ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКi

2 вересня 2016 рокуп’ятниця

№ 35 (3285)

СВЯТО

1 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ЗНАНЬ. КОЖЕН З НАС ПАМ’ЯТАЄ, З ЯКИМ ХВИЛЮВАННЯМ ЙШОВ ДО ШКОЛИ ПІСЛЯ ЛІТНІХ КАНІКУЛ – З ВЕЛИКИМ БУКЕТОМ КВІТІВ ДЛЯ СВОГО ВЧИТЕЛЯ ТА КУПОЮ ВРАЖЕНЬ ДЛЯ ОДНОКЛАСНИКІВ. ПІДРОСТАЮЧИ, МИ РОЗУМІЛИ, ЩО З КОЖНИМ НОВИМ ПЕРШИМ ВЕРЕСНЯ МИ НАБЛИЖАЄМОСЯ ДО ДОРОСЛОГО, САМОСТІЙНОГО ЖИТТЯ. ЯК ВОНО У НАС СКЛАЛОСЯ ТА СКЛАДЕТЬСЯ, ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД НАС САМИХ. ПРОТЕ НЕЗАПЕРЕЧНИМ Є ОДНЕ – ЗНАННЯ, ЯКІ МИ ОТРИМАЛИ ЗІ ШКІЛЬНОЇ ЛАВИ, ДОПОМОГЛИ НАМ АДАПТУВАТИСЯ І В ПОДАЛЬШОМУ ЖИТТІ.

Та й наші знання не обмежуються лише шкільними роками. Адже

доки людина живе на цьому світі, доти горить її життя і вона, як губка, всотує в

себе інформацію, яка її оточує. Ці уроки можуть бути різними за характером, вони мають не лише книжне походжен-ня. Знан ня, які дарує нам час – це наші

власні помилки чи перемоги, втрати чи здобутки. Все те, що є життєвим досвідом. Проте саме вплив шкільних років багато в чому формує і наше майбутнє. І нехай говорять, що нині освіта непотрібна і твій суспільний статус визначатиме товщина гаманця. Ці слова лише виправдовують лінь та невігластво, які насправді лише шкодять молоді. Адже небажання вчи-тись, небажання своїм трудом та власни-ми силами торувати шлях у житті багатьох і приводить на криву доріжку. І навпаки – ті люди, які мають за плечима певний багаж знань і з роками вдосконалюють їх, викликають повагу в суспільстві.

Отже, для багатьох з вас, наші читачі, вже вкотре простелиться доріжка у світ знань. Для когось шкільний дзвоник про-

лунає вперше. Вірю, що роки навчання в школі стануть приємною сторінкою вашого життя, допоможуть вам визна-читися в подальшому з професією, до-поможуть значно глибше зрозуміти своє місце у цьому житті, свій талан, хист, своє покликання. І хоча ваша школа, на жаль, поки що за гратами, проте це має бути ще одним поштовхом вам для того, щоб вирватися, звільнитися від ганебних вчинків. Стимулом для того, щоб розпо-чати нове життя, яке допоможе вам зна-йти свій шлях і поза гратами, у вільному суспільстві.

Отже, в добру путь, школярі! Успіхів, наполегливості у цій нелегкій, проте такій цікавій “країні Знань”!

Людмила ТОМІНА

У ДОБРУ ПУТЬ, В КРАЇНУ ЗНАНЬ!

2 вересень 2016 року № 35ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

АСПЕКТИ

НА ВАРТІ

ПОПЕРЕДИЛИ ДОСТАВКУ СПИРТОВМІСНИХ НАПОЇВ

Завдяки спільним та злагодженим діям особового складу відділу

охорони, чергової зміни відділу нагляду і безпеки та оперативної групи Вільнян-ської виправної колонії №20, було по-переджено спробу доставки до установи заборонених предметів.

Так, невідомі особи намагалися пере-кинути через огорожу на територію, що охороняється, три пластикові пляшки з рідиною з характерним запахом спирту.

“На сьогодні за цим фактом про-водиться відповідна перевірка та заходи, спрямовані на встановлення осіб, при-четних до правопорушення”, – зазна-чив в.о. начальника установи Андрій Сапунцов.

ЗАБОРОНЕНА РЕЧОВИНА НЕ ПОТРАПИЛА ДО УСТАНОВИ

Завдяки вмілим діям і професіона-лізму співробітників чергової змі-

ни відділу нагляду і безпеки та оператив-ної групи Дружелюбівського виправного центру №1 попереджено спробу доставки забороненої речовини до установи.

Так, під час обшуку на контроль-ному пункті пропуску людей в одного із засуджених, які поверталися з роботи, виявили та вилучили схований у на-тільній білизні целофановий згорток з сіро-зеленою речовиною рослинного походження з характерними ознаками наркотичної речовини.

“За цим фактом були викликані спів-робітники Вільнянського відділення по-ліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області для ухвалення рішення згідно з чинним законодавством. Вилучену речовину передано співробіт-никам поліції”, — зазначив заступник на-чальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Максим Колодочка.

ПАКУНОК ВИЛУЧИЛИ

Завдяки пильності особового складу відділу нагляду і безпеки та

охорони Кам’янської виправної колонії №101 було попереджено спробу доставки заборонених предметів на територію, що охороняється.

Так, до чергової частини надійшло повідомлення про те, що до огорожі уста-нови підійшла невідома особа та здійсни-ла перекид пакунку. Під час його огляду виявлено та вилучено два мобільних телефони, дві колоди гральних карт та один літр спиртовмісної прозорої рідини.

За цим фактом складено акт вилу-чення мобільних телефонів, тривають заходи, спрямовані на встановлення осіб, причетних до правопорушення.

Світлана БАХМУТ

МАТИ ПРИНЕСЛА МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН

Співробітники Житомирської установи виконання покарань

№8 попередили спробу доставки прихо-ваним способом мобільного телефону до камери ув’язненому, який перебуває під вартою у слідчому ізоляторі при установі.

Незаконно передати мобільний телефон до камери сину намагалася мати, яка фактично є його захисником у кримінальному провадженні і потрапила на територію Житомирської УВП №8 саме з метою надати правову допомогу ув’язненому синові.

Надавати пояснення своїм проти-законним діям захисник і ув’язнений відмовилися.

Стосовно цього випадку складено відповідні документи за фактом пору-шення ст. 188 КУпАП України.

Віталій БАБИЧ

Асоціація ветеранів Державної кримі-нально-виконавчої служби України

з глибоким сумом сповіщає, що 29 серпня 2016 року на 73-му році життя помер ветеран МВС України та ДКВС України, колишній заступник Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань гене-рал-лейтенант внутрішньої служби Андрій Пилипович КУЧЕР.

Народився Андрій Пилипович 13 грудня 1943 року. Понад 40 років свого життя віддав службі в органах внутрішніх справ та системі виконання покарань. Очолював Головне

управління військового та матеріально-технічного забезпечення МВС України та перебував на посаді заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Співробітники та ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України ви-словлюють щирі співчуття дружині, рідним і близьким покійного з приводу тяжкої втрати.

Президія Ради ВГО “Асоціація ветеранів Державної

кримінально-виконавчої служби України”

ПАМ’ЯТІ ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТА ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ

АНДРІЯ ПИЛИПОВИЧА КУЧЕРА

ВТРАТА

ПАМ’ЯТЬ

ЦЕЙ ДЕНЬ Є СВЯТИМ ДЛЯ КОЖНОГО З НАС

Датою закінчення Другої світової війни є день підписання Акту про

капітуляцію Японії. Саме тоді було по-ставлено останню крапку у цій жахливій бійні, біль якої і досі несуть у своєму серці наші дідусі і бабусі, наші батьки. Тривала найстрашніша війна світової історії рівно шість років плюс один день.

Що ж маємо ми, покоління майбутньо-го, і наші діти та онуки винести для себе з цих жахливих уроків історії? Здавалося б, вже є перед очима такий гіркий та болючий досвід. І ясному небу над нашою головою загрожують лише хмари з дощем. Проте, на жаль, із закінченням останньої світової пожежі війни і далі порушують мир та спо-кій на нашій планеті, забирають життя ні в чому невинних людей, несуть біль, горе та смуток у сім’ї. Людські амбіції, жадоба влади до необмеженого панування й надалі призводять до кривавих сутичок, ціною яких є безцінне людське життя.

Тому кожен з нас повинен усвідомити,

що наш святий обов’язок завжди пам’ятати про безсмертний, безцінний подвиг наших батьків, дідів та прадідів. Пам’ятати, задля якої високої та святої цілі віддавали вони своє життя. І допоки ця священна пам’ять, ця глибока вдячність до тих відомих і неві-домих героїв живе у нашому серці, до того часу є надія, що ми будемо берегти мир. Не будемо піддаватись на різні провокації та втягування нашого народу в нове жерло

війни, ціна якої може стати непоправною для кожного з нас.

І наостанок ще раз хочеться згадати всіх відомих і безіменних героїв Другої світової війни. Завдяки їм ми можемо жити і творити, насолоджуватись безтурботним дитинством чи зрілими роками нашого життя. І пишатись тим, що ми живемо у справді незалежній країні.

Людмила ТОМІНА

ДРУГОГО СЕРПНЯ ЗАКІНЧИЛАСЬ НАЙСТРАШНІША ТРАГЕДІЯ У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА, ЯКА ЗАБРАЛА, ЗА ОЦІНКАМИ СУЧАСНИКІВ, ЖИТТЯ ПОНАД ШІСТДЕСЯТИ П’ЯТИ МІЛЬЙОНІВ ЖИТЕЛІВ ЗЕМЛІ, ПЕРЕВАЖНО МИРНИХ ЛЮДЕЙ, ЗВИЧАЙНИХ ТРУДАРІВ, ЯКІ ВОЛЕЮ ДОЛІ БУЛИ КИНУТІ У ЖАХЛИВЕ ЛИХОЛІТТЯ ВІЙНИ.

НА ЧАСІ

ПІЛЬГОВЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЧАСНИКІВ АТО НАБУЛО ЧИННОСТІ

30серпня набули чин-ності зміни до за-

кону “Про зайнятість насе-лення”, які дають додаткові гарантії працевлаштування учасникам АТО. Зміни були ухвалені Парламентом 7 лип-ня і підписані Президентом України 29 липня.

Згідно з ними, бійці, які “захищали незалежність, су-веренітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах операції у період її проведення”, зараховані до категорії осіб, яких працедав-ці мають брати на пільгових умовах.

Водночас зміни стосу-ються лише людей, які заре-єстровані в Державній службі

зайнятості та перебувають на обліку як безробітні.

Роботодавцю, який пра-цевлаштує на робоче місце за направленням Державної служби зайнятості учасників АТО строком не менше, ніж на два роки, щомісяця ком-пенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування.

“Положення розв’яжуть нам руки і дадуть нові важелі для прискорення пошуку роботи учасникам бойових дій у зоні АТО. Ми прогно-зуємо, що кожний демобілі-зований військовий, готовий до виходу на ринок праці, матиме можливість, як міні-мум, на 40 відсотків швидше знайти роботу”, – заявив в.о. голови Держслужби за-

йнятості Валерій Ярошенко. Він повідомив, що Дер-

жавна служба зайнятості при-значить в усіх своїх регіональ-них підрозділах окрему особу, відповідальну за працевла-штування учасників АТО.

За даними Держслужби зай нятості, від початку бойо-вих дій на обліку перебувало 38600 учасників АТО, з них 36500 отримували допомогу по безробіттю, а працевлашту-вати вдалося 8 450.

За словами пана Ярошен-ка, ще майже 2 тисячі учас-ників АТО відкрили власний бізнес за сприяння служби зайнятості, отримавши разову допомогу на це.

Водночас у соціальних мережах і різних форумах по-шук роботи називають однією із найсерйозніших проблем, з

якими стикаються учасники АТО після повернення додому.

До цього згідно із законом “Про зайнятість населен-ня”, який набув чинності на початку 2013 року, пільги у працевлаштуванні отримали батьки-одинаки, діти-сироти, особи, звільнені після відбуття покарання або примусово-го лікування, молодь після строкової служби в армії чи навчання у ВНЗ, особи, яким до пенсії залишилося менше 10 років, інваліди.

Для підприємств і орга-нізацій, де працює понад 20 штатних працівників, вста-новлено квоту у 5 відсотків на заповнення вакансій праців-никами, які мають додаткові гарантії працевлаштування.

ВВС України,“Урядовий кур’єр”

ВОЙНА

Упала кукла на траву.Сказала девочка: “Убита...” Она увидела войнуНа полустанке, где, разбитыйБомбежкой, рухнул эшелон.К нему шли и бежали люди, Был слышен плач и тихий стон,Вопрос: “Что с нами дальше будет?”Могилу братскую однуКопали молча и со злобой,И каждый проклинал войнуИ жаждал мира для народа.Ту куклу девочка взяла,В косынку свою завернула,К могиле братской отнесла,К погибшей девочке нагнулась – Вложила в руки. Все без слов,Как-будто все давно сказала.Война забрала жизнь и кров,И близких – ей все было мало!..Стояла летняя пора,Но только солнце не ласкало.Всему виной была война – Девчушка это понимала.

Наталия ДУБОВАЯ,г. Харьков

вересень 2016 року № 35 3ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

АКЦЕНТИ

ВІТАННЯ

Відповідно до Указу Пре-зидента України “Про

відзначення державними на-городами України з нагоди Дня незалежності України” Олек-сію Тогочинському присвоєно

почесне звання “Заслужений працівник освіти України”, а Володимира Каламбета нагоро-джено медаллю “За бездоганну службу” ІІІ ступеня.

Цим же Указом нагородже-

но орденом Данила Галицького Олександра Сердюка.

Державними нагородами також відзначено ще декількох співробітників органів ДПтС України, зокрема: присвоєно почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України” Євгену Барашу – начальнику Ін-ституту кримінально-виконавчої служби Державної криміналь-

но-виконавчої служби України.Начальника управління

ДПтС України в Луганській області Сергія Олейнікова та начальника управління ДПтС України в Кіровоградській облас-ті Валерія Поліщука нагородили відзнакою Президента України – ювілейною медаллю “25 років незалежності України”.

Катерина ДЕНИСЮК

ГОРДІСТЬ СЛУЖБИ

ЗА БЕЗДОГАННУ СЛУЖБУ БАТЬКІВЩИНІ

З одного боку, є очевид-ним, що стара українська

пенітенціарна система справді була та залишається закритою та консервативною, незважаючи на певні намагання бути відкри-тою до реформ та втілювати такі реформи.

Тому будь-яка реформа, на-цілена на забезпечення більшої прозорості української в’язниці, посилення її реабілітаційного потенціалу, мінімізацію впливу субкультури на ув’язнених та персонал, мінімізацію корупції, не може не сприйматися як благородна місія та потреба в контексті такого пенітенціарного реформування.

Отже, критик такої пенітен-ціарної реформи ризикує авто-матично потрапити до категорії злісних реакціонерів, контрре-форматорів та душителів про-гресивної пенітенціарної думки.

Така “контрреформатор-ська” перспектива мене особисто

не лякає в силу простої оче-видності: я не вважаю останню реформу пенітенціарної системи України, розпочату Міністер-ством юстиції України, власне реформою.

Принаймні станом на сьо-годні у мене відсутні підстави стверджувати про зворотне.

Свого часу хтось з німецьких військових сказав: “Німецька ар-мія не рушить у похід, поки остан-ній ґудзик не буде пришитий до мундиру останнього гренадера”. На жаль, Міністерство юстиції виступило у свій пенітенціарний похід – невідомо проти чого та/або проти кого – будучи непідго-товленим. Йдеться і про людські, і про матеріальні ресурси.

Проте головним у цьому контексті є навіть не це.

Мін’юст розпочав весняну пенітенціарну кампанію 2016 року за відсутності чіткої та ясної стратегії реформування. “Гре-надери” від юстиції рушили в

похід не те щоб без ґудзиків – без мундирів. Реформа здійснюється за відсутності стратегії. Лише тактичні кроки.

Ситуація, що склалася у площині пенітенціарної рефор-ми, мені здається дивною, коли, наприклад: про тотальну корум-пованість персоналу пенітенці-арних установ стверджується без наведення фактів та статистики притягнутих до відповідальності осіб; про “стаханівські успі-хи” пробації стверджується без будь-яких статистичних даних та навіть без чіткого розуміння сутності поняття “пробація”; про потребу тотального закриття в’язниць в Україні стверджується без будь-яких кримінологіч-них прогнозів щодо можливого зростання в’язничного насе-лення в Україні (те, що кількість ув’язнених в Україні буде зроста-ти, можна вже сьогодні передба-чати з огляду на стрімке зростан-ня злочинності); про будівництво нового слідчого ізолятора безаль-тернативно стверджується навіть без уявлення, скільки ж може коштувати нова в’язниця, побу-дована за сучасними стандартами безпеки; про необхідність “нових людей в системі” стверджується навіть після того, як після кон-курсів до оновленої “системи” у

своїй більшості прийшли люди з цієї ж системи, причому, на-голосимо, далеко непогані і, більше того, нерідко найкращі; про “радянське минуле” вітчиз-няної пенітенціарної системи постійно стверджується з повним незнанням такої історії та з вико-ристанням гасел та ідеологічних трафаретів.

У мене складається вра-ження, що Міністерство юсти-ції забуло, що не так давно ми відсвяткували 25-ту річницю Незалежності нашої Держави. Відтак говорити про “радянську, “гулагівську” спадщину україн-ської в’язниці вже щонайменше некоректно. З таким успіхом чом би Міністерству юстиції не поча-ти говорити про “старорежимну царську в’язницю”, від спад-щини якої нам також потрібно позбутися?

Не варто рухати пенітенці-арну реформу на популістських гаслах, поводячи себе на кшталт безмежно прогресивних ком-сомольців у чорних шкіряних куртках, які намагаються переко-нати сільську громаду про світле радянське майбутнє.

З вірою в успіх пенітенціарної реформи

Дмитро ЯГУНОВwww.yagunov.in.ua

ТОНКА ЛІНІЯ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ РЕФОРМИОСТАННЯ РЕФОРМА ВІТЧИЗНЯНОЇ

ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ Є ВЕЛЬМИ СУПЕРЕЧЛИВОЮ ТА НАДАЄ БАГАТО ПІДСТАВ ДЛЯ КРИТИКИ. ПРИЧОМУ БУДЬ-ЯКИЙ КРИТИК ТАКОЇ РЕФОРМИ РИЗИКУЄ ПОСТАВИТИ СЕБЕ У ВЕЛЬМИ НЕПРОСТЕ Й НЕВИГІДНЕ СТАНОВИЩЕ.

З ДНЕМ ЗНАНЬ! ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, КУРСАНТИ, СТУДЕНТИ ТА СЛУХАЧІ!

Від імені колегії Державної пе-нітенціарної служби України

та від себе особисто щиро вітаю вас із початком нового 2016-2017 навчально-го року та Днем знань!

Символічно, це новий етап жит-тя, який кожному, хто прагне на-вчатися, відкриває нові можливості, знання і навички, які потрібні для успіху в будь-якій сфері.

Курсанти та студенти наших відомчих навчальних закладів, дола-ючи щороку нову сходинку освітньої програми, все ближче наближаються до поставленої мети про здобуття вищої освіти, а хтось – і до реалізації своєї мрії про кар’єру в правоохоронних органах.

Бажаю вам легко опанувати те-орію та здобути практичні вміння за різними напрямами діяльності органів і установ Державної кримінально-ви-конавчої служби України, дізнатися про міжнародний досвід і у власних наукових дослідженнях розкрити свій погляд на сучасні проблеми пенітен-ціарної системи, запропонувати нові методи роботи, що сприятимуть успіху нашої спільної справи на шляху ресоціалізації осіб, які потрапили в місця позбавлення волі!

Слухачам бажаю сповнитись но-вими ідеями та отримати додаткові знання, необхідні для виконання повсяк-денних завдань, гідного виконання сус-пільного обов’язку та кар’єрного росту!

Висловлюю слова підтримки ад-міністративно-командному й науко-во-педагогічному колективу відомчих навчальних закладів за відповідальну працю, самовідданість у вихованні гідних офіцерів, підготовці високо-кваліфікованих спеціалістів, написанні наукових робіт, що, безперечно, сприяє іміджу нашої Служби.

Учителям, які працюють у школах та професійно-технічних училищах при слідчих ізоляторах та установах виконання покарань, бажаю витримки й терпіння у виконанні своєї місії – сі-яти зерно знань і виховання серед тих, хто оступився і порушив Закон.

Бажаю всім миру, добра, злагоди, здоров’я й наснаги на весь рік! Нехай здобуті знання принесуть радість і віру в себе, а успіхи вихованців стануть гордістю викладачів!

З повагою Голова Державної пенітенціарної

служби України Володимир ПАЛАГНЮК

29 СЕРПНЯ ПІД ЧАС АПАРАТНОЇ НАРАДИ В ДЕРЖАВНІЙ ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ГОЛОВА ВІДОМСТВА ВОЛОДИМИР ПАЛАГНЮК ВРУЧИВ ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ РЕКТОРОВІ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ДОКТОРУ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК ОЛЕКСІЮ ТОГОЧИНСЬКОМУ ТА НАЧАЛЬНИКУ ПОЛИЦЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ № 76 ВОЛОДИМИРУ КАЛАМБЕТУ.

Загальноосвітні навчальні заклади, що діють при установах управління

Державної пенітенціарної служби України в Сумській області, станом на сьогоднішній день вже повністю готові до початку занять.

Протягом літа в усіх навчальних при-міщеннях загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів проведені косметичні ремонти та ремонти шкільних меблів. Оновлено частину книжок бібліотеч-ного фонду та навчальних посібників. Кіль-кість навчальних підручників бібліотечного фонду установ області налічує понад п’ять тисяч примірників. В усіх установах області заготовлено в необхідній кількості письмові приладдя та інші канцелярські засоби.

Адміністраціями установ спільно з пра-цівниками шкіл, що діють при установах, проведені комісійні обходи навчальних при-

міщень, про що складені відповідні акти. Під час проведення комісійної перевірки було звернуто особливу увагу на санітарний та естетичний стан у приміщеннях навчального закладу, відповідність вимогам нормативних документів їх обладнання, наявність учбових посібників, письмового приладдя та інших засобів, необхідних для навчання, а також наявність комп’ютерної техніки.

Окремо б хотілося зауважити, що і адмі-ністраціями установ, і управлінням постійно порушується питання залучення громадських організацій та благодійних фондів, які співп-рацюють з установами області, до поповне-ння матеріально-технічної бази навчальних закладів зошитами та ручками для потреб навчального процесу та забезпечення за-гальноосвітніх шкіл, що діють при установах області, комп’ютерною технікою.

На жаль, навіть цього виявляється не-достатньо, і забезпечення (оновлення) за-гальноосвітніх шкіл, що діють при установах області, комп’ютерною технікою та зміцнен-ня матеріально-технічної бази установ ви-конання покарань залишається актуальним питанням і на сьогодні.

Тому, відповідно до Комплексної облас-ної програма “Правопорядок на 2016-2020 роки” Сумської облради, на створення спри-ятливих умов для отримання засудженими освіти, а також зміцнення матеріально-тех-нічної бази установ виконання покарань, а саме – придбання для загальноосвітніх шкіл, що діють при установах виконання покарань, комплектів комп’ютерної техніки, з облас-ного бюджету заплановано виділити кошти в сумі 175 тисяч гривень.

Наш кор.

ГОТОВІ ДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Голова відомства Володимир Палагнюк вручає державну нагороду Олексію Тогочинському

ДУМКИ З ПРИВОДУ

4 вересень 2016 року № 35ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

НОРВЕЗЬКИЙ ДОСВІД: ЩОБ ПОТРАПИТИ У ТЮРМУ, ЗАСУДЖЕНОМУ ТРЕБА СТАТИ В ЧЕРГУ

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю

У ЧЕРВНІ 2016 РОКУ ДЕЛЕГАЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ІНСПЕКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗДІЙСНИЛА РОБОЧИЙ ВІЗИТ ДО НОРВЕГІЇ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ФУНКЦІОНУВАННЯМ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ ЦІЄЇ КРАЇНИ. СВОЇМИ ВРАЖЕННЯМИ ПРО УМОВИ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ В ТЮРМАХ, РОБОТУ СЛУЖБИ ПРОБАЦІЇ ДІЛИТЬСЯ НАЧАЛЬНИК КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ІНСПЕКЦІЇ УДПТС УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АНДРІЙ МОВЧАН.

ЩОБ ТЮРМА НЕ БУЛА ПОДІБНА НА ТЮРМУ

– Андрію Івановичу, розкажіть, що пред-ставляє собою тюремна система Норвегії?

– Тюремна система Норвегії складається із тюрем та служби пробації, які входять до Міністерства юстиції та Громадської безпеки. Розділена на 5 регіональних адміністрацій, 64 тюрми та 15 служб пробації. Пенітенціарна система є централізованою та залежить від бюджету країни. Оскільки в Норвегії немає слідчих ізоляторів та інших місць утримання осіб, які перебувають під слідством, у тюрмах діє принцип спільного розміщення засудже-них та ув’язнених. Ув’язнені перебувають разом із засудженими, можуть працювати разом із ними, а строк перебування під вартою зараховується як строк відбування покаран-ня на пільгових умовах. Тюремна політика Норвегії спрямована на те, щоб тюрма не була подібна на тюрму. За засудженими ви-знаються усі права, окрім одного – права на свободу. Громадський та державний нагляд за тюрмами здійснює регіональна наглядова рада, яку очолює суддя. Середній термін пере-бування засуджених у тюрмах близько одного року, після чого засуджений звільняється достроково і поступає у підпорядкування служби пробації.

– Чи всі тюрми в Норвегії однакові за умовами тримання?

– Ні, тюрми поділяються на три типи: відкриті, закриті з посиленим рівнем безпеки та так звані перехідні тюрми, що подібні на звичайні гуртожитки, де розміщуються за-суджені з метою підготовки їх до звільнення. Основою взаємовідносин персоналу і засу-джених і, відповідно, забезпечення особистої безпеки є індивідуальні контакти, з кожним засудженим працює, як мінімум, один співро-бітник. Під час перебування у тюрмі засуджені зобов’язані вести активний спосіб життя, показниками якого є навчання, суспільно корисна праця, лікування від алкоголізму та наркоманії, участь у різноманітних програмах та тренінгах, що проводяться з метою підго-товки до звільнення та соціальної адаптації. Усі без винятку засуджені в обов’язковому порядку повинні пройти тривалі курси щодо розуміння певних соціальних понять і скласти іспити.

Після відбуття третини строку покарання засуджені мають право на відпустку. В окремих випадках за скоєння нетяжких злочинів (до одного року ув’язнення) у зв’язку із заповнен-ням тюрем для уникнення погіршення умов тримання та перенаселення, щоб потрапити у тюрму засудженому треба стати в чергу. Після суду особі додому приходить спеціальний лист, де повідомляється, до якої тюрми їй треба прибути для відбуття покарання. Наразі у черзі – 580 осіб.

Засуджені в тюрмах обов’язково отриму-

ють гроші в розмірі 8 доларів США для пра-цюючих (4 – для інших) на своє утримання: придбання предметів побуту та харчування. У кожного засудженого окрема кімната з необхідними меблями та технікою. Деяким засудженим дозволяється доступ до мережі Інтернет. Крім того, дозволяються особисті речі: книги, картини, іграшки. У тюрмах є та-кож і тренажерні, і спортивні зали, бібліотеки, зони відпочинку.

– Розкажіть про співробітників уста-нов Норвегії?

– Персонал складається із атестованих працівників та вільнонайманих. Наприклад: в тюрмі міста Осло на 420 засуджених – 385 атестованих працівників і 125 вільнонайма-них. Співробітником на атестовану посаду може претендувати громадянин Норвегії ві-ком від 21 року, фізично здоровий, який веде добропорядний спосіб життя та має достатній рівень освіти та розвитку. До моменту призна-чення на посаду він має пройти дворічний курс навчання в спеціальному навчальному закладі служби покарань – Академії під-готовки тюремного персоналу Королівства Норвегії в Осло та мати трудовий стаж не мен-ше одного року. Програма навчання включає психологічні тренінги, уроки юриспруденції, лекції про права людини та етику спілку-вання. У процесі професійної підготовки майбутній співробітник повинен зрозуміти, що він буде займатись не лише безпекою, а й вихованням, соціальною роботою, яка спрямована на те, щоб людина в подальшому не скоювала злочинів. ЦІЛОДОБОВИЙ НАГЛЯД ЩОДО ПЕРЕСУВАННЯ ОСОБИ

– Як організована робота офісу пробації в Норвегії?

– Наша делегація здійснила візит до Центру пробації міста Вестфолд. Центр складається із 32 працівників: начальника, 3-4 старших груп, адміністративного відділу (управління кадрами), старших спеціалістів, юридичного радника, 12 інспекторів пробації, які здійснюють електронний нагляд (цілодо-бово), 12 інспекторів пробації, які здійснюють

інши види пробації. Центр розподілений на робочі кабінети, залу очікування прийому, залу електронного моніторингу, класи для проведення групових занять із клієнтами пробації, зони відпочинку для співробітни-ків. Суд ухвалює рішення, а служба пробації отримує можливість здійснювати постійний моніторинг поведінки піднаглядової особи, її психологічного і соціального стану, а також прагнення до виправлення.

– Які покарання виконує служба про-бації?

– Законодавством країни передбачені

такі види покарання, якими займається безпосередньо служба пробації: електрон-ний нагляд, нагляд за умовно-достроково звільненими з тюрем, громадські роботи, проходження відповідних реабілітаційних або лікувальних програм, умовне покарання.Крім того, служба пробації складає досудові доповіді для винесення судом об’єктивного рішення стосовно порушника.

– Розкажіть детальніше про покарання у вигляді електронного нагляду?

– Електронний нагляд призначається певним категоріям злочинців, як правило, строком на 10 місяців. Включає в себе елек-тронний браслет, який запрограмований на радіус, місце, час пересування засудженого. Сигнал з браслета передається на пульт управління Ценру пробації. Інспектори про-бації здійснюють цілодобовий нагляд щодо пересування особи.

– Які саме програми проходять за-суджені?

– У разі призначення судом умовного покарання терміном від 2 до 5 років засуджені проходять судові програми: отримання по-

стійної роботи, побутове забезпечення, допо-мога в організації вільного часу, психотерапія тощо. Окрім того, існують програми для окре-мих цільових груп, наприклад, програма для засуджених, які страждають на наркотичну залежність, програма “Зупини злочин” для рецидивістів, програма для жінок-правопо-рушників, програма з управління гнівом. На сьогодні реалізується спеціальна програма для водіїв, які засуджені за управління транс-портними засобами у стані алкогольного сп’яніння. В Норвегії за таке порушення пе-редбачається кримінальна відповідальність.

Ця програма є альтернативою умовному по-каранню і поєднує в собі елементи освітньої програми, курсу лікування і нагляду.

– Чи складають працівники служби про-бації досудові доповіді?

– Перш ніж ухвалити рішення про при-значення покарання, не пов’язане з ізоляцією від суспільства, суд надає розпорядження про підготовку доповіді щодо психологіч-них особливостей особи та особливостей її соціального стану, а також про доцільність призначення їй покарання, альтернативного тюремному ув’язненню. Ця доповідь нада-ється до суду інспектором місцевого відділу пробації. Після призначення судом пока-рання інспектор відділу пробації за участю піднаглядного складає план відбування пока-рання, де фіксуються основні вимоги і умови виконання покарання. До речі, складання досудових доповідей передбачено і в Законі України “Про пробацію”.

– Які наслідки передбачаються за по-рушення умов нагляду?

– У разі порушення піднаглядним умов відбування покарання у службі пробації на-гляд призупиняється, а особова справа на-правляється до суду для вирішення питання про направлення засудженого до місць по-збавлення волі. Такими порушеннями визна-ються: скоєння повторного злочину, неявка або запізнення на реєстрацію до Центру про-бації, перебування в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, невиконання при-значених програм. До речі, працівники про-бації причини таких порушень не з’ясовують.

– Чи плануєте в подальшому співпрацю-вати із норвезькими колегами?

– На сьогодні норвезька сторона під-твердила готовність до пілотного проекту “Повномасштабна служба пробації” на базі кримінально-виконавчої інспекції Харко-ва, яка передбачатиме елементи: розумної інфраструктури, яка б урахувала потреби ефективної та безпечної роботи персоналу, сприяла комфортному спілкуванню з право-порушниками та створенню зони довіри між ними та персоналом; ефективного розподілу функцій та відповідальності персоналу про-бації; ефективного менеджменту управління персоналом пробації та контролю якості пробації; створення системи навчання пер-соналу під час роботи; формування бази ресурсів державних і недержавних установ для забезпечення завдань пробації, укладання відповідних угод; відпрацювання пробаційних інструментів та методик роботи.

– Дякую за цікаву та змістовну розмову.Спілкуватися Вікторія ПРОРОКА

Андрій Мовчан біля офісу пробації

Приміщення в’язниці

Сектор в’язниці

вересень 2016 року № 35 5ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ВІСТІ З РЕГІОНІВ

ТВОРЧІСТЬ

Ірина Валентинівна роз-повіла вихованцям про

основні жанри живопису, ознайомила їх з останніми своїми роботами. Розпові-ла і про методику навчання малювати. Адже відомо, що

ще в древні часи в майстерні великого художника працю-вали учні, які робили копії малюнків, створених май-стром. Копія має бути якомога ближча до оригіналу, що до-помагало юним учням оволо-

діти мистецтвом малювання.На закінчення свого ви-

ступу Ірина додала: “Отже, копіювання – перевірений метод. І доки ви будете напо-легливо працювати, змальо-вуючи кращі роботи великих світу живопису, ваші здібності до малювання будуть удоско-налюватися з кожним днем”.

Оскільки майстер-клас

проводився напередодні Дня Незалежності України, вихо-ванці, переглянувши пейзажі відомих авторів, вирішили ма-лювати природу рідного краю.

Час минув швидко. Про-щаючись, вихованці запроси-ли Ірину Валентинівну на чер-говий майстер-клас і побажали їй нових творчих звершень.

Валентина ЗАГРЕБЕЛЬНА

У ПРИЛУЦЬКІЙ ВИХОВНІЙ КОЛОНІЇ ВІДБУВСЯ МАЙСТЕР-КЛАС З ЖИВОПИСУ, ОРГАНІЗОВАНИЙ ЗА ІНІЦІАТИВИ КЕРІВНИКА ГУРТКА ОЛЬГИ МУЛЯР І ПРОВЕДЕНИЙ ЮНОЮ ХУДОЖНИЦЕЮ МІСТА ІРИНОЮ ХАУХОЮ НА ТЕМУ: “МАЛЮЄМО ЯК ВЕЛИКІ”. СВОГО ЧАСУ ХУДОЖНИЦЯ ХАУХА ЗАКІНЧИЛА ПРИЛУЦЬКУ ШКОЛУ МИСТЕЦТВ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ДРАГОМАНОВА І ПРАЦЮЄ ВИКЛАДАЧЕМ В ШКОЛІ МИСТЕЦТВ В КЛАСІ “МАЛЮНОК, ЖИВОПИС І КОМПОЗИЦІЯ”.

Ты не споришь уже с судьбой,Просто знаешь – она права:Все дороги ведут домой,И они приведут тебяВ дом родной, где накроют столИ за ним соберется семья.Заведут разговор простойОбо всем понемногу. ДрузьяПоспешат навестить, прийти,Рассказать да услышать все,Что случилось в жизни, в любви.Ты поймешь, как тебе повезло,Что судьба привела тебяВ дом родной через столько лет,Где тебя дождалась семьяИ горел для тебя лишь светТот, из окон и из души – Как родной вдали грел тебя!Всех дороги домой привели.И тебя приведут. Судьба.

***

Так само дивишся в вікноЙ на нашу зустріч ти чекаєш,І мрію, що живе давно,Здійснитися також бажаєш. Вона така для нас одна –Неначе птаха відпускаєш,Щоб полетіла та життяБуло таким, як ти жадаєш.А поки дивишся в вікноІ бачиш все у зорях небоТак само, як і я давно.Ще трохи зачекати треба,Щоб більш не знать розлуки час.Так само зустрічі бажаю – Вона здійсниться, бо на насУсе найкраще ще чекає.

Наталия ДУБОВАЯ,г. Харьков

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС “ ДЗЕРКАЛО ”

СПОРТ

Впродовж літа ви-хованки взяли

участь у трьох етапах зма-гань, серед яких стрибки в довжину, біг на 1500 м, човниковий біг, згинання та розгинання рук в упо-рі, лежачи на підлозі, під-тягування на поперечині.

Крім того, була про-ведена довільна програ-ма, яка включала в себе естафети, рухливі ігри, проведено низку бесід,

вікторин на спортивну тематику, конкурс спор-тивного танцю, органі-зовано перегляд художніх фільмів про спорт. Радіо-мережа МВК завжди роз-повідала про хід літньої спартакіади та оголошу-вала результати змагань.

Підбиваючи під-сумки спартакіади, 10 вихованок, які активно брали участь у змаганнях, нагородили грамотами за

спортивні досягнення з обов’язкової програми.

“Під час командних ігор колектив засудже-них стає більш дружнім,

дівчата щиро вболівають одна за одну, радіють перемогам. І, водночас, вони можуть виплеснути емоції, що добре впливає

на їхній психоемоційний стан”, – розповіла на-чальник відділення уста-нови Наталія Селезень.

Світлана БАХМУТ

ДНЯМИ У МЕЛІТОПОЛЬСЬКІЙ ВИХОВНІЙ КОЛОНІЇ УПРАВЛІННЯ ДПТС УКРАЇНИ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗАВЕРШИЛАСЬ ЛІТНЯ ЗАОЧНА СПАРТАКІАДА СЕРЕД ЗАСУДЖЕНИХ.

ЛЮДСЬКІ ДОЛІ

В його житті було три улюбле-них жінки – мати, дружина та

донька. Всі вони були разом, аж поки не трапилося лихо – Сергій опинився за ґратами. Спочатку його покинула дружина, потім не стало мами, і тільки 7-річна донечка чекає улюбленого та-туся і рахує дні, коли вони будуть жити щасливо разом.ЗА СКОЄННЯ ДТП ОТРИМАВ 5 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Він народився у Харкові у зви-чайній родині. Батько працю-

вав на заводі “Спецелеватормельмаш”, а мати – у продуктовому магазині.

Він дуже багато та наполегливо працював. Мав дружину та улюблену

доньку. Все робив заради своєї родини та майбутнього: побудував маленький та затишний будинок з квітучим сад-ком, де проводив увесь вільний час разом з рідними.

Але одного дня, дорогою на роботу, трапилось лихо: дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої постраждала особа отримала тілесні ушкодження. І ось закономірний результат – арешт, слідство, суд та вирок – 5 років позбав-лення волі.

Після винесення вироку Сергій потрапив до Олексіївської виправної колонії № 25.ОТРИМАВ ЗАОХОЧЕННЯ ЗА ВІДСУТНІСТЬ СТЯГНЕНЬ

Наступним ударом для Сергія стала зрада дружини. За корот-

кий термін вона подала документи на розлучення, зібрала свої речі та поїхала за кордон, залишивши неповнолітню доньку на бабусю.

Лихо не покидало родину Сергія, і наступною втратою стала його мати. Через переживання за сина та онуку, яку вона виховувала сама, її стан здоров’я погіршився, і жінка померла. Донька Сергія наразі проживає з родичами та дуже сумує за батьком.

За час перебування в установі чо-ловік не мав жодного стягнення, лише заохочення, на підставі чого до нього було застосовано ст. 82 КК України – заміна невідбутої частини покарання більш м’яким – обмеження волі. У квітні 2016 року Сергій прибув до Хро-лівського виправного центру № 140, де перебуває і зараз.ДОНЬКА ВІДВІДУЄ БАТЬКА В УСТАНОВІ

Після всіх втрат єдиною роз-радою для Сергія залишається

його маленька донька, яка відвідує його в установі, привозить малюнки та по-дарунки, зроблені власноруч.

Найбільшим бажанням для чоло-віка є повернення додому, заради чого він кожен день наполегливо працює. Сергій мріє виховувати та піклуватися про свою 7-річну Ярославу.

Він розуміє, що має понести пока-рання і всі негоди пройдуть, і попереду на нього чекає нове та щасливе життя разом з донькою та рідними.

А співробітники пенітенціарної служби допомагають засудженому частіше бачитися зі своєю донечкою та звільнитися умовно-достроково.

Сергій СОЩЕНКО

І ЗНОВУ – МАЙСТЕР-КЛАС!

ЗАКРИТТЯ ЛІТНЬОЇ СПАРТАКІАДИ

ФОТОФАКТ

З Качанівської виправної колонії №54 умовно-достроково звільнено чотирьох

засуджених жінок, які сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення. Жінки були звільнені від подальшого відбування покарання відповідно до статті 81 Кримінального кодексу України.

До речі, з початку 2016 року з Качанівської ВК №54 умовно-достроково звільнилося 72 засуджені.

Яна ФЕДОРЧЕНКО

ЖИТТЯ ЗАРАДИ ДОНЬКИ

6 вересень 2016 року № 35ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ПАНОРАМА

МИКОЛА АМОСОВ

Серце української ме-дицини, засновник

кардіохірургії, який виховав ціле покоління талановитих

кардіохірургів. Микола Ми-хайлович Амосов – видатний хірург, який один із перших

у Радянському Союзі почав проводити операції на серці. На його рахунку тисячі врято-ваних життів, саме він першим здійснив протезування мі-трального клапана серця, а на міжнародному рівні він вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.

У 2008 році за результа-тами опитування громадської думки Амосов був визнаний другою людиною після Ярос-лава Мудрого, удостоєною звання “Великого українця всіх часів”.

СЕРГІЙ БУБКА

Перший український легкоатлет, який по-

трапив у Книгу рекордів Гін-неса за найбільшу кількість досягнень у легкій атлетиці.

Він – перша у світі людина, яка стрибнула з жердиною на висоту понад шість метрів, володар світового рекорду (6,15 м). Його рекорд, вста-новлений у 1994 році, до цього часу ніхто не побив. Олімпій-ський чемпіон, 35-разовий ре-кордсмен світу, шестиразовий чемпіон світу, володар Кубку Європи і Кубку Світу, чемпі-он Європи, майстер спорту міжнародного класу, заслуже-ний майстер спорту України. Сергій Бубка – жива легенда спорту, Герой нашого часу.

СВЯТОСЛАВ ВАКАРЧУК

Український музикант, вокаліст, композитор,

громадський діяч, заслужений артист України. До речі, кан-дидат фізико-математичних наук. Засновник найвідомішої

рок-групи “Океан Ельзи”, яка збирає стадіони не лише в країні, а й цілому світі. Вільно говорить українською, поль-ською, англійською, росій-ською мовами. За оцінкою тижневика “Кореспондент”, Святослав Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей в Україні.

2005 року Святослав Ва-карчук виграв один мільйон гривень у телешоу “Перший мільйон” – уперше за історію цієї програми в Україні. Ви-граш Святослав спрямував на благочинність. Святослав Вакарчук свого часу під час од-

ного з чатів (на М1) сказав, що є амбідекстром, тобто особою, яка однаково добре володіє правою та лівою рукою.

Юлія СЕРЕДАПродовження в наступних

числах тижневика

ПОСТАТІ

ГОРДІСТЬ НАЦІЇХТО ЧИ ЩО ВИКЛИКАЄ ГОРДІСТЬ ЗА

НАШУ КРАЇНУ, НАШУ НАЦІЮ? МАБУТЬ, ВСІ ПОГОДЯТЬСЯ, ЩО ЦЕ НЕЗВИЧАЙНІ ЛЮДИ, БО ВОНИ ТАЛАНОВИТІ, І СВОЇМ ТАЛАНТОМ, СВОЄЮ ПРАЦЕЮ ПРОСЛАВИЛИ НАШУ НАЦІЮ. СЬОГОДНІ ПРОПОНУЄМО УВАЗІ НАШИХ ЧИТАЧІВ РОЗПОВІДІ ПРО ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ЗАЯВИЛИ ПРО СЕБЕ НА ВЕСЬ СВІТ. ЦИМИ ЛЮДЬМИ ПИШАЄМОСЯ МИ І ПИШАЄТЬСЯ УКРАЇНА.

“ПУСТЬ ГОСПОДЬ ОБЕРЕГАЕТ ВАС…”

“Здравствуйте, дорогая редакция газеты “Закон і обов’язок!” Пишу

вам это письмо, находясь в Черноморской ИК №74 города Одесса. Зовут меня Надежда Кордонская. Так сложилась моя судьба – я ока-залась в местах лишения свободы. Долгое время проработала в Проминвестбанке главным контролером. Не нарушала закон, воспитывала детей, но вот, видно, Богу так было угодно, чтобы я прошла еще и через это испытание. Правду говорят: “От сумы и тюрьмы – не за-рекайся…”

Я хотела поблагодарить вас за труд, за тер-пение, за любовь в каждой строке вашей газеты, за благое дело, которое вы сообща делаете. Мы, осужденные, с большим удовольствием ждем каждый новый номер вашей газеты, где грамот-но и интересно подобранный материал несет в себе свет, просветление и благодарность.

Вот и я через редакцию хочу поблагода-рить работников медсанчасти Черноморской исправительной колонии №74. Без их помощи в моем возрасте было бы очень тяжело отбывать наказание… Они всегда помогут и поддержат.

Особую благодарность хочу выразить на-чальнику санчасти А. Березницкой и врачу Л. Коваленко.

С большой теплотой хотелось бы побла-годарить медсестер, которые и днем, и ночью откликнутся, всегда начеку, грамотно и про-фессионально, а самое главное – своевременно приходят на помощь. Иногда доброе слово и ласковый подход без лекарства ставят на ноги. Спасибо вам, Валентина Сухонос, Людмила Минюк, Ирина Мушинская, Татьяна Лучина! Пусть Господь оберегает вас, даруя здоровье, терпение и силу в вашем деле. Примите в по-дарок несколько строк:

Ваш труд спасает многим жизни,За помощью мы к вам спешим,В болезнях все наши капризы Вы терпите, когда хандрим.

Не только словом, а и деломПоможете, когда беда –В борьбе с болезнью, с нашим телом…Дай Бог вам многие лета!

Вы, рук своих не покладая,Всегда твердите горячо,Бороться с болью призывая,Подставите свое плечо.

Спасибо вам за труд нелегкий –Врачам, медсестрам, докторам.Дай Бог вам сил, решений легких –“Спасибо” говорим мы вам!

Так хочется рассказать, что и здесь есть люди, готовые откликнуться на боль другого человека, помочь, поддержать, полечить раны не только тела, а и души!

“Спасибо! Дай Бог вам всем здоровья, счастья, благодати!”

Підготувала Людмила ТОМІНА

ТЕПЛІ РЯДКИ

Подобались колись світанки,Лунали співи звідусільІ майоріли вишиванки,Назустріч нам несли хліб-сіль.Квітучим пам’ятаю садТа запахи бузку і черемшини,Де все навколо любих чад,Який давно залишили машини. І сумно на душі моїй,Не хочуть очі споглядати цього,У вихорі всіх нинішніх подій –Немає у людей святого.Останнє тільки не віддайте,А обніміться всі разомТа ворога в собі здолайтеІ розпрощайтеся зі злом.Живіть в повазі та любовіІ радість в світ несітьНа щирій українській мові,Благаю вас – любіть, живіть!

Валерій ІВАНІЧЕНКО,м. Біла Церква

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС “ДЗЕРКАЛО”

Народився Артур Конан Дойл в шотландському містечку Един-

бург. Походив він з древнього дворянсько-го роду. Серед пращурів – королі Генріх ІІІ і Едуард ІІІ. Сам же письменник дуже пишався родинними зв’язками з Валь-тером Скоттом, його духовним кумиром був Едгар По, оповідання “Золотий жук” якого “приголомшило” юного Артура в студентські роки, пробудивши інтерес до детективного жанру.

На формування світогляду юного Конан Дойла впливала мати – Мері Фолі. Від неї він успадкував свій інтерес до ри-царських традицій, подвигів і пригод. Сам Конан Дойл говорив: “Справжня любов до літератури, схильність до письменни-цтва йде в мене, я вважаю, від матері”.

І хоча літературний талант вже тоді починав просинатись у хлопцеві, проте освіту він обрав більш традиційну. Спо-чатку – навчання в Стоніхерст-коледжі, а потім вивчав медицину в Единбурзькому університеті. У 1881 році він став докто-ром медичних наук. Практикував в Англії, закінчив аспірантуру у Відні, після чого вирішив спеціалізуватися в галузі офталь-мології. Можливо, саме цей лікарський досвід і допоміг авторові створити хоч і додатковий, проте не менш славетний об-раз доктора Ватсона – друга та головного сподвижника Шерлока Холмса.

Перший твір, який приніс йому успіх, “Етюд у багряних тонах”, був опублікова-ний у 1887 році. Перу Дойла належить 60 оповідань і дві літературні композиції про Шерлока Холмса, найвідомішого героя англійської літератури. Конан Дойл був дуже спостережливою людиною і багато рис відомого англійського слідчого за-позичив у свого університетського про-фесора Джозефа Белла, який вмів ставити діагноз за зовнішнім виглядом пацієнта.

У 1893 році, коли письменник разом з дружиною вирушає на відпочинок до Швейцарії й відвідує Райхенбахський водоспад, він приймає кардинальне рі-шення покінчити з цим, на його думку, “набридливим” героєм. Адже незважаючи на велику популярність, сам автор хотів вже завершити роман. “Подумую вбити нарешті Холмса й зав’язати з цим. Він відволікає мої думки від гарніших речей”. До того ж, йому хотілося написати вели-кий історичний роман в стилі Вальтера Скотта.

Проте наслідки цього вчинку були справді непередбачуваними – двадцять ти-сяч передплатників відмовилися від перед-плати на журнал “Стренд”, який друкував оповідання про Шерлока Холмса. Більше того – величезні юрби народу з гаслами “Поверніть нам Холмса!” щодня збира-лися навколо офісу редакції. Дойлу навіть дзвонили невідомі з погрозами: “Якщо

Шерлок Холмс не воскресне з мертвих, його безсердечний творець найближчим часом відправиться слідом за ним”. А всі клерки Лондона з нагоди смерті ”сищика” демонстративно вдяглися в траур.

Тому Холмс, улюбленець мільйонів читачів, отримав шанс на справді “без-смертне” життя. Дослідники вважають, що Конан Дойл був першим письменни-ком, який наділив героя живим людським характером, привабливість якого – у шляхетності й доброті, співчутті прини-женим і ображеним, бажанні прийти їм на допомогу; в багатстві душі, любові до пре-красного; в неприйнятті насильства, жор-стокості. Справедливість – його ремесло. Він – добрий, безкорисливий лицар, який кидав всі свої сили на боротьбу із злом у всіх його проявах. Водночас Шерлоку Холмсу не чужі суто людські слабкості – він любить похвалитися, похизуватися, повалятися в ліжку, побайдикувати.

Цікавим є і той факт, що цього ви-гаданого персонажа у 2002 році Королів-ське хімічне товариство Великобританії нагородило званням почесного члена. У рішенні, зокрема, вказано, що Шерлок успішно застосовував знання з хімії для захисту законослухняних громадян від злочинців. До Холмса такої честі удос-тоювалися лише лауреати Нобелівської премії. Церемонія нагородження від-булася в офіційній резиденції сищика на Бейкер-стріт.

Помер творець “безсмертного” Холмса 11 липня 1930 року від нападу так званої грудної жаби (стенокардії). У спа-док своїм нащадкам він залишив великий архів творів. Деякі з них неопубліковані й понині. Тому на багатьох поціновувачів цього видатного письменника, можливо, ще чекає багато приємних несподіванок.

Підготувала Людмила ТОМІНА

З ЖИТТЯ КЛАСИКІВ

ТВОРЕЦЬ “БЕЗСМЕРТНОГО” ШЕРЛОКА ХОЛМСАЯКЩО І Є СЕРЕД НАС ТІ, ХТО НЕ ЧИТАВ ТВОРІВ ВІДОМОГО АНГЛІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА АРТУРА

КОНАН ДОЙЛА, ТО ПРО ЙОГО СЛАВЕТНОГО ГЕРОЯ ШЕРЛОКА ХОЛМСА, НАПЕВНО, ЧУВ КОЖЕН. ЦЬОГО РОКУ ЛІТЕРАТУРНОМУ БАТЬКОВІ ВІДОМОГО СИЩИКА СЕРУ КОНАН ДОЙЛУ ВИПОВНИЛОСЯ Б 157 РОКІВ. МИ ХОЧЕМО КОРОТКО НАГАДАТИ ПРО ОСНОВНІ ВІХИ ЖИТТЯ ПИСЬМЕННИКА.

вересень 2016 року № 35 7ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

ПЕРШЕ МАСОВЕ ПАЛОМНИЦТВО ГАЛИЧАН ДО СВЯТОЇ ЗЕМЛІ

ЩЕ З ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ УКРАЇНЦІ ПООДИНОКО ВІДВІДУВАЛИ СВЯТУ ЗЕМЛЮ І ГРОБ ГОСПОДНІЙ. УПЕРШЕ ОПИСАВ СВОЮ ПОДОРОЖ ДО СВЯТОЇ ЗЕМЛІ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ІГУМЕН ДАНИЇЛ У 1113 РОЦІ.

ЦІКАВИЙ ФАКТ

Нещодавно під час ар-хеологічного дослі-

дження на території подвір’я Національного музею-мемо-ріалу “Тюрма на Лонцького” у Львові було виявлено масове захоронення жертв репресій 40-50-х років минулого сто-ліття. Розкопки тут ведуться уже другий рік. Як розповідає директор музею Руслан За-білий, це перше масштабне дослідження території цього музею за весь час існування. Раніше на основі спогадів очевидців колишньої тюрми про те, що тут творилося, у фахівців існували переважно припущення. І щоб нарешті звільнитися від домислів та спекуляцій, керівництво за-кладу ініціювало це фронталь-не археологічне обстеження.

Спочатку дослідники знайшли перше місце по-ховання, де були останки двох людей. Потім у другій траншеї, за даними науковців, виявлено друге захоронення з останками десятьох людей.

“На підставі самих зна-хідок ми можемо ствердити однозначно, що знайдені рештки належать жертвам радянських політичних реп-ресій 1940-х – 1950-х років. З одного боку, при них зна-йдено багато речей – посуд, пляшки, шматок одягу, які можна датувати 1930-ми ро-ками, з іншого – є також ра-дянські артефакти. Подальші висновки можна буде зробити

після проведення відповідної експертизи”, – прокоменту-вав засобам масової інфор-мації про страшну знахідку Руслан Забілий.

Дослідники віднайшли довідку радянського зразка на одному із останків. Зараз із цим документом працюють в лабораторії. Науковці споді-ваються, що за бланком доку-мента можна буде максималь-но встановити дату, коли ці люди могли загинути. Серед більш ніж десятка останків виявлено останки жінок до 30 років. Знайдено також гільзи, які ще будуть досліджувати на наявність маркування, адже до 1941 року маркування на гільзах не було.

Керівник пошукового товариства “Комунальне під-приємство “Доля” Святослав Шеремета переконаний, що ці люди були розстріляні саме комуністичним режимом, оскільки достатній досвід ро-боти пошуковців з масовими похованнями репресованих у різні часи дає змогу відрізняти почерк нацистів і комуністів.

За фактом виявлення масового поховання Наці-ональна поліція відкрила кримінальне провадження. Після проведення усіх пот-рібних досліджень знайдені тіла перепоховають за христи-янським обрядом на одному із цвинтарів Львова.

Зоряна НАГІРНЯК

АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗКОПКИ

Поділля – історико-географічна область, яка охоплює басейни

Південного Бугу та лівих приток Дністра до річки Серет. У ІV-ІІІ тис. до н.е. землі Поділля населяли трипільці – носії висо-корозвиненої землеробсько-скотарської культури. На Вінниччині знайдено понад 20 городищ скіфів-орачів, що входили в Скіфію – перше державне утворення на Наддніпрянщині (VІІ-ІІ ст. до н.е.). Однією з найвизначніших пам’яток є Немирівське городище.

За літописом, низинна земля, що про-лягала між Дністром і Південним Бугом, відома як долішня частина Галицько-Русь-кого князівства. 1240 року міста і села По-ділля були понищені ордами Батия. 1362 р. литовський князь Ольгерд розгромив та-тарські орди, тож Поділля потрапило під зверхність Литовського князівства, зазна-чає науковець Валерій Сопілка. Литовські феодали спорудили фортеці у Вінниці, Брацлаві, Сокільцях та в інших місцях.

У ХVІ ст. війська султанської Туреччи-ни та орди кримських татар грабували По-ділля, спустошували міста й села. Для обо-рони подоляни споруджували дерев’яні та кам’яні фортеці в Кам’янці-Подільському, Брацлаві, Бершаді, Барі, Вінниці, Шар-городі, Погребищах. До визначних місць Поділля належить Пилява, Громівка, Батіг, де за часів Богдана Хмельницького здобуті видатні перемоги українського козацтва над польсько-шляхетськими військами.

Однією з найяскравіших постатей виз-вольної боротьби став козацький ватажок – людина дивовижної відваги, майстер бойової тактики Іван Богун. Немеркнучої слави він зажив під час облоги Вінниці. 1653 року Іван Богун рішуче виступив про-ти прийняття підданства московському ца-реві, якому його вінницький полк не склав присяги. З такою ж різкістю Іван Богун відкинув і союз України та Польщі – Га-дяцький договір про федерацію між ними, укладений 1658 р. гетьманом Іваном Ви-

говським. Богун поставив за мету об’єднати право- і лівобережне козацтво, визволити Україну з-під іноземного панування, вів відчайдушну боротьбу на три фронти – проти Росії, Польщі та Криму.

1793 року землі Брацлавщини й Поділ-ля були приєднані до Росії. За вказівкою Катерини ІІ створили Брацлавське наміс-ництво, а 1797 року – Подільську губернію з центром у Кам’янці-Подільському. Під час громадянської війни з січня до середини березня 1919 року Вінниця була місцем перебування уряду Директорії на чолі з Симоном Петлюрою.

Після встановлення на Поділлі ра-дянської влади Подільська губернія була скасована. Ця етнічно цілісна земля була розчленована на три області – Вінницьку, Тернопільську й Хмельницьку. На тери-торії Поділля нараховується 59 населених пунктів, віднесених до вищих категорій історико-культурної цінності. До найви-щої категорії належить місто, що зберегло

історичний план та середньовічне обличчя забудови – Кам’янець-Подільський, засно-ваний у ХІІ-ХІІІ ст.

Яскравою особливістю містобу-дівної спадщини Поділля є розмаїття пам’яток фортифікації. Найдавнішою і найбільш грандіозною фортецею на По-діллі є Кам’янець-Подільський старий замок з його пам’яткою фортифікацій-ного будівництва. Збереглись залишки фортеці та руїни замку ХІІІ-ХVІ ст. в селі Зінків Віньковецького району. У ХVІ ст. почалося спорудження фортець та замків у м. Сатанів, селищі Меджибож, в Щарівці та Сутківцях Ярмолинського району, в Чорнокозинцях Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині. В цьому ж таки районі збереглись руїни замків ХV-ХVІ ст. в селах Паньківці, Жванець та Рихта. Замки цього періоду залишились в м. Бар, Шар-городі. У с. Селище під Тивріном зберігся Черленківський замок ХVІ-ХVІІІ ст.

П о д і л ь с ь к а ш к о л а н а р о д н о г о дерев’яного будівництва особлива. Шедев-ром теслярського мистецтва є Михайлівська церква 1764 року в селищі Дашів Іллінець-кого району Вінницької області. Видатним твором дерев’яного будівництва є Мико-лаївська церква в с. Висічка Борщівського району Тернопільської області. До кращих творів подільської школи віднесені також дерев’яні культові будівлі, розміщені на те-риторії згаданої області: Параскевська церк-ва з дзвіницею кінця ХVІІІ ст. в с. Крогулець Гусятинського району, Вознесенська 1738 р. та Успенська 1635 р. церкви в м. Чортків, а також дзвіниця Святодухівської церкви ХVІІІ ст. в с. Білявинці Бучацького району.

Характерною особливістю історико-культурної спадщини Поділля є наявність садиб та палацо-паркових ансамблів, що збереглись до нашого часу повністю або частково.

Зоряна НАГІРНЯК

РЕГІОНИ УКРАЇНИ

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ПОДІЛЛЯ

На початку ХХ ст. митрополит Української греко-като-

лицької церкви Андрей Шептицький вирішив готувати масове палом-ництво галичан до Святої Землі. Було оголошено, що у паломництві братиме участь 500 осіб, а також над-руковано звернення: “Їдьмо у Святу Землю”. Запис паломників проходив з 1 березня по 1 серпня 1906 року на Святоюрській горі у Львові.

Комітет організував спеціальний поїзд, спеціальний корабель, який би довіз паломників через Середземне море до Палестини. В Єрусалимі кожний паломник мав одержати по-свідчення і паломницький хрест, який встановив папа Лев ХІІІ для всіх мандрівників до Святої Землі.

5 вересня 1906 року на площі Святого Юра і перед кафедральним

собором у Львові зійшлися тисячі людей. Це було справжнє свято, адже вперше в історії України до Святої Землі вирушало понад 500 паломників з різних соціальних станів та з різних куточків галицької землі. Більшість становили галицькі селяни, далі – священики та їхні дружини, ремісники, службовці та галицька інтелігенція. Серед них 116 жінок. Найстаршим паломником був Григорій Дубина, що мав 76 років, а наймолодшим – Емануїл Дорожин-ський, якому виповнилося лише 11 років. До Святої Землі вирушили львівський художник Модест Со-сенко та відомий український співак Олександр Мишуга. Подорож га-лицьких паломників завершилася 28 вересня 1906 року.

Зоряна НАГІРНЯК

ДОКАЗИ ЗЛОЧИНУ

8 вересень 2016 року № 35ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

КАЛЕЙДОСКОПОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ПРИКМЕТІ ВІР, АЛЕ ПЕРЕВІР

У вересні чи не найбільше роботи на селі. Нема ні відпочинку, ні

спокою. Одна робота закінчується – під-ступає, підганяє інша. Мабуть, тому й свят у вересні обмаль, бо люди працювали без відпочинку, щоб взимку мати й хліб і до хліба. А щоб працювати, людям треба було гарної погоди, ось і спостерігали за природою, запам’ятовуючи прикмети:

НАРОДНІ ПРИКМЕТИВересень теплий і сухий – зима буде

пізньою.Грім віщує теплу осінь.Мало лушпиння на цибулі і воно

тонке – зима буде м’якою, товсте і багато

– суворою, а коли жолудів чимало – то й лютою.

З початком осені кури починають линяти – на теплу зиму.

Журавлі відлітають у вересні – на теплу зиму.

Вересень верещить, що вже осінь, а має одну, та й то гірку ягоду – горобину.

Вересень слухає погоду січня, а якщо студений – то ситий.

Чим тепліший і сухіший вересень – тим пізніше прийде зима.

Журавлі восени летять високо – осінь буде тривалою.

Чим вищі восени мурашники, тим суворішою буде зима.

Якщо перший день бабиного літа видався погожим, то й осінь буде теплою.

У вересні листя на вербі пожовкло – чекай ранніх приморозків.

Якщо у вересні масово опадає листя з багатьох видів дерев – буде довга і хо-лодна зима.

Дощовий вересень – на врожай на-ступного року.

Дні літні іноді проглядають і у ве-ресні.

Жолудів у вересні на дубі багато – до суворої зими.

Звуки вдень приглушені, чуткість погіршилась – погода збережеться добра.

Підготувала Юлія СЕРЕДА

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, р/р №31250227201887 в ДКСУ

в м. Києві, код банку 820172, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 4810562; еmail: zio@kvs.gov.ua

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів публікацій

не завжди збігаються з точкою зору редакції. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. За

точність викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мо-вою оригіналу. При використанні наших

публікацій посилання на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005 р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертаються і не рецензуються. Відповідальність за достовірність

реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс: 23102Наклад: 30000

Замовлення № 49476ТОВ “МЕГА-ПОЛІГРАФ”,

м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

УСМІХНІМОСЯ

ЗОЛОТА ПОРА– Ігоре Івановичу, – звернувся кореспон-

дент до віце-президента відомої компанії. – Світ у захопленні від успіхів вашої компанії. А чи можете згадати найкращі п’ять років свого життя?

– О, звичайно. Це коли я п’ять років на-вчався в першому класі. Золота пора!

***– А пам’ятаєте школу? Поки звучала фраза

вчительки: “А тепер, до дошки піде ...”, хтось отримував мікроінфаркт, хтось встигав помо-литися, а дехто примудрявся вивчити половину домашнього завдання.

***Поліцейський зупиняє машину, а за кер-

мом виявляється його колишня вчителька.– Здрастуйте, Ніно Петрівно. Діставайте

ручку й папір і пишіть 100 разів: “Я більше ніко-ли не порушуватиму правила дорожного руху!”

***Вчитель запитує:– Що означає вислів: “Вона почервоніла

до коренів волосся?”Учень:– Це означає, що вона пофарбувалася.

***Маленька дівчинка (після іспиту з музики).– Мамо, екзаменатор, певно, дуже на-

божний.– Чому ти так гадаєш?– Поки я грала, він раз у раз затуляв об-

личчя руками і шепотів: “Боже мій!”***

Учитель цікавиться:– Чому ти не був учора в школі?– Ви ж казали, якщо я не виконаю до-

машнього завдання, щоб у школі не з’являвся…

ОТ І НЕ ЗОГЛЯНУЛИСЯ, ЯК ПРОМАЙНУЛО ТЕПЛЕ ЛІТЕЧКО І ВЖЕ НА ПОРОЗІ ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ОСЕНІ – ВЕРЕСЕНЬ. ЙОГО НАРОДНА НАЗВА – “ХМУРЕНЬ”, ОСКІЛЬКИ НЕБО У ЦЕЙ ЧАС ПОЧИНАЄ ХМУРИТИСЯ, ЧАСТО ЙДУТЬ ДОЩІ. АЛЕ Й НА ЦЮ ПОРУ ПРИПАДАЄ ПРЕКРАСНИЙ ПЕРІОД – БАБИНЕ ЛІТО, КОЛИ В ПОВІТРІ ЛІТАЄ БАГАТО ПАВУТИННЯ І СТОЇТЬ ТЕПЛА СОНЯЧНА ПОГОДА. “ВЕРЕСЕНЬ ЧЕРВОНЕ ЛІТО ПРОВОДЖАЄ, ОСІНЬ ЗОЛОТУ ЗУСТРІЧАЄ”, – КАЖУТЬ У НАРОДІ. ДЕРЕВА ПОЧИНАЮТЬ ПОТИХЕНЬКУ ЗМІНЮВАТИ СВОЄ ЗАБАРВЛЕННЯ ІЗ ЗЕЛЕНОГО НА ЖОВТИЙ КОЛІР. ДНІ СТАЮТЬ КОРОТШИМИ І ПРОХОЛОДНИМИ, ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ ЗБИРАЮТЬСЯ НА ПІВДЕНЬ.

“ГОРДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО”

Саме під такою назвою на Співочому полі вже 61-й раз відкрилася святкова

виставка квітів, цьогоріч присвячена 25-й річ-ниці Незалежності нашої держави. Десять па-тріотичних композицій від усіх районів столиці сплелися у квітучу картину української гордості. Інсталяції присвячені видатним українцям, які своїми досягненнями та творчими здобутками прославили нашу державу. Серед них О. Довжен-ко, М. Лисенко, М. Приймаченко, М. Амосов, Л. Костенко, С. Корольов, Є. Патон та інші. Композиції виконані майже з 300 тисяч квітів, серед яких бегонії, альтернатери, колеуси, цинерарії тощо, загальною площею понад дві тисячі м2. Доповнюють квіткові інсталяції 3-D конструкції, заввишки до чотирьох метрів.

До речі, виставка квітів “Гордість моя, Україно” триватиме з 19 серпня по 18 вересня, тому всі охочі можуть прийти і помилуватися рукотворною красою з квітів.

Наш кор.

ФОТОФАКТ

CКАНВОРД

ВЕРЕСЕНЬ ЛІТО ПРОВОДЖАЄ

Відповіді на сканворд у № 33