ВНЕСОК ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО ОЦІНКИ СтАНу ДОВКІЛЛЯ ЮЗІВСЬКОї ЛІЦЕНЗІЙНОї ДІЛЯНКИ

УДК 502.1(477.6)ББК 20.1(4Укр-4Дон) В60

Редактор: Д-р Наталія Шульга

В60 Внесок громадських організацій до оцінки стану довкілля Юзівської ліцензійної ділянки. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. – 64 . : іл.ISBN 978-966-489-259-6

Ця публікація містить основні результати досліджень трьох регіональних громадсь-ких організацій у рамках проекту «Оцінка екологічного стану Юзівської ділянки з метою мінімізації впливу на навколишнє середовище при проведенні геологорозвідувальних робіт». Публікація містить важливі матеріали, карти та висновки стосовно стану довкілля на Юзівській ліцензійній ділянці, що буде розроблятися. Публікація розрахована на ши-роке коло читачів, що цікавляться питаннями реалізації екологічної політики, збережен-ня довкілля та соціальної відповідальності бізнесу.

УДК 502.1(477.6ББК 20.1(4Укр-4Дон)

ISBN 978-966-489-259-6 © Компанія «Шелл» в Україні, 2014 © Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

Загальна карта Юзівської ліцензійної ділянки (Додаток А ) . . . . . . . . . . . . . 8-9

Збереження живої природи Сергій Размєтаєв та Сергій Влащенко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Збереження водних ресурсів Станіслав Черногор, Володимир Березін, Наталя Білоцерківська та Олександр Олійник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Збереження геологічної стабільності Андрій Коюда, Олександр Бударін, Олена Люльчук та Валерій Шаповал . . . . 47

Післямова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

5

Вивчення та розуміння фонового стану навколишнього та соціального середовища є першим і одним з найважливі-ших етапів оцінки впливу будь-якої діяльності на навколиш-нє і соціальне середовище. Без розуміння поточного стану навколишнього середовища неможливо достовірно спрогно-зувати ступінь зміни об’єктів довкілля внаслідок впливу тієї чи іншої діяльності, а також чи буде цей вплив прийнятним стосов-но вже сформованого екологічного чи соціального стану.

У зв’язку з цим, при укладанні Угоди про розподіл вугле-воднів, які видобуватимуться в межах Юзівської ліцензійної ділянки, Представництво «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» (далі — компанія «Шелл» в Україні) зобов’язалося провести детальне дослідження фонового екологічного та соціального стану Юзівської лі-цензійної ділянки до початку будь-яких робіт, пов’язаних з розвідкою або видобутком вуглеводнів, з залученням ком-петентної міжнародної організації.

ВСТУП

Цілі дослідження:

• Визначення стану навколишнього, соціального середовища і здоров’я населення до початку будь-яких робіт, пов’язаних із розвідкою або видобутком вуглеводнів.

• Визначення потенційних ризиків і чутливих до змін об’єктів на всій досліджуваній території і будь-яких суттєвих прогалин в документальних даних з метою інформування наступних етапів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) відповідно до стандартів компанії «Шелл». в Україні

• Створення геоінформаційної (ГІС) бази даних і карт із нанесеними екологічними та соціальними об’єктами та інфраструктурою.

6 7

На підставі отриманої та обробленої інформації побу-довані карти із зазначенням зон підвищеного екологічно-го ризику, об’єктів природно-заповідного фонду та інших ділянок, які обмежують проведення робіт з розвідки та розробки нетрадиційних вуглеводнів і ці обмеження вра-ховані при плануванні робіт.

На початку проведення робіт із оцінки фонового ста-ну навколишнього та соціального середовища, з метою сприяння охороні довкілля в регіоні, а також максималь-ного врахування думки місцевих експертів з Харківської та Донецької областей, компанія «Шелл» в Україні прийня-ла рішення додатково залучити до цієї роботи регіональні громадські організації. Компанія спільно з Фондом Схід-на Європа, оголосила відкритий конкурс для визначення учасників дослідження.

Неприбутковим громадським та науковим організа-ціям екологічного спрямування з Харківської та Доне-цької областей було запропоновано подати заявки на проведення досліджень за низкою напрямів, включаючи гідрологічні та гідрогеологічні умови регіону, стан водних ресурсів, стан і використання земель, середовищ існу-вання рідкісних видів тварин і рослин.

За результатами розгляду конкурсних заявок експерт-

Дослідження проводяться компанією «Environmental Resources Management» (ERM), яка є визнаним міжнарод-ним консультантом з питань охорони навколишнього серед-овища, проектів з розвідки і видобутку нафти і газу, включа-ючи нетрадиційні ресурси.

Для проведення дослідження також залучені основні дер-жавні науково-дослідні екологічні інститути регіону, а саме Український науково-дослідний інститут екологічних про-блем (УкрНДІЕП), м. Харків, і Донецький екологічний інсти-тут (ДЕІ), м. Донецьк.

У рамках дослідження зібрано, проаналізовано та систематизовано звіти органів статистики, охорони на-вколишнього середовища, охорони здоров’я, управління водними ресурсами тощо, а також результати попередніх досліджень, проведених науково-дослідними організація-ми різного профілю.

Відповідно до вимог Угоди про розподіл вуглеводнів, компанією «Шелл» в Україні було розроблено Технічне Завдання (ТЗ) на проведення дослідження фонового стану Юзівської ділянки, яке було погоджено з Міністерством екології та природних ресурсів України.

Згідно з ТЗ, до обсягу досліджень увійшли наступні аспекти:

• Стан здоров’я населення.

• Гідрологічні та гідрогеологічні дослідження.

• Якість і кількість підземних і поверхневих водних ресурсів.

• Джерела шумового впливу.

• Якість атмосферного повітря.

• Якість і продуктивність ґрунтів.

• Дослідження природної сейсмічності.

• Стан флори і фауни.

• Наявність об’єктів природно-заповідного фонду та екомережі.

• Соціально-економічний стан та інфраструктура, використання природних ресурсів.

• Аналіз землекористування.

• Наявність пам’яток архітектури та культурної спадщини.

Краєвид Харківського

лісостепу

Казенний

Тор

ець

Сіверський

Донець

Казенний Торец

ь

ДОНЕЦ

ЬК

ГОРЛ

ІВКА

МАКІЇВКА

ІЗЮМ

ЄНАКІЄВЕ

КРАМАТ

ОРС

ЬК

СЛОВ

'ЯНСЬК

АРТ

ЕМІВСЬК

ДРУ

ЖКІВКА

ДИМИТР

ОВ

ХАРЦ

ИЗЬ

К

БАЛАКЛ

ІЯ

АВДІЇВ

КА

КОСТЯ

НТИ

НІВКА

БАРВ

ІНКО

ВЕ

КРАСНИЙ

ЛИМАН

СОЛЕД

АР

ДОБРО

ПІЛЛЯ

ДЗЕ

РЖИНСЬК

СІВЕР

СЬК

ЯСИНУВ

АТА

МАР'ЇНКА

ЧАС

ІВ ЯР

КРАСНОГО

РІВКА

ЗУГР

ЕС

ГІРН

ИК

СЕЛ

ИДОВЕ

АРТ

ЕМОВЕ

ВУГЛ

ЕГІРСЬК

ЖДАНІВКА

КРАСНОАРМ

ІЙСЬК

НОВОГР

ОДІВКА

БІЛИЦЬКЕ

РОДИНСЬКЕ УК

РАЇНСЬК

БІЛОЗЕ

РСЬКЕ

СВІТЛОДАРС

ЬК

СВЯТО

ГІРС

ЬК

ІЛОВА

ЙСЬК

ПОПАС

НА

Ізюмський

Артем

івський

Балаклійський

Слов'янський

Меж

евський

Сватівський

Барвінківський

Шахтарський

Красноармійський

Борівський

Костянтинівський

Ясинуватський

Крем

інський

Куп'янський

Краснолиманський

Добропільський

Олександрівський

Близню

ківський

Мар

'їнський

Лозівський

Великоновосілківський

Петропавлівський

Шевченківський

Зміївський

Чугуївський

Покровський

Первомайський

Попаснянський

Троїцький

Амвросіївський

ДОНЕЦЬКА

ОБЛ

АСТЬ

ХАРКIВС

ЬКА

ОБЛАС

ТЬЛУ

ГАНСЬКА

ОБЛАС

ТЬ

ДНІПРО

ПЕТР

ОВС

ЬКА

ОБЛАС

ТЬ

010

2030

405

км1:

500

000

± Умов

ні позначенн

яТериторія до

сліджень,

"Природо

охоронний Рух

«Джерела»

Територія до

сліджень,

"Харківське відд

ілення

ВЕЛ"

Об’єкт до

слідження

, «Фонд розвитку

гром

ади»

Місця

відбору

проб,

«Фонд розвитку

гром

ади»

Гідрологія

Водно

-болотні

угід

дя

Об`єкти

природно-заповідного фонду

Екомереж

а

Юзівська ліцензійна

ділянка

Адм

іністратив

ний по

діл

Міста

Райони

Області

Сіверський Донець

Дода

ток

А. З

агал

ьна

карт

а до

слід

жен

ь Ю

зівс

ької

ліц

ензі

йної

діл

янки

Казенний

Тор

ець

Сіверський

Донець

Казенний Торец

ь

ДОНЕЦ

ЬК

ГОРЛ

ІВКА

МАКІЇВКА

ІЗЮМ

ЄНАКІЄВЕ

КРАМАТ

ОРС

ЬК

СЛОВ

'ЯНСЬК

АРТ

ЕМІВСЬК

ДРУ

ЖКІВКА

ДИМИТР

ОВ

ХАРЦ

ИЗЬ

К

БАЛАКЛ

ІЯ

АВДІЇВ

КА

КОСТЯ

НТИ

НІВКА

БАРВ

ІНКО

ВЕ

КРАСНИЙ

ЛИМАН

СОЛЕД

АР

ДОБРО

ПІЛЛЯ

ДЗЕ

РЖИНСЬК

СІВЕР

СЬК

ЯСИНУВ

АТА

МАР'ЇНКА

ЧАС

ІВ ЯР

КРАСНОГО

РІВКА

ЗУГР

ЕС

ГІРН

ИК

СЕЛ

ИДОВЕ

АРТ

ЕМОВЕ

ВУГЛ

ЕГІРСЬК

ЖДАНІВКА

КРАСНОАРМ

ІЙСЬК

НОВОГР

ОДІВКА

БІЛИЦЬКЕ

РОДИНСЬКЕ УК

РАЇНСЬК

БІЛОЗЕ

РСЬКЕ

СВІТЛОДАРС

ЬК

СВЯТО

ГІРС

ЬК

ІЛОВА

ЙСЬК

ПОПАС

НА

Ізюмський

Артем

івський

Балаклійський

Слов'янський

Меж

евський

Сватівський

Барвінківський

Шахтарський

Красноармійський

Борівський

Костянтинівський

Ясинуватський

Крем

інський

Куп'янський

Краснолиманський

Добропільський

Олександрівський

Близню

ківський

Мар

'їнський

Лозівський

Великоновосілківський

Петропавлівський

Шевченківський

Зміївський

Чугуївський

Покровський

Первомайський

Попаснянський

Троїцький

Амвросіївський

ДОНЕЦЬКА

ОБЛ

АСТЬ

ХАРКIВС

ЬКА

ОБЛАС

ТЬЛУ

ГАНСЬКА

ОБЛАС

ТЬ

ДНІПРО

ПЕТР

ОВС

ЬКА

ОБЛАС

ТЬ

010

2030

405

км1:

500

000

± Умов

ні позначенн

яТериторія до

сліджень,

"Природо

охоронний Рух

«Джерела»

Територія до

сліджень,

"Харківське відд

ілення

ВЕЛ"

Об’єкт до

слідження

, «Фонд розвитку

гром

ади»

Місця

відбору

проб,

«Фонд розвитку

гром

ади»

Гідрологія

Водно

-болотні

угід

дя

Об`єкти

природно-заповідного фонду

Екомереж

а

Юзівська ліцензійна

ділянка

Адм

іністратив

ний по

діл

Міста

Райони

Області

Сіверський Донець

10 11

організації — Донецька обласна громадська організація «Природоохоронний рух «Джерела», Харківська обласна ор-ганізація Всеукраїнської екологічної ліги та Краматорська міська громадська організація «Фонд розвитку громади» — надали детальні звіти з результатами своїх досліджень. Дані, зібрані громадськими організаціями, є дуже цінними для розуміння сучасного стану довкілля в регіоні. Основні ре-зультати цих досліджень є предметом даної публікації.

Під час планування своїх робіт для мінімізації впливу на навколишнє середовище,компанія «Шелл» в Україні враховує думку та експертизу громадських організацій, а результати їх-ніх досліджень повністю включено до комплексної оцінки ба-зового стану довкілля Юзівської ліцензійної ділянки.

Бажаємо цікавого ознайомлення з матеріалами публікації.

Щиро,Тетяна БобровицькаОлександра ЗаярнаДмитро Орел

Компанія «Шелл» в Україні

на рада визначила переможців: Донецька обласна громадська ор-ганізація «Природоохоронний рух «Джерела», Харківська обласна ор-ганізація Всеукраїнської екологічної ліги, Краматорська міська громад-ська організація «Фонд розвитку громади», Екологічна громадська організація «МАМА-86 Артемівськ».

Експертна рада складалася з фа-хівців-екологів з Національного уні-верситету «Києво-Могилянська ака-демія», Українського державного

науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи (Донецьк), компанії «Шелл» в Україні, а також з представни-ків Фонду Східна Європа та офісу проектів ОБСЄ в Україні.

При розгляді заявок також враховувалася їхня інформа-

тивність, повнота наданої інформації, відповідність запро-понованої методології, реалістичність плану проведення до-слідження, наявність необхідних додаткових матеріалів.

Для переможців конкурсу було проведено ознайомчі се-мінари, де вони отримали загальну і технічну інформацію про проект. Також у рамках проекту Фондом Східна Євро-па було проведено консультації з розвитку інституційного та професійного потенціалу громадських організацій.

Три з чотирьох громадських організацій-переможців успішно завершили свої проекти, результати яких було роз-глянуто на семінарі в Донецьку в грудні 2013 року. Ці три

Заявки оцінювалися за такими критеріями:

• Кваліфікація експертів організації (освіта, досвід роботи, наукові ступені).

• Наявність власних даних і результатів досліджень за одним із наведених вище напрямів у Харківській чи Донецькій областях (звіти, публікації, доповіді).

• Досвід аналітичної роботи.

• Обґрунтованість бюджету.

Метелик Перламутрівка пандора

13

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Збереження живої

природи

У серпні-жовтні 2013 року провідними експертами Хар-ківської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги було проведено громадську експертну оцінку екологічного стану частини Юзівської ділянки, яка надана компаніям «Шелл» в Україні та ТОВ «Надра Юзівська» у межах Угоди про розподіл вуглеводнів.

Основною метою експертної оцінки екологічного стану частини Юзівської ділянки, що розташована на території Харківської області, стало визначення та комплексне дослі-дження наявності, місця розташування, площі, меж ділянок та об’єктів, де неможливий або небажаний видобуток вугле-воднів, тому що вказані ділянки та об’єкти мають важливе природоохоронне, рекреаційне, культурне, історичне зна-чення, або є екологонебезпечними.

Варто зауважити, що дослідженню підлягали не тільки на-явні об’єкти природно-заповідного фонду, але й потенційно сприятливі для майбутнього створення різноманітних приро-доохоронних об’єктів природно-заповідного фонду України та для заповідання. Також були визначені зростання серед-овища існування рослин та тварин, занесених до Червоної або Зеленої книг України, або місця, які становлять особли-ву цінність для збереження та відтворення біорізноманіття.

До місць, небажаних для робіт по видобутку вуглеводнів віднесено:

• зони рекреації, місця традиційного відпочинку місцевих мешканців;

14 15

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Юзівська ділянка знаходиться у Дніпровсько-Донецькому нафтогазоносному басейні на території двох областей: До-нецької (Краснолиманський, Слов’янський, Олександрів-ський, Костянтинівський, Артемівський, Добропільський і Ясинуватський райони) і Харківської (Балаклійський, Ізюм-ський та Барвінківський райони). Розмір ділянки становить 7886 км2.

Частина Юзівської ділянки, яка розташована в Харків-ській області, припадає на території двох природних зон Лі-вобережної України – лісостепу і степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра. Клімат – помірно континентальний. Рельєф ділянки – хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками.

Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейну ріки Сіверський Донець, яка є головною водною артерією Харківщини протяжністю 370 км (загальна довжи-на ріки – 1053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Бала-клейка, Вовча, Великий Бурлук та ін.

Водні об’єкти басейну Сіверського Дінця є головним дже-релом водопостачання Донецької, Луганської та Харківської областей, а також міста Харкова. Сучасний екологічний стан басейну р. Сіверський Донець залишається незадовільним. Господарське значення річки дуже велике. До річки Сівер-ський Донець потрапляють стоки всієї північно-східної час-тини України, а також міста Харкова.

В Ізюмському районі вода в основному використовуєть-ся для господарсько-питного водопостачання, у Балаклій-ському – для промислових потреб, у Барвінківському – ри-борозведення. Харківська область має надзвичайно обме-жені водні ресурси. Водозабезпеченість населення області місцевим стоком характеризується як надзвичайно низька

(менше 1 тис. м3 на 1 людину), але аналіз даних водокористу-вання та забезпечення водою показує, що спостерігається тен-денція до збільшення обсягів за-бору води для питних та технічних потреб, скиду зворотних вод.

Балаклійський та Ізюмський райони належать до промислово розвинутих районів області, тому об’єм відведених зворотних вод досить великий, а саме – при-близно 5,7 млн. м3 та понад

1 млн. м3 відповідно. Барвінківський район належить до тих районів, які здійснюють найменші відведення об’ємів зворотних вод. Підприємства Балаклійського та Ізюмського районів відводять приблизно 40-60 млн. м3 забруднюючих речовин за узагальненим показником скиду. Основними за-бруднювачами є підприємства комунального господарства. Основна маса забруднюючих речовин скидається до річкок басейну Сіверського Дінця.

Підземні води – важлива складова частина водних ресур-сів Балаклійського, Барвінківського та Ізюмського районів Харківської області, територія яких розташована у межах Дні-провсько-Донецької западини. Глибина залягання водонос-них горизонтів становить від декількох до сотень метрів. Забір прісних підземних вод здійснюється в основному з крейдя-них відкладів. За прогнозованими даними, ресурси підзем-них вод у цих трьох районах Харківської області складають у сумарному обчисленні приблизно 1042,90 тис. мі/добу.

Водоносний горизонт мергельно-крейдяної товщі розкри-тий великою кількістю свердловин і використовується для господарсько-питного, сільськогосподарського та промисло-вого водопостачання. Дебіти свердловин, залежно від місця їх розташування, коливаються від 1-2 до 20-40 л/с; питомі

На території Балаклійського, Барвінківського та Ізюмського районів залягають такі водоносні горизонти:

• водоносний горизонт мергельно-крейдяних відкладів;

• водоносні горизонти сеноман-нижньокрейдяних відкладів;

• водоносний горизонт юрських та тріасових відкладів.

• місця поховань часів Великої Вітчизняної війни;

• наявні пам’ятки археології та культури;

• ділянки з підвищеним радіаційним фоном;

• ділянки, де розташовані сховища небезпечних хімічних речовин;

• полігони твердих побутових та промислових відходів;

• худобомогильники;

• очисні споруди стічних вод та ін.

Латаття біле

16

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

дебіти – від 0,3 до 4-7 л/с. Одним із найбільш перспективних джерел водопостачання є район неглибокого залягання, де горизонт мергельно-крейдяної товщі зазвичай характеризу-ється багатоводністю і гарною якістю води.

Сеноман-нижньокрейдяний водоносний горизонт - най-більш багатоводний, високонапірний і перспективний. Де-біт одиночних свердловин – до 2000 м3 на добу і більше (при відкачці). Спостерігаються фонтануючі свердловини. Вода високоякісна. Сеноман-нижньокрейдяний горизонт залягає глибоко (50-150м) і використовується поки тільки в пунктах масового водоспоживання.

Водоносність тріасових відкладів вивчена слабо, що пов’язано з глибоким їх заляганням. За хімічним складом води тріасових відкладень переважно хлоридно-натрієві з мі-нералізацією від 1,5-5 г/л на окраїнах басейну до 50-135 г/л у центральній його частині, де зазвичай спостерігається під-вищений вміст йоду (1,5-3,5 мг/л), брому (150-250 мг/л) та інших мікрокомпонентів.

Придонецький екологічний коридор загальнодержавно-го значення, який пролягає в Балаклійському та Ізюмському районах, розташований у степовій зоні Харківської області і простягається з північного заходу на південний схід вздовж долини р. Сіверський Донець. Незважаючи на те, що Придо-нецький екокоридор просягається степовою зоною, його те-риторія має найбільші лісові масиви на сході України. У меж-ах екокоридору розташовані великі малопорушені природні

На території Юзівської ділянки зосереджена переважна частина дикої природи Донеччини та півдня Харківщини (дивитися карту на Малюнку 1 та у Додатку А). З ключових та сполучних елементів Національної екологічної мережі в Харківській області на Юзівську ділянку заходять:

• з елементів загальнодержавного значення – Придонецький природний коридор (долина р. Сіверський Донець) та Сіверсько-Донецький природний коридор (долина р. Сіверський Донець);

• з елементів місцевого значення – Ізюмський природний коридор (т.зв. «Ізюмська Лука» Сіверського Дінця), Оскільський природний коридор (долина р. Оскіл) та Берецький природний коридор (долина р. Берека).

Малюнок 1. Територія досліджень Харківської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги

18 19

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

території та об’єкти, що мають ви-соку природоохоронну цінність. Тут знаходяться типові для північного степу України природні ландшафти, що зумовлюють природні процеси, спрямовані на стабілізацію еколо-гічної рівноваги на сході України. Різноманіття ландшафтів зумовило значну чисельність біотопів та зна-чне біорізноманіття. На території екокоридору охороняється близько 200 рідкісних видів рослин і тварин та чисельні середовища їхнього іс-нування, що підлягають охороні в Європі, Україні та на Харківщині.

На території екокоридору репрезентовані 20 природних екосистем та 16 із 30 властивих для Харків-

щини рідкісних, реліктових і типових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України. Регіонально рідкісні це-нози представлені 31 угрупованням із 43. Раритетна флора представлена майже 150 видами вищих судинних рослин. Серед них до Європейського Червоного списку внесено

6 видів, до Червоного списку України – 29, регіонально рідкісні – 113 видів. Половина рідкісних видів належить до лісових та степових. Придонецький екокоридор відрізняєть-ся виключним фауністичним різноманіттям. Раритетна фау-на хребетних у межах регіону представлена понад 120 ви-дами. Серед них до Європейського Червоного списку внесе-но 13 видів, до Червоної книги України – 47 , до Червоного списку Харківщини – 61.

Придонецький екокоридор відіграє важливу роль у збе-реженні видового різноманіття та кількісного багатства птахів Європи й України. Саме на території Придонецького екокоридору спостерігається найбільша у Харківській об-ласті концентрація гніздових поселень рідкісних видів хижих птахів, занесених до Європейського Червоного списку та Червоного списку України. Територія екокоридору має ви-ключну екологічну цінність як резерват гніздової популяції журавля сірого (Grus grus), занесеного до Червоного списку України, який мешкає тут на південній межі свого гніздо-вого ареалу. Через територію Придонецького екокоридору пролягають важливі міграційні шляхи птахів. Придонецький екокоридор забезпечує збереження понад 30 раритетних

видів ссавців. Ця територія має також значну екологічну цінність для збереження в природному стані середовища іс-нування міноги української (Eudontomyzon mariae) – рідкіс-ного виду класу Круглоротих, включеного до Європейського Червоного списку та Червоного списку України.

Частка природоохоронних та рекреаційних об’єктів є до-сить вагомою. На вказаній ділянці розташована розгалужена система екологічної мережі України, яка включає в себе При-донецький екологічний коридор загальнодержавного значен-ня та декілька екокоридорів місцевого значення. Територія даного регіону є потенційно сприятливою для майбутнього створення різноманітних природоохоронних об’єктів природ-но-заповідного фонду України, тому значне антропогенне на-вантаження на вказаний регіон є небажаним.

Оцінка радіологічної ситуації є важливим показником ста-ну навколишнього природного середовища та його впливу на здоров’я людей. Радіаційний стан досліджуваної ділянки ви-значається значною мірою наявністю природних радіонуклі-дів уранового і торієвого рядів, а також калію-40 у навколиш-ньому середовищі. Крім того, після аварії на Чорнобильській АЕС Харківська область повністю потрапила до зони радіо-активних осадів і опинилася в тій чи іншій мірі забрудненою штучними радіонуклідами – продуктами поділу ядер урану.

Відзначимо, що рівні потужності доз, вищі за середні, за-фіксовані між містами Балаклія, Куп’янськ та Ізюм. Але ці пе-ревищення понад середні значення є незначними і станов-лять приблизно 20 % середнього показника.

Територія досліджуваної ділянки має різноманітні природ-ні умови, які є важливим чинником для широкого розвитку рекреаційної індустрії. Ізюмський і Балаклійський райони належать до районів Харківської області з найбільш розви-нутою рекреаційною системою. Балаклійський, Ізюмський та Барвінківський райони межують один з одним, тому мають багато спільних природоохоронних територій. Перш за все це елементи екологічної мережі.

Експерти Харківської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги дійшли висновку, що частина Юзівської ділянки, розташована на території Харківської області (Балаклійський, Барвінківський та Ізюмський райони), містить значний природоохоронний та рекреаційний потенціал.

Кропив’янка чорноголова

20 21

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Балаклійський район ррозташований на південний схід від м. Харків у лісостеповій зоні. Загальна площа району становить 1985,44 км2. Щільність населення - 42,5 чол. на один км2 території.

В орографічному відношенні район розташований у межах південних відрогів Середньоросійської височини. Долиною р. Сіверський Донець територія поділяється на правобережжя (південно-західна частина) та лівобережжя (північно-східна частина). Основними геоморфологічними елементами пра-вобережжя є Берецько-Донецьке вододільне плато та верхня частина долини р. Берека, з позначками понад 200 м над рівнем моря. Ця територія має типовий яружно-балковий ре-льєф, на північному сході плато обривається до долини р. Сі-верський Донець крутим уступом. Лівобережжя — слабо роз-членована, дренована балками та долинами річок рівнина.

Територією району протікає 12 річок. Найбільша серед них – Сіверський Донець. Гідрографічну мережу району утво-рюють річки басейну Сіверського Дінця, який перетинає ра-йон з північного заходу на південний схід: Середня Балаклій-ка, Волоська Балаклійка, Крайня Балаклійка, Теплянка, Ше-белинка, Чепіль, Берека, Мілова, Сухий Торець та ін.

Споруджено близько 140 ставків площею водного дзер-кала 667,7 га та Морозівське водосховище на р. Теплянці (104 га). Також на території Балаклійського району знахо-диться чимала кількість озер.

Лісами і лісовими насадженнями вкрито 29,3 тис. га. Пе-реважні породи — сосна (близько 50 % вкритої лісом площі) та дуб (34 %). Відсоток природних та напівприродних тери-торій становить 34,85.

Їхнє призначення – забезпечення сприятливих умов іс-нування, вільного розселення та міграції видів рослин і тва-рин у межах регіону.

Також у районі існує 14 природ-но-заповідних територій: 1 регіо-нальний ландшафтний парк; 11 за-казників місцевого значення (2 — ландшафтних, 5 — ботанічних, 1 — загальнозоологічний, 2 — ентомо-логічних та 1 — загальногеологіч-ний); комплексна пам’ятка приро-ди та заповідне урочище.

Площа об’єктів ПЗФ становить 6701,0 га (що дорівнює 3,4 % за-гальної площі району).

Розрахунки рекреаційного навантаження та абсолютної економічної оцінки рекреаційного потенціалу Харківської області вказують, що Балаклійський район належить до районів, що мають максимальний рекреаційний потенці-ал. Балаклійська рекреаційна зона має площу приблизно 20,8 тис. га.

Ландшафтно-природною особливістю Балаклійської ре-креаційної зони є долина річки Сіверський Донець з дібров-ними лісами на правому березі, заплавними луками та со-сновими борами на піщаних борових терасах.

У Балаклійському районі Харківської області на облі-ку перебуває 66 пам’яток археології та велика кількість братських могил.

Територією Балаклійського району простягається Придонецький екологічний коридор загальнодержавного значення, Берецький та Балаклійсько-Синихінський екокоридори місцевого значення (дивитися карту на Малюнку 1 та у Додатку А).

Активісти Харківської еколіги на захисті довкілля

Метелик ведмедиця Геба

22 23

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Станом на 01.01.2012 року існує два паспортизованих сміттєзвалища (полігони) твердих побутових відходів у Бала-клійському районі, їхня загальна площа становить 11,8 га. Також зареєстровано 1 недіючий худобомогильник та 11 недіючих біотермічних ям.

Барвінківський район розташований у південній час-тині Харківської області. Загальна площа району складає 1364,5 кв. км. Щільність населення становить 18 чол. на один км2 території.

Територією району протікають 7 річок, найбільша з них – Сухий Торець. Всі річки (р. Сухий Торець, р. Бритай, В. Са-марка, В. Должик, В .Ставкова, В. Широка та р. Лукнуваха)

належать до малих річок, тож за-хисна смуга по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води становить 25 м. На території Бар-вінківського району знаходиться Богодарівське та Василівське во-досховища, а також декілька став-ків. У північній частині району про-лягає траса каналу Дніпро-Донбас. Створено 130 ставків із площею водного дзеркала 559 га. Район розташований у межах південних відрогів Середньоросійської ви-

сочини, поверхня представлена пологохвилястою лісовою рівниною. Найбільш поширені чорноземи звичайні серед-ньогумусні. По долинах балок, заплавах річок — лучні солон-цюваті ґрунти та лучні чорноземи.

.

Раритетна фітобіота ключових територій різноманітна. Вона нараховує 16 угруповань та 35 рідкісних видів рос-лин. У складі фауністичних комплексів екокоридору пред-ставлено понад 45 раритетних видів наземних хребетних, 4 з яких занесено до Європейського червоного списку,15

Північною частиною Барвінківського району простягається Берецький екокоридор, який займає долину р. Берека, з’єднуючи елемент національної екомережі - Придонецький природний коридор з Орільським екокоридором місцевого значення (див. карту на Малюнку 1 та у Додатку А).

- до Червоної книги України, 27 - до Червоного списку Хар-ківської області. Долина р. Берека та Берецьке водосхо-вище відіграють значну роль у збереженні видового різ-номаніття та кількісного багатства гніздової орнітофауни та мігруючих видів птахів. Орільський екокоридор відіграє важливу роль у збереженні видо-вого різноманіття та кількісного багатства птахів Європи й України. У межах Орільського екокоридору представлені унікальні для Харків-ської області водно-болотні та лучні гніздові орнітокомплекси. Тут існу-ють найчисленніші в області коло-нії мартинів (м. звичайний Larus ridibundus, м. жовтоносий Larus cachinnans), крячків (к. білощокий Chlidonias hybrida, к. білокрилій Chlidonias leucopterus), куликів. Серед них – кулик-довгоніг (Himantopus himantopus, Чер-вона книга України), грицик великий (Limosa limosa) та пі-сочник малий (Charadrius dubius); чепура велика (Ardea alba), пірникоза чорношия (Podiceps nigricollis) – з Чер-воного списку Харківської області. В Орільському екокори-дорі сконцентровані найчисленніші в області гніздові по-селення гуски сірої (Anser anser), в значній кількості гніз-диться лебідь-шипун (Cygnus olor, Червоний список Хар-ківської області). Тут також селиться журавель сірий (Grus grus, Червона книга України).

Лісова рослинність представлена головним чином лісами та лісовими насадженнями по ярах, балках, берегах річок і водойм та полезахисними і дорожньозахисними смугами. Ліси і лісові насадження займають 6,9 тис. га. Серед дерев-них порід переважають дуб звичайний (50% лісових площ), ясен звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста, сосна звичайна.

Відсоток природних та напівприродних територій стано-вить 26,05. У районі існує 7 заказників місцевого значення: 1 — ландшафтний, 1 — ботанічний, 2 — ентомологічних, 2 — орнітологічних, 1 — гідрологічний. Площа природно-заповід-них територій становить 470,8 га – 0,35 % від загальної пло-щі району.

У Барвінківському районі Харківської області на обліку пе-ребуває 40 пам’яток археології та понад 40 братських могил.

Жук вусач-тесляр

Качка крижень

24 25

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Станом на початок 2012 року існує три паспортизова-них сміттєзвалища (полігони) твердих побутових відходів у Барвінківському районі, їхня загальна площа складає 8 га. Зареєстровано 10 недіючих худобомогильників та 1 діюча біотермічна яма.

Ізюмський район розташований у південно-східній час-тині Харківської області. Займає площу в 1553,44 км2. Щіль-ність населення становить 12 чол. на один км2 території.

У східній частині району розташоване Червонооскільське водосховище площею 1698 га. Довжина всього водосхови-ща - близько 100 км, ширина – до 5 км, глибина – до 15 м, місткість – близько 478 млн. м3. Крім водозабезпечення багатьох міст Донбасу, водосховище використовується для риборозведення, зрошення та різних побутових потреб на-селення. Червонооскільське водосховище – частина систе-ми водозабезпечення, до якої входять магістральний канал Сіверський Донець – Донбас довжиною понад 130 кіломе-трів, низка гідротехнічних споруд та резервних водосховищ. Стан Сіверського Дінця не завжди, особливо в посушливий період, може забезпечити безперебійну подачу води. Тоді живлення каналу здійснюється за рахунок Червонооскіль-ського водосховища. Гребля, що підтримує режим водосхо-вища, має в руслі висоту 20 метрів.

Територією Ізюмського району пролягає Оскільський еко-коридор місцевого значення. Він охоплює долину р. Оскіл від смт. Дворічна до місця впадіння в р. Сіверський Донець, з’єднуючи елементи національної екомережі: Галицько-Сло-божанський екокоридор та Придонецький природний еко-коридор загальнодержавного значення (дивитися карту на Малюнку 1 та у Додатку А).

Територією Ізюмського району протікають 8 річок, які належать як до великих, середніх, так і до малих річок.

Отже, захисна смуга по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води для:

• річки Сіверський Донець становить 100 метрів;

• річки Оскіл – 50 метрів;

• річок Сухий Ізюмець, Кунянка, Бахтин, Мокрий Ізюмець, Грековка та Велика Камишуваха – 25 метрів.

Ліси та лісовкриті площі охоплюють територію 45,8 тис. га. Район розташований на межі лісостепової та степової фізико--географічних зон, у зоні переходу Середньоруської височини в Донецький кряж, і поділяється на три різних за характером і розвитком ділянки: долина річки Сіверський Донець, При-оскольське плато і правобережжя р. Сіверський Донець.

Флора і фауна Ізюмщини багата на рідкісні і зникаючі на Харківщині види трав’яної рослинності та тварин. У лісах гніздиться сірий журавель (Grus grus), зустрічається чорний журавель (Grus monacha), сокіл-балабан (Falco cherrug), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), які занесені до Червоної книги України. У Придінецькому і Петрівському лісництвах існують колонії сірої чаплі (Ardea cinerea), є також велика біла чапля (Ardea alba) — теж вид, що знакпє та підлягає охороні.

Природна степова рослинність збереглася на схилах ба-лок, в узліссях (угруповання з участю видів ковили, токоногу, костриці, чебрецю, полину тощо). За лісорослинним району-ванням України територія району належить до східного по-сушливого степу. Лісовкрита площа — 43,3 га (лісистість — 27,4 %). У складі лісових насаджень переважають сосна

Ріка Сіверський

Донець

26 27

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

Всеу

краї

нськ

а ек

олог

ічна

ліга

, Хар

ківс

ька

обла

сна

орга

ніза

ція

звичайна (70 % лісовкритої площі) і дуб звичайний (17 %). На значних площах висаджені біла акація звичайна, берест тощо. Відсоток природних та напівприродних територій ста-новить 46,72.

В районі засновано 4 заказники місцевого значення (2 — ботанічних, 2— ентомологічних) та 4 ботанічні й 1 комп-лексна пам’ятки природи. Площа територій ПЗФ становить 641,8 га – 0,40 % від загальної площі району.

В Ізюмському районі Харківської області на обліку пере-буває 55 пам’яток археології та біля 42 братських могил ча-сів Великої Вітчизняної Війни. Також зареєстровано 7 неді-ючих худобомогильників та 2 недіючі біотермічні ями.

Видобуток вуглеводнів, передбачений на території Юзів-ської ділянки згідно з п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №808, належить до видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

При видобутку вуглеводнів постає питання утилізації від-ходів буріння, оскільки в районі видобутку відсутні полігони для захоронення десятків тисяч кубометрів вибуреної поро-ди, шламу, відпрацьованих рідин, що використовуються в процесі буріння та ГРП.

Великі обсяги транспортних перевезень, використання важкої техніки, обумовлені будівництвом свердловини та її подальшою експлуатацією, а також іншими процесами, що обов’язково відбуватимуться на самій свердловині та поруч з нею (завезення обладнання, обслуговування комунікацій, тощо), неминуче призведуть до пошкодження ґрунту, зокре-ма, родючого шару ґрунту, яке, в свою чергу, може спричи-нити ерозійні процеси.

Таким чином, необхідно виокремити основні потенційно негативні екологічні наслідки при видобутку вуглеводів, на які необхідно звернути увагу.

По-перше, це використання великої кількості води. З огляду на те, що Харківська область є однією з найбіль-ших областей України з великою щільністю населення та значним територіальним навантаженням, і в той же час, вона має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами (1,8 % від загального об’єму) . Це унеможлив-лює забір вод питної якості для потреб газовидобування. Можливо, необхідно передбачити використання води з інших місць.

По-друге, територією указаної ділянки Балаклійського, Барвінківського та Ізюмського районів Харківської області

пролягає магістральний аміакопровід Українського держав-ного підприємства «Укрхімтрансаміак», що є об’єктом підви-щеної екологічної небезпеки.

І по-третє, , видобування вуглеводнів у випадку порушен-ня технологічних вимог або техногенних аварій може при-звести до значного забруднення водних об’єктів, повітря і втрати значних площ сільськогосподарських та лісогоспо-дарських угідь та інших цінних земель.

Отже, екологічні ризики, пов’язані з видобутком вуглеводнів, можуть бути досить великими, а інформація про можливі ризики повинна бути доступною для широкого кола громадськості, територіальних громад прилеглих населених пунктів та обговореною відповідно до чинного законодавства.

Сергій Размєтаєв та Сергій Влащенко

(Всеукраїнська екологічна ліга, Харківська обласна організація)

29

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Збереження водних ресурсів

Дослідження водних ресурсів Харківської та Донецької областей повинні дати відповідь на питання про якість при-родної води у відкритих водоймах та закласти основи для громадського моніторингу стану водних ресурсів на визна-ченій території.

У межах роботи за проектом оцінки екологічного стану Юзівської ділянки з метою мінімізації впливу на навколиш-нє середовище при проведенні геологорозвідувальних робіт було відібрано проби води на ділянці р. Сіверський Донець від м. Ізюм до межі Донецької і Луганської областей біля с. Дронівка, її притоці, р. Казенний Торець із притокою Кри-вий Торець і Бахмутка. Саме ці результати вимірювань мо-жуть стати основою для оцінки впливу геологорозвідуваль-них робіт в цьому регіоні на можливі зміни якості води цих водотоків. Визначення переліку параметрів оцінки стану якості поверхневих вод здійснювалося з огляду на відсут-ність відомостей про показники, які в результаті видобутку нетрадиційного газу можуть потрапити до поверхневих вод. Параметри булр встановлено оптимально за основними гру-пами показників з урахуванням факторів впливу як природ-ного, так і антропогенного характеру, щоб мати це за основу для подальшого порівняння в разі початку видобутку газу.

На стадії формування плану робіт у межах проекту екс-пертами було визнано доцільним дослідити стан якості лише поверхневих вод, виконання аналізу підземних вод не пе-редбачалося. На замовлення Краматорської міської гро-мадської організації «Фонд розвитку громади» Басейновою лабораторією моніторингу вод Сіверсько-Донецького басей-нового управління водних ресурсів (м. Слов’янськ) викона-но роботи з відбору проб води та лабораторних досліджень

30 31

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

у визначених точках відбору з водних об’єктів басейну річки Сіверський Донець на території Харківської та Донецької областей. У межах означеного договору згідно з планом-графіком робіт було обговорено завдання, визначено водні об’єкти, які знаходяться на території Юзівської ліцензійної ділянки в межах Харківської та Донецької областей, розро-блено маршрут і графік відбору проб води, які включають 8 пунктів спостережень в басейні р. Сіверський Донець.

З метою отримання об’єктивної інформації місця відбо-ру проб води були максимально наближені до діючих моні-торингових створів Сіверсько-Донецького БУВР, а саме, на типових ділянках по руслу р. Сіверський Донець, включаючи місце розташування питного водозабору, та по руслу осно-вної притоки р. Казенний Торець, а також у гирлах основних приток, на яких здійснюється активна господарська діяль-ність, внаслідок якої помічається значний вплив на якість води основної річки. Експертами та замовником було при-йнято рішення зосередитися на ключових точках відбору поверхневих вод, які є індикаторами стану води в регіоні. Всі наведені точки відбору позначені на карті (дивись до-даток А), мають паспорти, розроблені згідно з вимогами ВНД 33-5.5 –10 –2002. Лабораторною службою Сіверсько-Донецького БУВР відбір проб проводився згідно з ДСТУ

Забір проб проводився в присутності журналістів та представників екологічних організацій регіона

ISO 5667-6:2009 «Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб з річок і струмків». Проби відбирали в умовах літньої межені при падінні рівнів води.

Відбори проб здійснювалися у присутності журналістів міських газет та телебачення. Дії фахівців басейнової лабо-раторії записувалися на відеокамеру, проби не кодувалися, бо не були арбітражними. Метою проведення заходів було прозоре висвітлення проблеми і обговорення на сторінках інтернет-газет і сайтів.

Ріка Сіверський Донець є основним джерелом питного, господарчого та культурно-побутового водопостачання для Донецької і Луганської областей. З огляду на пріоритет пит-ного водопостачання та забезпечення дотримання вста-новлених вимог до джерел централізованого питного водо-постачання населення, оцінка отриманих результатів ви-мірювань проводилася згідно з СанПіН 4630-88 - гігієнічні вимоги до складу і властивостей води господарчо-питного і культурно-побутового водокористування. Визначення скла-ду проб води здійснювалося на приладах басейнової лабо-раторії, межі чутливості яких відповідають необхідним кри-теріям, згідно з діючими в Україні нормативами для водойм рибогосподарського та культурно-побутового призначення.

Концентрації гідрохімічних показників у пунктах спостережень вздовж водотоку

р. Сіверський Донець та у гирлі основних приток (серпень 2013 р.)

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 552 від 22 травня 1996 р., водні об’єкти басейну р. Сіверський Донець з водосховищами відносяться до рибогосподар-ських водних об’єктів, тому оцінка вмісту гідрохімічних по-казників здійснювалася, відповідно до рибогосподарських нормативів. Разом з тим, для забезпечення єдиного підходу до оцінки стану поверхневих вод та відповідно до рекомен-дацій Держводагентства оцінка вмісту гідрохімічних показ-ників виконувалася також згідно з СанПін№4630-88.

Оцінку якості поверхневих вод виконано за основними гру-пами показників: солевміст, органічні, біогенні та специфічні.

32 33

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

У рамках договору здійснювалися контрольні відбори та аналіз води вздовж водотоку в 6 моніторингових створах, за якими наявні ретроспективні дані за останні 4 роки, та у двох точках відбору (р. Казенний Торець), ретроспективні дані по яким відсутні (Дивитися Таблицю 1, Додаток А). Кон-центрація сольових показників в усіх пунктах спостережень вздовж водотоку р. Сіверський Донець перебувають у межах ГДКс.п., за виключенням концентрації сухого залишку у ство-рі – р. Сів.Донець, (с. Дронівка) нижче впадіння р. Бахмутка, (1.1ГДК). Щодо ГДКр.г., виявлені перевищення в усіх створах вздовж водотоку р. Сіверський Донець за сульфатами.

Показники вмісту солей у гирлі основних приток першого порядку (р. Казенний Торець і Бахмутка) значно перевищу-ють і ГДК с.п. і ГДК р.г. за сульфатами 1,8 та 6,0 ГДК, відпо-відно; за сухим залишком 2,8 ГДК; за хлоридами 16 ГДК, а також фонову концентрацію в річці Сіверський Донець.

Показники концентрації органічних речовин (БСК5 та ХСК) в усіх пунктах спостережень перевищують нормативи ГДК с.п. і ГДК р.г..

Показники концентрації біогенних речовин в усіх пунк-тах спостережень вздовж водотоку р. Сіверський Донець перебувають в межах ГДК. У гирлах основних приток

Ріка Сіверський Донець

(р. Казенний Торець і Бахмутка) спо-стерігається перевищення ГДК р.г. азоту амонійного.

Нафтопродукти вздовж водотоку р. Сіверський Донець не виявлені, а спо-стерігаються лише у гирлі приток р. Ка-зенний Торець і р. Бахмутка. Разом з тим, перевищення виявлено лише за рибогосподарськими нормативами у гирлі річки Казенний Торець.

Перевищення показників вмісту за-ліза загального, міді, цинку, нікелю та хрому 6+ в усіх пунктах спостереження помітні лише за рибогосподарськими нормативами. В усіх пунктах спостере-ження виявлено перевизення ГДК с.к. марганцю, і лише в гирлі р. Бахмутка – також перевищення ГДК р.г. марганцю.

Концентрація свинцю в усіх пунктах спостереження перебуває в межах ГДК с.п. і ГДК р.г., за виключенням пункту – р .Бахмутка, де спостерігається переви-щення ГДК с.п. (в 1,6 рази) в гирлі та фонової концентрації в основній річці. Концентрація кадмію в усіх пунктах спосте-режень - в межах і ГДК с.п. і ГДК р.г. Показники жорсткості води у гирлі приток р. Казенний Торець і р. Бахмутка значно перевищують фонові показники основної річки. Водневий показник в усіх пунктах спостережень – в межах норми.

Гідрохімічна характеристика поверхневих вод

басейну Сіверського Дінця

Формування хімічного складу річкових вод басейну Сі-верського Дінця відбувається під впливом комплексу при-родних та антропогенних чинників. Відповідно до особли-востей формування іонного складу поверхневих вод в осно-вні фази гідрологічного режиму в межах басейну Сіверсько-го Дінця виділяються три типи водозборів, які відрізняються між собою за гідрохімічним режимом.

Перший тип охоплює річки, вода яких протягом цілого року характеризується гідрокарбонатним складом. До нього

Забір проб з моста біля

села Яремівка

Місця відбору проб води

Показники

Конц

ентр

ація

сул

ьфат

ів

Конц

ентр

ація

хло

риді

в

Конц

ентр

ація

сух

ого

зали

шку

Конц

ентр

ація

БСК

5

Конц

ентр

ація

ХСК

Конц

ентр

ація

азо

ту а

мон

ійно

го

Конц

ентр

ація

фос

фатів

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мгО

2/дм

3

мгО

/дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

Норматив СанПіН №4630-88

500.0 350.0 1000.0 3.0 15.0 2.0 3.5

р. Сів.Донець, нижче м. Ізюм 278.6 78.1 720 3.84 19.8 0.33 1.92

р. Сів.Донець, с. Єремівка 201.7 63.9 578 3.7 18.2 0.27 1.47

р. Сів.Донець, Райгородська гребля

211.3 63.9 586 3.76 17.6 0.26 1.42

р. Бахмутка, гирло, с. Дронівка 902.9 539.6 2839 4.12 24.6 0.48 1.52

р. Сів.Донець, нижче р. Бахмутка, с. Дронівка

326.6 149.1 1148 3.78 22.2 0.31 1.36

р. Кривий Торець, Карлівська гребля

672.4 291.1 1909.0 4.40 23.0 1.14 1.60

р. Казений Торець, Ясногорівська гребля

691.6 305.3 1982.0 4.46 23.7 0.93 1.72

р. Казений Торець, гирло, с. Райгородок

653.2 451 2140 4.54 24.4 0.61 1.86

Показники

Конц

ентр

ація

наф

топр

одук

тів

Конц

ентр

ація

зал

іза

зага

льно

го

Конц

ентр

ація

цин

ку

Конц

ентр

ація

мар

ганц

ю

Конц

ентр

ація

нік

елю

Конц

ентр

ація

хро

му

6+

Конц

ентр

ація

кад

мію

Конц

ентр

ація

сви

нцю

Жор

сткі

сть

рН

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

мг/

дм

3

vмол

ь/ д

м3

од. р

Н

0.3 0.3 1.0 0.1 0.1 0.05 0.001 0.03 - 6.5-8.5

0 0.13 0.025 0.054 0.017 0.005 0.0006 0.019 6.4 8.24

0 0.11 0.023 0.052 0.014 0.005 0.0005 0.017 5.6 8.15

0 0.1 0.02 0.046 0.015 0.005 0.0005 0.015 5.5 8.18

0.15 0.19 0.022 0.106 0.03 0.007 0.0009 0.048 20.6 8.29

0 0.1 0.016 0.063 0.018 0.006 0.0005 0.024 7.3 8.04

0.11 0.20 0.028 0.061 0.025 0.007 0.0008 0.02 13.5 8.47

0.12 0.20 0.028 0.061 0.026 0.006 0.0008 0.02 13.3 8.31

0.11 0.17 0.026 0.057 0.027 0.005 0.0008 0.018 14 8.38

Таблиця 1. Показники проб води, відібраних під час дослідження у 2013 році

36 37

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

належать річки лісостепової частини басейну (верхів’я р. Сіверський Донець та р. Оскіл) в Харківській області.

Другий тип характеризується перемінним складом річко-вої води, який змінюється - від гідрокарбонатного в період повені до сульфатного – в межені. До другого типу належать водозбори малих річок степової частини басейну (ліві при-

токи Сіверського Дінця нижче впа-діння р. Оскіл) в межах Донецької та Луганської областей.

Склад річкової води цього типу формується в умовах недостатньо-го зволоження та значного засо-лення ґрунтів, а в меженний пері-од - під впливом високомінералізо-ваних підземних вод сульфатного та хлоридного складу.

Третій тип охоплює малі річки, що протягом всього року відрізня-ються підвищеною мінералізацією

та сульфатно-хлоридним складом (правобережні притоки Сі-верського Дінця між водозборами річок Бритай та Кундрю-ча) в Донецькій та Луганській областях.

Хімічний склад води в річках та водоймах басейну Сівер-ського Дінця значно змінюється в часі в основні фази гід-рологічного режиму (весняна повінь, перехідний період від повені до межені, період літньої і зимової межені).

Просторовий аналіз змін якісного стану річкової води в фази гідрологічного режиму за показником мінералізації свідчить, що вздовж течії р. Сіверський Донець територією Харківської, Донецької та Луганської областей показники мі-нералізації змінюються залежно від гідрохімічного складу приток та під впливом природних і антропогенних факторів. Найвищі показники мінералізації спостерігаються в Доне-цькій та Луганській областях.

У верхів’ї Сіверського Дінця (Харківська обл.) середньо-річні показники мінералізації у гирлі основних приток коли-ваються від 500мг/дм3 до 700мг/дм3. Зростання показ-ників спостерігається від місця впадіння р. Берека, річкові води якої мають значну мінералізацію.

Незначне зменшення мінералізації спостерігається від місця впадіння р. Оскіл, мінералізація якої протягом року коливається в межах 500-600 мг/дм3. Найвищих показни-ків сягає мінералізація ділянки Сіверського Дінця у межах

Донецької області внаслідок надходження високомінера-лізованої води р. Казенний Торець та р. Бахмутка, річкові води яких в гирлі мають найбільші значення мінералізації і коливаються відповідно в межах 2200-2800 мг/дм3.

У Луганській області найвищі показники мінералізації в гирлі притаманні правобережним притокам Сіверського Дінця – р.р. Верхня Біленька, Нижня Біленька та р. Лугань, середньорічна мінералізація яких коливається від 1660 до 2000 мг/дм3. Незначною мірою меншу мінералізацію ма-ють лівобережні притоки р.р. Айдар, Деркул, Евсуг (1000- 1180 мг/дм3).

Підвищені показники мінералізації річкових вод в області також спричиняються скидами зворотних вод промислових підприємств та шахтно-рудничної води підприємств вугіль-ної промисловості.

Весняна повінь. Формування хімічного складу річкової води в цей період залежить від інтенсив-ності сніготанення, висоти повені та визначається перевагою у ба-лансі річкової води поверхневих та ґрунтово-поверхневих вод, які фор-муються під впливом атмосферних опадів.

За співвідношенням іонів до-щові та снігові води належать пе-реважно до сульфатного складу. Руслові води, що формуються в період повені на території басейну Сіверського Дінця, характеризуються значним ко-ливанням показників загальної мінералізації. Іонний склад річкової води змінюється залежно від характеру водозбору та висоти повені. Мінімальні значення мінералізації відпо-відають максимальним витратам річок у багатоводні роки.

Варто зазначити, що крім кліматичних та ґрунтово-гео-логічних умов водозборів, на формування хімічного складу повеневих вод річок Донбасу значний вплив має антропо-генний фактор – скид шахтних та промислових стоків. Озна-чене пояснює різке зростання концентрації сульфатів та хло-ридів, яке спостерігається при максимальних витратах у пе-ріод повені, а також різке коливання цих показників в низці багаторічних спостережень в одних і тих самих створах.

На водозборах річок Казенного Торця, Кривого Тор-ця, Бахмутки, Лугані в повеневий період формуються

Горицвіт весняний

Вороняче око

38 39

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

річкові води сульфатного класу та групи натрію і кальцію, що пов’язано зі скидом мінералізованої шахтної води.

На спаді повені ще більше спостерігаються відмінності в хімічному складі річкової води в окремих частинах басейну Сіверського Дінця.

Перехідний період від повені до межені. Формування річкової води в цей період відбувається за рахунок інфіль-траційної та ґрунтової води, що надходить до русла річок із водозбору. Сольовий склад води визначається характером ґрунтового покриву та підстиляючих порід. Аналіз складу річ-кової води цього періоду свідчить, що мінералізація та спів-відношення іонів у цей період схожі на показники повеневої води маловодних років.

У лісостеповій частині вище р. Оскіл формуються гідрокар-бонатно-кальцієві води з мінералізацією 500-700 мг/дм3;

у степовій лівобережній частині Сіверського Дінця гідро-карбонатно-сульфатно-кальцієві та гідрокарбонатно-хлорид-но-кальцієві з мінералізацією 700-900 мг/дм3; в області Донецького кряжу – сульфатно-кальцієві та сульфатно-хло-

ридно-кальцієві з підвищеною мі-нералізацією 1100-1250 мг/дм3.

Просторовий аналіз змін якіс-ного стану води в басейні р. Сівер-ський Донець свідчить про незна-чне зниження показників мінера-лізації вздовж всієї течії р. Сівер-ський Донець у перехідний період від повені до межені з поступовим збільшенням в Донецькій та Лу-ганській областях.

Період літньої та зимової меже-ні. Хімічний склад руслової води в цей період відображає ґрунтові

та гідрологічні умови водозбору, тому що живлення річок в цей період відбувається за рахунок підземної води (ґрунто-вої води верхнього водоносного горизонту). Хімічний склад підземної води в басейні Сіверського Дінця дуже різнома-нітний.

У верхів’ї басейну спостерігаються переважно гідро-карбонатно-кальцієві води. На водозборах басейнів річок Оскіл, Вовча, Уди формуються води з меншим гідрокарбо-натним складом. В окремих випадках спостерігаються води сульфатно-гідрокарбонатного складу.

Жук-носоріг

У середній частині басейну (нижче р. Оскіл) та південній частині басейну підземні води засолені сульфатами та хло-ридами.

У правобережній частині басейну Сіверського Дінця на водозборах нижче Береки формуються сульфатно-гідро-карбонатні, сульфатно-хлоридні та хлоридно-сульфатні води, мінералізація яких сягає понад 2000 мг/дм3. Найбільш мі-нералізовані підземні води (з переважним вмістом сульфа-тів та хлоридів) спостерігаються в басейні правобережних приток Сіверського Дінця в межах Донецької області (р.р. Казенний Торець, Кривий Торець, Бахмутка).

Хімічний склад річкової води на території басейну Сівер-ського Дінця в період зимової та літньої межені коливаєть-ся в тих самих межах. В цілому мінералізація в меженний період року (зимовий та літній) значно не відрізняється від мінералізації в післяповеневий період.

Забір проб з моста біля села Яремівка

в присутності журналістів

40 41

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Тенденції змін основних показників р. Сіверський Донець

за період 2008-2012 рр.

Концентрація сухого залишку в пунктах спостереження р. Сіверський Донець протягом останніх п’яти років - без тенденції до змін. Помічаються незначні коливання у трьох моніторингових постах – нижче м. Ізюм, Райгородської греблі та нижче місця впадіння р. Бахмутки. Середньоріч-ний показник жорсткості у 2010 році був найнижчим вна-слідок збільшення повеневого стоку, який оцінювався, як близький до норми. В інші роки, що аналізуються, умови для формування весняної повені в регіоні не спостерігали-ся, як і у попередні роки (весняні повені в басейні Сівер-ського Дінця на рівні та близькими до норми були у 2003 та 2006 роках).

Концентрація БСК-5 в усіх пунктах спостереження на р. Сіверський Донець протягом останніх п’яти років має системний характер, що свідчіть про стабільний екологічний стан. Значних коливань жорсткості не спостерігається.

Таким чином, проаналізувавши просторові зміни кон-центрацій основних інгредієнтів вздовж водотоку річки

Сіверський Донець з основними її притоками можна від-значити, що на якість річкової води мають безпосередній вплив рр. Казенний Торець та Бахмутка. Цей вплив супро-воджується підвищенням контрольованих гідрохімічних по-казників у пункті спостереження на р. Сіверський Донець, нижче р. Бахмутка, с. Дронівка.

Основними факторами, що впливають на якість води річки Сіверський Донець та її приток в Донецькій області, є надходження забруднюючих речовин зі зворотними водами промислових підприємств та комунального господарства, а також і з поверхневим стоком. Має місце коливання якісних характеристик річкових вод за порами року, що пов’язано з сезонними явищами (температура, водність, вища водна рослинність та інше). У маловодні періоди гідрохімічні по-казники зростають внаслідок збільшення частки зворотних вод у балансі річкового стоку.

При цьому в маловодні періоди року знижуються показ-ники жорсткості внаслідок зменшення частки підземних вод в балансі річок, як складової їх живлення. Також негатив-ний вплив має заростання русел річок, так у період літньої

межені 2013 року за оцінкою Харківського гідрометцентру на малих річках басейну воно досягло 80-90% ширини русла.

Сольове забруднення р. Сіверський Донець при прохо-дженні територією Донецької області зростає в середньому наполовину, що має природний характер, але в основному суттєвіший вплив має антропогенна складова. Просторові зміни якості за показниками, що вимірювалися у пробах води р. Сіверський Донець, пояснюються впливом прито-ків р.р. Казенний Торець та Бахмутка, на водозбірній площі яких здійснюється активна господарська діяльність, відбува-ються скиди з промислових підприємств, у тому числі вугіль-ної галузі, а також із очисних споруд міст Донецької області.

Оцінюючи дані, отримані в результаті аналізу проб, віді-браних у межах роботи з оцінки екологічного стану Юзів-ської ділянки з метою мінімізації впливу на навколишнє середовище при проведенні геологорозвідувальних робіт, а також дані моніторингу поверхневих вод, який виконується регулярно в означених точках відбору, стан поверхневих вод р. Сіверський Донець в межах Донецької області та ділянки в межах Харківської області (нижче м. Ізюм до с. Яремівка), а також притоки р. Казенний Торець з притоками Кривий Торець і Бахмутка в межах Донецької області можна оха-рактеризувати як такий, що сформувався внаслідок впливу

Вид з Райгородської

греблі в бік селища Щурово. Звідси

починається канал Сіверський

Донець – Донбас»

42 43

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

діяльності водогосподарського комплексу, та є типовим для сезону року, коли здійснювалися відбори.

Русло р. Сіверський Донець та р. ОскілРічка Сіверський Донець є головним джерелом водо-

постачання Донецької області. Щорічно в межах Доне-цької області безпосередньо з річки забирається близько 600 млн.м3 води на рік, або 70 % від загального обсягу забору всіма водокористувачами Харківської, Донецької та Луганської областей.

На ділянці р. Сіверський Донець від м. Балаклея до впадіння р. Бахмутка здійснюють скид 15 водокористу-вачів в об’ємі 10,03 млн.м3. Основна кількість забрудню-ючих речовин скидається підприємствами комунального господарства.

Інші притоки р. Сіверський Донець в межах Донецької області, основними з яких є Казенний Торець та Бахмут-ка, мають значне антропогенне навантаження, впадають в головну ріку нижче місця водозабору в канал Сівер-ський Донець-Донбас та мають вплив на стан водних ре-сурсів річки як джерела водозабезпечення, в тому числі питного, водокористувачів Луганської області.

Карта забору проб басейнової лабораторії моніторинга води Сіверсько-Донецького БУВР

Басейн р. Казенний ТорецьАктивна господарська діяльність на водних об’єктах ба-

сейну р. Казенний Торець, значне антропогенне наванта-ження, починаючи з витоків, за рахунок точкових скидів та дифузних джерел забруднення та значний вплив на водото-ки, що складають гідрографічну мережу, значно впливають

на стан водного об’єкта, формування гідрологічного режиму та якість води. Основними водними об’єктами басейну є ба-сейни річок Кривий Торець та Сухий Торець.

У 2012 році з поверхневих водних об’єктів басейну було забрано 47,5 млн.м3 води для виробничих потреб, 50 % якої – безпосередньо з русла р. Казенний Торець. До вод-них об’єктів цього басейну скид зворотних вод здійснюють 47 водокористувачів в об’ємі 96 млн.м3, з яких 70,7 млн.м3 належать до категорії забруднених та скидаються підпри-ємствами вугільної промисловості, машинобудування та житлово-комунального господарства. Всього скид зворотних вод здійснюється до 18 водних об’єктів басейну, основни-ми з яких є річки Казенний Торець (44 %), Кривий Торець (15 %), балка Залізна (18 %).

Основна кількість забруднюючих речовин скидається підприємствами комунального господарства міст Горлівка,

У бассейновій лабораторії

моніторинга води Сіверсько-

Донецького БУВР

44 45

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Крам

атор

ська

міс

ька

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «Ф

онд

розв

итку

гром

ади»

Краматорськ, Димитрів, Слов’янськ, Дружківка, Костянти-нівка, а також промисловими підприємствами, в тому числі шахтами.

Басейн р. БахмуткаСкид зворотних вод із загальним об’ємом 4,9 млн.м3,

з яких 2,7 млн.м3 належить до категорії забруднених до по-верхневих водних об’єктів басейну р. Бахмутка здійснюють 13 підприємств. Основна кількість забруднюючих речовин скидається комунальними підприємствами та промислови-ми підприємствами міст Горлівка та Артемівськ. Таким чи-ном, скиди зворотних вод в басейні Сіверського Дінця в меж-ах Донецької області, включаючи основні притоки Казенний Торець та Бахмутка, в межах яких знаходиться Юзівська ді-лянка, мають певну специфіку, зумовлену наявністю значної кількості шахт і промислових підприємств. Як наслідок, до поверхневих водних об’єктів басейну р. Сіверський Донець щорічно скидається значна кількість таких специфічних за-бруднюючих речовин як важкі метали, СПАР, нафтопродукти та інше, а також велика кількість сульфатів та хлоридів із шах-тними водами, які створюють антропогенне навантаження на поверхневі водні об’єкти області та погіршують їх якісний стан.

Річка Бахмутка Станіслав Черногор, Володимир Березін,

Наталя Білоцерківська та Олександр Олійник(Краматорська міська громадська організація

«Фонд розвитку громади»)

Зважаючи на високу щільність населення та значну концентрацію виробництв на території басейну Сіверського Дінця, в тому числі водоємних та небезпечних, в межах території Юзівської ліцензійної ділянки необхідно виконати детальніше та ґрунтовніше дослідження впливу геологорозвідувальних робіт на довкілля.

Разом із тим, при розробці програми заходів із попередження та мінімізації негативного впливу при проведенні геологорозвідувальних робіт, як запобіжний захід, необхідно передбачити встановлення автоматизованих постів контролю якості води та гідрологічних показників на р. Сіверський Донець на межі Харківської і Донецької областей (с. Яремівка) та Донецької і Луганської областей (с. Райстародубівка) для оперативного контрою за змінами цих показників у цілодобовому режимі і можливого прийняття управлінських рішень в разі забруднення водних об’єктів із метою захисту інтересів населення областей.

47

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Збереження геологічної стабільності

Метою дослідження була оцінка екологічного стану та впливу процесів карстоутворення та видобування розсо-лу, включно з методом розмиву пласта (гідровруб), на на-вколишнє середовище, можливість деформування та об-валення ділянок поверхні і наявність загрози для всіх сфер життєдіяльності людини, в тому числі для функціонування Слов’янського курорту на Слов’янській та Райгородській ді-лянках Слов’янського родовища кам’яної солі.

Слов’янський район розташований на півночі Донецької області на площі 1273 км2, із населенням 34052 осіб. Міс-то Слов’янськ розташоване на річці Казенний Торець (при-тока Сіверського Дінця, басейн річки Дон) на площі в 58,9 км2 із населенням 117 994 осіб (станом на 2012 р.). За період з 2004 по 2013 рік смертність населення перевищує народжуваність у 2.01 рази. Місто фактично не має притоку мігрантів впродовж значного періоду часу. Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, за рівнем забруднення атмосферного повітря станом на 2013 рік Слов’янськ входить до четвірки міст України з дуже брудним повітрям. Це саме те місто, на території якого рішенням До-нецької обласної ради від 23.12.2005 року створено регіо-нальний ландшафтний парк – «Слов’янський курорт», загаль-ною площею 431,31 га. А 19 квітня 2011 року Верховною Радою України прийнято закон №7533 «Про оголошення природних територій міста Слов’янська курортом державно-го значення».

Проведені дослідження та матеріали публікації надають відповідь на запитання: як саме, та під впливом яких чинників спотворюється та гине без сумніву «народна» здравниця,

48 49

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Бальнеологічний курорт, що існує на березі мінеральних озер із 1827 р., є одним із найстаріших бальнео-грязевих курортів України. Цілющі грязі курорту у 1907 році отрима-ли «Гран-прі» на міжнародній виставці в місті Спа (Бельгія). До лікувально-діагностичного центру курорту входять три са-наторії – «Ювілейний», «Донбас» і «Слов’янський», а також Слов’янське, Західно-Слов’янське і Слов’яногірське родо-вища мінеральної води. Свердловини №№А-3337, А-3338, А-3345 глибиною 130,0 м, 121,8 м і 130,0 м відповідно, експлуатують води гіпсо-ангідритової карбонатної товщі нижньої пермі в інтервалі глибин від 45 до 130 м. На особли-ву увагу заслуговують унікальні охоронні природні території, розташовані в межах Слов’янського району, зокрема Наці-ональний природний парк «Святі гори», розташований у пів-нічній частині Донецької області, в Слов’янському районі на площі у 11957 га, створений 13 лютого 1997 р. Указом Пре-зидента України №135/97. До складу Національного при-родного парку «Святі гори» включені декілька пам’яток при-роди та заказники. «Маяцька дача» – ботанічний пам’ятник природи загальнодержавного значення. Знаходиться в Слов’янському районі Донецької області біля сіл Маяки, Со-болівка, Макатиха та Сидорово. Статус пам’ятника природи присвоєно розпорядженнями Ради міністрів УРСР №780-р, 14 жовтня 1975 року. Площа – 18 га. «Заплава–1» – лісовий заказник місцевого значення. Статус заказника присвоєно рішеннями облвиконкому №310 від 21 червня 1972 р. Пло-ща – 590 га. Являє собою заплавний дубовий ліс. «Урочи-ще Сосна» – лісовий заказник місцевого значення. Статус заказника присвоєно рішенням облвиконкому № 276 від 27 червня 1984 р. Площа – 527 га. Являє собою соснові насадження штучного походження, вік яких понад 50 років. «Дендропарк Маяцького лісництва» – парк, пам’ятник садо-во-паркового мистецтва. Статус пам’ятки садово-паркового мистецтва присвоєно рішенням облвиконкому №310 21-го червня 1972 р. Площа – 1,5 га. Нажаль, рішенням Доне-цької обласної ради №5/18-562 від 26 вересня 2008 р.

унікальна та неповторна «перлина Донеччини», до складу якої входять гідрологічні пам’ятки загальнодержавного значення - озера «Сліпне» (30 га) та «Рапне» (32 га), а також орнітологічний заказник місцевого значення «Приозерний» (79,5 га).

відмінено статус лісового заказника «Урочище Сосна». Це - тривожна тенденція останніх десятиліть.

Досліджувана ділянка навколо міста Слов’янськ має склад-ну геологічну будову та знаходиться в межах Слов’янського підняття, яка являє собою антикліналь, що простягається на північний захід. Північно-східне крило антикліналі (район с. Адамівка) ускладнене Адамівсько-Бугайовським соляним штоком, проникнення якого в розміщені вище породи від-бувалося з утворенням тектонічних (розривних) порушень. У порушених породах тектонічних зон локалізуються сульфідні руди (кіновар, сфалерит, галеніт та ін.). Глибина і масштаб оруденіння вивчалися з 1962 р. по 1985 р. Всього на ді-лянці пробурено близько 250 свердловин глибиною від 200 до 1200 м. Під час буріння свердловин в зонах поширення порушень тріщинуватих порід спостерігалося поглинання бурового розчину. Такі зони розкрито свердловинами без-посередньо поблизу тектонічних порушень, а також у водо-проникних породах на різних глибинах від 0 до 1200 м. На-явність таких зон є чинником, що ускладнює розвідувальні роботи, і який, в свою чергу, несе додаткові екологічні ризи-ки через можливе потрапляння бурових розчинів при гідро-розриві в проникні породи. У куполі Слов’янського підняття (район с. Хрестище) соленосні відкладення вийшли на по-верхню і були розмиті атмосферними опадами, поклавши початок процесам розчинення (вилуговування) порід – кар-стоутворенню. Плавне, пологе залягання пластів тріщинува-тих, порушених порід, порізаних балками, призвело до фор-мування великої зони забезпечення підземних водоносних горизонтів. У напрямку до м. Слов’янська пласти солі роз-крито свердловинами на глибинах від 150 м і глибше. Похи-ле положення легкорозчинних соляних пластів сприяло роз-витку карстових процесів вглиб гірського масиву. Карст – це геологічна формація, що виникає в процесі розчинення гір-ських порід водою з утворенням підземних пустот, що супро-воджується обваленням покрівлі, провалами і утворенням западин, вирв, озер на земній поверхні. Карстові процеси виникають при наявності багатьох природних чинників, го-ловними з яких є наявність розчинних порід, контакт цих порід з водою, рельєф (наявність областей розвантаження, в нашому випадку р. Казенний Торець, р. Колонтаївка) та сприятливі кліматичні умови. Плавне опускання поверхні північної окраїни м. Слов’янська, пов’язане з карстовими процесами, сформувало велику долину, яка простяглася між

50 51

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

р. Долиною і Соболівською балкою. Найнижча її частина, так звана мульда просідання, представлена у вигляді озе-ра Левадне, загальна площа карстового масиву становить 6750 га. В результаті тривалого розвитку карстових проце-сів в описуваному районі на глибині до 300 м сформувався єдиний розсільний горизонт (дивитися Малюнок 1. карсто-вого ареалу біля м. Слов’янськ, Додаток А).

Ділянки видобування природних та штучних розсолів. «Східна» розташована в м. Слов’янську на площі 2.5 км2 на лівобережній терасі р. Казенний Торець в районі Слов’янських мінеральних озер і заплаві річки Колонтаївка. «Райгород-ська» розташована на землях Райгородської селищної ради Слов’янського району між річкою Казенний Торець з півдня і залізницею «Слов’янськ – Красний (чи Червоний) Лиман» з півночі, селом Райгородок зі сходу і басейном випаровуван-ня виробничих стічних вод «Біле море» із заходу.

Початок експлуатації ділянки природних розсолів – се-редина 16-го століття, це період появи перших солеварних заводів. У 1897 році в Слов’янську було 9 великих заводів (фото 1), у 1914 р. – 36 заводів.

Згідно з монографією Калигіна П.В.1 за 84 роки екс-плуатації розсолів пробурено 74 геологорозвідувальні та 1 Калигін П.В. «Висновок по гідрогеологічних та інженерно-геологічних умовах м. Слов’янська»: ПГО « Донбасгеологія »; 1976 р., т.2.

Малюнок 1. Проблемний карстовий ареал навколо м. Слов’янськ

80 експлуатаційних свердловин, з соляного масиву видо-буто близько 12 млн. тонн твердої кам’яної солі, що відпо-відає утворенню пустот об’ємом 5,7 млн. м3. Інтенсивний видобуток розсолів призвів до прискорення процесів ви-луговування (розчинення) солей, і переміщення кордонів карстового масиву до забудованої міської території. Одним із негативних наслідків порушення природного режиму під-земних вод в результаті експлуатації родовища природних розсолів також стало збільшення обсягів солі, які виносять-ся р. Колонтаївка та р. Казенний Торець, що призводить до

Фото 1. Розташування

солеварних заводів у м. Слов’янськ

на початку ХХ століття

За результатами 30-річних спостережень станом на 1992р. встановлено наступне:

• кількість солей, що виносяться з карстового масиву, безпосередньо пов’язана з кількістю атмосферних опадів у зоні забезпечення водоносного горизонту;

• областю розвантаження водоносних розсільних горизонтів карстового масиву є місцева гідрографічна мережа (балки Соболівська, Безім’янна, долини р. Колонтаївка, р. Долина, р. Казенний Торець, мінеральні озера);

• мульда просідання розширюється в південному і південно-східному напрямку зі швидкістю від 0,2 до 0,5 м на рік. Осідання в її центрі становить 1,8 м, при темпі до 385мм/рік;

52 53

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

компенсаційного осідання земної поверхні та зміни хіміч-ного складу підземних вод. Спостереження за режимом по-верхневих і підземних вод до 1992 р. велося Донецькою гідрогеологічною режимною станцією.

У різні періоди спостерігалися обвалення осадових порід, утворення тріщин, осідання поверхні землі, утворення кар-стових провалів, воронок. За даними наукового видання2, на місці озера Рапне знаходився «соляний завод», який в результаті неодноразових провалів був повністю знищений.

У 1951р. по вул. Ізюмській, північніше експлуатаційної свердловини №38, протягом 13 днів утворився провал діа-метром 45 метрів і глибиною до 8 метрів (фото 2).

2 «Росія. Повний географічний опис нашої Вітчизни»; 1870 р.

Фото 2. Руйнація будинку через утворення карстової вирви

• незважаючи на припинення видобутку розсолів, винос солей в гідрографічну мережу продовжився в кількості до 60 тис. т. солей, в тому числі 54 тис. т. кам’яної солі на рік, що відповідає утворенню 28,5 тис. м3 пустот. Компенсаційне просідання земної поверхні не перевищує 18 тис. м3 на рік. Середньорічний приріст пустот за даними 30-річних спостережень склав близько 478,8 тис. м3/рік. Таким чином, процес утворення пустот і провалів в карстовому масиві триває.

За межами природного розсільного басейну сіль видо-бувалася з використанням методу «Гідровруб». Розчинен-ня підземне (a. underground dissolution; н. Losen in Situ; ф. dissolution souterraine; і. disolucon subterraneo) – спосіб видобутку природних мінеральних солей (поварена, калій-на, бішофіт) через свердловини шляхом розчинення одно-го або декількох компонентів у надрах. Метод гідровруба, запропонований в 1933 американським ученим Е.Tрепом, вдосконалено і впроваджено у вітчизняну практику ра-дянським вченим П.A.Kулле, який використовував у якості гідрофобного чинника нафту та її похідні. Видобування на «Східній» ділянці проводилося з використанням чотирьох експлуатаційних свердловин (№№36г, 42г, 44г та 45г). За-гальний об’єм камер вилуговування становив 2,2 млн. м3. З 1961 року, з урахуванням прискорення процесів карсто-утворення та виникнення загрози для мінеральних озер, видобуток розсолів винесено за межі міста на «Райгород-ську» дільницю. На останній у різні часи використовувалися 32 свердловини, з яких 25 – експлуатаційні, глибиною від 557 до 620 м (№.№1-9). Загальний об’єм камер вилуговуван-ня становив понад 12,7 млн. м3 (за відомостями 1996 р.).

Найбільше сумарне осідання поверхні у 208 мм з по-чатку спостережень (1960 р.) зареєстровано над камерою вилуговування свердловини №6. Мульда просідання має

Фото 3. Свердловина 45/2

глибиною 245 м., призначалася

для захоронення відходів содового

виробництва, об’єм камери 83 тис. м3

(1994 р.)

54 55

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

овальну форму з розмірами по великій осі – 1150 м, ма- лої – 650 м. Швидкість осідання становить 1мм/місяць, що не перевищує існуючих нормативів. На сьогодні свердлови-ни першої черги виведено з експлуатації. Решта свердловин експлуатуєься ТОВ «Руссіль-Україна». Найбільше занепоко-єння викликає повна відсутність спостережень за геологіч-ним і гідрологічним станом надр і рівнями земної поверхні на території ділянки «Східна» м. Слов’янська. Спостережен-ня не проводяться з моменту ліквідації спостережної станції П.О. Хімпром у 1997 р.

Роботи, проведені у межах проекту, включали пошук, об-стеження та з’ясування стану свердловин і оцінку ймовір-них екологічних ризиків. За результатами виконаних робіт на вересень – жовтень 2013 року було встановлено, що з усієї кількості виведених з експлуатації свердловин більшість перебуває в аварійному стані. Решту розграбовано – витяг-нуто обсадні та робочі колони, вирізаоі металоконструкції, зруйновано будівлі.

Навколо збережених колон свердловин утворилися про-вали різної форми, частіше – вирви, які в осінній дощовий період та під час відлиг заповнюються водою, формуючи не-стійкі козирки порід (фото 3, малюнок 2). Руйнування цемент-них пробок в затрубному просторі призводить до повного або часткового порушення герметичності обсадних і робочих колон, в результаті алювіальні і ропні води в деяких сверд-ловинах виносять на поверхню нафтопродукти, великий

Малюнок 2. Схема розташування та параметри свердловин №45/1,2

обсяг яких знаходиться в камерах вилуговування. Згідно з проектною документацією, в камерах вилуговування діль-ниці «Східна» на момент консервації знаходилось близько 510 м3 нафтопродуктів. Несанкціоноване знищення сверд-ловин, яке спостерігається на дільниці «Східна», не дозволяє об’єктивно оцінити їх стан, рівні та властивості ґрунтових вод. Основні екологічні ризики пов’язані, насамперед, із станом робочих колон свердловин. У разі порушення їх гер-метичності поверхневі, забруднені води, перемішуючись з підземними, можуть потрапляти у річкову мережу, колодязі та водогони. Гірші справи з експлуатаційними свердловина-ми примусового розмиву (гідровруб), проект ліквідаційного тампонажу яких був складений «Укргіпронафтохім» у 1994 р., але через нестабільну економічну ситуацію залишився без реалізації. Як свідчать матеріали «Проекту ліквідації відпра-цьованих свердловин №36, 42, 44, 45 Слов’янського ро-довища кам’яної солі», свердловини на момент зупинення експлуатації перебували у герметичному стані. На даний мо-мент стан обсадних та робочих колон та камер вилуговуван-ня невідомий. Враховуючи численні спроби розкрадання та вилучення труб без використання спеціальних технічних пристроїв, можна припустити порушення цілісності цемент-ного каменю в затрубному просторі між експлуатаційними і обсадними колонами. У разі порушення їх герметичності при поступовому компенсаційному осіданні порід розсоли з нафтопродуктами будуть витискатися до затрубного простору

Фото 4. Залишки

насосної станції

56 57

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

тріщин і каверн гірського масиву, формую призводячи до загального забруднення території. Небезпечнішими є мит-тєві осідання товщ із утворенням тріщин, вирв, які можуть настати при порушенні герметичності камер і втрати тиску, усталеного в них. Структура взаємного впливу, яка склала-ся в підземних камерах вилуговування, гірський тиск вище розміщених порід, протидїя розсолу, що заповнює камери, каверни, стволи незатампонованих свердловин, властивос-ті гірських порід, що покривають відпрацьовані камери, хі-мічний склад підземних вод – все це, створює багатофак-торну систему рівноваги, найменше порушення якої може призвести до прискорення процесів утворення карсту в межах міста.

На ділянці «Райгородська» екологічні ризики пов’язані, насамперед, з геометричною формою і розмірами камер вилуговування свердловин першої черги, які зімкнулися між собою. На даний момент ці свердловини не експлуату-ються. Проект ліквідаційного тампонажу відсутній. Осідання поверхні землі і стан працюючих свердловин другої черги контролюються службами господарюючого суб’єкта.

Виробничі потужності та об’єкти спостереження за ста-ном ґрунтових вод і поверхні на ділянці «Східна» і частково на ділянці «Райгородська» знищені або мають значні пошко-дження, не проведено рекультивацію територій гірничих

Фото5. Річка Колонтаївка. Згідно з СанПін №4630-88 та аналізам якості води від 04.11.2013 р., нормативи перевищені: сухий залишок – в 11 разів; хлориди –в 25 разів; БСК – в 9 разів; ХСК – в 4 рази; нафтопродукти – в 1,3 рази; азот амонійний – в 3,9 рази; свинець – в 3,5 рази

відводів (фото 4). Землі ділянки «Східна», на території якої розташовано Орнітологічний заказник, мають сліди захоро-нення промислових і побутових відходів.

Вимагає постійного моніторингу вплив на природне се-редовище і, в першу чергу, на курортну сферу, розсолів підвищеної концентрації і гідрофобних чинників (нафтопро-дуктів), що використовувалися для управління процесом вилуговування. Так, у 1979 р. для перехвату розсільного потоку в алювіальний горизонт, згідно з проектом ВНДІГа, було впровадженр сифонно-вакуумна установку з 12 розсо-лозабірних свердловин, пробурених вздовж русла р. Колон-таївка. За період 1980-1992 років нею було перехоплено в смузі 600 м (із 2,5 км потоку) 1,6 млн. м3 розсолів (у пере-рахунку на тверду фазу – 111 тис. тонн солі при середній мінералізаціі 69г/л). За 12 років роботи установка вичер-пала свої можливості і потребувала реконструкції. За резуль-татами спостережень 2013 р., сифонно-вакуумну станцію повністю знищено.

Викликає занепокоєння стан водних об’єктів. Рівні шкід-ливих компонентів у воді р. Колантаївка в рази перевищу-ють допустимі ГДК (фото 5).

Аналізи концентрацій забруднюючих речовин токсич-ної дії (нафтопродукти, залізо), проведені хімічною лабо-раторією Слов’янської ТЕС в районі контрольних створів

Фото 6. Свердловина

№36г, 1952 р.

58 59

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

Доне

цька

обл

асна

гром

адсь

ка о

рган

ізац

ія «П

риро

доох

орон

ний

рух

«Дже

рела

»

р. К. Торець, вказують на їх надмірний вміст. Так, вміст нафтопродуктів перевищує в 5.4, а заліза – в 2.5 рази рибогосподарські ГДК.

Занепокоєння викликає та обставина, що до теперішньо-го часу ігнорується «Розпорядження міської Ради народних депутатів №209-р від 09.07.1991 р. щодо забезпечення безпеки населення і охорони навколишнього середовища, будівель і споруд», в якому передбачалися наступні дії:

• реконструювати спостережну станцію на «Східній» ділянці;

• розробити графіки проведення маркшейдерських спостережень з частотою 1 раз на 2 роки;

• передбачити тампонаж основних (експлуатаційних) стволів свердловин з умовою перекриття алювіаль-ного і підземного (тріасового) водоносних горизонтів;

• при вирішенні питань тампонажу використовувати ма-теріали геофізичних досліджень стволів свердловин;

• на допоміжній свердловині №1/45 передбачити об-ладнання глибинного репера в пропластку між верх-ньою і нижньою камерами. Додаткову свердловину №2/45 затампонувати;

Лісостеп

• використовуючи результати маркшейдерських спо-стережень за осіданням земної поверхні і матеріали обстеження свердловин, видати прогноз зрушення гірських порід на ділянці свердловин №36, 44, 45 на найближчі 20 років.

Андрій Коюда, Олександр Бударін, Олена Люльчук та Валерій Шаповал

(Донецька обласна громадська організація «Природоохоронний рух «Джерела»)

Дослідження виявило ареал та постійні процеси карстоутворення навколо міста Слов’янськ та на прилеглих територіях. Історичний промисловий видобуток солі за останні 100 років призвів до руйнації індустріальних об’єктів та житлових приміщень громадян, утворення природних та штучних мінеральних озер у карстових воронках. Загальним висновком проведених досліджень слід вважати те, що додаткове антропогенне навантаження, пов’язане з використанням технології інтенсифікації виробництва (гідророзрив) вуглеводнів на ділянках «Східна», «Райгородська» та спорудження додаткових об’єктів техногенного впливу, розташованих на територіях м. Слов’янська та Слов’янського району може призвести до прискорення процесів карстоутворення та незворотних екологічних та соціальних наслідків. Невідкладним завданням залишається локалізація та розв’язання наявних проблем в регіоні.

61

Геологічна розвідка на теренах Юзівської ліцензійної ді-лянки компанії «Шелл» має на меті виявлення перспектив-них місць для видобутку традиційних та нетрадиційних вуг-леводнів. Така активність є звичайною для цього регіону. Відмінність полягає в тому, що, напевно, вперше в історії цієї місцевості, видобувна компанія перед початком будь-яких робіт вирішила провести детальне дослідження сучасного стану довкілля – природного та соціального. Актуальним та-кож стало залучення до дослідження місцевих громадських природоохоронних організацій, які здобули таку можливість, прийнявши участь у конкурсі, проведеному Фондом Східна Європа. Таким чином, громадські організації отримали мож-ливість долучитися до реального дослідження стану довкілля та розробити підходи до моніторингу критичних показників під час геологорозвідки та майбутнього видобутку вугле-воднів. Громадські організації відповідально поставилися до завдань, особливу увагу приділили аналізу тих можливих ризиків, що можуть виникнути при активному видобутку вуг-леводнів. Результати всіх проектів спеціально наголошують на збереженні природного різноманіття, водних ресурсів та геологічній стабільності регіону. Наявність активної позиції серед громад, що проживають на Юзівській ліцензійній ді-лянці компанії «Шелл», є запорукою контролю за проведен-ням геологорозвідки та майбутнього видобутку вуглеводнів. Налагодження довірливих та раціональних стосунків між усі-ма учасниками процесу є необхідною умовою для успішної діяльності компанії, безпечного та повноцінного життя гро-мадян на цій території.

ПІСЛЯМОВА

62 63

Публікація, яку Ви тримаєте, знаменує початок моніто-рингу довкілля громадськими організаціями, що відіграва-тиме основну роль у майбутньому. Базові дані вже отрима-ні. Вони свідчать про наявність серйозних проблем у регіоні. Тому, об’єднання зусиль компанії та активного людського потенціалу населення, може і повинно забезпечити оздо-ровлення економічних, екологічних та соціальних показни-ків в регіоні.

Такий досвід є позитивним прикладом взаємодії бізнесу та громад у спільному вирішенні проблем регіону.

Д-р Наталія Шульга Редактор видання

This publication presents main results of three studies undertaken by NGOs from Donetsk and Kharkiv regions within the project “Environmental baseline assessment of Yuzivska license area with aim to minimize environmental impacts during geological exploration”. NGOs looked at three environ-mental aspects: surface water quality, biodiversity, and legacy of earlier geological interventions.

The information received from NGOs has been included into the baseline assessment carried out by an international environmental consultancy ERM, and would be taken into account while selecting sites for geological exploration. High risk areas, identified by the organizations and consistent with Shell Operating Principles, would be excluded from further consideration.

The project demonstrated the value of constructive en-gagement between companies and environmental organiza-tions. The NGOs had an opportunity to voice their concerns, and Shell received data that weren’t always available through conventional sources.

Publication is intended for readers interested in environ-mental protection, the implementation of environmental poli-cies, and corporate social responsibility.

Макет і комп’ютерна верстка – Євгенія Нестеренко

Підписано до друку 30.05.2014 р.Формат 60 х 84 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура «Franklin Gothic Book».Обл.-вид. арк. 3,05. Ум.-друк. арк. 3,72.

Наклад 1000 прим. Зам. №1358.

Видавничий дім Дмитра БурагоСвідоцтво про внесення до Державного реєстру

ДК № 2212 від 13.06.2005 р.тел.: (044) 227-3828, 227-3848;

е-mail: info@burago.com.ua, www.burago.com.ua

Адреса для листування: 04080, м. Київ-80, а/с 41