ГЕННАДІЙ ЧИЖИКОВ ЕКСПОРТНІ ДОРОГИ УКРАЇНИold.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2017/dv1701.pdfоднією із головних цікавих і ефек-тивних

Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)№ 1–3 (272) 2017 | Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)

ФІЛЯЖЕБРОВСЬКА

Я ПОСТІЙНОПОВТОРЮЮ: ЄВРОПУ СЛІДСТВОРЮВАТИ ТУТ!

ГЕННАДІЙ ЧИЖИКОВЕКСПОРТНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ

АНГОЛАВИБУДОВУЄМО ПАРТНЕРСТВО

МИКОЛА СЕЛІВОН ЩЕ У ДАЛЕКИХ 90-х МИ ДОТРИМУВАЛИСЯ ПОВНОЇ ПРОЗОРОСТІ АРБІТРАЖНОЇ ПРАКТИКИ

ISSN 1680 3310

caverBH_2017.indd 1 05.04.2017 16:55:26

Журнал Торгово-промислової палати України1

The Business HERALDthe Business HERALD МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИ

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН

№ 1–3 (272), січень – березень 2017

Французи йдуть на СхідФранція є одним із десяти найважливіших інвесторів в

Україні. Французькі підприємці створили тут до 25 тисяч

робочих місць. У 160 працюючих в Україні французьких

підприємств, попри військовий конфлікт на Сході, міцні

позиції на українському ринку, які вони не збираються

здавати. Компанії всіх масштабів займаються роздрібними

мережами, банківською сферою і агропромисловістю. Нині

французька влада проводить моніторинг відновлення та

розвитку міст Східної України

Експортні дороги України Нещодавно Мінекономрозвитку презентувало бізнес-

спільноті дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі

України. Уперше за всю історію Україна має власну

Eкспортну стратегію – проект, до якого наша держава

йшла понад 25 років

Філя ЖЕБРОВСЬКА: «Європу слід створювати тут!»«Фармак» уже давно гармонізував свою щоденну

діяльність із європейськими стандартами і цивілізованими

нормами. А через безкомпромісні внутрішні критерії щодо

якості продукції, її ефективності, охорони праці компанія

подеколи є більш суворим критиком власної діяльності,

аніж державні контролюючі органи

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ НОВИН НА САЙТІ ТПП УКРАЇНИ

WWW.UCCI.ORG.UAЗАЦІКАВИЛИСЯ? КОНТАКТУЙТЕ З НАМИ!

04

22

32

Читайте про ГОЛОВНЕ

The French go to the EastFrance is one of ten largest foreign investors in Ukraine. French

investors directly created 25 000 jobs. None of more than

160 French companies working in Ukraine despite the military

conflict in the East, are going to surrender their positions in the

Ukrainian market. Companies of all sizes are engaged in retail

chains, banking and agro-industrial complex. At present the

French government is monitoring the process of reconstruction

and development of cities and towns in Eastern Ukraine

Export Roads of UkraineRecently, the Ministry of Economic Development and Trade

of Ukraine has presented the roadmap for the strategic

development of commerce in the Ukraine to the members of

business community. For the first time in the history of Ukraine,

it has its own Exporting Strategy being a project to which our

state has been going as long as 25 years

Filya ZHEBROVSKA: “We should build Europe here!” It has been a long time since “Farmak” brought its daily

operations up to the European standards and civilized norms.

And it is due to the uncompromising internal criteria for the

product quality and efficiency, and for the occupational safety

that the company is currently a more stringent stress-tester for

its own operations than the governmental regulatory authorities

in some instances, – Ms. Zhebrovska says

2№ 1–3 (272) 2017 Журнал Торгово-промислової палати України

3

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИМІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИ

У червні в Торгово-промисловій палаті України вперше від-

будеться конференція учасників проекту «East-Invest 2». На думку президента національної ТПП, члена Ради директорів Європалати Ген-надія Чижикова, цей захід стане ще однією із головних цікавих і ефек-тивних міжнародних подій 2017-го в Палаті.Цього року Україна розпочала діловий сезон у Європалаті про-веденням ділового ланчу у Брюсселі (на такі зустрічі представників палат ЄС та асоційованих членів по черзі запрошує кожна палата). Захід було побудовано таким чи-ном, щоб не лише висвітлити діяль-ність торгово-промислових палат в Україні, їх готовність і можливості для тісного співробітництва, але й показати потенціал та красу нашої країни.

– Такі зустрічі – це можливість ви-значити пріоритети спільної роботи, заходів, вислухати думки та консо-лідувати зусилля навколо вирішення проблем, які хвилюють бізнес-спіль-ноту Європи, – сказала представник ТПП України в Німеччині та ЄС, член Бюджетного комітету Європалати Валентина Суржикова.Європалата (EUROCHAMBRES), ство-рена у далекому 1958 році, – єдиний орган, уповноважений представляти інтереси всього європейського бізне-су. Нині це 20 млн компаній, в яких працюють понад 120 млн чоловік, у тому числі з України. Завдяки тому, що Європалата, як клю-човий виразник голосу європейського бізнесу, працює у тісній стабільній взаємодії зі своїм членами – націо-нальними палатами, найактуальніші питання, що турбують бізнес, завжди перебувають у центрі її уваги.

In June, the Ukrainian Chamber of Com-merce and Industry will hold the first

conference of participants of the «East-Invest 2” project. According to the UCCI Presi-dent, member of EUROCHAMBRES’ Board of Directors Gennadiy Chyzhykov, this event will become one of the most interesting and effective international events of 2017 in the Chamber.This year, Ukraine started the business season in EUROCHAMBRES by holding a business lunch in Brussels (all Chambers take turns to host such meetings of representatives of the Chambers from the EU countries and associ-ate members).The event was organized in such a way that it could not only highlight the activities of the Ukrainian Chambers of commerce, their read-iness and opportunities for closer cooperation, but also show the potential and beauty of our country.– Such meetings provide an opportunity to define priorities for collaboration and events, to listen to opinions and consolidate efforts around solving problems that concern the business community in Europe - said Valentina Surzhykova, Representative of the Ukrainian CCI in Germany and the EU, member of the EUROCHAMBRES’ Budget Committee.The Association of European Chambers of Commerce and Industry (EUROCHAMBRES) was established back in 1958. It is an organi-zation authorized to represent the interests of the European business. Now it has 20 million companies employing over 120 million people, including in Ukraine, as its members.As EUROCHAMBRES, being the key voice of the European business, is working in close and stable interaction with its members - nation-al chambers, the most pressing issues of concern for the business are always in the center of its attention.

У 10-му пленарному засіданні Постій-ної українсько-баварської робочої

комісії взяла участь представник ТПП України в Німеччині та ЄС, член Бюджет-ного комітету Європалати Валентина СУРЖИКОВА.– Комісію очолили перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов і державний міністр у справах Європи та регіональних відносин Баварської державної канцеля-рії Беата Мерк.Баварія готова поділитися технологіями переробки й утилізації відходів, но-ваціями у лісозаготівлі, деревообробці та використанні відходів деревини для опалення, досвідом в охороні здоров’я. Напрацьовано і включено до плану роботи на 2017–2018 роки низку питань співробітництва у сферах економіки й інвестицій, технічного регулювання та стандартизації, юстиції та безпеки, сільського господарства та лісництва, охорони здоров’я й інші.

Також досягнуто домовленостей щодо організації спільних навчальних проектів для поліції, проведення у Львові «Дня баварської економіки». Ми висловили своє прагнення оптимізувати реалізацію проектів, закріплених у спільній робочій програмі. Запропоновані Торгово-промисловою палатою України нові проекти були при-йняті обома сторонами комісії і включені до спільного плану. Палата дякує ба-варським колегам за багаторічну плідну співпрацю і налаштування на подальшу наполегливу цікаву роботу.Південнонімецькі підприємства все біль-ше взаємодіють із українськими. Це – багатолике партнерство протягом бага-тьох років. Баварія експортує до України традиційну для неї високотехнологічну продукцію машинобудування, електротех-нічної, автомобільної та хімічної промис-ловостей. У структурі експорту товарів із України домінує продукція машинобу-дівної й електротехнічної галузей, легкої

та харчової промисловості, сільського господарства. Дуже важливо, що багато баварських підприємств, серед яких машинобудівні й агрогосподарства, успішно працюють тут, в Україні. Від міжрегіонального партнерства однаково виграють обидві сторони.Крім того, Баварія є локомотивом не лише німецької економіки, а й взірцем державного адміністрування, науко-во-технічних інновацій, захисту навко-лишнього середовища та забезпечення громадської безпеки.

Valentina SURZHYKOVA, Representa-tive of the Ukrainian CCI in Germany

and the EU, member of the EUROCHAM-BRES’ Budget Committee, took part in the 10th plenary meeting of the Ukrainian-Ba-varian Standing Working Commission.- The work of the Commission was head-ed by Maxim Nefedov, First Deputy Min-ister of Economic Development and Trade of Ukraine, and Beate Merk, State Minister for European and Regional Relations of the Bavarian State Chancellery.Bavaria is ready to share its technologies of recycling and utilization of waste, innova-

tions in logging, wood processing and use of wood by-products for heating, as well as its experience in health care. A number of issues of cooperation in the fields of economy and investment, technical regulation and standardization, justice and security, agriculture and forestry, health and other spheres were discussed and included in the work plan for 2017-2018.The agreement was also reached on joint training projects for police, on conducting “the Day of Bavarian economy” in Lviv. We expressed our desire to optimize the implementation of projects set out in the joint work program.New projects proposed by the Ukrainian CCI were accepted by both parties of the Commission and included into the joint plan. The UCCI expressed its gratitude to its Bavarian colleagues for many years of fruitful cooperation and willingness to

continue active and interesting work.Businesses from Southern Germany cooper-ate more and more with Ukrainian ones. For many years this has been a multifaceted partnership. Bavaria exports to Ukraine its traditional high-tech engineering products, electronics, goods of automotive and chemical industries. The structure of exports of goods from Ukraine is dominated by engineering and electrical engineering prod-ucts as well as goods of light and food industries, agriculture. It is important to note that many Bavarian companies, including engineering and agricultural, work suc-cessfully in Ukraine. Both sides will equally benefit from interregional partnership.In addition, Bavaria is not only the engine of the German economy, but also a good model of public administration, scientific and technological innovation, environmen-tal protection and public safety.

БАВАРІЯ. БАГАТОЛИКЕ ПАРТНЕРСТВО

BAVARIA. MULTIFACETED PARTNERSHIP

УКРАЇНА РОЗПОЧАЛА ДІЛОВИЙ СЕЗОН У ЄВРОПАЛАТІ

UKRAINE STARTED THE BUSINESS SEASON IN EUROCHAMBRES


5


Companies of all sizes are engaged in retail chains, banking and agro-in-

dustrial complex. At present the French government is monitoring the process of reconstruction and development of cities and towns in Eastern Ukraine.These issues were discussed during a meeting of the President of the Ukrainian CCI Gennadiy Chyzhykov with French diplomats – Vincent Pringault, Chief of the Economic Service at the Embassy of France in Ukraine, and Nicolas Perrin, Agriculture Attachй at the Embassy.Several days before this meeting Vincent Prin-gault visited Zaporizhzhya and Kramatorsk, held talks with local authorities and got acquainted with the situation in the region. The diplomat plans to organize a visit of French companies to Mariupol and to hold a trilateral meeting with the President of the Franco-Ukrainian Chamber of Commerce Tom Moreau.It should be noted that the French Embassy in Ukraine is making great efforts to devel-op bilateral Franco-Ukrainian relations, ex-pand trade, increase French investments in Ukraine, as well as to facilitate the settle-ment of “Ukrainian” economic and financial affairs in the IMF, World Bank, the EBRD.French companies plan to demonstrate their potential and possibilities for cooper-ation in the agricultural sector and in the sector of agricultural machinery by taking part in one of the largest exhibitions in the field of agribusiness – AgroExpo, to be held in Kropyvnytsky in October 2017.

“Production output and potential of the Ukrainian agribusiness are significant, but, to produce goods meeting international standards for export to the EU and Asia countries, Ukrainian companies buy equip-ment in France. It is quite expensive, so the French side offers the possibility of using services of the Export Credit Agency which provides credits for 2–3 years to those Ukrainian companies which are on the mar-ket for more than 10 years. In such way France will support Ukrainian producers,“ – said Nicolas Perrin.If one looks at the results of 9 months of 2016 in export-import relations between our countries one can see that there was a significant increase in all key goods of the French export. By more than 60% in-creased deliveries to the Ukrainian market of land transportation vehicles, by 10% – of chemicals and by 21% - of pharma-ceutical products. Rapidly grew imports of mineral fuels - from 4,0 million US dollars in the first 9 months of 2015 to 237,4 million US dollars in 2016 reporting period.At the same time Ukraine “exports” services to France. During this period their value exceeded 84 million US dollars (4% more than in the corresponding period of 2015). One of the latest projects of interaction between the Chamber of Commerce of Ukraine and their French colleagues is par-ticipation in the Twinning Program (collab-oration of two European Chambers with a Chamber of Commerce of a country participating in the Eastern Partnership Agreement ) within the framework of the East Invest-2 project.The Ukrainian CCI together with the Cham-bers of Commerce of Paris and Romania developed the concept of introduction of new services by the UCCI, improvement of provision of export services under the DCFTA, a new brand for the UCCI as well as the main directions of cooperation with its membership base.In April and May 2017 a series of train-ings for representatives of chambers and businesses on export services, PR and communications, membership will be held. Key experts of the Paris Chamber of Commerce will act as trainers at these events.

Компанії всіх масштабів займаються роздрібни-

ми мережами, банківською сферою і агропромисловіс-тю. Нині французька вла-да проводить моніторинг відновлення та розвитку міст Східної України. Про це йшлося під час зу-стрічі президента ТПП Укра-їни Геннадія Чижикова із співробітниками Посольства Франції в Україні – керівни-ком економічного відділу Він-сентом Пренго та радником з питань сільського госпо-дарства Ніколя Переном. Напередодні Вінсент Прен-го побував у Запоріжжі та Краматорську, провів пере-мовини з місцевою владою

й ознайомився з особли-востями регіону. Дипломат планує організувати бізнес-десант французьких компа-ній до Маріуполя й про-вести тристоронню зустріч із президентом Франко-Української торгової палати Тома Моро.Треба зазначити, що По-сольство Франції в Україні докладає багато зусиль для розвитку двосторонніх фран-ко-українських відносин, розширення торгівлі, збіль-шення кількості французьких інвестицій в Україні, а також врегулювання економічних і фінансових «українських» питань із МВФ, Світовим банком, ЄБРР.

Французькі компанії плану-ють продемонструвати свій потенціал і можливості для співпраці в агропромислово-му та секторі агроустаткуван-ня, взявши участь в одній із найбільших виставок у сфері АПК – AgroExpo, яка пройде в Кропивницькому в жовтні 2017 року.«Потенціал та обсяги вироб-ництва українського агро-промислового комплексу великі, але щоб вироблена ним продукція на експорт у країни ЄС та Азії відповідала світовим стандартам, багато українських промислових компаній закуповують об-ладнання у Франції. Воно достатньо дороге, тож фран-цузька сторона пропонує використовувати можли-вості кредитно-експортного агентства з оформлення на 2–3 роки кредитів для тих українських компаній, які представлені на ринку 10 і більше років. Таким чином

Франція підтримає україн-ських виробників», – додав Ніколя Перен.Якщо подивитися на резуль-тати 9 місяців 2016 року в експортно-імпортних стосун-ках між країнами, можна по-мітити, що відбулося суттєве зростання всіх основних статей французького експор-ту. Майже на 60% зросли поставки на український ринок наземного транспорту, до 10% – хімічної та понад 21% – фармацевтичної продукції. Стрімко збіль-

ФРАНЦУЗИ ЙДУТЬ НА СХІД

THE FRENCH GO TO THE EAST

шився імпорт мінерального палива: з 4,0 млн дол. США у 3 кварталі 2015 року до 237,4 млн дол. США у відпо-відному періоді 2016 року.Одночасно Україна «поставляє» у Францію послуги. У заз-начений період їх вартість перевищувала 84 млн дол. США (це майже на 4% біль-ше порівняно з відповідним періодом 2015 року). Останнім із проектів вза-ємодії Торгово-промислової палати України із фран-цузькими колегами є участь у програмі Twinning (спів-праця двох європейських ТПП із Палатою країн Схід-ного партнерства) в рамках проекту «East Invest 2».Національна палата спільно з торгово-промисловими палатами Парижу та Румунії розробила концепцію впро-вадження нових послуг для ТПП України та покращення експортних послуг у рамках DCFTA, новий бренд ТПП України й основні напрями співпраці з членською базою.У квітні та травні 2017 року відбудеться цикл тренінгів для представників палат і бізнесу щодо експортних послуг, PR і комунікації, членства, де в якості трене-рів виступатимуть ключові експерти Паризької ТПП.

B H

B H

ФРАНЦІЯ Є ОДНИМ ІЗ ДЕСЯТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ

ІНВЕСТОРІВ В УКРАЇНІ. ФРАНЦУЗЬКІ ПІДПРИЄМЦІ СТВОРИЛИ

ТУТ ДО 25 ТИСЯЧ РОБОЧИХ МІСЦЬ. У 160 ПРАЦЮЮЧИХ

В УКРАЇНІ ФРАНЦУЗЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ, ПОПРИ ВІЙСЬКОВИЙ

КОНФЛІКТ НА СХОДІ, МІЦНІ ПОЗИЦІЇ НА УКРАЇНСЬКОМУ

РИНКУ, ЯКІ ВОНИ НЕ ЗБИРАЮТЬСЯ ЗДАВАТИ

FRANCE IS ONE OF TEN LARGEST

FOREIGN INVESTORS IN UKRAINE. FRENCH

INVESTORS DIRECTLY CREATED 25 000

JOBS. NONE OF MORE THAN 160 FRENCH

COMPANIES WORKING IN UKRAINE

DESPITE THE MILITARY CONFLICT IN THE

EAST, ARE GOING TO SURRENDER THEIR

POSITIONS IN THE UKRAINIAN MARKET


7


Виставки Gulfood 2017 і SIAL. Успіх українських експортерів

Менш ніж за три дні з учасниками україн-

ського національного стенду, який четвертий рік поспіль організовує Київська торго-во-промислова палата, від-булося понад 20 тис. ділових контактів, тобто кожен п’ятий відвідувач виставки ознайо-мився з продукцією України. Передконтрактні переговори вже показали можливість збільшення обсягу експорту продукції українських вироб-ників на $17 млн.Цього року наш стенд був наймасштабнішим: його площа зросла на 30% – до 256 кв. м. І хоча це дало змогу збільшити кількість учасників від України, не всі бажаючі отримали можли-вість продемонструвати свій експортний потенціал. До того ж, деякі компанії вже законтрактували весь

обсяг своєї продукції на експорт після участі в не-щодавній виставці харчової продукції SIAL Paris.Успіх українським експонен-там на виставці забезпечив попит покупців на якісну продукцію надійного похо-дження. Адже завдяки опти-мальному співвідношенню якості та ціни вітчизняні екс-портери надають свою про-дукцію закордонним імпор-терам без зайвих торгових

посередників. Найбільшою популярністю на Gulfood 2017 користувалися україн-ські м’ясо та субпродукти, зерно, олія, молочна продук-ція, солодощі та горіхи. Члени вітчизняної бізнес-делегації у складі керівників зацікавлених київських компаній на брифінгу в Дубайській торгово-про-мисловій палаті отримали інформацію про торговельні й інвестиційні можливості країн, про імпорт сільсько-господарської продукції, представленої на національ-них стендах. Виставку також відвідав Надзвичайний і Пов новажний Посол Украї-ни в ОАЕ Юрій Полурез.

ПОНАД 30 ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ПРЕДСТАВИЛИ

УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НА ВИСТАВЦІ

ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Й ВИРОБНИЦТВА НАПОЇВ

GULFOOD 2017, ЯКА НЕ ТАК ДАВНО ЗАВЕРШИЛАСЯ

У ДУБАЇ, ОАЕ

“

“

Великі ви-ставки міжна-

родного рівня – це чудовий майданчик для пошуку потенцій-них партнерів і вста-новлення перших контактів. Gulfood – одна з найбільш пре-стижних міжнарод-них платформ, в якій беруть участь ком-панії з усього світу. Я вражена тим, що Україна представле-на на високому рівні з «легкої руки» Київської торгово-промислової палати»

Президент Київської ТПП Микола Засульський і віце-президент Дубайської ТПП Атіка Насіба

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА заступник міністра аграрної політики та продовольства України

25 травня в Торгово-промисловій палаті України відбудеться III Національний форум із підтримки експорту. Для учасників тор-гових компаній, виробничих корпорацій, банків, страхових компаній, міжнародних фінансових інститутів і державних структур цей захід є платформою для спілкування й обговорення злободенних проблем.На основі отриманої інформації делегати форуму зможуть більш компетентно планувати свою стратегію в регіонах, а також швидше й ефективніше, ніж конкуренти, реагувати на коливання ринку.

18–19 травня в ТПП України відбудеться Перший бізнес- форум української діаспори «Українці світу – для України». Цей захід заплановано в розвиток рішень VI-го Всесвітнього форуму українців (серпень 2016 р., м. Київ). Ініціаторами та співорганізато-рами Форуму є ТПП України та Українська всесвітня координаційна рада на прохання ділових кіл України та світового українства.Метою Форуму є напрацювання зв’язків українського бізнесу з укра-їнськими бізнесменами закордоння, допомогти в експорті української продукції та послуг на зовнішні ринки, залучити інвестиції в україн-ську економіку, запросити на участь у процесах реформування еко-номіки України досвідчених менеджерів із середовища закордонного українства, використовуючи їхні практичні здобутки.Детальніше про всі заходи Палати на сайті www.ucci.org.ua

When heart meets business. Коли серце знаходить свою справу, навіть

коротке знайомство може стати значущим контактом у вашому житті. Ваші

ідеї знаходяться на відстані лише одного виставкового павільйону від їх

реалізації, а у барі на вас вже чекає склянка відомого дюссельдорфського

пива “Altbier”. І ви усвідомите, що знаходитесь саме там, де хочете бути:

www.messe-duesseldorf.com

Basis for Business

TOB «Eкспо Αльянс»

вул. Маpини Paскової 23 офiс 1203 – 02660 м. Київ

тел.: + 38 (044)490 53 27 – + 38 (050)414 70 54

факс: + 38 (044)490 53 28

[email protected]

www.expoalliance.ua

umd1702_PoS_210x135+3_UA.indd 1 27.01.17 12:29

Запрошуємо до участі! Міжнародні контактні дніУ розвиток торговельно-економічних відносин Закарпаття й інших областей України із зару-біжним діловим світом вагомий вклад вносять традиційні бізнес-форуми «Міжнародні контак-тні дні», проведення яких ініціювала й уже понад 20 років успішно здійснює Закарпатська торгово-промислова палата.

25–26 травня. Машинобудування і метало-обробка. Вироби з металу, металеві конструкції. Сучасні технології в металообробній галузі. Обладнання й інструменти. Реалізація метало-виробів. Заготівля металобрухту. За інформацією про умови участі у бізнес-зустрічі звертайтеся до Закарпатської торгово-промислової палати. Контактний телефон: (0312) 66-94-62, е-mail: [email protected].

8–10 травня. Міжнародна виставка «Дні промисловості» у м. Будапешт (Угорщина) Контактний телефон: (0312) 66-94-62,е-mail: [email protected].


9


Розвиток економіки України у 2017 році значною мірою зале-

жатиме від її торговель-но-економічних стосунків із Європейським Союзом – нашим стратегічним парт-нером, із яким Україна вже третій рік має Угоду про асоціацію та Угоду про по-глиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми покладаємо великі надії на прискорення розвитку торговельно-економічних стосунків із ЄС – зростання іноземних інвестицій, мо-дернізацію промисловості, зростання та диверсифіка-цію на цій основі нашого експорту та розширення його географії… Наскільки реалістичними виявляться наші надії, природно, знач-ною мірою залежатиме від стану самого ЄС. Розуміючи важливість інформації з цих актуальних питань щодо розвитку економіки ЄС для українських підприємців та, особливо, наших експорте-рів, ми спробуємо надати аналіз ситуації, що склада-ється, яким її бачать лідери ЄС, тобто, «з перших вуст».

То як же ти живеш у 2017-му, Євросоюз?Аналізуючи перспективи розвитку економіки ЄС у 2017 році, неможливо обійти питання політичні. Тим біль-ше, що останнім часом світові засоби масової інформації переповнені про-гнозами стосовно майбут-нього об’єднаної Європи та всього світового порядку. Прогнози в самому широ-кому спектрі – від украй песимістичних до вкрай оптимістичних. Напередодні неформаль-ного саміту Ради Європи на Мальті, що відбувся 3 лютого ц.р., голова Ради Д. Туск, очевидно стурбо-ваний такою ситуацією, звернувся до лідерів усіх держав – членів ЄС із від-критим листом, в якому, зокрема, зазначив: пробле-ми, що наразі стоять перед Європейським Союзом, більш небезпечні, ніж будь-коли раніше після 1957 року, з моменту підписання Рим-ського договору, яким були створені організації – попе-редники ЄС. ØØØ

Вимірюємо економіку ЄС Діючи як єдиний ринок, що складається з 28 країн,

ЄС є одним із основних торгових гравців у світі.

Економічна політика ЄС прагне підтримувати стабільне зрос-тання за рахунок інвестицій у сферах транспорту, енергетики та наукових досліджень, за одночасної мінімізації впливу подаль-шого економічного розвитку на навколишнє середовище.

У 2015 році за обсягом ВВП економіка ЄС (16,23 трлн доларів США) була на другому місці в світі після економіки Сполучених Штатів, хоча у 2014 році дещо її випереджала (за попередніми даними, у 2016 році вона зросла на 1,9%). Маючи лише 6,9% населення світу, торгівля ЄС із рештою країн світу сягає близь-ко 20% світового експорту й імпорту. Понад 62% загального обсягу торгівлі країн ЄС здійснюється між самими країнами ЄС.

ЄС є одним із трьох найбільших світових гравців у міжнарод-ній торгівлі, поряд зі Сполученими Штатами і Китаєм. У 2014 році експорт товарів ЄС був еквівалентним 15% світового об-сягу. В цьому ЄС поступився лише Китаю (15,5%) і випередив США (12,2%). ЄС мав також другу за обсягом частку світового імпорту (14,8%).

Quo vadis у 2017-му, Євросоюз?

“It seems that the world is going off its rails”.Frank-Walter Steinmeier

President of the Federal Republic of Germany

“…Today we must stand up very clearly for our dignity, the dignity of a united Europe –

regardless of whether we are talking to Russia, China, Turkey or the United States ... have the courage to be proud of our own

achievements, which have made our continent the best place on Earth ... The disintegration of the European Union will not lead to the

restoration of some mythical full sovereignty of its member states but to their real and

factual dependence on the great superpow-ers: the United States, Russia and China. Only

together can we be fully independent“.Donald Tusk

President of the Council of Europe

The development of Ukraine’s econ-omy in 2017 will largely depend on its trade and economic relations with

the European Union – our strategic partner, with which Ukraine has had the Association Agreement and the Agreement on deep and comprehensive free trade area for almost three years. We have high hopes for accel-erating the development of our trade and economic relations with the EU – the growth of foreign investment, modernization of our industry and, on this basis, growth and diversification of our exports and expansion of its geography... How realistic would be our hopes, will largely depend, of course, on the state of the EU. Understanding the impor-tance of information on these acute issues regarding development of the EU economy for the Ukrainian businessmen and, especial-ly, for our exporters, we will try to analyze the current situation as it is seen by the EU leaders, that is, to get the information from “the first hands”. ØØØ

Measuring the EU economy Acting as a single market, consisting of 28 countries,

the EU is a major trade player in the world.

The economic policy of the EU strives to maintain stable growth through investment in transport, energy and research, while minimizing impact on economic development to the environment.

In 2015, the GDP for the EU economy (16,23 trillion. dollars) was in second place in the world economy after the United States, although in 2014 it was slightly ahead (according to preliminary data, in 2016 it grew by 1,9% ). With only 6,9% of world population, the EU trade with the rest of countries amounts to about 20% of global exports and imports. More than 62% of the EU total trade is done between the EU member countries.

The EU is one of the three biggest global players in international trade, along with the United States and China. In 2014, EU exports of goods amounted to 15% of the world’s total. In exports the EU was second only to China (15,5%) and was ahead of the US (12,2%). The EU also had the second largest share of world imports (14,8%).

«Здається, що світ сходить з рейок».Франк-Вальтер Штайнмайєр

президент ФРН

«Ми повинні дуже твердо встати за нашу гідність, гід-ність об’єднаної Європи – незалежно від того, чи ми

говоримо з Росією, Китаєм, США або Туреччиною... мати мужність, щоб пишатися нашими досягнення-ми, які зробили наш континент найкращим місцем на Землі… Розпад Європейського Союзу призведе

не до відновлення якогось міфічного повного суверені-тету держав-членів, а до їх реальної і фактичної

залежності від великих наддержав: США, Росії та Ки-таю. Тільки разом європейські країни можуть бути

повністю незалежними». Дональд Туск

голова Ради Європи

The European Union, quo vadis

in 2017?

ЮРІЙ ПАВЛОВ радник, ТПП України

YURI PAVLOVadviser, Ukrainian CCI


11


За оцінкою Дональда Туска, сьогодні ЄС має справу з трьома погрозами, що ра-ніше не мали місце, у край-ньому разі, не в такому масштабі.

Перша загроза, зовнішня, пов’язана з новою геопо-літичною ситуацією в світі і навколо Європи. Головни-ми зовнішніми загрозами Дональд Туск вважає «все більше і більше напористий Китай, … агресивну політи-ку Росії по відношенню до України й її сусідів, війни, терор і анархію на Близь-кому Сході та в Африці». Крім того, він зазначає, що декларації нової аме-риканської адміністрації президента Дональда Трампа роблять майбутнє дуже непередбачуваним. Уперше в історії ЄС стало так багато тих, хто є від-крито антиєвропейцями або, в кращому випадку, євроскептиками.

Друга загроза для ЄС має внутрішній характер. Вона пов’язана зі зростанням анти-ЄСовських, націоналістичних, усе більше і більше ксено-фобських настроїв у самому ЄС. За оцінкою голови Ради Європи, сьогодні для бага-тьох національний егоїзм стає привабливою альтерна-тивою європейській інтеграції.

Третю загрозу Дональд Туск вбачає у настроях самих проєвропейських еліт. Зниження віри в політич-ну інтеграцію, прийняття популістських аргументів, а також сумніви в осново-положних цінностях лібе-ральної демократії стають усе більш помітними.

У світлі цих загроз він за-кликає всіх європейців до мужності, рішучості та полі-тичної солідарності, оскільки у сучасному світі держав-континентів із сотнями міль-йонів жителів європейські

країни, взяті окремо, мають невелику вагу. Але ЄС у цілому володіє великим демографічним та еконо-мічним потенціалом, що робить його партнером, рів-ним найбільшим державам. З цієї причини європейці повинні підтвердити, що вони хочуть бути об’єднані. Дональд Туск вважає, що лідери Європи повинні на-дати сигнал – «сигнал, що ми не тільки повинні, але ми хочемо бути об’єднані».Голова Ради Європи закликав усіх європейців «встати дуже твердо за… гідність об’єднаної Європи – незалежно від того, чи ми говоримо з Росією, Ки-таєм, США або Туреччиною... мати мужність, щоб пиша-тися нашими досягненнями, які зробили наш континент найкращим місцем на Землі». Розпад Європейського Союзу, на його думку, призвів би не «до відновлення якогось мі-фічного, повного суверенітету держав-членів, а до їх реаль-

ної і фактичної залежності від великих наддержав: США, Росії та Китаю. Тільки разом європейські країни можуть бути повністю незалежними».Особливо Дональд Туск наголосив на необхідності збереження партнерства із США. «Ми повинні ви-користовувати зміни в торговельній стратегії США на користь ЄС шляхом акти-візації наших переговорів із зацікавленими партнерами, захищаючи наші інтереси в той же час. Європейський Союз не повинен відмовля-тися від своєї ролі в якості торгової наддержави, яка відкрита для інших, за-хищаючи своїх громадян і свої підприємства, а також пам’ятати, що вільна тор-гівля означає справедливу торгівлю…. Ми не можемо здатися тим, хто хоче посла-бити або розірвати трансат-лантичні зв’язки, без яких глобальний порядок і мир не зможе вижити».

Thus, the EU, how are you going in 2017?Analyzing the prospects of the EU econ-omy in 2017, we cannot ignore political issues. Moreover, recently the global me-dia are full of diverse predictions about the future of a united Europe and the entire world order. Forecasts range in the broadest spectrum – from extreme-ly pessimistic to highly optimistic.On the eve of the informal summit of the Council of Europe in Malta that took place on 3 February, the President of the EU Council D. Tusk, obviously be-ing concerned about this situation, sent to leaders of all countries – EU members an open letter, in which, in particular, he noted that problems, currently facing the European Union, are more dangerous than ever after 1957, since the Treaty of Rome, which created the organiza-tions – predecessors of the EU.According to Donald Tusk, the EU now has to deal with three threats that had not occurred in the past, at least, not on such scale.

The first threat, external, is connected with the new geopolitical situation around the world and in Europe. The main exter-nal threats, according to Donald Tusk, are “increasingly… assertive China, ... Russia’s aggressive policy towards Ukraine and its neighbors, wars, terror and anarchy in the Middle East and Africa.” In addition, he notes that declarations of the new US administration of President Donald Trump make the future rather unpredictable. For the first time in history “so many are becoming openly anti-European, or Euros-ceptic at best.”

The second threat to the EU is inter-nal. It is connected with the increase of anti-EU, nationalist, more and more xenophobic attitudes in the EU itself. According to the President of the Coun-cil of Europe, today for many national self-interest becomes an attractive alter-native to European integration.

The third threat Donald Tusk sees in the state of mind of the pro-European

elites. A decline of faith in political inte-gration, submission to populist argu-ments and doubt in the fundamental values of liberal democracy are becom-ing more visible.

In light of these threats, he calls on all Europeans for courage, determination and political solidarity, as in today’s world of states-continents with hun-dreds of millions of residents, European countries, taken individually, have little weight. But the EU as a whole has great demographic and economic potential, making it a partner, equal to the largest countries. For this reason, the Europe-ans need to show that they want to be united. Donald Tusk said that European leaders should give a signal – “a signal that we not only must, but we want to be united.”President of the Council of Europe called for all the Europeans “to stand up very clearly for our dignity, the dig-nity of the united Europe… regardless of whether we are talking to Russia, China, the US or Turkey... to have the courage to be proud of our own achievements which have made our continent the best place on Earth”. The collapse of the European Union, in his opinion, would lead not “to the restoration of some mythical, full sovereignty of its mem-ber states, but to their real and factual dependence on the great superpowers: the United States, Russia and China. Only together can we be fully independent.”Especially Donald Tusk stressed the need to preserve the partnership with the US. “We should use the change in the trade strategy of the US to the EU’s advantage by intensifying our talks with interested partners, while defending our interests at the same time. The Europe-an Union should not abandon its role as a trading superpower that is open to others, while protecting its own citi-zens and businesses, and remembering that free trade means fair trade...We cannot surrender to those who want to weaken or invalidate the Transatlantic bond, without which global order and peace cannot survive. “ØØØ

«За минулий (2016) рік єв-ропейська економіка довела свою стійкість до численних ударів і випробувань… Од-

нак, оскільки невизначеність залишається на дуже висо-ких рівнях, зараз ще більш

важливо, ніж будь-коли, ви-користовувати всі політичні інструменти… для підтримки

зростання». П’єр Московічі

комісар Єврокомісії з економічних і фінансових питань та питань

оподаткування та митниці

Оцінку ж розвит-ку економіки ЄС у 2016 році та свій

прогноз на 2017 і 2018 роки Єврокомісія офіційно пред-ставила в середині лютого в своїй традиційній доповіді, яка цього разу мала крас-номовну назву «Зимовий прогноз 2017 року: плавання бурхливими водами». В ній зазначається, що, довівши свою стійкість до глобальних викликів у минулому році, економічний підйом в Європі, як очікується, продовжиться і в 2017–2018 роках. Особли-во наголошується, що вперше за майже десятиліття еконо-міки всіх держав – членів ЄС зростатимуть протягом усього періоду прогнозування. Проте, ці прогнози пов’язані з більш високим, ніж зазви-чай, рівнем невизначеності.Як позитив відзначається, що реальний ВВП у зоні євро зростав протягом останніх 15 кварталів по-спіль, зайнятість зростає стійкими темпами, а без-робіття продовжує знижу-ватися, хоча і залишається вищим за докризові рівні. Особисте споживання, як і раніше, є локомотивом відновлення. ØØØ


13


“The European economy has proven resilient to the numerous shocks it has

experienced over the past year (2016)… Yet with uncertainty at such high

levels, it’s more important than ever that we use all policy tools to support

growth.” Pierre Moscovici

Commissioner for Economic and Financial Affairs, Taxation and Customs

The European Commission offi-cially presented its assessment of economic development of the

EU countries in 2016 and its forecasts for 2017 and 2018 in mid-February in its traditional report, which this time had an eloquent title “Winter Economic Forecast 2017: Navigating through Choppy Wa-ters.” It states that, proving its resilience to the global challenges during the past year, economic growth in Europe is expected to continue to grow in the years 2017-2018. It is especially noted that for the first time in nearly a decade the economies of all countries – EU members will grow during the entire forecasting period. However, these fore-casts are surrounded with a higher than usual level of uncertainty.As a positive development it is noted that real GDP in the euro area in-creased for the entire past 15 consec-utive quarters, employment is growing steadily and unemployment continues to decline, though still remains above pre-crisis levels. Private consumption is still the engine of recovery. Invest-ment growth continues, but remains subdued.According to the forecasts of the European Commission, economic growth in the EU in 2016 as a whole will be 1,9% and the euro area – 1,7%, in 2017 – 1,8% and 1,6% respectively, and in 2018 – 1,8% in both zones (see Chart 1).Forecast of GDP growth in 2017 by the EU regions is shown in Chart 2. As we can see from this Chart, the GDP growth higher than 4% expected only a few countries (Romania, Ireland), and in the majority of EU countries –

only on the level of 1–2%. In Italy, growth will be minimal – less than 1%.The Charts 3 and 4 demonstrate “moderately positive” forecast indica-tors of unemployment and inflation for 2016-2017. These forecasts have been slightly improved as compared to the October forecast of the European Commission due to the higher than expected per-formance in the second half of 2016 and “a very strong start” in 2017. At the same time it is specially empha-sized that “risks surrounding these pro-jections are exceptionally large and al-though both upside and downside risks have increased, the overall balance remains tilted to the downside.”Valdis Dombrovskis, Vice-President for the Euro and Social Dialogue, also in charge of Financial Stability, Financial Services and Capital Markets Union, said: “The economic recovery in Europe continues for the fifth consecutive year. In these uncertain times, how-ever, it is important that European economies stay competitive and able to adapt to changing circumstances. This requires continued structural re-form effort. We also need to focus on inclusive growth, ensuring that the re-covery is felt by all.”It might be beneficial to compare the data on GDP growth in the EU and in other countries of the world (see Chart 5). As we see, GDP growth in Asia, Africa, Australia, North America is significantly higher of the pace of eco-nomic growth in Western and Eastern Europe. Naturally, the greatest needs in attracting resources for develop-ment and in imports of different kinds of goods are to be expected in coun-tries of Asia, Africa, Australia, North America. Therefore, while understand-ing the strategic importance at this stage of our development of trade and economic relations of Ukraine with the EU, our entrepreneurs should not forget about the need to expand the geography of their exports and diversi-fy of their export products.

For information: www. europa.eu

Зростання інвестицій триває, але досить низькими тем-пами.За прогнозами Європей-ської комісії, економічне зростання в ЄС у 2016 році в цілому становитиме 1,9%, а в зоні євро – на рівні 1,7%, у 2017 році відповід-но – на 1,8% і на 1,6%, а в 2018 році – на 1,8% в обох зонах (див. діаграму 1).Прогноз зростання ВВП у 2017 році по регіонах ЄС

наводиться в діаграмі 2. Як ми бачимо з цієї діагра-ми, зростання ВВП більше ніж на 4% очікується лише в небагатьох країнах (Руму-нія, Ірландія), а в більшості ж країн ЄС – лише на 1–2%. В Італії зростання буде міні-мальним – менше 1%.На діаграмах 3 і 4 про-демонстровані «помірно позитивні» прогнозні показ-ники безробіття та інфляції у 2016–2017 роках.

Ці прогнози дещо покращи-лися порівняно з жовтне-вим прогнозом ЄК у зв’язку з більшою, ніж очікувалося, продуктивністю в другій по-ловині 2016 року і «досить потужним стартом» у 2017-му. Водночас особливо наголо-шується, що наявні ризики є виключно високими, і хоча збільшилися ризи-ки як погіршення ситуації, так і можливості її покра-щення, загальний баланс

залишається нахиленим у бік погіршення.Виняткова величина ри-зиків, за оцінкою авторів прогнозу, обумовлена тим, що ще не з’ясовані наміри нової адміністрації Сполуче-них Штатів у ключових об-ластях політики, а також не відомі результати численних виборів, які пройдуть цього року в Європі, та майбутніх переговорів із Великобрита-нією щодо її виходу з ЄС.

Валдіс Домбровскіс, віце-президент з питань євро і соціального діалогу, а також з питань фінансо-вої стабільності, фінансових послуг і ринків, сказав: «Від-новлення економіки в Євро-пі в ці непевні часи триває вже п’ятий рік поспіль, од-нак дуже важливо, щоб єв-ропейські країни залишали-ся конкурентоспроможними і здатними адаптуватися до мінливих умов. Це вимагає продовження зусиль у сфері структурних реформ. Нам також необхідно зосере-дити увагу на інклюзивності зростання, гарантуючи, що відновлення відчувається усіма… Перш за все, ми повинні забезпечити, щоб його переваги відчувалися в усіх частинах ЄС і всіма верствами суспільства».Варто порівняти показники зростання ВВП в країнах ЄС та в інших країнах світу (див. діаграму 5). Як ми ба-чимо, зростання ВВП в Азії, Африці, Австралії, Північній Америці суттєво виперед-жає темпи економічного росту в Західній та Східній Європі. Природно, най-більші потреби в залученні матеріальних ресурсів для розвитку та в імпорті інших товарів можна очікувати саме в кранах Азії, Афри-ки, в Австралії, в Північній Америці. Тому, розумію-чи стратегічне значення на цьому етапі розвитку торговельно-економічних стосунків України із Євро-пейським Союзом, нашим підприємцям варто не за-бувати й про необхідність розширення географії свого експорту та диверсифікації його номенклатури.

Джерело: www. europa.eu

Діаграма 5. Прогноз зростання ВВП у 2016 році по регіонах світуChart 5. Forecast of GDP growth in 2016 by regions of the world

Джерело/Source: europa.eu, economist.com

Діаграма 1. Прогноз зростання ВВП в країнах ЄС у 2016–2018 роках

Chart 1. Forecast of GDP growth in EU member countries in 2016-2018

Діаграма 3. Прогноз динаміки безробіття в країнах ЄС у 2016–2018 роках

Chart 3. Forecast of unemployment in EU member countries in 2016-2018

Діаграма 2. Прогноз зростання ВВП у 2017 році по регіонах ЄС

Chart 2. Forecast of GDP growth in 2017 in the EU regions

Діаграма 4. Прогноз інфляції в країнах ЄС у 2016–2018 роках

Chart 4. Forecast of inflation in EU member countries in 2016-2018

2016

2017

2018

2016

2017

2018

2016

2017

2018

ЄврозонаEuro area

ЄСEuropean

Union

ЄСEuropean

Union

ЄСEuropean

Union



<1%≥1%≥2%≥2%≥4%

0-2%2-4%>4%

1,7 10,0

9,6

9,1

8,5

8,1

7,8

1,6

1,9 0,2

1,7

1,4

0,3

1,8

1,7

1,8

1,81,8

Західна ЄвропаWestern Europe

Північна АмерикаNorth America

Східна Європа (з Росією)Eastern Europe (ind. Russia)

СереднійСхід/ПівнічнаАфрикаMiddle East/North Africa

Африка на південь від СахариSus-Saharan Africa

АзияAsia

ЯпоніяJapan

Австралія і Н. Зеландія

Australasia

Латинська АмерикаLatin America

Разом у світіWorld total

0,62,7

3,0

2,3 1,81,2

1,7

2,6

5,4

3,5


15


Нещодавно невелика делега-ція українських підприємців на чолі з віце-президентом

ТПП України Сергієм Свистілем задля сприяння бізнесу України й Анголи здійснила бізнес-місію до Анголи. Ми звернулися до Сергія Олександровича з проханням роз-повісти про результати поїздки, а також умови та можливості для експорту у цю африканську країну, нюанси співпраці з ангольськими контрагентами. Тема виявилась доволі широкою, адже український бізнес тільки опановує всі тонкощі величезного ринку Африканського континенту. Тож знайомити наших експортерів із роботою в Анголі будемо у цьому та наближчих но-мерах журналу.

– Стратегія товарної інтервенції укра-їнських товарів до Анголи, як і до ін-шої африканської країни, повинна бути побудована на глибокому розу-мінні трьох складових: влада, бізнес, технології з імпорту та дистрибуції.До складової «влада» також входить розгортання широких контактів із чи-новниками, які мають потужні повно-важення або вплив. Одна із таких зустрічей під час нашої поїздки відбулася з державним секре-тарем Міністерства торгівлі (наше Мі-некономрозвитку) паном Александре Коста. Позитивно, що на нашу зустріч він покликав керівників структурних підрозділів, і зараз ми маємо відповідні важелі щодо обговорення важливих питань у системі Міністерства відпо-відно до домовленостей, досягнутих на переговорах.Ангола поступово виходить із еко-номічних складнощів, заподіяних

впливом світових нафтових проблем, постійно збільшуючи можливості з імпорту, тому самий час будувати відносини на користь українського бізнесу.Ми підписали меморандум про співпрацю з Індустріальною асоціацією Анголи, членами якої є тисячі анголь-ських підприємств.Президент Асоціації пан Жозе Севе-ріно добре обізнаний із ситуацією в Україні і готовий надавати всіляку під-тримку розвитку економічних стосун-ків із Україною.

– Українців в Анголі немає?– Українці в Анголі є. Ми відвіда-ли підприємство, яким керує Наталія Д’ячук разом із чоловіком уже три роки. Вони зареєстрували підприєм-ство з виробництва м’ясної продукції й успішно працюють на внутрішньому ринку, мають мережу дистрибуції

м’ясних виробів. Вони радо прийня-ли делегацію українських бізнесменів і надали корисні поради щодо вхо-дження на ангольський ринок.

– Чи готовий великий бізнес Анголи співпрацювати і розвивати комерційні стосунки з Україною?– Готовий. Дуже приємно було спіл-куватися з паном Маркушем Фонсека, успішним бізнесменом. Його досвід, знання та підприємницька ініціатива можуть стати дуже важливим важе-лем для розвитку торговельних від-носин між Україною й Анголою.Цікава зустріч відбулася з керівни-цтвом Конфедерації підприємців Луанди. По-перше, ми отримали за-прошення на Міжнародний конгрес, що відбудеться у липні 2017 року. По-друге, Конфедерація зацікавлена в участі українських підприємців у по-ставках і зведенні різних об’єктів в Ан-голі, таких як млини, лінії з переробки сировини, а також чекає на пропозиції з постачання сільськогосподарської техніки тощо.У теплій атмосфері проходили пере-мовини з керівництвом ангольських компаній, у тому числі з PWC, NY. Ці всесвітньо відомі гіганти бізнесу успішно працюють і в Анголі. Такі зу-стрічі допомагають з’ясувати особли-вості бізнес-середовища в країні з точ-ки зору загально визнаних підходів до організації бізнесу.

– Як Ви плануєте співпрацювати по лінії торгово-промислових палат наших країн?– У продовження зустрічі з держав-ним секретарем Міністерства торгівлі Анголи паном Александре Коста було проведено детальне обговорення

ЗНАЙОМА НЕЗНАЙОМА АНГОЛА

напрямів співробітництва із генераль-ним секретарем Торгово-промислової палати Анголи паном Антоніо Гоме-сом і представниками ангольського бізнесу.Подальші кроки щодо надання допо-моги бізнесу обох країн задля роз-ширення торговельно-економічного співробітництва та збільшення двосто-роннього товарообігу були закріплені підписанням меморандуму між торго-во-промисловими палатами України й Анголи.Широке розгортання торговельних відносин із ангольським бізнесом неможливе без використання великих бізнес-асоціацій. На зустрічі з прези-дентом Індустріальної асоціації Анголи були порушені питання про взаємо-допомогу в різних сферах торгівлі та інвестицій. Організація має 7 тисяч асоційованих членів і 20 тисяч підпри-

ємців, які підтримують її діяльність.На зустрічі було досягнуто домовле-ності про укладання угоди (меморан-думу) та окреслено практичні кроки для налагодження співпраці. Вже сьо-годні ми можемо звертатися з про-позиціями щодо експорту й імпорту продукції.Президент Асоціації мав нагоду бути в Україні раніше. Він поділяє ідею широкого й ефективного подальшого співробітництва. Відбулися й перегово-ри з керівництвом Агентства з приват-них інвестицій. Чекаємо на результати.

– Тож, ангольський агроринок для нас дуже перспективний? – Так. Ми також провели зустріч у Міністерстві сільського господар-ства Анголи з керівником міжнарод-ного департаменту Ліндою Субріньо. Наші пропозиції щодо розгортання

співробітництва з ангольським бізне-сом у сфері сільського господарства були почуті. Як наслідок, виникла ідея підписання меморандуму між міністерствами обох країн у галузі сільського господарства із включен-ням бізнесових питань. Звісно, це прерогатива виключно нашого Мініс-терства.Але ми вже маємо домовленість про співробітництво і відповідний мемо-рандум із ТПП Анголи. Тому в сфері сільського господарства можна значно посилити питання просування віт чизняного експорту, якщо до такого меморандуму включити розділ спів-робітництва на рівні торгово-промис-лових палат, що підтримує ангольська сторона.Після зустрічі з державним секрета-рем Міністерства сільського госпо-дарства ми мали зустрічі ØØØ

У гостях у керівництва Конфедерацii пiдприємцiв Луанди

Сергій Свистіль з сім’єю підприємців Д’ячук

Перемовини у Мiнiстерствi сiльського господарства Анголи

Зустріч з представниками Індустріальної асоціації Анголи

16№ 1–3 (272) 2017

the Business HERALDМІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ ’ЯЗКИ

із генеральним директо-ром Інституту ветеринарної служби паном Ізайашем Науела та директором На-ціонального департаменту сільського господарства паном Луконде Луансі. Про-цедури імпорту м’ясної й іншої агропродукції мають відповідні особливості, які ми повинні знати.Справа в тому, що в Мі-ністерстві працює до 15-ти посадовців, які здобували освіту в Україні. Це – по-тужний наш потенціал.Наприклад, Алвер Валентин навчався у Києві у медично-му інституті і мріє хоча б ще раз знову побачити Київ.Державний секретар Міністерства пан Жозе Амару Таті звернув увагу на недостатність у країні таких видів продукції як: молочна, куряче й інші види м’яса, сільськогоспо-дарська техніка, обладнан-ня для переробки, збері-гання, фасування, добрива та пестициди тощо. При цьому Міністерство дуже

зацікавлене в розміщенні на території країни під-приємств для виробництва сільськогосподарської техніки й обладнання для переробки. В Анголі він рекомендував у сфері сільського господарства закупляти тропічні фрукти. Ангольська сторона також зацікавлена в залученні

в країну технологій виро-щування зернових та іншої агропродукції. Все зазначе-не відноситься до дер-жавних пріоритетів, тому Міністерство зможе надати відповідне сприяння.За результатами зустрічі державний секретар надав доручення керівникам від-повідних департаментів опрацювати спільно з нами взаємно цікаві питання.

– Отже, чи можна працю-вати в Анголі?– Працювати в Анголі не тільки можна, але і потрібно, з огляду на те, що ще за ча-сів Радянського Союзу країні була добре відома продук-ція колишнього СРСР.Зараз шукаємо представ-ників нашої діаспори, які працюють у бізнесі. Перша

зустріч, за рекомендацією колишнього керівника Дип-місії Павла Костецького – з Наталією Д’ячук, про яку я вже згадав. В Анголі нам дуже допома-гає чинний керівник Дипмісії Геннадій Роговець. Щиро вдячний йому за сприяння нашій делегації, за організа-цію зустрічей.Хочу на останок сказати таке. 9 годин нічного польо-

ту над Африкою – і ви вже в Анголі. Ангола імпортує більшу частину товарів, що споживаються в країні, це майже 15 млрд дол. США, тому країна дуже цікава для наших експортерів.Невеликою делегацією: я (від ТПП України), Дмитро Лось та Олександра Ко-вальчук (МХП) ми їхали до Луанди. Попереду були зустрічі з представниками бізнесу й урядових установ, нашого Посольства, метою яких було обговорення питань щодо організації поставки до Анголи про-довольчої групи товарів. Нині спільно шукаємо нові можливості та партнерів. Порт, митниця, складські приміщення, рітейл, ринок, юридичні й аудиторські ком-панії, державні установи та контролюючі органи, палати й інші бізнес-об’єднання – це все треба побачити на власні очі та розробити дорожню карту просування вітчизняного експорту до цієї країни.

У Міністерстві сільського господарства Анголи працює велика кількість посадовців, котрі

здобували освіту в Україні. Це – потужний потенціал, який знає мови і може допомогти

українським експортерам вийти на ангольський ринок

B H

Сучасна Луанда – місто, що динамічно розвивається


19


Ангола багато в чому залежить від офшорної нафто-

вої галузі, яка становить 50% від ВВП і 75% доходів держави. Через спад цін на нафту у 2015–2016 рр. країна зіштовхнулася з економічним занепадом. Відновлення економічної си-туації, за прогнозами МВФ, почнеться з 2017 р. Великі міжнародні нафтодобувні компанії, що працюють

в Анголі – Chevron, Exxon Mobil, BP і інші. Враховуючи спрямованість країни на диверсифікацію економіки й створення внутрішнього виробничого потенціалу, в середньостроковій пер-спективі існує потенційна можливість розвитку для компаній України в таких областях, як сільське гос-подарство, промисловість, енергетика, водні ресурси, транспорт.

ТРИМАЄМО КУРС НА АНГОЛУАнгола імпортує більшу частину продуктів, спожива-них у країні, на рівні близько $17,2 млрд із різних країн світу. В 2015 р., за оцінками експертів, спостерігалося зни-ження обсягів споживання на 40% порівняно з 2014 р. у результаті економічного спаду в країні й через нестачу іноземної валюти.Провідні країни, що експор-тували в Анголу в 2014 р., – Португалія (15,3%), Сінгапур (14,4%), Китай (12,2%), США (6,8%), Бельгія (6%), ОАЕ (5,6%), Бразилія (4,4%), Ве-ликобританія (4%), Південна Африка (3,6%).

Майбутні вибори У серпні 2017 р. у Респу-бліці Ангола очікуються парламентські вибори. За повідом ленням агентства Рейтер, Президент Анголи Жозе Едуарду душ Сан-туш, який правив країною з 1979 р., не буде висувати свою кандидатуру на май-бутніх виборах. До 2018 р. його президентський строк становитиме 39 років. У цей час він займає друге місце у світі за триваліс-тю перебування на чолі держави – не враховуючи монархів Великобританії й Таїланду – після президента

Екваторіальної Гвінеї Теодо-ро Обианги Нгемы Мбасо-го, який очолив свою країну лише на півтора місяця раніше душ Сантуша.Керівні органи MPLA (з англ. – Народний рух за звільнення Анголи) схва-лили кандидатуру діючого міністра оборони Жоау Лоуренсу в якості основного претендента на пост глави держави від їхньої партії.

Нова торговельна політика АнголиУ вересні 2015 р. Ангола за-вершила другий огляд умов WTO, який охоплює широ-кий спектр торговельної політики й її реалізації, на-мічені перетворення й буде основою для дотримання вимог WTO у майбутньому.Квотування імпорту? Зрозуміло, існує. За указом Президента країни, прийня-тим у січні 2015 р., установ-лено квоти на імпорт по 14 пунктах – рослинна олія, кукуруд зяне й пшеничне борошно, сіль, рис, цукор, яйця, картопля, цибуля, часник, вода, газовані напої, пиво, соки, деякі інші про-дукти. Це сфери, де вітчиз-няний виробник задоволь-няє ринковий попит на 60%.Згідно з указом до пере-ліку квотованих продуктів можуть включати й такі позиції, як м’ясо курки, яловичина, риба, помідори, капуста, кукурудза, манго, банани, ананаси, цемент, цегла й ін. При розгляді питання про необхідність імпорту фор-мується список імпортерів. Кожний із них повинен мати презентацію фірми й продукції з урахуванням можливостей і домовле-

ностей щодо складування, зберігання (включаючи холодильники) передбачу-ваного обсягу імпорту.Імпортерам забороняється дистриб’юторська і ритейл-активність. Поки цей закон залишаєть-ся в силі, але його реаліза-ція відкладена на невизна-чений час через твердий тиск із боку імпортерів, між-народного дипломатичного співтовариства, а також прагнення Анголи відповіда-ти міжнародним торговель-ним зобов’язанням.

Тарифне й нетарифне регулюванняАнгола є членом Всесвітньої торговельної організації й Співтовариства розвитку

Півдня Африки (SADC). Однак країна прострочи-ла виконання Протоколу Співтовариства з торгівлі 2003 р., який був спрямо-ваний на зниження тарифів. Уряд стурбований тим, що це призведе до значного росту імпорту, особливо з Південної Африки.У січні 2014 р. набула чин-ності нова тарифна сітка, що підвищує імпортні й споживчі мита на товари ангольських компаній, навіть якщо це виробництво не може задо-вольняти внутрішній попит. Згідно з тарифами, анголь-ська промисловість ØØØ

АНГОЛА – ТРЕТЯ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

ДЕРЖАВА, РОЗТАШОВАНА НА ПІВДНІ ВІД САХАРИ,

ІЗ ВВП У СУМІ $102 МЛРД. ЯК КРАЇНА З ВЕРХНЬОЮ

МЕЖЕЮ СЕРЕДНЬОГО ДОХОДУ ВВП НА ДУШУ

НАСЕЛЕННЯ (БЛ. $6 ТИС.), АНГОЛА ОТРИМУЄ

ЛІМІТОВАНУ МІЖНАРОДНУ ДОНОРСЬКУ ДОПОМОГУ.

ЦЕ – МОЛОДА КРАЇНА, ЩО ОДЕРЖАЛА СВОЮ

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ПОРТУГАЛІЇ В 1975 РОЦІ, З НАСТУПНОЮ

ГРОМАДЯНСЬКОЮ ВІЙНОЮ, ЯКА ЗАКІНЧИЛАСЯ

В 2002 РОЦІ ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕПИС

НАСЕЛЕННЯ, ПРОВЕДЕНИЙ У 2014 РОЦІ, ВИЗНАЧИВ

НАСЕЛЕННЯ В КІЛЬКОСТІ 25 МЛН ЖИТЕЛІВ

Імпортні мита на промислові товари зараз у середньому становлять 10%, а на продукцію гірничодобувної промисловості – в середньому 14,3%


21


одержує імпортні пільги на матеріали, які використо-вувалися для виробництва власної продукції.

Митні бар’єриАдміністрація митної служ-би Анголи, хоча й зазнала певних поліпшень останнім часом, однак усе ще зали-шається істотним бар’єром для доступу на ринок. Деякі імпортери вважають тарифи, що стягуються приватною лабораторією Bramangol, яка домінує на ринку інспек-цій, надмірними. Іноді про-ведення тестування також викликає сумнів. На ввезення деяких товарів може знадо-битися спеціальний дозвіл від різних структур. Це часто

призводить до бюрократич-них перепон, а отже до за-тримок і збільшення витрат. Серед продовольчих товарів, на які потрібен дозвіл, – рослини, бульби, цибулини, мікробіологічні культури, бруньки, плоди, насіння, а також упакована переліче-на продукція в ящиках та ін. (вимагають дозволу Мініс-терства сільського господар-ства), зразки й інші товари, ввезені в якості зразків (ви-магають дозволу митниці).

Споживчий податок На додаток імпортним пла-тежам і зборам, усі товари, що продаються в Анголі, обкладаються споживчим податком у розмірі 2–30%.

Рівень податку залежить від продукту (типова ставка – 10%). Ставка в 2% поши-рюється на такі пріоритетні імпортні товари: фармацевтичні препарати; медичні прилади; деяке сільськогосподар-

ське та промислове устатку-вання.Споживчий податок у роз-мірі 30% застосовується до деяких більш дорогих споживчих товарів, таких як автомобілі, деякі види сільськогосподарського та промислового устаткування, де уряд заохочує вітчизня-ного виробника. З метою збільшення доходів держави й захисту місцевих вироб-ників напоїв, уряд Анголи

схвалив суперечливий закон від 21 вересня 2015 р., згідно з указом Президента, який збільшив споживчий податок до 80% на напої й пред-мети розкоші. Наприклад, 70% – застосовується для міцних і алкогольних напоїв, 60% – для пива, 50% – для вина, 40% – для соків, води та косметики.

ДемереджДемередж («простій», - прим. ред.) не стягується протягом перших 15 днів, а складський термінальний збір – протягом перших 5 днів після доставки в порт. Потім ставки станов-лять $25 на добу за простій і $120 на добу за зберігання

в терміналі для 40 контей-нерів.Існують винятки й пільги на імпортні мита для сировини, використовуваної в промис-ловому виробництві. Інвес-тори можуть також скорис-татися зниженням імпортних мит і інших податкових пла-тежів, якщо це передбачено їхнім інвестиційним контрак-том із урядом Анголи.Державні закупівлі звільня-ються від імпортних мит.

Лабораторні випробуванняІмпорт продуктів харчування та фармацевтичної продук-ції підлягає обов’язковому тестуванню в ході митного оформлення. Після потра-

пляння на внутрішній ринок ці продукти піддаються до-датковому контролю з боку міністерств торгівлі, сільсько-го господарства й охорони здоров’я.

Вимоги до імпорту й документації Процес імпорту товарів в Анголу займає багато часу й сильно забюрократизова-ний. Всесвітній банк оцінив процедури імпорту в Анголу як одні з найтрудомісткіших у світі (181-ше місце з 189 проаналізованих країн). При імпорті необхідно 276 годин для проходження прикордонних процедур (т.зв. border compliance) і 180 годин – для доку-

ментарних (т.зв. document compliance). Для порівняння, у Субсахарській Африці (ве-личезний регіон із 49 країн, розташованих до півдня від пустелі Сахара, включаю-чи Анголу, Гану, Камерун, Кенію, Кот-Д’івуар, Нігерію, Сенегал, Південно-Афри-канську Республіку й ін., – прим. ред.) у середньому необхідно 160 годин для проходження прикордонних процедур і 123 години – для документарних.Експортерам рекомендується попередньо довідатися про можливості митного бро-кера й досвід у здійсненні імпортних операцій із пев-ними товарами при виборі дистриб’ютора. Правила

імпорту в Анголі зазнають періодичних змін, тому екс-портери повинні підтримува-ти тісний контакт зі своїм ім-портером/дистриб’ютором, щоб уникнути затримок у митному оформленні.Імпортери повинні бути зареєстровані в Міністерстві торгівлі для тієї категорії продукції, яку вони імпор-тують. Заявки на одержання імпортної ліцензії, потрібної при імпорті таких товарів, як продукти харчування, медичні прилади, фарма-цевтика, сільськогосподар-ська продукція, можуть подати тільки зареєстровані компанії.

Щоб мінімізувати затримки з митницею, підприємства-експортери повинні пере-конатися, що їх потенцій-ний дистриб’ютор в Анголі зареєстрований для імпорту відповідної категорії товару й має досвід в імпорті іноземних продуктів. Компанія-імпортер має мати внутрішнього мит-ного брокера, або працювати з ліцензованим митним бро-кером. Тільки митні брокери, затверджені урядом Анголи, мають право обробляти митні документи для імпор-ту. Тарифи митного брокера регламентовані й не можуть перевищувати 4% від CIF-вартості товарів, хоча середній показник становить 2%.

Далі буде

Вакцини від жовтої лихоманки, гепатиту А і В, брюшного тифу, менінгококової інфекції, поліомієліту рекомендовані для всіх мандрівників до Анголи

Імпортні платежі й збори для продукції, ввезеної в Анголу, розраховуються на базі ціни CIF (вартість, стра-хування та фрахт) і містять у собі: імпортне мито – 2–50% при середній ставці 10,9%; загальний митний збір – 2%; брокерський збір – у середньому 2%, але не більше 4%; вантажно-розванта-жувальні роботи, пор-тові збори – до $764 за 40 контейнерів; держмито (гербовий збір) – 1%.

Ставки імпортних мит було підвищено в середньому до 10,9% (у діапазоні від 2% до 50%) станом на бере-зень 2014 р. згідно зі змі-нами в митно-тарифному режимі Анголи за указом Президента № 10/13 від листопада 2013 р. На підставі аналізу СОТ у 2015 р. імпортні мита

на продукцію сільського господарства подвоїлися в середньому до 23,3%, у той час як мита на несіль-ськогосподарські товари виросли в середньому на 2–9,1%. Імпортні мита на промислові товари зараз у середньому становлять 10%, а на продукцію гірни-чодобувної промисловос-ті – в середньому 14,3%. Високі ввізні мита на товари віддзеркалюють, де Ангола сприяє розвитку вітчизня-них виробництв: кава – 50%; напої – 43,7%; фрукти й овочі – 43,3%; риба та рибопродукти – 25,3%; цукор – 18,6%; крупи – 17,3%; деревина – 17%.

Сировинні товари мають найбільш високе імпортне мито, у середньому – 20,5%, порівняно з готовою продукцією – у середньому 10,5%.

Імпортні тарифи

B H


23

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВОЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВО

Нещодавно Мінеко-номрозвитку пре-зентувало бізнес-

спільноті дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі України. До її реалізації долу-чилася і Національна торгово-промислова палата. Про це розповідає у інтерв’ю її президент Геннадій ЧИЖИКОВ.

– Цей стратегічний доку-мент визначає план розвит-ку та реалізації експортного потенціалу, зростання експорту, сприятиме фор-муванню сильної й ефек-тивної економіки України на найближче п’ятиріччя. Його розробляв уряд спільно із 40 державними і недержавними інституція-ми, об’єднаннями бізнесу, у тому числі й Палатою.Уперше за всю історію Укра-їна має власну Eкспортну стратегію – проект, до якого наша держава йшла понад 25 років.

ТПП України підтримує ідею розробки Національної екс-портної стратегії та дії уряду щодо розвитку зовніш-ньоекономічної діяльності в Україні. Переконаний, що система палат, як найбільша екс-пертна організація країни з питань зовнішньоеконо-мічної й експортної діяль-ності, повинна відігравати важливу роль у реалізації Експортної стратегії України. Ми щодня активно допо-магаємо бізнесу у відкритті нових ринків збуту та про-никненні вітчизняних товарів на них. У системі палат працюють понад 400 відпо-відних фахівців, функціону-ють 17 центрів із підтримки експорту в різних регіонах держави. Крім того, Палата надає низку послуг зі спри-яння експорту (сертифікація походження, оформлення карнетів АТА тощо). Тому питання виконання Стратегії ми ще обов’язково розгля-немо на III Національному

форумі з підтримки екс-порту, що відбудеться 25 травня цього року. Україна має великий по-тенціал для розширення експортної географії та постачання на міжнародні ринки високотехнологіч-ної продукції, і спільними зусиллями уряду, бізнесу та бізнес-асоціацій ми змо-жемо домогтися, щоб наша держава посіла гідне місце у рейтингу провідних країн-експортерів світу.

– Дорожня карта пріо-ритетними для наших експортерів визначає не тільки ринки країн ЄС…– У проекті Стратегії біз-несу пропонується перелік пріоритетних ринків, які, за результатом попередньо проведеного експертами Мінекономрозвитку аналізу, мають найбільші перспекти-ви для українських товарів і послуг. На ринки цих країн планується спрямувати основні зусилля з розвитку

Експортні дороги України

експорту, з метою геогра-фічної диверсифікації. Але, крім 28 держав ЄС, у фокусі цього списку опи-нилися ще 20 країн із різних континентів. У цьому зв’язку до нас, як до бізнесу (у ши-рокому сенсі цього слова), галузевих бізнес-об’єднань, звернулися, щоб ми обрали з цієї двадцятки 10 і скон-центрувалися на них. Хотів би додати, що у до-рожній карті важливе місце відведено також розвитку послуг із підтримки екс-порту. Тобто це – робота експортно-кредитного агентства, торговельних місій, бізнесу, участь у міжнародних виставках, а ще – торговий захист, торгові представництва за кордоном, надання бізне-су відомостей про ринки та вимоги доступу до них. Над цим працюємо зараз.

– Нещодавно у Києві від-бувся бізнес-форум країн – членів ГУАМ: Грузії, України, Азербайджану і Молдови. Які його ре-зультати?Переконаний, що у наші дні Україна розпочинає нову сторінку в історії Організації за демократію та економіч-ний розвиток (ГУАМ), що цьогоріч відзначає 20-річчя. Разом із головами урядів України, Грузії, Азербай-джану та Молдови я брав участь у відкритті бізнес-форуму «ГУАМ – територія вільної торгівлі і транзиту», спрямованому на розви-ток державно-приватного партнерства, функціону-вання зони вільної торгівлі і підвищення конкуренто-спроможності транспортного коридору ГУАМ. ØØØ

Recently, the Ministry of Eco-nomic Development and Trade of Ukraine has presented the

roadmap for the strategic develop-ment of commerce in the Ukraine to the members of business community. The National Chamber of Commerce and Industry has also taken part in the endeavor. This matter is covered by its President, Mr. Gennadiy Chyzhykov, in his blitz interview below.

This strategic document sets forth a plan for development and utilization of the ex-porting potential, increase in exports, it will also facilitate the formation of a strong and efficient economy in Ukraine for the next five years. It has been developed by the national government jointly with 40 governmental and non-governmental in-stitutions, business associations, the Cham-ber including.For the first time in the history of Ukraine, it has its own Exporting Strategy being a project to which our state has been going as long as 25 years.The Ukrainian Chamber of Commerce and Industry supports an idea of the National Exporting Strategy design and actions of the government concerned the develop-ment of the foreign economic activities of Ukraine.I am convinced that the system of Cham-bers of Commerce and Industry as the largest expert organization in this coun-try dealing with the matters of foreign trade and export activities should play an important part in the implementation of the Exporting Strategy of Ukraine. We actively provide the everyday assistance to busi-ness entities to open new product markets and to penetrate them with the Ukrainian products. There are over 400 appropriate experts in this field employed by the CCI system, there are 17 centers facilitating and supporting the export sales in dif-ferent regions of the state. Besides, the Chamber also provides a range of services to promote exports (such as certificates

of origin, execution of ATA Carnets, etc.). Therefore, we will surely address the issue of implementation of the Strategy at the III National Export Support Forum to be held on May 25 this year. Ukraine has a vast potential to broaden its exporting geography and to supply high-tech products to international mar-kets. There should be joint efforts taken by the national government, business and various business associations to ensure that our state gains a deserved position in the rating of the leading exporting countries of the globe.

– This roadmap sets the priorities for our exporters and those priorities are not only the EU markets… – The draft of the Strategy suggests that the business entities study a list of priority markets, which, according to the results of the analysis recently undertaken by the experts of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine, provide the biggest advantages for the Ukrainian products and services. It is expected to direct our main efforts to the markets of those countries in order to develop our exports and to broaden our geographic diversification. However, in addition to the 28 countries of the EU, the said list is also focused on 20 other counties on various continents. In this context, we as the reps of business (in the broadest sense of the term), sec-toral business entities have been addressed in order to select 10 of those 20 and to concentrate our efforts on them. I’d like to add that the roadmap also makes an emphasis on the development of the services to support the export activities. This means that there should be the work by an export credit agency, trade missions, international exhibitions and pro-tection of trade business, trade represen-tations abroad, provision of the market-re-lated information to business and the requirements to the market access. We are currently working on this. ØØØ

Export Roads of Ukraine


25

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВОЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВО

Форум відбувся у рамках саміту, що пройшов упер-ше на рівні глав урядів у Києві за ініціативи прем’єр-міністра України Володими-ра Гройсмана.Перед Україною наразі сто-ять два ключові завдання – перейти до повномасштаб-ної реалізації домовленості про зону вільної торгівлі у цьому році, а також ре-алізувати ідею транспорт-ного коридору в рамках ГУАМ. Виконання Угоди про зону вільної торгівлі, концепції транспортного транзитного коридору ГУАМ не тільки сприятиме більш повнішому залучен-ню наявних можливостей співробітництва країн, але й використанню в їх інтер-есах географічної переваги мосту між Європою й Азією і його колосального тран-зитного потенціалу. Сподіва-юся, повноцінний механізм вільної торгівлі між Грузією, Україною, Азербайджаном та Молдовою нарешті буде запущено вже найближчим часом!На форумі підписали два важливі міжнародні до-кументи – Протокол про затвердження Порядку створення та діяльності робочого органу, що коор-динує дії Договірних Сторін Угоди про створення зони вільної торгівлі між держа-вами – учасницями ГУАМ (було укладено 20 липня 2002 року, – прим. ред.) і Протокол між митними адміністраціями держав – членів ГУАМ (про взаємне визнання окремих результа-тів митних процедур щодо товарів і транспортних засо-бів, які переміщуються через державні кордони країн –

членів ГУАМ, – прим. ред.). Вони дозволять уже цього року розпочати повноцінну роботу зони вільної торгівлі між країнами ГУАМ і нарос-тити взаємний товарообіг, що нині становить понад 1,7 млрд доларів.

– Чи йдеться у цьому зв’язку про проект «Но-вий Шовковий шлях» та яким чином до цього до-лучається ТПП України?– Протяжність нового Шовкового шляху з України

до Китаю – майже 5,5 тися-чі кілометрів. Маршрут, який цікавий для нашої країни і з геополітичної, і з економіч-ної точок зору, починається з КНР, потім проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію, Чорне море і закінчуєть-ся в українському порту Чорноморська (колишній Іллічівськ). А далі прямує до Європи.Палата разом із представ-никами уряду, керівниками українських компаній брала

участь у ХІ бізнес-саміті Шовкового шляху у Сіані (КНР), який був організова-ний Міжнародною торговою палатою Шовкового шляху (The Silk Road Chamber of International Commerce, SRCIC, – недержавна орга-нізація, метою якої є відро-дження Шовкового шляху і забезпечення участі бізнесу в інвестиційних і торгових проектах, – прим. ред.). Понад 500 представників ділових кіл із 52 країн і ре-гіонів підтримали китайську ініціативу «Один пояс, один шлях».Торгово-промислова палата України стала членом Між-народної торгової палати Шовкового шляху (SRCIC). По завершенні бізнес-саміту Шовкового шляху прези-дент SRCIC Люй Цзяньчжун вручив ТПП України По-чесний диплом, що свідчить про вступ Палати до цієї

– A business forum of the GUAM member-countries, made up by Geor-gia, Ukraine, Azerbaijan and Moldova, was recently held in Kyiv. What are its outcomes? – I am convinced that nowadays Ukraine begins a new chapter in the history of the Organization for democracy and economic progress (the GUAM) which celebrates its 20th anniversary this year. Jointly with the heads of the governments of Ukraine, Georgia, Azerbaijan and Moldova, I partic-ipated in the opening of a business forum “The GUAM Is the Territory of Free Trade and Transit” aimed at the development of the public-private partnership, functioning of free trade area and competitive recovery of the GUAM transport corridor.The forum was held within the summit framework for the first time taking place at the level of the Heads of the Govern-ments in Kyiv on the Prime Minister of Ukraine, Mr. Volodymyr Groisman, initiative.Two key challenges facing Ukraine is to move to a full-scale implementation of the free trade area agreements this year and to realize the transport corridor idea within the GUAM. The implementation of

the Treaty on free trade area, the GUAM transport transit corridor conception will not only facilitate more straightforward use of existing opportunities of coopera-tion between member-countries, but also the utilization of the geographic advantag-es of a bridge between Europe and Asia and its huge transit potential in countries’ interests. Hopefully, the complete and full-blown mechanism of free trade between Georgia, Ukraine, Azerbaijan and Moldova will finally be launched soon.The participants of the event have signed two important international documents, they are the Protocol to approve the Procedure for the creation and operations of a working body to coordinate the steps of the Contractual Parties of the Treaty regarding the formation of the free trade area involving the GUAM member-states (it was made on July 20, 2002 – Editorial Notice) and the Memorandum between the customs authorities of the GUAM member-states (pertaining to the mutual recognition of particular outcomes of cus-toms clearance procedures as for products and transport vehicles crossing the borders of the GUAM member-states – Editorial Notice). Already this year, these documents will make it possible to commence the full-scale operation of the free trade area involving the GUAM member-countries and to increase the volumes of the commodity circulation that now constitutes over 1.7 billion US dollars. The concept of the GUAM transport corridor will not only facilitate and broaden the international cooperation, but will also promote the countries’ geographical advan-tages of this region as a bridge between Europe and Asia and its immense transit potential.

– In that context, is it related to the New Silk Road project and how is the UCCI involved there? – The length of the new Silk Road from Ukraine to China is almost 5,500 kilome-ters. This route is interesting for our coun-try both geopolitically and economically, it begins in the PRC and then runs through Kazakhstan, the Caspian Sea, Azerbaijan, Georgia, the Black ØØØ

організації. До речі, членство у SRCIC не обмежується рамками країн, що знахо-дяться на мапі стародавньо-го регіону Шовкового шляху. Воно відкрите для більш ніж 100 торгово-промислових палат із усього світу.Інвестиції й торгівля повинні зв’язати разом країни «Но-вого Шовкового шляху», ГУАМ, допомогти кожній із них в їх економічному розвитку. Приєднання України до глобальних тенденцій на умовах одного з ключових гравців – це впевнений крок до лідерства на продо-вольчому й інших світових ринках. Тоді учасниками саміту було ухвалено рішення про ство-рення інвестиційного фонду для підтримки бізнес-проек-тів у європейсько-азіатському регіоні. Природно, Україні не можна стояти ØØØ


27

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD БІБЛІОТЕКА Б ІЗНЕСМЕНАЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВО

Перша в Україні публікація книги Пітера Саловея, рек-

тора Єльського університету, і видатного вченого та бізнес-гуру Девіда Карузо. Визнана в усьому світі праця опублікована за підтримки віце-президента УСПП Д. А. Краснікова та ди-ректора видавництва «Самміт-Книга» Івана Степуріна.Нас завжди вчили, що емоції, які ми відчуваємо та про-являємо, необхідно конт-ролювати і допускати їх тільки в певних умовах і в певний час. Це найбільш важливо в робочих ситуаціях, особливо в діяльності керівників.Вважається абсолютно непро-фесійним виражати емоції на робочому місці, і багато хто з нас вірить, що найзначніші наші помилки та розчаруван-ня пов’язані з тими ситуа-ціями, коли ми дозволяли емоціям нами оволодіти.

Автори книги переконані, що цей погляд на емоції помилковий.На їхню думку, не можна надавати вторинного значен-ня участі емоційних центрів мозку в розумовому про-цесі. Навпаки, ці центри є невід’ємною частиною нашого мислення й інтелекту.Автори демонструють, що емоції не тільки важливі, а й абсолютно необхідні для того, щоб приймати правильні рішення, усувати проблеми, справлятися зі змінами та досягати успіху.У книзі розкрито ієрархію практичних емоційних нави-чок, що містять чотири компо-ненти – розпізнавання емоцій, їх використання, розуміння та управління емоціями. Їх, до речі, можна комплексно використовувати для вирішен-ня робочих завдань.

Емоційний інтелект керівникаЯк розвивати й використовувати 4 базові навички емоційного лідерства

Девід Р. КарузоПітер Саловей

Київ, Самміт-Книга, 2016, 296 стор.

Емоційно-інтелектуаль-ні керівники не просто

щоранку фіксують усмішку на обличчі, а потім намага-ються триматися позитивно до вечора. Насправді емо-ційно-інтелектуальні люди намагаються уникати безза-стережно позитивної реакції на речі. Це неефективний спосіб боротьби з пробле-мами або їх уникнення. Емоційно-інтелектуальний керівник відчуває емоції, а потім використовує їх силу як трамплін для продуктив-ного результату.

Коли йдеться про ве-лику брехню.., швидше

за все, ми відчуваємо по-тужні емоції. …Коли люди брешуть, вони зі значно більшою ймо-вірністю відчуватимуть і відображатимуть сильні не-гативні емоції взагалі. Іноді брехун намагається при-крити ці негативні почуття посмішкою, але вона буде виглядати фальшивою…

Харизматичні лідери можуть використову-

вати свою владу на благо групи або для власної сла-ви. Керівник, який є експер-том в управлінні емоціями, може використовувати цю здатність для маніпулю-вання співробітниками. Але якщо керівник має справді розвинений емоційний інте-лект, він також має високий рівень емоційної емпатії, тобто відчуває почуття його співробітників. …Важко уявити, що такий лідер на-вмисно або надмірно запо-діє біль іншим.

“

“

““

“

“

Sea and it terminates at the Ukrainian seaport of Chornomorsk (previously named Illichivsk). And it further spreads into Europe. The Chamber, jointly with the reps of the Ukrainian government, managers of a number of the Ukrainian companies, took part in the XI Silk Road Business Summit organized by the Silk Road Chamber of International Commerce (SRCIC) in Cian, (the PRC) (the SRCIC is a non-govern-ment organization aiming to revive the Silk Road and to engage business to take part in various investment and commercial projects. - Editorial Notice). More than 500 people representing the business commu-nities from 52 countries and regions of the globe have supported the Chinese initiative titled “One Belt, One Road”. The Ukrainian Chamber of Commerce and Industry has become a member of the Silk Road Chamber of International Com-merce (SRCIC), as Mr. Lui Zhiangzung, the SRCIC President, presented the honorary diploma to the UCCI to acknowledge that our institution now has the membership in that organization. By the way, the mem-bership in the SRCIC is not limited only to the countries stretching along the map of the region of the ancient Silk Road. It is accessible for more than 100 chambers of commerce and industry worldwide. Investment and commercial efforts should unite the countries of the New Silk Road, the GUAM and help each of them with their economic development. If Ukraine

joins the global trends as one of the key players, it would be a sure step forward to our leadership on the global market of food and other products. Back then, it was decided by the summit participants to establish an investment fund for the purposes of providing support to the business projects in the Euroasian regions. It is quite natural that Ukraine cannot just stay away from that, since we have got a lot to offer both for large-scale infrastructure projects and for agrarian sector, IT industry, and many others. All participants of the delegation representing Ukraine were talking about it at the summit during the working hours of its sections, in their private communi-cations and discussions with their foreign counterparts. According to expert estima-tions, the aggregate investments in the economies of the New Silk Road countries will reach for the skyrocketing amount of 5 trillion US dollars in the next five years. China has become one of the most im-portant economic partners for Ukraine over a short period of time. The Chamber now pays great attention to the instruments for particular support to the contacts between businessmen from the two countries, to promoting the Ukrainian exports to the virtually unlimited market of China. We are convinced that the Chinese initiatives will assist us in modernizing our infrastructure and many other sectors of our national economy and will attract investments and new technologies as well.

осторонь, адже нам є що запропонувати як для масштабних інфраструктур-них проектів, так і в сфері агропромислового комп-лексу, IT-проектів і багато іншого. Про це говорили всі члени української делега-ції, виступаючи на саміті, під час роботи секцій, у приватних комунікаціях із колегами. За оцінками експертів, загальні інвестиції в економіку країн «Нового Шовкового шляху» у най-ближчі п’ять років досяг-нуть астрономічної суми – 5 трлн дол. США. Китай за короткий тер-мін став одним із най-важливіших економічних партнерів України. Палата приділяє велике значення інструментам конкретної підтримки ділових контак-тів бізнесменів двох країн, просуванню українського експорту на практично без-межний китайський ринок. Ми впевнені, що ініціативи з боку Китаю допоможуть нам у модернізації нашої інфраструктури та багатьох секторів економіки, залу-чатимуть інвестиції та нові технології.

B HB H

28№ 1–3 (272) 2017

the Business HERALDЕКОНОМІКА І П ІДПРИЄМНИЦТВО

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ПОВИННА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРОЖИВАННЯ НА ЇЇ ТЕРИТОРІЇ ЩОНАЙМЕНШЕ 45 МЛН ЧОЛ. ЗА СТАНДАРТАМИ ЖИТТЯ КРАЇН ЄВРОСОЮЗУ. ДЛЯ ЦЬОГО В ДЕРЖАВІ МАЄ ФУНКЦІОНУВАТИ НЕ МЕНШЕ 20 МЛН РОБОЧИХ МІСЦЬ, У Т.Ч. ДЛЯ ТВОРЧИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ (ІНЖЕНЕРНО-КОНСТРУКТОРСЬКОГО, НАУКОВОГО, ІТ-ПЕРСОНАЛУ ТОЩО). УТІМ, 2016 РІК УКРАЇНСЬКИМ ВИРОБНИКАМ ЗАПАМ’ЯТАВСЯ ІСТОРИЧНИМ МІНІМУМОМ ОБСЯГІВ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ, ПРОЦЕСАМИ ЗГОРТАННЯ ТОРГІВЛІ З РОСІЄЮ ТА НАРОЩУВАННЯМ ПРОДАЖІВ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ. НА ЯКИХ ВИДАХ ДІЯЛЬНОСТІ ПОТРІБНО СКОНЦЕНТРУВАТИСЯ УКРАЇНЦЯМ НИНІ?

– Я б назвав наступні види діяльності: переробна промисловість (різні вироб-ничі кластери), сільське господарство, енергоефективні технології, IT-сектор, телекомунікації, модернізація інфра-структури, переробка відходів.Лише розвиток переробної промис-ловості здатний забезпечити тривале економічне зростання та потрібну кількість робочих місць в Україні.

Також для досягнення сталого еконо-мічного зростання потрібно експорту-вати. Економічна історія України має успішні періоди, пов’язані з позитив-ною динамікою розвитку експорту.У результаті дослідження, проведеного ДП «Укрпромзовнішекспертиза» було визначено товари переробної промис-ловості, перспективні для виробництва й експорту. При цьому критеріями відбору перспективних видів продукції служили обсяги потенційних ринків

збуту товарів: світовий імпорт, імпорт до ЄС (у т.ч. поточні позиції Китаю й України в ньому) та український ім-порт. Враховувалися також середньо-річний приріст обсягів світової торгівлі у вартісному вимірі протягом останніх 10 років, наявність в Україні сировин-ної та виробничої баз, виробничих навичок і кваліфікованих трудових ресурсів.Тож, до видів промислової продукції, перспективної для виробництва й екс-порту, потрапили: продукти харчування та харчові

інгредієнти (м’ясопродукти, сири, бо-рошно, яблучні соки, вершкове масло, сухе молоко, клейковина, цукрові сиропи); продукти харчових біотехнологій

(лимонна кислота, лізин); продукти деревообробки (плити,

фанера, паркет, дошки, тара, дерев’яні конструкції, меблі) та картонно-папе-

рова продукція (папір, картон, шпа-лери, паперові рушники і серветки, картонна тара); хімічна продукція (пестициди, фар-

мацевтика, мило та мийні засоби);– продукція легкої промисловості (одяг, взуття); будматеріали (керамічні та сантех-

нічні вироби, флоат-скло, базальтове волокно); продукція металообробки (метало-

прокат, металеві зливки, титановий прокат, труби, металоконструкції, металеві вироби); продукція машинобудування

(транспортні засоби, комп’ютерна та побутова техніка, сільськогосподарська техніка, гірничошахтне обладнання, підйомно-транспортне устаткування).Названі види продукції мають великий і постійно зростаючий попит на світо-вих ринках.Мене іноді запитують про основні гіпотези щодо розвитку промисловості України. Я відповідаю так: «Україна здатна стати винятково привабливим виробничим майданчиком для вітчиз-няних і глобальних компаній; держава може значно наростити експорт до країн Євросоюзу, зокрема частково замінивши Китай в їх зовнішньому імпорті». Ознаками того, що на Україну див-ляться як на повноцінного гравця на економічній арені світу, є хоча б такі факти, що сталися протягом минулого року. Наприклад, нідерландський банк ABN AMRO вніс Україну до списку країн із перспективними ринками, які можуть замістити країни BRICS; в офісах Siemens і Bombardier прийня-то рішення зайти в Україну; компанія «Хюндай Корпорейшн» розглядає можливість розміщення виробництва на Львівщині, орієнтованого на україн-ський і європейський ринки.Нам просто треба творити успішні історії експортерів. Завжди виграє той, хто має переробну промисло-вість. Без переробної промисловості країни «золотого мільярду» такими б не стали. Ось чим потрібно нині опікуватися.

Штрихи до портрету українського експорту

ВОЛОДИМИР ВЛАСЮК Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» .

B H


31

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ЦИФРОВА УКРАЇНАЦИФРОВА УКРАЇНА

Які експортні можливості укра-їнського IT-ринку? Які кра-їни перебувають у лідерах

імпортерів українських технологій? Із цими запитаннями ми звернулися до голови Комітету з електронних комунікацій при ТПП України, кан-дидата політичних наук, заслужено-го економіста України Володимира КОЛЯДЕНКА.

– В умовах глобалізації світової еконо-міки спостерігається загострення конку-рентної боротьби за різноманітні ринки, в тому числі і за ринок робочої сили. Для України дуже важливе завдання, не дивлячись на політичну турбулент-ність, – чітко визначитися в пріори-тетах наших експортних конкурентних можливостей. Людський капітал і природні ресурси в поєднанні з унікальним геополітичним розташуванням складають основу на-ших конкурентних переваг. На сьогод-нішній день Україна є постачальником

людських ресурсів у велику кількість розвинутих країн світу. Наша робоча сила дисциплінована, кваліфікована, але, на жаль, часто недорога. Вона має досить високий рейтинг у світі. Вкрай актуальним є не тільки забезпечи-ти українських програмістів достойною роботою та заробітною платою, що вже зроблено, а й створити умови, щоб вони працювали для розвитку «циф-рової» України, а не лише «цифрової» Америки та «цифрової» Європи. Дуже важливо, щоб додаткова вартість, ство-рювана в Україні, залишалася у вигляді податків і доходів нашого державного бюджету. Для цього потрібні сприятливі податкові, регуляторні умови, а також розвиток внутрішнього ринку ІТ-послуг.Держава, в партнерстві з бізнесом, по винна стати одним із основних за-мовників для українських програмістів. Треба припинити виготовляти, вибачте за не зовсім коректне, але точне порів-няння, український інтелектуальний «ліс кругляк» на експорт.

– Яка ситуація з перспективами українських інновацій, з україн-ськими стартапами та науково- дослідними компаніями?– На одному з останніх світових еконо-мічних форумів у Давосі було виведено формулу основних трендів, які визна-чають перспективи розвитку як націо-нальних, так і світової економіки, і вже увійшли в історію під назвою «Формула 5-ти «І». Це – інформація, інновації, інвестиції, інфраструктура й інтелекту-альна власність. В Україні сьогодні дуже активно розви-вається стартапівський бізнес. Існують технопарки, технополіси, бізнес-інкуба-тори, кластери – весь набір різнома-нітних утворень підтримки інноваційної інвестиційної діяльності. Більше того, за даними профільних асоціацій, в Україні створено близько 100 RnD-центрів, які працюють у галузях телекомунікації, розробки програмного забезпечення, електронної комерції розробки ігор, але, на жаль, це ще не дало потужного

Якою буде «цифрова» Україна?

У СФЕРІ IT-АУТСОРСИНГУ

І В РОЗРОБЦІ ПРОГРАМНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНА ПОСІДАЄ

ОДНЕ З ПЕРШИХ МІСЦЬ В ЄВРОПІ.

БЛИЗЬКО 100 ТИСЯЧ УКРАЇНСЬКИХ

ПРОГРАМІСТІВ ПРАЦЮЮТЬ БІЛЬШ

НІЖ У 1000 КОМПАНІЯХ. ОБСЯГ

ЕКСПОРТУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ІНДУСТРІЇ

ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

СЯГАЄ КІЛЬКОХ МІЛЬЯРДІВ

ДОЛАРІВ США НА РІК. ОЧІКУЄТЬСЯ,

ЩО ДО 2020 РОКУ КІЛЬКІСТЬ

ІТ-ФАХІВЦІВ ФАКТИЧНО

ПОДВОЇТЬСЯ. ОСНОВНИМИ

ЗАМОВНИКАМИ НАШОЇ

ПРОГРАМНОЇ ПРОДУКЦІЇ Є США,

ЄВРОПА, ІЗРАЇЛЬ, ІНШІ

КРАЇНИ СВІТУ

кумулятивного ефекту для розвитку вітчизняної економіки. Нагальною проблемою для України залишається розвиток інноваційно-інвес-тиційного менеджменту та використання різних фінансових інструментів підтрим-ки інновацій. Наші університети повинні дійсно мати дослідницький характер і створювати науково-дослідні розробки для конкретних потреб як зарубіжних, так і вітчизняних компаній та держави. Дуже важливо в національній стратегії розвитку України створити умови вну-трішнього попиту і стимулювання інно-вацій, сприятливий клімат для залучення інвестицій, щоб, як кажуть англійці, наша держава почала виконувати не роль «нічного сторожа», коли наші стартапи реалізуються по всьому світу, але хоча б частина з них сприяла економічним ре-формам та зростанню валового внутріш-нього продукту України.

– Чи готова Україна до масштаб-ного цифрового перетворення, що нині відбувається у розвинених країнах світу? – Економіка України переживає за-раз один із найважчих періодів свого існування. Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» визначає мету й умови становлення та розвитку країни. Для прискорення економічного зрос-тання ІТ-сектор повинен бути інтегрова-ний у національну економічну систему і забезпечувати її розвиток.Перш за все, слід відмітити, що, попри складну ситуацію в економіці, цифро-ві технології стрімко впроваджуються і розвиваються. За даними різноманіт-них джерел, тільки кількість користува-чів Інтернету в 2016 році зросла більш ніж на 6 відсотків і перевищила рубіж 60 відсотків, у той час як цей показник, корельований із рівнем ВВП країни, по-винен становити не більше 40 відсотків. Високий рівень проникнення Інтер-нету надає нові можливості розвитку економіки. Цифрові технології транс-формують усі сфери економічного та соціального життя. Мобільний зв’язок, хмарні технології, великі аналітичні дані й інтелектуальні пристрої мають масову

перетворюючу силу, додаючи справ-жню цінність для суспільства.Сьогодні темпи росту електронної комерції у нас є одними з найвищих в Європі. Активно починають впроваджу-ватися нові цифрові технології в бан-ківському секторі, в промисловості та сільському господарстві, в сфері управ-ління. На жаль, цей процес залишається здебільшого фрагментарним і ситуа-тивним і поки що однозначно більше покладається на ринкові кон’юнктури

та суспільні ініціативи, аніж на задумки «Стратегії – 2020». Але щоб цифрові технології надали синергійний ефект від їх впровадження і дивіденд розвит-ку, необхідна чітка стратегія і цифрова трансформація суспільства.

– Яким Ви бачите цифрове перетво-рення України?– У нинішньому світі Інтернет із до-відково-інформаційної системи пере-творився на середовище (екосистему) ведення бізнесу, а цифрові технології інтегруються практично в усі аспекти сучасного життя, суттєво впливають на інші сектори економіки.Уряди країн відповідають на це при-йняттям нових ініціатив, таких як «Циф-ровий порядок денний для Європи», «Цифрова стратегія», адаптуються до конвергентних технологій, цифрового інтерактивного телебачення, хмарних сервісів і формують цифрові екосистеми.Останніми роками в Україні багато го-вориться про модернізацію та створен-ня інноваційної економіки. На цю тему висловлюються і політичні лідери, і еко-номісти, і громадські діячі. Але наразі відсутні конкретні цілі і реальна політика використання цифрових технологій, як одного з потужніших трендів мо-дернізації економіки держави, бізнесу, громадянського суспільства.

Отже, класична схема: по-перше, необхідно чітко визна-

чити економічно обґрунтовану ціль впровадження цифрових технологій, наприклад, забезпечити ріст ВВП на 1,5–2,0 відсотка, а не декларувати гасла «покращити, забезпечити, підвищити», які ми вже бачили в багатьох концепці-ях і планах; по-друге, розробити стратегію до-

сягнення цієї цілі; по-третє, визначити чітку публічну

політику реалізації стратегії.Далі необхідно, щоб стратегія стала однією з найважливіших складових програми економічних реформ в Україні, а гарантами її реалізації були цифрові лідери.

Слід зазначити, що ініціативна група нещодавно створеного HiTech офісу розробила «Цифрову адженду Укра-їни – 2020», положення якої активно обговорюються в суспільстві. До цього процесу активно долучилась і Торгово-промислова палата України, яка зараз веде роботу з цифрової трансформації своєї діяльності і створення своєї циф-рової екосистеми.27 квітня 2017 р. у м. Одесі Торгово-промислова палата України спільно з Одеською національною академією зв’язку ім. О. С. Попова та Офісом ефективного регулювання (BRDO) про-водить Перший міжнародний форум інноваторів «Цифрова Україна – Switch on your business».У ньому візьмуть участь керівники ор-ганів центральної та місцевої держав-ної влади, лідери вітчизняної ІТ-сфери, експерти, представники приватного сектора та громадянського суспільства, керівники та експерти транснаціональ-них компаній – Nokia, Google, IBM, Intel, GRID.Темами обговорення будуть практич-ні аспекти стану і готовності України до масштабного цифрового пере-творення, роль уряду, бізнесу, грома-дянського суспільства, міжнародних організацій у створенні сприятли-вого середовища для цифрової трансформації.

Ініціативна група нещодавно створеного HiTech офісу

розробила «Цифрову адженду України – 2020» і широка громадськість запрошується

до обговорення

B H


33

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALDІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА

Цій наполегливій жінці дійсно є чим пишати-ся. Кілька десятиліть

тому підприємство пережи-вало не найкращі свої часи. Виробництво, що ледь «жеврі-ло», величезні борги з оплати праці персоналу, застаріле обладнання… Таким був «стар-товий капітал» у 1995 р., коли Філю Іванівну Жебровську колектив обрав на посаду директора.Протягом багатьох років вона дуже виважено підходила до кожного рішення, стимулюва-

ла персонал до невпинного наукового пошуку. «Фармак» наполегливо впроваджував сучасні технології. Все це допо-могло заводу вижити у бурем-ні 90-ті. Тепер це забезпечує зростання компанії, її конку-рентоспроможність. «Фармак» уже давно гармоні-зував свою щоденну діяльність із європейськими стандарта-ми і цивілізованими норма-ми. А через безкомпромісні внутрішні критерії щодо якості продукції, її ефективності, охо-рони праці компанія подеколи

«Я ПОСТІЙНО ПОВТОРЮЮ: ЄВРОПУ СЛІД

СТВОРЮВАТИ ТУТ! МОЯ МЕТА – ЩОБ ЗАВОД

СВІТОВОГО РІВНЯ ІСНУВАВ В УКРАЇНІ. ЯКОСЬ

ПРЯМУЮ КОРИДОРОМ І ЧУЮ УРИВОК

ТЕЛЕФОННОЇ РОЗМОВИ: «ЇДЕШ КОЛИШНЬОЮ

ВУЛИЦЕЮ ФРУНЗЕ, ВЕСЬ ЧАС РУХАЄШСЯ ПРЯМО.

КОЛИ ПОБАЧИШ «МАЛЕНЬКУ НІМЕЧЧИНУ»,

ЗУПИНЯЙСЯ, ЦЕ І Є «ФАРМАК». УЯВІТЬ: САМЕ

ТАК ОДИН ІЗ НАШИХ ПРАЦІВНИКІВ ПОЯСНЮВАВ

ТОВАРИШУ МАРШРУТ ДО ЗАВОДУ. НЕМОЖЛИВО

ПЕРЕДАТИ, ЯК ПРИЄМНО І ТЕПЛО СТАЛО

У МЕНЕ НА ДУШІ!», – ТАК РОЗПОЧАЛАСЯ НАША

РОЗМОВА З ГЕНЕРАЛЬНИМ ДИРЕКТОРОМ ПАТ

«ФАРМАК» ФІЛЄЮ ІВАНІВНОЮ ЖЕБРОВСЬКОЮ

ФІЛЯ ЖЕБРОВСЬКА:

ЄВРОПУ СЛІД СТВОРЮВАТИ ТУТ!

Філя ЖЕБРОВСЬКА, генеральний директор ПАТ «Фармак»

Filya ZHEBROVSKA, Chief Executive Officer of Joint Stock Company Farmak

This persistent woman has got a lot of things to be proud of. Several

decades ago, the Company was experiencing its time of hardship. There had been the production lines that were hardly operating, and immense arrears of salaries to the personnel, and outdated production equipment… That was the “startup capital” back in 1995 when the personnel elected Ms. Filya Zhebrovska to the post of the director of the Company. For many years, she has practiced a very balanced approach to making each and every decision and inspired the personnel to per-manently do scientific research. Farmak has been persistently introducing state-of-the-art tech-nologies. All those steps helped the factory live through the “roaring 1990s”, and nowadays it fosters growth and ensures competitiveness of the Company. It has been a long time since Farmak brought its daily opera-

tions up to the European stan-dards and civilized norms. And it is due to the uncompromising internal criteria for product quality and efficacy and for occupational safety that the Company is cur-rently a more stringent stress-tes-ter for its own operations than governmental regulatory authori-ties in some instances.

– Ms. Zhebrovska, what is the present-day Farmak? – We have implemented the au-tomation of almost entire factory, performed retrofitting with equip-ment made by the world’s leading manufacturers, state-of-the-art HVAC systems and treatment facilities, and the place now looks tidy and cosy in general. We have also fundamentally altered the major vector of our operations; we are nowadays specialized in the production of finished dosage forms rather than mere produc-tion of drug substances only. We were striving to transform

FILYA ZHEBROVSKA:

WE SHOULD BUILD EUROPE HERE!“I’VE BEEN SAYING THIS FOR A LONG TIME;

WE SHOULD BUILD EUROPE HERE! MY DREAM

IS TO HAVE A WORLD-CLASS FACTORY IN UKRAINE.

ONCE, AS I WAS WALKING ALONG A HALLWAY,

I HEARD A PIECE OF A TELEPHONE CONVERSATION

AS FOLLOWS: “JUST DRIVE ALONG THE FORMER

FRUNZE STREET ALL THE WAY THROUGH, AND

THEN, WHEN YOU SEE A “LITTLE GERMANY”,

JUST STOP IT RIGHT THERE; THAT’S FARMAK.

JUST IMAGINE; IT WAS THE MANNER ONE

OF OUR EMPLOYEES WAS DESCRIBING

THE WAY TO OUR FACTORY FOR HIS FRIEND.

IT IS IMPOSSIBLE TO SPEAK OUT HOW PLEASANT

AND GREAT I WAS FEELING AS I HEARD THAT!”

THIS WAS THE START OF OUR CONVERSATION WITH

MS. FILYA ZHEBROVSKA, CHIEF EXECUTIVE OFFICER

OF JOINT STOCK COMPANY FARMAK

ЛІКИ НЕ ПОВИННІ МАТИ КОРДОНІВ. НАЛЕЖНА ЯКІСТЬ НАШИХ ПРЕПАРАТІВ – «ВІЗА» НА РИНОК ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

THERE MUST BE NO BORDERS FOR MEDICINES. THE ADEQUATE

QUALITY OF OUR PRODUCTS IS THEIR

‘VISA’ TO THE EU MARKET

Фото: ПАТ «Фармак»


35

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALDІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА

є більш суворим критиком власної діяльності, аніж дер-жавні контролюючі органи.

– Філя Іванівна, що являє собою сучасний «Фармак»?– Завод ми практично повніс-тю автоматизували, оснасти-ли обладнанням провідних світових марок, із сучасними вентиляційними й очисними системами, зробили його охайним і затишним… Карди-нально змінили також і вектор нашої діяльності – замість випуску суто субстанцій під-приємство спеціалізується на виробництві готових лікар-ських форм. Ми прагнули перетворити «Фармак» на потужний на-уково-дослідний центр і зро-били це. Я хотіла, щоб наше підприємство мало не тільки власну душу, але й для всіх

співробітників стало справж-ньою великою родиною.

– Які традиції існують на підприємстві?– Я працюю на заводі з 1980 р. і належу до генерації керівників, які сприймають

свою справу як покликання. Прагну «відчувати» вироб-ництво, чути думку кожного працівника. Щопонеділка з директорами служб про-воджу «мозковий штурм»

задля спільного обговорення існуючих проблем і шляхів їх вирішення. Щоп’ятниці о 8.00 на прохідній (а в сприятливу погоду – на території поблизу заводу) зустрічаюся з началь-никами цехів, керівниками виробничих підрозділів. Такі зібрання – чудова нагода для колег особисто висловити мені пропозиції, ідеї. У свою чергу я повідомляю актуальну інформацію щодо законодав-чих змін, затверджених по-станов. Люди вже звикли до таких неформальних зустрічей «на полі». Щодня о 8-й ранку на території заводу вже багато років лунає гімн «Фармак».

– Який нині продуктовий портфель підприємства?– На сьогодні наш портфель – це понад 220 продуктових до-сьє на основі 138 міжнародних

непатентованих найменувань. У фокусі – 6 терапевтичних груп: засоби для впливу на серцево-судинну, нервову систему, респіраторний тракт, травну систему та метабо-лізм, опорно-руховий апарат, протимікробні препарати для системного застосування. Стрімко розвиваємо групи ліків для жіночого здоров’я та терапії офтальмологічних порушень. Приємно конста-тувати, що кожен 2-й флакон очних крапель, який прода-ється в Україні, вироблений нашою компанією. А препарат Ланотан (латанопрост) для лі-кування глаукоми, зареєстро-ваний у Німеччині та Польщі, має бездоганну репутацію та користується популярністю у європейських споживачів.У минулому році арсенал лікарів було поповнено

21 препаратом, оновлено лінійку засобів, що застосову-ються при кашлі, препаратом ПлюФорКаф (сухий екстракт листя плюща звичайного). Стрімко зростаючі результати продажу для першого року продемонстрував засіб-де-бютант Огранія (прегабалін), рекомендований для ліку-вання невропатичного болю, епілепсії, генералізованого тривожного розладу, фібро-міалгії. На 2017-й запланували презентацію першого вітчизня-ного аналогу інсуліну, який є біосиміляром.

– У які продукти плануєте інвестувати у 2017 році?– Значні інвестиції спрямовує-мо на синтез біотехнологічних продуктів, які є, без перебіль-шення, «новим словом» у сві-товій фармацевтиці. Програма

дій дослідницької лабораторії до 2022 р. передбачає аналіз ринку, пошук засобів із клю-чових фармакотерапевтич-них груп, що виходять з-під патенту.Серед останніх досягнень ком-панії – відновлення синтезу субстанцій. У минулому році виготовлення активних фар-мацевтичних інгредієнтів роз-почато у м. Шостці (Сумська область). У короткі терміни нам вдалося запустити вироб-ництво, отримати сертифікат відповідності вимогам GMP (Good Manufacturing Practice, укр. «Належної виробничої практики», – прим. ред.), роз-ширити асортимент діючих ре-човин, які виготовлятимуться на потужностях нового май-данчика. Відтепер «Фармак» має можливість випускати ліки на основі власних субстанцій,

що стане додатковою запору-кою їх високої якості. Якість – платформа, на якій базується розвиток компанії «Фармак». Ретельно перевіря-ється кожна серія препаратів. Контроль якості моніториться на всіх етапах життєвого циклу продукту, як власними серти-фікованими лабораторіями, так і державними інстанціями. Виробничі майданчики і лабо-раторії «Фармак» регулярно проходять інспекції на відпо-відність GMP (відповідний сер-тифікат ЄС має кожна друга технологічна лінія). Здійсню-ються перевірки й іноземними інспекціями (німецькими, польськими й ін.).

– Філе Іванівно, останнім часом урядом анонсова-но питання імплементації референтного ціноутворен-

ня. Яка Ваша думка з цього приводу?– Рівень життя наших співвіт-чизників, на жаль, є суттєво нижчим порівняно, приміром, з найближчими сусідами – поляками, словаками. І доки українці платитимуть за ліки з власної кишені, то будь-які препарати, навіть у 10 разів дешевші, залишатимуться непосильним тягарем через мізерні бюджети. Обов’язок держави – забезпечити моніторинг вартості лікарських засобів із метою виключити вільне ціноутворення. Звичай-но, багатьом гравцям ринку такі зміни не до душі. Та осо-бисто я вважаю їх правиль-ними і своєчасними: іншого шляху у нас немає.Але я б звернула увагу ще й на такий факт, як необхідність вивчення урядом причин

Farmak into a powerful scientific research centre, and we have succeeded in that. I wanted our Company not only to have its own soul, but also to become a real big family for all the peo-ple who work here.

– What are the traditions within the Company? – I have been working here since the year 1980 and belong to the generation of managers who perceive this job as their personal calling, not just a career path. I strive to “feel” the production processes and to hear what each of the employees thinks about it. Every Monday, I hold brainstorm-ing activities with the directors of departments in order to jointly discuss issues we face and to find the ways to address them. The managers of our workshops and production departments hold their meetings every Friday at

8:00 a.m. in the foyer at entrance checkpoint (or right near the factory if the weather permits). Such meetings provide a good opportunity for the colleagues to express their proposals and ideas to me. In my turn, I share up-dates in legal changes, approved guidelines. The people are accus-tomed to such informal meetings. The anthem of Farmak rings at 8:00 a.m. each day for numerous years already.

– What is the current product portfolio of the Company? – As of today, our prod-uct portfolio comprises over 220 product dossiers based on 138 international nonpro-prietary names. We focus on 6 therapeutic groups, includ-ing medicinal products for cardiovascular system, nervous system, respiratory system, ali-mentary tract and metabolism,

musculo-skeletal system and antiinfectives for systemic use. We are rapidly developing groups of drugs for female health and treatment of ophthalmologic dis-eases. It is great to acknowledge that each second bottle of oph-thalmic drops sold in the Ukraine is manufactured by our Com-pany. In particular, our product named Lanotan (Latanoprost) for treatment of glaucoma has been approved in Germany and Poland, has an irreproachable reputation and enjoys popularity among European consumers. Last year, our product line was further enhanced by 21 drugs and the line of products indicated for cough was added up by Plu-forcough (a dry extract of Hede-ra helix leaves). Rapidly increasing sales over the first year was also shown by Ogrania (Pregabalin), which is recommended for treat-ment of neuropathic pain, epilep-

sy, generalized anxiety disorder and fibromyalgia. We plan to present the first national insulin analogue, which is a biosimilar drug, in 2017.

– In what products are you going to invest in 2017? – Considerable investment is targeted at the synthesis of biotechnological products, which are, without exaggeration, a new word in the global pharmaceutical industry. Our laboratory research program for the period of up to 2020 includes market surveys and search for drugs of key phar-macotherapeutic groups that go off-patent. Among the latest achievements of the Company is renewed synthesis of substances. Last year, we commenced the produc-tion of active pharmaceutical ingredients at our manufacturing site in Shostka (Region of Sumy).

Over a short period of time, we have managed to start up the manufacturing operations, obtain a GMP certificate, and broaden our range of active substances to be produced in our new man-ufacturing facilities. From now onwards, Farmak is capable of manufacturing medicinal products based on our own substanc-es, and that will additionally contribute to the quality of our products. Quality serves as the platform for Farmak to develop. Each batch of our products is thoroughly tested and inspected. Quality control is monitored at all stages of the product lifecycle, and both in-house certified laboratories and the state authorities are involved in this process. The manufacturing sites and laboratories of Farmak are routinely inspected for GMP compliance (and each second production line has an appropriate

EU GMP certificate). Also, Farmak receives foreign inspections (Ger-man, Poland and others).

– Ms. Zhebrovska, as we know, the Government has recently raised the issue of reference pricing. What do you think in this regard? – The living standards of the fellow Ukrainians are unfortu-nately much lower as compared to, for example, those of our closest neighbours, such as Poland or Slovakia. And as long as the Ukrainians pay their own scarce money for the medicinal products they buy, any kind of drugs, even those 10 times as cheap, will remain a hard burden for them due to the their miserly low earnings. It is the obligation of the Government to ensure the monitoring of the cost of medic-inal products in order to preclude free market pricing. Of course,

many players of the pharmaceu-tical market would not agree to such steps. My belief is that such steps would be right and up to the point, since we don’t have any other options.

However, I would like to draw your attention to the following fact: it is necessary for the Gov-ernment to study the reasons why the cost of some medic-inal products is unexplainably low. Sometimes, companies sell their products at prime cost (or even lower) in order to become

monopolists at the market and eventually increase their selling prices dramatically. Alternatively, companies sometimes save on raw materials. Currently, a group of analysts is exploring the issue why the cost of the drug named Diaformin (metformin for patients with diabetes mel-litus) manufactured by Farmak is higher than the minimal price in the reference countries. The experts have presumed that we would fit into the said price limits if we were using a cheaper raw material. However, every-one knows that the one who buys cheap buys twice. In such a situation, we would not be able to assure bioequivalence of Diaformin to the originator and, as a result, we would not be able to assure quality we declare. No doubt, our Compa-ny will never put the health of patients in peril. So, the Govern-

The manufacturing sites and laboratories

of Farmak are routinely inspected for GMP compliance. Farmak

receives foreign inspections (German, Poland and others)

Виробничі майданчики і лабораторії

«Фармак» регулярно проходять інспекції

на відповідність GMP. Здійснюються перевірки й іноземними інспекціями

(німецькими, польськими й ін.)


37

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ІНТЕРВ ’Ю НОМЕРАІНТЕРВ ’Ю НОМЕРА

безпідставно низької вартості ліків. Іноді компанії реалізують препарати за собівартістю (або навіть дешевше), аби стати монополістом на ринку, а потім різко підвищити ціну на продукцію; іноді – економлять на сировині. Наразі група ана-літиків намагається з’ясувати, чому вартість препарату Діаформін (метформін для хворих на цукровий діабет) від компанії «Фармак» вища за мінімальну в країнах порів-няння. Експерти припустили, що, використовуючи дешев-шу сировину, ми, можливо, змогли би увійти у визна-чений ціновий діапазон. Та всі знають: «Дешева рибка – погана юшка». За такої умови нам не вдасться гарантувати біоеквівалентність Діаформіну оригінальному препарату і, відповідно, задекларовану якість. Безсумнівно, компанія не ризикуватиме здоров’ям

пацієнтів. Уряд повинен брати до уваги такі нюанси.

– До яких країн «Фармак» експортує свою продукцію?– Я вже багато років керуюся гаслом: «Ліки не повинні мати кордонів». Належна якість наших препаратів – «віза» на ринок Європей-ського Союзу, «квиток» для них на світову фармацев-тичну арену. Наразі перед нашою службою з якості поставлено доволі амбітне завдання – сертифікувати за європейськими стандартами європейськими інспекціями всі виробничі лінії. З 2006 р. здійснюють-ся поставки вітчизняних рентгенконтрастних засобів до Німеччини. Препарати, виготовлені заводом, успішно реалізуються у Польщі. І жод-ного (!) випадку побічних дій, процедури відкликання з

ринку та негативного відгуку не зафіксовано.Загалом, продукцією «Фар-мак» користуються жителі більш ніж 20 країн світу. Значний потенціал компанія демонструє на ринках СНД: в Узбекистані вона входить до Топ-15, у Киргизстані – до десятки лідерів. Довіряє українським лікам і населення Казахстану. Окрім держав європейського простору, СНД, мапа географічної присутності «Фармака» охоплює Лівію, В’єтнам, Алжир. Минулого року вдалося налагодити екс-порт високотехнологічного за-собу Фленокс (еноксапарин), призначеного для профілак-тики тромбоутворення у разі хірургічних втручань, до Іраку. Зараз ми ведемо переговори з потенційними партнерами із США. Поки що про це говори-ти зарано, але сподіваємося, що скоро препарати, які ви-

робляє «Фармак», отримають «прописку» і на Американ-ському континенті.Експорт ліків забезпечує суттєві фінансові надходження: ви-ручка оцінюється у 1 млрд 100 млн грн. (до 45 млн до-ларів). Варто зауважити, що лише 35% отриманої валюти спрямовується на потреби компанії, а 65% – викорис-товується державою (для зміц-нення гривні, розрахунків за міжнародними контрактами).

– Які Ваші плани на май-бутнє?– Стратегія компанії «Фар-мак» – до 2020 р. збільшити обсяг експорту до 40% (зараз відповідний показник стано-вить 24,6%), тож докладаємо неабияких зусиль у пошуку нових закордонних парт-нерів, регулярно відвідуємо міжнародні галузеві форуми, конгреси.

– Перемоги у номінації «Кращий вітчизняний виробник», звання «Кра-щий експортер року у фармацевтичній галузі», Зірка фармації України, лідерство у дослідженнях суспільної думки та пере-повнена скарбничка інших нагород…– Так, приємно згадувати про наше визнання, але для мене нині дуже важливо, що за право стати частиною команди «Фармак» кон-курують кращі випускники найпрестижніших університе-тів країни. Сьогодні колектив компанії – це 2400 праців-ників. За два десятиліття нам вдалося створити 1200 робо-чих місць, забезпечити гідні умови праці та конкурентний рівень заробітної плати, що на 15% перевищує середній по галузі. Нині в компанії «Фармак»

працюють 6 докторів і майже 30 кандидатів наук. Фахо-вість передбачає високий рівень оплати праці, жод-них компромісів існувати не може. Кілька днів тому я підписувала звіт із опла-ти праці і звернула увагу на суму податку з доходу фізичних осіб. У минулому році ми сплатили до столич-ного бюджету 107 млн грн. Ця цифра яскраво ілюструє і рівень заробітних плат на підприємстві, і прозорість на-шої діяльності.

– Якими соціальними про-ектами опікується «Фар-мак»?– «Фармак» опікується трьо-ма столичними школами та у с. Немиринці Житомирської області, ми вшановуємо вої-нів АТО, організовуємо захоп-люючі спортивні турніри, так звані Родинні олімпіади, які

відбуваються у м. Шостка, де також працює наше вироб-ництво. Проводимо освітні еко-проекти для школярів Шостки та дорослих шостків-чан. Багато ще чого робимо.Існує заповідь Божа: потріб-но віддавати «десятину» на

корисні справи. Як на мене, соціальна відповідальність – турбота про дітей і старень-ких, дбайливе ставлення до навколишнього світу, повага до відважних захисників Віт чизни – обов’язок кож-ного. У військову частину Новоград-Волинського ми їздимо, наче до себе до-

дому. Драматичний період у історії незалежної Укра-їни триває вже понад три роки… Ми не змирилися і не станемо байдужими. Єдине, що принципово змінилося, – вид допомоги. Якщо раніше гасили «пожежі» у вигляді дефіциту їжі, одягу, взуття, захисного спорядження, то зараз концентруємо зусил-ля на забезпеченні бійців технікою, сучасними при-ладами, ремонті автомобілів. У разі епідемії респіраторних захворювань чи за наявнос-ті інших медичних потреб надаємо необхідні ліки. Я переконана, що будь-яка допомога важлива. Зараз за-куповуємо для армії тепло-візори. Для нашої сім’ї війна на Сході – ще й особиста тра-гедія. Мій єдиний брат Павло зараз там, і моє серце разом із ним.

ment must take such nuances into their consideration.

– What countries does Farmak export its products to? – For many years, I have been working with the motto reading “There must be no borders for medicines”. The adequate quality of our products is their “visa” to the EU market and a “ticket” to the global pharmaceutical arena. Our Quality Unit has currently been assigned quite an ambitious job to have all of our production lines certified under the European standards by European authorities. We have been supplying our X-ray contrast agents to Ger-many since 2006. The drugs produced by our Company are sold in Poland. And there have been no (!) event of adverse

effect and recall and negative feedback of our products. In general, the products of Far-mak are supplied to more than 20 countries worldwide. There is a vast potential for our Compa-

ny in CIS markets; we are rated among the Top-15 in Uzbekistan and we are one of the market leaders in Kyrgyzstan. The popu-lation of Kazakhstan also trusts medicinal products from Ukraine. In addition to countries of the Eu-ropean Community and CIS, the

map of our corporate presence also shows Libya , Vietnam, and Algeria. Last year, we succeeded in arranging the supplies of our high-tech product named Flenox (enoxaparin) used for prophylaxis of thrombosis during surgical intervention to Iraq. Currently, we are in the process of negotiations with our prospect partners in the USA. It is rather premature to speak about that right now, but we hope that the products manufactured by Far-mak will soon be found on the American continent, too. The export sales of medicinal products leverage a significant financial income; our revenue is assessed to be as much as UAH 1 bn 100 million (up to USD 45 million). It is worth mentioning that only 35% of a foreign cur-rency of cash inflow is used by

the Company for its purposes, and the remaining 65% is pur-chased by the Government (in order to secure the stability of the Ukrainian Hryvnia and make settlements under international treaties).

– What are your plans for the future? – The strategy of Farmak is to increase our exports by 40% by 2020, while the current figure is 24.6%. So, we are making great efforts to find new partners abroad and also visiting the inter-national forums and congresses of the industry on a regular basis.

– The victory in the nomina-tion “The Best National Man-ufacturer”; the title “The Best Exporter of the Year in the Pharmaceutical Industry”; the

Golden Star of the Pharma-cy in Ukraine; the leadership in the public opinion re-search; and great many other awards… – Yes, it is a pleasant thing to remember our achievements, but it is nowadays very important for me that best graduates from most renowned universities of the country compete to become a part of our team. Today, we have 2400 employees of the staff, and we have managed to create 1,200 jobs over two decades and to ensure decent working condi-tions and a competitive remuner-ation level, which is 15% higher than the average in the industry. Nowadays, Farmak employs 6 PhDs and almost 30 candidates of sciences. The narrow special-ization of the staff means a high level of labour remuneration, and

no compromises must be allowed here. A few days ago, I was signing a report on the labour remuneration when I noticed the amount of the personal income tax in it. Last year, we paid UAH 107 million to the municipal budget of the City of Kyiv, and this figure clearly demonstrates the level of our salaries and the transparency we have in our business.

– What are the social projects patronized by Farmak? – Farmak takes care of three public schools in Kyiv and a school in the village of Nemyryn-tsi, Region of Zhytomyr. We also pay respect to, and provide care for, the ATO servicemen. Besides, we organize exciting sports tournaments as a part of the ‘Family Olympiads’ in the town of

Shostka where we also have our manufacturing facilities. We are engaged in environmental edu-cation projects for schoolchildren and adult citizens of Shostka. Well, we do a lot of other things. There is a commandment from the God: give a tithe for useful things. As for me, the social responsibility – and a duty for everyone – is to care about children and aged people, to carefully treat the environment, and to show respect to those who defend our Homeland. We pay visits to a military compound in the town of Novograd-Volyn-sky and we feel like home up there. This is a dramatic period in the history of the independent Ukraine, which has lasted for more than three years already. We did not surrender and will never become indifferent.

The only thing that fundamen-tally changed is the way we help. Previously, we would kind of serve as a fire brigade as we were solving the problems of the shortages in food, clothes, foot-wear, and protective equipment. Today, we focus on supplying military equipment and advanced devices to, and on repairing motor vehicles for, our soldiers. We supply necessary drugs in the event of respiratory disease outbreak or if there is a need for any other medical assistance. I am convinced that any kind of help is important. Right now, we are purchasing thermal imaging devices for the army. The war in the East is a person-al tragedy for my family, too. My only brother Pavlo is there now and my heart is stay-ing with him.

For seven consecutive years, Farmak has been the leader of the Ukrainian

pharmaceutical market in sales of medicinal products expressed in monetary terms*

7 років поспіль «Фармак» є лідером фармацевтичного

ринку України за обсягами продажу

лікарських засобів у грошовому виразі*

Р

А

* За даними Proxima Research у 2010–2016 рр. / According to Proxima Research in 2010 to 2016.


39

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD ЗАКОН І Б ІЗНЕСЗАКОН І Б ІЗНЕС

У цьому році Між народному комерційному арбіт-ражному суду (МКАС), що функціонує при ТПП України, виповнюється 25 років. Сьомий рік

поспіль його очолює Микола Селівон. Його колеги по справі, партнери, серед яких багато всесвітньо відо-мих юристів, адвокатів, учених, звикли бачити його в офісній обстановці або у залі, де розглядається черговий спір між представниками бізнесу з різних країн світу, Європи та Близького Сходу, наприклад. Йому повністю довіряють, бо вважають юристом-професіоналом із ве-ликої літери. У нього щільний розклад і десятки дзвінків на день. Але він скромно стверджує, що за всім успіхом МКАСу при ТПП України стоїть вся його команда. Цього разу ми вирішили поспілкуватися с Миколою Селіво-ном у неформальній обстановці, за філіжанкою кави, й поговорити про майбутнє арбітражної інституції у світі, про сьогодення українського арбітражу, про його власні захоплення.

АРБІТРАЖ. ЗАЗИРНЕМО В МАЙБУТНЄ

– Усі здобутки – це колек-тивна праця. Без роботи се-кретаріату, без кваліфікова-ної роботи арбітрів, робота МКАСу неможлива, – каже Микола Селівон.

– Скільки спорів було розглянуто в минулому році?– 400–500 спорів майже кожного року розглядає-мо. А от у позаминулому, 2015-му, їх було понад 900, це був сплеск. За кіль-кістю розглянутих спорів ми посідаємо одне з перших місць у Європі. При цьому, якщо міжнародні арбітражі в інших країнах займаються і внутрішніми, і зовнішньо-економічними спорами, МКАС розглядає лише зов-нішньоекономічні.

– Миколо Федосовичу, хто звертається до укра-їнського МКАСу?– Нам дуже приємно, що зростає кількість справ, в яких взагалі немає суб’єктів підприємництва з боку українців. Наприклад, ми розглядаємо спори між бізнесменами Македонії та Польщі, Австрії та Сирії й інші. От нещодавно, десь півроку тому, ми прийняли спори, де спочатку арбі-тражні застереження про-водилися в Лондонському арбітражі, а потім сторони вирішили звернутися до МКАСу при ТПП Украї-ни, і коли я спитав, чому, отримав відповідь: «У вас дешевше і швидше».

– А завдяки чому швид-ше?– До мене часто звертають-ся споживачі наших послуг і ставлять два питання:

«За який час ви розгляне-те справу?» і «Скільки це буде коштувати?». Так от, за оперативністю – ми одні з кращих у Європі: приблиз-но 60% справ розглядаємо протягом 3–4 місяців після прийняття справи до про-вадження. Це надзвичайно швидко. Все завдяки чіткій організації арбітражного процесу. Наш регламент (віддаю данину пам’яті І. Г. Побірченку, колишньо-му голові МКАСу при ТПП України, – прим. ред.) над-звичайно чітко встановлює часові рамки для арбітрів, для складу арбітражу і для сторін на кожній арбітражній стадії. І секретаріат конт-ролює дотримання цих ча-сових рамок і «підштовхує» сторони, нагадує складу арбітражу, що часові обме-ження для розгляду треба

виконувати, бо може бути скасовано рішення нашого арбітражу. Тобто, перше – це чіткий регламент нашої діяльності. Друге – активна роль секретаріату. У нас, і це я вважаю правиль-ним, уся технічна робота з організації арбітражного процесу, тобто прийняття справ, позовів, комунікації між сторонами й арбітрами, відбувається через секрета-ріат. Таким чином ми даємо змогу арбітрам займатися лише підготовкою справи до слухання, вивчати ма-теріали справи і виробляти

рішення. Крім цього, секре-таріат контролює, організо-вує і дисциплінує до певної міри, особливо сторони, наприклад до надання ма-теріалів та інше.І третє – наділення голови МКАСу при ТПП України, як керівника постійно ді-ючої арбітражної установи, певними процесуальними правами. Це – новела в нашому законодавстві: як правило, голови арбітраж-них судів в інших країнах не мають таких повнова-жень. Так, ми приймаємо справи до провадження, ми можемо припинити провадження у справі за заявою позивача, коли ще не сформований склад арбітражу (коли вже сфор-мований склад арбітражу, голова МКАСу не має ніяких повноважень, навіть

контролюючих, – прим. ред.). Голова МКАСу не має ніяких повноважень щодо організації арбітраж-ного процесу, проведення арбітражних слухань, ви-роблення рішення, оскільки це – абсолютна компетен-ція арбітражного суду.Ще одна дуже важлива новела: голови МКАСу і Морської арбітражної ко-місії мають право приймати забезпечувальні заходи за заявою сторони до фор-мування складу арбітражу. Це прискорює процес роз-гляду справ.

– А хто судді? (говоримо без певної іронії, – прим. ред).– Судді хто? Від якісного добору арбітрів зале-жить авторитет арбітражу у світі. До складу арбітрів включаються науковці, практичні працівники, є й представники дер-жавних установ – їхня основна діяльність не пов’язана з представ-ництвом (адвокатськими послугами) й арбітражем.Із 1992 року одним із критеріїв для включення арбітрів до рекомендацій-ного списку було не тільки знання права, інші знання, кваліфікації, титули, а й добропорядність, яку тільки зараз ввели для кваліфікації кандидатів у судді у Кон-ституцію і Закон. А ми це в МКАСі при ТПП України робили 25 років.Ми вивчали досьє людини-арбітра і тому, за загальною міжнародною оцінкою, наша арбітражна установа здобула характеристику некорумпованої установи, юрисдикційного органу, який об’єктивно розглядає арбітражні справи.Зараз у нашому рекомен-даційному списку – майже 130 арбітрів; 50% – це іно-земні спеціалісти з 30 країн світу – Європи, Америки, Азії. До речі, в інших арбіт-ражних установах (за кор-доном) іноземців до трети-ни, а у нас – половина.

– Із якими справами до МКАСу при ТПП України звертаються бізнесмени?– Предметною стороною наших спорів є здебільшого міжнародні операції з по-ставок, купівлі ØØØ

Микола СЕЛІВОН, голова Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України

Із 1992 року одним із критеріїв для включення арбітрів до рекомендаційного списку МКАСу

при ТПП України було не тільки знання права, інші знання, кваліфікації, титули, а й добропо-

рядність, яку тільки зараз ввели для кваліфікації кандидатів у судді у Конституцію і Закон


41

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALDЗАКОН І Б ІЗНЕС ЗАКОН І Б ІЗНЕС

і продажів певної продукції, поставки продукції, наукова діяльність та інші. Нині збіль-шилась кількість фінансо-во-кредитних спорів. Певна частина спорів – будівельні. Вони, до речі, надто складні, адже стосуються якості бу-дівництва.

– І Ви беретесь за них? Це ж спори між інозем-ними компаніями…– Звичайно. І останнім часом вони не тільки між інозем-ними компаніями, а й між українською стороною й іно-земною. Тобто, суб’єкти мо-жуть бути в різних країнах, і по предмету ми розглядаємо спори у сфері зовнішньоеко-номічної діяльності. Трапляються випадки спірно-арбітрабельних справ. Наприклад, до мене недавно звернувся позивач і запитав: «Чи приймете Ви до свого розгляду справу громадянина України, який

уклав із французькою фір-мою договір на поставку меблів для його замісько-го будинку на 1 млн євро? Меб лі поставили, але замов-ник не заплатив». Це – випа-док некомерційної діяльнос-ті, це – операція, здійснена для власних потреб грома-дянина України і не підлягає до розгляду МКАСом.

– Ви очолюєте МКАС при ТПП України сьомий рік поспіль. Якими своїми досягненнями останніх років Ви пишаєтеся?– До рекомендаційного списку арбітрів я був вклю-чений у 1994 році. Повторюсь: я вважаю, що всі здобутки – це колектив-на праця. Без роботи секре-таріату, без кваліфікованої роботи арбітрів діяльність МКАСу неможлива. Я пиша-юся своєю командою й тим, що український арбітраж поважають і цінують у світі.

– Ваша команда, хто вони?– Я перейняв команду Ігоря Гавриловича (Микола Селівон на мить задумався, потім із великою тепло-тою згадує І. Г. Побірчен-ка, – прим. ред.), і ніколи не міняв і не буду міняти співробітників. Усі вони надзвичайно кваліфіковані. У позаминулому році ми значно розширили список арбітрів. Команда у нас – стабільна, дуже досвідчена, у секретаріаті трудяться спеціалісти вже по 15–20 років. І дай бог їм здоров’я. Чимало арбітрів працюють у МКАСі з 1992 року, бага-то з них, на жаль, пішли із життя. Два покоління закла-дає фундамент українсько-го арбітражу. Цих людей треба пам’ятати, цінувати.

– Яким Ви бачите май-бутнє українського арбі-тражу?

– Сьогодні є різні погляди на розвиток арбітражу. Так, деякі експерти, особливо американські, вважають, що у нинішньому розумінні ар-бітраж є безперспективним, оскільки нові види комуні-кацій, наприклад, електронні засоби зв’язку й інші, нівелю-ють арбітраж як такий. Я не схильний до такої критичної думки і вважаю, що най-ближчі десятиліття арбітраж буде функціонувати й по-трібен. Бо ж скільки існувати-муть різні держави і розви-ватиметься зовнішня торгівля у світі та взагалі зовнішньо -економічні зв’язки, об’єктивно будуть виникати спори щодо виконання певних домовле-ностей. І щось ефективніше за міжнародний арбітраж людство ще не знайшло. Більше того, йдеться не тіль-ки про комерцію. Всі зов-нішньополітичні спори між державами, як правило, теж вирішуються шляхом

арбітражу, створюються від-повідні нейтральні органи, трибунали, які розглядають спори. Наприклад, спір між Україною та Румунією щодо острова Зміїний розглядав міжнародний трибунал. Що таке взагалі арбітраж? Це хтось третій, хто ком-петентно і неупереджено розгляне спір. Моя позиція така: арбітраж буде одним із затребуваних способів розв’язання спорів. Ми будемо затребувані тільки тоді, коли будемо створюва-ти «максимум» для сторін, для того, щоб вони отри-мали від МКАСу якомога якісніші послуги. Ще раз повторюсь: кваліфікованість, об’єктивність, неуперед-женість, оперативність і оптимізовані матеріальні затрати. Це п’ять китів, на яких будується робота укра-їнського арбітражу.МКАС при ТПП України останнім часом зміцнив

свою матеріально-технічну базу. У нас є три зали для проведення арбітражних за-сідань, оснащені за останнім словом техніки. Сторони розглядів можуть робити презентації, використовува-ти скайп для вислуховуван-ня думки експертів на від-стані, багато інших сучасних методів надання інформації для розгляду, ведеться аудіо запис арбітражних засі-дань тощо. Більше того, все це для сторін ми здійснює-мо безкоштовно. МКАС – незалежна орга-нізація, керівництво ТПП України абсолютно не втру-чається у нашу діяльність – тільки сприяє їй. Водночас український арбітраж буде й далі існувати при Палаті, бо ТПП – це найбільше об’єднання бізнесових кіл. До речі, у 95% зарубіжних країн арбітражні інституції працюють при торгово-про-мислових палатах.

– Миколо Федосовичу, а Ви берете участь в арбітражних слуханнях в інших країнах? – Так. Про мене часто гово-рять: «Очолює арбітражний суд, МКАС і організовує його роботу, бере участь у розгляді спорів міжнарод-них комерційних арбітраж-них судів за кордоном» (М. Селівон посміхається, – прим. ред.).

– Як Ви відпочиваєте, чим захоплюєтесь?– Я дуже люблю класич-ну музику, купую квитки в нашу київську оперу і з дружиною відпочиваємо душею під час спектаклів. Люблю читати. Читаю одно-часно по кілька книжок. Люблю переключати свою увагу з однієї сюжетної лінії на іншу. От зараз пере-читую втретє «Майстра і Маргариту» Михайла Булгакова, читаю Віктора

Суворова й Ігоря Буніча, а потім переключаюся на неймовірні колізії Едгара По. Ще люблю уривками перечитувати Іммануїла Канта. Нещодавно купив «Воспоминания Федора Шаляпина». Цікава була людина, неоднозначна.Іноді в голову приходить фраза: «Чим більше я пізнаю людей, тим більше я люблю собак». Чи фран-цузька маркіза часів Людо-вика XIV це сказала, Марі де Севіньє, чи процитувала чиїсь слова, неважливо. Приписували цей афоризм і Чехову, і Ніцше, і Коко Шанель, і багатьом іншим. Але фраза відповідає, на жаль, нашій дійсності.

– Миколо Федосовичу, дякуємо Вам за цікаве інтерв’ю, бажаємо про-фесійної наснаги й успі-хів усьому Вашому колективу.

B H


43


З початком 2017 року знову активно ведуть-ся дискусії, в тому

числі на рівні Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, щодо доцільності здійснен-ня закупівель лікарських засобів і медичних виробів через міжнародні спеціалі-зовані організації. В засобах масової інформації майже щотижня (а то і декілька ра-зів на тиждень) з’являються

різні за змістом і спрямо-ваністю статті на цю тему. До читачів доносяться якісь нові дані із незрозумілих чи різних джерел, які часто не співпадають із офіційною позицією Міністерства охо-рони здоров’я України та міжнародних організацій. На фоні такої ж потужної інформаційної критики та неприйняття відбувало-ся впровадження нового механізму закупівель.

Закон України № 269-VIII «Про внесення змін до де-яких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необ-хідних лікарських засобів та медичних виробів шля-хом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» був прийнятий ще у березні 2015 року, а відповідні перші контракти із міжнародними

ЗАКУПІВЛІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ ЧЕРЕЗ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

спеціалізованими організа-ціями Міністерству охорони здоров’я України вдалося підписати лише наприкінці 2015 року. Таким чином, фактично, закупівлі за про-грамою 2015 року здійсню-валися лише в 2016-му.На жаль, у минулому році контракти з міжнародними спеціалізованими органі-заціями для забезпечення закупівель необхідних лікар-ських засобів і медичних виробів були також під-писані лише восени. Звісно, така ситуація не може вва-жатися прийнятною та під-лягає виправленню в рам-ках наступних закупівель.Тому в багатьох випадках критика механізму між-народних закупівель є небезпідставною та може бути зрозумілою. ØØØ

ОЛЕКСАНДР БОНДАРстарший юрист юридичної компанії «Правовий Альянс»

ДМИТРО АЛЕШКО партнер юридичної компанії «Правовий Альянс»

Since the beginning of 2017, there have been discussions, including at the level of the Committee of the Verkhovna

Rada of Ukraine on Healthcare, on the fea-sibility of procurement of medicinal products and medical devices through international specialized organizations. Mass media al-most weekly (and sometimes several times a week) publish articles on the issue which are different in content and subject. Readers are offered new data from unknown or different sources, which often do not coincide with the official position of the Ministry of Health of Ukraine and international organizations.Introduction of a new procurement mech-anism took place in conditions of powerful information criticism and negation. Law of Ukraine No. 269-VIII “On Amendments to Some Laws of Ukraine on Provision of Timely Patient Access to Needed Medicinal Products and Medical Devices through Public Procure-ment Involving Specialized Organizations En-gaged in Procurement” was adopted back in March 2015. Though, the Ministry of Health of Ukraine managed to sign first correspond-ing contracts with international specialized organizations at the end of 2015. Thus, in fact, procurement under the program of 2015 was carried out only in 2016.Unfortunately, in 2016 contracts with interna-tional specialized organizations to ensure the procurement of necessary medicinal prod-ucts and medical devices were signed only in autumn. Of course, this situation cannot be considered acceptable and must be changed for the future procurement.Therefore, in many cases, international pro-curement mechanism criticism is not unrea-sonable and can be understood. However, it is important that such criticism be of a con-structive nature and not politically or business

biased, since we are talking about people’s health.The data that are available in open sources indicate that despite the current drawbacks, procurement of medicinal products and med-ical devices through international specialized organizations, as a temporary mechanism, has demonstrated its efficiency, given the significant savings in the budget. In particular, according to Patients of Ukraine Charity Foundation website, after the procurement of necessary medicinal products and medical devices under the budget program for the previous year, about USD 8 million remained on account of international organizations.

Of course, we do not intend to assert the authenticity of the data in this article. In our opinion, only the Ministry of Health and rele-vant international organizations can comment on such data competitively. Admit, however, that the figures are impressive.Pursuant to Resolutions of the Cabinet of Min-isters of Ukraine No. 787 as of October 8th, 2015 and No. 557 as of August 23rd, 2016, which approved lists of medicinal products and medical devices purchased under procure-ment agreements (contracts) with specialized organizations in areas of budget funds use in a respective year, the Ministry of Health, provided that the needed volume of medici-nal products and medical devices were ØØØ

MEDICINAL PRODUCTS AND MEDICINAL DEVICES PROCUREMENT THROUGH INTERNATIONAL ORGANIZATIONS. ADVANTAGES AND DISADVANTAGES

In many cases, international procurement mechanism criticism is not unreasonable and can be understood. However, it is important that such criticism be of a constructive nature and not politically or business biased, since we are talking about people’s health

ALEXANDER BONDARSenior Lawyer, Legal Alliance Company

DMYTRO ALESHKOPartner, Legal Alliance Company


45


Проте, важливо, щоб така критика мала конструктив-ний характер, а не була політично чи бізнес заан-гажованою, адже йдеться про здоров’я людей. При цьому дані, які до-ступні у відкритих джере-лах, свідчать про те, що, попри існуючі недоліки, закупівлі лікарських засобів і медичних ви-робів через міжнародні спеціалізовані організації, як тимчасовий механізм, продемонстрували свою ефективність, із огляду на значну економію бю-джетних коштів. Зокрема, згідно з даними сайту БФ «Пацієнти України», після здійснення закупі-вель необхідних лікар-ських засобів і медичних виробів відповідно до бюджетної програми за попередній рік на рахун-ках міжнародних організа-цій залишалося приблизно 8 млн доларів США.Звичайно, ми не беремося в рамках цієї статті ствер-джувати достовірність такої інформації. На нашу думку, компетентно таки-ми даними можуть опе-рувати лише Міністерство охорони здоров’я України та відповідні міжнародні організації. Однак, погодь-тесь, цифри вражаючі.Згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 08.10.2015 р. № 787 і від 23.08.2016 р. № 557, якими затверджено пере-ліки лікарських засобів і медичних виробів, що закуповуються на підставі угод (договорів) щодо закупівлі зі спеціалізова-ними організаціями за напрямами використання

бюджетних коштів у від-повідному році, Міністер-ство охорони здоров’я, за умови закупівлі необ-хідної кількості лікарських засобів і медичних виробів із урахуванням обсягу невикористаних коштів на рахунках спеціалізованих організацій, може збіль-шувати кількість одиниць товару в межах 100% від потреби. Таким чином, така еконо-мія, фактично, означає, що пацієнти в Україні зможуть отримати додаткові ліки та медичні вироби.До того ж, окрім такої еко-номії бюджетних коштів і можливості закупівлі біль-

шої кількості товарів за ви-ділені бюджетні кошти для українських пацієнтів, між-народні закупівлі, завдяки використанню правил, механізмів і процедур між-народних спеціалізованих організацій при проведенні тендерів, дозволили усу-нути ряд корупційних ри-зиків, на які неодноразово звертали увагу міжнародні громадські організації і на-віть державні посадовці на різних рівнях. А це також одна із головних цілей цього механізму. Такі між-народні механізми закупі-вель, як правило, застосо-вуються в тих країнах, де ще не сформована про-зора й ефективна націо-нальна модель закупівель,

недостатній рівень зрілості антикорупційних заходів тощо. Як не прикро це визнавати, саме до таких країн відноситься наразі Україна.Попри зазначені успіхи, на жаль, необхідно також погодитись, що не всі цілі здійснення таких закупі-вель були досягнуті, без помилок і недоліків не обійшлось.Зокрема, рядом проблем супроводжувалась ситуація щодо звільнення від ПДВ операцій з імпорту та по-ставки лікарських засобів і медичних виробів у рам-ках міжнародних закупі-вель. Як свідчить практика

закупівель за попередній рік, положення Податко-вого кодексу України та релевантної постанови Кабінету Міністрів Украї-ни від 2 грудня 2015 року № 1153 «Про затвердження Порядку ввезення, поста-чання і цільового викорис-тання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподатку-вання податком на додану вартість» потребують до-опрацювання з метою за-безпечення їх відповідності та врегулювання складно-щів, що склалися при їх практичному застосуванні.Така недосконалість може бути також викликана великою кількістю та по-спішністю прийняття відпо-

відних нормативно-право-вих актів. Вищезазначена постанова Кабінету Міні-стрів України, що є одним із ключових документів, який дозволяє зменшити вартість відповідних лікар-ських засобів і медичних виробів, була прийнята 02.12.2015 р., тобто вже після підписання контрактів із міжнародними організа-ціями.Крім того, необхідно роз-робити механізми, які б не допускали закупівель неякісних товарів і до-зволили б максимально скоротити терміни по-ставки закуплених лікар-ських засобів і медичних виробів лікувально-про-філактичним установам, а також повністю нові підходи до формування номенклатури. Скорочення строків поставки това-рів на території України, на нашу думку, можливе, зокрема, шляхом усунен-ня монополії державних підприємств Міністерства охорони здоров’я на таку діяльність, оскільки при-ватні компанії можуть мати кращі технічні мож-ливості для ефективного й оперативного постачання товарів.Необхідно також звернути увагу, що у ряді норма-тивно-правових актів, що приймалися з метою реалі-зації механізму міжнарод-них закупівель лікарських засобів і медичних виробів через спеціалізовані органі-зації, є посилання на Закон України від 10.04.2014 р. № 1197-VII «Про здій-снення державних за-купівель», який втратив чинність ще 01.08.2016 р.

procured, given the amount of unused funds on account of specialized organizations, can increase the number of items within 100% of the needs.Thus, such savings actually mean that patients in Ukraine will receive additional medicinal products and medical devices.Moreover, in addition to such budgetary savings and the possibility of procuring more products for Ukrainian patients for allocated budget funds, international procurement, due to ap-plication of rules, mechanisms and procedures of international specialized organizations while carrying out tenders, eliminated a number of corruption risks, which were repeatedly pointed out by international NGOs and even govern-ment officials at various levels. It is also one of the main goals of this mechanism. Such inter-national procurement mechanisms are typically used in countries that have not yet formed a transparent and efficient national procure-ment model and a sufficient level of maturity of anti-corruption measures, and so on. Ukraine is one of them nowadays, which is very sad.Despite some successful outcome, unfortu-nately, we must admit that not all the objec-tives of such procurement have been achieved without error and drawback.In particular, a number of problems accom-panied the situation regarding VAT exemption of import and supply of medicinal products and medical devices within the framework of international procurement. The practice of procurements for the previous year, the provisions of the Tax Code of Ukraine and the relevant Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1153 as of December 2nd, 2015 “On Approval of the Procedure for Importation, Supply and Intended Use of Me-dicinal Products and Medical Devices Exempt-ed from Value Added Tax” need improving in order to ensure their compatibility with each other and resolving difficulties prevailing in their practical application.Such imperfections can also be caused by the big number of normative acts and haste at their adoption. The aforementioned Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, which is one of the key documents that can reduce the price of medicinal products and medical devices, was adopted on December 2nd, 2015., which means after the relevant contracts with international organizations were signed.

We also need to establish the mechanisms that would not allow for buying substan-dard products, create entirely new approach-es to the formation of the nomenclature and set mechanisms that would minimize the term of delivery of procured medicinal products and medical devices to health care institutions.Term of delivery of goods in Ukraine can, in our view, be reduced, in particular, by re-moving the monopoly of the state enterprises of the Ministry of Health on such activities, as private companies may have better techni-cal capacity for efficient and timely delivery of goods.It should also be noted that a number of nor-mative acts, that were adopted to implement the mechanism of international procurement of medicinal products and medical devices through specialized organizations, have links to Law of Ukraine “On Public Procurement» No. 1197-VII as of April 10th, 2014, which expired on August 1st, 2016. The same or similar provisions are contained in new Law of Ukraine “On Public Procurement» No. 922-VIII as of December 25th, 2015. However, despite the expiry of the Law of Ukraine “On Public Procurement”, appropriate amendments were not made to the men-tioned normative acts.Failure to amend the acts is a significant risk for implementation of the centralized pro-curement mechanism involving international specialized organizations. Of course, there are some other issues to be addressed.Therefore, in our opinion, the situation should be approached in objective and practical way and there should be no room for extreme steps.If such a temporary mechanism of interna-tional procurement eliminates the risks of corruption, saves budget and, therefore, pro-vides patients with more medicinal products and medical devices, it seems appropriate to focus on urgent addressing the flaws that were identified during its practical use. State-ments of the Acting Minister of Health in the media that the preparation for procurement in areas of budget funds use in 2017 is being done now indicates that the Ministry is treat-ing the situation seriously. We hope that the issues will be resolved in the shortest time possible.

Аналогічні положення містяться в новому Законі України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі». Однак, попри втрату чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель», відповідні зміни не були внесені в зазначені норма-тивно-правові акти. А це становить значний ризик щодо реалізації механізму централізованих закупівель із залученням міжнародних спеціалізованих організацій.Звичайно, є і деякі інші проблемні питання, які потребують вирішення.Тож, на нашу думку, слід об’єктивно та практично підходити до ситуації, що склалася, та не вдава-тися до крайнощів.Якщо такий тимчасовий механізм міжнародних заку-півель дозволяє усунути ко-рупційні ризики, зекономити бюджетні кошти та, відпо-відно, забезпечити пацієнтів більшою кількістю необхід-них лікарських засобів і ме-дичних виробів, то, мабуть, доцільно зосередитись на терміновому усуненні тих недоліків, які були виявле-ні при його практичному використанні. А висловлю-вання в.о. міністра охорони здоров’я в ЗМІ, що вже зараз здійснюється підготов-ка до вибору відповідних міжнародних організацій для здійснення закупівель за напрямами викорис-тання бюджетних коштів у 2017 році, свідчать про те, що Міністерство зі всією відповідальністю ставиться до ситуації. Сподіваємось, що проблеми будуть ви-рішені в найкоротші строки.

B H B H

У багатьох випадках критика механізму міжнародних закупівель є небезпідставною та може бути зрозумілою. Проте, важливо,

щоб така критика мала конструктивний характер, а не була політично чи бізнес заангажованою,

адже йдеться про здоров’я людей


47

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD

Таблиця 1

ЗАКОН І Б ІЗНЕС ЗАКОН І Б ІЗНЕС

На сьогоднішній день саме законні шляхи оптимізації ви-трат на персонал і правильне оформлення відносин із пра-цівниками є темою семінарів та інтернет-обговорень для бухгалтерів і підприємців.Тому перед тим як прийма-ти рішення про оптимізацію або оформлення відносин із співробітниками, пропоную

розібратися і розкласти все по поличках, щоб урахувати супутні нюанси.Отже, що варто знати робо-тодавцю?

1. Які фінансові санкції застосовуються до робо-тодавця за порушення трудового законодавства? (Див. таблицю 1)

Відтепер виявлені факти порушення трудового за-конодавства призведуть до істотних фінансових втрат підприємця, що, на переконання законо-давця, послужить вагомим аргументом і мотивуючим фактором для офіційного працевлаштування співро-бітників і сплати податків.

2. Хто може проводити перевірку стану дотри-мання норм трудового законодавства?Проводити перевірку стану дотримання норм трудово-го законодавства, а також застосовувати фінансові (штрафні) санкції до робо-тодавців можуть: інспекції з питань праці;

органи місцевого самовря-дування; фіскальна служба (в час-

тині сплати податків).Відповідно до опублікова-ного проекту постанови Кабінету Міністрів України, який регламентує Порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю, інспекційні від-відування можуть проводи-тися на підставі: звернення співробітника,

щодо якого були допущені порушення законодавства про працю; звернення фізичної особи,

щодо якої було порушено правила оформлення трудо-вих відносин; за рішенням керівника орга-

ну контролю про проведення інспекційних відвідувань із ме-тою виявлення неоформлених трудових відносин;

за рішенням суду, повідом-ленням правоохоронних органів (рапорт, лист); звернення інших органів

(податкової, Пенсійного фонду, Держкомстату, інших фондів і служб).Роботодавцю варто зна-ти, що ім’я працівника-«аноніма» ви не дізнаєтесь, адже інспектору категорич-но забороняється опри-люднювати джерело скарги. Таким чином, про причини проведення перевірки Вам так і не стане відомо, вона може бути цілком необґрун-тованою і навіть неіснуючою, проте у інспектора буде привід. Інспектор має право приходити без попереджен-ня в будь-який час доби, а єдиний документ, який він зобов’язаний пред’явити, – це посвідчення, після чого він сміливо може приступа-

ти до перевірки дотримання трудового законодавства. Є всі підстави припускати, що вищезазначений По-рядок буде затверджено найближчим часом.

3. Яким чином державні органи можуть самостій-но виявити факт пору-шення трудового законо-давства роботодавцем?Пенсійним фондом України розроблено проект поста-нови «Про Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки викорис-тання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю». Даний Порядок передбачає механізм інформаційної вза-ємодії між Пенсійним фон-дом України, Державною службою України з питань праці та Державною фіс-

кальною службою України щодо відомостей, що стосу-ються порушення трудового законодавства. Схематично обмін інформацією викладе-но у Додатку 1.

4. Які існують варіанти оформлення трудових відносин із найманими працівниками й у яку суму вони можуть обі-йтись роботодавцю?Виходячи з вищезазначе-ного, роботодавцю варто задуматися про легалізацію своїх трудових відносин із найманими працівника-ми з метою приведення їх у відповідність до чинного трудового законодавства. Для цього ми підготували кілька можливих варіантів, які допоможуть уникнути проблем і штрафів (розра-хунки у Таблиці 2 ØØØ

ТЕТЯНА БЕСПАЛОВАстарший юрист юридичної компанії FORCE ANDRIGHT LEGAL GROUP

Спеціалізується у сфері договірної роботи, фінансовому і податковому законодавстві, правовому забезпеченні інвестиційної

діяльності в будівництві

ТРУДОВІ НОВАЦІЇ, ПРО ЯКІ ТРЕБА ЗНАТИ ПІДПРИЄМЦЮНАПРИКІНЦІ 2016 РОКУ НАШІ ЗАКОНОДАВЦІ З ІНІЦІАТИВИ

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПРОВЕЛИ РЕФОРМУ ОПЛАТИ

ПРАЦІ, ЯКОЮ ЗМІНИЛИ НЕ ТІЛЬКИ РОЗМІР МІНІМАЛЬНОЇ

ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, А Й РОЗШИРИЛИ СИСТЕМУ ШТРАФІВ

ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА. У ЗВ’ЯЗКУ

З ЦИМИ НОВОВВЕДЕННЯМИ В ЮРИДИЧНИХ ОСІБ І ФІЗИЧНИХ

ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ НАЙМАНУ

ПРАЦЮ, ВИНИКЛА НЕОБХІДНІСТЬ В ОПТИМІЗАЦІЇ ВИТРАТ

НА ПЕРСОНАЛ, А ДЛЯ ДЕЯКИХ ПІДПРИЄМЦІВ, КОТРІ ДО 2017

РОКУ НЕ ОФОРМЛЯЛИ СПІВРОБІТНИКІВ ЗА ТРУДОВИМ

ДОГОВОРОМ, – НАГАЛЬНА ПОТРЕБА ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ

ВІДНОСИНИ З НИМИ

ВИД ПРАВОПОРУШЕННЯ РОЗМІР ШТРАФУ

Фактичне допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення на неповну ставку за фактичного виконання

робіт на ставці, виплата заробітної плати без сплати ЄСВ та інших податків

30 МЗП

96 000 грн. за кожного співробітника

Порушення термінів виплати заробітної плати й інших виплат працівни-кам більше ніж за 1 місяць або виплата не в повному обсязі

3 МЗП

9 600 грн.

Недотримання встановлених державних гарантій в оплаті праці (невиплата встановленої мінімальної заробітної плати 3 200 грн.)

10 МЗП – 32 000 грн. за кожного співробітника

Недотримання встановлених державних гарантій і пільг мобілізованим співробітникам

10 МЗП – 32 000 грн. за кожного співробітника

Недопущення державного інспектора праці до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод

у її проведенні

3 МЗП

9 600 грн.

Недопущення державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників із неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування

та сплати єдиного внеску (виплата зарплати у конверті)

100 МЗП

320 000 грн.

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище

1 МЗП

3 200 грн.

Примітка: МЗП – мінімальна заробітна плата на момент виявлення правопорушення (розрахунки проведені виходячи з мінімальної зарплати станом на 01.01.2017 р.)


49

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD

Додаток 1 Таблиця 2

ЗАКОН І Б ІЗНЕСЗАКОН І Б ІЗНЕС

проведені виходячи з міні-мальної зарплати 3 200 грн.).Наведені в таблиці варіанти оформлення трудових від-носин мають свої особли-вості, які варто враховувати. Так, якщо з варіантом № 1 усе досить однозначно, то за варіантом № 2 Ви можете просто оформити співробіт-ника на півставки або, якщо характер робіт передбачає погодинну оплату, Ви мо-жете розрахувати зарплату виходячи з вартості години (мінімальна погодинна ставка – 19,34 грн.). Але, на нашу думку, в будь-якому випадку зарплата співробітника не може бути нижчою за прожитковий мінімум, тобто 1 600 грн. Також варто звернути увагу, що ЄСВ Ви все одно розраховуєте від мінімаль-ної заробітної плати, тобто 22% від 3 200 грн.У варіанті № 3 «за суміс-ництвом» означає, що трудова книжка у спів-робітника є і він за нею працює в іншому місці. Бажано мати цьому доказ. За такого виду трудових відносин Ви не зобов’язані доплачувати ЄСВ до 704 грн. і зарплату можете також не прив’язувати до мінімальної заробітної плати.Важливо в варіанті № 4 звернути увагу на вимо-ги й обмеження Подат-кового кодексу України до конкретної групи ФОП, на можливість для Вашого підприємства співпрацю-вати з певними групами ФОП, а також на коди КВЕД у ФОП: вони повин-ні відповідати виконуваній роботі, інакше дуже легко замість єдиного податку

сплатити 18% податку на доходи.Щодо варіантів № 4 і № 5, то, на відміну від трудового договору, винагорода за цивільно-правовим до-говором установлюється виключно за згодою сторін. Законодавством не перед-бачено обмежень у частині мінімального або макси-мального розміру винаго-роди та строків її надання. За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його кін-цевий результат, який ви-значається після закінчення робіт і оформляється актом. Базою для оподаткування буде сума договору, вона може бути як менше, так і більше встановленої міні-мальної заробітної плати.

Слід зазначити, що варіанти № 4 і № 5 мають велику кількість «підводних каме-нів» і підприємцю без юрис-та або без кваліфікованого бухгалтера проблематично буде правильно оформити подібний вид відносин.Саме цими варіантами

оформлення «активно» цікавляться перевіряючі ор-гани й у них є багато спо-собів довести, що подібні відносини не є цивільно-правовими, а є звичайними

трудовими відносинами з усіма наслідками, що випливають звідси (по-датки і штрафи). Якщо у роботодавця некоректно оформлені документи, то ймовірність донарахуван-ня податків досить висо-ка плюс фінансові санкції,

описані на початку статті.На особливостях правиль-ного оформлення цивільно-правових відносин ми зу-пинимося в наступній статті більш детально. Вважаємо,

що цей вид відносин, хоча і став останнім часом по-пулярним, може швидко стати нерентабельним, враховуючи суму штрафів і витрати на адвокатів, якщо доведеться доводити свою правоту в суді.Наполегливо рекомендуємо роботодавцям, у яких не-має професійної юридичної підтримки, не займатися «творчістю» самостійно, а використовувати більш однозначні варіанти оформ-лення співробітників у штат. Можливо, на першому етапі це і виглядає дорожче, але згодом може заоща-дити Вам нерви та гроші. Пам’ятайте про це і не допускайте співробітника до роботи без оформ-лення.

Державній службі України з питань праці:

про застрахованих осіб, які працюють за сумісни-цтвом у 5-ти й більше страхувальників;

про застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими догово-рами в одного страхувальника понад рік;

про страхувальників, у яких кількість застрахова-них осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більша за чисельність штатних працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно зросла порівняно з по-переднім звітним місяцем;

про страхувальників, які в звітному місяці збіль-шили на 20% і більше кількість застрахованих осіб із ознакою «неповний робочий час»;

про страхувальників, які нараховують зарплату нижче законодавчо встановленого розміру міні-мальної заробітної плати;

про страхувальників, у яких в звітному місяці відо-бражено початок трудових відносин із працівни-ком, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;

про страхувальників, які в звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, котрі перебували у відпустці і яким нарахування зарплати не здійсню-валося;

про страхувальників, у яких протягом року показ-ники кількості застрахованих осіб і загальної суми нарахованої зарплати не змінювалися;

про страхувальників, у яких у звітному місяці від-булося зменшення штатної чисельності працівників порівняно з попереднім звітним місяцем.

Державної служби України з питань праці:

про виявлені факти порушень законодав-ства про оплату праці за результатами пере-вірки страхувальників;

про встановлення фактів допущення пра-цівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Державної фіскальної служби України: про виявлені факти допущення працівника до роботи

без оформлення трудового договору (контракту), суму донарахованого ЄСВ по цих працівниках;

про суми донарахованого ЄСВ по страхувальниках за результатами перевірок;

про застосування фінансових санкцій за порушення, пов’язані з нарахуванням ЄСВ на зарплату (дохід), що мен-ше мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць;

про фінансово-економічну діяльність страхувальників: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), витрати на оплату праці.

Державній фіскальній службі України:

про страхувальників, які в звітному місяці здійснили нарахування ЄСВ на зарплату (до-хід), менший за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць;

про страхувальників, які подали повідом-лення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому зарплату за відповідний місяць;

про страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин із працівником, але вони не подали повідомлення про прийняття працівни-ка на роботу;

про страхувальників, у яких середня заробітна плата за звітний місяць менша за показник се-редньої заробітної плати за видами економічної діяльності у відповідно-му регіоні.

B H

№ З/П ВАРІАНТИ / АЛЬТЕРНАТИВИ

ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

(ЄСВ) – 22%, ГРН.ПОДАТКИ, ГРН. РАЗОМ,

ГРН.

1.Офіційне прийняття на роботу на повну ставку за трудовим договором / наказ про прийняття на роботу з попереднім

повідомленням про це податкової інспекції704

576 + 48 (18% ПДФО + 1,5%

військовий збір)1 328

2.Офіційне прийняття на роботу на півставки за трудовим договором /

наказ про прийняття на роботу з попереднім повідомленням про це податкової інспекції

704288 + 24

(18% ПДФО + 1,5% військовий збір)

1 016

3.Офіційне прийняття на роботу за сумісництвом на півставки за трудовим договором / наказ про прийняття на роботу

з попереднім повідомленням про це податкової

За такого виду відносин ви не зобов’язані доплачувати ЄСВ до 704 грн. і зарплату можете також

не прив’язувати до мінімальної

4.

Оформлення цивільно-правових договорів із фізичними особами-підприємцями (ФОП) на виконання певного виду робіт,

із попереднім оформленням робітників ФОПами на єдиному податку

ФОП 1-ї групи

352 (50% від мін. ЄСВ)

160 (єдиний податок 10% від прожиткового

мінімуму)512


704640 (єдиний податок 20% від мінімальної заробітної плати)

1344


704 Єдиний податок 5% від обороту

704 + єдиний податок

5. Оформлення цивільно-правових договорів із фізичними особами (не підприємцями) на виконання певного виду робіт

ЄСВ 22% від суми договору + ПДФО 18% + військовий збір 1,5%

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ НАДАЄ ІНФОРМАЦІЮ

ОТРИМУЄ ІНФОРМАЦІЮ ВІД

Наполегливо рекомендуємо роботодавцям, у яких немає професійної юридичної підтримки, не займатися «творчістю»

самостійно, а використовувати найбільш однозначні варіанти оформлення

співробітників у штат

50№ 1–3 (272) 2017

the Business HERALDБІЗНЕС-КОУЧИНГ

87% УКРАЇНЦІВ ЗАРЕЄСТРОВАНІ У СОЦМЕРЕЖАХ.

ВІКОВИЙ ДІАПАЗОН – ВІД 13 ДО 65+. ЇХНІЙ ДОХІД

РІЗНИТЬСЯ ВІД НАДНИЗЬКОГО ДО НАДВИСОКОГО.

ІНШИМИ СЛОВАМИ, УКРАЇНА РАЗОМ ІЗ УСІМ СВІТОМ

«ПЕРЕЇЖДЖАЄ» В ОНЛАЙН. ЯКИМИ Ж БУДУТЬ

ТРЕНДИ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ДЛЯ МАЛОГО

ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ У 2017 РОЦІ?

Оперативність. Сьогодні повідомлення у соцмедіа то-тожне дзвінку. Скільки часу вам потрібно, щоб відповісти на дзвінок? Секунд 10–20? Стільки ж у вас є часу для відповіді на повідом лення у тому ж Facebook.

Мобільність. Упевнено зрос-тає аудиторія мобільного інтернету. У 2017 році більше 54% інтернет-трафіку йде зі смартфонів. Тож меседже-ри, такі як Viber, Telegram, WhatsApp, Messenger, стають важливими канала-ми комунікації. Вказуйте їх

у переліку своїх контактів і готуйтеся до спілкування.

Персоналізація. Таргетинг, ретаргетинг, дослідження своєї аудиторії стає нормою для соціальних медіа. Роз-робники у цьому допомага-ють, тому частіше заходьте у вкладення «Статистика» й «Аудиторія» своїх спільнот.

Візуалізація. 80% людей – візуали. Це означає, що для того, щоб цільова аудито-рія вас почула, їй потріб-но показати релевантний контент. Відео, GIF-анімація, фотоестетика – з візуаль-ним контентом доведеться добряче погратися, але він того вартий. За прогнозами аналітиків Syndacast, у цьо-му році 74% усього світово-го інтернет-трафіку припаде саме на відео.

Пікчерінг. Сучасна людина за місяць отримує стільки ж інформації, скільки пере-січний громадянин XVII ст. за все життя. Отже, наше завдання – пробитися через цей потік. Зробити

це можна за допомогою пікчерінгу – нанесенню ко-роткого тексту на картинку. Але, увага, текст повинен бути по-чеховськи стислим і геніальним.

Контент-маркетинг. Триває експансія контент-марке-тингу. Він стає складнішим, креативнішим і більш ви-гадливим. Та якщо ще рік тому затребуваними були так звані лайфхаки і туто-ріали, то сьогодні «балом правлять» людські історії. Відео-розповідь про те, як ви будуєте свій бізнес, як злітаєте та падаєте, кон-вертується в куди більшу аудиторію, ніж тисячі моти-ваційних картинок.

Прямі ефіри. Facebook, Vk, Instagram – усі найпопу-лярніші соціальні мережі сьогодні дозволяють пус-кати прямі ефіри, тож час користуватися цим благом цивілізації. Що ж показува-ти своїй аудиторії? Та те ж саме, що бачите ви. Якщо ви кав’ярня – покажіть, як готуєте каву. Якщо май-стерня – як відповідально ставитеся до найдрібніших деталей.

Клієнтоорієнтованість. Усі ми знаємо кілька сотень жартів про те, коли саме клієнт правий і коли не зо-всім. Та все більше власни-ків бізнесу усвідомлюють філософію поваги до клі-єнта та важливості сервісу. Саме це і варто транслю-вати у соцмережах. Репос-ти клієнтів, комунікація у коментарях, оперативність і проактивність допоможуть виграти не одну битву за клієнта.

Селфбрендінг. Найголов-ніша річ у соцмедіа-мар-кетингу – це не техніка, а люди по обидві сторо-ни монітору. У 2017 році «на коні» будуть ті бізнеси, які крім корпоративних сторінок розвиватимуть комунікацію персональни-ми профілями засновників, топ-менеджмента та навіть персоналу.

Людяність. Кожен бренд має свої особливості, а отже – свій «голос». Важливість цього «голосу», власного комунікаційного стилю стає все вагомішою. Ця тенденція зростатиме і в 2017, і в 2018-му. Який фільтр ваш бренд використовує для фото в Instagram, якої довжини пости у Facebook, які фото зробите для вітрини Vk, як швидко відповідаєте і скільки смайликів ставите у Viber – усе це ваш стиль. І він має бути максимально набли-жений до повсякденної мови. Уявіть, що ваш друг сказав вам про білу спину. Ви правда відповісте йому: «Дякую, твоя думка дуже важлива для мене» і підете далі? Ні, ви розпочнете діа-лог («Де? Вище? Нижче?»), у якому друг точніше вкаже на недолік і допоможе його усунути. Точно так працює сучасна комунікація у соцме-режах. Отримавши коментар від вашого друга-клієнта, ви маєте приділити йому реаль-ну офлайн-увагу і подякува-ти за допомогу лише після цього. Взірцевою комуніка-цією відзначився Київський метрополітен, якому вдалося здолати бюрократичну сов-кову систему в інтернеті і дійсно стати ближчим до людей.

10 трендів соціальних мереж для МСБ

МІЛА ЯЗВІНСЬКА лектор Школи рекламних технологій і комунікаційний стиліст

B H


53


Крокуємо до бізнес-залиПісля проходження обов’язкових формаль-ностей перед вильотом: реєстрації, контролю на авіабезпеку, митного та при-кордонного контролю, для бізнес-пасажирів авіакомпа-ній, власників MasterCard і Priority Pass відкривають свої двері бізнес-зали міжнарод-них рейсів. Вигідне розташування бізнес-залів міжнародних рейсів дозволяє насо-лодитися романтикою авіаподорожей – «…ось літак на захід, а інший – десь на схід…» Пасажири дуже люблять просто спостерігати за зльотом і посадкою літака з кели-хом вина, і ми згодні, що в цьому є якась особлива магія. В одному з бізнес-залів стоїть рояль, інко-ли пасажири-музиканти дарують нам прекрасні мелодії. Бізнес-зали розта-шовані просто над мага-зинами безмитної торгівлі Duty Free, які так полюб-ляють наші клієнти, тож усе поруч – дуже зручно.

Наші професійні агенти з об-слуговування авіаперевезень допоможуть вам у вирішенні питань, пов’язаних із по-садкою на літак, підтримають добрим словом, посмішкою, запропонують смачну каву тощо. Ми дійсно пишаємося тією атмосферою затиш-ку, спокою, гостинності та теплоти, яку ми створили нашим бізнес-пасажирам перед посадкою на літак.Майже два роки для бізнес-пасажирів, які прямують рей-сами по Україні, аналогічний комплекс послуг надає бізнес-зала зони місцевих рейсів (Domestic Business Lounge). Її відкриття з огляду на стрімке зростання потоку бізнес-пасажирів у межах України – результат успіш-ної роботи аеропорту за останні роки.Із радістю повідомляємо, що скористатися послугами бізнес-залів аеропорту «Бо-риспіль» можуть і пасажири економ-класу. Щоб відчути нашу неповторну затиш-ну атмосферу, достатньо за наявності вільних місць сплатити послуги бізнес-зали прямо на місці.

Знайомимося з Прем’єр VIP-залоюІндивідуальне обслугову-вання пасажирів – один із головних напрямів роботи Служби обслуговування VIP- і бізнес-пасажирів аеропорту «Бориспіль». Ми пропонуємо нашим клієнтам приємний відпочи-

нок в очікуванні посадки на літак за будь-яких погодних умов у комфортній затишній залі. Замовники VIP-послуг мають можливість розмістити попередньо заявлений авто-транспорт на період зустрічі

пасажирів на привокзальній площі біля VIP-зали. До вар-тості послуг включено можли-вість перебування у VIP-залі зустрічаючих/проводжаючих осіб, а також використання кімнат для переговорів.Наша гостинна команда про-фесіоналів допомагає вам в оформленні документів і багажу, ретельному пакуван-ні багажу, в проходженні мит-ного та паспортного контролю через спеціально обладнані пункти у Прем’єр VIP-залі, й окремо від пасажирів загаль-ної зали супроводжує на літак.Ми постійно працюємо над удосконаленням комплексу ексклюзивних послуг, які аеропорт «Бориспіль» пропо-нує VIP-пасажирам. Ви можете замовити зустріч своїх гостей і рід-

Неповторна атмосфера гостинностіПрем’єр VIP- і бізнес-зали аеропорту «Бориспіль»

Дуже приємно чути від пасажирів слова подяки за неповторну атмосферу гостинності залів

них – до ваших послуг індивідуальна зустріч біля літака, комфортне очікування багажу, який ви отримуєте за прискореною процеду-рою, обслуговування в барі. Святковий дизайн інтер’єру приміщень Прем’єр VIP-зали створює особливу атмос-феру перед початком і після завершення повітряної подорожі. Ви можете в будь-який зручний для вас час більш детально ознайомитись із нашими тарифами та комплексом послуг, а також замовити обслуговування в Прем’єр VIP-залі. Зробіть вашу подорож чарівною разом із Прем’єр VIP-залою Державного між-народного аеропорту «Бориспіль»!

Business LoungesAfter passing the mandatory pre-flight formalities: check-in, aviation security control, customs and immigrations control, the doors of Interna-tional Flights Business Lounges are open for the airlines busi-ness passengers, Master Card and Priority Pass owners.The beneficial location of our International Flights Business Lounges allows to enjoy the air travels’ emotive power – “…here is a plane to the west and the other one some-where to the east…” The pas-sengers just like watching the aircraft take-off and landing with a glass of wine and we agree that there is a special magic. There is a piano in one of the business lounges, sometimes passengers-musi-cians present pleasant melo-dies to us. Business lounges are located just above the Duty Free shops which are fancied by our customers, thus everything is nearby – it’s very convenient.Our professional customer service agents will help you in settlement of the aircraft boarding issues and some-times they will encourage with a kind word, smile, offer a delicious coffee etc.We are really proud of that coziness, peace, hospitabili-ty and warmth atmosphere which our business passen-

gers are offered before the aircraft boarding.The Domestic Business Lounge has been offering the same set of services for business passengers who are travel-ling on flights across Ukraine for almost two years. This additional lounge was opened in view of the rapid growth of business passengers flow across Ukraine as the result of the successful airport op-eration within the last years.We are pleased to report that economy class passen-gers can use business lounge services of Boryspil Airport as well. To feel our unique cozy atmosphere it will be enough to pay for business lounge services on spot in case of vacant seats availability.

Premier VIP LoungeThe individual passengers service is one of the main spheres of Boryspil Airport VIP and Business Passengers Service Department operation.We offer our customers a pleasant leisure while wait-ing for the aircraft boarding under any weather conditions in a comfortable cozy lounge. The customers of VIP services have opportunity to park the previously reported vehicles for the period of passengers meeting on the VIP Lounge terminal square. The alter-native of meeters/greeters

stay in VIP lounge, possibility to use conference rooms is included into the services cost.Our hospitable professional team assists you in docu-ments and baggage handling, the accurate baggage wrap-ping, passing customs and passport control via specially equipped points in Premier VIP Lounge and accompanies to the aircraft separately from the common lounge passen-gers.We are constantly working on the improvement of the exclusive services set which VIP passengers are offered by Boryspil Airport.You can reserve the meeting of your guests and relatives – individual meeting near the aircraft, comfortable waiting of the baggage which you reclaim under the accelerat-ed procedure, bar service is available for you.The holiday design of the Pre-mier Lounge premises interior creates special atmosphere before the beginning and after the completion of air travel.You can get acquainted with our prices and set of services as well as to reserve Premier VIP Lounge services at your convenience.Make your travel admirable together with Premier VIP Lounge of Boryspil Interna-tional Airport State Enterprise!

Feel the unique atmosphere of hospitability Premier VIP and Business Lounges of Boryspil Airport

B H


55

The Business HERALDthe Business HERALDthe Business HERALD БІЗНЕС І МИСТЕЦТВОБІЗНЕС І МИСТЕЦТВО

Нещодавно в затиш-ному музеї Шолом-Алейхема, в самому

серці столиці – на Беса-рабці, відкрилася виставка Альберта Фельдмана «На пам’ять про штетл». За осві-тою – лікар і психолог, за покликанням – літератор, публіцист і просвітитель, а ще – директор Інститу-ту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр, народився і виріс у Росії, потім тривалий час жив в Ізраїлі, а останніми роками – в Києві.

– Альберте, що послужило стимулом до творчості?

– Першу свою роботу я намалював випадково, в 2000 році, коли ще жив і працював на Батьківщині, в Ізраїлі. Називається вона «Духи сім’ї». Тоді мені зда-валося, що не буду більше цим займатися, це був про-сто сплеск душі.Перебуваючи в Києві, я не-сподівано для себе, збираю-чи роботи різних київських художників, мав розмову з одним із них і він мені запропонував: «Спробуй сам малювати». Спочатку я писав в абстрактному стилі. Потім впав в азарт: почав експериментувати,

АЛЬБЕРТ ФЕЛЬДМАН: «Я – ЄВРЕЙСЬКИЙ ХУДОЖНИК. Я ЦИМ ПИШАЮСЯ»

ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ ХУДОЖНИК? ЯКА КРАПЛЯ,

ПЕРЕПОВНЮЮЧИ ПОЧУТТЯ, НАДИХАЄ ЙОГО ДО

ТВОРЕННЯ? У КОЖНОГО – СВІЙ ШЛЯХ. ЄДИНЕ, ЩО

ВІДЧУВАЄШ У СПРАВЖНЬОМУ ЖИВОПИСІ, ДО ЯКОГО

ТЕБЕ ТЯГНЕ, – МАЙЖЕ ТАЄМНЕ, НЕПОЯСНИМЕ ВІДЧУТТЯ

ПРИСУТНОСТІ ДУШІ ХУДОЖНИКА В ЙОГО РОБОТАХ

взяв кілька уроків живопису і почав писати серію картин, яка представлена в музеї Шолом-Алейхема.Я – єврейський художник. Я цим пишаюся. Я – спад-коємець Германа Гольда. Я не знаю, чи згоден він із цим... Зазвичай художники не люблять когось насліду-вати, а я цього не сором-люся. Я – спадкоємець Зої Лерман, Кіма Левича, великих єврейських худож-ників. В Україні завжди було багато єврейських художни-ків, зараз їх менше.У цьому плані, мені здаєть-ся, що я повинен продов-жувати ідеї єврейських українських художників, яких було свого часу дуже багато – сотні. Так я став писати. Зараз пишу дві єв-рейські серії. І одну – сюр-реалістичну.

– Ви продаєте свої роботи?– Так, іноді. У мене є ху-дожній агент. Це не є моїм доходом. Це просто оплачує іноді моє хобі. Мої роботи часто виставляються на аук-ціонах і продаються. Я охоче беру участь у благодійних аукціонах. Образи, які мені близькі, мабуть, досить востребувані. Всі роботи мають духовний характер.Я не прихильник салонного живопису. Я не малюю на-тюрмортів, пейзажів.Я не віддаю данину моді. Я пишу те, що хочу писати. І через те, що багато картин не продаються, вони стоять у моїй майстерні, я не пере-живаю зовсім.

– Альберте, Ви очолюєте Інститут ім. Голди Меїр… Якими досягненнями в зв’язку з цим пишаєтеся?

– Інститут досить молодий. В Україні, де я живу останні 10 років, завжди намагався пропагувати Ізраїль, його технології в різних галузях, гуманітарні, творчі, профе-сійні цінності. І ось в якийсь момент, займаючись усім цим на аматорських за-садах, я раптом зрозумів, що необхідно створити центр, який би міг більш профе-сійно пропагувати ці ідеї. Так півроку тому народився Інститут імені Голди Меїр.Інститут названо ім’ям вели-кої киянки, однієї з перших жінок у світі, яка очолила державу, із цікавим підходом

до державного будівництва. Вона – жінка-безсеребре-ник. Усе своє життя вона присвятила процвітанню Держави Ізраїль. Інститут був створений із єдиною метою: залучити в Україну ізраїльські технології, ізра-їльські методики вирішення тих чи інших соціальних і гуманітарних проблем.Який наш найбільший успіх?Мабуть, ось що: мені вда-лося спільно з українськими психіатрами створити і при-везти в Україну методику реабілітації посттравматич-ного синдрому для застосу-вання у лікарнях, де перебу-

вають українські військові. Її можна застосовувати для адаптації переміщених осіб, по суті – біженців. Зараз я думаю про створення центру реабілітації для людей, які опинилися поза територією, де вони звикли жити й пережили великий психологічний стрес.Планую провести кілька серйозних конференцій із обміну технологіями, напри-клад, на аграрну тематику. Я вважаю, що модернізація сільського господарства – одна з найважливіших тем, яку необхідно обговорювати в Україні.Інститут організовує круглі столи, дискусійні клуби, в т.ч. спільно з ТПП України. Вони важливі для осмислення між-народного досвіду, створення можливостей для контактів ізраїльських й українських експертів. Інститут почав дослідження із заснування промислових парків. Зараз ми готуємо рекомендації уряду Ізраїлю стосовно того, щоб Україну розглядали як тран-зитну територію для товарів і послуг, які йдуть із Заходу і на Захід, тобто щоб ваша країна повернула собі статус «із варяг у греки». Інститут хоче розви-вати енергетичні й екологічні проекти і багато іншого.

– За Вами стоять ізраїль-ський бізнес, політичний бомонд?– За нами стоять експерти в першу чергу. Ми переваж-но представляємо експертне співтовариство.

Редакція дякує Альберту Фель-дману за інтерв’ю і бажає йому нових творчих успіхів!

Підготувала Олександра КОЛЯДЕНКО

56№ 1–3 (272) 2017

the Business HERALDВИХІДНІ ДАНІ

Передплатити«Діловий вісник» можна через редакцію або його інтернет-версію на сайті www.presspoint.ua.Індекс – 74151Докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua«Діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

Редакція друкує матеріали мовою оригіналуПри передруках посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи не рецензуються i не повертаються.Матеріали, позначені , друкуються на правах рекламиЗа достовірність і точність інформації та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.Редакція не завжди поділяє думки авторів.

Видавець Торгово-промислова палата України

Головний редактор

Наталія КОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА[email protected]

Дизайнта верстка

Олександр ПЕТРЕНКО[email protected]

Фотографії Архів ТПП України, власні фотографії авторів

Реклама З питань розміщення інформаційних матеріалів та реклами звертайтеся за тел.+38-067-239-56-77,e-mail: [email protected] [email protected]

Адреса редакцiї 01601, МСП, Київ, вул. Велика Житомирська, 33 тел.: (044) 272-29-58, 279-47-48 тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: [email protected]

Видання зареєстровано в Держкомпреси України(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.Видається з листопада 1992 р.

Тираж 12 000 прим. Вiддруковано ВЦ «Софія-А», м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а.© «Дiловий вiсник», 2015.

М.В. Засульський президент Київської торгово-промислової палати

С.С. Куруленко голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України

О.Е. Лиховид голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України

Д.О. Михайленко голова Комітету з податкових питань при Торгово- промисловій палаті України

М.І. Непран перший віце-президент – генеральний секретар Торгово-промислової палати України

Г.Д. Чижиков президент Торгово-промислової палати України, доктор економічних наук

О. І. Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України

http://www.facebook.com/ucci.org.ua

А

Журнал «Діловий вісник» № 1–3 (272), січень – березень 2017

Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)№ 1–3 (272) 2017 | Журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)

ФІЛЯЖЕБРОВСЬКА

Я ПОСТІЙНОПОВТОРЮЮ: ЄВРОПУ СЛІДСТВОРЮВАТИ ТУТ!

ГЕННАДІЙ ЧИЖИКОВЕКСПОРТНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ

АНГОЛАВИБУДОВУЄМО ПАРТНЕРСТВО

МИКОЛА СЕЛІВОН ЩЕ У ДАЛЕКИХ 90-х МИ ДОТРИМУВАЛИСЯ ПОВНОЇ ПРОЗОРОСТІ АРБІТРАЖНОЇ ПРАКТИКИ

ISSN 1680 3310

caverBH_2017.indd 1 05.04.2017 16:55:26

Documents

ГЕННАДІЙ ЧИЖИКОВ ЕКСПОРТНІ ДОРОГИ УКРАЇНИold.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2017/dv1701.pdfоднією із головних цікавих і ефек-тивних