33
Посібник творчих завдань з рідної мови і літератури для дітей з особливими потребами Вчитель української мови і літератури БНРЦ ГОЛУБ АЛІНА ВІКТОРІВНА

Посібник творчих завдань Голубbnrc-kam-pod.at.ua/Pedagogu/Golub/posibnik_tvorchikh... · 2015-03-28 · музею, на тлі старовинного

  • Upload
    others

  • View
    1

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Посібник творчих завдань з рідної мови і літератури для дітей з особливими потребами

Вчитель української мови і літератури БНРЦ

ГОЛУБ АЛІНА ВІКТОРІВНА

ПЕРЕДМОВА Своєрідність рідної мови як навчального предмета полягає в

реалізації двох важливих функцій розвитку школяра з особливими потребами, його навчання та виховання, пізнання і налагодження комунікації із суспільством та забезпечення інтелектуального, духовно-морального й емоційного планів формування особистості.

Посібник творчих завдань « Спілкуючись – навчаємось, творчо розвиваємось» побудований на засадах розвивального навчання.

При доборі завдань багато уваги приділено формуванню комунікативних умінь і навичок, розвитку творчих здібностей дітей з особливими потребами.

Запропонований у посібнику матеріал спрямований на те, щоб повторити та узагальнити основні граматичні, лексичні, фонетичні та синтаксичні поняття, а також удосконалити навички зв’язного усного, писемного та діалогічного мовлення.

Використання на уроках завдань, котрі містить даний посібник, дає великий ефект: економить час, виробляє вміння дитини вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови – її стилями, формами, жанрами в усіх мовленнєвих ситуаціях, а також сприяє розвитку розумових здібностей та творчої уяви школярів.

Завдання можна використовувати індивідуально-диференційовано, залежно від розвитку та успішності учнів.

ЗМІСТ

1. Ситуативні вправи для формування навичок діалогічного мовлення - ст.- 4-18

2.Творчі завдання з текстом - ст.- 19-29

3. Творчі завдання з української мови за творами українських поетів - ст.- 30-38

РОЗДІЛ І

СИТУАТИВНІ ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

Запам’ятаймо!

МОВЛЕННЯ – найважливіший засіб спілкування

людей і пізнання світу, обмін думками між людьми, передачі досвіду від одного покоління до другого. Найціннішими вважаються здатність людини говорити, мислити і висловлювати свої думки.

СПІЛКУВАННЯ-сприйняття чужих і побудова власних

висловлювань, обмін думками і враженнями в процесі мовленнєвої діяльності

Зазирни до «СКАРБНИЧКИ МУДРОСТІ» та поясни прислів’я: *Вмієш сказати – вмій і змовчати. *Не завжди кажи те, що знаєш, але завжди знай, що кажеш. *Мудрий з півслова розуміє. *Спершу слово зваж, а потім скаж. ВЧИМОСЯ ГОВОРИТИ З ЛЮДЬМИ, АБО МИСТЕЦТВО СПІЛКУВАННЯ

КО

РИС

НО

З

НАТ

И

Слухайте не перебиваючи співрозмовника. Умійте зацікавлено й уважно вислухати іншого. Говоріть те, що може бути цікавим і корисним для тих, хто вас слухає. Не будьте нав’язливими.

Запам’ятаймо! СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ – характер розмови,

місце та умови спілкування співрозмовників. Прочитай та посміхнись -Миколо, ти навчився їздити на велосипеді? - Так. Їжджу, як блискавка. - Так швидко? - Ні, так криво. Скільки осіб, на твою думку, бере участь у розмові? Як називається розмова двох осіб, які обмінюються

висловлюваннями? Що таке репліка? Як називається висловлювання однієї особи? Поясни поняття «адресант» та «адресат».

Вправа «ВІТАННЯ ЗІ СВЯТОМ» Склади діалог між школярем та вчителькою. Хлопчик

цікавиться, чи можна в ролі звертання вживати іменники у формі не кличного, а називного відмінка, та радиться щодо змісту вітальної листівки. Вчителька допомагає йому скласти текст привітання вчителям до шкільного свята.

Додаткові випереджуючі вправи.

Подані імена та імена по батькові поставити у формі кличного

відмінка. Два – три імені ввести як приклади до реплік діалогу. Софія Гнатівна, Мар’яна Софронівна; Наталія

Калістратівна, Данило Іванович; Степан Феодосійович, Юрій Веніамінович; Людвіг Аристархович, Сніжана Денисівна.

Від поданих імен утворити пестливі форми, поставити їх у формі клично відмінка. Два – три імені ввести як приклади до

реплік діалогу. Зразок. Софія – Софійка – Софійко, Ганна – Ганнуся –

Ганнусю. Галина, Ольга, Ніна, Василь, Роман, Дмитро, Іван, Петро,

Віктор, Сергій, Богдан, Леонід, Арсен, Ігор, Юлія, Світлана, Вікторія.

Вправа «У КАВ’ЯРНІ» Склади діалог між відвідувачем кав’ярні або бістро, який

робить замовлення, та офіціантом, який пропонує і розхвалює найсмачніші страви з – поміж вказаних у меню. У репліки діалогу введи деякі з поданих у рамці словосполучень.

Вода боржомі, картопля фрі, м’ясо фрікасе, салат олів’є, кава

глясе, напій капуччіно, сік манго, тістечка безе, кремове суфле, морозиво ескімо.

Вправа «ГОТЕЛЬ ВВІЧЛИВОСТІ» Уяви себе адміністратором готелю. Побудуй діалог з

відвідувачем, використовуючи вислови, котрі розміщені у кімнатах готелю.

На добраніч, привіт, доброго ранку, добридень, вітаю, моє шанування, приємних вам вражень, дякую, ласкаво просимо, щиро вдячні.

Будь ласка, чи не могли б ви мені допомогти, прошу, будь ласка, ще раз, порадьте мені, даруйте, вибачте, що потурбували вас, передайте, скажіть, будь ласка

Хай щастить, прощавайте, на все добре, до зустрічі, до побачення, добраніч, приємно було поспілкуватися, до нових зустрічей

Поясни, чи впливає на характер розмови місце спілкування? Як впливає на характер спілкування тема й мета розмови?

Вправа « У ХІМЧИСТЦІ» Склади діалог між працівником центру побутового

обслуговування та відвідувачем, який приніс до хімчистки речі ( зазначені в рамці). Подані в рамці словосполучення в репліках діалогу постав у формі непрямих відмінків. Чи всі з – поміж вжитих у словосполученнях іменників є незмінюваними?

Хутряне манто, шкіряне пальто, пухове боа, халат – кімоно ,

зелене галіфе.

Вправа «ІНТЕРВ’Ю» Зустрівши біля довідкового бюро туриста –іноземця, молодий

журналіст просить дозволу взяти у нього інрерв’ю. Склади діалог між журналістом і туристом, в якому йдеться пор зміст інтерв’ю, місце й час зустрічі наступного дня. У репліках діалогу вжити деякі з поданих у рамці незмінюваних іменників. Недосконало знаючи українську мову, іноземець інколи помиляється, змінюючи такі іменники. Як вихована людина, журналіст не виправляє його, проте саму у формах непрямих відмінків вживає такі іменники правильно.

Інтерв’ю, бюро, метро, таксі, кафе, бістро, хобі, рандеву,

візаві.

Додаткові випереджуючі вправи. З дужок вибрати прикметник означення до незмінюваного

іменника. Два – три утворених словосполучення вжити в репліках

діалогу. (Балакучий, балакуче) какаду; (вертлявий, вертлява)

шимпанзе; (смачний, смачне) капучіно; (спортивний, спортивне) кімоно; (багатолюдний, багатолюдне) Токіо; (зелений, зелене) Борнео.

Замість поданих у душках описів кольорів дібрати з довідки й записати відповідний незмінюваний іменник. Два – три словосполучення з незмінюваним іменником вжити в репліках діалогу.

Військова уніформа кольору (брунато – зеленуватого). Оксамит кольору (темно – червоного винограду). Плащ кольору (чорного з сірим відблиском). Куліса кольору (голубого з сірим полиском).Пальто кольору (кави з молоком).

Для довідок. Хакі. Бордо. Маренго. Електрик. Беж.

Вправа «ЗАПРОШЕННЯ» Склади діалог між двома друзями, один з яких запрошує

іншого на день народження. Використай деякі із поданих у рамці виразів. Зверни увагу на правильне інтонування розповідних, питальних, окличних речень. Використай 3-4 окличних речення.

Я запрошую тебе на день народження. Я радий буду бачити

тебе у себе в неділю. Чи зможеш ти прийти? Чи можна тебе запросити? Ласкаво прошу в гості.

Вдячний за запрошення. Охоче пройду. Прийду із задоволенням. Дякую, вітаю, та завтра виїжджаю. Шкодую, але не зможу прийти. Мені шкода, але я дещо запізнюся. Мені незручно відмовляти, але…

Вправа « ГОСТІ НА ПОРОЗІ» Уважно прочитай вірш У Віті день народження, Ми всі туди запрошені І ввечері о шостій Прийшли до нього в гості. Нам одчинила двері

Мала сестричка Віті І зразу запитала: - Хто ноги з вас не витер? В нас килим не для того, Аби його бруднити! Ану біля порога знімайте черевики! Та подарунки зараз давайте, я сховаю. Та кришталеву вазу не скиньте, Я вас знаю! Ви думаєте просто отак ходити в гості?! І меблі у вітальні не мацайте руками, І пальцями по стінах не мажте – будуть плями… Іще сестриця Віті щось стала говорити. Та ми її не слухали – хіба ж це варто слухать? Ми від її «гостинності» помчали геть щодуху, Бо й справді: ох не просто отак ходити в гості. - Що тобі відомо про слово «етикет»? - Зазирни до «СКАРБНИЧКИ МУДРОСТІ» та запам’ятай З того часу як існує людське суспільство, воно сповнене правил поведінки. В усі часи і в усіх етнічних групах ввічливість і чемність слугували загальним інтересам. Пам’ятай: мало знати правила – їх треба обов’язково виконувати! - Побудуй діалог розмови господаря та його гостей.

Вправа «БУКЕТ ДЛЯ МАМИ» Склади й запропонуй однокласникам розіграти полілог в

якому ти просиш поради щодо того, з яких квітів скласти букет для мами у день її народження. У репліках використай подані у рамці назви квітів та прикметники-означення до них.

Троянди, гербери, лілеї, гвоздики, айстри, жоржини,

чорнобривці, гладіолуси, хризантеми. Урочисті, ніжні, ароматні, запашні, вишукані, гарні, червоні,

рожеві, чудові, пишні, білі, улюблені.

Вправа «ФОТОАЛЬБОМ» Склади і розіграй діалог між двома однокласницями, одна з

яких показує іншій весільні фотографії старшої сестри, а та, у свою чергу, розповідає про весілля своєї сусідки. Вжити форми вищого або найвищого ступенів порівняння прикметників.

Молодий, гарний, стрункий, симпатичний, тривалий, несподіваний.

Додаткові випереджуючі вправи Подані словосполучення перебудувати так, щоб вони

вміщували прикметники. Які з цих прикметників мають ступені порівняння? Утворити їх – вищий і найвищий. Два – три з перебудованих словосполучень увести до реплік діалогу.

Зразок. Обручка із золота – золота обручка. Сукня для весілля, віночок з троянд (ромашок, конвалій),

букет з фіалок (гвоздик, півоній), рукавички з мережива, фата з тюлю, очі ясного блакитного кольору, волосся кольору каштану (пшениці, смоли), вираз лагідності й щирості.

Подані порівняння замінити синонімічними

словосполученнями, що містять прикметники вищого ступеня порівняння. Два – три утворених словосполучення ввести до реплік діалогу.

Зразок. Струнка, як береза – стрункіша за березу. Гарна, як калина; пишна, як пава; тендітна, як квіточка;

привітна, як весняне сонечко; свіжа, як яблучко.

Вправа «СІМЕЙНА РЕЛІКВІЯ» Склади діалог між бабусею та онукою, які роздивляються

родинний альбом фотографій. Бабуся розповідає про своїх та чоловікових батьків, сестер, братів, друзів, вказуючи їхній вік у момент фотографування, зіставляючи вік старших і молодших. Онука розпитує, скільки дітей мав кожен з родичів, якою була різниця у їхньому віці. У репліках діалогу вживай кількісні числівники в непрямих відмінках.

Додаткові випереджуючі вправи.

З – поміж поданих словосполучень вибрати тільки ті, в яких

можливе вживання збірних іменників. Два – три таких словосполучення ввести до реплік діалогу.

( Два, двоє) брат; (три, троє) друг; (чотири, четверо) силует;

(п’ять, п’ятеро) стілець; (шість, шестеро) студент; (сім, семеро) особа.

Подані в дужках числівники поставити в потрібній формі. Два – три утворених словосполучення ввести до реплік діалогу.

Протягом (тридцять) років; не менше (сорок) літ; не старший

(п’ятдесят п’ять); не менше (п’ятсот) листів.

Вправа «ФОТО НА ПАМ’ЯТЬ» Повертаючись з екскурсії містом, школярі вирішили

сфотографуватися на пам’ять всім класом. Виникла суперечка щодо місця, де варто це зробити. Склади та розіграй полілог між учасниками екскурсії. Кожен пропонує певне місце (біля входу до музею, на тлі старовинного будинку, біля пам’ятника, біля входу до парку чи стадіону, біля крислатого дерева тощо). У репліках використай деякі з поданих у рамці прикметники – синоніми.

Гарний, красивий, чудовий, прекрасний. Старовинний, давній, древній. Популярний, відомий, широко знаний. Густий, розложистий, крислатий.

Вправа «АЛЛО!»

Прочитай ці рядки, дай відповіді на запропоновані запитання: Є у мене вірний друг, Має він чудовий слух

І говорить голосами Моїх друзів, тата й мами. - Якою повинна бути розмова по телефону? - Яких правил потрібно дотримуватись, тримаючи слухавку й ведучи розмову? - Коли можна телефонувати? - Про що повинні пам’ятати при розмові по телефону? Спробуй відтворити телефонну розмову: а) зі своєю давньою подружкою; б) однокласником; в) колегою твоєї мами. * Зверни увагу на додержання правильної інтонації в реченнях

із звертаннями.

Вправа « В АПТЕЦІ» Склади й розіграй діалог між фармацевтом і відвідувачем,

який прийшов до аптеки, щоб придбати ліки для бабусі, якій несподівано стало погано. У репліках діалогу використай деякі з поданих у рамці іншомовних слів.

Рецепт, симптоми, пульс, діагноз, поліклініка, аналізи,

терапевт, кардіолог, травматолог, таблетки, мікстура, ампули, ін’єкція.

Додаткові випереджуючі вправи.

До іншомовних слів дібрати українські відповідники. Фармацевт (аптекар), симптом(ознака), криза(загострення),

рецидив(повторення), ін’єкція (укол, впорскування). Подані в дужках слова поставити в потрібній формі. (Головний, головна) біль; (тяжкий, тяжка) кір; (виснажливий,

виснажлива) (недуга, недуг).

З-поміж поданих у дужках слів вибрати нормативний варіант. (Відношення, ставлення) до хворих людей, порада (лікаря,

лікарки), (замовити, заказати) ліки, ліки (у каплях, у краплях), (сердечний, серцевий) напад, (сердечна, сердешна) бабуся.

Вправа «ДРУЖБУ ДРУЖБОЮ ШУКАЮТЬ» - Прочитай запропоновані у таблиці тексти. - Проаналізуй вчинки героїв. - Пригадай, чи доводилось тобі спілкуватися зі схожими на

героїв людьми? - Якою, на твою думка, має бути справжня дружба?

Наш Микола Іванов Пам’ять має – будь здоров! Але якось Колю Віра Захотіла перевірить. І між іншим, слово в слово, Відбулась така розмова: - Пам’ятаєш, як Світланці Ти вужа сховав у ранець? -Ну дивачка, ще й питаєш! - Зрозуміло, пам’ятаю. -А згадай, як вчора Стьопка Сів на кнопку, котру ти -Йому підклав? - Я цього не забував, Бо вважаю, що не варто Забувать дотепні жарти…

Люблю я друзів щиро і безмежно Всіх однокласників, бо ми – одна сім’я. І на душі хвилююче й бентежно, Коли знайоме чується ім’я. Люблю всіх друзів. Як без них прожити? Без них сумні і невиразні дні. Я вчусь дружити вірно і любити. І це здається правильним мені. Я з радістю щодня іду до школи. Цікаво в школі: є уроки й гра. Дітей не ображаю я ніколи – Бо в світ усі прийшли ми для добра.

- Скільки осіб веде розмову в першому та другому текстах?

Пригадай! ДІАЛОГ – розмова двох осіб, які обмінюються репліками. МОНОЛОГ-висловлювання однієї особи. - Запропонуй свої варіанти розмови в подібній ситуації. Вправа « ДОПОМОГА ТОВАРИШУ» Склади діалог між батьком та сином. Хлопчик розповідає, що до їхнього класу прийшов новачок,

який неправильно наголошує деякі слова. Батько радить синові допомогти хлопчикові у подоланні помилок. У репліках діалогу використай деякі із поданих у рамці слів.

Завдання, читання, українська, помилка, діалог, дефіс,

кілометр. * Додаткова випереджуюча вправа Прочитай слова правильно їх наголошуючи. Ворота, фартух, апостроф, каталог, шофер, котра, дочка,

кулінарія, документ.

Вправа «АКТОРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ» - Чом, вітриську розходився, Хазяйнуєш у саду? - Це я в місті заблудився І дороги не знайду. - А навіщо трусиш сливи У некошену траву? - Бо удався нелінивим, Без роботи не живу. - Ой, вітриську, робиш шкоду! Угамуйся хоч на мить!

- Краще геть піду з городу, В чистім полі буду жить!- Звісив з тину босі ноги, Свиснув – листя полягло. І за мить впродовж дороги Покурівся за село. Тамара Коломієць Уяви себе актором драматичного театру. Спробуй скласти монолог (діалог) Сонця, Дощу, Зірки, Тиші,

Річки, Веселки та інш.

Вправа «ЗНАХІДКА» Склади діалог між сином, що дорогою зі школи підібрав

покалічене бездомне цуценя, та його мамою, яку він просить дозволити взяти тваринку в дім, щоб підлікувати, а тоді відвезти до бабусі в село. У репліках діалогу використай звертання, а також деякі подані у рамці вставні слова. Зверни увагу на додержання правильної інтонації в реченнях із вставними словами.

Мабуть, певно, без сумніву, на мою думку, по-перше, по-

друге, таким чином, я вважаю, будь ласка.

Вправа «МОЯ РІДНА ВУЛИЦЯ НАВЕСНІ» Уяви собі, що після довгої відсутності ти повернувся додому. Наступного дня ти зустрів своїх друзів і вирішив розповісти

їм, якою побачив рідну вулицю, які почуття це у тебе викликало. Склади полілог між тобою і друзями.

У репліках полілогу використовуй прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння.

Вправа «КВИТОК НА ПРЕМ’ЄРУ»

Склади діалог (телефонна розмова) між працівником театральної каси та гостем вашого міста, який хоче замовити квитки на прем’єру в драматичному театрі. У репліках діалогу використай деякі з поданих у рамці виразів.

Хотів би придбати квиток на виставу від двадцять першого до двадцять шостого жовтня; квитки на цей спектакль є лише на двадцять сьоме жовтня; на жаль, я від’їжджаю двадцять сьомого; до двадцять третього квитки на цю виставу вже продано; є квитки на ранок двадцять шостого; квитки привезуть вам у готель до двадцять другого жовтня.

Додаткові випереджуючі вправи.

Прочитати, ставлячи числівники у потрібній формі. Утворені форми вжити в репліках діалогу.

Зразок. О 8 – 45 – о восьмій сорок п’ять, за чверть дев’ята. Початок вистави о 7 – 30; відділення триватиме до 8 – 20;

антракт до 8 – 35; не пізніше 9 – 10; від 9 – 10 до 9 – 25; не раніше 10 – 15; від 10 – 25 до 10 – 20.

Перекласти українською мовою. В половине третьего; без четверти четыре; четверть пятого;

двадцать минут шестого; без трех минут девять.

Вправа «ВИБІР» Уяви, що ти вирішив записатися до спортивної секції. Склади монолог, де б ти розмірковував про те, до якої

спортивної секції варто записатися і який вид спорту можна вважати найсучаснішим. У монолозі вживай деякі з поданих слів у рамці, зверни увагу на правильну їх вимову.

Класична боротьба, футбол, баскетбол, нігті, вокзал, легка

атлетика

РОЗДІЛ ІІ ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ З ТЕКСТОМ

ЦЕ ЦІКАВО! СТИЛЬ – (від гр. слова stylos – паличка, якою в

античні часи писали на дощечках, вкритих тонким шаром воску, пізніше стилем називали саме письмо, почерк, а потім і манеру висловлюватись).

ПРИГАДАЙМО! Сукупність мовних засобів, зумовлених змістом, функцією і

цілеспрямованістю висловлювання, називається функціональним стилем мови.

Науковий стиль характеризується широким використанням

абстрактних слів, а також наукової й технічної термінології, яка допомагає точно визначити різні поняття.

Офіційно – діловий стиль характеризується вживанням

стандартних і однотипних виразів, уникненням повторень і двозначних слів, використанням спеціальної канцелярської і офіціально – ділової термінології, повною відсутністю слів з емоційним забарвленням тощо.

Стиль художньої літератури характеризується

використанням всього лексичного багатства мови, зокрема слів, які означають явища повсякденного життя й побуту людей, а також образних і емоційно забарвлених слів та речень усіх типів, зокрема окличних і питальних, а також неповних і називних.

Публіцистичний стиль поєднує в собі засоби наукового і

художнього стилів. Мова публіцистичних статей та виступів, як і наукова, характеризується точністю, послідовністю, системою логічних доводів і, як мова художня, образністю, виразністю та емоційним забарвленням.

Науково – популярний стиль властивий науковій літературі,

призначений для широких мас, а не тільки для спеціалістів.

Розмовно – побутовий стиль належить до усної форми

літературної мови. Він задовольняє потреби безпосереднього спілкування людей ц різноманітних стосунках їх в особистому та суспільному житті.

Епістолярний стиль поширений у різного типу листуванні, а

іноді і в художніх та публіцистичних творах, написаних у формі одного чи ряду листів до окремих осіб або груп людей.

Ораторський стиль належить до усної форми літературної

мови, він застосовується в різних публіцистичних виступах (у доповідях, промовах, лекціях тощо).

«ЧАРІВНА СКРИНЬКА»

ТЕКСТ 1 РУКОПИСНІ РЕЛІКВІЇ УКРАЇНИ

Певно, ніщо так глибоко не передає духовного життя народу, як книга – неперевершений витвір людського генія. Це стосується і книги давньої, рукописної. Збереглося таких реліквій не так уже й багато. А ті, що вціліли у вирі історичних подій, - здебільшого ветхі, пошкоджені. Береш їх до рук, і здаються вони зраненими птахами, які чекають нашої допомоги. Та вправа ця нелегка. Треба витратити багато часу й зусиль, щоб ожили рукописні шедеври, розпорошені по сховищах бібліотек і архівів.

(І. Мельник) БІБЛІОТЕКА. КНИГОЗБІРНЯ… Древні називали їх значуще – духовні ліки. Кожна цивілізована держава, дбаючи про духовність,

освіченість свого народу, турбувалася про їхнє створення і поповнення. Не була винятком і наша прадавня вітчизна – Київська Русь. Мали бібліотеки князі, воєводи, тисяцькі. Були книгозбірні при кожному монастирі, при школах, де здобували освіту всі наші предки. Варто згадати, що рівень грамотності ремісників, селян, воїв вражав гостей і мандрівників. І сьогодні в музеях ми можемо зустріти горнятка, ковальський реманент, прядки, прясельця з написами, яким тисяча і більше років…

(М. Слабошпицький)

СТАРОДАВНІ КНИГАРНІ В Афінах уже в V ст. до н. е. був квартал який займали

книгарі та каліграфи. Ксенофонт писав, що із Греції книги вивозили на продаж навіть за кордон.

Першим римським книгарем, про якого збереглася достеменна інформація, був Пухлій Клодій Пульхер, який у 57 р. до н.е. загинув на порозі своєї книгарні під час міського повстання. У крамниці він продавав сувої пергаменту із творами грецьких і римських письменників та істориків.

Одним із найвизначніших римських книгарів був приятель Цицерона Аттік, який мав сотні працівників, що переписували різні твори. У римських книгарнях пахло шафраном, кедровою олією, якими римляни намагалися винищити міль, що їла папіруси.

Знадвору на стіні книгарні прикріплювався список найважливіших творів, які можна було придбати.

Тодішній книгар був одночасно і видавцем книжок, маючи «штат» писарів, він їх і розмножував.

(«Український історичний календар») Завдання. *Ви прочитали тексти «Чарівної скриньки» Визначте, що їх об’єднує. У кожному знайдіть основну думку. *Напишіть невеличкий твір, у якому розповідається якийсь

цікавий факт з історії, літератури, мови тощо.

ТЕКСТ 2 СВЯТОСЛАВ

На берег Дунаю приїхав візантійський імператор. Разом з ним прибули його полководці, одягнені у найкращий одяг, з почепленими ознаками. Імператор був певен, що князь Святослав зустріне його зі знаменами та своїми ознаками. Він хотів перевершити князя.

Аж тут у плесі з’явився човен. Було видно, що на веслах сидять шестеро гребців, а сьомий стоїть біля керма. Поблизу берега човен круто завернув, ніс його занурився у пісок.

Гребці вийшли на берег. Від їхнього гурту відійшов чоловік який щойно керував човном.

Він був одягнений, як і гребці, в білу сорочку й білі штани. Біля пояса висів меч. На поголеній голові чоловіка сивіло, спадаючи до вуха пасмо волосся. Він високо тримав голову й трохи

примруженими очима дивився на імператора. На губах під довгими вусами грала посмішка.

Князь Святослав наблизився до імператора узявся правою рукою за руків’я меча та вклонився. Той дивився на князя, в його очах було здивування й розгубленість. Не чекав він, що руський князь буде одягнений, як звичайний воїн, не думав, що так просто, як рівний до рівного, підійде до нього.

І трапилось диво. Імператор, перед яким схилялися не тільки полководці, а й цілі народи, не обурився. За простотою руського князя він побачив щось велике і важливе.

Імператор і Святослав тихо рушили сипким піском. Вони ступили у княжий човен , сіли один проти одного. Почалася розмова.

Завдання. *Прочитайте текст. Складіть план опису зовнішності

героїв тексту. *Усно детально перекажіть текст, використовуючи опис

зовнішності героїв на вибір.

ТЕКСТ 3

ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили крилами півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилами і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмільнім смерканні мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво – наречені. Можеш8 вибирати друзів і дружину, Вибрати не модна тільки Батьківщину. (В. Симоненко). Завдання. *Прочитайте поетичні рядки. *Охарактеризуйте використані в них художні засоби. *Визначте стиль.

ТЕКСТ 4 Світ великий. Історія його – не менша. Ми вивчаємо історію

різних держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам’ятати завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо.

Пам’ять – одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми – частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це – першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це!

Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живе вірою та надією на краще. Але пам’ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини.

Щоб жити краще – потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімося. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для майбутнього.

(В. Мисан). Завдання. *Прочитайте уважно текст. *Яка проблема порушена автором? *А як до цієї проблеми ставитесь ви?

ТЕКСТ 5 МАТЕРИНСЬКІ СЛЬОЗИ

Лише сніг зійде, а на луках, на горбах, понад стежками

з’являється маленькі білі квіточки. Люди називають їх материнськими сльозами через таку легенду.

Колись, дуже давно, на наш край нападали татари. В одному селі жила вдова. Мала вона трьох синів – козаків – один другого кращий. Уже повиростали вони, і думала мати, що невісток приведуть, поміч буде. Чорною хмарою посунула орда татарська на Україну. Пішла та сила в гору по Дністру аж до Карпат – грабували народ і в ясир забирали хлопців – молодців на галери, дівчат – для гаремів ханських та султанських.

Зібралися троє синів удовиних на татарву йти. Попросили в матері благословення, вклонилися громаді, взяли мечі, осідлали коней вороних тай поїхали з побратимами на рать.

Люта січ була, та нерівними – сили. На одного козака по п’ять зайд сунуло. Однак відступили татари, бо багато бусурманських голів лишилося над Дністром.

Поверталися з перемогою побратими додому по білому снігу, що випав після битви. Радісно зустрічали їх. Але для матері – вдови принесли сумну звістку: її два сини впали у лютій січі, а третього, порубаного, забрали татари.

Боса і простоволоса бігла мати по білому снігу за третім сином так тяжко голосила. Гіркі сльози рясним дощем падали з очей. Від них танув білий сніг. Де впала сльозина, там розквітла маленька квіточка.

Назвали люди ці квітки материнськими сльозами. А ще – маргаритками.

Завдання. *Прочитайте текст, поділіть його на смислові частини. *Озаглавте кожну частину й запишіть як план. *Перекажіть зміст тексту, користуючись своїм планом

ТЕКСТ 6 Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово гостре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, - й сонця не схоче! І чом твій усміх – для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта? Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу. (І. Франко). Завдання. *Розкрийте ідейно – смислове значення поезії. Назвіть її

основний образ. *Які художні засоби використав автор для його змалювання?

ТЕКСТ 7 БУБОН

Було як де на кутку весілля в нашій Україні, так найчутніше виграє бубон. Веселий і запальний, він і темп задавав, і ритм утримував, а бубніст ще й приспівував та дзвоном брязкалець мелодію прикрашав.

У народі бубон існує з незапам’ятних часів. Можливо, древній мисливець, висушуючи шкіру тварини, натягував її на порожній усередині пень і, коли торкався рукою, чув незвичайний звук. Згодом стали робити спеціально інструмент, що «бубонить», - бубон. Він набув поширення, згадується і в «Повісті временних літ» поряд із сопелями та гуслями, котрі тоді були в ужитку, і в документах Запорозької Січі. Нині бубон хоч і не зник зовсім, але зустрічається головним чином як «екзотика» в оркестрах, ансамблях народних інструментів.

Що він собою являє? Це круглий дерев’яний обруч на який натягнута шкіра. Знизу навхрест перетягнутий струнами, на які навішані дзвіночки, а у прорізах вмонтовано металеві брязкальця. При ударах по шкірі вони дзвенять, доповнюючи основну мелодію.

(М. Федоренко). Завдання. *Розпитайте у бабусь і дідусів, які музичні інструменти були

популярні у вашій місцевості. *Пригадайте або розпитайте у рідних про пісні, в яких

згадуються якісь музичні інструменти. *Запишіть слова цих пісень на окремих аркушах, гарно

оформіть і передайте до шкільного музею.

ТЕКСТ 8 В піднебессі кружляє пташка, Крила в сонці полум’ям спалахують. Думаєш, їй не буває важко, Коли грози небо розпанахують? Звір бреде, крізь хащі продирається, Мне траву, іде до водопою. Думаєш, трава не опирається Під його безжальною стопою? Думаєш, в природі повна злагода, Елегійність, тиша голуба?... Ні, природа нам щодня нагадує, Що в житті і спокій – боротьба. (П. Перебийніс). Завдання. *Прочитайте поезію. Зверніть увагу на її милозвучність.

Подумайте, чим вона досягається. *яка основна думка вірша? *Чому вчить нас вірш, про що змушує замислитися, на що

звертає увагу?

ТЕКСТ 9 БРАТ І СЕСТРА

Турки з яничарами розгулювали Поділлям. Наслідили кривавими розправами, попелищами сіл, розлукою. Ханська орда везла багатий ясир. Придивлялися бусурмани до красних подолянок. Не один уявляв, скільки золота придбає за подолянок на турецькому базарі.

Серед полонених була чорнобрива дівчина. Боса, з розплетеною косою. Поливала слізьми свої сліди. Поруч їхав на коні молодий яничар і не спускав з неї очей. При нагоді кидав їй шматок їжі. Вона якось вирізняла того яничара серед дикої юрби, але чому, пояснити собі не могла. Щось під її серцем в’ялило, а чому – не знала.

Третього дня орда зупинилася в степу на ночівлю. Ще звечора яничар заговорив до дівчини її мовою. Він намовляв її на нічну втечу, обіцяв вічно любити й оженитися на ній, коли пощастить повернутися на Україну. Дівчина погодилася. Коли втомлені довгою дорогою бусурмани поснули…

Завдання. Прочитайте, детально перекажіть уривок легенди. Придумайте продовження цієї легенди, обов’язково

увівши опис зовнішності героїв.

ТЕКСТ 10 Художниця – осінь прибереже для калини… і ось стоїть уже

чепуруха у …ховаючись у плетиво, немов соромлячись своєї краси. Навіть зима не насмілиться зірвати це…

Завдання Запиши текст, використавши утворені словосполучення. Добери до нього заголовок. Склади із поданими словосполученнями такі речення,

щоб їх можна було використати в художньому описі. Крилаті дуби, білі берези, гнучкі верби, стрункі тополі.

РОЗДІЛ ІІІ

ДВАДЦЯТЬ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ТВОРАМИ

УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ.

Завдання 1.

1. Спиши вірш. Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах, Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах (М. Рильський). 2. Розділи кожне слово на склади. Як можна їх перенести? 3. Зроби звуковий аналіз слова цілющі. 4. Розбери за будовою виділене слово. Завдання 2. 1. Прочитай і вивчи вірш напам’ять. Запиши з пам’яті. Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. А журавлі летять собі Додому ключами. Плаче козак – шляхи биті Заросли тернами. 2. Перевірте один одного, чи правильно записано. 3. Оціни свого товариша.

Завдання 3. 1. Прочитай вірш. Про що в ньому говориться? Промінням ясним, хвилями буйними, Прудкими іскрами, летючими зірками, Палкими блискавицями, мечами Хотіла б я вас виховать, слова! Щоб ви луну гірську будили, а не стогін, Щоб краяли, та не труїли серце, Щоб піснею були, а не квилінням. (Леся Українка). 1. Скільки тут речень? 2. Спиши перше речення. Підкресли в ньому головні й

другорядні члени. 3. Зроби звуковий аналіз слова блискавицями. Завдання 4. 1. Прочитай виразно вірш. Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті ліси, голубінь легкокрила! 2.Знайди звертання. Як виділяється воно на письмі? Виділи

його. Намалюй схему цього речення. 3. Запиши з пам’яті. Завдання 5. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, я любила вік лицарства. Тільки дивно, шо не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. (Л. Українка). 1. Спиши вірш. 2. У виділених словах познач основу і закінчення.

Завдання 6. 1. Прочитай вірш. Спиши. Як сонця безсмертного коло, Що креслить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті. Ми з нею відомі усюди, Усе в ній, що треба нам, є, А хто свою мову забуде, Той серце забуде своє. (В. Сосюра). 2. Підкресліть букви, що позначають пом’якшені

приголосні. Завдання 7. 1. Прочитайте текст. Яка головна думка цього тексту? Яка

його тема? Вивчайте мову українську – Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, Прекрасну, милу і чудово, Як материнську пісню колискову. (А. Каніщенко). 2. Доберіть заголовок. 3. Поясніть правопис слова дзвінкоголосу. Пригадай і

запиши ще кілька слів на це правило. Завдання 8. 1. Прочитай виразно вірш. Скільки тут речень? Які вони за

метою висловлювання та інтонацією? Слова, слова…Вони в собі всі різні: тривожні й тихі, радістні й сумні; є терпиливі, є жорстокі й грізні,

лукаві й честні, мудрі і смішні… (М. Ткач). 2. Виправ помилки. Поясни їх. Запиши правильно. Завдання 9. 1. Прочитай вірш. Спиши. Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі. (М. Рильський). 2. Скільки тут речень? Як з’єднані між собою прості

речення? 3. У кожному простому реченні підкресли головні члени. Завдання 10. 1. Прочитай виразно вірш. Рідна мово, зелена діброво! Чую пісню твою запашну. Ти квітуєш пелюстками слова у морозних димах полину Все бувало: несито і ласо двоголовий хижак позирав. Кров’ю, мово, навік запеклася ти на гнівних устах Кобзаря. (П. Перебийніс). 2. Знайди звертання. Як виділяється воно на письмі? Виділи

його. 3. Намалюй схему другого речення. 4. Запиши з пам’яті.

Завдання 11. 1. Прочитай виразно вірш. Спиши. Калина похилилась вниз, мов ягода, росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов стріла, проколе слово і проріже камінь, і лиш калина, як цвіла, цвіте щороку листям і піснями. (Богдан – Ігор Антонич). 2. Побудуй схему другого речення. 3. Встанови зв’язок між словами третього речення. Завдання 12. 1. Прочитай. Подумай, що треба зробити, щоб побудувати

зв’язний текст. Короткий вік. І треба поспішати Життя вмістити у жагучу мить. Ромашки. Маки. Мальви біля хати. Сяйнув і згаснув… Вітер хить та хить. (М. Луків). 1. Побудуй текст. Запиши його. Завдання 13. 1. Прочитай вірш, вставляючи потрібні букви. Слів на описи не трачу, словом не п..редаси Їх з..мної, бе..словесної, дивовижної краси. Люди дивляться, п’яніють, в них кохают..ся віки, Нареченим їх дарують, заплітають у вінки. Ними кож..н свою радість, власне щастя наз..ва – Квіти ч..сто нам говорять втричі біл..ше, ніж слова. (В. Симоненко). 1. Випиши слова з виділеними орфограмами. Поясни.

Завдання 14. 1. Уважно прочитай. Подумай, коли буває це явище

природи. На траві роси немає, Дим послався над селом. Землю ластівка чекає Розтривоженим крилом. (М. Рильський). 2. Спиши. 3. Встанови зв’язок між словами другого речення. Завдання 15. 1. Про яку пору йдеться в цьому вірші? Спиши. Тихо над річкою в ніченьку темную, Спить зачарований ліс. Ніжно шепоче хтось казку таємную, Сумно зітха верболіз. (С. Черкасенко). 2. Зроби звуковий аналіз виділених слів. 3. Добери ще кілька слів на це правило. Завдання 16. 1. Уважно прочитай вірш. Йде гроза з – за верхогір’я… Справді, тільки примічай: Чорних птиць імлисте пір’я Затемнило небокрай. (М. Рильський).

2. Про яких «чорних птиць» йде мова ? Спиши. 3. Знайди слова, що римуються. На які питання вони

відповідають? Підкресли їх. 4. Зроби звуковий аналіз слів пір’я, верхогір’я. Завдання 17. 1. Прочитай вірш вголос, дотримуючись правильної

інтонації. Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї, Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов’ї. І я припадаю до неї устами І серцем вбираю, мов спраглий води. Без рідної мови, без пісні, без мами Збідніє, збідніє земля назавжди. (О. Московенко). 2. Встанови зв’язок слів у реченнях. Завдання 18. 1. Прочитай вірш. Україно, земле рідна, Земле сонячна і хлібна, Ти навік у нас одна, Ти, як мати, найрідніша, Ти з дитинства наймиліша, Ти і взимку найтепліша – Наша отча сторона. (О. Московенко). 2. Випиши речення із звертаннями. 3. Побудуй текст – мініатюру « Отча сторона».

Завдання 19. 1. Спиши вірш. За всі мої і радощі, і болі, За те, що я живу на світі цім, Благословенним будь, світанок долі, Мій добрий, незабутній, отчий дім. (Т. Нещерет). 2. Охарактеризуй використані поезії художні засоби. 3. Визнач стиль. 4. Запиши усі відомі слова, які означають рідний край.

Завдання 20. 1. Прочитайте з інтонацією поезію. Назвіть автора та назву

твору. Об..рнувся я на хати – Нема в мене хати! Не дав мені Бог нічого!.. І хлинули сльози, Тяжкі сльози!.. А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь виб..рала Тай почула, що я плачу, Прийшла, привітала, Ут..рала мої сльози І поцілувала. 2. Поясни орфограми у виділених словах.