1

Шляхи євроатлантичної інтеграції: погляд старшокласників. - Практико-орієнтований посібник. За редакцією Л.Паращенко. – К., 2006, _____с.

У цьому практико-орієнтованому посібнику зібрані матеріали Всеукраїнської конференції старшокласників «Шляхи євроатлантичної інтеграції: погляд молодих». У виступах, написаних школярами дослідженнях, показано готовність молоді вирішувати українські питання з євроатлантичної інтеграції. Учасники конференції реально бачать проблеми, перспективи та переваги України на політичному небосхилі, активно розглядають факти історії, світову ситуацію сьогодення, чутливо реагують на відносини Європа-Україна-Росія, НАТО.

Матеріали посібника допоможуть вчителям і старшокласникам знайти відповіді щодо державної безпеки та краще зрозуміти місце України у системі європейської безпеки, навчать аналізувати, приймати власні рішення та вміти їх відстоювати.

Науковий редактор: Паращенко Л.І., к.п.н.

Видання здійснено Асоціацією керівників шкіл м. Києва за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

2

ЗМІСТ

Вступ

Молодь обирає НАТО А.Бєлобрюхова

І розділ Інформація про конференцію Всеукраїнська конференція старшокласників «Шляхи євроатлантичної інтеграції:

погляд молодих» 3-5 листопада 2007 року Як це було Резолюція Комісії Україна-НАТО ІІ розділ Дослідження старшокласників конференції на тему «НАТО: Новий зміст старого

бренду» ІІІ розділ Ділова гра «Модель комісії Україна – НАТО». Методичні рекомендації Т Швець

ІV розділ Проектуємо безпечне майбутнє України Швець Т.Е.

Контакти. Інформація про учасників Інтернет-ресурси

3

Молодь обирає НАТО

Де закінчується Європа? Чому з двадцяти найменш корумпованих країн 10 є членами НАТО, а шість з восьми держав „Великої вісімки” теж входять до Альянсу? Чому всі країни Східної Європи вступають до цього блоку і ніхто звідти не виходить? Навіщо Україні НАТО?

На ці та інші питання про Україну та її державну безпеку, які поставив Олександр Палій у своїй книзі «Навіщо Україні НАТО», намагаються знайти відповідь не лише свідомі громадяни нашої держави, а й молоде покоління: школярі та студенти.

Під євроатлантичною інтеграцією розуміють розвиток зв’язків між державами Європи і Північної Америки у сфері безпеки, політики, економіки тощо. До речі, військова сфера займає лише 20% діяльності НАТО; інші питання стосуються політики, економіки, культури, розвитку цивілізації.

Союз між Північною Америкою і Європою розглядається як засіб „захисту демократії, особистої свободи і верховенства закону” (Statement by The Prime Minister of the United Kingdom Tony Blair at the meeting of the North Atlantic Council. – 2002. www.nato.int/docu/speech/2002/s021121g.htm). Міністерство закордонних справ Німеччини у своєму звіті стверджувало, що „Європа і Північна Америка об’єднані спільною культурною й інтелектуальною історією, об’єднані одним культурним простором”.

Інтегруючись до НАТО, Україна отримає беззаперечні переваги у сфері безпеки. Економічних же переваг буде навіть більше: зміни, як позитивні, так і негативні у ВПК України (негативні пов’язані із розривом зв’язків з партнерами на території Росії, позитивні – з перспективою участі України у значних проектах європейських країн НАТО); прискорення економічного розвитку внаслідок зменшення ризиків для бізнесу, пов’язаного із зростанням рівня безпеки України; прискорення ринкових реформ; поширення в Україні економічної етики, що довела свою ефективність в країнах Заходу; посилення боротьби з корупцією, що вплине на інтенсивність економічного розвитку України.

Всеукраїнська конференція старшокласників “Модель Комісії Україна-НАТО”, що відбулася 3-5 листопада 2006 року, показала готовність молоді вирішувати українські питання з євроатлантичної інтеграції. Старшокласники не заангажовані ідеологією СРСР, вони не вірять і спростовують міфи про НАТО, прищеплені українській громадськості, наприклад, що НАТО – агресор і світовий поліцейський, що у разі вступу України до НАТО українських військових посилатимуть в якості „гарматного м’яса” для участі у війнах, що розширення НАТО спрямоване проти Росії, що в НАТО цілковито панує Америка і таке інше.

Учасники конференції – це прогресивна, освічена, сучасна молодь України, яка реально бачить проблеми, перспективи та переваги України в процесі євроатлантичної інтеграції. Школярі активно розглядають факти історії, світову ситуацію сьогодення, чутливо реагують на відносини Європа-Україна-Росія, здатні аналізувати та (найголовніше!) приймати власні рішення. Україна із впевненістю може робити ставку на нашу молодь у планах розвитку держави.

Висновки конференції вказують на таке: якщо Україна здобуде гарантії безпеки НАТО, це стане одним з найвизначніших історичних успіхів України. Український народ упродовж своєї історії неодноразово піддавався геноцидним діям, саме через брак зовнішньої безпеки. Шанс України отримати надійну безпеку наданий Помаранчевою революцією. Завдяки їй Україна в громадській думці країн євроатлантичної спільноти стала справжньою Європою. Події літа 2006 року віддалили, але не нівелювали європейський шанс України. Як співається у пісні: все найкраще – ще попереду!

Анастасія Бєлобрюхова, координатор ініціативи «РАЗОМ», викладач курсу «Європейські студії» в Київському ліцеї бізнесу

4

Інформація про конференцію Курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію є приіоритетним напрямком

зовнішньої політики нашої держави. Відносини Україна – НАТО набули прогресивного розвитку, починаючи з 1997 року, з підписанням Хартії про Особливе партнерство, яка визначила подальші напрями для консультації та співробітництва, а також із існуванням Комісії Україна – НАТО. З часом масштаб діалогу та співробітництва торкнувся широкого кола напрямів спільної діяльності.

Важливим аспектом відносин є підтримка, яка надається Україні країнами – членами Альянсу стосовно триваючих реформ. Такі реформи є життєво важливими на шляху демократичного розвитку країни, а також для досягнення власної цілі щодо поглиблення інтеграції з євроатлантичними структурами. Прийнятий у листопаді 2002 року План дій Україна – НАТО, який формулює довгострокові цілі поглибленого та розширеного співробітництва, є корисним інструментом у цьому процесі. Щорічні Цільові плани забезпечують підтримку впровадження цілей Плану дій.

Але зрозуміло, що необхідним на сьогодні є створення програми та проектів євроатлантичного спрямування. Знання про НАТО, які набувають учні в школі, враховуючи обсяг програмного матеріалу, є недостатніми для широкої обізнаності з цієї тематики. Відомо, що процеси євроатлантичної інтеграції не зовсім зрозумілі українському суспільству, зокрема молоді, та не мають підтримки більшості громадян України. Отже, проблема володіння інформацією про НАТО, його діяльність залишається актуальною та суспільно гострою. В Україні не існує спеціально розробленої навчальної програми щодо НАТО для учнів середніх шкіл. Якщо для набуття відповідних знань щодо ЄС впроваджено курс “Європейські студії”, організовуються шкільні євроклуби, то питання інформування учнів щодо НАТО в більшості своєї залишається відкритим.

Ініціаторами проведення Всеукраїнської конференції старшокласників „Шляхи євроатлантичної інтеграції: погляд молодих” на основі імітаційної гри “Модель Комісії Україна – НАТО” виступили Асоціація Керівників шкіл м. Києва, Київський ліцей бізнесу, за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Методичні та інформаційні матеріали для реалізації проекту надані Національним Центром підвищення кваліфікації вчителів (СОDN) Польщі в м. Варшава (Селеювек), в якому було організовано тренінг для української групи освітян, які будуть впроваджувати активні методи навчання на тематику євроатлантичної інтеграції, історії НАТО, трансформації Альянсу; департаментом НАТО МЗС України.

Мета: за рахунок ігрової імітації засідання Комісії Україна-НАТО зробити зрозумілими умови, проблеми та шанси вступу України до НАТО. Захід відбувається у формі моделювання засідання КУН, коли необхідно буде оцінити зміни внутрішньо- та зовнішньополітичного стану України, виконання Плану дій Україна-НАТО та Цільового плану дій Україна-НАТО на 2006 р., відносини Україна-НАТО, висунути пропозиції щодо шляхів покращення або подальшого розвитку співпраці між Україною та НАТО, зробивши акцент на співпрацю в галузі безпеки та підтримки внутрішніх реформ в Україні.

Цілі для учнів: - підвищення рівня інформованості щодо трансформації діяльності НАТО - отримання не тільки теоретичних, а й практичних знань про механізми оцінки

відносин Україна-НАТО, виконання запланованих зобов‘язань України, а також оцінка внутрішнього стану України, необхідного для вступу до НАТО через безпосередню участь у симуляції цих процесів

- спробувати спланувати на майбутнє розвиток співпраці між Україною та НАТО - розвинути комунікативні та лідерські навички, техніки самоорганізації та

відповідальності Цілі для вчителів: - обмін досвідом використання активних методів навчання щодо європейської

тематики, який можна застосовувати також і з євроатлантичної тематики; - визначення найефективніших форм і видів робіт з учнями в плані навчання про

НАТО; - забезпечення поширення освітньої євроатлантичної програми серед школярів та

викладачів. Цей проект стимулюватиме формування свідомого ставлення до євроатлантичних процесів в

Україні, позитивного та зрозумілого образу НАТО, утворення громадянської позиції щодо

5

євроатлантичної інтеграції, стимулюватиме свідомий вибір майбутньої діяльності молодим поколінням.

Кожний учасник гри перебуватиме у ролі та діятиме відповідно до позиції керівників урядів, дипломатів, журналістів. Безпосереднє відтворення процесу оцінки, вироблення рішень, покликане підвести учасників до більш глибокого розуміння політичних подій та рішень.

Учасники: запрошено 18 шкіл України. Вимоги до учасників: - команда зі школи складається з 3-х учнів 9-11 класів та одного викладача; - кожна команда має виконати завдання, що будуть надані у якості підготовки до форуму; - кожний учасник має бути готовим до участі у грі: ознайомитись з інформацією про роботу

Комісії Україна – НАТО, про сучасну політичну ситуацію у світі та в Україні зокрема, ознайомитись з усіма матеріалами гри;

- кожний учасник форуму має усвідомлювати відповідальність за свою позицію, роль та відповідну діяльність;

- керівник команди (краще учитель історії чи суспільствознавства) має бути обізнаним в питаннях роботи Комісії Україна – НАТО, трансформаційних процесів НАТО та міжнародної політики.

Завдання для команди: для участі в конференції кожна команда повинна підтвердити свою участь: зареєструватися, надіславши реєстраційну заявку (on-line); написати дослідження на тему: „Новий зміст старого бренду” (бажано показати власне розуміння тих змін, що сталися у меті існування Альянсу після повалення Берлінського муру, у стосунках Україна–НАТО, місця України у системі європейської безпеки); підготувати домашнє завдання та 5-10 хвилинну презентацію свої школи чи шкільного євро клубу, або шкільного куточку про НАТО.

Домашні завдання для учасників: - вивчити структуру, функції, цілі та завдання, програми діяльності НАТО; - вивчити структуру, функції, цілі та завдання Комісії Україна-НАТО; - вивчити функції, структуру та цілі Місії Україна-НАТО; - ознайомитися з економікою, політикою, культурою країн-членів НАТО; - ознайомитися з історією вступу до Альянсу країн-членів НАТО; - з‘ясувати позицію країн-членів НАТО щодо виконання Україною своїх зобов’язань,

які містяться у Плані дій Україна-НАТО та Цільовому плані дій на 2006 р., на матеріалах засідань попередніх Комісій або інших зустрічей, висловлювань керівництва країни, послів;

- вивчити стан виконання Україною своїх зобов‘язань щодо Плану дій Україна – НАТО та Цільового плану Україна-НАТО на 2006 р.;

- підготувати заяву від делегації країни-члена НАТО та України (оцінюючу, констатуючу) щодо виконання Україною своїх зобов‘язань; внеску особливого партнерства Україна-НАТО у безпеку і стабільність на євроатлантичному просторі; стану та перспектив розвитку відносин Україна-НАТО;

- підготувати попередні питання до делегації України; - підготувати заяву до преси з метою залучення на свій бік суспільної думки; - ознайомитися з поточної діяльністю НАТО та хронікою відносин Україна-НАТО; - ознайомитися з останніми подіями у світі та Європі у плані розширення НАТО. Всеукраїнська конференція старшокласників передбачає формування в учнів комплексу

знань, умінь, уявлень, навичок, що сприятимуть активній участі громадянина в політичному, правовому, економічному та культурному просторі сучасної Європи. Цей проект зробить більш зрозумілою сучасну політику Альянсу, його діяльність для молоді України, сприятиме розгортанню серії локальних та всеукраїнських ігор, що спрямовані на поширення знань про НАТО, збагатить досвід українських вчителів новими формами роботи з учнями, що мають ефективний вплив на ствердження євроатлантичної позиції та формування євроатлантичної свідомості в учнів.

Виконання проекту має на меті довгострокові дії: створення підґрунтя для проведення подібних заходів у школах Києва та регіональних навчальних закладах, впровадження новітніх прогресивних методів навчання про НАТО, подолання упередженості щодо Альянсу та співпраці Україна-НАТО, пропаганда поширення знань про НАТО та євроатлантичну інтеграцію через євроклуби, курси “Громадянська освіта”, “Європейські студії”, позакласні заходи.

6

Організатори конференції Асоціація керівників шкіл м. Києва була ініціатором та організатором конференції.

Фінансово проект підтримано Міжнародним фондом „Відродження”. До складу організаційного комітету конференції ввійшли учні та працівники

загальноосвітнього навчального закладу „Київський ліцей бізнесу”. Організатори-співробітники: Паращенко Людмила Іванівна – керівник проекту „Європейські студії”, директор

Київського ліцею бізнесу, голова Асоціації керівників шкіл м. Києва, відмінник освіти України, член Спілки журналістів України, кандидат педагогічних наук;

Нідзельська Валентина Миколаївна – координатор проекту „Модель ООН”, виконуючий обов‘язки директора, відмінник освіти;

Швець Тетяна Едуардівна – координатор конференції „Шляхи євроатлантичної інтеграції: погляд молодих” на основі імітаційної гри „Модель Комісії Україна-НАТО”, заступник директора з виховної роботи, вчитель історії, „Громадянської освіти”, правознавства;

Петрук Світлана Леонідівна – вчитель географії та біології; Скуратівська Марина Олегівна – вчитель німецької мови; Ігнатюк Євген Ростиславович – керівник Центру інформаційно-технічного забезпечення; Корнієнко Катерина – випускниця КЛБ Запорожець Дарина – випускниця КЛБ Литвинова Валерія – випускниця КЛБ Цимбалюк Олександра – випускниця КЛБ Везелєв Євген, 11-В Коломійчук А., 10-В Архипов А., 10-Б Кисельов В., 10-А Шайхалієва Ю., 11-В Нікулова О., 11-А

Організатори конференції висловлюють подяку організаціям, що надали інформаційну та фінансову підтримку:

Міжнародному фонду „Відродження” за фінансову підтримку проекту Всеукраїнська конференція старшокласників „Шляхи євроатлантичної інтеграції: погляд молодих” на основі імітаційної гри „Модель Комісії Україна-НАТО”.

Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України за інформаційну та методичну допомогу в реалізації проекту, а також за надання сувенірної продукції з символікою НАТО учасникам проекту.

Національному центру з питань євроатлантичної інтеграції України за надання друкованих матеріалів щодо євроатлантичної інтеграції України всім учасникам конференції.

Фундації ПАУСІ за надання змістовних інформаційних матеріалів на електронних носіях щодо співпраці Україна-НАТО, організації та діяльності НАТО.

Громадській організації „Нова Доба” за можливість навчання на семінарах-тренінгах щодо організації міні-проектної діяльності.

Національному Центру підвищення кваліфікації учителів (CODN) Польщі в м. Варшава за семінар-тренінг, який дав можливість ознайомитися з міжнародним досвідом на прикладі Польщі реалізації актуальних питань євроатлантичної інтеграції в закладах освіти.

Центру інформації та документації НАТО в Україні за надання інформаційних матеріалів.

Місце проведення конференції: Київський ліцей бізнесу І день – відкриття – ЗНЗ „Київський ліцей бізнесу”; ІІ та ІІІ день – проведення конференції та підсумкове засідання – Конче-Заспа, табір

„Ясний”.

7

Шляхи євроатлантичної інтеграції: погляд молодих 3-5 листопада 2006 року відбулася Всеукраїнська конференція старшокласників

організаторами якої виступили Асоціація керівників шкіл м. Києва і Київський ліцей бізнесу. Захід відбувся за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

1 день, 3 листопада, 8.00-12.00 – знайомство гостей конференції з ліцеєм і Києвом. З 8.00 до Київського ліцею бізнесу почали прибувати з різних куточків України учасники

конференції. Їх гостинно зустрічали ліцеїсти, пригощали кавою з бутербродами. До початку роботи заходу ліцеїсти запросили гостей на екскурсію столицею. Невеликі групи старшокласників з юними екскурсоводами відвідали Хрещатик, Софійську площу, подивилися на Софіївський, Михайлівський Золотоверхий собори, прогулялися вулицями давнього Києва.

Офіційне відкриття конференції розпочалося о 12.00. На урочистому відкритті були присутні не лише більше 100 учасники конференції, а й запрошені поважні гості. Заступник директора департаменту НАТО МЗС України Ю.В. Недопов щиро привітав школярів, які є активними і небайдужими до майбутнього України. У своєму виступі він наголосив, що для сталого розвитку України важливою умовою є розуміння тих інтеграційних процесів, які відбуваються сьогодні у світі. Тому особливо приємно знати, що сучасна молодь цікавиться шляхом України у світову спільноту, бере активну участь у проектній діяльності, що надасть можливість у майбутньому безпосередньо та усвідомлено впливати на прийняття рішень у державі, виробити власну громадянську позицію. Юрій Вікторович побажав учасникам конференції набути нового досвіду, виробити власні концепції зовнішньополітичного розвитку України, зазначивши, що не має більш серйозної справи у житті ніж гра!

Заступник керівника департаменту апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України О.В. Семіков у своєму вітальному слові наголосив на важливості подібних заходів для молоді, на актуальності даної теми в сучасному українському суспільстві. Побажав усім плідної роботи, взаєморозуміння, активності та творчих наробок. А також подарував збірку інформаційних матеріалів щодо євроатлантичної інтеграції, яку попросив організаторів вручити найкращій за результатами гри команді.

Менеджер проектів європейської програми Міжнародного фонду „Відродження” Дмитро Шульга сказав, що дуже приємно працювати з Асоціацією керівників шкіл м. Києва та Київським ліцеєм бізнесу, з якими вже здійснено не один проект європейського спрямування. Наголосив, що МФВ завжди радий надати підтримку в здійсненні подібних заходів, які залучають творчу та активну молодь з усіх регіонів України.

Координатори програм фундації ПАУСІ Святослав Павлюк та Анастасія Бєлобрюхова привітали всіх учасників конференції, побажали їм успіхів у роботі, здісненні всіх задумів та розповсюдженні набутого досвіду в Україні.

Координатор міжнародного проекту „Громадянська освіта –Україна” О. Васильов зазначив у своєму виступі, що громадянську позицію можна набути лише за умов вивчення актуального питання суспільного життя. Побажав подальшої роботи у подібних напрямках, успіхів, творчого натхнення.

Від організаторів заходу В.М. Нідзельська, в.о. директора Київського ліцею бізнесу, подякувала гостям за інформаційну, фінансову та методичну підтримку у реалізації цього важливого проекту, а учасників конференції – за небайдужість до вирішення актуальних проблем євроатлантичної інтеграції та активну участь на усіх етапах підготовки до конференції, висловила сподівання, що гра пройде на відповідному рівні, всі набудуть досвіду, необхідних матеріалів та зроблять все можливе для поширення набутого досвіду.

На урочистому відкритті були представлені організатори проекту від Київського ліцею бізнесу (КЛБ), які також виступили з вітальними словами, кожний у своїй ролі: Везелєв Євген – Генеральний секретар НАТО; Шайхалієва Юна – помічник ГС НАТО з політичних питань та безпекової політики; начальник відділу відносин з Україною та Росією – Кисельов Вадим та його помічник – Нікулова Олександра; директор Приватного офісу ГС НАТО – Коломійчук Андрій; голова військового комітету – Архипов Антон.

О 13.30 всі учасники заходу відправилися у Конче-Заспу в табір „Ясний”, де безпосередньо проходила імітаційна гра.

8

Після розселення та обіду відбулося загальне засідання команд, на якому пролунали офіційні промови Генерального секретаря НАТО Везелєва Євгена (вітальне слово від Альянсу, представлення Прем’єр-міністра України, оголошення порядку денного), Прем’єр-міністра України (учень гімназії „Гармонія”) Шалейко Артема.

Потім цього організатори гри від КЛБ запросили об’єднатися учасників гри по країнах (були визначені за жеребкуванням раніше, у підготовчому періоді) та провели по групах роз’яснення механізму гри. Після об’єднання потрібно було узгодити позиції, тому що представники країн були з різних міст кожен учасник готував власну промову на круглому столі.

Під час роботи учнів вчителі також не втрачали час: відбувся тренінг з активних методів викладання на європейську та євроатлантичну тематику, а також ігри на знайомство, рухливі перерви під час інтелектуальних занять для зміни напрямку роботи, переключення уваги. Викладачі працювали в групах, а потім представляли напрацьовані проекти. Дуже цікавим видався сценарій виховного заходу „День НАТО у школі”, розробка тематики уроків з євроатлантичної інтеграції та запропонована модель конкурсу на тему „Відносини Україна-НАТО”.

О 16.30 почалося засідання круглого столу. Всі країни висловлювали своє ставлення щодо співпраці Україна-НАТО, виконання Україною Плану дій Україна-НАТО та Цільового плану дій Україна-НАТО на 2006 рік. Представники країн мали до трьох хвилин на виступ. Після виступу п’яти країн Генеральний секретар НАТО запропонував іншим висловитися щодо почутих заяв.

Спочатку дискусія відбувалася доволі мляво, але після виступу представника Греції (Борбунюк Олексій з Харкова, ліцей № 149) все значно змінилося! Делегат від Греції задавав питання, критикував позиції країн. Що тут почалося, кожна країна вважала саме свою позицію правильною. Прем’єр-міністру України довелося витримати шквал питань, але команда від України трималася стійко. Найбільш змістовними були виступи представників країн США (Черкаси, СШ № 17, Шестопалов В’ячеслав), Люксембургу (Львів, Гуманітарна гімназія, Ворожбіт Ольга), Італії (Києво-Могилянській колегіум, Дейнеко Ольга), Норвегії (Одеса, НВК № 13, Рогальська Оксана). Ця дискусія показала високий рівень підготовки учнів – вони розумілися не лише на загальних проблемах та демонстрували знання інституцій НАТО, але й володіли інформацією про всі напрямки діяльності Альянсу, про співробітництво за окремими напрямками тієї держави, яку представляли. Викладачі, які спостерігали (без права втручання) дискусію, пишалися своїми вихованцями, у багатьох був вигляд: ще трохи й втручуся я, але всі себе стримали!

Після закінчення круглого столу було представлено Прес-центр (керівник Катя Корнієнко, студента Інституту реклами м. Києва, випускниця КЛБ). Країни мали можливість звернутися до нього зі своїми заявами з метою їх оприлюднення.

Ввечері всі зібралися в актовій залі, де відбулася презентація всіх учасників заходу. Були й танці (Харків, СШ № 17), й пісні (Дніпропетровськ, НВК № 14 “Лінгва”), й вірші (авторські – Одеса, НВК № 84, Манченко Олена ), й сценки (Одеса, СШ № 13). Звичайно були й дуже серйозні виступи – електронні презентації (м. Київ, гімназія „Гармонія”, Українська гуманітарна гімназія, ліцей № 38; Сімферополь, Києво-Cвятошинська гімназія). Що характерно, жодна команда не відмовилася від виступу та презентації, незважаючи на те, що всі були дуже стомлені, особливо ті, хто приїхав з інших міст. Коли вийшли увечері з актової зали, то побачили щось дивне: на стінах корпусів, на деревах, усередині корпусів (де тільки можна було це зробити) висіли аркуші паперу з дивними написами. Ніхто не розумів, що це таке: нібито реклама, а може й ні, до чого тут питання: „А ти коштував НАпій ТОматний?”, „У Дніпропетровську є НАпій ТОматний?” та інші у тому ж дусі. Більш за всіх дивувалася цією несподіванкою керівник Прес-центру Катя Корнієнко, що одразу ж викликало підозру, що це її рук справа! Наступного дня все стало зрозумілим!

2 день, 4 листопада Наступний ранок почався з установки на гру: тьютори об’єднали країни за принципом –

країни, що стали членами НАТО у період створення Альянсу; країни, що вступили в організацію у 60-80-х рр.; та “нова хвиля” країн. Розділившись таким чином, представники країн повинні були виробити спільні пропозиції щодо майбутньої резолюції, в якій обов’язково потрібно було висвітлити приоритетні питання. В той же час делегація України також готувала власні пропозиції щодо майбутньої заяви, конкретні пропозицій щодо подальшого співробітництва України з НАТО. На всіх етапах роботи груп їх супроводжували тьютори від КЛБ.

9

Дорослі не тільки не втручалися в роботу учнів, вони просто не могли це зробити, тому що знову працювали на тренінгу. На цей раз відбувся обмін досвідом щодо роботи в різних школах євроклубів, євростудій, проведення різних заходів. Було обговорено шляхи поширення інформації серед молоді щодо НАТО та його діяльності, не тільки в своїх навчальних закладах, а й у регіоні взагалі. Також було проведено анкетування викладачів з метою аналізу таких питань: де ви отримували інформацію під час підготовки до гри; чи є у вашому місті інформаційні центри щодо НАТО; чи подобається вам організація гри; ваші побажання організаторам. Більшість відповідей на перше питання, звичайно, була Інтернет, багато хто дякував за надані ресурси організаторам гри, також були відповіді – від МЗС, від Міноборони, але таких відповідей було замало і лише від київських представників. Щодо другого питання, то позитивну відповідь дали представники м. Києва, всі інші відповіли – ні. Дуже приємно було дізнатися, що організація гри сподобалася усім учасникам заходу. Щодо побажань, то основні були такими: підтримка зв’язку між всіма учасниками заходу, обмін інформацією та матеріалами; проведення подібних заходів протягом двох днів; більше тренінгів для викладачів.

Напружено працював прес-центр, вранці всі могли побачити перші стіннівки та зрозуміти, хто ж стояв за вечірньою рекламною кампанією! Тай нарешті – що це все означає! Світ побачила нова газета „НАпій ТОматний!”, яка у фоторепортажі розповіла про перший день конференції.

Після обговорення майбутньої заяви, країни-члени НАТО отримали анкети від прес-центру. Майже всі учні очікували від конференції можливості самовдосконалення, нових знайомств, плідної роботи. На питання, кого з учасників можна вважати „Людиною дня (3.11.)”, більшість віддали свої голоси представнику Греції – Борбунюку Олексію. І, нарешті, цікавим було питання „Я вважаю, що НАТО це...”, на яке більшість відповіла, що „це організація, яка забезпечує безпеку у світі”, „НАТО для України не мета, а можливість стати насправді демократичною країною”, „я знаю, що таке НАТО, але як би хотілось, щоб хоч один з представників цієї організації потрапив на нашу гру!”, „це шлях України до вдосконалення”. Відповіді на питання „Чому ти приїхав на конференцію” переважно були такими: „цікавить інтеграція України до європейської спільноти”, „мені цікаво навчатися та розвиватися”, „хочу випробовувати свої здібності”, „цікаво дізнатися про думки інших людей, виявити позицію молоді щодо Альянсу та євроатлантичної інтеграції України”, „показати свою точку зору щодо НАТО, ознайомитися з іншими, дізнатися більше про НАТО”.

Після обіду всі зібралися у залі для вироблення кінцевої спільної резолюції, і після палких дискусій, обміну думками, дебатів було прийнято виважену змістовну РЕЗОЛЮЦІЮ.

Потім всі зібралися в актовій залі на загальну прес-конференцію. Представники країн-членів НАТО відповідали на питання представників ЗМІ, роль яких виконували викладачі (нарешті їм було надано право голосу!). Кожен викладач представляв якусь газету чи ТВ, чи радіо. Були представлені не лише українські ЗМІ, а й російські, причому викладачі використали всі можливості, щоб представити якомога більше різних позицій, різних політичних вподобань. Відповідно й питання були різними: від серйозних „проурядових” і різних „партійних” до провокаційних „від народу”, „від російських політиків”. Головуючим на прес-конференції був один із тьюторів КЛБ, якому вдалося не перетворити прес-конференцію в суперечку між носіями різних поглядів, а направити її в конструктивне русло, з дотриманням поваги різних представників один до одного. Відповіді учнів вразили своєю освіченістю, розумінням тих спірних моментів, які існують у питаннях євроатлантичної інтеграції України. Головним було те, що жоден викладач-керівник команди, не підіграв учням, питання ставилися дійсно не прості. Після закінчення, кращою подякою учасникам-учням стали оплески викладачів.

А ввечері, після вечері, нарешті відбулася дискотека, на якій всі побачили, що хлопці та дівчата, незважаючи на напружений графік роботи конференції, на те, що мали різні точки зору, сперечалися протягом роботи круглого столу, підготовки та прийнятті резолюції, знайшли спільну мову, ставляться один до одного з повагою і приязню. Не було ніяких відокремлень за регіональним принципом, всі разом танцювали, веселилися. А коли розваги закінчилися, то нас приємно здивувала природа. Все навколо було вкрито білим пухнастим снігом. Звичайно, вже було не дуже рано, але дорослі дозволили півгодини покидатися сніжками! І так гарний настрій, піднявся ще більше.

А в корпусі всіх чекала нова робота... Прес-центр підготував нове соцопитування! Довелося заповнювати анкети, здавати Катерині і тоді, нарешті, відпочивати. Але ж прес-центр працював... За другим соцопитуванням виявилося (на питання: що ви будете робити зі знаннями, які отримали),

10

що більшість учнів прагнуть використати отримані корисні знання у своїй подальшій активній позакласній роботі, наприклад, у конкурсах; надавати об’єктивну інформацію своїм знайомим, які не обізнані у питанні євроатлантичної інтеграції України. На питання: яку позицію хотіли б займати, якби були організатором гри? – відповіді були такими: Генсека НАТО; Прем’єр-міністра України; журналіста. На питання: чи брали ви участь у Моделі ООН та Імітації „Вступ до ЄС”? – відповіді були такими: якщо й брали, то частіше за все в Імітаційній грі „Вступ до ЄС”, відповідей „так” та „ні” було порівну.

3 день, 5 листопада Зранку на всіх чекала стіннівка на десяти ватманських листах! Тут було все: початок роботи

конференції, круглий стіл, обговорення резолюції, прес-конференція, дискотека, враження від рекламної кампанії та багато чого іншого.

Після сніданку учасники конференції зібралися в актовій залі для заслуховування промов Генерального секретаря НАТО та Прем’єр-міністра України, які висловили свою думку щодо роботи „Комісії Україна-НАТО”, зачитано було резолюцію, яка була прийнята на вчорашньому круглому столі та висловлені побажання щодо майбутньої співпраці.

У заключній частині конференції кожен з учасників як дорослі, так і учні мали можливість висловити свої враження щодо організації проекту, його проведення; свою точку зору щодо проблеми, яка була опрацьована; визначити шляхи поширення набутого досвіду.

Після обміну думками відбулося нагородження всіх учасників відповідними сертифікатами, а також подарунками, що були надані департаментом НАТО, МЗС України, Національним центром з питань євроатлантичної інтеграції України, Центром документації та інформації НАТО в Україні: інформаційними матеріалами, періодичними виданнями, буклетами.

Організатори конференції підготували електронні диски з записом матеріалів, що стануть у нагоді всім учасникам для поширення набутого досвіду, а також фотографії з конференції. Не забули організатори й про окремий подарунок від Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України – папку з інформаційними матеріалами відносин Україна-НАТО, який потрібно було вручити найкращій команді. Організатори – учні КЛБ – вирішили, що на це заслуговує команда Львівської гуманітарної гімназії!

Після обіду настав від’їзд. Ніяк не хотілося розставатися. На прощання всі обмінялися адресами та телефонами, довго фотографувалися, обіймалися і дуже бажали ще раз зустрітися. А це означає, що безпечне майбутнє це молоде покоління створюватиме разом!

РЕЗОЛЮЦІЯ

КОМІСІЇ УКРАЇНА -НАТО Ми, країни-члени НАТО та Україна, розуміючи теперішній стан розвитку України, але

враховуючи принціп невтручання у внутрішні відносини, закликаємо до: 1. Стабілізації внутрішньої політики України. Враховуючи невизначеність у стосунках України з Росією, ми, наступним пунктом резолюції

пропонуємо: 2. Врегулювати та впорядкувати Українсько-Російські відносини. Згідно з останніми даними статистики, поінформованість населення щодо НАТО не є

достатньою. Тому ми пропонуємо: 3. Впровадження цільового інформування населення: а саме: а) створення консультативних установ-філій Центру інформації про НАТО в Україні з

подальшим розширенням їх на території України; б) запровадження щорічних візитів представників кожної з країн НАТО з метою

просвітницької діяльності в рамках двостороннього діалогу; в) усі просвітницькі програми в першу чергу повинні бути націлені на жителів сільської

місцевості як найменш поінформовану частину населення та на молодь, яка в змозі поширити набуті знання.

Також ми пропонуємо: 4. Створення груп контролю за інвестиціями

11

для більш раціонального розподілу фінансових надходжень до України та їх більш ефективного використання. До складу комісії ми пропонуємо включити незалежних представників країн-членів НАТО, а також українських спеціалістів з економіки.

В рамках військової реформи України, ми акцентуємо увагу на необхідності: 5. Модернізації розвитку військової промисловості України із залученням ресурсів Альянсу. 6. План щодо подальшого співробітництва НАТО-Україна: а) співпраця у науковій сфері; б) співпраця у гуманітарній сфері; в) ефективне використання інвестиційної підтримки України; г) використання авіа-технічного потенціалу України; д) співпраця у сфері засобів масової інформації та її подальшим розширенням у

загальноєвропейський формат. З метою вирішення екологічних проблем на території України, що можуть призвести до

порушення безпеки в даному регіоні, просимо: 7. Екологічну комісію ООН надати матеріали щодо екологічних проблем України для подальшого вирішення можливих проблем для НАТО. Ми сподіваємось, що Україна візьме до уваги наші поради і це допоможе їй в подальшому

вступити до Північно - Атлантичного Альянсу.

12

НАТО: Новий зміст старого бренду

Однією з умов участі у Всеукраїнській конференції старшокласників було написання дослідження на тему: „НАТО: Новий зміст старого бренду”. Назва твору передбачала, що учні покажуть власне розуміння тих змін, що сталися у цілях та завданнях Альянсу після повалення Берлінського муру, як певної межі, що поділяла світ на два ворогуючих табори, перспективи стосунків України та НАТО; місця України у системі європейської безпеки.

Навчально-виховний комплекс № 13, м. Одеса

Історія створення НАТО пов’язана з тими подіями, що відбувалися після Другої світової війни. У 1945 році при вирішенні питань європейської безпеки великими державами було створено систему, засновану на принципах, проголошених на Ялтинській і Потсдамській конференціях і у Статуті ООН. Але вже у 1947 році, зрозумівши, що вона не здатна стримати радянську експансію, лідери західних країн створили більш ефективну структуру колективної безпеки для мирного часу, в основу якої були покладені «доктрина Трумена», «план Маршала», атлантичне партнерство тощо.

Північноатлантичний договір, що було підписано 4 квітня 1949 року і який вступив у дію 24 серпня того ж року, був установчим документом Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Учасниками цієї організації стали 12 країн, серед яких були 10 європейських (Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Франція), а також США та Канада. НАТО було створено як союз незалежних держав, об’єднаних зацікавленістю у збереженні миру та захисті своєї свободи на засадах політичної солідарності, забезпечення адекватної оборони з метою утримання і у випадку необхідності відведення будь якої форми агресії проти них .

Під час «холодної війни» НАТО було одною з головних діючих осіб в боротьбі між так званими «західним» та «східним» блоками. НАТО уособлювало воєнну могутність країн «західного блока», на відміну від свого антипода – Організації Варшавського договору (ОВД), створеної у 1955 році.

З закінченням протистояння двох систем, об’єднанням Німеччини, розпадом СРСР та саморозпуском ОВД сенс у продовженні попередньої діяльності НАТО зник. Вона повинна була або само розпуститися, або докорінно змінити пріоритети і значення своєї діяльності.

Сучасна історія НАТО починається з Зустрічі лідерів держав-членів у Римі в листопаді 1991 року, де була визначена Стратегічна концепція, яка зазначила нові підходи до забезпечення безпеки, що базується на діалозі, співробітництві та колективній обороні. На цій зустрічі була прийнята Декларація, що визначила нові завдання та напрямки діяльності НАТО в нових умовах та в межах нової загальної основи безпеки в Європі і сфері розвитку партнерських відносин з країнами Центральної та Східної Європи, що були колись противниками.

Сучасні конкретні цілі та напрямки діяльності НАТО будуються на основі Стратегічної концепції Північноатлантичного Союзу, що була ухвалена лідерами держав та головами урядів на засіданні Північноатлантичної Ради у Вашингтоні 23-24 квітня 1999 року.

Організація Північноатлантичного договору має таку структуру, яка дозволяє здійснити всі цілі НАТО. Вона є міжурядовою організацією, в рамках якої країни-члени зберігають повний суверенітет і незалежність. Ця організація являє собою форум, на якому вони проводять спільні консультації з будь-яких проблем та приймають рішення з політичних та воєнних питань, що стосуються їх безпеки. Рішення в НАТО приймаються на основі консенсусу, після переговорів і консультацій між країнами-членами. НАТО, як багатонаціональна міжурядова асоціація вільних і незалежних держав, не має функцію наднаціональних повноважень.

Першочерговим завданням НАТО є захист свободи та безпеки її членів політичними та воєнними засобами у відповідності зі Статутом ООН, в тому числі здійснення миротворчої діяльності, боротьба з розповсюдженням тероризму та зброї масового знищення. Спираючись на загальнодемократичні цінності, права людини та дотримання законності, з моменту створення Північноатлантичний Союз проводить діяльність, спрямовану на встановлення справедливого та міцного миру в Європі.

13

Україна у 1994 році стала учасником програми НАТО «Партнерство заради миру». У 1996 році була схвалена індивідуальна програма партнерства України з НАТО. У 1997 році в Мадриді між Україною і НАТО було підписано «Хартію про особливе партнерство», у якій проголошується, що НАТО є відкритим для вступу нових членів і підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, недоторканість її кордонів. Був визначений механізм консультацій між двома партнерами. Україна розглядає НАТО як найбільш ефективну структуру безпеки в Європі. Для більш тісного співробітництва у Києві відкрито офіс військового представництва НАТО. На Празькому саміті НАТО у листопаді 2002 р. було затверджено план дій, в тому числі конкретних дій України, які б переконали НАТО в серйозності її намірів. Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити свободу слова, розвиток громадянського суспільства, захист прав і свобод громадян, розв’язання важливих економічних і соціальних проблем, щоб наблизитись до європейських стандартів і цінностей.

Україна вважає принциповим моментом пiдтвердження практичними результатами послiдовнiсть полiтичного курсу на розвиток динамiчного партнерства з НАТО. Саме на це спрямована Державна програма спiвробiтництва України з НАТО на 2001-2004 роки (ДПС-2004), затверджена Указом Президента України вiд 27.01.2001 та офiцiйно презентована НАТО пiд час засiдання Комiсiї Україна-НАТО на рiвнi послiв за участю Секретаря РНБО України, Голови Державної мiжвiдомчої комiсiї з питань спiвробiтництва України з НАТО. Державна програма спiвробiтництва України з НАТО – 2004 є логiчним продовженням першої Державної програми, розрахованої на 1998-2000 роки, слугує основою для формування щорiчного Робочого плану iмплементацiї Хартiї та Iндивiдуальної програми партнерства, iнструментом, що забезпечує їх повне та якiсне виконання вiдповiдними мiнiстерствами та вiдомствами України. В ДПС-2004, окрiм традицiйних полiтичної, вiйськово-полiтичної i вiйськової сфер спiвробiтництва, пiдсиленi акценти нашої спiвпрацi на таких нових прiоритетах, як оборонна реформа та невiйськовi напрямки спiвробiтництва (вiйськово-технiчний, дії при надзвичайних ситуацiях цивiльного характеру та готовнiсть до катастроф, наука i технологiї, воєнна економiка та конверсiя оборонної промисловостi, стандартизацiя i сумiснiсть систем озброєнь, використання повiтряного простору тощо).

Але на сьогодні ситуація в Україні в питанні щодо вступу до складу НАТО є дуже суперечливою. Президент України В.Ющенко виступає за вступ України в НАТО, тоді як Антикризова коаліція парламенту має протилежне ставлення до цього питання. І хоч підписанням Універсалу було ухвалено курс на євроатлантичну інтеграцію України, прем’єр-міністр України В. Янукович зазначив, що на сьогодні питання вступу України в НАТО не є актуальним, спираючись на те, що більшість населення України сьогодні негативно ставиться до вступу до Північноатлантичного Альянсу. Таке відношення населення до проблеми євроатлантичної інтеграції пов’язано з виборчими процесами 2006 року та агітацією серед населення різних політичних сил. Також це пов’язано з тим, що дуже міцні у поглядах людей стереотипи ставлення до НАТО як до ворожого блоку часів «холодної війни». Щоб змінити такі уявлення українського населення, слід проводити більш розширену і ефективну програму інформування українців про новий зміст, завдання і сучасну діяльність НАТО.

Навчально-виховний комплекс № 14 «Лінгва», м. Дніпропетровськ

Яке сурове слово НАТО. Нам від батьків передалось військове протистояння з НАТО, який боялися як грізну військову організацію. Організацію яка несла руйнування, збитки, лихо. Тільки зараз, поглиблено вивчаючи історію Альянсу, ми доходимо до висновку, що НАТО – це не тільки організація вузького військового напрямку, а ще й організація, яка вирішує важливі громадські та політичні питання.

НАТО є міжурядовою організацією. Кошти, необхідні для забезпечення її діяльності, виділяють держави-члени Альянсу. Переважна більшість збройних сил і ресурсів НАТО, за винятком обмеженої кількості постійних штабів та невеликого контингенту постійних збройних сил, перебувають під командуванням і контролем своїх держав. У разі необхідності національні збройні сили частково або повністю можуть бути перепідпорядковані НАТО для виконання конкретних завдань.

14

Фонди НАТО використовуються для покриття тих витрат, які вважаються доцільними всіма державами-членами. Не всі держави беруть участь у тих чи інших видах спільної діяльності у галузях досліджень, розвитку, виробництві та матеріально-технічного забезпечення. За кількома винятками, фонди Альянсу не використовуються для забезпечення військових сил або закупівлі таких матеріальних ресурсів, як кораблі, підводні човни, літаки.

Ті зміни, які відбуваються останнім часом в структурі НАТО й у відносинах Альянсу з іншими країнами, свідчать про тенденцію поширення і закріплення його ролі у світі. Підтвердження цьому є процес розширення НАТО за рахунок прийняття 7 нових країн (Литви, Латвії, Естонії, Словаччини, Словенії, Румуні та Болгарії), а також принципово нові засади співробітництва з Російською Федерацією.

Консультації та співробітництво між Україною і НАТО впродовж останнього часу здійснювалися через семінари, робочі групи та інші спільні програми й торкалися, зокрема, таких питань: планування на випадок надзвичайних ситуацій та підготовленості до катастроф; стосунків між військовими та цивільними, демократичного контролю над збройними силами, оборонної реформи в Україні; оборонного планування, складання бюджету, політики, стратегії та концепції національної безпеки; конверсії оборонної промисловості; військової співпраці між НАТО й Україною; військової підготовки та навчання; економічних аспектів безпеки; науки та технології; екологічної безпеки, зокрема ядерної безпеки; аерокосмічних науково-технічних розробок; координації дій військових і цивільних органів; управління повітряним рухом та контролю над повітряним простором.

Суспільна думка щодо співпраці з НАТО залишається в Україні поки що невизначеною. Тому держава має активно роз’яснювати населенню зміст, переваги і необхідність стосунків України з Північноатлантичним альянсом. Прикладом такої роз’яснювальної роботи може слугувати досвід Словаччини, де регулярно проводяться спонсовані Міністерством оборони відповідні рекламні кампанії. В результаті – ставлення словаків до НАТО істотно змінилося на краще.

Україна – молода держава, яка стала на шлях демократичного розвитку. Народ сам має право вирішувати своє майбутнє. Але для того, щоб прийняти остаточне і правильне рішення, необхідно повністю володіти інформацією з даного питання.

СПШ №17, м. Черкаси Шестопалов В’ячеслав

Хочеш миру – дотримуйся справедливості.

(Напис на Палаці Миру в Гаазі) Створення Організації Північноатлантичного договору (НАТО) 4 квітня 1949 року можна

вважати однією з вирішальних подій сторіччя, бо в той день у Вашингтоні відбулось історичне об’єднання передових країн світу для забезпечення миру. Впродовж більш ніж 50 років Альянс не лише зміцнився, а й пережив кардинальні перетворення, істотно змінив багато положень своєї концепції та вдосконалив свої методи роботи.

На відміну від часів, так званої, «холодної війни» нині перед НАТО стоять інші завдання і тому діяльність цієї організації безперечно набула нового змісту. По-перше, крім суто військових питань, як от зміцнення миру і збереження потенціалу колективної оборони, діяльність НАТО спрямована на захист засад демократії, економічний розвиток (науково-технічні прогрес, новітні технології) та інтенсифікацію партнерства з країнами Сходу.

У структурі НАТО є навіть окремі комітети, які забезпечують просування у цих сферах, наприклад, Комітет з інфраструктури, Комітет з питань стандартизації, Науковий комітет, Економічний комітет, Комітет з інформаційних та культурних зв’язків, Комітет НАТО з трубопроводів, Вища комісія з ресурсів та ін. Такі установи безпосередньо займаються економічними, ресурсними і науковими питаннями, і тому аби вступити до НАТО країна повинна відповідати стандартам демократичності, економічного розвитку, а не лише сконцентровувати всі зусилля на військово-промисловому комплексі. Цей факт безсумнівно свідчить про багатогранність діяльності НАТО.

Крім поданих вище аргументів існує ще один, досить важливий, який, до речі, має пряме відношення до України. Я маю на увазі документи, які регулюють відносини між Альянсом і

15

Україною. Згідно з Цільовим планом дій Україна-НАТО можна виділити велику кількість пунктів (вимог), що стосуються невійськової сфери.

1. Здійснення заходів щодо вдосконалення виборчих процесів, зокрема підготовка законопроектів про внесення змін до Законів України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та «про вибори народних депутатів України» (Ціль I.1.А.1)

2. Здійснення заходів щодо поліпшення ситуації свободи слова і преси та сприяння розширенню кола власників ЗМІ (Ціль I.1.А.1).

3. Ціль I.1.А.2 – Зміцнення повноважень та незалежності судів. 4. Ціль I.1.А.3 – Сприяння постійному розвитку і зміцненню громадянського

суспільства, забезпеченню верховенства права, захисту основних прав людини і громадянських свобод.

5. Ціль I.1.А.4 – Забезпечення свободи віросповідання. 6. Ціль I.1.А.5 – Забезпечення свободи зібрань. 7. Ціль I.1.А.8 – Боротьба з корупцією, відмиванням коштів та незаконною економічною

діяльністю … Здійснення необхідних заходів для виключення зі списку FATF. 8. Ціль I.1.А.9 – Забезпечення рівноваги між трьома гілками влади […]. 9. Ціль 1.2.8 – Розширення процесу земельної реформи. 10. Ціль 1.2.9 – Гарантування прав і свобод громадян … захист прав інтелектуальної

власності. 11. 1.2.10 – Створення необхідних умов для формування середнього класу. 12. 1.3.1 – Імплементація відповідного законодавства для усунення перешкод у діяльності

ЗМІ. 13. 1.2.4 – Поглиблення співробітництва України з НАТО у сфері інформації. (Цільовий план Україна-НАТО на 2006 рік у рамках Плану дій Україна-НАТО) Вищезазначені цілі вказують на багатоплановість діяльності Альянсу, який перестав бути

лише військовим об’єднанням. Для досягнення своїх цілей НАТО вже не спирається тільки на військову могутність деяких

країн-засновниць (США, Великобританія, Франція), але й залучає до свої діяльності країни, що навіть не мають армії (Ісландія). Тому я впевнений у тому, що нам слід позбутись своїх колишніх стереотипів, які з’явились за часів «холодної війни», про нібито жорстоку військову машину, яка може становити лише загрозу миру, а не врегульовує конфлікти. Насправді ж НАТО намагається всебічно розвиватись, вдосконалюватись, не забуваючи про свободу слова, про демократичність влади і судів та безліч інших, не менш важливих, суспільних та економічних справ.

Уявлення про НАТО повинні змінитись, адже за грізною назвою ховається гнучкий та розумний механізм, що здатний покращити життя людства.

Школа №177, м. Київ

НАТО... На жаль і на сьогоднішній день частина українців продовжує ставитись до цієї організації як до військово-політичного блоку часів „холодної війни”. Подібне ставлення було надзвичайно вдало сформовано пропагандою СРСР і досі продовжує експлуатуватись окремими політичними силами сучасної України. Як писав міністр іноземних справ Сербії В. Дражкович, що не існує вже комуністичного режиму, але не помер той спосіб мислення, який він створював десятиліттями. Ще й досі в найвищих ешелонах влади в країнах пострадянського простору перебувають особи, які стверджують, що все, що є на Заході, – це зло, яке суперечить нашим національним інтересам, а одним з його найбільших втілень є Північноатлантичний Альянс. Ясна річ, що при детальному розгляді подібна точка зору вважається просто нісенітницею. Однак питання сучасного змісту поняття НАТО треба дуже і дуже чітко пояснювати.

Цілком зрозуміло, що Північноатлантичний Альянс зразка 1949 року та „холодної війни” повністю відрізняється від того, чим він є зараз. Тоді ця організація була втіленням одного з полюсів біполярного світу. З крахом комуністичної системи потреба в глобальному військовому стримуванні відпала у зв’язку з відсутністю явного суперника. Країни пострадянського простору тісно співпрацюють з НАТО, а деякі з них стають членами цієї організації.

Трансформувалася сама ідея існування НАТО – від оборонного союзу до організації по захисту демократії та прав людини, по боротьбі з міжнародним тероризмом та загрозою, що походить від розповсюдження зброї масового знищення, по підвищенню обороноздатності не

16

тільки держав-членів НАТО, а й країн-партнерів, а в крайніх випадках по запобіганню військовим шляхом спроб порушення загальної стабільності.

Також слід відмітити, що в ході сучасних глобалізаційних процесів спостерігається тісне зрощення НАТО з ЄС у вирішенні економічних та військово-політичних питань.

Того НАТО, яке існувало в другій половині ХХ століття, вже практично не існує. Натомість під старою назвою існує якісно нова організація з якісно новими завданнями та метою діяльності. Сучасні погляди Північноатлантичного Альянсу відповідають прагненням до подальшого поглиблення розвитку демократії в Україні та її європейської інтеграції. Однак треба ще багато працювати для того, щоб правильно довести новий зміст Північноатлантичного Альянсу населенню нашої держави.

Школа № 41 ім. З.К. Слісаренка, м. Київ

Останні публікації опитувань громадської думки українців щодо вступу України до НАТО підтверджують існування у нашому суспільстві досить широкого спектру думок: від повної підтримки до цілковитого заперечення.

Ми вважаємо, що вступ нашої країни до НАТО, без сумніву, відповідає національним інтересам України як суверенної, незалежної держави.

Те, що НАТО існує вже десятки років є свідченням ефективності виконання поставлених завдань та здатності забезпечувати мир в першу чергу в Європі. Адже протягом півстоліття в Європі не було жодних військових конфліктів – вони в принципі неможливі. НАТО успішно виконує свою головну місію – підтримує мир між країнами-членами та захищає їх від зовнішньої агресії, і це надзвичайно важливо. А вже базуючись на цьому посилюється співпраця економічна, політична, культурологічна, все те, чим опікується ЄС. Та первинна все-таки безпека і таку безпеку забезпечує НАТО.

Досі в Україні ще живуть стереотипи, які насаджувалися роками радянською пропагандою проти НАТО, проти Заходу. Наше населення отримує дуже мало об’єктивної інформації відносно позитивів співпраці між Україною і НАТО і взагалі про НАТО. За відсутністю відповідного роз’яснення і за браком відповідної інформації у громадськості може скластися думка, що вони повинні платити великі гроші за вступ України до НАТО.

Об’єктивними чинниками, що негативно впливають на ставлення наших співгромадян до НАТО, – це події в Афганістані та військова операція НАТО проти колишньої Югославії (1999 р.), в результаті яких громадська думка дуже стрімко змінилася в негативному плані. І не лише громадська думка, а й думка експертів – людей, які фахово займаються питаннями стосунків з НАТО. Те ж саме можна спостерігати і цього року. Лунають войовничі заяви США щодо здійснення військової операції проти Ірану. Хоча це напряму не пов’язано з НАТО, але в громадській думці ці войовничі заяви асоціюються саме з НАТО.

Широке оприлюднення й публікація плану конкретних дій України щодо вступу до НАТО сприятиме кращому розумінню нинішнього характеру й цілям взаємин між Україною і НАТО. На цьому наголошує Президент України Віктор Ющенко.

Сьогодні українці, нарешті, дізналися, що підписавши план дій Україна-НАТО, наша влада взяла на себе зобов’язання зміцнювати демократію і верховенство права, поважати права людини, принцип розподілу влади і незалежності судів. Вона має будувати українську внутрішню політику на засадах політичного плюралізму, свободи слова, поваги до прав національних меншин, відсутності дискримінації за політичними, релігійними й етнічними ознаками, і приведення українського законодавство до вимог міжнародного права. Для цього в Україні слід реформувати правоохоронні органи, зробити обов’язковим виконання всіма державними та громадськими структурами законів, посилювати роль структур, що захищають громадянські права.

Отже, ми бачимо, що зобов’язання, взяті Україною перед НАТО, спрямовані на демократизацію всього українського суспільства і створюють передумови для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Виходячи з того, що НАТО і ЄС є гарантами безпеки і стабільності в Європі, Україна готується до повноправного членства в цих організаціях... Активізація євроатлантичної інтеграції України з орієнтацією на вступ до НАТО як основи загальноєвропейської системи безпеки та пов’язане з цим глибоке реформування оборонної сфери держави відповідно до європейських стандартів належать до найважливіших пріоритетів як зовнішньої, так і внутрішньої політики”.

17

Загалом, Україна, вступивши до НАТО, на нашу думку, може отримати певні переваги. Найсуттєвішим досягненням для України буде саме виконання критеріїв вступу до Організації Північноатлантичного договору. Як власне військових, так і політичних, зокрема – остаточне встановлення цивільного контролю над збройними силами.

Основними перевагами від вступу до Нато для України стануть зовнішні гарантії нашої національної безпеки, незалежності та територіальної цілісності.

Що стосується тверджень стосовно того, що Україна могла б залишатись нейтральною державою, то, на жаль, вони є абсолютно нереалістичними, як з огляду на геополітичне розташування України, так і з огляду на сучасні тенденції розвитку чинної системи міжнародних відносин.

Які наслідки для України матиме її не вступ до НАТО? Наслідком буде консервація України в ролі європейського маргінала та зсув на узбіччя міжнародних процесів. Серед іншого, не можна виключати, що такий зсув позначиться не лише на міжнародній політичній ролі України, але й негативно позначиться на національній економіці, яка внаслідок своєї непередбачуваності ставатиме дедалі менш привабливою для інвесторів. Звісно, Апокаліпсису не настане. Просто Україна закріпиться в ролі того, що політтехнологи називають “болотом”.

Ще одне питання, яке виникає у зв’язку з майбутнім вступом України до НАТО: чи зіпсуються її стосунки з Росією? Добре відомо, що Росія і НАТО неодноразово декларували своє стратегічне партнерство. Російські війська беруть участь в операціях НАТО і між сторонами відбувається активне співробітництво по лінії антитерористичної боротьби. Усі ці факти підтверджують те, що Росія і НАТО не розглядають одне одного як супротивників. В цьому контексті виглядають алогічними твердження про те, що членство України в НАТО спричинить загострення відносин з РФ. Тим більше, що Президент Росії неодноразово заявляв, що не бачить у такому членстві проблеми. Тому, очевидно, треба говорити не про якісь потенційні можливості погіршення українсько-російських відносин через вступ України до НАТО, а шукати більше варіантів для співпраці двох держав у сфері безпеки, у військовій сфері після того, як Україна стане повноправним членом Альянсу.

Ліцей № 149, м. Харків Борбунюк Олексій, Ковтун Денис, Романенко Євген

Багато поколінь людей, вихованих у радянському минулому, вважали НАТО ворожим військово-політичним блоком. Та чи могло бути інакше? На ранніх етапах холодної війни перед світом стояла загроза тотальної війни, а перспектива переростання конфлікту в ядерну конфронтацію була цілком реальною. У ті часи роль НАТО полягала, за словами першого Генерального секретаря Альянсу лорда Ісмая, у тому, щоб “тримати американців всередині (Європи), росіян – на відстані, а німців – під контролем”. Трансатлантичний Альянс був наріжним каменем європейської архітектури безпеки, головним інструментом врегулювання кризових ситуацій як у відносинах з протилежною стороною (СРСР), так і між самими союзниками.

Однак після розпаду СРСР, демократичних перетворень у колишніх радянських республіках оцінка НАТО в очах цих людей не дуже змінилась. НАТО продовжує сприйматися як ворожий блок. Нещодавні події в Феодосії, коли проти спільних військових навчань Україна-НАТО виступило місцеве населення, яскраво це засвідчили. Так само, як і оголошення деяких районів південних регіонів України територією без НАТО.

Соціологічне опитування з питання вступу України до НАТО 2009 респондентів віком від 18 років, яке проводилось з 20 до 27 грудня 2005 року показало, що більшість опитаних була проти вступу до НАТО (теоретична похибка не більше ніж 2,3 %). На півдні України таку відповідь дали 79,7%, на Сході – 77, 6%, в центральних областях – 53,2%, на Заході – 32, 1%. За вступ до НАТО голосували б: на Сході – 7,2%, на Півдні – 6,3%, в Центрі – 20,6%, на Заході – 31,3%. Дехто утруднювався відповісти на це питання: Захід – 30%, Схід – 12,2%, Центр – 20,4%, Південь – 10,3%. Не голосували б зовсім: Захід – 6,6%, Схід – 3%, Центр – 5,8%, Південь – 3,7%.

Слід підкреслити, що за час свого існування НАТО зазнавало чимало внутрішніх змін і трансформацій. Найбільші зміни відбулися протягом 1990-х років, коли НАТО трансформувалось з Альянсу США та Західної Європи, покликаного стримувати залишки радянської загрози, у союз між США та усією Європою, який простягнув руку дружби колишнім ворогам – радянським республікам і переорієнтувався на протидію новим викликам.

18

НАТО і Україна співпрацюють у широкому діапазоні питань, серед яких: оборонна реформа, боротьба з тероризмом, підтримання миру, співпраця на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, забезпечення готовності до катастроф, політична співпраця з питань регіональної безпеки, військове співробітництво, а також наука і техніка. Консультації відбуваються в рамках Комісії Україна-НАТО, заснованої відповідно до Хартії про Особливе партнерство 1997 року.

Найпомітнішою зміною в діяльності НАТО є участь Альянсу в урегулюванні конфліктів, відновленні миру та забезпеченні стабільності у кризових регіонах по всьому світу, а не лише в євроатлантичному просторі. Альянс у різних якостях залучений до проведення складних миротворчих операцій у колишній Югославії в Європі, в Афганістані в Азії та в Дарфурі в Африці. Життя не стоїть на місці, воно змінюється, з’являються нові виклики, які загрожують не тільки західному світу, але й усьому людству й вирішувати їх треба всім разом, а не поодинці.

СЗШ №80, м. Львів Жупник Анна, Медвєдєв Олексій, Буренко Андрій

Події, які відбуваються в сучасному світі, кардинально змінили характер міжнародних

відносин. Ось чому змінилися і завдання, які виконують такі міжнародні організації, як ООН, Рада Європи і, особливо, НАТО. Щоб висвітлити питання трансформації НАТО сьогодні, розповісти про напрямки діяльності Альянсу, слід звернутися до історії створення блоку.

Причини виникнення НАТО криються в характері міжнародних відносин і, насамперед, відносин між союзниками по антигітлерівській коаліції після закінчення Другої світової війни.

Загальною характерною ознакою того періоду стала взаємна недовіра й підозрілість у відносинах, в основі яких було два фактори: перебування Червоної Армії в центрі Європи, американська монополія на атомну зброю.

Негативний характер у відносинах посилювався значними розбіжностями в соціально-політичному ладі, в системі цінностей і ідеології СРСР того часу з одного боку й заходу – з іншого, а також намагання СРСР встановити контроль над країнами Східної Європи.

Сьогодні НАТО є потужною міжнародною структурою, здатною реально гарантувати безпеку своїх членів. Ця організація ще тривалий час залишатиметься найголовнішим чинником безпеки на нашому континенті, навіть після того, як набере сили європейська політика безпеки й оборони.

В галузі безпеки чітко визначені основні завдання: забезпечувати форум консультацій з питань безпеки, гарантувати стабільність в усьому євроатлантичному регіоні, здійснювати стримування та захист від будь-якої форми агресії, сприяти розвитку широкомасштабних партнерських відносин.

На початку 90-х років СРСР розпався. Після зникнення традиційних суперників деякі діячі вважали, що також зникне потреба в існуванні НАТО, й що майбутні витрати на створення оборонних систем і капіталовкладення у військові сили мають бути значно зменшені.

Однак, незабаром стало очевидним, що хоча закінчення холодної війни ліквідувало пряму воєнну загрозу, зросла нестабільність у деяких регіонах Європи й Близького Сходу. Крім того, в новій Європі могли знадобитися нові форми політичного та військового співробітництва.

Маючи на меті такі завдання, НАТО протягом останніх років перетворилося з виключно міцного союзу з колективною відповідальністю за оборону його членів на центр партнерства між народами, які співпрацюють заради поширення зони безпеки.

У відповідь на новий стан безпеки в Європі НАТО зазнало процесу радикальних внутрішніх змін. Зокрема в НАТО було розпочато перебудову військових структур і збройних сил альянсу з метою їх пристосування до подолання кризових ситуацій, проведення миротворчих операцій та операцій з підтримки миру. НАТО проводить низку інших операцій, серед них – операція „Активні зусилля”, в рамках якої кораблі НАТО патрулюють Середземноморський регіон для захисту від терористичних нападів; допомога Іраку і підготовка сил безпеки країни; підтримка Африканського Союзу у значному розширенні миротворчої місії в Дарфурі для припинення насильства в регіоні; надання допомоги, щоб подолати наслідки землетрусу в Камірі.

Якщо аналізувати вихідні позиції Стратегічної концепції Альянсу, з якою НАТО вступає в ХХІ століття, то в основному і головному вони залишаються незмінними й не зачіпають жодного принципового положення договору 1949 року. Тому, напевно, доцільно звернути усагу на той факт,

19

що всі трансформації Альянсу та його Сратегічний концепцій не можна розглядати як трансформацію сутності самої його природи, а тільки як пристосування до нових умов.

Союз, який спочатку був лише військовим, перетворився на організацію, яка в певній мірі гарантує також економічну й політичну стабільність.

На даний час НАТО вже тісно співпрацює з Україною у широкому діапазоні таких питань, як військова реформа, боротьба з тероризмом, підтримання миру, співробітництво на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, забезпечення готовності до катастроф, політична співпраця з питань регіональної безпеки, військове співробітництво, наука і техніка.

Сказане вище ще раз підтверджує, що НАТО – це організація, яка створена не лише для вирішення військово-оборонних питань, а й для економічної співпраці держав, гуманітарної допомоги при стихійних лихах, допомоги в розв’язанні міжнаціональних і міжетнічних конфліктів.

На нашу думку, в діяльності НАТО відбулися кардинальні зміни, які відповідають національним інтересам багатьох країн світу. Що підтверджує зростання кількості держав-учасниць Європейського Північноатлантичного Альянсу та прагнення інших приєднатись до НАТО. Перешкодою для вирішення питання приєднання України до НАТО є стереотипне уявлення радянських часів про Альянс, як агресора.

Щоб подолати негативне відношення до НАТО, в першу чергу, потрібно зробити потужну інформуційну кампанію, в якій правдиво висвітлити діяльність Альянсу. Ми вважаємо, що слід ефективно використовувати ЗМІ (радіо, телебачення, пресу). Деякі зрушення в цьому питанні відбулися вже сьогодні. Існує державна програма інформування населення по питаннях євроатлантичної інтеграції, а також, указ Президента України №1861/2005 «Про невідкладні заходи щодо розвитку відносин України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО)». Доцільними були б теледебати в прямому ефірі, до яких кожен глядач зміг би зателефонувати і задати своє запитання щодо вступу України до НАТО. Вже започаткована дискусія з цього питання в найбільш популярних газетах і журналах, активізована діяльність громадських організацій. Тільки поінформовані громадяни України зможуть прийняти вірне рішення під час референдуму щодо участі нашої країни в трансформованому НАТО.

Ліцей № 38 ім. В.М.Молчанова, м. Київ

Євроатлантична інтеграція – найважливіший пріоритет зовнішньої і внутрішньої політики України

Процес євроатлантичної інтеграції України є логічним продовженням її стратегічного курсу на утвердження в суспільстві принципів демократії. Прагнення України бути визнаною європейською державою ґрунтується на спільному із західним світом розумінні та баченні суспільних цінностей. Створення громадянського суспільства, розвиток демократичних інституцій, забезпечення прав і свобод людини виступають пріоритетними національними інтересами України, які визначені ще на початку її утворення як незалежної держави.

Прийняття Радою національної безпеки і оборони У країни у 2002 р. політичного рішення щодо набуття Україною у перспективі повноправного

членства в НАТО, стало переломним етапом у відносинах нашої держави з Альянсом, закономірним кроком на тлі його трансформації з військово-політичної організації у політично-військову, глобалізації міжнародного середовища безпеки після 11.09.01, реалізації стратегії розширення НАТО на Схід.

Президентом України В. Ющенком визначено найважливішим пріоритетом як зовнішньої, так і внутрішньої політики нашої держави активізацію євроатлантичної інтеграції з орієнтацією на вступ до НАТО. Це рішення про внутрішньополітичні пріоритети і зовнішньополітичні орієнтири розвитку має винятково важливе значення для майбутнього України як впливової держави європейського регіону.

З урахуванням військових і політичних можливостей НАТО, досвіду держав-членів Альянсу у формуванні демократичного суспільства, ефективної економіки та оборонної сфери членство України в НАТО сприятиме вирішенню низки важливих завдань.

Входження до наймогутнішого військово-політичного союзу, підвищить ступінь безпеки в регіоні і гарантуватиме захист національної безпеки України у найбільш ефективний спосіб. Позитивно позначиться на обороноздатності України приведення української армії у відповідність до стандартів НАТО.

20

У разі пасивної позиції нашої країни реальною стане небезпека залишитися осторонь світових політичних та економічних інтеграційних процесів. А поглиблення євроатлантичної інтеграції дозволить Україні ефективніше захищати свої економічні та політичні інтереси в Європі та в світі.

Внаслідок активізації відносин з євроатлантичними структурами і входження до НАТО, Україна зможе надійніше гарантувати свою економічну безпеку, створить більш сприятливі умови для інтеграції в європейські економічні структури, збільшить свій вплив на формування загальноєвропейської політики. Зокрема, це посилить позиції України при входженні до Європейського Союзу.

Країни НАТО є на сьогодні світовими лідерами у галузі високих технологій, у т.ч. й оборонних. Приєднавшись до НАТО, Україна не тільки отримає доступ до цих технологій, а й зможе зробити свій внесок у справу оборони євроатлантичних націй, що додатково підштовхне розвиток нашої науки та промисловості. Саме союз із передовими націями світу надасть можливість Україні активніше використовувати найсучасніші освітні та інформаційні технології.

Розширення співробітництва з НАТО, країнами-членами Альянсу сприятиме позитивним структурним перебудовам в українському суспільстві, зокрема зміцненню демократії, утвердженню верховенства права, захисту прав людини. Як процес об’єктивний і здійснюваний в інтересах усього народу України входження до НАТО має сприяти консолідації суспільства.

Слід враховувати, що країни НАТО є сьогодні світовими лідерами у забезпеченні соціально-економічних та соціально-політичних стандартів, які сформувалися внаслідок побудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Отже, Україна також значно посилить свої позиції у підтриманні внутрішньої політичної та соціальної стабільності.

Входження України до спільноти розвинених євроатлантичних націй істотно зменшить рівень загроз, що стоять перед Україною у соціально-економічній та гуманітарній сферах. Як країна-член НАТО Україна матиме якісно сильнішу підтримку від своїх партнерів у досягненні західних стандартів економічного добробуту та соціальної захищеності населення.

Україна за нових міжнародних умов виступає ключовим елементом системи європейської безпеки. Її входження до Північноатлантичного альянсу сприятиме зміцненню стабільності та безпеки у Східноєвропейському та Чорноморському регіонах.

Таким чином, євроатлантична інтеграція означає для України більше, ніж бути просто членом системи колективної безпеки. Інтеграція в НАТО означає включення в євроатлантичний простір безпеки з тими країнами, з якими ми поділяємо загальні цінності та принципи. Бути частиною механізму колективної безпеки та оборони означає отримати надійні гарантії безпеки, що дасть змогу сконцентруватися на соціальних та економічних питаннях.

Членство України в НАТО відкриє нові економічні перспективи, знизить рівень фінансових ризиків, поліпшить інвестиційний клімат. А це, у свою чергу, сприятиме активізації економічного розвитку, підвищенню добробуту громадян України.

Києво-Могилянській колегіум Знову НАТО… Дуже багато всюди того НАТО. А що воно таке, те НАТО? Чому цю тему

так часто піднімають політики? Звідки взялось НАТО? Чи потрібне воно нам? Які переваги та недоліки членства? Що ж, спробую хоча б частково на ці питання відповісти…

Моментом створення НАТО вважають підписання Вашингтонського договору 4 квітня 1949 року. Уже роком пізніше в Альянсі нараховувалось 12 членів. Призначенням НАТО на той час була охорона суверенітету і безпеки усіх країн-учасниць різними засобами, не виключаючи військовий, відповідно до Статуту ООН.

НАТО є міжурядовою організацією, у якій кожна держава-учасниця зберігає свій суверенітет та незалежність. Вона забезпечує співпрацю між членами та позаальянсовими країнами у сферах політики, економіки, науки тощо, а також надає консультації з приводу цієї співпраці. В основі діяльності Організації лежать Статут ООН та Вашингтонський договір.

За радянських часів та й надалі існував міф про те, що НАТО – агресивний військовий блок. Це була лише вигадка радянського уряду, що відмовився від виконання домовленостей про скорочення військового арсеналу. Варто підкреслити, що пропаганда справді працювала і залишки легенди ще можна почути від літніх людей і не тільки від них.

У наш час НАТО займається різноплановими гуманітарними та миротворчими операціями. Хіба це погано? Важко погодитись з тим, що підтримка миру у світі – марна праця.

21

Заслугою НАТО є зняття напруги в Афганістані та країнах колишньої Югославії. І вони не єдині. Грандіозний вплив мав Альянс у політиці нерозповсюдження зброї масового знищення. В

1994 році був ухвалений документ, який оголошував метою Альянсу запобігання поширенню зброї масового ураження і її нейтралізація дипломатичними методами у разі виявлення такої.

Тепер до України. Для неї вступ до НАТО дав би поштовх до вирішення актуальних нині питань: стабілізації економічної ситуації, реформування війська, яке в Україні просто небоєздатне, тощо.

Існує думка про те, що інтеграція України в НАТО зіпсує відносини з північним сусідом – Росією, немовби Росія проти НАТО. Насторожує те, що Росія випереджає нас у плані вступу. Здавна і донині безперервно діє Рада Росія-НАТО. Вона ж вступила до програми “Партнерство заради миру” і вона ж надала немалий контингент миротворців для стабілізації ситуації в Косово.

На сьогодні Альянс нараховує 26 держав-учасниць: Бельгія, Болгарія, Канада, Чехія, Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Італія, Литва, Латвія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Туреччина, Великобританія, США.

Більшість українців, що не підтримують НАТО, просто не розуміють, що є НАТО сьогодні. Держава має працювати над тим, щоб пояснити людям, що таке НАТО. Вже так давно ми чуємо заяви наших політиків про зміцнення стосунків Україна – НАТО, але, на жаль, справа далі не просунулась…

Альянс за вступ України до НАТО, то ж зробимо цей хоч і важкий, але неоціненно важливий крок назустріч!

Львівська українська гуманітарна гімназія Воржбит Ольга, Грабчук Арсен, Мандзюк Ярина

Час... невпинна й невблаганна річ ... Звичайно, важко передбачити що буде в майбутньому, але уроки історії навчають нас бути мудрими і прогнозувати його.

Так, 47 років тому у Вашингтоні було підписано Північноатлантичний договір, згідно з яким створювався союз 10 європейських і 2 північноамериканських незалежних держав, що зобов`язувалися боронити одна одну. Ці країни об`єднувалися на противагу радянської експансії в Західну Європу. Пізніше, між 1952 і 1982 рр. до договору приєдналися ще 4 європейські країни.

До розпаду Радянського Союзу НАТО виконувало свою первинну місію сповна, протистоячи йому у „холодній війні”, перегонах в озброєнні. Але після того, як „залізні коліщата” розладналися і СРСР розпався на 15 самостійних держав, НАТО довелося кардинально змінити напрям своєї діяльності. Так, після Мадридської зустрічі у верхах у липні 1997 р. було прийнято рішення щодо приєднання нових членів і було офіційно запрошено до членства в Альянсі три країни: Чеську республіку, Угорщину і Польщу. Звичайно, роботу НАТО протягом 90-х років не можна назвати безпомилковою (згадаймо лише конфлікт у колишній Югославії, який до цих пір не є повністю вичерпаним).

Нашою метою постає вирішити яка ж роль цього мілітаристського бренду в геополітиці майбутнього.

Основним завданням НАТО сьгодні, на початку XXI століття є розширення функціонування не лише в межах Європи, а й по всьому світу. Після розпаду СРСР, де НАТО боролось проти поширення комуністичного режиму, організація дещо змінила свою структуру розвитку, але все ж первинні засади, такі як збереження миру та врегулювання різноманітних воєнних конфліктів, залишились незмінними.

Сьогодні спроможність Альянсу виконувати свої завдання залежить від високого ступеня координації та планування, як на політичному рівні, так і в галузі оборони. НАТО запроваджує в дію нові проекти і активно налагоджує партнерські зв’язки з багатьма країнами. Зокрема, одним із таких прогресивних проектів можна вважати „Партнерство заради миру”, в якому беруть участь 27 країн. Україна та Росія також є учасниками проекту „Партнерство заради миру” та членами Ради євроатлантичного партнерства. Україна підписала двохсторонній договір з Альянсом.

НАТО – це своєрідний форум, у рамках якого держави-члени активно співпрацюють з країнами-партнерами у сферах цивільного планування у випадку надзвичайних ситуацій, їх наслідків, науки та екології. Альянс часто виконує роль координатора і гаранта безпеки. Згідно з статтею 10 члени Альянсу можуть „за одностайною згодою запросити будь-яку іншу європейську

22

державу, здатну здійснювати принципи договору і сприяти зміцненню безпеки в Північноатлантичному регіоні”.

Альянс згоден розширити кількість держав-членів завдяки вступу Албанії, Хорватії та Республіки Македонія. Можливими членами в недалекому майбутньому можуть стати Грузія та Україна.

Незважаючи на прагнення усіх країн до миру та об`єднання навколо мирної, хоча й мілітаристської Організації Північноатлантичного Пакту, існує багато версій щодо можливого виникнення Третьої світової війни, ми вважаємо, що саме НАТО буде центром, який стабілізуватиме відносини між державами Сходу і Заходу, Півночі і Півдня та збереже мир в наших домівках.

Українська гуманітарна гімназія, м.Львів

З дня створення НАТО минуло понад 50 років. Сьогодні можна окреслити три напрямки діяльності НАТО, а саме: створення інституційних

політичних рамок для розвитку відносин Альянсу з партнерами у Центральній та Східній Європі; розвиток співробітництва в оборонній та військовій сферах; участь у врегулюванні кризових ситуацій і операціях з підтримки миру.

За роки трансформації з початку 90-х років минулого сторіччя НАТО перетворився із оборонно-безпекового блоку некомуністичних країн в політично-військовий альянс 26-ти країн з проголошеним курсом м’якої моделі безпеки в світі. Розширення НАТО є подальшим кроком до основної мети – вдосконалення безпеки і поширення стабільності на весь Євроатлантичний регіон. Важливо зазначити, що розширення НАТО є відкритим, тривалим процесом, а не одноразовою подією. НАТО підтримує активні відносини як з тими країнами, що висловили свою зацікавленість у членстві, так і з тими, які можуть вступити до цієї організації в майбутньому. Жодна європейська демократична країна, чий вступ відповідатиме вимогам Договору, не залишиться поза увагою.

В українському суспільстві досі існують хибні уявлення стосовно Альянсу: НАТО – агресивний блок; вступ України до НАТО зіпсує відносини з Росією, зруйнує українські ВПК тощо.

Важливою складовою інформаційної стратегії України має стати донесення до українського суспільства об’єктивної інформації щодо переваги євроатлантичної інтеграції, а саме: членство України в Альянсі – це цивілізаційний вибір, підтвердження належності України до європейської системи цінностей, співдружності демократичних розвинутих країн; членство в НАТО – це ліпша гарантія миру, безпеки і стабільності в Україні, ніж політика нейтралітету; вступ до Альянсу – це утвердження в Україні системи демократичних цінностей та модернізація суспільного життя в усіх сферах; входження до НАТО – це забезпечення національних інтересів України, консолідація українського суспільства, піднесення авторитету країни на міжнародному рівні, підвищення її впливу у вирішенні питань міжнародної безпеки; членство в Альянсі – це вагомий фактор позитивного впливу на економічний розвиток та інвестиційний клімат України. Донесення до українського суспільства цих «посилань» про переваги євроатлантичної інтеграції сприятиме розвіюванню негативних та помилкових уявлень про НАТО.

В Україні слід розгорнути інформаційну кампанію серед широких верств населення, спрямовану на підвищення іміджу НАТО, розкриття переваг членства в Альянсі й необхідності вступу України до НАТО для гарантування безпеки нашої країни.

Навчально-виховний комплекс № 84, м. Одеса

Криволапов В., Манченко О., Мірошниченко О. В цьому році ми святкували п’ятнадцяту річницю Незалежності України. П’ятнадцять років

тому закінчилась „холодна війна” між двома таборами, двома потужними військовими блоками – НАТО та Варшавським договором.

Новітня історія свідчить, що НАТО не тільки вийшло переможцем в цьому протистоянні, а стало ще могутнішим і впливовішим, прийнявши до своїх лав нових членів, серед яких не тільки країни – колишні члени Варшавського договору, а також і республіки колишнього Радянського Союзу.

Нині НАТО активно займається миротворчою діяльністю, ліквідацією надзвичайних ситуацій у світі. Боротьба із міжнародним тероризмом стала „завданням № 1” для країн-членів НАТО.

23

Україна почала співпрацювати з НАТО з 1992 року. Поступово ця співпраця розширювалась, була створена правова база такого співробітництва. 9 липня 1997 року на самміті НАТО в Мадриді було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО. Кожний рік реалізуються програми „Україна-НАТО”. Участь України в спільних програмах зміцнює міжнародний авторитет нашої держави, сприяє підвищенню боєздатності збройних сил України.

Але чому в Україні поширені антинатовські настрої, особливо в східно-південних регіонах? На нашу думку, це викликано відсутністю активної позиції влади, недостатнім інформуванням населення про переваги колективної безпеки, про цілі та завдання Північноатлантичного альянсу в сучасних умовах.

Щоб змінився зовнішньополітичний вектор у головах наших співгромадян повинен пройти час, щоб люди спочатку почули, а потім зрозуміли правильність Євроатлантичного вибору. Для цього їм потрібна допомога засобів масової інформації, політиків і держави.

СШ № 17, м. Харків

Кутняк Ірина Історія відносин Україна-НАТО почалась давно, але отримала розвиток невдовзі після

отримання країною незалежності в 1991 році. Вже в січні 1992 року представник України вперше взяв участь у засіданні Робочої групи високого рівня Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС).22-23 лютого 1992 року відбувся перший візит Генерального секретаря НАТО М.Вернера до Києва, в ході якого Україну запросили до участі в РПАС. З того часу почалися активні контакти і співробітництво з НАТО. Тоді обговорювались здебільше військові питання, що викликало впевненість нашого народу в тому, що НАТО – це суцільне зло, і нічого окрім негативних наслідків ця організація принести не може. Можливо раніше це і було дійсністю, але не тепер.

Згідно з планом дій Україна-НАТО на 2006 р. визначено стратегічні цілі та пріоритети України для здійснення інтеграції в євроатлантичні структури безпеки, що поділені за наступними розділами:

1. Політичні та економічні питання. 2. Питання безпеки і оборони / військові питання. 3. Захист і безпека інформації. 4. Правові питання. З цього плану ми бачимо, що всі цілі і пріоритети спрямовані більше на політичні та

економічні питання, аніж на військово-стратегічну політику країн-членів НАТО, тобто впевненість українців у небезпеці НАТО є лише відлунням минулих часів.

НАТО – дійсно старий бренд, але зараз він містить новий зміст, який ми маємо донести до нашого народу, бо саме неосвіченість у цьому питанні робить його, не здатним допомогти своїй країні прийняти єдине вірне рішення, яке допоможе крокувати рідній Україні вперед у щасливе майбутнє.

Тож ми – молодь, маємо допомогти нашій Батьківщині власними руками збудувати фортецю щастя для своїх нащадків.

Київський ліцей бізнесу Тинкевич Кристина, Кобзаренко марія, Кручан Аліна

У нашому суспільстві подекуди спостерігається неадекватне розуміння ролі НАТО. На думку частини українців НАТО залишається “агресивним військовим блоком”. Такі стереотипи були нав’язані колишнім радянським керівництвом і підтримувалися в період протистояння Альянсу та Варшавського договору. Останнім часом серед різних верств населення гостро обговорюються питання щодо євроатлантичного курсу України. На жаль у нашій державі склалася ситуація, коли бракує інформації для громадян. Тому не дивно, що на початку ХХІ століття у нашій країні живуть міфи щодо НАТО серед багатьох пересічних громадян. Отже спробуємо розібратися, чого ми так боїмось та чи слід це робити.

Міф перший: НАТО – агресивний блок. Але завданням НАТО є колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Ідея об’єднатися заради миру з’явилася в період Другої світової війни, під час необхідності спільних дій проти фашизму. Вона була закладена Президентом США Ф. Рузвельтом і Прем’єр-міністром Великої Британії У. Черчіллем у 1941 році під час підписання “Атлантичної хартії”. Документ, який був покладений в основу Декларації Об’єднаних Націй.

24

Міф другий: країна може залишатися нейтральною. Але світовий досвід показує, що це економічно і політично невигідно. Такі нейтральні країни, як Австрія, Швеція, Швейцарія та Фінляндія, не будучи членами Альянсу, беруть активну участь у програмі НАТО “Партнерство заради миру”. Окрім того, всі ці країни, окрім Швейцарії, є членами ЄС, який здійснює єдину політику безпеки.

Міф третій: Україна в разі вступу до НАТО зазнає додаткових бюджетних витрат. Однак в НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Основні кошти мають витрачатися не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення, створення нормальних умов служби військовослужбовців і життя їхніх сімей.

Міф четвертий: вступ України до НАТО зіпсує відносини з Росією. Але ж і Росія на сьогодні має партнерські стосунки з НАТО. При цьому Росія раніше за Україну започаткувала такі відносини. Враховуючи потенційні загрози міжнародного тероризму, етнічних, релігійних та економічних криз членство України в Альянсі значно підвищить гарантії національної безпеки України, а відтак – безпеки нашого сусіда – Росії.

Міф п’ятий: зі вступом до НАТО Україна втратить суверенітет. Усі рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. У цьому сенсі НАТО є демократичною організацією.

Міф шостий: члени Альянсу танцюють під американську дудку. США дійсно на сьогодні є однією з найсильніших у військовому та економічному сенсі країн світу. Саме на США лягає навантаження військового та фінансового внеску до Альянсу. Треба визнати, що між США та європейськими країнами не завжди існує порозуміння. США розчаровані неспроможністю Європи діяти злагоджено, а Європа стурбована рішучістю США у військовому протистоянні тероризму. Якщо уряди США та Європи докладуть суспільних зусиль у подальшому спілкуванні, то тільки тоді НАТО матиме майбутнє.

Міф сьомий: вступ України до НАТО призведе до розташування на її території баз НАТО. Конституція України забороняє розміщення іноземних військових баз на території України. Хоча треба визнати, що розміщення військових гарнізонів створює нові робочі місця.

Міф восьмий: Україна як член НАТО посилатиме своїх солдатів строкової служби для участі у військових операціях Альянсу та зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. До участі у миротворчих операціях залучаються виключно професійні військові на добровільній основі. Майже усі країни-члени НАТО мають професійні армії. Рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу сил миротворчих міжнародних операцій приймаються Верховною Радою України. Щодо обов’язку брати участь у певних операціях НАТО, то кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь. Також важливим фактором є те, що всі рішення НАТО приймаються консенсусом.

Отже, не знання про сучасну природу НАТО породжує хибне уявлення про нього, провокує існування міфів та стереотипів щодо цієї організації. На сьогодні НАТО вважається найкраще організованою та дієвою міжнародною організацією у сфері оборони, безпеки та політики. Цей союз об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом і ринкова економіка.

На сьогодні членами НАТО є 26 країн світу. Після падіння “Берлінського муру” перед Альянсом постав цілий комплекс стратегічних цілей та завдань, які докорінно відрізняються від колишніх, зокрема, зміцнення демократії в країнах Центральної та Східної Європи. Мова йде про боротьбу зі зброєю масового знищення та тероризмом. Країни з нелегітимними режимами можуть застосувати таку зброю, або передати її терористам.

Не всі громадяни нашої країни знають, що у 1991 р. НАТО започаткувало програму „Партнерство заради миру”. Саме відтоді почалися реформи НАТО, що супроводжувалися підвищенням рівня відкритості, скороченням органів управління, структур і чисельності військ та впровадження програм невійськового співробітництва. Це стало доказом здатності НАТО адаптуватися до нових умов, підвищило її авторитет, що призвело до вступу в Альянс десятьох країн Центрально-Східної Європи. Без перебільшення можна констатувати, що НАТО об’єднала в мирному та ефективному співробітництві і миротворчості більшість країн Євроатлантичного простору.

25

У нашій країні ми маємо серйозну проблему в сприйнятті українським суспільством теми НАТО. Рівень підтримки НАТО в Україні є фактично найнижчим з усіх країн Центральної та Східної Європи. Лунало багато декларацій, але жодного практичного кроку не було зроблено. Не дарма міністр закордонних справ України Б. Тарасюк заявив, що Державна програма інформування населення щодо європейської та євроатлантичної інтеграції на 2004-2007 роки не виконана в жодному її пункті. Подолати цей інформаційний вакуум можливо лише при поєднанні зусиль виконавчої влади та громадських організацій. Це, по-перше. По-друге, необхідно врахувати досвід країн, які нещодавно приєдналися до Альянсу. Вони зробили ставку на молодь, ввели освітні програми в школи та вищі навчальні заклади; здійснили цільові програми з працівниками ЗМІ, вводячи у телебачення, радіомовлення спеціальні програми, що були спрямовані на певну категорію населення (підприємці, фермери, пенсіонери, військові), яким роз’яснювали переваги вступу країни до НАТО саме з позиції цих суспільних груп. Варто продовжувати також проведення різних семінарів, конференцій, круглих столів, залучаючи до цього школярів, а не тільки студентів.

Тільки завдяки такому цілеспрямованому інформуванню населення можна подолати стереотипи та зруйнувати міфи, які все ще панують у нашому суспільстві. Сформувати свідоме ставлення громадян щодо євроатлантичної інтеграції. Створити таке інформаційне поле, яке не дасть змогу певним політичним колам впливати на думку пересічного українця.

26

Ділова гра „Модель Комісії Україна – НАТО” Методичні рекомендації

Цей проект сприяє формуванню свідомого ставлення та громадянської позиції молоді щодо

євроатлантичної інтеграції України, побудові зрозумілого позитивного образу НАТО. Кожен учасник гри спробує виконати роль та діяти відповідно до позиції керівників урядів,

дипломатів, журналістів. Безпосереднє відтворення процесу оцінки, вироблення рішень, покликане підвести учасників до більш глибокого розуміння політичних подій та рішень. В рамках ділової гри на євроатлантичну тематику відбувається максимально наближена до реальної практичної діяльності імітація складних процесів переговорів, оцінки, ухвалення рішень. У такий спосіб ділова гра стає власне ігровим методом навчання, за якого всі учасники гри набувають досвід прийняття управлінських рішень відповідно до своєї ролі. А оскільки інтереси учасників гри неоднакові, то їм доводиться іноді приймати рішення у конфліктних ситуаціях. Враховуючи названі особливості ділової гри, слід ретельно продумати організацію спільної діяльності і міжособистісного спілкування учасників гри, щоб вона максимально відповідала реальній спільній діяльності і реальному професійному спілкуванню та забезпечувала розв'язання завдань навчання, таких, приміром, як формування навичок спільної діяльності та ділового спілкування, вироблення й прийняття рішень Одним із найважливих моментів ділової гри є аналіз конкретних ситуацій, в яких завданням для учнів є колективне прийняття рішень.

Цілі гри: - підвищення рівня інформованості щодо трансформації діяльності НАТО; - отримання не тільки теоретичних, а й практичних знань про механізми оцінки відносин

Україна-НАТО, виконання запланованих зобов’язань України, а також оцінка внутрішнього стану України, необхідного для вступу до НАТО через безпосередню участь у симуляції цих процесів;

- спроба спланувати на майбутнє розвиток співпраці між Україною та НАТО; - розвиток комунікативних та лідерських навичок, відповідальності, а також техніки

самоорганізації. Захід відбувається у формі моделювання засідання Комісії Україна – НАТО, на якому необхідно

оцінити зміни внутрішньо- та зовнішньополітичного стану України, виконання Плану дій Україна-НАТО та Цільового плану дій Україна-НАТО на 2006 р., оцінити відносини Україна-НАТО, висунути пропозиції щодо шляхів покращення й подальшого розвитку співпраці між Україною та НАТО, зробивши акцент на співпрацю в галузі безпеки та підтримки внутрішніх реформ в Україні. Кожний учасник гри виконує роль та діє відповідно до позицій міністрів закордонних справ, постійних представників при НАТО, представників від НАТО, дипломатів, голів урядів (як варіант).

Опис гри: Учасники: не менше 35 осіб від 16 років. Матеріали: ватман, дошка з магнітами або іншим кріпленням, маркери, фотоапарат, прапори,

таблички з назвами країн. Існує типова концепція засідання Комісії Україна-НАТО. Як правило реальним є наступний

сценарій. Порядок денного засідання: 1. Стан та перспективи розвитку відносин Україна-НАТО. 2. Внесок особливого партнерства Україна-НАТО у стабільність і безпеку на

євроатлантичному просторі. 3. Різне. Учасники від НАТО: 1) Делегації держав-членів НАТО – 26 делегацій, формат 1+3. До складу кожної делегації такого рівня традиційно включаються такі особи: - Міністр закордонних справ (глава делегації, у випадку неможливості прибуття

міністра, делегація очолюється його заступником, державним секретарем МЗС або постійним представником при НАТО);

- постійний представник (посол) при НАТО;

27

- дві особи, що ведуть запис, (як правило представник МЗС, що прибув разом з міністром, та дипломатичний співробітник делегації країни в штаб-квартирі НАТО).

2) Генеральний секретар НАТО (ГС НАТО) – веде засідання. 3) Міжнародний секретаріат НАТО: Управління політичних питань та безпекової політики. - помічник ГС НАТО з політичних питань та безпекової політики; . - начальник відділу відносин з Україною та Росією; - два співробітники відділу відносин з Україною та Росією. 4) Директор (або заступник Директора) Приватного офісу (секретаріату) ГС НАТО. 5) Голова (заступник Голови) Військового комітету. 6) Міжнародний військовий штаб (МВШ) НАТО: - директор МВШ; - керівник (або його заступник) Управління регіональної безпеки і співробітництва. 7) Директор Координаційного центру партнерства в Стратегічному командуванні НАТО з

операцій – СК-О. 8) Представник групи офіцерів зв’язку Стратегічного командування НАТО з трансформації –

СК-Т. Учасники від України: (формат 1+7) - Міністр закордонних справ України (глава делегації); - Глава Місії України при НАТО; - заступник Глави МУН з політичних питань; - заступник Глави МУН з оборонних питань; - Військовий представник; - дипломат МУН; - помічник міністра закордонних справ; - представник департаменту НАТО МЗС. Згідно з існуючою практикою, засідання має дві частини – відкриту (в присутності

представників ЗМІ) та закриту (у форматі 26+Україна). Відкрита частина засідання - відкриває засідання Генеральний секретар НАТО, який виступає з вітальним словом від

імені Альянсу та представляє главу делегації України (3-5 хв.); - після цього слово передається главі делегації України для виступу у присутності ЗМІ (до

5-ти хв.). Закрита частина засідання - закрита частина засідання розпочинається з короткої вступної промови Генерального

секретаря НАТО; - після цього слово надається главі делегації України для основного виступу (до 15-20 хв.),

в якому, як очікується, будуть висвітлені всі питання порядку денного; - виступи міністрів закордонних справ держав-членів НАТО (один раунд, зі всіх

змістовних питань порядку денного); - виступ глави делегації України з відповідями на запитання і можливими додатковими

коментарями; - заключний виступ Генерального секретаря НАТО з коротким підсумком дискусії; - прийняття спільної заяви за результатами засідання (текст заяви заздалегідь

підготовлений та узгоджений у рамках засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів та/або Політичного комітету НАТО з Україною).

Засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів може мати порядок денний аналогічний засіданню КУН на рівні міністрів закордонних справ.

У цьому випадку національні делегації очолюються Постійними представниками держав Альянсу при НАТО. До складу делегацій, як правило, не включено представників столиць. Делегація України очолюється Главою Місії України при НАТО. На засіданні головує Генеральний секретар НАТО. Представництво інших структур Альянсу, зокрема, Міжнародного секретаріату та

28

Міжнародного військового штабу, є аналогічним до представництва під час засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ.

У випадку засідання КУН на найвищому рівні порядок денний може бути аналогічний засіданню КУН на рівні міністрів закордонних справ. Делегації держав-членів НАТО очолюються Главами держав та урядів (або, у випадку неможливості прибуття перших осіб, міністрами закордонних справ, державними секретарями, іноді, як виняток, постійними представниками при НАТО).

Основною метою такого заходу є підтвердження на вищому державному рівні позицій з питань порядку денного.

Засідання за участю Президента/Прем’єр-міністра України може також проводитись у

форматі його зустрічі з постійними представниками держав-членів при НАТО. Основною метою такого заходу є проголошення на вищому державному рівні позиції

України щодо відносин з НАТО, підтвердження пріоритетів зовнішньої та внутрішньої політики в контексті реалізації курсу євроатлантичної інтеграції.

Взагалі, якщо відтворювати цей процес безпосередньо, то для учнів залишається мало простору,

щоб активно залучитися усім до процесів обговорення та прийняття рішень, особливо малопомітною стає роль журналістів. Головним є розкриття перед учнями політичної ситуації, дати поняття про питання, які розглядаються на засіданнях Комісії Україна-НАТО та можливі майбутні резолюції. Тому до Моделі Комісії Україна-НАТО були включені елементи, які не відповідають реальній дійсності

Ролі: Основним ігровим моментом є процес розподілення учасників за ролями та робота учнів у

рамках своєї рольової компетенції. Утворення груп може відбуватися за різними принципами: 1) Спонтанне утворення груп: коли учасників просять зайняти місця за одним із столів. Перед

кожним із учасників ставляться картки, на зворотному боці яких написана або назва країни, або відповідна функція.

2) Розподіл ролей за жеребкуванням. 3) Після представлення ролей учасники вибирають відповідну роль за бажанням. В даному випадку, враховуючи необхідність тривалої підготовки до представлення різних

позицій, розподіл учасників відбувався по країнах методом жеребкування заздалегідь так, щоб з одного навчального закладу були представники різних країн; команда одного навчального закладу отримувала ролі держав-учасниць НАТО: держава, яка вступила до Альянсу під час його заснування, держава, що вступила в період 60-80-х років та держава, що стала членом організації наприкінці 90-х – початку 2000-х рр. Це дало можливість опрацювати учням більше інформації щодо різних кран-членів НАТО. Що стосується ролей – представники НАТО, то вони обиралися за бажанням учасників гри.

Рольові профілі: 1) Делегації держав-членів НАТО – 26 делегацій (1+1) До складу кожної делегації включаються такі особи: - Глава делегації (Міністр закордонних справ); - Постійний представник при НАТО; 2) Генеральний секретар НАТО (ГС НАТО); 3) Міжнародний секретаріат НАТО: - Помічник ГС НАТО з політичних питань та безпекової політики; - Начальник відділу відносин з Україною та Росією; - Директор Приватного офісу (секретаріату) ГС НАТО; - Голова Військового комітету. Учасники від України: - Прем’єр-міністр (глава делегації); - Глава Місії України при НАТО. 2) Журналісти.

29

Для мінімальної версії ділової гри потрібно щонайменше 35 осіб (26 країн-членів НАТО – по 1 представникові від кожної країни; від України 2 представники; 3 представники від НАТО; журналісти – 4 осіб).

Варіанти можливі: Ігрові групи „Країн-членів НАТО” не повинні включатити більше ніж 2-3 особи. Групу

„Учасники від України” бажано збільшити від 2 до 4, а то й більше учасників. Завдання „Міжнародного секретаріату НАТО” можуть на себе взяти 5 осіб, хоча за бажанням можна й більше. У ролі представників засобів масової інформації мають виступати не менше 6 осіб. Цю групу варто поділити на знімальну (якщо є технічні ресурси) та групу друкованих ЗМІ.

Генеральний секретар НАТО Повноваження і компетенції (реальні відомості): - веде засідання; - виступає з вітальним словом; - завершує дискусію з коротким її підсумком. Функції та повноваження в рамках ділової гри: - веде засідання; - відкриває засідання, виступає з вітальним словом, представляє делегацію України; - завершує дискусію коротким підсумком; - відповідає на питання в ході прес-конференції. Помічник ГС НАТО з політичних питань та безпекової політики Повноваження і компетенції (реальні відомості): - посада помічника ГС НАТО відповідає посаді заступника міністра; Функції та повноваження в рамках ділової гри: - допомагає ГС НАТО готувати вступну промову; - має право виступати під час засідання; - бере участь у обговоренні спільної заяви; - відповідає на питання в ході прес-конференції. Начальник відділу відносин з Україною та Росією Повноваження і компетенції (реальні відомості): - керує підготовкою в межах компетенції матеріалів до засідання; - керує опрацюванням з української сторони організаційних питань засідання; - керує в межах компетенції записом засідання. Функції та повноваження в рамках ділової гри: - консультує ГС НАТО в межах компетенції; - готує матеріали до засідання в межах компетенції; - консультує українську делегацію; - має право відповідати на питання під час засідання; - бере участь у підготовці до спільної резолюції; - відповідає на питання в ході прес-конференції. Директор Приватного офісу (секретаріату) ГС НАТО Повноваження і компетенції (реальні відомості): - готує досьє Генсекретарю для участі у засіданні на основі отриманих в профільних

підрозділах Міжнародного секретаріату НАТО матеріалів; - має необхідні документи, у разі потреби консультує Генсекретаря з питань, що

виникають у ході засідання. Функції та повноваження в рамках ділової гри: - готує документи для участі у засіданні; - консультує ГС НАТО у разі необхідності; - збирає та опрацьовує доповіді делегацій країн для того, щоб потім більш змістовно

надавати консультації; - відповідає на питання в ході прес-конференції. Голова Військового комітету Повноваження і компетенції (реальні відомості):

30

- при необхідності консультує Генсекретаря з питань, що виникають в ході засідання, або сам дає відповіді (наприклад при обговоренні питань військової співпраці, участі України в миротворчих операціях НАТО).

Функції та повноваження в рамках ділової гри: - консультує ГС НАТО з питань військової співпраці; - дає відповіді або констатує питання в ході засідання; - відповідає на питання в ході прес-конференції; - готує спільну резолюцію. Прем’єр-міністр (глава делегації) Повноваження і компетенції (реальні відомості): - виступ на відкритій частині засідання; - виступ з усіх питань порядку денного на закритій частині засідання; - відповідає на питання країн-членів Альянсу. Функції та повноваження в рамках ділової гри: - виступ під час відкриття засідання; - змістовний виступ з усіх питань порядку денного; - відповідає на питання в ході засідання; - відповідає на питання в ході прес-конференції; - бере участь у складанні проекту спільної резолюції. Глава Місії України при НАТО Повноваження і компетенції (реальні відомості): - консультує главу делегації в ході засідання; Функції та повноваження в рамках ділової гри: - готує матеріали до вступної промови; - консультує прем’єр-міністра в разі потреби; - відповідає на питання в ході засідання; - відповідає на питання в ході прес-конференції; - бере участь у складанні проекту спільної резолюції. Підготовчі дні

Для змістовного проведення ділової гри велике значення мають попередні знання учасників. Чим більше базових знань матимуть учні, тим успішнішою буде дискусія під час круглого столу.

Ділову гру можна проводити лише при наявності попередніх знань щодо співробітництва Україна-НАТО. Знання щодо самого Альянсу можуть бути на рівні ознайомлення. Організатори гри повинні мати весь спектр знань, а також певний рівень швидкого реагування та креативності. Перед початком гри бажано провести введення в тематику НАТО. Це може відбуватися у вигляді семінарів, проектної роботи, ігрових схем. Можна навести кілька прикладів таких підготовок.

1) Ознайомлення з НАТО, системою співробітництва Україна-НАТО способами активних методів навчання через групову роботу.

Цільові групи: учні 8-11 класів Матеріали: інформаційні листи, ватман, маркери або дошка з крейдою. Вчитель розподіляє учасників гри на групи по 5-6 осіб кожна. Кількість груп – не більше 5.

Кожна група отримує інформаційний листок зі стислою інформацією про НАТО або напрямки співробітництва Україна-НАТО, не більше 1 листка формату А4. Кожен учасник групи читає та обговорює надану інформацію: з’ясовує незрозумілі питання, узгоджує свою думку з думкою інших членів команди. Час – 15-20 хв.

Після чого за методом “ажурної пилки” всі учасники складають нові групи. Кожна нова група складається з одного представника попередньої групи. Нове завдання учасників: обмін набутими знаннями. Час – 15 хв. Такий метод спонукає до взаємодії, спілкування. У цій навчальній методиці кожен стає “залежним” один від одного, що веде до відповідальності учнів одного перед одним.

Після того, як учні зрозуміли інформацію щодо НАТО або співробітництво Україна-НАТО, можна запропонувати групам зробити на ватмані або на дошці схеми за такими варіантами (в залежності від того, яку інформацію надав учням вчитель):

- історія НАТО, - що таке НАТО,

31

- країни-члени НАТО, - що робить НАТО, - програма “Партнерство заради миру”, - відносини Україна – НАТО, - як працює НАТО, - практичне співробітництво Україна-НАТО, - Комісія Україна-НАТО. У цей момент відбувається творча робота усієї команди. Час – 15 хв. На останньому етапі кожна група представляє свої доробки перед аудиторією на ватмані чи

на дошці. Час – 3-5 хв. кожній команді. Вчитель визначає учнівську схему, яка є найбільш правильною та пояснює чому. Якщо

немає жодної, тоді вчитель представляє свою (зроблена заздалегідь). Наприкінці важливо провести загальний аналіз того, що відбувалося. Учні повинні з’ясувати,

які нові знання вони отримали, якщо ні, то чому, як працювала команда, які труднощі їх спіткали та як вони їх подолали або ні, чому? Що потрібно зробити, щоб уникнути у майбутньому труднощів або непорозумінь? Після отримання таким чином попередніх знань, можна розігрувати вікторини. Можна також застосувати ще один цікавий ігровий момент.

2) Інтерактивна гра “За” та “проти” (метод “покер критеріїв”). Цільова група: учні 8-11 класів. Матеріали: ватмани та маркери або дошка з крейдою, ігрове поле, картки з тезами “за”,

“проти”. Вчитель розподіляє учнів на дві або чотири групи (по 5 осіб в кожній). Кожна група отримує

ігрове поле, на якому розміщені по колу пусті клітинки з місцями від 1 до 5, а також клітинки по другому колу без номерів. Якщо групи дві, то одна отримує картки з позиціями “за вступ України до НАТО”, друга –“проти вступу України до НАТО”. Якщо групи чотири, то відповідно буде дві групи “за”, дві – “проти”. Протягом 10 хв. кожна група повинна розкласти картки таким чином, щоб на кожній клітинці знаходилася одна картка, що відповідає, на думку гравця, своєму місцю. При тому, кожен гравець по черзі витягує картку, зміст якої йому не відомий (картки лежать одна на одній, текстом донизу), сам вирішує на яку клітинку її покласти (тобто наскільки важлива теза, першорядна вона чи другорядна). Сперечатися можуть тільки два гравці: той, хто хоче покласти свою картку на місце, яке вже зайнято іншим гравцем, та той, хто раніше поклав свою картку, на місце якої претендує другий гравець.

Після того, як всі картки розміщені, вчитель на ватмані або дошці фіксує всі позиції команд, але тільки перших 5 місць (другорядне коло не важливе, але учні про це дізнаються лише зараз). Якщо дві команди, то тоді відбувається дискусія між позиціями “за” та “проти”. Якщо команди було чотири, то перша дискусія проходить між представниками однієї позиції, потім другої, і лише після цього між позиціями “за” та “проти”.

3) Безпосередня підготовка до ділової гри. Після розподілу рольових профілів Моделі Комісія Україна-НАТО, відбувається насичена

робота щодо набуття знань відповідно від обраної або отриманої через жеребкування ролі. Цю роботу можна організувати через семінарські заняття, самостійний пошук інформації через мережу Інтернет, відвідування Центру інформації та документації НАТО в Україні, департаменту НАТО МЗС України, громадських організацій європейського та євроатлантичного спрямування, організацію проектної діяльності. В цей період учасниками гри висуваються пропозиції щодо останнього пункту (різне) порядку денного засідання комісії Україна-НАТО. Через узгодження всіх позицій відбувається прийняття тих питань, які будуть розглядатися у цьому пункті.

Перебіг гри Уся гра поділяється на етапи. І етап Ділова гра розпочинається відкриттям засідання Генеральним секретарем НАТО, який

виступає з вітальним словом від імені Альянсу та представляє главу делегації України (5-10 хв.), а також проголошує порядок денний (рекомендовано залишити реальний порядок денний).

Змістовне наповнення:

32

У своєму виступі в ході вітального слова ГС НАТО дає позитивну оцінку співробітництву

України з НАТО, відзначивши підтримку зусиль України на шляху євроатлантичної інтеграції.

Далі відбувається виступ глави делегації України у присутності ЗМІ (10 хв.). Змістовне наповнення: Пропонується дати позитивну оцінку співпраці України з НАТО та висловити готовність

до її подальшого поглиблення. Підкреслити налаштованість керівництва держави до забезпечення проведення демократичних економічних, правових реформ, реформування воєнного та безпекового секторів, що необхідно для підготовки до членства в НАТО.

ІІ етап Коротка вступна промова ГС НАТО, який починає та веде засідання круглого столу. Потім

усі учасники заслуховують основний виступ глави делегації України (до 15 хв.), в якому висвітлюються всі питання порядку денного.

Після чого відбуваються виступи делегацій країн-членів НАТО (з усіх змістовних питань порядку денного: кожна країна має на заяву, висловлення позиції, питання, але обов’язково конкретного (оцінюючого, констатуючого) – не більше 3 хв.).

Після виступу 5 країн (один раунд) пропонується заслухати відгуки на попередні заяви, питання. Це можуть бути: делегація України, представники НАТО, делегації інших країн (не більше 3 країн, по 2 хв. кожна). Також допустимим є виступ делегації України з відповідями на запитання і можливо додатковими коментарями ( до 2 хв.).

Завершує засідання ГС НАТО з коротким підсумком дискусії. ІІІ етап Звернення до преси делегацій з заявами, оприлюднення своєї позиції. ІV етап Делегації країн-членів НАТО об’єднуються за принципом – країни, що стали членами НАТО

у період створення Альянсу, країни, що вступили в організацію у 60-80-х рр., та “нова хвиля” країн. Такими групами учасники працюють над виробленням пропозицій щодо майбутньої спільної резолюції, в якій обов’язково повинні бути приоритетні питання. В той же час делегація України також готує власні пропозиції щодо майбутньої заяви, конкретних пропозицій щодо подальшого співробітництва України з НАТО.

V етап В ході загального засідання усіх учасників ділової гри, через дискусію, яку веде ГС НАТО

відбувається прийняття спільної заяви. Кожна група країн має на висунення пропозицій до 5 хв. Після узгодження всіх дискусійних моментів, методом голосування приймаються окремі пункти резолюції.

VІ етап Опрацювання отриманих пропозицій та проголошення заключної спільної заяви перед усіма

учасниками гри. VІІ етап Прес-конференція, на якій присутні усі учасники гри та журналісти. Журналісти заздалегідь

та протягом перебігу гри готують запитання всім учасникам засідання Комісії Україна-НАТО. Змістовне наповнення виступів: 1. Очікується, що у своїх виступах ГС НАТО - зазначить, що подальший поступ України до НАТО залежатиме від самої України,

зокрема від проведення відповідних реформ; - наголосить на відкритості дверей Альянсу для України; - підтвердить високу оцінку з боку Альянсу внеску України в реалізацію миротворчої

діяльності НАТО, зокрема відзначить успішне виконання Україною завдань міжнародних сил в Косово (КФОР);

- висловить зацікавленість держав-членів Альянсу у подальшому використанні значного досвіду України як провідного миротворця для виконання місій під проводом НАТО із залученням держав-партнерів, в т.ч. Афганістані;

33

- дасть високу оцінку посередницьким зусиллям України у врегулюванні конфлікту в Придністров’ї.

2. У виступах глави делегації України пропонується: - висловити сподівання, що в найближчому майбутньому НАТО перейде від

“позитивних сигналів” до конкретних рішень щодо розвитку відносин з Україною; - заявити, що Україна продовжуватиме підтримку операцій та місій НАТО як

важливого внеску в забезпечення міжнародного миру і стабільності в регіоні; - в контексті обговорення внеску України в забезпечення стабільності та безпеки на

Євроатлантичному просторі висловити готовність і надалі сприяти переговорному процесу щодо врегулювання Придністровської проблеми;

- поінформувати, що у поточному році Україною було виконано більшість заходів Цільового плану Україна-НАТО, зокрема відзначити такі принципові питання:

- активізація інформаційної кампанії з метою якісної зміни рівня обізнаності громадян України щодо НАТО,

- ратифікація Верховною Радою Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів і Верховним головнокомандуванням НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об’єднаними силами НАТО в Європі стосовно використання транспортної авіації України під час операцій та навчань НАТО,

- започаткування Робочої групи з питань цивільного і демократичного контролю над сектором розвідки та Мережі партнерства Україна-НАТО щодо підвищення обізнаності громадянського суспільства.

Приміщення Для проведення імітаційної гри необхідна велика кімната, в якій можна поставити колом

столи та стільці, за якими будуть сидіти делегації країн та представники НАТО. Також потрібні шість невеликих кімнат: для представників преси, для представників НАТО, щоб проводити консультації, для представників делегацій на час підготовки спільної заяви. Всі приміщення слід підготувати за допомогою відповідних табличок. Якщо у розпорядженні не має стількох кімнат, то достатньо великої кімнати та двох невеликих приміщень. У великій кімнаті можна розміститися під час консультацій або підготовки спільної заяви у різних куточках.

Канцтовари та обладнання Опис сценарію для кожного учасника гри, регламент роботи, ручки, аркуші паперу, бейджи,

прапорці, таблички з назвами країн на столи, ватмани для журналістів, відеокамера, фотоапарат, диктофон для журналістів, комп’ютер, принтер або друкарська машинка.

Тривалість гри Для підготовки, проведення, підбиття підсумків ділової гри потрібно запланувати один день.

Якщо існує можливість, то варто включити перерви на обід або брейк-каву, під час яких відбувається неформальне спілкування.

Гру можна проводити масштабніше, з широкими дискусіями, але для цього необхідно 2-3 дні. У цьому випадку гра має проходити за межами школи. Краще за все провести кілька підготовчих ігор на євроатлантичну тематику перед самою грою або виділити один день напередодні гри та ще один день на саму гру. Наприклад, відвести для цього два вихідних дні.

Один день може відбуватися за наступним регламентом: 9.00-10.00 Вступ. Визначення мети ділової гри. Представлення сценарію. Розподіл ролей. Організаційні

питання. 10.00-10.20 – І етап 10.20-12.20 – ІІ етап 12.20-13.00 – ІІІ етап 13.00-14.00 – обідня перерва 14.00-15.00 – ІV етап 15.00- 16.15 – V етап 16.30-17.00 – Коротка перерва

34

17.00-17.40 – VІ етап 17.40-18.00 – VІІ етап Оцінка результатів та обговорення ділової гри Підсумки гри Обговорення є дуже важливим елементом ділових ігор. Під час обговорення результатів гри

необхідно висвітлити як перебіг гри, так і порівняти її результати з реальною ситуацією. Цей процес можна проводити як в усній, так і у письмовій формі.

Роль дорослого Учитель виступає в ролі організатора всіх видів діяльності роботи учнів, як компетентний

консультант та помічник. Тобто він керує грою, але не втручається особисто. Завдання вчителя – скоординувати роботу груп, дати інформацію, пояснити схему роботи. Під час гри бажано не давати оцінку, не втручатися з зауваженнями. Під час ділової гри можливі зміни в сценарії, якщо в цьому виникає необхідність. Така ділова гра передбачає формування в учнів комплексу знань, умінь, уявлень, навичок, що сприятимуть активній участі громадянина в політичному, правовому, економічному та культурному просторі сучасної Європи.

35

Проектуємо безпечне майбутнє України Свого часу французький філософ Густав Лебон наголошував, що „єдиний спосіб, яким

можна вплинути на душу народу – це виховання”. А європейська інтеграція – це насамперед виховання нового покоління українців. Наріжним каменем сьогоденного виховання є утвердження універсальних цінностей демократичного, толерантного і відкритого суспільства, поваги до прав людини, формування активної громадянської позиції. Але для цього потрібне чітке розуміння процесів європейської інтеграції. На жаль, за свідченням соціологічних опитувань, проблема володіння інформацією залишається актуальною, особливо це стосується євроатлантичної інтеграції України. Недостатність інформаційних матеріалів з євроатлантичної тематики, розрахованих на учнів середніх навчальних закладів, освітніх програм, спрямованих на формування свідомого ставлення учнів середніх шкіл до євроінтеграційних процесів, необізнаність вчителів середніх навчальних закладів щодо інтеграційних процесів Україна-НАТО, їх неготовність впроваджувати в освітній процес матеріали на євроатлантичну тематику та використовувати новітні активні форми роботи з учнями, відсутність міцної громадської підтримки освітніх ініціатив євроатлантичного спрямування становлять основну проблему, яка перешкоджає формуванню адекватної громадянської позиції та свідомої активної участі молоді в політичному і правовому просторі. Це в свою чергу породжує упередженість і нерозуміння євроатлантичних процесів, політичної ситуації, проблем та перспектив України.

Вітчизняна освіта сьогодні потребує оновлення. Учитель має бути не лише учителем в традиційному розумінні, а також компетентним консультантом, помічником та організатором усіх видів діяльності учнів. Так впровадження активних форм навчання сприяє формуванню в учнів таких якостей (вміння самостійно і критично мислити, грамотно працювати з інформацією, збирати та аналізувати її, працювати в колективах, бути комунікабельним, легко запобігати та виходити із конфліктних ситуації та ін.), які дають йому можливість знайти своє місце в житті.

Актуальним є проведення різноманітних просвітницьких заходів серед учнівської молоді для подолання стереотипів та міфів стосовно НАТО. Проведення Всеукраїнської конференції старшокласників „Шляхи євроатлантичної інтеграції України: погляд молодих” на основі імітаційної гри „Модель Комісії Україна-НАТО” є саме таким новим і ефективним заходом. Було проведено велику попередню роботу щодо розробки та адаптації активної методики навчання школярів з актуальних питань євроатлантичної інтеграції.

Однією з складових конференції було написання учнями (як одна з умов участі у конференції) дослідження щодо трансформації діяльності Альянсу, така робота безумовно сприяла підвищенню інформування та рівня обізнаності учнів і вчителів.

Учасники імітаційної гри «Модель Комісії Україна-НАТО» отримали не тільки теоретичні, але й практичні знання про механізми оцінки відносин Україна-НАТО, виконання запланованих зобов‘язань України та планування на майбутнє розвитку співпраці між Україною та НАТО. Була здійснена оцінка внутрішнього стану України, необхідного для вступу до НАТО через безпосередню участь у симуляції цих процесів. Вчителі обмінялися досвідом використання активних методів навчання щодо європейської тематики, який можна застосовувати також і з євроатлантичної тематики. Були визначені найефективніші форми й види робіт з учнями в плані навчання про НАТО.

Семінар-тренінг познайомив вчителів України з польським досвідом застосування ігрових методів про НАТО. Завдяки цій роботи підготовлено 20 тренерів з числа вчителів, керівників команд з різних регіонів України. А це – запорука утворення тренерської мережі, а також розповсюдження методики нашої імітаційної гри та інших активних методів навчання.

Підготовка до участі у Всеукраїнській конференції старшокласників передбачала ґрунтовне вивчення особливостей внутрішньої та зовнішньої політики країн Альянсу та України .Участь в імітаційній грі сприяла формуванню в учнів комплексу знань, умінь, уявлень, навичок для активної участі молодого громадянина в політичному, правовому, економічному та культурному просторі сучасної Європи. Цей проект зробив більш зрозумілою сучасну політику Альянсу, його діяльність для молоді України. Маємо переконання, що це сприятиме розгортанню серії локальних та всеукраїнських ігор, що спрямовані на поширення знань щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Варто зазначити, що налагодилися і зміцніли прямі й тісні прямі і тісні контакти між школами з різних регіонів України з метою розповсюдження знань та шляхів щодо євроатлантичної інтеграції України. Такі зустрічі активізують діяльність навчальних закладів у поширенні

36

євроатлантичних ідей серед громад. Практично в кожній школі-учасниці заходу створено ресурсно-інформаційні центри на базі шкіл з європейської та євроатлантичної інтеграції України; народжуються нові ініціативи освітян щодо виховної діяльності на цю тему. Відбувається суттєвий вплив на ставлення молоді до НАТО: створення позитивного образу Альянсу та подолання упередженості щодо НАТО; процеси трансформації, що відбуваються зараз у НАТО, стануть більш зрозумілими, а процеси інтенсифікованого діалогу з питань членства України в НАТО – більш прозорими.

Просвітницькі заходи АКШК і цей проект зокрема, щодо євроатлантичної інтеграції ставлять за мету довготривалі наслідки: засвоєння молоддю демократичних цінностей, формування громадянської компетентності, що дозволяє активно, відповідально та ефективно реалізовувати весь комплекс громадянських прав та обов’язків в демократичному суспільстві. Для усвідомленого вибору майбутнього України, яке обов‘язково постане перед молодим поколінням, потрібні знання, поінформованість, вміння аналізувати та робити висновки. Проблеми щодо питань євроатлантичної інтеграції України потребують вирішення через інформаційну та освітню політику держави. Навчальні заклади, залучені до реалізації проекту, стимулюватимуть органи управління освітою та місцеве самоврядування до активніших дій в напрямку євроатлантичної інтеграції. Отриманні учнями знання про НАТО, його діяльність та шляхи співпраці Україна-НАТО допоможуть молоді сформувати свідому громадянську позицію щодо майбутнього України.

Швець Т.Е., координатор проекту, заст. директора з виховної роботи, вчитель історії та основ правознавства Київського ліцею бізнесу

37

Інформація про учасників заходу: 1.Український гуманітарний ліцей: керівник команди: Комар Юрій Миколайович, команда: Лисий Віталій, Царькова Станіслава, Смаль Ольга м. Київ, пров. Козловського, 3, тел. (044) 253-07-89 Представляли країни - Бельгія, Канада, Естонія upgl@upgl.edu.ukrsat.com 2.Києво-могилянський колегіум: керівник команди: Тесленок Людмила Миколаївна, Команда: Перевезенцев Станіслав, Дейнеко Ольга, Ляпкало Георгій м. Київ, вул. Драйзера 9-а, тел. 044 513-60-27 Представляли країни - Франція, Ісландія, Італія colegium@colegium.edu.ukrsat.com 3. Ліцей №38: керівник команди: Сердюк Наталія Михайлівна , Команда: Завілінський Микита, Євтух Антон, Паламарчук Наталія м. Київ, вул. Гоголівська, 31, тел. (044) 486-87-68 Представляли країни - Люксембург, Нідерланди, Словаччина sh38@sh38.edu. 4. СШ №41: Керівник команди: Завалко Олег Олександрович, команда: Бісага Катерина, Мироненко Катерина, Шаповалов Сергій м. Київ, проспект Перемоги 7а, тел. (044) 2364225 Представляли країни - Португалія, Греція, Чеська республіка Olena_Onatс@inet.ua 5. Київський ліцей бізнесу: керівник команди: Швець Т.Е., команда: Кручан Аліна, Тинькевич Кристина, Кобзаренко Марія м. Київ, вул.. Лагерна, 30-32, тел. 450-55-62 Представляли країни - Велика Британія, Німеччина, Польща tanjte@mail.ru 6. СШ №177: керівник команди: Пастернак Володимир Володимирович, команда: Соломко Роман, Денисевич Артем, Христич Сабіна м. Київ, вул. Курська, 12, (044)248-40-89 Представляли країни - США, Туреччина, Угорщина bio177@ukr.net 7. Гімназія „Гармонія”: керівник команди: Кузьмичів Петро Сергійович, команда: Гой стер Людмила, Шалейко АртемГрищенко Ігор м. Київ, пров. Козловського, 3, тел. (044) 253-07-89 Представляли країни - Україна, Болгарія harmomy-gymnasia@ukr 8. Ліцей політики, економіки, права та іноземних мов: керівник команди: Сергеєва Наталя Володимирівна команда:Бондаренко Олександр, Потапньок Катерина, Чмихаленко Ірина м. Київ, вул.. Некрасівська, 4, тел. (044)4823642 Представляли країни – Угорщина, Болгарія, Данія 9. Харьків сш№17: керівник команди: Браташ Ніна Іванівна, команда: Кутняк Ірина, Шилова Вікторія, Колнер Дмитро м. Харків, вул.Академіка Павлова буд.313В, тел. 8(0572)68-68-33 ; 8(0572)68-72-96(факс) Представляли країни - Франція, Норвегія, Румунія bratash@inbox.ru (особистий) 10. Одеса №84: керівник команди: Омельченко Олександр Семенович, команда: Криволапов Віктор, Манченко Олена, Мірошніченко Олександра м.Одеса, пр. Ак. Глушка 1-Б, тел. 80482 45-36-23 Представляли країни – Ісландія, Велика Британія, Литва nvk@nvk84.org 11. Одеса №13: керівник команди: Бедікян Надія Іванівна, команда: Губарков Артем, Гусев Дмитро, Рогальська Оксана

38

м. Одеса, Кримська 62а, тел. 80482 522538 Представляли країни - Естонія, Норвегія, Угорщина School13_odessa@mail.ru 12. Лінгва №14. Дніпропетровськ: керівник команди: Галацан Олена Валентинівна, команда: Кулик Дарина, Барбаянов Дмитро, Колесник Ігор м.Дніпропетровськ , вул.Космодромна, буд.8а, тел. (84-43) 776-95-81 Представляли команди - Латвія, Данія, Польща lingua@optima.com.ua 13. Сімферополь, Гуманітарна гімназія: керівник команди: Булаш Олена Вікторівна, команда: Мусіна Валентина, Федорець Дмитро, Михайличенко Ірина м. Сімферополь, тел. 80652221375 Представляли команди - Латвія, Словенія, Іспанія 13. Черкаси, спеціалізована школа №17 асоційована школа ЮНЕСКО: керівник команди: Горай Андрій Владиславович, команда: Бєляєва Анастасія, Карнавенко Віталій, Шестопало В’ячеслав м.Черкаси вул.Хрещатик,218, тел. 80472 321233 Представляли країни - Італія, Литва, США asu17@ck.ukrtel.net 15. Києво-Святошинська класична гімназія, м. Боярка: керівник команди: Клименко Світлана Іванівна, команда: Хом’як Юлія, Салеба Богдан, Плахтій Артур м. Боярка , вул. Сєдова 7, тел/факс +380449846805. Представляли країни - Словенія, Нідерланди, Німеччина bkg@ukr.net 16. Харків №149: керівник команди: Колодій Ірина Михайлівна, команда: Борбунюк Олексій, Ковтун Денис, Романенко Євген м. Харків, пр Перемоги 67 а, тел. 8057 3371686, 8 057 3368538 Представляли країни - Канада, Греція, Чеська республіка nvk149@kharkov.com 17. Львів № 80: керівник команди: Тріль Галина Богданівна, команда: Жупник Анна, Медвєдєв Олексій, Буренко Андрійї м. Львів, вул. Героїв Крут, 27, тел. (0322)70-47-13 Представляли країни - Бельгія, Словаччина, Португалія 18. Львівська гуманітарна гімназія: керівник команди: Козак Богдана Богданівна, команда: Ворожбит Ольга, Наконечний Дмитро, Вентка Катерина м. Київ, вул.. Олени Степанівни, 13, тел. 80322330433 Представляли країни - Люксембург, Туреччина, Іспанія olia_4-ever@rambler.ru (особистий Ольги Ворожбит)

39

Інтернет-ресурси http://www.nato.int/docu/other/ukr/ukraine.htm - Україномовний модуль сайту НАТО http://www.mil.gov.ua – Міністерство оборони України http://www.mfa.gov.ua – Місія України при НАТО http://www.ieac.org.ua – Інститут євроатлантичного співробітництва http://www.mon.gov.ua/international/nato - Міністерство освіти та науки України http://www.niss.gov.ua/ - Національний інститут стратегічних досліджень www.nceai.gov.ua – Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України www.proeuropa.info – Україно-польський інформаційний проект http://www.nato-pa.int - Парламентська Асамблея НАТО (англомовний сайт) http://www.yataukraine.org.ua/aliante.htm - Молодіжний центр Атлантичної Ради України http://www.delukr.cec.eu.int – Представництво Європейської Комісії в Україні http://www.rainbow.gov.ua – Рада національної безпеки і оборони http://www.uceps.com.ua - Український центр економічних та політичних досліджень ім.. О. Разумкова http://www.dif.org.ua/index.vis - Фонд демократичні ініціативи http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato - Україна-НАТО (спеціальний сайт Міноборони України) http://www.ucipr.kiev.ua/ - Український незалежний центр політичних досліджень http://zakon.rada.gov.ua/ - Верховна Рада України