Т1РОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАIfТЕСJlI

РІН

ВИДАННЯ 33-іі

.NV 109 (3417) D'JlТНИЦЯ

4 СЕРПНЯ

1872 р. ЦІва 2 коп.

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ, МІСЬКОІ І РАИОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ

Зустріч ТОВ. л. І. Брежнєва з ТОВ. Е. ХонеКК8РОМ

серпня Генеральний секретар ЦК КПРС тов. Л. І.

Брежнєв зустрівся з Першим секретарем ЦК СЄПН

ТСВ. Е. Хонеккером, який перебуває на короткочасному

відпочинку в Криму. Відбувся обмін дум.ками з питань

д;:ольшого розвитку і поглиблення відносин між КПРС і

СЄПН, народами СРСР і НДР, а також з інших пи­

тань, що становлять взаємний інтерес.

Зустріч товаришів Л. І. Брежнєва і Е. Хонеккера прой­

шла в дружній і сердечній обстановці.

ВИРІШУЄ КОМПЛЕКС ЮВІЛЕЮ - ГІДНУ ЗУСТРІЧ! У господарствах району

з6ира:ння врожаю озимих і ярих колос,кових наближаєть­ся до кІнця. На 31 липня їх було скошено 87 процентів до плану. Першими впорали­ся з роботою хлібо,роби рад­госпів «Русан і в с ь .!{ и Й., «Жердівський», «Б о б р и­цький», «Зоря». Через кіль­ка днів закінчаться жнива rкрїзь.

Але трудове напруження 1-''' ланах не спадає. Настала

'~/I),Ч'ідальна пора масового ) .ртання силосування ку-

. \{урудзи, завершення скирту­вання соломи, оранки грун­

ту під озимі, підготовки по­сівного матеріалу. ,Щоб ус­пішно справитися з цими зав­даннями, потрібно комплекс­но проводити всі польові ро­боти. На жаль, ·в окремих гос­

подарствах такий комплекс відсутній, панує черговість у виконанні робіт, а це призво­дить до їх затягування. У радгоспі «Нрасилі,вський», наприклад, який одним з пер­ших 'завершив збирання ко­лоскових, досі стоїть на дру­гому відділку п.росо на 17 гектарах, осипається. Тут же лежить у вал ках необмоло­чений люпин. ;Зволікається

;косо.виц:я пі'зніх культур і в

ряді інших господарств, зо­крема ·в Богданівськїй пта­хоФабриці, радгоспах «За­плавний», «Заворицький» та інших.

Незабаром потрібно скрізь починати Сівбу озимих на зе­лений корм, а трохи пізніше - і на зерно. Проте грунт

,зо,ранg менш як на половині

заплі .. ;}!}аної площі. Стри­М':Р ,. У)(Jботу відсутність

n ' .: ~J.'Iil.._ QI1J( пожнивни~ ре­! .~", ~ ~ незаДОВІЛьна Ol'raH~ '5JJ~ роботи тракторів на оранці. Чим, наприклад, пояснити той факт, що в рад­госпі імені ·Щорса солому заскиртовано лише на поло­

вині площ, де зібрано й обмо­лочено хліб? З оранкою тут теж спра.ви негаразд - при

плані 700 гектарів під ози­мі виорано поки що менше 300 геК'Тарів грунту .

Слід відзначити, що тепер у багатьох господарствах ра-

Є 500 МІЛЬИОНІВІ На родовищі Медвеже, Тю,

ме.нської області, де три місяці тому поча,в діяти перший про­lМисел, добуто 500 мільйонів ,кубометр!Jв газу. ЗвІдси по тру­бопроводу На~им~Пу.нга ві'н по­даєrrься на Урал . Потік голубо­го палива 3 сибірсьиих ,родовищ наростає. За півмісяця ПРОМИС­

лові центри Уралу одержали га­зу на 750 міЛI:lйоні,в иубомеТРі'В більше, ніж за той же період lМинулогороку.

ЕФЕКТИВНИИ АГРОПРИПОМ

Незвичайну картину можна

побачити зараз на бурякови" ,плантаціях l{отовсьиоro райоиу

Одеської області. В полі, ,вири-

йону т,рактори вночі про­стоюють, хоч доведені гра­

фіки не виконуються. За ми­нулий тиждень виорано 2191 гектар, коли радгоспи й пта­хофабрИlКИ за ,графі:КОМ зо­бов'язані щодня підготовляти більше 900 гектарів ріллі.

Перед господарст в а м и стоїть завдання - - до 1 О серпня закінчити оранку грунту під ОЗИМ'і. Це вимагає посилення роботи, ,викори­стання якомога більшої кіль­кості тракторів на нічюи оранці, виконання і переви­конання норм виробітку ме­ханЬзаторами. Великі площі під озимі культури йтимуть з-під кукурудзи на силос, то­му повсюди :ютрібно .негай­но розгорнути масове сило­

сування, щоб швидше звіль­нити їх.

Одним з головних завдань ХЛіборобіВ у підготовці до осінньої сівби є очищення й доведення до високих посів­них кондицій насіння озимих. В кожному господарстві цю роботу слід було проводити негайно після оБМолоту на­сінників, посилити П, вико­навши план продажу хліба державі. Однак поки що ма­ло господарств має першо­

сортне зерно, очищення його зволікається. Особливу увагу слід приділити забезпечен­ню радгоспів і птахофабрик необхідною кільністю насіння перспективних сортів «Авро­ра» , «На.вказ!> та інших, то­му що посівні площі пшени­ці « IМИРОНівська-808!> Jшніш­ньої осенІ скорочуються до мінімуму. Про це повинні негайно подбати керІвники господарств.

Отже, жнива завершують­ся, але не кінчаються турбо­ти хліборобСЬКі. Багато ще гарячих робіт попереду, JIIKi вимагають від трудівників села вміння, наполегливо­сті, віддачі всіх сил. Най­першою умовою їх успішно­го виконання є нерозривний комплекс, раціональне вико­ристання техніки. Це буде діловою відповіддю на аа­клик кіровоградських меха­

нізаторів, гідним вкладом у виконання плану другого ро­

ку п'ятирічки.

:тому буйною зliМ:кнутою гич­кою, механІзатори розпушують грунт. Аnрегати не п!ДМинають [ІіД себе росли,"и: спереду кож­ногС? трактора навІшено так 'Званий ГИ'Чl}(овІ~оджyw.aч. Дво­ма бічними лапами віlН розсуває широке листя, утворюючи про­

хід .

Ностійне .ро':юушування між­

рядь аж до збирання врожаю

дає прекрасні реЗУЛЬ'l'ати. Вага іюренів уже досягає 400 -500 грамі'в.

ЗЕРНОВИИ РОЗВАНТАЖУВАЧ­

УНІВЕРСАЛ

Понад одинадцJl'l'Ь років пра­

цює на заводі т(}рговельноl'О ма>­

шинобудування І. Ю. Бут-Гусаім,

3 них дев ' ять років він незмінний

керівник бригади комуністичної

праці.

Колектив виготовляє цистерни

для перевезен'НЯ і продажу ква­

су. За перше півріччя виготовле­

но сім цистерн понад план.

Свою основну роботу Іларіон

Юхимович вміло поєднує з гро­

мадською в цеху. Він - редак­

тор стінної газети «П,ромі.нь», го­

лова групи народного контролю.

Колектив, яким керує І. Ю. Бут-Гусаїм, зма-гається за гідну

зустріч 50-річчя утворення Сою­

зу РСР, змінні завдання вико­

нує на 110-125 процентів.

На фото: ударник комуністич­

ної праці І. Ю. Бут-Гусаім. Фото В. ВоЙтовського.

ilЮВИНJКУ. Ту,т почалось ВИІГОТОВ­леНJНЯ модернІ1зованих lB-тон­!Них аJlпомобілерозвантажувачів. Тільки три"чотири хвилИlНИ до­сить а,гре,гатові для того, щоб розвантажити машину зерна.

Нурганці вliЦlJ.Ра.вили на хлібо­прmмальні пункти Уралу, Си­біру, Назахстану та інших ра­ЙОlНіВ краУни близько 600 уні­версальних авrrомобlлерозва.нта­жувачі·в.

ОБ'ЄМНА ПРЯЖА

На Мо,гильовсьиому комбіна­

ті синтетиtjного волокна одер­

жано першу лромислову па,ртію

НОЛЬОРОВОї об'ємної пряті . З неї вигоrrовлятимуть к'расивl

і міцні трикотажні вироБИ. За рін комбінат зможе поставляти

на текстильнІ пІдприємства три

тисячі толн нової продукціУ.

Об'ЄМІна лрнжа - п'ятий вид

До жнив иолектив Иургам- ;кольорового синтетичного во­сьного заводу елеваторно"мли- локна, що випускається на під­нового устаткувания підготував ПРИЄМСТВі.

Щоб пива врожаІЛ8СЬ Серед механізаторів ,радгоспу

« Запла-вний» все ШИ.рше розгор­тається соціалістичне змагання ііа достойну зустріч славного п' ятдосятиріччя Радянського Сою­зу. Закінчуючи збирання озими­ни і ярих культур, вони почали

з~кладати міцну основу під уро­

жай наступного року. У сього сія­

тимемо 540 гектарів пшениці і

жита. Іх розмістимо н& площах з-під кращих попередників-

багаТО'річних і однорічних трав, а також на кукурудзищі.

Високих показників на підго­товці гру,нту добиваються механі­затори Григорій Кузьменко та Август Медніс. аа світловий день кожний з них TpaKTOp()~ Т -74 виорює по 1 О -11 геlітарів при відмінній якості. Сівбу проведемо в кращі строки добірним насін­ням, яке за-раз перечищаємо .

А. ХАРЛАН,

головний агроном.

Пон ад план Добре попрацювали в липні

це'гельники нашого заводу. Мі­сячний план виконано на 101,8 процента. ІЦ>и за~данні 900 ти­сяч на підприємстві виготовлено 916 тисяч штук цегли. Це нема­лий внесок 'робітників підприєм­ства у загальну справу піднесен­

ня темпів і розши'рення обсягу будівельних ,робіт у нашому ра-

. йоні. Особливо слід відзн&чити хоро­

шу роботу працівншtів випалю­

вального цеху. У доси'РЬ склад-

них умовах (висока температура повітря назовні ще бі.1Jьше ускладнює їх) вони докладають усіх зусиль, щоб достроково ви­конати завдання. Попереду в со­

ціалістичнQ.МУ змаганні йдуть T1'l ­

кі передовики виробництва, як

вистав ник цегли Кате'рина Пана­

сюк та саджальниця Марія Шев­

ченко.

М. ЛЕЩЕНКО,

днректор Залtського цегель­

ного заводу.

Слово з ділом не розходиться ПтаШНИіці племптахозаводу

«Ру-д,ня. аК'Тивно включились ·в :соціалостичне ЗlМаган'няза збііЛЬ­шення Iвир06НИ:Ц'l1Ва тварwнниць­ної проду!щії. ,Ш'ВlрІlчне зав­дання по процату .м'яса дер­жаві ,виконано. Нело,гані показ­,НИІКИ і по одержанню .яєць. За перше Пі;врі-Ч'Ч'я їх зібрано 4 ,мільйони 167 тисяч при плані 2 мііЛьйqни 733 'l'исячі, ана lKypk.y-несучку - 114 яєць.

йдучи Іназустрі,ч зна'МeRНlИ даті в житті ,нашої -країни -50-ріrччю ут'ворення Союзу РСР,

На честь 50-річчя утворення СРСР хімІии вирішили довести іВ цьому році виробництво во­локна до 42 тисяч тонн.

ТРАУЛЕР НА КОЛЕСАХ

Траулер з уловом на борту IМчить по шосе. Таке судно на колесах СТ.ворили ленінградськІ СllIеціалісти. т,раулер«Амфі­бія!> призначено для лову риби у вl:ДlДалених лісових озерах і станах. ДоБУіВШИ тонну-щ'ругу корооа, ляща, судака, він до­ставляє улов прямо на базу. Навіть у жарку погоду ваlНтаж збереже світість: в ,рибному бункері змонтовано холоди'ЛЬНУ . уста Н'ОІВКУ.

(РАТАУ).

У міс,ті Сухий Лос Овердлов­ської області споруджується цемен'NШЙ завод. Перша пІч уже вида'ла новобудовам КІраїни 117 тисяч тонн ц.ементу.

На фото : спорудження дру-гої ВШІалювальної печі. .

(Фотохроніна ТАРС).

птаШНИJЦі Тетяна ПетрLвна Ле­оненко, Га,ли,на НетРі'вна Ювен­ко, Наталія Пилипі,вна Бабко, H-атеРИіна Степанівна Литов.ко та Тетяна ФеДОРівна Бурда зо­бов'язалися IвllД кожної ,несуч­Іки зібрати JЮ 253-263 шту­ІЩ яєць . Пі~УIМIКИ шести мlся­,ЦЇ'В дру,гого року :дев'ятої п'я­тирічни показують - :на КУ'Р­

IКУ1Несучку одержано ло 127-130 ШТУ,к ЯЕЩЬ.

В. СЕМЕНА, головннй зоотехнік плем­птахозаводу «Рудня!>.

БУДУЄТЬСЯ СУХОЛОЗЬКИR ЦЕМЕНТНИR

У БРАТНІЙ СІМ'ї РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК

[пава ЛенІну І ПартlТ сnава

я. узбек, на IКремлі,вськііі трибунІ стою

Рідна влада Радя.нська дала нам це np,ClJBO!

І я Партію сла·влю '8еДИКУ свою, Що ,на,род ,п,ри,вма до ,всес.віт,ньої

слави.

Ні, не ду.мав мі.Й ба1'ЬКО, не бачив і 'в сні,

Що я ВИСОКО голову ·буду т,римати.

Сла,ва Леніну! Гордість цю дав ,ві,н мені ...

Сонцю Лені,на віч.но для щастя сіяти!

Хто в ГОЛО)JJнім ,степу Івсім ,нау,кам JIiClJB хід?

Це ж бо лені,нський геиііі ,j ЛеНJi,на ,nідп,ис!

Хто ,н'а ГРУ)ll.Ях твоїх, велетенсІ>КИЙ мій Схід,

Наче 'пе,рЛОМ, 'наКrресди,в с,вобод.и 3C1JBiT?

Це ж бо лені,нськиіі генНі J ЛенІна пі,,lJjПИС!

дорогий мій Ташкент - це ,ворота ,на Схід,

А Москва - ,наша .мати і с,ві1'ОЧ свободи.

Нам дала вон,а щастя, і бачи1'Ь весь світ

Прапор мкру, що ,в дРужбі eJlllf.a всі нщ!оди.

Про майбут,нє 'мl.РlКуючи 1'ут я стою,

І рокочуть, б,ри,нять У дУші .моїіі С11РУНИ .

Славлю Л ен.і:на , Партію сла:влю <СВОЮ

І .кажу ЇЙ С,П8сибі ІВ І(,ремлі із 1'.риб-у',!и!

Гафур ГУЛЯМ

PJ"ROTBOPBE СОНЦЕ РЕСПУБДІКИ

Елект:роенергетику ст,во,рено в рес'публіці лише іВ ,pnДянсь'Кий час. До ре,волюUjiї величезні Гі,мюенергети'чнІ ресурс-и цього краю майже .не ,винористовува­лись. У 1923 році почалось БУrД.і'ВlН-ИЩI1ВО ,першої гідроелек­тростанції ,на ріці Боз-Су. Вес­ною 1926 рону во.на дала СТРУ-М· Опорудження Ці'Єї станцИ -

Ді'тища лені,нського [Jла,ну ГОЕЛРО - шmлало початок е,леКТРИфінаЦії Іроспубліни . Ни­ні потужність електростанцій перевищує 4,8 міЛЬ:ЙОlна .кl~o­ват, а ви,роблен.ня елet!\'Т'POенер­гії - 20 мільярдів кіло.ват-ІГО­ДИІН. На кі'нець ниніШНьої п'яти­річки воно дося,гне понад 31 мільярд кіlлова:т~один.

П О ВСІП краІні славить ся Узбекистан своїми бавовннковимн полями, садами

і виноградннками, каракульськими смушка­ми. Але сьогодні його облнччя визначають і великі промислові підприємства, каскад гідро­електростанцій, нафтові і газові вишки, нові міста і впорядковані кишлакн. Все, чого до­сяг узбецький народ, - результат практич­иого втілення в життя ленінської національ­ної політики Комуністичної партії, безкорнс­ливої допомоги братніх народів СРСР.

Велнкий Жовтень зробив людину праці справжнім господарем своєї долі, дав їй по­літичиі права і матеріальні блага. Прості трудівники прийшли до державного керма, стали вченимн, письменниками, діячами ми­стецтва, командирами виробництва. За рокн Радянської влади иевпізнанно зміННJIась уз­бецька земля. Не залишилося й сліду від ста­рого укладу життя. До революціІ більша час­тина земель належала баям, поміщикам і ду­хівництву; дві третини селянських госпо­дарств були бідняцькими і батрацькими. Вся їхня «техиіка» - омач (дерев'яна соха), ма­ла (колода, що викорнстовувалась ІПС борока) і кетмень (мотика).

Тепер у республіці 1049 великих · колгоспів і 377 радгоспів. Воии мають багатотисячний парк тракторів, бавовнозбиральних машин, ве­личезиу кількість причіпних зиарядь і меха­нізмів. Виросли кваліФіковані кадри тракто­ристів, інженерів-механізаторів, агроиомів, зоотехніків, ветеринарних лікарів та інших спеціалістів сільського господарства.

Бавовництво -- головна галузь иародного господарства республіки. Як і все сільське господарство Узбекистаиу, воно грунтується на зрошуваному землеробстві. «Там, де кіи­чається вода, кіичається й земля>~ - гово­рить народне прислів'я. Тому такий широкий розмах іригаційного будівництва в Узбекиста­ні. За роки Радянської владн тут створено величезні водоймища, зрошуваЛЬНі кавали, розгалужену іригаційио-меліоративну мережу з сучасними гідротехиічнимими спорудами. Це дало змогу освоїти і перетворити у квітучі оазиси величезні масиви раніше необробJIЮва­них земель Голодного і Каршннського степів, Сурхан-Шеробадської долнни.

Надійиим фундаментом соціалістичних пе­ретвореиь на селі стала важка індустрія. По­тужна енергетика, розвинуте машинобудуван­ия, велика хімія, кафтова, вугільна, газова, металургійиа, гірничорудна, електротехиічна - більш як сто rалузей промислового вир. ництва створено заново, в радянський час. Нині Узбекистан займає друге міще в кр_Уві щодо виробиицтва бавовнlIJUIX і третє -.: що­до випуску шовкових ткаиин. Якщо взяти весьобсвг промислового, ви­

робництва в 1971 році, ~o .він У 119 разів перевищує рівень 1924 року ....:... року утворен­ня Узбец"кої РСР. Вироблювана тут ПРОl!lИС­лова продукція постачається в усі братні ра­дяиські республіки і експортується в 70 країи світу. А які разючі зМіии сталися в культурному

будівництві, в укладі життя робітників і се­ЛЯН! ДО революції в цих краях кожні 98 з 100 чоловік корінного населеиня були непись­менними. На освіту одного жителя царський уряд виділяв 22 копійки на рік. Тут ие було жодного вищого навчального закладу.

Сьогоднішній Узбекистан - респуБJIlка су­цільноі письменності. Майже 3,3 мільйона дітей навчаються в школах, понад 230 тисяч - у вузах. У иародному господарстві рес­публіки працює блнзько 370 тисяч спеціаліс­тів з вищою і середньою спеціальиою освітою, більше, ніж у 1913 році в усій царській Ро­сії.

Узбецька РСР є нині одним з найбільших' наукових центрів Радянського Сходу. Тут є Академія наук, 148 різиих наукових закладів. Серед їх співр()бітників - 494 докторн і 6.900 кандидатів наук. Багато відкриттів, ви­находів і наукових праць узбецьких учених відомі далеко за межами респуБJIlки. У наш час виросла і сформувалась ціла плеяда ви­датних письменників, художників, композито­рів, артистів театру й кіно, творчість яких за­воювала широку популярність у народі. У Радянському Узбекистані єднною сім'єю

живуть і плідно працюють представники блнзько ста національностей і народностей. Всі вони об'єднані непорушною .дружбою, їх надихає одна мета - будівництво найсвітлі­шого суспільства на землі.

ТАШКЕНТ - МІСТО ІНДУСТРІАЛЬНЕ н ЕІЮВТОРНИРІ у С.воїЙ

~paci Ташкент - сто­лиця У'збекистану. Сві1'ЛИЙ 1 'Прозорий, Iнапо.внениЙ сон­цем, BirН дивує всіх тісним пероолетен,Ням 'паIМ',яток С'та, ро,давньої rКультури зсучас­

ними архі'те~турни.ми ансаlм6-лями. Додайте до цього iДG,B і н,к і ариlКИ, 'ВЗідОВЖ Я'ких

:вишикувались могу.тні чинари й ЛИ[JИ, море J\iBiTiIB у парках і CKBep8JX, Іна ,площах і вули­цях, штучні озера - опра:ву

рун працьовитоІ й '1нЩіатwв­ної молаДі, і перед .вами по­ста,НІе Ташк,ент з тільни йо­му OjДHOMIY прита,ма,нним ко­

лоршroм.

Рі'знома,ніmне устатнування й . механІзми' -від радіотех­,ні'ЧНОl 1 телerві'зіЙної апара­тури до потужних пІДйомних нрані'в і ек,с,каваторів дають ,краІн і ПіДПРиєМСТ:Ва !Міста. Але найбільше тут виробля­ють еіл.ьськогосподарських і

текIс:тилыихx машин. Особли­но :виділяється «Ташсільмаш». у цехах цього велетня наро­дились ві тчизняні бавоВlНИlКО­ві н Оlмбай ни , сівалки і нуль­тива'тори, просапні· траІКТОРИ - :Вlсього понад 160 тип'Ів машин .для бавовництва.

та Lнших республі,к приїхали великі ,грynи !Доброво.льЦіВ­будівельни:кіIВ. Працювали ,вониту.т кілька ронів.

СЬО'ГОДНі ,в Таш.кеН:Ті є МQlCНО,ВlCькі, ленtLнг.рад,ські, ук раї.нські та іНШі н.вартали, назвra.н.і на честь тих, хто їх споруд)Щува.в . Буді,вельники з У,краї,ни, наприклад , спо­рудили 64 багатоповерхових бущинки загалЬІНОЮ площею 165 тис.яч Нlва.щратних мет­pilВ, а .т(ш{ож комплекс нуль­ту.рно,побу!тових за·КШlдів. 4350 сімей одержали в цьо­му кварталі к,лючі від невих кварти.р.

Зроотає столиця Уооець­II\ОЇ рос'публі,ки, ширшими стають її межі. За числом жителііВ Ташк'ентзаймає ни­Ні четве'рте місце серед МіСт р.аідянсw<оrо Союзу, IПОСТYlпа­ючись лише перед Москвою, Ленінградом і КиеВО'М.

Олавиться Ташкент не ТіЛW<И своєю ,rtpиродою й ар­хітекту:рно.ю к,расою, але й і НДУС'IWією. В ЙОГО межах діє бли:зько 400 заводів і фабрик, що випуснають май­же 30 процентів усієї про­МlЮлOJЮЇ продукції ресП'Уб­ліни.

З Ібавовнообро:бною про­мисловістю зв',язане народ­ження сучасlНИХ ПіДПРИЄ'МСТ.В Тбости!льногомашинобуду­ваIННЯ. Іх :ВИjроби - пря­дильні, н.рутильні· ,1 рі,вничні верстати вІщомі не тільки в нашій Kpa.ЇI!~i, а Й далеко за 'її межами.

Ташкентський текотильний комбінат - ОДИіН З · найбіль­ших у Радянському Союзі. Він що,року :вип'УСкraє понад 200 мі,льrйонів погонних мет­рів баво.внянихт,канин.

'ВООНОЮ 1966 рону Таш­Kel1T дуже потерrrі,в віщ зем­летрусу. В руїни перетвори­лися ТИlсячі житлових ,будин­~j~, ВИЙШЛИ З ладу бага'то 'пі~llРИ~МСТВ, десятки ащмі'ні­стратИіВ!НИХ будиНКіlВ, школи, лікарні.

У ті дні особливо яск'раво ви'явилася сила і щирість дру.жби радянсьних людей. З усіх .к1НЦіВ краї,ни в 'Ilаш­І{ООТ ,помчали ешелони з

ПlРодовольетrвом і медикаме.н­тами, БУіДіівельними матеріа­лами і тех.l~і,кою.

МіІС,ТО докорінно зМіІНИЛО­ся, ломолодшало , етало кра­щи,мнід старо,го. Відродже­ний Ташкен"J' вічно СТОЯТИJМе як :велИlЧНИіЙ монумент якиій уоооблюва:тиме б·ра Tep~ 'СТ,ВОРМЯJнських народі,в.

Порт серед пісків

Дуте піідсту!пнаріка Аму­дар'я . Ось вона 'кидається !На пра'вий берег, вирує під к'руча­ми, а незабаром !Вже тут -обмілина. Або там, де недавно б,у!в фарватер, cьoгo~i піщана коса. Іншого разу тут не всти­гають перetcrтаlВЛЯlТИ бакени -хіба встигнеш за ,вередливою швидкою рі.ною, особливо в се­.реДИrН1 літа, коли пекуч,е сонце плавить льодовики Ів ,го,рах і талі води надають Амуда'р"і ша­леної МОГУІтності.

.основна маса вантажів іде [10 цій ,ріЦі через порт Термез. у ~ел'ичезних складах, >На ящи­ках, мішках, коробках можна прочитати адреси вJщпраіsників. Це - радяlнсыиlй Союз, СО!, лістичні 'Країни, іншІ де.ржавй Європи ... Зерно L цукор, кабель і аlВтомашини, ХОЛОДИЛЬНИКИ і екскаватори - всього не пере­

лічиш. Почавши свій шлях залізни­

цею, ва Нtrажі для АфгаНіс.таrНУ ідУІТ'Ь далі по Амудар'ї до пор­тів сусідньої країни. 3'вJд'ти судна З>ВО~Юl1НИ'МИ рейсами .ве­зуть дVl'Я Радянського Союзу і європейських держав бавOrВНУ і шкіру, вовну й каlРа,куль, льо­нонаСіння 1 фру!к'ти.

3а oc.TaIНH!. РОКИ порт, ото­чений пу;стелею, розширився, над рl,кою 11!,ДНЯЛИСЯ нрани, снлади, виросло мІстечко порто­іВиків. На гщюму обпаленому сонцем міощl, :з'лвилися села, біля 'БУДИНКі~ в'ються вино­градні ЛОЗИ. Зелень ту'т особли­ВО il1іінять - ,вона хоч rrрохи зм,еншує літню сп.еку, коли про­тя.гом кількох 'міСіяцїв ртуть У т,ермомет,рі вдень стоїть вище сорокаграДУIС.НОЇ Jюзначки.

Термез, ,розташований на «по­люсі спеки:!> нашої НJраїіНИ, не спра,вляє враження вис.нажено­

го нею МІста, хоч в}д сонця, здава'лося б, немає ПОllЩДи. Оха:Й~і ЧИlCті вулиці XOOfj" '''''!,ся в ПНІ дерев, що ВИШи"'-~q

вздоож IІ1РОХМО!ЦЩ'"

легко дихашьс.я .в ДВОХ зелених

парках. Особливо людно в ,НИХ ввечер!, КМИ трохи опа,дає СіПе­Іка 1 епускається тиха пів-

І ден,на .ні;ч. Лише l.нО'дl її спокій ПОРУШИТЬСУ'дIНОВИІЙ гуДо.к, на­гадуючи, що не стихає р060Т<І в оорту.

ОДlночаlСНО з rМОС/І{ВИ й ЛеНінграда, з Унра.їни і Ві­лор~сії, КазахстlНУ, Грузії

Ташкент. Філїал музею В. І . Ле.ніна.

Недавно :Відбулася за:кладка першої стан­Ції Ташкентської під-

'земної 'залізниці. Ії БУ'ДіВНИцт.ВО - склад-

ЗІ\КЛІ\ДКІ\ МЕТРО

(ФотохроНіка РАТАУ).

никІв зобов',язався до 50-річчя ут.ворerн,ня Уз­беЦЬі!\ОЇ РСР, яке ми­нає в 1974 роЦі, здати

УЗ'бооистан. Машинне збирання бавовни у колгоспі «МОСК­ва» Кара:кульського району Буха,рської області.

не і зо.В'сіlМ :не схоже за технологією на СПОРYlджен,ня аналогіч-

них магістралей у Мо­скві, Лені,нграДі, Києві, Тбілісі, Ба,ку і Харко­ві. Але багатий досвід радя,нсь.кого ,мет,робу-

техніlка, що ,прийшла на 'З:мІIНУ застарілим механізма-м, дають змо­гу подолати всі трудно-

три пеРШі станЦії най­сучаснішого І найзруч-

щІ. нішого виду ,міСЬіЮГ0 (ФОТОХроіНі'ка РАТАУ). дуваннrЯ, досконала :Коле~тив будilвель- транспорту.

о 2 стор. О о НЬВЁ життя о П'ятннця, 4 серпня 1972 року о

Цінується кожна хвилина на жнивах у радгоспі «Красилівський». Однак між короткими nерерва.«и секретар nарторганізаu,ії госпо­дарства Петро Федорович Гордієнко встигає провести бесіду з КО,,\І­байнерами і шофера,,\tи про важливі події в країні і за рубежем, ознайомити їх з ходом польових робіт, розповісти про результати со­ціалістичного ЗАtaгання, про досвід передовиків.

На фото (зліва направо): В. ДЯЧЕНКО, М. БОГОМОЛЕЦЬ, І. ГУСАК, П. Ф. ГОРДІЄНКО, С. ЛОБКа, І. МОСКАЛЕНКО.

Фото В. ВоЙтовського.

УЖИНОК ПРАЦІ Цьо,го літа трудівники радгоспу

ьмені Щорса в'ЧаС'Но віДЖНltВува­ли. Вже 27 ЛИіпня можна було справля'ти обжинки. 3а .в;есять ро­nl)чих днів механізатори скосили обмолотили 600 гe~Ta,piB ози­

мих і ранніх ярих. Кожного дня збирали по 60 гекта-рів. 3мінний виробіток .на агрегат ІВ середньо­,му становив 15 гектарів при нор­мі 10-12 гектарів . Це свідчить, що механrзатори нашого pa,цroc­пу праЦЮ'вали високопродуктив­

но. А такі комбайнери, як Віктор Іванович Барталамей та Микола Павлович Максименко, бувало, що за с.вітловиЙ день збирали по 16-18 геКТЗlрів. Вони і найбіль­ше наМ'Олотили зерна. ВіктОІР І'ва­НОВIIЧ зі свого бу,нкtра відванта­жив за сезон 2380 центнерів, а Микол& Павлович ще більше -2560.

Напруження на ланах було ви·соке. Кожен жаткар, комбайнер, ШОфер знав ділянку роботи, опла-

ту праці . .якщо механізатор про­тягом перших п'яти днів роботи

систематично BWKoHYBall і пере­виконував норми вирооітку, то

йlPlУ додатково до основного за­Р~"'"Ч ,нараоховувалось 60 IJIj)O-

півкіЛОf1рама зерна за кожний скошений гектар. ШОферам н& транспортуванні

врожаю на токи при виконанні

норми додз'11КОВО до основної оп­лати нараховано 15 П}tоцентів за­робітку . ПlРи перевиконанні ви­робничого завдання за кожний ПРDцент перевиконання виплачує­

ться 2 проценти заробітку. Крім того, прОфспілкова оргао­

ні'зація провела віNIовілну робо­ту між всіма працівни,ками, зай­нятими на збиранні врожаю. І наслідок того - ужинок праці. ЖнltJва пройшли в темпі, як пла­нувалось.

'Між комбайнерами, жатк&рями, водіями розгорнулось Аійове зма­гання, особливо на транс.порту­ва.нні зерна на токи. Водії Дмит­ро Олександрович Петренко, Ми­кола Петрович Тарасенко, Іван Олександрович Петренко ,на тік доставили по 30-40 тонн і біль­ше .

Добре було налагоджено і полі­тично-масову ,роботу на жнивах. Короткі хвили'ни ' відпочинку по­ЛЇ'ТЬНф4)j)матори, агітатори вико­ристовували ДЛЯ читання лекції, рооповідали про останні події в світі, країні тощо.

. ~ '1"8. оплати, в наступну п'яти- Подбали також і про харчув&н-іен.Ку - 30 п'роцентів . ня ТИХ, ХТО В полі. Вивозились

Ко,ли сезонне завдання комбай- гарячі обіди за пільговими цін&­нер виконав ,на 150 процентів, ми . то йому видається безплатно Встрок зібраний урожай ози-4 тонни зерна. Крі.м того, ком- мих та ранніх зернових - наш баїrнерові за кожну тонну намо- дарунок славному 50-річчю утво­лоченого зерна нараховується рення Союзу РСР. Прагнемо і кілогр3l)( зерн& і за кожний за- осінні польові роботи також про-роблений карбованець 0,9 Кі-] вести швидко і якісно. лограма. Н. САНТАЛОВА,

Жаткарям за перші' п'ять Д,нів rолова роБІткому профспlл­роботи нараховано безплатно по ки радrоспу Iмев1 Щорса.

Наші шановні товариші

ШКОЛА НАДІЇ ЧЕМЕРИС Вуло це більше ДВОХ років

TO~Y. В радго~пі « 30РЯ» ВЗИ'1\(­ку н&бирали слухачів на кур­си трак'то:ристів. Прийшла тоді Надія Чемерис до головного інженеl'а і попросила защиса­ти і її. Працювала B~Ha облі­ковцем на молочнотооарнііі фермі" але дуже хо'тілося !МО­лодій жінці опанувати маши­ну, стати меХ&НЇ<:lато,ром. Не­

легко до.велося ЇЙ, адже дома

cїIМ' Я, діти. Та ентузіастка по­долала 'всі труднощі, навесні

УСllішно склала екзамени одержала в користування ста­

левого коня.

Відтоді спливло два роки. Надія }ВООЇІВна весь 'Час TJ}Y­диться в ()вочівницькій брига­ді дРугого !відділка. Бути ж механї"за торо.м-овочівником налто відп'овідальна, хоч і по­чеснІ!. справа. Але жіflка добре еправляється з сво'їми оБG­в'язками. Ії верткий і досить маневровий 'тракторець «Т -16» 'Весь час мережить ниву -навесні сіє різні овочеві куль­ТУ:РИ,потім обробляє посіви, зБИ'раоє ,врожай . Роботи хоч від­бавляй.

НИНЬШ'нє літо 'видалось не­СПРИЯТЛИВИМ, посушли,вим. Од-

жниваl Комєомольgї, • зелеНІ на

Пра:nнучи вн~ти гіДний вклад У дострокове виконання іІланial де.в'ятої п'ятирічки і СОфа­лісти'іНИХ зобов'язань на честь 50-РіЧЧЯ ут­ворення СРСР, коМі"тетикомсомольських ор­гаНізаЦі'Й радгоопів'Ї птахофабрик району роз­

.робили заходи по широкому залученню КОМ­сомольців і молоді ДО аwтИlВНОЇ їх участі в по­шуку і ,викорис'танні ,резерзLв flиробництва сільськогосподарсь'кої прод~цИ.

Зараз на зелених жнивах П'рацює 14 комсо­мольсько~молодіжних бригад, ланок, екіпа­ЖіВ, 'в ск,ладі яких понад 170 юнаКів і ДіВ­чат . ПідБИJШIИ підсумки їх роботи, бюро міСьккому ЛКСМУ постаilЮВИЛО nРО'вести 6 серпня районний ударний комсомольсько­молодіЖ!lИЙ недlльинк по заготІвлі кормів для rpoMaoДcbKoro твариииицтва. Комітети ком­сомолу , бюро П€РВИН,НИХ комсомольських ор­ганізаЦій зоБОВ'я,зано провес,ти ;відповідну ор­гані,заторс,ь'ку роботу по залучЄІН'НЮ комсо­МОЛЬЦіВ і МОЛОДі до учаегі з нед,ілмIИКУ, по

забезпеченню гласності недільника через ра­діомовлення і стІнну пресу, «Комсомольський прожектор» , «бойові ЛИСТКИ», «блискавки. тощо.

ЦИМИ днями на засіданні бюро МК ЛКСМУ ,було заслухано питанНІЯ про роботу КОМітету ,комсомолу ра~госпу «РусаНівський. (секре­тар Н. Віри'ч) по залученню ,ко:мсомольфВ 1 ,молоді до активної участі в заоотізлі кормІIВ дл,я грома'дського т.ваРИННИ!l1;тва. KOMi,T€,T ком­сомолу господарства проводи,ть певну роботу

,в цьому наruрямку. Тут спільно з РОбітничим комітетом розроблені заходи по заготівлі кор­мів. В раДГОСПі було с'творено дві ііО'МСОМОЛЬ­CbKO-МОЛОДііжн-І кормодоБУВНі ланки, ЯJ<і пра­цювали на заготівлі сінажу і заклали в тран­шеї 485 тонн ЦіННОГО корм;у. Шд постій,ним контролем комі,тетукомсомолу та «Комсо-

Заздалегідь необхідно намі'тити кільКіClНИЙ склад учасникі,в недІльника , спІльно з госпо­дарськими органами зизначи1'И Іконкретний фронт робіт , о,рганіЗУlВати достаSIИУ .номсо­МОЛЬЦііВ і молоді до МіСЦЯ роботи, забе:шечи­ти високу органІзованість і дисципліну, сприя­ти TPYДOBOfМY піщнесенню, ін іціативІ.

МОЛЬСbl}(ОГО прожектора. nереБYlВають скир­ту.ваНlНЯ соломи 'з ОдJночас.нИa\f її подрібнен­

ням, перевІрка стану збиральної теХНіКИ КОРМОВИХ та тех.ні,чних культур.

Особливу у:вагу в день недільника слід з.верну1'И на роботу комсомольсь<ио-молодіж­них бри.гад, ла,нок , екіпажіІВ . За pa~HO'K ефек­тивного ви.користання техніки, трудовогоен­тузіазму члені,в бригад та ланок досягти більш ,висо<коro іВи.конання денних норм і завдань.

Зна'чну допомогу підшефним радгоопам і птахофаБРИКaJМ подають комсомольські орган!­заЦії ПРОМИСJЮВИХ підприємств. Та,к,комсо­молЬіЦflМИ І молоJlJдЮ заводу електротехнІчних виробіВ у ПіДШефному радгос,пl «ЖердlвеькиЙ. пІд час остЗlИНЬOtГQ субот,ннка було закладено іВ трашuеХ 32 тонни сiillажу, сша Зібрано 1 зас.киртоваНо ,на площІ 2 гектари. &ьооо п!д час с;убот.НИf(а мlсыкюю молоддю ' .в господа р­стзах було заоотOOIJI8НО - с1Нажу 348 тонн, трав'яного борошна - 4 тонни іпрополено КОРМОВ! буряки на площ! 17 гектар1в.

ПеРіВИінні комсомольсь,кі організації підпри­ЄМС11В, будо<в, транспорту, сфери обслугову­,ваНІНЯ повинні о,рган~зува1'И ,виіізд номсомоль­цІв 1 МОJюді в Пі,дшефНі радгоспи і птахо­фабрнки, забе'зпечи,ти активну учаоть МіСької молоді у заготііВлі .нормів для ,громадс.bl{ОГО т,варин.ництва , у збиранні врожаю.

Уже кілька років колектив мостопоїзда ;м 814 бере шефство над радгоспом «Жердівськиі». Багато д.опомогли шефи господар­C'l1BY. Тільки в нинішньому році :вони ,виготовили з свого мате­

ріалу для радгоспу 200 коробів для пар.никових Р&М, викопали і збудували т}}а<ншею на 1000 тонн сі.нажу . А також при закладці сі­нажу ущіJiJЬНИЛИ !Масу своїм

·трактором.

Радгос.п ма'в затруднення в асфальту,ванні долівки перебудо-

С. НОСКО, зав. відділом комсомольських оргаиlза­цій МК ЛКСМУ.

JПеф:а­радrоопу

в&ного корі,вника. Для цього ше­фи допомогли придбали тридцять кубоме'l1рів гарячого аСфаль'ту, до­помагають бетоном , Д<J.ЛИ 30 тонн цементу. Зараз виготовля­ють 1 ооо залізобетонних СТОВП­чикі,в для огорожі культурного пасовищ& та загоні'В на фермах.

Нещодавно господарство відві­дали головний інженер мостопо-

їзда ;м 814 Еміль Юхимович Ру­саковський та зас'ТУПНИК началь­ника Борис Михайлович Тасли­цький. Вони пообіцяли допомог­ти виготовити у другому корі'вни-

ку 200 погон,них метрів залізо­бетонних годівниць та 150 погон­них мет,рів залізобетонних лотків для транепортер&.

За діяльну допомогу трудіВ<ни­

ки радгоспу вдячні своїм шефам.

і . ШВАЧКО,

громадськиіі кореспондент.

НОВА ТЕХНІКА mИНОРЕМОНТНURІВ з метою поліпшення якості

виготовлюваної продукції, а значить І продовження строку служби ВііЦновлених автопокри­шок, на Броварському шино­ремонтному заводі розроблено заходи по запровадженню пере­

дових методів прац,l, механіза­ції та автоматизації трудоміст­ких процесів виробництва . Так, з минулого року прийом шин на ремонт повністю проводиться на верстатах з ,розсувними борта­ми та виштовхувачами. Це дало можливість зменшити процент прийому бракованих покришок.

На шероху,вальНlИ дільниЦі застосування бездlаФрагменних патронів до верстатів ШШК дозволило звільнитися від ви­користання пlДДУВОЧИИХ камер і за рахунок цього пІдвищити продуктивиіСТь праці. А запро­вадження у виробництво спе­ц1альних секторів для фрез, що їх виготовляє Гніванський ши­Н0-авторемонтний комБІнат, на-

нак на полі Надії Че."ерис пов'ний ПОРЯДОК, городина ста­ранно доглянута. Міжряддя помідорі:в 'на площі 33 гекта­ри двічі розпушені, стіл.ьки ж разів об:роблено 28 гектарів огірків. А всього трактори'Стка обробляла на Івідділку понад 200 геК'ТІІрів посі,ві,в овочевих культУ'Р. 3 такою ж енергією, ""к на догляді 'посі'вів, 'rPуди­ться Надія Іванівна і на зби­ранні овочів .

Любов до !ТеХ'ніки, ДО неспо­кійноі і нелегкої прОфесії ме­ханіза'тора Надія Іванівна при­ще.плює с.воєму ' сину КОМСО­

МОЛЬ'цеві Миколі . Цього року він закінчив ві'Сім 'класів шко­ли-інтеРнатУ в Києві, та вліт-

багато поліпшило якість шеро­ховки. На цій же дільниці ос­воєний обробіТок автопокришок типу Р. а також опрацювання металокорду на наждачному на­менІ . Для кращого опресування і

уникнення виходу шин у брак через недоБРОЯКіСНу роботу ва­рочних камер на заводі виготов­лено власними силами стенд ~ля перевірки камер на герме­тичнІСть. З недавніх пір організовано

спеціальну дІльницю ремонту автопокришок другої категорії та гермеТИІ3ацП каркасу перед шероховкою. Закінчується .ро­бота по мехаНізації подавання клею для гуми безпосередньо на робоче МІсце.

Як бачите, проведено досить значну роботу по поліпшенню умов праці, піднесенню рівня механІзаЦії пІдприємства . Ще більше її попереду. Розроблена І запроваджується у виробни-

цтво система вулканізації шин з допомогою перегрітої води. Це дозволяє лІквідувати залеж­ність якості продукцІї вІд пе­репадів тиску пари. Продовжу­ється випробування вулканІза­ції автопокришок без застосу­вання варочних камер. Наміче­но запровадити самовулканізу­ючий пластир для ,ремонту по­

кришон другої 'категорії.

Планом застосування нової техніки передбачено запровад­ження стенду для обробки зов­нішніх пошкоджень, переведен­

ня шерохувальних верстатів на роботу по копіру, механізацІю подавання шин, непридатних

для використання, на дільницю приготування гумової кришки .

Все це дозволить підвищити продуктивність праці, поліпшити якІсть продукції і 'знизити її со­бівартість.

п. ПОЛІЩУК, завідуюча технічиим відді­лом.

ку працює з маті'р 'ю причіплюв&ЧeJМ біля її ра . Тут він проходить життя.

в полі, тракто­

школу

На фото : Н. І. Чемерис 3 си­

н;}м Минопою.

Текст і фото П. ТеПЛІюка.

о П'ИТИИЦИ. 4 серпня 1972 року о НОВЕ ЖИТТЯ о о 3 стор. О

ПРИПИНИТИ БОМБАРДУВАННЯ І ДАМБ

Тоніо. (ТАРС). Японська гро­мадська думка СУВО'ро засуджує

B(1jj)BapCbKi наль(}ти америкаонсь'кої авіації на територію Де!мокра­тичної Республ~ки В'єтнам. Тіль­КИ за останні ЧОТИРИ місяці, -підкреслює газета « Санкей сім­буН»,- аВ'іація США ск·инула на В' єтн&м 150000 тонн бомб, тоб­то майже стільки ж, скільки за всю Тихоокеанську кампанію під час д:ругої евіroвої війни».

ОсоБЛИ'ве обу,рення ЯПОНСЬ'коі громадськоеті і преси виклика­ють навмисні Uомбruрду.вання аме­риканс'ькою авіацією мирних об'­єкті,в - дамб, інших іригаційних споруд, шкіл і лікарень, густо н&селених районів ХаЙфона та інших міст ДРВ.

РІШЕННЯ ФЕДЕРАЛЬНОГО

СУДУ

Нью-Йорн. (ТАРС) . Федеральні власті ааб'ОРОНИЛИ оюружно,му прокуророві Нового Орлеана Джі­му Гаррісону праводити дальше розслідування обставин убивства президента Джона Кеннеді. Забо­рон ено також порушувати справу

ПРО'ти нью-орлеанського бізнесме­н&- Клен Шоу.

« Уряд США, як і раніше, праг­не прихонати правду про вбив­ство президента Кеннеді», заявив Гар.рісон, дізнавшись про рішення федерального суду. «Си­ЛИ, проти яких я виступаю, ви­

явились Імогу'тнішими, ніж я га­дав » , - визнав прокурор.

В. Ф. Приходько - мешка· ,нець с. Вільне ЖердіlВСЬКОЇ сіль.сЬtкої Ра,ди. СИДИ:ТЬ у при­міще'нНі раЙві.цділу :внутріШНIХ справ і поволі розпові,дає про с,воє жиrrтя.

- Була в ,мене сі,м'я - дру' жина, СИlн, але позБУ;ВСЯ я їх через горілку. Жили ми .добре, дружно, а потім ...

Попі.М В. Ф. Прюwдьно став зловживати спиртними напоя­

ми, за це був звільиений з ря­ду підприємств, до.вгий час не працював і зараз за зліс.не ухи­лення вііД сплати ал~менті'в при­т,ягується до кримінальної ВlД' повідальності.

- Прка дол'я п ' яниці, -CYМIНO оназа'в на занінчення роз­повіді ПРИХОДЬ'КО. Горілка при­вела мене до паді,н,ня.

Не першwй раз сідати на лаву піlдСУіДНИХ за 3Jlісне ухи­лення вііД <Шлати алі.менті,в і Д. В. ФеІДосеЄlВУ та О. В. Пла­

,натіну. ФеІЦосеЄ!в в МИtНулому хороший опеціаліст, в свій час нористу:ва'вся авторитетом у ко­

лективі. Rоли в сLм'ї стало чет­веро дітей, 'він спо:ру,див буди­НОІК, а.ле потім запиячив. Діти

З.& СПРАВЖ НЮ

РЕФОРМУ

БОГОТА. За проведе н ня справжньої аграрної реформи

висловився другий зїзд колум­бійської асоціації аемлеробів, який відбувся в столиці краї­ни. На зїil1\і були присутНІ делегації від усіх департамен­ті'В· Колум'бії. Делегація Bi,~ Комуністично.ї партії виступи­ла з викриттям розкольни­

цької діяльності буржуа3'НИХ партій в асоціаоції і закликала оелян до встановлення тісних

зв' язк,ів 3 ,робітничими та \Н­ШIІІ'dИ народними силами

(ТАРС).

ГОЛОВНИй ПРИЗ -РАДЯНСЬКОМУ .ІЛЬМ)

Карпові Вари. (ТАРС). Із задо­воленням було зустрінуте тут рі­шення жюрі ХУІІІ міжнародного кіНОфестивалю у Каорлових Варах - його головний приз « Кришта­левий глобус » присуджено ра­дянському конку,рсному фільму

«Приборкааня вогню» режисера д. Храбровицького. Вимоглива аудиторія фестивалю високо оці­нила цю схвильовану кінорозпо­,відь про самовіддану працю ,ра­дянських учених, конструкторів,

робі'тниКів, які пе,ршими прокла­л·и людству шлях у Космос. -Цьо­му фільму присуджено премію за операторські знаохі'дки.

ТИСlячі жителів французької столиці та її пригqродLв, lВіДГУI\JНУ;ВШИСЬ на заклик рящу демократи'Чних організа.

цій країни, провели демонстрацію протесту проти війни у В'єтна,мі і ескалації ВОЄіННИХ дій США. В руках демон­странтів - транспаранти і лозунги, які ,вимагають від США припинити бомбардування території ДР,в, вивести війсыаa з Індокитаю.

На фото: колони деМОНІстрантів на 'вулиЦі Па·рижа. У перших рядах - керівники французыоїї кому,ністнчної партії.

ПАДІННЯ ростуть, майже не пам'ятаючи батька, я,КИIЙ вряди-годи з',яв­ЛЯЄТЬСЯ додому. І ОСЬ знову лаlва Пі;ЦСУДНИХ. На запитання: «Чому ВИ оорали такий опосіб життя?» - B~H ві,дповідає: «Як­би не горілка, я .міг би бути і 'зараз хорошим чоловіном,

пиsrцrВ7-

ВІ ііІ

ба'тьком». Лоді'бну ві~по!Відь почули ми

,ві,д М. Є. Шпака, М . І. Драно' го, Г. Д. Штемберга.

До адмLністраТИВlноївіДПOlві­даJlьності за порушення У:ка,зу Президії ВерхО'Вної Ради УРСР ві,д 22 червня 1972 року «Про заходи по посиленню боротьбИ ПРО'ТИ пи'яцтва і алкоголізму» ПРИТЯіІ1нені О . А. Бу:30ВСЬКИЙ, ,який пра,цює ,в ПМR-15, М. 1. РаДЧeJI,КО (:в Броварському ліс­ництві), М. П. MeДlBi,ДЬ (ПМН-

(Фотохроніка ТАРС) .

15), Г . Б. НОМіса'ров (автобаза .М 2), В. К Авдін (оСПМК9), 1. В. Семененко (ДБУ-50).

Не один раз праці!Вники рай­.1Іїдділ,у внутрішніх справ мали РОЗомо;ву з громадянином , І. В. Шопом, ра,дили покінчити з пияцт:вом, але нічого не допо­могло. .Зараз Шоп відправля­єт'ЬІСЯ на ПРИМYlCове лінування на 2 роки.

Справді, гірна доля п'mниці . Гірка ти.м, що людина перестає бути людиною, втрачає сі.м'ю, авторитет перед своїми ді!fЬ1\1И, в колективі, де працює. Пи· яц'l'ВО нері.ц.ко приводить на ла· ву підсу;цних, до божеВі,л,Л>я. Та падіння мо,mна УНИКlнути, нкщо вчасно зна'йти в собі силу волі покї!нчити з :зеленим 'змієм, 'якщо в колеКТИlвах, де працю·

ють любителі СПИРТlНОГО, про­ВОіДитиметься виховна робота, tБYlде добре організований вLд­ІПОЧННОК ТРУІдІЯщих, Яікщо на пи­

яц1'ВО ПРИНlЦИIІЮВО вес'тиме на­стУІП ·вся громадськіС1'Ь.

П. ГУЛИН, lиспектор кариого роз­шуку райвіддІлу ВИУТ­рlшвlх справ. ................................................................

НАДlііниіі СТОРОЖ Працівники міліції ,велику ува­

гу приділяють n'РОфїлактиці і по­передженню крадіжок. ОАНИМ 3

важли'вих і надійlНИХ заоообів у цій справі є тех,нічне ооокування ювартпр або майна громадян. Ва­гатьом мешканцям нашого міста нерідко доводи'ться ·виїжджати 3 квартири на довгий час у .відпуст­ку,відряджен.ня. Дехто ЗМ1РИlIJв­ться веч'Орами на роботі чи ,в гос­тях.

Щоб запобігти крадіжкам, рай­вJдділ внутрішніх справ npопонув

свої послуги за скромну плату на уетановлєRRЯ охоронної сигна­

лізації. Невидимий СТОРОоЖ ,лепід­It}'.JJниІ. Він .Не засне і не піде на Щюгуля,н,ку. Варто ЗЛОоЧИНЦЮ тільки спробувати залізти у квар­тиру, г~аж чи інше ПРИl.l\lіщення, де вста'новлено охоронну сигналі­зацію, як сшmал триооги дійде ДОо Мtiліціі аБОо ПОовідомВ"І'Ь про це господаря чи його сусідів.

ДіаПа2ОоН заC'l'осування 'l'ехніч­'них засобtв ох{)рони з року В рік IWширюється. СИl1налізація В,1І;&ЛОО

викО'ристовується для боротьби з ПОожежами і крадіжками з комОоР, к,вартир, Г1)раЖlіlВ і т. д. Вартість встановлення такої сигналізації

в квартирах для мешканців обхо­

диться не більше 3 карбованців. 3вертаітеся, будь-ласка, у від­

діл внутрішніх справ чи позаві­домчу охорону 3 заявками на

ВСТ&НОВJFення ОоХОРОонної сигналі­зації. «Невидимжа» - сторож надійний.

А. ,КРИВЕНКО,

иачальниlК поза,вlдомчої охор о­

ни Iр.аЙОНlноговt,ll,ділув·нут,рlш­

н,іх сп'рав, ~8Jn.jT8JH 'міліції.

НАША АДРЕСА:! . ' , ' 255020 «НОВА» ЖИЗНЬ» - орган Броварского горкома БРОВАРИ І<оммунистическоА партии УкраинЬІ, городского и раАонносо

м. , Советов депутатов трудящихся І<невскоА области. вул . Київська, 154. '

ІНДЕКС бl9б4.

Газета ВИХОДИТD у _'второк, середу, п'ктницю І суботу.

ТЕЛЕФОНИ: редактора - 19·3-82, заступника ре,! мовлення - 19·3·18, вlмlлlв промисловостІ, дактора . - 19·.·47, вІдповідального секретаря, Blддl~y роботи, фотокореспондента _ 19·4·67. сlл"ського господарства. кореспондента мІсцевого раДІО'

масоаоТ

Броварська АJlукарЮI. l(иїllськоі області, вул. Київська. lW. Телефон -19·4-57. З8JМ. 3016-9255,

ВЕЧІРНІ ЯРМАРКИ з метою кращого обслугову­

еання сlльсыогоo насеЛeJIНЯ під час жнив .вРIJВЗРСblКа ра~по­живспілка почала n.роtВодити 'ве­,чірні ярмарки. Перший відбув­СЯ у СеМИllIолках, а другий -у Літках. Сюди у мальовничий · і<УТОЧОК Придесення 'Вивезли !Велику IRIiJIbKiCTbTQBapl,B усі. радгоопробкооІ1'И . У най6L11ьш \Великому асорти­

меНТ1 Лр&ДСтавилн од$', ВЗУТ­т,я, трикотаmнl ,вироби, iГa1laH-

~Ае5аченнS1 П'ЯТНИЦЯ, 4 СЕРПНЯ Перша програма-ЦТ

терею, гоопо~арчl товари та Itни1'И ліТlкL-вчани, сеМИПOJШів­ці, СlвІтиль.ніlВЦіта працІвники броварського унl'Верма,гу. Про-тягом двох ДНі,В продано хлібо­робам рl,зного 'краму на 40 ти­сяч ка'рбованфВ.

НастY'ПtнИtЙ 'ярмарок планує­мо провести завт;ра у селІ Пу­

хіщі.

В. ЛИЗУН, Інспеuор рalспожнвсп1JIки.

Друга програма-УТ 11.00 - ТелевізійнІ вістІ . 11.1,5 - Те·

лефlльм .Розмова про землю~. 12.00 -І(онцерт . 12,.30 - l(iнофестиваль. при­свячений 5О·річчю утворення СРСР. Художній фІльм .Директор.. (2 ее· рія). 13.45 - .ДужиЙ. чистий ГО.10С' . (До 9(}-річчя з дня на родження ЯНКИ І(упали). 16 . .55 - Наша афіша. 17.00 -

9.35 - Новини. 9.45 - Для шко.~я- За накреслення,",н ХХІУ з'їзду КПРС. рів . • На подях - юні». (Передача з Тележурнад .Прогрес •. 17.40 - Муаьт­П·ятигорська). 10.15 - І(одьорове те - фільм «Примхлнва принцеса» . 18.00 -лебачення. Художній фільм .Чарі" - «Вогнище». Піонерська програма. (До­ИНК». 11.3.0 - .Індустрія океаиу». 12.03 нецьк) . 18.30 - ІнформаціАна програ· Співа€ народний артист СРСР П. Лісі- ма «Вісті •. 19.00 - Д. Гоу. А . Дьюссо. ціан. 13.10 - НОВИНІ!. 17.05 - В ефірі .Глибоке коріння •. Вистава Донецько­.Молодість». 17.30 - Для школярів . го обласного драматичного театру. сНа \1 Всесоюзному зльот·і .піонерів в '20.45 _ .Н а добранїч.· дітн!». 21.00 _ .ApTeцi~. (Передача. з Сім~рополя). Програма .Час •. (М.). 21.30 - Про-18.00 - Новини. 18.10 - .Представля- довження внстави .Глибоке коріння». ~MO ~ лауреати . ... 19.00 - ,Світ сОці· 22.00 - Фільм-концерт .Співає Дін алізму.. 19.25 - Вперше на телеекра- Рід». 22.35 - Вечірні новини . Програма ІІі. Художній фільм .Вибух сповільне· передач.

ної дії •. ~1.OQ - . Програм~ .Нас». 21 .30 ''\!І!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ІІ!!!!!І!!!!!!!!!!!ІІ. Балет С. БаласаНя'!tа " «JI~лr і : Медж ~· · ~YII" ВИСПlва Таджицького театр;7 опеРІ! та ба .~ету ім . АПні. 23.15-Спор· ТІІ8на програма. 23.35 - Новини .

Заступивк редактора В. ПОЛОТКИК.

I -·;~~~:~:;~;:~~'~~::;:~::·:~:;-::;:~;~:·:·:·;·' БРОВАРСЬКОГО ЗАВОДОБУДІВНОГОІЮМБІНАТУ

на постійну роботу П ОТ РІ Б Н І:

автонранівнини. тоиаріlУ-У p03(JRAIB. спюсарі ІУ"':"'У розрядів.

Звертатися на адресу: оМ. БровзlР'К, ПрОМВj'130Л, ,відділ кзд­р-:в К'БУ·2 БЗБК

Іх.ати з,вroбуосом N2 1 .до 'l(1і'н.цеВ8Ї ЗУЛИlIliК'И. Адмііиістрацlя.

~._.-,_._._._._._._._._._._._._._._._._._._._.

БРОВАРСЬКОМУ ЗМІШТОРГУ

НА ПОСТІЙНУ РО60ТУ ТЕРМІНОВО ПОТРI6НI: продавці прОДОВОЛЬЧИХ товарІв. вантажники,

сезоmd. робlТНIl8И иа овочеву базу. За ДОВіДками звертатись у відділ надрів - щоденно з

9 до 18 годин, мрім суботи й неділі. АдмlиlстраЦlи.

БРQВАРСЬКОМУ ХЛІБОЗАВОДОВІ НА ПОСТІННУ РОБОТУ

пот р І Б НІ: черговl електрики ІУ - V розрядІв. черговІ СJlЮсарl lУ ~ V розрядІв, шту,катури-малири ІУ - V розрядів, зав. матерІальним складом. ваитажИІІЮІ готово! продукцІІ.

Звертатися на адресу: м. Бровари, вул. Продольна, :;} Адмlвlстрацlи.

іМ···;;~;:;~:~~;~:~;~:іf~~;;·;:~~~~-1

і Інженери-конструктори, коитролери ВТК, :

І комІрники, : emocарl КВП І А, : слюсарl-саитехиlки, : елеКТРОСЛJOсарl. І газоелектрозвариики,

ВУJlКаи1заториики, mорохувальники,

оператори, І МУЛИРИ, штукатури.

Звертатися на адресу: 'м. Вровари, ПРОМіВузол, ШИtноре- : МОЛl1НИЙ заІВОД, ,відділ каідрів. :

Адм1в1страцlи. І .................................................................. _~ _·_ .. ··,·"'Б~·~·~·=:~~:~··;;;~ .. ~~~:;;;;;·~·~~·~·~~············~i

УПРАІВЛІННЮ J6 50

на постійну роботу потрібні: інженер цивільного будівництва.

старший бухгаптер.

І 3tве,р'ТЗ;ТИС,Я IН.а, alQpec'Y': м. ВРЮ'В'з,р,и, ,пров. Р~Иlст,іIВ, 5, ШБУ-50, B';1дI!IJii11 ~а,дрllв.

ІXJа,тд )l<I!l1"ОЩ,ООМ N2 З д,оо ЗjyilLlІІІіКІИ «ptЗlЙШЛiS1DW;Ї1JiI:..

, АдмііІІІістрація . .... ,..............-............... " ....................... " ......... ., .................... .