СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ · 2016-02-05 · СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ Зміст І. Економіка та управління національним

ССТТААЛЛИИЙЙ РРООЗЗВВИИТТООКК ЕЕККООННООММІІККИИ

Зміст

І. Економіка та управління національним господарством Шевчук Л.Т. ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ МЕТРОПОЛІЙ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ 3 Одінцов М.М. ВПЛИВ ПРОСТОРОВОЇ І ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ………………………………………………………………………………. 8 Калуцький І.Ф., Матковський П.Є. МОДЕРНІЗАЦІЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ……….. 15 Карлова О.А. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПРИНЦИПІВ ТА

КОНСТРУКТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СИСТЕМИ МІСЬКОГО КОМПЛЕКСУ………………. 18 Шкварчук Л.О. ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ЕКОНОМІКИ……………..………………………………………………………………………………. 22 Шинкарюк О.В., Столяров В.Ф. СУТНІСТЬ ТА СКЛАДОВІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ: ВІДТВОРЮВАЛЬНИЙ ПІДХІД………………………….. 27 Фесенко І.А. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕТАПУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ВУГІЛЬНОЇ

ГАЛУЗІ УКРАЇНИ………………………………………………………………………………………… 33 Кібальник Л.О. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ В СИСТЕМІ ГЕОЕКОНОМІКИ…………………. 38 Гоменюк О.І. ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ………………………….. 43 Іванова Т.Л. СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ СИНЕРГЕТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО

СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ…………………………………………………….. 47 Кудлак В.Я. УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ…………. 54 Івашко О.А., Кучерук М.В. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ ПОДОЛАННЯ

КРИЗИ ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………………………………….. 59 Махновська Н.Д., Задорожнюк Н.О. МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

НАЦІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ………………………………………………………………………… 62 Масло В.Р. АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГЕТИКА У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ………………………………………………….. 66

ІІ. Економіка та управління підприємствами Жибак М.М. ДО ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ПРИВАБЛИВОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ........................................................................ 70 Швець В.Я., Дроботова М.В., Музичка А.Р. ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВОМ……………………………………………………………………………………… 74 Довбня С.Б., Разгоняєва Т.М. ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОГРАМИ ФІНАНСУВАННЯ

ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………………………………... 79 Астапова Г.В., Малета О.С. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ І

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ………………………………………………………………………………. 82 Салига С.Я., Гнєушева В.О. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ

СУТНОСТІ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ………………………………….. 87 Гармідер Л.Д. ФАКТОРИ РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОРГОВЕЛЬНОГО

ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………………………………... 92 Забуранна Л.В. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВАМИ СФЕРИ СІЛЬСЬКОГО АГРАРНОГО ТУРИЗМУ…………………………. 97 Коновалова О.В. ДІАГНОСТИКА БАНКРУТСТВА ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

ТА УПРАВЛІННЯ ЙОГО ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЮ………………………………………………. 102 Сатир Л.М. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДИЛЕРСЬКОЇ МЕРЕЖІ ПО РЕАЛІЗАЦІЇ

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ 106 Смирнов Є.М. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ КОНКУРЕНТНОЇ

ПОЗИЦІЇ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………. 110 Редьква О.З. АДАПТАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ДО ЗМІННИХ УМОВ СЕРЕДОВИЩА…………………. 114 Шестопалова О.В. ЕКОНОМІЧНО-КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА

МЕХАНІЗМИ ЇХ ПОДОЛАННЯ………………………………………………………………………… 119 Шевченко Ю.О. РОЛЬ ТА МІСЦЕ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ У СФЕРІ

ПОСЛУГ…………………………………………………………………………………………………... 122 Гасько А.М. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ

ПІДПРИЄМСТВ………………………………………………………………………………………….. 128

ІІІ. Регіональна економіка, демографія та соціальна політика

Гарасим П.М., Шевчук І.Б. РОЛЬ І МІСЦЕ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ…………………………………….. 133 Мех О.А. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ, ЯК УМОВА НАУКОВО-

ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ…………………………. 136 Коломицева О.В. ВАЖЕЛІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

ОПТИМАЛЬНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ………………………………………………… 141 Сем’янчук П. М. ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В ЕКОНОМІЦІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ…………………………………………………………………………. 145 Іванова Н.В. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ

ІНФРАСТРУКТУРНОЇ СКЛАДОВОЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ……………………………. 149 Постніков В. С. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО

МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ………………………………. 153 Гончарова З.В. ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТЛОВО-

КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕГІОНІВ……………………………………………………. 157 Лабунська-Шелест О.В. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ………………………………………. 162

ЗЗаассннооввннииккии жжууррннааллуу:: ПВНЗ "Університет

економіки і підприємництва"

ПП "Інститут економіки, технологій і

підприємництва"

ГГооллооввнниийй ррееддааккттоорр:: Стельмащук А.М.,

д.е.н., професор

ЗЗаассттууппнниикк ггооллооввннооггоо ррееддааккттоорраа:

Капітанець С.В., к.п.н., доцент

РРееддааккццііййннаа ррааддаа:: Капітанець О.М., к.п.н., доцент Баланюк І.Ф., д.е.н., проф. Малік М.Й., д.е.н., проф., академік НААНУ

РРееддааккццііййннаа ккооллееггііяя::

Березівський П.С., д.е.н., проф. Дусановський С.Л., д.е.н., професор Гольденгорін Б.І., д.т.н., професор Іващук Н.Л., д.е.н., проф. Калінчик М.В., д.е.н., проф. Кузьмін О.Є., д.е.н., професор Лавейкін М.І., д.е.н., доцент Медведєв С.Б., д.е.н. Пархомець М.К., д.е.н., проф. Пуцентейло П.Р., д.е.н., доцент Садова У.Я., д.е.н., ст.н.с. Семів Л.К., д.е.н., професор Шевчук Л.Т., д.е.н., професор

Зарубіжні вчені: Мірослав Сватош, д.е.н., професор (Чехія) Станіслав Шидло, д.е.н., професор (Польща) Тетяна Вархолова, к.е.н., професор (Словаччина)

ННааууккооввіі ррееддааккттооррии::

Джерелейко С.Д., к.е.н., доцент Капітанець Ю.О., к.е.н., доцент Несторишен І.В., к.е.н., доцент Сава А.П., к.е.н. Туржанський В.А., к.е.н., доцент Хома Д.М., к.е.н., доцент

Носенко Д.К. ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ: ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН…………………………………………………………………………………… 170

Пандас А.В. ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ У РЕГУЛЮВАННІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ……………………………………………………………………….. 174

ІV. Економіка природокористування і екологія Бардась А.В., Богач К.С. НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ГЕОТЕХНОЛОГІЙ…………………… 177 Сава А.П., Сидорук Б.О. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОЇ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ……………………………………………………………………………… 180 Солодкий В.О., Ковшун Н.Е. НАПРЯМКИ ДОСЯГНЕННЯ СТІЙКОСТІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ТА ЕКОСИСТЕМ………………………………………. 187 Дудар О.Т. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЧНОГО

АГРОВИРОБНИЦТВА У КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ………………………………. 191 Мельниченко В.А. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ

ОЗИМОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТРОКІВ ПОСІВУ ТА РОЗВИТКУ БОРОШНИСТОЇ РОСИ…. 196 Довгань О.М., Мандибура Я.В. ОРГАНІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО: СУТНІСТЬ,

ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ…………………………………………………. 200 Бордюжа А.С. ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ…………………………………………………………………………. 207 Денисенко С.М. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ

ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА……………………………… 210

V. Інноваційно-інвестиційна діяльність Бражко О.В. РЕЖИМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ПРОМИСЛОВОЇ КОРПОРАЦІЇ………………………………………………………………………... 216 Гавришків І.Р. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В

УКРАЇНУ........................................................................................................................................ 221 Язлюк Б.О., Питель С.В., Шумський А.В. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ

ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА З ВРАХУВАННЯМ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ 224 Пашкевич М.С., Гвініашвілі Т.З. ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ

ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ І РЕГІОНІВ….. 230 Чайка І.В. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ

ПРОГРАМ І ПРОЕКТІВ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………… 234 Попель С.А. РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ЯК ЕЛЕМЕНТ СОЦІОТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ В

ІННОВАЦІЙНІЙ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ…………………………………………………………….. 237

VІ. Облік, аналіз і аудит Гришко Н.В., Скубак Ю.А. БУХГАЛТЕРСЬКА МОДЕЛЬ ОБЛІКУ ІННОВАЦІЙНИХ

ВИТРАТ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ………………………………………………………… 242 Левченко Н.М. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА… 249 Дерій В.А. МЕТОДИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИТРАТАМИ

НА ВИРОБНИЦТВО У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ…………………… 254 Борисенко М.В., Садекова А.М. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ………………………………………. 259 Очеретько Л.М., Солодовнік М.В. ПРОБЛЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ

ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ………………………………………………………………………………….. 263 Бенько І.Д., Сисюк С.В. АНАЛІЗ ЗАПАСІВ МЕДИЧНИХ УСТАНОВ……………………….. 267 Рожелюк В.М., Денчук П.Н. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА…………………………….. 270 Зоря О.П. ОБЛІК КОШТІВ КЛІЄНТІВ ЯК ПІДГРУНТТЯ ОЦІНКИ БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ 274 Тимошик В.Ю. ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ВЕДЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В

БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ………………………………………………………………. 278 Дерун І.А. СУТНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ГАРМОНІЗАЦІЯ ЇХ ОБЛІКУ З

МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ…………………………………. 280 Машкова Т.В. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА

ЗЕМЕЛЬНІ ЧАСТКИ (ПАЇ) У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ…………………………………… 287 Максименко І.Я. ВНУТРІШНИЙ АУДИТ: ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ТА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………... 294 Ремига С.П. СИСТЕМА АУДИТОРСЬКОГО КОНТРОЛЮ СУБ’ЄКТІВ НЕДЕРЖАВНОГО

ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ……………………………………………………………………... 297

VІІ. Менеджмент, маркетинг, підприємництво Паска І.М. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

КООПЕРАТИВНО-ІНТЕГРАЦІЙНИХ ФОРМУВАНЬ В АПК: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ…………………………………………………………………………………….. 301 Дашко І.М., Петрушка Т.О., Ємельянов О.Ю. УРАХУВАННЯ ЧИННИКА

ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИЗИКУ ПРИ ОБГРУНТУВАННІ ВИБОРУ НАЙКРАЩОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ………………………………………………………………………… 306 Зяйлик М.Ф., Вівчар О.І. ІННОВАЦІЙНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД

ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ………………………………… 311 Василькевич Л.О. ТЕОРЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ

СПОЖИВАЧІВ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ……………………………………………………… 314 Лозинський В.Т. ТОВАРНІ ВТРАТИ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ

АКТИВІЗАЦІЇ ПРОДАЖУ……………………………………………………………………………….. 321 Лойко Р.Р. КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ВІРТУАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ…………………… 323

VІІІ. Фінансово-кредитна система Непочатенко О.О., Боровик П.М., Уманець М.М. ОПОДАТКУВАННЯ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ... 328 Крупський В.С. ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ НА СТРАХОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ:

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ…………………………………………… 333 Мазур І.М. МОДЕЛЬ РОЗРАХУНКУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ У НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ 337 Шикіна Н.А., Мамонтова І.В. БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВІ ВАЖЕЛІ ЯК ІНСТРУМЕНТ

РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ………………………………………………………………………………. 345 Жадан М.І., Котій Т.О. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ

БЮДЖЕТІВ………………………………………………………………………………………………. 349 Помулєва В.М. СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ:

СВІТОВИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД…………………………………………………………….. 354 Латунова К.Б. СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНОГО

УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ» …………………………………………………. 357 Мірошниченко Г.О. БІФУРКАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ… 361

РРееддааккттоорр::

Федоришина Л.М., к.е.н., доцент

Свідоцтво про державну реєстрацію:

серія КВ № 16753-5327Р від 10.06.2010 р.

Рекомендовано до друку Вченою Радою ПВНЗ

"Університет економіки і підприємництва", протокол № 5

від 11 лютого 2013 р.

Затверджено Постановою Президії ВАК України від 22

грудня 2010 р. № 1-05/8 як наукове фахове видання України

Підписано до друку 19 лютого 2012 р.

Адреса редакції:

29016, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 51/2 тел. (0382) 72-82-50 www.uniep.km.ua

[email protected]

Тираж 300 прим.

Формат 70х108/16. Папір офсетний. Ум. друк арк. 30,0

Віддруковано з готових

діапозитивів в СМП «ТАЙП» вул. Чернівецька, 44 б, м. Тернопіль, 46000 Тел. 38(0352) 52-75-00; 38(0352) 52-61-61

Усі права захищені. Передрук дозволяється лише зі згоди автора та редакції. Редакція не завжди поділяє думку автора й не відповідає за зміст та фактичні помилки, яких він припустився. © ПВНЗ "Університет економіки і підприємництва" © ПП "Інститут економіки, технологій і підприємництва" Хроніка подій. Повідомлення. ……………………………………………………. 365

ЕЕККООННООММІІККАА ТТАА УУППРРААВВЛЛІІННННЯЯ ННААЦЦІІООННААЛЛЬЬННИИММ ГГООССППООДДААРРССТТВВООММ

3

ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ

УДК 711.432(438)

Шевчук Л.Т., д.е.н., проф., завідувач відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку,

Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів)

ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ МЕТРОПОЛІЙ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Підвищення ролі метрополій як вищої форми просторової організації

населення в регіональній економіці зумовлено активізацією процесів глобалізації, регіоналізації й локалізації. В результаті зростає актуальність дослідження розвитку метрополій у всіх країнах світу. Це пов’язано також із процесом формування нових функцій метрополійних міст, появі нових міських видів економічної діяльності в них, які постійно змінюються, приваблюючи до себе нові ресурси (людські, фінансові, матеріальні тощо). Для України особливо цінним є польський досвід вивчення метрополій. Адже, Польща є найближчою сусідкою України, тенденції розвитку її метрополійних міст є подібними до тенденцій розвитку українських міст. В Україні досліджень, присвячених розвитку метрополій, не так вже й багато. Ось чому вивчення польського досвіду є таким важливим і цінним. Сказане підтверджує актуальність теми цієї публікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На зламі ХХ-ХХІ століть в Польщі активізувалося вивчення метрополій. Такими дослідженнями займалися Вальдемар Буднер (Економічна Академія в Познані), Божена Дегірська (Інститут Географії і Просторового господарювання ПАН, Варшава), Марк Дутковський (Щецінський Університет), Петро Еберхардт (Інститут Географії і Просторового господарювання ПАН, Варшава), Славомир Гзель (Варшавська політехніка), Річард Городеський (Вища Економічна Школа в Бялостоку), Йоланта Якбчик-Гришкевич (Кафедра Географії Міст і Туризму, Лодзький Університет), Дарій Ільницький (Інститут Географії і Регіонального Розвитку, Вроцлавський Університет), Петро Корцелій (Інститут Географії і Просторового господарювання ПАН, Варшава), Станіслав Юзеф Коренік (Економічна Академія у Вроцлаві), Станіслав Лішевський (Лодзький університет), Петро Лоренс (Політехніка Гданьська), Збігнєв Макела (Педагогічна Академія в Кракові), Георгій Парисек (Інститут Суспільно-економічної Географії і Просторового Планування, Університет ім. Адама Міцкевича в Познані), Збігнєв Рикєл (Інститут Соціології, Зеленогірський Університет), Андрій Стасяк (Вища Економічна Школа в Бялостоку), Данута Ставаш (Лодзький Університет), Георгій Сушта (Вармінсько-мазурський Університет в Ольштині), Андрій Зборовський (Інститут Географії і Просторової Економіки, Університет Ягеллонський в Кракові) та ін. Широко відомими в Польщі і в інших країнах є праці з цієї проблематики низки польських вчених. Ці праці викликають не тільки теоретичний, але й практичний інтерес. А тому так важливо привернути увагу українських вчених до цих публікацій з метою активізації вивчення український міст з метрополійними функціями та розробки перспективних наукових передбачень їх подальшого розвитку.

Постановка завдання. Метою цієї публікації є висвітлення польського досвіду дослідження метрополій та окреслення шляхів його адаптації до вивчення українських міст з метрополійними функціями з метою попередження можливих деформації розвитку таких міст в перспективі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ряд публікацій польських вчених містять твердження про те, що такі терміни, як «метрополія», «метрополійний простір» та «метрополізація» все частіше використовуються для відзначення особливих ознак сучасних процесів урбанізації. Теоретичні обґрунтування та практичні потреби застосування таких термінів і понять містяться в праці Г. Горжеляка й М. Свєтковського «Метрополія та її регіон» (2005) [2], в публікаціях Т. Марковського і Т. Маршала [4; 8-11], роботі Т. Марковського [7], монографії Т. Маршала і В. Змітровича [15] та в публікаціях інших вчених.

І справді, вчені намагаються застосовувати відмічені терміни, коли прагнуть наголосити на надмірній концентрації інформації, інновацій, капіталу, населення та на їх особливій просторовій мобільності. Але, навіть такий ніби цілеспрямований підхід породив низку розбіжностей у тлумаченні змісту понять, пов'язаних з метрополією та метрополізацією. У зв'язку з цим виникла потреба в уточненні понятійно-термінологічного апарату, пов'язаного з окресленою проблематикою.

До розв'язанна цієї проблеми польські вчені підійшли дуже своєрідно: Комітетом Просторового розвитку Польської академії наук був започаткований проект, у якому взяли кілька десятків польських

ССТТААЛЛИИЙЙ РРООЗЗВВИИТТООКК ЕЕККООННООММІІККИИ 11’’ 22001133[[1188]] Всеукраїнський науково-виробничий журнал

4

дослідників. Метою цього проекту стала ідентифікація ключових питань, пов'язаних з метрополією, її простором, впорядкованістю основних підсистем та елементів. Така ідентифікація мала викристалізуватися в результаті анкетування кількох десятків вчених із академічного середовища (географів, економістів і архітекторів), які займалися проблематикою метрополій. На підставі отриманих відповідей передбачалося формулювання узгоджених до деякої міри думок (синтез результатів анкети), які, у свою чергу, стали базою для подальшої дискусії і вироблення базових понять.

Відповіді в анкеті повинні були дати змогу:

– впорядкувати основні поняття, що стосуються метрополій та метрополійних функцій; – ідентифікувати ключові теоретичні і практичні проблеми, що стосуються метрополії і

метрополійного простору;

– оцінити стан метрополізації польського простору (великих міст і їх периферії); – окреслити підходи до удосконалення організації метрополійних просторів і управління ними в

польських умовах. Коли анкети були опрацьовані, отримані результати стали підставою для організації в лютому

2006 р. дводенного семінару в Лодзькому університеті, на базі чого Тадеушом Марковським і Тадеушом Маршалом підготована заключна доповідь «Метрополія, метрополійний простір, метрополізація: проблеми і базові поняття» [9].

У перших же рядках цієї доповіді зазначені вчені висловили сподівання, що публікована доповідь стане підґрунтям для розробки і реалізації метрополійної політики в Польщі.

Надзвичайно важливим є те, що в доповіді Тадеуша Марковського і Тадеуша Маршала окреслені найважливіші особливості метрополізації в контексті сучасних процесів урбанізації. Зроблено висновок, що метрополізація, яка відома здавна, в сучасних умовах отримала нові ознаки, що обумовлено глобалізацією та стрімким технічним розвитком сучасної цивілізації [9, с. 10].

В згаданій доповіді доведено, що прогресуюча нині метрополізація простору (незалежно від того, чи вона вважається особливим явищем, чи визнається як нова, якісно інша від попередніх фаза урбанізації) значно відрізняється від процесів урбанізації, що відбувалися раніше, оскільки:

– спостерігається інтенсивний ріст в останні десятиріччя ролі міст і взаємозв’язків між ними в сучасній економіці;

– формуються нові принципи організації простору, які є не тільки відмінними від принципу ієрархічної організації простору, що тривалий період формувався за теорією Кристаллєра (Christallera), але, насамперед, базуються на нових зв'язках між віддаленими метрополійними осередками, що частково робить силу впливу осередку незалежною від його маси і фізичної відстані;

– змінюються зв’язки між метрополійним містом і оточуючим регіоном; – викристалізовується новий спосіб територіального розподілу праці, капіталу, знань і влади [9,

с. 10]. При цьому, метрополізація розглядається як своєрідна відповідь системи розселення на явище

глобалізації і представляє собою процес: > пов'язаний з формуванням просторової структури нового типу шляхом виникнення вогнищ

розвитку в обраних фрагментах просторів, що отримують перевагу над іншими подібними фрагментами чи одиницями адміністративного устрою (осередками/ великими містами/регіонами), які:

– зосереджують світовий господарський потенціал, фінансовий і науковий потенціал, потенціал влади, медіа і культурних установ;

– переймають головні (керівні) функції в управлінні господарством в масштабі наднаціональної економіки;

– характеризуються великою інноваційністю і високим рівнем послуг; – включені в міжнародний уклад зв'язків, співробітництва і залежностей у мережі міст, що

виконують метрополійні функції; > зміцнюючий характер і силу зв'язків між центральним осередком і оточуючим його регіоном,

пов'язаний з розвитком системи синергічних функціональних впливів центрального осередку на оточуючий його простір та переносом за центральний осередок міського стилю життя зі збереженням визначальної та всебічної домінації центру;

> змінюючий в користуванні простору поселень та їх просторів, що обумовлює виникнення складних поселенських структур, таких, що мають:

– поліцентричний характер; – нечітко окреслені границі між містом і приміською зоною; – соціально-економічне зростання, що супроводжується процесами концентрації населення і

кумуляцією доданої цінності та суспільного потенціалу;


5

> формуючий експансійний розвиток урбанізованого простору, який веде до експансії експорту міських рішень, продукованих в метрополіях, на приметрополійні простори [9, с. 10-11].

Але, чи не найважливішим є те, що, згідно з висновками Тадеуша Марковського і Тадеуша Маршала, метрополізація є функціональним поняттям, а не морфологічним, а, отже, вимагає визначення функціонально-метрополійних критеріїв. При цьому, метрополізація простору є невіддільною від метрополії. Результатом метрополізації є метрополія, а результатом розвитку метрополії виступає метрополійний простір [9, с. 11].

Ряд польських міст справедливо вважаються містами з метрополійними функціями. Це відмічено в ряді публікацій [5; 7; 8; 14; 15].

Разом з тим, більшість вчених схиляється до думки, що, крім Варшави, інші великі польські міста мають характер державних (регіональних) метрополій, а не глобальних. Вважається, що міста з метрополійними функціями мають бути відносно великими, тобто чисельність населення метрополійного міста повинна мати не менше 0,51 млн. мешканців; такі міста мають володіти значним економічним потенціалом та розвиненим сектором послуг вищого ієрархічного рівня; вони повинні характеризуватися великим інноваційним потенціалом, мати можливість виконувати метрополійні функції, відігравати роль вузла в системі (мережі) комунікаційних зв'язків, стимулювати розвиток сітьової моделі економіки і управління [9, с. 12]. При цьому до метрополійних функцій міст слід відносити лише ті, які є надрегіональними (у кристаллєрівському розумінні), або пов’язані з діяльністю установ найвищого ієрархічного рівня.

В Польщі ряд міст визнаються як осередки метрополійні. Серед них: 1(A) Варшава; 2(B) Краків (понад 1 млн. населення, головний осередок міжнародного туризму) і Троймясто

(понад 1 млн. населення, міжнародний аеродром, важливий академічний, науковий і туристичний осередок);

3(C) Вроцлав (близько 0,7 млн. мешканців, активна динаміка розвитку, потужні зарубіжні зв'язки) і Познань (близько 0,7 млн. мешканців, інтенсивна динаміка розвитку, зарубіжні зв'язки);

4(D) Лодзь (разом з інтегрованою приміською зоною близько 1 млн. мешканців, сильно розвинені академічні функції);

5(E) Верхня Сілезія (конурбація катовіцька - велетенський демографічний потенціал - близько 3 млн. мешканців, розвинені інтеграційні та модернізаційні економічні процеси, міжнародний аеродром, важливий академічний, науковий і туристичний осередок).

6(F) Щецін і Люблін (слабкі метрополійні функції, перспективні метрополії). 7(G) Бялосток, Жешув і бидгосько-торунська агломерація [9, с. 13]. Зазначимо, що більшість польських вчених вважають цілком правомірним визначення

приміських зон метрополій як метрополійних просторів. Мало того: цей термін введений в науковий обіг географами, урбаністами і плановиками і використаний в юридичному акті (Ухвала про планування і просторове облаштування, 2003).

Разом з тим, поняття метрополійного простору в польській науковій думці має доволі теоретичний, абстрактний, розмитий і довільний характер [2; 3; 5; 9; 10; 11]. Безумовно, це поняття має бути уточнене і конкретизоване. При цьому, не виникає сумніву в тому, що метрополійний простір – це, насамперед, той простір, де відбуваються метрополійні процеси, процеси функціональної інтеграції, а також територія, на якій присутня добре розвинена транспортна мережа. Метрополійний простір є за рядом ознак відмінним від простору агломерації чи конурбації. При цьому, кожний простір метрополійний може бути одночасно агломераційним, але не кожний агломераційний простір може тлумачитися як метрополійний. Аналогічні відмінності є між метрополійними просторами та просторами мегалополісів та конурбацій.

Польські вчені вважають, що дослідження в сфері проблематики метрополії і метрополійних просторів повинні зосереджуватися в наш час навколо таких питань, як:

– впорядкованість термінології, пов'язаної з метрополіями і метрополійними просторами; – ідентифікація і делімітація метрополійних просторів; – аналіз демографічних і суспільних процесів, що стаються в метрополійних просторах

(сегрегація, поляризація, рівень і якість життя, і т.п.);

– аналіз урбанізаційних процесів, що відбуваються в метрополійних просторах; – дослідження метрополійних функцій; – аналіз зв'язків між метрополією і її простором (зоною метрополії) та проблем інтеграції

економічного і суспільного розвитку в метрополії та її просторі;

– дослідження конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості метрополій; – визначення ролі метрополій як полюсів зростання на глобальному, національному й

регіональному рівнях;


6

– дослідження структури і доступності зв'язків в метрополійних мережах та ін. [9]. З. Макела і Т. Маршал наголошують на тому, що в наш час вкрай важливо велику увагу

приділити вивченню розвитку технічно-економічної інфраструктури в метрополійних просторах [6]. В дослідженнях польських вчених активно обговорюється те, якою має бути перспективна

модель метрополійних просторів польських метрополій. Більшість з них дійшли висновку, що не може бути єдиної уніфікованої для всіх метрополій моделі перспективного розвитку, тобто необхідним є індивідуалізований підхід в кожному конкретному випадку.

Польськими вченими доведено, що завдяки метрополізації центрів великих міст зростає привабливість останніх, що виступає вагомим фактором реалізації в таких містах програм ревіталізації та реурбанізації. Ними обґрунтовано, що для Польщі необхідним і актуальним завданням є не тільки вироблення національної метрополійної політики, але й її реалізації через прийняття відповідного законодавства. Дискусійними залишаються питання удосконалення адміністративно-територіального устрою в метрополійних просторах, а також питання управління як метрополіями, так і просторами, що оточують їх [11].

Теоретичні розвідки польських вчених активно реалізуються на практиці. Так, 11 жовтня 1990 року в Кракові за ініціативи президентів міст Гданська, Кракова, Познані, Варшави і Вроцлава створено Cоюз Польських Метрополій (UMP) на підставі проекту Інституту Міста «Стільки держави скільки міста». З 1993 р. у складі Євросоюзу Польських Метрополій взаємодіє 12 головних міст Польщі: Бялосток, Бидгощ, Гданьськ, Катовіце, Краків, Люблін, Лодзь, Познань, Жешув, Щецін, Варшава, Вроцлав. При цьому, 11 міст, що належать до UMP, є членами Товариства Eurocities, котре об'єднує великі європейські міста. Представники Союзу Польських Метрополій засідають в Комітеті Регіонів ЄС [1; 16]. У цьому контексті вкрай важливі дослідження, присвячені розвитку польських метрополій в системі метрополій європейських країн та інших країн світу [12; 13; 15].

Висновки з проведеного дослідження. Підсумовуючи, наголосимо, що досвід дослідження, теоретичного обґрунтування формування і розвитку польських метрополій є неоціненним для окреслення шляхів поступу українських міст з метрополійними функціями. Важливо не тільки поглиблено вивчати його, але й використовувати в подальших дослідженнях. Це дасть поштовх як до теоретичного обґрунтування перспективного розвитку українських міст, так і до практичного застосування такого в процесі їх розбудови.

Бібліографічний список

1. Deklaracja w sprawie roli metropolii jako regionów innowacji i wiedzy. - Wrocław, 7 kwietnia 2009

roku [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.metropolie.pl/materialy-i-opracowania/deklaracja-w-sprawie-roli-metropolii-jako-regionow-innowacji-i-wiedzy/

2. Gorzelak G. Metropolia i jej region / G. Gorzelak, M. Smętkowski. – Warszawa : Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2005. - S. 12-28.

3. Grosse T. G. Wybrane koncepcje teoretyczne i doświadczenie praktyczne dotyczące rozwoju obszarów peryferyjnych / T. G. Grosse [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.polskawschodnia.gov.pl/OrganizacjaFunduszyEuropejskich/Documents/ekspertyzy%20do%20strategii%20PW

4. Habrel M. Economic and social functions of Polish and Ukrainian big cities at the begining of XXI century / M. Habrel, T. Marszał. - Łódź, Wydawnictwo UŁ, 2009. - 129 s.

5. Kozłowski S. J. Obszary metropolitalne w Polsce – kontekst spójności terytorialnej i współpracy międzygminnej. [w:] Domański C., Śmiłowska T. (red.). Wiadomości Statystyczne. Procesy metropolizacyjne w teorii naukowej i praktyce / S. J. Kozłowski, T. Marszał // Biblioteka Wiadomości Statystycznych. – Warszawa, 2010. - T. 63. - S. 124-133.

6. Makieła Z. Infrastruktura techniczno-ekonomiczna w obszarach metropolitalnych / Z. Makieła, T. Marszał // Biuletyn KPZK PAN, z. 222. - Warszawa, 2005. – 232 s.

7. Markowski T. Funkcje metropolitalne pięciu stolic województw Polski Wschodniej / T. Markowski [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.polskawschodnia.gov.pl/OrganizacjaFunduszyEuropejskich/Documents/ekspertyzy%20do%20strategii%20PW/Mark owski.pdf

8. Markowski T. Metropolie i procesy metropolizacji w Polsce [w:] Makieła Z., Fedan R. (red.), Procesy metropolizacji w regionie podkarpackim Rzeszów-Lwów / T. Markowski, T. Marszał // Biuletyn KPZK PAN, z. 230. – Warszawa, 2007. - S. 8-26.

9. Markowski T. Metropolie, obszary metropolitalne, metropolizacja: Problemy i pojęcia podstawowe / T. Markowski, T. Marszał. – Warszawa : Polska Akademia Nauk. Komitet Przestrzennego Zagospodarowania Kraju, 2006. – 25 s.


7

10. Markowski T. Metropolitan area – functions and management perspectives of the Polish spatial planning system [w:] T. Markowski, M. Turała. New members – new challenges for the European Regional Development Policy, Studia Regionalia / T. Markowski, T. Marszał. – Warszawa, 2006. - S. 239-249.

11. Markowski T. Funkcje i zarządzanie obszarami metropolitalnymi / T. Markowski, T. Marszał // Urbanista. - 2005. - № 3. - S. 33-36.

12. Marszał T. Metropolitan processes in Central and Eastern Europe / T. Marszał // European Spatial Research and Policy. - 2008. - № 2. - vol. 15. - s. 27-37.

13. Marszał T. Metropolitan processes in European space – from the perspective of Central and East Europe / T. Marszał // Regional Symbiosis. - Kanpur (India), 2008. - vol. 16. - S. 1-10.

14. Marszał T. Funkcje obszaru metropolitalnego Łodzi [w:] K. Bald, T. Markowski (red.). Obszar metropolitalny Łodzi - wyzwania i problemy / T. Marszał // Biuletyn KPZK z. 215. – Warszawa, 2005. - S. 48-72.

15. Marszał T. Metropolises and metropolitan areas - structures, functions and role (based on Polish and Brazilian experience) / T. Marszał, W. Zmitrowicz // Studia Regionalia KPZK 20/2007. – Warszawa, 2007. - 114 s.

16. Petryszyn J. Wykład akademicki z przedmiotu «Metropolizacja i metropolie» / J. Petryszyn // Wydział Nauk o Ziemi, Uniwersytet Śląski. – 2010. - 108 s.

Анотація

Стаття присвячена вивченню польського досвіду дослідження метрополій та метрополійних просторів. Окреслені проблеми формування понятійно-термінологічного апарату, пов’язаного з метрополіями та метрополійними просторами. Проаналізовані сучасні підходи до дослідження розвитку польських метрополій на тлі процесів урбанізації та глобалізації. Акцентується увага на важливості адаптації польського досвіду до вивчення українських міст з метрополійними функціями з метою попередження можливих деформації розвитку таких міст в перспективі.

Ключові слова: місто, метрополія, метрополізація, метрополійний простір.

Аннотация Статья посвящена изучению польского опыта исследования метрополий и метрополийных

пространств. Очерчены проблемы формирования понятийно-терминологического аппарата, связанного с метрополиями и метрополийными пространствами. Проанализированы современные подходы к исследованию развития польских метрополий на фоне процессов урбанизации и глобализации. Акцентируется внимание на важности адаптации польского опыта к изучению украинских городов с метрополийными функциями с целью предупреждения возможных деформации развития таких городов в перспективе.

Ключевые слова: город, метрополия, метрополизация, метрополийное пространство.

Annotation The article is sanctified to the study of Polish experience of research of metropolises and

metropolises's spaces. Outlined problems of forming of the concept-terminological vehicle related to the metropolises and metropolises's spaces. The analysed modern going is near research of development of the Polish metropolises on a background the processes of urbanization and globalization. Attention is accented on importance of adaptation of Polish experience to the study of the Ukrainian cities with metropolises's functions with the aim of warning of possible deformations of development of such cities in a prospect.

Key words: city, metropolis, metropolisation, metropoliynyy space.


8

УДК 338.439 Одінцов М.М.,

д.е.н., професор кафедри економіки, Кременчуцький національний університет

ВПЛИВ ПРОСТОРОВОЇ І ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Постановка проблеми. Для здійснення економічних реформ, спрямованих на інтеграцію

аграрного сектору України у світову економіку, необхідне дотримання головних принципів і механізмів, домінуючих в світовій економічній спільноті. Нинішня ринкова система управління економікою не передбачає повного відмовлення від державного регулювання соціально-економічних процесів, які відбуваються в суспільстві. Відомо, що ринок не здатний вирішувати ряд проблем, пов’язаних з потребами суспільства, соціальною єдністю країни, розвитку територіальних громад.

Доцільність регулювання ринку шляхом проведення економічної політики держави в таких галузях, як валютно-фінансова, соціально-економічна, структурно-інвестиційна і науково-технічна визнана в усіх розвинених країнах. Держава повинна встановлювати і охороняти загальні правила функціонування ринку, використовуючи такі форми втручання, як законодавство, державне замовлення, ліцензування експорту і імпорту, різні форми стимулювання і контролю раціонального використання природних ресурсів та ін. На державу покладається і завдання соціально-економічних прав людини, перерозподілу доходів між верствами населення, ліквідації структурних і регіональних диспропорцій, пропорціонального розвитку територій країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В наш час наукою досить глибоко досліджена суть економічної інтеграції. Теоретична основа інтеграції висвітлювалася у працях провідних зарубіжних і національних вчених, зокрема: Р. Коуза [1], О. Уільямсона [2], В. Андрійчука [3], Є. Крилатих [4], П. Саблука [5]. В той же час дослідження проблем просторової і економічної інтеграції проводилося на рівні інтересів і ефектів господарюючих суб'єктів та споживчого контингенту на мікрорівні. Така позиція не дозволяє розробляти і використовувати на практиці методологічний підхід до формування і розвитку інтеграційних структур з метою соціально-економічного регіонального розвитку і підвищення конкурентного стану територій.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження одного із важливих інструментів регулювання процесів, що відбуваються в аграрному секторі країни – диверсифікації агропромислового виробництва. В умовах гострих проблем збереження і розвитку значної частини сільських територій, скорочення обсягів і низького рівня дохідності сільського виробництва, закономірним стає прагнення аграрного бізнесу до економічної і просторової інтеграції. Це прагнення обумовлене намаганням знизити підприємницькі ризики, підвищити ступінь контролю ресурсів і ринків збуту, отримати синергетичний і мультиплікативний ефект.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз організаційних форм просторової і економічної інтеграції виявляє різні групи об'єднань, класифікованих по рівню потенціалу підприємницьких структур до інтеграції і інтерференції (табл. 1). Зокрема, розвиток підприємництва і прагнення контролювати ринки готової продукції і сировини спрямовують підприємства до інтеграції з метою монополізації або олігополізації економічного простору. Прагнення бізнесу до таких форм інтеграції зазвичай ініціюються впливом об'єктивних факторів економічного розвитку бізнесу і не вимагає додаткових стимулів і каталізаторів.

Прийнято вважати, що такі форми інтеграції повинні мати певну протидію з боку органів державної влади, оскільки їх розвиток справляє негативний вплив на рівень конкуренції на регіональних ринках, що викликає монополізацію ринків і, як наслідок, зниження споживчої цінності продукту, а також погіршення конкурентних позицій регіонального бізнесу.

На практиці вслід за інтеграцією і монополізацією спостерігається об'єктивне зростання бізнесу, поліпшення фінансових результатів капіталізації бізнесу. Практично завжди при цьому відбувається зростання відрахування в бюджети всіх рівнів і підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу. Держава під впливом бажання отримати більший дохід у вигляді податкових надходжень і підвищення соціального ефекту не тільки не протидіє створенню об'єднань, що продукують монополізацію, але часто сприяє їх розвитку. Це призводить до певних зрушень в частині ринкової присутності бізнесу, появи і розвитку адміністративного ресурсу в таких об'єднаннях підприємств.

Слідом за появою короткотермінових економічних і соціальних ефектів наступає перекіс в структурі економіки регіону, заморожується конкурентна боротьба як фактор розвитку бізнесу і


9

зростання споживчої цінності продукції підприємства, що в цілому веде до погіршення конкурентного стану регіону як території розміщення продуктивних сил. Отже, однією з важливих функцій державної регулятивної політики у сфері розвитку бізнесу повинна стати протидія створенню і розвитку інтеграційних структур в регіональній економіці, спрямованої на контроль ринків сировини і готової продукції.

Таблиця 1 Характеристика видів інтеграції підприємництва з позицій отримання територіальних

ефектів Види інтеграції

Види ефекту Інтеграція з метою посилення ринкової влади

Інтеграція з метою об'єднання виробничих і фінансових

ресурсів

Інтеграція з метою інноваційного і

інфраструктурного розвитку Ступінь самоутворення інтеграційних структур

Висока Середня Низька

Типи інтеграції Горизонтальна, вертикальна

Горизонтальна, вертикальна, діагональна, комбінована

Діагональна, комбінована

Ефекти для бізнесу

Контроль ринків сировини і готової продукції, ефекти

монополізації і олігополізації

Здешевлення і доступ до капіталу, відсутність дефіциту

інвестиційних ресурсів і обігових засобів

Отримання синергетичного і мультиплікативного

ефектів

Ефекти для регіону в короткотривалій перспективі

Зростання бюджетних відрахувань, посилення

соціальної відповідальності бізнесу

Реалізація інвестиційних проектів, зростання зайнятості в регіоні, укрупнення бізнесу, загострення конкуренції

Зародження інноваційного і виробничого потенціалу,

загострення міжрегіональної

конкуренції, розвиток інфраструктури

Ефект для регіону в середньо- і довготривалій перспективі

Деструктуризація економіки, зниження конкурентного стану регіону, зниження споживчої цінності

регіонального продукту

Зростання бюджетних відрахувань, посилення

соціальної відповідальності бізнесу, зростання

конкурентного стану регіону, укрупнення і монополізація бізнесу шляхом злиття і

поглинання

Інноваційне лідерство економіки регіону,

зростання конкурентного статусу територій,

формування потужних виробничих центрів

Напрям державної регуляторної політики

Перешкоджання інтеграції Політика нейтралітету, моніторинг юридичної чистоти

угод злиття і поглинання

Сприяння розвитку інтеграційних зв'язків

Джерело : розроблено автором Іншим типом інтеграції з точки зору зрілості і самоорганізації бізнес-структур є інтеграційні

форми, що включають виробничі, збутові і фінансові центри. Така інтеграція тягне за собою об'єднання за функціональними ознаками, коли ініціатори інтеграції прагнуть отримати ряд мультиплікативних і синергетичних ефектів. Як правило, подібна інтеграція відбувається у формі угод злиття і поглинання, а також у формі інтеграції фінансових і виробничих структур. Інтеграція такого виду характеризується зростанням комерційних ефектів, що обумовлює зростання бюджетних і соціальних ефектів. Крім того, за рахунок інтеграції спочатку зростають конкурентоспроможність і інфраструктурний ефекти, які створюються внаслідок дефіциту інвестиційних ресурсів. Надалі зростання і укрупнення таких інтеграційних структур приводить до монополізації і олігополізації ринків. Отже, до завдань органів державної виконавчої влади в цій ситуації слід віднести моніторинг юридичної чистоти угод злиття і поглинання, а також комплекс заходів по недопущенню монополізації сировини і готової продукції.

Третім видом інтеграції бізнес-структур є інтеграція, заснована на принципах інтеграції кластерного типу, коли об'єднання відбувається навколо підприємств однієї базової галузі, яка відіграє в інтеграційній структурі головну роль. Таким способом, по суті, формуються територіальні кластери. Як правило, кластери не можуть створюватися під впливом ринкових стимулів суб'єктів ринку, але в той же час, дані інтеграційні структури створюють ряд позитивних ефектів для територіальної (регіональної) економіки і соціальної сфери територій.

Отже, до завдань регіональної регулятивної політики у сфері стимулювання відтворювального процесу відноситься пошук механізмів, інструментів і стимулів формування і розвитку територіальних і


10

економічних кластерів як найбільш ефективних інтеграційних об'єднань з позицій максимізації ефектів бізнесу. Інформацію про види економічної і просторової інтеграції бізнесу дає наведена вище табл. 1.

Як видно з аналізу видів економічної і просторової інтеграції, кластери як форма економічної і просторової інтеграції, незважаючи на володіння позитивним впливом на економіку і соціальну сферу території, не можуть бути створені автоматично, тобто під впливом «невидимої руки» ринку. Державна регулятивна політика відтворювальних процесів повинна передбачати комплекс заходів по формуванню і розвитку кластерів на території регіону. При цьому виникає ряд питань, відповіді на які і формують вектор дій органів державної влади в межах кластеризації територіальної (регіональної) економіки:

по-перше, слід вирішити питання вибору базової галузі, яка буде формувати ядро кластеру; по-друге, необхідно сформувати підтримуючі галузі, які будуть відігравати роль кластерної

периферії; по-третє, необхідно визначити перелік інфраструктурних проектів, розробити інструменти

державно-приватного партнерства при їх реалізації, сформувати організаційні і нормативні основи інфраструктурного забезпечення розвитку потенційних кластерів.

Кластеризація як основа аграрної політики території повинна орієнтуватися на першочерговий розвиток аграрного виробництва в найбільш розвинених згустках виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції-сировини, що є головною основою створення продуктів харчування населення. Орієнтуючись на Програму економічного і соціального розвитку Черкаської області до 2020 року, нами на основі застосування кореляційно-регресійного аналізу проведена економіко-статистична оцінка передумов розвитку кластерної організації підприємств агропромислового комплексу області.

За основу виділення базових районів області для організації агропромислових кластерів прийнято ступінь впливу обсягу виробництва сільськогосподарських культур на виробництво основних видів готових для споживання продуктів – хліба, цукру, олії, м’ясних і молочних продуктів. Сировинною основою цих продуктів є зерно, цукрові буряки, соняшник, яловичина, свинина, молоко. В якості результативного показника в нашому дослідженні прийнято валовий обсяг продукції сільськогосподарських підприємств адміністративних районів області, що відображає комплекс факторів, які спричиняють на результати як самостійний, так і спільний з іншими факторами вплив.

Якісний аналіз поставленої задачі та намагання дотримуватися вимог програми Mathcad [6] дало можливість оцінити кожний фактор тільки однією вимірювальною якісною ознакою. Це дозволило відібрати шість рівноправних факторів, що мають певну незалежність один від одного і одночасно мають певний зв‘язок з результативним показником.

Для розробки кореляційно-регресійної моделі формування валової продукції сільськогосподарських підприємств районів Черкаської області використана формула:

,6655443322110 VaVaVaVaVaVaaY ++++++= (1)

де 621...,, aaa

– коефіцієнти регресії, що означають вплив (плюсовий або мінусовий) певного виду продукції на формування обсягу валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах.

При цьому показники матриці розрахунків відображають динамічні показники:

0a – вільний член;

1V – валове виробництво зерна, тис. т;

2V – валове виробництво цукрових буряків, тис. т;

3V – валове виробництво соняшника, тис. т;

4V – валове виробництво яловичини, тис. т;

5V – валове виробництво свинини, тис. т;

6V – валове виробництво молока, тис. т; Y – валова продукція сільського господарства в порівняльних цінах 2005р. Y є показником, який характеризує довготривалий вплив множини факторів на його рівень.

Окремо розглянуті фактори викликають різноспрямований вплив на досліджуваний результативний показник, але у сукупності вони визначають тенденцію формування Y.

Для дослідження комплексного впливу незалежних факторів (видів продукції) на вартість валової продукції (залежний фактор) застосована множинна регресія, яка дає можливість побудувати модель з великим числом факторів в умовах їх незалежності один від одного, а також визначити вплив кожного з них окремо та їх сукупний вплив на залежний показник Y. Введення в матрицю програми Mathcad статистичних показників динаміки виробництва зерна, цукрових буряків, соняшника,


11

яловичини, свинини і молока в розрізі районів Черкаської області за 2004-2010 роки дали формули залежності обсягу валової продукції сільського господарства в кожному районі від динаміки виробництва конкретних видів продукції. Коефіцієнти регресії кожного виду продукції відображають величину функціонального впливу їх на формування загального результату – валової продукції сільського господарства (табл. 2).

Таблиця 2 Економіко-статистичні характеристики моделей сільськогосподарського виробництва

районів Черкаської області

Райони Формула формування валової продукції в порівняльних цінах 2005 р.

Городищенський 496.3232.396.2131.9075.0464.1 654321 −+−−−+= VVVVVVY Драбівський 3654321 1023.11925912306.147.124.2 ⋅−++−++= VVVVVVY Жашківський 44.17.438.456.3037.1859.107.1 654321 −++−−+= VVVVVVY Звенигородський 348.1167.66.014.06.0 654321 +−−+++= VVVVVVY Золотоніський 3654321 102.19.204.243.945.635.0084.0 ⋅+−+−+−= VVVVVVY Кам’янський 278.123.71.2402.164.0 65431 −+++−= VVVVVY Канівський 745.156.197.3883.036.124.0 654321 ++−−−−−= VVVVVVY Катеринопільський 1425.223.172.464.214.053.0 654321 +−++−+= VVVVVVY Корсунь-Шевченківський

95.595.574.4125.4483.334.079.0 654321 −−++−+= VVVVVVY Лисенський 2571.283.105.1686.118.01.0 654321 +−+−−−= VVVVVVY Маньківський 1733.449.156.10426.511.043.0 654321 +−+−++= VVVVVVY Монастирищенський 36

35

34

3321 107.21003.11024.6106.27.437.27.5 ⋅−⋅−⋅−⋅−++−= VVVVVVY

Смілянський 2524.54.503.58561.013.0 654321 +−++++= VVVVVVY Тальнівський 227.47.1549.3575.02.003.1 654321 −++−+−= VVVVVVY Уманський 3654

4321 106.97996251004.128