КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕСТИsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2010/01/911...II. Тести 1.Міжнародний поділ праці —- це: а) вищий

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

ТА

ТЕСТИ

I. Теоретичні питання

1. Сутність міжнародних економічних відносин та їх види.

2. Об’єктивні та суб’єктивні умови формування МЕВ.

3. Сучасні особливості формування МЕВ.

4. Регіональні особливості МЕВ.

5. Сутність та форми міжнародного розподілу та кооперування праці.

6. Сутність, структура та закономірності розвитку світового господарства.

7. Поняття форми та результативність процесу інтернаціоналізації виробництва.

8. Теорії міжнародної торгівлі.

9. Аналіз структури міжнародної торгівлі товарами та послугами.

10. Національні та міжнародні інструменти в регулюванні міжнародної торгівлі.

11. Сутність та форми міжнародного руху капіталу.

12. Сутність, мотиви, форми та наслідки міжнародної міграції робочої сили.

13. Поняття та форми міжнародної виробничої інфраструктури.

14. Вплив глобалізації на сучасні міжнародні економічні відносини.

15. Особливості інтеграції економіки України в світове господарство.

16. Світове господарство: поняття, структура, суб’єкти, об’єкти.

17. Специфіка сучасних міжнародних кредитних відносин.

18. Міжнародні інституції в регулуванні МЕВ.

19. Зміст, форми та наслідки сучасної конкуренції на світових галузевих ринках.

20. Еволюція МЕВ на постсоціалістичному просторі.

21. Особливості формування зовнішньоекономічної політики України на

сучасному етапі..

22. Специфіка МЕВ між розвинутими та слаборозвинутими державами.

23. Проблеми та шляхи розвитку подолання відставання в розвитку

слаборозвинутих держав.

24. Специфіка МЕВ міжнародних економічних організацій.

25. Оцінка конкурентоспроможності експорту українських товарів та послуг на

світових галузевих ринках.

II. Тести

1.Міжнародний поділ праці —- це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між

країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих кpaїн i обмін

між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації

однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних

виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі

галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних

галузей виробництва;

г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних

видів товарів для світового ринку.

2. Міжнародна спеціалізація виробництва — це:


країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i

обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б)форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації



галузі виготовлення продукції понад внутрішньої потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміни продуктами праці

різних галузей виробництва;



3. Міжгалузева спеціалізація — це:


країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін






в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці

різних галузей виробництва;



4. Міжнародне виробниче кооперування — це:


країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн i обмін






в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами

праці різних галузей виробництва;

г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску

певних видів товарів для світового ринку.

5. Постійні мита — це:

а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної

влади країн;

б) мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і

не можуть змінюватися залежно від обставин;

в) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі

митної території держави;

6. Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку:

а) він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї

продукції вийшло за національні межі;

б) він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які

перебувають під впливом не тільки внутрішнього, а й зовнішнього попиту i

пропозиції;

в) він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи

виробнику, в яких галузях та peгioнax вони можуть бути використані

найефективніше;

г) він виконує пануючу роль, вибраковуючи з міжнародного

обміну товари та часто їx виробників, які не можуть забезпечити міжнародний

стандарт якості за конкурентних цін;

д) на ньому діє особлива система цін — світові ціни;

е) на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними

факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а

й зовнішньоекономічною політикою окремих держав;

є) вci риси характерні для світового ринку.

7. Ознаками міжнародної економіки є;

а) розвинута сфера міжнародного обміну товарами нa базі міжнародної

торгівлі;

б) розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у

формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили i технології;

в) міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у

декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);

г) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з

обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;

д) система міжнародних i наднаціональних, міждержавних i недержавних

механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості й

стабільності економічного розвитку;

е) економічна політика держав, що виходять iз принципів відкритої

економіки;

є) всі відповіді правильні.

8. Що є формами міжнародних економічних відносин:

а) міжнародна торгівля;

б) міжнародна міграція капіталу;

в) міжнародна міграція робочої сили;

г) міжнародна передача технології;

д) міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини;

е) міжнародна економічна інтеграція;

ж) вирішення глобальних проблем;

з) правильні відповіді а, б, в, г, д.

9. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми

міжнародної економіки, належать:

а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема

Хекшера — Оліна;

б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;

в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.

10. Неокласична макроекономічна школа допускає, що:

а) ціни приводить попит i пропозицію до рівноваги, конкуренція i ринок

досконалі, державне втручання небажане;

б) ціни приводить попит i пропозицію до рівноваги, конкуренція i ринок

досконалі, необхідне державне втручання;

в) основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на

ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане.

11. Неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:

а) основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової

маси на достатньому piвнi, тоді ціни приводитимуть попит i пропозицію до

рівноваги;

б) основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань

навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво

реагувати на зміни попиту i пропозиції, викликає необхідність державного

регулювання економіки;

в) поведінка суб’єктів господарювання цілком залежить від

макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови

контролю над грошовою масою.

12.Форми протекціонізму:

а) селективний, галузевий, колективний, прихований;

б) тарифний та нетарифний;

в) односторонній, двосторонній, багатосторонній.

13. Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути:

а) тарифне та нетарифне;

б) одностороннє, двостороннє, багатостороннє;

в) селективне, галузеве, колективне, приховане.

14. До тарифних методів mopгової політики належать:

а) мита, субсидії та квоти;

б) мита, квотування, ліцензування;

в) мита та тарифні квоти.

15. До прихованих методів торгової політики належать:

а) субсидії, кредитування, демпінг;

б) державні закупівлі, вимоги про вміст місцевих компонентів,

технічні бар’єри, податки i збори;

в) торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії.

16) До фінансових методів торгової політики належать:

а) субсидії, кредитування, демпінг;

б) торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії;

в) субсидії, кредитування, ліцензування.

17. До кількісних методів торгової політики належать:

а) квотування, ліцензування, правові режими, добровільні обмеження;

б) квотування, ліцензування, добровільні обмеження;

в) субсидії, кредитування, ліцензування.

18. За способом стягнення мита бувають:

а) специфічні та адвалорні;

б) специфічні, адвалорні, преференційні;

в) специфічні, адвалорні, комбіновані.

19. За об'єктом обкладання мита бувають:

а) iмпортнi, eкспортнi, антидемтиговц

б) імпортні, експортні, транзитні;

в) специфічні, адвалорні, комбіновані.

20. За характером мита бувають:

а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;

б) специфічні, адвалорні, комбіновані;

в) iмпортні, експортні, транзитні.

21. За походженням мита бувають:


б) автономні, конвенційні, преференційні;

в) iмпортнi, експортні, транзитні.

22. За типами ставок мита бувають:


б) специфічні, адвалорні, комбіновані;

в) пocтійні, змінні.

23. За способом обчислення мита бувають:

а) специфічні, адвалорні, комбіновані;

б) номінальні, eфeктивнi;

в) постійні, змінні.

24. Види демпінгу:

а)взаємний, зворотний, навмисний, постійний, спорадичний;

б) взаємний, зворотний, локальний, постійний;

в) зворотний, навмисний, постійний, спорадичний.

25. У результаті використання мита виникають такі ефекти:

а) втрати бюджету, виграш виробників, програш споживачів;

б) доходів, захисту, перерозподілу, споживання;

в) доходів, захисту, споживання.

26. Ефективний митний тариф:

а) різновид змішаних мит, ставки яких залежать від обсягів мпортних

товарів та комплектуючих до них;

б) реальний рівень мита на кінцевий товар з урахуванням субсидій на

виробництво комплектуючих товарів;

в) реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням

рівня мита, накладених на імпортні вузли i деталі цих товарів.

27. Види ліцензій:

а) генеральні, глобальні, разові;

б) автоматичні, генеральні, глобальні, разові;

в) генеральні, глобальні, індивідуальні, колективні, тимчасові.

28. Види субсидій:

а) внутрішні, експортні, прямі, непрямі;

б) експортні, iмпортнi, компенсаційні;

в) експортні, імпортні, тимчасові, постійні.

28. Ефект доходів при застосуванні тарифів полягає:

а) у збільшенні обсягів доходів внутрішніх виробників;

б) збільшенні обсягів доходів бюджету;

в) збільшенні обсягів доходів споживачів.

29. Ефект переділу при застосуванні тарифів полягає:

а) у перерозподілі доходів від споживачів до виробників продукції;

б) перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету;

в) перерозподілі доходів від виробників до споживачів продукції.

30. Ефект споживання при застосуванні тарифів полягає:

а) у збільшенні споживання товару внаслідок падіння його ціни на

внутрішньому ринку;

б) у зростанні чистого обсягу споживання в результаті поліпшення

умов торгівлі;

в) у скороченні споживання товару внаслідок зростання його

ціни на внутрішньому ринку.

31. Зростання частки вapmocmi двигунів у вартocmi готового

автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілів становить 20

%, а на двигуни — 30 %, приведе:

а) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;

б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;

в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.

32. Зменшення частки вapmocmi двигунів у вapmocmi готового

автомобіля за умови, що імпортне мито на готові автомобілі становить 20

%, а на двигуни — 30 %i приведе:

6) до зростання рівня ефективності тарифу на автомобілі;

б) зменшення рівня ефективності тарифу на автомобілі;

в) зростання рівня ефективності тарифу на двигуни.

33. Введення тарифу на імпорт пшениці в малій кpaїнi приведе:

а) до зростання світових цін на пшеницю;

б) падіння світових цін на пшеницю;

в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.

34. Введення тарифу на імпорт пшениці у великій країні приведе:

а) до зростання світових цін на пшеницю;

б) падіння світових цін на пшеницю;

в) не вплине на рівень світової ціни на пшеницю.

35. Якщо Україна мала країна щодо споживання бавовни, то введення

імпортного тарифу на цей товар приведе:

а) до зростання цін на бавовну на світовому ринку;

б) падіння цін на бавовну на світовому ринку;

в) не вплине на світові ціни на пшеницю.

36. Cвimoвa ціна на цукор — 250 дол. США/т. Внутрішнє виробництво

цукру в Болгарії — 2 млн т, споживання — 3 млн т. При введені імпортного

тарифу у розмірі 20 % виробництво цукру в Болгарії зросло до 2,4 млн т, а

споживання скоротилося до 2,8 млн т. Наскілъки збільшаться доходи

болгарсъкого бюджету, якщо Болгарія є малою країною за споживанням

цукру:

а) 20 млн дол.;

б) 10 млн дол.;

в) 40 млн дол.?

37. Cвimoвa ціна на цукор — 250 дол./т. Внутрішнє виробництво

цукру в Болгарії — 2 млн т, споживання — 3 млн т. При введені імпортного

тарифу у розмірі 20 % виробництво цукру в Болгарії зросло до 2,4 млн т, а

споживання скоротилося до 2,8 млн т. Наскільки збільшаться доходи

болгарських виробників цукру, якщо Болгарія є малою країною за

споживанням цукру:

а) 20 млн дол,;



38. Світова ціна на цукор — 250 дол./т. Bнympiшнє виробництво

цукру в Болгарії — 2 млн т, споживання — 3 млн т.При введенні

імпортного тарифу у розмірі 20 % виробництво цукру в Болгарії зросло до 2,4

млн т, а споживання скоротилося до 2,8 млн т. Який ефект споживання,

якщо Болгарія є малою країною за споживанням цукру:


б) 110 млн дол;;


39. Cвimoвa ціна на цукор — 250 дол./т. Внутрішнє виробництво

цукру в Болгарії — 2 млн т., споживання — 3 млн т. При введені імпортного

тарифу у розм1р1 20 % виробництво цукру в Болгарії виросло до 2,4 млн т, а

споживання скоротилося до 2,8 млн т. Які загальні витрати болгарських

споживачів цукру, якщо Болгарія є малою країною за споживанням цукру:




40. Cвimoвa ціна на золото становить 310 дол./унція. Якщо країни —

виробники золота будуть обмежені МВФ квотою на продаж монетарного

золота на світовому ринку, вдвічі меншою, ніж у попередній nepioд, то ціна на

золото на світовому ринку:

а) впаде;

б) зросте;

в) залишиться незмінною.

41. Введення тарифу великою країною буде ефективним, якщо:

а) виграш від поліпшення умов торгівл1 перевищуватиме суму

ефектів захисту i споживання;

б) виграш від поліпшення умов торгівл1 буде меншим від суми

ефект1в захисту i споживання;

в) виграш від поліпшення умов торгівлі дор1внюватиме сумі ефектів

захисту i споживання.

42. Парламент обговорює новий імпортний тариф. Думки дenymamiв

розділилися. Вони стверджують, що він буде рівнозначним:

а) податку на споживання;

б) податку на споживання та субсидії на виробництво товарів, що

конкурують з імпортом;

в) податку на споживання і податку на виробництво.

43. Оптимальний тариф малої країни:

а) додатний i менший від тарифу великої країни;

б) додатний i більший від тарифу великої країни;

в) дорівнює нулю;

г) від'ємний.

44. За правилами ВТО експортні субсидії:

а) дозволені

б) не дозволені;

в) дозволені, якщо торговий партнер використовує 1мпортний

тариф;

г) заборонені, але можуть використовуватися за згодою з торговим

партнером.

45. Компенсаційне мито — це:

а) захід у відповідь на тариф, який застосував торговий партнер;

б) податок, введений проти напливу субсидування закордонного

експорту;

в) захід, у відповідь на демпінг.

46. "Добровільне" обмеження експорту передбачає:

а) введення експортного мита експортером;

б) квотування експорту експортером;

в) квотування імпорту імпортером;

г) квотування експорту імпортером.

47. Протекціоністи вважають, що мита, квота та інші торговельні

інструменти потрібні:

а) для збільшення зайнятості всередині країни;

б) фіскальних цілей;

в) задоволення уряду;

г) захисту молодих галузей від іноземної конкуренції;

д) забезпечення оборони країни;

е) вci відповіді правильні;

е) жодна відповідь неправильна;

ж) ваша версія.

48. Яка з означених форм торговельних бар'єрів не створює

суттєвих перешкод для вільної торгівлі:

а) “добровільні” експортні обмеження;

б) мито на імпорт;

в) ліцензії на експорт;

г) ліцензії на імпорт;

д) всі відповіді правильні;

е) всі відповіді неправильні.

49.Демпінг — це:

а) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат

виробництва (собівартості цих товарів), для отримання конкурентних переваг в

експорті на тому чи іншому ринку;

б) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за

допомогою використання тарифних інструментів торговельної політики;

в) плата за товар, який перетинає митний кордон.

50. Протекціонізм — це:


виробництва (собівартості цих товарів) для отримання конкурентних переваг в


б) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції

за допомогою використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної

політики;


51. Мито — це:


виробництва (собівартості цих товарів) для отримання конкурентних переваг в


б) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції

за допомогою використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної

політики;


52. Прихильники протекціонізму стверджують, що митні тарифи

необхідні:

а) для захисту молодих галузей від іноземної конкуренції;

б) поповнення державних доходів;

в) збільшення внутрішньої зайнятості;

г) всі відповіді правильні;

д) немає правильної відповіді.

53. Специфічні митні тарифи — це:

а) мита, які стягуються з певних товарів державного споживання;

б) мита, які нараховуються у встановленому розмірі на одиницю продукції;

в) мита, які встановлюються на імпорт продукції спеціальними органами

влади;

г) мита, які нараховуються у встановленому розмірі на одиницю вартості

продукції;

д) мита, які встановлюються на імпорт продукції з найбільш дружніх країн;

е) всі відповіді правильні;

є) немає правильної відповіді.

54. Ефективні митні тарифи:

а) ефективно захищають внутрішній ринок від імпорту;

б) встановлюються тільки на критично важливу під кутом точки зору

національної безпеки продукцію;

в) встановлюються тільки у випадку початку торгової війни;

г) обчислюються з урахуванням рівня мит, що накладені на імпортні вузли і

деталі кінцевої продукції;

д) мають невизначений смисл, що придумали журналісти, які пишуть на

економічні теми.

55. Якщо уряд встановив розмір мита в 10 % митної вартості товару,

то таке мито називається:

а) адвалорне;

б) специфічне;

в) номінальне;

г) комбіноване;

д) сезонне;

ж) ефективне;

з) преференційне;

е) правильні відповіді а і в.

56. Тарифна ескалація — це:

а) збільшення рівня середньозваженого імпортного тарифу в міру

поглиблення міжнародної торгівлі країни;

б) збільшення рівня митного оподаткування товарів в міру зростання

ступеня їх обробки;

в) перелік податкових ставок, які розташовані в порядку збільшення;

г) постійне взаємне збільшення ставок митних тарифів двох країн, які

почали торгову війну одна з одною;

д) всі відповіді неправильні.

57. Функція попиту на відеомагнітофони в країні Q d=5000 - 5Р. Функція

пропозиції цього товару вітчизняними виробниками Q s = 4 + 0,2Р. Припустимо, що

ціна встановилась на рівні менше рівноважного (що існує за повної відсутності

імпорту) на 10 одиниць. Визначити вартісний обсяг імпорту:

а) 53 092,7;

б) 49 441,6;

в) 49 96І,6;

г) 184 455,2;

д) 233 896,8,

58. Функція попиту на відеомагнітофони в країні Q d = 5000 - 5Р. Функція

пропозиції цього товару вітчизняними виробниками Q s = 4 + 0,2Р. Припустимо,

що ціна встановилась на рівні нижче рівноважного (що існує за повної відсутності

імпорту) на 10 одиниць. Уряд вводить специфічні митні тарифи на імпортні

магнітофони в розмірі 5 грошових одиниць. Яка величина митних доходів держави:

а) 130;

б) 110;

в) 125;

г) 25;

д) 5?

59. Введення країною митного тарифу на імпорт:

а) завжди погіршує добробут споживачів цієї країни;

б) завжди приносить додатковий виграш виробникам імпортозамінної

продукції;

в) завжди приносить додатковий дохід державі;

г) всі наведені відповіді правильні;

д) всі наведені відповіді правильні, крім відповіді а.

60. Фактичний рівень митного захисту відносно кінцевої продукції

підвищиться, якщо:

а) зросте ставка мита на імпорт конкуруючої кінцевої продукції;

б) зросте ставка мита на імпорт компонентів матеріальних затрат;

в) зменшиться ставка мита на імпорт компонентів матеріальних затрат;

г) правильні відповіді а і б;

д) правильні відповіді а і в.

61. Компенсаційне мито —- це:

а) відповідь на митний тариф, накладений торговельним партнером;

б) податок, введений проти напливу грошового імпорту з-закордону;

в) захід у відповідь на демпінг;

г) спеціальна субсидія експортерів, внаслідок його додаткових витрат

проникнення на зарубіжні ринки;

д) спеціальне мито, спрямоване на компенсацію втрат національних

імпортерів.

62. Квотування відрізняється від митного тарифу тим, що:

а) квотування завжди скорочує імпорт, а митний тариф не завжди;

б) квотування завжди приводить до зростання доходів держави, а митний

тариф не завжди;

в) квотування завжди призводить до зменшення споживчої ренти, а митний

тариф не завжди;

г) квотування завжди збільшує доходи виробників імпортозамінної

продукції, а митний тариф не завжди;

д) квотування завжди супроводжується зростанням курсу національної

валюти, а митний тариф не завжди.

63. Найпоширеніший метод сучасної торгової політики для найбільш

розвинутих країн світу — це:

а) демпінг;

б) митне оподаткування;

в) приховані форми торговельного протекціонізму;

г) зниження валютного курсу для полегшення експорту;

д) торговельні війни.

64. До прихованих форм торговельного протекціонізму можна віднести:

а) субсидіювання імпорту;

б) кредитування експорту;

в) пільгове оподаткування експортерів;

г) все перелічене;

д) нічого з вище перерахованого.

65. Фірми А, В, С експортують товар дол США.

Показник Фірма А Фірма В ФірмаС Середні питомі витрати, дол. 10 10 10 Ціна товару на внутрішньому ринку, дол. 10 12 9

Експортна ціна товару, дол. 11 11 9 Ціна товару в США, дол. 12 13 10

Яка з трьох фірм — експортерів товару може бути звинувачена в

демпінгу на американському ринку:

а) фірма А;

б) фірма В;

в) фірма С;

г) фірми А і В;

д) жодна з фірм?

66. Адвалорні мита — це:

а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів

державної влади країн;

б) мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподатко-

вуваних товарів;

в) мита, які застосовуються у випадку ввезення на територію країни

товарів за ціною нижчою, ніж їх нормальна ціна в країні експорту, якщо такий

імпорт завдає шкоду місцевим виробникам подібних товарів або заважає

організації і розширенню національного виробництва таких товарів;

г) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі


д) мита, ставки яких можуть змінюватись у встановлених органами

державної влади випадках.

67. Специфічні мита — це:



б) мита, які нараховуються в процентах до митної вартості оподаткованих

товарів;

в) мита - ставки якого можуть змінюватись у встановлених органами

державної влади випадках;

г) мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для

вільного обігу на внутрішньому ринку країни;

д) мита, які нараховуються у встановленому розмірі з фізичної

характеристики товару.

68. Експортні мита — це:



б) мита, які застосовуються у випадку введення на територію країни


імпорт завдає шкоду місцевим виробникам подібних товарів або заважає




г) мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для

вільного обігу на внутрішньому ринку країни;

д) поєднують у собі адвалорні й специфічні мита.

69. Імпортні мита — це:



б) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі


в)мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного

обігу на внутрішньому ринку країни;

г) мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких

прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди

національним виробникам таких товарів;

д) мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної

торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином

сільськогосподарською.

70. Транзитні мита —- це:

а) мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі


б) мита, ставки яких можуть змінюватись у встановлених органами


в)мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного

внутрішньому ринку країни;

г) мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і


д) мита, які накладаються на товари, що переводяться транзитом через

територію певної країни.

71. Сезонні мита — це:



б) мита, які застосовуються у випадку ввезення на територію країни


імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або заважає


в) мита, ставки якого можуть змінюватись у встановлених органами


г) мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної

торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином сільськогосподарської;

д) мита, які нараховуються у встановленому розмірі з фізичної

характеристики товару.

72. Антидемпінгові мита-— це:

а) мита, які застосовуються у випадку ввезення на територію країни

товарів за ціною більш нижчою, ніж їх нормальна ціна в країні експорту, якщо

такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або заважає


б) мита, ставки яких можуть змінюватись у встановлених органами


в) мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких


національним виробникам таких товарів;

г) мита, які встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої

угоди;

д) мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і

не можуть змінюватися залежно від обставин.

73. Постійні мита — це:



б) мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і



митної території держави; '

г) поєднують у собі адвалорні й специфічні мита;

д)мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких


національним виробникам таких товарів.

74. У 70—80-х роках латиноамериканські країни активно брали

позики, що призвело до боргової кризи. Водночас країни Південно-Східної Азії

активно інвестували свій капітал, що дало їм змогу зробити економічний

ривок. Під кутом зору теорії між часової торгівлі:

а) латиноамериканські країни робили ставку на поточне споживання, а

країни Південно-Східної Азії— на майбутнє споживання;

б) латиноамериканські країни робили ставку на майбутнє споживання, а

країни Південно-Східної Азії — на поточне споживання;

в) обидві групи країн робили ставку на поточне споживання;

г) обидві групи країн робили ставку на майбутнє споживання.

73.У 70—80-х роках латиноамериканські країни активно брали

позики, що привело до боргової кризи. Водночас країни Південно-Східної Азії

активно інвестували свій капітал, що дало їм змогу зробити економічний

ривок. Під кутом зору теорії між часової торгівлі:

а) реальна процентна ставка за міжнародними позиками для країн

Латинської Америки буде нижчою, ніж для країн Південно-Східної Азії;

б) реальна процентна ставка за міжнародними позиками для країн

Латинської Америки буде вищою, ніж для країн Південно-Східної Азії;

в) реальна процентна ставка за міжнародними позиками для обох груп

країн буде однаковою.

74. У 70—80-х роках латиноамериканські країни активно брали позики,

що привело до боргової кризи. Водночас країни Південно-Східної Азії активно

інвестували свій капітал, що дало їм змогу зробити економічний ривок. Під

кутом зору теорії міжчасової торгівлі:

а) обидві групи країн імпортуватимуть товари поточного споживання;

б) країни Латинської Америки експортуватимуть товари майбутнього

споживання, а країни Південно-Східної Азії імпортуватимуть товари поточного

споживання;

в) країни Латинської Америки експортуватимуть товари поточного

споживання, а країни Південно-Східної Азії імпортуватимуть товари майбутнього

споживання.

75.У 70—80х роках латиноамериканські країни активно брали

позики, що привело до боргової кризи. Водночас країни Південно-Східної Азії

активно інвестували свій капітал, що дало їм змогу зробити економічний ривок.

Під кутом зору теорії між часової торгівлі:

а) реальна процентна ставка за міжнародними кредитами буде вищою

для країн Латинської Америки, ніж для країн Південно-Східної Азії, оскільки

країни Латинської Америки політично та економічно нестабільні;

б) реальна процентна ставка за міжнародними кредитами буде нижчою


країни Латинської Америки орієнтуються на поточне споживання;

в) реальна процентна ставка за міжнародними кредитами буде вищою


країни Латинської Америки вичерпали свій ресурсний потенціал.

76. ІВМ продає в Україну комп'ютери та комплектуючі для їх

складання на місцевих підприємствах. Україна запроваджує високе імпортне

мито на ввезення готової продукції ІВМ, щоб захистити українські

складальні підприємства, і різко збільшує податок на прибуток іноземних

компаній. Що може зробити ІВМ, щоб не віддати частку українського ринку

місцевим конкурентам:

а) шляхом прямого інвестування створити свою філію в Україні;

б) припинити поставки комплектуючих на українські підприємства;

в) застосувати трансфертні ціни?

77. ІВМ продає комплектуючі для складання і готові комп'ютери в

Україну. Україна запроваджує високе імпортне мито на ввезення зібраних

комп'ютерів ІВМ, щоб захистити українських виробників, і різко збільшує

податок на прибуток іноземних компаній. Що може зробити ІВМ, щоб

скоротити обсяг податків на прибуток, які виплачуються в Україні:

а) викупити в Україні частину підприємств конкурентів і застосувати

занижені трансфертні ціни на поставки комплектуючих для цих підприємств;

б) створити в Україні свою філію і застосувати завищені трансфертні

ціни на поставки комплектуючих для цієї філії;

в) створити в Україні СІЇ і застосувати занижені трансфертні ціни на

поставки комплектуючих?

78. ІВМ вирішила здійснити прямі інвестиції у підприємства

комп'ютерної промисловості України. Як найефективніше ІВМ може

гарантувати цілісність своїх активів в Україні:

а) застрахувати свої інвестиції в західній страховій компанії;

б) застрахувати свої інвестиції в українській страховій компанії;

в) отримати урядові гарантії?

79. Який з наведених способів передачі коштів не є інструментом

міжнародного кредитування:

а) розміщення коштів на депозитах;

б) міжнародні трансферти;

в) торгові кредити;

г) міжнародні позики?

80. До "інших” інвестицій не належать:

а) ввезення готівкової іноземної валюти;

б) розміщення єврооблігацій;

в) розміщення валютного експортного виторгу в іноземному банку;

г) залучення стабілізаційного кредиту МВФ;


є) немає правильної відповіді.

81. Причина бурхливого розвитку ринку портфельних інвестицій у 90-

ті роки:

а) швидке економічне зростання країн Південно-Східної Азії;

б) швидке зростання ринку фінансових деривативів;

в) конкуренція країн, де розвивається капіталізм за умови залучення

фінансових ресурсів Заходу;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

82. Уряду найвигідніше залучення інвестицій у вигляді:

а) прямих інвестицій;

б) портфельних інвестицій;

в) інших інвестицій;

г) всіх перелічених інвестицій в однаковому ступені;

д) немає правильної відповіді.

83. Залучення іноземних інвестицій в українську економіку:

а) не достатнє для забезпечення економічного зростання;

б) має ухил у бік прямих за нестачі інших інвестицій;

в) може викликати обвальне падіння курсу гривні;

г) не залежить від ситуації на світових фондових ринках;

д) немає правильної відповіді;


84. Позитивна роль інвестицій для країни, що приймає, полягає в тому,

що:

а) вони зменшують надмірно завищений курс національної валюти;

б) скорочують інфляцію в країні;

в) скорочують надмірну зайнятість;

г) поліпшують стан платіжного балансу;

д) всі відповіді неправильні;


85. Яка з причин спонукає країну А здійснювати ПЗІ в країну Б:

а) високий рівень оплати праці в країні Б;

б) високий рівень митного оподаткування в країні Б;

в) високе безробіття в країні А;

г) висока ставка процента в країні Б;

д) всі перелічені вище фактори разом;

є) немає правильної відповіді?

86. Яку угоду можна назвати формою ПЗІ;

а) переказ турецькими робітниками заробітної плати з України на

батьківщину;

б) ввезення українськими банками готівкових доларів;

в) розміщення українським урядом облігаційної позики на євроринках;

г) купівля “Славутичем” російського приватизованого підприємств;

д) купівля Національним банком України доларів США на валютному

ринку?

87. Як впливає імміграція в малу країну на перерозподіл доходів у малій

країні в моделі специфічних факторів виробництва:

а) зростуть податки на доходи робітників-нерезидентів, а

оподаткування власників капіталу та землі зменшиться;

б) зростуть податки на доходи робітників-нерезидентів та власників

капіталу, а оподаткування власників землі зменшиться;

в) зросте податок на доходи власників землі й капіталу, причому ці

додаткові надходження використовуватимуться для надання компенсації

місцевим робітникам?

88. ЯК впливає імміграція в малу країну на зміну умов торгівлі малої

країни в моделі специфічних факторів виробництва:

а) обсяги зовнішньої торгівлі зростуть;

б) обсяги зовнішньої торгівлі зростуть за умови одночасного

подешевшання інших факторів виробництва;

в) обсяги зовнішньої торгівлі зменшаться;

г) ніяк не вплине?

89. За моделлю факторів виробництва Хекшера — Оліна імміграція

впливатиме на виробництво трудомісткого та капіталомісткого товарів у

країні, що приймає, таким чином:

а) виробництво трудомісткого товару зменшиться, а виробництво

капіталомісткого товару зросте;

б) виробництво трудомісткого товару зросте, а виробництво

капіталомісткого товару зменшиться;

в) якщо праця є мобільним фактором, то виробництво обох товарів

зросте.

90. За моделлю специфічних факторів виробництва імміграція

впливатиме на виробництво трудомісткого та капіталомісткого товарів в

країні, що приймає, таким чином:

а) виробництво трудомісткого товару зменшиться, а виробництво

капіталомісткого товару зросте;

б) виробництво трудомісткого товару зросте, а виробництво

капіталомісткого товару зменшиться;

в) якщо праця є мобільним фактором, то виробництво обох товарів

зросте.

91. Уряду ФРН вигідно стимулювати імміграцію, тому що:

а) іммігранти скорочують безробіття;

б) іммігранти приносять технологічні знання, яких не вистачає;

в) обидві відповіді правильні;

г) обидві відповіді неправильні.

92. Уряду Сомалі вигідно стимулювати еміграцію, тому що:

а) емігранти повернуться збагачені знаннями і капіталом;

б) емігранти будуть переказувати трансферти на батьківщину і

забезпечувати життя родичів;

в) емігранти будуть сприяти експорту жирафів та імпорту полярних

ведмедів;

г) емігранти скорочують безробіття в країні;


є) всі відповіді неправильні,

93. Міграція робочої сили — це:

а) в'їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;

б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;

в) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном

більше року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру.

94.Еміграція — це:



в) переселення працездатного населення з одних країн в інші

терміном більше року, викликане причинами економічного або неекономічного

характеру.

95. Імміграція — це:



в) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном

більше року, викликане причинами економічного або неекономічного характеру.

96. Міграційне сальдо - це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця еміграції з країни та імміграції в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місцет

проживання.

97. Рееміграція — це:



в)повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.

98. "Відплив інтелекту"— це:



в) поверненая емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.

99. Неокласичне тлумачення міжнародної міграції;

а)кожна людина отримує і споживає граничний продукт своєї праці, отже,

еміграція приводить до зростання добробуту країни, що приймає. При цьому

економічний стан країни-донора не погіршується;

б)є можливість погіршення економічного стану країн - експортерів робочої

сили, особливо внаслідок виїзду висококваліфікованих фахівців;

в) акумуляцію людського капіталу слід досліджувати як ендогенний

фактор економічного зростання країни.

100.Неокейнсіанське тлумачення міжнародної міграції:

а) кожна людина отримує і споживає граничний продукт своєї праці, отже,

еміграція приводить до зростання добробуту країни, що приймає. При цьому

економічний стан країни-донора не погіршується;

б) є можливість погіршення економічного стану країн — експортерів

робочої сили, особливо внаслідок виїзду висококваліфікованих фахівців;



101. Сучасне тлумачення міжнародної міграції:

а) кожна людина отримує і споживає граничний продукт своєї праці,

отже, еміграція приводить до зростання добробуту країни, що приймає. При

цьому економічний стан країни-донора не погіршується;

б) є можливість погіршення економічного стану країн— експортерів

робочої сили, особливо внаслідок виїзду висококваліфікованих фахівців;



102. Причини еміграції поділяють:

а) на економічні та неекономічні;

б) економічні та соціальні;

в) економічні та політичні.

103. До економічних причин міжнародної міграції належать:

а) відмінності в оплаті праці та пенсійному забезпеченні, особисті та

екологічні;

б) релігійні, політичні, стихійні, воєнні, геополітичні, особисті, екологічні;

в)різниця в оплаті праці, відмінності в оподаткуванні, різне пенсійне

забезпечення.

104.До неекономічних причин міжнародної міграції належать:

а) відмінності в оплаті праці та пенсійному забезпеченні, особисті та

екологічні;

б)релігійні, політичні, стихійні, воєнні, геополітичні, особисті, екологічні;

в) різниця в оплаті праці, відмінності в оподаткуванні, різне пенсійне

забезпечення.

105.Еміграція приводить:

а)до збільшений процентної ставки;

б) зменшення процентної ставки;

в) збільшення процентної ставки і доходів власників капіталу.

106.Імміграція приводить:

а) збільшення процентної ставки;

б) зменшення процентної ставки;

в) зменшення процентної ставки і доходів власників капіталу.


а) до збільшення доходів працюючих і доходів власників капіталу;

б)збільшення доходів працюючих і зменшення доходів власників

капіталу;

в) зменшення доходів працюючих і доходів власників капіталу.

108.Імміграція приводить:

а) до збільшення доходів працюючих і доходів власників капіталу;

б) збільшення доходів працюючих і зменшення доходів власників

капіталу;

в)зменшення доходів працюючих і збільшення доходів власників

капіталу.


а) до збільшення обсягів виробництва і розміру земельної ренти;

б)зменшення обсягів виробництва і розміру земельної ренти;

в)збільшення обсягів виробництва і зменшення розміру земельної ренти.

110. Імміграція приводить:

а)до збільшення обсягів виробництва і розміру земельної ренти;

б)зменшення обсягів виробництва і розміру земельної ренти;

в)збільшення обсягів виробництва і зменшення розміру земельної ренти.

111.Міжнародна міграція у світовому масштабі приводить:

а) до стабілізації обсягів виробництва;

б) зменшення обсягів виробництва;

в) збільшення обсягів виробництва.

112.У платіжному балансі показники, що характеризують міграцію

робочої сили, класифікуються за такими статтями:

а) заробітна плата нерезидентів, перекази робітників, податки, отримані

від нерезидентів;

б)трудовий дохід, переміщення мігрантів, перекази робітників;

в) заробітна плата нерезидентів, перекази нерезидентів, оподаткування

нерезидентів.

113.Переміщення мігрантів, відображені у платіжному балансі — це:

а)грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, яке вони перевозять із

собою;

б) вартість майна мігрантів, що компенсується державою при їх виїзді;

в) вартість майна мігрантів, оплата якого здійснюється країною, що

приймає.

114.Переказами робітників у платіжному балансі вважаються:

а) пересилання грошей мігрантами своїм родичам додому;

б)пересилання грошей і товарів мігрантами своїм родичам додому;

в)оціночний грошовий еквівалент майна, що переміщується мігрантами в

момент виїзду за кордон та наступних пересилань.

115.Приватними неоплаченими переказами у платіжному балансу

вважаються:

а) пересилання грошей мігрантами своїм родичам додому;

б) пересилання грошей і товарів мігрантами своїм родичам додому;

в)оціночний грошовий еквівалент майна, що переміщується мігрантами в

момент виїзду за кордон та наступних пересилань.

116. Експортери робочої сили отримують такі вигоди:

а)одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із

працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, зменшення витрат на

соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників, зменшення

безробіття;

б) збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, зменшення

питомих витрат на оплату праці, збільшення обсягів виробництва, звільнення

місцевих робітників від виконання некваліфікованої або непрестижної роботи;

в) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із

працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, збільшення обсягів

виробництва, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення

кваліфікації працівників.

117.Імпортери робочої сили отримують такі вигоди:

а) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із

працевлаштування, збільшений інвестицій з-за кордону, зменшення витрат на

соціальне забезпечення, підвищення кваліфікації працівників, зменшення

безробіття;

б)збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, зменшення

питомих витрат на оплату праці, збільшення обсягів виробництва, звільнення

місцевих робітників від виконання некваліфікованої або непрестижної роботи;

в) одержання переказів з-за кордону, надходження податків з фірм із

працевлаштування, збільшення інвестицій з-за кордону, збільшення обсягів

виробництва, зменшення витрат на соціальне забезпечення, підвищення

кваліфікації працівників.

118.Основні механізми контролю міграції:

а) візовий режим, збільшення оподаткування нерезидентів, соціальне

страхування резидентів;

б) боротьба з нелегалами, візовий режим, збільшення оподаткування

нерезидентів, соціальне страхування резидентів;

в) боротьба з нелегалами, візовий режим, стимулювання рееміграції.

119.Селективне регулювання імміграції може бути орієнтоване на

безперешкодний в'їзд до країни таких груп мігрантів:

а) працівники, які готові дешево виконувати важку роботу;

спеціалісти для нових і перспективних галузей; представники рідкісних

професій; спеціалісти зі світовим іменем; крупні бізнесмени;

б) злочинці, наркомани, пенсіонери, інваліди, студенти, вихідці з країн

третього світу;

в) працівники, які готові дешево виконувати важку роботу; спеціалісти

для нових і перспективних галузей; представники рідкісних професій;

спеціалісти зі світовим іменем; студенти та молоді сім'ї, особи перед-пенсійного

віку.

120. Регулювання імміграції орієнтоване на те, щоб не допустити

в'їзду до країни таких груп мігрантів:

а) працівники, які готові дешево виконувати важку роботу; спеціалісти

для нових і перспективних галузей; представники рідкісних професій;

спеціалісти зі світовим іменем; крупні бізнесмени;

б) злочинці, наркомани, пенсіонери, інваліди, студенти, вихідці з країн

третього світу;

в) працівники, які готові дешево виконувати важку роботу;

спеціалісти для нових і перспективних галузей; представники рідкісних

професій; спеціалісти зі світовим іменем; студенти та молоді сім'ї, особи перед-

пенсійного віку.

121.Стимулювання рееміграції полягає:

а) у прийнятті програми стимулювання рееміграції та програми

професійної підготовки й адаптації реемігрантів, амністія політичних та

економічних правопорушень реемігрантів;

б) прийнятті програми стимулювання рееміграції та програми

професійної підготовки й адаптації реемігрантів, надання економічної

допомоги країнам — експортерам робочої сили, введення жорсткого візового

режиму;

в) прийняття програм професійної підготовки та адаптації

реемігрантів, амністія правопорушень, введення кількісних квот на імміграцію з

країн третього світу.

122.До законодавчих методів регулювання міграції належать:

а) обмеження віку, статі, стану здоров'я, кількісне квотування,

економічне регулювання, часові обмеження, географічні пріоритети, релігійні та

соціальні пріоритети;

б) встановлення вимог до професійної кваліфікації, віку, стану здоров'я,

кількісне квотування, економічне регулювання, часові обмеження, географічні

пріоритети;

в) встановлення вимог до професійної кваліфікації, віку, статі, стану

здоров'я, кількісне квотування, економічне регулювання, часові обмеження,

географічні пріоритети, соціальні пріоритети, обмеження політичного характеру.

Documents

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕСТИsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2010/01/911...II. Тести 1.Міжнародний поділ праці —- це: а) вищий