Великопісна тріодь на будні · 2016-04-05 · З книги Буття читання: 1:14-23. Прокімен (г. б): Господи, Боже мій,

ВИДАВНИЦТВООТЦІВ ВАСИЛІЯН«МІСІОНЕР»УЛЬВОВІ

ВЕЛИКОПІСНА ТРІОДЬ

НА БУДНІ

(для приватного вжитку)

РИМ- 1994-ЛЬВІВ

Перевидання

книги здійснено

видавництвом Отців

Василіян «Місіонер »

у Львові

Видавництво «Місіонер» 1994

ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ

В ПОНЕДІЛОК НА УТРЕНІ

Сідальні

1. (г. 2) Як божественні першоплоди посту, - розбудімо

душевну скруху,* взиваючи з глибини серця: Владико Христе,*

- прийми нашу молитву, як запашне кадило,* і визволи нас,

молимось, від зловонного тління і страшної муки,* бо тебе

єдиного можемо ублагати.

Слава і нині: Будучи джерелом милосердя,* сподоби нас,

Богородице, твоєї милости,* зглянься на людей грішних і вияви,

як завжди, твою силу,* бо, уповаючи на тебе, співаємо тобі:

Радуйся!* - як і колись Гавриїл - архистратиг безплотних сил.

2. (г. 2) Вступімо радісно в цю благодатну пору

стриманости,* і просвітімось промінням святих заповідей

Христа Бога нашого:* світлістю любови, осяйністю молитви,*

ясністю чистоти і силою витривалости в доброму,* щоб,

зодягнені у світло, дійшли ми на третій день до святого

Воскресіння,* що опромінює світ нетлінністю.

Слава і нині: Отримавши в горі нездоланне заступництво

твоє, о Мати Божа,* визволяюся чудесно й понад міру сподівань

від усіх моїх скорбот.* Ти бо завжди поспішаєш з допомогою*

до тих, що смиренно тебе просять.* Тому вдячно кличу до

тебе:* Прийми, Володарко, цю коротку подяку* і будь мені

опорою в усьому.

Канон - Пісня 9

Ірмос: Від Бога - Бог Слово, що несказанною мудрістю

прийшло обновити Адама,* який через їдження низько впав у

тлінність,* і задля нас несказанно воплотилось від святої Діви,*

- вірні, єдиномудрими піснями величаймо.

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Нехай цей перший день посту буде для тебе, душе моя,*

відмовою від гріха, поверненням, а разом - і злукою з Богом,*

1-Й ТИЖДЕНЬ

4

щоб ти могла обминути безодню зла і полюбити лиш ті дороги,* що

ведуть до вічного спокою.


І в думках упавши, й тілом прогрішившись,* ридаю, зітхаю

та кличу:* Спаси мене, Господи, спаси мене, єдиний

безгрішний,* і не осуди на пекельний вогонь мене, осудження

вартого.


На горі Хорив Ілля, постом очистившись, мав видіння Бога.*

Очистьмо серце постом і ми, тож побачимо Христа.

Слава і нині: Пречиста Владичице, оздорови мою

пристрасну душу,* знеможену всякими підступами злобних

бісів,* бо ти породила Христа - зцілителя душ наших,*

Спасителя тих, що визнають тебе незайманою Дівою.

Стихири на стиховні

(г. 5) Засяяла благодать твоя, Господи,* засяяло й

просвічення для душ наших.* Це час належний, пора для

покаяння!* Відкиньмо темні справи й візьмім на себе панцир

світла,* щоб, пропливши велике море посту,* прибули ми на

третій день до воскресіння Господа і Спаса* нашого Ісуса

Христа,* що спасає душі наші.

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й

веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас,

мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє

діло, і слава твоя - їхнім дітям.

Прийшов піст - мати невинности,* обвинувач гріхів та

оборонець покаяння,* образ життя ангелів і спасіння людей.*

Отож, вірні, взиваймо: Боже, помилуй нас!

Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди

діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Благословенне воїнство Царя небесного!* Хоч

страстотерпці були землянами,* то вони, погордивши тілами,*

спромоглися доступитись до ангельського чину,* і

1-Й ТИЖДЕНЬ

5

стражданнями своїми удостоїлись почесті безтілесних.* їхніми

молитвами, Господи,* спаси душі наші.

Слава і нині: Тебе, Божу Матір і Діву пречисту,* святішу

від херувимів,* ми у піснях звеличуєм,* бо визнаємо, що ти

душею й тілом Богородиця,* що справді породила втіленого

Бога.* Молися, Пречиста, за душі наші.

В ПОНЕДІЛОК НА ВЕЧІРНІ

Стихири на «Господи, взиваю я»

(г. 2) Всі гріхи вчинивши й перевершивши всіх у блуді,* я

хочу покаятися і не маю потоків сліз;* а якщо й далі житиму в

лінощах,* то чекає мене засуд на муки.* Але даруй мені, єдиний

добрий Боже, виправлення життя,* і помилуй мене.

Зливу сліз подай мені, Христе, у цей радісний день посту,*

щоб оплакати й обмити похітливий бруд* і з’явитися мені перед

тобою без плями,* коли прийдеш з неба судити людей,

Господи,* як суддя і єдиний праведний.

(г. 5) Прийдіте, щиросердно, вірні,* і взявши могутній

захист посту,* відженімо всякі підступні хитрощі ворога.* Не

запалюймося розкошами пристрастей,* ані не лякаймося вогню

спокус,* бо Христос-чоловіколюбець належно увінчає нас* за

терпеливість у боротьбі.* Тому, припадаючи перед ним,

молимося з надією і кличемо,* благаючи миру і великої милости

душам нашим.

Три стихири та Слава: Святому; І нині: Богородичний (там же).

Прокімен г. 6: У Господа спасіння,* на твій народ* - твоє*

благословення (Пс. 3:9).

Стих: О Господи, як багато моїх ворогів (Пс. 3:2).

З книги Буття читання: 1:1-13.

Прокімен г. 6: Господь почує,* як звернуся до нього (4:4).

Стих: Прислухайся до мене, коли взиватиму, мій Боже справедливий.

З книги Приповідок читання: 1:1-19.

1-Й ТИЖДЕНЬ

6


(г.З) Вчинімо піст приємним і угодним Господеві.* Бо

справжній піст - це втеча від гріха,* це стриманість у мові й

погамування гніву;* і відмежованість від похоті та наклепів,

брехні й порушення присяги.* Зречення цього всього* -

правдивий піст, що милий Богові.

Стих: До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. Як очі слуг

на руки свого пана і як очі слугині - на руки своєї господині,*— так очі наші

дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами.

Почнімо, вірні, непорочний піст, що є спасінням душам

нашим.* Служімо Господеві з острахом* і олією благодійности

намастімо голови,* а лиця наші вмиймо водою чистоти.*

Багатослівними не будьмо в молитвах,* але взиваймо так, як ми

навчилися:* Отче наш, що єси на небесах,* прости нам провини

наші,* бо ти - чоловіколюбець.

Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися

зневаги.* — Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих.

Перед царями та мучителями, забувши страх,* Христові

воїни сміливо й мужньо визнали тебе,* володаря всього, Царя і

Бога нашого,* та й моляться за душі наші.

Слава і нині: Богородице, заступнице всіх, що моляться до

тебе,* тобою кріпимось і тобою хвалимось,* бо ти - все наше

уповання.* Моли народженого від тебе* за недостойних слуг

твоїх.

У ВІВТОРОК НА УТРЕНІ

Сідальні

1. (г. 2) Преблагословенна благодать всесвятого посту.* Це

ним Мойсей прославився перед одержанням закону, написаного

на скрижалях,* це він зробив і юнаків витривалішими від

вогню.* У ньому ж погасімо пекучі прйстрасті тілесні,* і

закличмо до Христа-Спасителя:* Даруй нам всім навернення* і

вибав від пекла.

1-Й ТИЖДЕНЬ

7

Слава і нині: Ласкава Заступнице всіх християн,

Богородице,* моли повсякчасно Сина твого,* щоб визволив нас

від усякої злоби та лютости ворога* і дав нам, заради молитов

твоїх, Мати Діво, прощення гріхів,* бо він - безмежно

милосердний.

2. (г. 5) Господи, в цей другий день посту ми кличемо до

тебе:* Збуди у серцях твоїх слуг покаяння,* прийнявши ці наші

моління,* що з острахом їх ми заносимо тобі.* Подай нам ласку

добре зверстати шлях посту,* даруючи очищення й велику

милість.

Слава і нині: (под. Співбезначальне Слово). Кореню, ЩО

виростив нам божественний Квіт!* Кивоте й світильнику,

всезолота посудино манни!* Свята трапезо, що носиш хліб

життя!* Зі святим Предтечею благай же Сина твого й Бога,* щоб

ущедрив і спас* тих, що визнають тебе Богородицею.


Ірмос: Хто з людей чував коли таке,* або хто коли бачив,

щоб діва зачала в лоні* і безболісно породила дитя?* Таке твоє

чудо, - і тебе, чиста Богородице, величаємо.


Чи хто з народжених так низько впав і Бога так гнівив, як

я?* Чи хтось ще йшов так безоглядно за темними поривами* і

був вмістилищем гріха, від мене більшим?* Але помилуй і мене,

всемилостивий Боже.


Прилинь, душе моя, і постом піднесися на крилах чеснот,*

встань із мерзенності гріха - земного бруду,* і втішайся

пресвітлими видіннями, що ведуть тебе до чеснот* та й вірою

старайся наблизитись до Бога.


Це час сприятливий, це день спасіння,* тож принесімо,

браття, дар чеснот.* Відкиньмо темні справи, а зодягнімось у

панцир світла,* - бо так навчає святий Павло.

1-Й ТИЖДЕНЬ

8

Слава і нині: Хто прославить на весь світ тебе, Пречиста,*

що незбагненно породила славного Владику й Господа,* якого

хвалять ангельські чиноначальники?* Його ж моли за нас,

грішних, Діво непорочна.

Стихири на стиховні - ті самі, що на вчорашній Вечірні.

У ВІВТОРОК НА ВЕЧІРНІ


(г. 2) Вигнані колись з раю за споживання негожої страви,*

поспішімося знов туди ввійти через умертвіння пристрастей,*

взиваючи до Бога нашого:* Ти, що поклав на хресті свої руки,*

пив оцет, скуштував жовчі й витерпів болі від цвяхів,*

виймаючи з наших душ гіркі розкоші,* - спаси слуг твоїх заради

милости твоєї.

Колись були ми прогнані із раю через їжу,* але хрестом

твоїм ми в ньому знову поселилися.* Той же хрест ми

приносимо тобі, Всемилостивий,* у нашій молитві, і з вірою

тебе просимо:* В цю пору стриманости подай нам із висот

потоки сліз* для очищення всього бруду наших пристрастей і

прогрішень,* щоб усі ми невпинно кликали до тебе: Господи, -

слава тобі!

Насолоду стриманости дай мені, Слове,* як колись -

Адамові рай,* щоб мене діткнулась кожна заповідь твоя, Боже

наш,* і щоб я завжди цурався забороненого плоду гріха,* та

радісно дійшов до життєдайних страждань твоїх на хресті.

Три стихири і Слава: Святому; І нині: Хрестобогородичний.

Прокімен (г. 6): Господи, Боже мій,* до ніг твоїх* припадаю,* спаси

мене (Пс.7:2).

Стих: Спаси мене від усіх гонителів моїх і порятуй мене.


Прокімен (г. б): Господи, Боже мій, яке предивне ім’я твоє по всій землі

(Пс. 8: 2).

Стих: Ти возніс славу свою вище неба.

З книги Приповідок читання: 1: 20-33.

1-Й ТИЖДЕНЬ

9


(г. 8) Звершуймо піст не лише стриманістю від страв,* але й

усуненням усяких тілесних пристрастей.* Підкоряймо тіло, щоб

не панувало над нами,* і удостоїмось причастя Агнця - Сина

Божого,* що добровільно дав себе у жертву для спасіння світу,*

і будемо духовно святкувати воскресіння Спасителя з мертвих,*

а піднявшись на висоти, звеселятимемо Чоловіколюбця*

світлістю чеснот і добрих діл.

Постом підкорімо пристрасті розумові,* і окрилюймо себе

духовно, щоб легше пережити бурю,* яку ворог насилає на нас.*

Тоді гідно поклонимось хрестові Сина Божого,* що добровільно

віддав себе за світ;* духовно будемо святкувати Спасове із

мертвих воскресіння,* і з учнями зійдемо на гору та й

прославимо Сина, Чоловіколюбця,* що всю владу прийняв від

Отця.

Мученики Христові непереможні!* Силою хресною ви

перемогли спокусу* й отримали благодать вічного життя.* Не

злякавшись погроз мучителів,* ви тішилися муками і ранами,* а

нині кров ваша стала зціленням для душ наших.* Моліться, щоб

ми спаслися.

Слава і нині: Яке страшне видовище я бачу, Владико!* Як

це ти, що держиш всесвіт, дав себе на дерево піднести?* Чому

умертвлено тебе, Життєдавче?* - плачучи, говорила Всечиста

Богородиця,* як побачила на хресті того,* хто незбагненно з неї

засіяв - Бога і людину.

В СЕРЕДУ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. (г. 2: Благообразний Йосиф). Стражданнями твоїми,

Чоловіколюбче,* ти подаєш усім безстрасність,* умертвлюючи

своїм хрестом пристрасті мого тіла.* Сподоби мене споглядати

твої божественні страждання,* і постом боговгодним віддавати

тобі славу,* та прийняти незмірно велику милість.

1-Й ТИЖДЕНЬ

10

Слава і нині: Діва і Мати твоя, Христе,* бачивши тебе на

хресті розп’ятого й мертвого,* гірко плачучи, промовляла: Сину

мій, яке страшне це таїнство!* Чому на хресті вмираєш ти

смертю ганебною,* даруючи всім життя вічне?

2. (г. 2) Осяйну пору стриманости, Господи,* ти освятив і

дарував нам нині.* Сподоби нас, єдиний Чоловіколюбче,*

силою твого хреста пережити його чисто* в покаянні й у мирі з

усіма.

Слава і нині: Бережені чесним хрестом твого Сина,

Владичице чиста Богородице,* ми легко перемагаємо всі ворожі

напади.* Тому тебе всі належно ублажаємо,* як Матір Світла і

єдину надію душ наших.


Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь,* воплотившись

від Діви, нам з’явився,* щоб просвітити в тьмі сущих, зібрати

розсіяних.* Тому ми всехвальну Богородицю величаємо.


Від сонця ясніше засяяв нам піст благодаттю всесвітлою,*

що сповіщає добру новину про світлий хрест, дорогоцінні

страждання і спасенний день воскресіння.


Полюбімо чистоту і відкиньмо гріхи блуду.* Підпережімся

невинністю, щоб у чистоті стати перед Чистим,* що єдиний від

усіх очікує чистоти - перед Спасителем душ наших.


Господи, до страху перед тобою прибий моє тіло.* Ти, що

до хреста прибив гріх Адама,* звільни мене від гріховних

тенет,* поламай стріли лукавого твоїм списом, Владико,* і

відверни від мене його лиходійства.

Слава і нині: Пречиста Діво, що породила

найсправедливішого* і всевибачливого, Христа Господа,*

визволь мене, Діво, від засуду, вогню і мук,* на які я заслужив

за свої гріховні насолоди.


1-Й ТИЖДЕНЬ

11

В СЕРЕДУ НА ВЕЧІРНІ


(г.2) Ісус, як істинне духовне сонце,* послав вас, світло-

промінних, боговидці Апостоли,* наче блискавок, на цілий

світ,* щоб ясністю ваших божественних навчань прогнати туман

омани,* й опромінити сяйвом поневолених мороком незнання.*

Моліть же його, щоб і нам послав осяяння* і велику милість.

Ілля, очищений постом,* сівши на божественну колісницю

чеснот, вознісся на небесну висоту.* Наслідуй його пильно,

душе моя злиденна,* і постом спокутуй всяку злобу, заздрість і

сварки* та й скороминущі насолоди тілесних розкошів,* щоб

уникнути тобі страшних вічнотривалих мук пекла.* Тому клич

до Христа: Господи, - слава тобі!

Божественні Апостоли,* гарячі заступники світу й оборонці

правовірних!* Вас, Святі, що маєте велику прихильність у

Христа - Бога нашого,* покірно просимо: Заступайтеся за нас,*

щоб ми, за допомогою єдиносущної Тройці,* добре завершили

цей час посту.* Великі й славні проповідники, моліться за душі

наші.


Прокімен г. 5: Ти, Господи, захорониш нас* і збережеш нас* від роду

цього* і повік (Пс. 11:8).

Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного.

З книги Буття читання: 1:24 - 2:3.

Прокімен г. 6: Зглянься і вислухай* мене,* о Господи,* мій Боже.

Стих: Доки, о Господи, зовсім забуватимеш мене? Доки ховатимеш

лице твоє від мене?


1-Й ТИЖДЕНЬ

12


(г. 8) Постивши, браття, тілесно, розпочнімо й піст

духовний,* розв’яжімо всякий союз неправди,* усуньмо

несправедливе ярмо, накинуте на ближнього,* розірвімо всякі

несправедливі угоди.* Даймо голодним хліб, а бездомним

притулок,* щоб удостоїтися нам великої ласки в Христа Бога.

(г. 3) Господи, бажаючи спасти мене недостойного,* ти у

своєму безмірному милосерді установив для мене грішного

покаяння.* До тебе припадаю й молюся:* Постом прихили мою

душу,* бо до тебе, єдиного Всемилостивого, приходжу.

Сповнивши добрий подвиг,* як світила у світі, сяєте по

смерті ви, святі Мученики,* тому, відвагу перед Христом

маючи, моліть його* щоб помилував душі наші.

Слава і нині: Богородице, заступнице всіх, що до тебе

моляться!* Тобою кріпимося і тобою хвалимось,* і в тобі - все

наше уповання!* Моли за недостойних слуг твоїх* того, що від

тебе народився.

У ЧЕТВЕР НА УТРЕНІ

Сідальні

1. (г. 2) Світилами проповідництва зробив ти, Слове Божий,

своїх учнів,* а вони своїм словом осяяли всі кінці землі,*

просвіта і наші серця, Христе,* світлом чеснот й очисть нас

постом,* сповняючи твоїх слуг каяттям і наверненням,* щоб ми

славили тебе, Спасе, бо ти єдиний предобрий.

Слава і нині: Не погорди мною, Богородице,* що потребую

твого заступництва* бо на тебе надіється душа моя,* - помилуй

мене.

2. (г. 5) Благаємо вас, святі Апостоли:* Заступайтеся за нас,

щоб ми зберігали світлішу від усіх чеснот - стриманість,* що є

порогом до неба,* і змогли втішатися плодами спасіння.* Ви бо

справді для землян - сила ,* і захист - душам нашим.

Слава і нині: Ти, Пречиста - святіша від херувимів і вища

від серафимів.* Справжньою Богородицею тебе визнаємо,* бо

1-Й ТИЖДЕНЬ

13

маємо ми, грішні, у тобі заступницю і в час напастей знайдемо

спасіння.* Тож не перестань молитися за нас,* сило і

пристановище душ наших.


Ірмос: Невмістимого Бога - в лоні ти помістила і радість

світові народила.* Тебе славимо, Богородице Діво.


Вкинений у глибоке море сластолюбства,* до безодні твого

милосердя кличу:* Керманичу, спаси мене!


Джерело милосердя, подай мені зітхання та жаль за гріхи,*

щоб оплакувати злі мої вчинки, що їх більше від піску

морського.

Стих: Святі Апостоли, моліть Бога за нас.

Молитвами славних твоїх учнів, Ісусе,* дай мені

поклонитися божественним твоїм стражданням* і святому

воскресінню.

Слава і нині: Через Божу присутність в тобі,

Всенепорбчна,* ти піднесла до небес нашу природу.* Тож

благаємо: Визволь усіх нас від зла.


В ЧЕТВЕР НА ВЕЧІРНІ


(г. 2) Висячи на хресті, Христе мій, ти затемнив сонце,* і

засвітив вірним правдиве світло прощення.* Просвіти ж і нас,

засліплених ворожими оманами,* щоб ходили ми у світлі твоїх

заповідей,* і чистими дійшли до спасенної зірниці твого

воскресіння.

Висячи, мов виноград на дереві, Христе Спасе,* ти напоїв

вином безсмертя всі кінці землі.* Тому кличу до тебе:*

Солодким вином щирого покаяння напувай, Спасе, душу мою,*

постійно запаморочену гріховною нетверезістю,* і, як добрий і

1-Й ТИЖДЕНЬ

14

чоловіколюбець, дай мені силу* в пості утриматись від

сластолюбства.

Могутня сила у твого хреста!* Він бо зродив у Церкві плід

стриманости* і викорінив ще едемську Адамову нестриманість.*

Вона принесла людям смерть,* а хрест постійно виточує світові

безсмертя.* Немов з якогось райського джерела,* з хреста тече

твоя дорогоцінна Кров, змішана з водою,* яка все

оживотворює.* Хрестом твоїм підсолоди нам пісну страву, Боже

Ізраїля,* що маєш велику милість.


Прокімен г. 4: Благословляю Господа* що дав мені пораду (Пс. 15:7).

Стих: Бережи мене, о Боже, бо я до тебе приходжу.


Прокімен г. 4: Хорони мене, Господи,* як зіницю ока (Пс. 16: 8).

Стих: Вислухай, Господи, справедливу мою справу (Пс. 16:1).



(г. 4) Якщо бажаємо причаститися божественної Пасхи,* що

гряде не з Єгипту, а з Сіону,* то покаянням відкиньмо гріховну

закваску,* підпережімся умертвінням тілесних принад,*

прикрасімо наші ноги взуттям, що не йде на дороги усякого

лукавства,* підіпрімося палицею віри.* Не дивімся на ворогів

Владичного хреста* які зі свого черева роблять собі ідола,* але

йдім слідом за Спасителем душ наших* що показав нам

перемогу над дияволом.

(г. 8) Радісно приймімо заповіт посту.* Якби наш прародич

був його зберіг, ми не зазнали б вигнання з Едему.* Овоч, що

нас умертвив, гарний був на вигляд і смачний для язика.* Тож

нехай наші очі не запалює сам лише вигляд,* а наш язик не

смакує рідкісні страви,* споживання яких не приносять нам

блага.* Тікаймо від нестриманости й не підкоряймося

пристрастям, наситившись.* Назнаменуймо себе кров’ю* того,

хто добровільно віддав себе за нас на смерть,* і ангел-губитель

нас не діткнеться,* та й будемо споживати священну пасху

Христову* на спасіння душ наших.

1-Й ТИЖДЕНЬ

15

Як назвемо вас, Святі?* Чи херувимами? - бо на вас спочив

Христос.* Чи серафимами? - бо ви безустанно прославляєте

його.* Чи, може, ангелами? - бо ви від тіла відвернулися.* А

може силами? - бо ви робите чуда.* Багато у вас імен, а ще

більше дарів!* Моліть, щоб спаслися душі наші.

Слава і нині: (О, преславне чудо): Коли всесвіт побачив тебе,

Спасителю,* розп’ятого на лобному місці,* не міг того

стерпіти,* міняючись, він здригався й потрясався.* А чиста Діва

і Мати твоя,* ридаючи, до тебе промовляла:* Дитино моя! Спасе

мій найсолодший!* Що ж це за небувале,* преславне й дивне

явління?!

В П’ЯТНИЦЮ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. (г. 2, подібний: Благообразний Йосиф): Стражданнями своїми,

Чоловіколюбче,* ти дарував усім безстрастя,* а божественним

хрестом умертвив мої тілесні пожадання.* Сподоби мене,

Господи,* оглядати твоє святе воскресіння.

Слава і нині: Бережені святим хрестом Сина твого,*

Владичице, чиста Богородице,* усі ми легко перемагаємо всякий

підступ ворога.* Тому тебе належно завжди ублажаємо* як

Матір Божу і надію душ наших.

2. (г.2) Будучи джерелом чистоти, Милостивий,* збережи

нас постом.* Споглянь на нас, що припадаємо перед тобою.*

Зглянься на здіймання рук наших* ти, що розпростер був свої

руки на дереві,* розпинаючись за всіх земнородних,* єдиний

Господи безплотних сил.


хресті розп’ятого й мертвого, гірко плачучи, ридала:* Сину мій,

що це за дивне таїнство?* Як це ти, що всім даєш життя вічне,*

на хресті добровільно вмираєш ганебною смертю?!

1-Й ТИЖДЕНЬ

16


Ірмос (г. 2): Тебе, що несказанно воплотила Світло, яке

засяяло раніше сонця - Бога,* що в тілі до нас прийшов з

дівичого лона,* - Благословенна, всечиста Богородице,

величаємо.


Слове Божий!* Окропленням твоєї святої крови очисти

душу мок), прокажену нечистими думками* і вчини мене,

учасником твоєї слави, Христе,* що задля мене витерпів

безславне розп’яття.


Тягар грішних моїх учинків зовсім пригнув мене до землі,

Христе.* Тому, пройнятий сумом, кличу до тебе,

Чоловіколюбче:* Вилікуй твоєю святою кров’ю невигойні рани

душі моєї,* щоб могти прославляти твоє Божество.


Божественною силою хреста твого, Господи,* укріпи мене,

щоб приносити тобі непорочний і чистий час посту.

Слава і нині: Ти знищила страшний давній засуд,*

направила вчинок праматері Єви,* а поєднавши людей з Богом,

стала мостом до Творця * Тебе, Богородице, величаємо.


В П’ЯТНИЦЮ НА ВЕЧІРНІ


(г. 5) Прийдіте, вірні, будемо чинити у світлі діла Божі!*

Ходімо достойно, як удень!* Не обвинувачуймо несправедливо

ближнього* і не даваймо йому нагоди до спотикання.* Не

догоджуймо тілові,* а даймо зріст духовним даруванням душі.*

Подаймо хліба потребуючим,* і припадімо до Христа, з

покаянням взиваючи:* Боже наш, помилуй нас!

Мученику Теодоре,* ти щедро роздаєш отриману від Бога

благодать чудес усім,* що до тебе приходять з вірою.* Тому ми

хвалимо тебе, співаючи:* Визволителю полонених і зцілителю

1-Й ТИЖДЕНЬ

17

немічних,* багатство бідних і спасіння мореплавців!* Ти є

щирим заступником тих, що вшановують твою святу пам’ять.* З

ними і для нас, що оспівуємо твоє мучеництво, Страждальнику

священніший,* проси в Христа великої милости.

Преблаженний Теодоре,* ми вшановуємо тебе твоїм ім’ям -

«Дар Божий».* Ти став немеркнучим світилом божественного

світла,* осявай своїми стражданнями всю вселенну:* Ти

розтрощив голову облудного змія* і виявився міцнішим від

вогню, бо полум’я згасив.* Тож у час твоїх страждань, Христос

схилився й увінчав твою боговгодну голову.* Великомученику і

страждальнику, маючи сміливість до Бога,* щиро молися за

душі наші.

Слава і нині: догмат голосу тижня.

Прокімен г. 5: Нехай Господь вислухає тебе під час скрути (19:2).

Стих: Нехай захистить тебе ім’я Бога Якового.

З книги Буття читання: 2:20-3:20.

Прокімен г. 6: Вознесися, Господи,* у твоїй силі,* і ми будемо співати* і

славити твою могутність (20:14).

Стих: О Господи, в силі твоїй цар радіє (20:2).


(Якщо не правимо Літургії Ранішосвячених Дарів):

Стихири на стиховні - з Октоїха, голосу тижня.

Нині відпускаєш; Трисвяте; Пресвята Тройце; Отче наш.

Тропар (г.2): Величні ділі віри!* Святий Теодор посеред

полум’я, немов на водах відпочинку радувався,* вогнем бо

спалений, він, неначе хліб солодкий - приніс себе Тройці.*

Христе Боже, спаси душі наші.

Слава і нині: Вищі понад розум і преславні всі твої

таємниці, Богородице.* При незайманій чистоті і збереженому

дівстві* стала ти Матір’ю пречистою,* народивши правдивого

Бога.* Тож моли його, щоб спаслися душі наші.

ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ


Сідальні

1. (г. 4, Здивувався Йосиф): Молися, Христе:* Задля

щедрости своєї оживи справжнім постом і покаянням мою

душу,* умертвлену забороненим овочем.* І дай мені ласку

завжди ходити праведними* і добрими стежками святих твоїх

заповідей,* щоб бути причасником твоєї божественної слави*

з усіма, що тебе люблять,* і славословити, Ісусе,* твою

вселаскавість.

Слава і нині: Потопаючи у страшній* бурі пристрастей, я

безсоромний гаряче благаю тебе, Чиста:* Ти, що народила

бездонно Милосердного,* не дай мені окаянному загинути,*

бо крім тебе не маю іншої надії.* Не дай, щоб уповаючи на

тебе,* я став утіхою і посміховищем для ворогів,* бо ти, як

Мати Бога всіх, можеш усе,* що лише забажаєш.

2. (г. 6) Розпочинаючи другий тиждень посту, благаємо

тебе, Господи:* Спрямуй наші стопи на новий шлях посту.*

Освіти нас священним сяйвом твоїх заповідей* і сподоби нас

навколішках приносити тобі угодну молитву,* бо ти Отець

наш, а ми діти твої,* що з острахом тобі співаємо і твоє ім’я

призиваємо.

Слава і нині: Початком спасіння було Гавриїлове

благовіщення Діві.* Вона почула «Радуйся!»,* і не

відвернулась від привіту* та не засумнівалась, як Сара в

наметі,* але промовила: Це я слугиня Господня,* нехай

станеться мені за твоїм словом.


Ірмос: Єва, занедужавши непослухом, стягнула

прокляття,* а ти, Діво Богородице, плодом свого лона дала

світові квіт благословення,* тому тебе всі величаємо.

2-Й ТИЖДЕНЬ

19


Чинімо піст, щоб позбутися бурхливого гніву,*

насолоджуймося щирою любов’ю,* убогих нагодуймо хлібом* і,

сповнені божественної благодаті,* теперішніми слізьми

висушимо сльози майбутнього покарання.


Окаянна душе, зітхай, кайся за гріхи і доведи свою покуту,

бо день суду вже при дверях.* Суддя нелицемірно судить і, як

написано, віддає кожному за його вчинками.


Я не набув добрих діл, осквернив ризу, яку прийняв на

святім хрищенні, і ходив у темряві невідання.* Тому благаю

тебе, Господи:* Підведи мене сьогодні з відчаю і світлом лиця

твого провадь мене.

Слава і нині: Маріє, Володарко всесвіту!* Визволи нас від

неволі всяких гріхів, Діво,* бо ти, незбагненно породила саму

доброту - Визволителя душ наших.


(г. 8): Прийдімо й очистьмо себе милостинею й щедрістю

для бідних,* не хвалячись і не розголошуючи своєї

добродійносте,* щоб не знала лівиця, що чинить правиця.*

Нехай чванливість не нищить плоду милостині,* лише до того,

хто таємне бачить, кличмо стиха:* Отче, відпусти нам наші

провини,* як чоловіколюбець.

(г. 5): Могутня це зброя - молитва й піст.* Бо саме ним

натхнений, Мойсей списав Закон,* а Ілля - став ревнителем

жертв.* В ньому й ми, вірні, перебуваючи,* до Спасителя

кличмо:* Проти тебе єдиного ми згрішили, - помилуй нас!

Благословенне воїнство Царя небесного!* Хоч

страстотерпці були землянами,* то вони, погордивши тілами,*

спромоглися доступитись до ангельського чину,* і

стражданнями своїми удостоїлись почесті безтілесних.* їхніми

молитвами, Господи,* спаси душі наші.

Слава і нині: Припадаємо до тебе, Благословенна,* як до

Божої Матері:* Молися за спасіння душ наших.

2-Й ТИЖДЕНЬ

20



(г.8, подібний: Як назвемо вас): До кого уподібнилася ти,

лінива й окаянна душе,* що не чиниш добра,* а волієш постійно

перебувати у злому?* Суд при дверях - покайся!* Постом і

молитвою очисться,* і до Владики свого заклич:* Згрішила я

проти тебе!* Прости, як милосердний,* і даруй мені поправу

життя.

Будучи бездонно ласкавим Христе,* висуши, як безгрішний

Бог,* безодню моїх лукавих гріхів.* Дай моєму серцю

покаяння,* яке вгамовує потоки беззаконня,* щоб я міг

оспівувати й славити твоє несказанне милосердя,*

довготерпеливий доброчинцю душ наших.

Боже, ти знову привів нас нині до святого посту* і дав нам

ласку ввійти у другий його тиждень.* Сам, Господи, сподоби й в

майбутньому добре його проводити,* тіло і душу щедро наділи

й укріпи,* щоб усі ми гідно завершили цей похід;* і, увінчані,

радісно дійшли до Господнього дня твого воскресіння,*

безустанно тебе прославляючи.

Три стихири і Слава: Святому; І нині: Богородичний (там же).

Прокімен г. 1: Господь могутній* та сильний;* Господь потужний у

битві (23:8).

Стих: Господня є земля, її повноті, вселенна та її мешканці.


Прокімен г. 6: Зглянься і змилосердься наді мною (24:16).

Стих: До тебе, Господи, підношу душу мою.

З книги Приповідок читання: 3:34-4:22.


(г. 5) Чому нидієш, душе моя, у неволі гріха?* Чому,

знемагаючи, не поспішаєш до Зцілителя?* Ось бо час

сприятливий, нині - це справді день спасіння!* Встань і обмийся

сльозами покаяння* і єлеєм доброчинности запали свічу,* щоб

одержати від Христа Бога очищення і велику милість.

2-Й ТИЖДЕНЬ

21

(г. 3) Чинімо піст духовний:* розірвімо усі грішні зв’язки,*

зоставмо те, що нас призводить до гріха,* простім нашим братам

їхні провини,* щоб і нам простилися наші прогрішення.* Щойно

тоді зможемо заспівати:* Хай піднесеться молитва моя перед

тобою, Господи,* немов кадило!

Пророки, апостоли Христові й мученики* навчили

оспівувати єдиносущну Тройцю* і просвітили заблукані

народи,* спільниками ангелів зробивши синів людських.

Слава і нині: Владичице, не забудь убогих слуг твоїх

ніколи,* але своїми молитвами визволь нас від вічної кари* і

всякого загрозливого лиха,* та відверни від нас, Богородице,

гнів Господній.


Сідальні

1. (г. 8) Стримуючи пристрасті вуздечкою непорочного

посту,* бездоганною вірою піднесім наш розум до оглядання

Бога,* щоб погордили ми земною насолодою,* та доступилися

небесного життя і божественного сяйва.

Слава і нині: Через безліч беззаконних і лукавих моїх

вчинків,* впавши в глибоку безодню зневіри,* у відчаї і

сумнівах, сьогодні тебе я благаю:* Владичице, спаси мене і

поможи мені,* бо ти для грішників примирення й спасенне

очищення.

2. (г. 8) Приготував нам піст трапезу таємничу,* і запрошує,

щоб ми наситилися нею.* Нашою поживою стануть вічноживі

дари Духа,* а нашим питвом - боготочиві потоки сліз!* І,

втішившись, невпинно хвалу Богові віддаймо.

Слава і нині: Спаси нас, Всесвята Діво,* від усякої загрози

й людського гніту,* бо в тобі маємо ми покров і заступництво.*

До тебе, Богомати, горнемось* і до народженого від тебе - Бога

нашого.* Моли його, щоб визволив нас* від усякого лиха й

скорботи.

2-Й ТИЖДЕНЬ

22


Ірмос (г. 8): Невпинними піснями прославляємо різдво

Вседіви,* що, задля спасіння нашого,* на горі було появлене в

огненному кущі* перед очима Законоположника.


Добрий піст насичує серце і вирощує божественне колосся

чеснот.* Отож, полюбімо його, приймаючи освячення тих

благословенних днів.


Горе тобі, всеокаянна душе!* Що скажеш ти про себе?*

Який то жах тебе огорне, коли станеш перед Суддею на суді, і

перед сонмом святих ангелів?* Тож піст чини й покайся ще

перед смертю!

Стих: Слів а тобі, Боже наш, слава тобі.

Моя душа осквернена тьмою гріхів, зранена й осуджена.* У

своєму милосерді споглянь на мене, милостивий Боже,* і спаси

мене молитвами святих твоїх.

Слава і нині: Царська коліснице, світла хмарино, багата й

тучна горо, Діво незаймана,* ми молимось до тебе:* Вгамуй

пристрасті душ наших.




(г. І, подібний: Преславні мученики): На хрест поклав ти,

Христе,* пречисті твої руки, і обняв усі кінці землі.* Тому кличу

до тебе:* Збери розгублений мій розум,* полонений і ведений

пристрастями;* постом очисти мене цілого,* і вчини учасником

твоїх страждань.

Колись піст загартував юнаків* і, як написано, зробив їх

міцнішими від палаючого вогню!* Візьмись до посту, нужденна

душе моя,* засвітивши в собі любов до Господа,* якою спалиш

згубні пристрасті* і уникнеш майбутнього пекла.

(г. 3): Час посту - радісний,* тому достатньо наситившись*

променистою чистотою,* щирою любов’ю, ясністю молитви,* та

2-Й ТИЖДЕНЬ

23

іншими чеснотами, осяяні, будемо кликати:* Пресвятий

Христовий Хресте,* що приносиш нам життя і радість,* сподоби

нас усіх тобі вклонитись чистим серцем,* і даруй всім очищення

і велику милість.

Три стихири і Слава: Святому. І нині: Хрестобогородичний.

Прокімен г. 6: Спаси, Господи,* людей твоїх,* і благослови

спадкоємство твоє (27:9).

Стих: До тебе, Господи, взиваю, Боже мій (27:1).

З книги Буття читання: 4: 8-15.

Прокімен г. 7: Господь народові своєму дасть силу,* Господь

благословить народ свій миром.

Стих: Воздайте Господеві славу, сини Божі (28:1).



(г.З): Господи, розп’ятий тілом,* ти з собою розіп’яв нашу

стару людину;* списом проколений у бік,* ти проколов змія

душогубця.* Прибий до твого страху мою плоть,* а любов’ю

твоєю зрани мою душу,* щоб, споглядаючи на твої

страждання,* у стриманості провів я узаконений час посту,*

приборкуючи не тільки черево,* але й інші гріховні бажання.* А

я принесу тобі в жертву скруху серця* і покору мого духа за всі

мої гріхи,* від яких визволи мене, Чоловіколюбче.

(г. 7): Хрестом твоїм, Господи, ти подолав смерть,* що

прийшла у світ через споживання плоду* із забороненого у раю

дерева.* Тому благаємо тебе:* Сам, Господи, відведи нас у

цьому пості від усякої згубної насолоди,* і сподоби здобувати

духовну поживу,* що залишається на життя вічне,* щоб ми

одержали нетлінні вінки радости,* які уготовані справжнім

посникам.

Всехвальні Страстотерпці,* ви явилися світилами для

світу*, взиваючи до Христа: Господи, - слава тобі!

Слава і нині: Як Всенепорочна побачила тебе* добровільно

прибитого до хреста,* плачучи, кликала: Дитино моя,* де

поділась світла твоя краса,* що нею прикрасив ти людське

єство?

2-Й ТИЖДЕНЬ

24


Сідальні

1. (г.1): Коли ти зійшов на хрест й умер, Христе,* тоді вбив

ти змія – ворога,* від якого почалося зло,* та й оживив тих, що

померли від його укусів.* Тому молюся: Оживи, Спасе, мою

мертву душу,* яка на молитві і в пості звертається до тебе.

Слава і нині: Як Агниця побачила тебе - свого Агнця,

Христе,* на хресті розіп’ятого поміж розбійниками,*

заливаючись сльозами, кликала й гірко ридала:* Дитино моя

найлюбіша,* що за диво я бачу?* Мати Пречиста, у цьому ти

передбачила ще тоді* життя вічне для світу.

2. (г. З, подібний: Красотою дівицтва): Відзначаючи

урочистий час посту,* засурмімо сурмою пісень і закличмо,

промовляючи:* Стриманість, послаблюючи пристрасть

непоміркованости,* проростила у світі наше Життя.* Зберігай

силою твого хреста, Христе-Слове,* слуг твоїх у стриманості.

Слава і нині: Ганебну смерть і розп’яття* витерпів ти

добровільно,* а Мати твоя, бачивши це, страждала.* Тому, за її

благаннями, Щедрий,* задля твого милосердя, змилуйся і спаси

світ,* єдиний предобрий чоловіколюбче Господи,* що взяв на

себе гріхи світу.


Ірмос г. 1: Життєдайне всепливуче джерело,* світлоносний

світильник благодаті, храм одуховлений,* пречистий намет,

просторіший від неба і землі, - Богородицю, вірні, величаємо.


Єлисей, як написано, після посту воскресив померле

хлоп’ятко.* І ми, вірні, не гаймо часу, а постом умертвімо

тілесні пожадання,* щоб осягнути майбутнє життя.


Горе мені, душе моя!* Буде страшний суд і невблаганний

вирок Судді.* Негайно покайся й примирися з Христом, що

задля тебе на хрест пішов,* визволяючи вірних від засудження.

2-Й ТИЖДЕНЬ

25


Ти, Христе, що своїм розп’яттям показав розбійникові

легкий вхід до раю,* відчини мені двері покаяння, і зачини

входи моїх пристрастей,* щоб я міг прославляти твою доброту.

Слава і нині: Немов би у глибину злоби мене вкинено,*

суперечні думки мене розбивають, злі духи й похоті мене собі

підкорили.* Пречиста Діво й Мати, допоможи мені,* бо ти

спрямовуєш мене на дорогу спасіння.




(г.З): Величний і страшний буде твій прихід, Господи,* коли

ти засядеш чинити справедливий суд.* Не засуди мене, що

заслуговую на кару,* але, як Бог, пощади мене задля

прихильних молитов твоїх апостолів.

Моліннями божественних апостолів твоїх, Господи,*

дозволь нам час посту з розкаяним серцем належно звершити,*

щоб усі ми, що спасаємося, прославляли тебе,* доброго й

милосердного.

(г. 6, подібний: Все відклавши): Апостоли Христові,* ви

землянам - світильники,* багатющі скарби премудрого знання

Бога нашого.* Вашими святими молитвами звільніть від спокус

тих,* що вас оспівують,* і додайте нам сили ревно провести*

час посту і жити в мирі,* щоб побожно оглядати Христові

страсті,* сміливо приносячи пісні Богові нашому.


Прокімен г. 6: Веселіться у Господі і радуйтеся, праведні (31:11).

Стих: Блаженні, яким прощено беззаконня (31:1).


Прокімен г. І: Будь, Господи,* милість твоя на нас,* бо уповали ми на

тебе (32: 22).

2-Й ТИЖДЕНЬ

26

Стих: Радуйтеся, праведні, у Господі (32:1).

З книги Приповідок читання: 5: 15 - 6: 3.

(Якщо не правимо Літургії Раніиіосвячених дарів):


(г.1): Вступивши, браття, у духовний піст,* не вимовляймо

облудних слів,* і не даваймо братові нагоди для спотикання,* а

запаливши покаянням світильник душі,* зі сльозами кличмо до

Христа:* Чоловіколюбче, прости нам наші гріхопадіння.

(г.8): Подвиг посту - це для нас пора каяття* і крок до

здобування вічного життя,* - особливо ж, як простягнемо

добродійну руку.* Ніщо так не спасає душу, як допомога

бідним;* милостиня, поєднана з постом, вибавляє людину від

смерті.* Полюбімо її, бо немає їй рівні;* вона достатня, щоб

спасти душі наші.

Панцир віри на себе належно наклавши,* і озброївшись

хрестом,* переобразились ви на воїнів відважних,* що мужньо

протиставились мучителям,* диявольську оману подолали* і

ставши переможцями - вдостоїлися вінків.* Тож повсякчас

моліться за нас,* щоб спаслися душі наші.

Слава і нині: Діво, свята Богородице!* Прийми мене під

свій покров,* бо знаю, що в тобі моє спасіння* і лише ти мені

поможеш, Найчистіша.

В ЧЕТВЕР НА УТРЕНІ

Сідальні

1. (г. З, подібний: Красотою дівицтва): Христос, як

плодовита виноградна лоза,* виростив вас, богоносні Апостоли,

немов грона,* які землю напоюють благословенної»

солодкістю.* Тому визвольте мене від сп’яніння, що походить

від пристрастей,* даруючи моїй душі у час божественного посту

сльози каяття,* щоб осягнути спасіння і життя вічне.

2-Й ТИЖДЕНЬ

27

Слава і нині: Збагнувши безмірне багатство твого

милосердя* та нездоланну всевладність твою,* із безмежною

журбою приходжу я під твій покров* і в скорботі душевній, з

глибин мого серця слізно благаю:* Діво Богородице,* єдина

заступнице світу, спаси мене!

2. (г. 6): Змилосердися над нами, Господи,* у цей

божественний час посту.* Дай нам ласку перед тобою завжди

проливати сльози* на очищення душевних плям* і на плекання

святих заповідей,* щоб так постивши, ми стали тобі угодними.*

Дозволь же нам усім побачити твої святі страждання,* -

молитвами апостолів твоїх, що рятують світ, - слава тобі!

Слава і нині: Свята Діво-Мати, Богородице,* щедро злий

на нас джерело твого милосердя* і даруй нам прощення

провин,* - бо ти, Пречиста, наша заступниця і божественний

покров.


Ірмос г. 3: На синайській горі Мойсей бачив тебе в купині,*

що, не згоряючи, зачала вогонь Божества у своїм лоні,* і Даниїл

бачив тебе, як непорочну гору і розквітлу палицю,* а Ісая

прорік: 3 кореня Давида!


Гріховна хвиля заливає мою нещасну душу.* Керманичу

добрий, - Христе милосердний,* подай мені свою десницю, як

Петрові,* щоб море розпачу не затопило мене* і щоб не стати,

мені поживою для душезгубного кита.


Ісусе Всецарю, тебе прославляє збір апостолів,* благають

тебе і ангельські хори:* задля багатства твоїх щедрот,* подай

нам, твоїм людям, визволення від злого і поправу життя,* щоб

царство твоє осягнути.


Петре, каменю й осново віри!* Павле, проповіднику й

вчителю народів!* Сини Заведеєві, з іншими апостолами!*

2-Й ТИЖДЕНЬ

28

Моліться щиро до Христа, щоб дав нам силу побожно закінчити

час посту.

Слава і нині: Мати - Діво чиста, ти - ковчег освячення!*

Дівство і материнство у тобі надприродно з’єдналися.* Тому з

вірою кличу до тебе:* Освяти мене всеціло* і визволи від усяких

гнітючих пристрастей.




(г. 4, подібний: Дав ти як змамено): Проколений між

ребрами* і піднесений на дерево, ти виточив життя мені,* що

через злобу змія і споживанням з дерева був умертвлений* Тому

прославляю тебе, Христе,* і благаю твого милосердя:* Дозволь

мені посне поприще у покаянні звершити* та поклонитися

твоїм* стражданням і воскресінню.

Ти прогнав із раю первостворену людйну,* що в саду

зірвала плід болю.* Але, по-земному прибитий до хреста,* ти,

Спасителю, знову ЇЇ туди увів.* Тим-то кличу до тебе:* Звільнй

мене сьогодні від моїх терпінь* та очисти постом і сльозами

покаяння,* Ісусе предобрий, Спасе душ наших.

Господи, ми оспівуємо* твій життєдайний хрест,* бо,

умертвивши смерть,* він вйростив життя у світі.* З ним ми

приходимо на молитву:* Скріпи нас, посників, у цей святий час*

і дай силу проти пристрастей і перемогу над усім земним,* з

великої твоєї милости, Чоловіколюбче.


Прокімен г. 4: Милість твоя, Господи, небес сягає,* вірність твоя над

хмари (35:6).

Стих: Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибині

бездонна (35:7).


Прокімен г. 6: Надійся на Господа* і пильнуй* його* дороги (36:34).

Стих: Не палай гнівом на злочинців, творцям беззаконня не заздри (36:1).


2-Й ТИЖДЕНЬ

29


(г.5): Не постивши як заповів Творець,* прародичі, зірвали

за непослух смерть із дерева пізнання* та втратили дерево

Життя і райську насолоду.* Тому стримуймося, вірні, від

тлінних харчів,* і уникаймо згубних пристрастей,* щоб із

божественного хреста прийняти життя* і з розумним

розбійником повернутися у первісну вітчизну,* приймаючи від

Христа Бога велику милість.

(г. 8): Нинішній піст умертвляє пристрасті* та обіцяє

одужання тим, що були поранені гріхом.* Пошануймо його, як

даного нам Богом помічника,* приймімо його, як і прийняв

Мойсей Богом написані скрижалі Закону,* не даваймо першости

нестриманості, яка їх розбила,* не будьмо співучасниками з

тими, тіла яких загинули в пустелі,* не сумуймо як юдеї, але

радіймо по-церковному,* не лицемірмо як фарисеї, але

поводьмося по-євангельському,* хвалячись хрестом Христа,

Спасителя душ наших.

Як назвемо вас, Святі?* Чи херувимами? - бо на вас спочив

Христос.* Чи серафимами? - бо ви безустанно прославляєте

його.* Чи, може, ангелами? - бо ви від тіла відвернулися.* А

може силами? - бо ви робите чуда.* Багато у вас імен, а ще

більше дарів!* Моліть, щоб спаслися душі наші.

Слава і нині: Як це дивно й незвично!* - кликала Діва по-

материнському до Господа.* Болі, яких я не зазнала, Сину, при

твоїм народженні,* гостро проймають тепер моє серце.* І

нестерпно мені бачити на хресті тебе, Світло очей моїх!* Але

поспіши встати, і я прославлю з цілим світом твоє дивне

провидіння.

2-Й ТИЖДЕНЬ

30


Сідальні

1. (г. 4, подібний: Негайно поспішись): Постом звівшись

понад низькі пристрасті,* звеличмо Господа, що зійшов на

хрест,* і з собою підняв світ.* Покірно споживаймо напій

покаяння,* роздумуючи про той день і годину,* коли станемо

перед вічним Суддею.

Слава і нині: Непорочна мати твоя, Христе,* як побачила

тебе піднесеного на хресті,* ридала, і так промовляла:* Яке

незвичне й дивне чудо, Сину мій!* Як же тебе, Життєдавче всіх*

і світло моє найлюбіше,* до хреста прибило беззаконне

зборище?

2. (г.5): Сяє, Господи, благодать твого хреста,*

просвітлюючи всю вселенну.* Демонську силу вона винищує, і

незрівнянно приоздоблює час посту,* у ній укріпи і помилуй

нас.

Слава і нині: Вознесеним на дереві побачивши тебе,

Мати,* від якої ти безболісно народився,* промовляла серед

плачу і ридань:* Горе мені, найлюбіший Сину!* Болить душа, як

бачу на хресті тебе* прибитого, немов злочинця, поміж двох

розбійників.


Ірмос г. 4: Камінь наріжний нерукосічний - Христос* від

тебе, Діво, ненарушеної гори, відколовся,* і з’єднав різні

природи.* З цього радіючи, тебе, Богородице, величаємо.


Пророк передбачив тебе, Спасе, як камінь, що відколовся

від гори - Діви,* і своїм розп’яттям потрощив скель* Тому й

мене, пригніченого каменем душевної нечутливости, визволь, як

Всещедрий.


Чини піст, душе моя, проти злоби, втішаючись

божественною любов’ю.* Відчини двері для всяких добрих

думок,* умертвінням і молитвою зачиняючи вступ для

лукавства.

2-Й ТИЖДЕНЬ

31


Хресте пресвятий, сило моя і захисте мій!* Будь моїм

світлом у цей час посту, щоб звільнившись від спокус,* радісно і

з чистим серцем звеличувати тебе, Владику Христа.

Слава: Оспівую тебе єдину, безначальну Тройцю,* чисту,

життєдайну, нероздільну єством Єдність:* Отче нероджений, і

роджений Слове і Сину, Душе Святий,* спаси нас, що оспівуємо

тебе.

І нині: Помилуй мене, Христе, коли у славі прийдеш світ

судити,* і молитвами тієї, що тебе породила,* розвій туман моїх

лихих учинків та зроби мене спадкоємцем Царстві небесного.




(г.4): Сьогодні час сприятливий,* сьогодні день спасіння!* З

великого милосердя твого завітай до душі моєї,* і полеглій тягар

мого беззаконня* єдиний Чоловіколюбче.

Ви стали спільниками ангелів, святі Мученики,* визнавши

безстрашно Христа на суді,* ви забули про дочасну красу світу,

зберігши віру, як надійний якір.* Тому, прогнавши обман,

уділяєте вірним дари зцілення,* молячись безнастанно, щоб

спаслися душі наші.

Як же не дивуватись вашим подвигам, святі Мученики?*

Зодягнені у смертне тіло, ви перемогли ворогів безтілесних,* не

злякали вас погрози мучителів,* не настрахали посилювані

муки.* Справді гідно ви Христом прославилися,* тож просіть

для душ наших великої милости.

Три стихири святому, Слава і нині: догмат тижня.

Прокімен г. 4: Милість твоя і твоя вірність* хай мене завжди зберігають

(39:12).

Стих: Надіявся, на Господа надіявся я твердо (39:2).


2-Й ТИЖДЕНЬ

32

Прокімен г. 6: Я мовив: Господи,* змилуйся наді мною,* вилікуй* мою

душу (40:5).

Стих: Блажен, хто дбає про нужденного та вбогого (40:2).

З книги Приповідок читання: 6:20-7:1.

(Якщо не правимо Літургії Ранішосвячених дарів):


Преславні Мученики!* Вас земля не затаїла, але небо вас

прийняло* і відчинилися вам райські двері,* увійшовши в нього,

ви втішаєтеся життєдайним деревом.* Моліть, Христа, щоб дав

душам нашим мир* і велику милість.

Стих: Блаженні, яких вибрав і прийняв ти, Господи.

Хіба житейська насолода буває вільна від печалі?* Хіба

слава незмінно стоїть на землі?* Все це примарніше від тіні, і

все від снів облудніше,* одна лиш мить - і все це смерть

поглине.* Та перед світлим твоїм ликом і в насолоді краси

твоєї,* упокой, Христе-чоловіколюбче, тобою вибраних.

Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.

Ніхто з людей не вільний від гріха,* тільки ти, Єдиний

Безсмертний.* Тому, як щедрий Бог, прийми рабів твоїх до

світла* з твоїми ангельськими хорами,* не пам’ятаючи

прогрішень і задля твого милосердя,* даруй їм прощення.

Слава і нині: Незмірно вища понад розуміння чудесна

велич твого народження, Богоневісто,* яке проповідували всі

пророки,* преславним було і зачаття, і різдво, Всехвальна,* -

незрозуміле і несказанне,* бо ним твій Син спас світ, як

милосердний.

Нині відпускаєш; Трисвяте; Тропар: Святого, Слава і нині:

богородичний.

ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ


Сідальні

1. (г. 8, подібний: Зрозумівши): - Вогнем стриманости попалімо

всі колючки пристрастей,* що нас ранять,* а потоками сліз

сьогодні загасім невгасне полум’я,* і кличмо до того, хто

прийде судити всю землю:* Спасе, милосердний Господи,

неосудними нас збережи,* і подай нам прощення гріхів.

Слава і нині: Чиста, благословенна й повна Божої

благодаті!* З небесними силами, архангелами й усіма

безтілесними,* невпинно моли за нас* того, що задля

милосердя щедрот своїх народився з тебе,* щоб Він подав нам

перед кінцем прощення,* очищення гріхів і поправу життя,* та

щоб ми знайшли милосердя.

2. (г. 8, подібний: Зрозумівши): - Тройце свята й всечесна,*

нас, що входимо у третій тиждень посту,* збережи

невразливими й неосудними!* Сподоби, щоб і далі піст минав

належно* і всі заповіді твої були дотримані,* щоб, пісню

хвали тобі співаючи,* неосудно прийшли ми й побачили

преславне твоє воскресіння.

Слава і нині: Заступнице вірних, Богородице,* радосте

скорботних і плачучих потіхо велика!* Моли з апостолами

безустанно за нас Всесвятого,* що з твого лона, Діво,

надприродно народився,* щоб у день судний вибавив нас від

тяжкого засуду.


Ірмос (г. 8): Невпинними піснями прославляємо різдво

Вседіви,* що, задля спасіння нашого,* на горі було проявлене

в огненному кущі* перед очима Законоположника.


Отче, я віддалився від твоєї любови, і добровільно обрів

ярмо гріховних пожадань,* Але тепер я повертаюся до тебе:*

3-Й ТИЖДЕНЬ

34

Прийми мене, як прийняв ти блудного сина, бо ти єдиний

многомилостивий.


Уподібнившись до неплідної смоковниці, я чиню більше

зла, ніж добра.* За це мені належало б горіти у вогні.* Але ти,

Господи, зроби мене родючим деревом, котре приносить рясні

плоди.


Чини піст, душе моя, за злобу й лукавство!* Стримуйся від

гніву й злости та всякого гріха!* Такого бо посту хоче Ісус

Чоловіколюбець, Бог наш.

Слава і нині: Богородице, ти наша зброя й охорона.* Ти

заступниця для тих, що до тебе прибігають.* Ми й турбуємо

тебе молитвою, щоб визволитися нам від ворогів наших.


(г.8): Слабкий мій дух, бо він відкинув Отчий провід,* і я

зжився з тваринними грішними пожаданнями.* Блудно все

життя моє змарнував я, нещасний,* наситившись життєвим

жиром похотей,* не маю я поживи, що кріпить серце.* Ти ж,

Отче добрий, не загороди передо мною свого вселюблячого

серця,* але, розкривши його, прийми мене, як блудного сина,*

і спаси мене.

(г. 4): На собі маю я брудне лахміття моїх прогрішень,* і

прогнано мене з весільної світлиці.* Але несказанним

милосердям твоїм, Боже, наділи мене щедро* і, як блудного

сина, - помилуй мене.

Святі Мученики, хто не злякається,* бачивши вашу добру

борню, що нею ви змагалися.* Як то, бувши в тілі, перемогли

ви безтілесного ворога,* ісповідуючи Христа і хрестом

озброївшись?* Тому явились ви гідними прогонителями бісів*

і переможцями ворогів, та й невпинно молитеся за душі наші.

Слава і нині: Світильнику невгасний, престоле

праведний,* пречиста Владичице, моли,* щоб спаслися душі

наші.

3-Й ТИЖДЕНЬ

35



(г. 1, подібний: Преславні мученики): Полюбімо піст,* який

діянням Духа* знесилює найлютіші душевні пристрасті* і дає

силу чинити діла Божі.* Він підносить наші думки до неба,*

виєднуючи нам гріхів прощення,* що його дає милосердний

Бог.

Господи, я, окаянний,* розпусно прожив все моє життя,*

але, як блудний син, розкаяно кличу:* Отче небесний, я

згрішив!* Очисти й спаси мене!* Не відкидай мене, хоч я сам

відійшов від тебе* і збіднів на боговгодні вчинки.

(г.З): Прийдіть, вірні, і псалмами* та духовними піснями

привітаймо святий піст і закличмо:* Ним ми духовно

знівечимо змія, що був початком зла!* Тому до Христа

сміливо взиваймо:* Дозволь нам, Спасе, неосудно* твій святий

хрест побачити і йому поклонитися* та псалмами й піснями

радісно його звеличувати.


Прокімен г. 4: Богом ми день у день хвалились,* і твоє ім’я ми завжди

прославляли (43:9).

Стих: Боже, нашими вухами ми чули і батьки ніші оповідали нам (43:2).


Прокімен г. 6: Пом’яну ім’я* твоє* у всякім* роді і роді (44:18).

Стих: Із мого серця гарне слово ллється (44:2).



(г. 7): Блудно згрішивши,* я сповідаюся тобі, Господи:*

Не смію звести моїх очей до неба,* бо звідтіля мене,

нещасного, скинено.* Я прогрішивсь проти неба і супроти

тебе* і дитиною твоєю я вже не можу зватись.* Засуджую

себе, не потребуючи обвинувачів, ані свідків.* Мене засуджує

розпуста і лихе моє життя;* мене осоромлює моя нагота* і

виставляє на ганьбу лахміття,* що на мені висить.* Отче

милосердний, Сину єдинородний, Душе Святий,* прийми

мене, що каюся, і помилуй мене.

3-Й ТИЖДЕНЬ

36

Предобрий Отче, з усього, що ти дав мені,* мене обдерло

моє безумство,* і я віддалився від тебе і попав у неволю до

чужинця.* Там, пасучи безрогих,* не міг я навіть насититись

їхньою поживою.* Та, знаючи твоє ласкаве милосердя, до тебе

прибігаю:* Ти наготу мою прикрий і порятуй мене, як

чоловіколюбець.

Коли святі мученики моляться за нас* і славословлять

Христа,* то всяка омана розвівається,* і рід людський вірою

спасається.

Слава і нині: 3 твого дівочого лона засяяло світові

Світло,* завдяки слову - Слово.* Його моли, чиста пресвята

Діво,* щоб уникнули душі наші сітей ворожих.


Сідальні

1. (г. І): Постом і молитвою себе очистьмо* і

приподобаймося Богові, піклуючись про злиденних.* В цей

час навернення* зітхаймо й плачмо щирими сльозами,* щоб

вічного плачу уникнути в полум’ї пекельнім.* І славу

віддаваймо Христові,* що шлях покаяння вказав усім людям,*

які в помислах своїх звертаються до праведности.

Слава і нині: Піднеси божественні руки свої, Пресвята

Діво,* якими ти носила Творця, воплочене Божество,* і благай

його, щоб ми визволилися від спокус, пристрастей і лиха* та

вихваляли тебе з любов’ю і кликали:* Слава тому, що

поселйвся в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава

тому, що визволив нас народженням твоїм!

2. (г.3) Веселімся постом, радуймося піснями* і

молитвами здобуваймо панування над пристрастями,* то й

потопчемо диявольські тенета.* Ідім за Христом, і кличмо:*

Сподоби нас з любов’ю споглядати на твій святий хрест,* бо

ти, як щедрий, подаєш нам велику милість.

Слава і нині: Богом благословенна, непорочна Мати!*

Вилікуй мою хвору душу,* бо я, Богородице, опанований

важкими гріхами * Тим-то, сердечно зітхаючи, благаю тебе

3-Й ТИЖДЕНЬ

37

Всенепорочна:* Прийми мене, що силу гріхів вчинив,* щоб я з

довір’ям тобі заспівав:* Радуйся, житло Боже!


Ірмос г. 1: Світлоносну хмару, з якої зійшов Владика всіх,

як дощ із небес на руно,* і прийняв ради нас тіло, та

Безначальний став людиною,* величаємо всі, як чисту Матір

Бога нашого.


Попавши в гріховну безодню, у відчай глибокий,* та в

страшну бурю лихих гадюк і пристрастей,* до тебе кличу:*

Безодне милости, допоможи мені своїм милосердям і злий на

мене очищення гріхів.


Очистьмо, вірні, постом тіло, а стриманістю - дух,

сльозами ж душу!* Бувши чистими, побачимо світло Чистого,

оглядатимемо спасенні страждання,* що їх витерпів задля нас

Спаситель.


Стогну, як митар, плачу, як блудниця, кличу, як розбійник:

Пом’яни мене, Щедрий!* Як сліпий, благаю тебе:* Сину

Божий, відкрий очі душі моєї, засліпленої злобою хитрого

спокусника.

Слава і нині: Звеличмо, вірні, Діву, бо вона - гора

недоторканна,* двері непрохідні, вища від небес і всього

створіння,* краса Якова, всезолота посудина манни, міст

духовний і Мати Творця.




(г. 3): Господи, що хрестом убив обманця,* від його омани

визволи мене грішного і зведеного на манівці.* А очистивши

мене постом,* дозволь мені, Владико, чинити твою волю,*

щоб міг я співчутливо оглядати* твої святі страждання.

3-Й ТИЖДЕНЬ

38

Господи, я ран зазнав від похотей* і нещадно сам себе

омертвив.* О Владико, що списом дав себе проколоти* зціли й

оживи, як щедрий, мою бідолашну душу,* зранену ворожою

стрілою,* щоб явну участь мати у твоїх стражданнях.

(г. 2): Господи, постом просвіти душі наші,* щоб ми

сподобилися неосудно в радості хрест твій побачити* та йому

з острахом і любов’ю поклонитися,* бо він є знаком твоїх

добровільних страждань,* до яких зволь нам дійти, як

Чоловіколюбець.


Прокімен г. 3: Великий Господь і хвальний вельми (47:2).

Стих: Господь Бог наш по віки вічні. Він нас вестиме.


Прокімен г. 1: Усті мої* промовлять премудрість,* і роздуми серця

мого розуміння (48: 4).

Стих: Слухайте це, усі народи (48: 2).

З книги Приповідок читання: 8:32-9:11).


(г. 2): Господи, хоч я сотворіння земнородне,* але, бувши

твоєю подобою,* насмілююся називати тебе, Сотворителя,

моїм Отцем.* Живучи, як блудний син,* через гріх втратив я

ласку синівства* і, забувши твої дари, прогайнував багатство.*

Але ти, щоб мене не відректися,* дозволив своєму

єдинородному Синові* хрест і смерть тілесну за мене

перетерпіти.* Тож ущаслив мене, прийнявши наново до себе,*

як свою власність, Чоловіколюбче.

Хоча синівська гідність доброго Отця на мені була,* та я,

нерозумний, того не збагнув* і сам позбавив себе слави,*

грішно розтратив багатство благодаті.* Не маючи достатньо

божественної поживи,* я підлещувався бридкому чужинцеві,*

а він послав мене на власне поле, згубне для душі;* і в рабстві

пристрастей й облуди життя моє минало,* на пасовиську зі

скотом, та без насичення.* Однак, вертаюся і кличу до тебе,*

милосердного й щедрого Отця:* Згрішив я проти неба і перед

тобою, * - благаю, спаси мене.

3-Й ТИЖДЕНЬ

39

Безліч святих твоїх, Христе,* молиться за нас,* тож

помилуй і спаси нас, як чоловіколюбець.

Слава і нині: Ти, Пречиста, перетерпівши неймовірні болі*

при розп’ятті твого Сина й Бога,* у сльозах стогнала й

голосила:* Горе мені, найсолодша Дитино!* Чому ж то ти,

піддаючись несправедливим стражданням,* спасти Адамових

нащадків хочеш?* Ми ж з вірою до тебе молимось, Пречиста

Діво:* Випроси для нас милосердя у свого Сина.

У СЕРЕДУ НА УТРЕНІ

Сідальні

1. (г. З, подібний: Красотою дівицтва): Владико, піднесений на

хрест,* ти полум’я переступу згасив;* а добровільно життя

віддавши, умертвив і ворога.* Тому благаю тебе:* Умертви

пожадання мого тіла й оживи, Милосердний,* моє окаянне

серце,* очищуючи від усякої скверни постом, що вигублює

пристрасті.

Слава і нині: Ганебну смерть і розп’яття* витерпів ти

добровільно, Щедрий,* а Родителька твоя, бачивши це,

страждала.* Тому, її мольбами,* задля твого милосердя,

змилуйся і спаси світ,* єдиний предобрий чоловіколюбче

Господи,* що взяв на себе гріхи світу.

2. (г.2): Радісно звершуючи посну трапезу, кличемо:*

Збережи всіх нас, Господи, у мирі вибавляючи від усякого

ворожого підступу.* Сподоби нас, Предобрий, твій чесний

хрест з любов’ю цілувати,* бо його ти, єдиний

многомилостивий, подаєш вселенній заради своєї милости.


хресті повішеного і мертвого,* гірко плачучи, ридала:* Сину

мій, що це за дивне таїнство?* Як це ти, що всім даєш життя

вічне,* добровільно вмираєш на хресті ганебною смертю?


Ірмос г. 3: В законній тіні і прообразі бачимо, вірні,

образ:* кожний чоловічої статі, що розкриває лоно - святий

3-Й ТИЖДЕНЬ

40

Богові.* Тому й первородне Слово, Сина Отця вічного,*

первородного з непорочної Матері, величаємо.


Змій, піднесений Мойсеєм на дереві,* був твоїм

прообразом, Ісусе,* бо й ти добровільно дав себе принести на

хрест,* і прогнав ядовиту злобу лукавого, привернувши до

себе всі народи, Чоловіколюбче.


Очисти мене вогнем остраху перед тобою, Христе,* і

запали в моїй душі твою божественну любов.* Огороди мене

твоїм хрестом;* прадавній бо спокусник обдурив і затемнив

мій розум.


Чинімо піст, браття, супроти безсоромних помислів та

злих учинків.* Серця очистьмо і на крилах божественних

чеснот піднесімось до небес,* відвернувшись від злоби

плазуючих землею похотей,* щоб, просвічені, змогли ми

побачити велику Пасху.

Слава і нині: Народжений від тебе, Діво, був багатим

природою своєю, та зодягнувся він у нашу вбогість.*

Невидимий, якого оспівують небесні сили,* став нам видимим

і обновив своєю добротою наш понівечений образ.




(г. 6, подібний: Все відклавши): Боговгодні Апостоли!* Ви,

що з’явилися як проміння духовного Сонця,* випросіть

просвічення душам нашим* і визволення від туманних і

темних пристрастей.* Моліться, щоб постом і молитвою* ми

очистили наші серця, полонені лукавим,* і могли оглядати

день спасіння.* Вірою спасаючись,, ми завжди вас

почитаємо,* бо ви охоронили світ своєю премудрою

проповіддю.

3-Й ТИЖДЕНЬ

41

Блудний син, вступивши в країну злоби,* жив, як і нині я.*

Отче милосердний, ти дав мені багатство,* а я нидію і голодую

без добрих діл,* і ганьба гріховна мене оповила,* бо втратив я

з вини моєї одяг благодаті Божої.* Тому до тебе взиваю:* Я

згрішив перед тобою,* але і доброта твоя мені відома.*

Прийми мене, хоч би у найми, Щедрий,* - молитвами

апостолів,* що полюбили тебе, Христе.

Апостоли Спасові, світила вселенної,* благодійники й

поміч у людському спасінні!* Зірки чудес і знаки оздоровлень

- окраса ваша.* Це ви розповідаєте про Божу славу і про

небо.* Постійно заносіть до Господа моління ваші,* щоб він

прийняв і наші молитви, немов приємний запах,* і сподобив

нас з острахом оглядати і цілувати життєдайний хрест.* Зішли

чоловіколюбний Спасе, свою милість і нам,* що поклоняємось

хрестові.


Прокімен г. 4: Надіюсь на ласку Божу* повік - віка.

Стих: Чого ти, грішнику, злобою хвалишся?


Прокімен г. 4: Коли Бог поверне* долю люду свого.

Стих: Безумний каже в своїм серці: Немає Бога (52:2).




(г. 4): Розтративши Вітцівське багатство,* я став

нужденним,* і поселився у країні лукавих громадян.* А

уподібнившись до безсловесних та нерозумних тварин,* я

втратив всяку Божу благодать.* Та, навернувшись, взиваю до

тебе, милостивого й щедрого Отця:* Згрішив я, прийми мене

розкаяного, Боже, і помилуй мене.

(г. 6): Як блудний син, і я, нещасний, втратив гідність

синівства;* споживаю корм, ніби невільник, разом з

безрогими,* та не насичує мене така пожива.* Тому вертаюся

до тебе, як милосердного Отця,* якого я зухвало покинув.*

Тепер покірно повернувшись, розкаянно кличу:* Я згрішив

3-Й ТИЖДЕНЬ

42

проти неба і перед тобою, Отче,* але подай мені навернення і

велику милість.

Вибраних і святих прославив Бог наш.* Радійте і

веселіться всі його слуги,* бо приготував він нам вінки і своє

Царство.* Тому молимо вас: І про нас не забувайте.

Слава і нині: Богородице, ти єсй лоза істинна,* що

виростила нам Плід життя.* Тебе благаємо:* Молися,

Владичице, з апостолами і всіма святими,* щоб помилувані

були душі наші.


Сідальні

(г.6): Істинні Спасові учні, світила світу!* Просвітіть

засліплену гріхами мою душу* і, через дотримання спасенних

заповідей,* вчиніть мене учасником божественного дня* і

визволіть від страшної тьми,* щоб я вас завжди прославляв.

Слава і нині: Чиста Мати Бога нашого,* Ти, що Творця

всіх несказанно зродила!* Благай завжди зі священними

апостолами його доброту,* щоб визволив нас від пристрастей*

і дав нам прощення гріхів.

2. (г. 6): Божественні Апостоли,* ви, як ясні зорі,

просвічуєте всесвіт!* Зверніть своє проміння і на нас,* бо ми

оспівуємо вас під час посту,* в якому збираємо заслуги.* Ми

всі належно молимось,* щоб життєдайне дерево хреста очима

чистими побачити* і нескверними устами його цілувати,

радісно кличучи:* Господи, - слава тобі!

Слава і нині: Надіє світу, милостива Богородице Діво!*

Просимо про твоє єдино могутнє заступництво:* Змилуйся над

людьми беззахисними і моли милостивого Бога,* щоб душі

наші спаслися від всякої загрози, єдина благословенна.


Ірмос г. 6: Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й

ангельські хори не сміють дивитися,* через тебе ж, Всечиста,

3-Й ТИЖДЕНЬ

43

Слово втілене з’явилося людям.* Величаючи його з небесними

силами, - тебе славимо.


Боже і Господи многомилостивий!* Очисти рани мого

серця бальзамом покаяння.* Без ліку згрішив я перед тобою!*

Наймилостивіший, спаси мене молитвами твоїх апостолів.


Душе моя, ти не позбулася ще злоби, ані не відійшла від

смертоносних розкошів,* чому ж тоді завчасно радієш із

мнимого посту?* Бо ж не такого посту очікує Господь, -

єдиний, що бажає поправи нашого життя.


Молитвами святих апостолів твоїх, Христе,* сподоби нас

усіх із чистими устами та душею поклонитися чесному

хрестові, - дереву всесвятому*, з якого світові спасіння

процвіло.

Слава і нині: Богородице Діво, родителько Світла!* Осяй

мене божественним світлом і прожени темряву з душі моєї,*

щоб прославляти тебе разом з усіма людськими родами*, як ти

це провістила.




(г. 5, подібний: Радуйся): Ти, Спасе, - втіха істинна.* Гіркі

води Мери осолодив ти деревом,* що було прообразом хреста

твого святого.* На ньому ти дав себе розіп’ясти і жовчі

скуштував;* проколено твій бік,* і витекла вода прощення для

всього світу,* щоб відновити земну природу.* Тому

славословимо твою несказанну силу і молимося:* В цей час

посту подай нам, Господи, острах перед тобою,* прощення

всіх гріхів і велику милість.

Своїм розп’яттям на хресті, Слове,* ти зібрав воєдино тих,

що вже далеко від тебе відійшли* Піднеси мої думки з болота

пристрастей,* збагати мене всілякими чеснотами,* подай

3-Й ТИЖДЕНЬ

44

моєму серцю твій страх якнайчистіший,* а душі моїй -

досконалу любов,* яка мене відверне від тілесного жадання,*

щоб в ці дні тобі вгодити стриманістю, благаннями й

молитвою,* та, сподобившись великої милости,* - побачити

світлий день твого воскресіння.

(г. 1): Сподоби нас, що зверстали вже третій тиждень

посту,* оглядати життєдайне дерево твого хреста, Христе

Слове,* і з пошаною йому поклонитися.* Дай нам достойно

оспівувати й славити твою могутність,* прославляти твої

страждання,* щоб чистими прийти до славного й святого

воскресіння - таїнственної Пасхи,* через яку Адам знову

ввійшов до раю.


Прокімен г.6: Помилуй мене,* Боже,*бо мене* напастують (55:2).

Стих: День-у-день лютують мої противники (55:3).

З книги Буття читання: 7:11-8:3).

Прокімен г. 7: Помилуй мене, Боже, помилуй,* до тебе душі моя

прибігає (56:2).

Стих: У тіні твоїх крил я окриваюся (56:2).



(г.6): Христе Боже - на хреснім дереві повішений,* ти -

життя для всіх;* тож оживи і мою душу, умертвлену гріхами,*

і не дозволь, як Добрий Пастир,* щоб загинула твоя овечка,*

що відступила від заповідей твоїх,* і діями гріховними

розтратила дарований тобою скарб безгрішносте.* Живучи,

мов блудний син, вона прогайнувала все,* і вчинками

нечистими заплямила себе.* Та приведи її до покаяння і

обнови,* єдиний Многомилостивий.

Зведений лихими думками,* у сластолюбстві провів я моє

життя,* і так розтратилось багатство дару Отця мого.*

Втішаючись нечистими жаданнями,* і не дотримуючись

спасенних заповідей,* я уподібнився до нерозумної тварини.*

Але ти, Христе Боже, що зволив задля нас розіп’ястись на

3-Й ТИЖДЕНЬ

45

хресті,* не відкинь мене від твого синівства,* бо повертаюсь

до тебе, як блудний син,* - тож прийми і спаси мене.

Мученики твої, Господи, не виреклись тебе,* ні не

відступили від твоїх заповідей,* тож їхніми молитвами

помилуй нас.

Слава і нині: Як Всечиста побачила тебе, Христе,* на

хресті повислого, голосила:* Яку страшну таїну я бачу, Сину

мій?* Як то ти, Життєдавче, помираєш, на дереві хресному?


Сідальні

1. (г. 5, подібний: Співбезначальне): Колись давно ми,

люди, умертвились плодом із дерева,* але твоїм хрестом,

Щедрий, оживилися,* Боже добрий, скріпи нас його ж силою,*

і дай нам ласку провести час посту в скрусі серця,* виконуючи

твою волю,* щоб дочекатися до блаженства,* яке дає

світлоносний день воскресіння.

Слава і нині: Коли Мати твоя побачила тебе, Христе,*

добровільно розіп’ятого на хресті між розбійниками,

заголосила:* Безгрішний Сину, чому ж то так несправедливо,

немов розбійника,* прибито до хреста тебе,* що з милосердя

свого оживити захотів весь людський рід?

2. (г. І): Нас, що стриманістю очистили тіло* і молитвами

просвітили душі наші,* сподоби, Господи, твій чесний і святий

хрест оглядати* і з острахом йому поклонятися, співаючи пісні

та промовляючи:* Слава життєдайному твоєму списові,* через

який ми оживилися, єдиний Чоловіколюбче!

Слава і нині: Бачивши на хресті з розбійниками

розп’ятого Агнця,* тебе, довготерпеливе Слово,* і

проколеного списом між ребра,* Агниця кликала і по-

материнському промовляла:* Яке дивне й страшне таїнство

несказанно звершується, Ісусе мій,* Як же ти скриваєшся в

гробі, неосяжний Боже?* Не зоставляй мене, що тебе

породила,* солодкий мій Сину!

3-Й ТИЖДЕНЬ

46


Ірмос г. 5: Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила

Сина Еммануїла, Бога й чоловіка, а Схід - ім’я йому.* Його

величаючи, Діву прославляємо.


Обмий скам’янілу кригу душі моєї, Милосердний Спасе,* і

дай мені, Благий, джерело божественного розкаяння,* бо з

боку свого ти дарував мені життя,* і висушив потоки мого

беззаконня.


Відступивши від величі чеснот,* ти сама, душе моя,

кинулась в гріховну пропасть.* Тож Господа благай:* Визволь

і спаси мене, ти, що на хрест вийшов і привернув до себе

людство.


Господи Ісусе Христе! Ти, що є самою насолодою й

задоволенням*, як Творець скуштувавши жовчі, спокутував

Адамове падіння,* яке походило з тілесного жадання.* Тому-

то ми, що спаслися стражданнями твоїми, оспівуємо тебе.

Слава і нині: Всесвята Владичице, моя ти уповання і мій

захист!* Зціли рани душі моєї і втихомир мій дух,* щоб я

радісно прославляв твої чудеса, Богородице вседіво.

Стихири на стиховні - ті самі, що на учорашній Вечірні.



(г. 7): Як блудний син, відступив я від благодаті твоєї,

Господи,* і змарнував багатство доброти твоєї.* Тому до тебе,

Милосердний, прибігаю і кличу:* Згрішив я, Боже, помилуй

мене!

Святкуючи пам’ять святих твоїх страстотерпців,* тебе,

Христе, прославляємо, кличучи:* Господи, - слава тобі!

Посеред судилища законопорушників* страстотерпці твої,

радіючи, співали:* Господи, - слава тобі!

Три стихири Святому, Слава і нині: догмат голосу.

3-Й ТИЖДЕНЬ

47

Прокімен г. 4: Пошли нам допомогу на гнобителя,* бо марна людська

допомога (59:13).

Стих: Боже, ти нас відкинув, ти розбив нас (59:3).


Прокімен г. 6: Почуй, Боже,* моє благання,* вислухай* мою молитву

Стих: 3 кінців землі взиваю я до тебе (10:31 - 11:13).

З книги Приповідок читання: 10: 31-11 до 11:13.

(Якщо не правимо Літургії Ранішосвячених Дарів):


(г. 2, Коли з дерева): Твоєю життєдайною смертю,

Владико,* ти подолав силу смерти і тління,* та й подав життя

вічне, даруючи померлим землянам воскресіння.* Тому

молимось, Спасе:* Упокой тих, що з вірою переставилися до

тебе,* і сподоби їх, Чоловіколюбче, вічної твоєї слави.

Стих: Блаженні, яких вибрав і прийняв ти, Господи.

Перед грізним, тривожним і страшним твоїм престолом,

Христе,* стоять усі від віку померлі й очікують твого

справедливого вироку.* Тож упокой, Спасе, отців, братів і

сестер наших,* що з вірою переселилися до тебе,* і посели їх

там, де радість невисловна.

Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.

Славлю, єдино Многомилостивий, святий хрест твій,*

яким ти дарував життя і повну насолоду тим,* що з любов’ю

тебе оспівували,* та й кличу до тебе, Христе Боже:* Упокой

тих, що відійшли від нас,* і посели їх між твоїми святими.

Слава і нині: Ми оспівуємо тебе, Богородице, як духовну

свічу.* що принесла світло Божества,* яке з’єдналося з

людською природою.* Тож моли свого Сина і нашого Бога,*

щоб упокоїв тих, що переставилися від нас туди, * де святих

радісна оселя.

Нині відпускаєш; Трисвяте; Тропар святому, Слава і нині:

богор. воскресний; єктенія Помилуй нас, Боже; три великі

поклони; великий відпуст.

ЧЕТВЕРТИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ


Сідальні

1. (г.8): Поклонімось, вірні, всечесному дереву,* на яке піднявся Творець вселенної.* Воно лежить перед нами* й освячує душі й тіла тих, що до нього приступають,* очищуючи з гріховної скверни справжніх посників,* які з вірою оспівують Христа - єдиного Доброчинця.

Слава і нині: Слово Отче зійшло на землю,* і ангел світла до Богородиці промовив:* Радуйся, благословенна, бо ти єдина оберігаєш весільну світлицю!* Ти зачнеш предвічного Бога й Господа,* щоб він, як Бог, спас від омани рід людський.

2. (под.: Красотою дівицтва): Дійшовши сьогодні до половини посту,* і до поклоніння твоєму, Христе, життєдайному хрестові,* припадаємо перед ним до землі й кличемо до тебе:* Великий ти, Чоловіколюбче, і великі діла твої,* бо появив ти свій чесний хрест.* Йому ми з острахом поклоняємося, взиваючи:* Слава безмежному твоєму милосердю!

Слава і нині: Як неторканна виноградна лоза,* ти, Діво, виростила найкраще Гроно,* що нам виточує спасенне вино,* звеселяючи душі й тіла всіх.* Тому, ублажаючи тебе як джерело всіх дібр,* завжди з ангелом кличемо до тебе:* Радуйся, благодатна!


Ірмос г. 8: Злякався кожний, хто почув про невимовне Боже зшестя,* бо Всевишній з волі своєї аж до тіла зійшов,* і в дівичому лоні став людиною.* Тому ми, вірні, тебе, Пречисту Богородицю, величаємо.


Коли Яків благословив своїх внучат, він ясно проображав чесний хрест.* Ним благослови і нас, Господи, подаючи благодать освячення тим,* що йому поклоняються і прославляють тебе - всіх Спасителя,


Очистивши душу й серце водою посту, цілуймо,* вірні, життєдайне й божественне дерево.* Воно, явно виставлене,

4-Й ТИЖДЕНЬ

49

зливає всім божественне відпущення,* небесне світло, життя і справжню радість.


Я знаю, Господи, що ти маєш прийти у славі божества як суворий Суддя, щоб виявити таємні гріхи всіх.* Тому кличу до тебе: Я згрішив, прости мені,* не виставляй мене на сором задля незліченних і тяжких моїх гріхів.

Слава і нині: Агниця колись, бачивши до хреста прибитого Агнця* і затемнене сонячне світло, плачучи голосила:* Ісусе, Сонце слави, ти зайшов умираючи.* Але розсвіти світло Воскресіння тим, що люблять тебе. •


(г. 8): Я, окаянний, із-за лукавих моїх учинків,* не смію звести очей на небо.* Але, як митар, зітхаючи, взиваю до тебе:* Боже, очисти мене грішного* і, як єдиний Добросердий, визволи від фарисейського лицемір’я.

У приниженні показав ти, Ісусе,* знамениту дорогу до вивищення,* самого себе принизив і вигляд слуги прийняв.* Самохвальної молитви фарисея ти не вислухав,* а сокрушене митареве зітхання у небі прийняв,* немов непорочну жертву.* Тому і я кличу до тебе:* Очисти і спаси мене, Боже, - Спасе мій!

Господи, усе створіння святкує пам’ять святих твоїх,* небо радіє з ангелами й земля веселиться з людьми.* їхніми молитвами помилуй нас.

Слава і нині: Ти прийняла слово архангела* і стала херувимським престолом,* та й на руках твоїх, Богородице, ти носила Надію душ наших.



(г.8, под.: Як назвемо вас): Дійшовши сьогодні до середини посту,* силою хреста покріплені,* славословмо Спаса Господа,* який на ньому вознісся посеред землі, і кличмо:* Дозволь нам, Владико,* побачити твої страждання і святе воскресіння,* даруючи нам очищення і велику милість.

4-Й ТИЖДЕНЬ

50

Приборкуймо тілесні пристрасті стриманістю від страв і зреченням насолод.* З вірою поцілуймо хресне дерево,* бо воно виставлене для поклоніння* й освячує всіх божественною благодаттю.* І до Господа закличмо:* Дякуємо тобі, Милостивий,* бо ним ти спасаєш душі наші.

Поклоняючись нині хрестові, всі закличмо:* Радуйся, дерево життя!* Радуйся, святий Христовий скіптре!* Радуйся, небесна славо людей!* Радуйся, володарів похвало!* Радуйся, сило віри! Радуйся, непереможна зброє!* Радуйся, прогнання ворогів!* Радуйся, променисте світло, що спасає світ!* Радуйся, велика славо мучеників!*Радуйся, сило праведних!* Радуйся, ангелів світлосте!* Радуйся, всечесний хресте!

Три стихири і Слава Святому; І нині: Богородичний (там же)

Прокімен г. 6: Боже, почуй* мій голос,* коли* я скаржусь (63:2).

Стих: Від страху перед ворогом бережи моє життя (63: 2).

З книги Буття читання ( 8: 21 - 9:7).

Прокімен г. 6: Ласкаво нас* вислуховуєш,* Спасителю наш,* Боже.

Стих: Тобі належить хвала, Боже, на Сіоні (64: 2).

З книги Приповідок читання (11: 19 - 12:6.


(г. 8): Багатомовного фарисея відкинено через самохвальбу,* а покірного митаря, що мовчазно молився, виправдано.* Тому, душе моя, побачивши різницю між обома,* вибери покору та прийми її до серця,* бо Христос, як чоловіколюбець,* покірним обіцяв дати свою благодать.

Роздумуючи, душе моя, над тим,* як хвалькуватого фарисея засуджено за гордість,* а смиренномудрого митаря виправдано за визнання прогрішень,* поспішно відкинь уповання на добрі вчинки першого,* а наслідуй другого, визнаючи свої гріхи.* Встань, і приборканням пристрастей намагайся осягнути висоту,* якої не можна понизити,* що її дає тобі Христос, який має велику милість.

Вельми трудилися ви, Святі,* і мужньо витерпіли муки від беззаконних,* проповідуючи Христа перед царями.* Відійшовши з цього життя, знову робите у світі чуда* і своїми стражданнями зціляєте недужих, Святі,* тож моліться, щоб спаслися душі наші.

4-Й ТИЖДЕНЬ

51

Слава і нині: Богородице Діво, Мати Божа,* я вдаюся під твій святий покров,* бо добре знаю, що ти лікуєш рани душевні.


Сідальні

1. (г. 8): Постом просвітивши душі наші,* поклонімось спасительному хрестові,* бо на ньому розіп’явся Христос,* і закличмо до нього:* Радуйся, осолодо і певна допомого тих, що постять!* Радуйся, приборкання пристрастей і супротивнику демонів!* Радуйся, блаженне дерево!

Слава і нині: Звеличаймо, вірні, піснями Богородицю,* як непорушну твердиню віри і цінний дар душ наших:* Радуйся, що в лоні своїм помістила джерело життя!* Радуйся, надіє кінців світу, скорботних заступнице!* Радуйся, невісто, - Діво чиста!

2. (г. 8): Виставлений хрест твій, Господи, як життя для створіння,* цілують вірні і, поклоняючись йому, кличуть до тебе:* Його діянням і нашим постом збережи,* Багатомилостивий, у глибокому мирі* тих, що тебе оспівують і вихваляють.

Слава і нині: Радуйся, що від ангела прийняла радість для світу!* Радуйся, що породила Творця твого і Господа!* Радуйся, ти бо сподобилася стати Матір’ю Бога!


Ірмос г. 8: Благословенний Господь, Бог Ізраїля,* що підняв нам знамено спасіння у домі Давида, слуги свого,* в них то відвідав нас Схід з висоти* і направив нас на шлях миру.


Благословенний Господь Бог Ізраїля, що своїм хрестом знищив давнє прокляття* і дав нам його як могутній захист і несхитну основу.* Його силою ми нині перемагаємо ворогів наших.


Багатьма лихими звичками ми зв’язані, мов ланцюгами,* і спасительних доріг твоїх, Христе, навмисно не хочемо

4-Й ТИЖДЕНЬ

52

розуміти.* З невимовного твого милосердя наверни нас своїм хрестом,* звільняючи нас від запаморочення.

Стих: Слів а тобі, Боже наш, слава тобі.

Я грішно наслідував зухвальство фарисея.* Великий і страшний був мій упадок, і я лежу ворогам на наругу.* Але ти, Христе, змилосердься наді мною і спаси мене,* бо з Любови упокорив ти себе, вишній Царю слави.

Слава і нині: Всі роди ублажають тебе, Чиста,* бо Ісус, що народився з твого лона, єдиний знає,* які-то дивні діла він учинив у тобі, непорочна Діво.* Його моли, щоб спастися стадові і народові твоєму.




(г. 6, под.: Поклавши всю надію): Посеред землі витерпів ти, Щедрий,* страсті і хрест,* подаючи всім відкуплення і безстрастя.* Тому сьогодні, в половині посту,* ми виставляємо святий Хрест,* усі йому поклоняємось,* і радісно його цілуючи, благаємо:* Сподоби нас, Слове Божий,* у світлі божественних чеснот побачити твої страсті* і життєдайне воскресіння, єдиний Многомилостивий.

Довготерпеливий, ти висів мертвим на хресті,* і списом був проколений,* і жовчі давали тобі, Владико,* що рукою Мойсея солодкими вчинив гіркі води Мери.* Тому благаю і прошу тебе:* Звільни моє серце від гіркоти пристрастей* й осолоди мою душу медом покаяння,* виявляючи мене поклонником* твоїх святих страждань.

(г. 1) Могутній той хрест, що його колись прообразив Мойсей* своїми розпростертими руками, перемагаючи Амалика,* сьогодні виставлений, велично представляється нашим очам.* Доторкнімся до нього чистим умом й устами,* бо на ньому Христос піднісся і умертвив смерть.* Сподобившись усі такої великої благодаті,* прославляймо Спаса богонатхненними піснями* і молімся, щоб дійти* до спасительного воскресіння.

(г. 4, под.: Дав ти як знамено): Прийдіть і поклонімся* сьогодні дереву,* що принесло нам життя* — хрестові Христа Бога нашого," бо воно смерть перемогло,* і воскресіння нам,

4-Й ТИЖДЕНЬ

53

упалим, знову з’явилося* та й Спасителеві закличмо:* Ти, що добровільно задля нас постраждав,* щоб спасти вселенну, Боже наш, - слава тобі!

Хрест твій, Спасе мій,* як непоборна сила був даний нам християнам.* Він навернув багато народів,* а твою Церкву, Христе,* що добре визнає правдиву віру,* він отінює миром.* Його нині цілуючи, до тебе щиро кличемо:* Сподоби, щоб і ми стали учасниками* долі твоїх святих.

Очистивши сльозами* душевні почування* і постом обмившись,* прийдіть, поклонімся хресному дереву,* бо ним, за допомогою стриманости,* викорінюються розтлінні для душі пориви,* і до Розп’ятого закличмо:* Сподоби, Спасе, поклонитися осяйності* твого на третій день воскресіння.

Слава і нині (г. 8): Нині Владика створіння і Господь слави* до хреста дає себе прибити і між ребра проколоти,* жовчі й оцту куштує той, хто є осолодою Церкви,* терновим вінком вінчає себе той, хто небо хмарами вкриває,* в одежу наруги зодягається і дозволяє себе бити тлінною рукою той,* хто рукою своєю створив людину,* по плечах б’ють того, хто зодягає небо хмарами,* оплювання й рани приймає,* дорікання й поличники, і все це задля нас, засуджених, терпить,* щоб спасти світ від омани,* бо він Спаситель і Бог милосердний.

Прокімен г. 6: Співайте* Богові,* славте* ім’я його (67: 5).

Стих: Рівняйте дорогу тому, що їде в колісниці пустинею (67: 5).


Прокімен г. 6: Спасіння* твоє,* хай піднесе мене* високо (6*: ЗО).

Стих: Побачать те покірні й звеселяться (68:33).

З книги Приповідок читання. 12: 8-22.


(г. 3) Гріхами перевершив я митаря,* але не наслідував його покаяння,* ані добрих учинків фарисея не виконав,* а тільки наслідував його самохвальбу.* Але ти, Христе Боже, що своїм надзвичайним смиренням* на хресті принизив зухвальство диявола,* віддали нас від попереднього лукавства митаря і від безумства фарисея,* утверджуючи в наших душах те добро,* що було в кожному з них, - і спаси нас.

4-Й ТИЖДЕНЬ

54

(г. 8) Пройшовши половину посного шляху,* що веде до твого чесного хреста,* дозволь нам побачити твій день, що його бачив Авраам* і зрадів, коли на горі, мов з гробу, одержав назад живого Ісаака.* Зволь, щоб і ми, вірою визволившись від ворога* та взявши участь у тайній вечері, могли в мирі кликати:* Просвітителю й Спасителю наш, - слава тобі!

Мученики Христові непереможні!* Силою хресною ви перемогли обманство* й отримали благодать вічного життя.* Не злякавшись погроз мучителів, ви раділи муками й ранами,* а нині кров ваша стала зціленням для душ наших.* Моліться, щоб спаслися душі наші.

Слава і нині: Допливши до половини моря посту,* ми пристали до пристані спасіння* - до пори добровільного страждання твого, Господи.* Як милосердний і щедрий, сподоби нас у мирі оглядати* славний день твого воскресіння, Чоловіколюбче.


Сідальні

1. (г. 6) Божественний і всечесний хрест, який освячує час посту,* лежить на поклоніння.* Приступімо до нього з чистою совістю,* зачерпнім освячення й просвічення та з острахом закличмо:* Чоловіколюбче, Спасе наш,* слава милосердю твоєму.

Слава і нині: Стоячи біля хреста, всечиста Мати* кликала до зродженого з неї безсімейно:* Меч прошив моє серце, Сину,* бо не можу дивитися, що повішено на дереві тебе,* перед яким усе тремтить як перед Творцем і Богом.* Довготерпеливий Господи, - слава тобі!

2. (г.1) Просвітившись чеснотами й очистившись стрима-ністю,* приступім до чесного хреста, взиваючи:* Єдиний Боже всього, освяти наші душі й тіла!* Сподоби нас поклонитися пречистим твоїм стражданням,* даруючи нам твої милості.

Слава і нині: Побачивши тебе, Христе, мертвого, на хресті простертого,* всенепорочна Мати кликала:* Сину мій, рівнобезначальний з Отцем і Духом!* Що то за дивне твоє провидіння!* Пречистою твоєю рукою ти спас створіння, Щедрий!

4-Й ТИЖДЕНЬ

55


Ірмос г. 4: Всі земляни хай ликують, просвічені духом! Нехай торжествує єство безтілесних умів, почитаючи священне торжество Богоматері, і хай кличе:* Радуйся, всеблаженна Богородице, чиста Вседіво!


Списом дозволив ти відчинити свій бік, розкриваючи мені джерело прощення.* На дереві ти дав себе прибити, Чоловіколюбче, і цим припинив засуд, що заради дерева.* Сьогодні, в середині посту, цілуючи це дерево, оспівуємо твою доброту.


Господи, зглянься на твоє спадкоємство - на людей своїх, що з острахом співають тобі,* і заради яких ти перетерпів добровільну смерть:* Нехай не переможе твого милосердя незліченна безліч наших лихих учинків,* але своїм хрестом спаси всіх нас, Преблагий, як чоловіколюбець.


Гори виточуйте з любов’ю насолоду, пагорби - радість,* а ви, польові дерева і кедри ливанські нині ликуйте поклонінням живоносному хрестові.* Пророки, мученики, апостоли й праведні духовно торжествуйте.

Слава і нині: Богородиця, плачучи, промовляла:* Своєю волею ти, Розп’ятий, сколихуєш видимий світ, і все ж таки висиш на хресті.* Ти, Христе, бажав знищити опановані пристрастями думки первоствореного та з любов’ю зцілити його рани.




(г. 1, подібний: Преславні мученики): Обмиймо нині наші душі водою посту* і приступім до животворного хреста Господнього.* З вірою поклонімся йому,* і зачерпнемо божественне просвічення,* та знайдемо сьогодні* вічне спасіння,* мир і велику милість.

Хресте пресвятий - похвало апостолів,* тебе оточують господьства, сили й ангели.* Спасай тих, що тобі поклоняються,* від усякої немочі,* і дозволь нам свято

4-Й ТИЖДЕНЬ

56

зверстати шлях божественного посту* і дочекатися світлого воскресіння,* яким ми спасаємось.

(г. 7) Сьогодні хрестові Господньому поклоняємось і кличемо:* Радуйся дерево життя,* що зруйнувало пекельне царство!* Радуйся, втіхо світу, бо ти знищив тлінність!* Радуйся, бо твоєю силою проганяються демони!* Радуйся, вірних підпоро, зброє непереможна!* Молимося: Захорони й освяти тих, що цілують тебе.

Три стихири святому.

Слава і нині (г.8): Сьогодні істотно недосяжний Господь, стає мені доступний.* Він терпить страсті, звільняючи мене від страждань.* Того, хто дає зір сліпим, опльовують беззаконні уста.* Він дає свої плечі на бичування, щоб спасти полонених.* Пречиста Діва й Мати, бачивши його на хресті, з болем кликала:* Горе мені, Дитино моя! Що ти таке вчинив?* Ти, що перевищуєш усіх людей красою,* стаєш позбавленим життя - без виду й краси.* Горе мені, світло моїх очей, не можу дивитись на тебе померлого.* Душа моя поранена і страшний меч болю проймає моє серце.* Оспівую страждання твої, поклоняюся милосердю твоєму.* Довготерпеливий, - слава тобі!

Прокімен г. 4: Благословен Господь, Бог Ізраїля,* що творить чудеса -єдиний (71:18).

Стих: Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість (71:1).


Прокімен г. 4: Мені добре* близько Бога бути (72:28).

Стих: Справді добрий Бог для правих (72:1).

З книги Приповідок читання: 12:23—13:10.



(г.4) Піст - джерело добрих діл, нині дійшов до своєї половини.* В минулих днях він приніс нам задоволення* і вказав користь на майбутнє,* бо зусилля в доброму посилює побожність.* Тому-то до Христа, подателя всіх дібр, радісно взиваймо:* Ти, що ради нас постив і розп’яття витерпів,*

4-Й ТИЖДЕНЬ

57

сподоби нас неосудно стати учасниками божественної твоєї Пасхи,* щоб, у мирі живучи, славили ми тебе з Отцем і Духом.

(г. 5) Виконавці добрих учинків, очікуючи нагороди,* не чваняться цим на торговицях і на роздоріжжях,* але зберігають це у своїм серці.* А Той, Хто бачить таємне, нагороджує нас за стриманість.* Тому проводьмо цей піст не з понуреним обличчям,* але радісно в оселях душ наших молім-ся, безупинно взиваючи:* Отче наш, що єси на небесах,* не введи нас у спокусу, молимося,* але визволь нас від лукавого.

(г. 7): Наслідуймо, вірні, митареве покаяння* а не хвалімся по-фарисейському,* але з глибини серця принесімо Доброчинцеві - Богові всього,* щире зітхання, бо він навчав, кажучи:* Кожен, хто себе вивищує, буде принижений,* а той, хто себе принижує - буде вивищений.* Тому однодушно закличмо до нього:* Боже, очисти нас грішних і спаси!

Слава і нині: Молитвами Богородиці, утихомир життя наше,* бо кличемо до тебе:* Милостивий Господи, - слава тобі!


Сідальні

1. (г. 1) Апостоли славні, молільники за душі наші!* Скріпившись силою хреста, воістину ви знищили оману.* Тому нині радієте з його поклоніння* та молитеся за нас до єдиного Чоловіколюбця.

Слава і нині: Маріє, почестигідне пристановище Владики!* Піднеси нас з прірви тяжкої зневіри,* провин і пригноблення,* бо ти для грішників спасіння й допомога,* і сильний захист, та й спасаєш слуг твоїх.

2. (г. 7) Господи, споглядаючи нині на твій хрест,* який сьогодні лежить перед нами,* приступаємо з вірою, співом і піснями* та й цілуємо його з острахом і радістю.* Його появленням, єдиний Многомилостивий,* освяти слуг твоїх і умиротвори світ твій.

Слава і нині: Господи, ми люди твого стада* і овечки твого пасовиська,* приверни нас, що заблукали в зіпсутті!* Пастире, Чоловіколюбче, збери нас, і помилуй стадо твоє!* Єдиний Безгрішний, змилосердься над нами* задля молитов Богородиці.

4-Й ТИЖДЕНЬ

58


Ірмос г.1: Світися, світися, новий Єрусалиме,* слава бо Господня на тобі засяяла.* Радій нині й веселися, Сіоне, а ти, чиста Богородице, втішайся* воскресінням Сина твого.


Заясній, Церкво Божа, освітлися промінням хреста,* що його ти виставляєш усім вірним на поклоніння,* і прожени всю безліч демонів, повних темряви.


Божественний хрест - сила стриманости,* він співдіє з тими, що чувають на молитві, підкріплює посників, захищає борців.* Йому, вірні, приступивши з любов’ю, радісно поклонімся.


Апостоли славні, божественні підвалини Церкви Христової!* Збережіть всіх у стійкій побожності,* і утвердіть нас на несхитнім камені Того, хто вас вибрав.

Слава і нині: Ти, що на голос архангела прийняла радість,* розвій сьогодні душогубний смуток мого серця,* і подай мені, Чиста, радісний плач, щоб і мені знайти божественну втіху.




(г. 4, подібний: «Дав ти як знамено»): Господи, ми, вірні,* сподобившись цілувати всеблаженний твій хрест,* яким ти спас нас,* оспівуємо твоє милосердя* і наполегливо молимо тебе:* Подай усім нам, Спасе, радість твого спасіння,* даруючи нам ласку побачити в покаянні* святі страждання* і твоє воскресіння.

Розпростершись на хресті,* ти перетерпів смерть,* умертвлюючи її і воскрешаючи померлих* своїм життєдайним словом.* Тому молю тебе: Господи,* оживи гріхом умертвлену душу мою!* Подай мені, Чоловіколюбче,* в цих святих днях посту* покаяння й визволення від лихих учинків.

4-Й ТИЖДЕНЬ

59

Сподобившись з радістю оглядати* і цілувати твій святий хрест,* молимо тебе, Боже, наш Спасе,* щоб ми, скріплені постом,* дійшли до твоїх пречистих страждань* і, поклонившись, оспівували розп’яття,* спис, губку й тростину, якими ти нас, Чоловіколюбче, учинив безсмертними,* і знову привів до колишнього життя насолоди.* Тому з подякою сьогодні тебе славимо.


Прокімен г. 8: Помоліться і воздайте Господеві Богу нашому (75:12).

Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім’я його (75:2).

З книги Буття читання: 10:32 -11:9.

Прокімен г.8: Голос мій до Бога - і я взиваю, голос мій до Бога, щоб міг мене почути (76:2).

Стих: У скрутний для мене день - я Господа шукаю (76:3).

З книги Приповідок читання: 13:20 -14:6.


(г. 4) Господи розп’ятий, ти досліджуєш правду* і знаєш усі скриті вчинки.* Ти засудив фарисея, який піддався чванливості* і думав, що оправдається добродійністю,* а митаря, що смиренно молився, і якого фарисей осудив - ти виправдав.* Вчини і нас наслідувачами митаревого покаяння* і, як чоловіколюбець, сподоби нас прощення.

(г.6) Від Господа, що заради тебе принизив себе аж до розп’яття і смерти,* звикни, душе моя, до того, що вивищення упокорюює, а приниження вивищує.* Не гордися добрими вчинками, ані не вважай себе за праведну,* осуджуючи ближнього, як хвалькуватий фарисей.* Але тільки про свої прогрішення пам’ятаючи,* смиренно про себе думай і, як митар, заклич:* Боже, очисти мене, - і спаси!

Мученики твої, Господи, не виреклись тебе,* ні не відступили від твоїх заповідей,* тож їхніми молитвами помилуй нас.

Слава і нині: Коли Пречиста побачила тебе на хресті повислого,* закликала: Сину мій, що це за дивне таїнство я бачу?* Як це на дереві тілом розіп’ятий* умираєш ти, Життєдавче?!

4-Й ТИЖДЕНЬ

60


Сідальні

1. (г. 4) Всечесний хрест, що освячує час посту, виставлений перед нами.* Йому сьогодні поклоняючись, закличмо:* Владико чоловіколюбче, за його допомогою* дай нам ласку в покаянні останок посного часу пережити,* і побачити животворні твої страждання,* через які ми спаслися.

Слава і нині: Та, що останнім часом народила тебе, Христе,* родженого від безначального Отця,* як побачила повислого на хресті тебе, голосила, взиваючи:* Горе мені, наймиліший Ісусе!* Сину мій, як це ти, Бог звеличуваний ангелами,* даєш себе нині розіп’яти беззаконним людям?* Оспівую тебе, Довготерпелйвий.

2. (г. 4, подібний: Негайно поспішись): Дивлячись нині на світло душ наших,* - на хрест твій пречесний, Христе,* ми з радістю йому поклоняємося.* Слава тобі, що ним просвітив усе створіння!* В ньому ми тебе прославляємо.

Слава і нині: Як Пречиста твоя Мати побачила на хресті піднесеного тебе, Слово Боже,* по-материнському ридала й клйкала:* Що це-за нове і таке дивне чудо, Сину мій?* Як то ти, Життя всіх, зазнаєш смерти,* бажаючи оживити померлих, як милосердний.


Ірмос г. 8: Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* що Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.


Ти, Предобрий, зцілив мої рани;* колись прибито цвяхами до хреста твої руки й ноги,* між ребра проколено й оцтом та жовчю напоєно тебе, Всецарю, радосте всіх,* наша осолодо й славо та вічне визволення.


Хрест - це пристань для тих, що знаходяться серед бурі,* провідник і утвердження блукаючих,* слава Христова, сила апостолів і пророків,* підтримка посників і всіх людей захист.* Його, що тут посередині виставлено, всі бачимо і в пості цілуємо.

4-Й ТИЖДЕНЬ

61


Сподоби нас, Христе, з чистим серцем поклонятися чесному твоєму хрестові,* і побожно споглядати твої страждання, що виточують всім людям безстрасність.* Не зважай на гріхи наші, але вчини нас синами істинного твого воскресіння.

Слава і нині: 3 мого лона без зотління породила я тебе, якого перед віками зродив Отець.* І як це ти піддаєшся мукам?* Люди роздирають тебе, Сину, немилосердно пробивають руки й ноги та й бік твій списом проколюють* - мовила Пречиста, яку ми достойно величаємо.



(г. 7) Прйстрастями поневолив я душі моєй достоїнство,* уподібнившись до тварини,* я не можу піднести очей моїх до тебе, Всевишній,* але додолу схилившись, Христе Боже,* як митар молюся й кличу:* Боже, очисти мене, - і спаси.

Святкуючи пам’ять святих страстотерпців,* тебе, Христе, прославляємо, кличучи:* Господи, - слава тобі!

Посеред судилища законопроступників* страстотерпці твої, радіючи, співали:* Господи, - слава тобі!

Прокімен г. 4: О Пастирю Ізраїля, прихили вухо.* Ти, що ведеш Йосифа, як овечку (79: 2).

Стих: Ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві (79:2).

З книги Буття читання: (12:1-8).

Прокімен г. 4: Ликуйте Богові,* нашій силі (80:2).

Стих: Заспівайте пісню, вдарте у бубон (80:3).


СТИХИРИ НА СТИХОВНІ - З ОКТОЇХА.

Нині відпускаєш; Трисвяте; тропар святому, Слава і нині: Богородичний воскресний; єктенія: Помилуй нас, Боже; три великі поклони; великий відпуст.

П’ЯТИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ


Сідальні

1. (г.3: Красотою дівицтва). Благодатний час настав - преславний день посту засіяв.* Поспішаймо, браття, очиститися,* щоб бездоганними з’явитися перед Творцем,* і стати учасниками його краси* молитвами тієї, що його породила* - єдиної чистої Богоматері.

Слава і нині: (самопод.): Красотою твого дівицтва* і пресвітлою чистотою твоєю здивувався Гавриїл,* і до тебе закликав:* Богородице, яку похвалу принесу тобі достойну?* І як тебе назову? Не можу збагнути й жахаюся,* тому, як і доручено мені, кличу до тебе:* Радуйся, Благодатна.

2. (г. 7) Господи, ти дозволив нам дійти* до сьогоднішнього дня святого тижня,* в якому побачимо воскресіння Лазаря з мертвих.* Сподоби, щоб слуги твої у страсі перед тобою ходили* і посний подвиг добре завершили.

Слава і нині: Ти чесніша від славних херувимів, пресвята Діво,* бо вони, неспроможні споглядати на божественне сяйво:* крилами своїми закривають лиця, службу звершуючи,* а ти споглядаєш на воплочене Слово,* що на своїх руках носиш.* Моли його безустанно за душі наші.


Ірмос г. 3: Нове і божественне чудо!* Бо крізь замкнені дівичі двері явно проходить Господь,* безтілесний при вході, Бог у тілі з’явився при виході,* а двері зосталися зачинені.* Її, як Богоматір, невимовно величаємо.


Посна благодать, наповнивши нині божественну чашу покаяння,* явно скликає вірних, весело взиваючи:* Прийдіть, скуштуйте невимовного щастя!* Відкиньте сп’яніння, що від пристрастей,* щоб сподобитися небесної утіхи.


Наближається суд, тож чувай, душе моя!* Іспитуй совість і чини добро, яке збереже тебе від засуду.* Бо якщо тут себе

5-Й ТИЖДЕНЬ

63

судитимемо,* то там, де винуватці засуджуються, зовсім не будемо потребувати свідків,* бо доброчинність заступиться за нас перед Суддею.


Наслідуючи ханаанянку, кличу до тебе:* Сину Давидів, Боже, помилуй мене!* Зціли знеможену мою душу, подібно як зцілив ти її дочку.

Слава і нині: 3 мучениками, пророками й усіма преподобними, прийми, Христе,* ту, що тебе породила й молиться завжди за слуг твоїх,* які ображають тебе, єдиного Чоловіколюбця і Владику,* перед котрим тремтять небесні воїнства.


(г.7): Близько Господь, що виноградник насадив* і робітників покликав.* Прийдіть, подвижники посту* і дістанемо нагороду,* бо працедавець багатий і милостивий;* хочби ми і не довго працювали, приймемо душевну милість.

(г.6): У задуми розбишаки потрапив Адам,* розум його обманено і душу поранено* і лежав він нагий, без опіки:* Ні священик старозаконний не почув його,* ні левіт по закону не глянув на нього,* лише ти, Боже, що не з Самарії прийшов, але з Богородиці вийшов.* Господи, - слава тобі!

(г.8): Владико всіх, я подібний до подорожнього,* бо і я впав між мої прогрішення,* які мене жорстоко поранили.* Не залиши мене неізціленим, Господи,* що прийшов не з Самарії, але з Пречистої Діви.* Ісусе, твоє ім’я для мене є спасінням,* - помилуй мене!

Слава і нині: Небесні хори оспівують тебе, Благодатна, Мати Діво,* і ми прославляємо невимовні твої роди, Богородице.* Моли, щоб спаслися душі наші.



(г.З) Слове Божий, ти дав нам час посту,* щоб навернутися і жити та щоб навіки не загинути.* Сподоби всіх нас, Христе,

5-Й ТИЖДЕНЬ

64

добре тобі вгодити* та щирим покаянням послужити,* подібно як колись та розсудлива блудниця,* що за миро й пролиття теплих сліз* одержала прощення гріхів.

Як сліпий, від серця до тебе кличу:* Сину Божий, просвіта очі мого серця!* Як вірна ханаанянка, взиваю:* Помилуй мене, Щедрий, бо душу мою мучить демон сластолюбства.* Звільни її від темряви пристрастей* і подальше життя моє вчини чистим,* щоб славити твою велику милість.

(г.8): Сьогодні засяяла нам ясніше від сонця,* богосвітла благодать стриманосте.* Вона просвітлює душі наші,* відганяючи, наче хмари, гріховні пристрасті.* Тому всі прибіжімо і добродушно її обнімім,* щоб радісно звершити цей божественний подвиг.* Приймаючи її в веселощах, закличмо до Христа:* Освяти, Благий, тих, що вірно його звершують.


Прокімен г. 4: Навчи мене путі твоєї, Господи,* щоб я ходив у твоїй правді (85: 11).

Стих: Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене (85:1).


Прокімен г. 4: Господь Бог любить брами Сіону* понад усі Якова намети (86:2).

Стих: Оселю свою на святих горах (86:1).

З книги Приповідок читання: 14:27 - 15: 4.


(г.4) Через перший гріх переступу від райських радощів і насолоди* ми перейшли до безчесного життя.* Обнажені прогрішеннями з чеснот і похвального життя,* ми немов між розбійників попали.* Прогрішившись проти твоїх спасенних навчань,* ми стали напівмертвими.* Але молимо тебе, народженого з Марії, безстрасного Владику,* що став близький нашим стражданням:* Обв’яжи наші рани, спричинені гріхом,* і зливай на нас, як чоловіколюбець, своє безмірне милосердя,* оточуючи нас твоїм цілющим піклуванням.

5-Й ТИЖДЕНЬ

65

(г. 7) Подібно як той, що попав між розбійників і був поранений,* так і я впав, зранений багатьма моїми гріхами.* До кого ж удамся, щоб зцілитися?* Тільки до тебе, Лікарю душ і тіл.* Вилий на мене, Боже, свою велику милість.

Навідайся, Господи, до пораненої і нещасної душі моєї,* Лікарю хворих і безнадійних - тиха пристане.* Ти бо Спаситель світу, що прийшов піднести упалого з тління;* тож, з великої своєї милости, піднеси і мене,* що до тебе припадаю.

Слава і нині: Оспівуємо тебе, Пречиста Богородице,* і славимо Бога Слово, що його ти породила,* кличучи: Слава тобі!


Сідальні

1. (г.З) Палкою вірою і стриманістю спалімо непогамованість пристрастей,* тікаючи від безодні гріха,* потоками сліз погасімо вічнотривале полум’я, взиваючи:* Згрішйли ми проти тебе, Премилосердний!* Очисти нас і даруй нам велику милість.

Слава і нині: Ти була божественним храмом Слова,* єдина Пречиста Діво Мати, що ангелів перевершувала чистотою.* Душа моя, більш від інших, осквернена тілесними прогрішеннями.* Обмий її, Чиста, божественною водою своїх молитов,* подаючи велику милість.

2. Препрославлена благодать пресвятого посту!* Завдяки йому пророк Ілля сідає на вогнену колісницю,* а Мойсей приймає таблиці Закону,* ним Даниїл прославився, а Єлисей воскресив померлого,* юнаки в печі вогонь погасили* і кожний, хто постом живився, ставав Божим приятелем.* Тому закличмо: Благословенний ти, Христе Боже наш,* що так зволив, - слава тобі!

Слава і нині: Непереможну молитву твою, о Мати Божа, отримали ми в горю,* і понад усяке сподівання звільнились чудесно від усіх скорбот;* ти бо завжди випереджуєш тих, що тебе вірно просять* і розганяєш темряву їхніх численних гріхів.* Тому вдячно кличемо до тебе:* Прийми, Владичице, ці короткі подячні моління* і будь нам помічницею в усьому.

5-Й ТИЖДЕНЬ

66


Ірмос г. 3: Тебе, неопальну купину, і святу Діву,* Матір Світла й Богородицю, надію всіх нас, величаємо.


Усвідомлюючи полум’я невгасного вогню,* з гарячим серцем приступім нині до того вогню покаяння, що спалює пристрасті.

Стих: Слава тобі,- Боже наш, слава тобі.

Палке слово виходило колись з уст Іллі, що ревно постив, і спалювало речі.* Наслідуй його ревність, душе моя, і живи праведно.


Роздумуючи над страшним судом, окаянна душе моя,* свої кроки завжди скеровуй до виконування волі Спасителя.

Слава: Поклоняючись єдиному Єству,* оспівую єдиного всіх Бога у трьох особах:* Отця, і Сина, і Святого Духа, завждисуще начало.

І нині: Чиста, що Світло породила, просвіти запаморочену темрявою тілесних насолод мою душу, * щоб тебе завжди з любов’ю і вірою прославляти.




(г. 8: Як назвемо вас). За поживу, вірні, візьмім любов* і стриманістю вгамовуймо наші пристрасті,* намагаючись угодити Богові,* що задля нас дав себе піднести на хрест і в бік списом проколоти,* щоб насолоджуватися нам вічною і кращою поживою,* прославляючи Спасителя душ наших.

Колись на дереві ми знайшли смерть,* а нині через хресне дерево - життя.* Умертвляймо, вірні, пристрасні пориви й благаймо Доброчинця всіх,* щоб, осяяні божественним діянням і прикрашені чеснотами,* дійшли ми до спасенного воскресіння,* і прославили Спасителя душ наших.

(г. 2) Вихваляємо життєдайний хрест твій, Господи,* і твого тіла священні страждання задля нас:* спис же й

5-Й ТИЖДЕНЬ

67

проколення,* висміювання, опльовування, удари й биття по щоках,* багряницю і терновий вінок,* якими ти всіх спас від прокляття.* Тому молимо тебе:* Подай нам ласку в мирі закінчити час посту.


Прокімен г.4: Ти був нам, Господи, пристановищем по всі роди (89:1).

Стих: Перш ніж постіли гори і народилася земля, і всесвіт (89:2).


Прокімен г. 4: Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні перебуваєш (90:1).

Стих: Скажи до Господа: «Ти моє прибіжище» (90:2).



(г. 5) Через пристрасті окаянна душа моя* зійшла з правильної Твоєї дороги і впала в яму.* Левіт зі священиком, побачивши мене, пройшли мимо,* але ти, Христе, змилувався надо мною.* Зброєю свого хреста знищив ти гріховну розписку,* осяяв мене безстрастям та посадовив поруч Отця.* Тому кличу до тебе:* Недосяжний Господи, слава тобі!

(г. 8) Мов з Єрусалиму вийшли ми, зійшовши з дороги твоїх заповідей,* написаних для всіх народів,* і пішли в Єрихон та й віддалися похотям,* як тамтешні жителі, яких ти засудив за їхню злобу.* Через непослух попали ми в душетлінні пристрасті, немов між розбійників.* Вони поранили нас і залишили напівмертвими.* Але ти, Господи, що заради людських гріхів* добровільно дав поранити своє тіло цвяхами й списом,* та й в Єрусалимі хрестом довершив усім спасіння, - помилуй нас.

Мученики твої, Господи, забувши про все житейське,* не зважали на муки задля життя прийдешнього,* тому стали його спадкоємцями й радіють з ангелами.* їхніми молитвами дай твоїм людям велику милість.

Слава і нині: Господи, коли сонце побачило розіп’ятого тебе, Сонце правди,* проміння своє сховало, місяць же світло на темряву змінив,* і серце твоєї Всенепорочної Матері зранилося.

5-Й ТИЖДЕНЬ

68


Сідальні

1. (г. 8, под. Зрозумівши): Адам покуштував із забороненого дерева,* і зібрав гіркі плоди нестриманости.* Але ти, Щедрий, був піднесений на дерево,* і визволив його з тяжкого засуду.* Тому кличемо до тебе: Владико,* дай нам ласку стримуватися від розтлінного плоду,* щоб творити твою волю і знайти твою милість.

Слава і нині: Бачивши, Діво, того, хто з твоєї пречистої крови прийняв тіло* і з тебе невимовно народився,* як висів на дереві поміж розбійниками,* серцем ти боліла і з плачем материнським кликала:* Горе мені, Дитино моя!* Яке-то божественне і несказанне твоє провидіння,* що ним ти оживив своє створіння!* Оспівую твоє милосердя.

2. (г.2) Оспівуючи пресвяте хресне дерево,* завжди поклоняємося безмежній твоїй любові, Христе Боже.* Бо на ньому ти подолав ворожі сили* і дав знамено тим, що вірують у тебе.* Тому подячно взиваємо:* Дозволь нам, Господи, радісно й мирно закінчити час посту!

Слава і нині: Бачивши тебе, непорочного Пастиря, розп’ятого на дереві,* Агниця, по-материнському ридаючи, кликала:* Сину мій, на смерть засудили невдячні люди тебе за те,* що в мандрівці по пустелі ти хмару над ними розпростер!* Горе мені, зосталась бездітною я, що чоловіка не знаю!* Але, встань, і засяй, як сонце, і я прославлюся між земнородними дітьми.


Ірмос г. 8: Вжахнулось із цього небо і здивувались кінці землі,* бо Бог з’явився людям у тілі, а твоє лоно стало просторіше від неба.* Тому й величають тебе, Богородице, ангельські й людські хори.


Сонце, побачивши тебе на хресті розпростертого, скрило своє проміння,* вся земля, дивлячись, як ти, Всецарю, з природи безстрасний,* добровільно страждаєш, з остраху затряслася, сколихнувшись.* Тому молю тебе: Христе, зціли мою душу.

5-Й ТИЖДЕНЬ

69


Залишивши спасенні стежки, я ходив тими, що ведуть до пекла.* Оточений темрявою Пожадливих пристрастей і бурею спокус, молю тебе, Христе:* Хрестом твоїм спаси мене, як єдиний багатомилостивий.


Райське дерево мене умертвило, а хресне мене спасло;* на ньому мій Спаситель дав себе прибити і мого ворога умертвив.

Слава і нині: Преславне чудо і страшна вістка!* Як це ти, Чиста, родиш, як мати, і далі Дівою зостаєшся?


(г. 3) Висоту чеснот залишила ти душе моя,* і, впавши між лукавих розбійників, зійшла в безодню гріха.* Покрита злотлінними ранами,* ти лежиш простерта й безпомічна.* Тож заклич до Христа Бога,* що за тебе розп’явся і рани добровільно прийняв:* Заопікуйся мною, Господи, і спаси мене!

Тяжко поранений розбійницькими думками,* я, окаянний, залишився напівмертвий.* Збір пророків, побачивши мене ледве живого,* невиліковного людською вмілістю, пройшов, злегковажив.* Тому, серед моїх тяжких болів, в покорі серця кличу до тебе:* Христе Боже: Як милосердний, вилий на мене твою велику милість.

Мученики Христові непереможні!* Силою хресною ви перемогли обманство* й отримали благодать вічного життя.* Не злякавшись погроз мучителів, ви раділи муками й ранами,* а нині кров ваша стала зціленням для душ наших!* Моліться, щоб спаслися душі наші.

Слава і нині: Коли Пречиста побачила тебе на хресті розп’ятого, закликала:* Сину мій, що це за дивне таїнство я бачу?* Як це на дереві тілом розіп’ятий,* умираєш ти, Життєдавче?



(г.8) Господи, ти вчинив своїх божественних учнів духовним раєм;* їхніми молитвами визволь мене від життєвих

5-Й ТИЖДЕНЬ

70

злиднів,* і стриманістю піднеси мої думки понад житейські турботи,* як щедрий і чоловіколюбець.

Проводячи час великого посту, що співдіє з Божою благодаттю,* щиро заплачмо і до Спасителя закличмо:* Багатомилостивий Господи, за посередництвом твоїх учнів,* спаси тих, що тебе з любов’ю прославляють,* як щедрий і чоловіколюбець.

Апостоли преславні, молільники за світ,* лікарі недужих й охоронці здоров’я!* Під час посту оберігайте нас у молитві й здоров’ї,* щоб жили ми в мирі з усіма,* охороняючи розум, непритемнений пристрастями,* та й могли заспівати воскреслому Христові переможну пісню.


Прокімен г. 4: О Боже, відплата, Господи!* О Боже, відплата, і явися у сяйві. (93: 1).

Стих: Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі (93:2).


Прокімен г. 4: Співайте Господеві* пісню нову (95:1).

Стих: Співайте Господеві, благословіть його ім’я (95:2).

З книги Приповідок читання: 15: 20 - 16:10.


(г. 8) Моїми думками потрапив я між розбійників,* і мене нещасного позбавлено розуму та жахливо побито.* Вся моя душа важко поранена, а я, обнажений з чеснот, лежу на дорозі життя.* Священик, бачивши мене страждаючого від невиліковних ран, з погордою обминув.* Левіт теж, глянувши на мене,* щоб не дивитись на моє болісне конання, пройшов мимо.* Але ти, мій милосердний Христе Боже,* що не з Самарії прийшов, а від Марії прийняв тіло,* подай мені з твого чоловіколюб’я ізцілення,* виливаючи на мене свою велику милість.

Зійшовши на розбійницькі стежки, душе моя,* ти тяжко вразила себе своїми гріхами,* віддавшись ворогам нерозумним.* Отож, поки ще маєш час, щиро заклич:* Надіє безнадійних, життя безпорадних,* Спасителю, підведи і спас мене.

Панцир віри на себе належно наклавши,* і озброївшись хрестом, переобразились ви на воїнів відважних,* що мужньо

5-Й ТИЖДЕНЬ

71

протиставились мучителям,* диявольську оману подолали* і ставши переможцями - вдостоїлися вінків.* Тож повсякчас моліться за нас, щоб спаслися душі наші.

Слава і нині: Почуй голос слуг твоїх, Всечиста Богородице Діво,* і невпинно моли Сина твого і Бога нашого,* щоб дарував нам мир і відпущення гріхів.



(г. 1, под. Преславні мученики): Господи, прибитий до хреста!* Як знищив ти Адамову розписку твоїм божественним списом* так знищ, Слове, мої кайдани,* щоб я радісно й,з вірою приносив тобі жертву хвали* під час цього сприятливого часу,* що його ти всім показав на спасіння.

Мойсей, осяяний колись світлом посту,* побачив Божу славу.* Наслідуй його, нещасна душе моя,* і вчинками, стриманістю і молитвою догоди Тому,* хто з любови, заради тебе, простягнув на хресті свої долоні,* щоб ти сприйняла божественну насолоду.

(г. 6) Поклоняємося життєдайному твоєму хрестові,* на якому ти, Христе, показав нам свою невимовну й несказанну доброту.* Просвітивши ним душі наші, безнастанно оспівуємо тебе й просимо:* Дай нам ласку відважно й радісно закінчити час посного подвигу* та й дійти до твоїх, Господи, страстей,* якими ти спас нас.


Прокімен г. 7: Возносіть Господа Бога нашого* і поклоняйтеся підніжжю ніг його, бо святе воно (98: 5).

Стих: Господь царює, нехай тремтять народи (98: 1).


Прокімен г. 6: Воскликніте Господеві, вся земле (99: 1).

Стих: Служіте Господеві з радістю (99: 2).

З книги Приповідок читання: 16: 17-17:17.


(г. 8) Першим моїм переступом я самовільно обнажив себе з краси чеснот,* але через твою, Слове Божий, до мене прихильність,* я знову в неї зодягнувся;* бо ти не погордив

5-Й ТИЖДЕНЬ

72

мною, хоч я впав у пристрасті* і був люто побитий розбишаками,* але врятував мене своєю всевладною силою,* і сподобив мене, Багатомилостивий, Твоєї милости.

З розбійниками на хресті розп’ятий був ти, Христе Боже,* і раною своєю зцілив людську природу.* Не погорди моєю душею, що попала між духовних розбійників,* які обдерли її з чеснот і важко поранили.* Жоден із преподобних не може її зцілити* і я лежу напівмертвий, а кінець життя зближається.* Єдину надію покладаю на тебе,* що подаєш життя померлим, тому й кличу:* Перев’яжи рани душі моєї, єдиний Чоловіколюбче,* і намасти її оливою доброти твоєї.

(Самоподібний): Як назвемо вас, Святі?* Чи херувимами? - бо на вас спочив Христос.* Чи серафимами? - бо ви безустанно прославляєте його * Чи, може, ангелами? - бо ви від тіла відвернулися.* А, може, силами? - бо ви робите чуда.* Багато у вас імен,* а ще більше дарів!* Моліть, щоб спаслися * душі наші.

Слава і нині: (под.: О преславне чудо): О преславне чудо!*

О дивне і нове таїнство!* - кликала Діва, як побачила повішеного на хресті між двома розбійниками того,* якого безболісно й предивно породила.* Плачучи, вона промовляла:* Горе мені, Дитино моя найлюбіша!* Як це тебе лютий і невдячний народ* прибив до хреста?


Сідальні

1. (г.1) Простягнувши на дереві свої долоні,* ти, Христе, своїми ранами зцілив Адамову рану.* Тому молю тебе:* Зціли, Спасе, мої рани,* що їх завдав душі моїй облудник,* і дозволь мені в молитві й пості тобі служити.

Слава і нині: Побачивши тебе, Христе, мертвого, на хресті простертого,* всенепорочна Мати кликала:* Сину мій, рівновічний з Отцем і Духом!* Яке ж то дивне твоє Провидіння!* Пречистою твоєю рукою ти спас твоє створіння, Щедрий.

2. (г. 6): Охоронче світу, чесний Хресте!* Тебе, що проганяєш демонів,* ми маємо в усьому за безпечний захист.*

5-Й ТИЖДЕНЬ

73

Сподоби, о дерево благословенне,* останок посту пройти з чистою совістю,* спрямовуючи душі наші до Христа.

Слава і нині: Свята Діво пречиста, ангелів славо,* стоячи біля хреста Сина і Бога твого,* ти не могла дивитися на зневаги ворогів,* тому з плачем по-матерйнському кликала:* Як же ти, Чоловіколюбче всіх, терпиш погрози?* Славлю твоє довготерпіння!


Ірмос г. 1: Образ дівичого народження твого появила неопалима купина.* Тож нині молимось:* Погаси розпалену на нас піч напастей,* щоб ми невпинно тебе, Богородице, величали.


Ілля найперше виснажив своє тіло молитвами й постом,* а тоді побачив Господа в легесенькім вітрі.* Наслідуючи його, душе моя, відкинь від себе сластолюбство,* щоб могла ти споглядати Улюбленого.


Колись Мойсей підніс на дерево змія,* що проображав твоє піднесення на хрест, преблагий Спасе.* Ним ти визволив від отруйної злоби змія всі народи, що тобі поклоняються.


Задля нас витерпів кожний член твого тіла:* голова - удари,* щоки - побиття,* руки й ноги - цвяхи,* ребра - спис, а ціле тіло - хрест.* Тож, слава невимовному твоєму милосердю, Спасе наш!

Слава і нині: Владичице, вища понад усі створіння,* постав мене вищим від пристратей,* бо славлю тебе, справжню Богородицю,* оспівую й вшановую, чиста і Богом обрадувана,* твої незбагненні родини.



(Акафістова субота)


(г. 6): Подібно як з Єрусалиму, віддалилась душа моя,* і прийшла до пристрасного Єрихону,* заманена фальшивою

5-Й ТИЖДЕНЬ

74

славою життєвих турбот.* У розбійницькі задуми потрапивши,* вони здерли з неї синівську одежу благодаті,* тож ранами покрита, лежить вона, мов мертва.* Священик пройшов, побачив її поранену і не звернув на неї уваги,* і левіт презирливо відвернувся від неї.* Але ти, Господи, що від Діви невимовно прийняв тіло,* добровільно вилив кров і воду зі спасенного твого боку,* немов олію, на струпи моїх ран.* їхньою м’якістю обв’яжи мої рани, Христе Боже,* і до небесного хору залічи мене, як добросердий.

Мученики твої, Господи, не виреклись тебе,* ні не відступили від твоїх заповідей,* тож, їхніми молитвами, помилуй нас.

Господи, усе створіння святкує пам’ять святих твоїх,* небо радіє з ангелами і земля веселиться з людьми,* - тож їхніми молитвами помилуй нас.

(Стихири Благовіщення, г. 6: Все відклавши): Задум споконвічний відкриваючи,* Гавриїл став перед тобою, Діво,* і, вітаючи тебе, сповістив:* Радуйся, земле незасіяна!* Радуйся, неопалима купино!* Радуйся, глибино недоглядна!* Радуйся, мосте, що на небо переводиш!* Радуйся, драбино висока, яку бачив Яків!* Радуйся, божественний посуде манни!* Радуйся, звільнення з прокляття!* Радуйся, Адамове визволення,* бо Господь з тобою!

Ти з’явився мені як людина* - каже непорочна Діва до Архистратига.* І як же ти звіщаєш слова надлюдські?* Ти бо сказав, що Бог зі мною і поселиться в моїм лоні.* Скажи мені: Як стану я аж таким просторим приміщенням* і осідком святости понад херувимів?* Не перехитри мене оманою,* бо я не пізнала любощів, ані не знаю подружжя.* Як же ж тоді я народжу дитятко?

Коли Бог хоче, то перевищує і закон природи* - каже Безтшесний* - і стається щось надлюдське.* Тож віруй моєму слову істини, всесвята Пренепорочна!* А вона відповіла: Нехай станеться мені за твоїм словом,* і народжу Безтілесного,* що прийме від мене тіло,* щоб цим з’єднанням він, як єдиний Сильний,* привів людину до первісного достоїнства.

Слава і нині: (г. 2): Відвічно захована тайна нині виявляється.* Сьогодні Син Божий стає Сином людським,*

5-Й ТИЖДЕНЬ

75

щоб, прийнявши гірше, дати нам краще.* Дав себе обманути колись Адам:* бажав стати Богом і ним не став.* Людиною стає Бог, щоб Адама обожествити* Нехай радіє створіння! Нехай веселиться природа,* бо архангел стоїть з острахом перед Дівою* і приносить їй радість несумісну зі смутком!* Боже наш, що з милосердя свого став людиною, - слава тобі!

Прокімен г. 4: Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву і вельми милостивий (102:8).

Стих: Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє - його святе ім’я (102:1).


Прокімен г. 4: Як величні діла твої, Господи,* все премудрістю сотворивши (103:24).

Стих: Благослови, душе моя, Господа. Господи, Боже мій, ти вельми величний (103:1).

З книги Приповідок читання: 17: 17 - 18:6.

Якщо не правимо Літургії Ранішосвячених Дарів, беремо стихири на стиховні з Октоїха голосу тижня.

Нині відпускаєш, Трисвяте, а по Отче наш, тільки цей тропар:

Тропар (г. 8 - без богородичного): Зрозумівши таємне повеління,* квапливо став Безтілесний під покрівлею Йосифа,* мовивши тій, що не знала мужа:* Хто, зійшовши, прихилив небеса,* той увесь незмінно вміщається в тобі.* Бачивши, як він у твоїм лоні прийняв вигляд раба,* з острахом взиваю до тебе:* Радуйся, Невісто - Діво чистая!

Єктенія «Помилуй нас, Боже», три великі поклони, великий відпуст.

ШОСТИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ


Сідальні

1. (г. 1): Господи, відкоти камінь твердосердя від мого

серця* і підведи, Ласкавий, мою душу, знеможену

пристрастями;* сподоби мене, Владико, принести в покаянні*

пальмові галузки чеснот тобі, Переможцю аду,* щоб»

осягнувши вічне життя,* оспівувати твою владу й милосердя -

єдиний Чоловіколюбче.

Слава і нині: Побачивши в тобі, Благодатна, чудо понад усі

чуда, всі створіння радіють.* Бо ти невимовно породила

безсіменно Зачатого,* якого й ангельські найвищі хори не

сміють оглядати.* Його, Богородице, моли, щоб спастися душам

нашим.

2. У шостий тиждень посту, принесімо передсвяткові пісні*

- пальмові галузки тому Христові,* що задля нас приходить,

сидячи на осляті,* щоб, як цар, підкорити Отцері невіруючі

народи.* Тож усі ми приготуймо галузки чеснот,* щоб побачити

в радості його воскресіння.

Слава і нині: Простри свої божественні руки, Пресвята

Діво,* якими ти носила Творця, воплочене Божество,* і умоляй

Спасителя, щоб визволилися від спокус, пристрастей і лиха ті,*

що прославляють тебе з любов’ю і кличуть до тебе:* Слава

тому, що в тобі поселився!* Слава тому, що з тебе вийшов!*

Слава тому, що визволив нас, з тебе народившись.


Ірмос г. 1: Життєприйнятне всепливуче джерело,*

світлоносний світильник благодаті, храм одуховлений,*

пречистий намет, просторіший від неба і землі,* - Богородицю,

вірні, величаємо.


6-Й ТИЖДЕНЬ

77

Умертвлена численними гріхами,* лежить моя душа у гробі

недбальства, прикритому каменем відчаю.* Розбивши його,

Христе, своїм милосердям,* воскреси мене, як колись Лазаря.


Тікаймо від поведінки багача,* що був засуджений на

вогонь невгасний,* і полюбімо Лазареву в болях терпеливість,*

щоб прийняв нас на своє лоно Господь,* коли звідсіля

відійдемо.


Споготуймо пальмові галузки добродійносте і чистоти,*

щоб зустрінути Христа, нашого Бога, що йде до Єрусалиму.

Слава і нині: Оспівуймо божественний скарб дівства,*

єдиний подвиг наших праотців,* джерело, що виточує безодню

милосердя,* красу Якова - Богородицю, якою ми спасаємося.


(г.1): Чудна, чоловіколюбна Спасова супроти нас

поведінка.* Він, знаючи те, що буде, немов сучасне,* унаочнив

життя Лазаря і багатого.* Розваживши смерть обох,* утікаймо

від самолюбства і браку людяносте одного,* другого ж

терпеливість і великодушність наслідуймо,* щоб і ми з ним у

царстві небеснім кликали:* Судде справедливий,* - Господи,


Не засуди мене до пекельного полум’я,* як багача з приводу

Лазаря,* але даруй мені, що з плачем благаю,* краплинки твого

чоловіколюб’я, Боже,* - і помилуй мене.

Благословенні воїни Царя небесного!* Бо хоч ви земляни,

але страстотерпцями стали,* і намагалися здобути ангельську

достойність,* про тіла не дбали й стражданнями сподобилися

чести безтілесних.* Тому їхніми молитвами, Господи,* подай

нам велику милість.

Слава і нині: Благодатна, своїми молитвами виєднай,* і

випроси душам нашим багато щедрот* і очищення численних

гріхів, - молимось.

6-Й ТИЖДЕНЬ

78



(г. 6, Все відклавши): У моїй окаянності ослабив я душу*

багатьма прогрішеннями й житейськими розкошами,* а тепер

лежу постійно на ліжку лінивства* і до тебе, Владико, кличу:*

Милостивно прийди й навідайся до мене,* подаючи мені

здоров’я і милість.* Не залиши мене, щоб не впала душа моя у

смертний сон* та, щоб з моєї загибелі не зрадів ворог,* бо він,

Спасе, завжди тягне мене в пекельну безодню.

Наслідуючи, в моєму безумстві, немилосердного багача,* я

розкішно веселився,* потураючи сластолюбству і пристрастям.*

Бачивши мій розум,* що, мов Лазар, постійно лежав перед

дверми покаяння,* я байдужно переходив попри нього,*

залишаючи його голодним,* хворим і вкритим струпами

пристрастей.* Тому я засудження вартий на пекельний вогонь,*

але ти, Владико, визволь мене від нього,* як єдиний

многомилостивий.

(г. 5) Проходячи по другому боці Йордану,* ти, Господи,

провістив, що Лазарева недуга не буде на смерть,* але на твоє,

Бога нашого, прославлення.* Слава величі діл твоїх і твоїй

всевладності,* бо ти, Чоловіколюбче, з великої своєї милости

подолав смерть.


Прокімен г. 4: Хваліте Господа, бо добрий,* бо милість його повіки.

Стих: Так нехай скажуть ті, що їх викупив Господь (106:1,2).


Прокімен г. 7: Вознесись, Боже, над небесами,* і по всій землі хай буде

слава твоя (107:6).

Стих: Готове Моє серце, Боже і буду співати, у псалмах тебе славити

(102:2).



(г.4) Визволь нас, Спасителю, від душогубної захланности*

і, з нещасним Лазарем, зарахуй нас до тих, що на лоні Авраама.*

6-Й ТИЖДЕНЬ

79

Бувши багатим на милосердя,* ти добровільно задля нас став

убогим* і привів нас від тлінности до нетління,* бо ти

милостивий і чоловіколюбний Бог.

(г.5) Впавши у прогрішення і зв’язана мотузками гріхів,*

чому нидієш, душе моя?* Чому ж ти отягаєшся?* Постійно тікай

від жагучої нечистоти, як Лот із Содому й Гомори!* Не озирайся

позад себе, бо станеш соляним стовпом.* Спасайся на горі

чеснот!* Завжди тікай від полум’я безсердечности

немилосердного багача!* Покорою перейди на лоно Авраама* і

покірно, як Лазар, заклич:* Надіє моя і прибіжище моє, Господи,

- слава тобі!

Страстотерпці твої, Господи,* наслідувачі ангельських

хорів,* немов без тіла, перетерпіли муки,* мавши однодушну

надію, що приймуть обіцяні блага.* їхніми молитвами, Христе

Боже, подай світові твоєму мир* і душам нашим велику милість.

Слава і нині: До тебе, Благословенна,* молимось як до

Божої Матері:* Молися за спасіння душ наших.


Сідальні

1. (г. 6) Знемагаючи від гріховної хвороби,* я лежу на

постелі відчаю.* Тому навідайся до мене, Лікарю хворих,* і не

дай мені, Всещедрий, ганебно загинути,* щоб я міг щиро

заспівати:* Милости подателю, Господи, - слава тобі!

Слава і нині: Початком спасіння стало благовіщення

Гавриїла Діві,* що почула: «Радуйся!»* і не відмовилась від

привіту,* ані не засумнівалась, як Сара в наметі,* але так

промовила:* Я слуг; ля Господня,* - нехай станеться зі мною за

твоїм словом.

2. (г. 5) Учора й сьогодні Лазар недужий,* і його сестри

повідомляють про це Христа.* Радісно приготуйся, Витаніє,*

щоб угостити Життєдавця і Царя,* кличучи з нами: Господи, -


6-Й ТИЖДЕНЬ

80

Слава і нині: Мати Божа пресвята, захороно християн!*

Спасай, як завжди, людей твоїх,* що наполегливо кличуть до

тебе.* Захищай нас перед соромними й гордими помислами,*

щоб ми до тебе взивали: Радуйся Діво!


Ірмос г. 6: Бога людям неможливо бачити,* бо на нього й

ангельські хори не сміють дивитися,* через тебе ж, Всечиста,

Слово втілене з’явилось людям.* Величаючи його з небесними

силами - тебе славимо.


Скуштувавши колись гіркий овоч, перша людина була

прогнана з раю і запряжена в ярмо смерті.* Тому віддавайся

постові, душе моя;* тікай від цього прикладу; тікай від насолод

в їжі, які приносять страждання.


Судде найсправедливіший, твій суд і невгасне полум’я я

уявляю.* Перед судом, я себе засуджую.* Страхаюся і тремчу,

бо гріхів моїх безліч, як у нікого іншого на землі.* Тому благаю

тебе: Помилуй мене!


Обмиймося з темних пристрастей просвітними молитвами*

і, несучи галузки добрих учинків,* поспішаймо привітати

Христа, що незабаром сяде на ослятко,* приготовляючись до

страждання, щоб спасти нас.

Слава і нині: Богом благословенна Діво!* Для тих, яких

охопила ніч пристрастей,* з тебе засяяв Христос - податель

світла й миру.* Він звільнив нас від переступу,* що походить з

недоумства, явно даруючи нам визволення.


6-Й ТИЖДЕНЬ

81



(г.2, подібний: Коли з дерева): Многостраждальне моє

серце,* знеможене численними нападами лукавого,* схоже на

гріб повної знемоги,* прикрите нечутливістю, немов каменем,*

ти, Спасе, що деревом твого життєдайного хреста оживив усіх,

що перебували в аді,* підведи й оживи мене,* щоб і я з острахом

міг прославляти твоє Божество.

Спокушений лукавим,* я завжди любив багатство

розтлінних пристрастей,* і безглуздо веселився в марноті.* Не

зважав я на мій розум, коли він, мов той Лазар,* був голодний

на Божі страви.* Визволи мене, Слове, своїм милосердям від

майбутнього вогню,* щоб я міг славити тебе, Чоловіколюбця.

(г. 3) Сьогодні відійшов Лазар, і за ним ридає Витанія.*

Воскресивши його з мертвих, Спасе наш,* ти завірив твоїм

друзям своє величне воскресіння,* умертвлення аду й Адамове

оновлення.* Тому ми тебе оспівуємо.

Три стихири і Слава: Святому. І нині: Xрестобогородичний.

Прокімен г. 4: Початок мудрости* - острах Господній (110:10).

Стих: Я буду прославляти Господа всім серцем (110:1).


Прокімен г. 4: Він ласкавий, і милостивий* і справедливий (111:4).

Стих: Щасливий чоловік, що Господа боїться (111:1).



(г.1) Ізраїль одягався в кармазин і вісон,* сяючи

священичими й церковними одежами.* Багатий Законом і

пророками,* він насолоджувався законними богослуженнями.*

Але поза брамами міста він розіп’яв тебе, Доброчинцю,* що сам

став убогим,* і після розп’яття відкинув тебе,* що вічно

перебуваєш у лоні Бога Отця.

6-Й ТИЖДЕНЬ

82

Ізраїль, спраглий краплини благодаті,* мов той багач,

зодягнений у кармазин і вісон,* що не мав милосердя до вбогого

Лазаря,* і за те пішов на незгасний вогонь.* Ізраїль боліє, коли

бачить як невіруючі народи,* яким колись не вистачало кришок

істини,* тепер втішаються на лоні віри Авраама* і носять

кармазин твоєї крови та вісон хрищення,* насолоджуючись

твоїми щедрими дарами, і моляться:* Христе, Боже наш, - слава

тобі!

Душе моя, ти була зодягнена в Богом виткану царську

багряницю* і в пурпуру безсмертя.* Гріх учинивши, ти

зневажила свою власну гідність, багатство й щастя.* Ти з

презирством дивилася на свого ближнього,* як багатий - на

бідного Лазаря.* Та, щоб ти разом з ним мук не зазнавала,*

стань убогою духом і до Господа, що задля тебе став убогим,

заклич:* Ти, Христе, що перед розп’яттям зодягнувся у

багряницю наруги* і заради мене нагим розіп’явся на хресті,*

визволи мене від вічного сорому,* зодягнувши мене в одежу

твого царства.

Слава і нині: (под.: Преславні мученики): Як побачила Діва

на дереві* повішеного Христа, мовила:* Сину, меч прошив і

розриває моє серце, Владико,* - як колись мені прорік Симеон.*

Але встань, молю тебе, Безсмертний,* і прослав свою матір і

слугиню.


Сідальні

1. (г.2) Придавлені численними гріхами, немов каменем,*

лежимо в гробі недбальства.* Але підведи нас з нього, щедрий і

милосердний Господи.

Слава і нині: Бережені чесним хрестом твого Сина,

Владичице чиста Богородице,* ми легко перемагаємо всі ворожі

напади.* Тому ми тебе належно ублажаємо,* як Матір Світла і

єдину надію душ наших.

2. - (Под.: Красотою дівицтва): Сьогодні померлого Лазаря

ховають,* його ж сестри над ним ридають і голосять.* Як

6-Й ТИЖДЕНЬ

83

Провидець і Бог ти прорік його страждання:* Лазар заснув -

провістив ти учням,* але я негайно йду воскресити того, якого я

створив.* Тому ми всі кличемо до тебе: Слава могутній силі

твоїй!

Слава і нині: Чиста Діва і Мати твоя, Христе,* як побачила

тебе мертвого й повішеного на хресті,* по-материнському

ридаючи, промовила:* Що дало тобі взамін,* Сину мій,

беззаконне і безблагодатне зборище за те,* що насолоджувалося

твоїми багатими й великими дарами?* Я ж оспівую твоє

божественне приниження.


Ірмос г. 2: Хто з людей чував коли таке або хто коли бачив,*

щоб діва зачала в лоні і безболісно породила дитя.* Таке твоє

чудо, і тебе, чиста Богородице, величаємо.


Даниїл, огороджений постом, затулив пащі левам.*

Наслідуй його приклад, душе моя, і, за допомогою хреста,

віджени змія,* що, немов лев рикаючий, шукає за душею, щоб її

пожерти.


Слове Божий, ти життєдайним своїм словом* воскресив

гріхами умертвлену й поховану в гробі переступу мою душу.*

Сподоби мене, Переможцю смерти,* принести тобі галузки

чеснот.


Слово Бога Отця, маючи небо престолом,* а землю

підніжком, їдучи на осляті,* входить у святе місто, як цар усіх,*

щоб устами дітей влаштувати собі прекрасну хвалу.

Слава і нині: Чиста й пречудна Діво!* Ти єдина між

жінками прикрасилася, прородивши найкраще Слово,* що всіх

людей перевищує красою.* Тож моли його, щоб очистив моє

серце від порочности і прикрасив його.


6-Й ТИЖДЕНЬ

84



(г. 5) Перебуваючи на другому боці Йордану,* закликав ти,

Ісусе, до тих, що були з тобою:* Друг Лазар уже помер, і

сьогодні складають його до гробу.* Тому радію я ради вас, мої

друзі,* щоб ви пізнали, що я Бог незмінний,* і все знаю, хоч і

видима я людина.* Отож, ходімо оживити його,* щоб смерть

відчула його перемогу й повну свою поразку.* Явно це зроблю,

подаючи світові велику милість.

Наслідуючи, вірні, Марту й Марію,* пошлімо до Господа, як

прохання, наші добрі вчинки,* щоб він прийшов воскресити наш

духовний розум,* що лежить мертвий у гробі нечутливого

лінивства,* не пам’ятаючи про страх Божий,* і позбавлений

життєздатности.* Тому кличемо: Поглянь, Господи, і як колись

Щедрий,* своєю присутністю ти дивно воскресив друга Лазаря,*

так і нас усіх оживи, подаючи велику милість.

(г. 6) Вже два дні лежить Лазар у гробі.* Він бачить усіх від

віку померлих* і споглядає на лячні дива й незліченну силу

тих,* що їх держить ад у своїх обіймах.* Тому гірко ридають

його сестри,* споглядаючи на його гріб.* Христос же йде

воскресити свого друга,* щоб усі одноголосно закликали:*

Благословенний ти, Спасе, - помилуй нас!


Прокімен г.4: Я буду перед Господом ходити* у країні живих (115: 9)

Стих: Я люблю Господа, бо він почув мій голос і мої благання. (115:1).

З книги Буття читання: 43:26-31,45:1-17.

Прокімен г. 4: Виконаю обіти мої Господеві* перед усім його народом

(115:14).

Стих: Я був непохитний у довір’ї навіть тоді, коли казав: «Який же я

нещасний» (115:10).

З книги Приповідок читання: 21:23 - 22:5.

(Якщо не правимо Літургії Ранішосвяченних Дарів):

6-Й ТИЖДЕНЬ

85


(г. 5) Багатий я пристрастями:* зодягнений в оманливі шати

лицемірства,* любуюсь у лихій нестриманості.* Безмірну

немилосердність виявляю,* погорджуючи моїм розумом, який

лежить покинутий перед дверима покаяння* і терпить голод

усякого блага,* страждаючи з приводу моєї байдужносте.* Але

ти, Господи, до Лазаря уподібни мене,* нужденного задля гріхів

моїх,* щоб не треба було мені жебрати зрошеного пальця* на

спраглий язик у невгаснім вогні.* На лоні патріярха, як

Чоловіколюбець, посели мене.

Ходімо, браття, і перед кінцем посту* приступімо всі з

чистим серцем до милосердного Бога!* Відкинувши житейські

перешкоди, дбаймо про душу!* Стриманістю відвернувшись від

насолоди страв,* подбаймо про гостинність,* бо нею - як

написано - дехто, не знаючи, прийняв і гостив ангелів!*

Годуючи вбогих, ми годуємо того, хто нас нагодував своїм

тілом.* Зодягнімся в Того, хто зодягається у світло, немов у

ризу,* щоб, за молитвами Пречистої Богородиці і Діви Марії,*

отримавши прощення гріхів,* ми покірно звертались до нього:*

Господи, визволи нас від засуду по лівому боці,* і, як

милостивий і чоловіколюбець,* сподоби нас стояти по твоїй

правиці!

Зазнаючи мук, святі радісно кликали:* Рани - наш виторг у

Владики.* Бо замість тілесних зранень* у воскресінні засяють на

нас світлі ризи,* замість ганьби - вінки,* за в’язничні кайдани -

рай,* і за відсудження разом із злодіями - життя з ангелами.*

їхніми молитвами, Господи, - спаси душі наші.

Слава і нині: Наперед вибрана з-поміж усіх родів,*

вислухай наш голос,* і даруй душам нашим те, чого просимо:*

визволення від пристрастей і терпінь заради апостолів,* бо ти,

як Мати Божа, все можеш.

6-Й ТИЖДЕНЬ

86


Сідальні

1. (г.5) Поєднавши роздумування з діянням,* спішімо послати благання до Христа,* щоб він своєю могутньою владою оживив, немов Лазаря, наш завмерлий розум,* а ми принесемо йому віття правди і будемо кликати:* Благословенний, хто йде в ім’я Господнє!

Слава і нині: Негайно ізціли пристрасті душі моєї та недуги мого тіла.* Направ збочення мого ума, Всенепорочна Богородице,* і в тиші роздумів сподоби приносити Цареві всього чисті молитви,* щоб одержати прощення гріхів.

2. (г. 6) Сьогодні вже другий день як помер Лазар* і сестри його - Марта з Марією, споглядаючи на камінь гробу,* проливають за ним гіркі сльози.* Але Творець прибув зі своїми учнями подолати смерть і дарувати життя.* Тому закличмо до нього:* Господи, слава тобі!

Слава і нині: Свята Владичице чиста, Бога нашого Мати,* що всіх Творця несказанно породила!* Зі святими апостолами моли завжди його доброту,* щоб визволив нас від пристрастей* і дав нам гріхів прощення.


Ірмос г. 5: Ісає, ликуй!* Діва зачала в лоні й породила Сина Еммануїла, Бога і чоловіка,* а Схід - ім’я йому.* Його величаючи, Діву прославляємо.


Владико Христе, що приятелями вчинив своїх мудрих учнів,* визволи мене від приязні з обманщиком.* Ти прийшов з ними, Спасе, і воскресив свого вірного друга Лазаря,* який співає тобі пісню подяки.


Милосердний Господи, на закінчення посту наповни наші серця і розум радістю,* за молитвами твоїх апостолів,* які щиро полюбили тебе - Спасителя душ наших.


Скнію в гробі лінощів і смердючим гноєм взялися рани моїх гріхів;* тому взиваю до тебе, Христе: Піднеси і спаси мене, щоб

6-Й ТИЖДЕНЬ

87

і я зустрічав тебе серед віття чеснот, викликуючи:* Богові - осанна!

Слава і нині: Отроковице,* ти нам породила єдинородного Отцевого Сина.* Нехай він, як людина, і нас учинить, Пречиста,* учасниками Божої природи.




(г. 4, подібний: Покликаний був ти) Двох святих апостолів,* які знали, що ти, Христе, один із Тройці,* послав ти привести ослятко - жереб’я під’яремної,* щоб сповнилось пророцтво.* Принижуючи себе, на нього сядеш ти, Милосердний,* що на висотах з волі своєї приготовляєш місце тим,* які тебе люблять.* А тих, що в своєму безумстві піддались нерозумним пристрастям,* ти, Слове, вчиниш розумними,* щоб вони кликали до тебе: Осанна!

Сіоне, прийми Царя!* Ось добровільно йде до тебе Найсмиренніший* воскресити Лазаря і знищити понуре царство смерти.* Нехай безліч ченців і черниць,* що, задля Бога, зібралися разом з мирянами,* з пальмовим віттям зустрічають Христа і кличуть:* Благословенний, хто йде спасти* стражданням хресним рід людський!

(г. 8) Ти, Христе, якого на висотах носять страшні серафими,* як Бог і Творець усіх,* сам ідеш, щоб на землі, як людина, сісти на осля.* Витанія веселиться, приймаючи тебе, Спасе.* Єрусалим радіє, як той, хто тебе очікує.* Смерть була умертвлена, коли передчула,* що Лазар повернеться з мертвих.* А ми радісно, з лозою в руках, звершуючи цю зустріч,* оспівуємо могутність доброти твоєї, Господи.


Прокімен г. 6: До Господа взиваю* в моїй скруті* і він мені* відповідає (119:1).

Стих: Господи, визволь від уст брехливих мою душу, від підступного язика (119:2).


Прокімен г. 6: Господь тебе* від усього злого* стерегтиме,* він стерегтиме твою душу (120:7).

6-Й ТИЖДЕНЬ

88

Стих: Очі мої підводжу я на гори: звідки прийде моя допомога?

З книги Приповідок читання: 23:15 - 24:5.


(г.1) Злегковаживши, душе моя, божественними повчаннями,* ти потрапила у вороже сильце і самовільно віддалась тлінності.* А обвантажившись багатьма гріхами,* ти осквернила Богом виткану одежу і вчинила її непридатною для царського весілля.* Якщо ти прийдеш з гріхом і засядеш до столу зодягнена в одежу пристрастей,* то складеш звіт за те, що ти такою увійшла* і будеш прогнана з весільної світлиці.* Тому до Спаса заклич:* Справедливий Судде!* Прийми мене таким, яким я є!* Будучи тим, ким ти є, і перед розп’яттям не покинув ти мене,* але задля мене зодягнувся у хламиду ганьби,* щоб моє лахміття роздерти* та щоб визволити мене від зовнішньої темряви* і вічного плачу, - помилуй мене!

(г. 8) Визволь нас, Христе Боже, від подібносте до багача* і від його немилосердної поведінки,* бо ти своїм хрестом очистив нас з гріхів наших!* Вчини нас щирими прихильниками похвальної терпеливости вбогого Лазаря* і, у своєму великому милосерді, не позбав нас* перебувати в царстві небеснім разом з патріярхом Авраамом.

Господні Мученики, ви кожне місце освячуєте* і всяку недугу зліковуєте;* моліться нині - благаємо вас,* щоб визволитись душам нашим із сітей ворожих.

Слава і нині: Після того, як сповнилась спасенна для душі чотиридесятниця,* дай нам, Чоловіколюбче, побачити і святий тиждень твоїх страждань,* прославляти в ній величні твої діла* і невисловне для нас провидіння та співати однодушно:* Господи, слава тобі!


Сідальні

1. (г.4, подібний: Негайно поспіши): Двох учнів, згідно з писанням послано привести ослятко.* Христос на нього сяде й в’їде у своїй красі,* щоб від дітей прийняти божественну хвалу.* Тому й ми поспішно ходімо його зустрічати,* і принесімо йому галузки наших добрих учинків.

6-Й ТИЖДЕНЬ

89

Слава і нині: Діво пренепорочна, Мати Христа Бога!* Меч прошив твою пресвяту душу,* коли ти бачила добровільно розп’ятого Сина і Бога твого,* тож не переставай, Благословенна, молити його,* щоб дав нам прощення гріхів.

2. (г. 8) Сьогодні двох учнів послано привести ослятко Владиці всіх.* Той, кого носить безліч серафимів, іде, щоб сісти на осля.* Всепоглинаюча смерть, правителька світу, починає жахатися,* бо з Лазарем вона втрачає владу над людським родом.

Слава і нині: Стоячи при стражданнях Сина,* Пречиста гірко ридала й промовляла:* Горе мені, мій Сину!* Як це тебе, кому єврейські діти ангельськими піснями хвалу віддають,* перед суд Пилата поставили їхні батьки?* Звеличую твоє, Слове, багате й несказанне милосердя.


Ірмос г. 5: Ось учинив тобі велике Сильний.* Він появив тебе Дівою чистою і по народженні,* бо ти безсіменно народила свого Творця,* тому тебе величаємо.


Отож ми вирушаємо до святого Міста - прорік ти, Ісусе,* - і руками убивців я буду відданий на розп’яття,* і буду справді вбитий тілом.


Єдиний безсмертний, Слове!* Ти бажав вирятувати від смерти свого друга* і заради нас ти спішився тілом перетерпіти смерть,* щоб подати безсмертя вірним людям.


Принесімо галузки невинности Христові,* який на осляті принизився тілом,* і прославляймо його:* Благословенний ти, Спасе, що йдеш на страсті!

Слава і нині: Дивне твоє народження, Богородице і Мати Христова!* Тому ми тебе вірно ублажаємо і свято славимо з роду в рід по всі віки, - амінь.


ШОСТИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ

ТРОПАРІ НА ШОСТОМУ ЧАСІ

ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ПОСТУ

ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ

В ПОНЕДІЛОК

Тропар (г.5): Господи, Господи, перед силою твоєю всі

тремтять.* Перед тобою, Безсмертний, припадаємо* і тебе,

Святий, благаємо:* Молитвами святих твоїх, - спаси душі

наші.

У ВІВТОРОК

Тропар (г. 1): Ми чужинці на землі, як і всі батьки наші.*

Короткий час життя нашого безгрішним збережи, Спасе,* і

помилуй нас, як чоловіколюбець.

В СЕРЕДУ

Тропар (г. 4): Чоловіколюбче, ти знаєш, що ми -

створіння;* тож і відаєш неміч нашу.* Ми згрішили, але не

відступили від тебе, Боже,* ані не простягали рук наших до

чужого бога.* У своїй доброзичливості пощади нас,

Милосердний.

В ЧЕТВЕР

Тропар (г. 1): Визволь нас, Господи, від видимих і

невидимих ворогів,* щоб іноді не говорили погани: Де їхній

Бог?* Нехай зрозуміють, Владико, що ти прощаєш народові

твоєму, що кається.

В П’ЯТНИЦЮ

Тропар (г.5): Вельми грішне наше життя і поведінка наша

непоправна;* Господи, у своїй щедрості прийди нам на

допомогу,* бо ж іншого такого, як ти, ми не знаємо,* щоб

володів життям і смертю.* Тож, як чоловіколюбець, - спаси

нас.

ТРОПАРІ

91

ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ


Тропар (г.5): Ти єдиний створив наші серця,* тому згадай,

що ми - порох.* Не засуди нас, Безгрішний, до глибин землі.

У ВІВТОРОК

Тропар (г.6): Ми не можемо належно оспівати тебе,* але

благаємо й молимо тебе:* Всемилостивий Господи, не погуби

нас із беззаконнями нашими.

В СЕРЕДУ

Тропар (г.6): Всевишній Боже, що живеш на небесах* і

створив усе живе!* Спаси нас, бо на тебе ми уповали,* Спасе

наш.

В ЧЕТВЕР

Тропар (г. 1): Підведи нас, бо ми впали;* наверни нас, бо

ми відвернулися від тебе, Боже,* що тримаєш кінці землі,* як

чоловіколюбець.


Тропар (г. 1): Вдень і вночі припадаємо до тебе, Господи,*

щоб подав ти прощення гріхів душам нашим,* щоб могли ми в

мйрі поклонятися тобі* і славословити тебе, Чоловіколюбче.

ТРОПАРІ

92

ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ


Тропар (г.4): Лікарю душ наших, ти знаєш людський

розум.* Тож вилікуй наші недуги,* бо ми немічні й

розслаблені гріхами.

У ВІВТОРОК

Тропар (г. 7): Господи, - ти наше спасіння* і захисник у

день печалі.* Помилуй нас з великої своєї милости,*

Чоловіколюбче.

В СЕРЕДУ

Тропар (г.8): Господи, нема в нас основи добрих діл.* Не

погордуй творінням рук твоїх,* милостивий і безгрішний

Чоловіколюбче.

В ЧЕТВЕР

Тропар (г.З): Коли ти, Чоловіколюбче, зважатимеш на

провини, то яка надія нам на спасіння?* Але, у щедрості своїй,

пошли з висот, Господи, народові твоєму свою поміч.


Тропар (г.8): Господи, ти силою свого слова все звершив*

і від небуття до буття і нас привів.* Тому, молимося:

Безгрішний Господи,* не передай нас беззаконням нашим!

ТРОПАРІ

93

ЧЕТВЕРТИЙ ТИЖДЕНЬ


Тропар (г. 7): Господи, бувши добрим,* не докоряй у

своєму гніві народові, що згрішив,* ані не карай нас у своєму

обуренні.* Тебе бо славить вся земля і ми молимося:* Пощади

нас, Святий!

У ВІВТОЮК, СЕРЕДУ, ЧЕТВЕР І П’ЯТНИЦЮ

Тропар (г.6): Хресту твоєму поклоняємось, Владико,* і

святеє воскресіння твоє славим.

П’ЯТИЙ ТИЖДЕНЬ


Тропар (г.З): Наші беззаконня повстали проти нас,* але ти,

Господи, воскресни і допоможи нам,* бо ти наш Отець і, крім

тебе, іншого не маємо.

У ВІВТОРОК

Тропар (г.З): Наш заступник - Бог Якова.* Він - захисник у

день печалі.

В СЕРЕДА

Тропар (г.1): Терпіннями святих, що за тебе постраждали,*

дай умолитися, Господи, і зціли всі наші терпіння,* молимося

тобі, Чоловіколюбче.

В ЧЕТВЕР

Тропар (г.6): Господи Вседержителю, милосердний і

довготерпеливий!* Пошли свою милість на людей своїх.

В П’ЯТНИЦЯ

Тропар (г.8): Вельми оспівуваний Христе Боже наш,* що

трясаєш землею, щоб навернути і тих спасти, що живуть на

ній* і в своїй милості й невимовному милосердю* ти знову

утверджуєш її.* Молитвами Богородиці, - помилуй нас!

ТРОПАРІ

94

ШОСТИЙ ТИЖДЕНЬ


Тропар (г. 6): Боже, - це страшний день,* а в нас нема надії

дійти до вечора,* але ти у своїй любові до людей* сподобиш

нас його побачити.* Трисвятий Господи, - слава тобі!

У ВІВТОРОК

Тропар (г.5): Непереможну твердиню дав ти нашому

містові - Діву,* що тебе породила.* Через неї ми молимось до

тебе, Спасе:* Визволи душі наші від зла,* що з усіх сторін нас

оточує.

В СЕРЕДУ

Тропар (г.5): Господи, Владико Вседержителю святий!*

Будь милосердний нам,* і не передай нас беззаконням нашим.

В ЧЕТВЕР

Тропар (г.1): Згадай, не забудь, Господи, голосіння своїх

слуг,* бо ми завжди на тебе, Всемогутнього, покладали нашу

надію.* Молимось: Допоможи нам!


Тропар (г.З): Нестерпний гнів, Господи, - твоя погроза

грішникам.* Ми недостойні піднести очей наших до тебе і

просити твоєї милости.* Гнівом твоїм й обуренням не вигуби

нас,* яких створив ти рукою своєю.

ТРОПАРІ

95

КІНЕЦЬ І БОГОВІ ХВАЛА!

Помоліться, Отці й Брати, за грішного

раба Божого ієромонаха Порфірія, що

насмілився перекладати ці божественні

тексти, як також за Отців і Братів, що їх

читали, і покрийте все своєю любов’ю,

виправляючи знайдені помилки.

ТРОПАРІ

96

Здано до друку 28.03.94. Формат 60x84 1/16. Папір газетний.

Комп'ютерний набір Отців Василіян. Львів. Друк офсетний.

Загальний об'єм ум. друк. арк. 5,58. Ум. фарбовідб. 5.71.

Тираж 20000. Зам. № 1030.

Дрогобицька міська друкарня Львівської обл., 293720 м. Дрогобич,

вул. І. Мазепи, 7.

Documents

Великопісна тріодь на будні · 2016-04-05 · З книги Буття читання: 1:14-23. Прокімен (г. б): Господи, Боже мій,