н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 17—18 (957—958) травень 2017

Фо

то В

ол

од

им

ир

а З

АЇК

И

Володимир Чернишенко:«Мені хоч«Мені хочеться досягаеться досягати ти

резурезульльтататів в Утів в Україні, країні, і я бачу для цьогі я бачу для цього мо можливості»ожливості»

Шановні колеги науковці, усі, хто цікавиться

розвитком науки в Україні! Дозвольте від щирого серця

привітати вас з Днем науки вУкраїні!

Сучасний світ постійно змі�нюється. Його прогрес нероз�ривно пов’язаний із розвит�ком науки, з можливістю іздатністю науковців розши�рювати людські межі світо�сприйняття та пропонувати ре�альні рішення для поліпшенняжиття людей у всьому світі.

Сьогодні перед нашою дер�жавою стоять складні виклики,відповідь на які визначить умо�ви життя українців на декількапоколінь вперед. Я перекона�на, що без сильної науки не�можливо повноцінно захисти�ти нашу державу та забезпечи�ти її постійний розвиток.

Саме наука допомагає дер�жаві вистояти. І держава має та�кож допомогти вистояти науці.

Уряд робить швидкі та ра�дикальні кроки, спрямовані нареформування національноїнаукової системи, в основіякого лежить імплементаціяположень нового Закону Ук�раїни «Про наукову і науково�технічну діяльність». Це ство�рення Національної ради Ук�раїни з питань розвитку наукиі технологій, Національногофонду досліджень, підвищен�ня соціального статусу вчено�го, розширення дослідницькоїінфраструктури.

Майбутнє української нау�ки — молоді вчені, їхню під�тримку міністерство зробилоодним із найважливіших своїхпріоритетів. Уперше успішнопроведено конкурс робіт мо�лодих учених вищих навчаль�них закладів, традицію якогоцього року буде продовжено йрозширено.

Молоді учені також отри�мали можливість безпосеред�ньо впливати на формуваннята реалізацію державної полі�тики – прийнято Типове по�ложення про раду молодихучених при органах виконав�чої влади.

Високий технологічний таінтелектуальний потенціал на�шої держави – факт, що ви�знається науковцями в усьомусвіті. Наше спільне завдання –повністю його реалізувати,створити умови для його роз�витку та примноження.

Переконана, що українськінауковці ще не раз здивуютьсвіт. І саме тому Вам, колеги, ящиро зичу натхнення і новихзвершень, невичерпної творчоїенергії, здоров’я, щастя та ми�ру. Ваш внесок у розвиток на�шої країни важко переоцінити,дякуємо за вашу складну та на�полегливу роботу!

Зі святом!Міністр освіти і науки України

Лілія ГРИНЕВИЧ

Т Е М А

ВВііттааєєммоо зз ДДннеемм ннааууккии!!

— Я не біохімік, який перекладає художні твори, і не перекладач,що працює в лабораторії, — говорить кандидат біологічних наукВолодимир Чернишенко. — Якби я не займався літературноюдіяльністю, то страждала б наука, а якби не займався наукою, тостраждала б література. Адже в основі і літератури, і науки ле:жить творчий процес – дізнаватися, докопуватися до суті, пізна:вати щось, осмислювати. Хоча в школі я захоплювався футболом…

У літературному доробку Чернишенка перекладача — півторадесятка книжок («я їх не рахую») — переклад прози і віршів занглійської Ред’ярда Кіплінга, Джаклін Вілсон, Пола Гелліко, Ше ла Сільверстейна; у науковому — 25 статей («їх доводиться рахува ти»), які регулярно з’являються після того, як Володимир захистивкандидатську дисертацію. Молодий науковець ставить за метупублікуватися в закордонних журналах із якомога більшим імпакт фактором – це шанс, що статті прочитає хтось за межами України(«адже сучасна потреба глобалізованого світу – спілкуватися зіншими вченими»). Радіє з того, що й українські науковці теж нама гаються виходити на цей міжнародний рівень. У нас є журнали, якііндексуються, цитуються, чимало видань почали друкувати ви ключно англійською мовою. «Це чудово, — каже Володимир, —проте маємо і зворотний бік медалі. Ми не розробляємо свій мовнийнауковий апарат — і це мене дуже засмучує. Як цьому протистояти?Адже писати статті у двох варіантах – дуже накладно».

Науковий співробітник Інституту біохімії ім. О. В. ПалладінаНАН України Володимир Чернишенко прийшов працювати в цюакадемічну установу в 2006 році. У 2009 му закінчив Київськийнаціональний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю

«біотехнологія», у 2012 му – аспірантуру, а через рік захистив кан дидатську дисертацію. Про свої наукові інтереси розповідає, що во ни «достатньо криваві», оскільки працює він у відділі структури іфункції білка, який був заснований незадовго після Другої світовоївійни Володимиром Бєліцером. Кровопролитна війна спонукалабіохіміків «займатися кров’ю»: переливанням крові, зупинкою кро вотечі, дослідженням механізмів, чому кров згортається або незгортається тощо. На фоні розв’язання цих проблем відділдосліджував і продовжує сьогодні успішно досліджувати системузсідання крові. Міжнародне товариство дослідників фібриногенудонедавна очолював учень Бєліцера, колишній завідувач відділуінституту Леонід Медведь, який зараз працює в США. «Мені по щастило потрапити в цей відділ і так само займатися проблемамизсідання крові», — не без гордості розповідає Володимир.

Я поцікавилася, чи актуалізувалася ця тема в інституті в останніроки, в роки іншої війни, більш підступної й агресивної, ніж досізнала історія?

— Кровообіг – це не тільки військова тематика, і в першу чергу –не військова тематика. Кровобіг – це те, що забезпечує функціону вання організму, оскільки дуже багато смертельних хвороб —інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз вен нижніх кінцівок — пов’язаноз порушенням кровообігу. Ми розробляємо діагностикуми – у нас єнайкращі у світі тест системи (кажу це без зайвої скромності), алго ритм діагностики захворювань. Ці результати наукових пошуківстали можливі завдяки багатолітній праці науковців відділу, яка неперервалася, завдяки величезному ентузіазму співробітників.

Закінчення на 2 стор.

Володимир ЧЕРНИШЕНКО у лабораторії відділу структури і функції білка

Газеті «Світ» —

20 років!Газеті «Світ» —

20 років!

Е К С П Е Д И Ц І Я

ХХІ Українська антарктичнаекспедиція, виконавши запрогра мований обсяг роботи, повернула ся додому. Команду очолював су пердосвідчений полярник МиколаСтаринець — це була вже йоговосьма експедиція на крижанийконтинент. А водночас у команді з12 учасників семеро побували вАнтарктиді вперше.

Тепло привітати членів експе�диції, вручити відзнаки поляр�ників у Міністерстві освіти і на�уки України зібралися рідні,друзі, колеги і, звичайно, жур�налісти. З вітальним словом дозимівників звернувся заступникміністра освіти і науки УкраїниМаксим Стріха. Представлявучасників експедиції директорНаціонального антарктичногонаукового центру Валерій Лит�винов.

Головне завдання кожної ан�тарктичної експедиції – продов�жувати наукові дослідження нальодовому континенті, і саме цим

безпосередньо займалися у складікоманди 8 дослідників. Вониздійснювали геолого�геофізичні,біологічні, гідрометеорологічні таокеанологічні дослідження. Цегеофізики Олег Буданов з Радіоа�строномічного інституту НАНУкраїни та Євген Бріллінг –представник Карпатського від�ділення Інституту геофізики ім.

С. І. Субботіна, біологи Олек�сандр Савицький з Інститутугідробіології НАН України таДмитро Луценко з Інституту про�блем кріобіології і кріомедицини.За погодою стежили метеорологиАндрій Захаров з Гідрометеоро�логічного центру Чорного таАзовського морів МНС України.

Антарктичну естафету передали успішноО Ф І Ц І Й Н О

Названо лауреатів урядової премії

2 №17—18 травень 2017св іт

Крім прикладних речей ми за�ймаємося вивченням механізмівзсідання крові, щоб зрозуміти, чо�му рідка кров після того, як, на�приклад, розріжемо палець, пере�творюється в згусток… Ценастільки багатофакторний про�цес, який залежить від багатьохмоментів, що тут ще досліджуватий досліджувати. Ну, і, звичайно,сам білок (протеїн) нас цікавить:як він функціонує, яка його роль ворганізмі і т. д. Це роботи, до якихя долучився, коли прийшов увідділ. Частиною їх стала моя кан�дидатська дисертація, а війна, якатриває в Україні, певним чиномпростимулювала роботу в на�прямку, на який ми тривалий часуваги не звертали. Зокрема, це зу�пинка кровотечі.

Торік під керівництвом ди�ректора Інституту біохімії, ака�деміка Сергія Комісаренка миуспішно завершили виконанняпроекту зі створення гемоста�тичного засобу. Отримані ре�зультати дуже обнадійливі. Як�що нам вдасться довести роз�робки, які є в лабораторії, довпровадження, то це буде віха уроботі всього відділу.

Мій співрозмовник не розголо�шує деталей унікальної розробки,посилаючись на те, що такі робо�ти люблять тишу. Каже, що післяпочатку збройного конфлікту насході країни Академія наук спра�цювала дуже оперативно, оголо�сивши конкурс проектів з оборон�ної тематики. Своєю чергою,швидко й чітко відреагував навиклики інститут, використавшисвої напрацювання. Цілком ймо�вірно, що в майбутньому ук�раїнські науковці стануть автора�ми розробок, які за багатьма по�казниками перевершать ті закор�донні аналоги, що нині складаютьвміст аптечок наших військових.На думку кандидата біологічнихнаук Володимира Чернишенка, вколективу Інституту біохімії,відділу структури і функції білка євсе для цього необхідне.

У самого ж Володимира є всенеобхідне для того, щоб відкрива�

ти українцям дивовижний світ за�рубіжної класики. Зокрема, вінпереклав, а видавництво «На�вчальна книга – Богдан» видру�кувало шість прозових книжокКіплінга — для дітей. У цьому ви�давництві Володимир Чернишен�ко, як модно казати, – фрілансер(себе він називає вільним списо�ношею). «Ми з директором ви�давництва Богданом Буднимввійшли в такий мутуалізм: меніхочеться перекладати те, що йомухочеться видавати. Це чудово. Такми працюємо з 2009 року», — роз�повідає Володимир. Зараз він го�тує до друку книжечку ранніх но�вел Кіплінга – для дорослої ауди�торії. На виході — вершина про�зової творчості письменника, ро�ман «Кім» (у перекладі Ю. Джуга�стрянської, за загальною ре�дакцією В. Чернишенка). Ці тво�ри українською ніколи не пере�кладалися. Зокрема, роман «Кім»,в якому описано шпигунськуагентуру Великої Британії в ко�лоніальній Індії кінця 19 століття іїї протистояння, між іншим,російській агентурі, поклав поча�ток культурі шпигунських ро�манів. «Надзвичайно цікавийтвір, — зауважує Володимир і до�дає: — Дорослі – це ж всього�на�всього діти, які виросли»…

У мене склалося враження,що Кіплінг не відпускає Воло�димира, і не лише як переклада�

ча. Молодий науковець двічістажувався в Англії, у Брай�тонському університеті. Цікаво,що неподалік Брайтона розта�шований будинок, де жив Кіп�лінг, який наприкінці 19 століт�тя долучився до заснування ве�ликого волонтерського руху вАнглії. Тоді точилася англійсь�ко�бурська війна, і Кіплінг, при�кро вражений умовами, в якихвоювали в Африці англійськісолдати, написав вірш на їхпідтримку. Його передрукуваливсі журнали й газети, які вихо�дили англійською мовою. За�снований популярним письмен�ником фонд зібрав величезнусуму — чверть мільйона фунтів.

Українською цей вірш Воло�димир Чернишенко переклав у2014 році, а Богдан Будний ви�дав його у вигляді маленькоїкнижечки. Вона коштує в кни�гарні 10 грн., а 5 грн. з кожноїкнижки йде родині загиблогоукраїнського солдата.

— Ми свідомо обрали одну ро�дину, яка залишилася без году�вальника, бо розуміли, що сумабуде невелика. Але на сьогодні —це 20 тис. грн., які сім’я отрималазавдяки спільному з видавницт�вом «Навчальна книга — Богдан»проекту, що його ми назвали«Книжка одного вірша». Це я роз�повідаю лише тому, що книжечкище є в продажу (книгарня «Є», ме�

режа «Дім книги», через інтернетможна придбати), можливо, хтосьпрочитає цю інформацію і захоче їїкупити, долучившись таким чи�ном до волонтерської роботи, —говорить Володимир.

До речі, нині цю серію пись�менник�волонтер і видавництвосуттєво розширили – наразі 5книжечок, в кожній з яких над�руковано вірш про солдата і час�тина коштів з яких спрямо�вується на потреби військових.

…Володимир Чернишенко —науковий співробітник та головаРади молодих учених Інститутубіохімії НАН України, лауреатпремії Верховної Ради Українидля молодих науковців, сти�пендіат Президента України длямолодих учених — говорить, щов принципі ніяких особливих за�слуг перед державою не має. Назапитання, що тримає його вУкраїні, відповідає:

— Чому я не виїхав з України?Мабуть, тому, що ніколи не ста�вив собі за мету кудись емігрува�ти. Мені хочеться досягати ре�зультатів тут, в Україні, і я бачудля цього можливості. В Інсти�туті біохімії створено досить хо�роші умови для молоді. Ми нелише можемо працювати, вико�нувати і захищати дисертації,друкувати статті, а й реалізову�вати свої наукові інтереси таплани. Співпрацюючи з інозем�ними вченими, які мають облад�нання, якого поки що не маємоми, можемо досягати непоганихрезультатів.

Рада молодих науковців нашо�го інституту налічує до 50 учених.Це молоді люди з хорошою фахо�вою підготовкою. Вони їдуть настажування і повертаються, маю�чи закордонні публікації, во�лодіючи новими методами, нала�годивши зв’язки, якими будутькористуватися тут. Звісно, є йтакі, які поки що не повертають�ся. Але я не робив би трагедії з то�го, що люди їдуть за кордон. Ценормально. Це зовсім не стоїть назаваді розвитку науки. Для себе ябачу можливість працювати в Ук�раїні, співпрацюючи із закордон�ними інститутами, а також, до

речі, з установами в межах Ук�раїни. Адже дуже часто ми незнаємо класних розробок у, такби мовити, сусідньому інституті...

— Що конче необхідно для мо лоді, аби вона йшла в науку і за лишалася в ній?

— Сьогодні достатня кількістьмолодих людей іде в науку. Протеє велика проблема, коли вони неможуть забезпечити себе житлом.Зараз я працюю з аспірантом і ро�зумію, що він закінчить аспіран�туру, впевнений, успішно захис�тить кандидатську дисертацію,але хлопець, на жаль, не киянин,немає житла. Мені здається, якбиреально працювала житлова про�грама для молодих науковців, цедуже стимулювало б бажанняпрацювати саме в Україні.

— Яка ваша мрія? — Мрію викопати на своїй зе�

мельній ділянці ставок з місточ�ком, щоб звідти можна було ло�вити карасиків…

— А про що мріє молодий на уковець Володимир Чернишенко?

— Є мрія зібрати колектив,який би займався міждис�циплінарними дослідженнями. Унас в інституті працюють тра�диційні відділи, які займаютьсяліпідами, білками крові, транс�портом кальцію і отримують бли�скучі результати. Було б добреінтегрувати ці напрями в інтер�дисциплінарну групу, щоб акуму�лювати знання. Тоді з’явитьсязмога зробити щось справді зна�чуще на межі дисциплін, напри�клад, — велику лабораторію і ве�лике відкриття про механізмиатеросклерозу (бо їх ще досліджу�вати й досліджувати!), запобіган�ня хворобі й лікування її. Я бачуможливості це зробити – тут, за�раз, в наших умовах. Це менепідбадьорює і тримає в науці.

— Чому ж інші не бачать такихможливостей?

— Усе залежить від того, як тидивишся: чи витягнувся, щобзазирнути через паркан, чистоїш біля нього і колупаєш вньому дірку…

Бесіду вела Ірина НІКОЛАЙЧУК

Володимир Чернишенко: «Мені хочеться досягати результатів в Україні, і я бачу для цього можливості»

Закінчення. Початок на 1 стор.

Українське видання вірша «Хлопчина незухвалий» поруч із англійським, з різницею в 100 років.

Зустріч з полярниками у Міністерстві освіти і науки України

Закінчення на 4 стор.

Напередодні Дня науки урядухвалив розпорядження «Про при судження Премії Кабінету Мініст рів України за розроблення і впро вадження інноваційних техноло гій». Цьогоріч премію присудиличотирьом авторським колективам.

За роботу «Створення універ�сальної системи космічних го�ловних частин ракет�носіїв дляодночасного виведення великихгруп космічних апаратів різногокласу з забезпеченням високоїточності орбітального руху» —С. О. Агалакову, І. П. Бабичу, А. О. Макаренку, І. С. Огородни�ку, Ю. А. Панову, О. А. Решетило�ву, В. Г. Свистуну, О. Ю. Сілкіну,С. О. Синицину, А. І. Шараповій.

За роботу «Дослідження, роз�робка та впровадження у вироб�ництво новітніх технологій ви�готовлення газових та термоеле�ктричних систем охолодженняприймачів інфрачервоного ви�промінювання та імітаторів кос�мосу до низьких та кріогеннихтемператур» — Л. І. Анатичуку,

В. В. Власову, Ю. М. Ковалю, І. Г. Кочергіну, Д. В. Лозбіну, В. А. Майданову, Ю. О. Меле�невському, А. В. Молодику, М. І. Носову, Г. О. Смоляру.

За роботу «Інноваційні біотех�нології в системі ветеринарних тасанітарно�епідеміологічних за�ходів щодо розробки засобівмоніторингу, діагностики і оздо�ровлення тваринництва Українивід туберкульозу» — А. П. Геріло�вичу, О. Й. Гриневичу, А. І. Завго�родньому, С. В. Комісаренку, А. П. Палію, С. А. Позмоговій, Б. Т. Стегнію, Ю. І. Фещенку.

За роботу «Створення та впро�вадження у виробництво лікар�ських засобів на основі Тіотриа�золіну для лікування серцево�су�динних та офтальмологічних за�хворювань і підвищення імуніте�ту організму» — І. Ф. Бєленічеву,Т. Ю. Вінниченку, О. Ю. Волошку,Д. В. Гарцилову, Ю. М. Колеснику,Л. І. Кучеренко, І. А. Мазуру, І. Я. Олійник, В. П. Семиноженку,В. А. Чебанову.

3№17—18 травень 2017 св іт

С В І Т О Ч И М А « С В І Т У »

Тепер я знаю, що таке прихідвесни по готландськи. Це коли вботанічному саду старого Вісбюквітнуть підсніжники, а на островіФоре північний вітер морозянимиголками проколює обличчя і зва лює з ніг — прямісінько до під ніжжя раукарів — химернихкам’яних стовпів, німих свідківепохи вікінгів...

Готланд (у перекладі зі шведсь�кої — Земля гутів), розташованийвід материкової Швеції за 100 км,— найбільший у Балтійськомуморі і найбільший з усіх шведсь�ких островів. Загальна площа ост�рова, «начиненого» пісковиками

та силурійськими вапняками,трохи не дотягує до 3 тис. кв. км, анайвища точка — лише 83 м. Са�ме завдяки пологому рельєфу Гот�ланд приваблює сотні любителівїзди на велосипедах. Мешкає наньому понад 57 тисяч населення,в основному, шведи, а серед 6 від�сотків іноземців, котрі облюбува�ли собі для життя цю місцину, пе�реважають фіни, німці і тайці. За�галом там мирно вживаютьсяпредставники 56 країн.

«Готланд — це вам не Шве�ція!» — стверджують місцеві жи�телі, маючи на увазі м’якийприємний клімат. Справді, наострові середня температуравзимку не опускається нижче �3,а влітку — +16. Можливо, тому йскладається враження, що тутніхто нікуди не поспішає: розмі�рене сільське життя, довгі піща�ні дюни, обплетені плющембудівлі і подих Середньовіччя вусьому, до чого торкаєшся. (Доречі, плющ — регіональна рос�лина Готланду, а регіональнимпредставником фауни є — не ди�вуйтеся! — їжак). Тому�то щоро�ку на Готланд припливає і прилі�тає (там є невеликий аеропорт)два мільйони туристів, з якихлише 11 відсотків іноземці, пе�реважно німці.

Паром, яким ми три з поло�виною години добиралися змістечка Нюнесхамн, зустрів го�ловний порт Готланду, місто,внесене до Світової спадщиниЮНЕСКО, — Вісбю (до речі, вньому всі міські автобуси їздятьна біогазі власного виробниц�тва). Його часто називають ос�таннім прихистком справжньо�го Середньовіччя в Європі. Я бназвала його середньовічниммузеєм під відкритим небом, ад�же кожен будинок чи то будино�чок старого міста, оперезаногостіною з пісковика заввишки 11метрів, що була зведена в 1288році (вона збереглася найкраще

в Північній Європі і сягає до�вжини трохи більше трьох з по�ловиною кілометрів та має 44башти), кожен храм чи то йогоруїни (на острові 92 церкви)ніби вийшли із Середньовіччя.Кажуть, що в пік туристичногосезону на старій площі Вісбю нерозминутися…

Згадки про місто існували ще зкам’яного віку, а його першимимешканцями, звісно ж, буливікінги, про що й розповідають 42тисячі артефактів Музею древно�стей Готланду, найдавніші з якихдатуються кам’яною добою і є за�лишками рибальських поселень.

В епоху вікінгів готландці ве�ли активну торгівлю. Про цесвідчать 650 скарбів, знайденихна острові, серед яких — 140 тис.арабських і західноєвропейсь�ких монет та прикрас. Завдякивигідному розташуванню остро�ва вікінги домінували в бал�тійській торгівлі, їхні судна кур�сували до країн теперішньоїЄвропи і спускалися вниз поДніпру до Києва.

У 12—14 століттях у місті зво�дили численні християнськіцеркви. На жаль, сьогодні в ньо�му можна побачити лише вцілі�лий храм Св. Марії і... руїниінших храмів: Св. Миколая, Св.Катерини, Св. Улофа... Недарем�но Вісбю ще називають містомруїн і троянд. Трояндові кущі рос�туть мало не біля кожних вхіднихдверей помешкань, хоч клаптикземлі під ними ледь вгадується з�поміж каміння на бруківці. Су�часні готландці розповіли, що уВісбю троянди квітнуть зде�більшого червоного кольору.Можливо, як данина пам’яті протих селян, які мужньо боронилиострів у 1361 році, коли на ньогонапала армія данського короляВальдемара Аттердага. Близько

половини дорослого населеннясільських районів Готланду тодізагинуло біля стін Вісбю, на�томість містяни відчинили воро�та ворогу в обмін на збереженнястарих привілеїв... З цього часуострів перестав бути самостійнимна Балтійському морі, та Вісбюще впродовж кількох десятилітьвдавалося зберігати торговельніпереваги.

Пізніше Готланд часто перехо�див із рук у руки. Його захоплю�вали і пірати (із центру торгівлівін перетворився у центр піратст�ва на Балтиці), і Лівонський ор�ден, і знову данці... Тривалий часострів був яблуком розбрату міжданськими королями та шведсь�кими регентами. Володіли ним іданська королева Маргрет, ішведський монарх�вигнанецьЕрік Померанський. Швеція ви�знала Готланд за Данією лише в1570�му, а через 75 років вінвідійшов до Швеції, проте це щебув не кінець. Через три деся�тиліття данці знову «прийшли»на острів і лише з 1679 року Гот�ланд постійно належить Швеції.

До речі, встиг він побувати іросійською провінцією — такийстатус острів отримав під часросійсько�шведської війни1808—1809 років, коли кількатижнів жив під окупацією Росії.Цікаво, що різні російські дже�рела по�різному характеризуютьцей період. Одні пишуть, що цебули тижні найбільш мирноїокупації в історії Готланду, аджеросійські офіцери непогано роз�мовляли французькою, любилитанцювати, тому мали успіх утамтешніх дам. Інші ж джереластверджують, що цей період наострові й досі називають най�чорнішим в його історії через те,що росіяни чинили погроми ігоніння на місцеве населення.

Музейні експонати розповіда�ють про те, як острів у різні часиставав прихистком для тих, хтопотерпав від наруги. Понад 10 ти�сяч біженців прибули сюди під часДругої світової війни — здебіль�шого з колишніх прибалтійськихрадянських республік, пізнішеострів знову рятував їх — уже в ро�ки розпаду Союзу, а ще до його бе�регів прибували мігранти з Азії таБлизького Сходу.

Є в музеї і сторінка історії,присвячена Україні. Йдетьсяпро шведів з острова Даґо (заразце територія Естонії), які зачасів Катерини ІІ, коли остріввідійшов до Росії, були відправ�лені на завойовані південні ук�раїнські землі. Дорогою майжеполовина з 1200 шведів загину�ла, а ті, котрі вижили, не поба�

чили на новому місці ні багатоїземлі, ані обіцяного житла. У бе�резні 1782 року, згідно із записа�ми в парафії, у Старошведсько�му (так назвали шведське село)на Херсонщині проживало всьо�го 135 осіб. Лише 1 серпня 1928року 881 мешканець Старо�шведського повернувся на ет�нічну батьківщину, більшість ізних оселилася на острові Гот�ланд. До речі, комуна Готланд ісьогодні надає допомогу нащад�кам шведів, які й досі прожива�ють у шведському селі в Україні.

Хоч регулярні військові час�тини, що перебували на о. Гот�ланд, покинули його в 2005 році,та з вересня 2016�го на ньомузнову перебуває військовийконтингент — сумні урокиісторії шведи добре пам’ятають.

Попри те, що у Вісбю попу�лярні лише два музеї (крім істо�ричного, свої експозиції пропо�нує музей сучасного мистецтва),та в кожному з них, як, до речі, ів інших музеях на територіїШвеції, є кімната для наймен�ших відвідувачів, котрі прихо�дять з батьками. Зокрема, в істо�ричному — популярний центрнауки для дітей Fenomenalen.Можливо, саме ці перші зна�йомства дітлахів зі світом науки ісприяють тому, що в науковійсфері Швеції велика конкурен�ція між самими вченими і така жповага суспільства до них?..

Для себе я вирішила: Готландбез Форе — як незакінчена істо�рія. На ньому жив і творив все�світньо відомий шведський кіно�режисер Інгмар Бергман, томущороку в червні сюди з’їжджа�ються митці на кінофестиваль уйого честь. На найбільший з ост�ровів, що належить готландськійземлі, на Форе, — кожні пів�години курсує безкоштовний па�

ром. Назва острова в перекладі зішведської означає «овечий». Хочовець на острові я не побачила, тарозмаїття недешевих (на наші ук�раїнські зарплати) вишуканих ви�робів з овечого хутра — одна звізитних карток Готланду, що ви�правдовує себе вже в першій�ліпшій «середньовічній» крам�ничці. А ще багато овець і баранівна вулицях Вісбю — замість звич�них для нас сірих стовпчиків і ваз,які обмежують рух транспорту.(Погодьтеся: сіра вівця — все жприродніше, аніж сіра ваза). Цятварина на Готланді в особливійшані — навіть на його гербі, щопоходить із XIII століття, зобра�жено барана, який тримає прапор.

А ще в шані — вітряки, аджевони виробляють 40 відсотківнеобхідної для острова електро�

енергії. Мабуть, улітку — це пас�торальна картина для душі —смарагдові луги, на якому «роз�кидані» вівці, і вітряні млини…

Та не вівці, не природний за�повідник і навіть не давнє ма�леньке рибальське поселення(ще один музей під відкритимнебом) мене здивували. Вразилираукари — одне з найбільш відо�мих природних чудес світу,творіння з вапняку та піску. Цесправжнісінькі химерні стовпи,яких вітер і вода вдосконалилидо чудернацьких форм. Картинавідкривалася незвичайна: передпохмурими велетами�раукарамиплавали білі лебеді, а на березіспочивали… вікінги (табличкавказувала на їх захоронення).Можливо, саме в таких місцях іварто замислюватися над сен�сом буття?..

Марія ВОЛИНСЬКАФото автора

Повну версію матеріалу чи�тайте на www1.nas.gov.ua/svit

Готланд: «серце» в руїнах, баран на гербі і… сторінка української історії

Вхід у Вісбю зі сторони порту

«Серце» Готланду — містечко Вісбю, засноване в 1203 році

Руїни храму Святої Катерини

Загадковий світ раукарів на острові Форе

Оприлюднено список канди�датів на конкурс з обрання

членів Наукового комітету На�ціональної ради України з пи�тань розвитку науки і техно�логій.

Цілий місяць — з 11 квітня до10 травня — тривав прийом до�кументів на конкурс з обраннячленів Наукового комітету. Ниніоприлюднено перелік канди�датів, яких було висунуто або якіподали заяву на участь у відборі.

Загалом документи подали 66кандидатів. З них за напрямом— природничі науки фізико�ма�тематичного та хімічного профі�лю, науки про Землю – 27 кан�дидатів; технічні науки і техно�логії, матеріалознавство – 13;науки про життя, медичні наукиі пов’язані з ними технології –11; сільськогосподарські науки,

харчові та біотехнології – 2;соціогуманітарні, економічні іправові науки – 13.

Обрання найдостойнішихкандидатур до Національної ра�ди України з питань розвиткунауки і технологій, яка підкерівництвом прем’єр�міністраУкраїни формуватиме та ре�алізовуватиме єдину наукову таінноваційну політику держави,стане ключовим елементомстворення нової системи уп�равління наукою — це запорукашвидких та ефективних змін нетільки у наукових галузях, а й вусій державі.

З повним переліком кандидатівможна ознайомитися на сайтіМіністерства освіти і науки України.

Г О Р И З О Н Т 2 0 2 0

З А П Р О Ш У Є М О

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Індекс газети «Світ» — 40744

Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287"82"47

E�mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 9

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №17—18 травень 2017св іт

Е К С П Е Д И Ц І Я

Веснянки у виконанні народного ансамблю «Роксоланія» Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

У Н О М Е Р !

Коли від вибору залежитьмайбутнє

Олександр Полудень із Цент�ральної геофізичної обсерваторіїта Борис Безношенко з Ук�раїнського гідрометеорологічно�го інституту НАНУ та Державноїслужби України з надзвичайнихситуацій розповіли про збір, об�робку та передачу науковихфактів до національних та між�народних баз даних про зміниклімату, стан озонової діри, ди�наміку танення льодовиків тощо.

«Робота в Антарктиді для кож�ного науковця, особливо длябіолога, створює унікальні можли�вості, — стверджує Олександр Са�вицький. — Унікальність екосис�теми в тому, що на неї практичноне здійснюється антропогеннийвплив, тут і нині відкривають новіоб’єкти живого світу планети. Цевелика школа і великий старт длямолодих учених». Савицький,який в експедиції виконувавфункції заступника керівника знаукової роботи, розповів, що настанції постійно відбувався обміндумками і знаннями, проводилисьнаукові семінари. Зібрані первіснідані нині опрацьовують і незаба�ром їх буде представлено на на�уковій конференції.

— Національний антарктич�ний науковий центр — тількисвоєрідна «вершина айсбергу», —сказав заступник міністра освітиі науки Максим Стріха. — Це ко�ординатор наукової діяльностінашої країни в Антарктиді.Участь у дослідженнях бере вели�ка кількість наукових інститутів,учених. Це чудово видно зі спис�ку тих установ, які представля�ють учасники ХХІ експедиції.

Олександр Полудень, на ра�хунку якого це була вже третя ек�спедиція на станцію «АкадемікВернадський», розповів про уні�кальні спостереження за дина�мікою змін щодо озонової діри.Учасники ХХІ експедиції прове�ли біля двох тисяч вимірювань.

Долучилися учасники експе�диції й до міжнародного проектуз обраховування пінгвінів. Цяглобальна міжнародна програмаохоплює всю Антарктиду, роз�повідав Дмитро Луценко. Зимів�ники знімали показники з авто�матичних фотокамер, встанов�

лених у місцях основних колонійпінгвінів, фіксували дані про пе�реміщення птахів, відкладенняяєць, появи пташенят. Пересу�вання птахів можна спостерігатитепер і за допомогою спеціаль�них GPS�міток, які було вста�новлено на спини птахів — 15датчиків, каже Луценко, переда�ють і зараз інформацію про міс�ця перебування популяції.

Якою була погода в Антарк�тиді? «Я в Києві більше змерз,ніж там», — пожартував Олек�сандр Савицький. Гідрометеоро�лог Борис Безношенко назвавточні дані: середня температураповітря була мінус 2,4 градуси заЦельсієм. У серпні — мінус 22,4градуса, у лютому — плюс 7,8.Нинішнього року випало багатоснігу — найбільше за останні де�сять років, зокрема, на 53 санти�метри більше, ніж торік. Пінг�віни вимушені були висиджуватипташенят на снігу, що вони за�звичай не роблять. А перші пта�шенята вилупилися 1—2 січня,привітавши всіх з Новим роком!

І наукові дослідники, і ті, хтостворював для них комфортніумови роботи, а це — лікар Кос�тянтин Даниленко, системний

адміністратор зв’язку РоманШкуро, системний механік Воло�димир Храпач та кухар ОлександрДзюблик — відзначали чудову ат�мосферу в колективі, комфортніумови проживання. Єдине, чогобракувало, — це постійного кон�такту з «великою землею». Супут�никовий зв’язок, яким користу�валися на станції, дорогий і незавжди якісний. Заступник мі�ністра освіти і науки УкраїниМаксим Стріха зазначив, що й цяпроблема може бути розв’язана,адже зараз триває співпраця зфахівцями Київської політехніки,аби вже нинішнього року буловпроваджено проект із забезпе�чення станції інтернет�зв’язком.

У перспективі також – створен�ня центрів підготовки та ре�абілітації учасників експедицій,адже тривале перебування в погод�них умовах Антарктики негативновпливає на організм людини.

Людмила СУДОВЦОВАФото Володимира ФАЛІНА

Антарктичну естафету передали успішно

Максим СТРІХА вручає відомчий знак учасника експедиції

Закінчення. Початок на 2 стор.

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на півроку — 39 грн. 18 коп.

на три місяці — 19 грн. 59 коп.

на місяць — 6 грн. 53 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2017 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001177 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Кошти для інновацій Європейський парламент дав

згоду на додаткові 200 млн. євродля фінансування програми «Го�ризонт 2020».

Передбачається, що 50 млн.євро з цієї суми буде надано Євро�пейській раді з питань досліджень(з них 16,7 млн. євро вже включе�но до бюджету 2017 року). 55 млн.євро піде на поширення передо�вого досвіду (з них 16,7 млн. євровже включено до бюджету 2017року). Ще 50 млн. євро передба�чено для Європейської інно�ваційної ради (фінансування ма�лих і середніх підприємств). 45млн. євро — для високопродук�тивних комп’ютерів у рамках іні�ціативи «Лідерство у промисло�вих технологіях» – частини про�грами «Горизонт 2020» (з них 16,7млн. євро вже включено до бюд�жету 2017 року).

Зроблено в Києві25 травня 2017 року у ВЦ

«КиївЕкспоПлаза» в рамках свят�кування Дня Києва вперше відбу�деться виставка�презентація про�мислової продукції київських ви�робників «Зроблено в Києві».Свої досягнення та розробкипредставлять виробничі компаніїта підприємства м. Києва, а такожстоличні державні і приватні на�укові та дослідницькі структури.

Участь у виставці візьмутьбільш як 200 підприємств сто�лиці, що працюють у сфері маши�нобудування, будівельній, хіміч�ній, медичній, поліграфічній га�лузях, легкій промисловості та ін.Понад 40 наукових установ про�демонструють свої новітні роз�робки, технології та матеріали.

Окремими експозиціями бу�дуть представлені НАН України,столичні виші, технопарки, ін�вестиційні агентства та науково�технічні майстерні.