ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКi

26 грудня 2014 рокуп’ятниця

№ 52 (3198)

ВІТАННЯ

З НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Від імені колегії, керівництва Державної пенітенціарної служби України та від себе особисто щиро вітаю вас з Новим 2015 роком та світлим святом Різдва Христового!

На порозі нового року, зазвичай, підсумовуємо досягнення того, що було зроблено у нинішньому році, аналізуємо проблеми й помилки, складаємо плани на подальше життя з надією на світле майбутнє. Рік, що минає, був досить складним і напруженим, наповненим трагічними подіями, що були у столиці й на сході нашої держави.

Та незважаючи ні на що, Україна утвердилася в своєму європейському напрямі розвитку, а українське су­спільство шляхом вільного волевияв­лення оновило керівництво держави, надавши йому мандат довіри на ре­формування усіх сфер нашого життя.

Суттєві зміни відбулися і в пені­тенціарній службі. У напрямі гумані­зації процесу відбування кримінальних покарань з урахуванням європейських норм і стандартів, а також з метою забезпечення належної підтримки й надання соціальних гарантій праців­никам відомства прийнято важливі рішення та внесено значні зміни до чинного законодавства.

У наступному році спільними зусиллями ми маємо продовжити євроінтеграційні зміни, залишаючись відданими присязі українському наро­дові та обраній справі. Адже сумлінно виконуючи покладені на нас обов’язки, ми реалізовуємо державну політику у сфері виконання кримінальних пока­рань та бережемо суспільний спокій.

Щиро вітаю усіх з прийдешніми новорічно­різдвяними святами та бажаю, щоб по­дитячому казкова новорічна ніч, світло й велич Різдвяної зорі, а також тепло спілкування з рідними й друзями вселили вам надію, додали сили й наснаги на нові справи. Бажаю міцного здоров’я, витримки, мудрості й життєвої наснаги для здійснення усіх задумів, успіхів у роботі, сімейного благополуччя та родинного затишку!

Тим громадянам, які на цей час перебувають у місцях позбавлення волі, та їхнім родичам бажаю вкотре переосмислити життєві цінності, знайти в собі сили вірити у краще майбутнє, ставши на шлях законо­слухняного життя!

З Новим роком та Різдвом Хрис ­товим!

З найкращими побажаннями Володимир ПАЛАГНЮК,

Голова ДПтС України

Близько 100 дітей пенітенціаріїв Київ-щини віком від двох до п’ятнадцяти

років долучились до акції. Юні патріоти най-

більше у своїх роботах вітають наших солдатів з Новим роком та Різдвом Христовим, бажа-ють їм мирного неба і перемоги.

“Дорогий солдате! Цього року я про-сила мирного неба у Діда Мороза і сніжну зиму. Дід Мороз уже в дорозі. Чекай! І для тебе – посмішку і здоров’я, щастя і віри в перемогу”, – пише у своєму листі дев’ятирічна Юлія Бевза.

Юрій Кузнецов, якому 9 років, з білих ниток власноруч зробив понад десять ян-голів-охоронців та передає солдатам разом із листом. У ньому він написав наступне: “Дорогі воїни! Я хочу, щоб ці ангелочки вберегли вас від куль і зігріли ваші серця і душі”.

Гаяне ОГАНЕСЯН

В УПРАВЛІННІ ДПТС УКРАЇНИ В М.КИЄВІ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ВІДБУЛАСЬ АКЦІЯ “ПРИВІТАЙ БІЙЦЯ АТО З НОВИМ РОКОМ”. ДІТИ СПІВРОБІТНИКІВ УПРАВЛІННЯ, ВИПРАВНИХ УСТАНОВ, КИЇВСЬКОГО СІЗО ТА КВІ ПРОТЯГОМ ДВОХ ТИЖНІВ ВЛАСНОРУЧ ВИГОТОВЛЯЛИ АПЛІКАЦІЇ, ІГРАШКИ, МОТАНКИ-ОБЕРЕГИ, МАЛЮНКИ, ПИСАЛИ ЛИСТИ НА ПІДТРИМКУ БІЙЦІВ АТО, ЯКІ НАРАЗІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СХОДІ УКРАЇНИ.

АКЦІЯ

“ЩОБ АНГЕЛОЧКИ ВБЕРЕГЛИ ВАС ВІД КУЛЬ”

2 грудень 2014 року № 52ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

НА ПУЛЬСІ

КАДРИ

“Валерій Анатолійович – це досвідчений фахівець і ке-

рівник, який очолював управління ДПтС України в Луганській області та зумів забезпечити життєдіяльність виправних установ у надскладних умовах, а також проведення евакуації засуджених жінок з колонії, що була в районі проведення антитерористичної операції”, – зазна-чив під час представлення Володимир Палагнюк.

Голова ДПтС України також окрес-лив низку питань, на які у першу чергу потрібно звернути увагу новопризначе-ному керівникові обласного управління Служби, зокрема, і щодо діяльності

Бердичівської та Райківської виправних колоній.

Натомість Валерій Поліщук запевнив керівництво відомства у своїй готовності розв’язувати зазначені проблеми. “Я вдяч-ний керівництву Державної пенітенціарної служби України за довіру. З першого дня на посаді я уважно ознайомлюсь із станом справ на місцях, в установах, зробивши відповідні висновки, за результатами яких будуть прийняті рішення щодо поліпшен-

ня стану справ”, – зазна-чив він.

Володимир Мико-лайович побажав ново-призначеному керівни-кові успіхів у роботі, під-тримки з боку органів місцевої влади та дієвої співпраці з керівництвом правоохоронних органів області, адже, за його словами, “усі ми робимо одну справу – бережемо громадський спокій у суспільстві”.

Віталій БАБИЧ

ТЕПЛІ РЯДКИ

ГРОМАДСЬКІСТЬВДЯЧНА ЗА СПІВПРАЦЮ

Громадська організація “Територія успіху” надіслала на ім’я Голови

Державної пенітенціарної служби України лист-подяку, в якому зазначає: “Ми дуже вдячні обласному управлінню ДПтС України в Кіровоградській області, яке брало активну участь у проведенні мандрівного кінофес-тивалю Docudays Ua. Обласне управління Служби сприяло організації показів фільмів мандрівного фестивалю в установах вико-нання покарань. Така спільна робота сприяє підвищенню ефективності заходів щодо соці-альної адаптації осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі”.

Вирішуючи питання евакуації за-суджених та осіб, узятих під варту,

які перебувають в установах ДПтС України, розташованих на території, що тимчасово не контролюється українською владою, першочергово вивчалася можливість евакуації засуджених саме з Єнакієвської виправної колонії №52, оскільки установа

фактично розміщена в нейтральній зоні проведення антитерористичної операції між блокпостами Національної гвардії України та незаконних озброєних формувань.

Маршрут переміщення засуджених та інші організаційні питання для безпеч-ної евакуації зазначених осіб було узго-джено із Спільним центром контролю

координації питань припинення вогню. Під час проведення відповідних за-

ходів ніхто не постраждав. Наразі усім тим, хто прибув до Артемівського слід-чого ізолятора, надається психологічна та медична допомога, вивчається питання комунально-побутового забезпечення.

Прес-служба ДПтС України

ГОЛОВА ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ПАЛАГНЮК ПРЕДСТАВИВ КЕРІВНОМУ СКЛАДУ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ – ПОЛКОВНИКА ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ВАЛЕРІЯ ПОЛІЩУКА.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Мета зустрічі перед-бачала обговорення

перспектив участі і місця Державної пенітенціарної служби України у зазначено-му проекті, реалізація якого розрахована до 2019 року.

Європейську делегацію представляли головний екс-перт проекту пан Мішель Жербер і національний екс-перт – пані Ірина Жаронкіна.

Під час зустрічі представ-ники ДПтС України предста-

вили потреби пенітенціарної служби, які є актуальними і можуть враховуватися під час формування докладного плану і графіку реалізації проекту Європейського Со-юзу “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”. При цьому, українська сторона за-уважила, що, у разі неможли-вості охоплення зазначеним вище проектом запропонова-них ініціатив Служби, ДПтС України готова працювати і

в інших проектах технічної допомоги ЄС.

Ініціативи, зокрема, пе-редбачають такі важливі пи-тання, як створення в Україні служби пробації, удоскона-лення роботи з пенітенціар-ним персоналом, підвищення іміджу Державної пенітен-ціарної служби України і комунікацій з громадськістю у цій сфері.

Коментуючи перспек-тиви можливої співпраці у рамках проекту “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”, пан Жербер за-значив, що в Україні триває розпочата на початку 2014 року робота з розроблення необхідної сьогодні для Укра-

їни стратегії реформування сектору юстиції.

Ця стратегія охоплює не лише питання пенітенціарної сфери, а передбачає комплек-сний і системний підхід для реформування всього сектору кримінальної юстиції.

На цей час європейські і національні консультанти про-водять узгоджувальні робочі зу-стрічі із компетентними спеціа-лістами міністерств і відомств та Адміністрації Президента Укра-їни для з’ясування актуальності напрямів реформування, що на початку 2014 року закладалися у зміст проекту Європейського Союзу “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”.

Владислав КЛИША

23 ГРУДНЯ 2014 РОКУ ПРЕДСТАВНИКИ АПАРАТУ ДПТС УКРАЇНИ ПРОВЕЛИ ІНІЦІАТИВНУ РОБОЧУ ЗУСТРІЧ З ЕКСПЕРТАМИ ПРОЕКТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ “ПІДТРИМКА РЕФОРМ У СФЕРІ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ”.

НОВІ ПРИЗНАЧЕННЯ

ФОТОФАКТ

УЖЕ ТРАДИЦІЙНО КИЇВСЬКА МІСЬКА ОБ’ЄДНАНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОФСПІЛКИ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ ВІТАЄ ДІТЕЙ ЧЛЕНІВ ПРОФСПІЛКИ З НОВОРІЧНИМИ ТА РІЗДВЯНИМИ СВЯТАМИ. ОСЬ І ЦЬОГО РОКУ ПРОФСПІЛКОВИЙ КОМІТЕТ КМОО ВПП ОУПС ПІДГОТУВАВ ДЛЯ МАЛЕЧІ ПРИЄМНИЙ СЮРПРИЗ: ОКРІМ СОЛОДКОГО ПОДАРУНКА, ДІТИ ОТРИМАЛИ КВИТКИ НА СВЯТКОВУ НОВОРІЧНУ ВИСТАВУ В НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ. ДО РЕЧІ, ПРОФСПІЛКОВИЙ КОМІТЕТ КМОО ВПП ОУПС ВИСЛОВЛЮЄ ОКРЕМУ ПОДЯКУ ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОФСПІЛКИ ЗА БЛАГОДІЙНУ ДОПОМОГУ ДЛЯ ПРИДБАННЯ НОВОРІЧНИХ ПОДАРУНКІВ.

Профспілковий комітет КМОО ВПП ОУПС

НОВЫЙ ГОДИ тянет на раздумье,Что годы так летят,И все, что промелькнуло,Воротишь ли назад?

Пусть даст Бог людям мираИ отвернет беду,Чтоб братьями все былиИ в этом же году.

И добрым пожеланьям,И тостам нет конца,И двери нараспашкуУ каждого крыльца.

Входи желанным гостем,Наш добрый Новый год,Хоть знаем, что прибавишьИ дела и забот!

Блаженнейший митрополит Владимир

ЕВАКУЙОВАНО ЗАСУДЖЕНИХ25 ГРУДНЯ ЦЬОГО РОКУ, НА ВИКОНАННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІД 14.11.2014 № 875/2014

“ПРО РІШЕННЯ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ ВІД 4 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ “ПРО НЕВІДКЛАДНІ ЗАХОДИ ЩОДО СТАБІЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ДОНЕЦЬКІЙ ТА ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ” ТА ВІДПОВІДНОГО ДОРУЧЕННЯ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЗДІЙСНИЛА ПЕРЕМІЩЕННЯ 21 ЗАСУДЖЕНОГО ІЗ ЄНАКІЄВСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ №52 УПРАВЛІННЯ ДПТС УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ДО АРТЕМІВСЬКОГО СЛІДЧОГО ІЗОЛЯТОРА ЦІЄЇ Ж ОБЛАСТІ.

УЗГОДЖЕННЯ СПІЛЬНИХ ДІЙ

грудень 2014 року № 52 3ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

СОЦІУМ

ІННОВАЦІЇ

“Я хочу передати сол-датам намальований

танк, щоб їхня військова техніка була найсильнішою”, – розпо-відає Роман. Хлопцю дванад-цять років, і він розуміє, що українські військові захищають незалежність України, ведучи боротьбу проти агресора. Ось що пише хлопець на звороті свого малюнка: “Дякую, що ви, сол-дати України, захищаєте нас”.

А ось Влада та Ліза про-

демонстрували іншим діткам майстер-клас із плетіння. Дівча-та виготовили жовто-блакитні браслети, на кожний з яких при-кріпили маленьких солдатиків. Юні красуні сподіваються, що їхні подарунки зігріватимуть серця бійців та надихатимуть їх на перемогу.

Маленький Максим старан-но виводить кожну літеру на сво-єму малюнку, адже прагне, щоб його лист підтримав моральний

дух бійців, які нас захищають. А школярка Богдана від чистого серця передає солдатам симво-лічний малюнок з написом “Ми за мир!” “Я знаю, що в зоні АТО дуже зимно, але мій лист вас зі-гріє. Ви переможете, і буде мир”, – пише дівчинка Богдана.

Жовто-блакитні прапори та мирне сонячне небо – основні елементи дитячих малюнків.

Воїнам юні вихованці найбільше зичать перемоги та просять, щоб солдати поверталися живими.

Начальник управління ДПтС України у Хмельниць-кій області Тимофій Якимчук подякував малечі за таку під-тримку українських військових та пригостив юних патріотів солодощами.

Наталія ФУРМАН

ПЕНІТЕНЦІАРІЇ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ОРГАНІЗУВАЛИ АКЦІЮ “ЗІГРІЙ ДУШУ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО”. ЇХНІ ДІТИ МАЛЮВАЛИ МАЛЮНКИ, ПИСАЛИ ЛИСТИ ТА ВИГОТОВЛЯЛИ СУВЕНІРИ З УКРАЇНСЬКОЮ СИМВОЛІКОЮ ДЛЯ ВОЇНІВ, ЯКІ ЗАРАЗ НА СХОДІ. ТАКИМ ЧИНОМ ПРАЦІВНИКИ СЛУЖБИ ОБЛАСТІ ВИРІШИЛИ ПІДТРИМАТИ ВІЙСЬКОВИХ, ПЕРЕДАВШИ ЇМ ТЕПЛІ ДИТЯЧІ СЛОВА ТА ІЛЮСТРАЦІЇ.

ТЕПЛІ РЯДКИ

ВИБІР –ЗАЛИШАТИСЯ ЛЮДИНОЮ

“Дякую управлінню Держав-ної пенітенціарної служби

України в Полтавській області за те, що діяльність персоналу управління та Полтавського слідчого ізолятора спрямована на неухильне дотримання вимог статті 16 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” (Cтаття 16 “Вимоги до персоналу Державної криміналь-но-виконавчої служби України і його відповідальність”). ДПтС України до-тримується норм професійної етики, гуманного ставлення до осіб, взятих під варту, та засуджених, а також засто-сування передбачених законом засобів виправлення та ресоціалізації.

Мої побажання працівникам ДПтС України – вистояти перед натиском життєвих негараздів та провокаційно-корупційних діянь, зробивши вибір – залишатися людиною.

З повагоюОлена ГАЛИЧ-БРЮХОВЕЦЬКА”

АКЦІЯ

ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОСТАНДАРТІВ

На виконання реалізації поло-жень Кримінально-виконав-

чого кодексу України в частині адаптації правового статусу засудженого до євро-пейських стандартів щодо забезпечення права засуджених на здійснення лис-тування з особами, які перебувають за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв’язку, користування гло-бальною мережею Інтернет, Державна пенітенціарна служба України ухвалила рішення щодо створення та забезпечення функціонування Спеціальної інформа-ційно-комунікаційної системи (СІКС) ДПтС України.

Так, спільно з компанією, яка взяла на себе зобов’язання щодо реалізації зазначених положень, було розроблено спеціалізований інноваційний кінцевий пристрій у вигляді планшету, за допо-могою якого засуджені матимуть доступ до мереж рухомого (мобільного) зв’язку усіх операторів (провайдерів) зв’язку та доступ до мережі Інтернет, у тому числі можливість спілкування у відеочаті Skype.

При цьому розроблено певні правила користування таким пристроєм із враху-ванням передбачених кримінально-ви-конавчим законодавством України прав та їх обмежень для засуджених й осіб, узятих під варту.

Крім того, передбачається, що з ви-користанням мережі СІКС засуджені матимуть змогу замовляти та одержувати продукти харчування й предмети першої потреби з терміном доставки не більш ніж 5 діб.

У разі потреби, з використанням та-кого засобу зв’язку засуджені зможуть здо-бувати вищу освіту в навчальних закладах України шляхом дистанційного навчання.

Реалізацію такого пілотного проекту вже розпочато на базі Білоцерківської виправної колонії №35 управління ДПтС України в м. Києві та Київській області, а також триває робота щодо впровадження Спеціальної інформаційно-комуніка-ційної системи в установах виконання покарань Чернігівської області.

У наступному році зазначену роботу планується провести в установах та слід-чих ізоляторах Сумської, Кіровоградської, Полтавської, Львівської, Харківської, Черкаської та Одеської областей.

Прес-служба ДПтС України

Жінки впевнені, що на сьогодні дуже важливо забезпечити вояків теплими речами. Саме тому вони попросили адмініс-

трацію установи надати все необхідне для в’язання шкарпеток.Керівництво слідчого ізолятора забезпечило жінок нитками. Але

металеві спиці – це колюче-ріжучі предмети і користуватися ними суворо заборонено. Вихід був знайдений – жінкам надали можливість в’язати на стержнях для кулькових ручок.

Шкарпетки передадуть волонтерам, які доставлять їх безпосеред-ньо в зону АТО. Майстрині запевняють, що на цьому не зупиняться і будуть й надалі робити все можливе задля того, щоб військовослуж-бовцям, які власним життям боронять суверенітет, незалежність та цілісність України, було тепло.

Римма МОЛОДОЖОНОВА

ТЕПЛИЙ ДАРУНОКЖІНКИ, ЯКИХ УТРИМУЮТЬ В КІРОВОГРАДСЬКОМУ

СЛІДЧОМУ ІЗОЛЯТОРІ, ЗВЕРНУЛИСЯ ДО КЕРІВНИЦТВА З ІНІЦІАТИВОЮ НАДАТИ ДОПОМОГУ БІЙЦЯМ У ЗОНІ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ.

ДОПОМОГА

“ЗІГРІЙ ДУШУ ВІЙСЬКОВОГО”

ПІДТРИМКА

ПЕЧІ ДЛЯ ЗОНИ АТОНАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ АНАТОЛІЙ НОСАЛЬ ВІД ІМЕНІ ГОЛОВИ СЛУЖБИ ВОЛОДИМИРА ПАЛАГНЮКА ПРИВІТАВ З ДНЕМ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ОСОБОВИЙ СКЛАД 27-ГО СУМСЬКОГО РЕАКТИВНОГО АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ПОЛКУ, ЧАСТИНА ЯКОГО ПЕРЕБУВАЄ НА ТЕРИТОРІЇ ОБЛАСТЕЙ, ДЕ ПРОХОДИТЬ АТО.

Десять печей для обігрівання,

які виготовили на під-приємствах Сумської ВК №116, Роменської ВК №56, Шосткин-ської ВК №66 та Ко-нотопського ВЦ №130, передали військовим для користування в по-хідних умовах. Печі такого типу слугують і для обігріву приміщен-ня, і для розігріву їжі та сушки одягу.

Безпосередньо на місці випробували їх в роботі – розгорілися та нагрілися печі мит-тєво, а солдати полку відразу ж ознайоми-лися з правилами та особливостями їхньої експлуатації.

Командир полку Валерій Ісмаїлов та

заступник командира полку по роботі з осо-бовим складом Дмитро Горб подякували від імені всіх військових та висловили надію, що ці

печі стануть суттєвою підтримкою для солдат, які захищають ціліс-ність та незалежність нашої держави.

Анна СИДОРЕНКО

КОШТИ НА РЕАНІМОБІЛЬ

21 ГРУДНЯ ЦЬОГО РОКУ НА РІВНЕНСЬКОМУ МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “ВОЛОНТЕРСЬКА ГРУПА ДОПОМОГИ АРМІЇ УКРАЇНИ” ЗА ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ТА ХРИСТИЯНСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОВЕЛИ БЛАГОДІЙНУ АКЦІЮ “ВРЯТУЙ ЖИТТЯ СОЛДАТУ!”

Не змогли лишитись осторонь благородної справи і працівники управління ДПтС

України в Рівненській області. Зокрема, співробіт-ники слідчого ізолятора, розгорнувши польові кухні, частували присутніх кулішем і бульйоном.

Долучитись до акції мали змогу всі небайдужі, збираючи кошти на придбання реанімобіля для військових, що наразі перебувають в зоні АТО.

Марія ПАНЧЕЛЮГА

4 грудень 2014 року № 52ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ЮНІ ДАРУВАННЯОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

КОНКУРС

ЦЬОГО РОКУ ВОКАЛЬНІ ТА АКТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ, МУЗИЧНУ ТА ХОРЕОГРАФІЧНУ МАЙСТЕРНІСТЬ ДІТЕЙ СПІВРОБІТНИКІВ ОРГАНІВ, УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ І СЛІДЧИХ ІЗОЛЯТОРІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО СФЕРИ УПРАВЛІННЯ ДПТС УКРАЇНИ, А ТАКОЖ СПІВРОБІТНИКІВ АПАРАТУ СЛУЖБИ, ЯКІ СТАЛИ УЧАСНИКАМИ ФІНАЛЬНОГО ЕТАПУ КОНКУРСУ “ЮНІ ДАРУВАННЯ – 2014”, ОЦІНЮВАЛИ СПРАВЖНІ МАЙСТРИ СВОЄЇ СПРАВИ: УКРАЇНСЬКА СПІВАЧКА, НАРОДНА АРТИСТКА УКРАЇНИ НАТАЛІЯ БУЧИНСЬКА; УКРАЇНСЬКИЙ КОМПОЗИТОР-ПІСНЯР, НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ МАР’ЯН ГАДЕНКО; ЧЕМПІОН СВІТУ ЗІ СТАНДАРТНОЇ ПРОГРАМИ БАЛЬНИХ ТАНЦІВ КАТЕГОРІЇ “ДОРОСЛІ”, ЧЕМПІОНКА УКРАЇНИ ІЗ ЛАТИНО-АМЕРИКАНСЬКИХ ПРОГРАМ ОЛЬГА ЗАРУБІНСЬКА; ЛАУРЕАТ МІЖНАРОДНИХ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКИХ КОНКУРСІВ ІЗ СПОРТИВНИХ БАЛЬНИХ ТАНЦІВ, ПРОВІДНИЙ ТРЕНЕР ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО КЛУБУ СПОРТИВНИХ БАЛЬНИХ ТАНЦІВ “КРОК” ВЛАДИСЛАВ КВАСНИЦЯ; ФІНАЛІСТКА ДИТЯЧОГО “ЄВРОБАЧЕННЯ – 2013”, УЧАСНИЦЯ ПРОЕКТУ “Х-ФАКТОР”, АКТРИСА ТЕАТРУ “МЮЗІКЛ “КАМІЛЬФО” (ТЕАТРУ ОПЕРЕТИ), ПЕРЕМОЖНИЦЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ “СОНЦЕ ЗА НАС” ТА МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ “ЄВРОПА МОЛОДА” ІННЕСА ГРИЦАЄНКО.

Натомість діти та їхні батьки також добре підготувалися до пред-

ставлення своїх номерів на найвищому рівні: одні тренувалися гри на музичних інструментах щонайменше по дві години на день або весь вільний від навчання час удосконалювали свої танцювальні па, інші – разом з рідними шили сценічні костюми, а дехто і взагалі опановував основи кіно-мистецтва для здійснення відеосупроводу до вокальних та акторських номерів, з якими й боролися за перемогу в конкурсі.

Отож 25 конкурсантів влаштували для журі, співробітників ДПтС України та гостей заходу справжнє свято – із запаль-ними танцями, дзвінкоголосими піснями, акробатичними номерами, декламуванням авторської поезії, гуморесок та віршованих етюдів, а також музичними композиціями у власному виконанні.

Примітно, що художні номери частини дітей були наскрізь пронизані людським болем від втрати героїв Майдану та пере-давали материнську тривогу за дітей, що боронять зараз наш мир на сході України.

Так, з цього приводу на сцені ДПтС України 5-річна Єва з Києва прочитала

“Молитву”, 12-річний Микола з Івано-Франківської області сумними акордами скрипки поринув у “Спогад” подій на Май-дані Незалежності восени минулого року, Діана з Рівненської та Вікторія з Чернівець-кої областей виконали пісні з побажанням миру неньці Україні, а піснею “Зажгите свечи” у виконанні Андрія з Полтавської області присутні в залі віддали шану тим, хто загинув під час зазначених подій.

Професійне журі високо оцінило здіб-ності й старання конкурсантів. Зокрема, Мар’ян Гаденко наголосив дітям, що вони вже мають найкращий подарунок – “дар Божий”. А батькам він подякував за таких обдарованих синів і дочок, за те, що під-тримують їх і допомагають брати участь у різноманітних конкурсах.

Голова Державної пенітенціарної служ-би України Володимир Палагнюк також зазначив, що тепер обов’язок і батьків, і співробітників відповідного структурного підрозділу відомства зробити усе можливе, аби юні таланти продовжували розвиватись

і досягати нових вершин. Він зауважив, що “нам є ким пишатись”, і одразу зі сцени дав доручення розглянути можливість проведення таких конкурсів і серед юних спортсменів, аби підтримати дітей з різни-ми уподобаннями та здібностями.

Звичайно ж, за результатами оціню-вання усіх виступів члени журі визначили переможців конкурсу. Так, у першій віковій категорії (від 5 до 10 років) перемогу здо-були: у номінації “Краща хореографія” — Дмитро Тогочинський з Києва, у номі-нації “Кращий вокал” — Таїсія Карпа із Закарпатської області, у номінації “Краща акторська майстерність” — Кіра Тіхоніна з Харківської області.

У другій віковій категорії (від 11 до 15 років) кращими з кращих журі визнало: у номінації “Краща хореографія” — Інну Кучер з Києва, у номінації “Кращий вокал” – Марину Матусову з Київської області, у номінації “Краща акторська майстерність” – Ольгу Свинолуп із Сумської області, у номінації “Краща музична майстерність” – Наталію Чупру з Хмельницької області.

Титул “Глядацьких симпатій” заслуже-но одержав Андрій Зубкін із Полтавської області.

Переможці та усі конкурсанти були від-значені дипломами та грамотами, а також

одержали цінні подарунки. Долучилася до відзначення юних дарувань і профспілка ДПтС України, яка підготувала дітям по-дарунки.

Однак найбільшою несподіванкою свята стало запрошення п’яти учасників фінального етапу конкурсу “Юні даруван-ня – 2014” для запису різдвяного проекту “Діти регіонів України – дітям Донбасу”, який готує один з центральних телеканалів. У рамках зазначеного заходу ці діти співа-тимуть разом із відомими естрадними спі-ваками нашої держави та стануть обличчям Державної пенітенціарної служби України.

Катерина ДЕНИСЮКФото Валерії КИЛИМОВОЇ

ЗІ СЦЕНИ СЛУЖБИ – У ТЕЛЕЕФІР КРАЇНИ

грудень 2014 року № 52 5ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ДУХОВНІСТЬОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ТРАДИЦІЇ

ТАЇНСТВА СВЯТВЕЧОРА

Свято народження Ісуса Христа – Різдво Христове – це найбільше,

найвеличніше зимове християнське свято, яке розпочинається опівночі з 6 на 7 січня. У цей час у всіх храмах правиться нічна служ-ба, яка завершується вдосвіта. Першими сповіщали про народження Сина Божого хлопчики семи-восьми років, які йшли до родичів, сусідів вітати їх зі святом.

А напередодні Різдва Христового, увечері 6 січня, святкується Святий вечір (Святвечір).

Святвечір – це особливий день. З дав-ніх-давен у нас в Україні словом і ділом, магією люди створюють у цей день образ ба-гатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

До Різдва господарі готуються ретельно: прибирають оселю, готують святкове вбран-ня, створюють добрий настрій.

До Святвечора в кожному домі госпо-дині готують дванадцять пісних страв: борщ, гриби, вареники, пироги, рибу, пампушки, голубці, смажать капусту. Обов’язково ма-ють бути узвар (компот із сухофруктів) і кутя. Кутю варять із пшениці (у деяких регіонах – із рису чи ячменю), додають мед, горіхи, мак, родзинки і заливають узваром. Горщик із кутею ставлять на покуті у зроблене із сіна чи соломи гніздечко, яке називають яслами, на знак того, що саме в яслах і народився Ісус Христос.

Цього вечора усі члени родини мають бути вдома. “Боже борони, – кажуть люди, – десь заночувати в цю ніч, цілий рік будеш блукати по світі”. Так само не можна у цей

день сваритися. Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і вдома, і поза домом.

Уся родина з нетерпінням чекає появи вечірньої зірки, бо у Святвечір не їдять до першої зірки в пам’ять про ту, що сповістила про народження Ісуса Христа. Вважається, що той, хто першим її побачить, буде у нас-тупному році найщасливішим.

Після появи вечірньої зірки вся сім’я збирається за святковим столом, а на по-чесному місці – господар. З’ївши ложку куті, він піднімає келишок і, звертаючись до присутніх, виголошує молитву, а всі разом з ним: “Зі Святим Різдвом будьмо здорові! Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці. Прости, Боже, і нам, і нашим померлим рідним гріхи вільні і невільні і пошли, Боже, щастя, здоров’я, многая літа!”

Після закінчення вечері всі дякують Богові за щедрі дари землі, води й повітря. За традицією, на Різдвяну ніч залишають засвічену свічу, три ложки куті та шматочок проформи на столі для покійних, які при-йдуть уночі до господаря провідати живих.

У цей вечір господарі знають, що роби-ти, щоб увесь рік жити багато, як захистити себе від злої сили тощо. Про все це описує доктор слов’янської етнології Олекса Воро-пай у книжці “Звичаї нашого народу”. Хочу зазначити, що у цей вечір діти носять вечерю до сусідів, близьких родичів та хрещених батьків, а молодь співає колядок, ходить з традиційною зіркою і вертепом, у цей же вечір дівчата ворожать. До речі, ці ворожіння вважаються найправдивішими у році.

А потім у цей вечір, на перший і другий день Різдва (у різних регіонах України по-

різному), починають колядувати, славлячи Діву Марію, Йосипа, Ісуса Христа, апосто-лів, бажають для кожної родини і кожного зокрема щасливої долі.

БЛАГОСЛОВІТЬ КОЛЯДУВАТИ

Звичай колядувати – співати гуртом поетичні твори духовного змісту

– існує в Україні давно. Колядувати почи-нають не в усіх місцевостях України одно-часно: на Покутті діти йдуть колядувати вже на Святий вечір, на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині – на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослужіння. На Західному Поділлі колядують на другий день свят уранці.

Колядують діти, дорослі парубки та

дівчата, а в Галичині інколи колядують і газди. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти.

Щодо змісту, то колядки вирізняються великою різноманітністю мотивів. Умовно можна визначити шість окремих груп, а саме: колядки з хліборобськими, мислив-ськими, військовими, казково-фантастич-ними, весільними та біблійно-релігійними мотивами. Вони охоплюють своїм змістом євангельські оповідання про життя, муки, смерть і воскресіння Христа, про Матір Божу.

“Гой, на річці на ІорданіПречиста Діва Христа купала,Як короля вповивала,–У зірниці колисала –У місяці заховала”.Колядки біблійно-релігійного змісту

зазвичай співають господареві, господині, старшим людям. Якщо в господаря є доч-

ка на виданні, то колядують для неї, оспівуючи її красу, яку порівнюють із красою царівни або королівни.

Таких колядок, одна гарні-ша за іншу,– велика кількість. Народна колядкова поезія має глибоку традицію, міцне корін-ня в історії та побуті. Завдяки нашим предкам вони дійшли до нас, і ми маємо можливість долучитися до їх невичерпного джерела, особливо на Різдвяні свята, коли колядки звучать особливо піднесено.

Радуйся, земле, син Божий народився!

Зоряна НАГІРНЯК

ОЙ, РАДУЙСЯ, ЗЕМЛЕ, СИН БОЖИЙ НАРОДИВСЯ!

РЕПРОДУКЦІЯ ІКОНИ – У ПОДАРУНОК

ЗАСУДЖЕНИЙ К., ЯКИЙ ВІДБУВАЄ ПОКАРАННЯ В ПІВДЕННІЙ ВИПРАВНІЙ КОЛОНІЇ №51, НАПЕРЕДОДНІ ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ПОДАРУВАВ РЕПРОДУКЦІЮ ІКОНИ “РОЗБІЙНИК У РАЮ” У СВОЄМУ ВИКОНАННІ ПРЕДСТАВНИКАМ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ”.

Як розповів автор репродукції в інтерв’ю пред-ставникам ЗМІ, писати картини він розпочав

ще в ранньому віці. Більшість його робіт – портрети. Але саме під час відбування покарання він спробував писати репродукції ікон. Чому? Напевно, психо-емоційний вибух після усього пережитого примушує людину, здатну міркувати, аналізувати, давати оцінку подіям, що відбуваються в його житті, зробити з жит-тєвих уроків правильні висновки. Букет переживань, емоцій, які іноді нікому розповісти (та і не завжди хочеться), набуває свого прояву у фізичному світі. І ось народжені картини…

Незвичайний подарунок із вдячністю прийняли представники навчального закладу: викладач та пред-ставники Студентської ради академії. Репродукція буде зберігатися у Музеї рідкісної книги, де студенти та гості зможуть подивитися, поміркувати та згадати, що є дійсно цінним та важливим у житті.

Ірина ТЕРЗІ

ВИСТАВКА

Захід було проведе-но у рамках Між-

народної виставки художніх робіт конкурсантів VII Між-народного “Конкурсу без кордонів”.

Від ДПтС України на вис тавці представлено ви-роби художньо-прикладної творчості за номінаціями живопис, іконопис, різь-блення по дереву тощо. За-галом у виставці від ДПтС України взяли участь пер-сонал органів та установ виконання покарань та його

діти, а також засуджені, які перебувають в установах ви-конання покарань (загальна чисельність учасників 162 особи, з яких 14 жінок та 5 неповнолітніх).

Метою залучення пер-соналу та засуджених до таких заходів є відродження духовних традицій україн-ського народу та гуманіс-тичних цінностей христи-янської культури, а також сприяння у формуванні моральності та корисної за-йнятості у вільний час.

Після закінчення вис-тавки за виконавцями за-лишаються авторські права, а всі вироби, за згодою ви-конавців, будуть передані як благодійна допомога ди-тячим будинкам, лікуваль-ним закладам, інтернатам України.

З а с п р и я н н я М і ж -н а р о д н о г о б л а г о д і й -н о г о ф о н д у “ I N S H E ZHITTIA”відвідувачі ви-ставки матимуть змогу не тільки ознайомитися з творчими роботами, а й взяти участь у професійних майстер-класах, які будуть проводитися до 8 січня 2015 року за такою програмою:

03.01.2015 р. 12-13 год. – Різдвяний благо-дійний святковий ранок.13-14 год. – майстер-клас Катерини Болтушкіної “Зи-мовий пейзаж з крупи”

04.01.2015 р.

12-13 год. – Різдвяний благо-дійний святковий ранок.13-14 год. – майстер-клас Катерини Одарюк “Декупаж ялинкових прикрас”.

05.01.2015 р. 12-13 год. – Різдвяний благо-дійний святковий ранок.13-14 год. – майстер-клас Га-лини Каланчук “Казкотерапія феї Джесіки”.

06.01.2015 р. 12-13 год. – Різдвяний благо-дійний святковий ранок.13-14 год. – майстер-клас Людмили Верети “Сніжинки-пушинки”.

08.01.2015 р. 12-13 год. – Різдвяний благо-дійний святковий ранок.13-14 год. – майстер-клас Наталії Чередніченко “Сер-дечко у дарунок”.

Проведення підсумко-вих урочистостей заплано-вано на 13 годину 9 січня 2015 року у Національному культурно-архітектурному музеї “Київська Фортеця”.

Управління соціально-психологічної роботи

із засудженимиФото Анатолія РАРОГИ

“РІЗДВЯНІ ВІЗЕРУНКИ” ДЛЯ ДІТЕЙ19 ГРУДНЯ 2014 РОКУ В НАЦІОНАЛЬНОМУ КУЛЬТУРНО-АРХІТЕКТУРНОМУ МУЗЕЇ “КИЇВСЬКА

ФОРТЕЦЯ” СПІЛЬНО З МІЖНАРОДНИМ БЛАГОДІЙНИМ ФОНДОМ “INSHE ZHITTIA” ТА СИНОДАЛЬНИМ ВІДДІЛОМ УПЦ У СПРАВАХ ПАСТИРСЬКОЇ ОПІКИ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ XVI ВИСТАВКИ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА “РІЗДВЯНІ ВІЗЕРУНКИ”.

6 грудень 2014 року № 52ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ЧИТАЧ – ГАЗЕТА – ЧИТАЧ

КОНКУРС

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС “ДЗЕРКАЛО”

За результатами фінального етапу конкурсу перше місце посіла ке-

руюча їдальнею відділу інтендантського та господарського забезпечення Надер-жинщинської виправної колонії управ-ління ДПтС України в Полтавській області №65 Катерина Москаленко, друге місце виборов начальник їдальні Замкової виправної колонії №58 управ-ління ДПтС України у Хмельницькій області Анатолій Горпинич, третє місце посів начальник їдальні Софіївської ви-правної колонії №55 управління ДПтС України в Запорізькій області Сергій Солдатов.

Голова Служби нагородив перемож-ців дипломами, преміями та цінними подарунками.

Наш кор.

ГОЛОВА ДПТС УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ПАЛАГНЮК ПРИВІТАВ ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ “КРАЩИЙ ЗА ПРОФЕСІЙНОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ НАЧАЛЬНИК ЇДАЛЬНІ УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ, СЛІДЧОГО ІЗОЛЯТОРА ТА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДПТС УКРАЇНИ”.

ВИЗНАЧЕНО КРАЩОГО НАЧАЛЬНИКА ЇДАЛЬНІ

ТЕПЛІ РЯДКИ

“ДЛЯ НАС ОНА ЖЕЛАННА И ЛЮБИМА…”“ХОЧУ ПОБЛАГОДАРИТЬ ВСЕХ

ВАС ЗА ВСЕ ВАШИ СТАРАНИЯ И ТУ КРОПОТЛИВУЮ ЕЖЕДНЕВНУЮ РАБОТУ, КОТОРАЯ ПРОВОДИТСЯ ВАШЕЙ ГАЗЕТОЙ. ДЛЯ НАС ОНА ЖЕЛАННА И ЛЮБИМА. И, КОНЕЧНО, МОЕ НОВОЕ СТИХОТВОРЕНИЕ.

НАДЕЖДАИ опять Ты даешь мне другаВ непроглядной, казалось, тьме.В беспросветности злого кругаТы приносишь подарок мне.Разве белых ворон любилиИ давали им вольно жить?Ты прости, я сложила крылья,От предательств устав и лжи.Примирилась с размером клетки –Только корма не стала брать…И хотелось мне больше смерти, Чем желанья не умирать.По утрам я который месяцПросыпаюсь с мольбой в душе:“О Великий и Всемогущий,В небеса забери к себе –Только Ты, Ты меня так любишь,Что не стала могилой клеть…”Настежь дверь! И цветы, и люди…И желанье – лететь, лететь!..

НЕ ТОРОПИСЬНе торопись быть впереди и выше.Не торопись так много говорить.Не дай устам другого осудить.И пусть никто твой ропот не услышит.Будь медлен ты на злобу и на гнев.И не спеши несправедливостью прельститься.Пусть мир страстей тебе даже не снится,Впуская славу, почесть и успех.Пускай спешат к добру твои желанья.Спеши туда, где у людей страданья,Где много ищущих и плачущих сердец.Спеши! Грядет желанный час твоих чудес!

УСТАМИ МЛАДЕНЦА…(история из моей жизни)

Молодая женщина сидела на скамейке в парке и почему-то горько плакала. В

это время ехал мальчик на своем трехколесном велосипеде по аллейке. И так жалко стало ему тетю, что он спросил:

– Тетя, Вы почему плачете?– Ой, мальчик, ты не сможешь понять, —

отмахнулась женщина.Мальчику показалось, что тетя стала плакать

еще сильнее. Он говорит:

– Тетя, у Вас что-то болит и потому Вы плачете? Хотите, я подарю Вам свой велосипед?

Еще больше разрыдалась женщина от этих участливых слов:

– Ой, мальчик, – ответила она, – я не нужна никому, меня никто не любит…

Мальчик посмотрел серьезно и сказал:– А Вы точно у всех спросили?

Елена МИШАК,Тернопольская область”

Уж на висках зима белеетИ блеск совсем не тот в глазах.Кто был наивен, стал мудрееВ своих поступках и словах.Все чаще сдерживаешь слово –Зря обещаний не даешь.Все лучше в разных разговорахУж различаешь правду, ложь.А в снах все больше детство снится И юность, что нам не вернуть.Так просишь жизнь не торопиться –Она спешит же снова в путь.Листая старые альбомыИ диски с праздников смотря,Всех вспоминаешь, и знакомыйУж снова видишь мамин взгляд…Но на висках зима белеет –Нежданно молодость прошлаЛишь мы душой не постарели,Хоть птицей вдаль летят года.

***Картинка в старой детской книжкеТак актуальна: “Миру – мир!”Там нарисованный мальчишкаСлова о мире говорил.И, кто за мир, стоял с ним рядом,Протестовал против войны.Был лозунг: “Нет – войне!” Не надоВойны в любой стране, беды,Должны дружить всегда славяне,Не воевать, а мирно жить.Я вновь прошу: пусть мир настанет –В любой стране ему лишь быть!Пусть на рисунках солнце светитИ улыбается всегда –Его таким рисуют дети,Война им тоже не нужна.Пусть на картинках в детских книжкахНе будет слова о войне,Не воевать идет парнишка –На встречу к девушке своей.Топор войны заройте, люди,Забыв навек, где он зарыт, –Пусть мир настанет, всегда будет –На всей земле ему лишь быть!

Наталья ДУБОВАЯ, Харьковская область

НАМ ПИШУТЬ

“ВЫ ПОДАЕТЕ РУКУ ВСЕМ…”

“Уважаемые сотрудники настоящей “арестантской” газеты, кото-рая с вашей помощью, милые женщины, преобразилась в сосуд

Божий. Вы подаете руку всем утопающим в мерзком мирском болоте, в котором погрязли несчастные люди, не знавшие Бога. Желаю огромного благословения от Господа вам и вашим семьям, близким людям, друзьям и родным! Поздравляю всех с наступающим Новым годом!

НА ПОРОГЕ…Новый год – один из важных –Затаился на пороге,Он в агонии продажнойТерпит негатива много.Но стоит ли пустой синдромГадательных эмоций,Где так болит всегда нутроЗа бытность многоточий?..Никак. Ведь есть важнее вещи –Они перед глазами:Когда рожденные мы в Духе Божьем – вечны!Не тронет время прах ветрами…

С уважением

Олег ГУРТОВОЙ,г. Изяслав”

ЩИРА ПОДЯКА

Новий рік – яскраве й веселе свято, яке починає відлік наступного року. Традиційно всі підбивають підсумки року минулого, щоб уві-

йти в наступний з новими планами, сподіваннями, бажаннями. Надсилають листівки з теплими словами тим, кому щиро дякують за всі добрі справи.

Ось і ми – 20 мешканців гуртожитку готельного типу Департаменту за-безпечення діяльності ДПтС України – висловлюємо вдячність персоналу закладу за турботу, ввічливість, людяність, чистоту. Ці люди завжди привітні, створюють для нас домашній затишок.

З наступаючим Новим роком їх сердечно вітаємо, бажаємо на Різдво втіхи, радості, щастя безмежного, а головне – безхмарного неба!

Хай забудуться біди й тривоги,Як шампанське, хай щастя іскриться, Буде вік ваш і добрим, і довгим, І задумане все хай здійсниться!

Мешканці гуртожитку ДПтС України

“СПАСИБО ОТ ДУШИ И СЕРДЦА…”

“Здравствуйте, сотрудники редакции газеты “Закон і обов’язок”. Обращаюсь к вам с просьбой – хочу через вашу газету поздравить

с наступающим Новым годом и Рождеством Христовым администрацию нашей Городищенской колонии №96 – начальника Ю. Луцука, его замес-тителя, а также сотрудников колонии С. Литвинчука и В. Артемова. Желаю им счастья в новом году, здоровья, успехов в работе. Спасибо им от души и сердца за их внимание, доброту, отзывчивость и взаимопонимание.

В. ДОБРОВ,Ровенская область”

“И ТЕРПЕНЬЯ ВСЕМ ЖЕЛАЮ…”

“Уважаемая редакция газеты “Закон і обов’язок”! Пишет вам бывшая заключенная Ирина Семихатская. Большое спасибо

за ваш труд! Благодарю за то, что печатали мои стихи: может, они кому-то понравились и кто-то, как и я, переписал их в свою тетрадочку на память.

Я освободилась условно-досрочно, за что признательна администра-ции Уманской исправительной колонии №129. Благодарю и девчонок, которые помогли мне пройти этот срок: хоть и самим было трудно, всегда могли поддержать и помочь. Желаю им терпения, здоровья и скорейшего освобождения. Всех вас ждут дома! Девочкам из Збаражской колонии №63 – держитесь!

С Новым годом поздравляю весь второй отрядИ терпенья всем желаю много дней подряд,Вам здоровье и везенье рядом пусть идут,А подруги ближние вас не подведут.Вы держитесь, милые, – каждому свой час,Просто знайте, девоньки, дома всех ждут вас,Пусть же вера и надежда будут всегда с вами –Вы друг друга поддержите теплыми словами.А еще, девчонки, вам будет много счастьяИ обходят стороной пусть всегда ненастья,И Господь оберегает всех ваших родных –Я желаю поскорее вам увидеть их!

Ирина СЕМИХАТСКАЯ, Черкасская область”

грудень 2014 року № 52 7ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

ЦІКАВО ЗНАТИ

За стародавньою легендою, Дід Мороз мешкає на півночі Європи,

у Фінляндії. Звичний транспорт для Діда Мороза – запряжені в сани олені. Роз-давати новорічні подарунки він починає з Лапландії. Легенда дуже красиво описує цю місцину: води там покриті срібним льодом, а на небі замість сонця – пре-красні зорі. Проте це тільки одна з легенд. А ось трошки історії.

На думку дослідників, справжній Дід Мороз мешкав на березі Середземного моря. Наприкінці ІІІ століття в Лікії, біля кордону із сучасною Туреччиною, жив парубок на ім’я Миколай. Він мав духовне звання й був шанований людьми за доброту, прагнення допомогти бідним і знедоленим. Саме за ці заслуги його і вважають святим. Він не тільки намагався зарадити біді ближнього, але й знаходив і повертав додому викрадених дітей. Місце-ві жителі до сьогодні вшановують останки цього святого.

Коли європейські переселенці осели-лися в Америці, вони принесли на конти-нент і свої традиції, легенди, перекази і серед них – традицію вшанування святого Миколая. А Санта Клаус – не що інше, як святий Миколай (у нас – День святого Миколая, що припадає на 19 грудня).

Деякі Діди Морози мають помічників. Наш – Снігуроньку, австрійський – Крам-пуса, якутський – дівчину Харчаану, бель-гійський – Чорного Пірата, а фінський симпатичних гномиків.

Виглядати Дід Мороз може теж по-різному. Наприклад, польський Святий Микола схожий на єпископа – має червоне вбрання. Російський Дід Мороз одягнений у довгу блакитну шубу, підпе-резану червоним поясом. У руках дідусь обов’язково має прикрашену палицю. Француз одягнений у червону куртку, об-лямовану білим хутром, червоні штани й гостроверху шапку.

До кожного народу Новий рік прихо-дить “у свій час”, відповідно до традицій, звичаїв, легенд цього народу, пов’язаних із місцем проживання, історичною долею та ін. Але все ж таки пальму першості у свят-куванні Нового року деякі вчені віддають китайцям, які свого часу започаткували традицію привітання одне одного святко-вими листівками. До речі, самій святковій листівці вже понад тисячу років.

Давні єгиптяни святкували Новий рік улітку, коли розливався Ніл –

священна ріка, давні греки – 22 червня, стародавні німці вважали настанням ново-го року початок листопада – перші зимові морози давали знак збиратися разом і святкувати. Давні римляни відзначали Новий рік то 1 березня, то 1 січня. Зарадив “святковому непорозумінню” імператор Гай Юлій Цезар: він увів традицію свят-кувати Новий рік 1 січня. Саме Давньому Риму ми завдячуємо чудовим та приємним звичаєм дарувати одне одному подарунки.

В Ефіопії святкують Новий рік піс-ля закінчення періоду дощів – 11

вересня. Напередодні свята обов’язковим є ритуальне купання в річці – очищення перед початком нового року (пригадайте слов’янське Водохреще). Цього ж дня ефі-опи змагаються в стрибках через вогнище (нагадує наше свято Івана Купала).

Швейцарці під час святкування Нового року вибирають най-

привабливішу дівчину – царицю світла, на голову їй надягають корону із запалених свічок – символ сонця, нового життя й нових сподівань.

Індіанці зустрічають Новий рік двічі: на початку літа й восени. На початку

літа (свято Лорі) діти заготовлюють хмиз і старі непотрібні речі, щоб увечері розпа-лити величезні святкові вогнища, навколо яких і веселяться разом із дорослими. В італійців існує небезпечна для перехожих традиція – викидати в ніч на 1 січня з ві-кон старий непотріб: посуд, меб лі тощо. Італійці переконані, що замість викинутої напередодні свята старої речі в новому році вони отримають нову. Італійський Дід Мороз має ім’я Баббо Натале.

Натомість кубинці вважають за найкраще проводити “водні

процедури”: в день Нового року з вікон вони виливають на вулицю воду. А потім під час кожного удару годинника треба встигнути з’їсти дванадцять виноградинок – маленьких символів сонця.

Іранці святкують Новий рік 22 бе-резня. За давньоперською традиці-

єю, це свято започаткував цар Джемшид, він же звелів палити новорічні вогнища. Люди в карнавальних костюмах стрибають через вогнища, очищаючись від негараздів минулого року.

Японці відзначають Новий рік протягом семи днів. Обов’язкова

умова “правильної” зустрічі свята – новий одяг. Діти в новорічну ніч ховають під подушку малюнок із човником і сімома чаклунами – покровителями щастя. Ново-річне дерево японців – мотибана, вбрана кульками з рисового борошна. Будинки цими днями прикрашені гілками сливи, бамбука і сосни – символами життєлюб-ства, вірності й довголіття.

Для бірманців Новоріччя почина-є ться у квітні. Звичай велить об-

ливати одне одного водою, вітаючи таким способом і бажаючи всього найкращого.

А колумбійці напередодні Нового року виготовляють величезних ляльок, що символізують старий рік. Жартівники одягають на себе ці прикраси і ходять містом, смішать людей. Опівночі ляльки вибухають від прихованих усередині них зарядів, тож до цього моменту обов’язково треба встигнути зняти ляльку й залишити її подалі від натовпу – на майдані.

Панамці вважають за потрібне влаш товувати в новорічну ніч

шалений шум, намагаючись викричати все неприємне, що сталося торік, та хороше, чим можна похвалитися перед іншими. Болгари в новорічну ніч на три хвилини вимикають світло й віддаються так званим новорічним поцілункам. Німці під час ударів годинників вилізають як-найвище та з останнім ударом усі разом “стрибають у новий рік”.

Угорці переконані, що на новоріч-ному столі не повинно бути страв

із птиці – щоб щастя не відлетіло. Австрій-ці в жодному разі не їдять за новорічним столом крабів та омарів – щоб не робити все наступного року задом наперед.

Тривалий час у Київській Русі святкували кілька Нових років:

1 березня й 1 вересня. 1 березня – Новий рік за церковним календарем, пов’язаним із римською традицією святкування. Він подарував нам традицію запалювати вогні на новорічних ялинках (можливо, до цьо-го можна додати й бенгальські вогні). За часів Київської Русі запалювання вогнів було обов’язковим елементом у про-цесі “програмування” гарного врожаю. 1 вересня – цивільний Новий рік, виник-нення якого пов’язане з тим, що цього дня цар вершив суд.

Поступово всі європейські народи почали святкувати Новий рік 1 січня. На теренах Київської Русі початок нового року на 1 січня переніс цар Петро І у 1700 році. І він же ввів традицію прикрашати вічнозелені дерева, активно впроваджував також святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками.

Найперші ялинкові іграшки з’явилися в Європі наприкінці середніх віків. Попри заборону влади, люди приносили додому зелені гілочки й прикрашали їх напе-редодні свята. У першій половині шіст-надцятого століття прикрашати дерева стало по-справжньому модно. В Україні перше місто, в якому почали регулярно прикрашати ялинки напередодні Нового року, – Одеса. Принаймні, у цьому пере-конані тамтешні дослідники. Найдавнішу прикрасу в Україні вперше повісили на різдвяну ялинку 1897 року. Це – розфар-бований аквамарином солдатик. Нині іграшка зберігається в одній із приватних колекцій.

В Україні вважається, що Новий рік треба зустрічати в чомусь новому, щоб весь рік були обнови. За повір’ям, який перший день Нового року, таким буде і весь рік, тому бажано важку й неприємну роботу відкласти на потім.

Вступаючи до нового року, кожному з нас варто озирнутися назад, оцінити, як ми поводилися торік, що доброго та приємного встигли зробити, які спогади беремо із собою до року наступного. А головне – не втрачати надії на краще.

Зоряна НАГІРНЯК

CВЯТКОВЕ

НОВИЙ РІК – ОДНЕ З НАЙБІЛЬШ ТАЄМНИЧИХ, УРОЧИСТИХ І РОДИННИХ СВЯТ, ЯКЕ ОБІЦЯЄ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ КОЖНОМУ, ХТО ВІРИТЬ У ЧУДЕСА. ОЧІКУЮТЬ ДИВА НЕ ТІЛЬКИ ДІТИ, АЛЕ Й ДОРОСЛІ, НАВІТЬ ЯКЩО ВОНИ ЗОВНІ СЕРЙОЗНІ.

НАЙ, НАЙ,НАЙ…Найпершими у світі Новий рік зустрі-

чають мешканці містечка Кіріматі, розташованого на острові Кірібаті посеред Тихого океану. В одній руці вони тримають келих із шампанським, а в іншій – ряту-вальне коло на випадок раптового припливу. Утім, святкувати там Новий рік можна буде лише до 2045 року. Науковці підрахували, що за теперішніх темпів глобального потепління саме тоді острів “першого Нового року” пов-ністю затопить океан.

***

Найпізніше Новий рік святкують на Самоа. Ця крихітна острівна

країна в Тихому океані влаштовує гуляння з народними полінезійськими танцями та феєрверками. Найменше таланить морякам, що вирушають уночі 31 грудня додому на ма-терикову Австралію. Через перетин умовного часового кордону вони потрапляють додому вже 2 січня.

***

Найспекотніший Новий рік – на півдні Африки. Через 30-градус-

ну спеку замість традиційних новорічних атрибутів там – шорти та яскраві футболки. Стіл накривають у затінку поблизу басейну з водою. Ялинку замінює туя, шампанське – хмільне пиво, яке черпають келихами з відер.

***Найхолодніший Новий рік зустрічають

полярники Антарктиди. Штучну ялинку та шампанське привозять з Великої землі. Замість феєрверків – салют із сигнальних ракет.

***

Найзеленіший Новий рік забезпечу-ють данські лісники. Вони обприс-

кують стовбури хвойних дерев спеціальним розчином, який неможливо виявити на морозі. Однак поставивши зрубану ялинку в помешканні, браконьєри вже за кілька годин відчувають їдкий, неприємний запах.

***

Найвологіший Новий рік зустрічають на Острові Свободи. За традицією,

опівночі кубинці відкривають крани і наби-рають воду в найрізноманітніші посудини. Поки годинник сповіщає про прихід Нового року, вони вихлюпують з вікон усю воду з побажаннями чистого та ясного наступного року.

***

Найспокійніші новорічні урочистос-ті – в Казахстані. Там не заведено

влаш товувати гучних гулянь. Свято відбува-ється за сімейним столом під звуки домбри. На стіл виставляють наїдки з конини, здобну випічку з м’ясом, чай з вершками та кумис.

***

Найказковішим вважають Новий рік в Ісландії. Там завжди є всі потрібні

атрибути – гори, сніг, Північне сяйво, безліч ялинок та гарячий шоколад. У новорічну ніч господарі чекають на ельфів, які приносять багатство та щастя на весь наступний рік.

***

Найнебезпечніший Новий рік – у Колумбії. Напередодні свята вули-

цями тамтешніх міст носять опудало. Його б’ють, кидають на землю, а в новорічну ніч підривають. Мешканці Колумбії переконані, що під час вибуху з їхнього життя зникають усі негаразди, які дошкуляли впродовж року.

Зоряна НАГІРНЯК

ТРАДИЦІЇ І ЗВИЧАЇ

НОВОРІЧЧЯ ОБІЦЯЄ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ КОЖНОМУ…ХТО, ЯК І ДЕ СВЯТКУЄ НОВИЙ РІК

8 грудень 2014 року № 52ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

КАЛЕЙДОСКОП

Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, с/р №31251201201887 в ГУДКСУ в м. Києві,

код банку 820019, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 4810562; еmail: zio@kvs.gov.ua

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів

публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції. За точність

викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мовою

оригіналу. При використанні наших публікацій посилання

на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертають-ся і не рецензуються. Відповідальність за

достовірність реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс 23102Наклад: 52000

Замовлення № 48050Друкарня “Укрполіграфмедіа”,

м. Київ, вул. Фрунзе, 104 А.

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

АНЕКДОТИ

– Дорогой, ты не заметил, что я стала лучше выглядеть?

– Угу.– “ Уг у ” – с т а л а л у ч ш е

выглядеть?– Угу – не заметил!

***Я не расист, но зима должна

быть белой!

***Говорят, что мультики не вли-

яют на жизнь. А многие до сих пор едят бутерброд колбасой вниз только потому, что один кот сказал, что так вкуснее.

***В декабре у Маши было два

приятных события: вышел шестой айфон и парень из тюрьмы, в свое время укравший для нее пятый.

СКАНВОРД

КОНКУРС “ДЗЕРКАЛО”ЛІТЕРАТУРНИЙ

Перший фільм в історії кінемато-графу “Прибуття потягу на вокзал

Ла Сьота”, який показали публіці за гроші, викликав справжню паніку у глядачів: вони схоплювалися з місць і втікали із зали, боячись, що потяг, що наближається на екрані, роздавить їх. Історія українського кінематографу почалася у вересні 1896 року у Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних докумен-

тальних сюжетів, а у грудні у Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс.

Відтоді кінематограф пройшов великий шлях розвитку і зазнав масштабних змін: від німого кіно – до звукового, від чорно-білого – до кольорового, від плівкового – до цифрового. По всьому світу сьогодні проводяться різні кінофестивалі: “Золота пальмова гілка” у Каннах, Венеціанський

міжнародний кінофестиваль, “Берлінале”, фестиваль імені братів Люм’єр, “Оскар” та інші. У різних країнах світу також встанов-лені свої дні національного кінематографу. Наприклад, День українського кіно відзна-чається щорічно у другу суботу вересня.

Підготувала Наталія УСИК

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КІНО – ЦЕ СВЯТО КІНЕМАТОГРАФІСТІВ – ПРАЦІВНИКІВ ЦЬОГО ДИВОВИЖНОГО МИСТЕЦТВА І ЙОГО ЛЮБИТЕЛІВ У ВСЬОМУ СВІТІ. 28 ГРУДНЯ 1895 РОКУ В ПАРИЖІ У “ГРАНД-КАФЕ” НА БУЛЬВАРІ КАПУЦИНІВ ВІДБУВСЯ ПЕРШИЙ СЕАНС СИНЕМАТОГРАФУ БРАТІВ ЛЮМ’ЄР. САМЕ ЦЯ ДАТА І СТАЛА ДНЕМ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ КІНО.

Відповіді на сканворд у № 50

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КІНОПОЖЕЛАНЬЕДо Нового года всего 5 минут,И скоро куранты “12” пробьют,А там первый тост прозвучит за столом,И песню про елку еще мы споем,Салюты, подарки – гуляет страна!И в эти минуты желаю всем яБыть лучшим из лучших, душой не стареть,Здоровье и счастье на всю жизнь иметь!Пусть будет удача с фортуной дружны,Успеха во всем и, конечно, любви –Самой красивой, чистой, большойИ все, что желается сердцем, душой!Пусть сбудется скоро и будет всегдаЗаветная, лучшая ваша мечта!Свершается все, что случиться должно,Но только прекрасным пусть будет оно!

ДЕКАБРЬСКИЙМороз на стеклах разрисовывал углы,Чертил дороги с разными крестами,Днем собирал он краски у зимы,Чтоб звезды ночью с неба рисовалиА по-утру, когда мы снова шли,Увидели на стеклах вдруг картину,Не виданной никем до нас красы –Мороз старался, удивляя зиму.В рисунок свой добавил хороводСнежинок и украсил веткой ели,Как-будто знал, как ждали Новый год,В свершение чудес всех очень веря.Он рисовал на стеклах и чертил,А мы рисунок дружно обсуждалиИ восторгались, что хватило силТак рисовать, как мы не рисовали.

Наталия ДУБОВАЯ,г. Харьков

***Как воробышки на проводах,Эти слабые звуки тихи.Новый год перед нами впотьмах –Это мысли мои впопыхахУтомленно осели в стихи.Эти слабые звуки тихи,Словно даль застилающий снег.Разве старые снова грехи,Снова горы словесной трухи?Для того ль Новый год, человек?Новый год перед нами впотьмах,В непроглядной ночи, если в немВ нашем сердце и наших делах,На земле, на воде, в небесахМы пришествия чуда все ждем.Это мысли мои впопыхах,Словно бусы, порвавшие нить,Раскатились, таятся в углах,Навевая сомненья и страх.Разве их невозможно сменить?Утомленно осели в стихиСкорби, слезы и стаи забот. Ныне снова ресницы сухи.Хороши ли они иль плохиДни – уже навсегда старый год.

Елена МИШАК,Тернопольская область