26 2009...Зайнятість в Україні під час кризи.....7 Безробіття в Україні під час кризи.....8 Політика роботодавців

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Аналітична доповідь

Безробіття в Україні: від оцінки динаміки та масштабів до адекватної економічної політики

26 червня 2009 року

Київ, червень 2009 року

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ________ _____АНАЛІТИЧНА ДОПОВІДЬ

2

Зміст

1. Вступ .................................................................................................................3

2. Безробіття за часів економічної кризи ...................................................................3

Заходи різних країн на ринку праці .......................................................................5

3. Безробіття в Україні: оцінка масштабів та тенденцій ...............................................6

Економічні тенденції ............................................................................................6

Зайнятість в Україні під час кризи .........................................................................7

Безробіття в Україні під час кризи .........................................................................8

Політика роботодавців щодо зайнятості працівників в період кризи........................11

Якісна оцінка ринку праці за результатами опитувань ..........................................12

4. Що стоїть за економічним падінням і зростанням безробіття ..................................12

5. Аналіз урядових заходів на ринку праці ..............................................................13

Меморандуми порозуміння .................................................................................13

Затвердження бюджету Фонду страхування на випадок безробіття ........................14

Зміни в законодавстві ........................................................................................14

Інші заходи.......................................................................................................16

6. Ринок праці України: сценарії розвитку ...............................................................17

Опис сценаріїв ..................................................................................................17

Результати оцінок..............................................................................................19

7. Попередні висновки ..........................................................................................21

8. Додатки ...........................................................................................................22

Додаток 1. Огляд запроваджених заходів в сфері зайнятості .................................22

Додаток 2. Оцінка запроваджених в Україні заходів політики на ринку праці ..........23


3

1. Вступ

Внаслідок світової фінансової кризи протягом четвертого кварталу 2008 року більшість розвинутих країн увійшли в рецесію, яка за поточними прогнозами продовжиться у 2009 році. В результаті цього безробіття значно зростає у всіх країнах світу, що спонукає уряди запроваджувати заходи, спрямовані на стимулювання роботодавців зберігати зайнятість та надання допомоги безробітним. Відповідно до оцінок МОП рівень безробіття в світі зросте у 2009 році на 18-30 млн. осіб порівняно із 2007 роком, а при погіршенні ситуації - на 50 млн. осіб.1

Уповільнення світової економічної динаміки значно вплинуло на українську економіку. Зокрема попит на традиційні товари українського експорту значно знизився, а доступ до іноземного фінансування практично відсутній. Наслідки світової кризи для Україні підсилені ще й внутрішніми факторами. Протягом останніх років Україні так і не вдалось провести необхідні структурні реформи. Неефективне корпоративне управління призвело до надлишкової зайнятості в окремих секторах і не сприяло реструктуризації та модернізації виробничих потужностей протягом періоду зростання. Стрімке підвищення різного роду соціальних виплат призвело до диспропорцій в структурі доходів домогосподарств.

Внаслідок цього реальний ВВП України скоротився на 8,0% в четвертому кварталі 2008 року і, за оцінкою Інституту, впаде на 13,4% у 2009 році. І серед іншого економічна криза знову зробила нагальною проблему безробіття. В Україні традиційно зростає як відкрите, так і приховане безробіття. Зокрема, знову широко вживаними стали неоплачувані адміністративні відпустки. Для України, на відміну від розвинутих країн, за очікуваннями будуть характерними зростання часток тіньової зайнятості та заробітної плати, яка сплачується в конверті.

В роботі здійснено оцінку безробіття відповідно до двох сценаріїв розвитку економіки у 2009 році. Так, відповідно до оптимістичного сценарію рівень безробіття за методологією МОП перевищить 9,0% у 2009 році. Водночас за песимістичного сценарію рівень безробіття може перевищити 12,0%. Такий значний рівень безробіття поряд із зростанням тіньового сектору негативно впливатиме на доходи місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального та пенсійного страхування. Крім того він може призвести до зниження потенціалу економічного відновлення внаслідок втрати кваліфікації звільненими працівниками. Тому постає питання щодо урядової політики в сфері зайнятості за умов обмеженого бюджетного фінансування відповідних програм за обома сценаріями розвитку економічної ситуації, які розглядаються в роботі.

2. Безробіття за часів економічної кризи

Світова економічна криза призвела до значного зростання чисельності безробітних в світі. Відповідно до оцінок Міжнародної організації праці (МОП) рівень безробіття в світі може зрости до 6,1-7,1% у 2009 році порівняно із 5,7% у 2007 році.2 Хоча проблема безробіття буде найболючішою в країнах, що розвиваються, вона не оминає і розвинуті країни, де рівень безробіття значно зріс в першому кварталі 2009 року (див. Таблицю 1). Водночас відповідно до прогнозу МОП кількість «працюючих бідних»3 може зрости

1 Global economic trends: January 2009. International Labour Office. – Geneva: ILO, 2009 2 Відповідно до прогнозу МВФ рівень безробіття в світі зросте до 6,1% у 2009 році. За оцінками ОЕСР

рівень безробіття в країнах-членах у 2010 році перевищить 10%. 3 «Працюючі бідні» - це зайняті особи, які заробляють менше 2 дол. США на день для кожного члена сім‘ї.


4

до 45% всіх зайнятих, а чисельність осіб, які не підпадають під програми соціального забезпечення, в найгіршому випадку може становити 53% зайнятих.

Таблиця 1

Рівень безробіття в країнах світу у 2009 році

Країна Дата оцінки Рівень безробіття, %

Росія квітень 2009 року 8,5

прогноз на кінець 2009 року 12

Канада лютий 2009 року 7,7

березень 2009 року 8,0 (найвищий показник за останні 7 років)

США червень 2008 року 5,6

березень 8,5 (найвищий показник за 25 ркоів)

квітень 2009 року

прогноз на 2009 рік 10

Великобританія червень 2008 року 4,1

лютий 2009 року 8,1

квітень 2009 року 8,9

ЄС (27) червень 2008 року 6,9

лютий2009 року 7,9 (6,8 в лютому 2008 року)


Євро зона червень 2008 року 7,4

лютий 2009 року 8,5 (7,2 в лютому 2008 року)


Іспанія червень 2008 року 11,0



Латвія червень 2008 року 6,4



Литва червень 2008 року 5,1



Франція червень 2008 року 7,7



Німеччина червень 2008 року 7,3

лютий 2009 року 7,4


Джерело: Євростат, Інформаційні агенції

Урядами багатьох країн було розроблено плани заходів, спрямованих на боротьбу із фінансовою та економічною кризою. Ці плани також передбачають заходи, які мають на меті збереження поточної зайнятості (відповідне стимулювання роботодавців) та захисту безробітних. Проаналізувавши антикризові заходи в сфері зайнятості та соціальної політики, які використовуються різними державами світу, МОП рекомендувала декілька заходів щодо економічної політики в сфері зайнятості:4

− захист та підтримка рівня зайнятості;

4 Global Employment trends: January 2009, International Labour Organisation, 2009; The Financial and

Economic Crisis: a Decent Work Response, International Labour Organisation. 2009.


5

− соціальний діалог на рівні підприємства, сектора економіки та всієї країни (йдеться про питання гнучкості, тривалості та оплати праці, тимчасові звільнення, тощо);

− здійснення державних капіталовкладень в сфери інфраструктури та житлового будівництва, суспільної інфраструктури та створення «зелених» робочих місць, у тому числі шляхом швидкого запровадження трудомістких громадських робіт;

− розширення кола осіб, на яких поширюються програми страхування на випадок від безробіття, та збільшення розміру допомоги по безробіттю;

− професійна перепідготовка звільнених працівників;

− підтримка малих та середніх підприємств;

− адресна підтримка певних секторів економіки.

Відповідно до висновків МОП уряди різних держав приділяють недостатньо уваги заходам на ринку праці. Зокрема лише половина країн запровадила відповідні заходи. При цьому на заходи в сфері зайнятості було виділено лише близько 1,8% коштів, призначених на бюджетно-податкові заходи, і ще 9,2% припадало на заходи в сфері соціальної політики. Разом з тим МОП критикує деякі зі вжитих заходів. Зокрема зазначається, що програми розвитку інфраструктури недостатньо враховують потреби в притоці кваліфікованої робочої сили, тому результатом таких програм може радше стати інфляція, а не зростання виробництва і зайнятості. Крім того часто зниження податків може мати наслідком зростання заощаджень, а не попиту.

Зважаючи на ці та інші висновки в березні 2009 року Адміністративна рада МОП5 наголосила на необхідності розробити і затвердити на міжнародному рівні Глобальний пакт про робочі місця (Global Jobs Pact), який було ухвалено 19 червня.6 Пакт покликаний надати рекомендації щодо узгодженої національної та міжнародної політики, спрямованої на стимулювання економічного відновлення, створення зайнятості та надання захисту працівникам та їх сім’ям. В Пакті робиться наголос на необхідності утримання працівників на робочих місцях, підтримувати компанії та стимулювати відновлення зайнятості та створення нових робочих місць (особливо «зелених»), а також сприяти зміні кваліфікації працівників. Визначені в Пакті заходи включаються запровадження адресної грошової допомоги бідним, створення ефективної системи соціального захисту, розширення тривалості та покриття страхування на випадок безробіття. Також необхідно стимулювати перенавчання та підвищення кваліфікації.

Заходи різних країн на ринку праці

Більшість заходів на ринку праці спрямовані на протидію звільненням (або їх мінімізацію) та підтримку безробітних (див. Додаток 1). З цією метою більшість країн сьогодні запроваджують такі заходи:

- Виплата компенсацій роботодавцям, які утримуються від звільнення працівників. З цією метою було дозволено офіційно скорочувати робочий день працівникам і запроваджено доплати до заробітної плати працівників, яких було переведено на скорочений графік. Крім того в ряді країн передбачено зниження соціальних внесків або ж часткова їх сплата державою;

- Посилення державних програм підвищення кваліфікації та перенавчання.

5 ILO calls for urgent global jobs pact to forestall "prolonged and severe" employment

crisis // http://www.ilo.org/global/About_the_ILO/Media_and_public_information/Press_releases/lang--en/WCMS_104065/index.htm

6 ILO, Recovering From The Crisis: A Global Jobs Pact, Provisional Record 19A, 98th Session, Geneva, 2009


6

- Стимулювання підвищення кваліфікації працівників роботодавцями за рахунок зокрема компенсації витрат на заробітну плату відповідних працівників за рахунок держави.

- Збільшення рівня захисту безробітних. Зокрема йдеться про підвищення розміру допомоги по безробіттю, розширення покриття та подовження періоду виплати допомоги.

Уряди більшості країн приділяють також значу увагу питанню створення нових робочих місць. Для цього планується збільшити фінансування великих інфраструктурних проектів.

3. Безробіття в Україні: оцінка масштабів та тенденцій

Економічні тенденції

Сповільнення світової економіки в результаті глобальної фінансової кризи значно вплинуло на економічний розвиток України. Зокрема, внаслідок світової кризи суттєво скоротився попит на український експорт, насамперед металургії та хімічної промисловості. Як результат, вже в 4-му кварталі 2008 року обсяги промислового виробництва почали різко скорочуватись.

Починаючи з четвертого кварталу 2008 року, банківська сфера зіткнулась із відтоком депозитів на фоні зростання обсягів проблемних кредитів. Ряд банків також обмежив кредитування у зв’язку із необхідністю виплатити кредити, отримані протягом останніх років на зовнішньому ринку, в умовах неможливості їх рефінансування.

Водночас, обмежений доступ до споживчих кредитів призвів до зменшення попиту на вироблені в Україні автомобілі, житло, цілий ряд споживчих товарів. Зростання відсоткових ставок по іпотечних кредитах та високі ціни на житло позначився на падінні платоспроможного попиту на нове житло. В результаті обмеженого інвестиційного ресурсу було заморожено будівництво багатьох об’єктів комерційної нерухомості.

Внаслідок дії цих та інших чинників реальний ВВП скоротився на 8,0% у четвертому кварталі 2008 року, тоді як за експертними оцінками протягом першого кварталу 2009 року ВВП впав на 20-25%. Зокрема, зниження зовнішнього попиту та платоспроможного внутрішнього попиту призвело до значного падіння виробництва, яке за даними Держкомстату в січні-травні 2009 року скоротилось на 31.9% дпр в реальному виразі. При цьому зниження відбулось в усіх секторах промисловості. Реальний роздрібний товарооборот також суттєво скоротився, відображаючи зниження реальних доходів домогосподарств.

Скорочення виробництва в результаті зменшення попиту на товари та послуги змушує підприємства звільняти працівників, або ж відправляти їх у неоплачувані відпустки. Компанії сфери послуг, насамперед у фінансовому секторі, скорочують надлишкових працівників, яких вони наймали під час стрімкого зростання. В результаті запроваджених заходів з реструктуризації виробництва, навіть після відновлення економічної активності й попереднього рівня виробництва, малоймовірно, що ці підприємства потребуватимуть всієї кількості працівників, яких було звільнено.

У Таблиці 2 подано оцінки рівня безробіття урядовими інституціями та окремими економічними експертами. Як свідчать наведені дані, рівень безробіття у 2009 році очікується в середньому на рівні 8,5-9,0%.


7

Таблиця 2

Рівень безробіття (за методологією МОП) в Україні у 2009 році

Дата прогнозу Прогноз Коментар

Міністерство праці та соціальної політики

12.11.2008 7,1-8,5% • скорочення на підприємствах торкнуться, насамперед, працівників передпенсійного віку, низькокваліфікованих робочих,;

• значні труднощі з працевлаштуванням відчуватиме молодь (рівень безробіття серед молоді зросте до 15% від кіль соті молодих осіб)

23.12.2008 9,0% • у 2009 року в службу зайнятості звернеться від 2,9 до 3,2 млн. осіб

• Найбільше постраждають експортоорієнтовані галузі (металургійна та хімічна), а також будівництво.

• криза значно вплине на Луганську, Донецьку, Харківську, Дніпропетровську та Запорізьку області

Державна служба зайнятості

11.11.2009 7,7% • до ДСЗ додатково звернеться 200-220 тис. осіб. Зокрема: в гірничо-металургійному комплексі і хімічній промисловості - до 130 тисяч осіб; у будівельній і банківській сфері - 70 тисяч

12.02.2009 8,5%-9,0% (15% песимістичний сценарій)

• Послугами служби зайнятості скористаються 3,5 млн. осіб

15.03.2009 9,0% (1,3 млн. осіб)

Федерація роботодавців

25.02.09 2,8 млн. осіб до кінця березня

• Зокрема частково до лав безробітних долучаться працівники, які в січні-лютому перебували в вимушених неоплачуваних відпустках

Міжнародний центр перспективних досліджень (Ільдар Газізулін)

27.10.2008 8,0% • першими постраждають робітники металургійної та будівельної галузей, а також працівники торгівлі

• у металургії та хімічній промисловості буде значним приховане безробіття

Інститут демографії і соціальних досліджень (Елла Лібанова)

12.11.2008 • зростання безробіття у латентній формі

Партія Регіонів України

11.12.2008 8,0% (15,0% - песимістичний сценарій)

Консенсус-прогноз, який проводиться українським діловим журналом Експерт

квітень 2009 року

11,5 • оцінки експертів становлять від 8,5% до 15%

Джерело: Інформаційні агенції, прес-релізи відповідних організацій

Зайнятість в Україні під час кризи

За даними Держкомстату в травні 2009 року кількість штатних працівників скоротилась на 747,6 тис. порівняно із травнем 2008 року або на 704,9 тис. порівняно із вереснем 2008 року (див. Таблицю 3). При цьому в сільському господарстві скорочення зайнятості зменшується починаючи з березня через сезонні фактори. Водночас зниження кількості штатних працівників в інших галузях пояснюється кризою. Найбільшою мірою зайнятість скоротилась в будівництві, виробництві іншої неметалевої продукції, текстильній промисловості. Саме в цих секторах відбулось найбільше падіння реальних обсягів виробництва в першому кварталі 2009 року.


8

В регіональному розрізі порівняно із травнем минулого року найбільше знизилась кількість штатних працівників у Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Сумській , Черкаській, Черкаській, та Луганській областях.

Водночас, у травні 2009 року 413,4 тис. осіб перебували у адміністративних неоплачуваних відпустках, а ще 1124 тис. працівників працювали скорочений день. Найбільша частка працівників, які підпадали під ці два заходи, припадає на будівництво, сектор транспорту та переробну промисловість. Варто зазначити, що в той час як в травні продовжилось скорочення кількості штатних працівників, дещо скоротилась і кількість осіб, які підпадають під дію цих двох заходів. Ймовірно, що роботодавці скорочують насамперед саме тих працівників, які перебувають в адміністративних відпустках або ж працюють скорочений день.

Таблиця 3

Середньооблікова кількість штатних працівників в окремих секторах в травні 2009 році, %

до травня 2008 року

до вересня 2008 року

до жовтня 2008 року

до лютого 2008 року

Усього -6.54 -6.19 -5.94 -1.66

Сільське господарство, мисливство -10.75 -12.30 -10.49 13.11 Будівництво -22.28 -20.47 -18.43 -6.05 Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

-10.62 -11.07 -10.90 -5.13

Діяльність транспорту та зв'язку -3.19 -3.32 -2.74 -1.52 Фінансова діяльність -14.01 -15.45 -15.28 -8.26 Державне управління 1.37 1.20 0.73 -0.76 Освіта 0.09 0.37 -0.99 -2.02 Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 0.22 0.52 0.59 0.61

Промисловість -11.01 -9.83 -9.45 -3.78 Добувна промисловість -6.86 -5.12 -4.82 -1.97 Переробна промисловість -14.43 -13.24 -12.52 -4.30 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

-11.23 -12.89 -13.51 -1.95

Текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

-18.06 -11.20 -10.14 -4.56

Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки -8.07 -6.04 -5.27 -2.10

Хімічне виробництво -8.21 -7.20 -6.56 -1.79 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

-24.09 -22.05 -19.79 -5.29

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

-12.39 -10.87 -9.99 -5.00

Виробництво машин та устаткування -18.83 -16.56 -15.38 -4.86

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування

-10.69 -8.88 -8.08 -5.07

Виробництво транспортних засобів та устаткування

-17.00 -16.06 -15.33 -6.50

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

-0.06 0.51 -0.72 -3.41

Джерело: Держкомстат

Безробіття в Україні під час кризи

На фоні економічного сповільнення рівень безробіття значно зріс протягом другої половини 2008 року. Зокрема в третьому кварталі 2008 року за методологією МОП рівень безробіття становив 5,5% до населення віком 15-70 років, а в четвертому кварталі він підвищився до 7,5%. Рівень зареєстрованого безробіття також значно зріс


9

з 1,8% до населення працездатного віку на кінець вересня до 3,0% у грудні (див. Рисунок 1).7

Водночас за даними Державної служби зайнятості протягом перших п’яти місяців 2009 року рівень зареєстрованого безробіття скоротився з 3,2% до населення працездатного віку на кінець січня до 2,6% на кінець травня. Зокрема на кінець травня 2009 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 736,3 тис. незайнятих громадян, в той час як на кінець 2008 року їх чисельність становила 844,9 тис. осіб.8

Таку динаміку можна пояснити декількома причинами. По-перше, допомога по безробіттю залишається низькою. Так, зокрема, в травні розмір допомоги по безробіттю становив 619,7 грн., в той час як мінімальний розмір допомоги для застрахованих осіб визначено на рівні 500 грн. Крім того, скорочення кількості зареєстрованих безробітних переважно відбулось за рахунок саме зниження сільського безробіття, спричиненого сезонними змінами в зайнятості, так і змінами в законодавстві. Іншим фактором низького рівня зареєстрованого безробіття є те, що звільнені працівники мають право реєструватись безробітними лише по місцю прописки. Відповідно, люди, які працювали певний період в інших місцях, насамперед великих містах, ймовірно, не звертаються до служби зайнятості, а намагаються знайти роботи самостійно. Водночас, у грудні 2008 року державою було запроваджено низку заходів в сфері зайнятості, які ускладнювали реєстрацію громадян як безробітних та передбачали жорсткіші правила щодо пошуку роботи, участі в громадських роботах, перекваліфікації, тощо.9

Внаслідок цього часто лише низькокваліфіковані працівники мають бажання реєструватись як безробітні. Паралельно з цим роботодавці також намагались утримати працівників на підприємствах. Запроваджені заходи, а також існування довготермінового безробіття пояснює те, що лише 74% зареєстрованих безробітних отримували допомогу по безробіттю в лютому 2009 року.

7 Для порівняння: рівень безробіття за методологією МОП зріс з 6,0% (співвідношення безробітних до

населення працездатного віку) в третьому кварталі до 8,1% у четвертому кварталі 2008 році. 8 На кінець вересня було зареєстровано 513,6 тис. безробітних. 9 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової

кризи на сферу зайнятості населення», №799-VI від 25 грудня 2008 року


10

Рисунок 1. Безробіття в Україні

0.0

0.5

1.0

1.5

2.0

2.5

3.0

3.5Січ

-07

Лют-

07

Бер-0

7

Кві-07

Тра-0

7

Лип-0

7

Лип-0

7

Сер-0

7

Вер-0

7

Жов-0

7

Лис-

07

Грг-

07

Січ

-08

Лют-

08

Бер-0

8

Кві-08

Тра-0

8

Лип-0

8

Лип-0

8

Сер-0

8

Вер-0

8

Жов-0

8

Лис-

08

Грг-

08

Січ

-09

Лют-

09

Бер-0

9

Кві-09

Тра-0

9

0

100

200

300

400

500

600

700

Рівень безробіття (ліва шкала)Середній розмір допомоги по безробіттю (права шкала)

% до працездатного населення грн.

Джерело: Держкомстат

Державна служба зайнятості продовжувала влаштовувати на роботу безробітних осіб. Так, у січні-травні чисельність громадян, працевлаштованих за направленням служби зайнятості становила 318,3 тис. осіб. Ймовірно, що насамперед було працевлаштовано низькокваліфікованих працівників. Крім того з огляду на кризу були заповнені низькооплачувані вакансії, які існували протягом останніх кількох років в місцевих органах влади, сферах охорони здоров‘я, освіти. Так, за даними Держкомстату кількість штатних працівників в цих галузях зросла. Водночас, кількість вакансій значно скоротилась порівняно із минулим роком і в травні на одне вільне місце претендували 8,8 безробітних. Сьогодні найбільш поширеними є вакансії слюсарів, електромонтерів, електрогазозварювальників, монтажників, малярів, тощо.

Для підвищення кількості працевлаштувань безробітних Державна служба зайнятості також інтенсифікувала програми професійного навчання на замовлення роботодавців. Зокрема протягом п’яти місяців 2009 року 92,6 тис. безробітних проходили професійне навчання. Крім цього 122,7 тис. осіб брали участь в громадських роботах.

У 2009 році очікується також додатковий тиск на ринок праці з боку трудових мігрантів, які будуть повертатись внаслідок втрати роботи в країні перебування зокрема через запровадження кроків в інших країнах щодо обмеження роботи як нелегальних, так і легальних мігрантів, які було запроваджено в Європейських країнах та Росії в кінці 2008 та на початку 2009 років. Це, насамперед, стосується нелегальних мігрантів. Водночас, за нашими оцінками, цей тиск буде обмеженим, оскільки українці, які працюють за кордоном, будуть намагатись знайти іншу роботу в країнах перебування навіть при втраті наявної з огляду на брак можливостей знайти роботу в Україні і отримати прийнятний рівень допомоги по безробітті вдома. Зокрема, дані Держкомстату не свідчать про зміну міграційних тенденцій протягом перших чотирьох місяців 2009 року.


11

Політика роботодавців щодо зайнятості працівників в період кризи

Небезпека звільнень полягає в тому, що, коли попит на продукцію чи послуги відновиться, то підприємства постануть перед проблемою браку кваліфікованої робочої сили. Тому роботодавці часто намагаються утриматись від додаткових звільнень, а натомість обрати інші шляхи економії коштів на оплату праці.

Відповідно до чинного законодавства найбільш прийнятним для роботодавця варіантом економії коштів та зміни зайнятості на виробництві виглядає можливість скоротити тривалість робочого тижня і, відповідно, зменшити рівень оплати праці працівників. При цьому мінімальний час роботи протягом місяця законодавчо не визначено. У такий спосіб роботодавець починає економити видатки на оплату праці фактично з моменту появи фінансових проблем, зберігаючи при цьому кваліфіковану робочу силу на підприємстві. Привабливість такого підходу для роботодавців підтверджується даними Держкомстату, відповідно до яких на початку кризи значно зросла кількість працівників, які працювали в режимі скороченого робочого дня. Зокрема грудні їх чисельність досягнула 928 тис. осіб.10 В травні кількість таких працівників складала 1124 тис. осіб або 10,5% від середньооблікової чисельності штатних працівників.

Окремі підприємства пішли на зниження рівня оплати праці працівникам навіть за умови збереження повного робочого тижня. І хоча такі зміни в оплаті праці можна запроваджувати лише через два місяці після попереднього попередження про них працівників, на практиці роботодавці діяли «миттєво» шляхом внесення відповідних змін до колективних договорів.

Поширена у 90ті роки практика неоплачуваних адміністративних відпусток знову є широковживаною всупереч законодавчим обмеженням. Відповідно до чинного законодавства такі відпустки надаються за власним бажанням працівників і не можуть перевищувати 15 календарних днів на рік.11 Однак, як показує досвід, часто відпустки надаються на більш тривалий період.12 Навіть при дотриманні положень чинного законодавства щодо надання двотижневих неоплачуваних відпусток економія коштів може бути досягнута за рахунок ротації працівників, які йдуть в таку відпустку. Завдяки запровадженню неоплачуваних відпусток роботодавці оминають і норму законодавства, відповідно до якої у випадку простою роботодавець змушений виплачувати дві третини тарифної ставки, встановленої для працівника.13 У грудні 2008 року 7,5% середньооблікової чисельності штатних працівників або 928 тис. осіб перебували у неоплачуваних адміністративних відпустках. Водночас, їх кількість скоротилась до 413,4% в травні 2009 року, ймовірно, через звільнення саме цієї категорії працівників.

Якщо ж роботодавець все ж вирішив звільнити працівників, то він може скористатись одним з кількох способів. Відповідно до чинного законодавства у випадках реструктуризації виробництва роботодавець може скоротити працівника лише через два місяці після повідомлення йому про скорочення і виплативши йому місячну компенсацію. Щоб уникнути такої процедури, роботодавці намагаються домовитись із працівником про процедуру звільнення «за згодою сторін» або за власним бажанням. Працівники часто вимушені погоджуватись на такі пропозиції з боку роботодавця. Водночас, часто в таких випадках роботодавці здійснюють досить значні вихідні виплати на користь працівника.

10 В грудні чисельність працівників, які працюють в режимі скороченого робочого дня збільшилась на

36,4% порівняно із листопадом. 11 Відповідно до статті 84 Кодексу законів про працю відпустка без збереження заробітної плати може

надаватись на період не більше 15 календарних днів на рік. Водночас, в статті 25 закону України «Про відпустки» визначено перелік обставин, за яких така відпустка може надаватись працівнику за власним бажанням.

12 При цьому відповідні заяви пишуть працівники «на прохання» роботодавців. 13 Відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю.


12

З метою мінімізації витрат на оплату праці, включаючи значні нарахування, очікується, що роботодавці також збільшують частку неофіційно зайнятих працівників та/ або переходитимуть на повну чи часткову оплату праці в конвертах.

Внаслідок погіршення фінансового стану підприємства, запроваджених роботодавцями заходів та тенденції до тінізації оплати праці заробітна плата значно скоротилась в листопаді 2008 року і продовжила падіння в січні 2009 року. Водночас, в починаючи з лютого вона почала повільно зростати на фоні відносного відновлення економічної активності окремих секторів після суттєвого спаду їх виробництва. Зокрема в травні середньомісячна заробітна плата становила 1851 грн., що є нижчим за рівень заробітної плати в червні 2008 року.

Якісна оцінка ринку праці за результатами опитувань

Опитування, проведено Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій, яке проводилось в лютому 2009 році показало, що роботодавці скоротили кількість працівників у четвертому кварталі 2008 року і планували продовжити зменшувати їх кількість в першому кварталі 2009 року. Найбільші скорочення очікувались в галузі будівництва. 58,7% менеджерів зазначили, що на їх підприємствах є працівники у вимушених відпустках, причому цей показник більш ніж вдвічі перевищує попередній квартал. Водночас більшість менеджерів визнали, що в четвертому кварталі 2008 року все ще були труднощі із найманням кваліфікованих працівників, тоді як пошук некваліфікованих працівників полегшився. Водночас, вже в другому кварталі респонденти зазначили, що труднощі при пошуку кваліфікованих кадрів суттєво знизились.

Відповідно до результатів опитування Центру аналітичних досліджень «Анкор», яке проводилось в лютому 2009 року, у відповідь на кризу 11% опитаних компаній планують знизити рівень заробітних плат працівників, 17% скорочуватимуть витрати на персонал шляхом скорочення робочого часу. Останній намір реалізовуватиметься двома шляхами: пропозиція працівникам взяти тривалу неоплачувану відпустку або ж скорочення кількості робочих годин. Так, вже 31% опитаних компаній пропонували своїм працівникам піти в неоплачувану відпустку терміном 3-4 тижні. Водночас, 33% компаній планує все ж таки скорочувати кількість персоналу, 32% ще не прийняли відповідного рішення, а решта не планує звільнень.

Водночас, результати лютневого опитування компанії «Ернст енд Янг» свідчать про скорочення кількості працівників у 47% опитаних компаній. 68% українських компаній не планує змінювати рівень заробітної плати протягом року, а близько 30% будуть підвищувати рівень оплати праці своїх працівників. Водночас, опитування, яке проводилось в травні, показало, що 52% компаній все ще планують скоротити персонал (в середньому на 21%). При цьому заробітну плату збираються знизити 40% компаній-респондентів (в середньому на 25%).

4. Що стоїть за економічним падінням і зростанням безробіття

Фактори, які пояснюють стрімке падіння економіки України в четвертому кварталі 2008 року та першому кварталі 2009 року, можна поділити на зовнішні і внутрішні.

Глобальна фінансова криза призвела до уповільнення економічного розвитку в світі. Внаслідок цього значно знизився попит на продукцію українського експорту, а крім того зменшились можливості кредитування економіки, від якого значно залежали окремі сектори (насамперед будівництво), а також споживання населення. Водночас, світова економічна криза показала неготовність економіки України протистояти кризовим викликам щонайменше внаслідок декількох причин.

По-перше, незважаючи на значне зростання нагромадження основного капіталу в реальному виразі протягом останніх років, рівень зношеності основних фондів був і


13

залишається дуже високим. Доменне виробництво займало велику частку в металургії, яка є основним експортером України. Більшість металургійних підприємств почали інвестиційні проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності виробництва і зниження його собівартості, але не всі проекти було завершено до початку кризи. Падіння світових цін на метали на фоні підвищення ціни на газ стало несприятливим збігом обставин для металургії. Хімічна галузь також зіткнулась як із зниженням попиту, так і значним зростанням ціни на основний фактор виробництва – газ. Загалом, брак стратегічного мислення українських підприємців, які розраховували на подальшу сприятливу зовнішню кон’юнктуру, позначився на неготовності основних галузей реагувати на кризу.

Крім того луснула бульбашка на ринку нерухомості, який розвивався за рахунок стрімкого зростання як доходів населення, так і за рахунок кредитування. За відсутності кредитів будівництво зіткнулось із неможливістю продовжувати навіть розпочаті проекти.

Водночас, наслідки кризи є більш суворими для України з огляду на відсутність масштабних структурних реформ. Зокрема, реформу пенсійної системи було розпочато, але не було завершено. Не було проведено податкову реформу, реформу міжбюджетних відносин, адміністративно-територіальну реформу. В економіці залишилось перехресне субсидіювання населення підприємствами, що призводить до додаткових втрат компаній. Влада також не спромоглась запровадити реформу соціальної допомоги, що сприяло б реальному захисту малозабезпечених осіб під час кризи. Досі не ухвалено закон про державні закупівлі, який би запроваджував прозорі процедури закупівель. Дозвільну систему не було спрощено, що гальмує розвиток малого та середнього бізнесу, акцент на стимулювання якого роблять більшість країн особливо за умов кризи. Залишається високим рівень корупції, що значно погіршує бізнес-середовище в країні.

Вже традиційний популізм української влади призвів до викривлень в економіці. Зокрема, майже однакові частки в структурі доходів домогосподарств займають оплата праці та соціальні трансферти. Пенсійний фонд отримує дедалі більший трансферт з Державного бюджету на фінансування різного роду пенсійних програм, а у 2009 році і на потреби покриття дефіциту бюджету Фонду. Популізм спричинив стрімке зростання соціальних видатків бюджету, що позбавляє уряд можливостей маневрування під час кризи. З огляду на зниження доходів до Зведеного бюджету, що очікується в 2009 році, уряд стоїть перед важким завданням обмеження різного роду трансфертів та виплат з метою знаходження коштів на масштабні інвестиційні та інфраструктурні проекти, які б сприяли створенню робочих місць.

Як результат, під час економічної кризи уряд зіштовхнувся із значними проблемами щодо запровадження заходів економічної політики, спрямованої на підтримку економіки та захисту безробітних та малозабезпечених осіб, за умов нереформованої економіки та обмеженого бюджетного фінансування.

5. Аналіз урядових заходів на ринку праці

Меморандуми порозуміння

Одним із перших (в хронологічному плані) інструментів, який почав використовувати уряд з метою зменшити кількість вивільнених працівників, стали переговори з підприємствами певних галузей економіки. За результатами цих переговорів було підписано Меморандуми порозуміння між урядом і підприємствами гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості, в яких роботодавці зобов’язались зберігати професійний склад та кількість робочих місць, рівень заробітних плат відповідно до положень трудових угод.

Водночас, успішність використання такого інструменту державної політики залишилась сумнівною. По-перше, для виконання цієї умови підприємства можуть дедалі більше


14

застосовувати неоплачувані адміністративні відпустки та скорочений робочий тиждень. В результаті такої політики роботодавця працівники можуть постати перед вибором залишити роботу «за власним бажанням», що позбавить їх права на виплату по безробіттю протягом перших трьох місяців після звільнення. Крім того в окремих секторах економіки відбулось зниження рівня заробітної плати насамперед за рахунок скорочення чи скасування відміни нарахувань та премій. Окремі підприємства провели збори трудових колективів щодо внесення змін до колективних договорів та угод, в результаті чого були зменшені як кількість працівників, так і рівень заробітної плати на підприємствах.

Затвердження бюджету Фонду страхування на випадок безробіття

Відповідно до бюджету Фонду страхування на випадок безробіття на 2009 рік видатки на виплату допомоги по безробіттю зростуть у 2009 році у 2,1 рази порівняно із 2008 роком до 4,7 млрд. грн. (68% від сукупних видатків) у зв’язку із суттєвим зростанням рівня зареєстрованого безробіття. Передбачено, що бюджет Фонду буде бездефіцитним завдяки декільком факторам. По-перше, запроваджені в січні 2009 року законодавчі зміни, які ускладнюють реєстрацію громадян в якості безробітних, дещо обмежують зростання видатків Фонду. По-друге, очікується певне зростання доходів завдяки збільшенню розміру внеску на страхування на випадок безробіття та розширенню кола осіб, які сплачують ці внески.

Зміни в законодавстві

В грудні 2008 року Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» (№ 799-VI), який набув чинності 13 січня 2009 року. В цьому законі було змінено процедуру реєстрації на обліку в Державній службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, а також передбачено інші кроки, спрямовані скоріше на збільшення можливих доходів Фонду страхування на випадок безробіття, з одного боку, а з іншого боку - на економію коштів Фонду (див. Додаток 2).

В Законі передбачено кроки із збільшення потенційних доходів Фонду страхування на випадок безробіття. По-перше, було незначно збільшено ставку внеску на страхування на випадок безробіття до 1.6% для роботодавців (з 1,5%) та 0,6% для працівників (з 0,5%), що було доцільно зробити з огляду на зростання рівня зареєстрованого безробіття.

Внески тепер сплачуватимуться і з суми виплати фізичним особам за виконанням робіт та надання послуг, які працюють за договорами цивільно-правового характеру. Причому в разі укладання договорів цивільно-правового характеру юридичними та фізичними особами з фізичними особами, з якими вони не перебувають в трудових відносинах внесок сплачуватиметься в розмірі 2,2%.

У 2009 та 2010 роках працюючі особи, які отримують або мають право отримувати пенсію за віком також сплачуватимуть внески на страхування на випадок безробіття (0,6%), хоча вони не будуть мати права на виплату допомоги по безробіттю в разі їх звільнення. Іноземці також сплачуватимуть внески до Фонду, хоча можливість отримання ними допомоги по безробіттю залишається сумнівною. Такі норми виглядають радше дискримінаційними.

Більш того, з 2009 року військовослужбовці набули статусу застрахованих осіб, хоча раніше вони були незастрахованими. Тепер військові формування і військовослужбовці сплачуватимуть внески на загальних підставах. Такий крок сприятиме збільшенню доходів Фонду страхування на випадок безробіття, але водночас і призведе до необхідності збільшити бюджетні видатки на фінансування грошового забезпечення військовослужбовців.

В Законі також передбачено запровадження програм, спрямованих на стимулювання роботодавців утримуватись від подальших звільнень працівників. Зокрема передбачено


15

фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу за умови збереження за ними основного місця роботи, та фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв’язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи. Відповідну постанову було ухвалено Фондом страхування на випадок безробіття.14 Зокрема роботодавцям пропонується переводити таких працівників тимчасово (не більше, ніж на 6 місяців) на іншу роботу або підвищувати їх кваліфікацію, причому Фонд компенсуватиме роботодавцю частину видатків в розмірі мінімальної заробітної плати, сум страхових внесків в фонди державного соціального і пенсійного страхування. Роботодавець не повинен мати заборгованостей перед Фондом і податковими органами. На часткову компенсацію видатків будуть мати право підприємства, де роботу тимчасово припинили більше 50% працівників при штаті 100 осіб, 30% - 101-500 осіб, 20% - більше 501 осіб.

Також на 2009 рік запроваджено виплати допомоги по частковому безробіттю, на виплату якої в бюджеті Фонду передбачено 0,3 млн. грн. Міністерством праці та соціальної політики було затверджено перелік причин тимчасового припинення виробництва, які призводять до часткового безробіття і порядок фінансування допомоги по частковому безробіттю,15 а також визначено умови надання такої допомоги.16 Зокрема допомога по частковому безробіттю надається з першого дня простою тривалістю не більше 180 днів протягом року. Розмір допомоги не може перевищувати 500 грн. на одного працівника.17 Надання допомоги по частковому безробіттю є позитивним, оскільки покликано збільшити добробут осіб, які стикнулись із скороченням заробітної плати внаслідок зменшення тривалості робочого часу. Однак ефективне запровадження такого кроку вимагатиме контролю з боку Державної служби зайнятості, щоб уникнути зловживань з боку роботодавців.

Водночас, в законі було переглянуто умови реєстрації безробітними і надання допомоги по безробіттю. Зокрема, кілька місяців діяли правила, за якими було ускладнено умови реєстрації безробітними членів особистих селянських домогосподарств та осіб, яких було звільнено «за угодою сторін», що могло позначитись на зниженні рівня реєстрації безробітними відповідними особами. Однак ці положення втратили чинність у березні та червні, відповідно.

Також було змінено перелік «підходящих робіт» при пропонуванні вакансій в Державній службі зайнятості та збільшено кількість причин, за яких припиняють сплачувати допомогу по безробіттю. Зокрема, з січня громадянина позбавляють виплати допомоги по безробіттю у разі двох відмов від зайняття запропонованої вакансії або двох відмов в проходженні професійної підготовки.18 При цьому, відповідно до рішення Кабінету Міністрів Державна служба зайнятості може позбавляти статусу безробітних таких громадян. Крім того, для осіб, які не мають професію чи які займали робочі місця, що не потребували спеціальної підготовки, які перебувають на обліку по безробіттю більше 9 місяців або мають перерву в трудовій діяльності більше 12 місяців,

14 Постанова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на

випадок безробіття «Про фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких загроза вивільнення у зв’язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи», від 17 березня 2009 року.

15 Наказ Міністерства праці та соціальної політики №45 від 7 лютого 2009 року. 16 Наказ Міністерства праці та соціальної політики «Порядок фінансування виплат по частковому безробіттю

та надання допомоги по частковому безробіттю», N 190/16206 від 2 березня 2009 року. 17 Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на

випадок безробіття «Про розмір допомоги по частковому безробіттю у 2009 році», №97 від 29 січня 2009 року.

18 Раніше безробітні мали право не погоджуватись на жодну вакансію і не були зобов’язані проходити професійне навчання протягом всього періоду (до одного року), який вони отримували допомогу по безробіттю.


16

підходящою роботою вважається участь в громадських роботах. Загалом такі кроки можна вважати виправданими за умов кризи і обмеженого фінансування Фонду страхування на випадок безробіття, хоча вони і є дещо суворими по відношенню до безробітних.

Законом також передбачено призначення допомоги по безробіттю лише за умови готовності особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою. Якщо ж особа, в результаті, все ж таки відмовиться від участі в таких роботах, розмір допомоги по безробіттю буде скорочено вдвічі. До загальнодержавних оплачуваних робіт віднесено роботи, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають потребам держави, виходячи з її соціально-економічних пріоритетів, на об’єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції (модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної та телекомунікаційної інфраструктури, в тому числі об’єктах, пов’язаних з підготовкою та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Водночас, є два застереження щодо можливості та ефективності запровадження такого заходу. По-перше, роботи, які віднесено до загальнодержавних, найчастіше потребуватимуть кваліфікованої робочої сили, що обмежуватиме здатність зайняти на відповідних роботах звільнених працівників. З іншого боку, сама можливість фінансування таких робіт за рахунок бюджету є під питанням з огляду на недостатнє фінансування таких програм як на державному, так і місцевому рівні. Водночас, фінансування таких програм за рахунок роботодавців також виглядає дуже сумнівною.

Змін також зазнало регулювання роботи іноземців в Україні. Зокрема, у 2009 та 2010 роках роботодавці повинні отримувати дозвіл Державної служб зайнятості на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. В іншому разі роботодавець змушений буде сплатити штраф у сумі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати за кожну таку особу.

Загалом, напрямки більшості змін законодавства в сфері зайнятості відповідають окремим заходам, які застосовуються в інших країнах. Водночас, відмінність полягає в тому, що в Україні за умов обмеженого фінансування, кроки переважно стосуються обмеження кола осіб, які мають право на послуги Державної служби зайнятості, а також термінів надання цих послуг.

Інші заходи

Протягом останніх шести місяців значно зросла заборгованість із заробітної плати. Як результат, уряд та Верховна Рада посилив політику, спрямовану на вчасність здійснення виплати заробітної плати та, відповідно, внесків до фондів соціального та пенсійного страхування. Зокрема, Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення реєстру підприємств, які мають заборгованості із виплати заробітної плати. Водночас, парламент підвищив штрафи за затримку виплати заробітної плати, стипендій та пенсій.19

Водночас відповідно до рішення уряду щомісяця із Стабілізаційного фонду буде виділятись 350 млн. грн. на виплату заробітних плат шахтарям.20 Відповідно до закону про Державний бюджет ці кошти повинні спрямовуватись на здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств. Таким чином, шахти знову залишаться без коштів на покращення ефективності їх роботи. Загалом, практика виплати заборгованості по заробітних платах шахтарів за кошти Державного бюджету

19 Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та

Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат», №1027-VI від 19 лютого 2009 року.

20 Постанова Кабінету Міністрів, №258-р від 2 квітня 2009 року.


17

не є новою і з року в рік застосовується урядом України, що призводить лише до погіршення платіжної дисципліни на шахтах щодо виплати заробітної плати. Отже, брак політичної волі щодо проведення реструктуризації та закриття шахт в часи економічного зростання тепер призводить до спрямування коштів, які передбачались на інвестиції в вугільну галузь, на виплату заробітних плат шахтарям.

Було також змінено регулювання щодо малозабезпечених сімей. З одного боку відповідно до рішення уряду малозабезпечені сім‘ї не отримуватимуть державну соціальну допомогу, якщо хоч один працездатний член не працює, не зареєстрований як безробітний або не навчається. З іншого боку було спрощено порядок обчислення сукупного доходу сім'ї при визначені права на отримання державної підтримки малозабезпеченим сім'ям для оплати житлово-комунальних послуг.21 Зокрема, щоб допомогти оформити субсидії особам, які втратили роботу і, відповідно, чиї доходи значно скоротились, довідку про доходи потрібно подавати лише за три місяці (а не шість як раніше). При цьому до сукупного доходу сім‘ї буде враховуватись розмір призначеної допомоги по безробіттю.

Позитивно також можна оцінити перехід Державного центру зайнятості до професійної підготовки та перекваліфікації безробітних лише на замовлення роботодавців. Водночас надалі відсутні механізми контролю за зайнятістю таких осіб. Зокрема законодавчо не визначено відповідальності роботодавця, на замовлення його було здійснено перенавчання і який в подальшому відмовився від наймання відповідної особи.

6. Ринок праці України: сценарії розвитку

Опис сценаріїв

Економічний розвиток України значно залежатиме від стабілізації світової фінансової системи та світової економіки. Швидше відновлення світової економіки означатиме зростання попиту на український експорт і, відповідно, утримає підприємства від подальших звільнень. Водночас, триваліша криза не дозволить тримати підприємства працівників, які не будуть задіяні, а для працівників також створить необхідність залишати підприємства та поповнювати лави безробітних, які отримують принаймні якусь допомогу по безробіттю.

Відповідно, було розроблено два сценарії розвитку подій, які ґрунтуються на макроекономічному прогнозі Інституту.

Відповідно до оптимістичного сценарію ми припускаємо, що світове економічне зростання (насамперед в США та ЄС) в квартальному вимірі відновиться в четвертому кварталі 2009 року. За таких умов попит на продукцію українських експортоорієнтованих підприємств почне відновлюватись вже наприкінці 2009 року. Крім того більш доступними будуть фінансові ресурси.

За нашими оцінками підприємства переважно скорочуватимуть штатних працівників, які перебувають в неоплачуваних відпустках. Водночас, відбудуться подальші звільнення, насамперед в фінансовому секторі, будівництві, окремих галузях промисловості, торгівлі, про що вже повідомляли окремі компанії (див. Таблицю 4). Разом з тим, за оптимістичного сценарію ми не очікуємо суттєвих подальших скорочень протягом другої половини років.

Відповідно до песимістичного сценарію відновлення в США та ЄС розпочнеться у 2010 році і урядом України не буде запроваджено заходів, покликаних активізувати економіку України.

За таких умов підприємства будуть змушені піти на подальше звільнення працівників. За нашими очікуваннями, буде звільнено працівників, які вже перебувають у

21 Постанова Кабінету Міністрів «Деякі питання визначення сукупного доходу сім'ї для окремих видів

соціальної допомоги» №1084 від 20 грудня 2008 року


18

неоплачуваних адміністративних відпустках, а по окремих секторах скорочення штату буде ще більш суттєвим.

Хочемо зазначити декілька важливих моментів. За обома сценаріями наші оцінки перевищують офіційно очікувану кількість зареєстрованих безробітних. Як результат, Фонд загальнообов’язкового страхування на випадок безробіття зіткнеться із необхідність або ж скорочувати видатки на активні заходи сприяння зайнятості, або ж буде змушений звернутись до уряду про трансферт з Державного бюджету на фінансування дефіциту Фонду.

Значні звільнення кваліфікованих працівників, особливо за песимістичного сценарію, можуть позначитись на потенціалі розвитку України в майбутньому. Звільнені кваліфіковані працівники втрачають кваліфікацію. Як результат, в умовах збільшення попиту компанії можуть зіткнутись із суттєвою проблемою пошуку кваліфікованих працівників. Відновлення здібностей або ж перенавчання людей займатиме час, що буде дуже критичним для підвищення економічної активності в умовах конкурентного ринку. Як результат, українські компанії можуть втратити потенційні ринки збуту, особливо закордоном.

За нашими оцінками, у 2010 році кількість зайнятих залишатиметься нижчою, ніж у 2008 році внаслідок реструктуризації певних компаній та закриття неприбуткових видів діяльності.

Таблиця 4 Звільнення на окремих підприємствах у 2009 році

Назва компанії Дата новини Вжиті заходи / вже звільнено Наміри про звільнення Корпорація Богдан

9 квітня 2 тис. працівників із 11,5 тис. якщо ситуація не покращиться, то буде звільнено ще 3,5 тис. працівників

Луганськтепловоз 13 квітня З кінця 2008 року завод перейшов на триденний робочий тиждень

планується скоротити 2 тис. з 8,5 тис. працівників

Азовмаш 23 березня оголошено про можливість скорочень 19,5% або 4 тис. працівників до кінця весни

ОАО «Запорізький алюмінієвий комбінат»

24 березня оголошено намір звільнити 2,43 тис. осіб з середини квітня (у зв’язку із зупинкою окремих потужностей)

Макіївський металургійний завод

23 лютого Звільнено 7 тис. з 9 тис. працівників (за згодою сторін)

Рівнеазот 21 лютого Оголошено про можливість скорочення 2 тис. працівників із 5,3 тис.

Банк «UniCredit Bank»

30 березня У 2008 році звільнив 700 працівників

оголошено про скорочення близько 700 робочих місць

Erste Bank 4 квітня оголошено про намір скоротити до 300 співробітників

BNP Paribas 4 квітня оголошено про намір закрити до 100 відділень УкрСиббанку

Райффайзен Банк Аваль

4 квітня скоротили 412 осіб

Будівельні компанії22

18 березня Скорочено: 15 тис. 655 осіб за власним бажанням чи за угодою сторін, 2 тис. 918 осіб попереджені про скорочення, 30 тис. 248 працівників відправлено в неоплачувані відпустки, а 12 тис. 274 особи працювали неповний робочий день

Джерело: Інформаційні агенції

22 Відповідно до даних Профспілок працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів

України.


19

Результати оцінок

Як показують оцінки, кількість штатних працівників у 2009 році знизиться приблизно на 5,7% порівняно із 2008 роком відповідно до оптимістичного сценарію. Найбільші скорочення очікуються надалі в секторі будівництва, промисловості, фінансовій діяльності. Водночас, зайнятість в секторі державного управління і бюджетних секторах значно не зміниться, що пов’язано із найманням працівників на вакансії, які існували в цих секторах протягом останніх років і не заповнювались через низьку пропоновану заробітну плату.

Однак не всі звільнені працівники звертатимуться до центру зайнятості через ускладнення реєстрації безробітними і отримання допомоги, а також низький розмір виплати допомоги по безробіттю. Натомість звільнені особи, особливо «білі комірці», будуть намагатись знайти роботи самостійно або ж перечекати кризу, а в цей час жити за рахунок заощаджень. Водночас, за нашими оцінками, лави безробітних в липні-серпні частково поповняться внаслідок виходу на ринок учнів загальноосвітніх шкіл, які не продовжуватимуть навчання, а також випускників спеціальних та вищих навчальних закладів. Як результат, рівень зареєстрованого безробіття наблизиться до 1 млн. осіб, хоча допомогу по безробіттю отримуватимуть близько 700 тис. безробітних в середньому в місяць. Внаслідок цього Фонд страхування на випадок безробіття може зіткнутись із дефіцитом коштів на виплату допомоги в розмірі 0,4-0,5 млрд. грн., який потрібно буде фінансувати за рахунок трансферту з Державного бюджету або ж за рахунок скорочення видатків на активні заходи сприяння зайнятості.

Водночас, за нашими очікуваннями більш стрімко скорочуватиметься чисельність саме штатних працівників. Чисельність зайнятих, визначених за методологією МОП буде знижуватись дещо повільніше. Як результат, можна очікувати, що рівень безробіття за методологією МОП зросте до 9,0-10,0% до населення віком 15-70 років.

Ситуація буде значно гіршою за умов реалізації песимістичного сценарію. Як показують наші розрахунки, в цьому випадку чисельність штатних працівників скоротиться на 9,1% насамперед за рахунок звільнень працівників, які вже перебувають в неоплачуваних адміністративних відпустках. Випускники різних навчальних закладів, які не продовжуватимуть навчання, зіткнуться із дуже значними труднощами при пошуку роботи.

Водночас, через ті ж причини, що і за оптимістичного сценарію, не всі безробітні підуть реєструватись такими до Державної служби зайнятості. Як результат, за нашими оцінками кількість зареєстрованих безробітних може досягти 1,3 млн. осіб восени 2009 року. Водночас Державна служба зайнятості матиме менші можливості працевлаштування безробітних. Як результат, дефіцит коштів Фонду страхування на випадок безробіття може зрости до 3,5 млрд. грн. Рівень безробіття за методологією МОП може досягти 12-14% до населення у віці 15-70 років.


20

Таблиця 5 Оцінка зниження кількості штатних працівників у 2009 році порівняно із 2008 роком

Оптимістичний сценарій Писимісичний сценарій

Зміна кількості штатних працівників

Зміна кількості штатних працівників

% тис. осіб % тис. осіб

Сільське господарство, мисливство, лісництво -9.8 -77.6 -11.0 -86.8

Будівництво -18.4 -91.1 -28.6 -141.4

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

-10.8 -102.2 -13.1 -123.5

Діяльність готелів та ресторанів -1.8 -1.7 -3.8 -3.5

Діяльність транспорту та зв'язку -3.1 -30.1 -7.9 -76.5

Фінансова діяльність -15.7 -53.1 -18.3 -61.9

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання

-1.9 -11.9 -4.9 -30.7

Державне управління 1.1 6.9 0.3 2.0

Освіта -0.3 -4.9 -1.2 -19.3

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 0.7 8.9 0.0 -0.1

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

-1.7 -6.6 -5.2 -20.2

Промисловість -8.3 -263.9 -13.5 -430.7

Добувна промисловість -5.4 -26.0 -8.5 -41.0

Переробна промисловість -11.5 -252.6 -17.7 -387.2

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

-0.3 -1.5 -7.7 -39.6

УСЬОГО -5.7 -643.5 -9.1 -1029.5

Переробна промисловість

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

-10.6 -46.2 -13.9 -60.7

Текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

-12.1 -10.7 -19.1 -16.9

Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

-5.1 -1.0 -11.1 -2.2

Оброблення деревини та виробів з деревини, крім меблів

-12.0 -4.7 -16.8 -6.6

Целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність

-7.1 -5.1 -11.5 -8.2

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

-6.0 -3.0 -9.9 -5.0

Хімічне виробництво -7.4 -8.8 -16.3 -19.4

Виробництво гумових та пластмасових виробів -13.1 -7.2 -19.0 -10.5

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

-18.7 -27.7 -26.2 -38.8

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

-9.2 -37.3 -15.0 -60.9

Виробництво машин та устаткування -15.0 -44.3 -23.3 -68.8

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування

-7.3 -11.9 -16.2 -26.4

Виробництво транспортних засобів та устаткування

-15.0 -34.4 -20.5 -47.0

Інші галузі промисловості -15.0 -10.2 -23.2 -15.7

Джерело: власні розрахунки


21

7. Попередні висновки

Внаслідок світової фінансової кризи економіки багатьох країн світу опинились в рецесії. Як результат, протягом першого кварталу 2009 року значно зріс рівень безробіття в світі, у відповідь на що уряди запроваджують заходи, спрямовані на утримання роботодавців від подальших звільнень, полегшення реєстрації безробітними, збільшення розміру допомоги та подовження терміну виплати по безробіттю. Такі кроки дозволяють населенню, яке втрачає роботу внаслідок кризи, перечекати кризу і після її завершення шукати в роботу в галузях, з яких вони були звільненні.

Водночас в Україні використання саме такого пакету заходів є обмеженим з огляду на брак фінансових ресурсів. Із врахуванням такого обмеження влада здійснила окремі кроки щодо покращення ситуації на ринку праці. Зокрема йдеться про фінансування професійного навчання працівників роботодавцями, надання допомоги по частковому безробіттю, проведення перенавчання лише на замовлення роботодавців, тощо. Сумнівними, але вимушеними були кроки щодо скорочення терміну користування послугами Державної служби зайнятості для окремих осіб. Водночас, кроки щодо сплати внесків працюючими пенсіонерами та іноземцями є дискримінаційними. Запровадження загальнодержавних громадських робіт і їх ефективність в створенні робочих місць залишається під сумнівом з огляду на брак грошових ресурсів в держави. Водночас, запроваджений пакет заходів на ринку праці є досить вичерпним і включає саме ті заходи, які уряд може профінансувати.

Обмеженість можливих кроків саме у сфері ринку праці робить необхідним запровадження ширшого пакету заходів. Зокрема йдеться про необхідність стабілізувати фінансовий сектор, покращити бізнес середовище, запровадити прозорі процедури державних закупівель та механізмів державно-приватного партнерства. Так, потрібно запровадити єдиний соціальний внесок, що спростить процедури звітування, перевірок бізнесу, а також дещо скоротить адміністративні видатки. Слід спростити дозвільну систему та переглянути правила ліцензування, а також під час кризи не змінювати ставки єдиного внеску, який сплачується підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування.23 Ці кроки сприятимуть розвитку малого та середнього бізнесу під час та після кризи.

Також, економічна криза дає шанс уряду підготувати і почати запровадження структурних реформ на середньострокову перспективу, які сприятимуть майбутньому економічному зростанню.

23 Водночас, не йдеться про сплату ними внеску на пенсійне страхування на рівні мінімального, який

передбачено в законі про пенсійне страхування. Рішення уряду, прийняте 15го квітня, лише ще раз наголошує на необхідності сплати такого внеску.


22

8. Додатки

Додаток 1.

Огляд запроваджених заходів в сфері зайнятості

Під час кризи країни світу застосовують різноманітні заходи в сфері зайнятості. Зокрема йдеться про:

- Компенсації роботодавцям, які утримуються від звільнення працівників

В ряді країн (зокрема в Німеччині, Іспанії і Болгарії) роботодавцям було дозволено скоротити тривалість робочого тижня. Причому в Австрії, Данії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії та Іспанії це здійснюється завдяки доплатам за рахунок бюджетів країн до заробітної плати працівників, яких переведено на скорочений графік роботи.

Крім того запроваджено тимчасове скорочення внесків на соціальне страхування (зокрема в Іспанії та Швеції).

В Японії надається виплата компенсації працівникам, які перебувають у вимушених відпустках.

- Реалізація великих інфраструктурних проектів

Уряди більшості країн також планують збільшити фінансування інфраструктурних проектів, в результаті яких буде створено нові робочі місця.

- Стимулювання підвищення кваліфікації працівників

- Розширення активних заходів сприяння зайнятості

- Інтенсифікація програм підвищення кваліфікації та перекваліфікації та використання інших активних заходів сприяння зайнятості (зокрема у Франції, Росії, Великобританії, Німеччині, Болгарії, Японії, тощо).

- Збільшення рівня захисту безробітних шляхом підвищення розміру допомоги по безробіттю, розширення покриття, подовження періоду виплати допомоги (зокрема в Росії, Японії, США, Німеччині, Іспанії, Болгарії).

- Перегляд правил прийому на роботу іноземців


23

Додаток 2.

Оцінка запроваджених в Україні заходів політики на ринку праці

Захід Оцінка

Збільшення ставки внеску на державне страхування на випадок безробіття з одночасним зменшенням розмірів внесків на страхування від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на виробництві.

Обґрунтований крок, оскільки збільшує потенційні надходження Фонду страхування на випадок безробіття на фоні зростання кількості безробітних осіб

Включення військовослужбовців до переліку осіб, застрахованих на випадок безробіття

Доцільний крок. Водночас призведе до необхідності збільшити бюджетні видатки на фінансування грошового забезпечення військовослужбовців.

Сплата внесків на соціальне страхування на випадок безробіття працюючими пенсіонерами та передбачення для них можливості участі лише в активних заходах сприяння зайнятості.

Необґрунтований та дискримінаційний крок, оскільки пенсіонери, сплачуючи внески на загальних підставах, не матимуть права на виплату по безробіттю.

Внески на страхування на випадок безробіття сплачуються при кожному перечисленні коштів на оплату праці (раніше раз на місяць)

Рішення сприяє більш стабільному надходженню коштів до Фонду страхування на випадок безробіття. Водночас збільшує адміністративні видатки бізнесу.

Надання допомоги по частковому безробіттю Корисний крок, зважаючи на запровадження скороченого робочого тижня, однак є можливими зловживання з боку роботодавців.

Виплата допомоги по безробіттю призначається особам, звільненим за згодою сторін, на 91 день з дня реєстрації безробітним (раніше з 8го дня) – згодом це положення було відмінено відповідно до рішення Конституційного суду

Скорочується підтримка безробітних, оскільки звільнення «за згодою сторін» є найуживанішою практикою. Водночас, це сприяє обмеженню зростання видатків Фонду страхування на випадок безробіття.

Фінансування Державним центром зайнятості видатків, пов’язаних із професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення

Такий крок є в цілому позитивним, хоча його ефективність залишається під питанням.

Уточнено поняття «підходяща робота» Доцільний крок, оскільки більш чітко визначає поняття «підходящої роботи» для різних категорій осіб

Запровадження загальнодержавних оплачуваних громадських робіт

Доцільний крок, оскільки передбачає залучення безробітних до участі в громадських роботах, які відповідають інтересам держави. Водночас, використання таких програм видається досить обмеженим з огляду на брак коштів

Члени особистих селянських домогосподарств не мають права реєструватись в якості безробітних, якщо така робота для них є основною – згодом уточнене положення

Положення закону від грудня 2009 року можна розглядати як дискримінаційний крок, оскільки воно позбавляло права більшості селян отримувати допомогу по безробіттю навіть за умови сплати внесків до Фонду страхування на випадок безробіття в минулі періоди.

Уточнення Кабінету Міністрів та окремими змінами до закону було передбачено, що це положення поширюється лише на селян, для яких така робота є основною, тощо, є доцільним.

Змінено перелік передумов для припинення виплати допомоги по безробіттю

Сприятиме скороченню видатків Фонду страхування на випадок безробіття на фоні обмежених доходів Фонду

Documents

26 2009...Зайнятість в Україні під час кризи.....7 Безробіття в Україні під час кризи.....8 Політика роботодавців