Завдання для тестового контролю знань з астрономії

Частина 5

Зорі

Методичні вказівки

Тестовий метод контролю знань, що використовується на всіх рівнях

освіти, здатен повністю задовольнити вимогу його об’єктивності, через що

набуває все більшого поширення.

З огляду на шкільний курс астрономії, де за рівнями стандарту та

академічному передбачено лише 17 навчальних годин, тестова форма контролю

знань є особливо актуальною. Тестова форма перевірки знань дає змогу значно

скоротити затрати часу на здійснення процесу опитування, що є істотною

перевагою для вчителя, оскільки він матиме додатковий час для реалізації

інших задач, що заплановані на уроці.

Нижче ми наводимо тести з астрономії для перевірки знань учнів,

складені згідно програми 12-річної школи. Ці тести призначені для оперативної

перевірки знань з відповідних тем курсу.

Тести побудовані в нетрадиційній формі як за структурою, так і за

способом тестування. У них на обдумування відповіді учень має всього кілька

секунд, що активізує абстрактне мислення та асоціативну пам’ять учня.

Кожен тематичний тест складається з 24-х запитань, що відповідають

змісту теми. Учень має обрати правильну відповідь із запропонованих і

поставити її номер. Застосування у відповідях цифр замість слів істотно

спрощує і прискорює перевірку виконаних робіт.

Тест побудований так, що кожне запитання, що входить до тесту, за своїм

змістом повторюється двічі, але з різними формулюваннями. Це дає змогу

значно послабити вплив фактору механічного вгадування відповідей або

відповідей навмання, адже відповіді зараховуються лише тоді, коли на обидва

такі запитання дані правильні відповіді. Правильні відповіді на 12 пар запитань

оцінюються у 12 балів.

Кожен тест складено у чотирьох варіантах. Зміст всіх варіантів тесту один

і той самий, але розташування запитань у кожному варіанті інше. Таке число

варіантів необхідне для того, щоб вчитель міг, не повторюючись, провести

перевірку знань однієї і тієї самої теми у паралельних класах чи навіть в одному

класі, але вже за іншим варіантом.

Тестування можна проводити як у кінці уроку після завершення вивчення

відповідної теми чи тем, що дає змогу учням закріпити набуті знання, так і на

початку наступного уроку з метою фронтальної перевірки знань. У першому

випадку результати тестування оцінюються лише з метою активізувати

навчальну діяльність учня для роботи над певною темою, у другому ― може

виставлятися оцінка до журналу. Рішення про те, виставляти чи не виставляти

оцінку, приймає вчитель. Така форма контролю дає змогу швидко перевірити

одразу весь клас, що, враховуючи високу щільність навчального матеріалу, є

істотною перевагою, оскільки на індивідуальне опитування учнів вчитель може

виділити лічені хвилини, а отже, велика частина учнів взагалі не матиме

поточних оцінок.

Тестування проводиться наступним чином.

Кожному учню видається половина аркуша з учнівського зошита. З

одного боку цього аркуша вчитель ставить свій підпис. Підпис необхідний для

того, щоб в учня не виникало бажання підмінити результати роботи. З цього

боку аркуша учні записують свої прізвище та ім’я, клас, номер варіанту, дату.

На чистому боці аркуша учень записує номери завдань від 1 до 24 у два

стовпчики, по 12 чисел через клітинку у кожному, після кожного номера

ставиться тире (див. рис.). Справа від тире буде записуватись номер відповіді.

Тире є найзручнішим знаком для того, щоб відділити цифру номера від цифри

відповіді.

Після цього проводиться короткий інструктаж щодо порядку виконання

тестового завдання. Цей порядок полягає у наступному:

1. Повідомлення структури тесту та формату відповідей ― цифра «1»,

«2» і т. д. Інші форми записів відповідями не вважаються.

2. Завдання тесту вчитель читає вголос в середньому темпі, учні уважно

слухають зміст завдання. По закінченні читання, не зупиняючись, вчитель все

це читає вдруге. Втретє запитання не читається. Наступне запитання буде

прочитане одразу ж, без паузи.

3. Якщо вчитель бачить, що учень пропустив відповідь на те чи інше

запитання, він повинен викреслити червоною ручкою чи олівцем номер

пропущеної відповіді на аркуші, де учень дає відповіді. Тому вчителю слід

перебувати серед учнів і стежити за ходом записів.

4. Виправлення записаних відповідей не допускаються. Виправлена

відповідь при перевірці результатів тестування не зараховується.

Такі, на перший погляд жорсткі умови тестування з часом розглядаються

учнями як цілком нормальні і жодних протестних дій не викликають.

Провівши тестування, вчитель збирає аркуші з відповідями для перевірки.

Тривалість процесу тестування лежить у межах 15 хвилин і залежить

лише від довжини тексту, який треба прочитати. Деякий час забирає процес

інструктажу, але вже після 2-х ― 3-х тестувань учні самі пам’ятають, як слід

підготувати видані їм аркуші, і тоді підготовка забирає одну ― півтори

хвилини.

Перевірка результатів тестування проходить у два етапи. Перший етап ―

це порівняння відповідей учнів з таблицею відповідей відповідного тесту. Щоб

потрібну таблицю можна було швидко знайти, над кожною з них зазначено

номер тесту і варіанту. У таблиці проти кожного номера вказана правильна

відповідь. У разі правильної відповіді, на аркуші-відповіді учня її

підкреслюють червоною ручкою, неправильні або виправлені відповіді

пропускаються.

Другий етап ― це перевірка правильності відповідей по кожній

змістовній парі висловлювань. Ця перевірка проводиться за стовпцями А і В

цієї самої таблиці. Якщо у відповідях учня підкреслено обидва номери, що

перебувають у стовпцях А і В поряд (наприклад, відповіді 1 і 23 правильні ―

див. малюнок), вони підкреслюються вдруге. Якщо ж хоч одна з відповідей

пари не підкреслена на першому етапі перевірки, ця пара номерів

пропускається.

Потім підраховується число відповідей, що підкреслені двічі, одержане

значення ділиться на 2 і записується як оцінка.

Дотримання учнем наведених вимог до оформлення записів дає змогу

зекономити час на перевірці: один аркуш з відповідями учня перевіряється

хвилину-півтори.

Література: 1. Волинко О. В. Завдання для тестового контролю знань з астрономії. Частина 4. – Фізика №7 (511), квітень 2013. – С. 1 – 32 (вкладка). 2. Пришляк М. П. Астрономія. Рівень стандарту. Академічний рівень: Підручник для заагальноосв. навч. закл. ― Харків: Ранок, 2011. ― 160 с. 3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 11 клас. Астрономія. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. ― Київ, 2010. ― 30 с.

Тест 5. Зорі

Варіант 1

1. 1 парсек має світлових років:

1 – 1.3 св. років; 2 – 3.26 св. років; 3 – 6.48 св. років.

2. Цефеїди – це:

1 – кратні системи зір; 2 – пульсуючі змінні зорі; 3 – спектрально-подвійні зорі.

3. Першим змінність цефеїд виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

4. Найбільш вживаною спектральною класифікацією зір є:

1 – Гарвардська класифікація; 2 – Кембріджська класифікація; 3 –

Прінстонська класифікація; 4 – Стенфордська класифікація.

5. Пульсари – це переважно:

1 – залишки наднових зір; 2 – зорі, що швидко обертаються; 3 – подвійні

системи.

6. Зоряне скупчення – це система, число компонентів якої перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

7. Спектральний паралакс – це метод визначення:

1 – відстані до зорі; 2 – діаметра зорі; 3 – маси зорі; 4 – хімічного складу.

8. Пульсари знаходяться переважно:

1 – за межами Галактики; 2 – поблизу площини Галактики; 3 – розосереджені

у всьому просторі Галактики.

9. Утворення нейтронної зорі викликане:

1 – гравітаційним колапсом; 2 – гравітаційною взаємодією у кратних

системах; 3 – зростанням швидкості обертання.

10. Кратна зоря – це система, число компонентів якої не перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

11. Чорна діра може виникнути внаслідок:

1 – вибуху наднової; 2 – гравітаційного колапсу; 3 – обміну речовиною в тісних

подвійних системах.

12. Пульсари випромінюють:

1 – гамма, радіо та рентгенівське випромінювання; 2 – лише гамма-

випромінювання; 3 – лише рентгенівське випромінювання; 4 – лише

радіовипромінювання.

13. Першим залежність «спектр-світність» у зір виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

14. Світність цефеїд обумовлена:

1 – викидами енергії з оболонки, що надходить з глибин зорі; 2 – спектральним

класом зорі; 3 – швидким обертанням зорі.

15. Підвищена світність гарячих зір ранніх спектральних класів

обумовлена тим, що енергія виробляється в реакції:

1 – вуглецево-азотного циклу; 2 – протон-протонного циклу; 3 – протон-

нейтронного циклу.

16. Період обертання пульсарів характеризується числами порядку:

1 – десятки років; 2 – десятки секунд; 3 – кілька годин; 4 – частки секунди.

17. Чорна діра характеризується:

1 – гравітаційним радіусом; 2 – магнітним полем; 3 – швидкістю обертання.

18. Спектральна класифікація зір за своїм змістом є:

1 – класифікацією за масою; 2 – класифікацією за розміром; 3 – класифікацією

за температурою; 4 – класифікацією за хімічним складом.

19. Відстані до зір визначають за:

1 – річним паралаксом; 2 – світністю; 3 – спектром.

20. Підвищена світність зорі переважно обумовлена:

1 – внутрішньою будовою зорі; 2 – діаметром зорі; 3 – масою зорі.

21. Місце зорі на діаграмі «спектр-світність» обумовлене її:

1 – діаметром, кольором і температурою; 2 – діаметром, кольором і хімічним

складом; 3 – діаметром, масою і хімічним складом; 4 – кольором, масою і

хімічним складом.

22. Зорі, густина яких найбільша, це:

1 – білі карлики; 2 – жовті карлики; 3 – нейтронні зорі; 4 – червоні гіганти; 5 –

червоні карлики.

23. Місце зорі на головній послідовності діаграми «спектр-світність»

обумовлене її:

1 – масою і спектральним класом; 2 – кольором і хімічним складом; 3 –

світністю і хімічним складом.

24. Відстань до найближчої до нас зорі Проксими Кентавра становить

приблизно:

1 – 1.3 пк; 2 – 3.26 пк; 3 – 6.48 пк.

Варіант 2

1. Чорна діра характеризується:

1 – гравітаційним радіусом; 2 – магнітним полем; 3 – швидкістю обертання.

2. Місце зорі на діаграмі «спектр-світність» обумовлене її:

1 – діаметром, кольором і температурою; 2 – діаметром, кольором і хімічним

складом; 3 – діаметром, масою і хімічним складом; 4 – кольором, масою і

хімічним складом.

3. Першим змінність цефеїд виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

4. Кратна зоря – це система, число компонентів якої не перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

5. 1 парсек має світлових років:

1 – 1.3 св. років; 2 – 3.26 св. років; 3 – 6.48 св. років.

6. Пульсари випромінюють:

1 – гамма, радіо та рентгенівське випромінювання; 2 – лише гамма-

випромінювання; 3 – лише рентгенівське випромінювання; 4 – лише

радіовипромінювання.

7. Пульсари – це переважно:

1 – залишки наднових зір; 2 – зорі, що швидко обертаються; 3 – подвійні

системи.

8. Світність цефеїд обумовлена:

1 – викидами енергії з оболонки, що надходить з глибин зорі; 2 – спектральним

класом зорі; 3 – швидким обертанням зорі.

9. Утворення нейтронної зорі викликане:

1 – гравітаційним колапсом; 2 – гравітаційною взаємодією у кратних

системах; 3 – зростанням швидкості обертання.

10. Спектральний паралакс – це метод визначення:

1 – відстані до зорі; 2 – діаметра зорі; 3 – маси зорі; 4 – хімічного складу.

11. Відстані до зір визначають за:

1 – річним паралаксом; 2 – світністю; 3 – спектром.

12. Першим залежність «спектр-світність» у зір виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

13. Пульсари знаходяться переважно:

1 – за межами Галактики; 2 – поблизу площини Галактики; 3 – розосереджені

у всьому просторі Галактики.

14. Підвищена світність зорі переважно обумовлена:

1 – внутрішньою будовою зорі; 2 – діаметром зорі; 3 – масою зорі.

15. Спектральна класифікація зір за своїм змістом є:

1 – класифікацією за масою; 2 – класифікацією за розміром; 3 – класифікацією

за температурою; 4 – класифікацією за хімічним складом.

16. Цефеїди – це:

1 – кратні системи зір; 2 – пульсуючі змінні зорі; 3 – спектрально-подвійні зорі.

17. Місце зорі на головній послідовності діаграми «спектр-світність»

обумовлене її:

1 – масою і спектральним класом; 2 – кольором і хімічним складом; 3 –

світністю і хімічним складом.

18. Підвищена світність гарячих зір ранніх спектральних класів

обумовлена тим, що енергія виробляється в реакції:

1 – вуглецево-азотного циклу; 2 – протон-протонного циклу; 3 – протон-

нейтронного циклу.

19. Зорі, густина яких найбільша, це:

1 – білі карлики; 2 – жовті карлики; 3 – нейтронні зорі; 4 – червоні гіганти; 5 –

червоні карлики.

20. Найбільш вживаною спектральною класифікацією зір є:

1 – Гарвардська класифікація; 2 – Кембріджська класифікація; 3 –

Прінстонська класифікація; 4 – Стенфордська класифікація.

21. Чорна діра може виникнути внаслідок:

1 – вибуху наднової; 2 – гравітаційного колапсу; 3 – обміну речовиною в тісних

подвійних системах.

22. Зоряне скупчення – це система, число компонентів якої перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

23. Період обертання пульсарів характеризується числами порядку:

1 – десятки років; 2 – десятки секунд; 3 – кілька годин; 4 – частки секунди.

24. Відстань до найближчої до нас зорі Проксими Кентавра становить

приблизно:

1 – 1.3 пк; 2 – 3.26 пк; 3 – 6.48 пк.

Варіант 3

1. Зоряне скупчення – це система, число компонентів якої перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

2. Утворення нейтронної зорі викликане:

1 – гравітаційним колапсом; 2 – гравітаційною взаємодією у кратних

системах; 3 – зростанням швидкості обертання.

3. Місце зорі на головній послідовності діаграми «спектр-світність»

обумовлене її:

1 – масою і спектральним класом; 2 – кольором і хімічним складом; 3 –

світністю і хімічним складом.

4. Відстані до зір визначають за:

1 – річним паралаксом; 2 – світністю; 3 – спектром.

5. Спектральна класифікація зір за своїм змістом є:

1 – класифікацією за масою; 2 – класифікацією за розміром; 3 – класифікацією

за температурою; 4 – класифікацією за хімічним складом.

6. Пульсари знаходяться переважно:

1 – за межами Галактики; 2 – поблизу площини Галактики; 3 – розосереджені

у всьому просторі Галактики.

7. Підвищена світність гарячих зір ранніх спектральних класів

обумовлена тим, що енергія виробляється в реакції:

1 – вуглецево-азотного циклу; 2 – протон-протонного циклу; 3 – протон-

нейтронного циклу.

8. Підвищена світність зорі переважно обумовлена:

1 – внутрішньою будовою зорі; 2 – діаметром зорі; 3 – масою зорі.

9. Світність цефеїд обумовлена:

1 – викидами енергії з оболонки, що надходить з глибин зорі; 2 – спектральним

класом зорі; 3 – швидким обертанням зорі.

10. Цефеїди – це:

1 – кратні системи зір; 2 – пульсуючі змінні зорі; 3 – спектрально-подвійні зорі.

11. 1 парсек має світлових років:

1 – 1.3 св. років; 2 – 3.26 св. років; 3 – 6.48 св. років.

12. Першим залежність «спектр-світність» у зір виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

13. Чорна діра може виникнути внаслідок:

1 – вибуху наднової; 2 – гравітаційного колапсу; 3 – обміну речовиною в тісних

подвійних системах.

14. Спектральний паралакс – це метод визначення:

1 – відстані до зорі; 2 – діаметра зорі; 3 – маси зорі; 4 – хімічного складу.

15. Відстань до найближчої до нас зорі Проксими Кентавра становить

приблизно:

1 – 1.3 пк; 2 – 3.26 пк; 3 – 6.48 пк.

16. Кратна зоря – це система, число компонентів якої не перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

17. Зорі, густина яких найбільша, це:

1 – білі карлики; 2 – жовті карлики; 3 – нейтронні зорі; 4 – червоні гіганти; 5 –

червоні карлики.

18. Найбільш вживаною спектральною класифікацією зір є:

1 – Гарвардська класифікація; 2 – Кембріджська класифікація; 3 –

Прінстонська класифікація; 4 – Стенфордська класифікація.

19. Місце зорі на діаграмі «спектр-світність» обумовлене її:

1 – діаметром, кольором і температурою; 2 – діаметром, кольором і хімічним

складом; 3 – діаметром, масою і хімічним складом; 4 – кольором, масою і

хімічним складом.

20. Період обертання пульсарів характеризується числами порядку:

1 – десятки років; 2 – десятки секунд; 3 – кілька годин; 4 – частки секунди.

21. Пульсари – це переважно:

1 – залишки наднових зір; 2 – зорі, що швидко обертаються; 3 – подвійні

системи.

22. Першим змінність цефеїд виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

23. Чорна діра характеризується:

1 – гравітаційним радіусом; 2 – магнітним полем; 3 – швидкістю обертання.

24. Пульсари випромінюють:

1 – гамма, радіо та рентгенівське випромінювання; 2 – лише гамма-

випромінювання; 3 – лише рентгенівське випромінювання; 4 – лише

радіовипромінювання.

Варіант 4

1. Пульсари знаходяться переважно:

1 – за межами Галактики; 2 – поблизу площини Галактики; 3 – розосереджені

у всьому просторі Галактики.

2. Цефеїди – це:

1 – кратні системи зір; 2 – пульсуючі змінні зорі; 3 – спектрально-подвійні зорі.

3. Найбільш вживаною спектральною класифікацією зір є:

1 – Гарвардська класифікація; 2 – Кембріджська класифікація; 3 –

Прінстонська класифікація; 4 – Стенфордська класифікація.

4. Світність цефеїд обумовлена:

1 – викидами енергії з оболонки, що надходить з глибин зорі; 2 – спектральним

класом зорі; 3 – швидким обертанням зорі.

5. Пульсари випромінюють:

1 – гамма, радіо та рентгенівське випромінювання; 2 – лише гамма-

випромінювання; 3 – лише рентгенівське випромінювання; 4 – лише

радіовипромінювання.

6. Період обертання пульсарів характеризується числами порядку:

1 – десятки років; 2 – десятки секунд; 3 – кілька годин; 4 – частки секунди.

7. Першим залежність «спектр-світність» у зір виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

8. Місце зорі на діаграмі «спектр-світність» обумовлене її:

1 – діаметром, кольором і температурою; 2 – діаметром, кольором і хімічним

складом; 3 – діаметром, масою і хімічним складом; 4 – кольором, масою і

хімічним складом.

9. Утворення нейтронної зорі викликане:

1 – гравітаційним колапсом; 2 – гравітаційною взаємодією у кратних

системах; 3 – зростанням швидкості обертання.

10. Кратна зоря – це система, число компонентів якої не перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

11. Підвищена світність гарячих зір ранніх спектральних класів

обумовлена тим, що енергія виробляється в реакції:

1 – вуглецево-азотного циклу; 2 – протон-протонного циклу; 3 – протон-

нейтронного циклу.

12. Першим змінність цефеїд виявив:

1 – Герцшпрунг; 2 – Гудрайк; 3 – Рессел.

13. Чорна діра характеризується:

1 – гравітаційним радіусом; 2 – магнітним полем; 3 – швидкістю обертання.

14. Відстані до зір визначають за:

1 – річним паралаксом; 2 – світністю; 3 – спектром.

15. Відстань до найближчої до нас зорі Проксими Кентавра становить

приблизно:

1 – 1.3 пк; 2 – 3.26 пк; 3 – 6.48 пк.

16. Зоряне скупчення – це система, число компонентів якої перевищує:

1 – 2; 2– 10; 3 – 100; 4 – 1000.

17. Місце зорі на головній послідовності діаграми «спектр-світність»

обумовлене її:

1 – масою і спектральним класом; 2 – кольором і хімічним складом; 3 –

світністю і хімічним складом.

18. 1 парсек має світлових років:

1 – 1.3 св. років; 2 – 3.26 св. років; 3 – 6.48 св. років.

19. Пульсари – це переважно:

1 – залишки наднових зір; 2 – зорі, що швидко обертаються; 3 – подвійні

системи.

20. Спектральний паралакс – це метод визначення:

1 – відстані до зорі; 2 – діаметра зорі; 3 – маси зорі; 4 – хімічного складу.

21. Чорна діра може виникнути внаслідок:

1 – вибуху наднової; 2 – гравітаційного колапсу; 3 – обміну речовиною в тісних

подвійних системах.

22. Спектральна класифікація зір за своїм змістом є:

1 – класифікацією за масою; 2 – класифікацією за розміром; 3 – класифікацією

за температурою; 4 – класифікацією за хімічним складом.

23. Зорі, густина яких найбільша, це:

1 – білі карлики; 2 – жовті карлики; 3 – нейтронні зорі; 4 – червоні гіганти; 5 –

червоні карлики.

24. Підвищена світність зорі переважно обумовлена:

1 – внутрішньою будовою зорі; 2 – діаметром зорі; 3 – масою зорі.

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТІВ

Відповіді до тесту 5. Варіант 1

№ Відповідь № Відповідь А Б

1 2 13 1 1 24

2 2 14 1 2 14

3 2 15 1 3 13

4 1 16 4 4 18

5 1 17 1 5 16

6 2 18 3 6 10

7 1 19 1 7 19

8 2 20 1 8 12

9 1 21 1 9 22

10 2 22 3 11 17

11 2 23 1 15 20

12 1 24 1 21 23

Відповіді до тесту 5. Варіант 2

№ Відповідь № Відповідь А Б

1 1 13 2 1 21

2 1 14 1 2 17

3 2 15 3 3 12

4 2 16 2 4 22

5 2 17 1 5 24

6 1 18 1 6 13

7 1 19 3 7 23

8 1 20 1 8 16

9 1 21 2 9 19

10 1 22 2 10 11

11 1 23 4 14 18

12 1 24 1 15 20

Відповіді до тесту 5. Варіант 3

№ Відповідь № Відповідь А Б

1 2 13 2 1 16

2 1 14 1 2 17

3 1 15 1 3 19

4 1 16 2 4 14

5 3 17 3 5 18

6 2 18 1 6 24

7 1 19 1 7 8

8 1 20 4 9 10

9 1 21 1 11 15

10 2 22 2 12 22

11 2 23 1 13 23

12 1 24 1 20 21

Відповіді до тесту 5. Варіант 4

№ Відповідь № Відповідь А Б

1 2 13 1 1 5

2 2 14 1 2 4

3 1 15 1 3 22

4 1 16 2 6 19

5 1 17 1 7 12

6 4 18 2 8 17

7 1 19 1 9 23

8 1 20 1 10 16

9 1 21 2 11 24

10 2 22 3 13 21

11 1 23 3 14 20

12 2 24 1 15 18