До спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77

ВІДГУК ОФІЦІЙНОГО ОПОНЕНТА

на дисертаціюДОНЕЦЬ АНАСТАСІЇ АНАТОЛІЇВНИ

«МІЖНАРОДНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ФЕДЕРАЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ

СОЮЗІ (НА ПРИКЛАДІ ФРН)»,поданої на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.11 - міжнародне право

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Зростання міжнародної

активності адміністративно-територіальних одиниць держав з різним рівнем

самоврядності, і зокрема посилення їх позицій як активних гравців на світовій

політичній арені, зумовлюють необхідність визначення їх ролі у функціонуванні

міжнародної системи та їх міжнародно-правового статусу. Особливо яскраво

еволюція правого статусу субнаціональних територіальних утворень виявляється у

межах ітеграційних процесів, що відбуваються у Європі, зокрема у Європейському

Союзі. Показовим у цьому сенсі може вважатися приклад суб’єктів федерації ФРН,

які у межах Європейського Союзу перетворюються на впливових учасників

відповідних правовідносин з широким спектром прав. Зокрема, їх участь у

подоланні дефіциту демократії, вплив на процес прийняття рішень у

Європейському Союзу, активне транскордонне співробітництво свідчать про якісні

зміни їх правового статусу. У цьому контексті визначення особливостей реалізації

прав адміністративно-територіальних одиниць, зокрема суб’єктів федерації, є

необхідним для правильної оцінки меж реалізації їх міжнародно-правового статусу

й прогнозування тенденцій зміни обсягу їх зовнішніх повноважень за умов

подальшої інтеграції та регіоналізації у Європейському Союзі. Зокрема,

представництво інтересів складових частин держав-членів ЄС через Комітет

Регіонів набуло значення невід’ємного елементу порядку денного в

політикотворенні Союзу. Суттєвим є внесок Комітету Регіонів і, зокрема

репрезентованих в ньому земель ФРН у процес демократизації Союзу та його

наближення до громадян держав-членів через систему моніторингу принципу

субсидіарності й судову процедуру оскарження порушення зазначеного принципу

інституціями Союзу.

Водночас, зважаючи на специфіку реалізації міжнародно-правового статусу

суб єктів федерації, обумовлену неоригінальним, обмеженим характером їхньої

міжнародної правосуб’єктності, важливого значення набуває аналіз конституційних

й міжнародно-правових передумов формування їх міжнародно-правового статусу.

Більше того, особливості міжнародно-правового статусу земель ФРН закономірно

викликають питання про дослідження історичної зумовленості феномену їх

міжнародної активності.

Слід також зазначити, що процес регіоналізації Європейського Союзу,

пов’язаний з розширенням прав та збільшенням впливу європейських регіонів,

залишаючись однією з найбільш важливих тенденцій розвитку і функціонування

Європейського Співтовариства, слугує запровадженню прогресивних форм

співробітництва на субнаціональному рівні та ефективних стратегій захисту

складовими частинами держав своїх регіональних інтересів в ЄЄ. Крім того,

тенденції, що свідчать про зміцнення міжнародно-правового статусу• •

адміністративно-територіальних одиниць, є індикатором позитивних зрушень не

лише з в контексті зміцнення позиції регіонів в державах-членах ЄС і Союзі

загалом, але й з точки зору підвищення добробуту держав-членів та їх громадян й

збільшення рівня довіри до національної й загальноєвропейської регіональної

політики.

Разом з тим, питання визначення міжнародного статусу складових держав-

членів ЄС є особливо важливими й для України, зважаючи на євроінтеграційний

вектор розвитку її національної політики а також з огляду на перспективу

впровадження реформ, спрямованих на децентралізацію й розширення обсягу

повноважень адміністративно-територіальних одиниць України. Зокрема, потреба у

спеціальному дослідженні статусу субнаціональних територіальних одиниць

держав-членів ЄС обумовлюється посиленням економічної та політичної кооперації

між Україною і Європейським Союзом згідно з Угодою про асоціацію, а також

залученням адміністративно-територіальних одиниць України до міжнародного

співробітництва в рамках політики Східного Партнерства Європейського Союзу.

Таким чином, обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною та

своєчасною, а також маж важливе теоретичне й прикладне значення.

Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків, рекомендацій,

сформульованих у дисертації. Як вбачається з аналізу дисертаційної роботи та

автореферату дисертант продемонстрував глибокі знання теми дослідження, вміння

проводити повний та самостійний аналіз наукових джерел, міжнародно-правових

актів, конституційного законодавства, а також формулювати наукового обґрунтовані

висновки стосовно правових основ міжнародної правосуб'єктності суб єктів

федерації, і зокрема земель ФРН, у міжнародному праві й визначенні особливостей

реалізації ними окремих прав у межах Європейського Союзу.

До позитивних рис дисертації можна віднести виважене визначення завдань

дослідження, грамотне встановлення об'єкта та предмета дослідження, а також

використання різноманітних методів дослідження, які засвідчують наукову

обґрунтованість отриманих результатів. Наявність серед 244 найменувань

опрацьованих джерел німецьких, англійських, російських та українських ресурсів

підтверджує широкі межі дослідження, а посилання на практичні приклади

реалізації землями ФРН міжнародної правосуб’єктності є свідченням

обґрунтованості зроблених висновків та їх зв’язку з останніми тенденціями

міжнародного співробітництва регіонів держав-членів ЄС.

Робота відповідає всім формально визначеним вимогам. Структура

дисертації є цілком логічною й відповідає обраній темі дослідження. Дисертація

складається з трьох розділів (що об’єднують сім підрозділів), загальних висновків і списку використаних джерел.

У вступі до дисертації обгрунтовується актуальність теми дослідження. її

зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначається об’єкт та предмет

дослідження, його методологічна основа, наукова новизна, теоретичне і практичнезначення отриманих результатів.

Розділ перший «Міжнародно-правовий статус суб’єктів федерації.»

складається з трьох підрозділів, в яких визначено особливості ознак

правосуб’єктності суб’єктів федерації, охарактеризовано процес становлення

З

міжнародної правосуб’єктності німецьких земель та конституційні передумови

формування їх міжнародно-правового статусу. У підрозділі 1.1. «Міжнародна

правосуб єктність суб'єктів федерації у міжнародному правії загальнотеоретичний

аспект» увагу сконцентровано на дослідженні підходів до визначення переліку

необхідних ознак суб’єкта міжнародного права та характеристиці особливостей

міжнародної пр аво су б' єктно сті суб’єктів федерації як неоригінальних суб єктів

міжнародного права. У підрозділі 1.2. «Становлення міжнародної

правосуб’єктності земель Федеративної Республіки Німеччини» здійснено

ретроспективний аналіз формування ознак міжнародної правосуб’єктності у земель

ФРН в процесі становлення Німецької держави. Увагу приділено аналізу

політичних, правових та соціо-культурних факторів, що вплинули на формування

статусу земель на різних етапах їх розвитку. У підрозділі 1.3. «Конституційні

положення щодо міжнародно-правового статусу земель ФРН» досліджено сучасний

період діяльності земель ФРН на міжнародній арені й тих конституційних підвалин,

що їй сприяють. Визначено особливості німецької моделі федералізму та її вплив на

міжнародно-правовий статус земель ФРН.

Розділ другий «Міжнародно-правовий статус субнаціональних

територіальних одиниць держав-членів у Європейському Союзі» містить два

підрозділи, у яких розглядаються особливості правового регулювання статусу

субнаціональних територіальних одиниць держав-членів Європейського Союзу та

механізми, за допомогою яких вони реалізують правосуб’єктність, зокрема,

діяльність Комітету Регіонів Європейського Союзу. У підрозділі 2.1. «Правове

регулювання статусу субнаціональних територіальних одиниць держав-членів у

Європейському Союзі» проаналізовано взаємозалежність процесів інтеграції та

регіоналізації в ЄС і процесу розширення обсягу прав і обов’язків регіонів в

Європі. Досліджено нормативні акти ЄС та інших європейських інтеграційних

об’єднань. Підкреслюється тенденція до трансформації внутрішньодержавної

регіональної політики країн, що входять до складу ЄС у загальносоюзну. У

підрозділі 2.2. «Комітет Регіонів як організаційно-правовий засіб реалізації

міжнародної правосуб’єктності субнаціональних територіальних одиниць»

окреслено процес створення дорадчого комітету, його структуру та механізми

впливу на процеси прийняття рішень в Європейському Союзі.

1 озділ третій «Форми реалізації міжнародної правосуб 'сктносгі земель ФРН

\ t вропейському Союзі» складається і двох підрозділів, у яких досліджено

особливості міжнародної діяльності німецьких земель в межах Європейською

Союзу. \ підрозділі 3.1. «Участь земель ФРН у діяльності Європейського Союзу у

рамках Комітету Регіонів» аналізується вплив представницької делегації німецьких

земель на процес ухвалення висновків і рекомендації Комітету Регіонів щодо

законодавчих ініціатив Європейською Союзу. Увагу зосереджено на дослідженні

регіональних програм співробітництва за участю земель ФРН, підтримуваних

Комітетом Регіонів. У підрозділі 3.2. «Реалізація міжнародної правосуб’єктності

земель ФРН в інших програмах співробітництва и межах Союзу» окреслено перелік

регіональних ініціатив, в яких приймають участь окремі землі ФРН, мету їх

діяльності й особливості реалізації ними своєї правосуб’єктиості за допомогою• V/

різноманітних платформ регіонального співробітництва а також інших стратегій

захисту інтересів на міжнародному рівні.

Науково новизна результатів дисертаційного дослідження. Наукова

новизна представленої роботи не викликає сумніву, оскільки у роботі здійснено

комплексний аналіз правових основ міжнародної правосуб’єктності суб’єктів

федерації, і зокрема земель ФРН, у міжнародному праві й визначені особливості

реалізації ними окремих прав у межах Європейського Союзу. Робота є самостійним

та актуальним дослідженням специфіки міжнародно-правового статусу суб'єктів

федерації у ЄС. Системно проаналізувавши наукову базу дослідження дисертанта,

можна зробити висновок про те, що отримані ним результати відрізняються

науковою новизною та є науково обґрунтованими.

Так, науковою новизною характеризуються положення і результати щодо

визначення особливості міжнародно-правового статусу регіонів, що, як складові

частини держав-членів ЄС, не мають статусу суб'єкта міжнародного права. В той

же час, в процесі поглиблення європейської інтеграції їх можливості впливати на

формування внутрішньої політики і ухвалення рішень в ЄС поступово суттєво

зростають, що зумовлює можливість визнання їх нетиповими (неоригінальиими)

суб’єктами міжнародного права. Передумовою формування їх «правореалізуючої»

правосуб'єктності у міжнародних відносинах є закріплення відповідного статусу у

л

внутрішньому іаконодавстві держави 'ічі міжнародно-правових а ici ах, які

визначають статус рсгіопіи (е. 3 1 40).V контексті досліджу напої проблематики важливим с висновок аїлорки щодо

шаченнч Комітету Рсгіопіи як органу представництва субнаціональних

територіальних одиниць и ЄЄ. Мого пилив на процес прийняття рішень в Сою я

свідчить про формування «багаторівневої системи управління», де кожен рівень організації політичної влади поділений відповідними повноваженнями, що

шбезиечуг можливість виходу на наднаціональну та міжнародну прену

субнаціональних територіальних одиниць різного рівня й дозволяє гараіпуваїи

захист інтересів регіонів з різним економічним та політичним потенціалом.

Зазначається, що консультації Європейської Комісії, Ради GC і Європейського

Парламенту з Комітетом Регіонів, який ухвалює висновки та рекомендації щодо

доцільності прийняття нормативно-правових актів Союзу, які можуть зачіпати

інтереси регіонів ЄЄ. а також контроль за дотриманням принципу субсидіарності в

межах розробленої Комітетом системи є основними способами, за допомогою яких

опосередковано реалізується міжнародна правосуб’єктність земель ФРН у

Європейському Союзі (с. 122-134).

Заслуговують на схвальну оцінку висновки щодо визначення правової

природи угод, які можуть укладатися землями ФРН. Стверджується, що з точки

зору теорії міжнародного права вони не є джерелами міжнародного права. Разом з

тим вони визнаються джерелами, на основі яких виникають зобов’язання у

субнаціональних територіальних одиниць. Підпадаючи під міжнародну сферу

застосування, вони займають своє місце серед інших угод на рівні

міжрегіональних, що виступають важливим регулятором міжнародних відносин

між учасниками, міжнародна правосуб'сктність яких є спірною (с. 80-86).

Крім того, варто відзначити широке використання дисертантом численних

міжнародно-правових актів, нормативно-правових актів ФРН та ЄС, зокрема актів

Комітету Регіонів, що забезпечили наукову достовірність отриманих результатів.

Зауваження щодо змісту дисертаційної роботи.

Не дивлячись на загальну високу позитивну оцінку, у роботі Донець А. А. як

у будь-якому новому теоретичному дослідженні складної та багатоаспекгної

проблеми містяться положення, що викликають зауваження, потребують уточнення

або видаються недостатньо обґрунтованими.

1. Слушно зазначаючи на с.37-39 дисертації про динаміку розвитку

міжнародного права в контексті нових видів взаємодії учасників міжнародних

відносин, чи може автор визначити, сформулювати критерії (принципи) на підставі

яких міжнародна спільнота розширює повноваження субнаціональних

територіальних одиниць держав?

2. З цього ж приводу, варто було б уточнити в чому полягає і чим

обґрунтовується, як зазначає автор на с.39 роботи “практична доцільність участі

певного суб'єкта у тих чи інших відносинах’'?3. В контексті дослідження становлення міжнародної правосуб'єктності

німецьких земель, чи може автор виділити і дати характеристику певних етапів

цього процесу, узагальнюючи їх кваліфікуючі особливості?

4. Досліджуючи, зокрема на с.167 дисертації, конституційні положення, щодо

міжнародно-правового статусу земель ФРН, автору варто було б в роботі в цьому

контексті більш детально проаналізувати особливості відповідної конституційної

юрисдикції Федерального Конституційного Суду ФРН, щодо верховенства права

ЄС над національним правом Німеччини загалом.

5. В роботі також варто було б, на нашу думку, проаналізувати відповідну

практику Суду ЄС, що стосується досліджуваної проблематики.

6. У висновках до дисертації необхідно було б конкретизувати в яких формах

і сферах може бути застосований досвід реалізації міжнародної правосуб'єктності

земель в Німеччині в контексті проведення децентралізації та адміністративно-

територіальної реформи в Україні, звичайно, із врахуванням її унітарного статусу?

Повнота викладу результатів дисертації в опублікованих працях.

Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження Донець А.

А. висвітлені в семи наукових публікаціях, у тому числі у п’яти статтях,

опублікованих у наукових фахових виданнях, одна з яких - у зарубіжному

періодичному виданні (Міжнародний науково-практичний правовий журнал: Legea

si Viata, Республіка Молдова) та двох тезах доповідей на науково-практичних

конференціях. Вказані наукові праці відповідають тематиці дослідження та

відображають його найважливіші висновки. Кількість та обсяг публікацій, які

розкривають основний змі,т „ I IС1 роботи, засвідчує достатній рівень апробації

отриманих результатів. ^Оцінка відповідності

исертації. Змістзмісту автореферату і основних положень

роботи та вимогам законодавстваавтореферату відповідає основним положенням дисертаційної

щодо написання та оприлюднення таких робіт.

повністю

розкриті та обґрунтовані в дисертації. Зміст автореферату методично й

ціломучи категоричних висновків та відповідає вимогам Порядку присудження науковихступенів, заі

року № 567.

Загальний висновок. Дисертаційне дослідження Донець Анастасії

Анатоліївни на тему «Міжнародна правосуб’єктність суб’єктів федерації в

Європейському Союзі (на прикладі ФРН)» є завершеною працею, її зміст свідчить

про те, що робота виконана на високому теоретичному і методологічному рівні,

містить нові науково обґрунтовані теоретичні та практичні результати, пов’язані з

вирішенням важливого наукового завдання щодо встановлення правових основ

міжнародної правосуб’єктності суб’єктів федерації, і зокрема земель ФРН, у

міжнародному праві й визначення особливостей реалізації ними окремих прав у

межах Європейського Союзу.

Дисертаційне дослідження відповідає вимогам пунктів 9, 11 Порядку

присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України від 24 липня 2013 року № 567, а її автор, Донець А.А. заслуговує на

присудження їй наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю

12.00.11 — міжнародне право.

Офіційний опонент -Завідувач кафедри європейського праваЛьвівського національного університетушені Івана Франка доктор юридичних наук, професор

J o . <о. /-£.

М. М. Микієвич