Upload
others
View
9
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
1
ISSN 2313-8211
ОБЛІК, ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ:
наукові нотатки
ACCOUNTING, ECONOMICS,
MANAGEMENT:
scientific notes
Міжнародний збірник наукових праць
International collection of scientific papers
Випуск 3 (7)
Issue 3 (7)
Луцьк 2015
Lutsk 2015
2
УДК 657.338.658
JEL M 00
ББК 65.052
О 14
ОБЛІК, ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки / Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7) / відпов. ред.
І.Б. Садовська. – Луцьк: РВВ Луцького НТУ , 2015 . – С. 1-224.
ISSN 2313-8211
Збірник наукових праць містить результати наукових досліджень з питань
обліку, економіки та менеджменту, що спрямовані на перспективи розвитку
економічних наук в умовах глобалізації економіки.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації
Серія КВ № 20767-10567 Р від 22.05.2014 р.
Міжнародний збірник наукових праць з 2014 року зареєстровано в
Міжнародному центрі періодичних видань (ISSN International Centre. Paris, France).
Міжнародний збірник наукових праць в 2014 році включено до міжнародних
каталогів наукових видань і наукометричних баз: Російський індекс наукового
цитування (РІНЦ), Російська наукова електронна бібліотека (eLIBRARY.RU).
Редакційна колегія: головний редактор – к.е.н., професор Садовська І.Б. (Україна);
відп. редактор – к.е.н., доцент Бабіч І.І. (Україна); д.е.н., професор Аверіна О.І. (Росія);
д-р, професор Башева С.А. (Болгарія); д.е.н., професор Бессонова О.А. (Росія); д.е.н.,
доцент Вегера С.Г. (Білорусь); д.е.н., професор Голян В.А. (Україна); к.е.н., доцент
Голячук Н.В. (Україна); д-р, професор Димитров С.С. (Болгарія); к.е.н., доцент
Жураковська І.В. (Україна); д-р Гжегож Зайонц (Польща); к.е.н., доцент Зеленко С.В.
(Україна); д-р Дорота Казмерчак-Пец (Польща); д.юр.н., професор Копабаєв О.К.
(Казахстан); Легенчук С.Ф., д.е.н., професор (Україна); Левицька С.О., д.е.н., професор
(Україна); д.е.н., доцент Макарова В.І. (Росія); д.е.н., професор Малік М.Й. (Україна);
к.е.н., доцент Мальцевич Н.В. (Білорусь); д.т.н., с.н.с. Мокєєв В.В. (Росія); д.е.н., доцент
Морозова Н.І. (Росія); к.е.н., доцент Московчук А.Т. (Україна); к.е.н., доцент Нагірська
К.Є. (Україна); к.е.н., доцент Нужна О.А. (Україна); к.е.н., доцент Петрова О.О. (Росія);
к.е.н., доцент Писаренко Т.М. (Україна); Правдюк Н.Л., д.е.н., професор (Україна); к.е.н.,
доцент Савош Л.В. (Україна); к.е.н., доцент Семенишена Н.В. (Україна); к.е.н., доцент
Сєкачьова В.М. (Росія); к.е.н., доцент Сидоренко Р.В. (Україна); к.е.н., доцент Сушко Т.І.
(Білорусь); к.е.н., доцент Талах Т.А. (Україна); к.е.н., доцент Ткачук І.М. (Україна); к.е.н.,
доцент Тлучкевич Н.В. (Україна); д-р Хенрік Федевіч (Польща); к.е.н., доцент
Чудовець В.В. (Україна); к.е.н., доцент Шаріпов Д.Г. (Таджикістан); к.е.н., доцент
Шестакова І.М. (Росія); д.е.н., професор Шешукова Т.Г. (Росія).
Головний редактор:
к.е.н., професор І.Б. Садовська
Відповідальність за зміст і достовірність публікацій несуть автори наукових праць. Точки зору авторів публікацій можуть не співпадати з точкою зору редколегії збірника.
© ОБЛІК, ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки, 2015
3
UDC 657.338.658
JEL M 00
LBC 65.052
A 14
ACCOUNTING, ECONOMICS, MANAGEMENT: research
notes / International Collection of Scientific Papers. Issue 3 (7) / Executive
Editor is І.B. Sadovska. – Lutsk: AED of Lutsk NTU, 2015. – P. 1-224.
ISSN 2313-8211
Collection of scientific papers contains research results on accounting, economics
and management, focused on the development of economic science in a globalized economy.
Series of the Print Media State Registration Certificate is KB 20767-1056 of 05.22.2014.
International collection of scientific papers was registered in ISSN International Centre.
Paris, France in 2014.
In 2014 International collection of scientific papers was included in the international
cataloges of scientific publications and bibliographic database: Russian Science Citation Index
(РІНЦ), Russian Scientific Digital Library (eLIBRARY.RU).
Editorial Board: Editor in Chief is PhD., Professor I.B. Sadovska (Ukraine); Executive Editor
is Ph.D., Associate Professor I.I. Babich (Ukraine); Dr., Professor O.I. Averina (Russia); Dr.,
Professor Basheva S.A. (Bulgaria); Dr., Professor O.A. Bessonova (Russia); PhD, Associate
Professor S.G. Vehera (Belarus); Doctor of Economics, Professor V.A. Holian (Ukraine); Ph.D.,
Associate Professor N.V. Holiachuk (Ukraine); Dr., Professor S.S. Dimitrov (Bulgaria); Ph.D.,
Associate Professor I.V. Zhurakovska (Ukraine); Dr. Grzegorz Zaionts (Poland); Ph.D., Associate
Professor S.V. Zelenko (Ukraine); Dr. Dorota Kazmerchak-Pec (Poland); Dr., Professor
O.K. Kopabaiev (Kazakhstan); Dr., Professor S.F. Lehenchuk, (Ukraine); Dr., Professor
S.O. Levytska (Ukraine); Dr., Associate Professor V.I. Makarova (Russia); Dr., Professor
M.Yi. Malik (Ukraine); Ph.D., Associate Professor N.V. Maltsevich (Belarus); Dr., V.V. Mokeyev
(Russia); Dr., Associate Professor N.I. Morozova (Russia); Ph.D., Associate Professor
A.T. Moskovchuk (Ukraine); Ph.D., Associate Professor K. Ye. Nahirska (Ukraine); Ph.D.,
Associate Professor O.A. Nuzhna (Ukraine); Ph.D., Associate Professor O.O. Petrova (Russia);
Ph.D., Associate Professor T.M. Pysarenko (Ukraine); Dr., Associate Professor N.L. Pravdyuk
(Ukraine); Ph.D., Associate Professor L.V. Savosh (Ukraine); Ph.D., Associate Professor
N.V. Semenyshena (Ukraine); Ph.D., Associate Professor V.M. Sekachova (Russia); Ph.D.,
Associate Professor R.V. Sydorenko (Ukraine); Ph.D., Associate Professor T.I. Sushko (Belarus);
Ph.D., Associate Professor T.A. Talah (Ukraine); Ph.D., Associate Professor I.M. Tkachuk
(Ukraine); Ph.D., Associate Professor N.V. Tluchkevych (Ukraine); Dr. Henrik Fedevich (Poland);
Ph.D., Associate Professor V.V. Chudovets (Ukraine); Ph.D., Associate Professor D.G. Sharipov
(Tajikistan); Ph.D., Associate Professor I.M. Shestakova (Russia); Dr., Professor T.G. Sheshukova
(Russia).
Editor in Chief:
PhD., Professor I.B. Sadovska
The authors of scientific papers are responsible for the content and accuracy of publications.
Authors’ opinions may differ from the viewpoints of editorial board of the collection.
© ACCOUNTING, ECONOMICS, MANAGEMENT: research notes, 2015
4
Андріюк Максим
Теоретична база фінансового забезпечення розвитку сільських
територій 7
Emil Asenov
Features of the credit frauds - definition, classification and process of
prevention 13
Афанасьева Екатерина
Теоретическое обоснование метода учета затрат и калькулирования
себестоимости продукции пчеловодства 21
Балынин Игорь, Балынина Светлана
Ключевые особенности и проблемы развития банковского сектора
Российской Федерации в 2010-2014 гг. 26
Балынин Игорь
Оценка состояния малого предпринимательства в Российской
Федерации в 2011-2014 гг. 32
Bashikarov Kiril, Bachev Iavor
Revenue recognition principles and their impact on fraud in financial
statements 39
Беззаботнова Юлия
Справочно-правовые системы в профессиональной деятельности
бухгалтера 47
Бондаренко Тетяна, Волков Дмитро
Методичні аспекти та прийоми проведення
внутрішньогосподарського контролю 53
Володько Людвик, Володько Ольга
Методика оценки качества дистанционных банковских услуг 61
Володько Павел
Учет неопределенности в инвестиционном анализе 68
Голячук Наталія, Голячук Сергій
Застосування комп’ютерних технологій в аудиторській діяльності 76
Deneva Ilonka
Financial ratio analysis-instrument for managing the tradeoff between
liquidity and profitability to guarantee financial stability of entity 83
ЗМІСТ
5
Ермолович Лидия, Зорина Ирина
Нерешенные вопросы информационной системы анализа
эффективности хозяйственной деятельности промышленных
организаций Республики Беларусь и Европейского союза по
бухгалтерской отчетности 90
Жураковська Ірина, Білотіл Ірина
Інформаційне забезпечення управління людським капіталом
підприємства 98
Зозуляк Марта
Внутрішній контроль у практиці стратегічного управління
розвитком підприємства 104
Камбурова Лиляна
Репутация предприятия как экономический ресурс и объект
бухгалтерского учета 111
Світлана Лебедевич
Впровадження екологічного обліку як необхідна умова формування
інформаційної бази для сталого розвитку України 118
Лесина Татьяна, Волкова Юлия
Большие данные в российском ритейле 122
Лесина Татьяна, Зарапина Анастасия Аутстаффинг, реинжиниринг – экономическая эффективность 129
Лесина Татьяна, Степанова Елизавета
Новый метод признания выручки по МСФО (IFRS) 15 «Выручка по
договорам с покупателями» 136
Лесина Татьяна, Зайцева Екатерина, Хахалин Дмитрий
Нормативные документы по признанию выручки: различия и
нововведения 143
Маркевич Елена
Специфика трудовых отношений в транзитивной экономике 149
Markova Maria, Bashev Iavor
Financial statements for enterprises undergoing liquidation proceedings
in the republic of bulgaria. fraud possibilities in financial statements 154
Марчук Уляна, Пацар Ольга
Облік виробництва готової продукції 165
Мельникова Елена, Мурашова Юлия
Продажа дебиторской задолженности и особенности ее отражения
в бухгалтерском учете 170
6
Метла Ольга
Бухгалтерский учет минеральных ресурсов и их истощения 181
Налецкая Татьяна
Бухучет готовой продукции и ее отражение в отчетности
организаций для целей управления 188
Никитина Елена
Экономическая интеграция: возможности и последствия 193
Николаева Мария
Роль контрольно-счетной палаты Калужской области в
осуществлении финансового контроля 201
Ніколаєва Анжела
Лізингова форма фінансування бізнесу: особливості та переваги 207
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
7
УДК 336.1
JEL M 41
Андріюк Максим
Луцький національний технічний університет
ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
У статті здійснено критичний аналіз поглядів вітчизняних вчених щодо
визначення поняття фінансового забезпечення сільської місцевості. Автор розглядає
фінансове забезпечення як важливий елемент загальної системи формування та
реалізації стратегії діяльності суб’єктів фінансових відносин та обгрунтовує
визначення фінансового забезпечення як такого.
Ключові слова: фінансове забезпечення, сільські територій, фінансові ресурси,
фінансування.
The article presents a critical analysis of the views of local scientists on the
definition of financial support rural areas. The author examines the financial security as an
important element of the common system of formation and realization of the strategy of
activity of subjects of financial relations and justifies the definition of financial security as
such.
Key words: financial security, rural areas, financial resources and financing.
В статье осуществлен критический анализ взглядов отечественных ученых
относительно определения понятия финансового обеспечения сельской местности.
Автор рассматривает финансовое обеспечение как важный элемент общей системы
формирования и реализации стратегии деятельности субъектов финансовых
отношений и обосновывает определение финансового обеспечения как такового.
Ключевые слова: финансовое обеспечение, сельские территории, финансовые
ресурсы, финансирование.
Пошук і забезпечення обсягу фінансових ресурсів, необхідних
для відтворення процесу виробництва та розвитку сільських територій
спрямованого на Європу, є одним з завдань, що повинні вирішувати
органи місцевого самоврядування та державної влади загалом. Для
реалізації такого непростого завдання актуальним та дуже важливим є
висвітлення теоретичних аспектів фінансового забезпеченні сільських
територій. Адже без ефективної дії якого неможливе їх
функціонування, а також розвиток.
«Фінансове забезпечення» як наукове поняття, вже
неодноразово розглядавлось українськими науковцями, з яких слід
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
8
відмітити: Венгер В.В., Кириленко О.П., Опаріна В.М., Геєця В.М.,
Карпишин Н.І., Романенко О.Р., Олійника Д.С., Поліщук Г.Б.,
Сокириську І.Г, Ковальову А.М., Буздуган Я.М., Юрія С.І., Козій І.С.,
Чухно А.А.
Також потрібно зазначити таких вченихі, як Кравченко С.О.,
Марковський С.С., Малік М.Й., Дем’яненко М.Я., Саблук П.Т., Борщ
А.Г., І.Ю. Гришова І.Ю, Галицький О.М., Кириченко А.В., Левченко
Н.М., Лузан Ю.А., Кобута І.В., Комарова І.В., Хомин І.П.,
Карпинський Б.А., Дубик В.Я., Міщук О.В., Правдюк Н.Л. та інші,
присвятили свої наукові роботи головним чином практичним
розробкам, для подолання проблем фінансування
сільськогосподарського виробництва.
Метою статті виступає обґрунтування сутності терміну
«фінансове забезпечення розвитку сільських територій», а також
розроблення фінансового механізму беззбиткового функціонування
таких територій, визначення та побудова теоретичної структури
механізму фінансового забезпечення розвитку сільських територій.
Фінансове забезпечення є однією із складових загальної системи
формування та реалізації стратегії діяльності суб’єктів фінансових
відносин. Форми та обсяги фінансового забезпечення, пріоритетність
та співвідношення між ними здійснюють певний вплив на механізм
прийняття управлінських рішень.
Тепер розглянемо деякі з авторських досліджень щодо
визначення сутності фінансового забезпечення.
На думку Міщук О.В., фінансове забезпечення означає комплекс
заходів по забезпеченню економічного зростання фінансовими
ресурсами через методи та форми, способи фінансування. Головним
завданням системи фінансового забезпечення буде фінансування
інвестиційних та інноваційних процесів з метою формування та
реалізації нової моделі економічного зростання» [6, с.9].
Опарін В.М. визначає фінансове забезпечення як систему
джерел і форм фінансування розвитку економічної і соціальної сфер
суспільства [7, с. 56].
На думку Козій І.С. «фінансове забезпечення передбачає
формування та використання фінансових ресурсів підприємств за
допомогою оптимізації співвідношення всіх його форм і дає змогу
створити такі обсяги фінансових ресурсів господарської діяльності, від
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
9
яких підприємство мало б змогу функціонувати не тільки беззбитково,
але і підвищувати ефективність діяльності та зміцнювати економіку
країни загалом» [4].
За словами Карпінського Б.А., форми та методи фінансового
забезпечення економічного зростання – це конкретні способи дій,
спрямовані на практичне досягнення поставлених завдань економічної
політики. Це дії, пов’язані з фінансуванням тих чи інших інноваційних
проектів для забезпечення модернізації суб’єктів господарювання та
підвищення темпів економічного зростання, забезпечення ефективної
соціальної складової [3, с. 147].
Романенко О.Р. під фінансовим забезпеченням
відтворювального процесу розуміє покриття затрат за рахунок
фінансових ресурсів, акумульованих суб’єктами господарювання і
державою [9, с. 18]. Аналогічне визначення дають Стеців Л.П і
Копилюк О.І. [10, с. 48].
Стан сільських територій і аграрного сектору дуже далекий від
потенційних можливостей. Саме тому дуже важливим є дослідження
проблем та напрямів не лише підвищення сільськогосподарського
виробництва а також і розвитку українського села загалом. Об’єктом
стратегічної політики України має стати розвиток позааграрної
економіки, що реалізується в межах сільських територій, покращення
соціальної інфраструктури села та підвищення якості життя сільського
населення [1].
Так досліджуючи проблему фінансового забезпечення сільських
територій, можна відмітити, що сьогодні в Україні відсутня системна
державна політика щодо сільськогосподарського виробництва,
розвитку сільської економіки та сільських територій, а також їх
забезпеченості достатнім обсягом фінансових ресурсів. Фінансове
забезпечення сталого розвитку сільських територій є недостаттнім,
непослідовним та несистемним.
Вирішення проблем фінансового забезпечення сільських
територій має стати першим кроком для виходу з депресивного стану
аграрної економіки та країни загалом.
Економічна ситуація, яка склалася на селі, вимагає докорінних
економічних змін при обов’язковій участі держави в особі
центральних та регіональних органів влади. Функціонування
різноманітних форм організації бізнесу на селі, формування різних
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
10
господарських структур, що відкриває широкі можливості
підприємницької діяльності, а в цілому сприятиме соціальному та
економічному розвитку сільських територій.
Отже, можна сказати, що потрібно шукати можливі джерела
фінансування та напрямки витрачання наявних коштів з метою
відтворення фінансового потенціалу та його раціонального
використання для розвитку усіх галузей та сфер життєдіяльності,
задоволення інтересів сільських громад з використанням фінансових
ресурсів, що формуються на загальнодержавному, регіональному,
районному та базовому рівнях.
Заходами щодо комплексного сільського розвитку мають стати:
підвищення розвитку сучасного агропромислового
виробництва на інноваційній основі;
пожвавлення підприємницької ініціативи, ринкових форм
організації бізнесу на селі;
стимулювання несільськогосподарської зайнятості та розвиток
позааграрних видів діяльності на сільських територіях;
зміцнення власної фінансової бази сільських громад;
формування життєздатного соціального середовища,
покращення умов життя та побуту сільського населення, сприяння
адаптації сільської економіки до ринкових умов;
впровадження єдиних стандартів і нормативів соціального
обслуговування жителів села, поліпшення соціального рівня
проживання сільського населення з метою подолання хронічної
сільської бідності;
раціональне використання природних ресурсів, забезпечення
екологічної безпеки підприємницької діяльності на селі, збереження
ландшафту;
розвиток сфери послуг на селі, розбудова первинної ринкової
інфраструктури та її пристосування до конкретних потреб жителів
села;
забезпечення права власності та використання природних
ресурсів;
підвищення активності населення у житі сільських громад та
участь у прийнятті рішень стосовно розпорядження наявними для
розвитку села коштами [8]. Вищевказані напрями багатофункціонального та сталого
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
11
розвитку сільських територій повинні мати гарантоване фінансове
забезпечення, яке сприятиме розширеному відтворенню виробничого
процесу сільськогосподарських та несільськогосподарських
підприємств, соціальної складової жителів сіл та селищ. Ефективне
фінансове забезпечення повинно створювати можливості для
конкурентного розвитку агропромислового виробництва, випуску
високоякісної продукції аграрними підприємствами, особистими
селянськими господарствами, пожвавленням несільськогосподарських
видів діяльності на селі, підвищення зайнятості сільського населення,
що призведе до зменшення бідності та покращенню якості життя на
селі.
Економіка села не може розвиватися без активної підтримки
органів місцевого самоврядування та ефективної фінансової
інфраструктури. Органам місцевої влади потрібно розробляти
узагальнений концептуальний план фінансування суб’єктів
підприємництва на даній сільській території [5].
Сталий соціально-економічний розвиток сільських територій
залежить від розробки та втілення ефективної моделі його фінансового
забезпечення, яка представляє собою сукупність способів організації
фінансових відносин, що застосовується в конкретних умовах
функціонування та розвитку сільської території.
Механізм фінансового забезпечення розвитку сільських
територій виступає як регулятор, що завдає напрям руху та пропорції
розподілу фінансових ресурсів та закладає основу для можливості
розбудови українського села з розвинутою ринковою економікою [2].
Отже, після дослідження напрацювань українських вчених,
фінансове забезпечення розвитку сільських територій можна
охарактеризувати як - діяльність з приводу формування, розподілу і
використання централізованих і децентралізованих фондів грошових
коштів в контексті загальнодержавних і регіональних стратегічних
пріоритетів з метою фінансування безперервності відтворювальних
процесів, вирішення проблем та задоволення інтересів гармонійного
розвитку сільських територій, суб’єктів підприємництва, що
займаються як аграрною, так і позааграрною діяльністю та
функціонують в межах цих територій, підвищення добробуту та якості
життя населення, що проживає на даних територіях.
Активізувати процес мобілізації фінансових ресурсів для
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
12
фінансування села, підвищити регулятивну роль держави у цьому
дозволить розроблення та впровадження якісно нового комплексного
механізму фінансового забезпечення сталого розвитку сільських
територій.
Фінансове забезпечення розвитку сільських територій
представляє собою діяльність з приводу формування, розподілу і
використання централізованих і децентралізованих фондів грошових
коштів в контексті загальнодержавних і регіональних стратегічних
пріоритетів з метою фінансування безперервності відтворювальних
процесів, вирішення проблем та задоволення інтересів гармонійного
розвитку сільських територій, суб’єктів підприємництва, що
займаються як аграрною, так і позааграрною діяльністю та
функціонують в межах цих територій, підвищення добробуту та якості
життя населення, що проживає на даних територіях. Загальним
результатом реалізації механізму фінансового забезпечення має стати
покращення сталого та гармонійного розвитку сільських територій,
суб’єктів підприємництва, що функціонують в межах цих територій,
підвищення добробуту та якості життя населення, що проживає на
даних територіях.
Література:
1. Галабурда М.К. Фінансове забезпечення економічної політики в Україні: дис.
канд. екон. наук: 08.01.01 / Галабурда Микола Костянтинович. - К., 2003. - 278 с.
2. Гордей О.Д. Вплив економічного розвитку на фінансове забезпечення рівня
життя населення / О.Д. Гордей. - [Електронний ресурс]/ Режим доступу:
www.nbuv.gov.ua
3. Карпінський Б.А. Фінансове забезпечення підвищення
конкурентоспроможності національної продукції - важливий чинник поглиблення
зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄС / Б.А. Карпінський,
В.Я. Дубик // Науковий вісник НЛТУ. - 2010. - Вип. 20.11. - С. 146-153.
4. Козій І.С. Місце і значення фінансового забезпечення в структурі
фінансового механізму
5. Малік М.Й. Концептуальні засади розвитку сільських територій
[Електронний ресурс] / М.Й. Малік, В.А. Пулім. - Режим доступу:
www.baitas.lzuu.It/mazylis/iulram/8/156/.pdf
6. Міщук О.В. Фінансове забезпечення економічного зростання: теоретичний
аспект / О.В. Міщук // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. - 2011. - №2. -
С. 9-12.
7. Опарін В.М. Фінанси (заг. теорія): навч. посібник / В.М. Опарін. - К.: КНЕУ,
2005. – 240 с.
8. Павлов О.І. Формування системи управління розвитком сільських територій /
О.І. Павлов // Економіка АПК. - 2009. - №12. - С. 109-115.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
13
9. Романенко О.Р. Фінанси: підручник / О.Р. Романенко. - К.: Центр учбової
літератури, 2009. - 312 с.
10. Стеців Л.П. Фінанси: навч. посіб. / Л.П. Стеців, О.І. Копилюк. - К.: Знання,
2007. - 235 с.
11. Юрій С.І. Фінанси: підручник / С.І. Юрій, В.М. Федосов. - К.: Знання, 2008. -
611 с.
Автор: Андріюк Максим Володимирович, аспірант кафедри фінансів Луцького
національного технічного університету, м. Луцьк, Україна.
Сфера наукових інтересів: фінансове забезпечення розвитку сільських
територій в умовах євроінтеграційних викликів.
Зв’язок з автором: [email protected]
UDC 657
JEL O 11
Emil Asenov
University of National and World Economy
FEATURES OF THE CREDIT FRAUDS - DEFINITION,
CLASSIFICATION AND PROCESS OF PREVENTION
The article examines the issues in defining the essential characteristics of credit
fraud. With regard to this a comparative analysis of the legal definition of credit fraud in the
legal systems of some European countries is made. Presented are the most important
taxonomic units which relate to this type of crime and the main elements of the credit fraud
prevention system in the activities of the banks.
Key words:credit fraud, financial losses,prevention.
В статье рассматриваются вопросы, связанные с определением основных
характеристик кредитного мошенничества. В этой связи, сделан сравнительный
анализ правового определения кредитного мошенничества в правовых системах
некоторых европейских странах.Представлены наиболее важным систематическим
единиц, которые относятся к этому типу преступления и основных элементов
системы профилактики мошенничества в деятельность банков.
Ключевые слова: мошенничества с кредитными, финансовые потери,
профилактика.
У статті розглядаються питання, пов'язані з визначенням основних
характеристик кредитного шахрайства. У цьому зв'язку, порівняльний аналіз
правового визначення кредитного шахрайства в правових системах деяких
європейських країнах . Представлені є найбільш важливою систематичною одиниць
які відносяться до цього типу злочину і основних елементів системи профілактики
шахрайства з кредитними в діяльності банки.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
14
Ключові слова:шахрайства з кредитними, фінансові втрати, профілактика.
1. Definition of the Term "Credit Fraud". The term "fraud" in the
broadest sense is associated with all actions that suggest intentional
misleading for mercenary motives and for the purpose to gain advantage or
to obtain unlawfully certain benefits.
According to Art. 209 of the Bulgarian Criminal Code the fraud is a
type of offence and is defined as follows: "a person who for the purpose to
obtain for himself or for another person material benefit misleads and
continues to mislead somebody, thus causing him / her or somebody else
property damage, shall be punished for the fraud with imprisonment of up
to six years."
This means that to determine an action as a fraud the following
circumstances should exist:
Significant false allegation, action or omission that misleads or
continues to mislead certain person;
The perpetrator must be aware that the allegation is misleading at
the time it is done - the intent consists of special objective - to obtain for
himself or for another person material benefit;
The victim has relied on the false allegations - the acts or
omissions of the deceiver has led to misleading and maintenance of any
deception previously arisen in the victim of the fraud;
The victim has suffered property damages and / or losses directly
or due to its deception as a result of his / her confidence.
Usually the fraud is aimed at obtaining benefit or profit for particular
person, organisation or third party. When a person commits a fraud the
benefits can be both direct (obtaining money or property) or indirect
(keeping any office bonuses, influence and image).
Particular attention in the expanding range of offences related to
frauds is paid to the offence "credit fraud". Basically it is known in the
practice of the judicial systems in many developed countries. For example,
even though there is no common legal definition of the offence "fraud", the
Polish criminal law defines the offence "credit fraud". The definition is set
out in Art. 297 of the Polish Criminal Code. According to the text:
"Anyone who obtains loan, bank loan, guarantee, grant, subsidy,
funds under public contracts and surety for himself or for another person by
presenting false documents or documents certifying false evidence or
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
15
inaccurate statements regarding circumstances that are important to obtain
loan, bank loan, loan guarantee, grants, subsidies and funds under public
contracts shall be punished by imprisonment for a period from 3 months to
5 years."
The problems associated with the commitment of frauds have
resulted into special legislative activity in the UK over the last ten years.
The Act to Combat Fraud adopted in 2006 specifies three types of
definitions of the term "fraud" (which may be committed by individuals or
companies):
1. Dishonest fraud by intentional submission of false information;
2. Dishonest concealment of information;
3. Malpractice.
The meaning of the offence fraud (Betrug) in the German Criminal
Code is specified in the text of its § 2631. This article defines the fraud as an
action preformed by a person intending to obtain for himself or for a third
party unlawful material benefit who causes damage to the property of
another person by presenting false or incorrect facts, by concealing true
facts or by misleading or maintaining a deceive."
The text which refers to the credit fraud is specified in § 265b2
(Kreditbetrug). In Germany the definition of the offence "credit fraud" is
introduced by the first Act against the Economic Offence adopted in 1976
(§ 265 b - Kreditbetrug). According to the text of the Act the definition of
the offence may be used in connection with any "proposal to provide, left
unchanged or change the credit terms and conditions applicable to holding,
alleged holding and alleged enterprise". The offence can be committed in
two manners.
The first manner to execute the act contains two options:
a) To submit false or incomplete documents which are associated
with the economic relations, including balance sheets and income
statements, reports on the property status or any conclusions;
b) To fix in writing incorrect or incomplete information on the
business relations which is beneficial to the borrower or which is important
to make a decision on provision of any loan.
The second manner relates to a situation in which the person failed to
1Section 263,German Criminal Code: http://www.gesetze-im de/englisch_stgb/e _000P263 2 Erstes Gesetz zur Beampfung der Wirtschaftskriminalitat (1. WiKG) v. 29.07.1976, BGBl.
I 2034.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
16
report on the deterioration of the economic conditions compared to the
conditions contained in the submitted documents or information which were
important to make a decision on provision of any loan.
The definitions and characteristics of the term "fraud" presented
above can be used as a basis to better define the term "credit fraud".
In summary of the above and taking into account the Bulgarian
practice the credit fraud can be defined as falsification of information or
provision of false data by a borrower, client, employee or third party in
connection with future or existing credit relationship with the intention of
obtaining personal profit or benefit (or profit or benefit for any third party).
The cases where a fraud is detected at the time of occurrence and
implementation of the credit relationship are considered as credit frauds. In
this sense, the lending process begins with the submission of the loan
application and ends with the full repayment of the exposure to the Bank.
The credit frauds increase the probability of occurrence of the credit risk
and lead to increase in the cost of provision.
2. Classification of the Credit Frauds. The fraudulent acts can be
classified by using various criteria. The creation of various classifications of
the credit frauds is an important tool for their identification and supports the
practices of their prevention.
Depending on the relationship between the perpetrator and the Bank:
The internal fraud is committed with the participation of:
An employee hired under permanent employment contract signed
with the Bank;
An employee hired under another type of contract signed with the
Bank who has access to banking services or information similar to that of
the above employee - such as mobile bank consultant;
Agent working with the Bank on contract basis which provides
services and products of the Bank to the clients.
The external fraud is committed with the participation of:
A person who has established other type of contractual
relationship with the Bank or agent of such company (supplier);
Bank customer or its representative;
External entity which has no contractual relationship with the
Bank. This category includes persons who intentionally provide false
documents - employers, accountants, etc.
Depending on the number of acts of the perpetrator or perpetrators
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
17
group the credit fraud can be:
Single fraud - a fraud committed by a single perpetrator, without
any contact with other perpetrator or frauds;
Organised fraud - two or more frauds committed by one
perpetrator or perpetrators group for a common purpose.
Depending on the intentions of the perpetrator the credit frauds can
be distinguished as follows:
Fraud which can be defined as serious. The perpetrator is trying to
deceive the Bank in order to obtain loan product but with the intention not
to repay its debt.
Fraud which can be defined as minor. The perpetrator deceives
the Bank in order to obtain loan product which can not be otherwise
obtained, but with the intention to repay its debt.
Depending on the stages of the credit process during which the
criminal offence is committed the frauds may be classified as follows:
Fraud at level loan application - before the approval of the loan
product and payment of the requested amount;
Fraud after submission of the loan application - after the approval
of the loan product and payment of the requested amount.
Depending on the segment of the financial sector where the financial
frauds are committed they are classified as follows:
Lending to individuals;
Lending to micro, small and medium sized enterprises;
Lending to corporate and large clients;
The credit frauds may also be classified depending on the product,
type of fraud, etc.
3. Size and Nature of the Damage resulting from Credit Frauds. In
January 2011, the National Fraud Authority in the UK3 published data of its
study according to which
The damage resulting from frauds caused to the British economy
amounted to 38 billion pounds per year.
In 2010 the credit card frauds caused damages in the amount of
3 National Fraud Authority, “Annual Fraud Indicator”, 27 January 2011, more information
available at: http://www.homeoffice.gov.uk/publications/ agencies-public-bodies/nfa/fraud-
focus-newsletter/fraud-focus-feb11?view=Binary and
http://www.homeoffice.gov.uk/agencies-public-bodies/nfa/news/ press-releases/fraud-costs-
over-38-billion/
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
18
3654 million pounds according to the UK Payments Administration.
The data showed that 11.26% of the British citizens were subject
to credit card fraud and 40% were subject to fraud related to their accounts.
In 2010 the studies conducted by CRIF in Italy showed that even
19% of the credit fraud cases were reported to the police. In 42% of the
cases credit frauds are committed by traders or shopkeepers.
In 23.7% of the cases their friends or acquaintances are subject to
credit frauds. Attention should be paid also to the growth of frauds
committed by former employees or business partners (7.6% of the cases).
In 2006, „PricewaterhouseCoopers― (PwC) conducted a study among
the banks and insurance companies in Germany on the distribution of the
economic crime. The results show that5:
63% of the financial institutions in Germany have reported the
presence of an average of 11 cases of frauds per year over the last two
years;
The developed financial markets (such as those in Germany and
North America) are exposed to greater risk of fraud;
The risk of fraud is still underestimated. Only one of every five
companies implements an adequate risk prevention system;
The misappropriations and damages caused by frauds suffered by
each of the companies amount to an average of EUR 2 million per year. The
maximum amount of the individual cases of frauds is an average of EUR 1
million.
The total losses from frauds over a period of four years amounts
to EUR 255 million;
More than a quarter of the financial institutions in Germany
indicate that they suffer serious non-material damages, such as tarnished
reputation, termination of business relations, reduction of the staff
motivation, etc.
4 Financial Fraud Action UK, “Fraud the facts 2011 – The definitive overview of payment
industry fraud and measures to prevent
it”,t:http://www.financialfraudaction.org.uk/Publications/ 5PricewaterhouseCoopers and Martin-Luther-University, “Wirtschaftskriminalität bei
Banken und Versicherungen - Tatort Deutschland 2006”, 2006, available at:
http://www.business-keeper.com/Docs/Attachements/474b7ac9-60de-4b58-a484-
6a6fc449f0bb/Wikri_Banken_Versicherungen-06.pdf
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
19
In 2009 and 2011, PricewaterhouseCoopers conducted two additional
studies. The data of the studies and annual statistics of the German Federal
Criminal Police Office (Bundeskriminalamt, BKA) show, as follows6:
In 2011 the number of cases related to economic crimes decreased
compared to that reported in 2009. However, more than half of the
companies (52%) indicated that they were subject to fraud at least once.
In 2010 the overall increase of the serious economic crimes was
1.5% compared to that in 2009 where the growth of frauds was 5%.
There is a significant increase in the financial damage resulting
from frauds. In 2009, the average loss from frauds reported by the
companies was EUR 5,57 million. In 2010, this amount had already reached
EUR 8,39 million or 58% increase.
In 2011, the frauds in the financial sector covered more than 55%
of all damages related to economic crimes reported to the Criminal Office.
They increased by 5%.
4. Process of Control and Prevention of Credit Frauds. The process of
control and prevention of credit frauds involves several stages:
1. First of all, the process offers fraud prevention. The main objective
is to control the losses from credit frauds by preventing their occurrence.
Credit frauds are prevented by eliminating / minimising the existing and
potential weaknesses in the process of approval of loan products.
2. Detection of credit frauds. The main objective of the system
control is the early detection of credit frauds - i.e. before the provision of
the loan - in order to avoid the financial loss. The late detection of frauds
(after provision of the loan) is also important since it helps to analyse the
errors made in the lending process and their timely removal.
3. Investigation of Frauds and Restoration of Losses. The
investigation of credit frauds is aimed at establishing the circumstances as
they arise and determining their perpetrator. The information obtained is
used to improve the process of fraud prevention in order to eliminate the
6PricewaterhouseCoopers and Martin-Luther-University, “Wirtschaftskriminalität 2009 –
Sicherheitslage in deutschen Großunternehmen”, 2009, available at:
http://www.pwc.de/de/risiko-management/assets/Studie-Wirtschaftskriminal-09.pdf and
PricewaterhouseCoopers and Martin-Luther-University, “Wirtschaftskriminalität 2011 –
Compliance im Aufwind”, 2011, available at: http://www.pwc.de/de/risiko-
management/studie-zur-wirtschaftskriminalitaet-2011-kommissar-zufall-deckt-am-meisten-
auf.jhtml
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
20
risk of occurrence of any possible future fraud of the same type by the same
perpetrator or category of perpetrators.
4. Sharing of practices related to the credit fraud prevention. The
presence of a bank on multiple international markets is an important
advantage for managing the process of credit fraud prevention. The
knowledge sharing allows all group members to benefit from the experience
of other credit institutions.
References:
1. Grinsven, van. Jürgen H. M., De Groot, Arthur., ―Financieel Economische
Criminaliteit‖, February 2010,: http://www.vangrinsvenconsulting.com/downloads/FEC.pdf
Section 263,
2. National Fraud Authority, ―Annual Fraud Indicator‖, 27 January 2011,:
http://www.homeoffice.gov.uk/publications/agencies-public-bodies/nfa/fraud-focus-
newsletter/fraud-focus-feb11?
3. PricewaterhouseCoopers and Martin-Luther-University, ―Wirtschaftskriminalität
bei Banken und Versicherungen - Tatort Deutschland 2006‖, 2006,: http://www.business-
keeper.com/Docs/Attachements/474b7ac9-60de-4b58-a484
6a6fc449f0bb/Wikri_Banken_Versicherungen-06.pdf
4. PricewaterhouseCoopers and Martin-Luther-University, ―Wirtschaftskriminalität
2009 –Sicherheitslage in deutschen Großunternehmen‖, 2009,: http://www.pwc.de/de/risiko-
management/assets/Studie-Wirtschaftskriminal-09.pdf
Автор: доц. д-р Емил Асенов, доцент, д-р Университета
национального и мирового хозяйства, г. София, Болгария.
Cфера научных интересов: финансовый контроль, экологическая
политика, энергетическая политика, устойчивое развитие, корпоративная
социальная ответственность.
Связь с автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
21
УДК 657.4
JEL М 41
Афанасьева Екатерина
Полоцкий государственный университет
ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДА УЧЕТА ЗАТРАТ
И КАЛЬКУЛИРОВАНИЯ СЕБЕСТОИМОСТИ ПРОДУКЦИИ
ПЧЕЛОВОДСТВА
В статье исследован действующий подход к учету затрат и
калькулированию себестоимости продукции пчеловодства, выявлены проблемы его
применения в практике хозяйств, теоретически обоснованы преимущества
использования попроцессного метода учета затрат и комплексного метода
калькуляции .
Ключевые слова: учет затрат, калькулирование, пчеловодство.
The article examines the current approach to cost accounting and calculation of
production costs of beekeeping, issues of its application in practice farms, theoretically
justified the advantages of using the method of accounting for process costs and complex
methods of calculation
Key words: cost accounting, calculation, beekeeping.
У статті досліджено діючий підхід до обліку витрат і калькулювання
собівартості продукції бджільництва, виявлено проблеми його застосування у
практиці господарств, теоретично обґрунтовано переваги використання
попроцесного методу обліку витрат і комплексного методу калькуляції.
Ключові слова: облік витрат, калькулювання, бджільництво.
Важным аспектом учета производственных затрат для целей
управления биотрансформациями пчелосемей является выбор
объектов учета затрат – признака, согласно которому осуществляется
их группировка. Объектами учета затрат в пчеловодстве выступают
отдельные производственные направления – разведенческое, медово-
опылительное, медовое и опылительное пчеловодство [1], что
подразумевает систематизацию затрат в разрезе специализаций
пчеловодства. Ведение учета затрат в пчеловодстве по
внутриотраслевым направлениям предлагают и Методические
рекомендации по бухгалтерскому учету затрат и калькулированию
себестоимости продукции (работ, услуг) в сельскохозяйственных
организациях, утвержденные приказом Министерства сельского
хозяйства Российской Федерации № 792 от 06 июня 2003 г. [2].
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
22
Вместе с тем, группировка затрат на производство продукции
пчеловодства по производственным специализациям имеет ряд
недостатков: учитывает только одну особенность производственного
процесса – наличие отдельных направлений пчеловодства, не
принимая во внимание другие отличительные признаки; является
излишне укрупненной и в условиях преобладания
узкоспециализированного пчеловодства отражает производственные
затраты в целом по хозяйству, не дифференцируя затраты, связанные с
содержанием биологических активов и получением первичной
продукции пчеловодства от затрат на обработку и переработку
продукции для текущего и стратегического управления.
Вопросам бухгалтерского управленческого учета затрат и
калькулирования себестоимости продукции посвящено значительное
количество трудов отечественных и зарубежных ученых
(Р.А. Алборов, П.С. Безруких, С.М. Бычкова, Д.Г. Бадмаева,
М.А. Вахрушина, Н.А. Ермакова, Л.А. Жарикова, В.Б. Ивашкевич,
Т.П. Карпова, Е.Г. Либерман, П.М. Мансуров, А.П. Михалкевич,
В.Н. Нестеров, В.Ф. Палий, А.Ю. Соколов, Я.В. Соколов,
А.Д. Шеремет и др.). Вместе с тем, существующий методологический
подход к учету затрат и калькулированию в пчеловодстве включает
ряд необоснованных допущений, искажающих показатели
фактической себестоимости продукции.
Целью статьи является исследование методик учета затрат и
калькулирования себестоимости продукции пчеловодства, которые
используются на практике хозяйствами Республики Беларусь и
обоснование путей совершенствования производственного учета в
пчеловодстве.
Исследование технологических особенностей производственного
процесса в пчеловодстве показало, что продукция пчеловодства
передвигается от одной операции к другой (от получения первичной
продукции в улье, к процессам обработки, пасечной и промышленной
переработки), каждая из которых выполняет часть производственного
процесса производства. Учет затрат по процессам, где каждое
производственное подразделение выполняет какую-либо часть общего
процесса производства и передает свою продукцию для дальнейшей
обработки в следующий процесс характеризует попроцессную систему
учета затрат [3, с. 165].
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
23
На основании разработанной технологической карты
производственного процесса выделены следующие технологические
процессы, присущие пчеловодству:
- содержание пчелиных семей и сбор первичной продукции
(оказание услуг) пчеловодства в разрезе внутрипроизводственных
специализаций;
- обработка (переработка) первичной продукции (по видам
продукции);
- промышленная переработка продукции (по видам продукции);
Попроцессный метод учета затрат «характеризуется накоплением
производственных затрат по процессам…» [3, с. 166], поэтому
целесообразно в качестве объектов учета затрат признать выделенные
процессы, представленные на рисунке 1, что даст возможность
рассчитать действительный объем затрат, связанных с получением
первичной и вторичной продукции пчеловодства. Применение
попроцессного метода учета затрат вместо действующего котлового
учета позволит калькулировать себестоимость продукции, реализованной
на сторону после сельскохозяйственного этапа, или выступающей в
качестве полуфабрикатов для последующей очистки (обработки) или
переработки на пасеке или заводе.
Комплексный характер сельскохозяйственного этапа усложняет
использование попроцессного метода необходимостью калькулирования
себестоимости совместно производимой в улье продукции пчеловодства.
[3, с.166] в условиях комплексного характера производства предлагает
использовать метод исключения стоимости побочной продукции из
комплексных издержек с распределением остальной части затрат между
основной продукцией.
В опылительном пчеловодстве вся полученная продукция (мед,
воск, прополис и др.) признается побочной, поэтому ее оценивают по
ценам реализации и исключают из затрат производства. В других
производственных специализациях себестоимость совместно полученной
продукции исчисляют путем распределения затрат между отдельными
видами пропорционально их стоимости по ценам реализации [1].
Вместе с тем, исключение из затрат на содержание пчелосемей
стоимости побочной продукции по ценам реализации, приводит к
искажению фактической себестоимости основного продукта на сумму
затрат на доведение побочной продукции до состояния готовности.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
24
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
25
После точки разделения (изъятия продукции пчеловодства из
улья) все затраты по очистке, обработке, переработке побочных
продуктов являются прямыми и могут относиться непосредственно на
их стоимость. МСФО 2 «Запасы» предлагает оценивать побочные
продукты по чистой цене продажи (расчетная продажная цена в ходе
обычной деятельности за вычетом расчетных затрат на завершение
производства и расчетных затрат, которые необходимо понести для
продажи), и эта стоимость вычитается из себестоимости основного
продукта [4].
В совместном производстве применение метода исключения из
производственных затрат дохода от реализации побочного продукта за
вычетом дополнительных затрат на его дальнейшую обработку
(переработку) позволит достоверно рассчитать фактическую
себестоимость основной продукции, определить финансовый
результат от ее производства.
Таким образом, пчеловодство относится к производствам с
широким ассортиментом основной (мед, воск, прополис, пчеломатка,
услуга по опылению культур и т.д.) и побочной (пчелиный подмор,
забрус, вытопки, мерва, в опылительном пчеловодстве – мед, воск,
прополис, перга и др.) продукции, поэтому попроцессный метод учета
затрат и калькулирования себестоимости продукции должен
базироваться на сочетании принципов, присущих способу
исключения, способу распределения и способу суммирования затрат.
Побочная продукция оценивается по чистой стоимости реализации и
исключается из общей величины затрат по сельскохозяйственному
этапу, оставшаяся величина затрат представляет собой себестоимость
всех видов основной первичной продукции и незавершенного
производства, распределяется между ними пропорционально
расчетной базе и суммируется с затратами по доведению основной
продукции до состояния готовности.
Литература:
1. Корнеева Л.Н. Учет затрат и исчисление себестоимости продукции
пчеловодства / Л.Н. Корнеева // Главный Бухгалтер. Сельское хозяйство.- 2007. - № 6.
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: glavbuh.by›file.phtml?index=1510. – Дата
доступа: 10.03.2015.
2. Приказ Минсельхоза Российиской Федерации от 06 июня 2003 года № 792
«Об утверждении Методических рекомендаций по бухгалтерскому учету затрат на
производство и калькулированию себестоимости продукции (работ, услуг) в
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
26
сельскохозяйственных организациях»
3. Карпова Т. П. Управленческий учет: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и
доп. – М.: ЮНИТА-ДАНА, 2004. – 351 с;
4. Международный стандарт финансовой отчетности 2 «Запасы» [Электронный
ресурс]. - Режим доступа: minfin.ru›common/upload/library…date/2013…02.pdf. - Дата
доступа: 12.08.2014.
Автор: Афанасьева Екатерина Юрьевна, старший преподаватель
кафедры бухгалтерского учета и аудита, Полоцкий государственный
университет, г. Новополоцк, Республика Беларусь
Сфера научных интересов: управленческий учет в пчеловодстве
Связь с автором: [email protected]
УДК 336.71
JEL E 52
Балынин Игорь,
Балынина Светлана
Финансовый университет при
Правительстве Российской Федерации
КЛЮЧЕВЫЕ ОСОБЕННОСТИ И ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ
БАНКОВСКОГО СЕКТОРА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
В 2010-2014 ГГ.
В статье представлены результаты исследования ключевых особенностей и
проблем развития банковского сектора Российской Федерации в 2010-2014 гг., а
также проанализированы данные о деятельности кредитных организаций,
привлеченных и размещенных ими средствах.
Ключевые слова: банковский сектор, банки, банковская система, кредитные
организации, небанковские кредитные организации, банковские вклады, депозиты,
вклады физических лиц.
The article presents the results of a study of key characteristics and problems of the
banking sector of the Russian Federation in 2010-2014 years., And also the data on the
activities of credit institutions, attracted and placed their funds.
Keywords: banking, banks, banking system lending institutions, non-bank credit
organizations, bank deposits, deposits, deposits of individuals.
У статті представлені результати дослідження ключових особливостей і
проблем розвитку банківського сектора Російської Федерації в 2010-2014 рр., а
також проаналізовано дані про діяльність кредитних організацій, залучених та
розміщених ними засобах.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
27
Ключові слова: банківський сектор, банки, банківська система, кредитні
організації, небанківські кредитні організації, банківські вклади, депозити, вклади
фізичних осіб.
Состояние банковского сектора во многом определяет
эффективное развитие современного российского государства и его
роль в стимулировании экономического роста постоянно возрастает.
Так, согласно Стратегии развития банковского сектора РФ на период
до 2015 г., «основной целью на среднесрочную перспективу является
активное участие в модернизации экономики на основе существенного
повышения уровня и качества банковских услуг, предоставляемых
организациям и населению, и обеспечения его системной
устойчивости» [1].
Важнейшая роль банковского сектора в развитии российской
экономики подтверждается многими исследователями в этой области.
Так, Полетаев В.Э. считает, что «в процессе создания инновационной
экономики и наукоемкого бизнеса большая роль принадлежит
банковскому сектору» [4, с. 181].
Меркулова Н.И., Потомова С.А. очень грамотно отметили, что
«банковская система страны является важнейшим элементом
обеспечения конкурентоспособности России» [2, c. 200].
Наточеевой Н.Н. подчеркивается необходимость «выявления
внутренних причин, мешающих эффективному развитию банковского
сектора» [3, с. 60].
В целях определения основных тенденций развития банковского
сектора Российской Федерации в 2010-2014 гг. проанализируем и
рассчитаем ряд показателей, опираясь на официальные данные
Центрального Банка Российской Федерации [5].
Проведенное исследование показало, что количество
действующих кредитных организаций в исследуемом периоде
сократилось на 10,95%, что в абсолютном выражении составляет 129
(с 1178 на 1 января 2009 г. до 1049 на 1 января 2015 г.). При этом
количество банковских кредитных организаций уменьшилось на 148, а
число небанковских, напротив, увеличилось на 19. Количество
кредитных организаций со 100% иностранным участием в капитале
сократилось с 82 до 75 (сокращение составило 8,54%).
Уменьшение кредитных организаций, имеющих право на
осуществление банковских операций, составило 224 за счет
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
28
уменьшения банков (количество небанковских кредитных
организаций не изменилось). Серьезные изменения в исследуемом
периоде коснулись и филиальной сети кредитных организаций на
территории Российской Федерации, численность которой
уменьшилась на 1475 (на 46,34%). При этом, необходимо отметить,
что увеличилось число филиалов российских кредитных организаций,
открытых за рубежом.
Итоги проведенного исследования свидетельствуют о снижении
представительств действующих российских кредитных организаций
на 199 (на 38,49%). Так, на 1 января 2015 г. создано 318
представительств действующих кредитных организаций, из которых
276 находятся на территории Российской Федерации, 28 – в дальнем
зарубежье, 14 – в ближнем зарубежье. Следует отметить, что в 2014 г.
количество представительств действующих российских кредитных
организаций сократилось на 7,56% (что в абсолютном выражении
составляет 26 представительств) за счет сокращения на 8,00% на
территории Российской Федерации (24 представительства) и на 6,67%
(что в абсолютном выражении составляет два представительства) – в
дальнем зарубежье.
Анализ показал, что количество кредитных организаций с
уставным капиталом до 3 млн. руб. в исследуемом периоде
сократилось в 2,6 раза – с 26 до 10. Почти в три раза (с 38 до 13)
уменьшилось количество КО с уставным капиталом от 3 до 10 млн.
руб. Практически в четыре раза (с 117 до 36) сократилось количество
кредитных организаций с зарегистрированным уставным капиталом от
30 до 60 млн. руб.; в 1,8 раза (с 204 до 112) сократилось количество
КО с уставным капиталом в диапазоне 60-150 млн. руб. В то же время
следует отметить рост количества кредитных организаций с уставным
капиталом свыше 300 млн. руб.: оно выросло с 350 до 419. При этом
необходимо подчеркнуть, что рост произошел, несмотря на
уменьшение общего количества кредитных организаций. Однако в
2014 г. он замедлился - 100,24% (что в абсолютном выражении
составляет всего лишь одну кредитную организацию). Для сравнения:
в предыдущие годы были выявлены следующие темпы роста: в 2013 г.
- 103,24%; в 2012 г. - 101,71%; в 2011 г. - 106,74%; в 2010 г. - 103,95%;
в 2009 г. - 105,82%.
В процессе исследования было выявлено, что значительную
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
29
долю в структуре привлеченных кредитными организациями вкладов
(депозитов) физических лиц занимают вклады в рублях. Следует
отметить, что практически на протяжении всего исследуемого периода
она постоянно росла: на 1 января 2009 г. – 73,35%; 2010 г. – 73,63%;
2011 г. – 80,65%; 2012 г. – 81,73; 2013 г. – 82,55%; 2014 г. – 82,56%.
Так, объем вкладов в рублях вырос в 3,23 раза – с 4 332,68 млрд. руб.
(на 1 января 2009 г.) до 14 000,57 (на 1 января 2014 г.). Однако, в 2014
году (по состоянию на 01.01.2015) выявлено сокращение до 13,71
трлн. руб., что привело к уменьшению доли до 73,88%. Необходимо
подчеркнуть, что, несмотря на сокращение доли вкладов в
иностранной валюте в общем объеме с 26,65% (на 1 января 2009 г.) до
17,44% (на 1 января 2014 г.), их объем увеличился с 1 574,31 млрд.
руб. (на 1 января 2009 г.) до 2 956,96 млрд. руб. (на 1 января 2014 г.).
При этом, значительный рост объема вкладов в иностранной
валюте (с 2,96 трлн. руб. до 4,85 трлн. руб.) способствовал увеличению
доли в структуре привлеченных вкладов физических лиц до 26,12%.
Более того, объем привлеченных средств организаций в
исследуемом периоде вырос с 4 945,43 млрд. руб. до 10 838,32 млрд.
руб. Анализ структуры показал, что на протяжении практически всего
исследуемого периода наибольшую долю занимают привлеченные
средства организаций в рублях (на 1 января 2009 г. – 52,71%; 2010 г. –
58,51%; 2011 г. – 58,67%; 2012 г. – 65,59%; 2013 г. – 63,31%; 2014 г. –
58,79%; 2015 г. – 49,81). При этом объем привлеченных средств
организаций в рублях вырос в 2,65 раза – с 3 198,69 млрд. руб. до 8
471,77 млрд. руб.
Привлеченные средства организаций в иностранной валюте за
2010-2013 гг. выросли менее чем в два раза – с 2 267,99 до 4 466,80
млрд. руб. При этом, в 2014 году их объем практически удвоился
(увеличился в 1,91 раза до 8,54 трлн. руб.) Важно отметить, что,
начиная с 2011 г., рост объемов привлеченных средств организаций в
разрезе валюты характеризуется серьезными отличиями. Так, в 2011 г.
он составил 154,97% – по привлеченным средствам организаций в
рублях и 115,44% – в иностранной валюте; в 2012 г. 110,96% и
122,59% соответственно; в 2013 г. – 104,63% и 126,55%
соответственно.
Вместе с тем, было выявлено, что объем размещенных средств
среди физических лиц увеличился на 7,82 трлн. руб., за счет чего доля
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
30
возросла с 23,79% до 31,61%. В то же время, несмотря на увеличение
объема размещенных средств среди организаций на 11,46 трлн. руб.,
доля сократилась на 10,67% (с 70,43% до 59,76%).
Проведенное исследование показало, что общий объем
размещенных средств в иностранной валюте увеличился на 142,3%
(+8,33 трлн. руб.). Однако, данное увеличение произошло за счет
увеличения размещенных средств среди организаций на 6,50 трлн.
руб. (+186,1%) и среди кредитных организаций на 1,93 трлн. руб.
(+98,7%) с сокращением объема размещенных средств среди
физических лиц на 103,08 млрд. руб. (- 25,5%). Необходимо
подчеркнуть, что доля средств, размещенных среди физических лиц
уменьшилась с 6,90% до 2,12%, а доля размещенных средств среди
кредитных организаций увеличилась в к началу 2014 года (по
сравнению с 01.01.2010) на 6,01% (с 33,41% до 35,89%). Однако, в
2014 году выявлено значительное уменьшение до 27,40% (-8,49%).
Особое внимание следует уделить роли банковского сектора в
развитии малого и среднего бизнеса в РФ. Так, за исследуемый период
объем кредитования юридических лиц и индивидуальных
предпринимателей вырос почти вдвое (+17 416,62 млрд. руб.) и
составляет на 1 января 2015 г. свыше 33 трлн. руб. Следует
подчеркнуть, что рост объемов кредитования зафиксирован по всем
видам экономической деятельности и направлениям использования
средств. При этом наименьший рост продемонстрировало
кредитование производства и распределения газа, электроэнергии и
воды (+23,86%), наибольшую – оптовая и розничная торговля; ремонт
автотранспортных средств, мотоциклов, бытовых изделий и предметов
личного пользования (+162,52%).
Анализ также показал, что в 2014 г. сократилось кредитование
производства и распределения электроэнергии, газа и воды (на 15,85%,
что в абсолютном выражении составляет 172,33 млрд. руб.); сельского
хозяйства, охоты и лесного хозяйства (на 9,62%, что в абсолютном
выражении составляет 61,02 млрд. руб.); строительства (на 18,94%,
что в абсолютном выражении составляет 440,90 млрд. руб.);
транспорта и связи (на 38,24%, что в абсолютном выражении
составляет 750,70 млрд. руб.); операций с недвижимым имуществом,
арендой и предоставлением услуг (на 4,83%, что в абсолютном
выражении составляет 85,20 млрд. руб.); прочих видов деятельности
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
31
(на 7.90%, что в абсолютном выражении составляет 392.38 млрд. руб.).
В то же время увеличилось кредитование добычи полезных
ископаемых (на 90,44%, что в абсолютном выражении составляет
366,47 млрд. руб.); обрабатывающих производств (на 45,80%, что в
абсолютном выражении составляет 1700,36 млрд. руб.); оптовой и
розничной торговли; ремонта автотранспортных средств, мотоциклов,
бытовых изделий и предметов личного пользования (на 17,14%, что в
абсолютном выражении составляет 1 363,46 млрд. руб.); на
завершение расчетов (на 1,93%, что в абсолютном выражении
составляет 130,29 млрд. руб.).
Все вышеперечисленное свидетельствует о наличии
динамичного развития банковского сектора Российской Федерации,
обусловленного увеличением эффективности деятельности кредитных
организаций в нашем государстве, а также повышением качества
оказываемых услуг, проводимой Банком России политики на
оздоровление банковской системы Российской Федерации.
Литература:
1. Заявление Правительства РФ и ЦБР от 5 апреля 2011 г. NN 1472п-П13,
01-001/1280 "О Стратегии развития банковского сектора Российской Федерации на
период до 2015 года". Доступ из системы «Гарант»:
http://base.garant.ru/591345/#ixzz3TUn9uGbR
2. Меркулова Н.И., Потомова С.А. Современные проблемы и тенденции
банковского сектора в России // Бизнес. Образование. Право. Вестник Волгоградского
института бизнеса. 2014. № 3 (28). С. 200-204.
3. Наточеева Н.Н. Институциональный механизм преодоления кризисов
банковским сектором России // Экономика. Налоги. Право. 2012. № 3. С. 53-61.
4. Полетаев В.Э. Банковский сектор в программах инновационного развития
России // Бизнес. Образование. Право. Вестник Волгоградского института бизнеса.
2012. № 2. С. 181-185.
5. Центральный Банк Российской Федерации. URL: http://www.cbr.ru/.
Автор: Балынин Игорь Викторович, аспирант, кафедра
«Государственные и муниципальные финансы», Финансовый университет
при Правительстве Российской Федерации, г. Москва, Российская Федерация.
Сфера научных интересов: управление бюджетами субъектов
Российской Федерации, проблема несбалансированности региональных
бюджетов, финансовое обеспечение социальной сферы, кодификация
страхового законодательства, налогообложение доходов физических лиц,
малое и среднее предпринимательство, банковская система Российской
Федерации.
Связь с автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
32
Автор: Балынина Светлана Александровна, преподаватель,
Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации
(Владимирский филиал), г. Юрьев-Польский, Российская Федерация.
Сфера научных интересов: проблемы и перспективы развития
банковского дела в Российской Федерации и за рубежом.
Связь с автором: [email protected]
УДК 334.012
JEL L 26
Балынин Игорь
Финансовый университет при
Правительстве Российской Федерации
ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ
МАЛОГО ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА
В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ В 2011-2014 ГГ.
В статье представлены результаты анализа деятельности малых
предприятий (без учета микропредприятий) в Российской Федерации в 2011-2014
годы по четырем ключевым показателям: количество; средняя численность
работников; оборот в денежном выражении и в отношении к ВВП.
Ключевые слова: малое предпринимательство, малый бизнес, экономическая
политика, региональная экономика, экономические проблемы, инвестиции,
предпринимательство.
The article presents the results of the analysis of small businesses (excluding micro-
enterprises) in the Russian Federation in 2011-2014, on four key indicators: number;
average number of employees; turnover in monetary terms and in relation to GDP.
Keywords: small business, small business, economic policy, regional economics,
economic problems, investment, entrepreneurship.
У статті представлені результати аналізу діяльності малих підприємств (без
урахування мікропідприємств) в Російській Федерації за 2011-2014 роки за чотирма
ключовими показниками: кількість; середня чисельність працівників; оборот в
грошовому вираженні і у відношенні до ВВП.
Ключові слова: мале підприємництво, малий бізнес, економічна політика,
регіональна економіка, економічні проблеми, інвестиції, підприємництво.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
33
В современных социально-экономических условиях (в т.ч. в
контексте санкционного давления и реализуемой программы по
импортозамещению), формирование экономического роста возможно
за счет активности малого предпринимательства по различным видам
экономической деятельности (сельское хозяйство, охота, лесное
хозяйство, рыболовство и рыбоводство, обрабатывающие
производства и др.) В связи с этим изучение вопросов, связанных с
деятельностью малых предприятий в Российской Федерации,
проблемами и тенденциями дальнейшего развития является не только
актуальным, но и необходимым.
Для оценки развития российского малого предпринимательства
необходимо изучить динамику их количества, средней численности
работников и оборота. Так, в исследуемом периоде в Российской
Федерации произошло сокращение количества малых предприятий на
8532 единицы (в относительном выражении - на 3,51%), уменьшение
средней численности работников (на 0,83%, что в абсолютном
исчислении превышает 58 тыс. человек), увеличение оборота на 3,73%
(что в денежном выражении составляет 564, 02 млрд. руб.). Однако,
доля оборота в валовом внутреннем продукте значительно сократилась
– с 27,85% (в 2011 году) до 23,69% (в 2013 году). При этом,
наибольшие темпы снижения зафиксированы в 2012 году – на 3,52%
(до 24,32%).
Для более детального анализа состояния малого
предпринимательства в Российской Федерации изучим показатели
малых предприятий в разрезе федеральных округов. По результатам
анализа следует сделать вывод об уменьшении количества малых
предприятий в 2013 году (по сравнению с 2011 годом) в Центральном
федеральном округе (на 8,20%, что в абсолютном исчислении
составляет 6715 единиц), в Южном федеральном округе (на 2,73%, что
в абсолютном исчислении составляет 490 единиц), в Северо-
Кавказском федеральном округе (на 0,49%, что в абсолютном
исчислении составляет 26 единиц), в Уральском федеральном округе
(на 5,52%, что в абсолютном исчислении составляет 1155 единиц), в
Сибирском федеральном округе (на 4,58%, что в абсолютном
исчислении составляет 1291 единицу). В то же время увеличение
зафиксировано в Северо-Западном федеральном округе (на 3,44%, что
в абсолютном исчислении составляет 1082 единиц), Приволжском
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
34
федеральном округе (0,73%, что в абсолютном исчислении составляет
336 единиц), Дальневосточном федеральном округе (1,12%; что в
абсолютном исчислении составляет 119 единиц).
Исследование показало, что в 2012 году по сравнению с
предшествующим годом численность работников на малых
предприятиях уменьшилась в Центральном федеральном округе (на
1,54%, что в абсолютном исчислении составляет 33,86 тыс. чел.), в
Северо-Западном федеральном округе (3,12%, что в абсолютном
исчислении составляет 25,76 тыс. чел.), в Южном федеральном округе
(на 8,30%, что в абсолютном исчислении составляет 50,05 тыс. чел.), в
Приволжском федеральном округе (на 20,26%, что в абсолютном
исчислении составляет 292,01 тыс. чел.), в Уральском федеральном
округе (на 2,42%, что в абсолютном исчислении составляет 15,84 тыс.
чел.), в Сибирском федеральном округе (на 3,57%, что в абсолютном
исчислении составляет 32,33 тыс. чел.). В то же время в
Дальневосточном и Северо-Кавказском федеральных округах
зафиксировано увеличение численности работников на малых
предприятиях – на 1,40% (что в абсолютном исчислении составляет
4,49 тыс. чел.) и на 2,03% (что в абсолютном исчислении составляет
3,68 тыс. чел.) соответственно.
Более того, проведенный анализ также показал, что в 2013 году
(по сравнению с 2011 годом) средняя численность работников на
малых предприятиях уменьшилась в Центральном федеральном
округе (на 1,05%, что в абсолютном исчислении составляет 22,98 тыс.
чел.), в Северо-Западном федеральном округе (на 2,19%, что в
абсолютном исчислении составляет 18,04 тыс. чел.), в Южном
федеральном округе (на 13,65%, что в абсолютном исчислении
составляет 82,27 тыс. чел.), в Северо-Кавказском федеральном округе
(на 2,51%, что в абсолютном исчислении составляет 4,54 тыс. чел.), в
Уральском федеральном округе (на 4,70%, что в абсолютном
исчислении составляет 30,76 тыс. чел.), в Сибирском федеральном
округе (на 5,61%, что в абсолютном исчислении составляет 50,78 тыс.
чел.). При этом, рост средней численности работников на малых
предприятиях выявлен в Приволжском и Дальневосточном
федеральных округах – на 0,46% (что в абсолютном исчислении
составляет 6,66 тыс. чел.) и 0,91% (что в абсолютном исчислении
составляет 2,93 тыс. чел.) соответственно.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
35
При осуществлении сравнительного анализа данных 2013 и 2011
годов выявлено уменьшение оборота малых предприятий
исключительно в Центральном федеральном округе - на 14,42%, что в
абсолютном исчислении составляет 1002,84 млрд. руб. В то же время в
остальных федеральных округах выявлен рост: в Северо-Западном
федеральном округе – на 6,27% (что в абсолютном исчислении
составляет 108,58 млрд. руб.); в Южном федеральном округе – на
17,42% (что в абсолютном исчислении составляет 174,55 млрд. руб.); в
Северо-Кавказском федеральном округе – на 23,00% (что в
абсолютном исчислении составляет 63,03 млрд. руб.); в Приволжском
федеральном округе – на 25,43% (что в абсолютном исчислении
составляет 579,95 млрд. руб.); в Уральском федеральном округе – на
6,25% (что в абсолютном исчислении составляет 83,16 млрд. руб.); в
Сибирском федеральном округе – на 3,93% (что в абсолютном
исчислении составляет 56,21 млрд. руб.); в Дальневосточном
федеральном округе –на 5,67% (что в абсолютном исчислении
составляет 32,86 млрд. руб.).
В процессе исследования было выявлено, что в исследуемом
периоде (2011-2013 годы) произошло сокращение доли оборота малых
предприятий в ВВП Российской Федерации в Центральном (на 3,44%),
Северо-Западном (на 0,31%), в Южном (на 0,01%), Уральском (на
0,24%), Сибирском (на 0,31%), Дальневосточном (на 0,11%)
федеральных округах. В то же время, увеличение обнаружено в
Северо-Кавказском и Приволжском федеральных округах – на 0,02% и
0,25% соответственно.
Более того, в 2014 году продолжилось снижение средней
численности работников на малых предприятиях (так, по сравнению с
2011 годом она сократилась почти на 300 тыс. человек) и сокращение
объема оборота по отношению к валовому внутреннему продукту (по
сравнению с 2011 годом - на 4,47%). Что касается последнего
показателя необходимо, конечно, отметить, что в 2014 году в состав
ВВП Российской Федерации были включены данные по Крымскому
федерального округу, а малые предприятия созданы не были.
Вместе с тем, полученные результаты позволяют сделать вывод
о ежегодном увеличении количества малых предприятий в
исследуемом периоде лишь в здравоохранении и предоставлении
социальных услуг (+4,62% - в 2012; +2,26% - в 2013; +3,39% - в 2014),
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
36
а ежегодное сокращение в образовании (-1,24% - в 2012; - 10,97% - в
2013; - 13,03% - в 2014) и в предоставление прочих коммунальных
социальных и персональных услуг (-11,32% - в 2012; -0,98% - в 2013; -
5,40% - в 2014). В то же время, ежегодное сокращение средней
численности работников в исследуемом периоде выявлено в сельском
хозяйстве, охоте и лесном хозяйстве (-3,18% - в 2012; -7,28% - в 2013; -
1,10% - в 2014), строительстве (-2,99% - в 2012; -3,03% - в 2013; -2,26%
- в 2014), операциях с недвижимым имуществом, арендой и
предоставлением услуг (-0,60% - в 2012; -0,21% - в 2013; -3,20% - в
2014), образовании (-22,13% - в 2012; -3,46% -в 2013; -8,56% - в 2014 ).
Ежегодное увеличение средней численности работников на малых
предприятиях в исследуемом периоде не выявлено ни по одному виду
экономической деятельности.
Наконец, проанализируем полученные результаты об изменении
объема оборота малых предприятий в 2011-2014 гг. Так, было
выявлено ежегодное увеличение значения данного показателя в
сельском хозяйстве, охоте и лесном хозяйстве (+16,87% - в 2012;
+6,36% - в 2013; +17,70% - в 2014); рыболовстве и рыбоводстве
(+12,55% - в 2012; +4,91% - в 2013; +11,40% - в 2014);
обрабатывающих производствах (+5,67 % - в 2012; +5,36% - в 2013;
+5,95% - в 2014); производстве и распределении электроэнергии, газа
и воды (+5,67% - в 2012; +5,36% - в 2013; +5,95% - в 2014); операциях
с недвижимым имуществом, арендой и предоставлением услуг
(+12,53% - в 2012; +13,23% - в 2013; +12,33% - в 2014);
здравоохранении и предоставлении социальных услуг (+16,11% - в
2012; +15,96% - в 2013; +20,26% - в 2014).
По итогам проведенного анализа следует сделать вывод о том,
что наибольшие значения доли оборота малых предприятий в ВВП
Российской Федерации зафиксированы в оптовой и розничной
торговли; ремонте автотранспортных средств, мотоциклов, бытовых
изделий и предметов личного пользования (однако, с ежегодным
снижением): в 2011 - 17,39%; в 2012 - 14,22%; в 2013 -13,44%; в 2014 -
13,35%. С долей оборота в ВВП Российской Федерации свыше 1%
малые предприятия следующих видов экономической деятельности:
обрабатывающие производства (в 2011 - 2,73%; в 2012 - 2,60%; в 2013
- 2,57%; в 2014 - 2,52%); строительство (в 2011 - 2,83%; в 2012 -2,84%;
в 2013 - 2,73%; в 2014 - 2,44%); операции с недвижимым имуществом,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
37
аренда и предоставление услуг (в 2011 - 2,17%; в 2012 - 2,20%; в 2013 -
2,34%; в 2014 - 2,44%).
Как известно, конкурентоспособность предприятий и
производимой ими продукции, развитие отдельных видов
экономической деятельности, а также регионов и Российской
Федерации в целом возможно лишь в условиях внедрения инноваций.
Однако, как показали проведенные расчеты, затраты малых
предприятий в 2013 году на технологические инновации составляют
0,02% в отношении к валовому внутреннему продукту Российской
Федерации. В то же время, необходимо подчеркнуть, что за 2009-2013
гг. они выросли практически в 2 раза – с 6,79 млрд. руб. до 13,51 млрд.
руб.
Следует отметить, что осуществление подобных расчета за 2014
год не представляется возможным в связи с тем, что информация о
затратах Федеральной службой государственной статистики
представляется по нечетным годам, актуализированные данные за
2015 год будут представлены на сайте Федеральной службы
государственной статистики в 2016 году. Однако, создание научно
обоснованного механизма стимулирования инноваций на малых
предприятиях возможно лишь в условиях постоянно обновляющихся
статистических данных. В связи с этим, рекомендуется ввести
обязанность Федеральной службы государственной статистики по
представлению всех данных о развитии малого предпринимательства
и инновационной деятельности не реже чем на ежеквартальной
основе, что позволит выявить дополнительные источники
экономического роста на инновационной основе.
Литература:
1. Бурмистрова А.А., Родионова Н.К., Кондрашова И.С. Состояние и
возможности развития сельского хозяйства в России // Проблемы современной
экономики. 2013. № 3 (47). С. 424-425.
2. Грошев И.В., Юрьев В.М. Психология экономических
отношений//Общество и экономика. 2005. №6. С. 123-144.
3. Кузина Л.А. Совершенствование стимулирования инновационной
деятельности промышленных предприятий // Управление экономическими системами:
электронный научный журнал. 2012. № 9 (45). С. 1.
4. Лесина Т.В. Системный подход к инвестициям в инновации.
Методические принципы обоснования эффективности инвестиционных проектов при
выборе информационной системы управления // Креативная экономика. 2010. № 12.
С. 16-21.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
38
5. Сергиенко Н. С. Финансовое обеспечение кадровой политики в АПК
Калужской области // Направления повышения стратегической
конкурентоспособности аграрного сектора экономики: материалы Международной
научно-практической конференции; Тамбов: Изд-во ТРОО «Бизнес-Наука-Общество»,
2014. 232 с., с. 196—201.
6. Солод Т. В. Малое предпринимательство в системе экономической
безопасности региона (Ростовская область) // Бизнес. Образование. Право. Вестник
Волгоградского института бизнеса. 2014. № 1. С. 181—184.
7. Суслякова О. Н. Управление развитием малого бизнеса // Корпоративное
управление и инновационное развитие Севера: Вестник Научно-исследовательского
центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования
Сыктывкарского государственного университета. 2006. № 1. С. 89—107.
8. Суслякова О.Н., Сергиенко Н.С. Инвестиционная политика Калужской
облаcти // Северный регион: наука, образование и культура, c. 62-66.
9. Шмелева Л.А. Кластерный подход к инновационному
предпринимательству // Инновационное развитие социально-экономических систем:
условия, результаты и возможности Материалы III международной научно-
практической конференции. 2015. С. 69
10. Федеральная служба государственной статистики. - [Электронный ресурс].
- URL: http://www.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_main/rosstat/ru/
Автор: Балынин Игорь Викторович, аспирант, кафедра
«Государственные и муниципальные финансы», Финансовый университет
при Правительстве Российской Федерации, г. Москва, Российская Федерация.
Сфера научных интересов: управление бюджетами субъектов
Российской Федерации; проблема несбалансированности региональных
бюджетов; финансовое обеспечение социальной сферы; кодификация
страхового законодательства; налогообложение доходов физических лиц;
банковская система Российской Федерации.
Связь с автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
39
UDK 657
JEL M 40
Bashikarov Kiril
University of National and World Economy,
Bachev Iavor
Higher School of Insurance and Finance
REVENUE RECOGNITION PRINCIPLES AND THEIR IMPACT
ON FRAUD IN FINANCIAL STATEMENTS
On 28 May 2014, the International Accounting Standards Board (IASB) published a
new standard – IFRS 15 Revenue from Contracts with Customers. According to IFRS 15
entities recognize revenue from sale of goods by applying a five-step framework. The
Standard will become effective for periods beginning on or after 1 January, 2018.1 Its adoption by the European Community is expected to take place before the date
of its entry into effect. This article will explore the new rules on revenue recognition
compared to the currently effective standards and the possibilities of fraud.
Keywords: revenue, contracts, customers, fraud, financial statements.
28 мая 2014, Совет по международным стандартам бухгалтерского учета
(IASB) опубликувал новый стандарт - МСФО 15 "Выручка по контрактам с
клиентами». В соответствии с МСФО 15 компании признают выручку от продажи
товаров с применением пятиступенчатых рамок. Стандарт вступает в силу для
отчетных периодов, начинающихся не ранее 1 января 2018 года. Его принятие
Европейским сообществом, как ожидается, состоится до даты его вступления в
силу. Эта статья будет исследовать новые правила признания доходов по сравнению
с действующим в настоящее время стандартами и возможностями мошенничества.
Ключевые слова: доходы, контракты, клиенты, мошенничество, финансовая
отчетность.
28 травня 2014, Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
(IASB) опублікуваkf новий стандарт - МСФЗ 15 “Виручка за контрактами з
клієнтами». Відповідно до МСФЗ 15 компанії визнають виручку від продажу товарів
із застосуванням п'ятиступінчастих рамок. Стандарт набирає чинності для звітних
періодів, що починаються не раніше 1 січня 2018 року. Його прийняття Європейським
співтовариством, як очікується, відбудеться до дати його вступу в силу. Ця стаття
буде досліджувати нові правила визнання доходів порівняно з чинним в даний час
стандартами і можливостями шахрайства.
Ключові слова: доходи, контракти, клієнти, шахрайство, фінансова
звітність.
1 Effective date of IFRS 15, IASB, http://www.iasplus.com/en/news/2015/09/ifrs-15-deferral
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
40
Contents. Revenue is an element of Financial Statements. It is
generated in the course of the regular business activities of an entity and
might come in the form of sales, fees, interest, dividends, royalties and
loans2. Revenue is regulated in IAS 18 Revenue. The Standard provides
revenue recognition criteria and some practical guidance on the application
of these criteria. The main revenue recognition criterion is the probability
that future economic benefits will flow to the entity and that these benefits
can be reliably measured. IAS 18 approaches the issues on the accounting
treatment of revenue obtained as a result of sale of goods, provision of
services, other-party usage of entity’s interest-earning assets, royalties and
dividends. The provisions of IAS 11 Construction Contracts apply with
regard to the requirements on revenue recognition under long-term
construction contracts. The existing provisions, however, are not able to
correspond to the variety of transactions and events in different industries.
Therefore, the new standard on revenue is an important step towards
overcoming the limitations in the accounting treatment of revenue in more
complicated transactions and events.
IFRS 15 Revenue from Contracts with Customers is a joint project
between the International Accounting Standards Board (IASB) and the
Financial Accounting Standards Board of the USA, which aims to eliminate
the inconsistencies and weaknesses in the previous requirements, to provide
a robust framework for addressing issues on the accounting treatment of
revenue, to improve the comparability of revenue recognition practices
across various entities, industries, jurisdictions and capital markets, to
provide useful information to the users of financial statements by
simplifying the requirements in the preparation of financial statements3.
IFRS 15 supersedes the following standards and clarifications4: IAS
11 Construction Contracts, IAS 18 Revenue, IFRIC 13 Customer Loyalty
Programmes, IFRIC 15 Agreements for the Construction of Real Estates,
IFRIC 18 Transfer of Assets from Customers and SIC-31 Revenue – Barter
Transactions Involving Advertising Services.
The fundamental revenue recognition principle in the new standard
2 Conceptual Framework for Financial Reporting, 2010, par. 4.29 3 IFRS 15 Revenue from contracts with customers, IFRS Foundation, Introduction, May
2015, IN5 4https://www.kpmg.com/BG/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Newsletters/Docum
ents/2014-06-IFRS-Alert-BG.htm
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
41
states that revenue from sale of goods or rendering of services is recognized
to the extent to which the entity expects to receive a consideration as a
result of transfer of these goods or provision of services to customers. An
entity recognizes revenue when it has satisfied the performance obligation
to transfer the promised goods or services to the customer. The most
substantial moment of the new rules is that an asset is transferred when the
control over that asset has been transferred5.
By way of comparison it may be noted that, pursuant to the currently
effective provisions, entities recognize revenue from sale of goods when all
significant risks and rewards of the ownership over the goods are
transferred to the buyer; the entity does not retain its continuing managerial
involvement for the goods; the amount of revenue can be reliably measured;
it is probable that the economic benefits associated with the transaction will
flow to the entity; and the costs incurred or to be incurred in relation to the
transaction can be reliably measured6. It is most often assumed that the risks
and rewards of the ownership are transferred on delivery of goods. Retail
sales are a typical example. However, there are other cases when the
transfer of risks and rewards does not coincide with the moment of delivery,
and the delivery precedes the transfer of risks. An example in this respect is
when the delivered asset is subject to installation which appears to be a
condition under an agreement between an entity and a customer, and that
condition has not been fulfilled yet. In such a case, recognition of revenue
from the sale of goods is not allowed.
One of the new revenue recognition concepts under IFRS 15 is the
application of the following five steps: identification of the contracts with a
customer; identification of the performance obligations in the specific
contract; determining the transaction price; allocation of the transaction
price to the performance obligations; Recognition of revenue when (or as)
the entity satisfies a performance obligation.
In order to identify a certain contract with a customer, according to
IFRS 15, the following criteria need to be satisfied: the contract has to be
approved by the parties involved in its implementation; the entity has to be
able to identify each party’s rights and obligations; the contract should have
commercial substance; there should be a probability that the entity will
receive the consideration to which it will be entitled to in exchange for the
5 IFRS 15 Revenue from Contracts with Customers, par. 31 6 IAS 18 Revenue, par. 14
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
42
transfer of goods or services to the customer. In case that each of the parties
to the contract is entitled to unilaterally terminate it in the event of non-
performance, it is considered that the contract does not meet the
requirements of the standard.
The following step in the new revenue recognition model is the
identification of performance obligations in the contract. Performance
obligations might include transfer of goods or services, or transfer of a
series of distinct goods or services that have the same pattern of transfer to
the customer. An example for a transaction involving more than one
performance obligations is an alarm system installation including a five-
year monitoring. The purchase of an alarm system and its installation
constitute an obligation for a combined implementation of the transaction,
while the subsequent monitoring is a separate performance obligation7. For
the sake of comparison, the currently effective IAS 18 also indicates some
provisions concerning the identification of various transaction components8.
It is noted in the standard that when the selling price of a product includes
an identifiable amount for subsequent servicing, that amount should be
deferred and recognized as revenue over the period during which the
service is performed.
In the next place IFRS 15 requires that the transaction price should be
determined. It represents the amount of consideration which the entity
expects to obtain in exchange for the transfer of goods or rendering of
services under the contract, for the exception of the amounts collected on
behalf of third parties. It is important to underline that the agreed
consideration might include fixed amounts and variable amounts, or both.
In case there are reasonable expectations for the entity to exercise its rights
only for a portion of the agreed price, the transaction price should be
adjusted by the effect of customer’s credit risk9.
The following step of the new revenue recognition model is the
allocation of the transaction price to the performance obligations. The entity
has to allocate the transaction price to each of the performance obligations
to be fulfilled by reference to their relative standalone selling prices10
. The
7 „How to recognize revenue―, The CPA Journal, July 2015, p. 33 8 IAS 18 Revenue, par. 13 9 A single model for revenue recognition, Grant Thornton, IFRS News, юни 2014 г.,
http://www.grantthornton.global 10 IFRS 15, par. 76-80
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
43
standalone selling price is the price at which the entity can separately sell
the goods or service to the customer. The standalone price of the good or
service can be the price specified in the contract, though this condition is
not mandatory. The effective standards do not provide detailed explanations
with regard to this requirement. It is specified in IAS 11 Construction
Contracts that if a certain contract covers several asset, the construction of
each asset should be treated as a separate construction contract under
observance of definite conditions11
. An example for allocation of
performance obligations could be the policy of telecommunication
companies to offer tariff plans to their customers involving the option of
buying a mobile phone ―for free‖ or at a lower price, when used in
combination with mobile services for a distinct period of time.12
. According
to the new revenue recognition rules in IFRS 15, telecommunication
companies have to identify the different performance obligations and to
allocate revenue to their different elements – sale of a mobile phone and
sale of mobile services, based on their relative selling prices in the overall
selling price.
The fifth step of the model is revenue recognition, when or as the
entity satisfies a certain performance obligation under the contract. IFRS 15
contains guidance for the recognition of revenue at an exact point of time or
over time. As stated in par. 35 of IFRS 15, an entity transfers control of a
good or service and recognizes revenue over time, if one of the following
requirements is met:
- the customer simultaneously receives and consumes the benefits
transferred by the entity;
- the customer can control a finished or incomplete asset created by
the entity, after its creation or improvement;
- the entity is entitled to a consideration for the work performed, if the
result of its activities does not create an asset with an alternative use to the
entity. A typical example in this respect is a contract concluded between a
bottle manufacturer and the Coca-Cola Company, according to which the
bottle manufacturer produces bottles with the logo of Coca-Cola and sells
them to the Coca-Cola Company13
. IFRS 15 admits that the manufacturer
11 IAS 11 Construction Contracts, par. 8 12 IFRS 15 vs. IAS 18: Huge Change Is Here!, IFRS, http://www.ifrsbox.com/ifrs-15-vs-ias-
18/ 13 IFRS 15: An accounting rose with thorns, http://www.thecorporatetreasurer.com/
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
44
can recognize the revenue over time, even during the periods when the
products are being manufactured. The standard requires that the
manufacturer has a contract with the customer, which does not allow the
manufacturer to sell the production to another customer, and that the
customer is obliged to pay for the work performed by the manufacturer.
There are texts in the currently effective standards which provide an
opportunity for revenue recognition in the process of creation of the
respective assets or rendering of services to the customer14
. IAS 11 allows
an entity which is a contractor under a construction contract to recognize
revenue and costs attributable to constriction contracts at the end of each
reporting period in the process of performance of the respective
construction works, provided that the outcome of the construction contract
can be reliably estimated15
. According to par. 20 of IAS 18, when the
outcome of a transaction involving the rendering of services can be reliably
estimated, the revenue associated with the transaction is recognized
depending on the on the stage of completion of the transaction at the end of
the reporting period.
When the recognition of revenue is not over time, the entity can
recognize revenue at a point of time complying with the provisions of IFRS
15. As it has already been pointed out in the presentation, an entity
recognizes revenue when the obligation to transfer the promised goods or
services has been fulfilled and the customer has obtained control over the
goods or services. Indicators for the stage of transfer of control of goods or
services could be16
:
- customer’s obligation to pay for the promised asset;
- the transfer of legal title over the asset;
- the transfer of the physical possession of the asset;
- the availability of risks and rewards of the ownership of the asset;
- the availability of an acceptance clause.
The new rules on revenue recognition prove the need of making
decisions and undertaking actions on behalf of entities for the
14 Bashikarov, K., Predizvikatelstvata na novite pravila za priznavane na prihodi po MSFO
15 Prihodi ot dogovori s klienti, sp. „Schetovodstvo plus danatsi, socialni otnosheniya―, br.
1, 2015, str. 4 (Bashikarov, K., The challenges of the new rules on revenue recognition under
IFRS 15 Revenue from Contracts with Customers, ―Accounting plus taxes, social relations―
magazine , issue 1, 2015, page 4 15 IAS 11 Construction Contracts, par. 23-24 16 IFRS 15, par. 38
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
45
implementation of IFRS 15. It is beyond doubt that the most substantial
reflection of the new rules is expected to be on the business activities of
telecommunication companies, the enterprises in the field of information
technologies, real properties and others.
Impact on the Financial Statement Fraud.
Financial statements fraud is usually constituted of two main
contributors – misappropriation of assets and fraudulent schemes in
financial reporting. From the latter the most prevalent subcategory includes
schemes involving earning management or revenue recognition. The
Association of Certified Fraud Examiners defines fraud in relation to the
financial statements as: a deception that an individual or an entity makes
knowing that it would lead to an unauthorized benefit to an individual,
entity or other party. One of the main reasons that the fraud concerning
revenue recognition is prevalent is the fact that it has been much easier to
manipulate earnings (overstating/understating) rather than expenses.
The main benefits of this new principle in limiting fraud will
potentially be realized on two different levels:
1) The provision of clear principles via the standard should ensure a
robust foundation which is aimed at improving the disclosures together with
clarifying the accounting concerning contact and related costs.
2) The fact that the standard is a joint project between FASB and
IASB will ensure comparability on a national, cross-national and industry
levels.
The new standard combats fraud by requiring companies to judge and
estimate the revenue in a more timely and frequent manner thus limiting the
potential of improper recording the revenues in order to ensure a specific
business or personal objectives. The more timely comparability affects the
ability to detect the presence of an irregularity at an earlier stage.
According to a report published in 2014 by PricewaterhouseCoopers,
the planned changes will not affect the revenue alone - an impact on other
important items such as the compensation plans, taxes, interest/income
expense and debt covenants, is anticipated due to the dependency of such
items on revenue. Thus this increase in control would add more volatility in
the financials requiring increased analytical procedures and planning to
ensure the compliance and transparent disclosure of any relevant issues.
The upcoming changes will reduce the opportunity for committing fraud by
increasing the control over the representation of the financial statements.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
46
However the motivation and rationalization of committing fraud is still
closely linked to revenue and its significance for stakeholders.
Conclusion. The FASB and IASB have been aligning efforts to bring
a convergence in accounting principles. The principles for revenue
recognition are an important and crucial factor in the transparency, accuracy
and comparability of financial statements.
The control is increasing but so is the number of transactions and the
need of careful and precise preparation of the financials. The true aftermath
of this change and its ability to impact fraud relating to revenue recognition
will be seen after the change has been implemented.
Literature:
1. Association of Certified Fraud Examiners- www.acfe.com
2. Bashikarov, K., Predizvikatelstvata na novite pravila za priznavane na prihodi
po MSFO 15 Prihodi ot dogovori s klienti, sp. „Schetovodstvo plus danatsi, socialni
otnosheniya―, br. 1, 2015 (Bashikarov, K., The challenges of the new rules on revenue
recognition under IFRS 15 Revenue from Contracts with Customers, ―Accounting plus
taxes, social relations― magazine , issue 1, 2015).
3. IAS/IFRS.
4. IFRS 15 Revenue from contracts with customers, IFRS, http://www.ifrs.org/,
May 2014.
5. Effective date of IFRS 15, IASB, http://www.iasplus.com/en/news/2015/09/ifrs-
15-deferral
6. A single model for revenue recognition, Grant Thornton, IFRS News,
http://www.grantthornton.global/, June 2014.
7. KPMG, First Impressions: Revenue from contracts with customers,
https://www.kpmg.com, June 2014.
8. IFRS 15 vs. IAS 18: Huge Change Is Here! , IFRS, http://www.ifrsbox.com/ifrs-
15-vs-ias-18/, June 2014.
9. IFRS 15: An accounting rose with thorns,
http://www.thecorporatetreasurer.com/
10. The CPA Journal, How to recognize revenue,
http://viewer.zmags.com/publication/032c936c#/032c936c/34, July 2015.
11. The Quarter Close (2014) PricewaterhouseCoopers Available at:
http://www.pwc.com/us/en/cfodirect/publications/quarter-close/financial-reporting-issues-
q3-2014.html
Author: Kiril Bashikarov, a postgraduate at the Accounting and Analysis
Department, UNWE (University of National and World Economy), Sofia, Bulgaria.
Research interests: works on problems of standardization in accounting.
Contact the author: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
47
Author: Iavor Bachev, a postgraduate at VUZF (Higher School of Insurance
and Finance), Sofia, Bulgaria.
Research interests: problems on standardization and fraud in financial
statements
Contact the author: [email protected]
УДК 657
JEL М 49
Беззаботнова Юлия
Калужский филиал Финансового Университета при
Правительстве РФ
СПРАВОЧНО-ПРАВОВЫЕ СИСТЕМЫ В
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БУХГАЛТЕРА
В статье рассмотрены основные теоретические и практические аспекты
справочно-правовых систем для профессиональной деятельности бухгалтера и
предназначение их для работы в повседневной жизни, а также исследована их
популярность на рынке справочно-правовых систем.
Ключевые слова: справочно-правовая система, базы данных, пользователь,
информация.
In Article rassmotrenы Basic Theoretical aspects and praktycheskye spravochno and
legal systems and accounting activities Professional prednaznachenye s to work in everyday
life, as well as of research s popularity in the market spravochno and legal systems.
Keywords: spravochno-pravovaya system bazы data, a user of, information.
У статті розглянуто основні теоретичні та практичні аспекти довідково-
правових систем для професійної діяльності бухгалтера і призначення їх для роботи в
повсякденному житті, а також досліджено їх популярність на ринку довідково-
правових систем.
Ключові слова: довідково-правова система, бази даних, користувач,
інформація.
В России существует единственный официальный интернет-
портал опубликования правовой информации «Государственная
система правовой информации». Все остальные справочно-правовые
системы не являются официальными источниками.
Однако, такие системы позволяют пользователям отслеживать
изменения в законодательстве, получать комментарии
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
48
квалифицированных юристов и отслеживать связь между различными
документами.
Справочно-правовые системы (СПС) или информационно-
правовые системы (ИПС) – это компьютерные баз данных, ядром
которых являются электронные базы и банки юридической
информации.
В базах данных хранятся федеральные и региональные указы,
законы, решения, а также материалы независимых экспертов, судебная
практика, международные акты и т.д. Кроме этого, СПС содержат
судебные решения, типовые формы документов, консультации
юристов, специалистов по бухгалтерскому и налоговому учету, и др.
В ст. 15 Конституции РФ прописано, что все законы и
нормативные акты подлежат обязательному опубликованию [1].
Существует лишь один официальный интернет-портал опубликования
правовой информации «Государственная система правовой
информации», а остальные СПС официальными источниками не
являются. Набор официальных документов в этих системах
одинаковый, отличия заключаются в комментариях к документам и
интерфейсе, который включает систему поиска и представления
нужной информации. В каждой из систем существует несколько
вариантов поиска: по словам, целым фразам, аббревиатуре, датам,
номерам актов, ситуациям и т.д. Также системы отличаются по
частоте обновления информации, стоимости инсталляции и
обслуживания.
СПС позволяют проходить по гиперссылкам к нужным
документам, а также изучать схожие документы по различным
признакам [2].
14,7% пользуются одновременно обеими системами
"Консультант Плюс" и "Гарант".
Справочно-правовая система «Консультант Плюс» появилась в
1992 году. За 20 лет своего существования данная система стала
бесспорным лидером на рынке правовых услуг.
СПС «Консультант Плюс» включает:
1) систему путеводителей («Путеводитель по сделкам»,
«Путеводитель по договорной работе» и т.д. которая позволяет
пользователям следовать рекомендациям специалистов и не допускать
ошибок;
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
49
2) удобный интерфейс, включающий возможность открывать
новые документы во вкладках;
3) возможность уточнения области поиска для отдельно взятого
слова: в словосочетании, в рамках абзаца, в конкретном фрагменте
текста;
4) функцию «заказ документа автоматом» для получения
документа на почту, если его нет в общем доступе.
Рис. 1. Популярность справочно-правовых систем у
пользователей Источник: РБК.research, опрос сентябрь 2014 г.
СПС «Консультант Плюс» распространяется через
региональные центры (РИЦ). Кроме обязательных стандартов каждый
региональный центр «Консультанта Плюс» поставляет свой набор
услуг, что позволяет РИЦам конкурировать между собой благодаря
системе бонусов и подарков. Особо популярны среди клиентов
профессиональные консультации и обучающие семинары.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
50
Обновление СПС раз в неделю осуществляет сервисный
инженер, который закрепляется за пользователем и оказывает
консультационную и техническую поддержку. Индивидуальный
подход к клиенту – основной конѐк «Консультанта плюс».
Рис. 2 . Доля пользователей СПС "Гарант" и "Консультант
Плюс" по отраслям, % Источник: РБК.research, опрос сентябрь 2014 г.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
51
Согласно Единому стандарту обслуживания клиент может
получить любой документ, позвонив в свой РИЦ по «горячей линии»
или заказать выборку по определѐнной тематике.
Каждый РИЦ проводит семинары по актуальным проблемам
права, аудита с приглашением известных в этих областях
специалистов.
Для пользователей бесплатно распространяется «Бюллетень
Консультант Плюс» и платное издание «Главная книга», где
анализируются текущие изменения в законодательстве. РИЦы
выпускают собственные новостные бюллетени.
24 часа в сутки на сайте СПС в свободном доступе можно найти
основные документы федерального законодательства и самые свежие
документы за последние две недели.
Доступ ко многим документам, а также к судебной практике и
консультациям возможен в выходные дни, или в будни с 20.00 до
24.00.
С помощью онлайн-сервиса «Конструктор договоров» можно
составить нужный типовой документ используя заданный шаблон [2].
Справочно-правовая система «Гарант» была разработана в 1990
году. Система снабжена несколькими эксклюзивными инструментами
и особенностями:
1) документы российского законодательства имеются в
англоязычном варианте;
2) «Машина времени» помогает отыскать старые редакции
документа и обратитья к другим документам того времени при
помощи клика на нужной дате в комментарии;
3) из «индивидуальной новостной ленты - ПРАЙМ» можно
получать новости и аннотацию к ним. Уникальный поиск позволяет
выстроить собственный обзор законодательства;
4) «правовой календарь» позволяет отслеживать изменения в
законодательстве по заданному периоду;
5) в системе существует раздел «законодательство в схемах»,
дающий наглядное представление о сути вопроса.
Обслуживание личным сервисным инженером выполняется раз
в месяц. Он оказывает техническую и консультационную поддержку.
Подписчики получают доступ к записям интернет-семинаров и
лекций. Необходимые документы можно получить через "горячую
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
52
линию" "Гаранта". Дважды в месяц можно получать подробные
письменные ответы на свои вопросы в рамках услуги «Правовой
консалтинг»
СПС выпускает собственный бесплатный журнал «Вести
Гаранта», где освещаются изменения в системе законодательства.
Также продается подписка на журналы «Актуальная бухгалтерия» и
«Законодательство».
Система «Кодекс» появилась в 1991 году под эгидой
Администрации Санкт-Петербурга, где и сейчас располагается
головной офис компании. По России «Кодекс» распространяется с
помощью дистрибуторов. «Кодекс» занимается разработкой двух
систем: нормативно-технической и правовой. Среди нормативно-
технических систем «Кодекс» является наиболее известной системой.
В справочно-правовой системе «Кодекс» отличительными
являются следующие функции:
1) поиск «судебный аналитик», который помогает искать
материалы по фамилии судьи, по правовому рубрикатору, по цене
иска и другим параметрам;
2) интерфейс системы позволяет одновременно просматривать
информацию сразу в двух окнах, например, знакомиться
одновременно с документом и комментариями к его статьям.
3) «налоговы календарь» позволяет настроить его и закрепить
на рабочем столе;
4) СПС включает "налоговый дайджест", в котором хранятся
обзоры писем Минфина.
Обслуживание осуществляют сервисные инженеры, которые
обеспечивают консультации и техподдержку. По «горячей линии»
можно заказать бесплатно любой документ, если он есть в базе СПС.
Несколько раз в месяц клиент может обратиться к специалисту и
получить письменный ответ на интересующие его вопросы. Отвечают
на вопросы специалисты из авторитетных аудиторских и юридических
фирм. Благодаря сервису «государственные и муниципальные
закупки» у клиента есть возможность отправить документы на
проверку с помощью «горячей линии», онлайн-консультации или
линии профессиональной поддержки от экспертов.
Система Главбух (Бухгалтерская справочная система
(БСС) создана специально для бухгалтеров и содержит все самую
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
53
необходимую в работе бухгалтеров информацию. В БСС «Система
Главбух» входят нормативно-правовые документы, статьи ведущих
специалистов с предметным анализом проблемы или хозяйственной
ситуации, таблицы с данными и формы документов, дополнительные
сервисы, все версии электронного журнала «Главбух», а также
материалы из журналов «Генеральный директор. «Система Главбух»
предоставляет клиентам экспертные консультации - «Горячая линия»
по вопросам бухучета и налогообложения. В течение 24 часов
эксперты подготовят индивидуальную подборку материалов по
заданной теме [2].
Литература:
1. Конституция РФ ст.15 Точка доступа URL: http://www.constitution.ru/
2. Официальный портал РБК (Электронный ресурс) Точка доступа: URL:
http://marketing.rbc.ru/
Автор: Беззаботнова Юлия Романовна, факультет финансово-учетный,
направление Бакалавр экономики, профиль «Финансы и кредит», Калужский
филиал Финансового Университета при Правительстве Российской
Федерации, г. Калуга, Россия.
Сфера научных интересов: справочно-правовые системы в
профессиональной деятельности бухгалтера.
Связь с автором: [email protected]
УДК 657
JEL М 41
Бондаренко Тетяна,
Волков Дмитро
Криворізький економічний інститут
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПРИЙОМИ ПРОВЕДЕННЯ
ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ
У статті запропоновано розрізняти дві системи внутрішньогосподарського
контролю витрат, що об’єднуються загальною метою, але мають різні функції та
методичні прийоми. Розглянуто окремо порядок здійснення кожного виду контролю.
Ключові слова: контроль, витрати, бюджет, відхилення, інформаційні
потоки, процедури, методи
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
54
The paper proposed to allocate two systems internal control, which combine a
common goal, but have different functions, and instructional techniques. We consider
separately the procedure for each type of control.
Key words: control, costs, budget, deviations, information flows, procedures,
methods.
В статье предложено выделять две системы внутрихозяйственного контроля
затрат, которые объединяются общей целью, но имеют разные функции и
методические приемы. Рассмотрено отдельно порядок осуществления каждого вида
контроля.
Ключевые слова: контроль, расходы, бюджет, отклонения, информационные
потоки, процедуры, методы.
Організація контрольного процесу на кожному окремо взятому
підприємстві передбачає встановлення ряду організаційних та
методологічних етапів, кожен з яких повинен ґрунтуватися на
особливостях технологічних процесів виробництва та параметрів, які
контролюються. Характерною особливістю загальновиробничих
витрат як об’єкта контролю є комплексний характер статей, що їх
формують, а отже, складність проведення контрольних процедур
підвищується в кілька разів, бо для кожного виду витрат необхідно
застосовувати адекватні їх економічній природі методики контролю.
Значний внесок у дослідження теоретичних і прикладних
аспектів проблеми внутрішньогосподарського контролю зробили такі
вітчизняні та зарубіжні економісти, як Е.А. Аренс, М.Т. Білуха,
В.В. Бурцев, Ф.Ф. Бутинець, Дж. К. Лоббек, Є.В. Калюга,
Л.В. Нападовська, О.А. Петрик, Б.Ф. Усач, М.Г. Чумаченко, О. Шпиг,
О.Д. Шеремет та інші. Зіставлення вимог до контролю витрат з його
фактичним станом дозволило виявити основні напрями удосконалення
контролю витрат: створення ефективної системи
внутрішньогосподарського контролю витрат, розвиток організаційної
структури контролю тощо. Одним з найбільш проблемних питань є
законодавче регулювання організації внутрішньогосподарського
контролю підприємств недержавної форми власності в Україні.
У загальному контурі внутрішньогосподарського контролю
необхідно окремо розрізняти внутрішньо-економічний та бюджетно-
аналітичний контроль. Розглянемо окремо порядок здійснення
кожного виду контролю.
Істотним недоліком у роботі відділів внутрішнього контролю є
наступність проведення контролю, тобто він здійснюється не в процесі
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
55
формування витрат, а після проведення їх групування на рахунках та
відображення у звітності. Основна спрямованість проведення
внутрішньо-економічного контролю повинна мати попереджуючий та
стимулюючий характер, тобто контрольні процедури мають бути
спрямованими на підвищення якості отриманої інформації.
Об’єктивність органів внутрішньо-економічного контролю
забезпечується ступенем його незалежності в структурі управління
підприємством.
Таким чином, з огляду на зазначене постає об’єктивна потреба у
розробці дієвої методики контролю інформаційних потоків, що
продукуються стосовно загальновиробничих витрат. Доцільним є
застосування організаційних процедур контролю структурного
характеру, тобто витрати контролюються в розрізі окремих статей за
центрами витрат.
Проведення внутрішньо-економічного контролю
загальновиробничих витрат авторами пропонується здійснювати у
кількох аспектах, що забезпечує найбільш повне охоплення всіх
проблемних питань. Розглянемо окремо кожен з аспектів контролю з
описом основних методичних прийомів та процедур.
У структурному аспекті проведення внутрішньо-економічного
контролю загальновиробничих витрат потрібно враховувати
особливості здійснення діяльності в кожному структурному підрозділі.
Так, центри витрат поділяються на основні, обслуговуючі, допоміжні,
невиробничого характеру та Характер діяльності обслуговуючих та
допоміжних центрів витрат полягає в наданні послуг основному
виробництву, тому необхідно чітко розмежовувати власні
загальновиробничі витрати цеху, які потім списуються на собівартість
основного виробництва.
Номінальним центром витрат є комбінат, щодо якого
формується сума загальновиробничих витрат, які не можуть бути
зараховані до складу будь-якого іншого центру витрат. Основні
центри витрат акумулюють, окрім власних загальновиробничих
витрат, витрати обслуговуючих та допоміжних цехів, а також частини
витрат, які списуються з номінального центру.
З позицій функціонального аспекту аналізується насамперед
постатейний склад загальновиробничих витрат кожного центру витрат
і встановлюється правомірність зарахування тієї чи іншої статті до
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
56
цього виду витрат. Використовуються також такі методичні прийоми:
логічний аналіз, аналіз відповідності нормативно-правовим актам,
аналіз основних технологічних процесів центру витрат.
Також до функціонального аспекту перевірки можна віднести
фактичні способи здійснення контролю, такі як огляд приміщень цеху,
перевірка якості рівня обслуговування виробництва (опалення, гаряча
вода, водовідведення), стану охорони праці (наявність відділу з
охорони праці, наявність методичних матеріалів та інструкції),
проведення інвентаризації матеріалів та малоцінних та
швидкозношуваних предметів (спецвзуття, спецодяг). Фактичний стан
обслуговування виробничого процесу цеху повинен бути у логічній
підпорядкованості сумі коштів, що виділяється для підтримання його
рівня на належному рівні. Будь-які відхилення свідчать про наявність
проблемних місць у формуванні цієї статті витрат.
Психологічний аспект проведення контролю включає
передовсім перевірку діяльності відповідальних осіб кожного центру
витрат. Ця перевірка проводиться шляхом формування відповідної
вибірки звітів сформованих такою особою та встановлення їх
достовірності. У результаті встановлюється відсоток довіри до цієї
посадової особи, який залежить від кількості виявлених у центрі
витрат порушень та виявленої інформаційної цілісності.
Найбільш вагомим аспектом перевірки є інформаційний аспект,
який передбачає з’ясування ступеня надійності та якості
інформаційних потоків, що формуються в кожному центрі витрат
стосовно суми загальновиробничих витрат і складається з ряду
чотирьох логічних етапів, які підпорядковані та разом допомагають
оцінити стан обліку витрат.
На першому етапі перевіряється основа формування
інформаційних потоків – первинна документація. Встановлюється
правильність оформлення, підстава для складання та справжність
таких документів. Первинні документи повинні відповідати
затвердженим на підприємстві зразкам та мати всі відповідні реквізити
й підписи. Шляхом формування їх вибірки, репрезентативність якої
встановлюється самим перевіряючим, підтверджується відповідність
сум у первинних документах та виробничих звітах цеху. Відхилення
оформлюються у вигляді порівняльних відомостей.
На наступному етапі перевіряється правильність формування
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
57
виробничих звітів цехів, шляхом аналізу включення до нього суми
загальновиробничих витрат. Ці документи аналізуються як за змістом,
так і за формою: в розрізі окремих статей та підстатей витрат. Шляхом
арифметичного підрахунку встановлюється правильність складання
відомостей.
Надалі контролюється правильність формування відомостей
аналітичного обліку витрат. Оскільки на досліджених гірничо-
збагачувальних підприємствах ці відомості формуються тільки за
укрупненими субрахунками витрат, простежити внесок кожного
центру витрат, тим паче порівняти суму зі статтею виробничого звіту
неможливо.
Тому пропонується на цьому етапі здійснювати контроль на
основі аналітичних відомостей. Використання таких документів
дозволяє швидко обрати необхідний обсяг даних, які слід перевірити.
Оскільки дані відомості формуються в електронному вигляді,
трудомісткість цих операцій незначна.
На наступному етапі контролюється правильність складання
оборотних відомостей за рахунком 91 «Загальновиробничі витрати» та
рознесення їх сум по рахунках бухгалтерського обліку. Ця контрольна
процедура проводиться на основі оборотних відомостей, які також
порівнюються з даними аналітичного обліку та даними оборотних
відомостей по кореспондуючих рахунках.
Особливу увагу в процесі здійснення внутрішньо-економічного
контролю загальновиробничих витрат слід приділяти їх розподілу між
виробничою собівартістю та собівартістю реалізованої продукції.
Такий розподіл здійснюється в планово-економічному відділі, якому
бухгалтери цехів надають відомості про суму фактичних постійних
загальновиробничих витрат.
Перевірці підлягає насамперед правильність визначення
планового обсягу виробництва та планових загальновиробничих
витрат, розрахунок коефіцієнту їх розподілу та сам документ, що
відображає результати розподілу. Шляхом зустрічної звірки даного
документа та даних про фактичну собівартість цехів встановлюється
правильність зарахування нерозподіленої частини до собівартості
реалізованої продукції.
Результатом проведеного внутрішньо-економічного контролю
загальновиробничих витрат є акт перевірки, в якому зазначається вид
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
58
центру витрат, період перевірки, відповідальні особи та описується
стан інформаційних потоків про суму загальновиробничих витрат, що
містять дані аналізу в структурному, функціональному та
психологічному аспектах. Ці перевірки в інформаційному аспекті
наводяться у вигляді порівняльних відомостей, результатів
перерахунків тощо.
Таким чином, внутрішньо-економічний контроль
загальновиробничих витрат дозволяє оцінити якісний ступінь
інформації, що формується в системі обліку та надати пропозиції для
подальшого його вдосконалення. Недоліком такого виду контролю є
те, що він має наступний характер, тобто базується на історичних
подіях. Найбільш доцільним є проведення такого контролю раз на рік
у кожному центрі відповідальності. Застосування саме такої
періодичності дозволяє систематично контролювати всі центри витрат
та досить детально вивчати специфіку їх діяльності.
Оскільки діяльність підприємств здійснюється у
швидкозмінному навколишньому середовищі, основним завданням
контролю стає здатність швидко реагувати на зміни та забезпечувати
керівництво оперативною інформацією, тобто постає потреба у
створенні оперативної системи контролю, яка може бути реалізована у
формі бюджетно-аналітичного контролю. Здійснення такого виду
контролю відбувається в режимі реального часу, що прискорює
інформаційний обмін між споживачами інформації та сприяє
прийняттю дієвих управлінських рішень.
Об’єктом контролю бюджетно-аналітичного обліку є не стільки
загальна сума загальновиробничих витрат, скільки величина їх
відхилення від установлених бюджетом.
Порівняння фактичних та бюджетних показників дає змогу:
- визначити причини невідповідності фактичних результатів
запланованим;
- проаналізувати фактори, що впливають на ефективність
діяльності відповідного центру витрат;
- передбачити розвиток ситуації;
- приймати оперативні рішення щодо усунення негативних
тенденцій.
Контроль відхилень у кожному центрі витрат треба проводити
незалежно від того, позитивні вони чи негативні, оскільки така
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
59
інформація дуже важлива для менеджерів. Позитивні відхилення
можуть бути зумовлені не тільки якісною роботою управлінців, а й
недостатньою обґрунтованістю норм і нормативів чи зниженням
якісних параметрів продукції. Завдяки належній оцінці відхилень
виникає потреба в перегляді раніше розроблених нормативів витрат.
Контроль відхилень загальновиробничих витрат має складати
цілісну систему, яка охоплює центри витрат. Важливою є оцінка
відхилень, що виникають у процесі формування витрат не після
закінчення виробничого циклу або конкретного періоду, а
безпосередньо у момент виробництва. Дані, отримані за результатами
такого контролю, можуть бути використані для прийняття своєчасних
та обґрунтованих рішень менеджерів.
Розглянемо основні етапи проведення даного виду контролю.
На першому етапі перевіряється обґрунтованість складання
бюджету загальновиробничих витрат для певного центру витрат.
Тобто проводиться аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що
впливають на цю статтю витрат, оцінюється доцільність використання
того чи іншого методу бюджетування для кожної статті
загальновиробничих витрат. Перевіряються дані, отримані з центрів
витрат на предмет обґрунтованості та значущості даних.
На наступному етапі перевіряється розрахунок самого
бюджетного документа та контролюються основні етапи та порядок
його затвердження, який включає ознайомлення з цим документом
відділів головного енергетика, механіка, відділу технологічного
контролю, фінансового відділу тощо.
Надалі, наприкінці місяця з урахуванням фактичного обсягу
виробництва та сум витрат, які планово-економічний відділ отримує
на основі формування відповідних форм аналітичних відомостей,
запропонований у роботі, проводиться аналіз бюджету щодо
відповідного центру витрат. На основі аналізу цього бюджету можна
стверджувати, що при плануванні витрат слід враховувати їх умовно-
постійну частину, що зробить його більш інформаційно надійним.
Завершальним етапом бюджетно-аналітичного контролю, який є
водночас сполучним інформаційним каналом з першою стадією, є
проведення аналізу фактичної суми загальновиробничих витрат
центру витрат та з’ясування причин їх змін. Головною метою такого
аналізу – є постійне інформаційне забезпечення контролю за
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
60
раціональністю функціонування всієї господарської системи,
виявлення резервів для зниження витрат на виробництво продукції.
Отже, бюджетно-аналітичний контроль становить замкнену
інформаційну систему, яка надає дані для управління витратами на
усіх рівнях його здійснення.
Уперше запропоновано розрізняти дві системи
внутрішньогосподарського контролю загальновиробничих витрат, що
об’єднуються загальною метою, але мають різні функції та методичні
прийоми, що забезпечують їх виконання: систему внутрішньо-
економічного контролю; систему бюджетно-аналітичного контролю.
Застосування в єдиному контрольному процесі двох видів
внутрішньогосподарського контролю сприятиме більшій
інформаційній прозорості даних про загальновиробничі витрати.
Література:
1. Бондаренко Т.Ю. Облік і контроль загальновиробничих витрат (на
прикладі гірничозбагачувальних підприємств): автореф. дис. на здобуття наук.
ступеню канд. екон. наук: спец. 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за
видами економічної діяльності) / Т.Ю.Бондаренко. – Київ. 2009. – 22 с.
2. Ващенко І.В. Державний фінансовий контроль та його вдосконалення у
трансформаційній економіці України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд.
екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / І.В. Ващенко. – Київ.
2005. – 22 с.
3. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій
економіці / Л.В. Нападовська. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 224 с.
Автори: Бондаренко Тетяна Юріївна, к.е.н., доцент, доцент кафедри
обліку і аудиту підприємницької діяльності Криворізького економічного
інституту.
Сфера наукових інтересів: проблеми аналізу та контролю в
бюджетній сфері, основи впровадження бюджетування у фінансово-
господарську діяльність підприємств України
Зв'язок з автором: [email protected]
Автори: Волков Дмитро Петрович, к.е.н., доцент, доцент кафедри
обліку і аудиту підприємницької діяльності Криворізького економічного
інституту.
Сфера наукових інтересів: формування ефективного аналітичного
інструментарію менеджменту промислових підприємств в умовах
обмеженого ресурсного потенціалу
Зв'язок з автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
61
УДК 366.65
JEL G 21
Володько Людвик,
Володько Ольга
Полесский государственный университет
МЕТОДИКА ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ДИСТАНЦИОННЫХ
БАНКОВСКИХ УСЛУГ
Стаття присвячена методиці експертної оцінки якості дистанційних
банківських послуг, розглянуто практичне вживання цієї методики і дани рекомендації
по її використанню.
Ключові слова: дистанційна банківська послуга, модель критеріїв якості,
коефіцієнт конкордациі, коефіцієнт якості.
The article deals with the methods of expert evaluation of quality of remote banking
services, discussed the practical application of this methodology and recommendations for its
use.
Keywords: remote banking service, model quality criteria, the coefficient of
concordance, coefficient of quality.
Статья посвящена методике экспертной оценки качества дистанционных
банковских услуг, рассмотрено практическое применение этой методики и даны
рекомендации по еѐ использованию.
Ключевые слова: дистанционная банковская услуга, модель критериев качества,
коэффициент конкордации, коэффициент качества.
В настоящее время большинство банковских услуг
предоставляются с помощью передовых информационных технологий.
Одна часть таких услуг предоставляется при непосредственном
взаимодействии сотрудника банка с информационной технологией, а
вторая часть таких услуг предоставляется при взаимодействии клиента
с информационной технологией. В общем спектре банковских услуг
вторая часть с каждым годом значительно увеличивается. К ним
относятся такие услуги как «Интернет-банк», «Клиент-банк», «SMS-
банк», «ТВ-банк», «Мобильный банк» и другие. Поэтому оценка
качества таких услуг представляет несомненный интерес. Для оценки
качества дистанционных банковских услуг предлагается, описанная
ниже, методика.
1. Методика оценки качества банковских услуг.
Разработанная методика состоит из 8-ми этапов:
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
62
1-й этап - разработка модели критериев качества услуг. Модель
представляет собой 5 критериев и 22 подкритерия: 1-й –
материальность (М); 2-й критерий – надѐжность (Н); 3-й критерий –
отзывчивость (О); 4-й критерий – убежденность (У); 5-й критерий –
сочувствие (С) [3]. Каждый критерий может характеризоваться
определенным набором подкритериев (таблица 1).
2-й этап - подбор и формирование групп экспертов. На
результаты экспертизы существенно влияет наличие
квалифицированных экспертов. Процедура подбора группы экспертов
включает три стадии: определение численности экспертов,
составление списка экспертов; получение их согласия для участия в
работе. Для каждой отдельной задачи вопрос определения
количественного состава экспертной группы решается отдельно.
Число экспертов должно быть достаточно большим для того, чтобы
они могли учесть существенные особенности поставленной задачи и
чтобы решение, найденное при их помощи, было как можно точнее.
Но слишком большое число экспертов приводит к несогласованности
мнений, например, за счет экспертов с недостаточной квалификацией
по данному вопросу и из-за чего возникают трудности в организации
экспертизы. С учетом этого целесообразно формировать группу
экспертов (10-20 чел.) [1, 2].
3-й этап - проведение опроса экспертов. Для каждого эксперта
предлагается анкета с правилами еѐ заполнения [3]. Кроме этого
каждый эксперт получает список критериев и подкритериев (таблица
1) с четким определением каждого для их однозначного толкования.
Эксперт оценивает банковскую услугу по каждому подкритерию по 5-
ти бальной шкале дважды (с точки зрения ожидания и восприятия
качества услуги). Если он полностью согласен с качеством услуги по
данному подкритерию, то это соответствует оценке 5, а если не
согласен, то – оценке 1. Оценки 4, 3, 2 являются промежуточными и
определяют степень приближения к лучшей оценке или худшей.
4-й этап - обработка мнений экспертов. С результатами
анкетного опроса экспертов производится предварительная обработка:
от оценки восприятия вычитается оценка ожидания и результат
записывается в колонку 5 (таблица 1).
5-й этап - расчѐт коэффициентов качества подкритериев,
критериев и глобального коэффициента качества (QG). Коэффициент
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
63
качества подкритерия банковской услуги рассчитывается как разность
средней оценки ожидания и средней оценки восприятия всех
экспертов. Коэффициент качества критерия банковской услуги
рассчитывается как среднее арифметическое коэффициентов качества
подкритериев этого критерия. И глобальный коэффициент качества
услуги рассчитывается как среднее арифметическое коэффициентов
качества критериев этой услуги (таблица 1).
6-й этап - расчѐт коэффициента конкордации W (степени
согласованности экспертов). Существуют различные походы оценки
согласованности мнений экспертов. В нашем случае степень
согласованности экспертов определяется с помощью коэффициента
конкордации по формуле [2]:
,
)(
12
1
32m
j
jTmkkm
SW
где
S - сумма квадратов отклонений оценок экспертов;
m - число экспертов;
k - число подкритериев;
Tj - коэффициент повторяемости оценок в j-м ранжировании,
который рассчитывается:
),(1
3
jq
r
q
jqj ttT
где tjq-число одинаковых оценок в j-м ранжировании q-го
набора,
r – количество наборов одинаковых оценок в j-м
ранжировании.
S рассчитывается по формуле:
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
64
m
i
iS1
2)( ,
где i - разность между суммой оценок каждого подкритерия
и средней суммой оценок, и рассчитывается:
m
i
ij
k
j
m
i
ijm
i
ij Tak
a
ai1
1 1
1
,
где ija – i-я оценка каждого j-го подкритерия i-го эксперта;
T – средняя сумма оценок.
7-й этап - расчѐт критерия Пирсона (X2). Значимость экспертов
определяется с помощью критерия Пирсона [2]:
m
j
jTk
kmk
S
1
2
1
1)1(
12.
8-й этап – анализ и интерпретация результатов.
2. Практическое применение методики оценки качества
банковских услуг.
В соответствии с предложенной методикой была произведена
оценка критериев и подкритериев качества дистанционных банковских
услуг ОАО «АСБ Беларусбанк», предоставляемых посредством
инфокиосков, с использованием группы экспертов из 10 человек
(таблица 1).
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
65
Таблица 1
Коэффициенты качества услуг инфокиосков ОАО «АСБ Беларусбанк»
Наименован
ие критерия
(условное
обозначение)
Наименование подкритерия (условное
обозначение)
Ож
ид
ани
е
(ср
едн
яя о
цен
ка)
Во
спр
ияти
е
(ср
едн
яя о
цен
ка)
Ко
эфф
иц
иен
т
кач
еств
а Q
1 2 3 4 5
Материаль-
ность (М)
Банк имеет современные оргтехнику и
оборудование (М1) 4,80 3,80 -1,00
Помещения банка в отличном состоянии
(М2) 4,70 4,50 -0,20
Работника банка имеют приятную
наружность и опрятны (М3) 4,50 4,50 0,00
Внешний вид информационных материалов
банка (буклетов, проспектов) привлекателен
(М4) 4,90 4,40 -0,50
Коэффициент качества критерия М 4,73 4,30 -0,42
Надѐжность
(Н)
Банк выполняет свои обещания оказать
услугу к назначенному времени (Н5) 4,90 4,60 -0,30
Если у клиентов случаются проблемы, то
банк искренне пытается их решить (Н6) 4,90 4,30 -0,60
У банка надѐжная репутация (Н7) 5,00 4,50 -0,50
Банк предоставляет услуги аккуратно и в
срок (Н8) 4,90 4,20 -0,70
Банк избегает ошибок и неточностей в своих
операциях (Н9) 4,80 4,20 -0,60
Коэффициент качества критерия Н 4,90 4,36 -0,54
Отзывчивость
(О)
Сотрудники банка дисциплинированны
(О10) 4,90 4,30 -0,60
Сотрудники банка оказывают услуги быстро
и оперативно (О11) 4,80 3,90 -0,90
Сотрудники банка всегда помогают
клиентам решить их проблемы (О12) 5,00 4,20 -0,80
Сотрудники банка быстро реагируют на
просьбы клиентов (О13) 4,60 4,10 -0,50
Коэффициент качества критерия О 4,83 4,13 -0,70
Убеждѐн-
ность (У)
Между клиентами и сотрудниками банка
существует атмосфера доверия и
взаимопонимания (У14) 4,80 3,90 -0,90
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
66
Продолжение табл. 1
В отношениях с банком клиенты чувствуют
себя безопасно (У15) 4,90 4,10 -0,80
Сотрудники банка вежливы с клиентами
(У16) 5,00 4,40 -0,60
Руководство банка оказывает всяческую
поддержку сотрудникам для эффективного
обслуживания клиентов (У17) 4,90 3,60 -1,30
Коэффициент качества критерия У 4,90 4,00 -0,90
Сочувствие
(С)
К клиентам в банке применяется
индивидуальный подход (С18) 4,60 3,90 -0,70
Сотрудники банка принимают личное
участие в решении проблем клиентов(С19) 4,70 4,10 -0,60
Сотрудники банка знают потребности своих
клиентов (С20) 4,70 4,40 -0,30
Сотрудники банка ориентируются на
проблемы клиентов (С21) 4,70 4,20 -0,50
Время работы банка удобно для всех
клиентов (С22) 4,90 4,60 -0,30
Коэффициент качества критерия С 4,72 4,24 -0,48
Глобальный коэффициент качества G 4,81 4,21 -0,61
Результаты исследований, представленные в таблице 1,
интерпретируются следующим образом [2]. Успешным результатом
считаются положительные и нулевые значения коэффициента
качества. Удовлетворительным результатом считаются
отрицательные коэффициенты качества, максимально
приближающиеся к нулевому значению. Неудовлетворительным
результатом считаются отрицательные коэффициенты качества,
отдаляющиеся от нулевого значения. В таблице 2 представлены
результаты экспертных оценок качества дистанционных банковских
услуг ОАО «АСБ Беларусбанк».
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
67
Таблица 2
Численные значения качества дистанционных банковских услуг
№ э
ксп
ерта
Интернет-банкинг SMS-банкинг Инфокиоск
Значение
качества
Ко
эфф
иц
иен
т
кач
еств
а
Значение
качества
Ко
эфф
иц
иен
т
кач
еств
а
Значение
качества
Ко
эфф
иц
иен
т
кач
еств
а
Ож
ид
ани
е
Во
спр
ияти
е
Ож
ид
ани
е
Во
спр
ияти
е
Ож
ид
ани
е
Во
спр
ияти
е
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 5,00 3,73 -1,27 4,86 3,95 -0,91 4,36 3,77 -0,59
2 4,09 5,00 0,91 4,09 5,23 1,14 3,73 4,82 1,09
3 5,00 4,91 -0,09 4,77 4,50 -0,27 4,41 4,00 -0,41
4 4,27 4,50 0,23 4,77 4,32 -0,45 4,23 5,00 0,77
5 4,91 4,05 -0,86 4,86 3,95 -0,91 5,00 4,68 -0,32
6 5,00 4,23 -0,77 5,00 4,64 -0,36 4,55 3,82 -0,73
7 4,14 3,41 -0,73 4,77 4,05 -0,73 4,55 4,32 -0,23
8 4,09 4,14 0,05 4,32 3,86 -0,45 4,14 3,82 -0,32
9 4,41 4,41 0,00 4,64 4,64 0,00 4,27 4,27 0,00
10 3,59 2,95 -0,64 3,45 4,32 0,86 3,59 3,64 0,05
QG 4,45 4,13 -0,32 4,55 4,35 -0,20 4,28 4,21 -0,07
W 0,28 0,37 - 0,51 0,47 - 0,48 0,37 -
X2 57,8 76,9 - 107,9 98,5 - 101,8 77,8 -
Из 3-х услуг, представленных в таблице 2, самое низкое
качество у ―Интернет-банкинга‖ (глобальный коэффициент качества
равен -0.32), а самое высокое качество услуг ‖Инфокиоска‖, так как
глобальный коэффициент качества составляет -0,07. Более глубокий
анализ отрицательного качества услуг Интернет-банкинга ОАО «АСБ
Беларусбанк» говорит о том, что самое существенное влияние на
низкое качество оказывают такие критерии, как Сочувствие (-0,92)
Отзывчивость (-0,55) и соответствующие им подкритерии: С20 –
Сотрудники банка знают потребности своих клиентов (-1,2); С22 –
Время работы банка удобно для всех клиентов (-1,0); С18 – К
клиентам в банке применяется индивидуальный подход (-0,8); О12 –
Сотрудники банка всегда помогают клиентам решить их проблемы (-
0,8); О13 –Сотрудники банка быстро реагируют на просьбы клиентов
(-0,6).
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
68
Литература:
1. Володько Л.П. Результаты экспертных оценок характеристик качества
банковского программного обеспечения // Белорусский фондовый рынок. – 2005. –
№ 11. – С. 14–19.
2. Володько Л.П. Оценка качества банковских информационных технологий и
услуг в условиях неопределенности // Аудит и финансовый анализ. – 2010. – № 3. –
С. 218– 230.
3. Новаторов Э.В., Новицкая В.Д. Модификация и эмпирическая проверка
методики измерения качества услуг SERVQUAL применительно к банковским
услугам // Маркетинг и финансы. – 2012. – № 1. – С. 22–32.
Автор: Володько Людвик Павлович – к.э.н., доцент кафедры высшей
математики и информационных технологий, Полесский государственный
университет, Республика Беларусь
Сфера научных интересов: оценка качества и эффективности
банковских продуктов и услуг, нечѐткое моделирование экономических
систем
Связь с автором: [email protected]
Автор: Володько Ольга Владимировна – кандидат экономических
наук, доцент, заведующий кафедрой экономики промышленных предприятий,
Полесский государственный университет (225710, г. Пинск, ул. Днепровской
флотилии, 23),
Сфера научных интересов: моделирование экономических систем с
использованием информационных технологий
Связь с автором: [email protected]
УДК 330.322:517
JEL М 41
Володько Павел
Белорусский государственный университет
УЧЕТ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ В ИНВЕСТИЦИОННОМ
АНАЛИЗЕ
В статье рассматриваются подходы к учету неопределенности при оценке
эффективности инвестиционных проектов. Автором предлагается оценка
эффективности инвестиционных проектов в условиях неопределенности на основе
применения формализма нечеткой логики.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционный проект, неопределенность,
нечеткие множества, эффективность инвестиций.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
69
The article discusses approaches to accounting for uncertainty in evaluating the
effectiveness of investment projects. The author proposes the evaluation of the effectiveness
of investment projects under conditions of uncertainty through the use of fuzzy logic
formalism.
Key words: investments, investment project, uncertainty, fuzzy sets, the efficiency of
investment.
У статті розглядаються підходи до обліку невизначеності при оцінці
ефективності інвестиційних проектів. Автором пропонується оцінка ефективності
інвестиційних проектів в умовах невизначеності на основі застосування формалізму
нечіткої логіки.
Ключові слова: інвестиції, інвестиційний проект, невизначеність, нечіткі
множини, ефективність інвестицій.
Экономика любой страны не может существовать без
инвестиций в реальный сектор экономики, которые позволяют
поддерживать уровень национального производства на высоком
уровне, оздоровлять существующие предприятия в различных
отраслях экономики и обеспечивать их эффективное и прибыльное
функционирование. Возможность реализации инвестиционных
проектов в Белоруссии сдерживается рядом факторов. Решающими из
них являются несогласованность действий участников
инвестиционного процесса, неумение правильно оценить
инвестиционную ситуацию, а также неготовность организаций–
инициаторов предоставить соответствующие обоснования,
свидетельствующие о надежности и эффективности конкретных
проектов. Необходимо учитывать, что даже при высокой норме
прибыли инвесторы очень тщательно оценивают риски различных
видов, которым может быть подвержен проект, а также гарантии
своевременного возврата вложенных финансовых ресурсов.
Следует отметить, что сложно получить как государственное
финансирование конкретного инвестиционного проекта, так и кредит в
банке или у частных инвесторов — отечественных или иностранных.
Это обуславливается повышенным риском, связанным с возвратом
вложенных средств. Особенно остро эта проблема встает в
современной белорусской экономике.
Неопределенность и риск в инвестиционной деятельности
практически всегда объективно обусловлены рядом причин. Во–
первых, любой инвестиционный проект реализуется в течение
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
70
достаточно длительного времени, причем основные затраты
производятся преимущественно в начале проекта, а основные
результаты ожидаются ближе к его завершению.
Такая ситуация создает предпосылки для неопределенности в
оценке конечных результатов инвестиционного проекта, так как на
пути его реализации возможны различные сценарии. При этом точно
указать, по какому именно сценарию будет реализован
инвестиционный проект, не может никто, поэтому неопределенность
объективно порождает различные риски.
Таким образом, особенно актуально стоит задача объективной
оценки эффективности и рискованности инвестиционных вложений и
принятия обоснованных решений по распределению инвестиций.
Исследованием различных аспектов проблемы оценки эффективности
инвестиционных проектов в разное время занимались многие
исследователи [1, 2].
В мировой практике инвестиционного менеджмента
используются различные методы оценки эффективности
инвестиционных проектов в условиях риска и неопределенности, к
наиболее распространенным из которых следует отнести следующие
методы:
– метод корректировки ставки дисконтирования (премия за
риск);
– метод достоверных эквивалентов (коэффициентов
достоверности);
– анализ чувствительности показателей эффективности (NPV,
IRR и др.);
– метод сценариев;
– методы теории игр (критерий максимина, максимакса и др.);
– построение «дерева решений»;
– имитационное моделирование по методу Монте–Карло.
Подробное смысловое описание представленных методов
приводится в различных литературных источниках [1,3]. Изучение
традиционных методов оценки эффективности инвестиционного
проекта в условиях риска и неопределенности показало их
теоретическую значимость, но ограниченную практическую
применимость для анализа эффективности и риска инвестиционного
проекта из–за большого числа упрощающих модельных предпосылок,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
71
искажающих реальную среду проекта [4, 5].
Поэтому в современных условиях назрела необходимость
формирования качественно новых методических подходов к оценке
эффективности инвестиций, учитывающих риски, а также неполноту
и/или неточность исходной информации. В настоящее время
существуют различные подходы к оценке рисков. Особый интерес
представляет теория нечеткой логики (fuzzy logic), определяющая
современный подход к описанию бизнес–процессов, в которых
присутствуют неопределенность и неточность исходной информации
[6, 7].
Наличие неопределенностей значительно усложняет процесс
выбора наилучших решений и может привести к непредсказуемым
результатам. На практике при проведении экономического анализа во
многих случаях пытаются не замечать имеющуюся неопределенность
и действуют (принимают решение) на основе детерминированных
моделей. Иначе говоря, предполагается, что факторы, влияющие на
принимаемые решения, известны точно. Однако действительность
часто не соответствует таким представлениям. Поэтому политика
выбора эффективных решений без учета неконтролируемых факторов
во многих случаях приводит к значительным потерям экономического,
социального и иного содержания.
Именно неопределенность выступает необходимым и
достаточным условием риска в принятии инвестиционных решений
(опасность потери ресурсов, недополучения доходов или появления
дополнительных расходов).
Исходя из представленного описания неопределенности, а также
ее классификации, можно выделить следующие основные факторы,
которые характерны для любого инвестиционного проекта:
1) неопределенность исходных данных;
2) неопределенность внешней среды;
3) неопределенность, связанная с характером, вариантами и
моделью реализации проекта;
4) неопределенность требований, предъявляемых к
эффективности инвестиционных проектов.
Для анализа инвестиционных проектов в условиях
неопределенности, обусловленной неточными исходными данными,
предлагается использовать подход, основанный на принципах
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
72
нечеткой математики. Выбор нечеткого подхода обусловлен его
достоинствами, такими как: возможность оперировать входными
данными, заданными нечетко, возможность учета полного спектра
сценариев инвестиционного процесса, возможность проведения
качественных оценок входных данных и результатов и др.
Сформулируем требования к методике формализованной
экспертизы бизнес–планов инвестиционных проектов, основными из
которых являются следующие:
– наличие наряду с традиционными количественными
показателями эффективности иерархически структурированной
системы качественных критериев;
– возможность учета нестохастической неопределенности,
характеризующей рыночную экономическую среду;
– возможность постановки и решения задачи оптимизации
выделения инвестиционных ресурсов для группы конкурирующих
проектов.
Формализовать задачу можно следующим образом.
Предположим, что имеется N инвестиционных проектов, которые
должны быть оценены по n обобщенным критериям (смысловым
блокам), каждый из которых состоит из li, частных критериев. Каждый
блок критериев имеет свой весовой коэффициент; и каждый частный
критерий имеет также свой весовой коэффициент. Весовые
коэффициенты отражают степень значимости каждого критерия
(частного или обобщенного) для эксперта. Оценку осуществляют m
экспертов. Необходимо упорядочить проекты в порядке возрастания
(убывания) их агрегированных оценок.
Решение поставленной задачи может быть представлено как
совокупность последовательно выполняемых этапов.
1. Декомпозиция проблемы – создание иерархии критериев. Для
комплексной оценки бизнес–плана инвестиционного проекта
предлагается использовать большое количество слабоформализуемых
показателей эффективности рассматриваемого проекта, которые
сгруппированы в несколько смысловых блоков.
2. Определение весовых коэффициентов критериев. Экспертам
предлагается дать оценку каждому частному критерию по степени его
важности, а также проранжировать обобщенные критерии. В
результате этого формируются весовые коэффициенты. Важным
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
73
этапом при выборе решения является подбор экспертов, к которым
предъявляются следующие требования: креативность – способность
решать творческие задачи, метод решения которых полностью или
частично неизвестен; эвристичность – способность видеть или
создавать неочевидные проблемы; интуиция – способность делать
заключения об исследуемом объекте без осознания пути движения
мысли к этому заключению; предикаторность – способность
предсказывать или предчувствовать будущие состояния исследуемого
объекта; независимость – способность противопоставлять
предубеждениям и массовым мнениям свое собственное;
всесторонность – способность видеть проблему с различных точек
зрения. На практике при подборе группы экспертов, обладающих
всеми этими способностями, имеются значительные трудности.
3. Получение вербальных экспертных оценок. Индивидуальные
экспертные оценки по частным критериям, входящим в каждый
смысловой блок, определяются в соответствии с лингвистической
шкалой. Вербальные оценки затем приводятся к виду нечетких
трапециедальных чисел. Использование нечеткой лингвистической
шкалы обусловлено стремлением частично преодолеть основной
недостаток классической теории вероятности и анализа решений –
неспособность оперировать с информацией, основанной на
субъективных представлениях и учитывать нестатистическую
неопределенность окружающей среды.
4. Определение степени согласованности экспертных мнений.
Согласованность мнений экспертов (по одному показателю)
предлагается определять как коэффициент вариабельности.
5. Иерархический синтез. Вычисление многоуровневой
агрегированной оценки бизнес–плана инвестиционного проекта.
Применительно к оценке инвестиционных проектов с
использованием нечетких множеств можно предложить следующий
подход.
1. В процессе инвестиционного анализа предлагается несколько
возможных вариантов инвестиционных проектов.
2. Для учета неопределенности ожидаемых параметров
реализации инвестиционного проекта предлагается вместо расчета и
анализа набора «точечных» сценариев проекта использовать нечеткую
модель. В частности, при описании прогнозных параметров
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
74
необходимо использовать нечеткие величины. Конечно, в данном
случае при формировании соответствующих нечетких величин
ведущая роль принадлежит экспертам и аналитикам, однако,
полученные нечеткие величины являются непрерывными, т.е.
отражают все ожидаемые сценарии развития событий. Кроме того,
нечеткая величина включает в себя меру возможности наступления
каждого из непрерывного множества сценариев. Также при
формировании функций принадлежности нечетких переменных
имеется возможность учесть тот факт, что для более отдаленных
моментов времени неопределенность будет выше, чем для моментов
времени лежащих ближе к моменту начала реализации проекта. В
результате денежные потоки, связанные с реализацией
соответствующих проектов, представляет собой динамический ряд
нечетких величин.
3. В случае необходимости проводится оптимизация выбора
инвестиционного проекта с учетом нечеткости показателей
эффективности инвестиционных проектов.
4. В процессе мониторинга проектов необходимо производить
последовательную замену нечетких величин на четкие величины,
полученные в результате реализации проекта. Таким образом, на
каждом шаге реализации проекта будет последовательно снижаться
неопределенность показателей проекта. Изменение функции
принадлежности таких нечетких величин (смещение, концентрация
или размытие) может свидетельствовать о ходе реализации проектов.
На основе вышеизложенного можно сделать следующие
выводы:
1. В настоящих экономических условиях для руководителя
любого уровня (государственный орган, коммерческая организация,
частный инвестор, кредитное учреждение и т. д.) все большую
значимость приобретает применение эффективных методов
аналитических исследований и управления в области инвестиционной
деятельности, направленных на повышение обоснованности и
качества принимаемых проектных решений. В новых экономических
условиях ощущается острая потребность в овладении механизмами и
методами анализа эффективности инвестиционных мероприятий и их
внедрения в повседневную практику финансово-экономических
расчетов.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
75
2. В процессе оценки эффективности большинства
инвестиционных проектов нельзя не учитывать то обстоятельство, что
исследуемые потоки денежных средств (расходы и доходы) относятся
к будущим периодам и имеют прогнозный характер, т. е. наблюдается
факт наличия неопределенности будущих результатов реализации,
которая обусловлена влиянием множества факторов как
экономической направленности (колебания рыночной конъюнктуры,
цен, валютных курсов, уровня инфляции и т. п.), не зависящих от
усилий инвесторов, так и неэкономической направленности
(климатические и природные условия, политические отношения и т.
д.), которые не всегда поддаются точной оценке. Вследствие этого
необходимо учитывать неопределенность при принятии
инвестиционного решения.
3. Аппарат теории нечетких множеств, позволяет сформировать
полный спектр сценариев реализации инвестиционного проекта. При
этом решение принимается не на основе нескольких оценок
эффективности проекта, а по всей совокупности этих оценок.
Ожидаемая эффективность проекта не является точечным
показателем, она представляет собой поле интервальных значений со
своим распределением ожиданий, характеризующимся функцией
принадлежности соответствующего нечеткого числа. А взвешенная
полная совокупность ожиданий позволяет оценить интегральную меру
ожидания негативных результатов инвестиционного процесса.
Предлагаемый подход учета неопределенности позволит повысить
эффективность проводимого инвестиционного анализа предприятием,
инвестором.
Литература:
1. Виленский, П. Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов: Теория
и практика / П. Л. Виленский, В. К. Лившиц, Е. Р. Орлова, С. А. Смоляк. – М.: Дело,
2004. – 888 c.
2. Недосекин, А. О. Анализ риска инвестиций с применением нечетких
множеств / А. О. Недосекин, К. И. Воронов. – [Электронный ресурс] – Режим доступа:
http:// www.cfin.ru.– Дата доступа: 10.09.2015.
3. Царев В. В. Оценка экономической эффективности инвестиций. – СПб.:
Питер, 2004. – с. 464.
4. Тамер, О.С., Козлов, А.В. Практическая значимость методов оценки
эффективности инвестиционных проектов в условиях неопределенности / О.С. Тамер,
А.В. Козлов // Вестник Волжского университета им. В.Н. Татищева. – 2009. – № 12 –
С. 124-129.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
76
5. Чернов, В.Г., Ремезова, Е.М. Методы учета неопределенности в
инвестиционном анализе / В.Г. Чернов, Е.М. Ремезова // Дайджест-финансы – 2013. –
№ 5 (221) – С. 27-38.
6. Семененко, М.Г. Комбинированный метод оценки эффективности
инвестиционных проектов / М.Г. Семененко, И.В. Князева, Я.С. Чудеснова //
Фундаментальные исследования. – 2013. – № 8 – С. 60–63.
7. Семененко М. Г., Черняев С. И. Моделирование сложных технических
объектов на основе формализма нечеткой логики / М.Г. Семененко, С.И. Черняев //
Фундаментальные исследования. – 2013. – № 6. – C. 291–294.
Автор: Володько Павел Людвикович, аспирант кафедры
аналитической экономики и эконометрики Белорусского государственного
университет, г. Минск, Беларусь.
Сфера научных интересов: кредитная политика банка, банковское
инвестиционное кредитование, оценка эффективности инвестиционных
проектов.
Связь с автором: [email protected]
УДК 330:004
JEL М 00
Голячук Наталія,
Голячук Сергій Луцький національний технічний університет
ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В
АУДИТОРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
У статті розглянуті теоретичні основи комп’ютерного аудиту: сутність,
визначення, мета, завдання, принципи. Охарактеризовані види послуг аудиту
інформаційних технологій (ІТ-аудиту).
Ключові слова: аудит, інформаційні технології, комп’ютерний аудит, ІТ-
аудит.
The article describes the theoretical foundations of computer audit: the nature,
determination, goal, objectives, principles. We characterize the audit services of information
technology (IT audit).
Keywords: audit, information technology, computer audit, IT audit.
В статье рассмотрены теоретические основы компьютерного аудита:
сущность, определение, цель, задачи, принципы. Охарактеризованы виды услуг
аудита информационных технологий (ИТ-аудита).
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
77
Ключевые слова: аудит, информационные технологии, компьютерный аудит,
ИТ-аудит.
Сучасне українське суспільство характеризується значним
збільшенням інформаційних потоків. Ринкові відносини потребують
підвищених вимог до своєчасності, достовірності, повноти і якості
інформації, без якої неможлива ефективна маркетингова, фінансова та
інвестиційна діяльність вітчизняних підприємств.
В Україні ринок інформаційних технологій аудиторської
діяльності знаходиться на стадії формування. У зв'язку з широким
застосуванням комп'ютерної техніки, інформаційних мереж та систем
у бізнесі та бухгалтерському обліку перед аудиторами постало
завдання пристосування технології своєї роботи або навіть значної її
зміни з використанням спеціальних методів і комп'ютерних програм
при проведенні аудиту фінансової звітності підприємств, які
застосовують автоматизовані фінансово-облікові системи [6].
Поширення інформаційних технологій на облікові процеси
визначили появу «комп'ютерного аудиту».
Під комп’ютерним аудитом Подольський В.І. розуміє
використання комп'ютерів і сучасних інформаційних технологій для
організації аудиторської діяльності, включаючи аудиторські перевірки
фінансової звітності й підготовку аудиторського висновку, а також
надання супутніх аудиторських послуг [4].
Івахненков С.В. наголошує, що комп'ютерний аудит може
проводитись тільки в тому разі, якщо підприємство застосовує
автоматизовану форму ведення бухгалтерського обліку, а також
проваджена комп'ютерна програма, що автоматизує аудит [2].
На думку Бойко Л.М. комп'ютерний аудит - це перевірка даних
комп'ютерного обліку і показників електронної фінансової звітності
суб'єкта господарювання з метою визначення їх достовірності,
повноти та відповідності чинному законодавству [1].
Комп'ютерний аудит - це застосування інформаційних
технологій як методу і інструменту аудитора в процесі перевірки та
проведення ревізії інформації, сформованої в середовищі
комп'ютерної інформаційної системи клієнта, на базі оцінки ризиків
притаманних такому середовищу [7].
Отже, всі автори констатують, що сутністю комп’ютерного
аудиту є проведення аудиту за умови застосування досліджуваним
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
78
підприємством комп'ютерів для обробки облікової інформації,
суттєвої для аудиторської перевірки.
Комп'ютерні технології, на сьогодні, використовуються на всіх
стадіях аудиту: під час планування, здійснення, документування
аудиторської роботи, оформлення аудиторського висновку.
Застосування комп'ютерної техніки не змінює мети проведення
аудиторських процедур на кожній із цих стадій, проте суттєво впливає
на способи і порядок проведення цих процедур, а отже, на
методологію аудиту.
При здійсненні аудиту в умовах комп'ютерної обробки даних,
зазначають Баришніков М.П. та Шигун М.М. зберігається його мета,
завдання та основні елементи методології. Підтверджує цю думку
Білуха М.Т., який зазначає, що застосування обчислювальної техніки в
обробці економічної інформації вносить істотні зміни в методику
ревізії і аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств.
Ковбич Т.М. вважає, що при здійсненні аудиту в умовах, коли облік
ведеться в комп'ютерній формі, методика аудиту повинна бути
повністю трансформована та адаптована до умов ведення
бухгалтерського обліку [3].
Мета комп'ютерного аудиту обумовлена його формою:
внутрішній чи зовнішній аудит. Мета зовнішнього аудиту полягає у
перевірці системи обліку та звітності з метою забезпечення
інформацією зовнішніх користувачів, мета внутрішнього аудиту - у
забезпеченні керівництва суб'єкта господарювання інформацією щодо
аналізу системи обліку, прогнозу прибутків та витрат, здійснення
фінансового аналізу. Предметом комп'ютерного аудиту є
автоматизований облік господарських операцій, що підтверджують
реальність звітності та її законність, а також виявлення дійсного
фінансово-господарського стану підприємства. Об'єкти аудиту
залежать від задач, які необхідно вирішити аудитору у контексті видів
аудиторської діяльності: аудиту фінансової звітності та супутніх
аудиторських послуг [1].
Комп’ютерні технології допомагають аудиторам вирішувати
різноманітні завдання, у тому числі:
1) в організаційному та методичному забезпеченні:
розробка аналітичних електронних таблиць, а на їх основі –
створення діаграм;
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
79
можлива алгоритмізація контрольно-аудиторського процесу і
створення спеціальних прикладних аудиторських програм
(автоматизованих робочих місць аудитора);
багаторазово прискорюється застосування традиційних
аудиторських процедур (арифметичного перерахунку, угруповання,
ранжирування тощо), які носять рутинний характер;
більш ефективно використовуються економіко-математичні
методи в аудиті (мережеві моделі, симплекс-метод, транспортна задача
тощо);
2) в інформаційному та комунікаційному забезпеченні:
прискорення процесів отримання та обробки інформації з баз
даних клієнта – АРМ бухгалтера, систем складського обліку тощо;
організація раціонального документування інформації,
отриманої аудитором в ході перевірки, забезпечення нормативно-
правовою інформацією;
контроль показників, що містяться в регістрах
бухгалтерського обліку економічного суб’єкта;
тестування алгоритмів, які використовуються в
автоматизованій системі бухгалтерського обліку;
контроль відповідності показників, які містяться у формах
бухгалтерської звітності, з даними бухгалтерських регістрів чи бази
даних, що формується в бухгалтерії з первинних документів;
можливість використання засобів Internet і електронної
пошти (для пошуку нормативних та законодавчих актів, що
регламентують бухгалтерський облік і аудит в Україні; для пошуку
необхідної довідкової інформації про ціни, постачальників товарно-
матеріальних цінностей тощо);
3) в інших завданнях:
використання можливостей редагування текстів і електронних
таблиць (під час написання аудиторського висновку, робочих
документів аудитора);
створення презентацій, баз даних тощо.
Застосування інформаційних технологій та комп’ютерної
техніки під час проведення аудиту повинно відповідати наступним
принципам:
1) комплексність інформаційної системи аудиту, який
передбачає розробку загальної моделі аудиту, здатної охопити
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
80
аудиторський процес в цілому та відображати основні цілі побудови
системи, обмеження, прийоми фіксації господарських процесів у
бухгалтерських документах;
2) єдність та узгодженість схем формування аудиторського
звіту (доповнює попередній принцип у тій його частині, що стосується
окремих аудиторських задач), орієнтований на ліквідацію протиріч
між загальними і частковими моделями аудиторських задач та
недопущення дублювання аудиторських перевірок;
3) єдина база збереження інформації полягає в одноразовому
введенні даних та багаторазовому їх використанні;
4) мінімізація ризику появи аудиторської помилки
реалізується шляхом максимального охоплення «зон ризику» та
включення до цієї зони групи бухгалтерських документів у яких
потенційно можливі протиріччя із зазначеним принципом;
5) мінімізація введення початкової інформації передбачає в
ідеальному варіанті повну відмову від ручного введення інформації;
6) можливість співставлення результатів аудиту вимагає
використання таких методів розрахунку, які можуть бути співставлені
з результатами розрахунку за попередні періоди;
7) цілеспрямованість результатів аудиту полягає в орієнтації
комп'ютерного аудиту на конкретного клієнта з метою задоволення
його потреб;
8) мінімізація невизначеності вимагає видачі максимально
конкретної консультативної інформації [1, 5].
У світовій практиці в аудиторській консультаційній діяльності
використовуються системи підтримки прийняття рішень при наданні
послуг з діагностики бізнесу, приватизації, дослідження ринків, оцінки
бізнесу, а також експертні системи при моніторингу діяльності
клієнтів, підготовці фінансової звітності тощо. Застосування
спеціалізованого програмного забезпечення надає можливість якісно
спланувати роботу, враховуючи специфіку діяльності підприємства,
яке перевіряється.
Одним із видів послуг, які пропонуються аудиторськими
фірмами, є консультування в області використання інформаційних
технологій (ІТ).
Впровадження інформаційних систем призвело до появи нової
професії у сфері ІТ — ІТ-аудитора. Незабаром була створена перша
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
81
професійна асоціація ІТ-аудиторів — «Electronic Data Processing
Auditors Association», метою якої стало вироблення стандартів і
кращих практик проведення ІТ-аудиту. На сьогодні ІТ-аудит є
обов'язковою частиною кожного незалежного фінансового аудиту,
послуги ІТ-аудиту затребувані на ринку, а великі корпорації мають
власні підрозділи ІТ-аудиту, які здійснюють періодичний контроль ІТ-
процесів і допомагають їх вдосконалювати. При цьому, дотримання
міжнародних стандартів є необхідною умовою для проведення аудиту
найбільш оптимальним чином і з високою якістю [8].
На ринку ІТ-аудиту виділяють такі види послуг:
1) обстеження ІТ - збір достовірної інформації про поточний
стан ІТ;
2) експертна оцінка ІТ – оцінка адекватності інвестицій в
придбання обладнання та ІТ-послуг. При цьому можливі наступні
види оцінок:
оцінка ІТ-проектів або проектних рішень;
оцінка обгрунтованості інвестицій в ІТ;
оцінка вартості ІТ-складової компанії;
оцінка поточних ІТ-проектів;
оцінка можливості перепрофілювання ІТ-інфраструктури;
оцінка організації експлуатації ІТ;
оцінка підготовки користувачів.;
3) технічний аудит ІТ – збір та аналіз інформації, розробка
рекомендацій щодо поліпшення роботи окремих технічних елементів
ІТ-інфраструктури. Для цього виду аудиту характерні малий масштаб
роботи і вузька технічна спеціалізація дослідження;
4) аудит ІТ бізнес-процесу – аудит інформаційних технологій і
систем, критичних для виконання конкретного бізнес-процесу
компанії з заданими критеріями якості та ефективності. Одним з
найважливіших результатів цього виду аудиту є формалізована модель
досліджуваного бізнес-процесу. При проведенні аудиту ІТ бізнес-
процесу виконується:
визначення відповідального за процес;
визначення користувачів і учасників бізнес - процесу;
виявлення вживаного устаткування і програм;
оцінка дій обслуговуючого персоналу і користувачів;
аналіз проектних і регламентуючих документів;
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
82
5) аудит критерію ІТ - збір та аналіз інформації і розробка
рекомендацій за обраним критерієм ІТ, наприклад, безпека,
продуктивність, надійність, доступність тощо. При проведенні аудиту
за певним критерієм оцінки прийнято досліджувати не тільки окремий
елемент ІТ-інфраструктури, але і всю сукупність програмних,
апаратних засобів, процесів їх супроводу та обслуговування у
компанії, що перевіряється;
6) комплексний аудит ІТ – аудит, який здійснює визначення та
аналіз взаємозв’язків бізнес-процесів, вимог до них, інформаційних та
суміжних технологій, сукупності програмно-апаратних засобів з
метою порівняння адекватності ІТ потребам бізнесу.
Основним завданням аудиторських послуг є забезпечення
незалежної та об’єктивної оцінки того, що інформаційні технології
надають потрібні сервіси.
Компанії проводять аудит інформаційних технологій для того,
щоб оперативно отримувати систематизовану і достовірну інформацію
для оцінки ІТ і прийняття рішень з управління ІТ.
Отже, сформульовані теоретичні основи комп'ютерного аудиту
дають комплексне уявлення про сутність, значення та роль
комп'ютерного аудиту.
Використання ІТ - аудиту в системі управління дає можливість
керівництву компанії чітко побачити місце інформаційних технологій
в загальній організаційній структурі та їх внесок у досягнення цілей
бізнесу, оцінити рівень адекватності ІТ - стратегії до загальної
стратегії бізнесу.
Література:
1. Бойко Л.М. Теоретичні основи комп’ютерного аудиту / Л.М. Бойко,
О.В. Пустяк // Комунальне господарство міст. Науково-технічний збірник №108. –
2013. – С. 385-389.
2. Івахненков С.В. Комп'ютерний аудит: Контрольні методики і технології. –
К.: Знання, 2005. – 286 с.
3. Ковбич Т.М. Аудиторська перевірка в умовах застосування комп’ютерної
форми ведення бухгалтерського обліку / Т.М. Ковбич // Економічні науки. Вісник
ЖДТУ №2(44). – 2008. – С. 68-76.
4. Подольський В.И. Компьютерные информационные системы в аудите /
В.И.Подольський, Н.С. Щербаков, В.Л. Комиссаров. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. -
159 с.
5. Романов А.Н. Автоматизация аудита / А.Н. Романов, Б.Е. Одинцов. - М.:
ЮНИТИ- ДАНА, 1999. - 336 с.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
83
6. Сапоговська О.В. Автоматизація вітчизняного аудиту: проблеми та
перспективи / О.В. Сапоговська // Економічні науки. Вісник ЖДТУ №3(53). – 2010. –
С. 230-233.
7. Фостолович В.А. Економічна суть та необхідність аудиту / В.А. Фостолович,
С.Ю.Дьяконова //Збірник наукових праць Таврійського державного
агротехнологічного університету (економічні науки). - 2009. - №7. - С. 198-204.
8. Основні міжнародні стандарти та найкращі практики проведення аудиту
інформаційних технологій // [Электронный ресурс] – Режим доступа:http://it-
ua.info/news/2014/06/02/osnovn-mzhnarodn-standarti-ta-naykrasch-praktiki-provedennya-
auditu-nformacynih-tehnology.html
Автори: Голячук Наталія Василівна, к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту Луцького національного технічного університету, м. Луцьк, Україна;
Голячук Сергій Євгенович, к.с.-г.н., зав. кафедри обладнання
переробних виробництв Луцького національного технічного університету,
м. Луцьк, Україна.
Сфера наукових інтересів: інформаційні системи, інформаційні
технології, програмне забезпечення.
Зв’язок з автором: [email protected]
UDC 657
JEL М 49
Deneva Ilonka
University of National and World Economy
FINANCIAL RATIO ANALYSIS-INSTRUMENT FOR
MANAGING THE TRADEOFF BETWEEN LIQUIDITY AND
PROFITABILITY TO GUARANTEE FINANCIAL STABILITY
OF ENTITY
The paper takes a look over the interpretations of some indicators of Financial ratio
analysis with a crucial meaning for entity: short- or long-term solvency, asset management,
profitability, that take measure of efficiency, activity and credibility. This system of
indicators is under influence of factors, such as jumps of assets’ price. The main purpose of
this paper is to reveal the importance of stable Solvency ratio and Sustainable growth rate,
that managers need to rely on, and their different interpretations. Financial stability of entity
is a process, managed by optimization of these items and a tradeoff between the low return
earned on liquid assets and the benefit of minimizing the need for costly external financing.
Keywords: Financial ratio analysis, Solvency ratio, Sustainable growth rate,
Financial stability of entity.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
84
В документе рассматривается интерпретация некоторых показателей
финансового анализа в соотношении с решающим смыслом для лица: кратко- или
долгосрочной платежеспособности, управления активами, рентабельности, которые
принимают меры эффективности, активности и доверия. Эта система показателей
под влиянием таких факторов, как скачки цен активов. Основная цель данной работы
– выявление важности стабильного коэффициента платежеспособности и
устойчивого темпа роста, так как руководители должны полагаться на их
различные интерпретации. Финансовая устойчивость организации представляет
собой процесс, управляемый оптимизацией этих элементов и компромисса между
низкой доходностью заработанных на ликвидных активов.
Ключевые слова: финансовый анализ соотношения, коэффициент
платежеспособности, устойчивые темпы роста, финансовая устойчивость
субъекта.
У документі розглядається інтерпретація деяких показників фінансового
аналізу у співвідношенні з вирішальним сенсом для людини: коротко- чи
довгострокової платоспроможності, управління активами, рентабельності, які
вживають заходів ефективності, активності та довіри. Ця система показників під
впливом таких факторів, як скачки цін активів. Основна мета даної роботи -
виявлення важливості стабільного коефіцієнта платоспроможності та сталого
темпу зростання, так як керівники повинні покладатися на їх різні інтерпретації.
Фінансова стійкість організації являє собою процес, керований оптимізацією цих
елементів і компроміс між низькою прибутковістю заробленою на ліквідних активах.
Ключові слова: фінансовий аналіз співвідношення, коефіцієнт
платоспроможності, стійкі темпи зростання, фінансова стійкість суб'єкта.
Financial ratio analysis is relating line items from an organization’s
financial statements to assess the organization’s financial status or
performance at a point in time. It could be done also by indicating a trend
over a time series. Comparison with another similar organization is a very
informative base of analyze, too. The most important items of financial
ratio analysis are: measure of efficiency or activity, measure of overall asset
management, measure of short-term solvency or liquidity and measure of
market value. Calculations could be slightly different according to different
points and different analysts, so there’s a plenty of models and formulas. It
is essential, that ratio actually addresses the underlying economic issue of
interest as short- or long-term solvency, asset management, profitability and
market value.
Solvency ratio is one of the various ratios used to measure the ability
of a company to meet its long term debts. Accounting analysis is helpful in
assessing the ability of a company to repay its obligations to creditors and
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
85
similar third parties in the long run. It provides an assessment of the
likelihood of a company to continue congregating its debt obligations. And
what is more, the solvency ratio quantifies the size of a company’s after tax
income, not counting non-cash depreciation expenses, as contrasted to the
total debt obligations of the firm.
The main purpose of the paper is to reveal, that both of Solvency ratio
and Sustainable growth rate are the path for survival for a business. As a
measure of how much a firm can grow without borrowing more money,
Sustainable growth rate is also connected to other techniques of measuring
equity. Nor too fast, nor too quick growth - there might not be enough
equity to sustain the growth or it begins to become stagnate. Finding an
optimal growth rate that can be sustained through the ever changing
economic, political, and competitive landscape, is more than a must
nowadays. That way, companies project their future equity, based on the
earnings that can be achieved from the current equity and the percentage of
those earnings reinvested in equity.
But, Solvency ratio and Sustainable growth are just components of
the system of financial stability. The discussion how to define this item is
still current, during the in-stability crises in macro-equilibrium and macro-
stability conditions. As long as macro-and micro-markets are related, that
explains why the growth and integrations of world financial markets have
increased the importance of actions to protect stability for a long term.
There are recent studies of bond markets, pointing that promised cash
flows, less liquid bonds will trade less frequently, realize lower prices, and
exhibit higher yield spreads. On this rationale, the theoretical prior is that
liquidity is expected to be priced in yield spreads. Nobel’ laureates for 2013
- Fama, Hansen, and Shiller have revealed new methods for studying asset
prices and used them in their investigations of detailed data on the prices of
stocks, bonds and other assets. Asset prices has a fundamental importance
nor only for the macro economy, but also provide crucial information for
accounting analyze and management’ decisions regarding consumption and
investments in physical capital, such as buildings and machinery. That’s
why equity crashes tend to be more dramatic, influenced by price jumps.
At this stage, the firm's decision to invest in liquid assets is more and
more important, when external financing is costly and assets’ pricing is
difficult to predict in a short run. The key is in finding the optimal amount
of liquidity. It is determined by a tradeoff between the low return earned on
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
86
liquid assets and the benefit of minimizing the need for costly external
financing.
The financial-accounting analysis is carried out by professionals who
prepare reports through the use of information, obtained from financial
statements and other reports over accepted accounting principles. Financial
information, provided by accounting system, is intended both from
managers and for the use parties external for the entity including
shareholders, bankers and other creditors, government agencies and general
public. All of them need info on how well the entity is doing and helps
them judge how much their investment is worth, so it will show that the
company is sound and there is a high probability that the loan will be repaid
when it falls due. As a process of making decisions, that affect the entity,
accounting is a ―process of identifying, measuring and communicating
economic information to permit informed judgments and decisions by users
of the information‖ 1 . Financial analysis is based over financial
accounting information, and the extrapolation of company’s past
performance into an estimate of its future performance is its key area.
Financial ratio analysis is relating line for items from an organization’s
financial statements to assess the organization’s financial status or
performance at a point in time. It could be done also by indicating a trend
over a time series. This model can then be used to describe the behavior of
the observed data, but also could be not realistic just because of using
previous data for forecasting future performance of entity. Comparison with
another similar organization is a very informative base of analyze, too. But
there’ big difference between businesses and branches-what’ s good level of
indicators for one entity, is bad for another. Due to varying size of
businesses different comparison of two businesses is not possible. Financial
ratio analysis takes measure of efficiency or these indicators, common for
entities, but differently assumed accordingly to business specifiacations.
The measurments of activity, overall asset management, short-term
solvency or liquidity and market value are essential to be analized.
Calculations could be slightly different according to different points and
different analysts, so there’s a plenty of models and formulas. Ratios are
divided into different categories such as liquidity ratios and profitability
ratios. Key activity ratios include inventory turnover, days sales in
inventory, accounts receivable turnover:
Inventory turnover ratio ( Accounts payable turnover ) = cost of
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
87
goods sold ( or credit purchases ) / average inventory or average accounts
payable );
Days’ sales in inventory ( Accounts payable period ) = (average
accounts payable ( or ending inventory ) / ( costs of goods sold or purchases )
x 365
Accounts receivable turnover = credit sales / average accounts
receivable.
Market to book ratio = market value per share or price per share x
number of shares outstanding)/ book value per share or shareholders’ equity
(book value) .
The Nobel’ laureate-Fama developed methods for testing whether a
stock’s (total market value of a company) correlation with the market is
indeed a key predictor for its future return. He found, that large firms, or
firms with low book-to-market values have low subsequent returns on
average 2 . ―Just as a low general valuation of stocks in relation to
dividends predicts high future returns, so-called value stocks (with a high
book-to market ratio) tend to yield high returns relative to stocks with a low
book-to-market value‖. It influences Future Growth Value (FGV), as a
measure of the market’s expectation of EVA growth (Economic Value
Added-EVA 3 ) and Market Value Added (MVA), FGV = MVA – EVA.
It is essential, that ratio actually addresses the underlying economic
issue of interest as short- or long-term solvency, asset management,
profitability and market value. Financial ratio analysis involves calculating
of these certain standardized relationships between figures appearing in the
financial statements. Then we’re using those relationships called ratios to
analyze the business' financial position and financial performance.
Solvency ratio is one of the various ratios used to measure the ability
of a company to meet its long term debts. Accounting analysis is helpful in
assessing the ability of a company to repay its obligations to creditors and
similar third parties in the long run. It provides an assessment of the
likelihood of a company to continue congregating its debt obligations. And
what is more, the solvency ratio quantifies the size of a company’s after tax
income, not counting non-cash depreciation expenses, as contrasted to the
total debt obligations of the firm. Solvency is a measure of the long-term
financial viability of a business, which means it’s able to pay off its long-
term obligations such as bank loans, bonds payable, etc. Information about
solvency is critical for banks, employees, owners, bond holders,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
88
institutional investors, government. Solvency ratio could be current or
quick, but more important is what indicators would be measured in
detailization procedure. The other side is ratios of coverage of debt with
equity or assets. Both sets of ratios-liquidity and solvency show the
complete picture of a company’s financial health. Since making this
assessment on the basis of just one set of ratios, may provide a misleading
depiction of its finances. But, not the long trend is bothering here to find
bad signals, its short terms, that are meaningful.
The main purpose of the paper is to reveal, that both of Solvency ratio
and Sustainable growth rate are the path for survival for a business. Both
sets of ratios – liquidity and solvency – to get the complete picture of a
company’s financial health, since making this assessment on the basis of
just one set of ratios may provide a misleading depiction of its finances. As
a measure of how much a firm can grow without borrowing more money,
Sustainable growth rate is also connected to other techniques of measuring
equity. Nor too fast, nor too quick growth - there might not be enough
equity to sustain the growth or it begins to become stagnate. Finding an
optimal growth rate that can be sustained through the ever changing
economic, political, and competitive landscape, is more than a must
nowadays. That way, companies project their future equity, based on the
earnings that can be achieved from the current equity and the percentage of
those earnings reinvested in equity.
But, Solvency ratio and Sustainable growth are just components of
the system of financial stability. It could be assumed, that firm's sustainable
growth rate is a function of its return on equity and its retention rate. The
tradeoff between liquidity or solvency ratios and profitabilty often shows as
preference of low equity and high risk, willing to extend debt up to a certain
debt-to-equity ratio. ―Behavioral finance‖ illustrates how excessive
optimism or other psychological mechanisms may help to explain why asset
prices deviate from fundamental values and the difficulty in predicting
prices in the short run and the influence over equity.
The discussion how to define this item is still current, during the in-
stability crises in macro-equilibrium and macro-stability conditions. As
long as macro-and micro-markets are related, that explains why the growth
and integrations of world financial markets have increased the importance
of actions to protect stability for a long term. There are recent studies 4 of
bond markets, pointing that promised cash flows, less liquid bonds will
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
89
trade less frequently, realize lower prices, and exhibit higher yield spreads.
On this rationale, the theoretical prior is that liquidity is expected to be
priced in yield spreads. Nobel’ laureates for 2013 - Fama, Hansen, and
Shiller have revealed new methods for studying asset prices and used them
in their investigations of detailed data on the prices of stocks, bonds and
other assets. Asset prices has a fundamental importance nor only for the
macro economy, but also provide crucial information for accounting
analyze and management’ decisions regarding consumption and
investments in physical capital, such as buildings and machinery. That’s
why equity crashes tend to be more dramatic, influenced by price jumps.
The short-term liabilities are also more likely to fluctuate considerably in
the short-term. So, the logical conclusion is, that in short term the tradeoff
between solvency and profitability refers to enough equity to cover short-
term debt.
At this stage, the firm's decision to invest in liquid assets is more and
more important, when external financing is costly and assets’ pricing is
difficult to predict in a short run. The key is in finding the optimal amount
of liquidity. It is determined by a tradeoff between the low return earned on
liquid assets and the benefit of minimizing the need for costly external
financing, influenced by ―behavior financing‖.
References:
1. Robert N .Anthony, James S. Reece, Accounting principles, sixth edition
2. http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-
sciences/laureates/2013/popular-economicsciences2013.pdf
3. devised by Stern Stewart & Co.
4. LONG CHEN, DAVID A. LESMOND, and JASON WEI, Corporate Yield
Spreads and Bond Liquidity
Author: PhD candidate Ilonka Deneva, University of National and World
Economy (UNWE), Sofia, Bulgaria.
Fields of scientific interests: Accounting and financial analysis.
Contact author: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
90
УДК 657
JEL М 12
Ермолович Лидия,
Зорина Ирина
Белорусский государственный экономический университет
НЕРЕШЕННЫЕ ВОПРОСЫ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ
АНАЛИЗА ЭФФЕКТИВНОСТИ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ
РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ И ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА ПО
БУХГАЛТЕРСКОЙ ОТЧЕТНОСТИ
Научная идея статьи состоит в обосновании единства экономического
содержания статей и показателей в бухгалтерской отчетности, а также методик их
расчета с целью обеспечения единой информационной базы для оценки эффективности
хозяйственной деятельности, деловой активности, конкурентоспособности и
финансовой стабильности промышленных организаций Республики Беларусь и стран
Европейского Союза, определяемые по бухгалтерскому балансу, отчету о прибылях и
убытках и отчету о движении денежных средств.
Ключевые слова: бухгалтерская отчетность организаций Республики Беларусь и
европейского союза, методологические принципы и методики формирования показателей
в бухгалтерской отчетности и методик их расчета, гармонизация показателей
формируемых в бухгалтерской отчетности организаций Республики Беларусь и
Европейского Союза.
The scientific idea of the article is the substantiation of the unity of the economic content
of articles and figures in the financial statements, and are calculated to provide a single
information base to assess the effectiveness of economic activity, business activity,
competitiveness and financial stability of the industrial organizations of the Republic of Belarus
and the European Union, which determined from the balance sheet, profit and loss and cash flow
statement.
Keywords: financial statements of organizations of Belarus and the European Union,
methodological principles and methods of formation of indicators in the financial statements and
their calculation methods, harmonization of indicators molded in the accounting organizations of
Belarus and the European Union.
Наукова ідея статті полягає в обґрунтуванні єдності економічного змісту статей
і показників в бухгалтерській звітності, а також методик їх розрахунку з метою
забезпечення єдиної інформаційної бази для оцінки ефективності господарської
діяльності, ділової активності, конкурентоспроможності та фінансової стабільності
промислових організацій Республіки Білорусь і країн Європейського Союзу, які
визначаються з бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки та звіту про рух
грошових коштів.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
91
Ключові слова: бухгалтерська звітність організацій Республіки Білорусь і
європейського союзу, методологічні принципи та методики формування показників в
бухгалтерській звітності та методик їх розрахунку, гармонізація показників формованих
в бухгалтерській звітності організацій Республіки Білорусь та Європейського Союзу.
В условиях интегрирования Республики Беларусь в
международное экономическое пространство существует объективная
необходимость решения назревших проблем, связанных с
гармонизацией содержания статей и показателей бухгалтерской
отчетности, используемых для оценки эффективности хозяйственной
деятельности, деловой активности, конкурентоспособности и
финансовой стабильности промышленных организаций Республики
Беларусь и стран Европейского Союза. Актуальность проблемы
обусловлена тем, что формирование большинства показателей
бухгалтерской отчетности промышленных организаций Республики
Беларусь и Европейского Союза осуществляются по различным
методикам [1, 2, 3]. Различия в формировании показателей
бухгалтерской отчетности приводят к несопоставимости
рассчитываемых показателей для оценки эффективности
хозяйственной деятельности, деловой активности,
конкурентоспособности и финансовой стабильности промышленных
организаций. Даже внедрение Международных стандартов
финансовой отчетности в организациях Республики Беларусь не
устранило эти различия. Поэтому сравнивать показатели выручки от
реализации продукции, работ, услуг; прибыли от реализации, чистой
прибыли, рентабельности продукции, как важнейшие показатели
конкурентоспособности организаций, не представляется возможным.
В большинстве промышленных организаций Республики
Беларусь чистая и тем более нераспределенная прибыль не обеспечена
денежными средствами, а поэтому не используется как в качестве
собственного источника финансирования обновления
производственного потенциала, так и для оценки финансовых
результатов как показателей эффективности хозяйственной
деятельности, инвестиционной привлекательности. Не обеспеченная
денежными средствами чистая и нераспределенная прибыль
формирует в бухгалтерском балансе статьи собственного капитала,
которые не являются источником притока денежных средств. Из
чистой прибыли, не обеспеченной денежными средствами не
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
92
выплачиваются и дивиденды инвесторам. В бухгалтерских балансах
сформированы большие остатки чистой прибыли, но использовать ее
невозможно. Основной причиной сложившейся ситуации является
признание в системе бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности
выручки от реализации продукции, работ, услуг методом начисления
(по отгрузке) независимо от поступления денежных средств за
отгруженную продукцию.
В противоположность этому формирование в бухгалтерском
учете и бухгалтерской отчетности выручки от реализации продукции,
работ, услуг в организациях стран Европейского Союза
осуществляется по поступлению денежных средств [3]. Это позволяет
сформировать чистую прибыль обеспеченную денежными средствами,
как основного показателя результативности работы организации.
Последняя не только отражается в составе собственного капитала как
чистая прибыль, но используется также как собственный источник
финансирования инвестиционной деятельности и служит показателем
инвестиционной привлекательности. Потенциальные инвесторы
рассматривают именно чистую прибыль обеспеченную денежными
средствами, при осуществлении своих инвестиций в качестве
реального источника доходов.
Реально оцениваемые показатели выручки от реализации
продукции, работ, услуг и чистой прибыли по поступлению денежных
средств должны использоваться при определении показателей наличия
собственных краткосрочных (оборотных) средств, оборачиваемости
краткосрочных (оборотных) активов, деловой активности,
конкурентоспособности и финансовой стабильности организации.
Формирование в бухгалтерской отчетности промышленных
организаций Республики Беларусь и Европейского Союза системы
показателей, в основу которых положены единые методологические
принципы и методики их расчета позволит гармонизировать
показатели эффективности хозяйственной деятельности, деловой
активности, конкурентоспособности и финансовой стабильности
промышленных организаций, определяемые по бухгалтерскому
балансу, отчету о прибылях и убытках и отчету о движении денежных
средств.
Методики формирования названных показателей в
бухгалтерской отчетности организаций США и стран Европейского
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
93
Союза отличаются от методик формирования этих же показателей в
бухгалтерской отчетности организаций промышленности Республики
Беларусь:
во-первых, выручка от реализации в организациях стран
Европейского Союза и США формируется по показателю поступления
денежных средств в организацию, это показатель поступления
денежных средств в организацию за реализованную продукцию,
товары, работы, услуги, что не соответствует практике признания
выручки в бухгалтерском учете и бухгалтерской отчетности методом
начисления (по отгрузке) в организациях Республики Беларусь.
Отгрузка это действие по погрузке и выписке необходимых
документов на отгружаемую продукцию покупателям, которые не
обеспечивают уверенность в поступлении денежных средств. В
настоящее время отгруженная продукция промышленных организаций
Республики Беларусь приравнивается к реализованной продукции,
притом что показатель ее оплаты составляет всего 60-70%;
во-вторых, признание выручки в бухгалтерской отчетности по
факту отгрузки продукции, товаров, работ, услуг в организациях
Республики Беларусь приводит к тому, что чистая прибыль
формируемая в бухгалтерском учете и отчетности (в частности в
бухгалтерском балансе и отчете о прибылях и убытках), не обеспечена
денежными средствами. По этой причине она не может
рассматриваться в качестве собственного источника финансирования
инновационных мероприятий, также как и показатель инвестиционной
привлекательности, что противоречит международному опыту;
в-третьих, формирование собственного капитала в организациях
Республики Беларусь в основном происходит за счет переоценки
основных средств, в отличие от организаций стран Европейского
Союза, в которых формирование добавочного и резервного капитала
осуществляется за счет чистой прибыли, обеспеченной денежными
средствами;
в-четвертых, в учетно-аналитической практике и нормативных
документах Республики Беларусь отсутствует само понятие
собственный (чистый) оборотный капитал. Приравнивать к нему
собственные оборотные (краткосрочные) активы неправомерно, так
как существующая методика их расчета предполагает использование
показателя собственных источников средств (собственного капитала)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
94
необеспеченных денежными средствами кроме уставного капитала.
Удельный вес уставного капитала в организациях Республики
Беларусь составляет всего 1–40%, а в организациях США и стран
Европейского Союза этот показатель составляет 60% и выше.
Не решен вопрос гармонизации показателя платежеспособности
промышленных организаций Республики Беларусь и стран
Европейского Союза. Платежеспособность промышленных
организаций в Республике Беларусь определяется только по
бухгалтерскому балансу, путем расчета показателей [1]:
коэффициент текущей ликвидности;
коэффициент обеспеченности собственными оборотными
средствами;
коэффициент обеспеченности финансовых обязательств
активами.
Все рекомендуемые в соответствии с нормативно–правовыми
актами Республики Беларусь показатели оценки платежеспособности
организации рассчитываются по остаткам средств и их источников,
представленным в Бухгалтерском балансе. Такой подход к
определению платежеспособности экономически нецелесообразен по
следующим причинам:
– во–первых, в условиях кризиса ликвидности сложились
большие остатки нереализованной продукции, дебиторской
задолженности, товаров отгруженных, но не оплаченных, что привело
к увеличению обобщающего показателя платежеспособности
(текущей ликвидности) в разы. Как следствие, в составе
краткосрочных активов организаций промышленности практически
отсутствовали денежные средства, в связи с чем многие
хозяйствующие субъекты были вынуждены брать краткосрочные
кредиты для расчетов с покупателями и заказчиками, фискальной
системой, работниками организации по оплате труда. Вместе с тем при
нормативе коэффициента текущей ликвидности для промышленных
организаций Республики Беларусь 1,3 или 1,7 (в зависимости от вида
осуществляемой ими деятельности) этот показатель во многих
ведущих организациях промышленности в 2009 – 2014 годах мог
составить 10, при одновременном наличии просроченной
кредиторской задолженности до 50 %. Следовательно, по мере
увеличения остатков краткосрочных активов в первую очередь за счет
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
95
нереализованной готовой продукции и дебиторской задолженности,
показатель платежеспособности увеличивается против норматива на
8,7 пунктов (10 – 1,3). То есть высокий уровень рассматриваемого
показателя ликвидности свидетельствовал о платежеспособности
организации, что противоречило реальному ее состоянию. Вместе с
тем, на хорошо работающих предприятиях Республики Беларусь
коэффициент текущей ликвидности составлял в 2005 – 2014 гг. менее
единицы. Эти предприятия формировали остатки готовой продукции
только под очередную партию отгрузки покупателям, а также не
имели просроченной дебиторской и кредиторской задолженности. При
этом исходя из нормативных значений коэффициента текущей
ликвидности они считались неплатежеспособными.
– во–вторых, при расчете коэффициента текущей ликвидности и
других показателей платежеспособности в соответствии с
действующим законодательством Республики Беларусь не
учитываются их взаимосвязь с показателями притока денежных
средств в организацию за счет выручки от реализации продукции,
товаров (работ и услуг). Как показывает анализ их состояния и
структуры в 2011 – 2014 годах, наибольший удельный вес в составе
краткосрочных активов занимают активы в сфере обращения:
дебиторская задолженность, товары отгруженные, запасы готовой
продукции. Удельный вес этих краткосрочных активов в составе всех
краткосрочных активов за указанный период во многих организациях
промышленности достигал 50 – 70 %. До поступления денежных
средств от названных активов баланса последние характеризуют
только возможность превращения ликвидности в платежеспособность.
В действительности произведенная, но не реализованная готовая
продукция может быть неконкурентоспособной, дебиторская
задолженность может быть невостребована по причине
неплатежеспособности покупателей, что особенно ярко проявилось в
условиях мирового финансово–экономического кризиса, как кризиса
не только ликвидности, но и перепроизводства и падения
потребительского спроса.
В связи с изложенным, в целях гармонизации оценки
финансового состояния с принципами US GAAP, вместо действующей
в соответствии с нормативно–правовыми актами Республики Беларусь
методикой определение финансового состояния и платежеспособности
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
96
по остаткам средств и краткосрочных обязательств, представленным в
бухгалтерском балансе профессором Ермолович Л.Л. рекомендовано
оценивать финансовое состояние в неразрывной связи с показателем
платежеспособности, как основного показателя финансового
состояния, рассчитываемого на основе взаимосвязи статей
бухгалтерского баланса с отчетом о движении денежных средств,
отчетом о прибылях и убытках. Это позволило обосновать в качестве
обобщающего показателя платежеспособности использовать
коэффициент, рассчитываемый по следующей формуле:
ПЗРПР
ДНДН
ПДЧКПС
ПОК ,
где КПД – коэффициент платежеспособности по денежным потокам;
ОДН – остаток денежных средств на начало и конец;
ПДН – поступление денежных средств;
СР – себестоимость реализованной продукции по прямым
переменным затратам с учетом управленческих расходов и расходов
на реализацию;
ПРП – налоги, платежи, сборы и прочие расходы и платежи из
выручки от реализации и прибыли в течение отчетного периода;
КЗ — погашенные кредиты и займы, включая проценты по ним,
за отчетный период;
ЧП – нераспределенная прибыль (убыток).
Если обобщающий коэффициент платежеспособности по
денежным потокам окажется равным или превысит 1. Это
свидетельствует о том, что все налоги, платежи, кредиты и займы,
выплачиваемые в течение определенного периода, а также
формирование себестоимости реализованной продукции и чистая
прибыль, были обеспечены денежными средствами. Если
коэффициент платежеспособности по денежным потокам меньше 1, то
можно сделать вывод, что организация не имеет достаточно денежных
средств для покрытия себестоимости реализованной продукции,
своевременной уплаты налогов и платежей, краткосрочных и
долгосрочных кредитов и займов, процентов по ним, а чистая прибыль
не обеспечена денежными средствами. При сохранении такого
положения в течение нескольких отчетных периодов есть основание
говорить о возможности банкротства.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
97
Данный подход соответствует требованиям к оценке
финансового состояния и платежеспособности в странах Европейского
Союза.
Литература:
1. Инструкции о порядке расчета коэффициентов платежеспособности и
проведения анализа финансового состояния и платежеспособности субъектов
хозяйствования. Утв. постановлением Минфина Респ. Беларусь и Минэкономики
Респ. Беларусь 27.12.2011 №140/206 // Консультант Плюс: Беларусь. Технология
3000 [Электронный ресурс] / ООО «ЮрСпектр», Нац. центр правовой информ. Респ.
Беларусь. – Минск, 2015.
2. Инструкция о порядке составления бухгалтерской отчетности: утверждена
постановлением Министерства финансов Республики Беларусь от 31.10.2011 г. № 111
// Консультант Плюс: Беларусь [Электронный ресурс] / ООО «ЮрСпектр», Нац. центр
правовой информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2015. – Дата доступа: 10.06.2015.
3. Нидлз, Б. Принципы бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Андерсон,
Д. Колдуэлл; под ред. Я.В. Соколова: пер. с англ. – 2–е изд., стереотип. М.: Финансы
и статистика, 2004. – 496 с.
Автор: Ермолович Лидия Лукинична, доктор экономических наук,
профессор, профессор кафедры бухгалтерского учета и аудита в
промышленности, Белорусский государственный экономический
университет, г. Минск, Республика Беларусь
Зорина Ирина Владимировна, кандидат экономических наук, доцент,
доцент кафедры экономики предприятий, Белорусский государственный
экономический университет, г. Минск, Республика Беларусь
Сфера научных интересов: анализ эффективности финансовой
деятельности организаций
Связь с автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
98
УДК 657
JEL М 12
Жураковська Ірина,
Білотіл Ірина Луцький національний технічний університет
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ
ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
У статті виявлено основні проблеми у сфері інформаційного забезпечення
управління людським капіталом підприємства. Обґрунтовано необхідність складання
та оприлюднення звітності, яка б включала інформацію про людський капітал
підприємства.
Ключові слова: людський капітал, інвестиції в людський капітал, звітність,
інформаційне забезпечення.
The article identified the major problems in information support for management of
human capital of the company. Necessity of the preparation and publication reports which
contain information about the human capital of the company is proved.
Keywords: human assets, investment in human assets, reports, informational support.
В статье выявлены главные проблемы в сфере информационного обеспечения
управления человеческим капиталом предприятия. Обоснована необходимость
составления и обнародования отчетности, в которой есть информация о
человеческом капитале предприятия.
Ключевые слова: человеческий капитал, инвестиции в человеческий капитал,
отчеты, информационное обеспечение.
У зв’язку з постійним зростанням наукоємності світової
економіки важливість оцінки та оприлюднення інвестицій в людський
капітал з кожним роком збільшується. Наявність інтелектуального
капіталу складає основну частину конкурентних переваг багатьох
компаній двадцять першого століття, і все ж таки залишається поза
увагою більшості організацій. Така ситуація спричинена складністю
ідентифікації та оцінки людського капіталу, а також відсутністю
стандартизованих форм звітності, які б повністю охоплювали та
всебічно висвітлювали дану категорію, що підкреслює актуальність
пошуку шляхів оприлюднення інформації про людський капітал.
Дослідженням різних аспектів звітного інформаційного
забезпечення управління людським капіталом підприємства
присвячені праці зарубіжних та вітчизняних дослідників: Давидюк Т.,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
99
Королюк Н., Малюги Н., Хескеса Е., Швець І., Шигун Н..
Формування підприємствами нефінансової звітності, в якій
відображається інформація про соціальні та екологічні показники
діяльності підприємств є досить поширеною практикою закордоном не
тільки для великих, а й для середніх підприємств.
Нефінансова звітність (соціальна звітність, звітність зі сталого
розвитку) – це документально оформлена сукупність даних компанії,
що відображає середовище її існування, принципи та методи співпраці
з групами впливу, результати діяльності в економічній, соціальній та
екологічній сфері життя суспільства. За визначенням Глобальної
ініціативи зі звітності термін ―звітність зі сталого розвитку‖ означає
звітність, що охоплює одночасно економічні, екологічні та соціальні
аспекти діяльності підприємства.
Нефінансова звітність є одним з інструментів соціальної
відповідальності бізнесу. У свою чергу, соціальна відповідальність
бізнесу (СВБ) – це концепція, згідно з якою компанії добровільно
інтегрують соціальні та екологічні аспекти у свою комерційну
діяльність та взаємодію із зацікавленими сторонами [1, с.174].
Стратегічні і поточні проблеми, що виникають у компаній,
вимагають безперервного діалогу з інвесторами, споживачами,
постачальниками і співробітниками. Звітність є ключовим елементом,
необхідним для побудови, підтримки і постійного розвитку взаємодії
із зацікавленими сторонами. Звіти є інструментом інформування про
економічні, екологічні і соціальні можливості компанії. Ця звітність
здатна доповнити фінансові звіти інформацією, що відображає
перспективи компанії і здатні покращити розуміння користувачем
таких важливих факторів, що визначають вартість компанії, як
формування людського капіталу, корпоративне управління,
управління екологічними ризиками, а також інноваційний потенціал
компанії [8, c.141-142].
Наявність інформації про соціальні та екологічні аспекти
діяльності поряд з фінансовими звітами дозволяє комплексно оцінити
роботу компанії та отримати більш повну картину довгострокових
перспектив її розвитку, що є особливо важливим для прийняття
рішень інвесторами та кредиторами. Підприємства, які можуть
представити у своїй звітності високий рівень професійної підготовки
своїх працівників та інші показники з управління персоналом, можуть
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
100
мати значні переваги з точки зору потенційних інвесторів.
Наявність нефінансової звітності за певних умов може збільшити
капіталізацію компанії, зменшити вартість фінансового ресурсу або
продовжити термін залучення фінансових ресурсів [1, с.175].
Проте, розвиток інформаційного забезпечення управління
людським капіталом має багато перешкод на своєму шляху.
Аналіз наукових досліджень з даного питання дозволив виділити
такі основні проблеми:
- складність ідентифікації та оцінки інвестицій в людський
капітал підприємства, через відображення їх в бухгалтерському обліку
у складі витрат підприємства;
- відповідно до сучасних теорій людського капіталу оцінюється
не тільки обсяг вкладень в людський капітал, а й обсяг
акумульованого особистістю людського капіталу, що додатково
ускладнює оцінку;
- визначення кожним підприємством формату звітності
відповідно до власних потреб, що призводить до наявності великої
кількості різноманітних звітів і робить складним їх аналіз і
порівняння;
- скептичне ставлення користувачів до підготування звітності
даного формату у зв’язку з відсутністю законодавчого регулювання
порядку формування і подання такої звітності.
Значну частину інформації про людський капітал підприємства
можна знайти у статистичній звітності, яку суб’єкти господарювання з
певною періодичністю подають до державних органів статистики.
Зі всіх обов’язкових форм статистичної звітності із праці, які
використовуються в Україні, інформація про окремі складові
інвестування у людський капітал у найбільш повному вигляді
містяться у статистичній формі 6-ПВ. Проте, інформація цієї форми
статистичної звітності обмежується лише чисельністю працівників, які
отримали нові професії та осіб, які підвищили рівень кваліфікації
протягом звітного періоду із розподілом осіб, які пройшли протягом
року професійний розвиток за формою і місцем навчання. Натомість
статистична форма 3-ПВ у розділі ІІІ «Витрати на утримання робочої
сили» містить статтю «Витрати на професійне навчання», однак цього
показника є вкрай недостатньо для здійснення комплексного аналізу
стану та оцінки ефективності інвестування у людський капітал [3, с.3].
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
101
Інформація про людський капітал, яка висвітлюється в
фінансовій та статистичній звітності не надає інформації, якої було б
достатньо для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Тільки
з урахуванням даних щодо обліку витрат на формування використання
та відтворення людського капіталу підприємства можна ухвалювати
управлінські рішення про витрачання коштів в розвиток людського
капіталу [4, с.313].
Давидюк Т. вважає, що інформація про людський капітал
відображена у інтегрованому звіті може бути виражена докладними
кількісними даними та доповнена якісними описами. Характеристики
що визначають точність інформації залежать від її характеру і
користувачів. Наприклад точність якісної інформації в значній мірі
залежить від ясності викладу наявності необхідних подробиць і
об’єктивності уявлення у вибраних межах звіту. Точність кількісної
інформації може залежати від конкретних методів використаних для
збору, узагальнення і аналізу даних. Конкретний поріг, що визначає
необхідний ступінь точності, частково залежить і від передбачуваного
напряму використання інформації про людський капітал [4, с.313].
За результатами дослідження Королівського інституту персоналу
і кадрового розвитку в розрізі програми з дослідження оцінки впливу
людського капіталу на результати діяльності підприємств [2] всім
організаціям рекомендовано звітувати з приводу чотирьох основних
показників виміру людського капіталу (табл.1).
Таблиця 1
Показники оцінки людського капіталу для формування звітності № Група
показників
Складові Значення
1 2 3 4
1 Загальна
вартість
робочої
сили
- заробітна плата та пільги;
- склад трудових ресурсів;
- навички, кваліфікація і
компетентність;
- дотримання нормативних
вимог.
є базовими
компонентами виміру
людського капіталу і
основною інформацією
про персонал
2 Витрати на
підбір
персоналу
та плинність
кадрів
- набір на роботу і утримання;
- доплати і винагороди;
- навчання та підвищення
кваліфікації;
- організаційний розвиток і
планування
перетворюють
інвестиції в людський
капітал у віддачу на
більш високому ріні
через процеси і
діяльність
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
102
Продовження табл. 1 3 Загальний
обсяг
інвестицій в
навчання і
розвиток
- розвиток здібностей і навиків
персоналу;
- розвиток лідерських якостей;
- підвищення продуктивності
праці;
- диверсифікація персоналу;
- взаємодія, участь і добробут
1. перетворюють
інвестиції в людський
капітал у віддачу на
більш високому ріні
через процеси і
діяльність
4 Опитування
співробітни
ків
- організаційна культура
- організаційна маневреність і
стійкість
- організаційна ефективність
- продуктивність
цінність для
підприємства, яку
можливо виміряти і яка
є результатом
ефективної діяльності з
управління людським
капіталом
Складено за [2]
Взяті разом ці показники можуть бути основою для постійного
аналізу рівня інвестицій, зроблених організаціями в людський капітал.
Вони дозволяють зовнішнім зацікавленим сторонам оцінити ступінь
сталого управління людським капіталом підприємства і результат
отриманий від інвестицій в людський капітал [2].
Практична користь від інформації про людський капітал тісно
пов’язана з її періодичністю. Своєчасність складання відноситься як
до регулярності звітності, так і до періоду між випуском звіту і
реальними подіями описаними в ньому. Хоча оптимальним з погляду
деяких цілей є постійний потік інформації про людський капітал,
підприємство повинне зобов’язатись періодично надавати
консолідовану інформацію про свої соціальні результати діяльності
(зокрема, про людський капітал) в певний момент часу. Єдиний підхід
в періодичності розкриття інформації і тривалості періодів
інтегрованої звітності також необхідний для того, щоб забезпечити зі
ставність інформації про людський капітал в часі, а також доступність
звіту для зацікавлених сторін [4, с.313-314].
Управління людським капіталом забезпечить підприємству
конкурентні переваги, а саме:
− можливість наймати найкращих працівників;
− гордість співробітників за компанію, в якій вони працюють, а
отже підвищена мотивація і зростання ефективності роботи;
− зменшення плинності персоналу, що скорочує витрати на найм
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
103
та навчання кадрів (зокрема скорочення витрат, пов’язаних з наймом,
проведенням співбесід та тренінгів для працівників, зниження
продуктивності);
− заохочення інновацій, зменшення безпосередніх ризиків для
самого бізнесу і збільшення його прибутковості [8, c.141-142].
Отже, відображення у звітності інформації про інвестиції у
персонал підприємства дає можливість користувачам більш повно
оцінити діяльність компанії та отримати чіткішу картину
довгострокових перспектив її розвитку. Складність ідентифікації та
оцінки інвестицій в людський капітал підприємства, індивідуальне
визначення кожним підприємством формату звіту та відсутність
законодавчого регулювання порядку формування і подання такої
звітності перешкоджають поширенню складання звітності, яка б
містила інформацію про людський капітал, серед підприємств.
Королівський інститут персоналу і кадрового розвитку пропонує
підприємствам формувати звіт про людський капітал на основі
чотирьох показників: загальна вартість робочої сили, витрати на підбір
персоналу та плинність кадрів, загальний обсяг інвестицій в навчання і
розвиток та опитування співробітників. Впровадження досліджуваного
нами звіту потребує популяризації соціальної відповідальності бізнесу
в Україні, адже, в першу чергу, людський капітал відображає
соціальну складову діяльності підприємства.
Література:
1. Шигун М.М. Корпоративна соціальна звітність як перспектива інформування
про людський капітал вітчизняних компаній / М.М. Шигун, Т.В. Давидюк // Вісник
Запорізького національного університету – 2011 - №1(9) – с. 173-178.
2. Hesketh A. Managing the value of your talent: a new framework for human
capital management.London / Hesketh, Anthony // CIPD Publishing, 2014. 92 p. [Electronic
resource] – Access Mode: https://www.cipd.co. uk/ binaries/6636%20VyT%20Exec%20
summ%20 WEB.pdf
3. Швець І. Б. Інформаційне забезпечення оцінки ефективності інвестування у
людський капітал / І. Б. Швець, О.В. Захарова // Міжнародна науково-практична
конференція «Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика», 15-
16 листопада 2010 р., м. Харків // Управління розвитком. Збірник наукових праць. –
2010. – № 18 (94). – С. 41-46.
4. Давидюк Т. В. Підвищення інформативності даних через розвиток звітного
інформаційного забезпечення управління людським капіталом / Т. В. Давидюк //
Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць.
- 2013. - № 2(15). - С. 310-316.
5. Давидюк Т.В. Методичні підходи до відображення людського капіталу у
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
104
звітності зарубіжних компаній: досвід для України / Т.В. Давидюк // Проблеми теорії
та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2011. - № 1 (19). - С. 117-
125.
6. Давидюк Т.В. Конвергенція бухгалтерської та соціальної звітності в частині
людського капіталу: розвиток існуючих підходів [Електронний ресурс] / Т.В. Давидюк
// Економіка: реалії часу. Науковий журнал. – 2012. – № 2 (3). – С. 123-129.
7. Тимошенко К. В. Аналіз методик оцінки людського капіталу на підприємстві
/ К. В. Тимошенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2013. - Вип. 44. -
С. 192-197. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/
Vetp_2013_44_45.pdf
8. Малюга Н. М. Соціальна звітність в системі управління людським капіталом
підприємств / Малюга Н.М., Давидюк Т.В. // Вісник ЖДТУ, 4 (62). - С. 140-142.
Автори: Жураковська Ірина Володимирівна, к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Луцького національного технічного університету, м. Луцьк,
Україна.
Білотіл Ірина , студентка групи ОАмз-61 спеціальності «Облік і аудит»
Луцького національного технічного університету, м. Луцьк, Україна.
Сфера наукових інтересів: методологія обліку інвестицій в людський
капітал.
Зв’язок з автором: [email protected]
УДК 658:005.21
JEL M 00, M 1, M 2
Зозуляк Марта
Мукачівський державний університет
ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ У ПРАКТИЦІ СТРАТЕГІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА
У статті досліджується поняття стратегічного управління розвитком
підприємства. Визначено зміст та особливості стратегічного управління.
Наголошено на необхідності та актуальності запровадження стратегічної системи
управління на підприємстві в сучасних умовах господарювання. Розкрито сутність
внутрішнього контролю, його характерні ознаки та завдання. Досліджено роль
внутрішньогосподарського контролю в забезпеченні реалізації стратегії
підприємства. Встановлено наявність взаємозв’язку між внутрішньогосподарським
контролем як інструментом управління та системою стратегічного управління
підприємством загалом.
Ключові слова: розвиток підприємства, система управління, стратегічне
управління, внутрішній контроль.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
105
In the article, the strategic management is explored. The essence of strategic
management and its features are determined. An author emphasizes that strategic
management system is necessary for modern companies and enterprises. The idea of the
internal business control and its main goals and tasks are considered. The link between an
internal business control and the strategy of many companies is defined.
Keywords: company development, management system, strategic management,
internal business control.
В статье исследуется понятие стратегического управления развитием
предприятия, его смысл и особенности. Акцентировано внимание на необходимости
внедрения стратегической системы в практику управления предприятием в
современных рыночных условиях ведения бизнеса. Раскрыто сущность понятия
внутреннего контроля, его характерные признаки и задания. Исследовано роль
внутреннего контроля в обеспечении реализации стратегии предприятия.
Установлено связь между внутренним контролем как инструментом управления и
общей системой стратегического управления предприятием.
Ключевые слова: развитие предприятия, система управления,
стратегическое управление, внутренний контроль.
Ефективність функціонування національної економіки України
залежить від рівня соціально-економічного розвитку регіонів,
представлених підприємствами, установами та організаціями, що
відрізняються за галузевими, територіальними і функціональними
ознаками. Значимість успішних підприємств у сучасних динамічних
умовах особливо зростає. Потужні підприємства, маючи оборотні
ресурси, серйозний кадровий потенціал і ефективну модель
управління, викликають значне зацікавлення з боку зарубіжних
інвесторів, що сприяє їх економічному розвитку, а, отже, і виконанню
соціально - економічних програм розвитку їх регіону. Водночас, кожне
підприємство має право здійснювати цілеспрямовану соціально-
економічну політику з урахуванням своїх внутрішніх інтересів,
наявності відповідних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів,
необхідності реалізації власних цілей та завдань. У зв'язку з цим не
втрачає своєї актуальності вдале впровадження у практику
підприємств ідей та технологій стратегічного управління розвитком,
яке набуло широкого застосування в бізнес-системах західних країн, а
останніми роками поширюється і в Україні.
Мета даної статті - розкрити вихідні науково-методичні
положення стратегічного управління у практиці регулювання
соціально-економічного розвитку підприємства, а також місце і роль
системи внутрішнього контролю для досягнення стратегічних завдань
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
106
підприємства.
Науково-методологічні основи та організаційні аспекти
стратегічного управління висвітлено у працях таких вітчизняних і
зарубіжних вчених, як Л.Д. Забродська, В.С. Кубарева,
З.Є Шершньова, В.Г. Герасимчук, В.Р. Шевчук, І. Ансофф, Боумен
Клифф, Е.Н. Велесько, В.А Вінокуров та інші. Багато досвідчених
вчених і молодих науковців займаються дослідженням проблемних
питань соціально-економічного розвитку підприємства, аналізом
показників, які його характеризують, вивченням ефективності
функціонування всіх складових системи управління, в тому числі і
внутрішньогосподарського контролю, серед яких: Л.В. Гуцаленко,
М.М. Коцупатрий, У.О. Марчук, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець,
Б.І. Валуєв, Н.Г. Виговська, В.Ф. Максімова, Л.В. Нападовська,
В.П. Пантелєєв, В.О. Шевчук, В.Д. Бєлік, Г.В. Булкот, Є.В. Калюга,
В.В. Мушинський, О.В. Косперевич, Н.В. Гордополова та інші.
У зарубіжній та вітчизняній науці і практиці існують різні
підходи до побудови системи стратегічного управління, які вимагають
чіткого уявлення про переваги цього процесу в діяльності
підприємств. Світовий досвід стратегічного управління наголошує на
провідній ролі економічних методів управління. Створення гнучкої та
ефективної системи господарювання забезпечують такі фактори, як
комерційний розрахунок, інвестиції, інновації та їх впровадження у
виробництво, регулювання системи матеріального стимулювання,
раціональний розподіл та використання прибутку, ціноутворення та
матеріальні санкції тощо. Цикл стратегічного управління включає такі
основні етапи, як: визначення місії, короткотермінових і
довготермінових цілей; розробка стратегії; реалізація стратегії; оцінка
ефективності стратегії; коригування попередніх етапів тощо [3, с.19-
20]. Зважаючи на світову практику стратегічного управління, останнє
можна здійснювати на різних рівнях – від державного до рівня
окремих суб'єктів господарювання. Американський вчений І. Ансофф
розглядає такі варіанти побудови системи стратегічного управління:
1) за допомогою вибору стратегічних позицій; 2) ранжируванням
стратегічних задач; 3) на основі врахування „слабких сигналів‖; 4) а
також управління в умовах стратегічних несподіванок [1]. Отже,
стратегічне управління підприємством можна вважати сукупністю
інструментів, підходів, принципів, що становлять технологію
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
107
управління підприємством за умов підвищеної нестабільності та
невизначеності зовнішнього середовища [3,с.21].
Роль стратегічного управління у процесі керування
підприємством зростає ще й з тієї причини, що принципи та механізми
такого управління забезпечують мобілізацію вільних коштів,
створення додаткових робочих місць, поповнення бюджетів за
рахунок надходжень від сплати податків та зборів, розвиток і
впровадження прогресивних технологій, залучення інвестицій. А це
суттєво допомагає виживати за таких умов, коли динаміку ринку
важко спрогнозувати, законодавча база недосконала і нестабільна,
запаси власних ресурсів зменшуються, зростає податкове
навантаження, а криза фінансово-кредитної сфери створює
невизначеність та критичну ситуацію для вітчизняних підприємств.
У вітчизняній науковій літературі стратегічне управління
розглядають як процес, за допомогою якого здійснюють
довгострокове керівництво підприємством, визначають специфічні
цілі діяльності, розробляють стратегії для досягнення цих цілей,
враховуючи всі суттєві зовнішні та внутрішні умови, а також
забезпечують виконання розроблених планів [8,с.27-30]. Стратегічне
управління вважають процесом динамічним, багатоплановим, який
допомагає формулювати та реалізовувати ефективні стратегії, що, в
свою чергу, сприяє збалансуванню відносин між підприємством та
зовнішнім середовищем. Характерні риси системи стратегічного
управління певного підприємства залежать від його галузевої
приналежності, розмірів, типу виробництва, рівня спеціалізації,
особливостей виробничого потенціалу, наявності науково-технічного
потенціалу, рівня управління, рівня кваліфікації персоналу [8,с.31].
Реалізація концепції стратегічного управління можлива тоді, коли
підприємство, до якого таке управління застосовано, є стратегічно
орієнтованим, тобто застосовує принципи стратегічного мислення,
стратегічне планування, і спрямоване на досягнення поставлених
стратегічних цілей. Такі стратегічно орієнтовані підприємства мають
низку переваг, серед яких: мінімізація негативних наслідків змін, що
відбуваються; можливість створення необхідної бази для прийняття
рішень; забезпечення довгострокової прибутковості; встановлення
системи стимулювання розвитку підприємства; створення
виробничого потенціалу та системи зовнішніх зв'язків, що є
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
108
адаптованими до змін у соціально-економічному та політичному
середовищі.
Варто наголосити на тому, що успішне виконання комплексу
завдань економічної та соціальної стратегії підприємства значною
мірою залежить від комплексного прийняття та реалізації якісних
управлінських рішень. Останні, в свою чергу, дедалі частіше стають
можливими внаслідок злагодженої роботи всіх структурних
підрозділів підприємства, що забезпечується його системою
внутрішнього контролю як одного з ключових елементів стратегічного
управління.
Контроль є важливим інструментом управління, оскільки
дозволяє надавати керівництву інформацію, зібрану на основі аналізу
та оцінки об’єктів контролю, рекомендації щодо цих об’єктів;
допомагає реально оцінити діяльність із багатьох сторін, визначає
напрями майбутнього розвитку, сприяє прийняттю правильних
управлінських рішень. На підприємстві контролю підлягають усі
матеріальні та грошові потоки, виробничі процеси, праця людей,
витрати ресурсів і результати діяльності.
Система внутрішньогосподарського контролю має свої
особливості, а саме: здійснення функцій контролю особами, які
представляють інтереси даного підприємства; охоплення усіх видів
контролю, який здійснюється представниками підприємства;
забезпечення прямого і зворотного зв’язку між структурними
підрозділами підприємства.
Необхідність внутрішнього контролю зумовлюється також його
завданнями, які полягають у наступному: надання інформації для
прийняття доцільних управлінських рішень; оцінка правильності
прийнятих рішень, результативності їх виконання; своєчасне
виявлення негативних факторів впливу на виробництво; коригування
діяльності підприємства та його структурних підрозділів [2,с.305].
Досягнення завдань системою внутрішнього контролю дозволяє
перешкодити виникненню помилок у веденні обліку, складанні
звітності, виконанні бізнес – плану підприємства. Кожен із елементів
внутрішньогосподарського контролю відіграє важливу роль у
плануванні та реалізації обраної підприємством стратегії діяльності.
Організаційна структура підприємства, органи управління, кадрова
політика, внутрішній аудит, стиль управління – це неповний перелік
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
109
тих елементів середовища контролю, які впливають на ефективність
функціонування системи стратегічного управління на підприємстві.
Так, наприклад, структура підприємства розвивається разом із
розвитком стратегії. Нова стратегія найчастіше спричиняє появу нових
видів діяльності, потребує нових навичок. Якщо цим фактом
знехтувати, то у ланцюжку «стратегія - структура» виникає
невідповідність, що ускладнює процес стратегічного управління.
Мотивація і внутрішній аудит також відіграють суттєву роль у процесі
забезпечення ефективності виконання стратегічних завдань. На рівні
виконання стратегії підприємства важливо також враховувати
труднощі зі зміною організаційної культури. Організаційна
(корпоративна) культура, або як її ще називають стилем управління,
розглядається як сукупність цінностей, втілених у кадрову політику та
організаційну структуру підприємства. Світова практика ведення
бізнесу доводить, що високих результатів підприємство може досягти
тоді, коли існує повна відповідність між корпоративною культурою і
довгостроковими планами (стратегією), а тісний зв'язок між ними є
дієвим засобом управління персоналом. Як стверджують вітчизняні
науковці, оптимальною умовою є робоче середовище, що функціонує
разом із корпоративною стратегією таким чином, що робота за
стратегічними напрямками проводиться з найбільшою ефективністю
[3,с.147].
Розглядаючи внутрішньогосподарський контроль як важливий
елемент забезпечення виконання стратегії, варто зауважити, що даний
вид контролю охоплює всі стадії відтворення (постачання,
виробництво, збут) і всі види діяльності підприємства. А це, в свою
чергу, дає можливість простежити за ходом виконання стратегічних
цілей і завдань протягом повного операційного циклу роботи
підприємства, своєчасно виявити недоліки та упущення, виправити
допущені помилки, забезпечити прийняття раціональних
управлінських рішень з метою ефективного виконання довгострокових
планів у рамках стратегічного управління. Таким чином, внутрішній
контроль, забезпечуючи вище керівництво інформацією про роботу
нижчих ланок управління, являє собою незалежну оцінку
відповідності діяльності комплексно всього підприємства поставленим
стратегічним завданням.
Отже, на основі викладеного інформаційного матеріалу, можна
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
110
зробити такі висновки:
1. Соціально-економічний розвиток підприємства має
багатовимірний характер, що проявляється у вигляді змін у технічній,
економічній та соціальній сферах. Це обумовлює залежність
соціально-економічного розвитку від формування інновацій, зовнішніх
та внутрішніх взаємозв'язків, інших суб'єктів господарювання, що
визначає вибір тієї чи іншої стратегії.
2. З метою збільшення економічної самостійності підприємства
необхідно створити такий механізм управління, за якого в суб’єкта
господарювання залишається достатньо ресурсів для оперативного
вирішення поточних проблем з використанням економічних та
організаційних методів управління.
3. Розгляд підприємства як складної соціально-економічної
системи зумовлює необхідність формування стратегічних методів
управління. Стратегічне управління повинно забезпечувати виявлення
проблем нерівномірного розвитку підприємства та своєчасне
прийняття необхідних управлінських рішень для оперативного і
успішного вирішення таких проблем.
4. Ефективність стратегічної політики підприємства залежить від
діяльності структур управління за умови оптимальної взаємодії центру
з підрозділами, надання ланкам управління повноважень для
прийняття управлінських рішень щодо визначених цілей.
5. Забезпечення ефективного функціонування системи
внутрішньогосподарського контролю як інструменту управління на
підприємстві дозволяє: досягнути стійкості та максимального розвитку
в умовах високої конкуренції, зберігати та раціонально
використовувати ресурси і потенціал підприємства, своєчасно
виявляти і мінімізувати комерційні, фінансові і внутрішні ризики в
управлінні, формувати відповідну до сучасних умов господарювання
систему інформаційного забезпечення всіх рівнів управління, яка
здатна швидко реагувати на зміни у внутрішньому і зовнішньому
середовищі, забезпечувати злагоджену та чітку роботу підрозділів
підприємства на шляху до ефективної реалізації його стратегії.
Література:
1. Ансофф, И. Стратегическое управление [Текст ]. – Москва: Экономика,
1989.-519с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://vuzlib.net/beta3/html/1/5182/5183/.
2. Бутинець, Ф.Ф. Аудит [Текст ]: Підруч. – 2-е вид., перероб. та доп. –
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
111
Житомир: ПП «Рута», 2002.- 672с.
3. Забродська, Л.Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії [Текст ]:
Навч. посіб. для студ. екон. спец.- Харків: Консум, 2004. – 208с.
4. Калюга, Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління
[Текст ]: Монографія / Є.В. Калюга. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с.
5. Лернер, Ю.І. Бізнес-планування підприємницької діяльності в умовах
невизначеності та ризиків [Текст ]. – Х.: Фактор, 2006. - 480с.
6. Нападовська, Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій
економіці [Текст ]: Монографія / Л.В. Нападовська. – Дніпропетровськ: Наука і освіта,
2000. – 224 с.
7. Пантелєєв, В.П. Внутрішньогосподарський контроль: методологія та
організація [Текст ]: Монографія / В.П. Пантелеєв. – Державна академія статистики,
обліку та аудиту. – К.: ДП ―Інформ.-аналіт. Агентство‖, 2008. – 491 с.
8. Шершньова, З.Є. Стратегічне управління [Текст ]: Підручник.-2-ге вид.,
перероб. і доп. – Київ: КНЕУ, 2004. – 699с.
9. Шкіря, Н.Л., Нікульникова, Т.Г., Залізняк, Н.В. Аудит [Текст ]: Навч.
посіб. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 224с.
Автор: Марта Михайлівна Зозуляк, асистент кафедри обліку та
оподаткування Мукачівського державного університету, м. Мукачево,
Україна.
Сфера наукових інтересів: управлінський облік на промисловому
підприємстві, стратегічне управління, внутрішньогосподарський контроль як
елемент системи управління.
Зв'язок з автором: [email protected]
УДК 657
JEL M 40
Камбурова Лиляна
Университет национального и мирового хозяйства
РЕПУТАЦИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ КАК ЭКОНОМИЧЕСКИЙ
РЕСУРС И ОБЪЕКТ БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА
Репутацию можно рассматривать как в широком, так и в узком смысле этого
слова. В первом случае она – нематериальный, неидентифицированный, уникальный
объект, имеющий двойную природу и меняющуюся оценку, а во втором – это
бухгалтерская категория. В зависимости от того, что делает компания – создает
репутацию или ее приобретает, речь можно вести о внутрисозданной и о
внешнесозданной таковой. Внешнесозданная репутация представляет собой
результативный эффект бизнес комбинации, который, по сути, является
синергическим, т.е., это – дополнительный эффект, сверхэффект. На практике
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
112
существует также внутрисозданная репутация, в отношении которой нет
стандарта для регуляции. Бухгалтерское признание, учет и оповещение
внутрисозданной репутации представляют собой актуальную проблему именно
сегодня, когда стоимость неразграничимых нематериальных активов в разы
превышает стоимость материальных активов в конкретной компании, чьи акции
торгуются на фондовой бирже.
Ключевые слова: репутация, внутрисозданная репутация.
Goodwill can be considered in a broad and narrow sense of the term. In a narrow
sense, it is considered as an accounting category, and in a broad sense it is an intangible,
unidentified, unique object of dual nature and with variable evaluation. Depending on
whether the company generates goodwill or acquires it, the goodwill can be internally
generated and externally generated goodwill. Externally generated goodwill is a resultant
effect of the business combination. In its nature, this effect is synergic, i.e. “excessive”
additional effect, over-effect. In the practice there is also internally generated goodwill
without standard for regulation. The issue of accounting recognition, measurement and
disclosure of internally generated goodwill is quite topical nowadays when the value of
undistinguishable intangible assets exceeds many times the value of the tangible assets of a
listed company.
Key words: goodwill, internally generated goodwill.
Репутацію можна розглядати як у широкому, так і вузькому сенсі цього слова.
У першому випадку вона – нематеріальний, неідентифікований, унікальний об'єкт, що
має подвійну природу та мінливу оцінку, а у другому – це бухгалтерська категорія.
Залежно від того, що робить компанія – створює репутацію чи набуває її, можна
говорити про внутрішньо створену і про зовнішньо створену репутацію. Внутрішньо
створена репутація є результативним ефектом бізнес комбінації, яка, по своїй суті,
є синергійною, тобто, йдеться про доповнюючий ефект, про надефект. У практиці
також є внутрішньо створена репутація, щодо якої немає стандарту для регуляції.
Бухгалтерське визнання, облік та оприлюднення внутрішньо створеної репутації є
особливо актуальними сьогодні, коли вартість невідмежованих нематеріальних
активів в рази перевищую вартість матеріальних активів у певній компанії, акції якої
торгуються на фондовій біржі.
Ключові слова: репутація, внутрішньо створена репутація.
Характеристика репутации как бухгалтерского объекта.
Репутация возникает в результате бизнес комбинаций. Основания
подобного взаимодействия могут быть различные:
коммерческие – экономия масштаба деятельности – по расходам
на управление, учет, финансовый контроль и др.; установление
прямого контроля над сырьем, материалами, персоналом, патентами,
рынками и др.; фирмы располагают дополняющимися ресурсами – у
одной есть ноу-хау, патент, технологии, а у другой – технологическая
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
113
возможность и финансовая обеспеченность по реализации продукта
или услуги на рынке; достижение роста, повышение рыночной доли,
оптимизация поставок и продаж и др.;
финансовые – реализация выгодных сделок, освобождение
активов и пассивов на оптимальных финансовых условиях,
повышение цены акций, использование налоговых льгот (если таковые
имеются) и многое другое;
специфические – они касаются конкретной для
комбинирующихся предприятий ситуации – улучшение управления
фирмы, которая поглощается, и восстановление ее рентабельности;
использование налоговых льгот при бизнес комбинации прибыльного
и убыточного предприятия; инвестирование свободных денежных
фондов и ожидание возвращаемости более высокой в сравнении с
подобными инвестициями.
Все эти основания имеют одну цель – получение экономической
выгоды от бизнес комбинации.
Репутация – это актив, представляющий экономическую пользу
в будущем, которая основывается на других активах, приобретенных в
результате бизнес комбинации, и которая индивидуально не
идентифицируется и не признаются в отдельности. Из определения
репутации следует, что репутация – это нематериальный актив,
который нельзя конкретно разграничить. Она вытекает из ситуаций,
когда средства, которые приобретающее предприятие хочет заплатить
за получение для себя контролирующего участия, превышает сумму
признанных стоимостей приобретаемых активов нетто, оцененных
согласно принципам МСФО 3 "Бизнес комбинации". Она возникает в
основном из синергии и экономии масштаба, ожидаемого от
комбинации деятельности приобретающего предприятия и
приобретаемого предприятия. Сущность репутации как
неразграничимого остаточного актива состоит в том, что ее
невозможно оценить непосредственно, а лишь путем использования
других оцененных компонентов как части бизнес комбинации.
Согласно стандарту, есть два вида репутации – положительная
репутация и прибыль из выгодного приобретения (отрицательная
репутация).
Положительная репутация представляет собой разницу между
следующими компонентами:
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
114
• общая сумма, полученная из (а) справедливой стоимости
переданного вознаграждения к дате приобретения, (б) сумма
неконтролируемого участие, и (в) поэтапная бизнес комбинация –
справедливая стоимость к дате приобретения владеющим до этого
момента приобретаемым паевым участием в приобретенном
предприятии; и
• сумма нетто к дате приобретения приобретенных
разграничимых активов и взятых на себя пассивов (оцененных в
соответствии с МСФО 3 "Бизнес комбинации").
Если эта разница отрицательная, то налицо отрицательная
репутация, которая в переработанном МСФО 3 "Бизнес комбинации"
называется прибыль от невыгодного приобретения. Она сразу же
классифицируется как прибыль либо убытки за данный период.
Либо выражается посредством такой формулы:
Р (или ПВП) = (ПВ +НУ+ПУ) – НА, где:
Р – репутация;
ПВП – прибыль от выгодного приобретения;
ПВ – переданное вознаграждение, оцененное по справедливой
стоимости к дате приобретения;
ПУ - справедливая стоимость участия приобретаемого
предприятия в предприятии, у которого это участие приобретено, если
приобретение постигнуто поэтапно (прежнее участие);
НУ – неконтролируемое участие в предприятии, у которого
приобретается, если таковое имеется, оцененное по справедливой
стоимости либо как доля неконтролируемого участия в активах нетто
предприятия, у которого приобретается;
НА- приобретенные активы нетто, оцененные по справедливой
стоимости.
Приобретающее предприятие располагает правом выбора между
двумя методами оценки неконтролируемого участия к дате
приобретения:
1. Оценка неконтролируемого участия по справедливой
стоимости. Согласно этому методу, признанная репутация
представляет собой всю репутацию приобретенного бизнеса, а не
только долю предприятия, которое приобретает.
2. Оценка неконтролируемого участия по размеру
пропорциональной доли существующих инструментов собственности
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
115
в признанных стоимостях разграничимых активов нетто предприятия,
у которого приобретают. В соответствии с этим методом, в отличие от
метода оценки неконтролируемого участия по справедливой
стоимости, ни одна часть присущей репутации не распределяется на
неконтролируемое участие.
В зависимости от избранного метода оценки неконтролируемого
участия, размер признанной репутации будет иметь различную
стоимость. Выбор метода оценки неконтролируемого участия
необходимо сделать отдельно для каждой бизнес комбинации, но
здесь речь не идет о бухгалтерской политике.
Внутрисозданная репутация как экономический ресурс. В
практике существует также внутрисозданная репутация (ВтСР). Для
нее нет стандарта для регуляции. Внутрисозданная репутация
определяется как уникальный, неосязаемый актив, созданный как
синергический результат взаимодействия группы активов
предприятия, среди которых преобладают нематериальные и
внутрисозданные, неидентифицированные и неразграничимые в
отдельности активы. Их наличие (актив ВтСР) ведет к созданию
сверхприбыли или дополнительной прибыли в сравнении с
"нормальной" нормой прибыли во вновь созданном предприятии, в
котором все еще отсутствуют внутрисозданные нематериальные
активы (соответственно, ВтСР) 1 .
Внутрисозданная репутация, как и внешнесозданная репутация,
для того, чтобы стать активом, должна также представлять будущую
экономическую выгоду, проистекающую из других активов, которые
не являются индивидуально разграничимыми и признанными в
качестве отдельных активов.
Если при внешнесозданной репутации эти активы
приобретаются посредством скупки внешних в отношении
предприятия активов, то при внутрисозданной репутации эти активы
создаются в предприятии, они комбинируются с другими активами в
предприятии и в результате их синергического совместного
функционирования формируется внутрисозданная репутация.
Внутрисозданная репутация – это результат комбинации
следующих активов, которые, в общем, являются трудно различимыми
либо вообще неразличимыми (Lonergan 2 , W., 1995):
1) синергическая выгода, проистекающая из отношений между
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
116
людьми, системами и/или связями в определенном предприятии;
2) качество группы маркетинга и общий рыночный опыт;
3) потребительская лояльность;
4) экономия по масштабу в рамках самой организации;
5) хорошо развитая сеть дистрибуции;
6) выгода, проистекающая из местоположения в пределах
определенного района;
7) монополия в одной или более областях действия;
8) ноу-хау (в отличие от патентов) и технические умения,
предоставленные индивидуальными исполнителями или группами в
пределах организации;
9) новаторское использование технологий.
Этот перечень не исчерпывающий, потому что в определенных
отраслях могут иметься и другие элементы, формирующие актив
внутрисозданной репутации.
Акцент при разработке инвестиционного решения перемещается
с материальных активов как объекта купли-продажи в сторону
нематериальных активов, которые не являются объектом купли-
продажи.
Одним из основных критериев признания актива является его
способность генерировать будущую экономическую выгоду для
компании. На данном этапе развитие мировой экономики связано со
значительно возросшей ролью сектора услуг и появлением
специализированного информационного сектора экономики. Основная
особенность компаний в этом секторе состоит в том, что они
полностью основываются на нематериальных активах, формирующих
экономическую выгоду. Материальный капитал в секторе услуг и
информационных технологий представляет собой, скорее,
инфраструктуру – среду функционирования основного капитала, так
называемого интеллектуального капитала.
Основные "активы" интеллектуального капитала – это людские
ресурсы компаний, их знания, опыт, которые используются при
предоставлении услуг, доступных в системе обмена информацией,
ноу-хау, репутации компаний. Это касается как сектора услуг и
информационных технологий, так и всех компаний, экономическое
развитие которых зиждется на экономике, основанной на знаниях.
Независимо от того, что все это не является активами в
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
117
бухгалтерском смысле, т.е. они не отвечают критериям при учете в
бухгалтерии, эти ресурсы приносят экономическую вы году
компаниям, и будут способствовать как уменьшению расходов
компаний, так и повышению поступлений.
Расходы, связанные с созданием многих нематериальных
активов, как правило, учитываются как текущие расходы еще до того,
как данный актив был создан. Конкретный запрет на капитализацию
расходов по созданию ВтСНА задним числом означает, что эти активы
остаются вне бухгалтерского баланса. Таким образом, создается
информационная асимметрия. Она является следствием того, что в
годовом финансовом отчете показывается лишь незначительная часть
информации, имеющей значение для инвесторов. Стоимость
непризнанных стандартом нематериальных активов, среди которых –
большая часть внутрисозданных нематериальных активов, формирует
значительную долю этой информационной пустоты.
МСС 38 "Нематериальные активы" поддерживается
традиционный подход к внутрисозданной репутации, а именно –
"Репутация, которая является внутригенерированной репутацией
предприятием, не должна признаваться предприятием". Стандарт
объясняет это следующим:
а) эта репутация не представляет собой разграничимый ресурс,
т.е., она не отделяется от предприятия, она не проистекает из
договорных или иных законных прав;
б) эта репутация предприятием не контролируется как ресурс;
в) эту репутацию невозможно четко определить.
Несмотря на то, что бухгалтерской регуляцией внутрисозданная
репутация не признается, информация о ней является абсолютно
необходимой для инвесторов, с тем чтобы они могли принять
эффективные инвестиционные решения. Поэтому на данном этапе
налицо научные исследования, посвященные выработке подходов и
методов для ее бухгалтерского учета.
Литература:
1. Lonergan, W., Goodwill and Bad Ideas; Fact and Fiction in the Amortisation
Debate, JASSA, December 1995, рр. 7-10.
2. Камбурова, Л., Репутацията предприятия как объект бухгалтерии – проблемы
признания, учета и оповещения, автореферат, С., 2014, с.12.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
118
Автор: Лиляна Костадинова Камбурова, кафедра учета и анализа
Университета национального и мирового хозяйства, г. София, Болгария.
Сфера научных интересов: нематериальные активы, аудит
финансовых отчетов, международные бухгалтерские стандарты.
Контакты с автором: [email protected]
УДК 504.06:330.101
JEL M 41
Світлана Лебедевич
Національний лісотехнічний університет України
ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ЯК НЕОБХІДНА
УМОВА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ ДЛЯ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Відображено розроблену методологію впровадження екологічного
аналітичного обліку та екологізації фінансової звітності підприємств в рамках
діючої вітчизняної обліково-звітної системи. Доповнено екологічною складовою чинні
обов’язкові організаційні регламенти з бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Це дозволяє без спеціальних інвестицій, без реорганізацій, без перенавчання облікового
персоналу сформувати адекватну інформаційну базу для сталого розвитку України.
Ключові слова: екологічний облік, необхідна умова, інформаційна база,
сталий розвиток, екологізація, обліково-звітна система, організаційні регламенти.
In article is displayed the developed methodology implementing environmental
analytical accounting and financial reporting greening under current national accounting
and reporting systems. There is supplemented environmental component of force required
organizational regulations on accounting and financial reporting. This allows specific
investments without reorganization, without retraining staff to form an adequate information
base for sustainable development of Ukraine.
Key words: Environmental accounting, a necessary condition, knowledge base,
sustainable development, greening, accounting and reporting system, organizational
regulations.
Отображена разработанная методология внедрения экологического
аналитического учета и экологизации финансовой отчетности предприятий в
пределах действующей отечественной учетно-отчетной системы. Дополнены
экологической составляющей действующие обязательные организационные
регламенты по бухгалтерскому учету и финансовой отчетности. Это дает
возможность без специальных инвестиций, без реорганизаций, без переучивания
учетного персонала сформировать адекватную информационную основу для
стабильного развития Украины.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
119
Ключевые слова: экологический учет, необходимое условие, информационная
основа, стабильное развитие, экологизация, учетно-отчетная система,
организационные регламенты.
Взаємодія суспільства і оточуючого природного середовища на
сучасному етапі розвитку супроводжується всесвітньою екологічною
кризою. Під егідою ООН розроблена концепція сталого розвитку, яка
передбачає екологічний імператив розвитку світової економіки.
Метою Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» є
впровадження в країні європейських стандартів життя та вихід
України на провідні позиції в світі. При цьому вектор розвитку – це
забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних
реформ, для чого, передусім, слід забезпечити стійке зростання
економіки екологічно невиснажливим способом [1]. Актуалізувалась
проблема реформування, реорганізації управління економікою на
еколого-економічних засадах, тобто у напрямку формування
ефективного екологічного управління й системи екологічного
менеджменту підприємств.
На сучасному етапі розвитку еколого-економічного вчення вже
розроблено методологію екологічної економіки, екологічного
управління й екологічного менеджменту. У цій царині важливі праці
таких науковців, як О.Ф. Балацький, В.Б. Буркинський, О.О. Веклич,
Т.П. Галушкіна, В.М. Геєць, З.В. Герасимчук, Л.С. Гринів, С.І.
Дорогунцов, В.А. Євтушенко, В.С. Кравців, Ю.Є. Кузьмін, Л.Г.
Мельник, Є.В. Мішеніно, В.М. Навроцький, М.П. Петрушенко, Ю.М.
Саталкін, В.Я. Шевчук, В.Т. Шинкаренко та інших. Нами розроблено
методологічні засади формування галузевої системи екологічного
менеджменту підприємств [2].
У всіх цих розробках передбачено обов’язкове врахування
еколого-економічної ефективності управлінських рішень, що, у свою
чергу, є неможливим без адекватної еколого-економічної інформації,
яку може надати лише облік. Екологічних же обліку і звітності в
Україні немає. Тобто екологічний облік став в нашій країні об’єктивно
необхідним й надзвичайно актуальним. По суті, екологічний облік є
необхідною умовою формування інформаційної бази для сталого
розвитку нашої країни.
Проведено спеціальне дослідження з метою розроблення
методологічних засад впровадження екологічного обліку у вітчизняну
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
120
обліково-звітну систему. Для досягнення цієї мети застосовувався
системний, кібернетичний підходи до проблеми. Активно
використовувались методи абстрагування, формалізації, узагальнення,
систематизації, аналізу, синтезу.
В екологічній економіці фахівці здебільшого ведуть розробки
щодо обліку екологічних витрат, підтримуючи таких підходів [2, 3]:
1. Внесення уточнень до діючої облікової системи за рахунок
більш детального і диференційованого відображення екологічних
аспектів діяльності підприємства, включаючи всі витрати на
природоохоронні заходи та змін, зумовлених ними в бухгалтерському
балансі підприємства. Тобто це диференціювання фінансової звітності.
Підхід дає можливість мінімізувати витрати на охорону довкілля,
проте не надає алгоритму процесу комплексного екологічного обліку,
навіть всього комплексу екологічних витрат.
2. Реорганізація і розширення обліку, зокрема за допомогою
екобалансів для повнішого відображення екологічних витрат, тобто
розширення фінансової звітності. Це дає змогу використовувати облік
як дієвий інструмент екологічного менеджменту. При цьому потрібно
визначити нові цілі й об’єкти обліку та інші показники. Тобто виникає
нагальна потреба у докорінній реорганізації діючої вітчизняної
обліково-звітної системи.
Комплексно підходячи до всіх елементів системи екологічного
обліку, враховуючи всі позитивні й негативні сторони зазначених
підходів, нами розроблено концепцію екологізації бухгалтерського
обліку в Україні [5]. Це принципово нова концепція екологізації, не
виходячи за рамки діючої вітчизняної обліково-звітної системи.
Екологізацію бухгалтерського обліку і фінансової звітності
пропонуємо за рахунок впровадження підсистеми екологічного
аналітичного обліку. Оригінальність наших розробок підтверджена
відповідними свідоцтвами про реєстрацію авторських прав Державної
служби інтелектуальної власності України [6, 7].
Доповнено чинний План рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій України [6]. При цьому екологічні аналітичні рахунки
згруповано за субрахунками, що традиційно застосовують вітчизняні
підприємства та дозволені до використання чинним Планом рахунків
бухгалтерського обліку. Крім того, додатково запропоновано
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
121
використання синтетичних рахунків: 29 «Відходи» та 99 «Надзвичайні
витрати».
Аналогічно Плану рахунків бухгалтерського обліку доповнено
Перелік додаткових статей фінансової звітності до національного
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності» [6]. При цьому наведено екологічні доповнення
як до статей Балансу (Звіту про фінансовий стан) за формою №1
(рядки 1003÷1691), так і до статей Звіту про фінансові результати
(Звіту про сукупний дохід) за формою №2 (рядки 2001÷2521). У
додаткових статтях задіяні всі аналітичні рахунки екологічної
облікової підсистеми та надані вказівки із заповнення цих статей.
Вважаємо, що в інших формах фінансової звітності від екологічної
складової можна абстрагуватись.
Таким чином, розроблено методологію впровадження
екологічного обліку в діючу обліково-звітну систему України. Без
спеціальних інвестицій, без докорінної реорганізації обліку і звітності,
без перенавчання облікового персоналу запропонована методологія
трансформує традиційний бухгалтерський облік у еколого-
бухгалтерський, а фінансову звітність – у еколого фінансову. Це
дозволяє гарантувати задоволення необхідної умови формування
адекватної інформаційної бази для ефективного еколого-економічного
управління і менеджменту підприємств, тим самим – для реалізації
Концепції сталого розвитку «Україна – 2020».
Література:
1. Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020»/ Схвалено Указом Президента
України від 12 січня 2015 р. №5/2015// Урядовий кур’єр. – 2015. - №6. – С.8.
2. Лебедевич С.І. Теоретико-методологічні засади формування галузевої
системи екологічного менеджменту підприємств: [монографія]/ Світлана Іванівна
Лебедевич. – Львів: Ліга-Прес, 2008. – 340с.
3. Лебедевич С.І. Обліково-аудиторське забезпечення підприємств лісового
господарства для сталого розвитку України: [монографія]/ С.І. Лебедевич, Н.М. Клим,
Х.Р. Хомик. – Львів: Ліга-Прес, 2014. – 268с.
4. Мельник Л.Г. Основи екології. Екологічна економіка та управління
підприємством: [підручник]/ Л.Г. Мельник, М.К. Шапочка. –Суми: ВГД
«Університетська книга», 2005. – 759с.
5. Лебедевич С.І. Концепція екологізації бухгалтерського обліку в Україні/
С.І. Лебедевич// Наук. вісник НЛТУУ: збірник науково-технічних праць/
С.І. Лебедевич. – Львів: НЛТУ України, 2014. – Вип. 24.10. – С.153-158.
6. Лебедевич С.І. Доповнення до обов’язкових організаційних регламентів з
бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємств і організацій України щодо
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
122
їх екологізації: А.с. №51432 від 26.09.2013 р. Заяв. № 51105 від 17.06.2013р.
7. Лебедевич С.І. Доповнення до Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 16 «Витрати» щодо екологічних витрат: А.с. №57494 від 28.11.2014 р. Заяв.
№ 57882 від 03.10.2014р.
Автор: Лебедевич Світлана Іванівна, д.е.н., професор, професор
кафедри обліку і аудиту Національного лісотехнічного університету України.
Сфера наукових інтересів: екологічний менеджмент і екоаудит,
екологічний облік, екологізація університетської освіти.
Зв'язок з автором: [email protected]
УДК 657
JEL G 00
Лесина Татьяна
Российская академия народного хозяйства и государственной
службы при Президенте Российской Федерации, Калужский филиал
Волкова Юлия
Калужский филиал Финансового университета при Правительстве Российской Федерации
БОЛЬШИЕ ДАННЫЕ В РОССИЙСКОМ РИТЕЙЛЕ
В статье исследовано использование Больших Данных в Российском ритейле,
установлены направления использования Больших Данных, основные задачи, которые
можно решить в управленческом учете с помощью Больших Данных. Так же
представлены основные компании, которые уже используют Большие Данные и
которые только собираются перейти на них.
Ключевые слова: Большие данные, ритейл, управленческий учет.
The article examines the use of Big Data in the Russian retail, set the direction of
using Biп Data, the main tasks that can be solved in the management accounting by using
Big Data. Just shows the main companies that already use Big Data and are just going to go
to them.
Key words: big data, retail, management accounting.
У статті досліджено використання Великих Даних в Російському ритейлі,
встановлені напрями використання Великих Даних, основні завдання, які можна
вирішити в управлінському обліку за допомогою Великих Даних. Так само
представлені основні компанії, які вже використовують Великі Дані та які тільки
збираються перейти на них.
Ключові слова: Великі дані, рітейл, управлінський облік.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
123
Кто-то удачно сравнил происходящее сейчас с окончанием
каменного века. Тогда человек научился извлекать металл из руды, а
сейчас — информацию из данных. Информационные данные
распространились во все сферы глобальной экономики и не только.
Появляется множество компаний, в которых растут объемы
всевозможных данных, занимая триллионы байтов информации о
своих клиентах, поставщиках, заказчиках и проводимых операций.
Компании и организации генерируют колоссальные объемы цифровых
данных, которые становятся побочным продуктом от других видов
деятельности.
Исследованию Больших Данных посвящены труды как
зарубежных, так и российских ученых: James Manyika, Michael Chui,
Топорков В.В., Будзко В.И. Колоссальный вклад в изучение этой
технологии вносят крупные мировые компании, такие как:
McKinsey & Company, СNews Analytics, SAP, Oracle, IBM, Microsoft,
Teradata и многие другие, которые изучают и занимаются обработкой
и анализом данных, и на основе Больших данных создают
программно-аппаратные комплексы.
Огромный объем данных стал глобальным процессом и получил
определение Большие Данные.
Согласно отчету McKinsey Institute «Большие Данные: новый
рубеж для инноваций, конкуренции и производительности»: «Большие
Данные – это набор данных, размер которых выходит за пределы
возможностей типовых баз данных программных инструментов для
захвата, хранения, управления и анализа данных». [9]
Это определение является субъективным, так как в нем нет
ограничений по поводу того насколько большой набор данных должен
быть, чтобы считаться Большими Данными. Предполагается, что по
мере развития технического прогресса размер наборов данных,
которые квалифицируются как «больших данных» будет расти, а
сущность понятия будет зависеть от того, какие размеры наборов
данных являются общими в той или иной отрасли.
В сущности, понятие Больших Данных подразумевает работу с
информацией огромного объема и разнообразного состава, постоянно
обновляемой и находящейся в разных источниках в целях увеличения
эффективности работы, создания новых продуктов и повышения
конкурентоспособности. Консалтинговая компания Forrester дает
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
124
краткую и достаточно понятную формулировку: «Большие Данные
объединяют техники и технологии, которые извлекают смысл из
данных на экстремальном пределе практичности». [9]
В таблице 1 представлена сравнительная характеристика
Больших Данных и традиционных баз данных. Основанием для
формирования данной таблицы послужили исследования Будзко В. И.
и Московской биржи. [1, 8]
Таблица 1
Сравнительная характеристика больших данных и
традиционных данных Критерии
сравнения
Традиционные базы
данных Большие Данные
Область
применения
Одна или более
предметная область
применения
Сфера применения технологий
Больших Данных обширна. От
выявления предпочтений клиентов
до анализа рисков
Характеристика
данных
Только
структурированные
данные
Огромные массивы информации со
сложной неоднородной и\или
неопределенной структурой
Способ
хранения данных Централизованный Децентрализованный
Модель
хранения и
обработки
данных
Вертикальная модель Горизонтальная модель
Количество
информации для
обработки
От гигабайта(109 байт)
до терабайт (1012 байт)
От петабайт (1015 байт) до эксабайт
(1018 байт)
Сегодня технология Больших Данных проникает во все сферы
деятельности. IBM Institute провели опрос о направлениях
использования Больших Данных, который представлены на рисунке 1.
По результатам опроса видно, что большинство компаний используют
эту технологию в сфере клиентского сервиса. Так при помощи
Больших Данных можно узнать о предпочтениях потребителей,
управлять продажами и закупками [7].
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
125
Рисунок 1. Сферы применения Больших Данных
Economist Intelligence Unit survey провели опрос,
представленный на рисунке 2, в котором были установлены основные
направления развития Больших Данных в 2014 году и на ближайшие 3
года [7]:
Рисунок 2. Основные направления развития Больших Данных
Как видно из рисунка 2, как в текущем периоде, так и в
ближайшие годы, основными направлениями развития есть и
останутся поведение клиентов и таргетинг. Однако, в ближайшие 3
года большой упор в развитии технологии будет делаться на такие
направления как планирование запасов и операционное обслуживание.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
126
По статистике Hadoop, после внедрения системы Больших
Данных в ритейл производительность аналитики увеличивается до
обработки 125 алгоритмов за 20 мсек, прибыль растет на 7-10%, и
магазины, анализируя данные о поведении клиентов, прогнозируют
спрос [7].
В России, Большие Данные только начинают завоевывать
рынок, но уже имеют свою нишу. В опросе, который был проведен
CNews Analytics и в котором приняло участие более 100 крупных
российских компаний, показано, что используют и начинают работать
с Большими Данными: 40% банков, 11% телеком и 8% ритейл. [6]
Компании прибегают к использованию этой технологии тогда,
когда они сталкиваются с рядом проблем:
- появились новые бизнес-задачи;
- понадобилась аналитика в режиме реального времени;
- стало дорого хранить информацию;
- столкнулись с проблемой качества данных.
По мере развития торгового потенциала компаний,
традиционные база данных перестают отвечать растущим требованиям
бизнеса, из-за чего система не может обеспечить должной детализации
управленческого учета. Переходя на Большие Данные, новые
технологии позволяют оптимизировать управление товародвижением,
добиться актуальности данных и оперативности их обработки для
оценки последствий управленческих решений, быстро формировать
управленческую отчетность.
Используя Большие данные в торговле, перед компаниями
открывается ряд преимуществ, таких как повышение качества услуг
благодаря персонализации предложений и улучшению маркетинговых
стратегий, определение реакции покупателя на тот или иной товар, а
также применение аналитики и планирования поставок и продаж.
Компании, которые уже применяют или не собираются
применять технологии Больших Данных представлены в схеме. Для
формирования рисунка 3 использованы исследования Соколовой А. и
Кочетковой Е. [3,5].
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
127
Рисунок 3. Большие данные в Российском ритейле.
«Азбука Вкуса» использует Большие Данные для расширения
возможностей системы бюджетирования компании. Благодаря новым
возможностям была улучшена детализация планирования и
осуществлен переход от простого планирования финансового
результата к планированию ресурсов, таких как сырье, персонал,
площади, транспортные средства. Сергей Сафронов, руководитель
департамента CPM ГК «Корус Консалтинг» комментирует «Система
на базе Больших Данных предоставила менеджменту «Азбуки Вкуса»
то, что ему необходимо в текущих условиях: увеличение детализации
данных, переход к планированию по нормативам, автоматизацию
процесса прогнозирования и расчѐта ТЭО; расширились возможности
для анализа и моделирования». [2]
Так как на рынке сейчас идет борьба за каждого покупателя,
компании, благодаря внедрению Больших Данных, смогут получить
больше не только прибыли, но и улучшить клиентский сервис, чем
оставаясь на старых базах данных.
К числу типовых задач, решаемых в области управленческого
учета, в частности в процессе реализации готовой продукции
относятся:
- формирование потребности в реализации готовой продукции;
- контроль текущего состояния остатков готовой продукции;
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
128
- контроль за готовой продукции, оформленной «к заказу»;
- контроль за лимитированным хранениям готовой продукции в
различных категориях готовой продукции;
- прогнозирование объемов и номенклатуры готовой продукции,
находящейся на складе, в том числе залежалой;
- контроль будущей реализации готовой продукции;
- контроль планируемого производства готовой продукции;
- контроль за своевременным вывозом готовой продукции со
складов.
В условиях огромного объема данных, многономенклатурной
продукции, множества контрагентов решение таких задач в области
управленческого учета требует использования Больших Данных и
применения технологий по их обработке. [4]
Внедрение Больших Данных неизбежно, так как количество
данных с каждой минутой увеличивается в геометрической
прогрессии. Традиционные базы данных в скором времени не смогут
справится с таким количеством информации, что и приведет компании
к новому направлению технологий, как Большие Данные.
Литература:
1. Будзко В. И. Системы высокой доступности и Большие Данные // Большие
данные в национальной экономике 2013. С. 16-19.
2. Короткова Т. ««Азбука Вкуса» модернизовала процессы бюджетного
управления с помощью «Корус Консалтинга»» http://www.cnews.ru/news/line/2015-09-
21_azbuka_vkusa_modernizovala_protsessy_byudzhetnogo.
3. Кочеткова Е. «Большие данные в рознице: маленькие хитрости для
высоких прибылей» http://bigdata.cnews.ru/articles/bolshie_dannye_v_roznitse_malenkie.
4. Лесина Т.В. Методика анализа инвестиций в развитие
автоматизированных информационных систем // Креативная экономика. — 2011. —
№ 4 (52). — c. 30-36. — http://old.creativeconomy.ru/articles/3373/
5. Соколова А. «Как устроен рынок Big data в России»
http://rusbase.com/howto/big-data-in-russia/.
6. CNews «Инфографика: Большие данные пришли в Россию»
http://bigdata.cnews.ru/articles/infografika_bolshie_dannye_prishli_v_rossiyu.
7. CNews «Инфографика: Как розница использует большие данные»
http://bigdata.cnews.ru/articles/infografika_kak_roznitsa_ispolzuet
8. Московская биржа «Аналитический обзор рынка Big Data»
http://habrahabr.ru/company/moex/blog/256747/
9. Большие данные (Big Data).
http://www.tadviser.ru/index.php/Статья:Большие_данные_(Big_Data).
10. McKinsey Global institute «Big data: The next frontier for innovation,
competition and productivity» (June 2011).
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
129
Авторы: Лесина Татьяна Викторовна, к.э.н., ст. преподаватель,
кафедра «Бухгалтерский учет, анализ и аудит», Финансовый университет при
Правительстве Российской Федерации (Калужский филиал), г. Калуга,
Российская Федерация.
Сфера научных интересов: анализ и оценка эффективности
инвестиций в автоматизированные информационные системы,
функционально-стоимостной анализ, учет программного обеспечения, учет
объединенного актива, нечеткая логика нефинансовая отчетность.
Связь с научным руководителем: [email protected]
Автор: Волкова Юлия Сергеевна, студентка 4 курса, Финансовый
университет при Правительстве Российской Федерации (Калужский филиал),
г. Калуга, Российская Федерация.
Сфера научных интересов: Большие Данные в российском ритейле,
Большие Данные в управленческом учете.
Связь с автором: [email protected]
УДК 657
JEL G 00
Лесина Татьяна Викторовна Российская академия народного хозяйства и государственной
службы при Президенте Российской Федерации, Калужский филиал
Зарапина Анастасия Российская Академия Народного Хозяйства и Государственной
Службы при Президенте РФ (Калужский филиал)
АУТСТАФФИНГ, РЕИНЖИНИРИНГ – ЭКОНОМИЧЕСКАЯ
ЭФФЕКТИВНОСТЬ
В данной статье представлены различные интерпретации понятий
«аутстаффинг» и «реинжиниринг», рассмотрены их виды. Представлена
сравнительная характеристика вышеназванных категорий, с акцентом на то, что их
объединяет и на экономическую эффективность их использования. Отражены
последние изменения в законодательстве по отношению к аутстаффингу.
Ключевые слова: аутстаффинг, реинжиниринг, применение аутстаффинга,
экономическая эффективность аутстаффигна, возникновение категории
«реинжиниринг», виды реинжининга, экономическая эффективность реинжиниринга.
This article presents the different interpretations of the concepts of "outstaffing" and
"reengineering" their considered views. The comparative characteristic of the above
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
130
categories, with a focus on what unites them, and the economic efficiency of their use. It
reflects recent changes in legislation in relation to outstaffing.
Keywords: outstaffing, reengineering, economic efficiency of outstaffign, the
emergence of the category "reengineering", types of reengineering, economic efficiency of
reengineering.
У даній статті представлені різні інтерпретації понять «аутстаффінг» і
«реінжиніринг», розглянуті їх види. Представлена порівняльна характеристика
вищеназваних категорій, з акцентом на те, що їх об'єднує і на економічну
ефективність їх використання. Відображено останні зміни в законодавстві по
відношенню до аутстаффінгу.
Ключові слова: аутстаффінг, реінжиніринг, застосування аутстаффінгу,
економічна ефективність аутстаффігна, виникнення категорії «реінжиніринг», види
реінжінінга, економічна ефективність реінжинірингу.
В современном мире организации затрачивают большой объем
средств на управление персоналом. Постоянно развивающийся рынок
ежедневно ставит перед компаниями все новые задачи. Современная
практика управления кадрами показывает, что грамотно сделанные
вложения в персонал обязательно окупятся. Однако вложения всегда
влекут за собой риск.
Среди прочих, технологиями, позволяющими при их грамотном
использовании снижать административные и транзакционные издержки,
связанные с персоналом компании, являются аутстаффинг и
реинжиниринг.
Аутстаффинг (англ. outstaffing – «выведение персонала за пределы
штата») – это способ управления персоналом, предполагающий оказание
услуг в форме предоставления в распоряжение заказчика определенного
количества работников, не вступающих с ним в какие-либо правовые
отношения (гражданско-правовые, трудовые) напрямую, но оказывающих
от имени исполнителя определенные услуги (работы) по месту нахождения
заказчика.
Согласно «Современному экономическому словарю» аутстаффинг
– это технология менеджмента, основанная на кооперировании
управленческих процессов посредством привлечения внешних
организаций и персонала управления со стороны, передачи им ряда
функций управления [3].
В широком понимании аутстаффинг означает сделку фирмы с
кадровым агентством, в ходе которой последнее передает заказчику
сотрудников на определенное время.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
131
В общем виде процесс реализации договора аутстаффинга можно
представить следующим образом [4] (Рис.1) .
Аутстаффинг наиболее востребован торговыми компаниями (15,7%),
организациями, работающими в сфере туризма, гостиничного бизнеса и
общепита (14,4%). За данной услугой также достаточно часто обращаются
производственные предприятия (11,1%), строительные, пищевой
промышленности, агропромышленного комплекса (по 9,4%) [5] (рис. 1).
Рис1. Процесс реализации договора аутстаффинга
Рис. 2. Сферы применения аутстаффинга
Зачем компании используют аутстаффинг? К основным целям
такого способа управления персоналом относятся: снижение нагрузки
на кадровую службу, сокращение расходов на содержание персонала,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
132
налоговая оптимизация, минимизация рисков и делегирование
ответственности. Кроме вышеперечисленного, организации
используют аутстаффинг, чтобы сконцентрироваться на основном
бизнесе.
С конца 2010 года российский аутстаффинг-рынок показал рост
в четыре раза. Это стало возможным благодаря появлению
юридической базы для бизнеса. Сегодня российские кадровые
агентства заявляют, что аутстаффинг — одна из очень перспективных
услуг. И они недалеки от истины. В 2012 году проведенные
исследования по рынку аутстаффинга показали, что:
В 60% случаев компания нуждается в привлечении стороннего
персонала. Наибольшую потребность в нем испытывают предприятия
торговли и туристического бизнеса.
Почти 50 процентов опрошенных компаний уже пользовались
услугами аутстаффинга. Из них более 70% пользуются им и сейчас.
Среди компаний, пользующихся аутстаффингом, 24,6%
воспользовались услугой, чтобы уменьшить издержки, и 20% с целью
упростить управление персоналом.
Несомненно, аутстаффинг – это механизм, который
экономически полезен и оправдан. Но в то же время его не следует
считать панацеей и выходом из любой ситуации. Серьезная командная
работа с использованием «работников напрокат» вряд ли будет
эффективна в полной мере. Никакие самые квалифицированные
аутстафферы не заменят сплоченного коллектива, который
взращивали долгие годы, подбирая кадры и затрачивая средства для их
развития.
Если определения аутсорсинга и аутсаффинга имеют во многих
случая устоявшуюся трактовку, то о понятии реинжиниринга такого
сказать нельзя.
Данный способ «перезагрузки» предприятия создавался не
консультантами или теоретиками. Первоначально он даже не был
теорией, просто люди, занимающиеся бизнесом, решали проблемы, с
которыми сталкивались. В таких компаниях, как Ford, Hewlett-Packard,
Mutual Benefit Life, руководители экспериментировали, изобретая и
перепроектируя бизнес-процессы.
В 1980-е гг. они не называли свою работу реинжинирингом. Этот
термин появился позже, в работах М. Хаммера и Д. Чемпи, которые
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
133
определили реинжиниринг бизнес-процессов ( BPR - Business process
reengineering ) как фундаментальное переосмысление и радикальное
перепроектирование бизнес-процессов (БП) для достижения коренных
улучшений в основных показателях деятельности предприятия.
М. Хаммер предлагает в качестве организационной единицы
создавать вместо функциональных отделов процессные команды,
состоящие из разно-профильных специалистов, работающих вместе
для достижения единой цели. В этом случае процесс не прерывается,
сотрудники работают более слаженно и эффективно.
Среди российских учетных вопросами исследования
реинжиниринга занимался В.В. Репин, который развил идеи М.
Хаммера и предпринял попытку не только более подробно раскрыть
теоретические основы процессного подхода, но и описать механизм
осуществления реинжиниринга.
Современный экономический словарь предлагает 2 трактовки
данного термина: реинжиниринг - 1) процесс оздоровления
предприятий, фирм, компаний посредством подъема технических
решений на новый уровень; 2) создание принципиально новых
эффективных бизнес-процессов в управлении, которых прежде не
было в организации, на предприятии [3].
Все эти определения подразумевают серьезные изменения в
работе предприятия для повышения его экономической
эффективности.
Основополагающей целью реинжиниринга бизнес-процессов
является гибкое и оперативное приспособление к ожидаемым
изменениям запросов потребителей: соответствующее изменение
стратегии, технологии, организации производства и управления.
Важно отметить, что данный метод будет эффективным, только
если он находится в тесной связи с организационным развитием
предприятия.
При реинжиниринге осуществляется либо перепроектирование
(кризисный реинжиниринг), либо совершенствование бизнес-
процессов (реинжиниринг развития).
Если рассмотреть сравнительную характеристику понятий
аутсорсинга, аутстаффинга и реинжиниринга (табл. 1), можно
выделить следующие общие черты:
- это средства повышения экономической эффективности
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
134
деятельности предприятия;
- изменения могут охватить как рынок трудовых ресурсов, так и
рынок услуг;
- стратегия «сверху вниз»;
- концентрация на основной деятельности.
Таблица 1 Характеристика Аутстаффинг Реинжиниринг
Схема
взаимодействия
сторон
Вывод собственного
персонала за штат
организации в
специализированную
компанию
Объединение нескольких
должностей
Рынок Рынок трудовых ресурсов
и рынок услуг
Рынок трудовых ресурсов
и рынок услуг
Цели
использования
- концентрация на
основной деятельности;
- оптимизация рисков,
связанных со сферой
трудовых отношений;
- другие
- оптимизация
производственных
процессов
- налоговая оптимизация;
- оптимизация расходов на
персонал;
- другие
Требования к
внешнему ресурсу
квалификационные
требования к персоналу
внешней организации
Инновационный
потенциал
возможность повышения
квалификационных
требований к персоналу
- объединение нескольких
должностей в одну
- отказ от массового
производства
единообразной продукции
в пользу приспособления
к требованиям разных
рынков и ситуаций
*Составлено авторами
Приобретая в условиях рынка статус самостоятельности, каждое
предприятие испытывает потребность в значительном расширении
сферы управления производством и сферы оказания услуг.
Существенно возрастает и ответственность за качество и
обоснованность принимаемых решений. Следовательно, приоритетное
значение имеет изучение рынка и формирование плана маркетинга.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
135
Кроме того, необходимо отметить, что бизнес-процессы,
какими бы эффективными они не были, должны иметь в своем
исполнении законные основания.
Например, что касается законодательного регулирования
предоставления услуг аутстаффинга С 01.01.2016 вступает в силу
Федеральный Закон № 116-ФЗ от 05.05.2014 «О внесении изменений в
отдельные законодательные акты Российской Федерации». Он
содержит запрет на использование заѐмного труда. Согласно
документу, заемным считается труд, осуществляемый по
распоряжению работодателя в интересах других юридических или
физических лиц.
По моему мнению, закон, конечно, защитит интересы
работников-аутстафферов, да только после его вступления в силу,
спрос на аутстаффинг резко спадет. Компаниям будет невыгодно
нанимать работников со стороны и платить им такую же зарплату, как
и постоянному персоналу, а также предоставлять полный соц. пакет.
Скорее всего, в таких условиях будут набирать обороты аутсорсинг и
реинжиниринг.
Литература:
1. Аутсорсинг – определение и примеры: [Электронный ресурс]. URL:
http://forbestmanager.ru/strategiya-biznesa/autsorsing-opredelenie-i-primery/ (Дата
обращения 24.09.2015).
2. MAYKOR опубликовал социальный отчет за 2014 год: [Электронный
ресурс]. URL: http://www.iksmedia.ru/news/5234101-MAYKOR-opublikoval-socialnyj-
otchet.html (Дата обращения 24.09.2015).
3. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. "Современный
экономический словарь. - 6-е изд., перераб. и доп. - М." (ИНФРА-М, 2011). – 7 стр.
4. Сафарова Е.Ю. Аутстаффинг, аутсорсинг, лизинг персонала: новые
технологии бизнеса. Простыми словами о сложных материях. – ЭКСМО, 2010. – 42 с.
5. Формы занятости: аутстаффинг или работа на постоянной основе? Плюсы и
минусы для наемного персонала и работодателя: [Электронный ресурс]. URL:
http://omegastaff.ru/articles/formy-zanyatosti-autstaffing-ili-rabota-na-postoyannoy-osnove-
plyusy-i-minusy-dlya-naemnogo-personal.html (Дата обращения 25.09.2015).
Автор: Лесина Татьяна Викторовна, к.э.н., ст. преподаватель, кафедра
«Бухгалтерский учет, анализ и аудит», Финансовый университет при
Правительстве Российской Федерации (Калужский филиал), г. Калуга,
Российская Федерация.
Сфера научных интересов: анализ и оценка эффективности
инвестиций в автоматизированные информационные системы,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
136
функционально-стоимостной анализ, учет программного обеспечения, учет
объединенного актива, нечеткая логика нефинансовая отчетность.
Связь с научным руководителем: [email protected]
Автор: Зарапина Анастасия Олеговна, студент, Российская Академия
Народного Хозяйства и Государственной Службы при Президенте РФ,
г. Калуга, Россия
Сфера научных интересов: экономическая теория, формирование
эффективной системы управления предприятием
Связь с автором: [email protected]
УДК 657
JEL М 41
Лесина Татьяна
Российская академия народного хозяйства и государственной
службы при Президенте Российской Федерации, Калужский филиал
Степанова Елизавета
Российская академия народного хозяйства и государственной
службы при Президенте Российской Федерации, Калужский филиал
НОВЫЙ МЕТОД ПРИЗНАНИЯ ВЫРУЧКИ ПО
МСФО (IFRS) 15 «ВЫРУЧКА ПО ДОГОВОРАМ С
ПОКУПАТЕЛЯМИ»
Статья посвящена вопросам признания выручки в соответствии с
международными стандартами (МСФО). Приводится сравнение критериев
признания доходов по МСФО (IAS) 18 «Выручка» и РПБУ 9/99 «Доходы организации».
Представлена концептуально новая модель выручки по МСФО (IFRS) 15 «Выручка по
договорам с покупателями». Отражены отличия и особенности признания выручки
по МСФО (IAS) 18 и МСФО (IFRS) 15.
Ключевые слова: международные стандарты финансовой отчетности
(МСФО), выручка, договор, цена.
The article is devoted to the issues of revenue recognition in accordance with
international standards (IFRS). A comparison of the criteria for revenue recognition under
IFRS (IAS) 18 "Revenue" and the RAS 9/99 "Incomes of the organization". Presents a new
conceptual model of revenue under IFRS (IFRS) 15, "Revenue from contracts with
customers". Reflected differences revenue recognition IFRS (IAS) 18 and IFRS (IFRS) 15.
Keywords: international financial reporting standards (IFRS), revenue, contract,
price.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
137
Стаття присвячена питанням визнання виручки у відповідності з
міжнародними стандартами (МСФЗ). Наводиться порівняння критеріїв визнання
доходів за МСФЗ (IAS) 18 «Виручка» і РПБУ 9/99 «Доходи організації». Представлена
концептуально нова модель виручки за МСФЗ (IFRS) 15 «Дохід за договорами з
покупцями». Висвітлено відмінності і особливості визнання виручки за МСФЗ (IAS) 18
та МСФЗ (IFRS) 15.
Ключові слова: міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ),
виручка, договір, ціна.
Статья посвящена вопросам признания выручки в соответствии
с международными стандартами (МСФО). Приводится сравнение
критериев признания доходов по МСФО (IAS) 18 «Выручка» и РПБУ
9/99 «Доходы организации». Представлена концептуально новая
модель выручки по МСФО (IFRS) 15 «Выручка по договорам с
покупателями». Отражены отличия и особенности признания
выручки по МСФО (IAS) 18 и МСФО (IFRS) 15.
Одним из сложных и актуальных и неоднозначных моментов в
российском и международном бухгалтерском учете в настоящее
время является вопрос правильного признания выручки.
МСФО (IAS) 18 «Выручка» прекращает действие в РФ в связи
с изданием Приказа Минфина России от 21.01.2015 № 9н со дня
вступления в силу МСФО (IFRS) 15 «Выручка по договорам с
покупателями». МСФО (IFRS) 15 вступает в силу в РФ в
обязательном порядке в отношении годовых отчетных периодов,
начинающихся с 1 января 2017 года или
Целью стандарта МСФО (IFRS) 15 «Выручка по договорам с
покупателями» является установление принципов, которые должна
применять компания при отражении полезной для пользователей
финансовой отчетности информации о характере, величине,
распределении во времени и неопределенности выручки и денежных
потоков, обусловленных договором с покупателем. Основные
отличия и особенности признания выручки по МСФО (IAS) 18 и
МСФО (IFRS) 15 представлены в таблице 1.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
138
Таблица 1
Модель признания выручки в соответствии с МСФО 18 и МСФО 15
МСФО(IAS 18) «Выручка». МСФО(IFRS)15 «Выручка по
договорам с покупателями»
Сфера применения
Учет выручки, полученной от:
1. продажи товаров;
2. предоставление услуг;
3. Использование другими сторонами
активов предприятия, приносящих
проценты, роялти и дивиденды.
Организация должна применять
настоящий стандарт в отношении
всех договоров с покупателями за
исключением договоров аренды и
страхования
Признание выручки
Это доходы от обычной деятельности
предприятия, характеризуемые, в том
числе как доходы от продаж, оплаты
услуг, процентов, дивидендов и
роялти.
Не распространяется на признание
процентного и дивидендного дохода.
Основной акцент
Направлен на риски и выгоды.
Ограниченное руководство по учету
многокомпонентных договоров,
переменного возмещения и лицензий.
Направлен на контроль.
Расширенное руководство по
разделению элементов,
распределению цены операции,
переменному возмещению,
лицензиям, опционам и договорам
обратной покупки
В целом можно сказать, что МСФО 15 направлено на устранение
недостатков по учету выручки допущенных МСФО 18. Сфера
применения МСФО (IFRS) 15 распространяется на выручку (как доход
от обычных видов деятельности), договор (включает права и
обязанности двух или более сторон), покупателя (получает товар или
услугу). Организация должна применять настоящий стандарт в
отношении всех договоров с покупателями, за исключением:
договоров аренды, страхования, финансовых инструментов,
определенных договоров гарантий, немонетарных обменов между
организациями одного направления деятельности.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
139
Рисунок 1. Способы перехода на МСФО 15
Основную идею нового стандарта можно определить
следующим образом: признать выручку так, чтобы отразить передачу
товаров и услуг заказчику на сумму, которая, как ожидается, будет
причитаться компании в обмен на эти товары и услуги.
МСФО(IFRS)15 «Выручка по договорам с покупателями» вводит
новую модель для анализа выручки, поэтому мы рассмотрим
несколько способов для перехода на новый стандарт.
Теперь рассмотрим модель признания выручки. И сразу обратим
внимание на то, что сами этапы остались без изменений с момента
публикации проекта стандарта в 2010, но было внесено много
поправок в отношении их конкретного применения, которые будут
рассмотрены ниже.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
140
Рисунок 2. Пятишаговая модель признания выручки.
Выручка признается для того чтобы продавец мог отразить
обещанную поставку товаров и услуг, а сумма выручки это право
продавца, которое он оценивает в соответствии со своими
ожиданиями.
Первый шаг.
Договор существует если:
1. Получение вознаграждения вероятно – при оценке вероятности
получения вознаграждения организация должна учитывать
способность покупателя и его намерение уплатить это вознаграждение
в момент, когда наступит срок платежа. При этом сумма такого
вознаграждения может быть меньше, чем цена, определенная
в договоре, если стоимость изменяется в зависимости
от определенных условий договора.
2. Договор имеет коммерческий смысл
Второй шаг.
Подлежащее исполнению обязательство (обещание продавца) -
товар или услуга являются отличимыми, если:
1. Определена выгода от использования.
2. Отдельная идентификация.
Ключевым фактором является «отделимость» товара или услуги
или пакета товаров или услуг: если товары или услуги являются
отделимыми друг от друга, обязательства по их передаче учитываются
отдельно для целей признания выручки. Если товары и услуги связаны
(телекоммуникации, строительство, фармацевтика), то у этих
компаний возникнут проблемы с правильным идентифицированием.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
141
Это означает, что оператор, предоставляющий телекоммуникационные
услуги, должен распределять часть выручки от полученной
предоплаты за пакет услуг с бесплатным мобильным телефоном на
продажу мобильного телефона. Чтобы избежать ошибок нужно будет
посмотреть, что идентифицируется и как в подробном руководстве для
анализа.
Третий шаг.
Вознаграждение – сумма, которую предприятие, по его
ожиданиям, будет иметь право получить
Переменное вознаграждение - это скидки и возвраты. Нужно
этот переменный компонент оценить и на эту сумму претендовать,
только если точно знаем, что скидки и возвраты не будет совершены.
1. Значительный элемент финансирования - это аванс. Если
фирма его взяла, но ничего не поставила на эту сумму в ответ, то по
новому стандарту это означает, что фирму профинансировали.
Проблемы возникнут у крупных корпораций, когда аванс берут на два
года и им нужно будет это учитывать как финансирование.
2. Оценка по справедливой стоимости – такая оценка больше
не производится в отличие от 18 стандарта.
Четвертый шаг.
Распределить цену сделки между обязательствами
пропорционально цене продажи соответствующего товара или услуги
как самостоятельного объекта.
1. Метод наблюдаемой цены – самый простой метод. Нужно
открыть прайс-лист организации и посмотреть стоимость.
2. Расчетная цена по рынку - если нет своих цен на какой-то
вид деятельности, то оценивается рыночная стоимость.
3. Ожидаемые затраты с добавлением нормы прибыли –
смотрится смета затрат и добавляются 20% рентабельности.
4. Метод оставшихся обязательств - метод распределения цены
между товарами и услугами.
Пятый шаг.
1. Модель контроля над активом (выручка признается в момент
передачи контроля)
Контроль, передаѐтся на протяжении периода времени, если
выполняется хотя бы один критерий из трѐх:
Заказчик получает и потребляет выгоду от «актива» по мере
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
142
исполнения компанией контрактных обязательств, либо
Компания создаѐт или дорабатывает актив, контроль над
которым переходит к заказчику по мере создания или доработки
актива, либо
В процессе исполнения контрактных обязательств компания
создаѐт актив, у которого нет какого-нибудь альтернативного
использования, и у компании есть право требовать оплаты за
исполненные на конкретную дату контрактные обязательства.
При выполнении любого из этих критериев выручка
признаѐтся на протяжении периода времени. Если ни один из
критериев не выполняется, то выручка признаѐтся одномоментно:
тогда, когда заказчик получает контроль над соответствующим
«активом».
2. Модель на основе рисков и выгод - больше не работает как в
18 стандарте
Новый стандарт повлияет на компании различным образом, но,
безусловно, нужно уже начинать считать выручку по новому
стандарту. Уже в отчетности за 2015 год следует раскрыть известную
или обоснованно оцениваемую информацию о возможности влияния
на отчетность IFRS 15, еще не вступившего в силу.
Литература:
1. Все про МСФО - Электронный журнал – http://amsfo.com/ua/nash-zhurnal/
2. Http://www. minfin.ru
3. Http://www.consultant.ru
Автор: Лесина Татьяна Викторовна, к.э.н., ст. преподаватель, кафедра
«Бухгалтерский учет, анализ и аудит», Финансовый университет при
Правительстве Российской Федерации (Калужский филиал), г. Калуга,
Российская Федерация.
Сфера научных интересов: анализ и оценка эффективности
инвестиций в автоматизированные информационные системы,
функционально-стоимостной анализ, учет программного обеспечения, учет
объединенного актива, нечеткая логика нефинансовая отчетность.
Связь с научным руководителем: [email protected]
Автор: Степанова Елизавета Александровна, студентка 3 курса
специальности «Экономическая безопасность» Калужского филиала
Российской академии народного хозяйства и государственной службы при
Президенте РФ, г.Калуга, Россия.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
143
Сфера научных интересов: организация экономической безопасности
в сфере производственной деятельности предприятий в современных
условиях.
Связь с автором: [email protected]
УДК 657.01
JEL M 41
Лесина Татьяна,
Зайцева Екатерина,
Хахалин Дмитрий
Финансовый университет при Правительстве РФ,
Калужский филиал
НОРМАТИВНЫЕ ДОКУМЕНТЫ ПО ПРИЗНАНИЮ ВЫРУЧКИ:
РАЗЛИЧИЯ И НОВОВВЕДЕНИЯ
В данной статье рассмотрены критерии признания выручки на основе
российского и зарубежного опыта. Проведен сравнительный анализ РПБУ 9/99
«Доходы организации» и МСФО 18 «Выручка», выявлены основные сходства и
различия. Также представлены результаты сравнения МСФО 18 и МСФО 15
«Выручка по договорам с покупателями». Определены этапы модели формирования
выручки согласно МСФО 15.
Ключевые слова: ПБУ 9/99, МСФО 18, МСФО 15, финансовая отчетность,
выручка, критерии признания.
In this article criteria of recognition of revenue on the basis of the Russian and
foreign experience are considered. The comparative analysis of RPBU 9/99 "The income of
the organization" and IFRS 18 "Revenue" is carried out, the main similarities and
distinctions are revealed. Results of comparison of IFRS 18 and IFRS 15 "Revenue from
contracts with buyers" are also presented. Stages of model of formation of revenue
according to IFRS 15 are defined.
Keywords: PBU 9/99, IFRS 18, IFRS 15, financial statements, revenue, criteria of
recognition.
У даній статті розглянуті критерії визнання виручки на основі російського і
зарубіжного досвіду. Проведено порівняльний аналіз РПБУ 9/99 «Доходи організації»
та МСФЗ 18 "Дохід", виявлено основні подібності та відмінності. Також
представлені результати порівняння МСФЗ 18 та МСФЗ 15 «Виручка за договорами з
покупцями». Визначено етапи моделі формування виручки згідно з МСФЗ 15.
Ключові слова: ПБУ 9/99, МСФЗ 18, МСФЗ 15, фінансова звітність, виручка,
критерії визнання.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
144
На сегодняшний день Международные стандарты финансовой
отчетности (МСФО) получают все большую популярность.
Прописанные в них требования и стандарты начали постепенно
проникать в экономическую среду России еще в начале 90-х годов XX
века. Данный процесс связан, в первую очередь, с процессами
глобализации и интеграции российского и международного
экономического пространства.
Переход к МСФО для российских организаций проходит
тяжело, но он неизбежен (для международных организаций тем более).
Данные проблемы перехода связаны со следующим: российские
организации составляют бухгалтерскую (финансовую) отчетность в
соответствие с российскими положениями по бухгалтерскому учету
(ПБУ). При составлении отчетности данным способом уклон делается
на удовлетворение требований законодательства. При составлении же
финансовой отчетности по МСФО организация стремится к
удовлетворению требований внешних пользователей данной
информации. Исходя из этого,можно сказать следующее: составление
финансовой отчетности по ПБУ и МСФО имеет ряд сходств, однако
их различия являются более весомыми, а именно различия в
основополагающих принципах, теориях и целях.
В таблице 1 представлен сравнительный анализ основных статей
ПБУ9/99 и МСФО (IAS) 18, касающихся признания выручки.
Таблица 1
Сравнение статей ПБУ 9/99 и МСФО 18 Признак
сравнения ПБУ 9/99 МСФО 18
Понятие
выручки
Выручка - поступления,
связанные с продажей
продукции и товаров, с
выполнением работ,
оказанием услуг.
Выручка - валовое поступление
экономических выгод за определенный
период в ходе обычной деятельности
предприятия, приводящее к
увеличению капитала, не связанного с
взносами участников капитала.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
145
Продолжение табл. 1
Критерии
признания
выручки
1) организация имеет
официально подтвержденное
право на получение выручки от
продажи товара (услуги);
2) сумма выручки может быть
определена;
3) имеется уверенность в
увеличении экономических
выгод организации;
4) переход права собственности
на продукцию (услуги) от
организации к покупателю;
5) расходы могут быть
определены
1) предприятие передало
значительные риски и
вознаграждения, связанные с
правом собственности на товары;
2) сумма выручки может быть
надежно оценена;
3)имеется вероятность
поступления на предприятие
экономических выгод;
4) передача функций управления и
контроля над товаром
предприятием покупателю;
5) затраты могут быть оценены.
Статьей
выручки не
являются
суммы налога на добавленную
стоимость, акцизов, налога с
продаж, экспортных пошлин и
иных аналогичных
обязательных платежей.
Суммы, полученные от имени
третьей стороны, такие как налог с
продаж, налоги на товары и услуги
и налог на добавленную
стоимость.
Величина
выручки
определяется
Исходя из цены, установленной договором между организацией и
покупателем (заказчиком) или пользователем активов организации.
Раскрытие
информации
В учетной политике
организации:
а) порядок признания выручки;
б) способ определения
готовности работ, услуг,
продукции, выручка от
выполнения, оказания, продажи
которых признается по мере
готовности.
В отчете о финансовых
результатах статьи выручки,
составляющие 5 и более
процентов от общей суммы
доходов за отчетный период,
показываются по каждому виду
в отдельности.
В учетной политике организации:
а) порядок признания выручки;
б) методы определения стадии
завершенности операций,
связанных с предоставлением
услуг;
В отчетности организации сумму
каждой значительной статьи
выручки отчетного периода,
возникающей как от продажи,
обмена товаров и предоставления
услуг, так и от процентов, роялти и
дивидендов.
Источник: составлено авторами на основании данных [1], [3].
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
146
На основании проведенного сравнения следует сделать вывод о
том, что ПБУ 9/99 «Доходы организации» и МСФО 18 «Выручка» не
имеют существенных различий, кардинально меняющих порядок
ведения учета доходов организации. Тем не менее, нельзя не отметить
более четкую форму изложения правил формирования бухгалтерской
информации в российских стандартах, чем в международных
стандартах финансовой отчетности. Стоит также отметить то, что
согласно Российскому Положению по ведению бухгалтерского учета
9/99, выручка признается на основании юридического подтверждения
(например, договора), а Международный стандарт финансовой
отчетности 18 отождествляет момент признания выручки с моментом
передачи рисков и вознаграждений, обусловленных владением
товаром [6].
Необходимо отметить, что в настоящее время существует еще
один МСФО 15 «Выручка по договорам с покупателями», который
стремительно набирает популярность не только за рубежом, но и в
Российской Федерации.
С 21.01.2015 г. приказом МинФина России №9н МСФО 15
вступил в силу на территории России, при этом с 1.01.2017 года его
применение в отношении годовых отчетных периодов будет являться
обязательным. Одновременно с данным приказом МСФО 18, несмотря
на свою простоту и приближенность к РПБУ 9/99, прекратил свое
действие на территории Российской Федерации.
Основной задачей МСФО (IFRS) 15 является установление таких
принципов, в которых будет указано как организация должна отражать
информацию для внешних пользователей финансовой отчетности о
характере, величине, распределении выручки и денежных потоков,
прописанных в договоре с покупателем.
Основополагающие отличия признания выручки между МСФО
(IAS) 18 и МСФО (IFRS) 15 представлены в таблице 2.
Данный стандарт организация должна применять при
заключении всех договоров с покупателями. Исключениями являются,
например, договор аренды, договор страхования и др.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
147
Таблица 2
Модель признания выручки
МСФО (IAS) 18 МСФО (IFRS) 15
Отдельные модели признания выручки
для:
договоров на строительство;
товаров;
услуг.
Единая модель для обязательств по
исполнению условий договора:
выполнение обязательств в течение
периода времени;
выполнение обязательств в
конкретный момент времени.
В МСФО 18 особое внимание
уделяется рискам и выгодам
В МСФО 15 внимание акцентируется на
контроле соблюдения условий договора
Краткое описание порядка составления
многокомпонентных договоров,
переменного возмещения и лицензий.
Полное описание порядка составления
договоров обратной покупки,
переменного возмещения и лицензий.
Источник: составлено авторами на основании данных [2], [4, с.102].
МСФО 15 предполагает модель формирования выручки,
включающую следующие этапы:
1. Заключение договора с заказчиком.
2. Распределение обязательств между организацией и
заказчиком.
3. Установление цены сделки, подтвержденной договором.
4. Распределение цены на договорные обязательства.
5. Одномоментное признание выручки при исполнении
договорных обязательств [4, с. 103].
Пять данных этапов представляют собой абсолютно новую
модель признания выручки. Это связано с тем, что эти пять этапов
ранее были отдельными критериями. Однако, для большинства
организаций, данный переход будет болезненным и затратным, как в
денежном, так и во временном формате. Потребуется большее
количество времени для подготовки всех документов и проведения
мероприятий по признанию выручки. Положительным остается тот
аспект, что обязательную форму МСФО (IFRS) 15 принимает с
1.01.2017 года и у организаций остается время на перестроение своей
отчетности под новый стандарт.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
148
Литература:
1. Международный стандарт финансовой отчетности (IAS) 18 «Выручка»
(введен в действие на территории Российской Федерации Приказом Минфина России
от 25.11.2011 №160н) (ред. от 26.08.2015).
2. Международный стандарт финансовой отчетности (IFRS) 15 «Выручка по
договорам с покупателями» (введен в действие на территории Российской Федерации
Приказом Минфина России от 21.01.2015 №9н).
3. Приказ Минфина России от 06.05.1999 №32н «Об утверждении Положения
по бухгалтерскому учету «Доходы организации» ПБУ 9/99» (ред. от 06.04.2015).
4. Высоцкая Т. Р. Признаем выручку по-новому: МСФО (IFRS) 15 «Выручка по
договорам с покупателями»//Современная наука: актуальные проблемы и пути их
решения. 2015. №3 (16). С. 101-104.
5. Балынин И.В. Развитие малого предпринимательства в Российской
Федерации в 2011-2013 гг.// Theoretical&AppliedScience. 2015. № 1 (21). С. 184-189.
6. Научно-информационный портал КузГТУ. URL: http://science.kuzstu.ru.
Автор: Лесина Татьяна Викторовна, к.э.н., ст. преподаватель, кафедра
«Бухгалтерский учет, анализ и аудит», Финансовый университет при
Правительстве Российской Федерации (Калужский филиал), г. Калуга,
Российская Федерация.
Сфера научных интересов: анализ и оценка эффективности
инвестиций в автоматизированные информационные системы,
функционально-стоимостной анализ, учет программного обеспечения, учет
объединенного актива, нечеткая логика нефинансовая отчетность.
Связь с научным руководителем: [email protected]
Автор:Хахалин Дмитрий Игоревич, студент, кафедра «Бухгалтерский
учет, анализ и аудит», Финансовый университет при Правительстве
Российской Федерации (Калужский филиал), г. Калуга, Российская
Федерация.
Сфера научных интересов: социально-экономическое состояние
Калужской области, социально-экономическое развитие Российской
Федерации, корпоративная социальная ответственность.
Связь с автором: [email protected]
Автор: Зайцева Екатерина Андреевна, студентка, кафедра
«Бухгалтерский учет, анализ и аудит», Финансовый университет при
Правительстве Российской Федерации (Калужский филиал), г. Калуга,
Российская Федерация.
Сфера научных интересов: бухгалтерский учет коммерческих
организаций, аудит, системы образования в различных государствах.
Связь с автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
149
УДК 331.91
JEL J 00
Маркевич Елена
Полесский государственный университет
СПЕЦИФИКА ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ В
ТРАНЗИТИВНОЙ ЭКОНОМИКЕ
В статье рассмотрены особенности переходной экономики.
Проанализировано ее влияние на трудовые отношения.
Ключевые слова: трудовые отношения, транзитивная экономика.
The article describes the features of the transition economy. Analyze its impact on
labor relations.
Keywords: labor relations, transitive economy.
У статті розглянуто особливості перехідної економіки. Проаналізовано її
вплив на трудові відносини.
Ключові слова: трудові відносини, транзитивна економіка.
Актуальность изучения проблемы трудовых отношений
заключается в том, что в странах с развитой рыночной экономикой
происходят процессы формирования экономики постиндустриального
типа. Данный тип экономики характеризуется повышенным спросом
на работников нового типа, квалифицированных, постоянно
обновляющих свои профессиональные знания, склонные к
профессиональной мобильности. От работников данного типа зависит
возможность преобразования и развития национальной экономики, а
также от их деятельности зависит эффективность функционирования
предприятий и их экономический рост.
Поэтому возникает необходимость в изучении трансформации
общественных форм трудовой деятельности, в основе которых «лежат
принципиальные сдвиги в субъект-объектных и субъект-субъектных
взаимодействиях» [1, c. 28]. Поэтому приоритетным фактором при
изменении направлений экономического роста является формирование
новой системы трудовых отношений и рационального механизма
управления трудом на данном этапе развития экономики.
Вместе с тем следует подчеркнуть, что проблема труда и
трудовых отношений всегда будет актуальной, привлекать внимание
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
150
представителей различных научных школ, а также политиков и
экономистов.
Развитие экономики, интеграция Республики Беларусь в
мировую экономическую систему, процессы глобализации и развитие
информационных потоков, возрастание роли знаний являются
причиной того что проблемы трудовых отношений становятся
предметом дискуссий и объектом научных исследований.
В научном плане происходит изменение сферы интересов
относительно труда – с вопросов эксплуатации и разделении труда при
капитализме на исследование вопросов роли человеческого капитала и
трудовых отношений. Глобальные изменения в мировой экономике
поставили в центр социально-экономических, правовых и
институциональных преобразований на данном этапе изменения в
самом человеке, работнике, субъекте труда как основном носителе
новых потребностей и инноваций.
Научно-корректное раскрытие теоретико-методологических
основ исследования трудовых отношений на современном этапе
невозможно без понимания основных принципов функционирования
транзитивной экономики.
Транзитивная экономика – экономика, осуществляющая переход
из одного состояния в другое, в процессе которого происходит
радикальное преобразование всей социально-экономической системы,
трансформируются отношения собственности, институты и
инструменты управления, цели и средства экономического развития
[2].
Следует отметить тот факт, что стандартная экономика
развивается на своей собственной основе, путем преобразования и
совершенствования, частичного изменения, в то время как экономика
переходного периода развивается путем создания новых институтов,
связей, отношений.
Таким образом, можно выделить несколько особенностей
переходной экономики:
1. Сосуществуют экономические отношения обеих
экономических систем – и уходящей и формирующейся.
2. Для каждой из экономик, как командной, так и рыночной,
свойственна целостность, устойчивость развития. Переходная
экономика характеризуется неустойчивым состоянием и нарушением
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
151
целостности.
3. Существующие элементы экономики изменяются,
преобразовываясь (государственные предприятия, колхозы,
кооперативы, домашние хозяйства), вместе с тем появляются новые
элементы (предпринимательские структуры, биржи, коммерческие
банки, страховые фонды, фермерские хозяйства).
4. Изменяются существующие связи и отношения (взаимные
неплатежи между субъектами хозяйствования).
Переход к рыночной экономике требует существенных
изменений в институциональной структуре общества: преобразование
отношений собственности, введение института частной
собственности, либерализация экономики, ограничение роли
государства, формирование новых субъектов хозяйствования,
отмеченные выше в пункте номер три.
В большинстве постсоциалистических стран транзитивная
экономика решает две главные задачи: формирование цельной и
устойчивой экономической системы и трансформация механизма
хозяйствования «от директивно-централизованного к либерально-
рыночному» [3, с. 92]. Необходимость одновременного решения
совокупности многих и в то же время сложных задач обусловливает
характер транзитивности экономических систем и способна создавать
множество новых проблем. А необходимость решения этих задач
является сегодня основой экономической политики и участия
государства в регулировании экономики транзитивных стран.
Проявление вышеуказанных задач и проблем многочисленно и в
немалой степени отличается друг от друга. Поэтому полагаем, что
академик Л. И. Абалкин прав при высказывании, что «содержанием
переходной экономики является не столько реформирование
экономической политики и методов хозяйствования, сколько
преобразование системы социально-экономических отношений» [4,
c.49].
Стимулирование экономического роста требует достижения
правильных целей, а не осуществления всего одновременно.
Определив приоритетные направления развития и выявив
возможности, необходимо стремиться не к одному комплексному
прорыву, а к последовательным и кумулятивным изменениям.
Трудовые отношения, сформировавшиеся в условиях командно-
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
152
административной системы можно охарактеризовать следующими
особенностями:
- в социалистических странах существовала гарантия
предоставления рабочего места каждому желающему. Рабочее место
фактически закреплялось за работником и весьма сложным
представлялось уволить работника по причине некомпетентности или
из-за избытка рабочей силы на предприятии. Гарантированная
занятость привела к снижению производительности труда, отсутствию
конкуренции на рынке труда, и как следствие потеря стимулов к
повышению квалификации и качеству работы.
- ставки заработной платы работников устанавливались
централизованно, в установленном порядке. Предприятиям не
разрешалось самостоятельно поднимать ставки заработной платой,
поэтому средством привлечения работника к труду являлась премия, а
также дополнительные льготы и выплаты.
- существовавшие профессиональные союзы входили в
структуру государства или партийного аппарата и, в отличает от
западноевропейских и американских профсоюзов, не представляли
интересы рабочих.
- были крайне ограничены возможности миграции за пределы
страны.
Изменения в системе кадровой политики, а также
квалификационной политике предприятия являются
основополагающими факторами в изменении трудовых отношений в
переходной экономике. Современная экономика нуждается в
высококвалифицированных специалистах. В индустриальной
экономике высокое профессиональное мастерство и квалификация
касались вещественных факторов производства (физически
осязаемых). В новой информационной экономике квалификация
касается знаний, уровень которых сложно проверить, так как знания
стали узконаправленными.
Преобразование трудовых отношений также произошли на
стадии системы контроля, который становится трудноосуществимым в
современной экономике по причине указанной выше –
контролирующий может знать гораздо меньше о специфике
выполняемой работы, чем исполнитель.
Также необходимо отметить смену полюсов в соотношении
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
153
умственного и физического труда. В индустриальном обществе
основной объем работ относился к функциям физического труда, в
новой же экономике преобладает умственный труд.
Современный рынок труда представлен тремя категориями
предприятий-работодателей.
К первой группе относятся предприятия с участием
иностранного капитала, а также представительства иностранных
компаний из наиболее развитых стран мира, в том числе банковская
система.
Ко второй группе относятся предприятия неотреформированной
постсоветской системы. В эту категорию попадают предприятия,
относящиеся к государственной форме собственности, предприятия-
монополисты, а также крупные негосударственные предприятия,
которые унаследовали политику управления персоналом,
свойственную советскому времени.
К третей группе предприятий относятся предприниматели без
образования юридического лица, а также малые предприятия,
осуществляющие свою деятельность в основном в сфере торговли и
услуг населению.
Политика управления в организациях первого типа строится на
традиция, установленных зарубежным менеджментом, и выражается в
формах высокой оплаты труда, а также льготах, предоставляемых
работникам. Политика предприятий второй группы нуждается в
серьезном преобразовании методов управления персоналом.
Кроме того наблюдается тенденция индивидуализации труда – в
индустриальном обществе кооперация труда являлась двигателем
прогресса, в новой экономике успех проекта, либо организации
зависит от того, насколько каждый специалист индивидуально
компетентен в своей профессии.
Индивидуализация труда приводит к возникновению гибких
графиков организации трудового процесса. Человек с разрешения
руководства может менять временной режим своего труда, он
становится независим от трудового коллектива.
Вместе с тем, очевидным становится отсутствие необходимости
работы специалиста в трудовом коллективе, личные контакты и
общение в трудовых отношениях становятся ненужными, и как
следствие, при помощи сети Интернет, устанавливаются виртуальные
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
154
трудовые отношения, позволяющие делиться мнениями и
контактировать. Таким образом, транзитивная экономика повлияла на
преобразование трудовых отношений, а также появление новых форм.
Литература:
1. Сычева И.Н. Трудовые отношения в структуре экономических систем:
методология исследования. Экономическая теория / И.Н. Сычева. - Дис. д-ра экон.
наук: 08.00.01: Томск, 2001. - 356 c.
2. Трудовые отношения. // [Электронный ресурс]. – 2014. – Режим доступа:
https://ru.wikipedia.org/wiki/ – Дата доступа: 05.04.2014.
3. Гасанов Расим. Управленческие особенности транзитивных экономик.
Кавказ & Глобализация/ Расим Гасанов // Том 3. – 2009. – Выпуск 1
4. Абалкин Л.И. Курс переходной экономики. / Л.И. Абалкин. – М., 1997. –
365 с.
Автор: Маркевич Елена Александровна, ассистент кафедры экономики
и организации производства Полесского государственного университета,
г. Пинск, Республика Беларусь.
Сфера научных интересов: трудовые отношения.
Связь с автором: [email protected]
UDK 657
JEL M 40
Markova Maria
University of National and World Economy,
Bashev Iavor
Higher School of Insurance and Finance
FINANCIAL STATEMENTS FOR ENTERPRISES UNDERGOING
LIQUIDATION PROCEEDINGS IN THE REPUBLIC OF
BULGARIA. FRAUD POSSIBILITIES IN FINANCIAL
STATEMENTS
The subject of this article encompasses some of the current problematic issues in the
Republic of Bulgaria concerning the information in the financial statements for entities
undergoing liquidation proceedings. The article treats the issues related to the legal
regulation of liquidation, the accounting regulation in our country and the possible abuse
associated with these proceedings.
Keywords: accounting, financial statements, liquidation, insolvency.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
155
Объектом настоящей статьи являются актуальные проблемы в Республике
Болгария, связанные с созданием информации в финансовых отчетах для
предприятий, которые находятся в процедуре ликвидации. Затрагиваются вопросы,
связанные с правовым регулированием ликвидации, бухгалтерской регламентацией у
нас и возможными злоупотреблениями, связанными с процедурой.
Ключевые слова: бухгалтерский учет, финансовые отчеты, ликвидация,
несостоятельность.
Об'єктом цієї статті є актуальні проблеми в Республіці Болгарія, пов'язані із
створенням інформації у фінансових звітах для підприємств, які знаходяться в
процедурі ліквідації. Зачіпаються питання, пов'язані з правовим регулюванням
ліквідації, бухгалтерською регламентацією і можливими зловживаннями, пов'язаними
з процедурою.
Ключові слова: бухгалтерський облік, фінансові звіти, ліквідація,
неспроможність.
Introduction. Liquidation is associated with cessation of entity’s
commercial business activities and is the final stage of its existence as a
legal entity. Prior to initiation of the liquidation procedure, the entity’s
business activity is directed towards some business operations in view of
generating profits. The purpose of liquidation is to terminate the relations
created between the entity and third parties, to distribute its property among
creditors and owners, and to deregister the enterprise as a legal entity. It is
worth noting that not any winding up of an enterprise should necessarily
end in liquidation. In Bulgaria, a winding up of an enterprise can happen
through its reorganization such as merger or takeover. Liquidation is by
definition a voluntary judicial procedure and it is initiated by decision of the
General Meeting of a trading company or cooperation. It is conducted
individually by a liquidator or liquidators entered in the Commercial
Register.
Content. The first annual financial statements of an enterprise in
liquidation always cover a period shorter than a calendar year.17
Thus, the
liquidation year is aligned with the calendar year, i.e. the reporting period.
The applicable national standards /2/ stipulate that annual financial
statements in their main components including a balance sheet, an income
statement and a cash flow statement, have to be prepared at the end of each
year. This circumstance is acceptable notwithstanding the fact that, in
liquidation, it is usually the company’s main business activity that is
17 In the Republic of Bulgaria, the reporting period coincides with the calendar year.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
156
terminated, what leads to the realization of profits and losses. Entities in
liquidation perform an activity connected with the realization (encashment)
and distribution of company’s property for the purpose of satisfying
creditors and partners.
In the Republic of Bulgaria, the preparation of financial statements
for enterprises declared insolvent and in liquidation is regulated by a
common accounting standard – AS 13 Accounting for Liquidation and
Insolvency /5/. This standard is included in the general package of National
Financial Reporting Standards for Small and Medium-sized Enterprises
/NFRSSME/. The inclusion of AS 13 Accounting for Liquidation and
Insolvency to the package of NFRSSME generates some confusion.
Pursuant to the General Provisions on the preparation and presentation of
financial statements, the General Purpose Financial Statements have to be
prepared by observing some specific presumptions. Two basic
presumptions are specified – accrual-based accounting and going concern.
The financial statements have to be prepared based on the presumption that
the enterprise is active and is able to continue its activities within a
foreseeable future, and the management of the enterprise or another external
factor has neither the intention nor the need to liquidate or substantially
curtail the scale of operation of the business activities. When the
management, while doing its assessment, is aware of a significant
uncertainty associated with events or circumstances which could raise
significant doubts about company’s abilities to continue its operations, it
should disclose such uncertainty and apply another accounting basis in the
preparation of financial statements. Such new accounting basis should be
regulated in a separate set of accounting standards. They should address the
issues concerning recognition and valuation of assets of the company in
liquidation, the recognition and presentation of the expected income and
expenses associated with disposal of assets and settlement of liabilities, as
well as the most necessary disclosures, when it is likely that the entity will
not be in a position to settle its liabilities and they have become payable.
The absence of such regulation is currently the reason why the financial
statements prepared by applying AS 13 Accounting for liquidation and
insolvency do not provide reliable information about the amount of money
which the company in liquidation is expected to collect or about the amount
of liabilities expected to be paid in the course of liquidation. The latter also
appears to be a prerequisite for fraud.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
157
As specified in AS 13 Accounting for liquidation and insolvency,
closure of accounts is carried out as at the date of the judicial proceedings
for placing the entity in liquidation, according to the arrangements provided
in the accounting legislation, by preparing the following statements to that
end: a balance sheet; an income statement; a cash flow statement and an
equity statement. The balance sheet drawn up for the entity in liquidation is
transformed into an opening liquidation balance sheet. The assets and
liabilities are presented at their carrying amount in that balance sheet. The
liquidity principle is applied when arranging the assets in the balance sheet,
taking into account that cash is indicated in the first place, followed by
current receivables and non-current assets held for sale. The liabilities are
indicated in the balance sheet according to priority of repayment, taking
into account that current liabilities are indicated in the first place followed
by non-current liabilities and liquidation capital. Assets restricted as
collateral are indicated in separate groups on the assets side of the balance
sheet. Collateralized liabilities are presented separately from the non-
collateralized ones on the liabilities side of the balance sheet.
The assets and liabilities unrealizable in the course of liquidation such
as: start-up (establishment) costs; goodwill; deferred tax assets/liabilities,
deferred income and expenses, not recognized as income from financing,
are not derecognized until completion of liquidation. In the first version of
AS 13 Accounting for liquidation and insolvency, applicable by 2007, such
assets and liabilities used to be derecognized (written off) through reserves
at the very initiation of liquidation. Nowadays, they have to be
derecognized at the end of the liquidation period by doing this at the
expense of reserves. This is a consequence of the conservative approach
adopted for derecognition of assets and liabilities of an entity in liquidation.
On the other side, the presentation of unrealizable assets on the balance
sheet may lead to deliberate ―inflation‖ of the carrying amount of assets and
to misleading the creditors.
AS 13 Accounting for liquidation and insolvency requires that the
liquidation capital should be indicated in the balance sheet in its gross
amount. The version of the standard applicable until 2007 required that the
capital should be presented in its net amount. This factor assumes a
decrease of the subscribed capital by the amount of the capital not paid in,
and by the amount of shares repurchased. All currency assets and liabilities
of an entity declared to be in liquidation are presented in the opening
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
158
liquidation balance sheet according to the official exchange rate of BNB, as
at the date of posting the liquidation decision. Currency exchange
differences could occur as a result of this revaluation, which in substance
appear to be unrealized income and expenses for the entity. They have to be
posted to income or expenses accounts. Income and expenses accounts
themselves can be balanced/closed, according to Sn. Basheva, M. Dimitrov
and Iv. Dochev, with the Profi/Loss in Insolvency and Liquidation account
or, according to G. Toshev, with Other Reserves account, as long as this is
not an activity connected with the liquidation itself.
The drawing up of the opening liquidation balance sheet is preceded
by inventory count of assets and liabilities of the entity in liquidation. Thus,
any possibility for concealment of assets could be prevented. The applicable
AS 13 Accounting for liquidation and insolvency requires that certain rules
should be observed when doing the transformation of the balance into a
liquidation balance. More specifically, the rules are as follows:
А) All types of reserves and financial results of the undertaking in
liquidation shall be combined and presented in a single accounting item
under the name of Other Reserves. Accounting entries of the following type
are made to that end:
Dr. acc. Profit and Loss for the Current Year ХХХХХ
Dr. acc. Subsequent Revaluation Reserves ХХХХХ
Dr. acc. General Reserve ХХХХХ
Cr. acc. Other Reserves ХХХХХХ
or
Dr. acc. Other Reserves ХХХХХХ
Cr. acc. Accumulated Losses ХХХХХХ
B) The subscribed capital of the undertaking in liquidation shall be
transformed into liquidation capital, using the following accounting entry:
Dr. acc. Share Capital ХХХХХХ
Cr. acc. Liquidation Capital ХХХХХХ
The question concerning this transformation is not unequivocally
resolved. In the opinion of M. Dimitrov /3/, the transformation of the share
capital into a liquidation capital should happen after repayment of liabilities
to creditors. The accounting entry which should be made according to the
abovementioned author is:
Dr. acc. Share Capital ХХХХХХ
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
159
Dr. acc. Other Reserves ХХХХХХ
Dr. acc. Profit /Loss in Liquidation ХХХХХ
Cr. acc. Liquidation Capital ХХХХХ
C) For Derecognition of depreciation accrued to date, concerning
assets which are not going to be used, the accounting entry should be
applied:
Dr. acc. Fixed Assets Depreciation ХХХХХХ
Cr. acc. Buildings ХХХХХХ
Cr. acc. Machinery ХХХХХ
Cr. acc. Equipment/Facilities ХХХХХ
or
Dr. acc. Intangible Assets Amortization ХХХХХХ
Cr. acc. Industrial Property Rights ХХХХХХ
Cr. acc. Software Products ХХХХХ
AS 13 Accounting for liquidation and insolvency requires that the
termination of depreciation/amortization accruals should concern only
assets not used in the business activities, insomuch as such activities are
permitted during the liquidation phase. Depreciation of assets which are
going to be used in business should be carried out according to the
provisions of another national standard – AS 4 Accounting for
Depreciation.
D) Transformation of entity’s fixed assets into assets held for sale and
their presentation in a single balance-sheet item Non-current Assets Held
for Sale on the balance sheet. The issue has not been unambiguously
solved. According to M. Dimitrov /3/ such a transformation is not necessary
and assets should be booked in line with the currently adopted method.
There is no requirement existing in AS 13 Accounting for liquidation and
insolvency for presentation of assets and liabilities when using the
liquidation value. According to G. Toshev, this is mandatory. He believes
that the reduction of the property in the balance sheet to its realizable value
(liquidation value) should be made and should be treated as an activity in
the process of liquidation, i.e. it should not affect the opening balance sheet.
G. Toshev posts the difference between the carrying amount and the
realizable value to Profit and Loss account, which in return is closed with
the Share Capital account. In the previous version of AS 13 Accounting for
liquidation and insolvency, the assets and liabilities of an undertaking used
to be booked at their fair value in the opening Balance Sheet of the entity.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
160
The difference between the carrying amount and the fair value used to be
entered in the balance-sheet item titled Subsequent Revaluation of Assets
and Liabilities Reserve. The abolition of this obligation could be explained
only by the fact that assets are subject to encashment/realization which has
to be carried out within a relatively short period of time. Unfortunately,
liquidation very often goes beyond the framework of the preliminary
planned period of time and encompasses several reporting periods. The
abolition of this requirement deprives creditors of reliable information
about the funds that could be obtained on the realization of entity’s
property. The accounting entry used when transforming the assets is:
Dr. acc. Non-current Assets Held for Sale ХХХХХХ
Cr. acc. Land ХХХХХ
Cr. acc. Buildings ХХХХХ
Cr. acc. Machinery ХХХХХ
Cr. acc. Equipment/Facilities ХХХХХ
Cr. acc. Industrial Property Rights ХХХХХХ
Cr. acc. Software Products ХХХХХ
Cr. acc. Investments in Subsidiaries ХХХХХ
Cr. acc. Investments in Associates ХХХХХ
E) Foreign currency accounts should be transformed in BGN
according to the official currency exchange rate of BNB as at the date of
declaring liquidation.
The opening liquidation balance sheet of the undertaking in
liquidation is made upon completion of the above indicated
transformations. It has the following structure /Table 1/
Table 1
Opening liquidation balance sheet as at 01.ХХ.ХХ Asset Amount Liability Amount
А. CURRENT ASSETS А. LIABILITIES
І. Cash І. Current Liabilities
1. Restricted/Blocked cash 1. Collateralized
2. Cash in hand and bank
accounts
2. Non-collateralized
ІІ Current receivables ІІ. Non-current liabilities
1. Assets Blocked as
Collateral
1. Collateralized
2. Others 2. Non-collateralized
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
161
Continuation of Table 1 ІІІ. Inventory B. Financing and
Deferred Income
1. Blocked as Collateral 1. Collateralized
2. Others 2. Non-collateralized
ІV. Financial Assets C. LIQUIDATION
CAPITAL
1. Blocked as Collateral І. Liquidation Capital
2. Others ІІ. Other Reserves
V. Deferred Expenses
VІ. Non-current Assets
Held for Sale
1. Blocked as Collateral
2. Others
VІІ. Deferred Tax
Б. Fixed Assets
І. Tangible Fixed Assets
1. Blocked as Collateral
2. Others
Total Assets
Assets Blocked as
Collateral
Others
Total Assets Total Liabilities and
Capital
One Balance Sheet /Table 2/ and two Income Statements /Tables 3
and 4/ are prepared at the end of the first year after placing the undertaking
in liquidation, provided that the undertaking performs business activities as
well. One of the statements reflects the income and expenses associated
with business activities which continue to be carried out by the liquidator,
and the other one is used to reflect income and expenses associated with the
liquidation itself.
Table 2
Balance sheet of company „Х in liquidation” AS AT 31.12.ХХ ASSETS LIABILITIES
А. CURRENT
ASSETS
А. LIABILITIES
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
162
Continuation of Table 2 І. Cash І. Current
1. Blocked as
Collateral
1. Collateralized
2. Others 2. Non-collateralized
ІІ. Inventory B. LIQUIDATION
CAPITAL
1. Blocked as
Collateral
І. Liquidation Capital
2. Others ІІ. Profit/Loss from
Liquidation
ІІІ. Profit /Loss from
Business Activities
ІІІ. Financial Assets ІV. Other Reserves
1. Blocked as
Collateral
2. Others
ІV. Non-current
Assets for Sale
1. Blocked as
Collateral
2. Others
B. FIXED ASSETS
1. Blocked as
Collateral
2. Others
Total Assets Total Liabilities and
Capital
Collateralized
liabilities
Blocked as
Collateral
Non-collateralized
Others Unsecured Capital
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
163
Income statement of company „Х in liquidation„ AS AT 31.12.ХХ EXPENSES AMOUNT REVENUES AMOUNT
І. LIQUIDATION
COSTS
І. LIQUIDATION
PROCEEDS
1. Liquidator’s
Remuneration and
Expenses
1. Revenues from Sale
of Assets
2. Employee Costs 2. Financial Income
3. Expenses on
Realization of Assets
3. Other Proceeds
4. Carrying Amount of
Assets Sold
Total of Section І
5. Financial Expenses
6. Other Expenses
TOTAL OF SECTION
І
ІІ. ACCOUNTING
PROFIT AT
LIQUIDATION
ІІІ. INCOME TAX
EXPENSES
ІV. PROFIT AT
LIQUIDATION
V. TOTAL TOTAL
INCOME STATEMENT ON THE ECONOMIC ACTIVITIES OF
COMPANY „Х in liquidation” AS AT 31.12.ХХ
№ DENOMINATION OF INCOME AND
EXPENSES AMOUNT
1. NET RECEIPTS FROM SALES
2. COST OF SALES
3. GROSS PROFIT
4. DEPRECIATION
5. ACCOUNTING PROFIT
6. INCOME TAX EXPENSES
7. PROFIT
The preparation of accounting statements for enterprises in
liquidation needs to be regulated in certain accounting standards. The
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
164
standard AS 13 Accounting for Liquidation and Insolvency currently
applicable in the Republic of Bulgaria can not ensure the necessary
information to creditors. This standard does not contain guidance on
provision of early disclosures when the company is unable to fulfill its
liabilities and they have become payable. AS 13 Accounting for Liquidation
and Insolvency does not also contain guidance when the liquidation is an
imminent event and there is an approved plan for liquidation.
Literature:
1. Targovski zakon (obn. DV. br. 48 ot 18 yuni 1991 g., v sila ot 01.07.1991 g., posl.
izm. i dop. DV, br. 22 ot 24 mart 2015 g.) http://lex.bg/laws/ldoc/-14917630, (access 11 May
2015) (Commercial Law (promulgated in SG issue 48 of 18 June 1991, effective as of
01.07.1991, as subsequently amended in SG issue. 22 of 24 March 2015)
http://lex.bg/laws/ldoc/-14917630, (access 11 May 2015))
2. Natsionalni standarti za finansovi otchenti na malki i sredni predpriatiya, PMS
251/17.10.2007 g., (obn. DV. br.30 ot 7 april 2005 g., izm. DV. br. 86 ot 26 Oktomvri 2007
g.), http://www.account-bg.info/e107/page.php?7, (access 11 May 2015) (National Financial
Reporting Standards for Small and Medium-sized Enterprises, Ordinance 251/17.10.2007 of
the Council of Ministers, (promulgated in SG issue 30 of 7 April 2005, amended in SG issue
86 of 26 October 2007), http://www.account-bg.info/e107/page.php?7, (access 11 May
2015))
3. Dimitrov, M. (2012), Problemi pri otchitaneto na predpriatiya v likvidatsia, sp.
IDES, br.3, str.41 (Dimitrov, M. (2012), Accounting Problems for Compnies in Liquidation,
IDES magazine, issue 3, page 41)
4. Dochev, Iv. (2006), ―Schetovodstvo na predpriatiya v likvidatsia‖, ORKP Misal,
Sofia (Dochev, Iv. (2006), ―Accounting System of Enterprises in Liquidation‖, ORKP Misal,
Sofia)
5. SS 13 Otchitane pri likvidatsia i nesastoiatelnost, (obn. DV. br.30 ot 7 april 2005
g., izm. DV. br.86 ot 26 Oktomvri 2007 g.), http://www.account-bg.info/mss/page.php?73,
(access 11 May 2015) (AS 13 Accounting for Liquidation and Insolvency, (promulgated in
SG issue 30 of 7 April 2005, amended in SG issue 86 of 26 October 2007),
http://www.account-bg.info/mss/page.php?73, (access 11 May 2015))
6. Basheva, Sn. i dr.; (2013); „Bankovo schetovodstvo‖, UNSS, Sofia (Basheva, Sn.
et al.; (2013); „Bank-Related Accounting‖, UNWE, Sofia)
7. Toshev, G. (1946), „Schetovodstvo i balansi na druzhestvata s ogranichena
otgovornost‖, Pechatnitsa Akademiya pri VUSSN, Svishtov. ( Toshev, G. (1946),
„Accounting and Balance Sheets of Limited Liability Companies‖, Printing House
Akademiya at VUSSN, Svishtov)
8. Dushanov, Iv. (2014), Kurs po schetovodstvo na predpriyatieto, Romina, Sofia.
(Dushanov, Iv. (2014), A Course in Company Accounting, Romina, Sofia)
9. Joe B. Brown, Brian Netoles, Sandra Taliani Rasnak, and Maureen Tighe”
Identifying Bankruptcy Fraud”, https://www.crfonline.org/orc/pdf/ref11.pdf, (access 11 May
2015)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
165
Author: Maria Markova, a chef assistant at the Accounting and Analysis
Department, UNWE (University of National and World Economy), Sofia, Bulgaria.
Research interests: Works on the problems of Standardization in
accounting.
Contact the author: [email protected]
Author: Iavor Bachev, a postgraduate at VUZF (Higher School of Insurance
and Finance), Sofia, Bulgaria.
Research interests: Works on the problems of standardization and fraud in
financial statements.
Contact the author: [email protected]
УДК 657.422.7
JEL М 41
Марчук Уляна,
Ольга Пацар
Вінницький національний аграрний університет
ОБЛІК ВИРОБНИЦТВА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
У статті досліджено основи ведення обліку готової продукції, її
документальне оформлення та витрати, що входять до складу собівартості готової
продукції.
Ключові слова: готова продукція, виробництво, облік, собівартість,
реалізація.
The article deals with the basics of accounting of finished products, and
documentation of its costs that are part of the cost of finished products.
Keywords: finished products, production, accounting, cost, implementation.
В статье исследованы основы ведения учета готовой продукции, еѐ
документальное оформление и затраты, входящие в состав себестоимости готовой
продукции.
Ключевые слова: готовая продукция, производство, учет, себестоимость,
реализация.
Правильне та своєчасне ведення бухгалтерського обліку, є
важливою складовою ефективної діяльності кожного підприємства.
Для підприємства виробництво готової продукції є результатом
діяльності, а у її реалізація приносить підприємству дохід, який дасть
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
166
можливість продовжувати виробничу діяльність, покривати затрати та
одержувати прибутки.
У процесі реформування системи обліку та впровадження
національних стандартів обліку змінюються вимоги щодо обліку
витрат на виробництво готової продукції розширюючи поставлені
перед ним завдання.
В сучасних ринкових умовах успішна діяльність кожного
суб'єкта господарювання полягає у підвищенні рівня економічної
ефективності виробництва продукції. Облік готової продукції є
важливою темою для розгляду і її актуальність полягає в тому, що
більшість підприємств України займається виробництвом та
реалізацією продукції.
Метою даної статті є дослідження обліку витрат на виробництво
готової продукції на підприємстві та її правильне документальне
оформлення.
Даній тематиці присвятили свої праці наступні науковці-
економісти: Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., Мурашко В.М.,
Пушкар М.С., Савченко В.Я., Сук Л.К., Чебанова, М.І., проте питання
обліку витрат пов’язаних з виробництвом готової продукції не
втрачають своєї актуальності й потребують подальшого дослідження.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку
інформації про витрати виробництва готової продукції визначаються
П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати».
При виробництві, продукція, яка виготовлена людиною, займає
центральне місце в суспільстві. Витрати людської праці на її
виробництво досягає майже 90% всіх витрат. На думку
Шушлякова О.В., готова продукція стала невід’ємною частиною
запасів підприємства та почала виступати в ньому і як готова
продукція, і як сировина для виробництва [5, c.138].
Відповідно до П(С)БО 9 готовою важається продукція, яка
виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає
технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або
іншим нормативно-правовим актом [3].
Облік витрат на виробництво готової продукції включає такий
комплекс робіт, при виконанні яких забезпечується своєчасний і
якісний облік виробництва, випуску та реалізації готової продукції не
тільки в цілому за звітній період, але і за коротші проміжки часу,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
167
контроль за цілістю і своєчасним відвантаженням готової продукції
покупцям, а також розрахунки з покупцями, бюджетом тощо.
П(С)БО 16 ―Витрати‖ визначає два поняття собівартості готової
продукції:
1) собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)
складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка
була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених
постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих
витрат;
2) виробнича собівартість продукції зменшується на
справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість
супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що
використовується на самому підприємстві [4].
Собівартість готової продукції оцінюються за витратами на її
виробництво. Такі витрати складаються переважно з витрат на оплату
праці та інших витрат на персонал, безпосередньо зайнятий
виготовленням продукції, включно з керівним персоналом, і з
відповідних накладних витрат. Оплата праці та інші витрати, що
пов'язані з продажем та загальним адміністративним персоналом, не
включаються до собівартості, а визнаються як витрати періоду, в
якому вони були понесені [2, c.132].
Готова продукція на підприємстві проходить такі операції:
а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;
б) зберігання продукції на складах підприємства;
в) відпуск продукції на місці і відправка (відвантаження)
покупцям;
г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних
виробничих підрозділів.;
д) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за
відпущену продукцію).
Готова продукція оприбутковується на склад із виробничих
підрозділів на основі відповідних первинних документів.
В цих документах вказується дата, шифр цеху і складу,
найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру,
кількість, ціна за одиницю. Кількість готової продукції , що
оприбутковуються на склад, її вага та обсяг вимірюється,
підраховується і при необхідності зважується.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
168
На підставі одного з примірників накладної, що залишається на
складі готової продукції, відповідальна особа заповнює картку
складського обліку. У ній роблять запис про оприбуткування готової
продукції, що надійшла на склад, і разом з матеріальним звітом
передають до бухгалтерії. В картці або книзі визначаються назва
продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка,
ціна за одиницю.
Аналітичний облік готової продукції на підприємствах ведеться
за місцями її зберігання та окремими видами у натуральних, умовно-
натуральних і вартісних показниках.
На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових
відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку)
готова продукція обліковується у кількісному вираженні.
Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями
зберігання може бути організований декількома способами:
1) в сортових картках складського обліку, при якому в
бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості
оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-
виробників та за місцями зберігання;
2) безкартковим способом, при якому за допомогою комп’ютерів
кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з
виробництва і руху готової продукції у розрізі складів та інших місць
зберігання. Залишки готової продукції періодично інвентаризуються.
З використанням комп'ютерної техніки на багатьох виробничих
підприємствах прийнято вести облік реалізації готової продукції без
застосування узагальнюючих документів, виняток становить
формування оборотно-сальдової відомості за рахунком 26 «Готова
продукція». Цей документ характеризує інформацію щодо оборотів і
залишків готової продукції. Однак цього недостатньо, тому варто на
підставі первинних документів складати реєстри документів з реалізації
готової продукції. Реєстри необхідно формувати за напрямками
реалізації, видами продукції, покупцями та замовниками. Щоденне
заповнення цих реєстрів дасть змогу здійснювати оперативний контроль
за реалізацією продукції, застосуванням цін та їх змінами,
надходженням виручки [1].
Типові бухгалтерські проведення з обліку готової продукції
наведено в , які ведуться на підприємствах (таблиці 1).
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
169
Таблиця 1
Типові бухгалтерські проведення з обліку готової продукції на
підприємствах №
п/п
Зміст операції
Кореспонденція
рахунків
Дебет Кредит
1 2 3 4
1 Оприбутковано із основного виробництва на
склад готову продукцію
26 23
2 Відображено суму дооцінки готової продукції 26 423
3 Придбано готову продукцію підзвітними
особами
26 372
4 Одержані пені, штрафи, неустойки від інших
підприємств у вигляді готової продукції
26 715
5 Оприбутковано залишки готової продукції,
виявлені в результаті інвентаризації
26 719
6 Списано балансову вартість готової продукції,
що реалізується
901 26
7 Витрачено готову продукцію на потреби
основного виробництва
23 26
8 Передано готову продукцію на
загальновиробничі потреби
91 26
9 Передано готову продукцію на адміністративні
потреби
92 26
10 Списання готової продукції на витрати на збут 93 26
11 Відображено суму уцінки готової продукції 946 26
12 Відображено суму нестач готової продукції, яка
підлягає врегулюванню
974 26
Реєстром синтетичного обліку по рахунку 26 «Готова
продукція» є журнал-ордер № 5А, який об`єднано з відомістями.
Отже, готова продукція – об’єкт облікової системи, що поєднує
організаційні інструменти обліку виробництва і продажу продукції.
Правильне та своєчасне ведення обліку готової продукції слугує
засобом для досягнення основної мети функціонування підприємства.
Література:
1. Вальчук О.О. Проблеми обліку реалізації готової продукції на торговельних
підприємствах та шляхи їх вирішення / О.О. Вальчук // [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://naukajournal.org/index.php/naukajournal/article/view/144/204
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
170
2. Масіна Л.О. Особливості обліку готової продукції згідно з МСБО /
Л.О. Масіна, А.В. Геркула // Матеріали дев'ятої міжнародної науково-практичної
конференції для викладачів, аспірантів та молодих вчених: «Сучасні технології
управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан,
проблеми, перспективи». - 2014.- С. 131-132.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затверджено
наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затв.
Наказом МФУ від 31.12.1999 № 318
5. Шушлякова О.В. Шляхи активізації обліку готової продукції підприємства /
О.В. Шушякова // Управління розвитком. – Х.: ХНЕУ, 2009. – № 15. – С. 138-139.
Автори: Марчук Ульяна Олександрівна доцент кафедри економіки та
аналізу Вінницького національного аграрного університету, м. Вінниця,
Україна.
Пацар Ольга Григорівна, студентка 3 курсу, економічного факультету.
Сфера наукових інтересів: облік готової продукції, ефективність
використання готової продукції на підприємстві
Зв`язок з автором: [email protected]
УДК 657
JEL М 41
Мельникова Елена,
Мурашова Юлия
Пермский государственный национальный
исследовательский университет
ПРОДАЖА ДЕБИТОРСКОЙ ЗАДОЛЖЕННОСТИ И
ОСОБЕННОСТИ ЕЕ ОТРАЖЕНИЯ В БУХГАЛТЕРСКОМ
УЧЕТЕ
В настоящей статье рассматриваются методологические основы, практика
отражения в учете, документальное оформление уступки права требования у
цедента, с позиции российских стандартов бухгалтерского учета. Также,
представлены возможныеэлементы методики учета, контроля и анализа
дебиторской задолженности, дана сравнительная характеристика двух основных
договоров по уступке права требования.
Ключевые слова: уступка права требования, дебиторская задолженность,
цессия, факторинг, бухгалтерский учет, цедент.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
171
This article discusses the methodological basis, the practice of accounting,
documenting the assignment of claims in the assignor, to the position of the Russian
accounting standards. Also, the main stages of accounting, control and analysis of the
accounts receivable, the comparative characteristic of the two major contracts for the
assignment of the claim.
Keywords: assignment of claims, receivables assignment, factoring, accounting, the
assignor.
У цій статті розглядаються методологічні основи, практика відображення в
обліку, документування призначення претензій, з позиції російських стандартів
бухгалтерського обліку. Також, представлені можливі елементи методики обліку,
контролю та аналізу дебіторської заборгованості, дана порівняльна характеристика
двох основних договорів з відступлення права вимоги.
Ключові слова: дебіторська заборгованість, цесія, факторинг, бухгалтерський
облік, цедент.
Увеличение объема дебиторской задолженности влечет за собой
снижение платежеспособности многих предприятий. Для выхода из
данной ситуации руководство хозяйствующего субъекта может
принять решение о продаже дебиторской задолженности другому
юридическому лицу. На практике обычно производится реализация
просроченной (нереальной к взысканию) задолженности как правило
по цене ниже номинальной.
Отражение операций по уступке права требования в
бухгалтерском учете хозяйствующих субъектов имеет ряд
особенностей и вызывает ряд трудностей, что обусловливает
актуальность рассматриваемой проблемы.
Продажа дебиторской задолженности регулируется
Гражданским кодексом РФ, в котором дается определение уступка
права требования, а также основные условия для заключения данной
операции.
С точки зрения действующего законодательства продажа
дебиторской задолженности представляет собой уступку права
требования или цессию.
Под договором цессии понимается соглашение о замене
прежнего кредитора, который выбывает из обязательства, на другое
лицо, к которому переходят все права и обязанности прежнего
кредитора. При этом кредитора, уступившего свое требование к
должнику, называют цедентом, а лицо, которое получило право
требования, - цессионарием. Для перехода к другому лицу прав
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
172
кредитора не требуется согласие должника, если иное не
предусмотрено законом или договором [1].
Для примера рассмотрим публичную бухгалтерскую отчетность
некоторых предприятий Пермского края.
Краткая информация. ПАО «Мотовилихинские заводы» —
производитель металлургических полуфабрикатов, а также
разнообразной автомобильной и гусеничной спецтехники,
нефтепромыслового оборудования и оружейных систем (артиллерия и
РСЗО «Смерч»).
Проанализировав движение дебиторской задолженности на
предприятии за 2013 и 2014г.г., было выявлено, что за 2013 отчетный
год дебиторская задолженность снизилась с 3844003т.р. до
3118903т.р., то есть на 18,9%. В 2014 году наблюдалась обратная
ситуация, дебиторская задолженность увеличилась с 3118903т.р. до
4293066т.р. (на 37,6%).Рост дебиторской задолженности произошел
главным образом за счет большого увеличения краткосрочной
дебиторской задолженности. Увеличение дебиторской задолженности
в 2014 году можно связать с развитием событий в Крыму и на востоке
Украины и последующим введением Евросоюзом и другими странами
санкций против России. То есть с введением санкций география
продаж холдинга существенно снизилась [8].
Краткая информация. ОАО «Уралкалий» является одним из
крупнейших производителей хлористого калия на мировом рынке.
Акции ОАО «Уралкалий» допущены к торгам на фондовой бирже
ММВБ. Глобальные депозитарные расписки, удостоверяющие права в
отношении акций ОАО «Уралкалий»,допущены к торгам на
Лондонской фондовой бирже.
Проанализировав движение дебиторской задолженности в
компании за 2013 и 2014г.г., было выявлено, что за 2013 отчетный год
дебиторская задолженность увеличилась с 25796158т.р. до
28988916т.р., то есть на 12,4%. В 2014 году наблюдалась аналогичная
ситуация, но с более крупными изменениями, дебиторская
задолженность увеличилась с 28988916т.р. до 101761186т.р. (на
251%). Аналогично ситуации, произошедшей на « Мотовилихинских
заводах» рост дебиторской задолженности, также связан с большим
увеличением краткосрочной дебиторской задолженности. Данные
колоссальные изменения в финансовой структуре предприятия
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
173
несомненно связаны с введением санкций. Крупная часть рынка сбыта
Уралкалия приходится на США и страны Европы. Эти страны
отличаются высокими темпами роста численности населения и его
доходов, что способствует значительному росту спроса на калийные
удобрения. С введением санкций спрос упал, что привело к тяжелому
финансовому положению предприятия [9].
На сегодняшний день анализ и контроль дебиторской
задолженности предприятия является одними из важнейших факторов
максимизации нормы прибыли, увеличения ликвидности,
кредитоспособности и минимизации финансовых рисков. Правильно
разработанная стратегия управления денежными потоками
организации позволяет своевременно и в полном объеме выполнять
возникшие обязательства, что способствует финансовой устойчивости
предприятия.
В специальной литературе по бухгалтерскому учету слабо
проработана методика отражения операций по уступке права
требования. Каждое коммерческое предприятие контролирует и
анализирует размер дебиторской задолженности покупателей,
заказчиков, заемщиков и прочих контрагентов с целью выявления
просроченных, сомнительных и безнадежных обязательств.
Возможные элементы методики при учете, контроле и анализе
дебиторской задолженности можно описать следующими этапами:
Инвентаризация дебиторской задолженности
Оценка дебиторской задолженности
Анализ долгов контрагентов перед торговой фирмой
Рассмотрим каждый из вышеописанных этапов подробнее.
Инвентаризация дебиторской задолженности.В соответствии с
Законом "О бухгалтерском учете» (402 - ФЗ от 6 декабря 2011 г. N
402-ФЗ ) организации обязаны проводить инвентаризацию имущества
и обязательств не реже одного раза в год при подготовке годовой
отчетности. По итогам инвентаризации сверяются остатки по счетам
бухгалтерского учета с данными контрагентов и закрепляются
документально двусторонними или односторонними актами сверки
расчетов. Сроки и порядок проведения инвентаризации
устанавливается руководителем организации и закрепляется приказом
по учетной политике предприятия, за исключением обязательной
инвентаризации по итогам года [2].
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
174
Инвентаризация дебиторской задолженности (счета 62, 60, 66, 58
бухгалтерского учета) заключается в проверке правильности сумм,
которые числятся на счетах бухгалтерского учета. При этом
необходимо сверить данные учета с данными контрагентов, составить
акты сверки расчетов с ними и направить для согласования и
подписания.
Главная причина, по которой инвентаризация дебиторской
задолженности заслуживает особого внимания, в том, что эта
процедура позволяет выявить сомнительные, безнадежные и
просроченные долги.
Просроченной называется задолженность, по которой истек
срок искомой давности.Общий срок исковой давности установлен
статьей 196 Гражданского кодекса РФ и составляет три года.
сомнительные и безнадежные долги завышают показатель
дебиторской задолженности и в валюту баланса в целом, что приводит
к недостоверности бухгалтерской отчетности. Задолженность
считается сомнительной, если чистится на предприятии более 12
месяцев;
сомнительная дебиторская задолженность служит основой
для формирования резерва по сомнительным долгам. В бухгалтерском
учете создание резерва по сомнительным долгам является
обязанностью организации [3].
В бухгалтерскомучете резерв по сомнительным долгам
отражается следующими операциями, представленными в табл. 1.
Таблица 1
Бухгалтерские записи применения резерва по
сомнительным долгам [4]
Содержание операции Дебет Кредит
Сформирован резерв 91-2 63
Погашена
задолженность за
товары
51 63
Списана безнадежная
дебиторская
задолженность
63 62
Восстановлен резерв по
сомнительным долгам 63 91-1
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
175
В бухгалтерском балансе остаток по счету 63 отдельной
строкой не показывается. При заполнении актива баланса данные о
величине дебиторской задолженности приводятся за вычетом суммы
начисленного резерва.
Оценка дебиторской задолженности является необходимой
процедурой для того, чтобы сделать всесторонний анализ состояния
оборотных средств фирмы. В связи с тем, что именно дебиторская
задолженность составляет большую часть оборотных активов,
сведения о ее размерах необходимы для того, чтобы была
возможность поддерживать экономическую устойчивость
предприятия. Надо принимать во внимание, что рыночная стоимость
предприятия во многом зависит от дебиторской задолженности,
поэтому необходимо применять при этом наиболее подходящую для
каждого конкретного случая методику. Такая задолженность еще
называется оценкой прав требования [10].
В российских условиях необходимость в оценке дебиторской
задолженности возникает тогда, когда переуступаются права
требования и анализа финансового состояния предприятия. Такая
задолженность может быть квалифицирована так:
отсроченная, когда еще не наступил срок исполнения
обязательств;
просроченная, когда уже наступил срок исполнения
обязательств.
Необходимо отметить, что рыночную стоимость такой
задолженности можно оценить по-разному. Итогом является то, что
при оценке финансовой эффективности компании происходят
существенные искажения, чего допускать ни в коем случае нельзя.
Таким образом, оценка дебиторской задолженности очень
важна, так как платежеспособность предприятия и его финансовые
перспективы во многом зависят от того, насколько быстро активы
способны превратиться в наличность или возвратиться для
дальнейшего использования.
Анализ долгов контрагентов перед торговой фирмой. Первое,
что необходимо выполнить организации, прежде чем принять решение
о способе работы с задолженностью, — провести анализ текущей
ситуации. Проведенный анализ поможет всесторонне оценить
ситуацию с задолженностью, задать своеобразную точку отсчета, по
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
176
которой организация в будущем будет сравнивать результаты своей
деятельности за контрольный период [6].
Первоочередное внимание при анализе необходимо уделить
таким показателям, как:
1) сумма и срок задолженности, количество должников;
2) качество задолженности по сложности взыскания:
рабочая задолженность — организация считает, что сможет
сама взыскать задолженность без посторонней помощи в кратчайшие
сроки;
проблемная задолженность — организация считает для себя
сложным или затратным самостоятельное взыскание задолженности;
3)состояние документации: наличие всех оригиналов
документов, отсутствие неточностей в подписанных договорах;
Полученные данные помогут оценить ситуацию с проблемной
задолженностью в организации, принять решение о том, как она будет
взыскиваться, и кто этим будет заниматься.
На основании данного контроля коммерческие организации
получают полную информацию о неполученных денежных средствах
или продукции и рассматривает методы, как получить дебиторскую
задолженность с заказчиков и покупателей. Есть несколько вариантов
по возвращению долга, одним из которых является уступок права
требования.
Существуют две финансовые операции по реализации долгов, с
помощью которых можно решить проблему, как получить
дебиторскую задолженность: цессия и факторинг. Обе эти операции
заключаются в том, что кредитор уступает другой организации
неполученные обязательства за определенную плату. В результате
продавец долгов получает денежные средства, а покупатель – право
взыскать его.
Далее подробно рассмотрим отличия данных операций,
представленных в табл. 2.
Указанные пункты разницы связаны в первую очередь с
различными целями и условиями заключения этих двух видов
договоров.
Цессия может возникать в ситуации, когда кредитор сам
оказывается в долгу у третьего лица и расплачивается
обязательствами своего должника. Поэтому неудивительно, что в
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
177
качестве таких обязательств могут выступать права на самую разную
собственность.
Таблица 2
Отличие договора цессии от факторинга [11] Признак сравнения Цессия Факторинг
Нормативное
регулирование
Отношения могут
вступать в силу на
основании норм
закона (в РФ -
Гражданского
кодекса).
Всегда договорные
отношения,
заключаемые
исключительно
добровольно.
Цель и предмет
контракта Передача прав.
Цель соглашения -
предоставление средств
фактора кредитору (по
сути, краткосрочное
кредитование).
Наличие
дополнительных
условий
Дополнительные
условия
сравнительно редки и
не связаны с сутью
передачи прав
Отношения
усложняются
комплексом
дополнительных услуг.
Вид передаваемой
собственности
Ограничения на
характер
собственности нет.
Передается именно
денежная дебиторская
задолженность.
Вид лица,
заключающего
договор
Подобные контракты
могут заключать
любые лица, в том
числе физические.
Фактором всегда
выступает банк или
специализированная
компания.
Факторинг - это инструмент для управления дебиторской
задолженностью и обеспечения бесперебойности бизнеса,
предоставляемый специальными организациями на довольно жестко
устанавливаемых условиях.
Уступка прав требования осуществляется, как правило, за
меньшую сумму, чем величина дебиторской задолженности по
первоначальному обязательству, что приводит к возникновению
убытка.
Операции по уступке дебиторской задолженности, как правило,
не признаются предметом деятельности организаций, соответственно
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
178
в бухгалтерском учете они отражаются на счете 91 "Прочие доходы и
расходы".
Бухгалтерские записи в учете цедента имеют вид, отраженный в
табл. 3.
Таблица 3 Уступка права требования в учете у цедента [4]
Содержание операции Дебет Кредит
Отраженна выручка за
реализованный товар 62 90
Начислен НДС с
оборота за
реализованный товар
90 68
Отражается переход
права требования на
стоимость уступки
дебиторской
задолженности
62
91-1
Списывается уступаемая
дебиторская
задолженность
должника
91-2
62
Поступают деньги от
цессионария за
проданную ему
дебиторскую
задолженность
51
62
Отражен убыток от
реализации дебиторской
задолженности.
99 91
Таким образом, первоначальное обязательство, возникшее на
счете 62 прекращается.
Рассмотрим перечень документов, необходимых для
оформления продажи дебиторской задолженности. Данный перечень
документов классифицируется на два вида: основной договор (договор
цессии) и сопутствующие к нему документы.Далее рассмотрим
каждый вид документов отдельно.
Договор цессии - официальное подтверждение замены
кредитора, с которым обязан рассчитаться заѐмщик.При передаче
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
179
требования, новый кредитор получает все права на объѐмы, ранее
утверждѐнные между прежним кредитором и дебитором. В связи с
этим, принимающая сторона имеет право изменить условия
соглашения только на уменьшение объемов, которые ранее были
приняты должником в качестве обязательства [7].
Сопутствующие документы к договору цессии. Акт приема-
передачи правоустанавливающих документов. Это протокол, в
котором сторонами определяется перечень передаваемой
документации - наименование, количество экземпляров, оригинал или
копия и т.д. В соответствии с актом может передаваться техническая
документация, правоустанавливающие документы и т.д. Акт
применяется на основании и в соответствии с договором, к которому
прилагается; количество экземпляров акта и перечень технической
документации определяется в каждом конкретном случае).;
Дополнительное соглашение к договору - это документ,
изменяющий или расторгающий основной договор, который
подписывается при обоюдном согласии обеих сторон [7].
Протокол разногласий – это документ, в котором стороны
фиксируют свои разногласия по условиям заключаемого договора.
Протокол разногласий можно составить как после заключения
договора (тогда его условия принимаются в том же порядке, как и
условия самого договора), так и на стадии разработки проекта
договора. Обычно такой протокол составляется в форме таблицы,
содержащей несогласованные сторонами пункты договора и редакции
этих пунктов, предложенные как одной, так и другой стороной.
Протокол разногласий является полноценной частью договора, а его
условия имеют такую же силу, как и условия самого договор [5].
Протокол согласования разногласий. Помимо сведений,
содержащихся в протоколе разногласий, данный документ определяет
или новую, согласованную редакцию спорных пунктов договора, или
указание на то, что спорные пункты договора приняты в редакции той
или иной стороны. При этом в протоколе разногласий делается
приписка: «Подписан с протоколом согласования разногласий № … от
... число…месяц…год». После подписания протокола согласования
разногласий стороны могут также составить новую редакцию
заключаемого договора, включив в него согласованные сторонами
пункты, либо заключить дополнительное соглашение к договору.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
180
Таким образом, в настоящей работе раскрыты особенности
бухгалтерского учета операций по уступке права требования у
цедента. Проанализирована публичная отчетность двух крупнейших
предприятий Пермского края («Мотовилихинские заводы» и
«Уралкалий»), вследствие которой был выявлен резкий рост
дебиторской задолженности в 2014 году, что может быть связано с
влиянием экономического кризиса, вызванного введением
экономических санкций в отношении России в связи с событиями в
Крыму и на востоке Украины. При высоком уровне инфляции
хозяйствующие субъекты нуждаются в своевременном поступлении
дебиторской задолженности на счета компании, однако при
неэффективной работе с дебиторской задолженностью они
вынуждены прибегать к уступке права требования, чтобы снизить
платежный дефицит.
Также в работе представлены возможные элементы методики
осуществления контроля и анализа над дебиторской задолженностью;
дана сравнительная характеристика двух договоров уступки права
требования (договор цессии и факторинг), представлено
документальное оформление финансовых вложений данного вида.
Литература:
1. Гражданский кодекс РФ (ГК РФ) от 26.01.1996 N 14-ФЗ - Часть 2, статья
824.
2. Закон "О бухгалтерском учете" (402 - ФЗ от 6 декабря 2011 г. N 402-ФЗ).
3. Положение по введению бухгалтерского учета и бухгалтерской отчетности
в РФ ( в ред.от 24.12.2010 г.№ 186н) п.70.
4. План счетов бухгалтерского учета финансово-хозяйственной деятельности
организаций и Инструкция по его применению. Утвержден Приказом Минфина РФ от
31.10.2000 N 94н.
5. Жуков В.Н. Уступка права требования: особенности налогового учета //
Бухгалтерский учет в бюджетных и некоммерческих организациях. 2012. № 22. С. 24-
29.
6. Журнал «Актуальная бухгалтерия», Москва, март, 2014.
7. Журнал «Главбух», Москва, август, 2014.
8. Центр раскрытия корпоративной информации (интерфакс):
http://www.mzperm.ru/to_investors/
9. Центр раскрытия корпоративной информации
(интерфакс):http://www.uralkali.com/ru/
10. Оценка имеющейся дебиторской задолженности:
http://1bankrot.ru/buxgalteriya/debitorskaya-zadolzhennost/ocenka-zadolzhennosti.html
11. Отличие факторинга от цессии: http://biznes-kredit.info/uslugi-
faktoringa/otlichie-ot-cessii.html
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
181
Авторы: Мурашова Юлия Геннадьевна, старший преподаватель
кафедры учета, аудита и экономического анализа ПГНИУ, Пермь, Россия
Мельникова Елена Евгеньевна, студентка 4 курса бакалавриата
направления Экономика, профиль «Бухгалтерский учет, анализ и аудит»,
Пермь, Россия
Сфера научных интересов: вопросы теории и практики
бухгалтерского учета, международные стандарты финансовой отчетности
Связь с автором: [email protected]
УДК 657
JEL М 41
Метла Ольга
Полоцкий государственный университет
БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ МИНЕРАЛЬНЫХ РЕСУРСОВ И ИХ
ИСТОЩЕНИЯ
В статье предложена методика учета и отражения в финансовой
отчетности минеральных ресурсов, позволяющая представлять информацию об
используемом природном капитале и его истощении
Ключевые слова: минеральные ресурсы, природный капитал, истощение,
текущая рыночная стоимость
The paper proposes a method of accounting and the financial reporting of mineral
resources to provide information about your natural capital and its depletion
Key words: mineral resources, natural capital depletion, the current market value
У статті запропонована методика обліку та відображення у фінансовій
звітності мінеральних ресурсів, що дозволяє представляти інформацію про
використаний природному капіталі і його виснаженні
Ключові слова: мінеральні ресурси, природний капітал, виснаження, поточна
ринкова вартість.
В настоящее время большое внимание уделяется вопросу связи
между показателями использования природного капитала и
результатами экономики субъекта хозяйствования.
Особенно актуальна эта проблема для ресурсно-
ориентированных видов экономической деятельности, в частности для
нефтегазо- и горнодобывающих организаций, так как стоимость
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
182
самого значительного актива таких субъектов хозяйствования –
запасов полезных ископаемых – не отражена в финансовой
отчетности, что не соответствует принципу приоритета
экономического содержания над юридической формой, искажает
показатели ресурсного потенциала, инвестиционной
привлекательности организации. Не обеспечивается учет истощения
природного капитала, а также должная интеграция указанной
информации в систему национальных счетов для достоверного
определения показателя национального богатства и расчета
макроэкономических индикаторов устойчивого развития страны.
Для отражения в бухгалтерском учете и отчетности
экономического потенциала используемых минеральных ресурсов по
текущей рыночной стоимости предлагаем использовать отдельный
синтетический счет ХХ «Минеральные ресурсы». Модель счета ХХ
«Минеральные ресурсы» представлена на рисунке 1.
ХХ «Минеральные ресурсы»
Дебет Кредит
Сн – рыночная стоимость
минеральных ресурсов на начало
отчетного периода
Оборот по дебету Оборот по кредиту
В течение месяца
Увеличение стоимости
минеральных ресурсов после
разведки
Уменьшение стоимости
минеральных ресурсов после добычи
Ск – рыночная стоимость
минеральных ресурсов на конец
отчетного периода
Рис. 1. Модель счета ХХ «Минеральные ресурсы»
Вместе с тем следует отметить, что не все минеральных
ресурсов (запасов полезных ископаемых) могут быть отражены в
составе активов организации. А только те, над которыми
предполагается наличие контрольной функции.
В качестве инструмента для решения указанного вопроса служит
вид договора и тип контракта, по условиям которых организации
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
183
передаются права на разработку и добычу минеральных ресурсов
(запасов полезных ископаемых).
Каждый из договоров предусматривает % доли активного
участия, согласно которому организации получают права на
обнаруженные запасы полезных ископаемых, также покрывают
понесенные затраты на разведку и разработку месторождения. То есть,
в бухгалтерском учете по счету ХХ «Минеральные ресурсы» следует
отражать по текущей рыночной стоимости только ту часть
совокупных запасов полезных ископаемых, на которую согласно
условиям контракта и в соответствии с долей активного участия они
имеют права.
Несмотря на то, что минеральные ресурсы представляют собой
специфический объект учета, количество сделок купли-продажи этого
актива достаточно велико. Рассматривая рынок минерального сырья
Республики Беларусь, следует отметить, что имеющиеся запасы
калийной и каменной солей, доломитов, цементного сырья позволяют
не только в полном объеме обеспечить внутренние потребности
страны, но и осуществлять их экспорт на внешний рынок стран
дальнего и ближнего зарубежья. Вместе с тем наблюдается
зависимость важнейших отраслей промышленности от импорта
отдельных видов сырья и топлива. Это обуславливает наличие купли-
продажи минеральных ресурсов не только на внутреннем, но и на
внешнем рынке.
В целом следует отметить, что в конце XX и начале XXI веков
мировая экономика минерального сырья вступила в новую фазу своего
развития, которая характеризуется следующими внешними
факторами: возникновение принципиально нового явления в мировой
экономике – рынка минерально-сырьевых баз (МСБ); интенсификация
процессов глобализации сырьевых рынков, сопровождающаяся
стремлением развитых стран к сбалансированному развитию и, как
следствие, обострению борьбы за их подчинение под свой контроль
[1].
Следовательно, мировой рынок для такого актива как
минеральные ресурсы (запасы полезных ископаемых) является
высоколиквидным, и его текущую рыночную стоимость можно
оценить, получив информацию по прошедшим аналогичным сделкам.
Принцип рыночной оценки предусматривает проведение
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
184
переоценок активов, так как за время, пока организация владеет
активами, первоначальная оценка может существенно измениться по
сравнению с их стоимостью на момент представления отчетных
данных пользователям.
На наш взгляд переоценку текущей рыночной стоимости
минеральных ресурсов (запасов полезных ископаемых) необходимо
осуществлять в связи с изменением рыночных цен, а также при
изменении объема запасов по результатам доразведки.
Источником активов, отражающих экономический потенциал
используемых минеральных ресурсов, в оценке по текущей рыночной
стоимости представляется целесообразным считать природный
капитал.
А.П. Шевлюков, исследуя проблемы учета капитального
имущества, указывает: «Организации государственной формы
собственности земельные участки и природные ресурсы получают в
пользование безвозмездно, в связи с чем в качестве источника их
финансирования предлагается использовать выделенную государством
стоимость природного капитала» [2, с. 129]. Для этих целей Шевлюков
рекомендует счет «Природный капитал» [2, с. 128 – 129].
Включение природного капитала в пассив баланса предлагают
Ю.В. Алтухова, В.Г. Широбоков [3, с. 154 – 155].
По мнению С.Г. Вегеры, использование счета «Природный
капитал» для отражения источников поступления земельных участков
на праве аренды, постоянного, временного пользования в кадастровой
оценке, представляется целесообразным, однако требуется уточнение:
указанные земельные участки являются привлеченным природным
капиталом, что должно найти отражение в названии счета и
учитываться при проведении анализа финансового состояния
организации [4, с.152].
Следует отметить, что в большинстве стран, в том числе и
Республике Беларусь, права на полезные ископаемые принадлежат
государству. Лишь только в США они по большей части находятся в
частном владении. Вместе с тем, в США между нефтегазовыми
компаниями и владельцем прав на полезные ископаемые заключаются
соглашения, популярной формой которых является договор аренды.
В связи с этим, считаем уместным согласиться с мнением С.Г.
Вегеры и в пассиве баланса в качестве источника экономического
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
185
потенциала используемых минеральных ресурсов должен выступать
привлеченный природный капитал, который предлагаем отражать на
одноименном счете XX «Привлеченный природный капитал».
Модель счета XX «Привлеченный природный капитал»
представлена на рисунке 2.
На счете XX «Привлеченный природный капитал» будет
обобщаться информация о величине привлеченного природного
капитала после разведки и оценки минеральных ресурсов (запасов
полезных ископаемых).
XX «Привлеченный природный капитал»
Дебет Кредит
Сн – Привлеченный природный капитал
на начало отчетного периода
Оборот по дебету Оборот по кредиту
В течение месяца
Выбытие привлеченного
природного капитала
Привлеченный природный капитал
Ск – Привлеченный природный капитал
на конец отчетного периода
Рис. 2 – Модель счета XX «Привлеченный природный капитал»
Необходимо отметить, что система бухгалтерского учета
минеральных ресурсов (запасов полезных ископаемых) должна не
только формировать информацию для отражения запасов полезных
ископаемых организаций – недропользователей Республики Беларусь
в составе национального богатства, но и включать учет истощения
минеральных ресурсов. Это обеспечит необходимую
информационную базу для расчета макроэкономических индикаторов
устойчивого развития страны, характеризующих человеческий
прогресс с учетом экологического и социального факторов, связи
между качеством окружающей среды, истощением природных
богатств и экономическим ростом.
Так как показатель «истощение» используется для отражения
уменьшения стоимости минеральных активов в результате их добычи
из недр, предлагаем в бухгалтерском учете его учитывать на
пассивном синтетическом счете ХХ «Истощение минеральных
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
186
ресурсов». Модель счета ХХ «Истощение минеральных ресурсов»
представлена на рисунке 3.
Таким образом, отражение в бухгалтерском учете и отчетности
экономического потенциала используемых минеральных ресурсов
предлагаем осуществлять следующим образом:
1. Текущую рыночную стоимость ресурса отражать по дебету
счета «Минеральные ресурсы» и кредиту счета «Привлеченный
природный капитал».
2. Переоценку текущей рыночной стоимости ресурса
осуществлять в связи с изменением текущих рыночных цен и объема
запасов по результатам разведки и относить на счет «Привлеченный
природный капитал».
3. Истощение ресурсов (добыча полезных ископаемых) отражать
с использованием счета «Истощение минеральных ресурсов».
4. В аналитическом учете и раскрытии информации отражать
ресурсы, находящие в собственности организации и на ограниченных
вещных правах (аренда, право пользования и т.д.),
ХХ «Истощение минеральных ресурсов»
Дебет Кредит
Сн –Сумма истощения минеральных ресурсов
начало отчетного периода
Оборот по дебету Оборот по кредиту
В течение месяца Списание истощения
минеральных ресурсов Начисление истощения
минеральных ресурсов в результате
добычи из недр
Ск – Сумма истощения минеральных ресурсов
на конец отчетного периода
Рис. 3 – Модель счета ХХ «Истощение минеральных ресурсов»
Исходя из изложенного рекомендована следующая типовая
корреспонденция счетов учета экономического потенциала
используемых минеральных ресурсов (таблица).
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
187
Таблица
Предлагаемая корреспонденция счетов учета экономического
потенциала используемых минеральных ресурсов (запасов полезных
ископаемых)
Содержание операции Дт Кт
Отражено привлечение природного
капитала на величину текущей рыночной
стоимости минеральных ресурсов
(запасов полезных ископаемых),
контролируемых организацией согласно
условиям контракта
ХХ «Минеральные
ресурсы»
ХХ
«Привлеченный
природный
капитал»
Отражено истощение привлеченного
природного капитала в результате
добычи минеральных ресурсов (запасов
полезных ископаемых)
ХХ «Привлеченный
природный
капитал»
ХХ «Истощение
минеральных
ресурсов»
Отражена дооценка стоимости
минеральных ресурсов ХХ «Минеральные
ресурсы»
ХХ
«Привлеченный
природный
капитал»
Отражена уценка стоимости
минеральных ресурсов
ХХ «Привлеченный
природный
капитал»
ХХ
«Минеральные
ресурсы»
Списана ранее отраженное истощение
привлеченного природного капитала ХХ «Истощение
минеральных
ресурсов»
ХХ
«Минеральные
ресурсы»
Отражено выбытие привлеченного
природного капитала по текущей
рыночной стоимости минеральные
ресурсы (запасы полезных ископаемых),
контролируемых организацией согласно
условиям контракта
ХХ «Привлеченный
природный
капитал»
ХХ
«Минеральные
ресурсы»
Примечание – Собственная разработка в рамках предлагаемой
методики учета минеральных ресурсов и их истощения
Литература:
1. Стратегия развития геологической отрасли и интенсификации освоения
минерально-сырьевой базы Республики Беларусь до 2025 года, утв. 6 марта 2013 года
2. Шевлюков, А.П. Парадигмы русской модели счетоводства капитального
имущества / А.П. Шевлюков. – Гомель: Белорус. торгово-экон. ун-т потребит. кооп.,
2009. – 140 с.
3. Алтухова, Ю.В. Учетно-аналитическое обеспечение управления
устойчивым развитием сельскохозяйственных предприятий / Ю.В. Алтухова, В.Г.
Широбоков. – Воронеж: Истоки, 2010. – 221 с.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
188
4. Вегера, С.Г. Развитие методологии бухгалтерского учета земли в
контексте современной теории ренты / С.Г. Вегера. — Новополоцк: Полоц. гос. ун-т,
2011. — 464 с.
Автор: Метла Ольга Станиславовна, аспирант, ассистент кафедры
бухгалтерского учета и аудита Полоцкого государственного университета,
Республика Беларусь
Сфера научных интересов: полезные ископаемые и их учет в
условиях интенсификации освоения минерально-сырьевой базы Республики
Беларусь
Связь с автором: [email protected]
УДК 657
JEL М 41
Налецкая Татьяна
Белорусский государственный
экономический университет
БУХУЧЕТ ГОТОВОЙ ПРОДУКЦИИ И ЕЕ ОТРАЖЕНИЕ В
ОТЧЕТНОСТИ ОРГАНИЗАЦИЙ ДЛЯ ЦЕЛЕЙ УПРАВЛЕНИЯ
В статье рассматриваются недостатки действующих в Беларуси методик
бухгалтерского учета по формированию и отражению показателей готовой
продукции и приводятся рекомендации по изменению этих методик, в том числе
использование при оценке готовой продукции отпускных цен без НДС и других
косвенных налогов.
Ключевые слова: готовая продукция, бухгалтерский учет, планирование,
оценка, учетные цены.
The article addresses the deficits in current techniques of Belarusian accounting
for the formation and reflection indicators of finished products. Also the article contains
recommendations to change these practices, which assume evaluating the finished
production with use current price without indirect taxes.
Keywords: finished products, accounting, planning, evaluation, registration prices
У статті розглядаються недоліки діючих в Білорусі методик
бухгалтерського обліку щодо формування та відображенню показників готової
продукції та наводяться рекомендації щодо зміни цих методик, в тому числі
використання при оцінці готової продукції відпускних цін без ПДВ та інших непрямих
податків.
Ключові слова: готова продукція, бухгалтерський облік, планування, оцінка,
облікові ціни.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
189
Сформированные в бухучете и представленные в отчетности
организаций показатели готовой продукции должны в полной мере
удовлетворять информационные потребности как внутренних, так и
внешних пользователей. Нынешние подходы к оценке готовой
продукции, которые сохранились еще с советских времен, не
позволяют сформировать в бухучете и представить в бухгалтерской
отчетности всю информацию, необходимую для эффективного
управления организацией в рыночных условиях.
В соответствии с нормативно-правовыми актами Беларуси
показатели готовой продукции на синтетических счетах и в
бухгалтерской отчетности отражаются по фактической себестоимости
[1,2]. Это обусловлено тем, что на протяжении многих лет
приоритетной задачей бухучета готовой продукции в белорусских
промышленных организациях было обеспечение возможности
наиболее простого и доступного для понимания расчета финансового
результата от производственно-сбытовой деятельности. Однако такой
подход имеет ряд существенных недостатков, которые приводят к
возникновению серьезных проблем учетно-аналитической
деятельности организаций промышленности.
Во-первых, использование для оценки показателей
себестоимости (фактической, плановой) противоречит сущности
готовой продукции как объекта бухучета. Готовая продукция, в
отличие от большинства краткосрочных (оборотных) активов,
входящих в соответствии с действующим законодательством в состав
запасов, обладает возможностью приносить организации
экономические выгоды с момента признания данного объекта
бухучета в составе активов, а не после того, как будет использована
для деятельности. Основное предназначение этого специфического
актива – приток в организацию денежных средств и их эквивалентов.
В итоге готовая продукция является скорее ожидаемыми доходами
организации, нежели ее «отложенными затратами».
Во-вторых, показатели себестоимости продукции недостаточно
информативны. Они отражают лишь затраты, понесенные
организацией на производство изделий, и не позволяют оценить
экономические выгоды, ожидаемые по завершении кругооборота
готовой продукции. В связи с этим пользователи отчетности
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
190
недополучают информацию об ожидаемом притоке денежных средств
и их эквивалентов, а также рентабельности произведенной продукции.
В-третьих, использование фактической себестоимости при
оценке готовой продукции в текущем учете практически
нереализуемо, так как относимые на себестоимость произведенной
продукции затраты можно определить лишь по окончании отчетного
периода, а оприходование готовых изделий, их отгрузка и реализация
происходят непрерывно, зачастую до того, как становится известна
фактическая себестоимость данных изделий. В связи с этим возникает
необходимость применения в оперативном учете и на аналитическом
уровне показателей готовой продукции, сформированных с
применением учетных цен. Это влечет за собой необходимость
перехода от показателей готовой продукции, сформированных в
оперативном учете в оценке по учетным ценам, к показателям,
выраженным в оценке по фактической себестоимости, для отражения
остатков, объемов производства и реализации готовой продукции на
синтетических счетах и в отчетности организации. Этот переход
осуществляется в организациях промышленности на основе
вспомогательных арифметических расчетов путем распределения
отклонений между стоимостью остатков готовой продукции на складе
и отгруженной покупателям в оценках по учетным ценам и по
фактической себестоимости. При таких расчетах неизбежно возникают
ошибки и неточности, в том числе за счет округлений, не
обеспечивается преемственность показателей аналитического и
синтетического уровня, а также теряется часть аналитической
информации, сформированной в производстве и на складе готовой
продукции.
В-четвертых, результаты расчетов могут значительно меняться
в зависимости от применяемой методики, что свидетельствует о
несопоставимости данных в отчетности организаций при переходе от
оценки готовой продукции в учетных ценах к ее оценке по
себестоимости.
В-пятых, применение себестоимости при оценке готовой
продукции противоречит методике оценки выпуска продукции и услуг
по основным ценам, применяемой на международном уровне в
Системе национальных счетов (СНС) и органами национальной
статистики. В соответствии с методологией СНС основным
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
191
принципом оценки рыночного выпуска, получаемого на основе
данных микроуровня о производстве продукции, является
использование рыночных цен. В связи с чем, а также во избежание
искажения данных об объемах и структуре производства за счет
применения различных ставок налогов и субсидий на продукты
показатели выпуска рассчитываются в основных ценах [4]. Различия
подходов, применяемых при формировании показателей выпуска,
отгрузки и реализации готовой продукции в бухучете и их отражении
в бухгалтерской и статистической отчетности организаций, приводят к
необходимости дополнительных трудоемких расчетов и
корректировок, значительно снижают взаимосвязь показателей, что, в
свою очередь, приводит к искажению данных как на уровне отдельных
отраслей, так и экономики страны в целом.
В настоящее время большинство отечественных и зарубежные
авторов уже пришли к выводу о том, что на аналитическом уровне
бухучета наиболее приемлемым для промышленных организаций
является использование при оценке готовой продукции отпускных цен
без НДС и прочих косвенных налогов [5, 6, 7, 8]. В целях преодоления
приведенных выше проблем можно рекомендовать использование
данного вида оценки не только в текущем и аналитическом учете, но и
при отражении показателей готовой продукции на синтетических
счетах и в бухгалтерской отчетности организаций.
Это позволит пользователям отчетности получать более
полную информацию о стоимости данного актива и приносимых им
экономических выгодах. Кроме того, применение отпускных цен
обеспечит единство оценки, применяемой в аналитическом и
синтетическом бухучете, бухгалтерской и статистической отчетности,
а также на всех стадиях обращения готовой продукции: от ее выпуска
и поступления на склад готовых изделий до отгрузки и реализации.
Использование рекомендуемого вида оценки готовой продукции
приобретает еще большую актуальность в условиях применения
различных ставок по НДС, акцизам, а также при наличии льгот или
особенностей по исчислению косвенных налогов. Поскольку в данном
случае исключается воздействие данных факторов на сопоставимость
формируемых показателей готовой продукции, выпускаемой
различными организациями.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
192
Вместе с тем следует сохранить в бухучете и при составлении
бухгалтерской отчетности показатели себестоимости готовой
продукции для обеспечения возможности расчета финансового
результата на различных стадиях ее обращения в составе средств
промышленных организаций и признании прибыли от реализации.
Для этого целесообразно формировать на синтетическом
уровне бухучета и отражать в бухгалтерской отчетности организаций
показатели готовой продукции в двухмерной оценке, что в полной
мере соответствует современным тенденциям развития научной мысли
в области бухучета [9, с. 25]. Применение двумерной оценки в
бухучете готовой продукции и при отражении ее показателей в
бухгалтерской отчетности позволит как внутренним, так и внешним
пользователям отчетности владеть не только информацией о
фактической себестоимости остатка готовой продукции, но и об
ожидаемых доходах от ее реализации, сопоставлять данные,
полученные по разным организациям и/или за несколько отчетных
периодов, прогнозировать финансово-хозяйственную деятельность.
Кроме того, предложенный порядок позволит формировать показатель
«объема производства продукции (работ, услуг) в фактических ценах»
для составления статистической отчетности о производстве продукции
и выполненных работах, услугах промышленного характера
непосредственно на основе данных бухучета. Это значительно
облегчит труд учетных работников и повысит объективность
предоставляемых статистических показателей.
Литература:
1. Инструкция по бухгалтерскому учету запасов: утв. постановление М-ва
финансов Респ. Беларусь, 12 нояб. 2010, № 133 // Консультант Плюс: Беларусь.
Технология 3000 [Электронный ресурс] / ООО «ЮрСпектр», Нац. центр правовой
информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2015.
2. Закон Республики Беларусь от 12.07.2013г. №57–3 «О бухгалтерском учете и
отчетности» // Консультант Плюс: Беларусь. Технология 3000 [Электронный ресурс] /
ООО «ЮрСпектр», Нац. центр правовой информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2015.
3. Применение МСФО/Майк Бонэм и др. Ч. 4. – Москва: Альпина Бизнес Букс,
2008. – 776 с.
4. Об утверждении методики по формированию счета производства:
Постановление Нац. стат. комитета Респ. Беларусь, 27.12. 2010 г., № 282: ред.
Постановления Нац. стат. комитета Респ. Беларусь, 13.05. 2011 г., № 78 // Консультант
Плюс: Беларусь. Технология 3000 [Электронный ресурс] / ООО «ЮрСпектр», Нац.
центр правовой информ. Респ. Беларусь. – Минск, 2015.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
193
5. Малей, Е.Б. Учет реализации готовой продукции в организациях
промышленности Республики Беларусь: современное состояние и направления
развития/Е.Б. Малей. – Новополоцк: ПГУ, 2011. – 192 с.
6. Грабова, Н.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых
предприятиях, 2000: учеб. пособие / Н.Н. Грабова, В.Н. Добровский; под ред.
Н.В. Кужельного. – Киев: А.С.К., 2006. – 624 с.
7. Прохожая, В. Учет отгрузки и реализации продукции, работ, услуг /
В. Прохожая // Гл. бухгалтер. Учетная и отчетная документация. – № 3. – 2005.–
С. 4-9.
8. Шашко, Т. Учет отгрузки и реализации продукции, работ, услуг / Т. Шашко
// Гл. бухгалтер. – 2003. – № 32. – С. 50–55.
9. Карзаева Н.Н. Оценка как инструмент достижения сопоставимости
показателей бухгалтерской отчетности: автореферат на соискание степени доктора
экон. наук. – 31 с.
Автор: Налецкая Татьяна, кандидат экономических наук, доцент
кафедры бухгалтерского учета и аудита в промышленности, Белорусский
государственный экономический университет, г. Минск, Республика
Беларусь.
Сфера научных интересов: развитие оценки как элемента метода
бухгалтерского учета.
Связь с автором: [email protected]
УДК 332.1
JEL H 00
Никитина Елена
Пермский государственный национальный
исследовательский университет
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ИНТЕГРАЦИЯ: ВОЗМОЖНОСТИ И
ПОСЛЕДСТВИЯ
В статье выделены основные характеристики, особенности создания
горизонтальных интегрированных структур, их возможные воздействия на
экономическую внешнюю среду.
Ключевые слова: интеграционный подход, интегрированная система,
синергические эффекты интеграции, антиконкурентные последствия интеграции.
The article highlights the main characteristics, features create horizontal integrated
structures, their possible impact on the economic environment.
Keywords: integration approach, integrated system, synergistic effects of integration,
anti-competitive effects of integration.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
194
У статті виділено основні характеристики, особливості створення
горизонтальних інтегрованих структур, їхні можливі впливи на економічну зовнішню
середу.
Ключові слова: інтеграційний підхід, інтегрована система, синергічні ефекти
інтеграції, антиконкурентні наслідки інтеграції.
Решение проблем роста конкурентоспособности отдельных
предприятий требует совершенствование существующих механизмов
управления, использование организационных инноваций. Часто
самостоятельно каждое предприятие не способно найти выход из
сложившейся ситуации. Международный опыт показывает, что
экономическому росту способствует интеграционный подход,
ведущий к получению конкурентного преимущества. В этой связи
необходимо изучать элементы интеграционного подхода для
повышения конкурентоспособности организаций.
Конкурентоспособность по Майклу Портеру обеспечивается
двумя способами:
- через дифференциацию товаров;
- достижения лидерства в издержках.
Лидерство в издержках дает возможность снижать цены.
Издержки связаны с переменными и постоянными затратами.
Особенно привлекательными становятся возможности снижения
удельного веса постоянных расходов, увеличивать закупки, внедрять
инновационные разработки.
В результате может повыситься конкурентоспособность
поставщиков, покупателей и конкурентов.
М. Портер изучив данную проблему посредством и исследования
конкурентных позиций предприятий в разных странах мира заметил,
что конкурентоспособность имеет свойство распространения,
передачи ближайшему окружению. Усиление партнеров и
конкурентов во внешней среде должно еще более усилить саму
организацию. Таким образом, за счет взаимной передачи
конкурентоспособности между организациями устанавливается
взаимосвязь и образуется интегрированная структура, объединяющая
взаимосвязанные предприятия и предпринимателей, географически
локализованных.
Интегрированная структура предприятий является системой, то
она относится к определенным типам систем. Это, прежде всего,
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
195
открытая, организационная, социо-техническая, а также
производственная система.
Открытость такой системы объясняется постоянным
взаимодействием с внешней средой.
Это также социо-техническая система, так как включает две
компоненты: социальную (люди) и техническую (машины,
оборудование), которые взаимодействуют друг с другом.
Интегрированная структура предприятий является
организационной системой, представляющей собой совокупность
связей, отношений и построений, предопределяющих соответственно
взаимодействие.[2].
Данная структура является также производственной системой,
так как представляет собой взаимосвязанную совокупность людей,
техники, материалов и других ресурсов, имеющую целью своей
деятельности производство материальных продуктов [1,3].
Под структурой подразумевается строение и внутренняя форма
организации системы, выступающая как единство устойчивых
взаимосвязей между ее элементами. [4]. Структура является
неотъемлемым атрибутом всех реально существующих объектов и
систем и представляет собой взаимосвязь различных функций и видов
деятельности внутри объединения; элементы системы, их связи и
целостные свойства, которые обеспечивают устойчивое состояние
системы. Структура должна соответствовать целям, задачам
организации, отдельного подразделения и должна быть адаптирована
к ним.
Интеграция представляет собой объединение экономических
субъектов, углубление их взаимодействия, развитие связей между
ними. Экономическая интеграция происходит, в данном случае,
между предприятиями, фирмами, компаниями, корпорациями.
Экономическая интеграция проявляется в расширении и углублении
производственно-технологических связей, совместном использовании
ресурсов, объединении капиталов, в создании друг другу
благоприятных условий осуществления экономической деятельности,
снятии взаимных барьеров.
Важным аспектом взаимодействия в современных
интегрированных структурах предприятий является то, что схема
принятия решений меняется с иерархической (вертикальной) на
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
196
горизонтальную (плоскую):
Вертикальная схема: приказ −> подчинение −>результат.
Горизонтальная схема: обсуждение −> договор (соглашение) −>
результат.
Именно, такие горизонтальные связи оказываются более
живучими в конкурентном мире. Особенно горизонтальная
внутренняя организация хорошо проявилась в технологически
сложных схемах, связанной с частой сменой продукции
(автомобилестроение, приборостроение, электроника и т. д.). [2], [3]
Выделяют области, где предприятия могут лучше
кооперироваться – проведение рыночных исследований, совместное
содействие экспорту, организация и проведение торговых ярмарок,
специализированные инвестиции в инфраструктуру.
Но одновременно они могут конкурировать в следующих
областях – в области маркетинга, в процессе совершенствования и
производстве новых продуктов.
Представляется важным выделить последствия горизонтальной
интеграции.
1. Наиболее очевидным последствием горизонтальной
интеграции является снижение количества независимых фирм-
производителей на отраслевом рынке. Согласно традиционной
экономической теории, чем меньше самостоятельных продавцов на
рынке определенной продукции, тем выше их способность влиять на
уровень цен продукции.
Снижение конкуренции может угрожать общественному
благосостоянию, однако такая точка зрения может быть оспорена,
если принять во внимание следующие последствия горизонтальной
интеграции.
2. Последствие второе: появление синергических эффектов.
Интеграция позволяет фирмам снизить ряд издержек, что является
результатом синергических эффектов, когда результат деятельности
объединения фирм превосходит сумму результатов деятельности
разрозненных фирм. Эти эффекты, которые можно разделить на
операционные, финансовые и инвестиционные, перечислены в табл. 1.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
197
Таблица 1
Синергические эффекты интеграции
Операционные синергии (экономия
операционных издержек)
Финансовые
синергии
(экономия
финансовых
издержек)
Инвестиционн
ые синергии
(экономия
инвестиционны
х издержек)
1) устранение дублирования
управленческих функций и их
централизации;
2) сокращение затрат на управление
сбытом продукции, централизация
закупок;
3) оптимизация: размещения
производственных мощностей, объема
выпуска, ассортимента продукции;
4) комбинирование
взаимодополняющих ресурсов.
1) стабилизация
роста доходности
и снижения
рисков;
2) более широкие
возможности
привлечения
заемных средств;
3) консолидация
финансовых
ресурсов.
1) объединение
трудовых,
производствен
ных ресурсов;
2) объединение
рынков;
3) объединение
результатов
НИОКР.
3. Последствие третье: ослабление рыночной власти
поставщиков и потребителей.
Горизонтальная интеграция фирм может стать способом
усиления влияния на поставщиков с целью снижения цен на ресурсы.
При концентрации потребителей между предприятиями поставщиков
обостряется борьба за крупные заказы потребителей. Для снижения
своих цен и выпуска уже более значительного объема продукции
поставщикам необходимо укрупняться. Они могут сделать это либо за
счет расширения своих производственных мощностей, либо через
горизонтальную интеграцию. В первом случае при сохранении числа
поставщиков обострение конкуренции между ними значительно
снизит цены на их продукцию, поскольку у потребителей появится
выбор. Во втором случае высококонцентрированный рынок
поставщиков будет противопоставлен высококонцентрированному
рынку потребителей, что позволит сохранить уровень цен.
4. Последствие четвертое: создание конкурентных преимуществ
производимой продукции.
Для выживания в конкурентной борьбе фирма должна обладать
особыми конкурентными преимуществами, которые следует
удерживать и защищать в долгосрочной перспективе. Фирма
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
198
вырабатывают эти преимущества за счет повышения своей
компетентности, наращивания и использования научно-технического
потенциала, благодаря которому она сможет поставить на рынок
продукцию, отличающуюся от продукции других продавцов. Эти
факторы приводят к необходимости увеличения затрат на научно-
исследовательские работы, расходов на новые технологии, тем самым
усложняя создание новых конкурентных преимуществ, что служит
дополнительным стимулом к горизонтальной интеграции фирм.
Кроме того, на фоне глобализации экономики и унификации
нужд потребителей, интеграция становится необходимостью, прежде
всего, для того, чтобы стремительно осваивать перспективные рынки.
Компания должна распространять свою продукцию быстрее, чем ее
конкуренты. Поскольку размещение в других регионах или странах
автономных подразделений связано с высокими издержками, то без
кооперации не обойтись. При этом если нужды потребителей в разных
географических областях отличаются друг от друга, компания должна
дифференцировать свое предложение, чтобы в каждом регионе, где
совершаются операции компании, она смогла использовать
конкурентные преимущества местных партнеров.
5. Последствие пятое: обеспечение конъюнктурной
безопасности
С конкурентной точки зрения, поведение фирмы в любой
ситуации определяется логикой конкурентной борьбы,
противостояния своим экономическим соперникам. Однако во многих
ситуациях фирма целенаправленно избегает конкурентного
противостояния, чтобы защитить и обеспечить безопасность
собственного производства. Для обеспечения устойчивости
конъюнктурных экономических факторов компании готовы понести
существенные дополнительные расходы на организацию
координационной структуры.
С экономической точки зрения, интеграция позволяет в
существенной мере сократить уровень неопределенности и риска на
рынке. В противоположность общепринятому представлению о
конкуренции, само по себе понятие «интеграция» свидетельствует о
союзе между компаниями, обязательствах осуществлять взаимную
поддержку и взаимопомощь. Фирмы принимают все эти условия с тем,
чтобы гарантировать «мир и безопасность» для каждого из них, чтобы
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
199
противостоять какой-либо внешней угрозе.
Недостатком такого подхода является допущение, что в рамках
одного альянса все партнеры преследуют одну и ту же цель, а именно
обеспечение собственной безопасности. Другими словами, интеграция
рассматривается только в качестве такого средства, которое позволит
усилить группу союзников с помощью целого ряда коллективных
действий. На практике же создание альянсов часто приводит к
ослаблению одного партнера к выгоде другого.
6. Последствие шестое: организационное обучение и взаимное
дополнение. С точки зрения концепции «организационного обучения»
предприятие, как единая организационная структура, является
средством передачи «неявного ноу-хау», то есть таких научных и
технологических методов, которые очень сложно вербально описать.
Основная идея заключается в том, что некоторые технологические
разработки являются «организационными», то есть их нельзя
рассматривать отдельно от структуры организации, в которой они
возникли. Поэтому фирма, которая собирается получить информацию
подобного рода, должна вступить в альянс с партнером – держателем
данного ноу-хау. Взамен фирма может предоставить партнеру
«дополняющие активы».
7. Последствие седьмое: соперничество в рамках
сотрудничества. В горизонтально интегрированной группе конкуренция между
фирмами выступает под видом соперничества в рамках самого
объединения. Речь идет о конкуренции на рынке прибыли, которую
предприятия хотели бы перенаправить из объединенной структуры к
себе.
Довольно часто в качестве цели интеграции упоминается
возможность объединения научно-технического потенциала
участвующих партнеров для получения ощутимой прибыли. Однако
есть и другая, менее невинная причина: партнеры стремятся усилить
свои позиции на рынке в ущерб другому партнеру, например, за счет
экономических рычагов.
Соперничество может выразиться через агрессивные намерения
одного партнера по отношению к другому: желание овладеть
максимальным количеством информации, стремление переманить
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
200
ключевые трудовые ресурсы, попытки использовать с выгодой для
себя полученные и быстро усвоенные уроки, чтобы «догнать и
обогнать» своего партнера. Следовательно, создавая интегрированную
группу как единое целое, необходимо анализировать механизмы,
сдерживающие аконструктивное соперничество, поскольку до
определенной степени оно носит позитивный характер. Создание
соответствующей институциональной среды для сглаживания
негативных последствий соперничества является необходимым
условием.
8. Последствие восьмое: рост издержек контроля и
управления в интегрированном объединении.
Будучи самостоятельным субъектом на рынке, предприятие само
определяет свои действия, и величина прибыли зависит только от его
действий; в случае же, когда предприятие входит в состав крупной
корпорации, в своих действиях оно подчиняется указаниям более
высокой управляющей инстанции, которая определяет уровень дохода
фирмы. Следовательно, заинтересованность в эффективности своей
деятельности у предприятия снижается и возникает необходимость
создания дополнительных структур управления и контроля в рамках
корпорации, что может привести к увеличению соответствующих
расходов.
Мотивами практически всех объединений являются получение
синергических эффектов, взаимодополнение активов, объединение
сбытовых сетей и результатов НИОКР и, наконец, привлечение
значительных инвестиционных ресурсов. Результатом процессов
интеграции стал переход на качественно новый уровень
крупномасштабного производства с комплексным обслуживанием
крупных потребителей по всему миру с использованием
информационных технологий. Очевидно, что консолидация
производителей предоставляет возможность ведения успешной
международной деятельности в условиях глобализации мировой
экономики. Поэтому для российских корпораций едва ли можно
предложить другой путь, нежели интеграция, при условии
доминирования новой парадигмы экономического развития.
Таким образом, горизонтальная интеграция предприятий наряду
с явными антиконкурентными последствиями объективно позволяют
повысить эффективность хозяйственной деятельности, а в некоторых
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
201
случаях способствуют сохранению отраслей в рамках национальных
экономик. При динамичном развитии глобализации и структурном
изменении мировой экономики происходят процессы интеграции,
задачи которой заключаются в повышении устойчивости и
продолжительности существования интегрированных структур
(метакорпораций), их приспособлении и активном воздействию на
внешнюю экономическую среду.
Литература:
1. Особенности конкурентных отношений в кластере/ http://evg-
ko.livejournal.com/9155.html (Дата обращения: 16.09.2015).
2. Степанов И. Г. Организация производства: Учеб. пособие / НФИ КемГУ.
Новокузнецк, 2003. – 93 с.
3. Передунова, С. В. Развитие интегрированных корпоративных организаций в
России / С.В. Передунова, Г.С. Мерзликина // Известия Волгоградского
государственного технического университета. Сер. Актуальные проблемы
реформирования российской экономики (теория, практика, перспектива). Вып.6. /
ВолгГТУ. - Волгоград, 2006. - № 11 (26).
4. Пумпянский Д. А. Горизонтальная интеграция: достоинства и недостатки.
УРМ №11 (ноябрь 2003).
Автор: Никитина Елена Борисовна, доцент кафедры учета, аудита и
экономического анализа, Пермский государственный национальный
исследовательский университет, г. Пермь, РФ.
Сфера научных интересов: финансовый анализ коммерческих банков,
страховых организаций, управленческий анализ, организационные
инновации.
Связь с автором: [email protected]
УДК 353.2
JEL G 18
Николаева Мария
Калужский филиал Финансового университета при Правительстве РФ
РОЛЬ КОНТРОЛЬНО-СЧЕТНОЙ ПАЛАТЫ КАЛУЖСКОЙ
ОБЛАСТИ В ОСУЩЕСТВЛЕНИИ ФИНАНСОВОГО
КОНТРОЛЯ
В статье рассматриваются функции, правовые основы и особенности
функционирования Контрольно-счетной палаты Калужской области. Анализируется
деятельность Контрольно-счетной палаты в 2012-2014 годах.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
202
Ключевые слова: бюджет, бюджетное законодательство, контрольно-
счетные органы, финансовый контроль, финансовые правонарушения.
This article discusses the function, the legal framework and features of the
functioning of the Accounts Chamber of the Kaluga region. The activity of the Accounts
Chamber in 2012-2014 is analyzed.
Keywords: budget, budget legislation, control and accounting bodies, financial
control, financial offenses.
У статті розглядаються функції, правові засади та особливості
функціонування Контрольно-рахункової палати Калузької області. Аналізується
діяльність Контрольно-рахункової палати в 2012-2014 роках.
Ключові слова: бюджет, бюджетне законодавство, контрольно-рахункові
органи, фінансовий контроль, фінансові правопорушення.
В настоящее время нельзя недооценивать необходимость
контроля за государственной собственностью и целевым,
результативным использованием государственных финансовых
ресурсов. В этих целях на федеральном уровне действует Счетная
палата Российской Федерации. На уровне субъектов данную функцию
выполняют контрольно-счетные органы субъектов РФ. Рассмотрим
деятельность контрольно-счетного органа субъекта РФ на примере
Контрольно-счетной палаты Калужской области.
Контрольно-счетная палата Калужской области была создана в
1999 году в соответствии с Законом Калужской области от 26.03.1999
г. № 3-ОЗ «О Контрольно-счѐтной палате Калужской области».
Контрольно-счетная палата Калужской области является постоянно
действующим органом внешнего государственного финансового
контроля региона. Данному органу присуща организационная и
финансовая независимость. Кроме того, Контрольно-счетная
Калужской области палата является юридическим лицом [2].
Деятельность Контрольно-счетной палаты Калужской области
определяют принципы законности, объективности, эффективности,
независимости и гласности.
Контрольно-счетная палата Калужской области осуществляет
ряд полномочий:
1) контроль за исполнением бюджета субъекта и бюджета
территориального государственного внебюджетного фонда;
2) экспертиза проекта закона о бюджете субъекта и проекта
закона о бюджете территориального государственного внебюджетного
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
203
фонда;
3) внешняя проверка годового отчета об исполнении областного
бюджета, годового отчета об исполнении бюджета территориального
государственного внебюджетного фонда;
4) организация и осуществление контроля за законностью,
результативностью (эффективностью и экономностью) использования
средств областного бюджета, средств бюджета территориального
государственного внебюджетного фонда и иных источников,
предусмотренных законодательством Российской Федерации;
5) контроль за соблюдением установленного порядка
управления и распоряжения имуществом, находящимся в
государственной собственности Калужской области, в том числе
охраняемыми результатами интеллектуальной деятельности и
средствами индивидуализации, принадлежащими Калужской области;
6) оценка эффективности предоставления налоговых и иных
льгот и преимуществ, бюджетных кредитов за счет средств областного
бюджета, а также оценка законности предоставления государственных
гарантий и поручительств или обеспечения исполнения обязательств
другими способами по сделкам, совершаемым юридическими лицами
и индивидуальными предпринимателями за счет средств областного
бюджета и имущества, находящегося в государственной
собственности Калужской области;
7) финансово-экономическая экспертиза проектов законов
Калужской области и нормативных правовых актов органов
государственной власти Калужской области (включая обоснованность
финансово-экономических обоснований) в части, касающейся
расходных обязательств Калужской области, а также государственных
программ Калужской области;
8) анализ бюджетного процесса в Калужской области и
подготовка предложений, направленных на его совершенствование;
9) контроль за законностью, результативностью
(эффективностью и экономностью) использования межбюджетных
трансфертов, предоставленных из областного бюджета бюджетам
муниципальных образований, расположенных на территории
Калужской области, а также проверка местного бюджета в случаях,
установленных Бюджетным кодексом Российской Федерации;
10) подготовка информации о ходе исполнения областного
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
204
бюджета, бюджета территориального государственного
внебюджетного фонда, о результатах проведенных контрольных и
экспертно-аналитических мероприятий и предоставление такой
информации в Законодательное Собрание Калужской области и
Губернатору Калужской области;
11) участие в пределах полномочий в мероприятиях,
направленных на противодействие коррупции;
12) иные полномочия в сфере внешнего государственного
финансового контроля, установленные федеральными законами,
Уставом и законами Калужской области.
Контрольно-счетная палата Калужской области осуществляет
внешний государственный финансовый контроль в отношении
органов государственной власти и государственных органов, органов
территориальных государственных внебюджетных фондов, органов
местного самоуправления, государственных учреждений и унитарных
предприятий Калужской области, а также иных организаций, если они
используют имущество, находящееся в государственной
собственности Калужской области (далее также - проверяемые органы
и организации), а также в отношении иных организаций путем
осуществления проверки соблюдения условий получения ими
субсидий, кредитов, гарантий за счет средств областного бюджета в
порядке контроля за деятельностью главных распорядителей
(распорядителей) и получателей средств областного бюджета,
предоставивших указанные средства, в случаях если возможность
проверок указанных организаций установлена в договорах о
предоставлении субсидий, кредитов, гарантий за счет средств
областного бюджета.
В соответствии со ст. 11 Закона Калужской области от
28.10.2011 г. № 193-ОЗ «О Контрольно-счѐтной палате Калужской
области» нормативно-правовую основу деятельности контрольно-
счетной палаты составляют Конституция Российской Федерации,
законодательством Российской Федерации, законодательством
Калужской области, муниципальными нормативными правовыми
актами, а также стандартами внешнего государственного контроля [2].
Внешний государственный финансовый контроль
осуществляется Контрольно-счѐтной палатой в форме контрольных
или экспертно-аналитических мероприятий.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
205
Проанализируем деятельность Контрольно-счетной палаты
Калужской области в 2012-2014 годах.
Таблица 1
Объем финансовых нарушений, выявленных Контрольно-счетной
палатой Калужской области в 2012-2014 гг., тыс. руб.
Вид нарушения 2012 год 2013 год 2014 год
Сумма Доля Сумма Доля Сумма Доля
Временное
отвлечение средств 107 720,0 17,3 57 816,9 7,6 180 637,4 22,8
Неэффективное и
нерезультативное
использование
средств
81 192,0 13,0 158 699,4 20,7 255 581,3 32,2
Незаконные
расходы 22 614,9 3,6 25 838,6 3,4 45 190,0 5,7
Недополучено
доходов 4 018,9 0,6 3 891,6 0,5 27 308,8 3,4
Нецелевое
использование
средств
5 293,7 0,8 11 142,1 1,5 23 474,6 3,0
Прочие финансовые
нарушения 403 046,1 64,7 507 832,8 66,3 261 769,4 33,0
Итого: 623 885,6 100 765 221,4 100,0 793 961,5 100,0
Источник: составлено автором на основе отчетов о деятельности
Контрольно-счетной палаты Калужской области за 2012-2014 гг.
На основе данных таблицы 1 можно сделать вывод, что в
анализируемый период наблюдается рост объема финансовых
нарушений. Постоянную тенденцию роста имеют такие виды
нарушений как неэффективное и нерезультативное использование
средств, незаконные расходы, нецелевое использование средств. В 2013
году как а абсолютном измерении, так и в процентном соотношении
сократился объем следующих финансовых нарушений: временное
отвлечение средств, недополучение доходов. Однако в 2014 году по
этим направлениям вновь наблюдается рост объема финансовых
нарушений. Кроме того, в 2014 году не наблюдается сокращение ни
одного из исследуемых показателей. За весь анализируемый период
наибольший удельный вес в суммарном объеме нарушений приходится
на прочие финансовые нарушения, среди которых можно выделить
неисполнение положений контрактов, переплаты и неполные выплаты,
Неполное выполнение норм, требований и правил при выполнении
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
206
государственных задач и функций и т. д. Однако в 2014 году удельный
вес данного показателя значительно сокращается, что может говорить
об эффективности работы в данном направлении.
Таким образом, можно сделать вывод о необходимости
функционирования контрольно-счетных органов на уровне субъектов
РФ, поскольку с каждым годом возрастает объем и количество
выявленных правонарушений. Однако положительная динамика роста
этих показателей может говорить о несовершенстве существующего
бюджетного законодательства и о недостаточной жесткости наказаний
за его нарушение.
Литература:
1. Бюджетный кодекс Российской Федерации
2. Закон Калужской области от 28.10.2011 г. № 193-ОЗ «О Контрольно-счѐтной
палате Калужской области»
3. Официальный сайт Контрольно-счетной палаты Калужской области –
[Электронный ресурс] – Режим доступа:
http://www.admoblkaluga.ru/sub/control_palata/info/ Дата обращения: 29.10.2015 г.
4. Балынин И.В. Комплексная оценка социально-экономического развития
Калужской области // Мировое сообщество: проблемы социально-экономического и
духовно-политического развития Сборник научных статей Всероссийской научно-
практической конференции. Пенза, 2013. С. 289-298.
5. Балынин И.В. Анализ макроэкономических показателей регионального
развития субъектов Российской Федерации в 2008-2012 годах // РИСК: Ресурсы,
информация, снабжение, конкуренция. 2015. № 1. С.124-127
6. Балынин И.В. Формирование социально ориентированной бюджетной
политики в Российской Федерации на региональном уровне // Финансы и кредит.
2015. № 30. C. 48-59.
7. Сергиенко Н.С. Новации в стандартах внутреннего контроля и внутреннего
аудита в органах Федерального казначейства // Проблемы и перспективы развития
учетно-аналитической и контрольной системы в условиях глобализации
экономических процессов. Материалы Международной научно-практической
конференции, посвященной 20-летию кафедры бухгалтерского учета, анализа и
аудита. 2014. С. 263-269.
8. Сергиенко Н.С. Реализация внешнего государственного финансового
контроля в субъектах РФ // ОБЛІК, ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки.
Міжнародний збірник наукових праць. Луцьк, 2014. С. 382-387.
Автор: Николаева Мария Владимировна, Калужский филиал
Финансового университета при Правительстве РФ.
Сфера наукових інтересів: бюджет, государственное и
муниципальное управление, государственные и муниципальные финансы.
Зв'язок з автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
207
УДК 339.187
JEL G 23
Ніколаєва Анжела
Луцький національний технічний університет
ЛІЗИНГОВА ФОРМА ФІНАНСУВАННЯ БІЗНЕСУ:
ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРЕВАГИ
В статті охарактеризовано сучасний стан розвитку лізингового ринку в
Україні. Визначено переваги лізингової форми фінансування бізнесу в розрізі
діяльності окремих суб’єктів лізингових схем.
Ключові слова: лізинг, лізингова форма фінансування, лізингові схеми,
лізингодавець, лізингоодержувач.
The article describes the current state of development of the leasing market in
Ukraine. Advantages of leasing forms of business financing are defined in the context of
individual entities leasing schemes.
Key words: leasing, leasing form of financing, leasing schemes, lessor, lessee.
В статье охарактеризовано современное состояние развития лизингового
рынка в Украине. Определены преимущества лизинговой формы финансирования
бизнеса в разрезе деятельности отдельных субъектов лизинговых схем.
Ключевые слова: лизинг, лизинговая форма финансирования, лизинговые
схемы, лизингодатель, лизингополучатель.
Лізинг являє собою важливий елемент інвестиційної діяльності
господарюючих суб’єктів, заходи щодо стимулювання та підтримки
лізингової активності включаються в інвестиційну політику багатьох
розвинених держав. Власне поширеність і характер лізингової активності
є одним з індикаторів рівня економічного розвитку. Внутрішня природа
лізингу обумовлює його високу ефективність в ринковій економіці,
можливість пом’якшення з його допомогою гостроти низки серйозних
проблем господарського розвитку. В Україні ця форма також отримала
певний розвиток, однак масштаби вітчизняного лізингу поки дуже далекі
від бажаного рівня. Разом з тим більшість українських підприємств
стоять перед необхідністю оновлення або придбання основних фондів в
умовах обмежених фінансових ресурсів. У зв’язку з цим дослідження
специфіки та переваг саме лізингових форм фінансування бізнесу
видаються важливими і актуальними.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
208
Основні фінансові та бухгалтерські аспекти лізингу широко
висвітлені в зарубіжній науковій літературі. Схеми лізингових форм
фінансування суб’єктів господарювання досліджено в працях зарубіжних
економістів Адамса Дж.Н. [5], Гехта Л.І., Головніної Л.А., Горемикіна
В.А., Карпа М.В., Лещенко М.І., Прилуцького Л.Н., Сміта Дж. В.,
Уолтерса Дж., Чекмарьової Е.Н, Шпіттлера Х.-Й. [4] та ін. Серед
вітчизняних науковців питанням лізингу приділено значну увагу в
дослідженнях Внукової Н.М., Кочеткова В.М., Луціва Б.Л., Лях О.І.,
Манойленко О.В., Міщенко В.І., Ольховикова О.В., Потій В.З.,
Рязанової Н.С., Снігір Л.Я. [3], Усенко Я.Б., Холодного Г.О. та ін.
Не дивлячись на значний доробок цих вчених в проблематику
розвитку лізингових відносин, в Україні недостатньо проведено
досліджень, в яких лізинг би розглядався цілісно, як складна система, що
об’єднує безліч різнорідних суб’єктів економіки, інтереси яких зачіпають
при реалізації лізингових форм фінансування.
Для пошуку кращих форм організації і механізмів взаємодії
суб’єктів лізингових відносин, важливим є розуміння переваг лізингових
форм фінансування, що забезпечують найбільш повну їх реалізацію.
Ефективна організація взаємодії передбачає адекватну оцінку і
врахування мотивацій всіх учасників.
Згідно з законодавчими актами України, під лізингом розуміють
перш за все фінансовий лізинг, як вид цивільно-правових відносин, що
виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового
лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця
відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і
передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не
менше одного року за встановлену плату [2].
Як показав аналіз ринку фінансового лізингу в Україні, станом на
01.01.2015 р. на обліку в Нацкомфінпослуг перебувало 267 юридичних
осіб – лізингодавців та до Державного реєстру фінансових установ
внесено інформацію про 187 фінансових компаній, що надають послуги
фінансового лізингу. Протягом 2014 року фінансовими компаніями та
юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але
можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено 8
966 договорів фінансового лізингу на суму 7 438,4 млн. грн. Вартість
об’єктів лізингу, що є предметом договорів, становила 5 877,4 млн. грн.
Вартість чинних договорів фінансового лізингу станом на 01.01.2015 р.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
209
становила 58,6 млрд. грн. За строками до погашення переважна кількість
угод є довгостроковими (більше 5 років). При цьому близько 99,9% усіх
послуг фінансового лізингу надається юридичними особами – суб’єктами
господарювання, які не є фінансовими установами [1, с. 22].
Як і будь-який бізнес, лізингові компанії залежні від розвитку
економіки країни, особливо – від окремих її галузей. За підсумками 2014
року найбільшими споживачами лізингових послуг були: транспортна
галузь, сільське господарство, будівництво, сфера послуг, харчова
промисловість, добувна промисловість. Частка інших галузей в
сукупному обсязі лізингових операцій залишається незначною. При
цьому, за підсумками 2014 року порівняно з підсумками 2013 року
вартість договорів фінансового лізингу значно зросла за договорами
сільського господарства, в той час як вартість договорів, укладених з
підприємствами, що працюють у транспортній галузі, помітно
зменшилась [1, с. 22]. Основним джерелом фондування лізингових
операцій виступають позичкові кошти (в т.ч. банківські кредити).
Розглянемо переваги лізингової форми фінансування бізнесу для
основних суб’єктів лізингових схем.
Для виробника і постачальника предмета лізингу лізинг є
інструментом ринкової експансії, що дозволяє розширити коло
споживачів за рахунок тих, які не потребують постійного використання
обладнання, не можуть фінансувати його купівлю або хотіли б
познайомитися з експлуатаційними характеристиками безпосередньо в
роботі. Зазвичай, у цьому випадку лізинг – це важіль активного
маркетингу, своєрідний вид реклами. Якщо в лізинг пропонується не
одна одиниця, а цілий комплекс обладнання, то це призводить до
додаткового збільшення обсягу продажів.
Для лізингодавця привабливим є надання йому виробником права
використання своєї торгової мережі. Лізингодавець, а через нього і
виробник одержує можливість установлення каналу зворотного зв’язку з
кінцевим користувачем обладнання. Протягом тимчасової експлуатації
обладнання лізінгоодержувачем повна достовірна інформація про
конструктивні особливості виробу надходить виробникові, що сприяє
усуненню їх недоліків.
Ще одна перевага для виробника пов’язана із прискоренням темпів
оновлення асортименту продукції, що випускається. Маючи можливість
передавати старі моделі обладнання в лізинг, підприємства-виробники
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
210
оновлюють асортимент, що так само сприяє зміцненню їх позицій на
ринку. Така практика широко застосовується провідними виробниками
комп’ютерів. Лізинг також надає можливість позбавлення від тимчасово
незадіяного обладнання. Якщо підприємство має обладнання, яке не
доцільне реалізувати, але яке тимчасово не задіяне у виробничому
процесі, то вирішенням проблеми може стати лізинг. Звичайно, для цього
будуть потрібні спеціальні організаційні заходи, оскільки лізингова
діяльність передбачає придбання обладнання спеціально для наступної
передачі його в лізинг.
Для лізингової фірми лізинг це „звичайний‖ вид підприємницької
діяльності, що забезпечує можливість отримання прибутку. Перевага
такого бізнесу полягає в додатковому страхуванні ризику неплатежу,
оскільки матеріальним забезпеченням угоди завжди є об’єкт, що
належить лізингодавцю. У кожний конкретний період економічного
розвитку держава може встановлювати певні привілеї учасниками
лізингу (податкові знижки, прискорена амортизація, пільгові кредити
тощо). Можливість отримання різних пільг – ще одна перевага лізингу.
Лізингоодержувач також отримує суттєві переваги за рахунок
лізингу. Важливою особливістю є те, що прибуток отримується у
результаті ефективного використання устаткування, а не володіння ним.
До переваг лізингу для лізингоодержувача відносяться:
– можливість переоснащення виробництва новим
високотехнологічним обладнанням без залучення значних фінансових
ресурсів;
– гнучкість умов, форм і систем розрахунків, передбачених
контрактом;
– віднесення лізингових платежів до собівартості, що зменшує
оподатковану базу при розрахунку податку на прибуток;
– переваги і відносна простота при обліку;
– можливість швидкої зміни обладнання;
– збереження права власності і що випливають з нього податкових
та інших зобов’язань за лізингодавцем (облік на його балансі, економія на
податку на майно);
– необтяження балансу позиковими засобами, збереження
можливості отримання кредитів для інших цілей.
Даний перелік може бути істотно розширений і доповнений.
На рівні держави можна відзначити загальний економічний ефект
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
211
від застосування лізингових операцій, що сприяє появі нових технологій,
зростанню обсягів виробництва товарів і послуг, розширенню
виробничих потужностей. Через лізинг держава може стимулювати
розвиток пріоритетних галузей економіки. Незважаючи на те, що
лізингове фінансування здійснюється в рамках сукупного інвестиційного
попиту, залежного від загальної ситуації, при інших рівних умовах воно
створює додаткові стимули до накопичення, є фактором прискорення
науково-технічного прогресу. Також за правилами МВФ сума угод
міжнародного лізингу не враховується при визначенні національної
заборгованості, не погіршуючи значень оціночних показників, що також
слід віднести до переваг на рівні держави.
Безумовно, лізингові схеми можна вважати панацеєю,
універсальним засобом вирішення всіх економічних проблем. Укладання
і виконання лізингового договору саме пов’язане з багатьма труднощами,
деякі з них носять об’єктивний характер, інші – пов’язані з
особливостями конкретної ситуації. Як зазначалося вище, можливість
отримати за лізингом дороге устаткування мають навіть невеликі
підприємства, що не володіють вільними коштами, достатніми для
купівлі. Однак в цілому для організації всього ланцюжка потрібні значні
фінансові ресурси.
Зовнішнє і внутрішнє середовище розвитку лізингу регулюється
державою і лізинговою фірмою, але вибір цієї форми придбання
обладнання робить користувач.
Отже, узагальнюючи аналіз ролі лізингу, його переваги, можна
виділити наступні його складові:
– інвестиційну: лізинг являє собою елемент інвестиційного
процесу;
– збутову: лізинг розширює збутові можливості підприємств;
– виробничу: наявність лізингових каналів збуту сприяє зростанню
виробництва і підвищенню його технічного рівня.
Ці складові ролі лізингу відносяться до окремих його суб’єктів, які
через свою поведінку змінюють ринкову структуру, що впливає на
загальну економічну ситуацію.
Література:
1. Аналітичний огляд ринку небанківських фінансових послуг України за
2014 рік [Електронний ресурс] // Національне рейтингове агентство „Рюрік‖. – Режим
доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_4_kv_2014.pdf.
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
212
2. Закон України „Про фінансовий лізинг‖ вiд 16.12.1997 № 723/97-ВР
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://kodeksy.com.ua/pro_finansovij_lizing/statja-1.htm.
3. Снігір Л. Лізинг: як використати його переваги [Текст]: [посібник] / Лідія
Снігір. – К.: Центр комерц. права, 2011. – 127 с.
4. Шпиттлер Х.-Й. Практический лизинг. – М.: ЦНИИЭП-сельстрой, 1991. –
164 с. 5. Adams J. Commercial Hiring and Leasing. – McGraw –Hill International (U.K.)
1989.
Автор: Анжела Миколаївна Ніколаєва, к.е.н., доцент кафедри фінансів
Луцького національного технічного університету, м. Луцьк, Україна.
Сфера наукових інтересів: ринок фінансових послуг, фінансовий
ринок, фінансова діяльність підприємств.
Зв’язок з автором: [email protected]
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
213
Редакційна колегія Editorial board
Садовська І.Б., к.е.н., професор, завідувач
кафедри обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Sadovska I., Ph.D., Professor, Head of
Department of Accounting and Auditing of the
Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Бабіч І.І., к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Babich I., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Аверіна О.І., д.е.н., професор, завідувач
кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і
аудиту Мордовського державного
університету ім. Н.П. Огарьова
(Саранськ, Республіка Мордовія)
Averina O., PhD, Professor, Head of
Department of Accounting, Analysis and Audit
Mordovia State University of N. Ogarev
(Saransk, Republic of Mordovia)
Башева С.А., д-р, професор кафедри обліку
та аналізу, декан факультету обліку і
фінансів Університету національното і
світового господарства
(Софія, Болгарія)
Basheva S.A., Dr, Professor of accounting and
analysis, Dean of the Faculty of Accounting
and Finance of the University of National and
World Economy (Sofia, Bulgaria)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
214
Бессонова О.А., д.е.н., професор,
завідувач кафедри бухгалтерського обліку,
аналізу і аудиту Південно-Західного
державного університету
(Курськ, Російська Федерація)
Bessonova O., Doctor of Economics,
Professor, Head of Accounting, Analysis and
Audit Southwestern State University
(Kursk, Russia)
Вегера С.Г., д.е.н., доцент,
завідувач кафедри бухгалтерского обліку і
аудиту Полоцького державного
університету
(Новополоцьк, Республіка Білорусь)
Vegera S., PhD, Associate Professor, Head of
accounting and accounting audit Polotsk State
University (Novopolotsk, Belarus)
Голян В.А., д.е.н., професор, академік
Інженерної академії України
(Київ, Україна)
Golian V., Doctor of Economics, Professor,
Academician of Engineering Academy of
Ukraine (Kyiv, Ukraine)
Голячук Н.В., к.е.н., доцент кафедри обліку
і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Holyachuk N., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
215
Димитров С.С., д-р, професор, завідувач
кафедри бухгалтерії і аналізу Університету
національного і світового господарства
(Софія, Болгарія)
Stoyan Dimitrov, Dr, Professor, Head of
accounting and analysis of the University of
National and World Economy (Sofia, Bulgaria)
Жураковська І.В., к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Zhurakovska I., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Гжегож Зайонц, д-р, директор Інституту
міжнародних відносин
Державна Східноєвропейська Вища школа
(Хелм, Польща)
Grzegorz Zaiontz, Dr, Director, Eastern
European State High School (Chelm, Poland)
Зеленко С.В., к.е.н., доцент кафедри обліку
і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Zelenko S., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
216
Дорота Казмерчак-Пец, д-р, Вища Школа
Нижньосілезька (Вроцлав, Польща);
Dorota Kazmerchak-Pec, Dr, High School
Lower (Wroclaw, Poland)
Легенчук С.Ф., д.е.н., професор, завідувач
кафедри обліку і аудиту Житомирського
державного технологічного університету
(Житомир, Україна)
Legenchuk S., Doctor of Economics,
Professor, Head of Department of Accounting
and Auditing Zhytomyr State Technological
University (Zhytomyr, Ukraine)
Левицька С.О., д.е.н., професор, проректор
Національного університету водного
господарства та природокористування
(Рівне, Україна)
Levytska S., Doctor of Economics, professor,
rector of the National University of Water
Management and Nature
(Rivne, Ukraine)
Макарова В.І., д.е.н., доцент,
завідувач кафедри бухгалтерського обліку,
аналізу і аудиту Волзького університету
імені В.Н. Татіщева
(Тольятті, Російська Федерація)
Makarova V., PhD, Associate Professor, Head
of Accounting, analysis and audit of the Volga
University of V. Tatishchev (Togliatti, Russia)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
217
Малік М.Й., д.е.н., професор кафедри
страхування та ризик-менеджменту
економічного факультету Київського
національного університету імені Тараса
Шевченка (Київ, Україна)
Malik M., Ph.D., professor of insurance and
risk management Economics Faculty of Kyiv
National Taras Shevchenko University
(Kyiv, Ukraine)
Мальцевич Н.В., к.е.н., доцент, завідувач
кафедри бухгалтерского обліку, аналізу і
аудиту Поліського державного університету
(Пінськ, Республіка Білорусь)
Maltsevich N., Ph.D., associate professor,
head of accounting and accounting, analysis
and audit Polesskiy State University
(Pinsk, Belarus)
Мокєєв В.В., д.т.н., с.н.с., завідувач
кафедри інформаційних систем Південно-
Уральського державного університету
(Челябінськ, Російська Федерація)
Mokeev V., Ph.D., Senior Research Fellow,
Head of Information Systems of
South Ural State University
(Chelyabinsk, Russia)
Морозова Н.І., д.е.н., доцент, завідувач
кафедри економіки Волгоградської філії
Російського державного торгово-
економічного університету
(Волгоград, Російська Федерація)
Morozova N., PhD, Associate Professor,
Head, Department of Economics Volgograd
Branch of Russian State Trade and Economic
University (Volgograd, Russia)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
218
Московчук А.Т., к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Moskovchuk A., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Нагірська К.Є., к.е.н., старший викладач
кафедри обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Nagirska K., PhD, Senior Lecturer of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Нужна О.А., к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Nuzhna O., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Петрова О.О., к.е.н., доцент, завідувач
кафедри бухгалтерського обліку і
інформаційних систем в економіці
Гірничо-Алтайського державного
університету (Горно-Алтайськ, Алтай)
Petrova O., Ph.D., associate Professor, Head
of Department of Accounting and Information
Systems in Economics Gorno-Altai State
University (Gorno-Altai, Altai)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
219
Писаренко Т.М., к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Pysarenko T., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Правдюк Н.Л., д.е.н., професор завідувач
кафедри організації обліку та звітності
Вінницького національного аграрного
університету (Вінниця, Україна)
Pravdiuk N., Doctor of Economics, Professor
Head of the Department of Accounting and
Reporting Vinnytsia National Agrarian
University (Vinnytsia, Ukraine)
Савош Л.В., к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Savosh L., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Семенишена Н.В., к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Подільського державного
аграрно-технічного університету
(Кам’янець-Подільський, Україна)
Semenyshena N., Ph.D., assistant professor of
accounting and auditing Podolsky State
Agricultural and Technical University
(Kamenetz-Podolsk, Ukraine)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
220
Сєкачьова В.М., к.е.н., доцент, завідувач
кафедри бухгалтерского обліку і аналізу
господарської діяльності
Кемеровський державний університет
(Кемерово, Російська Федерація)
Syekachova V., Ph.D., associate Professor,
Head of accounting and business analysis
Kemerovo State University
(Kemerovo, Russia)
Сидоренко Р.В., к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Sydorenko R., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Сушко Т.І., к.е.н., доцент,
завідувач кафедри бухгалтерського обліку,
аналізу і аудиту Могильовського
державного університету продовольства
(Могильов, Республіка Білорусь)
Sushko T., Ph.D., Associate Professor, Head
of Accounting, Analysis and Audit Mogilev
State University of Food (Minsk, Belarus)
Талах Т.А., к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Talah T., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
221
Ткачук І.М., к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Tkachuk I., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Tluchkevich N., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
Хенрік Федевіч, д-р, Вища Школа
Господарча (Перемишль, Республіка
Польща)
Henrik Fedevic, Dr, Graduate School of
Household (Przemysl, Poland)
Чудовець В.В., к.е.н., доцент кафедри
обліку і аудиту Луцького НТУ
(Луцьк, Україна)
Chudovets V., Ph.D., Associate Professor of
accounting and auditing of the Lutsk NTU
(Lutsk, Ukraine)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
222
Шаріпов Довудшо Гаюрович, к.е.н.,
доцент кафедри обліку, аналізу і аудиту
Інституту підприємництва та сервісу
(Душанбе, Республіка Таджикістан)
Sharipov Dovudsho, Ph.D., Associate
Professor Department of Accounting, Analysis
and Auditing of the Institute of
Entrepreneurship and Service
(Dushanbe, Republic of Tajikistan)
Шестакова І.М., к.е.н., доцент, завідувач
кафедри бухгалтерського обліку і фінансів
Сибірський державний технологічний
університет
(Красноярськ, Російська Федерація)
Shestakova I., Ph.D., associate Professor,
Head of Department of Accounting and
Finance Siberian State Technological
University (Krasnoyarsk, Russia)
Шешукова Т.Г., д.е.н., професор, завідувач
кафедри обліку, аудиту і економічного
аналізу Пермського державного
національного дослідницького університету
(Пермь, Росія)
Sheshukova T., PhD, Professor, Head of
Department of Accounting, Auditing and
economic analysis of the Perm State National
Research University (Perm, Russia)
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
223
ДЛЯ НОТАТОК
ОБЛІК. ЕКОНОМІКА. МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3 (7). 2015
224
ОБЛІК, ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ: наукові нотатки
ACCOUNTING, ECONOMICS, MANAGEMENT: scientific notes
Міжнародний збірник наукових праць
International collection of scientific papers
Випуск 3 (7)
Issue 3 (7)
Відповідальний редактор:
к.е.н., доцент Бабіч І.І.
Contributing editor:
Ph.D., Professor, I. Babich
Адреса редакції:
ТзОВ «Актив-Інформ»
вул. Володимирська, 35 / 4, с. Забороль,
Луцький район, Волинська обл., 45623
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової
інформації Серія КВ № 20767-10567 Р від 22.05.2014 р.
Видавець:
РВВ Луцького НТУ
вул. Львівська, 75, м. Луцьк, 43024
тел. +38 066 759 72 53
Підписано до друку 08.10.2015 р. Формат 60х90 / 16.
Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 21,55
Тираж 100. Замовлення № 352.