1

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ «МОНАДА»

Методичні рекомендації

до практичного заняття

з дисципліни «Медсестринство в дерматології та

венерології»

для спеціальності 223 Медсестринство

тема:

« Медсестринський процес при дерматиті, екземі,

професійних дерматозах »

Львів 2016

2

Методичні рекомендації складено

Костів З.П., викладачем вищої кваліфікаційної категорії

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

Протокол № від 2016 р.

Голова циклової комісії…………………………І.В.Задорожна

Рецензент: к.мед.н., доц. кафедри дерматології та венерології

ЛНДУ ім.Данила Галицького С.В.Вольбин

3

ВСТУП

Медсестринство в останні роки нарешті зайняло достойну нішу у системі

охорони здоров'я. Медичним сестрам надається надзвичайно важлива роль у

роботі з пацієнтами та санітарно - освітній роботі серед населення. Медичні

сестри, незалежно від місця їх праці, безпосередньо зустрічаються з

дерматологічною і венеричною патологією у своїй роботі та входять у групу

ризику щодо можливого розвитку багатьох шкірних захворювань та хвороб, що

передаються статевим шляхом.

В методичних рекомендаціях містяться загальні дані про етіопатогенез,

клінічні прояви, методи діагностики, принципи лікування та профілактики

алергічних дерматозів , а також усі необхідні для підготовки та проведення

практичних занять матеріали, малюнки та фотографії, що сприяє більш

глибокому засвоєнню матеріалу.

Основну увагу закцентовано на практичній діяльності медичної сестри

відповідно до етапів медсестринського процесу.

4

Практичне заняття №

Тема заняття: Медсестринський процес при дерматиті, екземі, професійних дерматозах.

Мета заняття: навчитися реалізовувати усі етапи медсестринського процесу при

дерматиті, екземі, професійних дерматозах, токсичному епідермальному некролізі,

кропив'янці.

Матеріальне забезпечення: орієнтовна карта обстеження дерматологічного пацієнта,

фотоматеріали, алгоритми, лупа, шприци та ін'єкційні голки для взяття венозної крові, вата,

спирт, бинт, взірці медикаментозних засобів загальної та місцевої дії.

Конкретні цілі:

Знати:

етіопатогенез алергійних дерматозів;

класифікацію дерматитів, екземи;

клінічні прояви алергійних дерматозів;

принципи загальної та місцевої терапії алергійних дерматозів;

принципи профілактики алергійних дерматозів;

Вміти:

здійснювати усі етапи медсестринського процесу при

алергійних дерматозах;

ідентифікувати та описувати морфологічні елементи висипки при алергійних

дерматозах.

5

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Алергійні хвороби шкіри

Дерматит — гостре запалення шкіри, яке виникає внаслідок дії на шкіру екзогенних чи

/та ендогенних подразників та зникає після усунення дії цього подразника.

Класифікація:

Розрізняють такі види дерматитів:

простий контактний (артефіціальний);

алергійний контактний.

За перебігом дерматити поділяють на гострі та хронічні.

.Простий контактний дерматит виникає під дією екзогенних безумовних подразників

(механічні, фізичні, хімічні, біологічні):

висипка з'являється одразу після контакту з подразником, а після припинення дії

подразника дерматит швидко регресує;

характерні морфологічні елементи: еритема, міхурці, міхури, ерозії (схильність до

мономорфізму);

типова локалізація: ділянки контакту з подразником;

форма та розмір ураження практично збігаються з формою та розміром

подразника;

чіткі границі ділянки ураження.

Алергійний контактний дерматит (АКД)

у його розвитку, крім наявності подразника, має значення сенсибілізація організму

пацієнта:

наявність "прихованого" періоду після контакту з подразником;

локалізація висипки може не збігатися з місцем дії подразника;

елементи висипки: еритема, папули, везикули (схильність до поліморфізму);

характерна розповсюдженість висипки;

границі ділянки ураження нечіткі.

6

Діагностика:

клінічна;

при алергійних дерматитах проведення алергійних проб.

Принципи лікування дерматитів

1) При можливості — усунення дії подразника.

2) Загальна терапія:

-антигістамінні препарати (алергійний дерматит);

-при болю — анальгетики.

3) Місцево:

-бовтанки;

-стероїдні мазі, креми (при алергійних дерматитах) при відсутності мокнуття;

- при мокнутті — примочки.

Екзема - рецидивне захворювання шкіри, яке, як правило, виникає внаслідок

неодноразового адекватного чи неадекватного впливу конкретних чи неконкретних факторів

зовнішнього середовища на шкірний покрив пацієнтів зі зміненою реактивністю.

Особливості екзематозної реакції:

- неадекватність;

- на слабкий подразник може виникнути сильна реакція, та навпаки;

- реакція продовжується після зупинки дії подразника;

- постійні рецидиви навіть без дії подразника;

- можливість дисемінації процесу;

- хронічний перебіг;

- еволюційний поліморфізм.

Клінічні форми

Справжня екзема:

- стадії (піраміда екземи): еритематозна, папуловезику- льозна, мокнуття, кіркова, лущення;

- нечіткі границі осередку ураження;

- симетричність висипки;

- типова локалізація: будь-які ділянки шкіри, але часті ше відкриті;

- суб'єктивні симптоми: свербіж, печія, відчуття стягуван ня шкіри;

- при огляді — виявлення "серозних колодязів Дівержі" позитивна адреналінова проба

Добротворської, мацерація епідермісу за Мещерським.

7

Себорейна екзема:

- морфологічні елементи: дрібні жовтувато-рожеві папу ли, жовто-сірі лусочки,

екскоріації;

- типова локалізація — себорейні зони (між лопатками, ніс підборіддя, чоло, волосиста

частина голови);

- суб'єктивно: інтенсивний свербіж;

- при огляді - підвищена жирність шкіри;

- нечіткі границі ділянки ураження.

8

Мікробна (паратравматична) екзема:

- наявність екзогенного чи ендогенного осередку інфекції;

- морфологічні елементи: пустули, кірки;

- типова локалізація — відсутня (частіше — навколо інфікованих виразок);

- чіткі границі вогнища ураження;

- суб'єктивні симптоми: неінтенсивний свербіж, біль;

- процес, як правило, не поширюється.

Професійна (контактна) екзема:

- морфологічні елементи: плями, папули, везикули, кірки (поліморфізм менш виражений);

- типова локалізація" — кисті рук, обличчя;

- чіткі границі ділянки ураження; -суб'єктивно: свербіж, печія;

-ремісії та загострення чітко пов'язані із професійною

діяльністю;

-легко підтвердити сенсибілізацію.

9

Дитяча екзема:

- прояв ексудативного діатезу;

- починається у віці 3 — 4 місяці;

- морфологічні елементи: еритема, мікровезикули, набряк, ерозії, жовті крихкі кірки;

-симетричність висипки;

-нечіткі границі ділянки ураження;

- типова локалізація - будь-яка ділянка шкіри, але частіше груди та обличчя;

- суб'єктивно - інтенсивний свербіж; -порушення загального стану

дитини.

Принципи лікування екземи 1) Загальне:

-гіпосенсибілізуючі препарати;

-заспокійливі;

-ентеросорбенти;

- санація осередків хронічної інфекції;

- усунення дії алергену;

-лікування супутніх патологій внутрішніх органів;

- дієта: виключення із раціону "алергенних" продуктів(шоколад, цитрусові тощо).

2) Місцеве лікування залежить від стадії екзематозного процесу:

- при мокнутті — примочки, волого-висихаючі пов'язки;

- після усунення мокнуття — стероїдні креми та мазі;

- в гострий період — уникати контакту з водою та зовнішніми подразниками (холод, вітер

тощо).

Атопічний дерматит (конституційна екзема) — мультифакторальний хронічний

рецидивний сверблячий дерматоз.

Теорії розвитку:

- спадкова;

- теорія порушення імунологічної реактивності;

- теорія порушення в нуклеотидній системі;

- теорія бета-адренергічної блокади;

- теорія зниження вмісту біотину у крові пацієнтів.

Клінічні форми:

1) Обмежена (простий лишай, обмежений нейродерміт).

2) Дифузна (атопічний дерматит).

Клінічні прояви

1) Абсолютні ознаки атопічного ураження шкіри:

-ураження обличчя та розгинальних поверхонь кінцівок у дітей;

-ліхеніфікація у ліктьових та підколінних складках підлітків та дорослих;

-хронічний перебіг.

10

2) Неабсолютні ознаки дерматологічної атопії:

- анамнез (індивідуальний, сімейний);

- наявність білого дермографізму;

- сухість шкіри;

- ділянки гіпо- та гіперпігментації у підлітків та дорослих;

-інтенсивний свербіж;

- сезонність (загострення у холодну погоду);

-часті попрілості за вухами;

- випадання брів у латеральній зоні.

3) Інші прояви:

- лущення мочок вух;

-рецидивні заїди у дітей;

-"гусяча" шкіра;

-потемніння шкіри орбіт.

Морфологічні елементи: папули, екскоріації, ліхеніфікація.

Типова локалізація у дорослих: шия, розгинальні поверхні верхніх кінцівок, ліктьові та

підколінні складки.

11

Принципи лікування атопічного дерматиту

1. Загальне:

- виключення харчових алергенів (яєць, шоколаду, арахісу, молока тощо), усунення

респіраторних алергенів (пилу), при можливості — виключення прийому "провокуючих" ме-

дикаментів (пеніциліну, аспірину, новокаїну);

- десенсибілізувальні препарати (кетотифен, кларитин);

- антисеротонінові препарати (цинаризин);

- імунокорегуюча терапія;

- вітамінотерапія ( вітаміни А, Е, С, Н (біотин), В);

- у тяжких випадках — стероїдні гормони;

- курортотерапія (морський чи гірський клімат).

2. Місцеве:

- стероїдні мазі та креми;

- крем "Авіно".

Токсикодермії - дерматози алергійної етіології, які виникають при попаданні алергену

до пацієнта будь-яким шляхом, крім шкіри (через шлунково-кишковий тракт,

парентерально). Частіше виникає під дією вакцин та медикаментів (антибіотиків,

сульфаніламідних препаратів, антипіретиків, заспокійливих, вітамінів тощо).

Дія медикаментів залежить від: стану печінки та нирок пацієнта, статі, віку пацієнта, способу

введення ліків, тривалості дії медикаментів.

Клінічні форми :

Легка форма токсикодермії:

- суб'єктивний симптом: свербіж різної інтенсивності, який з'являється самостійно або

разом з висипаннями;

- первинні морфологічні елементи: еритема, міхур, міхурець, папула;

- типова локалізація висипки: шкіра, слизові оболонки.

12

Тяжка форма токсикодермії ( синдром Лайєлла) :

- початок блискавичний;

- суб'єктивні симптоми: мерзлякуватість, підвищення температури тіла, болюче

сечовипускання;

- первинні морфологічні елементи висипки: генералізована еритема, ненапружені

тонкостінні із серозним та геморагічним вмістом міхурі;

- ураження слизових оболонок більше 3 зон;

- вторинні елементи висипки: ерозії;

- позитивний симптом Нікольського;

- дані огляду інших органів та систем: значна гіпертермія, тахікардія.

Принципи лікування токсикодермій:

Відміна препарату чи виключення із раціону продуктів, які викликали токсикодермію.

1. Загальна терапія:

-антигістамінні препарати;

-сечогінні засоби;

-проносні засоби;

-ентеросорбенти;

-при синдромі Лайєлла: парентеральне введення інфузійних розчинів, стероїдні гормони на

початку (коли йде відшарування епітелію), хлористий кальцій, антибіотики (найкраще ті, які

пацієнт не приймав).

2. Місцево:

-анілінові барвники;

-стероїдні мазі;

-при наявності бул — надрізати їх стерильними ножицями та обробити аніліновими

барвниками;

-при наявності ерозій — примочки з антибактеріальними препаратами;

-при ураженні слизових оболонок ротової порожнини : полоскання пероксидом водню, чаєм,

розчином перманганату калію, 2 % борною кислотою, таніном.

Кропив'янка - алергійна реакція негайного типу на тлі змін реактивності організму

пацієнта у поєднанні з порушеннями нервової та ендокринної систем шлунково-кишкового

тракту:

- первинний елемент висипки: яскраво-червона уртика щільної консистенції;

- дані огляду: підвищений дермографізм;

- локалізація: будь-яка ділянка шкіри пацієнта;

- суб'єктивний симптом: інтенсивний свербіж.

13

Як прояв кропив'янки слід виділити набряк Квінке:

- типова локалізація: шкіра обличчя, повіки, губи, шия, зовнішні статеві органи, слизові

оболонки;

- суб'єктивні симптоми: свербіж, відчуття розпирання шкіри, печія;

- дані огляду ділянки ураження: шкіра в ділянці набряку порцелянового кольору,

щільна, при натисканні ямки не залишається.

Принципи лікування кропив'янки:

У першу чергу — відміна медикаменту чи харчового продукту.

Загальна терапія:

антигістамінні препарати;

седативні препарати;

ентеросорбенти;

при неефективності — стероїдні препарати.

Професійні дерматози - це група дерматозів, спричинених виключно або переважно

професійними чинниками.

Етіологія, патогенез

За механізмом дії на шкіру етіологічні чинники професійних дерматозів поділяють на

такі групи:

1) припікаючі: концентровані луги та кислоти, солі тяжких металів;

2) подразнювальні: розведені кислоти та луги, органічні розчинники (бензин, ацетон,

змащувальні мастила тощо);

3) сенсибілізатори:

- полімери (клеї, пластмаси, синтетичні волокна та тканини, каучуки, гуми);

- солі хрому, кобальту, нікелю, цемент;

- ліки (антибіотики, сульфаніламіди, вітаміни групи В, анестетики, аміназин);

- скипідар (мастика), формальдегід (зубні пасти), інсектициди;

- рослини (пастернак, тютюн);

4) фотодинамічні речовини (продукти перегонки нафти та вугілля, асфальт тощо).

14

Чинники, які провокують профдерматози:

- висока температура повітря;

- запиленість;

- висока вологість повітря;

- посилене потіння;

- тертя;

- мацерація шкіри.

Клінічні прояви

1. Професійні прикмети: не заважають виконувати певну роботу і не призводять до

втрати працездатності, проявляються зміною забарвлення шкіри, порушеннями пігментації

шкіри, відкладанням у шкірі речовин, тріщинами, екскоріаці- ями, мозолями,

телеангіектазіями, змінами нігтів, рубцями, атрофіями.

2. Власне професійні дерматози.

2.1 Професійний епідерміт: сухість шкіри, лущення, тріщини без розвитку запальної реакції.

2.2 Контактний професійний дерматит: еритема, набряк, папули, везикули, були,

суб'єктивно:

печія, болючість, характерні часті ускладнення піодермією.

2.3 Алергійний професійний дерматит: клінічно проявляється як непрофесійний алергійний

дерматит.

2.4 Професійна екзема: починається з відкритих ділянок тіла (див. вище: Екзема).

2.5 Масляні фолікуліти: переважно на розгинальних поверхнях передпліч, кистей, гомілок,

передній черевній стінці, спочатку виникають комедони, згодом - фолікулярні папули і

фолікуліти.

2.6 Професійний фотодерматит: локалізується на забруднених певними речовинами

ділянках (асфальтом, гудроном, смолами, рубероїдом) та при дії сонячних променів. Виникає

еритема, яка супроводжується свербежем, печією, болючістю, а згодом — набряк.

2.7 Професійний еризипелоїд: виникає у працівників м'ясо-, птахо-та рибокомбінатів,

ветеринарів, кухарів. Обов'язковою умовою розвитку є травмування шкіри, через 2 - З дні

після якого виникають еритема, набряк, а згодом — синюшно-червона бляшка. Характерний

розвиток артритів.

2.8 Вузлики доярок (паравакцина): виникає у доярок та зоотехніків. На руках з'являються

поодинокі чи множинні запальні папули, синюшно-червоного кольору, з пупкоподібним

вдавленням у центрі і подеколи — везикулою.

Діагностика:

- професійний анамнез;

- переважна локалізація на відкритих ділянках тіла;

- позитивні шкірні проби.

Принципи лікування:

1) усунення дії професійних чинників;

2) загальне та місцеве - як при відповідних непрофесійних дерматозах.

Принципи профілактики:

- санітарно-освітня робота;

- раціональне працевлаштування;

- використання засобів особистої профілактики (рукавиці,

нарукавники, фартухи, респіратори тощо);

- проведення санітарно-технічних та санітарно-гігієнічних

заходів.

15

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Варіант А – при наявності тематичних пацієнтів: закріплення студентів за тематичними

пацієнтами.

Завдання №1: Курація тематичних пацієнтів (виконання І та ІІ етапів медсестринського

Варіант В – при відсутності тематичних пацієнтів: забезпечення студентів ситуаційними

задачами (витягами з медичної карти стаціонарного пацієнта).

Виконання завдання для варіантів А і В

Завдання №1. Провести медсестринське обстеження пацієнта з алергійним

дерматозом з подальшою медсестринською діагностикою.

Завдання №2. Спланувати медсестринські втручання та реалізувати їх для

пацієнтів з алергійним дерматозом.

Завдання №3. Оцінити результати медсестринських втручань та провести їх

корекцію.

ХІД ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Провести медсестринське обстеження пацієнта з алергійним дерматозом

з подальшою медсестринською діагностикою.

1.1. Провести опитування пацієнта з алергійним дерматозом, акцентуючи увагу на

суб'єктивні відчуття, алергологічний анамнез, час між дією алергену та появою висипки,

порушення загального стану.

1.2. Виявити та описати морфологічні елементи висипки при алергійному дерматозі.

1.3. Встановити медсестринські діагнози.

Завдання 2. Спланувати медсестринські втручання та реалізувати їх для пацієнтів з

алергійним дерматозом.

2.1. Скласти план медсестринських втручань.

2.2. Відпрацювати алгоритм зішкрябування за Броком з метою виявлення прихованих

колодязів Дивержі при екземі.

2.3. Відпрацювати алгоритми проведення алергійних проб та дати їм оцінку.

2.4. Відпрацювати алгоритм накладання примочок.

2.5. Розібрати всі складові плану медсестринських втручань (правила та умови виконання).

Завдання 3. Оцінити результати медсестринських втручань та провести їх корекцію.

При оцінюванні результатів медсестринських втручань слід звернути увагу на такі

моменти:

- зменшення / зникнення суб'єктивних відчуттів;

- зникнення елементів висипки;

- поліпшення загального стану пацієнта;

- виявлення та оцінка можливих нових проблем пацієнта.

16

Алгоритм проведення зішкрябування за Броком

1. Промити руки у проточній воді з милом, висушити рушником, вдягнути гумові

рукавички.

2. Шкіру пацієнта обробити ефіром.

3. Тупим кінцем скальпеля або предметним склом системно (приблизно 70 разів)

зішкрябувати роговий шар епідермісу.

4. Накласти цигарковий папір.

5. Накрити предметним склом (можна помастити діамантовим зеленим).

6. Провести оцінку проби: при екземі виявляються серозні краплі — приховані

мікровезикули у шипуватому шарі епідермісу.

Алгоритми проведення епікутанних алергійних проб

Крапельна епікутанна проба:

1. Спиртовий / ацетоновий розчин досліджуваної речовини нанести на поверхню видимо

неушкодженої шкіри (рекомендується шкіра бокової поверхні живота).

2. Зачекати випаровування спирту / ацетону.

3. Обкреслити місце нанесення краплі розчину речовини і надписати назву алергену.

4. Провести оцінку проби через 40 хв, 24, 48 і 72 год.

Компресна епікутанна проба :

1. Нанести змочені певним досліджуваним розчином клаптики марлі, складеної в 4 рази,

розміром 2 х 2 см

на шкіру спини (вздовж хребта, поміж лопатками та нижче).

2. Зафіксувати клаптики марлі клаптиками лейко- пластиру, розміром трохи більше за

клаптики марлі.

3. Надписати на лейкопластирі час постановки проби і назву розчину.

4. Провести оцінку проби через 40 хв, 24, 48 і 72 год.

Алгоритм проведення скарифікаційної алергійної проби

1. Розпушити епідерміс - зробити скарифікацію видимо неушкодженої шкіри пером Джанера

/ стерильною ін'єкційною голкою для підшкірних ін'єкцій.

2. На місце скарифікації нанести краплю розчину алергену / накласти на місце скарифікації

компресну пробу (див. Алгоритм проведення компресної епікутанної проби).

3. Біля місця скарифікації надписати назву алергену та час постановки проби.

4. Провести оцінку проби через 40 хв, 24, 48 і 72 год.

Алгоритм проведення інтрадермальної проби

1. 0,05 мл стерильного розчину алергену ввести внутріш- ньошкірно у згинальну поверхню

передпліччя з утворенням "цитринової" шкірки.

2. Нижче місця ін'єкції надписати назву алергену та час постановки проби.

3. Провести оцінку проби через 40 хв, 24, 48 і 72 год.

17

Таблиця оцінки алергійних шкірних проб

Опис місця проведення проби Результат реакції

Еритема +

Еритема, набряк / папула 2+

Еритема, дрібні папули, везикули, були 3+

Некроз шкіри 4+

Проведення епікутанної алергійної проби.

Алгоритм накладання примочок

1. Промити руки у проточній воді з милом, висушити рушником, вдягнути гумові

рукавички.

2. Змочити охолодженим призначеним розчином 4-8 шарів бинту / марлі відповідного до

осередку ураження розміру.

3. Злегка відтиснути і накласти на осередок ураження на 5 ~ 20 хв (залежно від суб'єктивних

відчуттів пацієнта).

4. Повторювати процедуру впродовж 1,5-2 год.

Примітка! Не можна накладати примочки на зовнішні статеві органи та вуха.

18

Питання для самоконтролю:

1. Чим клінічно відрізняються алергійний та простий дерматити, та внаслідок чого

виникають ці відмінності?

2. За якими клінічними ознаками та тестами можна відрізнити синдром Лайєлла від опіків II

ступеня?

3. В який момент, на Вашу думку, ми можемо запідозрити, що синдром Стівена - Джонсона

перейшов у синдром Лайєлла?

4. Чому відповідна дієта має важливе значення для терапії та профілактики алергійних

хвороб шкіри?

5. Чи є обов'язковим змінювати місце праці у випадку розвитку у пацієнта професійного

дерматозу? Обґрунтуйте свою відповідь.

6. З якою метою ентеросорбенти включаються в загальну терапію алергійних хвороб шкіри?

7. З чим, на Вашу думку, пов'язаний розвиток бронхіальної астми у 20 – З0% пацієнтів,

хворих на атопічний дерматит?

8. Яка причина заборони накладання примочок на статеві органи та вуха? Обґрунтуйте свою

відповідь.

Ситуаційні задачі:

1. Пацієнт О., 38 р., звернувся зі скаргами на появу висипки, яка супроводжується

інтенсивним свербежем. Зі слів пацієнта, висипка з'явилася після прийому анальгіну з

приводу зубного болю. При огляді на шкірі тулуба та нижніх кінцівок виявлені: яскраво-

червона еритема, яка зливається у складках шкіри, міліарні папули, розчухи, лущення. Якій

патології, на Вашу думку, відповідає дана клінічна картина? Якою буде Ваша тактика

відповідно до IV етапу медсестринського процесу?

2. Пацієнтка ПІ., 28 р., скаржиться на сверблячі висипання на задній поверхні шиї. При

об'єктивному обстеженні шкіри задньої поверхні шиї виявлено тілесні папули та екскоріації.

Зі слів пацієнтки, висипання з'являються взимку. Який дерматоз, на Вашу думку, виник у

даної пацієнтки? Які діагностичні тести можна провести для підтвердження наявності цього

дерматозу?

3. Пацієнтка Л., скаржиться на набряк шкіри обличчя, який з'явився після нанесення на

шкіру обличчя нового косметичного крему. При огляді виявлено щільний набряк обличчя,

при натисканні на який не залишається ямки. Якому дерматозу відповідають дані огляду

пацієнтки?

19

Тестові питання:

1. Виберіть первинний елемент, характерний для атопічного дерматиту:

A. Вузлик.

B. Гноячок.

C. Міхурець.

D. Міхур.

Е. Усі відповіді правильні.

2. Виберіть типові місця локалізації професійної екземи:

A. Кисті рук.

B. Живіт.

C. Головка пеніса.

D. Нижні кінцівки.

Е. Міжлопаткова ділянка.

3. Для якого алергійного дерматозу характерні поліморфні висипання з явищами мокнуття?

A. Алергійний дерматит.

B. Екзема.

C. Кропив'янка.

D. Атопічний дерматит.

Е. Усі відповіді правильні.

4. Виявлення серозних колодязів Дівержі використовується для діагностики:

A. Алергійного дерматиту.

B. Простого контактного дерматиту.

C. Екземи.

D. Кропив'янки.

Е. Атопічного дерматиту.

5. Вкажіть сприяючі чинники розвитку професійних дерматозів:

A. Висока температура навколишнього середовища.

B. Запиленість.

C. Мацерація шкіри.

D. Тертя.

Е. Усі відповіді правильні.

6. Для якого алергійного дерматозу основними чинниками розвитку є спадковість, штучне

вигодовування немовлят та ексудативний діатез в анамнезі?

A. Алергійний дерматит.

B. Атопічний дерматит.

C. Екзема.

D. Кропив'янка.

Е. Усі відповіді правильні.

7. Для якої екземи характерні дрібні папули жовтувато-рожевого кольору та жирні жовто-

сірі лусочки, які локалізуються на волосяній частині голови та за вухами?

A. Дитячої.

B. Мікробної.

C. Себорейної.

20

D. Справжньої.

Е. Професійної.

8. У дитини С. виникла висипка у вигляді міхурців з серозним вмістом, які

поширюються на неуражену шкіру з тенденцією до злиття, деякі з них покриті жовто-

солом'яною кірочкою. Локалізація на обличчі в ділянці правої щоки. Незначний свербіж.

Для якого захворювання характерні ці симптоми:

А. Контактного дерматиту

B. Імпетиго

C. Екземи

D. Атопічного дерматиту

E. Простий герпес

9. Пацієнтка поступила на стацлікування у шкірвендиспансер з діагнозом гостра форма

екземи у стадії мокнуття. Яку медикаментозну форму повинна підготувати м ∕с для місцевої

терапії даній пацієнтці?

А. Бовтанку

В. Мазь

C. Порошок

D. Розчин

E. Аерозоль

10.Дитина 10 р. Хворіє атопічним дерматитом. На що необхідно звернути увагу м ∕с при

спілкуванні з пацієнтом та його родичами?

А. Раціональне дієтичне харчування

В. Часте миття шкіри з милом

C. Дотримання гігієни шкірних покривів

D. Регулярне вживання кортикостероїдів

E. Регулярне УФО-опромінення

11.У пацієнта раптово підвищилася температура тіла, з'явилася болючість шкіри. З анамнезу

вияснено, що протягом тижня, приймав антибіотики. Об’єктивно: на шкірі тулуба наявні

численні бульозні елементи, позитивний симптом Нікольського. Про яке захворювання може

подумати м ∕с?

А. Алергійний контактний дерматит

В. Токсичний епідермальний некроліз

C. Простий контактний дерматит

D. Герпетиформний дерматит Дюрінга

E. Фіксована медикаментозна еритема

12. Дитина 10 р. Знаходиться на обліку у дерматолога з приводу справжньої

екземи. Які рекомендації медсестри повинні бути враховані батьками при організації

харчування?:

А. Обмежити вживання фруктів і овочів

В. Обмежити кількість рідини

С. Збільшити вживання білків

D. Зменшити кількість вуглеводів, обмежити вживання гострих, солених страв,

маринадів і спеції

21

E. Відмова від вживання молочних продуктів

13. У дерматологічному відділенні знаходиться хвора зі скаргами на свербіж у

ділянці правого передпліччя і кисті, які виникли після того, як пацієнтка використала

порошок до прання „Лоск”. Об’єктивно: шкіра кисті і передпліччя гіперемована, набрякла.

На ній знаходиться папульозний висип. Про яке захворювання може подумати медсестра?:

А. Алергійний контактний дерматит

В. Псоріаз

С. Справжня екзема

D. Токсикодермія

E. Піодермія

Домашнє завдання: « Медсестринський процес при сифілісі, гонококовій інфекції».

Література

Основна:

1. Зайченко М.М., Зайченко Я.О. Шкірні та венеричні хвороби. - К: Здоров'я, 2005.

2. КравченкоВ.Г. Шкірні та венеричні хвороби. - К: Здоров'я, 1995.

3. Новосад Л.С. Шкірні та венеричні хвороби. - К: Здоров'я, 2000.

4. Шегедин М.Б., Зайченко М.М., Зайченко Я.О. Медсестринство в дерматології і

венерології. — К.: Медицина, 2008.

Додаткова:

1. Савчак В., Галникіна С. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом. -

Тернопіль: УКРМЕДКНИГА, 2001. - С.141 - 181,199 — 213.