Протидія торгівлі людьми, вчиненої з метою ...iom.org.ua/sites/default/files/protidiya_torgivli_lyudmi... · 2018-08-09 · грам протидії

Протидія торгівлі людьми, вчиненої з метою

експлуатації праці

(науково-практичний посібник)

Київ

ФЕНІКС

2013

УДК 343.431(477)(07)ББК 67.9(4Укр)408я7

О-66

Автори:Андрій Михайлович ОРЛЕАН, професор кафедри підтримання Державного обви-нувачення та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах Націо-нальної академії прокуратури України (Розділи 1, 3)Оксана Василівна ПУСТОВА, начальник відділення контролю за розслідуваннямзлочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, Головне слідче управління МВС України(Розділ 2)Загальна редакція:Оксана Гаврилівна ГОРБУНОВА, заступник Координатора Програми проти-дії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організацій з міграції в УкраїніОлена Леонідівна КУСТОВА, радник з юридичних питань, Посольство СШАв УкраїніОльга Анатоліївна СТРЕЛЬЦОВА, спеціаліст з питань політики та про-грам протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організацій з міг-рації в Україні

Орлеан А. М., Пустова О. В. Протидія торгівлі людьми, вчине-ної з метою експлуатації праці. Науково-практичний по-сібник. — К. : Фенікс, 2013. — 152 с.

ISBN 978-966-136-086-9

Посібник підготовлено в рамках проекту «Зміцнення потенціалу правоохо-ронних органів у боротьбі з торгівлею людьми з метою примусової праці»,що виконується Представництвом Міжнародної організації з міграції(МОМ) в Україні у співпраці з Міністерством внутрішніх справ України таНаціональною академією прокуратури Ук ра їни за фінансування Бюро зміжнародродних питань у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиківта правоохоронних питань Державного департаменту США.

Думки, висновки та рекомендації, висловлені в публікації, належать авторам і необов’язково збігаються з поглядами Державного департаменту США.

Усі права захищено. Жодну частину цієї публікації не можна відтворити або переробити убудь-якому вигляді та будь-яким способом, зокрема, електронним, механічним, фотокопію-ванням та іншим, без попередньої письмової згоди Міжнародної організації з міграції.

УДК 343.431(477)(07) ББК 67.9(4Укр)408я7

ISBN 978-966-136-086-9 © Орлеан А. М., Пустова О. В., 2013© Міжнародна організація з міграції, 2013

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

Розділ 1. Сучасний стан та правові засадикримінальної відповідальності за торгівлю людьми,вчинену з метою експлуатації праці . . . . . . . . . . . . .11

1.1. Поняття та сучасний стан торгівлі людьми, вчиненої з метою експлуатації праці . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

1.2. Міжнародно-правові засади протидії торгівлі людьми, вчиненої з метою експлуатації праці . . . . . . . . . .19

1.3. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини . . . . . .23

1.4. Особливості розмежування та кваліфікації злочинів, пов’язаних з експлуатацією праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39

Розділ 2. Розслідування злочину торгівлі людьми, вчиненої з метою експлуатації праці. Актуальні питання досудового розслідування . . . . .50

2.1. Виявлення ознак торгівлі людьми з метою експлуатації праці при розслідуванні інших злочинів . . . .52

2.2. Співпраця слідчого та оперативного працівника щодо перевірки, отримання та фіксації інформації стосовно вчиненого злочину . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53

2.3. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій за чинним кримінальним процесуальним законодавством . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56

2.4. Встановлення завданої майнової та моральної шкоди. Заявлення цивільного позову та накладення майнових стягнень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57

3

Державний департамент США

Міжнародна організація з міграції

Міністерство внутрішніх

справ України

Генеральна прокуратураУкраїни

О-66

3.1. Підготовка до державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми, вчинену з метою експлуатації праці . . . . . . . . . . . . . . . . .102

3.2. Підтримання прокурором державного обвинувачення в судовому розгляді у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми, вчинену з метою експлуатації праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .108

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .122

1. Приклади кримінальних справ, по яким були винесені судові вироки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .122

2. Кримінальний процесуальний кодекс України в таблицях (за матеріалами ГСУ МВС України) . . . . . . . .127

3. Структурні підрозділи в обласних державних адміністраціях України, відповідальні за проведення процедури встановлення статусу та надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, в рамках виконання Закону України «Про протидію торгівлі людьми» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .142

4. Контактні телефони відділів боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, ГУМВС, УМВС України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .145

5. Контактні телефони Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, мережі громадських організацій в Україні, що надають допомогу постраждалим, та національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .147

5

Зміст

2.5. Документування злочинів торгівлі людьми, що скоєні представниками організованих злочинних угруповань . .60

2.6. Поняття «уразливого стану» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .61

2.7. Тактика проведення успішного допиту потерпілої особи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62

2.8. Особливість співпраці з потерпілими в Україні громадянами іноземних держав. Залучення перекладачів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .66

2.9. Забезпечення безпеки та захисту потерпілих і свідків у кримінальному процесі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70

2.10. Співпраця з представниками Державної прикордонної служби України та Укрбюро Інтерполу в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .71

2.11. Особливості співпраці з представниками адміністрації банківських установ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .72

2.12. Зміна кваліфікації діяння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77

2.13. Закриття кримінальних проваджень (справ) . . . . . .83

2.14. Використання механізмів міжнародно-правової допомоги. Проведення відео- або телефонних конференцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .95

2.15. Використання міжнародного визначення поняття «примусова праця». Практика Європейського суду з прав людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .98

Розділ 3. Підтримання державного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях про торгівлюлюдьми, вчинену з метою експлуатації праці . . . .102

4

Протидія торгівлі людьми, вчиненої з метою експлуатації праці

За дослідженнями з питань протидії торгівлі лю -дь ми1, які проводилися Представництвом МОМ вУкраїні у жовтні–листопаді 2011 року, рівень схильно-сті громадян України до трудової міграції залишаєтьсястабільно високим, а питання законності працевлаш-тування та інформація про роботодавця при цьомузалишаються на другому і третьому після рівня заро-бітної плати місцях за важливістю при прийнятті рі-шення про працевлаштування. За поширеністю різнихситуацій торгівлі людьми серед соціального оточення,опитаних в рамках досліджень в Україні, найпошире-нішою є експлуатація праці на підприємстві/будів-ництві/у сільському господарстві, на другому місці —експлуатація домашньої праці по господарству, до-гляду за літніми чи хворими людьми. Автори дослі -джень відзначають, що торгівля людьми залишаєтьсязагрозливою проблемою у зв’язку з:

• високим рівнем зовнішньої трудової міграції танерегу льованої міграції;

• великою часткою осіб, уразливих для торгівлілюдьми (осіб, що схильні погодитися на ризи-ковані пропозиції щодо роботи за кордоном);

• низьким рівнем розуміння того, що кожен (не-залежно від віку та статі) може постраждати відторгівлі людьми для примусової праці, а такожусвідомлення ризиків, пов’язаних із сумнівнимипропозиціями щодо роботи за кордоном.

7

Вступ

Вступ

За даними звіту Міжнародної організації праці(МОП), який був представлений громадськості вчервні 2012 року, сьогодні у світі налічується 20,9мільйона осіб, які постраждали від примусової праці.Найчастіше це люди, які потрапили до рук експлуата-торів шляхом обману або злочинних дій, пов’язаних зторгівлею людьми. Автори звіту зазначають, що най-більша частина постраждалих (90% від загальної кіль-кості) піддаються експлуатації у сферах приватногосектору (включаючи сексуальні послуги), а 63% від за-гальної кількості експлуатуються в галузях, пов’яза-них із сільським господарством, на виробництві, вшахтах та на будівництві. Відповідно до оприлюдне-них даних, число потерпілих на одну тисячу жителівнайбільш високе в країнах Африки, Центральної таПівденно-Східної Європи, а також в країнах СНД.

Факти, які були отримані правоохоронними ор -ганами України в рамках проведених розслідуваньпротягом останніх років, а також аналіз інформації,одержаної з інших джерел, переконують в тому, щопроблема торгівлі людьми з метою примусової працістановить серйозну загрозу і в Україні. При цьомупроблема в Україні має багатовекторне спрямування,оскільки пов’язана з вербуванням, переміщенням таексплуатацією людей за межами державних кордонів,всередині самої країни та із ввезенням іноземців длявикористання їхньої праці в Україні.

6

1 Дослідження торгівлі людьми: Білорусь, Україна, Модова. Підго-товлено ІП «ГФК Юкрейн» для Представництва Міжнародної ор-ганізації з міграції в Україні.

людьми постійно еволюціонує вслід за прагненнямзлочинців отримувати щонайвищі прибутки від екс-плуатації людей та протистояти викликам, які станов-лять для них зусилля правоохоронців в протидії їхнійзлочинній діяльності. Саме тому, з урахуванням сучас-них тенденцій кримінального світу, пов’язаного з тор-гівлею людьми, було підготовлено даний посібник,який націлений на формування чіткого бачення та ро-зуміння елементів злочину торгівлі людьми з метоювикористання праці людини, що продовжує набиратиобертів як в Україні, так і в усьому світі. Підручникскладається з трьох частин, перша з яких подає по-няття, визначення та правові механізми протидії тор-гівлі людьми, акцентуючи увагу на експлуатації працілюдини. У другій частині підручника, шляхом аналізукримінальних справ, які були порушені в Україні заознаками цього злочину, представлені узагальнення тааналіз практики застосування в Україні ст. 149 ККУкраїни, окреслені головні помилки, що допускаютьслідчі, надані практичні рекомендації, які можутьбути корисними для роботи в цьому напрямку. В тре-тій частині публікації висвітлюються питання підтри-мання державного обвинувачення в суді у справах проторгівлю людьми з метою експлуатації праці.

Підготовка підручника відбувалася в атмосферіглибокого розумінням того, що протидія торгівлілюдьми з метою експлуатації праці людини вимагаєвисокопрофесійних та комплексних підходів, аджецей злочин становить серйозну загрозу як для всьогосуспільства, так і для кожної особи окремо, оскількипосягає на права громадянина, які гарантують Кон-ституція України та міжнародні документи, ратифіко-вані в Україні.

9

Вступ

Саме ці обставини використовують злочинці, якінамагаються «контролювати» ринок попиту на ро бочусилу в місцях призначення.

Злочини торгівлі людьми, набуваючи нових формта способів учинення, спонукають розвиток і право-охоронної практики в напрямку протидії їм. Протягомтривалого часу органами внутрішніх справ України ак-тивно вживаються заходи, спрямовані на перекриттязлочинних каналів торгівлі людьми. Розслі дуваннямсправ зазначеної категорії займаються спеціалізованіслідчі органи внутрішніх справ, а нагляд за розсліду-ванням кримінальних справ, пов’язаних з торгівлеюлюдьми, здійснюється Головним слідчим управліннямМВС України. Важливим компонентом у слідчій прак-тиці справ про торгівлю людьми є запровадженняспеціалізації слідчих, тобто закріплення за розсліду-ванням у кожному слідчому управлінні ГУМВС,УМВС України найбільш кваліфікованих та досвідче-них слідчих. Цей підхід передбачає, що за кожнимфактом порушення кримінальної справи про торгівлюлюдьми підпорядковані слідчі підрозділи інформуютьГСУ МВС України, яке в свою чергу здійснює відом-чий контроль за їхнім розслідуванням. В особливоскладних випадках кримінальні справи вивчають, астан слідства заслуховують на оперативних нарадах вГСУ МВС України та надають подальші вказівки впорядку ст. 39 КПК України. Ця практика триваєвпродовж багатьох років, визнана ефективною, її слідвикористовувати й надалі.

Представники органів внутрішніх справ та проку-рори, які працюють в напрямку протидії торгівлілюдьми, мають враховувати те, що злочин торгівлі

8


РОЗДІЛ 1

Сучасний стан та правові засадикримінальної відповідальності

за торгівлю людьми, вчинену з метоюексплуатації праці

1.1. Поняття та сучасний стан торгівлі людьми,вчиненої з метою експлуатації праці

Незважаючи на достатньо поширене викори-стання правовою доктриною поняття «експлуатаціялюдини», виокремити чітке та уніфіковане визначенняцього терміну досить складно. Термін «експлуатація»(франц. exploitation — використовувати, працювати)словник іншомовних слів тлумачить як 1) привлас-нення продуктів чужої праці власниками засобів ви-робництва або 2) використання природних багатствземлі та ін.2 Сучасні словники української мови тлу-мачать термін «експлуатація» як «пригноблення врезультаті привласнення економічними чи позаеко-номічними методами результатів праці однієї соціаль-ної групи на користь іншої»3, «привласнення однимилюдьми продуктів праці інших людей, гноблення,шкуродерство, грабунок»4. Друге значення терміну

Сподіваємося, що запропонований підручник до-поможе в роботі оперативним працівникам, слідчимспеціалізованих підрозділів органів внутрішніх справУкраїни, а також прокурорам, які здійснюють пов -новаження у кримінальних провадженнях, що сто-суються злочинів торгівлі людьми. Підручник можнарекомендувати студентам та викладачам вищих на-вчальних закладів, які готують майбутніх фахівців длясистеми правоохоронних органів та органів проку -ратури.

1110


2 Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних слово -сполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. — К.: Довіра, 2000. — 1018 с.3 Вікіпедія (вільна енциклопедія): [Електрон. ресурс]. — Режим до-ступу: http: // http://uk.wikipedia.org/wiki/Експлуатація_(визиск).4 Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах /Уклад. Яременко В. В., Сліпушко О. М. — К.: Аконіт, 1998. — Т. 1. —910 с.

значення, передбаченого Протоколом про попере -дження і припинення торгівлі людьми, особливо жін-ками і дітьми, та покарання за неї, що доповнюєКонвенцію ООН проти транснаціональної організо-ваної злочинності (ратифікований 4 лютого 2004 ро -ку) та Конвенцією Ради Європи про заходи щодопротидії торгівлі людьми (ратифікована 21 вересня2010 року).

Аналіз віднесених міжнародними стандартами такримінальним законодавством України до експлуата-ції зловживань дозволяє підтвердити висновок про те,що характерною рисою цього явища є використаннялюдини як джерела, речі або інструмента саме дляотримання певного зиску. Таку ознаку явища в юри-дичній літературі зазвичай називають корисливістю.

Виходячи з наведених у кримінальному законо-давстві її різновидів, експлуатація є діянням проти-правним. Протиправність експлуатації, як правило,пов’язана із суспільною небезпечністю способу вико-ристання людини (насильство, обман, шантаж тощо)або з використанням дитини7.

Враховуючи викладене, кримінально карана екс-плуатація — це корисливе протиправне використанняіншої людини8, в тому числі її труда.

13

Розділ 1. Сучасний стан та правові засади кримінальної відповідальностіза торгівлю людьми, вчинену з метою експлуатації праці

«експлуатація», закріплене у тих самих словниках, —це «систематичне використання людиною продук -тивних сил (родовищ корисних копалин, залізниць,машин і т. ін.)»5. Отже експлуатація фактично пов’язу-ється з використанням. Під використанням розуміють«застосування, вживання чого-небудь із користю, ко-ристування чимось»6. Використовувати можна що за-вгодно — знаряддя праці, людей, корисні копалини.Спільним для словникових визначень поняття «екс-плуатація людини» є вказівка на отримання певногозиску від використання людини у вигляді привлас-нення «результатів праці» або «продуктів праці» іншоїлюдини.

Кримінальне законодавство України визначає по-няття експлуатації людини шляхом наведення неви-черпного списку її конкретних різновидів. Зокрема,відповідно до примітки 1 до ст. 149 КК України, підексплуатацією людини слід розуміти «всі форми сек-суальної експлуатації, використання в порнобізнесі,примусову працю або примусове надання послуг,рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільнийстан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів,проведення дослідів над людиною без її згоди, уси-новлення (удочеріння) з метою наживи, примусовувагітність, втягнення у злочинну діяльність, викори-стання у збройних конфліктах тощо». Таке розумінняексплуатації людини максимально наближене до ви-

12


5 Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах /Уклад. Яременко В. В., Сліпушко О. М. — К.: Аконіт, 1998. — Т. 1. —910 с. 6 Там само.

7 Експлуатація дитини, як правило, є протиправною в силу неза-конного використання її неповнолітнього віку для отримання при-бутку, незалежно від наявності суспільно небезпечного способу.8 Орлеан А. М. Експлуатація людини: поняття та класифікація ос-новних видів (кримінально-правовий аспект) // Вісник Національ-ної академії прокуратури України. — 2011. — № 4 — С. 52–55.

чення у боргову кабалу або втягнення у злочинну ді-яльність, рабства або звичаїв, подібних до рабства,підневільного стану, а також залучення до збройнихконфліктів. Слово «примус» має значення «зусиллянад собою; зумовлена кимсь або чимсь необхідністьдіяти певним способом, незалежно від бажання...»13.Безпосередньо примусова праця розглядається якбудь-яка робота чи служба, що її вимагають від особипід загрозою покарання і для якої ця особа не запро-понувала добровільно своїх послуг14.

Пошук заробітків на ринку праці зарубіжнихкраїн, в першу чергу країн Європейського Союзу, Пів-нічної Америки, а також Російської Федерації, зали-шається досить привабливим для громадян Українизавдяки вищій, у порівнянні з вітчизняною, заробіт-ній платні. За оцінками експертів, кількість українців,які працюють за кордоном, сягає 2,5 мільйонів (в за-лежності від сезону). Значна частина з них погоджу-ється на працевлаштування на незаконній основі15.Так, за даними дослідження Держкомстату в 2008році, більшість (83,6%) трудових мігрантів працювализа кордоном за наймом, при цьому трудовий контрактмала лише третина з них, решта працювали за усноюдомовленістю. Найрідше трудові відносини оформлю-вали офіційно ті, хто працював домашньою прислу-

15


Етимологічне значення слова «труд» розкрива-ється в словниках як «праця людини; сила, енергія,витрачені на якусь роботу»9. При цьому слово «праця»розкривається як «діяльність людини; сукупність ці-леспрямованих дій, що потребують фізичної або розу-мової енергії та мають своїм призначенням створенняматеріальних і духовних цінностей; труд»10. Синоні-мічність слів «труд» і «праця», які словники визна-чають одне через інше, свідчить про те, що терміни«трудова експлуатація» та «експлуатація праці» маютьтотожне смислове навантаження. В подальшому в да-ному виданні ці терміни будуть використовуватись яксиноніми.

Беручи до уваги викладене, трудова експлуатаціяабо експлуатація праці є протиправним корисливимвикористанням праці іншої людини11.

Однією з найпоширеніших форм трудової експлу -атації людини є примусова праця. Термін «примусовапраця» вживається у міжнародних та вітчизняних12

нормативно-правових актах і є трохи вужчим, аджепротиправна експлуатація праці може проявлятися нетільки у вигляді примусової праці, а й у формі залу-

14


9 Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах /Уклад. Яременко В. В., Сліпушко О. М. — К.: Аконіт, 2001. — Т. 4. —941 с.10 Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад.і головний ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — 1440 с.11 Орлеан А. М. Експлуатація людини: поняття та класифікація ос-новних видів (кримінально-правовий аспект) // Вісник Національ-ної академії прокуратури України. — 2011. — № 4 — С. 52–55.12 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.

13 http://uk.wikipedia.org/wiki/Примус.14 Конвенція МОП № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю»від 28.06.1930 р.(ратифікована 10 серпня 1956 року).15 Малиновська О. А. «Трудова міграція: соціальні наслідки ташляхи реагування». Аналітична доповідь. Національний інститутстратегічних досліджень, Київ — 2011 рік. http://www.niss.gov.ua.

головними країнами призначення для потерпі-лих виступають Російська Федерація та Респуб-ліка Польща.

• Відбувається внутрішня торгівля людьми в ме жахУкраїни. Громадян України продають всерединікраїни з метою екплуатації їхньої праці в сіль-ському господарстві, будівництві, при ватно мупідприємництві, сфері послуг та примусово мужебрацтві. Сприяє цьому наявність постійногопопиту на безкоштовну робочу силу, незначнівідстані між місцями вербування та експлуатації,відсутність необхідності оформлення документівдля виїзду за кордон.

• Незважаючи на те, що на міжнародному рівніУкраїна виступає в основному як країна похо -джен ня для потерпілих від торгівлі людьми зме тою примусової праці, останніми роками від -слідковується кримінальна тенденція ввезен нягромадян з країн колишнього СРСР (Азербай-джану, Молдови, Узбекистану, Киргизстану) такраїн Південно-Східної Азії (Китаю, Пакистану,Індії) для примусової праці в Україні.

• Від злочину торгівлі людьми з метою експлуата-ції праці страждають представники як чоловічої,так і жіночої статі, представництво яких знач-ною мірою залежить від фізичного наванта-ження, необхідного для виконання роботи, наяку вербують людину. Жінок частіше експлуату -ють у сільськогосподарських та хатніх роботах,в якості різноробочих на приватних підприєм-ствах, медсестер та працівників роздрібній тор-

17


гою — 16,1%, у сфері торгівлі — 31,5%, на будів-ництві — 32,7%. Лише 51,5% тих, хто мав трудовийконтракт, були охоплені соціальним страхуванням.

Основними чинниками, що штовхають українцяна шлях трудової міграції, є несприятлива економічнаситуація в Україні та низькі можливості в отриманніробочого місця з належною заробітною платою.

На сьогодні зафіксовано кілька шляхів трудовоїміграції українських громадян — самостійний пошукмісця роботи за кордоном або використання послугпосередників. В Україні були запроваджені механізмиліцензування для всіх підприємницьких структур, яківиступають посередниками у працевлаштуванні гро-мадян України за кордоном. Таким механізмом держа -ва прагне контролювати працевлаштування громадянУкраїни, намагаючись передбачити певний соціаль-ний захист з боку іноземного роботодавця (звичайно,в рамках вимог законодавства країни призначення).Проте навіть при виїзді на роботу за межі країни назаконних підставах залишається високою небезпекаопинитися в руках правопорушників, які діють за ша-храйськими схемами з метою наживи.

Аналіз даних, які були отримані в рамках слідчихдій протягом останніх років щодо протидії торгівлілюдьми з метою примусової праці в Україні, дозволяєзробити певні узагальнення:

• Злочинна діяльність, що пов’язана з торгівлеюлюдьми з метою експлуатації праці громадян Ук -раїни, часто носить транснаціональних ха рак тері націлена на вивезення людей для ви користанняїхньої праці за кордоном. На сьогоднішній день

16


час вербування (часто з використанням уразли-вого становища особи), перевезення людини,яке зазвичай супроводжується вилученням до-кументів або насильницьким утриманням,обмеженням свободи, застосування шантажу,ізоляції, примушення до праці та експлуатація зметою отримання прибутку.

• Злочин залишається високоприбутковим длякож ного учасника всього кримінального лан-цюжка: для вербувальників і перевізників (якіотримують винагороду за кожну завербовану тадоставлену особу), для безпосередніх експлуа-таторів постраждалих, які застосовують пото-гінні методи експлуатації праці людини (прицьому вони платять мізерні гроші або не пла-тять взагалі).

• Експлуатація потерпілих у переважній більшостівипадків супроводжується фізичним насильст -вом та психічним тиском. Людей можуть утри -мува ти протягом тривалого часу (від одногосезону до п’яти–семи років) в рабських умовах,застосовуючи механізми контролю та суворогопокарання за відмову працювати чи за спробувтекти.

1.2. Міжнародно-правові засади протидіїторгівлі людьми, вчиненої з метою експлуатації праці

Базові принципи захисту основних прав та свободлюдини закріплено Конвенцією про захист прав лю-дини і основоположних свобод від 1950 року (ратифі-

19


гівлі. Тоді як чоловіків частіше визискують набудівництві, лісоповалах, приватних підприєм-ствах, у риболовецькій галузі, каменоломнях,шахтах тощо. Але відомо багато випадків, колипредставники обох статей експлуатувалися од-ночасно на роботах в закритих фермерських гос-подарствах чи на підпільних підприємствах.

• Вербування робочої сили здійснюється за до -помогою рекламних оголошень у місцевих тазагальнонаціональних газетах і журналах, щорозміщують як ліцензовані агенції з працевлаш-тування, так і вербувальники, які не маютьдозво лу на цю діяльність. Серед основних меха -ніз мів вербування людей в рамках злочину,пов’язаного з торгівлею людьми з метою екс-плуатації праці, зафіксовано такі:

а) приватні агенції з працевлаштування здійс ню -вали свою діяльність незаконно, порушу ючивимоги законодавства та положення отрима-них ними ліцензій;

б) представники приватних агенцій з праце -влаштування поруч із діяльністю на законнійоснові здійснювали «паралельну» незаконнуроботу, що не відповідає положенням отрима-них фірмою ліцензій;

в) вербування людей (робітників) з метою по-дальшої експлуатації відбувалось через ме-режу особистих контактів.

• Характерні ознаки здійснення злочину торгівлілюдьми з метою експлуатації праці: обман під

18


обов’язкову військову службу і застосовують для ро -біт суто воєнного характеру; b) будь-яку роботу числужбу, що є частиною звичайних громадянськихобов’язків громадян повністю самоврядної країни;с) будь-яку роботу чи службу, що її вимагають відбудь-якої особи внаслідок вироку, винесеного рішен-ням судового органу, за умови, що ця робота числужба виконуватиметься під наглядом і контролемдержавної влади і що зазначена особа не буде відданаабо передана в розпорядження приватних осіб, ком-паній чи товариств; d) будь-яку роботу чи службу, щоїї вимагають в умовах надзвичайних обставин, тобто увипадках війни або лиха, або загрози лиха, як-от по-жежі, повені, голод, землетрус, сильні епідемії чи епі-зоотії, навали шкідливих тварин, комах чи паразитіврослин і взагалі — обставин, що ставлять під загрозуабо можуть поставити під загрозу життя чи нормальніжиттєві умови всього або частини населення; е) дріб -ні роботи суспільного характеру, тобто роботи, що ви-конуються для прямої користі колективу членамиданого колективу і які тому можуть вважатися звичай-ними громадянськими обов’язками членів колективупри умові, що саме населення або його безпосередніпредставники мають право висловити свою думку продоцільність цих робіт.

Конвенція про скасування примусової праці № 105від 25.06.1957 року (ратифікована 5 жовтня 2000року), ст. 1 якої зобов’язує учасників скасувати при-мусову або обов’язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми: а) як засобу політичного впливу чивиховання або як засобу покарання за наявність чи зависловлювання політичних поглядів або ідеологічнихпереконань, протилежних усталеній політичній, соці-

21


кована 17 липня 1997 року). Поряд з іншим, зазначе-ним документом заборонено рабство і примусову пра -цю (ст. 4 Конвенції).

До міжнародно-правових актів, покликаних про-тидіяти всім різновидам торгівлі людьми відноситься:Протокол про попередження і припинення торгівлілюдьми, особливо жінками і дітьми, та покарання занеї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціо-нальної організованої злочинності 2000 року (рати -фікований 4 лютого 2004 року) та Конвенція РадиЄв ропи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005року (ратифікована 21 вересня 2010 року). Зазначе нідокументи визначають поняття торгівлі людьми, окрес -люють коло суспільно небезпечних діянь, криміналі-зація яких є обов’язковою, передбачають основністандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, атакож захисту та реабілітації жертв цього злочину.

Спеціалізованими міжнародними документами,спрямованими на протидію примусовій праці та ін -шим різновидам експлуатації праці є такі:

Конвенція про примусову чи обов’язкову працю№ 29 (ратифікована 10 серпня 1956 року) присвяченаскасуванню примусової чи обов’язкової праці в усіх їїформах. В розумінні ст. 2 Конвенції термін «приму-сова» чи «обов’язкова праця» означає будь-яку роботучи службу, що її вимагають від будь-якої особи під за-грозою покарання і для виконання якої ця особа незапропонувала добровільно своїх послуг. Разом із тимтермін «примусова» чи «обов’язкова праця» в розу-мінні Конвенції не включає в себе: а) будь-яку роботучи службу, що її вимагають на підставі законів про

20


торгівлю (ст. 2 Конвенції), ліквідувати практику за-стосування примусової праці (ст. 5 Конвенції)16.

Додаткова конвенція про скасування рабства, ра-боторгівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства,1956 року (ратифікована 31 жовтня 1958 року), яка до-повнює дещо застарілу Конвенцію про рабство від1926 року та передбачає повну відміну боргової кабалита кріпосної залежності.

1.3. Кримінально-правова характеристикаторгівлі людьми або іншої незаконної угодищодо людини

В даному підрозділі аналізується склад злочину,що передбачає відповідальність за торгівлю людьмиабо іншу незаконну угоду щодо людини (ст. 149 ККУкраїни). При цьому основну увагу буде зосередженона торгівлі людьми з метою експлуатації праці.

Об’єктом торгівлі людьми законодавець вважаєсвободу (волю), честь або гідність особи.

Обов’язковою ознакою складу злочину, передба -ченого ст. 149 КК України, є предмет злочину. Пред-метом цього злочину є людина. Ні труп людини, ані їїоргани (тканини) не є предметом розглядуваного зло-чину. Тому намагання вчинити діяння, передбаченіст. 149 КК України, стосовно мертвої людини можебути кваліфіковано лише як замах на торгівлю людьми(у випадку неусвідомлення винними особами того, щолюдина, яка є предметом угоди, померла).

23


альній чи економічній системі; б) як метод мобілізаціїі використання робочої сили для потреб економічногорозвитку; в) як засіб підтримання трудової дисцип-ліни; г) як засіб покарання за участь у страйках; д) якзахід дискримінації за ознаками расової, соціальної танаціональної приналежності чи віросповідання.

Конвенція про заборону та негайні заходи щодоліквідації найгірших форм дитячої праці № 182 1999року (ратифікована 5 жовтня 2000 року), ст. 3 якої за-бороняє: усі форми рабства або практику, подібну дорабства, як, наприклад, продаж дітей та торгівляними, боргова кабала та кріпосна залежність, а такожпримусова чи обов’язкова праця, включаючи при -мусове чи обов’язкове вербування дітей для вико -ристання їх у збройних конфліктах; використання,вербування або пропонування дитини для заняттяпроституцією, виробництва порнографічної продук -ції чи для порнографічних вистав; використання, вер -бування або пропонування дитини для незаконноїдіяльності, зокрема для виробництва та продажунаркотиків, як це визначається у відповідних між-народних договорах; роботу, що за своїм характеромчи умо вами, в яких вона виконується, може завдатишкоди здоров’ю, безпеці чи моральності дітей. Кон-венцією передбачено, що кожна держава повиннавживати заходів, спрямованих на недопущення залу-чення дітей до найгірших форм дитячої праці, надан -ня їм необхідної та належної допомоги, доступу добезкоштовної початкової освіти та, у разі можливості,до професійно-технічної підготовки.

Конвенція про рабство від 1926 року, що зо-бов’язує учасників попереджувати та подавляти рабо-

22


16 Підписана Українською РСР 29 серпня 1956 року.

Торгівля людьми у формі купівлі-продажу людинита інша незаконна угода щодо людини утворюють складзакінченого злочину незалежно від наявності способів(обман, шантаж, використання уразливого стану тощо).Обов’язковими ці способи є лише для наступних формцього злочину: вербування, переміщення, перехову-вання, передачі або одержання людини.

Під вербуванням слід розуміти вчинення дій,спрямованих на досягнення з людиною добровільної(наприклад, шляхом запрошування або умовляння)або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрозизастосування насильства) домовленості на її подальшуексплуатацію або на переміщення, переховування, пе-редачу іншій особі. Вербування є закінченим з мо-менту вчинення конкретних дій, спрямованих надосягнення домовленості з особою, яку вербують дляексплуатації.

Прикладом вербування є дії Р. та К., які завер -бували жителів Одеської області Ф. та К. і запропо-нували останнім роботу у сфері торгівлі в м. Одеса.Отримавши обманним шляхом згоду потерпілих на пе-реїзд, їх відвезли спочатку до Одеси, а потім, запро-понувавши ще кращі умови, відправили потягом доМоскви в Російську Федерацію. Там потерпілих при-мушували займатись жебракуванням18.

25


З об’єктивної сторони цей злочин може вира -жатись у наступних формах: 1) торгівля людьми;2) здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якоїє лю дина; 3) вербування; 4) переміщення; 5) перехо-вування; 6) передача; 7) одержання людини.

Першою формою злочину, передбаченого ст. 149КК України, охоплюються дії з купівлі-продажу лю-дини, що полягають у безповоротній передачі (отри-манні) людини за грошову винагороду.

У зазначеній формі злочин є закінченим з мо-менту передачі (отримання) людини та отримання(передачі) хоча б частини грошової винагороди (абодосягнення домовленості про її отримання).

Прикладом купівлі-продажу є дії П., Б., та О., якіза попередньою змовою у вересні 2003 року перемі-стили через державний кордон України до РосійськоїФедерації громадянок України Д. та П., яких продалипо 1 000 доларів США за кожну для експлуатації всільському господарстві17.

Під здійсненням іншої незаконної угоди, об’єк-том якої є людина, слід розуміти вчинення інших, непов’язаних з купівлею-продажем людини, дій, такихяк передача людини в рахунок погашення боргу, вобмін на інші, крім грошей, цінності або послуги ма-теріального характеру, дарування, передача в орендутощо. Ця форма торгівлі людьми буде вважатися за-кінченою з моменту передачі (отримання) людини.

24


17 Справа № 5-1802км10 // Архів Верховного суду України за 2010 рік.

18 Справа № 1-103/2011 // Архів Новоукраїнського районного судуКіровоградської області за 2011 рік.

Під передачею або одержанням людини слід розу-міти вчинення дій, пов’язаних з переходом контролюнад людиною від однієї особи до іншої. Наприклад,вербувальник або перевізник передає людину особі,яка її експлуатуватиме. Злочин вважається закінченимз моменту передачі (одержання) людини.

Обов’язковою ознакою для таких форм торгівлілюдьми, як вербування, переміщення, переховування,передача або одержання людини є вчинення дій за до-помогою одного з альтернативних способів: з викори-станням обману, шантажу чи уразливого стану, а укваліфікованих складах крім того — із застосуваннямчи погрозою застосування насильства, з використан-ням службового становища.

Обман як спосіб вчинення злочину полягає в«умисному введенні в оману іншої особи або підтри-муванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом пе-редачі інформації, що не відповідає дійсності, абозамовчування про різні факти, речі, явища і т. ін. зметою схилити цю особу до певної поведінки»20. Ха-рактерним для торгівлі людьми з метою експлуатаціїпраці є повідомлення неправдивої інформації щодоможливості працевлаштування за кордоном, умовпра ці, суми заробітку та можливості у будь-який часповернутися додому.

Прикладом торгівлі людьми, вчиненої шляхом об-ману, є умисні спільні дії громадянина Польщі С. тагромадянки України О., які шляхом розміщення ого-

27


Під переміщенням людини слід розуміти дії, спря-мовані на зміну місця її перебування. Зазвичай пере-міщення здійснює вербувальник, але це можуть робитий інші особи. Найчастіше воно пов’язане з перетиномкордону, але може відбуватись і всередині країни. По-зитивним нововведенням чинної редакції ст. 149 ККУкраїни є те, що переміщення однозначно вважаєтьсяфакультативною ознакою торгівлі людьми. Перемі-щення є закінченим злочином з моменту зміни місцяперебування людини.

За матеріалами справи, розслідування якої прово-дилось в Херсонській області, громадяни Ш. та О. шля-хом обману підшукали та перемістили з Херсонськоїобласті до Орловської області Російської Федераціїшістьох громадян України з метою їх подальшої тру-дової експлуатації на території фермерського госпо-дарства. Використовуючи матеріальну залежність,потерпілих примушували безоплатно працювати уважких умовах на будівництві свинокомплексу19.

Під переховуванням людини слід розуміти обме-ження фізичних контактів людини з іншими осо-бами, особливо з представниками правоохороннихорганів, що може проявлятись як у наданні примі-щення для перебування, так і в примусовому позбав-ленні волі. Закінченим злочин переховування є змоменту заволодіння особою і фактичного початкуобмеження її волі.

26


19 Справа № 11-а-521/10 // Архів апеляційного суду Херсонськоїобласті за 2010 рік.

20 Романов С. Ю. Обман как способ преступной деятельности:Дис... канд. юрид. наук: 12.00.08. — Х., 1998. — 199 с.

довіри можуть виступати стосунки між родичами,близькими друзями, опікунські відносини.

Під шантажем слід розуміти психічне насиль-ство, що полягає в погрозі розголосити відомості,які потерпілий чи його близькі бажають зберегти втаємниці.

Під відомостями, які потерпілий бажає зберегти втаємниці, криміналісти пропонують розуміти «будь-які факти з минулого або сьогочасного життя потерпі-лого або його близьких родичів (навіть уже померлих),розголошення яких може спричинити шкоду їхнійчесті та гідності. Такі відомості можуть стосуватися якповедінки самого потерпілого чи його близьких ро -дичів, так і інших життєвих обставин, до яких хтосьіз них був причетний. Відомості можуть бути такими,що ганьблять потерпілого, а можуть і не мати такоїознаки»22.

Уразливий стан особи, відповідно до п. 2 примітки до ст. 149КК України, — це такий її стан, зумовлений фізичними чипсихічними властивостями або зовнішніми обставинами,який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії(бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волеюсамостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншимнезаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних чи іншихобставин.

Відповідно до наведеного в п. 2 примітки до ст. 149 ККУкраїни визначення уразливий стан особи може бути двох ка-тегорій:

29


лошення про працевлаштування в газеті знайомилисьіз громадянами України та пропонували їм роботу вПольщі з високою оплатою та на привабливих умовах.Ті, хто погоджувались на таке працевлаштування,писали заяви на ім’я громадянки О., яка видавала себеза представницю польського птахопереробного під-приємства.

Про справжні умови праці, які не мали нічого спіль-ного із запропонованими (14-годинний робочий день,неймовірні фізичні навантаження, робота зі шкідли-вими хімічними речовинами), громадяни дізнавалисьвже після того, як потрапляли до нелегального пта-хопереробного заводу. Вільного виходу з територіїзаводу в них не було, як і грошей на повернення доУкраїни. Пропрацювавши на заводі близько місяця, по-терпілі зрозуміли, що обіцяної оплати за роботу вонитакож не отримають. Після подальшої примусовоїексплуатації протягом кількох тижнів або місяців по-терпілих відпускали, надавши їм лише кошти на зво-ротну дорогу21.

Різновидом обману є зловживання довірою. Зло -вживання довірою полягає у використанні особою всвоїх інтересах впевненості, переконаності в її сумлін-ності, чесності, добропорядності іншої особи — дові-рителя — на шкоду останньому. Йдеться про випадки,коли під час обману використовується наявність пев-них стосунків довіри, які існують між винною особоюта потерпілою. Ці стосунки використовуються всупе-реч інтересам потерпілої особи. Прикладом відносин

28


21 Справа № 1-426/8 // Архів Богунського районного суду м. Жито-мир за 2008 рік.

22 Зінченко І. О., Самощенко І. В. Про поняття шантажу в кримі-нальному праві // Кримінальне право України. — № 9. — 2006. —С. 4. — С. 3–8.

31


Відповідно до примітки 3 до ст. 149 КК України,відповідальність за вербування, переміщення, перехо-вування, передачу або одержання малолітнього чи не-повнолітнього має наставати незалежно від того, чивчинені такі дії з використанням обману, шантажу чиуразливого стану зазначених осіб або із застосуваннямчи погрозою застосування насильства, використанняслужбового становища, або особою, від якої потерпі-лий був у матеріальній чи іншій залежності.

Суб’єктивна сторона торгівлі людьми характери-зується виною у формі прямого умислу.

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони длявербування, переміщення, переховування, передачіабо одержання людини є мета — експлуатація людини.

Згідно з приміткою 1 до ст. 149 КК України підексплуатацією людини в цій статті слід розуміти всіформи сексуальної експлуатації, використання в пор-нобізнесі, примусову працю або примусове наданняпослуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підне-вільний стан, залучення в боргову кабалу, вилученняорганів, проведення дослідів над людиною без їїзгоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи,примусову вагітність, втягнення у злочинну діяль-ність, використання у збройних конфліктах тощо. Якбачимо, перелік видів експлуатації не є вичерпним,що дозволяє застосовувати цю норму при виникненнінових форм експлуатації.

Розглянемо різновиди експлуатації праці людини.

1) стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усві-домлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, при-ймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опірнасильницьким чи іншим незаконними діям. Такий станособи може бути викликаний: а) психічними власти востями(наявність певних захворювань, розладів або відхилень упсихічній діяльності тощо); б) фізичними властивостями(неможливість чинити опір незаконним діям через фізичнухворобу, певні фізичні вади тощо); в) певними зовнішніми фак-торами (наприклад, приведенням особи до несвідомого станушляхом застосування снодійних чи наркотичних засобів).

2) збіг тяжких особистих сімейних або інших обставин (якправило характеризується наявністю надзвичайно скрут-ної або безвихідної ситуації: термінової необхідності великоїгрошової суми на лікування близької людини; відсутністю вособи постійного місця роботи, неможливістю утриму-вати наймане та придбати власне житло; перебуванняособи на утриманні інших осіб; перебування в особи наутри манні неповнолітніх та непрацездатних осіб; на-явність великого боргу тощо). Сукупність таких обставинзмушує людину погодитись на явно невигідні умови.

Поняття уразливого стану є оціночною юридичною катего -рією. Водночас висновок про наявність або відсутність такогостану потерпілого та його використання обвинуваченим підчас вчи нення злочину може базуватись як на результатахмедичної, психологічної, психіатричної або комплексноїекспертизи по тер пілого, що підтверджуватиме наявність вособи фізичного захворювання чи фізичної вади, особливогопсихологічного стану (наприклад, стресу, фрустрації тощо)або психічного розладу, так і на сукупності доказів існуванняряду тяжких особистих сімейних або інших обставин.

Слід мати на увазі, що згода людини на її подаль -шу експлуатацію, отримана внаслідок використанняуразливого стану особи, не виключає кримінальноївідповідальності.

30


(детальніше про це дивись у розділі «Особливості роз-межування та кваліфікації злочинів, пов’язаних з екс-плуатацією праці людини»).

Те, що особа дала згоду на працевлаштування закордоном, не означає, що вона погодилася на без-оплатну працю, на побої та мордування, на іншіумови, наближені до рабства.

До примусової праці (примусового надання по-слуг) також слід відносити примусову консумацію.Консумація — форма трудової експлуатації, яка поля-гає в примушуванні потерпілих від торгівлі людьмипрацювати в барах, ресторанах, розважальних закла-дах з метою створення умов або ситуацій за яких клі-єнти зазначених закладів (як правило чоловічої статі)замовляють найбільш коштовні напої та/або їжу чиіншим чином витрачають великі суми грошей (без на-дання клієнтам послуг сексуального характеру).

Випадок торгівлі людьми з метою консумації роз-слідувався в Автономній Республіці Крим. За мате -ріалами кримінальної справи громадянка Т. разом ізжителем м. Стамбул (Турецька Республіка) Х. орга-нізувала та очолила стійку злочинну групу, діяльністьякої була спрямована на протиправне отримання при-бутку шляхом передачі для експлуатації дітей та дів-чат до нічних розважальних закладів міст Стамбулта Анкара (Турецька Республіка). Завербованих вУкраїні дівчат, більшість з яких не досягли 18-річноговіку та сподівались підробити у сфері модельного біз-несу, примушували працювати в нічних розважальнихклубах Туреччини. Їхня робота полягала у тому, щобперебувати з 22 години до ранку в розважальних за-

33


Примусова праця23 (примусове надання послуг) —усяка робота або служба, що вимагається від будь-якоїособи під загрозою якогось покарання, для якої цяособа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Про те, що праця є примусовою, може свідчитисукупність таких обставин, як: застосування до особипсихічного чи фізичного насильства; відсутність тру-дової угоди; обмеження свободи пересування особи увільний від роботи час; відібрання в особи паспортана період її роботи; утримання частини заробітноїплати або невиплата її взагалі; погроза видати праців-ника-нелегала органам влади та інші обставини.

За матеріалами кількох кримінальних справ, роз-слідування яких ведеться в Україні, особам, що пого-дились працювати на вигідних умовах, не виплачували,як це було попередньо обіцяно, щомісячно або щотиж-нево грошової винагороди за виконану роботу. Їм гово-рили, що оплата відбудеться лише після закінченнявсієї роботи по об’єкту або після закінчення всьоготерміну їх перебування на об’єкті. У випадку відмовивід подальшої роботи працівнику погрожували неспла-тою за вже виконану роботу. Врешті-решт замістьоплати робітник отримував гроші на квиток додомута залишав місце експлуатації, радіючи, що залишивсяживим. Така ситуація також може свідчити про при-мусовість праці.

Наявність трудової угоди не обов’язково свідчитьпро відсутність примусової праці або торгівлі людьми

32


23 Конвенція МОП № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю»від 28.06.1930 року.

Під залученням у боргову кабалу27 слід розумітипоставлення особи у становище, коли вона, ставшиборжником, у забезпечення свого боргу надає осо -бисту працю, але цінність виконуваної роботи не за-раховується в погашення боргу або тривалість цієїроботи не обмежена і характер її не визначений.

Втягнення в злочинну діяльність — це дії, пов’я за -ні з безпосереднім психічним або фізичним впливомна особу, вчинені з метою викликати у неї прагненнявзяти участь в одному чи кількох злочинах.

Суб’єктом аналізованого злочину є фізична осуд -на особа, яка досягла 16-річного віку на момент йоговчинення, причому, відповідно до ст. 149 КК України,як та, що передає людину, так і та, що її одержує, вер-бує, переміщує, переховує.

Торгівля людьми буде кваліфікуватись як вчиненащодо неповнолітнього у випадку, якщо потерпілою відцього злочину є особа у віці від 14 до 18 років.

Як вчинена щодо кількох осіб торгівля людьмибуде кваліфікуватись у випадку вчинення одного зло-чинного діяння стосовно двох або більше людей. В да-ному випадку умислом винної особи охоплюєтьсявчинення злочинного діяння одночасно щодо кількохосіб, на відміну від повторності, за якої у винногокожного разу виникає окремий умисел на вчиненняторгівлі щодо нової особи або нової групи осіб.

35


кладах та, використовуючи сексуально провокуючу по-ведінку, напівоголений вигляд, неформальну бесіду, спо-нукати клієнтів до витрачання додаткових коштів напригощання їх напоями та їжею з метою підвищенняприбутків закладу. Громадянку Т. було засуджено зач. 3 ст. 149 та ч. 2 ст. 332 КК України24.

Рабство — становище чи стан людини, щодо якоїздійснюються атрибути права власності або деякі зних25.

До звичаїв, подібних до рабства чи підневільногостану, відносять: боргову кабалу; кріпацький стан;будь-який інститут чи звичай, через які: жінку обі-цяють за винагороду видати або видають заміж (безправа відмови з її боку) її батьки, опікун, родина абобудь-яка інша особа чи група осіб; чоловік жінки,його родина або його клан за винагороду чи без такоїмають право передати її іншій особі; жінка післясмерті чоловіка передається у спадщину іншій особі;будь-який інститут чи звичай, за якого дитина пере-дається одним або обома своїми батьками чи своїмопікуном іншій особі за винагороду або без такої зметою експлуатації цієї дитини чи її праці26.

34


24 Справа № 1-11/08 // Архів Ялтинського міського суду АвтономноїРеспубліки Крим за 2008 рік.25 Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 р. Ратифікована УРСР29 серпня 1956 р., ст. 1.26 Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та ін-ститутів і звичаїв, подібних до рабства, від 7 вересня 1956 р. Рати-фікована УРСР 31 жовтня 1958 р., ст. 1.

27 Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та ін-ститутів і звичаїв, подібних до рабства, від 7 вересня 1956 р. Рати-фікована УРСР 31 жовтня 1958 р., ст. 1.

службового злочину, може притягатись до відпові-дальності лише за певний злочин у сфері службової ді-яльності (ст. ст. 364, 365, 367 КК України).

Матеріальна залежність має місце, коли єдинимчи одним з основних джерел існування потерпілого єматеріальна допомога суб’єкта злочину, зокрема пере-бування першого на утриманні останнього. Інша за-лежність — це залежність службова, шлюбна, сімейна(дитини від батьків), залежність підопічного від опі-куна, пацієнта від лікаря, підозрюваного від праців-ника дізнання чи слідчого тощо.

Насильством, яке не є небезпечним для життя чиздоров’я потерпілого чи його близьких, охоплюєтьсязаподіяння легкого тілесного ушкодження, яке непризвело до короткочасного розладу здоров’я або ко-роткочасної втрати працездатності, а також вчиненняінших насильницьких дій (завдання ударів, побоїв,обмеження чи незаконне позбавлення волі за умови,що вони не були небезпечними для життя чи здоров’яв момент заподіяння).

Прикладом замаху на торгівлю людьми, вчинену іззастосуванням такого насильства, є дії О., О., та Ж.,які шляхом погрози незаконного позбавлення волі, на-несення ударів та побоїв посадили Ю. до автомобілята відвезли до офісу Н., якому намагались продати по-терпілу для експлуатації праці або сексуальної екс-плуатації. Злочин не довели до кінця з причин, які незалежали від їхньої волі, оскільки були затримані пра-цівниками міліції28.

37


Вчинення злочину службовою особою з викори-станням службового становища буде мати місце у ви-падку вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 ККУкраїни, особою, яка має ознаки, передбачені приміт-кою 1 до ст. 364 КК України, та використовує прицьому надані їй по службі повноваження або виходитьза межі своїх повноважень. Для кваліфікації торгівлілюдьми, вчиненої з використанням службового ста-новища, важливо встановити співвідношення між ч. 2ст. 149 КК України, що передбачає відповідальність затакі дії, зі ст. 364 КК України. Ці норми співвідно-сяться між собою як загальна (ст. 364 КК України) таспеціальна (ч. 2 ст. 149 КК України). За загальнимправилом у випадках, коли зловживання владою числужбовим становищем одночасно підпадає під озна -ки загальної та спеціальної норм, застосуванню під-лягає лише норма спеціальна. Сукупність ст. ст. 149 та364 виникає лише у випадку наявності кваліфікуючоїознаки, передбаченої ч. 3 ст. 364 КК України, яка неохоплюється ст. 149 КК України (вчинення злочинупрацівником правоохоронного органу). Важливимдля кваліфікації діянь службових осіб, які об’єктивносприяли торгівлі людьми, згідно з чинним законодав-ством, є встановлення умислу особи на вчинення тор-гівлі людьми. Якщо службова особа, яка своїми діямиоб’єктивно сприяла вчиненню злочину, передбаче-ного ст. 149 КК України, усвідомлювала свою роль увчиненні саме торгівлі людьми і використовувала прицьому своє службове становище, то вона несе від -повідальність за торгівлю людьми з використаннямслужбового становища (ч. 2 ст. 149 КК України). Привідсутності усвідомлення своєї ролі у вчиненні торгів -лі людьми службова особа, за наявності інших ознак

36


28 Справа № 5-4130км10 // Архів Верховного суду України за 2011 рік.

1.4. Особливості розмежування та кваліфікаціїзлочинів, пов’язаних з експлуатацією праці

Для правильної кваліфікації злочинів, пов’язанихз експлуатацією праці людини, важливу роль відіграєспіввідношення складу злочину, передбаченого ст. 149КК України, із суміжними, а також із такими, що по-требують кваліфікації за сукупністю злочинів.

Кваліфікація торгівлі людьми може бути пов’яза -на з таким різновидом конкуренції норм, як конку-ренція цілого та частини. Конструкція норми, якапередбачає відповідальність за торгівлю людьми абоіншу незаконну угоду щодо людини, є такою, що най-більш повно охоплює фактичні ознаки вчиненогопосягання у порівнянні з кримінально-правовиминормами, що передбачають відповідальність за окре -мі види експлуатації людини. Ст. 149 КК Українимістить кримінально-правову заборону найбільшсуспільно небезпечних посягань, що поєднують неза-конне поводження з людиною (наприклад, вербу-вання з ви користанням уразливого стану, передача звикористанням шантажу тощо) та експлуатацію лю-дини (примусову працю, втягнення дитини у заняттяжебрацтвом тощо). Тому кримінально-правова нор -ма, що передбачає відповідальність за торгівлю людь -ми, співвідноситься з нормами, що забороняютьокремі види експлуатації людини, як ціле та частини.

Кваліфікація при конкуренції цілого і частини(частин) здійснюється відповідно до встановленихдоктриною правил: 1) має застосовуватися статтяОсобливої частини КК, яка найповніше охоплює всіознаки вчиненого посягання (що охоплює посяганняв цілому); 2) статті, які передбачають лише частину

39


Торгівля людьми буде кваліфікуватись як вчиненащодо малолітнього у випадку, коли потерпілою відзлочину є дитина у віці до 14 років.

Насильством, небезпечним для життя чи здоров’япотерпілого або його близьких, охоплюються заподі-яння особі легкого тілесного ушкодження, що спри -чинило короткочасний розлад здоров’я або незначнувтрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкітілесні ушкодження, а також інші насильницькі дії,які не призвели до вказаних наслідків, але були небез-печними для життя чи здоров’я в момент заподіяння(наприклад, скидання з висоти, застосування елек-троструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

Тяжкими наслідками аналізованого злочину слідвважати смерть або самогубство потерпілого, зник-нення його безвісти, втрату будь-якого органу чи йогофункцій, душевну хворобу або інший розлад здоров’я,поєднаний зі стійкою втратою працездатності неменш ніж на одну третину, непоправне знівечення об-личчя, переривання вагітності або втрату здатності додітонародження, зараження вірусом імунодефіцитулюдини, а також інші наслідки, які суд з урахуваннямконкретних обставин справи може визнати тяжкими.Проте умисне вбивство потерпілого за обтяжуючихобставин не охоплюється ч. 3 ст. 149 КК України і маєкваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбаче-них частинами 1 або 2 ст. 149 КК України та ч. 2 ст. 115цього Кодексу.

38


будинковій території. Дітей використовували для об-слуговування земельної ділянки та в якості різноробо-чих. Вони, зокрема, копали траншеї для фундаментугаража, замішували бетон та заливали його, носилита подавали цеглу. Внаслідок зазначених дій вихо -вателька М. уникала витрат на здійснення вказанихвидів будівельних робіт. Зазначене діяння було квалі-фіковано судом за ч. 2 ст. 150 КК України як експлуа-тація дітей, що не досягли віку, з якого законодавст -вом дозволяється працевлаштування, вчинена з метоюотримання прибутку відносно кількох дітей30. Водно-час, у випадку доведення в суді примусового викори-стання праці дітей, виховательку слід було б притяг-нути до відповідальності за вербування з метоюпримусової праці за відповідною частиною ст. 149 ККУкраїни.

Певні проблеми на практиці викликає розмежу-вання торгівлі людьми з грубим порушенням законо-давства про працю (ст. 172 КК України) та невиплатоюзаробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установ-лених законом виплат (ст. 175 КК України).

Об’єктивна сторона грубого порушення законо-давства про працю може мати місце у формі неза -конного звільнення працівника з роботи та іншогогрубого порушення законодавства про працю. Прицьому під іншим грубим порушенням законодавствапро працю розуміють «будь-яке інше, крім незакон-ного звільнення працівника з роботи, порушення за-конодавства про працю. Це може бути: невидання

41


вчиненого посягання, не інкримінуються, якщо існуєстаття, яка охоплює все посягання29.

Отже, у випадках, коли торгівля людьми або інша не-законна угода щодо людини призвела до реалізації кінце-вої мети цього злочину у вигляді експлуатації працілюдини, а за таку експлуатацію окремо передбачено кри-мінальну відповідальність (ст. ст. 150, 150-1, 304 ККУкраїни тощо), додатково кваліфікувати такі дії засукупністю з названими статтями не потрібно. Само-стійну кваліфікацію за цими статтями можуть отри-мати лише дії осіб, які не брали безпосередньої участів торгівлі людьми та не були співучасниками цьогозлочину.

Склад злочину, передбачений ст. 150 КК України(експлуатація дітей), має місце у випадку корисливоговикористання добровільної праці дитини, що не до-сягла віку, з якого законодавством дозволене праце -влаштування. Водночас випадки вербування дитини(або вчинення інших передбачених ст. 149 КК Українидіянь) для використання її примусової праці чи при-мусового надання послуг або з іншою метою, перед-баченою в примітці 1 до ст. 149 КК України, маютькваліфікуватись як торгівля людьми.

Прикладом експлуатації дітей є дії вихователькидитячого дома-інтернату М., яка протягом 2004–2009років самовільно забирала ввірених їй на виховання не-повнолітніх та малолітніх осіб з інтернату та вико-ристовувала їхню працю у власному будинку та на при-

40


29 Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації:Навч. Посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — с. 430.

30 Справа № 1-81/2010 // Архів Ленінського районного суду м. За-поріжжя за 2010 рік.

сено лише керівника підприємства, установи або ор-ганізації незалежно від форми власності.

На відміну від цього, суб’єкт торгівлі людьми є за-гальним. Отже відсутність наведених вище ознакспеціального суб’єкта злочину виключає можливістькваліфікувати вчинене як злочин у сфері порушеннятрудових прав громадян та за наявності інших ознакможе свідчити про наявність складу злочину, перед-баченого ст. 149 КК України.

По-друге, обов’язковою ознакою торгівлі людьмиє кінцева мета злочину — експлуатація, загальнетлумачення якої подане у примітці 1 до ст. 149 ККУкраїни. Серед наведених у цій нормі різновидів екс-плуатації до трудової відноситься примусова працяабо примусове надання послуг, рабство або звичаї,подібні до рабства, підневільний стан, залучення уборгову кабалу. Наявність названих цілей дозволяєвідмежувати торгівлю людьми від злочинів у сфері по-рушення трудових прав громадян.

Так, наприклад, використання директором абовласником підприємства найманого працівника безвідповідної реєстрації та невиплата йому грошової ви-нагороди за виконану роботу у випадку, якщо йогопраця є примусовою, та за наявності інших ознак тор-гівлі людьми має кваліфікуватись саме за ст. 149 ККУкраїни та додаткової кваліфікації за ст. ст. 172, 175КК України не потребує. Ст. 149 КК України для цієїситуації є нормою, яка повніше охоплює вчинене.

Розмежування між торгівлею людьми та злочи-нами проти безпеки виробництва (ст. ст. 271–274 ККУкраїни) проводиться аналогічно.

43


наказу про звільнення та/або невидача трудової книж -ки особі, яка хоче звільнитися з роботи в установ -леному законом порядку; ненадання щорічної чидодаткової відпустки або систематичне ненадання ви-хідних днів або перерви для відпочинку і харчування;незаконне притягнення працівника до матеріальноївідповідальності; порушення порядку розгляду трудо-вих спорів тощо»31.

Крім того, до грубого порушення законодавствапро працю на практиці відносять використання най-маної праці без відповідного оформлення трудовихвідносин. Такі дії, особливо у поєднанні з невиплатоюзаробітної плати, є схожими з торгівлею людьми.

При розмежуванні цих злочинів слід мати на ува -зі таке. По-перше, суб’єкт злочину, передбаченогост. 172 КК України, є спеціальним. Ним може бутислужбова особа, якій надано право приймати праців-ника на роботу (поновлювати на роботі), звільнятийого з роботи або документально оформляти такеприйняття (поновлення, звільнення), вирішувати пи-тання щодо надання відпустки тощо; а також гро -мадянин-підприємець, який використовує найманупрацю і має зазначені вище права щодо найманихпрацівників32. Ще менше коло осіб може бути суб’єк-том злочину, передбаченого ст. 175 КК України «Не-виплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншихустановлених законом виплат». До них законом відне-

42


31 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України.3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хав-ронюка. — К.: Атіка, 2005. — 1064 с., с. 383.32 Там само.

сильство або інші передбачені ст. 149 КК України спо-соби вже під час вербування, усвідомлюючи при цьомуподальшу мету експлуатації людини.

Випадок трудової експлуатації у формі проти-правного використання людини для виконання роботи,не обумовленої трудовою угодою розслідувався в Івано-Франківській області та був правильно33 кваліфікова-ний за ст. 173 КК України. Директор загальноосвітньоїшколи Н. грубо порушив угоду про працю та примушу-вав кухаря Г. впродовж майже дев’яти років безоформлення її на відповідну посаду виконувати обо -в’язки помічника вихователя. При цьому заробітнаплата останній за виконання роботи помічника вихо-вателя виплачувалась відповідно до посади кухаря.Внаслідок зміни обстановки, а також усунення обста-вин, що спричинили вчинення злочину, суд відповідноюпостановою звільнив директора школи Н. від кримі-нальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Незаконна посередницька діяльність або інші не-законні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини,передачі її під опіку (піклування) чи на виховання всім’ю громадян охоплюються ст. 169 КК України. Прицьому обидві сторони усвідомлюють, що одержувачдитини діє в інтересах останньої, не маючи на меті їїподальшого корисливого використання. На відмінувід цього, ст. 149 КК України охоплюються лише ви-падки незаконного усиновлення (удочеріння) з метою

45


Визначальними ознаками для відмежування єсуб’єкт злочину, який за ст. ст. 271–274 КК України єспеціальним. Зокрема, суб’єктом порушення вимогзаконодавства про охорону праці є службова особапідприємства, установи, організації або громадя-нин — суб’єкт підприємницької діяльності, які несутьспеціальні обов’язки з охорони праці; суб’єктом по-рушення правил безпеки під час виконання робіт зпідвищеною небезпекою є особа, зобов’язана дотри-мувати правила безпеки під час виконання робіт з під-вищеною небезпекою і т. ін.

Водночас наявність експлуатації та інших обо -в’яз кових для торгівлі людьми ознак свідчитиме провчинення особою злочину, передбаченого ст. 149 ККУкраїни.

При відмежуванні торгівлі людьми або іншої неза-конної угоди щодо людини (ст. 149 КК України) відгрубого порушення угоди про роботу українського гро-мадянина за межами України (ч. 2 ст. 173 КК України)необхідно враховувати, що конкуренція між зазначе-ними нормами виникає в ситуаціях, коли йдеться пропримусову працю. При цьому грубе по рушення угодипро працю матиме місце лише за наявності трудовогодоговору, який було укладено без застосування перед-бачених у ст. 149 КК України способів і умови якогогрубо порушуються вже в процесі його виконання. Уст. 173 КК України йдеться про вихід за межі домовле-ності роботодавця, який шляхом обману, зловживаннядовірою або примушування вимагає від працівника ви-конання роботи, не обумовленої угодою. Торгівлялюдьми відрізняється від цього злочину тим, що торго-вець використовує обман, шантаж, уразливий стан, на-

44


33 В цьому практичному посібнику ми не коментуємо рішення суду,оскільки якщо рішення не оспорювалось та вступило в силу — воноє законним. Про правильність чи неправильність доцільно гово-рити в суто науковому дослідженні.

Ч. 2 ст. 146 КК України передбачає відповідаль-ність за незаконне позбавлення волі або викраденнялюдини, вчинене з корисливих мотивів. Випадки,коли шляхом викрадення та (або) позбавлення воліособу примушують до виконання певної роботи длявласного незаконного збагачення, також можуть роз-глядатись як експлуатація праці людини.

Зокрема, громадянина Ш. разом із трьома спів -учасниками було засуджено за ряд злочинів, серед якихнезаконне позбавлення волі, вчинене організованою гру-пою з корисливих мотивів. Володіючи інформацією пронаявність поряд із смт. Козова Тернопільської областіна території так званого «чеського містечка» безгос-подарських споруд у вигляді тимчасових житлових бу-динків (збірно-секційні будівлі системи «Унімо-82»),Ш. вирішив проводити їх незаконний демонтаж тапродаж. Для уникнення витрат на оплату роботи здемонтажу він повідомив учасникам злочинної групинедостовірну інформацію про належність йому на правівласності тимчасових житлових будинків на терито-рії містечка. За вказівкою Ш. учасники групи виявлялита затримували осіб, які проходили територією мі-стечка, безпідставно та надумано звинувачували їх увчиненні крадіжки, вимагали у них гроші та примушу-вали до відпрацювання надуманих збитків шляхомдемонтажу зазначених будівель. У випадку відмови по-терпілим погрожували фізичною розправою та нане-сенням тілесних ушкоджень35.

47


наживи. Мета наживи може поєднуватись із іншимипередбаченими ст. 149 КК України цілями: втягненняв злочинну діяльність, примусова праця тощо. Вико-ристання незаконно усиновленої внаслідок вчиненняторгівлі людьми дитини в занятті жебрацтвом абовтягнення її у злочинну діяльність охоплюється ст. 149КК України і додаткової кваліфікації за ст. 304 абост. 150-1 цього Кодексу не потребує.

Трудова експлуатація може самостійно кваліфі-куватись як втягнення неповнолітніх у злочинну ді-яльність. Громадянку К. було засуджено Іршавськимрайонним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. 304КК України на 4 роки позбавлення волі за те, що в пе-ріод із січня 2011 року до 30 серпня 2011 року, знахо-дячись в центрі с. Довге та на ринку с. Довге Іршавсь-кого району, діючи умисно, з корисливих спонукань,вона систематично використовувала свою неповно-літню доньку С. для жебракування, тобто система-тичного випрошування грошей у сторонніх осіб з метоюотримання прибутку. При цьому неповнолітня С. за-вжди знаходилася біля неї в інвалідному кріслі, чим ви-кликала у перехожих жалість та співчуття, завдякичому отримувала від них гроші34.

Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих абоінших особистих мотивів, кваліфікуватиметься за ст. 148КК України. Водночас, якщо метою отримання дитинивнаслідок підміни була її подальша експлуатація, такідії винних осіб підлягають кваліфікації за сукупністюзлочинів, передбачених ст. ст. 148 та 149 КК України.

46


34 Справа № 1-282/11 // Архів Іршавського районного суду Закар-патської області за 2011 рік.

35 Справа № 1-142/11 // Архів Тернопільського міськрайонного судуТернопільської області за 2011 рік.

та 332 КК України і потребують самостійної кваліфі-кації за ст. 357 або ст. 358 КК України.

Слід пам’ятати, що згідно з нормами міжнарод-ного права особи, яких вивозили за підробленими до-кументами і які є потерпілими від торгівлі людьми, докримінальної відповідальності за підробку та викори-стання підроблених документів не притягаються.

Враховуючи викладене, слід зауважити наступне.По-перше, у випадках коли торгівля людьми або іншанезаконна угода щодо людини призвела до реалізаціїкінцевої мети цього злочину — експлуатації праці лю-дини, а за таку експлуатацію окремо передбачено кри-мінальну відповідальність (ст. ст. 150, 150-1, 304 ККУкраїни тощо), — додатково кваліфікувати такі дії засукупністю з названими статтями не потрібно. Само-стійну кваліфікацію за цими статтями можуть отри-мати лише дії осіб, які не брали безпосередньої участів торгівлі людьми та не були співучасниками цьогозлочину. По-друге, торгівля людьми або інша неза-конна угода щодо людини може супроводжуватисявчиненням (або мати своїм наслідком вчинення)інших злочинів, що виходять за межі складу, перед-баченого ст. 149 КК України. У таких випадках діїособи слід кваліфікувати за сукупністю злочинів (зізлочинами, передбаченими ст. ст. 332, 357, 358 ККУкраїни).

49


Викрадення людини або незаконне позбавленняволі, вчинені до початку виконання об’єктивної сто-рони складу злочину, передбаченого ст. 149 КК Ук -раїни, кваліфікуватимуться за ст. 146 КК України.Водночас незаконне позбавлення волі людини, вчи-нюване вже під час виконання об’єктивної сторонискладу злочину, передбаченого ст. 149 КК України,охоплюється передбаченим частиною другою цієїстат ті насильством, що не є небезпечним для життя чиздоров’я потерпілого або його близьких, а тому додат-кової кваліфікації за ст. 146 КК України не потребує.

Дії, які полягають у використанні трудової мігра-ції для обманного заволодіння грошима під приводомнадання послуг із працевлаштування за кордоном (завідсутності ознак злочину, передбаченого ст. 149 ККУкраїни), охоплюються складом злочину — шахрай-ство (ст. 190 КК України).

У разі якщо торгівля людьми пов’язана з органі-зацією їх незаконного переправлення через держав-ний кордон України, керівництвом такими діями абосприянням їх вчиненню порадами, вказівками, надан-ням засобів чи усуненням перешкод, наявна сукуп-ність злочинів, передбачених ст. ст. 149 та 332 ККУкраїни. Необхідність додаткової кваліфікації зумов-лена тим, що чинна редакція ст. 149 КК України неохоплює незаконне переміщення людини через дер-жавний кордон України.

Викрадення чи підроблення документів, які на-дають право на перетинання державного кордонуУкраїни, з подальшим їх використанням для перемі-щення людини через кордон, не охоплюються ст. ст. 149

48


свідчення, що призводить до вищих показників по-карання злочинців36.

Слідчі повинні враховувати й використовувати вроботі з потерпілими норми Закону України «Пропротидію торгівлі людьми»37, ст. 16 якого врегульо -вано забезпечення права особи, яка постраждала відторгівлі людьми, на безоплатне одержання інформаціїщодо своїх прав та можливостей, викладену зрозумі-лою для неї мовою; медичну, психологічну, соціальну,правову та іншу необхідну допомогу; тимчасове роз-міщення за бажанням (або в разі відсутності житла) взакладах допомоги для осіб, які постраждали від тор-гівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разінеобхідності може бути продовжено за рішенням міс-цевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з уча-стю особи у кримінальному процесі; отриманняодноразової матеріальної допомоги; допомогу у пра-цевлаштуванні, реалізації права на освіту та профе-сійну підготовку38.

51

Розділ 2. Розслідування злочину торгівлі людьми, вчиненої з метою експлуатації праці. Актуальні питання досудового розслідування

РОЗДІЛ 2

Розслідування злочину торгівлі людьми, вчиненої з метою

експлуатації праці. Актуальні питаннядосудового розслідування

Торгівля людьми відноситься до складної катего-рії злочинів. Схеми її вчинення постійно змінюються.Злочинці, з метою отримання кримінальних прибут-ків, швидко переорієнтовуються за новими напрям-ками та беруть на озброєння найновіші технології.Тому зрозуміло, що під час розслідування злочинів за-значеної категорії правоохоронці повинні враховуватице і бути готовими до певних труднощів і за необхід-ності працювати на їх випередження, використовуючипри цьому широкий спектр інструментів, передбаче-них чинним законодавством.

Слід зазначити, що специфіка злочинності, по -в’я заної з торгівлею людьми, полягає в посяганні наволю, честь і гідність особи, що саме по собі створюєвнутрішню перешкоду в потерпілої особи на розго-лошення будь-яких даних стосовно її експлуатації, аотже і про вчинений відносно неї злочин. Правоохо-ронні органи повинні сповідувати принцип, в основуякого покладено інтереси потерпілої особи та їїправа людини, і таким чином заохочувати особу доучасті в кримінальному процесі. Факти, які наво-дяться у звітах міжнародних експертів, чітко свід-чать, що потерпілі, до яких ставляться з повагою,виявляють більшу охоту до співпраці й дають повніші

50

36 Anti-Slavery International. Комісія з прав людини, Підкомісія зрозвитку і захисту прав людини, Робоча група із сучасних формрабства, 28-а сесія, Женева, 16–20 червня 2003 року. 37 Набув чинності 15 жовтня 2011 року. 38 Див. в додатку перелік структурних підрозділів в обласних дер-жавних адміністраціях України, відповідальних за проведення про-цедури встановлення статусу та надання допомоги особам, якіпостраждали від торгівлі людьми, в рамках виконання ЗаконуУкраїни «Про протидію торгівлі людьми», а також перелік гро-мадських об’єднань, що працюють у цьому напрямку.

2.2. Співпраця слідчого та оперативногопрацівника щодо перевірки, отримання та фіксації інформації стосовно вчиненогозлочину

Одразу після внесення відомостей до Єдиного ре -єстру досудових розслідувань надзвичайно важливоює співпраця слідчого та оперативних працівниківщодо перевірки, отримання та фіксації інформаціїстосовно вчиненого злочину.

Зволікання з належним закріпленням доказовоїбази нерідко призводить до її втрати та неможливостіпідтвердити окремі ознаки злочину.

Так, наприклад, у липні 2011 року СУ УМВС Ук -раїни в Херсонській області за відсутності складузлочину було закрито кримінальну справу за фактомвербування та переміщення до Республіки Польща гро -мадянки К. та її малолітнього сина з метою приму-шування останніх до заняття жебрацтвом за озна-ками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.Під час досудового слідства фактичних даних, які бвказували на підтвердження передачі потерпілих ін-шим особам з метою експлуатації, здобуто не було.Потерпілі показали, що жебрацтвом вони займалисядобровільно40.

Аналогічна ситуація мала місце в СУ УМВС Укра -їни в Тернопільській області, де розслідувався фактвчинення вербування невстановленими особами з ме-тою трудової експлуатації за ч. 2 ст. 149 КК України.

53


2.1. Виявлення ознак торгівлі людьми з метою експлуатації праці при розслідуванніінших злочинів

Необхідно мати на увазі, що ознаки торгівлі людь -ми з метою експлуатації праці можуть бути встановленіпри розслідуванні інших злочинів (заподіяння тілеснихушкоджень, незаконне позбавлення волі, викраденнялюдини тощо). У цьому випадку ознаки вчинення на-званого злочину повинні міститися в протоколах слід-чих дій (виїмок, оглядів, допитів, висновках експертизта ін.). Ці джерела доказів є підставою для проведеннядосудового розслідування за ст. 149 КК України та їїоб’єднання з провадженнями (справами), які були від-криті (порушені) раніше, в одне провадження.

Порядок об’єднання матеріалів досудового роз-слідування з набуттям чинності нового кримінальногопроцесуального законодавства дещо змінився. Зараз,відповідно до ч. 1-2 ст. 217 КПК України, у разі необ -хідності в одному провадженні можуть бути об’єднаніматеріали досудових розслідувань щодо декількохосіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінальногоправопорушення, або щодо однієї особи, підозрюва-ної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень,а також матеріали досудових розслідувань, по яких невстановлено підозрюваних, проте є достатні підставивважати, що кримінальні правопорушення, щодо якихздійснюються ці розслідування, вчинені однією осо-бою (особами). Не можуть бути об’єднані в одне про-вадження матеріали досудових розслідувань щодокримінального проступку та щодо злочину39.

52


39 Див. додаток: табл. 2.

40 Кримінальна справа № 250053 // СУ УМВС України в Херсонсь-кій області.

дування з іншими органами та підрозділами внутріш -ніх справ у попередженні, виявленні та розслідуваннікримінальних правопорушень42.

Зокрема в зазначеній Інструкції (п. 3.1.) перед-бачено, що при веденні оперативним підрозділом опе-ративно-розшукової справи (ОРС) щодо осіб, стосовнояких є дані про участь у підготовці до вчинення зло-чину, підслідного слідчим органів внутрішніх справ,начальник оперативного підрозділу звертається до на-чальника слідчого підрозділу про закріплення за цієюОРС слідчого для забезпечення методичного супрово -д ження її реалізації та надання практичної допомогиоперативному підрозділу.

У 2011 році в ГСУ МВС України проводився ана-ліз стану розслідування слідчими підрозділами орга-нів внутрішніх справ України кримінальних справ прозлочини, пов’язані з торгівлею людьми, включаючипитання ефективності заходів, які вживаються пра-цівниками оперативних підрозділів під час розкриттята розслідування кримінальних справ про злочини,пов’язані з торгівлею людьми, та рівень їх взаємодії зіслідчими підрозділами. Проведений аналіз показав,що найефективнішими при порушенні кримінальнихсправ на підставі реалізованих матеріалів оперативно-розшукової діяльності були ті випадки, коли до реалі-зації матеріалів вчасно залучалися слідчі.

55


У ході розслідування було встановлено, що в період згрудня 2010 до березня 2011 року невстановлені особи,представляючись працівниками туристичних фірм,шляхом обману, за грошову винагороду в розмірі 700євро вербували та переправляли через державний кор-дон України до Туреччини з подальшим переміщеннямдо Ісламської Республіки Ірак громадян України з ме-тою примусової праці на будівельних роботах41. Черезвідсутність належної співпраці оперативних та слід-чих підрозділів у ході опитування громадян не буловстановлено необхідних обставин суб’єктивної сто-рони вказаного злочину, а саме експлуатації людини.Зокрема, не було з’ясовано, чи відповідали умови праці,які обіцяли вербувальники, фактичним умовам праці,чи застосовувалося до вказаних осіб фізичне або пси-хічне насильство, чи мало місце обмеження свободи їхпересування тощо.

З метою усунення вказаного недоліку до проведенняперевірки було залучено слідчого, закріпленого за роз-слідуванням кримінальних справ даної категорії, що вподальшому дало можливість зібрати матеріали до-слідчої перевірки в повному обсязі, які стали підставоюдля порушення кримінальної справи.

Наказом МВС України від 14.08.2012 року № 700«Про організацію взаємодії органів досудового роз -слідування з іншими органами та підрозділами внутрі-шніх справ у попередженні, виявленні та розслідуваннікримінальних правопорушень» затверджено Інструк-цію з організації взаємодії органів досудового розслі-

54


41 Кримінальна справа № 1200474 // СУ УМВС України в Терно-пільській області.

42 Одночасно цим наказом визнано таким, що втратив чинність,наказ МВС від 07.09.2005 р. № 777.

тих самих підставах, що й результати проведенняінших слідчих дій.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дійза чинним кримінальним процесуальним законодав-ством має право проводити слідчий, який здійснюєрозслідування злочину, або за його дорученням —уповноважені оперативні підрозділи43. У чинномуКПК України підстави та порядок, організаційно-так-тичні засади проведення негласних слідчих (розшуко-вих) дій закріплено ст. ст. 246–275.

Загальні процедури організації проведення неглас-них слідчих (розшукових) дій та використання їх ре-зультатів у кримінальному провадженні врегульованоІнструкцією про організацію проведення негласнихслідчих (розшукових) дій та використання їх результа-тів у кримінальному провадженні (далі — Інструкція),затвердженої спільним наказом Генеральної прокура-тури України, Міністерства внутрішніх справ України,Служби безпеки України, Адміністрації Державноїпри кордонної служби України, Міністерства фінансівУкраїни, Міністерства юстиції Ук ра їни від 16.11.2012року № 114/1042/516/936/1687/5.

2.4. Встановлення завданої майнової та моральної шкоди. Заявлення цивільногопозову та накладення майнових стягнень

Слід пам’ятати, що злочин торгівлі людьми завждиє високоприбутковим, адже злочинці вербують і поста-чають величезну кількість людського «товару», екс-

57


2.3. Проведення негласних слідчих(розшукових) дій за чинним кримінальнимпроцесуальним законодавством

Окремо необхідно зупинитися на главі 21 «Не-гласні слідчі (розшукові) дії» чинного КПК. Негласніслідчі дії у теперішньому КПК мають спеціальне вре-гулювання, на відміну від попереднього Кодексу, деці дії регулювалися так само, як і гласні слідчі дії.Вперше у кримінально-процесуальній доктрині назаконодавчому рівні закріплено вичерпний перелікнегласних (слідчих) розшукових дій, до яких законо-давець відніс: аудіо-, відеоконтроль особи; накла-дення арешту на кореспонденцію; огляд і виїмкукореспонденції; зняття інформації з транспортних те-лекомунікаційних мереж; зняття інформації з елек-тронних інформаційних систем; обстеження публічнонедоступних місць, житла чи іншого володіння особи;установлення місцезнаходження радіоелектронногозасобу; спостереження за особою, річчю або місцем;аудіо-, відеоконтроль місця; контроль за вчиненнямзлочину; виконання спеціального завдання з розкрит -тя злочинної діяльності організованої групи чи зло-чинної організації.

Фіксація ходу і результатів негласних слідчих(розшукових) дій за новим КПК, на відміну від по-переднього, повинна відповідати загальним прави-лам фіксації кримінального провадження. Такимчином спрощується використання документів, скла-дених за результатами проведення негласних слідчих(розшукових) дій, порівняно з оперативно-розшуко-вими діями. Результати негласних слідчих (розшуко-вих) дій використовуватимуться при доказуванні на

56


43 Див. додаток: табл. 3–4.

В рамках чинного КПК України для того, щобособа вважалася цивільним позивачем, не вимага-ється винесення постанови органом досудового роз-слідування чи суддею. Права та обов’язки цивільногопозивача виникають з моменту подання позовноїзаяви органу досудового розслідування або суду. Ци-вільним позивачем у кримінальному провадженні єуже не тільки фізична особа, якій кримінальним пра-вопорушенням або іншим суспільно небезпечним ді-янням завдано майнової шкоди, а й фізична особа,якій кримінальним правопорушенням або іншимсуспільно небезпечним діянням завдано моральноїшкоди. Представником цивільного позивача, цивіль-ного відповідача у кримінальному провадженні можебути лише адвокат, а не просто фахівець у галузі права.

Тому під час допитів потерпілих від торгівлі людь -ми необхідно ретельно з’ясовувати наявність завданоїїм майнової та/або моральної шкоди, надавати не-обхідні роз’яснення щодо заявлення цивільного по-зову та накладення майнових стягнень. Крім того, занаявності підстав, передбачених ст. 170 КПК України,вживати заходів до накладення арешту на нерухоме йрухоме майно, майнові права інтелектуальної власно-сті, гроші у будь-якій валюті готівкою або безготівко-вому вигляді, цінні папери, корпоративні права, якіперебувають у власності підозрюваного, обвинуваче-ного або неосудної особи, що вчинила суспільно не-безпечне діяння, і перебувають у нього або в іншихфізичних, або юридичних осіб з метою забезпеченняможливої конфіскації майна або цивільного позову.

59


плуатація якого забезпечує кримінальні доходи. Проте,як показує вивчення проваджень указаної категорії,слідчі далеко не завжди ініціюють процес встановленнямайна та цінностей, що були здобуті злочинним шля-хом і на які може бути накладений арешт.

За чинним кримінальним процесуальним законо-давством одним з нових заходів забезпечення кримі-нального провадження є арешт майна. Згідно з ч. 1ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавленняпідозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силузакону несуть цивільну відповідальність за шкоду, за-вдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого абонеосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечнедіяння, можливості відчужувати певне його майно заухвалою слідчого судді або суду до скасування арештумайна у встановленому КПК порядку. Відповідно довимог КПК арешт майна може також передбачати за-борону для особи, на майно якої накладено арешт, атакож для іншої особи, у володінні якої перебуваємайно, розпоряджатися будь-яким чином таким май-ном та використовувати його.

Заборона на використання майна, а також забо-рона розпоряджатися таким майном можуть бути за-стосовані лише у випадках, коли їх незастосуванняможе призвести до зникнення, втрати або пошко -дження відповідного майна або настання інших на-слідків, які можуть перешкодити кримінальномупровадженню. Заборона використання житловогоприміщення, в якому на законних підставах прожи-вають будь-які особи, не допускається.

58


2.6. Поняття «уразливого стану»

До категорії проблемних можна віднести неод -нозначне трактування окремих понять, викладениху дис позиції ст. 149 КК України. Зокрема, поняття«уразливий стан» тлумачиться представниками право-охоронних органів в областях України по-своєму. Вокремих регіонах для наявності уразливого стану достат -ньо зібрати матеріали, що підтверджують наявністьтяжкого матеріального становища, а в інших — для за-стосування цього способу вчинення злочину необ -хідно мати в наявності декілька обставин (наприклад,скрутне матеріальне становище, наявність тяжких за-хворювань, інвалідності, утримання членів родинитощо).

Як вже зазначалося в підрозділі 1.3 посібника,збіг тяжких особистих сімейних або інших обставин,як правило, характеризується наявністю надзвичайноскрутної або безвихідної ситуації: терміновою не-обхідністю великої грошової суми на лікування близь-кої людини; відсутністю в особи постійного місцяроботи, неможливістю утримувати наймане та при-дбати власне житло; перебування особи на утриманніінших осіб; перебування в особи на утриманні непов-нолітніх та непрацездатних осіб; наявність великогоборгу тощо. Сукупність таких обставин змушує лю-дину погодитись на явно невигідні умови.

Незважаючи на зовні всеохоплююче визначенняцього поняття, воно залишається оціночним: лишеоргани досудового слідства і суд можуть на підставіконкретних обставин справи встановити, чи був станособи насправді уразливим. Уразливим стан особи слідвизнавати в усіх випадках, коли за обставинами спра -

61


2.5. Документування злочинів торгівлі людьми, що скоєні представниками організованих злочинних угруповань

Міжнародні експерти відзначають, що торгівлялюдьми значною мірою контролюється організованоюзлочинністю, яка використовує ситуацію з «пропози-цією» та «попитом», конролюючи при цьому коженетап процесу, починаючи від вербування, виготов-лення документів, забезпечення транспортом і доуправління робочими місцями й екплуатації переве-зених осіб44. Але в Україні фактів торгівлі людьми зознаками організованої злочинності задокументованозовсім небагато. Це свідчить про те, що працівникамиправоохоронних органів не докладається достатньозусиль щодо документування незаконної діяльностіторгівців людьми, об’єднаних у злочинні угрупо-вання, в тому числі на транснаціональному рівні.Тому на практиці необхідно застосовувати повнийкомплекс заходів розкриття злочинів, передбаченихЗаконом України «Про оперативно-розшукову діяль-ність», відповідно до класифікації злочину, передбаче-ного ст. 149 КК України та ст. 12 КК України.

60


44 П. Холмс. Посібник для співробітників правоохоронних органівз питань виявлення, розкриття та розслідування злочинів, пов’яза-них з торгівлею людьми. — К: Тютюкін, 2009.

ства. При цьому слід враховувати, що судові слуханнязавжди пов’язані з величезними психологічними на-вантаженнями для потерпілої особи, яка повиннаособисто з’являтися в судовому засіданні, надаватиправди ві показання та чітко відповідати на поставленізапитання.

Так, у 2010 році під час судового розгляду кримі-нальної справи за обвинуваченням С. у вчиненні торгівлілюдьми з метою примусової праці, кваліфікованого ор-ганом досудового слідства як вчинення злочину, перед-баченого ч. 2 ст. 149 КК України (Вінницька область),потерпілі змінили свої показання, які давали в ходіслідства, на користь підсудного, внаслідок чого діїостаннього було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 190 (ша-храйство) КК України, а його самого засуджено доштрафу в розмірі 1 700 грн.45 Можливо, у даному ви-падку саме неякісні допити потерпілих (зокрема неза-стосування технічних засобів під час допитів) призвелидо зміни кваліфікації дій підсудного.

Для успішного проведення допиту потерпілогослід дотримуватися таких правил:

• належно підготуватися та ретельно спланувати,які саме запитання ставити під час допиту;

• чітко усвідомлювати всі фактори, які можутьмати окремий або загальний вплив на потерпі-лих: расові, релігійні, соціальні, культурні, ґен-дерні та етнічні відмінності;

63


ви її згода на вербування, переміщення, перехову-вання, передачу чи одержання була вимушеною, одер-жаною під впливом зазначених суб’єктивних та/абооб’єктивних причин і не відповідала її справжнімінтересам.

2.7. Тактика проведення успішного допиту потерпілої особи

Надзичайно важливим елементом слідчих дій єпроведення допитів потерпілих, адже показання по-терпілої особи є особливо цінними, оскільки вона во-лодіє відомостями про вчинений проти неї злочин,методи його вчинення та особисті дані злочинця. Приобранні тактики допиту потерпілої особи необхідновраховувати сукупність чинників, що впливають наформування показань і їхню вірогідність. До такихналежать об’єктивні чинники, пов’язані з подією зло-чину (час, протягом якого відбувалася подія, освітлен -ня в момент сприйняття, погода), а також психічнийстан особи при сприйнятті (переляк, біль, сильне хви-лювання і т. ін.). Тому відмова потерпілих у суді відпоказань, даних ними під час досудового слідства,може бути, зокрема, наслідком непрофесійно прове-деного допиту. Позитивний досвід роботи в цьому на-прямку полягає в тому, що потерпілих осіб необхідноготувати до судових слухань та інформувати стосовносудових процедур. Тобто потерпіла особо має добреуявляти собі, як усе відбуватиметься. Такий підхіднадасть можливість постраждалій особі почуватисявпевненіше, усвідомлювати важливість своєї участі всудовому процесі як суб’єкта процедури, а не лише якоб’єкта, який використовують в інтересах судочин-

62


45 Кримінальна справа № 07100007 // СУ УМВС України у Вінниць-кій області.

Cт. 224 КПК України чітко регулює часові рамкипроведення допиту, який не може продовжуватися безперерви понад дві години, а в цілому — понад вісімгодин на день.

Досвід показує, що проведення допиту із застосу-ванням технічних засобів значно підвищує його ефек-тивність та результативність. Але їх використаннязалежить від стану та особливостей характеру потер-пілої особи, що необхідно максимально враховувати.Якщо допит заплановано провести із застосуваннямвідео або звукозапису, потерпілу особу необхіднопопередити про це ще до його початку, а також про-демонструвати все технічне обладнання, яке будевикористовуватися. Застосування відеозапису дає мож -ливість зафіксувати показання та долучити їх до дока-зової бази, але це не відміняє необхідності наданнясвідчень потерпілими особисто в суді. Порядок засто-сування технічних засобів фіксування кримінальногопровадження врегульовано ст. 107 КПК України,відповідно до якої рішення про застосування такихза собів ухвалює особа, яка проводить відповідну про-цесуальну дію, а за клопотанням учасників процесу-альної дії застосування технічних засобів фіксуванняє обов’язковим.

Водночас необхідно пам’ятати, що за чиннимКПК суд не вправі обґрунтовувати судові рішення по-казаннями, наданими слідчому, прокурору під час до-судового розслідування, або посилатися на них. Довступу в силу чинного КПК існувала практика, за якоїособу могли не викликати до суду для дачі показань,а лише оголошували її показання, надані на досудо-вому слідстві. Проте це позбавляло сторону захисту

65


• від самого початку мають бути встановлені взає-морозуміння та довіра між слідчим і потерпілоюособою. Потерпіла особа повинна зрозуміти,що допит ведеться професійним та добре по-інформованим у справах про торгівлю людь мифахівцем;

• виявляти повагу до потерпілого, яка повиннасупроводжуватися співчуттям (але не жалістю);

• використовувати оптимальні підходи для міні-мізації переживань, які потерпіла особа неми-нуче відчуватиме в ході проведення допиту,дотримуватися принципу щодо запобігання щебільшої шкоди;

• надавати потерпілій особі вичерпну інформа -цію щодо її прав та перебігу кримінального про-вадження по справі. Особливу увагу необхідноприділити питанню своєчасного подання ци-вільного позову.

Умови для проведення допиту та використаннятехнічного обладнання є важливою складовою загаль-ного успіху проведення слідчих дій, а тому необхідновраховувати такі важливі моменти:

• атмосфера в кімнаті, яку використовують дляпроведення допиту, має бути сприятливою длявстановлення контакту з потерпілою особою,без зовнішніх подразників та ізольованою відприсутності сторонніх осіб;

• необхідно передбачити перерви під час прове-дення допиту та надавати можливість потерпілійособі вийти на обід чи на свіже повітря тощо.

64


року шляхом обману було завербовано 3 громадян Паки-стану та переміщено їх на територію України, де досічня 2011 року здійснювалася експлуатація їхньої праціна підприємстві з переробки каменю.

Під час судового розгляду зазначеної кримінальноїсправи Житомирським окружним адміністративним су-дом паралельно було винесено рішення про примусове ви-дворення потерпілих осіб з території України. Завдякисвоєчасному втручанню Представництва Міжнародноїорганізації з міграції (МОМ) в Україні шляхом наданнякваліфікованої юридичної допомоги в якості представ-ника потерпілих вказане рішення було скасовано, по-терпілих залишено в Україні та надано їм можливістьбрати участь у кримінальному провадженні47.

У цьому напрямі необхідні зміни були ухваленіПленумом Вищого адміністративного суду України від16 березня 2012 року за Постановою № 3 «Про вне-сення змін і доповнень до Постанови Пленуму Ви-щого адміністративного суду України від 25 червня2009 року № 1 “Про судову практику розгляду спорівщодо статусу біженця, видворення іноземця чи особибез громадянства з України та спорів, пов’язаних ізперебуванням іноземця та особи без громадянства вУкраїні” зі змінами і доповненнями, внесеними по-становою Пленуму Вищого адміністративного судуУкраїни від 20 червня 2011 року»48.

67


права ставити запитання свідку обвинувачення і тимсамим порушувало принцип рівності та змагальностіпроцесу. Відповідно до вимог ст. 95 чинного КПКУкраїни суд може обґрунтовувати свої висновки лишена показаннях, які безпосередньо було отримано підчас судового засідання або у порядку, передбаченомуст. 225 (Допит свідка, потерпілого під час досудовогорозслідування в судовому засіданні) Кодексу46. Томупоказання, які були отримані від потерпілого на досу-довому розслідуванні, не є обов’язковими для суду.Вони можуть використовуватися лише для ухваленнярішень на стадії досудового розслідування, але в судіпідлягають перевірці та дослідженню в порядку, пе-редбаченому ст. 352 КПК.

2.8. Особливість співпраці з потерпілимив Україні громадянами іноземних держав.Залучення перекладачів

На практиці мають місце випадки застосуванняпримусового видворення до потерпілих в Українігромадян іноземних держав, які беруть участь у кри-мінальному судочинстві, до винесення вироку в кри-мінальній справі.

Так, у 2011 році слідчим управлінням УМВС Ук раїнив Житомирській області до суду було направлено кри-мінальну справу за обвинуваченням членів організованоїзлочинної групи, якими в період з квітня до жовтня 2010

66


46 Перехідні положення КПК містять норму про необхідність об-ладнання органів досудового розслідування технічними засобамифіксування кримінального провадження і проведення дистанцій-ного провадження в режимі відеоконференції.

47 Кримінальна справа № 11/140024 // СУ УМВС України в Жито-мирській області.48 Див. ВАСУ http://www.vasu.gov.ua/.

моги при центрах соціальних служб сім’ї, дітей та мо-лоді в областях та з громадськими організаціями вмежах своєї області з метою з’ясування, які саме по-слуги можуть бути надані цими організаціями іно -земцям, постраждалим від торгівлі людьми, щоб увипадку виявлення таких осіб мати змогу забезпечитиїх ефективний доступ до необхідної допомоги.

Певного часу та зусиль слідчих вимагає пошук пе-рекладача та забезпечення його роботи для учасниківкримінального процесу, в якому фігурують іноземці,які потерпіли або скоїли злочин в Україні. Таким при-кладом може бути кримінальна справа, яка розсліду-валася СУ ГУМВС України в Автономній РеспубліціКрим за обвинуваченням Я. у вчиненні злочину, перед-баченого ч. 2 ст. 149 КК України, де потерпілий є гро-мадянином Республіки Узбекистан та не володіє ніросійською, ані українською мовами. Знадобився три-валий час на пошуки перекладача з узбецької мови,який має спеціальну освіту, право здійснювати та за-свідчувати переклад.

Необхідно звернути увагу на те, що залучення пе-рекладачів — вихідців з країни походження потерпі-лого може становити загрозу об’єктивності наданогоперекладу, оскільки перекладач може керуватисяінтересами місцевої громади, а не інтересами по тер -піло го, а також бути пов’язаним з підозрюваним(обвинуваченим) у кримінальній справі. Через це не-обхідно залучати вітчизняних незалежних сертифіко-ваних перекладачів, які володіють мовою країнипоходження потерпілого. В деяких випадках можназалучати перекладачів — вихідців із суміжних країн,наприклад, предстаників Афганістану чи Бангладеш

69


Необхідно пам’ятати про те, що Закон України«Про протидію торгівлі людьми», зокрема п. 3 ст. 14,гарантує іноземцеві, який потерпів від торгівлі людь -ми «тимчасове перебування в Україні в порядку, вста-новленому законодавством». Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 16цього Закону іноземцеві та особі без громадянства,якій встановлено статус особи, що постраждала відторгівлі людьми на території України, передбаченеправо на тимчасове перебування в Україні строком дотрьох місяців, який може бути продовжено у разі не-обхідності, зокрема у зв’язку з їхньою участю в якостіпостраждалих або свідків у кримінальному процесі.

Слід пам’ятати, що іноземці, постраждалі від тор-гівлі людьми, часто звертаються по допомогу до пред-ставників своїх громад, які складаються з вихідцівкраїн їхнього спільного походження, що перебуваютьв Україні. Треба зазначити, що часом допомога з бокупредставників таких громад може мати негативнінаслідки для результативності кримінального про -ва дження, оскільки вони можуть чинити тиск напостраждалих, вимагаючи відмови від співпраці зправоохоронними органами, а також залучати їх донезаконної діяльності (наприклад, до незаконногопрацевлаштування). Необхідно враховувати, що по-страждалі особи потребують підтримки з боку пред-ставників своїх громад та прагнуть до контактів зними, але при цьому бажано запобігати потрапляннюпостраждалих у залежність від них та забезпечуватиїх притулками, в яких вони перебуватимуть на закон-ній підставі.

Правоохоронцям варто налагодити тісну спів-працю із закладами соціально-психологічної допо-

68


прямку є посібник «Забезпечення безпеки учасниківкримінального провадження щодо торгівлі людьми»49

з детальними рекомендаціями щодо застосування за-ходів безпеки до учасників кримінального прова -дження у справах про торгівлю людьми. В посібникудетально обґрунтовується необхідність та особливостізастосування таких заходів безпеки:

• забезпечення конфіденційності відомостей проособу, включаючи анкетні дані, зовнішність,голос особи, інформацію про місце перебування(проживання) особи;

• використання відеоконференцій при проведеніпроцесуальних дій (дистанційне провадження);

• заміна документів, зміна зовнішності та пере -селення.

2.10. Співпраця з представниками Державноїприкордонної служби України та УкрбюроІнтерполу в Україні

Впливати на якість розслідування та значно йогозатримувати може тривалість опрацювання представ-никами Державної прикордонної служби України за-питів щодо перетину державного кордону Україниучасниками кримінального проваджнення. Практикапоказує, що опрацювання таких запитів може триватипонад місяць. Для вирішення цього питання рекомен-

71


у випадку перекладу на мови Республіки Пакистан.Необхідно пам’ятати, що кваліфікований перекладач,який забезпечує об’єктивний переклад, не упередже-ний по відношенню до потерпілого та користуєтьсяйого довірою, складає основу для успішної співпраціз потерпілою особою, а відтак — для розкриття тарозслідування злочину торгівлі людьми.

Правоохоронець, який планує проводити допит,перед його початком повинен надати перекладачевітакі інструкції:

• дотримуватися неупередженості та чіткості;

• подавати точний переклад запитань та відпо -відей;

• не перефразовувати й не змінювати запитаннята відповіді;

• не втручатися та не коментувати викладення до-казового матеріалу;

• виключити будь-яку можливість впливу на по-терпілу особу.

2.9. Забезпечення безпеки та захиступотерпілих і свідків у кримінальному процесі

Для забезпечення безпеки та захисту потерпілих ісвідків у кримінальному процесі за необхідних дляцього обставин слідчим слід максимально застосову-вати заходи безпеки, передбачені Законом України«Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь укримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року(зі змінами). Останнім напрацюванням в цьому на-

70


49 В. В. Касько, А. М. Орлеан. Забезпечення безпеки учасників кри-мінального провадження щодо торгівлі людьми. — К: «ВАІТЕ», —2012. — 50 с.

73


нансування вербувальника для здійснення поточнихвитрат з оформлення закордонних паспортів потерпі-лих, оплати квитків, придбання одягу тощо. Грошовіперекази кримінальні спільники, як правило, здій-снюють через систему банківських переказів, серед

документів шляхом винесення ухвали про наданнятимчасового доступу до речей і документів, які мі-стять охоронювану законом таємницю, якщо сторонакримінального провадження, крім загальних вимог дообставин, які необхідно довести для отримання тим-часового доступу до речей і документів, доведе мож-ливість використання як доказів відомостей, щомістяться в цих речах і документах, та неможливістьіншими способами довести обставини, які передбача-ється довести за допомогою цих речей і документів.

Прикладом є кримінальна справа відносно членіворганізованої групи за ч. 3 ст. 149 КК України, якарозслідувалася СУ УМВС України в Сумській області.Завдяки тісній співпраці оперативних працівників мі-ліції зі службою безпеки двох банківських установ мі-ста Суми на початковому етапі досудового слідствабуло отримано інформацію про наявність у цих уста-новах грошових переказів на ім’я обвинувачених, їхніхблизьких та довірених осіб. На підставі отриманої ін-формації слідчим своєчасно було внесено подання (заКПК в редакції 1960 року) до суду про виїмку докумен-тів щодо цих переказів, оглядом яких було встановлено,що обвинуваченими з-за кордону протягом двох роківотримано грошових переказів на загальну суму 180 000доларів США. Аналізом цих документів та їх співстав-ленням з допитами потерпілих доведено причетністьобвинувачених до купівлі-продажу людей (від 3 000 до5 000 доларів США за кожну потерпілу особу).

Під час проведення досудового слідства на майно об-винувачених було накладено арешт на суму 120 000 грн.

75


перекази, включаючи оригінали або копії заяв про пе-реказ та отримання готівки, а запит обмежується лишепідтвердженням існування таких переказів на зазна -чених осіб. Офіційні відповіді надають змогу слідчомусвоєчасно звернутися з клопотанням до суду про на-дання дозволу на тимчасовий доступ до цих докумен-тів та їх виїмку і проводити досудове розслідуваннявже за їх наявності. На практиці отримати таку ухвалусуду, не маючи підтвердження від банківських установпро наявність таких переказів у зазначених установах,обґрунтовуючи ці клопотання лише на підставі пись-мових рапортів дізнання оперативних працівників,дуже складно. Зазначена обставина дає судам привідвідмовляти у задоволенні цих клопотань слідчого напідставі відсутності достовірних даних про наявністьтаких переказів у конкретній банківській установі.

Відповідно до положень ст. 159 (Загальні поло-ження тимчасового доступу до речей і документів)глави 15 КПК України (Тимчасовий доступ до речей ідокументів) такий доступ здійснюється на підставіухвали слідчого судді, суду і полягає у наданні сторонікримінального провадження особою, у володінні якоїзнаходяться такі речі й документи, можливості озна-йомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняттявідповідного рішення слідчим суддею, судом, вилу -чити їх (здійснити їх виїмку). Відомості, які можутьстановити банківську таємницю, згідно з п. 5 ч. 1ст. 162 КПК України належать до охоронюваної зако-ном таємниці, яка міститься в речах і документах.

Чинним КПК України передбачено, що слідчийсуддя, суд може надати можливість вилучення речей і

74


2.12. Зміна кваліфікації діяння

В рамках чинного кримінального процесуальногозаконодавства кваліфікація діяння змінюється шля-хом повідомлення про нову підозру або зміною ранішеповідомленої підозри, що здійснюються в однаковомупорядку.

На стадії досудового розслідування у випадку ви-никнення підстав для повідомлення про нову підозруабо зміну раніше повідомленої підозри відповідно довимог ст. 279 КПК України слідчий або прокурорзобов’язаний вручити особі письмове повідомленняпро підозру. У разі повідомлення про підозру проку-рором, повідомлення про нову підозру або зміна ра-ніше повідомленої підозри здійснюється виключнопрокурором. Тобто слідчий, виявивши нові обставинив матеріалах кримінального провадження, які будутьвпливати, наприклад, на зміну кваліфікації діяння,повинен клопотати перед прокурором про необхід-ність зміни підозри. Зазначене свідчить про унемож-ливлення слідчим у таких умовах самостійно змінитикваліфікацію.

Необхідність зміни підозри виникає у тих ви-падках, коли виявлено нові факти чи епізоди кримі-нального правопорушення; коли певні епізодиспростувалися зібраними доказами; коли виявленообставини, які істотно відрізняються від тих, що мі-стилися у раніше повідомленій підозрі; коли квалі-фікація кримінального правопорушення здійсненанеправильно.

Також необхідно зазначити, що чинним кримі-нальним процесуальним законодавством врегульова -

77


У справі було винесено обвинувальний вирок, якимпідсудних засуджено від 8 до 10,6 років позбавленняволі. Апеляція учасниками процесу не вносилася50.

Необхідно пам’ятати, що ст. 11 Закону «Про мілі-цію» дозволяє в присутності понятих та керівниківпідприємств вивчати документи, що свідчать про пра-вопорушення (поняття більш широке, ніж поняттязлочину), за рахунок відповідного органу міліції ро-бити з них копії із залишенням особам, щодо якихпроводиться перевірка, опису документів, з яких ви-готовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви натермін не більше 24 годин з моменту такого опечату-вання, зазначеного в протоколі.

Без рішення суду не можна витребувати і ви-лучати оригінали документів, що свідчать про право-порушення, зразки сировини та продукції.

Але cпівробітники міліції за письмовим запитомможуть одержувати від підприємств відомості(включно з тими, що становлять комерційну та бан-ківську таємницю), але лише у справах про злочини(саме про злочини, а не про будь-які правопору-шення), що знаходяться у провадженні міліції. Отри-мання від банків інформації, яка містить банківськутаємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встанов-лених Законом України «Про банки і банківську ді-яльність».

76


50 Кримінальна справа № 07290380 // СУ УМВС України в Сумськійобласті.

було закрито за відсутністю складу злочину, а іншідії П. було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 302 та ч. 3ст. 303 КК України.

В порушенні кримінальної справи відносно Н. таТ. за фактом вчинення злочину було відмовлено за від-сутністю в їхніх діях складу цього злочину та недове-деністю.

Підстави закриття справи за ст. 149 ч. 2 ККУкраїни та перекваліфікації на ст. ст. 302 ч. 2, 303ч. 3 КК України:

Із показань потерпілих та свідків, а також з ура-хуванням інших зібраних доказів у кримінальній справібуло встановлено, що П., Т. та Н. не підшукували осіб,які бажали виїхати за кордон, а останні самі зверта-лися до них за власним бажанням або висловлювалитаке бажання своїм знайомим, які в подальшому на-давали їм контактні дані П. у випадку виявлення ба-жання займатися проституцією в Туреччині, чи до Н.у випадку виявлення бажання працювати аніматорамив готелях Турецької Республіки і просили надати до-помогу щодо виїзду з України. Після оформлення не-обхідних документів громадяни України їхали за кордонза власним бажанням, до цих дій їх ніхто не примушу-вав. Всі вони заздалегідь знали, чим будуть займатисяза кордоном, та все одно виїжджали до Туреччини зметою заробітку.

Н. дійсно в рамках заняття своєю комерційною ді-яльністю допомагала жінкам в оформленні документів,необхідних для виїзду до Туреччини і отримувала за цевідповідні кошти. Крім того, вона офіційно зареєст -рована як приватний підприємець, мала ліцензію на

79


но питання щодо зміни кваліфікації та обвинуваченняв суді. Так, відповідно до ст. 338 КПК України, з ме -тою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвину -вачення прокурор має право змінити обвинувачення,якщо під час судового розгляду встановлені нові фак-тичні обставини кримінального правопорушення, увчиненні якого обвинувачується особа.

Оскільки практика зміни кваліфікації діяння вкримінальних провадженнях про торгівлю людьми вумовах дії чинного КПК є зовсім невеликою, узагаль-нити її в даний час важко. Оскільки підстави длязміни кваліфікації діяння з набуттям чинності КПК вредакції 2012 року не змінилися, нижче наводятьсяприклади зміни кваліфікації в суді або під час досудо-вого слідства за КПК в редакції 1960 року.

Приклади справ:

Кримінальна справа, порушена 14.04.2011 року СУУМВС України в Сумській області за ч. 2 ст. 149 ККУкраїни відносно П. та працівників туристичнихагентств, які підшукали, завербували та перемістилидо Республіки Туреччина з метою примусової праці гро-мадянок Л., Т., Ш. та М., а також з метою сексуаль-ної експлуатації — громадянок Г., С. Є., С. О.

Незважаючи на вжиті заходи щодо встановленнята притягнення до кримінальної відповідальності по-вного кола осіб, причетних до вчинення злочинів, до-статніх доказів для притягнення П. та інших фігу-рантів до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 149КК України під час досудового слідства не було здо-буто, і 20.01.2011 року зазначену кримінальну справувідносно П. за фактом вчинення трудової експлуатації

78


Слід зазначити причини тривалого розслідуванняданої кримінальної справи, а також виникнення про-блем щодо збору доказів вини фігурантів у вчиненнізлочинів, передбачених ст. 149 КК України, що при-звело до об’єктивно обумовленої необхідності пере-кваліфікації їхніх дій:

1) неякісно зібрані матеріали перевірки та нена-лежне оперативне супроводження розслідуван -ня зазначеної кримінальної справи оперативнимпідрозділом (формальний підхід до виконаннядоручень слідчого);

2) перебування фігурантів у справі на території Ту-реччини, що унеможливило проведення необ -хідних слідчих дій за їхньою участю;

3) зміна потерпілими раніше даних показань натакі, що спростовують факти їх продажу, укла -дання стосовно них будь-яких інших незакон-них угод, а також вербування, переміщення тапередачі з метою експлуатації;

4) довготривалість виконання запитів, направ -лених до туристичних агентств, Державної по-даткової інспекції, Державної прикордонноїслужби, авіакомпаній, інших підприємств, ус -та нов та організацій51.

У кримінальній справі, порушеній 16.01.2008 рокуСУ УМВС України в Кіровоградський області відносноТ. за фактом вчинення вербування та переміщення лю-

81


посередництво у працевлаштуванні за кордоном таукладений з турецькою фірмою зовнішньо-економічнийдоговір, який у встановленому законом порядку булопідписано та направлено до Міністерства праці тасоціальної політики. Про те, що її клієнти в Туреччиніпрацюють без трудової візи, вона не знала, оскількираніше скарг із цього приводу до неї не надходило, івона вважала, що її діловий партнер діє на територіїТуреччини, не порушуючи місцевого законодавства.

Матеріалами кримінальної справи підтверджу-ється, що Н., надаючи допомогу у виїзді за кордон своїмклієнтам, обіцяла їм конкретну роботу, передбаченутрудовими угодами, що надходили їй офіційно з Туреч-чини. Зазначені факти вказують на те, що вона немогла передбачити, що її клієнтів буде хтось незаконноутримувати і примушувати працювати, тобто під-давати експлуатації.

Таким чином, довести, що П., Т. або Н. мали уми-сел на укладення будь-яких незаконних угод щодо гро-мадян України, а також вербування, переміщення тапередачу громадян України, вчинених шляхом обману,зловживання довірою або з використанням уразливогостану, з метою експлуатації їхньої праці, не вияви-лося можливим, в результаті чого слідство дійшловисновку, що об’єктивна сторона злочину, передбаче-ного ст. 149 КК України, в діях фігурантів у справівідсутня.

24.01.2011 року громадянку П., дії якої було пере-кваліфіковано на ст. ст. 302 ч. 2, 303 ч. 3 КК України,було оголошено в розшук.

80


51 Кримінальна справа № 11280444 // СУ УМВС України в Сумськійобласті.

мусової праці. Т. дійсно вербував людей для виконанняробіт, але до потерпілих примус застосовано не було.Потерпілі добровільно погодились на надання ними по-слуг, але за виконану роботу не отримали грошової ви-нагороди. Тому дії Т. було перекваліфіковано з ч. 2ст. 149 на частини 1 та 2 ст. 190 КК України.

07.05.2008 року вказану кримінальну справу з об-винувальним висновком було направлено до прокура-тури52.

Проаналізувавши хід слідства в зазначеній кримі-нальній справі, можна зробити висновок, що рішенняпро кваліфікацію дій Т. за ч. 2 ст. 149 було прийнятопередчасно, без якісного попереднього аналізу мате-ріалів перевірки.

З наведених прикладів можна зробити висновок,що до подальшої перекваліфікації вчиненого злочинунерідко призводить неякісний збір доказової базищодо всіх ознак вчиненого злочину або невірне розу-міння сукупності необхідних для правильної кваліфі-кації ознак.

2.13. Закриття кримінальних проваджень(справ)

Протягом 2006–2011 років слідчими органів внут-рішніх справ проводилось розслідування по 55 кримі-нальним провадженням про торгівлю людьми з метоюексплуатації праці (або примусової праці). У шістьох

83


дей за ч. 2 ст. 149 КК України, слідством було вста-новлено таке:

У квітні 2007 року, громадянин Т., маючи намірзаволодіння шляхом обману грошовими коштами гро-мадян, отримавши інформацію про необхідність залу-чення для мешканця Кіровоградської області робітни-ків для здійснення будівельних робіт, вирішив найнятипрацівників з числа мешканців Кіровоградської областіІ., Д. Ф. та Д. С., які не мали постійного джерела за-робітку. Увівши в оману вказаних осіб щодо умов праці,проживання та заробітку, доставив їх до домоволо-діння, де вони працювали на будівництві, а по закінчен -ні робіт Т. розрахунку з найманими працівниками непровів, а отримані кошти в сумі 3 000 грн. привласнив.

Продовжуючи злочинні дії, Т. у травні 2007 року,отримавши інформацію про необхідність виконанняпольових робіт у Миколаївській області, підшукав гро-мадян Кіровоградської області, які не мали постійногоджерела заробітку (всього 6 осіб). У подальшому, ввів -ши вказаних осіб в оману щодо умов праці, проживаннята харчування і розрахунку за виконання роботи, до-ставив їх до одного з сіл Миколаївської області, девказані особи працювали на полях по просапці соняш-нику. Т., отримавши розрахунок від господаря поля всумі 7 800 грн., кошти за виконані роботи наведенимвище особам не передав, а привласнив.

У ході досудового слідства склад злочину в зазначе-ній кримінальній справі було перекваліфіковано на ча-стини 1 та 2 ст. 190 КК України, оскільки слідствомне було доведено наявність суб’єктивної сторони зло-чину, передбаченого ст. 149 КК України, а саме — при-

82


52 Кримінальна справа № 24-494 // СУ УМВС України в Кірово-градській області.

ПП «Ш-С», яке мало ліцензію на діяльність, пов’язануз промисловим виловом риби, та ліцензію на посеред-ництво у працевлаштуванні за кордоном, з проханнямнабрати моряків певних спеціальностей для перегонусудна-рефрижератора, яке належить ТОВ «ТД “Ф”»,з Китаю до м. Севастопіль. Зарплата моряків повиннабула складати від 800 до 3 500 доларів США залежновід спеціальності. Морякам було обіцяно проживанняв готелі та якісне харчування.

Всі підібрані для подальшого працевлаштуванняособи (8 чоловік) пройшли співбесіду з директором ТОВ«ТД “Ф”», письмові контракти на надання посеред-ницьких послуг з їх працевлаштування за кордоном неукладалися. Членам екіпажу було повідомлено, щосудно нове, 2004 року випуску, знаходиться у справномутехнічному стані, раніше експлуатувалося за призна-ченням у водах Китайського моря; що зарплату вонипочнуть отримувати після виходу корабля в море. Підчас стоянки на рейді в акваторії порту, докових робіті т. п. вони одержуватимуть щомісячну ставку, вста-новлену їм при прийомі на роботу в компанію. Вобов’язки моряків по прибуттю до місця стоянки суднамали входити: надання експертної оцінки технічногостану судна, складання відповідних дефектаційних ві-домостей, щоденне обслуговування вузлів і агрегатівкорабля, проведення експлуатаційних робіт. Капітанмав відповідати за підготовку документації, необхід-ної для отримання реєстраційного висновку, введеннясудна в клас А-3 (міжнародний стандарт, що надаєправо судну здійснювати океанічні переходи), комплек-тацію корабля необхідним устаткуванням.

85


з них провадження було закрите на підставі ст. 6 КПКУкраїни 1960 року:

в Автономній Республіці Крим — 2 справи,

в Чернігівській області — 2 справи,

в Донецькій та Хмельницькій областях — по 1справі.

Нижче розглянемо кожну з цих кримінальнихсправ.

І. Кримінальне провадження (справа) відносно В.,Г. та М. за фактом вчинення незаконних угод, об’єк-том яких є людина, а також вербування, переміщеннята передачі, здійснених з метою експлуатації, з ви -користанням обману у складі організованої групи заознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 ККУкраїни53.

Досудовим слідством було встановлено, що протягом2007–2008 років генеральним директором ТОВ «ТД“Ф”», директором ПП «Ш-С» та директором ТОВ «Б»було завербовано К., П., Р. та інших мешканців АРК,яких було переміщено через державний кордон Українина територію Китайської Народної Республіки, де вмісті Нінбо шляхом обману здійснювалася експлуата-ція їхньої праці на судноплавному засобі.

Так, у грудні 2007 року директор ТОВ «Б», якездійснює діяльність, пов’язану з експлуатацією про-мислових суден в акваторії Чорного моря, звернувся до

84


53 Кримінальна справа № 10806020035 // Архів ГУМВС України вАР Крим.

ків було видано частину обіцяної їм заробітної платиза місяць.

Аналіз показань осіб, допитаних у ході досудовогослідства, дозволив зробити висновок про те, що в до-сліджених обставинах справи йдеться про невиконанняоднією зі сторін договору умов про характер та умовиоплати праці, тобто в даному випадку мають місцецивільно-правові відносини.

Факти вчинення незаконних угод, а також вер -бування, переміщення та передачі осіб шляхом обмануз метою експлуатації праці підтвердження у мате-ріалах справи не знайшли, у зв’язку з чим у справі18.09.2009 року було ухвалене остаточне рішення прозакриття кримінального провадження за відсутніс тюв діянні складу злочину (п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року).

ІІ. Аналогічна ситуація склалася у кримінальномупровадженні відносно С. та І. за ознаками злочину, пе-редбаченого ч. 2 ст. 149 КК України за фактом вчи-нення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України54.

Досудовим слідством було встановлено, що в пе-ріод з кінця 2006 року до початку 2007 року співзас-новник ТОВ «А», директор ТОВ «А» та інші невста-новлені особи завербували Д., Н., М., Я., П., Б., К., Р.,Г. та інших мешканців АРК, яких 27.07.2007 року булопереміщено на риболовному судні «Ш» та ПТР «Н» че-рез державний кордон України до територіальних водРеспубліки Камерун і Беніна (Гвінейська протока), де

87


У грудні директор ТОВ «Б» вилетів до Китаю.Туди ж вилетіли підібрані для роботи на судні моряки.Оформленням документів, необхідних для вильоту закордон, отриманням віз та організацією перельотузаймалося ТОВ «ТД “Ф”». Морякам були оформленітуристичні візи.

У Китаї моряки потрапили на судно, яке перебу-вало в аварійному стані: невідповідність технічногооснащення прийнятим нормам, катастрофічні анти-санітарні умови і т. п. Гроші на проживання їм не ви-давалися, зарплата взагалі не виплачувалася, про -живати доводилося в каютах, не пристосованих дляцього. Моряки були змушені займатися ремонтом суд -на. Зарплату їм пообіцяли виплатити по прибуттюкорабля до м. Севастополя. Деякі члени екіпажу ви-словили бажання повернутися додому, але самостійноце зробити не змогли у зв’язку з повною відсутністюгрошових коштів. Але пізніше кухар та боцман черезпогіршення стану здоров’я були відправлені до України.

Під час перебування в Китаї, морякам було запро-поновано підписати контракти, однак вони відмови-лися у зв’язку з відсутністю даних про розмір зарпла -ти, умови праці та проживання.

У січні 2008 року невстановленому співробітникуТОВ «ТД “Ф”» родичами осіб, які вилетіли до Китаю,були надані ксерокопії паспортів громадян України таїхніх трудових книжок, а також написані заяви відімені моряків про їх прийом на роботу в ТОВ «ТД “Ф”».В лютому–березні того ж року під розписку представ-ником цього ж товариства деяким членам сімей моря-

86



водськ Приморського краю Російської Федерації, де їхбуло піддано трудовій експлуатації, в результаті чогоїхньому здоров’ю було спричинено шкоду.

Потерпілі пояснили, що виїхали на заробітки засприяння Б., мешканки смт. Совєтський АР Крим, дом. Лісозаводськ Російської Федерації, де були підданіпримусовій праці. На території заводу існував «тю-ремний» порядок, діяв суворий пропускний режим. Булипризначені «наглядові», які стежили за робітниками іяким усі мали підкорятися. У випадку невиходу на ро-боту або запізнення до працівників застосовувалосьфізичне насильство (побиття, поміщення у порожнійконтейнер на деякий час). Жити вони вимушені були внелюдських умовах.

Факт виїзду потерпілих з території України доРФ було підтверджено оригіналами проїздних докумен-тів (іменні квитки), а також відомостями, отрима-ними з АСУ «Експрес-2» Придніпровської залізниці проте, що вищезазначені особи у червні та грудні 2005року придбали білети на поїзди сполученням Джан-кой — Харків, Харків — ст. Ружино, ст. Ружино —Хар ків, Джанкой — Москва.

Допитана Б., яка підозрювалася у вчиненні зло-чину, пояснила, що трудова експлуатація громадянУкраїни на території РФ не здійснювалася. Вона дійснопідшукувала осіб, які бажали виїхати на заробітки дом. Лісозаводську РФ, роз’яснювала їм умови праці. Заїї сприянням близько 50-ти осіб виїхали на заробітки,а деякі повертались туди неодноразово. Незадоволени -ми залишились лише ці четверо, що не подужали ро-боту, яку мали виконувати, та не відповідали тим ви-

89


їх було передано невстановленим особам. Після цьогоневстановлені особи шляхом обману вчинили експлуа-тацію їхньої праці в риболовному промислі на судно-плавному засобі. Заробітну плату за роботу морякине отримали, хоча заздалегідь їм було обіцяно фіксо-вану щомісячну зарплату. До України вони повернулисяза сприяння профспілки моряків.

22.12.2009 року СУ ГУМВС України в АвтономнійРеспубліці Крим було винесено постанову про закриттякримінального провадження за відсутністю в діянніскладу злочину (п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року) узв’язку з відсутністю в діях С., І. та інших осіб обманута зловживання довірою. Крім того, як вбачається зпостанови про закриття справи, потерпілі у справібули обізнані та згодні із запропонованими умовамимісця роботи й оплати їхньої праці. Оскільки розміроплати виконаних на судні робіт, як з’ясувалося, за-лежав від кількості виловленої риби, а, зі слів потер-пілих, риба протягом їхньої роботи на судні взагалі неловилася, справу було закрито у зв’язку з тим, що роз-гляд цивільно-правових відносин передбачено цивільно-правовим законодавством.

ІІІ. Кримінальне провадження за фактом вчиненнязлочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України55.

У ході слідства було встановлено, що жителькасмт. Совєтський АР Крим Б. за грошову винагородууклала відносно М., Л., Ф. та М. незаконну угоду щодопереміщення через державний кордон до м. Лісоза-

88



24.12.2008 року вказане кримінальне провадженнябуло закрите за відсутністю в діянні складу злочину(п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року).

IV. Кримінальне провадження, що проводилось СУУМВС України в Чернігівській області за фактом вчи-нення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України56.

Досудовим слідством було встановлено, що в се-редині вересня 2004 року невстановленими особами булозавербовано Т., Б., Л. та Б. і переміщено їх через дер-жавний кордон України на територію Російської Фе-дерації, де було вчинено експлуатацію їхньої праці насільськогосподарських роботах, при цьому оплату працівказаних осіб не було здійснено.

09.03.2010 року зазначене провадження було за-крите за відсутністю в діянні складу злочину (п. 2ст. 6 КПК України 1960 року) у зв’язку з тим, що вході досудового слідства не були здобуті факти про-дажу або іншої оплатної передачі людини, а такожздійснення стосовно неї будь-якої угоди з метою екс-плуатації її праці, та з урахуванням того, що редакціяст. 149 КК України, яка була чинною до 12.01.2006року, не визнавала злочином вербування та перемі-щення людини, вчинені з метою експлуатації, з вико-ристанням обману, шантажу чи уразливого стану.

V. Кримінальне провадження за фактом вчиненнязлочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України57.

91


могам, які керівники «ЗАТ Ас “Т”» висували до пра-цівників.

Упродовж досудового слідства було встановленонизку осіб, які за сприянням Б. виїздили на заробіткидо м. Лісозаводськ РФ. У ході допиту вони спростувалифакт трудової експлуатації заробітчан.

Згідно з даними, отриманими від компетентнихорганів РФ у рамках виконання міжнародного дору-чення, факт примусової праці громадян України на під-приємстві «ЗАТ Ас “Т”», розташованому в м. Лісоза-водськ Приморського краю Російскої Федерації, непідтвердився.

Генеральний директор «ЗАТ Ас “Т”» показав, щотоваришує з подружжям Б. Робітники на його підпри-ємство приїздять з різних країн. Ті, хто вже працював,розповідають про це знайомим, родичам, які в подаль-шому теж приїздять на заробітки. Виплата зарплатніздійснюється у встановленому законом порядку, вико-ристовується накопичувальна система, при якій пра-цівники отримують аванс, а по завершенню контрактуїм виплачуються всі зароблені кошти. Ці показанняпідтвердили інші керівники «ЗАТ Ас “Т”».

Таким чином, розслідуванням було встановлено, щоБ. не є працівником підприємства «ЗАТ Ас “Т”»,кошти на її ім’я від цього товариства не надходили,на вказаному підприємстві не застосовувалась приму-сова праця чи фізичне насилля, в тому числі до М., Л.,Ф. та М. Між останніми та «ЗАТ Ас “Т”» склалисяцивільно-правові відносини, які мають вирішуватисяв порядку цивільного судочинства.

90


56 Кримінальна справа № 25/36842 // Архів УМВС України в Чер-нігівській області.57 Кримінальна справа № 67-1863 // Архів ГУМВС України в До-нецькій області.

Під час досудового розслідування зазначеної справифакт вчинення торгівлі людьми або іншої незаконноїугоди щодо людини, а також вербування, переміщення,переховування, передачі або одержання людини, вчи-нених з метою експлуатації, з використанням обману,шантажу чи уразливого стану особи щодо неповно-літньої Р. не підтвердився.

VI. Кримінальне провадження було розпочато01.07.2005 року за фактом вчинення злочину, перед-баченого ч. 1 ст. 149 КК України58. 01.07.2005 року по-станову про порушення справи було скасовано проку-ратурою у зв’язку з неповнотою проведення дослідчоїперевірки.

14.11.2005 року відносно Г. О., Г. А. та громадя-нина Чеської Республіки С. було порушено кримінальнусправу за ч. 3 ст. 149 КК України.

Досудовим слідством було встановлено, що в пе-ріод 2003–2005 років Г. О. та Г. А. вербували мешкан-ців Хмельницької та Тернопільської областей, яких пе-реміщували на територію Чеської Республіки тапродавали громадянину вказаної Республіки С., а та-кож іншим громадянам з метою експлуатації їхньоїпраці.

18.11.2005 року прокуратурою було скасовано по-станову про порушення кримінальної справи в частинівчинення злочину в складі організованої групи.

93


Досудовим слідством було встановлено, що 04.07.2006року неповнолітня Р. спільно з С. та К. на запрошенняневстановленої особи (циганки) знаходилися в приват-ному будинку по вул. Садова, 2 у м. Мар’їнка Донецькоїобласті, де тимчасово виконували роботи з облаш -тування території. Указана жінка запропонувала не-повнолітній Р. спільно з нею переїхати до м. КишинівРеспубліки Молдова з метою працевлаштування по до-гляду за жінкою похилого віку. Питання щодо оформ-лення документів та переїзду до Республіки Молдова,а також щодо умов праці мали вирішитися того ждня у вечірній час. 04.07.2006 року, приблизно о 19.00,неповнолітня Р. після відвідування школи-інтернатудля дітей-сиріт зникла у невідомому напрямку.

11.09.2007 року кримінальне провадження було за-крите за відсутністю події злочину (п. 1 ст. 6 КПКУкраїни 1960 року) у зв’язку з тим, що було встанов-лене місце знаходження неповнолітньої Р. З показаньостанньої слідує, що 04.07.2006 року, у вечірній час,вона втекла зі школи-інтернату для дітей-сиріт, роз-ташованому в м. Мар’їнка Донецької області, та елек-тропоїздами доїхала до м. Москва Російської Федера-ції. Там на вокзалі вона познайомилася з дівчиною наім’я Н. та погодилася на пропозицію в неї пожити. Че-рез деякий час вона почала співмешкати з братом Н.у Московській області, де тимчасово працевлаштува-лася продавцем у магазині. До м. Мар’їнка Донецькоїобласті вона повернулася з метою забрати свої доку-менти зі школи-інтернату. До Російської Федераціївона поїхала одна, за власним бажанням, експлуатаціїз боку будь-кого не піддавалася.

92


58 Кримінальна справа № 56/0032 // Архів УМВС України в Хмель-ницькій області.

ніх доказів для доведення винуватості особи в суді тавичерпані можливості їх отримати; набрання чинностізакону, яким скасовано кримінальну відповідальністьза діяння, вчинене особою; існування вироку по томусамому обвинуваченню, що набрав законної сили, абопостановлення ухвали суду про закриття криміналь-ного провадження по тому самому обвинуваченню;випадок, коли потерпілий, або його представник від-мовився від обвинувачення у кримінальному прова -дженні у формі приватного обвинувачення.

2.14. Використання механізмів міжнародно-правової допомоги. Проведення відео- або телефонних конференцій

Транснаціональний характер злочину торгівлілю дь ми змушує представників правоохоронних ор-ганів відпрацьовувати факти скоєння злочину, щознаходяться за межами державних кордонів. Пи-тання співпраці з представниками правоохороннихорганів іноземних країн, які представляють країнипризначення для потерпілих, в рамках запиту проміжнародно-правову допомогу під час розслідуваннякримінальних проваджень про торгівлю людьми за-вжди потребують особливої уваги та додатковогочасу. Треба мати на увазі, що такі запити іноді вико-нуються протягом занадто тривалого часу, деколи нев повному обсязі. Трапляються випадки їх повногоневиконання представниками країн, до яких вонинаправляються. Тому на практиці пропонується ви-користовувати такі рекомендації:

• застосування інституту так званої «спонтанноїінформації», тобто направлення компетентними

95


13.01.2006 року кримінальне провадження було за-крите слідчим підрозділом за відсутністю події злочину(п. 1 ст. 6 КПК України 1960 року) у зв’язку з тим, щов ході досудового слідства факти торгівлі людьми гро-мадянами Г. О., Г. А. з метою експлуатації їхньої праціне підтвердилися.

Відповідно до протоколів слідчих дій, проведенихв ході досудового слідства, Г. О. та Г. А. не являлисяініціаторами підбору та переміщення громадян Украї -ни до Чеської Республіки. Останні за власною ініціа-тивою працевлаштовувалися на території вказаноїРеспубліки, Г. О. лише сприяв зазначеним громадянамв оформленні документів на виїзд за кордон та спільноз Г. А. переміщував їх до місця працевлаштування. За-робітна плата чеськими роботодавцями виплачуваласяпереважній більшості осіб, крім тих, які без попере -дження роботодавців поверталися в Україну.

Матеріали вищезазначених кримінальних справсвідчать про те, що закриття кримінальних прова -джень може бути пов’язане як із несвоєчасним абонеякісним проведенням слідчих дій чи оперативно-технічних заходів та, відповідно, втратою доказовоїбази, так і з невірною оцінкою відносин, що в дійсно-сті носять цивільно-правовий характер.

Підґрунтям для закриття кримінального прова -дження є ст. 284 чинного Кримінального процесуаль-ного кодексу.

При цьому необхідно зазначити, що порівняно зКПК України в редакції 1960 року, у чинному КПКдодатковими підставами для закриття кримінальногопровадження, зокрема, стали: невстановлення достат-

94


співпраці (на двосторонньому рівні або черезканали Інтерполу)59.

В чинному КПК України питання міжнародноїправової допомоги викладено в розділі 9 (міжнароднаправова допомога при проведенні процесуальних дій,екстрадиція та кримінальне провадження у порядкуперейняття)60. Слід звернути увагу на те, що, на від-міну від попереднього, в чинному КПК України про-писані процедури тимчасової передачі особи (ст. 565),виклику особи, що перебуває за межами України(ст. 566), допиту за запитом компетентними органамиіноземної держави шляхом проведення відео- або те-лефонної конференції (ст. 567), тимчасової видачіособи (ст. 579), тимчасового арешту (ст. 583).

Крім того, відповідно до п. 3 ст. 280 КПК України,підставою для зупинення досудового розслідуваннявизначено наявну необхідність виконання процесу-альних дій у межах міжнародного співробітництва, щонадає слідчому можливість більш якісно та об’єктивноз’ясувати обставини по справі, які склалися на тери-торії іноземної держави, не будучи обмеженим термі-ном досудового розслідування (крім випадків, колипідозрюваному, обвинуваченому обрано запобіжнийзахід — тримання під вартою).

97


установами держави за власною ініціативоюінформації, яка може свідчити про вчиненняпевних протиправних дій на території іншої дер-жави (у випадках, коли в ході розслідуваннясправи встановлено такі факти);

• направлення попереднього плану запитів про ви -конання процесуальних дій запитуваній стороніз метою отримання консультації щодо коригу-вання запиту з тим, щоб домогтися найбільш по-вного та якісного його виконання (як правило,такого роду плани направляються електронноюпоштою або факсом);

• направлення термінових запитів про наданняправової допомоги електронною поштою абофаксимільним зв’язком з одночасним направ-ленням їх поштою (таким чином значно скоро-чується час опрацювання та виконання запитів,особливо таких, що потребують підготовчихдій — встановлення фізичних чи юридичнихосіб та ін.);

• при підготовці запитів надавати повні дані провзаємозв’язок між розслідуванням у справі із за-питуваними процесуальними діями, а також на-давати достатню інформацію для ідентифікаціїфізичних осіб або реквізити юридичних осіб;

• у випадку, коли слідство не володіє такими дани -ми в достатньому обсязі (реквізитами), вживатизаходів щодо попереднього або одночасногозвернення до компетентних установ інших дер-жав з використанням механізмів оперативної

96


59 Протидія торгівлі людьми в Україні: матеріали для практичноговикористання працівниками правоохоронних органів та суддями /М. О. Васильєва, А. М. Орлеан, Є. Ф. Стрекалов та ін. — К.: Тютю-кін, — 2009.60 Див. додаток: табл. 7.

стиною національного законодавства України. У За-коні України «Про міжнародні договори і угоди» вста-новлено, що міжнародні договори застосовуються впорядку, передбаченому для норм національного зако-нодавства. Якщо міжнародним договором, який набувзаконної сили в установленому порядку, встановленоінші правила, ніж ті, що передбачені у відповідномуакті законодавства України, то застосовуються пра-вила міжнародного договору (ст. 19 Закону Украї ни«Про міжнародні договори і угоди»). При цьомуукладення міжнародного договору, який суперечитьКонституції України, можливе лише після внесеннявідповідних змін до Конституції України (ст. 9 Кон-ституції України).

Отже, Європейська конвенція про захист правлюдини і основоположних свобод (далі — Конвен-ція, Європейська конвенція) є частиною національ-ного законодавства України і підлягає застосуваннюнарівні з національним законодавством України.При цьому на законодавчому рівні діє принцип при-мату норм міжнародного права у випадку, якщо вонисуперечать нормам національного законодавства Ук -ра ї ни. Таким чином, норми Європейської конвенціїповинні застосовуватися національними судами, таксамо як і національне законодавство, як норми пря-мої дії.

Крім того, 23 лютого 2006 року Верховна РадаУкраїни ухвалила Закон України «Про виконання тазастосування практики Європейського суду з правлюдини» (закон про виконання рішень Європейсь -кого суду). Згідно із цим законом при розгляді справсудами України Конвенція та практика Європейсько -

99


Слід наголосити, що за необхідності треба засто-совувати положення ст. 567 нового КПК України,якою регулюються питання проведення допиту за за-питом компетентного органу іноземної держави шля-хом проведення відео- або телефонної конференції.

2.15. Використання міжнародного визначенняпоняття «примусова праця». ПрактикаЄвропейського суду з прав людини

У контексті протидії торгівлі людьми з метою екс-плуатації праці людини, з урахуванням відсутностітрактування на загально-національному законодав-чому рівні поняття «примусова праця», на основіякого кваліфікується злочин, та відсутності розме -жувань між поняттями «торгівля людьми з метоюексплуатації їхньої праці» та «грубе порушення зако-нодавства про працю», рекомендується використову-вати визначення примусової праці, яке подається вКонвенції МОП про примусову чи обов’язкову працю№ 29 від 1930 року61, що є частиною націо нального за-конодавства62, оскільки відповідно до КонституціїУкраїни, Закону України «Про міжнародні договори іугоди» чинні міжнародні договори, згода на обов’яз-ковість яких надана Верховною Радою України, є ча-

98


61 Див. визначення (стор. 11).62 Рекомендується також ознайомитися з Постановою Європей-ського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Сіліадінпроти Франції, що пов’язана зі злочином торгівлі людьми з метоюпримусової праці. (Див. відомчу електронну мережу ГСУ МВСУкраїни, до якої мають доступ всі працівники слідчих підрозділівта, за необхідності, працівники інших служб).

тиждень. Вона не обирала для себе цю працю само-стійно, а змушена була погодитись на неї, враховуючипобажання родичів. Через своє неповноліття вона немала коштів для існування, була уразливою й ізольова-ною і мала лише ті засоби для існування, які їй нада-вали у будинку роботодавців.

За цих обставин Суд постановив, що пані Сіліадінутримувалася в неволі відповідно до визначення ст. 4Конвенції. Суд визнав, що кримінальне законодавство,чинне на момент скоєння злочину, не забезпечило не-повнолітній заявниці реальний та ефективний захиствід дій, жертвою яких вона стала.

Суд підкреслив, що дедалі вищі стандарти захиступрав людини і основоположних свобод відповідно й не-минуче вимагають більшої твердості в оцінках пору-шень основних цінностей демократичного суспільства.

Суд дійшов висновку, що в цій справі мало місцепорушення зобов’язань Держави відповідно до статті 4Конвенції.

Суд на справедливій основі присудив заявниці повнусуму відшкодування заявлених витрат63.

101


го суду з прав людини мають використовуватися якджерела права. Дане положення спрямоване на реалі-зацію вищевказаних конституційних норм і норм За-кону України «Про міжнародні договори та угоди».

Тут доцільним буде навести приклад з практикиЄвропейського суду з прав людини щодо піддання лю-дини примусовій праці, а саме справу Сіліадін протиФранції від 26.07.2005 року.

Судом було встановлено, що громадянка Респуб-ліки Того, пані Siliadin (Сіліадін), яка на той час щене досягла повноліття, була «віддана в оренду» грома-дянкою О. парі друзів, що проживали у Франції, щобдопомогати їм у роботі по господарству та наглядуза їхніми малими дітьми. Громадянка Сіліадін почалавиконувати роботу, вона мусила працювати з 7:30 до22:30 щодня без вихідних, їй лише було дозволено де-кілька разів на тиждень відвідувати церкву. Позивачказмушена була спати у дитячій спальні на підлозі й но-сити зношений, старий одяг. Вона ніколи не отриму-вала зарплатні, лише двічі їй виплатили суму, що до-рівнювала 76,22 євро.

За цих обставин Суд постановив, що громадянкаСіліадін, як мінімум, піддавалася примусовій праці від-повідно до ст. 4 Конвенції. Суд не визнав ситуаціюрабством, проте постановив, що громадянка Сіліадінутримувалася в підневільному стані.

Суд визнав, що підневільний стан — це зобов’я -зання до примусового надання послуг, що пов’язано зпоняттям «рабство». З цієї точки зору Суд зазначив,що примусова праця, яка покладалася на громадянкуСіліадін, тривала майже 15 годин на добу, сім днів на

100


63 Див. http://www.hr-lawyers.org/en/index.php?id=1255676674.

вачення в суді доручалося іншим. Така ситуаціявкрай негативно впливала на якість обвинувачення.

Нове кримінальне процесуальне законодавствозмінило практику, коли за розслідуванням криміналь-ної справи наглядав один прокурор, а обвинуваченняпідтримував вже інший. За чинним КПК України про-курор здійснює повноваження прокурора у кримі-нальному провадженні з його початку до завершення(ч. 2 ст. 37 КПК України). Оскільки поняття «кримі-нальне провадження» охоплює і досудове розсліду-вання, й судове провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПКУкраїни), прокурор стає наскрізною фігурою, якавідповідає як за якість досудового слідства, так і запідтримання державного обвинувачення в суді поконкретному кримінальному провадженню. Пункт 14.1наказу Генерального прокурора України № 4гн від19.12.2012 року доручає в судовому провадженні впершій інстанції брати участь прокурору, групі проку-рорів, які здійснюють процесуальне керівництво або,в разі їх заміни, іншим прокурорам відповідно довимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України, прокурор,який здійснює повноваження прокурора в конкретно -му кримінальному провадженні, визначається керів-ником відповідного органу прокуратури після почат кудосудового розслідування (досудове розслідування,відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, тепер почи-нається з моменту внесення відомостей про криміналь -не правопорушення до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань). За необхідності керівник органу проку-ратури може визначити групу прокурорів, які здійсню -ватимуть повноваження прокурорів у конкретному

103

Розділ 3. Підтримання державного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми, вчинену з метою експлуатації праці

РОЗДІЛ 3

Підтримання державногообвинувачення в суді у кримінальнихпровадженнях про торгівлю людьми,вчинену з метою експлуатації праці

3.1. Підготовка до державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми, вчинену з метою експлуатації праці

Судовий розгляд справи є центральною частиноюкримінального провадження, де прокурор, підтри-муючи державне обвинувачення в суді, як рівноправ-ний учасник процесу подає докази, в яких має вільноорієнтуватись.

Справи розглядуваної категорії, як правило, єскладними, багатоепізодними, з великим обсягом до-казової бази. Крім того, торгівля людьми нерідко вчи-нюється організованими групами або злочиннимиорганізаціями.

В таких умовах незнання або слабке знання до-казової бази перешкоджає можливості реальноговпли ву державного обвинувача на хід і результатисудового процесу. Узагальненням практики підтри-мання державного обвинувачення у кримінальнихсправах зазначеної категорії, проведеним Генераль-ною прокуратурою України у 2007 році, було ви-явлено непоодинокі випадки, коли справи передзатвердженням обвинувального висновку вивчалиодні працівники, а підтримання державного обвину-

102

хом. Вказані документи мають бути доступними длявивчення прокурором і судом.

Прокурор повинен перевірити законність притяг-нення осіб до кримінальної відповідальності, тобточи були підстави для визнання їх підозрюваними тапред’явлення їм обвинувачення.

Нове кримінальне процесуальне законодавствотрансформує процедуру визнання особи підозрюва-ною в процедуру повідомлення про підозру. Натомістьпроцедура пред’явлення обвинувачення в новому за-конодавстві відсутня. Замість неї, відповідно до ч. 2ст. 283 КПК України, прокурор зобов’язаний у найко-ротший термін після повідомлення особі про підозрузвернутися до суду з обвинувальним актом. На цеймомент має бути зібрано достатньо доказів на під -твердження об’єктивних та суб’єктивних ознак складузлочину, передбаченого певною частиною ст. 149 ККУкраїни. Докази, зібрані у провадженні, перевіря ють -ся також з точки зору їх допустимості.

Джерелами доказів у провадженнях про торгівлюлюдьми в основному є показання потерпілих та свідків.Крім того, джерелами доказів по цих провадженняхможуть бути фактичні дані, отримані в ході прове-дення очних ставок між потерпілими та обвинуваче-ними чи свідками та обвинуваченими, пред’явленняосіб для впізнання, проведення оперативно-розшуко-вих заходів, а також речові докази, документи, вис-новки експертів.

Слід мати на увазі, що нове кримінальне проце-суальне законодавство фактично нівелює доказовезначення показань, що були надані слідчому або про-

105


кримінальному провадженні, а також старшого про-курора такої групи, який керуватиме діями іншихпрокурорів.

Здійснення повноважень прокурора в тому са-мому кримінальному провадженні іншим прокуроромможливе лише у випадках, передбачених ч. ч. 4 та 5ст. 36, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 та ч. 3 ст. 37 КПКУкраїни.

В разі участі у провадженні іншого прокурора, вінповинен ретельно ознайомитись з матеріалами про-вадження. Методика вивчення прокурором справ проторгівлю людьми в основному є загальною з урахуван-ням особливостей предмета доказування у справах за-значеної категорії.

Питання, пов’язане з перевіркою законності по-рушення кримінальної справи втратило актуальністьпісля вступу в силу нового КПК України, який скасу-вав цей інститут та ввів процедуру внесення відомо-стей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Прицьому слідчий, прокурор, інша службова особа, упов-новажена на прийняття та реєстрацію заяв і повідом-лень про кримінальні правопорушення, зобов’язаніприйняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлен ня.Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідом -лення про кримінальне правопорушення не допус-кається (ч. 4 ст. 19 КПК України).

Готуючись до судового розгляду, прокурор по -винен знати, чи дотримані всі вимоги закону припрова дженні й передачі результатів ОРД органамдосудового слідства та при їх перевірці слідчим шля-

104


Факти застосування до потерпілих фізичного чипсихічного насильства, наряду з їхніми показаннями,встановлюються висновками судово-медичних, судо -во-психіатричних, судово-психологічних експертиз.

Впевнившись, що осіб притягнуто до кримінальноївідповідальності обґрунтовано, прокурор перевіряє, чибуло забезпечене право на захист підозрюваних, обви-нувачених, законність обрання запобіжного заходу.

Характер і розмір матеріальної шкоди, завданоїзлочином потерпілому, є важливими обставинами, щопідлягають доказуванню при розгляді кримінальноїсправи в суді (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України). Пункт 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 13від 02.07.2004 року «Про практику застосування су-дами законодавства, яким передбачені права потерпі-лих від злочинів» роз’яснює, що обов’язок доведеннята вжиття заходів щодо забезпечення цивільного по-зову лежить на стороні обвинувачення. У зв’язку зцим, готуючись до судового засідання, державний об-винувач має орієнтуватися на повне, всебічне й об’єк-тивне дослідження доказів, що стосуються цивільногопозову.

Форма та зміст цивільного позову в кримінальнійсправі мають відповідати вимогам ст. ст. 128–129 КПКУкраїни.

Основні джерела доказів (показання обвинува -чених, потерпілих, свідків, експертів тощо), які ви-кривають обвинувачених у вчиненні злочину, вартозанотувати, при цьому важливо знати причини будь-яких протиріч, розбіжностей або неточностей у свід-ченнях з метою їх усунення під час допиту в суді.

107


курору на досудовому слідстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 95 чинного КПК України, суд може обґрунтовуватисвої висновки лише на показаннях, які він безпо -середньо сприймав під час судового засідання або напоказаннях, отриманих під час досудового слідстваслідчим суддею в порядку, передбаченому ст. 225 КПКУкраїни. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішенняпоказаннями, наданими слідчому, прокурору, або по-силатися на них.

Документи, що долучаються до таких справ, ма ютьдеяку специфіку: зазвичай це закордонні паспорти,квитки на різні види транспорту, списки пасажирів,обліки прикордонних постів, роздруківки телефоннихпереговорів, квитанції на одержання грошових пере-казів тощо. До справи долучаються документи, щомають відношення до процесу вербування потерпілих:копії рекламних матеріалів, записи призначених зу-стрічей, фотографії, фотонегативи, записи стосовнокастингу та інше.

Серед речових доказів, вилучених під час обшуківі виїмок, оглянутих і долучених до справи, можуть бу -ти мобільні телефони, записники та інші предмети,що містять записи анкетних даних, адреси, номери те-лефонів, банківські рахунки, комп’ютерна техніка таелектронні носії інформації тощо. Як речові докази досправ долучають виявлені під час проведення опера-тивно-розшукової діяльності та дослідчої перевіркипідроблені документи, які в подальшому підлягаютьекспертному дослідженню та можуть використовува-тися під час допитів в суді підсудних, потерпілих ісвідків.

106


розгляд і ухвалення та проголошення судового рішен -ня, провадження з перегляду судових рішень в апе -ляційному, касаційному порядку, Верховним СудомУк ра їни, а також за нововиявленими обставинами.

Центральною частиною судового провадження єсудовий розгляд, під час якого прокурор, підтри -мую чи державне обвинувачення, як рівноправнийучасник процесу подає докази, в яких має вільно орі -єн туватися.

Враховуючи, що законодавством передбачено обо -в’язкову процедуру відкриття матеріалів іншій стороні(ст. 290 КПК України), прокурор повинен забезпечитиїї дотримання. При цьому, у випадку, коли сторонакримінального провадження не здійснить відкриттяматеріалів відповідно до положень ст. 290 КПК Ук -раїни, суд не має права допустити до розгляду відо -мості, що містяться в них як докази. Тому стороникри мінального провадження зобов’язані здійснювативідкриття одна одній додаткових матеріалів, отрима-них до або під час судового розгляду (ч. ч. 11, 12 ст. 290КПК України).

Судовому розгляду передує підготовче проваджен -ня, в якому участь прокурора є обов’язковою. Відпо-відно до ст. ст. 314, 315 КПК України, суд з’ясовує вучасників судового провадження їхню думку щодоможливості призначення судового розгляду та з метоюпідготовки до судового розгляду визначає дату тамісце проведення судового розгляду; з’ясовує, у від-критому чи закритому судовому засіданні необхідноздійснювати судовий розгляд; з’ясовує питання просклад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

109


На основі систематизації та аналізу матеріалів до-судового розслідування складається план участі обви-нувача у судовому розгляді справи, який допоможевільно орієнтуватися в матеріалах провадження підчас судового розгляду. Особливу увагу слід приділитипідготовці до судових дебатів з урахуванням з’ясова-них в суді обставин та перевірки їх доказами. Змістпланів залежить від складності кримінального прова -дження, кількості осіб, які притягуються до відпові-дальності, кваліфікації їхніх дій (тільки за ст. 149 ККУкраїни або за сукупністю злочинів) та багатьох іншихфакторів. Крім загального плану участі обвинувача всудовому розгляді справи, можна скласти план-схемузлочинних зв’язків, спеціальний план порядку дослі -дження доказів, план-розрахунок цивільного позовутощо. Кожен конкретний епізод злочинної діяльностімає бути підтверджений доказами або виключений зобвинувачення.

3.2. Підтримання прокурором державногообвинувачення в судовому розгляді у кримінальних провадженнях про торгівлюлюдьми, вчинену з метою експлуатації праці

Державне обвинувачення є процесуальною діяль-ністю прокурора, що полягає у доведенні перед судомобвинувачення з метою забезпечення кримінальноївід повідальності особи, яка вчинила кримінальнепра вопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Державне обвинувачення відбувається під час су-дового провадження. Останнє КПК України визначаєяк кримінальне провадження в суді першої інстанції,яке включає підготовче судове провадження, судовий

108


гівлі людьми можливість застосування угод є міні-мальною. Зокрема, угода про примирення між потер-пілим та обвинуваченим щодо розглядуваної категоріїкримінальних проваджень не може бути укладеною,оскільки вже за ч. 1 ст. 149 КК України торгівля лю -дьми є тяжким злочином, а відповідно до ч. 3 ст. 469КПК України укладення такої угоди допускаєтьсялише щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості.Враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 469 КПКУкраїни угода про визнання винуватості у криміналь-ному провадженні, в якому бере участь потерпілий, недопускається, вона може мати місце лише в тих випад-ках, коли особа, щодо якої вчинено злочин, відмов-ляється визнавати себе потерпілою. В практичнійдіяльності такі випадки зустрічаються вкрай рідко,тому застосування угод для розглядуваної категоріїкримінальних проваджень не є актуальним.

Питання забезпечення безпеки потерпілих та свід -ків є актуальними для проваджень про торгівлю лю -дьми не лише під час досудового розслідування, а й всудовому розгляді. Ст. 2 Закону України «Про забез-печення безпеки осіб, які беруть участь у криміналь-ному судочинстві» передбачене право на забезпеченнябезпеки особи, яка заявила до правоохоронного ор-гану про злочин або в іншій формі брала участь чисприяла у виявленні, попередженні, припиненні йроз критті злочинів; потерпілого та його представникау кримінальній справі; підозрюваного, обвинувачено -го, захисників і законних представників; цивільно гопозивача, цивільного відповідача та їхніх представни-ків у справі про відшкодування шкоди, завданої зло-чином; свідка; експерта, спеціаліста, перекладача іпонятого; членів сімей та близьких родичів цих осіб.

111


розглядає клопотання учасників судового проваджен -ня про здійснення судового виклику певних осіб досуду для допиту, витребування певних речей чи доку-ментів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки досудового розгляду.

Відповідно до п. 16 наказу Генерального прокуро -ра України № 4гн від 19.12.2012 року думка прокурорау підготовчому судовому засіданні щодо можливостізатвердження угоди, закриття провадження, направ-лення обвинувального акта, клопотання про застосу-вання примусових заходів медичного або виховногохарактеру до відповідного суду для визначення підсуд-ності, призначення судового розгляду кримінальногопровадження має бути об’єктивною та ґрунтуватисяна матеріалах провадження та нормах закону.

При вирішенні судом питань, пов’язаних з під -готовкою до судового розгляду, згідно з п. 16.1 га -лузевого наказу прокурор уповноважений заявлятиклопотання, зокрема про здійснення судових викли-ків осіб до суду для допиту та витребування речей чидокументів, долучення документів і матеріалів, щомають значення для кримінального провадження. Занаявності підстав клопотати про обрання, зміну чискасування заходів забезпечення кримінального про-вадження, в тому числі запобіжного заходу, обраногощодо обвинуваченого, висловлювати думку щодо кло-потань інших учасників судового провадження.

Особливістю нового кримінального процесуаль-ного законодавства є можливість у підготовчому судо-вому засіданні прийняти рішення про затвердженняугоди. Проте у кримінальних провадженнях щодо тор-

110


в) отримання оперативної та іншої інформації пронаявність загрози життю, здоров’ю, житлу і май -ну зазначених осіб.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про забез-печення безпеки осіб, які беруть участь у криміналь-ному судочинстві» прокурор або суд, одержавши заявучи повідомлення про загрозу безпеці особи, яка береучасть у кримінальному судочинстві, зобов’язані пе-ревірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більшеніж три доби, а у невідкладних випадках — негайно,ухвалити рішення про застосування або відмову в за-стосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рі-шення вони приймають мотивовану постанову чиухвалу і передають її для виконання органу, на якийпокладено здійснення заходів безпеки. Ця постановачи ухвала є обов’язковою для виконання зазначенимиорганами.

Поряд із закритим судовим розглядом ст. 7 базо-вого закону передбачає й такі заходи забезпеченнябезпеки, як особиста охорона, охорона житла і майна;видача спеціальних засобів індивідуального захисту ісповіщення про небезпеку; використання технічнихзасобів контролю і прослуховування телефонних таінших переговорів, візуальне спостереження; замінадокументів та зміна зовнішності; зміна місця роботиабо навчання; переселення в інше місце проживання;поміщення до дошкільної виховної установи або уста-нови органів соціального захисту населення; забезпе-чення конфіденційності відомостей про особу.

113


Чинний КПК України, хоча й не відтворює зазна -чену норму, як це було в старому КПК України, протепередбачає право учасників кримінального проваджен -ня заявляти клопотання про забезпечення безпеки(ст. ст. 42, 56, 66, 68, 69, 71 КПК України). Слід матина увазі, що Закон України «Про забезпечення без-пеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочин-стві» залишився чинним та має застосовуватись разоміз новим КПК України.

Розглянута норма та інші положення Закону Ук -ра їни «Про забезпечення безпеки осіб, які берутьучасть у кримінальному судочинстві» мають застосо-вуватись відносно потерпілих та свідків торгівлі лю -дьми не тільки під час досудового розслідування, азалежно від того, коли будуть виявлені для цього під-стави і приводи, у тому числі й протягом всього про-вадження у суді першої інстанції.

Ст. 20 вказаного Закону передбачається, що під-ставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осібє дані, які свідчать про наявність реальної загрозиїхньому життю, здоров’ю, житлу і майну. Приводомдля вжиття заходів забезпечення безпеки учасниківкримінального судочинства, членів їхніх сімей таблизьких родичів може бути:

а) заява учасника кримінального судочинства, чле -на його сім’ї або близького родича;

б) звернення керівника відповідного державногооргану;

112


Згідно з ч. 1 ст. 349 КПК України після роз’яс-нення обвинуваченому суті обвинувачення головую-чий з’ясовує думку учасників судового провадженнящодо доказів, які потрібно дослідити, та порядку їхдослідження. При цьому державний обвинувач пови-нен обґрунтувати свою позицію щодо порядку дослі -дження доказів, виходячи з відношення підсудних допред’явленого обвинувачення, характеру злочинів,обсягу та особливостей доказового матеріалу, склад-ності провадження, психологічних рис підсудних,потерпілих.

Відповідно до п. 18 галузевого наказу прокурорповинен брати активну участь у з’ясуванні обставинкримінального правопорушення та у перевірці їх до-казами, об’єктивно і неупереджено оцінювати їх зточки зору належності, допустимості, достовірності.За необхідності клопотати про виклик до суду свід-ків, експертів, спеціалістів, дослідження додатковихдоказів, застосування заходів забезпечення кримі-нального провадження або проведення слідчих (роз-шукових) дій.

Якщо підсудний визнає вину та не відмовляєтьсявід дачі показань, під час його допиту детально з’я -совуються всі обставини, виходячи з предмету до -казування, по кожному з інкримінованих епізодівзлочинної діяльності. Під час допиту підсудного дер-жавному обвинувачу слід з’ясувати такі питання:

• коли, де, з ким, за чиєю ініціативою та за якихобставин була досягнута домовленість про про-даж людей за кордон (в Україну), які умови зцього приводу були узгоджені та яким чином

115


З урахуванням характеру і ступеня небезпеки дляжиття, здоров’я, житла та майна осіб, взятих під за-хист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.

Слід зауважити, що закритий судовий розгляд єнайбільш ефективним засобом для захисту вразливихпотерпілих та свідків від психологічного впливу з бокуобвинувачених та їхніх захисників у провадженняхпро торгівлю людьми. Для захисту прав потерпілих тасвідків проваджень зазначеної категорії велике зна-чення також має забезпечення конфіденційності ві -домостей про особу, особиста охорона, дистанційнепровадження.

Орган, якому доручено здійснювати заходи без-пеки, встановлює перелік необхідних заходів і спосо-бів їх реалізації, керуючись при цьому конкретнимиобставинами і необхідністю усунення існуючої за-грози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення таправила користування майном або документами, ви-даними з метою забезпечення безпеки, повідомля -ється особа, взята під захист.

При вирішенні цих питань у суді під час підготов-чого провадження прокурор повинен мати виважену,переконливу і принципову позицію.

Звернемося безпосередньо до участі прокурора усудовому розгляді справи. Прокурор, керуючись ви-могами закону і своїм внутрішнім переконанням, під -тримує перед судом державне обвинувачення, подаєдокази, бере участь у дослідженні доказів, заявляєклопотання і висловлює свою думку щодо клопотаньінших учасників процесу.

114


Для доведення факту перетину потерпілими кор-дону, обману чи заподіяння шкоди здоров’ю під часексплуатації, прокурору необхідно заявляти суду кло-потання про огляд долучених до справи закордоннихпаспортів та інших документів, зокрема записок вер-бувальників чи експлуататорів, довідок про стан здо-ров’я на момент від’їзду за кордон, проїзних квитків.У тому числі можна заявити клопотання суду пропред’явлення цих доказів потерпілим під час їх допитуз метою отримання від них відповідних пояснень.

Надзвичайно важливе значення для доведенняфакту торгівлі людьми мають показання свідків, якихумовно можна поділити на такі категорії:

• особи, які можуть підтвердити вчинення певнихдій підсудними щодо підготовки або вчиненняними торгівлі людьми;

• свідки з числа осіб, які добре знають потерпілих(друзі, знайомі, співробітники, сусіди, деякі зродичів потерпілих тощо);

• свідки з числа осіб, які добре знають підсудних.

Цим особам можуть бути відомі дані про застосу-вання примусу, обману, шантажу чи використанняуразливого стану потерпілих, факти залучення до бор-гової кабали. Вони можуть мати документи чи іншідокази у справі (записки потерпілих чи обвинуваче-них, квитанції, проїзні квитки тощо).

Обов’язково підлягають допиту працівники дер-жавних органів, організацій та установ, які причетнідо оформлення закордонних паспортів, інших не-обхідних для виїзду за кордон документів, та можуть

117


вони виконувалися, як підтримувався зв’язок зостанніми, як здійснювалася оплата за переве-зених за кордон осіб;

• коли, де, ким та яким чином здійснювалося«вербування», які саме способи при цьому вико-ристовувалися;

• як здійснювалося вивезення потерпілих за кор-дон (ввезення в Україну, переміщення всерединікраїни), починаючи з оформлення необхіднихдля цього документів та закінчуючи переміщен-ням через державний кордон України;

• яким чином здійснювалося «працевлаштуван -ня» потерпілих за кордоном (в Україні);

• в яких умовах проживали потерпілі особи, якуплатню та як часто отримували;

• чи обмежувалась свобода пересування потерпі-лих, чи відбирали їхні паспорти;

• хто входив до складу організованої групи та якздійснювався розподіл ролей між всіма спів -учасниками.

Переходячи до допиту потерпілих від торгівлілюдьми, необхідно мати на увазі, що у більшості ви-падків ними є особи, які, перебуваючи в атмосфері фі-зичного насильства зі сторони злочинців та тривалогопсихічного тиску, втратили довіру до людей. Більшістьз них можуть замкнутися в собі та уникати контактівз оточуючими. Тому допит таких осіб повинен ре-тельно плануватись та проводитись максимальноделікатно.

116


різних причин. Це й бажання скоріше забути обста-вини посягання, і побоювання помсти з боку обви -нуваченого, й віддаленість місця проживання відміс ця проведення розслідування або судового роз-гляду спра ви тощо.

У країнах ЄС (наприклад, в Італії, Німеччині таСловаччині) в таких ситуаціях застосувують механіз -ми відеоконференції. Особу допитують дистанційно,нерідко при цьому забезпечуючи її конфіденційність.Анкетні дані допитуваної особи можуть змінюватись,зображення та голос спотворюватись.

Можливість застосування технічних засобів підчас допиту свідка допускається й за кримінальнимпроцесуальним законодавством України. Вже сьогод -ні в деяких областях України в судах використову -ються окремі приміщення, технічно обладнані длядистанційного допиту свідків, що дозволяє спотворю-вати зображення та голос, забезпечуючи належний рі-вень захисту допитуваної особи. А в усіх апеляційнихсудах України встановлено технічне обладнання дляпроведення відеоконференцій.

Cт. 336 чинного КПК України детально регламен-тує процедуру проведення процесуальних дій у режимівідеоконференції під час судового провадження. Зокре -ма передбачено, що судове провадження може здійс -нюватися в режимі відеоконференції під час трансляціїз іншого приміщення, у тому числі з приміщення, щознаходиться поза межами приміщення суду (дистан-ційне судове провадження), у разі: 1) неможливостібезпосередньої участі учасника кримінального прова -дження в судовому провадженні за станом здоров’я або

119


у зв’язку з цим вказати на осіб, що зверталися до нихз цього приводу або з приводу використання підроб-лених документів, — про підробку таких документів іт. ін. Якщо при цьому йдеться про рядових працівни-ків вказаних установ та організацій, які виконувалиобов’язки суто технічного характеру, під час їх допитівможна з’ясувати, вказівки яких саме службових осібщодо видачі завідомо неправдивих документів вонивиконували, а також роль кожної з таких осіб, що булипричетні до подій.

В якості свідків допитуються працівники банків,транспортних чи туристичних фірм, які можуть під -твердити обставини справи, що мають значення длядоведення складу злочину. Допитуються в якості свід-ків особи, яких підсудні вербували для виїзду за кор-дон, але вони відмовились з будь-яких причин.

За наявності суперечностей у показаннях підсуд-них, потерпілих чи свідків прокурор може заявитисуду клопотання про оголошення показань, даних надосудовому слідстві. У тому випадку, якщо підсуднийвизнавав свою вину на досудовому слідстві та був до-питаний із застосуванням технічних засобів, а під чассудового засідання від цих показань відмовився, не-обхідно наполягати на відтворенні або демонстру-ванні записів цих показань у судовому засіданні. Цестосується і відтворення обстановки й обставин подіїіз застосуванням відеозапису за участю підозрюваного(обвинуваченого).

Судовий розгляд кримінальних справ, пов’язанихз торгівлею людьми, нерідко стикається із ситуаціями,коли потерпілі або свідки ухиляються від допитів з

118


При визначенні виду та розміру покарання судинерідко застосовують ст. 69 КК України та призна-чають покарання нижче від найнижчої межі, встанов-леної в санкції ст. 149 КК України. Однак поблажливеставлення до осіб, визнаних винними у торгівлі лю -дьми на цьому, як правило, не закінчується. Призна-чивши мінімальне, або більш м’яке, ніж передбаченосанкцією ст. 149 КК України, покарання, суди звіль-няють таких осіб від відбування покарання з випро -буванням на підставі ст. 75 КК України. Отже,переважна більшість злочинців фактично не відбуваєпризначене їм покарання та має можливість продов-жувати займатися злочинною діяльністю.

З метою виправлення ситуації Генеральною про-куратурою України було підготовлено та направленопрокурорам областей листи (№ 09-14вих-09-256окввід 24.07.2009 року, № 09-200вих-236окв-10 від17.08.2010 року), в яких зорієнтовано державних об-винувачів на зайняття принципової та виваженої по-зиції щодо призначення особам, винним у вчиненнізлочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, покарання,яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та за-побігання вчиненню нових злочинів.

Крім того, в разі необхідності державний обви ну -вач повинен подавати апеляцію з підстав невідповідно-сті призначеного покарання тяжкості кримінальногоправопорушення та особі обвинуваченого.

121


з інших поважних причин; 2) необхідності забезпе-чення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітньогоабо неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідно-сті вжиття таких заходів для забезпечення оперативно-сті судового провадження; 5) наявності інших підстав,визначених судом достатніми.

Судове провадження, згідно з правилами цієїстат ті, може здійснюватися в судах першої, апеля-ційної, касаційної інстанцій та у Верховному СудіУкраїни. Під час здійснення судового провадженняз будь-яких питань, розгляд яких віднесено до ком-петенції суду, стаття регламентує порядок іденти -фікації суб’єктів відеоконференції та коло осіб,від повідальних за такі дії.

Вимоги до структури та змісту промови прокурорау судових дебатах є загальними з урахуванням деякихособливостей. Відповідно до п. 5.4 наказу, при ви -значенні позиції щодо покарання прокурори маютьсуворо додержуватися вимог закону про його відпо-відність і справедливість з урахуванням характеру таступеня суспільної небезпеки злочину, особи винного,обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання,а також особи й поведінки потерпілого. У всіх перед-бачених законом випадках прокурори повинні ста-вити питання перед судом про призначення додатковогопокарання, відшкодування завданих злочином мате-ріальних збитків та компенсації моральної шкоди.

Проблемним питанням кримінальних прова -джень зазначеної категорії упродовж багатьох роківзалишалось призначення судами надмірно м’яких мірпокарання.

120


який належить приватному підприємцеві С. Л. та роз-ташований на території Запорізької області.

Згодом вказані особи спільно з невстановленимиособами, перебуваючи в м. Запоріжжя, із застосуван-ням фізичного насильства та обману, здійснили вербу-вання 15 громадян, яких перевезли до вищевказаногокомплексу по розведенню свиней, де передали приват-ному підприємцеві та в подальшому спільно з ним екс-плуатували їхню працю з метою одержання матері-альної вигоди.

Потерпілі повідомили, що їх вивозили на ферму, депримушували доглядати за домашніми тваринами (сви-нями), заготовлювати силос та інше. Зарплату по-терпілі не отримували, працювали з 5 години ранку до11 години вечора, з перервою на півгодини, без вихідних.За роботу потерпілі отримували двічі на день харчу-вання. За повільну працю до них застосовували фізичненасильство, а за відмову працювати саджали в яму надекілька днів.

Усього у складі організованої групи її членами буловчинено 10 епізодів вербування, переміщення, перехо-вування та передачі п’ятнадцяти осіб з метою екс-плуатації їхньої праці.

Під час досудового слідства було накладено арештна майно обвинувачених на суму 530 000 гривень тавилучено майна на суму 200 000 гривень і готівки 4 500гривень.

Усім обвинуваченим було обрано запобіжний за-хід — взяття під варту.

123

Додаток 1

ДОДАТОК 1

Приклади кримінальних справ,по яким були винесені

судові вироки

Напрацьований досвід свідчить про те, що тор-гівля людьми з метою експлуатації їхньої праці є ла-тентним злочином, виявлення та розслідування якогопотребує високої кваліфікації та спеціальних знаньспівробітників органів внутрішніх справ, які працю-ють в цьому напрямку. Водночас, практика впрова -дження законодавства для боротьби з цим злочиномпотребує постійного аналізу з метою виявлення кра-щих зразків його використання. Нижче наводятьсядеякі приклади таких кримінальних проваджень.

CУ ГУМВС України в Запорізькій області закін-чено досудове розслідування у кримінальному прова -дженні за обвинуваченням 6 членів організованої групиу вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 149 ККУкраїни64.

Так, у період з січня 2008 року до 23 вересня 2008року в складі організованої злочинної групи В., С. В.,С. Д., С. А., Б. О. та Б. С. вступили в злочинну змовуз метою вербування та подальшої експлуатації працілюдей на території комплексу по розведенню свиней,

122

64 Кримінальна справа № 7850802 // СУ ГУМВС України в Запо-різькій області.

під виглядом інвалідів та черниць. Усі отримані віджебракування кошти злочинці привласнювали собі.

05.10.2009 року зазначену кримінальну справу зобвинувальним висновком було направлено до прокура-тури Кіровоградської області.

У 2011 році підсудних було засуджено до 5 роківпозбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.

На даний час кримінальна справа перебуває на роз-гляді в Апеляційному суді Кіровоградської області заапеляцією прокуратури області у зв’язку з невідповід-ністю призначеного судом покарання ступеню тяжко-сті злочину та особі засудженого.

СУ ГУМВС України в Харківській області велоськримінальне провадження за ст. ч. 3 ст. 149 КК Ук -раїни66. Під час досудового слідства у справі було вста-новлено, що в період із січня 2006 року до травня 2007року Ф., С. та К. шляхом обману завербували та пере-містили через державний кордон України до м. МоскваРосійської Федерації 88 громадян України, де оплатнопередали їх невстановленим особам, які в подальшомуздійснювали експлуатацію праці потерпілих.

Вербування здійснювалося шляхом надання до за-собів масової інформації рекламних оголошень з неправ-дивою інформацією про набір громадян для роботи набудівництві. Завербованих осіб на території РосійськоїФедерації було передано невстановленим особам, які

125

Додаток 1

19.02.2009 року досудове слідство у кримінальнійсправі було закінчено, справу відповідно до ст. 225 КПКУкраїни 1960 року було направлено прокурору для за-твердження обвинувального висновку.

У 2009 році одного підсудного було засуджено до3,6 років позбавлення волі, двох підсудних — до 3 роківпозбавлення волі та трьох підсудних – до 3 років по-збавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.

Апеляція учасниками процесу не вносилася.

СУ УМВС України в Кіровоградській області за-кінчено досудове розслідування у кримінальному про-вадженні за обвинуваченням 3 осіб у вчиненні злочину,передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України65.

Слідством встановлено, що в період із січня 2007року до травня 2009 року двоє громадян України тагромадянин Республіки Молдова, перебуваючи на те-риторії Кіровоградської області, із застосуваннямобману та уразливого стану під приводом сприяння упрацевлаштуванні в м. Москва Російської Федераціїпродавцями мобільних телефонів та гувернанткою за-вербували 5 громадян України чоловічої та жіночоїстаті з метою експлуатації їхньої праці.

У подальшому зазначених осіб було переміщено дом. Москва, де передано невстановленим особам, якими,із застосуванням погроз та фізичного насильства, здій-снювалася експлуатація їхньої праці в якості жебраків

124


65 Кримінальна справа № 24-522 // СУ УМВС України в Кірово-градській області.

66 Кримінальна справа № 10070022 // СУ ГУМВС України в Хар-ківській області.

ДОДАТОК 2

Кримінальний процесуальний кодекс України в таблицях

(за матеріалами ГСУ МВС України)

відібрали в них документи та примусили виконуватироботи, не пов’язані з їхньою спеціальністю та квалі-фікацією, на різних будівельних об’єктах у м. Москвата Московській області. Таким чином громадяни Ук -раїни, перебуваючи на території Російської Федераціїнелегально, без реєстрації, працювали щоденно, без ви-хідних, більше 10 годин на добу, за що заробітна платаїм не виплачувалася.

У справі потерпілими визнано 70 чоловіків та 18жінок.

18.07.2008 року зазначену кримінальну справу з об-винувальним висновком було направлено до прокуратуриХарківської області.

У 2009 році судом було винесено обвинувальний ви -рок, яким підсудних засуджено до позбавлення волі іззастосуванням ст. ст. 75 (Звільнення від відбування по-карання з випробуванням) та 76 (Обов’язки, які покла-дає суд на особу, звільнену від відбування покарання) ККУкраїни.

Верховним Судом України кримінальну справу булонаправлено на новий судовий розгляд у зв’язку з невідпо-відністю призначеного судом покарання ступеню тяж-кості злочину та особі засудженого.

У 2012 році у справі було винесено вирок, анало-гічний попередньому.

127126


129128

ПО

ЧАТ

ОК

ДО

СУ

ДО

ВО

ГО Р

ОЗ

СЛ

ІДУ

ВА

НН

Я (

СТ.

21

4)

Слі

дчий

, про

куро

р не

від

клад

но,

але

не

піз

ніш

е 2

4 г

од

ин

післ

япо

данн

я за

яви,

пов

ідом

ленн

я пр

о вч

инен

е кр

имін

альн

е пр

авоп

ору-

шен

ня а

бо п

ісля

сам

ості

йног

о ви

явле

ння

ним

з б

удь-

яког

о дж

ерел

аоб

став

ин, щ

о м

ожут

ь св

ідчи

ти п

ро в

чине

ння

крим

інал

ьног

о пр

аво-

пору

шен

ня, з

обов

’яза

ний

внес

ти в

ідпо

відн

і від

омос

ті д

о Є

дино

горе

єстр

у до

судо

вих

розс

ліду

вань

та

розп

очат

и ро

зслі

дува

ння.

Реє

стру

єтьс

я в

жур

налі

єди

-но

го о

блік

у за

яв т

а по

відо

м-

лень

про

кри

мін

альн

і пра

вопо

-ру

шен

ня т

а ін

ші п

одії.

Зая

вник

отр

имує

від

орг

ану,

до я

кого

він

под

ав з

аяву

, док

у-м

ент

(тал

он-п

овід

омле

ння)

,щ

о пі

дтве

рдж

ує її

при

йнят

тя і

реєс

трац

ію (с

т. 6

0 К

ПК

).

Кер

івни

к ор

гану

досу

дово

го р

оз-

слід

уван

ня в

и-зн

ачає

поп

е -ре

дню

пра

вову

квал

іфік

ацію

іпр

аців

ника

,як

ий п

рово

ди-

тим

е ро

зслі

ду-

ванн

я.

На

поча

тку

розс

ліду

ванн

ясл

ідчи

й п

ер

еві

ряє

на-

явні

сть

вже

ро

зпо

чати

хд

осу

до

вих

ро

зсл

ідув

ань

щод

о то

го ж

кри

мін

альн

ого

прав

опор

ушен

ня.

важ

ені

й н

а зд

ійсн

енн

яр

озс

лід

уван

ня к

ри

мін

аль-

них

пр

ост

упкі

в (с

пів

ро

біт

-ни

ку ін

шо

го п

ідр

озд

ілу

ОВ

С).

Якщ

о з

мін

а кв

аліф

ікац

іїві

дб

уває

ться

у з

вор

от-

ном

у п

ор

ядку

, то

уп

овн

о-

важ

ена

на

здій

сне

ння

ро

зсл

ідув

ання

кр

им

інал

ь-ни

х п

ро

ступ

ків

осо

ба

ра-

по

рто

м п

ер

ед

ає м

ате

-р

іал

и к

ер

івни

ку о

рга

нуд

осу

до

вого

ро

зсл

іду-

ванн

я.

Ви

нято

к:

у ви

падк

у ви

явле

ння

озна

к кр

имі-

наль

ного

пра

вопо

руш

ення

на

мор

сько

му

чи р

ічко

вом

у су

дні,

що

пере

бува

є за

меж

ами

Укра

їни,

дос

удов

е ро

зслі

дува

ння

розп

очин

аєть

ся н

егай

но; в

ідом

о-ст

і про

ньо

го в

нося

ться

до

Єди

-но

го р

еєст

ру д

осуд

ових

роз

слі-

дува

нь п

ри п

ерш

ій м

ожли

вост

і.Д

оруч

ення

кер

івни

ка п

ро п

рове

денн

я: р

озсл

ідув

ання

: зло

чину

(про

-ва

джен

ня д

осуд

овог

о сл

ідст

ва) –

слі

дчом

у; к

рим

інал

ьног

о пр

осту

пку

(про

вадж

ення

діз

нанн

я) -

спі

вроб

ітни

кам

інш

их п

ідро

зділ

ів О

ВС

(су-

пров

ідни

м л

исто

м, щ

о ре

єстр

уєть

ся в

кан

целя

рії о

рган

у до

судо

вого

розс

ліду

ванн

я). П

ісл

я ц

ього

інф

ор

мац

ія п

ер

ед

аєть

ся у

по

вно

ва-

же

ній

осо

бі п

ідр

озд

ілу

інф

ор

мац

ійно

-ана

літ

ичн

ого

заб

езп

е-

ченн

я д

ля

вне

сенн

я в

ЄР

ДР.

Вне

сенн

я пр

окур

ором

, слі

дчим

(упо

внов

ажен

ою о

собо

ю п

ідро

зділ

у ін

фор

мац

ійно

-ан

аліт

ично

го з

абез

пече

ння)

інф

орм

ації

до Є

дино

го р

еєст

ру д

осуд

ових

роз

слід

уван

ь(Є

РД

Р) т

а по

чато

к до

судо

вого

роз

слід

уван

ня.

До

Єд

ино

го р

еєс

тру

до

суд

ови

х р

озс

лід

уван

ь вн

ося

ться

від

ом

ост

і пр

о:

1) д

ату

надх

одж

ення

зая

ви, п

овід

омле

ння

про

крим

інал

ьне

прав

опор

ушен

ня а

бо в

иявл

ення

зін

шог

о дж

ерел

а об

став

ин, щ

о м

ожут

ь св

ідчи

ти п

ро в

чине

ння

крим

інал

ьног

о пр

авоп

ору-

шен

ня;

2) п

різв

ище,

ім'я

, по

бать

кові

(най

мен

уван

ня) п

отер

піло

го а

бо з

аявн

ика;

3) ін

ше

джер

ело,

з я

кого

вия

влен

і обс

тави

ни, щ

о м

ожут

ь св

ідчи

ти п

ро в

чине

ння

крим

інал

ьног

опр

авоп

оруш

ення

;4)

кор

отки

й ви

клад

обс

тави

н, щ

о м

ожут

ь св

ідчи

ти п

ро в

чине

ння

крим

інал

ьног

о пр

авоп

ору-

шен

ня, н

авед

ені п

отер

піли

м, з

аявн

иком

чи

вияв

лені

з ін

шог

о дж

ерел

а;5)

поп

еред

ня п

раво

ва к

валі

фік

ація

кри

мін

альн

ого

прав

опор

ушен

ня із

заз

наче

нням

ста

тті (

ча-

стин

и ст

атті

) зак

ону

Укра

їни

про

крим

інал

ьну

відп

овід

альн

ість

;6)

прі

звищ

е, ім

'я, п

о ба

тько

ві т

а по

сада

слі

дчог

о, п

року

рора

, яки

й вн

іс в

ідом

ості

до

реєс

тру

таро

зпоч

ав р

озсл

ідув

ання

;7)

інш

і обс

тави

ни, п

еред

баче

ні п

олож

ення

м п

ро Є

дини

й ре

єстр

дос

удов

их р

озсл

ідув

ань.

В

Єди

ном

у ре

єстр

і дос

удов

их р

озсл

ідув

ань

авто

мат

ично

фік

суєт

ься

дата

вне

сенн

я ін

фор

мац

іїта

при

свою

єтьс

я но

мер

кри

мін

альн

ого

пров

адж

ення

.

Пов

ідом

ленн

я із

дот

рим

ання

м в

имог

ст.

ст.

111

, 112

, ч. 6

ст.

214

КП

К с

лідч

им(ін

шою

упо

внов

ажен

ою о

собо

ю: о

/у, Д

ІМ) п

року

рора

, зая

вник

а та

пот

ерпі

лого

про

поча

ток

розс

ліду

ванн

я.

Якщ

о ві

дом

ості

вне

сені

про

куро

ром

до

ЄРД

Р, в

ін н

евід

клад

но, а

ле н

е пі

зніш

е на

ступ

ного

дня

, з д

о-тр

иман

ням

пра

вил

підс

лідн

ості

зоб

ов’я

зани

й пе

реда

ти н

аявн

і у н

ього

мат

еріа

ли д

о ор

гану

дос

удо-

вого

роз

слід

уван

ня т

а до

ручи

ти (

від

по

від

ним

до

руч

енн

ям у

по

ряд

ку п

. 3

ч.

2 с

т. 3

6 К

ПК

) пр

ове-

денн

я до

судо

вого

роз

слід

уван

ня.

У в

ип

адку

зм

іни

ква

ліф

і-ка

ції

кри

мін

альн

ого

пр

а-во

по

руш

енн

я (з

і зл

очи

нуна

кр

им

інал

ьни

й п

ро

сту-

по

к) с

лід

чий

, за

по

го -

дж

ен

ням

з к

ер

івн

ико

мо

рга

ну д

осу

до

вого

ро

з-сл

ідув

ання

рап

ор

том

пе

-р

ед

ає м

ате

ріа

ли

ро

зсл

і-д

уван

ня о

соб

і, у

по

вно

-

Таб

лиц

я1

131130

ОБ

’ЄД

НА

НН

Я І

ВИ

ДІЛ

ЕН

НЯ

МАТ

ЕР

ІАЛ

ІВ

ДО

СУ

ДО

ВО

ГО Р

ОЗ

СЛ

ІДУ

ВА

НН

Я

В о

дном

у пр

овад

жен

ні м

о-ж

уть

бути

об'

єдна

ні м

ате-

ріал

и до

судо

вих

розс

ліду

-ва

нь щ

одо

декі

лько

х ос

іб,

підо

зрю

вани

х у

вчин

енні

одно

го к

рим

інал

ьног

о пр

а-во

пору

шен

ня, а

бо щ

одо

одні

єї о

соби

, під

озрю

вано

їу

вчин

енні

кіл

ькох

кри

мі-

наль

них

прав

опор

ушен

ь, а

тако

ж м

атер

іали

дос

удо-

вих

розс

ліду

вань

, по

яким

не в

стан

овле

но п

ідоз

рю-

вани

х, п

роте

є д

оста

тні

підс

тави

вва

жат

и, щ

о кр

и-м

інал

ьні п

раво

пору

шен

ня,

щод

о як

их з

дійс

нюю

ться

ці

розс

ліду

ванн

я, в

чине

ні о

д-ні

єю о

собо

ю (с

т. 2

17

).

У ра

зі я

кщо

крим

інал

ьне

пров

адж

ення

зді

й-сн

юєт

ься

щод

о кі

лько

хос

іб, я

кі п

ідоз

рюю

ться

чи

обви

нува

чую

ться

у в

чи-

ненн

і одн

ого

або

кіль

кох

крим

інал

ьних

пра

вопо

ру-

шен

ь, і

згод

а щ

одо

укла

денн

я уг

оди

дося

гнут

ане

з у

сім

а пі

дозр

юва

ним

ичи

обв

инув

ачен

ими,

уго

дам

оже

бути

укл

аден

а з

од-

ним

(кіл

ьком

а) з

під

озрю

-ва

них

чи о

бвин

увач

ених

.К

ри

мін

альн

е п

ро

ва -

дж

енн

я щ

од

о о

соб

и(о

сіб

), з

яки

ми

до

сяг-

нуто

зго

ди

, п

ідл

ягає

ви

-д

іле

нню

в о

кре

ме

пр

о-

вад

же

ння

(ст.

46

9).

Якщ

о не

по

вно

літ

ній

під

о-

зрю

єтьс

яу

вчин

енні

кри

-м

інал

ьног

о пр

авоп

ору-

шен

ня р

азом

зпо

внол

ітні

м, м

ає б

ути

з'яс

ован

а м

ожли

віст

ь ви

ді-

ленн

я м

атер

іалі

в в

окре

ме

пров

адж

ення

щод

о не

пов-

нолі

тньо

го п

ід ч

ас д

осуд

о-во

го р

озсл

ідув

ання

(с

т. 4

94

).

Кри

мін

альн

е пр

овад

жен

нящ

од

о з

асто

сува

ння

пр

и-

мус

ови

х за

ход

ів м

ед

ич-

ного

хар

акте

ру

мож

уть

бути

об'

єдна

ні в

одн

е аб

ови

діле

ні в

окр

емі к

рим

і-на

льні

про

вадж

ення

за

на-

явно

сті п

ідст

ав, п

еред

-ба

чени

х К

ПК

(ст.

51

0).

Таб

лиц

я2

крим

інал

ьног

о пр

осту

пку

злоч

ину

Ріш

ення

про

об’

єдна

ння

чи в

иділ

ення

мат

еріа

лів

досу

-до

вого

роз

слід

уван

ня п

рийм

аєть

сяп

ро

кур

ор

ом

.О

скар

жен

ню н

е пі

дляг

ає

Мат

еріа

ли д

осуд

овог

о ро

зслі

дува

ння

не м

ожут

ь бу

тиви

діле

ні в

окр

еме

пров

адж

ення

, якщ

о це

мож

е не

га-

тивн

о вп

лину

ти н

а по

внот

у до

судо

вого

роз

слід

уван

нята

суд

овог

о ро

згля

ду.

Не

мож

уть

бути

об’

єдна

ні в

одн

е пр

ова -

джен

ня м

атер

іали

дос

удов

их р

озсл

іду-

вань

щод

о:

133132

НЕ

ГЛА

СН

І СЛ

ІДЧ

І (Р

ОЗ

ШУ

КО

ВІ)

ДІЇ

(П

АР

АГР

АФ

1 Г

ЛА

ВИ

21

)

Різ

нови

д сл

ідчи

х (р

озш

уков

их) д

ій, в

ідом

ості

про

фак

тта

мет

оди

пров

еден

ня я

ких

не п

ідля

гаю

ть р

озго

ло-

шен

ню, з

а ви

нятк

ом в

ипад

ків,

пер

едба

чени

х К

ПК

.

Таб

лиц

і 3-4

Про

водя

ться

вик

лючн

о у

крим

інал

ь-но

му

пров

адж

енні

щод

о тя

жки

х та

осо

бл

иво

тяж

ких

зло

чині

в.

Якщ

о ві

дом

ості

про

зло

чин

та о

собу

, яка

йог

овч

инил

а, н

емож

ливо

отр

имат

и в

інш

ий с

посі

б.

Якщ

о ві

дом

ості

про

зло

чин

та о

со -

бу, я

ка й

ого

вчин

ила,

нем

ожли

воот

рим

ати

в ін

ший

спо

сіб.

Нег

ласн

ісл

ідчі

(роз

шук

ові)

дії м

ає п

раво

пров

одит

и сл

ідчи

й, я

кий

здій

сню

єро

зслі

дува

ння

злоч

ину,

або

, за

його

дор

учен

ням

, — у

повн

оваж

ені

опер

атив

ні п

ідро

зділ

и. Д

о пр

ове-

денн

я не

глас

них

слід

чих

дій

за р

і-ш

ення

м с

лідч

ого

або

прок

урор

ам

ожут

ь за

луча

тись

інш

і осо

би.

Про

про

веде

ння

тако

ї не-

глас

ної с

лідч

ої (р

озш

уко-

вої)

дії,

як

конт

ро

ль

завч

ине

нням

зл

очи

ну, р

і-ш

ення

при

ймає

вик

лючн

опр

окур

ор.

Ріш

ення

про

про

веде

ння

негл

асни

х сл

ідчи

х (р

озш

уков

их) д

ійпр

ийм

ає с

лідч

ий, п

року

рор,

слі

дчий

суд

дя з

а кл

опот

ання

м п

ро-

куро

ра а

бо з

а кл

опот

ання

м с

лідч

ого,

пог

одж

еним

з п

року

роро

м.

Ст.

271

КП

К —

конт

роль

за

вчин

ення

мзл

очин

у.

Ст.

274

КП

К —

не-

глас

не о

трим

ання

зраз

ків,

нео

бхід

них

для

порі

внял

ьног

одо

слід

жен

ня.

Ст.

275

КП

К —

конф

іден

-ці

йне

спів

ро-

бітн

ицтв

о.

Ст.

272

КП

К —

вик

онан

нясп

еціа

льно

го з

авда

ння

зро

зкри

ття

злоч

инно

ї дія

ль-

ност

і орг

аніз

ован

ої г

рупи

чи з

лочи

нної

орг

аніз

ації.

Ст.

270

КП

К —

ауді

о-, в

ідео

-ко

нтро

льм

ісця

.С

т. 2

69 К

ПК

—сп

осте

ре-

жен

ня з

а ос

о-бо

ю, р

іччю

або

міс

цем

.С

т. 2

67 К

ПК

—об

стеж

ення

публ

ічно

нед

о-ст

упни

х м

ісць

,ж

итла

чи

ін-

шог

о во

ло-

дінн

я ос

оби.

Ст.

268

КП

К —

уст

а-но

влен

ня м

ісце

зна-

ходж

ення

рад

іоел

ек-

трон

ного

зас

обу.

У ви

нятк

ових

неві

дкл

адни

х ви

пад

ках,

по

в’яз

ани

х із

вр

ятув

ання

м ж

итт

я л

юд

ей

та

зап

об

іган

ням

вчи

ненн

ю т

яжко

гоаб

о о

соб

ли

во т

яжко

го з

ло

чину

, нег

ласн

а сл

ідча

(роз

шук

ова)

дія

мож

е бу

ти р

озпо

чата

до

по

стан

овл

енн

я ух

вал

и с

лід

-чо

го с

удд

і за

ріш

ення

м с

лідч

ого,

узг

одж

еним

з п

року

роро

м, а

бо п

року

рора

. У т

аком

у ви

падк

у пр

окур

ор з

обов

'яза

ний

не-

відк

ладн

о пі

сля

поча

тку

тако

ї нег

ласн

ої с

лідч

ої (р

озш

уков

ої) д

ії зв

ерну

тися

з в

ідпо

відн

им к

лопо

танн

ям д

о сл

ідчо

го с

удді

.

Вик

онан

ня б

удь-

яких

дій

з п

рове

денн

я не

глас

ної с

лідч

ої (р

озш

уков

ої) д

ії м

ає б

ути

не-

гайн

о пр

ипин

ене,

якщ

о сл

ідчи

й су

ддя

пост

анов

ить

ухва

лу п

ро в

ідм

ову

в на

данн

і доз

-во

лу н

а пр

овед

ення

нег

ласн

ої с

лідч

ої (р

озш

уков

ої) д

ії. О

трим

ана

внас

лідо

к та

кої н

е-гл

асно

ї слі

дчої

(роз

шук

ової

) дії

інф

орм

ація

має

бут

и з

нищ

ена

(ч.

3 с

т. 2

50

КП

К).

Стр

ок

пр

ове

де

ння

негл

асно

ї сл

ідчо

ї (р

озш

уко

вої)

дії

мо

же

бут

и п

ро

до

вже

ний

:—

пр

оку

ро

ро

м, я

кщо

негл

асна

слі

дча

(роз

шук

ова)

дія

про

води

ться

за

його

ріш

ення

м —

до

18

міс

яців

;—

ке

рів

нико

м о

рга

ну д

осу

до

вого

ро

зсл

ідув

ання

, якщ

о не

глас

на с

лідч

а (р

озш

уков

а) д

ія п

рово

дить

ся з

а йо

го а

бо з

а рі

шен

ням

слід

чого

— д

о 6

міс

яців

;—

нач

альн

ика

ми

голо

вних

сам

ості

йних

під

розд

ілів

МВ

С, С

БУ

та о

рган

у, щ

о зд

ійсн

ює

конт

роль

за

доде

ржан

ням

под

атко

вого

зак

о-но

давс

тва,

в А

Р К

рим

, обл

астя

х, м

іста

х К

иєві

та

Сев

асто

полі

, рег

іона

льно

го о

рган

у С

БУ

в м

ежах

ком

пете

нції,

якщ

о не

глас

насл

ідча

(роз

шук

ова)

дія

про

води

ться

за

ріш

ення

м с

лідч

ого

— д

о1

2 м

ісяц

ів;

— М

ініс

тро

м в

нутр

ішні

х сп

рав

Укр

аїни

, гол

овою

СБ

У, г

олов

ою о

рган

у, щ

о зд

ійсн

ює

конт

роль

за

доде

ржан

ням

под

атко

вого

зак

о-но

давс

тва,

якщ

о не

глас

на с

лідч

а ді

я пр

овод

итьс

я за

ріш

ення

м с

лідч

ого

— д

о1

8 м

ісяц

ів;

— с

лід

чим

суд

де

ю, я

кщо

негл

асна

слі

дча

(роз

шук

ова)

дія

про

води

ться

за

його

ріш

ення

м у

пор

ядку

, пер

едба

чено

му

ст. 2

49 К

ПК

Укра

їни

(не

мож

е пе

реви

щув

ати

12

міс

яців

).

Під

став

и

У рі

шен

ні п

ро п

рове

денн

я не

глас

ної с

лідч

ої (р

озш

уков

ої) д

ії за

знач

а-єт

ься

стро

к її

пров

еден

ня.

Стр

ок д

ії ух

вали

слі

дчог

о су

дді п

ро д

озві

л на

про

веде

ння

негл

асно

їсл

ідчо

ї (ро

зшук

ової

) дії

не м

оже

пере

вищ

уват

и 2

міс

яці.

135134

ПР

ОЦ

ЕС

УАЛ

ЬН

І ДІЇ

, Н

А Я

КІ Н

ЕО

БХ

ІДН

А З

ГОД

А П

РО

КУ

РО

РА

Пр

оц

есу

альн

і та

слід

чі д

ії за

зго

до

ю п

ро

кур

ор

а

Таб

лиц

я 5

Не

глас

ні (

ро

зшук

ові

) сл

ідчі

дії

за з

год

ою

пр

оку

ро

ра

Ста

ття

15

0С

лідч

ий з

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

має

пра

во з

верн

утис

ядо

слі

дчог

о су

дді з

кло

пота

нням

про

тим

часо

ве о

бмеж

ення

у к

о-ри

стув

анні

спе

ціал

ьним

пра

вом

.

Ста

ття

15

5С

лідч

ий з

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

має

пра

во з

верн

утис

ядо

слі

дчог

о су

дді з

кло

пота

нням

про

від

стор

онен

ня о

соби

від

поса

ди.

Ста

ття

16

0С

лідч

ий м

ає п

раво

зве

рнут

ися

до с

лідч

ого

судд

і з к

лопо

танн

ям,

пого

джен

им з

про

куро

ром

, про

тим

часо

вий

дост

уп д

о ре

чей

ідо

кум

енті

в.

Ста

ття

17

1С

лідч

ий з

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

має

пра

во з

верн

утис

ядо

слі

дчог

о су

дді з

кло

пота

нням

про

аре

шт

май

на.

Ста

тті 1

75

, 1

81

Дом

ашні

й ар

ешт

заст

осов

уєть

ся п

ід ч

ас д

осуд

овог

о ро

зслі

ду-

ванн

я сл

ідчи

м с

удде

ю з

а кл

опот

ання

м с

лідч

ого,

пог

одж

еним

зпр

окур

ором

. Стр

ок т

рим

ання

осо

би п

ід д

омаш

нім

аре

што

мм

оже

бути

про

довж

ений

за

клоп

отан

ням

слі

дчог

о, п

огод

жен

имз

прок

урор

ом, а

бо п

року

роро

м в

меж

ах с

трок

у до

судо

вого

роз

-сл

ідув

ання

.

Ста

тті 1

76

, 1

88

, 2

00

Зап

обіж

ні з

аход

и за

стос

овую

ться

слі

дчим

суд

дею

за

клоп

отан

-ня

м с

лідч

ого,

пог

одж

еним

з п

року

роро

м (с

т. 1

76 К

ПК

).С

лідч

ий з

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

має

пра

во з

верн

утис

я з

клоп

отан

ням

про

доз

віл

на з

атри

ман

ня п

ідоз

рюва

ного

, обв

ину-

ваче

ного

з м

етою

йог

о пр

ивод

у дл

я уч

асті

в р

озгл

яді к

лопо

танн

япр

о об

ранн

я за

побі

жно

го з

аход

у у

вигл

яді т

рим

ання

під

вар

тою

(ст.

188

КП

К).

С

лідч

ий з

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

має

пра

во з

верн

утис

ядо

слі

дчог

о су

дді з

кло

пота

нням

про

зм

іну

запо

біж

ного

зах

оду

(ст.

200

КП

К).

Ста

тті 1

99

, 2

95

За

пого

джен

ням

з п

року

роро

м с

лідч

ий з

верт

аєть

ся д

о сл

ідчо

госу

дді п

ро п

родо

вжен

ня с

трок

у тр

иман

ня п

ід в

арто

ю (с

т. 19

9 КП

К).

За

клоп

отан

ням

слі

дчог

о пр

окур

ор п

родо

вжує

стр

оки

досу

до-

вого

роз

слід

уван

ня (с

т. 2

95 К

ПК

).

Ста

ття

23

4О

бшук

про

води

ться

на

підс

таві

вм

отив

ован

ої п

оста

нови

слі

д-чо

го, п

огод

жен

ої з

про

куро

ром

, за

виня

тком

обш

уку

жит

ла ч

иін

шог

о во

лоді

ння

особ

и, я

кий

пров

одит

ься

на п

ідст

аві у

хвал

исл

ідчо

го с

удді

.

Ста

ття

24

0С

лідч

ий е

кспе

рим

ент,

що

пров

одит

ься

в ж

итлі

чи

інш

ому

воло

-ді

нні о

соби

, зді

йсню

єтьс

я ли

ше

за д

обро

віль

ною

зго

дою

осо

би,

яка

ним

и во

лоді

є, а

бо н

а пі

дста

ві у

хвал

и сл

ідчо

го с

удді

за

кло-

пота

нням

слі

дчог

о, п

огод

жен

им з

про

куро

ром

, або

про

куро

ра.

Ста

ття

27

7З

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

пов

ідом

ляєт

ься

особ

і про

під

озру

.

Ста

ття

28

0Д

осуд

ове

розс

ліду

ванн

я зу

пиня

єтьс

я за

мот

ивов

аною

пос

тано

-во

ю с

лідч

ого,

пог

одж

еною

з п

року

роро

м.

Ста

ття

29

1О

бвин

увал

ьний

акт

скл

адає

ться

слі

дчим

, піс

ля ч

ого

затв

ердж

у-єт

ься

прок

урор

ом. О

бвин

увал

ьний

акт

мож

е бу

ти с

клад

ений

прок

урор

ом, з

окре

ма

якщ

о ві

н не

пог

одит

ься

з об

вину

валь

ним

акто

м, щ

о бу

в ск

ладе

ний

слід

чим

.

Ста

ття

38

1С

уд з

а кл

опот

ання

м п

року

рора

або

слі

дчог

о, п

огод

жен

им з

про

-ку

роро

м, м

ає п

раво

роз

глян

ути

обви

нува

льни

й ак

т щ

одо

вчи-

ненн

я кр

имін

альн

ого

прос

тупк

у бе

з пр

овед

ення

суд

овог

о ро

з-гл

яду

в су

дово

му

засі

данн

і за

відс

утно

сті у

часн

иків

суд

овог

опр

овад

жен

ня, я

кщо

обви

нува

чени

й, щ

о бу

в пр

едст

авле

ний

за-

хисн

иком

, без

запе

речн

о ви

знав

сво

ю в

инув

атіс

ть, а

пот

ерпі

лий

не з

апер

ечує

про

ти т

аког

о ро

згля

ду.

Ста

ття

55

1С

лідч

ий з

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

над

сила

є до

упо

внов

аже-

ного

(цен

трал

ьног

о) о

рган

у Ук

раїн

и за

пит

про

між

наро

дну

пра-

вову

доп

омог

у в

крим

інал

ьном

у пр

овад

жен

ні, я

ке в

ін з

дійс

нює.

Ста

ття

24

6Р

ішен

ня п

ро п

рове

денн

я не

глас

них

слід

чих

дій

(роз

шук

ових

дій)

при

ймає

слі

дчий

, а у

вип

адка

х, п

еред

баче

них

цим

код

ек-

сом

, — с

лідч

ий с

уддя

за

клоп

отан

ням

слі

дчог

о, п

огод

жен

им з

прок

урор

ом.

Ста

ття

24

9С

лідч

ий з

а по

годж

ення

м з

про

куро

ром

зве

ртає

ться

до

слід

чого

судд

і з к

лопо

танн

ям п

ро п

родо

вжен

ня с

трок

у пр

овед

ення

не-

глас

ної с

лідч

ої д

ії.

Ста

ття

25

0У

виня

тков

их в

ипад

ках,

пов

’яза

них

з ур

ятув

ання

м ж

иття

лю

дей

та з

апоб

іган

ням

вчи

ненн

ю т

яжко

го а

бо о

собл

иво

тяж

кого

зло

-чи

ну, н

егла

сна

слід

ча д

ія м

оже

бути

роз

поча

та д

о ух

вали

слі

д-чо

го с

удді

за

ріш

ення

м с

лідч

ого,

узг

одж

еним

з п

року

роро

м.

Ста

ття

25

8П

року

рор,

слі

дчий

за

пого

джен

ням

з п

року

роро

м з

обов

’яза

ний

звер

нути

ся д

о сл

ідчо

го с

удді

з к

лопо

танн

ям п

ро д

озві

л на

втр

у-ча

ння

у пр

иват

не с

пілк

уван

ня, р

ізно

вида

ми

яког

о є:

1) а

удіо

-, в

ідео

конт

роль

осо

би; 2

) аре

шт,

огл

яд і

виїм

ка к

орес

-по

нден

ції;

3) з

нятт

я ін

фор

мац

ії з

теле

ком

унік

ацій

них

мер

еж; 4

)зн

яття

інф

орм

ації

з ел

ектр

онни

х ін

фор

мац

ійни

х си

стем

.

Ста

ття

27

4Н

егла

сне

отри

ман

ня з

разк

ів д

ля п

орів

няль

ного

дос

лідж

ення

здій

сню

єтьс

я на

під

став

і ухв

али

слід

чого

суд

ді, п

оста

новл

еної

за

клоп

отан

ням

слі

дчог

о, п

огод

жен

им з

про

куро

ром

.

137136

ПІД

СТА

ВИ

ТА

ПО

РЯ

ДО

К З

УП

ИН

ЕН

НЯ

ДО

СУ

ДО

ВО

ГО Р

ОЗ

СЛ

ІДУ

ВА

НН

Я (

ГЛА

ВА

23

)

До

зупи

ненн

я до

судо

вого

роз

слід

уван

ня с

лідч

ий з

обов

’яза

ний

вико

нати

всі

слі

дчі (

розш

уков

і) та

інш

і про

цесу

-ал

ьні д

ії, п

рове

денн

я як

их н

еобх

ідне

та

мож

ливе

, а т

акож

всі

дії

для

вста

новл

ення

міс

цезн

аход

жен

ня о

соби

, якщ

озу

пини

ти д

осуд

ове

розс

ліду

ванн

я не

обхі

дно

у зв

'язк

у з

обст

авин

ами,

пер

едба

чени

ми

п.

2 ч

. 1

ст.

28

0 К

ПК

.

Дос

удов

е ро

зслі

дува

ння

мож

е бу

ти з

упин

ене

післ

япо

відо

мле

ння

особ

і про

під

озру

у в

ипад

ку, я

кщо:

Дос

удов

е ро

зслі

дува

ння

зупи

няєт

ься

мот

иво-

вано

ю п

оста

ново

ю п

року

рора

або

слі

дчог

о за

узго

джен

ням

з п

року

роро

м, в

ідом

ості

про

що

внос

ятьс

я д

о Є

РД

Р. К

опія

пос

тано

ви н

адси

ла-

єтьс

я по

терп

ілом

у, с

торо

ні з

ахис

ту, я

кі м

ають

прав

о її

оска

ржит

и сл

ідчо

му

судд

і.пі

дозр

юва

ний

захв

орів

на

важ

ку х

воро

бу, я

ка п

ереш

ко -

джає

йог

о уч

асті

у к

рим

інал

ьном

у пр

овад

жен

ні, з

а ум

ови

підт

верд

жен

ня ц

ього

від

пові

дним

мед

ични

м в

исно

вком

Таб

лиц

я6

підо

зрю

вани

й пе

рехо

вуєт

ься

від

орга

нів

слід

ства

та

суду

з м

етою

ухи

ленн

я ві

д кр

имін

альн

ої в

ідпо

віда

льно

сті і

йог

ом

ісце

знах

одж

ення

нев

ідом

е

наяв

на н

еобх

ідні

сть

вико

нанн

я пр

оцес

уаль

них

дій

вм

ежах

між

наро

дног

о сп

івро

бітн

ицтв

а

Якщ

о м

ісце

знах

одж

ення

під

озрю

ва-

ного

нев

ідом

е, т

о сл

ідчи

й, п

року

рор

огол

ошує

йог

о ро

зшук

, про

що

вино

-си

ться

окр

ем

а п

ост

ано

ва.

Пр

оку

ро

р,

слід

чий

за п

огод

жен

ням

з пр

окур

ором

под

ає к

лопо

танн

ясл

ідчо

му

судд

і про

доз

віл

на з

атри

-м

ання

та

прив

ід о

соби

(ст.

188

).

Стр

ок із

дня

вин

есен

ня п

оста

нови

про

зу-

пине

ння

крим

інал

ьног

о пр

овад

жен

ня д

одн

я її

скас

уван

ня с

лідч

им с

удде

ю а

бо в

ине-

сенн

я по

стан

ови

про

відн

овле

ння

крим

і-на

льно

го п

рова

джен

ня н

е в

клю

чаєт

ься

уст

роки

дос

удов

ого

розс

ліду

ванн

я.

у кр

имін

альн

ому

пров

адж

енні

є д

ва а

бо д

екіл

ька

підо

зрю

ва-

них,

а п

ідст

ави

для

зупи

ненн

я ві

днос

ятьс

я не

до

всіх

із н

их,

пр

оку

ро

р в

пр

аві в

ид

іли

тидо

судо

ве р

озсл

ідув

ання

і зу

пи-

нити

йог

о ст

осов

но о

крем

их п

ідоз

рюва

них

післ

я зу

пине

ння

досу

дово

го р

озсл

ідув

ання

про

веде

ння

слід

-чи

х (р

озш

уков

их) д

ій н

е до

пуск

аєть

ся, к

рім

тих

, що

спря

мов

ані

на в

стан

овле

ння

міс

цезн

аход

жен

ня п

ідоз

рюва

ного

МІЖ

НА

РО

ДН

А П

РА

ВО

ВА

ДО

ПО

МО

ГА (

РО

ЗД

ІЛ 9

)

Про

веде

ння

ком

пете

нтни

ми

орга

нам

и од

нієї

дер

жав

и пр

оцес

уаль

них

дій,

вик

онан

ня я

ких

необ

хідн

е дл

я до

судо

вого

роз

слід

уван

ня, с

у-до

вого

роз

гляд

у аб

о дл

я ви

кона

ння

виро

ку, у

хвал

еног

о су

дом

інш

ої д

ерж

ави

або

між

наро

дною

суд

овою

уст

анов

ою (п

. 1

ч.

1 с

т. 5

41

).

Суд

, п

ро

кур

ор

аб

о с

лід

чий

за

по

год

же

нням

з п

ро

кур

ор

ом

надс

илає

до

упов

нова

жен

ого

(цен

трал

ьног

о) о

рган

у Ук

раїн

и за

пит

(ст.

55

1).

МІЖ

НА

РО

ДН

А П

РА

ВО

ВА

ДО

ПО

МО

ГА

ПР

И П

РО

ВЕ

ДЕ

НН

І ПР

ОЦ

ЕС

УАЛ

ЬН

ИХ

ДІЙ

Таб

лиц

я7

На

тери

торі

ї Укр

аїни

з м

етою

вик

онан

ня з

апит

упр

о на

данн

я м

іжна

родн

ої п

раво

вої д

опом

оги

мож

уть

бути

про

веде

ні б

удь-

які п

ро

це

су-

альн

і дії,

пер

едба

чені

КП

К а

бо м

іжна

родн

имдо

гово

ром

(ст.

56

1).

Вик

онує

ться

упр

одов

ж 1

міс

яця

з да

ти й

ого

надх

одж

ення

до

безп

осер

еднь

ого

вико

навц

я.

За

необ

хідн

ості

вик

онан

ня с

клад

них

та в

елик

ихза

обс

ягам

и пр

оцес

уаль

них

дій

стр

ок

вико

-на

ння

мо

же

бут

и п

ро

до

вжен

ий

цен

трал

ь-ни

м о

рга

ном

Укр

аїни

аб

о о

рга

ном

, упо

вно

-ва

жен

им

зд

ійсн

юва

ти м

іжна

ро

дні

зно

сини

.

Отр

иман

і під

час

вик

онан

ня з

апит

у пр

о м

іжна

род -

ну п

раво

ву д

опом

огу

доку

мен

ти н

апра

в ляю

ться

ком

пете

нтно

му

орга

ну ін

озем

ної д

ерж

ави.

У ра

зі н

емож

ливо

сті в

икон

ати

запи

т пр

о м

іжна

-ро

дну

прав

ову

допо

мог

у, а

так

ож у

раз

і від

мов

иу

нада

нні м

іжна

родн

ої п

раво

вої д

опом

оги,

цент

раль

ний

орга

н Ук

раїн

и щ

одо

між

наро

дної

прав

ової

доп

омог

и аб

о уп

овно

важ

ений

орг

ан,

пове

ртає

так

ий з

апит

ком

пете

нтно

му

орга

нуін

озем

ної д

ерж

ави

із з

азна

ченн

ям п

ричи

н.

ВИ

ДА

ЧА

ОС

ІБ,

ЯК

І ВЧ

ИН

ИЛ

И

КР

ИМ

ІНА

ЛЬ

НЕ

ПР

АВ

ОП

ОР

УШ

ЕН

НЯ

(ЕК

СТ

РА

ДИ

ЦІЯ

)

Зап

ит н

апра

вляє

ться

за

умов

и, я

кщо

заза

коно

м У

краї

ни х

оча

б за

оди

н зі

зло

чи-

нів,

у з

в’яз

ку з

яки

ми

запи

туєт

ься

вида

ча,

пере

дбач

ене

пока

ранн

я у

виді

поз

бав-

ленн

я во

лі н

а м

акси

мал

ьний

стр

ок н

ем

енш

е 1

рок

уаб

о ос

обу

засу

джен

о до

по-

кара

ння

у ви

ді п

озба

влен

ня в

олі й

нев

ідбу

-ти

й ст

рок

стан

овит

ь не

мен

ше

4 м

ісяц

ів.

Цен

трал

ьні о

рган

и Ук

раїн

и (Г

ПУ,

Мін

-ю

ст —

ст.

57

4):

1. з

верт

ають

ся із

зап

итам

и пр

о ви

дачу

особ

и (е

кстр

адиц

ію),

тим

часо

ву в

и-да

чу а

бо т

ранз

итне

пер

евез

ення

;2.

роз

гляд

ають

зап

ити

про

вида

чуос

оби

(екс

трад

ицію

), т

имча

сову

ви-

дачу

або

тра

нзит

не п

ерев

езен

ня т

апр

ийм

ають

ріш

ення

щод

о ни

х;3.

орг

аніз

овую

ть п

рове

денн

я ек

стра

ди-

ційн

ої п

ерев

ірки

;4.

орг

аніз

овую

ть п

рийо

м-п

еред

ачу

осіб

,щ

одо

яких

при

йнят

о рі

шен

ня п

ро в

и-да

чу (е

кстр

адиц

ію),

тим

часо

ву в

и-да

чу ч

и тр

анзи

тне

пере

везе

ння;

5. з

дійс

нюю

ть ін

ші п

овно

важ

ення

, ви-

знач

ені К

ПК

або

між

наро

дним

дог

ово-

ром

про

вид

ачу

особ

и (е

кстр

адиц

ію).

КР

ИМ

ІНА

ЛЬ

НЕ

ПР

ОВ

АД

ЖЕ

НН

Я У

ПО

РЯ

ДК

У П

ЕР

ЕЙ

НЯ

ТТЯ

Кло

пота

ння

про

пере

йнят

тя к

рим

інал

ьног

о пр

овад

жен

няро

згля

даєт

ься

цент

раль

ним

орг

аном

Укр

аїни

щод

о м

іжна

-ро

дної

пра

вово

ї доп

омог

и аб

о уп

овно

важ

еним

орг

аном

про

-тя

гом

20

дні

вз

дня

його

над

ходж

ення

.

Кри

мін

альн

е пр

овад

жен

ня, в

яко

му

суд

ови

ми

ор

гана

ми

іно

зем

ної д

ер

жав

и н

е б

уло

ухв

але

но в

ир

ок,

мож

е бу

типе

рейн

яте

Укра

їною

за

таки

х ум

ов:

1. о

соба

є г

ром

адян

ином

Укр

аїни

і пе

ребу

ває

на її

тер

итор

ії;2.

осо

ба є

іноз

емце

м а

бо о

собо

ю б

ез г

ром

адян

ства

і пе

ребу

ває

на т

ерит

орії

Укра

їни,

а її

вид

ача

згід

но із

КП

К аб

о м

іжна

род-

ним

дог

овор

ом У

краї

ни н

емож

лива

або

у в

идач

і від

мов

лено

;3.

зап

итую

ча д

ерж

ава

нада

ла га

рант

ії, щ

о в

разі

ухв

ален

ня в

ирок

ув

Укра

їні о

соба

не

підд

ават

имет

ься

у за

питу

ючі

й де

ржав

і дер

-ж

авно

му

обви

нува

ченн

ю з

а те

ж к

рим

інал

ьне

прав

опор

ушен

ня;

4. д

іянн

я, я

кого

сто

суєт

ься

запи

т, є

крим

інал

ьним

пра

вопо

руш

ення

мза

зак

оном

Укр

аїни

про

кри

мін

альн

у ві

дпов

ідал

ьніс

ть (с

т. 5

95).

При

від

мов

і пер

ейня

ти к

рим

інал

ьне

пров

адж

ення

ГП

У по

-ве

ртає

мат

еріа

ли в

ідпо

відн

им о

рган

ам ін

озем

ної д

ерж

ави

зоб

ґрун

тува

нням

під

став

від

мов

и.

Клоп

отан

ня с

лідч

ого,

пог

одж

ене

з пр

окур

ором

, про

куро

ра а

босу

ду п

ро п

еред

ання

кри

мін

альн

ого

пров

адж

ення

ком

пете

нтно

му

орга

ну ін

шої

дер

жав

и ро

згля

даю

ться

упо

внов

ажен

им (ц

ентр

аль-

ним

) орг

аном

Укр

аїни

про

тяго

м 2

0 д

нів

з м

омен

ту н

адхо

джен

ня.

Нез

акін

чене

кри

мін

альн

е пр

овад

жен

ня м

оже

бути

пер

едан

еін

шій

дер

жав

і, як

що

вида

ча о

соби

, яка

під

ляга

є пр

итяг

ненн

юдо

кри

мін

альн

ої в

ідпо

віда

льно

сті,

нем

ожли

ва а

бо у

вид

ачі

тако

ї осо

би У

краї

ні в

ідм

овле

но.

139138

ЗБ

ИР

АН

НЯ

ДО

КА

ЗІВ

(С

Т. 9

3)

ЗД

ІЙС

НЮ

ЮТ

Ь

Таб

лиц

я8

Сто

ро

на о

бви

нува

ченн

я

пр

оку

ро

р,

ор

ган

до

суд

ово

гор

озс

лід

уван

ня (

у то

му

числ

іо

пе

рат

ивн

і під

ро

зділ

и)

Зби

раю

ть д

оказ

и ш

ляхо

м п

рове

-де

ння

слід

чих

(роз

шук

ових

) дій

та н

егла

сних

слі

дчих

(роз

шук

о-ви

х) д

ій, в

итре

бува

ння

та о

три-

ман

ня в

ід о

рган

ів д

ерж

авно

ївл

ади,

орг

анів

міс

цево

го с

амо-

вряд

уван

ня, п

ідпр

иєм

ств,

уст

а-но

в та

орг

аніз

ацій

, слу

жбо

вих

таф

ізич

них

осіб

реч

ей, д

окум

енті

в,ві

дом

осте

й, в

исно

вків

екс

перт

ів,

висн

овкі

в ре

візі

й та

акт

ів п

ерев

і-ро

к, п

рове

денн

я ін

ших

про

цесу

-ал

ьних

дій

, пер

едба

чени

х К

ПК

.

Сто

ро

на з

ахи

сту

під

озр

юва

ний

, о

бви

нува

че-

ний

, за

конн

ий

пр

ед

став

ник

під

озр

юва

ного

, о

бви

ну-

ваче

ного

, за

хисн

ик,

ви

-п

рав

дан

ий

, за

суд

же

ний

Зби

раю

ть д

оказ

и ш

ляхо

м в

итре

бува

ння

та о

трим

ання

від

орг

анів

дер

жав

ної

влад

и, о

рган

ів м

ісце

вого

сам

овря

дува

ння,

під

приє

мст

в, у

стан

ов, о

рган

ізац

ій,

служ

бови

х та

фіз

ични

х ос

іб р

ечей

, коп

ій д

окум

енті

в, в

ідом

осте

й, в

исно

вків

екс

-пе

ртів

, вис

новк

ів р

евіз

ій, а

ктів

пер

евір

ок; і

ніці

юва

ння

пров

еден

ня с

лідч

их (р

озш

у-ко

вих)

дій

, нег

ласн

их с

лідч

их (р

озш

уков

их) д

ій т

а ін

ших

про

цесу

альн

их д

ій, а

так

ожш

ляхо

м з

дійс

ненн

я ін

ших

дій

, які

зда

тні з

абез

печи

ти п

одан

ня с

уду

нале

жни

х і д

о-пу

стим

их д

оказ

ів.

Ініц

іюва

ння

стор

оною

зах

исту

, пот

ерпі

лим

про

веде

ння

слід

чих

(роз

шук

ових

) дій

здій

сню

єтьс

я ш

ляхо

м п

одан

ня с

лідч

ому,

про

куро

ру в

ідпо

відн

их к

лопо

тань

, які

роз

-гл

ядаю

ться

в п

оряд

ку, п

еред

баче

ном

у ст

. 220

КП

К. П

оста

нова

слі

дчог

о, п

року

рора

про

відм

ову

в за

дово

ленн

і кло

пота

ння

про

пров

еден

ня с

лідч

их (р

озш

уков

их) д

ій,

негл

асни

х сл

ідчи

х (р

озш

уков

их) д

ій м

оже

бути

оск

арж

ена

слід

чом

у су

дді.

По

тер

піл

ий

, п

ре

дст

авни

к п

оте

рп

іло

го

ВИ

ПА

ДК

И П

ОВ

ІДО

МЛ

ЕН

НЯ

ПР

О П

ІДО

ЗР

У

Таб

лиц

я9

Обр

ання

до

особ

и од

ного

з п

е-ре

дбач

ених

зап

обіж

них

захо

дів.

Ная

вніс

ть д

оста

тніх

док

азів

для

підо

зри

особ

и у

вчин

енні

кри

мі-

наль

ного

пра

вопо

руш

ення

.

Зат

рим

ання

осо

би н

а м

ісці

вчи

ненн

я кр

и-м

інал

ьног

о пр

авоп

оруш

ення

чи

безп

осе-

редн

ьо п

ісля

йог

о вч

инен

ня.

Слі

дчий

, про

куро

р аб

о ін

ша

упов

нова

жен

асл

ужбо

ва о

соба

(спі

вроб

ітни

к ін

шог

о пі

д-

розд

ілу

ОВ

С) з

обов

'яза

ні н

евід

клад

но п

ові-

дом

ити

підо

зрю

вано

му

про

його

пра

ва, п

е-ре

дбач

ені с

т. 42

КП

К Ук

раїн

и, п

ро щ

овр

учає

ться

від

пові

дна

пам

'ятк

а.

Пис

ьмов

е по

відо

мле

ння

про

підо

зру

скла

даєт

ься

прок

урор

ом а

бо с

лідч

им з

апо

годж

ення

м з

про

куро

ром

.

По

від

ом

ле

ння

має

міс

тити

так

і від

ом

ост

і (ст

. 2

77

):1)

прі

звищ

е та

пос

аду

слід

чого

, про

куро

ра, я

кий

здій

сню

є по

відо

мле

ння;

2) а

нкет

ні в

ідом

ості

осо

би (п

різв

ище,

ім'я

, по

бать

кові

, дат

у та

міс

це н

арод

жен

ня, м

ісце

про

жив

ання

, гро

мад

янст

во),

яка

пов

ідом

-ля

єтьс

я пр

о пі

дозр

у;3)

най

мен

уван

ня (н

омер

) кри

мін

альн

ого

пров

адж

ення

, у м

ежах

яко

го з

дійс

нюєт

ься

пові

дом

ленн

я;4)

зм

іст

підо

зри;

5) п

раво

ва к

валі

фік

ація

кри

мін

альн

ого

прав

опор

ушен

ня, у

вчи

ненн

і яко

го п

ідоз

рюєт

ься

особ

а, із

заз

наче

нням

ста

тті (

част

ини

стат

ті)

зако

ну У

краї

ни п

ро к

рим

інал

ьну

відп

овід

альн

ість

;6)

сти

слий

вик

лад

фак

тичн

их о

бста

вин

крим

інал

ьног

о пр

авоп

оруш

ення

, у в

чине

нні я

кого

під

озрю

єтьс

я ос

оба,

у т

ому

числ

і заз

на-

ченн

я ча

су, м

ісця

йог

о вч

инен

ня, а

так

ож ін

ших

сут

тєви

х об

став

ин, в

ідом

их н

а м

омен

т по

відо

мле

ння

про

підо

зру;

7) п

рава

під

озрю

вано

го;

8) п

ідпи

с сл

ідчо

го, п

року

рора

, яки

й зд

ійсн

ив п

овід

омле

ння.

Піс

ля п

овід

омле

ння

про

прав

а сл

ід-

чий,

про

куро

р аб

о ін

ша

упов

нова

жен

асл

ужбо

ва о

соба

на

прох

ання

під

озрю

-ва

ного

зоб

ов’я

зані

дет

альн

о ро

з’яс

-ни

ти к

ожне

із з

азна

чени

х пр

ав.

Вру

чаєт

ься

(пр

оку

ро

ро

м а

бо

сл

ід-

чим

) в д

ень

його

скл

аден

ня, а

зат

ри-

ман

ій о

собі

— н

е пі

зніш

е 24

год

ин з

мом

енту

її з

атри

ман

ня.

Якщ

о ос

обі н

е вр

учен

о по

відо

м-

ленн

я пр

о пі

дозр

у пі

сля

24

го

ди

нз

мом

енту

зат

рим

ання

, вон

а пі

д-ля

гає

нега

йном

у зв

ільн

енню

.

Інф

орм

ація

нев

ідкл

адно

вно

сить

ся з

а вк

а-зі

вкою

слі

дчог

о, п

року

рора

до

Єди

ного

реєс

тру

досу

дови

х ро

зслі

дува

нь у

повн

о-ва

жен

им с

півр

обіт

нико

м п

ідро

зділ

у ін

-ф

орм

ацій

но-а

налі

тичн

ого

забе

зпеч

ення

.

141140

ЗА

ГАЛ

ЬН

І ПО

ЛО

ЖЕ

НН

Я З

АК

ІНЧ

ЕН

НЯ

ДО

СУ

ДО

ВО

ГО Р

ОЗ

СЛ

ІДУ

ВА

НН

Я (

ПА

РА

ГРА

Ф 1

ГЛ

АВ

И 2

4)

Пр

оку

ро

рзо

бов’

язан

ий у

най

коро

тший

стр

ок п

ісля

по-

відо

мле

ння

особ

і про

під

озру

при

йнят

и од

не з

нас

туп-

них

ріш

ень

(про

що

вине

сти

відп

овід

ну п

оста

нову

):

Таб

лиц

я10

закр

ити

крим

інал

ьне

пров

адж

ення

(з у

сіх

пе-

редб

ачен

их с

т. 2

84 п

ідст

ав, к

рім

тих

, що

відн

о-ся

ться

до

ком

пете

нції

суду

)

Пр

оку

ро

ро

м:

1) в

стан

овле

на в

ідсу

тніс

ть п

одії

крим

інал

ьног

о пр

авоп

ору-

шен

ня;

2) в

стан

овле

на в

ідсу

тніс

ть в

дія

нні с

клад

у кр

имін

альн

ого

прав

опор

ушен

ня;

3) н

е вс

тано

влен

і дос

татн

і док

ази

для

дове

денн

я ви

нува

то-

сті о

соби

в с

уді і

вич

ерпа

ні м

ожли

вост

і їх

отри

мат

и;4)

наб

рав

чинн

ості

зак

он, я

ким

ска

сова

на к

рим

інал

ьна

від-

пові

даль

ніст

ь за

дія

ння,

вчи

нене

осо

бою

;5)

пом

ер п

ідоз

рюва

ний,

обв

инув

ачен

ий, к

рім

вип

адкі

в, я

кщо

пров

адж

ення

є н

еобх

ідни

м д

ля р

еабі

літа

ції п

омер

лого

;6)

існу

є ви

рок

по т

ому

сам

ому

обви

нува

ченн

ю, щ

о на

брав

зако

нної

сил

и, а

бо п

оста

новл

ена

ухва

ла с

уду

про

за-

крит

тя к

рим

інал

ьног

о пр

овад

жен

ня п

о то

му

сам

ому

обви

-ну

ваче

нню

;7)

пот

ерпі

лий,

а у

вип

адка

х, п

еред

баче

них

цим

Код

ексо

м,

його

пре

дста

вник

від

мов

ився

від

обв

инув

ачен

ня у

кри

мі-

наль

ном

у пр

овад

жен

ні у

фор

мі п

рива

тног

о об

вину

ва-

ченн

я;8)

сто

совн

о кр

имін

альн

ого

прав

опор

ушен

ня, щ

одо

яког

о не

отри

ман

о зг

оди

держ

ави,

яка

вид

ала

особ

у.

Суд

ом

:1)

у з

в'яз

ку з

і зві

льне

нням

осо

би в

ід к

рим

інал

ьної

від

пові

-да

льно

сті;

2) я

кщо

прок

урор

від

мов

ився

від

під

трим

ання

дер

жав

ного

обви

нува

ченн

я.

звер

нути

ся д

о су

ду з

кло

пота

нням

про

зві

ль-

ненн

я ос

оби

від

крим

інал

ьної

від

пові

даль

ност

і

звер

нути

ся д

о су

ду з

обв

инув

альн

им а

ктом

звер

нути

ся д

о су

ду з

кло

пота

нням

про

зас

тосу

-ва

ння

прим

усов

их з

аход

ів в

ихов

ного

хар

акте

ру

звер

нути

ся д

о су

ду з

кло

пота

нням

про

зас

тосу

-ва

ння

прим

усов

их з

аход

ів м

едич

ного

хар

акте

ру

Від

омос

ті п

ро з

акін

ченн

я до

судо

вого

роз

слід

уван

ня в

нося

ться

прок

урор

ом д

о Є

дино

го р

еєст

ру д

осуд

ових

роз

слід

уван

ь.

ЗА

КР

ИТ

ТЯ

КР

ИМ

ІНА

ЛЬ

НО

ГО П

РО

ВА

ДЖ

ЕН

НЯ

(С

Т. 2

84

)

Сл

ідчи

йви

носи

ть п

оста

нову

про

зак

ритт

я кр

имін

аль-

ного

про

вадж

ення

, якщ

о в

цьом

у кр

имін

альн

ому

про-

вадж

енні

жод

ній

особ

і не

пові

дом

ляєт

ься

про

підо

зру.

Таб

лиц

я11

вста

новл

ена

відс

утні

сть

поді

ї кри

-м

інал

ьног

о пр

авоп

оруш

ення

Коп

ія п

оста

-но

ви п

року

-ро

ра п

ро з

а-кр

иття

крим

інал

ь-но

го п

ро-

вадж

ення

надс

ила-

єтьс

я за

-яв

нику

, по-

терп

ілом

у,йо

го п

ред-

став

нику

, пі-

дозр

юва

-но

му,

захи

сник

у.

Під

став

и за

крит

тя к

рим

інал

ьног

о пр

овад

жен

ня п

року

роро

м:

Під

став

и за

крит

тя к

рим

інал

ьног

о пр

овад

жен

ня с

лідч

им(я

кщо

в ць

ому

крим

інал

ьном

у пр

овад

жен

ні ж

одні

й ос

обі н

е по

ві-

дом

ляло

ся п

ро п

ідоз

ру):

вста

новл

ена

відс

утні

сть

в ді

янні

скла

ду к

рим

інал

ьног

о пр

авоп

ору-

шен

ня

набр

ав ч

инно

сті з

акон

, яки

м с

ка-

сова

на к

рим

інал

ьна

відп

овід

аль-

ніст

ь за

дія

ння,

вчи

нене

осо

бою

Коп

ія п

оста

нови

слід

чого

про

за-

крит

тя к

рим

інал

ь-но

го п

рова

джен

няна

дсил

аєть

ся з

а-яв

нику

, пот

ерпі

-ло

му,

про

куро

ру.

Під

став

и за

крит

тя к

рим

інал

ьног

о пр

овад

жен

ня с

удом

:

у зв

’язк

у зі

зві

льне

нням

осо

би в

ід к

рим

інал

ьної

від

-по

віда

льно

сті

якщ

о пр

окур

ор в

ідм

овив

ся в

ід п

ідтр

иман

ня о

бвин

у-ва

ченн

я за

вин

ятко

м в

ипад

ків,

пер

едба

чени

х К

ПК

Від

омос

ті п

ро з

акін

ченн

я до

судо

вого

роз

слід

уван

ня в

нося

ться

до

ЄРД

Р у

повн

оваж

еною

особ

ою п

ідро

зділ

у ін

фор

мац

ійно

-ана

літи

чног

о за

безп

ечен

ня

вста

новл

ення

від

сутн

ості

под

ії кр

имін

аль-

ного

про

вадж

ення

вста

новл

ення

від

сутн

ості

в д

іянн

і скл

аду

крим

інал

ьног

о пр

авоп

оруш

ення

не в

стан

овле

ння

дост

атно

сті д

оказ

ів д

лядо

веде

ння

вину

вато

сті о

соби

у с

уді,

коли

виче

рпан

і мож

ливо

сті ї

х от

рим

ання

набр

ання

чин

ност

і зак

ону,

яки

м с

касо

вана

крим

інал

ьна

відп

овід

альн

ість

за

діян

ня,

вчин

ене

особ

ою

смер

ть п

ідоз

рюва

ного

, обв

инув

ачен

ого,

за

виня

тком

вип

адкі

в, к

оли

пров

адж

ення

єне

обхі

дним

для

реа

білі

таці

ї пом

ерло

го

наяв

ніст

ь ви

року

по

том

у ж

обв

инув

а-че

нню

, що

набр

ав з

акон

ної с

или,

або

ухва

ла с

уду

про

закр

иття

кри

мін

альн

ого

пров

адж

ення

по

том

у ж

обв

инув

ачен

ню

у ра

зі в

ідм

ови

поте

рпіл

ого,

а у

пер

едба

че-

них

КП

К в

ипад

ках

— й

ого

пред

став

ника

,ві

д об

вину

ваче

ння

у кр

имін

альн

ому

пров

а -дж

енні

у ф

орм

і при

ватн

ого

обви

нува

ченн

я

}}

143

Додаток 3

ДОДАТОК 3

Структурні підрозділи в обласних державних адміністраціях України,

відповідальні за проведення процедуривстановлення статусу та надання

допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, в рамках

виконання Закону України «Про протидію торгівлі людьми»

142

№ Область Структурний підрозділ Контакти

1.Рада Міністрів АР Крим

відділ молодіжної політики управління вищої освіти інауки, молоді та спорту Міні-стерства освіти і науки, молодіта спорту АР Крим

(0652) 60-02-39(099) 967-45-38

2. Вінницька управління у справах сім’ї тамолоді

(0432) 53-47-33

3. Волинська управління у справах сім’ї,молоді та спорту

(0332) [email protected]

4.Дніпропет-ровська

відділ з реалізації молодіжної,сімейної, ґендерної політикита оздоровлення дітей управ-ління у справах сім’ї, молоді таспорту

(056) 770-67-17(099) 222-82-53

5. Донецька управління у справах сім’ї,молоді та спорту

(062) 335-77-12 [email protected]

6. Житомирська відділ організаційної роботиГоловного управління у спра-вах сім’ї, молоді та спорту

(412) 22-27-25

7. Закарпатська управління у справах сім’ї,молоді та спорту

(0312) 353-69(0312) 630-548


8.Запорізькаобласть

управління у справах сім’ї, мо-лоді та спорту

(061) 239-05-60

9.Івано-Фран-ківська

сектор ґендерної та сімейноїполітики

(0434) 55-19-77(0434) 55-18-61

10. Київська відділ у справах сім’ї та молодіуправління у справах сім’ї тамолоді

(044) [email protected]

11. Кіровоградська управління у справах сім’ї тамолоді

(0522) 24-28-52(066) 7109572

12. Луганська відділ з питань молоді та сім’їуправління у справах сім’ї, мо-лоді та спорту

(0642) 58-55-050642) 58-57-22

13. Львівська

відділ з питань сімейної, ґен-дерної політики та оздоров-лення управління з питаньсім’ї та молоді обласної дер-жавної адміністрації

(067) [email protected]@gmail.com

14. Миколаївська відділ у справах сім’ї, жінок тадитинства управління у спра-вах сім’ї та молоді

(0512)[email protected]

15. Одеська управління у справах сім’ї тамолоді

(048) 776-00-16(048)776-01-82

16. Полтавська відділ у справах сім’ї, молодіта спорту

36011, м. Полтава,вул. Шевченка, 7каб.127(05322) 2-94-05

17. Рівненська відділ у справах сім’ї та молоді (0362) 69-53-84(098) 300-47-81

18. Сумська управління у справах сім’ї,дітей і молоді

(0542) 77-52-02

19. Тернопільська управління у справах сім’ї тамолоді

(0352) 23-59-77

20. Харківська управління у справах сім’ї, мо-лоді та спорту

(057) 700-94-37

ДОДАТОК 4

Контактні телефони відділівборотьби зі злочинами,

пов’язаними з торгівлею людьми,ГУМВС, УМВС України

145144



21. Херсонська відділ сімейної політики (0552) 26-34-18

22. Хмельницька управління у справах сім’ї, мо-лоді та спорту

(0382) 65-83-48

23. Черкаська сектор сімейної політики таоздоровлення

(0472) 63-85-59(097) 544-41-44

24. Чернівецька

управління сім’ї, молоді та зґендерних питань Департа-менту освіту і науки, молоді таспорту обласної державної ад-міністрації

(0372) 52-34-92(095) [email protected]

25. Чернігівська управління у справах сім’ї тамолоді облдержадміністрації

(04622) 699-931(067) [email protected],[email protected]

26. м. Київ

управління сімейної та моло-діжної політики Головногоуправління у справах сім’ї, мо-лоді та спорту

483-35-25

27. м. Севастополь

відділ у справах сім’ї, молодіта спорту Севастопольськоїміської державної адміністра-ції

(0692) 54-19-27

Область КодНомер

службового телефона

АР КРИМ 0652555-864520-119

ВІННИЦЬКА 0432 59-32-73

ВОЛИНСЬКА 03322 74-20-43

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА 0562

726-50-53756-57-11745-41-35726-52-75

ДОНЕЦЬКА 0622301-87-27301-86-73

ЖИТОМИРСЬКА 0412407-550407-494

ЗАКАРПАТСЬКА 03122 3-22-30

ЗАПОРІЗЬКА 0612239-81-42239-82-98

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА 03422 75-11-57

КИЇВСЬКА 044 206-74-81

м. КИЇВ 044460-03-12460-03-13460-03-14

ДОДАТОК 5

Контактні телефони ПредставництваМіжнародної організації з міграції (МОМ)

в Україні, мережі громадських організаційв Україні, що надають допомогу

постраждалим, та національної гарячоїлінії з протидії торгівлі людьми

147146


Область КодНомер

службового телефона

КІРОВОГРАДСЬКА 0522 34-62-67

ЛУГАНСЬКА 0642620-379620-431620-387

ЛЬВІВСЬКА 032224-8622-26

МИКОЛАЇВСЬКА 0512498-893498-387

ОДЕСЬКА 0482 733-12-40

ПОЛТАВСЬКА 0532 517-556

РІВНЕНСЬКА 0362679-891679-705679-039

м. СЕВАСТОПОЛЬ 0692 594-519

СУМСЬКА 0542682-347682-229

ТЕРНОПІЛЬСЬКА 0352271-318271-402

ХАРКІВСЬКА 057 705-92-52

ХЕРСОНСЬКА 055228-66-5828-61-52

ХМЕЛЬНИЦЬКА 0382225-7725-32

ЧЕРКАСЬКА 0472 393-637

ЧЕРНІГІВСЬКА 0462 432-87

ЧЕРНІВЕЦЬКА 3172 52-41-61

Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні

Адреса: вул. Михайлівська, 8, 01033 м. Київ

Тел.: 044 568 5015

Факс: 044 568 5016

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна»

Адреса: а/с 26, 03113, м. Київ

Тел./Факс: 044 205 36 95

Національна безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми

0 800 505 501безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні

527безкоштовно для абонентів Київстар, МТС та life:)

149

Додаток 5

Мережа громадських організаційУкраїни, які надають допомогу

постраждалим від торгівлі людьми

148


Назва організації МістоКонтактні телефони

«Сучасник» Чернівці (38 0372) 58 55 96

«Жіночий інформаційно-координаційний центр»

Дніпропет-ровськ

(38 056) 370 25 35; 370 25 50

«Промінь»Дніпропет-ровськ

(38 050) 674 81 28

«Донецька обласна Ліга ділових і професійних жінок»

Донецьк(38 062) 334 34 00; 334 20 43; 334 34 43

«Шлях до життя» Харків (38 057) 719 85 30

«Жіноча громада» Харків (38 057) 714 38 50

«Успішна жінка» Херсон(38 0552) 26 35 63; 42 37 65

«Кіровоградська обласна службаз актуальних питань жіноцтва»

Кіровоград(38 0522) 22 58 90; 22 65 79; 22 65 06; 22 65 79

«Карітас» Хмельницький (38 0382) 61 63 71

«Есперо» Хмельницький (38 0382) 61 63 71

«Жінки Донбасу» Луганськ (38 0642) 55 16 99

«Волинські перспективи» Луцьк (38 03322) 555 42


«Велес» Луцьк (38 03322) 555 42

«Сокальська агенція регіонального розвитку»

Сокаль (38 067) 335 86 05

Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи»

Львів(38 032) 2 962 962; 295-50-60

«Любисток» Миколаїв (38 0512) 47 82 69

«Віра, Надія, Любов» Одеса(38 0482) 63 33 39; 32 42 24

«Родинний дім» Полтава (38 0532) 53 09 10

Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка»

Рівне(38 0362) 69 00 00; 23 34 57; 23 43 48

«Молодіжний Центр жіночих ініціатив»

Севастополь (38 0962) 55 73 90

«Надія та майбутнє» Сімферополь(38 050) 651 56 04; (38 066) 792 69 69

«Професійна ліга соціальнихпрацівників Сумщини»

Суми(38 0542) 32 55 52; 78 13 09

«Відродження нації» Тернопіль

0 800 505 501 527 для абонентівКиївстар, МТС таlife:)

«Веста» Ужгород (38 03122) 3 20 91

«Прогресивні жінки» Вінниця (38 0432) 35 85 60

НОТАТКИ

151150



«Чоловіки проти насильства» Вінниця (38 0432) 59 20 47

«Джерело Надії» Вінниця (0432) 53 10 94

«Авенір» Житомир(38 0412) 41 40 38; 36 21 70

«Жіночий інформаційно-консультативний центр»

Житомир(0412) 40 07 33; 400 731; 400 732

«Карітас»Івано-Фран-ківськ

(0342) 77 99 89

ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, ВЧИНЕНОЇ З МЕТОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПРАЦІ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

Автори:

А. М. Орлеан

О. В. Пустова

Загальна редакція:

О. Г. Горбунова

О. Л. Кустова

О. А. Стрельцова

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 8,84Наклад 700 прим. Зам. № XXX

Приватне підприємство «Видавництво “Фенікс”»Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців,

виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції № 271 від 07.12.2000 р.

03067, м. Київ, вул. Шутова, 13-Б

Documents

Протидія торгівлі людьми, вчиненої з метою ...iom.org.ua/sites/default/files/protidiya_torgivli_lyudmi... · 2018-08-09 · грам протидії