НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ОРІЄНТОВНІ НАПРЯМКИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ:

«ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ»

ТА «ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ»

ОДЕСА - 2010

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України. (Протокол № 2 від 20.10.2010 р.)

Орієнтовні напрямки магістерських робіт за спеціальностями «Державне управління» та «Публічне адміністрування». – Одеса: ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2010. - с.

Мета видання - надати допомогу слухачам у визначенні напрямків магістерських робіт для подальшого їх відпрацювання та захисту в процесі державних екзаменів.

© ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2010 р.

2

ЗМІСТ

1. Загальні вимоги до обрання напрямків та проведення магістерського дослідження……………………………………. 5

2. Напрямки магістерських робіт за спеціальностями: «Державне управління» та «Публічне адміністрування»…….. 9

2.1 Кафедра державного управління і місцевого самоврядування 9Спеціалізація: «Регіональне управління»……………………... 12Інші спеціалізації………………………………………………... 13

2.2 Кафедра економічної та фінансової політикиСпеціалізація: «Державне регулювання економіки та підприємництва»………………………………………………… 14Інші спеціалізації………………………………………………... 15

2.3 Кафедра європейської інтеграції……………………………….. 15Спеціалізація: Європейська інтеграція в умовах глобального врядування………………………………………………………… 19Інші спеціалізації…………………………………………………. 21

2.4 Кафедра інформаційних технологій та систем управління……. 21Спеціалізація: «Інформатизація державного управління»…….. 23Інші спеціалізації…………………………………………………. 24

2.5 Кафедра права і законотворчого процесуСпеціалізації: «Законотворча та нормотворча діяльність»«Організація правової роботи в органах публічної влади»……. 25

2.6 Кафедра регіональної політики та публічного адміністрування 29

2.7 Кафедра філософських та соціально-політичних наук………… 31Спеціалізація: «Соціальна і гуманітарна політика»……………. 33Спеціалізація: «Управління в сфері культури»………………… 36Спеціалізація: «Управління охороною здоров’я»……………… 37

2.8 Кафедра менеджменту організацій……………………………… 38

2.9 Кафедра української та іноземних мов………………………… 39

3

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОБРАННЯ НАПРЯМКІВ ТА ПРОВЕДЕННЯ

МАГІСТЕРСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Магістерська робота є самостійною кваліфікаційною працею випускника магістратури, яка носить практико-орієнтований та науково-дослідницький характер.

Кожне дослідження, у тому числі й магістерська робота, від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці має неповторну специфіку. Однак усі вони наділені загальними особливостями, які охоплюють універсальні послідовні процеси (етапи):

1. Вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості; вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдань дослідження.

2. Накопичення необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; вибір напрямків дослідження з огляду на його мету.

3. Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.

4. Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети.

5. Обробка й аналіз результатів експериментального дослідження.6. Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис

використаних джерел і створення додатків.7. Підготовка до захисту і захист магістерського дослідження.

Під час обрання слухачем напрямку магістерського дослідження необхідно враховувати те, що:

тематика магістерських робіт слухачів спеціальностей «Державне управління» та «Публічне адміністрування» повинна бути актуальною, за своїм змістом відповідати сучасному стану і перспективам розвитку публічного управління, спрямована на вирішення актуальних завдань державного управління, бути безпосередньо пов’язана з місцем майбутньої професійної діяльності випускників;

напрямки магістерських робіт оновлюються щорічно кафедрами до 20 червня поточного року та надаються до навчально-методичного відділу в дводенний термін. Загальна кількість орієнтовних напрямків повинна бути не меншою, ніж кількість слухачів відповідної спеціалізації. Збірник орієнтовних напрямків магістерських робіт готується до 10 жовтня поточного року та надається в деканати, на кафедри, слухацькі групи всіх форм навчання, в електронну бібліотеку та розміщується в серверній папці № 14;

тематика магістерських робіт може бути рекомендована Секретаріатом Президента України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними та регіональними органами виконавчої влади, місцевого

4

самоврядування, громадськими організаціями, а також підприємствами, установами та організаціями, які направили слухачів на навчання;

слухачеві надається право запропонувати тему, яка відповідає його науковим та практичним інтересам, життєвому досвіду. Вибір теми слухачів заочної, заочно-дистанційної та вечірньої форм навчання визначається характером на даний час існуючої або перспективної роботи. Важливим аргументом на користь вибору теми є досвід минулої роботи слухача, його творчий інтерес;

практичним результатом підготовки магістерської роботи є розробка і обґрунтування проектів документів з розв’язанням конкретних проблем державного управління. Це можуть бути проекти: концепцій, законів України, пропозицій щодо внесення змін і доповнень до них, Указів Президента України, постанов або розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів керівника органу виконавчої влади тощо. Висновки, рекомендації, концепції, якими завершуються магістерські роботи, повинні виконуватися з дотриманням вимог законотворчих і нормативних технологій, що обумовлює їх впровадження в практику діяльності державних органів.

Напрямок (тема) роботи затверджується наказом директора інституту та повинна відображати проблеми історії, розвитку та сучасного стану державного управління (місцевого самоврядування); питання державного регулювання економіки; перспективи розвитку інституту державної служби (служби в органах місцевого самоврядування) і т.п. Вдало і обґрунтовано обрана тема значною мірою визначає доцільність і результативність усього дослідження.

Теми і проблеми досліджень зумовлені потребами розвитку суспільства. Часто вони пов’язані з необхідністю усунення певних протиріч у житті суспільства. Тому для вибору теми магістерської роботи такі протиріччя аналізують за літературою, практичним досвідом і в загальних рисах передбачають майбутні результати дослідження. Мотивом вибору теми дослідження можуть бути необхідні для розв’язання проблеми досвід, творчий потенціал випускника магістратури. При цьому необхідно враховувати і наявність потрібної для майбутнього дослідження матеріальної бази, відповідних технічних засобів тощо.

Примірний перелік напрямків магістерських досліджень наведено нижче у розрізі тем, поданих кафедрами.

Розпочинають дослідження із ознайомлення зі станом проблеми. Для цього слухач магістратури ретельно аналізує доступні законодавчі й нормативні документи, вивчає літературні джерела, статистичні матеріали. Для виявлення джерел та посібників необхідно звернутись до спеціальних довідково-бібліографічних, реферативних та інших інформативних видань. Результатом такої роботи повинен стати бібліографічний перелік

5

опрацьованих літературних джерел, нотатки використаних матеріалів, конспект чи реферат.

При визначенні об’єкта та предмета дослідження слід пам’ятати, що об’єкт – це матеріальна або ідеальна система, яка підлягає дослідженню (органи влади, підприємства, заклади, організації, інші господарські та організаційні системи). Предметом дослідження виступають властивості, характеристики об’єкта дослідження у вигляді структури системи, закономірностей взаємодії елементів системи, закономірностей розвитку, якості системи тощо.

Після вивчення стану проблеми складають програму (план) дослідження, мета якої полягає в забезпеченні систематичності й послідовності робіт у процесі дослідження. Програма передусім передбачає конкретну методику дослідження – сукупність і взаємозв’язок дослідницьких способів, методів і прийомів. У ній обґрунтовують вибір теми, розкривають її актуальність і наукову новизну, визначають мету й завдання дослідження, складають календарний план робіт (індивідуальне завдання на виконання магістерської роботи), формулюють гіпотезу дослідження. Обґрунтування теми дослідження має переконувати в актуальності міркувань, на підставі яких обрано проблему, розкривати чинники, які зумовлюють необхідність здійснення аналізу. Ними можуть бути розвиток науки, суспільні потреби, необхідність узагальнення певного досвіду та ін.

Актуальність магістерської роботи залежить від того, наскільки її результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань або усуненню протиріч у сфері державного управління чи місцевого самоврядування. Новизна дослідження може полягати у відкритті нових закономірностей, визначенні шляхів їх використання для практичних потреб людини, суспільства.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми. Як правило, її вбачають у виявленні залежностей між певними факторами, з’ясуванні зв’язків між явищами, встановленні умов усунення недоліків у процесах, розкритті можливостей удосконалення процесів, пізнанні закономірностей і тенденцій розвитку та ін. Мета дослідження конкретизується в його завданнях, які дають уявлення про спрямованість магістерської роботи. Завдання розкривають мету дослідження, і у сукупності повинні бути адекватними їй.

Наявність мети й завдань є передумовою для обґрунтованого вибору методів, засобів дослідження, методів оброблення результатів дослідження, способів, за допомогою яких вони будуть інтерпретовані й відповідно оформлені. Передбачене індивідуальне завдання з виконання магістерської роботи сприяє чіткому розподілу часу на кожний етап дослідження. Відсутність його породжує невизначеність, а нерідко й порушення термінів виконання окремих етапів дослідження, ритмічності всієї роботи, спричинює зниження дослідницьких результатів.

Важливим елементом дослідження є його гіпотеза – можлива (передбачувана) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник.

6

Складається вона з передбачуваних зв’язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається під час роздумів над метою і завданнями дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує над необхідністю з’ясувати передусім актуальніші питання, сформувати попередні уявлення про зв’язки, які можуть існувати між відомими фактами. Щоб правильно сформулювати гіпотезу, необхідно мати широкий кругозір у сфері, до якої належить досліджувана проблема, добре знати її історичні передумови, теоретичні засади.

Для систематичного накопичення матеріалів застосовують різноманітні методи наукового дослідження. Їх вибір залежить від мети і завдання дослідження. Усі методи повинні бути спрямовані на перевірку переконливості висунутих у гіпотезі передбачень. Слід зазначити, що у науці не існує універсального методу дослідження. Кожен пошуковець обирає найзручніший метод, зважаючи на особливість своєї теми.

Важливу роль у підтвердженні гіпотези відіграє експеримент. Головною метою експерименту може бути виявлення властивостей досліджуваних об’єктів, перевірка справедливості гіпотези і на цій основі всебічне і глибоке вивчення теми наукового дослідження.

Наступною складовою підготовки магістерської роботи є зведення результатів дослідження. На цьому етапі упорядковують, систематизують, перевіряють на достовірність або здійснюють статистичну оцінку зібраних матеріалів. Надалі їм надають зручної для аналізу форми (таблиці, графіки, математичні формули тощо). Зведені результати дослідження можуть виявитися недостатньо достовірними чи статистично значущими. З огляду на це виникає необхідність зібрати додатковий дослідний матеріал, провівши дослідження (спостереження, вимірювання, експеримент тощо) за тих самих умов, що й основні.

Зведені результати дослідження всебічно вивчають й аналізують, приділяючи увагу усвідомленню і встановленню сутності і зв’язків між досліджуваними факторами, процесами, явищами. Визначальними при обробленні результатів дослідження є методи аналізу і синтезу, індукції й дедукції. Окремо їх застосовують тільки під час вивчення поодиноких явищ чи процесів. Для аналізу чисельних результатів, пов’язаних із складними процесами, явищами, використовують їх комбінування. Отримані дані аналізують, порівнюючи з гіпотезою дослідження. Навіть негативні результати дослідження мають свою цінність, тому не слід недооцінювати їхнє значення. У багатьох випадках вони допомагають правильно змінити уявлення дослідника про досліджувані об’єкти, процеси чи явища.

На основі аналізу формулюють висновки та пропозиції. Результативність такої роботи значною мірою залежить від рівня кваліфікації й ерудиції дослідника, його уміння стисло, чітко і зрозуміло розкрити, оцінити все нове і суттєве, що є результатом дослідження, визначити шляхи подальших пошуків.

7

Дотримання послідовності етапів наукового пошуку забезпечує високий професійний рівень дослідження і ефективність впровадження результатів магістерської роботи. Її написання повинно проходити у процесі постійного консультування з керівником роботи, який призначається наказом директора інституту з числа викладачів та керівників органів державної виконавчої влади (місцевого самоврядування).

Графік підготовки наказів із затвердження напрямків (тем) магістерських робіт на навчальний рік

Рік та форма навчання

Кінцевий термін подання заяв до

навчально-методичного

відділу

Узгодженнянаказу

Термін готовності

наказу

Теми магістерських робіт

3 рік навчання, заочна форма, ДУ

05.10 (І потік)25.10 (ІІ потік),

але не пізніше закінчення сесії

5 семестру

до 20.11 01.12

3 рік навчання, вечірня форма, ДУ 01.11 до 20.11 01.12

3 рік навчання, заочно-дистанційна форма, ДУ

15.11,але не пізніше

закінчення осінньої сесії 3 р.н.

до 25.11 01.12

2 рік навчання, денна форма, ДУ 01.11 до 20.11 01.123 рік навчання, заочна форма, УП 01.11 до 20.11 01.122 рік навчання, денна форма, УП 01.11 до 20.11 01.12

Напрямки магістерських робіт

2 рік навчання, заочна форма, ДУ15.11 (І потік)

05.12 (ІІ потік),але не пізніше

закінчення сесії 3 семестру

до 20.12 05.01

2 рік навчання, заочна форма, УП 01.12 15.12 05.011 рік навчання, денна форма, ДУ 01.02 до 15.02 01.03

2 рік навчання, заочно-дистанційна форма, ДУ

25.01,але не пізніше

закінчення зимової сесії 2 р.н.

до 15.02 01.03

2 рік навчання, вечірня форма, ДУ 01.02 до 15.02 01.031 рік навчання, денна форма, УП 01.03 до 15.03 01.04

Зразок заяви та вимоги до оформлення магістерських робіт змістовно викладено в Положенні про процедури підготовки та захисту магістерських досліджень в ОРІДУ НАДУ при Президентові України (протокол науково-методичної ради від 15.09.2010р. №1), витяг з якого розміщено на сайті Інституту, в електронній бібліотеці та в серверній папці № 14.

8

2. НАПРЯМКИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЯМИ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ»

ТА «ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ»

2.1. Кафедра державного управління і місцевого самоврядування

Теорія та історія державного управління

1. Вітчизняний та зарубіжний досвід державного управління: проблеми узагальнення, відбору і адаптації до сучасних умов України.

2. Трансформація вертикальних і горизонтальних зв’язків у системі публічної влади в контексті процесів децентралізації влади і деконцентрації управлінських функцій.

3. Шляхи підвищення дієвості державно-управлінського впливу в окремих сферах суспільного життя: в соціальній, економічній, фінансовій, культурній, етнонаціональній, в аграрному секторі, ін.

4. Розвиток освітньої галузі “Державне управління” як умова формування дієздатного ядра національної управлінської еліти.

5. Оптимальне поєднання децентралізації і централізації у державному управлінні.

6. Представництво інтересів у державному управлінні: світовий досвід і сучасна вітчизняна практика.

7. Критерії та система показників ефективності діяльності органів виконавчої влади (центральних або місцевих) і посадових осіб.

8. Забезпечення прозорості та підконтрольності діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

9. Вплив філософської культури на ефективність управлінської діяльності: методологічні та прогностичні основи управління.

10.Механізми взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування й етнічної самоорганізації.

11.Участь громадськості у процесах формування та реалізації державної політики.

12.Розмежування політичних і адміністративних посад. Департизація і професіоналізація апарату органів влади на місцевому рівні.

13.Взаємозв’язок політичної і адміністративної реформ.14.Актуальні проблеми наукового забезпечення процесу політичної та

адміністративної реформ на сучасному етапі. 15.Концептуальні засади реформування територіальної організації влади і

територіального устрою.16.Значення національної традиції врядування на сучасному етапі

державотворення. 17.Етнонаціональна обумовленість політичної та адміністративної реформ:

регіональний рівень.18.Витоки вітчизняної науки про державу, державне управління і місцеве

самоврядування.

9

19.Демократичне врядування: теоретична модель і соціальна практика.20.Механізми міжсекторної взаємодії органів публічної влади, бізнесу і

громадських організацій.21.Центральні органи виконавчої влади: розмежування функцій вироблення і

реалізації політики.22.Шляхи демократизації публічної влади в контексті становлення

громадянського суспільства. 23.Регламенти надання населенню послуг органами виконавчої влади та

органами місцевого самоврядування: розроблення і технологія оприлюднення.

24.Напрями державно-правового регулювання управлінських послуг юридичним особам.

25.Надання адміністративних послуг місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування: проблеми якості послуг.

26.Зарубіжний досвід надання державних та громадських послуг.

Територіальна організація влади в Україні

1. Реформування місцевих органів виконавчої влади: критерії та технологія оптимізації організаційно-функціональної структури місцевих державних адміністрацій.

2. Проблеми делегування повноважень виконавчим органам місцевого самоврядування.

3. Організаційно-правові засади нової моделі місцевого самоврядування в Україні.

4. Інститут міського самоврядування на рівні районів міста. 5. Шляхи зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого

самоврядування. 6. Відповідальність та контроль у системі місцевого самоврядування. 7. Зарубіжний досвід місцевого самоврядування. 8. Критерії визначення доцільності утворення та чисельності місцевих

органів виконавчої влади у контексті адміністративно-територіальної реформи.

9. Територіальна громада як базова одиниця місцевого самоврядування. 10.Органи самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування:

створення, функціонування та припинення діяльності. 11.Трансформація адміністративно-територіального устрою і її вплив на

структурні зміни в системі державного управління. 12.Територіальна організація влади: формування нової моделі. 13.Місцеві державні адміністрації у системі територіальної організації влади. 14.Система супроводу реформи територіального устрою і територіальної

організації влади.15.Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, органів

прокуратури та суду в контексті нової моделі територіальної організації влади.

10

16.Особливості організації публічної влади в містах Києві та Севастополі і на територіях зі спеціальним статусом.

17.Представницькі органи у системі місцевого самоврядування.18.Особливості організації публічної влади в Автономній Республіці Крим. 19.Удосконалення законодавства та розмежування функцій і повноважень

центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

20.Модель нового територіального устрою регіону (проект). 21.Статут територіальної громади в системі актів місцевого самоврядування.

Організаційно-правові засади державного управління і стратегічне планування

1. Оптимізація організаційних структур місцевих органів виконавчої влади.2. Інформаційно-комунікаційні аспекти державно-управлінського процесу в

регіоні.3. Ресурсне забезпечення діяльності місцевих органів державного

управління. 4. Державно-управлінське рішення: сучасні підходи до розробки, прийняття

й реалізації. 5. Стратегічне управління в органах державної влади: регіональний рівень. 6. Стратегічне планування на рівні територіальних громад.7. Сучасні методи контролю в державному управлінні: адаптація до

європейських стандартів.8. Сучасні технології оптимізації організаційних структур в органах

виконавчої влади. 9. Управління системою в екстремальній ситуації як актуальна проблема

теорії й практики державного управління. 10.Методологія стратегічного управління в системі виконавчої влади.11.Оцінка ефективності управлінської діяльності в органах влади. 12.Адаптація сучасних методологій управління якістю до умов

функціонування органів виконавчої влади.

Етика державного управлінця

1. Етичний кодекс державного службовця: проблеми його запровадження в практику.

2. Етична інфраструктура державної служби в Україні: проблеми формування.

3. Досвід розбудови етичної інфраструктури державної служби в країнах розвиненої демократії.

4. Адміністративні методи управління персоналом: модифікації, проблеми, тенденції.

5. Психологічні методи в державному управлінні.

11

6. Психолого-етичні аспекти адміністративно-територіальної реформи в Україні.

7. Етична експертиза нормативно-правових документів.8. Публічність і відкритість політики та державної служби як умова їх

моральності.

Спеціалізація: «Регіональне управління»

1. Шляхи забезпечення соціальної ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

2. Третій сектор і соціальний розвиток територій: механізми співпраці державних і недержавних організацій.

3. Програмний підхід до розв’язання соціальних проблем регіону. 4. Реалізація владою соціально-активної ресурсної стратегії на місцевому

рівні. 5. Соціальне замовлення як механізм міжсекторної взаємодії у розв’язанні

пріоритетних соціальних проблем. 6. Соціальна діагностика як основа ефективного державного управління. 7. Розвиток соціальної інфраструктури на селі – пріоритет діяльності органів

місцевого самоврядування.8. Участь органів самоорганізації населення у формуванні і реалізації

програм соціально-економічного розвитку населених пунктів.9. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів. 10. Механізми державної підтримки регіонального розвитку.11. Екологічна безпека регіону як складова національної безпеки.12. Організаційні структури державного управління економічним розвитком регіону. 13. Моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку

регіону.14. Формування інфраструктури аграрного ринку в Україні. 15. Взаємодія органів місцевого самоврядування різних рівнів щодо забезпечення комплексного розвитку сільських територій. 16. Державна підтримка сільського господарства як метод стимулювання

АПК та розвитку аграрного ринку. 17.Взаємодія місцевих органів виконавчої влади та місцевого

самоврядування у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку регіону.

18. Застосування наукових методів планування розвитку територій. 19. Місце транскордонного співробітництва в державній регіональній політиці України.20.Досвід створення інноваційних структур в регіонах.21. Підвищення ефективності інвестицій в основний капітал.22.Застосування сучасних ІТ при плануванні розвитку територій.23.Досвід застосування стратегій маркетингу територій.24.Планування розвитку галузей виробничої та соціальної інфраструктури в

12

регіоні.25.Комунікативне забезпечення управління регіональним розвитком. 26.Удосконалення методики рейтингової оцінки регіонів.27.Інвестиційна політика регіонального розвитку.28. Вирішення проблем у містобудівній діяльності.29. Досвід розробки генеральних планів: проблеми та шляхи вирішення.30.Сучасні світові тенденції у плануванні розвитку території.31. Вирішення проблем на ринку землі.32. Застосування ГІС при плануванні територій.33. Статут територіальної громади як основний нормативно-правовий акт локального регулювання: організація розробки, прийняття, впровадження.34. Підвищення ефективності публічного управління через удосконалення його документаційного забезпечення.35. Електронні документи у сучасному публічному управлінні: організація створення і використання. 36. Механізми участі громадськості у підготовці та реалізації актів органів публічної влади.37. Запровадження комплексного управління якістю офіційних документів в органах публічної влади.

Інші спеціалізації:

1. Інформаційне забезпечення управління охороною здоров’я (регіональний аспект).

2. Система управління якістю медичної установи.3. Стратегічне управління в системі охорони здоров’я.4. Стратегічне планування розвитку медичної установи.5. Використання методів управління якістю в організації роботи системи

охорони здоров’я.6. Взаємодія органів та установ охорони здоров’я із структурами соціального

захисту населення.7. Ресурсне забезпечення діяльності медичних установ: пошук ефективних

шляхів.8. Ресурсне забезпечення діяльності суб’єктів культури на регіональному

рівні.9. Оптимізація організаційно-управлінських механізмів забезпечення

функціонування культурної сфери.10.Особливості становлення різних форм самоуправління у сфері культури.11.Шляхи забезпечення оптимальної взаємодії між суб’єктами культурної

діяльності щодо збереження, відродження і розповсюдження національної культури

2.2. Кафедра економічної та фінансової політики

Спеціалізація: «Державне регулювання економіки та підприємництва»

13

1. Аналіз формування трудового потенціалу державних службовців.2. Економічний механізм регулювання ринку землі.3. Механізм розвитку підприємства в регіоні: практика та шляхи

підвищення рентабельності.4. Ефективність використання державних коштів у сфері стандартизації.5. Доходи місцевих бюджетів у сучасних умовах.6. Роль держави в формуванні інфраструктури ринку землі.7. Шляхи підвищення трудового потенціалу державних службовців.8. Державне регулювання зайнятості населення.9. Державне регулювання інфляційних процесів в Україні.10. Податковий механізм формування державних доходів.11. Місцеві фінанси як основа місцевого самоврядування.12. Доходи місцевих бюджетів: фінансова основа регіону.13. Державне регулювання банківської сфери.14. Бюджетна децентралізація: стан та перспективи.15. Податки як основа формування бюджетів регіону.16. Використання інформаційних технологій в процесі прийняття

управлінських рішень.17. Прогнозування соціально-економічного розвитку регіону.18. Моделювання соціально-економічного розвитку регіону.19. Оцінка стану соціально-економічного розвитку регіону.20. Механізми підвищення ефективності місцевих бюджетів21. Вимірювання соціальної результативності бюджетної політики регіону22. Місцеві бюджети як інструмент державного управління.23. Засади побудови системи соціальних стандартів у здійсненні бюджетної

політики регіону.24. Залучення громадськості та прозорість бюджетного процесу. 25. Державне управління інвестиційними процесами.26. Фінансове забезпечення діяльності місцевих органів державного

управління.27. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.28. Інвестиційна політика регіонального розвитку.29. Розробка концепції регіонального соціально-економічного розвитку. 30. Роль місцевих органів влади у здійсненні економічної політики регіону.

Інші спеціалізації:

1. Державне управління розвитком малого та середнього бізнесу в регіоні.2. Розробка концепції регіонального соціально-економічного розвитку.3. Механізми державної підтримки регіонального розвитку.4. Формування мотиваційного механізму в органах державної влади.5. Програмно-цільовий метод в державному управлінні.

14

6. Стратегічне та середньострокове планування в державному управлінні.7. Особливості формування місцевих та регіональних довго- та

середньострокових програм економічного і соціального розвитку.8. Програма соціально-економічного та культурного розвитку регіону як

інструмент його планування.9. Державне управління інвестиційним процесом в умовах ринкових

відносин в Україні.10. Державне управління у галузі енергетики України.11. Організаційні структури державного управління економічним розвитком

регіону.12. Аналіз сучасного стану системи пенсійного забезпечення в Україні та

перспективи її реформування.13. Підвищення ефективності системи соціального захисту та соціального

забезпечення населення України.14. Державне регулювання кадрової політики.15. Державне регулювання зайнятості населення.

2.3. Кафедра європейської інтеграції

1. Проблеми та перспективи реалізації спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС.

2. Проблеми та перспективи запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС.

3. Співробітництво між Україною та ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою та торгівлею людьми.

4. Співробітництво між Україною та ЄС щодо захисту прав інтелектуальної власності.

5. Шляхи покращення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва України в контексті європейської інертграції.

6. Основні наслідки світової економічної кризи для подальшого розвитку ЄС.

7. Створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: проблеми та перспективи.

8. Особливості функціонування та перспективи розвитку зони євро.9. Інституційні зміни в контексті набуття чинності Лісабонського договору

та їх вплив на подальший розвиток ЄС.10. Розвиток інтеграційних процесів на пострадянському просторі:

проблеми та перспективи.11. Вплив україно-російських відносин на процес європейської інтеграції

України. 12. Проблеми ефективності ООН на сучаному етапі розвитку світового

співтовариства.

Політика європейської інтеграції

15

1. Міжнародно-правове співробітництво держав в галузі прав людини й розвитку демократичних стандартів у рамках Ради Європи.

2. Порівняльна організаційно-правова характеристика Конституції ЄС 2004р. і Договору про реформу 2007р.: загальне й розходження, їхній вплив на перспективи членства України в ЄС.

3. Інституційні, організаційні й правові основи вступу нових держав-членів у Європейський Союз: критерії та оцінка ступеню їх досягнення Україною.

4. Роль східноєвропейських країн у формуванні права Європейського Союзу і їхній вплив на розвиток відносин з Україною.

5. Відцентрові та доцентрові тенденції в ЄС: протиріччя й проблеми європейської інтеграції.

6. Державне управління в Україні в контексті норм адміністрування ЄС: функції й роль у розвитку європейської інтеграції.

7. Криза СНД: співвідношення відцентрових і доцентрових тенденцій - національні інтереси України.

8. Зона вільної торгівлі: проблеми й перспективи торгово-економічного партнерства України і ЄС.

Державна політика та управління освітою

1. Освіта як важлива складова розвитку суспільства, нації й держави.2. Освіта як запорука майбутнього держави3. Освіта як засіб відтворення й нарощування інтелектуального, духовного

потенціалу народу.4. Роль освіти у вихованні патріота і громадянина.5. Освіта як дієвий чинник модернізації суспільства, зміцнення авторитету

держави на міжнародній арені.6. Нові пріоритети розвитку освіти в Україні7. Підготовка майбутніх керівників до процесів управління освітою в

контексті поліпшення її якості.8. Підготовка державних службовців до моніторингу якості освіти9. Управління якістю освіти як ключова функція освітніх систем10. Управління процесами поліпшення якості освіти як різновид соціального

управління11. Правова база розвитку освіти в Україні12. Практичне реформування галузі освіти України13. Управління освітою і стратегія сталого людського розвитку. 14. Орієнтація управління освітою у бік демократії.15. Органи громадського самоврядування в освіті.16. Державно-громадське управління освітою: теоретичний/практичний

аспект17. Роль громадськості в управлінні освітою.

16

18. Керівний, педагогічний і науково-педагогічний персонал в освіті.19. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення освітньої галузі.20. Визначення пріоритетних напрямів державного фінансування освіти21. Вплив рiвня освiти на зайнятiсть населення22. Розробка моделi ефективного управлiння

дошкільними/загальноосвітніми/професійно-технічними навчальними закладами

23. Проблеми формування ринку освiтнiх послуг: регiональний аспект24. Правові/соцiальнi/мотиваційні/організаційні механiзми в системi

управлiння закладами освiти в регiонах України25. Пріоритети нової світової динаміки розвитку управління освітою. 26. Глобалізація і розвиток освіти.27. Розвиток людини як головна мета, ключовий показник і основний

важіль сучасного прогресу28. Забезпечення пріоритетності розвитку освіти і науки як головне

завдання управління освітою29. Головнi особливостi освiтнiх реформ на сучасному етапі розвитку галузі30. Державне управління сферою освіти та регіональний розвиток31. Роль професійного навчання в професіоналізації державної служби32. Система безперервного навчання державних службовців 33. Підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб

місцевого самоврядування 34. Розвиток мережі навчальних закладів та територіальних центрів

підвищення кваліфікації державних службовців.35. Реалізація Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до

стандартів Європейського Союзу і професійне навчання державних службовців

36. Робота з лідерами політичних партій і громадських рухів як складова перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і фа-хівців, що працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування

37. Стандарти державних послуг, порядок їх надання населенню та критерії оцінки якості в навчальних програмах стажування та підвищення кваліфікації кадрів державних службовців.

38. Професійне навчання і професійна компетентність державних службовців

39. Професійне навчання і професійна мобільність державних службовців40. Професійне навчання і етика поведінки державного службовця41. Професійне навчання в системі оцінювання роботи державного

службовця42. Професійне навчання й ініціативність, комунікабельність державного

службовця43. Професійне навчання і удосконалення засад мотивації праці державних

службовців

17

44. Вимоги до кадрових служб органів державного управління та місцевого самоврядування щодо планування професійного навчання кадрів

45. Підготовка державних службовців у галузевих навчальних закладах46. Залежність державної служби від професіоналізму її посадових осіб47. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації державних

службовців та працівників органів місцевого самоврядування як пріоритетний напрям державної кадрової політики

48. Професійне навчання державних службовців у глобальному контексті49. Світова структура системи професійного навчання державних

службовців50. Управлінські засади розвитку освіти України в умовах інтеграції в

європейський освітній простір

Національна безпека

1. Екологічна безпека України в контексті екологічних програм ЄС: організаційно-правова природа та основний зміст.

2. Проблема нерозповсюдження ядерної зброї й заборони розробки нових видів зброї масового знищення - позиція України.

3. Співвідношення принципів самовизначення й територіальна цілісність держави в українських реаліях: держава, як об'єкт національної безпеки України.

4. Доступ до екологічної інформації й участь громадськості в процесі прийняття рішень, що стосується навколишні середовища в сучасній практиці державного управління й місцевого самоврядування, у контексті принципів екологічної політики ЄС.

5. Характеристика й перспективи розвитку Європейської політики безпеки й оборони в аспекті співробітництва України і ЄС.

6. Цивільно-правові проблеми співвідношення обмеження й доступу до інформації у забезпеченні інформаційної безпеки України.

7. Національна безпека України: проблеми й протиріччя нормативного розуміння й визначення.

8. Міжнародний контроль над озброєннями і збройними силами як засіб забезпечення безпеки у світі: загальна характеристика основних режимів і механізмів.

9. Проблема контролю над збройними силами в Європі (ДЗЗСЄ): історія й перспективи розвитку.

10. Міжнародний контроль над експортом звичайних озброєнь і товарів подвійного призначення в контексті діяльності України на ринку озброєнь.

11. Україна - ЄС і міжнародний контроль над експортом звичайних озброєнь: створення й еволюція, проблеми.

12. Регіональні особливості вирішення проблем воєнної безпеки України.13. Безпека регіонів України у співвідношенні з проблемами національної

безпеки: аналіз та оцінка цілей і завдань.

18

14. Соціально-економічна безпека регіону у контексті національної безпеки: регіональні відмінності та спільність проблем.

15. Регіональні особливості трудової міграції в Україні в контексті забезпечення національної безпеки проблеми й шляхи рішення.

16. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні в контексті забезпечення національної безпеки: проблеми й шляхи рішення.

17. Державне управління системою забезпечення екологічною безпекою регіону України.

18. Аналіз і оцінка соціально-гуманітарної сфери Південного регіону України в системі забезпечення національної безпеки.

19. Науково-технологічна безпека Південного регіону України: проблеми забезпечення інноваційного шляху розвитку.

20. Воєнна безпека та оборонна достатність в Україні: проблема доцільного співвідношення.

21. Соціально-гуманітарна сфера національної безпеки України: необхідні та непопулярні реформи.

Спеціалізація: «Європейська інтеграція в умовах глобального врядування»

1. Порівняльний аналіз можливих напрямків подальшої економічної інтеграції України.

2. Оптимальне співвідношення відкритості національної економіки і забезпечення економічної безпеки.

3. Можливість поширення досвіду економічної інтеграції держав ЄС на Україну.

4. Система міжнародного кредитування, як фактор підтримки розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.

5. Сучасні міжнародні фінансові і валютно-кредитні організації та співробітництво з ними України.

6. Світові тенденції у міжнародному поділу праці та кооперуванні виробництва, місце України у цій системі.

7. Економічні санкції, як фактор регулювання зовнішньоекономічною діяльністю з боку держави.

8. Порівняльний аналіз та критерії оцінки основних показників ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

9. Особливості розвитку регіональної зовнішньоекономічної політики України у контексті її інтеграції до внутрішнього ринку ЄС.

10. Регіональні аспекти встановлення та розвитку зовнішньоекономічних контактів в Україні.

11. Основні підходи щодо оцінки ефективності використання іноземних інвестицій в України.

12. Програми міжнародної технічної допомоги як інструмент фінансування транскордонного співробітництва.

13. Роль транскордонного співробітництва та його місце в економічному розвитку прикордонних областей України

19

14. Досвід побудови євро регіонів України.15. Взаємодія спільної регіональної політики з іншими спільними політиками

Європейського союзу.16. Еко-соціальна ринкова економіка як європейська модель сталого

розвитку суспільства.17. Фіскальний нейтралітет та гармонізація оподаткування в ЄС.18. Спільна політика Європейського союзу щодо конкуренції як основа

багатонаціональної інтеграції. 19. Роль соціального захисту у Європейського союзу на шляху соціального

згуртування.20. Україна в контексті сучасних євроінтеграційних процесів та

співвідношень геополітичних приорітетів європейських країн.21. Оцінка основних зовнішньополітичних пріоритетів України: як

європейської суверенної незалежної держави.22. Основні геополітичні та зовнішньополітичні пріоритети України:

орієнтація на інтеграцію у ЄС.23. Міжнародні організації та структури безпеки як визначальні ланки

перспективного співробітництва в регіоні: їх роль і політика в регіоні.24. Перспективи трансформації ОЧЕС у регіональну організацію безпеки та

співробітництва.25. Проблеми та перспективи створення трансрегіональних інтеграційних

угруповань.26. Україна і Російська Федерація: проблеми співробітництва та

суперництва.27. Україна і проблема альтернативного лідерства на пострадянському

просторі. ГУАМ та його перспективи.28. Співдружність демократичного вибору та євроінтеграційні перспективи

України в контексті оцінки її внутрішньої та зовнішньої політики.29. Моделювання сценаріїв євроінтеграційних процесів в Україні на

найближчу та стратегічну перспективу.30. Відносини Франція—ФРН: партнерство і суперництво.31. Геополітика світових релігій: проблеми та перспективи розвитку.32. Динаміка цивілізаційних процесів і можливості досягнення консенсусу в

діалозі цивілізацій.33. Дипломатія як засіб регулювання міжнародних відносин. 34. ЄС як актор світової політики сьогодення. 35. Значення та наслідки набуття Україною без’ядерного статусу.36. Лоббіювання інтересів на наднаціональному рівні: актори та механізми. 37. Локальні і регіональні війни в сучасному світі, їх політичне значення та

роль у світовій політиці.38. Міжнародний тероризм як глобальна проблема.39. Нейтралітет і позаблоковість в епоху глобалізації: досвід для України.40. Основні вектори зовнішньої політики України.41. Партнерські відносини Росії та ЄС і їх значення для європейського

розвитку.

20

42. Проблема поєднання ідентичностей у глобальному просторі: етнічної, національної, цивілізаційної, континентальної, планетарної.

43. Процес демократизації як провідна тенденція розвитку сучасного світу.44. Реформа ООН і проблема глобального врядування в світі.45. Роль і місце “великої вісімки” в сучасному світі.46. Роль і місце України в процесі виішення глобальних проблем людства.47. Роль Китаю у сучасних міжнародних відносинах.48. Роль міжнародного права в сучасних міжнародних відносинах і світовій

політиці. 49. Трансформація національного суверенітету в умовах глобалізації.50. Україна в сучасній системі міжнародних відносин.51. Україна у стратегічних доктринах країн Європи та світу (наприклад, ЄС,

Росія, США, Китай).52. Участь України в миротворчих акціях ООН.53. Феномен “нових індустріальних країн”: Тайвань, Гонконг, Сінгапур у

другій половині ХХ ст.: уроки для України.54. Характер сучасних відносин США і країн Західної Європи.55. Характеристика сучасного стану міжнародних відносин.

Інші спеціалізації:

1. Забезпечення здоров’я людини як проблема глобальної політики. 2. Суперечливі наслідки медичного прогресу: проблеми етики та політики. 3. Подовження тривалості життя людини як глобальна проблема.

2.4. Кафедра інформаційних технологій та систем управління

1. Удосконалення системи управління містом (на прикладі: а) автоматизованої казначейської системи виконання бюджету; б) побудови електронної системи обліку об’єктів нерухомості…; в) побудови системи персоніфікованого обліку; г) впровадження земельного кадастру).2. Інформаційне забезпечення аналізу ефективності програм місцевого

розвитку.3. Рішення правових завдань в податковій сфері за допомогою сучасних

інформаційних технологій.4. Державне регулювання ринку електронної комерції.5. Державне регулювання ринку інформаційних послуг.6. Побудова інформаційних систем на основі реінженирінгу управлінських

процесів.7. Використання орієнтованого на середовище підходу в інформатизації

професійного навчання (підготовки кадрів) державних службовців.8. Інформатизація адміністративних систем на основі використання

інноваційних технологій.

21

9. Особливості інформаційного забезпечення управлінської діяльності (наприклад, райдержадміністрації).

10.Інформаційно-аналітична підтримка стабільного розвитку території.11.Електронне врядування як інструмент підвищення ефективності

державного управління.12.Удосконалення організаційної структури виконавчих органів місцевого

самоврядування. 13.Підвищення ефективності функціонування підрозділів місцевих органів

влади на основі використання інформаційних технологій.14.Розвиток інформаційних систем в сфері державного управління.15.Стратегічне управління національними інформаційними ресурсами.16.Структурно-функціональне забезпечення регіонального управління.17.Удосконалення державних механізмів управління розвитком

інформаційної галузі.18.Удосконалення механізмів державного регулювання інформаційних

процесів в органах влади.19.Удосконалення організаційного механізму державного управління

інформаційним сектором.20.Управління інформаційними ресурсами у процесі становлення

інформаційного суспільства.21.Формування державних механізмів управління інформатизацією.22.Механізми удосконалення ( державного регулювання) ринку ІТ-послуг.23.Механізми державного регулювання системи надання інформаційних

послуг.24.Організаційно-економічні механізми управління інформатизацією. 25.Підвищення ефективності державного управління інформаційною

сферою.26.Вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування,

наприклад, управління.27.Мережеве суспільство і економіка – концептуальний напрямок

технологічного прориву України.28.Електронне врядування в Україні як засіб протистояння корупції.29.Електронний уряд як концепція державного управління у інформаційному

суспільстві.30.Електронний уряд як фактор соціально-економічного розвитку України.31.Забезпечення координації управлінської діяльності на основі застосування

ІКТ.32.Інформаційне суспільство і інформатизація державного управління

(можливо: науки, освіти тощо).33.Передумови розвитку інформаційного суспільства в Україні.34.Вплив технологій інформаційного суспільства на сталий розвиток.35.Формування української моделі інформаційного суспільства і розвиток

місцевого самоврядування.36.Соціальні фактори інформатизації державного управління в Україні.37.Інформація як ресурс управління соціальними системами.

22

38.Створення Єдиного інформаційного поля системи охорони здоров'я України.

Спеціалізація: «Інформатизація державного управління»

1. Геоінформаційні системи для місцевих органів влади2. Інформаційно-комунікаційне забезпечення діяльності (органу….).3. Надання інформаційних та інших послуг з використанням інформаційної

системи «Електронний уряд»4. Галузь інформаційних технологій як об’єкт державного управління5. Розроблення концептуальної схеми електронного врядування на

регіональному рівні 6. Надання державних послуг через систему електронного врядування7. Формування інформаційної інфраструктури як засобу підвищення

ефективності державного управління8. Електронні державні послуги: етапи реалізації, технології9. Сучасні інформаційні рішення для сфери державного управління10. Інтегрована система електронного документообігу органів виконавчої

влади: принципи побудови та технології11. Управління міжвідомчою інформаційною взаємодією та доступом до

даних органів влади12. Використання сучасних інформаційних технологій в діяльності місцевих

органів влади13. Реінжинирінг управлінських процесів в електронному врядуванні14. Інформаційно-технологічне забезпечення комунікативної діяльності в

державному управлінні15. Вплив інформатизації на технології організації управлінської діяльності16. Інформатизація процесу розробки, ухвалення та виконання

управлінських рішень17. Державне регулювання та механізми самоорганізації у запровадженні

інформатизації державного управління18. Управління змінами (ризиками) в процесі інформатизації державного

управління19. Проблеми інформаційного забезпечення процесу ухвалення

управлінських рішень.20. Інформаційне право та законодавство у забезпеченні державного

управління21. Формування системи регіональних інформаційних ресурсів22. Використання інформаційних ресурсів у державному управлінні23. Використання технологій електронної пошти для надання

адміністративних послуг24. Організація міжвідомчої інформаційної взаємодії як напрямок

підвищення ефективності державного управління25. Інформаційні засади організації адміністративної роботи в державних

установах

23

26. Механізми регулювання ринку інформаційних послуг27. Системи електронного документообігу в органах державної влади28. Етапи становлення електронного цифрового підпису в Україні та його

застосування29. Підвищення якості надання послуг через формування єдиного

інформаційного середовища30. Впровадження електронних адміністративних регламентів в діяльність

органів влади31. Організація міжвідомчої інформаційної взаємодії на основі

використання портальних рішень32. Корпоративний інформацій портал як універсальний засіб державного

управління33. Сучасні інформаційні потоки в державному управлінні34. Застосування технологій моніторингу новин для прогнозування

можливих впливів на громадську думку35. Інформаційні технології як ядро підвищення якості процесів у сфері

державного управління .

Інші спеціалізації:

1. Удосконалення механізмів державного регулювання інформаційних процесів в органах влади.

2. Інформаційне суспільство та інформатизація державного управління (можливо: науки, освіти тощо).

3. Передумови розвитку інформаційного суспільства в Україні.4. Соціальні фактори інформатизації державного управління в Україні.5. Інформація як ресурс управління соціальними системами.6. Створення Єдиного інформаційного поля системи охорони здоров'я

України.7. Вплив технологій інформаційного суспільства на сталий розвиток.8. Соціальні фактори інформатизації державного управління в Україні.9. Інформація як ресурс управління соціальними системами.10. Забезпечення координації управлінської діяльності на основі

застосування ІКТ.

2.5. Кафедра права і законотворчого процесу

Спеціалізації: «Законотворча та нормотворча діяльність»та «Організація правової роботи в органах публічної влади»

1. Удосконалення контрольних функцій контрольно-ревізійної служби.2. Удосконалення правової роботи податкових адміністрацій.

24

3. Правове регулювання системи оподаткування.4. Правове регулювання бюджетного процесу (регіону, міста).5. Аспекти правового положення господарських об’єднань (асоціацій,

корпорацій, консорціумів тощо).6. Правове положення міста (малі і середні міста).7. Правове регулювання планування у сфері державного управління (місто,

регіон).8. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні.9. Правовий статус фондової біржі.10. Напрямки державно-правового регулювання банківської системи.11. Правові аспекти місцевого самоврядування в Україні.12. Державно-правове регулювання діяльності морських портів.13. Проблеми законності у сфері державного управління.14. Становлення конституційного процесу в Україні.15. Правове регулювання ціноутворення.16. Адміністративна реформа: державно-правовий аспект.17. Державно-правове регулювання засобів масової інформації.18. Економіка і право: проблема зв’язку і взаємодії.19. Правова свідомість державних службовців.20. Правове регулювання зв’язків з громадськістю в органах державного

управління. 21. Правове регулювання відносин власності.22. Правовий режим майна держави.23. Нормативне регулювання банківської діяльності.24. Проблеми взаємозв’язку держави, політики, економіки.25. Правове регулювання інвестицій на Україні.26. Правовий режим нерухомого майна.27. Правове регулювання операцій з нерухомим майном.28. Проблеми юридичної відповідальності.29. Правове положення державних і муніципальних підприємств.30. Правове регулювання ринкових відносин.31. Правове регулювання земельних відносин32. Правове регулювання планування господарської діяльності.33. Правове регулювання антимонопольного законодавства.34. Правові аспекти державної служби.35. Напрямки розвитку законодавства про державну службу.36. Правове регулювання діяльності Пенсійного фонду.37. Адміністративна відповідальність в державному управлінні.38. Правове регулювання розподілу компетенції державних адміністрацій

та органів місцевого самоврядування.39. Правове регулювання сільського господарства40. Правове регулювання аграрних відносин.41. Правові форми державного регулювання економіки.42. Правове регулювання корпоративних прав держави.43. Правове регулювання оподаткування господарської діяльності.

25

44. Розвиток правової системи України.45. Правове регулювання соціальних відносин.46. Адміністративні проблеми місцевого самоврядування.47. Юридична відповідальність за порушення податкового законодавства.48. Правове регулювання малого і середнього бізнесу.49. Правове регулювання обліку та аудиту.50. Апарат місцевих адміністрацій: компетенція і шляхи вдосконалення.51. Проблеми взаємозв`язку органів місцевого самоврядування з місцевими

адміністраціями.52. Правове регулювання інвестиційної діяльності.53. Проблеми законодавчого регулювання діяльності правоохоронних

органів.54. Правове регулювання в сфері містобудування.55. Правові аспекти управління комунальною власністю.56. Правові засоби захисту права власності.57. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств.58. Правове регулювання оподаткування юридичних осіб.59. Правове регулювання зобов’язальних відносин.60. Правове регулювання діяльності АПК.61. Правове регулювання будівельної діяльності.62. Правовий статус державних адміністрацій.63. Правовий статус органів місцевого самоврядування.64. Напрямки діяльності державних адміністрацій в економічній сфері.65. Правове регулювання майнових відносин.66. Співвідношення економіки, політики і права.67. Правове регулювання діяльності господарських товариств.68. Правове регулювання акціонерних товариств.69. Правовий захист прав споживачів.70. Правове регулювання рекламної діяльності.71. Організаційно – правове забезпечення управління соціально –

економічним розвитком регіону.72. Економічні злочини.73. Правове регулювання міжнаціональних відносин.74. Правове регулювання фінансової діяльності.75. Контроль державних органів у сфері державного управління.76. Економічні правопорушення.77. Правове регулювання ринку цінних паперів.78. Правовий статус прокуратури79. Правове регулювання статусу контрольне - ревізійної служби.80. Дисциплінарна відповідальність державних службовців.81. Компетенція органів державного управління в регулюванні економічних

відносин.82. Правове регулювання екологічного захисту. 83. Самоорганізація громадян за місцем проживання в системі місцевого

самоврядування.

26

84. Робота державних адміністрацій з нормативними актами вищих органів державної влади.

85. Нормативно правові акти органів місцевого самоврядування і державного управління.

86. Організаційно - правове регулювання митного простору. 87. Приватна власність в Україні.88. Правове регулювання приватизації майна в агропромисловому

комплексі.89. Контроль державних органів у сфері державного управління.90. Правове регулювання виборчого процесу.91. Правовий статус контрольно-ревізійної служби.92. Державне управління системою оподаткування.93. Правове регулювання ПДВ.94. Правове регулювання акцизних зборів.95. Міжнародні системи оподаткування та їх правовий режим.96. Правове положення об’єднань підприємств.97. Правове регулювання біржового діла.98. Правове регулювання біржових контрактів.99. Правовий статус товарної біжи.100. Правове положення комерційних банків.101. Державне управління системою ціноутворення.102. Економічні злочини.103. Злочини в господарській діяльності.104. Відповідальність в господарській сфері.105. Адміністративно-правова відповідальність в сфері підприємницької

діяльності.106. Правовий статус державної власності.107. Управління державною власністю.108. Правове регулювання договору оренди.109. Правове регулювання договорів перевезення.110. Правове регулювання інтелектуальної власності.111. Функції місцевого самоврядування.112. Державні органи та їх функції у сфері захисту населення.113. Правове регулювання соціальних пенсій.114. Правове регулювання пенсійного законодавства.115. Гарантії та пільги в системі соціального захисту.116. Форми і засоби захисту прав громадян у сфері соціального забезпечення.117. Посібники та інші види соціальних послуг.118. Особисті немайнові права фізичних осіб.119. Правове регулювання авторських і суміжних прав.120. Правовий захист інтелектуальної власності.121. Міжнародно-правове регулювання інтелектуальної власності.122. Право промислової власності.123. Зобов’язання по передачі майна.124. Зобов’язання по виконанню робіт.

27

125. Правовий захист молоді.126. Правове регулювання охорони праці.127. Охорона прав жінок та молоді.128. Правопорушення та юридична відповідальність.129. Проблеми розвитку правової держави в Україні.130. Розвиток правової системи в Україні.131. Правове регулювання державних витрат в Україні.132. Правове регулювання грошового обігу.133. Політичні партії і партійні системи.134. Правове регулювання фондового ринку.135. Конституційно-правові засади прямої і представницької демократії.136. Виборчі системи та їх особливості.137. Проблеми соціалізації державного управління.138. Проблеми державної системи України.139. Правовий статус митних органів.140. Механізм державного управління енергетичним комплексом: правовий

аспект.141. Митно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.142. Правове регулювання трудових відносин.143. Правове регулювання господарської діяльності підприємств державної

форми власності.144. Центральні органи виконавчої влади: проблеми розмежування функції.145. Державні органи та їх функції в сфері захисту населення.146. Митно-правове регулювання переміщення вантажів через кордон. 147. Корпоративні права держави.148. Державне регулювання зайнятості населення.149. Неотарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.150. Нормативно-правове регулювання сфери державного управління.151. Правове регулювання земельної реформи.152. Право порушення і злочини в сфері економічної діяльності.153. Правовий статус центральних органів державного управління.154. Організаційно-правовий механізм виконавчої влади.155. Правове регулювання ринку земель в Україні.156. Сучасний стан та перспективи розвитку земельного законодавства.157. Організаційно-правовий механізм захисту прав споживачів.158. Державне регулювання у сфері економічної безпеки та

природокористування.159. Діяльність митних органів з попередження і боротьби з контрабандою.160. Функції місцевого самоврядування.161. Форми і засоби захисту прав громадян в сфері соціального забезпечення.162. Правові основи зайнятості інвалідів.163. Вдосконалення професійної діяльності державних службовців.164. Адміністративно-правове забезпечення формування корпусу державних

службовців.

28

2.6. Кафедра регіональної політики та публічного адміністрування

Вступ до публічного адміністрування

1. Забезпечення принципів демократичного врядування в роботі органу державної влади (органу місцевого самоврядування).

2. Механізм контролю за забезпеченням етичної поведінки державних службовців (службовців органів місцевого самоврядування).

3. Конфлікти інтересів у професійній діяльності державних службовців (службовців органів місцевого самоврядування) і засоби їх попередження.

4. Засоби забезпечення принципів етичної поведінки державних службовців.

5. Механізми надання державної послуги в органі виконавчої влади (органі місцевого самоврядування).

6. Забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування).

Політичні інститути та процеси

1. Аналітична робота в структурі та процесі державного управління.2. Дорадча діяльність в органах державної влади та місцевого

самоврядування: нормативно-організаційні засади.3. Робота в органах місцевого самоврядування в умовах багатопартійності.4. Політичні еліти та лідери як суб`єкти державного управління.5. Етикет та протокол офіційної публічної комунікації.6. Демократія як політичний ідеал та управлінська практика.7. Територіальний маркетинг як інструмент регіонального розвитку.

Public Management та процеси децентралізації в Європі

1. Децентралізація як процес оптимізації публічної влади.2. Правові та організаційні засади процесу децентралізації публічної влади.3. Децентралізація влади як засіб регіонального розвиту 4. Місцеве самоврядування як ключовий суб’єкт децентралізації влади.5. Публічно-приватне партнерство як спосіб прискорення регіонального

розвитку держави.

Територіальне управління в Україні в умовах реформ

1. Моделі територіальної організація влади: сучасний стан та підходи до реформування

2. Реформування адміністративно-територіального устрою в Україні

29

3. Міжсекторна співпраця як основа ефективного публічного управління4. Стратегічне планування в органах публічної влади: регіональний рівень 5. Регіональне управління на засадах демократичного врядування.

Основи аналізу державної політики

1. Державна політика України щодо міжсекторного партнерства (регіональний рівень).

2. Вдосконалення регіональної політики України як умова подолання економічної кризи

3. Інформаційні механізми державної екологічної політики: шляхи використання

4. Культурне підґрунтя державної політики (цінності, норми, ментальність)5. Опозиція як політичний інститут та демократичний чинник державної

політики6. Вплив економічної кризи на соціально - управлінські аспекти державної

політики.7. Місцеве самоврядування і політичні партії в Україні8. Шляхи вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення органів

місцевої влади

Основи інформаційно-аналітичної діяльності

1. Інтенційний зміст мовлення політики та його вплив на суспільну свідомість.

2. Модель інформаційно-аналітичного забезпечення та супроводу державного управління.

3. Роль політичного прогнозування в управлінській діяльності.4. Метод експертних оцінок у системі державного управління.5. Актуальність аналітичної роботи для потреб державного управління.6. Стратегічні напрямки аналітичної діяльності у структурі органів

виконавчої влади в Україні.7. Місце аналітики у системі управління суспільними процесами.8. Публічне адміністрування у системі управлінських відносин.

9. Світоглядні засади відродження сільських територій.10. Вітчизняна модель відродження сільських територій.11. Консолідована державна політики соціально-економічного розвитку

сільських територій України.12. Концепція сільського розвитку як основа відтворення сільських

територій України.13. Сільська територіальна громада як самоврядний інститут.14. Модель управління соціально-економічним розвитком сільських

територій України.15. Механізми відродження сільських територій України: базовий рівень.

30

2.7. Кафедра філософських та соціально-політичних наук

1. Кадрова політика у сфері державної служби: цілі та пріоритети.2. Сучасні технології реалізації державної кадрової політики.3. Регіональна кадрова політика, її зміст та напрямки реалізації.4. Кадрова служба органів державної влади: функції та структура.5. Кадрове планування: завдання, методи і технології.6. Формування резерву керівних кадрів в органах державної влади.7. Становлення інституту політичного лідерства: регіональний рівень.8. Формування сучасної політико – управлінської еліти.9. Модернізація системи підготовки, перепідготовки та підвищення

кваліфікації державних службовців.10.Реформування системи державної служби в Україні: напрямки та зміст.11. Зарубіжний досвід організації державної служби та використання його у вітчизняній практиці.12. Політична посада та особливості її виконання.13. Ефективність державної служби: критерії та моделі її оцінки.14. Мотивація та стимулювання праці державних службовців.15. Вдосконалення системи управління державною службою.16. Психологія управлінської діяльності.17. Історичний досвід підготовки кадрів управління в Україні.18. Європейський досвід управління персоналом на державній службі.19. Особливості формування та реалізації кадрової політики в органах

місцевого самоврядування.20. Кадровий потенціал державної служби: гендерний аналіз.21. Управління кар’єрою державних службовців: напрями і засоби вдосконалення.22. Європейські підходи до формування інноваційних моделей соціальних

послуг в Україні.23. Місце і роль молодіжних громадських організацій в формуванні

соціально-політичного простору України 24. Соціальний розвиток і соціальна політика в сучасній Україні:

взаємозв’язки і суперечності.25. Публічне адміністрування в контексті соціального розвитку: світові

тенденції. 26. Міжнародні та національні стандарти соціального розвитку: стан і

проблеми впровадження в Україні. 27. Організаційно-правовий механізм забезпечення реалізації соціальної

політики в Україні. 28. Реформування системи соціального захисту населення у відповідності зі

світовими стандартами. 29. Реалізація принципів етнонаціональної політики держави на

регіональному рівні.

31

30. Механізми впровадження погодинної оплати праці в Україні в контексті реформування системи заробітної плати.

31. Аналіз сучасного стану системи пенсійного забезпечення в Україні і перспективи її реформування.

32. Критерії визначення та механізми подолання бідності в Україні. 33. Пріоритети соціального розвитку України в умовах світової соціально-

економічної і фінансової кризи. 34. Механізми реалізації гуманітарної політики з урахуванням соціо-

культурних особливостей Південного регіону України. 35. Державна молодіжна політика як основний пріоритет соціального

розвитку держави. 36. Сучасні механізми реалізації державної політики зайнятості 37. Проблема безробіття як сфера державної соціальної політики. 38. Соціально-гуманітарні проблеми розвитку сільських територій в Україні. 39. Вирішення проблеми соціальної адаптації (соціально вразливих груп). 40. Соціальна політика і соціальна робота з вирішення проблем дитячої

безпритульності та бездоглядності. 41. Соціальний захист як функція соціальної політики держави. 42. Соціальне партнерство як механізм розв’язання проблем зайнятості

населення.43. Соціальний діалог – основа економічної і політичної стабільності

суспільства.44. Розвиток соціального діалогу в Україні як чинник забезпечення

стабільності в суспільстві.45. Політична реклама: механізми впливу на громадську думку.46. Трансформація політичної влади в інформаційну добу.47. Феномен «партії влади» у пострадянській Україні.48. «Електрона демократія» як механізм модернізації державного

управління.49. Політична реформа в Україні як засіб підвищення ефективності

державного управління.50. Роль інститутів громадянського суспільства в демократизації

державного управління в Україні.51. Технології виборчих кампаній у структурі політичної діяльності.52. Зв’язки з громадськістю у політичній сфері суспільства: теоретичні

моделі та українські реалії.53. Молодіжні субкультури та рухи в Україні як фактор політичного впливу.54. Політична криза у транзитивному суспільстві: причини та шляхи

подолання.55. Перспективи впровадження інформаційної системи “Електронний уряд”

в державне управління (регіональний вимір).56. Роль ЗМІ в реалізації регіональних ініціатив.57. Розвиток національного інформаційного простору в умовах

інформаційної глобалізації.58. Державна інформаційна політика в сфері інтелектуальної власності.

32

59. Формування іміджу як складова інформаційної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

60. Роль інформатизації та комп’ютеризації в роботі органів влади.61. Державне регулювання розвитку теле- та радіомовлення в Україні.62. Інформаційний простір поліетнічного регіону: проблеми і перспективи.63. Шляхи удосконалення інформаційного забезпечення органів державного

управління.64. Державне регулювання архівної справи як складова інформаційної

політики в Україні.65. Використання Інтернет-простору України для інформаційно-

аналітичного забезпечення органів виконавчої влади.66. Особливості використання PR - технологій в органах державної влади та

місцевого самоврядування.

Спеціалізація: «Соціальна і гуманітарна політика»

1. Держава як суб’єкт реалізації трудових відносин.2. Роль соціального партнерства у розв’язанні проблем зайнятості

населення.3. Політика держави у становленні середнього класу в Україні: соціальна

стратифікація суспільства.4. Роль держави щодо розвитку сучасних соціально-трудових відносин.5. Система захисту трудових прав громадян і шляхи її вдосконалення.6. Трудові спори та методи їх вирішення на регіональному рівні.7. Сучасний стан розвитку соціально-трудових відносин у розвинених

країнах світу (приклад для України).8. Демографічна політика України: проблеми та перспективи розвитку.9. Колективно-договірні відносини: історія та сучасність. 10.Сучасна освітня політика України: формування та механізми реалізації.11.Освітня політика держави: її зміст та напрямки реалізації в сучасних

умовах (в умовах трансформації суспільства).12.Освітня політика держави: нові підходи, проблеми та вирішення

(регіональний рівень).13.Освітня політика сучасної України: напрямки реформування.14.Державна політика в галузі освіти: аналіз сучасних тенденцій.15.Освітня політика України – пріоритетний чинник стратегії державного та

регіонального розвитку.16.Управління освітнім процесом в сучасних умовах: інновації та проблеми

моделювання.17.Управління взаємодією освітніх закладів різного рівня на базі регіону.18.Соціокультурні функції освіти у сучасному державотворенні.19.Освіта та ринок праці в сучасній Україні: проблеми взаємодії20.Державні стандарти в сучасній українській освіті: проблеми формування

та реалізації

33

21.Економіка освітньої діяльності: державні та недержавні джерела фінансування освітніх послуг.

22.Зміст освіти: на шляху до формування модерної української нації.23.Організація державно-управлінської діяльності в сфері освіти:

регіональний рівень24.Ступенева освіта в Україні: тенденції розвитку та механізми реалізації25.Державні гарантії набуття освіти: соціальні та правові аспекти.26.Сучасна молодіжна політика держави в умовах формування

громадянського суспільства.27.Молодіжна політика як пріоритетний напрямок розвитку незалежної

України.28.Роль молоді в стабілізації українського суспільства: настрої, орієнтації,

сподівання. 29.Формування нового покоління незалежної України: проблеми, шляхи

оновлення.30.Імідж та етикет молодого спеціаліста в умовах трансформації суспільства.31.Становлення та розвиток державної молодіжної політики України на

регіональному рівні.32.Роль держави у сфері формування духовної політики як важливого

чинника сприяння вихованню молоді в українському суспільстві.33.Тенденції розвитку молодіжної політики України: шляхи удосконалення.34.Концептуальні засади державної молодіжної політики України.35.Молодіжна політика в сучасній Україні: проблеми, оновлення, тенденції

розвитку.36.Український молодіжний рух: історія становлення та сьогодення.37.Регулятивна роль держави у вихованні сучасної молоді в умовах

формування основ громадянського суспільства.38.Особливості та тенденції розвитку регіональної молодіжної політики.39.Проблеми соціалізації молоді в перехідний період українського

суспільства.40.Проблеми соціалізації молоді: політико-правовий аспект.41.Формування ціннісних орієнтацій молоді як важливий чинник державної

політики.42.Контури взаємодії органів державної влади та молодіжних організацій і

об’єднань. 43.Політична орієнтація молоді за умови реформування політичної системи.44.Культурна політика держави: поняття та механізми.45. Державна політика в галузі культури: аналіз сучасних тенденцій.46. Культурна політика держави та шляхи її здійснення в умовах

реформування суспільства.47. Культурна політика держави: нові підходи.48. Культурна політика держави: її зміст та напрямки реалізації.49. Пріоритети культурної політики у сучасних умовах міжнародний досвід.50. Механізми реалізації гуманітарної політики з урахуванням соціо-

культурних особливостей регіону.

34

51. Культурна політика України –провідний чинник стратегії державного та регіонального розвитку.

52. Культура як системоутворюючий чинник національної безпеки.53. Гуманітарні пріоритети державної культурної політики54. Соціальні пріоритети сучасної державної культурної політики55. Культура держави як інтегральний об'єкт політичного впливу.56. Культурний розвиток територій: принцип системності та регіональної

своєрідності57. Економічні основи формування та реалізації культурної політики в

державі58. Державне регулювання культурних процесів: світові тенденції та

український досвід.59. Культурний фактор формування посткризового суспільства в сучасній

Україні.60. Політика української держави щодо підтримки та зміцнення сім’ї.61. Практична реалізація державної сімейної політики на регіональному

рівні.62. Державна політика в Україні щодо підтримки сім’ї як соціального

інституту63. Напрями оптимізації державної політики стосовно підтримки сім’ї.64. Шляхи стабілізації сім’ї як соціального інституту.65. Вдосконалення державної політики щодо оптимізації функціонування

інституту сім'ї. 67. Роль інститутів громадянського суспільства в демократизації

державного управління в Україні.68. Становлення громадянського суспільства в Україні: державно-

управлінський аспект.69. Соціальний капітал як необхідний чинник формування та розвитку

громадянського суспільства.70. Методи і технології соціального конструктивізму в практиці соціального

управління и в стимулюванні соціальних інновацій.71. Проблема ефективності управлінської діяльності в контексті

самоорганізації суспільства.72. Самоорганізація як джерело соціального порядку.73. Організація і дезорганізація як властивості соціальних систем.74. Соціальна структура і соціальна самоорганізація суспільства.75. Політичний аналіз і управління соціально-політичними системами:

синергетичний підхід.76. Порядок і хаос у розвитку соціальних систем: управлінський аспект. 77. Формування проектної культури: теоретико-прикладний аспект.78. Впливова функція комунікативних проектів на розвиток громадянського

суспільства.79. Впровадження технології проектування в діяльність органів влади:

прикладний аспект.

35

80. Теоретико-методологічні основи розробки соціальних проектів у державному управлінні.

81. Проектний підхід щодо організації професійної діяльності державного службовця.

Спеціалізація: «Управління в сфері культури»

1. Особливості державного регулювання мовних проблем і протиріч. 2. Українська національна ідея в контексті розбудови держави: 2000-і роки.3. Особливості політики держави в галузі освіти в 1917- 1991 роках.4. Особливості освітньої політики держави на сучасному етапі.5. Політична роль української національної символіки: історія і сучасність.6. Вплив державної політики на форми спадкоємності духовної культури.7. Культурна політика в Україні в світлі міжетнічних відносин.8. Традиції і новаторство сучасної культурної політики в Південному регіоні

України.9. Роль держави в досягненні соборності України в ХХ ст.10.Особливості управління проектами, організаціями та підприємствами в

сфері культури11.Державне регулювання форм та джерел фінансування сфери культури12.Культурна політика держави та державний імідж України13.Соціокультурна інфраструктура: структура та механізми управління14.Державне управління мистецьким середовищем культури15.Державне управління освітнім середовищем культури16.Державне управління інформаційним середовищем культури17.Технології інтегрального моделювання соціокультурних процесів в

державі18.Механізми управління регіональними та загальнодержавними процесами в

культурі19.Управління розвитком української культури у глобалізованому світі20.Державне управління охороною пам'яток культури та культурної

спадщини 21.Проблема національної єдності українського суспільства в контексті

культурної політики.22.Специфіка міжетнічних культурних відносин в Україні.23.Особливості попиту на послуги сфери культури в Україні.24.Державне управління бібліотечною та музейною справою в Україні.25.Культурна політика і політична консолідація суспільства.26.Державне регулювання форм та джерел фінансування сфери культури.27.Культурна політика держави та державний імідж України.28.Соціокультурна інфраструктура: структура та механізми управління.29.Державне управління мистецьким середовищем культури.30.Державне управління освітнім середовищем культури.31.Державне управління інформаційним середовищем культури.

36

32.Механізми управління регіональними та загальнодержавними процесами в культурі.

33.Управління розвитком української культури у глобалізованому світі.34.Державне управління охороною пам'яток культури та культурної

спадщини. 35.Методологія розробки соціокультурних проектів у процесі

демократичного врядування.36. Управління персоналом у соціокультурних проектах: теоретико-

практичний аспект.37. Особливості соціокультурного проектування у державному управлінні:

методологічний аспект.38. Прикладні аспекти управління проектами в сфері культури.39. Ефективні комунікації в управлінні соціокультурними проектами:

теоретико-прикладний аспект.

Спеціалізація: «Управління охороною здоров’я»

1. Державне управління здоров’ям населення. 2. Вплив системи охорони здоров’я на демографічні процеси.3. Міжгалузевий підхід в забезпеченні здоров’я населення.4. Проблеми реалізації міжгалузевої комплексної програми “ Здоров’я нації”

на 2002 - 2011рр.5. Державне управління системою охорони здоров’я: проблеми та шляхи

удосконалення.6. Механізми державного управління системою охорони здоров’я.7. Роль центральних і місцевих органів виконавчої влади загальної

компетенції в забезпеченні функціонування системи охорони здоров’я.8. Роль центральних і місцевих органів виконавчої влади спеціальної

компетенції в забезпеченні функціонування системи охорони здоров’я.9. Роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні охорони здоров’я

населення.10.Розподіл компетенції між органами державного управління та місцевого

самоврядування в питаннях забезпечення охорони громадського здоров’я.

11.Проблеми розробки та прийняття управлінського рішення в системі охорони здоров’я на місцевому рівні.

12.Механізми реалізації політики в галузі охорони здоров’я. Оцінка ефективності їх використання.

13.Стратегічне управління в сфері охорони здоров’я. 14.Роль держави в регулюванні ринку медичних послуг.15.Соціальне значення введення обов’язкового державного медичного

страхування16.Стратегічне планування як засіб управління медичними закладами в

умовах розвитку ринкових відносин.

37

17.Управління за результатами роботи медичного закладу.18.Засоби управління мотиваційними інтересами як інструмент керівництва.19.Реформування медичної галузі на підставі розвитку первинної медичної

допомоги. 20.Забезпечення якості медичних послуг. Соціально-економічне значення. 21.Планування та управління медико-демографічними процесами в регіоні.22.Аналіз політики в галузі охорони здоров’я як передумова забезпечення

розвитку системи охорони здоров’я. 23.Проблеми забезпечення демократизації процесу формування політики в

галузі охорони здоров’я.24.Групи інтересів в галузі охорони здоров’я. Оцінка їх ролі та значення в

формуванні політики на сучасному етапі.25.Проблеми формування політики в сфері охорони здоров’я на

регіональному рівні.26.Вплив громадськості на прийняття рішень в державі щодо охорони

здоров’я.27.Вплив громадськості на управління системою охорони здоров’я та

медичними закладами.28.Децентралізація управління лікувальним закладом: переваги і недоліки.29.Роль держави в забезпеченні рівного доступу до медичної допомоги в

умовах соціально-економічного розшарування населення. 30.Проблеми розвитку різних форм господарювання в галузі охорони

здоров’я на етапі впровадження ринкових відносин.31.Проблеми організації охорони здоров’я населення сільського району в

умовах децентралізації фінансування і управління. Шляхи їх вирішення.

32.Роль інформації в управлінні системою охорони здоров’я (лікувальним закладом), шляхи удосконалення системи інформації.

33.Вдосконалення амбулаторної допомоги на основі розвитку ПМСД.34.Проблеми реструктуризації в системі надання медичної допомоги. 35.Підприємництво в системі охорони здоров’я.

2.8. Кафедра менеджменту організаційСпеціалізація: «Управління охороною здоров'я»

1. Удосконалення системи управління персоналом.2. Мотивація медичного персоналу як засіб досягнення цілей лікувального

закладу.3. Маркетингові дослідження в медичних закладах.4. Удосконалення маркетингової діяльності медичних закладів.5. Формування стратегії розвитку санітарно-курортних закладів.

Спеціалізація: «Соціальна і гуманітарна політика»

1. Перспективні шляхи політики подолання безробіття.

38

2. Формування сільського ринку праці в умовах трансформації економіки України.

3. Шляхи підвищення ефективності функціонування регіонального ринку праці.

4. Регулювання ринку праці на основі маркетингової стратегії5. Підвищення ефективності режиму праці і відпочинку працівників

підприємств. 6. Шляхи подолання молодіжного безробіття у сучасних ринкових умовах.7. Інформаційна безпека в державних установах.

2.9. Кафедра української та іноземних мов

1. Вітчизняний та європейський досвід державного управління у сфері мовної політики національних меншин.

2. Вітчизняний та європейський досвід англомовних країн у сфері місцевого управління шкільною освітою (початкова школа).

3. Вітчизняний та європейський досвід англомовних країн у сфері місцевого управління шкільною освітою (середня школа).

4. Вітчизняний досвід та досвід Канади в сфері державного управління мовною політикою національних меншин.

5. Вітчизняний досвід та досвід США в сфері державного управління мовною політикою національних меншин.

6. Шляхи реалізації державної мовної політики: досвід Одеської області.7. Порівняння фахових програм підготовки державних службовців в

Україні та Німеччині.8. Система освіти Франції. Порівняльна характеристика з Україною.9. Судова система (гілка) влади Франції. Порівняльна характеристика з

Україною.10. Система державного управління Франції. Порівняльна характеристика з

Україною.

39