нейроанатомія і нейрохімія мотівації.

Питання для практичного обговорення:

1). Потреби і виховання.

2). Біосоціальна природа людини.

20

3). Основні детермінанти поведінки.

4). Вітальні, соціальні, ідеальні потреби людини.

5). Системна психофізіологія.



1). Функціональні стани в структурі поведінки.

2). Нейроанатомія функціональних станів.

3). Фізіологічні індикатори функціональних станів.

4) Фізіологія стресу.

5). Нейропсіхогений і псіхоемоціональний стрес.

Тема 3.3. “ Емоції та пам’ять ”


1. Фізіологія емоцій .

2. Фізіологія пам'яті.

3. Залежність запам'ятовування від вражень і емоцій .

4. Фізіологічні механізми формування емоцій.

5. Механізми пам'яті. Закони пам'яті.


1). Типи вищої нервової діяльності.

2). Фізіологічні механізми короткочасної і довготривалої пам'яті.

3). Динамічний стереотип.

4). Функціональна ассіметрія мозку.


21


Задача: У сангвініка і флегматика вироблені міцні рухові рефлекси: на

зелене світло-натискання на важіль лівою рукою, на червоний-натискання

правої рукою на інший важіль. У сангвініка надмірна вага, у флегматика -

нормальна. Реєструвався латентний період рухової реакції. Потім в одному

з експеріментів поміняли сигнальне значення умовних подразників - тепер

на червоне світло потрібно було натискати важіль лівою рукою, а на

зелений - правою. Як у цьому експеріменті змінився латентний період

рухової реакції і у кого в більшій ступени?


1). Свідомість підсвідомість.

2). Індивідуальні відмінності пам'яті.

3). Фізіологія ЦНС та емоції.

4) Основні процеси і види пам'яті.

5). Фізіологічний вираз емоцій.

5 СИТУАТИВНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни “Фізіологія вищої нервової діяльності”

Тема 1.1 «Історія розвитку фізіологічної науки у вивченні ВНД

людини.

Питання заняття:

1. Філософські течії з питань вивчення душі і психіки людини.

2. Етапи розвитку фізіології.

3. Основні досягнення фізіологів світу.

4. Сучасні досягнення фізіологічної науки у вивченні ВНД людини.

5. Перспективи розвитку.

У результаті вивчення цієї теми курсант повинен знати:

22

__ етапи розвитку науки;

__ основні відкриття фізіології ВНД;

__ механізми діяльності кори головного мозку;

__ положення рефлекторної теорії І.П. Павлова.

Контрольні питання:

1. Які періоди виділяють у розвитку дисципліни?

2. Провідні фізіологи світу.

3. Рік заснування фізіології людини, фізіології ВНД.

4. Розвиток науки в античності.

5. Розвиток науки в середні століття.

6. Основні відкриття епохи відродження.

7. Сучасні дослідження ВНД людини.

8. Інтеграція дисципліни.

Тема 1.3. Фізіологія шкірного, зорового, слухового



1. Структура соматосенсорної системи: рецепторна, провідна і

центральна частини.

2. Особливості функціонування шкірного аналізатора.

3. Особливості функціонування слухового і зорового аналізатора.


__ види шкірних рецепторів;

__ просторовий розподіл шкірних рецепторів на шкірі людини;

__ ланки слухової і зорової сенсорних систем;

__ пороги чутливості шкірного, зорового, слухового аналізаторів.


1. Що називається полем зору? Чому воно менше на периферії

сітківки?

23

2. Чому частота розташування теплових, холодових і больових точок

неоднакова на однаковій площі поверхні тіла?

3. Що розуміють під порогом роздратування шкірного аналізатора?

4. Чому частота розташування теплових, холодових і больових точок

неоднакова на однаковій площі поверхні тіла?

5. Які види шкірних рецепторів існують?

6. Як визначається кісткова і повітряна провідність?

Задача 1. Розставте перераховані нижче ділянки шкіри за ступенем

зростання чутливості її до дотику: Передпліччя, спина, підошва, ніс,

кінчики пальців рук, губи, чоло.

(Відповідь: підошва, спина, передпліччя, лоб, ніс, губи, кінчики

пальців рук.)

Задача 2. Чи може людина чути звуки з частотою 40000Гц? А 5 гц?

(Відповідь: людина розрізняє як звук частоти від 16 до 20000 гц).

Задача 3. Де легше визначити напрям джерела звуку - в повітрі або у

воді?

(Відповідь: вода - більш щільне середовище, в ній звук поширюється

швидше. Тому різниця в часі між приходом звуку в ліве і праве вухо буде

менше. ніж у повітрі. Це ускладнить визначення джерела звуку у водному

середовищі).

Задача 4. Розставте перераховані нижче ділянки шкіри за ступенем

зростання чутливості її до тиску:

Лоб, верхню повіку, підошва, спина, передпліччя.

(Відповідь: підошва, спина, передпліччя, лоб, верхню повіку).

Задача 5. У чому принципова відмінність механізмів фокусування

зображення ока і фотоапарата?

(Відповідь: У фотоапараті для наведення на різкість змінюється

відстань від лінзи до світлосприймаючого шару фотоплівки, а в оці

наведення на різкість пов'язано зі зміною кривизни кришталика при

24

незмінній відстані від вузлової точки ока до світлосприймаючого шару

сітківки).

Задача 6. Чому ми не відчуваємо кільце, яке постійно носимо на

пальці, але чітко відчуваємо, що на цей палець села муха?

(Відповідь: при постійному впливі тактильного подразника

відбувається адаптація рецепторів і роздратування перестає відчуватися.

Тому кільце на пальці перестає надавати подразнюючу дію).

Задача 7. У двох людей при визначенні найближчої точки ясного

бачення знайдені наступні цифри: 12 см і 30 см. Який з цих людей старше?

Чи можна назвати приблизно їх вік?

(Відповідь: з віком найближча точка ясного бачення віддаляється від

ока. Значить, другий чоловік старше 40 років. Першому - близько 25 років).

Тема 2.1. Природа нервового імпульсу.


1. Загальна фізіологія збудливих тканин

2. Закони проведення збудження в нервах.

3. Фізіологія синапсів.

4. Механізми передачі збудження в збудливих і гальмівних синапсах.


__ Проведення нервового імпульсу;

__ Закони проведення збудження в нервах;

__ Особливості проведення збудження в нервово-м'язовому синапсі.


1. Що таке потенціал дії?

2. Що таке потенціал спокою?

3. У чому різниця між хімічними та електричними синапсамі?

Задача 1. Яка з перерахованих збудливих структур характеризується

найбільшою збудливістю: нерв, синапс або м'яз?

Задача 2. Додайте відсутні ланки в ланцюзі наступних процесів:

25

Нервовий імпульс --- вивільнення ацетилхоліну ---? --- Підвищення іонної

проникності постсинаптичної мембрани ---? --- Виникнення ПД і

поширення його по м'язовому волокну.

(Відповідь: Нервовий імпульс --- вивільнення ацетилхоліну ---

взаємодія ацетилхоліну з холінорецептори постсинаптичної мембрани ---

підвищення іонної проникності ПСМ --- виникнення збуджуючого

постсинаптичного потенціалу (ВПСП) --- виникнення ПД в мембрані

м'язового волокна і поширення його по волокну).

Задача 3. Концентрацію іонів натрію всередині нервової клітини

підвищили. Як це вплине на виникнення ПД?

(Відповідь: ПД зменшиться або взагалі не виникне).

Задача 4. Чи може вплив на людину високочастотного струму, який не

викликає збудження через короткочасність дії кожного коливання струму,

викликати, тим не менш, патологічний ефект?

(Відповідь: Через короткочасність кожного коливання струму іони не

встигають пройти через мембрану і викликати деполяризацію. Однак при

кожній зміні напрямку струму іони зміщуються від вихідного положення.

Ці руху частинок призводять до виділення теплової енергії. Якщо енергія

високочастотного поля велика, то виділяється багато тепла, і може статися

теплове ушкодження тканини).

Задача 5. Чому збудження, переходячи в ділянку, сусідній з

порушеними, не повертається вже пройдену точку?

(Відповідь: У збудженому ділянці нормальна збудливість, а в тому,

який був тільки що збуджений, виникає рефрактерность. Тому збудження

не може повернутися назад).

Тема 2.2. «Різноманітність безумовних рефлексів. Рефлекси головного

мозку»

26


1. Поняття безумовний рефлекс.

2. Класифікація безумовних рефлексів по І.П.Павлову.

3. Інстинкти.

4. Основні біологічні безумовні рефлекси людини.


__ основні рефлекси людини;

__ значення безумовних рефлексів;

__ прояви безумовних рефлексів в нормі.


1. Що таке безумовний рефлекс?

2. Яке значення в життєдіяльності організму виконують безумовні

рефлекси?

3. Хто вперше досліджував і вивчив безумовні рефлекси?

4. Хто вперше використав термін рефлекс?

5. Які види безумовних рефлексів Ви знаєте?

Задача 1: Інстинктивні реакції носять автоматичний характер, коли

закінчення вродженої (безумовної) реакції є сигналом для включення

наступної ланцюгової реакції. Так, оса сфекс, піклуючись про потомство,

послідовно виконує наступні дії: риє норку, відкладає в неї яєчка і готує

харчування для майбутніх личинок. Для цього знаходить велику комаху і,

вжалив, паралізує її, залишаючи живий. Далі оса підтаскує видобуток до

норки, обстежує норку і вносить до неї видобуток, а потім відлітає. Коли

личинки дозрівають, для них вже є живлення. Послідовність перерахованих

операцій оси вказує на автоматичний характер пророблених інстинктивних

реакцій. Як це було доведено?

27

Задача 2. Як довести, що виділення слини у собаки при вигляді і

запаху м'яса являється умовно-рефлекторної, а не вродженою реакцією?

Чому такі рефлекси називають натуральними (природними)?

Тема 2.3. «Механізми формування умовних рефлексів».


1. Поняття умовний рефлекс.

2. Характеристика умовного рефлексу.

3. Відмінні ознаки умовних і безумовних рефлексів.

4. Механізм вироблення умовного рефлексу.


__ види умовних рефлексів;

__ механізм формування умовного рефлексу і його гальмування;

__ порушення умовно-рефлекторний діяльності мозку.


1. Чим відрізняються умовні рефлекси від безумовних?

2. Які відмінності механізму вироблення умовного рефлексу у

людини і у тварин?

3. Що таке норма реакції?

4. Які фактори повинні дотримуватися при виробленні умовного

рефлексу?

5. Що важливіше: сила безумовного підкріплення або сила

умовного подразника?

Задача 1. І.П. Павлов проводив досліди за освітою умовних

рефлексів в "Вежах мовчання" з повною ізоляцією. Однак з'ясувалося, що

собаки-сангвініки особливо швидко засипали в таких умовах. У чому

причина?

28

Задача 2. Вироблення умовного рефлексу може відбуватися на будь

індіферентний подразник і досить швидко. В однієї з собак на булькання

води не вдавалося виробити умовний рефлекс. У чому причина?

Задача 3. В однієї собаки при вигляді спринцівки починається

посилене виділення слини. Інша собака при дії дзвінка багаторазово

згинає задню лапу. що спільного в цих умовних рефлексах?

Тема 3.1. «Нейрофізіологія свідомості»


1. Теорії свідомості у фізіології та психології.

2. Суть теорії відображення.

3. Психологічні рівні ВНД.

4. Потреба - як відображення свідомості.

5. Характеристика підсвідомості, свідомості і надсвідомості.


__ класифікацію потреб;

__ основи теорії відображення;

__ особливості вищої (психічної) діяльності людини.


1. Стадії формування та згасання потреб.

2. ВНД людини.

3. характеристика свідомості.

Задача 1. Назвіть головну умову, яка визначає прихильність дитини

до батьків? Від чого залежить формування типологічних особливостей ВНД

дитини?

(Відповідь: контакт з батьками з моменту народження. Від генотипу і

виховання в сім'ї та суспільстві).

Задача 2. У чому полягають особливості розвитку дитини,

ізольованого від суспільства, наприклад, що потрапив в ранньому віці в

лігво звіра?

29

(Відповідь: Дитина різко відстає в загальному розвитку, набуває

повадки тварини, відстає у розумовому розвитку, мова у нього не

з'являється навіть якщо повернути його в суспільство людей після 10-

річного віку).

Задача 3. З якого віку у дітей починають вироблятися умовні

рефлекси на слова і в якому віці у них формується абстрактно-словесне

мислення?

( Відповідь: З 5 місяців і у віці 5 років відповідно).

Тема 3.3. «Фізіологічні основи пам'яті»


1. Поняття енграми, консолідація пам'яті.

2. Види пам'яті.

3. Теорії пам'яті.

4. Структурно-функціональні основи пам'яті.


__ фізіологічні механізми пам'яті;

__ структури мозку, відповідальні за пам'ять;

__ основні відкриття в області вивчення людської пам'яті.


1. Нейрофізіологічні основи пам'яті.

2. Тимчасова організація пам'яті (різні види пам'яті).

3. Клітинні та молекулярні механізми запам'ятовування і добування

інформації з пам'яті.

Задача 1. Обстежуваним запропонували для запам'ятовування два ряди

дієслів (по 7 у кожному). Після запам'ятовування першого ряду одному

обстежуваному запропонували запам'ятати відразу ж другий ряд. іншому

30

обстежуваному запропонували запам'ятати другий ряд, лише через

добу після того, як він запам'ятав перший ряд слів. Яка буде відповідь

обстежуваних, якщо через добу після запам'ятовування

другого ряду слів, перевірити запам'ятовування слів обох рядів? У чому

сутність явища, яке матиме місце в обох випадках?

Задача 2. Після дачі наркозу людина не пам'ятає інформації, яка йому

була запропонована до наркозу. На користь якої теорії короткочасної

пам'яті свідчить цей факт?

(Відповідь: даний факт свідчить на користь теорії реверберації -

циркуляції імпульсів в замкнутих нейронних мережах).

Тема 4.1. Вироблення динамічного стереотипу


1. Механізм вироблення динамічного стереотипу.

2. Психологічні основи звичок.

3. Вплив властивостей нервової системи на формування динамічного

стереотипу.


__ закономірності діяльності клітин кори головного мозку;

__ фізіологічний механізм формування звичок;

__ фактори, що впливають на розвиток стереотипного поведінки

людини.


1. Збудження нервових центрів.

2. Гальмування нервових центрів.

3. Іррадіація збудження, дайте характеристику.

4. Концентрація збудження, дайте характеристику.

5. Взаємозв'язок динамічного стереотипу і звичок людини.

31

6. Який механізм формування динамічного стереотипу.

Задача 1. У якому віці у дітей виробляються різні види умовного

гальмування? Якого віку всі види умовного гальмування виражені досить

добре?

(Відповідь: Згасаюче і диференційоване гальмування починають

вироблятися в кінці першого місяця життя, запізнювальне й умовне гальмо

- у другому півріччі першого року життя. Всі види умовного гальмування

добре виражені до 6 - 7 років).

Тема 4.2. «Нейрофізіологічні основи мовної діяльності»


1. Слово - як сигнал сигналів.

2. Фізіологічні основи мови.

3. Функції мови.

4. Форми мовної діяльності.

5. Мозкові мовні центри.

6. Розвиток мовлення дитини.

7. Поняття про функціональну асиметрію мозку.


__ етапи формування мовних функцій;

__ поняття про другу сигнальну систему;

__фізіологічні системи, що забезпечують мову.


1. Від чого залежить розвиток мовної функції?

2. Речедвігательний центр Брока.

3. Сенсорний центр Верніке.

4. Де розташований центр сприйняття письмової мови?

5. Латералізація функцій в корі головного мозку.

32

Задача 1. Хворий лівша, страждає моторною афазією. Яка область

кори великих півкуль у нього вражена?

(Відповідь: Уражено права півкуля - область нижній частині передньої

центральної звивини (44 поле Бродмана)).

Задача 2. За яких умов виникає "зрив" вищої нервової діяльності?

(Відповідь: Зрив вищої нервової діяльності і виникнення неврозу

виникає при перенапруженні сили або рухливості збудливого або

гальмівного процесів в корі головного мозку, а також при їх "зіткненні").

Задача 3. Що станеться зі слуховими умовними рефлексами після

видалення потиличної або скроневої часток мозку?

(Відповідь: При видаленні скроневих часток головного мозку слухові

умовні рефлекси зникають, при видаленні потиличних – зберігаються).

Задача 4. Хворий правша, не пам'ятає назв предметів, але дає

правильний опис їх призначення. Яка область головного мозку у цієї

людини вражена?

(Відповідь: Вражена ліва скронева область, в якій знаходиться

сенсорний центр мови (поле 38-39 по Бродману)).

Задача 5. Дайте відповідь, чи можуть у сліпого від народження

людини виникати зорові образи під час сну?

(Відповідь: Ні, не можуть, тому що сновидіння сліпих будуються на

основі тих відчуттів, які вони отримували за стані ).

6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Фізіологія вищої нервової діяльності»

1. Хто з цих древніх мислителів написав трактат про душу?

А) Сократ.

Б) Аристотель.

В) Платон

Г) Демокріт.

33

2. Хто з цих вчених ввів у науку поняття рефлексу як основного

акта нервової системи?

А) Барух Спиноза.

Б) Теодор Єберт.

В) Рене Декарт.

Г) Жан Франсуа.

3. Котрий із зазначених напрямків експериментальної психології

більш сприяв розвитку вчення про вищу нервову діяльність?

А) Етологія.

Б) Зоопсихологія.

В) Біхевіоризм.

Г) Порівняльна психологія.

4. Праця якого вченого стала фундаментом для вчення про вищу

нервову діяльність?

А) І. Сєченов. "Рефлекси головного мозку".

Б) Е.Торндайк "Інтелект тварин. Експериментальні дослідження

асоціативних процесів у тварин".

В) К. Левін. "" Поняття причиновості у фізиці, біології та науках про

поведінку "

Г) Ф. Перлз "Гештальт-терапія".

5. Вкажіть неправильну відповідь: Умовні рефлекси це:

А) Є індивідуальними: у одних представників одного і того ж виду

вони можуть бути, а в інших відсутні.

Б) Це спадкова, незмінна реакція організму на певні дії зовнішнього

або внутрішнього середовища.

В) Здійснюються через функціональні тимчасові зв'язки

Г) Це реакції, придбані організмом в процесі індивідуального

розвитку на основі "життєвого досвіду."

6. Хто з учених створив класифікацію безумовних рефлексів?

Вкажіть неправильну відповідь.

А) Л. Орбелі.

Б) Ю. Конорскі.

В) Дж. Темброк.

34

Г) А.Д. Слонім.

7. Інстинкт - це:

А) Реакція організму на подразнення, здійснювана за участю нервової

системи.

Б) Відповідна реакція організму на сигнал, що надходить.

В) Реакція, яка виникає у відповідь на подразнення рецепторів.

Г) Сукупність вроджених тенденцій і прагнень, що виражаються у

формі складній автоматичній поведінки.

8. Який рефлекс не відноситься до вітального?

А) Питний.

Б) Батьківський.

В) Харчовий.

Г) Регуляції сну.

9. Який безумовний рефлекс за П.В. Симоновим відноситься до

рефлексу саморозвитку?

А) Імітаційний.

Б) Батьківський.

В) Орієнтовний.

Г) Економії сил.

10. Релізери – це:

А) Об'єкти природи, що викликають специфічні реакції у тварин.

Б) Періоди онтогенетичного розвитку, протягом якого організм має

підвищену чутливість до певного роду впливів.

В) Зовні видимі, як правило моторного характеру дії.

Г) Поведінка, яка виробляє щось соціально значуще.

11. Вища нервова діяльність це :

А) Сукупність нейрофізіологічних процесів, що забезпечують

свідомість, підсвідоме засвоєння інформації та індивідуальне

пристосувальне поводження живого організму в навколишньому

середовищі.

Б) Сукупність нейрофізіологічних процесів, що забезпечують

здійснення безумовних рефлексів і інстинктів.

35

В) Генералізована багатокомпонентна складна реакція організму на

досить сильний зовнішній подразник.

Г) Ідеальна суб'єктивно усвідомлювана діяльність організму,

здійснювана за допомогою нейрофізіологічних процесів

12. Який основний етап розвитку нервової системи в філогенезі

названий невірно:

А) Вузлова.

Б) Трубчаста.

В) Гуморальна.

Г) Сітевидна.

13. Нейруляція - це:

А) Процес ділення нейронів.

Б) Процес загибелі нейронів.

В) Процес утворення нервової трубки.

Г) Процес утворення нервової тканини

14. Сукупність реакцій, які підтримують сталість внутрішнього

середовища організму:

А) Гомеостаз.

Б) Гемоліз.

В) Гематокрит.

Г) Гемопоез.

15. Тканини, які відповідають на дію подразника активної

фізіологічною реакцією називаються:

А) Що релаксуються.

Б) Що скорочуються.

В) Що збуджуються.

Г) Проводять збудження.

16. До збудливих тканин належать:

А) М'язова.

Б) Нервова.

В) Железистая.

Г) Всі відповіді вірні.

36

17. Що характерно для процесу проведення збудження в нервових

волокнах:

А) Анатомічна і фізіологічна цілісність.

Б) Двобічність.

В) Ізольованість проведення.


18. Механізм руху іонів через мембрану по градієнту концентрації,

який не вимагає витрати енергії називається:

А) Пасивним транспортом.

Б) Піноцитоз.

В) Ендоцитоз.

Г) Активним транспортом.

19. Яка структура виконує ізолюючу і трофічну функцію в

міелінізірованому нервовому волокні:

А) Нейрофібрілли.

Б) Мікротубули.

В) Мембрана аксона.

Г) Мієлінова оболонка.

20. У чому полягає роль сінапсів в ЦНС.

А) є місцем виникнення порушення в ЦНС.

Б) Формують потенціал спокою нервової клітини.

В) Передають збудження з одного нейрона на інший

Г) Проводять струми спокою.

21. Як називається здатність нейрона встановлювати численні

синаптичні зв'язки з різними нервовими клітинами:

А) Конвергенція.

Б) Пролонгування.

В) Дивергенція.

Г) Суммация.

22. Як називається сходження різних нервових шляхів до однієї і тієї

ж нервової клітці?

А) Конвергенція.

37

Б) Трансформація.

В) Дивергенція.

Г) Суммация.

23. Які з нижчеперелічених рефлексів мають найменшу тривалість

у часі?

А) Секреторні.

Б) Сосудодвигательного.

В) Вісцеро-вісцеральні.

Г) Сухожильні.

24.

А) Служить для замикання рефлекторної дуги у відповідь на

подразнення.

Б) Стимулює роботу нервових центрів.

В) Виконує охоронну, регулюючу і координуючу функції.

Г) Забезпечує об'єднання клітин ЦНС в нервові центри

25. Які основні фізіологічні функції глії?

А) Опорна, трофічна, ізолююча.

Б) Забезпечення процесу центрального гальмування.

В) Надання висхідного активуючого впливу на кору головного мозку.

Г) Всі відповіді правильні.

26. Із збільшенням сили роздратування час рефлекторної реакції:

А) Зменшується.

Б) Не змінюється.

В) Збільшується


27. При втомі час рефлексу:

А) Зменшується.

Б) Збільшується.

В) Не змінюється.

Г) Немає реакції.

28. Час рефлексу обчислюється з моменту впливу подразника до:

А) Появи відповідної реакції.

Б) Закінчення його дії.

38

В) Досягнення корисного пристосувального результату.

Г) Закінчення відповідної реакції.

29. Завдяки чому один нейрон може отримати імпульси від декількох

аферентних нейронів:

А) Конвергенції.

Б) Аферентному синтезу.

В) Послідовної сумації.

Г) Дивергенції.

30. Чим забезпечується просторова сумація імпульсів.

А) Дивергенцією.

Б) Наявністю зворотного зв'язку.

В) Конвергенцією.

Г) Всі відповіді правильні.

31. Завдяки чому ЦНС постійно отримує інформацію про внутрішній

стан організму і зовнішньому світі?

А) Нервовим волокнам;

Б) Аналізаторам;

В) Синапсам;

Г) Медіаторам.

32. Де розташовані Мейснерові тільця тактильних рецепторів?

А) Часткове випадання з пам'яті окремих фактів чи подій.

Б) Мимовільне пожвавлення в пам'яті малозначних для справжнього

подій.

В) Забування яких подій.

Г) Помилкові спогади з переконаністю їх реальності.

33. Які відділи язика відповідають за сприйняття кислого і солоного

смаку?

А) Корінь язика;

Б) Кінчик язика;

В) Весь язик;

Г) Бічні сторони язика.

34. Які відділи язика відповідають за сприйняття гіркого смаку.

А) Корінь язика;

Б) Кінчик язика;

В) Весь язик;

Г) Бічні сторони язика.

39

35. Заломлюючу силу оптичної системи ока виражають у:

А) Сантиметрах;

Б) Амперах;

В) Децибелах;

Г) Діоптріях.

36. До заломлюючих серед очей не відноситься:

А) Рогівка;

Б) Склоподібне тіло;

В) Кришталик;

Г) Сітківка.

37. Слово «гормон» перекладається з грецької мови як ...

А) «Що Спонукує до перемоги»;

Б) «Збуджує поведінку»;

В) «Вперед до дії»;

Г) «Спонукати до дії».

38. Головні судинні рефлексогенні зони, в яких сконцентровані

барорецептори, знаходяться в ...

А) Головному мозку;

Б) Нирках;

В) Сінокаротідної області та дузі аорти;

Г) Устях порожнистих вен.

39. Подразник такої сили, який не викликає видимих змін, але

зумовлює виникнення фізико-хімічних зрушень в збудливих

тканинах це?

А) Надпороговий;

Б) Підпороговий;

В) Пороговий;

Г) Максимальний.

40. Подразник, сила якого вища ніж сила порогового подразника, це?

А) Надпороговий;

Б) Підпороговий;

В) Пороговий;

Г) Максимальний.

40

41. Що називається аналізатором?

А. Будь-який орган почуттів.

Б. Послідовний ланцюг нейронів, що забезпечує сприйняття тих чи

інших подразників, що надходять із зовнішнього або внутрішнього

середовища.

В. Послідовний ланцюг вставних нейронів, що забезпечують

надходження імпульсів з спинного мозку в кору великих півкуль.

Г. Будь-який орган, здатний сприймати подразнення.

42. Назвіть правильну послідовність руху збудження по відділах

аналізатору.

А) Рецептор - периферичний відділ - центральний відділ.

Б) Рецептор - провідниковий відділ - корковий відділ.

В) Периферичний відділ - центральний відділ - корковий відділ.

Г) Рецептор - провідниковий відділ - орган.

43. Що слід розуміти під терміном "певна модальність сигналу" для

конкретного аналізатора?

А) Повний спектр ознак сприйманого подразника.

Б) Універсальний спектр ознак роздратування.

В) Сигнали для модальної системи.

Г) Сигнали для коркового центру.

44. Центральна частина аналізатора (ядро аналізатора по І. П.

Павлову) в корі представлена:

А) Первинними зонами.

Б) Вторинними зонами.

В) Первинними і вторинними зонами.

Г) Функціональними зонами.

45. Асоціативні (третинні зони) кори, що «спеціалізуються» на

конвергенції різномодальної інформації забезпечують:

А) Цілісність сприйняття.

Б) Функціональний резерв нейронів вторинних зон.

В) Функціональний резерв нейронів первинних зон.

Г) Функціональний резерв нейронів первинної та вторинної зон.

41

46. Специфічна активація механізму харчової поведінки реалізується

за рахунок:

А) Ретикулярної формації.

Б) Таламуса.

В) Гіпоталамуса.

Г) Гіпофіза.

47. Відмінною особливістю рухового аналізатора є:

А) Відсутність специфічних зон окремих аналізаторів.

Б) Наявність внутрішньої структури еферентної типу.

В) Необхідність постійного припливу аферентної інформації.

Г) Все вищезазначене.

48. Реалізація феномена вікового згасання безумовних рефлексів

досягається за рахунок:

А) Визрівання каудальних відділів мозку.

Б) Визрівання вищих центрів мозку.

В) Незатребуваність вроджених рефлексів.

Г) Слабкого розвитку переднього (рострального) мозку.

49. Як умовні рефлекси класифікуються за принципами (умовам) їх

вироблення?

А) Харчовий, оборонний і т.д..

Б) Зорові, слухові, нюхові, смакові.

В) Виробляються на вид, форму предметів, звуків і т.д..

Г) Вегетативні та інструментальні (рухові).

50. Як умовні рефлекси класифікуються за аферентною ланкою

рефлекторної дуги?


Б) Екстероцептивні, интероцептивні, пропріоцептивні.

В) Вегетативні та інструментальні (рухові).

Г) Зорові, слухові, нюхові, смакові.

51. Як умовні рефлекси класифікуються за характером еферентної

ланки рефлекторної дуги?


Б) Екстероцептивні, интероцептивні, пропріоцептивної.

В) Зорові, слухові, нюхові, смакові.

Г) ) Вегетативні та інструментальні (рухові).

42

52. Інструментальний руховий рефлекс являє собою:

А) Складний вегетативний рефлекс.

Б) Активну рухову реакцію особи, яка навчається.

В) Пасивну рухову реакцію.

Г) Емоційну реакцію.

53. Одним із принципів формування будь-якого умовного рефлексу є

наступне твердження:

А) Фізіологічна сила безумовного подразника повинна бути більше

сили умовного.

Б) Фізіологічна сила безумовного подразника повинна дорівнювати

силі умовного.

В) Фізіологічна сила умовного подразника повинна бути більше сили

безумовного.

Г) Фізіологічна сила умовного подразника повинна бути адекватна

безумовному.

54. Залежно від структури умовного сигналу умовні рефлекси діляться

на наступні 2 групи:

А) Гучні і тихі.

Б) Звукові і світлові.

В) Прості (одиночні) і складні (комплексні).

Г) Індивідуальні (придбані) і видові.

55. Умовним рефлексом вищого порядку вважається рефлекс,

вироблений на основі:

А) Безумовного рефлексу.

Б) Умовного рефлексу.

В)Видових рефлексів.

Г) Батьківського рефлексу.

56. У дорослих собак можливе вироблення умовних рефлексів:

А) 1-го порядку.

Б) 2-го порядку.

В) 2-4-го порядків.

Г) 2-10-го порядків.

57. У здорових дітей першого року життя можливе вироблення

умовних рефлексів:

А) 1-го порядку,

Б) 2-го порядку,

43

В) 2-4-го порядків,

Г) 2-10-го порядків.

58. Умовний ланцюгової рефлекс - це такий рефлекс, коли сигнал

першого рефлексу:

А) Однаковий для всіх наступних рефлексів.

Б) Запускає всю послідовність рефлексів.

В) Зупиняє всю наступну ланцюг рефлексів.

Г) Зупиняє всю наступну ланцюг рефлексів до чергового повторення

сигналу.

59. Що з нижче перерахованих є прикладом умовного ланцюгового

рефлексу?

А) Втягання нитки в голку з подальшому зшиванням.

Б) Рухова активність досвідченого водія рухомого транспортного

засобу при червоному сигналі світлофора.

В) Повзання малолітньої дитини.

Г) Танці.

60. Процес передачі сенсорних сигналів супроводжується:

А) Багаторазовим спотворенням сигналу.

Б) Перетворенням тільки за силою.

В) Перетворенням тільки за частотою.

Г) Багаторазовим перетворенням і перекодуванням.

61. В основу розподілу людей за типами нервової вищої діяльності

І.П.Павлов поклав властивості нервових процесів:

А) Силу, рухливість, подразливість;

Б) Пластичність, лабільність, стомлюваність;

В) Збудливість, провідність, лабільність;

Г) Подразливість, провідність.

62. Перша сигнальна система у людини:

А) Повністю сформована до моменту народження.

Б) Починає формуватися з моменту народження.

В) Формується в процесі трудової діяльності.

Г) Закінчує формування до закінчення першого року життя.

63. Перші ознаки другої сигнальної системи формуються:

А) До моменту народження.

Б) З моменту народження.

В) У другій половині 1-го року життя.

44

Г) Формуються до 5 років.

64. Формування другої сигнальної системи відбувається:

А) Внаслідок складних взаємин людини з оточуючими людьми.

Б) Незалежно від навколишнього суспільного середовища.

В) Поза людського суспільства.

Г) Закладено генетично.

65. Функціональна система – це:

А) Сукупність різнорідних органів і тканин, що забезпечують

досягнення необхідного в кожен момент життя корисного результату.

Б) Сукупність нервових елементів, що забезпечують досягнення

необхідного в кожен момент життя корисного результату.

В) Система, домінуюча над іншими в даний момент часу.

Г) Сукупність однорідних органів і тканин, що забезпечують

досягнення необхідного в кожен момент життя корисного результату.

66. Чи може конкретний виконавчий орган в сукупності зі своїми

регуляторними зв'язками і виконавчими механізмами бути

елементом одночасно декількох систем?

А) Не може.

Б) Може.

В) Може, але тільки в умовах адаптації.

Г) Може, але тільки в умовах стресу.

67. Обов'язковими компонентами будь-якої функціональної системи

є:

А) Канали зв'язку, центральний регуляторний апарат і виконавчі

органи,

Б) Рецептори результату, канали зв'язку, центральний регуляторний

апарат і виконавчі органи,

В) Рецептори результату, канали зв'язку, центральний регуляторний

апарат, виконавчі органи, жорстка форма організації.

Г) Центральний регуляторний апарат, жорстка форма організації.

68.Універсальність мультимодальних нейронів первинних

проекційних зон кори полягає в здатності:

А) Реагувати кількома різними відповідями на один і той же

подразник,

Б) Реагувати на кілька видів подразників,

45

В) Реагувати на будь-які подразники, пов'язані з відчуттям

температури,

Г) Реагувати на будь-які подразники, пов'язані з відчуттям

атмосферного тиску.

69. Чи можливо функціональне об'єднання нейронів асоціативних

зон?

А) Так, при цьому формуючи «подобрази».

Б) Так, при цьому формуючи «образи».

В) Ні, формуючи при цьому негативні ефекти.

Г) Можливо, за участю нижчележачих нейронів.

70. Подразниками для другої сигнальної системи переважно є:

А) Подразники моторних систем.

Б) Подразники модулюючих систем.

В) Подразники зовнішнього і внутрішнього середовища.

Г) Слова.

71. Подразниками для першої сигнальної системи переважно є:

А) Подразники моторних систем.

Б) Подразники модулюючих систем.

В) Подразники зовнішнього і внутрішнього середовища.

Г) Слова.

72. Затримка умовного мигального рефлексу під час активації

другої сигнальної системи (гра, рішення задачі, ...) - це приклад:

А) Взаємного гальмування сигнальних систем.

Б) Взаємної активації сигнальних систем.

В) Десинхронізації діяльності сигнальних систем.

Г) Згасання умовного рефлексу.

73. Які типи вищої нервової діяльності людини залежно від

співвідношення 1-Й і 2-Й сигнальних систем запропоновано І.

П. Павловим?

А) Середній і художній,

Б) Художній і розумовий,

В) Художній, середній, розумовий.

Г) Художній, розумовий, інтуїтивний.

46

74. Художній тип ВНД характеризується:

А) Переважанням активності першої сигнальної системи над

другою («правопівкульне» образне мислення).

Б) Перевагою другої сигнальної системи над першою

(«лівопівкульне» абстрактне мислення).

В) Врівноваженістю функціонування двох сигнальних систем.

Г) Нічого зі сказаного невірно.

75. Розумовий тип ВНД характеризується:

А) Переважанням активності першої сигнальної системи над другою

(«правопівкульне» образне мислення).


(«лівопівкульне» абстрактне мислення).



76. Середній тип ВНД характеризується:

А) Переважанням активності першої сигнальної системи над другою

(«правопівкульне» образне мислення),


(«лівопівкульне» абстрактне мислення),



77. Першим критерієм класифікації типу ВНД (по Павлову) є:

А) Сила процесів умовного збудження і гальмування.

Б) Врівноваженість процесів умовного збудження і гальмування.

В) Рухливість нервових процесів.

Г) Динамічність нервових процесів.

78. Другим критерієм класифікації типу ВНД (по Павлову) є:

А) Сила процесів умовного збудження і гальмування,

Б) Врівноваженість процесів умовного збудження і гальмування,



79. Третім критерієм класифікації типу ВНД (по Павлову) є:

А) Сила процесів умовного збудження і гальмування,

Б) Врівноваженість процесів умовного збудження і гальмування,


47


80. Слабкий тип нервових процесів характерний для:

А) Сангвініка,

Б) Флегматика,

В) Холерика,

Г) Меланхоліка.

81. Сильний урівноважений рухливий тип нервових процесів за

класифікацією І. П. Павлова відповідає темпераменту за

Гіппократом.

А) Сангвініка.

Б) Флегматика.

В) Холерика.


82. Сильний урівноважений інертний тип нервових процесів за

класифікацією І. П. Павлова відповідає темпераменту за

Гіппократом.

А) Сангвініка.

Б) Флегматика.

В) Холерика.


83. Пам'ять це:

А) Процес опосередкованого узагальненого відображення дійсності.

Б) Властивість організму запам'ятовувати події, що мали місце в його

житті.

В) Функція, яка властива тільки людині і є засобом спілкування.

Г) Суб'єктивна оцінка задоволення своїх потреб.

84. При аналізі та синтезі сигналів від конкретних предметів

домінує:

А) Гіпоталамус.

Б) Ліва півкуля.

В) Права півкуля.

Г) Ретикулярна формація середнього мозку.

85. Силу емоції можна об'єктивно оцінити по:

48

А) Поведінки.

Б) Міміці.

В) Вираженості мотивації.

Г) Частоті дихання і частоті серцевих скорочень.

86. Реакції, що відображають яскраво виражене суб'єктивне

ставлення до подразників, називають:

А) Потребами.

Б) Уявленнями.

В) Свідомістю.

Г) Емоціями.

87. Напруга, що супроводжується станом гніву, значним

підвищенням активності органів і систем, зростанням

концентрації уваги, це:

А) Астенічна негативна емоція.

Б) Невроз.

В) Стенічна негативна емоція.

Г) Фрустрація.

88. В основі довгострокової пам'яті лежить:

А) Активація синтезу РНК і білків.

Б) Виникнення домінантного вогнища в корі.

В) Реципрокне гальмування.

Г) Циркуляція імпульсних потоків по замкнутих ланцюгах

нейронів.

89. В основі короткочасної пам'яті лежить:

А) Активація синтезу м-РНК і білків.

Б) Виникнення домінантного вогнища в корі великих півкуль.

В) Реципрокне гальмування.

Г) Циркуляція імпульсних потоків по замкнутих ланцюгах

нейронів.

90. Які функції не характерні для лімбічної системи?

А) Формування пам'яті та емоцій.

Б) Регуляція гомеостазу.

В) Участь в утворенні умовних рефлексів.

Г) Регуляція вегетативних процесів.

49

91. Мотиваційне збудження гіпоталамусу реалізується за рахунок:

А) Нервових зв'язків.

Б) гуморального зв'язків.

В) Нервово-гуморальних зв'язків.

Г) Спадного впливу кори.

92. Залежно від характеру формування виділяють ... поведінку:

А) Індивідуальну.

Б) Видову.

В) Вроджену і придбану.

Г) Групову.

93. Різні форми вроджених реакцій готові до «реалізації»:

А) Ще до народження.

Б) З моменту народження.

В) У міру онтогенетичного дозрівання ЦНС.

Г) У міру філогенетичного дозрівання ЦНС.

94. Поведінка організму - це результат взаємодії організму:

А) З внутрішньої середовищем.

Б) З іншими організмами.

В) З зовнішнім середовищем.

Г) З зовнішнім середовищем і з іншими організмами.

95. До складу якого біологічно цінного поведінки входить реакція

звикання? А) Полової поведінки.

Б) Орієнтовної поведінки.

В) Харчової поведінки.

Г) Поведінки в стресовій ситуації.

96. Ефект-залежне научіння полягає в тому, що стимул у процесі

навчання починає викликати:

А) Іншу - невластиву йому реакцію, а сигнал набуває значення

цього ефекту.

Б) Універсальну орієнтовну реакцію.

В) Адаптаційної реакції.

Г) Згасання реакції.

97. Сенситивний період запєчатління конкретного стимулу для

організму відбувається:

А) Протягом усього життя.

Б) Тільки на певній стадії розвитку.

50

В) Тільки в ранньому віці.

Г) Тільки в зрілому віці.

98. Здатність до імпринтингу описується таким правилом:

А) Це строго індивідуальна властивість навченості.

Б) Це строго індивідуальна якість навченості.

В) Реалізується з моменту народження, швидко збільшується і

потім поступово знижується.

Г) Реалізується з моменту необхідності і диференціюється

протягом усього життя.

99. Комунікативна функція мови має на увазі:

А) Можливість спілкування людей за допомогою мови.

Б) Можливість комунікативного мислення.

В) Свідомі форми психічної діяльності.

Г) Певну побудову схем мовного висловлювання.

100. Який біологічний вік є критичним в можливості навчання

мови вперше?

А) 1-й рік життя.

Б) 2-й рік життя.

В) 5 років.

Г) 10 років.

101. Який часовий проміжок є критичним в можливості навчання

будь-якого другої мови після освоєння першого?

А) 5 років,

Б) 10 років,

В) 15 років,

Г) не має значення.

102. Свідомість як функція людського мозку припускає ... .

А) Володіння символів другої сигнальної системи.

Б) Володіння символів обох сигнальних систем.

В) Усвідомлення зовнішніх об'єктів і себе як особистості.

Г) Усвідомлення зовнішніх об'єктів, себе як особистості і своєї

психічної діяльності.

103. Чи може перенапруження збуджувального процесу призводити

до розвитку неврозу?

А) Так.

Б) Ні.

В) Тільки у людини.

Г) Тільки при стресі.

51

104. Для мислення найбільшою мірою необхідні наступні ділянки

кори великого мозку:

А) Скроневі.

Б) Потиличні.

В) Лобові.

Г) Тім'яні.

105. Мислення виконує функції:

А) Аналізу і синтезу сигналів першої сигнальної системи.

Б) Відображення навколишнього світу в поняттях, судженнях,

умовиводах.

В) Потреби і мотивації.

Г) Формування короткочасної пам'яті.

106. Роль ланки зворотної аферентації полягає в забезпеченні:

А) Оцінки результату дії.

Б) Проведення збудження від рецепторів до ЦНС.

В) Поширення збудження від аферентного ланки до еферентного.

Г) Формуванні акцептора результату дії.

107. Стан активності і неспання відображає на

електроенцефалограмі:

А) Альфа-ритм.

Б) Бета-ритм.

В) Гамма-ритм.

Г) Дельта-ритм.

108. Для повільної фази сну характерний

А) Альфа-ритм

Б) Бета-ритм

В) Гамма-ритм

Г) ) Дельта-ритм.

109. Вперше електроенцефалограма була зареєстрована у тварин в

1913 році лікарем:

А) Г. Бергером.

Б) І.П. Павловим.

В) А.Ф. Самойловим.

Г) В.В. Правдіч-Немінским.

52

110.У людини реєстрацію ЕЕГ вперше здійснив в 1929 році лікар:

А) А.Ф. Самойлов.

Б) І. П. Павлов.

В) Г. Бергер.

Г) В.В. Правдіч-Немінський.

111. Альфа-ритм ЕЕГ має частоту коливань в 1 с:

А) 0,5-3.

Б) 4-7.

В) 8-13.

Г) 14-35.

112. Дельта-ритм ЕЕГ має частоту коливань в 1 с:

А) 0,5-3.

Б) 4-7.

В) 8-13.

Г) 14-35.

113. Для формування мимовільної уваги необхідно участь:

А) Гіпоталамуса, довгастого мозку.

Б) Потиличної та скроневої часток кори, спинного мозку.

В) Лобових часток кори, ретикулярної формації мозку.

Г) Ретикулярної формації середнього мозку, специфічних ядер

таламуса.

114. Стан організму, що сприяє його активної мобілізації для

задоволення провідної потреби, це:

А) Домінуюча мотивація.

Б) Мислення.

В) Мова.

Г) Емоція.

115. Більшість біологічних мотивації формується за

обов'язкової участі:

А) Гіпоталамуса.

Б) Кори великого мозку.

В) Спинного мозку.

Г) Таламуса.

53

116. Моторний центр мовлення (центр П. Брока) знаходиться в:

А) Скроневого частці.

Б) Потиличної частці.

В) Лобовій частці.

Г) Тім'яної частці.

117. Сенсорний центр мовлення (центр К. Верніке)

розташований в:

А) Скроневої частці.



г) Тім'яної частці.

118. Центр письмовій (зорової) мовлення знаходиться в:

А) Скроневого частці.



Г) Тім'яної частці.

119. Головною причиною виникнення біологічних мотивацій є:

А) Пам'ять.

Б) Зрушення констант крові.

В) Гальмування в ЦНС.

Г) Емоції.

120. Порушення функції мови у вигляді еферентної моторної

афазії - це таке порушення мови, коли ...

А) Зберігається розуміння чужої мови, але порушується власна мова

у вигляді неможливості плавного перемикання з одного елемента

висловлювання на інший,

Б) Зберігається розуміння чужої мови, але втрачається здатність

формулювати висловлювання, переводити свої думки в розгорнуту

мову.

7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Історія, предмет і завдання фізіології в світлі теорії І.П. Павлова.

54

2. Принципи ВНД. Основи теорії рефлекторної діяльності.

3. Індивідуальні відмінності в вищої нервової діяльності людини.

Донервна теорія індивідуальності (Гіппократ, Е. Кречмер та ін.).

4. Рефлекторна теорія І. М. Сєченова.

5. Архітектоніка кори головного мозку.

6. Вроджена діяльність організму. Безумовні рефлекси та їх

класифікація. Інстинкти і інстинктивна поведінка.

7. Концепція драйву і драйв-рефлекси по Ю. Конорському. Імпрінтінг:

необхідні умови і особливості.

8. Орієнтовний рефлекс. Його структура і нейронні механізми.

Особливості орієнтовного рефлексу.

9. Вчення О.О. Ухтомського про домінанту і її значення для регуляції

рефлекторної діяльності.

10. Домінанта як основа формування інтегративній поведінки по

О.С. Батуєву.

11. Механізм трансформації роздратування в збудження. Рецепторний і

генераторний потенціал. Загальна схема рецепторного акту.

12. Механізми утворення умовного рефлексу. Функціональні основи

замикання тимчасової зв'язку. Концепція Е. А. Асратяна.

13. Концепція нейронної організації рефлекторної дуги по І. П. Павлову

та Є. М. Соколову.

14. Динаміка умовно-рефлекторної діяльності.

15. Види безумовного гальмування умовних рефлексів, їх

характеристика.

16. Механізми гальмування умовних рефлексів. Види умовного

гальмування.

17. Фазовий стан в діяльності мозку.

18. Вчення І.П. Павлова про динамічний стереотип.

55

19. Сон. Структура та теорії сну. Електрофізіологічні параметри.

Засинання.

20. Стрес. Значення, механізми. Схема розвитку стресової реакції.

21. Сумація роздратування, пристосувальна роль ефекту сумації

роздратування.

22. Класифікація рецепторів за характером сприйняття інформації.

23. Вчення І.П. Павлова про типи ВНД.

24. Аналітична і синтетична діяльність кори головного великих півкуль.

25. Еволюційні закономірності інтегративної діяльності мозку. Поняття

активності і реактивності.

26. Основні функціональні блоки нервової системи, що забезпечують

ВНД. Функціонально-блокова схема роботи мозку.

27. Нижчі нервові центри, їх функції та значення для сенсорних систем.

28. Вчення І.П. Павлова про сигнальні системи, типи у зв'язку з

сигнальними системами.

29. Перша і друга сигнальні системи, їх взаємодія. Мовні функції

півкуль.

30. Фізіологічні основи ВНД тварин і людини. Відмінні особливості кори

головного мозку у людини.

31. Роль внутрішнього гальмування в процесі виховання.

32. Методи вивчення великих півкуль і локалізація функцій.

33. Третинні (асоціативні) зони кори як особливий функціональний блок.

Особливості їх функціонування.

34. Сучасні погляди на механізми пам'яті. Нейрофізіологічні особливості

пам'яті.

35. Тимчасова організація пам'яті. Структурно-функціональні основи

пам'яті та навчання.

36. Нейрофізіологічні механізми уваги.

37. Мотивації і емоції, їх значення в цілеспрямованій поведінці.

56

38. Роль емоцій в організації поведінки. Емоційний стрес.

39. Фізіологічний механізм емоцій.

40. Вплив порушень пам'яті на сприйняття і переробку сенсорної

інформації. Види порушення пам'яті.

41. Значення різних ділянок кори великих півкуль.

42. Афазія як форма порушення сприйняття мови. Види афазій.

43. Локалізація сенсомоторних функцій в корі головного мозку людини.

44. Мова - специфічна особливість людини, центри мови.

45. Принципи передачі сенсорної інформації до кори головного мозку.

Поняття про аналізатори, загальні властивості і призначення окремих


46. Зоровий аналізатор, анатомічна будова і функція органів зору.

47. Слухова чутливість, будова і функція органів слуху.

48. Сприйняття смаку і нюху. Анатомічне пристрій і функції органів

смаку і нюху.

49. Сенсорний аналізатор.

50. Вестибулярна система, анатомічна будова і функції вестибулярного

апарату.

51. Руховий аналізатор.

52. Шкірний аналізатор, анатомічна будова і функції шкіри.

53. Больовий аналізатор. Нейрофізіологічна основа болю.

54. Антіноцицептивна система.

55. Нейрофізіологічні механізми сприйняття.

56. Поведінка як адаптація. Класифікації форм поведінки.

57. Домінанта і умовний рефлекс. Динаміка існування домінанти.

58. Структура поведінкового акту.

59. Поведінка в ймовірнісному середовищі. Нейронні механізми

поведінкового акту.

57

60. Мотивація. Біологічна мотивація. Загальні властивості різних видів

мотивацій. Мотивація як домінанта.

61. Потреби, їх детекція. Детермінанти потреби. Класифікація потреб.

62. Функціональні профілі асиметрії мозку.

63. Біоритми людини.

64. Класифікація форм навчання.

65. Мозок, мислення і свідомість.

8. Рекомендована література

Базова

1. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональных систем. М., 1980.

– 256с.

2. Батуев А.С.Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем:

Учебник для вузов. – 3 –е изд.- СПб.: Питер, 2012.- 350 с.

3. Давыдова, Н.Н. Физиология высшей нервной деятельности: учебник для

студентов вузов / Н.Н. Давыдова, А.Л. Крылова.- Ростов-на-Дону:Феникс,

2005.- 479 С.

4. Данилова Н.Н. Физиология высшей нервной деятельности. Учебник для

вузов / Под ред. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. СПб.: Питер, 2005, - 478 с.

5. Коган А.Б. Основы физиологии высшей нервной деятельности. М.

«Высшая школа». 1988. 368 с.

6. Костюк П.Г. Физиология центральной нервной системы. Киев: Изд-во

«Вища школа». 1977. 318 с.

7 . Ноздрачев А.Д. Начала физиологии: Учебник для ВУЗов / под ред. Акад.

А.Д. Ноздрачева. – СПб.: Лань, 2001. – 1088 с.

8. Павлов И.П. Избранные труды. М.: Медицина. 2001. 365 с.

9. Смирнов В.М. Физиология сенсорных систем и высшая нервная

деятельность: уч. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.М.Смирнов,

С.М.Будылина.- 4 –е изд., стер.- М.: Изд. центр «Академия», 2009.- 336 с.

58

10. Черенкова Л.В., Краснощекова Е.И., Соколова Л.В. Психофизиология в

схемах и комментариях / Под. ред. А.С. Батуева. – СПб.: Питер.2006. -240 с.

11. Физиология человека: Учебник для мед., биол. и пед. вузов (Под ред. Г.И.

Косицкого) .— 4-е изд., перераб. и доп. — М. : Альянс, 2009 .— 560 с.

12. Физиология. Основы и функциональные системы: Курс лекций/ Под

редакцией К.В. Судакова. – М.: Медицина, 2000. – 784 с.

13. Щульговский В.В.Физиология высшей нервной деятельности с основами

нейробиологии.- М., 2005. – 289с.

Додаткова:

14. Блум В., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум, поведение / пер. с

англ. – М., 1988. -128с.

15. Брин В.Б. Физиология человека в схемах и таблицах. 2-е изд.,доп.и

перераб. — Ростов н/Д.: Феникс, 1999 . 352 с.

16. Буреш, Я., Бурешова О., Хьюстон Дж. Методики и основные

эксперименты по изучению мозга и поведения / Под ред. А.С.Батуева. М.:

Высшая школа. 2001.-321 С.

17. Лурия, А.Р. Основы нейропсихологии / А.Р. Лурия. – М.: Изд-во МГУ,

1973. – 374 с.

18. Меркулова Н.А., Инюшкин А.Н., Федорченко И.Д. Очерки по физиологии

высшей нервной деятельности. Ч.1: Учеб.пособ. — , Самара, 1995. 48 с.

19. Меркулова Н.А., Инюшкин А.Н., Федорченко И.Д. Очерки по физиологии

высшей нервной деятельности. Ч.2: Учеб.пособ. — , Самара, 1997. 52 с.

20. Осипов Б.С., Пономарева Е.В. Высшая нервная деятельность и сенсорные

системы: Учеб. пособие для вузов.— Калининград: РГУ, 2006 .— 140 с.

21. Сапин М.Р., Сивоглазов В.И. Анатомия и физиология человека (с

возрастными особенностями детского организма). М.: «Академия».

1999.437 с.

22. Спрингер С., Дейч Г. Левый мозг, правый мозг. – М., 1983.- 145 с.

59

23. Симонов П.В. Избранные труды в 2 томах. Том 1. Мозг: эмоции,

потребности, поведение. М., изд-во: Наука, 2004, 440 с.

24. Судаков К.В. Нормальная физиология. Изд-во: Медицинское

информационное агентство, 2006. 920 с.

25. Хомская Е.Д. Нейропсихология. Изд-во: Питер, 2011. 496 с.

Documents

Т.В. ШИПЕЛІК ФІЗІОЛОГІЯ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІikvsu.kvs.gov.ua/sites/default/files/imce/nmk_z_fiziologiyi_vnd.pdf · Тема3.1. Аналітично-синтетична